Будівельний кодекс

(1) Метою цього кодексу є сприяння сталому розвитку та забезпечення безпеки, цільової функціональності й придатності до використання забудованого середовища.

(1) Цей кодекс застосовується до споруди, її проєктування та будівництва, використання й утримання в належному стані настільки, наскільки це не врегульовано іншим законом, ратифікованим міжнародним договором або правовим актом Європейського Союзу. Цей кодекс діє також у територіальному морі та економічній зоні.

(2) Цей кодекс не застосовується до будівництва, яке здійснюється невідкладно у зв'язку з невідворотною та невідкладною потребою під час настання рятувальної події, відвернення й усунення небезпеки, а також пом'якшення наслідків рятувальної події.

(3) Цей кодекс не застосовується до видобутку корисних копалин, якщо закон, що регулює видобуток, не встановлює інше.

(3¹) Цей кодекс не застосовується до будівництва меліоративних систем, якщо закон про меліорацію не встановлює інше. [RT I, 31.05.2018, 3 - jõust. 01.01.2019]

(4) До адміністративного провадження, передбаченого цим кодексом, застосовуються положення закону про адміністративне провадження з урахуванням особливостей цього кодексу.

(5) Цей кодекс застосовується до споруди оборонного призначення та споруди органу безпеки, а також до інфраструктури державного кордону, її проєктування та будівництва, використання й утримання в належному стані настільки, наскільки це не суперечить закону про державну таємницю та засекречену зовнішню інформацію. Цей кодекс не застосовується до будівництва тимчасової споруди під час навчань Сил оборони та Оборонного союзу. [RT I, 01.02.2019, 3 - jõust. 11.02.2019]

(6) До оцінки впливу на довкілля, що супроводжує будівництво, застосовуються положення закону про оцінку впливу на довкілля та систему екологічного управління. За можливості провадження з оцінки впливу на довкілля поєднується з провадженням, передбаченим цим кодексом. У такому разі мають бути виконані вимоги, встановлені для обох проваджень.

(1) Споруда — це річ, створена в результаті діяльності людини та з'єднана з ґрунтовою основою або така, що спирається на неї, призначення, мета, спосіб чи тривалість використання якої дозволяє відрізнити її від інших речей.

(2) Споруда — це будівля або інженерна споруда. Будівля — це споруда з внутрішнім приміщенням, відокремленим від зовнішнього середовища дахом та іншими зовнішніми огороджувальними конструкціями. Інженерна споруда — це споруда, яка не є будівлею.

(3) Функціонально єдиний будівельний комплекс, який може складатися як з будівель, так і з інженерних споруд, у передбачених цим кодексом провадженнях щодо повідомлень і дозволів може розглядатися як одна споруда.

(4) Тимчасова споруда — це споруда, призначена для використання протягом менш ніж п'яти років, яка зноситься після закінчення цього періоду.

(5) Перелік технічних даних споруди та засади їх обчислення, зокрема площі забудови, висоти та глибини споруди, встановлює міністр, відповідальний за галузь, постановою. ↗

(1) Будівництво — це зведення, спорудження, встановлення, знесення споруди та інша пов'язана зі спорудою діяльність, у результаті якої споруда виникає або змінюються її фізичні властивості. Будівництвом є також переміщення ґрунту чи покриття в такому обсязі, який має істотний постійний вплив на навколишнє середовище та функціональний зв'язок зі спорудою.

(2) Розширення споруди — це будівництво, у ході якого наявна споруда змінюється шляхом прибудови, тобто добудови збоку, зверху або знизу.

(3) Перебудова споруди, тобто реконструкція, — це будівництво, у ході якого властивості наявної споруди істотно змінюються. Перебудовою не вважається заміна окремих частин наявної споруди на рівноцінні. Перебудова споруди — це насамперед будівництво, у ході якого:

1) змінюються огороджувальні конструкції будівлі;

2) змінюються та замінюються несучі й жорсткісні конструкції будівлі;

3) встановлюється, змінюється або зноситься технічна система, що змінює властивості споруди, зокрема зовнішній вигляд;

4) істотно змінюються робочі параметри споруди або використовувана технологія;

5) споруда приводиться у відповідність до вимог, що відповідають призначенню використання;

6) частково або повністю відновлюється зруйнована споруда.

(4) Знесення споруди — це будівництво, у ході якого споруда частково або повністю видаляється чи ліквідується. Якщо метою знесення є будівництво на місці знесеної споруди по суті подібної до неї споруди, це може розглядатися як перебудова, тобто відновлення споруди. Якщо метою знесення є будівництво на місці знесеної споруди по суті нової споруди, то йдеться про знесення однієї споруди та будівництво іншої, тобто про зведення або спорудження. Споруда є по суті подібною, якщо її призначення використання, архітектурне рішення та обсяг не змінюються.

(5) Технічна система — це сукупність обладнання, установок чи комунікацій, необхідних для функціонування, використання або забезпечення безпеки споруди, разом із необхідними конструкційними елементами.

(1) Будівельний проєкт — це документ або сукупність документів, складених у ході проєктування, що містить інформацію, необхідну для будівництва. У відповідних випадках будівельний проєкт відображає також інформацію, необхідну для використання й утримання споруди в належному стані.

(1) Утримання споруди в належному стані охоплює дії, метою яких є збереження або відновлення стану, за якого споруда зберігає свою функціональність і придатність до використання та відповідає умовам, встановленим для виконання запланованого призначення споруди.

[Втратив чинність - RT I, 21.11.2025, 1 - набр. чинності 12.05.2026]

(1) Споруду слід проєктувати, будувати та утримувати в належному стані відповідно до належної практики. Належної практики слід дотримуватися й в іншій діяльності, врегульованій цим кодексом.

(1) Споруда, будівництво та використання споруди, а також інша пов'язана з будівництвом діяльність мають бути безпечними. Споруда, будівництво та використання споруди, а також інша пов'язана з будівництвом діяльність є безпечними, якщо вони не спричиняють небезпеки для людини, майна, довкілля, державної безпеки чи об'єкта державної оборони. Безпека споруди та будівництва охоплює захист природних і культурних цінностей, а у відповідних випадках також життя та здоров'я тварини. [RT I, 27.04.2022, 1 - jõust. 07.05.2022]

(1) Споруда, будівництво та використання споруди мають бути якомога екологічно ощадливими, зокрема під час будівництва слід ощадливо використовувати природні ресурси.

(1) Згідно з принципом компетентності особа повинна виконувати обов'язок дбайливості, щоб забезпечити у своїй діяльності безпеку, врахування вимог та досягнення належного результату. Передумовою компетентності є знання та вміння, що відповідають специфіці діяльності.

(2) Згідно з принципом компетентності особа, що діє в межах господарської та професійної діяльності, повинна виконувати обов'язок роз'яснення. Обов'язок роз'яснення охоплює як надання інформації з питань, пов'язаних із власною діяльністю, так і повідомлення заінтересованих осіб про обставини, що впливають на безпеку будівлі, її відповідність вимогам та призначення використання.

(3) Згідно з принципом компетентності особа, що діє в межах господарської та професійної діяльності, повинна співпрацювати з іншими особами, які беруть участь у складанні будівельного проєкту та будівництві, щоб забезпечити раціональність будівництва, сумісність частин будівельного проєкту та взаємодію частин будівлі.

(1) Будівля протягом усього строку її використання повинна відповідати вимогам її використання, а протягом усього часу існування — бути безпечною.

(2) Вимоги до будівлі охоплюють у відповідних випадках:

1) механічну міцність та стійкість;

2) пожежну безпеку;

2¹) спорудження укриття; [RT I, 02.10.2025, 2 - набув чинності 01.07.2026]

3) гігієну, здоров'я та довкілля;

4) безпеку використання та доступ, зокрема евакуацію людей з будівлі та потреби рятування, а також оперативну карту;

5) захист від шуму;

6) енергоощадність та енергоефективність;

7) ощадливе використання природних ресурсів;

8) особливі потреби людей з інвалідністю;

9) функціональність будівлі, її здатність до взаємодії та сумісність;

10) вимоги, що випливають з призначення використання та використання, тобто вимоги до стану, зокрема вимоги щодо утримання;

11) маркування будівлі та її місцезнаходження.

(3) Під час визначення змісту вимог до будівлі дотримуються суттєвих вимог, встановлених у додатку I до Регламенту (ЄС) № 305/2011 Європейського Парламенту та Ради, яким встановлюються гармонізовані умови розповсюдження будівельних виробів та скасовується Директива Ради 89/106/ЄЕС (ОВ L 88, 04.04.2011, с. 5–43).

(4) Міністр, відповідальний за галузь, може постановою уточнити вимоги до будівлі, за винятком вимог, встановлених у пункті 2¹ частини 2 цього параграфа. [RT I, 02.10.2025, 2 - набув чинності 01.07.2026] ↗

(5) Уряд Республіки може постановою уточнити вимоги до будівлі щодо вимог, встановлених у пункті 2¹ частини 2 цього параграфа. [RT I, 02.10.2025, 2 - набув чинності 01.07.2026]

(1) Будувати слід відповідно до будівельного проєкту, дотримуючись вимог, що діють щодо будівлі та будівництва.

(2) Будівля, що зводиться, а у відповідних випадках і будівництво, повинна відповідати обмеженням, пов'язаним з місцезнаходженням будівлі, та плануванню. За відсутності детального планування будівля, що зводиться, повинна відповідати загальному плануванню, а за наявності обов'язку мати умови проєктування — також умовам проєктування. У випадку, встановленому Законом про планування, будівля, що зводиться, повинна відповідати спеціальному плануванню держави або місцевого самоврядування.

(3) Під час будівництва слід враховувати права осіб, на яких впливає будівництво, та вживати заходів проти надмірного порушення цих прав.

(4) Під час будівництва слід використовувати такі вироби, властивості яких дають змогу будівлі протягом розумного часу відповідати вимогам, зокрема відповідність будівлі вимогам повинна бути забезпечена при постійному встановленні промислово необробленого природного будівельного матеріалу, виготовленого традиційним способом національного будівельного виробу або повторно використаного будівельного виробу. Вимоги до будівельних виробів випливають з Регламенту (ЄС) № 305/2011 Європейського Парламенту та Ради і Закону про відповідність виробу вимогам, а також з правового акта, встановленого на його підставі.

(5) Міністр, відповідальний за галузь, може постановою встановити вимоги до будівництва. ↗

(1) Будівельний проєкт повинен бути таким, щоб будівля, яка зводиться відповідно до нього, відповідала вимогам, зокрема враховувала придатність будівлі, її придатність до використання та потребу в утриманні.

(2) Відповідно до будівельного проєкту повинно бути можливо будувати, перевіряти відповідність будівлі та будівництва вимогам, а у відповідних випадках також використовувати та утримувати будівлю.

(3) Міністр, відповідальний за галузь, постановою встановлює вимоги до будівельного проєкту. ↗

(1) Під час складання будівельного проєкту слід враховувати:

1) вимоги до будівлі, зокрема особливі вимоги, що випливають з призначення використання;

2) відповідні аналізи ризиків та інші обставини, пов'язані з місцезнаходженням будівлі;

3) планування або умови проєктування за їх наявності чи за наявності обов'язку їх мати;

4) публічно-правові обмеження, пов'язані з місцезнаходженням будівлі;

5) потреби, що випливають з процесу будівництва.

(2) За потреби для з'ясування суттєвих будівельно-технічних даних, важливих для складання будівельного проєкту, слід провести будівельне дослідження. Будівельне дослідження може охоплювати також з'ясування супутнього впливу на інші будівлі. Результати будівельного дослідження слід подати до реєстру будівель, а у випадку, встановленому правовим актом, — також до іншого реєстру даних або адміністративного органу. Перевагу слід надавати електронній передачі результатів будівельного дослідження.

(3) Перед початком будівництва відповідність вимогам будівельного проєкту, що є основою будівництва, повинна перевірити незалежна від складача будівельного проєкту компетентна особа, яка проводить експертизу, якщо:

1) запланована будівля є будівельно-технічно складною або з іншої причини має більший потенціал небезпеки, або

2) орган, що здійснює будівельний нагляд, має обґрунтований сумнів щодо відповідності будівельного проєкту вимогам, наприклад, якщо будівельний проєкт складено не особою, що відповідає кваліфікаційним вимогам.

(4) Міністр, відповідальний за галузь, постановою встановлює:

1) вимоги до експертизи будівельного проєкту, зокрема точніші критерії для визначення будівель, будівельному проєкту яких слід проводити експертизу; ↗

2) вимоги до будівельних досліджень, зокрема щодо оформлення результатів дослідження та їх подання. ↗

(1) У випадку, встановленому правовим актом, будівництво має бути задокументоване. Будівництво завжди має документуватися, якщо для будівництва потрібен дозвіл на будівництво. Будівництво документує особа, яка будує.

(2) Документи, що відображають будівництво (далі — будівельні документи), повинні давати змогу отримати для використання будівлі та її перевірки відповідну інформацію про будівлю й будівництво, зокрема про використані під час будівництва будівельні вироби та матеріали. З будівельних документів має бути можливо встановити особу, відповідальну за будівництво.

(3) Будівельними документами є насамперед:

1) виконавчі креслення;

2) будівельний журнал;

3) акт прихованих робіт;

4) протоколи робочих нарад;

5) інші документи, що характеризують будівництво, зокрема протоколи налаштування та випробування обладнання, інструкції з монтажу, обслуговування та експлуатації.

(4) Будівельні документи мають бути передані до реєстру будівель, одиниці місцевого самоврядування або іншого визначеного правовим актом компетентного органу. Перевагу слід надавати електронній передачі документів.

(5) Міністр, відповідальний за сферу, встановлює постановою:

1) вимоги до документування будівництва; ↗

2) вимоги до зберігання та передачі будівельних документів, уточнюючи, які документи мають бути передані. ↗

(1) Протягом усього існування будівлі має бути забезпечено її безпечний стан, а якщо це доречно — також візуальний належний стан.

(2) Будівлю слід використовувати по-господарськи та відповідно до цільового призначення. Протягом строку служби будівлі має бути забезпечено фахове утримання, необхідне для стійкості будівлі та її безпечного використання.

(3) Вимоги до використання та утримання будівлі випливають із доброго звичаю, правового акта або складеної щодо будівлі інструкції з використання та обслуговування (далі — інструкція з обслуговування).

(4) Міністр, відповідальний за сферу, може постановою встановити вимоги до утримання будівлі.

(1) Інструкція з обслуговування містить передбачені виробником вимоги до використання й утримання розміщених у будівлі матеріалу, обладнання чи виробу, з урахуванням особливостей, пов'язаних з використанням будівлі. Інструкція з обслуговування може також містити інформацію про обов'язковість аудиту будівлі та іншу інформацію, необхідну для утримання будівлі.

(2) Інструкцію з обслуговування складає особа, яка проєктувала, будувала будівлю, або інша компетентна для цього особа. Якщо в будівлі здійснюються зміни, за потреби слід змінити інструкцію з обслуговування.

(3) Якщо правовим актом не встановлено інакше, наявність інструкції з обслуговування не є обов'язковою. Наявність інструкції з обслуговування або дотримання передбачених в інструкції з обслуговування дій і вимог не звільняє власника від відповідальності у разі небезпек, що походять від будівлі.

(4) Інструкцію з обслуговування слід подати в електронному вигляді до реєстру будівель, а у випадку, встановленому правовим актом, — також до іншого реєстру або компетентного органу.

(5) Міністр, відповідальний за сферу, може постановою встановити вимоги до інструкції з обслуговування, її зберігання та подання, а також визначити випадки, коли інструкція з обслуговування є обов'язковою. ↗

(1) Метою аудиту будівлі є засвідчення відповідності будівлі вимогам та безпечності її використання за призначенням і у передбачений спосіб або надання іншої оцінки щодо будівлі. Розрізняють передексплуатаційний, плановий та позаплановий аудит будівлі.

(2) Передексплуатаційний аудит слід провести у випадку, встановленому правовим актом, перед введенням будівлі в експлуатацію, а плановий або позаплановий аудит — у передбаченому випадку під час використання будівлі.

(3) Особа, яка проводить аудит будівлі, повинна бути компетентною та незалежною і забезпечувати однаковість та надійність аудиту.

(4) Особа, яка проводить аудит будівлі, не може бути пов'язана з власником, користувачем, проєктувальником, будівельником будівлі, що підлягає аудиту, виробником будівельного виробу, використаного в будівлі, імпортером чи розповсюджувачем відповідного виробу та монтажником такою мірою, яка викликала б сумніви щодо незалежності та неупередженості особи, яка проводить аудит.

(5) Вимоги до аудиту будівлі, методи аудиту, а також випадки й періодичність планового та позапланового аудиту встановлює постановою міністр, відповідальний за сферу. ↗

(1) Власник повинен забезпечити відповідність будівлі, будівництва та використання будівлі вимогам, що випливають із правових актів, зокрема власник повинен забезпечити:

1) відповідність будівлі планувальному документу або умовам проєктування;

2) наявність необхідних для будівництва та використання будівлі дозволів, а також подання необхідних повідомлень та сповіщень;

3) щоб роботу, що виконується безпосередньо за його розпорядженням і регулюється цим кодексом, виконувала особа з відповідними особливостям роботи та достатніми знаннями й навичками (далі — кваліфікація);

4) утримання будівлі та безпеку її використання;

5) у випадку, встановленому законом, — нагляд власника.

(2) Якщо власник будує чи складає будівельний проєкт сам або виконує інші роботи, що регулюються цим кодексом, він повинен дотримуватися принципу фаховості та забезпечити відповідність роботи вимогам, зокрема у відповідному випадку — документувати будівництво.

(1) Власник забезпечує фаховий нагляд за будівництвом будівлі (далі — нагляд власника). Нагляд власника за будівлею, яка підлягає обов'язковому дозволу на будівництво, може здійснювати особа, що відповідає кваліфікаційним вимогам.

(2) У межах господарської діяльності особа, яка здійснює нагляд власника, не може бути будівельником тієї самої будівлі та не може бути пов'язана з особами, за діяльністю яких вона здійснює нагляд.

(3) Для здійснення нагляду за такими діями, для яких особа, яка здійснює нагляд власника, не має навичок або знань, залучається компетентна особа. За діяльність залученої особи відповідає особа, яка її залучила.

(4) Здійснення нагляду власника не звільняє та не обмежує відповідальність підрядника за договором підряду.

(5) Порядок здійснення нагляду власника встановлює постановою міністр, відповідальний за сферу. ↗

(1) Особа, яка діє у сфері будівництва в межах господарської діяльності (далі — підприємець), повинна у своїй діяльності дотримуватися принципів і вимог, що випливають із законів, зокрема підприємець повинен:

1) дотримуватися принципу фаховості та забезпечувати, щоб під його відповідальністю діяла особа з достатньою кваліфікацією, а також щоб було призначено компетентну особу, відповідальну за конкретний проєкт чи об'єкт;

2) забезпечувати, щоб діяльність, яка відбувається під його відповідальністю та регулюється цим кодексом, була належним чином задокументована, і передавати документи у встановленому порядку компетентному органу;

3) виконувати вимоги, встановлені законом про загальну частину кодексу господарської діяльності, зокрема вимоги до надавача послуги.

(2) Підприємець відповідає за дії осіб, які діють на його користь, якщо він залучає їх до виконання своїх обов'язків і діяльність осіб, які діють на його користь, пов'язана з виконанням цього обов'язку.

(3) Обов'язки підприємця, встановлені цим кодексом, не впливають на договірні чи інші зобов'язально-правові обов'язки підприємця. У разі суперечності між договірним обов'язком і обов'язком, що випливає з цього кодексу, діє обов'язок, що випливає з цього кодексу.

(1) Підприємець повинен бути компетентним для фахового виконання робіт. Підприємець не може надавати оманливу інформацію про свою компетентність і не має права виконувати роботи, для яких у нього немає компетентності.

(2) Компетентність підприємця відповідає кваліфікації осіб, які діють під його відповідальністю та на його користь.

(3) Підприємець забезпечує, щоб компетентна особа мала можливість виконувати свою роботу з належною дбайливістю, що відповідає особливостям роботи.

(4) Компетентний орган, що видає дозвіл на будівництво, або орган, що здійснює будівельний нагляд, може заборонити чи зупинити будівництво або не видавати дозвіл на будівництво доти, доки будівництвом не керуватиме або будівельний проєкт не перевірятиме особа з достатньою кваліфікацією, якщо за відсутності компетентності роботи не були б виконані фахово і наслідком цього стало б виникнення небезпеки.

(1) Компетентна особа самостійно виконує, перевіряє або керує роботою у сфері діяльності, пов'язаній з її компетентністю, і відповідає за неї, надає від власного імені, а діючи на користь підприємця, — також від імені підприємця, технічні висновки та за потреби організовує розподіл ресурсів і роботу інших осіб.

(2) Особа є компетентною, якщо вона має кваліфікацію, що відповідає особливостям роботи. Особа не може надавати оманливу інформацію про свою кваліфікацію і не має права виконувати роботи, для яких у неї немає кваліфікації.

(3) Компетентна особа виконує свої завдання фахово та з належною дбайливістю, що відповідає особливостям роботи, зокрема компетентна особа не може одночасно діяти як компетентна особа кількох підприємців або бути відповідальною за кілька об'єктів, якщо пов'язане з цим робоче навантаження не дало б їй змоги належним чином виконувати свої завдання.

(4) За наявності професійного свідоцтва або свідоцтва про компетентність презюмується відповідність особи для виконання робіт, охоплених професійним свідоцтвом або свідоцтвом про компетентність.

(5) У випадку, встановленому цим кодексом, і при діяльності у відповідній сфері кваліфікація компетентної особи повинна бути підтверджена.

(6) Якщо цим кодексом не встановлено кваліфікаційних вимог до діяльності у певній сфері, зокрема не уточнено способу її підтвердження, придатність кваліфікації особи оцінює насамперед власник або замовник — щодо підприємця, а підприємець — щодо свого працівника чи підрядника.

(7) Міністр, відповідальний за сферу, може постановою встановити рекомендаційні кваліфікаційні вимоги, що відповідають сферам діяльності у будівництві.

(1) У випадку, зазначеному в цьому §, підприємець і компетентна особа можуть пропонувати свої послуги та діяти у сфері будівництва в порядку господарської діяльності, якщо кваліфікацію компетентної особи, яка діє під відповідальністю та на користь підприємця, підтверджує професійна кваліфікація відповідно до закону про професії, що ґрунтується на освіті та досвіді роботи, або свідоцтво про компетентність відповідно до іншого правового акта.

(2) Кваліфікація компетентної особи повинна бути підтверджена у таких сферах діяльності:

1) будівництво споруди, що потребує дозволу на будівництво;

2) складання будівельного проєкту споруди, що потребує дозволу на будівництво;

3) здійснення власницького нагляду;

4) видача енергетичного маркування;

5) проведення енергетичного аудиту;

6) будівельні дослідження;

7) експертиза будівельного проєкту;

8) аудит споруди;

9) будівництво та монтаж опалювального обладнання, що працює на твердому паливі, а також димаря та з'єднувального димоходу;

10) чищення димарів;

11) аудит безпеки дорожнього руху;

12) утримання доріг загального користування;

13) розроблення проєктів організації дорожнього руху.

