Закон про туризм

(1) Цей закон встановлює загальні вимоги до пропонування та надання туристичної послуги, а також до туристичного інформаційного центру, так само як відповідальність за порушення цього закону та порядок здійснення нагляду.

(2) Цей закон не застосовується, якщо пакетні тури пропонуються або укладення договорів про пов'язані послуги з організації подорожей полегшується лише час від часу, на неприбутковій основі та тільки для обмеженого кола подорожуючих, без пропонування їх громадськості.

(3) Цей закон не застосовується до договорів пакетного туру та договорів про пов'язані послуги з організації подорожей, укладених на підставі загального договору, за яким підприємець організовує ділові поїздки для іншої особи, що діє в економічній або професійній діяльності.

(4) Цей закон не застосовується до пакетних турів та пов'язаних послуг з організації подорожей, які тривають менше ніж 24 години, за винятком випадків, коли вони включають нічне розміщення. [RT I, 28.12.2017, 3 - jõust. 01.07.2018]

[Втратив чинність - RT I, 28.12.2017, 3 - набр. чинності 01.07.2018]

(1) Послуга подорожі — це:

1) перевезення пасажирів;

2) розміщення, яке за своєю суттю не є частиною перевезення пасажирів або не призначене для забезпечення місця проживання;

3) оренда автомобіля, іншого механічного транспортного засобу у розумінні статті 3 пункту 16 Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) 2018/858 про затвердження типу та ринковий нагляд за механічними транспортними засобами та їхніми причепами, а також системами, компонентами та окремими технічними вузлами, призначеними для таких транспортних засобів, і про внесення змін до регламентів (ЄС) № 715/2007 та (ЄС) № 595/2009 і про скасування Директиви 2007/46/ЄС (ОВ L 151, 14.06.2018, с. 1–218), або мотоцикла, для якого потрібне посвідчення водія категорії A на підставі статті 4 частини 3 підпункту «c» Директиви Європейського Парламенту та Ради 2006/126/ЄС про посвідчення водія (ОВ L 403, 30.12.2006, с. 18–60); [RT I, 04.12.2020, 1 - jõust. 14.12.2020]

4) інша туристична послуга, яка за своєю суттю не є частиною послуги, зазначеної в пунктах 1–3 цього параграфа. [RT I, 28.12.2017, 3 - jõust. 01.07.2018]

[Втратив чинність - RT I, 13.03.2014, 2 - набр. чинності 23.03.2014]

(1) Туристичне підприємство — це підприємець, який діє з метою економічної або професійної діяльності, пов'язаної з пакетними турами та пов'язаними послугами з організації подорожей, як туроператор, турпосередник або підприємець, що полегшує укладення договорів про пов'язані послуги з організації подорожей.

(2) Туроператор — це туристичне підприємство, яке складає пакетні тури й пропонує їх або укладає договори пакетного туру самостійно, через інше туристичне підприємство чи разом із ним, а також підприємець, який передає дані про подорожуючого іншому підприємцю відповідно до § 7 частини 2 пункту 5 цього закону.

(3) Турпосередник — це туристичне підприємство, яке пропонує складені туроператором пакетні тури або укладає договори пакетного туру від імені туроператора. До турпосередника, який пропонує пакетні тури, складені туристичним підприємством, заснованим за межами Європейського економічного простору, або укладає договори пакетного туру від його імені, застосовуються вимоги, встановлені цим законом для туроператора. [RT I, 28.12.2017, 3 - jõust. 01.07.2018]

(1) Види діяльності туристичного підприємства класифікуються таким чином:

1) організація пакетних турів, що містять туристичні послуги, які надаються в Естонії; [RT I, 28.12.2017, 3 - jõust. 01.07.2018]

2) організація пакетних турів, що містять туристичні послуги, які надаються за межами Естонії, та чартерний рейс; [RT I, 28.12.2017, 3 - jõust. 01.07.2018]

3) організація пакетних турів, що містять туристичні послуги, які надаються за межами Естонії, та регулярний рейс; [RT I, 28.12.2017, 3 - jõust. 01.07.2018]

4) організація пакетних турів, що містять туристичні послуги, які надаються за межами Естонії, за винятком чартерного або регулярного рейсу; [RT I, 28.12.2017, 3 - jõust. 01.07.2018]

5) посередництво в пакетних турах, складених туристичним підприємством держави за межами Європейського економічного простору; [RT I, 28.12.2017, 3 - jõust. 01.07.2018]

6) пропонування пов'язаних послуг з організації подорожей, що містять туристичні послуги, які надаються в Естонії та за її межами або лише за межами Естонії, та полегшення укладення договорів; [RT I, 08.01.2020, 1 - jõust. 17.01.2020]

7) пропонування пов'язаних послуг з організації подорожей, що містять туристичні послуги, які надаються в Естонії, та полегшення укладення договорів. [RT I, 08.01.2020, 1 - jõust. 17.01.2020]

(1) Пакетний тур — це сукупність щонайменше двох різних видів туристичних послуг для однієї подорожі, якщо сукупність туристичних послуг склав один туроператор, зокрема на бажання чи вибір мандрівника, до укладення одного договору щодо всіх туристичних послуг.

