Закон про дорожній рух

(1) Цей закон встановлює організацію дорожнього руху на дорогах Естонії, правила дорожнього руху, засади та основні вимоги забезпечення безпеки дорожнього руху, обов'язки власника дороги та фінансування доріг, умови й ставки сплати плати за користування дорогою та реєстраційного збору, вимоги до реєстрації механічних транспортних засобів, трамваїв та їхніх причепів, а також позашляхових транспортних засобів і вимоги до них, вимоги до надання права керування, до робочого часу та часу відпочинку водія механічного транспортного засобу, а також до організації та ведення реєстру дорожнього руху, і відповідальність за порушення правил дорожнього руху. [RT I, 17.08.2024, 1 - набув чинності 01.01.2025]

(2) Цей закон регулює також рух позашляхових транспортних засобів на місцевості.

(2¹) Встановлене § 69 цього закону застосовується до водія механічного транспортного засобу також при керуванні транспортним засобом поза дорогою. [RT I, 31.12.2010, 3 - набув чинності 01.07.2011]

(3) Цей закон поширюється на учасника дорожнього руху — іноземця, який перебуває на території Естонії, та на транспортний засіб, зареєстрований за кордоном, якщо міжнародними договорами не передбачено інше.

(4) Цей закон не вважає дорожнім рухом переміщення та перебування на дорозі, яку закрито для руху задля проведення змагань і масових заходів, за розпорядженням Департаменту поліції та прикордонної охорони й Рятувального департаменту або з метою утримання доріг чи з іншою подібною метою. [RT I, 29.12.2011, 1 - набув чинності 01.01.2012]

(5) До адміністративного провадження, передбаченого цим законом, застосовуються положення закону про адміністративне провадження з урахуванням особливостей цього закону.

(1) Діяльність, пов'язана з державними дорогами (далі — утримання доріг), фінансується на підставі плану утримання доріг.

(2) Обсяг фінансування утримання державних доріг та обсяг дотацій на утримання місцевих доріг за роками передбачається у бюджетній стратегії держави.

(3) Кошти на утримання доріг визначаються на кожен бюджетний рік у державному бюджеті.

(4) У державному бюджеті у фонді підтримки одиниць місцевого самоврядування передбачається дотація одиницям місцевого самоврядування на утримання місцевих доріг.

(5) Якщо у державному бюджеті передбачено дотацію на утримання місцевих доріг за окремими випадками, дотація розподіляється відповідно до закону про державний бюджет.

(6) План утримання державних доріг повинен містити щонайменше перелік об'єктів будівництва та реконструкції разом з обсягом і джерелами фінансування за роками. У межах будівництва державної дороги, передбаченого планом утримання доріг, можна частково будувати дорогу, яка не належить державі, якщо це передбачено будівельним проєктом і необхідно з огляду на технологію будівництва чи утримання або на забезпечення цілісності дорожньої мережі в публічних інтересах. Крім державних доріг, план утримання доріг може містити також заходи, що сприяють безпеці дорожнього руху на місцевих дорогах.

(7) План утримання державних доріг складає Міністерство клімату щонайменше на чотири роки, і в разі потреби він змінюється щороку. [RT I, 30.06.2023, 1 - набув чинності 01.07.2023]

(8) План утримання державних доріг встановлює Уряд Республіки розпорядженням.

(9) Встановлюючи план утримання доріг, Уряд Республіки може уповноважити відповідального за сферу міністра змінювати план утримання доріг у межах, визначених Урядом Республіки, якщо запланований обсяг фінансування утримання державних доріг протягом дії плану утримання доріг зміниться. [RT I, 23.03.2015, 3 - набув чинності 01.07.2015]

(1) У розумінні цього закону:

1) дати дорогу (не перешкоджати) — це вимога, щоб учасник дорожнього руху не продовжував і не починав рух та не виконував маневрів, які могли б змусити іншого учасника дорожнього руху різко змінити напрямок або швидкість руху;

2) населений пункт — це забудована територія, в'їзди та виїзди якої позначені дорожніми знаками, що встановлюють порядок дорожнього руху населеного пункту;

3) автомобіль — це щонайменше чотириколісний механічний транспортний засіб, призначений для перевезення пасажирів або вантажу, буксирування транспортних засобів у зчепі чи виконання спеціальних робіт, конструктивна швидкість якого перевищує 25 кілометрів на годину. Автомобілем вважається також безрейковий транспортний засіб, під'єднаний до контактної електролінії. Автомобілем не вважаються мопед, мотоцикл, трактор і самохідна машина;

3¹) система автоматичного нагляду за дорожнім рухом — це сукупність технологічних пристроїв, що складається з наглядової камери, вимірювача швидкості (при вимірюванні швидкості руху), пристрою документування та інших необхідних додаткових пристроїв, призначених для фіксації правопорушення у сфері дорожнього руху, запис якої дозволяється використовувати для встановлення механічного транспортного засобу та його водія, власника або відповідального користувача; [RT I, 29.06.2024, 4 - набув чинності 01.07.2024]

4) автопоїзд — це поєднання транспортних засобів, що складається з одного або кількох тягових автомобілів (тягач) та одного або кількох причепів чи буксированих пристроїв;

5) автобус — це призначений для перевезення пасажирів автомобіль, у якому крім місця водія є більше восьми місць для сидіння;

6) перевага — це право учасника дорожнього руху рухатися раніше за іншого учасника дорожнього руху;

7) розділювальна смуга — це бар'єрна, зелена чи інша смуга, що розділяє проїзні частини і не призначена для руху транспортних засобів;

8) світлофор — це електричний пристрій, що використовується на дорогах для регулювання дорожнього руху за допомогою світлових сигналів;

9) причіп — це транспортний засіб, виготовлений або пристосований для руху у зчепі з механічним транспортним засобом. Причепом не вважаються буксирований пристрій та змінне буксироване знаряддя;

10) погана видимість — це тимчасовий стан, зумовлений погодою чи іншими явищами (туман, дощ, снігопад, завірюха, сутінки, дим, пил, бризки води та бруду, зустрічне сонце), коли спостережуваний на дорозі об'єкт неможливо відрізнити від фону далі ніж за 300 метрів;

11) світловідбивач — це засіб для підвищення помітності людини чи іншого об'єкта у темний час доби за допомогою світла, що відбивається від цього засобу у бік джерела світла, яке видно у пучку ближнього світла щонайменше на 150 метрів, а у пучку дальнього світла — щонайменше на 300 метрів;

12) аварійна зупинка — це зупинка або вимушена зупинка транспортного засобу, коли продовження руху небезпечне або технічно неможливе;

13) пішохід — це учасник дорожнього руху, який пересувається пішки, в інвалідному візку чи іншому подібному транспортному засобі, призначеному для використання особою лише з обмеженою рухливістю. Пішоходом вважається також учасник дорожнього руху, який рухається на скейтборді, роликових ковзанах чи лижах, самокаті чи санчатах, що рухаються м'язовою силою людини, або на іншому подібному засобі, а також учасник дорожнього руху, який веде поруч велосипед чи одно- або двоколісний транспортний засіб з непрацюючим двигуном; [RT I, 13.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

14) велосипед — це щонайменше двоколісний транспортний засіб, що рухається м'язовою силою людини, яка на ньому їде, за допомогою педалей чи ручних важелів-корб, а також транспортний засіб, що відповідає вищезазначеним умовам і оснащений електродвигуном постійної номінальної потужності до 0,25 кіловата, вихідна потужність якого зменшується зі збільшенням швидкості транспортного засобу і живлення якого припиняється, коли їздок припиняє крутити педалі або перш ніж швидкість транспортного засобу досягне 25 кілометрів на годину. Велосипедом не вважається інвалідний візок, призначений для пересування особи з обмеженою рухливістю; [RT I, 13.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

15) велосипедна та пішохідна доріжка — це дорога чи частина дороги, призначена для руху велосипедом, легким електричним транспортним засобом, мінімопедом, робото-візком і пішоходом та позначена відповідним дорожнім знаком. На перехресті доріг з проїзною частиною велосипедна та пішохідна доріжка є частиною проїзної частини; [RT I, 13.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

16) велосипедна смуга — це поздовжня частина проїзної частини, призначена для руху велосипедом, легким електричним транспортним засобом, мінімопедом або двоколісним мопедом та позначена дорожньою розміткою; [RT I, 13.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

17) велосипедна доріжка — це конструктивно відокремлена від проїзної частини або окремо розташована частина дороги чи окрема дорога, призначена для руху велосипедом, легким електричним транспортним засобом, мінімопедом або двоколісним мопедом та позначена відповідним дорожнім знаком. На перехресті доріг з проїзною частиною велосипедна доріжка є частиною проїзної частини; [RT I, 13.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

18) пішохідна доріжка — це окрема дорога, призначена для руху пішохода, робото-візка та легкого електричного транспортного засобу, яка може бути позначена відповідним дорожнім знаком; [RT I, 13.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

19) водій — це особа, яка керує транспортним засобом або позашляховим засобом, керує тваринами чи поганяє їх на дорозі. Під час навчальної їзди або їздової практики водієм вважається також викладач чи інструктор водія механічного транспортного засобу, а під час екзаменаційної їзди водієм вважається екзаменований;

20) льодова дорога — це тимчасово прокладена на замерзлій водоймі та позначена відповідними засобами організації дорожнього руху дорога для руху транспортних засобів і пішоходів;

21) легкий причіп — це причіп, повна маса якого не перевищує 750 кілограмів;

21¹) легкий електричний транспортний засіб — це призначений для перевезення однієї людини транспортний засіб без місця для сидіння, що рухається за допомогою електрики і відповідає вимогам частини 1² § 87 цього закону, за винятком велосипеда. Легким електричним транспортним засобом вважається також балансир, зазначений у пункті 80 цього параграфа; [RT I, 13.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

22) швидкісна дорога — це спеціально споруджена для руху механічних транспортних засобів дорога, позначена відповідними дорожніми знаками, що встановлюють порядок дорожнього руху, яка не обслуговує прилеглих до дороги земельних ділянок, має відокремлені проїзні частини для кожного напрямку руху і на якій немає перетинів на одному рівні з дорогою, залізницею, трамвайною колією, велосипедною та пішохідною доріжкою, велосипедною доріжкою, пішохідною доріжкою чи тротуаром;

23) обмежувач швидкості — це пристрій, що обмежує швидкість механічного транспортного засобу;

24) контролер — це особа, яка в межах наданої законом компетенції перевіряє транспортні засоби, учасників дорожнього руху та пасажирів і має при собі документ, що підтверджує її компетенцію; [RT I, 31.12.2010, 3 - набув чинності 01.07.2011]

25) тротуар — це призначена для руху пішохода, робото-візка та легкого електричного транспортного засобу частина дороги, відокремлена бордюром чи в інший спосіб від проїзної частини або велосипедної доріжки, яка може бути позначена відповідними дорожніми знаками чи дорожньою розміткою; [RT I, 13.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

26) поворот убік — це поворот праворуч або ліворуч;

26¹) група дітей — це група дітей з дитячих ясел, дитячого садка та учнів першого шкільного ступеня основної школи; [RT I, 09.01.2025, 1 - набув чинності 01.09.2025]

27) учасник дорожнього руху — це особа, яка бере участь у дорожньому русі як пішохід або водій;

28) дорожній рух — це рух і розташування пішохода(ів) або транспортного засобу(ів) на дорозі. Дорожнім рухом вважається також переганяння свійських тварин та їзда верхи;

28¹) нагляд за дорожнім рухом — це державний нагляд за дорожнім рухом і рухом позашляхових засобів; [RT I, 13.03.2014, 4 - набув чинності 01.07.2014]

29) засіб організації дорожнього руху — це засіб, що організовує чи спрямовує дорожній рух (світлофор, дорожній знак, дорожня розмітка, проблисковий маячок, огорожа, обмежувач швидкості, поріг, попереджувальна стрічка, сигнальний стовпчик, сигнальний конус, шлагбаум, острівець безпеки або інший подібний);

30) дорожній знак — це знак, яким встановлюється певний порядок дорожнього руху, повідомляється учасник дорожнього руху про небезпеку для руху або надається допомога в орієнтуванні у дорожньому русі;

31) небезпека для дорожнього руху — це ситуація, яка змушує учасника дорожнього руху для уникнення небезпеки різко змінити напрямок або швидкість руху чи зупинитися;

31¹) позадорожній інформаційний засіб — це оголошення, повідомлення, реклама або позначка, встановлені на стаціонарно з'єднаній із землею основі, на переносній несучій конструкції чи на іншому носії інформаційного засобу, які не призначені для організації дорожнього руху або не відповідають вимогам, встановленим щодо засобів організації дорожнього руху; [RT I, 23.03.2015, 3 - набув чинності 01.07.2015]

32) дорожньо-транспортна пригода — це подія, внаслідок якої під час руху дорогою чи з'їзду з дороги щонайменше одного транспортного засобу людина отримує травму, гине або виникає майнова шкода;

33) особа з порушенням опорно-рухового апарату — це особа з середнім, тяжким або глибоким порушенням опорно-рухового апарату; [RT I, 28.02.2015, 1 - набув чинності 01.05.2015]

34) самохідна машина — це механічний транспортний засіб на колесах або гусеницях, призначений для виконання певної роботи, конструктивна швидкість якого більша за 6, але менша за 40 кілометрів на годину. Самохідною машиною не вважається спеціальна робоча машина, виготовлена на базі автомобіля;

35) місцевість — це земельна ділянка, яка не є дорогою в розумінні Будівельного кодексу і не призначена для руху механічного транспортного засобу, трамвая чи залізничного транспортного засобу; [RT I, 23.03.2015, 3 - набув чинності 01.07.2015]

36) позашляховий засіб — це транспортний засіб, призначений для руху місцевістю за допомогою двигуна, який не є механічним транспортним засобом у розумінні цього закону;

37) маневр — це будь-який поворот, будь-яка зміна смуги руху або об'їзд;

38) машинний поїзд — це комбінація транспортних засобів, складена з трактора чи самохідної машини (тягач) і причепа, буксированого пристрою чи змінного буксированого знаряддя;

39) мотоцикл — це двоколісний механічний транспортний засіб з боковим причепом або без нього, робочий об'єм двигуна внутрішнього згоряння якого перевищує 50 кубічних сантиметрів або конструктивна швидкість якого перевищує 45 кілометрів на годину. Мотоциклом вважається також триколісний механічний транспортний засіб із симетричним розташуванням коліс, що відповідає вищезазначеним умовам; [RT I, 28.02.2015, 1 - набув чинності 01.05.2015]

40) механічний транспортний засіб — це транспортний засіб, що рухається за допомогою двигуна, за винятком транспортного засобу з двигуном, призначеного для використання лише особою з обмеженою рухливістю, велосипеда, легкого електричного транспортного засобу, мінімопеда, робото-візка, позашляхового засобу, трамвая та транспортного засобу, конструктивна швидкість якого не перевищує шести кілометрів на годину; [RT I, 13.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

41) керування механічним транспортним засобом — це будь-яка діяльність особи на місці водія механічного транспортного засобу, коли механічний транспортний засіб рухається. Керуванням механічним транспортним засобом вважається також діяльність особи, коли вона не перебуває на місці водія, але за допомогою органів керування (кермо, стернове колесо чи інше подібне) впливає на напрямок або швидкість руху механічного транспортного засобу;

42) мопед — це дво-, три- або чотириколісний механічний транспортний засіб, порожня маса якого не перевищує 425 кілограмів, конструктивна швидкість якого не перевищує 45 кілометрів на годину, а корисна потужність двигуна внутрішнього згоряння чи найбільша постійна номінальна потужність електродвигуна якого не перевищує чотирьох кіловатів для дво- і триколісного мопеда та шести кіловатів для чотириколісного мопеда. Робочий об'єм двигуна внутрішнього згоряння двоколісного мопеда не перевищує 50 кубічних сантиметрів, а робочий об'єм двигуна внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням три- і чотириколісного мопеда не перевищує 50 кубічних сантиметрів; [RT I, 04.07.2017, 6 - набув чинності 01.09.2017]

43) сигнальний одяг — це предмет одягу, призначений для підвищення помітності регулювальника;

44) обгін — це виходження вперед від одного чи кількох транспортних засобів, що рухаються, із виїздом зі своєї смуги руху. Обгоном не вважаються об'їзд і випередження;

45) випередження — це виходження вперед від одного чи кількох транспортних засобів, що рухаються, без виїзду зі своєї смуги руху. Випередженням вважається також проїзд повз зустрічний транспортний засіб;

46) ліхтар номерного знака — це ліхтар, що освітлює задній реєстраційний знак транспортного засобу;

47) острівець безпеки — це дорожня споруда, що підвищує безпеку пішоходів під час переходу проїзної частини;

48) сигнальний жилет — це предмет одягу, призначений для підвищення помітності учасника дорожнього руху;

49) паркування — це навмисна зупинка транспортного засобу на час, довший, ніж потрібно для посадки чи висадки пасажирів або завантаження вантажу;

50) автостоянка — це конструктивно чи з погляду організації дорожнього руху облаштована територія, призначена для паркування транспортних засобів, яку утворюють місця для паркування та частини дороги, що їх з'єднують;

51) головна дорога — це позначена відповідним дорожнім знаком дорога на всьому її протязі. На перехресті головною дорогою є позначена відповідним дорожнім знаком дорога стосовно дороги, що її перетинає, дорога з покриттям стосовно гравійної чи ґрунтової дороги і гравійна дорога стосовно ґрунтової дороги. Ділянка гравійної чи ґрунтової дороги з покриттям перед перетином із дорогою з покриттям не перетворює гравійну чи ґрунтову дорогу на дорогу з покриттям;

52) зупинка — це навмисна зупинка транспортного засобу на час посадки чи висадки пасажирів або завантаження чи розвантаження вантажу. Зупинкою не вважається зупинення транспортного засобу в транспортному потоці або на вимогу засобу організації дорожнього руху чи регулювальника; [RT I, 29.06.2024, 4 - набув чинності 09.07.2024]

53) обмежена видимість — це ситуація, коли повороти дороги, підйоми, придорожні споруди, зелені насадження чи перешкоди на дорозі зменшують видимість на дорозі настільки, що рух з найбільшою дозволеною на цій ділянці дороги швидкістю може стати небезпечним;

54) темний час доби — це проміжок часу від смеркання до світанку, коли через нестачу природного освітлення видимість менша за 300 метрів;

55) сліпа особа — це особа, гострота зору кращого ока якої з корекцією менша за 0,1 або поле зору якої вужче за 20 градусів;

56) мінімопед — це щонайменше двоколісний транспортний засіб із місцем для сидіння, найбільша корисна потужність якого у разі двигуна внутрішнього згоряння або найбільша постійна номінальна потужність у разі електродвигуна не перевищує одного кіловата, а конструктивна швидкість не перевищує 25 кілометрів на годину; [RT I, 13.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

57) буксирування — це буксирування механічним транспортним засобом іншого механічного транспортного засобу, автопоїзда або машинного поїзда;

58) буксирований пристрій — це механізм, конструкція, споруда чи інше знаряддя, що буксирується у зчепі за механічним транспортним засобом або штовхається попереду нього, яке має щонайменше одне колесо, що постійно спирається на землю;

59) буксирування буксированого пристрою — це також буксирування змінного буксированого знаряддя;

60) смуга власного напрямку — це проїзна частина або її частина, призначена для руху транспортних засобів в одному напрямку. У разі проїзної частини з двостороннім рухом смугою власного напрямку вважається права частина проїзної частини, яку зліва обмежує засіб організації дорожнього руху, а за його відсутності — уявна осьова лінія проїзної частини. У разі трамвайних колій, розташованих посередині проїзної частини на одному з нею рівні, межею розділення смуг напрямків є уявна осьова лінія трамвайних колій. Трамвайна колія власного напрямку належить до смуги власного напрямку. На проїзній частині з двостороннім рухом, на всій ширині якої є три позначені дорожньою розміткою смуги руху, смугою власного напрямку є лише права смуга руху, якщо засіб організації дорожнього руху не визначає інакше. Якщо на дорозі є окрема смуга для транспортного засобу загального користування, повільного, важкого чи іншого транспортного засобу, що не є залізничним чи рейковим транспортним засобом, то звернений до проїзної частини край цієї окремої смуги є краєм смуги власного напрямку для іншого безрейкового транспортного засобу;

61) поворот — це поворот убік або розворот;

62) постійна номінальна потужність — це визначена виробником номінальна потужність за тривалого навантаження;

63) великоваговий вантаж — це транспортний засіб, автопоїзд або машинний поїзд з вантажем чи без вантажу, фактична маса чи навантаження на будь-яку вісь якого перевищує вимоги, встановлені на підставі § 80 цього закону;

64) залізничний транспортний засіб — це залізничний рухомий склад у розумінні Закону про залізницю;

65) залізничний переїзд — це місце перетину дороги та залізниці на одному рівні. Межею між дорогою та залізничним переїздом є шлагбаум, а за його відсутності — місце розташування дорожніх знаків, що позначають одно- чи багатоколійну залізницю;

66) реєстрова маса — це найбільша маса, визначена транспортному засобу під час реєстрації, з водієм, пасажирами та вантажем у повному спорядженні, яка не може перевищувати повну масу;

67) регулювальник — це особа, яка в межах своєї компетенції спрямовує чи зупиняє учасників дорожнього руху;

68) перехрестя — це територія, утворена перетином доріг з проїзними частинами на одному рівні. Перехрестям не вважається місце прилягання до дороги автостоянки, житлової зони, місця відпочинку чи прилеглої до дороги території, а також під'їзна дорога до автостоянки, житлової зони, місця відпочинку чи прилеглої до дороги території, місце перетину односмугової дороги та польової чи лісової дороги з дорогою і взаємні перетини таких доріг. Перехрестя є регульованим, якщо черговість руху учасників дорожнього руху визначають сигнали світлофора чи сигнали регулювальника. В інших випадках перехрестя є нерегульованим;

68¹) робото-візок — це частково чи повністю автоматичний або дистанційно керований транспортний засіб, що рухається на колесах чи іншому ходовому механізмі в контакті із землею, який використовує датчики, камери або інші пристрої для отримання інформації про навколишнє середовище і, використовуючи отриману інформацію, здатний рухатися частково або повністю без контролю водія; [RT I, 04.07.2017, 7 - набув чинності 14.07.2017]

68²) користувач робото-візка — це фізична чи юридична особа, яка є безпосереднім володільцем робото-візка і використовує робото-візок у дорожньому русі. Користувачем робото-візка не є особа, якій за договором чи на іншій підставі надається послуга за допомогою робото-візка і яка не має реального контролю над обслуговуванням, експлуатацією робото-візка чи допуском робото-візка до дорожнього руху; [RT I, 04.07.2017, 7 - набув чинності 14.07.2017]

68³) керування робото-візком — це зміна швидкості чи напрямку руху робото-візка фізичною особою безпосередньо або дистанційно за допомогою електронних, ручних чи інших пристроїв керування. Керуванням робото-візком вважається також визначення робото-візку маршруту руху чи пункту призначення та надання пов'язаних із цим команд руху й зупинки на час, коли робото-візок бере участь у дорожньому русі частково або повністю без контролю водія, але лише в тій мірі, в якій робото-візок діє відповідно до цих команд; [RT I, 04.07.2017, 7 - набув чинності 14.07.2017]

69) рейковий транспортний засіб — це транспортний засіб, призначений для руху рейками. Рейковим транспортним засобом у розумінні цього закону не вважається залізничний транспортний засіб;

70) великогабаритний вантаж — це транспортний засіб, автопоїзд або машинний поїзд з вантажем чи без вантажу, хоча б один розмір якого перевищує вимоги, встановлені на підставі § 80 цього закону; [RT I, 23.03.2015, 3 - набув чинності 01.07.2015]

71) легковий автомобіль — це призначений для перевезення пасажирів автомобіль, у якому крім місця водія є до восьми місць для сидіння;

72) дорога з перевагою в русі — це дорога, на якій водій має перевагу в русі стосовно водія, що рухається дорогою, яка її перетинає;

73) транспортний засіб — це пристрій, призначений для руху дорогою чи той, що рухається дорогою, який приводиться в рух двигуном або іншою силою;

74) колона транспортних засобів — це два чи більше транспортних засобів, що рухаються організовано один за одним;

75) [Втратив чинність – RT I, 28.03.2017, 1 - набув чинності 07.04.2017]

76) смуга руху — це поздовжня смуга проїзної частини, яка може бути позначена відповідними дорожніми знаками чи дорожньою розміткою і ширина якої достатня для руху автомобілів в один ряд. Двоколісний мотоцикл і мопед можуть рухатися смугою руху у два ряди;

77) ряд руху — це ряд, утворений транспортними засобами, що рухаються один за одним;

78) проїзна частина — це частина дороги, призначена для руху транспортних засобів. Велосипедна доріжка та велосипедна і пішохідна доріжка не є проїзною частиною. На дорозі може бути кілька проїзних частин, розділених розділювальними смугами. Проїзні частини, що перетинаються на одному рівні, утворюють зону перетину проїзних частин. Край проїзної частини позначає відповідна дорожня розмітка, а за її відсутності — край узбіччя, розділювальної, зеленої чи іншої смуги, дно ринви або бордюр проїзної частини. Якщо трамвайні колії обох напрямків, розташовані на одному рівні з проїзною частиною, містяться з одного боку проїзної частини, краєм проїзної частини для безрейкових транспортних засобів є звернена до проїзної частини трамвайна рейка;

79) пасажир — це особа, яка використовує транспортний засіб для пересування, але не керує ним;

80) балансир — це одновісний транспортний засіб, що самобалансується, рухається за допомогою електрики і призначений для перевезення однієї людини; [RT I, 13.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

81) дорога — це споруда, відкрита для руху пішоходів чи транспортних засобів, або інша територія, призначена власником землі для дорожнього руху. До складу дороги входять також узбіччя, розділювальні та зелені смуги. Залежно від верхнього шару дороги поділяються на дорогу з покриттям, гравійну дорогу та ґрунтову дорогу. Дорога з покриттям — це дорога з покриттям з матеріалу, обробленого цементом, золою чи бітумом (асфальтове, цементобетонне або інше подібне покриття), а також дорога з кам'яної бруківки та бруківки з булижника. Гравійна дорога — це дорога з гравію, гравійно- чи щебенево-піщаної суміші або щебеневих висівок. Ґрунтова дорога — це польова, лісова чи інша подібна дорога без верхнього шару, яка споруджена як дорога або утворилася такою внаслідок руху транспортних засобів;

82) прилегла до дороги територія — це придорожня зона, споруда в якій видима водієві з дороги і до якої може вести під'їзна дорога;

83) дорожня розмітка — це горизонтальна дорожня розмітка та вертикальна розмітка, якими встановлюється певний порядок дорожнього руху, надається допомога в орієнтуванні у дорожньому русі та привертається увага до різних джерел небезпеки. Горизонтальна дорожня розмітка — це нанесені на дорожнє покриття лінія, стрілка, напис або зображення. Вертикальна розмітка — це почергово розташовані білі та чорні смуги на краю дорожньої споруди або нанесений на білий стовп світловідбивач із чорною смугою чи без неї;

84) фактична маса — це маса транспортного засобу в конкретний момент часу разом з водієм, пасажирами та вантажем;

85) осьове навантаження — це частина маси транспортного засобу, яка через вісь навантажує дорогу;

86) трактор — це механічний транспортний засіб на колесах або гусеницях, призначений для сільсько- чи лісогосподарських робіт, який має щонайменше дві осі і конструктивна швидкість якого становить щонайменше шість кілометрів на годину. Трактором не вважається спеціальна робоча машина, виготовлена на базі автомобіля;

87) трамвай — це під'єднаний до контактної електролінії рейковий транспортний засіб з рейковим причепом або без нього, призначений для перевезення пасажирів;

88) тролейбус — це під'єднаний до контактної електролінії автомобіль, призначений для перевезення пасажирів, у якому крім місця водія є більше восьми місць для сидіння;

88¹) повністю електричний механічний транспортний засіб — це механічний транспортний засіб, тяговим двигуном якого є електродвигун і який не має двигуна внутрішнього згоряння; [RT I, 17.08.2024, 1 - набув чинності 01.01.2025]

89) повна маса — це визначена виробником найбільша маса транспортного засобу в повному спорядженні з водієм, пасажирами та вантажем;

90) порожня маса — це визначена виробником маса транспортного засобу в повному спорядженні; [RT I, 28.03.2017, 1 - набув чинності 07.04.2017]

91) змінне буксироване знаряддя — це механізм, що використовується в сільському чи лісовому господарстві, основне призначення якого — доповнювати або змінювати функції трактора і який сконструйований для буксирування у зчепі за трактором;

92) конструктивна швидкість — це найбільша швидкість, визначена транспортному засобу виробником;

93) відповідальний користувач — це фізична особа з громадянством Естонії або особа, яка отримала в Естонії посвідку чи право на проживання і має постійне місце проживання в Естонії, або зареєстрована в Естонії юридична особа, яка використовує транспортний засіб на підставі договору користування чи договору купівлі-продажу із застереженням про збереження права власності і яка внесена до реєстру дорожнього руху як відповідальний користувач механічного транспортного засобу. Відповідальним користувачем вважається також представник, призначений власником транспортного засобу, що не відповідає умовам, зазначеним у цьому пункті; [RT I, 28.02.2015, 1 - набув чинності 01.05.2015]

94) вантажний автомобіль — це автомобіль, призначений для перевезення вантажу, буксирування транспортних засобів у зчепі чи виконання спеціальних робіт; [RT I, 30.03.2021, 1 - набув чинності 09.04.2021]

95) майданчик для навчальної їзди — це пристосована для цього і закрита для іншого руху дорога чи земельна ділянка з покриттям;

96) житлова зона — це територія, призначена для одночасного руху пішоходів і транспортних засобів, де будівельними чи іншими засобами зменшено швидкість транспортних засобів і в'їзди та виїзди якої позначені дорожніми знаками, що встановлюють порядок дорожнього руху житлової зони;

97) транспортний засіб загального користування — це автобус, тролейбус, трамвай або призначений для перевезення пасажирів легковий автомобіль, призначений для надання послуги громадського перевезення, що надає послугу громадського перевезення відповідно до Закону про громадський транспорт;

98) смуга для транспортних засобів загального користування — це частина проїзної частини, призначена для руху транспортного засобу, зазначеного у § 37 цього закону, яка позначена відповідним засобом організації дорожнього руху; [RT I, 29.06.2024, 4 - набув чинності 09.07.2024]

99) місце переходу — це призначена для переходу пішоходом проїзної частини, велосипедної доріжки чи трамвайної колії і відповідно позначена частина дороги, де пішохід не має переваги стосовно водія транспортного засобу, за винятком випадку, коли пішохід переходить у місці переходу проїзну частину, на яку повертає водій транспортного засобу; [RT I, 13.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

100) пішохідний перехід — це призначена для переходу пішоходом проїзної частини, велосипедної доріжки чи трамвайної колії і позначена відповідним засобом організації дорожнього руху частина дороги, де водій зобов'язаний дати дорогу пішоходу. Пішохідний перехід є регульованим, якщо черговість руху учасників дорожнього руху визначають сигнали світлофора чи сигнали регулювальника. В інших випадках пішохідний перехід є нерегульованим; [RT I, 13.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

101) об'їзд — це проїзд повз один чи кілька транспортних засобів, що стоять на проїзній частині, або іншу перешкоду з виїздом із використовуваної смуги руху.

(1) Державну політику безпеки дорожнього руху розробляє Уряд Республіки.

(2) Забезпечення безпеки учасників дорожнього руху та безпеки дорожнього руху організовує Міністерство клімату. [RT I, 30.06.2023, 1 - набув чинності 01.07.2023]

(3) Нагляд за дорожнім рухом організовує Міністерство внутрішніх справ.

(4) Реалізацію політики дорожньої освіти організовує Міністерство освіти і науки.

(5) Місцеве самоврядування організовує проведення роз'яснювальної та виховної роботи з питань безпеки дорожнього руху серед населення, у школах та дитячих закладах на своїй адміністративній території.

(6) Під час складання та затвердження планувань місцеве самоврядування повинно забезпечити дотримання вимог безпеки дорожнього руху.

(1) Метою дорожнього виховання є формування учасників дорожнього руху, які зважають один на одного та мають:

1) звички безпечної участі в дорожньому русі та які сприймають дорожнє середовище і утримуються від поведінки, що загрожує іншим учасникам дорожнього руху та перешкоджає рухові;

2) знання та навички, що підтримують їхню власну та інших учасників дорожнього руху здатність діяти й безпеку в різноманітних дорожніх ситуаціях — як пішохода, пасажира, так і водія;

3) осудливе ставлення до керування з перевищенням допустимої межі алкоголю або у стані сп'яніння, а також до проїзду в транспортному засобі, яким керує водій механічного транспортного засобу в такому стані. [RT I, 07.07.2017, 1 - набув чинності 01.11.2017]

(2) Дорожнє виховання дітей проводять та готують їх до безпечної участі в дорожньому русі:

1) батьки та законний представник;

2) дитячі ясла, дитячі садки, основні школи, гімназії, професійні навчальні заклади, заклади позашкільної освіти (гуртки) або інші компетентні установи. [RT I, 09.01.2025, 1 - набув чинності 01.09.2025]

(3) Порядок дорожнього виховання дітей, що проводиться установами, переліченими в пункті 2 частини 2 цього параграфа, встановлює Уряд Республіки постановою.

(4) Дорожнє виховання дорослих проводиться за посередництвом навчань, засобів масової інформації, кампаній з безпеки дорожнього руху, інформаційних днів, цільових інформаційних матеріалів тощо.

(1) Метою національної програми безпеки дорожнього руху є ефективніше застосування заходів для послідовного підвищення безпеки дорожнього руху та постійного зменшення кількості людей, які гинуть та отримують травми внаслідок дорожньо-транспортних пригод.

(2) Національну програму безпеки дорожнього руху реалізують міністерства та відомства, до компетенції яких належить розроблення та застосування заходів з безпеки дорожнього руху, місцеві самоврядування, державні та недержавні інституції, до компетенції яких належить навчання учасників дорожнього руху та формування в них правильних установок і безпечних звичок участі в дорожньому русі.

(3) На рівні місцевого самоврядування реалізацію національної програми безпеки дорожнього руху організовують через регіональні та місцеві програми безпеки дорожнього руху й плани дій.

(1) Інформацію про стан державних доріг, закриття дороги та основні вимоги до користування дорогою і її захисту надає Транспортний департамент. Оперативну інформацію про дорожні умови на державних дорогах Транспортний департамент надає через радіо загальнонаціонального поширення та через інтернет.

(2) Транспортний департамент через радіо загальнонаціонального поширення повідомляє про суттєву зміну організації дорожнього руху на державній дорозі та про час її дії щонайменше за 24 години наперед. Власник дороги загального користування повинен повідомляти про організацію дорожнього руху та про зміну організації дорожнього руху у спосіб, що дозволяє отримати інформацію тому учаснику руху, який її потребує.

