Audiitortegevuse seadus

(1) Цим законом встановлюються:

1) правові засади аудиторської діяльності у сфері господарського обліку (далі — сфера обліку);

2) вимоги до присяжного аудитора та суб'єкта аудиторської діяльності; [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

3) правові засади діяльності та відповідальність присяжного аудитора і товариства присяжних аудиторів;

4) вимоги до атестованого внутрішнього аудитора та внутрішнього аудитора публічного сектору (далі — внутрішні аудитори);

5) правові засади діяльності внутрішніх аудиторів у суб'єктах публічного сектору та суб'єктах суспільного інтересу;

6) обов'язковість аудиту та огляду, засади діяльності аудиторського комітету, а також право внутрішніх аудиторів на професійну діяльність;

7) правовий статус, компетенція та відповідальність Аудиторської палати, а також засади її діяльності, організації роботи та фінансування;

8) засади здійснення нагляду за внутрішніми аудиторами, присяжними аудиторами, суб'єктами аудиторської діяльності та Аудиторською палатою; [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

9) засади діяльності реєстру аудиторської діяльності (далі — реєстр).

(1) Використане в інших законах поняття «аудитор», пов'язане зі сферою обліку, розуміється у значенні цього закону як суб'єкт аудиторської діяльності.

(2) Встановлене в інших законах щодо присяжного аудитора у значенні цього закону застосовується також до суб'єкта аудиторської діяльності, якщо з інших законів не випливає інше.

(3) До передбаченого цим законом адміністративного провадження застосовуються положення закону про адміністративне провадження з урахуванням особливостей, встановлених цим законом.

(1) Присяжним аудитором є фінансовий присяжний аудитор та присяжний аудитор зі сталого розвитку.

(2) Фінансовий присяжний аудитор — це присяжний аудитор, який має кваліфікацію фінансового присяжного аудитора та відповідає вимогам, встановленим цим законом для фінансового присяжного аудитора.

(3) Присяжний аудитор зі сталого розвитку — це присяжний аудитор, який має кваліфікацію присяжного аудитора зі сталого розвитку та відповідає вимогам, встановленим цим законом для присяжного аудитора зі сталого розвитку. [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(1) Присяжний аудитор публічного сектору — це присяжний аудитор, який має професійний рівень присяжного аудитора публічного сектору та відповідає вимогам, встановленим цим законом для присяжного аудитора публічного сектору.

(2) Присяжному аудитору, який має кваліфікацію, зазначену в частинах 2 і 3 § 3 цього закону, та який має або клопоче про професійний рівень присяжного аудитора публічного сектору, професійний рівень надається за обома кваліфікаціями. [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(1) Атестований внутрішній аудитор — це особа, яка склала підрозділ атестації внутрішнього аудитора спеціальної частини кваліфікаційного іспиту для внутрішнього аудитора і якій рішенням міністра, відповідального за галузь, або уповноваженого ним посадовця міністерства надано кваліфікацію внутрішнього аудитора. [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(1) Внутрішній аудитор публічного сектору — це особа, якій рішенням міністра, відповідального за галузь, або уповноваженого ним посадовця міністерства надано професійний рівень внутрішнього аудитора суб'єкта публічного сектору або внутрішнього аудитора товариства публічного сектору. [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(2) Внутрішній аудитор суб'єкта публічного сектору — це особа, яка склала підрозділ, зазначений у пункті 2 частини 1 § 34 цього закону, та спеціальну частину публічного права кваліфікаційного іспиту і якій рішенням міністра, відповідального за галузь, або уповноваженого ним посадовця міністерства надано професійний рівень внутрішнього аудитора суб'єкта публічного сектору. [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(3) Внутрішній аудитор товариства публічного сектору — це особа, яка склала підрозділ, зазначений у пункті 1 частини 1 § 34 цього закону, і якій рішенням міністра, відповідального за галузь, або уповноваженого ним посадовця міністерства надано професійний рівень внутрішнього аудитора товариства публічного сектору. [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(1) Присяжний аудитор, за винятком особи, зазначеної в частині 3 § 81 цього закону, надає професійну послугу присяжного аудитора через суб'єкта аудиторської діяльності. Надання присяжним аудитором професійної послуги присяжного аудитора є підприємницькою діяльністю суб'єкта аудиторської діяльності.

(2) Суб'єктом аудиторської діяльності є товариство присяжних аудиторів або присяжний аудитор, який діє як фізична особа — підприємець.

(3) Товариство присяжних аудиторів (далі — аудиторське товариство) — це господарське товариство, одним із видів діяльності якого є надання професійної послуги присяжного аудитора. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(4) В Естонії надавати професійну послугу присяжного аудитора під професійним найменуванням присяжного аудитора може лише суб'єкт аудиторської діяльності, якщо з цього закону не випливає інше.

(5) Суб'єкт аудиторської діяльності та присяжний аудитор вважаються пов'язаними між собою, якщо:

1) присяжний аудитор сам є суб'єктом аудиторської діяльності як фізична особа — підприємець;

2) присяжний аудитор є законним представником або прокуристом аудиторського товариства;

3) присяжний аудитор має більшість голосів, представлених частками або акціями аудиторського товариства, або

4) у разі виходу присяжного аудитора з аудиторського товариства залишилася б невиконаною вимога, встановлена в частині 3 § 76 цього закону. [RT I, 23.12.2014, 2 - набув чинності 01.01.2015]

(1) Мережа присяжних аудиторів — це структура, метою присяжних аудиторів або аудиторських товариств, що входять до неї, є співпраця та розподіл прибутку чи витрат, або учасники якої мають спільних власників, контрольні чи керівні органи, спільний контроль якості, бізнес-стратегію, торговельну марку чи спільні професійні ресурси.

(1) Слово «присяжний аудитор» (vandeaudiitor), його похідні та іншомовні відповідники може використовувати у своїй діяльності або комерційному найменуванні лише присяжний аудитор чи суб'єкт аудиторської діяльності з урахуванням встановленого щодо комерційного найменування в Комерційному кодексі.

(2) Слово «аудиторське товариство» (audiitorühing), його похідні та іншомовні відповідники може використовувати у своїй господарській діяльності або комерційному найменуванні лише аудиторське товариство з урахуванням встановленого щодо комерційного найменування в Комерційному кодексі.

(3) Слово «суб'єкт аудиторської діяльності» (audiitorettevõtja), його похідні та іншомовні відповідники може використовувати у своїй діяльності або комерційному найменуванні лише суб'єкт аудиторської діяльності з урахуванням встановленого щодо комерційного найменування в Комерційному кодексі.

(4) Присяжний аудитор, який діє як фізична особа — підприємець, не може під тим самим комерційним найменуванням діяти у сфері діяльності, яка не є наданням професійної послуги присяжного аудитора або іншою підприємницькою діяльністю у значенні, встановленому в частині 3¹ § 44 цього закону. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(1) У розумінні цього закону компетентним органом є орган держави — учасниці угоди про Європейський економічний простір (далі — держава-учасниця угоди) або третьої країни, завданням якого є регулювання діяльності присяжних аудиторів чи аудиторських товариств або нагляд за нею.

(2) У розумінні цього закону третьою країною є кожна держава, яка не є державою-учасницею угоди.

(3) В Естонії компетентним органом є рада з нагляду за аудиторською діяльністю. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(1) У розумінні цього закону присяжним аудитором третьої країни є фізична особа або юридична особа чи утворення будь-якої правової форми, яка проводить аудит або огляд річного бухгалтерського звіту чи консолідованого річного бухгалтерського звіту господарського товариства, зареєстрованого в третій країні, і яка не є присяжним аудитором або аудиторським товариством держави-учасниці угоди та не визнана такою. [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(1) У розумінні цього закону одиницею публічного сектору є Естонська Республіка як публічно-правова юридична особа (далі — держава), суб'єкт державного бухгалтерського обліку в розумінні закону про бухгалтерський облік, державна прибуткова установа, одиниця місцевого самоврядування, публічно-правова юридична особа, а також господарське товариство, цільова установа, некомерційне об'єднання чи консолідаційна група з переважною участю держави, одиниці місцевого самоврядування або публічно-правової юридичної особи чи під їхнім панівним впливом, консолідуюча одиниця якої в розумінні закону про бухгалтерський облік є названою в цій частині одиницею публічного сектору.

(2) У розумінні цього закону товариством публічного сектору є господарське товариство, цільова установа, некомерційне об'єднання або консолідаційна група з переважною участю одиниці публічного сектору чи під її панівним впливом.

(1) У розумінні цього закону одиницею публічного інтересу є:

1) господарське товариство, цінними паперами якого дозволено торгувати на регульованому ринку цінних паперів у розумінні закону про ринок цінних паперів;

2) господарське товариство, яке є кредитною установою в розумінні закону про кредитні установи;

3) господарське товариство, яке є страховиком у розумінні закону про страхову діяльність;

4) [Втратив чинність – RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.07.2017]

5) [Втратив чинність – RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.07.2017]

(2) [Втратив чинність – RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.07.2017]

(3) [Втратив чинність – RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.07.2017]

(1) Професійний екзамен організовується та складається відповідно до цього закону та порядку професійного екзамену, використовуючи за можливості інформаційну систему реєстру.

(2) Професійний екзамен організовує Міністерство фінансів, а приймає екзаменаційна комісія професійного екзамену (далі — екзаменаційна комісія), якщо порядком професійного екзамену не встановлено інакше.

(3) Порядок професійного екзамену встановлює постановою міністр, відповідальний за цю сферу.

(4) З питань і завдань професійного екзамену, складених на підставі програми професійного екзамену, для використання на професійному екзамені можна вибирати питання та завдання щодо тієї редакції правового акта, яка була опублікована щонайменше за два місяці до дня проведення професійного екзамену. [RT I, 23.12.2014, 2 - набув чинності 01.01.2015]

(5) Питання та завдання, що ставляться екзаменованому на професійному екзамені, вибираються випадковим чином з числа питань і завдань професійного екзамену, складених на підставі програми професійного екзамену. [RT I, 23.12.2014, 2 - набув чинності 01.01.2015]

(6) Професійний екзамен організовується за потребою, але не рідше ніж раз на рік. Час і місце проведення професійного екзамену та строк подання документів визначає рада з нагляду за аудиторською діяльністю (далі — рада нагляду).

(7) Професійний екзамен проводиться естонською мовою та у формі, що дає змогу письмового відтворення. Для оцінювання відповідності особистісних якостей екзаменованого може бути проведена співбесіда та враховані пояснення, надані в усній формі.

(8) Для забезпечення об'єктивності оцінювання персональні дані екзаменованого використовуються на професійному екзамені в закодованому вигляді, за винятком співбесіди, що проводиться для оцінювання відповідності особистісних якостей.

(9) Дані, внесені до інформаційної системи реєстру або подані чи передані за її посередництвом під час організації професійного екзамену, не є публічними.

(1) Екзаменаційна комісія утворюється у складі не менше п'яти членів.

(2) Членів та голову екзаменаційної комісії призначає та відкликає рада нагляду.

(3) Строк повноважень члена екзаменаційної комісії становить три роки з дня призначення членом екзаменаційної комісії.

(4) Порядок роботи екзаменаційної комісії встановлюється порядком професійного екзамену.

(5) Голова екзаменаційної комісії організовує діяльність екзаменаційної комісії та її діловодство.

(1) Плата за професійний екзамен — це плата, що стягується з екзаменованого за організацію та приймання професійного екзамену.

(2) Максимальний розмір плати за професійний екзамен становить:

1) за організацію та приймання спеціальної частини з бухгалтерського обліку — 400 євро; [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

1¹) за організацію та приймання спеціальної частини з обліку сталого розвитку — 400 євро; [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

2) за організацію та приймання спеціальної частини присяжного аудитора — 400 євро; [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

3) за організацію та приймання тесту на відповідність для визнання — 650 євро;

4) за організацію та приймання спеціальної частини з публічного права — 150 євро;

5) за організацію та приймання підчастини зі стандартів професійної діяльності внутрішнього аудитора — 150 євро;

6) за організацію та приймання підчастини внутрішнього аудитора публічного сектору — 900 євро; [RT I, 23.12.2014, 2 - набув чинності 01.01.2015]

7) за організацію та приймання підчастини атестації внутрішнього аудитора — 1300 євро. [RT I, 23.12.2014, 2 - набув чинності 01.01.2015]

(3) Плата за професійний екзамен використовується для покриття витрат на організацію та приймання професійного екзамену.

(4) Порядком професійного екзамену встановлюються підстави визначення розміру плат за професійний екзамен, названих у частині 2 цього параграфа.

(5) Порядком професійного екзамену можуть бути встановлені умови сплати частинами плати, названої в пункті 7 частини 2 цього параграфа.

(1) Екзаменаційна комісія на професійному екзамені перевіряє та оцінює разом з особистісними якостями також рівень підготовки, знання, уміння та навички екзаменованого, потрібні для початку або продовження професійної діяльності.

(2) Рада нагляду може не допустити екзаменованого до професійного екзамену, якщо названа вище особа:

1) не відповідає вимогам, встановленим у пунктах 1 і 3 частини 1 та в частині 2 § 20 цього закону;

2) не виконує обов'язок, встановлений у частині 5 § 23 цього закону;

3) не має доброї репутації або не є надійною.

(1) Відповіді, надані екзаменованим під час складання розділу або підрозділу професійного іспиту, оцінюються в балах від одного до ста. Окремо оцінюється придатність особистісних якостей екзаменованого для професійної діяльності.

(2) Результатом оцінювання відповідей екзаменованого є середнє арифметичне балів, виставлених членами екзаменаційної комісії, які оцінюють складання розділу або підрозділу професійного іспиту; воно округлюється до цілого числа. Результат розділу або підрозділу професійного іспиту нижче 60 балів є незадовільним.

(3) Особистісні якості оцінюються як придатні або непридатні. Рішення про оцінювання особистісних якостей як непридатних має бути обґрунтоване.

(4) Результати оцінювання відповідей екзаменованого та оцінку особистісних якостей екзаменаційна комісія вносить до протоколу іспиту.

(5) Професійний іспит вважається складеним, якщо складено всі розділи або підрозділи професійного іспиту, які екзаменований зобов'язаний скласти.

(6) Розділ або підрозділ професійного іспиту залишається нескладеним, якщо результат є незадовільним або якщо особистісні якості екзаменованого не визнано придатними.

(7) Рішення про складання професійного іспиту приймає на підставі результатів професійного іспиту наглядова рада.

(8) Після прийняття рішення про складання професійного іспиту наглядова рада невідкладно повідомляє екзаменованих про результати професійного іспиту.

(1) Розділами професійного іспиту є:

1) спеціальна частина з бухгалтерського обліку;

1¹) спеціальна частина з обліку сталого розвитку; [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

2) спеціальна частина присяжного аудитора;

3) спеціальна частина публічного права;

4) спеціальна частина внутрішнього аудитора;

5) перевірка придатності для визнання.

(2) Розділ професійного іспиту може бути поділений на підрозділи. Крім передбаченого в цьому законі, наглядова рада може своїм рішенням утворювати підрозділи та групувати їх.

(3) Одним із підрозділів спеціальної частини присяжного аудитора або внутрішнього аудитора може бути написання есе на визначену наглядовою радою тему. На підставі есе оцінюється придатність особистісних якостей екзаменованого для професійної діяльності присяжного аудитора або внутрішнього аудитора.

(1) Екзаменований повинен:

1) мати щонайменше ступінь бакалавра або диплом про прикладну вищу освіту чи рівноцінну їм освітню кваліфікацію — до подання заяви про складання професійного іспиту;

2) скласти розділи або підрозділи професійного іспиту, встановлені цим законом або рішенням наглядової ради;

3) сплатити плату за професійний іспит до подання заяви про складання професійного іспиту.

(2) До подання заяви про складання професійного іспиту екзаменований повинен пройти практику в порядку, встановленому на підставі частини 7 цього параграфа:

1) [Втратив чинність – RT I, 07.01.2025, 1 – набув чинності 17.01.2025]

1¹) щонайменше три роки здійснювати аудиторську перевірку річної бухгалтерської звітності, консолідованої річної звітності чи іншої подібної звітності під керівництвом присяжного аудитора, визнаного в одній із договірних держав, якщо він претендує на кваліфікацію фінансового присяжного аудитора; [RT I, 07.01.2025, 1 – набув чинності 17.01.2025]

1²) щонайменше вісім місяців із періоду, зазначеного в пункті 1¹ цієї частини, здійснювати аудиторську перевірку звіту про сталий розвиток або надавати інші послуги, пов'язані зі сталим розвитком, під керівництвом присяжного аудитора, визнаного в одній із договірних держав, якщо він претендує на кваліфікацію присяжного аудитора зі сталого розвитку; [RT I, 07.01.2025, 1 – набув чинності 17.01.2025]

2) щонайменше два роки під керівництвом визнаного внутрішнього аудитора, якщо він претендує на кваліфікацію або професійний рівень внутрішнього аудитора.

(3) Вимога, встановлена пунктом 1 частини 1 цього параграфа, вважається виконаною щодо особи, яка претендує на кваліфікацію фінансового присяжного аудитора і доводить у порядку, встановленому на підставі частини 7 цього параграфа, що вона щонайменше сім років працювала за фахом, який дав їй змогу набути достатніх знань у сфері фінансів, права та обліку. [RT I, 07.01.2025, 1 – набув чинності 17.01.2025]

(3¹) Вимога, встановлена пунктом 1 частини 1 цього параграфа, вважається виконаною щодо особи, яка претендує на кваліфікацію присяжного аудитора зі сталого розвитку і доводить у порядку, встановленому на підставі частини 7, що вона щонайменше сім років працювала за фахом, який дав їй змогу набути достатніх знань у сфері охорони довкілля, соціальних питань, загального управління товариством, права та обліку. [RT I, 07.01.2025, 1 – набув чинності 17.01.2025]

(4) Вимоги, встановлені пунктом 1 частини 1 та пунктом 1¹ частини 2 цього параграфа, вважаються виконаними щодо особи, яка претендує на кваліфікацію фінансового присяжного аудитора і доводить у порядку, встановленому на підставі частини 7 цього параграфа, що вона щонайменше 15 років працювала за фахом, який дав їй змогу набути достатніх знань у сфері фінансів, права та обліку. [RT I, 07.01.2025, 1 – набув чинності 17.01.2025]

(4¹) Вимоги, встановлені пунктом 1 частини 1 та пунктом 1² частини 2 цього параграфа, вважаються виконаними щодо особи, яка претендує на кваліфікацію присяжного аудитора зі сталого розвитку і доводить у порядку, встановленому на підставі частини 7, що вона щонайменше 15 років працювала за фахом, який дав їй змогу набути достатніх знань у сфері охорони довкілля, соціальних питань, загального управління товариством, права та обліку. [RT I, 07.01.2025, 1 – набув чинності 17.01.2025]

(5) Вимога, встановлена пунктом 2 частини 2 цього параграфа, вважається виконаною щодо особи, яка претендує на кваліфікацію або професійний рівень внутрішнього аудитора і доводить у порядку, встановленому на підставі частини 7 цього параграфа, що вона щонайменше п'ять років працювала за фахом, який дав їй змогу набути достатніх знань у сфері фінансів, права та внутрішнього контролю. [RT I, 23.12.2014, 2 – набув чинності 01.01.2015]

(5¹) Вимога, встановлена пунктом 1 частини 1 та пунктом 2 частини 2 цього параграфа, вважається виконаною щодо особи, яка претендує на професійний рівень внутрішнього аудитора товариства публічного сектору і доводить у порядку, встановленому на підставі частини 7 цього параграфа, що вона щонайменше п'ять років працювала за фахом, який дав їй змогу набути достатніх знань у сфері фінансів, права та внутрішнього контролю. [RT I, 23.12.2014, 2 – набув чинності 01.01.2015]

(6) Вимога, встановлена пунктом 1 частини 2 цього параграфа, вважається виконаною щодо особи, яка працює в установі публічного сектору, претендує на кваліфікацію присяжного аудитора і доводить, що вона щонайменше три роки працювала в Державному контролі під керівництвом присяжного аудитора на посаді, яка дала їй змогу набути достатніх знань у сфері фінансів, права та обліку.

(7) Порядки, зазначені в частинах 2–5 цього параграфа, встановлює своїм розпорядженням міністр, відповідальний за відповідну сферу.

(8) Обов'язок сплатити плату за професійний іспит, встановлений пунктом 3 частини 1 цього параграфа, замість екзаменованого може виконати установа публічного сектору, в якій працює екзаменований, що вперше претендує на кваліфікацію присяжного аудитора, професійний рівень присяжного аудитора публічного сектору, кваліфікацію або професійний рівень внутрішнього аудитора, або аудиторське підприємство.

(1) У програмі професійного іспиту наводиться зв'язок сфер і тем, охоплених професійним іспитом, із розділами професійного іспиту, а також детальний поділ цих сфер і тем.

(2) Програму професійного іспиту встановлює своїм розпорядженням міністр, відповідальний за відповідну сферу.

(3) Програму професійного іспиту складає та подає Міністерству фінансів:

1) щодо пунктів 1–2 та 5 частини 1 § 19 цього закону — Палата аудиторів; [RT I, 07.01.2025, 1 – набув чинності 17.01.2025]

2) щодо пункту 3 частини 1 § 19 цього закону — Державний контроль.

(4) У порядку проведення професійного іспиту встановлюється, хто на підставі програми професійного іспиту організовує складання питань, завдань і зразків відповідей професійного іспиту та надання їх у доступ громадськості — Палата аудиторів чи інша особа. Громадськості надаються у доступ усі питання та завдання професійного іспиту і до половини зразків відповідей. [RT I, 23.12.2014, 2 – набув чинності 01.01.2015]

(5) Професійна комісія внутрішніх аудиторів, зазначена в частині 6 § 121 цього закону, за потреби вносить пропозиції щодо програми професійного іспиту та складених на її підставі питань, завдань чи зразків відповідей спеціальної частини професійного іспиту для внутрішніх аудиторів. [RT I, 23.12.2014, 2 – набув чинності 01.01.2015]

(6) Під час встановлення програми професійного іспиту, а також складання на її підставі питань, завдань і зразків відповідей та надання їх у доступ громадськості можуть враховуватися рекомендації та вимоги міжнародно визнаних організацій присяжних або внутрішніх аудиторів. [RT I, 23.12.2014, 2 – набув чинності 01.01.2015]

(1) Програма професійного іспиту охоплює в обсязі професійної діяльності присяжного аудитора та внутрішнього аудитора щонайменше такі сфери:

1) облік, зокрема бухгалтерський облік, облік сталого розвитку та аудиторська діяльність; [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

2) фінанси підприємства;

3) право;

4) управління;

5) інформаційні технології;

6) математика та статистика.

