Деліктно-процесуальний кодекс

(1) Цим кодексом встановлюється порядок позасудового провадження та судового провадження у справах про проступки, а також порядок приведення до виконання покарання, застосованого за проступок.

(1) Якщо цим кодексом не встановлено інше, у провадженні у справах про проступки застосовуються положення кримінального провадження з урахуванням особливостей провадження у справах про проступки.

(1) Право провадження у справах про проступки діє щодо фізичної та юридичної особи. Письмове провадження з попередження застосовується також щодо держави, органу місцевого самоврядування та юридичної особи публічного права. [RT I 2008, 54, 304 - набув чинності 27.12.2008]

(2) Щодо особи, яка має дипломатичний імунітет або передбачені міжнародним договором привілеї, естонське право провадження у справах про проступки може застосовуватися за клопотанням іноземної держави з урахуванням особливостей, встановлених міжнародним договором. [RT I, 23.02.2011, 1 - набув чинності 01.09.2011]

(1) При виявленні ознак проступку позасудовий провадник зобов'язаний розпочати та провести провадження у справі про проступок, якщо, на переконання позасудового провадника, діяння не є малозначним або відсутні обставини, що виключають провадження у справі про проступок, передбачені § 29 цього кодексу.

(2) Якщо у разі малозначного проступку провадження у справі про проступок не розпочинається, особу, яка вчинила діяння з ознаками проступку, може бути усно попереджено. [RT I, 11.03.2023, 2 - набув чинності 01.05.2023]

(3) У разі малозначного проступку провадження у справі про проступок може бути не розпочате, якщо, за оцінкою провадника:

1) достатньо попередження особи, яка вчинила проступок;

2) встановлення особи, яка вчинила проступок, є малоймовірним, або

3) проведення провадження з урахуванням обставин проступку було б необґрунтовано витратним. [RT I, 11.03.2023, 2 - набув чинності 01.05.2023]

(4) Проступок не є малозначним, якщо вчиненням проступку заподіяно шкоду або якщо у повідомленні про проступок вказано на заподіяну шкоду, за винятком випадку, коли особа, яка вчинила проступок, добровільно відшкодувала або усунула шкоду. [RT I, 05.12.2017, 1 - набув чинності 15.12.2017]

(1) Нікого не можна вважати винним у вчиненні проступку, доки рішення про покарання за проступок не набуло щодо нього законної сили.

(1) Позасудовий провадник і суд зобов'язані:

1) роз'яснювати процесуальну дію, розкриваючи учаснику провадження мету дії, а також його права та обов'язки;

2) забезпечувати особі, щодо якої ведеться провадження, можливість самостійно захищатися;

3) надавати можливість захиснику особи, щодо якої ведеться провадження, брати участь у провадженні на підставах та в порядку, передбачених частинами 2 і 3 § 19 та частинами 1 і 2 § 22 цього кодексу.

(1) Провадник повинен ставитися до учасника провадження, не ображаючи його честі та не принижуючи його людської гідності.

(1) Відшкодування шкоди, заподіяної вчиненням проступку, вирішується на підставах та в порядку, встановлених цивільним законодавством.

(1) Провадником є:

1) у позасудовому провадженні — позасудовий провадник;

2) у судовому провадженні — суд.

(1) Позасудовим провадником у встановленому законом випадку є:

1) установа з повноваженнями виконавчої державної влади;

2) волосна та міська управа.

3) [Втратив чинність – RT III 2008, 24, 159 - набув чинності 16.05.2008]

(1) Позасудовий провадник бере участь у провадженні через посадову особу.

(2) Позасудовий провадник затверджує перелік тих посад, обіймаючи які посадова особа має право брати участь у провадженні у справі про проступок від імені позасудового провадника. У разі потреби у переліку можна розмежувати посади залежно від повноважень на призначення покарання. [RT I 2005, 40, 311 - набув чинності 01.10.2005]

(2¹) Керівник позасудового провадника для забезпечення законності та результативності позасудового провадження може давати загальні вказівки у сфері процесуальної компетенції позасудового провадника. [RT I, 19.03.2015, 1 - набув чинності 29.03.2015]

(3) Позасудовий провадник видає посадовій особі посвідчення, що підтверджує її компетенцію. У посвідченні має бути зазначено найменування, номер і дату правового акта, який є підставою компетенції посадової особи.

(3¹) Якщо посадовою особою позасудового провадника є поліцейський, його компетенцію підтверджує службове посвідчення поліцейського. [RT I, 29.12.2011, 1 - набув чинності 01.01.2012]

(4) Посадова особа позасудового провадника зобов'язана пред'являти особі, щодо якої ведеться провадження, та іншим учасникам провадження, а також суду посвідчення, що підтверджує її компетенцію.

(5) [Втратив чинність – RT III 2008, 24, 159 - набув чинності 16.05.2008]

(1) Якщо повноваження на провадження у справі про проступок надано законом кільком позасудовим провадникам, справу про проступок веде посадова особа того позасудового провадника, який здійснив першу процесуальну дію. Спори про підвідомчість позасудові провадники вирішують за домовленістю.

(2) Якщо позасудові провадники не досягають домовленості, спір про підвідомчість своєю резолюцією невідкладно вирішує:

1) міністр, якщо позасудові провадники є установами, що належать до сфери його управління;

2) відповідальний за сферу міністр — у випадку, не зазначеному в пункті 1 цієї частини. [RT I, 04.07.2017, 1 - набув чинності 01.01.2018]

(3) Позасудовий провадник, який згідно з резолюцією, передбаченою частиною 2 цього параграфа, не має компетенції продовжувати провадження, надсилає матеріали справи про проступок із супровідним листом компетентному позасудовому проваднику. До надіслання справи про проступок компетентному позасудовому проваднику здійснюються лише невідкладні процесуальні дії.

(1) У позасудовому провадженні справа про проступок ведеться за місцем вчинення діяння. [RT I 2003, 83, 557 - набув чинності 01.01.2004]

(2) За клопотанням особи, щодо якої ведеться провадження, справу про проступок можна вести:

1) за місцем її проживання або місцезнаходження;

2) за місцем реєстрації в Естонії механічного транспортного засобу, залізничного рухомого складу, повітряного або водного судна.

(3) Якщо особа, щодо якої ведеться провадження, після початку провадження змінює своє місце проживання або місцезнаходження, за її клопотанням справу можна вести за її новим місцем проживання або місцезнаходження.

(4) Клопотання, зазначене в частинах 2 і 3 цього параграфа, позасудовий провадник вирішує ухвалою. [RT I 2003, 83, 557 - набув чинності 01.01.2004]

(5) Структурний підрозділ Департаменту поліції та прикордонної охорони, який має загальнодержавні повноваження на провадження, може передати провадження у справі про проступок структурному підрозділу Департаменту поліції та прикордонної охорони з регіональними повноваженнями на провадження за місцем вчинення діяння, якщо це доцільно та не шкодить інтересам особи, щодо якої ведеться провадження. За клопотанням особи, щодо якої ведеться провадження, справу про проступок можна передати позасудовому проваднику з регіональними повноваженнями на провадження за місцем її проживання або місцезнаходження чи за місцем реєстрації в Естонії механічного транспортного засобу, залізничного рухомого складу, повітряного або водного судна. [RT I, 29.12.2011, 1 - набув чинності 01.01.2012]

(1) У судовому провадженні провадником є повітовий суд, окружний суд та Державний суд. [RT I 2005, 39, 308 - набув чинності 01.01.2006]

(1) Справу про проступок або скаргу на рішення, ухвалене у справі про проступок, розглядає той повітовий суд, у робочому окрузі якого вчинено діяння. У випадках, зазначених у § 12 частинах 2 і 3 цього кодексу, справу про проступок або скаргу на рішення, ухвалене у справі про проступок, розглядає той повітовий суд, до робочого округу якого належить зазначене у клопотанні місце проживання чи місцезнаходження або місце реєстрації в Естонії механічного транспортного засобу, залізничного рухомого складу, повітряного чи водного судна.

(2) Суд перевіряє підсудність справи про проступок під час підготовки до судового розгляду. Якщо суд встановлює неправильну підсудність, він складає ухвалу про направлення справи про проступок до належного за підсудністю суду. До направлення справи про проступок до належного за підсудністю суду дозволяється вчиняти лише невідкладні процесуальні дії.

(3) Якщо повітовий суд оскаржує підсудність справи про проступок, отриманої з іншого суду, підсудність справи про проступок у межах робочого округу окружного суду визначає голова окружного суду, а в інших випадках — голова Державного суду. Якщо окружний суд оскаржує підсудність справи про проступок, отриманої з іншого суду, підсудність справи про проступок визначає голова Державного суду.

(4) Якщо у позасудовому провадженні для процесуальної дії потрібен дозвіл судді, дозвіл на процесуальну дію надає суддя повітового суду, у робочому окрузі якого вчиняється процесуальна дія.

(5) Передбачену § 78 цього кодексу скаргу на дії позасудового провадника вирішує суддя повітового суду, у робочому окрузі якого ухвалено оскаржувану ухвалу або вчинено процесуальну дію. [RT I 2005, 39, 308 - jõust. 01.01.2006]

(1) У повітовому суді справу про проступок та скаргу на рішення позасудового провадника розглядає суддя повітового суду одноособово.

(2) В окружному суді справу про проступок розглядає склад суду з трьох суддів. Попереднє провадження у справі про проступок веде суддя окружного суду одноособово.

(3) У Державному суді справу про проступок розглядає склад суду щонайменше з трьох суддів. [RT I 2005, 39, 308 - jõust. 01.01.2006]

(1) Учасником провадження є особа, щодо якої ведеться провадження, та її захисник.

(1) У судовому провадженні сторонами судового провадження є учасник провадження та позасудовий провадник.

(2) У Державному суді сторонами судового провадження є захисник-адвокат особи, щодо якої ведеться провадження, або винного, та позасудовий провадник чи його представник-адвокат. [RT I 2003, 83, 557 - jõust. 01.01.2004]

(1) Особою, щодо якої ведеться провадження, є фізична або юридична особа, щодо якої розпочато провадження у справі про проступок. [RT I, 31.05.2018, 1 - jõust. 01.01.2019]

(1¹) Особою, щодо якої ведеться провадження, не вважається:

1) власник транспортного засобу чи відповідальний користувач, якому надсилається повідомлення про штраф у письмовому попереджувальному провадженні;

2) особа, підпорядкована скороченому провадженню. [RT I, 31.05.2018, 1 - jõust. 01.01.2019]

(2) Особа, щодо якої ведеться провадження та щодо покарання якої набуло чинності рішення позасудового провадника або вирок суду, є винним.

(3) Якщо особа, щодо якої ведеться провадження, або винний є юридичною особою, її законний представник має всі права особи, яку представляють, і може давати показання від її імені.

(1) Особа, щодо якої ведеться провадження, має право:

1) знати, яка справа про проступок щодо неї ведеться;

2) право на допомогу захисника в порядку, встановленому частинами 2 і 3 цього параграфа;

3) бути присутнім у суді під час розгляду своєї справи про проступок;

4) давати показання, подавати докази та клопотання;

4¹) клопотати про сплату грошового штрафу або відбування арешту частинами; [RT I, 11.03.2023, 1 - jõust. 01.11.2023]

5) знати мету процесуальної дії;

6) ознайомлюватися з протоколом процесуальної дії, аудіо- та відеозаписом процесуальної дії, а також робити заяви щодо умов і перебігу процесуальної дії, результатів провадження, протоколу процесуальної дії та запису, які протоколюються або записуються на аудіо- та відеоносії; [RT I, 06.07.2013, 3 - jõust. 16.07.2013]

7) оскаржувати процесуальну дію або рішення позасудового провадника чи суду в порядку, встановленому цим кодексом.

(1¹) Неповнолітня особа, щодо якої ведеться провадження, у провадженні у справі про проступок має права, передбачені у кримінальному провадженні для неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого:

1) якщо вона затримана відповідно до § 44 частини 1 цього кодексу;

2) у судовому провадженні. [RT I, 20.12.2019, 1 - jõust. 30.12.2019]

(2) Особа, щодо якої ведеться провадження, має право зв'язатися із захисником з моменту її затримання або вчинення іншої першої процесуальної дії. Під час затримання особи або вчинення іншої першої процесуальної дії провадник повинен надати особі, щодо якої ведеться провадження, можливість використати наявні в неї засоби зв'язку для зв'язку із захисником. Захисник може брати участь у процесуальній дії, що вчиняється щодо особи, яку він захищає, однак його неявка не зупиняє вчинення процесуальної дії. [RT I 2003, 26, 156 - jõust. 21.03.2003]

(3) Участь захисника, починаючи з судового провадження, є обов'язковою, якщо особа, щодо якої ведеться провадження, має вік від 14 до 18 років або через психічний розлад не здатна сама себе представляти.

(4) Особа, щодо якої ведеться провадження, зобов'язана:

1) з'явитися за викликом провадника, якщо обов'язкова явка зазначена у виклику;

2) виконувати законні розпорядження провадника.

(1) Особа, щодо якої ведеться провадження, та винний можуть мати захисника, яким є адвокат або, з дозволу провадника, інша особа, яка здобула у галузі права щонайменше державно визнаний ступінь магістра, відповідну кваліфікацію у розумінні § 28 частини 2² Закону про освіту Естонської Республіки або відповідну кваліфікацію іноземної держави. [RT I 2008, 29, 189 - jõust. 01.07.2008]

(2) Повноваження захисника посвідчуються довіреністю.

(3) Захисник може мати кількох осіб, яких він представляє, якщо інтереси цих осіб не суперечать одна одній. Особа, щодо якої ведеться провадження, або винний можуть мати до двох захисників.

(4) Касаційну скаргу та заяву про перегляд винний може подати через адвоката. [RT I 2005, 71, 549 - jõust. 01.01.2006]

(1) Захисник має право:

1) брати участь у провадженні, починаючи із затримання особи, щодо якої ведеться провадження, або з проведення першої процесуальної дії щодо такої особи, проте неявка захисника не зупиняє проведення процесуальної дії;

2) отримувати від юридичної або фізичної особи документи, необхідні для надання правової допомоги підзахисному;

3) подавати докази та клопотання;

4) використовувати під час виконання обов'язків захисту з відома особи, яка веде провадження, технічні засоби, якщо це не заважає процесуальній дії.

(2) Захисник має право в порядку, встановленому цим кодексом:

1) брати участь у провадженні разом з особою, щодо якої ведеться провадження, або самостійно;

2) оскаржувати процесуальну дію або рішення особи, яка веде провадження.

(3) Участь захисника є обов'язковою, починаючи із судового провадження, на підставах, встановлених частиною 3 § 19 цього кодексу.

(4) У провадженні у справі про проступок захисник відводиться на підставах і в порядку, встановлених для кримінального провадження. [RT I 2003, 26, 156 - набув чинності 21.03.2003]

[RT I 2004, 56, 403 - набув чинності 01.03.2005]

(1) Державна правова допомога у провадженні у справі про проступок надається на підставах і в порядку, передбачених законом про державну правову допомогу. [RT I 2004, 56, 403 - набув чинності 01.03.2005]

(2) Якщо суд вважає, що особа, щодо якої ведеться провадження, не здатна самостійно захищати свої права і її суттєві інтереси можуть залишитися без захисту в судовому провадженні без допомоги адвоката, суд може за власною ініціативою вирішити питання про надання особі державної правової допомоги на підставах і в порядку, передбачених законом про державну правову допомогу. [RT I 2004, 56, 403 - набув чинності 01.03.2005]

(3) Якщо особа, зазначена в частині 3 § 19 цього кодексу, не обрала собі захисника, Естонська адвокатура за клопотанням суду призначає їй захисника за рахунок держави. [RT I 2009, 1, 1 - набув чинності 01.01.2010]

(4) Копія ухвали про надання державної правової допомоги долучається до справи про проступок. [RT I 2009, 1, 1 - набув чинності 01.01.2010]

(1) У разі закриття провадження у справі про проступок на підставах, встановлених пунктами 1–3 та 5–6 частини 1 § 29, особі, щодо якої велося провадження, за її клопотанням відшкодовується виплачена обраному захиснику винагорода в розумному розмірі на підставі ухвали суду за рахунок коштів державного або місцевого бюджету. [RT I 2003, 26, 156 - набув чинності 21.03.2003, застосовується ретроактивно з 01.09.2002]

(1) Експерт бере участь у провадженні у справі про проступок і самовідводиться або відводиться на підставах і в порядку, встановлених для кримінального провадження.

(2) Перекладач залучається до проведення процесуальної дії у позасудовому провадженні за клопотанням учасника провадження або свідка, а також у судовому провадженні. Перекладач самовідводиться або відводиться на підставах і в порядку, встановлених для кримінального провадження. [RT I, 14.02.2014, 1 - набув чинності 24.02.2014]

(1) Посадова особа позасудового органу провадження або суддя зобов'язані заявити самовідвід, якщо ця особа:

1) є близькою особою особи, щодо якої ведеться провадження, а саме родичем по низхідній та висхідній лінії, родичем по бічній лінії першого чи другого ступеня, або якщо вона є чи була свояком першого ступеня, усиновлювачем, усиновленим, чоловіком/дружиною або зареєстрованим співмешканцем особи, щодо якої ведеться провадження; [RT I, 06.07.2023, 6 - набув чинності 01.01.2024]

2) раніше вела провадження в тій самій справі про проступок;

3) з іншої причини не може бути неупередженою.

(2) Участь судді у кримінальній колегії Державного суду не є підставою для самовідводу при подальшому розгляді тієї самої справи про проступок у Державному суді.

(3) Необґрунтований самовідвід від провадження у справі про проступок не допускається.

(4) До складу суду не можуть входити особи, які є близькими між собою або близькими особи, щодо якої ведеться провадження, згідно з пунктом 1 частини 1 цього параграфа.

(5) Посадова особа позасудового органу провадження або суддя оформлює свій самовідвід обґрунтованою ухвалою про самовідвід, яка долучається до справи про проступок.

(1) Якщо посадова особа позасудового органу провадження або суддя не заявили самовідвід на підставі для самовідводу, встановленій частиною 1 § 25 цього кодексу, учасник провадження може подати клопотання про їх відвід. У судовому провадженні право подати клопотання про відвід судді має також позасудовий орган провадження. Клопотання про відвід посадової особи позасудового органу провадження або судді подається невідкладно після того, як стало відомо про підставу для відводу.

(2) Клопотання про відвід позасудового органу провадження може бути подане до ухвалення рішення у справі про проступок.

(3) Клопотання про відвід судді може бути подане до завершення розгляду справи про проступок або скарги. Якщо підстава для відводу з'ясовується пізніше і про неї невідкладно повідомляється судді, клопотання про відвід може бути подане до завершення розгляду справи по суті.

(4) Позасудовий орган провадження заявляє собі самовідвід сам обґрунтованою ухвалою або в разі відмови в задоволенні клопотання про відвід наводить обґрунтування відмови у відводі в рішенні у справі про проступок. Суддя, який одноособово розглядає справу про проступок, вирішує клопотання про відвід сам окремою ухвалою без проведення засідання, або обґрунтованою ухвалою, що заноситься до протоколу засідання, або в разі відмови в задоволенні клопотання про відвід наводить обґрунтування відмови у відводі в рішенні у справі про проступок.

(5) Якщо суд розглядає скаргу колегіально, він заслуховує пояснення судді, якому заявлено відвід, та думки особи, щодо якої ведеться провадження, і її представника. Клопотання про відвід вирішується ухвалою, складеною в нарадчій кімнаті. Клопотання про відвід одного судді вирішує решта складу суду за відсутності судді, якому заявлено відвід. У разі рівності голосів «проти» і «за» суддя вважається відведеним. Клопотання про відвід кількох суддів та всього складу суду вирішує той самий склад суду простою більшістю голосів.

(6) У разі подання клопотання про відвід посадова особа позасудового органу провадження або суддя до його вирішення можуть проводити лише невідкладні процесуальні дії. [RT I 2003, 83, 557 - набув чинності 01.01.2004]

(1) На відмову в задоволенні клопотання про відвід посадової особи позасудового органу провадження або судді учасник провадження, який подав клопотання, може подати заперечення у скарзі на рішення, ухвалене у справі. У запереченнях є право посилатися на підставу для самовідводу посадової особи позасудового органу провадження або судді, якщо клопотання про відвід було подане своєчасно, але залишене без задоволення, або якщо підстава для відводу з'ясовується після вирішення справи про проступок.

(1) Орган позасудового провадження має право брати участь у судовому провадженні.

(2) Орган позасудового провадження у судовому провадженні має право:

1) брати участь у судовому розгляді справи про правопорушення;

2) подавати докази та клопотання;

3) ознайомлюватися з матеріалами справи про правопорушення;

4) оскаржувати рішення суду в порядку, передбаченому цим кодексом.

(3) Посадова особа органу позасудового провадження у судовому провадженні зобов'язана:

1) з'являтися за викликом суду, якщо у виклику зазначено про обов'язкову явку;

2) підкорятися законним розпорядженням суду.

(1) Провадження у справі про правопорушення не розпочинається, а розпочате провадження підлягає закриттю, якщо:

1) у діянні відсутні ознаки правопорушення;

2) особу вже покарано за вчинення того самого діяння, незалежно від того, чи покарання призначене або постановлене в Естонській Республіці, чи в іншій державі;

3) щодо особи стосовно того самого діяння винесено рішення про закриття провадження у справі про правопорушення;

4) у діянні є ознаки злочину;

5) минув строк давності правопорушення;

6) закон, який передбачав покарання за правопорушення, визнано таким, що втратив чинність;

7) особа, щодо якої розпочинається або розпочато провадження у справі про правопорушення, померла, або юридична особа припинилася.

(2) Щодо неповнолітнього, який під час вчинення протиправного діяння через свій вік не був здатний нести відповідальність, але є дитиною, що потребує допомоги, у розумінні § 26 закону про захист дітей, орган позасудового провадження або суд надсилає повідомлення та в необхідному обсязі копію матеріалів справи про правопорушення до одиниці місцевого самоврядування за місцем проживання неповнолітнього. [RT I, 05.12.2017, 1 - набув чинності 01.01.2018]

(3) Незважаючи на зазначене в частині 1 цього параграфа, провадження у справі про правопорушення розпочинається, якщо цього для власної реабілітації клопоче особа, щодо якої ведеться провадження, і строк давності не минув.

(1) Якщо у позасудовому провадженні не встановлено особу, яка вчинила правопорушення, і зібрати додаткові докази неможливо або їх збирання недоцільне, провадження закривається. Провадження можна закрити також частково — щодо окремої особи, стосовно якої ведеться провадження, чи окремого правопорушення.

(2) У разі відпадіння підстав, передбачених частиною 1 цього параграфа, провадження поновлюється в порядку, встановленому частиною 1 § 58 цього кодексу. [RT I, 11.03.2023, 2 - набув чинності 01.05.2023]

[RT I, 05.12.2017, 1 - набув чинності 01.01.2018]

(1) Орган провадження може закрити провадження у справі про правопорушення, якщо:

1) вина особи, щодо якої ведеться провадження, не є значною і відсутній публічний інтерес у продовженні провадження у справі про правопорушення;

1¹) наявні умови для нерозпочинання провадження щодо малозначного правопорушення, встановлені § 3¹ цього кодексу; [RT I, 11.03.2023, 2 - набув чинності 01.05.2023]

2) особа, щодо якої ведеться провадження, добровільно відшкодувала або усунула шкоду, завдану правопорушенням;

3) особа, щодо якої ведеться провадження, взяла на себе зобов'язання брати участь у соціальній програмі або

4) особа, щодо якої ведеться провадження, взяла на себе зобов'язання скористатися послугою посередництва або взяла інше відповідне зобов'язання. [RT I, 05.07.2025, 1 - набув чинності 06.07.2025]

(1¹) При виконанні зобов'язання, передбаченого пунктом 3 частини 1 цього параграфа, виходять із мінімального строку застосування конкретної соціальної програми, який не може перевищувати десяти місяців. Підсумок про проходження соціальної програми орган позасудового провадження долучає до матеріалів справи про правопорушення.

