Естонський оригінал — кнопкою «Оригінал» біля кожного § (або «Поруч»/«Інлайн» у панелі); зміни після заморозки офіційного перекладу (30.08.2024) позначені ⚡. Не юридична консультація.
(1) Закон про речове право встановлює речові права, їх зміст, виникнення та припинення і є підставою для інших законів, що регулюють речове право.
(1) Asjaõigusseadus sätestab asjaõigused, nende sisu, tekkimise ja lõppemise ning on aluseks teistele asjaõigust reguleerivatele seadustele.
[Втратив чинність - RT I 2002, 53, 336 - набр. чинності 01.07.2002]
[Kehtetu - RT I 2002, 53, 336 - jõust. 01.07.2002]
[Втратив чинність - RT I 2002, 53, 336 - набр. чинності 01.07.2002]
[Kehtetu - RT I 2002, 53, 336 - jõust. 01.07.2002]
[Втратив чинність - RT I 2002, 53, 336 - набр. чинності 01.07.2002]
[Kehtetu - RT I 2002, 53, 336 - jõust. 01.07.2002]
(1) Речовими правами є власність (право власності) та обмежені речові права: сервітути, реальні обтяження, право забудови, право переважної купівлі та заставне право.
(1) Asjaõigused on omand (omandiõigus) ja piiratud asjaõigused: servituudid, reaalkoormatised, hoonestusõigus, ostueesõigus ja pandiõigus.
(2) Законом, крім зазначеного в частині 1 цього параграфа, можуть бути встановлені й інші речові права.
(2) Seaduses võib lisaks käesoleva paragrahvi 1. lõikes nimetatule sätestada ka muid asjaõigusi.
(1) [Втратив чинність – RT I 2002, 53, 336 – jõust. 01.07.2002]
(1) [Kehtetu - RT I 2002, 53, 336 - jõust. 01.07.2002]
(2) Усі власники мають рівні права, якщо законом не встановлено інше. Ані майно юридичної особи, ані сама юридична особа не можуть належати іншим особам.
(2) Kõigil omanikel on võrdsed õigused, kui seaduses ei ole sätestatud teisiti. Juriidilise isiku vara ega juriidiline isik ei saa kuuluda teistele isikutele.
(3) [Втратив чинність – RT I 2002, 53, 336 – jõust. 01.07.2002]
(3) [Kehtetu - RT I 2002, 53, 336 - jõust. 01.07.2002]
–
–
[Втратили чинність – RT I 2002, 53, 336 – jõust. 01.07.2002]
[Kehtetud - RT I 2002, 53, 336 - jõust. 01.07.2002]
(1) Володіння – це фактична влада над річчю. [RT I 2003, 13, 64 – jõust. 01.07.2003]
(1) Valdus on tegelik võim asja üle. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Володільцем є особа, під фактичною владою якої перебуває річ.
(1) Valdaja on isik, kelle tegeliku võimu all asi on.
(2) Особа, яка володіє річчю на підставі відносин оренди, найму, зберігання, застави чи інших подібних відносин, що надають їй право тимчасово володіти чужою річчю, є прямим володільцем, а інша особа – опосередкованим володільцем.
(2) Isik, kes valdab asja rendi-, üüri-, hoiu-, pandi- või muu selletaolise suhte alusel, mis annab talle õiguse teise isiku asja ajutiselt vallata, on otsene, teine isik aga kaudne valdaja.
(3) Володільцем не є особа, яка здійснює фактичну владу над річчю відповідно до розпоряджень іншої особи в її домогосподарстві або на її підприємстві.
(3) Valdajaks ei ole isik, kes teostab tegelikku võimu asja üle teise isiku korralduste kohaselt tema majapidamises või ettevõttes.
(1) Володіння є законним або незаконним залежно від того, чи ґрунтується воно на правовій підставі, чи ні.
(1) Valdus on seaduslik või ebaseaduslik sõltuvalt sellest, kas see põhineb õiguslikul alusel või mitte.
(2) Володіння вважається законним, доки не доведено протилежне. [RT I 2003, 13, 64 – jõust. 01.07.2003]
(2) Valdus loetakse seaduslikuks, kuni ei ole tõendatud vastupidist. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Володіння є добросовісним, якщо володілець не знає і не повинен знати, що його володіння не має правової підстави або що інша особа має більше право володіти річчю.
(1) Valdus on heauskne, kui valdaja ei tea ega peagi teadma, et tema valdusel puudub õiguslik alus või et teisel isikul on suurem õigus asja vallata.
(2) Володіння є недобросовісним, якщо володілець знає або повинен знати, що його володіння не має правової підстави або що інша особа має більше право володіти річчю.
(2) Valdus on pahauskne, kui valdaja teab või peab teadma, et tema valdusel puudub õiguslik alus või et teisel isikul on suurem õigus asja vallata.
(3) Володіння вважається добросовісним, доки не доведено протилежне. [RT I 2003, 13, 64 – jõust. 01.07.2003]
(3) Valdus loetakse heauskseks, kuni ei ole tõendatud vastupidist. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Володіння набувається з отриманням фактичної влади над річчю або над засобами, що уможливлюють фактичну владу над річчю. [RT I 2003, 13, 64 – jõust. 01.07.2003]
(1) Valdus omandatakse tegeliku võimu saamisega asja üle või abinõude üle, mis võimaldavad tegelikku võimu asja üle. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(2) Для набуття володіння достатньо домовленості між попереднім володільцем та набувачем, якщо набувач здатний здійснювати фактичну владу над річчю.
(2) Valduse omandamiseks piisab senise valdaja ja omandaja kokkuleppest, kui omandaja suudab teostada tegelikku võimu asja üle.
(3) [Втратив чинність – RT I 2003, 13, 64 – jõust. 01.07.2003]
(3) [Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Опосередковане володіння набувається шляхом відступлення набувачеві права вимоги видачі речі, якщо сам відчужувач речі або третя особа залишається її володільцем.
(1) Kaudne valdus omandatakse asja väljanõudeõiguse loovutamisega omandajale, kui asja võõrandaja ise või kolmas isik jääb asja valdama.
(1) Володіння переходить до спадкоємця.
(1) Valdus läheb üle pärijale.
(1) Володіння припиняється, якщо володілець відмовляється від фактичної влади над річчю або втрачає її іншим чином. [RT I 2003, 13, 64 – jõust. 01.07.2003]
(1) Valdus lõpeb, kui valdaja loobub tegelikust võimust asja üle või kaotab selle muul viisil. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(2) Тимчасова перешкода або перерва у здійсненні фактичної влади володіння не припиняє.
(2) Mööduv takistus või katkestus tegeliku võimu teostamisel valdust ei lõpeta.
(3) [Втратив чинність – RT I 2003, 13, 64 – jõust. 01.07.2003]
(3) [Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Володіння захищене законом від самоправства.
(1) Valdus on seadusega kaitstud omavoli vastu.
(2) Самоправством є протиправне порушення володіння річчю або відібрання володіння без згоди володільця. Набуте таким чином володіння є самоправним.
(2) Omavoli on valdaja nõusolekuta seadusvastaselt asja valduse rikkumine või valduse äravõtmine. Sel viisil saadud valdus on omavoliline.
(3) Порушенням володіння є перешкоджання володільцеві у здійсненні фактичної влади над річчю, а також спроба відібрання речі чи погроза цим, якщо є підстави побоюватися їх здійснення.
(3) Valduse rikkumine on valdaja takistamine asja üle tegeliku võimu teostamisel, samuti asja äravõtmise katse või ähvardus, kui on alust karta selle täideviimist.
(4) За наслідки самоправного володіння відповідає також спадкоємець цього володіння, а так само інший правонаступник, якщо останній під час набуття володіння знав про самоправність володіння попередника.
(4) Omavolilise valduse tagajärgede eest vastutab ka selle valduse pärija, samuti muu õigusjärglane, kui viimane valduse omandamisel eelkäija valduse omavolilisusest teadis.
(1) Володілець може захищати своє володіння від самоправства силою, не перевищуючи при цьому меж необхідної оборони.
(1) Valdaja võib oma valdust omavoli vastu jõuga kaitsta, ületamata seejuures hädakaitse piire.
(2) Якщо рухома річ відбирається у володільця самоправно таємно або із застосуванням насильства, володілець має право негайно відібрати рухому річ у особи, яка вчиняє самоправство і яку захоплено на місці вчинення дії або переслідувано.
(2) Kui vallasasi võetakse valdajalt ära omavoliliselt salaja või vägivallaga, on valdajal õigus teolt tabatud või jälitatud omavoli tarvitajalt vallasasi kohe ära võtta.
(3) Якщо володіння нерухомою річчю відбирається у володільця самоправно таємно або із застосуванням насильства, володілець має право видалити особу, яка вчиняє самоправство, з нерухомої речі та повернути нерухому річ під свою владу.
(3) Kui kinnisasja valdus võetakse valdajalt ära omavoliliselt salaja või vägivallaga, on valdajal õigus omavoli tarvitaja kinnisasjalt eemaldada ja kinnisasi oma võimu alla tagasi võtta.
(4) Передбачене цим параграфом право володільця на самозахист може використовувати також особа, зазначена в частині 3 § 33.
(4) Käesolevas paragrahvis sätestatud valdaja õigust omaabile võib kasutada ka § 33 3. lõikes nimetatud isik.
(1) Якщо рухома річ вийшла з-під влади володільця та потрапила на нерухому річ, що перебуває у володінні іншої особи, володілець цієї нерухомої речі зобов'язаний дозволити шукати та вивезти річ, якщо річ тим часом не було взято кимось у володіння.
(1) Kui vallasasi on valdaja võimu alt sattunud teise isiku valduses olevale kinnisasjale, on selle valdaja kohustatud lubama asja otsida ja ära viia, kui asi ei ole vahepeal kellegi valdusse võetud.
(2) Володілець нерухомої речі має право вимагати відшкодування шкоди, що виникла внаслідок пошуку та вивезення речі. Якщо є підстави припускати виникнення шкоди, володілець нерухомої речі має право до отримання забезпечення відмовити у наданні дозволу шукати або вивозити річ. Відмова не допускається, якщо зволікання є небезпечним.
(2) Kinnisasja valdajal on õigus nõuda asja otsimisest ja äraviimisest tekkinud kahju hüvitamist. Kui on alust eeldada kahju tekkimist, on kinnisasja valdajal õigus tagatise saamiseni keelduda loa andmisest asja otsida või ära viia. Keeldumine ei ole lubatud, kui viivitamine on ohtlik.
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) У разі порушення володіння володілець має право вимагати усунення порушення та запобігання подальшому порушенню. [RT I 2003, 13, 64 – jõust. 01.07.2003]
(1) Valduse rikkumise korral on valdajal õigus nõuda rikkumise kõrvaldamist ja edasise rikkumise ärahoidmist. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(2) Вимога не задовольняється, якщо володіння того, хто пред'являє вимогу, є самоправним щодо порушника або його попередника і набуте протягом одного року до порушення.
(2) Nõuet ei rahuldata, kui nõudja valdus on rikkuja või tema eelkäija suhtes omavoliline ja omandatud ühe aasta jooksul enne rikkumist.
(1) У разі відібрання володіння володілець має право вимагати відновлення володіння від особи, яка є самоправним володільцем щодо того, хто пред'являє вимогу. [RT I 2003, 13, 64 – jõust. 01.07.2003]
(1) Valduse äravõtmisel on valdajal õigus nõuda valduse taastamist isikult, kes on nõudja suhtes omavoliline valdaja. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(2) Вимога не задовольняється, якщо володіння того, хто пред'являє вимогу, є самоправним щодо особи, яка відібрала володіння, або її попередника і набуте протягом одного року до відібрання володіння.
(2) Nõuet ei rahuldata, kui nõudja valdus on äravõtja või tema eelkäija suhtes omavoliline ja on omandatud ühe aasta jooksul enne valduse äravõtmist.
(1) Володілець може відмовитися від задоволення вимог, зазначених у § 44 та 45 цього закону, якщо він доведе, що порушення чи відібрання володіння не було самоправним і що він мав право порушувати володіння або володіти річчю. [RT I 2003, 13, 64 – jõust. 01.07.2003]
(1) Valdaja võib käesoleva seaduse §-des 44 ja 45 nimetatud nõuete rahuldamisest keelduda, kui ta tõendab, et valduse rikkumine või äravõtmine ei olnud omavoliline ja et tal oli õigus valdust rikkuda või asja vallata. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Вимогу, зазначену в § 44 та 45, може пред'явити також опосередкований володілець.
(1) Paragrahvides 44 ja 45 nimetatud nõude võib esitada ka kaudne valdaja.
(2) У разі відібрання володіння опосередкований володілець може вимагати відновлення володіння прямого володільця. Якщо прямий володілець не може або не бажає відновлювати володіння, опосередкований володілець може вимагати передання володіння собі.
(2) Valduse äravõtmisel võib kaudne valdaja nõuda otsese valdaja valduse taastamist. Kui otsene valdaja ei saa või ei taha valdust taastada, võib kaudne valdaja nõuda valduse üleandmist endale.
(3) Опосередкований володілець за умов, зазначених у частині 2 цього параграфа, має право пошуку (§ 42).
(3) Kaudsel valdajal on käesoleva paragrahvi 2. lõikes nimetatud tingimustel otsimisõigus (§ 42).
[RT I 2003, 13, 64 – jõust. 01.07.2003]
[RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Вимога, зазначена в § 44 та 45 цього закону, припиняється зі спливом одного року з моменту порушення чи відібрання володіння, якщо вимогу не заявлено шляхом подання відповідного позову до суду. [RT I 2003, 13, 64 – jõust. 01.07.2003]
(1) Käesoleva seaduse §-des 44 ja 45 nimetatud nõue lõpeb ühe aasta möödumisel valduse rikkumisest või äravõtmisest, kui nõuet ei panda maksma vastava hagi esitamisega kohtule. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(2) Вимога, зазначена в § 44 та 45 цього закону, припиняється також тоді, коли після вчинення самоправства чинним судовим рішенням встановлюється, що особа, яка вчинила самоправство, має щодо речі таке право, на підставі якого вона може вимагати володіння річчю. [RT I 2008, 59, 330 – jõust. 01.01.2009]
(2) Käesoleva seaduse §-des 44 ja 45 nimetatud nõue lõpeb ka siis, kui pärast omavoli toimepanemist tuvastatakse jõustunud kohtulahendiga, et omavoli toimepanijal on asja suhtes selline õigus, mille alusel ta võib nõuda valdust asjale. [RT I 2008, 59, 330 - jõust. 01.01.2009]
(1) Особа, яка володіє реальною частиною речі, може захищати володіння цією частиною в порядку, встановленому § 40–48.
(1) Isik, kes valdab asja reaalosa, võib selle osa valdust kaitsta §-des 40–48 sätestatud korras.
(1) Якщо кілька осіб володіють річчю спільно (спільне володіння), кожен співволоділець або співволодільці спільно можуть захищати володіння в порядку, встановленому §§ 40–48.
(1) Kui mitu isikut valdab asja ühiselt (kaasvaldus), võib iga kaasvaldaja või kaasvaldajad ühiselt kaitsta valdust §-des 40–48 sätestatud korras.
(2) У спорі між співволодільцями щодо обсягу права користування володінням положення про захист володіння не застосовуються.
(2) Kaasvaldajate vahelises vaidluses valduse kasutamisõiguse ulatuse üle ei kohaldata valduse kaitse sätteid.
(1) Кріпосна книга ведеться щодо нерухомих речей та пов'язаних з ними речових прав.
(1) Kinnistusraamatut peetakse kinnisasjade ja nendega seotud asjaõiguste kohta.
(2) [Втратив чинність – RT I 2003, 13, 64 – набув чинності 01.07.2003]
(2) [Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(3) [Втратив чинність – RT I 2003, 13, 64 – набув чинності 01.07.2003]
(3) [Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) До кріпосної книги вносяться лише дані, передбачені законом.
(1) Kinnistusraamatusse kantakse ainult seaduses ettenähtud andmed.
(2) [Втратив чинність – RT I 1999, 27, 380 – набув чинності 01.04.1999]
(2) [Kehtetu - RT I 1999, 27, 380 - jõust. 01.04.1999]
(1) Нерухомі речі можуть бути об'єднані в одну нерухому річ або одна нерухома річ може бути поділена на кілька нерухомих речей лише за бажанням власника.
(1) Kinnisasju võib ühendada üheks kinnisasjaks või ühte kinnisasja jagada mitmeks kinnisasjaks ainult omaniku soovil.
(2) При об'єднанні нерухомих речей права, внесені до кріпосної книги, залишаються чинними. Якщо збереження прав чинними у попередньому вигляді неможливе, внесені до кріпосної книги права залишаються чинними відповідно до нотаріально засвідченої угоди між власником нерухомої речі та зачепленими особами. [RT I, 29.06.2018, 1 – набув чинності 01.07.2018]
(2) Kinnisasjade ühendamisel jäävad kinnistusraamatusse kantud õigused kehtima. Juhul kui õiguste endisel kujul kehtimajäämine ei ole võimalik, jäävad kinnistusraamatusse kantud õigused kehtima vastavalt kinnisasja omaniku ja puudutatud isikute notariaalselt tõestatud kokkuleppele. [RT I, 29.06.2018, 1 - jõust. 01.07.2018]
(3) У разі об'єднання нерухомих речей речові права, що обтяжували об'єднувані нерухомі речі, поширюються на всю утворену нерухому річ. [RT I 2003, 13, 64 – набув чинності 01.07.2003]
(3) Kinnisasjade ühendamise korral laienevad ühendatud kinnisasju koormanud asjaõigused kogu tekkinud kinnisasjale. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(4) У разі поділу нерухомої речі внесене до кріпосної книги право, предметом якого є нерухома річ у цілому, продовжує обтяжувати всі нерухомі речі, що виникли внаслідок поділу. [RT I, 29.06.2018, 1 – набув чинності 01.07.2018]
(4) Kinnisasja jagamise korral jääb kinnistusraamatusse kantud õigus, mille esemeks on kinnisasi tervikuna, koormama kõiki jagamise tulemusel tekkinud kinnisasju. [RT I, 29.06.2018, 1 - jõust. 01.07.2018]
(5) Внесене до кріпосної книги право, предметом якого була частина поділюваної нерухомої речі, продовжує обтяжувати відповідну нерухому річ, що виникла внаслідок поділу. [RT I, 29.06.2018, 1 – набув чинності 01.07.2018]
(5) Kinnistusraamatusse kantud õigus, mille esemeks oli jagatava kinnisasja osa, jääb koormama vastavat jagamise tulemusel tekkinud kinnisasja. [RT I, 29.06.2018, 1 - jõust. 01.07.2018]
(1) Кріпосна книга є публічною. Кожен має право ознайомлюватися з даними кріпосної книги та отримувати з неї витяги в порядку, встановленому законом.
(1) Kinnistusraamat on avalik. Igaühel on õigus tutvuda kinnistusraamatu andmetega ja saada sellest väljavõtteid seaduses sätestatud korras.
(2) Ніхто не може виправдовуватися незнанням даних кріпосної книги.
(2) Keegi ei või end vabandada kinnistusraamatu andmete mitteteadmisega.
(1) Презюмується правильність даних, внесених до кріпосної книги.
(1) Kinnistusraamatusse kantud andmete õigsust eeldatakse.
(2) Якщо внесене до кріпосної книги право погашається, презюмується, що право припинилося. [RT I 2003, 13, 64 – набув чинності 01.07.2003]
(2) Kui kinnistusraamatusse kantud õigus kustutatakse, siis eeldatakse, et õigus on lõppenud. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(3) [Втратив чинність – RT I 2004, 37, 255 – набув чинності 01.05.2004]
(3) [Kehtetu - RT I 2004, 37, 255 - jõust. 01.05.2004]
(4) [Втратив чинність – RT I 2004, 37, 255 – набув чинності 01.05.2004]
(4) [Kehtetu - RT I 2004, 37, 255 - jõust. 01.05.2004]
(1) Якщо особа за правочином набуває право власності на нерухому річ або обмежене речове право, спираючись на дані, внесені до кріпосної книги, внесені до кріпосної книги дані вважаються щодо неї правильними, за винятком випадку, коли проти правильності внесених до кріпосної книги даних до кріпосної книги внесено заперечення або коли набувач знав чи мав знати, що внесені до кріпосної книги дані є неправильними.
(1) Kui isik tehinguga omandab kinnisomandi või piiratud asjaõiguse kinnistusraamatusse kantud andmetele tuginedes, loetakse kinnistusraamatusse kantud andmed tema suhtes õigeks, välja arvatud juhul, kui kinnistusraamatusse kantud andmete õigsuse vastu on kinnistusraamatusse kantud vastuväide või kui omandaja teadis või pidi teadma, et kinnistusraamatusse kantud andmed on ebaõiged.
(2) Якщо право особи розпоряджатися внесеним до кріпосної книги правом обмежене на користь певної особи, обмеження є чинним щодо набувача лише тоді, коли воно внесене до кріпосної книги або коли набувач обізнаний про наявність обмеження розпорядження чи має бути про нього обізнаний.
(2) Kui isiku kinnistusraamatusse kantud õiguse käsutamise õigust on kindla isiku kasuks piiratud, on piirang omandaja suhtes kehtiv vaid juhul, kui see on kantud kinnistusraamatusse või kui omandaja on käsutuspiirangu olemasolust teadlik või peab sellest teadlik olema.
(3) Якщо для набуття права власності на нерухому річ або обмеженого речового права потрібне внесення запису до кріпосної книги, для добросовісності набувача визначальним є час подання заяви про внесення до кріпосної книги.
(3) Kui kinnisomandi või piiratud asjaõiguse omandamiseks on nõutav kande tegemine kinnistusraamatusse, on omandaja heausksuse suhtes määrav kinnistamisavalduse esitamise aeg.
(4) Встановлене цим параграфом застосовується також у випадку, коли особі, спираючись на внесені до кріпосної книги дані, вчиняється виконання або коли з особою, спираючись на внесені до кріпосної книги дані, вчиняється правочин, який містить не зазначене у цьому параграфі розпорядження щодо внесеного до кріпосної книги права. [RT I 2004, 37, 255 – набув чинності 01.05.2004]
(4) Käesolevas paragrahvis sätestatut kohaldatakse ka juhul, kui isikule tehakse kinnistusraamatusse kantud andmetele tuginedes sooritus või kui isikuga tehakse kinnistusraamatusse kantud andmetele tuginedes tehing, mis sisaldab käesolevas paragrahvis nimetamata käsutust kinnistusraamatusse kantud õiguse kohta. [RT I 2004, 37, 255 - jõust. 01.05.2004]
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) При внесенні речового права до кріпосної книги для уточнення змісту права можна посилатися на документи та дані, що є підставою для здійснення запису в кріпосній книзі, якщо законом не встановлено інше. [RT I, 17.03.2023, 4 – набув чинності 01.02.2024]
(1) Asjaõiguse kinnistusraamatusse kandmisel võib õiguse sisu täpsustamiseks viidata kinnistusraamatu kande tegemise aluseks olevatele dokumentidele ja andmetele, kui seaduses ei ole sätestatud teisiti. [RT I, 17.03.2023, 4 - jõust. 01.02.2024]
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Речові права отримують черговість шляхом внесення до кріпосної книги.
(1) Asjaõigused saavad järjekoha kinnistusraamatusse kandmisega.
(2) Записи до кріпосної книги здійснюються в порядку надходження заяв.
(2) Kanded kinnistusraamatusse tehakse avalduste saabumise järjekorras.
(1) Якщо до одного розділу кріпосного реєстру вноситься кілька записів, вони отримують черговість, що відповідає черговості реєстрації у кріпосному журналі. Якщо заяви подано одночасно, їм надається одна й та сама черговість, і це також зазначається у відповідних записах.
(1) Kui kinnistusregistri ühte jakku tehakse mitu kannet, saavad need järjekoha, mis vastab registreerimise järjekohale kinnistuspäevikus. Kui avaldused on esitatud samaaegselt, antakse neile üks ja sama järjekoht ning see märgitakse ka vastavatesse kannetesse.
(2) Якщо на підставі заяв про внесення до кріпосної книги, поданих у різний час, в один і той самий день здійснюються записи до різних розділів, у них слід зазначити, що пізніше заявлений запис перебуває в черговості позаду раніше заявленого запису.
(2) Kui eri aegadel esitatud kinnistamisavalduste alusel tehakse kandeid eri jagudesse samal päeval, tuleb neis ära näidata, et hiljem taotletud kanne asub varem taotletud kandest järjekohas tagapool.
(3) Частини 1 і 2 цього параграфа не застосовуються, якщо заінтересовані особи домовилися про інше співвідношення черговості й щодо такої угоди зроблено запис у кріпосній книзі. [RT I 2003, 13, 64 – набув чинності 01.07.2003]
(3) Käesoleva paragrahvi 1. ja 2. lõiget ei kohaldata, kui asjaosalised on kokku leppinud teistsuguses järjekohasuhtes ja niisuguse kokkuleppe kohta on tehtud kanne kinnistusraamatusse. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(4) Позначка, що вноситься на підставі ухвали про забезпечення позову, та судова іпотека вносяться до кріпосної книги в загальному порядку.
(4) Hagi tagamise määruse alusel tehtav märge ja kohtulik hüpoteek kantakse kinnistusraamatusse üldises korras.
(1) Черговість внесеного до кріпосної книги речового права може бути змінена, якщо законом не встановлено інше.
(1) Kinnistusraamatusse kantud asjaõiguse järjekohta võib muuta, kui seaduses ei ole sätestatud teisiti.
(2) Для зміни черговості потрібні угода осіб, черговість прав яких змінюється, та здійснення відповідного запису в кріпосній книзі. Для відступлення іпотеки в черговості потрібна також згода власника нерухомої речі. Згода є невідкличною. [RT I 2003, 13, 64 – набув чинності 01.07.2003]
(2) Järjekoha muutmiseks on nõutav nende isikute kokkulepe, kelle õiguste järjekoht muutub, ja vastava kande tegemine kinnistusraamatusse. Hüpoteegi järjekohas tagasiastumiseks on nõutav ka kinnisasja omaniku nõusolek. Nõusolek ei ole tagasivõetav. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(3) Якщо право, що відступило при зміні, припиняється, то право, що просунулося вперед, внаслідок цього не втрачає місце, отримане зі зміною черговості.
(3) Kui muutmisel tagasiastunud õigus lõpeb, siis etteastunud õigus ei kaota selle tagajärjel järjekoha muutmisega saadud kohta.
(4) Зміна черговості не може шкодити праву, черговість якого перебуває між правами, що відступають, і правами, що просуваються вперед.
(4) Järjekoha muutmine ei või kahjustada õigust, mille järjekoht on tagasiastuvate ja etteastuvate õiguste vahel.
(1) Власник при обтяженні нерухомої речі певним правом може залишити за собою переважне право на внесення іншого визначеного за обсягом права попереду обтяжуючого права.
(1) Omanik võib kinnisasja koormamisel mõne õigusega jätta endale eesõiguse teise ulatuselt kindlaksmääratud õiguse kandmiseks koormava õiguse ette.
(2) Переважне право вноситься як позначка до кріпосної книги при тому праві, яке при використанні переважного права має відступити.
(2) Eesõigus kantakse märkena kinnistusraamatusse selle õiguse juurde, mis eesõiguse kasutamisel peab tagasi astuma.
(3) При відчуженні нерухомої речі, а також при спадкуванні зазначене в частині 1 цього параграфа переважне право переходить до кожного чергового набувача.
(3) Kinnisasja võõrandamisel, samuti pärimisel läheb käesoleva paragrahvi 1. lõikes nimetatud eesõigus üle igakordsele omandajale.
(1) До кріпосної книги вносяться речові права та позначки.
(1) Kinnistusraamatusse kantakse asjaõigused ja märked.
[Втратив чинність - RT I 2010, 38, 231 - набр. чинності 01.07.2010]
[Kehtetu - RT I 2010, 38, 231 - jõust. 01.07.2010]
(1) До кріпосної книги можна внести відмітку:
(1) Kinnistusraamatusse võib kanda märke:
1) для забезпечення вимоги про набуття чи погашення речового права або про зміну змісту чи черговості цього права, у тому числі майбутньої чи умовної вимоги (попередня відмітка);
1) asjaõiguse omandamise või kustutamise või selle õiguse sisu või järjekoha muutmise nõude, sealhulgas tulevase või tingimusliku nõude tagamiseks (eelmärge);
2) для забезпечення вимоги про зміну чи погашення неправильного запису в кріпосній книзі (§ 65) (заперечення);
2) kinnistusraamatu ebaõige kande muutmise või kustutamise nõude (§ 65) tagamiseks (vastuväide);
3) для повної чи часткової заборони розпорядження власністю чи обмеженим речовим правом (заборонна відмітка);
3) omandi või piiratud asjaõiguse käsutamise täielikuks või osaliseks keelamiseks (keelumärge);
4) для унаочнення інших обставин, які за законом дозволено вносити до кріпосної книги (примітка).
4) muude seadusega kinnistusraamatusse kanda lubatud asjaolude nähtavakstegemiseks (märkus).
(2) Заборонна відмітка залежно від змісту відмітки забороняє внесення записів до кріпосної книги повністю або частково.
(2) Keelumärge keelab vastavalt märke sisule kannete tegemise kinnistusraamatusse kas täielikult või osaliselt.
(3) Розпорядження речовим правом після внесення попередньої відмітки до кріпосної книги є нікчемним у частині, в якій воно шкодить забезпеченій попередньою відміткою вимозі або обмежує її. Це не перешкоджає внесенню записів до кріпосної книги.
(3) Asjaõiguse käsutamine pärast eelmärke kandmist kinnistusraamatusse on tühine osas, milles see eelmärkega tagatud nõuet kahjustab või piirab. See ei takista kannete tegemist kinnistusraamatusse.
(4) Частину 3 цього параграфа застосовують також до розпорядження, здійснюваного у ході примусового виконання, керуючим банкрутства або на підставі судового рішення. [RT I 2008, 59, 330 – набув чинності 01.01.2009]
(4) Käesoleva paragrahvi 3. lõiget rakendatakse ka sundtäitmise käigus, pankrotihalduri poolt või kohtulahendi alusel tehtava käsutuse suhtes. [RT I 2008, 59, 330 - jõust. 01.01.2009]
(5) Якщо розпорядження є нікчемним на підставах, передбачених частинами 3 і 4 цього параграфа, особа, на користь якої до кріпосної книги внесено попередню відмітку, може вимагати від особи, на користь якої закріплено речове право чи відмітки, згоди на внесення чи погашення запису, необхідного для виконання забезпеченої попередньою відміткою вимоги.
(5) Kui käsutamine on käesoleva paragrahvi 3. ja 4. lõikes sätestatud alustel tühine, võib isik, kelle kasuks eelmärge kinnistusraamatusse on kantud, nõuda isikult, kelle kasuks on kinnistatud asjaõigus või märked, nõusolekut eelmärkega tagatud nõude täitmiseks vajaliku kande tegemiseks või kustutamiseks.
(6) За відміткою визначається черговість того права, щодо якого було зроблено відмітку.
(6) Märke järgi määratakse selle õiguse järjekoht, mille kohta märge oli tehtud.
(7) [Втратив чинність – RT I 2003, 13, 64 – набув чинності 01.07.2003]
(7) [Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(8) Особа, власності чи обмеженого речового права якої стосується попередня відмітка або заперечення, має право вимагати від особи, на користь якої зроблено відмітку, погашення відмітки, якщо здійснення забезпеченого відміткою права виключене, зокрема у випадку, коли вимога, для забезпечення якої зроблено відмітку, припинилася. [RT I 2003, 13, 64 – набув чинності 01.07.2003]
(8) Isikul, kelle omandit või piiratud asjaõigust eelmärge või vastuväide puudutab, on õigus nõuda isikult, kelle kasuks märge on tehtud, märke kustutamist, kui märkega tagatud õiguse maksmapanek on välistatud, eelkõige juhul, kui nõue, mille tagamiseks märge tehti, on lõppenud. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Попередня відмітка вноситься до кріпосної книги на підставі заяви або за згодою особи, власності чи обмеженого речового права якої стосується попередня відмітка.
(1) Eelmärge kantakse kinnistusraamatusse selle isiku avalduse alusel või nõusolekul, kelle omandit või piiratud asjaõigust eelmärge puudutab.
(2) Попередню відмітку можна внести до кріпосної книги також на підставі ухвали про забезпечення позову або на іншій передбаченій законом підставі. Для внесення попередньої відмітки до кріпосної книги на підставі ухвали про забезпечення позову не вимагається, щоб особа, яка вимагає внесення попередньої відмітки до кріпосної книги, доводила наявність небезпеки утруднення чи унеможливлення виконання забезпечуваної попередньою відміткою вимоги. [RT I 2010, 38, 231 – набув чинності 01.07.2010]
(2) Eelmärke võib kinnistusraamatusse kanda ka hagi tagamise määruse alusel või muul seaduses sätestatud alusel. Hagi tagamise määruse alusel eelmärke kinnistusraamatusse kandmiseks ei ole nõutav, et eelmärke kinnistusraamatusse kandmist nõudev isik tõendaks eelmärkega tagatava nõude täitmise raskendamise või võimatuks muutumise ohtu. [RT I 2010, 38, 231 - jõust. 01.07.2010]
(3) При внесенні попередньої відмітки до кріпосної книги для уточнення забезпечуваної попередньою відміткою вимоги можна послатися на ухвалу про забезпечення позову або на інший документ, що є підставою для внесення запису до кріпосної книги.
(3) Eelmärke kandmisel kinnistusraamatusse võib eelmärkega tagatava nõude täpsustamiseks viidata hagi tagamise määrusele või muule kinnistusraamatu kande tegemise aluseks olevale dokumendile.
(4) Заперечення вноситься до кріпосної книги на підставі заяви або за згодою особи, власності чи обмеженого речового права якої воно стосується.
(4) Vastuväide kantakse kinnistusraamatusse selle isiku avalduse alusel või nõusolekul, kelle omandit või piiratud asjaõigust see puudutab.
(5) Заперечення можна внести до кріпосної книги також на підставі ухвали про забезпечення позову або на іншій передбаченій законом підставі. Для внесення заперечення до кріпосної книги на підставі ухвали про забезпечення позову не вимагається, щоб особа, яка вимагає внесення заперечення до кріпосної книги, доводила наявність небезпеки утруднення чи унеможливлення виконання забезпечуваної запереченням вимоги. [RT I 2010, 38, 231 – набув чинності 01.07.2010]
(5) Vastuväite võib kinnistusraamatusse kanda ka hagi tagamise määruse alusel või muul seaduses sätestatud alusel. Hagi tagamise määruse alusel vastuväite kinnistusraamatusse kandmiseks ei ole nõutav, et vastuväite kinnistusraamatusse kandmist nõudev isik tõendaks vastuväitega tagatava nõude täitmise raskendamise või võimatuks muutumise ohtu. [RT I 2010, 38, 231 - jõust. 01.07.2010]
(6) Заборонна відмітка вноситься до кріпосної книги на підставі ухвали про забезпечення позову або на іншій передбаченій законом підставі.
(6) Keelumärge kantakse kinnistusraamatusse hagi tagamise määruse või muul seaduses sätestatud alusel.
(7) Примітка вноситься до кріпосної книги у передбаченому законом випадку.
(7) Märkus kantakse kinnistusraamatusse seaduses sätestatud juhul.
(8) У відмітці, що вноситься щодо договору найму чи оренди, зазначається дата припинення строкового договору найму чи оренди або строк чергового розірвання договору, якщо він є довшим за передбачений законом строк розірвання. [RT I 2003, 13, 64 – набув чинності 01.07.2003]
(8) Üüri- või rendilepingu kohta tehtavas märkes näidatakse ära tähtajalise üüri- või rendilepingu lõppemise tähtpäev või lepingu korralise ülesütlemise tähtaeg, kui see on pikem seaduses sätestatud ülesütlemistähtajast. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
[RT I 2005, 39, 308 – набув чинності 01.01.2006]
[RT I 2005, 39, 308 - jõust. 01.01.2006]
(1) Якщо місцезнаходження кредитора за забезпеченою попередньою відміткою вимогою невідоме, власник обтяженої нерухомої речі або власник речового права може вимагати погашення попередньої відмітки, якщо з моменту внесення до кріпосної книги останнього запису, що стосується попередньої відмітки, минуло 10 років і якщо боржник за забезпеченою попередньою відміткою вимогою протягом цього часу не визнав забезпеченої попередньою відміткою вимоги. [RT I 2005, 39, 308 – набув чинності 01.01.2006]
(1) Kui eelmärkega tagatud nõude võlausaldaja asukoht ei ole teada, võib koormatud kinnisasja omanik või asjaõiguse omaja nõuda eelmärke kustutamist, kui viimase eelmärget puudutava kande tegemisest kinnistusraamatusse on möödunud 10 aastat ja kui eelmärkega tagatud nõude võlgnik ei ole selle aja jooksul eelmärkega tagatud nõuet tunnustanud. [RT I 2005, 39, 308 - jõust. 01.01.2006]
(2) У разі подання зазначеної в частині 1 цього параграфа вимоги суд встановлює строк для подання заперечень і публікує відповідне оголошення в офіційному виданні Ametlikud Teadaanded. Якщо протягом встановленого строку заперечень не подано або їх відхилено, суд виносить ухвалу про погашення попередньої відмітки. В іншій частині застосовується передбачене цивільним процесуальним кодексом щодо викличного провадження. [RT I 2008, 59, 330 – набув чинності 01.01.2009]
(2) Käesoleva paragrahvi 1. lõikes nimetatud nõude esitamise korral määrab kohus tähtaja vastuväidete esitamiseks ja avaldab vastava kuulutuse ametlikus väljaandes Ametlikud Teadaanded. Kui määratud tähtaja jooksul vastuväiteid ei esitata või need tagasi lükatakse, teeb kohus eelmärke kustutamise määruse. Muus osas kohaldatakse tsiviilkohtumenetluse seadustikus üleskutsemenetluse kohta sätestatut. [RT I 2008, 59, 330 - jõust. 01.01.2009]
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Для передачі нерухомої власності та обтяження нерухомої речі речовим правом, а також для передачі, обтяження чи зміни змісту речового права, що обтяжує нерухому річ, необхідні нотаріально посвідчена угода уповноваженої особи та іншої сторони (речово-правовий договір) і внесення відповідного запису до кріпосної книги, якщо законом не встановлено інше. [RT I 2003, 13, 64 – набув чинності 01.07.2003]
(1) Kinnisomandi üleandmiseks ja kinnisasja koormamiseks asjaõigusega, samuti kinnisasja koormava asjaõiguse üleandmiseks, koormamiseks või selle sisu muutmiseks on nõutav õigustatud isiku ja teise poole notariaalselt tõestatud kokkulepe (asjaõigusleping) ja sellekohase kande tegemine kinnistusraamatusse, kui seadus ei sätesta teisiti. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Для припинення речового права, що обтяжує нерухому річ, необхідні нотаріально посвідчена заява уповноваженої особи про припинення права та погашення права в кріпосній книзі, якщо законом не встановлено інше. Заяву слід подати до відділу кріпосної книги або особі, на користь якої припиняється право. [RT I, 23.12.2022, 1 – набув чинності 01.02.2023]
(1) Kinnisasja koormava asjaõiguse lõpetamiseks on nõutav õigustatud isiku notariaalselt tõestatud avaldus õiguse lõpetamise kohta ja õiguse kustutamine kinnistusraamatust, kui seadus ei sätesta teisiti. Avaldus tuleb anda kinnistusosakonda või isikule, kelle kasuks õigus lõpetatakse. [RT I, 23.12.2022, 1 - jõust. 01.02.2023]
(1) Особа, право якої порушено неправильним записом, може вимагати від особи, прав якої стосується виправлення, згоди на виправлення неправильного запису.