(3) У разі сильної хуртовини та ожеледиці, а також в іншому випадку, що суттєво впливає на організацію дорожнього руху чи безпеку дорожнього руху, Транспортний департамент через радіо загальнонаціонального поширення невідкладно повідомляє про стан державної дороги, а також оперативну інформацію про зміни організації дорожнього руху, спричинені стихійним лихом чи дорожньо-транспортною пригодою. [RT I, 23.03.2015, 3 - набув чинності 01.07.2015]

(1) Власник дороги загального користування зобов'язаний:

1) усувати з дороги насадження, дерево, кущ, що загрожують руху чи обмежують видимість, небезпечну для руху споруду, сміття, загиблих тварин і птахів;

2) у разі дорожньо-транспортної пригоди та в іншій ситуації, що загрожує іншим учасникам руху, встановлювати засоби організації дорожнього руху, що попереджають користувача дороги або перенаправляють рух.

(2) Якщо через розмерзання ґрунту, дощ або інші фактори, що суттєво впливають на рух, конструкція дороги ослабла і рух може пошкодити дорогу чи рухатися нею небезпечно, власник дороги загального користування може на певний час закрити дорогу або її частину чи обмежити рух на дорозі.

(3) Для забезпечення безпеки пасажирів власник дороги загального користування повинен дбати про безпеку як дороги, так і місць посадки та висадки пасажирів.

(4) Для забезпечення безпеки пасажирів власник дороги загального користування може встановлювати як тимчасові, так і постійні обмеження на рух інших транспортних засобів за маршрутом громадського транспорту. [RT I, 23.03.2015, 3 - набув чинності 01.07.2015]

(1) Дозвіл на встановлення позадорожнього інформаційного засобу в захисній зоні дороги, за винятком розміщення на будівлях, надає власник дороги. Для отримання дозволу заявник повинен подати креслення інформаційного засобу та схему його розміщення.

(2) У межах захисної зони дороги можна встановлювати позадорожній інформаційний засіб, який:

1) не вводить в оману учасника руху і не приховує від нього засіб організації дорожнього руху;

2) не ускладнює розрізнення засобу організації дорожнього руху;

3) не загрожує руху засліпленням учасника руху чи відволіканням його уваги;

4) не обмежує видимість на перехресті.

(3) На дорозі та в межах захисної зони дороги не можна встановлювати позадорожній інформаційний засіб, який за своєю формою, кольором чи оформленням є таким, що його можна вважати засобом організації дорожнього руху.

(4) Шкоду, завдану учаснику руху внаслідок нехтування вимогами до встановлення позадорожнього інформаційного засобу, повинен відшкодувати власник інформаційного засобу.

(5) На дорозі європейської дорожньої мережі та в межах її захисної зони позадорожній інформаційний засіб можна встановлювати лише паралельно осі дороги.

(6) У межах захисної зони шосе позадорожній інформаційний засіб можна встановлювати на умовах, встановлених частиною 1 цього параграфа, якщо відстань краю інформаційного засобу з боку проїзної частини від краю проїзної частини становить щонайменше 12 метрів.

(7) Власник позадорожнього інформаційного засобу несе всі витрати, пов'язані зі встановленням, утриманням та усуненням інформаційного засобу.

(8) Позадорожній інформаційний засіб, встановлений на дорозі чи в захисній зоні дороги без згоди власника дороги чи власника землі захисної зони дороги, власник інформаційного засобу повинен невідкладно усунути на вимогу власника дороги чи власника землі захисної зони дороги. У разі невиконання вимоги власник дороги чи власник землі захисної зони дороги має право усунути інформаційний засіб. Витрати на усунення інформаційного засобу несе власник інформаційного засобу. [RT I, 23.03.2015, 3 - набув чинності 01.07.2015]

(1) Метою організації дорожнього руху є забезпечення безперебійного, плавного, якомога швидшого, безпечного та з мінімальною шкодою для довкілля дорожнього руху.

(2) Дорожній рух організовується за допомогою засобів організації дорожнього руху.

(3) Засоби організації дорожнього руху, що використовуються при організації дорожнього руху, повинні відповідати вимогам, встановленим цим законом та будівельним кодексом. [RT I, 23.03.2015, 3 - набув чинності 01.07.2015]

(4) Організацію дорожнього руху, а також правильне розміщення та справність засобів організації дорожнього руху забезпечує власник дороги або особа, відповідальна за організацію утримання дороги.

(5) Засіб організації дорожнього руху не можна пошкоджувати чи приховувати від учасників дорожнього руху. Не маючи відповідного права, не можна встановлювати, переміщувати чи прибирати засіб організації дорожнього руху.

(6) Значення дорожніх знаків та дорожньої розмітки (розмітка дорожнього покриття та вертикальна розмітка) встановлює міністр, відповідальний за відповідну сферу, своєю постановою.

(1) Інтелектуальна транспортна система — це система, у якій застосовуються інформаційні та комунікаційні технології у сфері дорожнього руху, зокрема інфраструктура, транспортні засоби та користувачі, в організації дорожнього руху та управлінні мобільністю, а також як інтерфейс з іншим видом транспорту. [RT I, 25.05.2012, 7 - jõust. 04.06.2012]

(1¹) Сумісна інтелектуальна транспортна система — це інтелектуальна транспортна система, яка дає змогу її користувачам спілкуватися та співпрацювати за допомогою захищених і надійних повідомлень, зокрема з невідомим користувачем, без будь-якої дискримінації. [RT I, 07.04.2026, 1 - jõust. 17.04.2026]

(2) Під час розроблення та впровадження інтелектуальної транспортної системи та послуги застосовуються принципи, встановлені щодо цього в Директиві Європейського Парламенту і Ради 2010/40/ЄС, що встановлює рамки для впровадження інтелектуальних транспортних систем у сфері автомобільного транспорту та інтерфейсів з іншими видами транспорту (ELT L 207, 06.08.2010, с. 1–13), а також специфікації, ухвалені Європейською Комісією на підставі зазначеної директиви. [RT I, 07.04.2026, 1 - jõust. 17.04.2026]

(2¹) Послуга інтелектуальної транспортної системи в розумінні цього закону — це надання застосунку інтелектуальної транспортної системи за допомогою визначеної організаційної та функціональної рамки з метою сприяти безпеці, ефективності та зручності користування і сталим можливостям пересування, а також полегшити й підтримати транспортні та подорожні операції. [RT I, 07.04.2026, 1 - jõust. 17.04.2026]

(2²) Під час розроблення та впровадження послуги інтелектуальної транспортної системи пріоритетними сферами є послуги інтелектуальної транспортної системи, пов'язані з:

1) інформацією та можливостями пересування;

2) подорожами, транспортом та організацією дорожнього руху;

3) безпекою дорожнього руху та безпекою учасників дорожнього руху;

4) сумісними, з'єднаними та автоматизованими можливостями пересування. [RT I, 07.04.2026, 1 - jõust. 17.04.2026]

(2³) Пріоритетні сфери, встановлені в частині 2² цього параграфа, конкретизовано в додатку I до Директиви Європейського Парламенту і Ради 2010/40/ЄС. [RT I, 07.04.2026, 1 - jõust. 17.04.2026]

(2⁴) Персональні дані, необхідні для функціонування застосунку та послуги інтелектуальної транспортної системи, обробляються лише настільки, наскільки це необхідно для функціонування застосунків, послуг та заходів інтелектуальної транспортної системи, визначених у додатку I до Директиви Європейського Парламенту і Ради 2010/40/ЄС, щоб забезпечити безпеку дорожнього руху та безпеку учасників дорожнього руху, а також ефективніше керувати рухом, можливостями пересування та інцидентами. [RT I, 07.04.2026, 1 - jõust. 17.04.2026]

(2⁵) Під час обробки персональних даних, необхідних для функціонування застосунку та послуги інтелектуальної транспортної системи, їх слід анонімізувати, якщо це технічно здійсненно та можливо з урахуванням мети обробки даних. Якщо анонімізація неможлива, але псевдонімізація технічно здійсненна і мети обробки даних можна досягти, використовуючи псевдонімізовані дані, персональні дані слід псевдонімізувати. [RT I, 07.04.2026, 1 - jõust. 17.04.2026]

(3) Якщо Європейська Комісія ухвалює специфікацію, міністр, відповідальний за цю сферу, може встановити постановою докладніші умови та порядок розроблення та впровадження інтелектуальної транспортної системи. [RT I, 25.05.2012, 7 - jõust. 04.06.2012]

(4) Естонський інформаційний портал — це національний пункт доступу в розумінні Директиви Європейського Парламенту і Ради 2010/40/ЄС та ухвалених на її підставі Європейською Комісією специфікацій, через який власники даних роблять доступними статичні та динамічні дані. [RT I, 07.04.2026, 1 - jõust. 17.04.2026]

(5) Власники даних, перелічених у Директиві Європейського Парламенту і Ради 2010/40/ЄС та ухвалених на її підставі Європейською Комісією специфікаціях, забезпечують доступність статичних і динамічних даних у машинозчитуваному вигляді без будь-якої дискримінації через національний пункт доступу у строки та в обсязі, встановлених у додатках III і IV до зазначеної директиви. Власник даних відповідає за актуальність і правильність даних. [RT I, 07.04.2026, 1 - jõust. 17.04.2026]

(6) Статичні дані в розумінні цього закону — це статичні дані в розумінні пункту 5 статті 2 делегованого регламенту Комісії (ЄС) 2022/670, що доповнює Директиву Європейського Парламенту і Ради 2010/40/ЄС щодо надання по всьому ЄС послуг інформування про дорожній рух у реальному часі (ELT L 122, 25.04.2022, с. 1–16). [RT I, 07.04.2026, 1 - jõust. 17.04.2026]

(7) Динамічні дані в розумінні цього закону — це динамічні дані в розумінні пункту 6 статті 2 делегованого регламенту Комісії (ЄС) 2022/670. [RT I, 07.04.2026, 1 - jõust. 17.04.2026]

(8) Власник даних у розумінні цього закону — це власник даних у розумінні пункту 14 статті 2 делегованого регламенту Комісії (ЄС) 2022/670. [RT I, 07.04.2026, 1 - jõust. 17.04.2026]

(9) Транспортний департамент є компетентним органом, який має право проводити оцінювання відповідності виконанню вимог Директиви Європейського Парламенту і Ради 2010/40/ЄС та ухвалених на її підставі Європейською Комісією специфікацій. [RT I, 07.04.2026, 1 - jõust. 17.04.2026]

(10) Міністерство клімату та в межах своєї компетенції Транспортний департамент співпрацюють у пріоритетних сферах з іншими державами — членами Європейського Союзу, а за потреби також із відповідними зацікавленими сторонами. Співпраця здійснюється у відповідних випадках до ухвалення Європейською Комісією специфікацій у цих сферах на підставі Директиви Європейського Парламенту і Ради 2010/40/ЄС, а також після цього у спосіб і у сферах, зазначених у частині 3 статті 5 тієї самої директиви. [RT I, 07.04.2026, 1 - jõust. 17.04.2026]

[Втратив чинність - RT I, 30.11.2021, 4 - набр. чинності 01.12.2021]

(1) Європейська послуга електронного збору дорожнього збору (далі також послуга електронного збору дорожнього збору та послуга) — це послуга, що надається для полегшення збору дорожнього збору в державах — членах Європейського Союзу, яку її надавач пропонує користувачеві послуги з використанням системи електронного збору дорожнього збору та бортового обладнання транспортного засобу на підставі одного чи кількох договорів, що стосуються зони електронного збору дорожнього збору.

(2) Надавач послуги електронного збору дорожнього збору повинен надати користувачеві послуги доступ до бортового обладнання транспортного засобу, яке є сумісним і придатним для використання в системах електронного збору дорожнього збору, де застосовується щонайменше одна з технологій, зазначених у частині 1 статті 3 Директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2019/520 про взаємодійність систем електронного збору дорожнього збору Союзу та полегшення транскордонного обміну інформацією щодо несплати дорожніх зборів (ОВ L 91, 29.03.2019, с. 45–76).

(3) Система електронного збору дорожнього збору — це система, у якій обов’язок користувача дороги сплачувати дорожній збір виникає та пов’язаний виключно з автоматичним виявленням перебування транспортного засобу в зоні, охопленій дорожнім збором, за допомогою дистанційного зв’язку з бортовим обладнанням транспортного засобу або автоматичного розпізнавання номерного знака.

(4) Зона електронного збору дорожнього збору — це дорога, мережа доріг, споруда або пором, за користування якими справляється дорожній збір у розумінні Директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2019/520 з використанням системи електронного збору дорожнього збору.

(5) Бортове обладнання транспортного засобу — це інтегрований у транспортний засіб або розміщений у ньому пристрій, що використовується як частина послуги електронного збору дорожнього збору для збору, зберігання, оброблення, а також дистанційного приймання й передавання даних, який відповідає вимогам, встановленим у статті 3 Директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2019/520 та в директивах Європейського Парламенту і Ради 2014/53/ЄС про гармонізацію законодавства держав-членів щодо надання на ринку радіообладнання та про скасування Директиви 1999/5/ЄС (ОВ L 153, 22.05.2014, с. 62–106) і 2014/30/ЄС про гармонізацію законодавства держав-членів щодо електромагнітної сумісності (нова редакція) (ОВ L 96, 29.03.2014, с. 79–106).

(6) До підтвердження відповідності бортового обладнання транспортного засобу та компонентів взаємодійності встановленим вимогам застосовуються стаття 15 Директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2019/520, делегований регламент Комісії (ЄС) 2020/203 щодо класифікації транспортних засобів, обов’язків користувачів Європейської послуги електронного збору дорожнього збору, вимог, що застосовуються до компонентів взаємодійності, та мінімальних критеріїв придатності нотифікованих органів (ОВ L 43, 17.02.2020, с. 41–48), імплементаційний регламент Комісії (ЄС) 2020/204 щодо детальних обов’язків надавачів Європейської послуги електронного збору дорожнього збору, мінімального змісту повідомлення щодо зон Європейського електронного збору дорожнього збору, вимог, що застосовуються до електронних інтерфейсів і компонентів взаємодійності, та про скасування Рішення 2009/750/ЄС (ОВ L 43, 17.02.2020, с. 49–62), а також глава 3 закону про відповідність продукції вимогам.

(7) Під час запровадження системи електронного збору дорожнього збору Транспортний департамент складає повідомлення щодо зони електронного збору дорожнього збору відповідно до імплементаційного регламенту Комісії (ЄС) 2020/204 та оприлюднює його із достатнім запасом часу, що дає змогу заінтересованим надавачам послуги пройти підтвердження відповідності компонентів взаємодійності встановленим вимогам, зазначене в частині 6 цього параграфа, та встановлену збирачем дорожнього збору процедуру акредитації щонайпізніше за один місяць до запуску системи електронного збору дорожнього збору.

(8) Технологічне рішення системи електронного збору дорожнього збору повинно відповідати вимогам, встановленим у Директиві Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2019/520, делегованому регламенті Комісії (ЄС) 2020/203 та імплементаційному регламенті Комісії (ЄС) 2020/204.

(9) Базу даних системи електронного збору дорожнього збору, яка містить дані, зазначені в частині 1 статті 21 Директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2019/520, засновує та її статут встановлює своїм регламентом міністр, відповідальний за відповідну сферу. [RT I, 30.11.2021, 4 - jõust. 01.12.2021]

(1) Для реєстрації як надавача послуги електронного збору дорожнього збору особа подає Транспортному департаменту заяву та відомості, що підтверджують її відповідність вимогам, встановленим у статті 4 директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2019/520. У разі відповідності вимогам Транспортний департамент задовольняє заяву та реєструє надавача послуги електронного збору дорожнього збору в базі даних, зазначеній у § 6³ частині 9 цього закону, оприлюднює назву та контактні дані надавача послуги на своєму вебсайті та актуалізує ці дані щонайменше раз на рік, інформуючи про змінені дані Європейську Комісію.

(2) Надавач послуги електронного збору дорожнього збору — це зареєстрована в державі — члені Європейського Союзу юридична особа, яка надає користувачеві послуги на підставі договору доступ до послуги та переказує сплачений користувачем послуги дорожній збір збирачеві дорожнього збору.

(3) Збирач дорожнього збору — це юридична особа, яка збирає дорожні збори за рух транспортних засобів у зоні електронного збору дорожнього збору.

(4) Надавач послуги електронного збору дорожнього збору оприлюднює на своєму вебсайті принципи укладення договору з користувачем послуги.

(5) Надавач послуги електронного збору дорожнього збору:

1) оприлюднює протягом одного місяця з моменту реєстрації в базі даних, зазначеній у § 6³ частині 9 цього закону, на своєму вебсайті відомості про зони збору дорожнього збору, щодо яких він уклав договір про надання послуги електронного збору дорожнього збору, який, серед іншого, передбачає, що надавач послуги збору дорожнього збору виставляє рахунок за дорожній збір безпосередньо користувачеві послуги, а також докладний план розширення надання своїх послуг на інші зони послуги збору дорожнього збору, за винятком тих зон, де збирачі дорожнього збору не дотримуються статті 6 частини 3 директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2019/520;

2) укладає протягом 36 місяців з моменту реєстрації в базі даних, зазначеній у § 6³ частині 9 цього закону, договір про надання послуги електронного збору дорожнього збору зі збирачами дорожнього збору всіх зон електронного збору дорожнього збору щонайменше чотирьох держав — членів Європейського Союзу, оприлюднює на своєму вебсайті відомості про охоплені договором зони електронного збору дорожнього збору та актуалізує ці відомості щонайменше раз на рік;

3) невідкладно надає збирачеві дорожнього збору доступ до даних про транспортний засіб та його власника або володільця, якого підозрюють у несплаті дорожнього збору. [RT I, 30.11.2021, 4 - jõust. 01.12.2021]

(1) Нагляд за виконанням обов'язків надавача послуги електронного збору дорожнього збору — це діяльність, метою якої є перевірка виконання надавачем послуги електронного збору дорожнього збору обов'язків, встановлених у § 6³ частині 2 або § 6⁴ частині 4 чи 5 цього закону.

(2) Нагляд за надавачем послуги електронного збору дорожнього збору здійснює Транспортний департамент.

(3) Посадова особа, яка здійснює нагляд, має право вимагати від надавача послуги подання відповідних документів, даних, протоколів і пояснень.

(4) Якщо надавач послуги електронного збору дорожнього збору не здатний подати документи, що підтверджують виконання обов'язків, орган нагляду має право видати припис про усунення недоліку.

(5) У разі невиконання припису, зазначеного в частині 4 цього параграфа, гранична сума примусового платежу, що застосовується в порядку, встановленому законом про заміщувальне виконання та примусовий платіж, становить 6400 євро. [RT I, 30.11.2021, 4 - jõust. 01.12.2021]

(1) Користувач послуги електронного збору дорожнього збору — це особа, яка має договір з надавачем послуги для користування послугою.

(2) Користувач послуги електронного збору дорожнього збору має право укласти договір з будь-яким надавачем послуги електронного збору дорожнього збору незалежно від держави — члена Європейського Союзу, в якій зареєстровано транспортний засіб. [RT I, 30.11.2021, 4 - jõust. 01.12.2021]

(1) На державній дорозі не збирається електронний дорожній збір у розумінні директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2019/520. [RT I, 30.11.2021, 4 - jõust. 01.12.2021]

(1) Світлофор з круглими сигналами регулює рух транспортних засобів, а за відсутності пішохідного світлофора — також рух пішоходів. Світлофор має три круглі сигнали: угорі червоний, посередині жовтий, унизу зелений. Як виняток може застосовуватися світлофор з горизонтальним розташуванням сигналів, у якого ліворуч червоний, посередині жовтий, а праворуч зелений сигнал. Сигнали означають таке:

1) зелений дозволяє рух;

2) зелений миготливий дозволяє рух, але сповіщає про швидке ввімкнення жовтого сигналу;

3) жовтий забороняє рух; від місця, призначеного для зупинки, можна рухатися далі лише в разі, якщо зупинка там неможлива без створення небезпеки для дорожнього руху; якщо сигнал вмикається в момент, коли водій перебуває на перехресті чи пішохідному переході, рух слід продовжити;

4) червоний забороняє рух;

5) червоний і жовтий одночасно забороняють рух і сповіщають про швидке ввімкнення зеленого сигналу.

(2) Світлофор зі стрілчастими сигналами регулює рух транспортних засобів на перехресті. Сигнали світлофора мають форму стрілок. Червоний і жовтий сигнали можуть бути також круглими; у такому разі на них наносяться контури стрілок. Сигнали розташовані вертикально. Розташування, послідовність увімкнення та значення сигналів такі самі, як у світлофора з круглими сигналами. Коли горить зелений стрілчастий сигнал, дозволено рухатися в напрямку стрілки. Зелений стрілчастий сигнал, що вказує ліворуч, дозволяє з крайньої лівої смуги також розвертатися.

(3) Світлофор з додатковими секціями регулює рух транспортних засобів на перехресті. Основні сигнали світлофора розташовані вертикально, як у світлофора з круглими сигналами. Поряд із зеленим сигналом з одного або з обох боків є додаткова секція зі стрілчастим сигналом, що вказує напрямок руху та горить зеленим. Коли в додатковій секції горить зелений стрілчастий сигнал, дозволено рухатися в напрямку стрілки за увімкнення будь-якого основного сигналу. Зелений стрілчастий сигнал, що вказує ліворуч, дозволяє з крайньої лівої смуги також розвертатися. Коли стрілчастий сигнал додаткової секції вимкнено, рухатися в напрямку стрілки заборонено. На зелений основний сигнал світлофора може бути нанесено зображення стрілки, яке вказує дозволені напрямки руху за увімкнення цього сигналу.

(4) Світлофор з жовтим миготливим сигналом вказує на нерегульоване перехрестя, пішохідний перехід або інше небезпечне місце.

(5) Світлофор для маршрутних транспортних засобів регулює рух транспортного засобу, що рухається смугою для маршрутних транспортних засобів. У світлофорі три вертикально розташовані білі сигнали. Верхній сигнал має форму літери S, середній — горизонтальну, а нижній — вертикальну риску. Верхній кінець останньої може вказувати напрямок повороту. Увімкнені сигнали означають таке: верхній забороняє рух, середній забороняє рух і сповіщає про зміну сигналів, нижній дозволяє рух. [RT I, 29.06.2024, 4 - набув чинності 09.07.2024]

(6) Реверсивний світлофор регулює рух на смугах, де напрямок руху може змінюватися на протилежний. Якщо в лівій секції світлофора горить червоний сигнал у формі косого хреста, то рухатися смугою, над якою розташований світлофор, заборонено. Якщо в правій секції світлофора горить зелений сигнал у формі спрямованої вниз стрілки, то рухатися смугою, над якою розташований світлофор, дозволено. Може застосовуватися також проміжна секція, у якій разом із зеленим може миготіти або постійно горіти жовта стрілка, спрямована згори навскіс униз. Увімкнення стрілки проміжної секції показує, що цей напрямок руху незабаром буде закрито і з цієї смуги слід перебудуватися в напрямку, вказаному стрілкою. Якщо реверсивний світлофор не працює і розташований над смугою, позначеною подвійними переривчастими лініями, то виїзд на цю смугу заборонено.

(7) Переїзний світлофор регулює рух біля залізничного переїзду, причалу, місця виїзду транспортного засобу спеціальної служби та розвідного мосту. У світлофорі два миготливі червоні сигнали. Миготіння сигналів забороняє подальший рух. На залізничному переїзді додатково до двох червоних миготливих сигналів може застосовуватися повільно миготливий білий сигнал; коли миготить білий сигнал, перетинати залізницю можна, а коли миготять червоні сигнали — ні. У переїзному світлофорі можуть застосовуватися також лише червоний і зелений сигнали, значення яких таке саме, як у світлофора з круглими сигналами.

(8) Велосипедний світлофор регулює рух велосипеда, засобу мікромобільності, мінімопеда та двоколісного мопеда. Світлофор із зображенням пішохода та велосипеда регулює рух пішохода, водія засобу мікромобільності, водія мінімопеда, робота-кур'єра та велосипедиста. Форма світлофора, розташування та значення сигналів такі самі, як у світлофора з круглими сигналами. На сигналах світлофора є зображення велосипеда або зображення пішохода та велосипеда, або навпроти світлофора з круглими сигналами розміщено додаткову табличку із зображенням велосипеда. [RT I, 13.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(9) Пішохідний світлофор регулює рух пішохода, водія засобу мікромобільності та робота-кур'єра. Пішохідний світлофор регулює також рух велосипедиста та водія мінімопеда, якщо на велосипедній та пішохідній доріжці не застосовано велосипедний світлофор. У верхній частині світлофора розміщено червоне зображення пішохода, яке забороняє пішоходові, водієві засобу мікромобільності та роботові-кур'єру перетинати проїзну частину, а внизу — зелене зображення пішохода, яке дозволяє пішоходові, водієві засобу мікромобільності та роботові-кур'єру перетинати проїзну частину. Червоне зображення пішохода на світлофорі забороняє, а зелене дозволяє перетинати проїзну частину також велосипедистові та водієві мінімопеда, якщо на велосипедній та пішохідній доріжці не застосовано велосипедний світлофор. Світлофор може бути обладнаний звуковим сигналом, переривчастий звук якого сповіщає, що горить червоний сигнал, а безперервний звук — що горить зелений сигнал. Верхній червоний сигнал пішохідного світлофора із зображенням пішохода за потреби може дублюватися. [RT I, 13.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(10) Біля світлофора може застосовуватися секундний індикатор, який показує, скільки секунд залишається до зміни сигналу. [RT I, 13.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(11) Вимоги до світлофорів встановлює міністр, відповідальний за відповідну сферу, постановою.

(1) Дорозі загального користування має бути присвоєна географічна назва відповідно до § 4 закону про географічні назви. Географічну назву можна в порядку, встановленому законом про географічні назви, присвоїти й іншим дорогам.

(2) Види доріг, які мають бути позначені, а також порядок встановлення вказівних знаків і знаків обслуговування та систему вказання пунктів призначення встановлює відповідальний за відповідну сферу міністр постановою.

(3) Під час будівництва дороги належне встановлення засобів організації дорожнього руху та безпеку руху забезпечує підприємець у розумінні будівельного кодексу.

(4) Вимоги до організації дорожнього руху встановлює відповідальний за відповідну сферу міністр постановою. [RT I, 23.03.2015, 3 - jõust. 01.07.2015]

(1) Забороняється пошкоджувати та засмічувати дорогу.

(2) При користуванні дорогою особа, яка займається перевезенням вантажів або пасажирів, зобов'язана на вимогу власника дороги надавати йому дані про транспортні засоби, що користуються дорогою, обсяг перевезень, маршрут та частоту руху.

(3) Дорогу можна використовувати для позатранспортних цілей лише з письмового дозволу власника дороги та на встановлених ним умовах.

(4) Якщо дорогу закривають для позатранспортних цілей, особа, яка отримала відповідний дозвіл, зобов'язана відшкодувати власникові дороги витрати, пов'язані з реорганізацією руху.

(5) Власник приватної дороги зобов'язаний дозволити користуватися приватною дорогою транспортному засобу оперативних служб, транспортному засобу переслідування, а під час надзвичайного або воєнного стану — транспортному засобу Сил оборони. Іншим транспортним засобам власник приватної дороги зобов'язаний дозволити тимчасово користуватися приватною дорогою лише в разі, якщо дорога загального користування, яка забезпечує розумний доступ до того самого місця, закрита для ліквідації наслідків аварії або стихійного лиха. [RT I, 23.03.2015, 3 - jõust. 01.07.2015]

(1) Регулювальник регулює дорожній рух у разі, коли це потрібно робити в спосіб, відмінний від сигналів засобів організації дорожнього руху, або коли наявні засоби організації дорожнього руху не забезпечують у певний проміжок часу нормального перебігу руху, у разі перешкод чи заторів на дорозі, а також в інших випадках, коли дорожній рух порушено.

(2) Сигнал регулювальника має бути добре видимим та однозначно зрозумілим. Регулювальник повинен подавати сигнал своєчасно, щоб водій несподіваним маневром або різкою зміною швидкості не спричинив небезпечної для руху ситуації та не заважав руху інших учасників дорожнього руху. Додатково регулювальник може під час подання сигналу використовувати свисток, звуковий сигнал або інший засіб.

(3) Дорожній рух регулює поліцейський або помічник поліцейського, який пройшов відповідну підготовку. У межах набутої компетенції дорожній рух можуть регулювати також особи, які пройшли відповідну підготовку:

1) регулювальник Сил оборони та Оборонного союзу в разі участі колони транспортних засобів Сил оборони та Оборонного союзу в дорожньому русі;

2) працівник рятувальної служби та добровільний рятувальник; [RT I, 30.03.2021, 1 - jõust. 09.04.2021]

3) працівник з охорони природи на природоохоронній території у розумінні Закону про охорону природи, у заповідній зоні, постійному місці проживання виду або в зоні обмеженого користування об'єкта охоронюваної природи, а також на дорогах, що ведуть до них;

4) особа, яка організовує господарювання в державному лісі, або працівник державної установи на лісових дорогах;

5) залізничний працівник на залізничному переїзді;

6) організатор поромної переправи в порту;

7) організатор паркування на стоянці;

8) особа, призначена власником дороги або адміністративним органом тимчасово регулювати дорожній рух у зв'язку з дорожніми роботами та під час узгоджених у встановленому порядку заходів або в інших випадках, коли дорожній рух порушено чи дорогу тимчасово перекрито для загального руху;

9) особа, яка супроводжує великогабаритний або великоваговий вантаж, коли дорожній рух порушено чи поставлено під загрозу через розмір або вагу вантажу;

10) супровідник групи дітей для забезпечення безпеки дітей;

11) член бригади швидкої допомоги на місці події для забезпечення безпеки постраждалих та бригади швидкої допомоги;

12) особа, яка проходить підготовку регулювальника, під час практичної підготовки.

(1) Регулювальник повинен мати сигнальний одяг або формений одяг згідно з § 11 частини 1 цього закону.

(2) У разі невідкладного або короткочасного регулювання як виняток можна носити сигнальний жилет згідно з § 11 частини 1 цього закону. [RT I, 10.05.2014, 1 - набув чинності 20.05.2014]

(3) Регулювальником повинна бути особа віком не менше 18 років, яка пройшла навчання відповідно до встановленого порядку. Регулювальник, який організовує паркування на стоянці, як виняток може бути особою віком не менше 16 років. Регулювальник, який супроводжує спеціальне перевезення, повинен додатково мати право керування автопоїздом щонайменше категорії CE. Регулювальник, зазначений у § 8 частини 3 пунктах 8 і 9 цього закону, повинен мати посвідчення регулювальника, а стан його здоров'я повинен відповідати щонайменше вимогам до здоров'я, встановленим для водія механічного транспортного засобу категорії B на підставі § 101 частини 10. [RT I, 23.03.2015, 3 - набув чинності 01.07.2015]

(4) Вимоги, зазначені в частині 3 цього параграфа, не поширюються на поліцейських, помічників поліцейських, регулювальників Сил оборони та Оборонного союзу (Kaitseliit), а також на рятувальників і добровільних рятувальників, пов'язаних із ліквідацією рятувальної події. [RT I, 30.03.2021, 1 - набув чинності 09.04.2021]

(5) У разі заходу або діяльності з періодично неповторюваною потребою в регулюванні тривалістю до трьох діб, за винятком супроводу спеціального перевезення, право на підготовку регулювальника має також особа, яка отримала підготовку регулювальника від особи, яка навчає, зазначеної в частині 8 цього параграфа. Власник дороги, на дорозі якого заплановане регулювання дорожнього руху, може вимагати використання регулювальника, зазначеного в частині 3. [RT I, 23.03.2015, 3 - набув чинності 01.07.2015]

(6) Підготовка регулювальника та практичне навчання регулювальників на дорозі, яке проводить особа, яка навчає, визнана Транспортним департаментом, повинні відбуватися під безпосереднім наглядом регулювальника, зазначеного в частині 3 цього параграфа, віком не менше 24 років, відповідно до згоди та умов, отриманих від власника цієї дороги. [RT I, 31.12.2010, 3 - набув чинності 01.01.2012]

(7) Якщо регулювальник, зазначений у частині 3 цього параграфа, не досягає мети регулювання або своїми діями створює небезпеку дорожнього руху, поліцейський або власник дороги має право зупинити його діяльність. У разі зупинення діяльності регулювальника поліцейський має право дати особі, яка надала повноваження на регулювання, розпорядження забезпечити протягом розумного часу заміну регулювальника регулювальником, який відповідає вимогам цього закону. [RT I, 31.12.2010, 3 - набув чинності 01.01.2012]

(8) Право навчати регулювальників мають особи, які навчають, визнані Транспортним департаментом. [RT I, 31.12.2010, 3 - набув чинності 01.01.2012]

(9) Для визнання, зазначеного в частині 8 цього параграфа, до Транспортного департаменту необхідно подати такі документи та дані:

1) заяву;

2) навчальну програму, що відповідає вимогам до навчальних програм курсу підготовки регулювальників, зазначеним у частині 12 цього параграфа;

3) дані про фахову кваліфікацію лекторів навчання регулювальників;

4) письмову згоду лекторів, зазначених у пункті 3 цієї частини, приступити до роботи. [RT I, 31.12.2010, 3 - набув чинності 01.01.2012]

(10) Транспортний департамент відмовляє у визнанні особи, яка навчає, якщо:

1) навчальні програми, подані навчальним закладом, не відповідають встановленим вимогам;

2) в особи, яка навчає, відсутні лектори, які відповідають вимогам, встановленим у частині 12 цього параграфа, або

3) при поданні заяви про визнання були надані неправдиві дані. [RT I, 31.12.2010, 3 - набув чинності 01.01.2012]

(11) Транспортний департамент має право визнати недійсним зазначене в частині 8 цього параграфа визнання права організовувати навчання регулювальників у разі, якщо:

1) при поданні заяви про визнання були надані неправдиві дані;

2) навчання не відповідає вимогам, встановленим міністром, відповідальним за сферу, на підставі частини 12 цього параграфа, або

3) особа, яка навчає, ухвалила рішення про припинення навчання регулювальників. [RT I, 31.12.2010, 3 - набув чинності 01.01.2012]

(12) Порядок навчання регулювальників і форму посвідчення регулювальника, порядок його видачі та визнання недійсним, у тому числі навчальні програми та вимоги до кваліфікації лекторів, встановлює міністр, відповідальний за сферу, постановою. ↗

(13) Регулювальником може бути також особа, яка здобула професійну кваліфікацію в іноземній державі, якщо її професійна кваліфікація визнана відповідно до закону про визнання іноземної професійної кваліфікації. Компетентним органом, встановленим у § 7 частині 2 закону про визнання іноземної професійної кваліфікації, є Транспортний департамент. [RT I, 30.12.2015, 1 - набув чинності 18.01.2016]

(1) Піднята рука регулювальника забороняє учаснику дорожнього руху рухатися. Якщо регулювальник підняв руку вгору й вказує місце зупинки, учасник дорожнього руху повинен негайно зупинитися. Якщо сигнал подано в момент, коли водій перебуває на перехресті або на пішохідному переході, рух слід продовжити.