(1²) Якщо особа, щодо якої провадження у справі про правопорушення закрито на підставі пункту 3 або 4 частини 1 цього параграфа, не виконує взяте зобов'язання або під час участі в соціальній програмі, користування послугою посередництва чи виконання зобов'язання вчиняє новий винний вчинок, орган позасудового провадження може поновити провадження у справі про правопорушення своєю постановою. Якщо в поновленому провадженні особу карають, то час участі в соціальній програмі та користування послугою посередництва з покарання не зараховується. [RT I, 06.01.2023, 1 - набув чинності 01.04.2023]

(1³) У разі закриття провадження у справі про правопорушення на підставах, встановлених частиною 1 цього параграфа, витрати провадження відшкодовує особа, щодо якої ведеться провадження. Витрати провадження неповнолітньої особи, щодо якої ведеться провадження, покриваються за рахунок держави.

(1⁴) Визначаючи витрати провадження, орган провадження враховує встановлене частиною 3 § 180 кримінально-процесуального кодексу.

(2) Якщо орган позасудового провадження вважає, що до особи, яка вчинила правопорушення у віці щонайменше чотирнадцяти, але до вісімнадцяти років, немає потреби застосовувати покарання або засіб впливу, передбачений частиною 2 § 87 кримінального кодексу, орган позасудового провадження може попередити неповнолітнього, закрити провадження у справі про правопорушення постановою, а якщо йдеться про дитину, що потребує допомоги, у розумінні § 26 закону про захист дітей, — надіслати щодо неповнолітнього повідомлення та в необхідному обсязі копію матеріалів справи про правопорушення до одиниці місцевого самоврядування за місцем проживання неповнолітнього. [RT I, 05.12.2017, 1 - набув чинності 01.01.2018]

(1) При доказуванні та збиранні доказів у провадженні у справі про проступок дотримуються положень кримінального провадження з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. [RT I, 06.07.2013, 3 - набув чинності 16.07.2013]

(1¹) Якщо час, місце або спосіб вчинення проступку чи інші фактичні обставини проступку були зафіксовані фото- або відеозаписом у ході державного нагляду, такий запис може бути самостійним доказом у провадженні у справі про проступок, якщо із запису вбачаються:

1) зв'язок запису зі справою про проступок;

2) коли, за яких обставин і ким створено запис;

3) обставини, суттєві для вирішення справи про проступок. [RT I, 06.07.2013, 3 - набув чинності 16.07.2013]

(2) Позасудовий провадник і суд мають право вимагати від фізичної та юридичної особи подання документа, речі чи іншого об'єкта, необхідного для вирішення справи про проступок.

(3) Позасудовий провадник у справі про корупційний проступок може клопотати перед судом про винесення ухвали, якою надається доступ до банківської таємниці та даних реєстру часток фондів, якщо це вкрай необхідно для досягнення мети провадження у справі про корупційний проступок. [RT I, 29.06.2012, 1 - набув чинності 01.04.2013]

[RT I, 03.02.2023, 1 - набув чинності 01.09.2023]

(1) Особу, щодо якої ведеться провадження і стосовно якої є обґрунтовані підстави вважати, що вона вчинила проступок, передбачений § 15¹ Закону про наркотичні та психотропні речовини і їх прекурсори або § 218 Пенітенціарного кодексу, з метою провадження, виявлення та припинення правопорушення можна дактилоскопіювати та отримати від неї зображення обличчя, зразок ДНК і зразок голосу.

(2) Зображення обличчя особи та відбитки папілярних узорів шкіри вносяться до бази даних системи автоматичної біометричної ідентифікації особи (далі — база даних ABIS). Біографічні дані особи, дані про отримання від неї зображення обличчя та відбитків папілярних узорів шкіри, а також зразок голосу і дані, отримані під час аналізу взятого в особи зразка ДНК, вносяться до державного біометричного реєстру провадження у справах про правопорушення. [RT I, 03.02.2023, 1 - набув чинності 01.09.2023]

(1) Інспекція із захисту даних, Фінансова інспекція, Департамент поліції безпеки, Департамент навколишнього середовища, Департамент конкуренції, Податково-митний департамент, Бюро даних про відмивання грошей, а також Департамент поліції та прикордонної охорони можуть надіслати оператору електронного зв'язку запит щодо даних, необхідних для встановлення кінцевого користувача, пов'язаного з ідентифікаційними ознаками, що використовуються в загальнодоступній мережі електронного зв'язку, за винятком даних, пов'язаних із фактом передачі повідомлення. [RT I, 05.07.2025, 1 - набув чинності 06.07.2025]

(2) Установа, зазначена в частині 1 цього параграфа, може з дозволу суду надіслати оператору електронного зв'язку одиничний запит щодо даних, перелічених у частинах 2 і 3 § 111¹ Закону про електронний зв'язок, які не зазначені в частині 1 цього параграфа. Одиничний запит у розумінні цього параграфа — це письмовий запит для отримання даних, зазначених у частинах 2 і 3 § 111¹ Закону про електронний зв'язок, щодо сеансу зв'язку, пов'язаного з передачею конкретного телефонного дзвінка, електронного листа, електронного коментаря чи іншого одиничного повідомлення [RT I, 29.06.2012, 2 - набув чинності 01.01.2013]

(3) Зазначений у цьому параграфі запит можна надіслати лише тоді, коли це неминуче необхідно для досягнення мети провадження у справі про правопорушення. [RT I, 29.06.2012, 2 - набув чинності 01.01.2013]

(4) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може надіслати оператору електронного зв'язку запит щодо даних, необхідних для встановлення кінцевого користувача, пов'язаного з ідентифікаційними ознаками, що використовуються в загальнодоступній мережі електронного зв'язку. [RT I, 08.01.2020, 1 - набув чинності 17.01.2020]

(1) Посадова особа органу позасудового провадження, яка безпосередньо сприймала обставини вчинення проступку та описала їх у протоколі про правопорушення або в рішенні прискореного провадження, може брати участь у судовому провадженні чи провадженні за скаргою як свідок щодо фактичних обставин, які вона сприймала. [RT I, 19.03.2015, 1 - набув чинності 29.03.2015]

(2) Зазначена в частині 1 цього параграфа посадова особа органу позасудового провадження не може брати участь у судовому провадженні чи провадженні за скаргою як представник органу позасудового провадження. [RT I, 06.07.2013, 3 - набув чинності 16.07.2013]

(1) Зроблені провадником фотографія, відеозапис чи інший інформаційний запис можуть бути самостійним доказом у провадженні у справі про правопорушення, якщо вони відповідають вимогам, установленим у пунктах 1–3 частини 1¹ § 31 цього кодексу. [RT I, 06.07.2013, 3 - набув чинності 16.07.2013]

(2) Про клопотання особи, присутньої під час фотографування, відеозйомки чи іншого запису, або про його відсутність робиться позначка в протоколі про правопорушення або в рішенні прискореного провадження. [RT I, 19.03.2015, 1 - набув чинності 29.03.2015]

(1) Якщо вчинення проступку доведено даними державного реєстру, що мають правове значення, і зроблений до реєстру запит є відтворюваним, то про здійснення запиту до бази даних робиться позначка в протоколі про правопорушення або в рішенні прискореного провадження. З позначки має бути видно час здійснення запиту та результат запиту. [RT I, 19.03.2015, 1 - набув чинності 29.03.2015]

(1) База даних ABIS — це електронна база даних, метою якої в розумінні цього кодексу є обробка біометричних даних, отриманих під час дактилоскопіювання особи, щодо якої ведеться провадження і стосовно якої є обґрунтовані підстави вважати, що вона вчинила проступок, передбачений § 15¹ Закону про наркотичні та психотропні речовини і їх прекурсори або § 218 Пенітенціарного кодексу, та отримання від неї зображення обличчя, для провадження, виявлення та припинення правопорушень. [RT I, 03.02.2023, 1 - набув чинності 01.09.2023]

(2) До обробки даних, унесених до бази даних ABIS, застосовується встановлене в § 15⁵ Закону про документи, що посвідчують особу.

(3) Базу даних ABIS засновує та її положення встановлює Уряд Республіки постановою.

(4) Відповідальними обробниками бази даних ABIS є Департамент поліції та прикордонної охорони і Естонський інститут судової експертизи. [RT I, 26.06.2025, 1 - набув чинності 06.07.2025]

(5) У положенні про базу даних ABIS установлюється порядок ведення бази даних ABIS, зокрема:

1) надавачі даних та отримувані від них дані;

2) точніший склад даних;

3) обмін даними між базами даних;

4) завдання відповідального обробника;

5) уповноважений обробник та його завдання;

6) порядок надання доступу до даних та видачі даних;

7) точніші строки зберігання даних;

8) інші організаційні питання. [RT I, 26.06.2025, 1 - набув чинності 06.07.2025]

(5¹) Дані бази даних ABIS зберігаються щонайдовше 75 років від унесення до бази даних ABIS. Точніші строки зберігання даних установлюються в положенні про базу даних ABIS. [RT I, 26.06.2025, 1 - набув чинності 06.07.2025]

(6) Дані, що містяться в базі даних ABIS, мають обмеження доступу і визнані інформацією, призначеною для внутрішнього користування установи. [RT I, 08.07.2021, 1 - набув чинності 15.07.2021]

(1) У провадженні у справі про правопорушення забороняється збирання доказів шляхом оперативно-розшукових дій.

(2) Доказ, зібраний у кримінальному провадженні шляхом оперативно-розшукової дії, можна використовувати як доказ у провадженні у справі про правопорушення у справі, в якій кримінальне провадження припинено.

(1) Анонімність свідка у провадженні у справі про правопорушення не забезпечується.

(1) Під час допиту у провадженні у справі про правопорушення свідок не має права мати представника. [RT I, 23.02.2011, 1 - набув чинності 01.09.2011]

(1) Огляд особи може провести посадова особа позасудового провадника, яка згідно з § 45 цього кодексу має право на затримання особи.

(2) Посадова особа позасудового провадника, яка не має права на затримання особи, може подати до Департаменту поліції та прикордонної охорони клопотання про залучення поліцейського для проведення огляду особи. Поліцейський проводить огляд особи за участю посадової особи позасудового провадника. [RT I, 29.12.2011, 1 - набув чинності 01.01.2012]

(3) Про огляд особи посадова особа позасудового провадника, яка провела огляд, складає протокол. Якщо до проведення огляду особи залучено поліцейського, протокол підписує також поліцейський.

(1) У провадженні у справі про проступок позасудовий провадник може проводити обшук на підставі своєї постанови, яка в резолютивній частині містить дозвіл судді повітового суду.

(2) У приміщеннях дипломатичного представництва обшук заборонений. [RT I 2005, 39, 308 - набув чинності 01.01.2006]

[RT I, 11.03.2023, 1 - набув чинності 01.11.2023]

(1) У провадженні у справі про проступок накладення арешту на майно заборонено, за винятком випадку, передбаченого частиною 2 цього параграфа.

(2) Для забезпечення конфіскації або грошового штрафу до особи, щодо якої ведеться провадження і яка є юридичною особою, можуть застосовуватися заходи, передбачені § 141⁴ та 142 кримінально-процесуального кодексу, згідно з вимогами кримінального провадження, з урахуванням особливостей провадження у справі про проступок.

(3) Заходи, передбачені частиною 2 цього параграфа, застосовуються за клопотанням позасудового провадника на підставі постанови повітового суду. [RT I, 11.03.2023, 1 - набув чинності 01.11.2023]

(1) У провадженні у справі про проступок заборонено застосовувати запобіжні заходи, передбачені кримінальним провадженням, якщо цей закон не встановлює інше.

(1) У позасудовому провадженні та в судовому провадженні при обчисленні процесуальних строків і процесуальних витрат, а також при поновленні процесуального строку застосовуються положення кримінального провадження.

(2) Порядок відшкодування витрат учасникам розгляду справ про проступки встановлює Уряд Республіки.

(1) Якщо місцезнаходження особи, щодо якої ведеться провадження, невідоме, у позасудовому провадженні його встановлює позасудовий провадник, а в судовому провадженні — суд.

(1) Особу викликають до провадника викликом.

(2) Виклик, що надсилається особі, містить такі відомості:

1) у разі виклику фізичної особи — її ім'я та прізвище, а також адреса місця проживання, у разі виклику юридичної особи — її найменування та адреса місцезнаходження;

2) у разі виклику позасудового провадника — найменування позасудового провадника та адреса його місцезнаходження;

3) підстава виклику та в якості кого особу викликають;

4) кваліфікація проступку та, якщо провадження у справі про проступок розпочато щодо особи, — ім'я та прізвище особи;

5) час і місце явки;

6) у разі виклику особи, щодо якої ведеться провадження, — її права та обов'язки відповідно до § 19 цього кодексу;

7) чи є обов'язковою явка особи, щодо якої ведеться провадження, у разі її виклику, та наслідки неявки відповідно до § 43 цього кодексу;

8) чи є обов'язковою явка позасудового провадника у разі його виклику;

9) у разі виклику свідка — обов'язковість його явки та наслідки неявки відповідно до § 43 цього кодексу;

10) обов'язок повідомити про неявку та її причину.

(3) Заключна частина виклику містить повідомлення, яке заповнюється у разі вручення виклику особі під підпис. У повідомленні зазначаються ім'я та прізвище особи, якій адресовано виклик, підпис особи про отримання виклику та дата отримання виклику. Якщо особа відмовляється прийняти виклик, то — відмітка провадника про відмову прийняти виклик, дата відмови, підпис провадника та найменування посади. [RT I 2003, 26, 156 - набув чинності 21.03.2003]

(1) Виклик вручається особі під підпис згідно з частиною 2 цього параграфа, або надсилається особі поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення згідно з частиною 3, або надсилається електронно згідно з частиною 4.

(2) Виклик вручається повнолітній особі, а також неповнолітньому віком 14 років і старше під підпис на повідомленні, в якому зазначається час вручення виклику. Якщо викликуваному не було можливості вручити виклик, він вручається під підпис на повідомленні члену його сім'ї віком не менше 14 років, який проживає разом з ним, із зазначенням часу вручення. Якщо особа відмовляється поставити підпис про одержання виклику, у повідомленні зазначається відмова від прийняття виклику та дата відмови. Виклик вважається одержаним особою з дня відмови від прийняття виклику.

(3) Виклик, надісланий поштою, вважається одержаним особою з дня, зазначеного у повідомленні про вручення надавача поштової послуги. [RT I, 23.02.2011, 1 - набув чинності 01.09.2011]

(4) У разі електронного вручення виклику виклик надсилається на адресу електронної пошти, зазначену особою у процесуальному документі або оприлюднену в Інтернеті. Виклик має бути забезпечений цифровим підписом та захищений від третіх осіб. При надсиланні виклику зазначається, що одержання виклику необхідно негайно підтвердити електронною поштою на адресу відправника. Виклик, вручений електронною поштою, вважається одержаним особою з дня підтвердження. Якщо одержання виклику не підтверджено протягом трьох днів з дня його надсилання, виклик надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається особі провадником під підпис.

(4¹) Якщо виклик робиться доступним через систему е-справи, про наявність виклику повідомляється на адресу електронної пошти викликуваного, зазначену у процесуальному документі або оприлюднену в Інтернеті. Повідомлення має містити посилання на цифровий виклик, що знаходиться в системі е-справи, та наданий для ознайомлення з ним строк, який становить три дні з моменту надсилання. Виклик не забезпечується цифровим підписом, якщо його відправник та час надсилання можуть бути встановлені через систему е-справи. Виклик, зроблений доступним через систему е-справи, вважається врученим, якщо одержувач відкриває його в інформаційній системі або підтверджує в інформаційній системі його прийняття, не відкриваючи документ, а також якщо це робить інша особа, якій одержувач дозволяє бачити документи в інформаційній системі. Якщо з викликом через систему е-справи не ознайомилися протягом трьох днів з дня надсилання повідомлення, виклик надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається викликуваному під підпис. [RT I, 22.03.2013, 9 - набув чинності 01.04.2013]

(5) Особі, щодо якої ведеться провадження, та її захиснику виклик має бути вручений із достатнім запасом часу для явки. При врученні виклику захиснику, обраному особою, щодо якої ведеться провадження, виклик вважається врученим і особі, яка його уповноважила.

(6) Виклик неповнолітнього віком до 14 років або особи з психічним розладом надсилається його батькам або іншому законному представнику.

(7) Якщо особа, щодо якої ведеться провадження, повідомила своє місце проживання чи місцезнаходження у підписаному нею процесуальному документі, виклик надсилається їй за цією адресою. Якщо особа не повідомила провадника про зміну своєї адреси, виклик надсилається за останньою відомою провадникові адресою.

(8) Повідомлення, зачитані присутнім учасникам провадження посадовою особою позасудового провадника або суддею, прирівнюються до вручення виклику під підпис, якщо про це робиться відмітка у процесуальному документі.

(9) Повідомлення про вручення надавача поштової послуги, зазначене у частині 3 § 40 цього кодексу повідомлення про одержання виклику, роздруківка електронного листа про надіслання виклику та роздруківка підтвердження долучаються до справи про проступок. [RT I, 23.02.2011, 1 - набув чинності 01.09.2011]

(10) Міністр, відповідальний за галузь, може постановою встановити детальніші вимоги до електронного вручення процесуальних документів через систему е-справи у судовому провадженні. [RT I, 22.03.2013, 9 - набув чинності 01.04.2013] ↗

(1) Якщо особа не має можливості з'явитися до провадника у зазначений у виклику час, вона повинна негайно про це повідомити.

(2) Поважними причинами неявки є:

1) відсутність викликаного, яку не можна розцінювати як ухилення від провадження у справі про проступок;

2) запізнення з одержанням виклику;

3) інша обставина, яку провадник вважає поважною.

(1) Якщо особа, щодо якої ведеться провадження, яка одержала виклик і обов'язковість явки якої була зазначена у виклику, або свідок, який одержав виклик, не з'явилися до суду, суд виносить ухвалу про накладення на них грошового штрафу у розмірі до 30 штрафних одиниць.

(2) Суд може звільнити зазначену у частині 1 цього параграфа особу від сплати накладеного на неї грошового штрафу, якщо особа доведе, що вона не з'явилася до суду з поважних причин, передбачених частиною 2 § 42 цього кодексу.

(3) Якщо зазначена у частині 1 цього параграфа особа одержала виклик і не з'явилася до позасудового провадника чи до суду, позасудовий провадник або суд може ухвалою застосувати її примусовий привід.

(4) Примусовий привід здійснює поліція.

(1) Особу, щодо якої є обґрунтовані підстави вважати, що вона вчинила проступок, можна затримати на строк до 48 годин, якщо:

1) вона намагається втекти;

2) не встановлено її особу;

3) вона може продовжувати вчиняти проступки;

4) вона може перешкоджати провадженню у справі про проступок або ухилятися від нього.

(2) У разі затримання особи:

1) її доставляють до Департаменту поліції та прикордонної охорони або до службового приміщення позасудового провадника, компетентного затримувати особу згідно з § 45 цього кодексу, або до поліцейського арештного дому чи в’язниці; [RT I, 03.03.2021, 1 - набув чинності 04.03.2021]

2) у неї невідкладно беруть показання щодо вчинення проступку та складають протокол затримання особи або протокол про проступок;

3) затриману особу доставляють до повітового суду для розгляду справи, якщо вона вчинила проступок і позасудовий провадник вважає за необхідне застосування арешту, про що складено протокол про проступок та інші процесуальні документи. У такому разі особа, щодо якої ведеться провадження, може подати заперечення до суду. [RT I 2005, 39, 308 - набув чинності 01.01.2006]

(3) Затримання починається з моменту, коли особу затримано. Час затримання зараховується до строку покарання в порядку, встановленому частиною 2 § 68 пенітенціарного кодексу.

(4) Якщо з’ясується, що немає підстав для затримання особи, її негайно звільняють.

(5) Якщо особу не було затримано на підставах, встановлених частиною 1 цього параграфа, час допиту особи або проведення щодо неї іншої процесуальної дії не вважається затриманням особи.

(6) При затриманні особи не застосовуються положення частин 2–4 § 35¹ кримінально-процесуального кодексу. [RT I, 19.03.2015, 1 - набув чинності 29.03.2015]

(1) На підставах і в порядку, встановлених § 44 цього кодексу, затримання особи застосовують такі посадові особи позасудового провадника:

1) поліцейський або посадова особа Податково-митного департаменту з компетенцією нагляду за додержанням митного законодавства; [RT I, 16.06.2017, 1 - набув чинності 01.07.2017]

2) посадова особа з компетенцією нагляду за безпекою цивільної авіації, нагляду за безпекою мореплавства, а також нагляду за безпекою залізниць і нагляду за залізничним рухом;

3) посадова особа з питань довкілля, яка здійснює нагляд за полюванням, рибальством чи лісовий нагляд, а також нагляд у зоні з обмеженням польотів; [RT I, 29.06.2022, 1 - набув чинності 09.07.2022]

4) посадова особа в’язниці — у разі проступку, передбаченого частиною 1 § 325 пенітенціарного кодексу або § 60¹⁴ закону про авіацію; [RT I, 29.06.2022, 1 - набув чинності 09.07.2022]

5) посадова особа з компетенцією нагляду Сил оборони — у разі проступку, передбаченого § 60¹⁴ закону про авіацію; [RT I, 29.06.2022, 1 - набув чинності 09.07.2022]

6) посадова особа Сил оборони — у разі проступків, передбачених § 224¹ закону про службу в Силах оборони та § 56² і 56³ закону про організацію Сил оборони. [RT I, 27.01.2023, 1 - набув чинності 01.04.2023]

(2) Посадова особа позасудового провадника, яка не має права затримувати особу, може подати до Департаменту поліції та прикордонної охорони клопотання про залучення поліцейського до затримання особи на підставах, встановлених частиною 1 § 44 цього кодексу. Поліцейський затримує особу за участю посадової особи позасудового провадника, яка подала таке клопотання. [RT I, 29.12.2011, 1 - набув чинності 01.01.2012]

(1) Про затримання особи на підставах, встановлених частиною 1 § 44 цього кодексу, складають протокол затримання особи. Протокол затримання особи не складають, якщо протокол про проступок складається під час затримання особи і в протоколі про проступок зазначаються дані, передбачені частиною 4 § 69 цього кодексу.

(2) У протоколі затримання особи зазначаються:

1) місце і дата процесуальної дії;

2) найменування позасудового провадника та посада, ім’я і прізвище посадової особи позасудового провадника, яка склала протокол;

3) посада, ім’я і прізвище поліцейського, який брав участь у затриманні;

4) ім’я і прізвище особи, щодо якої ведеться провадження;

5) час і підстава затримання з посиланням на частину 1 § 44 цього кодексу;

6) місце, дата і час затримання;

7) кваліфікація проступку;

8) роз’яснення особі, щодо якої ведеться провадження, її прав і обов’язків згідно з § 19 цього кодексу;

9) опис верхнього одягу та взуття затриманого, а також дані про зовнішні тілесні ушкодження;

10) перелік вилучених у особи під час затримання предметів та їх ознаки;

11) заяви і клопотання затриманого;

12) процесуально-правова норма, що є підставою для процесуальної дії.

(3) Протокол підписують його укладач і поліцейський, який брав участь у затриманні. Особа, щодо якої ведеться провадження, ставить у протоколі підпис про те, що її ознайомлено з протоколом і роз’яснено права та обов’язки, встановлені § 19 цього кодексу. Якщо особа, щодо якої ведеться провадження, відмовляється підписувати, про це вноситься запис до протоколу.