(1) Isik, kelle õigust on ebaõige kandega rikutud, võib nõuda ebaõige kande parandamiseks nõusolekut isikult, kelle õigusi parandamine puudutab.
(2) [Втратив чинність – RT I 2010, 38, 231 – набув чинності 01.07.2010]
(2) [Kehtetu - RT I 2010, 38, 231 - jõust. 01.07.2010]
(3) Зазначену в частині 1 цього параграфа вимогу не можна пред'явити щодо речових прав, набутих третьою добросовісною особою, які внесені до кріпосної книги. [RT I 2010, 38, 231 – набув чинності 01.07.2010]
(3) Käesoleva paragrahvi 1. lõikes nimetatud nõuet ei saa esitada kolmanda heauskse isiku poolt omandatud asjaõiguste suhtes, mis on kinnistusraamatusse kantud. [RT I 2010, 38, 231 - jõust. 01.07.2010]
(1) Якщо запис через припинення речового права втратив будь-яке правове значення, власник обтяженої нерухомої речі має право вимагати погашення запису.
(1) Kui kanne on asjaõiguse lõppemise tõttu kaotanud igasuguse õigusliku tähenduse, on koormatud kinnisasja omanikul õigus nõuda kande kustutamist.
(2) Внесене до кріпосної книги речове право на нерухому річ не припиняється лише через те, що власник нерухомої речі набуває це право або власник цього права набуває нерухому річ.
(2) Kinnistusraamatusse kantud asjaõigus kinnisasjale ei lõpe ainuüksi seetõttu, et kinnisasja omanik omandab selle õiguse või selle õiguse omanik omandab kinnisasja.
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Власність — це повна правова влада особи над річчю. Власник має право володіти, користуватися та розпоряджатися річчю, а також вимагати від усіх інших осіб уникати порушення цих прав і усунення наслідків порушення.
(1) Omand on isiku täielik õiguslik võim asja üle. Omanikul on õigus asja vallata, kasutada ja käsutada ning nõuda kõigilt teistelt isikutelt nende õiguste rikkumise vältimist ja rikkumise tagajärgede kõrvaldamist.
(2) Права власника можуть бути обмежені лише законом або правами інших осіб.
(2) Omaniku õigused võivad olla kitsendatud ainult seaduse või teiste isikute õigustega.
(3) Власність виникає лише у випадках, встановлених законом.
(3) Omand tekib ainult seaduses sätestatud juhtudel.
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Спільна власність — це власність, що одночасно належить двом або більше особам.
(1) Ühine omand on kahele või enamale isikule üheaegselt kuuluv omand.
(2) Спільна власність є спільною частковою власністю або спільною сумісною власністю.
(2) Ühine omand on kaasomand või ühisomand.
(3) Спільна часткова власність — це власність, що одночасно належить двом або більше особам в ідеальних частках у спільній речі.
(3) Kaasomand on kahele või enamale isikule üheaegselt mõttelistes osades ühises asjas kuuluv omand.
(4) Спільна сумісна власність — це власність, що одночасно належить двом або більше особам у невизначених частках у спільній речі.
(4) Ühisomand on kahele või enamale isikule üheaegselt kindlaksmääramata osades ühises asjas kuuluv omand.
(5) Спільна власність є спільною частковою власністю, якщо законом не встановлено інше.
(5) Ühine omand on kaasomand, kui seaduses ei ole sätestatud teisiti.
(6) До спільної сумісної власності застосовуються положення про спільну часткову власність, якщо законом, що встановлює спільну сумісну власність, не передбачено інше.
(6) Ühisomandile kohaldatakse kaasomandi kohta käivaid sätteid, kui ühisomandit sätestavas seaduses ei ole sätestatud teisiti.
(7) Якщо право належить кільком особам спільно (спільність), до нього відповідно застосовуються положення про спільну власність, якщо із закону не випливає інше.
(7) Kui õigus kuulub mitmele isikule ühiselt (ühisus), kohaldatakse sellele vastavalt ühise omandi kohta käivaid sätteid, kui seadusest ei tulene teisiti.
(1) Частки співвласників у спільній речі є рівними, якщо законом або правочином не встановлено інше.
(1) Kaasomanike osad ühises asjas on võrdsed, kui seaduses või tehinguga ei ole sätestatud teisiti.
(2) Співвласнику належить відповідна його частці частина вигоди, отримуваної від спільної речі, якщо угодою співвласників не передбачено інше. [RT I, 13.03.2014, 3 – набув чинності 23.03.2014]
(2) Kaasomanikule kuulub tema osale vastav osa ühisest asjast saadavast kasust, kui kaasomanike kokkuleppega ei nähta ette teisiti. [RT I, 13.03.2014, 3 - jõust. 23.03.2014]
(3) Співвласник щодо інших співвласників має права власника на свою частку у спільній речі, враховуючи права інших співвласників.
(3) Kaasomanikul on teiste kaasomanike suhtes oma osale ühises asjas omaniku õigused, arvestades teiste kaasomanike õigusi.
(4) Співвласник щодо спільної речі має перед третіми особами всі права власника.
(4) Kaasomanikul on ühise asja suhtes kolmandate isikute ees kõik omaniku õigused.
(1) Співвласники володіють і користуються спільною річчю за згодою. Рішенням, що приймається більшістю голосів співвласників, можна вирішувати питання, які залишаються в межах звичайного володіння та користування спільною річчю. Кількість голосів при прийнятті рішення залежить від розміру частки власності. [RT I, 13.03.2014, 3 – набув чинності 23.03.2014]
(1) Kaasomanikud valdavad ja kasutavad ühist asja kokkuleppel. Kaasomanike häälteenamusega tehtava otsusega võib otsustada küsimusi, mis jäävad ühise asja tavapärase valdamise ja kasutamise piiridesse. Häälte arv otsuse tegemisel sõltub omandi osa suurusest. [RT I, 13.03.2014, 3 - jõust. 23.03.2014]
(2) Відповідну частці співвласника вигоду, яку він має право отримувати, більшість, зазначена в частині 1 цього параграфа, не може зменшити без згоди співвласника. [RT I, 13.03.2014, 3 – набув чинності 23.03.2014]
(2) Kaasomaniku osale vastavat kasu, mida tal on õigus saada, ei või käesoleva paragrahvi 1. lõikes nimetatud enamus kaasomaniku nõusolekuta vähendada. [RT I, 13.03.2014, 3 - jõust. 23.03.2014]
(3) Співвласник має право користуватися спільною річчю настільки, наскільки це не перешкоджає спільному користуванню інших співвласників.
(3) Kaasomanikul on õigus ühist asja kasutada niivõrd, kui see ei takista teiste kaasomanike kaaskasutust.
(4) Співвласник має право вчиняти необхідні для збереження речі дії без згоди інших співвласників, але він може вимагати від інших співвласників відшкодування необхідних для збереження речі витрат пропорційно їхнім часткам.
(4) Kaasomanikul on õigus teha asja säilitamiseks vajalikke toiminguid teiste kaasomanike nõusolekuta, kuid ta võib teistelt kaasomanikelt nõuda asja säilitamiseks vajalike kulutuste hüvitamist võrdeliselt nende osadega.
(5) Співвласник має право вимагати від інших співвласників, щоб володіння та користування річчю, що перебуває у спільній частковій власності, здійснювалося відповідно до інтересів усіх співвласників. Співвласники повинні поводитися один щодо одного виходячи з принципу добросовісності, зокрема утримуватися від заподіяння шкоди правам інших співвласників. [RT I 2003, 13, 64 – набув чинності 01.07.2003]
(5) Kaasomanikul on õigus nõuda teistelt kaasomanikelt, et kaasomandis oleva asja valdamine ja kasutamine toimuks vastavalt kõigi kaasomanike huvidele. Kaasomanikud peavad üksteise suhtes käituma lähtuvalt hea usu põhimõttest, eelkõige hoiduma teiste kaasomanike õiguste kahjustamisest. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Співвласник може відчужувати, заповідати, віддавати в заставу належну йому ідеальну частку у спільній речі або розпоряджатися нею іншим чином.
(1) Kaasomanik võib temale kuuluva mõttelise osa ühises asjas võõrandada, pärandada, pantida või seda muul viisil käsutada.
(2) При продажу ідеальної частки нерухомої речі особі, яка не є співвласником і не має переважного права за законом, інші співвласники мають переважне право купівлі ідеальної частки, що продається. [RT I 2003, 13, 64 – набув чинності 01.07.2003]
(2) Kinnisasja mõttelise osa müümisel isikule, kes ei ole kaasomanik ega seaduse järgi eesõigustatud, on teistel kaasomanikel müüdava mõttelise osa ostu eesõigus. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(3) [Втратив чинність – RT I 2005, 39, 308 – набув чинності 01.01.2006]
(3) [Kehtetu - RT I 2005, 39, 308 - jõust. 01.01.2006]
(4) Встановлене в частині 2 цього параграфа не застосовується, якщо співвласник відчужує ідеальну частку нерухомої речі родичу по низхідній лінії або одному з батьків, або якщо ідеальна частка нерухомої речі набувається в публічних інтересах, у тому числі примусово відчужується. [RT I, 08.12.2021, 2 – набув чинності 01.01.2022]
(4) Käesoleva paragrahvi 2. lõikes sätestatut ei kohaldata, kui kaasomanik võõrandab kinnisasja mõttelise osa alanejale sugulasele või vanemale või kui kinnisasja mõtteline osa omandatakse avalikes huvides, sealhulgas sundvõõrandatakse. [RT I, 08.12.2021, 2 - jõust. 01.01.2022]
(1) Річ, що перебуває у спільній частковій власності, можна відчужувати або обтяжувати, а також істотно змінювати річ чи її господарське призначення лише за згодою всіх співвласників.
(1) Kaasomandis oleva asja võib võõrandada või koormata, samuti asja või selle majanduslikku otstarvet oluliselt muuta ainult kõigi kaasomanike kokkuleppel.
(2) [Втратив чинність – RT I 2003, 13, 64 – набув чинності 01.07.2003]
(2) [Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Співвласник несе відповідно до розміру належної йому частки обтяження, що лежать на спільній речі, а також шкоду та витрати, пов'язані зі збереженням, володінням і користуванням цією річчю.
(1) Kaasomanik kannab vastavalt temale kuuluva osa suurusele ühisel asjal lasuvaid koormatisi, samuti selle asja alalhoidmise, valdamise ja kasutamisega seotud kahju ja kulutusi.
(2) [Втратив чинність – RT I 2003, 13, 64 – набув чинності 01.07.2003]
(2) [Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Співвласник має право у будь-який час вимагати припинення спільної часткової власності.
(1) Kaasomanikul on õigus igal ajal nõuda kaasomandi lõpetamist.
(2) Угодою між співвласниками право вимоги про припинення спільної часткової власності може бути виключене.
(2) Kaasomanikevahelise kokkuleppega võib kaasomandi lõpetamise nõudeõiguse välistada.
(3) Якщо право вимоги про припинення спільної часткової власності виключене угодою, вимагати припинення можна лише у випадку, коли для цього є важлива причина. Якщо для розірвання спільної часткової власності було встановлено строк, то за наявності важливої причини спільну часткову власність можна розірвати без дотримання встановленого строку.
(3) Kui kaasomandi lõpetamise nõudeõigus on kokkuleppega välistatud, võib lõpetamist nõuda üksnes juhul, kui selleks on oluline põhjus. Kui kaasomandi ülesütlemiseks oli määratud tähtaeg, siis võib olulisel põhjusel kaasomandi üles öelda määratud tähtajast kinni pidamata.
(4) Не зазначена в цьому параграфі угода, якою виключається або обмежується право вимоги про припинення спільної часткової власності, є нікчемною. [RT I 2003, 13, 64 – набув чинності 01.07.2003]
(4) Käesolevas paragrahvis nimetamata kokkulepe, millega välistatakse või piiratakse kaasomandi lõpetamise nõudeõigust, on tühine. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) При припиненні спільної часткової власності річ ділиться відповідно до угоди співвласників.
(1) Kaasomandi lõpetamisel jagatakse asi vastavalt kaasomanike kokkuleppele.
(2) Якщо співвласники не досягають угоди щодо способу поділу речі, що перебуває у спільній частковій власності, суд за вимогою позивача вирішує чи поділити річ між співвласниками в реальних частках, чи передати річ одному або кільком співвласникам, поклавши на них обов'язок виплатити іншим співвласникам їхні частки грошима, чи продати річ на публічних торгах або на торгах між співвласниками та отримані гроші поділити між співвласниками відповідно до розміру їхніх часток. [RT I 2003, 13, 64 – набув чинності 01.07.2003]
(2) Kui kaasomanikud ei saavuta kokkulepet kaasomandis oleva asja jagamise viisi suhtes, otsustab kohus hageja nõudel kas jagada asi kaasomanike vahel reaalosades, anda asi ühele või mitmele kaasomanikule, pannes neile kohustuse maksta teistele kaasomanikele välja nende osad rahas, või müüa asi avalikul või kaasomanikevahelisel enampakkumisel ning saadud raha jagada kaasomanike vahel vastavalt nende osa suurusele. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(3) При поділі спільної часткової власності на реальні частки суд може, якщо вартість реальних часток не відповідає вартості належних співвласникам ідеальних часток, визначити грошову компенсацію для вирівнювання часток, а також обтяжити окремі частки сервітутом на користь інших часток.
(3) Kaasomandi reaalosadena jagamisel võib kohus, kui reaalosade väärtus ei vasta kaasomanikele kuuluvate mõtteliste osade väärtusele, määrata rahalise tasaarvestuse osade ühtlustamiseks, samuti koormata üksikuid osasid servituudiga teiste osade kasuks.
(4) Реальний розподіл визначених судом часток може за потреби відбуватися також шляхом жеребкування.
(4) Kohtu poolt kindlaksmääratud osade jaotamine reaalselt võib vajaduse korral toimuda ka liisu heitmise teel.
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Угоди між співвласниками щодо володіння, користування спільною частковою власністю та припинення спільної часткової власності діють також щодо правонаступників співвласників.
(1) Kaasomanikevahelised kaasomandi valdamist, kasutamist ja kaasomandi lõpetamist puudutavad kokkulepped kehtivad ka kaasomanike õigusjärglaste suhtes.
(2) Якщо у спільній частковій власності перебуває нерухома річ, то зазначені в частині 1 цього параграфа угоди діють щодо правонаступників співвласників лише у випадку, якщо вони внесені як примітка до кріпосної книги. [RT I 2003, 13, 64 – набув чинності 01.07.2003]
(2) Kui kaasomandis on kinnisasi, siis kehtivad käesoleva paragrahvi lõikes 1 nimetatud kokkulepped kaasomanike õigusjärglaste suhtes vaid juhul, kui need on kantud märkusena kinnistusraamatusse. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Власник має право вимоги проти кожного, хто без правової підстави володіє його річчю.
(1) Omanikul on nõudeõigus igaühe vastu, kes õigusliku aluseta tema asja valdab.
(2) Вимога власника спрямована на визнання права власності та витребування речі з незаконного володіння у своє володіння.
(2) Omaniku nõue on suunatud omandiõiguse tunnustamisele ja asja väljanõudmisele ebaseaduslikust valdusest oma valdusse.
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Власник у разі спору повинен довести, що володілець володіє річчю, яка йому належить.
(1) Omanik peab vaidluse korral tõendama, et valdaja valdab temale kuuluvat asja.
(2) Якщо володілець відмовляється від володіння з метою звільнення від вимоги, суд може попри це вважати його володільцем. [RT I 2003, 13, 64 - набув чинності 01.07.2003]
(2) Kui valdaja loobub valdusest nõudest vabanemise eesmärgil, võib kohus teda sellele vaatamata valdajaks lugeda. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Володілець може відмовитися від видачі речі, якщо він має щодо власника право володіти річчю.
(1) Valdaja võib asja väljaandmisest keelduda, kui tal on omaniku suhtes õigus asja vallata.
(2) Безпосередній володілець може відмовитися від видачі речі, якщо опосередкований володілець, від якого він одержав право володіти річчю, має щодо власника право володіти річчю. Якщо опосередкований володілець не має права на передання володіння володільцеві, власник може вимагати від безпосереднього володільця видачі речі опосередкованому володільцеві або, у разі відмови останнього від прийняття володіння, видачі речі йому самому.
(2) Otsene valdaja võib asja väljaandmisest keelduda, kui kaudsel valdajal, kellelt ta on saanud õiguse asja vallata, on omaniku suhtes õigus asja vallata. Kui kaudne valdaja ei ole valdajale valduse üleandmiseks õigustatud, võib omanik nõuda otseselt valdajalt asja väljaandmist kaudsele valdajale või viimase keeldumise korral valduse ülevõtmisest asja väljaandmist endale.
(3) Володілець речі, набутої відповідно до § 93 цього закону шляхом відступлення вимоги про видачу, може висунути новому власникові заперечення, які він міг би висунути щодо відступленої вимоги. [RT I 2003, 13, 64 - набув чинності 01.07.2003]
(3) Käesoleva seaduse § 93 kohaselt väljaandmisnõude loovutamisega omandatud asja valdaja võib uuele omanikule esitada vastuväited, mida ta võiks esitada loovutatud nõude suhtes. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Недобросовісний володілець зобов'язаний відшкодувати власникові шкоду, що виникла внаслідок загибелі речі чи її приналежностей або зменшення їх вартості, відповідно до положень закону про зобов'язальне право (RT I 2001, 81, 487; 2002, 60, 374) про протиправне заподіяння шкоди.
(1) Pahauskne valdaja on kohustatud hüvitama omanikule asja või selle päraldiste hävimise või väärtuse vähenemise tõttu tekkinud kahju vastavalt võlaõigusseaduse (RT I 2001, 81, 487; 2002, 60, 374) kahju õigusvastase tekitamise sätetele.
(2) Особа, яка отримала володіння річчю самоправно, відповідає за загибель речі та її приналежностей і за зменшення їх вартості, за винятком випадків, коли загибель або зменшення вартості сталися б і тоді, якби річ перебувала у володінні позивача.
(2) Isik, kes on saanud asja valduse omavoliga, vastutab asja ja selle päraldiste hävimise ning nende väärtuse vähenemise eest, välja arvatud, kui hävimine või väärtuse vähenemine oleks toimunud ka juhul, kui asi oleks olnud hageja valduses.
(3) Якщо володілець добросовісний, він не відповідає за загибель речі та її приналежностей або за зменшення їх вартості, якщо загибель чи зменшення вартості сталися до того, як він дізнався про подання позову. Володілець відповідає за загибель речі чи її приналежностей або зменшення їх вартості, що сталися з його вини після того, як він дізнався про подання позову.
(3) Kui valdaja on heauskne, ei vastuta ta asja ja selle päraldiste hävimise või väärtuse vähenemise eest, kui hävimine või väärtuse vähenemine on toimunud enne hagi esitamisest teadasaamist. Valdaja vastutab asja või selle päraldiste hävimise või väärtuse vähenemise eest, mis on toimunud tema süül pärast hagi esitamisest teadasaamist.
(4) Якщо володілець відчужив річ під час судового провадження після того, як він дізнався або повинен був дізнатися про подання позову, він відповідає як недобросовісний володілець, за винятком випадку, коли відчуження було вкрай необхідним для запобігання псуванню речі. [RT I 2003, 13, 64 - набув чинності 01.07.2003]
(4) Kui valdaja võõrandas asja kohtumenetluse ajal pärast seda, kui ta sai teada või pidi teada saama hagi esitamisest, vastutab ta nagu pahauskne valdaja, välja arvatud juhul, kui võõrandamine oli hädavajalik asja rikkumise ärahoidmiseks. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Володілець відповідає за видачу або відшкодування вигоди, одержаної від речі, відповідно до §§ 1037–1040 закону про зобов'язальне право.
(1) Valdaja vastutab asjast saadud kasu väljaandmise või hüvitamise eest vastavalt võlaõigusseaduse §-dele 1037–1040.
(2) Особа, яка отримала володіння річчю самоправно, зобов'язана, крім передбаченого частиною 1 цього параграфа, відшкодувати також неодержану вигоду, яку власник одержав би, володіючи річчю сам. [RT I 2003, 13, 64 - набув чинності 01.07.2003]
(2) Isik, kes on saanud asja valduse omavoliga, on kohustatud lisaks käesoleva paragrahvi 1. lõikes sätestatule hüvitama ka saamata jäänud kasu, mida omanik ise asja vallates oleks saanud. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Володілець може вимагати відшкодування необхідних витрат, зроблених ним на річ, за винятком випадку, коли він отримав володіння самоправно. Відшкодування інших витрат володілець може вимагати відповідно до § 1042 закону про зобов'язальне право.
(1) Valdaja võib nõuda tema poolt asjale tehtud vajalike kulutuste hüvitamist, välja arvatud juhul, kui ta on valduse saanud omavoliliselt. Muude kulutuste hüvitamist võib valdaja nõuda vastavalt võlaõigusseaduse §-le 1042.
(2) Володілець має право відокремити від речі поліпшення, створені зробленими на річ витратами, за умови, що він відновить попередній стан речі, яка видається. Таке право виключається, якщо відокремлення поліпшень неможливе без їх пошкодження або якщо володільцеві відшкодовується вартість, яку створене витратами поліпшення мало б після відокремлення від речі. [RT I 2003, 13, 64 - набув чинності 01.07.2003]
(2) Valdajal on õigus asjale tehtud kulutustega loodud parendused asja küljest ära võtta tingimusel, et ta taastab väljaantava asja endise seisundi. Selline õigus on välistatud, kui parenduste äravõtmine ei ole parendusi rikkumata võimalik või kui valdajale hüvitatakse väärtus, mis kulutustega loodud parendusel oleks pärast asjast eraldamist. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Власник має право вимагати усунення будь-якого порушення права власності, навіть якщо порушення не пов'язане з втратою володіння. Якщо є підстави припускати повторення такого порушення, власник може вимагати утримання від порушення. Вимога виключається, якщо власник зобов'язаний терпіти порушення. [RT I 2003, 13, 64 - набув чинності 01.07.2003]
(1) Omanikul on õigus nõuda omandiõiguse igasuguse rikkumise kõrvaldamist, isegi kui rikkumine ei ole seotud valduse kaotusega. Kui on alust eeldada niisuguse rikkumise kordumist, võib omanik nõuda rikkumisest hoidumist. Nõue on välistatud, kui omanik on kohustatud rikkumist taluma. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Володілець рухомої речі, а також кожен попередній володілець вважається під час свого володіння власником речі, доки не доведено протилежне.
(1) Vallasasja valdaja, samuti iga varasem valdaja loetakse oma valduse ajal asja omanikuks, kuni ei ole tõendatud vastupidist.
(2) У разі опосередкованого володіння презумпція, зазначена в частині 1 цього параграфа, діє лише щодо опосередкованого володільця.
(2) Kaudse valduse korral kehtib käesoleva paragrahvi 1. lõikes nimetatud eeldus ainult kaudse valdaja suhtes.
[Втратив чинність - RT I 1999, 27, 380 - набр. чинності 01.04.1999]
[Kehtetu - RT I 1999, 27, 380 - jõust. 01.04.1999]
[RT I 2003, 13, 64 - набув чинності 01.07.2003]
[RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Право власності на рухому річ виникає шляхом передання рухомої речі, якщо відчужувач передає володіння річчю набувачеві і вони домовилися, що право власності переходить до набувача.
(1) Vallasomand tekib vallasasja üleandmisega, kui võõrandaja annab asja valduse üle omandajale ja nad on kokku leppinud, et omand läheb üle omandajale.
(2) Якщо рухома річ уже перебуває у володінні набувача, для виникнення права власності достатньо домовленості між відчужувачем і набувачем про перехід права власності.
(2) Kui vallasasi on juba omandaja valduses, piisab omandi tekkimiseks võõrandaja ja omandaja vahelisest kokkuleppest omandi ülemineku kohta.
(3) [Втратив чинність – RT I 1999, 27, 380 - набув чинності 01.04.1999]
(3) [Kehtetu - RT I 1999, 27, 380 - jõust. 01.04.1999]
(4) [Втратив чинність – RT I 2003, 13, 64 - набув чинності 01.07.2003]
(4) [Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Для виникнення права власності на морське судно, не внесене до суднового реєстру при естонському суді, передання морського судна не потрібне, якщо відчужувач і набувач домовилися про негайний перехід права власності.
(1) Omandi tekkimiseks Eesti kohtu juures asuvasse laevakinnistusraamatusse kandmata merelaevale ei ole merelaeva üleandmist vaja, kui võõrandaja ja omandaja on kokku leppinud omandi koheses üleminekus.
(1) Якщо річ перебуває у володінні третьої особи, відчужувач за домовленістю з набувачем може замінити передання володіння річчю відступленням набувачеві права вимоги видачі.
(1) Kui asi on kolmanda isiku valduses, võib võõrandaja kokkuleppel omandajaga asja valduse üleandmise asendada väljanõudeõiguse loovutamisega omandajale.
(1) Якщо власник речі є безпосереднім володільцем речі, при переданні права власності передання володіння річчю можна замінити договором, що укладається між відчужувачем і набувачем, на підставі якого набувач одержує опосередковане володіння річчю. [RT I 2003, 13, 64 - набув чинності 01.07.2003]
(1) Kui asja omanik on asja otseseks valdajaks, võib omandi üleandmisel asja valduse üleandmise asendada võõrandaja ja omandaja vahel sõlmitava lepinguga, mille alusel omandaja saab asjale kaudse valduse. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Особа, яка набула річ шляхом її передачі добросовісно, є власником речі з моменту отримання її у своє володіння також і тоді, коли відчужувач не мав права передавати власність.
(1) Isik, kes on asja üleandmisega omandanud heauskselt, on asja omanik asja oma valdusse saamise ajast ka siis, kui võõrandaja ei olnud õigustatud omandit üle andma.
(1¹) Якщо відчужена згідно з § 93 цього закону річ не належить відчужувачу, набувач стає власником речі шляхом відступлення вимоги лише в разі, якщо він отримує володіння річчю від третьої особи і на момент отримання володіння є добросовісним.
(1¹) Kui käesoleva seaduse § 93 kohaselt võõrandatud asi ei kuulu võõrandajale, saab omandaja nõude loovutamisega asja omanikuks üksnes juhul, kui ta saab asja valduse kolmandalt isikult ja on valduse saamise ajal heauskne.
(1²) Якщо відчужена згідно з § 94 цього закону річ не належить відчужувачу, набувач стає власником шляхом передачі йому речі, якщо на момент передачі він є добросовісним.
(1²) Kui käesoleva seaduse § 94 kohaselt võõrandatud asi ei kuulu võõrandajale, saab omandaja omanikuks asja temale üleandmisega, kui ta on üleandmise ajal heauskne.
(2) Набувач є недобросовісним, якщо він знав або мав знати, що відчужувач не мав права передавати власність.
(2) Omandaja on pahauskne, kui ta teadis või pidi teadma, et võõrandajal ei olnud õigust omandit üle anda.
(3) Набуття згідно з частинами 1–1² цього параграфа не відбувається, якщо річ була вкрадена, загублена або в інший спосіб вибула з володіння власника проти його волі. Якщо власник був опосередкованим володільцем, те саме діє в разі, якщо річ була вкрадена, загублена в безпосереднього володільця або в інший спосіб вибула з його володіння проти волі безпосереднього володільця. Ця частина не застосовується до грошей чи цінних паперів на пред'явника, а також до речі, набутої на публічному аукціоні.
(3) Omandamist käesoleva paragrahvi 1.–1². lõike kohaselt ei toimu, kui asi on varastatud, kadunud või muul viisil omaniku tahte vastaselt tema valdusest välja läinud. Kui omanik oli kaudne valdaja, kehtib sama juhul, kui asi oli otseselt valdajalt varastatud, kadunud või muul viisil otsese valdaja tahte vastaselt tema valdusest välja läinud. Käesolevat lõiget ei kohaldata raha või esitajaväärtpaberite, samuti avalikul enampakkumisel omandatud asja suhtes.
(4) [Втратив чинність – RT I 2003, 13, 64 – набув чинності 01.07.2003]
(4) [Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(5) Якщо відчужене згідно з § 92¹ цього закону морське судно не належало відчужувачу, набувач стає власником з моменту передачі морського судна, за винятком випадку, коли він на той час не був добросовісним. Якщо об'єктом правочину є частина судна, визначальним є час отримання спільного володіння. [RT I 2003, 13, 64 – набув чинності 01.07.2003]
(5) Kui vastavalt käesoleva seaduse §-le 92¹ võõrandatud merelaev ei kuulunud võõrandajale, muutub omandaja omanikuks merelaeva üleandmise hetkest, välja arvatud juhul, kui ta sellel ajal ei olnud heauskne. Kui tehingu objekt on osa laevast, siis on määrav kaasvalduse saamise aeg. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) З передачею власності припиняються права третьої особи, що обтяжували рухому річ, на відчужену річ.
(1) Omandi üleandmisega lõpevad vallasasja koormanud kolmanda isiku õigused võõrandatud asjale.
(2) У разі передачі власності згідно з частиною 2 § 92 цього закону права третьої особи припиняються лише тоді, коли набувач отримав володіння від відчужувача. Якщо відчуження відбувається згідно з § 92¹ чи § 94 цього закону або якщо відчужена згідно з § 93 цього закону річ не була в опосередкованому володінні відчужувача, право третьої особи припиняється лише в разі, якщо набувач отримує безпосереднє володіння річчю.
(2) Omandi üleandmisel vastavalt käesoleva seaduse § 92 2. lõikele lõpevad kolmanda isiku õigused üksnes siis, kui omandaja on saanud valduse võõrandajalt. Kui võõrandamine toimub käesoleva seaduse § 92¹ või § 94 kohaselt või kui käesoleva seaduse § 93 kohaselt võõrandatud asi ei olnud võõrandaja kaudses valduses, lõpeb kolmanda isiku õigus üksnes juhul, kui omandaja saab asjale otsese valduse.
(3) Право третьої особи не припиняється, якщо на момент передачі власності набувач не є добросовісним щодо цього права. Набувач є добросовісним, якщо він не знає про право третьої особи і не має про нього знати.
(3) Kolmanda isiku õigus ei lõpe, kui omandaja ei ole omandi üleandmise ajal õiguse suhtes heauskne. Omandaja on heauskne, kui ta ei tea kolmanda isiku õigusest ega pea sellest teadma.
(4) Якщо згідно з § 93 цього закону право належить володільцю з числа третіх осіб, воно не припиняється і щодо добросовісного набувача. [RT I 2003, 13, 64 – набув чинності 01.07.2003]
(4) Kui käesoleva seaduse § 93 järgi kuulub õigus kolmandast isikust valdajale, ei lõpe see ka heauskse omandaja suhtes. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Право власності на рухому річ виникає внаслідок заволодіння, якщо особа бере безхазяйну рухому річ у своє володіння з наміром стати її власником.
(1) Vallasomand tekib hõivamisega, kui isik võtab peremehetu vallasasja oma valdusse tahtega saada selle omanikuks.
(2) Річ не може бути набута, якщо заволодіння заборонене законом або якщо взяття у володіння порушує право іншої особи заволодіти річчю.
(2) Asja ei saa omandada, kui hõivamine on seadusega keelatud või valdusse võtmine rikub teise isiku õigust asi hõivata.
(3) Річ є безхазяйною, якщо вона ще не перебувала в чиїйсь власності або якщо власник припинив володіння з наміром відмовитися від власності.
(3) Asi on peremehetu, kui see ei ole veel olnud kellegi omandis või kui omanik on valduse lõpetanud omandist loobumise tahtega.
(4) Дика тварина є безхазяйною, якщо вона перебуває в природній волі.
(4) Metsloom on peremehetu, kui ta on looduslikus vabaduses.
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Особа, яка знайшла загублену річ і взяла її у своє володіння, повинна невідкладно повідомити про це особу, яка загубила річ, або власника. Якщо особа, яка загубила річ, або власник знахідникові невідомі, знахідник зобов'язаний повідомити про знахідку поліцію, якщо вартість речі перевищує 50 євро. [RT I 2010, 22, 108 – набув чинності 01.01.2011]
(1) Isik, kes on kaotatud asja leidnud ja selle oma valdusse võtnud, peab sellest viivitamata teatama kaotajale või omanikule. Kui kaotaja või omanik on leidjale teadmata, on leidja kohustatud teatama leiust politseile, kui asja väärtus ületab 50 eurot. [RT I 2010, 22, 108 - jõust. 01.01.2011]
(2) У разі знаходження речі в житловому будинку, публічній установі або транспортному засобі особа, яка знайшла річ, зобов'язана передати її власнику будинку, наймачу, службовцю відповідної установи, водію транспортного засобу або поліції. Власник будинку, наймач, установа, транспортна організація чи поліція, яким передано знайдену річ, вважаються знахідником.
(2) Asja leidmisel elamus, avalikus asutuses või transpordivahendis on asja leidnud isik kohustatud asja üle andma majaomanikule, üürnikule, vastava asutuse teenistujale, transpordivahendi juhile või politseile. Majaomanik, üürnik, asutus, transpordiorganisatsioon või politsei, kellele leitud asi üle anti, loetakse leidjaks.
(1) Знахідник зобов'язаний зберігати знайдену річ у спосіб, що забезпечує її збереження.
(1) Leidja on kohustatud leitud asja hoidma selle säilimist tagaval viisil.
(2) Знахідник має право після публічного повідомлення річ:
(2) Leidjal on õigus pärast avalikku teatamist asi:
1) продати на публічному аукціоні, якщо зберігання речі є надмірно витратним або якщо річ швидко псується, або якщо публічна установа чи поліція зберігали річ шість місяців;
1) müüa avalikul enampakkumisel, kui asja hoidmine on ülemääraselt kulukas või kui asi on kiiresti riknev või kui avalik asutus või politsei on asja hoidnud kuus kuud;
2) знищити, якщо зберігання чи відчуження речі є витратнішим, ніж імовірний дохід від продажу речі. [RT I, 31.12.2016, 2 – набув чинності 01.02.2017]
2) hävitada, kui asja hoidmine või võõrandamine on kulukam kui asja müügist tõenäoliselt saadav tulu. [RT I, 31.12.2016, 2 - jõust. 01.02.2017]
(3) Отримані на аукціоні гроші, з яких відраховано витрати на зберігання та продаж, замінюють річ.
(3) Enampakkumisel saadud raha, millest on maha arvatud hoiu- ja müügikulud, asendab asja.
(1) Якщо знахідник виконав свої обов'язки і власник не з'ясувався протягом одного року з моменту повідомлення про знахідку, знахідник набуває річ або гроші, що її замінюють.
(1) Kui leidja on oma kohustused täitnud ja omanik ei ole selgunud ühe aasta jooksul, arvates leiust teatamisest, omandab leidja asja või seda asendava raha.
(2) Якщо вартість речі не перевищує 50 євро, перебіг строку, встановленого частиною 1 цього параграфа, починається від дня знахідки. [RT I 2010, 22, 108 – набув чинності 01.01.2011]
(2) Kui asja väärtus ei ületa 50 eurot, algab käesoleva paragrahvi 1. lõikes sätestatud tähtaja kulgemine leiupäevast. [RT I 2010, 22, 108 - jõust. 01.01.2011]
(3) Місцеве самоврядування місця знахідки набуває річ або гроші, що її замінюють, якщо поліція зберігала знахідку протягом одного року з моменту взяття речі у володіння.
(3) Leiukoha kohalik omavalitsus omandab asja või seda asendava raha, kui politsei on leidu hoidnud ühe aasta jooksul, arvates asja valdusse võtmisest.
(4) Знахідник не набуває речі, якщо він порушує обов'язок повідомлення або приховує знахідку.
(4) Leidja ei omanda asja, kui ta rikub teatamiskohustust või varjab leidu.
(5) З набуттям знахідки припиняються права третьої особи, що обтяжували річ. [RT I 2003, 13, 64 – набув чинності 01.07.2003]
(5) Leiu omandamisega lõpevad asja koormanud kolmanda isiku õigused. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Якщо знахідник ще не набув речі, власник отримує річ або гроші, що її замінюють, назад, якщо він відшкодовує необхідні витрати і сплачує знахідникові винагороду за знахідку. Винагорода за знахідку визначається за домовленістю знахідника і власника. У разі спору винагороду за знахідку визначає суд, але не більше ніж в обсязі однієї третини вартості знахідки, з якої відраховано необхідні витрати, здійснені знахідником у зв'язку зі знахідкою.
