Закон про фонди, які мають статус приватноправових юридичних осіб

(1) Установа — це приватноправова юридична особа, яка не має членів і створена для управління майном та його використання задля досягнення статутних цілей.

(2) Правоздатність установи виникає з моменту внесення до реєстру некомерційних об'єднань та установ (реєстр) і припиняється з вилученням з реєстру, якщо установа не має майна. [RT I, 05.05.2022, 1 - jõust. 01.02.2023]

(3) Перетворення установи на юридичну особу іншого виду не допускається.

(1) Законом можуть встановлюватися обмеження щодо господарської діяльності установи.

(2) Установа не може надавати позику чи забезпечувати її засновнику установи, члену правління чи ради, а також особам, які мають з ними рівний економічний інтерес, якщо законом не встановлено інше.

(2¹) Правочин, що порушує заборону надання позики, встановлену частиною 2 цього параграфа, є нікчемним. Порушення заборони забезпечення позики, встановленої частиною 2 цього параграфа, не тягне за собою нікчемності правочину, однак особа, чия позика була забезпечена, зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану установі таким забезпеченням. [RT I 2009, 13, 78 - jõust. 01.07.2009]

(2²) Встановлене частинами 1–2¹ цього параграфа застосовується до кредитних договорів та інших економічно рівнозначних правочинів. [RT I 2009, 13, 78 - jõust. 01.07.2009]

(3) Установа може використовувати свої доходи лише для досягнення статутних цілей.

(4) Установа не може бути учасником повного товариства чи повним учасником командитного товариства, а також не може керувати повним чи командитним товариством.

(1) Найменування установи має чітко відрізнятися від найменувань інших внесених до реєстру в Естонії некомерційних об'єднань та установ.

(2) Найменування установи не може вводити в оману щодо мети установи, обсягу її діяльності чи правової форми.

(3) Найменування установи має містити додаток «sihtasutus» (установа).

(4) На документах установи мають бути зазначені найменування установи, її місцезнаходження та реєстровий код.

(5) [Втратив чинність – RT I 2002, 53, 336 - jõust. 01.07.2002]

(6) Установа може мати лише одне найменування.

(7) Найменування установи має бути написане естонсько-латинською абеткою.

(8) Найменування установи не може суперечити добрим звичаям. [RT I 2005, 39, 308 - jõust. 01.01.2006]

[Втратив чинність - RT I, 20.04.2017, 1 - набр. чинності 15.01.2018]

(1) Установа засновується одним або кількома засновниками на невизначений строк, до досягнення поставленої мети або строково.

(2) Засновником установи може бути фізична особа або юридична особа.

(3) Установа може бути заснована на підставі заповіту.

(4) Якщо установу засновують кілька засновників, вони можуть здійснювати всі права засновника лише спільно, якщо рішенням про заснування не передбачено інше.

(5) Права засновника не переходять до його правонаступника.

(6) Особа, яка передає майно установі після її заснування, не набуває цим правового становища засновника. [RT I 2002, 53, 336 - jõust. 01.07.2002]

(1) Установа засновується рішенням про заснування, в якому мають бути зазначені:

1) найменування установи, її місцезнаходження та адреса;

2) імена та місця проживання чи місцезнаходження засновників, а також їхні адреси, так само як особові коди або реєстрові коди;

3) грошова сума чи інше майно, що передається засновником установі, та його вартість;

4) імена, місця проживання та особові коди членів правління і ради.

(2) Рішенням про заснування засновники затверджують також статут установи як додаток до рішення про заснування.

(3) Рішення про заснування та затверджений ним статут підписують усі засновники. Рішення про заснування та затверджений ним статут мають бути нотаріально засвідчені. Представник засновника може підписати, якщо надана йому для цього довіреність нотаріально засвідчена. Зміна статуту після внесення установи до реєстру здійснюється в порядку, встановленому §§ 41–42 цього закону, і не потребує зміни рішення про заснування.

(1) Установу може бути засновано на підставі нотаріально засвідченого заповіту, який має містити рішення про заснування, що відповідає вимогам § 6 цього закону.

(2) Якщо заповітом не визначено виконавця заповіту, який має забезпечити внесення установи до реєстру, суд призначає для цього піклувальника, який має права та обов'язки виконавця заповіту.

(3) Якщо рішення про заснування, що міститься в заповіті, зазначеному в частині 1 цього параграфа, не відповідає вимогам, встановленим § 6 цього закону, виконавець заповіту чи піклувальник може за потреби визначити членів правління і ради установи, а також ті умови рішення про заснування та статуту, які не були визначені заповітом.

(4) Виконавець заповіту чи піклувальник має право до призначення правління і ради здійснювати відповідно до статуту установи права, що випливають з рішення про заснування, та управляти переданим майном.

(5) Виконавець заповіту чи піклувальник має право вимагати відшкодування необхідних витрат, здійснених для виконання своїх завдань, а також винагороди за виконання завдань, розмір якої визначає суд.

(6) Повноваження виконавця заповіту чи піклувальника припиняються, коли установу внесено до реєстру або коли внесення її до реєстру стало неможливим.

(1) Статут установи має бути письмовим. У статуті мають бути зазначені:

1) найменування установи;

2) місцезнаходження установи;

3) мета установи;

4) порядок передачі майна установі;

5) коло осіб-вигодонабувачів, за винятком випадку, коли вигодонабувачами є всі особи, які мають право отримувати виплати виходячи з мети установи;

6) строк установи, якщо вона засновується строково;

7) розподіл майна установи у разі її припинення;

8) порядок призначення та відкликання членів правління, а також строк їхніх повноважень;

8¹) кількість членів правління, яка може бути виражена певним числом або верхньою та нижньою межею; [RT I 2009, 13, 78 - jõust. 01.07.2009]

9) порядок призначення та відкликання членів ради, а також строк їхніх повноважень;

10) порядок призначення та відкликання аудитора, а також строк його повноважень;

11) порядок зміни статуту;

12) чи має засновник право припиняти установу та за яких умов;

13) порядок винагороди членів правління і ради;

14) порядок використання майна та розпорядження ним;

15) інші умови, встановлені законом.

(2) У статуті можуть бути передбачені й інші умови, які не суперечать закону. Якщо положення статуту суперечить встановленому законом, застосовується встановлене законом.

(3) Якщо статутом не передбачено строку установи, вважається, що її засновано на невизначений строк.

(1) Вигодонабувачем є особа, якій згідно зі статутом фонду можуть здійснюватися виплати з майна фонду. Якщо у статуті коло вигодонабувачів не визначено, вигодонабувачами вважаються всі особи, які мають право отримувати виплати, виходячи з мети фонду.

(1) При заснуванні фонду засновники для дій від імені фонду повинні використовувати заплановане найменування фонду з доповненням «в процесі заснування».

(2) Якщо фонду, що перебуває в процесі заснування, передається нерухома річ або рухома річ, яка підлягає реєстрації, засновуваний фонд вноситься до кріпосної книги та іншого реєстру під найменуванням і доповненням, зазначеними в частині 1 цього параграфа.

(3) Для передачі фонду грошей засновники відкривають від імені засновуваного фонду, використовуючи найменування і доповнення, зазначені в частині 1 цього параграфа, банківський рахунок, яким можна розпоряджатися від імені фонду після внесення фонду до реєстру.

(4) Якщо фонд не вноситься до реєстру, рухомими речами, внесеними до реєстру на ім'я фонду, або нерухомими речами, внесеними до кріпосної книги, а також банківським рахунком, відкритим на ім'я фонду, можна розпоряджатися лише в порядку, визначеному судовим рішенням. Суд ухвалює рішення на підставі заяви засновника або іншої заінтересованої особи. У заяві слід зазначити причину незаснування, а також осіб, які зробили внески, розмір платежів і хто в якому обсязі зробив внески.

(1) Для внесення фонду до реєстру правління подає заяву, у якій зазначаються дані, названі в пунктах 2, 3, 5 та 9–10¹ частини 1 § 14 цього закону, і її підписують усі члени правління. До заяви додаються: [RT I, 05.05.2022, 1 - jõust. 01.02.2023]

1) рішення про заснування та затверджений ним статут;

2) [Втратив чинність – RT I, 05.05.2022, 1 - jõust. 01.02.2023]

2¹) [Втратив чинність – RT I, 05.05.2022, 1 - jõust. 01.02.2023]

3) адреса електронної пошти; [RT I, 05.05.2022, 1 - jõust. 01.02.2023]

4) інші документи, встановлені законом. [RT I, 21.03.2014, 3 - jõust. 31.03.2014]

(1¹) Фонд при поданні заяви повідомляє реєстру заплановану основну сферу діяльності, а також повідомляє про зміну сфер діяльності. При повідомленні реєстру про сферу діяльності або зазначенні її у звіті за господарський рік використовується класифікатор сфер діяльності економіки Естонії. [RT I, 18.12.2012, 3 - jõust. 19.12.2012]

(2) Іншу заяву, що подається реєстру, підписує член правління. Заяву про внесення до реєстру нового члена правління підписує новий член правління, який повинен у заяві підтвердити, що він відповідно до закону має право бути членом правління. Якщо члени правління мають право представляти фонд лише спільно, заяву, що подається реєстру, повинні підписати всі члени правління, які мають право спільно представляти фонд. [RT I 2009, 13, 78 - jõust. 01.07.2009]

(3) [Втратив чинність – RT I, 05.05.2022, 1 - jõust. 01.02.2023]

(4) [Втратив чинність – RT I, 05.05.2022, 1 - jõust. 01.02.2023]

(1) Реєстроутримувач не вносить фонд до реєстру, якщо його рішення про заснування, статут або інші документи не відповідають вимогам закону або якщо заява про внесення до реєстру подається після спливу одного року з моменту прийняття рішення про заснування. У разі відхилення заяви реєстроутримувач повинен зазначити причину відхилення. [RT I 2009, 13, 78 - jõust. 01.07.2009]

(1) Засновники фонду, а також члени правління та ради несуть солідарну відповідальність за шкоду, завдану фонду при його заснуванні поданням неправдивих або неповних даних чи неправильною оцінкою внесків або порушенням інших обов'язків, якщо засновник або член правління чи ради не доведе, що він не знав і не повинен був знати про обставину, що завдала шкоди.