(4) За клопотанням особи, щодо якої ведеться провадження, про її місцезнаходження повідомляють за її вибором принаймні одну особу. Про затримання неповнолітнього необхідно негайно повідомити його батька чи матір, опікуна або піклувальника та соціальну службу.

(1) Процесуальними документами є:

1) у позасудовому провадженні — протокол про проступок, протокол процесуальної дії, а також ухвала і рішення позасудового провадника;

2) у судовому провадженні — ухвала суду, протокол судового засідання і судове рішення.

(1¹) За наданою особою, щодо якої ведеться провадження, згодою у спосіб, що дозволяє відтворення, протокол процесуальної дії може бути замінено аудіо- та відеозаписом процесуальної дії, якщо запис містить дані, встановлені частиною 2, пунктом 1 частини 4 та частиною 5 § 49 цього кодексу, а також усне підтвердження особи, щодо якої ведеться провадження, про роз’яснення їй прав і обов’язків або її відмову надати таке підтвердження. [RT I, 06.07.2013, 3 - набув чинності 16.07.2013]

(1²) Якщо особа, щодо якої ведеться провадження, не згодна на заміну протоколу процесуальної дії аудіо- та відеозаписом, процесуальна дія протоколюється в порядку, передбаченому цим кодексом. [RT I, 06.07.2013, 3 - набув чинності 16.07.2013]

(1³) Зміна аудіо- та відеозапису процесуальної дії, зазначеної в пункті 6 частини 1 § 19 цього кодексу, забороняється після того, як особа, щодо якої ведеться провадження, ознайомилася із записом. [RT I, 06.07.2013, 3 - набув чинності 16.07.2013]

(2) Ухвала і протоколи процесуальних дій, які оформлюються під час збирання доказів у провадженні у справі про проступок, у випадках, не врегульованих кодексом провадження у справах про проступки, складаються відповідно до вимог кримінального провадження з урахуванням особливостей провадження у справах про проступки.

(1) Суд невідкладно надає сторонам судового провадження в системі е-справи доступ до всіх процесуальних документів судового провадження, незалежно від того, у який спосіб їх вручають сторонам судового провадження.

(2) Міністр, відповідальний за галузь, може постановою встановити детальніші вимоги до надання доступу до процесуальних документів через інформаційну систему. [RT I, 22.03.2013, 9 - jõust. 01.04.2013] ↗

(3) Якщо особа не прийняла процесуальний документ протягом строку, встановленого на підставі частини 4 цього параграфа, її доступ до наведених нижче інформаційних систем та баз даних, інтегрованих з інформаційними системами, призначеними для вручення, тимчасово обмежується до моменту вручення документа:

1) е-поземельна книга;

2) е-справа;

3) е-комерційний реєстр. [RT I, 22.03.2024, 1 - jõust. 01.04.2024]

(4) Міністр, відповідальний за галузь, встановлює строк для електронного прийняття процесуального документа в інформаційній системі, зазначеній у частині 3 цього параграфа. [RT I, 22.03.2024, 1 - jõust. 01.04.2024] ↗

(1) Ухвалою є:

1) мотивоване процесуальне рішення позасудового органу провадження або суду, яке оформлюється окремим процесуальним документом і долучається до матеріалів справи про проступок;

2) процесуальне рішення щодо вирішення окремого питання, ухвалене в позасудовому провадженні або судовому провадженні, яке не потрібно мотивувати.

(2) У вступній частині мотивованої ухвали зазначають:

1) місце і дату складання;

2) найменування суду або позасудового органу провадження, а також ім'я та прізвище і посаду укладача ухвали;

3) найменування справи про проступок – особу, щодо якої розпочато провадження у справі про проступок, та кваліфікацію проступку;

4) ім'я та прізвище і особовий код особи, щодо якої ведеться провадження, а для іноземця та особи, яка не має особового коду, – дату і місце народження, громадянство, адресу місця проживання і місце роботи, або найменування і реєстраційний код юридичної особи, щодо якої ведеться провадження, а для іноземної юридичної особи – прирівняну до реєстраційного коду числову чи літерну комбінацію та адресу місцезнаходження.

(3) Основна частина мотивованої ухвали повинна містити:

1) обґрунтування процесуального рішення;

2) процесуально-правову підставу ухвали.

(4) У заключній частині мотивованої ухвали викладають прийняте при вирішенні рішення та порядок оскарження ухвали. Ухвалу підписує її укладач.

(5) Складаючи ухвали, дотримуються додаткових вимог, встановлених щодо їх змісту.

(6) Ухвала органу провадження є обов'язковою для виконання.

(1) Протокол процесуальної дії складається розбірливим почерком, машинописом або комп'ютерним набором. За потреби можна скористатися допомогою протоколіста.

(2) У вступній частині протоколу зазначають:

1) місце і дату процесуальної дії;

2) найменування суду або позасудового органу провадження, посаду укладача протоколу, а також його ім'я та прізвище;

3) найменування справи про проступок і процесуальної дії;

4) у випадках, встановлених законом, – посилання на ухвалу, що стала підставою для процесуальної дії;

5) ім'я та прізвище і особовий код фізичної особи, щодо якої проводиться процесуальна дія, найменування і реєстраційний код юридичної особи, а також ім'я та прізвище її представника і місце проживання чи місцезнаходження та процесуальний статус;

6) ім'я та прізвище іншої особи, яка брала участь у процесуальній дії, місце проживання чи роботи та процесуальний статус;

7) час початку і закінчення процесуальної дії та умови;

8) роз'яснення особі прав та обов'язків, пов'язаних із процесуальною дією;

9) процесуально-правову норму, що є підставою процесуальної дії.

(3) Про роз'яснення учаснику провадження його прав та обов'язків у вступній частині протоколу проставляється підпис учасника провадження. Якщо він відмовляється поставити підпис, про це робиться запис у протоколі.

(4) В основній частині протоколу описують:

1) хід і результати процесуальної дії з деталізацією, необхідною для доказування, дотримуючись установлених у цьому кодексі додаткових вимог до змісту процесуальної дії;

2) використання технічних засобів.

(5) У заключній частині протоколу перелічують об'єкти, вилучені під час процесуальної дії, спосіб їх пакування та місце зберігання.

(6) Протокол підписує його укладач.

(1) За потреби в порядку, встановленому для кримінального провадження, доказову інформацію можна зафіксувати як додаток до протоколу процесуальної дії на фотографії, кресленні, кіноплівці, у звуко- чи відеозаписі або в інший спосіб.

(1) Якщо цим кодексом не встановлено інакше, у провадженні у справі про проступок цифрові клопотання, скарги, заперечення та інші документи подаються безпосередньо або через систему е-справи. Безпосередньо переданий цифровий документ орган провадження вносить до системи е-справи.

(2) Якщо матеріали справи ведуться на папері, цифровий документ роздруковують і долучають до матеріалів справи. Правильність роздрукованого документа та його відповідність цифровому документу орган провадження засвідчує своїм підписом. [RT I, 03.02.2023, 1 - jõust. 01.05.2023]

(1) Матеріали справи про проступок – це сукупність документів, зібраних у справі про проступок. [RT I, 22.03.2013, 9 - jõust. 01.04.2013]

(2) Суд веде щодо кожної справи про проступок судову справу, до якої в хронологічній послідовності долучають усі процесуальні документи та інші пов'язані зі справою документи. У передбаченому законом випадку до судової справи долучають інші пов'язані з провадженням предмети. [RT I, 22.03.2013, 9 - jõust. 01.04.2013]

(2¹) Матеріали справи про проступок і судову справу у справі про проступок можна вести також повністю або частково в цифровому вигляді. [RT I, 03.02.2023, 1 - jõust. 01.05.2023]

(3) До матеріалів справи, крім установленого цим кодексом, застосовується також установлене в частинах 5, 6 і 7 § 160¹ Кримінально-процесуального кодексу. [RT I, 03.02.2023, 1 - jõust. 01.05.2023]

(1) Зразкові форми документів позасудового провадження у справі про проступок встановлює міністр, відповідальний за галузь. ↗

(2) Порядок оформлення, передавання та зберігання цифрового підписаного документа й іншого цифрового документа у провадженні у справі про проступок встановлює міністр, відповідальний за галузь. [RT I 2008, 28, 180 - jõust. 15.07.2008] ↗

(3) Якщо матеріали справи ведуться в цифровому вигляді, вимоги цього кодексу щодо складання, оформлення, передавання та зберігання документів застосовуються відповідно до потреб ведення цифрових матеріалів справи. [RT I, 03.02.2023, 1 - jõust. 01.05.2023]

(4) Якщо цей кодекс передбачає підписання документа, рівноцінним підписанню вважається також інше підтвердження підписувача, що уможливлює відтворення, якщо особу, яка надала підтвердження, і час надання підтвердження можна встановити. [RT I, 03.02.2023, 1 - jõust. 01.05.2023]

(1) Позасудовим органом провадження щодо проступків, передбачених частинами 3 і 5 § 108, частинами 1 і 3 § 151, § 151¹, частинами 1 і 3 § 152, частинами 1 і 3 § 153, § 153¹, §§ 157, 165–170, 179¹, 180, 224¹, 225, 226 і 264¹, частинами 1 і 3 § 266, §§ 269, 271, 305, 334¹ і 334², частинами 1 і 3 § 336, а також §§ 337, 338, 342, 372¹ і 426 Пенітенціарного кодексу, є Департамент поліції та прикордонної охорони. [RT I, 28.04.2022, 24 - набув чинності 29.04.2022]

(2) Позасудовим органом провадження щодо проступків, передбачених частинами 1 і 3 § 157¹ Пенітенціарного кодексу, є Інспекція із захисту даних.

(3) Позасудовими органами провадження щодо проступків, передбачених частинами 1 і 2 § 218, § 275, а також частиною 1 § 325 Пенітенціарного кодексу, є Департамент поліції та прикордонної охорони, Міністерство юстиції та цифрових справ і в'язниця. [RT I, 30.12.2024, 1 - набув чинності 01.01.2025, на підставі частини 12 § 105.19 Закону про Уряд Республіки слово „Justiitsministeerium” замінено словами „Justiits- ja Digiministeerium” у відповідному відмінку]

(4) Позасудовим органом провадження щодо проступків, передбачених § 225¹ Пенітенціарного кодексу, є Департамент захисту прав споживачів та технічного нагляду. [RT I, 12.12.2018, 3 - набув чинності 01.01.2019]

(5) Позасудовими органами провадження щодо проступків, передбачених частинами 1 і 3 § 261, а також § 262 Пенітенціарного кодексу, є Департамент поліції та прикордонної охорони та волосна чи міська управа.

(6) Позасудовим органом провадження щодо проступків, передбачених § 270 Пенітенціарного кодексу, є Департамент транспорту. [RT I, 10.12.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(7) Позасудовими органами провадження щодо проступків, передбачених частинами 1 і 1¹ § 277 Пенітенціарного кодексу, є Департамент поліції та прикордонної охорони, Департамент поліції безпеки, Податково-митний департамент, а також Рятувальний департамент.

(8) Позасудовими органами провадження щодо проступків, передбачених § 278 Пенітенціарного кодексу, є Департамент поліції та прикордонної охорони та Рятувальний департамент.

(9) Позасудовими органами провадження щодо проступків, передбачених § 279 Пенітенціарного кодексу, є Департамент поліції та прикордонної охорони та орган охорони правопорядку.

(10) Позасудовими органами провадження щодо проступків, передбачених частинами 1 і 3 § 280 Пенітенціарного кодексу, є Департамент поліції та прикордонної охорони та адміністративний орган, уповноважений на отримання даних.

(11) Позасудовим органом провадження щодо проступків, передбачених § 282 Пенітенціарного кодексу, є волосна чи міська управа. [RT I, 04.07.2017, 1 - набув чинності 01.01.2018]

(12) Позасудовими органами провадження щодо проступків, передбачених частинами 1 і 3 § 339 Пенітенціарного кодексу, є Департамент поліції та прикордонної охорони та Департамент захисту прав споживачів та технічного нагляду. [RT I, 12.12.2018, 3 - набув чинності 01.01.2019]

(13) Позасудовими органами провадження щодо проступків, передбачених § 352 Пенітенціарного кодексу, є Департамент поліції та прикордонної охорони, Департамент навколишнього середовища та Рятувальний департамент. [RT I, 10.07.2020, 2 - набув чинності 01.01.2021]

(14) Позасудовим органом провадження щодо проступків, передбачених частинами 1 і 3 § 353 Пенітенціарного кодексу, є Департамент навколишнього середовища, а щодо вимог до дорожнього руху — Департамент поліції та прикордонної охорони. [RT I, 10.07.2020, 2 - набув чинності 01.01.2021]

(15) Позасудовим органом провадження щодо проступків, передбачених §§ 362 і 366 Пенітенціарного кодексу, є Департамент навколишнього середовища. [RT I, 10.07.2020, 2 - набув чинності 01.01.2021]

(16) Позасудовими органами провадження щодо проступків, передбачених частинами 1 і 3 § 372 Пенітенціарного кодексу, є Департамент поліції та прикордонної охорони та орган охорони правопорядку.

(17) Позасудовим органом провадження щодо проступків, передбачених частинами 1 і 3 §§ 398 і 398¹ Пенітенціарного кодексу, є Фінансова інспекція. [RT I, 12.07.2014, 1 - набув чинності 01.01.2015]

(1) Проступки, передбачені частинами 1 і 3 § 151 Пенітенціарного кодексу, розглядає повітовий суд. [RT I 2006, 31, 234 - набув чинності 16.07.2006]

–

[Втратили чинність – RT I, 19.03.2015, 1 - набув чинності 29.03.2015]

(1) У передбачених законом випадках позасудовий орган провадження у разі дорожнього проступку, вчиненого механічним транспортним засобом, може призначити попереджувальний штраф зареєстрованому власнику механічного транспортного засобу, або, якщо до реєстру внесено відповідального користувача, — відповідальному користувачу (далі — особа, відповідальна за механічний транспортний засіб), якщо

1) приводом до провадження у справі про проступок є передана системою автоматичного нагляду за дорожнім рухом інформація про порушення вимог дорожнього руху, на підставі якої візуально можна встановити реєстраційний знак механічного транспортного засобу, а також час і місце виявлення порушення, або [RT I, 22.12.2021, 1 - набув чинності 01.03.2022]

2) посадова особа, яка здійснює нагляд і виявила діяння, не мала можливості одразу встановити водія механічного транспортного засобу, а порушення було зафіксовано на фотографії, відео чи іншому носії інформації, з якого візуально можна встановити реєстраційний знак механічного транспортного засобу, а також час і місце виявлення порушення.

(2) Попереджувальний штраф призначається особі, яка була зареєстрованим власником або відповідальним користувачем механічного транспортного засобу на момент вчинення проступку.

(3) Попереджувальний штраф, що призначається особі, відповідальній за механічний транспортний засіб, не є покаранням, застосовуваним за винне діяння, він не вноситься до реєстру покарань, і на нього не можна посилатися при врахуванні повторності винного діяння чи при застосуванні інших правових наслідків, передбачених за винне діяння.

(4) Максимальний розмір попереджувального штрафу становить 420 євро. Розміри попереджувального штрафу за конкретні проступки встановлюються Законом про дорожній рух. [RT I, 29.06.2024, 1 - набув чинності 01.01.2025]

(5) У разі малозначного дорожнього проступку позасудовий орган провадження може не призначати попереджувальний штраф і обмежитися письмовим попередженням особи, відповідальної за механічний транспортний засіб, якщо він вважає, що попередження особи, відповідальної за механічний транспортний засіб, без накладення штрафу є достатнім.

(6) Застосування письмового попереджувального провадження у порядку, встановленому частиною 1 або 5 цього параграфа, припиняє провадження у справі про проступок. Позасудовий орган провадження поновлює провадження у справі про проступок у порядку прискореного або загального провадження на підставах, встановлених частиною 3 або 6 § 54⁶ цього кодексу. [RT I 2008, 54, 304 - набув чинності 27.12.2008]

(1) У випадку, передбаченому § 54¹ частиною 1 цього закону, особі, відповідальній за механічний транспортний засіб, надсилається повідомлення про штраф, у якому зазначаються:

1) час і місце призначення попереджувального штрафу;

2) найменування, реєстраційний код та адреса позасудового провадника;

3) ім'я та прізвище, а також посада посадової особи позасудового провадника, яка склала повідомлення про штраф;

4) якщо адресатом повідомлення про штраф є фізична особа — її ім'я та прізвище, адреса місця проживання, особистий код, а за його відсутності — дата народження;

5) якщо адресатом повідомлення про штраф є юридична особа — її найменування та реєстраційний код, а для іноземної юридичної особи — прирівняна до реєстраційного коду цифрова або літерна комбінація, адреса місцезнаходження, номер телефону та адреса електронної пошти;

6) короткий опис проступку, у тому числі час і місце вчинення діяння;

7) кваліфікація проступку;

8) підстава призначення попереджувального штрафу;

9) розмір попереджувального штрафу.

(2) Крім даних, передбачених частиною 1 цього параграфа, у повідомленні про штраф зазначаються:

1) роз'яснення щодо того, що попереджувальний штраф, який призначається особі, відповідальній за механічний транспортний засіб, не є покаранням, застосовним за винне діяння, не вноситься до реєстру покарань і на нього не можна посилатися при врахуванні повторності винного діяння чи застосуванні інших правових наслідків;

2) інформація про те, що попереджувальний штраф має бути сплачений протягом тридцяти днів з дня отримання повідомлення про штраф; після спливу цього строку попереджувальний штраф стає таким, що підлягає примусовому виконанню;

3) інформація про те, що особа, відповідальна за механічний транспортний засіб, має право протягом тридцяти днів з дня отримання повідомлення про штраф оскаржити повідомлення про штраф, а також роз'яснення щодо порядку оскарження;

4) інформація про те, що за клопотанням особи, відповідальної за механічний транспортний засіб, їй надсилається копія фотографії, відеозапису чи іншого запису, за допомогою якого було встановлено діяння.

(3) До повідомлення про штраф додається платіжне доручення з номером банківського рахунку та референтним номером.

(4) Повідомлення про штраф підписує посадова особа, яка його склала. Повідомлення про штраф можна підписати цифровим підписом.

(5) Повідомлення про штраф складається у двох ідентичних примірниках, один з яких надсилається особі, відповідальній за механічний транспортний засіб, а другий залишається у позасудового провадника. Якщо повідомлення про штраф було підписано цифровим підписом, позасудовий провадник зберігає електронну копію надісланого повідомлення про штраф. [RT I 2008, 54, 304 - набув чинності 27.12.2008]

(1) Фізичній особі повідомлення про штраф надсилається поштою рекомендованим листом на адресу, зазначену в реєстрі народонаселення особи, або на іншу відому провадникові адресу відповідно до § 41 частини 3 цього закону, або в електронному вигляді відповідно до § 41 частини 4 цього закону. Якщо отримання надісланого в електронному вигляді повідомлення про штраф не підтверджено протягом 15 днів з дня його надсилання, повідомлення про штраф надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення. [RT I, 22.12.2021, 1 - набув чинності 01.01.2022]

(2) Якщо особа, відповідальна за механічний транспортний засіб, не проживає за внесеною до реєстру адресою і її фактичне місце перебування невідоме, а повідомлення про штраф неможливо вручити іншим способом, позасудовий провадник може оприлюднити повідомлення про штраф в офіційному виданні «Ametlikud Teadaanded». [RT I 2008, 54, 304 - набув чинності 27.12.2008]

(3) При оприлюдненні повідомлення про штраф в «Ametlikud Teadaanded» з даних особи, відповідальної за механічний транспортний засіб, оприлюднюються її ім'я та прізвище й особистий код, а якщо це неможливо — замість особистого коду дата народження. Повідомлення про штраф вважається публічно врученим, якщо минуло 30 днів з дня його опублікування в «Ametlikud Teadaanded» або якщо особа підтверджує отримання повідомлення в інформаційній системі «Ametlikud Teadaanded». [RT I, 19.03.2015, 1 - набув чинності 06.04.2015]

(4) Юридичній особі, установі держави чи місцевого самоврядування, а також публічно-правовій юридичній особі повідомлення про штраф надсилається на внесену до реєстру адресу простим листом або в електронному вигляді відповідно до § 41 частини 4 цього закону. При надсиланні повідомлення про штраф в електронному вигляді захист повідомлення від третіх осіб та підтвердження отримання повідомлення про штраф не вимагаються. Документ, надісланий на внесену до реєстру адресу або оприлюднену в реєстрі адресу електронної пошти юридичної особи, установи держави чи місцевого самоврядування, а також публічно-правової юридичної особи, вважається врученим, якщо минуло тридцять днів з дня його надсилання. [RT I 2010, 17, 91 - набув чинності 10.05.2010]

(5) Повідомлення про штраф надсилається протягом десяти робочих днів з дня встановлення проступку. [RT I, 31.05.2018, 1 - набув чинності 01.01.2019]

(1) Попереджувальний штраф має бути сплачений до банку протягом тридцяти днів з дня отримання повідомлення про штраф. Попереджувальний штраф вважається сплаченим своєчасно, якщо він до дня сплати надійшов на зазначений у повідомленні про штраф банківський рахунок.

(2) Якщо особа, відповідальна за механічний транспортний засіб, не оскаржила повідомлення про штраф, але водночас не сплатила попереджувальний штраф своєчасно, позасудовий провадник подає повідомлення про штраф для негайного примусового виконання судовому виконавцю на підставах і в порядку, передбачених кодексом виконавчого провадження.