(3) Якщо особа здобула кваліфікацію, що відповідає особливостям роботи, в іноземній державі, вона не зобов'язана підтверджувати свою кваліфікацію професійною кваліфікацією відповідно до закону про професії або свідоцтвом про компетентність відповідно до іншого правового акта. Відповідність кваліфікації, здобутої в іноземній державі, вимогам, що випливають із цього кодексу, оцінює та підтверджує відповідно до закону про визнання іноземної професійної кваліфікації:

1) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду;

2) Транспортний департамент — у сфері будівництва доріг та у сфері діяльності з аудиту безпеки дорожнього руху;

3) Рятувальний департамент — у сферах діяльності, зазначених у пунктах 9 і 10 частини 2 цього §.

(3¹) У сфері діяльності, зазначеній у пункті 2 частини 2 цього §, компетентною особою є також архітектор, який здобув професійну кваліфікацію архітектора в державі — члені Європейського економічного простору або у Швейцарській Конфедерації, що її підтверджує документ, який засвідчує професійну кваліфікацію, зазначений у частинах 3‒5 статті 23, статті 49 та додатках V і VI директиви Європейського Парламенту і Ради 2005/36/ЄС про визнання професійних кваліфікацій (ELT L 255, 30.09.2005, lk 22–142). [RT I, 10.07.2020, 3 - набув чинності 15.07.2020]

(4) Детальніший поділ сфер діяльності, встановлених у частині 2 цього §, встановлює постановою міністр, відповідальний за сферу. [RT I, 30.11.2021, 2 - набув чинності 01.04.2022] ↗

(5) [Втратив чинність – RT I, 30.11.2021, 2 - набув чинності 01.04.2022]

(1) Повідомлення про господарську діяльність до реєстру господарської діяльності подає підприємець, який діє у таких сферах діяльності:

1) будівництво споруди, що потребує дозволу на будівництво, за винятком випадків, коли робота компетентної особи підприємця не охоплює керівництва та організації роботи інших;

2) проектування споруди, що потребує дозволу на будівництво;

3) здійснення нагляду власника;

4) проведення будівельного дослідження;

5) проведення експертизи будівельного проєкту;

6) проведення аудиту споруди, за винятком випадків, коли підприємець є акредитаційним органом, акредитованим для дій з аудиту споруди, який відповідає Регламенту (ЄС) № 765/2008 Європейського Парламенту та Ради, яким встановлюються вимоги до акредитації та ринкового нагляду щодо реалізації продукції та скасовується Регламент (ЄЕС) № 339/93 (ОВ L 218, 13.08.2008, с. 30–47);

7) утримання доріг загального користування;

8) розроблення проєктів організації дорожнього руху.

(2) У повідомленні про господарську діяльність, крім даних, встановлених Законом про загальну частину кодексу господарської діяльності, зазначаються підвид сфери діяльності відповідно до правового акта, встановленого на підставі § 24 частини 4 цього кодексу, а також дані про компетентну особу підприємця, зазначені у § 15 частині 2 Закону про загальну частину кодексу господарської діяльності.

(3) Повідомлення про господарську діяльність вважається поданим, якщо в реєстрі господарської діяльності наявне підтвердження компетентної особи щодо її правових відносин з підприємцем. Компетентна особа не може одночасно діяти як компетентна особа більш ніж трьох підприємців.

(4) Якщо повідомлення, зазначене у § 58 частині 1 Закону про загальну частину кодексу господарської діяльності, не подається через естонський інформаційний портал, то воно подається разом із підтвердженням компетентної особи до Департаменту захисту прав споживачів та технічного нагляду, який вносить дані, що містяться у повідомленні та підтвердженні компетентної особи, до реєстру господарської діяльності.

(5) Якщо компетентна особа не подає підтвердження або відмову від підтвердження через естонський інформаційний портал, то вона подає його до Департаменту захисту прав споживачів та технічного нагляду, який вносить підтвердження або відмову від нього до реєстру господарської діяльності.

(6) У разі припинення правових відносин між компетентною особою та підприємцем компетентна особа має право відмовитися від підтвердження. Якщо компетентна особа відмовилася від підтвердження, підприємець повинен подати реєстроутримувачу повідомлення про зміну загальних даних господарської діяльності відповідно до § 30 частини 5 Закону про загальну частину кодексу господарської діяльності. Якщо компетентна особа, яка відмовилася від підтвердження, є єдиною компетентною особою підприємця у відповідному підвиді сфери діяльності, вважається, що підприємець не виконав обов'язок повідомлення у цьому підвиді сфери діяльності.

(1) Умови проектування необхідні для складання будівельного проєкту будівлі, що потребує дозволу на будівництво, або споруди зі значним публічним інтересом (далі в цьому розділі — значна споруда), якщо відсутній обов'язок складання детального планування.

(2) Компетентний орган надає умови проектування для будівлі або значної споруди:

1) зведення або спорудження;

2) розширення понад 33 відсотки від її початково запланованого обсягу.

(3) Під час надання умов проектування враховуються:

1) середовище, що склалося в місці розташування будівлі або значної споруди, зокрема характер забудови;

2) щоб надання умов проектування не суперечило правовим актам, правам осіб або публічному інтересу;

3) умови, визначені в загальному плануванні;

4) особливі умови охорони пам'яток, якщо вони вимагаються відповідно до Закону про охорону пам'яток. [RT I, 19.03.2019, 13 - набув чинності 01.05.2019]

(4) Умовами проектування у відповідному випадку визначаються для будівлі або значної споруди:

1) призначення використання;

2) найбільша дозволена кількість на земельній ділянці;

3) розташування;

4) дозволена найбільша площа забудови;

5) висота та за потреби глибина;

6) архітектурні, будівельні та дизайнерські умови;

7) можливе розташування споруди, необхідної для обслуговування споруд, що розташовані на суходільній або водній ділянці;

8) потреба у проведенні будівельного дослідження;

9) принципи озеленення, благоустрою та організації дорожнього руху;

10) строк знесення. [RT I, 07.03.2023, 21 - набув чинності 17.03.2023]

(5) Якщо в ході надання умов проектування з'ясовується, що їх встановлення може спричинити потребу набуття нерухомої речі або її частини в публічних інтересах, зокрема примусового відчуження, або встановлення щодо неї примусового володіння, компетентний орган повідомляє власника нерухомої речі протягом семи днів від дня виявлення потреби набуття в публічних інтересах, зокрема примусового відчуження, або встановлення примусового володіння. [RT I, 29.06.2018, 1 - набув чинності 01.07.2018]

(1) Умови проектування необхідні для складання будівельного проєкту споруд, що споруджуються на підставі спеціального планування держави або місцевого самоврядування, встановленого на основі попереднього вибору місця розташування. [RT I, 08.07.2025, 6 - набув чинності 18.07.2025]

(2) Під час надання умов проектування, зазначених у частині 1 цього параграфа, керуються пунктами 2 та 4 частини 3 § 26 цього закону та визначаються умови, зазначені в частині 4. [RT I, 07.03.2023, 21 - набув чинності 17.03.2023]

(1) За наявності детального планування компетентний орган може в обґрунтованому випадку надати умови проектування для складання будівельного проєкту будівлі, що підлягає обов'язку отримання дозволу на будівництво, або значної споруди, якщо:

1) від затвердження детального планування минуло понад п'ять років;

2) після затвердження детального планування виявилися суттєві нові обставини або суттєво змінилася територія планування чи зона її впливу, через що детальне планування вже неможливо реалізувати повністю, або

3) після затвердження детального планування змінилися правові акти або були затверджені планування, які суттєво впливають на реалізацію детального планування.

(2) При наданні умов проектування враховуються:

1) середовище, що склалося в місці розташування будівлі або значної споруди, зокрема характер забудови;

2) щоб надання умов проектування не суперечило правовим актам, правам осіб або суспільному інтересу;

3) умови, визначені в загальному плануванні;

4) особливі умови охорони пам'яток детального планування, якщо вони вимагаються згідно із законом про охорону пам'яток. [RT I, 19.03.2019, 13 - jõust. 01.05.2019]

(3) На підставі частини 1 цього параграфа умови проектування не надаються для сутнісної зміни планувального рішення, затвердженого в детальному плануванні, для доповнення детального планування, що змінює загальне планування, для надання додаткових умов будівлям, постійно з'єднаним із берегом у публічній водоймі або функціонально пов'язаним із берегом, а також для доповнення спеціального планування держави чи місцевого самоврядування.

(4) Умовами проектування у відповідному випадку уточнюються розглянуті в детальному плануванні будівлі або значної споруди:

1) призначення використання, зокрема можна уточнити частку цільових призначень використання земельної ділянки, що є основою для призначень використання житлового будинку чи офісної будівлі, якщо відповідні цільові призначення обидва раніше передбачені в детальному плануванні;

2) умови зони забудови, зокрема збільшення, зменшення, повертання або зміщення зони забудови, але не більше ніж на 10 відсотків від початкового рішення;

3) зміну висоти та за потреби глибини, але не більше ніж на 10 відсотків від початкового рішення;

4) архітектурні, будівельні або дизайнерські умови;

5) можливе розташування будівлі, необхідної для обслуговування будівлі, що розташована на земельній ділянці;

6) потребу в проведенні будівельного дослідження;

7) принципи озеленення, благоустрою або організації руху;

8) характер забудови території планування, зокрема поділ на ділянки, якщо це пов'язане з будівництвом будівельного комплексу, за умови, що не змінюється право забудови, спочатку надане території планування.

(5) Якщо в ході надання умов проектування з'ясовується, що їх встановлення може спричинити потребу в набутті нерухомої речі або її частини в суспільних інтересах, зокрема примусовому відчуженні, або встановленні щодо неї примусового володіння, компетентний орган повідомляє власника нерухомої речі протягом семи днів від дня виявлення потреби в набутті в суспільних інтересах, зокрема примусовому відчуженні, або встановленні примусового володіння. [RT I, 29.06.2018, 1 - jõust. 01.07.2018]

(1) Умови проектування надає одиниця місцевого самоврядування, якщо законом не встановлено інакше.

(2) Якщо підставою для надання умов проектування є спеціальне планування держави, затверджене на основі попереднього вибору місця розташування, то умови проектування надає Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду, якщо законом не встановлено інакше. [RT I, 08.07.2025, 6 - jõust. 18.07.2025]

(1) Заява про надання умов проектування та пов'язані з нею документи подаються компетентному органу електронно через регістр будівель. Якщо заяву про надання умов проектування та пов'язані з нею документи неможливо подати через регістр будівель, вони подаються компетентному органу, а компетентний орган вносить дані до регістру будівель.

(2) У заяві про надання умов проектування зазначаються насамперед:

1) ім'я заявника, контактні дані, дата подання та підпис;

2) спосіб вручення умов проектування;

3) дані нерухомої речі, охопленої будівництвом, та кадастровий номер;

4) мета клопотання про умови проектування, зокрема опис запланованої будівлі або споруди зі значним суспільним інтересом чи вид пов'язаного з нею будівництва та можливе розташування на нерухомій речі;

5) дані про сплату державного мита;

6) інші необхідні дані.

(3) Вимоги до форми заяви про надання умов проектування та умов проектування, а також порядок їх надання встановлює відповідальний за сферу міністр постановою. ↗

(1) Компетентний орган при отриманні заяви про надання умов проектування перевіряє її відповідність вимогам. Якщо надання умов проектування є явно неможливим, компетентний орган залишає заяву без розгляду та повертає її разом з обґрунтуванням. Насамперед заява повертається без розгляду, якщо відсутня підстава, встановлена в частині 1 § 26 або частині 1 § 27 цього кодексу.

(1) Компетентний орган вирішує організувати провадження щодо надання умов проєктування як відкрите провадження. Надання умов проєктування у формі відкритого провадження має бути організоване у випадку, зазначеному в § 27 цього зводу законів та в частині 5 § 125 закону про планування. [RT I, 03.01.2022, 1 - jõust. 13.01.2022]

(2) Компетентний орган складає проєкт умов проєктування, організовує щодо нього насамперед електронне збирання думок та узгодження проєкту і надає умови проєктування протягом 30 днів з дня подання заяви. Якщо компетентний орган вирішує організувати провадження як відкрите провадження, умови проєктування надаються протягом 60 днів з дня подання заяви. Компетентний орган надає для узгодження або висловлення думки до десяти днів.

(3) Компетентний орган залучає до провадження власника нерухомості, зазначеної в заяві, якщо заяву подав не власник, і за потреби власника нерухомості, суміжної з цією нерухомістю.

(4) Компетентний орган за потреби подає проєкт умов проєктування:

1) для узгодження органу, чия передбачена законом компетенція пов'язана з предметом заяви про умови проєктування;

2) для висловлення думки органу або особі, чиїх прав або інтересів може стосуватися запитувана будівля або будівництво.

(5) Якщо щодо проєкту умов проєктування під час узгодження або висловлення думок подано зауваження, компетентний орган належним чином їх ураховує або обґрунтовує їх неврахування.

(6) Якщо той, хто узгоджує, або той, хто надає думку, протягом десяти днів з дня отримання проєкту умов проєктування не відмовив в узгодженні чи не висловив думки та не подав клопотання про продовження строку, проєкт умов проєктування вважається мовчазно узгодженим тим, хто узгоджує, або припускається, що той, хто надає думку, не бажає висловлювати думку щодо проєкту умов проєктування, якщо законом не встановлено інше.

(1) Компетентний орган відмовляє в наданні умов проєктування, якщо:

1) розпочато планування і у зв'язку з цим встановлено тимчасову заборону будівництва;

2) заява про умови проєктування не відповідає генеральному плану;

3) заява про умови проєктування не відповідає умовам, наведеним у § 27 цього зводу законів;

4) заява про умови проєктування не відповідає публічно-правовим обмеженням, що випливають із правового акта або місцезнаходження будівлі;

5) будівля, запланована на підставі умов проєктування, може надмірно порушувати права третьої особи;

6) орган, зазначений у пункті 1 частини 4 § 31 цього зводу законів, не узгодив проєкт умов проєктування і зміна проєкту неможлива;

7) будівля, запланована на підставі умов проєктування, спричиняє істотний вплив на довкілля, якого неможливо достатньо уникнути чи пом'якшити;

8) під час подання заяви про умови проєктування свідомо подано неправдиві дані, які впливають на рішення щодо надання умов проєктування, або

9) умовами проєктування бажають уточнити спеціальний план держави або місцевого самоврядування. [RT I, 07.03.2023, 21 - jõust. 17.03.2023]

(1) Умови проєктування діють п'ять років. У обґрунтованому випадку компетентний орган може встановити для чинності умов проєктування інший строк або змінити строк чинності умов проєктування.

(2) Якщо щодо того самого предмета заяви надано нові умови проєктування, раніше надані умови проєктування втрачають чинність.

(1) Компетентний орган може визнати умови проєктування такими, що втратили чинність, якщо:

1) можливість визнання такими, що втратили чинність, передбачена в умовах проєктування;

2) дані, план або інші вимоги до будівлі та будівництва, що були підставою для надання умов проєктування, змінилися;

3) щодо тієї самої нерухомості пізніше затверджено детальний план;

4) щодо нерухомості, охопленої предметом заяви про умови проєктування, встановлено заборону будівництва, або

5) під час подання заяви про умови проєктування свідомо подано неправдиві дані, які вплинули на рішення щодо надання умов проєктування.

(1) У випадку, встановленому в цьому параграфі, компетентний орган слід попередньо повідомити про будівництво.

(2) Повідомлення про будівництво подається одиниці місцевого самоврядування, якщо законом не встановлено інше.

(3) Подання повідомлення про будівництво є обов'язковим щодо будівель, зазначених у додатку 1 до цього зводу законів.

(4) Компетентний орган має право в обґрунтованому випадку вимагати подання повідомлення про будівництво щодо будівлі, яка не міститься в додатку 1 до цього зводу законів. Подання повідомлення про будівництво можна вимагати, зважуючи небезпечність будівлі, вплив на публічний простір та права осіб і порівнюючи це з подібними показниками, що містяться в додатку 1 до цього зводу законів.

(5) Якщо будівельний проєкт будівлі, що потребує дозволу на будівництво, містить будівлі, про будівництво яких слід повідомляти, то повідомлення про будівництво замінюється дозволом на будівництво.

(6) Вимоги до форми повідомлення про будівництво та порядок його подання встановлює міністр, відповідальний за відповідну сферу, постановою.

(1) Про будівництво споруди повідомляють компетентний орган в електронному вигляді через реєстр будівель. Якщо повідомлення через реєстр будівель неможливе, будівельне повідомлення подається компетентному органу, і компетентний орган вносить дані до реєстру будівель.

(2) Будівельне повідомлення слід подати щонайменше за десять днів до початку будівництва споруди. Якщо компетентний орган протягом десяти днів після подання будівельного повідомлення не повідомить подавача будівельного повідомлення про потребу в додатковій перевірці наведених у будівельному повідомленні даних, то будівництво можна розпочати.

(3) У будівельному повідомленні зазначають:

1) ім'я подавача, контактні дані, бажаний спосіб вручення документа, дату подання та підпис;

2) дані нерухомої речі, яка охоплюється будівництвом, та кадастрову позначку;

3) мету подання будівельного повідомлення, зокрема опис планованої споруди та вид будівництва, розташування цієї споруди на нерухомій речі та призначення її використання;

4) у разі тимчасової споруди — планований час використання споруди;

5) енергетичну марку, якщо вона є обов'язковою.

(4) У випадку, зазначеному в додатку 1 до цього зводу законів, разом із будівельним повідомленням слід подати будівельний проєкт.

(5) За потреби компетентний орган перевіряє, чи у зв'язку із зазначеною в будівельному повідомленні спорудою або будівництвом слід:

1) привести споруду або будівництво у відповідність до вимог;

2) узгодити споруду або будівництво з компетентним органом;

3) висунути до споруди додаткові архітектурні, будівельні або оформлювальні вимоги;

4) залучити власника нерухомої речі або власника суміжної нерухомої речі.

(6) Якщо наявні підстави, встановлені частиною 5 цього параграфа, то виходять зі строку провадження щодо дозволу на будівництво, зокрема провадження з видачі дозволу на будівництво, та з підстав для відмови у видачі дозволу на будівництво. Вимоги, що висуваються за результатами перевірки, компетентний орган надає як адміністративний акт.

(1) На підставі будівельного повідомлення споруду можна будувати протягом двох років від подання будівельного повідомлення, або від висунення додаткових вимог, або від схвалення будівельного проєкту.

(1) Дозвіл на будівництво надає право будувати споруду, що відповідає будівельному проєкту, який є підставою для видачі дозволу на будівництво.

(2) Дозвіл на будівництво є обов'язковим у випадку, зазначеному в додатку 1 до цього зводу законів.

(3) Компетентний орган в обґрунтованому випадку має право видати дозвіл на будівництво або вимагати його видачі щодо споруди, яка не міститься в додатку 1 до цього зводу законів. Дозвіл на будівництво можна видати, зваживши небезпечність споруди, її вплив на публічний простір та на права осіб і порівнявши це зі схожими показниками, що містяться в додатку 1 до цього зводу законів.

(1) Дозвіл на будівництво видає одиниця місцевого самоврядування, якщо законом не встановлено інакше.

(2) Якщо клопотання про дозвіл на будівництво містить споруди, підставою для будівництва яких є державне спеціальне планування, то дозвіл на будівництво видає Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду, якщо законом не встановлено інакше.

(3) Якщо будівельний проєкт, що подається з клопотанням про дозвіл на будівництво, містить споруди, щодо яких видача дозволу на будівництво належить до компетенції держави та одиниці місцевого самоврядування, то дозвіл на будівництво видає Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду, якщо законом не встановлено інакше.

(4) Якщо будівельний проєкт, що подається з клопотанням про дозвіл на будівництво, містить споруди, щодо яких видача дозволу на будівництво належить до компетенції кількох державних установ, то дозвіл на будівництво видає Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду, якщо законом не встановлено інакше.

(1) Клопотання про дозвіл на будівництво та пов'язані з ним документи подаються компетентному органу в електронному вигляді через реєстр будівель. Якщо клопотання про дозвіл на будівництво та пов'язані з ним документи неможливо подати через реєстр будівель, вони подаються компетентному органу, і компетентний орган вносить дані до реєстру будівель.

(2) У клопотанні про дозвіл на будівництво зазначають:

1) ім'я клопотача, контактні дані, дату подання та підпис;

2) спосіб вручення дозволу на будівництво;

3) дані нерухомої речі, яка охоплюється будівництвом, та кадастрову позначку;

4) мету клопотання про дозвіл на будівництво, зокрема опис планованої споруди та призначення її використання;

5) у разі будівництва тимчасової споруди — час, на який клопочуть про використання споруди;

6) дані особи, яка склала будівельний проєкт, а якщо відповідність будівельного проєкту вимогам перевіряла компетентна особа, незалежна від укладача будівельного проєкту, — також її дані;

7) енергетичну марку, якщо вона є обов'язковою;

8) дані про сплату державного мита.

(3) Разом із клопотанням про дозвіл на будівництво подається будівельний проєкт, що відповідає вимогам. Якщо для перевірки відповідності будівельного проєкту вимогам було проведено експертизу, подається також акт експертизи.

(4) Вимоги до форми клопотання про дозвіл на будівництво та дозволу на будівництво, а також порядок подання клопотання встановлює міністр, відповідальний за галузь, постановою. ↗

(1) Компетентний орган при отриманні клопотання про дозвіл на будівництво перевіряє його відповідність вимогам. Якщо видача дозволу на будівництво є явно неможливою, компетентний орган залишає клопотання без розгляду та повертає його разом з обґрунтуванням.

(1) Дозвіл на будівництво видається, якщо поданий будівельний проєкт відповідає вимогам, встановленим правовими актами, зокрема детальному плануванню або умовам проєктування, а також вимогам до будівлі та будівництва. У передбаченому законом випадку будівля повинна відповідати державному або місцевому спеціальному плануванню.

(2) Компетентний орган вирішує питання про необхідність ініціювання оцінки впливу на довкілля.

(3) Як додаткову умову дозволу на будівництво можна, зокрема, встановити:

1) обмеження строку дії дозволу на будівництво строком знесення тимчасової будівлі;

1¹) строк знесення будівлі та за потреби разом із вимогою щодо стану після знесення, якщо підстава для визначення строку випливає з правового акта або планування; [RT I, 07.03.2023, 21 - набув чинності 17.03.2023]

2) можливість зміни дозволу на будівництво у зв'язку з чинністю кількох дозволів на будівництво, виданих на ту саму нерухому річ;

3) можливість зміни строку дозволу на будівництво;

4) можливість повторно встановлювати ту саму будівлю в те саме місце розташування або на визначену в дозволі на будівництво ділянку без подання будівельного повідомлення чи дозволу;

5) додаткові умови для будівництва, що випливають зі складності будівлі чи будівництва, або

6) проведення експертизи будівельного проєкту.