(2) Пакетним туром є також сукупність щонайменше двох різних видів туристичних послуг для однієї подорожі, якщо незалежно від укладення окремих договорів з окремими надавачами туристичних послуг:

1) мандрівник обирає туристичні послуги в одному місці продажу до того, як дає згоду на оплату;

2) туроператор робить пропозицію, укладає договір або стягує плату за ці послуги на основі єдиної або сукупної ціни;

3) туроператор рекламує, робить пропозицію або укладає договір, використовуючи назву «пакетний тур» або подібну назву;

4) туроператор складає сукупність туристичних послуг після укладення такого договору, у якому він надає мандрівникові право обирати послуги з-поміж різних видів туристичних послуг, або

5) мандрівник обирає туристичні послуги у різних підприємців за допомогою пов’язаних між собою онлайн-операцій бронювання, якщо підприємець, з яким укладається перший договір, передає ім’я мандрівника, дані, необхідні для здійснення платежу, та адресу електронної пошти іншому підприємцеві, а договір з іншим підприємцем укладається протягом 24 годин після підтвердження бронювання першої туристичної послуги.

(3) Пакетним туром не вважається сукупність туристичних послуг, за якої лише один вид зазначеної в пунктах 1–3 § 3 цього закону туристичної послуги поєднано з однією чи кількома іншими туристичними послугами, зазначеними в пункті 4 того самого параграфа, якщо остання названа послуга або послуги:

1) не становлять щонайменше 25 відсотків сукупної вартості туристичних послуг і якщо їх не рекламують як істотну ознаку сукупності туристичних послуг або якщо вони в інший спосіб не є істотною ознакою сукупності туристичних послуг, або

2) обираються і надання яких погоджується лише після початку надання туристичної послуги, зазначеної в пунктах 1–3 § 3 цього закону.

(4) Пакетним туром не вважається послуга розміщення та харчування, що пропонується одночасно з перевезенням пасажирів у транспортному засобі, який здійснює регулярне перевезення пасажирів, якщо основною послугою є перевезення пасажирів.

(5) Місце продажу — це діловий приміщення підприємця, вебсторінка чи інша подібна вебплатформа та телефон. Якщо вебсторінки чи інші подібні вебплатформи подаються мандрівникові як єдина платформа, ідеться про одне місце продажу.

(6) Мандрівник — це особа, яка бажає укласти договір пакетного туру або договір про пов’язані туристичні послуги, або яка має право подорожувати на підставі зазначеного договору.

(7) Туристичне підприємство при пропонуванні пакетного туру, складеного іншим туристичним підприємством, зобов’язане оприлюднити інформацію про підприємство, що склало пакетний тур, у якій мають міститися щонайменше назва, адреса та інші контактні дані цього туристичного підприємства. [RT I, 28.12.2017, 3 - jõust. 01.07.2018]

(1) Пов’язані туристичні послуги — це щонайменше два різних види туристичних послуг для однієї подорожі, які не є пакетним туром і щодо яких мандрівник укладає окремі договори з окремими надавачами туристичних послуг, у разі якщо туристичне підприємство сприяє:

1) окремому обиранню мандрівником кожної туристичної послуги та окремій оплаті за неї під час одноразового відвідування місця продажу або звернення до нього, або

2) цілеспрямованим чином укладенню мандрівником договору щонайменше про одну додаткову туристичну послугу з іншим підприємцем, якщо договір з іншим підприємцем укладається протягом 24 годин після підтвердження бронювання першої туристичної послуги.

(2) Якщо мандрівник укладає договір лише про один вид туристичної послуги, зазначеної в пунктах 1–3 § 3 цього закону, та про одну чи кілька інших туристичних послуг, зазначених у пункті 4 того самого параграфа, вони не вважаються пов’язаними туристичними послугами, якщо інша туристична послуга або послуги не становлять щонайменше 25 відсотків сукупної вартості туристичних послуг і якщо їх не рекламують як істотну ознаку подорожі або якщо вони в інший спосіб не є істотною ознакою подорожі. [RT I, 28.12.2017, 3 - jõust. 01.07.2018]

(1) Підприємець, що діє у сфері діяльності, зазначеній у § 6 цього закону, зобов’язаний подати повідомлення про господарську діяльність. [RT I, 28.12.2017, 3 - jõust. 01.07.2018]

(2) У повідомленні, крім передбаченого в законі про загальну частину кодексу господарської діяльності, зазначаються такі дані:

1) сфера чи сфери діяльності туристичного підприємства відповідно до § 6 цього закону;

2) якщо туристичне підприємство надало право пропонувати складений ним пакетний тур та укладати договір пакетного туру також іншому туристичному підприємству чи іншим туристичним підприємствам, то дані про туристичне підприємство або підприємства, які отримали відповідне право, зокрема назву, адресу та інші контактні дані, реєстраційний номер господарської діяльності, у разі його відсутності — номер туристичного підприємства в комерційному реєстрі або назву та номер іншого відповідного реєстру; [RT I, 28.12.2017, 3 - jõust. 01.07.2018]

3) якщо туристичне підприємство є посередником пакетного туру, складеного туристичним підприємством країни поза межами Європейського економічного простору, то назву, адресу та інші контактні дані туристичного підприємства, що склало пакетний тур, а також назву та номер відповідного реєстру країни місцезнаходження; [RT I, 28.12.2017, 3 - jõust. 01.07.2018]

4) торговельна марка, яку використовує туристичне підприємство, за її наявності;

5) адреса місця діяльності або адреси місць діяльності та інші контактні дані, у разі електронної комерції — адреса вебсторінки. [RT I, 29.06.2014, 1 - jõust. 01.07.2014]

(3) Передбачений у цьому параграфі обов’язок щодо повідомлення виконується через естонський інформаційний портал або нотаріуса. [RT I, 29.06.2014, 1 - jõust. 01.07.2014, kohaldatakse alates 2016. aasta 1. juulist.]