(2) На підставі, встановленій частиною 1 цього параграфа, крім засновників, відповідають також особи, за рахунок яких було засновано фонд. Особа не звільняється від відповідальності незалежно від того, знала вона про обставини чи ні, якщо про обставини знав або повинен був знати засновник, який діяв за її рахунок.

(3) Угода, що відрізняється від встановленого частинами 1 і 2 цього параграфа, діє щодо кредиторів фонду лише в разі, якщо угоду було укладено в межах провадження у справі про банкрутство фонду.

(4) Вимоги, встановлені частинами 1 і 2 цього параграфа, погашуються давністю зі спливом п'яти років з моменту внесення фонду до реєстру. [RT I 2009, 13, 78 - jõust. 01.07.2009]

(1) До реєстраційної картки фонду вносяться такі дані про нього:

1) реєстраційний код і порядкові номери реєстраційних записів;

2) найменування;

3) місцезнаходження, адреса та адреса електронної пошти; [RT I, 05.05.2022, 1 - jõust. 01.02.2023]

3¹) [Втратив чинність – RT I, 05.05.2022, 1 - jõust. 01.02.2023]

4) [Втратив чинність – RT I, 05.05.2022, 1 - jõust. 01.02.2023]

5) дані члена правління;

5¹) [Втратив чинність – RT I, 05.05.2022, 1 - jõust. 01.02.2023]

6) [Втратив чинність – RT I, 05.05.2022, 1 - jõust. 01.02.2023]

7) [Втратив чинність – RT I, 05.05.2022, 1 - jõust. 01.02.2023]

8) [Втратив чинність – RT I, 05.05.2022, 1 - jõust. 01.02.2023]

9) час прийняття рішення про заснування;

10) час набрання чинності статутом; [RT I, 05.05.2022, 1 - jõust. 01.02.2023]

10¹) початок і кінець господарського року. [RT I, 18.12.2012, 3 - jõust. 19.12.2012]

11) [Втратив чинність – RT I, 05.05.2022, 1 - jõust. 01.02.2023]

12) [Втратив чинність – RT I, 05.05.2022, 1 - jõust. 01.02.2023]

13) [Втратив чинність – RT I, 05.05.2022, 1 - jõust. 01.02.2023]

14) [Втратив чинність – RT I, 05.05.2022, 1 - jõust. 01.02.2023]

15) [Втратив чинність – RT I, 05.05.2022, 1 - jõust. 01.02.2023]

16) [Втратив чинність – RT I, 05.05.2022, 1 - jõust. 01.02.2023]

17) [Втратив чинність – RT I, 05.05.2022, 1 - jõust. 01.02.2023]

18) [Втратив чинність – RT I, 05.05.2022, 1 - jõust. 01.02.2023]

(2) [Втратив чинність – RT I, 05.05.2022, 1 - jõust. 01.02.2023]

(2¹) [Втратив чинність – RT I, 05.05.2022, 1 - jõust. 01.02.2023]

(2²) [Втратив чинність – RT I, 05.05.2022, 1 - jõust. 01.02.2023]

(3) [Втратив чинність – RT I, 05.05.2022, 1 - jõust. 01.02.2023]

(4) [Втратив чинність – RT I, 05.05.2022, 1 - jõust. 01.02.2023]

(5) Звіт за господарський рік і документи, що подаються разом з ним, подаються реєстру в електронній формі в порядку, встановленому постановою відповідального за сферу міністра на підставі пункту 1 частини 2 § 7 закону про комерційний реєстр. [RT I, 05.05.2022, 1 - jõust. 01.02.2023]

(1) За виконання зобов'язань, що випливають із правочинів, вчинених від імені фундації, яка засновується, до внесення фундації до реєстру, солідарно відповідають особи, які вчинили правочин.

(2) Зобов'язання, зазначені в 1. частині цього параграфа, переходять до фундації з моменту внесення до реєстру, якщо особа, яка вчинила правочин, мала право його вчинити.

(3) Якщо особа не мала права вчинити правочин, зобов'язання, що випливають із правочину, переходять до фундації, якщо рада схвалює цей правочин.

(1) Органами фундації є правління та рада.

(1) Фундація повинна мати правління, яке керує фундацією та представляє її. Правління може складатися з одного або кількох членів.

(2) Член правління повинен бути дієздатною фізичною особою.

(3) [Втратив чинність – RT I, 20.04.2017, 1 – набув чинності 15.01.2018]

(4) Якщо правління має більше ніж двох членів, члени правління обирають зі свого складу голову правління, який організовує діяльність правління.

(5) Якщо статутом визначено коло вигодонабувачів, членами правління не можуть бути вигодонабувачі, а також особи, які мають рівний з ними економічний інтерес.

(6) Членом правління не може бути член ради. Статутом можуть бути передбачені інші особи, які не можуть бути членами правління. Членом правління не може бути також особа, щодо якої суд відповідно до § 49 або 49¹ пенітенціарного кодексу застосував заборону діяти як член правління або заборону підприємницької діяльності, а також особа, якій заборонено діяти в тій самій сфері діяльності, що й фундація, або якій заборонено бути членом правління на підставі закону чи судового рішення. [RT I 2009, 13, 78 – набув чинності 01.07.2009]

(7) Правління при керуванні фундацією повинно дотримуватися законних розпоряджень ради. Правочини, які виходять за межі повсякденної діяльності, правління може вчиняти лише за згодою ради.

(8) Правління повинно подавати раді щонайменше раз на чотири місяці огляд господарської діяльності та економічного стану фундації, а також негайно повідомляти про суттєве погіршення економічного стану фундації та про інші суттєві обставини, пов'язані з господарською діяльністю фундації.

(1) Кожен член правління має право представляти фундацію при вчиненні всіх правочинів. [RT I 2009, 13, 78 – набув чинності 01.07.2009]

(2) Статутом може бути передбачено, що члени правління або деякі з них можуть представляти фундацію лише спільно. Щодо третіх осіб обмеження діє лише тоді, коли воно внесене до реєстру.

(3) Члени правління при вчиненні правочинів від імені фундації зобов'язані щодо фундації дотримуватися обмежень, передбачених статутом або встановлених радою чи правлінням. Обмеження права представництва не діє щодо третіх осіб. [RT I 2009, 13, 78 – набув чинності 01.07.2009]

(4) Правочин, вчинений між фундацією та членом правління, є нікчемним, якщо на нього не погодилася рада. [RT I 2009, 13, 78 – набув чинності 01.07.2009]

(5) Член правління не має права представляти фундацію при вчиненні правочинів, щодо яких відповідно до закону рішення про призначення представника окремо ухвалює рада. [RT I 2009, 13, 78 – набув чинності 01.07.2009]

(1) Члени правління призначаються рішенням про заснування. Рішення про зміни у складі членів правління та про відкликання членів правління ухвалює рада. Для обрання членом правління необхідна згода особи, яку обирають.

(2) Заяву про виключення члена правління з реєстру або про внесення до реєстру нового члена правління підписує голова ради або уповноважена ним особа.

(3) Член правління обирається на строк до трьох років, якщо статутом не передбачено іншого строку. Статутом не може бути передбачено, що строк повноважень члена правління перевищує п'ять років. Рішення про продовження строку повноважень члена правління не може бути ухвалене раніше ніж за один рік до запланованого закінчення строку повноважень і на строк, довший за встановлену законом або статутом граничну межу строку повноважень. Рішення про продовження строку повноважень внесеного до реєстру члена правління має бути невідкладно подане до особи, яка веде реєстр. [RT I 2009, 13, 78 – набув чинності 01.07.2009]

(1) З поважної причини, якою є передусім тимчасова або тривала нездатність члена правління виконувати свої обов'язки, суд може за вимогою ради або заінтересованої особи призначити нового члена замість вибулого члена правління. Призначений судом член правління має право на відшкодування розумних витрат за рахунок фундації та на розумну винагороду, розмір якої в разі спору визначає суд ухвалою. Повноваження призначеного судом члена правління тривають до призначення радою нового члена правління. [RT I 2005, 39, 308 – набув чинності 01.01.2006]

(1) Рада може відкликати члена правління незалежно від причини. Права та обов'язки, що випливають з укладеного з ним договору, припиняються відповідно до договору. До розірвання договору з членом правління застосовується передбачене зобов'язальним законом щодо розірвання договору доручення. [RT I 2009, 51, 349 – набув чинності 15.11.2009]

(2) Статутом може бути передбачено, що члена правління можна відкликати лише з поважної причини, якою є передусім суттєве невиконання обов'язків або нездатність керувати фундацією.

(3) Член правління може піти у відставку з правління незалежно від причини, повідомивши про це раду. Права та обов'язки, що випливають з укладеного з членом правління договору, припиняються відповідно до договору. До розірвання договору з членом правління застосовується передбачене зобов'язальним законом щодо розірвання договору доручення. [RT I 2009, 51, 349 – набув чинності 15.11.2009]

(1) Якщо статутом не передбачено інше, члену правління може виплачуватися винагорода. Розмір винагороди, що виплачується члену правління, та порядок її виплати визначаються рішенням наглядової ради.

(2) Наглядова рада при визначенні порядку винагороди члена правління та розміру винагород і інших благ, а також при укладенні договору з членом правління повинна забезпечити, щоб загальна сума виплат, які фонд здійснює члену правління, була у розумній відповідності із завданнями члена правління та економічним становищем фонду.

