Arhiiviseadus

(1) Цей закон встановлює засади оцінювання документів, збирання та зберігання архівних документів, забезпечення доступу до них, організації їх використання та відповідальності за приведення їх у непридатний для використання стан і за їх знищення, встановлення засад документообігу установ та осіб, які виконують публічні завдання, а також засади діяльності Національного архіву та архіву органу місцевого самоврядування (далі разом — публічний архів).

(2) До адміністративного провадження, передбаченого цим законом, застосовуються положення закону про адміністративне провадження з урахуванням особливостей, встановлених цим законом.

(1) Документом у розумінні цього закону є будь-яка зафіксована на носії інформації інформація, яка створена або отримана в ході діяльності установи чи особи і зміст, форма та структура якої є достатніми для доведення фактів або діяльності.

(2) Архівним документом є документ, якому публічний архів за результатами оцінювання надав архівну цінність.

(3) Архівний документ є частиною національної культурної спадщини і зберігається постійно.

(4) Архівний документ, створений або отриманий у ході виконання публічного завдання, передається Національному архіву, якщо законом не встановлено інше.

(1) Національний архів є урядовою установою у сфері управління Міністерства освіти і науки, основним завданням якої є оцінювання документів, створених або отриманих установою чи особою в ході виконання публічного завдання, збирання та зберігання архівних документів, а також забезпечення доступу до них і організація їх використання.

(2) Національний архів збирає за домовленістю з власником і за наявності можливостей приватноправові документи, що мають культурну та історичну цінність, якщо в цьому є публічний інтерес.

(3) Національний архів може надавати пов'язані з використанням архівних документів послуги, які не випливають із цього закону, і отримувати за це плату. Надання платної послуги не повинно перешкоджати виконанню завдань, встановлених цим законом, ані виходити за межі компетенції Національного архіву. Установлюючи розмір плати за послугу, слід враховувати, щоб плата, яка стягується за послугу, не перевищувала витрат, пов'язаних з її наданням.

(4) Перелік платних послуг і розміри плати встановлює постановою міністр, відповідальний за галузь. ↗

(5) Національний архів займається архівознавчими науковими дослідженнями та публікуванням.

(6) Національний архів за можливості та якщо в цьому є публічний інтерес надає власникові приватноправових документів, що мають культурну та історичну цінність, допомогу в упорядкуванні, описуванні та зберіганні документів.

(7) Положення про Національний архів встановлює міністр, відповідальний за галузь. ↗

(1) Національним архівом керує державний архіваріус, якого міністр, відповідальний за галузь, призначає на посаду відповідно до закону про публічну службу строком на п'ять років, заслухавши думку архівної ради.

(1) При Міністерстві освіти і науки діє архівна рада з дорадчим правом, завданням якої є розглядати основні напрями розвитку архівної справи та вносити пропозиції щодо розвитку архівної справи.

(2) До складу архівної ради входять представники установ, які виконують публічні завдання, у тому числі представники університетів і наукових установ та представник архіву органу місцевого самоврядування, а також представники фахових об'єднань і фахівці архівної справи. Склад архівної ради та організацію її роботи затверджує наказом міністр, відповідальний за галузь.

(1) Установа або особа, яка виконує публічні завдання, повинна забезпечити збереженість і придатність до використання документів або архівних документів, створених чи отриманих у ході виконання публічного завдання, протягом строку, встановленого законами або прийнятими на їх підставі правовими актами, або до передачі Національному архіву.

(2) Уряд Республіки може встановити постановою засади документообігу установ та осіб, які виконують публічні завдання.

(3) Національний архів консультує та підтримує установу й особу, яка виконує публічне завдання, в управлінні документами та архівними документами.

(4) Національний архів може давати установі та особі, яка виконує публічне завдання, вказівки щодо управління документами та архівними документами для виконання цього закону і прийнятих на його підставі правових актів.