(2) Витягнута горизонтально вбік рука (руки) регулювальника забороняє учаснику дорожнього руху рухатися в напрямку, який перпендикулярний витягнутій руці (рукам) регулювальника; якщо регулювальник після цього опустив руку (руки), не можуть рухатися ні водій, ні пішохід, до якого регулювальник повернутий грудьми або спиною.

(3) З боку регулювальника дозволено рухатися праворуч, прямо, ліворуч або назад. Регулювальник може додатково подати жест у напрямку руху, який дозволяє рухатися в цьому напрямку.

(4) Регулювальник може подавати також інші зрозумілі учаснику дорожнього руху сигнали або усні розпорядження.

(5) Сигнал, що забороняє рух, діє до дозвільного сигналу.

(6) Рухатися дозволено в напрямках, у яких це не заборонено.

(7) Сигнали, подані на перехресті та на дорозі між перехрестями, мають одне й те саме значення.

(8) Сигнали регулювання дорожнього руху подаються:

1) жезлом із чорно-білими смугами;

2) червоним світловідбивним диском;

3) диском із зображенням дорожнього знака «Заборона руху»;

4) рукою.

(9) Диск із зображенням знака «Заборона руху» можуть використовувати також інші регулювальники, якщо на ньому напис «Заборона руху» замінено іншим словом, яке характеризує посаду чи організацію регулювальника, наприклад «Рятувальна установа», «Охорона природи», «Дорожній майстер», «Діти» або подібним.

[RT I, 13.11.2020, 1 - jõust. 01.01.2021]

(1) Сигнальний одяг, світлоповертальний жилет, велосипедний шолом та світлоповертач пішохода, що використовуються в дорожньому русі, мають відповідати вимогам, встановленим до засобів індивідуального захисту, та бути придатними за призначенням. [RT I, 10.05.2014, 1 - jõust. 20.05.2014]

(2) Світлоповертач гужового візка, велосипеда, легкого транспортного засобу, робота-транспортного засобу та мінімопеда має відповідати вимогам, встановленим у частині 1 цього параграфа або встановленим на підставі § 73 частини 11 цього закону. [RT I, 13.11.2020, 1 - jõust. 01.01.2021]

(1) Власник дороги загального користування має право тимчасово або постійно обмежувати рух транспортних засобів залежно від маси, осьового навантаження, розмірів, категорії або рух пішоходів чи заборонити його для забезпечення безпеки учасників дорожнього руху, виконання робіт з утримання доріг, запобігання пошкодженню дороги та дорожніх споруд, зменшення шкідливого впливу на природне середовище або для забезпечення життєвого середовища у розумінні Закону про громадське здоров'я. [RT I, 02.01.2025, 3 - набув чинності 01.09.2025]

(2) Якщо обмеження руху не спричинене природними впливами (розмерзання ґрунту, штормові, дощові пошкодження або інший подібний вплив) чи іншими надзвичайними обставинами, власник дороги або особа, яка встановлює обмеження, повинні забезпечити доступ учасників руху до зони обмеження руху через інші дороги, іншою можливістю пересування або в інший період часу.

(2¹) Для забезпечення безпеки учасників руху та громадського порядку власник дороги може встановлювати тимчасові або постійні обмеження на рух робота-кур'єра. Обмеження мають бути надані користувачу робота-кур'єра у машиночитаному електронному загальнодоступному форматі. [RT I, 04.07.2017, 7 - набув чинності 14.07.2017]

(3) [Втратив чинність – RT I, 23.03.2015, 3 - набув чинності 01.07.2015]

(4) [Втратив чинність – RT I, 23.03.2015, 3 - набув чинності 01.07.2015]

(5) Порядок оприлюднення обмежень руху та подання і видачі дозволу щодо заборони руху встановлює відповідальний за сферу міністр постановою. ↗

(6) Відповідальний за сферу міністр може встановити постановою детальніші вимоги до загальнодоступності обмежень руху робота-кур'єра та машиночитаного електронного формату. [RT I, 04.07.2017, 7 - набув чинності 14.07.2017]

(1) Водій не має права завдавати шкоди довкіллю надмірним шумом, пилом або вихлопними газами, спричиненими двигуном чи іншим обладнанням транспортного засобу, яких можна було б уникнути.

(2) Механічний транспортний засіб заборонено мити у водоймі та на березі водойми ближче ніж за десять метрів від урізу води.

(3) Учасник дорожнього руху та пасажир не мають права:

1) пошкоджувати, засмічувати чи іншим чином забруднювати дорогу та прилеглу до дороги територію;

2) забруднювати довкілля пальним або мастильними матеріалами та міняти оливу механічного транспортного засобу в місці, не призначеному для цього.

(4) Водій не має права керувати транспортним засобом, який має витік, що забруднює довкілля.

(5) У житловій зоні та ближче ніж за десять метрів від житлового будинку двигун зупиненого або припаркованого транспортного засобу не має права працювати довше ніж дві хвилини.

(1) Рух транспортних засобів є правостороннім.

(2) Кожен учасник дорожнього руху, організатор руху та інша особа зобов'язані дотримуватися вимог нормативних актів про дорожній рух, бути в русі уважними та обережними й забезпечувати безперешкодність руху, щоб уникнути створення небезпеки та завдання шкоди.

(3) У разі суперечності між вимогами тимчасового (на переносній основі) та постійного дорожнього знака слід керуватися вимогою тимчасового дорожнього знака.

(4) У разі суперечності між вимогами тимчасової (жовтого кольору) та постійної дорожньої розмітки слід керуватися вимогою тимчасової дорожньої розмітки.

(5) У разі суперечності між вимогами дорожнього знака та дорожньої розмітки слід керуватися вимогою дорожнього знака.

(6) Дозвільний сигнал світлофора або дозвільний сигнал регулювальника не скасовує порядку, передбаченого дорожнім знаком — за винятком попереджувального знака про перетин з другорядною дорогою, попереджувального знака про перехрестя рівнозначних доріг та знаків пріоритету — і дорожньою розміткою.

(7) Ніхто не має права своєю дією чи бездіяльністю створювати небезпеку або перешкоджати дорожньому руху. Особа, яка створила небезпеку, зобов'язана вжити всіх посильних для неї заходів для усунення небезпеки або зменшення її шкідливих наслідків. За потреби про створену небезпеку слід повідомити поліцію.

(8) Без дозволу власника дороги заборонено розміщувати на тротуарі чи узбіччі пристрої або матеріали, які створюють небезпеку чи перешкоджають руху пішохода, особливо особи похилого віку та особи з порушенням руху.

(1) Найбільша дозволена швидкість руху становить:

1) на дорозі поза населеним пунктом — 90 кілометрів на годину;

2) на дорозі в межах населеного пункту — 50 кілометрів на годину;

3) на льодовій дорозі — 10–25 кілометрів на годину або 40–70 кілометрів на годину, якщо товщина криги становить до 50 сантиметрів. За товщини криги понад 50 сантиметрів найбільша дозволена швидкість руху становить 70 кілометрів на годину;

4) під час буксирування — 50 кілометрів на годину;

5) під час перевезення буксированого пристрою — 25 кілометрів на годину;

5¹) під час спеціального перевезення — 90 кілометрів на годину, якщо орган, який видає спеціальний дозвіл, зазначений у § 34¹ частині 3 цього закону, не зменшив найбільшу дозволену швидкість руху; [RT I, 23.03.2015, 3 - набув чинності 01.07.2015]

6) у житловій зоні — 20 кілометрів на годину. У безпосередній близькості від пішохода або робота-кур'єра транспортний засіб може рухатися зі швидкістю пішохода або робота-кур'єра; [RT I, 04.07.2017, 7 - набув чинності 14.07.2017]

7) для автобуса — 60 кілометрів на годину, якщо в автобусі є пасажири, які стоять або сидять на сидіннях, розташованих боком до напрямку руху;

8) для вантажного автомобіля — 60 кілометрів на годину, якщо у Силах оборони та Союзі оборони пасажирів перевозять у вантажному відсіку або кузові вантажного автомобіля, або 40 кілометрів на годину, якщо на острові, за винятком великого острова у розумінні Закону про малі острови з постійним населенням, пасажирів перевозять у вантажному відсіку або кузові вантажного автомобіля у випадку, зазначеному в § 34 частині 2 цього закону; [RT I, 20.12.2017, 1 - набув чинності 30.12.2017]

9) для мопеда — 45 кілометрів на годину;

10) для самохідної машини — 40 кілометрів на годину;

11) для засобу персональної мобільності та мікромопеда — 25 кілометрів на годину; [RT I, 13.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

12) [Втратив чинність – RT I, 13.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

12¹) для робота-кур'єра — шість кілометрів на годину; [RT I, 04.07.2017, 7 - набув чинності 14.07.2017]

13) для всюдихода — 50 кілометрів на годину, якщо всюдихід використовується під час руху дорогою у випадку, зазначеному в § 154 частині 1 цього закону.

(2) Залежно від дорожньої обстановки та дорожніх умов, безпеки і категорії транспортного засобу на підставі частини 4 цього параграфа можуть:

1) Транспортний департамент — збільшити на дорозі поза населеним пунктом найбільшу дозволену швидкість руху до 120 кілометрів на годину;

2) місцеве самоврядування — збільшити на дорозі в межах населеного пункту найбільшу дозволену швидкість руху до 90 кілометрів на годину.

(3) Вимога щодо найбільшої швидкості руху, дозволеної в пункті 7 частини 1 цього параграфа, не поширюється на винятки, встановлені на підставі частини 11 § 73 цього закону.

(4) Умови та порядок збільшення найбільшої дозволеної швидкості руху встановлює відповідальний за сферу міністр постановою. ↗

(5) Залежно від дорожньої обстановки та дорожніх умов, безпеки і категорії транспортного засобу власник дороги може зменшити найбільшу дозволену швидкість руху, зазначену в пунктах 1 і 2 частини 1 цього параграфа.

(1) Учасник дорожнього руху повинен бути ввічливим і зважати на інших учасників дорожнього руху та у своїй поведінці утримуватися від усього, що може перешкоджати рухові, створювати небезпеку чи шкодити людям, майну або довкіллю.

(2) Учасник дорожнього руху повинен керуватися сигналом регулювальника та виконувати інші вказівки щодо дорожнього руху, які дає регулювальник і посадова особа, що здійснює державний нагляд, вимоги засобів організації дорожнього руху, а також дотримуватися порядку використання розпізнавальних знаків, передбачених для транспортного засобу. [RT I, 13.03.2014, 4 - набув чинності 01.07.2014]

(3) Учасник дорожнього руху повинен виконувати вказівку регулювальника навіть тоді, коли вона суперечить вимогам цього закону чи засобу організації дорожнього руху, крім випадків, коли це створює небезпеку для життя, здоров'я, майна осіб або для довкілля.

(4) Учасник дорожнього руху не має права перешкоджати похоронній чи іншій процесії, групі дітей, що рухається в супроводі дорослих, або колоні транспортних засобів, яку супроводжує регулювальник. [RT I, 28.02.2015, 1 - набув чинності 01.05.2015]

(1) Надаючи перевагу в русі, учасник дорожнього руху повинен керуватися вимогами засобів організації дорожнього руху та сигналами регулювальника.

(2) Учасник дорожнього руху повинен надати перевагу в русі транспортному засобу з увімкненим синім проблисковим маячком або синім сигнальним вогнем разом зі спеціальним звуковим сигналом чи без нього, а також транспортному засобу, який супроводжується таким транспортним засобом, так само транспортному засобу, що працює на дорозі з увімкненим жовтим проблисковим маячком, і транспортному засобу, який супроводжується таким транспортним засобом. За потреби учасник дорожнього руху повинен зупинитися, щоб надати перевагу в русі. [RT I, 31.12.2010, 3 - набув чинності 01.07.2011]

(3) Виїжджаючи на дорогу зі стоянки, житлової зони, місця відпочинку, прилеглої до дороги території чи з під'їзної дороги до них, водій повинен надати перевагу в русі кожному учаснику дорожнього руху на дорозі, якщо обов'язок надання переваги в русі не врегульований засобами організації дорожнього руху інакше.

(4) Виїжджаючи з ґрунтової дороги на гравійну дорогу чи дорогу з покриттям, а також із гравійної дороги на дорогу з покриттям, водій повинен надати перевагу в русі кожному учаснику дорожнього руху на дорозі, якщо обов'язок надання переваги в русі не врегульований засобами організації дорожнього руху інакше.

(5) Водій нерейкового транспортного засобу повинен надати перевагу в русі:

1) з'їжджаючи з проїзної частини — пішоходу, водієві засобу мікромобільності, роботизованому засобу пересування, велосипедисту, а також водієві мопеда та мікромопеда, якщо обов'язок надання переваги в русі не врегульований засобами організації дорожнього руху інакше; [RT I, 13.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

2) пішоходу, велосипедисту, водієві засобу мікромобільності, роботизованому засобу пересування, а також водієві мопеда та мікромопеда, які перетинають проїзну частину, на яку водій повертає, якщо обов'язок надання переваги в русі не врегульований засобами організації дорожнього руху інакше; [RT I, 13.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

2¹) пішоходу, який перетинає дорогу по пішохідному переході; [RT I, 13.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

3) повертаючи ліворуч або розвертаючись — зустрічному учаснику дорожнього руху та водієві, що здійснює його обгін, якщо засоби організації дорожнього руху не визначають інакше;

4) пішоходу, який іде до попутного маршрутного транспортного засобу, що стоїть на зупинці посеред дороги, або виходить із нього;

5) водієві транспортного засобу, що наближається праворуч від водія або перебуває праворуч, якщо шляхи руху транспортних засобів перетинаються і черговість проїзду не визначена цим законом інакше;

6) рухаючись заднім ходом — усім учасникам дорожнього руху;

7) виїжджаючи на дорогу зі смуги розгону — іншим водіям, що рухаються дорогою;

8) водієві трамвая, якщо шляхи руху нерейкового транспортного засобу і трамвая перетинаються, а засоби організації дорожнього руху не визначають інакше.

(1) Водій, який згідно з правилами дорожнього руху або засобом організації дорожнього руху зобов'язаний надати перевагу в русі, повинен зменшенням швидкості руху або зупинкою чітко подати сигнал про те, що він має намір виконати обов'язок надання переваги в русі.

(2) Наближаючись до перехрестя, водій повинен рухатися так, щоб у разі зупинки він не заважав рухові на перехресті.

(1) Перетинаючи залізницю, учасник дорожнього руху повинен бути особливо уважним. Побачивши або почувши залізничний транспортний засіб, що наближається, слід надати йому перевагу в русі. Учасник дорожнього руху повинен зважати на дорожні знаки, звукові та світлові сигнали, положення шлагбаума і вказівки регулювальника.

(2) Учасник дорожнього руху не має права перетинати залізницю:

1) у разі заборонного сигналу світлофора, незалежно від наявності чи положення шлагбаума;

2) у разі шлагбаума, що закривається, закритого чи такого, що відкривається, незалежно від сигналів світлофора;

3) у разі заборонного сигналу регулювальника;

4) із зволіканням.

(1) Водій не має права зупиняти чи ставити на стоянку транспортний засіб так, щоб той міг перекрити рух інших транспортних засобів для в'їзду або виїзду у двір, гараж, на прибудинкову територію та на прилеглу до дороги ділянку, а також перешкоджати руху пішохода по пішохідному переходу і на перехресті у напрямку пролягання тротуарів.

(2) На дорозі в населеному пункті транспортний засіб слід зупиняти або ставити на стоянку на проїзній частині поблизу її правого краю або на правому узбіччі так, щоб на узбіччі для пішохода залишалася вільною смуга для проходу завширшки не менше 0,7 метра. Так само в населеному пункті транспортний засіб дозволяється зупиняти та ставити на стоянку і з лівого боку дороги — на дорозі з одностороннім рухом і на такій дорозі з двостороннім рухом, посередині якої немає трамвайної колії та де в кожному напрямку є одна смуга руху, яку розділяє переривчаста лінія, а за її відсутності проїзна частина завширшки менше дев'яти метрів, не враховуючи стоянку, збудовану як розширення проїзної частини.

(3) На проїзній частині в населеному пункті транспортний засіб дозволяється зупиняти або ставити на стоянку в один ряд, при цьому двоколісний велосипед, двоколісний мікромопед, двоколісний мопед і двоколісний мотоцикл без бічного причепа, а також одно- чи двоколісний засіб мікромобільності — поряд і у два ряди, з урахуванням того, що поздовжня вісь транспортного засобу має бути паралельною краю проїзної частини, а за відсутності перешкоди транспортний засіб не має бути далі ніж 0,2 метра від краю проїзної частини. [RT I, 29.06.2024, 4 - набув чинності 09.07.2024]

(4) У населеному пункті мопед і мотоцикл, а також механічний транспортний засіб категорії B без причепа та підкатегорії D1 без причепа завдовжки менше шести метрів дозволяється зупиняти або ставити на стоянку також:

1) на проїзній частині під певним кутом до її краю в місці, де це дозволяє засіб організації дорожнього руху або наявне розширення проїзної частини;

2) на стоянці біля тротуару, пішохідної доріжки, велосипедної доріжки, а також велосипедної та пішохідної доріжки — згідно з порядком, визначеним засобом організації дорожнього руху;

3) частково або повністю на тротуарі, а також на велосипедній та пішохідній доріжці, де це дозволяє засіб організації дорожнього руху, залишаючи для учасника руху на краю дороги далі від проїзної частини вільною ділянку дороги завширшки не менше 1,5 метра;

4) на острівці безпеки та розділювальній смузі, де це дозволяє засіб організації дорожнього руху. [RT I, 29.06.2024, 4 - набув чинності 09.07.2024]

(4¹) Двоколісний мопед і двоколісний мотоцикл без бічного причепа у випадках, зазначених у частині 4 цього параграфа, дозволяється зупиняти та ставити на стоянку поряд у два ряди згідно з порядком, визначеним засобом організації дорожнього руху. [RT I, 29.06.2024, 4 - набув чинності 09.07.2024]

(4²) У населеному пункті та на дорозі поза населеним пунктом велосипед, засіб мікромобільності та мікромопед дозволяється зупиняти або ставити на стоянку також:

1) на умовах, встановлених у пунктах 1, 2 і 4 частини 4 цього параграфа, зокрема двоколісний велосипед і мікромопед, а також одно- чи двоколісний засіб мікромобільності — поряд у два ряди згідно з порядком, визначеним засобом організації дорожнього руху;

2) біля тротуару, пішохідної доріжки, а також велосипедної та пішохідної доріжки, залишаючи для руху пішохода, велосипеда, засобу мікромобільності, мікромопеда та робота-кур'єра на відповідній дорозі вільною ділянку дороги завширшки не менше 1,5 метра. [RT I, 29.06.2024, 4 - набув чинності 09.07.2024]

(4³) Велосипед, засіб мікромобільності та мікромопед ставляться на стоянку згідно з пунктом 2 частини 4² цього параграфа біля тротуару, пішохідної доріжки або велосипедної та пішохідної доріжки так, щоб він розташовувався далі від краю проїзної частини, а поздовжня вісь транспортного засобу була паралельною краю тротуару, пішохідної доріжки або велосипедної та пішохідної доріжки, що розташований далі від краю проїзної частини. За відсутності перешкоди транспортний засіб не має бути далі ніж 0,2 метра від цього краю. Ця частина не застосовується, якщо транспортний засіб ставиться на стоянку у велотримачі чи в місці, визначеному засобом організації дорожнього руху, або пристібається до інфраструктури, розташованої з боку проїзної частини. [RT I, 29.06.2024, 4 - набув чинності 09.07.2024]

(5) Механічний транспортний засіб, не зазначений у частині 4 цього параграфа, не дозволяється ставити на стоянку в місцях, зазначених у пунктах 1–3 частини 4, жодним чином.

(6) [Втратив чинність – RT I, 29.06.2024, 4 – набув чинності 01.07.2025]

(7) На дорозі поза населеним пунктом за межами стоянки чи місця відпочинку транспортний засіб зупиняється або ставиться на стоянку на правому узбіччі, а за його відсутності — якомога правіше на дорозі. Транспортний засіб дозволяється зупиняти та ставити на стоянку лише в один ряд, і поздовжня вісь транспортного засобу має бути паралельною краю дороги. Ця частина не застосовується до зупинки та стоянки у спосіб, встановлений у частині 4² цього параграфа. [RT I, 29.06.2024, 4 - набув чинності 09.07.2024]

(8) У темну пору доби поза населеним пунктом транспортний засіб дозволяється ставити на стоянку лише на стоянці або в місці відпочинку.

(9) Перед тим як залишити транспортний засіб, водій повинен вжити заходів, які запобігли б мимовільному руху транспортного засобу та унеможливили б його самовільне використання.

(1) Транспортний засіб не можна зупиняти чи ставити на стоянку біля краю проїзної частини з боку розділювальної смуги, за винятком місця і в спосіб, зазначені засобом організації дорожнього руху.

(2) Транспортний засіб не можна зупиняти:

1) у місці, де це не дозволяє засіб організації дорожнього руху;

2) на залізничному переїзді;

3) на трамвайній колії або ближче ніж один метр до неї;

4) на мосту, естакаді чи віадуку та під ними, за винятком дозволених там місць для стоянки;

5) у місці, де зупинений транспортний засіб унеможливлює рух інших транспортних засобів або перешкоджає пішоходам;

6) на пішохідному переході, у місці перетину велосипедної доріжки або велопішохідної доріжки з проїзною частиною чи ближче ніж п'ять метрів перед цими місцями, а при зупинці на лівому боці двосторонньої дороги — ближче ніж п'ять метрів після цих місць, а також на велосипедній смузі;

7) у місці, де відстань між суцільною лінією розмітки, що позначає напрямок руху чи смугу руху, і зупиненим транспортним засобом становила б менше трьох метрів;

8) на розширенні дороги в місці зупинки транспортного засобу категорії D чи на дорожній розмітці зупинки громадського транспорту, а за їх відсутності — з боку зупинки ближче ніж 15 метрів до дорожнього знака автобусної чи тролейбусної зупинки та зупинки таксі, якщо це перешкоджає руху транспортних засобів категорії D або таксі;

9) ближче ніж 15 метрів перед дорожнім знаком трамвайної зупинки;

10) у місці, де транспортний засіб затуляв би сигнали світлофора чи дорожні знаки від інших учасників дорожнього руху;

11) на проїзній частині в місці з обмеженою видимістю;

12) на зеленій зоні без дозволу її власника чи володільця;

13) на розділювальній смузі та в місці її розриву, за винятком випадків, дозволених засобом організації дорожнього руху;

14) ближче ніж п'ять метрів до краю проїзної частини, що перетинається, але не навпроти тротуару, що перетинається, та велопішохідної доріжки;

15) на перехресті, за винятком дозволеного там місця для стоянки. Як виняток, на трипроменевому перехресті транспортний засіб можна зупиняти і ставити на стоянку на дорозі, що проходить перехрестя наскрізь, на протилежному боці від дороги, яка там не продовжується, якщо перетин напрямків руху цієї дороги заборонений засобом організації дорожнього руху;

16) для завантаження товару на смузі гальмування та розгону, а також у місці, де поряд зі смугою руху, що дозволяє лише лівий поворот чи розворот, є одна смуга руху.

(3) У зазначеному в пункті 8 частини 2 цього параграфа місці зупинки транспортного засобу категорії D можуть зупинятися транспортні засоби категорії D, а на зупинці таксі можуть зупинятися і ставати на стоянку таксі, що відповідають вимогам частин 2 і 3 § 64 закону про громадський транспорт. [RT I, 04.07.2017, 8 - jõust. 01.11.2017]

(4) Не можна ставити на стоянку:

1) у місці, де не можна зупиняти транспортний засіб;

2) у місці, де це забороняє засіб організації дорожнього руху;

3) на проїзній частині ближче ніж 50 метрів до залізничного переїзду;

4) поряд із місцями для стоянки, позначеними на дорожньому покритті;

5) поза населеним пунктом на проїзній частині дороги, позначеної знаком переваги головної дороги;

6) на смузі гальмування та розгону;

7) у місці, де поряд зі смугою руху, що дозволяє лише лівий поворот чи розворот, є одна смуга руху;

8) у місці, де перешкоджають в'їзду іншого транспортного засобу на місце стоянки чи виїзду з нього.

(1) Пішохід повинен рухатися по призначеній для нього дорозі чи частині дороги. Пішохід, який використовує скейтборд, роликові ковзани чи лижі, самокат чи санчата або інший подібний допоміжний засіб, при обгоні пішохода, який перебуває в безпосередній близькості й не використовує допоміжного засобу, повинен їхати зі швидкістю, що суттєво не відрізняється від швидкості пішохода, який не використовує допоміжного засобу, і яка дозволяє безпечно його обігнати. Пішохід не повинен безпідставно перешкоджати іншому пішоходу, а також велосипедисту, водію засобу мікромобільності чи роботизованому засобу, що рухається пішохідним переходом, тротуаром чи велопішохідною доріжкою. [RT I, 13.11.2020, 1 - jõust. 01.01.2021]

(2) Якщо щільність руху дозволяє, пішохід може рухатися також велосипедною доріжкою та частиною велопішохідної доріжки, призначеною для велосипедистів, не перешкоджаючи водію, що рухається тією самою дорогою чи частиною дороги. [RT I, 13.11.2020, 1 - jõust. 01.01.2021]

(3) На дорозі, де встановлена для транспортних засобів максимальна швидкість перевищує 20 кілометрів на годину, пішохід повинен рухатися тротуаром, а за його відсутності — узбіччям. За відсутності зазначених місць або їх непридатності для руху пішохід може рухатися проїзною частиною лише поблизу її краю.

(4) На двосторонній дорозі без розділювальної смуги поза населеним пунктом, де відсутній тротуар, пішохід повинен рухатися лише лівим узбіччям, а за його відсутності чи непридатності для руху — проїзною частиною поблизу її лівого краю, не перешкоджаючи транспортним засобам. При поганій видимості чи в темну пору доби на неосвітленій дорозі рухатися проїзною частиною кільком особам можна лише в один ряд один за одним.

(5) Пішохід, який веде поруч велосипед або одно- чи двоколісний транспортний засіб з непрацюючим двигуном, повинен рухатися поблизу краю проїзної частини у попутному напрямку, за можливості — поза проїзною частиною. [RT I, 13.11.2020, 1 - jõust. 01.01.2021]

(6) Організована група людей, за винятком зазначеної в частині 7 цього параграфа групи дітей, може рухатися лише поблизу правого краю проїзної частини або, не перешкоджаючи пішоходу чи водію засобу мікромобільності, пішохідною доріжкою чи тротуаром, щонайбільше четверо людей поруч. Організована група людей може рухатися також велопішохідною доріжкою, не перешкоджаючи пішоходу, велосипедисту, водію засобу мікромобільності чи водію мопеда малої потужності, щонайбільше двоє людей поруч. Керівник групи повинен забезпечити безпеку відповідними засобами, наприклад сигнальними прапорцями, а в темну пору доби — світловідбивачами, ліхтарями чи іншим подібним. [RT I, 13.11.2020, 1 - jõust. 01.01.2021]

(7) Група дітей може рухатися лише в супроводі дорослих пішохідною доріжкою, тротуаром чи велопішохідною доріжкою, щонайбільше двоє дітей поруч. За відсутності тротуару, пішохідної доріжки чи велопішохідної доріжки група дітей може рухатися поза проїзною частиною поблизу правого краю дороги, щонайбільше двоє дітей поруч, при цьому на неосвітленій дорозі в населеному пункті та на дорозі поза населеним пунктом — лише у світлу пору доби, а при двосторонньому русі на дорозі без розділювальної смуги — поза проїзною частиною поблизу лівого краю дороги. Супровідник групи дітей повинен забезпечити безпеку і мати на собі світловідбивний жилет. [RT I, 28.02.2015, 1 - jõust. 01.05.2015]

(8) При поганій видимості чи в темну пору доби, рухаючись дорогою, пішохід повинен використовувати світловідбивач або джерело світла.

(9) Особа з інвалідністю, яка користується інвалідним візком, може рухатися проїзною частиною поблизу її краю в попутному напрямку. Рухаючись у темну пору доби чи при поганій видимості, візок повинен мати з лівого боку ззаду червоний світловідбивач або червоне світло.

(1) Дорослий, який супроводжує дитину дошкільного віку, повинен стежити за дитиною та запобігати раптовому потраплянню дитини на проїзну частину.

(1) Пішохід може перетинати проїзну частину пішохідним мостом чи тунелем, пішохідним переходом або місцем переходу (не виходячи за його межі) чи на перехресті.

(2) Якщо місце входу на пішохідний міст чи в тунель, пішохідний перехід, місце переходу або перехрестя розташоване не далі ніж за 100 метрів, пішохід повинен перетинати проїзну частину лише через них. Далі ніж за 100 метрів від зазначених місць пішохід може перетинати проїзну частину лише тоді, коли проїзна частина добре видна в обидва боки і перетин проїзної частини не створює небезпеки для дорожнього руху.

(1) Перетинаючи проїзну частину, пішохід не повинен без потреби зволікати чи зупинятися. Пішохід, який використовує скейтборд, роликові ковзани чи лижі, самокат чи санчата або інші подібні засоби, повинен перетинати проїзну частину зі звичайною швидкістю пішохода.

(2) Пішохід повинен перетинати проїзну частину найкоротшим шляхом, за наявності острівця безпеки — через нього.

(3) На регульованому перехресті або пішохідному переході пішохід під час перетину проїзної частини повинен керуватися сигналами світлофора, а за наявності регулювальника — його сигналами.

(4) На регульованому перехресті, де пішохідний перехід не позначений на дорожньому покритті, пішохід повинен перетинати проїзну частину в напрямку продовження тротуарів, а за наявності світлофорів на острівцях безпеки — через ці острівці безпеки. Якщо зелене світло дозволяє пішоходу перетинати перехрестя одночасно на всіх дорогах, що на нього виходять, він може переходити перехрестя в будь-якому напрямку. Якщо на перехресті пішохідний світлофор відсутній, пішохід повинен керуватися сигналами транспортного світлофора.

(5) Якщо в той час, коли пішохід перебуває на проїзній частині, вмикається червоне світло пішохідного світлофора, за відсутності такого світлофора — жовте світло транспортного світлофора, або регулювальник подає загальний сигнал, що забороняє рух, пішохід залежно від свого місцезнаходження на проїзній частині повинен продовжувати рух лише до найближчого острівця безпеки, а за його відсутності — завершити перетин проїзної частини.

(6) На нерегульованому перехресті пішохід не повинен створювати перешкоди транспортному засобу, що наближається до перехрестя, і транспортному засобу, що прямо перетинає перехрестя.

(7) На нерегульованому пішохідному переході пішохід перед перетином проїзної частини повинен оцінити відстань до транспортного засобу, що наближається, та його швидкість, дати водієві можливість плавно зменшити швидкість або зупинитися і переконатися, що водій його помітив і перетин проїзної частини є безпечним.

(8) Якщо пішохід, який перетинає проїзну частину в нерегульованому місці, зупинився, щоб пропустити транспортний засіб, він може рухатися далі лише тоді, коли переконався в безпечності переходу.

(1) Пішоходу забороняється:

1) перетинати проїзну частину в місці, де для перешкоджання пішохідному руху встановлено огорожу, а також у населеному пункті на дорозі з розділювальною смугою поза пішохідним мостом, тунелем, пішохідним переходом чи місцем переходу;

2) виходити на проїзну частину з-за транспортного засобу, що стоїть, чи іншої перешкоди, не переконавшись, що не наближається транспортний засіб;

3) рухатися автомагістраллю;

4) рухатися на проїзній частині з розділювальною смугою поряд із розділювальною смугою чи вздовж розділювальної смуги, якщо на ній немає тротуару.

(1) Пішохід з великим предметом або ручним візком може рухатися проїзною частиною, якщо, рухаючись тротуаром чи узбіччям, він створював би перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, а рух проїзною частиною не є небезпечним для нього та інших учасників дорожнього руху.

(2) У темну пору доби або в умовах поганої видимості на ручному візку, який використовує пішохід і який ширший за один метр, з лівого боку спереду має бути біле світло, а ззаду — червоне світло. Замість зазначених вогнів на ручному візку з лівого боку можна використовувати один ліхтар із білим світлом спереду та червоним ззаду.

(1) Пасажир не повинен під час руху відвертати увагу водія від керування транспортним засобом.

(1) Сідати в транспортний засіб і виходити з нього можна лише тоді, коли транспортний засіб стоїть.

(2) Двері транспортного засобу не можна відчиняти до його зупинки. Відчинення дверей транспортного засобу не повинно створювати небезпеку чи перешкоду для іншого учасника дорожнього руху. Двері з боку проїзної частини та велосипедної смуги не повинні бути відчинені довше, ніж це потрібно для посадки чи висадки пасажирів.

(3) З боку проїзної частини або ззаду пасажир може сідати в безрейковий транспортний засіб і виходити з нього лише тоді, коли це безпечно і не створює перешкоди іншому учаснику дорожнього руху.

(4) Очікувати на громадський транспорт можна на посадковому майданчику, а за його відсутності — лише на тротуарі чи узбіччі.

(5) На зупинці громадського транспорту, де немає посадкового майданчика, виходити на проїзну частину для посадки в громадський транспорт можна лише після його зупинки. Після висадки з громадського транспорту пасажир повинен негайно залишити проїзну частину.

(1) У транспортному засобі, обладнаному ременями безпеки, пасажир під час руху повинен бути належним чином пристебнутий ременем безпеки.

(2) Пасажир може бути не пристебнутий ременем безпеки:

1) під час руху льодовою дорогою;

2) якщо виконання його службового завдання пов'язане із зупинками, відстань між якими не перевищує 100 метрів, або

3) якщо він має при собі письмовий висновок лікаря згідно з § 101 частиною 9¹ цього закону про протипоказання щодо використання ним ременя безпеки. [RT I, 28.02.2015, 1 - набув чинності 01.05.2015]

(3) У транспортному засобі, який повинен мати підголівники, підголівник має бути відрегульований так, щоб він підтримував голову пасажира з потилиці.

(4) Під час руху на мотоциклі та мопеді пасажир повинен носити застебнутий мотошолом.

(5) Вимога, зазначена в частині 4 цього параграфа, не поширюється на триколісні та чотириколісні мотоцикли й мопеди із закритим кузовом, на яких виробником встановлено ремені безпеки та сидіння.

(6) Під час руху дорогою на велосипеді та мікромопеді пасажир віком до 16 років повинен носити застебнутий велосипедний шолом.