(3) Якщо економічне становище фонду істотно погіршується і подальша виплата визначених члену правління або погоджених з ним винагород чи подальше надання інших благ було б вкрай несправедливим щодо фонду, фонд може вимагати зменшення винагород та інших благ.

(4) Зменшення, зазначене у 3. частині цього параграфа, не стосується інших умов договору, укладеного з членом правління. У разі зменшення винагород або інших благ член правління має право в надзвичайному порядку розірвати укладений з ним договір з попередженням за один місяць.

(5) Якщо оголошується банкрутство фонду і договір члена правління припиняється, член правління може у провадженні у справі про банкрутство вимагати відшкодування шкоди, що виникла внаслідок припинення договору, за період до одного року від припинення договору. [RT I 2009, 13, 78 - набув чинності 01.07.2009]

(1) Член правління повинен виконувати свої обов'язки з дбайливістю, яка зазвичай очікується від члена правління.

(2) Члени правління, які порушенням свого обов'язку заподіяли шкоду фонду, відповідають за відшкодування заподіяної шкоди солідарно. Член правління звільняється від відповідальності, якщо він доведе, що виконував свої обов'язки з дбайливістю, яка зазвичай очікується від члена правління.

(3) Строк давності вимоги, що пред'являється до члена правління, становить п'ять років, якщо статутом фонду або угодою з членом правління не передбачено іншого строку давності.

(4) Відшкодування фонду шкоди, зазначене у 2. частині цього параграфа, може вимагати також кредитор фонду, якщо він не може задовольнити свої вимоги за рахунок майна фонду. У разі оголошення банкрутства фонду вимогу від імені фонду може пред'явити лише керуючий у справі про банкрутство.

(5) Кредитор або керуючий у справі про банкрутство має право пред'явити вимогу, зазначену у 4. частині цього параграфа, також у випадку, якщо фонд відмовився від вимоги до члена правління, уклав з ним мирову угоду або іншим чином обмежив вимогу чи її пред'явлення за угодою з членом правління або скоротив строк давності. [RT I 2009, 13, 78 - набув чинності 01.07.2009]

(1) Наглядова рада планує діяльність фонду, організовує управління фондом та здійснює нагляд за діяльністю фонду.

(1) Згода наглядової ради необхідна правлінню для здійснення тих правочинів, які виходять за рамки повсякденної діяльності, зокрема для здійснення таких правочинів, що супроводжуються:

1) набуттям та припиненням участі у господарському товаристві або

2) відчуженням нерухомих речей, а також внесених до реєстру рухомих речей чи обтяженням їх речовим правом. [RT I 2009, 13, 78 - набув чинності 01.07.2009]

(2) Статутом може бути передбачено, що для здійснення правочинів, зазначених у 1. частині цього параграфа, згода наглядової ради не потрібна або потрібна лише у випадках, зазначених у статуті, а також інші правочини, для здійснення яких потрібна згода наглядової ради.

(3) Обмеження, зазначені у 1. та 2. частинах цього параграфа, не діють щодо третіх осіб.

(4) Згода наглядової ради, зазначена у 1. та 2. частинах цього параграфа, не потрібна для здійснення правочину, якщо зволікання зі здійсненням правочину спричинило б фонду істотну шкоду.

(5) Для виконання своїх завдань наглядова рада має право ознайомлюватися з усіма документами фонду та перевіряти правильність бухгалтерського обліку, наявність майна, а також відповідність діяльності фонду закону та статуту.

(6) Наглядова рада має право отримувати від правління інформацію про діяльність фонду та вимагати від правління звіт про діяльність і складання балансу. Подання наглядовій раді звітів та інформації може вимагати кожен член наглядової ради. [RT I 2009, 13, 78 - набув чинності 01.07.2009]

(7) Наглядова рада вирішує питання про здійснення правочину з членом правління, визначає умови правочину, вирішує питання про ведення правового спору і визначає у цьому правочині чи спорі представника фонду. [RT I 2009, 13, 78 - набув чинності 01.07.2009]

(8) Наглядова рада має також інші права, встановлені законом.

(9) Детальніший порядок роботи наглядової ради може бути передбачений статутом або рішенням наглядової ради. [RT I 2009, 13, 78 - набув чинності 01.07.2009]

(1) Наглядова рада складається з трьох членів, якщо статут не передбачає більшої кількості членів. Членом наглядової ради повинна бути дієздатна фізична особа.

(2) Членом наглядової ради не може бути член правління чи аудитор. Членом наглядової ради не може бути також особа, щодо якої суд відповідно до § 49 або 49¹ пенітенціарного кодексу застосував заборону діяти як член наглядової ради або заборону на підприємницьку діяльність, а також особа, якій заборонено діяти у тій самій сфері діяльності, що й фонд, або якій заборонено бути членом наглядової ради на підставі закону чи судового рішення. Статутом можуть бути передбачені інші особи, які не можуть бути членами наглядової ради. [RT I 2009, 13, 78 - набув чинності 01.07.2009]

(3) Члени наглядової ради обирають зі свого складу голову, який організовує діяльність наглядової ради. Про обрання та зміну голови наглядової ради необхідно протягом п'яти днів повідомити реєстратора. Для повідомлення необхідно подати відповідне рішення наглядової ради. [RT I 2009, 13, 78 - набув чинності 01.07.2009]

(4) У разі зміни складу наглядової ради правління протягом п'яти днів подає реєстру повідомлення про час зміни складу наглядової ради та її статутну підставу. До повідомлення додається повний список членів наглядової ради, в якому повинні бути зазначені імена членів, особисті коди та дати початку повноважень, а у випадку, зазначеному у 6. частині § 78¹ закону про некомерційні об'єднання, також адреси, а також згода нового члена наглядової ради щодо членства. [RT I 2009, 13, 78 - набув чинності 01.07.2009]

(1) Порядок призначення та відкликання членів ради встановлюється статутом. [RT I 2009, 13, 78 - набув чинності 01.07.2009]

(2) Член ради призначається на п'ять років, якщо статутом не передбачено коротший строк повноважень. [RT I 2009, 13, 78 - набув чинності 01.07.2009]

(3) Член ради може вийти зі складу ради незалежно від причини, повідомивши про це того, хто його призначив. Права та обов'язки, що випливають з укладеного з членом ради договору, припиняються відповідно до договору. До розірвання договору з членом ради застосовується встановлене законом про зобов'язальне право щодо розірвання договору доручення. [RT I 2009, 51, 349 - набув чинності 15.11.2009]

(1) Якщо відсутні члени ради, передбачені законом або статутом, їх призначає суд на вимогу заінтересованої особи або з власної ініціативи.

(1¹) Повноваження призначеного судом члена ради тривають до обрання або призначення нового члена ради. Призначений судом член ради має право на відшкодування розумних витрат за рахунок фонду та на розумну винагороду, яку в разі спору визначає суд ухвалою. [RT I 2009, 13, 78 - набув чинності 01.07.2009]

(2) Суд відкликає члена ради на вимогу заінтересованої особи або з власної ініціативи, якщо це передбачено статутом, або з іншої вагомої причини, якою є насамперед істотне невиконання обов'язків чи неспроможність брати участь у роботі ради або інше істотне завдання шкоди інтересам фонду. [RT I 2009, 13, 78 - набув чинності 01.07.2009]

(3) [Втратив чинність – RT I 2009, 13, 78 - набув чинності 01.07.2009]

(4) [Втратив чинність – RT I 2009, 13, 78 - набув чинності 01.07.2009]

(1) Засідання ради проводяться в міру потреби, але не рідше одного разу на рік. Засідання скликає голова ради або член ради, який його заміщує.

(2) Засідання ради є правомочним, якщо в ньому бере участь понад половина членів ради. Статутом може бути передбачена вимога більшого представництва.

(3) Засідання ради скликається, якщо цього вимагає член ради, правління або аудитор. Якщо засідання не скликається протягом двох тижнів з моменту отримання клопотання, член ради, правління або аудитори мають право скликати засідання самостійно. [RT I 2009, 13, 78 - набув чинності 01.07.2009]

(4) Засідання ради протоколюється. Протокол підписують усі члени ради, які брали участь у засіданні, та протоколіст. До протоколу вноситься окрема думка члена ради, яку він засвідчує своїм підписом. [RT I 2009, 13, 78 - набув чинності 01.07.2009]

(1) Рада має право приймати рішення без скликання засідання ради, якщо статутом не передбачено інше.

(2) Голова ради надсилає проєкт рішення, зазначеного в частині 1 цього параграфа, у формі, що дає змогу письмового відтворення, усім членам ради, визначаючи строк, протягом якого член ради повинен подати щодо нього свою позицію у формі, що дає змогу письмового відтворення. Якщо член ради не повідомить протягом зазначеного строку, підтримує він рішення чи проти нього, вважається, що він голосує проти рішення.

(3) Про результати голосування голова ради складає протокол голосування та невідкладно надсилає його членам. До протоколу голосування вноситься:

1) найменування та місцезнаходження фонду;

2) ім'я протоколіста;

3) прийняті рішення разом з результатами голосування, зокрема поіменно члени ради, які голосували за рішення;

4) на вимогу члена ради, який залишився при окремій думці щодо рішення, зміст його окремої думки;

5) інші обставини, що мають істотне значення щодо голосування.

(4) Позиції членів ради, зазначені в частині 2 цього параграфа та подані у формі, що дає змогу письмового відтворення, є невід'ємним додатком до протоколу голосування. [RT I, 23.05.2020, 2 - набув чинності 24.05.2020]

(1) Рішення ради вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало понад половину членів ради, які брали участь у засіданні. Статутом може бути передбачена вимога більшої більшості голосів.