(1) Kui leidja ei ole asja veel omandanud, saab omanik asja või seda asendava raha tagasi, kui ta hüvitab vajalikud kulutused ja maksab leidjale leiutasu. Leiutasu määratakse leidja ja omaniku kokkuleppel. Vaidluse korral määrab leiutasu kohus, kuid mitte suuremas kui ühe kolmandiku ulatuses leiu väärtusest, millest on maha arvatud leidja poolt leiuga seoses tehtud vajalikud kulutused.
(1¹) Винагороду за знахідку не можна вимагати, якщо знахідник порушує обов'язок повідомлення або якщо він приховує знахідку.
(1¹) Leiutasu ei saa nõuda, kui leidja rikub teatamiskohustust või kui ta leidu varjab.
(2) Необхідними витратами, зазначеними в частині 1 цього параграфа, є витрати, які знахідник здійснює для збереження знайденої речі, розшуку уповноваженої особи та продажу знайденої речі.
(2) Käesoleva paragrahvi 1. lõikes nimetatud vajalikud kulutused on kulutused, mida leidja teeb leitud asja säilitamiseks, õigustatud isiku otsimiseks ja leitud asja müümiseks.
(3) Особи, зазначені в частині 2 § 98, винагороди за знахідку не отримують. [RT I 2003, 13, 64 – набув чинності 01.07.2003]
(3) Paragrahvi 98 2. lõikes nimetatud isikud leiutasu ei saa. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Знахідник відповідає за порушення своїх обов'язків лише у разі умислу або грубої необережності. [RT I 2003, 13, 64 – набув чинності 01.07.2003]
(1) Leidja vastutab oma kohustuste rikkumise eest üksnes tahtluse või raske hooletuse korral. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Скарб — це закопані в землю або приховані в інший спосіб гроші чи цінні речі, як-от коштовне каміння, перли чи дорогоцінні метали, власника яких неможливо встановити.
(1) Peitvara on maasse kaevatud või muul viisil peidetud raha või väärtasi nagu kalliskivid, pärlid või väärismetallid, mille omanikku ei saa kindlaks teha.
(2) Скарб належить особі, з нерухомої чи рухомої речі якої його знайдено.
(2) Peitvara kuulub isikule, kelle kinnis- või vallasasjast see leiti.
(1) Знахідник скарбу має право отримати винагороду за знахідку в розмірі половини вартості скарбу.
(1) Peitvara leidjal on õigus saada leiutasu peitvara pooles väärtuses.
(2) Вартість скарбу визначається за домовленістю знахідника і власника, у разі спору її визначає суд.
(2) Peitvara väärtus määratakse leidja ja omaniku kokkuleppel, vaidluse korral määrab selle kohus.
(3) Знахідник, який шукав скарб без згоди власника нерухомої чи рухомої речі, винагороди за знахідку не отримує.
(3) Leidja, kes otsis peitvara kinnis- või vallasasja omaniku nõusolekuta, leiutasu ei saa.
[Втратив чинність - RT I, 21.03.2011, 4 - набр. чинності 01.06.2011]
[Kehtetu - RT I, 21.03.2011, 4 - jõust. 01.06.2011]
(1) Якщо хтось добросовісно переробив чужу рухому річ, нова річ належить переробнику, якщо робота є ціннішою за первісну річ, у протилежному ж випадку — власнику первісної речі.
(1) Kui keegi heauskselt töötas ümber võõra vallasasja, kuulub uus asi ümbertöötajale, kui töö on väärtuslikum esialgsest asjast, vastasel juhul aga esialgse asja omanikule.
(2) Якщо переробник діяв недобросовісно, власник первісної речі має право вимагати нову річ собі незалежно від того, є робота ціннішою за первісну річ чи ні.
(2) Kui ümbertöötaja tegutses pahauskselt, on esialgse asja omanikul õigus uus asi endale nõuda, sõltumata sellest, kas töö on väärtuslikum esialgsest asjast või mitte.
(1) Якщо рухомі речі кількох власників з'єднуються таким чином, що вони стають істотними частинами однієї цілісної речі, у попередніх власників речей виникає спільна власність на цілісну річ, що виникла внаслідок з'єднання. Розміри часток у спільній власності визначаються за вартістю, яку з'єднані речі мали на момент з'єднання.
(1) Kui mitme omaniku vallasasjad ühendatakse selliselt, et need muutuvad ühe tervikliku asja olulisteks osadeks, tekib asjade senistel omanikel kaasomand ühendamise teel tekkinud terviklikule asjale. Kaasomandi osade suurused määratakse väärtuse järgi, mis ühendatud asjadel oli ühendamise ajal.
(2) Якщо одну зі з'єднаних речей слід вважати головною річчю, її власник стає одноосібним власником цілісної речі, що виникла внаслідок з'єднання.
(2) Kui üht ühendatud asjadest tuleb lugeda peaasjaks, saab selle omanik ühendamise teel tekkinud tervikliku asja ainuomanikuks.
(3) Якщо рухома річ з'єднується із земельною ділянкою таким чином, що вона стає істотною частиною земельної ділянки, власність на земельну ділянку поширюється на з'єднану із земельною ділянкою річ.
(3) Kui vallasasi ühendatakse maatükiga sel viisil, et ta muutub maatüki oluliseks osaks, laieneb maatüki omand maatükiga ühendatud asjale.
(4) Встановлене в частинах 1 та 2 цього параграфа застосовується також у випадку, якщо рухомі речі кількох власників змішуються нерозривно або таким чином, що їх розділення пов'язане з нерозумними витратами.
(4) Käesoleva paragrahvi 1. ja 2. lõikes sätestatut kohaldatakse ka juhul, kui mitme omaniku vallasasjad segatakse lahutamatult või sel viisil, et nende eraldamine on seotud ebamõistlike kulutustega.
(5) Якщо власність на річ припиняється відповідно до частин 1–4 цього параграфа, припиняються також інші права, що обтяжували річ. Якщо власник обтяженої речі стає співвласником цілісної речі, що виникла внаслідок з'єднання, права, що обтяжували річ, продовжують діяти щодо його частки у спільній власності. Якщо власник обтяженої речі стає одноосібним власником цілісної речі, що виникла внаслідок з'єднання, права, що обтяжували річ, продовжують діяти щодо цілісної речі. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(5) Kui omand asjale lõpeb vastavalt käesoleva paragrahvi 1.–4. lõikele, lõpevad ka muud asja koormanud õigused. Kui koormatud asja omanik saab ühendamise teel tekkinud tervikliku asja kaasomanikuks, kehtivad asja koormanud õigused edasi tema kaasomandi osa suhtes. Kui koormatud asja omanik saab ühendamise teel tekkinud tervikliku asja ainuomanikuks, kehtivad asja koormanud õigused tervikliku asja suhtes edasi. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Право власності на рухому річ виникає за набувальною давністю, якщо особа безперервно володіє рухомою річчю протягом п'яти років як власник. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Vallasomand tekib igamisega, kui isik valdab vallasasja katkematult viie aasta jooksul nagu omanik. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(2) [Втратив чинність – RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(2) [Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(3) [Втратив чинність – RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(3) [Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Набувальна давність виключається, якщо володілець є недобросовісним.
(1) Igamine on välistatud, kui valdaja on pahauskne.
(2) Володілець є недобросовісним, якщо при отриманні володіння він знав або мав знати, що з отриманням володіння він не набув права власності на річ, або якщо він дізнався про це до спливу строку набувальної давності.
(2) Valdaja on pahauskne, kui ta valduse saamisel teadis või pidi teadma, et ta valduse saamisega ei omandanud asja, või kui ta sai seda teada enne igamistähtaja möödumist.
(1) Припускається, що особа, у володінні якої річ перебувала на початку та в кінці певного проміжку часу, була володільцем і в проміжний період.
(1) Eeldatakse, et isik, kelle valduses asi on olnud teatava ajavahemiku alguses ja lõpus, on olnud valdaja ka vahepeal.
(2) При набутті володіння як правонаступник володілець може приєднати строки набувальної давності свій та свого попередника.
(2) Valduse omandamisel õigusjärglasena võib valdaja enda ja oma eelkäija igamisajad liita.
(1) Набувальна давність не починається або зупиняється з моменту, коли зупинено перебіг позовної давності вимоги про захист права власності власника рухомої речі. [RT I 2002, 53, 336 - jõust. 01.07.2002]
(1) Igamine ei alga või peatub alates hetkest, mil vallasasja omaniku omandi kaitse nõude aegumine on peatunud. [RT I 2002, 53, 336 - jõust. 01.07.2002]
(1) Набувальна давність переривається:
(1) Igamine katkeb:
1) якщо володілець за набувальною давністю втрачає передбачене § 110 володіння;
1) kui igamisvaldaja kaotab §-s 110 sätestatud valduse;
2) при пред'явленні вимоги про захист права власності проти безпосереднього або опосередкованого володільця;
2) nõude esitamisel omandi kaitseks otsese või kaudse valdaja vastu;
3) при пред'явленні вимоги про захист права власності проти зазначеної в частині 3 § 33 особи, яку власник помилково вважає володільцем;
3) nõude esitamisel omandi kaitseks § 33 3. lõikes nimetatud isiku vastu, keda omanik ekslikult peab valdajaks;
4) якщо власник починає здійснювати право власності з відома володільця за набувальною давністю і останній цьому не заперечив.
4) kui omanik asub omandiõigust teostama igamisvaldaja teadmisel ja viimane ei ole sellele vastu vaielnud.
(2) Переривання набувальної давності на підставах, встановлених у пунктах 2–4 частини 1 цього параграфа, діє лише щодо особи, яка спричинила переривання.
(2) Igamise katkemine käesoleva paragrahvi 1. lõike punktides 2–4 sätestatud alustel kehtib ainult katkemise põhjustanud isiku suhtes.
(3) Набувальна давність не переривається, якщо володілець за набувальною давністю втратив володіння проти своєї волі і повернув володіння протягом одного року або повернув володіння на підставі позову, поданого протягом цього строку.
(3) Igamine ei katke, kui igamisvaldaja kaotas valduse oma tahte vastaselt ja sai valduse ühe aasta jooksul tagasi või sai valduse tagasi selle tähtaja jooksul esitatud hagi alusel.
(4) Після переривання набувальної давності перебіг строку набувальної давності починається заново. Час, що минув до переривання набувальної давності, до нового строку набувальної давності не зараховується.
(4) Pärast igamise katkemist algab igamisaja kulg uuesti. Igamise katkemiseni möödunud aega uue igamisaja hulka ei arvata.
(1) При виникненні права власності за набувальною давністю припиняються права третіх осіб на річ, що виникли до початку перебігу строку набувальної давності. Право не припиняється, якщо володілець при набутті володіння знає про право третьої особи або має про нього знати, а також у випадку, якщо володілець дізнається про право третьої особи протягом строку набувальної давності. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Igamise teel omandi tekkimisel lõpevad kolmandate isikute õigused asjale, mis on tekkinud enne igamistähtaja kulgema hakkamist. Õigus ei lõpe, kui valdaja teab valduse omandamisel kolmanda isiku õigusest või peab sellest teadma, samuti juhul, kui valdaja saab kolmanda isiku õigusest teada igamistähtaja jooksul. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Власник речі або володілець чужої речі, який має право набувати природні плоди, стає їх власником при відокремленні плодів від речі.
(1) Asja omanik või võõra asja valdaja, kellel on õigus omandada loodusvilja, saab selle omanikuks vilja asjast eraldumisel.
(2) Якщо особа, яка не володіє чужою річчю, має право набувати природні плоди цієї речі, вона стає їх власником при взятті плодів у володіння.
(2) Kui isikul, kes ei valda võõrast asja, on õigus omandada selle asja loodusvilja, saab ta selle omanikuks vilja valdusse võtmisega.
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Правочин, яким беруть зобов'язання набути або відчужити нерухому річ, має бути нотаріально посвідчений.
(1) Tehing, millega kohustutakse omandama või võõrandama kinnisasja, peab olema notariaalselt tõestatud.
(2) Зобов'язальний правочин, вчинений з недотриманням вимоги щодо форми, встановленої в частині 1 цього параграфа, стає дійсним, якщо для виконання правочину укладено речово-правовий договір і внесено відповідний запис до кріпосної книги. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(2) Käesoleva paragrahvi 1. lõikes sätestatud vorminõuet järgimata tehtud kohustustehing muutub kehtivaks, kui tehingu täitmiseks on sõlmitud asjaõigusleping ja tehtud vastav kanne kinnistusraamatusse. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(3) [Втратив чинність – RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(3) [Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Речово-правовий договір, необхідний для передачі права власності на нерухомість, має бути нотаріально посвідчений. Речово-правовий договір може міститися також у судовій мировій угоді.
(1) Kinnisomandi üleandmiseks vajalik asjaõigusleping peab olema notariaalselt tõestatud. Asjaõigusleping võib sisalduda ka kohtulikus kompromissis.
(2) Речово-правовий договір про передачу права власності на нерухомість, вчинений під умовою або з визначенням строку, є нікчемним.
(2) Asjaõigusleping kinnisomandi üleandmiseks, mis on tehtud tingimuslikult või tähtpäeva määrates, on tühine.
(3) Нотаріус посвідчує зазначений у частині 1 цього параграфа речово-правовий договір лише у випадку, якщо йому подано зазначений у частині 1 § 119 цього закону документ або якщо цей документ посвідчується одночасно з речово-правовим договором. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(3) Notar tõestab käesoleva paragrahvi 1. lõikes nimetatud asjaõiguslepingu üksnes juhul, kui talle esitatakse käesoleva seaduse § 119 1. lõikes nimetatud dokument või kui see dokument tõestatakse samaaegselt asjaõiguslepinguga. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Якщо особу внесено до кріпосної книги як власника нерухомої речі без правової підстави, вона стає власником нерухомої речі, якщо безперервно володіє нерухомою річчю протягом 10 років як власник.
(1) Kui isik on kantud kinnistusraamatusse kinnisasja omanikuna õigusliku aluseta, saab ta kinnisasja omanikuks, kui ta valdab kinnisasja 10 aasta jooksul katkematult nagu omanik.
(2) До обчислення зазначеного в частині 1 цього параграфа строку застосовуються положення про набувальну давність рухомої речі. Перебіг строку зупиняється на час, поки до кріпосної книги внесено заперечення щодо правильності запису кріпосної книги. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(2) Käesoleva paragrahvi 1. lõikes nimetatud tähtaja arvutamisele kohaldatakse vallasasja igamise sätteid. Tähtaja kulgemine peatub ajaks, kuni kinnistusraamatusse on kinnistusraamatu kande õigsuse suhtes kantud vastuväide. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Якщо особа протягом 30 років безперервно володіла нерухомою річчю, яку не внесено до кріпосної книги, або власник якої не вбачається з кріпосної книги, або власник якої помер до отримання володіння володільцем, і протягом 30 років до кріпосної книги не було внесено такого запису, для внесення якого необхідна згода власника, володілець може вимагати внесення себе до кріпосної книги як власника нерухомої речі. [RT I 2005, 39, 308 - jõust. 01.01.2006]
(1) Kui isik on 30 aastat katkematult vallanud kinnisasja, mis ei ole kantud kinnistusraamatusse või mille omanikku kinnistusraamatust ei nähtu või mille omanik oli enne valdaja poolt valduse saamist surnud ja 30 aasta jooksul ei ole tehtud kinnistusraamatusse niisugust kannet, mille tegemiseks on vajalik omaniku nõusolek, võib valdaja nõuda enda kandmist kinnistusraamatusse kinnisasja omanikuna. [RT I 2005, 39, 308 - jõust. 01.01.2006]
(2) Вимога про внесення запису на підставах, зазначених у частині 1 цього параграфа, подається до суду, який у порядку викличного провадження визначає строк для подання заперечень та оприлюднює відповідне оголошення. Якщо у визначений строк заперечень не подано або їх відхилено, суд виносить ухвалу, яка є підставою для внесення запису до кріпосної книги.
(2) Nõue kande tegemiseks käesoleva paragrahvi 1. lõikes märgitud alustel esitatakse kohtule, kes määrab üleskutsemenetluses aja vastuväidete esitamiseks ja avaldab vastava kuulutuse. Kui määratud tähtajal vastuväiteid ei esitata või need tagasi lükatakse, teeb kohus määruse, mis on kinnistusraamatusse kande tegemise aluseks.
(3) До обчислення строку, зазначеного у частині 1 цього параграфа, та до безперервності володіння застосовуються положення про набуття рухомої речі за давністю володіння.
(3) Käesoleva paragrahvi 1. lõikes nimetatud tähtaja arvutamisele ja valduse katkematusele kohaldatakse vallasasja igamise sätteid.
(4) Якщо до оприлюднення ухвали, зазначеної у другому реченні частини 2 цього параграфа, третю особу внесено до кріпосної книги як власника або через право власності третьої особи до кріпосної книги внесено заперечення щодо правильності запису кріпосної книги, ухвала, зазначена у другому реченні частини 2 цього параграфа, не має правових наслідків щодо цієї третьої особи. [RT I 2008, 59, 330 - jõust. 01.01.2009]
(4) Kui enne käesoleva paragrahvi 2. lõike teises lauses nimetatud määruse avalikustamist on kolmas isik omanikuna kinnistusraamatusse kantud või kolmanda isiku omandi tõttu on kinnistusraamatusse kantud vastuväide kinnistusraamatu kande õigsuse suhtes, ei ole käesoleva paragrahvi 2. lõike teises lauses nimetatud määrusel selle kolmanda isiku suhtes õiguslikke tagajärgi. [RT I 2008, 59, 330 - jõust. 01.01.2009]
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Власник нерухомої речі може відмовитися від права власності на нерухому річ. Держава та одиниця місцевого самоврядування не можуть відмовитися від права власності на нерухому річ.
(1) Kinnisasja omanik võib kinnisomandist loobuda. Riik ja kohaliku omavalitsuse üksus kinnisomandist loobuda ei või.
(1¹) Особа не має права відмовитися від права власності на нерухому річ, якщо:
(1¹) Isikul ei ole õigust kinnisomandist loobuda, kui:
1) вона не виконала пов'язані з нерухомою річчю обов'язки, що випливають з детального планування, вимог безпеки та охорони довкілля або припису адміністративного органу;
1) ta on jätnud täitmata kinnisasjaga seotud kohustused, mis tulenevad detailplaneeringust, ohutus- ja keskkonnanõuetest või haldusorgani ettekirjutusest;
2) нерухома річ обтяжена іпотекою;
2) kinnisasi on koormatud hüpoteegiga;
3) щодо нерухомого майна до третього розділу реєстрової частини кріпосної книги внесено особисте право користування, узуфрукт, відмітку про договір найму або обмеження права розпорядження власника нерухомого майна;
3) kinnistu kohta on kinnistusregistriosa kolmandasse jakku kantud isiklik kasutusõigus, kasutusvaldus, märge üürilepingu kohta või kinnistu omaniku käsutusõiguse kitsendus;
4) на нерухомій речі зведено незаконну будівлю, або документи будівлі не відповідають вимогам, або відображена в документах будівля відсутня;
4) kinnisasjale on püstitatud ebaseaduslik ehitis või ehitise dokumendid ei vasta nõuetele või dokumentides kajastatud ehitis puudub;
5) щодо неї розпочато провадження у справі про банкрутство або ліквідаційне провадження;
5) tema suhtes on alustatud pankroti- või likvideerimismenetlus;
6) щодо права власності на нерухому річ триває судове провадження.
6) kinnisomandi üle on käimas kohtumenetlus.
(2) Правочин, яким відмовляються від права власності на нерухому річ, повинен бути нотаріально посвідчений. Про наявність або відсутність обставин, зазначених у пунктах 1 і 4 частини 1¹ цього параграфа, одиниця місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомої речі подає нотаріусу довідку протягом двох місяців з дня отримання відповідного запиту. Цей строк за необхідності може бути продовжено ще на строк до двох місяців.
(2) Tehing, millega kinnisomandist loobutakse, peab olema notariaalselt tõestatud. Käesoleva paragrahvi 1¹. lõike punktides 1 ja 4 nimetatud asjaolude esinemise või puudumise kohta esitab kinnisasja asukoha järgne kohaliku omavalitsuse üksus notarile tõendi kahe kuu jooksul vastava päringu saamisest arvates. Seda tähtaega võib vajaduse korral pikendada kuni kahe kuu võrra.
(3) Якщо від права власності на нерухому річ відмовлено, право власності на нерухому річ переходить до одиниці місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомої речі з моменту внесення її до кріпосної книги як власника нерухомої речі, за винятком випадку, передбаченого частиною 5 цього параграфа. Згода одиниці місцевого самоврядування як зацікавленої особи для внесення такого запису не потрібна.
(3) Kui kinnisomandist on loobutud, läheb kinnisomand üle kinnisasja asukoha järgsele kohaliku omavalitsuse üksusele alates tema kinnisasja omanikuna kinnistusraamatusse kandmisest, välja arvatud käesoleva paragrahvi 5. lõikes sätestatud juhul. Kohaliku omavalitsuse üksuse kui puudutatud isiku nõusolek ei ole sellise kande tegemiseks vajalik.
(4) Якщо одиниця місцевого самоврядування набула нерухому річ на підставі, передбаченій цим параграфом, і нерухома річ обтяжена реальним обтяженням, відповідальність одиниці місцевого самоврядування за виконання обов'язків, що випливають з реального обтяження, обмежена вартістю нерухомої речі.
(4) Kui kohaliku omavalitsuse üksus on omandanud kinnisasja käesolevas paragrahvis sätestatud alusel ja kinnisasi on koormatud reaalkoormatisega, on kohaliku omavalitsuse üksuse vastutus reaalkoormatisest tulenevate kohustuste täitmise eest piiratud kinnisasja väärtusega.
(5) Якщо від права власності на нерухому річ відмовляється співвласник нерухомої речі, його частка у спільній власності переходить до інших співвласників пропорційно до розміру їхніх часток у спільній власності. У такому разі частина 1¹ цього параграфа не застосовується.
(5) Kui kinnisomandist loobub kinnisasja kaasomanik, läheb tema kaasomandi osa üle teistele kaasomanikele vastavalt nende kaasomandi osa suurusele. Sellisel juhul ei kohaldata käesoleva paragrahvi 1¹. lõiget.
(6) Установлене цим параграфом щодо відмови від права власності на нерухому річ діє також щодо відмови від права власності на квартиру. [RT I, 28.01.2026, 3 - jõust. 07.02.2026]
(6) Käesolevas paragrahvis kinnisomandist loobumise kohta sätestatu kehtib ka korteriomandist loobumise kohta. [RT I, 28.01.2026, 3 - jõust. 07.02.2026]
(1) Право власності на нерухому річ поширюється на поверхню землі, а також на повітряний простір над цією поверхнею та на надра під нею до такої висоти чи глибини, до якої сягає інтерес власника у користуванні нерухомою річчю.
(1) Kinnisomand ulatub maapinnale ning õhuruumile ülalpool ja maapõuele allpool seda pinda sellise kõrguse või sügavuseni, milleni ulatub omaniku huvi kinnisasja kasutamisel.
(2) Власник нерухомої речі не може заборонити діяльність, що відбувається на такій висоті чи глибині, до якої його інтерес відповідно до призначення користування нерухомою річчю не сягає.
(2) Kinnisasja omanik ei või keelata tegevust, mis toimub sellises kõrguses või sügavuses, milleni tema huvi vastavalt kinnisasja kasutamise otstarbele ei ulatu.
(1) Межа між суміжними земельними ділянками визначається за даними земельного кадастру та межовими знаками в установленому законом порядку. [RT I, 17.03.2023, 4 - jõust. 27.03.2023]
(1) Piir külgnevate maatükkide vahel määratakse maakatastri andmete ja piirimärkidega seaduses sätestatud korras. [RT I, 17.03.2023, 4 - jõust. 27.03.2023]
(2) Власник нерухомої речі повинен забезпечити збереження межового позначення. Він не може змінювати чи переміщувати межові знаки.
(2) Kinnisasja omanik peab tagama piirimärgistuse säilimise. Ta ei või piirimärke muuta ega ümber paigutada.
(3) Власник нерухомої речі може у будь-який час вимагати від власника сусідньої нерухомої речі встановлення межових знаків на межі нерухомих речей. Пов'язані з цим витрати несуть власники сусідніх нерухомих речей у рівних частках. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(3) Kinnisasja omanik võib naaberkinnisasja omanikult igal ajal nõuda kinnisasjade piirile piirimärkide paigaldamist. Sellega seonduvad kulutused kannavad naaberkinnisasjade omanikud võrdsetes osades. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Власник нерухомої речі повинен на обґрунтовану вимогу сусіда сприяти встановленню межі.
(1) Kinnisasja omanik peab naabri põhjendatud nõudmisel aitama piiri kindlaks teha.
(2) Якщо межу неможливо встановити іншим способом, за основу береться обсяг володіння. Якщо обсяг володіння неможливо встановити, до кожної нерухомої речі додається однакова частина спірної землі.
(2) Kui piiri ei saa kindlaks teha muul viisil, võetakse aluseks valduse ulatus. Kui valduse ulatust ei saa kindlaks teha, lisatakse igale kinnisasjale vaidlusalusest maast ühesuurune osa.
(3) Якщо встановлення межі у спосіб, передбачений частиною 2 цього параграфа, дає результат, що суперечить установленим даним про розмір нерухомої речі та інші обставини, межа визначається з урахуванням розміру нерухомої речі та інших обставин.
(3) Kui piiri kindlakstegemine käesoleva paragrahvi 2. lõikes sätestatud viisil annab tulemuse, mis on vastuolus kindlakstehtud andmetega kinnisasja suuruse ja muude olude kohta, määratakse piir kinnisasja suurust ja muid asjaolusid arvestades.
(4) Витрати на встановлення межі несуть сусіди порівну, якщо із закону, судового рішення чи правочину не випливає інше. [RT I 2008, 59, 330 - jõust. 01.01.2009]
(4) Piiri kindlakstegemise kulud kannavad naabrid võrdselt, kui seadusest, kohtulahendist või tehingust ei tulene teisiti. [RT I 2008, 59, 330 - jõust. 01.01.2009]
(1) Право власності на нерухому річ не поширюється на корисні копалини, перелік яких установлюється законом.
(1) Kinnisomand ei ulatu maavaradele, mille loetelu sätestatakse seaduses.
(2) Порядок використання корисних копалин та переважне право власника нерухомої речі на використання корисних копалин, зазначених у частині 1 цього параграфа, установлюються законом.
(2) Maavarade kasutamise kord ja kinnisasja omaniku eelisõigus käesoleva paragrahvi 1. lõikes nimetatud maavarade kasutamisel sätestatakse seaduses.
(1) Водойма, що розташована в межах однієї нерухомої речі, належить власнику цієї нерухомої речі.
(1) Ühe kinnisasja piires olev veekogu kuulub selle kinnisasja omanikule.
(2) З водойми, розташованої в межах кількох нерухомих речей, кожному прибережному власнику належить та частина, яка розташована між уявною лінією, проведеною посередині водойми, та уявними лініями, проведеними від цієї лінії перпендикулярно до точок прибережної межі відповідного власника, або між уявними лініями, проведеними від центральної точки водойми до точок прибережної межі відповідного власника, якщо законом чи договором не встановлено інше.
(2) Mitme kinnisasja piires olevast veekogust kuulub igale kaldaomanikule see osa, mis on veekogu keskele tõmmatava mõttelise joone ning sellelt joonelt vastava omaniku kaldapiiripunktidele risti tõmmatavate mõtteliste joonte vahel või veekogu keskpunktist vastava omaniku kaldapiiripunktidele tõmmatavate mõtteliste joonte vahel, kui seaduses või lepinguga ei ole sätestatud teisiti.
(1) Пересохле річище або острів, що виник у річці, належать власникам найближчих берегів.
(1) Kuivanud jõesäng või jões tekkinud saar on lähemate kallaste omanike omandis.
(2) У власності кожного власника берега перебуває та частина річища чи острова, яка розташована між уявною лінією, проведеною посередині річки, та уявними лініями, проведеними від цієї лінії перпендикулярно до точок берегової межі відповідного власника.
(2) Iga kaldaomaniku omandis on see osa jõesängist või saarest, mis on keset jõge tõmmatava mõttelise joone ning sellelt joonelt vastava omaniku kaldapiiripunktidele risti tõmmatavate mõtteliste joonte vahel.
(3) Ділянка землі, яка водним потоком чи іншою силою природи була відірвана від однієї нерухомої речі та перенесена до іншої, стає частиною іншої нерухомої речі, якщо вона міцно з нею з'єднається. За відірвану ділянку землі попередній власник може вимагати відшкодування відповідно до вигоди нового власника. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(3) Maatükk, mis veevoolu või muu loodusjõuga on kistud ühelt kinnisasjalt ja viidud teisele, muutub teise kinnisasja osaks, kui ta sellega kindlalt liitub. Ärakistud maatüki eest võib endine omanik nõuda hüvitist vastavalt uue omaniku kasule. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(4) Ґрунт, який намивається на берег або яким засипається берег, залишається частиною берега.
(4) Pinnas, mis kaldale uhutakse või millega kallast täidetakse, jääb kalda osaks.
(1) Самостійна нерухома річ, що виникла в публічній водоймі, перебуває у власності держави. [RT I, 17.03.2023, 4 - jõust. 27.03.2023]
(1) Avalikus veekogus tekkinud iseseisev kinnisasi on riigi omandis. [RT I, 17.03.2023, 4 - jõust. 27.03.2023]
(1) Нерухома власність сягає до берегової лінії публічної водойми. Берегова лінія — це звичайна межа води водойми.
(1) Kinnisomand ulatub avaliku veekogu kaldajooneni. Kaldajoon on veekogu tavaline veepiir.
(2) [Втратив чинність – RT I 2009, 37, 251 - jõust. 10.07.2009]
(2) [Kehtetu - RT I 2009, 37, 251 - jõust. 10.07.2009]
(3) Споруда, постійно з'єднана з дном публічної водойми та постійно з'єднана з берегом, є істотною частиною берегової нерухомої речі. [RT I 2009, 37, 251 - jõust. 10.07.2009]
(3) Avaliku veekogu põhjaga püsivalt ühendatud ehitis, mis on püsivalt ühendatud kaldaga, on kaldakinnisasja oluline osa. [RT I 2009, 37, 251 - jõust. 10.07.2009]
(1) Нерухома власність не поширюється на підземні води. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Kinnisomand ei ulatu põhjaveele. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
[Втратив чинність - RT I 1999, 27, 380 - набр. чинності 01.04.1999]
[Kehtetu - RT I 1999, 27, 380 - jõust. 01.04.1999]
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Обмеження нерухомої власності є законними або встановлюються адміністративним актом, судовим рішенням чи правочином. [RT I, 29.06.2018, 1 - jõust. 01.07.2018]
(1) Kinnisomandi kitsendused on seadusjärgsed või need seatakse haldusakti, kohtulahendi või tehinguga. [RT I, 29.06.2018, 1 - jõust. 01.07.2018]
(1) Законне обмеження діє без внесення до кріпосної книги. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Seadusjärgne kitsendus kehtib kinnistusraamatusse kandmata. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1¹) Приватноправове законне обмеження може бути змінене за домовленістю власника нерухомої речі та уповноваженої особи. Домовленість вноситься до кріпосної книги як речове право, насамперед як сервітут. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1¹) Eraõiguslikku seadusjärgset kitsendust võib muuta kinnisasja omaniku ja õigustatud isiku kokkuleppega. Kokkulepe kantakse kinnistusraamatusse asjaõigusena, eelkõige servituudina. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(2) Публічно-правове законне обмеження може бути змінене або припинене лише у випадках, передбачених законом. Зміна або припинення обмежень діє без внесення до кріпосної книги. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(2) Avalik-õiguslikku seadusjärgset kitsendust võib muuta või lõpetada ainult seaduses sätestatud juhtudel. Kitsenduste muutmine või lõpetamine kehtib kinnistusraamatusse kandmata. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(3) Обмеження, встановлене судовим рішенням чи правочином, а також зміна або припинення цього обмеження діють щодо третіх осіб, якщо їх внесено до кріпосної книги. [RT I 2008, 59, 330 - jõust. 01.01.2009]
(3) Kohtulahendi või tehinguga seatud kitsendus, samuti selle kitsenduse muutmine või lõpetamine kehtib kolmandate isikute suhtes, kui see on kinnistusraamatusse kantud. [RT I 2008, 59, 330 - jõust. 01.01.2009]
[Втратив чинність - RT I, 08.07.2014, 3 - набр. чинності 01.08.2014]
[Kehtetu - RT I, 08.07.2014, 3 - jõust. 01.08.2014]
(1) Власник нерухомої речі не має права забороняти поширення на свою нерухому річ впливів газу, диму, пари, запаху, кіптяви, тепла, шуму, струсів та інших подібних впливів, що надходять з іншої нерухомої речі, якщо це істотно не шкодить користуванню його нерухомою річчю та не суперечить вимогам охорони довкілля. Умисне спрямування впливів на сусідню нерухому річ заборонено.
(1) Kinnisasja omanikul ei ole õigust keelata gaasi, suitsu, auru, lõhna, tahma, soojuse, müra, põrutuste ja muude seesuguste teiselt kinnisasjalt tulevate mõjutuste levimist oma kinnisasjale, kui see ei kahjusta oluliselt tema kinnisasja kasutamist ega ole vastuolus keskkonnakaitse nõuetega. Mõjutuste tahtlik suunamine naaberkinnisasjale on keelatud.
(2) Якщо зазначені в частині 1 цього параграфа впливи істотно шкодять користуванню нерухомою річчю, але усунення таких впливів не можна економічно вимагати від особи, що їх спричиняє, власник нерухомої речі, на яку здійснюється вплив, має право вимагати від власника нерухомої речі, що спричинила вплив, розумного відшкодування. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(2) Kui käesoleva paragrahvi 1. lõikes nimetatud mõjutused kahjustavad oluliselt kinnisasja kasutamist, kuid niisuguste mõjutuste kõrvaldamist ei saa mõjutajalt majanduslikult eeldada, on mõjutatava kinnisasja omanikul õigus nõuda mõjutuse põhjustanud kinnisasja omanikult mõistlikku hüvitist. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Власник нерухомої речі має право вимагати, щоб на сусідній нерухомій речі не зводилися або не зберігалися споруда чи обладнання, щодо яких є підстави вважати, що вони спричинять заборонений вплив на його нерухому річ.
(1) Kinnisasja omanikul on õigus nõuda, et naaberkinnisasjale ei püstitataks või seal ei säilitataks rajatist või seadeldist, mille suhtes on alust eeldada, et see tekitab keelatud mõjutuse tema kinnisasjale.
(2) Якщо зазначені в частині 1 цього параграфа споруда чи обладнання зведені відповідно до закону, право вимагати усунення споруди чи обладнання виникає лише після фактичного настання забороненого впливу.
(2) Kui käesoleva paragrahvi 1. lõikes nimetatud rajatis või seadeldis on püstitatud kooskõlas seadusega, on õigus nõuda rajatise või seadeldise eemaldamist ainult pärast keelatud mõjutuse tegelikku toimumist.
(1) Споруду слід утримувати в такому стані, щоб у разі її обвалу або відокремлення частин було виключено пошкодження сусідньої нерухомої речі.
(1) Ehitist tuleb hoida sellises korras, et selle varisemisel või osade eraldumisel oleks välistatud naaberkinnisasja kahjustamine.
(2) Власник, нерухомій речі якого загрожують зазначені в частині 1 цього параграфа обставини, може вимагати усунення небезпеки від особи, відповідальної за шкідливий вплив. Якщо особа, відповідальна за шкідливий вплив, невідома, він може вимагати усунення небезпеки від володільця.
(2) Omanik, kelle kinnisasja ohustavad käesoleva paragrahvi 1. lõikes nimetatud asjaolud, võib nõuda kahjuliku toime eest vastutavalt isikult ohu kõrvaldamist. Kui kahjuliku toime eest vastutav isik ei ole teada, võib ta nõuda ohu kõrvaldamist valdajalt.
(1) Земельну ділянку не можна поглиблювати таким чином, щоб сусідня нерухома річ втратила необхідну опору надр або щоб іншим чином було пошкоджено розташовані там споруди.
(1) Maatükki ei või süvendada selliselt, et naaberkinnisasi kaotaks vajaliku maapõuetoe või et muul viisil kahjustataks seal asuvaid ehitisi.
(2) Поглиблення дозволяється, якщо той, хто здійснює поглиблення, встановлює іншу опору або вживає заходів, що запобігають небезпеці чи шкоді.
(2) Süvendamine on lubatud, kui süvendaja paigaldab muu toe või võtab tarvitusele ohtu või kahju ärahoidvad abinõud.
(1) Якщо будувати або ремонтувати споруду можна лише так, що на сусідній нерухомій речі або над нею доводиться зводити риштування, або через цю нерухому річ доводиться перевозити чи на неї складати будівельні матеріали, або через нерухому річ доводиться переходити чи проїжджати, власник сусідньої нерухомої речі повинен це дозволити, якщо це вкрай необхідно, за умови, що йому гарантується відшкодування шкоди.
(1) Kui ehitada või ehitist parandada saab ainult nii, et naaberkinnisasjale või selle kohale tuleb ehitada tellingud või et üle selle kinnisasja tuleb vedada või sellele asetada ehitusmaterjali või kinnisasjast üle käia või sõita, peab naaberkinnisasja omanik seda lubama, kui see on hädavajalik, tingimusel, et temale tagatakse kahju hüvitamine.