[Втратив чинність - RT I 2004, 18, 131 - набр. чинності 15.04.2004]

[Втратив чинність - RT I, 25.03.2011, 1 - набр. чинності 01.07.2014 (jõustumine muudetud - RT I, 22.12.2013, 1)]

[Втратив чинність - RT I, 25.03.2011, 1 - набр. чинності 01.07.2014 (jõustumine muudetud - RT I, 22.12.2013, 1)]

–

[Втратили чинність – RT I 2004, 18, 131 - jõust. 15.04.2004]

[RT I, 28.12.2017, 3 - набув чинності 01.07.2018]

(1) Туроператор повинен мати гарантію для виконання обов'язків, перелічених у частині 3 цього параграфа, на випадок, якщо він через свою неплатоспроможність не зможе виконати обов'язок, що випливає з договору про пакетну подорож. Підприємець, який сприяє укладенню договорів про пов'язані туристичні послуги, повинен мати гарантію для виконання обов'язків, перелічених у частині 4 цього параграфа, на випадок, якщо туристична послуга, що входить до складу пов'язаних туристичних послуг, залишиться ненаданою через його неплатоспроможність.

(2) Обов'язок надання гарантії має туристичне підприємство, засноване в Естонії, а також туристичне підприємство, засноване в державі поза межами Європейського економічного простору, але яке пропонує пакетні подорожі або пов'язані туристичні послуги, чи укладає договори про пакетну подорож, чи діє як підприємець, що сприяє укладенню договорів про пов'язані туристичні послуги, в Естонії, або будь-яким чином спрямовує свою діяльність до Естонії. Туристичне підприємство, засноване в іншій договірній державі Європейського економічного простору, яке пропонує пакетні подорожі або пов'язані туристичні послуги, чи укладає договори про пакетну подорож, чи діє як підприємець, що сприяє укладенню договорів про пов'язані туристичні послуги, в Естонії, має обов'язок надання гарантії відповідно до вимог держави свого заснування.

(3) Туроператор повинен мати достатню фінансову гарантію для:

1) повернення мандрівника до початкового пункту подорожі або до іншого узгодженого місця, якщо договір про пакетну подорож включає перевезення мандрівника;

2) розміщення мандрівника до його повернення до початкового пункту подорожі або до іншого узгодженого місця;

3) повернення мандрівникові платежів, сплачених від імені мандрівника на підставі договору про пакетну подорож, у разі скасування пакетної подорожі, або сплати відшкодування за скасовану частину пакетної подорожі;

4) повернення мандрівникові плати за невикористаний подарунковий сертифікат на пакетну подорож.

(4) Підприємець, який сприяє укладенню договорів про пов'язані туристичні послуги, повинен мати достатню фінансову гарантію для:

1) повернення мандрівникові платежів, сплачених від імені мандрівника підприємцю, що сприяє укладенню договорів про пов'язані туристичні послуги, за пов'язані туристичні послуги, у разі ненадання туристичної послуги, що входить до складу пов'язаних туристичних послуг, або сплати відшкодування за ненадану частину туристичної послуги;

2) повернення мандрівника до початкового пункту подорожі або до іншого узгодженого місця, якщо пов'язані туристичні послуги охоплюють перевезення мандрівника і підприємець, що сприяє укладенню договорів про пов'язані туристичні послуги, є відповідальним за перевезення мандрівника;

3) розміщення мандрівника до його повернення до початкового пункту подорожі або до іншого узгодженого місця, якщо пов'язані туристичні послуги охоплюють перевезення мандрівника і підприємець, що сприяє укладенню договорів про пов'язані туристичні послуги, є відповідальним за перевезення мандрівника.

(5) Туристичне підприємство не має обов'язку надання гарантії, якщо:

1) оплата за пакетні подорожі здійснюється в повному обсязі після надання сукупності туристичних послуг і пакетна подорож не включає перевезення мандрівника;

2) підприємець, який сприяє укладенню договорів про пов'язані туристичні послуги, не є відповідальним за перевезення мандрівника, що входить до складу пов'язаних туристичних послуг, і плата не сплачується підприємцю, який сприяє укладенню договорів про пов'язані туристичні послуги, або оплата за пов'язані туристичні послуги здійснюється в повному обсязі після їх надання;

3) підприємець, який діє у сфері діяльності, зазначеній у пункті 5 § 6 цього закону, подає підтвердження того, що обов'язок надання гарантії виконано фактичним туроператором відповідно до вимог цього закону.

(6) Гарантія не входить до складу банкрутної маси туристичного підприємства. [RT I, 28.12.2017, 3 - набув чинності 01.07.2018]

(1) Туристичне підприємство, що діє у сфері діяльності, зазначеній у пунктах 2 і 5 § 6 цього закону, повинне мати забезпечення в розмірі щонайменше семи відсотків від запланованого річного сукупного продажу пакетних турів туристичного підприємства, але не менше ніж 32 000 євро.

(2) Туристичне підприємство, що діє у сфері діяльності, зазначеній у пункті 3 § 6 цього закону, повинне мати забезпечення в розмірі щонайменше трьох відсотків від запланованого річного сукупного продажу пакетних турів туристичного підприємства, але не менше ніж 32 000 євро.

(3) Туристичне підприємство, що діє у сфері діяльності, зазначеній у пункті 4 § 6 цього закону, повинне мати забезпечення в розмірі щонайменше семи відсотків від запланованого річного сукупного продажу пакетних турів туристичного підприємства, але не менше ніж 13 000 євро.