(1¹) При обранні особи обраним вважається кандидат, який набрав більше голосів, ніж інші. У разі рівного розподілу голосів кидається жереб, якщо статутом не передбачено інше.

(1²) На правомочність ради та на чинність рішення не впливає та обставина, що до складу ради входить менше членів, ніж передбачено статутом. [RT I 2009, 13, 78 - набув чинності 01.07.2009]

(1³) Члени ради, відсутні на засіданні, можуть брати участь у голосуванні, передаючи свій голос у формі, що дає змогу письмового відтворення. [RT I 2009, 13, 78 - набув чинності 01.07.2009]

(2) Якщо рішення приймається в порядку, встановленому § 29¹ цього закону, рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало понад половину членів ради, якщо законом або статутом не передбачено вимоги більшої більшості голосів. [RT I, 23.05.2020, 2 - набув чинності 24.05.2020]

(3) Кожен член ради має один голос. Член ради не має права відмовлятися від голосування чи утримуватися.

(4) Член ради не бере участі в голосуванні, якщо вирішується питання про надання згоди на вчинення правочину між ним та фондом, а також про надання згоди на вчинення правочину між третьою особою та фондом, якщо інтереси члена ради, що випливають з цього правочину, суперечать інтересам фонду.

(1) До визнання рішення ради недійсним та до його нікчемності застосовується закон про загальну частину цивільного кодексу.

(2) Крім підстав, встановлених § 38 закону про загальну частину цивільного кодексу, рішення ради є нікчемним, якщо при скликанні ради були порушені вимоги закону або статуту.

(3) Судове рішення про визнання рішення ради недійсним або про встановлення його нікчемності діє також щодо всіх засновників незалежно від їхньої участі в судовому провадженні. [RT I 2009, 13, 78 - набув чинності 01.07.2009]

(1) Якщо статутом не передбачено інше, члену ради може виплачуватися винагорода.

(2) При визначенні порядку винагородження члена ради та розміру винагород і інших благ, а також при укладенні договору з членом ради слід забезпечити, щоб загальна сума виплат, які здійснює фонд члену ради, була у розумній відповідності до завдань члена ради та економічного становища фонду.

(3) Якщо економічне становище фонду суттєво погіршується і подальша виплата встановлених члену ради або погоджених з ним винагород чи подальше надання інших благ було б вкрай несправедливим щодо фонду, фонд може вимагати зменшення винагород та інших благ.

(4) Зазначене в частині 3 цього параграфа зменшення не стосується інших умов укладеного з членом ради договору. У разі пред'явлення вимоги про зменшення винагород чи інших благ член ради має право розірвати укладений з ним договір у надзвичайному порядку з попередженням за один місяць.

(5) Якщо оголошується банкрутство фонду і договір з членом ради припиняється, член ради може у процедурі банкрутства вимагати відшкодування шкоди, що виникла внаслідок припинення договору, за строк до одного року з моменту припинення договору. [RT I 2009, 13, 78 - набув чинності 01.07.2009]

(1) Член ради повинен виконувати свої обов'язки з дбайливістю, яка зазвичай очікується від члена ради.

(2) Члени ради, які порушенням своїх обов'язків заподіяли шкоду фонду, відповідають за відшкодування заподіяної шкоди солідарно. Член ради звільняється від відповідальності, якщо доведе, що виконував свої обов'язки з дбайливістю, яка зазвичай очікується від члена ради.

(3) Строк давності вимоги, що пред'являється до члена ради, становить п'ять років, якщо статутом фонду або угодою з членом ради не передбачено іншого строку давності.

(4) Відшкодування зазначеної в частині 2 цього параграфа шкоди фонду може вимагати також кредитор фонду, якщо він не може задовольнити свої вимоги за рахунок майна фонду. У разі оголошення банкрутства фонду цю вимогу від імені фонду може пред'явити лише керуючий банкрутством.

(5) Кредитор або керуючий банкрутством має право пред'явити зазначену в частині 4 цього параграфа вимогу також у випадку, якщо фонд відмовився від вимоги до члена ради, уклав з ним мирову угоду або іншим чином за угодою з членом ради обмежив вимогу чи її пред'явлення або скоротив строк давності. [RT I 2009, 13, 78 - набув чинності 01.07.2009]

(1) Правління організовує бухгалтерський облік фонду відповідно до закону про бухгалтерський облік.

(1) Після закінчення господарського року правління складає звіт за господарський рік у порядку, встановленому законом про бухгалтерський облік. Звіт за господарський рік схвалюється та оформлюється відповідно до встановленого у § 25 закону про бухгалтерський облік. [RT I, 30.12.2015, 4 - набув чинності 01.02.2016]

(2) Правління подає схвалений звіт раді для затвердження протягом чотирьох місяців з дня закінчення господарського року. Перед поданням звіту раді для затвердження правління передає звіт аудитору для перевірки, якщо аудиторська перевірка є обов'язковою відповідно до закону, статуту фонду або рішення ради. [RT I, 30.12.2015, 4 - набув чинності 01.02.2016]

(2¹) Затвердження звіту за господарський рік вирішує рада. Член ради може вимагати від фонду, щоб аудитор, який надав звіт присяжного аудитора, брав участь у вирішенні питання про затвердження звіту за господарський рік та надавав пояснення щодо звіту присяжного аудитора, якщо член ради подав відповідну письмову вимогу щонайменше за п'ять днів до проведення засідання ради. [RT I 2010, 9, 41 - набув чинності 08.03.2010]

(2²) За відсутності ради звіт за господарський рік затверджує правління. [RT I, 05.05.2022, 1 - набув чинності 01.02.2023]

(3) [Втратив чинність – RT I, 30.12.2015, 4 - набув чинності 01.02.2016]

(4) Правління подає до реєстру затверджений звіт за господарський рік разом з даними про основний вид діяльності за звітний рік згідно з класифікатором видів економічної діяльності Естонії, встановленим на підставі частини 6 § 4 Комерційного кодексу, а у разі обов'язковості аудиторської перевірки — разом зі звітом присяжного аудитора протягом шести місяців з дня закінчення господарського року. При поданні даних про основний вид діяльності за звітний рік виходять з виду діяльності, на який у звітному році витрачено найбільше робочих годин або інших ресурсів. [RT I, 17.12.2010, 20 - набув чинності 01.01.2011, застосовується щодо звітних періодів звітів за господарський рік, які почалися 1 січня 2010 року або пізніше.]

[Втратив чинність - RT I, 05.05.2022, 1 - набр. чинності 01.02.2023]

(1) Обов'язок аудиторської перевірки річного бухгалтерського звіту фонду встановлюється законом про аудиторську діяльність. [RT I 2010, 9, 41 - набув чинності 08.03.2010]

(1) Кількість аудиторів визначає та аудитора призначає рада, яка визначає також порядок їх винагородження.

(2) Аудитором може бути особа, якій таке право надано на підставі закону.

(3) Аудитором не може бути член правління чи ради, а також працівник фонду, так само як і особи, які мають рівний з ними економічний інтерес. Якщо статутом визначено коло пільгових осіб, аудитором не може бути також пільгова особа, а також особа, яка має рівний з нею економічний інтерес.

(4) Правління подає до реєстру перелік аудиторів, у якому мають бути зазначені імена та особові коди аудиторів, а також правова підстава їх аудиторської діяльності. У разі зміни аудиторів правління подає до реєстру новий перелік аудиторів протягом п'яти днів. [RT I 2009, 13, 78 - набув чинності 01.07.2009]

(5) З поважної причини суд може призначити аудитора замість вибулого за вимогою правління чи заінтересованої особи. Повноваження призначеного судом аудитора тривають до обрання нового аудитора радою. Суд визначає також порядок винагородження призначених ним аудиторів та розмір винагороди. [RT I 2009, 13, 78 - набув чинності 01.07.2009]

(1) Правління, рада або щонайменше 1/10 засновників фонду чи щонайменше три засновники, якщо у фонді менше 30 засновників, можуть клопотати перед судом про заміну призначеного радою аудитора, якщо є сумніви щодо незалежності призначеної радою особи. Суд заслуховує також призначеного радою аудитора.

(2) Зазначене в частині 1 цього параграфа клопотання може бути подане протягом двох тижнів з моменту призначення аудитора.

(3) Суд вирішує порядок винагородження призначеного ним аудитора та розмір винагороди. [RT I 2010, 9, 41 - набув чинності 08.03.2010]

(1) Аудитора можна призначити для проведення разового аудиторського контролю або на певний строк. Для призначення аудитора потрібна його письмова згода, яку разом зі списком аудиторів слід подати реєстроутримувачу.

(1) Правління чи рада цільової установи, а також член правління чи ради або інша заінтересована особа може вимагати, щоб суд вирішив питання про організацію спеціального контролю щодо управління цільовою установою чи її майнового стану та призначив особу, яка проводитиме спеціальний контроль. Суд ухвалює рішення про організацію спеціального контролю лише за наявності поважної причини. Перед призначенням спеціального контролю суд за можливості заслуховує також членів правління та ради цільової установи.

(2) Особами, які проводять спеціальний контроль, можуть бути лише аудитори та присяжні адвокати. Порядок їхньої оплати та розмір винагороди визначає суд. [RT I 2009, 13, 78 - jõust. 01.07.2009]

(2¹) Суд може за вимогою заінтересованої особи або з власної ініціативи замінити особу, яка проводить спеціальний контроль, якщо ця особа явно не має необхідних для проведення спеціального контролю знань чи досвіду або якщо є сумніви щодо її неупередженості.

