Elektroonilise side seadus

(1) Метою цього закону є створення умов, необхідних для розвитку електронного зв'язку, щоб сприяти розвитку мереж і послуг електронного зв'язку, не надаючи переваги конкретним технологіям, і забезпечити захист інтересів користувачів послуги електронного зв'язку шляхом сприяння вільній конкуренції, а також доцільне та справедливе планування, виділення й використання радіочастот і нумерації.

(2) Цей закон встановлює вимоги до загальнодоступних мереж і послуг електронного зв'язку, до використання електронних контактних даних для прямого маркетингу, до ведення радіозв'язку, до управління радіочастотами й нумерацією та до радіообладнання, а також державний нагляд за виконанням цих вимог і відповідальність за порушення цих вимог. [RT I, 17.05.2016, 1 - набув чинності 13.06.2016]

(3) Цей закон не поширюється на послугу інформаційного суспільства у значенні закону про послуги інформаційного суспільства, якщо цим законом не встановлено інше. [RT I 2010, 38, 230 - набув чинності 10.07.2010]

(4) До адміністративного провадження, передбаченого цим законом, застосовуються положення закону про адміністративне провадження з урахуванням особливостей, встановлених цим законом.

(5) [Втратив чинність – RT I, 29.06.2014, 1 - набув чинності 01.07.2014]

(1) У цьому законі поняття вживаються в такому значенні:

1) субабонентська лінія — це фізичне з'єднання між кінцевою точкою фіксованої мережі електронного зв'язку та проміжним розподільним пунктом; [RT I, 23.03.2011, 1 - набув чинності 25.05.2011]

2) [Втратив чинність – RT I, 17.05.2016, 1 - набув чинності 13.06.2016]

3) [Втратив чинність – RT I, 17.05.2016, 1 - набув чинності 13.06.2016]

4) [Втратив чинність – RT I, 17.05.2016, 1 - набув чинності 13.06.2016]

4¹) електромагнітна сумісність — це здатність радіообладнання задовільно функціонувати в електромагнітному середовищі, не створюючи електромагнітних завад іншому обладнанню, що перебуває в цьому середовищі; [RT I, 17.05.2016, 1 - набув чинності 13.06.2016]

4²) невдалий виклик — це випадок, коли з'єднання було створено, але на нього не відповіли, або з'єднання не виникло через управління мережею електронного зв'язку; [RT I 2007, 63, 397 - набув чинності 17.12.2007]

5) підприємець електронного зв'язку (далі — підприємець зв'язку) — це особа, яка надає кінцевому користувачеві або іншому надавачеві загальнодоступної послуги електронного зв'язку загальнодоступну послугу електронного зв'язку;

6) послуга електронного зв'язку — це послуга, що надається на погоджених умовах через мережу електронного зв'язку, якою є послуга доступу до інтернету, послуга міжособового зв'язку або інша послуга, що повністю або переважно полягає в передаванні сигналів, але не є медіапослугою; [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

7) користувач послуги електронного зв'язку (далі — користувач послуги зв'язку) — це особа, яка користується загальнодоступною послугою електронного зв'язку;

8) мережа електронного зв'язку — це система передавання разом з необхідними для її роботи комутаційними пристроями та іншими допоміжними системами, яка дає змогу передавати та спрямовувати сигнали через кабель, а також радіо-, оптичними чи іншими електромагнітними засобами. Зокрема, мережами електронного зв'язку, незалежно від характеру інформації, що передається через них, є супутникова мережа, телефонна мережа, мережа передавання даних, мережа мобільного телефонного зв'язку, мовленнєва мережа, мережа кабельного мовлення та система електричних кабелів, якщо вона використовується для передавання чи спрямування сигналів;

8¹) електронні контактні дані — це дані, які дають змогу передавати особі інформацію через мережу електронного зв'язку, у тому числі факсом, електронною поштою або коротким чи мультимедійним повідомленням; [RT I 2010, 38, 230 - набув чинності 10.07.2010]

8²) дані про місцезнаходження особи, яка телефонує, — це відомості про місцезнаходження мобільного термінального обладнання особи, яка телефонує, або, у разі немобільного термінального обладнання, про фізичне місцезнаходження кінцевої точки загальнодоступної мережі електронного зв'язку; [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

8³) з'єднання екстреної допомоги — це з'єднання через послугу міжособового зв'язку між особою, яка телефонує, та Центром тривоги, метою якого є отримання екстреної допомоги; [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

8⁴) послуга доступу до інтернету — це загальнодоступна послуга електронного зв'язку, якою забезпечується доступ до інтернету та через нього — до під'єднаних до інтернету кінцевих точок, незалежно від використовуваної мережевої технології чи термінального обладнання; [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

9) самопланована смуга радіочастот — це смуга радіочастот, використання якої організовує сам користувач радіочастот відповідно до умов, встановлених частотним дозволом;

9¹) послуга міжособового зв'язку — це загальнодоступна послуга електронного зв'язку, яка не охоплює послуг, що уможливлюють міжособове взаємне спілкування як менш істотну додаткову можливість, нерозривно пов'язану з іншою послугою, але дає змогу через загальнодоступну мережу електронного зв'язку здійснювати міжособове взаємне спілкування між скінченною кількістю осіб і за якої особи, які ініціювали зв'язок або беруть у ньому участь, визначають отримувача інформації; [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

9²) спільний доступ до абонентської лінії — це доступ підприємця зв'язку до абонентської лінії або субабонентської лінії іншого підприємця зв'язку, яким уможливлюється часткове використання відповідної потужності інфраструктури мережі електронного зв'язку; [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

10) пристрій стеження — це система технічних засобів, яку використовує орган, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, або орган безпеки для обмеження права на таємницю повідомлення;

11) послуга кабельного мовлення — це загальнодоступна послуга електронного зв'язку, яка полягає в передаванні кінцевому користувачеві телевізійних або радіопередач чи телевізійних або радіопрограм за погоджену плату;

12) мережа кабельного мовлення — це мережа електронного зв'язку, створена для надання послуги кабельного мовлення;

12¹) ідентифікатор користувача — це персональний ідентифікатор, який надається клієнтові з метою користування інтернет-з'єднанням або інтернет-послугою; [RT I 2007, 63, 397 - набув чинності 17.12.2007]

13) [Втратив чинність – RT I, 23.03.2011, 1 - набув чинності 25.05.2011]

14) абонентська лінія (local loop) — це фізичне з'єднання між кінцевою точкою фіксованої мережі електронного зв'язку та головним розподільником або іншим відповідним пристроєм; [RT I, 23.03.2011, 1 - набув чинності 25.05.2011]

14¹) модуль ідентифікації клієнта (Subscriber Identity Module) — це наданий підприємцем зв'язку в користування клієнтові носій даних, який дає змогу через термінальне обладнання загальнодоступної мережі електронного зв'язку користуватися загальнодоступною послугою електронного зв'язку; [RT I, 23.03.2011, 1 - набув чинності 25.05.2011]

15) клієнт — це особа, яка користується загальнодоступною послугою електронного зв'язку і має для користування загальнодоступною послугою електронного зв'язку договір з підприємцем зв'язку;

16) здатність до взаємодії — це технічна та логічна сумісність взаємопов'язаних загальнодоступних мереж електронного зв'язку і однорідних загальнодоступних послуг електронного зв'язку, що надаються за їх посередництвом, або їх частин; [RT I, 23.03.2011, 1 - набув чинності 25.05.2011]

17) виклик — це з'єднання, створене під час надання послуги міжособового зв'язку, яке дає змогу здійснювати двостороннє голосове спілкування; [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

18) ініціювання виклику — це передавання виклику з кінцевої точки загальнодоступної мережі електронного зв'язку до точки взаємоз'єднання; [RT I, 23.03.2011, 1 - набув чинності 25.05.2011]

18¹) спроба виклику — це випадок виклику, за якого з'єднання не було створено; [RT I 2007, 63, 397 - набув чинності 17.12.2007]

19) завершення виклику — це передавання виклику з точки взаємоз'єднання до кінцевої точки загальнодоступної мережі електронного зв'язку; [RT I, 23.03.2011, 1 - набув чинності 25.05.2011]

20) транзит виклику — це передавання виклику між двома точками взаємоз'єднання;

20¹) ідентифікатор соти (Cell ID) — це ідентифікатор, який показує, з якої базової станції було ініційовано послугу мобільного телефонного зв'язку або в якій базовій станції її було завершено; [RT I 2007, 63, 397 - набув чинності 17.12.2007]

21) [Втратив чинність – RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

22) [Втратив чинність – RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

23) інтерфейс — це спільна межа між двома функціональними одиницями, визначена відповідними функціями, фізичним з'єднанням, обміном сигналами та іншими подібними властивостями;

24) лінія — це сукупність технічних засобів, яка з'єднує кінцеву точку з точкою під'єднання;

25) лінійна споруда — це стаціонарно з'єднана з основою частина мережі електронного зв'язку, якою є, зокрема, підземний кабель, кабель, розташований на дні водойми, кабельний тунель, кабельна каналізація, сукупність кабелів або проводів, закріплених на будівлях і стовпах, разом з комутаційним, розподільним та кінцевим обладнанням, регенератор, контейнер електронного обладнання зв'язку та щогла радіозв'язку, а також технічна мережа і технічна споруда в розумінні закону про речове право; [RT I, 23.03.2015, 3 - набув чинності 01.07.2015]

26) договір про приєднання — це договір про надання загальнодоступної послуги електронного зв'язку кінцевому користувачеві, змістом якого є створення необхідного з'єднання із загальнодоступною мережею електронного зв'язку та його підтримання; [RT I, 23.03.2011, 1 - набув чинності 25.05.2011]

27) кінцевий користувач — це клієнт, який сам не надає загальнодоступної послуги електронного зв'язку;

28) наскрізна з'єднуваність — це з'єднуваність між кінцевими користувачами;

29) короткий номер — це десяткове число з трьох — шести знаків, яке може використовуватися для надання загальнодоступної послуги електронного зв'язку або для спрощеного набору підприємця зв'язку чи інших адресатів, у тому числі Центру тривоги; [RT I, 02.10.2025, 2 - набув чинності 12.10.2025]

30) код короткого вибору — це цифровий або розділовий знак чи їх комбінація, пов'язана з наданим клієнтові номером, що належить до естонського плану нумерації, і яка використовується для надання клієнтові загальнодоступної послуги електронного зв'язку;

30¹) послуга міжмашинного зв'язку (Machine to Machine Communications) — це створення з'єднання через загальнодоступну мережу електронного зв'язку між двома або більше машинами чи між людиною і машиною без використання при цьому двостороннього передавання голосу; [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

31) послуга мобільного телефонного зв'язку — це загальнодоступна послуга електронного зв'язку, яка дає змогу здійснювати та приймати внутрішньодержавні й міжнародні виклики у невизначеному місцезнаходженні, а також отримувати доступ до послуг екстреної допомоги за допомогою номера, що належить до естонського або міжнародного плану нумерації, чи пов'язаного з ним коду короткого вибору шляхом створення часткового або повного радіозв'язку;

32) мережа мобільного телефонного зв'язку — це загальнодоступна мережа електронного зв'язку без стаціонарних кінцевих точок, яка дає змогу передавати виклик і відповідає вимогам, встановленим для мережі мобільного телефонного зв'язку; [RT I, 23.03.2011, 1 - набув чинності 25.05.2011]

32¹) мультиплексор — це пристрій, за допомогою якого медіапослуга або послуга передавання даних перетворюється на єдиний цифровий потік даних, що передається до радіопередавального обладнання; [RT I, 06.01.2011, 1 - набув чинності 16.01.2011]

32²) послуга мультиплексування — це послуга електронного зв'язку, якою власник мультиплексора перетворює медіапослугу або послугу передавання даних на єдиний цифровий потік даних і передає його через радіопередавальне обладнання; [RT I, 06.01.2011, 1 - набув чинності 16.01.2011]

33) номер — це десяткове число відповідно до рекомендації E.164 Міжнародного союзу електрозв'язку (International Telecommunication Union – ITU), яке використовується для надання загальнодоступної послуги електронного зв'язку;

34) мобільність номера — це можливість клієнта зберегти наданий йому в користування на підставі договору про приєднання номер у разі зміни ним надавача загальнодоступної послуги електронного зв'язку або географічного місця користування послугою зв'язку;

34¹) номерна послуга міжособового зв'язку — це послуга міжособового зв'язку, яка дає змогу створити з'єднання з номером, що належить до естонського або міжнародного плану нумерації; [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

34²) безномерна послуга міжособового зв'язку — це послуга міжособового зв'язку, яка не дає змоги створити з'єднання з номером, що належить до естонського або міжнародного плану нумерації; [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

35) нумерація — це визначені планом нумерації номери, короткі номери, службові номери, ідентифікаційні коди та префікси;

36) префікс — це розділовий знак, цифровий знак або комбінація цифрових знаків, які набираються перед набором певного номера чи короткого номера;

37) виділена лінія — це з'єднання, що дає змогу здійснювати некомутоване передавання сигналів між двома точками загальнодоступної мережі електронного зв'язку; [RT I, 23.03.2011, 1 - набув чинності 25.05.2011]

38) послуга виділеної лінії — це загальнодоступна послуга електронного зв'язку, яка полягає в наданні клієнтові виділеної лінії в користування;

39) радіозавада — це електромагнітна хвиля, яка порушує роботу обладнання та систем, у тому числі навігаційного обладнання, або в інший спосіб перериває, ускладнює чи істотно спотворює інший законно діючий радіозв'язок або надання медіапослуги; [RT I, 06.01.2011, 1 - набув чинності 16.01.2011]

39¹) радіомережа локального доступу (Radio Local Area Network) — це система доступу малої потужності та радіусу дії, яка використовує радіочастоти без частотного дозволу; [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

39²) радіоінтерфейс — це технічна норма, що застосовується щодо використання радіочастоти; [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

40) радіопередавальне обладнання — це обладнання, яке використовується для передавання сигналів на радіочастотному каналі;

41) радіочастота — це частота коливань електромагнітної хвилі, що вільно поширюється у відкритому середовищі, на частотах до 3000 ГГц; [RT I, 17.05.2016, 1 - набув чинності 13.06.2016]