(4) Туристичне підприємство, що діє у сфері діяльності, зазначеній у пункті 6 § 6 цього закону, повинне мати забезпечення в розмірі щонайменше трьох відсотків від запланованого річного сукупного продажу пов'язаних туристичних послуг туристичного підприємства, але не менше ніж 13 000 євро.

(5) Забезпечення туристичного підприємства повинне у будь-який час бути достатнім для виконання обов'язків, установлених у частинах 3 і 4 § 15 цього закону. Туристичне підприємство зобов'язане доводити достатність забезпечення.

(6) При обчисленні забезпечення за основу береться сукупний продаж пакетних турів і пов'язаних туристичних послуг туристичного підприємства за попередній календарний рік, якщо він перевищує запланований річний сукупний продаж пакетних турів і пов'язаних туристичних послуг туристичного підприємства.

(7) Туристичне підприємство обирає один або обидва з таких видів забезпечення:

1) гарантія;

2) страхування.

(8) Надавачем забезпечення може бути страхова компанія, кредитна установа або фінансова установа, розташована в договірній державі Європейського економічного простору.

(9) Забезпечення повинне відповідати таким умовам:

1) забезпечення надається для гарантування виконання обов'язків туристичного підприємства, зазначених у частині 3 або 4 § 15 цього закону;

2) забезпечення можна використати за першою вимогою, і його використання не спричиняє для Департаменту захисту прав споживачів і технічного нагляду фінансових зобов'язань щодо надавача забезпечення; [RT I, 12.12.2018, 3 - jõust. 01.01.2019]

3) у разі гарантії отримувачем забезпечення, а в разі страхування вигодонабувачем є Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду; [RT I, 12.12.2018, 3 - jõust. 01.01.2019]

4) умови використання забезпечення повинні уможливлювати використання забезпечення відповідно до встановленого § 15³ цього закону;

5) строк дії забезпечення не може бути коротшим за шість місяців, а якщо підприємство має кілька забезпечень, то строк дії щонайменше одного забезпечення повинен становити щонайменше шість місяців;

6) для дострокового припинення забезпечення або дострокового зменшення суми, що забезпечується, потрібна згода Департаменту захисту прав споживачів і технічного нагляду у формі, що уможливлює письмове відтворення; [RT I, 12.12.2018, 3 - jõust. 01.01.2019]

7) забезпечення на новий період має бути встановлене щонайменше за один місяць до закінчення дії попереднього забезпечення, а дія нового забезпечення повинна розпочатися щонайменше з дня, наступного за днем закінчення попереднього забезпечення.

(10) Документ, що підтверджує наявність забезпечення, передається Департаменту захисту прав споживачів і технічного нагляду невідкладно після видачі забезпечення. [RT I, 12.12.2018, 3 - jõust. 01.01.2019]

(11) Якщо туристичне підприємство діє в кількох сферах діяльності, що вимагають забезпечення, то забезпечення не може бути меншим, ніж вимагається у сфері діяльності з найбільшою сумою забезпечення.

(12) Туристичне підприємство зобов'язане оцінювати достатність забезпечення і за потреби збільшувати забезпечення. [RT I, 28.12.2017, 3 - jõust. 01.07.2018]

(1) Туристичне підприємство, що діє у сфері діяльності, зазначеній у § 6 цього закону, подає Департаменту захисту прав споживачів і технічного нагляду через інформаційну систему нагляду, зазначену в § 12 закону про безпеку обладнання: [RT I, 10.02.2023, 3 - jõust. 01.09.2023]

1) щоквартально, до 20-го числа місяця, що настає за звітним кварталом, звіт про сукупний продаж пакетних турів і пов'язаних туристичних послуг, у якому також наводиться уточнений запланований сукупний продаж пакетних турів і пов'язаних туристичних послуг за наступний квартал;

2) при започаткуванні діяльності, а надалі щороку разом зі звітом про сукупний продаж пакетних турів і пов'язаних туристичних послуг за четвертий квартал попереднього року — дані про запланований річний сукупний продаж пакетних турів і пов'язаних туристичних послуг, що є основою для обчислення забезпечення, які містять продаж пакетних турів і пов'язаних туристичних послуг у кожному кварталі.

(2) У розумінні цього закону сукупним продажем пакетних турів і пов'язаних туристичних послуг вважається загальна сума всіх платежів, сплачених туристичному підприємству мандрівниками або від їхнього імені за договорами про пакетний тур чи договорами про пов'язані туристичні послуги, у тому числі сума, отримана як передоплата, а також невикуплені подарункові карти пакетних турів. [RT I, 28.12.2017, 3 - jõust. 01.07.2018]

(1) Якщо туристичне підприємство через свою платоспроможність не в змозі виконати обов'язок, що випливає з договору про пакетний тур, або туристична послуга, що є частиною пов'язаних туристичних послуг, залишається ненаданою, воно зобов'язане невідкладно повідомити про це Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду. [RT I, 12.12.2018, 3 - jõust. 01.01.2019]

(2) Про використання забезпечення вирішує Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду. Провадження у справі про банкрутство, розпочате щодо туристичного підприємства, не обмежує прав Департаменту захисту прав споживачів і технічного нагляду на використання забезпечення. [RT I, 12.12.2018, 3 - jõust. 01.01.2019]

(3) Для використання забезпечення Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду: [RT I, 12.12.2018, 3 - jõust. 01.01.2019]

1) визначає строк подання мандрівниками вимог до Департаменту захисту прав споживачів і технічного нагляду, який не може бути коротшим за 14 днів; [RT I, 12.12.2018, 3 - jõust. 01.01.2019]

2) збирає вимоги мандрівників і перевіряє обґрунтованість своєчасно поданих вимог, за можливості пропонує можливість продовження пакетного туру;

3) організовує виконання обов'язків, зазначених у частинах 3 і 4 § 15 цього закону, та визначає надавачу забезпечення розумний строк для здійснення виплат із забезпечення.