(3) Члени правління та ради зобов'язані надати особам, які проводять спеціальний контроль, можливість ознайомитися з усіма необхідними для проведення спеціального контролю документами та надати необхідну інформацію. Особи, які проводять спеціальний контроль, зобов'язані зберігати комерційну таємницю цільової установи. У разі відмови надати можливість ознайомитися з документами чи надати інформацію особа, яка проводить спеціальний контроль, може подати до суду в порядку окремого провадження протягом двох тижнів з дня одержання відмови або протягом чотирьох тижнів з дня подання клопотання, якщо на нього не було відповіді, заяву про зобов'язання членів правління чи ради надати інформацію або можливість ознайомитися з документами.

(4) Питання про розподіл пов'язаних із проведенням спеціального контролю витрат між особою, яка вимагала спеціального контролю, та цільовою установою вирішує суд за результатами спеціального контролю. Якщо вимога була подана безпідставно через умисел чи грубу необережність особи, яка її подала, такі особи солідарно відповідають за шкоду, заподіяну цільовій установі спеціальним контролем.

(5) Особи, які проводять спеціальний контроль, складають звіт про результати спеціального контролю, який вони подають до суду.

(6) На підставі результатів контролю суд вирішує, чи і які заходи слід застосувати для приведення діяльності цільової установи у відповідність до її мети. [RT I 2005, 39, 308 - jõust. 01.01.2006]

(1) Вигодонабувач або інша особа, яка має правомірний інтерес до цього, може вимагати від цільової установи інформацію про виконання мети цільової установи. Вона може ознайомитися зі звітом за господарський рік цільової установи, а також зі звітом присяжного аудитора, бухгалтерськими документами, рішенням про заснування та статутом. [RT I 2010, 9, 41 - jõust. 08.03.2010]

(2) Якщо статутом не визначено коло вигодонабувачів, право, зазначене в частині 1 цього параграфа, мають усі заінтересовані особи.

(3) Якщо цільова установа не виконує вимогу, зазначену в частині 1 цього параграфа, правомочна особа може вимагати здійснення своїх прав у судовому порядку.

(1) До внесення цільової установи до реєстру засновник може скасувати рішення про заснування чи змінити його або змінити статут. Якщо цільова установа має кількох засновників, скасувати рішення про заснування чи змінити його або змінити статут можуть лише всі засновники спільно.

(2) Якщо один із кількох засновників помер чи припинився або з іншої причини не може чи не бажає здійснювати права засновника (вибув), інші засновники не можуть скасувати рішення про заснування. Рішення про заснування чи статут інші засновники можуть змінити лише з дотриманням мети цільової установи.

(3) Якщо виявилися перешкоди для внесення до реєстру, правління для їх усунення або для врахування обставин, що змінилися, може змінити рішення про заснування та статут, дотримуючись мети цільової установи. Перед зміною рішення про заснування та статуту правління зобов'язане повідомити про це засновників. [RT I 2009, 13, 78 - jõust. 01.07.2009]

(1) Після внесення цільової установи до реєстру засновник може змінити статут цільової установи лише з дотриманням встановленого в частині 3 цього параграфа. Якщо цільова установа має кількох засновників, змінити статут можуть усі засновники спільно.

(2) Рада може змінити статут цільової установи лише тоді, коли:

1) усі засновники померли чи припинилися;

2) засновники протягом розумного строку не змінили статут для врахування обставин, що змінилися, або

3) це право надано раді статутом. [RT I 2009, 13, 78 - jõust. 01.07.2009]

(3) Засновник або рада може змінити статут лише для врахування обставин, що змінилися, дотримуючись мети цільової установи.

(4) Якщо у зв'язку зі зміною обставин статут цільової установи потрібно змінити, але особи, правомочні змінювати статут, цього не роблять, зміну статуту може вирішити суд за вимогою засновника, ради чи заінтересованої особи.

(1) Зміна статуту набуває чинності з внесення зміни до реєстру. До заяви про внесення зміни статуту до реєстру додається рішення про зміну статуту та новий текст статуту. Новий текст статуту повинен підписати щонайменше один член правління або, якщо члени правління правомочні представляти об'єднання лише спільно, то всі члени правління, правомочні представляти спільно.

(1) Цільова установа припиняється:

1) за рішенням засновників, якщо таке право засновників передбачено статутом;

2) на інших підставах, встановлених у § 39 Закону про загальну частину цивільного кодексу. [RT I 2009, 13, 78 - jõust. 01.07.2009]

(1) Рада може вирішити припинення цільової установи лише у випадках, передбачених статутом. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували всі члени ради.

[RT I, 20.06.2022, 1 - набув чинності 01.07.2022]

(1) Якщо економічний стан фонду погіршився і виникнення неплатоспроможності в майбутньому є ймовірним, правління має вжити заходів для подолання економічних труднощів, відновлення своєї ліквідності, покращення прибутковості та забезпечення сталого господарювання, зокрема розглянути подання заяви про санацію. Якщо фонд є неплатоспроможним і неплатоспроможність з огляду на його економічний стан не є тимчасовою, правління має невідкладно, не пізніше ніж через 20 днів від виявлення неплатоспроможності, подати до суду заяву про банкрутство фонду. Після виявлення неплатоспроможності члени правління не можуть здійснювати платежі від імені фонду, за винятком платежів, здійснення яких у стані неплатоспроможності відповідає дбайливості, яка зазвичай очікується від члена правління. Члени правління солідарно зобов'язані відшкодувати фонду здійснені фондом після виявлення неплатоспроможності платежі, здійснення яких у розглядуваній ситуації не відповідало дбайливості, яка зазвичай очікується від члена правління. До відповідальності членів правління застосовується встановлене § 23 цього закону.

(2) Встановлений частиною 1 цього параграфа обов'язок подання заяви про банкрутство поширюється за відсутності членів правління на членів ради, за винятком випадку, коли член ради доведе, що він не знав і не мусив знати про стійку неплатоспроможність фонду. [RT I, 20.06.2022, 1 - набув чинності 01.07.2022]

(1) Фонд припиняється ухвалою суду на вимогу міністра, відповідального за сферу, або іншої заінтересованої особи:

1) якщо діяльність фонду не відповідає вимогам, встановленим § 2 цього закону, або статутним цілям фонду;

2) якщо майно фонду є явно недостатнім для досягнення мети і набуття достатнього майна в найближчому майбутньому є малоймовірним;

3) якщо правління не подало передбачену законом заяву про припинення; [RT I, 05.05.2022, 1 - набув чинності 01.02.2023]

3¹) якщо фонд не призначив контактну особу, зазначену в частині 2 § 24 закону про комерційний реєстр; [RT I, 05.05.2022, 1 - набув чинності 01.02.2023]

4) з інших підстав, встановлених § 40 закону про загальну частину цивільного кодексу. [RT I 2009, 13, 78 - набув чинності 01.07.2009]

(2) [Втратив чинність – RT I 2009, 13, 78 - набув чинності 01.07.2009]

(3) Суд може прийняти рішення про примусове припинення також з власної ініціативи, якщо із закону не випливає інше.

(1) При припиненні фонду правління має подати заяву для внесення припинення до реєстру.

(2) Якщо підставою припинення є рішення ради, воно додається до заяви.

(3) Якщо фонд припиняється на підставі ухвали суду, суд надсилає ухвалу до реєстру для внесення запису.

(4) [Втратив чинність – RT I, 05.05.2022, 1 - набув чинності 01.02.2023]

(1) При припиненні фонду відбувається його ліквідація (ліквідаційна процедура), якщо законом не встановлено інше.

(2) У ліквідаційній процедурі до назви фонду має бути додано позначку «в стані ліквідації».

(1) Ліквідаторами фонду є члени правління, якщо статутом не передбачено інше. У разі примусового припинення ліквідаторів призначає суд, який визначає також порядок винагороди ліквідаторів і розмір винагороди.

(2) Ліквідатором не може бути фізична особа, яка не може бути членом правління. [RT I 2009, 13, 78 - набув чинності 01.07.2009]

(3) Місце проживання щонайменше половини ліквідаторів має бути в Естонії.

(4) На вимогу засновника фонду, іншого ліквідатора чи іншої заінтересованої особи або з власної ініціативи суду суд може з поважної причини відкликати ліквідатора. У такому разі суд призначає нового ліквідатора.

(5) Ліквідатор може піти у відставку з тієї ж причини і в тому ж порядку, що й член правління. [RT I 2009, 13, 78 - набув чинності 01.07.2009]

(1) Заяву про внесення до реєстру перших ліквідаторів подає правління. Заяву про внесення до реєстру заміни ліквідаторів та зміни їхнього права представництва подають ліквідатори. До заяви додається рішення, що є підставою для заміни ліквідатора або зміни права представництва. Усі ліквідатори подають держателю реєстру письмове підтвердження, що вони згідно із законом мають право бути ліквідатором. [RT I 2009, 13, 78 - набув чинності 01.07.2009]

(2) Якщо ліквідатор призначається ухвалою суду, суд надсилає держателю реєстру ухвалу для внесення запису. [RT I 2006, 61, 456 - набув чинності 01.01.2007]

(3) До реєстру вносяться імена та особові коди ліквідаторів.

(1) Ліквідатори мають права та обов'язки правління, які не суперечать суті ліквідації. Ліквідація не впливає на взаємні правовідносини засновників, відносини засновників із фондом та права ради, якщо із закону і суті ліквідації не випливає інше. [RT I 2009, 13, 78 - набув чинності 01.07.2009]

(2) Ліквідатори припиняють діяльність фонду, стягують борги, продають майно, задовольняють вимоги кредиторів і розподіляють майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, між особами, які мають на це право.

(3) Ліквідатори не зобов'язані продавати майно, якщо це не є необхідним для задоволення вимог кредиторів або розподілу майна, що залишилося, між особами, які мають на це право.

(4) Ліквідатори можуть здійснювати лише правочини, необхідні для ліквідації фонду.