42) смуга радіочастот — це діапазон радіочастот, визначений для конкретного призначення в радіорегламенті, що доповнює конвенцію та статут Міжнародного союзу електрозв'язку, і в естонському плані радіочастот;

43) радіочастотний канал — це частина смуги радіочастот, необхідна для передавання сигналів за допомогою радіопередавального обладнання і визначена центральною частотою та шириною смуги цієї частини смуги радіочастот або верхньою та нижньою граничними частотами;

43¹) спільне використання радіочастот — це доступ двох або більше осіб до використання однієї і тієї самої смуги радіочастот у погодженому порядку; [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

44) радіообладнання — це електричний або електронний пристрій, який випромінює чи приймає радіочастоти з метою радіозв'язку або радіовизначення, а також електричний чи електронний пристрій, до якого додано приладдя для випромінювання або приймання радіочастот з метою радіовизначення; [RT I, 17.05.2016, 1 - набув чинності 13.06.2016]

44¹) введення радіообладнання в експлуатацію — це перше використання радіообладнання кінцевими користувачами в Європейському Союзі; [RT I, 17.05.2016, 1 - набув чинності 13.06.2016]

44²) клас радіообладнання — це радіообладнання, обмежене характерними та однорідними визначеними технічними показниками, призначенням, способом і можливостями використання, та радіоінтерфейс, для якого це радіообладнання призначене; [RT I, 17.05.2016, 1 - набув чинності 13.06.2016]

45) радіозв'язок — це створення з'єднання та передавання сигналів з метою передавання інформації, у якому носієм інформації є електромагнітна хвиля, що поширюється у відкритому середовищі;

45¹) радіовизначення — це визначення місцезнаходження, швидкості або інших показників об'єкта чи отримання пов'язаної з цими показниками інформації з використанням властивостей поширення радіочастоти; [RT I, 17.05.2016, 1 - набув чинності 13.06.2016]

46) радіоприймальне обладнання — це обладнання, яке використовується для приймання сигналів на радіочастотному каналі;

46¹) послуга роумінгу — це послуга електронного зв'язку, якою надавач послуги мобільного телефонного зв'язку дає змогу своєму клієнтові користуватися послугою мобільного телефонного зв'язку в іншій мережі мобільного телефонного зв'язку; [RT I 2007, 63, 397 - набув чинності 17.12.2007]

46²) міжнародний код термінального обладнання мобільного зв'язку (далі — ідентифікаційний код термінального обладнання) — це унікальний електронний код термінального обладнання мережі мобільного телефонного зв'язку, який містить інформацію про виробника, модель і серійний номер обладнання; [RT I 2009, 37, 252 - набув чинності 10.07.2009]

46³) мовленнєва мережа — це загальнодоступна мережа електронного зв'язку, створена для надання медіапослуги; [RT I, 06.01.2011, 1 - набув чинності 16.01.2011]

47) [Втратив чинність – RT I, 17.05.2016, 1 - набув чинності 13.06.2016]

47¹) пов'язана послуга — це послуга, пов'язана з наданням мережі електронного зв'язку або послуги електронного зв'язку, яка уможливлює чи підтримує надання послуг електронного зв'язку через зазначену мережу або послугу. Пов'язаною послугою є, зокрема, трансляція номера, система умовного доступу та електронний програмний гід, а також послуга ідентифікації, місцезнаходження та присутності; [RT I, 23.03.2011, 1 - набув чинності 25.05.2011]

47²) пов'язаний засіб — це пов'язані послуги, фізичні інфраструктури та інші засоби чи елементи, які пов'язані з мережею електронного зв'язку або послугою електронного зв'язку і які уможливлюють або підтримують надання послуг через цю мережу чи послугу або можуть це робити. Пов'язаним засобом є, зокрема, будівля або вхід до будівлі, внутрішня проводка будівлі, антена, вежа та інша опорна конструкція, кабельний канал, кабелепровід, щогла, оглядовий люк і кабельна шафа; [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

48) обмеження надання послуги зв'язку — це часткове або повне обмеження чи призупинення надання або користування загальнодоступною послугою електронного зв'язку на підставі закону чи договору про надання загальнодоступної послуги електронного зв'язку без розірвання договору про надання загальнодоступної послуги електронного зв'язку;

49) [Втратив чинність – RT I, 23.03.2011, 1 - набув чинності 25.05.2011]

50) [Втратив чинність – RT I, 23.03.2011, 1 - набув чинності 25.05.2011]

51) лінія взаємоз'єднання — це виділена лінія, яка використовується для взаємоз'єднання і проходить через точку взаємоз'єднання;

52) точка взаємоз'єднання — це точка загальнодоступної мережі електронного зв'язку, через яку здійснюється взаємоз'єднання загальнодоступних мереж електронного зв'язку та забезпечується здатність до взаємодії загальнодоступних мереж електронного зв'язку і послуг зв'язку, що надаються; [RT I, 23.03.2011, 1 - набув чинності 25.05.2011]

52¹) спеціальна послуга міжособового зв'язку — це послуга міжособового зв'язку, яка дає змогу в режимі реального часу здійснювати двостороннє передавання відео, а також тексту й голосу між користувачами, що перебувають у двох або більше місцях; [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

53) повідомлення — це сукупність сигналів, що рухається між відправником і одержувачем через загальнодоступну мережу електронного зв'язку; [RT I, 23.03.2011, 1 - набув чинності 25.05.2011]

54) послуга інтелектуальної мережі — це послуга, функціонування якої керується через комп'ютерну систему, під'єднану до телефонної станції;

55) споживач — це кінцевий користувач — фізична особа, яка переважно не використовує послугу електронного зв'язку у своїй господарській або професійній діяльності;

56) [Втратив чинність – RT I, 23.12.2015, 1 - набув чинності 24.12.2015]

57) телефонна станція — це сукупність технічних засобів, яка дає змогу комутувати виклики;

58) телефонна послуга — це загальнодоступна послуга електронного зв'язку, яка дає змогу здійснювати та приймати внутрішньодержавні й міжнародні виклики за допомогою номера, що належить до естонського або міжнародного плану нумерації; [RT I, 23.03.2011, 1 - набув чинності 25.05.2011]

59) телефонна мережа — це загальнодоступна мережа електронного зв'язку, яка використовується для надання телефонної послуги і дає змогу здійснювати виклики між кінцевими точками загальнодоступної мережі електронного зв'язку; [RT I, 23.03.2011, 1 - набув чинності 25.05.2011]

60) термінальне обладнання — це технічний пристрій або його частина, який, будучи під'єднаним у точці під'єднання, дає змогу надсилати, обробляти чи приймати виклик або передавати дані; термінальним обладнанням є також маршрутизатор і модем; [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

61) умовний доступ — це сукупність технічних засобів або система автентифікації, за допомогою якої користування радіо- чи телевізійними послугами уможливлюється лише після певних дій, які зобов'язують замовника послуги сплатити за послугу; [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

62) ідентифікаційний код — це комбінація цифрових знаків, яка використовується для організації користування загальнодоступною мережею електронного зв'язку або її частинами та для розрізнення підприємця зв'язку при наданні послуги зв'язку; [RT I, 23.03.2011, 1 - набув чинності 25.05.2011]

62¹) повний доступ до абонентської лінії — це доступ підприємця зв'язку до абонентської лінії або субабонентської лінії іншого підприємця зв'язку, яким уможливлюється використання відповідної інфраструктури мережі електронного зв'язку в повному обсязі; [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

63) [Втратив чинність – RT I, 23.03.2011, 1 - набув чинності 25.05.2011]

64) послуга віртуальної мережі — це загальнодоступна послуга електронного зв'язку, що надається підприємцем зв'язку і ґрунтується на уявному з'єднанні або засобі, створюваному в загальнодоступній мережі електронного зв'язку, що належить іншому підприємцеві зв'язку; [RT I, 23.03.2011, 1 - набув чинності 25.05.2011]

65) [Втратив чинність – RT I 2007, 63, 397 - набув чинності 17.12.2007]

66) мережева послуга — це послуга електронного зв'язку, яка полягає у створенні мережі електронного зв'язку, управлінні нею та наданні її в повне або часткове користування іншим підприємцям зв'язку для надання послуги електронного зв'язку;

66¹) мережа зв'язку з дуже високою пропускною здатністю — це загальнодоступна мережа електронного зв'язку, яка до розподільного пункту, розташованого в місці надання загальнодоступної послуги електронного зв'язку, повністю складається з волоконної оптики, або загальнодоступна мережа електронного зв'язку, параметри якості якої є рівноцінними мережі на основі волоконної оптики; [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

66²) точка доступу з малою зоною покриття, що використовує радіочастоти (small cell), — це пристрій малої потужності та радіусу дії, який уможливлює під'єднання до радіомережі і використовується як частина загальнодоступної мережі електронного зв'язку; [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

67) точка під'єднання — це місце під'єднання термінального обладнання клієнта до лінії;

68) загальнодоступна послуга електронного зв'язку (далі — послуга зв'язку) — це послуга, яку підприємець зв'язку пропонує на відповідному ринку послуг зв'язку на загальних засадах усім особам без того, щоб особи мали відповідати будь-яким ознакам, що вирізняють їх з-поміж інших подібних осіб. Послуга є загальнодоступною насамперед тоді, коли її надання є тривалим і безперервним та вона пропонується на по суті однакових умовах;

69) договір про надання загальнодоступної послуги електронного зв'язку (далі — договір про надання послуги зв'язку) — це договір, на підставі якого підприємець зв'язку надає клієнтові послугу зв'язку;

70) кінцева точка загальнодоступної мережі електронного зв'язку (далі — кінцева точка) — це фізично визначена точка загальнодоступної мережі електронного зв'язку, у якій клієнтові створено доступ або можливість доступу до загальнодоступної мережі електронного зв'язку; [RT I, 23.03.2011, 1 - набув чинності 25.05.2011]

71) загальнодоступна мережа електронного зв'язку (далі — мережа зв'язку) — це мережа, через яку надається загальнодоступна послуга електронного зв'язку, що дає змогу передавати інформацію між кінцевими точками мережі електронного зв'язку. [RT I, 23.03.2011, 1 - набув чинності 25.05.2011]

(1) Кожна особа з урахуванням установленого в Законі про загальну частину кодексу господарської діяльності та в частині 3 цього параграфа має право розпочати надання послуги зв'язку відповідно до встановленого в § 4 цього Закону. [RT I, 29.06.2014, 1 - набув чинності 01.07.2014]

(2) [Втратив чинність – RT I, 29.06.2014, 1 - набув чинності 01.07.2014]

(3) Якщо надання послуги зв'язку передбачає використання радіочастот на підставі частотного дозволу або використання нумерації на підставі номерного дозволу, особа повинна мати частотний дозвіл на використання радіочастот згідно з установленим у § 11 цього Закону або номерний дозвіл на використання нумерації згідно з установленим у § 33 цього Закону.

(1) Для надання послуги зв'язку, за винятком послуги міжособового зв'язку без використання номерів, необхідно подати повідомлення про господарську діяльність. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(2) У повідомленні про господарську діяльність, крім установленого в Законі про загальну частину кодексу господарської діяльності, зазначаються опис послуги зв'язку, що надається, і географічний район діяльності, а також адреса вебсайту надавача послуги зв'язку за наявності такого. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(3) Установлений у цьому параграфі обов'язок повідомлення виконується лише через естонський інформаційний портал (Eesti teabevärav) або нотаріуса. [RT I, 29.06.2014, 1 - набув чинності 01.07.2014, частина 3 застосовується з 1 липня 2016 року]

(4) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду невідкладно передає зазначене в частині 1 цього параграфа повідомлення про господарську діяльність Органу європейських регуляторів електронного зв'язку (Body of European Regulators for Electronic Communications – BEREC) (далі — Європейський орган зв'язку). [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(1) Оператор зв'язку, місцезнаходження якого перебуває поза межами Європейського Союзу і який надає послугу електронного зв'язку в Естонській Республіці, визначає або призначає для представництва в Європейському Союзі щонайменше одного законного представника, щоб забезпечити виконання рішень і ухвал щодо збирання електронних доказів у кримінальному провадженні.

(2) Оператор зв'язку, місцезнаходження якого перебуває в Естонській Республіці і який надає послугу електронного зв'язку в іншій державі — члені Європейського Союзу, визначає або призначає для представництва в Європейському Союзі щонайменше одне підприємство або одного законного представника, щоб забезпечити виконання рішень і ухвал щодо збирання електронних доказів у кримінальному провадженні.

(3) Зазначений у частинах 1 і 2 цього параграфа оператор зв'язку, який перебуває або законний представник якого перебуває в Естонській Республіці, письмово повідомляє Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду про контактні дані визначеного або призначеного оператором зв'язку підприємства чи представника та про їх зміни, а також про офіційні мови Європейського Союзу, якими можна звертатися до цього підприємства чи представника. У разі визначення або призначення кількох підприємств чи представників оператор зв'язку уточнює в повідомленні точний територіальний обсяг повноважень цих підприємств чи представників.

(4) Зазначена в частині 3 цього параграфа інформація про контактні дані, мови й територіальний обсяг оприлюднюється на вебсайті Європейської судової мережі.

(5) Нагляд за виконанням зазначених у частинах 1–3 цього параграфа обов'язків здійснює Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду. Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду є центральним органом з виконання встановлених у цьому параграфі обов'язків, який співпрацює з центральними органами інших держав — членів Європейського Союзу та з Європейською Комісією відповідно до частини 3 статті 6 Директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2023/1544 про встановлення гармонізованих правил визначення призначених суб'єктів господарювання та призначення представників для збирання електронних доказів у кримінальному провадженні (ОВ ЄС L 191, 28.07.2023, с. 181–190). [RT I, 09.07.2026, 11 - набув чинності 19.07.2026]

[Втратив чинність - RT I, 29.06.2014, 1 - набр. чинності 01.07.2014]

(1) У цій главі встановлюються вимоги до управління радіочастотами та їх використання, а також до здійснення радіозв'язку.

(2) Метою регулювання радіочастотного управління є забезпечення доцільного, об'єктивного, прозорого й пропорційного управління радіочастотами та їх результативного й ефективного використання для власних потреб користувача радіочастот і для надання послуги зв'язку, створення можливостей для розвитку нових технологій, а також швидке усунення радіозавад.