(3) Якщо особа, відповідальна за механічний транспортний засіб, сплатила попереджувальний штраф або його звернено до виконання, нікого не можна карати за те саме діяння в порядку провадження у справі про проступок. [RT I 2008, 54, 304 - набув чинності 27.12.2008]

(1) Якщо особа, відповідальна за механічний транспортний засіб, не згодна з призначеним попереджувальним штрафом, вона має право протягом тридцяти днів з дня отримання повідомлення про штраф оскаржити повідомлення про штраф. У разі оскарження попереджувальний штраф не набуває чинності. [RT I 2008, 54, 304 - jõust. 27.12.2008]

(2) Скарга на повідомлення про штраф подається письмово органу позасудового провадження, який склав повідомлення про штраф, і в ній зазначаються:

1) найменування органу позасудового провадження, який склав повідомлення про штраф і якому подається скарга;

2) якщо скаргу подає фізична особа — її ім'я та прізвище, адреса місця проживання, номер телефону та адреса електронної пошти;

3) якщо скаргу подає юридична особа — її найменування та реєстраційний код юридичної особи, а для іноземної юридичної особи — прирівняна до реєстраційного коду цифрова або літерна комбінація, адреса місцезнаходження, номер телефону та адреса електронної пошти;

4) за наявності представника — ім'я та прізвище представника скаржника, адреса місцезнаходження, номер телефону та адреса електронної пошти;

5) найменування та адреса органу позасудового провадження, який призначив попереджувальний штраф;

6) номер і дата повідомлення про штраф;

7) зміст і обґрунтування клопотання особи, яка подала скаргу. [RT I 2008, 54, 304 - jõust. 27.12.2008]

(2¹) Скаргу підписує особа, яка її подає. [RT I, 14.02.2014, 1 - jõust. 24.02.2014]

(3) Особа, відповідальна за механічний транспортний засіб, яка є фізичною особою, у разі якщо вона оскаржує повідомлення про штраф на підставі того, що транспортним засобом користувалася інша особа, повинна зазначити у скарзі ім'я та прізвище, адресу місця проживання, номер посвідчення водія та дату народження або особистий код особи, яка користувалася механічним транспортним засобом у зазначений у повідомленні про штраф час. [RT I 2010, 17, 91 - jõust. 10.05.2010]

(4) Особа, відповідальна за механічний транспортний засіб, звільняється від обов'язку, встановленого частиною 3 цього параграфа, якщо вона подасть офіційне підтвердження того, що до часу вчинення зазначеного у повідомленні про штраф діяння компетентному органу було повідомлено про викрадення, втрату або знищення механічного транспортного засобу чи його реєстраційного знака, або подасть докази наявності обставини, що виключає протиправність. [RT I 2008, 54, 304 - jõust. 27.12.2008]

(5) Юридична особа, а також держава, орган місцевого самоврядування чи публічно-правова юридична особа повинні зазначити у скарзі ім'я та прізвище, адресу місця проживання, номер посвідчення водія та дату народження або особистий код фізичної особи, яка користувалася механічним транспортним засобом у зазначений у повідомленні про штраф час. [RT I 2010, 17, 91 - jõust. 10.05.2010]

(6) Юридична особа, а також держава, орган місцевого самоврядування чи публічно-правова юридична особа звільняється від обов'язку, встановленого частиною 5 цього параграфа, якщо подасть офіційне підтвердження того, що до часу вчинення зазначеного у повідомленні про штраф діяння компетентному органу було повідомлено про викрадення, втрату або знищення механічного транспортного засобу чи його реєстраційного знака, або подасть докази наявності обставини, що виключає протиправність. [RT I 2008, 54, 304 - jõust. 27.12.2008]

(1) Якщо скарга особи, відповідальної за механічний транспортний засіб, не відповідає вимогам частини 2 § 54⁵ цього кодексу, орган позасудового провадження виносить ухвалу про залишення скарги без руху та надає особі, яка подала скаргу, строк для усунення недоліків. Якщо у скарзі відсутня адреса місця проживання особи, відповідальної за механічний транспортний засіб, орган позасудового провадження залишає скаргу без розгляду. [RT I 2008, 54, 304 - jõust. 27.12.2008]

(2) Орган позасудового провадження залишає скаргу без розгляду та повертає її ухвалою, якщо:

1) скаргу подано після спливу строку, встановленого частиною 1 § 54⁵ цього кодексу, і клопотання про поновлення строку не подано або орган позасудового провадження відмовив у поновленні строку;

2) скаргу подала особа, яка згідно з частиною 1 § 54⁵ цього кодексу не має права подавати скаргу;

3) особа, яка подала скаргу, не усунула недоліки скарги протягом строку, встановленого в порядку, передбаченому частиною 1 цього параграфа;

4) підставою скарги є обставини, наведені в частині 4 або 6 § 54⁵ цього кодексу, проте відсутні необхідне підтвердження або докази. [RT I 2008, 54, 304 - jõust. 27.12.2008]

(3) Якщо особа, відповідальна за механічний транспортний засіб, подає разом зі скаргою докази, зазначені в частині 4 або 6 § 54⁵, орган позасудового провадження може не відновлювати провадження у справі про проступок та скласти ухвалу про скасування повідомлення про штраф і невідновлення провадження у справі про проступок. [RT I 2008, 54, 304 - jõust. 27.12.2008]

(4) Якщо особа, відповідальна за механічний транспортний засіб, зазначає у скарзі ім'я та прізвище, адресу місця проживання, номер посвідчення водія та дату народження або особистий код фізичної особи, яка користувалася механічним транспортним засобом у зазначений у повідомленні про штраф час, орган позасудового провадження надсилає повідомлення про штраф особі, зазначеній особою, відповідальною за механічний транспортний засіб. [RT I 2010, 17, 91 - jõust. 10.05.2010]

(5) Вручення повідомлення про штраф здійснюється відповідно до § 54³ цього кодексу, а його оскарження — відповідно до частин 1 і 2 § 54⁵ цього кодексу. [RT I 2008, 54, 304 - jõust. 27.12.2008]

(6) Якщо особа, зазначена особою, відповідальною за механічний транспортний засіб, оскаржує повідомлення про штраф, орган позасудового провадження ухвалою або процесуальною дією відновлює провадження у справі про проступок у порядку прискореного або загального провадження. При призначенні або визначенні покарання у відновленому провадженні розмір попереджувального штрафу, зазначений у повідомленні про штраф, не є обов'язковим для органу провадження. [RT I 2008, 54, 304 - jõust. 27.12.2008]

(7) Копії ухвал, зазначених у частині 1, 2 або 3 цього параграфа, орган позасудового провадження надсилає простим листом на адресу місця проживання особи, зазначеної у скарзі особою, відповідальною за механічний транспортний засіб, або на зазначену у скарзі адресу електронної пошти. [RT I 2008, 54, 304 - jõust. 27.12.2008]

(1) У разі дорожнього правопорушення, вчиненого механічним транспортним засобом іншої держави — члена Європейського Союзу, за винятком Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, а також Данії (далі — держава-член), застосовується письмове провадження з попередженням з особливостями, встановленими цим параграфом.

(2) Для складання та вручення повідомлення про штраф позасудовий орган провадження звертається до компетентного органу, зазначеного в частині 1 § 200³ Закону про дорожній рух, для обміну державними реєстраційними даними транспортних засобів держав — членів Європейського Союзу, з метою отримання даних про особу, відповідальну за механічний транспортний засіб, та даних про механічний транспортний засіб.

(3) Компетентний орган передає позасудовому органу провадження такі дані:

1) ім'я та прізвище фізичної особи, яка є зареєстрованим власником механічного транспортного засобу або внесеним до реєстру відповідальним користувачем, особистий код або, за його відсутності, дата народження, а також адреса місця проживання;

2) найменування юридичної особи, яка є зареєстрованим власником механічного транспортного засобу або внесеним до реєстру відповідальним користувачем, та адреса її місцезнаходження;

3) комбінація літер і цифр, нанесена на реєстраційний знак механічного транспортного засобу;

4) ідентифікаційний номер механічного транспортного засобу (VIN-код, номер кузова або рами).

(4) Якщо позасудовий орган провадження отримав від компетентного органу зазначені в частині 3 цього параграфа дані про особу, відповідальну за механічний транспортний засіб, він складає повідомлення про штраф, до якого додає переклад однією з офіційних мов держави-члена, або складає повідомлення про штраф однією з офіційних мов держави-члена. Якщо до повідомлення про штраф додається копія фотографії, за допомогою якої було встановлено діяння, у ньому не зазначаються відомості, названі в пункті 4 частини 2 § 54² цього закону. У повідомленні про штраф з-поміж даних, названих у пункті 5 частини 1 § 54² цього закону, зазначаються найменування юридичної особи та адреса її місцезнаходження.

(5) Повідомлення про штраф надсилається протягом п'яти робочих днів з дня отримання даних від компетентного органу простим листом на адресу місця проживання або місцезнаходження особи, відповідальної за механічний транспортний засіб. Повідомлення про штраф вважається врученим, якщо минуло 30 днів з дня його надіслання.

(6) Особа, відповідальна за механічний транспортний засіб, має право оскаржити повідомлення про штраф на підставі того, що механічним транспортним засобом користувалася інша особа, зазначивши у скарзі ім'я та прізвище особи, яка користувалася механічним транспортним засобом, адресу її місця проживання та особистий код або, за його незнання, дату народження.

(7) Якщо місце проживання особи, зазначеної в частині 6 § 54⁶ цього кодексу, не в Естонії, то в разі оскарження цією особою повідомлення про штраф позасудовий орган провадження не поновлює провадження у справі про правопорушення, складає ухвалу про скасування повідомлення про штраф та передає інформацію про це особі, яка оскаржила повідомлення про штраф і відповідає за механічний транспортний засіб.

(8) Якщо місце проживання адресата повідомлення про штраф не в Естонії, частина 2 § 54⁴ цього кодексу не застосовується. [RT I, 14.02.2014, 1 – набув чинності 24.02.2014]

(1) При початку провадження у справі про правопорушення позасудовий орган провадження у встановлених законом випадках застосовує скорочене провадження та призначає особі, яка вчинила діяння з ознаками правопорушення, штраф впливу. Застосування скороченого провадження не є обов'язковим, якщо:

1) наявні обставини, що не дозволяють завершити скорочене провадження на місці;

2) особа, щодо якої застосовується скорочене провадження, бажає оскаржити вчинення діяння з ознаками правопорушення.

(2) Скорочене провадження не застосовується, якщо:

1) щодо того самого діяння розпочинається письмове провадження з попередженням;

2) у діянні з ознаками правопорушення, що є підставою для скороченого провадження, наявні ознаки різних складів правопорушень і щодо принаймні одного з них розпочинається загальне або прискорене провадження;

3) закон передбачає за правопорушення як основне покарання позбавлення спеціального права, арешт або застосування додаткового покарання.

(3) У разі застосування скороченого провадження щодо особи віком щонайменше чотирнадцять, але до вісімнадцяти років про це невідкладно повідомляється її законний представник.

(4) Максимальний розмір штрафу впливу становить 160 євро. Розмір штрафу впливу за правопорушення встановлюється законом. У разі призначення штрафу впливу особі віком щонайменше чотирнадцять, але до вісімнадцяти років установлений законом розмір штрафу впливу ділиться на два. [RT I, 29.06.2024, 1 – набув чинності 01.01.2025]

(5) При застосуванні штрафу впливу до особи, щодо якої застосовується скорочене провадження, керуються положеннями частин 1 і 3 § 63 Пенітенціарного кодексу.

(6) Штраф впливу, що призначається у скороченому провадженні, не є покаранням, застосовуваним за винне діяння, він не вноситься до реєстру покарань, і на нього не можна посилатися при врахуванні повторності винного діяння чи при застосуванні інших правових наслідків, передбачених за винне діяння.

(6¹) Позасудовий орган провадження може звільнити особу, яка вчинила діяння з ознаками правопорушення, від сплати призначеного їй штрафу впливу, якщо особа погоджується дотримуватися встановлених законом умов заходу впливу. У разі відмови від заходу впливу або недотримання його умов особа сплачує штраф впливу, як установлено в цьому розділі. [RT I, 28.05.2021, 11 – набув чинності 07.06.2021]

(7) При застосуванні скороченого провадження позасудовий орган провадження вчиняє такі дії:

1) роз'яснює особі, щодо якої застосовується скорочене провадження, права, названі в частині 8 цього параграфа;

2) роз'яснює особі, щодо якої застосовується скорочене провадження, яку справу про правопорушення розглядають щодо неї, та особливості застосування скороченого провадження згідно з частиною 2 § 54⁹ цього кодексу;

3) складає рішення у скороченому провадженні, назване в § 54⁹ цього кодексу.

(8) Особа, щодо якої застосовується скорочене провадження, має право:

1) знати, яку справу про правопорушення розглядають щодо неї;

2) ознайомитися із записом, зробленим під час державного нагляду;

3) давати пояснення щодо обставин правопорушення;

4) оскаржити рішення у скороченому провадженні в порядку, встановленому цим кодексом;

5) клопотати про сплату штрафу впливу частинами. [RT I, 29.06.2024, 1 – набув чинності 01.01.2025]

(9) При застосуванні скороченого провадження позасудовий орган провадження може не оформлювати доказ і зазначити у рішенні у скороченому провадженні лише джерело доказу. [RT I, 31.05.2018, 1 – набув чинності 01.01.2019]

(1) Щодо накладення впливового штрафу на особу, до якої застосовується скорочене провадження, позасудовий орган провадження складає рішення скороченого провадження, в якому зазначаються:

1) час винесення рішення;

2) найменування та адреса позасудового органу провадження;

3) ім'я та прізвище і посада посадової особи позасудового органу провадження, яка винесла рішення;

4) ім'я та прізвище, особовий код та адреса місця проживання особи, до якої застосовується скорочене провадження, а для іноземця та особи без особового коду — дата і місце народження, громадянство та адреса місця проживання;

5) відомості про те, що особі, до якої застосовується скорочене провадження, роз'яснено її права, зазначені в частині 8 § 54⁸ цього кодексу;

6) час і місце вчинення проступку;

7) кваліфікація проступку: найменування закону, параграф, частина і пункт, а за потреби — альтернатива складу проступку, короткий опис або порушена правова норма;

8) докази або джерела доказів, що підтверджують вчинення проступку;

9) підстава для накладення впливового штрафу і за потреби передбаченого законом заходу впливу; [RT I, 28.05.2021, 11 - набув чинності 07.06.2021]

10) розмір впливового штрафу і за потреби умови передбаченого законом заходу впливу; [RT I, 28.05.2021, 11 - набув чинності 07.06.2021]

11) сплата впливового штрафу частинами з поважних причин з урахуванням того, що строк виконання впливового штрафу, який сплачується частинами, не може перевищувати одного року. [RT I, 29.06.2024, 1 - набув чинності 01.01.2025]

(2) Крім даних, зазначених у частині 1 цього параграфа, у рішенні скороченого провадження зазначаються:

1) роз'яснення про те, що впливовий штраф, який накладається у скороченому провадженні, не є покаранням за винне діяння, не вноситься до реєстру покарань і на нього не можна посилатися при врахуванні повторності винного діяння чи при застосуванні інших передбачених за винне діяння правових наслідків;

2) якщо впливовий штраф не призначено до сплати частинами — відомості про те, що впливовий штраф належить сплатити протягом 45 днів з дня отримання рішення скороченого провадження, а після спливу цього строку впливовий штраф стає таким, що підлягає примусовому виконанню; [RT I, 29.06.2024, 1 - набув чинності 01.01.2025]

3) дані розрахункового рахунку, на який належить перерахувати впливовий штраф: назва банку, власник рахунку, референтний номер та номер рахунку;

4) відомості про те, що особа, до якої застосовується скорочене провадження, або її представник має право протягом 15 днів з дня отримання рішення скороченого провадження оскаржити його, подавши скаргу до позасудового органу провадження, а також відомості, що при поданні скарги рішення скороченого провадження не набирає чинності, а провадження у справі про проступок поновлюється в порядку прискореного або загального провадження, та відомості, що в поновленому провадженні кваліфікація проступку, зазначена в рішенні скороченого провадження, та розмір впливового штрафу не є обов'язковими для позасудового органу провадження;

5) відомості про те, що електронне надсилання рішення скороченого провадження особі, до якої застосовується скорочене провадження, за її згодою не змінює строків, встановлених у пунктах 2 і 4 цієї частини.

(2¹) Крім зазначеного в частинах 1 і 2 цього параграфа, при застосуванні передбаченого законом заходу впливу в рішенні скороченого провадження зазначаються:

1) відомості про те, що особа, до якої застосовується скорочене провадження, звільняється від сплати впливового штрафу, якщо вона дотрималася умов заходу впливу, зазначених у рішенні скороченого провадження;

2) відомості про те, що у разі відмови від заходу впливу або недотримання його умов особа, до якої застосовується скорочене провадження, повинна сплатити впливовий штраф протягом 45 днів з дня зазначеної в рішенні відмови від заходу впливу або недотримання його умов, а після спливу цього строку впливовий штраф стає таким, що підлягає примусовому виконанню; [RT I, 29.06.2024, 1 - набув чинності 01.01.2025]

3) відомості про те, що якщо особа, звільнена від сплати впливового штрафу, дотрималася умов заходу впливу, зазначених у рішенні, вона або її представник має право протягом 15 днів з дня отримання рішення скороченого провадження вимагати від позасудового органу провадження оформлення доказів та їх передачі заявникові, а також оскаржити рішення скороченого провадження, подавши скаргу до повітового суду. [RT I, 28.05.2021, 11 - набув чинності 07.06.2021]

(3) Особі, до якої застосовується скорочене провадження, при врученні рішення скороченого провадження роз'яснюється, що строк оскарження рішення починається з дати його вручення.

(4) Рішення скороченого провадження підписує посадова особа позасудового органу провадження, яка його склала.

(5) Рішення скороченого провадження складається у двох ідентичних примірниках, перший з яких вручається особі, до якої застосовується скорочене провадження, одразу після підписання рішення під підпис, що ставиться на другому примірнику рішення. За згодою особи, до якої застосовується скорочене провадження, їй надсилається копія рішення скороченого провадження на адресу електронної пошти. Надсилання копії рішення скороченого провадження не змінює строків, встановлених у § 54¹⁰ та 54¹¹ цього кодексу.

(6) Якщо особа, до якої застосовується скорочене провадження, відмовляється поставити підпис про отримання рішення скороченого провадження, посадова особа позасудового органу провадження робить про це відмітку на зазначеному рішенні, ставлячи також свій підпис і зазначаючи посаду. У такому разі вважається, що особа, до якої застосовується скорочене провадження, отримала рішення скороченого провадження у день відмови від його прийняття.

(7) За згодою особи, до якої застосовується скорочене провадження, позасудовий орган провадження може не складати і не підписувати рішення скороченого провадження в порядку, встановленому частинами 4 і 5 цього параграфа, а скласти і передати його зазначеній особі лише в електронному вигляді. Згоду особи, до якої застосовується скорочене провадження, на електронне складення і передачу рішення підтверджує зроблена нею електронна відмітка. Посадова особа позасудового органу провадження, яка склала рішення скороченого провадження, додає до нього свою електронну відмітку. Рішення передається особі, до якої застосовується скорочене провадження, невідкладно.

(8) У разі складення рішення скороченого провадження в порядку, встановленому частиною 7 цього параграфа, вважається, що особа, до якої застосовується скорочене провадження, отримала рішення, якщо вона зробила на ньому електронну відмітку.

(9) Складення рішення скороченого провадження припиняє провадження у справі про проступок. Позасудовий орган провадження поновлює провадження у справі про проступок відповідно до встановленого в частині 1 § 54¹² цього кодексу. [RT I, 31.05.2018, 1 - набув чинності 01.01.2019]

(1) Спонукальний штраф сплачується на розрахунковий рахунок, зазначений у рішенні короткого провадження, протягом 45 днів з дня отримання рішення. Спонукальний штраф вважається сплаченим вчасно, якщо він до дня строку сплати надійшов на розрахунковий рахунок, зазначений у рішенні короткого провадження. [RT I, 29.06.2024, 1 - набув чинності 01.01.2025]

(1¹) Особа, підпорядкована короткому провадженню, звільняється від сплати спонукального штрафу, якщо вона дотрималася умов спонукального заходу, зазначеного в рішенні короткого провадження. [RT I, 28.05.2021, 11 - набув чинності 07.06.2021]

(1²) У разі відмови від спонукального заходу, зазначеного в рішенні короткого провадження, або недотримання його умов особа, підпорядкована короткому провадженню, сплачує спонукальний штраф на розрахунковий рахунок, зазначений у рішенні короткого провадження, протягом 45 днів з дня відмови від зазначеного в рішенні спонукального заходу або недотримання його умов. [RT I, 29.06.2024, 1 - набув чинності 01.01.2025]

(1³) Якщо орган позасудового провадження встановлює, що особа, підпорядкована короткому провадженню, не дотрималася умов спонукального заходу, зазначеного в рішенні короткого провадження, орган позасудового провадження невідкладно надсилає особі відповідне повідомлення про це. [RT I, 28.05.2021, 11 - набув чинності 07.06.2021]

(2) Якщо особа, підпорядкована короткому провадженню, не оскаржила рішення короткого провадження, але не сплатила спонукальний штраф до строку, орган позасудового провадження протягом десяти днів подає рішення короткого провадження, що набуло чинності, судовому виконавцю для примусового виконання.

(2¹) Рішення короткого провадження, складене Податково-митним департаментом:

1) вважається виконаним і не звертається до виконання, якщо Податково-митний департамент до закінчення строку звернення до виконання зарахував спонукальний штраф у повному обсязі в порядку, встановленому законом про податкове адміністрування;

2) виконується в порядку, встановленому законом про податкове адміністрування. [RT I, 22.12.2021, 1 - набув чинності 01.03.2022]

(3) Якщо рішення короткого провадження набуло чинності, особу, підпорядковану короткому провадженню, не можна карати за той самий вчинок у порядку провадження у справі про проступок. [RT I, 31.05.2018, 1 - набув чинності 01.01.2019]

(1) Якщо особа, підпорядкована короткому провадженню, не згодна з рішенням короткого провадження, вона має право оскаржити рішення протягом 15 днів з дня його отримання. Для цього вона повинна подати скаргу органу позасудового провадження, який склав рішення короткого провадження. У разі подання скарги рішення короткого провадження не набуває чинності.

(1¹) Якщо особа, підпорядкована короткому провадженню, дотрималася умов спонукального заходу, зазначеного в рішенні короткого провадження, але не згодна з рішенням короткого провадження, вона або її представник має право протягом 15 днів з дня отримання рішення короткого провадження вимагати від органу позасудового провадження оформлення та передання доказів заявникові, а також оскаржити рішення короткого провадження, подавши скаргу до повітового суду протягом 15 днів з дня отримання доказів від органу позасудового провадження. [RT I, 28.05.2021, 11 - набув чинності 07.06.2021]

(2) Скарга подається письмово, і в ній зазначаються:

1) найменування та адреса органу позасудового провадження, який склав рішення короткого провадження;

2) ім'я та прізвище особи, підпорядкованої короткому провадженню, адреса місця проживання, номер телефону та адреса електронної пошти;

3) за наявності представника — ім'я та прізвище представника особи, підпорядкованої короткому провадженню, адреса місцезнаходження, номер телефону, адреса електронної пошти та довіреність;

4) номер і дата рішення короткого провадження, а також обставина, що особа, підпорядкована короткому провадженню, не згодна з рішенням короткого провадження.

(3) Скаргу підписує особа, яка її подає. [RT I, 31.05.2018, 1 - набув чинності 01.01.2019]

(1) Якщо особа, підпорядкована короткому провадженню, оскаржила рішення короткого провадження, орган позасудового провадження ухвалою або процесуальною дією відновлює провадження у справі про проступок у порядку загального провадження або прискореного провадження. Орган позасудового провадження може не відновлювати провадження у справі про проступок та скласти ухвалу про скасування рішення короткого провадження і невідновлення провадження у справі про проступок, якщо наявна обставина, передбачена частиною 1 § 29 цього кодексу.

(2) Якщо скарга особи, підпорядкованої короткому провадженню, не відповідає вимогам, передбаченим частиною 2 § 54¹¹ цього кодексу, орган позасудового провадження ухвалює ухвалу про залишення скарги без руху та надає особі, яка подала скаргу, строк для усунення недоліків.

(3) Орган позасудового провадження залишає скаргу без розгляду та повертає її ухвалою, якщо:

1) скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною 1 § 54¹¹ цього кодексу, і клопотання про поновлення строку не подано або орган позасудового провадження залишив строк непоновленим;

2) особа, підпорядкована короткому провадженню, яка подала скаргу, не усунула недоліки скарги протягом строку, встановленого в порядку, передбаченому частиною 2 цього параграфа;

3) скаргу подала особа, яка згідно з частиною 1 § 54¹¹ цього кодексу не має права подавати скаргу.

(4) Орган позасудового провадження надсилає копію ухвали, зазначеної в частині 1, 2 або 3 цього параграфа, на адресу місця проживання особи, зазначену в скарзі, простим листом або на адресу електронної пошти, зазначену в рішенні короткого провадження чи в скарзі.

(5) У відновленому провадженні кваліфікація проступку, зазначена в рішенні короткого провадження, та розмір спонукального штрафу не є обов'язковими для органу позасудового провадження.

(6) Посадова особа органу позасудового провадження, яка склала рішення короткого провадження, не може брати участь у відновленому провадженні як орган позасудового провадження. У відновленому провадженні посадова особа органу позасудового провадження, яка безпосередньо сприймала фактичні обставини проступку та склала рішення короткого провадження, може брати участь як свідок щодо сприйнятих нею фактичних обставин. [RT I, 31.05.2018, 1 - набув чинності 01.01.2019]

(1) Позасудовий провадник може застосувати прискорене провадження у випадку, коли обставини вчинення проступку є зрозумілими і особі, щодо якої ведеться провадження:

1) повідомлено її права та обов'язки, передбачені § 19 цього кодексу;

2) роз'яснено, що в прискореному провадженні протокол про проступок не складається;

3) надано можливість дати показання щодо вчинення проступку, і якщо особа погоджується на прискорене провадження.