[RT I, 13.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(1) Велосипедист, водій засобу мікромобільності, водій мінімопеда та водій мопеда не мають права:

1) дозволяти буксирувати керований ним транспортний засіб, крім триколісного та чотириколісного мопеда, твариною або іншим транспортним засобом;

2) перевозити предмети, які перешкоджають керуванню або створюють небезпеку для інших учасників дорожнього руху;

3) буксирувати причіп, не призначений для буксирування велосипедом, засобом мікромобільності або мінімопедом;

4) перевозити пасажира, який не сидить на призначеному для пасажира сидінні або не має застебнутого належного шолома, або якщо транспортний засіб не призначений для перевезення пасажирів.

(2) Велосипедист, водій засобу мікромобільності з кермом і водій мінімопеда під час руху повинні тримати кермо щонайменше однією рукою. Водій мопеда під час руху повинен тримати кермо двома руками, крім часу подання попереджувального сигналу рукою, коли кермо можна тримати однією рукою.

(3) Під час руху дорогою велосипедом, засобом мікромобільності та мінімопедом водій віком до 16 років повинен мати застебнутий велосипедний шолом.

(4) Якщо на засіб мікромобільності через його конструктивні особливості неможливо встановити ліхтарі, передбачені частиною 3 § 87 цього закону, водій засобу мікромобільності в темний час доби або в умовах поганої видимості під час руху пішохідною доріжкою, тротуаром, велосипедною доріжкою, а також велосипедно-пішохідною доріжкою повинен використовувати джерело світла. Рух проїзною частиною в темний час доби або в умовах поганої видимості без ліхтарів, передбачених частиною 3 § 87 цього закону, заборонено. [RT I, 13.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

[RT I, 13.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(1) Велосипедом та мінімопедом дозволено рухатися:

1) велосипедною смугою;

2) велосипедною доріжкою;

3) велосипедно-пішохідною доріжкою;

4) проїзною частиною поблизу її правого краю, крім часу лівого повороту або розвороту згідно з частиною 1 § 48 цього закону;

5) узбіччям.

(2) Якщо рух велосипедом проїзною частиною, узбіччям або велосипедною смугою через їхній стан чи умови дорожнього руху істотно ускладнений і відсутня також доріжка, зазначена в пункті 2 або 3 частини 1 цього параграфа, велосипедом дозволено рухатися пішохідною доріжкою та тротуаром.

(3) Крім передбаченого в частині 2 цього параграфа, пішохідною доріжкою та тротуаром дозволено рухатися:

1) велосипедисту з порушенням опорно-рухового апарату;

2) водію мінімопеда з порушенням опорно-рухового апарату;

3) велосипедисту віком до 13 років — самому або в супроводі не більше ніж двох супровідників-велосипедистів;

4) велосипедисту, який перевозить малолітню дитину на призначеному для цього сидінні або в причепі;

5) поліцейському, помічнику поліцейського та працівнику швидкої допомоги, який виконує службові завдання на велосипеді або мінімопеді.

(4) Засобом мікромобільності дозволено рухатися:

1) велосипедною смугою;

2) велосипедною доріжкою;

3) велосипедно-пішохідною доріжкою;

4) пішохідною доріжкою;

5) тротуаром.

(5) Якщо доріжка чи частина дороги, зазначена в частині 4 цього параграфа, відсутня або рух нею через її стан чи умови дорожнього руху істотно ускладнений, засобом мікромобільності дозволено рухатися поблизу правого краю проїзної частини або узбіччям.

(6) Двоколісним мопедом дозволено рухатися:

1) проїзною частиною;

2) велосипедною смугою;

3) велосипедною доріжкою.

(7) Триколісним та чотириколісним мопедом дозволено рухатися проїзною частиною.

(8) Велосипедист, водій засобу мікромобільності та водій мінімопеда під час обгону пішохода, який перебуває безпосередньо поруч, повинні рухатися зі швидкістю, яка істотно не відрізняється від швидкості пішохода і дозволяє безпечно обігнати пішохода. Поліцейський, помічник поліцейського та працівник швидкої допомоги, який виконує службові завдання, повинні обганяти пішохода безпечно.

(9) Велосипедист, водій засобу мікромобільності, водій мінімопеда та водій мопеда можуть обганяти праворуч транспортний засіб, який стоїть або повільно рухається, якщо для цього достатньо місця і водій цього транспортного засобу не подав сигналу про правий поворот. [RT I, 13.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(1) Велосипедист, водій засобу мікромобільності, водій мінімопеда та водій мопеда, які наближаються до місця перетину з проїзною частиною пішохідною доріжкою, тротуаром, велосипедно-пішохідною доріжкою або велосипедною доріжкою, повинні зменшити швидкість і перетинати проїзну частину зі звичайною швидкістю пішохода.

(2) Наближаючись до місця перетину доріг з обмеженою видимістю на пішохідній доріжці, тротуарі, велосипедно-пішохідній доріжці та велосипедній доріжці й перетинаючи його, велосипедист, водій засобу мікромобільності, водій мінімопеда та водій мопеда повинні зменшити швидкість так, щоб мати змогу зупинитися в межах видимості попереду транспортного засобу та перед можливою перешкодою на дорозі.

(3) На пішохідному переході або в місці переходу проїзну частину можна перетинати також рухаючись велосипедом, засобом мікромобільності або мінімопедом, однак велосипедист, водій засобу мікромобільності чи водій мінімопеда не має переваги щодо водія транспортного засобу, крім випадку, коли велосипедист, водій засобу мікромобільності або водій мінімопеда перетинає на пішохідному переході чи в місці переходу проїзну частину, на яку повертає водій транспортного засобу. На пішохідному переході або в місці переходу рухатися велосипедом, засобом мікромобільності або мінімопедом слід зі звичайною швидкістю пішохода.

(4) Водій мопеда не має права перетинати проїзну частину рухаючись на пішохідному переході чи в місці переходу. [RT I, 13.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(1) У нерегульованому місці перетину велосипедної доріжки та проїзної частини, крім місця перетину під'їзної дороги до стоянки, житлової зони, місця відпочинку та прилеглої до дороги території, велосипедист, водій засобу мікромобільності, водій мінімопеда та водій мопеда повинні надати дорогу учаснику дорожнього руху на дорозі, якщо обов'язок надання дороги не встановлено інакше засобами організації дорожнього руху.

(2) У нерегульованому місці перетину велосипедно-пішохідної доріжки та проїзної частини, крім місця перетину під'їзної дороги до стоянки, житлової зони, місця відпочинку та прилеглої до дороги території, велосипедист, водій засобу мікромобільності та водій мінімопеда повинні надати дорогу учаснику дорожнього руху на дорозі, якщо обов'язок надання дороги не встановлено інакше засобами організації дорожнього руху.

(3) На велосипедно-пішохідній доріжці та велосипедній доріжці водій повинен надати дорогу пішоходу, який іде до маршрутного транспортного засобу на трамвайній чи автобусній зупинці або виходить з нього. [RT I, 13.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(1) Водій повинен бути уважним до малозахищеного учасника дорожнього руху (пішохода, велосипедиста тощо), який стоїть чи рухається на дорозі або на узбіччі, та уникати створення для нього небезпеки і завдання йому шкоди.

(2) Водій зобов'язаний:

1) перед початком руху переконатися, що стан його здоров'я дозволяє керувати транспортним засобом;

2) перед початком руху переконатися у справності транспортного засобу та стежити за нею під час перебування на дорозі;

3) перед початком руху переконатися, що ліхтарі й реєстраційні знаки, а також вікна транспортного засобу в полі зору водія та дзеркала заднього виду чисті;

4) перед початком руху переконатися, що дзеркала заднього виду й сидіння встановлені у правильне положення;

5) перед початком руху переконатися, що при собі має документи, необхідні для керування транспортним засобом;

6) перед початком руху переконатися, що він і пасажири належно використовують засоби безпеки, та не перевозити пасажира, який не виконав цієї вимоги;

7) перед початком руху переконатися, що в нього і в пасажирів підголівники відрегульовані так, щоб підтримувати голову з боку потилиці, та не перевозити пасажира, який не виконав цієї вимоги, якщо транспортний засіб має бути обладнаний підголівниками;

8) перед початком руху з місця, виконанням маневру чи початком зупинки транспортного засобу переконатися, що це безпечно і не перешкоджає та не створює небезпеки для інших учасників дорожнього руху та осіб, які працюють на дорозі;

8¹) переконатися, що встановлене на транспортному засобі додаткове обладнання не створює небезпеки для людей, не завдає шкоди довкіллю, не спричиняє майнової шкоди та не перешкоджає дорожньому руху, і вживати заходів для усунення небезпеки, що походить від додаткового обладнання; [RT I, 28.03.2017, 1 - набув чинності 07.04.2017]

9) якщо стосовно транспортного засобу обов'язково укласти договір страхування відповідальності, перед початком руху переконатися у чинності укладеного стосовно транспортного засобу обов'язкового договору страхування відповідальності (далі — договір страхування дорожнього руху) та наявності виданого на його підставі поліса або в чинності автоматичного страхування дорожнього руху; [RT I, 29.06.2024, 2 - набув чинності 15.07.2024]

10) під час керування мотоциклом і мопедом з кермом тримати кермо двома руками, за винятком часу подавання попереджувального сигналу рукою, носити на голові пристебнутий мотошолом та не перевозити пасажира, який не виконав останньої вимоги;

11) їхати дорогою на мотоциклі, всюдиході, тракторі, мопеді, мікромопеді, засобі малої мобільності чи велосипеді так, щоб усі колеса постійно спиралися на поверхню дороги. [RT I, 13.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(3) У транспортному засобі, обладнаному ременями безпеки, водій під час руху повинен бути належно пристебнутий ременем безпеки.

(4) Під час їзди на мотоциклі та мопеді водій повинен носити пристебнутий мотошолом.

(5) Вимога, зазначена в частині 4 цього параграфа, не поширюється на три- та чотириколісні мотоцикли й мопеди із закритим кузовом, на які виробник установив ремені безпеки та сидіння.

(6) Водій може бути не пристебнутий ременем безпеки:

1) під час руху крижаною дорогою;

2) якщо виконання його службового завдання пов'язане із зупинками, відстань між якими не перевищує 100 метрів, або

3) якщо при собі має відповідно до частини 9¹ § 101 цього закону письмовий висновок лікаря про наявність у нього протипоказань до використання ременя безпеки. [RT I, 28.02.2015, 1 - набув чинності 01.05.2015]

(7) Водій механічного транспортного засобу категорії B, C, D та T у разі поганої видимості та в темний час доби на дорозі поза населеним пунктом у разі вимушеної зупинки під час виходу з автомобіля чи трактора на проїзну частину та перебування на проїзній частині повинен носити світловідбивний жилет.

(8) Водій механічного транспортного засобу і трамвая повинен володіти прийомами надання першої допомоги.

(9) Водій повинен надати поліцейському можливість скористатися механічним транспортним засобом, за винятком транспортного засобу спеціального призначення, для проїзду на місце події, у зону стихійного лиха або для доправлення до лікувального закладу особи, яка потребує невідкладної медичної допомоги.

(10) Установлене в частині 9 цього параграфа не застосовується до дипломатичного представника, консульського службовця іноземної держави, представника спеціальної місії та міжнародної організації, які виконують службові обов'язки, а також до працівника дипломатичного представництва та консульської установи іноземної держави, спеціальної місії та представництва міжнародної організації.

(11) Водієві заборонено:

1) займатися під час керування діями, які можуть перешкоджати керуванню чи сприйняттю дорожньої обстановки, зокрема користуватися телефоном без пристрою, що залишає руки вільними, під час руху транспортного засобу тримати телефон у руці;

2) у стані сп'яніння або в стані з перевищенням граничного рівня алкоголю чи в небезпечному для дорожнього руху стані здоров'я керувати транспортним засобом або передавати керування особі, яка перебуває в такому стані;

3) передавати керування механічним транспортним засобом і трамваєм особі, яка не має документа, що підтверджує право на керування цим транспортним засобом;

4) перевозити пасажира, який не пристебнутий ременем безпеки відповідно до частини 1 § 30 цього закону або не використовує засобів безпеки згідно з частиною 4 § 30 чи частиною 6 § 36, якщо це не є станом крайньої необхідності.

(12) Водій транспортного засобу громадського користування не має права відчиняти двері транспортного засобу до його зупинки та розпочинати рух до входження всіх пасажирів і повного зачинення дверей.

(1) Пасажирів і вантажі дозволено перевозити лише у спосіб, який не заважає керуванню транспортним засобом і не обмежує оглядовість водія, не закриває вогні транспортного засобу, реєстраційні та розпізнавальні знаки, а також сигнали водія.

(2) Пасажирів дозволено перевозити лише на місцях і у спосіб, передбачені виробником транспортного засобу. Причіп у складі автопоїзда підкатегорії D1E не можна використовувати для перевезення пасажирів. У вантажному відсіку або кузові вантажного автомобіля, пристосованого для перевезення пасажирів, особа може їхати лише на острові, за винятком великого острова у розумінні Закону про малі острови з постійним населенням, у вантажному автомобілі, що використовується, за умови, що для цього у вантажному відсіку або кузові нижче верхнього краю бортів забезпечено придатне, безпечне та таке, що дає змогу триматися, місце для сидіння, причому найбільша дозволена швидкість руху не може перевищувати 40 кілометрів на годину. [RT I, 20.12.2017, 1 - набув чинності 30.12.2017]

(3) У Силах оборони та Кайтселійті пасажирів дозволено перевозити вантажними автомобілями, пристосованими для перевезення людей, причому найбільша дозволена швидкість руху не може перевищувати 60 кілометрів на годину.

(4) У Силах оборони та Кайтселійті вантажним автомобілем із повною масою понад 3500 кілограмів пасажирів дозволено перевозити водієві віком не менше 18 років, який має право керування автомобілем категорій C і C1, пройшов навчання з перевезення пасажирів і має щонайменше шестимісячний досвід керування автомобілем. [RT I, 28.02.2015, 1 - набув чинності 01.05.2015]

(5) Порядок перевезення пасажирів і вантажів Силами оборони та Кайтселійтом встановлює постановою міністр, відповідальний за відповідну сферу.

(6) Вантаж повинен відповідно до своїх особливостей і пакування бути розміщений, закріплений і накритий так, щоб він не загрожував людині чи довкіллю, не спричиняв майнової шкоди та не заважав дорожньому руху. [RT I, 11.01.2018, 1 - набув чинності 01.06.2018]

(7) Проїжджаючи під естакадою, віадуком, лінією електропередачі чи зв'язку або іншою подібною спорудою, водій завжди повинен переконатися, що це безпечно.

(8) Жоден із розмірів транспортного засобу, автопоїзда та машинопоїзда з вантажем чи без вантажу не може перевищувати вимог, установлених на підставі частини 3 § 80 цього закону.

(9) Якщо розмір транспортного засобу, автопоїзда та машинопоїзда з вантажем чи без вантажу перевищує величину, установлену на підставі частини 3 § 80 цього закону, транспортний засіб можна використовувати в порядку, передбаченому § 34¹ цього закону. [RT I, 23.03.2015, 3 - набув чинності 01.07.2015]

(10) Великогабаритний і великоваговий вантаж повинен бути позначений відповідно до частини 11 § 73 цього закону.

(11) Фактична маса причепа у складі автопоїзда або машинопоїзда не може перевищувати найбільшу масу причепа, визначену під час реєстрації тягача.

(12) Фактична маса транспортного засобу не може перевищувати реєстрову масу, а навантаження на будь-яку вісь — реєстрове осьове навантаження, якщо щодо цього не видано спеціального дозволу в порядку, встановленому на підставі § 34¹ цього закону. [RT I, 23.03.2015, 3 - набув чинності 01.07.2015]

(13) Якщо фактична маса або осьове навантаження транспортного засобу, автопоїзда або машинопоїзда з вантажем чи без вантажу перевищує вимоги, установлені на підставі частини 3 § 80 цього закону, транспортний засіб, автопоїзд або машинопоїзд можна використовувати в порядку, передбаченому § 34¹ цього закону. [RT I, 23.03.2015, 3 - набув чинності 01.07.2015]

(13¹) Під час розміщення вантажу враховується, щоб його маса була розподілена на транспортному засобі якомога рівномірніше і вантаж утворював єдине ціле, центр ваги був якомога нижче, було унеможливлене зміщення, а гострі кінці були спрямовані назад. [RT I, 11.01.2018, 1 - набув чинності 01.06.2018]

(13²) Кріпильні засоби, що використовуються для закріплення вантажу, повинні відповідати вимогам до кріпильних засобів, відповідати призначенню використання, бути справними, у робочому стані та достатньо міцними, щоб утримувати вантаж на місці та вкупі. [RT I, 11.01.2018, 1 - набув чинності 01.06.2018]

(14) Перевезення небезпечного вантажу здійснюється в порядку, встановленому на підставі Закону про автомобільні перевезення. [RT I, 11.01.2018, 1 - набув чинності 01.06.2018]

(15) Перевезення буксированого пристрою здійснюється в порядку, встановленому на підставі § 63 цього закону.

(16) Детальніші умови та порядок розміщення, закріплення і накривання вантажу, а також методи перевірки, що застосовуються особою, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом, встановлює постановою міністр, відповідальний за відповідну сферу. [RT I, 11.01.2018, 1 - набув чинності 01.06.2018]

(1) Спеціальне перевезення — це рух дорогою великовагового або великогабаритного вантажу.

(1¹) Спеціальне перевезення можна здійснювати, якщо:

1) через особливості транспортного засобу, автопоїзда чи машинного поїзда, що використовується для перевезення, немає можливості уникнути перевищення маси, осьового навантаження або габаритів, встановлених на підставі § 80 частини 3 цього закону, або

2) йдеться про неподільний вантаж, який через свої габарити або масу неможливо перевезти транспортним засобом, автопоїздом чи машинним поїздом, що відповідає вимогам, встановленим на підставі § 80 частини 3 цього закону, без того, щоб поділ вантажу спричинив зайві витрати або небезпеку його пошкодження. [RT I, 29.04.2026, 3 - набув чинності 01.06.2026]

(1²) Як виняток із частини 1¹ цього параграфа, у вигляді спеціального перевезення можна перевозити також подільний вантаж на умовах, встановлених на підставі частини 7 цього параграфа, і залежно від кількості осей автопоїзда:

1) як великоваговий вантаж — автопоїздом із фактичною масою до 60 000 кілограмів і загальною довжиною до 20,75 метра;

2) автопоїздом, що відповідає європейській модульній концепції, завдовжки до 25,25 метра і з фактичною масою до 60 000 кілограмів. [RT I, 29.04.2026, 3 - набув чинності 01.06.2026]

(1³) Автопоїзд, що відповідає європейській модульній концепції, — це автопоїзд, у якому до тягача приєднано один або кілька причепів і довжина та маса якого перевищують найбільші дозволені довжину і масу, встановлені на підставі § 80 частини 3 цього закону, проте сам тягач і причепи відповідають вимогам, встановленим на підставі § 80 частини 3. [RT I, 29.04.2026, 3 - набув чинності 01.06.2026]

(2) На дорозі загального користування спеціальне перевезення дозволяється за спеціальним дозволом і за окрему плату та лише за визначеним у спеціальному дозволі маршрутом і на визначених у ньому умовах, незалежно від того, у якій країні зареєстровано транспортний засіб. На приватній дорозі спеціальне перевезення здійснюється за згодою власника дороги та на встановлених ним умовах.

(3) Спеціальний дозвіл видає власник дороги. Спеціальний дозвіл повинен бути у водія при собі або доступний в електронному вигляді, і його необхідно пред'явити особі, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом, на її вимогу. Перед видачею спеціального дозволу той, хто його видає, має переконатися, що виконано вимоги, наведені в пунктах 1–4 частини 1 § 34² цього закону. [RT I, 28.03.2017, 1 - набув чинності 07.04.2017]

(4) Розмір окремої плати за спеціальне перевезення становить до 650 євро за одне перевезення і на одного власника дороги, залежно від перевищення найбільших дозволених мас, осьових навантажень і габаритів, встановлених на підставі § 80 частини 3 цього закону, та від відстані перевезення. Плата за розгляд заяви про спеціальний дозвіл становить до десяти євро за кожен виданий власником дороги спеціальний дозвіл.

(4¹) Розмір окремої плати за спеціальне перевезення можна диференціювати залежно від додаткових систем безпеки, що використовуються на автопоїзді. [RT I, 29.04.2026, 3 - набув чинності 01.06.2026]

(5) Той, хто видає спеціальний дозвіл, може вимагати контрольного розрахунку міцності дороги або її частини та експертизи виконаного розрахунку. Контрольний розрахунок для великовагового вантажу має виконувати особа, яка має відповідну компетентність. Додаткові витрати, пов'язані з контрольним розрахунком і експертизою, забезпеченням можливості спеціального перевезення та гарантуванням безпеки дорожнього руху, несе заявник спеціального дозволу.

(6) Спеціальний дозвіл видається строком дії до одного року.

(7) Умови спеціального перевезення та порядок здійснення спеціального перевезення і видачі спеціальних дозволів, а також розміри відшкодування витрат, завданих власникові дороги, плати за розгляд заяви про спеціальний дозвіл та окремої плати встановлює відповідальний за відповідну сферу міністр постановою. [RT I, 23.03.2015, 3 - набув чинності 01.07.2015]

(8) [Втратив чинність – RT I, 29.04.2026, 3 - набув чинності 01.06.2026]

(1) Під час спеціального перевезення необхідно:

1) якомога менше перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху та створювати для них небезпеку;

2) за можливості уникати перевезення в години пік та в інший час, коли це через дорожні й погодні умови та інтенсивність руху є небезпечним або створює для інших учасників дорожнього руху значні перешкоди;

3) за можливості уникати проїзду через населені пункти, а також через їхні вулиці з інтенсивним рухом, транспортні розв'язки та перехрестя;

4) враховувати споруди, розташовані вздовж дороги та над нею, засоби організації дорожнього руху, лінії електропередачі та зв'язку, контактні лінії електротранспорту чи інші подібні об'єкти;

5) дотримуватися визначеного маршруту перевезення.

(2) Водій зобов'язаний:

1) перед початком руху переконатися в належному позначенні великовагового або великогабаритного вантажу та, перебуваючи в дорозі, стежити за справністю вантажу і транспортного засобу, автопоїзда чи машинного поїзда;

2) під час руху дорогою за можливості триматися якомога правіше і за потреби зупинятися в придатному для цього місці, щоб дати змогу транспортним засобам, що скупчилися позаду, обігнати або поступитися дорогою транспортним засобам, що рухаються назустріч.

(3) За потреби під час здійснення спеціального перевезення необхідно домовитися з власниками або володільцями споруд, розташованих уздовж дороги чи над нею, про тимчасове підняття або усунення частин споруд, що перешкоджають перевезенню.

(4) Якщо виникають обставини, що вимагають зміни маршруту перевезення, володілець спеціального дозволу повинен подати заяву на новий спеціальний дозвіл, зазначений у частині 2 § 34¹ цього закону, для зміненого маршруту. [RT I, 23.03.2015, 3 - набув чинності 01.07.2015]

[RT I, 28.03.2017, 1 - набув чинності 07.04.2017]

(1) Той, хто видає спеціальний дозвіл, відмовляє у видачі спеціального дозволу, якщо:

1) під час здійснення спеціального перевезення неможливо забезпечити виконання вимог, встановлених у частині 1 § 34² цього закону;

2) не виконано умови, встановлені на підставі частини 7 § 34¹ цього закону;

3) спеціальне перевезення може істотно пошкодити дорогу або неможливо виконати умови для безпечного руху;

4) під час подання заяви на спеціальний дозвіл було надано неправдиві дані або підроблено документи, що впливають на видачу спеціального дозволу;

5) за витребуваний спеціальний дозвіл не сплачено у встановленому порядку.

(1¹) Якщо спеціальний дозвіл перевізника визнано недійсним на підставі частини 2 цього параграфа, новий дозвіл йому не видається протягом одного року після рішення про визнання недійсним. [RT I, 29.04.2026, 3 - набув чинності 01.06.2026]

(2) Спеціальний дозвіл визнається недійсним, якщо:

1) виявляється, що за спеціальний дозвіл не сплачено або під час подання заяви на спеціальний дозвіл було надано неправдиві дані чи підроблено документи, що вплинули на видачу спеціального дозволу; [RT I, 29.04.2026, 3 - набув чинності 01.06.2026]

2) володілець спеціального дозволу не виконав умови спеціального перевезення, встановлені на підставі частини 7 § 34¹ цього закону або визначені власником дороги. [RT I, 23.03.2015, 3 - набув чинності 01.07.2015]

[RT I, 13.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(1) Водій не має права своїми діями створювати небезпеку для пішохода, водія легкого електротранспорту, робота-кур'єра чи велосипедиста. Особливо уважним водій має бути до дитини, літньої людини, а також людини з ознаками хвороби, з порушеннями руху та незрячої. [RT I, 13.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(2) Крім передбаченого в § 17 частині 5 цього закону, водій зобов'язаний дати дорогу пішоходу:

1) рухаючись заднім ходом;

2) який завершує перехід проїзної частини, хоча водієві вже засвітився дозвільний сигнал світлофора або регулювальник подав сигнал, що дозволяє рух.

(3) Водій зобов'язаний скрізь давати дорогу незрячому пішоходу, який пересувається з білою тростиною або із собакою-поводирем.

(4) Наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, водій має рухатися з такою швидкістю, яка є достатньо малою, щоб не створювати небезпеку для пішохода, який ступив або ступає на пішохідний перехід. За потреби водій зобов'язаний зупинитися, щоб дати пішоходу можливість перейти проїзну частину.

(5) Якщо перед нерегульованим пішохідним переходом на сусідній смузі в попутному напрямку зупиняється або зупинився транспортний засіб, водій не має права обганяти цей транспортний засіб безпосередньо перед пішохідним переходом чи на пішохідному переході, а зобов'язаний зупинитися перед пішохідним переходом. Виїхати на пішохідний перехід водій може лише після того, як переконається, що не створює небезпеки для пішохода, який ступив або ступає на пішохідний перехід.

(6) Якщо між транспортним засобом, що зупинився перед нерегульованим пішохідним переходом, і транспортним засобом, що наближається до пішохідного переходу, залишається вільна смуга руху, водій не зобов'язаний зупинятися перед пішохідним переходом, але має враховувати передбачене в частині 4 цього параграфа.

(7) Якщо з боку смуги зустрічного напрямку видимість нерегульованого пішохідного переходу обмежена транспортним засобом, що стоїть, або іншою перешкодою, водій, продовжуючи рух, має бути особливо обережним, щоб не створити небезпеки для пішохода, який перебуває на пішохідному переході.

(8) Виїжджати на пішохідний перехід дозволено лише тоді, коли водій упевнений, що йому не доведеться на ньому зупинятися.

(9) На пішохідному переході водій не має права розвертатися.

(10) Якщо сигнал світлофора або сигнал регулювальника забороняє водієві виїжджати на регульований пішохідний перехід, водій зобов'язаний зупинитися перед стоп-лінією чи знаком стоп-лінії, а за їх відсутності — перед пішохідним переходом.

(11) Якщо регульований пішохідний перехід потрібно перетнути в кінці повороту вбік, водій — за умови, що в напрямку його руху немає стоп-лінії чи знака стоп-лінії — може перетнути пішохідний перехід, даючи дорогу пішоходу, велосипедисту, водієві легкого електротранспорту, водієві мінімопеда та роботу-кур'єру, які переходять проїзну частину під час дозвільного сигналу світлофора. [RT I, 13.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(12) Якщо регульоване місце перетину пішохідної доріжки, велосипедної доріжки чи велосипедно-пішохідної доріжки потрібно перетнути в кінці повороту вбік, водій — за умови, що в напрямку його руху немає стоп-лінії чи знака стоп-лінії — може перетнути зазначене місце перетину, даючи дорогу пішоходу, велосипедисту, водієві легкого електротранспорту, водієві мінімопеда, водієві мопеда та роботу-кур'єру, які переходять проїзну частину під час дозвільного сигналу світлофора. [RT I, 13.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(1) Водій має враховувати, що розвиток дитини ще не дозволяє їй цілісно оцінювати дорожню обстановку.

(2) Побачивши на дорозі чи біля дороги дитину або автобус, що стоїть, з розпізнавальним знаком групи дітей і ввімкненими аварійними вогнями, водій має бути особливо уважним і рухатися зі швидкістю, яка дозволяє уникнути небезпеки.

(3) У автобусі, що використовується для разового перевезення дітей на дорозі поза населеним пунктом, дітей віком до 18 років дозволено перевозити лише сидячими на місцях, обладнаних ременями безпеки, а перевезення дітей стоячи заборонено. [RT I, 13.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(4) Автобус, що використовується для перевезення пасажирів, метою якого є перевезення дітей, має мати спереду та ззаду розпізнавальний знак групи дітей, а під час зупинки мають бути ввімкнені аварійні вогні. Водій автобуса та супровідник дітей мають забезпечити безпеку входу дітей до автобуса й виходу з нього, а також безпеку переходу проїзної частини. [RT I, 28.02.2015, 1 - набув чинності 01.05.2015]

(5) Водій зобов'язаний дати дорогу дітям, які переходять проїзну частину, за сигналом супровідника групи дітей.

(5¹) У легковому та вантажному автомобілі не дозволено перевозити дитину віком до трьох років на місці, де немає ременя безпеки. На передньому сидінні легкового автомобіля перевозити дитину дозволено лише тоді, коли вона належним чином закріплена за допомогою ременя безпеки або дитячого утримувального пристрою. На передньому сидінні вантажного автомобіля, де немає ременя безпеки, дозволено перевозити дитину віком не менше трьох років і зростом понад 150 сантиметрів. [RT I, 28.02.2015, 1 - набув чинності 01.05.2015]

(6) Якщо зріст дитини не дозволяє закріпити її ременем безпеки транспортного засобу відповідно до вимог виробника транспортного засобу або ременя безпеки, то під час перевезення дитини в транспортному засобі, обладнаному ременями безпеки, слід використовувати дитячий утримувальний пристрій, що відповідає її зросту й вазі та закріплений відповідно до вимог виробника пристрою. Дитячий утримувальний пристрій, установлений спиною до напрямку руху, не дозволено використовувати для перевезення дитини на місці, обладнаному готовою до спрацювання передньою подушкою безпеки. [RT I, 28.02.2015, 1 - набув чинності 01.05.2015]

(7) В автомобілі, за винятком автобуса, не дозволено перевозити дитину, тримаючи її на руках. В автобусі, за винятком переднього сидіння чи першого ряду сидінь, дорослий пасажир може тримати на руках одну дитину віком до трьох років за умови, що пасажир, який тримає дитину на руках, закріплений ременем безпеки відповідно до вимог виробника транспортного засобу або ременя безпеки. Як виняток, в автобусі, за винятком переднього сидіння чи першого ряду сидінь, дорослий пасажир, ремінь безпеки якого не закріплений, може тримати на руках одну дитину віком до семи років. [RT I, 28.02.2015, 1 - набув чинності 01.05.2015]

(8) Якщо під час перевезення дітей на задньому сидінні легкового автомобіля через два дитячі утримувальні пристрої встановлення середнього утримувального пристрою неможливе, то для закріплення дитини віком не менше трьох років на середньому місці слід використовувати щонайменше поясну лямку ременя безпеки для дорослих. [RT I, 28.02.2015, 1 - набув чинності 01.05.2015]

(9) Під час перевезення на задньому сидінні таксі дитини віком до трьох років використання дитячого утримувального пристрою не є обов'язковим. Дитину віком до трьох років дозволено перевозити на задньому сидінні таксі на руках дорослого пасажира за умови, що пасажир, який тримає дитину на руках, належним чином закріплений ременем безпеки й на його руках одна дитина. Під час перевезення на задньому сидінні таксі дітей віком понад три роки щонайменше одну дитину слід закріпити за допомогою бустера й — залежно від зросту дитини — або ременя безпеки для дорослих, або лише його поясної лямки, або іншого належного утримувального пристрою. Під час перевезення решти дітей на задньому сидінні таксі слід використовувати щонайменше поясну лямку ременя безпеки для дорослих. [RT I, 28.02.2015, 1 - набув чинності 01.05.2015]

(10) Дитину віком до 12 років не дозволено перевозити на задньому сидінні мопеда чи мотоцикла.

(1) Смугою для маршрутних транспортних засобів дозволено рухатися маршрутним транспортним засобом, що здійснює лінійні перевезення відповідно до Закону про громадський транспорт, таксі з пасажиром, яке відповідає вимогам § 64 частини 2 Закону про громадський транспорт, та автобусом з пасажиром. [RT I, 04.07.2017, 8 - набув чинності 01.11.2017]

(2) Крім передбаченого частиною 1 цього § , смугою для маршрутних транспортних засобів дозволено рухатися транспортним засобом оперативної служби під час виконання службових завдань, повністю електричним механічним транспортним засобом, а також іншим транспортним засобом, якщо це дозволяє відповідний засіб організації дорожнього руху. [RT I, 17.08.2024, 1 - набув чинності 01.01.2025]

(3) Водієві транспортного засобу, не зазначеного в частинах 1 і 2 цього § , забороняється використовувати смугу для маршрутних транспортних засобів, за винятком таких випадків і в такому порядку:

1) на смугу для маршрутних транспортних засобів, яка розташована з краю попутної зони проїзної частини попутного напрямку і не відокремлена від решти проїзної частини суцільною лінією, можна перестроїтися безпосередньо перед поворотом або зупинкою для посадки чи висадки пасажирів за умови, що це не заважає маршрутному транспортному засобу, який здійснює лінійні перевезення. На таку смугу можна в'їхати при завершенні повороту, але після цього слід негайно її залишити;

2) смугу для маршрутних транспортних засобів на дорозі, що має таку смугу, дозволено лише перетинати впоперек у місці, де це не забороняє засіб організації дорожнього руху;

3) для об'їзду, якщо це не заважає маршрутному транспортному засобу, який здійснює лінійні перевезення, і в попутній зоні відсутні інші смуги руху, але після цього слід негайно її залишити.