(5) Національний архів здійснює адміністративний нагляд за управлінням архівними документами та за виконанням установою або особою, яка виконує публічне завдання, архівних правил, вказівок Національного архіву і — в межах своїх завдань — загальних вимог до документообігу, а також вносить пропозиції щодо усунення недоліку. Якщо недолік не усувається, Національний архів дає установі або особі, яка виконує публічне завдання, розпорядження про усунення недоліку, виконання якого є обов'язковим. [RT I, 13.03.2014, 4 - набув чинності 01.07.2014]

(1) Національний архів виявляє установу або особу, яка виконує публічне завдання і в ході діяльності якої можуть виникати архівні документи, виходячи при цьому з важливості установи чи особи в суспільстві та зі змісту публічного завдання.

(2) Оцінюючи документи установи або особи, зазначеної в частині 1 цього параграфа, Національний архів виявляє архівні документи, враховуючи:

1) потребу здійснення публічної влади;

2) потребу доведення прав або правочинів особи;

3) культурну та історичну цінність інформації.

(3) До виявлення архівних документів установа чи особа, зазначена в частині 1 цього параграфа, не має права знищувати свої документи.

(4) Рішення про позбавлення архівного документа архівної цінності приймає державний архіваріус.

(1) Установа або особа, яка виконує публічне завдання, передає архівні документи Національному архіву, коли вони більше не потрібні для виконання її завдань, але не пізніше ніж через десять років після створення або отримання документа і якщо законом не встановлено інше.

(2) Державний архіваріус може в обґрунтованих випадках продовжити строк передачі архівних документів.

(3) Витрати, пов'язані з передачею Національному архіву архівних документів, створених або отриманих у ході виконання публічного завдання, у тому числі витрати на їх належне упорядкування, описування та транспортування, покриває сторона, яка передає.

(4) Безхазяйний документ, власника якого неможливо встановити і якому Національний архів надає архівну цінність, є державною власністю і зберігається Національним архівом.

(1) Архівні документи слід зберігати в належних умовах, запобігаючи їх недозволеному використанню, пошкодженню та знищенню.

(2) Інформацію, що міститься в архівному документі, можна перенести на інший носій інформації, якщо зберігання інформації на іншому носії є обґрунтованим.

(1) Доступ до архівного документа, що зберігається в Національному архіві, є вільним, якщо на нього не поширюються обмеження, встановлені Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2016/679 про захист фізичних осіб у зв'язку з обробкою персональних даних і про вільний рух таких даних та про скасування Директиви 95/46/ЄС (Загальний регламент про захист даних) (ОВ L 119, 04.05.2016, с. 1–88), Законом про публічну інформацію, Законом про захист персональних даних, Законом про державну таємницю та засекречену іноземну інформацію або іншим законом. [RT I, 13.03.2019, 2 - набув чинності 15.03.2019]

(1¹) Цифрове зображення архівного документа, цифровий архівний документ, а також дані, що описують архівний документ, цифрове зображення архівного документа та цифровий архівний документ, авторські права або суміжні з авторським правом права на які належать Національному архіву на підставі закону або правочину, є придатними для повторного використання на умовах і в порядку, встановлених Законом про публічну інформацію, з урахуванням особливостей, передбачених цим законом та Законом про авторське право. [RT I, 06.01.2016, 1 - набув чинності 16.01.2016]

(2) Національний архів забезпечує можливість ознайомитися з архівним документом. За ознайомлення з архівним документом на місці в архіві Національний архів плати не бере.

(3) Національний архів може обмежити використання архівного документа через поганий фізичний стан носія інформації або якщо використання може пошкодити архівний документ, забезпечуючи за можливості доступ до інформації, що міститься в архівному документі.

(4) Для підтвердження прав особи або правочинів Національний архів видає архівну довідку.

(5) Умови доступу до приватноправового документа, що передається Національному архіву, встановлюються договором. Установлене договором обмеження доступу не може діяти довше ніж 50 років від дня передачі документа.