(2) Рішенням у прискореному провадженні може бути призначено:

1) фізичній особі — грошовий штраф у розмірі до 200 штрафних одиниць; [RT I, 19.03.2015, 1 - jõust. 29.03.2015]

2) юридичній особі — грошовий штраф у розмірі до 13 000 євро. [RT I, 19.03.2015, 1 - jõust. 29.03.2015]

(3) Прискорене провадження не застосовується і розпочинається загальне провадження, якщо:

1) особа, щодо якої ведеться провадження, не погоджується на прискорене провадження або якщо їй від 14 до 18 років, або вона має психічний розлад;

2) необхідно вирішити питання про застосування як основного покарання арешту чи позбавлення права керування транспортним засобом або про застосування додаткового покарання. [RT I, 17.04.2025, 1 - jõust. 27.04.2025]

(4) Збираючи докази у прискореному провадженні, позасудовий провадник керується положеннями глави 5 цього кодексу.

(5) Ухвалюючи рішення у прискореному провадженні, позасудовий провадник повинен вирішити питання, перелічені в § 108 цього кодексу.

(1) Показання особи-фізичної особи, щодо якої ведеться провадження, та показання законного представника особи-юридичної особи, щодо якої ведеться провадження, стосовно вчинення проступку фіксуються аудіо- та відеозаписом або протоколюються на бланку рішення у прискореному провадженні чи в окремому документі. При протоколюванні особа, щодо якої ведеться провадження, може написати показання щодо вчинення проступку власноруч. [RT I, 06.07.2013, 3 - jõust. 16.07.2013]

(2) Під час допиту особи, щодо якої ведеться провадження, зазначається: [RT I, 06.07.2013, 3 - jõust. 16.07.2013]

1) місце і дата надання показань;

2) найменування позасудового провадника, якому дано показання;

3) якщо особа, щодо якої ведеться провадження, є фізичною особою, то її ім'я та прізвище й особовий код, а для іноземця та особи, яка не має особового коду, — дата і місце народження, найменування та номер документа, що посвідчує особу, громадянство, адреса місця проживання, місце роботи, номер телефону та адреса електронної пошти;

4) якщо особа, щодо якої ведеться провадження, є юридичною особою, то її найменування та реєстраційний код, а для іноземної юридичної особи — прирівняна до реєстраційного коду цифрова чи літерна комбінація, адреса місцезнаходження і номер телефону та адреса електронної пошти;

5) ім'я та прізвище законного представника особи-юридичної особи, щодо якої ведеться провадження, адреса місця проживання чи місцезнаходження, місце роботи, номер телефону та адреса електронної пошти;

6) ознайомлення особи, щодо якої ведеться провадження, з її правами та обов'язками згідно з § 19 цього кодексу та ознайомлення з особливостями прискореного провадження згідно з пунктами 2 і 3 частини 1 § 55 цього кодексу, про ознайомлення з якими особа, щодо якої ведеться провадження, ставить окремий підпис на протоколі допиту або при аудіо- та відеофіксації показань дає усне підтвердження; [RT I, 06.07.2013, 3 - jõust. 16.07.2013]

7) показання особи, щодо якої ведеться провадження, стосовно вчинення проступку;

8) згода або незгода особи на прискорене провадження, про згоду особа ставить окремий підпис у протоколі або при аудіо- та відеофіксації показань дає усне підтвердження. [RT I, 06.07.2013, 3 - jõust. 16.07.2013]

(2¹) Якщо показання особи протоколюються в рішенні у прискореному провадженні, зазначаються дані, названі в пунктах 6 і 8 частини 2 цього параграфа, і особа ставить щодо них підпис у рішенні у прискореному провадженні. [RT I 2008, 54, 304 - jõust. 27.12.2008]

(3) Протокол допиту підписує або при аудіо- та відеофіксації показань дає усне підтвердження про ознайомлення з протоколом чи аудіо- та відеозаписом особа-фізична особа, щодо якої ведеться провадження, або законний представник особи-юридичної особи, щодо якої ведеться провадження. [RT I, 06.07.2013, 3 - jõust. 16.07.2013]

(4) Якщо особа, названа в частині 3 цього параграфа, відмовляється дати показання, підпис чи підтвердження, це вважається незгодою на прискорене провадження. Відмова зазначається в протоколі допиту або на бланку рішення у прискореному провадженні чи фіксується аудіо- та відеозаписом, і розпочинається загальне провадження. [RT I, 06.07.2013, 3 - jõust. 16.07.2013]

(1) У рішенні прискореного провадження зазначаються:

1) час і місце винесення рішення;

2) найменування, реєстраційний код та адреса позасудового провадника;

3) ім'я та прізвище, а також посада посадової особи позасудового провадника, яка винесла рішення;

4) персональні дані особи, щодо якої ведеться провадження, відповідно до пункту 4 або 5 § 109 цього кодексу;

5) відомості про те, чи повідомлено особу, щодо якої ведеться провадження, про її права та чи згодна вона на прискорене провадження;

6) час і місце вчинення проступку;

7) короткий опис проступку; [RT I, 06.07.2013, 3 - набув чинності 16.07.2013]

8) докази, що підтверджують вчинення проступку;

8¹) показання особи, щодо якої ведеться провадження, про вчинення проступку; [RT I 2008, 54, 304 - набув чинності 27.12.2008]

9) кваліфікація проступку: назва закону, параграф, частина та пункт;

10) обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання;

11) розмір грошового штрафу, призначеного особі, щодо якої ведеться провадження, або — у разі застосування частини 1 § 63 пенітенціарного кодексу — розмір грошового штрафу на підставі положення закону, яке передбачає найсуворіше покарання, або — у разі застосування частини 3 § 63 пенітенціарного кодексу — розміри грошового штрафу за кожен проступок окремо;

11¹) рішення про конфіскацію, якщо ухвалення рішення про конфіскацію належить до компетенції позасудового провадника; [RT I, 17.04.2025, 1 - набув чинності 27.04.2025]

12) сплата грошового штрафу частинами з дотриманням положень частин 2 і 3 § 66 пенітенціарного кодексу;

13) спосіб поводження з об'єктом, що використовується як речовий доказ, є арештованим або іншим вилученим об'єктом; [RT I, 11.03.2023, 1 - набув чинності 01.11.2023]

14) рішення щодо процесуальних витрат;

15) відомості про те, що особа, щодо якої ведеться провадження, та її захисник мають право подати скаргу на рішення до повітового суду протягом 15 днів з дня отримання рішення;

16) якщо грошовий штраф не призначено до сплати частинами — відомості про те, що грошовий штраф має бути сплачено до банку протягом 45 днів з дня отримання рішення, із зазначенням найменування банку, коду, найменування власника розрахункового рахунку та номера розрахункового рахунку, на який має бути перерахований грошовий штраф; [RT I, 11.03.2023, 1 - набув чинності 01.11.2023]

16¹) відомості про те, що грошовий штраф, призначений за порушення прикордонного режиму або незаконний перетин державного кордону Естонської Республіки чи тимчасової контрольної лінії, може бути сплачено позасудовому проваднику готівкою;

17) відомості про те, що рішення буде звернено до виконання, якщо особа не сплатила грошовий штраф у повному обсязі у встановлений строк або не подала скаргу на рішення до повітового суду. [RT I, 11.03.2023, 1 - набув чинності 01.11.2023]

(2) Рішення підписує посадова особа позасудового провадника.

(3) Рішення прискореного провадження складається у двох ідентичних примірниках, перший з яких одразу після підписання рішення вручається особі, щодо якої ведеться провадження, під підпис на другому примірнику рішення. Особа, щодо якої ведеться провадження, зазначає на другому примірнику рішення дату отримання рішення. [RT I 2005, 39, 308 - набув чинності 01.01.2006]

(1) Провадження у справі про проступок розпочинається першою процесуальною дією.

(2) При вчиненні першої процесуальної дії особі, щодо якої ведеться провадження, повідомляють про її права та обов'язки відповідно до § 19 цього кодексу.

(3) У разі порушення вимог закону, за яке передбачено зупинення спеціального права, при початку провадження у справі про проступок в особи, щодо якої ведеться провадження, невідкладно вилучається документ, що посвідчує спеціальне право, який долучається до матеріалів справи про проступок.

(1) Повідомлення про проступок — це повідомлення, в якому описується подія, факт або дія, в яких можуть бути наявні ознаки проступку.

(2) Якщо про вчинення проступку подано повідомлення про проступок, позасудовий провадник зобов'язаний протягом 15 днів з дня отримання повідомлення про проступок розпочати провадження у справі про проступок або прийняти рішення про відмову в початку провадження у справі про проступок та повідомити про відмову в початку провадження особу, яка подала повідомлення про проступок.

(3) У повідомленні про відмову в початку провадження у справі про проступок може бути не наведено обґрунтування, якщо у початку провадження відмовлено на підставі, зазначеній у § 29 цього кодексу, і в повідомленні про проступок не вказано на шкоду, заподіяну його заявникові вчиненням проступку.

(4) Після отримання повідомлення про відмову в початку провадження у справі про проступок особа, яка подала повідомлення про проступок, може подати скаргу керівникові позасудового провадника на відмову в початку провадження у справі про проступок у порядку, передбаченому § 76 цього кодексу. [RT I, 19.03.2015, 1 - набув чинності 29.03.2015]

(1) Особу, щодо якої ведеться провадження, і свідка викликають до позасудового провадника викликом у порядку, встановленому §§ 40 і 41 цього кодексу.

(2) У виклику зазначається, що явка є обов'язковою і до викликаного, який не з'явився без поважної причини, може бути застосовано примусовий привід відповідно до частини 3 § 43 цього кодексу.

(1) Якщо посадова особа позасудового провадника, розглядаючи проступок, доходить висновку, що в діянні наявні ознаки злочину, матеріали справи про проступок невідкладно надсилаються прокурору для вирішення питання про початок кримінального провадження. Якщо позасудовим провадником є установа досудового розслідування, кримінальне провадження розпочинається без надсилання матеріалів прокурору. Рішення про початок кримінального провадження може бути прийнято до винесення рішення про покарання за проступок.

(2) Якщо прокурор, ознайомившись з матеріалами справи про проступок, вирішує відмовити в початку кримінального провадження або закриває кримінальне провадження у справі, але є підстави вважати, що в діянні наявні ознаки проступку, він невідкладно повертає матеріали позасудовому проваднику для відновлення провадження у справі про проступок. [RT I 2003, 26, 156 - набув чинності 21.03.2003]

(1) Дані про позасудове провадження можуть бути оприлюднені в інтересах провадження у справі про проступок, громадськості або суб'єкта даних до винесення рішення лише в разі, якщо цим не завдається надмірної шкоди провадженню у справі про проступок, інтересам держави чи комерційній таємниці, а також правам суб'єкта даних та третіх осіб, особливо у випадку оприлюднення особливих категорій персональних даних. [RT I, 13.03.2019, 2 - jõust. 15.03.2019]

(2) Оприлюднення рішення, винесеного в позасудовому провадженні, дозволяється після винесення рішення на умовах, передбачених частинами 2 і 3 § 408¹ Кримінально-процесуального кодексу, з урахуванням особливостей позасудового провадження. [RT I 2007, 12, 66 - jõust. 25.02.2007]

(3) Особа, яка безпосередньо внаслідок проступку зазнала шкоди здоров'ю або майнової шкоди, та її представник мають право після винесення рішення у справі про проступок, а також після набрання ним чинності ознайомитися з усією справою про проступок. Таке право не поширюється на особливі категорії персональних даних інших осіб, що містяться у справі про проступок. [RT I, 20.04.2021, 1 - jõust. 30.04.2021]

(4) За наявності клопотання орган, що веде провадження, видає повну копію процесуального документа або справи про проступок особі, яка має право ознайомитися з ними. За копію сплачується державне мито у розмірі, встановленому частиною 1 § 61 Закону про державне мито. [RT I, 20.04.2021, 1 - jõust. 30.04.2021]

(1) Якщо особа вчинила кілька проступків або якщо кілька осіб вчинили один проступок чи кілька проступків, справи про проступки можна об'єднати.

(2) Справу про проступок можна виділити, якщо це не завдає шкоди повноті чи об'єктивності провадження у справі про проступок.

(3) Справи про проступки об'єднуються або виділяються ухвалою позасудового органу, що веде провадження, або повітового суду. Копія ухвали про виділення справи про проступок долучається до матеріалів виділеної справи про проступок. [RT I 2005, 39, 308 - jõust. 01.01.2006]

(1) Позасудовий орган, що веде провадження, збираючи докази, керується положеннями глави 5 цього кодексу.

(1) Показання щодо вчинення проступку особи, щодо якої ведеться провадження, яка є фізичною особою, та законного представника особи, щодо якої ведеться провадження, яка є юридичною особою, протоколюються на бланку протоколу допиту або відповідно до пункту 3 частини 2 § 69 цього кодексу — у протоколі про проступок. Особа, щодо якої ведеться провадження, може викласти показання також власноручно.

(2) У протоколі допиту зазначаються:

1) дані, перелічені в пунктах 1–5 частини 2 § 56 цього кодексу;

2) ознайомлення особи, щодо якої ведеться провадження, з її правами та обов'язками відповідно до § 19 цього кодексу, про ознайомлення з якими особа, щодо якої ведеться провадження, ставить у протоколі допиту окремий підпис;

3) показання особи, щодо якої ведеться провадження, про вчинення проступку.

(3) Протокол допиту підписує особа, щодо якої ведеться провадження, яка є фізичною особою, або законний представник особи, щодо якої ведеться провадження, яка є юридичною особою.

(4) Якщо особа, зазначена в частині 3 цього параграфа, відмовляється давати показання або дає показання, але відмовляється підписати їх, посадова особа позасудового органу, що веде провадження, зазначає про відмову в протоколі допиту.

(1) Якщо у справі про проступок вилучено безпосередній об'єкт вчинення проступку, законного володільця якого не вдалося встановити, позасудовий орган, що веде провадження, до компетенції якого не належить вирішення питання конфіскації, подає до повітового суду обґрунтоване клопотання про вирішення питання конфіскації. Клопотання надсилається до повітового суду разом зі справою про проступок. [RT I 2005, 39, 308 - jõust. 01.01.2006]

(1) Повітовий суд вирішує клопотання про конфіскацію, зазначене в § 66 цього кодексу, ухвалою в письмовому провадженні без виклику учасників провадження.

(2) Для вирішення клопотання повітовий суд може вимагати від позасудового органу, що веде провадження, додаткові матеріали.

(3) Учасник провадження та особа, яка не бере участі у провадженні, законні інтереси якої обмежуються ухвалою, зазначеною в частині 1 цього параграфа, мають право отримати копію ухвали та можуть подати скаргу на ухвалу в порядку, встановленому главою 16 цього кодексу.

(4) Якщо вирішення питання конфіскації належить до компетенції позасудового органу, що веде провадження, і у справі про проступок вилучено безпосередній об'єкт вчинення проступку, законного володільця якого не вдалося встановити, позасудовий орган, що веде провадження, може вирішити питання конфіскації в ході провадження у справі про проступок своєю ухвалою.

(5) Учасник провадження та особа, яка не бере участі у провадженні, законні інтереси якої обмежуються ухвалою, зазначеною в частині 4 цього параграфа, мають право отримати копію ухвали та можуть подати скаргу в порядку, встановленому § 76 цього кодексу. [RT I 2005, 39, 308 - jõust. 01.01.2006]

(1) У загальному провадженні щодо проступку складається протокол про проступок.

(2) Якщо під час складання протоколу необхідно доповнити доказову інформацію або змінити кваліфікацію проступку, протокол доповнюється.

(3) Якщо особа вчинила кілька проступків, можна скласти один протокол або, за необхідності, кілька протоколів.

(4) Якщо кілька осіб вчинили спільний проступок, складається один протокол. [RT I 2003, 26, 156 - jõust. 21.03.2003]

(1) У вступній частині протоколу про проступок зазначаються:

1) дата й місце складання;

2) найменування, реєстраційний код та адреса місцезнаходження позасудового провадника;

3) ім'я та прізвище, посада, номер телефону та адреса електронної пошти посадової особи позасудового провадника;

4) дані особи, щодо якої ведеться провадження, відповідно до пункту 3 або 4 частини 2 § 56 цього кодексу;

5) ім'я та прізвище, адреса місця проживання, номер телефону та адреса електронної пошти законного представника фізичної особи;

6) ім'я та прізвище, посада, адреса місцезнаходження, номер телефону та адреса електронної пошти законного представника юридичної особи;

7) ім'я та прізвище захисника й адреса місця його діяльності або відомості про те, чи бажає особа, щодо якої ведеться провадження, щоб у провадженні брав участь захисник;

8) відомості про те, що особі, щодо якої ведеться провадження, повідомлено про права та обов'язки, передбачені § 19 цього кодексу.

(2) В основній частині протоколу про проступок зазначаються:

1) короткий опис проступку, а також час і місце вчинення діяння;

2) кваліфікація проступку: назва закону, параграф, частина й пункт;

3) показання особи, щодо якої ведеться провадження, або посилання на те, що показання особи, щодо якої ведеться провадження, запротокольовано окремо;

4) показання свідків або посилання на те, що показання свідків запротокольовано окремо;

5) відомості про шкоду, заподіяну проступком;

6) якщо розгляд справи про проступок належить до компетенції суду — відомості про те, чи бажає особа, щодо якої ведеться провадження, брати участь у розгляді справи про проступок;

7) інші докази та дані, необхідні для вирішення справи про проступок.

(3) Якщо кваліфікацію проступку, внесену до протоколу про проступок, необхідно змінити, протокол доповнюється записом про нову кваліфікацію проступку із зазначенням дати кожної зміни кваліфікації та з проставленням підпису позасудового провадника.

(4) Якщо протокол про затримання особи не складено, у заключній частині протоколу про проступок зазначаються:

1) час і підстава затримання з посиланням на частину 1 § 44 цього кодексу;

2) дата й час затримання;

3) перелік вилучених в особи під час затримання предметів та їх ознаки;

4) заяви та клопотання затриманої особи.

(5) До протоколу про проступок можуть бути внесені дані, необхідні для провадження щодо проступків у певній сфері.

(6) У заключній частині протоколу про проступок зазначається, що особа, щодо якої ведеться провадження, та її захисник мають право подати позасудовому провадникові заперечення й докази у справі про проступок, а також ознайомитися з матеріалами справи про проступок у позасудового провадника протягом 15 днів з дня отримання копії протоколу про проступок. За клопотанням особи, щодо якої ведеться провадження, та за згодою позасудового провадника строк ознайомлення з матеріалами справи та подання заперечення може бути скорочено. [RT I, 19.03.2015, 1 - jõust. 29.03.2015]

(7) Якщо до протоколу про проступок внесено показання особи, щодо якої ведеться провадження, або свідків, показання, внесені до протоколу про проступок, підписує особа, щодо якої ведеться провадження, або свідок, що дав показання. Якщо особа, щодо якої ведеться провадження, відмовляється давати показання або дає показання, але відмовляється поставити під ними підпис, посадова особа позасудового провадника зазначає про відмову в протоколі про проступок.

(8) Протокол про проступок підписує посадова особа позасудового провадника, яка його склала. [RT I 2003, 26, 156 - jõust. 21.03.2003]

(1) Копію протоколу про проступок вручають особі, щодо якої ведеться провадження, під підпис. Під час вручення протоколу про проступок особі, щодо якої ведеться провадження, роз'яснюють її право подати заперечення на протокол про проступок, а також те, що рішення позасудового провадника ухвалюється в письмовому провадженні і особа, щодо якої ведеться провадження, має право ознайомитися з рішенням у позасудового провадника. Так само роз'яснюють, що за бажанням копію рішення надсилають на адресу електронної пошти особи, щодо якої ведеться провадження. [RT I, 19.03.2015, 1 - jõust. 01.09.2015]

(2) Учасник провадження ставить на протоколі про проступок підпис про отримання копії протоколу про проступок, зазначаючи дату отримання. Якщо учасник провадження відмовляється поставити підпис про отримання копії протоколу про проступок, провадник робить про це відмітку на протоколі про проступок, зазначаючи дату відмови, а також свій підпис і посаду. У такому разі копія протоколу про проступок вважається отриманою учасником провадження з дня відмови від її прийняття.

(3) Якщо копію протоколу про проступок вручено захиснику особи, щодо якої ведеться провадження, копія протоколу про проступок вважається врученою й особі, щодо якої ведеться провадження.

(3¹) Якщо особа, щодо якої ведеться провадження, має від 14 до 18 років, позасудовий провадник невідкладно повідомляє про складення протоколу про проступок за вибором особи, щодо якої ведеться провадження, або одного з батьків, або іншого законного представника чи опікуна. [RT I 2010, 44, 258 - jõust. 19.07.2010]

(4) Якщо вирішення справи про проступок згідно із законом належить до компетенції позасудового провадника, рішення позасудового провадника має бути доступним особі, щодо якої ведеться провадження, у позасудового провадника після того, як минуло 30 днів від вручення особі, щодо якої ведеться провадження, копії протоколу про проступок. За клопотанням особи, щодо якої ведеться провадження, та за згодою позасудового провадника строк ознайомлення з рішенням та отримання копії рішення може бути скорочено. Якщо особа, щодо якої ведеться провадження, під час отримання протоколу про проступок або в запереченні висловила бажання отримати рішення на свою адресу електронної пошти, копію рішення надсилають на бажану адресу. [RT I, 19.03.2015, 1 - jõust. 01.09.2015]

(5) У випадку, передбаченому частиною 4 цього параграфа, під час вручення особі, щодо якої ведеться провадження, копії протоколу про проступок на протоколі про проступок та на його копії зазначають дату, коли рішення позасудового провадника буде доступним для ознайомлення у позасудового провадника і особа, щодо якої ведеться провадження, або її захисник зможуть отримати копію рішення. За згодою особи, щодо якої ведеться провадження, позасудовий провадник може надіслати копію готового рішення на надану особою, щодо якої ведеться провадження, адресу електронної пошти або повідомити особу, щодо якої ведеться провадження, про готове рішення через систему електронної справи. Повідомлення особи, щодо якої ведеться провадження, про готове рішення або надсилання копії рішення особі, щодо якої ведеться провадження, не змінює строків оскарження, передбачених § 114 цього кодексу. [RT I, 19.03.2015, 1 - jõust. 01.09.2015]

(6) Особі, щодо якої ведеться провадження, під час вручення копії протоколу про проступок роз'яснюють, що з тієї дати, коли рішення позасудового провадника стає доступним для ознайомлення особі, щодо якої ведеться провадження, у позасудового провадника, починається перебіг строку оскарження рішення позасудового провадника. [RT I, 19.03.2015, 1 - jõust. 29.03.2015]

(1) Якщо розгляд справи про проступок згідно з § 83 цього кодексу підсудний повітовому суду, позасудовий провадник після спливу 20 днів від отримання особою, щодо якої ведеться провадження, або її захисником копії протоколу про проступок надсилає справу про проступок, подане заперечення та додані до нього матеріали до повітового суду для розгляду справи.

(2) Якщо розгляд справи про проступок згідно з § 83 цього кодексу підсудний повітовому суду і особу, щодо якої ведеться провадження, затримано згідно з частиною 1 § 44 цього кодексу, діють відповідно до пункту 3 частини 2 § 44 цього кодексу. [RT I 2005, 39, 308 - jõust. 01.01.2006]

(1) Якщо провадження у справі про проступок згідно із законом належить до компетенції позасудового провадника і закон не передбачає, що справу про проступок розглядає суд, позасудовий провадник ухвалює зазначене в § 73 цього кодексу рішення, виходячи з показань особи, щодо якої ведеться провадження, зібраних у справі доказів, поданого заперечення та доданих до нього матеріалів, у письмовому провадженні без виклику учасників провадження.

(2) Під час ухвалення рішення позасудовий провадник має вирішити питання, перелічені в § 108 цього кодексу.