(4) Міністр, відповідальний за сферу, може встановити своїм розпорядженням:

1) форму звіту про сукупний продаж пакетних турів і пов'язаних туристичних послуг; ↗

2) порядок використання забезпечення. [RT I, 28.12.2017, 3 - jõust. 01.07.2018]

(1) Контактним пунктом, зазначеним у частині 2 статті 18 Директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2015/2302 про пакетні тури та пов'язані з ними туристичні послуги, якою вносяться зміни до Регламенту (ЄС) № 2006/2004 та Директиви Європейського Парламенту і Ради 2011/83/ЄС і скасовується Директива Ради 90/314/ЄЕС (ELT L 326, 11.12.2015, lk 1–33), є Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду. [RT I, 12.12.2018, 3 - jõust. 01.01.2019]

(2) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду надає контактному пункту іншої держави-члена всю необхідну інформацію про національні вимоги до гарантії, про туристичних підприємців, зареєстрованих у реєстрі господарської діяльності, та про зазначених у їхніх реєстрових даних надавачів гарантії. Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду публікує цю інформацію на своєму вебсайті. [RT I, 12.12.2018, 3 - jõust. 01.01.2019]

(3) Якщо Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду має сумніви щодо гарантії туроператора іншої держави, він запитує роз'яснення у контактного пункту тієї держави-члена, де засновано туроператора. Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду відповідає на запити іншої держави-члена якомога швидше, враховуючи невідкладність і складність питання. Перша відповідь надається протягом 15 робочих днів з дня отримання запиту. [RT I, 12.12.2018, 3 - jõust. 01.01.2019]

(1) Гід — це фізична особа, яка представляє визначні місця за попередньо узгодженою програмою, маршрутом і графіком.

(2) Гід-перекладач — це фізична особа, яка представляє визначні місця за попередньо узгодженою програмою, маршрутом і графіком та за допомогою послідовного або синхронного перекладу передає короткий опис визначного місця і бесіду.

(3) Гід і гід-перекладач повинні підтверджувати свою фахову компетентність.

(4) Супровідник туристів — це фізична особа, яка супроводжує споживачів за визначеним туроператором маршрутом і забезпечує своєчасне та якісне надання послуг, що входять до пакетного туру.

(1) Заклад розміщення — це господарська одиниця, через яку підприємець у межах своєї господарської або професійної діяльності надає послугу розміщення.

(2) Послуга розміщення — це надання можливості тимчасової ночівлі. [RT I, 04.12.2020, 1 - jõust. 01.05.2021]

(3) Послугою розміщення не вважається:

1) розміщення підприємцем за рахунок належного йому майна осіб, які перебувають з ним у трудових або службових відносинах;

2) розміщення, у разі якого укладається договір найму житлового приміщення; [RT I, 28.12.2017, 3 - jõust. 01.07.2018]

3) розміщення навчальним закладом осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі;

4) розміщення в транспортному засобі, що використовується для надання послуги перевезення пасажирів;

5) надання можливості ночівлі в надзвичайних умовах з метою отримання вражень (на природі, у хатині, на плоту тощо). [RT I 2005, 24, 181 - jõust. 01.11.2005]

(1) Вид закладу розміщення характеризує заклад розміщення та надавану через нього послугу розміщення. Основними видами закладів розміщення є готель, мотель, гостьовий будинок, хостел, база або табір відпочинку, будинок відпочинку, гостьова квартира та домашнє розміщення.

(2) Готель — це заклад розміщення щонайменше з п'ятьма приміщеннями для розміщення, що пропонує приміщення для розміщення в одноосібному користуванні користувача послуги розміщення.

(3) Мотель — це заклад розміщення щонайменше з п'ятьма приміщеннями для розміщення, розташований у легко доступному для транспортного засобу місці, що пропонує приміщення для розміщення в одноосібному користуванні користувача послуги розміщення та можливість паркування.

(4) Гостьовий будинок — це заклад розміщення, що пропонує приміщення для розміщення в одноосібному користуванні користувача послуги розміщення.

(5) Хостел — це заклад розміщення, що пропонує приміщення для розміщення в одноосібному або спільному користуванні користувача послуги розміщення.

(6) База або табір відпочинку — це заклад розміщення, де є можливість наметового розміщення або приймання будинків на колесах і де можуть бути будівлі для розміщення.

(7) Будинок відпочинку — це заклад розміщення, де будівля для розміщення повністю передається в користування користувача послуги розміщення.

(8) Гостьова квартира — це заклад розміщення, де квартира повністю передається в користування користувача послуги розміщення.

(9) Домашнє розміщення — це заклад розміщення, де в користування користувача послуги розміщення передається кімната або інша частина хутора, будинку чи квартири, що є місцем проживання надавача послуги розміщення.

(10) Визначення, зазначені в частинах 2–9 цього параграфа, можна використовувати лише щодо такого закладу розміщення, який відповідає опису відповідного виду.

(11) Якщо заклад розміщення не відповідає опису жодного з видів, зазначених у частинах 2–9 цього параграфа, підприємець використовує інше відповідне визначення. [RT I, 04.12.2020, 1 - jõust. 01.05.2021]

(1) Надавач послуги розміщення повинен мати придатні, безпечні та надійні будівлі, приміщення, обладнання і земельну ділянку для надання послуги.