(1) Споруда, що виходить за межу нерухомої речі, є частиною тієї нерухомої речі, з меж якої вона виходить, якщо до кріпосної книги внесено речове право, що дозволяє будівництво через межу нерухомої речі, або якщо власник сусідньої нерухомої речі повинен дозволити будівництво через межу відповідно до частини 2 цього параграфа.
(1) Ehitis, mis ulatub üle kinnisasja piiri, on selle kinnisasja osa, mille piirest ta väljub, kui kinnistusraamatusse on kantud kinnisasja piiriülest ehitamist lubav asjaõigus või kui naaberkinnisasja omanik peab piiriülest ehitamist vastavalt käesoleva paragrahvi 2. lõikele lubama.
(2) Якщо зазначену в частині 1 цього параграфа споруду зведено без речового права, але добросовісно, власник сусідньої нерухомої речі повинен це дозволити. У цьому разі він має право вимагати від забудовника набуття земельної ділянки під частиною споруди, що виходить у межі його нерухомої речі, або періодичного відшкодування.
(2) Kui käesoleva paragrahvi 1. lõikes nimetatud ehitis on püstitatud asjaõiguseta, kuid heauskselt, peab naaberkinnisasja omanik seda lubama. Sel juhul on tal õigus nõuda ehitajalt tema kinnisasja piiridesse ulatuva ehitise osa alla jääva maatüki omandamist või perioodilist hüvitist.
(3) Власник сусідньої нерухомої речі може вимагати від забудовника усунення частини споруди, що виходить у межі його нерухомої речі, якщо забудовник є недобросовісним або якщо власник нерухомої речі до початку будівництва чи щонайпізніше в час, коли усунення цієї частини не було пов'язане з надмірними витратами, заперечував проти цього.
(3) Naaberkinnisasja omanik võib nõuda ehitajalt oma kinnisasja piiridesse ulatuva ehitise osa kõrvaldamist, kui ehitaja on pahauskne või kui kinnisasja omanik enne ehitamise algust või hiljemalt ajal, mil selle osa kõrvaldamine ei olnud seotud ülemääraste kulutustega, sellele vastu vaidles.
(4) Вимога про отримання відшкодування має перевагу перед усіма іншими вимогами, що обтяжують нерухому річ, з меж якої виходить споруда. Домовленість про розмір відшкодування або про відмову від відшкодування діє, якщо її внесено відміткою до кріпосної книги.
(4) Hüvitise saamise nõue on eelistatud kõigile teistele nõuetele, mis lasuvad kinnisasjal, mille piiridest ehitis väljub. Kokkulepe hüvitise suuruse või hüvitisest loobumise kohta kehtib, kui see on kantud märkusena kinnistusraamatusse.
(5) Крім передбаченого в частині 4 цього параграфа, до відшкодування застосовуються також положення про реальні повинності.
(5) Lisaks käesoleva paragrahvi 4. lõikes sätestatule kohaldatakse hüvitisele ka reaalkoormatiste sätteid.
(6) Якщо через споруду, що виходить за межу нерухомої речі, зазнає шкоди право забудови чи сервітут, щодо уповноваженої особи відповідно застосовується передбачене в частинах 1–5. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(6) Kui üle kinnisasja piiri ulatuva ehitise tõttu kahjustatakse hoonestusõigust või servituuti, kohaldatakse õigustatud isiku suhtes vastavalt 1.–5. lõikes sätestatut. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Власник нерухомої речі має право відрізати та взяти собі коріння, гілки та плоди дерев і кущів із сусідньої нерухомої речі, що заходять на його нерухому річ, якщо вони шкодять користуванню нерухомою річчю і сусід, незважаючи на попередження, не усунув їх протягом необхідного для цього часу.
(1) Kinnisasja omanikul on õigus ära lõigata ja endale võtta naaberkinnisasjalt tema kinnisasjale ulatuvad puude ja põõsaste juured, oksad ja viljad, kui need kahjustavad kinnisasja kasutamist ja naaber ei ole neid hoiatusele vaatamata selleks vajaliku aja jooksul kõrvaldanud.
(2) Якщо власник нерухомої речі дозволяє залишити гілки, що заходять на його нерухому річ, він має право на плоди цих гілок у межах частини гілки, що перебуває в межах його нерухомої речі.
(2) Kui kinnisasja omanik lubab alles jätta tema kinnisasjale ulatuvaid oksi, on tal õigus nende okste viljadele tema kinnisasja piirides oleva oksa ulatuses.
(3) Власник нерухомої речі має право на плоди, які впали на його нерухому річ із дерева або куща, що росте на сусідній нерухомій речі.
(3) Kinnisasja omanikul on õigus viljadele, mis on kukkunud tema kinnisasjale naaberkinnisasjalt kasvavalt puult või põõsalt.
(4) Плід дерева, що росте на межі нерухомої речі, а також при зрубуванні чи падінні дерева й саме дерево належать сусідам у рівних частинах.
(4) Kinnisasja piiril kasvava puu vili, samuti puu maharaiumisel või mahalangemisel ka puu ise kuulub naabritele võrdsetes osades.
(1) Дерева та кущі, що ростуть на межі, перебувають у спільній власності сусідів.
(1) Piiril kasvavad puud ja põõsad on naabrite kaasomandis.
(1) Якщо дві нерухомі речі відокремлені одна від одної муром, живоплотом, канавою, грядкою чи іншою подібною річчю, вона перебуває у спільному користуванні сусідів незалежно від належності речі.
(1) Kui kaks kinnisasja on teineteisest eraldatud müüri, heki, kraavi, peenra või muu sellise asjaga, on see naabrite ühiskasutuses, sõltumata asja kuuluvusest.
(2) Користування річчю, зазначеною в частині 1 цього параграфа, не повинно суперечити призначенню речі та завдавати шкоди сусідові.
(2) Käesoleva paragrahvi 1. lõikes nimetatud asja kasutamine ei tohi olla vastuolus asja otstarbega ega tekitada kahju naabrile.
(3) Якщо річчю, зазначеною в частині 1 цього параграфа, користуються обидва сусіди, вони несуть витрати на утримання порівну. Якщо річ необхідна в інтересах одного сусіда, її не можна усунути чи змінити без його згоди.
(3) Kui käesoleva paragrahvi 1. lõikes nimetatud asja kasutavad mõlemad naabrid, kannavad nad korrashoiukulud võrdselt. Kui asi on vajalik ühe naabri huvides, ei või seda asja tema nõusolekuta kõrvaldada ega muuta.
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Власник, чию нерухому річ перетинає дорога загального користування, не може перешкоджати чи припиняти користування цією дорогою навіть тоді, коли дорогу не внесено до кріпосної книги як дорогу загального користування.
(1) Omanik, kelle kinnisasja läbib avalikult kasutatav tee, ei või takistada ega lõpetada selle tee kasutamist ka siis, kui tee ei ole kantud kinnistusraamatusse avalikult kasutatava teena.
(2) Власник нерухомої речі повинен у смузі вздовж дороги загального користування дотримуватися передбачених законом обмежень.
(2) Kinnisasja omanik peab avalikult kasutatava tee äärses ribas järgima seadusjärgseid kitsendusi.
(3) Приватна дорога визначається для загального користування в порядку, встановленому законом.
(3) Eratee määratakse avalikuks kasutamiseks seaduses sätestatud korras.
[RT I 2003, 13, 64 – набув чинності 01.07.2003]
[RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Власник, чия нерухома річ не має необхідного доступу до дороги загального користування або до окремо розташованої частини нерухомої речі, має право вимагати доступу через чужу нерухому річ. Місце розташування доступу, строк користування та плата визначаються за домовленістю. Якщо домовленості не досягнуто, доступ і плату за його користування визначає суд. При визначенні доступу слід враховувати інтереси власника обтяжуваної нерухомої речі.
(1) Omanikul, kelle kinnisasjale puudub vajalik juurdepääs avalikult kasutatavalt teelt või kinnisasja eraldi seisvalt osalt, on õigus nõuda juurdepääsu üle võõra kinnisasja. Juurdepääsu asukoht, kasutamise tähtaeg ja tasu määratakse kokkuleppel. Kui kokkulepet ei saavutata, määrab juurdepääsu ja selle kasutamise tasu kohus. Juurdepääsu määramisel tuleb arvestada koormatava kinnisasja omaniku huve.
(2) Якщо внаслідок часткового відчуження нерухомої речі відчужена або та, що залишилася, частина втрачає зв'язок із дорогою загального користування, власник тієї частини, через яку зв'язок здійснювався досі, повинен надати власникові іншої частини можливість підтримувати зв'язок через свою нерухому річ на умовах, зазначених у частині 1 цього параграфа.
(2) Kui kinnisasja osalise võõrandamise tagajärjel võõrandatud või allesjäänud osa kaotab ühenduse avalikult kasutatava teega, peab selle osa omanik, mille kaudu ühendus seni toimus, võimaldama teise osa omanikul ühendust pidada oma kinnisasja kaudu käesoleva paragrahvi 1. lõikes nimetatud tingimustel.
(3) Власник нерухомої речі не має права вимагати доступу, якщо попередній зв'язок із дорогою загального користування або між частинами нерухомої речі перервано з його волі.
(3) Kinnisasja omanikul ei ole õigust juurdepääsu nõuda, kui senine ühendus avalikult kasutatava teega või kinnisasja osade vahel on katkenud tema tahtel.
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Власник нерухомої речі зобов'язаний терпіти на своїй нерухомій речі споруджувані на поверхні землі, у надрах та в повітряному просторі технічні мережі та споруди (тепло-, водопостачальні чи каналізаційні трубопроводи, мережі електронного зв'язку чи електромережі, слабкострумові, газові чи електроустановки або обладнання під тиском та потрібні для їх обслуговування споруди), якщо вони необхідні для цільового використання чи господарювання іншими нерухомими речами, їх спорудження неможливе без користування нерухомою річчю або їх спорудження в іншому місці спричиняє надмірні витрати.
(1) Kinnisasja omanik on kohustatud taluma tema kinnisasjal maapinnal, maapõues ning õhuruumis ehitatavaid tehnovõrke ja -rajatisi (kütte-, veevarustus- või kanalisatsioonitorustikku, elektroonilise side või elektrivõrku, nõrkvoolu-, küttegaasi- või elektripaigaldist või surveseadmestikku ja nende teenindamiseks vajalikke ehitisi), kui need on teiste kinnisasjade eesmärgipäraseks kasutamiseks või majandamiseks vajalikud, nende ehitamine ei ole kinnisasja kasutamata võimalik või nende ehitamine teises kohas põhjustab ülemääraseid kulutusi.
(2) У випадку, встановленому частиною 1 цього параграфа, власник нерухомої речі може вимагати від власника іншої нерухомої речі обтяження нерухомої речі реальним сервітутом.
(2) Käesoleva paragrahvi lõikes 1 sätestatud juhul võib kinnisasja omanik nõuda teise kinnisasja omanikult kinnisasja koormamist reaalservituudiga.
(3) Точніший зміст реального сервітуту, місце розташування технічної мережі чи споруди, строк і плата визначаються за домовленістю. Якщо домовленості не досягнуто, зміст сервітуту, за потреби строк і розмір плати визначає суд. При встановленні сервітуту слід враховувати інтереси власника обтяжуваної нерухомої речі.
(3) Reaalservituudi täpsem sisu, tehnovõrgu või -rajatise asukoht, tähtaeg ja tasu määratakse kokkuleppel. Kui kokkulepet ei saavutata, määrab servituudi sisu, vajaduse korral tähtaja ja tasu suuruse kohus. Servituudi seadmisel tuleb arvestada koormatava kinnisasja omaniku huve.
(4) Якщо спорудження чи обслуговування технічної мережі чи споруди спричиняє виникнення шкоди нерухомій речі, власник технічної мережі чи споруди зобов'язаний усунути наслідки шкоди або відшкодувати власникові нерухомої речі завдану шкоду. Шкодою в розумінні цього положення не вважається зменшення вартості нерухомої речі, зумовлене виникненням обов'язку терпіння.
(4) Kui tehnovõrgu või -rajatise ehitamise või hooldamisega kaasneb kahju tekkimine kinnisasjale, on tehnovõrgu või -rajatise omanik kohustatud kahju tagajärjed kõrvaldama või kinnisasja omanikule tekkinud kahju hüvitama. Kahjuks käesoleva sätte mõistes ei peeta talumiskohustuse tekkimisest tingitud kinnisasja väärtuse vähenemist.
(5) Власник нерухомої речі може вимагати від власника технічної мережі чи споруди перенесення технічної мережі чи споруди на належній йому нерухомій речі, якщо це технічно можливо і власник нерухомої речі відшкодовує витрати, пов'язані з перенесенням технічної мережі чи споруди. [RT I 2007, 24, 128 – набув чинності 26.03.2007]
(5) Kinnisasja omanik võib nõuda tehnovõrgu või -rajatise omanikult tehnovõrgu või -rajatise ümberpaigutamist temale kuuluval kinnisasjal, kui see on tehniliselt võimalik ja kinnisasja omanik hüvitab tehnovõrgu või -rajatise ümberpaigutamisega seotud kulud. [RT I 2007, 24, 128 - jõust. 26.03.2007]
(1) Власник нерухомої речі зобов'язаний терпіти на своїй нерухомій речі технічну мережу або споруду і дозволяти її будівництво на нерухомій речі, якщо технічна мережа або споруда необхідна в публічних інтересах і відсутня інша технічно та економічно доцільніша можливість для приєднання місця споживання особи, яка бажає приєднатися до технічної мережі або споруди, до технічної мережі або споруди, або для розвитку технічної мережі або споруди. Якщо договір про надання універсальної послуги припиняється, то обов'язок терпіння не припиняється у випадку, якщо послуга, що надається всім особам через відповідну технічну споруду, продовжує надаватися на загальних підставах. Передбачений у цій частині обов'язок терпіння виникає встановленням примусового володіння в порядку, передбаченому законом про набуття нерухомої речі в публічних інтересах. [RT I, 29.06.2018, 1 - набув чинності 01.07.2018]
(1) Kinnisasja omanik on kohustatud taluma oma kinnisasjal tehnovõrku või -rajatist ja lubama selle ehitamist kinnisasjale, kui tehnovõrk või -rajatis on vajalik avalikes huvides ja puudub muu tehniliselt ning majanduslikult otstarbekam võimalus tehnovõrguga või -rajatisega liituda sooviva isiku tarbimiskoha ühendamiseks tehnovõrguga või -rajatisega või tehnovõrgu või -rajatise arendamiseks. Kui universaalteenuse osutamise leping lõpeb, siis ei lõpe talumiskohustus juhul, kui vastava tehnorajatise kaudu kõikidele isikutele pakutavat teenust üldistel alustel edasi osutatakse. Käesolevas lõikes sätestatud talumiskohustus tekib kinnisasja avalikes huvides omandamise seaduses sätestatud korras sundvalduse seadmisega. [RT I, 29.06.2018, 1 - jõust. 01.07.2018]
(1¹) Технічна мережа або споруда збудована в публічних інтересах, якщо через неї надається публічна послуга і вона належить особі, на яку поширюється обов'язок, передбачений частиною 1 § 65 закону про ринок електроенергії, або яка є підприємством водопостачання в розумінні закону про громадський водопровід і каналізацію, або мережевим підприємством у розумінні закону про централізоване теплопостачання чи закону про природний газ, або мережевим підприємством, що діє у відповідному регіоні, у розумінні закону про централізоване теплопостачання. Технічна мережа або споруда збудована в публічних інтересах також тоді, коли через неї надається загальнодоступна послуга електронного зв'язку в розумінні закону про електронний зв'язок. Спорудою, збудованою в публічних інтересах, є також будівля екологічного моніторингу та вуличного освітлення державної або місцевої одиниці самоврядування, а також сиренний пристрій Рятувального департаменту в розумінні частини 8 § 13¹ закону про надзвичайну ситуацію. [RT I, 02.10.2025, 2 - набув чинності 12.10.2025]
(1¹) Tehnovõrk või -rajatis on ehitatud avalikes huvides, kui selle kaudu osutatakse avalikku teenust ja see kuulub isikule, kellele laieneb elektrituruseaduse § 65 lõikes 1 sätestatud kohustus või kes on vee-ettevõtja ühisveevärgi ja -kanalisatsiooni seaduse tähenduses või võrguettevõtja kaugkütteseaduse või maagaasiseaduse tähenduses või vastavas piirkonnas tegutsev võrguettevõtja kaugkütteseaduse tähenduses. Tehnovõrk või -rajatis on ehitatud avalikes huvides ka siis, kui selle kaudu osutatakse üldkasutatavat elektroonilise side teenust elektroonilise side seaduse tähenduses. Avalikes huvides ehitatud tehnovõrk või -rajatis on ka riikliku või kohaliku omavalitsuse üksuse keskkonnaseire ja tänavavalgustuse ehitis ning Päästeameti sireeniseade hädaolukorra seaduse § 13¹ lõike 8 tähenduses. [RT I, 02.10.2025, 2 - jõust. 12.10.2025]
(2) Обов'язку терпіння, передбаченого частиною 1 цього параграфа, особа не має у випадку, якщо обмеження, що випливає з технічної мережі або споруди, для власника нерухомої речі є істотно більшим, ніж публічний інтерес до технічної мережі або споруди, або інтерес особи, яка бажає приєднатися до технічної мережі, до приєднання до неї, і існує можливість збудувати технічну мережу або споруду так, щоб власник іншої нерухомої речі не потрапив у рівноцінне або гірше становище. [RT I 2007, 24, 128 - набув чинності 26.03.2007]
(2) Käesoleva paragrahvi lõikes 1 sätestatud talumiskohustust ei ole isikul juhul, kui tehnovõrgust või -rajatisest tulenev kitsendus kinnisasja omanikule on oluliselt suurem kui avalik huvi tehnovõrgu või -rajatise vastu või tehnovõrguga liituda soovija huvi tehnovõrguga liitumise vastu ja on olemas võimalus ehitada tehnovõrk või -rajatis nii, et teise kinnisasja omanik ei satu samaväärsesse või halvemasse olukorda. [RT I 2007, 24, 128 - jõust. 26.03.2007]
(3) Передбачене в цьому параграфі не виключає встановлення обов'язку терпіння шляхом угоди. [RT I, 23.03.2015, 3 - набув чинності 01.07.2015]
(3) Käesolevas paragrahvis sätestatu ei välista talumiskohustuse seadmist kokkuleppe teel. [RT I, 23.03.2015, 3 - jõust. 01.07.2015]
[Втратив чинність - RT I, 30.01.2018, 1 - набр. чинності 01.01.2019]
[Kehtetu - RT I, 30.01.2018, 1 - jõust. 01.01.2019]
[Втратив чинність - RT I, 08.07.2014, 3 - набр. чинності 01.08.2014]
[Kehtetu - RT I, 08.07.2014, 3 - jõust. 01.08.2014]
[Втратив чинність - RT I, 08.07.2014, 3 - набр. чинності 01.08.2014]
[Kehtetu - RT I, 08.07.2014, 3 - jõust. 01.08.2014]
[Втратив чинність - RT I, 08.07.2014, 3 - набр. чинності 01.08.2014]
[Kehtetu - RT I, 08.07.2014, 3 - jõust. 01.08.2014]
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
[Втратив чинність - RT I, 08.07.2014, 3 - набр. чинності 01.08.2014]
[Kehtetu - RT I, 08.07.2014, 3 - jõust. 01.08.2014]
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Реальний сервітут обтяжує обслуговуючу нерухому річ на користь пануючої нерухомої речі таким чином, що кожночасний власник пануючої нерухомої речі має право певним чином користуватися обслуговуючою нерухомою річчю або що кожночасний власник обслуговуючої нерухомої речі зобов'язаний у певній частині утримуватися від здійснення свого права власності на користь пануючої нерухомої речі.
(1) Reaalservituut koormab teenivat kinnisasja valitseva kinnisasja kasuks selliselt, et valitseva kinnisasja igakordne omanik on õigustatud teenivat kinnisasja teatud viisil kasutama või et teeniva kinnisasja igakordne omanik on kohustatud oma omandiõiguse teostamisest valitseva kinnisasja kasuks teatavas osas hoiduma.
(2) Реальний сервітут не може зобов'язувати власника обслуговуючої нерухомої речі до будь-яких дій, за винятком дій, які мають допоміжне значення при здійсненні реального сервітуту.
(2) Reaalservituut ei või teeniva kinnisasja omanikku kohustada mingiteks tegudeks, välja arvatud teod, mis on reaalservituudi teostamisel abistava tähendusega.
(1) Речово-правовий договір, необхідний для встановлення реального сервітуту, має бути нотаріально посвідчений.
(1) Reaalservituudi seadmiseks vajalik asjaõigusleping peab olema notariaalselt tõestatud.
(2) [Втратив чинність – RT I 2003, 13, 64 - набув чинності 01.07.2003]
(2) [Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(3) [Втратив чинність – RT I 2003, 13, 64 - набув чинності 01.07.2003]
(3) [Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(4) Нерухому річ, обтяжену правом забудови або правом користування, власник може обтяжити реальним сервітутом лише за згодою забудовника або користувача.
(4) Hoonestusõiguse või kasutusvaldusega koormatud kinnisasja võib omanik reaalservituudiga koormata ainult hoonestaja või kasutusvaldaja nõusolekul.
(5) Реальний сервітут не виникає внаслідок набувальної давності. [RT I 2003, 13, 64 - набув чинності 01.07.2003]
(5) Reaalservituut ei teki igamisega. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Якщо угоди про припинення реального сервітуту не досягнуто, власник пануючої нерухомої речі має право з важливої причини вимагати від власника обслуговуючої нерухомої речі згоди на припинення реального сервітуту за умови, що він відшкодує власникові обслуговуючої нерухомої речі шкоду, що виникає внаслідок припинення сервітуту. [RT I 2003, 13, 64 - набув чинності 01.07.2003]
(1) Kui reaalservituudi lõpetamise kokkulepet ei saavutata, on valitseva kinnisasja omanikul olulisel põhjusel õigus nõuda teeniva kinnisasja omanikult nõusolekut reaalservituudi lõpetamiseks tingimusel, et ta hüvitab teeniva kinnisasja omanikule servituudi lõpetamise tõttu tekkiva kahju. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(2) Власник пануючої нерухомої речі має повідомити власника обслуговуючої нерухомої речі про припинення безстрокового реального сервітуту або про дострокове припинення строкового реального сервітуту за шість місяців наперед.
(2) Valitseva kinnisasja omanik peab teeniva kinnisasja omanikule teatama tähtajatu reaalservituudi lõpetamisest või tähtajalise reaalservituudi ennetähtaegsest lõpetamisest kuus kuud ette.
(1) Якщо користь, отримувана від реального сервітуту, порівняно з обтяженням обслуговуючої нерухомої речі є нерозумно малою, власник обслуговуючої нерухомої речі має право вимагати від власника пануючої нерухомої речі згоди на припинення реального сервітуту за умови, що він відшкодує власникові пануючої нерухомої речі шкоду, що виникає внаслідок припинення сервітуту.
(1) Kui reaalservituudist saadav kasu on teeniva kinnisasja koormatisega võrreldes ebamõistlikult väike, on teeniva kinnisasja omanikul õigus nõuda valitseva kinnisasja omanikult nõusolekut reaalservituudi lõpetamiseks tingimusel, et ta hüvitab valitseva kinnisasja omanikule servituudi lõpetamise tõttu tekkiva kahju.
(2) Якщо власник пануючої нерухомої речі втратив інтерес до здійснення прав, що випливають з реального сервітуту, власник обслуговуючої нерухомої речі має право вимагати від власника пануючої нерухомої речі згоди на припинення реального сервітуту. Втрата інтересу презюмується, якщо власник пануючої нерухомої речі протягом 10 років не користувався реальним сервітутом або якщо він протягом того самого часу дозволяв користування обслуговуючою нерухомою річчю у спосіб, що суперечить реальному сервітуту. [RT I 2003, 13, 64 - набув чинності 01.07.2003]
(2) Kui valitseva kinnisasja omanik on kaotanud huvi reaalservituudist tulenevate õiguste teostamise vastu, on teeniva kinnisasja omanikul õigus nõuda valitseva kinnisasja omanikult nõusolekut reaalservituudi lõpetamiseks. Huvi kaotamist eeldatakse, kui valitseva kinnisasja omanik ei ole 10 aasta jooksul reaalservituuti kasutanud või kui ta on sama aja jooksul lubanud teeniva kinnisasja kasutamist viisil, mis on vastuolus reaalservituudiga. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Реальний сервітут дає право вчиняти лише ті дії, які, виходячи зі змісту сервітуту, необхідні в інтересах пануючої нерухомої речі. Зміст реального сервітуту визначається угодою сторін, якщо законом не передбачено інше. [RT I 2003, 13, 64 - набув чинності 01.07.2003]
(1) Reaalservituut annab õiguse teha üksnes neid tegusid, mis servituudi sisust tulenevalt on valitseva kinnisasja huvides vajalikud. Reaalservituudi sisu määratakse poolte kokkuleppega, kui seaduses ei ole sätestatud teisiti. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(2) Реальний сервітут слід здійснювати у спосіб, який є найменш обтяжливим для обслуговуючої нерухомої речі.
(2) Reaalservituuti tuleb teostada viisil, mis on teenivale kinnisasjale kõige vähem koormav.
(3) Збільшення потреб пануючої нерухомої речі саме по собі не збільшує обтяження, що лежить на обслуговуючій нерухомій речі.
(3) Valitseva kinnisasja vajaduste suurenemine ei suurenda iseenesest teenival kinnisasjal lasuvat koormatist.
(1) Якщо реальний сервітут здійснюється на службовій нерухомій речі за допомогою певної будівлі або пристрою, власник панівної нерухомої речі зобов'язаний її спорудити та утримувати в належному стані, а при припиненні сервітуту — на вимогу власника службової нерухомої речі за власний кошт вивезти, якщо законом або правочином про встановлення сервітуту не передбачено інше.
(1) Kui reaalservituuti teostatakse teenival kinnisasjal mingi ehitise või seadeldise abil, on valitseva kinnisasja omanik kohustatud selle rajama ja korras hoidma ning servituudi lõppemisel selle teeniva kinnisasja omaniku nõudel omal kulul ära vedama, kui seaduses või servituudi seadmise tehinguga ei ole sätestatud teisiti.
(2) Якщо будівлю або пристрій введено в дію також в інтересах службової нерухомої речі, власники панівної та службової нерухомих речей несуть витрати на будівництво й утримання відповідно до отримуваної вигоди.
(2) Kui ehitis või seadeldis on käiku antud ka teeniva kinnisasja huvides, kannavad valitseva ja teeniva kinnisasja omanikud ehitamise ja korrashoiu kulud vastavuses saadava kasuga.
(3) Якщо обов'язок утримання будівлі або пристрою покладено на власника службової нерухомої речі, застосовуються відповідні положення про реальне обтяження. [RT I 2003, 13, 64 - набув чинності 01.07.2003]
(3) Kui ehitise või seadeldise korrashoiu kohustus lasub teeniva kinnisasja omanikul, kohaldatakse vastavaid reaalkoormatise sätteid. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(4) Власник панівної нерухомої речі має право використовувати службову нерухому річ для виконання будівельних та ремонтних робіт, необхідних для користування сервітутом.
(4) Valitseva kinnisasja omanikul on õigus servituudi kasutamiseks vajalike ehitus- ja korrastustööde tegemiseks kasutada teenivat kinnisasja.
(1) Власник службової нерухомої речі має право вимагати за власний кошт зміни способу здійснення реального сервітуту, якщо попереднє господарське призначення реального сервітуту може бути досягнуте й у разі зміни способу здійснення, і якщо попередній спосіб здійснення значно шкідливіший для інтересів власника службової нерухомої речі порівняно з новим способом. Витрати, пов'язані зі зміною способу здійснення сервітуту, власник службової нерухомої речі повинен сплатити наперед.
(1) Teeniva kinnisasja omanikul on õigus nõuda enda kulul reaalservituudi teostamise viisi muutmist, kui reaalservituudi senist majanduslikku otstarvet võib saavutada ka teostamise viisi muutmise korral ja kui senine teostamise viis on teeniva kinnisasja omaniku huvidele uue viisiga võrreldes tunduvalt kahjulikum. Servituudi teostamise viisi muutmisega seotud kulud peab teeniva kinnisasja omanik ette tasuma.
(2) [Втратив чинність – RT I 2003, 13, 64 - набув чинності 01.07.2003]
(2) [Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Якщо здійснення реального сервітуту обмежується використанням однієї частини службової нерухомої речі і якась інша частина так само придатна для цього, а здійснення реального сервітуту на попередній частині значно шкідливіше для власника службової нерухомої речі порівняно з іншою частиною, він має право вимагати, щоб реальний сервітут здійснювався на іншій частині нерухомої речі. Витрати, пов'язані з перенесенням, власник службової нерухомої речі повинен сплатити наперед.
(1) Kui reaalservituudi teostamine piirdub teeniva kinnisasja ühe osa kasutamisega ja mõni teine osa on selleks niisama sobiv ning reaalservituudi teostamine senisel osal on teeniva kinnisasja omanikule mõne teise osaga võrreldes tunduvalt kahjulikum, on tal õigus nõuda, et reaalservituuti teostataks kinnisasja teisel osal. Ümberpaigutamisega seotud kulud peab teeniva kinnisasja omanik ette tasuma.
(2) [Втратив чинність – RT I 2003, 13, 64 - набув чинності 01.07.2003]
(2) [Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Реальний сервітут є неподільним.
(1) Reaalservituut on jagamatu.
(2) Якщо панівну нерухому річ поділено, реальний сервітут залишається чинним на користь усіх частин. Після поділу панівної нерухомої речі здійснення реального сервітуту не допускається в обсязі, у якому воно стає більш обтяжливим щодо службової нерухомої речі. [RT I 2003, 13, 64 - набув чинності 01.07.2003]
(2) Kui valitsev kinnisasi jagatakse, jääb reaalservituut kehtima kõikide osade kasuks. Pärast valitseva kinnisasja jagamist ei ole reaalservituudi teostamine lubatud ulatuses, milles see muutub teeniva kinnisasja suhtes koormavamaks. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(3) Якщо здійснення реального сервітуту після поділу панівної нерухомої речі обмежується інтересом однієї частини, власник службової нерухомої речі має право вимагати вилучення реального сервітуту з кадастрової книги щодо інших частин.
(3) Kui reaalservituudi teostamine pärast valitseva kinnisasja jagamist piirdub ühe osa huviga, on teeniva kinnisasja omanikul õigus nõuda reaalservituudi kustutamist kinnistusraamatust teiste osade suhtes.
(4) При поділі службової нерухомої речі реальний сервітут залишається чинним щодо всіх частин.
(4) Teeniva kinnisasja jagamisel jääb reaalservituut kehtima kõikide osade suhtes.
(5) Якщо реальний сервітут після поділу службової нерухомої речі не обтяжує якусь її частину або не може обтяжувати, власник необтяженої частини має право вимагати вилучення реального сервітуту з кадастрової книги щодо своєї частини.
(5) Kui reaalservituut pärast teeniva kinnisasja jagamist mõnda selle osa ei koorma või koormata ei saa, on koormamata osa omanikul õigus nõuda oma osa suhtes reaalservituudi kustutamist kinnistusraamatust.
(1) Якщо кілька сервітутів або сервітут та інше право користування обтяжують нерухому річ на одному й тому самому ранговому місці кадастрової книги і ці права не можуть здійснюватися разом повністю або частково, кожна уповноважена особа може вимагати здійснення прав у спосіб, який найбільше відповідає інтересам усіх уповноважених осіб.
(1) Kui mitu servituuti või servituut ning muu kasutusõigus koormavad kinnisasja kinnistusraamatu ühel ja samal järjekohal ning neid õigusi ei saa koos kas täielikult või osaliselt teostada, võib iga õigustatud isik nõuda õiguste teostamist viisil, mis vastab kõige enam kõigi õigustatud isikute huvidele.
(1) У разі перешкоджання здійсненню реального сервітуту уповноважена особа має права, зазначені в § 89 цього закону. [RT I 2003, 13, 64 - набув чинності 01.07.2003]
(1) Reaalservituudi teostamise takistamise korral on õigustatud isikul käesoleva seaduse §-s 89 nimetatud õigused. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Якщо володільцю панівної нерухомої речі перешкоджають у здійсненні сервітуту, внесеного до кадастрової книги на користь кожночасного власника панівної нерухомої речі, то відповідно застосовуються чинні положення про захист володіння, якщо сервітут протягом одного року до порушення було здійснено щонайменше один раз. [RT I 2003, 13, 64 - набув чинності 01.07.2003]
(1) Kui valitseva kinnisasja valdajat takistatakse mõne valitseva kinnisasja igakordse omaniku kasuks kinnistusraamatusse kantud servituudi teostamisel, siis kohaldatakse vastavalt valduse kaitse kohta kehtivaid sätteid, kui servituuti on ühe aasta jooksul enne rikkumist vähemalt üks kord teostatud. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
–
–
[Втратили чинність – RT I 2003, 13, 64 - набув чинності 01.07.2003]
[Kehtetud - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Узуфрукт обтяжує нерухому річ таким чином, що особа, на користь якої встановлено узуфрукт, має право користуватися нерухомою річчю та набувати її плоди. [RT I 2003, 13, 64 - набув чинності 01.07.2003]
(1) Kasutusvaldus koormab kinnisasja selliselt, et isik, kelle kasuks kasutusvaldus on seatud, on õigustatud kasutama kinnisasja ja omandama selle vilju. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(2) [Втратив чинність – RT I 2003, 13, 64 - набув чинності 01.07.2003]
(2) [Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(3) Узуфрукт можна обмежити виключенням певного способу користування.
(3) Kasutusvaldust võib piirata mõne kasutusviisi välistamisega.
(4) [Втратив чинність – RT I 2003, 13, 64 - набув чинності 01.07.2003]
(4) [Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Речово-правовий договір, що укладається для встановлення узуфрукту, має бути нотаріально засвідчений. [RT I 2003, 13, 64 - набув чинності 01.07.2003]
(1) Kasutusvalduse seadmiseks sõlmitav asjaõigusleping peab olema notariaalselt tõestatud. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Узуфрукт припиняється зі смертю узуфруктуарія, якщо законом не передбачено інше.
(1) Kasutusvaldus lõpeb kasutusvaldaja surmaga, kui seaduses ei ole sätestatud teisiti.
(1¹) Якщо узуфрукт встановлено на користь кількох осіб, то у разі смерті або припинення одного узуфруктуарія частки узуфрукту інших узуфруктуаріїв збільшуються відповідно до розміру їхніх часток, якщо не домовлено про інше.
(1¹) Kui kasutusvaldus on seatud mitme isiku kasuks, suurenevad ühe kasutusvaldaja surma või lõppemise korral teiste kasutusvaldajate kasutusvalduse osad vastavalt nende osade suurusele, kui ei ole kokku lepitud teisiti.
(2) Якщо законом або правочином визначено, що узуфрукт переходить до спадкоємця узуфруктуарія, узуфрукт продовжує діяти щодо спадкоємця. [RT I 2003, 13, 64 - набув чинності 01.07.2003]
(2) Kui seaduse või tehinguga on määratud, et kasutusvaldus läheb üle kasutusvaldaja pärijale, kehtib kasutusvaldus pärija suhtes edasi. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Узуфрукт припиняється з припиненням юридичної особи — узуфруктуарія.
(1) Kasutusvaldus lõpeb kasutusvaldajast juriidilise isiku lõppemisega.
(2) Узуфрукт юридичної особи у будь-якому разі припиняється зі спливом 100 років від виникнення узуфрукту. [RT I 2003, 13, 64 - набув чинності 01.07.2003]
(2) Juriidilise isiku kasutusvaldus lõpeb igal juhul 100 aasta möödumisel kasutusvalduse tekkimisest. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Узуфрукт можна припинити за згодою узуфруктуарія та власника.
(1) Kasutusvalduse võib lõpetada kasutusvaldaja ja omaniku kokkuleppel.
(1¹) Узуфруктуарій має право вимагати припинення узуфрукту за умови, що він відшкодує власнику нерухомої речі шкоду, яка виникає внаслідок припинення узуфрукту. Про бажання припинити узуфрукт узуфруктуарій повинен повідомити власника нерухомої речі за шість місяців наперед.
(1¹) Kasutusvaldajal on õigus nõuda kasutusvalduse lõpetamist tingimusel, et ta hüvitab kinnisasja omanikule kasutusvalduse lõppemise tõttu tekkiva kahju. Kasutusvaldaja peab kasutusvalduse lõpetamise soovist teatama kinnisasja omanikule kuus kuud ette.
(2) Власник нерухомої речі може вимагати припинення узуфрукту, якщо:
(2) Kinnisasja omanik võib nõuda kasutusvalduse lõpetamist, kui:
1) узуфрукт втратив для узуфруктуарія будь-яке значення;
1) kasutusvaldus on kaotanud kasutusvaldaja jaoks igasuguse tähtsuse;
2) його шкода істотно перевищує вигоду узуфруктуарія;
2) tema kahju on oluliselt suurem kasutusvaldaja kasust;
3) узуфруктуарій не надає власнику нерухомої речі забезпечення (§ 224).
3) kasutusvaldaja ei anna kinnisasja omanikule tagatist (§ 224).
(3) У випадках, зазначених у частинах 1–2 цього параграфа, застосовуються відповідні положення про припинення реального сервітуту, якщо законом не передбачено інше. [RT I 2003, 13, 64 - набув чинності 01.07.2003]
(3) Käesoleva paragrahvi 1.–2. lõikes nimetatud juhtudel kohaldatakse vastavaid reaalservituudi lõpetamise sätteid, kui seaduses ei ole sätestatud teisiti. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Права та обов'язки, що випливають з узуфрукту, визначаються законом або правочином, що є підставою виникнення узуфрукту.
(1) Kasutusvaldusest tulenevad õigused ja kohustused määratakse kindlaks kasutusvalduse tekkimise aluseks oleva seaduse või tehinguga.
(1) Узуфруктуарій має право володіти та користуватися річчю.