(1) Позасудовий провадник ухвалює:

1) рішення про призначення грошового штрафу або позбавлення права керування транспортним засобом як основного покарання, або грошового штрафу та позбавлення права керування транспортним засобом як додаткового покарання, або позбавлення права доступу до державної таємниці та засекреченої зовнішньої інформації чи права обробки державної таємниці та засекреченої зовнішньої інформації; [RT I 2008, 54, 304 - jõust. 27.12.2008]

2) ухвалу про закриття провадження у справі про проступок на підставах, передбачених § 29 або 30 цього кодексу.

(2) Якщо позасудовий провадник ухвалює ухвалу про закриття провадження у справі про проступок щодо неповнолітнього, який на момент вчинення протиправного діяння з огляду на свій вік не був здатний нести вину або мав від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, дотримуються відповідно положень частини 2 § 29 або частини 2 § 30 цього кодексу.

(1) У рішенні позасудового провадника зазначаються:

1) дата та місце ухвалення рішення;

2) найменування, реєстраційний код та адреса позасудового провадника;

3) ім'я та прізвище, а також посада посадової особи позасудового провадника, яка ухвалила рішення;

4) дані особи, щодо якої ведеться провадження, відповідно до пункту 4 або 5 § 109 цього кодексу;

5) час та місце вчинення проступку;

6) короткий опис проступку;

7) дата протоколу про проступок, що є підставою для ухвалення рішення, та ім'я його укладача;

8) обґрунтування неврахування наведеного у запереченні;

9) кваліфікація проступку: назва закону, параграф, частина та пункт;

10) обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання;

11) розмір грошового штрафу, призначеного особі, щодо якої ведеться провадження, або, у разі застосування частини 1 § 63 пенітенціарного кодексу, розмір грошового штрафу на підставі положення закону, що передбачає найтяжче покарання, або, у разі застосування частини 3 § 63 пенітенціарного кодексу, розміри грошового штрафу за кожен проступок окремо;

11¹) строк призначеного особі, щодо якої ведеться провадження, як основного або додаткового покарання позбавлення права керування транспортним засобом чи позбавлення права доступу до державної таємниці та засекреченої зовнішньої інформації або права обробки державної таємниці та засекреченої зовнішньої інформації; [RT I 2008, 54, 304 - jõust. 27.12.2008]

12) рішення про конфіскацію, якщо вирішення питання про конфіскацію належить до компетенції позасудового провадника;

13) сплата грошового штрафу частинами з дотриманням встановленого в частинах 2 та 3 § 66 пенітенціарного кодексу;

14) спосіб поводження з об'єктом, що використовується як речовий доказ, з арештованим чи іншим вилученим об'єктом; [RT I, 11.03.2023, 1 - jõust. 01.11.2023]

15) рішення про процесуальні витрати;

16) порядок та строк оскарження;

17) якщо грошовий штраф не призначено сплачувати частинами, то відомості про те, що грошовий штраф належить сплатити в повному обсязі до банку протягом 45 днів з дня, коли рішення позасудового провадника стало доступним для ознайомлення у позасудового провадника, із зазначенням найменування банку, коду, найменування власника розрахункового рахунку та номера розрахункового рахунку, на який належить перерахувати грошовий штраф; [RT I, 11.03.2023, 1 - jõust. 01.11.2023]

18) відомості про те, що рішення про грошовий штраф звертається до виконання, якщо особа, щодо якої ведеться провадження, не сплатила грошовий штраф у повному обсязі своєчасно, за винятком випадку, коли особа, щодо якої ведеться провадження, або її захисник своєчасно подали скаргу на рішення; [RT I, 11.03.2023, 1 - jõust. 01.11.2023]

19) відомості про те, що рішення в частині призначеного як основного або додаткового покарання позбавлення права керування транспортним засобом чи позбавлення права доступу до державної таємниці та засекреченої зовнішньої інформації або права обробки державної таємниці та засекреченої зовнішньої інформації звертається до виконання, якщо з дня, коли рішення позасудового провадника стало доступним учасникам провадження для ознайомлення у позасудового провадника та учасники провадження можуть отримати копію рішення, минуло 15 днів і особа, щодо якої ведеться провадження, або її захисник не подали скарги на рішення. [RT I 2008, 54, 304 - jõust. 27.12.2008]

(2) Рішення підписує посадова особа позасудового провадника, яка його ухвалила.

(1) У вступній частині ухвали про припинення провадження у справі про проступок посадова особа позасудового провадника зазначає дані відповідно до частини 2 § 48 цього кодексу.

(2) В основній частині ухвали про припинення провадження у справі про проступок зазначаються:

1) обґрунтування процесуального рішення;

2) підстава припинення провадження у справі про проступок відповідно до § 29 або 30 цього кодексу.

(3) У завершальній частині ухвали про припинення провадження у справі про проступок зазначаються:

1) процесуальне рішення;

2) рішення про конфіскацію, якщо вирішення питання про конфіскацію належить до компетенції позасудового провадника;

3) спосіб поводження з об'єктом, що використовується як речовий доказ, з арештованим чи іншим вилученим об'єктом; [RT I, 11.03.2023, 1 - jõust. 01.11.2023]

3¹) у разі припинення провадження у справі про проступок на підставі пунктів 1–3 та 5–7 частини 1 § 29 кодексу про провадження у справах про проступки — видалення зібраних у справі про проступок даних з бази даних ABIS та державного біометричного реєстру провадження у кримінальних справах; [RT I, 03.02.2023, 1 - jõust. 01.09.2023]

4) порядок оскарження ухвали відповідно до § 76 цього кодексу.

(4) Ухвалу підписує посадова особа позасудового провадника, яка її ухвалила.

(5) Якщо позасудовий провадник ухвалює ухвалу про припинення провадження у справі про проступок щодо неповнолітнього, який під час вчинення протиправного діяння через свій вік не був здатний нести відповідальність або мав від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, дотримуються встановленого відповідно у частині 2 § 29 або частині 2 § 30 цього кодексу. [RT I 2003, 26, 156 - jõust. 21.03.2003]

(5¹) Якщо у справі про проступок зібрано дані, які належить видалити з бази даних ABIS та державного біометричного реєстру провадження у кримінальних справах, провадник у спосіб, що дозволяє письмове відтворення, повідомляє про припинення провадження у справі про проступок Естонський інститут судових експертиз. [RT I, 03.02.2023, 1 - jõust. 01.09.2023]

(6) Копію ухвали можуть отримати учасник провадження та особа, яка не є учасником провадження, чиїх інтересів вона стосується.

(7) Про отримання копії ухвали учасник провадження та особа, яка не є учасником провадження, ставлять на ухвалі підпис та зазначають дату отримання ухвали.

(1) Учасник провадження та особа, яка не є учасником провадження, мають право до ухвалення у справі рішення позасудового провадника подати керівнику позасудового провадника скаргу на діяльність позасудового провадника.

(2) Скаргу на ухвалу позасудового провадника про припинення провадження у справі про проступок або про вирішення питання про конфіскацію в ході провадження у справі про проступок учасник провадження або особа, яка не є учасником провадження, можуть подати протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.

(3) Зазначена в частинах 1 та 2 цього параграфа скарга адресується керівнику позасудового провадника і надсилається на адресу місцезнаходження позасудового провадника. [RT I, 19.03.2015, 1 - jõust. 29.03.2015]

(4) У скарзі зазначаються:

1) керівник позасудового провадника як адресат та найменування позасудового провадника, якому подається скарга;

2) ім'я та прізвище скаржника, його процесуальне становище, а також адреса місця проживання чи місцезнаходження;

3) ухвала або процесуальна дія, які оскаржуються, дата ухвалення ухвали чи вчинення процесуальної дії та ім'я особи, щодо якої оскаржуються ухвала чи процесуальна дія;

4) у якій частині оскаржуються ухвала чи процесуальна дія;

5) зміст та обґрунтування наведених у скарзі клопотань;

6) перелік доданих до скарги документів.

(5) Подання скарги на діяльність позасудового провадника не зупиняє оскаржуваної діяльності. [RT I 2003, 26, 156 - jõust. 21.03.2003]

(1) Скаргу, подану на дії позасудового провадника, розглядає керівник позасудового провадника або посадова особа, уповноважена правовим актом керівника позасудового провадника, протягом п'яти днів з моменту одержання скарги у письмовому провадженні.

(2) Розглядаючи скаргу, керівник позасудового провадника або уповноважена його правовим актом посадова особа може ухвалою:

1) залишити скаргу без задоволення;

2) задовольнити скаргу повністю або частково, а якщо порушення прав уже не можна усунути — визнати порушення прав особи;

3) скасувати оскаржувану ухвалу або зупинити оскаржувану процесуальну дію повністю чи частково, усунувши порушення прав.

(3) Залишення скарги без задоволення має бути обґрунтоване.

(4) Скаржника повідомляють про право оскаржити далі до повітового суду відповідно до § 78 цього кодексу.

(5) Ухвалу, винесену під час розгляду скарги, невідкладно надсилають позасудовому провадникові, який виніс оскаржувану ухвалу, а копію ухвали — скаржникові. [RT I 2005, 39, 308 - набув чинності 01.01.2006]

(1) Якщо особа не погоджується з ухвалою, винесеною під час розгляду скарги відповідно до § 77 частини 2 цього кодексу, і оскаржуються дії позасудового провадника, якими порушено права та свободи особи, особа має право подати скаргу до повітового суду.

(2) Скаргу можуть подати:

1) учасник провадження — протягом десяти днів з моменту одержання оскаржуваної ухвали;

2) особа, яка не є учасником провадження, — протягом десяти днів з дня, коли вона дізналася або мала дізнатися про оскаржувану ухвалу.

(3) Скарга подається письмово з дотриманням вимог, передбачених § 76 частиною 4 цього кодексу. Скарга адресується повітовому суду і подається позасудовому провадникові, який склав оскаржувану ухвалу.

(4) Позасудовий провадник, який одержав скаргу, невідкладно передає скаргу разом з матеріалами до повітового суду. [RT I 2005, 39, 308 - набув чинності 01.01.2006]

(1) Повітовий суддя розглядає скаргу протягом п'яти днів з моменту її одержання.

(2) Скарга розглядається у письмовому провадженні в межах скарги і щодо тієї особи, стосовно якої її подано.

(3) Розглядаючи скаргу, повітовий суддя може:

1) залишити скаргу без задоволення;

2) задовольнити скаргу повністю або частково, а якщо порушення прав уже не можна усунути — визнати порушення прав особи;

3) скасувати оскаржувану ухвалу або зупинити оскаржувану процесуальну дію повністю чи частково, усунувши порушення прав.

(4) Суд, який одержав скаргу, може зупинити оскаржувану ухвалу або процесуальну дію.

(5) Повітовий суд надсилає ухвалу, складену під час розгляду скарги, позасудовому провадникові, який учинив оскаржувану процесуальну дію або виніс ухвалу, а копію ухвали — скаржникові. [RT I 2005, 39, 308 - набув чинності 01.01.2006]

(1) Від скарги, поданої на дії позасудового провадника відповідно до §§ 76 і 78 цього кодексу, можна відмовитися до моменту розгляду скарги.

(1) Завершуючи позасудове провадження, позасудовий провадник складає справу про проступок, систематизуючи для цього матеріали справи про проступок. [RT I, 03.02.2023, 1 - набув чинності 01.05.2023]

(2) Позасудовий провадник організовує діловодство у провадженні у справах про проступки відповідно до чинного в урядовій установі порядку діловодства, дотримуючись особливостей, встановлених цим кодексом.

(1) Інформаційна система провадження електронної справи (далі — система електронної справи) — це реєстр даних, що входить до державної інформаційної системи та ведеться для обробки процесуальних і персональних даних у провадженні у справах про проступки, метою якого є:

1) забезпечити огляд справ про проступки, що перебувають у провадженні позасудового провадника та суду, а також проваджень у справах про проступки, які не було розпочато;

2) відображати дані про дії, вчинені під час провадження у справі про проступок;

3) уможливити організацію роботи провадника;

4) забезпечити збирання статистики, необхідної для ухвалення рішень каральної політики;

5) уможливити електронну передачу даних і документів.

(2) До реєстру вносяться:

1) дані про проваджувані, нерозпочаті та закінчені провадження у справах про проступки;

2) дані про дії, вчинені під час провадження у справі про проступок;

3) цифрові документи у випадках, передбачених цим кодексом;

4) дані про провадника, учасника провадження, винного, експерта і свідка;

5) рішення позасудового провадника і суду.

(3) Систему електронної справи засновує та її статут встановлює Уряд Республіки.

(4) Відповідальним розпорядником системи електронної справи є Міністерство юстиції та цифрового розвитку. Уповноваженим розпорядником системи електронної справи є особа, визначена відповідальним за сферу міністром. [RT I, 30.12.2024, 1 - набув чинності 01.01.2025, на підставі § 105.19 частини 12 Закону про Уряд Республіки слово „Justiitsministeerium” замінено словами „Justiits- ja Digiministeerium” у відповідному відмінку]

(5) Відповідальний за сферу міністр може видавати постанови для організації діяльності системи електронної справи. [RT I 2008, 28, 180 - набув чинності 15.07.2008] ↗

[Втратив чинність - RT I 2008, 28, 180 - набр. чинності 15.07.2008]

(1) Справу про проступок розглядає повітовий суддя, якщо:

1) розгляд справи про проступок або вирішення питання про конфіскацію на підставі закону належить до компетенції повітового суду;

2) під час розгляду справи про проступок необхідно вирішити питання про призначення арешту, застосування виховного заходу до неповнолітнього або заборону утримання тварин. [RT I, 05.12.2017, 1 - набув чинності 01.01.2018]

(1) Якщо розгляд справи про проступок відповідно до § 83 цього кодексу підсудний повітовому суду, позасудовий провадник надсилає справу про проступок до повітового суду для розгляду у порядку, встановленому § 71 частиною 1 цього кодексу. [RT I 2005, 39, 308 - набув чинності 01.01.2006]

(1) Готуючи справу до судового розгляду, повітовий суддя:

1) перевіряє підсудність справи про проступок;

2) встановлює сторони судового провадження, свідка, перекладача та експерта і повідомляє їм час і місце розгляду справи;

3) встановлює, які докази необхідно дослідити під час судового розгляду, і вживає заходів для їх подання на судовому засіданні;

4) вирішує питання про допит свідків в особливому порядку в іншому повітовому суді;

5) вирішує питання про проведення експертизи, враховуючи думку сторін судового провадження;

6) вирішує клопотання, подані сторонами судового провадження.

(2) Якщо суд дійде висновку, що вирішення справи належить до компетенції адміністративного суду, але адміністративний суд раніше дійшов висновку, що вирішення цієї ж справи не належить до його компетенції, компетентний для вирішення справи суд визначає спеціальна колегія між кримінальною та адміністративною колегіями Державного суду в порядку, встановленому § 711 Цивільного процесуального кодексу. [RT I, 20.11.2014, 1 - набув чинності 01.05.2015]

(1) Сторони судового провадження, свідок, перекладач та експерт викликаються до повітового суду з дотриманням положень §§ 40 і 41 цього кодексу. [RT I 2005, 39, 308 - набув чинності 01.01.2006]

(1) Справа про проступок розглядається лише щодо особи, стосовно якої ведеться провадження, та в межах, встановлених протоколом про проступок.

(1) Учасники провадження та інші присутні в залі засідань особи повинні виконувати законні розпорядження повітового судді.

(2) Суддя може призначити порушнику порядку, який заважає чи перешкоджає розгляду справи про проступок, грошовий штраф у розмірі до 30 штрафних одиниць або видалити його із зали засідань. [RT I 2005, 39, 308 - набув чинності 01.01.2006]

(1) Особа, щодо якої ведеться провадження, має право брати участь у розгляді справи про проступок особисто, або разом із захисником, або через захисника.

(2) Суддя повітового суду може зробити участь у розгляді справи про проступок обов'язковою для особи, щодо якої ведеться провадження, якщо її участь є необхідною в інтересах провадження у справі про проступок. [RT I 2005, 39, 308 – набув чинності 01.01.2006]

(1) Якщо особі, щодо якої ведеться провадження, та її захиснику повідомлено час і місце розгляду справи і вони отримали виклик до початку розгляду справи, але не клопотали про відкладення розгляду справи або якщо клопотання про відкладення не задоволено, справа розглядається без особи, щодо якої ведеться провадження, або без її захисника.

(1¹) Суд може організувати участь сторін судового провадження у розгляді справи про проступок за допомогою технічного рішення, яке відповідає вимогам, зазначеним у пункті 1 частини 2 § 69 Кримінально-процесуального кодексу. [RT I, 06.05.2020, 1 – набув чинності 07.05.2020]

(2) Розгляд справи відкладається ухвалою за обґрунтованим клопотанням особи, щодо якої ведеться провадження, або її захисника з дотриманням положень, встановлених частиною 1 § 93 цього кодексу.

(3) Розгляд справи відкладається ухвалою, якщо на засідання не з'явився захисник особи, щодо якої ведеться провадження, віком від 14 до 18 років або з психічним розладом.

(1) Участь органу позасудового провадження у розгляді справи про проступок у повітовому суді є обов'язковою, про що зазначається у надісланому йому виклику.

(2) Якщо посадова особа органу позасудового провадження не з'являється на розгляд справи, суддя повітового суду відкладає розгляд справи та письмово повідомляє про нез'явлення посадової особи керівнику органу позасудового провадження. [RT I 2005, 39, 308 – набув чинності 01.01.2006]

(1) Якщо свідок або експерт не з'являється на розгляд справи, суддя повітового суду вирішує питання про можливість розгляду справи після заслуховування думок сторін судового провадження. [RT I 2005, 39, 308 – набув чинності 01.01.2006]

(1) Розгляд справи про проступок відкладається, якщо:

1) справу про проступок неможливо розглянути без особи, яка не з'явилася на засідання;

2) продовження засідання виключене з іншої поважної причини.

(2) Перед відкладенням розгляду справи про проступок особи, які з'явилися на засідання, можуть бути допитані та не викликатися на засідання вдруге.

(1) Припинення провадження у справі про проступок, примусовий привід, відвід та призначення експертизи суд оформлює ухвалою в нарадчій кімнаті з дотриманням положень § 48 цього кодексу.

(2) Ухвали суду, не зазначені в частині 1 цього параграфа, оформлюються як процесуальний документ, який долучається до матеріалів справи про проступок, або постановляються усно і заносяться до протоколу судового засідання.

(1) Розпочинаючи розгляд справи про проступок, суддя повітового суду вчиняє такі дії:

1) оголошує найменування справи про проступок, що розглядається;

2) з'ясовує, хто з викликаних на засідання з'явився, встановлює їх особу та перевіряє повноваження захисника і представника;

3) з'ясовує, чи отримали виклик сторона судового провадження, свідок, перекладач або експерт, які не з'явилися;

4) залучає перекладача, експерта і свідка з дотриманням положень кримінального судочинства;

5) оголошує своє ім'я, а також імена перекладача та експерта і роз'яснює сторонам судового провадження їхні права;

6) з'ясовує клопотання та відводи сторін судового провадження і вирішує їх. [RT I 2005, 39, 308 – набув чинності 01.01.2006]

(1) Суддя оголошує про початок судового слідства і пропонує органу позасудового провадження оприлюднити протокол про проступок.

(2) Після оприлюднення протоколу про проступок суддя роз'яснює особі, щодо якої ведеться провадження, зміст протоколу про проступок і запитує, чи визнає вона себе винною у вчиненні проступку.

(1) Суддя заслуховує думку учасників провадження щодо черговості дослідження доказів і постановляє з цього приводу ухвалу, яка заноситься до протоколу судового засідання.

(1) Допит особи, щодо якої ведеться провадження, починається з пропозиції судді дати показання щодо обставин, які стали підставою для складання протоколу про проступок.

(2) Після давання показань особою, щодо якої ведеться провадження, їй можуть ставити запитання орган позасудового провадження та захисник.

(3) Суд має право допитувати особу, щодо якої ведеться провадження, на будь-якій стадії судового слідства.

(4) Особа, щодо якої ведеться провадження, має право протягом усього судового слідства ставити запитання іншій стороні судового провадження.

(5) Якщо справа розглядається без участі особи, щодо якої ведеться провадження, суддя оголошує раніше надані показання цієї особи та зміст її письмових заяв.

(1) Свідки допитуються по одному, за відсутності інших, ще не допитаних свідків. Перед допитом встановлюється особа свідка та з'ясовуються відносини між свідком і особою, щодо якої ведеться провадження.

(2) Суддя пропонує свідку розповісти суду все, що йому відомо про справу про проступок.

(3) Після давання показань свідком його допитують орган позасудового провадження, особа, щодо якої ведеться провадження, та захисник.

(4) Якщо свідок був викликаний до суду за клопотанням одного з учасників провадження, першим свідка допитує той учасник провадження, за клопотанням якого свідка було викликано.

(5) Свідку можуть ставитися запитання для роз'яснення та доповнення раніше наданих ним показань. Суддя зобов'язаний знімати запитання, що не стосуються справи про проступок, та навідні запитання. Суддя має право допитувати свідка на будь-якій стадії судового слідства.

(6) Суддя може за власною ініціативою або за клопотанням учасників провадження проводити очну ставку між свідками.

(7) Допитані свідки залишаються в залі засідань до закінчення судового слідства і не можуть залишати її без дозволу судді.

(8) Якщо свідок не з'явився на розгляд справи, суддя повітового суду може оприлюднити показання свідка, надані в позасудовому провадженні. [RT I 2005, 39, 308 – набув чинності 01.01.2006]

(1) Письмові докази оприлюднюються та надаються сторонам судового провадження, які беруть участь у розгляді справи, а за необхідності — також експерту та свідку.

(1) Огляд речового доказу може проводитися на будь-якій стадії судового розслідування за ініціативою судді або за клопотанням сторін судового провадження. У зв'язку з оглядом речового доказу сторони судового провадження можуть подавати суду заяви, а особа, щодо якої ведеться провадження, — давати показання.

(2) Суддя може на місці провести огляд місця події або того речового доказу, який неможливо доставити до суду. Огляд проводить суддя у присутності сторін судового провадження, за необхідності також свідка та експерта.

(3) Хід та результати огляду вносяться до протоколу судового засідання.

(1) Суддя може за клопотанням сторін судового провадження або за власною ініціативою призначити експертизу.

(2) Експерт, беручи участь у розгляді справи про проступок, може досліджувати докази, необхідні для проведення експертизи, та з дозволу особи, яка веде провадження, ставити сторонам судового провадження і свідкам запитання щодо обставин, необхідних для проведення експертизи.

(1) Після дослідження всіх наявних у справі про проступок доказів суддя запитує у сторін судового провадження, чи клопочуть вони про доповнення судового розслідування ще чимось.

(2) Подані клопотання суд вирішує ухвалою.

(3) Після необхідних додаткових процесуальних дій суд оголошує судове розслідування закінченим.

(1) У судових дебатах сторони судового провадження виступають у визначеному судом порядку. Особа, щодо якої ведеться провадження, отримує слово останньою.

(2) Суд не може обмежувати тривалість судових дебатів, однак суд може зупинити учасника дебатів, якщо він відхиляється від обставин, встановлених у ході судового розслідування.

(3) Після судових дебатів суддя повітового суду повідомляє час оголошення рішення. [RT I 2005, 39, 308 - jõust. 01.01.2006]

(1) Протокол судового засідання складається, якщо на судовому засіданні допитується свідок або експерт або якщо цього вимагає сторона судового провадження. Якщо протокол судового засідання не складається, клопотання сторін судового провадження мають міститися в судовому рішенні.