(2) Надавач послуги розміщення забезпечує можливості для розміщення та відпочинку з урахуванням особливостей виду закладу розміщення, а також достатні гігієнічні умови.

(3) Детальніші вимоги до послуги розміщення за видами закладів розміщення з метою забезпечення зручності та безпеки користувача послуги розміщення встановлює відповідальний за сферу міністр постановою. [RT I, 04.12.2020, 1 - jõust. 01.05.2021] ↗

[Втратив чинність - RT I, 29.06.2014, 1 - набр. чинності 01.07.2014]

[Втратив чинність - RT I, 25.03.2011, 1 - набр. чинності 01.07.2014 (jõustumine muudetud - RT I, 22.12.2013, 1)]

[Втратив чинність - RT I, 04.12.2020, 1 - набр. чинності 01.05.2021]

[Втратив чинність - RT I 2005, 24, 181 - набр. чинності 01.11.2005]

[Втратив чинність - RT I, 04.12.2020, 1 - набр. чинності 01.05.2021]

(1) Постачальник послуги з розміщення забезпечує реєстрацію користувача послуги з розміщення, як правило, на підставі проїзного документа або посвідчення особи до початку надання послуги з розміщення. За відсутності проїзного документа або посвідчення особи користувача послуги з розміщення можна зареєструвати на підставі іншого його документа або усних відомостей.

(2) Якщо користувач послуги з розміщення є громадянином Естонії, іншої держави-учасниці Європейського економічного простору або Швейцарії чи іноземцем, який проживає в Естонії на підставі посвідки на проживання або права на проживання, він подає про себе щонайменше такі дані:

1) ім'я та прізвище або імена та прізвища;

2) дата народження;

3) громадянство;

4) країна проживання;

5) час надання послуги з розміщення;

6) мета поїздки;

7) кількість неповнолітніх дітей, які розміщуються разом з ним.

(3) Особа, не зазначена в частині 2 цього параграфа, подає додатково до зазначених у тій самій частині даних такі дані: вид проїзного документа, номер та держава, що його видала.

(4) Якщо разом з користувачем послуги з розміщення розміщується його неповнолітня дитина, щодо дитини не потрібно реєструвати дані, встановлені частинами 2 і 3 цього параграфа.

(5) Для реєстрації туристичної групи уповноважена особа туристичного підприємця може подати щодо членів туристичної групи відповідно дані, зазначені в частині 2 або частинах 2 і 3 цього параграфа. Туристичний підприємець відповідає за відповідність поданих щодо членів туристичної групи даних поданим йому документам.

(6) Користувач послуги з розміщення відповідає за правильність поданих даних. Постачальник послуги з розміщення або туристичний підприємець може вимагати від користувача послуги з розміщення пред'явлення проїзного документа або посвідчення особи для встановлення його особи.

(7) Постачальник послуги з розміщення зберігає дані користувачів послуги з розміщення протягом двох років з дня реєстрації.

(8) Постачальник послуги з розміщення забезпечує передачу Департаменту поліції та прикордонної охорони та органам безпеки на їхню вимогу даних, зазначених у частинах 2 і 3 цього параграфа, для виконання завдань, що випливають з права Європейського Союзу або закону. [RT I, 04.12.2020, 1 - набув чинності 01.05.2021]

(1) Туристична інформація — це зібрана та впорядкована інформація про туристичну послугу та її надання, а також про пам'ятки.

(2) Безоплатну неупереджену та компетентну туристичну інформацію передають зацікавленим у туристичній інформації особам центри та пункти туристичної інформації.

(1) Центр туристичної інформації збирає та впорядковує неупереджену та компетентну інформацію про туристичну послугу та її надання, а також про пам'ятки на адміністративній території повіту за місцем свого розташування та передає її зацікавленим у туристичній інформації особам та іншим центрам туристичної інформації, а також створеному державою для розвитку підприємництва цільовому закладу, в якому засновницькі права здійснює міністр, відповідальний за сферу туризму. [RT I, 04.12.2020, 1 - набув чинності 01.05.2021]

(2) Зазначений у частині 1 цього параграфа цільовий заклад оприлюднює на своєму веб-сайті дані, пов'язані з підприємствами розміщення та центрами туристичної інформації, а також дані про гідів та гідів-перекладачів і туристичну інформацію, передану центрами туристичної інформації. [RT I, 04.12.2020, 1 - набув чинності 01.05.2021]

(3) Центр туристичної інформації позначається знаком, на якому на зеленому фоні розташована літера «i» білого кольору (далі — знак «i»).

(4) При позначенні центру туристичної інформації додатково до зазначеного в частині 3 цього параграфа позначення можна використовувати слово «центр відвідувачів» відповідно до вимог, встановлених на підставі частини 1 § 27 цього закону.

(5) Центр туристичної інформації може за плату надавати такі послуги або продавати такі товари:

1) бронювання розміщення;

2) посередництво в ознайомленні з пам'ятками;

3) прокат засобів, необхідних для ознайомлення з пам'ятками;

4) посередництво у перевезенні пасажирів у межах Естонії; [RT I, 28.12.2017, 3 - набув чинності 01.07.2018]

5) надання можливості користуватися Інтернетом та надсилати факс;

6) продаж канцелярського приладдя, зокрема поштового паперу, письмового приладдя, конвертів, поштових марок та поштових листівок;

7) продаж періодичних видань;

8) продаж друкованих видань, що представляють туристичні послуги та пам'ятки;

9) продаж сувенірів та фототоварів;

10) продаж квитків на заходи. [RT I, 25.03.2011, 1 - набув чинності 01.07.2014 (набрання чинності змінено - RT I, 22.12.2013, 1)]

(1) Обов'язкові вимоги до центру туристичної інформації, зокрема до переданої туристичної інформації та її доступності, а також до позначення центру туристичної інформації, встановлює міністр, відповідальний за сферу. ↗

(2) Відповідність центру туристичної інформації обов'язковим вимогам підтверджує його позначення відповідно до встановленого в частинах 3 і 4 § 26 цього закону.