(3) Зазначена в частині 2 цього параграфа мета досягається, зокрема, шляхом гармонізації використання радіочастот в Естонії з використанням радіочастот у Європейському Союзі.

(1) Радіочастоти використовуються:

1) на підставі частотного дозволу в порядку, встановленому в § 11–19 цього Закону,

2) без частотного дозволу, керуючись установленим у § 20 цього Закону, або

3) з метою державної оборони, керуючись установленим у § 21 цього Закону.

(1) Радіочастотами управляють Міністерство юстиції та цифрових справ і Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду. [RT I 2007, 66, 408 - набув чинності 01.01.2008]

(2) Управління радіочастотами полягає в міжнародному та внутрішньодержавному плануванні радіочастотних діапазонів, координації радіочастот і організації їх використання, оприлюдненні та актуалізації інформації про права та умови, пов'язані з використанням радіочастот, а також у здійсненні нагляду відповідно до міжнародних договорів, права Європейського Союзу та цього Закону. Радіочастотами управляють на підставі об'єктивних, прозорих, недискримінаційних і пропорційних критеріїв, ураховуючи при цьому економічні інтереси, інтереси безпеки, здоров'я населення та публічні інтереси Естонії і Європейського Союзу, свободу слова, культурні, наукові, соціальні й технічні аспекти, а також різні інтереси користувачів радіочастот. [RT I, 02.01.2025, 3 - набув чинності 01.09.2025]

(3) Під час управління радіочастотами слід зважати на необхідність досягнення гармонізації використання радіочастот у Європейському Союзі.

(4) Міністерство юстиції та цифрових справ і Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду під час виконання своїх завдань якнайбільшою мірою враховують рекомендації Європейської Комісії щодо радіочастотного управління. Якщо Міністерство юстиції та цифрових справ і Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду не враховують зазначені рекомендації, вони повідомляють про це Європейську Комісію, додаючи обґрунтування неврахування рекомендації. [RT I, 23.03.2011, 1 - набув чинності 25.05.2011]

(1) Планом радіочастот відповідно до права Європейського Союзу та міжнародних договорів визначаються загальні умови використання радіочастот в Естонії. Планом радіочастот визначаються спосіб, режим і призначення використання радіочастот, у тому числі радіочастоти, що використовуються з метою рятувальних робіт, безпеки та державної оборони, із забезпеченням організації ефективного та доцільного використання радіочастот.

(2) Планом радіочастот визначаються радіочастотні смуги для запровадження нових технологій разом з обмеженнями для нових і наявних користувачів, самостійно планові радіочастотні смуги, радіочастотні смуги з частотним дозволом і без частотного дозволу, а також радіочастотні смуги, право використання яких надається в порядку відкритого конкурсу або право використання яких може бути передане в порядку, встановленому § 17 цього Закону.

(3) План радіочастот встановлює своєю постановою міністр, відповідальний за сферу. ↗

(4) Під час складання плану радіочастот виходять із принципу нейтральності послуги електронного зв'язку та технологічної нейтральності, відступити від дотримання якого можна лише з метою забезпечення якості послуги, максимального спільного використання радіочастот або ефективного використання радіочастот.

(5) Якщо зазначена в частині 3 цього параграфа постанова істотно обмежує права користувача радіочастот, положення, що обмежують ці права, набувають чинності після спливу двох років з дня опублікування постанови, якщо міжнародним договором або правом Європейського Союзу не встановлено інше.

(6) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду публікує план радіочастот на своєму вебсайті.

(7) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду щонайменше раз на рік переглядає план радіочастот і подає міністру, відповідальному за сферу, пропозицію щодо його зміни, якщо:

1) цього вимагає розвиток технології електронного зв'язку;

2) обов'язок зміни випливає з міжнародного договору або права Європейського Союзу, або

3) це необхідно для забезпечення державної оборони. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(1) Якщо згідно з планом радіочастот право використання радіочастотної смуги надається в порядку відкритого конкурсу, міністр, відповідальний за сферу, встановлює: ↗

1) час проведення конкурсу та процедуру;

2) кількість частотних дозволів, що виставляються на конкурс, і розподіл частотних діапазонів з урахуванням цілей, зазначених у частині 1¹ § 11 цього Закону;

3) додаткові умови використання радіочастотної смуги, що виставляється на конкурс.

(2) Відкритий конкурс організовує Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду.

(3) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду не кваліфікує для участі у відкритому конкурсі оператора зв'язку:

1) який має податковий борг з державного податку, платежу чи екологічного збору в розумінні закону про організацію оподаткування або борг зі сплати податків чи внесків соціального страхування згідно з правовими актами країни його місцезнаходження;

2) щодо якого існує обґрунтована підозра, що сам оператор зв'язку або член його органу управління чи нагляду може становити загрозу державній безпеці.

(4) Міністр, відповідальний за сферу, може в зазначеному в частині 1 цього параграфа правовому акті встановити вимоги до економічного та фінансового стану, а також до технічної та професійної компетентності оператора зв'язку для кваліфікації до відкритого конкурсу. ↗

(5) Міністр, відповідальний за сферу, може в зазначеному в частині 1 цього параграфа правовому акті встановити як додаткову умову використання радіочастотної смуги: ↗

1) технічні умови мережі зв'язку, яким повинна відповідати використовувана технологія;

2) зобов'язання щодо покриття та інвестування;

3) строк готовності та введення в експлуатацію мережі зв'язку;

4) спільне використання мережі зв'язку.

(6) Міністр, відповідальний за сферу, може в зазначеному в частині 1 цього параграфа правовому акті встановити для частотного дозволу, виставленого на відкритий конкурс: ↗

1) одноразову плату за дозвіл у розмірі до 3 000 000 євро;

2) гарантійний внесок за участь у конкурсі.

(7) Одноразова плата за дозвіл визначається як фіксована плата або, у разі аукціону, як стартова ціна. При визначенні розміру одноразової плати за дозвіл враховуються умови, встановлені пунктами 1 і 2 частини 4 § 11 цього Закону.

(8) Гарантійний внесок повинен бути однаковим для всіх учасників відкритого конкурсу і не може перевищувати одноразову плату за дозвіл, що стягується за право використання радіочастотної смуги. Після визначення переможця конкурсу гарантійний внесок повертається. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(1) Перед встановленням правового акта, зазначеного в частині 1 § 9¹ цього Закону, Міністерство юстиції та цифрових справ повідомляє Групу з політики радіочастотного спектра Європейського Союзу (Radio Spectrum Policy Group – RSPG) про проєкт правового акта.

(2) При підготовці правового акта, зазначеного в частині 1 § 9¹ цього Закону, Міністерство юстиції та цифрових справ може співпрацювати з іншою державою — членом Європейського Союзу та з Групою з політики радіочастотного спектра Європейського Союзу. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(1) При виданні правових актів, зазначених у частині 3 § 9 та частині 1 § 9¹ цього Закону, міністр, відповідальний за сферу, враховує, що для забезпечення вимог імплементаційних заходів щодо гармонізованих радіочастот для бездротових широкосмугових мереж і послуг, ухвалених на підставі Рішення Європейського Парламенту і Ради № 676/2002/ЄС про регуляторні рамки політики радіоспектра в Європейському Співтоваристві (ОВ L 108, 24.04.2002, с. 1–6), відкритий конкурс необхідно провести і частотні дозволи видати не пізніше ніж через 30 місяців після вжиття відповідного заходу Європейського Союзу.

(2) Міністр, відповідальний за сферу, може при ухваленні постанови, зазначеної в частині 3 § 9 цього Закону, не враховувати строк, зазначений у частині 1 цього параграфа, якщо це необхідно:

1) для забезпечення державної безпеки;

2) через непереборну силу;

3) для координації використання радіочастот із третіми країнами.

(3) Міністр, відповідальний за сферу, може постановою, зазначеною в частині 3 § 9 цього Закону, відкласти строк, зазначений у частині 1 цього параграфа, до 30 місяців, якщо цього вимагає необхідність:

1) координувати використання радіочастот з іншою державою — членом Європейського Союзу;

2) перепланувати наявне використання частот.

(4) У випадках, зазначених у частині 2 або 3 цього параграфа, Міністерство юстиції та цифрових справ повідомляє про відкладення строку та його причини Європейську Комісію і наглядові органи інших держав — членів Європейського Союзу, а також операторів зв'язку. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

[Втратив чинність - RT I, 15.12.2021, 1 - набр. чинності 01.02.2022]

(1) [Втратив чинність - RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(1¹) Використання радіочастот регулюється частотними дозволами, якщо це потрібно: [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

1) для уникнення радіозавад;

2) для забезпечення технічної якості послуги зв’язку;

3) для забезпечення ефективного використання радіочастот;

3¹) для врахування специфічних властивостей радіочастот; [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

3²) для уможливлення спільного використання радіочастот; [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

3³) для забезпечення державної безпеки; [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

4) для дотримання принципів, установлених частиною 2 § 8 цього закону. [RT I, 23.03.2011, 1 - набув чинності 25.05.2011]

(2) Частотний дозвіл дає право використовувати радіочастоти на умовах, визначених Департаментом захисту прав споживачів і технічного нагляду. Частотним дозволом у розумінні цього закону є також радіодозвіл водного чи повітряного судна та дозвіл на роботу аматорської радіостанції. [RT I 2007, 66, 408 - набув чинності 01.01.2008]

(3) Частотний дозвіл діє до одного року, за винятком частотних дозволів, зазначених у частинах 6 і 7 цього параграфа.

(4) Частотним дозволом установлюються такі умови та вимоги:

1) визначення технології, для якої надано право використання радіочастот;

2) призначення, спосіб використання радіочастот та район або місце використання,

3) вимоги до ефективного та раціонального використання радіочастот;

4) технічні умови використання радіочастот;

5) технічні умови для уникнення радіозавад;

6) вимоги, що випливають із міжнародного договору;

7) вимоги щодо охорони здоров’я людини та довкілля; [RT I 2007, 63, 397 - набув чинності 01.06.2008]

8) вимоги до спільного використання радіочастот. [RT I, 23.03.2011, 1 - набув чинності 25.05.2011]

(4¹) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду встановлює умовою частотного дозволу обов’язок використовувати в мережі зв’язку лише таке апаратне та програмне забезпечення, щодо якого виконано обов’язок повідомлення, встановлений § 87³ цього закону або правовим актом, прийнятим на його підставі, чи щодо якого надано дозвіл на використання. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(5) [Втратив чинність - RT I 2007, 63, 397 - набув чинності 01.06.2008]

(6) Для використання радіочастот на борту водного чи повітряного судна Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду видає власникові водного чи повітряного судна радіодозвіл водного чи повітряного судна за міжнародно визнаною формою зі строком дії до трьох років. Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду оприлюднює зазначену форму на своєму вебсайті. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(7) Для використання радіочастот для цілей аматорського радіозв’язку Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду видає користувачеві радіочастот дозвіл на роботу аматорської радіостанції за міжнародно визнаною формою зі строком дії до п’яти років. Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду оприлюднює зазначену форму на своєму вебсайті. [RT I, 23.03.2011, 1 - набув чинності 25.05.2011]

(8) Частотний дозвіл може бути виданий заявникові як спільний частотний дозвіл для використання кількох радіопередавальних пристроїв у радіомережі. [RT I, 23.03.2011, 1 - набув чинності 25.05.2011]

(1) Для отримання частотного дозволу особа подає Департаменту захисту прав споживачів і технічного нагляду електронно через Інформаційну систему захисту прав споживачів і технічного нагляду заяву за встановленою формою. Якщо подати заяву в такий спосіб неможливо, заява подається Департаменту захисту прав споживачів і технічного нагляду письмово. Заява містить щонайменше такі дані: [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.03.2022]

1) ім’я (найменування) заявника, місце проживання або місцезнаходження, дата народження або реєстраційний чи особистий код, номери засобів зв’язку та адреса електронної пошти;

2) радіочастота або смуга частот, щодо якої подається клопотання;

3) мета використання радіочастоти або смуги частот;

4) технічні умови використання радіочастоти або смуги частот;

5) район або місце використання радіочастоти або смуги частот;

6) час початку використання радіочастоти або смуги частот.

(2) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду оприлюднює форму заяви про видачу частотного дозволу на своєму вебсайті. [RT I 2007, 66, 408 - набув чинності 01.01.2008]

(3) Якщо особа клопоче про частотний дозвіл для надання радіопослуги, до заяви, зазначеної в частині 1 цього параграфа, слід додати дозвіл на діяльність з надання радіопослуги або письмову домовленість про передавання програми з надавачем радіопослуги, який має дозвіл на діяльність з надання радіопослуги, якщо зазначений дозвіл не видано заявникові частотного дозволу. [RT I, 23.03.2011, 1 - набув чинності 24.03.2011]

(4) [Втратив чинність - RT I, 06.01.2011, 1 - набув чинності 16.01.2011]

(1) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду надає частотний дозвіл: [RT I 2007, 66, 408 - набув чинності 01.01.2008]

1) протягом шести тижнів з дня отримання відповідної заяви, якщо використання радіочастот не потребує міжнародної координації;

2) протягом восьми місяців з дня отримання відповідної заяви, якщо використання радіочастот потребує міжнародної координації, або

3) у порядку, зазначеному в частині 1 § 9¹ цього Закону, або в порядку, встановленому § 19. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(2) Якщо міжнародні угоди щодо використання радіочастот або орбітальних позицій встановлюють строки, відмінні від передбачених частиною 1 цього параграфа, застосовуються строки, визначені в зазначених угодах.