(2) У протоколі зазначаються:

1) дата і місце засідання, а також час початку та закінчення засідання;

2) найменування та склад суду;

3) імена сторін судового провадження, а також секретаря судового засідання, перекладача та експерта;

4) найменування справи про проступок, що розглядається;

5) роз'яснення сторонам судового провадження та іншим особам їхніх прав та обов'язків;

6) у хронологічній послідовності найменування дій суду, а також умови, хід та результати дій;

7) заяви, клопотання та їх вирішення;

8) найменування ухвал, винесених на судовому засіданні;

9) клопотання, подані сторонами в судових дебатах;

10) винесення судового рішення або ухвали в нарадчій кімнаті;

11) час оголошення судового рішення або ухвали та роз'яснення порядку оскарження;

12) дата, коли рішення буде доступне для сторін судового провадження в суді;

13) відмова від права на оскарження, про яку було заявлено при оголошенні судового рішення.

(3) Суддя та секретар судового засідання підписують протокол протягом трьох днів з дня проведення судового засідання. Виправлення, внесені до протоколу, мають бути засвідчені підписом судді та секретаря судового засідання.

(1) Сторони судового провадження мають право протягом трьох днів з дня підписання протоколу судового засідання подати свої зауваження щодо неправильності або неточності протоколу судового засідання. Зауваження розглядає суддя і при погодженні з ними вносить до протоколу судового засідання виправлення, які засвідчуються підписами судді та секретаря судового засідання.

(2) Якщо суддя не погоджується з поданими зауваженнями, він виносить ухвалу про їх неправильність. Сторона судового провадження має право повторити такі зауваження у скарзі, що подається на судове рішення.

[RT I 2005, 39, 308 - jõust. 01.01.2006]

(1) Повітовий суд виносить: [RT I 2005, 39, 308 - jõust. 01.01.2006]

1) судове рішення про призначення грошового штрафу або арешту, про позбавлення права керування транспортним засобом як основного чи додаткового покарання, або як додаткового покарання про позбавлення права доступу до державної таємниці та засекреченої зовнішньої інформації чи права обробки державної таємниці та засекреченої зовнішньої інформації, або про заборону утримання тварин; [RT I, 12.07.2014, 1 - jõust. 01.01.2015]

2) судове рішення про закінчення провадження у справі про проступок на підставах, встановлених пунктом 1 частини 1 § 29 та § 30 цього кодексу.

(2) На підставах, встановлених пунктами 2–7 частини 1 § 29 цього кодексу, суд виносить ухвалу про закінчення провадження у справі про проступок. Якщо суд виносить рішення або ухвалу про закінчення провадження у справі про проступок щодо неповнолітнього, який під час вчинення протиправного діяння через свій вік не був здатний нести вину або якому було від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, дотримуються відповідно положень частини 2 § 29 або частини 2 § 30 цього кодексу.

(3) До рішення або ухвали, якими на учасника провадження покладається обов'язок сплатити Естонській Республіці грошову суму на підставі вимоги, що не виникла з участі держави чи державного адміністративного органу в суді як учасника провадження, суд може окремим документом додати дані, необхідні для сплати вимоги. [RT I, 21.06.2014, 11 - jõust. 01.07.2014]

(4) Перелік даних, необхідних для виконання вимоги, зазначеної в частині 3 цього параграфа, та технічні вимоги до їх оформлення встановлює міністр, відповідальний за відповідну сферу, своєю постановою. [RT I, 21.06.2014, 11 - jõust. 01.07.2014]

(1) Для винесення судового рішення з'ясовується:

1) чи вчинено діяння, що відповідає ознакам проступку, встановленим законом;

2) кваліфікація проступку: найменування закону, параграф, частина та пункт;

3) чи вчинила проступок особа, щодо якої ведеться провадження;

4) протиправність та винність діяння;

5) чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують покарання;

6) вид та розмір покарання;

7) як вчинити з речовими доказами та іншими вилученими предметами;

8) чи потрібно застосувати конфіскацію;

9) чи призначити покарання відповідно до частини 1 або 3 § 63 пенітенціарного кодексу;

10) чи закінчити провадження у справі про проступок і застосувати передбачені § 87 пенітенціарного кодексу заходи впливу, що застосовуються до неповнолітнього; [RT I, 05.12.2017, 1 - jõust. 01.01.2018]

11) як вирішити клопотання про відшкодування шкоди, завданої у провадженні у справі про правопорушення, відповідно до Закону про відшкодування шкоди, завданої у провадженні у справі про правопорушення. [RT I, 20.11.2014, 1 - jõust. 01.05.2015]

(1) У вступній частині судового рішення зазначаються:

1) постановлення судового рішення від імені Естонської Республіки;

2) місце і час постановлення рішення;

3) найменування суду, що постановив рішення, ім'я та прізвище судді, імена та прізвища секретаря судового засідання, позасудового провадника, захисника і перекладача, які брали участь у засіданні;

4) якщо особа, щодо якої ведеться провадження, є фізичною особою, — її ім'я та прізвище і особовий код; для іноземця та особи, яка не має особового коду, — дата і місце народження, громадянство, адреса місця проживання та місце роботи;

5) якщо особа, щодо якої ведеться провадження, є юридичною особою, — її найменування та реєстраційний код; для іноземної юридичної особи — прирівняна до реєстраційного коду цифрова або літерна комбінація та адреса її місцезнаходження;

6) найменування закону, параграф, частина і пункт, якими передбачено проступок, що розглядається судом.

(1) В основній частині судового рішення зазначаються:

1) час і місце вчинення проступку та визнані доведеними в засіданні обставини і докази, на які спирається рішення;

2) обставина, що залишилася недоведеною в засіданні, і доказ, який не вважається достовірним, а також обґрунтування, чому суд не вважає його достовірним;

3) визнані в засіданні загальновідомими обставини, на які спирається постановлення рішення;

4) протиправність і винність діяння;

5) обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання;

6) мотиви зміни кваліфікації проступку в засіданні та призначення покарання нижче встановленої законом нижньої межі;

7) положення цього кодексу, які є підставою для постановлення судового рішення.

(1) У заключній частині судового рішення зазначаються:

1) ім'я та прізвище особи, щодо якої ведеться провадження, якщо вона є фізичною особою, або найменування особи, щодо якої ведеться провадження, якщо вона є юридичною особою;

2) проступок або проступки особи, щодо якої ведеться провадження, у вчиненні яких її визнано винною, найменування закону, що є підставою для визнання винною, а також параграф, частина і пункт;

3) розмір грошового штрафу, призначеного особі, щодо якої ведеться провадження, або — у разі застосування частини 1 § 63 пенітенціарного кодексу — розмір грошового штрафу на підставі положення закону, що передбачає найтяжче покарання, або — у разі застосування частини 3 § 63 пенітенціарного кодексу — розміри грошового штрафу за кожен проступок окремо;

4) розмір арешту, призначеного особі, щодо якої ведеться провадження, та час початку відбування арешту;

4¹) строк призначеного особі, щодо якої ведеться провадження, як основного чи додаткового покарання позбавлення права керування транспортним засобом, або призначеного як додаткове покарання позбавлення права доступу до державної таємниці та засекреченої зовнішньої інформації чи права на обробку державної таємниці та засекреченої зовнішньої інформації, або заборони утримання тварин; [RT I, 12.07.2014, 1 - jõust. 01.01.2015]

5) сплата грошового штрафу частинами з дотриманням встановленого в частинах 2 і 3 § 66 пенітенціарного кодексу або відбування арешту частинами з дотриманням встановленого в частинах 1 і 3 § 66 пенітенціарного кодексу;

6) рішення про конфіскацію;

7) спосіб поводження з речовими доказами, арештованим майном та іншими вилученими предметами; [RT I, 11.03.2023, 1 - jõust. 01.11.2023]

8) рішення про процесуальні витрати;

8¹) рішення щодо клопотання про відшкодування шкоди, заподіяної в провадженні у справі про винне діяння, згідно із законом про відшкодування шкоди, заподіяної в провадженні у справі про винне діяння; [RT I, 20.11.2014, 1 - jõust. 01.05.2015]

9) порядок і строк оскарження;

10) інформація про те, що грошовий штраф має бути сплачено до банку протягом 45 днів від дня, коли судове рішення стало доступним сторонам судового провадження для ознайомлення в суді, із зазначенням найменування банку, коду, найменування власника розрахункового рахунку та номера розрахункового рахунку, на який має бути перераховано грошовий штраф; [RT I, 11.03.2023, 1 - jõust. 01.11.2023]

11) інформація про те, що судове рішення про грошовий штраф звертається до виконання, якщо особа, щодо якої ведеться провадження, не сплатила грошовий штраф у повному обсязі у встановлений строк, за винятком випадку, коли особа, щодо якої ведеться провадження, або її захисник вчасно подали скаргу на рішення. [RT I, 11.03.2023, 1 - jõust. 01.11.2023]

(1) На підставах, встановлених у частині 2 § 107 цього кодексу, суддя повітового суду складає ухвалу про припинення провадження у справі про проступок, дотримуючись встановленого в частинах 2–4 § 48 цього кодексу. В ухвалі зазначається рішення щодо клопотання про відшкодування шкоди, заподіяної в провадженні у справі про винне діяння, згідно із законом про відшкодування шкоди, заподіяної в провадженні у справі про винне діяння. [RT I, 20.11.2014, 1 - jõust. 01.05.2015]

(2) Копію ухвали, встановленої в частині 1 цього параграфа, може отримати учасник провадження або особа поза провадженням, чиїх інтересів вона стосується.

(1) Судове рішення суддя проголошує в час, повідомлений згідно з частиною 3 § 104 цього кодексу.

(2) Суд може скласти заключну частину судового рішення окремим процесуальним документом, роз'яснивши при її проголошенні усно найважливіші обґрунтування судового рішення.

(3) Якщо особа, щодо якої ведеться провадження, не володіє мовою, якою ведеться провадження, їй перекладаються заключна частина судового рішення та роз'яснення судді.

(4) Після проголошення судового рішення або його заключної частини суддя:

1) проголошуючи заключну частину судового рішення, повідомляє день, коли судове рішення стане доступним сторонам судового провадження для ознайомлення в суді і вони зможуть отримати копії судового рішення, про що робиться відмітка у протоколі судового засідання або, якщо протокол не складався, у заключній частині судового рішення;

2) роз'яснює порядок оскарження судового рішення відповідно до частини 3 § 137 цього кодексу і те, що сторона судового провадження може відмовитися від права на апеляцію одразу. Відмова заноситься до протоколу засідання або, якщо протокол не складається, до заключної частини судового рішення і засвідчується підписом особи, яка відмовляється;

3) роз'яснює, що якщо сторона судового провадження бажає скористатися правом на апеляцію, вона повинна письмово повідомити про це повітовий суд протягом семи днів від проголошення заключної частини судового рішення, за винятком випадку, передбаченого частиною 1¹ § 137 цього кодексу. [RT I, 19.03.2015, 1 - jõust. 29.03.2015]

(5) Суд, дотримуючись положень § 41 цього кодексу, надсилає копію судового рішення стороні судового провадження, яка не брала участі в його проголошенні.

(6) Якщо від права на апеляцію в порядку, передбаченому пунктом 2 частини 4 цього параграфа, відмовилися всі сторони судового провадження або жодна сторона судового провадження не повідомила у строк, передбачений пунктом 3 частини 4 цього параграфа, про своє бажання скористатися правом на апеляцію, у судовому рішенні зазначаються лише дані, наведені в §§ 109 і 111 цього кодексу.

(7) Судове рішення та заключна частина судового рішення долучаються до справи про проступок. [RT I 2005, 39, 308 - jõust. 01.01.2006]

(1) Учасник провадження має право подати до повітового суду скаргу на такі рішення позасудового провадника:

1) рішення, ухвалене у прискореному провадженні згідно з частиною 2 § 55 цього кодексу;

2) рішення, ухвалене у загальному провадженні згідно з частиною 1 § 73 цього кодексу; [RT III 2008, 24, 160 - jõust. 16.05.2008, Riigikohtu Üldkogu 16.05.2008. a kohtuotsus nr 3-1-1-88-07 tunnistab väärteomenetluse seadustiku § 114 lg 1 p 2 põhiseadusega vastuolus olevaks ja kehtetuks osas, milles see ei võimalda menetlusvälisel isikul esitada maakohtule kaebust väärteomenetluse seadustiku § 73 lg 1 kohaselt üldmenetluses tehtud otsuse osa peale, millega konfiskeeritakse menetlusvälisele isikule kuuluv transpordivahend.]

3) рішення, ухвалене у скороченому провадженні згідно з частиною 1 § 54⁹ цього кодексу, якщо ним особу, яку піддано скороченому провадженню, було звільнено від сплати штрафу впливу і особа дотрималася умов заходу впливу, зазначених у рішенні про скорочене провадження. [RT I, 28.05.2021, 11 - jõust. 07.06.2021]

(2) Скаргу не можна подати на рішення про попередження, ухвалене згідно з § 54 цього кодексу, або на повідомлення про штраф, складене згідно з § 54² цього кодексу. [RT I 2008, 54, 304 - jõust. 27.12.2008]

(3) Скарга на рішення прискореного провадження, передбачене пунктом 1 частини 1 цього параграфа, подається до повітового суду протягом 15 днів з моменту отримання особою, щодо якої ведеться провадження, рішення позасудового провадника.

(4) Скарга на рішення, ухвалене у загальному провадженні, передбачене пунктом 2 частини 1 цього параграфа, подається до повітового суду протягом 15 днів з дня, коли рішення позасудового провадника стало доступним учаснику провадження у позасудового провадника.

(5) Протягом строку подання скарги справа про правопорушення перебуває у позасудового провадника і не видається. Учасники провадження можуть ознайомитися зі справою про правопорушення та робити з неї виписки або за плату клопотати про виготовлення копій матеріалів справи. [RT I 2005, 39, 308 - jõust. 01.01.2006]

(1) Скарга на рішення позасудового провадника подається письмово і в ній зазначаються:

1) найменування суду, до якого подається скарга;

2) якщо скаргу подає фізична особа — її ім'я та прізвище, адреса місця проживання, номер телефону та адреса електронної пошти;

3) якщо скаргу подає юридична особа — її найменування та реєстраційний код юридичної особи, а для іноземної юридичної особи — прирівняна до реєстраційного коду цифрова чи літерна комбінація, адреса місцезнаходження, номер телефону та адреса електронної пошти;

4) якщо у особи, яка подає скаргу, є захисник — його ім'я та прізвище, адреса місцезнаходження, номер телефону та адреса електронної пошти;

5) найменування та адреса позасудового провадника, який ухвалив рішення;

6) номер і дата рішення позасудового провадника, а також ім'я та прізвище особи — фізичної особи, щодо якої ведеться провадження, або найменування особи — юридичної особи, щодо якої ведеться провадження, стосовно якої ухвалене рішення оскаржується;

7) в якій частині рішення оскаржується;

8) зміст клопотання особи, яка подала скаргу, та обґрунтування клопотання;

9) особи, про виклик яких на засідання заявляється клопотання, та докази, які за клопотанням особи, що подала скаргу, необхідно дослідити в суді.

(2) Скарга подається разом із копіями відповідно до кількості осіб, які беруть участь у провадженні.

(3) Особа, яка подає скаргу, повинна зазначити у скарзі:

1) чи бажає вона брати участь у судовому засіданні;

2) чи бажає вона, щоб у провадженні брав участь захисник, якщо його у неї немає.

(4) Скаргу підписує особа, яка її подає. Якщо скаргу підписує захисник, до скарги додається його довіреність, якщо її немає у справі про правопорушення.

(5) До скарги додаються:

1) копія оскаржуваного рішення позасудового провадника;

2) докази;

3) імена та адреси свідків, про допит яких заявляється клопотання;

4) інші документи, які особа, що подає скаргу, вважає необхідними.

(1) Після отримання скарги на рішення позасудового провадника, ухвалене у прискореному провадженні згідно з частиною 2 § 55 цього кодексу або у загальному провадженні згідно з частиною 1 § 73 цього кодексу, повітовий суд невідкладно витребовує справу про правопорушення у позасудового провадника, який ухвалив рішення.

(2) Позасудовий провадник за вимогою повітового суду невідкладно надсилає справу про правопорушення до повітового суду. [RT I 2005, 39, 308 - jõust. 01.01.2006]

(1) У попередньому провадженні суддя повітового суду:

1) перевіряє підсудність справи та дотримання вимог § 114 і § 115 цього кодексу;

2) залишає скаргу без руху або без розгляду на підставах, передбачених § 118 цього кодексу;

3) припиняє провадження у справі про правопорушення на підставі, передбаченій § 119 цього кодексу, або

4) вирішує справу у письмовому провадженні відповідно до § 120 цього кодексу.

(2) Якщо скарга не вирішується згідно з пунктами 2–4 частини 1 цього параграфа, суддя визначає осіб, які викликаються на судове засідання, межі судового розгляду, що випливають зі скарги, та докази, які підлягають дослідженню, вирішує заявлені у скарзі клопотання, надсилає копії скарги сторонам судового провадження і призначає справу до розгляду, дотримуючись § 121 цього кодексу. [RT I 2005, 39, 308 - jõust. 01.01.2006]

(1) Якщо скарга не відповідає вимогам § 115 цього кодексу, суддя повітового суду постановляє ухвалу про залишення її без руху і надає особі, яка подала скаргу, строк для усунення недоліків.

(2) Суддя повітового суду постановляє ухвалу про залишення скарги без розгляду, надсилає копію ухвали та повертає скаргу особі, яка її подала, якщо:

1) скаргу подано після закінчення строку, передбаченого частинами 3 і 4 § 114 цього кодексу, і клопотання про поновлення строку не подано або суддя повітового суду відмовив у поновленні строку;

2) скаргу подала особа, яка згідно з частиною 1 § 114 цього кодексу не має права подавати скаргу;

3) особа, яка подала скаргу, не усунула недоліки скарги протягом строку, встановленого в порядку, передбаченому частиною 1 цього параграфа;

4) від скарги відмовлено до початку судового засідання. [RT I 2005, 39, 308 - jõust. 01.01.2006]

(1) Суддя повітового суду може, не проводячи судового засідання і не викликаючи учасників провадження, скасувати ухвалою рішення позасудового провадника та припинити провадження у справі про проступок лише на підставі скарги, якщо він визнає, що в позасудовому провадженні провадження не було припинено за обставин, що виключають провадження у справі про проступок, відповідно до § 29 цього кодексу.

(2) Копія ухвали, зазначеної в частині 1 цього параграфа, надсилається учасникам провадження. Копію ухвали може отримати особа, яка не є учасником провадження, але чиїх інтересів воно стосується. [RT I 2005, 39, 308 - набув чинності 01.01.2006]

(1) Суддя повітового суду може, не проводячи судового засідання, вирішити скаргу в письмовому провадженні та ухвалити рішення з дотриманням положень § 132 цього кодексу, якщо суд надіслав копію скарги іншій стороні судового провадження і з'ясував її позицію щодо скарги, а сторони судового провадження повідомили у скарзі або у відповіді на неї, що вони не бажають брати участь у судовому засіданні.

(2) Якщо повітовий суд у письмовому провадженні визнає, що справу слід вирішувати в судовому засіданні, він призначає судове засідання.

(3) Якщо сторона судового провадження разом зі скаргою подала повітовому суду новий доказ, який суд приймає, справу може бути вирішено в письмовому провадженні лише тоді, коли сторони судового провадження не клопочуть про проведення судового засідання для дослідження нового доказу. [RT I 2005, 39, 308 - набув чинності 01.01.2006]

(1) Суддя повітового суду скасовує ухвалою рішення позасудового провадника та припиняє провадження у справі про проступок на підставі, передбаченій пунктом 1 частини 1 § 29 цього кодексу, не проводячи судового засідання і не викликаючи учасників провадження, якщо позасудовий провадник у надісланій суду відповіді відмовляється від обвинувачення особи, щодо якої ведеться провадження, у вчиненні проступку.

(2) У випадку, передбаченому частиною 1 цього параграфа, провадження у справі про проступок може бути не припинено в стадії судового попереднього провадження, якщо це необхідно для вирішення іншого клопотання, викладеного у скарзі.

(3) Копія ухвали, зазначеної в частині 1 цього параграфа, надсилається учасникам провадження. Копію ухвали може отримати особа, яка не є учасником провадження, але чиїх інтересів воно стосується. [RT I, 11.03.2023, 2 - набув чинності 01.05.2023]

(1) В ухвалі повітового суду про призначення скарги до судового розгляду зазначається:

1) час і місце судового засідання;

2) ім'я та прізвище фізичної особи, яка викликається до судового засідання, або найменування юридичної особи;

3) розгляд справи у відкритому чи закритому судовому засіданні;

4) призначення захисника відповідно до § 22 цього кодексу;

5) вирішення клопотань.

(2) На ухвалу, зазначену в частині 1 цього параграфа, про відмову в задоволенні клопотання скаргу подати не можна, проте клопотання може бути повторено під час судового розгляду. [RT I 2005, 39, 308 - набув чинності 01.01.2006]

(1) Сторони судового провадження викликаються на засідання повісткою з дотриманням положень §§ 40 і 41 цього кодексу.

(1) Під час судового розгляду скарги в повітовому суді керуються положеннями цього кодексу, що регулюють розгляд справи про проступок у суді, з урахуванням особливостей, передбачених розділами 3 і 4 цієї глави.

(2) Повітовий суд розглядає справу про проступок у повному обсязі, незалежно від меж поданої скарги, перевіряючи фактичні та правові обставини, що були підставою для ухвалення рішення позасудовим провадником. [RT I 2005, 39, 308 - набув чинності 01.01.2006]

(1) Суд оголошує, яка справа та за чиєю скаргою підлягає розгляду.

(2) Суд розпочинає судовий розгляд скарги, здійснюючи дії, передбачені § 95 цього кодексу.

(1) За обґрунтованим клопотанням сторони судового провадження суддя повітового суду, керуючись § 42 цього кодексу, може один раз відкласти розгляд скарги на строк до одного місяця. На той самий строк суддя повітового суду може відкласти розгляд скарги також у разі, коли під час розгляду скарги виникає потреба витребувати додаткові докази. [RT I 2005, 39, 308 - набув чинності 01.01.2006]

(2) Суд може за клопотанням учасника провадження або з власної ініціативи відкласти розгляд скарги на час вирішення справи конституційного нагляду, що перебуває в провадженні Державного суду, до набрання чинності рішенням Державного суду, якщо це може вплинути на чинність нормативного акта, що підлягає застосуванню в цій справі про проступок.

(3) [Втратив чинність – RT I, 05.12.2017, 1 - набув чинності 15.12.2017]

(1) Участь особи, яка подала скаргу, і позасудового провадника в судовому розгляді скарги є обов'язковою, якщо суд визнає це необхідним.

(1¹) Суд може організувати участь сторін судового провадження у судовому розгляді скарги за допомогою технічного рішення, що відповідає вимогам, зазначеним у пункті 1 частини 2 § 69 кримінально-процесуального кодексу. [RT I, 06.05.2020, 1 - набув чинності 07.05.2020]

(2) Якщо особа, яка подала скаргу, не з'являється на розгляд скарги, хоча в надісланій їй повістці було повідомлено про обов'язок брати участь у судовому розгляді скарги, і розгляд скарги не відкладається відповідно до § 125 цього кодексу, суд залишає скаргу ухвалою без розгляду. [RT I, 05.12.2017, 1 - набув чинності 15.12.2017]

(2¹) Якщо у випадку, зазначеному в частині 2 цього параграфа, на розгляд скарги з'явився захисник особи, яка подала скаргу, суд надає захиснику можливість клопотати про розгляд скарги без участі особи, яка подала скаргу. У разі відмови в задоволенні клопотання розгляд скарги один раз відкладається відповідно до частини 1 § 125 цього кодексу. [RT I, 05.12.2017, 1 - набув чинності 15.12.2017]

(3) Нез'явлення позасудового провадника не перешкоджає судовому розгляду скарги.