(4) На дорозі в населеному пункті, де максимально дозволена швидкість становить до 50 кілометрів на годину, водій зобов'язаний надати дорогу маршрутному транспортному засобу категорії D, що виїжджає з позначеної зупинки. [RT I, 28.02.2015, 1 - набув чинності 01.05.2015]

[RT I, 13.03.2014, 4 - набув чинності 01.07.2014]

(1) Водій зобов'язаний зупинити транспортний засіб, якщо про це у встановленому порядку подав сигнал поліцейський, помічник поліцейського чи інша особа, повноваження якої на це випливають із закону або іншого правового акта, виданого на підставі закону. Якщо особа, що здійснює нагляд за дорожнім рухом, не вказала місця зупинки, водій повинен зупинити транспортний засіб на правому узбіччі проїзної частини, а за його відсутності — поблизу правого краю проїзної частини. [RT I, 13.03.2014, 4 - набув чинності 01.07.2014]

(2) Водій механічного транспортного засобу і трамвая повинен мати при собі та зобов'язаний пред'явити на вимогу особи, що здійснює нагляд за дорожнім рухом, документи, перелічені в § 88 та § 145 частині 2 цього Закону. [RT I, 13.03.2014, 4 - набув чинності 01.07.2014]

(3) Документи, необхідні для здійснення державного нагляду, водій механічного транспортного засобу повинен передати особі, що здійснює нагляд за дорожнім рухом, не залишаючи місця водія, через відчинене бічне вікно автомобіля. Водій і пасажир повинні залишатися на своїх місцях і можуть залишити транспортний засіб лише з дозволу чи за розпорядженням особи, що здійснює нагляд за дорожнім рухом. [RT I, 13.03.2014, 4 - набув чинності 01.07.2014]

(4) Якщо транспортний засіб обладнано обов'язковим тахографом і обмежувачем швидкості, водій повинен уможливити здійснення державного нагляду за наявністю, справністю зазначених пристроїв, установчими табличками, пломбами, а також за дотриманням вимог щодо часу керування і відпочинку на підставі реєстраційних листків або записаних даних тахографа. У разі цифрового тахографа водій повинен надати особі, що здійснює нагляд за дорожнім рухом, можливість використати контрольну картку. [RT I, 28.03.2017, 1 - набув чинності 07.04.2017]

(5) Водій повинен надати можливість перевірити відповідність транспортного засобу технічним вимогам і вимогам щодо оснащення.

(6) Водій має право вимагати від особи, що здійснює нагляд за дорожнім рухом, пред'явлення службового посвідчення чи іншого документа, що підтверджує її повноваження, та зробити з нього необхідні виписки. [RT I, 13.03.2014, 4 - набув чинності 01.07.2014]

(1) Водій повинен подати сигнал повороту відповідно до дорожньої ситуації своєчасно, але не пізніше ніж за три секунди до початку руху, маневру чи зупинки транспортного засобу. Сигнал покажчика повороту повинен тривати під час маневру і має бути припинений одразу після маневру; подавання сигналу рукою можна припинити безпосередньо перед початком руху, маневром чи зупинкою транспортного засобу. Після сигналу повороту водій повинен переконатися, що йому надають дорогу і що продовження руху є безпечним.

(2) Водій, у конструкції транспортного засобу якого не передбачено покажчиків повороту чи стоп-сигналів, у транспортного засобу якого покажчики повороту чи стоп-сигнали несправні або який рухається з увімкненою аварійною сигналізацією, повинен подавати сигнали рукою так:

1) для сигналу правого повороту — витягнути праву руку вбік на висоту плеча або зігнути під прямим кутом угору в лікті ліву руку, підняту на висоту плеча;

2) для сигналу лівого повороту — витягнути ліву руку вбік на висоту плеча або зігнути під прямим кутом угору в лікті праву руку, підняту на висоту плеча;

3) для сигналу гальмування — рухати витягнутою вбік прямою рукою вгору-вниз.

(3) Звуковий сигнал водій може подавати лише в разі виникнення небезпеки, а поза населеним пунктом — також для привернення уваги учасника дорожнього руху.

(4) Блимати фарами водій може лише для привернення уваги учасника дорожнього руху.

(5) Подавання попереджувального сигналу не надає водієві переваги.

(6) На транспортному засобі, що стоїть, повинна бути ввімкнена аварійна сигналізація:

1) на проїзній частині чи узбіччі поза населеним пунктом у темну пору доби або в умовах поганої видимості, якщо не горить хоча б один габаритний ліхтар;

2) у разі дорожньо-транспортної пригоди;

3) у разі вимушеної зупинки.

(7) На транспортному засобі, що рухається, повинна бути ввімкнена аварійна сигналізація в темну пору доби або в умовах поганої видимості, якщо не горить одна фара ближнього світла чи хоча б один задній габаритний ліхтар.

(8) Знак аварійної зупинки повинен використовувати водій механічного транспортного засобу, за винятком мопеда та двоколісного мотоцикла без бічного причепа:

1) за відсутності аварійної сигналізації у випадках, зазначених у частині 6 цього § ;

2) за відсутності аварійної сигналізації або в разі її несправності у випадку, зазначеному в частині 7 цього § , закріпивши його на транспортному засобі ззаду на видному місці;

3) незалежно від наявності аварійної сигналізації, якщо вимушено зупинений транспортний засіб чи транспортний засіб, що брав участь у дорожньо-транспортній пригоді, перебуває на проїзній частині в місці з поганою чи обмеженою видимістю або якщо в такому місці вантаж впав на проїзну частину чи витік на неї.

(9) Знак аварійної зупинки слід установити на дорозі не ближче ніж за 25 метрів від транспортного засобу в населеному пункті і 50 метрів поза населеним пунктом, але на такій відстані, щоб знак аварійної зупинки був видний в умовах розсіяного денного світла в населеному пункті щонайменше з 50 метрів, а поза населеним пунктом — щонайменше зі 100 метрів. У разі вимушеної зупинки чи дорожньо-транспортної пригоди на перехресті знак аварійної зупинки може бути ближче за зазначені відстані, розташовуючись у напрямку більшої небезпеки на відстані, яка дозволяє іншим водіям вчасно помітити небезпеку. Разом зі знаком аварійної зупинки водій може використовувати миготливий жовтий ліхтар.

(1) Під час руху на механічному транспортному засобі мають горіти ближні або дальні вогні, а також габаритні й номерні вогні. На трамваї під час руху мають горіти ближні й габаритні вогні. На причепі під час руху мають горіти габаритні й номерні вогні.

(2) У світлий час доби замість ближніх вогнів можна використовувати денні ходові вогні. Денні ходові вогні можуть горіти без габаритних і номерних вогнів.

(3) На автопоїзді (за винятком автопоїзда, тягачем якого є легковий автомобіль категорії B) та машинному поїзді, які не мають передніх верхніх габаритних вогнів, над кабіною тягача або передньою частиною кузова має бути освітлений розпізнавальний знак автопоїзда.

(4) На механічному транспортному засобі та його причепі, зупиненому чи припаркованому в умовах поганої видимості або в темний час доби на неосвітленій дорозі, мають горіти габаритні й номерні вогні. На дорозі поза населеним пунктом додатково слід використовувати також аварійні вогні.

(5) На транспортному засобі, зупиненому чи припаркованому в умовах поганої видимості або в темний час доби на неосвітленій дорозі поза населеним пунктом, не повинні горіти ближні, дальні чи протитуманні вогні. На транспортному засобі, зупиненому на дорозі в населеному пункті, не повинні горіти дальні чи протитуманні вогні, крім випадку, коли протитуманні вогні використовуються замість ближніх. На транспортному засобі, припаркованому на дорозі в населеному пункті, не повинні горіти ближні, дальні чи протитуманні вогні. На транспортному засобі, зупиненому на лівому боці дороги в населеному пункті, не повинні горіти також ближні вогні.

(6) У населеному пункті замість габаритних вогнів, зазначених у частині 4 цього параграфа, можна використовувати двобічні або обернені до руху стоянкові вогні, якщо:

1) механічний транспортний засіб не довший за шість метрів і не ширший за два метри;

2) механічний транспортний засіб без причепа.

(7) Вимоги частин 4 і 6 цього параграфа не поширюються на зупинений та припаркований транспортний засіб, який перебуває:

1) на дорозі, освітленій так, що транспортний засіб видно на достатній відстані;

2) поза проїзною частиною та узбіччям з покриттям;

3) у населеному пункті край проїзної частини, якщо це велосипед, мінімопед, мопед або двоколісний мотоцикл без бічного причепа, який не має акумулятора;

4) у житловій зоні.

(1) Дальні вогні можна використовувати під час руху в темний час доби або в умовах поганої видимості.

(2) Якщо, починаючи обгін, транспортний засіб перебуває достатньо близько до того, що рухається попереду, про намір обгону можна попередити короткочасним миготінням дальніх вогнів.

(3) Дальні вогні не можна використовувати, якщо:

1) освітлення дороги забезпечує видимість щонайменше на 300 метрів;

2) зустрічний транспортний засіб перебуває на такій відстані, що можна засліпити його водія;

3) дальні вогні починають освітлювати транспортний засіб, що рухається попереду;

4) дальні вогні можуть засліпити іншого водія транспортного засобу, зокрема водія водного чи рейкового транспортного засобу, що рухається поблизу дороги. Водія рейкового транспортного засобу не можна засліплювати також перед залізничним переїздом, очікуючи можливості перетнути залізницю.

(1) Передні протитуманні вогні можуть горіти під час руху разом із передніми вогнями в умовах поганої видимості, спричиненої туманом або опадами.

(2) Передні протитуманні вогні можна використовувати також у випадку, зазначеному в частині 1 § 40 цього закону, замість ближніх вогнів.

(3) Задні протитуманні вогні можна використовувати під час руху лише на дорозі поза населеним пунктом в умовах поганої видимості, спричиненої туманом або опадами, чи коли піднятий зустрічним вітром сніг, пил або багно суттєво погіршує видимість вогнів позаду.

(1) Встановлені на транспортному засобі додаткові вогні, призначені для освітлення робочого місця, можуть горіти лише у зв'язку з виконанням робочого завдання. Вони не повинні засліплювати іншого водія.

(1) Жовтий проблисковий маячок має бути встановлений і ввімкнений:

1) на транспортному засобі, що виконує завдання з утримання дороги та невідкладні робочі завдання на дорозі (далі — транспортний засіб обслуговування);

2) на транспортному засобі, що використовується для спеціального перевезення відповідно до правового акта, встановленого на підставі частини 7 § 34¹ цього закону; [RT I, 28.03.2017, 1 - jõust. 07.04.2017]

3) на роботизованому транспортному засобі у випадку, передбаченому частиною 6 § 151³ цього закону. [RT I, 04.07.2017, 7 - jõust. 14.07.2017]

(2) Якщо є небезпека, що інші учасники дорожнього руху недостатньо завчасно помітять транспортний засіб, або якщо транспортний засіб становить небезпеку чи перешкоджає іншим учасникам дорожнього руху, жовтий проблисковий маячок може бути встановлений і ввімкнений на транспортному засобі, що рухається дорогою або виконує роботи на дорозі, за таких дій та обставин:

1) дії з надання допомоги на дорозі призначеним для цього механічним транспортним засобом;

2) рух сільськогосподарським чи лісопромисловим трактором і транспортними засобами з обмеженою швидкістю або причепами, що ними буксируються, які разом із вантажем ширші за 2,55 метра;

3) рух механічним транспортним засобом, конструктивна швидкість якого не перевищує 40 кілометрів на годину.

(1) На проїзній частині, поділеній дорожньою розміткою на смуги руху, слід їхати в межах смуги руху.

(2) На проїзній частині з двостороннім рухом, яка на всю ширину має три позначені розміткою смуги руху, не можна виїжджати на крайню ліву, тобто смугу зустрічного руху. Середню смугу можна використовувати лише для обгону чи об'їзду, а також її слід використовувати для перестроювання перед поворотом ліворуч або розворотом.

(3) На проїзній частині з двостороннім рухом, яка на всю ширину має чотири або більше смуг руху, не можна їхати в зоні зустрічного руху.

(4) Острівець безпеки чи іншу подібну споруду, що розділяє напрямки руху дороги з двостороннім рухом, слід об'їжджати праворуч.

(5) Транспортним засобом, найбільша швидкість якого не може перевищувати 40 кілометрів на годину або який з іншої не залежної від транспортного потоку причини не може їхати швидше за зазначену швидкість, слід їхати по крайній правій смузі. Ця вимога не діє у таких випадках:

1) коли здійснюється обгін транспортного засобу, що рухається попереду;

2) коли готуються до повороту ліворуч або розвороту;

3) для транспортних засобів обслуговування під час виконання робочих завдань.

(6) На проїзній частині населеного пункту в зоні попутного руху можна їхати будь-якою смугою за умови дотримання вимог § 37 цього закону.

(7) На дорозі поза населеним пунктом слід їхати з урахуванням дорожніх умов якомога ближче до правого краю проїзної частини, не створюючи небезпеки для інших учасників дорожнього руху, якщо засіб організації дорожнього руху не вказує інакше.

(8) Якщо на дорозі поза населеним пунктом у зоні попутного руху є кілька позначених смуг руху, то ліві смуги можна використовувати лише тоді, коли праві зайняті. Рух у зоні зустрічного руху в цьому разі заборонений.

(9) Не перешкоджаючи руху трамваїв, безрейковим транспортним засобом можна їхати або зупинятися на попутній трамвайній колії, розташованій на одному рівні з проїзною частиною, лише тоді, коли кількість смуг руху безрейкових транспортних засобів не визначена дорожнім знаком. Якщо транспортний засіб перешкоджає руху трамваїв, водій повинен звільнити трамвайну колію. Водій транспортного засобу, що наближається із зустрічного напрямку, повинен дати водієві транспортного засобу, який повертає ліворуч, можливість звільнити трамвайну колію.

(10) Безрейковим транспортним засобом не можна їхати по трамвайній колії зустрічного напрямку.

(11) Транспортним засобом спеціального призначення можна їхати по тротуару, пішохідній доріжці, велосипедній смузі, велосипедній доріжці, велосипедно-пішохідній доріжці, острівцю безпеки та розділювальній смузі, а також зупинятися і паркуватися в місцях, де паркування та зупинка заборонені, або на тротуарі, пішохідній доріжці, велосипедній смузі, велосипедній доріжці, велосипедно-пішохідній доріжці, острівці безпеки та розділювальній смузі, якщо виконуються робочі завдання і виконання завдання з проїзної частини неможливе. Водій транспортного засобу спеціального призначення під час руху та зупинки чи паркування транспортного засобу повинен забезпечити безпеку дорожнього руху, а зупинений чи припаркований транспортний засіб не повинен перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху. [RT I, 28.02.2015, 1 - набув чинності 01.05.2015]

(12) По узбіччі механічним транспортним засобом можна їхати лише у випадках, зазначених у § 20 частинах 2 і 7, § 48 частині 3, § 52 частині 2 пункті 3, § 53 частині 4 та § 54 частині 2 цього закону.

(13) Транспортним засобом не можна виїжджати на зелену зону чи на ґрунтову дорогу, що утворилася на ній внаслідок руху транспортних засобів, або поза дорогою в місцях, не призначених для руху механічних транспортних засобів, без дозволу власника чи володільця землі.

(14) Якщо здійснюється поворот на дорогу, перед якою встановлено дорожній знак, що позначає в'їзд на дорогу з реверсивним рухом, слід виїжджати на крайню праву смугу. Звідти можна перейти на ліві смуги лише після того, як водій переконається, що в попутному напрямку можна їхати й іншими смугами.

(1) Водій повинен відповідно до швидкості транспортного засобу та дорожніх і погодних умов дотримуватися такої дистанції, яка дає змогу уникнути наїзду на транспортний засіб, що рухається попереду і несподівано загальмував чи зупинився.

(2) На дорозі в межах населеного пункту час, потрібний для подолання дистанції між транспортними засобами, що рухаються один за одним, за нормальних умов повинен становити щонайменше дві секунди, а на дорозі поза населеним пунктом — щонайменше три секунди. Ця вимога не діє, якщо для обгону виїжджають зі своєї смуги руху і про це подано сигнал покажчиком повороту.

(3) Під час руху водій повинен дотримуватися безпечного бічного інтервалу.

(4) На дорозі поза населеним пунктом, де в попутному напрямку є одна смуга руху, водій, який не їде на цій ділянці дороги з дозволеною найбільшою швидкістю, повинен дотримуватися такої дистанції, щоб водій, який його обігнав, міг повернутися у свою смугу. Вимога не діє, якщо водій сам готується до обгону, якщо рух інтенсивний або якщо на цій ділянці дороги обгін заборонений.

(1) При взаємній зміні смуги руху та ряду водіями транспортних засобів, що рухаються поряд, водій повинен дати дорогу водієві транспортного засобу, що знаходиться праворуч від нього.

(2) На дорозі, де в попутному напрямку є дві або більше позначених розміткою смуг руху, водій за умови інтенсивного руху, коли всі смуги завантажені рівномірно, не має права обганяти транспортні засоби, що рухаються попереду.

(1) Перед поворотом ліворуч або розворотом водій повинен завчасно наблизитися до лівого краю зони попутного руху проїзної частини, а перед поворотом праворуч — до правого краю або на смугу руху, передбачену для цього повороту засобом організації дорожнього руху. [RT I, 31.12.2010, 3 - набув чинності 01.07.2011]

(2) Під час повороту на перехресті водій повинен рухатися так, щоб, виїжджаючи із зони перетину проїзних частин, не потрапити в зону зустрічного руху.

(3) Якщо водій на перехресті або на дорозі між перехрестями через великий радіус повороту транспортного засобу чи стан проїзної частини не може повернути відповідно до вимог частин 1 і 2 цього параграфа та § 45 частини 3 цього закону, він може відступити від цих вимог, зокрема виїхати на узбіччя, за умови, що не створюється небезпека чи перешкода іншому учаснику дорожнього руху і не пошкоджується земляне полотно дороги.

(4) Якщо на дорозі є смуга гальмування, водій, який має намір повернути, повинен завчасно перейти на цю смугу і зменшувати швидкість лише на ній.

(5) Якщо для виїзду на дорогу є смуга розгону, водій повинен рухатися по ній і під час приєднання до транспортного потоку дати дорогу водієві, що рухається дорогою.

(6) Поза населеним пунктом на дорозі з розділювальною смугою водій може повертати ліворуч або розвертатися лише в місці, де є відповідні дорожні знаки.

(1) Рухаючись заднім ходом, водій не повинен створювати небезпеку чи перешкоду іншому учаснику дорожнього руху, за потреби слід скористатися допомогою іншої особи.

(2) На дорозі з одностороннім рухом водій може рухатися заднім ходом у зустрічному напрямку лише для маневру, але не має права заїжджати заднім ходом на перехрестя.

(3) Водій не має права розвертатися:

1) на пішохідному переході;

2) на залізничному переїзді;

3) у місці з обмеженою видимістю.

(1) Водій зобов'язаний дотримуватися найбільшої дозволеної швидкості руху, встановленої § 15 цього закону.

(2) Під час навчальної їзди, а також володілець посвідчення водія з початковим або обмеженим правом керування не може їхати швидше ніж 90 кілометрів на годину.

(3) Водій зобов'язаний пристосовувати швидкість свого транспортного засобу відповідно до обстановки, але не може перевищувати найбільшу дозволену швидкість. Водій зобов'язаний:

1) при виборі швидкості руху враховувати свій водійський досвід, дорожні умови, стан дороги та транспортного засобу, особливості вантажу, погодні умови, щільність руху та інші умови руху, щоб він міг зупинитися в межах видимості попереду транспортного засобу та перед такою перешкодою на дорозі, яку водій мав передбачити;

2) зменшувати швидкість і за потреби зупинятися, якщо цього вимагають умови, особливо тоді, коли видимість погана;

3) при переході з дальнього світла на ближнє приводити швидкість руху у відповідність до нової дальності видимості;

4) зменшувати швидкість до такої, яка дозволила б уникнути шкідливого для іншого учасника руху розбризкування води, бруду, гравію чи іншого подібного, а також уникнути або зменшити запилення учасника руху та житлової зони, що прилягає до дороги.

(4) Водій зобов'язаний їхати достатньо малою швидкістю і за потреби зупинятися, коли він проїжджає повз:

1) дитину на дорозі або поблизу дороги;

2) дитячий автобус на дорозі, на якому увімкнено аварійні вогні;

3) сліпого пішохода з білою тростиною або собакою-поводирем;

4) пішохода, з якого видно, що через інвалідність або хворобу його пересування утруднене чи порушене;

5) трамвай попутного напрямку, який стоїть або починає зупинятися на трамвайній зупинці;

6) транспортний засіб спеціальної служби з увімкненим проблисковим маячком.

(5) Водій не може їхати швидше:

1) конструктивної швидкості транспортного засобу. Швидкість автопоїзда та машинного поїзда не може перевищувати конструктивної швидкості жодного транспортного засобу, що входить до його складу;

2) швидкості, зазначеної на знаку обмеження швидкості;

3) швидкості, дозволеної засобом організації дорожнього руху.

(6) Розпізнавальний знак повільного транспортного засобу має бути розміщений ззаду на лівому краю або посередині таких транспортних засобів:

1) автомобіль, трактор, самохідна машина, автопоїзд і машинний поїзд, які не можуть або не мають права їхати швидше ніж 40 кілометрів на годину;

2) чотириколісний мопед. [RT I, 13.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(7) Водій не може:

1) необґрунтовано повільною їздою перешкоджати іншим транспортним засобам;

2) різко гальмувати, якщо це не потрібно для забезпечення безпеки.

(1) Транспортний засіб, що рухається попереду, водій може обганяти зліва. Якщо транспортний засіб, що рухається попереду, повертає ліворуч або розвертається і це чітко зрозуміло, його слід обганяти справа.

(2) Трамвай водій може обганяти справа. Якщо трамвайна колія розташована з правого краю смуги попутного напрямку, трамвай слід обганяти зліва.

(3) Перед початком обгону водій повинен переконатися, що:

1) жоден водій транспортного засобу, що рухається позаду нього, не почав його обгін;

2) водій транспортного засобу, що рухається попереду на тій самій смузі, не подав сигналу про поворот ліворуч;

3) обгін не створює небезпеки та не перешкоджає іншим учасникам дорожнього руху;

4) смуга руху, на яку водій виїжджає, вільна на достатню відстань;

5) відносна швидкість транспортного засобу, який починають обганяти, дозволяє обігнати його за достатньо короткий час;

6) він має можливість повернутися у свій ряд, не створюючи небезпеки та не перешкоджаючи водієві, транспортний засіб якого обганяють.

(4) Якщо під час обгону виникає перешкода або небезпека для руху, яку водій не міг передбачити чи не зумів правильно оцінити перед початком обгону, обгін слід припинити.

(1) Через смугу зустрічного напрямку водієві заборонено обганяти:

1) якщо не виконані умови, зазначені в § 51 частині 3 цього закону;

2) на ділянці дороги з обмеженою видимістю;

3) на перехресті та на дорозі, що виходить на нього, безпосередньо поблизу перехрестя, за винятком такого перехрестя, де водії, що наближаються з інших напрямків, зобов'язані поступитися дорогою;

4) на залізничному переїзді та безпосередньо поблизу перед залізничним переїздом;

5) на нерегульованому пішохідному переході;

6) велосипедиста, водія мопеда (мінімопеда) чи водія засобу мікромобільності, якщо під час обгону неможливо дотримати бічний інтервал щонайменше 1,5 метра. [RT I, 29.06.2024, 4 - jõust. 09.07.2024]

(2) У смузі попутного напрямку водієві заборонено обганяти:

1) на ділянці дороги з обмеженою видимістю, якщо смуги руху попутного напрямку не позначені дорожньою розміткою або дорожня розмітка не видима;

2) на нерегульованому пішохідному переході;

3) через смугу гальмування чи розгону, узбіччя або розширення дороги на зупинці громадського транспорту, за винятком випадку, коли справа обганяють транспортний засіб, що повертає ліворуч або розвертається;

4) велосипедиста, водія мопеда (мінімопеда) чи водія засобу мікромобільності, якщо під час обгону неможливо дотримати бічний інтервал щонайменше 1,5 метра. [RT I, 29.06.2024, 4 - jõust. 09.07.2024]

(1) Водій транспортного засобу, що виконує обгін, повинен дотримувати безпечного поздовжнього та бічного інтервалу щодо транспортного засобу, який обганяють.

(2) Водій, транспортний засіб якого обганяють зліва, повинен з урахуванням дорожньої обстановки триматися якомога правіше і не має права перешкоджати обгону збільшенням швидкості руху чи в інший спосіб.

(3) Якщо водій, який припинив обгін, бажає повернутися у смугу попутного напрямку, водії, що рухаються позаду нього, повинні надати йому таку можливість.

(4) Якщо ширина, напрямок чи стан проїзної частини разом із щільним зустрічним рухом не дозволяють безпечно обігнати повільний, великогабаритний транспортний засіб або транспортний засіб з обмеженою швидкістю руху, водій такого транспортного засобу повинен зменшити швидкість і за потреби за першої можливості прийняти якомога ближче до краю дороги, щоб транспортні засоби, що накопичилися позаду нього, могли безпечно проїхати повз.

(1) Із зустрічним транспортним засобом слід роз'їжджатися правими боками. На перехресті водії, які повертають ліворуч назустріч один одному, можуть роз'їжджатися лівими боками, будучи особливо уважними.

(2) Під час роз'їзду із зустрічним транспортним засобом на вузькій проїзній частині слід триматися якомога правіше, за потреби можна виїхати на узбіччя.

(3) Якщо роз'їзд утруднений через перешкоду, поступитися дорогою зобов'язаний водій, з боку якого перебуває перешкода.

(4) На спуску, позначеному дорожнім знаком, біля перешкоди поступитися дорогою зобов'язаний водій, що спускається.

(5) У смузі попутного напрямку не можна об'їжджати транспортний засіб, що рухається попереду, у випадках, зазначених у пунктах 1, 2 і 4 частини 2 § 52 цього закону. [RT I, 29.06.2024, 4 - набув чинності 09.07.2024]

(1) Повільно рухомий або нерухомий сервісний транспортний засіб, що працює на дорозі з увімкненим жовтим проблисковим маячком, або нерухомий спеціальний (аварійний) транспортний засіб з увімкненим синім проблисковим маячком можна проїхати повз, обігнати чи об'їхати, не створюючи небезпеки для інших учасників дорожнього руху або людей, які працюють на дорозі, залежно від ситуації праворуч чи ліворуч, при цьому дозволяється перетинати дорожню розмітку, що забороняє обгін.

(2) Враховуючи встановлене в § 51 частинах 1, 3 і 4 та в § 52 цього закону, велосипедиста, водія малого мопеда або водія засобу мікромобільності можна, не створюючи для них небезпеки, проїхати повз, обігнати чи об'їхати, перетинаючи дорожню розмітку, що забороняє обгін. [RT I, 29.06.2024, 4 - набув чинності 09.07.2024]

(3) Враховуючи встановлене в § 51 частинах 1, 3 і 4 та в § 52 частині 1 пунктах 1–5 і частині 2 пунктах 1–3 цього закону, велосипедиста, водія малого мопеда або водія засобу мікромобільності можна, не створюючи для них небезпеки, проїхати повз, обігнати чи об'їхати з бічним інтервалом менше ніж 1,5 метра, якщо швидкість руху становить менше 30 кілометрів на годину або якщо велосипедист, водій малого мопеда чи водій засобу мікромобільності рухається велосипедною смугою. [RT I, 29.06.2024, 4 - набув чинності 09.07.2024]

(1) Наближаючись до перехрестя, водій повинен бути особливо уважним і враховувати умови дорожнього руху на перехресті. Водій повинен рухатися з такою швидкістю, щоб за потреби мати змогу зупинити транспортний засіб і дати дорогу учаснику дорожнього руху, який має перевагу.

(2) Водій не має права виїжджати на ділянку перетину проїзних частин, якщо через умови руху він може бути змушений зупинитися на ділянці перетину і цим перешкодити іншим учасникам дорожнього руху.

(1) Водій, який рухається другорядною дорогою, повинен дати дорогу водієві, який наближається до перехрестя або рухається по ньому головною дорогою чи дорогою з перевагою в русі, незалежно від напрямку його руху.

(2) Якщо напрямок головної дороги або дороги з перевагою в русі змінюється, водій, який рухається головною дорогою або дорогою з перевагою в русі, повинен дати дорогу водієві транспортного засобу, який наближається праворуч тією самою дорогою або перебуває на ній. Так само повинні діяти між собою водії, які рухаються другорядною дорогою.

(3) Якщо водій не знає, чи рухається він головною дорогою, дорогою з перевагою в русі чи другорядною дорогою, він повинен діяти з розрахунку, що перебуває на другорядній дорозі.

(4) Виїжджаючи з однорядної дороги на багаторядну, водій повинен дати дорогу водієві, який рухається багаторядною дорогою.

(1) Водій, який виїхав на перехрестя на дозволяючий сигнал світлофора, повинен виїхати з нього в наміченому напрямку незалежно від сигналів інших світлофорів на перехресті. Однак якщо біля світлофора на перехресті є стоп-лінія або знак стоп-лінії, він повинен керуватися сигналами цього світлофора.

(2) Коли вмикається дозволяючий сигнал світлофора, водій повинен дати дорогу водієві, який завершує проїзд перехрестя, і пішоходу, який ще перебуває на проїзній частині.

(3) У разі заборонного сигналу світлофора або регулювальника водій повинен зупинитися перед стоп-лінією або знаком стоп-лінії. За їх відсутності він може, не перешкоджаючи пішоходу, проїхати до краю проїзної частини, що перетинається.

(4) Якщо водій рухається в напрямку зеленої стрілки світлофора з додатковими секціями в той час, коли горить червоний або жовтий основний сигнал, він повинен дати дорогу водієві, який рухається з будь-якого іншого напрямку.

(5) Якщо на перехресті смуга правого повороту відокремлена від решти проїзної частини острівцем безпеки і перед перехрестям праворуч немає світлофора, поворот праворуч слід виконувати незалежно від сигналів світлофорів на перехресті, даючи дорогу водієві, який рухається з будь-якого іншого напрямку.

(1) Наближаючись до залізничного переїзду, водій повинен бути особливо уважним. Водій повинен рухатися з такою швидкістю, щоб за потреби мати змогу плавно зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому частиною 2 цього параграфа.

(2) Щоб дати дорогу залізничному транспортному засобу, який наближається, а також у випадках, перелічених у § 60 цього закону, водій повинен зупинитися перед шлагбаумом, за його відсутності — щонайменше за п'ять метрів від першої рейки, а за наявності відповідного дорожнього знака — перед ним.

(3) На залізничний переїзд без шлагбаума і без світлофора водій може виїжджати лише тоді, коли він переконався, що залізничний транспортний засіб не наближається.

(4) Лише з дозволу власника або володільця залізниці переїжджати залізничний переїзд можуть такі транспортні засоби:

1) транспортний засіб, автопоїзд або машинний поїзд, ширина якого з вантажем або без вантажу перевищує п'ять метрів, висота — 4,5 метра або довжина — 24 метри;

2) механічний транспортний засіб, конструктивна швидкість якого менше восьми кілометрів на годину;

3) гусеничний транспортний засіб.

(5) Зазначений у частині 4 цього параграфа дозвіл, який видає власник або володілець залізниці, може бути письмовим або електронним. У разі електронного дозволу водій транспортного засобу повинен пред'явити дозвіл на носії даних або в інший спосіб надати посадовій особі, яка здійснює державний нагляд, можливість ознайомитися з електронним дозволом. [RT I, 13.03.2014, 4 - набув чинності 01.07.2014]

(1) Водій не має права:

1) перетинати залізницю, якщо він може бути змушений зупинитися на залізничному переїзді;

2) перетинати залізницю поза переїздом;

3) перевозити через залізничний переїзд не приведену в транспортне положення сільськогосподарську, дорожню, будівельну чи іншу подібну машину або причіпне знаряддя, що може пошкодити переїзд.

(1) У разі вимушеної зупинки в місці, де зупинятися чи паркуватися заборонено, або якщо транспортний засіб, який вимушено зупинився, чи вантаж, що впав, витік або обсипався з нього, неможливо прибрати з дороги власними силами, водій повинен позначити транспортний засіб увімкненням аварійної сигналізації або встановленням на дорозі знака аварійної зупинки відповідно до § 39 частини 9 цього закону, негайно повідомити про подію в поліцію або власнику чи володільцю дороги і вжити заходів для швидкого усунення небезпеки або зменшення її шкідливих наслідків.

(2) У разі вимушеної зупинки на залізничному переїзді водій повинен подбати про те, щоб люди залишили транспортний засіб, і зробити все від нього залежне, щоб звільнити переїзд. Якщо звільнити переїзд від перешкоди для руху неможливо, водій повинен залишатися біля транспортного засобу і при появі залізничного рухомого складу швидко рухатися йому назустріч, подаючи сигнал зупинки коловими рухами руки. У темний час доби слід тримати в руці ввімкнене джерело світла, світловідбивач або подібний предмет.

(3) На автомагістралі та дорозі, де найбільша дозволена швидкість руху перевищує 90 кілометрів на годину, на вимушено зупиненому механічному транспортному засобі слід увімкнути аварійну сигналізацію і прибрати транспортний засіб з проїзної частини. Якщо прибрати транспортний засіб з проїзної частини неможливо, слід встановити на дорозі знак аварійної зупинки щонайменше за 100 метрів позаду транспортного засобу.

(1) Механічний транспортний засіб дозволяється буксирувати механічним транспортним засобом без причепа. Забороняється буксирувати двоколісним транспортним засобом, а також буксирувати двоколісний транспортний засіб.

(2) За кермом транспортного засобу, що буксирується, може перебувати лише водій, який має право керування транспортним засобом відповідної категорії.

(3) Під час буксирування швидкість руху транспортних засобів, що буксируються, не повинна перевищувати швидкості, дозволеної пунктом 4 частини 1 § 15 цього закону.

(4) Гнучке з'єднувальне звено повинне залишати відстань між транспортними засобами від п'яти до восьми метрів, а його центральна частина повинна бути чітко видимо позначена. Жорстке з'єднувальне звено не повинне бути довшим за п'ять метрів. Використання ланцюга для буксирування заборонено.

(5) Механічний транспортний засіб із технічно несправними гальмами дозволяється буксирувати за допомогою жорсткого з'єднувального звена або з частковим спиранням на транспортний засіб, що буксирує.

(6) На механічному транспортному засобі, автопоїзді чи машинному поїзді, що буксирується, повинні постійно горіти аварійні вогні. За відсутності аварійних вогнів або якщо вони не працюють, на механічному транспортному засобі, автопоїзді чи машинному поїзді, що буксирується, повинен бути встановлений на видному місці знак аварійної зупинки.

(7) У механічному транспортному засобі, автопоїзді чи машинному поїзді, що буксирується, водій може бути відсутнім лише тоді, коли буксирування здійснюється таким жорстким з'єднувальним звеном, яке забезпечує керованість механічного транспортного засобу, автопоїзда чи машинного поїзда, що буксирується.

(8) Пасажири можуть перебувати в кабіні механічного транспортного засобу, що буксирується, та в легковому автомобілі, що буксирується, лише за умови, що за кермом транспортного засобу, що буксирується, є водій.

(9) Жодна людина не повинна перебувати на вантажній платформі механічного транспортного засобу, що буксирує, чи в транспортному засобі, який частково спирається на нього.