(3) Перед наданням частотного дозволу на обслуговування повітряного руху за допомогою засобів радіозв'язку, навігації чи спостереження або на використання інших служб радіозв'язку в цій смузі частот, якщо таке використання може вплинути на безпеку польотів, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду погоджує умови частотного дозволу з координатором частот Міжнародної організації цивільної авіації (International Civil Aviation Organization – ICAO) в Естонії. [RT I, 23.03.2011, 1 - набув чинності 25.05.2011]

(3¹) Перед наданням частотного дозволу або зміною його умов Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду погоджує умови частотного дозволу з Департаментом здоров'я, за винятком випадків, передбачених частиною 3² цього параграфа. [RT I 2009, 49, 331 - набув чинності 01.01.2010]

(3²) Погодження Департаменту здоров'я не потребують такі умови частотного дозволу: [RT I 2009, 49, 331 - набув чинності 01.01.2010]

1) умови використання радіочастот, визначені радіодозволом водного або повітряного судна;

2) умови використання радіочастот, визначені частотним дозволом, якщо ефективна потужність випромінювання радіопередавальних пристроїв не перевищує 100 Вт (20 дБВт); [RT I, 23.03.2011, 1 - набув чинності 25.05.2011]

3) умови використання радіочастот, визначені частотним дозволом, для пристроїв ближньої дії;

4) умови використання радіочастот, визначені частотним дозволом, для радіопередавальних пристроїв стаціонарних ліній радіозв'язку, що працюють у смузі радіочастот понад 1 ГГц;

5) умови використання радіочастот, визначені частотним дозволом, для наземних станцій космічного зв'язку та наземних станцій супутникового мовлення;

6) умови частотного дозволу, визначені для використання радіочастот з метою аматорського радіозв'язку. [RT I 2007, 63, 397 - набув чинності 01.06.2008]

(3³) Власник частотного дозволу, який використовує самостійно планований діапазон радіочастот, зобов'язаний погодити умови встановлення радіопередавального пристрою, що використовується на підставі частотного дозволу, з Департаментом здоров'я, за винятком випадків, передбачених частиною 3² цього параграфа. [RT I 2009, 49, 331 - набув чинності 01.01.2010]

(3⁴) Департамент здоров'я не надає погодження, передбаченого частинами 3¹ і 3³ цього параграфа, якщо діяльність заявника може становити загрозу здоров'ю людей або довкіллю. [RT I 2009, 49, 331 - набув чинності 01.01.2010]

(4) Порядок погодження умов частотного дозволу, передбачених частинами 3 і 3¹ цього параграфа, та умов встановлення радіопередавального пристрою, зазначених у частині 3³, а також смуги частот, що погоджуються з координатором, зазначеним у частині 3, встановлює міністр, відповідальний за цю сферу. [RT I 2007, 63, 397 - набув чинності 01.06.2008]

(5) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду протягом одного тижня з дня отримання заяви повідомляє заявника частотного дозволу про наявні в заяві недоліки та визначає строк для їх усунення. [RT I 2007, 66, 408 - набув чинності 01.01.2008]

(6) Перед наданням частотного дозволу Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду повідомляє заявника частотного дозволу про обмеження, встановлені на підставі частини 4 § 11 цього Закону, разом з обґрунтуванням їх застосування, а також про розмір державного мита, що підлягає сплаті. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.03.2022]

(7) Для отримання частотного дозволу заявник зобов'язаний сплатити державне мито протягом п'яти робочих днів після повідомлення, передбаченого частиною 6 цього параграфа. Рішення про надання частотного дозволу приймається після надходження державного мита. [RT I, 23.12.2015, 1 - набув чинності 24.12.2015]

(8) На письмову вимогу власника частотного дозволу Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду протягом трьох робочих днів з дня отримання відповідної заяви видає заявнику письмове підтвердження наданих йому частотним дозволом прав та обов'язків щодо використання радіочастот. [RT I 2007, 66, 408 - набув чинності 01.01.2008]

(9) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду оприлюднює рішення про надання частотного дозволу та умови частотного дозволу в Інформаційній системі захисту прав споживачів і технічного нагляду протягом 10 робочих днів з дня надання частотного дозволу, за винятком випадку, передбаченого законом. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.03.2022]

(10) В Інформаційній системі захисту прав споживачів і технічного нагляду не оприлюднюються рішення про надання частотного дозволу та умови частотного дозволу для аматорської радіостанції, а також для водного або повітряного судна фізичної особи. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.03.2022]

(1) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду відмовляє у видачі частотного дозволу, якщо: [RT I 2007, 66, 408 - набув чинності 01.01.2008]

1) заявник подав неправдиві дані,

2) діяльність заявника може становити загрозу здоров'ю людей або довкіллю,

2¹) діяльність заявника або члена його органу управління чи нагляду може становити загрозу державній безпеці; [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

3) відсутній вільний радіочастотний канал,

4) використання радіочастот не відповідає естонському плану розподілу радіочастот або правовим актам, що регулюють використання радіочастот,

5) використання радіочастот не відповідає умовам, що випливають з міжнародного договору або права Європейського Союзу, [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

6) використання радіочастот може спричинити радіозавади,

7) використання радіочастот може перешкоджати роботі стаціонарного обладнання технічного нагляду Департаменту захисту прав споживачів і технічного нагляду в районі його розташування, [RT I 2007, 66, 408 - набув чинності 01.01.2008]

8) використання радіочастот не є ефективним,

8¹) використання радіочастот планується розпочати пізніше ніж через шість місяців від дня подання заяви, за винятком випадку, коли право на використання радіочастотних діапазонів надається в порядку публічного конкурсу, [RT I, 23.03.2011, 1 - набув чинності 25.05.2011]

9) використання радіочастот залишилося непогодженим у ході міжнародної координації або

10) не сплачено державне мито.

(2) Рішення Департаменту захисту прав споживачів і технічного нагляду про відмову у видачі частотного дозволу вручається заявникові протягом трьох робочих днів після ухвалення рішення. [RT I 2007, 66, 408 - набув чинності 01.01.2008]

(3) [Втратив чинність – RT I, 23.12.2015, 1 - набув чинності 24.12.2015]

(4) Райони, зазначені в пункті 7 частини 1 цього параграфа, визначає міністр, відповідальний за цю сферу.

(1) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може змінити умови частотного дозволу, якщо після видачі дозволу виявляються підстави, встановлені в пунктах 2, 4, 5, 6, 7 або 8 частини 1 § 14 цього закону, або якщо змінюється ліцензія на діяльність з надання радіопослуги, яка була передумовою видачі частотного дозволу. [RT I, 06.01.2011, 1 - набув чинності 16.01.2011]

(2) Рішення про зміну умов частотного дозволу набирає чинності зі спливом шести місяців від дня його ухвалення, крім випадку, коли власник частотного дозволу висловлює бажання, щоб рішення про зміну частотного дозволу набрало чинності до спливу зазначеного строку. Якщо підстава для зміни частотного дозволу випливає з пункту 2 частини 1 § 14 цього закону, то рішення Департаменту захисту прав споживачів і технічного нагляду про зміну умов частотного дозволу набирає чинності в момент його ухвалення. Зміна частотного дозволу, зумовлена зміною ліцензії на діяльність з надання радіопослуги, набирає чинності у день, зазначений у рішенні про зміну ліцензії на діяльність з надання радіопослуги. [RT I, 06.01.2011, 1 - набув чинності 16.01.2011]

(3) Якщо власник частотного дозволу сам подає до Департаменту захисту прав споживачів і технічного нагляду заяву про зміну умов частотного дозволу в електронній формі через Інформаційну систему захисту прав споживачів і технічного нагляду, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду вирішує питання про зміну умов або залишення їх без зміни у строк, встановлений частинами 1 і 2 § 13 цього закону, керуючись положеннями § 14. Якщо подання заяви таким способом неможливе, заява подається до Департаменту захисту прав споживачів і технічного нагляду письмово. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.03.2022]

(4) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду оприлюднює рішення про зміну умов частотного дозволу в Інформаційній системі захисту прав споживачів і технічного нагляду протягом десяти робочих днів від дня ухвалення рішення. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.03.2022]

(1) Для продовження строку дії частотного дозволу на чинних умовах власник частотного дозволу не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії дозволу подає в електронній формі через Інформаційну систему захисту прав споживачів і технічного нагляду заяву про продовження строку дії частотного дозволу. Якщо подання заяви таким способом неможливе, заява подається до Департаменту захисту прав споживачів і технічного нагляду письмово. За продовження строку дії частотного дозволу заявник зобов'язаний сплатити державне мито в розмірі, встановленому Законом про державне мито. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.03.2022]

(2) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може відмовити у продовженні частотного дозволу, якщо наявна підстава для відмови у видачі частотного дозволу, встановлена пунктом 1, 2, 2¹, 4, 5, 8 або 10 частини 1 § 14 цього закону. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.03.2022]

(3) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду оприлюднює рішення про продовження строку дії частотного дозволу в Інформаційній системі захисту прав споживачів і технічного нагляду протягом десяти робочих днів від дня ухвалення рішення. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.03.2022]

(4) Рішення Департаменту захисту прав споживачів і технічного нагляду про відмову у продовженні строку дії частотного дозволу вручається заявникові протягом трьох робочих днів після ухвалення рішення. [RT I, 23.03.2011, 1 - набув чинності 25.05.2011]

(1) Власник частотного дозволу може частково або повністю передати іншій особі право на використання радіочастот, окреслених у частотному дозволі, або надати його такій особі в користування на підставі договору користування, якщо право на передачу відповідних радіочастот чи на надання їх у користування на підставі договору користування передбачене естонським планом радіочастот. Право на використання радіочастот не можна передавати чи надавати в користування на підставі договору користування у разі частотного дозволу, яким надається право на використання радіочастот у мережі мовлення.

(2) Для передачі права на використання радіочастот власник частотного дозволу та особа, якій бажають передати право на використання радіочастоти, подають до Департаменту захисту прав споживачів і технічного нагляду клопотання про передачу наданого частотним дозволом права на використання радіочастот.

(2¹) Передачею права на використання радіочастот у розумінні цього параграфа є будь-який перехід частотного дозволу від однієї особи до іншої, зокрема й у разі злиття підприємців. [RT I, 15.12.2021, 1 – набув чинності 01.02.2022]

(3) Під час розгляду клопотання, зазначеного в частині 2 цього параграфа, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду керується § 13 і § 14 цього закону.

(4) У разі надання права на використання радіочастот у користування на підставі договору користування особа, яка надає його в користування, повинна попередньо погодити це з Департаментом захисту прав споживачів і технічного нагляду.

(5) У разі надання права на використання радіочастот у користування на підставі договору користування особа, яка надає його в користування, повинна подати до Департаменту захисту прав споживачів і технічного нагляду відповідне письмове повідомлення за десять робочих днів до надання в користування на підставі договору користування.

(6) У разі передачі права на використання радіочастот або надання його в користування на підставі договору користування умови частотного дозволу залишаються чинними, якщо Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду не вирішить інакше на підставі частини 1 § 15 цього закону.

(7) У разі надання права на використання радіочастот у користування на підставі договору користування за виконання умов, визначених частотним дозволом, відповідає власник частотного дозволу.

(8) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може за потреби погодити передачу права на використання радіочастот або надання його в користування на підставі договору користування з Департаментом конкуренції. Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду має право відмовити в передачі права на використання радіочастот або в наданні його в користування на підставі договору користування, якщо це спотворює конкуренцію.

(9) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду оприлюднює на своєму вебсайті форми клопотання, передбаченого частиною 2 цього параграфа, і повідомлення, зазначеного в частині 5, а також інформацію, що міститься в повідомленні, передбаченому частиною 5.

(10) Порядок передачі права на використання радіочастот і надання його в користування на підставі договору користування встановлює своєю постановою міністр, відповідальний за цю сферу. [RT I, 23.03.2011, 1 – набув чинності 25.05.2011]

(1) У разі порушення умови частотного дозволу Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може зупинити надане частотним дозволом право на використання радіочастот, якщо власник частотного дозволу не усунув порушення умови частотного дозволу протягом одного місяця, рахуючи з часу, коли Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду повідомив користувача радіочастот про порушення умови та надав йому можливість висловити свою думку чи усунути порушення, якщо Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду не встановив довшого строку. [RT I 2007, 66, 408 – набув чинності 01.01.2008]

(2) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду визнає рішення про зупинення недійсним, якщо власник частотного дозволу усуне порушення протягом одного місяця, рахуючи з дня прийняття рішення про зупинення наданого частотним дозволом права на використання радіочастот, якщо Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду не встановив довшого строку. [RT I 2007, 66, 408 – набув чинності 01.01.2008]

(3) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може визнати частотний дозвіл недійсним, якщо: [RT I 2007, 66, 408 – набув чинності 01.01.2008]

1) надані частотним дозволом права не почали використовувати протягом шести місяців, рахуючи з дня видачі частотного дозволу, або протягом строку, передбаченого частотним дозволом, чи якщо власник частотного дозволу припинив використання наданих частотним дозволом прав,

2) власник частотного дозволу істотно або неодноразово порушив умови частотного дозволу,

3) після видачі частотного дозволу з’ясувалося, що наявні підстави для відмови у видачі частотного дозволу, передбачені пунктами 1–9 частини 1 § 14 цього закону, [RT I, 15.12.2021, 1 – набув чинності 01.02.2022]

4) використання радіочастот зупинено згідно з частиною 1 цього параграфа і користувач радіочастот не усунув обставину, що стала підставою для зупинення, протягом одного місяця, рахуючи з дня прийняття рішення про зупинення, якщо Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду не встановив довшого строку, або [RT I 2007, 66, 408 – набув чинності 01.01.2008]

5) дозвіл на діяльність з надання радіопослуги, який був підставою для видачі частотного дозволу, втрачає чинність або визнається недійсним. [RT I, 06.01.2011, 1 – набув чинності 16.01.2011]

(4) Якщо користувач радіочастот припинив використання наданих йому частотним дозволом прав, він зобов’язаний негайно повідомити про це Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду. [RT I 2007, 66, 408 – набув чинності 01.01.2008]

(5) Рішення Департаменту захисту прав споживачів і технічного нагляду про зупинення наданого частотним дозволом права на використання радіочастот або про визнання частотного дозволу недійсним вручається користувачеві радіочастот протягом трьох робочих днів, рахуючи з дня прийняття рішення про зупинення чи про визнання недійсним. [RT I 2007, 66, 408 – набув чинності 01.01.2008]

(1) Якщо клопотання про використання однієї і тієї самої радіочастоти подали одночасно кілька осіб, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду проводить аукціон для видачі частотного дозволу. Одночасно поданими вважаються клопотання, що надійшли в один і той самий день. [RT I 2007, 66, 408 – набув чинності 01.01.2008]

(2) Про проведення аукціону Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду письмово повідомляє заявників протягом п’яти робочих днів, рахуючи з дня надходження клопотань, і заявникам надається можливість подати свої пропозиції протягом п’яти робочих днів. Переможцеві аукціону видається частотний дозвіл з урахуванням передбаченого § 13 цього закону. [RT I 2007, 66, 408 – набув чинності 01.01.2008]

(1) Міністр, відповідальний за галузь, має право відповідно до цілей використання радіочастот визначити можливість використання радіочастот без частотного дозволу, передбаченого § 11 цього закону, встановивши умови використання радіочастот щодо визначених радіочастот та технічні вимоги, необхідні для того, щоб уникнути радіозавад і забезпечити сумісність обладнання та захист громадськості від шкідливого впливу електромагнітних полів. ↗

(2) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду оприлюднює умови використання радіочастот без частотного дозволу на своєму вебсайті. [RT I 2007, 66, 408 - набув чинності 01.01.2008]

(3) Міністр, відповідальний за галузь, може змінити умови використання радіочастот, встановлені на підставі частини 1 цього параграфа, якщо:

1) змінюється естонський план радіочастот,

2) це зумовлено розвитком технологій електронного зв'язку,

3) це випливає з міжнародного договору або

4) це випливає з іншого закону.