(1) Kasutusvaldajal on õigus asja vallata ja kasutada.
(2) [Втратив чинність – RT I 2003, 13, 64 – набув чинності 01.07.2003]
(2) [Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(3) Узуфруктуарій має право на плоди речі.
(3) Kasutusvaldajal on õigus asja viljale.
(4) Узуфруктуарію належать природні плоди, які дозріли та були відокремлені під час дії узуфрукту.
(4) Kasutusvaldajale kuulub loodusvili, mis on valminud ja eraldatud kasutusvalduse ajal.
(5) Узуфруктуарію належать правові плоди, які виникли під час дії узуфрукту, незалежно від часу їх стягнення.
(5) Kasutusvaldajale kuulub õigusvili, mis tekkis kasutusvalduse ajal, sõltumata selle sissenõudmise ajast.
(6) [Втратив чинність – RT I 2003, 13, 64 – набув чинності 01.07.2003]
(6) [Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Узуфрукт не підлягає передачі. Права та обов'язки, що випливають з узуфрукту, може здійснювати інша особа, якщо законом або правочином, що є підставою виникнення узуфрукту, не встановлено інше.
(1) Kasutusvaldus ei ole üleantav. Kasutusvaldusest tulenevaid õigusi ja kohustusi võib teostada teine isik, kui kasutusvalduse tekkimise aluseks oleva seaduse või tehinguga ei ole sätestatud teisiti.
(1) У разі припинення узуфрукту узуфруктуарій або його правонаступник зобов'язаний повернути предмет узуфрукту власникові у стані, передбаченому частиною 1 § 218.
(1) Kasutusvalduse lõppemisel on kasutusvaldaja või tema õigusjärglane kohustatud kasutusvalduse eseme omanikule tagastama § 218 1. lõikes sätestatud seisukorras.
(1) При поділі нерухомої речі, що перебуває в узуфрукті, застосовуються положення про реальний сервітут, що стосуються поділу службової нерухомої речі (§ 182 ч. 4 і 5).
(1) Kasutusvalduses oleva kinnisasja jagamisel kohaldatakse teeniva kinnisasja jagamise kohta käivaid reaalservituudi sätteid (§ 182 lg 4 ja 5).
(1) Узуфруктуарій зобов'язаний зберігати попереднє господарське призначення речі та користуватися нею упорядковано і по-господарськи дбайливо. Він не може істотно змінювати чи перетворювати річ.
(1) Kasutusvaldaja on kohustatud säilitama asja senise majandusliku otstarbe ning kasutama seda korrapäraselt ja heaperemehelikult. Ta ei või asja oluliselt muuta ega ümber kujundada.
(2) Права узуфруктуарія щодо користування річчю, що перебуває в узуфрукті, не можуть бути більшими, ніж власні права власника.
(2) Kasutusvaldaja õigused kasutusvalduses oleva asja kasutamise suhtes ei saa olla suuremad kui omaniku enda õigused.
(3) Узуфруктуарій може у встановленому законом порядку використовувати корисні копалини, а також ліс у межах, необхідних для впорядкованого господарювання нерухомою річчю.
(3) Kasutusvaldaja võib seadusega sätestatud korras kasutada maavarasid, samuti metsa kinnisasja korrapäraseks majandamiseks vajalikul määral.
(1) Узуфруктуарій зобов'язаний за власний рахунок утримувати в належному стані річ, що перебуває в узуфрукті, та здійснювати необхідний для звичайного утримання ремонт і оновлення.
(1) Kasutusvaldaja on kohustatud kasutusvalduses olevat asja omal kulul korras hoidma ja asja tavaliseks korrashoiuks vajalikke parandusi ning uuendusi tegema.
(2) [Втратив чинність – RT I 2003, 13, 64 – набув чинності 01.07.2003]
(2) [Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(3) Узуфруктуарій не відповідає за зміну речі та зменшення її вартості, що супроводжує впорядковане здійснення узуфрукту.
(3) Kasutusvaldaja ei vastuta asja muutumise ja väärtuse vähenemise eest, mis kaasneb kasutusvalduse korrapärase teostamisega.
(1) Якщо річ, що перебуває в узуфрукті, пошкоджується або для її збереження необхідно здійснити ремонт чи оновлення, які перевищують звичайне утримання, узуфруктуарій зобов'язаний невідкладно повідомити про це власника. [RT I 2003, 13, 64 - набув чинності 01.07.2003]
(1) Kui kasutusvalduses olevat asja kahjustatakse või selle alalhoiuks on vaja teha parandusi või uuendusi, mis ületavad tavalise korrashoiu, on kasutusvaldaja kohustatud sellest omanikule viivitamata teatama. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(2) Якщо третя особа заявляє про своє право на річ, що перебуває в узуфрукті, узуфруктуарій зобов'язаний повідомити про це власника.
(2) Kui kolmas isik teatab oma õigusest kasutusvalduses olevale asjale, on kasutusvaldaja kohustatud sellest omanikule teatama.
(1) Узуфруктуарій має право розпоряджатися приналежностями нерухомої речі.
(1) Kasutusvaldajal on õigus käsutada kinnisasja päraldisi.
(2) Узуфруктуарій зобов'язаний у разі зменшення чи відокремлення приналежностей, зумовленого впорядкованим господарюванням нерухомою річчю, замінити ці речі новими. Речі, що замінюють приналежності, переходять у власність власника нерухомої речі. Якщо приналежності не належали власникові нерухомої речі, речі, якими замінюються приналежності, переходять у власність попереднього власника приналежностей. [RT I 2003, 13, 64 - набув чинності 01.07.2003]
(2) Kasutusvaldaja on kohustatud kinnisasja korrapärasest majandamisest tingitud päraldiste vähenemise või eraldamise korral asendama need asjad uutega. Päraldisi asendavad asjad lähevad kinnisasja omaniku omandisse. Kui päraldised ei kuulunud kinnisasja omanikule, lähevad asjad, millega päraldised asendatakse, seniste päraldiste omaniku omandisse. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Податки та проценти за боргами, що лежать на предметі узуфрукту, сплачує, а обтяження, витрати на господарювання та інші витрати несе узуфруктуарій відповідно до тривалості своїх прав.
(1) Kasutusvalduse esemel lasuvad maksud ja võlaintressid tasub ning koormatised, majandamis- ja muud kulud kannab kasutusvaldaja vastavalt oma õiguste kestusele.
(2) Якщо податки, обтяження чи витрати були стягнуті з власника, узуфруктуарій зобов'язаний відшкодувати їх йому в тому ж обсязі.
(2) Kui maksud, koormatised või kulutused on sisse nõutud omanikult, on kasutusvaldaja kohustatud talle need samas ulatuses hüvitama.
(1) Власник речі має право вимагати від узуфруктуарія забезпечення, якщо з дій узуфруктуарія випливає загроза істотного порушення прав власника.
(1) Asja omanikul on õigus nõuda kasutusvaldajalt tagatist, kui kasutusvaldaja tegevusest ilmneb omaniku õiguste olulise rikkumise oht.
(1) Особисте право користування обтяжує нерухому річ таким чином, що особа, на користь якої воно встановлене, має право певним чином користуватися нерухомою річчю або здійснювати щодо нерухомої речі певне право, яке за своїм змістом відповідає якомусь реальному сервітуту.
(1) Isiklik kasutusõigus koormab kinnisasja selliselt, et isik, kelle kasuks see on seatud, on õigustatud kinnisasja teatud viisil kasutama või teostama kinnisasja suhtes teatud õigust, mis oma sisult vastab mõnele reaalservituudile.
(2) Обсяг особистого права користування у разі сумніву визначається відповідно до потреб уповноваженої особи. [RT I 2003, 13, 64 - набув чинності 01.07.2003]
(2) Isikliku kasutusõiguse ulatus määratakse kahtluse korral vastavalt õigustatud isiku vajadustele. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
[RT I, 23.12.2022, 1 - набув чинності 01.02.2023]
[RT I, 23.12.2022, 1 - jõust. 01.02.2023]
(1) Особисте право користування може бути передане іншій особі за згодою власника нерухомої речі, не змінюючи при цьому тривалості особистого права користування. Набувач особистого права користування та первісний володілець відповідають перед власником нерухомої речі за виконання обов'язків, що виникають з особистого права користування, солідарно.
(1) Isikliku kasutusõiguse võib kinnisasja omaniku nõusolekul teisele isikule üle anda, muutmata seejuures isikliku kasutusõiguse kestust. Isikliku kasutusõiguse omandaja ja esialgne omaja vastutavad kinnisasja omaniku ees isiklikust kasutusõigusest tekkivate kohustuste täitmise eest solidaarselt.
(2) Якщо предметом особистого права користування є технічна мережа або споруда, згода власника нерухомої речі для передачі чи обтяження особистого права користування не потрібна. [RT I 2003, 13, 64 - набув чинності 01.07.2003]
(2) Kui isikliku kasutusõiguse esemeks on tehnovõrk või -rajatis, ei ole isikliku kasutusõiguse üleandmiseks või koormamiseks kinnisasja omaniku nõusolek vajalik. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(3) Якщо предметом особистого права користування є технічна мережа або споруда, особа, на користь якої встановлене особисте право користування, може надати його в підкористування договором, укладеним у письмовій формі, для розміщення споруд, необхідних для надання послуг електронного зв'язку, без згоди власника нерухомої речі, за умови, що захисна зона додаткових споруд не перевищує площі особистого права користування. [RT I, 25.01.2017, 1 - набув чинності 01.03.2017]
(3) Kui isikliku kasutusõiguse esemeks on tehnovõrk või -rajatis, võib isik, kelle kasuks isiklik kasutusõigus on seatud, anda selle kirjalikus vormis sõlmitud lepinguga allkasutusse elektroonilise side teenuse osutamiseks vajalike rajatiste paigutamiseks ilma kinnisasja omaniku nõusolekuta, tingimusel et lisanduvate rajatiste kaitsevöönd ei ületa isikliku kasutusõiguse ala. [RT I, 25.01.2017, 1 - jõust. 01.03.2017]
(4) Для припинення особистого права користування, предметом якого є технічна мережа або споруда, потрібні нотаріально засвідчена або цифрово підписана заява уповноваженої особи про припинення права та вилучення права з кріпосної книги. [RT I, 23.12.2022, 1 - набув чинності 01.02.2023]
(4) Isikliku kasutusõiguse, mille esemeks on tehnovõrk või -rajatis, lõpetamiseks on nõutav õigustatud isiku notariaalselt kinnitatud või digitaalselt allkirjastatud avaldus õiguse lõpetamise kohta ja õiguse kustutamine kinnistusraamatust. [RT I, 23.12.2022, 1 - jõust. 01.02.2023]
(1) Особисте право користування житловим будинком обтяжує нерухому річ таким чином, що особа, на користь якої воно встановлене, має право використовувати для проживання житловий будинок, що розташований на нерухомій речі, або його частину.
(1) Isiklik kasutusõigus elamule koormab kinnisasja selliselt, et isikul, kelle kasuks see on seatud, on õigus kasutada elamiseks kinnisasjal asuvat elamut või selle osa.
(2) Особа, яка має зазначене в частині 1 цього параграфа право, може розміщувати в житловому будинку членів своєї сім'ї, а також осіб, які необхідні для догляду за нею.
(2) Isik, kellel on käesoleva paragrahvi 1. lõikes nimetatud õigus, võib elamusse majutada oma perekonnaliikmeid, samuti isikuid, keda on vaja tema eest hoolitsemiseks.
(3) Якщо право користування надано кільком особам спільно, право користування триває доти, доки жива хоча б одна з цих осіб, якщо підставою виникнення права користування не встановлено інше.
(3) Kui kasutusõigus on antud mitmele isikule ühiselt, kestab kasutusõigus seni, kuni on elus kas või üks neist isikuist, kui kasutusõiguse tekkimise alusega ei ole sätestatud teisiti.
(4) Якщо право користування надано частині житлового будинку, уповноважена особа може користуватися також приміщеннями, обладнанням та устаткуванням, призначеними для спільного користування мешканцями.
(4) Kui kasutusõigus on antud elamu osale, võib õigustatud isik kasutada ka elanikele ühiseks kasutamiseks määratud ruume, sisustust ja seadmeid.
(1) Крім встановленого в §§ 225–227, до особистого права користування застосовуються відповідні положення про реальний сервітут. Якщо особисте право користування пов'язане з володінням, застосовуються відповідні положення про узуфрукт.
(1) Lisaks §-des 225–227 sätestatule kohaldatakse isiklikule kasutusõigusele reaalservituudi vastavaid sätteid. Kui isiklik kasutusõigus on seotud valdamisega, kohaldatakse kasutusvalduse vastavaid sätteid.
(1) Нерухому річ можна обтяжити таким чином, що кожночасний власник нерухомої речі повинен сплачувати особі, на користь якої встановлене реальне обтяження, періодичні платежі грошима або натурою чи вчиняти певні дії.
(1) Kinnisasja võib koormata selliselt, et kinnisasja igakordne omanik peab tasuma isikule, kelle kasuks reaalkoormatis on seatud, perioodilisi makseid rahas või natuuras või tegema teatud tegusid.
(2) Реальне обтяження можна встановити також на користь кожночасного власника іншої нерухомої речі. [RT I 2003, 13, 64 - набув чинності 01.07.2003]
(2) Reaalkoormatist võib seada ka teise kinnisasja igakordse omaniku kasuks. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(3) [Втратив чинність – RT I 2003, 13, 64 – набув чинності 01.07.2003]
(3) [Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Реальне обтяження є публічно-правовим, якщо воно встановлене на підставі закону на користь держави, органу місцевого самоврядування чи іншої публічно-правової юридичної особи.
(1) Reaalkoormatis on avalik-õiguslik, kui see on seatud seaduse alusel riigi, kohaliku omavalitsuse või muu avalik-õigusliku juriidilise isiku kasuks.
(2) Реальне обтяження є приватноправовим, якщо воно встановлене на користь фізичної особи, приватноправової юридичної особи чи кожночасного власника іншої нерухомої речі. [RT I 2003, 13, 64 - набув чинності 01.07.2003]
(2) Reaalkoormatis on eraõiguslik, kui see on seatud füüsilise isiku, eraõigusliku juriidilise isiku või teise kinnisasja igakordse omaniku kasuks. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Речово-правовий договір, що укладається для встановлення реального обтяження, має бути нотаріально посвідчений.
(1) Reaalkoormatise seadmiseks sõlmitav asjaõigusleping peab olema notariaalselt tõestatud.
(2) При встановленні реального обтяження за можливості слід визначити грошову вартість реального обтяження та внести її до кріпосної книги. [RT I 2003, 13, 64 - набув чинності 01.07.2003]
(2) Reaalkoormatise seadmisel tuleb võimaluse korral määrata reaalkoormatise rahaline väärtus ja see kinnistusraamatusse kanda. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Уповноважена особа може вимагати припинення реального обтяження та його викупу зобов'язаною особою, якщо:
(1) Õigustatud isik võib nõuda reaalkoormatise lõpetamist ja selle väljaostmist kohustatud isiku poolt, kui:
1) обтяжена нерухома річ ділиться і цим суттєво порушуються права уповноваженої особи, або
1) koormatud kinnisasi jagatakse ning sellega kahjustatakse tunduvalt õigustatud isiku õigusi või
2) зобов'язана особа суттєво зменшує вартість обтяженої нерухомої речі та не надає забезпечення для виконання обов'язків, що випливають з реального обтяження, або
2) kohustatud isik vähendab tunduvalt koormatud kinnisasja väärtust ega anna tagatist reaalkoormatisest tulenevate kohustuste täitmiseks või
3) зобов'язана особа не виконувала обов'язки, що випливають з реального обтяження, поспіль протягом трьох років.
3) kohustatud isik on jätnud reaalkoormatisest tulenevad kohustused järjest kolme aasta jooksul täitmata.
(1) Зобов'язана особа може вимагати припинення реального обтяження шляхом його викупу в уповноваженої особи, якщо:
(1) Kohustatud isik võib nõuda reaalkoormatise lõpetamist selle väljaostmisega õigustatud isikult, kui:
1) уповноважена особа не виконує договір, що є підставою виникнення реального обтяження, або
1) õigustatud isik ei täida reaalkoormatise tekkimise aluseks olevat lepingut või
2) реальне обтяження триває 30 років, незалежно від зазначеного в записі кріпосної книги довшого строку чи недопустимості викупу.
2) reaalkoormatis on kestnud 30 aastat, olenemata kinnistusraamatu kandes märgitud pikemast tähtajast või väljaostu lubamatusest.
(2) Якщо викуп реального обтяження вимагається на підставі, встановленій пунктом 2 частини 1 цього параграфа, про це слід повідомити за один рік наперед.
(2) Kui reaalkoormatise väljaostu nõutakse käesoleva paragrahvi 1. lõike punktis 2 sätestatud alusel, peab sellest üks aasta ette teatama.
(3) Викуп не можна вимагати, якщо реальне обтяження встановлене на користь певної фізичної особи, або встановлене на підставі закону, або пов'язане з реальним сервітутом.
(3) Väljaostu ei või nõuda, kui reaalkoormatis on seatud teatud füüsilise isiku kasuks või on seatud seaduse alusel või on seotud reaalservituudiga.
(1) При визначенні ціни викупу реального обтяження за основу береться вартість реального обтяження, зазначена в записі кріпосної книги.
(1) Reaalkoormatise väljaostuhinna määramisel võetakse aluseks kinnistusraamatu kandes märgitud reaalkoormatise väärtus.
(2) Якщо вартість реального обтяження не внесена до кріпосної книги, або запис є неповним, або грошова вартість дій, що випливають з реального обтяження, суттєво змінилася, ціну викупу визначає суд, враховуючи фактичні обставини та беручи тривалість реального обтяження за 30 років.
(2) Kui reaalkoormatise väärtus ei ole kinnistusraamatusse kantud või kanne on puudulik või reaalkoormatisest tulenevate tegude rahaline väärtus on oluliselt muutunud, määrab väljaostuhinna kohus, arvestades tegelikke olusid ning võttes reaalkoormatise kestuseks 30 aastat.
(1) Реальне обтяження не виникає внаслідок набувальної давності та не припиняється внаслідок позовної давності.
(1) Reaalkoormatis ei teki igamisega ega lõpe aegumisega.
(2) Кожен окремий обов'язок, що випливає з реального обтяження, погашається позовною давністю протягом загального строку позовної давності вимоги, рахуючи з часу, коли він став особистим боргом зобов'язаної особи (§ 239 ч. 1). [RT I 2003, 13, 64 - набув чинності 01.07.2003]
(2) Reaalkoormatisest tulenev iga üksik kohustus aegub nõude aegumise üldise tähtaja jooksul, arvates ajast, mil see muutus kohustatud isiku isiklikuks võlaks (§ 239 lg 1). [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Реальне обтяження переходить разом з обтяженою нерухомою річчю до кожного набувача нерухомої речі незалежно від його згоди.
(1) Reaalkoormatis läheb koos koormatud kinnisasjaga üle igale kinnisasja omandajale tema nõusolekust sõltumata.
(2) Реальне обтяження, встановлене на користь кожночасного власника нерухомої речі, не можна відокремити від цієї нерухомої речі.
(2) Kinnisasja igakordse omaniku kasuks seatud reaalkoormatist ei või lahutada sellest kinnisasjast.
(3) Реальне обтяження, встановлене на користь певної особи, не можна пов'язати з нерухомою річчю.
(3) Teatud isiku kasuks seatud reaalkoormatist ei või siduda kinnisasjaga.
(1) Реальне обтяження, встановлене на користь певної особи, можна передати іншій особі, якщо реальне обтяження за своєю суттю є передаваним і при цьому не збільшується.
(1) Teatud isiku kasuks seatud reaalkoormatist võib teisele isikule üle anda, kui reaalkoormatis oma olemuselt on üleantav ega suurene sellega.
(2) Реальне обтяження не є передаваним, якщо непередаваним є окремий обов'язок, що випливає з реального обтяження.
(2) Reaalkoormatis ei ole üleantav, kui üleantav ei ole reaalkoormatisest tulenev üksikkohustus.
(1) За виконання окремих обов'язків, що випливають з реального обтяження, власник відповідає обтяженою нерухомою річчю. Власник нерухомої речі протягом строку його власності відповідає за виконання окремих обов'язків, що стали такими, які підлягають стягненню, також особисто, якщо не домовлено про інше. [RT I 2003, 13, 64 - набув чинності 01.07.2003]
(1) Reaalkoormatisest tulenevate üksikkohustuste täitmise eest vastutab omanik koormatud kinnisasjaga. Kinnisasja omanik vastutab tema omandi kestuse jooksul sissenõutavaks muutunud üksikkohustuste täitmise eest ka isiklikult, kui ei ole kokku lepitud teisiti. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1¹) Якщо забезпечена реальним обтяженням грошова вимога не виконується, уповноважена особа має право вимагати примусового виконання в порядку, встановленому Кодексом виконавчого провадження. [RT I 2009, 68, 463 - набув чинності 01.01.2010]
(1¹) Kui reaalkoormatisega tagatud rahalist nõuet ei täideta, on õigustatud isikul õigus nõuda sundtäitmist täitemenetluse seadustikus sätestatud korras. [RT I 2009, 68, 463 - jõust. 01.01.2010]
(2) [Втратив чинність – RT I 2003, 13, 64 - набув чинності 01.07.2003]
(2) [Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(3) Якщо обтяжена нерухома річ ділиться, реальне обтяження продовжує діяти щодо окремих частин, і за виконання обов'язків власники окремих частин відповідають солідарно. [RT I 2003, 13, 64 - набув чинності 01.07.2003]
(3) Kui koormatud kinnisasi jagatakse, kehtib reaalkoormatis üksikosade suhtes edasi ja kohustuste täitmise eest vastutavad üksikosade omanikud solidaarselt. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Якщо ділиться нерухома річ, на користь кожночасного власника якої встановлене реальне обтяження (пануюча нерухома річ), реальне обтяження продовжує діяти на користь частин.
(1) Kui jagatakse kinnisasi, mille igakordse omaniku kasuks reaalkoormatis on seatud (valitsev kinnisasi), kehtib reaalkoormatis osade kasuks edasi.
(2) Якщо обов'язки, що виникають з реального обтяження, є подільними, то реальне обтяження ділиться між названими в частині 1 цього параграфа частинами відповідно до їх розміру. Якщо обов'язки не є подільними, то власники цих частин уповноважені вимагати виконання солідарно.
(2) Kui reaalkoormatisest tekkivad kohustused on jagatavad, siis jagatakse reaalkoormatis käesoleva paragrahvi 1. lõikes nimetatud osade vahel vastavalt nende suurusele. Kui kohustused ei ole jagatavad, siis on nende osade omanikud õigustatud nõudma täitmist solidaarselt.
(3) Власник нерухомої речі може при поділі пануючої нерухомої речі визначити реальне обтяження чинним лише щодо однієї чи кількох частин. Визначення слід внести до кріпосної книги.
(3) Kinnisasja omanik võib valitseva kinnisasja jagamisel määrata reaalkoormatise kehtivaks ainult ühe või mitme osa suhtes. Määramine tuleb kanda kinnistusraamatusse.
(4) Якщо власник пануючої нерухомої речі відчужує одну частину нерухомої речі, не зробивши розпорядження про поділ реального обтяження, реальне обтяження залишається чинним щодо тієї частини нерухомої речі, яку власник залишає собі.
(4) Kui valitseva kinnisasja omanik võõrandab ühe osa kinnisasjast, tegemata reaalkoormatise jagamise korraldust, jääb reaalkoormatis kehtima selle kinnisasja osa suhtes, mille omanik endale jätab.
(5) Якщо реальне обтяження через свою суть пов'язане з однією частиною, що виникла при поділі нерухомої речі, зобов'язана особа може вимагати припинення реального обтяження щодо інших частин.
(5) Kui reaalkoormatis on oma olemuse tõttu seotud kinnisasja jagamisel tekkinud ühe osaga, võib kohustatud isik nõuda reaalkoormatise lõpetamist teiste osade suhtes.
(1) Нерухому річ можна обтяжити таким чином, щоб особа, на користь якої встановлене право забудови, мала відчужуване та спадкоємне строкове право володіти на нерухомій речі стійко поєднаною з нею будівлею. На одну нерухому річ можна встановити лише одне право забудови.
(1) Kinnisasja võib koormata selliselt, et isikul, kelle kasuks hoonestusõigus on seatud, on võõrandatav ja pärandatav tähtajaline õigus omada kinnisasjal sellega püsivalt ühendatud ehitist. Ühele kinnisasjale võib seada ainult ühe hoonestusõiguse.
(2) Право забудови поширюється, крім землі під будівлею, також на частину нерухомої речі, яка необхідна для користування будівлею.
(2) Hoonestusõigus ulatub lisaks ehitisealusele maale ka kinnisasja osale, mis on vajalik ehitise kasutamiseks.
(3) Обсяг права забудови не може обмежуватися однією частиною будівлі, як-от поверхом.
(3) Hoonestusõiguse ulatus ei või piirduda ehitise ühe osaga nagu korrus.
(4) До права забудови застосовуються положення про нерухому річ, якщо законом не встановлено інше.
(4) Hoonestusõigusele kohaldatakse kinnisasja sätteid, kui seaduses ei ole sätestatud teisiti.
(5) Будівля, яка збудована на підставі права забудови або існувала на момент його встановлення і на яку поширюється право забудови, є істотною частиною права забудови. [RT I 2003, 13, 64 - набув чинності 01.07.2003]
(5) Ehitis, mis on hoonestusõiguse alusel ehitatud või oli selle seadmisel olemas ja millele hoonestusõigus laieneb, on hoonestusõiguse oluline osa. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Правочин, що зобов'язує до встановлення чи передачі права забудови, має бути нотаріально посвідчений.
(1) Hoonestusõiguse seadmiseks või üleandmiseks kohustav tehing peab olema notariaalselt tõestatud.
(2) Речово-правовий договір, що укладається для встановлення чи передачі права забудови, має бути нотаріально посвідчений. [RT I 2003, 13, 64 - набув чинності 01.07.2003]
(2) Hoonestusõiguse seadmiseks või üleandmiseks sõlmitav asjaõigusleping peab olema notariaalselt tõestatud. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Для припинення права забудови необхідна згода власника нерухомої речі. Згоду слід надати відділу кріпосної книги або володільцю права забудови (забудовнику). Згода не є відкличною. [RT I 2003, 13, 64 - набув чинності 01.07.2003]
(1) Hoonestusõiguse lõpetamiseks on vajalik kinnisasja omaniku nõusolek. Nõusolek tuleb anda kinnistusosakonnale või hoonestusõiguse omajale (hoonestaja). Nõusolek ei ole tagasivõetav. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Якщо забудовник не звів необхідну будівлю протягом строку, погодженого при встановленні права забудови, або якщо забудовник істотно порушує свої договірні зобов'язання, власник нерухомої речі має право вимагати від забудовника згоди на внесення права забудови на своє ім'я (перехід до власника).
(1) Kui hoonestaja ei ole hoonestusõiguse seadmisel kokkulepitud tähtaja jooksul nõutavat ehitist püstitanud või kui hoonestaja rikub oluliselt oma lepingulisi kohustusi, on kinnisasja omanikul õigus nõuda hoonestajalt nõusolekut hoonestusõiguse enda nimele kandmiseks (omanikule langemine).
(2) Право власника вимагати внесення права забудови на своє ім'я не може бути відокремлене від нерухомої речі.
(2) Omaniku õigust nõuda hoonestusõiguse kandmist enda nimele ei või lahutada kinnisasjast.
(2¹) Замість внесення права забудови на своє ім'я власник може вимагати передачі права забудови вказаній ним особі.
(2¹) Omanik võib hoonestusõiguse enda nimele kandmise asemel nõuda hoonestusõiguse üleandmist tema poolt nimetatud isikule.
(3) Вимога, зазначена в частині 1 цього параграфа, погашається давністю зі спливом шести місяців з моменту, коли власник нерухомої речі дізнається про наявність відповідної підстави, але не пізніше ніж зі спливом двох років з моменту виникнення вимоги. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(3) Käesoleva paragrahvi 1. lõikes nimetatud nõue aegub kuue kuu möödumisel hetkest, mil kinnisasja omanik saab teada vastava eelduse olemasolust, kuid mitte hiljem kui kahe aasta möödumisel nõude tekkimisest. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) При переході права забудови до власника власник повинен сплатити забудовнику відшкодування. Змістом права забудови може бути домовленість про розмір і спосіб виплати відшкодування, а також про виключення відшкодування. Якщо розмір відшкодування не погоджено, таким вважається звичайна вартість права забудови.
(1) Hoonestusõiguse langemisel omanikule peab omanik tasuma hoonestajale hüvitise. Hoonestusõiguse sisuks võib olla kokkulepe hüvitise suuruse ja maksmise viisi, samuti hüvitise välistamise kohta. Kui hüvitise suurus ei ole kokku lepitud, loetakse selleks hoonestusõiguse harilik väärtus.
(2) Якщо право забудови встановлено для зведення житлового будинку, не можна домовлятися про виплату відшкодування, меншого ніж дві третини звичайної вартості права забудови. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(2) Kui hoonestusõigus on seatud elamu püstitamiseks, ei või kokku leppida väiksema hüvitise maksmises kui kaks kolmandikku hoonestusõiguse harilikust väärtusest. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) При переході права забудови до власника зберігається таке, що обтяжує право забудови:
(1) Hoonestusõiguse omanikule langemisel jääb püsima hoonestusõigust koormav:
1) іпотека та реальне обтяження, які не належать самому забудовнику;
1) hüpoteek ja reaalkoormatis, mis ei kuulu hoonestajale endale;
2) інше обмежене речове право, яке обтяжує також нерухому річ, обтяжену правом забудови.
2) muu piiratud asjaõigus, mis koormab ka hoonestusõigusega koormatud kinnisasja.
(2) Інші речові права, що обтяжують право забудови, втрачають чинність.
(2) Teised hoonestusõigust koormavad asjaõigused kaotavad kehtivuse.
(1) Якщо власником права забудови та земельної ділянки стає одна й та сама особа, право забудови видаляється з кріпосної книги на підставі її заяви. До видалення запису право забудови зберігається як речове право, якщо власник не подає заяви про видалення права забудови.
(1) Kui hoonestusõiguse ja maatüki omanikuks saab üks ja sama isik, kustutatakse hoonestusõigus kinnistusraamatust tema avalduse alusel. Kande kustutamiseni jääb hoonestusõigus asjaõigusena püsima, kui omanik ei esita avaldust hoonestusõiguse kustutamiseks.
(2) [Втратив чинність – RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(2) [Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Право забудови не припиняється зі знищенням будівлі.
(1) Hoonestusõigus ei lõpe ehitise hävimisega.
(1) Забудовник при здійсненні своїх прав не може порушувати права власника обтяженої нерухомої речі.
(1) Hoonestaja ei või oma õiguste teostamisel rikkuda koormatud kinnisasja omaniku õigusi.
(2) Забудовник повинен забезпечувати збереження будівлі, якщо він не домовився з власником нерухомої речі про інше.
(2) Hoonestaja peab tagama ehitise säilimise, kui ta ei ole kinnisasja omanikuga kokku leppinud teisiti.
(1) Право забудови не можна обмежувати умовами, що суперечать сутності цього права.
(1) Hoonestusõigust ei või kitsendada selle õiguse olemusega vastuolus olevate tingimustega.
(2) Право забудови не можна встановлювати зі скасувальною умовою. Домовленість, якою припинення права забудови пов'язується зі скасувальною умовою, а також домовленість, згідно з якою припинення права забудови пов'язується зі смертю забудовника, є нікчемною. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(2) Hoonestusõigust ei või seada äramuutva tingimusega. Kokkulepe, millega hoonestusõiguse lõppemine seotakse äramuutva tingimusega, samuti kokkulepe, mille kohaselt hoonestusõiguse lõppemine seotakse hoonestaja surmaga, on tühine. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Забудовник має право відчужувати чи заповідати право забудови або обтяжувати його заставою нерухомості, сервітутом, реальним обтяженням чи переважним правом купівлі. Право забудови не можна обтяжувати правом забудови. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Hoonestajal on õigus hoonestusõigust võõrandada või pärandada või koormata kinnispandi, servituudi, reaalkoormatise või ostueesõigusega. Hoonestusõigust ei või koormata hoonestusõigusega. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1¹) Для відчуження права забудови необхідна згода власника, якщо така умова внесена до кріпосної книги. Власник може поставити умовою надання згоди також перейняття набувачем права забудови всіх зобов'язально-правових домовленостей, укладених між ним і забудовником.
(1¹) Hoonestusõiguse võõrandamiseks on vajalik omaniku nõusolek, kui selline tingimus on kinnistusraamatusse kantud. Omanik võib seada nõusoleku andmise tingimuseks ka kõigi tema ja hoonestaja vahel sõlmitud võlaõiguslike kokkulepete ülevõtmise hoonestusõiguse omandaja poolt.
(2) Для обтяження права забудови речовим правом необхідна згода власника, якщо така умова внесена до кріпосної книги.
(2) Hoonestusõiguse koormamiseks asjaõigusega on vajalik omaniku nõusolek, kui selline tingimus on kinnistusraamatusse kantud.
(3) [Втратив чинність – RT I 1999, 27, 380 - jõust. 01.04.1999]
(3) [Kehtetu - RT I 1999, 27, 380 - jõust. 01.04.1999]
(4) [Втратив чинність – RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(4) [Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Якщо можна припустити, що у випадку, передбаченому частиною 1¹ § 249, мету, задля якої встановлено право забудови, істотно не змінюють і не ставлять під загрозу, і що набувач забезпечить належне виконання зобов'язань, що випливають зі змісту права забудови, забудовник може вимагати від власника згоди на відчуження права забудови.
(1) Kui võib eeldada, et § 249 1¹. lõikes sätestatud juhul hoonestusõiguse seadmisega taotletud eesmärki oluliselt ei muudeta ega ohustata ja et omandaja tagab hoonestusõiguse sisust tulenevate kohustuste nõuetekohase täitmise, võib hoonestaja nõuda omanikult hoonestusõiguse võõrandamise nõusolekut.
(2) Якщо можна припустити, що у випадку, передбаченому частиною 2 § 249, обтяження сумісне з належним господарюванням і що мету, задля якої встановлено право забудови, істотно не змінюють і не ставлять під загрозу, забудовник може вимагати від власника згоди на обтяження права забудови.
(2) Kui võib eeldada, et § 249 2. lõikes sätestatud juhul on koormatis ühendatav korrapärase majandamisega ja et hoonestusõiguse seadmisega taotletud eesmärki oluliselt ei muudeta ega ohustata, võib hoonestaja nõuda omanikult hoonestusõiguse koormamise nõusolekut.
(3) [Втратив чинність – RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(3) [Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Право забудови можна встановити в кріпосній книзі лише на першу чергову позицію. На одній черговій позиції з правом забудови не можуть перебувати інші речові права чи відмітки [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Hoonestusõiguse võib kinnistusraamatus seada ainult esimesele järjekohale. Hoonestusõigusega ei või samal järjekohal olla muid asjaõigusi või märkeid [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Право забудови можна встановити лише на визначений строк, але не довше ніж на 99 років.
(1) Hoonestusõigust võib seada ainult kindlaks tähtajaks, kuid mitte kauemaks kui 99 aastaks.
(2) Якщо строк не визначено або він довший ніж 99 років, строком вважається 99 років.
(2) Kui tähtaeg on määramata või pikem kui 99 aastat, loetakse tähtajaks 99 aastat.
(3) Зі спливом строку власник нерухомої речі та забудовник за домовленістю можуть продовжити строк права забудови, але не більше ніж на 99 років. Продовження права забудови має бути внесене до кріпосної книги. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(3) Tähtaja möödumisel võivad kinnisasja omanik ja hoonestaja kokkuleppel hoonestusõiguse tähtaega pikendada, kuid mitte rohkem kui 99 aastaks. Hoonestusõiguse pikendamine tuleb kanda kinnistusraamatusse. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Забудовник має право вивезти свою будівлю протягом одного року до настання строку права забудови, якщо власник нерухомої речі не скористався правом, зазначеним у частині 3 цього параграфа. Якщо власник нерухомої речі пред'явив вимогу про вивезення не пізніше ніж за чотири місяці до закінчення строку, забудовник зобов'язаний це зробити.
(1) Hoonestajal on õigus oma ehitis ühe aasta jooksul enne hoonestusõiguse tähtpäeva saabumist ära vedada, kui kinnisasja omanik ei ole kasutanud käesoleva paragrahvi 3. lõikes nimetatud õigust. Kui kinnisasja omanik on esitanud äravedamise nõude hiljemalt neli kuud enne tähtaja lõppu, on hoonestaja kohustatud seda tegema.
(2) Будівля, яку не вивезено до закінчення строку, стає істотною частиною нерухомої речі та переходить у власність власника нерухомої речі. Якщо власник нерухомої речі своєчасно пред'явив вимогу про вивезення, він може вимагати від забудовника плату за вивезення будівлі, якщо власник нерухомої речі вивіз її протягом одного року після закінчення строку.
(2) Ehitis, mis tähtaja lõpuks ei ole ära veetud, muutub kinnisasja oluliseks osaks ja läheb kinnisasja omaniku omandisse. Kui kinnisasja omanik on esitanud äravedamise nõude õigeaegselt, võib ta hoonestajalt nõuda tasu ehitise äravedamise eest, kui kinnisasja omanik on selle ära vedanud ühe aasta jooksul pärast tähtaja lõppu.
(3) Власник нерухомої речі має право не пізніше ніж за один рік до настання строку вимагати залишення будівлі собі за плату, яка дорівнює шкоді, що виникає у забудовника внаслідок втрати права на вивезення, зазначеного в частині 1 цього параграфа.
(3) Kinnisasja omanikul on õigus mitte hiljem kui üks aasta enne tähtpäeva saabumist nõuda ehitise jätmist endale tasu eest, mis võrdub hoonestajale käesoleva paragrahvi 1. lõikes nimetatud äravedamise õiguse kaotamise tõttu tekkiva kahjuga.