(4) В обґрунтованому випадку компетентний орган має право вимагати проведення будівельних досліджень або уточнення наявних досліджень. Результати досліджень слід враховувати при складанні будівельного проєкту.

(5) Компетентний орган видає дозвіл на будівництво протягом 30 днів з дня подання заяви. Компетентний орган надає до десяти днів для погодження або висловлення думки.

(6) Компетентний орган залучає до провадження власника нерухомої речі, якщо заяву подав не власник, і за потреби власника нерухомої речі, що межує з цією нерухомою річчю.

(7) Компетентний орган за потреби подає проєкт дозволу на будівництво:

1) на погодження органу, чия компетенція, що випливає з правового акта, пов'язана з предметом заяви про дозвіл на будівництво;

2) для висловлення думки органу або особі, чиї права чи інтереси може зачіпати будівля або будівництво.

(8) Якщо щодо проєкту дозволу на будівництво під час погодження або висловлення думок було подано зауваження, компетентний орган належним чином їх враховує або обґрунтовує їх неврахування. Дозвіл на будівництво видається електронно до реєстру будівель.

(9) Якщо особа, що погоджує, або особа, що надає думку, протягом десяти днів з дня отримання проєкту дозволу на будівництво не відмовила у погодженні чи не висловила думки та не клопотала про продовження строку, проєкт дозволу на будівництво вважається мовчазно погодженим особою, що погоджує, або припускається, що особа, що надає думку, не бажає висловлювати думку щодо проєкту дозволу на будівництво, якщо законом не встановлено інше.

(1) Щонайменше за три дні до початку будівництва будівлі, що потребує дозволу на будівництво, компетентному органу подається повідомлення про початок будівництва. [RT I, 11.06.2024, 1 - набув чинності 21.06.2024]

(2) У повідомленні про початок будівництва зазначаються дані про будівлю, час початку будівництва, особу, що здійснює нагляд власника, та особу, що виконує будівництво, — їх ім'я, код особи чи комерційного регістру або іншого регістру, а за відсутності особистого коду — дату народження, а також контактні дані особи, що здійснює нагляд власника, та особи, що виконує будівництво.

(3) Повідомлення про повне знесення будівлі, що потребує дозволу на будівництво або будівельного повідомлення, подається компетентному органу щонайменше через три дні після знесення будівлі. [RT I, 11.06.2024, 1 - набув чинності 21.06.2024]

(4) У повідомленні про знесення будівлі зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, адреса та код реєстру будівель, а також відомості про те, що будівлю повністю знесено.

(5) Вимоги до форми повідомлення про початок будівництва та знесення будівлі, а також порядок подання повідомлення встановлює міністр, відповідальний за галузь, постановою. ↗

(1) Компетентний орган відмовляє у видачі дозволу на будівництво, якщо:

1) запланована будівля не відповідає детальному плануванню, умовам проєктування, державному або місцевому спеціальному плануванню, вимогам до будівлі чи будівництва або іншим публічно-правовим обмеженням;

2) будівельний проєкт складено не компетентною особою або компетентна особа не провела експертизу будівельного проєкту;

3) будівельний проєкт не ґрунтується на результатах будівельного дослідження місця розташування споруджуваної будівлі або необхідне дослідження не проведено;

4) будівля чи будівництво спричиняє власнику нерухомої речі, власникам суміжних нерухомих речей або іншим особам, що перебувають у зоні його впливу, стійкий негативний вплив, який є надмірно обтяжливим і який неможливо достатньо зменшити чи пом'якшити;

5) будівельний проєкт не відповідає вимогам, що ставляться до будівельного проєкту;

6) орган, зазначений у пункті 1 частини 7 § 42 цього кодексу, в обґрунтованому випадку не погодив проєкт дозволу на будівництво;

7) компетентний орган ініціював провадження щодо визнання недійсним детального планування, яке було основою будівельного проєкту;

8) компетентний орган ініціював провадження щодо визнання недійсними умов проєктування, які були основою будівельного проєкту;

9) щодо нерухомої речі, на яку клопочуть про дозвіл на будівництво, встановлено тимчасову заборону будівництва;

10) будівля чи будівництво спричиняє істотний вплив на довкілля, якого неможливо достатньо уникнути чи пом'якшити;

10¹) будівля чи будівництво спричиняє загрозу державній безпеці або об'єкту оборони держави, і цього неможливо уникнути чи виключити; [RT I, 27.04.2022, 1 - набув чинності 07.05.2022]

10²) на те саме місце розташування вже видано або перебуває на розгляді дозвіл на будівництво, і спільна реалізація цих дозволів неможлива; [RT I, 27.04.2022, 1 - набув чинності 07.05.2022]

11) знесення будівлі не відповідає важливим публічним інтересам, або

12) при клопотанні про дозвіл на будівництво завідомо подано неправдиві дані, що впливають на вирішення питання про видачу дозволу на будівництво.

(1) Дозвіл на будівництво діє п'ять років. Якщо будівництво розпочато, то дозвіл на будівництво діє до семи років від початку дії дозволу на будівництво. В обґрунтованому випадку для чинності дозволу на будівництво можна встановити довший строк або змінити чинність дозволу на будівництво.

(2) Днем початку будівництва вважається перший день виконання робіт, що відповідають будівельному проєкту.

(1) Компетентний орган визнає дозвіл на будівництво недійсним, якщо:

1) будівельний проєкт, що був підставою для клопотання про дозвіл на будівництво, змінюється таким чином, що суттєво змінюються істотні умови споруди, наприклад пожежна безпека споруди, енергоефективність, призначення використання, чинні навантаження або інші істотні технічні показники, зазначені в дозволі на будівництво; [RT I, 27.04.2022, 1 - набув чинності 07.05.2022]

2) під час клопотання про дозвіл на будівництво було подано завідомо неправдиві дані, які суттєво вплинули на ухвалення рішення про видачу дозволу на будівництво.

(2) Компетентний орган може визнати дозвіл на будівництво недійсним, якщо:

1) власник дозволу на будівництво або власник нерухомої речі про це клопоче, за винятком випадків, коли інші особи мають правомірний інтерес у чинності дозволу на будівництво;

2) споруда або будівництво не відповідає будівельному проєкту, детальним плануванням, умовам проєктування, спеціальному плануванню держави чи місцевого самоврядування, вимогам до споруди або будівництва;

3) під час видачі дозволу на будівництво не було дотримано вимог, що випливають з правових актів, і споруда становить загрозу національній безпеці держави або об'єкту державної оборони, і цього неможливо уникнути чи виключити, причому обидві умови мають бути наявними одночасно. [RT I, 27.04.2022, 1 - набув чинності 07.05.2022]

(1) У випадку, передбаченому цим параграфом, про використання споруди або зміну її призначення використання необхідно попередньо повідомити компетентний орган.

(2) Повідомлення про використання необхідно подати, якщо споруда готова і є бажання почати використовувати споруду або її частину, і у зв'язку з цим виконано вимоги, що ставляться до використання споруди.

(3) Повідомлення про використання подається до одиниці місцевого самоврядування, якщо законом не встановлено інакше.

(4) Подання повідомлення про використання є обов'язковим щодо споруд, описаних у додатку 2 до цього кодексу.

(5) Компетентний орган в обґрунтованому випадку має право вимагати подання повідомлення про використання щодо споруди, яка не міститься в додатку 2 до цього кодексу. Подання повідомлення про використання можна вимагати, зважуючи небезпечність споруди, її вплив на публічний простір і права осіб та порівнюючи це з подібними показниками, що містяться в додатку 2 до цього кодексу.

(6) Якщо будівельний проєкт споруди, для якої обов'язковий дозвіл на використання, містить споруду, про використання якої необхідно повідомляти, то повідомлення про використання замінюється дозволом на використання.

(7) Вимоги до форми повідомлення про використання та порядок його подання встановлює своїм розпорядженням міністр, відповідальний за галузь. ↗

(1) Про використання споруди компетентний орган повідомляється в електронному вигляді через реєстр споруд. Якщо повідомлення через реєстр споруд неможливе, документи подаються компетентному органу, який вносить дані до реєстру споруд.

(2) Повідомлення про використання необхідно подати щонайменше за десять днів до початку використання споруди або зміни її призначення використання. Якщо компетентний орган протягом десяти днів після подання повідомлення про використання не повідомить особу, яка подала повідомлення, про потребу в додатковій перевірці даних, зазначених у повідомленні, то можна почати використовувати споруду або змінити її призначення використання.

(3) У повідомленні про використання зазначаються:

1) ім'я особи, яка подає, контактні дані, дата подання та підпис;

2) дані нерухомої речі, що стосується місцезнаходження споруди, та кадастровий номер;

3) мета подання повідомлення про використання, зокрема опис споруди та призначення її використання, а також вид будівництва;

4) у разі використання тимчасової споруди — час, запланований для її використання;

5) енергетичний сертифікат, якщо він вимагається;

6) дані особи, яка здійснювала будівництво.

(4) У випадку, зазначеному в додатку 2 до цього кодексу, разом з повідомленням про використання необхідно подати будівельний проєкт, за яким спорудили споруду.

(5) За потреби компетентний орган перевіряє, чи у зв'язку з використанням споруди, зазначеної в повідомленні про використання, або зміною її призначення використання необхідно:

1) привести споруду у відповідність до вимог;

2) погодити використання споруди або зміну призначення використання з компетентним органом;

3) залучити власника нерухомої речі або власника нерухомої речі, суміжної з нерухомою річчю.

(6) Якщо наявні підстави, передбачені частиною 5 цього параграфа, то виходять зі строку провадження щодо дозволу на використання, зокрема провадження з видачі дозволу на використання, та з підстав для відмови у видачі дозволу на використання. Вимоги, що висуваються за результатами перевірки, компетентний орган встановлює адміністративним актом.

(1) На підставі повідомлення про використання споруду можна використовувати безстроково, якщо законом не встановлено інакше.

(1) Дозвіл на використання видається, якщо будівництво завершеної споруди відповідало дозволу на будівництво і споруду можна використовувати відповідно до вимог та призначення використання. Дозвіл на використання вимагається у разі споруд, описаних у додатку 2 до цього кодексу, та зміни призначення їх використання.

(2) Компетентний орган в обґрунтованому випадку має право видати дозвіл на використання або вимагати його видачі щодо споруди, яка не міститься в додатку 2 до цього кодексу. Дозвіл на використання можна видати, зважуючи небезпечність споруди, її вплив на публічний простір і права осіб та порівнюючи це з подібними показниками, що містяться в додатку 2 до цього кодексу.

(3) Дозволом на використання визначається призначення використання споруди або воно змінюється.

(4) Якщо зі зміною призначення використання споруди не пов'язані дії, що потребують повідомлення чи дозволу, перелічені в додатку 1 до цього кодексу, то при зміні призначення використання виходять зі стовпця, встановленого щодо зміни призначення використання в додатку 2 до цього кодексу.

(5) Частині споруди можна видати частковий дозвіл на використання, якщо частина споруди готова і виконано вимоги, встановлені правовими актами, насамперед вимогу про те, що споруду можна безпечно використовувати.

(6) Якщо будівельний проєкт, що подається разом із клопотанням про дозвіл на використання, містить кілька будівель та споруд, що їх обслуговують, дозвіл на використання видається на кожну будівлю окремо. Дозвіл на використання видається окремо також на кожну споруду, яка використовується самостійно.

(7) Міністр, відповідальний за галузь, встановлює своїм розпорядженням:

1) перелік призначень використання споруди; ↗

2) вимоги до споруди, що випливають з призначення використання.

(1) Дозвіл на використання видає одиниця місцевого самоврядування, якщо законом не встановлено інше.

(2) Якщо заява про видачу дозволу на використання містить споруди, підставою для будівництва яких є державне спеціальне планування, то дозвіл на використання видає Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду, якщо законом не встановлено інше.

(3) Якщо будівельний проєкт, що подається разом із заявою про видачу дозволу на використання, містить споруди, видача дозволу на використання щодо яких належить до компетенції держави та одиниці місцевого самоврядування, то дозвіл на використання видає Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду, якщо законом не встановлено інше.

(4) Якщо будівельний проєкт, що подається разом із заявою про видачу дозволу на використання, містить споруду, видача дозволу на використання щодо якої належить до компетенції кількох державних установ, то дозвіл на використання видає Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду, якщо законом не встановлено інше.

(1) Заява про видачу дозволу на використання та пов'язані з нею документи подаються компетентному органу в електронному вигляді через реєстр будівель. Якщо заяву про видачу дозволу на використання та пов'язані з нею документи неможливо подати через реєстр будівель, вони подаються компетентному органу, який вносить дані до реєстру будівель.

(2) У заяві про видачу дозволу на використання зазначаються:

1) ім'я (найменування) заявника, контактні дані, дата подання та підпис;

2) спосіб вручення дозволу на використання;

3) дані нерухомої речі, що охоплюється будівництвом, та кадастровий номер;

4) мета клопотання про дозвіл на використання, у тому числі опис збудованої споруди та призначення її використання, а також вид будівництва;

5) у разі використання тимчасової споруди — час, на який клопочуть про її використання;

6) у випадку, встановленому правовим актом, — інструкція з обслуговування споруди;

7) дані особи, яка збудувала споруду, у відповідному випадку також дані особи, яка склала будівельний проєкт, а якщо відповідність будівельного проєкту вимогам перевіряла компетентна особа, незалежна від укладача проєкту, то також її дані;

8) енергетичний сертифікат, якщо він вимагається;

9) у випадку, встановленому правовим актом, — докази про аудит споруди;

10) будівельні документи, за винятком випадку, коли заяву про видачу дозволу на використання подано лише для зміни призначення використання споруди;

11) дані про сплату державного мита.

(3) Разом із заявою про видачу дозволу на використання подається будівельний проєкт, за яким споруду збудовано. Будівельний проєкт можна не подавати, якщо заяву про видачу дозволу на використання подано лише для зміни призначення використання споруди.

(4) Вимоги до заяви про видачу дозволу на використання, порядку її подання та форми дозволу на використання встановлює міністр, відповідальний за галузь, постановою. ↗

(1) Компетентний орган при отриманні заяви про видачу дозволу на використання перевіряє її відповідність вимогам. Якщо видача дозволу на використання є явно неможливою, компетентний орган залишає заяву без розгляду та повертає її разом з обґрунтуванням. Видача дозволу на використання є явно неможливою насамперед у випадку, коли для будівництва споруди вимагалася наявність будівельного повідомлення або дозволу на будівництво.

(1) Дозвіл на використання видається, якщо споруда відповідає вимогам, встановленим правовими актами, насамперед вимогам, що ставляться до споруди, та дозволу на будівництво.

(2) Компетентний орган вирішує питання про необхідність ініціювання оцінки впливу на довкілля насамперед у випадку, коли зміна призначення використання споруди може спричинити істотний вплив на довкілля і його раніше не оцінювали.

(3) Як додаткову умову дозволу на використання можна, зокрема, встановити:

1) з обґрунтованої причини — строк дії дозволу на використання;

1¹) строк дії дозволу на використання у зв'язку зі строком знесення споруди та за потреби разом з вимогою щодо стану після знесення, якщо підстава для визначення строку знесення випливає з правового акта чи планування або строк випливає з додаткових умов дозволу на будівництво; [RT I, 07.03.2023, 21 - jõust. 17.03.2023]

2) строк дії дозволу на використання у зв'язку зі строком знесення тимчасової споруди, який не може перевищувати п'яти років з моменту видачі дозволу на використання;

3) додатковий обов'язок клопотати про дозвіл на використання протягом певного строку у разі видачі дозволу на часткове використання споруди;

4) проведення експертизи будівельного проєкту разом зі строком її проведення;

5) необхідність замовлення висновку компетентної особи для встановлення відповідності споруди вимогам;

6) вимогу проведення аудиту.

(4) Компетентний орган видає дозвіл на використання протягом 30 днів, рахуючи від дня подання заяви. Компетентний орган надає до десяти днів для погодження або висловлення думки.

(5) Компетентний орган залучає до провадження зазначеного в заяві власника нерухомої речі, якщо заяву подав не власник, та за потреби власника нерухомої речі, суміжної з цією нерухомою річчю.

(6) Компетентний орган за потреби подає проєкт рішення за заявою про видачу дозволу на використання:

1) для погодження — органу, компетенція якого, що випливає з правового акта, пов'язана з предметом заяви про видачу дозволу на використання;

2) для висловлення думки — органу або особі, чиїх прав або інтересів може стосуватися споруда.

(7) Якщо щодо проєкту дозволу на використання під час погодження або надання думок висловлено зауваження, компетентний орган належним чином їх враховує або обґрунтовує їх неврахування. Дозвіл на використання видається в електронному вигляді до реєстру будівель.

(8) Якщо особа, що погоджує, або особа, що надає думку, протягом десяти днів, рахуючи від отримання проєкту дозволу на використання, не відмовила в погодженні чи не висловила думку та не клопотала про продовження строку, проєкт дозволу на використання вважається за замовчуванням погодженим особою, що погоджує, або припускається, що особа, яка надає думку, не бажає висловлювати думку щодо проєкту дозволу на використання, якщо законом не встановлено інше.

(1) Компетентний орган відмовляє у видачі дозволу на використання, якщо:

1) будівля не відповідає вимогам;

2) будівля є небезпечною через зміну цільового призначення використання;

3) будівля не відповідає дозволу на будівництво, чинному спеціальному чи детальному плануванню держави або місцевого самоврядування, зокрема плану заходів з реалізації детального планування, або умовам проєктування;

4) компетентний орган розпочав провадження щодо визнання недійсним дозволу на будівництво, який був підставою для спорудження будівлі;

5) будівельний проєкт, поданий під час клопотання про дозвіл на використання, через зміни в будівельному проєкті або зміни, внесені під час будівництва, істотно відрізняється від будівельного проєкту, поданого під час клопотання про дозвіл на будівництво;

6) будівельний проєкт не відповідає вимогам, встановленим до будівельного проєкту, який був підставою для будівництва, і внаслідок цього завершена будівля є небезпечною;

7) аудит не проведено;

8) орган, зазначений у § 54 частині 6 пункті 1 цього кодексу, в обґрунтованому випадку не погодив проєкт дозволу на використання;

9) з використанням будівлі пов'язаний істотний вплив на довкілля, якого неможливо достатньо уникнути чи пом'якшити; [RT I, 27.04.2022, 1 - набув чинності 07.05.2022]

9¹) будівля не відповідає погодженню, наданому на підставі § 120 частини 3 цього кодексу, і з використанням будівлі пов'язана загроза державній безпеці, якої неможливо уникнути чи виключити, при цьому обидві умови мають бути наявні одночасно, або [RT I, 27.04.2022, 1 - набув чинності 07.05.2022]

10) під час клопотання про дозвіл на використання завідомо подано неправдиві дані, які істотно впливають на прийняття рішення про видачу дозволу на використання.

(1) Дозвіл на використання є безстроковим, якщо в дозволі на використання не встановлено інакше.

(1) Компетентний орган визнає дозвіл на використання недійсним, якщо під час клопотання про дозвіл на використання завідомо подано неправдиві дані, які істотно вплинули на прийняття рішення про видачу дозволу на використання.

(2) Компетентний орган може визнати дозвіл на використання недійсним, якщо:

1) власник дозволу на використання або власник нерухомості клопоче про це, за винятком випадку, коли інші особи мають правомірний інтерес у чинності дозволу на використання;

2) аудит не проведено або

3) будівля або використання будівлі не відповідає дозволу на використання чи вимогам, встановленим до будівлі.

(1) Метою реєстру будівель є зберігання, надання та оприлюднення інформації про плановані, споруджувані та наявні будівлі, а також про пов'язані з ними провадження.

(1¹) Реєстр будівель є єдиним інформаційним пунктом у значенні статті 6 частини 1 Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) 2024/1309 про заходи щодо зниження витрат на розгортання гігабітних мереж електронного зв'язку, яким вносяться зміни до Регламенту (ЄС) 2015/2120 та скасовується Директива 2014/61/ЄС (Регламент про гігабітну інфраструктуру) (ELT L, 2024/1309, 08.05.2024). [RT I, 21.11.2025, 1 - набув чинності 12.05.2026]

(2) Реєстр будівель засновує та його положення встановлює Уряд Республіки постановою.

(1) Відповідальним обробником реєстру будівель є Міністерство клімату. [RT I, 30.06.2023, 1 - набув чинності 01.07.2023]

(2) Уповноважені обробники реєстру будівель визначаються в положенні про реєстр будівель.

(1) Загальними даними реєстру будівель є:

1) дані про будівлю;

2) дані про місцезнаходження будівлі;

3) будівельні документи;

4) дані про будівництво;

5) дані про власника будівлі як рухомого майна;

6) дані будівельно-технічних досліджень;

7) дані аудиту будівлі;

8) інструкція з обслуговування будівлі;

9) дані про осіб, пов'язаних із будівлею або будівництвом;

10) дані про клопотання, пов'язані з будівлею або будівництвом, та про умови проєктування, повідомлення, дозволи й приписи;

11) дані державного нагляду;

12) дані енергетичної марки;

13) дані про фізичну інфраструктуру мережевого оператора або власника мережі відповідно до статті 6 частини 1 Регламенту (ЄС) 2024/1309; [RT I, 21.11.2025, 1 - набув чинності 12.05.2026]

14) за потреби — інші дані, пов'язані з будівлею або будівництвом.

(2) У положенні про реєстр будівель можна уточнити склад даних, встановлених у частині 1 цього параграфа, та особливості внесення до реєстру залежно від цільового призначення використання будівлі.

(3) Дані реєстру будівель оприлюднюються на вебсайті реєстру будівель. Дані реєстру будівель робляться доступними через X-tee.

(4) Через вебсайт реєстру будівель та X-tee є доступ до всіх даних реєстру будівель, за винятком даних архіву реєстру будівель, даних, пов'язаних із виконаним приписом, і даних будівлі, видаленої з реєстру. [RT I, 21.11.2025, 1 - набув чинності 12.05.2026]

(5) Вимоги до форми повідомлення про подання даних до реєстру будівель та порядок його подання встановлює міністр, відповідальний за галузь, постановою. ↗

(6) Дані реєстру будівель зберігаються безстроково. У положенні про реєстр будівель можуть бути встановлені коротші строки зберігання. [RT I, 04.12.2024, 1 - набув чинності 01.01.2025]

(1) Дані будівельного реєстру мають інформативне та статистичне значення.