(4) Консультування, передбачене § 152 цього закону, не є потрібним, якщо зміна, зазначена в частині 3 цього параграфа, не обмежує наявних прав користувачів радіочастот.

(5) Постанова міністра, відповідального за галузь, яка змінює умови використання радіочастот, обмежуючи чинні права користувачів радіочастот, набуває чинності в частині, що обмежує права користувачів радіочастот, після спливу двох років від дня її оприлюднення.

(1) Порядок використання радіочастот, визначених для виключного користування Сил оборони, та технічні вимоги до нього встановлює своєю постановою міністр, відповідальний за галузь, відповідно до Регламенту радіозв'язку, що доповнює Статут і Конвенцію Міжнародного союзу електрозв'язку. [RT I, 12.03.2015, 1 - набув чинності 01.01.2016] ↗

(2) Встановлюючи технічні вимоги, зазначені в частині 1 цього параграфа, виходять із:

1) потреб Сил оборони у використанні радіочастот; [RT I, 12.03.2015, 1 - набув чинності 01.01.2016]

2) міжнародних договорів, у тому числі координаційних угод;

3) необхідності встановити можливі обмеження для забезпечення електромагнітної сумісності між радіообладнанням цивільного використання та радіообладнанням Сил оборони; [RT I, 12.03.2015, 1 - набув чинності 01.01.2016]

4) необхідності уникати радіозавад.

(3) Використання радіочастот для потреб державної оборони поза радіочастотами, визначеними для виключного користування Сил оборони, здійснюється на підставі частотного дозволу відповідно до § 11–18 цього закону. Зазначений частотний дозвіл видається Силам оборони Департаментом захисту прав споживачів і технічного нагляду в першочерговому порядку. [RT I, 12.03.2015, 1 - набув чинності 01.01.2016]

(4) До частотних дозволів, виданих Силам оборони у смугах частот, що використовуються для потреб державної оборони, не застосовується передбачене пунктом 3 частини 1¹ § 11, пунктами 8 і 8¹ частини 1 § 14 та пунктом 1 частини 3 § 18 цього закону. [RT I, 12.03.2015, 1 - набув чинності 01.01.2016]

(1) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може під час підвищеної оборонної готовності, надзвичайного стану або воєнного стану змінити умови частотного дозволу або зупинити надане частотним дозволом право використовувати радіочастоти, якщо це потрібно для забезпечення громадського порядку або державної безпеки.

(2) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може під час підвищеної оборонної готовності, надзвичайного стану або воєнного стану видати особі частотний дозвіл без додержання порядку провадження, передбаченого § 13 цього закону, або змінити умови частотного дозволу без додержання порядку провадження, передбаченого § 15, якщо це потрібно для забезпечення громадського порядку або державної безпеки.

(3) За період видачі частотного дозволу, зміни умов частотного дозволу або зупинення його дії на підставі частин 1 і 2 цього параграфа державне мито не стягується.

(4) При застосуванні частин 1 і 2 цього параграфа не застосовується передбачене § 12 і 13, пунктами 4–10 частини 1 § 14, а також § 15, 18, 19 і 152 цього закону. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(1) Передавання радіозв'язком неправдивого або оманливого повідомлення, яке може загрожувати безпеці літаків, суден чи наземних транспортних засобів або людей чи зашкодити функціонуванню діяльності будь-якої рятувальної установи, заборонено. [RT I 2010, 29, 151 - набув чинності 20.06.2010]

(2) Таємниця радіозв'язку — це відомості про учасників радіозв'язку та про повідомлення, яке вони передають за допомогою радіозв'язку. Третім особам заборонено здобувати таємницю радіозв'язку, крім випадків, передбачених законом. [RT I, 23.12.2015, 1 - набув чинності 24.12.2015]

(3) [Втратив чинність – RT I, 23.12.2015, 1 - набув чинності 24.12.2015]

(1) Створення радіозавад заборонено, за винятком випадків і в порядку, передбачених § 115 цього закону.

(2) Користувач радіочастот може подати Департаменту захисту прав споживачів і технічного нагляду скаргу у зв'язку з радіозавадами. [RT I 2007, 66, 408 - набув чинності 01.01.2008]

(3) Особа, якій стало відомо, що внаслідок її дії або бездіяльності виникають радіозавади, повинна негайно застосувати всі наявні в її розпорядженні можливості для усунення завад.

(4) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду невідкладно зупиняє використання обладнання, що спричиняє радіозавади, або обмежує його використання. Вимога про зупинення чи обмеження використання обладнання оформлюється письмово. [RT I 2007, 66, 408 - набув чинності 01.01.2008]

(5) Якщо Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду зупинив використання обладнання, що спричиняє радіозавади, обладнання не можна вмикати до усунення причин виникнення радіозавад і до письмового дозволу Департаменту захисту прав споживачів і технічного нагляду на продовження використання обладнання. [RT I 2007, 66, 408 - набув чинності 01.01.2008]

(6) Посадова особа Департаменту захисту прав споживачів і технічного нагляду, яка здійснює нагляд, має право для усунення радіозавад увійти разом із володільцем території або його представником на територію, де розташоване джерело радіозавади, щоб локалізувати джерело радіозавади та усунути радіозавади, а також має право вимагати від власника, користувача або володільця обладнання всі дані про обладнання, що спричиняє радіозавади. [RT I 2007, 66, 408 - набув чинності 01.01.2008]

(7) [Втратив чинність – RT I 2007, 63, 397 - набув чинності 17.12.2007]

(8) [Втратив чинність – RT I 2007, 63, 397 - набув чинності 17.12.2007]

(1) Порядок використання радіочастот для цілей аматорського радіозв'язку та надання кваліфікації радіоаматору встановлює міністр, відповідальний за галузь. ↗

(1) Радіопозивний — це комбінація цифр або літер, яка використовується для ідентифікації повідомлення або радіопередавального пристрою.

(2) Порядок утворення та видачі радіопозивних встановлює міністр, відповідальний за сферу. ↗

(1) Координатор авіаційних частот Міжнародної організації цивільної авіації в Естонії письмово повідомляє Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду про радіочастоти, скоординовані для організації обслуговування повітряного руху на території Естонії, та про їхні технічні умови, а також про зміну технічних умов — протягом трьох робочих днів з дня встановлення або зміни радіочастот і умов. [RT I 2007, 66, 408 - набув чинності 01.01.2008]

(2) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду повідомляє особу, яка управляє державними мережами електронного зв'язку, а також Департамент поліції та прикордонної охорони про позивний, селективний позивний і код радіопередавального пристрою (Maritime Mobile System Identification – MMSI), видані естонському судну, — протягом одного робочого дня з дня отримання відповідних даних щодо судна. [RT I, 23.03.2011, 1 - набув чинності 25.05.2011]

(3) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду повідомляє Транспортний департамент про умови виданого судну радіодозволу та про код радіопередавального пристрою (MMSI), виділений навігаційним пристроям, — протягом одного робочого дня з дня видачі зазначеного дозволу для внесення відповідного запису до бази даних MARS (Maritime mobile Access and Retrieval System) Міжнародного союзу електрозв'язку. [RT I, 10.12.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(3¹) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду повідомляє Міжнародний союз електрозв'язку про умови радіодозволу, виданого повітряному судну, яке виконує пошуково-рятувальні роботи (Search and Rescue aircraft – SAR aircraft), та про код радіопередавального пристрою (MMSI) — протягом одного робочого дня з дня видачі зазначеного дозволу. [RT I, 23.03.2011, 1 - набув чинності 25.05.2011]

(4) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду реєструє розрахункові центри морського зв'язку, здійснює нагляд за ними та передає відповідні дані до бази даних Міжнародного союзу електрозв'язку. [RT I 2007, 66, 408 - набув чинності 01.01.2008]

(5) Міністр, відповідальний за сферу, може встановити вимоги до розрахункових центрів морського зв'язку, зазначених у частині 4 цього параграфа, а також порядок їх реєстрації та здійснення нагляду за ними.

(1) Метою управління нумерацією є забезпечення нумерації, необхідної для надання послуг зв'язку, та її ефективного і цільового використання. [RT I, 23.12.2015, 1 - набув чинності 24.12.2015]

(1) Нумерацією управляють Міністерство юстиції та цифрового розвитку і Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду. [RT I 2007, 66, 408 - набув чинності 01.01.2008]

(2) Управління нумерацією полягає у виділенні нумерації відповідно до естонського плану нумерації та в нагляді за використанням нумерації. Міністерство юстиції та цифрового розвитку і Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду управляють нумерацією на підставі об'єктивних, прозорих, недискримінаційних і пропорційних критеріїв, зважаючи на потребу досягти узгодженого, ефективного та результативного використання нумерації. [RT I 2007, 66, 408 - набув чинності 01.01.2008]

(3) Управління нумерацією та її використання здійснюються через базу даних бронювання номерів.

(4) Міністерство юстиції та цифрового розвитку і Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду при виконанні своїх завдань якнайповніше враховують рекомендації Європейської Комісії щодо управління нумерацією. Якщо Міністерство юстиції та цифрового розвитку і Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду не враховують зазначені рекомендації, вони повідомляють про це Європейську Комісію, додаючи обґрунтування неврахування рекомендації. [RT I, 23.03.2011, 1 - набув чинності 25.05.2011]

(1) Метою бази даних бронювання номерів є забезпечення виконання встановлених цим законом вимог щодо управління нумерацією, бронювання номерів і мобільності номера.

(2) Базу даних бронювання номерів засновує і положення про неї встановлює міністр, відповідальний за сферу, своїм розпорядженням. ↗

(3) Відповідальним обробником бази даних бронювання номерів є Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду. Уповноважений обробник визначається положенням про базу даних.

(4) До бази даних бронювання номерів вносяться дані:

1) про заброньовані номери;

2) про дії, пов'язані з мобільністю номера.

(5) Дані, внесені до бази даних бронювання номерів, мають правове значення у випадках, встановлених цим законом.

(6) Дані, що вносяться до бази даних бронювання номерів, є даними з обмеженням доступу, за винятком відомостей про належність номера. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(1) Право використовувати нумерацію має особа, яка надає послугу зв'язку або використовує послугу зв'язку для надання інших послуг, у тому числі послуг інформаційного суспільства у розумінні закону про послуги інформаційного суспільства, а також урядова установа в межах наданої їй компетенції (далі — користувач нумерації).

(2) Крім умов використання нумерації, встановлених у цьому розділі, міністр, відповідальний за сферу, може встановити:

1) [Втратив чинність – RT I, 23.12.2015, 1 - набув чинності 24.12.2015]

2) обов'язок і умови оприлюднення інформації про клієнтів у загальнодоступному довіднику номерів;

3) умови передачі права на використання номера;

4) умови, що випливають з міжнародних договорів щодо використання нумерації;

5) умови бронювання номера; ↗

6) умови використання нумерації для забезпечення громадського порядку та державної безпеки.

(3) Встановлення умов, зазначених у частині 2 цього параграфа, має бути об'єктивно обґрунтованим, недискримінаційним, пропорційним і прозорим.

(4) Номер вважається таким, що використовується, якщо протягом строку дії дозволу на номер на заброньований номер надходив вхідний трафік або з нього виходив вихідний трафік, або якщо з номером пов'язаний чинний договір про надання послуги зв'язку і номер доступний для набору. [RT I, 23.12.2015, 1 - набув чинності 24.12.2015]

(5) Особа зобов'язана протягом шести місяців після отримання дозволу на номер ефективно розпочати використання нумерації. [RT I, 23.12.2015, 1 - набув чинності 24.12.2015]

(1) В Естонському плані нумерації визначаються щодо номерів, коротких номерів, ідентифікаційних кодів і префіксів, потрібних для надання послуги зв'язку та іншої послуги:

1) розміщення в полі нумерації;

2) вимоги до довжини, призначення використання та порядку набору;

3) умови використання та

4) послуги, для надання яких їх дозволено використовувати, зокрема вимоги, встановлені до послуг. [RT I, 23.12.2015, 1 - набув чинності 24.12.2015]

(2) Естонський план нумерації не регулює використання всесвітніх та інших адрес міжнародних мереж передавання даних.

(3) Естонський план нумерації встановлює міністр, відповідальний за галузь, а адмініструє його Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду. [RT I 2007, 66, 408 - набув чинності 01.01.2008] ↗

(1) Міністр, відповідальний за галузь, змінює Естонський план нумерації або умови використання нумерації, якщо:

1) цього вимагає розвиток галузі електронного зв'язку, або

2) це випливає з міжнародних договорів.

(2) Якщо постанова міністра, відповідального за галузь, видана на підставі частини 3 § 30 цього Закону, обмежує права користувача нумерації, вона в частині, що обмежує права користувача нумерації, набуває чинності після спливу одного року з дня її опублікування.

(1) Підприємство зв'язку зобов'язане забезпечити, щоб розпочаті клієнтом виклики на всі номери та короткі номери, описані в Естонському плані нумерації, а також на номер, що належить до європейського поля нумерації (European Telephony Numbering Space – ETNS) 3883 і використовується в Естонії, та на міжнародні безкоштовні номери (Universal International Freephone Numbers – UIFN), завершувалися в бажаному клієнтом місці, якщо підприємство зв'язку, яке завершує виклик, зробило це технічно можливим або якщо підприємство зв'язку, яке завершує виклик, не застосувало щодо цього обмежень згідно з § 98 цього Закону.