(3) Особа зобов'язана до початку діяльності в центрі туристичної інформації подати зазначеному в частині 1 § 26 цього закону цільовому закладу повідомлення, яке має містити щонайменше такі дані: [RT I, 04.12.2020, 1 - набув чинності 01.05.2021]

1) назва центру туристичної інформації, адреса розташування та інші контактні дані;

2) дата початку діяльності в центрі туристичної інформації, якщо вона відрізняється від дати подання повідомлення;

3) дата припинення діяльності в центрі туристичної інформації, якщо діяльність запланована на певний час;

4) надавані послуги та продавані товари відповідно до встановленого в частині 5 § 26 цього закону;

5) ім'я особи, реєстраційний код та контактні дані. [RT I, 29.06.2014, 1 - набув чинності 01.07.2014]

(4) Особа зобов'язана про зміну зазначених у частині 3 цього параграфа даних або припинення діяльності повідомити зазначений у частині 1 § 26 цього закону цільовий заклад невідкладно, але не пізніше ніж протягом п'яти робочих днів. [RT I, 04.12.2020, 1 - набув чинності 01.05.2021]

[Втратив чинність - RT I 2008, 8, 58 - набр. чинності 01.09.2008]

(1) Пункт туристичної інформації збирає та впорядковує неупереджену та компетентну інформацію про туристичну послугу та її надання, а також про пам'ятки на адміністративній території місцевого самоврядування за місцем свого розташування.

[RT I, 13.03.2014, 4 - jõust. 01.07.2014]

(1) Державний нагляд за виконанням вимог, встановлених цим законом та на його підставі, за винятком обов'язку реєструвати користувача послуги розміщення, передбаченого § 24 цього закону, здійснює Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду. [RT I, 04.12.2020, 1 - jõust. 01.05.2021]

(2) Крім передбаченого частиною 1 цього параграфа, нагляд здійснюють такі органи охорони правопорядку:

1) Рятувальний департамент — за виконанням вимог пожежної безпеки, встановлених для надання послуги розміщення; [RT I, 04.12.2020, 1 - jõust. 01.05.2021]

2) [Втратив чинність – RT I, 18.03.2026, 2 - jõust. 01.05.2026]

3) Департамент поліції та прикордонної охорони — за виконанням вимоги щодо реєстрації користувача послуги розміщення;

4) волосна та міська управа — на своїй адміністративній території за виконанням вимог, встановлених для надання послуги розміщення, за винятком вимог, зазначених у пунктах 1–3 цієї частини. [RT I, 04.12.2020, 1 - jõust. 01.05.2021]

(3) [Втратив чинність – RT I, 04.12.2020, 1 - jõust. 01.05.2021]

[RT I, 13.03.2014, 4 - jõust. 01.07.2014]

(1) Для здійснення передбаченого цим законом державного нагляду орган охорони правопорядку може застосовувати спеціальні заходи державного нагляду, передбачені § 30, 31, 32, 49, 50, 51 і 52 закону про охорону правопорядку, на підставі та в порядку, встановлених законом про охорону правопорядку. [RT I, 13.03.2014, 4 - jõust. 01.07.2014]

(1) На умовах, встановлених § 50 закону про охорону правопорядку, орган охорони правопорядку може заходити лише на територію, до споруди, житлового приміщення чи приміщення, що використовуються в межах господарської або професійної діяльності надавача послуги розміщення, туристичного підприємця та туристичного інформаційного центру, у тому числі відчиняти двері, ворота й усувати інші перешкоди. [RT I, 04.12.2020, 1 - jõust. 01.05.2021]

[Втратив чинність - RT I, 13.03.2014, 4 - набр. чинності 01.07.2014]

(1) За пропонування пакетних подорожей або укладення договорів про пакетну подорож, а також за сприяння пропонуванню пов'язаних послуг з організації подорожі чи укладенню договорів без належної гарантії — карається штрафом до 300 штрафних одиниць. [RT I, 28.12.2017, 3 - jõust. 01.07.2018]

(2) [Втратив чинність – RT I, 12.07.2014, 1 - jõust. 01.01.2015]

(3) [Втратив чинність – RT I, 12.07.2014, 1 - jõust. 01.01.2015]

(4) За діяння, передбачене частиною 1 цього параграфа, якщо його вчинено юридичною особою, — карається штрафом до 50 000 євро. [RT I, 12.07.2014, 1 - jõust. 01.01.2015]

(5) [Втратив чинність – RT I, 12.07.2014, 1 - jõust. 01.01.2015]

[Втратив чинність - RT I, 12.07.2014, 1 - набр. чинності 01.01.2015]

[Втратив чинність - RT I, 12.07.2014, 1 - набр. чинності 01.01.2015]

[Втратив чинність - RT I, 12.07.2014, 1 - набр. чинності 01.01.2015]

(1) Позасудовим провадником у справах про проступки, передбачені цим розділом, є Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду. [RT I, 12.12.2018, 3 - jõust. 01.01.2019]

–

[Втратили чинність – RT I 2002, 63, 387 - jõust. 01.09.2002]

[Втратив чинність - RT I 2005, 24, 181 - набр. чинності 01.11.2005]

[Виключено з цього тексту.]