(2) Сфери, названі в частині 1 цього параграфа, поділяються щонайменше на такі теми, що охоплюють як теоретичні, так і практичні аспекти:

1) фінансовий облік;

2) міжнародні стандарти фінансової звітності та їх тлумачення;

3) естонський стандарт фінансової звітності та його тлумачення; [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

4) облік витрат, управлінський та податковий облік;

5) основи діяльності присяжного та внутрішнього аудитора, а також аудиторської фірми;

6) стандарти професійної діяльності та їх тлумачення, встановлені § 46 і § 70 цього закону;

7) управління ризиками, внутрішній контроль та професійна діяльність внутрішнього аудитора;

8) право товариств, зокрема добра практика корпоративного управління; [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

9) господарсько-адміністративне право;

10) торгове право;

11) зобов'язальне право;

12) трудове право;

13) право банкрутства;

14) податкове право;

15) державне право;

16) адміністративне провадження;

17) мікро- та макроекономіка;

18) управління у бізнесі та публічному секторі;

19) європейські стандарти звітності зі сталого розвитку та їх тлумачення; [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

20) аналіз сталого розвитку; [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

21) екологічне право; [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

22) процедури виконання обов'язку належної перевірки, пов'язаного з аспектами сталого розвитку. [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(1) Для складання професійного іспиту екзаменований подає через інформаційну систему реєстру: [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

1) заяву про складання професійного іспиту, зазначивши спеціальну частину та підчастину, якщо це доречно;

2) життєпис, зокрема контактні дані;

3) копію документа, що підтверджує сплату плати за професійний іспит, вимаганої пунктом 3 частини 1 § 20 цього закону.

(2) У заяві, що подається на підставі пункту 1 частини 1 цього параграфа, екзаменований підтверджує, зокрема:

1) правильність усіх поданих і тих даних, що подаватимуться;

2) свою добру репутацію та надійність.

(3) Екзаменований, направлений на додатковий професійний іспит, подає через інформаційну систему реєстру для складання професійного іспиту документи, передбачені пунктами 2 і 3 частини 1 цього параграфа, або їх копії.

(4) Про зміни, що відбулися в поданих екзаменованим даних або документах протягом періоду професійного іспиту, екзаменований повідомляє невідкладно після внесення змін або після того, як про них дізнався, і подає нові дані, документи або їх копії.

(5) Якщо екзаменований подав неправдиві дані або подав не всі дані, документи чи їх копії, які вимагаються цим законом для складання професійного іспиту, або якщо вони неповні чи оформлені неналежним чином, організатор професійного іспиту має право вимагати від екзаменованого усунення недоліків. Екзаменований зобов'язаний усунути недоліки у строк, установлений органом або особою, визначеними порядком проведення професійного іспиту.

(1) [Втратив чинність – RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(1¹) Претендент на професію фінансового присяжного аудитора та фінансовий присяжний аудитор, направлений на додатковий професійний іспит, повинні скласти спеціальні частини професійного іспиту, названі в пунктах 1 і 2 частини 1 § 19 цього закону. [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(1²) Претендент на професію присяжного аудитора зі сталого розвитку та присяжний аудитор зі сталого розвитку, направлений на додатковий професійний іспит, повинні скласти спеціальні частини професійного іспиту, названі в пунктах 1¹ і 2 частини 1 § 19 цього закону. [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(1³) Претендент на професійний рівень присяжного аудитора публічного сектору повинен скласти спеціальну частину професійного іспиту, названу в пункті 3 частини 1 § 19 цього закону. [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(1⁴) Складання спеціальної частини професійного іспиту для присяжного аудитора під час здобуття професії фінансового присяжного аудитора зараховується також при здобутті професії присяжного аудитора зі сталого розвитку, і навпаки. [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(2) Рішенням наглядової ради присяжного аудитора направляють на додатковий професійний іспит, якщо за результатами дисциплінарного провадження з'ясується, що недостатність знань або навичок присяжного аудитора ставить під загрозу якість професійної діяльності присяжного аудитора. Рішенням наглядової ради присяжному аудитору встановлюється строк для складання додаткового професійного іспиту. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(3) Якщо особа клопоче про визнання рівноцінності професії присяжного аудитора третьої країни — фізичної особи або присяжного аудитора договірної держави з передбаченим у § 3 цього закону, вона повинна скласти названий у пункті 5 частини 1 § 19 цього закону тест придатності для визнання щодо знання чинних в Естонії правових актів, необхідних для роботи присяжного аудитора, згідно з цим законом. [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(1) Претендент на професійний рівень присяжного аудитора публічного сектору та присяжний аудитор публічного сектору, направлений на додатковий професійний іспит, повинні скласти розділи професійного іспиту, названі в пунктах 1–3 частини 1 § 19 цього закону.

[Втратив чинність - RT I, 07.01.2025, 1 - набр. чинності 17.01.2025]

(1) Крім передбаченого в § 23 частині 1 цього закону, особа, яка складає іспит, подає для складання спеціальної частини професійного іспиту присяжного аудитора наглядовій раді через інформаційну систему реєстру: [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

1) копію документа про освіту, що підтверджує виконання вимоги, передбаченої в § 20 частині 1 пункті 1 цього закону;

2) копію документа, передбаченого порядком, встановленим на підставі § 20 частини 7 цього закону, що підтверджує виконання вимоги, передбаченої в § 20 частині 2 пункті 1 цього закону;

3) копію довідки замість копії документа, передбаченого в пунктах 1 і 2 цієї частини, якщо бажає скористатися можливістю, передбаченою в § 20 частинах 3, 4 і 6 цього закону.

(2) Крім передбаченого в § 23 частині 1 цього закону, особа, яка складає іспит і є присяжним аудитором іншої договірної держави, подає наглядовій раді для складання тесту на відповідність для визнання професійного іспиту через інформаційну систему реєстру замість копій документів, названих у частині 1 цієї статті, копію витягу з реєстру аудиторської діяльності компетентного органу країни походження, який підтверджує статус присяжного аудитора у значенні цього закону та має містити щонайменше дані відповідного реєстру і реєстровий номер присяжного аудитора. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(3) Крім передбаченого в § 23 частині 1 цього закону, особа, яка складає іспит і є присяжним аудитором третьої країни — фізичною особою, подає для складання тесту на відповідність для визнання професійного іспиту наглядовій раді через інформаційну систему реєстру: [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

1) замість копій документів, названих у частині 1 цієї статті, — копію витягу з реєстру аудиторської діяльності компетентного органу країни походження, який підтверджує статус присяжного аудитора у значенні цього закону та має містити щонайменше дані відповідного реєстру і реєстровий номер присяжного аудитора;

2) копію засвідченої компетентним органом країни походження довідки про те, що особа, яка клопоче про визнання, відповідає вимогам, рівнозначним передбаченим у цьому законі щодо присяжного аудитора;

3) копію довідки про те, що особа, яка клопоче про визнання, підпорядкована в країні походження нагляду компетентного органу, який визнано рівнозначним чинному в Європейському Союзі регулюванню.

(1) Особі, яка клопоче про надання професійного звання присяжного аудитора і склала професійний іспит, професійне звання присяжного аудитора надається рішенням наглядової ради. Наглядова рада вносить до реєстру відмітку, що підтверджує професійне звання.

(2) Наглядова рада повідомляє особу, яка клопоче про надання професійного звання присяжного аудитора, про надання професійного звання або про відмову в цьому протягом п'яти робочих днів з дня прийняття рішення. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(1) Особі, яка клопоче про надання професійного рівня присяжного аудитора публічного сектору і склала професійний іспит, професійний рівень присяжного аудитора публічного сектору надається рішенням наглядової ради. Наглядова рада вносить до реєстру відмітку, що підтверджує професійний рівень.

(2) Наглядова рада повідомляє особу, яка клопоче про надання професійного рівня, про надання професійного рівня присяжного аудитора публічного сектору або про відмову в цьому протягом п'яти робочих днів з дня прийняття рішення. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(1) Визнання рівнозначності професійного звання присяжного аудитора третьої країни — фізичної особи та присяжного аудитора договірної держави, які склали професійний іспит, передбаченому в § 3 цього закону вирішує наглядова рада. Наглядова рада вносить до реєстру відмітку, що підтверджує визнання професійного звання. [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(2) До особи, яка клопоче про визнання професійного звання згідно з частиною 1 цієї статті, та до особи з визнаним професійним званням застосовується передбачене в цьому законі щодо присяжного аудитора.

(3) Наглядова рада відмовляє у визнанні професійного звання, якщо особа, яка клопоче про визнання професійного звання, не відповідає вимогам, передбаченим у цьому законі щодо присяжного аудитора. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(4) Наглядова рада повідомляє особу, яка клопоче про визнання професійного звання присяжного аудитора, про визнання професійного звання або про відмову в цьому протягом п'яти робочих днів з дня прийняття рішення. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(1) Присяжний аудитор третьої країни реєструється в реєстрі, якщо він:

1) подає звіт присяжного аудитора щодо річного бухгалтерського звіту, звіту про сталість або консолідованого звіту такого господарського товариства третьої країни, емітовані цінні папери якого допущені до торгів на регульованому ринку цінних паперів Естонії; [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

2) підпадає під естонський нагляд за аудиторською діяльністю або під нагляд за аудиторською діяльністю третьої країни, який є рівнозначним передбаченому у статтях 29, 30 і 32 Директиви 2006/43/ЄС Європейського Парламенту і Ради про обов'язковий аудит річних бухгалтерських звітів і консолідованих звітів, якою вносяться зміни до директив Ради 78/668/ЄЕС і 83/349/ЄЕС та скасовується Директива Ради 84/253/ЄЕС (ОВ L 157, 09.06.2006, с. 87–107);

3) відповідає вимогам, установленим цим законом для присяжного аудитора та аудиторського підприємства, або вимогам, рівнозначним вимогам, на які вказано в частині 5 статті 45 Директиви 2006/43/ЄС Європейського Парламенту і Ради.

(1¹) У разі невиконання обов'язку щодо реєстрації, установленого частиною 1 цього параграфа, звіт про аудиторську перевірку, складений присяжним аудитором або аудиторським підприємством третьої країни, є нікчемним. [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(2) Присяжного аудитора третьої країни не потрібно реєструвати в реєстрі, якщо:

1) господарське товариство, зазначене в пункті 1 частини 1 цього параграфа, емітує виключно боргові цінні папери в розумінні § 184² закону про ринок цінних паперів, які допущені до торгів на естонському ринку і номінальна вартість яких становить щонайменше 100 000 євро або відповідала на день емісії щонайменше 100 000 євро, якщо вони номіновані в іншій валюті, або [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

2) Естонія уклала з третьою країною, цінні папери господарського товариства якої допущені до торгів на регульованому ринку цінних паперів Естонії, взаємну домовленість про незастосування обов'язку щодо реєстрації присяжного аудитора та непоширення на нього нагляду. Передумовою укладення взаємної домовленості є підпадання присяжного аудитора третьої країни в третій країні під систему публічного нагляду, контролю якості, розслідування і санкцій, яка є рівнозначною передбаченій цим законом або статтями 29, 30 і 32 Директиви 2006/43/ЄС Європейського Парламенту і Ради.

(3) Рівнозначність, зазначену в пункті 2 частини 1 і пункті 2 частини 2 цього параграфа, оцінює Європейська Комісія. Доки Європейська Комісія не ухвалила рішення, рівнозначність може оцінювати рада нагляду, яка при наданні оцінки може спиратися на оцінку рівнозначності іншої держави-члена. Рада нагляду подає оцінку рівнозначності Європейській Комісії. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(4) Рівнозначність, зазначену в пункті 3 частини 1 цього параграфа, оцінює рада нагляду, враховуючи відмінність, установлену в частині 6 статті 45 Директиви 2006/43/ЄС Європейського Парламенту і Ради. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(1) Особа, яка отримала кваліфікацію присяжного аудитора, та особа з визнаною кваліфікацією складає перед радою нагляду присягу: «Присягаю відповідно до Конституції Естонської Республіки та інших правових актів, професійної етики і стандартів професійної діяльності присяжного аудитора неупереджено виконувати всі ті обов'язки, до яких мене зобов'язує професійна діяльність присяжного аудитора.»

(2) Особа, яка складає присягу, підписує текст присяги і зазначає дату складення присяги.

(3) Підписаний текст присяги зберігає Аудиторська палата.

(4) Рада нагляду вносить до реєстру відмітку, що підтверджує прийняття присяги. [RT I, 23.12.2014, 2 - набув чинності 01.01.2015]

[RT I, 23.12.2014, 2 - набув чинності 01.01.2015]

(1) Наглядова рада вирішує питання про позбавлення звання присяжного аудитора на підставі заяви присяжного аудитора. [RT I, 23.12.2014, 2 - набув чинності 01.01.2015]

(1¹) Особа, яка отримала звання присяжного аудитора, втрачає звання, якщо вона без поважної причини не склала присяги протягом 45 днів після отримання звання. [RT I, 23.12.2014, 2 - набув чинності 01.01.2015]

(1²) Присяжний аудитор втрачає звання, якщо його виключено з Аудиторської палати у випадку, зазначеному в пункті 3 частини 2 § 103 цього Закону. [RT I, 23.12.2014, 2 - набув чинності 01.01.2015]

(2) Якщо стосовно присяжного аудитора, зареєстрованого присяжного аудитора третьої країни або пов'язаного з ними у значенні частини 5 § 7 цього Закону аудиторського підприємства розпочато контроль якості, дисциплінарне провадження, провадження за скаргою, провадження у справі про проступок або розслідування, рішення про позбавлення звання присяжного аудитора чи про вилучення зареєстрованого присяжного аудитора третьої країни з реєстру на підставі заяви присяжного аудитора може бути прийняте тоді, коли відповідне провадження завершено. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(3) До припинення та закінчення визнання звання застосовуються положення, встановлені щодо позбавлення звання присяжного аудитора та втрати звання. [RT I, 23.12.2014, 2 - набув чинності 01.01.2015]

(4) Наглядова рада може позбавити звання присяжного аудитора: [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

1) у разі повторного або істотного порушення засад діяльності чи професійної діяльності присяжного аудитора; [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

2) у разі свідомого подання неправдивих даних з метою отримання або збереження звання присяжного аудитора чи при визнанні або внесенні запису до реєстру;

3) у разі невідповідності вимогам, установленим законом для присяжного аудитора;

4) у разі нескладення додаткового кваліфікаційного іспиту у визначений строк або у визначеному обсязі.

(4¹) Наглядова рада вирішує питання про позбавлення звання фінансового присяжного аудитора та звання присяжного аудитора зі сталого розвитку окремо одне від одного. [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(5) Зазначене в частині 4 цього параграфа рішення про позбавлення звання присяжного аудитора має містити такі дані:

1) ім'я та особистий код особи, яка отримала звання присяжного аудитора, а за його відсутності — дата народження;

2) номер і дата рішення про надання звання присяжного аудитора;

3) дата прийняття рішення;

4) обставини, що зумовили позбавлення звання присяжного аудитора, з посиланням на пункт частини 4 цього параграфа, на підставі якого звання було відібрано.

(6) До порушень, установлених пунктом 1 частини 4 цього параграфа, застосовуються строки давності, встановлені частиною 2 § 148 цього Закону.

(7) Наглядова рада письмово і невідкладно повідомляє про зазначене в частині 5 цього параграфа рішення особу, яку позбавлено звання присяжного аудитора, та вносить відповідний запис до реєстру. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(8) Про зазначене в частині 5 цього параграфа рішення та про його підстави наглядова рада невідкладно повідомляє компетентні органи договірних держав, з якими зазначена в рішенні особа пов'язана внесеною до реєстру на підставі цього Закону відміткою про місце діяльності, а також Європейський комітет органів нагляду за аудиторами. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(9) У разі позбавлення звання присяжного аудитора особа, яку позбавлено звання на підставі обставин, зазначених у пункті 1 або 2 частини 4 цього параграфа, може клопотати про звання повторно після спливу трьох років від дня позбавлення звання присяжного аудитора, але не раніше, ніж дані про покарання будуть видалені з реєстру покарань згідно із законом про реєстр покарань.

(10) Якщо при позбавленні звання фінансового присяжного аудитора за присяжним аудитором залишається звання, зазначене в частині 2 § 3 цього Закону, за ним разом із збереженим званням зберігається професійний рівень присяжного аудитора публічного сектору. [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(1) Претендент на професійний рівень внутрішнього аудитора одиниці публічного сектору та внутрішній аудитор одиниці публічного сектору, направлений на додатковий кваліфікаційний іспит, повинні скласти розділ кваліфікаційного іспиту, зазначений у пункті 3 частини 1 § 19 цього Закону, та підрозділ, зазначений у пункті 2 частини 1 § 34 цього Закону.

(2) Претендент на професійний рівень внутрішнього аудитора об'єднання публічного сектору та внутрішній аудитор об'єднання публічного сектору, направлений на додатковий кваліфікаційний іспит, повинні скласти підрозділ, зазначений у пункті 1 частини 1 § 34 цього Закону.

(3) Претендент на звання внутрішнього аудитора та атестований внутрішній аудитор, направлений на додатковий кваліфікаційний іспит, повинні скласти підрозділ, зазначений у пункті 3 частини 1 § 34 цього Закону.

(4) Рішенням Міністерства фінансів внутрішнього аудитора направляють на додатковий кваліфікаційний іспит, якщо через дію або бездіяльність внутрішнього аудитора в Міністерства фінансів виникає обґрунтований сумнів, що знання чи навички внутрішнього аудитора можуть бути недостатніми або невідповідними в обсязі, який ставить під загрозу якість професійної діяльності внутрішнього аудитора. Рішенням Міністерства фінансів внутрішньому аудиторові встановлюється строк для складення додаткового кваліфікаційного іспиту.

(5) Внутрішній аудитор, направлений на додатковий кваліфікаційний іспит, від прийняття зазначеного в частині 4 цього параграфа рішення до складення додаткового кваліфікаційного іспиту не має права займатися професійною діяльністю внутрішнього аудитора в тих випадках, коли законом установлено вимогу щодо звання або професійного рівня внутрішнього аудитора.

(6) Внутрішньому аудиторові, направленому на додатковий кваліфікаційний іспит, Міністерство фінансів може надати дозвіл на завершення правочинів або дій, пов'язаних із професійною діяльністю внутрішнього аудитора.

(7) У рішенні, яким Міністерство фінансів надає дозвіл на завершення правочинів або дій, пов'язаних із професійною діяльністю внутрішнього аудитора, слід зазначити:

1) правочини або дії, на завершення яких надається дозвіл;

2) строк дії дозволу, який для жодного з правочинів або дій, установлених пунктом 1 цієї частини, не може бути довшим за десять робочих днів від дня надання дозволу.

(1) Підрозділами спеціальної частини кваліфікаційного іспиту для внутрішнього аудитора є щонайменше:

1) підрозділ стандартів професійної діяльності внутрішнього аудитора, установлених частиною 1 § 70 цього Закону;

2) підрозділ внутрішнього аудитора публічного сектору;

3) підрозділ атестації внутрішнього аудитора.

(2) При визначенні в порядку проведення кваліфікаційного іспиту змісту підрозділів, зазначених у пунктах 2 і 3 частини 1 цього параграфа, можна керуватися рекомендаціями, вимогами та принципами міжнародно визнаної організації внутрішніх аудиторів.

(1) Крім установленого в частині 1 § 23 цього закону, для складання спеціальної частини професійного іспиту внутрішнього аудитора екзаменований подає через інформаційну систему реєстру:

1) копію документа про освіту, що підтверджує виконання вимоги, встановленої в пункті 1 частини 1 § 20 цього закону;

2) копію документа, передбаченого порядком, установленим на підставі частини 7 § 20 цього закону, що підтверджує виконання вимоги, встановленої в пункті 2 частини 2 § 20 цього закону;

3) копію довідки замість копії документа, передбаченого в пунктах 1 і 2 цього параграфа, якщо особа бажає скористатися можливістю, передбаченою в частині 5 § 20 цього закону.

(1) Особі, яка склала професійний іспит і претендує на професійне звання внутрішнього аудитора або на професійний рівень внутрішнього аудитора одиниці публічного сектору чи об'єднання, звання або професійний рівень надається рішенням міністра, відповідального за галузь, або уповноваженого ним посадовця міністерства. Позначка, що підтверджує звання або професійний рівень, вноситься до реєстру на підставі рішення міністра, відповідального за галузь, або уповноваженого ним посадовця міністерства. [RT I, 07.01.2025, 1 – набув чинності 17.01.2025]

(2) Особа, яка склала іспит, подібний до підрозділу спеціальної частини професійного іспиту внутрішнього аудитора, або яка здобула в іноземній державі кваліфікацію професійної діяльності внутрішнього аудитора, може клопотати перед Міністерством фінансів про визнання цього результату як складання підрозділу спеціальної частини професійного іспиту внутрішнього аудитора.

(3) До визнання результату іспиту, подібного до підрозділу спеціальної частини професійного іспиту внутрішнього аудитора, та кваліфікації професійної діяльності внутрішнього аудитора, здобутої в іноземній державі, застосовується закон про визнання іноземних професійних кваліфікацій. Критерії оцінювання результату іспиту, подібного до підрозділу спеціальної частини професійного іспиту внутрішнього аудитора, або кваліфікації професійної діяльності внутрішнього аудитора, здобутої в іноземній державі, встановлює міністр, відповідальний за галузь, своєю постановою. Компетентним органом, передбаченим у частині 2 § 7 закону про визнання іноземних професійних кваліфікацій, є Міністерство фінансів. [RT I, 30.12.2015, 1 – набув чинності 18.01.2016] ↗

(3¹) При визнанні результату іспиту, подібного до підрозділу спеціальної частини професійного іспиту внутрішнього аудитора, та кваліфікації професійної діяльності внутрішнього аудитора, здобутої в іноземній державі, до тесту придатності не застосовується частина 3 § 14 закону про визнання іноземних професійних кваліфікацій, натомість міністр, відповідальний за галузь, встановлює постановою зміст тесту придатності та порядок його проведення. [RT I, 30.12.2015, 1 – набув чинності 18.01.2016]

(4) Міністерство фінансів повідомляє про надання чи визнання професійного звання внутрішнього аудитора або професійного рівня внутрішнього аудитора публічного сектору чи про відмову в цьому особі, яка клопоче про професійне звання внутрішнього аудитора, професійний рівень внутрішнього аудитора публічного сектору або про їх визнання, протягом п'яти робочих днів від дня прийняття рішення.

(1) Міністр, відповідальний за галузь, або уповноважений ним посадовець міністерства позбавляє професійного звання або професійного рівня внутрішнього аудитора на підставі заяви внутрішнього аудитора. [RT I, 07.01.2025, 1 – набув чинності 17.01.2025]

(2) Міністр, відповідальний за галузь, або уповноважений ним посадовець міністерства вирішує питання про позбавлення професійного звання або професійного рівня внутрішнього аудитора: [RT I, 07.01.2025, 1 – набув чинності 17.01.2025]

1) у разі повторного або істотного порушення встановленого в §§ 66–75 цього закону щодо внутрішнього аудитора чи його професійної діяльності;

2) у разі свідомого подання неправдивих даних з метою отримання чи збереження професійного звання або професійного рівня внутрішнього аудитора, а також при визнанні або внесенні запису до реєстру;

3) у разі невідповідності вимогам, установленим законом для внутрішнього аудитора;

4) у разі нескладання додаткового професійного іспиту у визначений строк або у визначеному обсязі.