(6) Доступ до персональних даних, що містяться в архівному документі, після смерті суб'єкта даних мають спадкоємець суб'єкта даних, дружина або чоловік, родич по низхідній та висхідній лінії, сестра і брат або, за їхньою згодою, третя особа. За наявності кількох спадкоємців чи інших зазначених у цій частині осіб доступ до архівного документа, що містить персональні дані суб'єкта даних, дозволяється за згодою будь-кого із зазначених осіб, проте кожен з них має право відкликати таку згоду. Згода не потрібна, якщо персональні дані обробляються на підставі правових актів, зазначених у частині 1 цього параграфа. [RT I, 13.03.2019, 2 - набув чинності 15.03.2019]

(1) Якщо місцеве самоврядування до моменту набрання чинності цим законом утворило архів, то оцінювання документів, збирання та зберігання архівних документів, створених або отриманих у результаті діяльності органу чи установи місцевого самоврядування, а також забезпечення доступу до них та організацію їх використання здійснює архів місцевого самоврядування.

(2) На архів місцевого самоврядування поширюються вимоги щодо зберігання, захисту та використання архівних документів і доступу до них, установлені § 9 та 10 цього закону і правовими актами, прийнятими на підставі цього закону. Частина 5 § 6 цього закону не застосовується до місцевого самоврядування, якщо в місцевому самоврядуванні утворено архів місцевого самоврядування.

(3) У разі припинення діяльності архіву місцевого самоврядування власник зобов'язаний забезпечити передачу архівних документів Національному архіву та нести пов'язані з цим витрати.

(1) На публічно-правовий або державний чи муніципальний музей і бібліотеку, освітню, науково-дослідну та дослідно-конструкторську установу, а також на цільову установу (фонд), яка володіє зібранням документів або інформації, що має культурну та історичну цінність, не поширюються обов'язок передачі архівного документа, встановлений частиною 4 § 2 цього закону, та § 8, якщо так передбачено законом або положенням чи статутом установи.

(2) На зазначені в частині 1 цього параграфа установи законом або положенням чи статутом установи можуть бути поширені встановлені цим законом та архівними правилами вимоги щодо впорядкування, зберігання документів і забезпечення доступу до них.

(1) Уряд Республіки або уповноважений ним міністр установлює постановою архівні правила, які регулюють та уточнюють оцінювання документів і зберігання архівних документів в установі або в особи, що виконує публічне завдання, до передачі їх Національному архіву, порядок передачі архівних документів Національному архіву, їх зберігання та захист у Національному архіві, а також організацію доступу до них, у тому числі видачу архівної довідки Національним архівом.

(1) За недотримання вимог до зберігання документа або архівного документа, якщо це спричинило втрату документом або архівним документом придатності для використання, – карається штрафом у розмірі до 100 штрафних одиниць.

(2) За те саме діяння, вчинене юридичною особою, – карається штрафом у розмірі до 1300 євро.

(1) За незаконне знищення документа або архівного документа – карається штрафом у розмірі до 150 штрафних одиниць.

(2) За те саме діяння, вчинене юридичною особою, – карається штрафом у розмірі до 1600 євро.

(1) [Втратив чинність – RT I, 12.07.2014, 1 - набув чинності 01.01.2015]

(2) Позасудовим органом провадження у справах про проступки, передбачені § 14 та 15 цього закону, є поліцейська установа.

(1) Частина 1 § 8 цього закону застосовується щодо створених або отриманих після набрання чинності цим законом документів на паперовому носії, яким Національний архів надав архівну цінність. Щодо документів на паперовому носії з архівною цінністю, створених до набрання чинності цим законом, застосовується строк передачі 20 років від дня їх створення.

(1) Архівний реєстр ліквідується, а інформація, оцінена як така, що має архівну цінність, надалі зберігається в Національному архіві.

[Вилучено з цього тексту.]

(1) Цей закон набирає чинності 1 січня 2012 року.