(10) Забороняється буксирувати:

1) на автомагістралі. Якщо потреба в буксируванні виникає на автомагістралі, то як виняток дозволяється буксирувати до найближчого місця з'їзду;

2) гнучким з'єднувальним звеном – на ожеледі, або такий механічний транспортний засіб, автопоїзд чи машинний поїзд, у якого не працює робоче гальмо або кермо;

3) стрижневим жорстким з'єднувальним звеном – механічний транспортний засіб, автопоїзд чи машинний поїзд, у якого не працює кермо;

4) будь-яким жорстким з'єднувальним звеном – механічний транспортний засіб, автопоїзд чи машинний поїзд, фактична маса якого більша за фактичну масу транспортного засобу, що буксирує, у разі якщо в механічного транспортного засобу, що буксирується, не працює робоче гальмо;

5) більше ніж один механічний транспортний засіб, автопоїзд чи машинний поїзд;

6) автопоїзд чи машинний поїзд, зчіпний пристрій якого несправний.

(1) Під час перевезення пристрою, що буксирується, найбільша швидкість руху не повинна перевищувати швидкості, дозволеної пунктом 5 частини 1 § 15 цього закону.

(2) Під час перевезення пристрою, що буксирується, буксирований пристрій або змінне буксироване обладнання повинні бути оснащені ліхтарями стоп-сигналів, задніх покажчиків повороту та габаритних вогнів, задніми червоними рівносторонніми трикутними світлоповертачами причепа, а також розпізнавальними знаками тихохідного транспортного засобу та обмеження швидкості.

(3) Зчіпний пристрій повинен відповідати вимогам, встановленим на підставі частини 11 § 73 цього закону. ↗

(4) На вантажній платформі чи іншій частині буксированого пристрою або змінного буксированого обладнання не повинно бути жодної людини.

(5) Одночасно дозволяється перевозити не більше одного буксированого пристрою або змінного буксированого обладнання.

(6) Маса буксированого пристрою або змінного буксированого обладнання не повинна перевищувати вимог, встановлених на підставі частини 11 § 73 цього закону. ↗

(7) Буксирований пристрій або змінне буксироване обладнання повинні відповідати технічним вимогам виробника.

(1) Пішохід може рухатися, а дитина гратися в межах усієї житлової зони, але вони не повинні необґрунтовано перешкоджати водієві.

(2) Швидкість механічного транспортного засобу в житловій зоні не повинна перевищувати швидкості, дозволеної пунктом 6 частини 1 § 15 цього закону.

(3) Водій не повинен у житловій зоні створювати небезпеку для пішохода чи перешкоджати йому, за потреби транспортний засіб слід зупинити.

(4) Механічний транспортний засіб може заїжджати до житлової зони лише для зупинки або стоянки.

(5) У житловій зоні дозволяється паркувати лише механічні транспортні засоби категорій A і B та підкатегорії D1. Це дозволяється робити лише на позначеному майданчику для стоянки, а за його відсутності – на дорозі в місці, де паркування не перешкоджає пішоходу та не унеможливлює рух інших транспортних засобів.

(1) Рух льодовою дорогою відбувається лише у світлий час доби, коли видимість становить щонайменше 300 метрів.

(2) На льодовій дорозі водій транспортного засобу повинен виконувати вимоги щодо користування льодовою дорогою, встановлені на початку льодової дороги, а також розпорядження працівника чергової служби.

(3) Заїжджати на льодову дорогу дозволяється лише з позначеного місця.

(4) На льодовій дорозі двері транспортного засобу повинні легко відчинятися.

(5) Водій і пасажир повинні бути не пристебнуті ременем безпеки.

(6) Інтервал часу заїзду транспортних засобів на льодову дорогу повинен становити щонайменше дві хвилини.

(7) Дистанція між транспортними засобами під час руху льодовою дорогою повинна становити щонайменше 250 метрів. Обгін транспортного засобу, що рухається попереду, випередження та двосторонній рух на одній проїзній частині заборонені.

(8) Зупинка на льодовій дорозі дозволяється лише в аварійній ситуації. Аварійно зупинений транспортний засіб слід якомога швидше прибрати з льоду. Якщо це виявляється неможливим, про це слід повідомити чергову службу льодової дороги.

(9) Найбільшу дозволену масу транспортного засобу, що допускається на льодову дорогу, визначає працівник чергової служби залежно від льодових і погодних умов. [RT I, 23.03.2015, 3 - набув чинності 01.07.2015]

(10) Найбільшу дозволену швидкість руху визначає працівник чергової служби залежно від льодових і погодних умов. [RT I, 23.03.2015, 3 - набув чинності 01.07.2015]

(11) З'їзд із льодової дороги заборонено.

(12) Якщо льодові умови не дозволяють продовжувати рух, водій повинен негайно повернути назад і попередити про дорожні умови учасників руху на льодовій дорозі та чергову службу льодової дороги. Для зворотного руху слід за можливості використовувати смугу руху, облаштовану для напрямку зворотного руху.

(13) У разі виникнення небезпеки руйнування льодового покриву пасажир на вимогу водія повинен вийти з транспортного засобу. Водій може продовжувати рух самостійно, при цьому двері водія повинні бути відчинені.

(14) Про всі небезпечні зміни на льодовій дорозі, непозначені небезпеки чи транспортні засоби, що стоять, слід за першої можливості повідомити чергову службу льодової дороги.

(15) У товаросупровідних документах повинна бути зазначена маса вантажу, що перевозиться льодовою дорогою. Фактичну масу транспортного засобу працівник чергової служби може перевірити також зважуванням.

(15¹) Вимоги, що ставляться до облаштування та утримання льодової дороги загального користування, встановлює міністр, відповідальний за цю сферу, своєю постановою. [RT I, 23.03.2015, 3 - набув чинності 01.07.2015]

(15²) Той, хто облаштовує льодову дорогу, організовує її утримання та зобов'язаний створити умови для безпечного руху на облаштованій ним льодовій дорозі. [RT I, 23.03.2015, 3 - набув чинності 01.07.2015]

(1) На автомагістралі забороняється:

1) рухатися пішоходу, з твариною, на велосипеді, мопеді або на транспортному засобі, конструктивна швидкість якого менша за 40 кілометрів на годину;

2) зупинятися або паркуватися поза призначеним для цього місцем;

3) рухатися далі другої смуги руху механічним транспортним засобом категорії C та автопоїздом завдовжки понад сім метрів;

4) розвертатися, в'їжджати на розділювальну смугу та на місце розриву розділювальної смуги;

5) рухатися заднім ходом.

(1) Під час руху в тунелі, незалежно від його освітлення, на механічному транспортному засобі повинні горіти далеке або ближнє світло фар, а також габаритні вогні та вогні освітлення номерного знака.

(2) Під час руху легковим автомобілем дистанція між транспортними засобами має бути такою, щоб час, потрібний для подолання дистанції між транспортними засобами, за нормальних умов становив щонайменше дві секунди. Автомобіль категорії C та CE повинен тримати вдвічі більшу дистанцію.

(3) Якщо рух у тунелі зупиняється, під час зупинки до транспортного засобу, що стоїть попереду, має залишатися щонайменше п'ять метрів.

(4) Водій може зупиняти або паркувати транспортний засіб у тунелі лише в небезпечній ситуації або в разі аварійної зупинки. У такому разі водій повинен за можливості використовувати для цього спеціально позначене місце.

(5) У тунелі забороняється:

1) рухатися заднім ходом;

2) розвертатися;

3) зупинятися чи паркуватися поза призначеними для цього місцями;

4) залишати двигун транспортного засобу працювати під час тривалої перешкоди для руху.

(1) Водій з обмеженою рухливістю та водій транспортного засобу, що обслуговує особу з обмеженою рухливістю або сліпу особу, може розмістити на лобовому або задньому склі свого транспортного засобу парковкову картку транспортного засобу, що обслуговує особу з обмеженою рухливістю або сліпу особу.

(2) Водій з обмеженою рухливістю та водій транспортного засобу, що обслуговує особу з обмеженою рухливістю або сліпу особу, за наявності парковкової картки транспортного засобу, що обслуговує особу з обмеженою рухливістю або сліпу особу, може безкоштовно паркувати транспортний засіб, що перебуває в його користуванні, у публічних платних місцях для паркування.

(3) Водій з обмеженою рухливістю та водій транспортного засобу, що обслуговує особу з обмеженою рухливістю або сліпу особу, на транспортному засобі якого є парковкова картка транспортного засобу, що обслуговує особу з обмеженою рухливістю або сліпу особу, може:

1) у населеному пункті зупинятися та паркуватися в зоні дії дорожніх знаків, що забороняють зупинку або паркування, за умови, що транспортний засіб, який стоїть, повністю розташований на тротуарі, залишаючи для пішохода на краю тротуару, віддаленому від проїзної частини, вільну смугу для проходу завширшки щонайменше 1,5 метра. Описаний дозвіл не діє на ділянці дороги, позначеній лінією заборони зупинки;

2) паркуватися в зоні дії дорожніх знаків, що забороняють паркування, на стоянці з обмеженим часом паркування — довше, ніж передбачено, та на дорозі житлової зони поза стоянкою в місці, де це не заважає пішоходам і не унеможливлює рух інших транспортних засобів.

(4) Водій транспортного засобу, що обслуговує особу з обмеженою рухливістю або сліпу особу, на транспортному засобі якого є парковкова картка транспортного засобу, що обслуговує особу з обмеженою рухливістю або сліпу особу, може в населеному пункті зупинятися в зоні дії дорожніх знаків, що забороняють зупинку, для посадки в транспортний засіб або висадки з транспортного засобу особи з обмеженою рухливістю або сліпої особи.

(1) Водій не повинен перебувати у стані перевищення граничної норми алкоголю, зазначеної в частинах 3 та 3¹ цього параграфа, ані у стані сп'яніння. Стан сп'яніння та перевищення граничної норми алкоголю встановлюються в порядку, передбаченому законом про охорону правопорядку. [RT I, 29.06.2024, 4 - набув чинності 09.07.2024]

(2) Такими, що перебувають у стані алкогольного сп'яніння, вважаються водій механічного транспортного засобу, водій трамвая та водій позашляхового транспортного засобу в таких випадках:

1) в одному грамі крові водія міститься щонайменше 1,50 міліграма алкоголю або у видихуваному ним повітрі міститься 0,75 міліграма алкоголю на один літр чи більше;

2) в одному грамі крові водія міститься щонайменше 0,50 міліграма алкоголю або у видихуваному ним повітрі міститься 0,25 міліграма алкоголю на один літр чи більше, і зовні відчутні його сильно порушені або змінені тілесні чи психічні функції та реакції, через які він явно не здатний керувати транспортним засобом у дорожньому русі з потрібною надійністю.

(3) В одному грамі крові водія механічного транспортного засобу, водія трамвая та водія позашляхового транспортного засобу не повинно бути 0,20 міліграма алкоголю або більше чи в одному літрі видихуваного повітря 0,10 міліграма або більше.

(3¹) В одному грамі крові велосипедиста, водія засобу персональної мобільності та водія малого мопеда не повинно бути 0,50 міліграма алкоголю або більше чи в одному літрі видихуваного повітря 0,25 міліграма або більше. [RT I, 29.06.2024, 4 - набув чинності 09.07.2024]

(4) У разі доставлення особи, яка брала участь у дорожньо-транспортній пригоді, до надавача послуг з охорони здоров'я для отримання невідкладної медичної допомоги, надавач послуг з охорони здоров'я, який має право брати зразок крові, зобов'язаний на вимогу поліції взяти в особи зразок крові з метою встановлення стану сп'яніння.

(5) Взяття зразка крові для встановлення стану сп'яніння, його зберігання, передавання на дослідження, проведення дослідження та оплата цих дій здійснюються на підставі та в порядку, передбачених законом про охорону правопорядку.

(6) Результат дослідження зразка крові оформлюється в порядку, встановленому на підставі закону про охорону правопорядку. [RT I, 13.03.2014, 4 - набув чинності 01.07.2014]

(1) Водій не повинен перебувати в такому хворобливому стані або стані втоми, який перешкоджає точному сприйняттю дорожньої обстановки та неухильному виконанню вимог, встановлених цим законом або на його підставі (далі — небезпечний для руху стан здоров'я).

(2) Хворобливі стани, за наявності яких керування механічним транспортним засобом, позашляховим транспортним засобом і трамваєм заборонено, є такими:

1) зниження зору — гострота зору з корекцією обома очима разом менша за 0,5 або єдиним зрячим оком менша за 0,6;

2) горизонтальне поле зору вужче за 120°;

3) тяжкі рухові вади (втрата або деформація кінцівки, тугорухливість суглобів чи параліч), за винятком випадків, встановлених цим законом або правовими актами, прийнятими на його підставі;

4) тяжкий психічний розлад, тяжкий розлад особистості або поведінки;

5) вплив речовини, що знижує або паралізує здатність керувати.

(3) Крім передбаченого в частині 2 цього параграфа, керування механічним транспортним засобом, позашляховим транспортним засобом і трамваєм заборонено в разі невиконання особливої умови, передбаченої в § 101 частині 7 цього закону.

(4) Небезпечний для руху стан здоров'я встановлює лікар.

(5) У разі підозри на небезпечний для руху стан здоров'я здійснювач нагляду за дорожнім рухом, зазначений у § 193 частині 1 цього закону, доставляє особу до найближчого надавача послуг охорони здоров'я, який має дозвіл на діяльність зі стаціонарного надання послуг охорони здоров'я.

(6) Лікар має право самостійно обирати методику, за якою обстежувати особу, доставлену до надавача послуг охорони здоров'я для встановлення небезпечного для руху стану здоров'я, і вирішувати, хто присутній під час встановлення небезпечного для руху стану здоров'я або в тому самому приміщенні.

(7) Витрати на медичне встановлення небезпечного для руху стану здоров'я оплачує здійснювач нагляду за дорожнім рухом, зазначений у § 193 частині 1 цього закону.

(8) Якщо в особи встановлено небезпечний для руху стан здоров'я, вона повинна відшкодувати витрати на встановлення.

(9) Надавач послуг охорони здоров'я, зазначений у частині 5 цього параграфа, зобов'язаний на вимогу поліції провести медичний огляд для встановлення небезпечного для руху стану здоров'я.

(10) Форму акта експертизи небезпечного для руху стану здоров'я встановлює Уряд Республіки постановою.

(1) В'ючні, тяглові або верхові тварини, а також свійська тварина чи стадо тварин повинні мати погонича, здатного будь-якої миті керувати тваринами, за винятком випадків на відповідно позначених ділянках біля в'їзду на дорогу або на стоянці, якщо тварину надійно прив'язано.

(2) Гужовим транспортом, верховими чи свійськими тваринами на дорозі може керувати особа віком щонайменше 10 років. Особа віком 10–14 років може керувати гужовим транспортом, верховими чи свійськими тваринами під наглядом законного представника або, за його згодою, іншої повнолітньої особи.

(3) У населеному пункті гужовим транспортом дозволено рухатися крайньою правою смугою проїзної частини, а поза населеним пунктом — узбіччям у попутному напрямку, а за відсутності узбіччя або його непридатності для руху — поблизу правого краю проїзної частини.

(4) У разі поганої видимості на проїзній частині або в темну пору доби вершник під час верхової їзди повинен використовувати з боку зустрічного руху видиме спереду біле або вибірково-жовте світло та ззаду червоне світло, або видиме в обох напрямках бурштиново-жовте світло. Ці вогні можуть горіти в одному ліхтарі. На дорозі в населеному пункті верхову їзду дозволено якомога ближче до правого краю проїзної частини або смуги громадського транспорту. Поза населеним пунктом дозволено їхати верхи узбіччям у попутному напрямку, а за відсутності узбіччя або його непридатності для руху — поблизу правого краю проїзної частини.

(5) Худобу дозволено гнати лише у світлу пору доби і якомога ближче до правого краю дороги, за винятком гону тварин, що вирвалися з-під нагляду. Під час гону тварин, що вирвалися з-під нагляду, у разі поганої видимості або в темну пору доби погонич повинен використовувати з боку зустрічного руху видиме спереду біле або вибірково-жовте світло та ззаду червоне світло, або видиме в обох напрямках бурштиново-жовте світло. Ці вогні можуть горіти в одному ліхтарі. Погоничів має бути стільки, щоб було забезпечено безпеку руху та утримання тварин разом. За потреби тварин слід розподілити на групи.

(6) Худобу забороняється:

1) гнати дорогою з покриттям без дозволу власника або володільця дороги;

2) залишати на дорозі без нагляду;

3) гнати через залізницю чи проїзну частину в місці, не призначеному для цього, або робити це в темну пору доби чи в разі поганої видимості.

(1) Власник транспортного засобу та відповідальний користувач повинні забезпечити належне використання, технічну справність і належне зберігання транспортного засобу, що належить йому або перебуває в його володінні.

(2) Якщо власник механічного транспортного засобу передає механічний транспортний засіб у користування іншій особі, він повинен протягом часу використання механічного транспортного засобу та протягом шести місяців від закінчення користування механічним транспортним засобом іншою особою зберігати та на вимогу особи, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом, або суду надати такі дані:

1) ім'я та прізвище особи, яка користувалася механічним транспортним засобом;

2) адреса особи, яка користувалася механічним транспортним засобом;

3) дата народження або особовий код особи, яка користувалася механічним транспортним засобом;

4) номер посвідчення водія особи, яка користувалася механічним транспортним засобом.

(3) На відповідального користувача поширюються обов'язки, встановлені частиною 2 цього параграфа, щодо механічного транспортного засобу, який перебуває в його користуванні.

(4) Власник механічного транспортного засобу та відповідальний користувач повинні забезпечити, щоб показник лічильника пробігу не змінювався з метою створення хибного уявлення про пробіг механічного транспортного засобу. [RT I, 04.07.2017, 6 - набув чинності 01.09.2017]

(5) Якщо механічний транспортний засіб або його причіп не відповідає вимогам затвердження типу, його затвердження типу надано на підставі неправильних даних або на ньому наявний дефект проектування чи виготовлення, власник або відповідальний користувач механічного транспортного засобу чи його причепа повинен дати виробнику можливість вжити коригувальних заходів, щоб привести механічний транспортний засіб або його причіп у відповідність до вимог або забезпечити його безпеку. [RT I, 30.06.2020, 8 - набув чинності 01.01.2022]

(1) Механічний транспортний засіб та його причіп, що використовуються в дорожньому русі, а також їхнє обладнання повинні відповідати технічним вимогам, встановленим правовими актами. Механічний транспортний засіб та його причіп повинні бути належним чином укомплектовані обладнанням.

(2) Механічний транспортний засіб та його причіп, що використовуються в дорожньому русі, повинні своєчасно проходити перевірку відповідності технічним вимогам. Перевірку відповідності технічним вимогам можуть не проходити лише механічний транспортний засіб та його причіп, що використовуються тільки на острові, за винятком механічного транспортного засобу та його причепа, що використовуються на великому острові в розумінні Закону про малі острови з постійним населенням. Результати перевірки відповідності технічним вимогам підтверджуються даними реєстру дорожнього руху. Результати перевірки відповідності технічним вимогам можуть також підтверджуватися свідоцтвом про реєстрацію або засвідченою роздруківкою даних реєстру дорожнього руху. [RT I, 04.07.2017, 6 - набув чинності 01.09.2017]

(3) Перевірку відповідності механічного транспортного засобу та його причепа технічним вимогам організовує, а також здійснює адміністративний нагляд за її належним проведенням і якістю Департамент транспорту. [RT I, 04.07.2017, 6 - набув чинності 01.09.2017]

(4) Рішення про відповідність або невідповідність механічного транспортного засобу та його причепа технічним вимогам приймає Департамент транспорту або зазначене в § 191 частині 1 цього закону товариство, з яким Департамент транспорту уклав адміністративний договір. [RT I, 04.07.2017, 6 - набув чинності 01.09.2017]

(4¹) В Естонії щодо зареєстрованого в реєстрі дорожнього руху механічного транспортного засобу та його причепа є дійсним результат перевірки відповідності технічним вимогам, проведеної в іншій державі — члені Європейського Союзу, якщо перевірку провела особа, що перевіряє відповідність технічним вимогам, зазначена в § 191 частині 1¹ цього закону, і якщо результат перевірки внесено до реєстру дорожнього руху. [RT I, 15.03.2019, 1 - набув чинності 25.03.2019]

(5) Витрати на перевірку відповідності механічного транспортного засобу та його причепа технічним вимогам відшкодовує власник, володілець або відповідальний користувач транспортного засобу в межах граничних розмірів, встановлених на підставі частини 12¹ цього параграфа. Під час встановлення граничних розмірів на підставі частини 12¹ цього параграфа слід враховувати, щоб товариство, яке займається перевіркою відповідності технічним вимогам, могло покрити прямі витрати, пов'язані з наданою послугою, капітальні витрати та пропорційну частину загальних витрат, а також отримувало розумний підприємницький прибуток. [RT I, 04.07.2017, 6 - набув чинності 01.09.2017]

(6) У ході перевірки відповідності технічним вимогам встановлюється відповідність або невідповідність механічного транспортного засобу чи його причепа чинним технічним вимогам, а в разі відповідності визначається строк наступної перевірки транспортного засобу, після спливу якого транспортний засіб втрачає відповідність чинним технічним вимогам. [RT I, 04.07.2017, 6 - набув чинності 01.09.2017]

(7) Крім передбаченого в частині 6 цього параграфа, механічний транспортний засіб або його причіп втрачає відповідність чинним технічним вимогам, якщо:

1) страховик визнає механічний транспортний засіб або його причіп знищеним;

2) особа, що здійснює нагляд за дорожнім рухом, застосовує захід, передбачений у § 196² частині 1 пункті 9 цього закону, або

3) згідно з офіційною інформацією відповідного органу влади іноземної держави, що входить до Європейського Союзу чи Європейського економічного простору, або Швейцарської Конфедерації, у механічного транспортного засобу чи його причепа виявлено несправність або недолік, що потребує перевірки відповідності транспортного засобу технічним вимогам, за винятком випадку, коли в транспортного засобу немає суттєвої або небезпечної несправності чи недоліку в розумінні цього закону або коли доведено, що несправність чи недолік усунуто. [RT I, 04.07.2017, 6 - набув чинності 01.09.2017]

(7¹) Механічний транспортний засіб або його причіп не відповідає чинним технічним вимогам, якщо в нього наявна суттєва або небезпечна несправність чи недолік. Суттєвою несправністю або недоліком є несправність чи недолік, наявність якого потребує перевірки відповідності технічним вимогам. Небезпечною несправністю або недоліком є несправність чи недолік, який прямо й безпосередньо загрожує життю, здоров'ю, майну осіб або довкіллю. [RT I, 04.07.2017, 6 - набув чинності 01.09.2017]

(7²) Якщо під час перевірки відповідності механічного транспортного засобу чи його причепа технічним вимогам виявлено суттєву несправність або недолік, механічний транспортний засіб чи його причіп, що не відповідає чинним технічним вимогам, можна використовувати в дорожньому русі протягом строку, зазначеного в постанові, встановленій на підставі частини 12 цього параграфа або § 85 частини 7 цього закону, який залежить від часу подання транспортного засобу на перевірку відповідності технічним вимогам, але не є коротшим за 30 днів і не довшим за 60 днів, після спливу якого механічний транспортний засіб чи його причіп слід повторно подати на перевірку відповідності технічним вимогам. Беручи участь у дорожньому русі, водій повинен їхати обережно, враховуючи характер несправності або недоліку. [RT I, 04.07.2017, 6 - набув чинності 01.09.2017]

(7³) Якщо під час перевірки відповідності механічного транспортного засобу чи його причепа технічним вимогам виявлено небезпечну несправність або недолік, використання транспортного засобу в дорожньому русі заборонено до усунення несправності чи недоліку. Після усунення небезпечної несправності або недоліку механічний транспортний засіб чи його причіп слід подати на перевірку відповідності технічним вимогам. Такий механічний транспортний засіб чи його причіп можна використовувати в дорожньому русі лише в порядку, передбаченому в частині 7⁴ цього параграфа. [RT I, 04.07.2017, 6 - набув чинності 01.09.2017]

(7⁴) Крім передбаченого в частині 7² цього параграфа, механічний транспортний засіб чи його причіп, що не відповідає чинним технічним вимогам, можна у виняткових випадках використовувати в дорожньому русі за умови, що в нього немає небезпечної несправності чи недоліку, який виключав би використання транспортного засобу в дорожньому русі. У такому разі механічним транспортним засобом чи його причепом дозволено рухатися обережно, враховуючи характер небезпеки, лише найкоротшим шляхом до найближчого місця ремонту, пункту перевірки відповідності технічним вимогам, місця перевірки відповідності технічним вимогам особливої системи, зазначеної в § 74¹ цього закону, до сервісного бюро Департаменту транспорту або місця стоянки. [RT I, 30.03.2021, 1 - набув чинності 09.04.2021]

(7⁵) Протягом періоду, зазначеного в частині 7² цього параграфа, механічний транспортний засіб чи його причіп не дозволено використовувати для перевезення пасажирів у розумінні Закону про громадський транспорт чи для перевезення вантажів у розумінні Закону про автомобільні перевезення. [RT I, 04.07.2017, 6 - набув чинності 01.09.2017]

(7⁶) Можливість, передбачена в частині 7² цього параграфа, не діє у випадку позачергової перевірки відповідності технічним вимогам згідно з § 196² частиною 1 пунктом 9 цього закону. [RT I, 04.07.2017, 6 - набув чинності 01.09.2017]

(7⁷) Період, зазначений у частині 7² цього параграфа, не подовжується, якщо механічний транспортний засіб чи його причіп подано повторно на перевірку відповідності технічним вимогам і суттєву несправність або недолік не усунуто чи наявна інша суттєва несправність або недолік. [RT I, 04.07.2017, 6 - набув чинності 01.09.2017]

(8) У механічному транспортному засобі та його причепі не повинно бути пристроїв, які дозволяють виявляти прилад вимірювання швидкості, що використовується для нагляду за дорожнім рухом, або перешкоджати його роботі.

(9) Механічний транспортний засіб, який вважається робочим місцем у розумінні Закону про гігієну та безпеку праці, повинен бути укомплектований засобами першої допомоги.

(10) Дорогою з покриттям дозволено рухатися лише таким механічним транспортним засобом та його причепом, які спираються на поверхню дороги пневматичними або виготовленими з еластичного матеріалу шинами чи гусеницями, або гусеницями, укомплектованими еластичними подушками.

(11) Технічні вимоги до механічного транспортного засобу та його причепа, а також вимоги до їхнього обладнання встановлює постановою відповідальний за сферу міністр. ↗

(12) Умови та порядок перевірки відповідності механічного транспортного засобу та його причепа технічним вимогам, зокрема умови та порядок перевірки обладнання, види перевірки відповідності технічним вимогам, умови та порядок класифікації несправностей і недоліків, строки перевірки відповідності технічним вимогам, строк подання на повторну перевірку відповідності технічним вимогам, перелік транспортних засобів, звільнених від перевірки відповідності технічним вимогам, а також перелік і порядок документів, що подаються під час перевірки відповідності технічним вимогам, встановлює постановою відповідальний за сферу міністр. [RT I, 04.07.2017, 6 - набув чинності 01.09.2017] ↗

(12¹) Граничні розміри плати, що стягується за перевірку відповідності технічним вимогам, встановлює постановою відповідальний за сферу міністр. [RT I, 04.07.2017, 6 - набув чинності 01.09.2017] ↗

(13) [Втратив чинність – RT I, 04.07.2017, 6 - набув чинності 01.09.2017]

(1) Механічний транспортний засіб або його причеп, який через виявлення суттєвої несправності чи недоліку направлено на позачерговий контроль відповідності технічним вимогам на підставі § 196² частини 1 пункту 9 цього закону, можна використовувати в дорожньому русі до 30 днів після виявлення суттєвої несправності чи недоліку. Беручи участь у дорожньому русі, водій повинен їхати обережно, зважаючи на характер несправності чи недоліку.

(2) Механічний транспортний засіб або його причеп, від керування яким водія відсторонено на підставі § 91 частини 2 пункту 5 цього закону, можна використовувати в дорожньому русі лише після усунення небезпечної несправності чи недоліку. Після усунення небезпечної несправності чи недоліку механічний транспортний засіб або його причеп потрібно подати на контроль відповідності технічним вимогам. Механічний транспортний засіб або його причеп можна використовувати в дорожньому русі лише в порядку, встановленому § 73 частиною 7⁴ цього закону.

(3) Після періоду, зазначеного в частині 1 цього параграфа, механічний транспортний засіб або його причеп можна використовувати в дорожньому русі в порядку, встановленому § 73 частиною 7⁴ цього закону.

(4) Протягом періоду, зазначеного в частині 1 цього параграфа, механічний транспортний засіб та його причеп не дозволяється використовувати для перевезення пасажирів у розумінні закону про громадський транспорт та для перевезення вантажів у розумінні закону про автомобільні перевезення. [RT I, 04.07.2017, 6 - набув чинності 01.09.2017]

(1) Контролер відповідності механічного транспортного засобу та його причепа технічним вимогам повинен:

1) мати вищу, середню спеціальну або професійну середню освіту за спеціальністю автомобіля чи трактора або відповідну їй кваліфікацію; [RT I, 02.07.2013, 1 - набув чинності 01.09.2013]

2) мати відповідні практичні знання, підготовку та досвід не менше трьох років;

3) мати право керування відповідним механічним транспортним засобом, щодо якого він здійснює контроль.

(1¹) Контролером відповідності механічного транспортного засобу та його причепа технічним вимогам не може бути особа, якій чинним судовим рішенням встановлено заборону підприємницької діяльності або в якої відібрано право працювати контролером відповідності технічним вимогам. Так само контролером не може бути особа, у якої чинним судовим рішенням відібрано право здійснювати контроль відповідності технічним вимогам або діяльність у подібній сфері у зв'язку зі зловживанням професійними чи службовими правами або порушенням службових обов'язків. Так само особа не може бути покарана за умисно вчинений злочин, зважаючи на строки видалення даних про покарання, зазначені в § 24 закону про реєстр покарань. [RT I, 28.02.2015, 1 - набув чинності 01.05.2015]

(2) Крім передбаченого частиною 1 цього параграфа, контролер відповідності тролейбуса технічним вимогам повинен мати належну підготовку з електробезпеки.

(3) Департамент транспорту може дозволити контролеру відповідності механічного транспортного засобу категорії C та його причепа технічним вимогам діяти також як контролеру відповідності механічного транспортного засобу категорії D та його причепа технічним вимогам.

(4) Контролер відповідності механічного транспортного засобу та його причепа технічним вимогам повинен пройти організовані Департаментом транспорту підготовку і практику та скласти відповідний іспит.

(5) Контролер відповідності механічного транспортного засобу та його причепа технічним вимогам повинен бути атестований. Атестацію організовує та посвідчення про атестацію видає Департамент транспорту.

(6) Посвідчення про атестацію дійсне три роки.

(7) Після атестації контролер відповідності механічного транспортного засобу та його причепа технічним вимогам повинен брати участь в організованому Департаментом транспорту фаховому підвищенні кваліфікації.

(8) Департамент транспорту може призупинити дію посвідчення про атестацію до кінця строку його дії та відмовити у видачі нового посвідчення про атестацію протягом трьох років від призупинення дії посвідчення про атестацію, якщо володілець посвідчення порушив правові акти, що регулюють контроль відповідності механічного транспортного засобу та його причепа технічним вимогам. [RT I, 28.02.2015, 1 - набув чинності 01.05.2015]

(9) Якщо Департамент транспорту застосував зазначені в частині 8 цього параграфа заходи на період, довший ніж один рік, володілець посвідчення для відновлення дії посвідчення повинен пройти зазначені в частині 4 цього параграфа підготовку і практику та скласти відповідний іспит. [RT I, 28.02.2015, 1 - набув чинності 01.05.2015]

(9¹) Якщо Департамент транспорту застосував зазначені в частині 8 цього параграфа заходи на період, коротший ніж один рік, Департамент транспорту може вимагати від володільця посвідчення для відновлення його дії складання зазначеного в частині 4 цього параграфа іспиту. [RT I, 28.02.2015, 1 - набув чинності 01.05.2015]

(9²) Якщо від закінчення дії посвідчення про атестацію минуло більше ніж п'ять років, контролер відповідності механічного транспортного засобу та його причепа технічним вимогам повинен пройти зазначені в частині 4 цього параграфа підготовку і практику та скласти відповідний іспит. [RT I, 28.02.2015, 1 - набув чинності 01.05.2015]

(10) Вимоги та порядок атестації контролера відповідності механічного транспортного засобу та його причепа технічним вимогам, у тому числі умови та порядок надання зазначеного в частині 3 цього параграфа права, встановлює відповідальний за сферу міністр постановою. ↗

(11) За екзаменування та атестацію контролера відповідності механічного транспортного засобу та його причепа технічним вимогам потрібно сплатити державне мито.

(12) Контролером відповідності механічного транспортного засобу та його причепа технічним вимогам, а також контролером відповідності тролейбуса технічним вимогам може діяти також особа, яка здобула професійну кваліфікацію в іноземній державі, якщо її професійну кваліфікацію визнано згідно із законом про визнання іноземної професійної кваліфікації. Зазначеним у § 7 частині 2 закону про визнання іноземної професійної кваліфікації компетентним органом є Департамент транспорту. [RT I, 30.12.2015, 1 - набув чинності 18.01.2016]

(1) Крім передбаченої § 73 цього закону перевірки відповідності технічним вимогам, механічний транспортний засіб зі спеціальною системою та його причіп належить періодично подавати на перевірку відповідності спеціальної системи технічним вимогам. Спеціальна система у розумінні цього закону — це система, що використовується на механічному транспортному засобі або його причепі, яка може становити небезпеку для людини чи довкілля і відповідність вимогам якої неможливо або недоцільно перевіряти під час перевірки відповідності технічним вимогам, оскільки вона:

1) потребує знімання частин із транспортного засобу, або

2) вимагає від перевіряльника знань чи навичок, які не вимагаються від перевіряльника відповідності технічним вимогам, або

3) потребує приміщень чи інвентарю, наявність яких не вимагається від підприємства, що здійснює перевірку відповідності технічним вимогам.

(2) Відповідність спеціальної системи технічним вимогам обов'язково перевіряти періодично залежно від спеціальної системи, категорії механічного транспортного засобу та його причепа або призначення використання механічного транспортного засобу чи його причепа — щонайменше раз на десятирічний період, але не частіше ніж раз на період тривалістю дванадцять місяців.

(3) Під час перевірки відповідності спеціальної системи технічним вимогам зазначене в § 74² цього закону підприємство встановлює відповідність спеціальної системи або її частини технічним вимогам до механічного транспортного засобу та його причепа. Результати перевірки відповідності спеціальної системи технічним вимогам підтверджуються даними реєстру дорожнього руху.

(4) Перевірка відповідності спеціальної системи технічним вимогам втрачає чинність, якщо:

1) страховик визнає механічний транспортний засіб або його причіп знищеним;

2) під час перевірки відповідності спеціальної системи технічним вимогам виявляється небезпечна несправність чи недолік, який прямо й безпосередньо загрожує життю, здоров'ю, майну людини або довкіллю.