(4) Положення частин 1–3 цього параграфа діють настільки, наскільки запис у кріпосній книзі не визначає інакше. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(4) Käesoleva paragrahvi lõigetes 1–3 sätestatu kehtib niivõrd, kui kinnistusraamatu kanne ei määra teisiti. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) У разі припинення права забудови внаслідок спливу його строку власник нерухомої речі повинен сплатити забудовникові відшкодування за будівлю, що залишається на нерухомій речі. При встановленні права забудови можна погодити розмір і спосіб сплати відшкодування, а також виключити сплату відшкодування. Якщо розмір відшкодування не погоджено, ним вважається звичайна вартість права забудови.
(1) Hoonestusõiguse lõppemisel selle tähtaja möödumise tõttu peab kinnisasja omanik maksma hoonestajale hüvitise kinnisasjale jääva ehitise eest. Hoonestusõiguse seadmisel võib kokku leppida hüvitise suuruse ja maksmise viisi, samuti hüvitise maksmise välistada. Kui hüvitise suurus ei ole kokku lepitud, loetakse selleks hoonestusõiguse harilik väärtus.
(1¹) Якщо право забудови встановлено для зведення житлового будинку, не можна погодити сплату відшкодування, меншого ніж дві третини вартості права забудови.
(1¹) Kui hoonestusõigus on seatud elamu püstitamiseks, ei või kokku leppida väiksema hüvitise maksmises kui kaks kolmandikku hoonestusõiguse väärtusest.
(2) Власник нерухомої речі звільняється від обов'язку сплатити відшкодування, якщо він продовжує строк права забудови до кінця передбачуваного часу існування будівлі. Якщо забудовник не погоджується на продовження строку, він втрачає право на відшкодування. [RT I 2003, 13, 64 - набув чинності 01.07.2003]
(2) Kinnisasja omanik vabaneb hüvitise maksmise kohustusest, kui ta pikendab hoonestusõiguse tähtaega ehitise eeldatava püsimise aja lõpuni. Kui hoonestaja ei nõustu tähtaja pikendamisega, kaotab ta õiguse hüvitisele. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Забудовник сплачує власникові нерухомої речі плату за право забудови, якщо не погоджено інше.
(1) Hoonestaja maksab kinnisasja omanikule hoonestusõiguse eest tasu, kui ei ole kokku lepitud teisiti.
(2) Плата за право забудови сплачується відповідно до угоди грішми або іншими замінними речами, при цьому при встановленні права забудови розмір плати або підстави для обчислення розміру може бути наперед визначено на весь час права забудови.
(2) Tasu hoonestusõiguse eest makstakse vastavalt kokkuleppele rahas või muudes asendatavates asjades, kusjuures hoonestusõiguse seadmisel võib tasu suurus või suuruse arvutamise alused kogu hoonestusõiguse ajaks ette kindlaks määrata.
(3) При встановленні права забудови можна погодити зміну розміру плати за право забудови відповідно до змінюваних умов, якщо зміна умов є визначуваною за часом і обсягом.
(3) Hoonestusõiguse seadmisel võib kokku leppida hoonestusõiguse tasu suuruse muutmises vastavalt muutuvatele tingimustele, kui tingimuste muutumine on ajaliselt ja ulatuselt määratav.
(4) Обов'язок сплати плати за право забудови може бути внесений до кріпосної книги як реальне обтяження.
(4) Hoonestusõiguse eest tasu maksmise kohustuse võib kanda reaalkoormatisena kinnistusraamatusse.
(4¹) Для зміни реального обтяження, встановленого для забезпечення плати за право забудови, у зв'язку зі зміною плати за право забудови відповідно до частини 3 цього параграфа згода власників прав, що перебувають у кріпосній книзі на нижчому місці черговості, потрібна лише тоді, коли збільшення плати істотно перевищує зміну умов.
(4¹) Hoonestusõiguse tasu tagamiseks seatud reaalkoormatise muutmiseks seoses hoonestusõiguse tasu muutmisega vastavalt käesoleva paragrahvi 3. lõikele on vaja kinnistusraamatus järjekohas tagapool olevate õiguste omanike nõusolekut vaid siis, kui tasu suurenemine ületab oluliselt tingimuste muutumise.
(4²) Щодо плати за право забудови можна погодити, що:
(4²) Hoonestusõiguse tasu osas võib kokku leppida, et:
1) реальне обтяження, що забезпечує плату, залишається чинним на відміну від передбаченого в частині 3 § 158 кодексу виконавчого провадження, якщо власник на підставі реального обтяження або власник іншого обмеженого речового права, що перебуває на вищому або тому самому місці черговості, звертає стягнення на право забудови;
1) tasu tagav reaalkoormatis jääb erinevalt täitemenetluse seadustiku § 158 lõikes 3 sätestatust püsima, kui omanik reaalkoormatise alusel või mõne teise eespool või samal järjekohal asuva piiratud asjaõiguse omanik hoonestusõigusele sissenõude pöörab;
2) кожночасний забудовник має щодо кожночасного власника реального обтяження право обтяжити право забудови іпотекою визначеного обсягу, що перебуває на місці черговості вище або на тому самому місці, що й реальне обтяження.
2) igakordsel hoonestajal on igakordse reaalkoormatise omaniku suhtes õigus hoonestusõigust koormata reaalkoormatisest järjekohas eespool või samal järjekohal oleva kindlaksmääratud ulatusega hüpoteegiga.
(4³) Якщо право забудови обтяжене обмеженим речовим правом, що перебуває на тому самому місці черговості, що й реальне обтяження, яке забезпечує плату за право забудови, для внесення до кріпосної книги іпотеки, зазначеної в пункті 2 частини 4² цього параграфа, потрібна згода особи, на користь якої встановлено зазначене обмежене речове право.
(4³) Kui hoonestusõigus on koormatud piiratud asjaõigusega, mis asub hoonestusõiguse tasu tagava reaalkoormatisega samal järjekohal, on käesoleva paragrahvi 4². lõike punktis 2 nimetatud hüpoteegi kandmiseks kinnistusraamatusse vaja selle isiku nõusolekut, kelle kasuks nimetatud piiratud asjaõigus on seatud.
(5) [Втратив чинність – RT I 2003, 13, 64 - набув чинності 01.07.2003]
(5) [Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(6) Співвласники права забудови відповідають за сплату плати за право забудови солідарно. [RT I 2005, 39, 308 - набув чинності 01.01.2006]
(6) Hoonestusõiguse kaasomanikud vastutavad hoonestusõiguse tasu maksmise eest solidaarselt. [RT I 2005, 39, 308 - jõust. 01.01.2006]
(1) Усі податки, що лежать на земельній ділянці, обтяженій правом забудови, сплачує, а публічно-правові реальні обтяження несе забудовник, якщо не погоджено інше. [RT I 2003, 13, 64 - набув чинності 01.07.2003]
(1) Kõik hoonestusõigusega koormatud maatükil lasuvad maksud tasub ja avalik-õiguslikud reaalkoormatised kannab hoonestaja, kui ei ole kokku lepitud teisiti. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) До змісту права забудови належать також угоди власника і забудовника про:
(1) Hoonestusõiguse sisu hulka kuuluvad ka omaniku ja hoonestaja kokkulepped:
1) зведення, утримання та використання будівлі;
1) ehitise püstitamise, korrashoiu ja kasutamise kohta;
2) страхування та відбудову будівлі в разі її знищення;
2) ehitise kindlustamise ja ülesehitamise kohta selle hävimisel;
3) обов'язок забудовника сплатити неустойку;
3) hoonestaja kohustuse kohta maksta leppetrahvi;
4) обов'язок забудовника при виникненні відповідної передумови передати право забудови власникові;
4) hoonestaja kohustuse kohta kanda vastava eelduse tekkimisel hoonestusõigus üle omanikule;
5) відшкодування, що сплачується забудовникові за будівлю при припиненні права забудови або при переході права забудови до власника;
5) hoonestusõiguse lõppemisel või hoonestusõiguse omanikule langemisel hoonestajale ehitise eest makstava hüvitise kohta;
6) несення публічно-правових і приватноправових обтяжень та сплату податків;
6) avalik-õiguslike ja eraõiguslike koormatiste kandmise ja maksude tasumise kohta;
7) надання забудовникові переважного права на поновлення права забудови після його припинення;
7) hoonestajale hoonestusõiguse uuendamiseks pärast selle lõppemist eesõiguse andmise kohta;
8) обов'язок власника нерухомої речі продати нерухому річ її кожночасному забудовникові. [RT I 2003, 13, 64 - набув чинності 01.07.2003]
8) kinnisasja omaniku kohustuse kohta müüa kinnisasi selle igakordsele hoonestajale. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Нерухому річ можна обтяжити речово-правовим переважним правом купівлі.
(1) Kinnisasja võib koormata asjaõigusliku ostueesõigusega.
(2) Переважне право купівлі може бути встановлено на користь певної особи або кожночасного власника іншої нерухомої речі.
(2) Ostueesõiguse võib seada teatud isiku või teise kinnisasja igakordse omaniku kasuks.
(3) Ідеальну частку нерухомої речі можна обтяжити переважним правом купівлі лише тоді, коли це частка співвласника. [RT I 2003, 78, 523 - набув чинності 27.12.2003]
(3) Kinnisasja mõttelist osa võib ostueesõigusega koormata ainult siis, kui see on kaasomaniku osa. [RT I 2003, 78, 523 - jõust. 27.12.2003]
(1) Правочин, що зобов'язує встановити переважне право купівлі, має бути нотаріально посвідчений. [RT I 2003, 13, 64 - набув чинності 01.07.2003]
(1) Ostueesõiguse seadmiseks kohustav tehing peab olema notariaalselt tõestatud. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(2) Речовий договір, необхідний для встановлення переважного права купівлі, має бути нотаріально посвідчений.
(2) Ostueesõiguse seadmiseks nõutav asjaõigusleping peab olema notariaalselt tõestatud.
(3) Переважне право купівлі, внесене до кріпосної книги, має щодо третіх осіб таке саме значення, як і попередня відмітка для забезпечення вимоги про передачу власності. Таке саме значення має й переважне право купівлі нерухомої речі, що виникло на підставі закону, стосовно якого до кріпосної книги внесено примітку, а також переважне право купівлі співвласника нерухомої речі.
(3) Kinnistusraamatusse kantud ostueesõigus omab kolmandate isikute suhtes samasugust tähendust nagu eelmärge omandi üleandmise nõude tagamiseks. Sama tähendust omab ka seaduse alusel tekkinud kinnisasja ostueesõigus, mille kohta on kinnistusraamatusse kantud märkus, samuti kinnisasja kaasomaniku ostueesõigus.
(4) До відносин між власником і особою, яка має переважне право купівлі, застосовується передбачене про переважне право купівлі в законі про зобов'язальне право, якщо цим законом не передбачено інше.
(4) Omaniku ning ostueesõigusega isiku vahelisele suhtele kohaldatakse võlaõigusseaduses ostueesõiguse kohta sätestatut, kui käesolevas seaduses ei ole sätestatud teisiti.
(5) [Втратив чинність – RT I 2005, 39, 308 - набув чинності 01.01.2006]
(5) [Kehtetu - RT I 2005, 39, 308 - jõust. 01.01.2006]
[Втратив чинність - RT I 2002, 53, 336 - набр. чинності 01.07.2002]
[Kehtetu - RT I 2002, 53, 336 - jõust. 01.07.2002]
[Втратив чинність - RT I 2003, 78, 523 - набр. чинності 27.12.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 78, 523 - jõust. 27.12.2003]
(1) Переважне право купівлі, встановлене на користь кожночасного власника нерухомої речі, не можна відокремити від цієї нерухомої речі.
(1) Kinnisasja igakordse omaniku kasuks seatud ostueesõigust ei või lahutada sellest kinnisasjast.
(2) Переважне право купівлі, встановлене на користь певної особи, не можна пов'язати з будь-якою іншою нерухомою річчю.
(2) Teatud isiku kasuks seatud ostueesõigust ei või siduda mingi teise kinnisasjaga.
(3) Переважне право купівлі, встановлене на користь певної особи, не є відчужуваним і не переходить у спадщину.
(3) Teatud isiku kasuks seatud ostueesõigus ei ole võõrandatav ega pärandatav.
[Втратив чинність - RT I 2002, 53, 336 - набр. чинності 01.07.2002]
[Kehtetu - RT I 2002, 53, 336 - jõust. 01.07.2002]
(1) Покупець або правонаступник покупця може відмовитися від надання згоди на внесення особи, яка має переважне право купівлі, до кріпосної книги як власника, та від передачі нерухомої речі, доки йому не буде відшкодовано сплачену купівельну ціну.
(1) Ostja või ostja õigusjärglane võib keelduda ostueesõigusega isiku omanikuna kinnistusraamatusse kandmiseks nõusoleku andmisest ja kinnisasja üleandmisest, kuni talle hüvitatakse tasutud ostuhind.
(2) Після внесення особи, яка має переважне право купівлі, до кріпосної книги як власника покупець може відмовитися від передачі нерухомої речі, доки йому не буде відшкодовано сплачену ним купівельну ціну. [RT I 2002, 53, 336 - набув чинності 01.07.2002]
(2) Pärast ostueesõigusega isiku omanikuna kinnistusraamatusse kandmist võib ostja keelduda kinnisasja üleandmisest, kuni talle hüvitatakse tema poolt tasutud ostuhind. [RT I 2002, 53, 336 - jõust. 01.07.2002]
(1) Якщо особа, яка має переважне право купівлі, згідно з § 261¹ цього закону повинна сплатити купівельну ціну покупцеві або правонаступнику покупця, вона звільняється від обов'язку сплатити купівельну ціну продавцеві. [RT I 2002, 53, 336 - набув чинності 01.07.2002]
(1) Kui ostueesõigusega isikul tuleb vastavalt käesoleva seaduse §-le 261¹ tasuda ostuhind ostjale või ostja õigusjärglasele, vabaneb ta kohustusest tasuda ostuhind müüjale. [RT I 2002, 53, 336 - jõust. 01.07.2002]
(1) Якщо покупець або його правонаступник внаслідок здійснення переважного права купівлі втрачає право власності на нерухому річ, він звільняється від обов'язку сплатити купівельну ціну. Уже сплачену купівельну ціну покупець може вимагати від продавця назад лише в разі, якщо він відступає від договору купівлі-продажу. [RT I 2002, 53, 336 - набув чинності 01.07.2002]
(1) Kui ostja või tema õigusjärglane kaotab ostueesõiguse teostamise tõttu kinnisomandi, vabaneb ta ostuhinna tasumise kohustusest. Juba tasutud ostuhinna võib ostja müüjalt tagasi nõuda üksnes juhul, kui ta taganeb müügilepingust. [RT I 2002, 53, 336 - jõust. 01.07.2002]
(1) При поділі нерухомої речі переважне право купівлі залишається чинним щодо кожної нерухомої речі, що виникла внаслідок поділу. [RT I 2002, 53, 336 - набув чинності 01.07.2002]
(1) Kinnisasja jagamisel jääb ostueesõigus püsima iga jagamise teel tekkinud kinnisasja suhtes. [RT I 2002, 53, 336 - jõust. 01.07.2002]
–
–
[Втратив чинність – RT I 2002, 53, 336 - jõust. 01.07.2002]
[Kehtetud - RT I 2002, 53, 336 - jõust. 01.07.2002]
(1) Річ може бути обтяжена заставою (заставним правом) у такий спосіб, що особа, на користь якої встановлено заставу, має право на задоволення забезпеченої заставою вимоги за рахунок заставленого майна, якщо вимогу не було належно виконано.
(1) Asja võib pandiga (pandiõigusega) koormata selliselt, et isikul, kelle kasuks pant on seatud, on õigus pandiga tagatud nõude rahuldamisele panditud vara arvel, kui nõuet ei ole kohaselt täidetud.
(2) Застава буває заставою рухомого майна або заставою нерухомого майна.
(2) Pant on vallaspant või kinnispant.
(1) У заставу можна передавати речі та майнові права, застава яких не заборонена законом (предмет застави).
(1) Pantida võib asju ja varalisi õigusi, mille pantimine ei ole seadusega keelatud (pandi ese).
(2) Не можна передавати в заставу майно, на яке за законом не дозволено звертати стягнення.
(2) Pantida ei saa vara, millele seadusega ei ole lubatud sissenõuet pöörata.
(3) На один і той самий предмет застави можна встановити кілька застав на користь одного або кількох кредиторів, якщо законом чи договором застави не встановлено інше.
(3) Ühele ja samale pandi esemele võib seada mitu panti ühe või mitme võlausaldaja kasuks, kui seaduses või pandilepinguga ei ole sätestatud teisiti.
(4) Ідеальну частку співвласника в речі можна обтяжити лише в цілому. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(4) Kaasomanikule kuuluvat mõttelist osa asjas võib koormata ainult tervikuna. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Заставодавцем може бути боржник або третя особа.
(1) Pantija võib olla võlgnik või kolmas isik.
(1) Заставою можна забезпечити будь-яку вимогу, що має грошову оцінку.
(1) Pandiga võib tagada iga rahaliselt hinnatavat nõuet.
(2) Заставою можна забезпечити також умовну вимогу.
(2) Pandiga võib tagada ka tingimuslikku nõuet.
(3) Заставою можна забезпечити вимогу, що виникне в майбутньому.
(3) Pandiga võib tagada tulevikus tekkivat nõuet.
(4) Заставою забезпечуються також пов'язані з вимогою додаткові вимоги, зокрема відсотки та неустойка, якщо законом чи договором не встановлено інше.
(4) Pandiga on tagatud ka nõudega seotud kõrvalnõuded, sealhulgas intressid ja leppetrahv, kui seaduses või lepinguga ei ole sätestatud teisiti.
(5) Правочин, вчинений після встановлення застави, яким збільшується відповідальність боржника за забезпеченою заставою вимогою, не має чинності щодо власника обтяженої заставою речі, якщо договором не встановлено інше.
(5) Pärast pandi seadmist tehtud tehing, millega suurendatakse pandiga tagatud nõude võlgniku vastutust, ei kehti pandiga koormatud asja omaniku suhtes, kui lepinguga ei ole sätestatud teisiti.
(6) Заставою забезпечуються також процесуальні витрати, витрати, пов'язані з продажем речі, та необхідні витрати, здійснені заставодержателем для збереження предмета застави. [RT I 2005, 39, 308 - jõust. 01.01.2006]
(6) Pandiga on tagatud ka menetluskulud, asja müügiga seotud kulutused ja pandipidaja poolt pandieseme säilitamiseks tehtud vajalikud kulutused. [RT I 2005, 39, 308 - jõust. 01.01.2006]
(7) Заставодавець, який не є боржником, може висувати проти забезпеченої заставою вимоги ті самі заперечення, які може висунути боржник або поручитель. Він може висувати заперечення також тоді, коли боржник вимозі не заперечує. [RT I, 06.12.2010, 1 - jõust. 05.04.2011]
(7) Pantija, kes ei ole võlgnik, võib esitada pandiga tagatud nõude vastu samu vastuväiteid, mida võib esitada võlgnik või käendaja. Ta võib vastuväiteid esitada ka siis, kui võlgnik nõudele vastu ei vaidle. [RT I, 06.12.2010, 1 - jõust. 05.04.2011]
(1) Забезпечена заставою вимога має перевагу перед усіма іншими вимогами щодо заставленого майна, якщо законом не встановлено інше.
(1) Pandiga tagatud nõue on eelistatud kõikidele teistele nõuetele panditud vara suhtes, kui seaduses ei ole sätestatud teisiti.
(1) Рухому річ можна обтяжити заставою в такий спосіб, що заставлена річ передається у володіння заставодержателя і досягається домовленість про встановлення ручної застави. Річ можна обтяжити заставою також у такий спосіб, що річ передається третій особі, а заставодержатель отримує опосередковане володіння заставленою річчю.
(1) Vallasasja võib pandiga koormata selliselt, et panditud asi antakse üle pandipidaja valdusse ja lepitakse kokku käsipandi seadmises. Asja võib pandiga koormata ka selliselt, et asi antakse üle kolmandale isikule ja pandipidaja saab panditud asjale kaudse valduse.
(2) Положення про ручну заставу застосовуються відповідно також до заставного права на рухоме майно, що виникло на підставі закону, якщо законом не встановлено інше.
(2) Käsipandi kohta sätestatut kohaldatakse vastavalt ka seaduse alusel tekkinud vallaspandiõigusele, kui seaduses ei ole sätestatud teisiti.
(3) Якщо рухома річ обтяжена кількома заставними правами, черговість заставного права визначається за часом виникнення заставного права. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(3) Kui vallasasi on koormatud mitme pandiõigusega, määratakse pandiõiguse järjekoht pandiõiguse tekkimise ajaga. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Ручна застава виникає з передачею володіння річчю від заставодавця заставодержателю, якщо вони домовилися про встановлення застави. Якщо річ уже перебуває у володінні заставодержателя, застава виникає з укладенням договору застави.
(1) Käsipant tekib asja valduse üleandmisega pantijalt pandipidajale, kui nad on pandi seadmises kokku leppinud. Kui asi on juba pandipidaja valduses, tekib pant pandilepingu sõlmimisega.
(1¹) Ручна застава не виникає, якщо заставодержатель при встановленні ручної застави отримує спільне володіння обтяженою заставою річчю разом із власником обтяженої заставою речі. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1¹) Käsipant ei teki, kui pandipidaja saab käsipandi seadmisel pandiga koormatud asjale koos pandiga koormatud asja omanikuga kaasvalduse. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1²) При заставі речі, щодо якої видано товаророзпорядчий цінний папір, передача товаророзпорядчого цінного паперу вважається рівнозначною передачі володіння річчю. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1²) Asja pantimisel, mille kohta on välja antud kaubaväärtpaber, loetakse kaubaväärtpaberi üleandmine võrdseks asja valduse üleandmisega. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(2) Домовленість про встановлення застави (договір ручної застави) має бути укладена письмово, якщо вартість заставленої речі перевищує 50 євро. [RT I 2010, 22, 108 - jõust. 01.01.2011]
(2) Pandi seadmise kokkulepe (käsipandi leping) tuleb sõlmida kirjalikult, kui panditud asja väärtus ületab 50 eurot. [RT I 2010, 22, 108 - jõust. 01.01.2011]
(3) На одну й ту саму рухому річ не можна встановити кілька ручних застав.
(3) Samale vallasasjale ei või seada mitut käsipanti.
(1) Заставодержатель набуває заставного права у випадках, передбачених § 282 цього Закону, також тоді, коли заставодавець не був уповноважений на встановлення застави, за винятком випадку, коли заставодержатель не був добросовісним при обтяженні предмета заставним правом.
(1) Pandipidaja omandab käesoleva seaduse §-s 282 sätestatud juhtudel pandiõiguse ka siis, kui pantija ei olnud pandi seadmiseks õigustatud, välja arvatud juhul, kui pandipidaja ei olnud eseme pandiõigusega koormamisel heauskne.
(2) Заставодержатель є недобросовісним, якщо він при обтяженні предмета заставним правом знав або мав знати, що заставодавець не мав права обтяжувати предмет заставою.
(2) Pandipidaja on pahauskne, kui ta eseme pandiõigusega koormamisel teadis või pidi teadma, et pantijal ei olnud eseme pandiga koormamise õigust.
(3) Добросовісного набуття заставного права відповідно до частини 1 цього параграфа не відбувається, якщо річ була вкрадена, загублена або в інший спосіб вибула з володіння власника проти його волі. Це положення не діє у разі застави цінних паперів на пред'явника.
(3) Pandiõiguse heauskset omandamist käesoleva paragrahvi 1. lõike kohaselt ei toimu, kui asi oli varastatud, kadunud või muul viisil omaniku tahte vastaselt tema valdusest välja läinud. See säte ei kehti esitajaväärtpaberite pantimise korral.
(4) Якщо заставлена річ обтяжена правом третьої особи, заставне право посідає черговість попереду цього права, за винятком випадку, коли заставодержатель у момент набуття заставного права знав або мав знати про існування цього права. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(4) Kui panditud asi on koormatud kolmanda isiku õigusega, astub pandiõigus sellest õigusest eespool asuvale järjekohale, välja arvatud juhul, kui pandipidaja teadis või pidi pandiõiguse omandamise hetkel õiguse olemasolust teadma. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) При встановленні ручної застави на кілька речей уся вимога забезпечується кожною річчю.
(1) Käsipandi seadmisel mitmele asjale on kogu nõue tagatud iga asjaga.
(2) Заставодержатель може звертати стягнення на заставлену річ на свій вибір, якщо договором застави не встановлено інше.
(2) Pandipidaja võib panditud asjale sissenõude pöörata oma valikul, kui pandilepingus ei ole sätestatud teisiti.
(1) Ручна застава припиняється з припиненням забезпеченої вимоги.
(1) Käsipant lõpeb tagatud nõude lõppemisega.
(1) Ручна застава припиняється зі знищенням заставленої рухомої речі.
(1) Käsipant lõpeb panditud vallasasja hävimisega.
(2) Якщо заставлена річ була застрахована, заставодержатель має право у разі повного або часткового знищення речі отримати у своє володіння страхове відшкодування. На вимогу заставодавця страхове відшкодування депонується.
(2) Kui panditud asi oli kindlustatud, on pandipidajal õigus asja täieliku või osalise hävimise korral saada oma valdusse kindlustushüvitis. Pantija nõudel kindlustushüvitis deponeeritakse.
(3) У разі часткового або повного знищення предмета застави заставодержатель може вимагати від власника предмета застави передачі або депонування набутого як відшкодування за знищення предмета. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(3) Pandipidaja võib pandieseme osalise või täieliku hävimise korral nõuda pandieseme omanikult eseme hävimise eest hüvitisena omandatu üleandmist või deponeerimist. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Ручна застава припиняється, якщо:
(1) Käsipant lõpeb kui:
1) заставодержателем і власником заставленої речі стає одна й та сама особа, за винятком випадку, коли власник має правомірний інтерес у подальшому існуванні заставного права;
1) pandipidajaks ja panditud asja omanikuks saab üks ja sama isik, välja arvatud juhul, kui omanikul on õigustatud huvi pandiõiguse edasikestmise suhtes;
2) заставлена річ вибула з володіння заставодержателя і він не може вимагати повернення речі;
2) panditud asi on pandipidaja valdusest välja läinud ja ta ei saa asja tagasi nõuda;
3) заставодержатель повертає заставодавцю заставлену річ або повідомляє йому про відмову від застави;
3) pandipidaja tagastab pantijale panditud asja või teatab talle pandist loobumisest;
4) третя особа, зазначена в частині 1 § 281 цього Закону, повертає заставлену річ заставодавцю. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
4) käesoleva seaduse § 281 1. lõikes nimetatud kolmas isik tagastab panditud asja pantijale. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Заставодержатель зобов'язаний:
(1) Pandipidaja on kohustatud:
1) зберігати заставлену річ і тримати її в належному стані;
1) panditud asja säilitama ja korras hoidma;
2) невідкладно повідомляти заставодавця про небезпеку знищення речі.
2) asja hävimise ohust viivitamata pantijale teatama.
3) [втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
3) [kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(2) Витрати на зберігання та утримання заставленої речі несе заставодавець, якщо договором застави не встановлено інше.
(2) Panditud asja säilitamise ja korrashoiu kulutused kannab pantija, kui pandilepingus ei ole sätestatud teisiti.
(3) Якщо заставодержатель порушує обов'язки щодо зберігання заставленої речі, заставодавець має право задовольнити вимогу і вимагати повернення заставленої речі.
(3) Kui pandipidaja rikub kohustusi panditud asja hoidmisel, on pantijal õigus nõue rahuldada ja nõuda panditud asja tagastamist.
(1) Заставодержатель не має права користуватися заставленою річчю, якщо договором застави не передбачено інше.
(1) Pandipidajal ei ole õigust panditud asja kasutada, kui pandilepinguga ei ole ette nähtud teisiti.
(2) Заставодержатель, який користується заставленою річчю, зобов'язаний звітувати про це заставодавцю в порядку, встановленому договором застави.
(2) Pandipidaja, kes kasutab panditud asja, on kohustatud sellest pantijale aru andma pandilepinguga sätestatud korras.
(3) Дохід, отриманий від користування заставленою річчю, зараховується на покриття витрат, відсотків і боргу, якщо договором не встановлено інше.
(3) Panditud asja kasutamisest saadud tulu arvestatakse kulutuste, intresside ja võla katteks, kui lepingus ei ole sätestatud teisiti.
(1) При переході вимоги до нового кредитора до нього переходить також ручна застава, і він має право вимагати передачі заставленої речі від заставодержателя.
(1) Nõude üleminekul uuele võlausaldajale läheb temale üle ka käsipant ning tal on õigus panditud asi pandipidajalt välja nõuda.
(2) З отриманням володіння заставленою річчю до нового заставодержателя переходять права та обов'язки попереднього заставодержателя.
(2) Panditud asja valduse saamisega lähevad uuele pandipidajale üle senise pandipidaja õigused ja kohustused.
(3) Якщо при переході вимоги погоджено, що ручна застава не переходить, ручна застава припиняється.
(3) Kui nõude üleminekul on kokku lepitud, et käsipant üle ei lähe, käsipant lõpeb.
(4) Ручна застава не може переходити без вимоги.
(4) Käsipant ei või üle minna ilma nõudeta.
(5) [Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набув чинності 01.07.2003]
(5) [Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) При припиненні ручної застави заставодержатель зобов'язаний повернути заставлену річ заставодавцю.
(1) Käsipandi lõppemisel on pandipidaja kohustatud panditud asja pantijale tagastama.
(1) Якщо борг сплатив заставодавець, який не є боржником, вимога переходить до нього в задоволеному обсязі. У такому випадку застосовуються положення про поруку.
(1) Kui võla on tasunud pantija, kes ei ole võlgnik, läheb nõue rahuldatud ulatuses talle üle. Sellisel juhul kohaldatakse käenduse kohta käivaid sätteid.
(1) Задоволення вимоги заставодержателя відбувається шляхом продажу заставленої речі.
(1) Pandipidaja nõude rahuldamine toimub panditud asja müügiga.
(2) У заставодержателя виникає право продажу заставленої речі, якщо забезпечена заставою вимога не виконана відповідно до цієї вимоги.
(2) Pandipidajal tekib panditud asja müügi õigus, kui pandiga tagatud nõue ei ole selle nõude kohaselt täidetud.
(3) Укладена до виникнення права продажу угода, згідно з якою заставодержатель набуває заставлену річ для задоволення забезпеченої заставою вимоги, є нікчемною. [RT I 2003, 13, 64 - набув чинності 01.07.2003]
(3) Enne müügiõiguse tekkimist sõlmitud kokkulepe, mille kohaselt pandipidaja omandab panditud asja pandiga tagatud nõude rahuldamiseks, on tühine. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Заставодержатель зобов'язаний повідомити заставодавця про продаж заставленої речі за один місяць наперед. Повідомити наперед можна після виникнення права продажу.
(1) Pandipidaja on kohustatud pantijale panditud asja müügist teatama üks kuu ette. Ette teatada võib pärast müügiõiguse tekkimist.
(2) Від повідомлення, зазначеного в частині 1 цього параграфа, можна відмовитися, якщо повідомити неможливо. У такому випадку заставлену річ не можна продавати до спливу одного місяця з моменту виникнення права продажу.
(2) Käesoleva paragrahvi lõikes 1 nimetatud teatamisest võib loobuda, kui teatada pole võimalik. Sellisel juhul ei tohi panditud asja müüa enne ühe kuu möödumist müügiõiguse tekkimisest.
(3) Від строку, зазначеного в частинах 1 і 2 цього параграфа, можна відступити, якщо предмет застави перебуває під загрозою псування і при зволіканні з продажем вартість речі очевидно зменшилася б або річ загинула б. [RT I 2003, 13, 64 - набув чинності 01.07.2003]
(3) Käesoleva paragrahvi lõigetes 1 ja 2 nimetatud tähtajast võib kõrvale kalduda, kui pandiese on riknemisohus ja müümisega viivitades asja väärtus ilmselt väheneks või asi häviks. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Заставлена річ продається на публічних торгах.
(1) Panditud asi müüakse avalikul enampakkumisel.
(2) Час і місце публічних торгів мають бути повідомлені заставодавцю та третій особі, яка має права на заставлену річ.
(2) Avaliku enampakkumise aeg ja koht tuleb teatavaks teha pantijale ja kolmandale isikule, kellel on panditud asjale õigusi.
(3) У публічних торгах можуть брати участь також заставодержатель і заставодавець. Якщо річ продається заставодержателю, грошова вартість його вимоги зараховується у рахунок ціни продажу.
(3) Avalikust enampakkumisest võivad osa võtta ka pandipidaja ja pantija. Kui asi müüakse pandipidajale, tasaarvestatakse tema nõude rahaline väärtus müügihinnaga.
(4) Заставодавець і заставодержатель можуть домовитися про інший спосіб продажу заставленої речі, ніж зазначений у частині 1 цього параграфа. Якщо третя особа має право на заставлену річ, яке при продажу речі припиняється, для зміни способу продажу необхідна її згода.
(4) Pantija ja pandipidaja võivad kokku leppida käesoleva paragrahvi 1. lõikes nimetatust erinevas panditud asja müügi viisis. Kui kolmandal isikul on panditud asjale õigus, mis asja müügi korral lõpeb, on müügiviisi muutmiseks vajalik tema nõusolek.
(5) Заставодержатель, який порушив угоду про спосіб продажу заставленої речі, відповідає за завдану цим шкоду.
(5) Panditud asja müügi viisi kokkulepet rikkunud pandipidaja vastutab sellest tekkinud kahju eest.
(1) Зобов'язання заставодавця вважається виконаним у розмірі отриманих від продажу заставленої речі грошей, з яких вирахувано необхідні витрати на продаж.
(1) Pantija kohustus loetakse täidetuks panditud asja müügist saadud raha ulatuses, millest on maha arvatud vajalikud müügikulud.
(2) Після сплати витрат на продаж і задоволення вимоги заставодержателя решта грошей повертається заставодавцю.
(2) Pärast müügikulude tasumist ja pandipidaja nõude rahuldamist ülejäänud raha tagastatakse pantijale.
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Патент, торговельну марку, промисловий зразок, корисну модель, сорт, топологію мікросхеми, механічний транспортний засіб та повітряне судно, які внесені до реєстру, дані якого є публічними і ведення якого регулюється в установленому законом порядку, можна обтяжити реєстровою заставою таким чином, що особа, на користь якої встановлена реєстрова застава, має право на задоволення забезпеченої заставою вимоги за рахунок заставленого предмета.
(1) Patenti, kaubamärki, tööstusdisainilahendust, kasulikku mudelit, sorti, mikrolülituse topoloogiat, mootorsõidukit ja õhusõidukit, mis on kantud registrisse, mille andmed on avalikud ja mille pidamine on reguleeritud seadusega sätestatud korras, võib koormata registerpandiga selliselt, et isikul, kelle kasuks registerpant on seatud, on õigus pandiga tagatud nõude rahuldamisele panditud eseme arvel.
(2) Ідеальну частку предмета застави, зазначеного в частині 1 цього параграфа, можна обтяжити реєстровою заставою лише тоді, коли це частка співвласника.
(2) Käesoleva paragrahvi 1. lõikes nimetatud pandieseme mõttelist osa saab registerpandiga koormata vaid juhul, kui see on kaasomaniku osa.
(3) Реєстрова застава не передбачає наявності забезпечуваної вимоги. [RT I 2004, 20, 141 - набув чинності 22.04.2004]
(3) Registerpant ei eelda tagatava nõude olemasolu. [RT I 2004, 20, 141 - jõust. 22.04.2004]
(1) Щодо реєстрової застави до реєстру вносяться лише встановлені законом дані. [RT I 2009, 30, 178 - набув чинності 01.10.2009]
(1) Registerpandi kohta kantakse registrisse ainult seadusega sätestatud andmed. [RT I 2009, 30, 178 - jõust. 01.10.2009]
(1) Для забезпечення позову суд може встановити в обсязі позовної вимоги реєстрову заставу, яка має бути внесена до реєстру як судова реєстрова застава. До судової реєстрової застави застосовуються положення про реєстрову заставу.
(1) Hagi tagamiseks võib kohus seada haginõude ulatuses registerpandi, mis peab olema registrisse kantud kohtuliku registerpandina. Kohtulikule registerpandile kohaldatakse registerpandi kohta käivaid sätteid.
(2) Судовою реєстровою заставою забезпечена вимога, задоволена на підставі рішення суду.
(2) Kohtuliku registerpandiga on tagatud kohtuotsuse alusel rahuldatud nõue.
(3) Судова реєстрова застава вноситься до реєстру в загальному порядку.
(3) Kohtulik registerpant kantakse registrisse üldises korras.
(4) До судової реєстрової застави застосовується встановлене щодо судової іпотеки, якщо із закону не випливає інше. [RT I 2009, 30, 178 - набув чинності 01.10.2009]
(4) Kohtulikule registerpandile kohaldatakse kohtuliku hüpoteegi kohta sätestatut, kui seadusest ei tulene teisiti. [RT I 2009, 30, 178 - jõust. 01.10.2009]
(1) Для встановлення реєстрової застави, зміни її змісту або припинення до реєстру вноситься запис на підставі заяви. Заява є односторонньою, і в ній виражено бажання внести запис до реєстру. Заява може міститися також у речово-правовому договорі.
(1) Registerpandi seadmiseks, sisu muutmiseks või lõpetamiseks tehakse registrisse kanne avalduse alusel. Avaldus on ühepoolne ja selles on väljendatud soov teha kanne registrisse. Avaldus võib sisalduda ka asjaõiguslepingus.
(2) Якщо для внесення запису необхідна заява або згода особи, її замінює також судове рішення, що набрало законної сили або підлягає негайному виконанню, яким встановлено обов'язок особи сприяти внесенню запису, або правовідношення, з якого випливає необхідність внести запис.