(3) Рішення про позбавлення професійного звання або професійного рівня внутрішнього аудитора має містити такі дані:

1) ім'я внутрішнього аудитора та особовий код, а за його відсутності — дату народження;

2) номер і час рішення про надання професійного звання або професійного рівня внутрішнього аудитора;

3) дату прийняття рішення;

4) обставини, що зумовили позбавлення професійного звання або професійного рівня внутрішнього аудитора, з посиланням на пункт частини 2 цього параграфа, на підставі якого звання чи професійний рівень було відібрано.

(4) До порушень, передбачених у пункті 1 частини 2 цього параграфа, застосовуються строки давності, встановлені в частині 2 § 148 цього закону.

(5) Міністерство фінансів письмово та невідкладно повідомляє про рішення, зазначене в частині 2 цього параграфа, особу, яку позбавлено професійного звання або професійного рівня внутрішнього аудитора, і вносить відповідний запис до реєстру.

(6) З позбавленням звання атестованого внутрішнього аудитора вважається відібраним також професійний рівень внутрішнього аудитора одиниці публічного сектору чи об'єднання, якщо такий є.

(1) У випадках, коли законом установлено вимогу щодо професійного звання або професійного рівня внутрішнього аудитора, внутрішній аудитор не має права займатися професійною діяльністю внутрішнього аудитора після позбавлення його професійного звання або професійного рівня.

(2) Після позбавлення професійного звання або професійного рівня внутрішнього аудитора особа, у якої звання чи професійний рівень було відібрано на підставі обставин, зазначених у пункті 1 або 2 частини 2 § 37 цього закону, може повторно клопотати про звання атестованого внутрішнього аудитора або про професійний рівень внутрішнього аудитора одиниці публічного сектору чи об'єднання не раніше ніж через три роки від дня позбавлення професійного звання або професійного рівня внутрішнього аудитора.

(1) Присяжний аудитор повинен додержувати основ професійної етики, які встановлюються згідно з § 46 цього Закону в кодексі етики.

(2) Присяжний аудитор та особа, яка претендує на професію присяжного аудитора, повинні мати добру репутацію та бути надійними.

(3) Репутацію або надійність присяжного аудитора та осіб, які претендують на професію присяжного аудитора, у будь-якому разі слід вважати такими, що зазнали шкоди, в особи:

1) щодо якої з даних реєстру покарань вбачається, що стосовно зазначеної особи набрав чинності обвинувальний вирок суду за умисно вчинений злочин;

2) яка є боржником у справі про банкрутство, або щодо якої діє заборона на підприємницьку діяльність, або в якої на підставі закону відібрано право бути підприємцем;

3) чия попередня протиправна дія або бездіяльність спричинила банкрутство чи примусове припинення господарського товариства або визнання дозволу на діяльність недійсним, і з моменту оголошення банкрутства чи призначення судом ліквідатора при примусовому припиненні або визнання дозволу на діяльність недійсним минуло менше трьох років, або якщо дані про покарання не видалено з реєстру покарань відповідно до Закону про реєстр покарань.

(4) Кожен присяжний аудитор повинен мати адресу електронної пошти для вручення йому процесуальних документів. Вона може бути в одного або кількох присяжних аудиторів спільною з аудиторською фірмою. Адреса електронної пошти входить до складу даних реєстраційної картки реєстру.

(1) Присяжний аудитор повинен виконувати свої обов'язки з належною сумлінністю, бути об'єктивним і додержувати доброї практики професійної діяльності присяжного аудитора.

(2) Присяжний аудитор зобов'язаний постійно підтримувати свої знання, уміння та навички на рівні, який не ставив би під загрозу якість професійної діяльності присяжного аудитора.

(1) Присяжний аудитор у своїй діяльності зобов'язаний уникати будь-яких дій, які можуть зашкодити репутації, надійності або авторитету професії присяжного аудитора, Аудиторської палати, її органів чи їхніх членів.

(2) У рекламуванні присяжного аудитора, аудиторської фірми та їхньої роботи або в представленні їх громадськості не можна використовувати спосіб подання та засіб, які можуть зашкодити репутації, надійності або авторитету професії присяжного аудитора, Аудиторської палати, її органів чи їхніх членів.

(3) Присяжний аудитор та аудиторська фірма не мають права висувати перебільшені твердження про послуги, які вони мають право надавати, а також про свою кваліфікацію або досвід.

(1) Присяжний аудитор зобов'язаний поповнювати свої знання та вміння відповідно до порядку підвищення кваліфікації. [RT I, 23.12.2014, 2 - набув чинності 01.01.2015]

(2) Порядок підвищення кваліфікації присяжного аудитора затверджує рада з нагляду. [RT I, 23.12.2014, 2 - набув чинності 01.01.2015]

(3) Присяжний аудитор зобов'язаний брати участь у підвищенні кваліфікації, визнаному Аудиторською палатою або організовуваному нею, у сферах, встановлених § 22 цього Закону, в обсязі не менше 120 академічних годин протягом трирічного облікового періоду. При одночасному володінні професією фінансового присяжного аудитора та присяжного аудитора зі сталого розвитку присяжний аудитор зобов'язаний додатково до підвищення кваліфікації, встановленого першим реченням цієї частини, брати участь у підвищенні кваліфікації у сферах, встановлених § 22 цього Закону, в обсязі 40 годин протягом трирічного облікового періоду. Не менше 40 відсотків обсягу підвищення кваліфікації має становити підвищення кваліфікації, що організовується Аудиторською палатою. [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(4) Не менше 60 академічних годин обов'язку щодо підвищення кваліфікації, зазначеного в частині 3 цього параграфа, присяжний аудитор повинен виконати протягом двох років з початку трирічного облікового періоду. [RT I, 23.12.2014, 2 - набув чинності 01.01.2015]

(5) Щодо присяжного аудитора, який бере участь у підвищенні кваліфікації, зазначеному в частині 3 цього параграфа, як лектор, при виконанні обов'язку, зазначеного в частині 3, часова тривалість проведеного ним навчання враховується у подвійному розмірі. [RT I, 23.12.2014, 2 - набув чинності 01.01.2015]

(5¹) Якщо присяжний аудитор протягом облікового періоду брав участь у підвищенні кваліфікації в обсязі, що перевищує необхідний, кількість надлишково відвіданих годин, але не більше 40 академічних годин, зараховується для виконання обов'язку щодо підвищення кваліфікації наступного облікового періоду. [RT I, 23.12.2014, 2 - набув чинності 01.01.2015]

(6) Встановлене в цьому параграфі щодо присяжного аудитора не застосовується до:

1) особи, яка перебуває у материнській відпустці, відпустці батька, відпустці усиновлювача або батьківській відпустці; [RT I, 26.10.2018, 1 - набув чинності 01.04.2022]

2) особи, яка перебуває на листку непрацездатності понад чотири місяці;

3) особи, звільненої від обов'язку щодо підвищення кваліфікації рішенням ради з нагляду з іншої обґрунтованої причини.

(6¹) У випадку, зазначеному в частині 6 цього параграфа, застосовуваний до присяжного аудитора обсяг обов'язкового підвищення кваліфікації, встановлений частиною 3 цього параграфа, зменшується пропорційно відношенню тривалості звільнення до тривалості облікового періоду. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(7) Обліковий період підвищення кваліфікації починається з початку господарського року Аудиторської палати. Після отримання або визнання професії присяжного аудитора обліковий період підвищення кваліфікації починається з початку господарського року Аудиторської палати, що настає за роком прийняття присяги присяжного аудитора. [RT I, 23.12.2014, 2 - набув чинності 01.01.2015]

(1) У розумінні цього Закону діяльність присяжного аудитора поділяється на професійну діяльність присяжного аудитора та іншу діяльність у сфері підприємництва.

(1) Професійна послуга присяжного аудитора (далі — аудиторська послуга) — це надання в межах професійної діяльності присяжного аудитора аудиторської послуги, що надає впевненість, або суміжної аудиторської послуги.

(1¹) Професійна діяльність присяжного аудитора — це надання аудиторської послуги та інша господарська діяльність. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(2) Аудиторською послугою, що надає впевненість, є аудит, огляд та інша аудиторська послуга, що надає впевненість.

(3) Суміжною аудиторською послугою є, зокрема, аудиторська послуга зі складення фінансової інформації або узгоджена процедура щодо фінансової інформації.

(3¹) Іншою господарською діяльністю присяжного аудитора є консультування, навчання та надання послуг у сферах, зазначених у частині 1 § 22 цього Закону. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(4) Іншою діяльністю присяжного аудитора у сфері підприємництва в розумінні цього Закону є його діяльність за межами аудиторського підприємства або Державного контролю.

(1) Присяжний аудитор, який виконує встановлені законом завдання професійної діяльності присяжного аудитора, працюючи в одиниці публічного сектору, та аудиторське підприємство зобов'язані у професійній діяльності присяжного аудитора дотримуватися стандартів професійної діяльності присяжного аудитора, встановлених або затверджених на підставі § 46 цього Закону.

(2) Одиниця публічного сектору, у якій працює більше ніж два присяжні аудитори, які виконують встановлені законом завдання професійної діяльності присяжного аудитора, зобов'язана у застосовному обсязі дотримуватися стандарту контролю якості, встановленого або затвердженого як стандарт професійної діяльності присяжного аудитора.

(1) Стандартами професійної діяльності присяжного аудитора є:

1) міжнародні стандарти, встановлені регламентом Європейської Комісії; [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

2) у частині, не охопленій стандартами, передбаченими пунктом 1 цієї частини, — стандарти, складені на основі принципів і міжнародних стандартів Міжнародної федерації бухгалтерів (далі — IFAC);

3) інші стандарти в частині, не охопленій стандартами, передбаченими пунктами 1 і 2 цієї частини.

(2) Наглядова рада затверджує стандарти, складені за принципами та на підставі стандартів, передбачених пунктом 2 частини 1 цього параграфа, а також стандарти, передбачені пунктом 3 частини 1 цього параграфа.

(3) У розумінні цього Закону міжнародними стандартами є затверджені IFAC:

1) міжнародні стандарти аудиту;

2) міжнародні стандарти послуг з огляду;

3) міжнародні стандарти завдань з надання впевненості;

3¹) міжнародні стандарти впевненості щодо сталості; [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

4) міжнародні стандарти супутніх послуг;

5) міжнародні стандарти контролю якості; [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

6) кодекс етики;

7) інші документи, що регулюють діяльність присяжного аудитора.

(4) Тлумачення стандарту професійної діяльності присяжного аудитора або його частини, не охопленої тлумаченням IFAC чи Європейської Комісії, дає Аудиторська палата.

(5) Стандарти, складені за принципами, передбаченими пунктом 2 частини 1 цього параграфа, та на підставі міжнародних стандартів, можуть відрізнятися від стандартів, покладених в основу їх складання, лише в обсязі, необхідному для відповідності чинним в Естонії правовим актам.

(1) Аудиторське підприємство та присяжний аудитор, який на підставі закону представляє аудиторське товариство, повинні у професійній діяльності присяжного аудитора бути незалежними від особи, установи або органу, які є другою стороною договору з клієнтом, укладеного для надання аудиторської послуги з надання впевненості (далі — клієнт довіри), від члена його виконавчого керівництва або вищого органу управління у розумінні закону про бухгалтерський облік (далі — виконавче керівництво або вищий орган управління), від учасника, акціонера, члена та пов'язаної з ним в інший спосіб особи, відповідно до кодексу етики, встановленого або затвердженого на підставі § 46 цього Закону. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(2) Якщо незалежності аудиторського підприємства або присяжного аудитора, який на підставі закону представляє аудиторське товариство, загрожують значні загрози, вони зобов'язані вжити захисних заходів для зменшення цих загроз. Якщо вплив загроз порівняно із вжитими захисними заходами настільки великий, що незалежність зазнала або зазнає шкоди, професійна діяльність присяжного аудитора в зазначеному обсязі заборонена.

(3) Аудиторське підприємство або присяжний аудитор, який на підставі закону представляє аудиторське товариство, зобов'язані документувати всі значні загрози незалежності, а також захисні заходи, вжиті для зменшення цих загроз.

(4) Аудиторському підприємству або пов'язаній з ним через спільну власність, контроль, управління чи мережу присяжних аудиторів особі, а також члену виконавчого керівництва або вищого органу управління та іншій особі не дозволяється втручатися у професійну діяльність присяжного аудитора у спосіб, що ставив би під загрозу встановлені цим Законом вимоги до незалежності присяжного аудитора.

(1) Присяжний аудитор і колишній присяжний аудитор, який підписав укладений з клієнтом довіри договір з клієнтом або складений на його підставі звіт присяжного аудитора чи який із самостійною компетенцією щодо прийняття рішень брав участь у наданні клієнту довіри послуги з надання впевненості, не може стати членом виконавчого керівництва чи вищого органу управління клієнта довіри, доки від останньої такої дії не минув щонайменше один рік, а якщо клієнт довіри був суб'єктом публічного інтересу — щонайменше два роки. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(1) Аудиторське підприємство та присяжний аудитор, який на підставі закону представляє аудиторську фірму, зобов'язані зберігати в таємниці інформацію та документи, що стали їм відомі під час професійної діяльності присяжного аудитора. Обов'язок збереження професійної таємниці не обмежений у часі й діє також після припинення професійної діяльності присяжного аудитора.

(2) Обов'язок збереження професійної таємниці поширюється на члена органів Аудиторської палати, публічного службовця Міністерства фінансів, а також на іншу особу, якій професійна таємниця присяжного аудитора стала відома під час виконання службових обов'язків.

(3) Порушенням обов'язку збереження професійної таємниці не вважається розкриття інформації або документів:

1) президентові, правлінню та наглядовій раді з нагляду Аудиторської палати — для виконання ними своїх завдань; [RT I, 23.12.2014, 2 - набув чинності 01.01.2015]

2) Міністерству фінансів — для виконання завдань, покладених цим Законом;

3) суду — на підставі ухвали або рішення суду;

4) органу розслідування — у зв'язку з кримінальним провадженням;

5) Бюро даних про відмивання грошей — для виконання його завдань на підставах, установлених законом про запобігання відмиванню грошей і фінансуванню тероризму; [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

6) надавачеві аудиторських послуг материнського підприємства клієнта;

6¹) присяжному аудитору, який здійснює аудиторську перевірку окремого звіту, що є частиною звіту клієнта за той самий господарський рік; [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

7) особам, які проводять внутрішній контроль якості, — у разі належності до мережі присяжних аудиторів;

8) на підставі частини 2 § 16 або пункту 4 частини 2 § 51 закону про запобігання відмиванню грошей і фінансуванню тероризму; [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

8¹) у випадках, названих у частинах 4–8 § 14 закону про забезпечені облігації; [RT I, 28.02.2019, 1 - набув чинності 01.03.2019]

9) іншим особам — за письмовою згодою клієнта.

(4) Порушенням обов'язку збереження професійної таємниці не вважається розкриття інформації:

1) Державному контролю — для виконання його завдань;

2) Фінансовій інспекції — для виконання її завдань.

(5) У разі обрання нового аудиторського підприємства або заміни аудиторського підприємства той, кого замінюють, зобов'язаний розкрити обраному або тому, хто його замінює, на його вимогу, пов'язану з клієнтом інформацію, що стала відома під час професійної діяльності присяжного аудитора, згідно зі стандартами професійної діяльності присяжного аудитора, встановленими або затвердженими на підставі § 46 цього Закону. [RT I, 12.11.2010, 1 - набув чинності 15.11.2010]

[RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(1) Аудиторське підприємство може під власну відповідальність залучити до професійної діяльності присяжного аудитора експерта, помічника чи іншу особу, яка діє під його керівництвом.

(2) На залучену до професійної діяльності особу поширюється те, що встановлено в §§ 45–48 цього Закону, за винятком частини 2 § 45.

(3) [Втратила чинність – RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(4) Залучення дозволене лише за умови, що: [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

1) воно не завдає шкоди правомірним інтересам аудиторського підприємства або його клієнта;

2) воно не перешкоджає професійній діяльності присяжного аудитора та виконанню обов'язків, установлених цим Законом;

3) воно не перешкоджає нагляду за аудиторським підприємством;

4) [втратив чинність – RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

5) аудиторське підприємство має право та можливість контролювати виконання третьою особою вимог, установлених цим Законом;

6) забезпечено, що документи та інформація, які збираються для виконання вимог цього Закону, зберігаються в порядку, встановленому цим Законом та виданими на його підставі правовими актами.

7) [втратив чинність – RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(5) [Втратила чинність – RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(1) Аудит у розумінні цього Закону — це аудиторська послуга, що надає впевненість, і яка надається згідно зі стандартами аудиту, встановленими або затвердженими на підставі § 46 цього Закону.

(2) Об'єктом аудиту є фінансова інформація за минулі періоди, складена відповідальним органом клієнта на підставі належних критеріїв.

(3) Метою надавача аудиторської послуги в аудиті є забезпечити можливість на підставі зібраних доказів висловити у звіті присяжного аудитора думку в узагальнювальній стверджувальній формі для передбаченого користувача.

(1) Огляд у розумінні цього Закону — це аудиторська послуга, що надає впевненість, і яка надається згідно зі стандартами послуги з огляду, встановленими або затвердженими на підставі § 46 цього Закону.

(2) Об'єктом огляду є фінансова інформація за минулі періоди, складена відповідальним органом клієнта на підставі належних критеріїв.

(3) Метою надавача аудиторської послуги в огляді є забезпечити можливість на підставі зібраних доказів висловити у звіті присяжного аудитора підсумок огляду в узагальнювальній заперечній формі для передбаченого користувача.

(1) Аудиторська перевірка звіту про сталість — це аудиторська послуга, що надає впевненість, і яка надається згідно з міжнародними стандартами впевненості щодо сталості, встановленими в пункті 3¹ частини 3 § 46 цього Закону.

(2) Об'єктом аудиторської перевірки звіту про сталість є звіт про сталість, установлений у частині 2 § 24 та частині 4 § 31 закону про бухгалтерський облік, складений відповідальним органом клієнта на підставі належних критеріїв.

(3) У разі аудиторської перевірки звіту про сталість метою надавача аудиторської послуги є забезпечити можливість на підставі зібраних доказів висловити у звіті присяжного аудитора підсумок або думку для передбаченого користувача. [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(1) Перевірка законності правочинів у розумінні цього Закону — це аудиторська послуга, що надає впевненість, і яка надається згідно зі стандартами професійної діяльності присяжного аудитора, встановленими або затвердженими на підставі § 46 цього Закону.

(2) Перевірка законності правочинів спрямована на встановлення відповідності правочину, що є об'єктом перевірки, правовому акту, визначеному як критерій перевірки, або на виявлення невідповідності йому.

(3) Законність правочинів перевіряється з метою забезпечити можливість на підставі зібраних доказів висловити у звіті присяжного аудитора підсумок в узагальнювальній стверджувальній або заперечній формі для передбаченого користувача.

(1) Погоджена перевірка законності правочинів у розумінні цього закону — це супутня аудиторська послуга, яку надають відповідно до стандартів супутніх послуг, установлених або затверджених на підставі § 46 цього закону.

(2) Законність правочинів перевіряють за погодженням із метою дати змогу скласти для обмеженого кола користувачів звіт про об'єкт і мету погоджених процедур, проведені процедури, спостереження, а також виявлені помилки та винятки, щоб обмежене коло користувачів могло на їх підставі ухвалювати рішення.

(1) Обліковий ревізійний контроль — це інша підприємницька діяльність, зазначена в частині 3¹ § 44 цього закону. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(2) Обліковий ревізійний контроль є частиною внутрішнього контролю. Мету, обсяг і контрольні процедури ревізії затверджує особа, орган чи колегіальний орган, який призначив ревізію, або виконавець ревізії.

(3) Якщо об'єктом облікового ревізійного контролю є звіт за господарський рік, то в ході ревізії:

1) складають план перевірки, у якому описують контрольні процедури, потрібні для досягнення мети, затвердженої особою, органом чи колегіальним органом, який призначив ревізію, або виконавцем ревізії, наприклад такі процедури, якими порівнюють відповідність річного бухгалтерського звіту та звіту про діяльність вимогам, установленим законом про бухгалтерський облік, або дані, наведені у звіті про діяльність, із даними, наведеними в річному бухгалтерському звіті, або дані річного бухгалтерського звіту з початковими сальдо, бухгалтерськими регістрами, первинними документами, затвердженим бюджетом і рішеннями органів управління;

2) збирають та оцінюють підтвердні матеріали;

3) складають письмовий підсумок ревізії.

(4) Правління Аудиторської палати розробляє методичні матеріали щодо проведення ревізії та оприлюднює їх на домашній сторінці Аудиторської палати. [RT I, 23.12.2014, 2 - набув чинності 01.01.2015, установлене в частині 4 набирає чинності 1 січня 2017 року.]

(1) Звіт присяжного аудитора — це оформлений як документ звіт про професійну діяльність присяжного аудитора, у якому незалежне аудиторське підприємство або одиниця публічного сектору, де виконують установлені законом завдання професійної діяльності присяжного аудитора, оприлюднює щодо об'єкта професійної діяльності присяжного аудитора аудиторську думку, що виражає впевненість, здобуту під час аудиту, огляду чи надання іншої аудиторської послуги, яка надає впевненість, або підсумок огляду, підсумок чи думку за результатами аудиторської перевірки звіту про сталість або інший підсумок. [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(2) Форми звіту присяжного аудитора щодо аудиторських послуг з аудиту, огляду та аудиторської перевірки звіту про сталість, які відповідають стандартам професійної діяльності присяжного аудитора, установленим або затвердженим на підставі § 46 цього закону, установлює своїм розпорядженням за пропозицією наглядової ради міністр, відповідальний за відповідну сферу, виходячи з таксономії звіту за господарський рік, установленої на підставі частини 1 § 14¹ закону про бухгалтерський облік. [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(3) Той, хто оприлюднює аудиторську думку, підсумок огляду або підсумок чи думку за результатами аудиторської перевірки звіту про сталість, під час оформлення звіту присяжного аудитора виходить із таксономії, установленої на підставі частини 1 § 14¹ закону про бухгалтерський облік, та з форм звітів, установлених на підставі частини 2 цього параграфа. [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(4) Якщо особа, зобов'язана вести бухгалтерський облік, має встановлений законом обов'язок подати реєстратору звіт за господарський рік або його копію чи витяг, то той, хто оприлюднює аудиторську думку, підсумок огляду або підсумок чи думку за результатами аудиторської перевірки звіту про сталість, під час оформлення звіту присяжного аудитора виходить із порядку, установленого розпорядженням міністра, відповідального за відповідну сферу, на підставі пункту 1 частини 2 § 7 закону про комерційний реєстр. [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(1) Для надання аудиторської послуги аудиторське підприємство укладає з клієнтом у письмовій формі договір про надання аудиторської послуги (далі — клієнтський договір). До клієнтського договору застосовується встановлене Законом про зобов'язальне право з урахуванням особливостей, встановлених цим законом.