(1) Право представництва членів правління, які є ліквідаторами, у разі ліквідації не змінюється, якщо статутом або ухвалою суду не передбачено зміну права представництва на спільне представництво чи одноособове представництво. Ліквідатори, призначені ухвалою суду або статутом, можуть представляти фонд лише спільно, якщо ухвалою суду або статутом не передбачено, що ліквідатори або частина з них можуть представляти фонд одноособово чи по кілька. Відмінний від встановленого законом розподіл права представництва діє щодо третіх осіб лише у випадку, якщо його внесено до реєстру. [RT I 2009, 13, 78 - набув чинності 01.07.2009]

(1) Фонд, що ліквідується, веде бухгалтерський облік у порядку, встановленому законом про бухгалтерський облік, якщо із закону чи з характеру ліквідації не випливає інше.

(2) При прийнятті рішення про припинення ліквідатори складають ліквідаційний звіт. Ліквідаційний звіт затверджує рада, і його потрібно подати реєстратору протягом чотирьох місяців від прийняття рішення про припинення.

(3) З прийняттям рішення про припинення завершується поточний господарський рік фонду і починається новий господарський рік. Рішенням про припинення можна вирішити зміну періоду попереднього господарського року на підставі § 13 частини 2 закону про бухгалтерський облік.

(4) Якщо від початку нового господарського року, зазначеного в частині 3 цього параграфа, минуло 12 місяців, а процес ліквідації ще не завершився, за станом на кінець кожного господарського року після рішення про припинення складається проміжний ліквідаційний звіт.

(5) Фонд зобов'язаний провести аудиторську перевірку ліквідаційного звіту та проміжного ліквідаційного звіту у випадку, якщо такий обов'язок існував щодо останнього бухгалтерського звіту, складеного до рішення про припинення, або існував би щодо ліквідаційного звіту чи проміжного ліквідаційного звіту, з урахуванням вимог, встановлених законом про аудиторську діяльність.

(6) Суд може звільнити фонд від аудиторської перевірки ліквідаційного звіту чи проміжного ліквідаційного звіту, якщо майновий стан фонду настільки зрозумілий, що аудиторська перевірка вочевидь не є необхідною ані в інтересах осіб, які згідно зі статутом фонду мають право на майно, ані в інтересах кредиторів. [RT I, 05.05.2022, 1 - набув чинності 01.02.2023]

(1) Ліквідатори невідкладно публікують повідомлення про ліквідаційне провадження фонду в офіційному виданні Ametlikud Teadaanded. Відомим кредиторам ліквідатори повинні надіслати ліквідаційне повідомлення.

(2) У ліквідаційному повідомленні потрібно зазначити, щоб кредитори подали свої вимоги протягом чотирьох місяців від опублікування повідомлення. [RT I, 05.05.2022, 1 - набув чинності 01.02.2023]

(1) Кредитори повинні протягом чотирьох місяців від опублікування ліквідаційного повідомлення повідомити ліквідаторам про всі свої вимоги до фонду. У повідомленні зазначаються зміст, підстава та розмір вимоги, і до нього додаються документи, що підтверджують вимогу. Неповідомлення про вимогу вчасно не впливає на дійсність вимоги і не обмежує права кредитора подавати до суду позов проти фонду, що перебуває в ліквідації. [RT I, 05.05.2022, 1 - набув чинності 01.02.2023]

(2) Ліквідатори задовольняють відомі фонду вимоги кредиторів незалежно від повідомлення про вимоги.

(3) Якщо відомий фонду кредитор не подав вимогу і вимогу з незалежних від фонду причин неможливо задовольнити, за наявності умов депонування належні кредитору кошти депонуються.

(4) Якщо зобов'язання неможливо виконати під час ліквідації або якщо вимога є спірною, майно фонду не можна розподіляти між особами, які мають на це право, якщо спірна грошова сума не депонована або кредитору не надано достатнього забезпечення. [RT I 2009, 13, 78 - набув чинності 01.07.2009]

(1) Якщо майна фонду, що ліквідується, недостатньо для задоволення всіх вимог кредиторів, ліквідатори повинні подати заяву про банкрутство.

(1) Після задоволення вимог усіх кредиторів та депонування коштів ліквідатори складають підсумковий ліквідаційний звіт, у тому числі план розподілу майна, що залишилося після ліквідації, який є його частиною.

(2) Фонд зобов'язаний провести аудиторську перевірку підсумкового ліквідаційного звіту у випадку, якщо такий обов'язок існував щодо останнього бухгалтерського звіту, складеного до рішення про припинення, або існував би щодо підсумкового ліквідаційного звіту, з урахуванням вимог, встановлених законом про аудиторську діяльність.

(3) Ліквідатори повинні подати підсумковий ліквідаційний звіт для ознайомлення членам ради за місцезнаходженням фонду і повідомити про це членів ради.

(4) Якщо при складанні підсумкового ліквідаційного звіту не було дотримано положень закону чи статуту або рішень ради, суд на підставі позову щонайменше 2/3 членів ради може вирішити скласти новий підсумковий ліквідаційний звіт або провести додаткову ліквідацію. Позов можна подати протягом двох місяців від часу повідомлення членів ради про подання підсумкового ліквідаційного звіту раді для ознайомлення. Відповідачем є фонд. [RT I, 05.05.2022, 1 - набув чинності 01.02.2023]

(1) Після задоволення чи забезпечення всіх вимог кредиторів та депонування коштів майно, що залишилося, розподіляється згідно зі статутом між особами, які мають на це право. Якщо статутом не передбачено інше, майно розподіляється між особами, які мають право, рівними частками. [RT I 2009, 13, 78 - набув чинності 01.07.2009]

(2) Якщо фонд припиняється за рішенням засновників — фізичних осіб, майно, що залишилося після ліквідації, переходить до них, якщо статутом не передбачено інше. Майно переходить до засновників — фізичних осіб рівними частками, якщо статутом не встановлено інше.

(3) Якщо статутом не передбачено, кому переходить майно, що залишилося після ліквідації, майно переходить до держави, яка повинна використовувати його якомога більше відповідно до цілей фонду.

(4) У разі примусового припинення фонду з підстави, що його ціль або діяльність суперечать конституційному ладу, кримінальному закону чи добрим звичаям, майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, переходить до держави.

(5) Майно не можна розподіляти між особами, які мають право, до закінчення шести місяців від внесення до реєстру запису про припинення фонду та опублікування ліквідаційного повідомлення. [RT I, 05.05.2022, 1 - набув чинності 01.02.2023]

(1) Після завершення ліквідації ліквідатори подають заяву про виключення фонду з реєстру.

(2) Якщо після виключення фонду з реєстру виявиться, що у фонду залишилося нерозподілене майно і необхідні додаткові ліквідаційні заходи, суд може за вимогою заінтересованої особи ухвалити рішення про додаткову ліквідацію та відновити права колишніх ліквідаторів або призначити нових ліквідаторів.

(3) За вимогою кредитора фонду ліквідацію після виключення фонду з реєстру може бути проведено лише в тому разі, якщо кредитор обґрунтує, що його вимога до фонду залишилася незадоволеною в ліквідаційному провадженні, він не має можливості задовольнити вимогу в інший спосіб і при відновленні ліквідації його вимогу можливо задовольнити, або якщо фонд не можна було виключити з реєстру через спір щодо вимоги. Клопотання кредитора про додаткову ліквідацію не задовольняється, зокрема, якщо він без поважної причини не подав своєчасно свою вимогу ліквідаторам. [RT I 2005, 39, 308 - набув чинності 01.01.2006]

(1) Рада фонду може ухвалити рішення про продовження діяльності фонду, виключеного з реєстру на підставі § 61 або 62 Закону про комерційний реєстр.

(2) Рішення про продовження діяльності вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше 2/3 членів ради, якщо статутом не передбачено вимоги більшої кількості голосів. [RT I, 05.05.2022, 1 - набув чинності 01.02.2023, частково змінено [RT I, 23.12.2022, 2]]

[Втратив чинність - RT I, 05.05.2022, 1 - набр. чинності 01.02.2023]

(1) Ліквідатори передають документи фонду на зберігання ліквідатору, архівісту або іншій надійній особі. Якщо ліквідатори не визначили зберігача документів, його за потреби визначає суд. Документи зберігаються в Естонії. [RT I, 20.04.2017, 1 - набув чинності 15.01.2018]

(2) Ім'я зберігача документів, місце проживання чи місцезнаходження, особовий чи реєстровий код та адреса електронної пошти вносяться до реєстру на підставі заяви ліквідаторів, а щодо призначеного судом зберігача — на підставі ухвали суду. Зберігач документів замінюється, а новий зберігач вноситься до реєстру на підставі ухвали суду. [RT I, 05.05.2022, 1 - набув чинності 01.02.2023]

(3) Зберігач документів відповідає за збереження переданих на зберігання документів протягом установленого законом строку.

(4) З документами фонду, переданими на зберігання, можуть ознайомитися засновники, кредитори фонду, а також інші особи, які мають на це обґрунтований інтерес. Якщо зберігач документів не забезпечує ознайомлення з документами особі, яка має на це право, така особа може протягом двох тижнів від дня отримання відмови або протягом чотирьох тижнів від дня подання клопотання, якщо на нього не було відповіді, подати до суду в порядку непозовного провадження заяву про зобов'язання зберігача документів забезпечити ознайомлення з документами. [RT I, 05.05.2022, 1 - набув чинності 01.02.2023]

[Втратив чинність - RT I 2002, 53, 336 - набр. чинності 01.07.2002]

(1) Фонд (приєднуваний фонд) може об'єднатися з іншим фондом (приєднувальний фонд) у випадках, передбачених їхніми статутами. Приєднуваний фонд вважається таким, що припинився.

(2) Фонди можуть об'єднатися також у спосіб заснування нового фонду. Об'єднувані фонди в такому разі вважаються такими, що припинилися.