(2) Kui kande tegemiseks on vajalik isiku avaldus või nõusolek, asendab seda ka jõustunud või viivitamatule täitmisele kuuluv kohtulahend, millega on tuvastatud isiku kohustus kande tegemisele kaasa aidata, või õigussuhe, millest tulenevalt tuleb kanne teha.
(3) У встановлених законом випадках запис вноситься без заяви в порядку виконання службових обов'язків. [RT I 2009, 30, 178 - набув чинності 01.10.2009]
(3) Seadusega sätestatud juhtudel tehakse kanne ilma avalduseta ametiülesannete korras. [RT I 2009, 30, 178 - jõust. 01.10.2009]
(1) До реєстрової застави застосовується встановлене щодо суднової іпотеки в главі 1 частини III Закону про речове право судна, якщо із закону не випливає інше.
(1) Registerpandile kohaldatakse laeva asjaõigusseaduse III osa 1. peatükis laevahüpoteegi kohta sätestatut, kui seadusest ei tulene teisiti.
(2) До реєстрової застави не застосовується встановлене в §§ 15–17 та 19–22, частині 2 § 28, а також §§ 43, 44, 46, 48, 50, 53 та 60–66 глави 1 частини III Закону про речове право судна. [RT I 2009, 30, 178 - набув чинності 01.10.2009]
(2) Registerpandile ei kohaldata laeva asjaõigusseaduse III osa 1. peatüki §-des 15–17 ja 19–22, § 28 lõikes 2 ning §-des 43, 44, 46, 48, 50, 53 ja 60–66 sätestatut. [RT I 2009, 30, 178 - jõust. 01.10.2009]
(1) Для виникнення реєстрової застави необхідні угода володільця предмета застави та заставодержателя про обтяження предмета реєстровою заставою і внесення запису про заставу до відповідного реєстру.
(1) Registerpandi tekkimiseks on vajalik pandieseme omaja ja pandipidaja kokkulepe eseme koormamise kohta registerpandiga ja pantimise kohta kande tegemine vastavasse registrisse.
(2) При реєстрації до реєстру вносяться заставодержатель і грошовий розмір реєстрової застави. [RT I 2003, 13, 64 - набув чинності 01.07.2003]
(2) Registreerimisel kantakse registrisse pandipidaja ja registerpandi rahaline suurus. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Реєстрова застава припиняється за угодою володільця обтяженого реєстровою заставою предмета та заставодержателя і при погашенні внесеного щодо реєстрової застави запису.
(1) Registerpant lõpeb registerpandiga koormatud eseme omaja ja pandipidaja kokkuleppel ning registerpandi kohta tehtud kande kustutamisel.
(2) Реєстрова застава не припиняється при вилученні предмета застави з реєстру, якщо законом не встановлено інше. [RT I 2009, 30, 178 - набув чинності 01.10.2009]
(2) Registerpant ei lõpe pandieseme registrist kustutamisel, kui seadusega ei ole sätestatud teisiti. [RT I 2009, 30, 178 - jõust. 01.10.2009]
(1) Реєстроутримувач негайно повідомляє утримувача реєстрової застави про вилучення предмета застави з реєстру.
(1) Registripidaja teavitab registerpandi pidajat viivitamata pandieseme kustutamisest registrist.
(2) При вилученні предмета застави з реєстру реєстроутримувач робить біля реєстрової застави відмітку про вилучення предмета застави. [RT I 2009, 30, 178 - набув чинності 01.10.2009]
(2) Pandieseme kustutamisel registrist teeb registripidaja registerpandi juurde märkuse pandieseme kustutamise kohta. [RT I 2009, 30, 178 - jõust. 01.10.2009]
(1) Черговість реєстрової застави визначається за часом внесення до реєстру. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Registerpandi järjekoht määratakse registrisse kandmise ajaga. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(2) Якщо заяви про реєстрацію застав, встановлених на один і той самий предмет, подано одночасно, їм надається одна й та сама черговість, і це вноситься до відповідного реєстру. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(2) Kui ühele ja samale esemele seatud pantide registreerimise avaldused on esitatud üheaegselt, antakse neile üks ja sama järjekoht ning see kantakse vastavasse registrisse. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(3) 1-й та 2-й абзаци цього параграфа не застосовуються, якщо заінтересовані особи домовилися про інше співвідношення черговості й про таку домовленість зроблено запис у реєстрі. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(3) Käesoleva paragrahvi 1. ja 2. lõiget ei kohaldata, kui asjaosalised on kokku leppinud teistsuguses järjekohasuhtes ja niisuguse kokkuleppe kohta on tehtud kanne registrisse. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(4) До зміни черговості реєстрової застави відповідно застосовується встановлене у § 60 цього закону. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(4) Registerpandi järjekoha muutmisele kohaldatakse vastavalt käesoleva seaduse §-s 60 sätestatut. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(5) Укладена при встановленні реєстрової застави домовленість між власником предмета реєстрової застави та заставодержателем, згідно з якою власник предмета реєстрової застави має право встановити на предмет реєстрової застави право визначеного обсягу, що перебуває в черговості попереду реєстрової застави, є чинною лише в разі, якщо про це зроблено запис у реєстрі. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(5) Registerpandi eseme omaja ja pandipidaja poolt registerpandi seadmisel sõlmitud kokkulepe, mille kohaselt registerpandi eseme omajal on õigus seada registerpandi esemele registerpandist järjekohas eespool asuv kindlaksmääratud ulatusega õigus, on kehtiv vaid juhul, kui selle kohta on tehtud kanne registrisse. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(6) [Втратив чинність – RT I 2009, 30, 178 - jõust. 01.10.2009]
(6) [Kehtetu - RT I 2009, 30, 178 - jõust. 01.10.2009]
(1) Для зміни або вилучення запису, зробленого щодо реєстрової застави, потрібна письмова згода заставодержателя, якщо законом не встановлено інше.
(1) Registerpandi kohta tehtud kande muutmiseks või kustutamiseks on nõutav pandipidaja kirjalik nõusolek, kui seadusega ei ole sätestatud teisiti.
(2) При зміні або вилученні хибного запису застосовується встановлене у частині 1 § 65 цього закону. [RT I 2009, 30, 178 - jõust. 01.10.2009]
(2) Ebaõige kande muutmisel või kustutamisel kohaldatakse käesoleva seaduse § 65 lõikes 1 sätestatut. [RT I 2009, 30, 178 - jõust. 01.10.2009]
(1) Реєстрову заставу можна поділити на частини.
(1) Registerpandi võib jagada osadeks.
(2) Для поділу реєстрової застави на частини потрібно зробити запис у реєстрі. Запис робиться на підставі заяви заставодержателя, якщо законом не встановлено інше.
(2) Registerpandi osadeks jagamisel on vaja teha kanne registrisse. Kanne tehakse pandipidaja avalduse alusel, kui seadusega ei ole sätestatud teisiti.
(3) Часткові реєстрові застави перебувають у черговості поділеної реєстрової застави.
(3) Osaregisterpandid asuvad jagatud registerpandi järjekohal.
(4) Часткові реєстрові застави є рівними між собою й перебувають на одній черговості, якщо із закону або запису не випливає інше. [RT I 2009, 30, 178 - jõust. 01.10.2009]
(4) Osaregisterpandid on omavahel võrdsed ja asuvad samal järjekohal, kui seadusest või kandest ei tulene teisiti. [RT I 2009, 30, 178 - jõust. 01.10.2009]
(1) Для передання реєстрової застави потрібна письмова згода заставодержателя та запис у реєстрі. [RT I 2009, 30, 178 - jõust. 01.10.2009]
(1) Registerpandi üleandmiseks on vaja pandipidaja kirjalikku nõusolekut ja kannet registris. [RT I 2009, 30, 178 - jõust. 01.10.2009]
(1) Якщо заставодержатель відмовляється від реєстрової застави, її набуває власник предмета, обтяженого цією реєстровою заставою. Для відмови від реєстрової застави заставодержатель подає реєстру письмову заяву, на підставі якої робиться запис у реєстрі.
(1) Kui pandipidaja registerpandist loobub, omandab selle registerpandiga koormatud eseme omaja. Registerpandist loobumiseks esitab pandipidaja registrile kirjaliku avalduse, mille alusel tehakse kanne registrisse.
(2) Якщо заставодержатель відмовляється від реєстрової застави частково, власник предмета, обтяженого реєстровою заставою, набуває відповідну частину реєстрової застави. Користуючись правами, що випливають із часткової реєстрової застави, яка перейшла до власника предмета, обтяженого реєстровою заставою, не можна завдавати шкоди інтересам заставодержателя. [RT I 2009, 30, 178 - jõust. 01.10.2009]
(2) Kui pandipidaja loobub registerpandist osaliselt, omandab registerpandiga koormatud eseme omaja registerpandi vastava osa. Registerpandiga koormatud eseme omajale üleläinud osaregisterpandist tulenevaid õigusi kasutades ei tohi kahjustada pandipidaja huve. [RT I 2009, 30, 178 - jõust. 01.10.2009]
(1) Реєстрова застава заставляється в цілому.
(1) Registerpant panditakse tervikuna.
(2) До застави реєстрової застави застосовується встановлене щодо застави вимог. [RT I 2009, 30, 178 - jõust. 01.10.2009]
(2) Registerpandi pantimisel kohaldatakse nõuete pantimise kohta sätestatut. [RT I 2009, 30, 178 - jõust. 01.10.2009]
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Якщо вимога, забезпечена реєстровою заставою, не виконується, заставодержатель має право вимагати примусового виконання шляхом примусового прилюдного торгу.
(1) Kui registerpandiga tagatud nõuet ei täideta, on pandipidajal õigus nõuda sundtäitmist sundenampakkumise teel.
(2) Укладена до настання строку виконання забезпеченої реєстровою заставою вимоги домовленість, згідно з якою заставодержатель для задоволення забезпеченої реєстровою заставою вимоги набуває предмет, обтяжений реєстровою заставою, є нікчемною.
(2) Enne registerpandiga tagatud nõude sissenõutavaks muutumist sõlmitud kokkulepe, mille kohaselt pandipidaja omandab registerpandiga koormatud eseme registerpandiga tagatud nõude rahuldamiseks, on tühine.
(3) Предмет, обтяжений реєстровою заставою, продається на підставі виконавчого документа в установленому законом порядку на прилюдному торгу, якщо законом не встановлено інше.
(3) Registerpandiga koormatud ese müüakse täitedokumendi alusel seaduses sätestatud korras avalikul enampakkumisel, kui seaduses ei ole sätestatud teisiti.
(4) Вимоги задовольняються відповідно до черговості застав, якщо із закону не випливає інше.
(4) Nõuded rahuldatakse vastavalt pantide järjekohtadele, kui seadusest ei tulene teisiti.
(5) Вимоги, забезпечені заставами, що перебувають на одній і тій самій черговості, задовольняються пропорційно розміру вимог. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(5) Ühel ja samal järjekohal asuvate pantidega tagatud nõuded rahuldatakse võrdeliselt nõuete suurusega. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Кожен має право ознайомитися з внесеними до реєстру даними щодо реєстрової застави.
(1) Igaühel on õigus tutvuda registrisse kantud andmetega registerpandi kohta.
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
[Втратив чинність - RT I 2009, 30, 178 - набр. чинності 01.10.2009]
[Kehtetu - RT I 2009, 30, 178 - jõust. 01.10.2009]
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
[Втратив чинність - RT I 1996, 45, 848 - набр. чинності 01.01.1997]
[Kehtetu - RT I 1996, 45, 848 - jõust. 01.01.1997]
[Втратив чинність - RT I 1996, 45, 848 - набр. чинності 01.01.1997]
[Kehtetu - RT I 1996, 45, 848 - jõust. 01.01.1997]
[Втратив чинність - RT I 1996, 45, 848 - набр. чинності 01.01.1997]
[Kehtetu - RT I 1996, 45, 848 - jõust. 01.01.1997]
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Майнове право може бути предметом застави, якщо воно є відчужуваним.
(1) Varaline õigus võib olla pandi esemeks, kui see on üleantav.
(2) До застави прав застосовуються положення про ручну заставу, якщо законом не встановлено інше. До застави прав не застосовується встановлене в 3-му абзаці § 282 цього закону.
(2) Õiguste pantimisele kohaldatakse käsipandi sätteid, kui seaduses ei ole sätestatud teisiti. Õiguste pantimisele ei kohaldata käesoleva seaduse § 282 3. lõikes sätestatut.
(1) Фінансовим забезпеченням вважається обтяження заставним правом права вимоги грошей на рахунку, цінного паперу або кредитної вимоги, якщо як особою, що надає забезпечення, так і особою, що приймає забезпечення, є одна з наведених нижче осіб або організацій:
(1) Finantstagatiseks loetakse kontol oleva raha nõudeõiguse, väärtpaberi või krediidinõude koormamist pandiõigusega, kui nii tagatise andjaks kui ka tagatise võtjaks on üks alljärgnevatest isikutest või organisatsioonidest:
1) особа або установа, зазначена в пунктах 1 і 2 частини 2 § 6 закону про ринок цінних паперів;
1) väärtpaberituru seaduse § 6 2. lõike punktides 1 ja 2 nimetatud isik või asutus;
2) особа або організація, зазначена в пункті b або d частини 2 статті 1 директиви Європейського Парламенту та Ради 2002/47/ЄС про угоди про фінансове забезпечення (ОВ L 168, 27.6.2002, с. 43–50);
2) Euroopa Parlamendi ja nõukogu direktiivi 2002/47/EÜ finantstagatiskokkulepete kohta (EÜT L 168, 27.6.2002, lk 43–50) artikli 1 2. lõike punktis b või d nimetatud isik või organisatsioon;
3) організатор системного об'єднання, зазначений у частині 6 § 3 закону про платіжні та розрахункові системи; [RT I, 01.03.2023, 3 - набув чинності 11.03.2023]
3) makse- ja arveldussüsteemide seaduse § 3 lõikes 6 nimetatud süsteemiühenduse korraldaja; [RT I, 01.03.2023, 3 - jõust. 11.03.2023]
4) організатор системи, зазначений у частинах 1 і 2 § 4 закону про платіжні та розрахункові системи; [RT I, 01.03.2023, 3 - набув чинності 11.03.2023]
4) makse- ja arveldussüsteemide seaduse § 4 lõigetes 1 ja 2 nimetatud süsteemi korraldaja; [RT I, 01.03.2023, 3 - jõust. 11.03.2023]
5) інша подібна до особи, зазначеної в пунктах 1–4 цієї частини, іноземна особа або організація, якій згідно з правовим актом договірної держави Європейського економічного простору або Європейського Союзу надано право бути особою, що надає або приймає фінансове забезпечення.
5) muu käesoleva lõike punktides 1–4 nimetatud isikuga sarnane välisriigi isik või organisatsioon, kellele on Euroopa Majanduspiirkonna lepinguriigi või Euroopa Liidu õigusakti kohaselt antud õigus olla finantstagatise andjaks või võtjaks.
(2) Обтяження заставним правом права вимоги грошей на рахунку, цінного паперу або кредитної вимоги вважається фінансовим забезпеченням також у випадку, коли особою, що надає або приймає забезпечення, є господарське товариство, а другою стороною правочину — особа або організація, зазначена в частині 1 цього параграфа. [RT I, 11.11.2025, 1 - набув чинності 21.11.2025]
(2) Finantstagatiseks loetakse kontol oleva raha nõudeõiguse, väärtpaberi või krediidinõude koormamist pandiõigusega ka juhul, kui tagatise andja või võtja on äriühing ja tehingu teine pool on käesoleva paragrahvi lõikes 1 nimetatud isik või organisatsioon. [RT I, 11.11.2025, 1 - jõust. 21.11.2025]
(3) Фінансовим забезпеченням можна обтяжити лише цінний папір, зазначений у пунктах 1–5 і пункті 7 частини 1 § 2 закону про ринок цінних паперів та в частині 3 того самого параграфа, а також інше пов'язане із зазначеними цінними паперами право або вимогу за умови, що цінний папір або пов'язане з цінним папером право чи вимога виражається та передається лише за допомогою реєстрового запису в розумінні частини 2 § 917 закону про зобов'язальне право.
(3) Finantstagatisega võib koormata üksnes väärtpaberit, mis on nimetatud väärtpaberituru seaduse § 2 1. lõike punktides 1–5 ja punktis 7 ning sama paragrahvi 3. lõikes, samuti muud eelnimetatud väärtpaberitega seotud õigust või nõuet tingimusel, et väärtpaberit või väärtpaberiga seotud õigust või nõuet väljendatakse ja see kantakse üle üksnes registrikande vahendusel võlaõigusseaduse § 917 2. lõike tähenduses.
(4) Кредитною вимогою в розумінні цього закону є вимога, що випливає з позики або кредиту, виданого кредитною установою або особою чи організацією, зазначеною у статті 2 директиви Європейського Парламенту та Ради 2006/48/ЄС щодо започаткування та здійснення діяльності кредитних установ (ОВ L 177, 30.6.2006, с. 1–200), за винятком вимоги, що випливає з договору споживчого кредиту або договору кредиту з мікро- чи малим підприємцем. Мікро- чи малим підприємцем вважається підприємець, у якого протягом господарського року в середньому менше ніж 50 працівників і річний обсяг балансу або річний оборот якого не перевищує 10 мільйонів євро
(4) Krediidinõue käesoleva seaduse tähenduses on nõue, mis tuleneb krediidiasutuse või Euroopa Parlamendi ja nõukogu direktiivi 2006/48/EÜ krediidiasutuste asutamise ja tegevuse kohta (ELT L 177, 30.6.2006, lk 1–200) 2. artiklis nimetatud isiku või organisatsiooni poolt väljaantud laenust või krediidist, välja arvatud nõue, mis tuleneb tarbijakrediidilepingust või krediidilepingust mikro- või väikeettevõtjaga. Mikro- või väikeettevõtjana käsitatakse ettevõtjat, kellel on majandusaasta jooksul keskmiselt vähem kui 50 töötajat ja tema aasta bilansimaht või aastakäive ei ületa 10 miljonit eurot
(5) Фінансовим забезпеченням вважається також передання права вимоги грошей на рахунку, цінного паперу або кредитної вимоги особі чи організації, зазначеній у частині 1 або 2 цього параграфа, з метою надання забезпечення на підставах, встановлених законом про зобов'язальне право, та відповідно до встановленого в частині 1 § 314² цього закону [RT I, 29.06.2011, 1 - набув чинності 30.06.2011]
(5) Finantstagatiseks loetakse ka kontol oleva raha nõudeõiguse, väärtpaberi või krediidinõude käesoleva paragrahvi 1. või 2. lõikes nimetatud isikule või organisatsioonile tagatise andmise eesmärgil ülekandmist võlaõigusseaduses sätestatud alustel ja kooskõlas käesoleva seaduse § 314² 1. lõikes sätestatuga [RT I, 29.06.2011, 1 - jõust. 30.06.2011]
(1) Укладення угоди про фінансове забезпечення має бути можливо довести в письмовій або іншій юридично рівнозначній формі, а спосіб встановлення фінансового забезпечення повинен давати особі, що приймає забезпечення, змогу контролювати предмет фінансового забезпечення. Порушення встановленого в першому реченні цієї частини не впливає на дійсність угоди про фінансове забезпечення.
(1) Finantstagatise kokkuleppe sõlmimist peab saama tõendada kirjalikus või muus õiguslikult samaväärses vormis ja finantstagatise seadmise viis peab tagatise võtjal võimaldama finantstagatise eset kontrollida. Käesoleva lõike esimeses lauses sätestatu rikkumine ei mõjuta finantstagatise kokkuleppe kehtivust.
(2) При наданні кредитних вимог у фінансове забезпечення на підставі § 314¹ цього закону особі, що приймає забезпечення, подається перелік наданих у забезпечення кредитних вимог у письмовій формі.
(2) Krediidinõuete finantstagatiseks andmisel käesoleva seaduse § 314¹ alusel esitatakse tagatise võtjale tagatiseks antud krediidinõuete nimekiri kirjalikus vormis.
(3) При наданні кредитних вимог у фінансове забезпечення не застосовується встановлене в частині 3 § 315 цього закону та в § 168 закону про зобов'язальне право. Якщо заставодержатель потребує додаткової інформації для пред'явлення вимоги проти боржника, заставодавець за можливості повинен надати заставодержателю необхідну інформацію.
(3) Krediidinõuete finantstagatiseks andmisel ei kohaldata käesoleva seaduse § 315 3. lõikes ega võlaõigusseaduse §-s 168 sätestatut. Kui pandipidaja vajab lisateavet võlgniku vastu nõude esitamiseks, peab pantija võimaluse korral andma pandipidajale vajalikku teavet.
(4) На дійсність фінансового забезпечення, встановленого на користь особи, що приймає забезпечення, не впливає право особи, що надає забезпечення, замінити фінансове забезпечення, повернути фінансове забезпечення в надмірно забезпеченій частині, а у випадку кредитних вимог — право на відсотки та інші додаткові вимоги. [RT I, 29.06.2011, 1 - набув чинності 30.06.2011]
(4) Tagatise võtja kasuks seatud finantstagatise kehtivust ei mõjuta tagatise andja õigus finantstagatis asendada, finantstagatis ületagatud osas tagasi võtta ega krediidinõuete puhul õigus intressidele ja muudele kõrvalnõuetele. [RT I, 29.06.2011, 1 - jõust. 30.06.2011]
(1) Заставодержатель може на підставі угоди про фінансове забезпечення розпоряджатися предметом фінансового забезпечення, за винятком кредитної вимоги.
(1) Pandipidaja võib finantstagatise kokkuleppe alusel käsutada finantstagatise eset, välja arvatud krediidinõuet.
(2) Якщо заставодержатель використовує надане йому угодою про фінансове забезпечення право розпоряджатися предметом фінансового забезпечення, він зобов'язаний не пізніше настання строку стягнення забезпеченої фінансовим забезпеченням вимоги замінити початковий предмет фінансового забезпечення рівнозначним предметом, причому гроші належить замінити грошима в тій самій валюті, а цінний папір — цінним папером того самого емітента, що належить до тієї самої емісії чи виду та номінальна вартість, валюта і характер якого є однаковими, якщо сторони не домовилися про інше. [RT I, 29.06.2011, 1 - набув чинності 30.06.2011]
(2) Kui pandipidaja kasutab talle finantstagatise kokkuleppega antud õigust finantstagatise eset käsutada, on ta kohustatud hiljemalt finantstagatisega tagatud nõude sissenõutavaks muutumisel asendama algse finantstagatise eseme samaväärse esemega, kusjuures raha tuleb asendada samas vääringus rahaga ja väärtpaber sama emitendi väärtpaberiga, mis kuulub samasse emissiooni või liiki ning mille nimiväärtus, vääring ja laad on samad, kui pooled ei ole kokku leppinud teisiti. [RT I, 29.06.2011, 1 - jõust. 30.06.2011]
(3) Щодо рівнозначного предмета, зазначеного в частині 2 цього параграфа, застосовується та сама угода про фінансове забезпечення, яка застосовувалася щодо початкового предмета фінансового забезпечення, і рівнозначний предмет вважається наданим на підставі угоди про фінансове забезпечення одночасно з початковим предметом фінансового забезпечення. [RT I, 11.11.2025, 1 - набув чинності 21.11.2025]
(3) Käesoleva paragrahvi lõikes 2 nimetatud samaväärse eseme suhtes kohaldatakse sama finantstagatise kokkulepet, mida kohaldati algse finantstagatise eseme suhtes, ja samaväärne ese loetakse finantstagatise kokkuleppe alusel antuks algse finantstagatise esemega samal ajal. [RT I, 11.11.2025, 1 - jõust. 21.11.2025]
(4) Розпорядження заставодержателем предметом фінансового забезпечення відповідно до цього параграфа не змінює прав заставодержателя, що випливають з угоди про фінансове забезпечення та пов'язані з наданим як заміна відповідно до частини 2 цього параграфа предметом фінансового забезпечення, і не впливає на дійсність цих прав. [RT I, 11.11.2025, 1 - набув чинності 21.11.2025]
(4) Käesoleva paragrahvi kohane finantstagatise eseme pandipidajapoolne käsutamine ei muuda pandipidaja finantstagatise kokkuleppest tulenevaid käesoleva paragrahvi lõike 2 kohaselt asenduseks antud finantstagatise esemega seotud õigusi ega mõjuta nende õiguste kehtivust. [RT I, 11.11.2025, 1 - jõust. 21.11.2025]
(1) Для застави права необхідна угода між заставодавцем і заставодержателем про встановлення застави, якщо законом не встановлено інше.
(1) Õiguse pantimiseks on vajalik pantija ja pandipidaja vaheline kokkulepe pandi seadmise kohta, kui seaduses ei ole sätestatud teisiti.
(2) Угода, зазначена в частині 1 цього параграфа, має бути в письмовій формі, якщо законом не встановлено інше.
(2) Käesoleva paragrahvi 1. lõikes nimetatud kokkulepe peab olema kirjalikus vormis, kui seaduses ei ole sätestatud teisiti.
(2¹) [Втратив чинність – RT I, 29.06.2011, 1 - набув чинності 30.06.2011]
(2¹) [Kehtetu - RT I, 29.06.2011, 1 - jõust. 30.06.2011]
(3) Якщо заставодержатель у зв'язку із заставою отримує право вимагати виконання заставленої вимоги та приймати виконання, заставодавець повинен передати заставодержателю документи, що підтверджують вимогу та додаткові зобов'язання, а також надати необхідну для пред'явлення вимоги проти боржника інформацію. [RT I 2004, 37, 255 - набув чинності 01.05.2004]
(3) Kui pandipidaja saab seoses pantimisega õiguse nõuda panditud nõude täitmist ja täitmine vastu võtta, peab pantija pandipidajale üle andma nõuet ja kõrvalkohustusi tõendavad dokumendid, samuti andma võlgniku vastu nõude esitamiseks vajalikku teavet. [RT I 2004, 37, 255 - jõust. 01.05.2004]
(1) Заставлене право можна припинити правочином лише за згодою заставодержателя. Згода має бути надана особі, на користь якої відбувається припинення. Згоду не можна відкликати.
(1) Panditud õigust saab tehinguga lõpetada üksnes pandipidaja nõusolekul. Nõusolek tuleb anda isikule, kelle kasuks lõpetamine toimub. Nõusolekut ei saa tagasi võtta.
(2) Для зміни заставленого права необхідна згода заставодержателя, якщо це супроводжується зменшенням вартості заставленого права або якщо зміна в інший спосіб зменшує забезпечення заставодержателя. Згода має бути надана особі, на користь якої відбувається зміна.
(2) Panditud õiguse muutmiseks on vajalik pandipidaja nõusolek, kui sellega kaasneb panditud õiguse väärtuse vähenemine või kui muutmine vähendab muul viisil pandipidaja tagatist. Nõusolek tuleb anda isikule, kelle kasuks muutmine toimub.
(3) Положення 1. і 2. частин цього параграфа не поширюються на припинення або зміну заставлених як право акції, частки, паю інвестиційного фонду чи іншого подібного права, підставою для яких є рішення органу відповідного акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю чи інвестиційного фонду. Якщо передумовою зміни або припинення права, крім ухвалення рішення такого органу, є також згода заставодавця, який є правомочною особою, то на надання такої згоди згідно з положеннями 1. і 2. частин цього параграфа правомочним є заставодержатель. [RT I, 04.03.2015, 4 - jõust. 01.07.2015]
(3) Käesoleva paragrahvi 1. ja 2. lõikes sätestatu ei laiene õigusena panditud aktsia, osa, investeerimisfondi osaku või muu sellesarnase õiguse lõpetamisele või muutumisele, mille aluseks on vastava aktsiaseltsi, osaühingu või investeerimisfondi organi otsus. Kui õiguse muutmise või lõpetamise eelduseks on lisaks sellise organi otsuse vastuvõtmisele ka õigustatud isikuks oleva pantija nõusolek, on sellise nõusoleku andmiseks käesoleva paragrahvi 1. ja 2. lõikes sätestatu kohaselt õigustatud pandipidaja. [RT I, 04.03.2015, 4 - jõust. 01.07.2015]
(1) Про заставу вимоги заставодавець повинен повідомити боржника заставленої вимоги, якщо у договорі застави не погоджено інше.
(1) Nõude pantimisest peab pantija teatama panditud nõude võlgnikule, kui pandilepingus ei ole kokku lepitud teisiti.
(2) Повідомлення заставодавцем про заставу вимоги або пред'явлення заставодержателем боржникові виданого заставодавцем документа про заставу мають ті самі наслідки, що й повідомлення про відступлення вимоги.
(2) Pantija poolt nõude pantimisest teatamisel või pandipidaja poolt võlgnikule pantija poolt pantimise kohta väljaantud dokumendi esitamisel on samad tagajärjed nagu nõude loovutamisest teatamisel.
(3) Боржник на вимогу заставодавця або заставодержателя зобов'язаний надати письмове підтвердження про повідомлення його про заставу.
(3) Võlgnik on pantija või pandipidaja nõudmisel kohustatud andma kirjaliku kinnituse temale pantimisest teatamise kohta.
(1) У разі застави вимоги до правовідносин між заставодержателем і боржником заставленої вимоги застосовуються положення про відносини між набувачем і боржником у разі відступлення вимоги, якщо законом не встановлено інше.
(1) Nõude pantimise korral kohaldatakse pandipidaja ja panditud nõude võlgniku vahelisele õigussuhtele nõude loovutamise korral omandaja ja võlgniku vahelise suhte kohta sätestatut, kui seaduses ei ole sätestatud teisiti.
(1) У разі застави вимоги заставодавець і заставодержатель до виникнення права продажу можуть вимагати від боржника виконання зобов'язання лише спільно, а боржник може виконати лише заставодавцю та заставодержателю спільно.
(1) Nõude pantimise korral võivad pantija ning pandipidaja enne müügiõiguse tekkimist nõuda võlgnikult kohustuse täitmist üksnes ühiselt ja võlgnik võib täita üksnes pantijale ning pandipidajale ühiselt.
(2) Після виникнення права продажу вимагати виконання заставленої вимоги може лише заставодержатель, а боржник може виконати лише заставодержателю. Виконання зобов'язання заставодержателю має таке саме значення, як і виконання кредиторові.
(2) Pärast müügiõiguse tekkimist võib panditud nõude täitmist nõuda üksnes pandipidaja ja võlgnik võib täita üksnes pandipidajale. Kohustuse täitmisel pandipidajale on samasugune tähendus, kui täitmisel võlausaldajale.
(3) Якщо предметом застави є частина вимоги, за відсутності іншої домовленості за заставодавцем зберігається переважне право задоволення необтяженої заставою частини вимоги, а також першочерговість щодо додаткових прав і забезпечень.
(3) Kui pandiesemeks on osa nõudest, jääb teistsuguse kokkuleppe puudumisel pantijale pandiga koormamata nõudeosa rahuldamise eesõigus, samuti eelisjärjekoht kõrvalõigustele ja tagatistele.
(4) Якщо заставодавець і заставодержатель не погодили інше, заставне право, встановлене на вимогу, поширюється також на відсотки за заставленою вимогою, що підлягають сплаті боржником, та на інші додаткові вимоги.
(4) Kui pantija ja pandipidaja ei ole teisiti kokku leppinud, ulatub nõudele seatud pandiõigus ka võlgniku poolt tasumisele kuuluvatele panditud nõude intressile ja muudele kõrvalnõuetele.
(1) Якщо настання строку виконання заставленої вимоги залежить від попереднього повідомлення, то до виникнення права продажу попередньо повідомити може кредитор.
(1) Kui panditud nõude sissenõutavus sõltub etteteatamisest, võib enne müügiõiguse tekkimist ette teatada võlausaldaja.
(2) Попереднє повідомлення боржника є дійсним, якщо його зроблено як заставодержателю, так і кредиторові.
(2) Võlgniku etteteatamine on kehtiv, kui see on tehtud nii pandipidajale kui ka võlausaldajale.
(3) Після виникнення права продажу (§ 292) попередньо повідомити можуть як кредитор, так і заставодержатель. Для боржника достатньо повідомлення заставодержателю.
(3) Pärast müügiõiguse tekkimist (§ 292) võivad ette teatada nii võlausaldaja kui ka pandipidaja. Võlgniku puhul piisab teatamisest pandipidajale.
(1) Заставодавець і заставодержатель можуть погодити спосіб продажу предмета застави, відмінний від встановленого законом. Якщо третя особа має право на предмет застави, яке припиняється у разі продажу предмета застави, то для зміни способу продажу необхідна її згода.
(1) Pantija ja pandipidaja võivad kokku leppida seaduses sätestatust erinevas pandieseme müügi viisis. Kui kolmandal isikul on pandiesemele õigus, mis pandieseme müügi korral lõpeb, on müügi viisi muutmiseks vajalik tema nõusolek.
(2) Домовленістю не можна відхилятися від положень 3. частини § 292 цього закону, за винятком випадку, коли йдеться про зазначене у § 314¹ цього закону фінансове забезпечення і домовленість сторін дозволяє визначити вартість заставленого предмета економічно обґрунтованим способом. [RT I, 29.06.2011, 1 - jõust. 30.06.2011]
(2) Kokkuleppega ei või kõrvale kalduda käesoleva seaduse § 292 3. lõikes sätestatust, välja arvatud juhul, kui tegemist on käesoleva seaduse §-s 314¹ nimetatud finantstagatisega ja poolte kokkulepe võimaldab panditud eseme väärtuse määrata majanduslikult põhjendatud viisil. [RT I, 29.06.2011, 1 - jõust. 30.06.2011]
(3) Якщо під час встановлення фінансового забезпечення укладено зазначену у 2. частині цього параграфа домовленість, то з виникненням права продажу забезпечена заставою вимога вважається задоволеною в обсязі, що відповідає погодженій вартості заставленого предмета. [RT I 2004, 37, 255 - jõust. 01.05.2004]
(3) Kui finantstagatise seadmisel on sõlmitud käesoleva paragrahvi 2. lõikes nimetatud kokkulepe, loetakse müügiõiguse tekkimisel pandiga tagatud nõue rahuldatuks ulatuses, mis vastab panditud eseme kokkulepitud väärtusele. [RT I 2004, 37, 255 - jõust. 01.05.2004]
(4) Про продаж предмета застави фінансового забезпечення відповідно до домовленості попередньо повідомляти не потрібно, якщо у домовленості про фінансове забезпечення не погоджено інше. [RT I, 11.11.2025, 1 - jõust. 21.11.2025]
(4) Finantstagatise kokkuleppe kohasest pandieseme müügist ei pea ette teatama, kui finantstagatise kokkuleppes ei ole kokku lepitud teisiti. [RT I, 11.11.2025, 1 - jõust. 21.11.2025]
(1) Якщо виконання має відбутися заставодержателю і кредиторові спільно і якщо настав строк виконання вимоги, то заставодержатель і кредитор зобов'язані прийняти виконання спільно.
(1) Kui täita tuleb pandipidajale ja võlausaldajale ühiselt ja kui nõue on sissenõutav, on pandipidaja ja võlausaldaja kohustatud täitmise ühiselt vastu võtma.
(2) Якщо заставодержатель має право стягнути вимогу самостійно, він повинен діяти розумним способом і з необхідною дбайливістю. Заставодержатель повинен невідкладно повідомити кредитора про стягнення.
(2) Kui pandipidajal on õigus nõue iseseisvalt sisse nõuda, peab ta tegutsema mõistlikul viisil ja vajaliku hoolsusega. Pandipidaja peab sissenõudmisest viivitamata teatama võlausaldajale.
(1) Якщо боржник виконує своє зобов'язання відповідно до 1. або 2. частини § 319 цього закону, кредитор набуває отриманий у результаті виконання предмет, а заставодержатель — заставне право на цей предмет. Якщо виконання полягає у передачі права власності на нерухому річ, то заставодержатель має право на іпотеку; якщо виконання полягає у передачі права власності на зареєстроване судно або судно, що будується, то заставодержатель має право на суднову іпотеку.
(1) Kui võlgnik täidab oma kohustuse vastavalt käesoleva seaduse § 319 1. või 2. lõikele, omandab võlausaldaja täitmisega saadud eseme ja pandipidaja pandiõiguse sellele esemele. Kui täitmine seisneb kinnisasja omandi üleandmises, siis on pandipidajal õigus hüpoteegile, kui täitmine seisneb kinnistatud laeva või ehitatava laeva omandi üleandmises, on pandipidajal õigus laevahüpoteegile.
(1) Якщо грошову вимогу стягнуто відповідно до 1. частини § 319 цього закону, то отримані кошти слід депонувати на користь заставодержателя таким чином, щоб у заставодержателя виникло право на депоновану суму у день виникнення права продажу відповідно до § 292 цього закону.
(1) Kui rahaline nõue nõutakse sisse vastavalt käesoleva seaduse § 319 1. lõikele, tuleb saadud raha pandipidaja kasuks deponeerida selliselt, et pandipidajal tekib õigus deponeeritud summale müügiõiguse tekkimise päeval käesoleva seaduse § 292 kohaselt.
(2) Якщо грошову вимогу стягнуто відповідно до 2. частини § 319 цього закону, то стягнута сума залишається заставодержателю в обсязі, необхідному для задоволення його вимоги. Решту коштів заставодержатель повинен видати заставодавцю.
(2) Kui rahaline nõue nõutakse sisse vastavalt käesoleva seaduse § 319 2. lõikele, siis jääb sissenõutud summa pandipidajale ulatuses, milles see on vajalik tema nõude rahuldamiseks. Ülejäänud raha peab pandipidaja pantijale välja andma.
(1) Продаж інших заставлених прав відбувається відповідно до положень про ручну заставу.
(1) Muude panditud õiguste müük toimub vastavalt käsipandi sätetele.