(1¹) Клієнтський договір повинен містити порядок розірвання клієнтського договору та обов'язок повідомлення відповідно до § 57 цього закону. [RT I, 23.12.2014, 2 - набув чинності 01.01.2015]

(1²) Договір про проведення обов'язкового аудиту річного бухгалтерського звіту укладається щонайменше на два роки. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.07.2017]

(1³) Для проведення обов'язкового аудиту річного бухгалтерського звіту суб'єкта суспільного інтересу договори можна укладати або продовжувати вже укладені договори поспіль на строк до десяти років. З дотриманням умов, встановлених у пункті «a» частини 4 та в частині 5 статті 17 Регламенту (ЄС) № 537/2014 Європейського Парламенту і Ради про особливі вимоги до обов'язкового аудиту суб'єктів суспільного інтересу та про скасування рішення Комісії 2005/909/ЄС (ОВ L 158/77, 27.05.2014, с. 77–112), договори можна укладати або продовжувати вже укладені договори загалом на строк до 20 років поспіль. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.07.2017]

(1⁴) Клієнтський договір про проведення аудиторської перевірки річного бухгалтерського звіту та звіту про сталість можна укласти з різними аудиторськими товариствами. [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(2) У клієнтському договорі домовляються щонайменше про:

1) аудиторську послугу та її об'єкт;

2) передбачувану тривалість надання аудиторської послуги в годинах;

3) особу, яка підписує звіт присяжного аудитора або інший звіт про його професійну діяльність;

4) за наявності консолідаційної групи — аудиторське підприємство консолідаційної групи, а за наявності консолідованої одиниці, яка підлягає обов'язковій аудиторській перевірці, — особу, яка підписує звіт присяжного аудитора консолідованої одиниці; [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

5) розмір плати за надання аудиторської послуги (далі — плата за клієнтським договором) та порядок її сплати.

(3) При наданні аудиторської послуги, встановленої § 50 і § 51 цього закону, усі члени виконавчого керівництва клієнта зобов'язані до складення звіту присяжного аудитора письмово підтвердити відповідальність виконавчого керівництва згідно зі стандартом професійної діяльності присяжного аудитора, встановленим або затвердженим на підставі § 46 цього закону. Підтвердження, зазначене в цій частині, аудиторське підприємство може вимагати також при наданні інших аудиторських послуг.

(4) Аудиторське підприємство зобов'язане через інформаційну систему реєстру повідомити наглядову раду про укладення першого клієнтського договору про надання аудиторської послуги, що надає впевненість, із суб'єктом суспільного інтересу та про припинення останнього такого клієнтського договору протягом п'яти робочих днів від дня укладення або припинення договору.

(5) Річний бухгалтерський звіт консолідаційної групи перевіряє аудиторське підприємство річного бухгалтерського звіту консолідаційної групи. Звіт про сталість консолідаційної групи перевіряє аудиторське підприємство звіту про сталість консолідаційної групи. [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(6) Встановлене частинами 1–5 цього параграфа не застосовується до присяжного аудитора — публічного службовця на публічній службі.

(1) Клієнт зобов'язаний надати аудиторському підприємству всю інформацію, необхідну для професійної діяльності присяжного аудитора, та можливість ознайомитися з усіма необхідними для цієї професійної діяльності документами, якщо законом не встановлено інше.

(2) Аудиторське підприємство консолідованої одиниці консолідаційної групи зобов'язане надати аудиторському підприємству консолідаційної групи всю інформацію, необхідну для професійної діяльності присяжного аудитора, та можливість ознайомитися з усіма необхідними для цієї професійної діяльності документами, якщо законом не встановлено інше.

(2¹) Якщо аудиторське підприємство третьої країни не виконує обов'язку, встановленого частиною 2 цього параграфа, аудиторське підприємство консолідаційної групи повідомляє про це наглядову раду. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(2²) Аудиторське підприємство консолідаційної групи вживає заходів, щоб у разі потреби забезпечити компетентному органу доступ до додаткових документів аудиторської перевірки звіту консолідованої одиниці третьої країни. Такими заходами можуть бути можливості, передбачені стандартами професійної діяльності, або домовленість з аудиторським підприємством третьої країни про отримання доступу до зазначених документів на вимогу, або інші належні заходи. Якщо аудиторське підприємство консолідаційної групи не має можливості отримати доступ до документів, що стосуються аудиторської перевірки звіту в третій країні, воно повинно зберігати доказовий матеріал про те, що зробило все від нього залежне для отримання доступу до зазначених документів, а в разі правових перешкод, інших ніж ті, що випливають із правових актів відповідної третьої країни, — докази наявності таких перешкод. [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(3) З документів, необхідних для професійної діяльності присяжного аудитора, можна робити копії, дублікати або витяги та отримувати пов'язаний із цією професійною діяльністю доказовий матеріал в інший спосіб.

(1) Клієнтський договір може бути розірвано лише з поважних причин.

(2) Розбіжність у поглядах при розгляді питань, пов'язаних із бухгалтерським обліком, обліком сталості або діяльністю присяжного аудитора, не може бути поважною причиною для розірвання клієнтського договору. [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(3) Про розірвання клієнтського договору аудиторське підприємство і клієнт повинні негайно повідомити наглядову раду через інформаційну систему реєстру, надавши свої пояснення щодо причин розірвання клієнтського договору. Безпосередньо після власного повідомлення наглядової ради аудиторське підприємство подає клієнту звіт про виконану роботу. [RT I, 12.11.2010, 1 - набув чинності 15.11.2010]

(4) На клієнті лежить обов'язок негайно сплатити аудиторському підприємству за всі погоджені в клієнтському договорі роботи, які були виконані до розірвання клієнтського договору.

(1) Плата за клієнтським договором не може:

1) залежати від пропонування інших послуг, товарів чи благ;

2) залежати від умов, які могли б зашкодити поведінці присяжного аудитора у професійній діяльності.

(2) Плата за клієнтським договором погоджується у вигляді визначеної кінцевої суми, погодинної ставки або їх поєднання.

(3) Аудиторське підприємство зобов'язане, крім відомостей, передбачених частиною 4 додатка 3 до Закону про бухгалтерський облік, оприлюднити в додатку до річної бухгалтерської звітності, а якщо це доречно, то й у додатку до консолідованої річної бухгалтерської звітності, дохід від продажу з розподілом на:

1) плату за аудит;

2) плату за послугу огляду;

3) плату за інші послуги з надання впевненості;

4) плату за супутні послуги;

5) плату за іншу підприємницьку діяльність. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

[RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(1) Під час проведення аудиту річної та консолідованої бухгалтерської звітності суб'єкта суспільного інтересу керуються, крім передбаченого цим Законом, положеннями Регламенту (ЄС) № 537/2014 Європейського Парламенту і Ради. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.07.2017]

(2) Якщо підприємець є суб'єктом суспільного інтересу, названим у пункті 1 частини 1 § 13 цього Закону, його учасник або акціонер, якому належить щонайменше п'ять відсотків пайового чи акційного капіталу підприємця, або учасники чи акціонери, яким спільно належить щонайменше п'ять відсотків пайового чи акційного капіталу підприємця, мають право оскаржити в суді розірвання клієнтського договору, укладеного з аудиторським підприємством, якщо для цього є поважна причина. [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(1) Аудиторське підприємство, яке проводить обов'язковий аудит суб'єкта суспільного інтересу, і жоден член мережі присяжних аудиторів, до якої входить це аудиторське підприємство, не можуть надавати аудитованому суб'єктові суспільного інтересу, його материнському підприємству чи підконтрольному йому підприємству в державі-члені ні прямо, ні опосередковано жодної з послуг, названих у частині 1 статті 5 Регламенту (ЄС) № 537/2014 Європейського Парламенту і Ради. Послуги, зазначені в частині 3 статті 5 того самого регламенту, надавати можна, дотримуючись вимог, установлених у тій частині. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.07.2017]

(2) Аудиторське підприємство, яке проводить аудиторську перевірку звіту про сталість суб'єкта суспільного інтересу, і член тієї мережі присяжних аудиторів, до якої входить це аудиторське підприємство, не можуть надавати суб'єктові суспільного інтересу, який має обов'язок аудиторської перевірки звіту про сталість, його материнському підприємству чи підконтрольному йому підприємству в державі-члені ні прямо, ні опосередковано послуги, названі в підпунктах «b» і «c» та підпунктах «e»–«k» другого абзацу частини 1 статті 5 Регламенту (ЄС) № 537/2014 Європейського Парламенту і Ради, у такі періоди:

1) від початку періоду аудиторської перевірки звіту про сталість до подання звіту про аудиторську перевірку звіту про сталість;

2) у господарському році, що безпосередньо передує періодові, названому в пункті 1 цієї частини, — щодо послуг, названих у підпункті «e» другого абзацу частини 1 статті 5 Регламенту (ЄС) № 537/2014 Європейського Парламенту і Ради. [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(1) У разі виявлення в ході аудиторської перевірки суб'єкта суспільного інтересу можливого порушення правової норми, що регулює річну бухгалтерську звітність і звіт про сталість, присяжний аудитор або аудиторське підприємство зобов'язані керуватися статтею 7 Регламенту (ЄС) № 537/2014 Європейського Парламенту і Ради. [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(1) Аудиторське підприємство та особа, названа в частині 3 § 81 цього Закону, збирають і зберігають документи та дані професійної діяльності присяжного аудитора (далі — документи професійної діяльності) у спосіб і в обсязі, які відповідають стандартам професійної діяльності присяжного аудитора, встановленим або затвердженим на підставі § 46 цього Закону, та уможливлюють публічний нагляд.

(2) Документи професійної діяльності зберігаються щонайменше сім років від дати звіту присяжного аудитора або іншого звіту його професійної діяльності, якщо законом не передбачено інше.

(3) У консолідаційній групі документи професійної діяльності подає органові або особі, уповноваженим здійснювати публічний нагляд, аудиторське підприємство консолідаційної групи.

(4) Документи професійної діяльності можна зберігати на будь-якому носії інформації. Збережені документи професійної діяльності має бути можливо письмово відтворити. Читаність документів професійної діяльності має бути забезпечена протягом усього строку зберігання.

(5) Документи професійної діяльності можна оформлювати:

1) написаними від руки або надрукованими;

2) на носії інформації у формі, що уможливлює письмове відтворення, якщо забезпечено автентичність збереженої інформації.

(6) Обов'язок зберігати документи професійної діяльності особи, названої в частині 3 § 81 цього Закону, має суб'єкт публічного сектору.

(7) Обов'язок зберігати документи, передбачений частиною 1 цього параграфа, триває також тоді, коли присяжного аудитора позбавлено професійного звання або чинність ліцензії аудиторського підприємства закінчується з іншої причини, ніж смерть присяжного аудитора, але не довше ніж два роки після позбавлення професійного звання або закінчення чинності ліцензії. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(1) Носій інформації документів професійної діяльності можна знищити після спливу строку зберігання документів професійної діяльності, що зберігаються на цьому носії.

(2) Носій інформації документів професійної діяльності має бути знищений у спосіб, що унеможливлює його відновлення та ознайомлення з інформацією, яка на ньому міститься.

(3) За правомірність знищення носія інформації документів професійної діяльності відповідає особа, яка зобов'язана зберігати документи професійної діяльності.

(1) Аудиторське підприємство несе майнову відповідальність за пряму майнову шкоду, винно заподіяну клієнтові або третій особі наданням аудиторської послуги. [RT I, 12.11.2010, 1 - набув чинності 15.11.2010]

(2) Верхня межа відповідальності становить десятикратний розмір плати за клієнтським договором, погодженої в тому клієнтському договорі, у зв'язку з яким заподіяно шкоду. У разі порушення внаслідок грубої необережності або умисного порушення верхня межа не застосовується.

(3) Угода про виключення чи обмеження відповідальності, що суперечить передбаченому в частинах 1 і 2 цього параграфа, є нікчемною.

(4) Якщо аудиторське підприємство або присяжний аудитор не порушили своїх обов'язків умисно, строк позовної давності вимог, названих у частині 1 цього параграфа, становить п'ять років від дати звіту присяжного аудитора.

(1) Для забезпечення відшкодування прямої майнової шкоди, заподіяної наданням аудиторської послуги, вимагається наявність договору професійного страхування аудиторського підприємця. Договір професійного страхування не вимагається від аудиторського підприємця, дію дозволу на діяльність якого зупинено або який не діє на підставі дозволу, зазначеного в § 89 частині 1 цього закону. [RT I, 12.11.2010, 1 - набув чинності 15.11.2010]

(2) Аудиторський підприємець зобов'язаний укласти договір професійного страхування на таких умовах:

1) страховим випадком є заподіяння прямої майнової шкоди наданням аудиторської послуги; [RT I, 12.11.2010, 1 - набув чинності 15.11.2010]

2) страховий захист діє щодо шкоди, подія або дія, що спричинила виникнення якої, мала місце протягом періоду страхування;

3) страхова сума відповідає встановленому § 64 цього закону.

(3) Договір професійного страхування повинен покривати майнову відповідальність аудиторського підприємця щонайменше в межах страхової суми, встановленої § 64 цього закону, також протягом періоду, зазначеного в § 62 частині 4 цього закону.

(4) Без договору професійного страхування, що відповідає вимогам цього закону, аудиторському підприємцю заборонено надавати аудиторські послуги в Естонії від свого імені. Аудиторський підприємець зобов'язаний укласти договір професійного страхування протягом 30 днів з дня видачі дозволу на діяльність або протягом 10 днів з дня поновлення дії дозволу на діяльність.

(5) Копію чинного договору професійного страхування або копію поліса професійного страхування за таким договором аудиторський підприємець повинен подати раді з нагляду через інформаційну систему реєстру невідкладно після укладення договору професійного страхування.

(6) Відповідальність за умисне порушення обов'язку страхувати не потрібно.

(7) Крім договору професійного страхування, встановленого цим параграфом, аудиторський підприємець може укласти добровільний договір професійного страхування.

(1) Страхова сума за договором професійного страхування аудиторського підприємця, який діє як товариство, зазначене в § 76 частині 2 пунктах 2–4 цього закону, повинна становити:

1) за один страховий випадок — щонайменше десятикратну суму винагород за двома найбільшими договорами з клієнтами за період останнього завершеного звіту про діяльність зазначеної вище особи, але не менше ніж 64 000 євро;

2) на рік за всіма поданими вимогами — десятикратну суму винагород за трьома найбільшими договорами з клієнтами за період останнього завершеного звіту про діяльність зазначеної вище особи, але не менше ніж 64 000 євро.

(2) Страхова сума за договором професійного страхування аудиторського підприємця, який діє як фізична особа-підприємець або як повне чи командитне товариство, повинна становити:

1) за один страховий випадок — щонайменше п'ятикратну суму винагород за двома найбільшими договорами з клієнтами за період останнього завершеного звіту про діяльність зазначеної вище особи, але не менше ніж 32 000 євро;

2) на рік за всіма поданими вимогами — п'ятикратну суму винагород за трьома найбільшими договорами з клієнтами за період останнього завершеного звіту про діяльність зазначеної вище особи, але не менше ніж 32 000 євро.

(2¹) Винагородами за договором з клієнтом, зазначеними в частинах 1 і 2 цього параграфа, є передбачені договором з клієнтом винагороди за завдання, які були підставою для звітів про аудиторську послугу, виданих у період останнього завершеного звіту про діяльність. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(3) Франшиза, встановлена договором професійного страхування, за один страховий випадок не може перевищувати:

1) пайовий чи акціонерний капітал аудиторського підприємця або основний капітал європейського товариства;

2) 3000 євро — для аудиторського підприємця, який діє як командитне чи повне товариство або як фізична особа-підприємець.

(4) Аудиторський підприємець повинен привести страхову суму свого договору професійного страхування у відповідність із розміром, встановленим частиною 1 або 2 цього параграфа, протягом 50 днів після закінчення періоду останнього звіту про діяльність. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(1) Присяжний аудитор, який діє як фізична особа-підприємець, або присяжний аудитор, який на підставі закону представляє аудиторське товариство, підписує договір з клієнтом з боку надавача аудиторської послуги, а також звіт присяжного аудитора та інший звіт про супутню аудиторську послугу особисто — від свого імені або від імені особи, яку він представляє. [RT I, 12.11.2010, 1 - набув чинності 15.11.2010]

(2) Особою, яка з боку надавача аудиторської послуги підписує договір з клієнтом, що укладається з одиницею публічного сектору, а також звіт присяжного аудитора та інший звіт про супутню аудиторську послугу, повинен бути присяжний аудитор публічного сектору. [RT I, 12.11.2010, 1 - набув чинності 15.11.2010]

(3) Присяжний аудитор публічного сектору, який працює в одиниці публічного сектору, підписує звіт присяжного аудитора та інший звіт про супутню аудиторську послугу особисто — від свого імені або від імені особи, яку він представляє. [RT I, 12.11.2010, 1 - набув чинності 15.11.2010]

(4) Прокурист аудиторського підприємця повинен бути присяжним аудитором.

(5) Договір з клієнтом, звіт присяжного аудитора чи інший звіт про супутню аудиторську послугу не має права підписувати присяжний аудитор, якого направлено на додатковий професійний іспит, але який його не склав. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(1) Щодо юридичної особи, яка перебуває у мажоритарній участі або під вирішальним впливом одиниці публічного сектору, зазначеної в § 99 частині 1 цього закону, а також щодо одиниці місцевого самоврядування один і той самий присяжний аудитор може підписувати звіти присяжного аудитора не більше ніж сім років поспіль. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.07.2017]

(1) До внутрішнього аудитора, а також до осіб, які претендують на професію внутрішнього аудитора та на професійний рівень внутрішнього аудитора публічного сектору, застосовується встановлене § 39 частинами 2 і 3 цього закону щодо репутації та надійності.

(1) Внутрішній аудитор зобов'язаний постійно підвищувати свою кваліфікацію, щоб підтримувати свої знання, уміння та навички на рівні, який не ставить під загрозу якість професійної діяльності внутрішнього аудитора. [RT I, 23.12.2014, 2 - набув чинності 01.01.2015]

(2) Порядок підвищення кваліфікації внутрішніх аудиторів може бути встановлений постановою міністра, відповідального за галузь. [RT I, 23.12.2014, 2 - набув чинності 01.01.2015]

(3) Внутрішній аудитор публічного сектору зобов'язаний брати участь у підвищенні кваліфікації, яке організовує організація, що об'єднує внутрішніх аудиторів Естонії, або Палата аудиторів, або яке має визнання цих організацій чи комісії з професійної кваліфікації внутрішніх аудиторів, передбаченої частиною 6 § 121 цього Закону, в обсязі щонайменше 20 академічних годин на рік.

(4) Атестований внутрішній аудитор зобов'язаний брати участь у підвищенні кваліфікації, яке організовує організація, що об'єднує внутрішніх аудиторів Естонії, або Палата аудиторів, або яке має визнання цих організацій чи комісії з професійної кваліфікації внутрішніх аудиторів, передбаченої частиною 6 § 121 цього Закону, в обсязі щонайменше 40 академічних годин на рік.

(5) Щодо внутрішнього аудитора, який бере участь у підвищенні кваліфікації, зазначеному в частині 3 або 4 цього параграфа, як лектор, при виконанні обов'язку, зазначеного в частині 3 або 4, тривалість проведеного ним навчання зараховується у подвійному розмірі.

(6) Внутрішній аудитор, який протягом періоду звіту про діяльність внутрішнього аудитора не займається професійною діяльністю внутрішнього аудитора, зобов'язаний брати участь у підвищенні кваліфікації, передбаченому частиною 3 або 4 цього параграфа, в обсязі половини річної норми.

(7) Передбачене цим параграфом щодо внутрішніх аудиторів не застосовується до:

1) особи, яка перебуває у відпустці матері, відпустці батька, відпустці усиновлювача або батьківській відпустці; [RT I, 26.10.2018, 1 - набув чинності 01.04.2022]

2) особи, яка перебуває на листку непрацездатності понад чотири місяці;

3) особи, звільненої від обов'язку підвищення кваліфікації рішенням Міністерства фінансів з іншої поважної причини.

(7¹) У випадку, зазначеному в частині 7 цього параграфа, норма обов'язкового підвищення кваліфікації, передбачена частиною 3 цього параграфа, що застосовується до внутрішнього аудитора, зменшується пропорційно відношенню тривалості звільнення до тривалості облікового періоду. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(8) Обліковий період підвищення кваліфікації починається з початку календарного року. Після отримання професійної кваліфікації або професійного рівня внутрішнього аудитора обліковий період підвищення кваліфікації починається з початку календарного року, що настає за роком отримання професійної кваліфікації або професійного рівня. [RT I, 23.12.2014, 2 - набув чинності 01.01.2015]

(1) Внутрішній аудитор у своїй професійній діяльності повинен бути об'єктивним і компетентним, зберігати професійну таємницю, діяти з належною сумлінністю та поводитися відповідно до професії внутрішнього аудитора.

(2) Внутрішній аудитор у своїй професійній діяльності повинен дотримуватися стандартів професійної діяльності внутрішнього аудитора, встановлених на підставі § 70 цього Закону.

(1) Професійна діяльність внутрішнього аудитора за своєю суттю є внутрішньоорганізаційним процесом.

(2) Професійна діяльність внутрішнього аудитора — це незалежна, об'єктивна діяльність із надання впевненості та консультування, покликана додавати цінність діяльності організації та вдосконалювати її.

(3) Професійна діяльність внутрішнього аудитора сприяє досягненню цілей організації. Внутрішній аудитор підходить системно, впорядковано та послідовно до оцінювання й удосконалення дієвості процесів управління ризиками, контролю та врядування. [RT I, 23.12.2014, 2 - набув чинності 01.01.2015]

(4) Одним з об'єктів професійної діяльності внутрішнього аудитора є внутрішній контроль як система; водночас аналізується ефективність внутрішнього контролю як процесу та оцінюється його відповідність вимогам, встановленим правовими актами.

(5) Експерт, помічник або інша особа, залучена до професійної діяльності внутрішнього аудитора, діє під керівництвом і під відповідальність внутрішнього аудитора.

(6) Передбачене §§ 68–73 цього Закону поширюється на особу, залучену до професійної діяльності внутрішнього аудитора.

(1) Стандартами професійної діяльності внутрішнього аудитора є:

1) стандарти, складені за принципами Міжнародного інституту внутрішніх аудиторів (далі — IIA) та на підставі міжнародних стандартів внутрішнього аудиту;

2) у частині, не охопленій стандартами, передбаченими пунктом 1 цієї частини, — інші стандарти, пов'язані з професійною діяльністю внутрішнього аудитора.

(2) Стандарти, складені на підставі принципів, передбачених пунктом 1 частини 1 цього параграфа, і стандарти, передбачені пунктом 2, встановлюються постановою міністра, відповідального за галузь. ↗

(3) У розумінні цього Закону міжнародними стандартами внутрішнього аудиту є затверджені IIA міжнародні засади професійної діяльності та інші документи, які регулюють професійну діяльність внутрішнього аудитора.

(4) Тлумачення стандарту професійної діяльності внутрішнього аудитора або його частини, не охопленої тлумаченням IIA, надає Міністерство фінансів, залучаючи до його розроблення експертів та фахові організації.

(1) Внутрішній аудит у розумінні цього Закону — це професійна діяльність внутрішнього аудитора, об'єктом якої є організовані на підставі критеріїв процеси, їх управління та контроль, або яка спрямована на встановлення відповідності чи виявлення невідповідності операції, що є об'єктом контролю, правовому акту, визначеному як критерій контролю.