(3) Об'єднання відбувається без ліквідаційного провадження.

(4) У разі об'єднання майно приєднуваного фонду переходить до приєднувального фонду. У разі заснування нового фонду майно об'єднуваних фондів переходить до нього.

(5) Фонд може об'єднатися лише з іншим фондом.

(6) У випадках, установлених законом, для об'єднання потрібен дозвіл компетентного органу.

(1) Для об'єднання правління фондів укладають договір про об'єднання, у якому мають бути зазначені найменування та місцезнаходження фондів, а також наслідки об'єднання для працівників приєднуваного фонду. Договір про об'єднання має містити домовленість про передачу майна приєднуваного фонду приєднувальному фонду в цілому. [RT I 2009, 13, 78 - набув чинності 01.07.2009]

(2) Договір про об'єднання має бути нотаріально посвідчений.

(3) Якщо схвалений договір про об'єднання є умовним і умова не настала протягом п'яти років після укладення договору, фонд може його розірвати, повідомивши про розірвання щонайменше за шість місяців, якщо договором про об'єднання не передбачено коротший строк попередження.

(1) Права та обов'язки з договору про об'єднання виникають, якщо договір про об'єднання схвалили ради всіх об'єднуваних фондів. Рішення про об'єднання має бути письмовим.

(2) Рішення про об'єднання вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше 2/3 членів ради, якщо статутом не передбачено вимоги більшої кількості голосів.

(1) Суд може за вимогою засновника фонду, члена ради або члена правління визнати недійсним рішення про об'єднання, що суперечить закону, договору про товариство чи статуту, якщо вимогу подано протягом одного місяця від дня ухвалення рішення. [RT I 2009, 13, 78 - набув чинності 01.07.2009]

(1) Приєднувальний фонд невідкладно після внесення об'єднання до реєстрової картки приєднувального фонду публікує у виданні «Ametlikud Teadaanded» повідомлення про об'єднання для кредиторів об'єднаних фондів і повідомляє про можливість подати приєднувальному фонду свої вимоги для отримання забезпечення протягом шести місяців від дня публікації повідомлення.

(2) Приєднувальний фонд повинен протягом шести місяців від дня публікації повідомлення, зазначеного в частині 1 цього параграфа, забезпечити вимоги, подані кредиторами об'єднуваних фондів, якщо кредитори не можуть вимагати задоволення вимог і обґрунтовують, що об'єднання може поставити під загрозу виконання їхніх вимог. [RT I 2009, 13, 78 - набув чинності 01.07.2009]

(1) Правління фонду, що бере участь в об'єднанні, подає не раніше ніж через один місяць після схвалення договору про об'єднання заяву про внесення об'єднання до реєстру. До заяви додаються: [RT I, 18.12.2012, 3 - набув чинності 19.12.2012]

1) нотаріально засвідчена копія договору про об'єднання;

2) рішення про об'єднання;

3) дозвіл на об'єднання, якщо він потрібен.

4) [втратив чинність – RT I 2009, 13, 78 - набув чинності 01.07.2009]

(2) У заяві члени правління мають підтвердити, що рішення про об'єднання не було оскаржене або що заяву про оскарження було залишено без задоволення. [RT I 2009, 13, 78 - набув чинності 01.07.2009]

(3) Правління приєднувального фонду може подати заяву також про внесення до реєстру об'єднання приєднуваного фонду. [RT I 2009, 13, 78 - набув чинності 01.07.2009]

(1) Приєднувальний фонд може продовжувати діяльність під найменуванням приєднуваного фонду.

(1) Об'єднання вноситься до реєстраційної картки об'єднуючого фонду, якщо воно внесене до реєстраційних карток усіх об'єднуваних фондів. У записі реєстраційної картки об'єднуваного фонду зазначається, що об'єднання вважається таким, що відбулося, з моменту його внесення до реєстраційної картки об'єднуючого фонду.

(2) Заяви, пов'язані з об'єднанням, об'єднуються в одне провадження. [RT I, 21.06.2014, 8 - набув чинності 01.01.2015]

(1) З внесенням об'єднання до реєстраційної картки об'єднуючого фонду майно об'єднуваного фонду переходить до об'єднуючого фонду. Після внесення об'єднання до реєстраційної картки об'єднуючого фонду записи про перехід майна до кріпосної книги та реєстрів рухомого майна вносяться на підставі заяви об'єднуючого фонду. [RT I 2009, 13, 78 - набув чинності 01.07.2009]

(2) Об'єднуваний фонд вважається таким, що припинився, з моменту внесення об'єднання до реєстраційної картки об'єднуючого фонду. Реєстратор виключає об'єднуваний фонд з реєстру.

(3) Об'єднання не може бути оскаржене після його внесення до реєстраційної картки об'єднуючого фонду. [RT I 2009, 13, 78 - набув чинності 01.07.2009]

(4) Члени правління об'єднуваного фонду солідарно відповідають за шкоду, винно заподіяну об'єднанням фонду, його засновникам або кредиторам фонду. [RT I 2009, 13, 78 - набув чинності 01.07.2009]

(5) Строк давності вимоги, зазначеної в частині 4 цього параграфа, становить п'ять років з моменту внесення об'єднання до реєстраційної картки об'єднуючого фонду. [RT I 2009, 13, 78 - набув чинності 01.07.2009]

(1) До об'єднання зі створенням нового фонду застосовується встановлене §§ 61–68 цього закону разом із передбаченими законом доповненнями.

(2) До об'єднуваних фондів застосовується встановлене щодо об'єднуваного фонду, а до створюваного фонду — встановлене щодо об'єднуючого фонду. Фонди вважаються об'єднаними з моменту внесення нового фонду до реєстру.

(3) До створення нового фонду застосовуються положення про створення фонду, якщо зі встановленого в цьому розділі не випливає інше. Засновниками є об'єднувані фонди.

(4) У договорі про об'єднання, крім встановленого в частині 1 § 62 цього закону, слід визначити найменування та місцезнаходження нового фонду, а також членів правління. До договору про об'єднання додається статут створюваного фонду, який затверджується рішенням про об'єднання.

(5) Правління об'єднуваного фонду подає заяву про внесення об'єднання до реєстру. [RT I, 18.12.2012, 3 - набув чинності 19.12.2012]

(6) Правління об'єднуваних фондів подають спільну заяву про внесення нового фонду до реєстру. [RT I, 21.06.2014, 8 - набув чинності 01.01.2015]

(1) Поділ здійснюється шляхом розподілу або виділення без ліквідаційного провадження. Фонд може брати участь у поділі лише у випадках, передбачених статутом.

(2) У разі розподілу фонд, що поділяється, передає своє майно набуваючим фондам. Набуваючим фондом може бути наявний або створюваний фонд. У разі розподілу фонд, що поділяється, припиняється.

(3) У разі виділення фонд, що поділяється, передає частину свого майна одному або кільком набуваючим фондам. Набуваючим фондом може бути наявний або створюваний фонд.

(4) Фонд може поділятися лише на фонди та брати участь лише в поділі фонду.

(5) У випадках, встановлених законом, для поділу потрібен дозвіл компетентного органу.

(1) Для поділу правління фондів, що беруть участь у поділі, укладають договір про поділ. У договорі про поділ слід зазначити:

1) найменування та місцезнаходження фондів, що беруть участь у поділі;

2) перелік майна, що передається кожному набуваючому фонду;

3) наслідки поділу для працівників.

(2) Договір про поділ повинен бути нотаріально посвідчений.

(3) Якщо схвалений договір про поділ є умовним і умова не настала протягом п'яти років після укладення договору, фонд може його розірвати, повідомивши про розірвання щонайменше за шість місяців наперед, якщо договором про поділ не передбачено коротшого строку попередження.

(1) Права та обов'язки з договору про поділ виникають, якщо договір про поділ схвалили ради всіх фондів, що беруть участь у поділі. Рішення про поділ повинно бути письмовим.

(2) Рішення про поділ прийняте, якщо за нього проголосувало понад 2/3 членів ради, якщо статутом не передбачено вимоги більшої більшості голосів.

(1) Суд може за вимогою засновника фонду, члена ради або члена правління визнати недійсним рішення про поділ, що суперечить закону, договору товариства або статуту, якщо вимога подана протягом одного місяця з моменту прийняття рішення. [RT I 2009, 13, 78 - набув чинності 01.07.2009]

[Втратив чинність - RT I 2009, 13, 78 - набр. чинності 01.07.2009]

(1) Правління фонду, що бере участь у поділі, подає заяву про внесення поділу до реєстру не раніше ніж через один місяць після схвалення договору про поділ. До заяви додаються: [RT I, 18.12.2012, 3 - набув чинності 19.12.2012]

1) нотаріально засвідчена копія договору про поділ;

2) рішення про поділ;

3) дозвіл на поділ, якщо він вимагається.

4) [втратив чинність - RT I 2009, 13, 78 - набув чинності 01.07.2009]

(2) У заяві члени правління повинні підтвердити, що рішення про поділ не оскаржене або що заяву про оскарження залишено без задоволення. [RT I 2009, 13, 78 - набув чинності 01.07.2009]

(1) У разі розподілу набуваючий фонд може продовжувати діяльність під найменуванням фонду, що поділяється.

(1) Поділ вноситься до реєстраційної картки фонду, що поділяється, якщо він внесений до реєстраційних карток усіх набуваючих фондів. У записах реєстраційних карток набуваючих фондів зазначається, що поділ вважається таким, що відбувся, з моменту його внесення до реєстраційної картки фонду, що поділяється.