(5) Результат перевірки відповідності спеціальної системи технічним вимогам подає до реєстру дорожнього руху перевіряльник цієї відповідності.

(6) Якщо спеціальна система механічного транспортного засобу або його причепа з чинною перевіркою відповідності спеціальної системи технічним вимогам може загрожувати життю, здоров'ю, майну людини або довкіллю, або якщо під час перевірки відповідності спеціальної системи технічним вимогам було відхилено від установлених вимог, унаслідок чого відповідність спеціальної системи технічним вимогам не підтверджена, механічний транспортний засіб або його причіп належить подати на позачергову перевірку відповідності спеціальної системи технічним вимогам до настання строку. Позачергово перевіряється відповідність спеціальної системи механічного транспортного засобу та його причепа або її частини технічним вимогам до механічного транспортного засобу та його причепа і призначається новий строк перевірки відповідності спеціальної системи технічним вимогам.

(7) Відповідальний за сферу міністр установлює постановою: ↗

1) спеціальні системи механічного транспортного засобу або його причепа;

2) строки перевірки відповідності спеціальної системи технічним вимогам;

3) детальніші вимоги та порядок проведення перевірки відповідності спеціальної системи технічним вимогам;

4) випадки, коли механічний транспортний засіб або його причіп належить подати на позачергову перевірку відповідності спеціальної системи технічним вимогам;

5) порядок подання результатів перевірки відповідності спеціальної системи технічним вимогам до реєстру дорожнього руху.

(8) Механічний транспортний засіб або його причіп, який не пройшов перевірку відповідності спеціальної системи технічним вимогам, можна використовувати в дорожньому русі у виняткових випадках, якщо на ньому немає небезпечної несправності чи недоліку, який прямо й безпосередньо загрожував би життю, здоров'ю, майну людини або довкіллю. У такому разі механічним транспортним засобом або його причепом дозволено їхати обережно, зважаючи на характер небезпеки, лише найкоротшим шляхом до найближчого місця ремонту, місця перевірки відповідності спеціальної системи технічним вимогам, до бюро обслуговування Транспортного департаменту або до місця стоянки. [RT I, 30.03.2021, 1 - набув чинності 09.04.2021]

(1) Для перевірки відповідності спеціальної системи технічним вимогам підприємство повинно подати повідомлення про господарську діяльність до реєстру господарської діяльності в порядку, встановленому законом про загальну частину кодексу господарської діяльності.

(2) Підприємство, що здійснює перевірку відповідності спеціальної системи технічним вимогам, повинно бути надійним.

(3) Щодо підприємства, що здійснює перевірку відповідності спеціальної системи технічним вимогам, не повинно бути оголошено банкрутство, розпочато ліквідаційне провадження, а також не повинно бути інших обставин, які могли б спричинити його стійку неплатоспроможність або припинення діяльності.

(4) Підприємство, що здійснює перевірку відповідності спеціальної системи технічним вимогам, не повинно мати нерозстрочених боргів зі сплати державних або місцевих податків, зборів, штрафів чи внесків обов'язкового страхування.

(5) Підприємство, що здійснює перевірку відповідності спеціальної системи технічним вимогам, та його персонал повинні бути компетентними, уникати конфлікту інтересів і забезпечувати безпеку, якість, однаковість та надійність перевірки відповідності спеціальної системи технічним вимогам.

(6) Підприємство, що здійснює перевірку відповідності спеціальної системи технічним вимогам, повинно мати приміщення та інвентар, які дають змогу безпечно та якісно перевіряти відповідність спеціальної системи технічним вимогам.

(7) Вимоги до персоналу, приміщень, інвентарю підприємства, що здійснює перевірку відповідності спеціальної системи технічним вимогам, та до забезпечення якості перевірки встановлює відповідальний за сферу міністр постановою. ↗

(8) У приміщенні перевірки відповідності спеціальної системи технічним вимогам повинні бути технічні засоби, за допомогою яких можна спостерігати та записувати перевірку відповідності спеціальної системи технічним вимогам. Право спостерігати та використовувати записи є для потреб державного нагляду та для вирішення заперечень і скарг. Записи зберігаються щонайменше шість місяців, але не довше ніж один рік.

(9) Порядок установлення, використання зазначених у частині 8 цього параграфа технічних засобів та обробки даних, а також вимоги до технічних засобів установлює відповідальний за сферу міністр постановою. [RT I, 30.03.2021, 1 - набув чинності 09.04.2021] ↗

[RT I, 13.03.2014, 4 - jõust. 01.07.2014]

(1) Адміністративний нагляд за контролем відповідності технічним вимогам — це діяльність, метою якої є встановити відповідність пункту контролю відповідності технічним вимогам, а також відповідність проведення контролю відповідності технічним вимогам моторного транспортного засобу та його причепа і якості такого контролю вимогам, встановленим правовими актами, а також перевірити виконання обов'язків, що випливають із адміністративного договору, зазначеного в § 191 частині 1 цього закону. [RT I, 13.03.2014, 4 - jõust. 01.07.2014]

(2) Адміністративний нагляд, зазначений у частині 1 цього параграфа, здійснюють уповноважені посадові особи Транспортного департаменту. [RT I, 13.03.2014, 4 - jõust. 01.07.2014]

(3) Особа, яка здійснює адміністративний нагляд, при виконанні своїх службових обов'язків зобов'язана пред'явити службове посвідчення. Особа, яка здійснює адміністративний нагляд, зобов'язана забезпечити конфіденційність інформації, що стала їй відома, якщо правовими актами не передбачено її розголошення. [RT I, 13.03.2014, 4 - jõust. 01.07.2014]

(4) Особа, яка здійснює адміністративний нагляд, має право: [RT I, 13.03.2014, 4 - jõust. 01.07.2014]

1) безперешкодно і без попередження перевіряти проведення контролю відповідності технічним вимогам моторного транспортного засобу та його причепа і якість такого контролю;

2) для проведення перевірки заходити до пункту контролю відповідності технічним вимогам, вимагати від особи, яка має право на проведення контролю відповідності технічним вимогам, та від особи, зазначеної в § 73 цього закону, подання необхідних документів, даних та інших матеріалів, а також пояснень; [RT I, 04.07.2017, 6 - jõust. 01.09.2017]

3) перевіряти відповідність пункту контролю відповідності технічним вимогам вимогам, встановленим правовими актами;

4) бути присутньою при проведенні контролю відповідності технічним вимогам та ознайомлюватися з його організацією;

5) перевіряти моторний транспортний засіб та його причеп щодо виконання вимог, встановлених правовими актами до контролю відповідності технічним вимогам.

6) [Втратив чинність – RT I, 13.03.2014, 4 - jõust. 01.07.2014]

(5) [Втратив чинність – RT I, 13.03.2014, 4 - jõust. 01.07.2014]

(6) [Втратив чинність – RT I, 13.03.2014, 4 - jõust. 01.07.2014]

(7) [Втратив чинність – RT I, 13.03.2014, 4 - jõust. 01.07.2014]

(8) [Втратив чинність – RT I, 13.03.2014, 4 - jõust. 01.07.2014]

(1) Державний нагляд за виконанням вимог до контролю відповідності технічним вимогам особливої системи здійснює Транспортний департамент.

(2) Транспортний департамент має право видати припис для запобігання порушенню вимоги, встановленої до контролю відповідності технічним вимогам особливої системи, для приведення діяльності у відповідність із вимогою, встановленою до контролю відповідності технічним вимогам особливої системи, або для виконання обов'язку, пов'язаного з контролем відповідності технічним вимогам особливої системи, а також для припинення перешкоджання здійсненню державного нагляду, встановивши для виконання припису розумний строк.

(3) Якщо особа, яка здійснює контроль відповідності технічним вимогам особливої системи, або контроль відповідності технічним вимогам особливої системи не відповідає встановленим вимогам, Транспортний департамент має право видати власнику чи відповідальному користувачу моторного транспортного засобу або його причепа припис про проходження позачергового контролю відповідності технічним вимогам особливої системи.

(4) Для здійснення державного нагляду, встановленого цим параграфом, Транспортний департамент може застосовувати особливі заходи державного нагляду, встановлені § 30, 32, 49, 50 і 51 закону про охорону правопорядку, на підставі та в порядку, встановлених законом про охорону правопорядку.

(5) У разі невиконання припису, зазначеного в частинах 2 і 3 цього параграфа, Транспортний департамент може застосувати примусовий платіж у порядку, встановленому законом про замінне виконання та примусовий платіж. Максимальний розмір примусового платежу для фізичної особи становить 640 євро, а для юридичної особи — 6400 євро. [RT I, 30.03.2021, 1 - jõust. 09.04.2021]

(1) Механічний транспортний засіб та його причеп повинні бути зареєстровані у встановленому порядку та мати державні реєстраційні знаки. На причіпне додаткове обладнання може бути встановлено реєстраційний знак механічного транспортного засобу, що буксирує додаткове обладнання, відповідно до вимог, зазначених у § 73 частині 1¹ цього закону. Механічний транспортний засіб або його причеп, що використовується в дорожньому русі, має бути зареєстрований протягом п'яти робочих днів після введення транспортного засобу в експлуатацію в Естонії.

(2) Реєстрація — це дія, якою зазначена в частині 7 цього параграфа установа вносить до дорожнього реєстру дані про механічний транспортний засіб або його причеп, що вводиться в експлуатацію в Естонії та відповідає вимогам, а також про пов'язаних із ним осіб. Реєстрація механічного транспортного засобу або його причепа підтверджується реєстраційним свідоцтвом або на підставі даних дорожнього реєстру. [RT I, 28.02.2015, 1 - набув чинності 01.05.2015]

(3) Реєстрації підлягає механічний транспортний засіб або його причеп, що вводиться в експлуатацію в Естонії та належить фізичній особі, яка постійно проживає в Естонії, отримала посвідку на проживання в Естонії, та юридичній особі, зареєстрованій в Естонії. Так само реєстрації підлягає механічний транспортний засіб та причеп, введений в експлуатацію фізичною особою, яка постійно проживає в іноземній державі, юридичною особою, зареєстрованою в іноземній державі, та фізичною особою — підприємцем, який безперервно перебував в Естонії довше ніж один рік.

(3¹) Не потрібно реєструвати механічний транспортний засіб збройних сил іноземної держави, що перебуває на території Естонської Республіки, який зареєстрований в іноземній державі та якому там видано реєстраційний знак чи позначку. [RT I, 12.03.2015, 1 - набув чинності 01.01.2016]

(4) Якщо власником механічного транспортного засобу або його причепа є фізична особа, яка не має посвідки на проживання в Естонії, або юридична особа, яка не зареєстрована в Естонії у встановленому законом порядку, до дорожнього реєстру як відповідальний користувач вноситься визначена власником механічного транспортного засобу або його причепа фізична особа, яка має естонське громадянство або отримала посвідку на проживання чи право на проживання в Естонії та має постійне місце проживання в Естонії, або юридична особа, зареєстрована в Естонії. [RT I, 28.02.2015, 1 - набув чинності 01.05.2015]

(5) Якщо механічний транспортний засіб або його причеп належить спільним власникам, до дорожнього реєстру вносяться всі власники, а як відповідальний користувач — один власник, визначений власниками механічного транспортного засобу або його причепа.

(6) Механічний транспортний засіб та його причеп, ввезений до Естонії для тимчасового використання, реєструється до строку, зазначеного в митній декларації.

(7) Дію з реєстрації механічного транспортного засобу та його причепа або рішення про відмову в ній, а також пов'язані з ними реєстрові дії здійснює Транспортний департамент. Під час реєстрації механічному транспортному засобу та його причепу видається реєстраційний знак та свідоцтво.

(8) Тролейбус та його причеп реєструє та веде їх облік їхній власник.

(9) Перед реєстрацією механічного транспортного засобу та його причепа необхідно провести передреєстраційний контроль відповідності технічним вимогам, під час якого приймається рішення щодо відповідності механічного транспортного засобу або його причепа чинним технічним вимогам. Рішення оформлюється письмово лише у випадку, якщо механічний транспортний засіб або його причеп визнається таким, що не відповідає чинним вимогам.

(10) Не дозволяється використовувати механічний транспортний засіб та його причеп, за винятком тимчасово зареєстрованого в Естонії механічного транспортного засобу іноземної держави та його причепа, які мають як естонський державний реєстраційний знак, так і розпізнавальний знак іншої держави.

(11) При виїзді з держави на зареєстрований в Естонії механічний транспортний засіб або автопоїзд ззаду на видному місці має бути встановлено естонський розпізнавальний знак, якщо його немає на реєстраційному знаку. При в'їзді в державу на зареєстрований в іноземній державі механічний транспортний засіб або автопоїзд ззаду має бути встановлено розпізнавальний знак тієї держави, де зареєстровано механічний транспортний засіб, якщо його немає на реєстраційному знаку.

(12) На причіп механічного транспортного засобу, що бере участь у міжнародному русі, якому компетентним органом не видано реєстраційного свідоцтва та реєстраційного знака, але якому компетентною установою відповідної держави видано свідоцтво про дозволені маси причепа та підтвердження про проходження щорічного контролю відповідності технічним вимогам причепа, на місце реєстраційного знака встановлюється реєстраційний знак тягача.

(13) Умови та порядок реєстрації механічного транспортного засобу та його причепа, у тому числі перелік необхідних для реєстрації даних та документів, порядок проведення передреєстраційного контролю відповідності технічним вимогам, форму реєстраційного свідоцтва, а також вимоги до виготовлення державних реєстраційних знаків та до розпізнавальних знаків транспортного засобу встановлює відповідальний за сферу міністр постановою. ↗

(14) За видачу реєстраційного знака, виклик спеціаліста Транспортного департаменту та внесення пов'язаних з механічним транспортним засобом та його причепом реєстрових записів до дорожнього реєстру необхідно сплатити державне мито.

(1) Транспортний департамент ухвалює рішення про відмову в реєстрації механічного транспортного засобу або його причепа чи у здійсненні іншої реєстрової дії, якщо:

1) не подано необхідних для реєстрації документів або даних;

2) механічний транспортний засіб або його причеп не відповідає чинним вимогам або

3) складений із запасних частин;

4) механічний транспортний засіб або його причеп виключений з реєстру внаслідок знищення або на підставі належного свідоцтва про утилізацію.

(1¹) Транспортний департамент може відмовити в реєстрації такого механічного транспортного засобу або його причепа, який відповідає чинним вимогам, але з яким усе ж пов'язана істотна небезпека для життя, здоров'я людини, довкілля або майна і щодо якого орган ринкового нагляду або орган затвердження типу держави-члена Європейського Союзу застосував заходи ринкового нагляду або заходи нагляду за відповідністю затвердженню типу. [RT I, 28.03.2017, 1 - набув чинності 07.04.2017]

(1²) У випадку, зазначеному в частині 1¹ цього параграфа, у реєстрації автомобіля та його причепа може бути відмовлено на строк до шести місяців, а в реєстрації мопеда, мотоцикла й трактора та його причепа — доки виробник не виконає всіх відповідних умов. [RT I, 28.03.2017, 1 - набув чинності 07.04.2017]

(2) Зміна реєстрових даних — це зміна, додавання або вилучення даних внесеного до дорожнього реєстру механічного транспортного засобу та його причепа, а також пов'язаних з ними осіб.

(3) Для зміни реєстрових даних власник механічного транспортного засобу та його причепа або його представник чи інша уповноважена особа має подати Транспортному департаменту належну заяву протягом п'яти робочих днів від дня зміни даних.

(4) Для зміни реєстрових даних механічний транспортний засіб або його причеп потрібно подати Транспортному департаменту для огляду, якщо змінюються дані механічного транспортного засобу або його причепа чи транспортний засіб не має належного ідентифікаційного номера. [RT I, 13.03.2014, 4 - набув чинності 01.07.2014]

(5) Виключення з реєстру — це внесення до реєстру запису про виключення внесеного до дорожнього реєстру транспортного засобу. Виключенням з реєстру не вважається зупинення реєстрового запису транспортного засобу згідно з частиною 8¹ цього параграфа або тимчасове виключення транспортного засобу з реєстру згідно з частиною 7. [RT I, 11.04.2014, 1 - набув чинності 01.10.2014]

(6) Механічний транспортний засіб або його причеп виключається з реєстру:

1) у разі вивезення механічного транспортного засобу або його причепа з Естонії у зв'язку з переїздом власника механічного транспортного засобу або його причепа на проживання до іншої держави чи відчуження транспортного засобу до іншої держави;

2) на підставі належного свідоцтва про утилізацію, якщо йдеться про триколісний мотоцикл або легкий квадроцикл, легковий автомобіль чи вантажний автомобіль з повною масою до 3500 кілограмів. Для виключення з реєстру зазначеного в цьому пункті механічного транспортного засобу, який був утилізований або знищений до 1 травня 2004 року, свідоцтво про утилізацію подавати не потрібно;

3) у разі закінчення строку реєстрації тимчасово зареєстрованого механічного транспортного засобу або його причепа;

4) щодо транспортного засобу, не зазначеного в пункті 2 цієї частини, старовинного транспортного засобу або транспортного засобу, раніше визнаного старовинним, — на підставі заяви власника або його представника; [RT I, 31.12.2024, 1 - набув чинності 01.01.2025]

5) на підставі офіційної інформації відповідного органу держави-члена Європейського Союзу про реєстрацію механічного транспортного засобу або його причепа в цій державі-члені;

6) на підставі заяви Міністерства внутрішніх справ у разі передачі зазначеного в пункті 2 цієї частини транспортного засобу музею або навчальному закладу внутрішньої безпеки як навчального засобу;

7) на підставі довідки Сил оборони, Департаменту довкілля, Департаменту поліції та прикордонної охорони чи Рятувального департаменту, якщо зазначений у пункті 2 цієї частини транспортний засіб знищений і його не можна належним чином утилізувати, або [RT I, 31.12.2024, 1 - набув чинності 01.01.2025]

8) в іншому передбаченому законом випадку. [RT I, 11.04.2014, 1 - набув чинності 01.10.2014]

(6¹) Механічний транспортний засіб вважається зниклим транспортним засобом і виключається з дорожнього реєстру на підставі заяви власника або його спадкоємця, якщо особа підтверджує, що зазначений у пункті 2 частини 6 цього параграфа транспортний засіб:

1) відчужений, не перебуває в його володінні, договір відчуження не зберігся і набувач у встановлений строк не подав заяви про зміну реєстрових даних, або

2) знищений і його не можна належним чином утилізувати. [RT I, 31.12.2024, 1 - набув чинності 01.01.2025]

(6²) Механічний транспортний засіб вважається зниклим транспортним засобом, і Транспортний департамент виключає його з дорожнього реєстру, якщо:

1) від смерті внесеного до реєстру як власник власника — фізичної особи минуло щонайменше сім років, або внесена до реєстру як власник юридична особа була виключена з комерційного реєстру щонайменше один рік тому;

2) щодо тимчасово виключеного на підставі пункту 2 частини 8 цього параграфа транспортного засобу Транспортному департаменту передано інформацію про те, що розшук припинено і транспортний засіб не знайдено. [RT I, 31.12.2024, 1 - набув чинності 01.01.2026]

(7) Механічний транспортний засіб або його причеп може за заявою власника або його представника бути тимчасово виключений з реєстру на 1–24 місяці, транспортний засіб історичної цінності, не визнаний старовинним, — на 1–60 місяців, а старовинний транспортний засіб — на 1–144 місяці, але не довше ніж до закінчення строку визнання старовинним. Після припинення тимчасового виключення тимчасово виключеного механічного транспортного засобу або його причепа чи після закінчення строку тимчасового виключення транспортний засіб вважається таким, що перебуває в реєстрі. [RT I, 31.12.2024, 1 - набув чинності 01.01.2026]

(7¹) Якщо власник механічного транспортного засобу бажає тимчасово виключити з реєстру транспортний засіб, який не має чинного результату перевірки відповідності технічним вимогам і з яким протягом останніх двох років не проходили зазначеної в частині 6 § 73 цього закону перевірки відповідності технічним вимогам, потрібно підтвердити наявність транспортного засобу через інформаційну систему е-послуг Транспортного департаменту або в бюро Транспортного департаменту. Підтвердження є чинним 24 місяці, для транспортного засобу історичної цінності, не визнаного старовинним, — 60 місяців, а для старовинного транспортного засобу — до закінчення строку визнання. [RT I, 31.12.2024, 1 - набув чинності 01.01.2026]

(7²) Під час зазначеного в частині 7¹ цього параграфа підтвердження транспортний засіб має бути ідентифікованим як транспортний засіб, яким він внесений до реєстру. [RT I, 31.12.2024, 1 - набув чинності 01.01.2026]

(8) Транспортний департамент тимчасово виключає механічний транспортний засіб або його причеп з реєстру, якщо:

1) внесений до реєстру власник повідомляє про відчуження механічного транспортного засобу або його причепа, але набувач у встановлений строк не подав заяви про зміну реєстрових даних;

2) механічний транспортний засіб або його причеп оголошено в розшук;

3) від смерті його власника — фізичної особи минуло щонайменше один рік;

4) його власник — юридична особа була виключена з комерційного реєстру щонайменше один місяць тому. [RT I, 31.12.2024, 1 - набув чинності 01.01.2026]

(8¹) Зупинення реєстрового запису механічного транспортного засобу або його причепа — це дія, якою Транспортний департамент виключає дані транспортного засобу з дорожнього реєстру до відновлення реєстрового запису. [RT I, 11.04.2014, 1 - набув чинності 01.10.2014]

(8²) [Втратив чинність – RT I, 31.12.2024, 1 - набув чинності 01.01.2025]

(8³) [Втратив чинність – RT I, 31.12.2024, 1 - набув чинності 01.01.2025]

(8⁴) Механічний транспортний засіб або його причеп, тимчасово виключений з дорожнього реєстру, вважається незареєстрованим транспортним засобом, і його використання в дорожньому русі заборонено. [RT I, 31.12.2024, 1 - набув чинності 01.01.2025]

(8⁵) Якщо у володінні власника або відповідального користувача механічного транспортного засобу перебуває транспортний засіб, реєстровий запис якого був зупинений довше ніж сім років, він повинен:

1) відновити реєстровий запис транспортного засобу згідно з частиною 2 § 264⁴ цього закону;

2) клопотати про тимчасове виключення транспортного засобу з реєстру згідно з частиною 3 § 264⁴ цього закону або

3) передати транспортний засіб оператору з поводження з відходами, який відповідає вимогам частини 1 § 26³ Закону про відходи. [RT I, 31.12.2024, 1 - набув чинності 01.01.2026]

(8⁶) Для здійснення зазначеної в пункті 3 частини 8⁵ цього параграфа дії відповідальний користувач транспортного засобу має отримати згоду власника транспортного засобу. [RT I, 31.12.2024, 1 - набув чинності 01.01.2026]

(9) Для зміни реєстрових даних обтяженого обмеженням розпорядження механічного транспортного засобу або його причепа у разі відчуження механічного транспортного засобу та причепа, зміни користувача чи для виключення з реєстру потрібно подати письмову згоду особи, яка встановила обмеження.

(10) У разі виключення з реєстру обтяженого обмеженням розпорядження механічного транспортного засобу у зазначеному в частині 16² § 264 цього закону випадку не потрібно запитувати згоду особи, яка встановила обмеження, якщо від встановлення останнього чинного обмеження розпорядження транспортного засобу минуло більше ніж десять років. [RT I, 31.12.2024, 1 - набув чинності 01.01.2025]

(11) Якщо виявлено механічний транспортний засіб, який виключений з реєстру, володілець транспортного засобу або власник нерухомості, на якій розташований транспортний засіб, може без згоди внесеного до реєстру власника передати транспортний засіб для належної утилізації оператору з поводження з відходами, який відповідає вимогам частини 1 § 26³ Закону про відходи. [RT I, 31.12.2024, 1 - набув чинності 01.01.2025]

(12) У зазначеному в частині 11 цього параграфа випадку оператор з поводження з відходами не вимагає реєстраційних документів механічного транспортного засобу та згоди внесеного до реєстру власника і передає свідоцтво про утилізацію Транспортному департаменту. [RT I, 31.12.2024, 1 - набув чинності 01.01.2025]

(13) За розгляд заяви про виключення з реєстру зазначеного в частині 6¹ цього параграфа зниклого механічного транспортного засобу та про тимчасове виключення з реєстру зазначеного в частині 7¹ транспортного засобу сплачується державне мито в розмірі, встановленому Законом про державне мито. [RT I, 31.12.2024, 1 - набув чинності 01.01.2026]

[RT I, 28.03.2017, 1 - набув чинності 07.04.2017]

(1) До затвердження типу трактора, його причепа та змінного буксированого пристрою застосовуються положення Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 167/2013 про затвердження та ринковий нагляд транспортних засобів, що використовуються в сільському й лісовому господарстві (ОВ L 60, 02.03.2013, с. 1–51), з урахуванням вимог, встановлених цим законом. [RT I, 28.03.2017, 1 - набув чинності 07.04.2017]

(1¹) До затвердження типу мікромопеда, мопеда та мотоцикла застосовуються положення Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 168/2013 про затвердження та ринковий нагляд дво-, три- та чотириколісних транспортних засобів (ОВ L 60, 02.03.2013, с. 52–128), з урахуванням вимог, встановлених цим законом. [RT I, 13.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(1²) До затвердження типу тахографа, його частини або картки тахографа застосовується Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 165/2014 про тахографи на автомобільному транспорті, яким скасовується Регламент Ради (ЄЕС) № 3821/85 про реєструвальну апаратуру на автомобільному транспорті та вносяться зміни до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 561/2006 про гармонізацію деяких норм соціального законодавства, що стосуються автомобільного транспорту (ОВ L 60, 28.02.2014, с. 1–33), з урахуванням вимог, встановлених цим законом. [RT I, 28.03.2017, 1 - набув чинності 07.04.2017]

(1³) Затвердження типу — це процедура, за результатами якої компетентний орган визнає, що тип механічного транспортного засобу чи його причепа або тип їх частини, системи, обладнання чи окремого технічного вузла (далі разом — виріб) відповідає вимогам, встановленим на підставі частини 5 цього параграфа; тип змінного буксированого пристрою або тип його частини, системи, обладнання чи окремого технічного вузла відповідає вимогам Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 167/2013; тип мікромопеда або тип його частини, системи, обладнання чи окремого технічного вузла відповідає вимогам Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 168/2013; а тахограф, його частина або картка тахографа відповідає вимогам Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 165/2014. [RT I, 13.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(1⁴) У випадках, передбачених правовим актом Європейського Союзу, Транспортний департамент може при наданні затвердження типу встановити виробнику механічного транспортного засобу чи його причепа або виробу як додаткову умову обов'язок періодично підтверджувати відповідність механічного транспортного засобу чи його причепа або виробу затвердженню типу. Точні умови періодичного підтвердження відповідності механічного транспортного засобу чи його причепа або виробу затвердженню типу визначаються в рішенні про надання затвердження типу. [RT I, 28.03.2017, 1 - набув чинності 07.04.2017]

(2) Затвердження окремого транспортного засобу — це процедура, за результатами якої компетентний орган визнає, що конкретний механічний транспортний засіб чи його причеп відповідає вимогам, встановленим на підставі частини 5 цього параграфа.

(3) В Естонії компетентним органом для здійснення затвердження типу та затвердження окремого транспортного засобу, а також пов'язаних із ними дій є Транспортний департамент.

(4) Для необхідної технічної експертизи та випробувань, пов'язаних із здійсненням дій із затвердження типу та затвердження окремого транспортного засобу, Транспортний департамент може залучати експерта або призначену технічну службу. Дії, пов'язані із затвердженням типу та затвердженням окремого транспортного засобу, здійснюються за рахунок виробника транспортного засобу чи виробу, його офіційного представника або імпортера. [RT I, 28.03.2017, 1 - набув чинності 07.04.2017]

(4¹) Виробник механічного транспортного засобу чи його причепа або виробу повинен забезпечити доступ до інформації, що відповідає вимогам, встановленим на підставі частини 5 цього параграфа, у простий і швидко доступний спосіб без будь-якої дискримінації.

(4²) Виробник механічного транспортного засобу чи його причепа або виробу повинен вжити заходів, що відповідають вимогам, встановленим на підставі частини 5 цього параграфа, для забезпечення відповідності продукції даним, підтвердженим затвердженням типу.

(4³) Виробник змінного буксированого пристрою повинен забезпечити доступ до інформації, зазначеної в главі XV Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 167/2013, а виробник мікромопеда повинен забезпечити доступ до інформації, зазначеної в главі XV Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 168/2013, у простий і швидко доступний спосіб без будь-якої дискримінації. [RT I, 13.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(4⁴) Затвердження типу та затвердження окремого транспортного засобу видаються на невизначений строк, якщо орган із затвердження типу держави — члена Європейського Союзу не встановив для затвердження типу чи затвердження окремого транспортного засобу строку чинності. [RT I, 28.03.2017, 1 - набув чинності 07.04.2017]

(4⁵) Чинність затвердження типу механічного транспортного засобу чи його причепа припиняється, якщо:

1) при реєстрації механічного транспортного засобу чи його причепа стають обов'язковими нові вимоги, що застосовуються до типу механічного транспортного засобу чи його причепа, який отримав затвердження типу, і затвердження типу неможливо оновити відповідно до нових вимог;

2) припиняється виробництво механічного транспортного засобу чи його причепа, який отримав затвердження типу;

3) спливає строк чинності, встановлений для затвердження типу;

4) затвердження типу втрачає чинність через особливе обмеження. [RT I, 28.03.2017, 1 - набув чинності 07.04.2017]

(4⁶) Якщо чинність втрачає лише затвердження типу одного варіанта механічного транспортного засобу чи його причепа або однієї версії варіанта, чинність втрачає лише затвердження типу цього конкретного варіанта або версії відповідного транспортного засобу. [RT I, 28.03.2017, 1 - набув чинності 07.04.2017]

(5) Вимоги до затвердження типу та затвердження окремого транспортного засобу встановлюються з метою вільного руху товарів, енергоефективності, безпеки дорожнього руху, охорони довкілля, охорони здоров'я, ідентифікації, утримання доріг та перешкоджання самовільному використанню. Умови та порядок розгляду затвердження типу та затвердження окремого транспортного засобу, вимоги до транспортного засобу та його частини, системи, обладнання й окремого технічного вузла, до забезпечення доступу до інформації про ремонт, обслуговування та технічної інформації транспортного засобу, вимоги та порядок забезпечення відповідності продукції затвердженню типу, вимоги до нагляду за затвердженням типу, а також порядок призначення технічної служби встановлює міністр, відповідальний за відповідну сферу, своєю постановою. [RT I, 28.03.2017, 1 - набув чинності 07.04.2017]

(6) За здійснення затвердження типу та затвердження окремого транспортного засобу, а також пов'язаних із ними дій сплачується державне мито. [RT I, 14.02.2014, 1 - набув чинності 24.02.2014]

(1) Транспортний департамент може відмовити у наданні типового затвердження чи затвердження окремого транспортного засобу або у вчиненні пов'язаних із ними дій, якщо:

1) не подано документи чи дані, необхідні для отримання типового затвердження або затвердження окремого транспортного засобу;

2) механічний транспортний засіб чи його причіп або виріб не відповідає вимогам, встановленим на підставі § 78 частини 5 цього закону;

3) змінне буксироване устаткування не відповідає вимогам, зазначеним у регламенті Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 167/2013;

4) мопед малої потужності не відповідає вимогам, зазначеним у регламенті Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 168/2013; [RT I, 13.11.2020, 1 - jõust. 01.01.2021]

5) у ході надання типового затвердження або затвердження окремого транспортного засобу подано неправдиві дані чи підроблено результати випробувань;

6) у ході надання типового затвердження застосовано стратегію переривання, пристрій переривання або пристрій, що спричиняє відмову системи зниження викидів, які відповідають вимогам, встановленим на підставі § 78 частини 5 цього закону, або регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 168/2013;

7) механічний транспортний засіб чи його причіп або тип виробу відповідає вимогам, встановленим на підставі § 78 частини 5 цього закону, проте попри це становить істотну загрозу життю, здоров'ю людини, довкіллю чи майну.

(2) Крім передбаченого у частині 1 цього параграфа, Транспортний департамент може до виконання припису, передбаченого у § 78³ частині 5 цього закону, відмовити у наданні типового затвердження транспортному засобу чи виробу, що належить до рівнозначного типу, або у вчиненні пов'язаних із цим дій. [RT I, 28.03.2017, 1 - jõust. 07.04.2017]

(1) Транспортний департамент може визнати типове затвердження недійсним, якщо виробник:

1) клопоче про визнання типового затвердження недійсним;

2) під час надання типового затвердження, застосування коригувального заходу виробника чи обмежувального заходу або в ході нагляду за відповідністю типовому затвердженню чи ринкового нагляду подав неправдиві дані або підробив результати випробувань; [RT I, 30.06.2020, 8 - jõust. 01.07.2020]

3) підробив результати випробувань при перевірці подальшої відповідності типовому затвердженню транспортного засобу чи його двигуна, що перебуває в експлуатації, згідно з вимогами, встановленими на підставі § 78 частини 5 цього закону, або згідно з регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 168/2013;

4) утримався від подання таких даних чи технічного опису, через які у наданні типового затвердження було б відмовлено або типове затвердження було б визнано недійсним;

5) неправомірно змінив систему контролю викидів сполук азоту (NOx) механічного транспортного засобу згідно з вимогами, встановленими на підставі § 78 частини 5 цього закону;

6) у ході надання типового затвердження механічного транспортного засобу застосував стратегію переривання, пристрій переривання або пристрій, що спричиняє відмову системи зниження викидів, які відповідають вимогам, встановленим на підставі § 78 частини 5 цього закону, або вимогам регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 168/2013;

7) не виконав у строк припис, передбачений у § 78³ частині 5 цього закону;

8) залишив невиконаною додаткову умову, встановлену на підставі § 78 частини 1⁴ цього закону.

(2) Транспортний департамент може визнати затвердження окремого транспортного засобу недійсним, якщо у ході надання затвердження окремого транспортного засобу подано неправдиві дані чи підроблено результати випробувань. [RT I, 28.03.2017, 1 - jõust. 07.04.2017]

(1) Нагляд за відповідністю типовому затвердженню — це діяльність, метою якої є перевірка відповідності транспортного засобу чи виробу даним, підтвердженим типовим затвердженням, наданим транспортному засобу чи виробу Транспортним департаментом, а також здатності виробника забезпечити відповідність транспортного засобу чи виробу даним, підтвердженим типовим затвердженням.

(2) Нагляд за відповідністю типовому затвердженню здійснює Транспортний департамент.

(3) Відповідність транспортного засобу чи виробу вимогам типового затвердження засвідчує виробник, його офіційний представник або імпортер.

(4) Посадова особа, яка здійснює нагляд, має право вимагати від виробника подання відповідних документів, даних, протоколів випробувань та пояснень, ознайомлюватися з організацією виготовлення транспортного засобу чи виробу, бути присутньою при виготовленні, а також направляти на додаткову перевірку вільно обрані вироби.