(2) У внутрішньому аудиті метою внутрішнього аудитора є на підставі зібраних доказів висловити у звіті внутрішнього аудитора думку в узагальненій стверджувальній або заперечній формі для передбаченого користувача.

(1) У розумінні цього Закону консультаційна робота — це професійна діяльність внутрішнього аудитора, щодо якої він подає звіт внутрішнього аудитора, у якому обмеженому колу користувачів надаються відомості, спосіб дій, що пропонує вирішення, думка або позиція.

(1) Звіт внутрішнього аудитора — це оформлений у вигляді документа звіт про професійну діяльність внутрішнього аудитора, у якому внутрішній аудитор висловлює щодо об'єкта своєї професійної діяльності думку, що виражає набуту в ході професійної діяльності внутрішнього аудитора впевненість, або інший підсумок.

(1) Внутрішній аудитор підписує договір про професійну діяльність внутрішнього аудитора з боку надавача послуги та звіт внутрішнього аудитора особисто від свого імені або від імені особи, яку він представляє.

(2) Особою, яка підписує з боку надавача послуги договір, що укладається для професійної діяльності з одиницею публічного сектору, та звіт внутрішнього аудитора, повинен бути внутрішній аудитор одиниці публічного сектору або атестований внутрішній аудитор. [RT I, 23.12.2014, 2 - набув чинності 01.01.2015]

(3) Особою, яка підписує з боку надавача послуги договір, що укладається для професійної діяльності з об'єднанням публічного сектору, та звіт внутрішнього аудитора, повинен бути внутрішній аудитор публічного сектору або атестований внутрішній аудитор. [RT I, 23.12.2014, 2 - набув чинності 01.01.2015]

(4) Внутрішній аудитор, який працює в одиниці публічного сектору, підписує звіт внутрішнього аудитора особисто.

(1) У суб'єкті публічного сектору професійною діяльністю внутрішнього аудитора самостійно може займатися лише внутрішній аудитор суб'єкта публічного сектору або атестований внутрішній аудитор.

(2) У товаристві публічного сектору професійною діяльністю внутрішнього аудитора самостійно може займатися лише внутрішній аудитор.

(3) [Втратив чинність – RT I, 30.06.2017, 1 – набув чинності 01.07.2017]

(1) До аудиторського товариства та до осіб, уповноважених представляти аудиторське товариство, застосовується встановлене частинами 2 і 3 § 39 цього Закону щодо репутації та надійності.

(2) Аудиторське товариство може надавати аудиторські послуги як один із таких видів комерційного товариства:

1) повне або командитне товариство;

2) товариство з обмеженою відповідальністю;

3) акціонерне товариство;

4) Європейське товариство, що випливає з Регламенту Ради (ЄС) № 2157/2001 про статут Європейського товариства (SE) (ОВ L 294, 10.11.2001, с. 1–21);

5) комерційне товариство, зареєстроване в одній із договірних держав. [RT I, 12.11.2010, 1 - набув чинності 15.11.2010]

(3) Більшість голосів, представлених частками або акціями аудиторського товариства, має належати присяжним аудиторам, які без обмежень підпорядковані нагляду компетентного органу однієї з договірних держав і отримали професійне звання в одній із договірних держав, або аудиторським товариствам. [RT I, 12.11.2010, 1 - набув чинності 15.11.2010]

(4) Пайовий капітал аудиторського товариства у формі товариства з обмеженою відповідальністю має становити щонайменше 12 000 євро і має бути повністю внесений. [RT I, 23.12.2014, 2 - набув чинності 01.01.2015]

(5) Аудиторське товариство не може мати сфери діяльності, яка не є наданням аудиторських послуг або іншою підприємницькою діяльністю.

(6) Аудиторське товариство не може належати до мережі присяжних аудиторів, структура якої не дає змоги отримувати вичерпну інформацію, необхідну для здійснення нагляду.

(1) Серед осіб, які представляють аудиторське товариство на підставі закону, щонайменше три чверті мають бути присяжними аудиторами, які отримали професійне звання в одній із договірних держав і є членами Аудиторської палати.

(2) В аудиторському товаристві, у правлінні якого:

1) до двох членів, — щонайменше один із них має бути присяжним аудитором, який отримав професійне звання в одній із договірних держав і є членом Аудиторської палати;

2) три члени, — щонайменше двоє з них мають бути присяжними аудиторами, які отримали професійне звання в одній із договірних держав і є членами Аудиторської палати.

(3) В аудиторському товаристві у формі повного або командитного товариства, керувати яким уповноважені:

1) до двох учасників, — щонайменше один із них має бути присяжним аудитором, який отримав професійне звання в одній із договірних держав і є членом Аудиторської палати;

2) три учасники, — щонайменше двоє з них мають бути присяжними аудиторами, які отримали професійне звання в одній із договірних держав і є членами Аудиторської палати. [RT I, 12.11.2010, 1 - набув чинності 15.11.2010]

(1) Присяжний аудитор під час надання аудиторських послуг може представляти на підставі закону лише одне аудиторське товариство, яке є членом Аудиторської палати. [RT I, 12.11.2010, 1 - набув чинності 15.11.2010]

(1) Для отримання дозволу на діяльність для аудиторського товариства особа, уповноважена представляти, внесена до установчого договору або до реєстраційної картки комерційного реєстру аудиторського товариства, що засновується або діє, подає наглядовій раді через інформаційну систему реєстру клопотання разом із такими документами та даними: [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

1) копія чинного статуту;

2) список учасників або акціонерів аудиторського товариства, у якому зазначено реєстраційний або особовий код кожного учасника чи акціонера, а за відсутності останнього — дату народження, а також дані про кількість акцій або часток і голосів, що належать кожному учаснику чи акціонеру;

3) дані про членів правління аудиторського товариства та про учасників, уповноважених керувати повним або командитним товариством, які містять ім'я та прізвище кожного з них, особовий код, а за його відсутності — дату народження, місце проживання, повний перелік місць роботи та посад, а також опис сфери відповідальності членів правління та учасників, уповноважених керувати повним або командитним товариством; [RT I, 23.12.2014, 2 - набув чинності 01.01.2015]

3¹) підтвердження надійності членів правління аудиторського товариства та учасників, уповноважених керувати повним або командитним товариством, а також їх відповідності вимогам цього Закону; [RT I, 23.12.2014, 2 - набув чинності 01.01.2015]

4) у разі аудиторського товариства, що засновується, — копія нотаріально засвідченого витягу з установчого договору чи установчого рішення або договору товариства.

(2) Про зміни, що відбулися під час розгляду клопотання про дозвіл на діяльність аудиторського товариства в даних або документах, встановлених частиною 1 цього параграфа, аудиторське товариство невідкладно після внесення змін або після того, як дізналося про них, повідомляє наглядову раду та подає нові дані або копії документів. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(3) Аудиторське товариство не зобов'язане подавати наглядовій раді зазначені в частинах 1 і 2 цього параграфа документи, їх копії або дані, які доступні в базах даних державної інформаційної системи. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(1) Якщо аудиторське товариство має чинний дозвіл на діяльність в іншій договірній державі, особа, уповноважена представляти аудиторське товариство, подає наглядовій раді клопотання з даними, зазначеними в частині 1 § 79 цього Закону, до якого додається довідка, видана компетентним органом іншої договірної держави, яка не може бути старшою за три місяці і яка підтверджує, що заявник має чинний дозвіл на діяльність цієї договірної держави.

(2) Про зміни, що відбулися в даних, зазначених у частині 1 цього параграфа, аудиторське товариство невідкладно після внесення змін або після того, як дізналося про них, повідомляє наглядову раду та подає нові дані.

(3) Чинність дозволу на діяльність, виданого на підставі цього параграфа, припиняється разом із припиненням чинності дозволу на діяльність, виданого в договірній державі, зазначеній у частині 1 цього параграфа. До аудиторського товариства, якому видано дозвіл на діяльність на підставі цього параграфа, не застосовується встановлене § 76, 77, 85–87 та частинами 3 і 4 § 90 цього Закону. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(1) Якщо аудиторська фірма при клопотанні про ліцензію подала неправдиві дані або не подала всіх даних, документів чи їх копій, зазначених у § 79 частині 1 цього Закону, або якщо вони неповні чи оформлені неналежним чином, наглядова рада має право вимагати від заявника усунення недоліків. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(2) Якщо на підставі даних, документів чи їх копій, зазначених у § 79 частині 1 цього Закону, неможливо переконатися в тому, чи відповідає аудиторська фірма встановленим щодо неї законом вимогам, або якщо потрібно перевірити інші обставини, пов'язані з аудиторською фірмою, яка клопоче про ліцензію, наглядова рада може вимагати подання додаткових даних, документів чи їх копій. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(3) Дані, подані аудиторською фірмою при клопотанні про ліцензію, перевіряє наглядова рада; наглядова рада також може призначити експертизу та позачергову аудиторську перевірку, робити запити до баз даних державної інформаційної системи, отримувати від керівників чи представників аудиторської фірми, а за потреби — від третіх осіб пояснення щодо змісту поданих документів чи їх копій та щодо обставин, які мають значення для вирішення питання про видачу ліцензії. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(4) Дані, документи чи їх копії, зазначені в частинах 1–3 цього параграфа, подаються протягом розумного строку, визначеного наглядовою радою. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(5) Якщо аудиторська фірма, яка клопоче про ліцензію, не усунула недоліків, зазначених у частині 1 цього параграфа, у встановлений строк або не подала до визначеної дати витребуваних даних, документів чи їх копій, наглядова рада може залишити заяву про видачу ліцензії без розгляду. У разі залишення заяви без розгляду наглядова рада повертає подані документи. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(6) Витрати на експертизу чи позачергову аудиторську перевірку, призначену наглядовою радою на підставі частини 3 цього параграфа, покриває аудиторська фірма, яка клопоче про ліцензію. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(1) Аудиторський підприємець повинен мати чинну ліцензію для надання аудиторських послуг в Естонії, якщо цим Законом не встановлено інше. [RT I, 12.11.2010, 1 - набув чинності 15.11.2010]

(1¹) Якщо ліцензію видано аудиторській фірмі на підставі § 79¹ цього Закону, від її імені надавати аудиторські послуги в Естонії може лише присяжний аудитор, якому в Естонії надано звання відповідно до § 28 або чиє звання визнано відповідно до § 30. До зазначеного присяжного аудитора застосовується встановлене на підставі закону щодо присяжного аудитора, який представляє аудиторську фірму. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(2) Аудиторський підприємець, якщо він сам або особа, яка представляє його на підставі закону чи прокури, є присяжним аудитором публічного сектору, має право від свого імені надавати аудиторські послуги, що забезпечують упевненість, в одиниці публічного сектору. [RT I, 23.12.2014, 2 - набув чинності 01.01.2015]

(3) Особа, яка працює в одиниці публічного сектору, для виконання встановлених законом завдань професійної діяльності присяжного аудитора, що забезпечують упевненість, повинна бути присяжним аудитором публічного сектору.

(4) Ліцензія не потрібна особі, зазначеній у частині 3 цього параграфа, для виконання в одиниці публічного сектору встановлених законом завдань професійної діяльності присяжного аудитора, що забезпечують упевненість.

(1) Ліцензію видає наглядова рада. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(2) Ліцензія не є передаваною, і її використання іншою особою заборонено.

(3) Ліцензія є безстроковою.

(4) Ліцензія є електронною.

(5) Ліцензії присвоюється порядковий номер.

(6) Про видачу та чинність ліцензії, а також про видачу дозволу, встановленого § 89 частиною 1 цього Закону, наглядова рада робить відмітку в реєстрі. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(1) Для отримання ліцензії присяжний аудитор, який склав присягу присяжного аудитора (далі — присяжний аудитор, який клопоче про ліцензію), подає наглядовій раді заяву через інформаційну систему реєстру. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(2) Присяжний аудитор, який клопоче про ліцензію, повинен бути підприємцем — фізичною особою.

(3) Форма заяви, встановленої частиною 1 цього параграфа, затверджується положенням про реєстр.

(1) Ліцензія видається аудиторському підприємцю.

(2) Рішення про видачу ліцензії або про відмову в її видачі наглядова рада ухвалює протягом 30 днів з дня отримання всіх необхідних належно оформлених документів і даних, але не пізніше ніж через два місяці з дня отримання заяви про видачу ліцензії. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(3) Якщо видачі ліцензії бажають безпосередньо після прийняття присяги присяжного аудитора, заява, встановлена § 23 частиною 1 пунктом 1 цього Закону, повинна містити також клопотання про отримання ліцензії. У такому разі наглядова рада ухвалює рішення про видачу ліцензії або про відмову в її видачі протягом 30 днів після прийняття присяги присяжного аудитора. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(4) За потреби наглядова рада під час розгляду заяви про видачу ліцензії співпрацює з відповідним компетентним державним органом. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(5) Рішення про видачу ліцензії або про відмову в її видачі наглядова рада невідкладно вручає аудиторській фірмі чи присяжному аудитору, які клопочуть про ліцензію. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(1) Наглядова рада може відмовити у видачі ліцензії, якщо: [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

1) присяжний аудитор, який клопоче про ліцензію, не відповідає встановленим цим Законом вимогам щодо присяжного аудитора;

2) аудиторська фірма, яка клопоче про ліцензію, не відповідає встановленим цим Законом вимогам щодо аудиторської фірми;

3) особи, які представляють аудиторську фірму на підставі закону, не відповідають встановленим законом вимогам;

4) здійснення достатнього нагляду на підставі цього Закону є неможливим;

5) з поданих даних випливає, що заявник ліцензії має намір діяти лише в іншій договірній державі.

(1) Чинність дозволу на діяльність припиняється:

1) у разі смерті присяжного аудитора, який має дозвіл на діяльність;

2) у разі злиття аудиторських товариств зі створенням нового аудиторського товариства — з внесенням нового аудиторського товариства до комерційного реєстру;

3) у разі злиття аудиторських товариств — щодо товариства, яке приєднується, — з внесенням злиття до комерційного реєстру;

4) у разі ліквідації аудиторського товариства — із внесенням до комерційного реєстру запису про ліквідацію або з набранням чинності судовим рішенням; [RT I, 23.12.2014, 2 - набув чинності 01.01.2015]

5) у разі банкрутства аудиторського підприємця — з оголошенням судом банкрутства;

6) у разі позбавлення звання присяжного аудитора, якщо аудиторський підприємець є фізичною особою — підприємцем, — з набранням чинності рішенням про позбавлення звання; [RT I, 23.12.2014, 2 - набув чинності 01.01.2015]

7) у разі нескладення додаткового кваліфікаційного іспиту, якщо аудиторський підприємець є фізичною особою — підприємцем, — з набранням чинності рішенням про позбавлення звання; [RT I, 23.12.2014, 2 - набув чинності 01.01.2015]

8) у разі виключення члена Аудиторської палати з Аудиторської палати — з набранням чинності рішенням; [RT I, 23.12.2014, 2 - набув чинності 01.01.2015]

9) з визнанням дозволу на діяльність недійсним.

(1) Дозвіл на діяльність визнає недійсним наглядова рада. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(2) За ініціативою аудиторського підприємця дозвіл на діяльність визнається недійсним на підставі його заяви.

(3) Якщо щодо аудиторського підприємця або пов'язаного з ним присяжного аудитора розпочато на підставі цього закону контроль якості, дисциплінарне провадження, провадження за скаргою, провадження у справі про проступок або розслідування, рішення про визнання дозволу на діяльність недійсним на підставі частини 2 цього параграфа може бути ухвалене, якщо відповідне провадження завершено. [RT I, 23.12.2014, 2 - набув чинності 01.01.2015]

(4) Наглядова рада може визнати дозвіл на діяльність недійсним, якщо: [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

1) аудиторський підприємець протягом двох років неодноразово або суттєво порушив приписи правових актів, що регулюють його діяльність;

2) аудиторський підприємець не відповідає встановленим законом вимогам;

3) до аудиторського підприємця або до особи, яка представляє аудиторське товариство на підставі закону, застосовано покарання за злочин у сфері економіки, службовий злочин, злочин проти власності або проти публічної довіри;

4) аудиторський підприємець подає чи оприлюднює завідомо неправильні або оманливі дані чи оприлюднює завідомо неправильну або оманливу рекламу і внаслідок цих порушень аудиторського підприємця покарано в порядку провадження у справі про проступок;

5) аудиторський підприємець, дозвіл на діяльність якого зупинено, не виконав у встановлений строк або в установленому обсязі рішення чи припис наглядової ради; [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

6) дозвіл на діяльність був зупинений поспіль щонайменше 18 місяців;

7) господарське товариство не внесено до комерційного реєстру протягом двох місяців з дня ухвалення рішення про видачу товариству дозволу на діяльність;

8) аудиторське товариство порушує вимоги, встановлені частиною 3 § 76 або § 77 цього закону, понад три місяці; [RT I, 23.12.2014, 2 - набув чинності 01.01.2015]

9) особа, яка представляє аудиторське товариство на підставі закону, неодноразово або суттєво порушила приписи правових актів, що регулюють її діяльність, і внаслідок цих порушень аудиторське товариство або особу, яка представляє аудиторське товариство на підставі закону, покарано в порядку дисциплінарного провадження або провадження у справі про проступок;

10) здійснення достатнього нагляду на підставі цього закону є ускладненим.

(5) [Втратила чинність – RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(6) Перед вирішенням питання про визнання дозволу на діяльність недійсним наглядова рада надає аудиторському підприємцю або його представнику можливість бути вислуханим. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(1) Чинність дозволу на діяльність зупиняє та поновлює наглядова рада на підставі заяви аудиторського підприємця. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(2) Наглядова рада може зупинити чинність дозволу на діяльність, якщо: [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

1) аудиторський підприємець причетний до спорів, які можуть суттєво зашкодити репутації присяжного аудитора чи його професійної діяльності або клієнту;

2) аудиторський підприємець, який діє як фізична особа — підприємець, тимчасово не може за станом здоров'я або з іншої причини надавати аудиторську послугу поспіль понад шість місяців;

3) аудиторському підприємцю зроблено на підставі цього закону повторний припис;

4) присяжного аудитора, пов'язаного з аудиторським підприємцем у значенні частини 5 § 7 цього закону, направлено на додатковий кваліфікаційний іспит. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(3) Аудиторський підприємець зобов'язаний повідомити наглядову раду про відпадання обставин, зазначених у пункті 1 або 2 частини 2 цього параграфа, чи обставин, що спричинили припис, зазначений у пункті 3, протягом десяти робочих днів з дня, коли він дізнався про відпадання цих обставин. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(4) Чинність дозволу на діяльність, зупиненого на підставі пункту 1 або 2 частини 2 цього параграфа, поновлюється з дня, коли стало відомо про відпадання зазначених обставин.

(5) Чинність дозволу на діяльність, зупиненого на підставі пункту 3 частини 2 цього параграфа, поновлюється з дня, коли стало відомо про відпадання обставин, що спричинили припис.

(6) Чинність дозволу на діяльність, зупиненого на підставі пункту 4 частини 2 цього параграфа, поновлюється, якщо присяжний аудитор склав додатковий кваліфікаційний іспит. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(1) Після зупинення чинності або припинення ліцензії наглядова рада може надати дозвіл на завершення угод або дій, пов'язаних із професійною діяльністю присяжного аудитора, якщо це необхідно та можливо з урахуванням обставин зупинення чинності або припинення ліцензії аудиторського підприємства. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(2) Наглядова рада може вимагати додаткові документи й дані для перевірки обґрунтованості рішення про надання дозволу, який уможливлює завершення угод або дій, пов'язаних із професійною діяльністю присяжного аудитора. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(3) У рішенні, ухваленому після зупинення чинності або припинення ліцензії, яким наглядова рада надає дозвіл на завершення угод або дій, пов'язаних із професійною діяльністю присяжного аудитора, слід зазначити: [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

1) угоди або дії, на завершення яких надається дозвіл;

2) строк чинності дозволу, який для жодної з угод або дій, передбачених пунктом 1 цієї частини, не може бути довшим за десять робочих днів від дня надання дозволу.

(4) Вимоги, встановлені цим Законом щодо аудиторського підприємства, застосовуються також до особи, яка діє на підставі дозволу, зазначеного в частині 1 цього параграфа.

(1) Аудиторське підприємство не можна добровільно припинити без письмового дозволу наглядової ради.

(2) Правління аудиторського підприємства, учасник, уповноважений керувати повним або командитним товариством, та присяжний аудитор, який діяв як фізична особа-підприємець, зобов'язані щонайменше за 20 днів до ухвалення рішення про припинення аудиторського підприємства подати наглядовій раді клопотання про отримання дозволу на добровільне припинення аудиторського підприємства.

(3) Наглядова рада може відмовити у наданні аудиторському підприємству дозволу на добровільне припинення, якщо щодо аудиторського підприємства або пов'язаного з ним у розумінні частини 5 § 7 цього Закону присяжного аудитора розпочато контроль якості, дисциплінарне провадження, провадження за скаргою, провадження у справі про проступок або розслідування.

(4) У випадку, зазначеному в частині 3 цього параграфа, наглядова рада може відмовляти у наданні дозволу доти, доки відповідне провадження щодо аудиторського підприємства або пов'язаного з ним присяжного аудитора, який надає професійні послуги присяжного аудитора як фізична особа-підприємець або є законним представником чи прокуристом цього аудиторського товариства, не буде завершене, а вимоги, що випливають із провадження, і вимоги Аудиторської палати — задоволені. [RT I, 23.12.2014, 2 - набув чинності 01.01.2015]

(1) У разі зупинення чинності або припинення ліцензії принцип, встановлений частиною 4 § 57 цього Закону, не застосовується.

(2) У разі припинення ліцензії аудиторське підприємство, чинність наданої йому ліцензії якого припинилася, зобов'язане протягом десяти робочих днів сплатити весь членський внесок, який воно мало б сплатити Аудиторській палаті за той господарський рік, на який припадає день припинення чинності ліцензії.

(3) Рішення про зупинення чинності, відновлення або припинення ліцензії невідкладно вручається аудиторському підприємству, щодо ліцензії якого це рішення ухвалено.

(4) Про рішення щодо надання ліцензії, зупинення її чинності, відновлення або припинення та про його підстави наглядова рада невідкладно повідомляє компетентні органи тих договірних держав, у яких зареєстроване аудиторське підприємство, щодо ліцензії якого ухвалено рішення. Про зупинення чинності, відновлення або припинення ліцензії наглядова рада невідкладно повідомляє також Комітет європейських органів нагляду за аудиторами. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(5) У разі припинення чинності ліцензії аудиторське підприємство, чинність наданої йому ліцензії якого припинилася на підставі обставин, зазначених у частині 4 § 87 цього Закону, може клопотати про ліцензію після спливу трьох років від визнання ліцензії недійсною, але не раніше, ніж дані про покарання буде видалено з реєстру покарань згідно із Законом про реєстр покарань.