(1) Особа, яка подала скаргу, має право частково або повністю відмовитися від скарги до закінчення судового розгляду.

(2) Заява про відмову від скарги подається повітовому суду письмово або усно в судовому засіданні. Письмова заява долучається до матеріалів справи про проступок, а усна заява заноситься до протоколу судового засідання і засвідчується підписом особи, яка подала скаргу.

(3) Особа, щодо якої ведеться провадження, має право відмовитися від скарги, поданої захисником, якщо участь захисника у провадженні у справі про проступок не є обов'язковою.

(4) Якщо повітовий суд установить, що було неправильно застосовано матеріальне право або істотно порушено процесуальне право у справах про проступки, чим погіршено становище особи, щодо якої ведеться провадження, суд не приймає відмову.

(5) Якщо від скарги відмовляються до початку судового розгляду, скарга залишається без розгляду на підставі ухвали. Якщо від скарги відмовляються під час судового розгляду, провадження припиняється ухвалою. [RT I 2005, 39, 308 - набув чинності 01.01.2006]

(1) Суд оголошує оскаржувану частину рішення позасудового провадника, а також зміст поданого у скарзі клопотання та його обґрунтування, так само зміст інших документів, поданих до суду разом зі скаргою.

(2) Суд роз'яснює особі, яка подала скаргу, передбачене § 127 цього кодексу право відмовитися від скарги та його наслідки, і запитує, чи підтримує вона скаргу, чи відмовляється від неї частково або повністю.

(3) Досліджуючи додані до скарги докази, суд керується § 97–103 цього кодексу.

(1) Після дослідження всіх наявних у справі доказів суддя повітового суду запитує учасників судового розгляду, чи мають вони клопотання.

(2) Клопотання суд вирішує ухвалою.

(3) Після вирішення клопотань суддя повітового суду завершує судове дослідження справи та відкриває судові дебати. [RT I 2005, 39, 308 - jõust. 01.01.2006]

(1) У судових дебатах першою виступає особа, яка подала скаргу, а потім інші сторони судового провадження в установленій судом черговості.

(2) Суд не може обмежувати тривалість судових дебатів, проте суд може зупинити учасника дебатів, якщо він відхиляється від обставин, встановлених під час судового дослідження.

(3) Після судових дебатів суддя повітового суду оголошує час проголошення рішення. [RT I 2005, 39, 308 - jõust. 01.01.2006]

(1) Судове засідання фіксується засобами аудіозапису.

(2) Судове засідання може не записуватися, якщо:

1) перед засіданням або під час засідання виявляється, що запис технічно неможливий, і якщо суд переконаний, що проведення засідання без запису є доцільним та відповідає інтересам сторін судового провадження;

2) засідання відбувається поза приміщенням суду;

3) йдеться про засідання, скликане для проголошення судового рішення;

4) йдеться про засідання Державного суду. [RT I, 31.05.2018, 2 - jõust. 01.01.2019]

(1) Про судовий розгляд скарги складається протокол судового засідання з дотриманням положень частин 2 і 3 § 105 цього кодексу.

(1) Повітовий суд може вироком:

1) залишити рішення позасудового провадника без зміни, а скаргу — без задоволення;

2) скасувати рішення позасудового провадника повністю або частково та ухвалити нове рішення, якщо це не погіршує становища особи, стосовно якої ведеться провадження;

3) скасувати рішення позасудового провадника та припинити провадження у справі про проступок на підставах, передбачених § 29 або 30 цього кодексу. [RT I 2005, 39, 308 - jõust. 01.01.2006]

(1) Для вирішення скарги суд з'ясовує такі питання:

1) чи не існує у справі про проступок обставин, що виключають провадження у справі про проступок, передбачених § 29 цього кодексу;

2) чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, стосовно якої ведеться провадження;

3) чи вчинила діяння особа, стосовно якої ведеться провадження;

4) чи є діяння проступком та чи правильно воно кваліфіковане;

5) чи призначено покарання за проступок компетентним для цього позасудовим провадником;

6) чи дотримано під час провадження у справі про проступок позасудовим провадником процесуального права проступку;

7) чи призначення покарання особі, стосовно якої ведеться провадження, відбулося відповідно до підстав застосування покарання;

8) чи не підлягає провадження у справі про проступок припиненню на підставах, передбачених § 30 цього кодексу;

9) чи припинити провадження у справі про проступок та застосувати передбачені § 87 пенітенціарного кодексу засоби впливу, що застосовуються до неповнолітнього; [RT I, 05.12.2017, 1 - jõust. 01.01.2018]

10) як вирішити клопотання про відшкодування шкоди, завданої у провадженні у справі про винне діяння, відповідно до закону про відшкодування шкоди, завданої у провадженні у справі про винне діяння. [RT I, 20.11.2014, 1 - jõust. 01.05.2015]

(1) Ухвалюючи вирок, повітовий суд керується § 107 і 109–111 цього кодексу з урахуванням особливостей, передбачених частинами 2 і 3 цього параграфа. [RT I, 21.06.2014, 11 - jõust. 01.07.2014]

(2) У вступній частині вироку повітового суду зазначаються:

1) оскаржуване рішення;

2) зміст ухваленого у позасудовому провадженні рішення в обсязі, необхідному для ухвалення вироку, та клопотання особи, яка подала скаргу.

(3) У заключній частині вироку повітового суду зазначається рішення, передбачене пунктами 1–3 § 132 цього кодексу. [RT I 2005, 39, 308 - jõust. 01.01.2006]

(1) Суддя проголошує вирок у час, оголошений відповідно до частини 3 § 130 цього кодексу.

(2) Суд може скласти заключну частину вироку окремим процесуальним документом, роз'яснивши при його проголошенні усно найважливіші обґрунтування вироку.

(3) Якщо особа, стосовно якої ведеться провадження, не володіє мовою, якою ведеться провадження, їй перекладаються заключна частина вироку та роз'яснення судді.

(4) Після проголошення вироку або його заключної частини суддя:

1) проголошуючи заключну частину вироку, оголошує день, коли вирок буде доступний сторонам судового провадження для ознайомлення в суді та коли вони можуть отримати копії вироку, про що робиться відмітка в протоколі судового засідання або, якщо протокол не складався, у заключній частині вироку;

2) роз'яснює порядок оскарження вироку відповідно до § 155 і 156 цього кодексу, а також те, що сторона судового провадження може відмовитися від права на касацію негайно. Відмова заноситься до протоколу засідання та засвідчується підписом особи, яка відмовляється;

3) якщо сторона судового провадження бажає скористатися правом на касацію, вона має письмово повідомити про це повітовий суд протягом семи днів з дня проголошення заключної частини вироку, за винятком випадку, передбаченого частиною 1¹ § 156 цього кодексу. [RT I, 19.03.2015, 1 - jõust. 29.03.2015]

(5) Суд, дотримуючись положень § 41 цього кодексу, надсилає копію судового рішення тій стороні судового провадження, яка не брала участі в його проголошенні

(6) Якщо від права на касацію в порядку, передбаченому пунктом 2 частини 4 цього параграфа, відмовилися всі учасники провадження або жоден із них не повідомив у передбачений пунктом 3 частини 4 цього параграфа строк про своє бажання скористатися правом на касацію, у вироку зазначаються лише дані, перелічені в § 109 і 111 цього кодексу

(7) Вирок та його заключна частина долучаються до матеріалів справи про проступок.

(8) Вирок повітового суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку.

(9) Вирок повітового суду може бути оскаржений у касаційному порядку відповідно до розділу 1 глави 14 цього кодексу. [RT I 2005, 39, 308 - jõust. 01.01.2006]

(1) Сторони судового провадження мають право подати апеляцію на рішення повітового суду, ухвалене під час розгляду справи про проступок відповідно до § 107 частини 1 цього кодексу.

(2) Апеляцію не можна подати на рішення повітового суду, ухвалене під час розгляду скарги відповідно до § 132 цього кодексу.

(3) Сторона судового провадження, яка подала апеляцію, є в апеляційному провадженні апелянтом. [RT I 2005, 39, 308 - набув чинності 01.01.2006]

(1) Якщо сторона судового провадження бажає скористатися правом на апеляцію, вона повинна письмово повідомити про це повітовий суд протягом семи днів з моменту оголошення заключної частини судового рішення, за винятком випадку, передбаченого частиною 1¹ цього параграфа. [RT I, 19.03.2015, 1 - набув чинності 29.03.2015]

(1¹) Якщо одна зі сторін судового провадження протягом строку, зазначеного в частині 1 цього параграфа, повідомила про бажання скористатися правом на апеляцію і не відмовилася від нього, решта сторін судового провадження мають право на апеляцію незалежно від того, чи повідомили вони самі про бажання скористатися правом на апеляцію. [RT I, 19.03.2015, 1 - набув чинності 29.03.2015]

(2) Про бажання сторони судового провадження скористатися правом на апеляцію або про відмову від використання права на апеляцію після подання повідомлення повітовий суд письмово повідомляє іншу сторону судового провадження. [RT I, 19.03.2015, 1 - набув чинності 29.03.2015]

(3) Апеляція подається до окружного суду протягом 15 днів з дня, коли рішення повітового суду стало доступним сторонам судового провадження для ознайомлення в суді відповідно до § 113 частини 4 пункту 1 цього кодексу. [RT I, 19.03.2015, 1 - набув чинності 29.03.2015]

(4) Якщо суд під час вирішення справи про проступок у резолютивній частині судового рішення визнав нормативно-правовий акт, що підлягає застосуванню, таким, що суперечить Конституції, і не застосував його, апеляція подається протягом десяти днів з моменту оголошення рішення, ухваленого Державним судом у порядку конституційного нагляду щодо незастосованого нормативно-правового акта. [RT I, 19.03.2015, 1 - набув чинності 29.03.2015]

(5) За клопотанням апелянта суд може ухвалою поновити апеляційний строк, якщо визнає, що його пропущено з поважної причини. Поновлення можна клопотати протягом 14 днів з дня, коли перешкода відпала. [RT I, 19.03.2015, 1 - набув чинності 29.03.2015]

(6) Питання про поновлення апеляційного строку вирішує окружний суд своєю ухвалою, яка не підлягає оскарженню.

(7) Ухвала про поновлення апеляційного строку або про відмову в цьому доводиться до відома апелянта. [RT I 2005, 39, 308 - набув чинності 01.01.2006]

[RT I, 19.03.2015, 1 - набув чинності 29.03.2015]

(1) Отримавши апеляцію, окружний суд невідкладно витребовує матеріали справи про проступок від повітового суду, який розглядав справу. Повітовий суд надсилає матеріали справи про проступок окружному суду невідкладно після отримання вимоги про передачу.

(2) Сторони судового провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами справи про проступок у повітовому суді до надіслання матеріалів окружному суду, робити з них виписки та клопотати про виготовлення копій з матеріалів справи за плату. [RT I, 19.03.2015, 1 - набув чинності 29.03.2015]

(1) Апеляція подається письмово, і в ній зазначаються:

1) найменування окружного суду, до якого подається скарга;

2) якщо апеляцію подає фізична особа — її ім'я та прізвище, адреса місця проживання, номер телефону та адреса електронної пошти;

3) якщо апеляцію подає юридична особа — її найменування та реєстраційний код юридичної особи, а для іноземної юридичної особи — прирівняна до реєстраційного коду цифрова або літерна комбінація, адреса місцезнаходження, номер телефону та адреса електронної пошти;

4) якщо особа, яка подає апеляцію, має захисника — його ім'я та прізвище, адреса місцезнаходження, номер телефону та адреса електронної пошти;

5) найменування повітового суду, на рішення якого подається апеляція, а також номер і дата рішення;

6) ім'я та прізвище особи, щодо якої ведеться провадження, якщо це фізична особа, або найменування особи, щодо якої ведеться провадження, якщо це юридична особа, стосовно якої оскаржується рішення;

7) у якій частині оскаржується рішення;

8) зміст клопотання апелянта та обґрунтування клопотання;

9) особи, про виклик яких на засідання клопочуть, і докази, які особа, що подає скаргу, вважає за необхідне перевірити.

(2) Апелянт може в апеляції посилатися на:

1) докази, досліджені в повітовому суді;

2) докази, клопотання про дослідження яких було залишено повітовим судом без задоволення;

3) докази, не подані до повітового суду, якщо обґрунтовано, що їх неможливо було подати раніше. Якщо апелянт клопоче про допит свідків, уже допитаних у повітовому суді, він повинен обґрунтувати, що їх повторний допит має істотне значення, і сплатити витрати, пов'язані з викликом свідків.

(3) Апелянт повинен зазначити в апеляції:

1) чи бажає він брати участь у судовому засіданні;

2) чи бажає він, щоб у провадженні брав участь захисник, якщо його немає.

(4) Апеляція подається разом з копіями відповідно до кількості сторін судового провадження.

(5) Апеляцію підписує особа, яка її подає. Якщо апеляцію підписує захисник, до скарги додається його довіреність, якщо її немає в матеріалах справи про проступок.

(6) До апеляції додаються:

1) докази, що підтверджують апеляцію;

2) імена та адреси свідків, про допит яких клопочуть;

3) інші документи, які апелянт вважає за необхідні. [RT I 2005, 39, 308 - набув чинності 01.01.2006]

[RT I, 19.03.2015, 1 - набув чинності 29.03.2015]

(1) Окружний суд надсилає копії апеляції сторонам судового провадження протягом трьох днів з моменту отримання апеляції.

(2) Сторони судового провадження мають право:

1) ознайомлюватися з матеріалами справи про проступок в окружному суді та робити виписки з наявних у матеріалах справи письмових доказів, а також клопотати перед канцелярією суду про виготовлення копій наявних у матеріалах справи письмових доказів за плату;

2) подати до окружного суду письмове заперечення щодо апеляції до початку судового засідання. [RT I, 19.03.2015, 1 - набув чинності 29.03.2015]

(1) У попередньому провадженні суддя:

1) перевіряє право на апеляцію, строк апеляції та дотримання вимог до апеляції відповідно до § 136, 137 і 139 цього кодексу;

2) залишає апеляцію без руху на підставі, встановленій частиною 1 § 142 цього кодексу;

3) залишає апеляцію без розгляду на підставі, встановленій частиною 2 § 142 цього кодексу;

4) направляє справу про проступок до повітового суду для нового розгляду на підставі, встановленій § 143 цього кодексу;

5) припиняє провадження у справі про проступок на підставі, встановленій частиною 1 § 144 цього кодексу;

6) вирішує справу в письмовому провадженні відповідно до § 145 цього кодексу.

(2) Якщо апеляція не вирішується згідно з пунктами 2–6 частини 1 цього параграфа, суддя визначає осіб, яких викликати на судове засідання, межі судового розгляду, що випливають з апеляції, та докази, що підлягають дослідженню, вирішує клопотання, заявлені в апеляції, викликає сторони судового провадження на судове засідання відповідно до § 40 і 41 цього кодексу та призначає справу до розгляду відповідно до § 121 цього кодексу. [RT I 2005, 39, 308 - набув чинності 01.01.2006]

(1) Якщо апеляція не відповідає вимогам § 139 цього кодексу, суддя окружного суду виносить ухвалу про залишення її без руху та надає особі, яка подала скаргу, строк для усунення недоліків.

(2) Суддя окружного суду виносить ухвалу про залишення апеляції без розгляду, надсилає копію ухвали та повертає апеляцію апелянту, якщо:

1) апеляцію подано після спливу строку, встановленого частиною 3 § 137 цього кодексу, і клопотання про поновлення строку не подано або суддя не поновив строк;

2) апеляцію подала особа, яка згідно з частиною 1 § 136 цього кодексу не має права подавати скаргу;

3) апеляцію подано не на судове рішення, передбачене частиною 1 § 136 цього кодексу;

3¹) апелянт у строк, передбачений пунктом 3 частини 4 § 113 цього кодексу, не повідомив письмово повітовий суд про бажання скористатися правом на апеляцію, за винятком випадку, коли таке повідомлення не було обов'язковим; [RT I, 19.03.2015, 1 - набув чинності 29.03.2015]

4) апелянт у строк, визначений у порядку, передбаченому частиною 1 цього параграфа, не усунув недоліків, наявних в апеляції;

5) від апеляції відмовилися до початку судового засідання. [RT I 2005, 39, 308 - набув чинності 01.01.2006]

(1) Суддя окружного суду може, не проводячи судового засідання та не викликаючи сторін судового провадження, скасувати рішення повітового суду ухвалою лише на підставі скарги та направити справу про проступок до повітового суду для нового розгляду в іншому складі суду, якщо він встановить істотне порушення процесуального права провадження у справах про проступки.

(2) Копію ухвали, зазначеної в частині 1 цього параграфа, слід протягом трьох днів з моменту її складення вручити під підпис або надіслати стороні судового провадження, інтересів якої вона стосується. [RT I 2005, 39, 308 - набув чинності 01.01.2006]

(1) Суддя окружного суду може, не проводячи судового засідання та не викликаючи учасників провадження, скасувати рішення повітового суду ухвалою та припинити провадження у справі про проступок лише на підставі скарги, якщо він дійде висновку, що провадження не було припинено за обставин, що виключають провадження у справі про проступок, відповідно до § 29 цього кодексу.

(2) Копія ухвали, зазначеної в частині 1 цього параграфа, надсилається учаснику провадження, а її може отримати особа, яка не є учасником провадження, інтересів якої вона стосується. [RT I 2005, 39, 308 - набув чинності 01.01.2006]

(1) Суддя окружного суду може, не проводячи судового засідання, вирішити скаргу в письмовому провадженні та ухвалити рішення з дотриманням положень § 153 цього кодексу, якщо суд надіслав копію скарги іншій стороні судового провадження та з'ясував її позицію щодо скарги, а сторони судового провадження в скарзі або у відповіді на неї повідомили, що вони не бажають брати участь у судовому засіданні.

(2) З'ясовувати позицію іншої сторони судового провадження в порядку, встановленому частиною 1 цього параграфа, не потрібно, якщо окружний суд ухвалює рішення, зазначене в пункті 1 частини 1 § 151 цього кодексу.

(3) Якщо окружний суд у письмовому провадженні дійде висновку, що справу слід вирішити в судовому засіданні, він призначає судове засідання.

(4) Якщо сторона судового провадження разом зі скаргою подала окружному суду новий доказ, який суд приймає, справу можна вирішити в письмовому провадженні лише в тому разі, якщо сторони судового провадження не клопочуть про проведення судового засідання для дослідження нового доказу.

(1) Окружний суд при судовому розгляді справи про проступок керується § 97–103 і 124–131 цього кодексу з урахуванням особливостей, встановлених у цьому розділі.

(2) Окружний суд розглядає справу про проступок у межах поданої скарги, за винятком випадку, коли виявляється істотне порушення процесуального права провадження у справах про проступки або неправильне застосування матеріального права, яким погіршено становище особи, щодо якої ведеться провадження.

(3) Окружний суд розширює межі розгляду справи про проступок на всіх осіб, щодо яких ведеться провадження в цьому ж проступку, незалежно від подання щодо них скарги, якщо виявляється істотне порушення процесуального права провадження у справах про проступки або неправильне застосування матеріального права, яким погіршено становище особи, щодо якої ведеться провадження.

(4) Сторони судового провадження при судовому розгляді скарги не мають права виходити за межі скарги.

(1) Окружний суд може судовим рішенням:

1) залишити рішення повітового суду без змін, а апеляцію без задоволення;

2) залишити рішення повітового суду по суті без змін, вносячи до нього уточнення;

3) змінити основну частину рішення повітового суду, виключивши з нього наведені в ньому обставини;

4) скасувати рішення повітового суду повністю або частково та ухвалити нове судове рішення на підставі, встановленій § 151 цього кодексу.

(2) Окружний суд може ухвалою:

1) на підставах, встановлених § 148 цього кодексу, скасувати рішення повітового суду та направити справу про проступок для нового розгляду до повітового суду в іншому складі;

2) скасувати рішення повітового суду повністю або частково та припинити провадження у справі про проступок на підставі, встановленій § 29 або 30 цього кодексу. [RT I 2005, 39, 308 - набув чинності 01.01.2006]

(1) Окружний суд скасовує рішення, ухвалене повітовим судом, на таких підставах:

1) однобічність або неповнота провадження;

2) неправильне застосування матеріального права відповідно до § 149 цього кодексу;

3) істотне порушення процесуального права у справах про проступки відповідно до § 150 цього кодексу;

4) невідповідність покарання чи іншого засобу впливу тяжкості проступку та особі, стосовно якої ведеться провадження. [RT I 2005, 39, 308 - jõust. 01.01.2006]

(1) Матеріальне право застосовано неправильно, якщо:

1) не застосовано норму, яку слід було застосувати;

2) застосовано норму, яку не слід було застосовувати.

(1) Процесуальне право у справах про проступки істотно порушено, якщо:

1) провадження у справі про проступок не було припинено за обставин, передбачених § 29 цього кодексу;

2) рішення у провадженні у справі про проступок ухвалив неправомочний орган, що веде провадження;

3) рішення ухвалено щодо особи, якій не було повідомлено про час і місце розгляду справи;

4) у провадженні не брав участі захисник, який відповідно до § 22 цього кодексу представляв особу, стосовно якої ведеться провадження, у визначеному порядку;

5) орган, що веде провадження, не підписав рішення;

6) у справі відсутній протокол про проступок, якщо його складання передбачено цим кодексом;

7) рішення органу, що веде провадження, не обґрунтовано, якщо це передбачено цим кодексом;

8) висновки резолютивної частини рішення органу, що веде провадження, не відповідають установленим обставинам предмета доказування;

9) справу про проступок розглянуто без участі перекладача мовою, якою особа, стосовно якої ведеться провадження, не володіє;

10) відсутній протокол розгляду справи про проступок чи судового засідання, хоча його складання передбачено цим кодексом, або на протоколі відсутній підпис судді чи секретаря судового засідання.

(2) Суд може визнати істотним і інше порушення процесуального права у справах про проступки, якщо воно спричинило ухвалення незаконного чи необґрунтованого судового рішення.

(1) Окружний суд може за апеляцією або, якщо встановлено неправильне застосування матеріального права, незалежно від змісту апеляції, судовим рішенням:

1) скасувати судове рішення повітового суду та припинити провадження у справі про проступок на підставі, передбаченій § 29 або 30 цього кодексу;

2) визнати, що особа, стосовно якої ведеться провадження, не винна в частині проступків, та призначити м'якше покарання або залишити покарання без зміни;

3) визнати особу, стосовно якої ведеться провадження, винною в менш тяжкому проступку та призначити м'якше покарання або залишити покарання без зміни;

4) скасувати частину судового рішення повітового суду щодо покарання та призначити особі, стосовно якої ведеться провадження, м'якше покарання.

(2) Якщо окружний суд установлює неправильне застосування норми матеріального права, він повинен розглянути справу про проступок також щодо інших осіб, стосовно яких ведеться провадження у тій самій справі, незалежно від того, чи подавали вони апеляцію.

(3) За апеляцією позасудового органу, що веде провадження, окружний суд може:

1) визнати особу, стосовно якої ведеться провадження, винною в більш тяжкому проступку, ніж це зробив повітовий суд, призначивши більш суворе покарання або залишивши покарання без зміни;

2) скасувати рішення повітового суду про припинення провадження у справі про проступок та ухвалити обвинувальне рішення;

3) скасувати рішення повітового суду в частині призначення покарання та призначити особі, стосовно якої ведеться провадження, більш суворе покарання. [RT I 2005, 39, 308 - jõust. 01.01.2006]

(1) Якщо під час судового розгляду встановлено істотне порушення процесуального права у справах про проступки, яке неминуче тягне за собою скасування рішення повітового суду, окружний суд постановляє ухвалу про скасування рішення повітового суду та направлення справи про проступок до повітового суду для нового розгляду в іншому складі суду. [RT I 2005, 39, 308 - jõust. 01.01.2006]