(2) Правове значення мають клопотання, умови проєктування, повідомлення, дозвіл на забудову, будівництво та експлуатацію, приписи, а також рішення, зазначені в частинах 4 і 5 § 82² цього кодексу. [RT I, 21.11.2025, 1 - jõust. 12.05.2026]

[Втратив чинність - RT I, 21.11.2025, 1 - набр. чинності 12.05.2026]

[Втратив чинність - RT I, 21.11.2025, 1 - набр. чинності 12.05.2026]

[Втратив чинність - RT I, 21.11.2025, 1 - набр. чинності 12.05.2026]

[Втратив чинність - RT I, 21.11.2025, 1 - набр. чинності 12.05.2026]

[Втратив чинність - RT I, 21.11.2025, 1 - набр. чинності 12.05.2026]

[Втратив чинність - RT I, 21.11.2025, 1 - набр. чинності 12.05.2026]

[Втратив чинність - RT I, 21.11.2025, 1 - набр. чинності 12.05.2026]

[Втратив чинність - RT I, 21.11.2025, 1 - набр. чинності 12.02.2026]

[Втратив чинність - RT I, 21.11.2025, 1 - набр. чинності 01.01.2026]

[Втратив чинність - RT I, 21.11.2025, 1 - набр. чинності 01.01.2026]

[Втратив чинність - RT I, 21.11.2025, 1 - набр. чинності 01.01.2026]

[Втратив чинність - RT I, 21.11.2025, 1 - набр. чинності 12.05.2026]

(1) Вимоги цього розділу застосовуються до будівлі, у якій для забезпечення внутрішнього клімату та якості повітря у приміщеннях, зокрема для підтримання, підвищення або зниження температури, використовується енергія.

(2) Вимоги цього розділу не застосовуються до таких будівель:

1) будівлі, що на підставі загального або детального планування розташовані на території з цінним середовищем чи визначені як цінний окремий об'єкт, або будівлі, що визнані пам'ятками, розташовані на території охорони старожитностей чи входять до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО на підставі закону про охорону старожитностей і сутність або зовнішній вигляд яких суттєво змінило б виконання мінімальних вимог до енергоефективності;

2) будівлі, що використовуються переважно як культові споруди або для релігійної діяльності;

3) тимчасові будівлі зі строком використання до двох років, промислові території, майстерні та сільськогосподарські будівлі без житлових приміщень із незначною потребою в енергії;

4) житлові будинки, призначені для використання або менше ніж чотири місяці на рік, або, як альтернатива, з обмеженим строком використання протягом року і очікуване енергоспоживання яких становить менше 25 відсотків енергоспоживання за цілорічного використання;

5) будівлі, закрита корисна (нетто) площа яких становить до п'ятдесяти квадратних метрів.

(1) Енергоефективність будівлі — це розрахункова або виміряна кількість енергії, необхідна для задоволення потреби в енергії, пов'язаної з типовим використанням будівлі, яка охоплює, серед іншого, енергію, що споживається для опалення, охолодження, вентиляції, підігріву води та освітлення.

(2) Мінімальні вимоги до енергоефективності — це граничні норми сумарного енергоспоживання наявних або споруджуваних будівель, які виходять із призначення використання будівлі та враховують технічні показники, вимоги, що ставляться до технічних систем, які суттєво впливають на енергоефективність будівлі, або умови для впровадження відновлюваної енергії. Мінімальні вимоги до енергоефективності можуть охоплювати також вимоги до інших технічних систем будівлі, якщо через функціонування систем потреба будівлі в енергії суттєво зростає. [RT I, 30.06.2020, 9 - набув чинності 01.07.2020]

(3) [Втратив чинність – RT I, 30.06.2020, 9 - набув чинності 01.07.2020]

(4) Суттєва реконструкція — це будівництво, за якого витрати, пов'язані зі зміною огороджувальних конструкцій будівлі та зі зміною і заміною несучих і жорсткісних конструкцій або зі зміною зовнішніх огороджень і технічних систем чи їх частин або з цілісною заміною технічної системи, перевищують одну четверту від середньої вартості будівництва будівлі, рівноцінної реконструйованій будівлі.

(5) Міністр, відповідальний за сферу, може встановити постановою порядок оцінки середньої вартості будівництва. ↗

(1) Зовнішні огородження будівлі та технічні системи, що суттєво впливають на енергоефективність будівлі, повинні забезпечувати відповідність кількості споживаної енергії кліматичним умовам місцезнаходження та призначенню використання будівлі. [RT I, 30.06.2020, 9 - набув чинності 01.07.2020]

(2) Для підвищення енергоефективності будівлі слід вживати заходів з урахуванням таких умов:

1) енергоефективності не можна досягати способом, який погіршував би внутрішній клімат та умови використання будівлі;

2) слід розглядати різні можливості та надавати перевагу економічно ефективним рішенням;

3) при реконструкції технічної системи, що суттєво впливає на енергоефективність будівлі, слід забезпечити оптимальність її роботи. [RT I, 30.06.2020, 9 - набув чинності 01.07.2020]

(3) Оптимальність роботи технічної системи передбачає правильний вибір, встановлення, налаштування та перевірку системи і обладнання, а за потреби — також впровадження інтелектуальної системи вимірювання.

(4) Енергетичний аудит проводиться для отримання відповідних знань про профіль енергоспоживання будівлі чи групи будівель, промислового чи торговельного процесу або установки чи послуг. Енергетичним аудитом визначаються можливості економічно ефективного заощадження енергії та розмір заощадження, а на підставі його результатів складається звіт.

(5) Вимоги, що ставляться до енергетичного аудиту будівлі та методики розрахунку енергоефективності, встановлює постановою міністр, відповідальний за сферу. ↗

(1) Споруджувана нова або суттєво реконструйована наявна будівля повинна після будівництва чи реконструкції відповідати мінімальним вимогам до енергоефективності. Якщо будівництво здійснювалося на підставі дозволу на будівництво, споруда повинна відповідати мінімальним вимогам до енергоефективності, що діяли на момент видачі дозволу.

(2) Зовнішні огородження будівлі та технічні системи, що суттєво впливають на енергоефективність будівлі, повинні бути спроектовані та збудовані таким чином, щоб за їх цілісного розгляду було можливо забезпечити виконання мінімальних вимог до енергоефективності. [RT I, 30.06.2020, 9 - набув чинності 01.07.2020]

(3) Мінімальні вимоги до енергоефективності, зокрема вимоги до енергоефективності технічних систем, що суттєво впливають на енергоефективність будівлі, та умови для впровадження відновлюваної енергії в будівлі встановлює постановою міністр, відповідальний за сферу. Мінімальні вимоги до енергоефективності оновлюються щонайменше один раз на кожні п'ять років. При оновленні мінімальних вимог до енергоефективності враховується технічний прогрес. [RT I, 30.06.2020, 9 - набув чинності 01.07.2020] ↗

(1) Зарядна інфраструктура для електромобіля — це кабельна інфраструктура або зарядний пункт, або поєднання кабельної інфраструктури та зарядного пункту.

(2) Кабельна інфраструктура для електромобіля — це захисна труба для кабелю, у яку можна прокласти електричний кабель для встановлення зарядного пункту.

(3) Зарядний пункт для електромобіля — це інтерфейс зарядної інфраструктури, за допомогою якого можна одночасно заряджати один електротранспортний засіб або одночасно замінювати акумулятор одного електротранспортного засобу.

(4) Під час зведення будівлі, для обслуговування якої передбачено більше ніж десять паркувальних місць, встановлюються:

1) кабельна інфраструктура на кожне паркувальне місце, якщо йдеться про житлову будівлю;

2) кабельна інфраструктура принаймні на кожне п'яте паркувальне місце та зарядний пункт для електромобіля принаймні на одне паркувальне місце, якщо йдеться про нежитлову будівлю.

(5) Якщо будівля багатоцільового призначення має принаймні одне житлове або принаймні одне нежитлове призначення, під час встановлення зарядної інфраструктури для електромобілів застосовуються вимоги, що діють щодо житлової чи нежитлової будівлі, залежно від того, яким є основне призначення будівлі, внесене до реєстру будівель.

(6) Під час істотної реконструкції будівлі, для обслуговування якої передбачено більше ніж десять паркувальних місць, виконуються вимоги, встановлені частинами 4 і 5 цього параграфа, якщо роботи, що виконуються під час істотної реконструкції, охоплюють також:

1) паркінг або

2) електричну систему будівлі чи паркінгу.

(7) Якщо для обслуговування нежитлової будівлі передбачено більше ніж 20 паркувальних місць, зарядний пункт слід встановити принаймні на одне паркувальне місце. [RT I, 30.06.2020, 9 - набув чинності 01.07.2020]

(1) Заходи підтримки реконструкції, передбачені для підвищення енергоефективності будівель, пов'язуються із запланованою або досягнутою економією енергії.

(2) Для визначення економії енергії стан до реконструкції порівнюється із запланованим або реалізованим рішенням, використовуючи принаймні один із таких показників:

1) показник енергоефективності, визначений на підставі даних типового використання;

2) значення зваженого питомого споживання енергії, визначене на підставі фактичних даних споживання;

3) прогнозована зміна енергоспоживання, наведена в енергоаудиті.

(3) Якщо у заході підтримки реконструкції для визначення економії енергії використовується показник, відмінний від встановленого частиною 2 цього параграфа, захід підтримки реконструкції повинен містити опис запланованого показника, а економія енергії, визначена за цим показником, повинна бути порівнюваною та контрольованою.

(4) Якщо обладнання чи матеріал встановлює особа, яка відповідає кваліфікаційним вимогам, для визначення економії енергії можна порівнювати показник енергоефективності наявного обладнання чи матеріалу з показником енергоефективності обладнання чи матеріалу, що встановлюється. [RT I, 30.06.2020, 9 - набув чинності 01.07.2020]

(1) Відповідність мінімальним вимогам енергоефективності підтверджується енергетичним сертифікатом. Енергетичний сертифікат надає інформацію про проєктовану потребу в енергії або фактичне споживання енергії проєктованої чи наявної будівлі.

(2) До енергетичного сертифіката додаються рекомендації щодо покращення енергоефективності будівлі, за винятком випадків, коли розумної можливості для такого покращення немає.

(3) Енергетичний сертифікат, наданий щодо проєктованої потреби в енергії, діє два роки з моменту завершення будівництва будівлі. Енергетичний сертифікат, наданий щодо фактичного споживання енергії, діє десять років. Пізніше наданий енергетичний сертифікат визнає недійсним раніше наданий тій самій будівлі чи частині будівлі енергетичний сертифікат.

(4) Якщо в будівлі відсутня спільна система опалення, для окремо використовуваної частини цієї будівлі можна надати окремий енергетичний сертифікат.

(5) Енергетичний сертифікат надає компетентна особа, яка має відповідну кваліфікацію. Особа, яка надає енергетичний сертифікат, вносить дані енергетичного сертифіката до реєстру будівель в електронній формі. Дані енергетичного сертифіката, наданого щодо проєктованої будівлі, вносяться до реєстру будівель не пізніше подання повідомлення про використання будівлі чи заяви на дозвіл на використання.

(6) Вимоги до енергетичного сертифіката та до його надання встановлює відповідальний за відповідну сферу міністр постановою.

(1) Для того щоб дати змогу особі, зацікавленій у купівлі будівлі чи взятті її в користування, зробити свідомий вибір, оголошення про відчуження за плату або надання в користування будівлі чи її окремо використовуваної частини повинне містити дані енергетичного сертифіката, зокрема показник енергоефективності або зважене питоме споживання енергії та відповідний йому клас.

(2) Особі, зацікавленій у відчуженні за плату або взятті в користування будівлі чи її окремо використовуваної частини, слід надати можливість ознайомитися з енергетичним сертифікатом. Енергетичний сертифікат або його копія передається при укладенні договору набувачу або особі, яка бере в користування будівлю чи її окремо використовувану частину. Ця вимога вважається виконаною, якщо з енергетичним сертифікатом можна ознайомитися в реєстрі будівель.

(1) Енергетичний сертифікат повинен бути розміщений у легко помітному та видному для відвідувачів місці в будівлі, у якій:

1) закрита корисна площа становить більше ніж 500 квадратних метрів і яку відвідують натовпи людей;

2) у володінні державної установи, установи місцевого самоврядування чи іншої публічно-правової установи перебуває більше ніж 250 квадратних метрів закритої корисної площі і яку особи часто відвідують.

(2) Відповідальний за відповідну сферу міністр може встановити постановою перелік видів будівель, пов'язаних зі скупченням натовпів людей, для яких вимагається наявність енергетичного сертифіката. ↗

(3) Енергетичний сертифікат слід розмістити в легко помітному та видному для відвідувачів місці в будівлях, охоплених видами будівель із переліку, встановленого на підставі частини 2 цього параграфа.

[Втратив чинність - RT I, 30.06.2020, 9 - набр. чинності 01.07.2020]

(1) Технічна система, що істотно впливає на енергоефективність будівлі, — це:

1) система опалення або система підігрівання питної води разом із джерелом тепла;

2) система охолодження;

3) система автоматизації та керування (далі — система автоматики);

4) система вентиляції;

5) система освітлення;

6) система локального вироблення теплової енергії чи електроенергії.

(2) Система автоматики — це система, яка охоплює всі продукти, програмне забезпечення та послуги, що підтримують енергоефективне, ощадливе та безпечне функціонування технічних систем будівлі. Система автоматики повинна спрощувати автоматичне керування технічними системами будівлі, забезпечуючи також можливість керування ними вручну. [RT I, 30.06.2020, 9 - набув чинності 01.07.2020]

(1) Технічну систему, що суттєво впливає на енергоефективність будівлі, зокрема збудовану вручну технічну систему, що працює на твердому паливі, слід встановити або збудувати належним чином. Належним вважається встановлення або будівництво, яке ґрунтується на добрій практиці галузі, відповідному стандарті або інструкції зі встановлення.

(2) Технічну систему, що суттєво впливає на енергоефективність будівлі, слід налаштувати на оптимальний рівень з урахуванням типового використання обслуговуваної будівлі або приміщення.

(3) Разом з автоматично регульованою технічною системою, що суттєво впливає на енергоефективність будівлі, слід встановити центральну систему автоматики, яка забезпечує постійний контроль і моніторинг технічних систем.

(4) Якщо при встановленні джерела тепла замінюється система опалення та система підігріву побутової води або наявне джерело тепла, сезонний коефіцієнт корисної дії встановлюваного джерела тепла, зведений до первинної енергії, який визначено відповідно до вимог директиви Європейського Парламенту і Ради 2009/125/ЄС, що встановлює рамки для визначення вимог до екодизайну енергоспоживчих продуктів (ELT L 285, 31.10.2009, стор. 10‒35), повинен становити щонайменше 80 відсотків.

(5) Гранична величина сезонного коефіцієнта корисної дії, зведеного до первинної енергії, встановлена в частині 4 цього параграфа, не застосовується, якщо простий термін окупності встановлюваного джерела тепла перевищує 20 років. При визначенні простого терміну окупності враховуються витрати на встановлення обладнання, що встановлюється або замінюється, та пов'язаної з ним технічної системи, а також сумарні витрати на енергію, обслуговування та експлуатацію протягом періоду тривалістю 20 років.

(6) При заміні джерела тепла системи опалення система опалення обладнується саморегулюючим пристроєм, якщо це технічно здійсненно.

(7) Система опалення будівлі, що зводиться, обладнується саморегулюючими пристроями, які керують температурою в кожному опалюваному приміщенні або на опалюваній площі кожної частини будівлі, якщо це технічно здійсненно та економічно обґрунтовано. [RT I, 30.06.2020, 9 - набув чинності 01.07.2020]

(1) При встановленні, заміні або перебудові технічної системи, що суттєво впливає на енергоефективність будівлі, оцінюється енергоефективність встановленої, замінюючої або перебудованої технічної системи. Оцінювач енергоефективності технічної системи вносить дані оцінки в електронному вигляді до реєстру будівель.

(2) Для оцінювання енергоефективності системи опалення або охолодження наявної будівлі з номінальною потужністю понад 70 кіловат, причому система може бути з системою вентиляції або без неї, проводиться огляд технічної системи будівлі. Під час огляду технічної системи оцінюється також ефективність і потужність джерела тепла чи охолоджувального обладнання або, у разі комбінованої системи, вентиляційного обладнання, виходячи з потреби будівлі в опаленні або охолодженні. Оцінювач енергоефективності технічної системи вносить дані оцінки в електронному вигляді до реєстру будівель.

(3) При поданні заяви на дозвіл на використання або повідомлення про використання до заяви на дозвіл на використання чи повідомлення про використання додається оцінка енергоефективності системи опалення або охолодження з номінальною потужністю понад 70 кіловат.

(4) Якщо систему опалення або охолодження, у комбінації з системою вентиляції чи без неї, не було змінено або потреба будівлі в опаленні чи охолодженні не змінилася після оцінювання енергоефективності згідно з частиною 2 або 3 цього параграфа, оцінювання не повторюється.

(5) Енергоефективність системи опалення або охолодження не оцінюється згідно з частиною 2 або 3 цього параграфа, якщо:

1) для покращення енергоефективності системи опалення або охолодження, у комбінації з системою вентиляції чи без неї, укладено договір про енергоефективність у розумінні закону про організацію енергетичного господарства;

2) у будівлю встановлено систему автоматики, що відповідає вимогам, встановленим у частині 2 § 69⁴ цього закону.

(6) Перелік даних, що вносяться до реєстру будівель щодо оцінювання енергоефективності технічної системи, яка суттєво впливає на енергоефективність будівлі, та щодо оцінки, а також порядок їх подання встановлює міністр, відповідальний за галузь, постановою. [RT I, 30.06.2020, 9 - набув чинності 01.07.2020] ↗

(1) Для підвищення енергоефективності системи опалення або охолодження нежитлової будівлі з фактичною або проєктною номінальною потужністю понад 290 кіловат, причому система може бути з системою вентиляції або без неї, власник будівлі встановлює на неї систему автоматики, якщо це технічно здійсненно та економічно обґрунтовано. Дані про технічну здійсненність і економічну обґрунтованість встановлення системи автоматики наявної нежитлової будівлі подаються в електронному вигляді до реєстру будівель, а дані про проєктовану нежитлову будівлю додаються до заяви на дозвіл на використання або повідомлення про використання.

(2) Система автоматики, встановлена для виконання вимоги, встановленої в частині 1 цього параграфа, повинна забезпечувати можливість:

1) постійно керувати та стежити за енергоспоживанням будівлі, а також збирати й аналізувати дані про споживання енергоефективності будівлі;

2) порівняльно аналізувати енергоефективність будівлі для виявлення зниження енергоефективності технічних систем будівлі, щоб повідомляти власника будівлі або управителя технічних систем будівлі про можливості покращення енергоефективності;

3) обмін даними між технічною системою, що суттєво впливає на енергоефективність будівлі та підключена до системи автоматики, та іншим обладнанням, що міститься в будівлі;

4) взаємодію між технічними рішеннями, обладнанням та технічними системами, що суттєво впливають на енергоефективність будівлі, які належать різним виробникам. [RT I, 30.06.2020, 9 - набув чинності 01.07.2020]

(1) Захисна зона споруди — це земельна ділянка під спорудою та навколо неї, у межах якої власник нерухомої речі зобов'язаний терпіти чужу споруду і в межах якої користування нерухомою річчю та діяльність на ній обмежені задля забезпечення безпеки та функціонування споруди.

(2) У захисній зоні заборонено:

1) створювати загрозу споруді або її належному використанню;

2) будувати іншу споруду, що потребує дозволу на будівництво, зокрема знімати та насипати ґрунт;

3) перешкоджати доступу до споруди;

4) перешкоджати обслуговуванню споруди, зокрема встановленню знаків, що попереджають про розташування споруди із захисною зоною або про загрозу, яка від неї походить;

5) перешкоджати збереженню рослинності або ґрунту в захисній зоні у стані, який не створює загрози споруді;

6) інші дії, встановлені законом.

(3) Від обмежень, що діють у захисній зоні, можна відступити за згодою власника споруди із захисною зоною, якщо це не знижує безпеки споруди. За надання згоди власник споруди із захисною зоною не може стягувати плату чи вимагати встановлення таких додаткових обмежень, які не пов'язані з безпекою. Власник споруди не може необґрунтовано відмовляти у наданні згоди. Власник споруди із захисною зоною має право вимагати, щоб особа, яка діє в захисній зоні, перебувала під безпосереднім наглядом власника споруди із захисною зоною.

(4) Власник споруди із захисною зоною безоплатно надає дані про розташування споруди власнику нерухомої речі та її правомірному користувачу.

(5) Власник споруди із захисною зоною зобов'язаний:

1) діяти у спосіб, що якомога менше порушує права власника нерухомої речі;

2) під час здійснення своїх прав враховувати правомірний інтерес власника нерухомої речі, зокрема повідомляти власника землі про проведення будівельних і ремонтних робіт у розумний строк до початку робіт;

3) забезпечити утримання нерухомої речі під час робіт із утримання споруди із захисною зоною, а після завершення робіт відновити на нерухомій речі попередній стан, за винятком випадків, коли відновлення попереднього стану суперечило б обмеженням, що діють у захисній зоні.

(6) Якщо на одній нерухомій речі будується кілька споруд із захисними зонами, слід за можливості надавати перевагу якомога більшому просторовому збігу захисних зон і якомога меншому обтяженню нерухомої речі. Припускається, що в захисній зоні однієї споруди із захисною зоною може бути збудована інша споруда із захисною зоною.

(7) Дані про наявність захисної зони, її зміст і просторову протяжність вносяться до земельного кадастру. Дані для внесення до земельного кадастру подає власник споруди із захисною зоною. Якщо під час будівництва нової споруди або зміни розташування вже наявної споруди заяву про внесення даних щодо захисної зони до земельного кадастру не подано протягом 30 днів після завершення споруди або її переміщення, обов'язок терпіти споруду не виникає, і власник нерухомої речі має право вимагати її видалення зі своєї нерухомої речі.

(8) Протяжність захисної зони, захист захисної зони, її позначення та рекомендації щодо діяльності в захисній зоні встановлює відповідальний за галузь міністр постановою. ↗

(1) Захисна зона дороги загального користування — це земельна ділянка навколо дороги, яка забезпечує захист дороги, організацію догляду за дорогою, безпеку дорожнього руху та зменшує шкідливі для довкілля і небезпечні для людей впливи, що походять від дороги. Дорога має захисну зону, якщо вона є дорогою загального користування.

(2) Ширина захисної зони шосе, названого Економічною та Соціальною радою ООН (далі — шосе Європейської мережі доріг), з обох боків від зовнішнього краю крайньої смуги руху становить до 50 метрів. Ширина захисної зони решти шосе з обох боків від зовнішнього краю крайньої смуги руху становить до 30 метрів. Власник шосе може в обґрунтованих випадках зменшити ширину захисної зони.

(3) Ширина захисної зони вулиці від зовнішнього краю крайньої смуги руху становить до 10 метрів. Захисну зону можна розширити до 50 метрів, якщо це передбачено загальним або детальним планом.

(1) У захисній зоні дороги заборонено:

1) встановлювати освітлювальний пристрій або інформаційний чи рекламний засіб, що заважає учасникам дорожнього руху;

2) організовувати спортивні змагання або інший масовий захід;

3) видобувати корисні копалини та ґрунтову речовину;

4) проводити суцільну вирубку лісу;

5) виконувати меліоративні роботи, що спричиняють зміну водного режиму.

(2) Власник нерухомої речі, на землі якої розташована захисна зона дороги, зобов'язаний дозволити усунути насадження, дерево, кущ або небезпечну для руху споруду, що обмежують видимість. Власник нерухомої речі повинен дозволити встановлювати в захисній зоні дороги для догляду за дорогою тимчасові снігозахисні огорожі, споруджувати снігові вали та рови для запобігання заметам, а також відкидати сніг за межі дороги, якщо зазначена діяльність не перешкоджає доступу до нерухомої речі.