[Втратив чинність - RT I 2004, 37, 255 - набр. чинності 01.05.2004]
[Kehtetu - RT I 2004, 37, 255 - jõust. 01.05.2004]
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Нерухому річ можна обтяжити іпотекою таким чином, щоб особа, на користь якої встановлено іпотеку (іпотекодержатель), мала право на задоволення забезпеченої іпотекою вимоги за рахунок заставленої нерухомої речі.
(1) Kinnisasja võib hüpoteegiga koormata selliselt, et isikul, kelle kasuks hüpoteek on seatud (hüpoteegipidajal), on õigus hüpoteegiga tagatud nõude rahuldamisele panditud kinnisasja arvel.
(2) Ідеальну частину нерухомої речі можна обтяжити іпотекою лише тоді, коли це є частка співвласника.
(2) Kinnisasja mõttelist osa võib hüpoteegiga koormata ainult siis, kui see on kaasomaniku osa.
(3) Іпотеку не можна встановлювати лише на реальну частину нерухомої речі чи на частину ідеальної частки співвласника.
(3) Hüpoteeki ei või seada ainult kinnisasja reaalosale ega osale kaasomaniku mõttelisest osast.
(4) Іпотека не передбачає наявності забезпечуваної вимоги.
(4) Hüpoteek ei eelda tagatava nõude olemasolu.
(5) Якщо забезпечена іпотекою вимога припинилася внаслідок припинення юридичної особи, яка була боржником, то вимога вважається такою, що продовжує існувати щодо власника обтяженої заставою нерухомої речі. [RT I 2003, 17, 95 - jõust. 01.01.2004]
(5) Kui hüpoteegiga tagatud nõue on lõppenud võlgnikuks olnud juriidilise isiku lõppemise tõttu, loetakse nõue pandiga koormatud kinnisasja omaniku suhtes edasikestvaks. [RT I 2003, 17, 95 - jõust. 01.01.2004]
(1) Речово-правовий договір, що укладається для встановлення іпотеки, повинен бути нотаріально посвідчений. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Hüpoteegi seadmiseks sõlmitav asjaõigusleping peab olema notariaalselt tõestatud. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) У записі до земельної книги про встановлення іпотеки має бути зазначено іпотекодержателя та грошовий розмір іпотеки (сума іпотеки). [RT I 2003, 13, 64 - набув чинності 01.07.2003]
(1) Kinnistusraamatu kandes hüpoteegi seadmise kohta tuleb märkida hüpoteegipidaja ja hüpoteegi rahaline suurus (hüpoteegisumma). [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Власник нерухомого майна може встановити іпотеку на свою користь.
(1) Kinnisasja omanik võib hüpoteegi seada enda kasuks.
(2) Встановлення іпотеки власника здійснюється на підставі нотаріально засвідченої заяви власника шляхом внесення запису до земельної книги.
(2) Omanikuhüpoteegi seadmine toimub omaniku notariaalselt kinnitatud avalduse alusel kande tegemisega kinnistusraamatusse.
(1) Якщо іпотекодержатель відмовляється від іпотеки, іпотеку набуває власник обтяженого нерухомого майна. Для відмови необхідно внести запис до земельної книги на підставі нотаріально засвідченої або підписаної цифровим підписом заяви іпотекодержателя. [RT I, 23.12.2022, 1 - набув чинності 01.02.2023]
(1) Kui hüpoteegipidaja hüpoteegist loobub, omandab hüpoteegi koormatud kinnisasja omanik. Loobumiseks tuleb teha hüpoteegipidaja notariaalselt kinnitatud või digitaalselt allkirjastatud avalduse alusel kanne kinnistusraamatusse. [RT I, 23.12.2022, 1 - jõust. 01.02.2023]
(2) Якщо іпотекодержатель відмовляється від іпотеки частково, застосовуються положення частини 2 § 349. [RT I 2003, 13, 64 - набув чинності 01.07.2003]
(2) Kui hüpoteegipidaja loobub hüpoteegist osaliselt, kohaldatakse § 349 2. lõike sätteid. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Для припинення іпотеки необхідні нотаріально засвідчена або підписана цифровим підписом заява іпотекодержателя та нотаріально засвідчена або підписана цифровим підписом згода власника нерухомого майна. Згода має бути висловлена відділу земельної книги або іпотекодержателю. Згода не підлягає відкликанню. [RT I, 23.12.2022, 1 - набув чинності 01.02.2023]
(1) Hüpoteegi lõpetamiseks on vajalik hüpoteegipidaja notariaalselt kinnitatud või digitaalselt allkirjastatud avaldus ja kinnisasja omaniku notariaalselt kinnitatud või digitaalselt allkirjastatud nõusolek. Nõusolek tuleb avaldada kinnistusosakonnale või hüpoteegipidajale. Nõusolek ei ole tagasivõetav. [RT I, 23.12.2022, 1 - jõust. 01.02.2023]
[RT I 2003, 13, 64 - набув чинності 01.07.2003]
[RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Якщо місце проживання або місцезнаходження іпотекодержателя невідоме, власник обтяженого нерухомого майна може вимагати погашення іпотеки або її перетворення на іпотеку власника, якщо власник має право на задоволення вимоги і депонує всю суму іпотеки. [RT I 2003, 13, 64 - набув чинності 01.07.2003]
(1) Kui hüpoteegipidaja elu- või asukoht ei ole teada, võib koormatud kinnisasja omanik nõuda hüpoteegi kustutamist või muutmist omanikuhüpoteegiks, kui omanikul on õigus nõude rahuldamisele ja ta deponeerib kogu hüpoteegisumma. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(2) Відсотки підлягають депонуванню, якщо відсоткову ставку внесено до земельної книги, але не в більшому обсязі, ніж за три роки, рахуючи з дня, коли власник нерухомого майна подав до суду заяву про погашення іпотеки або її перетворення на іпотеку власника. [RT I 2003, 13, 64 - набув чинності 01.07.2003]
(2) Intress tuleb deponeerida, kui intressimäär on kinnistusraamatusse kantud, kuid mitte suuremas ulatuses kui kolme aasta eest, arvates päevast, mil kinnisasja omanik esitas kohtule avalduse hüpoteegi kustutamiseks või omanikuhüpoteegiks muutmiseks. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(3) У разі подання вимоги, зазначеної в частині 1 цього параграфа, суд встановлює строк для подання заперечень і публікує відповідне оголошення. Якщо протягом встановленого строку заперечень не подано або їх відхилено, суд ухвалює рішення про погашення іпотеки, яке є підставою для внесення запису до земельної книги. [RT I 2003, 13, 64 - набув чинності 01.07.2003]
(3) Kui esitatakse käesoleva paragrahvi 1. lõikes nimetatud nõue, määrab kohus tähtaja vastuväidete esitamiseks ja avaldab vastava kuulutuse. Kui määratud tähtaja jooksul vastuväiteid ei esitata või need tagasi lükatakse, teeb kohus otsuse hüpoteegi kustutamise kohta, mis on kinnistusraamatu kande tegemise aluseks. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(3¹) Власник нерухомого майна має право клопотати, щоб замість депонування суми іпотеки та відсотків, зазначених у частинах 1 і 2 цього параграфа, суд встановив п'ятирічний строк для подання заперечень. Після спливу п'ятирічного строку суд публікує повторне оголошення та встановлює новий строк для подання заперечень тривалістю три місяці. Протягом зазначеного нового строку суд також має за власною ініціативою збирати відомості про місце проживання або місцезнаходження іпотекодержателя та в разі їх встановлення намагатися зв'язатися з іпотекодержателем. Якщо і протягом повторно встановленого строку заперечень не подано або їх відхилено, суд ухвалює рішення про погашення іпотеки, яке є підставою для внесення запису до земельної книги. [RT I 2010, 26, 128 - набув чинності 14.06.2010]
(3¹) Kinnisasja omanikul on õigus taotleda, et käesoleva paragrahvi lõigetes 1 ja 2 nimetatud hüpoteegisumma ja intresside deponeerimise asemel määraks kohus vastuväidete esitamiseks viieaastase tähtaja. Viieaastase tähtaja möödumisel avaldab kohus korduva kuulutuse ning määrab vastuväidete esitamiseks uue tähtaja kestusega kolm kuud. Eelnimetatud uue tähtaja jooksul peab kohus ka omal algatusel koguma andmeid hüpoteegipidaja elu- või asukoha kohta ning nende tuvastamise korral üritama hüpoteegipidajaga kontakteeruda. Kui ka korduvalt määratud tähtaja jooksul vastuväiteid ei esitata või need lükatakse tagasi, teeb kohus otsuse hüpoteegi kustutamise kohta, mis on kinnistusraamatu kande tegemise aluseks. [RT I 2010, 26, 128 - jõust. 14.06.2010]
(4) Іпотекодержатель має право отримати депоновані кошти протягом п'яти років, рахуючи з дня погашення іпотеки або її перетворення на іпотеку власника. Якщо іпотекодержатель протягом цього строку кошти не отримав, власник нерухомого майна має право повернути їх собі. [RT I 2008, 59, 330 - набув чинності 01.01.2009]
(4) Hüpoteegipidajal on õigus deponeeritud raha kätte saada viie aasta jooksul, arvates hüpoteegi kustutamise või omanikuhüpoteegiks muutmise päevast. Kui hüpoteegipidaja ei ole selle tähtaja jooksul raha välja võtnud, on kinnisasja omanikul õigus see tagasi saada. [RT I 2008, 59, 330 - jõust. 01.01.2009]
(1) Якщо власником іпотеки та обтяженого нерухомого майна стає одна й та сама особа, іпотекодержатель того самого або наступного черговості місця може вимагати погашення такої іпотеки.
(1) Kui hüpoteegi ja koormatud kinnisasja omanikuks saab üks ja sama isik, võib sama või tagapool asuva järjekohaga hüpoteegipidaja nõuda sellise hüpoteegi kustutamist.
(2) Положення частини 1 цього параграфа не поширюється на іпотеку, що виникла на підставі § 328.
(2) Käesoleva paragrahvi 1. lõikes sätestatu ei kehti § 328 alusel tekkinud hüpoteegi kohta.
(3) Вимога, встановлена частиною 1 цього параграфа, не поширюється на іпотеку, із запису про яку вбачається її нечинність щодо даної іпотеки.
(3) Käesoleva paragrahvi 1. lõikes sätestatud nõue ei kehti hüpoteegi suhtes, mille kandest nähtub selle mittekehtimine antud hüpoteegi suhtes.
(4) Для забезпечення вимоги, встановленої частиною 1 цього параграфа, до земельної книги може бути внесено попередній запис після виникнення іпотеки власника. [RT I 2003, 13, 64 - набув чинності 01.07.2003]
(4) Käesoleva paragrahvi 1. lõikes sätestatud nõude tagamiseks võib kinnistusraamatusse kanda eelmärke pärast omanikuhüpoteegi tekkimist. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Власник нерухомого майна, обтяженого іпотекою, має право володіти, користуватися та розпоряджатися обтяженим нерухомим майном, якщо цим він не зменшує вартість обтяженого нерухомого майна та не порушує права іпотекодержателя іншим чином, за винятком випадків, коли це відбувається внаслідок належного господарювання.
(1) Hüpoteegiga koormatud kinnisasja omanikul on õigus koormatud kinnisasja vallata, kasutada ja käsutada, kui ta sellega ei vähenda koormatud kinnisasja väärtust ega kahjusta hüpoteegipidaja õigusi muul viisil, välja arvatud juhul, kui see toimub korrapärase majandamise tulemusena.
(1) Якщо внаслідок дій власника зменшується вартість обтяженого нерухомого майна, іпотекодержатель має право вимагати, щоб власник нерухомого майна припинив подальшу шкідливу діяльність.
(1) Kui omaniku tegevuse tulemusena väheneb koormatud kinnisasja väärtus, on hüpoteegipidajal õigus nõuda, et kinnisasja omanik edasise kahjuliku tegevuse lõpetaks.
(2) Іпотекодержатель може для запобігання зменшенню вартості обтяженого нерухомого майна вчиняти необхідні для цього дії на підставі судового рішення. Іпотекодержатель може вчиняти такі дії і без судового рішення, якщо через зволікання вартість обтяженого нерухомого майна суттєво зменшилася б. [RT I 2008, 59, 330 - набув чинності 01.01.2009]
(2) Hüpoteegipidaja võib koormatud kinnisasja väärtuse vähenemise ärahoidmiseks teha kohtulahendi alusel selleks vajalikke tegusid. Hüpoteegipidaja võib teha selliseid tegusid ka kohtulahendita, kui viivitamisel oluliselt väheneks koormatud kinnisasja väärtus. [RT I 2008, 59, 330 - jõust. 01.01.2009]
(3) Іпотекодержатель має право вимагати відшкодування витрат, пов'язаних з діями, зазначеними в частині 2 цього параграфа. Для забезпечення відшкодування витрат, пов'язаних із зазначеними діями, йому належить не внесена до земельної книги іпотека, яка перебуває на тому самому черговості місці, що й його іпотека.
(3) Hüpoteegipidajal on õigus nõuda käesoleva paragrahvi 2. lõikes nimetatud tegudega seotud kulutuste hüvitamist. Nimetatud tegudega seotud kulutuste hüvitamise tagamiseks kuulub talle kinnistusraamatusse kandmata hüpoteek, mis asub tema hüpoteegiga samal järjekohal.
(1) Якщо можна припустити зменшення вартості обтяженого нерухомого майна або якщо воно вже відбулося, іпотекодержатель може вимагати від власника нерухомого майна відновлення попереднього стану або додаткового забезпечення.
(1) Kui võib eeldada koormatud kinnisasja väärtuse vähenemist või kui see on juba toimunud, võib hüpoteegipidaja nõuda kinnisasja omanikult endise olukorra taastamist või täiendavat tagatist.
(2) Якщо власник нерухомого майна на вимогу іпотекодержателя не відновлює попередній стан і не надає додаткового забезпечення, іпотекодержатель може вимагати задоволення забезпеченої іпотекою вимоги в обсязі, на який зменшилася вартість обтяженого нерухомого майна. Про вимогу задоволення необхідно повідомити за один місяць наперед.
(2) Kui kinnisasja omanik hüpoteegipidaja nõudel endist olukorda ei taasta ega anna täiendavat tagatist, võib hüpoteegipidaja nõuda hüpoteegiga tagatud nõude rahuldamist ulatuses, mille võrra koormatud kinnisasja väärtus on vähenenud. Rahuldamise nõudest tuleb üks kuu ette teatada.
(3) Якщо вартість обтяженого нерухомого майна зменшилася без вини власника, іпотекодержатель може вимагати додаткового забезпечення або часткової сплати боргу в обсязі, в якому власнику нерухомого майна відшкодовано зменшення вартості. Іпотекодержатель не може вимагати додаткового забезпечення або часткової сплати боргу, якщо вартість нерухомого майна, на якому розташоване основне житло фізичної особи, зменшується внаслідок зміни ринкової ситуації на ринку нерухомого майна. [RT I, 06.12.2010, 1 - набув чинності 05.04.2011]
(3) Kui koormatud kinnisasja väärtus on vähenenud omaniku süüta, võib hüpoteegipidaja täiendavat tagatist või võla osalist tasumist nõuda ulatuses, milles kinnisasja omanikule on väärtuse vähenemine hüvitatud. Hüpoteegipidaja ei või nõuda täiendavat tagatist ega võla osalist tasumist, kui kinnisasja, millel asub füüsilise isiku põhiline eluase, väärtus väheneb kinnisasjade turuolukorra muutumise tõttu. [RT I, 06.12.2010, 1 - jõust. 05.04.2011]
(1) Зменшення вартості приналежностей обтяженого нерухомого майна або їх відділення від нерухомого майна всупереч вимогам належного господарювання надає іпотекодержателю ті самі права, що й при зменшенні вартості нерухомого майна.
(1) Koormatud kinnisasja päraldiste väärtuse vähendamine või korrapärase majandamise nõuete vastane eemaldamine kinnisasjast annab hüpoteegipidajale samad õigused nagu kinnisasja väärtuse vähenemisel.
(1) Відмова власника від права відчужувати або додатково обтяжувати нерухому річ, обтяжену іпотекою, є недійсною.
(1) Omaniku loobumine õigusest hüpoteegiga koormatud kinnisasja võõrandada või täiendavalt koormata on kehtetu.
(2) Якщо після встановлення іпотеки на ту саму нерухому річ без згоди іпотекодержателя встановлено сервітут або реальне обтяження, іпотека має перевагу перед пізніше встановленим сервітутом або реальним обтяженням. Зазначений сервітут або реальне обтяження погашається в тій частині, в якій воно шкодить здійсненню іпотеки. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(2) Kui pärast hüpoteegi seadmist on samale kinnisasjale seatud servituut või reaalkoormatis hüpoteegipidaja nõusolekuta, eelistatakse hüpoteeki hiljem seatud servituudile või reaalkoormatisele. Nimetatud servituut või reaalkoormatis kustutatakse ulatuses, milles see kahjustab hüpoteegi teostamist. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) [Втратив чинність – RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) [Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(2) Для передачі іпотеки необхідні нотаріально засвідчена або цифрово підписана угода іпотекодержателя та набувача іпотеки, а також внесення запису до кріпосної книги. [RT I, 23.12.2022, 1 - jõust. 01.02.2023]
(2) Hüpoteegi üleandmiseks on nõutavad hüpoteegipidaja ja hüpoteegi omandaja notariaalselt kinnitatud või digitaalselt allkirjastatud kokkulepe ning kande tegemine kinnistusraamatusse. [RT I, 23.12.2022, 1 - jõust. 01.02.2023]
(2¹) Для передачі іпотеки у зв'язку з формуванням заставного забезпечувального майна за іпотечними облігаціями необхідні нотаріально засвідчена або цифрово підписана угода іпотекодержателя та набувача іпотеки, а також внесення запису до кріпосної книги. [RT I, 30.11.2021, 1 - jõust. 10.12.2021]
(2¹) Hüpoteegi üleandmiseks seoses pandikirjade tagatisvara moodustamisega on nõutav hüpoteegipidaja ja hüpoteegi omandaja notariaalselt kinnitatud või digitaalselt allkirjastatud kokkulepe ning kande tegemine kinnistusraamatusse. [RT I, 30.11.2021, 1 - jõust. 10.12.2021]
(3) Іпотека передається в заставу цілком. Про заставу до кріпосної книги вноситься відповідна відмітка щодо заставодержателя.
(3) Hüpoteek panditakse tervikuna. Pantimise kohta kantakse kinnistusraamatusse pandipidaja kohta vastav märkus.
(1) До застави іпотеки застосовуються відповідно положення про заставу вимог.
(1) Hüpoteegi pantimisel kohaldatakse vastavalt nõuete pantimise kohta sätestatut.
(2) У разі застави вимоги, забезпеченої іпотекою, заставодержатель має право вимагати також застави іпотеки, що забезпечує вимогу, якщо сторони не домовилися про інше.
(2) Hüpoteegiga tagatud nõude pantimise korral on pandipidajal õigus nõuda ka nõuet tagava hüpoteegi pantimist, kui pooled ei ole kokku leppinud teisiti.
(3) У разі виникнення права продажу заставодержатель має право здійснювати права іпотекодержателя. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(3) Müügiõiguse tekkimisel on pandipidajal õigus teostada hüpoteegipidaja õigusi. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Іпотека поширюється на частини нерухомої речі, її приналежності та плоди. Іпотека не поширюється на приналежності нерухомої речі, що не перебувають у власності власника нерухомої речі.
(1) Hüpoteek ulatub kinnisasja osadele, päraldistele ja viljadele. Hüpoteek ei ulatu kinnisasja päraldistele, mis ei ole kinnisasja omaniku omandis.
(2) Іпотека не поширюється на приналежності, частини та природні плоди, які до накладення арешту на нерухому річ були відчужені відповідно до належного господарювання або назавжди відділені від нерухомої речі. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(2) Hüpoteek ei ulatu päraldistele, osadele ja loodusviljadele, mis on enne kinnisasja arestimist korrapärase majandamise kohaselt võõrandatud või kinnisasjast alatiseks eemaldatud. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Якщо обтяжену іпотекою нерухому річ передано в оренду або найм, іпотека поширюється також на вимогу з оренди або найму, яка виникає в період від накладення арешту на нерухому річ або оголошення банкрутства боржника до продажу нерухомої речі, або яка виникла протягом одного року до накладення арешту на нерухому річ чи оголошення банкрутства боржника і не є витребуваною. [RT I 2008, 59, 330 - jõust. 01.01.2009]
(1) Kui hüpoteegiga koormatud kinnisasi on antud rendile või üürile, ulatub hüpoteek ka rendi- või üürinõudele, mis tekib ajavahemikul kinnisasja arestimisest või võlgniku pankroti väljakuulutamisest kuni kinnisasja müümiseni või mis on tekkinud ühe aasta jooksul enne kinnisasja arestimist või võlgniku pankroti väljakuulutamist ja on sisse nõudmata. [RT I 2008, 59, 330 - jõust. 01.01.2009]
[RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
[RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Якщо обтяжену іпотекою нерухому річ застраховано, іпотека поширюється також на вимогу щодо страхового відшкодування. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Kui hüpoteegiga koormatud kinnisasi on kindlustatud, ulatub hüpoteek ka kindlustushüvitise nõudele. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(2) [Втратив чинність – RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(2) [Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(3) [Втратив чинність – RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(3) [Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(4) [Втратив чинність – RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(4) [Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Іпотекою в межах суми іпотеки забезпечуються вимога, проценти (у тому числі пеня) не більш як за три роки до продажу нерухомої речі у виконавчому провадженні, а також витрати на стягнення боргу, зокрема витрати виконавчого провадження та винагорода судового виконавця, а також страхові платежі, сплачені іпотекодержателем за власника нерухомої речі. [RT I, 06.12.2010, 1 - jõust. 05.04.2011]
(1) Hüpoteegiga on hüpoteegisumma ulatuses tagatud nõue, intressid (muu hulgas viivis) kuni kolme aasta eest enne kinnisasja müümist täitemenetluses, samuti võla sissenõudmise kulutused, sealhulgas täitemenetluse kulud ja täituri tasud ning hüpoteegipidaja poolt kinnisasja omaniku eest tasutud kindlustusmaksed. [RT I, 06.12.2010, 1 - jõust. 05.04.2011]
(2) Угода, якою визначається, яка вимога забезпечена іпотекою, має бути нотаріально посвідчена. Забезпечувальна угода діє в разі зміни власника обтяженої іпотекою нерухомої речі також щодо нового власника, а в разі зміни іпотекодержателя — щодо нового іпотекодержателя. [RT I, 06.12.2010, 1 - jõust. 05.04.2011]
(2) Kokkulepe, millega määratakse, milline nõue on hüpoteegiga tagatud, peab olema notariaalselt tõestatud. Tagatiskokkulepe kehtib hüpoteegiga koormatud kinnisasja omaniku vahetumisel ka uue omaniku suhtes ning hüpoteegipidaja vahetumisel uue hüpoteegipidaja suhtes. [RT I, 06.12.2010, 1 - jõust. 05.04.2011]
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Якщо забезпечену іпотекою вимогу задоволено або вимога не виникла, кожен наступний власник обтяженої нерухомої речі може вимагати внесення іпотеки на своє ім'я або її погашення, якщо не домовлено про інше. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Kui hüpoteegiga tagatud nõue rahuldatakse või nõuet ei ole tekkinud, võib koormatud kinnisasja igakordne omanik nõuda hüpoteegi kandmist enda nimele või selle kustutamist, kui ei ole kokku lepitud teisiti. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(2) Якщо забезпечену іпотекою вимогу задоволено частково, кожен наступний власник обтяженої нерухомої речі може вимагати внесення до кріпосної книги на свою користь часткової іпотеки в межах задоволеної вимоги або погашення іпотеки.
(2) Kui hüpoteegiga tagatud nõue rahuldatakse osaliselt, võib koormatud kinnisasja igakordne omanik nõuda rahuldatud nõude ulatuses enda kasuks osahüpoteegi kinnistusraamatusse kandmist või hüpoteegi kustutamist.
(3) Якщо борг сплатив власник обтяженої іпотекою нерухомої речі, який не є боржником, вимога переходить до нього в задоволеній частині. У такому разі застосовуються положення про поруку.
(3) Kui võla on tasunud hüpoteegiga koormatud kinnisasja omanik, kes ei ole võlgnik, läheb nõue rahuldatud ulatuses talle üle. Sellisel juhul kohaldatakse käenduse kohta käivaid sätteid.
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Власник нерухомої речі може заявляти проти іпотекодержателя лише такі заперечення, що ґрунтуються на записі кріпосної книги або які він має проти кредитора, що заявив стягнення, на зобов'язально-правовій підставі.
(1) Kinnisasja omanik võib hüpoteegipidaja vastu esitada ainult selliseid vastuväiteid, mis põhinevad kinnistusraamatu kandel või mis on tal sissenõude esitanud võlausaldaja vastu võlaõiguslikul alusel.
(2) Власник нерухомої речі може заявляти заперечення, зазначені в частині 1 цього параграфа, також правонаступникові кредитора або особі, якій іпотекодержатель передав іпотеку (§ 338).
(2) Kinnisasja omanik võib käesoleva paragrahvi 1. lõikes nimetatud vastuväiteid esitada ka võlausaldaja õigusjärglasele või isikule, kellele hüpoteegipidaja hüpoteegi üle andis (§ 338).
(3) [Втратив чинність – RT I, 06.12.2010, 1 - jõust. 05.04.2011]
(3) [Kehtetu - RT I, 06.12.2010, 1 - jõust. 05.04.2011]
[RT I 2005, 39, 308 - jõust. 01.01.2006]
[RT I 2005, 39, 308 - jõust. 01.01.2006]
(1) Якщо забезпечену іпотекою вимогу не виконано, іпотекодержатель має право вимагати примусового виконання в порядку, встановленому кодексом виконавчого провадження.
(1) Kui hüpoteegiga tagatud nõuet ei täideta, on hüpoteegipidajal õigus nõuda sundtäitmist täitemenetluse seadustikus sätestatud korras.
(2) Укладена до настання строку витребування забезпеченої іпотекою вимоги угода, згідно з якою іпотекодержатель набуває обтяжену іпотекою нерухому річ для задоволення забезпеченої іпотекою вимоги, є нікчемною.
(2) Enne hüpoteegiga tagatud nõude sissenõutavaks muutmist sõlmitud kokkulepe, mille kohaselt hüpoteegipidaja omandab hüpoteegiga koormatud kinnisasja hüpoteegiga tagatud nõude rahuldamiseks, on tühine.
(3) [Втратив чинність – RT I 2005, 39, 308 - jõust. 01.01.2006]
(3) [Kehtetu - RT I 2005, 39, 308 - jõust. 01.01.2006]
(4) [Втратив чинність – RT I 2005, 39, 308 - jõust. 01.01.2006]
(4) [Kehtetu - RT I 2005, 39, 308 - jõust. 01.01.2006]
(1) З коштів, отриманих від примусового виконання щодо нерухомої речі, задовольняються забезпечені іпотекою вимоги іпотекодержателів, для задоволення яких було здійснено примусове виконання, відповідно до черговостей іпотек.
(1) Kinnisasja sundtäitmisest saadud rahast rahuldatakse hüpoteegipidajate hüpoteegiga tagatud nõuded, mille rahuldamiseks sundtäitmine täide viidi, vastavalt hüpoteekide järjekohtadele.
(2) Вимога, забезпечена іпотекою на наступній черговості, задовольняється після задоволення вимоги, забезпеченої іпотекою на попередній черговості.
(2) Järgneval järjekohal asuva hüpoteegiga tagatud nõue rahuldatakse pärast eelneval järjekohal oleva hüpoteegiga tagatud nõude rahuldamist.
(3) Вимоги, забезпечені іпотеками на одній і тій самій черговості, задовольняються одночасно та пропорційно розміру вимог.
(3) Ühel ja samal järjekohal olevate hüpoteekidega tagatud nõuded rahuldatakse üheaegselt ja võrdeliselt nõuete suurusele.
(4) [Втратив чинність – RT I 1999, 27, 380 - jõust. 01.04.1999]
(4) [Kehtetu - RT I 1999, 27, 380 - jõust. 01.04.1999]
(1) У разі іпотеки власника власник обтяженої нерухомої речі не може вимагати примусового виконання для задоволення своєї вимоги.
(1) Omanikuhüpoteegi korral ei või koormatud kinnisasja omanik nõuda oma nõude rahuldamiseks sundtäitmist.
(2) [Втратив чинність – RT I 2008, 59, 330 - jõust. 01.01.2009]
(2) [Kehtetu - RT I 2008, 59, 330 - jõust. 01.01.2009]
(1) Іпотеку можна розділити на частини.
(1) Hüpoteeki võib jagada osadeks.
(2) Для розділення іпотеки на частини, а також для зміни взаємної черговості часткових іпотек згода власника не потрібна.
(2) Hüpoteegi jagamiseks osadeks, samuti osahüpoteekide omavahelise järjekoha muutmiseks ei ole omaniku nõusolek nõutav.
(3) Часткові іпотеки перебувають на черговості попередньої іпотеки.
(3) Osahüpoteegid asuvad senise hüpoteegi järjekohale.
[Втратив чинність - RT I, 29.06.2018, 1 - набр. чинності 01.07.2018]
[Kehtetu - RT I, 29.06.2018, 1 - jõust. 01.07.2018]
[Втратив чинність - RT I 2003, 13, 64 - набр. чинності 01.07.2003]
[Kehtetu - RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) У разі здійснюваного державою або органом місцевого самоврядування землеустрою та перепланування іпотеки, що обтяжують відчужувані нерухомі речі, переносяться у їх попередній черговості на нерухомі речі, що надаються замість них.
(1) Riigi või omavalitsuse poolt teostatava maakorralduse ja ümberplaneerimise puhul viiakse äraantavaid kinnisasju koormavad hüpoteegid nende senises järjekohas üle asemele antavatele kinnisasjadele.
(2) Якщо при набутті обтяженої іпотекою нерухомої речі в публічних інтересах, у тому числі при примусовому відчуженні, нерухома річ замінюється іншою, іпотеки, що обтяжували відчужену нерухому річ, встановлюються на замінену нерухому річ відповідно до попередньої черговості. [RT I, 29.06.2018, 1 - jõust. 01.07.2018]
(2) Kui hüpoteegiga koormatud kinnisasja avalikes huvides omandamisel, sealhulgas sundvõõrandamisel, asendatakse kinnisasi teisega, seatakse võõrandatud kinnisasja koormanud hüpoteegid asendatud kinnisasjale vastavalt senistele järjekohtadele. [RT I, 29.06.2018, 1 - jõust. 01.07.2018]
(3) Якщо в одну нерухому річ об'єднуються кілька нерухомих речей, обтяжених кількома іпотеками або з яких деякі не обтяжені іпотекою, іпотеки переносяться на об'єднану нерухому річ із якнайможливішим збереженням їх попередньої черговості.
(3) Kui üheks kinnisasjaks ühendatakse mitu kinnisasja, mis on koormatud mitme hüpoteegiga või millest mõned ei ole koormatud hüpoteegiga, viiakse hüpoteegid ühendatud kinnisasjale üle nende seniseid järjekohti võimalikult säilitades.
(1) Однією іпотекою можна обтяжити кілька нерухомих речей. У такому разі кожна нерухома річ відповідає за всю забезпечену іпотекою вимогу. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Ühe hüpoteegiga võib koormata mitut kinnisasja. Sellisel juhul vastutab iga kinnisasi kogu hüpoteegiga tagatud nõude eest. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1¹) Щодо спільної іпотеки нерухомою річчю вважається також ідеальна частка співвласника в нерухомій речі.
(1¹) Ühishüpoteegi suhtes loetakse kinnisasjaks ka kaasomaniku mõtteline osa kinnisasjas.
(2) При встановленні спільної іпотеки в кріпосній книзі щодо кожної обтяжуваної нерухомої речі слід зазначити інші обтяжені спільною іпотекою нерухомі речі.
(2) Ühishüpoteegi seadmisel tuleb kinnistusraamatus iga koormatava kinnisasja osas ära märkida teised ühishüpoteegiga koormatud kinnisasjad.
(1) Іпотекодержатель має право на повне або часткове задоволення вимоги за рахунок кожної обтяженої спільною іпотекою нерухомої речі.
(1) Hüpoteegipidajal on õigus nõude täielikule või osalisele rahuldamisele iga ühishüpoteegiga koormatud kinnisasja arvel.
(2) Іпотекодержатель може розподілити суму іпотеки між обтяженими нерухомими речами, визначивши, у якому обсязі кожна нерухома річ відповідає за іпотеку. [RT I, 29.06.2018, 1 - jõust. 01.07.2018]
(2) Hüpoteegipidaja võib hüpoteegi summa jaotada koormatud kinnisasjade vahel, määrates kindlaks, millises ulatuses iga kinnisasi hüpoteegi eest vastutab. [RT I, 29.06.2018, 1 - jõust. 01.07.2018]
(1) Якщо власник обтяженої спільною іпотекою нерухомої речі задовольняє вимогу іпотекодержателя, він може вимагати перенесення спільної іпотеки, що обтяжує його нерухому річ, на своє ім'я. Спільні іпотеки на інших нерухомих речах підлягають погашенню.
(1) Kui ühishüpoteegiga koormatud kinnisasja omanik rahuldab hüpoteegipidaja nõude, võib ta nõuda tema kinnisasja koormava ühishüpoteegi enda nimele kandmist. Ühishüpoteegid teistel kinnisasjadel tuleb kustutada.
(2) Якщо власник нерухомої речі, який задовольнив вимогу іпотекодержателя, може вимагати відшкодування від власників інших обтяжених спільною іпотекою нерухомих речей, він може також вимагати в обсязі відшкодування перенесення на своє ім'я спільних іпотек, що обтяжують інші нерухомі речі. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(2) Kui kinnisasja omanik, kes hüpoteegipidaja nõude rahuldas, võib nõuda teiste ühishüpoteegiga koormatud kinnisasjade omanikelt hüvitist, võib ta ka nõuda hüvitise ulatuses teisi kinnisasju koormavate ühishüpoteekide enda nimele kandmist. [RT I 2003, 13, 64 - jõust. 01.07.2003]
(1) Якщо вимога, для забезпечення якої встановлено спільну іпотеку, не виникає чи припиняється або якщо іпотекодержатель відмовляється від спільної іпотеки, власники обтяжених спільною іпотекою нерухомих речей можуть вимагати внесення спільної іпотеки до кріпосної книги на своє спільне ім'я.
(1) Kui nõue, mille tagamiseks ühishüpoteek on seatud, ei teki või lõpeb või kui hüpoteegipidaja ühishüpoteegist loobub, võivad ühishüpoteegiga koormatud kinnisasjade omanikud nõuda ühishüpoteegi kandmist kinnistusraamatusse endi nimele ühiselt.
(2) У зазначеному в частині 1 цього параграфа випадку кожен власник обтяженої спільною іпотекою нерухомої речі може вимагати, щоб його нерухома річ була обтяжена іпотекою власника пропорційно до вартості його нерухомої речі, якщо не домовлено про інше. [RT I, 29.06.2018, 1 - jõust. 01.07.2018]
(2) Käesoleva paragrahvi 1. lõikes nimetatud juhul võib iga ühishüpoteegiga koormatud kinnisasja omanik nõuda, et tema kinnisasja koormatakse omanikuhüpoteegiga võrdeliselt tema kinnisasja väärtusega, kui ei ole kokku lepitud teisiti. [RT I, 29.06.2018, 1 - jõust. 01.07.2018]
(1) Для забезпечення позову суд може встановити в обсязі позовної вимоги іпотеку, яка має бути внесена до кріпосної книги як судова іпотека.
(1) Hagi tagamiseks võib kohus seada haginõude ulatuses hüpoteegi, mis peab olema kinnistusraamatusse kantud kohtuliku hüpoteegina.
(2) Судовою іпотекою забезпечується вимога, задоволена на підставі судового рішення. [RT I 2008, 59, 330 - jõust. 01.01.2009]
(2) Kohtuliku hüpoteegiga on tagatud kohtulahendi alusel rahuldatud nõue. [RT I 2008, 59, 330 - jõust. 01.01.2009]
(3) Установлене в частинах 1 і 2 цього параграфа застосовується відповідно при встановленні іпотеки на нерухому річ на підставі постанови уповноваженої на це іншим законом посадової особи. [RT I 2008, 59, 330 - jõust. 01.01.2009]
(3) Käesoleva paragrahvi lõigetes 1 ja 2 sätestatut kohaldatakse vastavalt muu seadusega selleks õigustatud ametiisiku määruse alusel kinnisasjale hüpoteegi seadmise korral. [RT I 2008, 59, 330 - jõust. 01.01.2009]
(1) Якщо судова іпотека встановлюється на кілька нерухомих речей власника, забезпечувана вимога розподіляється між нерухомими речами у визначених кредитором частинах.
(1) Kui kohtulik hüpoteek seatakse omaniku mitmele kinnisasjale, jagatakse tagatav nõue kinnisasjade vahel võlausaldaja poolt määratud osades.
(1) В іншій частині до судової іпотеки застосовуються положення про іпотеку.
(1) Muus osas kohaldatakse kohtulikule hüpoteegile hüpoteegi kohta käivaid sätteid.
(1) Цей закон набирає чинності в порядку та на умовах, передбачених законом про його впровадження.
(1) Käesolev seadus jõustub tema rakendusseaduses ettenähtud korras ja tingimustel.
1 Euroopa Parlamendi ja nõukogu direktiiv 2002/47/EÜ finantstagatiskokkulepete kohta (EÜT L 168, 27.6.2002, lk 43–50), viimati muudetud direktiiviga 2009/44/EÜ (ELT L 146, 10.6.2009, lk 37–43).
Перші 5 параграфів на місяць — без реєстрації та повністю. Далі потрібна лише електронна пошта: ні картки, ні оплати. Тексти законів ми не продаємо — вони суспільне надбання.
Натискаючи, ви погоджуєтесь на обробку електронної пошти для доступу до сервісу. Не юридична консультація — звіряйтеся з оригіналом. Відписка будь-коли.