(1¹) Власник дозволу на номер зобов'язаний забезпечити з номерів, описаних в Естонському плані нумерації, набір виклику на номер, заброньований і введений у користування на підставі § 38 цього Закону, або доступ до нього, а також до послуги зв'язку, що надається, чи до іншої послуги, яка надається за її посередництва. [RT I, 23.12.2015, 1 - набув чинності 24.12.2015]

(1²) Власник дозволу на номер зобов'язаний забезпечити безкоштовне встановлення з'єднання з номером 116 000. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(1³) Власник дозволу на номер зобов'язаний забезпечити особі з особливими потребами з'єднання з номером 116 000 за посередництва спеціальної послуги міжособового зв'язку на основі номерів. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022, частина 1³ застосовується з 28 червня 2025 року]

(2) Підприємство зв'язку зобов'язане забезпечити можливість набору номерів, виданих в інших державах — членах Європейського Союзу, зокрема номерів європейського поля нумерації (ETNS) та міжнародних безкоштовних номерів (UIFN), а також доступ до послуг, що надаються в державах — членах Європейського Союзу, за винятком випадків, коли:

1) надавач послуги з комерційних причин вирішив обмежити доступ абонентів, які телефонують і перебувають у конкретному географічному регіоні;

2) підприємство зв'язку застосувало щодо цього обмеження згідно з § 98 цього Закону;

3) доступ до послуги або можливість набору зазначеного в цій частині номера технічно нездійсненні чи економічно не обґрунтовані.

(3) Підприємство зв'язку зобов'язане передавати всі виклики до європейського поля нумерації та з європейського поля нумерації за подібну плату, яку воно застосовує до викликів, що здійснюються до інших держав-членів і з інших держав-членів.

(4) Підприємство зв'язку зобов'язане забезпечити можливість набору міжнародного виклику щонайменше через набір міжнародного префікса 00.

(5) Підприємство зв'язку зобов'язане забезпечити передавання розпочатого клієнтом з'єднання на загальноєвропейськи гармонізований короткий номер, що починається на 116. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(6) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду зобов'язаний оприлюднювати на своєму веб-сайті інформацію про введення в користування загальноєвропейськи гармонізованого короткого номера, що починається на 116. [RT I, 23.03.2011, 1 - набув чинності 25.05.2011]

(1) Дозвіл на номер — це дозвіл на використання нумерації, який дає користувачеві нумерації право використовувати для надання послуги:

1) зазначену в дозволі на номер кількість номерів, бронювати окремий номер та організовувати їх використання;

2) зазначений у дозволі на номер короткий номер або ідентифікаційний код та організовувати їх використання.

(2) Дозвіл на номер щодо номерів ґрунтується на кількості номерів, а щодо ідентифікаційного коду та короткого номера — на окремому номері.

(3) У дозволі на номер зазначається щонайменше:

1) у разі ідентифікаційного коду або короткого номера — виділений короткий номер чи ідентифікаційний код, а в разі номера — кількість і вид номерів, дозволених до використання, відповідно до Естонського плану нумерації;

2) дата видачі дозволу та остання дата його чинності;

3) ім'я користувача нумерації, дата народження або реєстровий чи особовий код;

4) умови використання нумерації. [RT I, 23.12.2015, 1 - набув чинності 24.12.2015]

(4) Дозвіл на номер видається на один рік.

(1) Для отримання дозволу на номер особа подає Департаменту захисту прав споживачів і технічного нагляду в електронному вигляді через Інформаційну систему захисту прав споживачів і технічного нагляду заяву за встановленою формою. Якщо подати заяву в такий спосіб неможливо, заява подається Департаменту захисту прав споживачів і технічного нагляду письмово. Заява містить щонайменше такі дані: [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.03.2022]

1) ім'я (найменування) заявника, місце проживання або місцезнаходження, дата народження або реєстраційний чи особистий код і номери засобів зв'язку;

2) плановане призначення використання нумерації, про яку клопочуть, і район її використання у розрізі країн; [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

3) кількість номерів, а у разі короткого номера — конкретний короткий номер, про який клопочуть, або довжина короткого номера;

4) опис того, як особа має намір забезпечити виконання вимоги, встановленої частиною 1¹ § 32 цього закону. [RT I, 23.12.2015, 1 - набув чинності 24.12.2015]

(2) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду оприлюднює форму заяви про дозвіл на номер на своєму вебсайті. [RT I 2007, 66, 408 - набув чинності 01.01.2008]

(3) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може в ході розгляду заяви про дозвіл на номер вимагати від заявника уточнювальні відомості щодо поданих даних та інші дані, необхідні для вирішення заяви, а також робити запити для перевірки поданих даних. [RT I 2007, 66, 408 - набув чинності 01.01.2008]

(4) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду видає користувачеві нумерації дозвіл на номер протягом 10 робочих днів від дня отримання заяви, що відповідає частині 1 цього параграфа, якщо користувач нумерації сплатив державне мито. [RT I 2007, 66, 408 - набув чинності 01.01.2008]

(5) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду оприлюднює рішення про видачу дозволу на номер в Інформаційній системі захисту прав споживачів і технічного нагляду протягом 10 робочих днів від дня видачі дозволу на номер, за винятком випадку, встановленого законом. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.03.2022]

(6) Рішення Департаменту захисту прав споживачів і технічного нагляду про відмову у видачі дозволу на номер вручається заявникові протягом трьох робочих днів після ухвалення рішення. [RT I 2007, 66, 408 - набув чинності 01.01.2008]

(1) Власник дозволу на номер може клопотати про збільшення кількості номерів, зазначених у дозволі на номер, подавши для цього Департаменту захисту прав споживачів і технічного нагляду в електронному вигляді через Інформаційну систему захисту прав споживачів і технічного нагляду заяву про зміну дозволу на номер та додавши дані, встановлені частиною 1 § 34 цього закону. Якщо подати заяву в такий спосіб неможливо, заява подається Департаменту захисту прав споживачів і технічного нагляду письмово. У разі зміни дозволу на номер заявник зобов'язаний сплатити державне мито за додаткові номери пропорційно повним місяцям, що залишилися до закінчення строку дії дозволу на номер. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.03.2022]

(2) Дозвіл на номер продовжується на один рік. Заява про продовження дозволу на номер подається в електронному вигляді через Інформаційну систему захисту прав споживачів і технічного нагляду щонайменше за 20 днів до закінчення строку дії дозволу на номер. Якщо подати заяву через Інформаційну систему захисту прав споживачів і технічного нагляду неможливо, заява подається Департаменту захисту прав споживачів і технічного нагляду письмово. За продовження дозволу на номер заявник зобов'язаний до подання заяви про продовження дозволу на номер сплатити державне мито у розмірі, встановленому законом про державне мито. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.03.2022]

(3) Дозвіл на номер продовжується не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення строку дії чинного дозволу на номер.

[RT I, 23.12.2015, 1 - набув чинності 24.12.2015]

(1) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду відмовляє у видачі, зміні або продовженні дозволу на номер, якщо:

1) державне мито не сплачено;

2) заявник на отримання дозволу на номер подав неправдиві дані;

3) заявник на отримання дозволу на номер не відповідає ознакам, встановленим щодо користувача нумерації частиною 1 § 29 цього закону;

4) плановане або фактичне використання нумерації не відповідає умовам використання нумерації, встановленим в естонському плані нумерації, або не узгоджується з іншими правовими актами, що регулюють використання нумерації;

5) короткий номер або розпізнавальний код видано іншій особі;

6) використання нумерації є неефективним;

6¹) нумерація вичерпується; [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

7) особа не забезпечує виконання обов'язку, встановленого для власника дозволу на номер частиною 1¹ § 32 цього закону, або

8) нумерацію планується ефективно ввести в користування пізніше ніж через шість місяців після подання клопотання про дозвіл на номер. [RT I, 23.12.2015, 1 - набув чинності 24.12.2015]

(2) Пункт 6¹ частини 1 цього параграфа не застосовується до оператора зв'язку. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

[RT I, 23.12.2015, 1 – набув чинності 24.12.2015]

(1) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може зупинити право на використання нумерації, наданої номерним дозволом, якщо власник номерного дозволу не усунув порушення умови, встановленої цим законом, виданим на його підставі правовим актом або номерним дозволом, протягом одного місяця з моменту, коли Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду повідомив власника номерного дозволу про порушення умови та надав йому можливість висловити свою думку.

(2) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду скасовує рішення про зупинення права на використання нумерації, наданої номерним дозволом, невідкладно після відпадання обставин, що були підставою для зупинення.

(3) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може скасувати номерний дозвіл, якщо:

1) права, надані номерним дозволом, не почали ефективно використовуватися протягом шести місяців з дня видачі номерного дозволу або протягом іншого строку, передбаченого номерним дозволом, або якщо власник номерного дозволу припинив використання прав, наданих номерним дозволом;

2) власник номерного дозволу істотно або неодноразово порушив умови використання нумерації чи умови номерного дозволу;

3) після видачі номерного дозволу з'ясувалося, що до видачі номерного дозволу існували підстави, зазначені в пунктах 2–7 § 36 цього закону, або

4) право на використання нумерації зупинено відповідно до частини 1 цього параграфа і власник номерного дозволу не усунув порушення, що було підставою для зупинення, протягом одного місяця з дня прийняття рішення про зупинення, якщо Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду не встановив довшого строку.

(4) Рішення Департаменту захисту прав споживачів і технічного нагляду про зупинення права на використання нумерації, наданої номерним дозволом, або про скасування номерного дозволу вручається власнику номерного дозволу протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення про зупинення або скасування. [RT I, 23.12.2015, 1 – набув чинності 24.12.2015]

(1) Право бронювати номер має особа, яка має чинний номерний дозвіл. Бронювання номера дає власнику номерного дозволу право використовувати конкретний номер.

(2) Номер бронює та бронювання номера скасовує власник номерного дозволу за допомогою створеної для цього бази даних.

(3) Номер не бронюється, якщо:

1) номер заброньовано за іншою особою,

2) особа, яка бажає здійснити бронювання, не має чинного номерного дозволу або право на використання нумерації, надане номерним дозволом, зупинено, або [RT I, 23.12.2015, 1 – набув чинності 24.12.2015]

3) кількість номерів, яких бажає особа, що звертається за бронюванням, перевищує кількість номерів, дозволених до використання номерним дозволом.

(4) Номер бронюється безстроково.

(5) Бронювання номера припиняється із закінченням строку дії номерного дозволу, зі скасуванням номерного дозволу або зі скасуванням бронювання. [RT I, 23.12.2015, 1 – набув чинності 24.12.2015]

(6) Якщо клієнт змінює надавача телефонної послуги або послуги мобільного телефонного зв'язку, зберігаючи попередній номер, бронювання номера припиняється щодо попереднього надавача телефонної послуги або послуги мобільного телефонного зв'язку, і бронювання цього номера переходить до надавача телефонної послуги або послуги мобільного телефонного зв'язку, з яким клієнт укладає договір про приєднання, однією з умов якого є збереження попереднього номера.

(1) Якщо заяву про видачу номерного дозволу для використання того самого короткого номера або ідентифікаційного коду подали одночасно кілька осіб і цей короткий номер чи ідентифікаційний код неможливо надати у спільне користування, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду проводить аукціон для видачі номерного дозволу. Одночасно поданими вважаються заяви, що надійшли в один і той самий день. [RT I 2007, 66, 408 – набув чинності 01.01.2008]

(2) Про проведення аукціону Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду письмово повідомляє заявників протягом п'яти робочих днів з дня надходження заяв, і заявникам надається можливість подати пропозиції протягом п'яти робочих днів. Переможцю аукціону номерний дозвіл видається протягом 20 робочих днів після подання заяв. [RT I 2007, 66, 408 – набув чинності 01.01.2008]

(3) Порядок проведення аукціону, зазначеного в § 19 цього закону та в цьому параграфі, встановлює міністр, відповідальний за цю сферу.

(1) Метою спеціального галузевого регулювання ринків послуг зв'язку (далі — ринок) є забезпечення шляхом сприяння конкуренції множинності надавачів послуг зв'язку, рівного та недискримінаційного ставлення до них, а також якості й доступності послуг, що надаються, для кінцевих користувачів.

(2) [Втратив чинність – RT I 2006, 25, 187 – набув чинності 02.06.2006]

(3) Спеціальне галузеве регулювання ринків має бути технологічно нейтральним.

(4) Спеціальне галузеве регулювання ринків здійснює Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду. При вчиненні спеціальних галузевих дій та застосуванні заходів, передбачених цією главою, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду має дотримуватися загальних цілей, встановлених у § 134 цього закону. [RT I 2007, 66, 408 – набув чинності 01.01.2008]

(1) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду має право для спеціального галузевого регулювання ринків вчиняти такі дії: [RT I 2007, 66, 408 – набув чинності 01.01.2008]

1) розмежовувати ринки відповідно до § 43 цього закону;

2) проводити на розмежованих ринках аналізи ринку відповідно до §§ 44–44² цього закону; [RT I, 15.12.2021, 1 – набув чинності 01.02.2022]

3) визначати підприємство зі значною ринковою владою відповідно до § 45 цього закону.