(3) Прокладати та будувати об'їзди, а також використовувати для догляду за ними іншу нерухому річ можна лише на договірних засадах. Договір не потрібно укладати у разі аварії або стихійного лиха. Власнику нерухомої речі має бути відшкодовано збитки, пов'язані з тимчасовим використанням нерухомої речі.

(4) На територіях, де встановлено обов'язок складання детального плану, будівлі, які потребують складання детального плану, можна будувати в захисній зоні дороги, якщо це дозволено детальним планом або спеціальним планом держави чи місцевого самоврядування.

(1) Захисна зона залізниці охоплює землю під залізницею та простягається на 30 метрів від осі рейкової колії, а на багатоколійних залізницях і на станціях — від осі крайньої рейкової колії.

(2) У захисній зоні залізниці забороняється створювати загрозу руху та перешкоджати видимості на залізниці.

(3) Крім згоди власника залізниці, у захисній зоні залізниці необхідний дозвіл Департаменту захисту прав споживачів і технічного нагляду для:

1) спорудження меліоративних систем, видобування корисних копалин, проведення земляних робіт;

2) проведення суцільної рубки та інших робіт, що змінюють природне середовище;

3) виробництва та зберігання легкозаймистих речовин і вибухових матеріалів;

4) зберігання та встановлення обладнання й матеріалів, якщо це створює загрозу видимості в захисній зоні;

5) будівництва споруди.

(4) Перед наданням дозволу Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду має право в обґрунтованих випадках вимагати складання аналізу ризиків або іншого відповідного аналізу для оцінки впливу запланованої діяльності на стан залізниці та залізничний рух.

(5) Якщо ліс, що росте в захисній зоні, перешкоджає видимості, необхідній для забезпечення безпеки залізничного руху, або ліс, що росте в межах 10 метрів від осі рейкової колії, є можливим джерелом пожежної небезпеки, а власник нерухомості не подає лісового повідомлення про рубку лісу та не рубає ліс, або у випадку, коли видимості, необхідній для забезпечення безпеки залізничного руху, перешкоджає чи є можливим джерелом пожежної небезпеки інша рослинність, яка не відповідає ознакам лісової землі, а власник нерухомості не рубає й не косить цю рослинність, то підприємство залізничної інфраструктури або інший власник чи володілець залізниці має право організувати в захисній зоні залізниці рубку лісу або іншої рослинності чи її скошування для забезпечення безпеки залізничного руху. Підприємство залізничної інфраструктури або інший власник чи володілець залізниці попередньо повідомляє власника нерухомості про проведення робіт та про заходи, що застосовуватимуться під час їх проведення.

(1) Захисна зона систем водопостачання та каналізації — це земельна ділянка навколо споруди систем водопостачання та каналізації, де використання нерухомості обмежене для забезпечення безпеки та захисту споруди систем водопостачання та каналізації.

(2) У захисній зоні систем водопостачання та каналізації забороняється:

1) зберігати матеріали, а також проводити вибухові, бурові, гірничі, палезабивні, земляні, засипні, затоплювальні чи осушувальні роботи, а поблизу споруд — також вантажопідіймальні роботи;

2) поблизу споруд систем водопостачання та каналізації, розташованих у водоймі, проводити днопоглиблювальні роботи, роботи з переміщення ґрунту, затоплювати тверді речовини, ставати на якір, тягнути якорі, ланцюги, лаги, трали чи сіті.

(1) Захисна зона обладнання, що працює під тиском, — це земельна ділянка навколо обладнання, що працює під тиском і є самостійною спорудою, де використання нерухомості обмежене для забезпечення безпеки та захисту цього обладнання.

(2) У захисній зоні обладнання, що працює під тиском, забороняється:

1) зберігати відходи, хімікати чи добрива;

2) проводити вибухові, бурові та земляні роботи, а також затоплювальні, зрошувальні та меліоративні роботи, зберігати й переміщувати вантажі та влаштовувати переїзди чи виконувати інші роботи, що можуть вплинути на безпеку обладнання, що працює під тиском.

(1) Захисна зона газової установки — це земельна ділянка навколо газової установки, що є самостійною спорудою, де використання нерухомості обмежене для забезпечення безпеки та захисту газової установки.

(2) У захисній зоні газової установки забороняється розводити вогонь та вирощувати дерева. У захисній зоні газової установки, розташованої у водоймі, забороняється проводити днопоглиблювальні роботи, ставати на якір, рухатися зі скинутим якорем, ланцюгами, лагами, тралами та сітями.

(1) Захисна зона електроустановки — це земельна ділянка навколо електроустановки, що є самостійною спорудою й електроустановкою у розумінні Закону про ринок електроенергії, де використання нерухомості обмежене для забезпечення безпеки та захисту електроустановки.

(2) У захисній зоні електроустановки забороняється:

1) зберігати відходи, матеріали та речовини, проводити будь-які гірничі, навантажувальні, днопоглиблювальні, вибухові та меліоративні роботи, розводити вогонь, садити та зрубувати дерева;

2) ставати на якір, рухатися зі скинутим якорем, ланцюгами, лагами, тралами та сітями, встановлювати навігаційні знаки для суден і буї, а також заготовляти лід — у захисній зоні електроустановки, спорудженої як підводна кабельна лінія;

3) їздити машинами й механізмами, загальна висота яких над поверхнею землі з вантажем або без нього перевищує 4,5 метра, — у захисній зоні повітряних ліній;

4) будувати дротяні огорожі, влаштовувати місця водопою тварин та проводити масові заходи — у захисній зоні повітряних ліній високовольтної установки;

5) працювати ударними механізмами, вирівнювати ґрунт, проводити земляні роботи глибше ніж 0,3 метра, а на ораній землі — глибше ніж 0,45 метра, а також зберігати й переміщувати вантажі — у захисних зонах повітряних і підземних кабельних ліній.

(1) Захисна зона споруди зв'язку — це земельна ділянка навколо споруди зв'язку, що є самостійною спорудою, де використання нерухомості обмежене для забезпечення безпеки та захисту споруди зв'язку. Спорудою зв'язку вважається споруда зв'язку, розглянута в главі 9 цього кодексу.

(2) У захисній зоні споруди зв'язку забороняється:

1) проводити будь-які гірничі, навантажувальні, днопоглиблювальні, вибухові, затоплювальні, зрошувальні та меліоративні роботи, садити чи зрубувати дерева, корчувати пні, розводити вогонь, використовувати легкозаймисті матеріали та речовини, зберігати відходи, перешкоджати доступу до споруди зв'язку, а також своєю діяльністю спричиняти корозію споруди зв'язку;

2) залазити на радіощоглу та прикріплювати предмети до конструкцій радіощогли або огорожі радіощогли;

3) проводити днопоглиблювальні роботи, ставати на якір та рухатися зі скинутим якорем, ланцюгами, лагами, тралами та сітями, встановлювати навігаційні знаки для суден і буї, а також підривати й заготовляти лід — у захисній зоні споруди зв'язку, розташованої у воді;

4) їздити машинами й механізмами, загальна висота яких над поверхнею землі з вантажем або без нього перевищує 4,5 метра, — у захисній зоні споруди зв'язку, спорудженої як повітряна лінія;

5) працювати ударними механізмами, ущільнювати чи вирівнювати ґрунт, влаштовувати місця проїзду для транспортних засобів і механізмів, а також проводити земляні роботи глибше ніж 0,3 метра, а на ораній землі — глибше ніж 0,45 метра, — у захисній зоні споруди зв'язку, розташованої в ґрунті.

[RT I, 21.11.2025, 1 - набув чинності 01.01.2026]

(1) Положення цього розділу застосовуються до обладнання та споруди зв'язку, зокрема до мережі зв'язку з дуже високою пропускною здатністю.

(2) Єдиним національним цифровим контактним пунктом, зазначеним у частині 3 статті 12 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2024/1309, є Міністерство юстиції та цифрового розвитку. [RT I, 21.11.2025, 1 - набув чинності 01.01.2026]

(1) Обладнання у розумінні цього закону — це пристрій у розумінні закону про безпеку пристроїв, який стаціонарно встановлений у споруді або є самостійною спорудою. Обладнанням є насамперед:

1) електрообладнання;

2) резервуар і трубопровід, зокрема газове обладнання;

3) ліфт;

4) канатна дорога.

(2) Спорудою зв'язку є лінія та лінійна споруда, зокрема мережа зв'язку з дуже високою пропускною здатністю у розумінні закону про електронний зв'язок. [RT I, 21.11.2025, 1 - набув чинності 01.01.2026]

(3) Ліфт — це:

1) постійно встановлений у споруді підіймальний пристрій, що рухається між різними рівнями, кабіна якого рухається вздовж жорстких напрямних з нахилом понад 15 градусів відносно горизонтальної площини та який призначений або лише для перевезення людей, для перевезення людей і речей, або лише для перевезення речей, якщо людина може безперешкодно потрапити до кабіни, а органи керування розташовані в кабіні або в межах досяжності руки людини, яка перебуває в кабіні;

2) визначений у пункті 1 цієї частини підіймальний пристрій, що рухається у фіксованому напрямку, також тоді, коли він не рухається вздовж жорстких напрямних, наприклад ножичний підіймач.

(4) Кабіна — це частина ліфта, за допомогою якої піднімають або опускають людей чи речі, що в ній перебувають.

(5) Монтажник ліфта — це особа, яка відповідає за проектування, виготовлення, встановлення та введення ліфта в обіг. Монтажник ліфта є виробником у розумінні закону про відповідність продукції вимогам.

(6) Пристрої сонячної енергії, теплові насоси та накопичувачі енергії, зокрема накопичувачі електричної та теплової енергії, а також засоби, необхідні для підключення таких пристроїв, насосів і накопичувачів до мережі та для інтеграції відновлюваної енергії в мережі опалення та охолодження, розглядаються як технічна система будівлі, якщо вони необхідні для функціонування, використання будівлі або забезпечення її безпеки. [RT I, 18.03.2026, 1 - набув чинності 28.03.2026]

(1) Ліфт та його запобіжні пристрої повинні відповідати вимогам, що випливають із закону про відповідність продукції вимогам, і їхня відповідність цим вимогам повинна бути підтверджена у встановленому порядку до їх введення в обіг та в експлуатацію.

(2) Доступ до приводу ліфта та канатної дороги і пов'язаного з ним обладнання повинен бути унеможливлений. Доступ до приводу ліфта та канатної дороги і пов'язаного з ним обладнання повинен бути можливим лише для робіт з обслуговування та ремонту або в аварійній ситуації.

(3) У шахті ліфта не повинно бути кабелів, труб та іншого обладнання, що не є необхідним для функціонування ліфта. У приміщенні, де розташовані привід ліфта та пов'язане з ним обладнання, не повинно бути встановлене обладнання, не потрібне для експлуатації ліфта, якщо воно перешкоджає роботам з обслуговування та ремонту ліфта.

(4) Монтажник ліфта та особа, відповідальна за будівельні роботи у споруді, повинні інформувати одне одного з питань, пов'язаних із встановленням ліфта, та вживати необхідних заходів, щоб забезпечити встановлення ліфта відповідно до вимог і безпеку користування ліфтом.

(1) Маркування місця розташування споруди зв'язку, що проектується та будується, вирішується у будівельному проекті споруди зв'язку, і щодо цього запитується думка власника нерухомості.

(2) Місце розташування споруди зв'язку, що перебуває в експлуатації, маркується наземними маркувальними стовпчиками або попереджувальними знаками, якщо цього бажає власник нерухомості або власник споруди зв'язку вважає це за необхідне.

(3) Заборонено самовільно видаляти, переміщувати, пошкоджувати маркування споруди зв'язку або іншим чином погіршувати видимість маркування.

(1) Вимоги до проектування та спорудження мереж зв'язку встановлює відповідальний за галузь міністр постановою. [RT I, 21.11.2025, 1 - набув чинності 01.01.2026] ↗

(2) Частини 1, 2 і 3 статті 10 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2024/1309 не застосовуються до таких будівель:

1) будівля, зазначена в пункті 1 частини 2 § 62 цього кодексу, суть або зовнішній вигляд якої змінило б встановлення мереж зв'язку з дуже високою пропускною здатністю або їхніх елементів;

2) будівля, зазначена в пунктах 2 і 3 частини 2 § 62 цього кодексу;

3) будівля з площею забудови до 60 квадратних метрів;

4) одноквартирний житловий будинок;

5) оборонна споруда та споруда установи безпеки, а також інфраструктура державного кордону. [RT I, 21.11.2025, 1 - набув чинності 12.02.2026]

(3) Частини 1, 4 і 5 статті 3 та частини 1, 3 і 5 статті 4 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2024/1309 не застосовуються до фізичної інфраструктури установи публічного сектору такого виду та її даних:

1) будівля, зазначена в пункті 1 частини 2 § 62 цього кодексу, суть або зовнішній вигляд якої змінило б встановлення мереж зв'язку з дуже високою пропускною здатністю або їхніх елементів;

2) будівля, зазначена в пункті 2 частини 2 § 62 цього кодексу;

3) оборонна споруда та споруда установи безпеки, а також інфраструктура державного кордону. [RT I, 21.11.2025, 1 - набув чинності 12.05.2026]

(4) Частини 2 і 4 статті 5 та частину 1 статті 6 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2024/1309 не застосовуються при наданні доступу до даних планування будівництва та до споруди, для спорудження якої не потрібно подавати повідомлення про будівництво чи отримувати дозвіл на будівництво, а також до оборонної споруди та споруди установи безпеки й інфраструктури державного кордону. [RT I, 21.11.2025, 1 - набув чинності 12.05.2026]

(1) Оператор зв'язку має право подати електронно через реєстр будівель заяву до держави або одиниці місцевого самоврядування, щоб отримати право доступу до споруди, що перебуває у власності держави або одиниці місцевого самоврядування, для встановлення активного обладнання мережі мобільного зв'язку, зокрема базової станції та під'єднаних до неї антен і точки бездротового доступу з малою зоною покриття.

(2) Держава або одиниця місцевого самоврядування має право вимагати від власника активного обладнання мережі мобільного зв'язку лише відшкодування витрат, пов'язаних із встановленням, подальшим використанням і демонтажем активного обладнання мережі мобільного зв'язку, зазначеного в частині 1 цього параграфа.

(3) Заява, зазначена в частині 1 цього параграфа, повинна містити таке:

1) контактні дані оператора зв'язку;

2) місце встановлення активного обладнання мережі мобільного зв'язку, зокрема координати;

3) технічне креслення встановлення активного обладнання мережі мобільного зв'язку.

(4) Держава або одиниця місцевого самоврядування вирішує питання про надання права на встановлення активного обладнання мережі мобільного зв'язку протягом двох місяців з моменту отримання відповідної заяви. Рішення приймаються в порядку черговості подання заяв.

(5) Держава або одиниця місцевого самоврядування може відмовити в наданні права на встановлення активного обладнання мережі мобільного зв'язку, якщо:

1) споруда технічно або архітектурно не придатна для встановлення активного обладнання мережі мобільного зв'язку;

2) це загрожує життю чи здоров'ю людини;

3) йдеться про будівлю, зазначену в пунктах 1 і 2 частини 2 § 62 цього кодексу;

4) це загрожує національній безпеці держави;

5) у споруді відсутнє достатнє місце для встановлення активного обладнання мережі мобільного зв'язку;

6) споруда пов'язана з цілісністю та безпекою інфраструктури, необхідної для надання життєво важливої послуги.

(6) Рішення, прийняте на підставі частин 4 і 5 цього параграфа, подається електронно через реєстр будівель. Рішення, прийняте на підставі частин 4 і 5 цього параграфа, за винятком рішення, прийнятого на підставі, зазначеній у пункті 4 частини 5, оприлюднюється в реєстрі будівель. [RT I, 21.11.2025, 1 - jõust. 12.05.2026]

(1) Умови проектування є обов'язковими:

1) у разі споруди зв'язку — для складання будівельного проєкту нової лінійної споруди;

2) для спорудження нової електроустановки, що проходить через кілька нерухомих речей, або

3) для збільшення номінальної напруги наявної електроустановки до 110 кіловольт і вище.

(2) Умови проектування не є обов'язковими для будівництва лінії та електроустановки або якщо їх будівництво передбачено детальним плануванням чи спеціальним плануванням держави або місцевого самоврядування.

(1) Під час вирішення спорів, пов'язаних зі спорудою зв'язку, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду керується положеннями § 149 Закону про електронний зв'язок.

(2) Спори, пов'язані зі спорудою зв'язку, мають бути вирішені протягом шести місяців.

(3) У разі спорів, пов'язаних із мережею зв'язку з дуже великою пропускною здатністю, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду є державним органом вирішення спорів у розумінні статті 14 Регламенту (ЄС) 2024/1309 Європейського Парламенту і Ради. [RT I, 21.11.2025, 1 - jõust. 01.01.2026]

(1) У разі спорудження або перебудови теплоелектростанції разом із заявою на дозвіл на будівництво подається аналіз витрат і вигод перетворення теплоелектростанції на ефективну когенераційну станцію, що відповідає вимогам § 10 Закону про організацію енергетичного господарства, якщо це вимагається згідно з § 10 Закону про організацію енергетичного господарства.

(2) Дозвіл на будівництво, запитаний для спорудження або перебудови теплоелектростанції, не надається, якщо будівельний проєкт електроустановки теплоелектростанції, що споруджується або перебудовується, не узгоджується з позитивним результатом аналізу витрат і вигод, зазначеного в частині 1 цього параграфа. [RT I, 05.07.2016, 3 - jõust. 15.07.2016]

(1) Якщо під час будівництва сонячної енергетичної установки номінальною потужністю менше 100 кіловат як споруди або як частини технічної системи будівлі компетентний орган не видав адміністративного акта за результатами контролю, розпочатого на підставі частини 5 § 36 цього кодексу під час провадження за повідомленням про будівництво, у строк, зазначений у частині 6 § 36, можна розпочати будівництво. [RT I, 18.03.2026, 1 - jõust. 28.03.2026]

(1) Якщо для введення споруди в експлуатацію потрібно подати повідомлення про використання або необхідний дозвіл на використання і якщо щодо споруди або встановленого в споруді обладнання діє обов'язок проведення аудиту чи контролю, разом із повідомленням про використання або заявою на дозвіл на використання подається також підсумкове рішення передексплуатаційного аудиту чи контролю, з якого випливає відповідність вимогам. [RT I, 30.12.2020, 2 - jõust. 01.03.2021]

(2) Аудит, що передує введенню ліфта в експлуатацію, замінюється оцінюванням відповідності згідно із Законом про відповідність продукції вимогам, а підсумкове рішення передексплуатаційного аудиту, зазначене в частині 1 цього параграфа, замінюється декларацією відповідності виробника ліфта, складеною на підставі оцінювання відповідності.

(1) Положення цього розділу застосовуються до залізничної споруди.

(1) До використання та утримання залізничної споруди на додаток до вимог цього кодексу застосовуються також вимоги, що випливають із Закону про залізницю. [RT I, 30.10.2020, 1 - jõust. 31.10.2020]

(1) Умови проектування залізничної споруди є обов'язковими для складання будівельного проєкту залізничної споруди, що потребує дозволу на будівництво та зазначена в додатку 1 до цього кодексу, за винятком знесення залізничної споруди.

(2) Умови проектування залізничної споруди надає Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду. [RT I, 30.10.2020, 1 - jõust. 31.10.2020]

(3) Умови проектування залізничної споруди мають бути узгоджені з відповідною одиницею місцевого самоврядування. [RT I, 30.10.2020, 1 - jõust. 31.10.2020]

(1) Для будівництва залізничної споруди подається повідомлення про будівництво до Департаменту захисту прав споживачів і технічного нагляду або Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду видає дозвіл на будівництво. [RT I, 30.10.2020, 1 - jõust. 31.10.2020]

(1) Для використання залізничної споруди подається повідомлення про використання до Департаменту захисту прав споживачів і технічного нагляду або Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду видає дозвіл на використання. [RT I, 30.10.2020, 1 - jõust. 31.10.2020]

(1) Вимоги цього розділу застосовуються до дороги загального користування та приватної дороги, доступної для громадськості.

(2) До будівництва, проектування, утримання дороги та пов'язаних із ними дій не застосовуються положення про реєстр будівель.

(1) Дорога — це споруда, призначена для руху або пересування людей, транспортних засобів чи тварин. Частиною дороги вважаються тунель, міст, віадук та інші споруди, що використовуються для руху та необхідні для функціонування дороги.

(2) Автомобільна дорога (шосе) — це розташована поза межами міст, селищ міського типу та селищ дорога для руху транспортних засобів і пішоходів.

(3) Вулиця — це дорога, розташована в місті, селищі міського типу або селищі.

(4) Дорога може складатися з кількох видів доріг.

(5) Дорога загального користування — це державна дорога, місцева дорога та приватна дорога, визначена для загального користування. Дорогою загального користування може користуватися кожен, дотримуючись обмежень, установлених правовими актами.

(6) Державна дорога — це дорога, що належить державі, щодо якої функції власника виконує Транспортний департамент.

(7) Місцева дорога — це дорога, щодо якої функції власника виконує одиниця місцевого самоврядування. Місцевою дорогою може бути приватна дорога, визначена для загального користування, дорога, що належить одиниці місцевого самоврядування, або інша дорога, необхідна для організації місцевого руху та керована місцевим самоврядуванням згідно з рішенням ради місцевого самоврядування.

(8) Приватна дорога, доступна для громадськості, — це дорога, якій власник дороги надав спрямовану на громадськість функцію і яка не є державною або місцевою дорогою.

(9) Дорогами транс’європейської транспортної мережі вважаються розташовані на території Естонії дороги, зазначені в регламенті Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 1315/2013.

(10) Міністр, відповідальний за галузь, встановлює постановою перелік видів доріг і споруд, що входять до складу дороги, терміни будівництва та утримання доріг, а також перелік державних доріг. ↗

(1) Державна дорога — це дорога, що належить державі та визначена державною дорогою, або приватна дорога, визначена державою для публічного користування. На державній дорозі функції власника виконує Департамент транспорту.

(2) Дорогу визначають державною дорогою, якщо вона відповідає основним ознакам державної дороги, якими є насамперед обслуговування міжнародного руху та забезпечення сполучення між різними регіонами держави і пунктами призначення, що мають ширший публічний інтерес або економічний вплив, з урахуванням будівельно-технічного рішення дороги, характеру обслуговуваного руху та загального принципу забезпечення єдиної організації руху й дорожнього господарства на державних дорогах.

(3) Дорогу визначає державною дорогою Департамент транспорту адміністративним актом.