(5) Якщо транспортний засіб чи виріб не відповідає даним, підтвердженим типовим затвердженням, або виробник не здатний забезпечити відповідність транспортного засобу чи виробу даним, підтвердженим типовим затвердженням, або виробник не забезпечує доступ до відповідної інформації, особа, яка здійснює нагляд, має право зробити виробнику припис про усунення недоліку.

(6) У разі невиконання припису, зазначеного у частині 5 цього параграфа, гранична межа примусового платежу, що застосовується у порядку, встановленому законом про заміщувальне виконання та примусовий платіж, становить 6400 євро.

(7) Транспортний департамент для здійснення державного нагляду, передбаченого цим параграфом, може застосовувати спеціальні заходи державного нагляду, передбачені §§ 30, 31, 32, 49, 50, 51 і 52 закону про охорону правопорядку, на підставі та в порядку, встановлених законом про охорону правопорядку.

(8) За державний нагляд за відповідністю типовому затвердженню сплачується державне мито у розмірі, встановленому законом про державне мито. [RT I, 28.03.2017, 1 - jõust. 07.04.2017]

(1) Технічна служба — це Транспортний департамент або юридична особа, яку Транспортний департамент призначив організатором технічної експертизи та випробувань, необхідних для здійснення дій, пов'язаних із затвердженням типу (далі — призначена технічна служба).

(2) Призначена технічна служба повинна:

1) бути незалежною від процесу проектування, виготовлення, постачання та обслуговування транспортного засобу чи виробу, який вона оцінює;

2) мати працівників з відповідними навичками, спеціальними технічними знаннями та підготовкою для організації визначеної технічної експертизи чи випробувань;

3) мати технічні та інформаційні засоби, необхідні для організації технічної експертизи чи випробувань;

4) забезпечувати, щоб її працівники зберігали в таємниці інформацію, зібрану під час їхньої роботи.

(3) Призначена технічна служба не може мати відстрочених заборгованостей зі сплати державних чи місцевих податків, зборів, штрафів або платежів з обов'язкового страхування. Так само не може бути оголошено банкрутство призначеної технічної служби чи розпочато щодо неї ліквідаційне провадження, а також не можуть існувати інші обставини, які могли б спричинити її стійку неплатоспроможність або припинення діяльності.

(4) Крім установленого в частинах 2 і 3 цього параграфа, призначена технічна служба, яка займається технічною експертизою чи випробуваннями, необхідними для здійснення дій, пов'язаних із затвердженням типу трактора, його причепа та змінного буксированого обладнання, а також призначених для них виробів, повинна відповідати вимогам, установленим у главі XVI Регламенту (ЄС) № 167/2013 Європейського Парламенту та Ради.

(5) Крім установленого в частинах 2 і 3 цього параграфа, призначена технічна служба, яка займається технічною експертизою чи випробуваннями, необхідними для здійснення дій, пов'язаних із затвердженням типу мікромопеда, мопеда та мотоцикла, а також призначених для них виробів, повинна відповідати вимогам, установленим у главі XVI Регламенту (ЄС) № 168/2013 Європейського Парламенту та Ради. [RT I, 13.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(6) Категорія діяльності технічної служби визначається виходячи зі сфери компетенції технічної служби відповідно до частини 3 статті 41 Директиви 2007/46/ЄС Європейського Парламенту та Ради, якою встановлюється рамкова система для затвердження автотранспортних засобів та їхніх причепів, а також систем, компонентів та окремих технічних вузлів, призначених для таких транспортних засобів (ELT L 263, 09.10.2007, с. 1–160), частини 1 статті 59 Регламенту (ЄС) № 167/2013 Європейського Парламенту та Ради або частини 1 статті 63 Регламенту (ЄС) № 168/2013 Європейського Парламенту та Ради.

(7) Наданню статусу призначеної технічної служби передує оцінювання відповідності, під час якого оцінюється відповідність юридичної особи вимогам, установленим у правових актах, і за результатами якого Транспортний департамент складає звіт про оцінювання відповідності згідно зі статтею 42 Директиви 2007/46/ЄС Європейського Парламенту та Ради, статтею 62 Регламенту (ЄС) № 167/2013 Європейського Парламенту та Ради або статтею 66 Регламенту (ЄС) № 168/2013 Європейського Парламенту та Ради.

(8) Оцінювання відповідності, зазначене в частині 7 цього параграфа, здійснює Транспортний департамент. Під час оцінювання відповідності Транспортний департамент може враховувати оцінку відповідності юридичної особи вимогам, надану органом з акредитації, який відповідає вимогам Регламенту (ЄС) № 765/2008 Європейського Парламенту та Ради, яким установлюються вимоги до акредитації та ринкового нагляду щодо реалізації продукції та скасовується Регламент (ЄЕС) № 339/93 (ELT L 218, 13.08.2008, с. 30–47).

(9) Технічна експертиза та випробування призначеної технічної служби враховуються в процесі надання затвердження типу, якщо технічну службу призначено для їх організації.

(10) Призначення призначеної технічної служби скасовується за власним бажанням технічної служби. Призначення призначеної технічної служби може бути скасовано також у разі, якщо призначена технічна служба своєчасно не виконала припис, зазначений у частині 5 § 78⁵ цього закону.

(11) Призначена технічна служба повідомляє Транспортний департамент про кожне виявлене з боку виробника відхилення транспортного засобу, його компонента, системи, обладнання чи окремого технічного вузла від вимог затвердження типу, а також про кожну невідповідність вимогам, яка може спричинити відмову в наданні затвердження типу, його обмеження, призупинення чи скасування, та про обставини, що впливають на обсяг і умови призначення призначеної технічної служби.

(12) За призначення технічної служби та розширення обсягу компетенції сплачується державне мито в розмірі, установленому Законом про державне мито. [RT I, 28.03.2017, 1 - набув чинності 07.04.2017]

(1) Нагляд за призначеною технічною службою — це діяльність, метою якої є перевірка відповідності встановленим вимогам призначеної технічної служби та організації технічної експертизи й випробувань, необхідних для здійснення дій, пов'язаних із затвердженням типу. Під час нагляду за призначеною технічною службою переглядається також звіт про оцінювання відповідності, що передував призначенню технічної служби.

(2) Нагляд за призначеною технічною службою здійснює Транспортний департамент.

(3) Транспортний департамент переглядає звіт про оцінювання відповідності щонайменше кожні три роки.

(4) Посадова особа, яка здійснює нагляд, має право вимагати від призначеної технічної служби подання відповідних документів, даних, протоколів випробувань та пояснень, ознайомлюватися з організацією технічної експертизи й випробувань, бути присутньою при них, а також спрямовувати вільно обрані вироби на додаткову перевірку.

(5) Якщо призначена технічна служба або її технічна експертиза чи випробування не відповідають встановленим вимогам, орган нагляду має право зробити призначеній технічній службі припис про усунення недоліку. До виконання припису Транспортний департамент не враховує результати технічної експертизи й випробувань, необхідних для здійснення дій, пов'язаних із затвердженням типу призначеної технічної служби.

(6) У разі невиконання припису, зазначеного в частині 5 цього параграфа, гранична сума примусового платежу, який застосовується в порядку, встановленому Законом про замінне виконання та примусовий платіж, становить 6400 євро.

(7) Транспортний департамент для здійснення державного нагляду, передбаченого цим параграфом, може застосовувати спеціальні заходи державного нагляду, передбачені §§ 30, 31, 32, 49, 50, 51 і 52 Закону про охорону правопорядку, на підставах і в порядку, встановлених Законом про охорону правопорядку. [RT I, 28.03.2017, 1 - набув чинності 07.04.2017]

(1) Дозвіл на переобладнання зареєстрованого механічного транспортного засобу або його причепа надає Транспортний департамент.

(2) Переобладнаний механічний транспортний засіб або його причеп повинен відповідати чинним технічним вимогам. [RT I, 31.12.2010, 3 - набув чинності 01.07.2011]

(3) Після переобладнання механічного транспортного засобу або його причепа Транспортний департамент проводить технічну експертизу переобладнаного транспортного засобу або його причепа. Для проведення експертизи Транспортний департамент може залучати експертів. Експертиза та пов'язані з нею дії здійснюються за рахунок виробника транспортного засобу чи виробу, його офіційного представника або імпортера.

(4) Умови переобладнання зареєстрованого механічного транспортного засобу або його причепа та порядок надання дозволу на переобладнання встановлює міністр, відповідальний за галузь, постановою. [RT I, 31.12.2010, 3 - набув чинності 01.07.2011] ↗

(1) Фактична маса транспортного засобу не може перевищувати реєстрову масу, а навантаження на будь-яку вісь — реєстрове осьове навантаження.

(2) Якщо будь-який розмір, маса або осьове навантаження транспортного засобу з вантажем чи без вантажу перевищує встановлену величину, транспортний засіб може використовуватися в дорожньому русі в порядку, встановленому § 34¹ цього закону. [RT I, 23.03.2015, 3 - набув чинності 01.07.2015]

(3) Найбільші допустимі розміри транспортного засобу, автопоїзда та машинного поїзда з вантажем і без вантажу, найбільші допустимі маси транспортного засобу, автопоїзда та машинного поїзда й осьові навантаження встановлює міністр, відповідальний за галузь, постановою. ↗

(1) Щодо транспортного засобу має бути укладено договір страхування цивільної відповідальності, або при використанні транспортного засобу щодо нього має діяти автоматичне страхування цивільної відповідальності на умовах, встановлених Законом про страхування цивільної відповідальності. [RT I, 29.06.2024, 2 - набув чинності 15.07.2024]

(2) [Втратив чинність – RT I, 11.04.2014, 1 - набув чинності 01.10.2014]

[RT I, 28.02.2015, 1 - набув чинності 01.05.2015]

(1) Змагальний транспортний засіб — це механічний транспортний засіб, призначений виключно для участі в авто- чи мотоспортивних змаганнях або тренуваннях, який відповідає вимогам, встановленим спортивним об'єднанням, створеним у розумінні пункту 3 § 4 Закону про спорт для міжнародного або загальноестонського розвитку та координації авто- й мотоспорту та автомобільної справи.

(2) Змагальний транспортний засіб може брати участь у дорожньому русі лише у зв'язку з авто- чи мотоспортивними змаганнями та тренуваннями, зареєстрованими відповідно до вимог, встановлених спортивним об'єднанням, створеним у розумінні пункту 3 § 4 Закону про спорт для загальноестонського розвитку та координації авто- й мотоспорту та автомобільної справи, згідно з положенням про змагання чи тренування та за погодженням з організатором змагань.

(3) Керувати змагальним транспортним засобом у дорожньому русі може лише особа, зазначена в положенні про авто- чи мотоспортивні змагання та тренування, зареєстровані спортивним об'єднанням, створеним у розумінні пункту 3 § 4 Закону про спорт для загальноестонського розвитку та координації авто- й мотоспорту та автомобільної справи. [RT I, 28.02.2015, 1 - набув чинності 01.05.2015]

[RT I, 31.12.2024, 1 - jõust. 01.01.2025]

(1) Транспортний засіб історичної цінності — це транспортний засіб, що відображає розвиток науки чи техніки, має історико-культурну цінність, становить інтерес для колекціонерів або музеїв і з моменту виготовлення якого минуло щонайменше 30 років. [RT I, 31.12.2024, 1 - jõust. 01.01.2025]

(2) Старовинний транспортний засіб — це транспортний засіб історичної цінності, з моменту виготовлення якого минуло щонайменше 35 років і який визнано старовинним транспортним засобом. Визнання старовинним транспортним засобом діє 12 років від дня визнання. Після закінчення строку визнання старовинним транспортним засобом транспортний засіб більше не вважається старовинним, на нього не поширюється регулювання, чинне для старовинного транспортного засобу, а заміна виданого транспортному засобу реєстраційного знака не є обов'язковою. [RT I, 31.12.2024, 1 - jõust. 01.01.2025]

(3) Визнання старовинним транспортним засобом — це перевірка відповідності транспортного засобу, що реєструється як старовинний, вимогам, встановленим до технічних вимог та оригінальності.

(4) Визнання старовинним транспортним засобом здійснюють двоє фахівців, призначених щонайменше десятьма клубами старовинних транспортних засобів і визнаних Транспортним департаментом, які видають акт визнання старовинним транспортним засобом. Визнання старовинним транспортним засобом, видача акта визнання та пов'язані з ним дії здійснюються за рахунок власника транспортного засобу або заявника визнання старовинним транспортним засобом. [RT I, 31.12.2024, 1 - jõust. 01.01.2025]

(4¹) Клуб старовинних транспортних засобів у розумінні частини 4 цього параграфа — це юридична особа, яка діє щонайменше п'ять років, метою діяльності якої є розвиток культури старовинних транспортних засобів і збереження історичної спадщини та яка має щонайменше десять членів. [RT I, 31.12.2024, 1 - jõust. 01.01.2025]

(5) Порядок визнання, реєстрації та перевірки відповідності технічним вимогам старовинного транспортного засобу, а також технічні вимоги до старовинного транспортного засобу та вимоги до його спорядження встановлює міністр, відповідальний за відповідну сферу, постановою.

(1) Транспортним засобом спеціальної служби є:

1) транспортний засіб і позашляховий транспортний засіб, яким виконують невідкладні службові або робочі завдання чи завдання, під час виконання якого необхідно попереджати інших учасників дорожнього руху про присутність такого транспортного засобу (далі — оперативний транспортний засіб);

2) транспортний засіб, яким виконують завдання з утримання доріг і невідкладні робочі завдання на дорозі (далі — транспортний засіб з обслуговування);

3) транспортний засіб і позашляховий транспортний засіб, який використовує посадова особа розвідувального органу чи підпорядкованого йому органу, що займається оперативно-розшуковою діяльністю, під час проведення оперативно-розшукового заходу, або посадова особа органу безпеки, що займається збором інформації, під час прихованого збору інформації на підставі закону про органи безпеки (далі — оперативно-розшуковий транспортний засіб).

(2) Водій оперативного транспортного засобу, на транспортному засобі якого ввімкнено синій проблисковий маячок або синій сигнальний вогонь разом зі спеціальним звуковим сигналом чи без нього, під час виконання завдань публічної влади може відступати від вимог, встановлених у главі 2 цього закону, за винятком вимог, встановлених у § 69 і 70. [RT I, 12.03.2015, 6 - jõust. 22.03.2015]

(2¹) Пасажир оперативного транспортного засобу — поліцейський, помічник поліцейського, рятувальник, доброволець-рятувальник, оперативний працівник органу Європейського Союзу та службовець, який виконує в Естонії службові завдання в рамках міжнародної співпраці, на використовуваному транспортному засобі якого ввімкнено синій проблисковий маячок або синій сигнальний вогонь разом зі спеціальним звуковим сигналом чи без нього, під час виконання завдань публічної влади можуть відступати від вимог, встановлених для пасажирів у главі 2 цього закону. [RT I, 03.06.2026, 1 - jõust. 12.06.2026]

(3) Водій оперативно-розшукового транспортного засобу під час виконання службових завдань може, не використовуючи спеціальних сигналів, відступати від вимог, встановлених у главі 2 цього закону, за винятком вимог, встановлених у § 69 і 70.

(4) Водій транспортного засобу з обслуговування, на транспортному засобі якого ввімкнено жовтий проблисковий маячок, під час виконання робочих завдань може відступати від вимог, встановлених у § 14 частині 1, § 20, § 45 і § 48 частині 6 цього закону, а також від вимог дорожніх знаків, за винятком знаків пріоритету та знаків обмеження швидкості, і дорожньої розмітки.

(5) Водій транспортного засобу спеціальної служби, користуючись зазначеними в цьому параграфі правами, повинен забезпечувати безпеку дорожнього руху.

(6) Перелік оперативних та оперативно-розшукових транспортних засобів, порядок їх позначення та руху встановлює Уряд Республіки постановою.

(1) Водій оперативного транспортного засобу повинен пройти навчання водія оперативного транспортного засобу відповідно до категорії механічного транспортного засобу.

(2) Свідоцтво про навчання водія оперативного транспортного засобу видає особа, що проводить навчання. Свідоцтво про навчання водія оперативного транспортного засобу повинно відповідати вимогам, встановленим на підставі частини 8 цього параграфа.

(3) Особа, що проводить навчання водіїв оперативних транспортних засобів, повинна внести дані свідоцтва про навчання водія оперативного транспортного засобу до реєстру дорожнього руху.

(4) Водій оперативного транспортного засобу, який не користується правом, встановленим у § 84 частині 2 цього закону, не зобов'язаний проходити навчання, зазначене в частині 1 цього параграфа.

(5) Водій механічного транспортного засобу категорії D не зобов'язаний проходити навчання водія оперативного транспортного засобу, якщо він пройшов навчання водія оперативного транспортного засобу, що відповідає механічному транспортному засобу категорії B або C.

(6) До навчання водія оперативного транспортного засобу приймається особа, яка має чинне посвідчення водія відповідної категорії механічного транспортного засобу, включно з первинним посвідченням водія, щонайменше два роки, і чинну медичну довідку, що відповідає вимогам до стану здоров'я водія оперативного транспортного засобу.

(6¹) До навчання водія оперативного транспортного засобу категорії C приймається особа, яка має чинне посвідчення водія відповідної категорії механічного транспортного засобу і чинну медичну довідку, що відповідає вимогам до стану здоров'я водія оперативного транспортного засобу. [RT I, 30.03.2021, 1 - jõust. 09.04.2021]

(7) Водій оперативного транспортного засобу повинен проходити додаткове навчання водія оперативного транспортного засобу щонайменше кожні п'ять років.

(8) Порядок навчання водія оперативного транспортного засобу, вимоги до компетентності, навчальну програму, форму свідоцтва про навчання та дані, що вносяться до реєстру дорожнього руху, встановлює міністр, відповідальний за галузь, постановою. [RT I, 25.05.2018, 1 - jõust. 01.06.2018, lõikes 3 sätestatut rakendatakse alates 2020. aasta 1. märtsist] ↗

(1) Для організації навчання водіїв оперативних транспортних засобів організатор навчання повинен подати повідомлення про господарську діяльність до реєстру господарської діяльності відповідно до встановленого в Законі про загальну частину кодексу господарської діяльності.

(2) Крім встановленого в § 15 частині 1 Закону про загальну частину кодексу господарської діяльності, у повідомленні про господарську діяльність зазначаються такі дані та документи:

1) навчальна програма підготовки водіїв оперативних транспортних засобів;

2) дані про фахову кваліфікацію та досвід роботи лектора;

3) підписана зазначеним у пункті 2 цієї частини лектором письмова згода на проведення навчання.

(3) Встановлені в частинах 1 і 2 цього § вимоги не застосовуються, якщо організатором навчання водіїв оперативних транспортних засобів є Департамент поліції безпеки, Сили оборони, Департамент поліції та прикордонної охорони, Рятувальний департамент, Департамент зовнішньої розвідки або Академія внутрішньої безпеки.

(4) Організатор навчання повинен мати:

1) придатне для проведення навчання навчальне приміщення та обладнання або можливість їх використання;

2) навчальний майданчик для їзди або можливість його використання;

3) навчальний транспортний засіб або можливість його використання;

4) особи, які відповідають встановленим у частині 5 цього § вимогам.

(5) Особа, яка проводить навчальний предмет підготовки водіїв оперативних транспортних засобів, повинна:

1) володіти основами навчального предмета, який викладається;

2) мати вищу або середню спеціальну освіту;

3) мати досвід роботи, що відповідає змісту навчального предмета.

(6) До навчання водіїв оперативних транспортних засобів можна залучати спеціаліста, який не відповідає встановленим у частині 5 цього § вимогам, виходячи з мети навчального предмета, що міститься в навчальній програмі підготовки водіїв оперативних транспортних засобів. [RT I, 11.01.2018, 1 - набув чинності 01.06.2018]

(1) Державний нагляд за організацією навчання водіїв оперативних транспортних засобів, що підлягає обов'язку повідомлення, здійснює Транспортний департамент.

(2) Посадова особа, яка здійснює державний нагляд, має право вимагати від організатора навчання та особи, яка безпосередньо проводить навчання, подання відповідних документів, даних і пояснень та ознайомлюватися з організацією навчання, а також бути присутньою під час проведення навчання.

(3) Якщо організація навчання водіїв оперативних транспортних засобів не відповідає встановленим у цьому законі або в прийнятих на його підставі правових актах вимогам, особа, яка здійснює державний нагляд, має право винести організаторові навчання припис про усунення недоліку. До виконання припису особа, яка здійснює державний нагляд, має право призупинити навчальну діяльність організатора навчання та заборонити реєстрацію навчальних груп.

(4) У разі невиконання зазначеного в частині 3 цього § припису особа, яка здійснює державний нагляд, може застосувати примусовий платіж у встановленому Законом про заміщувальне виконання та примусовий платіж порядку. Гранична сума примусового платежу для фізичної особи становить 1300 євро, а для юридичної особи — 6400 євро.

(5) Зазначена в частині 1 цього § особа, яка здійснює державний нагляд, для здійснення передбаченого в цьому § державного нагляду може застосовувати встановлені в § 30, 32, 50 і 51 Закону про охорону правопорядку особливі заходи державного нагляду на встановлених у Законі про охорону правопорядку підставах і в установленому порядку. [RT I, 11.01.2018, 1 - набув чинності 01.06.2018]

(1) Транспортні засоби Сил оборони та Оборонного союзу, які не внесені до реєстру дорожнього руху, повинні бути в установленому порядку зареєстровані в реєстрі транспортних засобів Сил оборони та Оборонного союзу, пройти відповідно до встановлених у цьому § вимог контроль відповідності технічним вимогам, і вони повинні мати державні реєстраційні знаки.

(2) До транспортних засобів, внесених до реєстру транспортних засобів Сил оборони та Оборонного союзу, їхніх технічних вимог, перевірки відповідності вимогам, реєстрації, переобладнання, а також обов'язків власника і відповідального користувача застосовується встановлене в § 72, 73, 76, 79 та 84 цієї глави, якщо цим § не встановлено інше. [RT I, 28.03.2017, 1 - набув чинності 07.04.2017]

(3) Контроль відповідності технічним вимогам транспортного засобу, внесеного до реєстру транспортних засобів Сил оборони та Оборонного союзу, організовують Сили оборони, які також здійснюють адміністративний нагляд за належним його проведенням і якістю.

(3¹) Рішення про відповідність або невідповідність технічним вимогам транспортного засобу, внесеного до реєстру транспортних засобів Сил оборони та Оборонного союзу, приймають Сили оборони. [RT I, 28.03.2017, 1 - набув чинності 07.04.2017]

(3²) До затвердження типу транспортного засобу, внесеного до реєстру транспортних засобів Сил оборони та Оборонного союзу, не застосовується встановлене в § 78–78⁵. [RT I, 28.03.2017, 1 - набув чинності 07.04.2017]

(4) Під час визнання затвердження типу транспортного засобу, внесеного до реєстру транспортних засобів Сил оборони та Оборонного союзу, здійснення нагляду та оцінювання переобладнання компетентним органом є Сили оборони.

(5) Дію з реєстрації транспортного засобу, внесеного до реєстру транспортних засобів Сил оборони та Оборонного союзу, або рішення про відмову в ній, а також пов'язані з ними реєстрові дії виконують Сили оборони.

(6) Для зміни даних у реєстрі транспортних засобів Сил оборони та Оборонного союзу власник транспортного засобу, його представник або інша уповноважена особа повинні подати Силам оборони належне клопотання протягом п'яти робочих днів з моменту зміни даних.

(7) Порядок реєстрації та контролю відповідності технічним вимогам транспортного засобу, внесеного до реєстру транспортних засобів Сил оборони та Оборонного союзу, строки контролю відповідності технічним вимогам, строк подання на повторний контроль відповідності технічним вимогам, умови та порядок класифікації несправностей і недоліків, а також технічні вимоги та вимоги до обладнання встановлює відповідальний за сферу міністр постановою. [RT I, 04.07.2017, 6 - набув чинності 01.09.2017] ↗

(8) Порядок, умови та вимоги затвердження типу транспортного засобу, внесеного до реєстру транспортних засобів Сил оборони та Оборонного союзу, встановлює відповідальний за сферу міністр постановою. [RT I, 28.02.2015, 1 - набув чинності 01.05.2015]

(1) Гужовий транспортний засіб повинен мати противідкотний упор або стоянкове гальмо.

(2) Гужовий транспортний засіб завширшки понад один метр повинен мати ззаду як розпізнавальний знак тихохідного транспортного засобу, так і два червоні світлоповертачі, закріплені поблизу боків транспортного засобу.

(3) Під час руху в темний час доби або в умовах поганої видимості гужовий транспортний засіб завширшки понад один метр повинен мати на лівому боці спереду біле, а ззаду червоне світло. Замість зазначених вогнів можна використовувати на лівому боці один ліхтар, який має спереду біле, а ззаду червоне світло.

(4) Гужовий транспортний засіб, який не ширший за один метр, повинен мати ззаду поблизу лівого боку червоний світлоповертач, а під час руху проїзною частиною в темний час доби повинен мати таке саме позначення, як встановлено в частині 3 цього §.

[RT I, 13.11.2020, 1 - jõust. 01.01.2021]

(1) Велосипед і мопед-малятко повинні мати:

1) справне гальмо і сигнальний дзвінок;

2) спереду білий, а ззаду червоний і щонайменше з обох боків одного колеса жовтий або білий світловідбивач.

(1¹) Крім встановленого в частині 1 цього параграфа, мопед-малятко повинен також відповідати вимогам, встановленим у регламенті Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 168/2013. [RT I, 13.11.2020, 1 - jõust. 01.01.2021]

(1²) Конструктивна швидкість засобу мобільності не може перевищувати 25 кілометрів на годину, а найбільша потужність двигуна засобу мобільності, за винятком балансуючого засобу мобільності, не може перевищувати одного кіловата. [RT I, 13.11.2020, 1 - jõust. 01.01.2021]

(2) Засіб мобільності повинен мати:

1) справне гальмо або систему, що дозволяє гальмування;

2) у балансуючого засобу мобільності — пристрій, що перешкоджає самовільному руху;

3) сигнальний дзвінок, за винятком засобу мобільності без керма;

4) спереду білий, а ззаду червоний і з боків жовтий, червоний або білий світловідбивач чи вогонь, за винятком засобу мобільності без керма. [RT I, 13.11.2020, 1 - jõust. 01.01.2021]

(3) На велосипеді, засобі мобільності та мопеді-малятку під час руху в темну пору доби або в умовах поганої видимості повинні світитися спереду білий, а ззаду червоний вогонь. [RT I, 13.11.2020, 1 - jõust. 01.01.2021]

(4) Найбільша дозволена ширина двоколісного велосипеда і засобу мобільності становить 0,8 метра, а велосипеда і засобу мобільності з трьома та більше колесами — 1,25 метра. Велосипедом можна буксирувати одновісний велосипедний причіп з повною масою до 50 кілограмів. [RT I, 13.11.2020, 1 - jõust. 01.01.2021]

(4¹) Транспортні засоби, що не відповідають вимогам, встановленим у частині 4 цього параграфа, можна використовувати в дорожньому русі за згодою та на умовах власника дороги. [RT I, 23.03.2015, 3 - jõust. 01.07.2015]

(5) Мопед-малятко і засіб мобільності повинні відповідати технічним вимогам виробника. [RT I, 13.11.2020, 1 - jõust. 01.01.2021]

(1) Водій під час керування механічним транспортним засобом повинен мати при собі посвідчення водія або інший документ, що підтверджує право на керування, свідоцтво про реєстрацію механічного транспортного засобу та свідоцтво про реєстрацію його причепа або копію свідоцтва про реєстрацію причепа, засвідчену установою, що його видала, а також інші документи, які вимагає закон. Щодо зареєстрованого в Естонії механічного транспортного засобу або його причепа свідоцтво про реєстрацію може бути замінене копією. [RT I, 28.02.2015, 1 - набув чинності 01.05.2015]

(2) Якщо водій має при собі документ, що посвідчує особу, то в межах Естонії носіння з собою виданого в Естонії посвідчення водія не є обов'язковим.

(3) Якщо водій має при собі документ, що посвідчує особу, то носіння з собою свідоцтва про реєстрацію зареєстрованого в Естонії механічного транспортного засобу та свідоцтва про реєстрацію його причепа не є обов'язковим, якщо водій внесений до реєстру дорожнього руху як власник, відповідальний користувач чи користувач, або якщо власник, відповідальний користувач чи користувач перебуває в транспортному засобі.

(3¹) Якщо проходження контролю відповідності технічним вимогам є обов'язковим, водій іноземного механічного транспортного засобу або його причепа повинен мати при собі документ, що підтверджує проходження контролю відповідності технічним вимогам механічного транспортного засобу або його причепа. [RT I, 04.07.2017, 6 - набув чинності 01.09.2017]

(3²) Водій іноземного автобуса, вантажного автомобіля з повною масою понад 3500 кілограмів та причепа з повною масою понад 3500 кілограмів повинен мати при собі останню видану контрольну карту відповідності технічним вимогам або її копію, а у випадку електронної контрольної карти — її засвідчену роздруківку, а також контрольну карту відповідності технічним вимогам, видану під час нагляду за дорожнім рухом, якщо зазначені документи були видані. [RT I, 04.07.2017, 6 - набув чинності 01.09.2017]

(4) Крім документів, зазначених у частині 1 цього параграфа, водій повинен мати при собі виданий власником механічного транспортного засобу письмовий дозвіл на використання механічного транспортного засобу, якщо водій бажає виїхати із зареєстрованим в Естонії легковим автомобілем або вантажним автомобілем з повною масою до 3500 кілограмів за межі Естонії — не до держави — члена Європейського Союзу, і його ім'я не внесене до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу як користувача механічного транспортного засобу. Письмовий дозвіл не потрібен, якщо власник або особа, внесена до свідоцтва про реєстрацію як користувач, є пасажиром.

(5) Письмовий дозвіл, зазначений у частині 4 цього параграфа, замінює договір користування механічним транспортним засобом, якщо власником механічного транспортного засобу та особою, яка надає його в користування, є внесена до естонського комерційного реєстру юридична особа, статутною діяльністю якої є прокат, лізинг або оренда механічних транспортних засобів. Договір користування повинен містити дані, зазначені в частині 1 § 89 цього закону.

(6) [Втратив чинність – RT I, 22.03.2022, 2 - набув чинності 01.04.2022]

(6¹) Якщо водій оперативного транспортного засобу має при собі документ, що посвідчує особу, то носіння з собою свідоцтва про навчання, зазначеного в § 84¹ цього закону, не є обов'язковим, якщо дані свідоцтва про навчання внесені до реєстру дорожнього руху. Якщо дані свідоцтва про навчання водія оперативного транспортного засобу не внесені до реєстру дорожнього руху, водій повинен мати при собі відповідне свідоцтво про навчання. [RT I, 11.01.2018, 1 - набув чинності 01.06.2018]

(7) Особа, зазначена в частинах 2 і 3 § 95 цього закону, яка перебуває в автомобілі категорії B поряд із водієм з обмеженим правом на керування або перебуває в безпосередній близькості до механічного транспортного засобу категорії T, яким керує водій з обмеженим правом на керування, повинна мати при собі посвідчення водія, що підтверджує право на керування механічним транспортним засобом відповідної категорії.

(8) Особа, яка керує механічним транспортним засобом відповідно до частин 1 і 2 § 109 цього закону, повинна під час навчальної їзди мати при собі навчальну картку курсу навчання або свідоцтво та документ, що посвідчує особу.

(9) Якщо викладач водіїв механічних транспортних засобів, зазначений у частині 1 § 109 цього закону, та інструктор, зазначений у частині 2, не мають виданого в Естонії посвідчення водія, то зазначена особа повинна мати при собі дійсне посвідчення водія іноземної держави відповідно до частини 1 § 99. Право навчати чи інструктувати водія механічного транспортного засобу підтверджується на підставі даних реєстру дорожнього руху.

(10) Водій механічного транспортного засобу з обов'язковим тахографом повинен пред'явити особі, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом, реєстраційний лист тахографа, картку водія або інший документ в обсязі та на умовах, зазначених у статті 36 регламенту (ЄС) № 165/2014 Європейського Парламенту і Ради. [RT I, 28.03.2017, 1 - набув чинності 07.04.2017]

(1) Письмова згода на використання механічного транспортного засобу та його причепа повинна містити такі дані:

1) місце і дата складання письмової згоди;

2) ім'я та адреса власника механічного транспортного засобу або його причепа;

3) марка і модель механічного транспортного засобу або його причепа, а також позначення заводу-виготовлювача;

4) номер реєстраційного свідоцтва та державного реєстраційного знака;

5) ім'я та прізвище користувача транспортного засобу, адреса місця проживання, номер посвідчення водія, дата народження або особистий код;

6) строк дії письмової згоди.

(2) Підпис власника на письмовій згоді повинен бути офіційно або нотаріально засвідчений.

(1) Керувати механічним транспортним засобом не має права особа:

1) яка не має права керування механічним транспортним засобом відповідної категорії або підкатегорії;

2) яка не виконує вимог, установлених для водія та механічного транспортного засобу і зазначених у посвідченні водія, або

3) яку відсторонено від керування транспортним засобом відповідно до § 91 цього закону.

(2) Власник, володілець або водій механічного транспортного засобу не має права допускати до керування механічним транспортним засобом особу або передавати керування особі, яка не має права керування механічним транспортним засобом відповідної категорії або яка перебуває у стані сп'яніння, у стані перевищення граничної норми алкоголю чи у небезпечному для дорожнього руху стані здоров'я.

(1) Відсторонення від керування транспортним засобом — це рішення особи, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом, або іншого органу охорони правопорядку, змістом якого є заборона керування транспортним засобом до відпадіння підстави для відсторонення від керування. [RT I, 04.07.2017, 5 - набув чинності 20.12.2017]

(2) Водія відсторонюють від керування транспортним засобом, якщо:

1) є підстави вважати, що він вживав наркотичні чи психотропні речовини або інші речовини з подібною дією;

2) є підстави вважати, що в його крові чи видихуваному повітрі вміст алкоголю перевищує допустиму граничну норму або що він перебуває у стані сп'яніння;

3) він не має права керування механічним транспортним засобом відповідної категорії;

4) він не має права використання відповідного транспортного засобу;

5) через несправність транспортного засобу, вміст забруднюючих речовин у викидах, рівень шуму чи інший недолік продовження руху на ньому заборонено; [RT I, 04.07.2017, 6 - набув чинності 01.09.2017]

6) документ, що підтверджує його право керування, надсилається на експертизу у зв'язку з виявленням ознак підроблення;

7) є підстави вважати, що його стан здоров'я не відповідає встановленим вимогам;

8) водій механічного транспортного засобу, обладнаного тахографом, не виконав вимог щодо часу відпочинку, встановлених у § 130 цього закону;