(2) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду має право для спеціального галузевого регулювання ринків застосовувати такі заходи: [RT I 2007, 66, 408 – набув чинності 01.01.2008]

1) встановлювати підприємству зі значною ринковою владою обов'язки відповідно до § 46 цього закону, а також змінювати обов'язки підприємства зі значною ринковою владою відповідно до положень частин 4 і 6 § 49 цього закону;

2) встановлювати оператору зв'язку обов'язки та звільняти оператора зв'язку від обов'язків у зв'язку з доступом і взаємоз'єднанням відповідно до §§ 63–63² цього закону. [RT I, 15.12.2021, 1 – набув чинності 01.02.2022]

[Втратив чинність - RT I 2006, 25, 187 - набр. чинності 02.06.2006]

(1) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду відповідно до принципів конкурентного права Європейського Союзу визначає межі ринків послуг зв'язку та їх географічної зони обігу, враховуючи інфраструктурну конкуренцію в цих регіонах. Визначаючи межі ринків, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду виходить також із даних бази даних послуг зв'язку, передбаченої § 100² цього Закону, та з рекомендацій і настанов Європейської Комісії щодо переліку ринків. [RT I, 15.12.2021, 1 – набув чинності 01.02.2022]

(1¹) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду має право, якщо це обґрунтовано внутрішньодержавною ситуацією з конкуренцією, визначити межі ринку послуги зв'язку інакше, ніж межі ринків, визначені в рекомендації Європейської Комісії. У зазначеному випадку Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду повідомляє Європейську Комісію про інше визначення меж ринку послуги зв'язку, керуючись положеннями § 48 цього Закону. [RT I 2007, 66, 408 – набув чинності 01.01.2008]

(2) Географічною зоною обігу послуги зв'язку Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може визначити всю територію Естонської Республіки або її частину. Якщо географічна зона обігу послуги зв'язку виходить за державний кордон Естонської Республіки, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду інформує про це Європейську Комісію. [RT I 2007, 66, 408 – набув чинності 01.01.2008]

(3) Певний регіон утворює єдину географічну зону обігу, якщо в цьому регіоні існують подібні або достатньо однорідні умови конкуренції і цей регіон можна відрізнити від інших регіонів, де відповідні умови конкуренції значною мірою відрізняються.

(4) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду разом із наглядовим органом іншої держави — члена Європейського Союзу має право подати Європейському органу зв'язку обґрунтоване клопотання про визначення меж транснаціонального ринку. Визначаючи межі ринку, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду враховує настанови Європейського органу зв'язку. [RT I, 15.12.2021, 1 – набув чинності 01.02.2022]

(5) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду разом із наглядовим органом іншої держави — члена Європейського Союзу або підприємець зв'язку має право подати Європейському органу зв'язку обґрунтоване клопотання, за яким той аналізує попит кінцевих користувачів на товари та послуги, що пропонуються транснаціонально, на одному чи кількох ринках, названих у рекомендації, зазначеній у частині 1 цього параграфа. [RT I, 15.12.2021, 1 – набув чинності 01.02.2022]

(1) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду проводить аналіз ситуації з конкуренцією (далі — аналіз ринку) на ринках послуг зв'язку, межі яких визначено відповідно до частин 1 і 1¹ § 43 цього Закону, щоб з'ясувати, чи діє на відповідному ринку послуги зв'язку конкуренція, чи діють на ньому підприємці зі значною ринковою силою та чи потрібно встановити підприємцю зі значною ринковою силою обов'язки, зазначені в пункті 1 частини 2 § 41.

(2) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду проводить аналіз ринку відповідно до принципів конкурентного права Європейського Союзу та настанов Європейської Комісії і Європейського органу зв'язку.

(3) Проводячи аналіз ринку, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду за потреби консультується з Департаментом конкуренції, щоб забезпечити однакове та послідовне застосування конкурентного права.

(4) Принципи та порядок проведення аналізу ринку встановлює постановою міністр, відповідальний за цю сферу.

(5) Якщо Європейська Комісія на підставі клопотання, поданого відповідно до частини 4 § 43 цього Закону, визначає межі транснаціонального ринку, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду та наглядовий орган іншої держави — члена Європейського Союзу проводять аналіз ринку спільно, враховуючи рекомендації Європейської Комісії.

(6) Якщо Європейська Комісія на підставі клопотання, поданого відповідно до частини 4 § 43 цього Закону, не визначає меж транснаціонального ринку, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду та наглядовий орган іншої держави — члена Європейського Союзу можуть провести аналіз ринку спільно, якщо ринкові умови в цих державах є достатньо подібними. [RT I, 15.12.2021, 1 – набув чинності 01.02.2022]

(1) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду складає звіт про визначення меж ринків та аналіз ринку.

(2) Якщо з аналізу ринку випливає, що на ринку послуги зв'язку діє конкуренція, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду складає проєкт рішення про невизначення підприємця зі значною ринковою силою, який містить:

1) звіт, названий у частині 1 цього параграфа;

2) пропозицію щодо невизначення підприємця зі значною ринковою силою.

(3) Якщо з аналізу ринку випливає, що на ринку послуги зв'язку конкуренція не діє, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду складає проєкт рішення про визнання підприємця таким, що має значну ринкову силу, відповідно до частини 1 § 46 цього Закону. [RT I, 15.12.2021, 1 – набув чинності 01.02.2022]

(1) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду проводить аналіз ринку регулярно, але не рідше ніж раз на п'ять років. За потреби Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може продовжити зазначений період на один рік, якщо він обґрунтував намір продовження та повідомив Європейську Комісію не пізніше ніж за чотири місяці до спливу п'ятирічного періоду і Європейська Комісія протягом одного місяця з дня отримання повідомлення не подала щодо цього заперечень.

(2) Якщо Європейська Комісія змінює рекомендацію, що стосується переліку ринків, зазначеного в § 43 частині 1 цього закону, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду проводить аналіз ринку щодо того ринку послуг зв'язку, про який Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду раніше не повідомляв Європейську Комісію, протягом трьох років від ухвалення зміненої рекомендації Європейської Комісії.

(3) Якщо Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду не завершив аналіз ринків, визначених у рекомендації Європейської Комісії, або вважає, що не завершить його у строк, встановлений частиною 1 або 2 цього параграфа, Європейський орган зв'язку за заявою Департаменту захисту прав споживачів і технічного нагляду може допомогти скласти проект рішення, зазначеного в § 44¹ частинах 2 і 3 цього закону. У такому разі Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду протягом шести місяців повідомляє Європейську Комісію про проект рішення відповідно до § 48 частини 2 цього закону.

(4) Якщо Європейська Комісія не встановлює максимальний тариф на завершення виклику, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може провести на відповідному ринку аналіз ринку, встановлений § 44 цього закону.

(5) Крім встановленого частиною 1 цього параграфа, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду зобов'язаний невідкладно, але не пізніше ніж протягом трьох років, провести аналіз ринку, якщо виявляються або якщо учасник ринку вказує на обставини, які істотно впливають на стан конкуренції на відповідному ринку послуг зв'язку. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(1) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду визначає одного або кількох суб'єктів господарювання зі значною ринковою силою згідно з положеннями цього параграфа, якщо він під час аналізу ринку, встановленого § 44 і § 44¹ цього закону, встановив, що на відповідному ринку послуг зв'язку конкуренція не діє і суб'єкт господарювання відповідає ознакам, встановленим частиною 2 цього параграфа. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(2) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду визнає суб'єктом господарювання зі значною ринковою силою на конкретному ринку послуг зв'язку та в районі надання цієї послуги такого суб'єкта господарювання у сфері зв'язку, який окремо або спільно з іншими суб'єктами господарювання має значну ринкову силу, що дає йому змогу діяти значною мірою незалежно від конкурентів, договірних партнерів і кінцевих користувачів. [RT I 2007, 66, 408 - набув чинності 01.01.2008]

(3) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може не визнати суб'єкта господарювання, який відповідає ознакам, встановленим частиною 2 цього параграфа, суб'єктом господарювання зі значною ринковою силою на конкретному ринку послуг, якщо ринок відповідної послуги є новим ринком, що розвивається, і встановлення обов'язків на цьому ринку може в довшій перспективі обмежити розвиток ринку та позбавити суб'єкта господарювання, який відповідає ознакам суб'єкта зі значною ринковою силою, мотивації до подальшого розвитку відповідного ринку. [RT I 2007, 66, 408 - набув чинності 01.01.2008]

(4) Два або більше суб'єктів господарювання спільно займають домінуюче становище на конкретному ринку послуг зв'язку в розумінні закону про конкуренцію незалежно від того, чи пов'язані ці суб'єкти господарювання між собою структурно або в інший спосіб, якщо ці суб'єкти господарювання спільно можуть діяти на відповідному ринку значною мірою незалежно від конкурентів, договірних партнерів і кінцевих користувачів і між цими суб'єктами господарювання відсутня конкуренція на ринку цієї послуги.

(5) Якщо суб'єкт господарювання має значну ринкову силу на одному ринку послуг зв'язку, його можна визнати таким, що має значну ринкову силу, і на іншому, тісно пов'язаному з відповідним ринком, ринку послуг зв'язку, якщо між цими двома ринками існує такий зв'язок, що значна ринкова сила на одному ринку збільшує ринкову силу на іншому ринку, унаслідок чого на іншому ринку конкуренція не діє.

(5¹) У випадку, зазначеному в частині 5 цього параграфа, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може згідно з главою п'ятою цього закону встановити суб'єктові господарювання зі значною ринковою силою обов'язки щодо недискримінації, прозорості, розділення бухгалтерського обліку, контролю цін та обліку витрат також на іншому, тісно пов'язаному ринку послуг зв'язку. Якщо зазначені обов'язки виявляться недостатніми, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може встановити обов'язки на підставах, встановлених § 54 частинами 2 і 3 цього закону. [RT I, 23.03.2011, 1 - набув чинності 25.05.2011]

(6) [Втратив чинність – RT I, 05.07.2013, 1 - набув чинності 15.07.2013]

(7) Визначаючи суб'єкта господарювання зі значною ринковою силою, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду вносить пропозицію визнати його суб'єктом господарювання зі значною ринковою силою. [RT I 2007, 66, 408 - набув чинності 01.01.2008]

(1) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду складає проект рішення про визнання суб'єктом господарювання зі значною ринковою силою, який містить: [RT I 2007, 66, 408 - набув чинності 01.01.2008]

1) звіт, зазначений у § 44¹ частині 1 цього закону; [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

2) пропозицію, зазначену в § 45 частині 7 цього закону;

3) обов'язок, який встановлюється суб'єктові господарювання зі значною ринковою силою на підставі частини 2 цього параграфа.

(2) Встановлюючи обов'язок суб'єктові господарювання зі значною ринковою силою, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду виходить щодо цього суб'єкта господарювання з положень § 50–57 цього закону, встановлюючи суб'єктові господарювання один або кілька відповідних обов'язків на тому ринку послуг, на якому щодо суб'єкта господарювання у сфері зв'язку внесено пропозицію визнати його суб'єктом господарювання зі значною ринковою силою. Обираючи обов'язок, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду враховує, зокрема, рекомендації та позиції Європейської Комісії щодо ринку електронного зв'язку, а також відповідну практику, сформовану у співпраці регуляторів ринку зв'язку Європейського Союзу. [RT I, 21.05.2014, 2 - набув чинності 01.07.2014]

(1) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду оприлюднює на своєму веб-сайті попередній проєкт рішення про залишення підприємства без визначення як підприємства зі значною ринковою владою, зазначений у частині 2 § 44¹ цього закону, або попередній проєкт рішення про визнання підприємства таким, що має значну ринкову владу, передбачений частиною 1 § 46, вилучивши інформацію, що містить комерційну таємницю. Підприємству зв'язку, яке Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду має намір визнати підприємством зі значною ринковою владою, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду надсилає зазначений попередній проєкт рішення поштою та в електронному вигляді. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(2) Заінтересована особа може подати свою думку щодо попереднього проєкту рішення, зазначеного в частині 2 § 44¹ або частині 1 § 46 цього закону, після оприлюднення цього проєкту. Для подання думки має залишатися щонайменше один місяць. Підприємство зв'язку, яке Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду має намір визнати підприємством зі значною ринковою владою, має право подати свої заперечення щодо попереднього проєкту рішення протягом одного місяця з дня його отримання. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(3) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду складає проєкт рішення про визнання підприємства таким, що має значну ринкову владу, або про залишення підприємства зі значною ринковою владою без визначення, враховуючи думки, подані щодо попереднього проєкту рішення, зазначеного в частині 2 § 44¹ або частині 1 § 46 цього закону. Якщо Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду не враховує подані думки, він повинен обґрунтувати це у проєкті рішення. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(4) Проєкт рішення, зазначений у частині 3 цього параграфа, повинен містити дані, зазначені в частині 2 § 44¹ або частині 1 § 46 цього закону. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(1) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду зобов'язаний повідомити Європейську Комісію, Європейське управління зв'язку та регуляторів ринку зв'язку держав — членів Європейського Союзу про складений на підставі частини 3 § 47 цього закону проєкт рішення про визнання підприємства таким, що має значну ринкову владу, або про залишення підприємства зі значною ринковою владою без визначення.

(2) Якщо вчинення дії або застосування заходу, передбаченого проєктом рішення, складеним на підставі частини 3 § 47 цього закону, може вплинути на торгівлю між державами — членами Європейського Союзу, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду повинен надати Європейській Комісії, Європейському управлінню зв'язку та регуляторам ринку зв'язку держав — членів Європейського Союзу можливість подати протягом одного місяця свою думку щодо проєкту рішення. Думки, подані щодо проєкту рішення, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду враховує в якомога більшому обсязі при прийнятті рішення, передбаченого частиною 1 § 49, та надсилає рішення Європейській Комісії. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(3) Діями або заходами, що впливають на торгівлю між державами — членами Європейського Союзу, вважаються ті дії або заходи, які можуть мати прямий або опосередкований, фактичний або ймовірний вплив на торгівлю між державами-членами у спосіб, що може перешкоджати втіленню принципів єдиного ринку. Такі дії або заходи можуть впливати на ціну, яку вимагають від клієнтів послуг в інших державах-членах, на спроможність підприємств, що діють в інших державах-членах, надавати послуги зв'язку, а також на можливість надання міждержавних послуг та на структуру ринку чи доступ до ринку, що своєю чергою може спричинити негативний вплив на підприємства зв'язку інших держав-членів. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(4) Якщо Європейська Комісія повідомляє Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду, що заплановане Департаментом захисту прав споживачів і технічного нагляду визначення меж ринку зв'язку відрізняється від рекомендації Європейської Комісії або що визнання підприємства таким, що має значну ринкову владу, чи залишення підприємства зі значною ринковою владою без визначення перешкоджає розвитку єдиного європейського ринку та суперечить праву Європейського Союзу, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду на вимогу Європейської Комісії зупиняє прийняття запланованого рішення на два місяці.