(1) Якщо законом не встановлено інше, аудит річної бухгалтерської звітності є обов'язковим для суб'єкта бухгалтерського обліку в розумінні Закону про бухгалтерський облік, у якого щонайменше два показники звітного року, наведені в річній бухгалтерській звітності, перевищують такі умови:

1) дохід від продажу або дохід — 5 000 000 євро; [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

2) активи станом на дату балансу разом — 2 500 000 євро; [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

3) середня кількість працівників — 50 осіб. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.07.2017]

(2) Аудит річної бухгалтерської звітності є обов'язковим для суб'єкта бухгалтерського обліку в розумінні Закону про бухгалтерський облік, у якого щонайменше один показник звітного року, наведений у річній бухгалтерській звітності, перевищує такі умови:

1) дохід від продажу або дохід — 15 000 000 євро; [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

2) активи станом на дату балансу разом — 7 500 000 євро; [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

3) середня кількість працівників — 180 осіб. [RT I, 30.12.2015, 4 - набув чинності 01.01.2016]

(3) Аудит річної бухгалтерської звітності є обов'язковим для кожного акціонерного товариства, яке протягом господарського року має більше ніж двох акціонерів, для державного суб'єкта бухгалтерського обліку, одиниці місцевого самоврядування, юридичної особи публічного права, партії, яка отримує кошти, виділені з державного бюджету, та господарського товариства, в якому держава має щонайменше право вирішального голосу в розумінні Закону про державне майно. [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(4) Аудит річної бухгалтерської звітності є обов'язковим для цільової установи, дохід або активи якої станом на звітну дату становлять щонайменше 1 000 000 євро і засновником якої є держава, юридична особа публічного права, місцеве самоврядування, партія або господарське товариство, в якому держава має щонайменше право вирішального голосу в розумінні Закону про державне майно. [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(1) Якщо законом не встановлено інакше, огляд річної бухгалтерської звітності є обов'язковим для особи, зобов'язаної вести бухгалтерський облік у розумінні закону про бухгалтерський облік, у якої щонайменше два з показників звітного року, наведених у її річній бухгалтерській звітності, перевищують такі умови:

1) дохід від продажу або дохід — 2 000 000 євро; [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

2) активи станом на дату балансу загалом — 1 000 000 євро; [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

3) середня кількість працівників — 24 особи. [RT I, 30.12.2015, 4 - набув чинності 01.01.2016]

(2) Огляд річної бухгалтерської звітності є обов'язковим для особи, зобов'язаної вести бухгалтерський облік у розумінні закону про бухгалтерський облік, у якої щонайменше один з показників звітного року, наведених у її річній бухгалтерській звітності, перевищує такі умови:

1) дохід від продажу або дохід — 6 000 000 євро; [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

2) активи станом на дату балансу загалом — 3 000 000 євро; [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

3) середня кількість працівників — 72 особи. [RT I, 30.12.2015, 4 - набув чинності 01.01.2016]

(2¹) Огляд річної бухгалтерської звітності є обов'язковим для цільової установи, не зазначеної в частині 4 § 91 цього закону, у якої щонайменше один з показників звітного року, наведених у її річній бухгалтерській звітності, перевищує такі умови:

1) дохід від продажу або дохід — 1 000 000 євро; [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

2) активи станом на дату балансу загалом — 1 000 000 євро. [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(2²) Огляд річної бухгалтерської звітності є обов'язковим для цільової установи, зазначеної в частині 4 § 91 цього закону, дохід або активи якої станом на звітну дату становлять менше 1 000 000 євро. [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(3) Обов'язковий огляд може бути замінений аудитом.

(1) Міністерство фінансів зобов'язане один раз на два роки аналізувати умови виникнення обов'язку аудиторського контролю, зазначені в частинах 1 і 2 § 91 та частинах 1 і 2 § 92 цього закону, і за потреби ініціювати їх актуалізацію. [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(1) Обов'язок, встановлений частиною 3 § 91 та частинами 1 і 2 § 92 цього закону, не застосовується щодо Нотаріальної палати, Адвокатури та Аудиторської палати.

(1) Особа, зобов'язана вести бухгалтерський облік, яка відповідно до частини 1 § 28 та § 29 закону про бухгалтерський облік зобов'язана складати консолідований звіт за господарський рік, при визначенні обов'язковості аудиту або огляду виходить з консолідованих показників.

(1) Аудиторський контроль звіту про сталий розвиток та консолідованого звіту про сталий розвиток осіб, зазначених у частині 2 § 24 та частині 4 § 31 закону про бухгалтерський облік, є обов'язковим. [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(1) Аудиторське підприємство зобов'язане відповідно до стандартів професійної діяльності присяжного аудитора, встановлених або затверджених на підставі § 46 цього закону, у ході аудиту або огляду перевіряти відповідність фінансової та іншої інформації, що публікується разом з річною бухгалтерською звітністю, цій річній бухгалтерській звітності, а також відповідність її публікування вимогам щодо публікування, встановленим законом.

(2) Аудиторське підприємство зобов'язане при проведенні аудиту суб'єкта суспільного інтересу, а також такого господарського товариства, яке в розумінні закону про бухгалтерський облік є середнім підприємством, великим підприємством, середньою консолідаційною групою або великою консолідаційною групою: [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

1) оприлюднити у звіті присяжного аудитора, чи узгоджується звіт про діяльність в істотній частині з річною бухгалтерською звітністю;

2) оприлюднити у звіті присяжного аудитора, чи складений звіт про діяльність відповідно до застосовних вимог, встановлених законом;

3) описати у звіті присяжного аудитора характер викривлень, виявлених у звіті про діяльність, якщо аудиторське підприємство, з урахуванням обставин, які стали відомі в ході аудиту, та розуміння підприємства і середовища його діяльності, встановило у звіті про діяльність істотні викривлення.

(3) Частина 2 цього параграфа не застосовується щодо інформації, яка подається у звіті про діяльність на підставі частин 2–3 і 6 § 24 та частин 4 і 7–10 § 31 закону про бухгалтерський облік. [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(1) Для господарського товариства, у якому держава має щонайменше право вирішального впливу в розумінні закону про державне майно, для заснованої державою цільової установи та для державної прибуткової установи контроль законності операцій є обов'язковим в обсязі, визначеному Державним контролем. [RT I, 12.11.2010, 1 - набув чинності 15.11.2010]

(1) Домовленість, яка обмежує свободу вибору осіб, уповноважених призначати аудиторське підприємство, при призначенні аудиторського підприємства, що проводить аудит або огляд річної бухгалтерської звітності чи аудиторський контроль звіту про сталий розвиток, певним аудиторським підприємством або категорією аудиторських підприємств, є нікчемною. [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(2) Акціонер або учасник великого підприємства, яке в розумінні закону про бухгалтерський облік має обов'язок аудиторського контролю звіту про сталий розвиток, якому належить понад п'ять відсотків голосів або капіталу великого підприємства, або акціонери чи учасники, яким спільно належить понад п'ять відсотків голосів або капіталу великого підприємства, мають право внести загальним зборам пропозицію про те, щоб аудиторський контроль звіту про сталий розвиток проводив і звіт присяжного аудитора загальним зборам подавав присяжний аудитор зі сталого розвитку, який не належить до того самого аудиторського підприємства або мережі, що й аудиторське підприємство, яке проводить аудит або огляд. Права, встановленого першим реченням цієї частини, не мають акціонер та учасник суб'єкта суспільного інтересу, зазначеного в пункті 1 частини 1 § 13 цього закону. [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(1) Аудиторський комітет є консультативним органом того органу або тієї особи, які обрали, затвердили чи призначили його членів, у сфері бухгалтерського обліку, аудиторського контролю, управління ризиками, внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту, здійснення нагляду та складання бюджету, а також щодо законності діяльності.

(1) Членів аудиторського комітету обирає та відкликає рада, а за її відсутності — вищий орган управління.

(2) Членів аудиторського комітету міністерства призначає та відкликає міністр.

(3) До складу аудиторського комітету входять щонайменше два члени, з яких принаймні один має бути фахівцем з бухгалтерського обліку або аудиту. Склад комітету в цілому повинен мати компетентність у сфері, в якій діє підконтрольна одиниця. Для обрання члена аудиторського комітету необхідна його письмова згода. [RT I, 30.06.2017, 1 - jõust. 01.07.2017]

(4) Членом аудиторського комітету не може бути особа, уповноважена керувати повсякденною діяльністю організації, діяльність якої розглядає комітет, та вчиняти правочини, прокурист, внутрішній аудитор чи особа, яка здійснює аудиторський контроль. [RT I, 30.06.2017, 1 - jõust. 01.07.2017]

(4¹) Більшість членів аудиторського комітету, у тому числі голова аудиторського комітету, повинні бути незалежними від підконтрольної одиниці, за винятком випадку, коли всі члени аудиторського комітету водночас є членами органу, який його утворив. [RT I, 30.06.2017, 1 - jõust. 01.07.2017]

(5) Головою аудиторського комітету не може бути голова ради.

(1) Завданням аудиторського комітету є відстежувати та аналізувати:

1) обробку та цілісність фінансової інформації та інформації про сталість; [RT I, 07.01.2025, 1 - jõust. 17.01.2025]

2) ефективність управління ризиками та внутрішнього контролю, пов'язаних з річним бухгалтерським звітом і звітом про сталість; [RT I, 07.01.2025, 1 - jõust. 17.01.2025]

3) процес і результати аудиторського контролю річного бухгалтерського звіту, звіту про сталість або їх консолідованих звітів; [RT I, 07.01.2025, 1 - jõust. 17.01.2025]

4) незалежність аудиторського підприємства та присяжного аудитора, який на підставі закону представляє аудиторську фірму, і відповідність їхньої діяльності іншим вимогам цього Закону, а якщо це доречно — вимогам Регламенту (ЄС) № 537/2014 Європейського Парламенту і Ради. [RT I, 30.06.2017, 1 - jõust. 01.07.2017]

(2) У зв'язку із завданнями, зазначеними в частині 1 цього параграфа, аудиторський комітет зобов'язаний надати органу, який обрав його членів, або особі, яка їх призначила, огляд результатів аудиторського контролю, його внеску в цілісність річного бухгалтерського звіту та звіту про сталість і своєї роботи, а також вносити пропозиції щонайменше з таких питань: [RT I, 07.01.2025, 1 - jõust. 17.01.2025]

1) призначення або відкликання аудиторського підприємства;

2) призначення або відкликання внутрішнього аудитора;

3) запобігання проблемам і неефективності в організації або їх усунення;

4) відповідність правовим актам і добрій практиці професійної діяльності;

5) цілісність інформації річного бухгалтерського звіту та звіту про сталість. [RT I, 07.01.2025, 1 - jõust. 17.01.2025]

(3) Аудиторське підприємство зобов'язане надати аудиторському комітету огляд наданих послуг і найсуттєвіших спостережень, а також подати пропозиції щодо управління ризиками та систем контролю. Аудиторському комітету одиниці суспільного інтересу аудиторське підприємство подає додатковий звіт, зазначений у статті 11 Регламенту (ЄС) № 537/2014 Європейського Парламенту і Ради. [RT I, 30.06.2017, 1 - jõust. 01.07.2017]

(3¹) Аудиторський комітет одиниці суспільного інтересу передає додатковий звіт, зазначений у частині 3 цього параграфа, Фінансовій інспекції протягом п'яти робочих днів з дня його отримання. [RT I, 30.06.2017, 1 - jõust. 01.07.2017]

(3²) Аудиторський комітет одиниці суспільного інтересу подає наглядовій раді дані для оцінювання результативності своєї діяльності. [RT I, 07.01.2025, 1 - jõust. 17.01.2025]

(4) Засади утворення, винагороди та порядку роботи аудиторського комітету державного господарського товариства і господарського товариства, у якому держава має щонайменше право вирішального голосу, а також заснованої державою цільової установи встановлює міністр, відповідальний за цю сферу, своїм розпорядженням.

(5) Засади утворення, винагороди та порядку роботи аудиторського комітету в інших випадках, ніж передбачені в частині 4 цього параграфа, за потреби встановлює орган, який обрав членів аудиторського комітету, або особа, яка їх призначила.

(1) Обов'язок утворити аудиторський комітет мають одиниця суспільного інтересу та юридична особа з мажоритарною участю одиниці публічного сектору або така, що перебуває під її панівним впливом, у якої щонайменше три з показників звітного року, наведених у річному бухгалтерському звіті або річному бухгалтерському звіті консолідаційної групи, перевищують такі показники:

1) дохід від продажу або дохід — 14 000 000 євро;

2) активи станом на дату балансу разом — 7 000 000 євро;

3) середня кількість працівників — 200 осіб;

4) кількість членів ради — 8 осіб. [RT I, 30.06.2017, 1 - jõust. 01.07.2017]

(2) Особа, зобов'язана вести бухгалтерський облік, яка згідно з частиною 1 § 28 і § 29 закону про бухгалтерський облік зобов'язана складати консолідований річний звіт, під час визначення обов'язковості аудиторського комітету виходить з консолідованих показників.

(3) У консолідаційній групі немає обов'язку утворювати кілька аудиторських комітетів, якщо аудиторський комітет утворила консолідуюча одиниця в розумінні частини 1 § 27 закону про бухгалтерський облік і діяльність аудиторського комітету охоплює всю консолідаційну групу.

(4) Діяльність аудиторського комітету, утвореного в міністерстві, охоплює всю сферу управління міністерства.

[Втратив чинність - RT I, 30.06.2017, 1 - набр. чинності 01.07.2017]

(1) Аудиторська палата є професійним об'єднанням, що діє на засадах самоврядування, для організації аудиторської діяльності у сфері обліку в приватних і публічних інтересах, а також для захисту професійних прав своїх членів.

(2) Аудиторська палата є юридичною особою публічного права.

(3) У своїй діяльності Аудиторська палата керується правовими актами, статутом Аудиторської палати, рішеннями органів Аудиторської палати, рішеннями та приписами Міністерства фінансів, загальновизнаними нормами і звичаями професійної діяльності присяжного аудитора, а також добрими звичаями.

(4) У статуті Аудиторської палати визначаються організація роботи органів Аудиторської палати, правові відносини між членами Аудиторської палати та органами Аудиторської палати, а також регулюються інші питання, що належать до компетенції Аудиторської палати.

(5) Аудиторська палата реєструється в державному реєстрі державних установ та установ місцевого самоврядування.

(1) Метою Аудиторської палати є забезпечення для членів Аудиторської палати:

1) високої якості професійної діяльності, доброї репутації та надійності;

2) формування та уніфікації доброї практики професійної діяльності;

3) організації нагляду;

4) організації підвищення кваліфікації;

5) захисту професійних прав.

(2) Для досягнення своїх цілей Аудиторська палата:

1) здійснює всебічну співпрацю з компетентними органами, надаючи сприяння у здійсненні нагляду, застосуванні державного примусу та досягненні результативності вжитих заходів;

2) координує професійну діяльність членів Аудиторської палати;

3) управляє своїм майном;

4) представляє Аудиторську палату в міжнародних професійних організаціях;

5) вирішує питання, пов'язані з професійною діяльністю присяжного аудитора.

(1) Членом Аудиторської палати є:

1) присяжний аудитор — з дня складення присяги присяжного аудитора;

2) аудиторське підприємство — з моменту набрання чинності рішенням про видачу дозволу на діяльність;

3) особа, професійну кваліфікацію якої визнано на підставі частини 1 § 30 цього Закону, — з дня складення присяги присяжного аудитора. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(2) Членство члена Аудиторської палати в Аудиторській палаті припиняється:

1) у разі позбавлення професійної кваліфікації присяжного аудитора або припинення визнання професійної кваліфікації особи, зазначеної в частині 1 § 30 цього Закону;

2) у разі закінчення строку дії дозволу на діяльність аудиторського підприємства або визнання його недійсним;

3) у разі несплати обов'язкового членського внеску у визначений строк або у визначеному обсязі без поважної причини, попри попередження правління.

(3) У випадку, зазначеному в пункті 3 частини 2 цього параграфа, член Аудиторської палати виключається з Аудиторської палати рішенням правління.

(4) Якщо стосовно члена Аудиторської палати або пов'язаного з ним присяжного аудитора чи аудиторського підприємства розпочато контроль якості, дисциплінарне провадження, провадження за скаргою, провадження у справі про проступок або розслідування, рішення про виключення з Аудиторської палати на підставі пункту 3 частини 2 цього параграфа може бути прийняте після завершення відповідного провадження. [RT I, 23.12.2014, 2 - набув чинності 01.01.2015]

(1) Аудиторська палата діє через свої органи.

(2) Органами Аудиторської палати є загальні збори, президент, правління, ревізійна комісія та наглядова рада. Президент входить до складу правління Аудиторської палати.

(3) Під час обрання органів Аудиторської палати спочатку обирають президента, потім членів правління та їхніх заступників, після цього членів ревізійної комісії та їхніх заступників. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(4) Компетенція органів Аудиторської палати встановлюється цим Законом.

(5) Правові акти та рішення органів Аудиторської палати є обов'язковими для членів Аудиторської палати.

(1) Майно Аудиторської палати утворюється з:

1) обов'язкових членських внесків членів Аудиторської палати;

2) асигнувань з державного бюджету;

3) плати за професійні іспити та плати за підвищення кваліфікації;

4) доходу від розміщення коштів Аудиторської палати;

5) грошових штрафів, що надходять Аудиторській палаті як дисциплінарне стягнення;

6) пожертв;

7) інших надходжень.

(2) Витрати, пов'язані з виконанням завдань наглядової ради, покриваються в розмірі до 50 відсотків цільовими асигнуваннями з державного бюджету. Цільові асигнування з державного бюджету мають бути безперервними та разом з іншими надходженнями до наглядової частини бюджету забезпечувати незалежність виконання обов'язків, покладених цим законом на наглядову раду. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(3) Аудиторська палата не може забезпечувати зобов'язання інших осіб і не може надавати позики. Правочин, що порушує цю заборону, є нікчемним. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(3¹) Бюджет Аудиторської палати на господарський рік складається з наглядової та загальної частин. Наглядові кошти зберігаються окремо від коштів загальної частини на окремому розрахунковому рахунку, і Аудиторська палата веде їх окремий облік. Право володіння, користування та розпорядження наглядовими коштами належить наглядовій раді. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(3²) Загальну частину бюджету затверджують загальні збори. Наглядову частину бюджету затверджує наглядова рада. Частини бюджету затверджуються до 31 жовтня поточного господарського року. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(3³) Частини бюджету Аудиторської палати на господарський рік складаються та затверджуються таким чином, щоб результат частини бюджету, який виникає як різниця між доходами та витратами, був позитивним або дорівнював нулю. Результат частини бюджету може бути негативним у розмірі до 25 відсотків доходів цієї частини бюджету, якщо дефіцит покривається за рахунок ліквідних активів, накопичених як надлишок тієї самої частини бюджету попередніх періодів, що перевищують резерв ліквідності. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(3⁴) Поки частина бюджету не затверджена, правління та голова наглядової ради можуть щомісяця протягом розпочатого господарського року здійснювати витрати в розмірі до однієї дванадцятої відповідної витрати частини бюджету попереднього року. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(4) У загальній частині бюджету та в її прогнозі зазначаються, серед іншого:

1) дохід від надходження членських внесків;

2) дохід від плати за підвищення кваліфікації;

3) витрати на винагороду президента;

4) витрати на винагороди членів правління;

5) витрати на винагороди членів ревізійної комісії;

6) видатки на інвестиційну діяльність. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(4¹) У наглядовій частині бюджету та в її прогнозі зазначаються, серед іншого:

1) дохід від надходження наглядової плати;

2) дохід від цільових асигнувань з державного бюджету на організацію нагляду;

3) дохід від плати за професійний іспит;

4) витрати на винагороди членів наглядової ради;

5) витрати на винагороди осіб, залучених згідно з частиною 2 § 129 цього закону;

6) інші витрати на організацію нагляду. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(5) Аудиторська палата не має права змінювати цільове призначення асигнувань з державного бюджету, встановлених частиною 2 цього параграфа.

(6) Для зниження ризику ліквідності Аудиторська палата утворює резерв ліквідності. Ризик ліквідності — це небезпека того, що Аудиторська палата не матиме достатньо ліквідних коштів для забезпечення правомірного виконання своїх зобов'язань. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(7) Розмір резерву ліквідності становить щонайменше 175 000 євро, з яких щонайменше 100 000 євро належать до наглядових коштів (далі — наглядовий резерв ліквідності). Наглядовий резерв ліквідності зберігається на тому самому розрахунковому рахунку, що й наглядові кошти, якщо наглядова рада не вирішить інакше. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(8) Кошти резерву ліквідності можна розміщувати на вкладі на вимогу або на строковому вкладі строком до 180 днів. Кошти наглядового резерву ліквідності розміщує правління відповідно до рішення наглядової ради. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(9) Кошти резерву ліквідності можна використовувати лише в разі, якщо грошовий потік поточного господарського року не дає змоги здійснити витрати, передбачені бюджетом або частиною 3⁴ цього параграфа. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(10) Орган Аудиторської палати, який використав кошти резерву ліквідності, зобов'язаний не пізніше ніж у бюджетному році, що настає після року використання коштів, передбачити надлишок складеної ним частини бюджету в обсязі, який дав би змогу відновити розмір резерву ліквідності, передбачений цим законом. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(1) Обов'язковий членський внесок члена Аудиторської палати (далі — членський внесок) складається з трьох частин: [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

1) членський внесок присяжного аудитора;

2) членський внесок члена, який має дозвіл на діяльність (далі — внесок за дозвіл на діяльність);

3) плата за нагляд члена, який має дозвіл на діяльність (далі — плата за нагляд). [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(2) Розрахунковим періодом членського внеску є господарський рік Аудиторської палати. Розмір членського внеску встановлюється на господарський рік Аудиторської палати, що є розрахунковим періодом. Встановлюючи розмір частин членського внеску, враховують, щоб вони разом з іншими надходженнями забезпечували виконання завдань, покладених цим законом на органи Аудиторської палати. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(3) Членство у зв'язку з обов'язком сплати членського внеску визначається станом на 1 липня господарського року, що є розрахунковим періодом членського внеску.