(4) Види державних доріг встановлює міністр, відповідальний за галузь, постановою. [RT I, 11.07.2026, 3 - набув чинності 01.08.2026] ↗

(1) У плані дорожнього господарства, названому в частині 1 § 1¹ Закону про дорожній рух, передбачаються витрати на спорудження непотрібних для функціонування дороги пасивних елементів мережі електронного зв'язку, за винятком випадку, коли це неможливо з огляду на вимоги безпеки дороги, та за умови, що для організації їх експлуатації та адміністрування укладено відповідний договір із цільовою установою, яка адмініструє мережу електронного зв'язку, або з підприємцем електронного зв'язку. [RT I, 11.07.2026, 3 - набув чинності 01.08.2026]

(1) Місцева дорога — це дорога, що належить одиниці місцевого самоврядування та потрібна для організації місцевого руху або для виконання іншого завдання одиниці місцевого самоврядування, встановленого в частинах 1–2¹ § 6 Закону про організацію місцевого самоврядування, або приватна дорога, визначена нею для публічного користування. Місцева дорога визначається адміністративним актом одиниці місцевого самоврядування. На місцевій дорозі функції власника виконує одиниця місцевого самоврядування. [RT I, 11.07.2026, 3 - набув чинності 01.08.2026]

(1) Лісова дорога — це розташована на землі, залишеній у державній власності, дорога, що використовується переважно для ведення господарства в державному лісі. Лісовою дорогою може користуватися кожен, якщо особа або державна установа, що організовує ведення господарства в державному лісі, не закрила лісову дорогу чи її частину або не обмежила рух на лісовій дорозі.

(2) Особа або державна установа, що організовує ведення господарства в державному лісі, має право за потреби укладати угоди щодо використання лісової дороги та організації її утримання.

(3) Вимоги до стану лісової дороги встановлює постановою міністр, відповідальний за відповідну галузь.

(4) Лісова дорога повинна бути позначена назвою або знаком.

(5) Особа або державна установа, що організовує ведення господарства в державному лісі, організовує будівництво та утримання лісових доріг.

(6) Особа або державна установа, що організовує ведення господарства в державному лісі, може закрити лісову дорогу чи її частину або обмежити рух на дорозі:

1) якщо внаслідок танення ґрунту, дощу чи інших чинників, що суттєво впливають на рух, конструкція дороги ослабла і рух може пошкодити дорогу або пересуватися небезпечно;

2) для забезпечення пожежної безпеки;

3) для захисту лісових екосистем;

4) для перешкоджання правопорушенню;

5) для забезпечення безпеки під час лісогосподарських робіт або

6) якщо дорога не потрібна для ведення господарства в державному лісі та для місцевого руху.

(7) Для закриття лісової дороги або обмеження руху особа чи державна установа, що організовує ведення господарства в державному лісі, повинна встановити необхідні засоби організації дорожнього руху.

(8) Вимоги до позначення лісової дороги та порядок системи дорожнього позначення може встановити постановою міністр, відповідальний за відповідну галузь.

[RT I, 29.06.2018, 1 - набув чинності 01.07.2018]

(1) Приватну дорогу визначає для загального користування держава або місцеве самоврядування за місцем розташування приватної дороги.

(2) Про набуття приватної дороги в публічних інтересах або встановлення примусового володіння приватною дорогою вирішує держава або одиниця місцевого самоврядування за місцем розташування приватної дороги в порядку, установленому Законом про набуття нерухомої речі в публічних інтересах. [RT I, 29.06.2018, 1 - набув чинності 01.07.2018]

(3) З визначенням приватної дороги для загального користування до держави або місцевого самоврядування переходять усі обов’язки, права та відповідальність власника дороги. В адміністративному договорі з власником дороги можна домовитися, що обов’язки, права та відповідальність власника дороги залишаються за власником приватної дороги. [RT I, 29.06.2018, 1 - набув чинності 01.07.2018]

(4) Держава або одиниця місцевого самоврядування протягом семи днів від набуття чинності рішенням про визначення приватної дороги для загального користування подає зазначене рішення та дані про просторову протяжність дороги в машинозчитуваному вигляді утримувачу земельного кадастру. [RT I, 29.06.2018, 1 - набув чинності 01.07.2018]

(1) Якщо продається нерухома річ, через яку проходить існуюча або запланована дорога, що визначається для загального користування згідно з детальним плануванням, місцеве самоврядування за місцем її розташування має переважне право купівлі.

(2) Місцеве самоврядування не має переважного права купівлі, якщо річ продається подружжю, родичу по низхідній лінії або одному з батьків, а також брату, сестрі та їхнім родичам по низхідній лінії або Естонській Республіці, а також у випадку, якщо продається квартирна власність, право забудови або квартирне право забудови.

(3) На підставі заяви місцевого самоврядування, яке затвердило детальне планування, що передбачає визначення існуючої або запланованої дороги дорогою загального користування, до третього розділу реєстрової частини кріпосної книги вноситься відмітка про те, що нерухома річ обтяжена переважним правом купівлі, зазначеним у частині 1 цього параграфа. Для внесення відмітки до кріпосної книги згода власника нерухомої речі не потрібна. У заяві та в записі відмітки слід посилатися на цей закон і параграф та на детальне планування, що передбачає визначення існуючої або запланованої дороги дорогою загального користування.

(4) Якщо із запису кріпосної книги випливає, що нерухома річ обтяжена переважним правом купівлі в значенні цього параграфа, нотаріус протягом п’яти робочих днів після посвідчення договору купівлі-продажу або іншого договору, яким беруть зобов’язання набути або відчужити нерухому річ, надсилає нотаріально засвідчену копію договору в електронному вигляді місцевому самоврядуванню за місцем розташування нерухомої речі або будівлі, що продається, для вирішення питання про здійснення переважного права купівлі.

(5) Зазначене в цьому параграфі переважне право купівлі не можна здійснити, якщо річ продається під час примусового виконання або в провадженні у справі про банкрутство, а також якщо нерухома річ набувається в публічних інтересах, у тому числі примусово відчужується. Якщо на аукціоні виставлено нерухому річ, щодо якої із запису кріпосної книги випливає, що нерухома річ обтяжена переважним правом купівлі в значенні цього параграфа, судовий виконавець або керуючий банкрутством щонайменше за десять днів до аукціону надсилає повідомлення місцевому самоврядуванню, на території якого розташована нерухома річ. [RT I, 29.06.2018, 1 - набув чинності 01.07.2018]

(1) При будівництві та проєктуванні тунелів завдовжки понад 500 метрів керуються вимогами, встановленими директивою Європейського Парламенту та Ради 2004/54/ЄС про мінімальні вимоги безпеки для тунелів у трансʼєвропейській мережі доріг.

(2) Вимоги до будівництва та проєктування тунелів завдовжки понад 500 метрів, а також призначення органу, відповідального за безпеку тунелю, може встановити своїм розпорядженням міністр, відповідальний за відповідну сферу.

(3) Вимоги до якості будівництва дороги встановлює своїм розпорядженням міністр, відповідальний за відповідну сферу.

(1) Дороги та споруди, необхідні для функціонування дороги, слід утримувати в належному стані так, щоб вони відповідали вимогам і були забезпечені умови для безпечного руху.

(2) Вимоги до стану дороги встановлює своїм розпорядженням міністр, відповідальний за відповідну сферу.

(3) На залізничному переїзді будівництво місця перетину, роботи з утримання та обовʼязок створювати умови для безпечного руху виконують власник дороги і підприємство залізничної інфраструктури або власник чи володілець залізниці в межах нерухомості, що перебуває у їхньому володінні, за винятком робіт із зимового утримання, які на всій протяжності залізничного переїзду зобовʼязаний виконувати власник дороги. Власник дороги і підприємство залізничної інфраструктури або інший власник чи володілець залізниці укладають договір, у якому визначено технічні деталі робіт із зимового утримання.

(4) У місці перетину доріг, що належать різним власникам, кожен власник відповідає за дотримання вимог до стану дороги, необхідного для безпечного руху, у межах нерухомості, що йому належить.

(5) Утримання розташованої на дорозі позадорожньої споруди, що перебуває у власності іншої особи, зокрема меліоративної та гідротехнічної споруди, забезпечує власник позадорожньої споруди, що не виключає відповідальності власника дороги перед особою, якій завдано шкоди через невідповідність вимогам до стану дороги. Власник позадорожньої споруди відповідає перед власником дороги в порядку, встановленому законом про зобовʼязальне право.

(6) У місті, містечку та селищі власник земельної ділянки, що прилягає до дороги, зобовʼязаний організувати прибирання тротуару, розташованого між проїзною частиною та його нерухомістю, зокрема прибирання снігу та боротьбу з ожеледицею, на рівні, що дає змогу безпечно пересуватися тротуаром.

(7) Підприємство, що здійснює утримання державних доріг, є надавачем життєво важливої послуги, зазначеним у пункті 4 частини 1¹ § 36 закону про надзвичайну ситуацію. [RT I, 30.06.2023, 1 - набув чинності 01.07.2023]

(8) Підприємство, що здійснює утримання місцевих доріг, є надавачем життєво важливої послуги, зазначеним у пункті 2 частини 4 § 36 закону про надзвичайну ситуацію. [RT I, 08.10.2024, 1 - набув чинності 18.10.2024]

(9) Підприємство, що здійснює утримання місцевих доріг, є надавачем послуги загального інтересу в розумінні закону про загальну частину кодексу господарської діяльності. [RT I, 03.03.2017, 1 - набув чинності 01.07.2017]

(1) Під час будівництва дороги, що потребує дозволу на будівництво, слід здійснювати нагляд власника.

(1) Умови проєктування є необхідними для складання будівельного проєкту дороги, що потребує дозволу на будівництво та зазначена в додатку 1 до цього кодексу, якщо місце розташування дороги точно не визначено плануванням.

(2) Умови проєктування дороги, за винятком державної дороги, разом з вимогами до організації дорожнього руху надає одиниця місцевого самоврядування. Умови проєктування державної дороги надає Департамент транспорту.

(3) У разі приєднання до наявної дороги або прокладання інженерних мереж у межах дороги будівельний проєкт слід узгодити з власником дороги, який може встановити насамперед вимоги до:

1) матеріалів;

2) розмірів;

3) конструкції;

4) технології.

(4) Норми проєктування дороги встановлює своїм розпорядженням міністр, відповідальний за відповідну сферу.

(1) Документи про будівництво державної дороги слід передати Департаменту транспорту, а документи про будівництво місцевої дороги слід передати місцевому самоврядуванню.

(1) Для будівництва дороги подають повідомлення про будівництво до одиниці місцевого самоврядування або одиниця місцевого самоврядування надає дозвіл на будівництво.

(2) Для будівництва державної дороги подають повідомлення про будівництво до Департаменту транспорту або Департамент транспорту надає дозвіл на будівництво.

(3) Якщо дорогу будують разом з іншими будівлями, що функціонально діють разом із дорогою, то орган, який надає дозвіл на будівництво дороги, може обʼєднати провадження щодо наданих дозволів на будівництво.

(1) Якщо державне спеціальне планування складено переважно для будівництва державної дороги, дозвіл на використання будівель, пов'язаних із будівництвом державної дороги, видає Департамент транспорту або ж повідомлення про використання подається Департаменту транспорту.

(2) Якщо будівельний проєкт, що подається із заявою про дозвіл на використання, містить будівлі, видача дозволу на використання яких належить до компетенції як одиниці місцевого самоврядування, так і Департаменту транспорту, дозвіл на використання видає установа, до компетенції якої належить більша частина будівель у цьому будівельному проєкті. [RT I, 11.07.2026, 3 - набув чинності 01.08.2026]

(1) Завдання компетентного органу, встановлені в директиві Європейського Парламенту та Ради 2008/96/ЄС про організацію безпеки дорожньої інфраструктури (ОВ L 319, 29.11.2008, с. 59–67), на державній дорозі виконує Департамент транспорту, а на місцевій дорозі — одиниця місцевого самоврядування. [RT I, 30.11.2021, 2 - набув чинності 17.12.2021]

(1¹) У межах завдань, встановлених у частині 1 цього параграфа, компетентний орган організовує оцінювання впливу на безпеку дорожнього руху, аудит безпеки дорожнього руху, оцінювання безпеки дорожнього руху мережі доріг та регулярний контроль безпеки дорожнього руху на дорозі:

1) на дорозі трансʼєвропейської мережі доріг;

2) на автомагістралі та основній автодорозі;

3) на автодорозі загального користування, збудованій за кошти Європейського Союзу, за винятком підʼїзної дороги до нерухомості, тротуару, пішохідної доріжки, велосипедної доріжки та велосипедно-пішохідної доріжки. [RT I, 30.11.2021, 2 - набув чинності 17.12.2021]

(2) Міністр, відповідальний за відповідну сферу, встановлює своїм розпорядженням:

1) вимоги до оцінювання впливу на безпеку дорожнього руху; ↗

2) вимоги до аудиту безпеки дорожнього руху; ↗

3) вимоги до оцінювання безпеки дорожнього руху мережі доріг; ↗

4) вимоги до регулярного контролю безпеки дорожнього руху на дорозі; ↗

5) навчальну програму курсу підготовки аудитора безпеки дорожнього руху. [RT I, 30.11.2021, 2 - набув чинності 17.12.2021] ↗

(1) Метою реєстру доріг є оброблення та оприлюднення необхідних даних про дороги.

(2) Реєстр доріг засновує та його статут встановлює Уряд Республіки своєю постановою. ↗

(3) Відповідальним розпорядником реєстру доріг є Департамент транспорту.

(4) Даними реєстру доріг є:

1) технічні дані дороги;

2) дані споруд, необхідних для функціонування дороги.

(5) Реєстр доріг складається з:

1) бази даних державних доріг;

2) бази даних місцевих доріг;

3) бази даних приватних доріг, визначених для загального користування.

(6) Дані реєстру доріг є публічними.

(7) Власник дороги зобовʼязаний подати дані про дорогу протягом 30 днів з дня прийняття дороги або надання дозволу на експлуатацію.

(8) Статутом можна встановити, що до реєстру доріг можна вносити також ті дороги, які не врегульовані в цій особливій частині або в цьому кодексі.

(9) Дані реєстру доріг оприлюднюють на вебсторінці реєстру доріг.

(1) Положення цього розділу застосовуються до будівництва споруди в публічній водоймі та до обтяження публічної водойми спорудою, не з'єднаною постійно з берегом. [RT I, 27.04.2022, 1 - набув чинності 07.05.2022]

(2) Спорудою, постійно з'єднаною з берегом, не вважаються з'єднані з берегом підводні кабельні лінії, трубопроводи чи інші з'єднані з берегом інженерні мережі та споруди, а також споруди, з'єднані з берегом через підводні кабельні лінії, трубопроводи чи інші інженерні мережі або споруди.

(3) Положення цього розділу не застосовуються до днопоглиблення водойми, навігаційного знака та будівництва мосту, що входить до складу дороги.

(4) До пам'ятки в публічній водоймі застосовуються особливості, що випливають із закону про охорону пам'яток старовини.

(5) Якщо для будівництва споруди видано дозвіл на забудову морського вітропарку, передбачений частиною 1² § 113¹ цього кодексу, то дозвіл на будівництво для будівництва не потрібен. [RT I, 11.06.2024, 1 - набув чинності 21.06.2024]

(6) Споруді, збудованій на підставі дозволу на забудову морського вітропарку, передбаченого частиною 1² § 113¹ цього кодексу, видається дозвіл на використання, якщо споруда відповідає вимогам, встановленим правовими актами, насамперед вимогам до споруди, та дозволу на забудову морського вітропарку, передбаченому тією ж частиною. [RT I, 11.06.2024, 1 - набув чинності 21.06.2024]

(7) До дозволу на забудову морського вітропарку, передбаченого цим розділом, застосовуються положення про провадження з видачі дозволу на забудову з урахуванням особливостей, встановлених цим кодексом. [RT I, 11.06.2024, 1 - набув чинності 21.06.2024]

(1) Умови проєктування споруди, постійно з'єднаної з берегом у публічній водоймі, видає одиниця місцевого самоврядування, на адміністративній території якої розташована прибережна нерухомість, що є підставою для будівництва споруди.

(2) Для складання будівельного проєкту споруди, не з'єднаної постійно з берегом, умови проєктування не потрібні, якщо законом не встановлено інше.

(3) Місцеве самоврядування за потреби видає умови проєктування таким спорудам, не з'єднаним постійно з берегом (далі — споруда, функціонально пов'язана з берегом):

1) портовій споруді, необхідній для обслуговування суден, зокрема причалу, захисному молу та хвилелому;

2) споруді водного руху, функціонально пов'язаній із портом;

3) інженерній мережі та споруді, необхідним для обслуговування споруди, зазначеної в пунктах 1 і 2 цієї частини;

4) споруді, розташованій у публічній водоймі та необхідній для обслуговування споруди, розташованої на березі, за винятком інженерної мережі чи споруди, що перетинає державний кордон або є міжповітовою;

5) спортивній чи рекреаційній споруді, не з'єднаній постійно з берегом, що обслуговує пляж;

6) споруді, як-от плавучий готель, лазня, ресторан та інша споруда, що обслуговує відвідувачів із берега. [RT I, 27.04.2022, 1 - набув чинності 07.05.2022]

(1) Для будівництва споруди, постійно з'єднаної з берегом або функціонально пов'язаної з берегом у публічній водоймі, повідомлення про будівництво подається одиниці місцевого самоврядування.

(2) Для будівництва споруди, не з'єднаної постійно з берегом у публічній водоймі, повідомлення про будівництво подається Департаменту захисту прав споживачів і технічного нагляду.

(3) Для будівництва споруди, не з'єднаної постійно з берегом у публічній водоймі, разом із повідомленням про будівництво подається дозвіл на забудову. [RT I, 27.04.2022, 1 - набув чинності 07.05.2022]

(1) Установою, компетентною видавати дозвіл на будівництво споруди, постійно з'єднаної з берегом або функціонально пов'язаної з берегом у публічній водоймі, є одиниця місцевого самоврядування.

(2) Установою, компетентною видавати дозвіл на будівництво споруди, не з'єднаної постійно з берегом у публічній водоймі, є Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду.

(1) У заяві на дозвіл на будівництво споруди, з'єднаної або не з'єднаної постійно з берегом, крім передбаченого загальною частиною цього кодексу, зазначаються координати та розмір споруди чи ділянки, охопленої будівництвом.

(2) У разі споруди, не з'єднаної постійно з берегом і зазначеної в пунктах 1–4 частини 3 § 105 цього кодексу, перед поданням заяви на дозвіл на будівництво необхідно клопотати про дозвіл на забудову на підставі § 113³ цього кодексу. [RT I, 27.04.2022, 1 - набув чинності 07.05.2022]

(3) Під час подання заяви на дозвіл на будівництво споруди, не з'єднаної постійно з берегом, керуються вимогами до заяви на дозвіл на забудову, встановленими загальною частиною цього кодексу та частиною 2 § 113³. [RT I, 27.04.2022, 1 - набув чинності 07.05.2022]

(4) Компетентна установа може повернути заяву на дозвіл на будівництво без розгляду, якщо на ділянці, щодо якої подано заяву, розпочато інше провадження з видачі дозволу на будівництво чи дозволу на забудову, з огляду на характер споруди, що будується на його підставі, неможливо видати на відповідну ділянку інший дозвіл на забудову.

(1) Компетентна установа може як додаткову умову дозволу на будівництво споруди, з'єднаної або не з'єднаної постійно з берегом у публічній водоймі, крім умов, що містяться в загальній частині цього кодексу, встановити:

1) строк знесення споруди з публічної водойми та пов'язані з цим умови або

2) умови, пов'язані з використанням споруди та режимом її роботи.

(2) Компетентна установа відмовляє у видачі дозволу на будівництво споруди, з'єднаної або не з'єднаної постійно з берегом у публічній водоймі, крім умов, що містяться в загальній частині цього кодексу, на умовах, встановлених § 113¹³. [RT I, 27.04.2022, 1 - набув чинності 07.05.2022]

(3) [Втратив чинність – RT I, 27.04.2022, 1 - набув чинності 07.05.2022]

(1) Для використання споруди, постійно з'єднаної з берегом або функціонально пов'язаної з берегом у публічній водоймі, повідомлення про використання подається одиниці місцевого самоврядування.

(2) Для використання споруди, не з'єднаної постійно з берегом у публічній водоймі, повідомлення про використання подається Департаменту захисту прав споживачів і технічного нагляду.

(3) Якщо під час будівництва споруди, постійно з'єднаної з берегом у публічній водоймі, змінилася берегова лінія та збільшилася площа прибережної нерухомості, повідомлення про використання можна подати лише після того, як зміну берегової лінії та збільшення площі прибережної нерухомості внесено до земельного кадастру та кріпосної книги.

(1) Установою, компетентною видавати дозвіл на використання споруди, постійно з'єднаної з берегом або функціонально пов'язаної з берегом у публічній водоймі, є одиниця місцевого самоврядування.

(2) Установою, компетентною видавати дозвіл на використання споруди, не з'єднаної постійно з берегом у публічній водоймі, є Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду.

(1) У заяві на дозвіл на використання споруди, з'єднаної або не з'єднаної постійно з берегом, зазначаються координати та розмір споруди чи ділянки, охопленої будівництвом.

(1) Компетентний орган може як додаткову умову дозволу на використання споруди в публічній водоймі, постійно з'єднаної з берегом або не з'єднаної з ним, додатково до умов, що містяться в загальній частині цього кодексу, встановити:

1) строк знесення споруди з публічної водойми та пов'язані з цим умови або

2) умови, пов'язані з використанням та режимом роботи споруди.

(2) Компетентний орган відмовляє у наданні дозволу на використання споруди в публічній водоймі, постійно з'єднаної з берегом або не з'єднаної з ним, додатково до умов, що містяться в загальній частині цього кодексу, якщо споруда:

1) суперечить інтересам державної безпеки;

2) може перешкоджати повітряному руху, судноплавству на судноплавному шляху чи в акваторії порту або безпечному швартуванню суден;

3) суперечить умовам, встановленим у дозволі на забудову, або

4) суперечить іншому публічному інтересу.

(3) Якщо під час будівництва споруди, постійно з'єднаної з берегом, у публічній водоймі змінилася берегова лінія і збільшилася площа прибережної нерухомості, дозвіл на використання надається лише після того, як зміну берегової лінії та збільшення площі прибережної нерухомості внесено до земельного кадастру і кріпосної книги та відповідно до закону про воду сплачено плату за обтяження публічної водойми спорудою.

(4) Компетентний орган може відмовити у наданні дозволу на використання споруди в публічній водоймі, постійно не з'єднаної з берегом, якщо заявник не є особою Європейського Союзу або держави — учасниці Європейського економічного простору.

(5) Дозвіл на використання споруди в публічній водоймі, постійно не з'єднаної з берегом, діє до закінчення строку дії дозволу на забудову, що є підставою для її будівництва, якщо у дозволі на використання не передбачено інше.