(1) Підприємець, якому до набрання чинності цим законом міністром, відповідальним за галузь, було видано ліцензію на здійснення підприємницької діяльності у сфері туризму, строк дії якої спливає після 1 березня 2001 року, може пропонувати та надавати послуги з подорожей до настання зазначеного в ліцензії строку, але не довше ніж до 1 липня 2001 року.

(2) Свідоцтво закладу розміщення, видане згідно з правовими актами, що діяли до набрання чинності цим законом, є чинним до настання зазначеного в ньому строку, але не довше ніж до 1 січня 2002 року.

(3) Свідоцтво про присвоєну готелю категорію, видане згідно з правовими актами, що діяли до набрання чинності цим законом, строк дії якого спливає після 1 березня 2001 року, є чинним до настання зазначеного в ньому строку, але не довше ніж до 1 січня 2002 року.

(4) Підприємець, якому видано зазначену в частині 1 цього параграфа ліцензію, не зобов'язаний протягом строку дії такої ліцензії мати гарантію, передбачену § 15 цього закону.

(5) Туристичні агентства та туроператори, зареєстровані в державному реєстрі підприємців, що діють у сферах діяльності з особливими вимогами, зобов'язані до 15 жовтня 2004 року привести свої дані у відповідність до вимог закону про туризм, подавши нову заяву про реєстрацію.

(6) Свідоцтво закладу розміщення, видане до 1 листопада 2005 року, є чинним до зазначеного у свідоцтві строку або до зміни зазначених у ньому даних, але не довше ніж до 31 жовтня 2006 року. [RT I 2005, 24, 181 - набув чинності 01.11.2005]

(7) До визнання свідоцтва закладу розміщення недійсним застосовуються підстави для видалення реєстрації до 31 жовтня 2006 року. [RT I 2005, 24, 181 - набув чинності 01.11.2005]

(8) Свідоцтво про категорію, видане до 1 листопада 2005 року, є чинним до зазначеного у свідоцтві строку або до зміни зазначених у ньому даних. [RT I 2005, 24, 181 - набув чинності 01.11.2005]

(9) Правовий акт, установлений на підставі частини 2 § 21 цього закону, що діяв до 1 листопада 2005 року, є чинним до визнання його недійсним, але не довше ніж до 1 травня 2006 року. Свідоцтво про категорію, видане міністром, відповідальним за галузь, на підставі цієї частини, є чинним до зазначеного у свідоцтві строку або до зміни зазначених у ньому даних. [RT I 2005, 24, 181 - набув чинності 01.11.2005]

(10) Свідоцтво центру туристичної інформації, видане до 1 вересня 2008 року, є чинним до настання зазначеного в ньому строку. [RT I 2008, 8, 58 - набув чинності 01.09.2008]

(11) До визнання недійсним свідоцтва центру туристичної інформації, виданого до 1 вересня 2008 року, застосовуються підстави для визнання недійсним права на діяльність як центру туристичної інформації. [RT I 2008, 8, 58 - набув чинності 01.09.2008]

(12) Туристичні підприємці, зареєстровані в реєстрі господарської діяльності до 1 червня 2010 року, які надали право на пропонування до продажу та продаж укладених ними пакетних турів також іншому туристичному підприємцю чи іншим туристичним підприємцям, зобов'язані у разі продовження діяльності внести до реєстру господарської діяльності не пізніше 1 серпня 2010 року дані про туристичного підприємця чи туристичних підприємців, які отримали зазначене право, зокрема найменування, номер реєстрації в реєстрі, адресу та інші контактні дані. [RT I 2010, 18, 98 - набув чинності 16.05.2010]

(13) Туристичні підприємці, зареєстровані в реєстрі господарської діяльності до 1 червня 2010 року, які пропонують до продажу та продають пакетні тури, укладені іншим туристичним підприємцем, зобов'язані у разі продовження діяльності внести до реєстру господарської діяльності не пізніше 1 серпня 2010 року дані про туристичного підприємця чи туристичних підприємців, які уклали пакетні тури, зокрема найменування, номер реєстрації, адресу та інші контактні дані. У разі пропонування до продажу та продажу пакетних турів, укладених туристичним підприємцем держави за межами Європейського економічного простору або іншої договірної держави Європейського економічного простору, номер реєстрації в реєстрі замінюється відповідним ідентифікаційним позначенням держави місцезнаходження цього туристичного підприємця (реєстраційний код і найменування відповідного реєстру). [RT I 2010, 18, 98 - набув чинності 16.05.2010]

(14) Частина 3 § 8 цього закону застосовується з 1 липня 2016 року. [RT I, 29.06.2014, 1 - набув чинності 01.07.2014]

(15) Туристичний підприємець, зареєстрований у реєстрі господарської діяльності до 1 липня 2018 року, повинен привести свої дані про господарську діяльність у реєстрі господарської діяльності у відповідність до вимог цього закону до 30 вересня 2018 року. [RT I, 28.12.2017, 3 - набув чинності 01.07.2018]

(16) Щодо гарантії, наданої до 1 липня 2018 року, застосовуються вимоги редакції закону про туризм, що діяла на момент надання гарантії, до закінчення строку дії гарантії, але щонайдовше до 30 вересня 2018 року. [RT I, 28.12.2017, 3 - набув чинності 01.07.2018]

(17) Частина 2 § 24 цього закону застосовується до громадян Сполученого Королівства до 31 грудня 2020 року. [RT I, 19.03.2019, 9 - набув чинності 01.02.2020]

(1) Цей закон набирає чинності 1 березня 2001 року.