(2) Провадження, пов'язані з поділом, об'єднуються в одне провадження. [RT I, 21.06.2014, 8 - набув чинності 01.01.2015]

(1) Із внесенням поділу до реєстраційної картки фундації, що поділяється, все майно фундації, що поділяється, а у разі відокремлення — відокремлене майно згідно з передбаченим у договорі про поділ розподілом переходить до фундацій-набувачів. Після внесення поділу до реєстраційної картки фундації, що поділяється, записи про перехід майна вносяться до кріпосної книги та реєстрів рухомого майна за заявою фундації-набувача. [RT I 2009, 13, 78 - jõust. 01.07.2009]

(2) У разі розподілу фундація, що поділяється, припиняється із внесенням поділу до реєстраційної картки фундації, що поділяється. Реєстроутримувач виключає фундацію, що поділяється, з реєстру.

(3) У разі розподілу нерозподілене майно розподіляється між фундаціями-набувачами пропорційно їхній частці в розподіленому майні.

(4) Поділ не може бути оскаржений після його внесення до реєстраційної картки фундації, що поділяється. [RT I 2009, 13, 78 - jõust. 01.07.2009]

(1) За зобов'язаннями фундації, що поділяється, які виникли до внесення поділу до реєстраційної картки фундації, що поділяється, фундації, які беруть участь у поділі, відповідають солідарно. У відносинах між солідарними боржниками зобов'язаною особою є лише той, кому зобов'язання були визначені договором про поділ.

(2) Фундація, яка бере участь у поділі і якій зобов'язання не було визначене договором про поділ, відповідає за зобов'язанням фундації, що поділяється, якщо строк його виконання настає протягом п'яти років після внесення поділу до реєстраційної картки фундації, що поділяється.

(3) Фундація, яка бере участь у поділі, невідкладно після внесення поділу до реєстраційної картки об'єднання, що поділяється, публікує у виданні Ametlikud Teadaanded повідомлення про поділ для кредиторів фундацій, які беруть участь у поділі, і повідомляє про можливість подати свої вимоги для отримання забезпечення протягом шести місяців від дати опублікування повідомлення. [RT I 2009, 13, 78 - jõust. 01.07.2009]

(4) Фундація, яка бере участь у поділі, зобов'язана протягом шести місяців від дати опублікування повідомлення, зазначеного в частині 3 цього параграфа, забезпечити вимоги, подані кредиторами, якщо кредитори не можуть вимагати задоволення вимог і обґрунтовують, що поділ може загрожувати виконанню їхніх вимог. [RT I 2009, 13, 78 - jõust. 01.07.2009]

(5) Члени правління фундації, яка бере участь у поділі, відповідають солідарно за шкоду, винно завдану поділом фундації, засновникам або кредиторам фундації. [RT I 2009, 13, 78 - jõust. 01.07.2009]

(6) Строк давності вимоги, зазначеної в частині 5 цього параграфа, становить п'ять років від внесення поділу до реєстраційної картки фундації, що поділяється. [RT I 2009, 13, 78 - jõust. 01.07.2009]

(1) До поділу із заснуванням нової фундації застосовується встановлене в §§ 70–78 цього закону разом із передбаченими законом доповненнями.

(2) До фундацій, що засновуються, застосовується встановлене щодо фундацій-набувачів.

(3) До заснування нової фундації застосовуються положення про заснування фундації, якщо з положень цього розділу не випливає інше. Засновником є фундація, що поділяється.

(4) У разі поділу із заснуванням нової фундації правління фундації, що поділяється, або учасники, уповноважені представляти фундацію, складають план поділу, який замінює договір про поділ. У плані поділу, окрім встановленого в частині 1 § 71 цього закону, слід визначити найменування та місцезнаходження нової фундації, а також членів правління. До плану поділу додається статут фундації, що засновується, який затверджується рішенням про поділ.

(5) Правління фундації, що поділяється, подає заяву про внесення нових фундацій та поділу до реєстру. [RT I, 18.12.2012, 3 - jõust. 19.12.2012]

(6) Реєстроутримувач вносить кожну нову фундацію до реєстру, після чого реєстроутримувач вносить поділ до реєстру і робить біля кожної нової фундації відмітку про те, коли поділ був внесений до реєстру. [RT I, 18.12.2012, 3 - jõust. 19.12.2012]

(1) Починаючи з 1 жовтня 1996 року фундації можна засновувати лише в порядку, встановленому законом про фундації, і до них застосовується встановлене законом про фундації.

(2) До неприбуткових об'єднань, утворених до 1 жовтня 1996 року з метою цільового збирання та розподілу майна, які не мають членів, до їх внесення до реєстру як фундації застосовується встановлене в частині 1 § 1, § 2, частині 5 § 3, § 17, частині 1, першому реченні частини 2 та частині 3 § 18, §§ 20–23, § 33, частинах 1 і 3 § 34, §§ 38, 43–51, першому реченні частини 1 та частині 2 § 52, §§ 53–60 цього закону; при внесенні до реєстру до них застосовується цей закон у повному обсязі. Якщо статут неприбуткового об'єднання, утвореного з метою цільового збирання та розподілу майна, зазначеного в першому реченні цієї частини, суперечить закону про фундації, застосовується встановлене законом. Встановлене в §§ 16–32 та 40–42 застосовується до неприбуткових об'єднань, утворених з метою цільового збирання та розподілу майна, які не мають членів, настільки, наскільки з їхніх статутів не випливає інше. [RT I, 20.04.2017, 1 - jõust. 15.01.2018]

(3) До неприбуткових об'єднань, утворених до 1 жовтня 1996 року з метою цільового збирання та розподілу майна, які мають членів, застосовується встановлене в §§ 91–96 закону про неприбуткові об'єднання.

(4) Річний звіт неприбуткових об'єднань, зазначених у частині 2 цього параграфа, затверджує орган, що має відповідну компетенцію згідно зі статутом. До таких об'єднань не застосовується встановлене в § 24 закону про бухгалтерський облік.

(5) До набрання чинності відповідним законом порядок і засади діяльності аудитора, а також вимоги до аудитора визначаються в порядку, встановленому Урядом Республіки.

(1) Об'єднання та поділ внесених до реєстру фундацій відбувається в порядку, встановленому цим законом. Внесена до реєстру фундація не може об'єднуватися з невнесеним до реєстру неприбутковим об'єднанням, утвореним з метою цільового збирання та розподілу майна.

(2) Об'єднання та поділ невнесених до реєстру як фундація неприбуткових об'єднань, утворених з метою цільового збирання та розподілу майна, не допускається.

(1) Неприбуткове об'єднання, засноване до 1 жовтня 1996 року та зареєстроване в реєстрі підприємств, установ і організацій Естонської Республіки (далі — реєстр підприємств), утворене з метою цільового збирання та розподілу майна, яке відповідає вимогам закону про фонди, вноситься до реєстру неприбуткових об'єднань і фондів як фонд на підставі його заяви.

(2) У заяві про внесення до реєстру належить зазначити передбачені законом дані про фонд, а до заяви додати передбачені законом документи, а також посвідчення про його реєстрацію в реєстрі підприємств.

(3) Статут неприбуткового об'єднання, утвореного з метою цільового збирання та розподілу майна, для внесення до реєстру як фонду має бути приведений у відповідність до встановленого цим законом.

(4) Внесення змін до статуту неприбуткових об'єднань, зазначених у частині 2 § 80, та зміна даних, що підлягають реєстрації в реєстрі підприємств, здійснюються в порядку, що діяв до 1 жовтня 1996 року.

(1) При внесенні до реєстру як фонду неприбуткового об'єднання, утвореного з метою цільового збирання та розподілу майна та внесеного до реєстру підприємств, на підставі повідомлення держателя реєстру в запис реєстру підприємств вноситься відповідна позначка.

(2) При внесенні до реєстру як фонду неприбуткового об'єднання, утвореного з метою цільового збирання та розподілу майна, заснованого до 1 жовтня 1996 року, до реєстру вноситься позначка про попередню реєстрацію фонду в реєстрі підприємств із зазначенням колишнього реєстрового номера.

(1) До неприбуткових об'єднань, утворених з метою цільового збирання та розподілу майна та внесених до реєстру підприємств, які до 1 жовтня 1998 року не внесені до реєстру як фонд, або щодо внесення яких до реєстру до цього часу держателю реєстру не подано заяви, або щодо яких заяву про внесення до реєстру залишено без задоволення, застосовується встановлене § 95 закону про неприбуткові об'єднання.

(1) При внесенні фонду до реєстру держатель реєстру робить запит до держателя реєстру підприємств щодо реєстрації в реєстрі підприємств такого самого або подібного найменування.

(2) Найменування, яке заявляється, не вноситься до реєстру, якщо це найменування або оманливо подібне до нього найменування зареєстроване в реєстрі підприємств іншим неприбутковим об'єднанням, утвореним з метою цільового збирання та розподілу майна, раніше за заявника.

(1) Встановлене в другому реченні частини 4 § 34 цього закону застосовується до звіту за господарський рік, складеного за звітний період, який починається 1 січня 2009 року або пізніше. [RT I 2008, 27, 177 - набув чинності 10.07.2008]

(1) Початок і кінець господарського року фондів, що містяться в реєстрі, держатель реєстру вносить до реєстру згідно зі статутом без заяви про внесення запису та без ухвали про внесення запису. До запису не застосовуються § 82 закону про неприбуткові об'єднання та друге речення § 599 цивільного процесуального кодексу, і за нього не стягується державне мито. [RT I, 21.03.2014, 3 - набув чинності 31.03.2014]

(1) Фонд, який зобов'язаний подати держателю реєстру звіт за господарський рік у період з 12 березня до 31 серпня 2020 року, має подати звіт не пізніше 31 жовтня 2020 року. [RT I, 23.05.2020, 2 - набув чинності 24.05.2020]

[Вилучено з цього тексту.]

[Втратив чинність - RT I, 21.06.2014, 8 - набр. чинності 01.01.2015]

(1) Цей закон набирає чинності 1 жовтня 1996 року.