(1) Дозвіл на забудову — це строкове право обтяжувати визначену ділянку публічної водойми та економічної зони спорудою, постійно з'єднаною з її дном, але не з'єднаною постійно з берегом. Державі не потрібно клопотати про дозвіл на забудову для обтяження публічної водойми та економічної зони спорудою. [RT I, 11.06.2024, 1 - набув чинності 21.06.2024]

(1¹) Клопотання про дозвіл на забудову для обтяження публічної водойми морським вітропарком може бути подане на ділянку площею щонайменше 75 квадратних кілометрів. [RT I, 07.03.2023, 21 - набув чинності 17.03.2023]

(1²) Дозвіл на забудову морського вітропарку — це строкове право обтяжувати визначену ділянку внутрішнього моря, територіального моря або економічної зони спорудою, постійно з'єднаною з її дном, але не з'єднаною постійно з берегом, і він надає право будувати морський вітропарк, що відповідає будівельному проєкту, який є підставою для надання дозволу на забудову, а також надає право на спеціальне водокористування під час будівництва морського вітропарку. [RT I, 11.06.2024, 1 - набув чинності 21.06.2024]

(1³) При наданні дозволу на забудову морського вітропарку не надається дозвіл на будівництво чи екологічний дозвіл на спеціальне водокористування (далі — водний дозвіл) для будівництва морського вітропарку. [RT I, 11.06.2024, 1 - набув чинності 21.06.2024]

(2) Споруда, збудована на підставі дозволу на забудову і на яку поширюється дозвіл на забудову, є істотною частиною дозволу на забудову та належить на праві власності володільцю дозволу на забудову. Споруди, постійно з'єднані з дном публічної водойми, які не з'єднані постійно з берегом і щодо яких відсутній дозвіл на забудову або строк дії дозволу на забудову закінчився чи дозвіл на забудову визнано недійсним, є істотними частинами публічної водойми та належать на праві власності державі.

(3) Дозвіл на забудову не замінює інших передбачених законом дозволів, необхідних для будівництва та використання споруди, що є істотною частиною дозволу на забудову, якщо законом не встановлено інше.

(4) Обтяжувану ділянку публічної водойми становить площа під спорудою та під будівлями, необхідними для її обслуговування. У разі сукупності споруд, що будуються на підставі одного дозволу на забудову, обтяжуваною ділянкою вважається також відстань між окремими спорудами до 1000 метрів, що обчислюється виходячи з габаритів ширини споруд. До площі під спорудою вітроелектростанції зараховуються також відстані до 1000 метрів між окремими вітроустановками, що входять до складу вітроелектростанції, які обчислюються виходячи з габаритів ширини вітроустановок, та площа під будівлями, необхідними для обслуговування вітроелектростанції.

(5) Цей розділ не застосовується до поглиблення публічної водойми та навігаційного знака, що встановлюється у публічній водоймі. [RT I, 27.04.2022, 1 - набув чинності 07.05.2022]

(1) Держава може клопотати про дозвіл на забудову з метою обтяження публічної водойми:

1) морським вітропарком;

2) спорудою, призначеною для підприємницької діяльності, пов'язаної з аквакультурою, та будівлями, необхідними для її обслуговування. [RT I, 27.04.2022, 1 - набув чинності 07.05.2022]

(2) Держава організовує для відчуження дозволу на забудову аукціон або конкурсний відбір протягом 18 місяців з дня надання дозволу на забудову. [RT I, 27.04.2022, 1 - набув чинності 07.05.2022]

(3) Під час проведення аукціону або конкурсного відбору дозволу на забудову розпорядник державного майна або уповноважена ним особа керується законом про державне майно з урахуванням особливостей, встановлених цим кодексом. [RT I, 27.04.2022, 1 - набув чинності 07.05.2022]

(4) Клопотання про дозвіл на забудову, подані на ту саму ділянку водойми після поданого державою клопотання про дозвіл на забудову, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду (далі у цьому розділі — компетентний орган) повертає без розгляду. [RT I, 27.04.2022, 1 - набув чинності 07.05.2022]

(5) До провадження щодо поданого державою клопотання про дозвіл на забудову § 113⁶ цього кодексу не застосовується. [RT I, 27.04.2022, 1 - набув чинності 07.05.2022]

(6) Порядок проведення аукціону або конкурсного відбору дозволу на забудову публічної водойми встановлює Уряд Республіки постановою. [RT I, 07.03.2023, 21 - набув чинності 17.03.2023]

(1) Клопотання про дозвіл на забудову подається до компетентного органу.

(2) Клопотання про дозвіл на забудову має містити такі дані:

1) цільове призначення використання споруди;

2) максимальна висота і глибина споруди та інші суттєві технічні дані;

3) кількість споруд на території, що обтяжується, та площа під спорудами;

4) координати території публічної водойми, що обтяжується, та розмір території, що обтяжується, у квадратних метрах;

5) у разі обтяження публічної водойми електростанцією — потенційна потужність електростанції та технічні умови оператора магістральної мережі щодо приєднання до магістральної мережі, за винятком випадку, коли заявником дозволу на забудову є оператор магістральної мережі;

6) попередній перелік запланованих досліджень, які заявник дозволу на забудову має намір провести для вирішення питання про надання дозволу на забудову;

7) запитуваний строк дії дозволу на забудову;

8) у разі комерційного та некомерційного об'єднання — підтвердження того, що подані до комерційного реєстру або реєстру некомерційних об'єднань і цільових установ дані про учасників або акціонерів товариства, членів некомерційного об'єднання та кінцевих бенефіціарів є повними і достовірними;

9) відомості про джерела фінансування, за рахунок яких планується фінансувати завершення будівництва та подальше використання споруди, що є об'єктом дозволу на забудову;

10) на вимогу компетентного органу — інші відповідні дані та документи, пов'язані з поданням клопотання про дозвіл на забудову;

11) відомості про новизну технології, що планується для інноваційних територій. [RT I, 07.03.2023, 21 - набув чинності 17.03.2023]

(3) До клопотання про дозвіл на забудову додається план розташування запланованої споруди та необхідних для її обслуговування об'єктів, у тому числі підводних кабельних ліній, а також інші документи, суттєві з точки зору обтяження публічної водойми спорудою. Після проведення досліджень, визначених компетентним органом при ініціюванні провадження щодо дозволу на забудову, та оцінки впливу на довкілля заявник дозволу на забудову подає компетентному органу звіти про дослідження та оцінку впливу на довкілля. Заявник дозволу на забудову повторно подає документи, спочатку додані до клопотання, якщо їх було уточнено після проведення досліджень та оцінки впливу на довкілля.

(3¹) Заявник дозволу на забудову для морського вітропарку подає компетентному органу протягом 180 днів після рішення про визнання звіту про оцінку впливу на довкілля таким, що відповідає вимогам:

1) будівельний проєкт, що відповідає вимогам, і технічні дані споруди в обсязі, необхідному для надання права на будівництво, а за наявності експертизи будівельного проєкту — також акт експертизи;

2) дані, встановлені пунктами 5–8 та 10–12 частини 1 § 42 Закону про загальну частину екологічного кодексу, якщо ці дані недостатньо розглянуто у звіті про оцінку впливу на довкілля;

3) дані, встановлені в постанові, прийнятій на підставі частини 7 § 42 Закону про загальну частину екологічного кодексу, щодо поглиблення водойми або розміщення у водоймі твердих речовин, у тому числі скидання. [RT I, 11.06.2024, 1 - набув чинності 21.06.2024]

(4) Міністр, відповідальний за галузь, може постановою встановити склад даних клопотання про дозвіл на забудову та уточнювальні вимоги до клопотання і додатків до нього. [RT I, 27.04.2022, 1 - набув чинності 07.05.2022]

(1) Рішення про ініціювання провадження щодо дозволу на забудову або про відмову в ньому приймає компетентний орган. [RT I, 27.04.2022, 1 - набув чинності 07.05.2022]

(2) Компетентний орган приймає рішення про ініціювання провадження щодо дозволу на забудову або про відмову в ньому у строк, встановлений частиною 3 § 113⁷, частиною 3 § 113⁹ або частиною 4 § 113¹¹ цього кодексу. У обґрунтованому випадку компетентний орган має право продовжити строк. [RT I, 27.04.2022, 1 - набув чинності 07.05.2022]

(2¹) Провадження щодо дозволу на забудову ініціюється в реєстрі споруд. Дані та документи поданого клопотання вносить до реєстру споруд компетентний орган. [RT I, 11.06.2024, 1 - набув чинності 01.08.2024]

(3) При ініціюванні провадження щодо дозволу на забудову компетентний орган визначає:

1) особу, клопотання якої розглядатиметься;

2) ініціювання оцінки впливу на довкілля або відмову від її ініціювання;

3) за потреби — дослідження, які заявник дозволу на забудову має провести для вирішення питання про надання дозволу на забудову, та строк їх проведення;

4) за потреби — умови, які необхідно враховувати, якщо щодо території, що є предметом клопотання, ініційовано більше ніж одне провадження щодо дозволу на забудову або для обтяження визначеної ділянки водойми, що є предметом клопотання, діє інший дозвіл на забудову;

5) інші необхідні умови. [RT I, 27.04.2022, 1 - набув чинності 07.05.2022]

(3¹) Якщо у зв'язку з провадженням щодо дозволу на забудову проводиться водне дослідження, зазначене в частині 2 § 236 Закону про воду, при його проведенні дотримуються вимог, встановлених §§ 236, 237 і 243 Закону про воду. Якщо використовуються наявні дані моніторингу або досліджень, вони повинні відповідати вимогам, встановленим на підставі частини 5 § 53 Закону про воду. [RT I, 11.06.2024, 1 - набув чинності 21.06.2024]

(4) Компетентний орган може за обґрунтованим клопотанням заявника дозволу на забудову продовжити строки проведення досліджень та виконання інших умов, визначених при ініціюванні дозволу на забудову. [RT I, 27.04.2022, 1 - набув чинності 07.05.2022]

(5) Державне мито за дозвіл на забудову сплачується протягом 30 днів після рішення про ініціювання провадження щодо дозволу на забудову. [RT I, 11.06.2024, 1 - набув чинності 21.06.2024]

(1) Компетентний орган надсилає заяву на дозвіл на забудову для надання висновку відповідним органам. Строк для надання висновку становить 30 днів. Якщо відповідний орган не надав висновку у встановлений строк і не продовжив строку, заяву можна вирішити без висновку відповідного органу.

(2) Відповідний орган надає висновок щодо можливих загроз, пов'язаних із заявником на дозвіл на забудову та запланованою спорудою, для людини, майна, довкілля, національної безпеки, безперебійності функціонування життєво важливої послуги, роботи державного зв'язку, об'єкта національної оборони або економіки.

(3) Відповідний орган може запитувати в інших осіб та в заявника на дозвіл на забудову документи й додаткову інформацію, необхідні для формування висновку.

(4) Відповідний орган має право внести пропозицію відмовити в порушенні провадження щодо дозволу на забудову, якщо:

1) за оцінкою відповідного органу наявний істотний негативний вплив на життя, здоров'я людини, довкілля або майно, якого неможливо достатньою мірою уникнути чи пом'якшити;

2) за оцінкою загроз відповідного органу щодо заявника на дозвіл на забудову, пов'язаної з ним особи або запланованої споруди виникає загроза національній безпеці, безперебійності функціонування життєво важливої послуги, роботі державного зв'язку, об'єкту національної оборони або економіці, і її неможливо усунути;

3) заявник на дозвіл на забудову у встановлений строк не подав зазначені в частині 3 цього параграфа документи й додаткову інформацію та не подав клопотання про продовження строку їх подання;

4) документи або додаткова інформація, подані заявником на дозвіл на забудову на підставі частини 3 цього параграфа, є неправильними, і заявник на дозвіл на забудову протягом 30 днів від висунутої відповідним органом вимоги про усунення недоліків недоліки не усунув. [RT I, 27.04.2022, 1 - набув чинності 07.05.2022]

(1) Якщо відповідний орган на підставі частини 4 § 113⁵ цього кодексу не вносить пропозицію відмовити в порушенні провадження щодо дозволу на забудову і відсутні обставини, передбачені частинами 1 і 2 § 113¹¹, компетентний орган перед порушенням провадження щодо дозволу на забудову оприлюднює повідомлення в «Офіційних повідомленнях» (Ametlikud Teadaanded), щонайменше в одній щоденній газеті загальнодержавного поширення та на своєму вебсайті. [RT I, 27.04.2022, 1 - набув чинності 07.05.2022]

(2) У повідомленні оприлюднюються дані заявника на дозвіл на забудову та заяви, а також передбачені § 113⁷ цього кодексу порядок і строк подання додаткових заяв на дозвіл на забудову. [RT I, 27.04.2022, 1 - набув чинності 07.05.2022]

(3) До заяви на дозвіл на забудову не застосовується передбачене частинами 1 і 2 цього параграфа, якщо:

1) заяву на дозвіл на забудову подав заявник, який переміг у конкурсі, зазначеному в § 28¹ Закону про планування, або поніс витрати на складання державного спеціального планування тієї самої території;

2) визначена в заяві відмежована ділянка водойми відповідає найбільш придатному місцю розташування для спорудження вітроелектростанції, визначеному у встановленому державному спеціальному плануванні, і

3) від встановлення державного спеціального планування, що є підставою заяви, не минуло понад п'ять років. [RT I, 07.03.2023, 21 - набув чинності 17.03.2023]

(1) Протягом 60 днів від оприлюднення повідомлення, передбаченого частиною 1 § 113⁶ цього кодексу, заінтересована особа має право подати для обтяження спорудою тієї самої відмежованої ділянки водойми власну заяву на дозвіл на забудову, що відповідає вимогам, передбаченим § 113³ цього кодексу.

(2) Компетентний орган має право скоротити передбачений частиною 1 цього параграфа строк для подання додаткової заяви на дозвіл на забудову, але не менше ніж до 30 днів, якщо під час розгляду заявленого дозволу на забудову можна передбачити, що інші особи не заінтересовані в поданні власних заяв на дозвіл на забудову.

(3) Якщо протягом строку, зазначеного в повідомленні, передбаченому частиною 1 § 113⁶ цього кодексу, додаткову заяву на дозвіл на забудову не подано, компетентний орган ухвалює рішення про порушення провадження щодо дозволу на забудову протягом 90 днів від закінчення зазначеного строку. В обґрунтованому випадку компетентний орган має право продовжити строк.

(4) Якщо протягом строку, зазначеного в повідомленні, оприлюдненому відповідно до частини 2 § 113⁶ цього кодексу, подано додаткову заяву на дозвіл на забудову і споруда, якою бажають обтяжити відмежовану ділянку публічної водойми, істотно відрізняється від споруди, описаної в першій заяві на дозвіл на забудову, компетентний орган надсилає додаткову заяву на дозвіл на забудову для надання висновку відповідним органам у порядку, передбаченому § 113⁵ цього кодексу. [RT I, 27.04.2022, 1 - набув чинності 07.05.2022]

(1) Якщо обтяжувану ділянку публічної водойми, зазначену в заяві на дозвіл на забудову, змінюють до ухвалення рішення про порушення провадження щодо дозволу на забудову, компетентний орган запитує висновок у відповідних органів у порядку, передбаченому § 113⁵ цього кодексу. У разі зменшення обтяжуваної ділянки публічної водойми компетентний орган може не запитувати висновок у відповідних органів.

(2) Обтяжувану ділянку публічної водойми, зазначену в заяві на дозвіл на забудову, в обґрунтованому випадку можна змінити після оприлюднення повідомлення відповідно до § 113⁶ цього кодексу та провадження відповідно до § 113⁹. Якщо ділянку зміщують або збільшують після оприлюднення зазначеного повідомлення чи провадження більш ніж на 33 відсотки, компетентний орган оприлюднює нове повідомлення відповідно до § 113⁶ цього кодексу, а в разі подання додаткових заяв розглядає заяви відповідно до частини 4 § 113⁷ та § 113⁹. [RT I, 27.04.2022, 1 - набув чинності 07.05.2022]

(1) Якщо до компетентного органу щодо однієї відмежованої ділянки публічної водойми подано більше ніж одну заяву на дозвіл на забудову (далі — конкуруюча заява), стосовно якої відсутні передбачені § 113¹¹ цього кодексу підстави для відмови в порушенні провадження з видачі дозволу на забудову, провадження з видачі дозволу на забудову порушується на підставі тієї заяви, яка відповідає аспектам, встановленим у частині 2 цього параграфа. Якщо цим аспектам відповідає кілька конкуруючих заяв, проводиться конкурс, передбачений частиною 1 § 113¹⁰ цього кодексу. Щодо інших заяв компетентний орган ухвалює відмовне рішення. [RT I, 27.04.2022, 1 - набув чинності 07.05.2022]

(2) Компетентний орган оцінює конкуруючі заяви, виходячи з:

1) думки відповідного органу;

2) настанов і умов, наведених у плануваннях; [RT I, 07.03.2023, 21 - набув чинності 17.03.2023]

3) екологічних міркувань;

4) змісту господарської діяльності заявника на дозвіл на забудову;

5) економічної спроможності заявника на дозвіл на забудову;

6) економічної вигоди держави;

7) строку зведення споруди на ділянці публічної водойми та строку користування спорудою;

8) соціальної користі проєкту;

9) мети використання ділянки публічної водойми;

10) відповідності цілям, що випливають з документів розвитку держави;

11) переваги держави у використанні ділянки публічної водойми;

12) новизни технології, яку планується застосувати на інноваційній ділянці, визначеній у плануванні. [RT I, 07.03.2023, 21 - набув чинності 17.03.2023]

(3) Компетентний орган ухвалює рішення про порушення провадження з видачі дозволу на забудову або про відмову в ньому протягом 90 днів з дня затвердження результатів оцінювання заяв на дозвіл на забудову. У обґрунтованому випадку компетентний орган має право продовжити строк. [RT I, 27.04.2022, 1 - набув чинності 07.05.2022]

(4) [Втратив чинність – RT I, 07.03.2023, 21 - набув чинності 17.03.2023]

(1) Якщо щодо заяви на підставі частини 1 § 113⁹ цього кодексу не ухвалено відмовного рішення, компетентний орган протягом 60 днів з дня затвердження результатів оцінювання заяв організовує між заявниками конкуруючих заяв конкурс на основі аукціону (далі — конкурс). [RT I, 27.04.2022, 1 - набув чинності 07.05.2022]

(2) Оголошуючи конкурс, компетентний орган визначає:

1) початкову ціну аукціону — у разі обтяження публічної водойми спорудою, стало не з'єднаною з берегом, яка не є морським вітропарком, — 12 500 євро за квадратний кілометр, а в разі обтяження публічної водойми вітроелектростанцією — 15 000 євро за квадратний кілометр; [RT I, 07.03.2023, 21 - набув чинності 17.03.2023]

2) розмір застави, яка для морських вітропарків становить два відсотки, а для інших споруд — десять відсотків від початкової ціни аукціону;

3) проведення конкурсу шляхом усного, письмового або електронного аукціону; [RT I, 07.03.2023, 21 - набув чинності 17.03.2023]

4) вимоги до пропозиції. [RT I, 27.04.2022, 1 - набув чинності 07.05.2022]

(3) Після визначення переможця конкурсу або в разі провалу конкурсу застава повертається. Заставу, сплачену переможцем конкурсу, зараховують у рахунок суми, запропонованої на аукціоні. [RT I, 27.04.2022, 1 - набув чинності 07.05.2022]

(4) Особі, яка спричинила визнання конкурсу таким, що не відбувся, на підставі пункту 2 або 3 частини 7 цього параграфа, застава не повертається. [RT I, 27.04.2022, 1 - набув чинності 07.05.2022]

(5) Компетентний орган не кваліфікує заявника конкуруючої заяви як учасника конкурсу, якщо він не сплатив заставу у встановлений строк. [RT I, 27.04.2022, 1 - набув чинності 07.05.2022]

(6) Компетентний орган відхиляє пропозицію учасника конкурсу, якщо пропозиція не відповідає вимогам. [RT I, 27.04.2022, 1 - набув чинності 07.05.2022]

(7) Компетентний орган визнає конкурс таким, що не відбувся, якщо:

1) порушено порядок проведення конкурсу;

2) після проведення конкурсу з'ясовується, що учасник, який переміг у конкурсі, подав неправдиві дані;

3) залишається лише одна пропозиція, що відповідає вимогам, після того як переможець конкурсу не сплачує запропоновану суму у встановлений строк або відкликає заяву на дозвіл на забудову; [RT I, 27.04.2022, 1 - набув чинності 07.05.2022]

4) жодну особу не зареєстровано як учасника аукціону; [RT I, 11.06.2024, 1 - набув чинності 21.06.2024]

5) не подано жодної пропозиції або жодної пропозиції, що відповідає вимогам; [RT I, 11.06.2024, 1 - набув чинності 21.06.2024]

6) на аукціоні виявлено домовленість учасників або узгоджені дії, які вплинули або могли істотно вплинути на результат аукціону; [RT I, 11.06.2024, 1 - набув чинності 21.06.2024]

7) виявляються інші обставини, зазначені організатором в умовах або повідомленні про аукціон. [RT I, 11.06.2024, 1 - набув чинності 21.06.2024]

(8) У разі визнання конкурсу таким, що не відбувся, компетентний орган протягом 30 днів з дня відкриття пропозицій організовує новий конкурс. [RT I, 27.04.2022, 1 - набув чинності 07.05.2022]

(9) Заявникові конкуруючої заяви, чиї дії або бездіяльність спричинили визнання конкурсу таким, що не відбувся, не дозволяється брати участь у новому конкурсі, що організовується на підставі частини 8 цього параграфа, і компетентний орган щодо його заяви ухвалює рішення про відмову в порушенні провадження з видачі дозволу на забудову. [RT I, 27.04.2022, 1 - набув чинності 07.05.2022]

(10) Провадження з видачі дозволу на забудову порушується стосовно учасника конкурсу, який пропонує на конкурсі найвищу ціну і сплачує запропоновану суму у строк, визначений у повідомленні про конкурс. [RT I, 27.04.2022, 1 - набув чинності 07.05.2022]

(11) [Втратив чинність – RT I, 11.06.2024, 1 - набув чинності 21.06.2024]

(12) Компетентний орган на підставі частини 10 цього параграфа визначає заявника, стосовно якого порушується провадження з видачі дозволу на забудову, і ухвалює рішення про порушення провадження з видачі дозволу на забудову протягом 90 днів з дня визначення зазначеного заявника. Щодо інших конкуруючих заяв компетентний орган у той самий строк ухвалює рішення про відмову в порушенні провадження з видачі дозволу на забудову. У обґрунтованому випадку компетентний орган має право продовжити строк. [RT I, 11.06.2024, 1 - набув чинності 21.06.2024]

(13) Провадження з видачі дозволу на забудову, порушене в порядку конкурсу, може завершитися відмовою у видачі дозволу на забудову, якщо в ході провадження з видачі дозволу на забудову виявляються обставини, передбачені § 113¹¹ цього кодексу. [RT I, 27.04.2022, 1 - набув чинності 07.05.2022]

(14) Порядок порушення провадження з видачі дозволу на забудову в порядку конкурсу встановлює міністр, відповідальний за галузь, постановою. [RT I, 07.03.2023, 21 - набув чинності 17.03.2023] ↗

(1) Компетентний орган відмовляє у порушенні провадження щодо дозволу на забудову, якщо надання дозволу на забудову є явно неможливим.