(4) Розмір членського внеску присяжного аудитора становить 50–200 євро на одного присяжного аудитора. [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(5) Ставка внеску за дозвіл на діяльність становить 0,3–0,8% сумарного доходу від продажу аудиторських послуг, наданих аудиторським підприємством на підставі дозволу на діяльність, зазначеного в частині 1 § 81 цього закону, за розрахунковий період членського внеску, що передує розрахунковому періоду членського внеску, який відображається у звіті про діяльність згідно з § 157. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(5¹) Ставка плати за нагляд становить 0,7–2,4% сумарного доходу від продажу аудиторських послуг, наданих аудиторським підприємством на підставі дозволу на діяльність, зазначеного в частині 1 § 81 цього закону, за розрахунковий період членського внеску, що передує розрахунковому періоду членського внеску, який відображається у звіті про діяльність згідно з § 157. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017] ↗

(5²) Членський внесок присяжного аудитора та внесок за дозвіл на діяльність надходять до загальної частини бюджету, а плата за нагляд надходить до наглядової частини бюджету. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(6) Правління Аудиторської палати та наглядова рада кожне окремо подають міністрові, відповідальному за сферу, до 1 березня поточного господарського року:

1) свої пропозиції щодо розміру плати за нагляд на наступний господарський рік;

2) прогноз витрат і доходів наступного господарського року. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(7) Розмір членського внеску присяжного аудитора та ставку внеску за дозвіл на діяльність на господарський рік, що є розрахунковим періодом членського внеску, встановлюють чергові загальні збори Аудиторської палати. Якщо загальні збори не затверджують загальну частину бюджету до строку, зазначеного в частині 3² § 105 цього закону, членський внесок присяжного аудитора та внесок за дозвіл на діяльність вважаються встановленими на цей господарський рік у найвищому розмірі, дозволеному законом. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(7¹) Ставку плати за нагляд на господарський рік, що є розрахунковим періодом членського внеску, встановлює міністр, відповідальний за сферу, до 30 серпня поточного господарського року. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017] ↗

(8) Рішенням правління Аудиторської палати може бути визначено розмір суми внеску за дозвіл на діяльність для особи, зазначеної в частині 1 § 108 цього закону, яка не подає звіт про діяльність у визначений строк, або яка подає у звіті про діяльність неправдиві дані, або яка розпочинає чи продовжує професійну діяльність присяжного аудитора, виходячи з принципу рівного ставлення. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(9) Положення частин 5 і 5¹ цього параграфа застосовуються також щодо присяжного аудитора, який склав тест на відповідність для визнання і діє як аудиторське підприємство — фізична особа-підприємець. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(10) За наявності поважної причини правління Аудиторської палати може вирішити змінити строк сплати членського внеску та внеску за дозвіл на діяльність члена Аудиторської палати і зменшити їх суму. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(11) За наявності поважної причини наглядова рада може вирішити змінити строк сплати плати за нагляд члена Аудиторської палати і зменшити її суму. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(1) Присяжний аудитор зобов'язаний сплачувати членський внесок присяжного аудитора. Членський внесок присяжного аудитора може сплатити організація, в якій присяжний аудитор працює.

(2) Строк сплати членського внеску присяжного аудитора — 10 листопада господарського року, що є розрахунковим періодом членського внеску.

(3) Особа, яка стала членом Аудиторської палати протягом господарського року, що є розрахунковим періодом членського внеску, зобов'язана сплатити членський внесок присяжного аудитора протягом одного місяця з дня набуття членства.

[RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(1) Аудиторське підприємство зобов'язане сплачувати податок за ліцензію та наглядовий збір.

(2) Податок за ліцензію сплачується до 10 листопада господарського року, який є розрахунковим періодом членського внеску.

(2¹) Строками сплати наглядового збору є такі дати господарського року, який є розрахунковим періодом членського внеску:

1) 10 листопада, коли належить сплатити 65% суми, що підлягає сплаті;

2) 28 лютого, коли належить сплатити 35% суми, що підлягає сплаті.

(3) Сума наглядового збору, що підлягає сплаті, обчислюється як добуток сумарного доходу від реалізації з професійної діяльності присяжного аудитора за господарський рік, що передує розрахунковому періоду членського внеску, та ставки наглядового збору, але вона не може бути меншою за 400 євро за розрахунковий період.

(4) Особа, яка стала членом Аудиторської палати протягом господарського року, що є розрахунковим періодом членського внеску, і яка зобов'язана сплачувати податок за ліцензію, повинна сплатити суму, що дорівнює потрійному розміру членського внеску присяжного аудитора, встановленого на цей розрахунковий період членського внеску, протягом одного місяця з дня набуття членства.

(5) Аудиторське підприємство не зобов'язане сплачувати суму, зазначену в пункті 2 частини 2¹ цього параграфа, у разі подання та задоволення заяви про зупинення або припинення дії ліцензії до 31 грудня поточного року.

(6) Наглядовий збір аудиторського підприємства, щодо якого застосовується контроль якості з підвищеною періодичністю, зростає в 1,5 раза (далі — підвищена ставка). Підвищена ставка застосовується з господарського року, що є розрахунковим періодом членського внеску, протягом якого наглядова рада ухвалила рішення на підставі частини 2 § 142 цього закону, до кінця того господарського року, що є розрахунковим періодом членського внеску, протягом якого наглядова рада ухвалить рішення про відновлення номінальної періодичності контролю якості.

(7) Підвищена ставка наглядового збору застосовується також щодо аудиторського підприємства, яке після 30 вересня внесло у звіт про діяльність зміни щодо грошового обсягу аудиторських послуг та іншої підприємницької діяльності аудиторського підприємства. У такому разі підвищена ставка наглядового збору обчислюється з різниці між доходом від реалізації аудиторських послуг, відображеним у звіті про діяльність, та доходом від фактично наданих аудиторських послуг таким чином:

1) якщо дохід від реалізації, відображений у звіті про діяльність, збільшується, донарахована сума членського внеску множиться на 1,5;

2) якщо дохід від реалізації, відображений у звіті про діяльність, зменшується, сума членського внеску, що підлягає поверненню, ділиться на 1,5.

(8) Сума наглядового збору, що підлягає сплаті за підвищеною ставкою, має бути сплачена Аудиторській палаті протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідної вимоги. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(1) Загальні збори є органом Аудиторської палати, до якого входять усі члени Аудиторської палати.

(2) Загальні збори:

1) затверджують статут Аудиторської палати;

2) визначають кількість членів правління та їх заступників;

3) обирають з числа присяжних аудиторів президента, членів правління та ревізійної комісії, а також їх заступників; [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

4) вирішують питання про відкликання членів та заступників, обраних з числа присяжних аудиторів;

5) відкликають члена правління та його заступника, обраних з числа присяжних аудиторів, якщо цього вимагає наглядова рада;

6) розглядають скарги в межах компетенції, встановленої частиною 1 § 115 цього закону;

7) затверджують звіт Аудиторської палати за господарський рік, загальну частину бюджету поточного господарського року та прогноз загальної частини бюджету щонайменше наступного господарського року; [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

7¹) затверджують ставку податку за ліцензію та розмір членського внеску присяжного аудитора; [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

7²) дають правлінню вказівку щодо внесення пропозиції, зазначеної в пункті 1 частини 6 § 106 цього закону; [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

8) затверджують символіку Аудиторської палати;

9) вирішують інші питання, передбачені законом та статутом Аудиторської палати.

(1) Чергові загальні збори правління скликає щонайменше один раз на рік протягом чотирьох місяців після закінчення господарського року.

(2) Правління повідомляє членів Аудиторської палати про час, місце та порядок денний чергових загальних зборів щонайменше за один місяць до їх проведення.

(1) Президент скликає позачергові загальні збори:

1) з власної ініціативи;

2) за пропозицією правління;

3) за пропозицією ревізійної комісії;

4) за пропозицією наглядової ради;

5) за пропозицією міністра, відповідального за цю сферу;

6) якщо цього вимагає щонайменше одна шоста членів Аудиторської палати.

(2) Якщо президент не скликає загальні збори протягом одного місяця після отримання пропозиції членів Аудиторської палати, наглядової ради, правління, ревізійної комісії або міністра, відповідального за цю сферу, правління Аудиторської палати зобов'язане скликати загальні збори самостійно.

(3) Президент або правління повідомляє членів Аудиторської палати про час, місце та порядок денний позачергових загальних зборів щонайменше за два тижні до їх проведення.

(1) Загальні збори є правомочними ухвалювати рішення незалежно від кількості учасників.

(2) Рішення загальних зборів ухвалюються відкритим голосуванням, якщо загальні збори не вирішать інакше.

(3) Кожен член Аудиторської палати має один голос.

(4) На підставі довіреності член Аудиторської палати може представляти при голосуванні, крім себе, також одного або кількох інших членів Аудиторської палати, маючи при цьому відповідну кількість голосів. Аудиторська палата повинна забезпечити своєму членові можливість повідомляти Аудиторську палату про призначення представника та про відкликання довіреності особою, яку представляють, у безпечний спосіб, що забезпечує ідентифікацію члена Аудиторської палати, у формі, яка допускає письмове відтворення. Статутом може бути визначено точний порядок повідомлення про призначення представника та про відкликання довіреності. [RT I, 12.11.2010, 1 - набув чинності 15.11.2010]

(5) Рішення вважається ухваленим, якщо за нього подано більше половини голосів, представлених на загальних зборах. Рішенням загальних зборів може бути передбачено вимогу більшої більшості голосів.

(6) Члени органів Аудиторської палати обираються на загальних зборах за такими принципами:

1) голоси подаються за кожного кандидата окремо;

2) обраним вважається кандидат, який отримав більше голосів, якщо цим законом не встановлено іншої вимоги щодо голосування.

(7) Під час виборів президента обраним вважається кандидат, за якого подано більше половини голосів учасників голосування. Якщо жоден кандидат не отримав необхідної більшості голосів, проводиться другий тур виборів, у якому беруть участь два кандидати, які набрали найбільше голосів. У цьому турі обраним вважається кандидат, який набрав більше голосів, ніж інший кандидат. У разі рівного розподілу голосів кидається жереб.

(1) Президент представляє Аудиторську палату в усіх правових діях, які згідно з цим законом не віднесені до компетенції голови наглядової ради. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(2) Президент організовує роботу правління та головує на засіданнях правління і загальних зборів.

(3) За відсутності президента його обов'язки виконує віцепрезидент.

(4) Розмір винагороди президента визначається в бюджеті рішенням загальних зборів.

(5) Президента обирають на строк до 42 місяців. [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(6) [Втратив чинність - RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(1) Правління — постійно діючий орган Аудиторської палати у складі щонайменше трьох членів, який організовує діяльність Аудиторської палати для досягнення її законних і статутних цілей. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(2) Членів правління обирають на строк до 42 місяців. [RT I, 23.12.2014, 2 - набув чинності 01.01.2015]

(3) Повноваження члена правління починаються в день його обрання на посаду, якщо загальні збори не вирішать інакше. [RT I, 23.12.2014, 2 - набув чинності 01.01.2015]

(3¹) Повноваження члена правління припиняються у звичайному порядку при обранні на його місце нового члена правління — з моменту початку повноважень нового члена правління. Достроково повноваження члена правління припиняються в день його відставки або відкликання. [RT I, 23.12.2014, 2 - набув чинності 01.01.2015]

(4) Правління зобов'язане дотримуватися законних розпоряджень наглядової ради з питань нагляду.

(5) Член правління не може входити до складу ревізійної комісії чи наглядової ради.

(6) Детальніший порядок роботи правління може бути передбачений статутом Аудиторської палати.

(7) Розмір винагороди членів правління визначається в бюджеті рішенням загальних зборів.

(8) Засідання правління не є публічними.

(1) В організації діяльності Аудиторської палати до компетенції правління належить:

1) обирати зі свого складу віцепрезидента Аудиторської палати та відкликати його;

2) призначати на посаду канцлера Аудиторської палати, який виконує надані правлінням виконавчо-розпорядчі завдання;

3) керувати Аудиторською палатою з урахуванням установленого в частині 4 § 114 цього закону;

4) управляти майном Аудиторської палати;

5) організовувати бухгалтерський облік Аудиторської палати;

5¹) подавати міністрові, відповідальному за сферу, зазначене в частині 6 § 106 цього закону; [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

5²) визначати розмір суми плати за ліцензію на діяльність на підставі частини 8 § 106 цього закону; [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

5³) вирішувати умови членського внеску члена Аудиторської палати на підставі частини 10 § 106 цього закону; [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

6) складати та подавати загальним зборам на затвердження річний бухгалтерський звіт Аудиторської палати за завершений господарський рік, загальну частину бюджету поточного господарського року та прогноз загальної частини бюджету наступного господарського року; [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

7) приймати рішення про вчинення правочинів, необхідних для діяльності Аудиторської палати, в межах і відповідно до затвердженої загальними зборами загальної частини бюджету або її прогнозу; [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

8) організовувати співпрацю з науковими установами та університетами.

(2) У сфері нагляду до компетенції правління належить:

1) [втратив чинність - RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

2) [втратив чинність - RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

3) [втратив чинність - RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

4) [втратив чинність - RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

5) [втратив чинність - RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

6) проводити підвищення кваліфікації присяжних аудиторів відповідно до порядку підвищення кваліфікації; [RT I, 23.12.2014, 2 - набув чинності 01.01.2015]

7) приймати рішення про визнання підвищення кваліфікації на підставі частини 3 § 42 цього закону; [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

8) [втратив чинність - RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

9) [втратив чинність - RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

10) [втратив чинність - RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

11) [втратив чинність - RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

12) [втратив чинність - RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

13) [втратив чинність - RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(3) Завдання правління — розробити або змінити та подати наглядовій раді:

1) стандарти, встановлені пунктом 1 частини 1 § 46 цього закону, та їх тлумачення;

2) стандарти, встановлені частиною 2 § 46 цього закону, та їх тлумачення;

3) [втратив чинність - RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

4) [втратив чинність - RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

5) [втратив чинність - RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

6) порядок складання, подання та оприлюднення звіту про діяльність і звіту про прозорість;

7) порядок діловодства Аудиторської палати;

8) порядок підвищення кваліфікації присяжного аудитора; [RT I, 23.12.2014, 2 - набув чинності 01.01.2015]

9) рекомендації та настанови, пов'язані з аудиторською діяльністю;

10) питання професійного іспиту та зразкові відповіді;

11) переклади міжнародних стандартів та інших документів, пов'язаних з аудиторською діяльністю.

(4) Завдання правління — розробити або змінити та подати Міністерству фінансів:

1) програму та порядок професійного іспиту;

2) порядок підтвердження проходження практики під керівництвом присяжного аудитора та роботи за професією.

(5) [Втратив чинність - RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(6) Порядки, встановлені частиною 4 цього параграфа, правління подає Міністерству фінансів після їх погодження з наглядовою радою. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(7) Правління надає голові наглядової ради повноваження, необхідні для використання наглядової частини бюджету та розпорядження нею. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(1) Кожен член правління має один голос. Член правління не має права відмовитися від голосування або утриматися, якщо цей закон не передбачає інше.

(2) Правління є правомочним ухвалювати рішення, якщо в засіданні правління бере участь більше половини членів правління. Засідання правління протоколюється. Вимоги до протоколювання встановлюються статутом Аудиторської палати.

(3) Правління має право ухвалити рішення без скликання засідання, якщо з цим згодні всі члени правління. Статутом Аудиторської палати встановлюються процедурні правила та вимоги до протоколу голосування для ухвалення рішення правління без скликання засідання.

(4) Рішення правління вважається ухваленим, якщо за нього подано більше половини голосів членів правління, які брали участь у голосуванні. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос президента.

(5) [Втратив чинність - RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(6) Рішення правління невідкладно доводиться до відома того члена Аудиторської палати, щодо якого воно ухвалене.

(7) Член правління не може голосувати, якщо вирішується питання про вчинення правочину з ним або якщо голосують щодо іншого рішення, яке безпосередньо стосується його самого чи його інтересів. [RT I, 12.11.2010, 1 - набув чинності 15.11.2010]

(1) Члени правління солідарно відповідають за шкоду, заподіяну Аудиторській палаті порушенням вимог закону та статуту Аудиторської палати, а також невиконанням своїх обов'язків.

(2) Член правління звільняється від відповідальності, якщо під час ухвалення рішення, що стало підставою для незаконної діяльності, він залишився при окремій думці і ця окрема думка занесена до протоколу, або якщо він не був присутній при ухваленні рішення.

(3) Строк позовної давності за вимогою, що подається до члена правління, становить п'ять років, якщо за домовленістю з членом правління не передбачено інший строк давності.

(1) Ревізійна комісія складається з трьох членів.

(2) Ревізійна комісія перевіряє річний звіт Аудиторської палати. У ході ревізії слід виконати щонайменше дії, зазначені в частині 3 § 53¹ цього закону. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.07.2017]

(2¹) Загальні збори Аудиторської палати можуть надати ревізійній комісії разові завдання для перевірки та оцінювання законності, доцільності й результативності діяльності Аудиторської палати та цільового використання майна — рішенням, проєкт якого готує правління або наглядова рада. [RT I, 23.12.2014, 2 - набув чинності 01.01.2015]

(2²) До компетенції ревізійної комісії не належить перевірка чи оцінювання діяльності, зазначеної в частині 2 § 115 та в § 124 цього закону. [RT I, 23.12.2014, 2 - набув чинності 01.01.2015]

(3) Член ревізійної комісії не може входити до складу наглядової ради та не може перебувати у трудових відносинах з Аудиторською палатою чи Міністерством фінансів.

(4) Члени ревізійної комісії обираються на строк до 42 місяців. [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(5) Кожен член ревізійної комісії має один голос. Рішення ревізійної комісії вважається ухваленим, якщо за нього подано щонайменше дві третини голосів членів ревізійної комісії. Член ревізійної комісії не має права відмовитися від голосування або утриматися.

(1) Господарський рік Аудиторської палати починається 1 липня і закінчується 30 червня.

(2) Правління складає за минулий господарський рік річний звіт та подає його наглядовій раді й ревізійній комісії протягом 75 днів після закінчення господарського року. [RT I, 12.11.2010, 1 - набув чинності 15.11.2010]

(3) Ревізійна комісія перевіряє річний звіт і складає щодо нього звіт ревізійної комісії протягом десяти робочих днів після подання річного звіту ревізійній комісії. У звіті ревізійної комісії слід, серед іншого, надати огляд процедур перевірки, викласти обставини, що потребують окремого зазначення, і підсумок перевірки, а також зазначити, чи пропонує ревізійна комісія загальним зборам затвердити річний звіт або відхилити його. [RT I, 12.11.2010, 1 - набув чинності 15.11.2010]

(4) Наглядова рада розглядає річний звіт і звіт ревізійної комісії та складає щодо них письмовий звіт (далі — звіт наглядової ради). У звіті наглядової ради слід зазначити, чи схвалює наглядова рада складений правлінням річний звіт. [RT I, 23.12.2014, 2 - набув чинності 01.01.2015]

(5) Наглядова рада має право у звіті наглядової ради вносити правлінню пропозиції щодо зміни складеного річного звіту до подання його загальним зборам. [RT I, 12.11.2010, 1 - набув чинності 15.11.2010]

(6) Протягом чотирьох місяців після закінчення господарського року правління подає річний звіт на затвердження загальним зборам разом зі звітом ревізійної комісії та звітом наглядової ради. [RT I, 12.11.2010, 1 - набув чинності 15.11.2010]

[RT I, 13.03.2014, 4 - набув чинності 01.07.2014]

(1) Адміністративний нагляд за Аудиторською палатою здійснює Міністерство фінансів. [RT I, 13.03.2014, 4 - набув чинності 01.07.2014]

(2) Копії всіх рішень загальних зборів Аудиторської палати надсилаються Міністерству фінансів. Правління Аудиторської палати надсилає Міністерству фінансів копію затвердженого загальними зборами річного звіту разом з копіями висновку ревізійної комісії та звіту наглядової ради протягом десяти робочих днів від затвердження річного звіту загальними зборами.

(3) Аудиторська палата зобов'язана подавати Міністерству фінансів на його вимогу копії, відписи та витяги з документів і матеріалів провадження своїх органів.

(4) Міністр, відповідальний за відповідну сферу, має право оскаржити в адміністративному суді адміністративний акт або дію органу Аудиторської палати.

(1) Наглядова рада — це створений на підставі цього закону незалежний наглядовий орган Аудиторської палати, завданням якого є організовувати нагляд у публічних інтересах та вживати заходів для створення передумов розвитку аудиторської діяльності, досягнення якості професійної діяльності присяжного аудитора та її захисту.

(2) Наглядова рада — це адміністративний орган у складі від п'яти до семи членів, який відповідно до публічних інтересів виконує покладені на нього законом завдання. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(3) Порядок роботи наглядової ради встановлює своєю постановою міністр, відповідальний за цю сферу.

(4) Члени Аудиторської палати та присяжні аудитори, зареєстровані згідно з частиною 1 § 30¹ цього закону (далі — присяжний аудитор, зареєстрований у третій країні), підпорядковані державному нагляду та внутрішньому нагляду Аудиторської палати. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(4¹) У межах державного нагляду наглядова рада здійснює контроль якості, а також розгляд і розслідування скарг, видає приписи, призначає примусовий платіж для їх виконання та вирішує питання про позбавлення професійного звання присяжного аудитора і про призупинення дії чи визнання недійсним дозволу на діяльність аудиторського підприємства. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(4²) У межах внутрішнього нагляду Аудиторської палати наглядова рада проводить дисциплінарні провадження. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(5) Державний нагляд за внутрішніми аудиторами здійснює Міністерство фінансів. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(6) Міністр, відповідальний за цю сферу, утворює дорадчу комісію у складі до п'яти членів для вирішення питань, пов'язаних із професійною діяльністю внутрішніх аудиторів та наглядом за нею (далі — професійна комісія внутрішніх аудиторів).

(7) Дізнавшись про ознаки караного діяння, передбаченого законом, наглядова рада може залежно від обставин діяння: [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

1) ухвалити рішення про порушення дисциплінарного провадження або видати припис про припинення порушення, або і те, і інше; [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

2) внести Міністерству фінансів пропозицію про початок провадження у справі про проступок; [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

3) внести прокуратурі пропозицію про початок кримінального провадження.

(8) За шкоду, протиправно заподіяну наглядовою радою суб'єктові нагляду під час здійснення державного нагляду, а також за шкоду, заподіяну Аудиторській палаті головою наглядової ради внаслідок порушення ним своїх обов'язків, відповідає держава в порядку, передбаченому законом про державну відповідальність. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(9) До застосування примусового платежу, заміщувального виконання та засобу примусу, передбачених цим законом, застосовуються положення закону про заміщувальне виконання та примусовий платіж.

(9¹) До державного нагляду, що здійснюється на підставі цього закону, застосовується закон про охорону правопорядку з особливостями, передбаченими цим законом та правовими актами Європейського Союзу. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(10) Значний зв'язок між членом Аудиторської палати та іншою особою не повинен перешкоджати здійсненню необхідного нагляду; так само нагляд не повинен бути ускладнений через вимоги, що випливають із правових актів держави, у якій заснована або діє особа, з якою член Аудиторської палати має значний зв'язок, або через застосування таких вимог.