(2) Компетентний орган відмовляє у порушенні провадження щодо дозволу на забудову також у випадку, якщо:

1) на обмеженій ділянці водойми, що є предметом заяви, вже порушено провадження щодо надання іншого дозволу на забудову, на підставі якого з огляду на характер споруди, що зводиться, неможливо надати на цю ділянку другий дозвіл на забудову;

2) заява суперечить плануванню, що діє на обмеженій ділянці водойми, яка є предметом заяви;

3) на обмеженій ділянці водойми, що є предметом заяви, розпочато планування, і процедура планування не завершена;

4) для будівництва запланованої споруди необхідно скласти державне спеціальне планування;

5) має місце суттєвий негативний вплив на життя, здоров'я людини, довкілля або майно, якого неможливо достатньою мірою уникнути чи пом'якшити;

6) заявник дозволу на забудову чи пов'язана з ним особа або запланована споруда становить загрозу національній безпеці, безперебійності життєво важливої послуги, функціонуванню державного зв'язку, об'єкту державної оборони або економіці, і цю загрозу неможливо усунути;

7) стосовно заявника дозволу на забудову існує обставина, передбачена пунктами 3 і 4 частини 4 § 113⁵ цього кодексу або третім реченням частини 1 § 113⁹, або частиною 9 та другим реченням частини 12 § 113¹⁰, або пунктами 2, 4 і 6 частини 1 § 113¹³ чи частиною 3.

(3) Передбачене пунктом 3 частини 2 цього параграфа не застосовується до споруди, зазначеної в частині 2 § 104 цього кодексу, та до тимчасової споруди, якщо заявник дозволу на забудову згоден на те, що дозвіл на забудову надається зі строком дії, передбаченим частиною 4 § 113¹⁴.

(4) Компетентний орган приймає рішення про відмову у порушенні провадження щодо дозволу на забудову протягом 90 днів з дня, коли йому стала відома обставина, передбачена частиною 2 цього параграфа, якщо цим кодексом не встановлено інше. У обґрунтованому випадку компетентний орган має право продовжити строк. [RT I, 27.04.2022, 1 - jõust. 07.05.2022]

(1) Дозвіл на забудову надає компетентний орган у реєстрі споруд в електронній формі. [RT I, 11.06.2024, 1 - jõust. 01.08.2024]

(2) Під час надання дозволу на забудову визначаються такі умови дозволу на забудову:

1) володілець дозволу на забудову;

2) координати та розмір у квадратних метрах обтяжуваної ділянки публічної водойми, у тому числі ділянки, охопленої спорудою;

3) місцезнаходження споруди на обтяжуваній ділянці;

4) цільове призначення використання споруди;

5) допустима максимальна висота та глибина споруди, а також інші суттєві технічні дані споруди;

6) найбільша допустима кількість споруд і найбільша допустима площа під спорудою;

7) строк дії дозволу на забудову;

8) обмеження використання дозволу на забудову;

9) інші необхідні умови.

(2¹) Для дозволу на забудову морського вітропарку на додаток до умов, передбачених частиною 2 цього параграфа, можуть визначатися умови, передбачені пунктами 5 і 6 частини 3 § 42, пунктом 2 частини 1 § 109 цього кодексу та пунктами 5–10, 12 і 15 частини 1 § 193 закону про воду. [RT I, 11.06.2024, 1 - jõust. 21.06.2024]

(2²) Компетентний орган подає дані та документи, передбачені частиною 3¹ § 113³ цього кодексу, Департаменту довкілля для встановлення умов спеціального водокористування. Департамент довкілля подає письмово умови спеціального водокористування протягом 30 днів з дня отримання даних та документів. [RT I, 11.06.2024, 1 - jõust. 21.06.2024]

(2³) Після отримання умов, передбачених частиною 2² цього параграфа, компетентний орган подає проект дозволу на забудову морського вітропарку:

1) на погодження органу, компетенція якого, що випливає з правового акта, пов'язана з предметом дозволу на будівництво або водокористування;

2) у разі потреби для висловлення думки особі, чиїх прав чи інтересів може стосуватися споруда або будівництво. [RT I, 11.06.2024, 1 - jõust. 21.06.2024]

(2⁴) Якщо погоджувач або особа, що надає думку, протягом 30 днів з дня отримання проекту дозволу на забудову морського вітропарку не відмовила у погодженні чи не висловила думку та не клопотала про продовження строку, проект дозволу на забудову вважається мовчазно погодженим погоджувачем або припускається, що особа, яка надає думку, не бажає висловлювати думку щодо проекту дозволу на забудову, якщо законом не встановлено інше. [RT I, 11.06.2024, 1 - jõust. 21.06.2024]

(2⁵) Дозвіл на забудову морського вітропарку надається протягом 90 днів з дня подання даних та документів, зазначених у частині 3¹ § 113³ цього кодексу. [RT I, 11.06.2024, 1 - jõust. 21.06.2024]

(3) Спираючись на результати оцінки впливу на довкілля та досліджень, під час розгляду дозволу на забудову обтяжувану ділянку публічної водойми відносно наданих координат можна зсунути або збільшити до 33 відсотків порівняно з обтяжуваною ділянкою, визначеною в рішенні про порушення провадження щодо дозволу на забудову, а зменшити можна в більшому обсязі. Обтяжувану ділянку публічної водойми не можна зсувати або збільшувати так, щоб вона охоплювала те саме місцезнаходження, на яке надано дозвіл на забудову або де порушено провадження щодо іншого дозволу на забудову, і спільна реалізація цих дозволів є неможливою.

(4) Щодо збільшення або зсуву обтяжуваної ділянки публічної водойми понад 33 відсотки компетентний орган запитує думку відповідного органу в порядку, передбаченому § 113⁵ цього кодексу. [RT I, 27.04.2022, 1 - jõust. 07.05.2022]

(1) Компетентний орган відмовляє у видачі дозволу на забудову, якщо:

1) заявник на дозвіл на забудову не виконав умов, визначених у рішенні про початок провадження щодо дозволу на забудову, і не звернувся за новим строком для їх виконання;

2) умови дозволу на забудову, що запитується, суперечать чинному дозволу на забудову;

3) умови дозволу на забудову, що запитується, суперечать чинному плануванню;

4) умови дозволу на забудову, що запитується, суперечать інтересам державної безпеки;

5) існує суттєвий негативний вплив на життя, здоров'я людини, довкілля або майно, якого неможливо достатньою мірою уникнути чи пом'якшити;

6) споруда, що є суттєвою частиною дозволу на забудову, порушувала б повітряний рух, судноплавство на судноплавному шляху чи в акваторії порту або безпечне швартування суден;

7) площу обтяжуваної ділянки публічної водойми, що запитується, за результатами провадження щодо дозволу на забудову необхідно змінити, а заявник на дозвіл на забудову не згоден зі зміною обтяжуваної ділянки.

(1¹) При видачі дозволу на забудову для морського вітропарку додатково до підстав, наведених у частині 1 цього параграфа, застосовуються підстави для відмови, встановлені пунктами 1–3 і 5 § 44 цього Кодексу. [RT I, 11.06.2024, 1 - набув чинності 21.06.2024]

(1²) При видачі дозволу на забудову для морського вітропарку можуть застосовуватися підстави для відмови у видачі дозволу, встановлені пунктами 8–10 частини 3 § 192 Закону про воду. [RT I, 11.06.2024, 1 - набув чинності 21.06.2024]

(2) Компетентний орган може відмовити у видачі дозволу на забудову також у випадку, якщо щодо заявника на дозвіл на забудову, пов'язаної з ним особи чи планованої споруди існує обґрунтований сумнів, що це може загрожувати державній безпеці, безперебійності життєво важливої послуги, функціонуванню державного зв'язку, об'єкту державної оборони або економіці, або якщо заявник на дозвіл на забудову для морського вітропарку не виконав обов'язку, що випливає з частини 3¹ § 113³ цього Кодексу, і не подав вагомого обґрунтування для продовження строку. [RT I, 11.06.2024, 1 - набув чинності 21.06.2024]

(3) Компетентний орган може відмовити у видачі дозволу на забудову особі, яка не є громадянином чи юридичною особою Естонії або держави — учасниці угоди про Європейський економічний простір і чий запитуваний дозвіл на забудову не виходить із суттєвих інтересів держави. [RT I, 27.04.2022, 1 - набув чинності 07.05.2022]

(1) Дозвіл на забудову діє до 50 років. При визначенні строку дії дозволу на забудову компетентний орган враховує вид і призначення споруди.

(2) Компетентний орган може за заявою власника дозволу на забудову продовжити строк дії дозволу на забудову на строк до 50 років. Заява про продовження дозволу на забудову подається щонайменше за три місяці до закінчення строку дії дозволу на забудову.

(3) До продовження строку дії дозволу на забудову застосовуються положення § 113¹⁵ цього Кодексу.

(4) Якщо заява про дозвіл на забудову подається щодо ділянки, де розпочато планування і провадження з планування не завершено, компетентний орган може видати тимчасовий дозвіл на забудову. Тимчасовий дозвіл на забудову переглядається протягом одного року з моменту затвердження планування. Якщо між тимчасовим дозволом на забудову і затвердженим плануванням немає суперечності, компетентний орган видає на тих самих умовах, що й тимчасовий дозвіл на забудову, дозвіл на забудову зі строком, визначеним відповідно до частини 1 цього параграфа. У разі суперечності з плануванням дозвіл на забудову не видається, а тимчасовий дозвіл на забудову втрачає чинність. [RT I, 27.04.2022, 1 - набув чинності 07.05.2022]

[RT I, 11.06.2024, 1 - набув чинності 21.06.2024]

(1) Компетентний орган може за заявою власника дозволу на забудову або з власної ініціативи змінити умови дозволу на забудову. [RT I, 27.04.2022, 1 - набув чинності 07.05.2022]

(2) Компетентний орган може за заявою власника дозволу на забудову передати дозвіл на забудову іншій особі. [RT I, 27.04.2022, 1 - набув чинності 07.05.2022]

(3) Компетентний орган відмовляє у зміні умов чи даних дозволу на забудову, якщо наявні підстави для відмови у видачі дозволу на забудову. [RT I, 27.04.2022, 1 - набув чинності 07.05.2022]

(4) Компетентний орган може змінити умови дозволу на забудову для морського вітропарку, пов'язані зі спеціальним водокористуванням, крім встановленого частинами 1–3 цього параграфа, також на підставі пункту 2 частини 1 § 59 Закону про загальну частину кодексу довкілля. [RT I, 11.06.2024, 1 - набув чинності 21.06.2024]

(5) Департамент довкілля може повністю або частково зупинити діяльність, пов'язану зі спеціальним водокористуванням, на строк до трьох місяців, якщо наявні такі умови:

1) при спорудженні морського вітропарку використання права спеціального водокористування супроводжується суттєвим порушенням довкілля, яке неможливо було передбачити під час видачі дозволу, або якщо передбачені дозволом заходи з пом'якшення виявилися недостатніми;

2) причинний зв'язок між спеціальним водокористуванням і суттєвим порушенням довкілля доведено, та

3) інтерес у незупиненні діяльності, пов'язаної зі спеціальним водокористуванням, не є переважним. [RT I, 11.06.2024, 1 - набув чинності 21.06.2024]

(1) Якщо дозвіл на забудову перейшов до іншої особи в порядку універсального правонаступництва, компетентний орган змінює дані власника дозволу на забудову на підставі заяви універсального правонаступника або з власної ініціативи.

(2) При переході дозволу на забудову до універсального правонаступника інші умови дозволу на забудову залишаються незмінними. [RT I, 27.04.2022, 1 - набув чинності 07.05.2022]

(1) Особа, яка бажає набути дозвіл на забудову або істотну участь у розумінні § 9 закону про ринок цінних паперів у господарському товаристві, що володіє дозволом на забудову (далі в цьому параграфі — набувач), перед набуттям дозволу на забудову або істотної частки товариства подає компетентному органу заяву, яка містить щонайменше такі дані:

1) ім'я набувача, місцезнаходження, реєстраційний код або особовий код, а за відсутності останнього — дату народження, дані про участь в іншій юридичній особі або майновому комплексі, а також дані про осіб, над якими набувач має контроль;

2) перелік учасників або акціонерів набувача — юридичної особи, дані про кількість акцій або розмір частки та кількість голосів, що належать кожному учаснику чи акціонеру в юридичній особі або майновому комплексі, а також дані про осіб, які мають контроль над учасниками або акціонерами набувача — юридичної особи;

3) ім'я та прізвище, особовий код, а за його відсутності — дату народження кожного члена правління та ради набувача — юридичної особи;

4) щодо набувача — юридичної особи, який входить до консолідаційної групи, — опис структури консолідаційної групи разом із даними про розмір участі підприємців, що до неї входять.

(2) Набувач — юридична особа, який заснований і діяльність якого відбувається переважно за межами Естонії, подає зазначені в частині 1 цього параграфа дані разом зі звітом за останній господарський рік, перекладені естонською або англійською мовою та засвідчені посвідкою публічного документа (апостилем).

(3) Компетентний орган може вимагати додаткові дані для уточнення та перевірки даних, зазначених у частинах 1 і 2 цього параграфа.

(4) Компетентний орган запитує думку відповідних установ щодо відчуження дозволу на забудову або істотної участі в господарському товаристві, що володіє дозволом на забудову, іншій особі.

(5) Компетентний орган приймає рішення про дозвіл переходу дозволу на забудову або набуття істотної участі в господарському товаристві, що володіє дозволом на забудову, або про відмову в цьому, враховуючи щодо набувача положення § 113¹³ цього кодексу. Якщо компетентний орган приймає рішення про відмову в переході дозволу на забудову або в набутті істотної участі в господарському товаристві, що володіє дозволом на забудову, то відчуження та набуття дозволу на забудову заборонені, а правочин, вчинений із порушенням заборони, є нікчемним.

(6) Після переходу дозволу на забудову до іншої особи компетентний орган змінює дані про власника в дозволі на забудову. Інші умови дозволу на забудову при переході залишаються незмінними. [RT I, 27.04.2022, 1 - jõust. 07.05.2022]

(1) Компетентний орган може визнати дозвіл на забудову недійсним за власною ініціативою або на підставі заяви власника дозволу на забудову.

(2) Компетентний орган визнає дозвіл на забудову недійсним, якщо:

1) власник дозволу на забудову про це клопоче;

2) власник дозволу на забудову істотно порушив умови дозволу на забудову;

3) власнику дозволу на забудову, за винятком дозволу на забудову морського вітропарку, протягом п'яти років після отримання дозволу на забудову не було видано дозволу на будівництво на території, обтяженій дозволом на забудову, і він не клопотав про продовження строку; [RT I, 11.06.2024, 1 - jõust. 21.06.2024]

4) власник дозволу на забудову протягом двох років з моменту знищення або втрати придатності до використання будівлі, що є істотною частиною дозволу на забудову, не подав заяви на дозвіл на будівництво та не клопотав про новий строк для подання заяви на дозвіл на будівництво;

5) будівля, що є істотною частиною дозволу на забудову, є небезпечною для життя, здоров'я людини, майна, довкілля, державної безпеки, безперебійності життєво важливої послуги, функціонування державного зв'язку, об'єкта державної оборони або економіки;

6) власник дозволу на забудову протягом трьох послідовних строків сплати прострочив сплату плати за забудову;

7) власник дозволу на забудову подав завідомо неправдиві дані, які вплинули на прийняття рішення про видачу дозволу на забудову.

(2¹) Компетентний орган може, крім передбаченого в частинах 1 і 2 цього параграфа, визнати дозвіл на забудову морського вітропарку недійсним на підставі пункту 1 частини 2 § 62 закону про загальну частину екологічного кодексу або пункту 4 частини 2 § 194 закону про воду. [RT I, 11.06.2024, 1 - jõust. 21.06.2024]

(3) Компетентний орган може визнати дозвіл на забудову недійсним у випадку, якщо після його видачі виявиться підстава, передбачена в частині 2 § 113¹³ цього кодексу.

(3¹) Компетентний орган може визнати дозвіл на забудову недійсним у випадку, якщо власник дозволу на забудову морського вітропарку протягом семи років після отримання дозволу на забудову не отримав дозволу на використання морського вітропарку, для спорудження якого клопотали про дозвіл на забудову, і не подав обґрунтованої заяви про продовження строку. [RT I, 11.06.2024, 1 - jõust. 21.06.2024]

(4) Компетентний орган вирішує питання про визнання дозволу на забудову недійсним після того, як він зробив власнику дозволу на забудову припис про усунення недоліків, але власник дозволу на забудову його не виконав. [RT I, 27.04.2022, 1 - jõust. 07.05.2022]

(1) Якщо під час дії дозволу на забудову частина публічної водойми, обтяжена дозволом на забудову, стійко перетворюється на суходіл, дозвіл на забудову втрачає чинність з моменту утворення кадастрової одиниці.

(2) Власник дозволу на забудову має право вимагати встановлення права забудови на утворену нерухому річ на тих самих умовах, що й дозвіл на забудову. Заяву про встановлення права забудови розглядає компетентний орган. [RT I, 27.04.2022, 1 - jõust. 07.05.2022]

(1) Власник дозволу на забудову зобов'язаний при припиненні чинності дозволу на забудову видалити будівлю, що є істотною частиною дозволу на забудову, з публічної водойми, якщо в умовах дозволу на забудову не визначено інакше. [RT I, 27.04.2022, 1 - jõust. 07.05.2022]

(1) У разі обтяження публічної водойми спорудою, що постійно не з'єднана з берегом, власник споруди зобов'язаний щороку сплачувати плату за забудову. [RT I, 27.04.2022, 1 - набув чинності 07.05.2022]

(2) Розмір плати за забудову становить три відсотки від ціни, обчисленої на основі середньої вартості в Естонії землі з цільовим призначенням, що відповідає меті використання споруди, і обчислюється виходячи з площі обтяжуваної ділянки публічної водойми. [RT I, 27.04.2022, 1 - набув чинності 01.01.2024]

(3) [Втратив чинність – RT I, 27.04.2022, 1 - набув чинності 01.01.2024]

(3¹) Розмір плати за забудову у разі обтяження публічної водойми вітроелектростанцією становить 1,5 відсотка від добутку двох таких показників:

1) обсяг електроенергії, виробленої вітроелектростанцією, як відданої в мережу, так і не приєднаної до мережі, але не менше ніж 70 відсотків номінальної потужності вітроелектростанції, помножених на 4000;

2) середня біржова ціна електроенергії наступного дня цінової зони Естонії на Nord Pool за відповідний рік. [RT I, 27.04.2022, 1 - набув чинності 01.01.2024]

(4) Для визначення плати за забудову Земельно-просторовий департамент (Maa- ja Ruumiamet) обчислює на основі результатів чергового оцінювання землі, проведеного відповідно до закону про оцінювання землі, середню вартість землі за цільовими призначеннями по всій території Естонії. [RT I, 04.12.2024, 1 - набув чинності 01.01.2025]

(1) Плата за забудову нараховується починаючи з дня, наступного за днем видачі дозволу на будівництво на підставі дозволу на забудову. Плату за забудову необхідно сплачувати до закінчення строку дії дозволу на забудову або визнання його недійсним. Якщо споруду видаляють з публічної водойми після закінчення строку дії дозволу на забудову або визнання його недійсним, плату за забудову необхідно сплачувати до видалення споруди з публічної водойми.

(2) Володілець дозволу на забудову сплачує плату за забудову державі один раз на рік за попередній календарний рік до дати, встановленої частиною 2 § 216 закону про воду.

(2¹) Володілець дозволу на забудову морського вітропарку подає Департаменту захисту прав споживачів і технічного нагляду (далі – компетентний орган) дані, зазначені в частині 3¹ § 113²¹ цього кодексу, за календарний рік до 31 січня наступного року. Компетентний орган порівнює подані дані з даними оператора основної мережі. [RT I, 27.04.2022, 1 - набув чинності 01.01.2024]

(3) Після видачі дозволу на будівництво до початку використання споруди за запланованим призначенням плату за забудову необхідно сплачувати в розмірі десяти відсотків від ставки плати, встановленої частиною 2 або 3 § 113²¹ цього кодексу. Плату за забудову необхідно сплачувати в повному розмірі починаючи з початку використання споруди за запланованим призначенням.

(3¹) У разі морського вітропарку від видачі дозволу на будівництво або дозволу на забудову, встановленого частиною 1² § 113¹ цього кодексу, до початку використання споруди за запланованим призначенням плату за забудову необхідно сплачувати в розмірі 0,15 відсотка від мінімальної плати за забудову, встановленої частиною 3¹ § 113²¹ цього кодексу. Плату за забудову необхідно сплачувати в розмірі, встановленому частиною 3¹ § 113²¹ цього кодексу, починаючи з початку використання вітроелектростанції за запланованим призначенням. Початком використання за запланованим призначенням у разі морського вітропарку вважається момент, коли морський вітропарк розпочинає виробництво електроенергії. [RT I, 11.06.2024, 1 - набув чинності 21.06.2024]

(4) Плата за забудову сплачується згідно з порядком, встановленим частинами 2 та 4–6 § 216 закону про воду. [RT I, 27.04.2022, 1 - набув чинності 07.05.2022]

(1) Володілець дозволу на забудову морського вітропарку зобов'язаний подавати раз на рік органу, визначеному в постанові, встановленій на підставі частини 3 § 195 закону про воду, через інформаційну систему екологічних рішень звіт про водокористування щодо таких видів діяльності:

1) поглиблення водойми або розміщення ґрунту, вийнятого під час поглиблення, на дні водойми обсягом від 100 кубічних метрів;

2) розміщення твердих речовин у водоймі обсягом від 100 кубічних метрів;

3) скидання (кадування) обсягом від 100 кубічних метрів.

(2) До подання звіту, поданого на підставі частини 1 цього параграфа, застосовуються залежно від дозволеної діяльності вимоги, встановлені на підставі частини 3 § 195 закону про воду.

(3) Обов'язок звітності, встановлений на підставі частини 1 цього параграфа, припиняється, коли завершено діяльність, пов'язану зі спеціальним водокористуванням, і щодо неї подано звіт про водокористування. [RT I, 11.06.2024, 1 - набув чинності 21.06.2024]

(1) Положення цієї глави застосовуються до споруди оборонного призначення та споруди органу безпеки, а також до інфраструктури державного кордону. Положення цієї глави застосовуються до дороги оборонного призначення. [RT I, 01.02.2019, 3 - набув чинності 11.02.2019]

(1) Споруда оборонного призначення в розумінні цього кодексу — це споруда сфери управління Міністерства оборони або споруда, що перебуває у володінні сфери управління Міністерства оборони, зокрема дорога оборонного призначення.

(1¹) Крім установленого частиною 1 цього параграфа, Уряд Республіки може за пропозицією міністра, відповідального за галузь, і на підставі відповідної оцінки загроз визначити спорудою оборонного призначення споруду, єдиною метою якої є забезпечення безпеки держави, зокрема військової оборони держави, або подолання надзвичайної ситуації. [RT I, 12.05.2026, 1 - набув чинності 15.05.2026]

(2) Споруда органу безпеки в розумінні цього кодексу — це споруда, що перебуває у володінні органу безпеки.

(3) Інфраструктура державного кордону в розумінні цього кодексу — це споруда, необхідна для охорони державного кордону. [RT I, 01.02.2019, 3 - набув чинності 11.02.2019]