(1) Член наглядової ради та член робочої групи, зазначеної в частині 1 § 138 цього закону, має право перевіряти подробиці, пов'язані з професійною діяльністю члена Аудиторської палати та присяжного аудитора, зареєстрованого у третій країні, отримувати від члена Аудиторської палати, компетентного органу третьої країни та присяжного аудитора, зареєстрованого у третій країні, інформацію, необхідну для нагляду, ознайомлюватися з документами, пов'язаними з професійною діяльністю члена Аудиторської палати та присяжного аудитора, зареєстрованого у третій країні, на будь-якому носії інформації, а також отримувати з них копії, дублікати та витяги. [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(2) Інформацію про порушення цього закону членом Аудиторської палати або присяжним аудитором, зареєстрованим у третій країні, яка стала відома правлінню Аудиторської палати, правління Аудиторської палати зобов'язане передати наглядовій раді. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(3) Про інформацію, що стала відома наглядовій раді, про порушення цього закону членом Аудиторської палати та присяжним аудитором, зареєстрованим у третій країні, сукупність обставин якої дає підстави для підозри у вчиненні винного діяння, що як правопорушення не може розглядатися ні як дисциплінарний проступок, передбачений § 144 цього закону, ні як проступок, передбачений главою 10, наглядова рада зобов'язана повідомити компетентний державний орган. [RT I, 23.12.2014, 2 - набув чинності 01.01.2015]

(1) До компетенції Міністерства фінансів належить:

1) організовувати ведення реєстру;

2) адміністративний нагляд за Аудиторською палатою; [RT I, 13.03.2014, 4 - набув чинності 01.07.2014]

3) [Втратив чинність - RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

4) [Втратив чинність - RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

5) [Втратив чинність - RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

5¹) [Втратив чинність - RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

6) нагляд за внутрішніми аудиторами;

7) прийняття рішень про надання, відмову в наданні та позбавлення професії внутрішнього аудитора або професійного рівня внутрішнього аудитора публічного сектору;

8) прийняття рішень про визнання або відмову у визнанні результатів іспиту, подібного до підрозділу спеціальної частини професійного іспиту внутрішнього аудитора;

9) розгляд скарг, поданих щодо професійної діяльності внутрішніх аудиторів;

10) розслідування на підставі частини 5 § 132 цього закону;

11) приймати рішення у зв'язку з професійним іспитом на підставі частини 4 § 33 цього закону;

12) прийняття рішення про звільнення від підвищення кваліфікації на підставі пункту 3 частини 7 § 67 цього закону;

13) визнання підвищення кваліфікації на підставі частини 3 § 67 цього закону;

14) застосування адміністративного примусу на підставах, в обсязі та в порядку, передбачених законом;

15) провадження у справах про проступки, зазначені у главі 10 цього закону; [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

16) встановлення ставки плати за нагляд відповідно до частин 5¹ та 7¹ § 106 цього закону. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(1¹) [Втратила чинність - RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(2) Завданням Міністерства фінансів є розробити або змінити:

1) стандарти професійної діяльності внутрішнього аудитора та стандарти, які є її основою;

2) порядок проходження практики під керівництвом визнаного внутрішнього аудитора;

3) порядок складання та подання звіту про діяльність внутрішнього аудитора;

4) порядок підвищення кваліфікації внутрішнього аудитора. [RT I, 23.12.2014, 2 - набув чинності 01.01.2015]

(3) Завданням Міністерства фінансів є організація перекладу міжнародних стандартів внутрішнього аудиту та інших документів, пов'язаних із внутрішнім аудитом.

(4) У разі потреби професійна комісія внутрішніх аудиторів вносить міністру, відповідальному за цю сферу, пропозицію щодо питань, передбачених пунктами 6–12 частини 1 та частиною 2 цього параграфа.

(1) До компетенції наглядової ради належить:

1) організація нагляду та керівництво ним;

1¹) складання та затвердження наглядової частини бюджету; [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

2) затвердження або схвалення поданого відповідно до пункту 1 частини 3 § 115 цього Закону, а також подання його для перейняття та встановлення, у разі потреби — зі змінами; [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

3) затвердження поданого відповідно до пунктів 2 та 6–10 частини 3 § 115 цього Закону, у разі потреби — зі змінами; [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

4) забезпечення доступності для громадськості питань професійного іспиту та зразків відповідей;

5) вимагати від загальних зборів Аудиторської палати відкликання члена правління або ревізійної комісії, якщо правління або ревізійна комісія не виконали завдань, що випливають із закону або статуту Аудиторської палати, або якщо ці завдання виконано без належної ретельності;

6) організація контролю якості; [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

7) проведення дисциплінарного провадження; [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

8) розгляд і розслідування скарг, що надійшли щодо члена Аудиторської палати; [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

9) нагляд за підвищенням кваліфікації присяжних аудиторів;

10) призначення та відкликання членів і голови екзаменаційної комісії;

11) вирішення питання про допуск до професійного іспиту особи, яка претендує на здобуття кваліфікації, або особи, направленої на повторний іспит;

12) прийняття рішення про складення або нескладення професійного іспиту;

13) надання кваліфікації присяжного аудитора, відмова в її наданні та позбавлення її; [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

13¹) видача дозволу на діяльність, відмова в його видачі та визнання його недійсним, а також зупинення та поновлення дії дозволу на діяльність; [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

13²) визнання рівнозначності кваліфікації присяжного аудитора та відмова у визнанні; [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

13³) внесення присяжного аудитора третьої країни до реєстру та виключення його з реєстру; [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

13⁴) оцінювання рівнозначності відповідно до частин 3 та 4 § 30¹ цього Закону; [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

13⁵) надання дозволу, зазначеного в частині 1 § 89 цього Закону; [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

14) прийняття присяги присяжного аудитора;

15) [Втратив чинність – RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

16) прийняття рішення про звільнення від підвищення кваліфікації на підставі пункту 3 частини 6 § 42 цього Закону;

17) [Втратив чинність – RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

18) прийняття рішення щодо умов плати за нагляд на підставі частини 11 § 106 цього Закону; [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

19) позбавлення кваліфікації на підставі частини 1 § 32 цього Закону;

20) [Втратив чинність – RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

21) всебічна співпраця з компетентними органами, Комітетом європейських органів нагляду за аудиторами, Європейською Комісією та Міністерством фінансів, зокрема внесення пропозицій на підставі цього Закону; [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

22) прийняття рішень на підставі частини 2 § 160 цього Закону;

23) представництво Естонії в Європейській Комісії у питаннях нагляду за аудиторською діяльністю;

24) [Втратив чинність – RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

25) розгляд скарг, поданих щодо діяльності Аудиторської палати;

26) проведення розслідування на підставі частин 1–4 § 132 цього Закону;

27) внесення пропозицій на підставі частини 7 § 121 цього Закону;

28) подання міністрові, відповідальному за цю сферу, зазначеного в частині 6 § 106 цього Закону; [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

29) погодження пропозицій правління Аудиторської палати, якщо це передбачено законом;

30) внесення пропозицій правлінню Аудиторської палати та надання йому розпоряджень;

31) надання дозволу на добровільне припинення діяльності аудиторського підприємства; [RT I, 23.12.2014, 2 - набув чинності 01.01.2015]

32) оскарження в суді розірвання клієнтського договору, укладеного із суб'єктом суспільного інтересу, за наявності поважної причини; [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

33) моніторинг якості та конкуренції, що панують на ринку, відповідно до статті 27 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 537/2014. [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(2) Завданням наглядової ради є організація:

1) [Втратив чинність – RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

2) перекладу міжнародних стандартів та інших документів, пов'язаних з аудиторською діяльністю.

(3) Наглядова рада вирішує також інші питання, пов'язані з аудиторською діяльністю, та виконує інші завдання, пов'язані з керуванням Аудиторською палатою.

(1) Кожен член наглядової ради має один голос. Член наглядової ради не має права відмовитися від голосування або утриматися, якщо з цього Закону не випливає інше.

(2) Наглядова рада правоможна ухвалювати рішення, якщо в її засіданні бере участь понад половину членів наглядової ради. Засідання наглядової ради протоколюється. Вимоги до протоколювання встановлюються регламентом роботи наглядової ради.

(3) Наглядова рада має право ухвалити рішення без скликання засідання, якщо з цим згодні всі члени наглядової ради. Регламентом роботи наглядової ради встановлюються процедурні правила та вимоги до протоколу голосування для ухвалення рішення наглядової ради без скликання засідання.

(4) Рішення наглядової ради вважається ухваленим, якщо за нього подано понад половину голосів членів наглядової ради, які взяли участь у голосуванні. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови.

(5) Рішення наглядової ради підписує голова наглядової ради.

(6) Рішення наглядової ради невідкладно доводиться до відома особи, щодо якої його ухвалено.

(7) Член наглядової ради не може голосувати, якщо голосування стосується рішення, яке безпосередньо стосується його самого або його інтересів. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(1) Членів наглядової ради та її голову призначає і відкликає міністр, відповідальний за відповідну сферу.

(2) Пропозиції щодо складу наглядової ради подають міністрові, відповідальному за відповідну сферу:

1) Фінансова інспекція – щодо одного члена;

2) Державний контроль – щодо одного члена;

3) Міністерство юстиції та цифрового розвитку – щодо одного члена. [RT I, 30.12.2024, 1 – набув чинності 01.01.2025; на підставі частини 12 § 105.19 Закону про Уряд Республіки слово „Justiitsministeerium” замінено словами „Justiits- ja Digiministeerium” у відповідному відмінку]

4) [Втратив чинність – RT I, 30.06.2017, 1 – набув чинності 01.09.2017]

(3) Розмір винагороди, що виплачується членові наглядової ради, визначає міністр, відповідальний за відповідну сферу. [RT I, 30.06.2017, 1 – набув чинності 01.09.2017]

(4) Для призначення члена наглядової ради необхідна його письмова згода. [RT I, 30.06.2017, 1 – набув чинності 01.09.2017]

(1) Членів наглядової ради призначають з числа фахівців у сфері обліку, фінансів, підприємництва або права.

(2) Член наглядової ради має бути дієздатним громадянином Естонії з доброю фаховою або діловою репутацією та з досвідом, необхідним для керівництва.

(3) Принаймні один із призначених членів наглядової ради має бути присяжним аудитором. Наглядова рада в цілому повинна мати достатні знання у сферах, істотних з погляду обов'язкового аудиту, щоб виконувати завдання наглядової ради. [RT I, 30.06.2017, 1 – набув чинності 01.09.2017]

(4) Член наглядової ради під час свого членства та протягом трьох років до призначення членом не повинен був: [RT I, 23.12.2014, 2 – набув чинності 01.01.2015]

1) надавати аудиторські послуги як аудиторський підприємець;

2) мати право голосу в аудиторській фірмі;

3) бути членом правління аудиторської фірми або учасником, уповноваженим керувати нею;

4) працювати в аудиторській фірмі або бути іншим чином істотно з нею пов'язаним.

(5) [Втратив чинність – RT I, 30.06.2017, 1 – набув чинності 01.09.2017]

(6) [Втратив чинність – RT I, 30.06.2017, 1 – набув чинності 01.09.2017]

(7) Членом наглядової ради не може бути призначена особа:

1) яка перебуває під досудовим слідством або судом як обвинувачена у злочині, за який законом передбачено позбавлення волі, а також особа, яка має судимість за посадовий злочин або інший умисно вчинений злочин;

2) чия попередня протиправна дія або бездіяльність спричинила банкрутство господарського товариства, його примусове припинення або визнання недійсним дозволу на діяльність;

3) яка є боржником у справі про банкрутство, або до якої застосовано заборону підприємницької діяльності, або в якої на підставі закону відібрано право бути підприємцем.

(8) [Втратив чинність – RT I, 30.06.2017, 1 – набув чинності 01.09.2017]

(1) Строк повноважень члена наглядової ради становить п'ять років, рахуючи з дня призначення членом наглядової ради.

(2) Після закінчення строку повноважень член наглядової ради виконує свої обов'язки до призначення нового члена, за винятком випадку, передбаченого частиною 2 § 128 цього Закону.

(3) У разі закінчення строку повноважень члена наглядової ради, його відкликання або смерті особа, зазначена в частині 2 § 125, подає міністрові, відповідальному за відповідну сферу, у розумно необхідний строк пропозицію щодо нового члена наглядової ради.

(1) У разі отримання від члена наглядової ради письмової заяви про відставку до закінчення строку його повноважень члена, який подав заяву, відкликають протягом 30 робочих днів.

(2) Члена наглядової ради відкликають невідкладно до закінчення строку його повноважень:

1) у разі набрання чинності обвинувальним вироком суду щодо члена наглядової ради у кримінальній справі;

2) у разі порушення встановленого цим Законом щодо незалежності члена наглядової ради або обов'язку зберігати професійну таємницю;

3) у разі набрання чинності рішенням про банкрутство щодо члена наглядової ради, застосування до нього заборони підприємницької діяльності або відібрання на підставі закону права бути підприємцем;

4) у разі невідповідності члена наглядової ради вимогам, установленим цим Законом, або подання ним неправдивих відомостей про відповідність цим вимогам.

(3) Члена наглядової ради може бути відкликано до закінчення строку його повноважень через хворобу, що триває понад чотири місяці, або з іншої поважної причини, через яку член наглядової ради не здатний виконувати свої обов'язки.

(1) Голова наглядової ради:

1) організовує діяльність наглядової ради та її діловодство;

2) скликає засідання наглядової ради та головує на них;

3) організовує протоколювання засідань;

4) виконує інші завдання, що стосуються діяльності наглядової ради.

(2) Голова наглядової ради має право укладати від імені Аудиторської палати трудові договори, договори підряду та договори доручення для підготовки та виконання рішень наглядової ради. [RT I, 30.06.2017, 1 – набув чинності 01.09.2017]

(3) Голова наглядової ради або уповноважена ним особа є представником Аудиторської палати:

1) при оскарженні в суді рішення або припису наглядової ради;

2) у правовідносинах, що випливають з договорів, зазначених у частині 2 цього параграфа. [RT I, 30.06.2017, 1 – набув чинності 01.09.2017]

(1) Члени наглядової ради солідарно відповідають за шкоду, винно заподіяну своєю протиправною поведінкою.

(2) Член наглядової ради зобов'язаний відшкодувати державі шкоду, заподіяну умисним порушенням своїх обов'язків або порушенням їх через грубу необережність. Відшкодування, що вимагається за шкоду, спричинену грубою необережністю, не може перевищувати шестимісячного розміру винагороди, яка виплачується членові наглядової ради.

(3) Член наглядової ради звільняється від відповідальності, якщо при ухваленні рішення, що не відповідає закону, він зайняв позицію, яка відповідає закону, і подав відповідну окрему думку, долучену до протоколу.

(4) Вимога до члена наглядової ради погашається давністю через три роки, рахуючи з моменту вчинення порушення. [RT I, 30.06.2017, 1 – набув чинності 01.09.2017]

[RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(1) Міністерство фінансів може винести припис, у якому:

1) висуває Аудиторській палаті або внутрішньому аудитору вимогу припинити правопорушення; [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

2) висуває Аудиторській палаті вимогу про зворотне виконання дії; [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

3) висуває Аудиторській палаті вимогу видати адміністративний акт, вчинити дію або вирішити справу заново; [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

4) спрямовує внутрішнього аудитора на додатковий професійний іспит.

5) [Втратив чинність – RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(2) Наглядова рада може винести припис, у якому: [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

1) висуває присяжному аудитору або аудиторському підприємству вимогу припинити правопорушення; [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

2) [Втратив чинність – RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

3) [Втратив чинність – RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

4) висуває аудиторському підприємству вимогу усунути недоліки, що є підставою для визнання ліцензії на діяльність недійсною;

5) висуває присяжному аудитору вимогу усунути недоліки, що є підставою для позбавлення професійного звання;

6) висуває вимогу припинити порушення порядку використання комерційного найменування, встановленого § 9 цього закону;

7) висуває члену правління аудиторського підприємства, учаснику, уповноваженому керувати повним або командитним товариством, чи присяжному аудитору, який діє як фізична особа – підприємець, вимогу припинити порушення порядку добровільного припинення аудиторського товариства, встановленого § 89¹ цього закону. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(3) Припис повинен містити: [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

1) ім'я та посаду особи, яка склала припис;

2) дату винесення припису;

3) ім'я та адресу отримувача припису;

4) фактичну та правову підставу припису;

5) чітко викладену вимогу з посиланнями на відповідні положення правових актів;

6) строк виконання припису;

7) розмір примусового платежу, що застосовується у разі невиконання припису;

8) порядок оскарження припису.

(4) Припис невідкладно вручається отримувачу припису під підпис або надсилається йому рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

(5) Виконання припису є обов'язковим для отримувача припису, і його оскарження не звільняє отримувача від обов'язку виконати припис.

(1) Міністерство фінансів і наглядова рада можуть у разі невиконання або неналежного виконання свого припису, винесеного на підставі цього закону, застосувати примусовий платіж у порядку, встановленому Законом про заміщувальне виконання та примусовий платіж. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(2) У разі невиконання або неналежного виконання припису граничний розмір примусового платежу для фізичної особи становить до 5000 євро для примушення до виконання одного й того самого обов'язку, а для юридичної особи – до 50 000 євро для примушення до виконання одного й того самого обов'язку.

(1) Наглядова рада може самостійно розслідувати діяльність Аудиторської палати або члена Аудиторської палати та зареєстрованого присяжного аудитора третьої країни, щоб з'ясувати, виявити, скоригувати діяльність, яка не відповідає вимогам, встановленим цим законом, або запобігти їй. [RT I, 23.12.2014, 2 - набув чинності 01.01.2015]

(2) Щодо президента, правління, ревізійної комісії та загальних зборів Аудиторської палати наглядова рада застосовує заходи розслідування для виконання цілей і завдань нагляду, встановлених цим законом.

(3) Щодо присяжних аудиторів третіх країн, внесених до естонського реєстру, наглядова рада застосовує заходи розслідування стосовно їхньої діяльності в Естонії.

(4) Для з'ясування обставин у процедурі розслідування наглядова рада може утворити робочу групу. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(5) Міністерство фінансів може самостійно розслідувати діяльність внутрішнього аудитора, щоб виявити, скоригувати діяльність, яка не відповідає вимогам, встановленим цим законом, або запобігти їй.

(1) Провадження, що здійснюється на підставі цього закону для здійснення нагляду, не є публічним.

(2) Отримані в ході нагляду від суб'єкта нагляду або від інших осіб чи установ інформація та документи на будь-якому носії даних, у тому числі дані, складені в ході нагляду довідки, акти, приписи та інші документи, що відображають результати нагляду, є конфіденційними.

(3) Особа зобов'язана безстроково зберігати в таємниці зазначені в частині 2 цього параграфа конфіденційні інформацію та документи, які стали їй відомі, якщо цим законом не встановлено інше.

(4) Особам заборонено використовувати в приватних інтересах зазначені в частині 2 цього параграфа конфіденційні інформацію та документи, які стали їм відомі.

(5) Розкриття зазначених у частині 2 цього параграфа конфіденційних інформації та документів, у тому числі документів, що відображають результати нагляду, дозволяється:

1) установам, зазначеним у пунктах 1–5 частини 3 § 48 цього закону, для виконання їхніх завдань, за умови, що вони на підставі закону зобов'язані зберігати службову таємницю;

2) компетентному органу в порядку, передбаченому § 160 та § 162 цього закону;

3) якщо на підставі оприлюднюваної інформації неможливо встановити дані про клієнта суб'єкта нагляду. [RT I, 23.12.2014, 2 - набув чинності 01.01.2015]

(1) Рішення органів Аудиторської палати та органів нагляду за аудиторською діяльністю не є публічною інформацією і оприлюднюються лише в обсязі, необхідному для відображення цих рішень у реєстрі на підставі, встановленій частинами 3–6 § 156 цього Закону.

(2) Наглядова рада та Міністерство фінансів мають право повністю або частково оприлюднити адміністративний акт і результати контролю якості або рішення, ухвалене у справі про проступок, якщо це необхідно для захисту громадськості, інвесторів і клієнтів суб'єктів нагляду або для забезпечення правомірного чи належного функціонування аудиторської діяльності. [RT I, 23.12.2014, 2 - набув чинності 01.01.2015]

(3) Наглядова рада та Міністерство фінансів мають право оприлюднювати систематизовані або статистичні дані про суб'єктів нагляду, які в узагальненому вигляді відображають діяльність суб'єкта нагляду, послуги, що він пропонує, або його фінансовий стан та зміни в ньому. Оприлюднення даних дозволяється лише в разі, якщо на їх підставі неможливо встановити дані окремого клієнта суб'єкта нагляду або окремого клієнта суб'єкта нагляду, який належить до сукупності, що характеризується зведеними даними.

(4) Наглядова рада раз на рік передає Комітету європейських органів нагляду за аудиторами зведену інформацію про всі дисциплінарні стягнення та покарання за проступки, призначені на підставі цього Закону. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(5) Наглядова рада надає інформацію, зазначену в частині 6 статті 26 Регламенту (ЄС) № 537/2014 Європейського Парламенту і Ради, аудиторському комітету відповідної одиниці публічного інтересу. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(1) Не пізніше 15 жовтня кожного року наглядова рада робить доступним у загальнодоступній комп'ютерній мережі щорічник нагляду, у якому оприлюднюються робочі плани та діяльність наглядової ради, а також її результати. Зокрема, у щорічнику нагляду слід зазначити, як наглядова рада організовувала нагляд і керувала ним. [RT I, 23.12.2014, 2 - набув чинності 01.01.2015]

[RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(1) Метою Аудиторської палати під час контролю якості є перевірка відповідності аудиторської послуги, наданої протягом контрольного періоду особою, яка підлягає контролю якості, правовим актам і затвердженим на їх підставі стандартам або наданим вказівкам і рекомендаціям. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(2) Контролю якості підлягають аудиторське підприємство, особа, зазначена в частині 3 § 81 цього Закону, і зареєстрований присяжний аудитор третьої країни. [RT I, 23.12.2014, 2 - набув чинності 01.01.2015]

(3) Контроль якості організовує наглядова рада. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(4) Щодо осіб, визнаних на підставі частини 1 § 30 цього Закону, контроль якості проводиться стосовно аудиторської послуги, наданої цими особами в Естонії. [RT I, 12.11.2010, 1 - набув чинності 15.11.2010]

(5) Порядок контролю якості затверджує наглядова рада.

(1) Аудиторська палата здійснює плановий або позаплановий контроль якості за місцем роботи чи місцезнаходженням аудиторського підприємства та особи, зазначеної в частині 3 § 81 цього Закону, або за місцезнаходженням Аудиторської палати. Контроль якості зареєстрованого присяжного аудитора третьої країни здійснюється за місцезнаходженням Аудиторської палати. [RT I, 23.12.2014, 2 - набув чинності 01.01.2015]

(2) Контроль якості, який здійснює Аудиторська палата, ґрунтується на попередньому зборі даних та аналізі ризиків.

(3) Плановий контроль якості особи, яка підлягає контролю якості, здійснюється з періодичністю не рідше одного разу на шість років (далі — номінальна періодичність), якщо цим Законом не встановлено інше.

(4) Після видачі дозволу на діяльність плановий контроль якості особи, яка підлягає контролю якості, здійснюється протягом двох років з моменту видачі дозволу на діяльність.

(5) Щодо аудиторського підприємства, яке уклало клієнтський договір з одиницею публічного інтересу, а також щодо присяжного аудитора, який надає аудиторську послугу в цій одиниці, працюючи в одиниці публічного сектору, плановий контроль якості здійснюється не рідше одного разу на три роки з моменту видачі цій одиниці публічного інтересу звіту присяжного аудитора.

(5¹) Плановий контроль якості не проводиться щодо аудиторського підприємства, якому видано дозвіл на діяльність на підставі § 79¹ цього Закону. [RT I, 30.06.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(6) Під час здійснення контролю якості оцінюються:

1) дотримання стандартів професійної діяльності присяжного аудитора, встановлених або затверджених на підставі § 46 цього Закону, та вимог, установлених цим Законом;

2) кількість та якість ресурсів, використаних для надання аудиторської послуги, — щоб з'ясувати відповідність стандартам професійної діяльності присяжного аудитора, встановленим або затвердженим на підставі § 46 цього Закону, і дати змогу вирішити питання про виконання вимог, установлених цим Законом;

3) внутрішній контроль як система та її дієвість;

3¹) розмір плати за обов'язкову аудиторську перевірку; [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

4) інші дії та процедури, необхідні для досягнення цілей нагляду або виконання завдань.