(5) Якщо Європейська Комісія протягом двомісячного строку, зазначеного в частині 4 цього параграфа, вирішує, що Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду повинен відкликати проєкт рішення, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду відкликає проєкт рішення або змінює його протягом шести місяців від дати рішення Європейської Комісії. У разі зміни проєкту рішення Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду керується положеннями § 47 цього закону та частин 1, 2 і 4 цього параграфа.

(6) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може за виняткових обставин відповідно до цього закону встановити тимчасові та пропорційні заходи, не дотримуючись процедури, передбаченої частинами 1, 2 і 4 цього параграфа, якщо він вважає, що вчинення відповідних дій або застосування заходів є вкрай необхідним для забезпечення конкуренції та захисту інтересів кінцевих користувачів. У такому разі Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду повинен невідкладно повідомити Європейську Комісію, Європейське управління зв'язку та регуляторів ринку зв'язку держав — членів Європейського Союзу про застосовані заходи та обґрунтування їх застосування. Якщо Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду має намір зробити зазначені тимчасові заходи постійними або бажає подовжити строк їх дії, він повинен дотримуватися процедури, передбаченої частинами 1, 2 і 4. [RT I, 23.03.2011, 1 - набув чинності 25.05.2011]

(1) Якщо Європейська Комісія протягом одного місяця з дня отримання проєкту рішення, передбаченого частиною 1 § 48 цього Закону, повідомляє Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду про те, що обов'язки, які Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду встановлює, змінює або скасовує у проєкті рішення, впливають на торгівлю між державами — членами Європейського Союзу або суперечать праву Європейського Союзу, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду не ухвалює рішення протягом трьох місяців від дня отримання повідомлення від Європейської Комісії. За відсутності повідомлення Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може ухвалити рішення, складене на підставі частини 1 § 49, максимально враховуючи думку Європейської Комісії, Європейського бюро зв'язку та регуляторів ринку зв'язку держав — членів Європейського Союзу.

(2) У разі отримання від Європейської Комісії повідомлення, передбаченого частиною 1 цього параграфа, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду співпрацює з Європейською Комісією та Європейським бюро зв'язку для з'ясування найбільш придатних та дієвих заходів.

(3) До закінчення тримісячного строку, зазначеного в частині 1 цього параграфа, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може, максимально враховуючи підстави, наведені в передбаченому частиною 1 повідомленні Європейської Комісії, та думку Європейського бюро зв'язку, змінити проєкт рішення, відкликати його або залишити без змін.

(4) Європейська Комісія може протягом одного місяця після закінчення тримісячного строку, передбаченого частиною 1 цього параграфа, надати рекомендацію про те, щоб Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду змінив свій проєкт рішення або відкликав його. Європейська Комісія може також ухвалити рішення про відкликання позицій, наведених у повідомленні, зазначеному в частині 1. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(5) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду передає Європейській Комісії та Європейському бюро зв'язку остаточні заходи протягом одного місяця з дня отримання від Європейської Комісії рекомендації або рішення, зазначених у частині 4 цього параграфа. Зазначений одномісячний строк може бути продовжено для проведення внутрішньодержавної консультації відповідно до § 47 цього Закону.

(6) Якщо Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду вирішує не змінювати або не відкликати проєкт рішення на підставі рекомендації Європейської Комісії, він подає Європейській Комісії своє обґрунтування.

(6¹) Якщо Європейська Комісія протягом одного місяця після закінчення тримісячного строку, зазначеного в частині 1 цього параграфа, вирішує, що Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду має відкликати проєкт рішення, передбачений частинами 4 і 5 § 56¹ цього Закону, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду відкликає проєкт рішення або змінює його протягом шести місяців з дня ухвалення відповідного рішення Європейської Комісії. У разі зміни проєкту рішення Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду керується положеннями § 47 та частин 1, 2 і 4 § 48 цього Закону. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(7) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може відкликати проєкт рішення на будь-якій стадії провадження.

(8) Якщо Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду вважає, що через виняткові обставини щодо підприємця зі значною ринковою владою потрібно встановити обов'язки, не передбачені § 51–54 цього Закону, він має подати відповідне клопотання Європейській Комісії. Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може встановити запланований обов'язок лише після того, як Європейська Комісія надала на це дозвіл. [RT I, 23.03.2011, 1 - набув чинності 25.05.2011]

(1) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду ухвалює рішення про визнання підприємцем зі значною ринковою силою та про встановлення обов'язку підприємцю зі значною ринковою силою (далі — рішення про визнання підприємцем зі значною ринковою силою) або рішення про невизначення підприємця зі значною ринковою силою після консультації з Європейською Комісією згідно з § 48 цього закону. Якщо для встановлення обов'язку потрібна згода Європейської Комісії згідно з передбаченим у § 48 цього закону, цю згоду слід додати до рішення. [RT I 2007, 66, 408 - набув чинності 01.01.2008]

(2) Зазначене в частині 1 цього параграфа рішення про визнання підприємцем зі значною ринковою силою вручається підприємцю зі значною ринковою силою протягом п'яти днів з дня його ухвалення.

(3) Перелік підприємців зі значною ринковою силою і перелік обов'язків підприємця зі значною ринковою силою, а також рішення про невизначення підприємця зі значною ринковою силою публікуються на веб-сайті Департаменту захисту прав споживачів і технічного нагляду та в офіційному виданні «Ametlikud Teadaanded». [RT I 2007, 66, 408 - набув чинності 01.01.2008]

(4) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду надає особі, визнаній підприємцем зі значною ринковою силою, у зазначеному в частині 1 цього параграфа рішенні розумний строк для виконання встановленого в ньому обов'язку. [RT I 2007, 66, 408 - набув чинності 01.01.2008]

(5) Якщо Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду вважає, що виконання обов'язку, покладеного на підприємця рішенням, ухваленим згідно з частиною 1 цього параграфа, не забезпечує конкуренції на конкретному ринку, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду складає проєкт нового рішення про встановлення нового обов'язку підприємцю зі значною ринковою силою, змінюючи покладений на підприємця зі значною ринковою силою обов'язок відповідно до цього закону. [RT I 2007, 66, 408 - набув чинності 01.01.2008]

(6) Якщо Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду за результатами аналізу ринку, передбаченого § 44 і 44¹ цього закону, встановлює, що на відповідному ринку послуг зв'язку діє конкуренція, він визнає передбачене частиною 1 цього параграфа рішення таким, що втратило чинність, повідомляє про це підприємця поштою або електронно та публікує повідомлення про визнання рішення таким, що втратило чинність, в офіційному виданні «Ametlikud Teadaanded». Якщо Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду встановив тим самим рішенням кілька обов'язків на одному чи кількох ринках послуг зв'язку і на частині цих ринків або у сфері, пов'язаній з частиною обов'язків, діє конкуренція, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду визнає рішення таким, що втратило чинність, частково. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(7) Ухвалюючи зазначене в частині 6 цього параграфа рішення, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може встановити умови, пов'язані з чинним договором про доступ, надавши розумний строк для їх виконання. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(1) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може щодо підприємця зв'язку, визнаного підприємцем зі значною ринковою силою, встановити на відповідному ринку у зв'язку із взаємоз'єднанням або доступом такі обов'язки: [RT I 2007, 66, 408 - набув чинності 01.01.2008]

1) обов'язок оприлюднювати дані, пов'язані з доступом або взаємоз'єднанням, щодо обліку витрат, плати, технічних умов, властивостей і розвитку мережі, умов надання послуги, зокрема тих умов, які обмежують доступ до послуги та її застосування і використання, насамперед у зв'язку з переходом зі спадкової інфраструктури, головно мережі з мідних пар, або мережі зв'язку рівноцінної якості на нову інфраструктуру, головно оптоволоконну кабельну мережу, або мережу зв'язку рівноцінної якості; [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

2) обов'язок оприлюднити типову пропозицію щодо конкретної послуги доступу або взаємоз'єднання, яка має містити умови надання відповідної послуги, зокрема плату, згідно з § 53 цього закону;

3) обов'язок недискримінації, який має забезпечити, щоб підприємець зі значною ринковою силою, і особливо вертикально інтегрований підприємець зі значною ринковою силою, який пропонує послуги, зокрема продукти та послуги доступу, підприємцям, з якими він конкурує на роздрібному рівні, застосовував щодо інших підприємців, які надають подібні послуги, за однакових обставин рівноцінні умови, а також щоб підприємець зі значною ринковою силою надавав послуги та оприлюднював інформацію цим підприємцям на тих самих умовах і такої самої якості, як для себе або для своїх дочірніх підприємств чи партнерів; [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

4) обов'язок вести окремий облік діяльності, пов'язаної із взаємоз'єднанням або доступом, у межах якого Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може вимагати, щоб вертикально інтегрований підприємець зробив прозорими свої оптові ціни та внутрішні трансфертні ціни, встановивши для цього відповідну форму та методику бухгалтерського обліку; [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

5) обов'язок задовольняти обґрунтоване клопотання іншого підприємця зв'язку про доступ до конкретних споруд, елементів мережі та пов'язаних із мережею засобів і надавати можливість їх використання згідно з § 51 цього закону, якщо відмова в доступі або доступ на необґрунтованих умовах перешкоджає розвитку конкуренції на роздрібному рівні чи шкодить інтересам кінцевих користувачів; [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

6) [Втратив чинність – RT I, 23.03.2011, 1 - набув чинності 25.05.2011]

7) обов'язок, пов'язаний із покриттям витрат на доступ або взаємоз'єднання та з контролем цін, а також обов'язок, пов'язаний з орієнтованою на витрати платою та системою обліку витрат, згідно з § 52 цього закону;

8) обов'язок щодо функціонального відокремлення згідно з § 55 цього закону. [RT I, 23.03.2011, 1 - набув чинності 25.05.2011]

(2) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може встановити підприємцю зі значною ринковою силою обов'язки, не перелічені в частині 1 цього параграфа. У такому разі Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду керується передбаченим у частині 8 § 48¹ цього закону. [RT I, 23.03.2011, 1 - набув чинності 25.05.2011]

(1) У межах обов'язку, зазначеного в пункті 5 частини 1 § 50 цього закону, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може додатково вимагати від підприємця зі значною ринковою владою: [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

1) надання підприємцям зв'язку доступу до конкретних елементів або засобів мережі, у тому числі повного або спільного доступу до абонентської лінії та субабонентської лінії; [RT I, 23.03.2011, 1 - набув чинності 25.05.2011]

1¹) надання іншому підприємцю зв'язку доступу до елементів і послуг активної або віртуальної мережі зв'язку; [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

1²) надання іншому підприємцю зв'язку обов'язкового доступу до споруд незалежно від того, чи є майно, якого стосується обов'язок, згідно з аналізом ринку частиною відповідного ринку, за умови, що обов'язок є необхідним і пропорційним для досягнення цілей, встановлених § 134 цього закону; [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

2) добросовісного ведення переговорів з підприємцями зв'язку, які вимагають доступу;

3) подальшого надання вже дозволеного доступу;

4) надання певних послуг на оптових засадах підприємцям зв'язку з метою перепродажу цих послуг;

5) надання відкритого доступу до технічних інтерфейсів, протоколів та інших ключових технологій, конче потрібних для сумісності послуг або послуг віртуальних мереж; [RT I, 17.05.2016, 1 - набув чинності 13.06.2016]

6) пропонування спільного розміщення або інших способів спільного використання, у тому числі надання можливості спільного використання кабельної каналізації, будівель і щогл;

7) пропонування послуг, потрібних для забезпечення сумісності послуг, що ґрунтуються на наскрізному з'єднанні для кінцевих користувачів, у тому числі засобів, потрібних для послуги інтелектуальної мережі та послуги роумінгу в мережах мобільного телефонного зв'язку; [RT I 2007, 63, 397 - набув чинності 17.12.2007]

8) пропонування доступу до систем підтримки або подібних програмних систем, потрібних для забезпечення справедливої конкуренції при наданні послуг;

9) взаємоз'єднання мереж або мережевих засобів;

10) [Втратив чинність – RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

11) [Втратив чинність – RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

12) доступу до пов'язаної послуги. [RT I, 23.03.2011, 1 - набув чинності 25.05.2011]

(1¹) Зважуючи, чи є встановлене в частині 1 цього параграфа необхідним і пропорційним цілям, встановленим § 134 цього закону, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду аналізує, чи достатньо, діючи в інтересах кінцевого користувача, для розв'язання виявленої проблеми іншого доступу до оптових послуг — на тому самому чи на суміжному оптовому ринку. Зазначений аналіз охоплює комерційні пропозиції доступу, доступ, встановлений главою 6 цього закону, або чинний чи планований доступ до інших оптових ресурсів згідно з цим параграфом. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(2) Здійснюючи аналіз, встановлений частиною 1¹ цього параграфа, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду оцінює насамперед такі обставини: [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

1) технічна та економічна здійсненність використання або встановлення конкурентних засобів з огляду на темпи розвитку ринку та з урахуванням характеру й виду відповідного взаємоз'єднання чи доступу, у тому числі здійсненність доступу до кабельної каналізації; [RT I, 23.03.2011, 1 - набув чинності 25.05.2011]

1¹) очікуваний технологічний розвиток, що впливає на проєктування мереж зв'язку та управління ними; [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

1²) потреба забезпечити технологічну нейтральність, яка дає підприємцю зв'язку змогу самому проєктувати свою мережу зв'язку та управляти нею; [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

2) здійсненність пропонування планованого доступу порівняно з наявними обсягами;

3) розмір первісної інвестиції власника засобу з урахуванням здійснених державних інвестицій, у тому числі інвестицій у мережі зв'язку дуже високої пропускної здатності, та ризиків, пов'язаних з інвестуванням; [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

4) потреба захищати конкуренцію в тривалішій перспективі, звертаючи увагу насамперед на конкуренцію, що ґрунтується на економічно ефективній інфраструктурі, та на нові бізнес-моделі, які її підтримують; [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

5) потреба створити дієву конкуренцію на роздрібному рівні та забезпечення захисту прав кінцевих користувачів;

6) відповідні права інтелектуальної власності;

7) можливість надання загальноєвропейських послуг.

(2¹) Якщо Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду розглядає можливість встановлення обов'язків підприємцю зі значною ринковою владою, він насамперед оцінює, чи є встановлення лише обов'язку, зазначеного в пункті 5 частини 1 § 50 цього закону, пропорційним засобом для сприяння конкуренції та захисту інтересів кінцевих користувачів. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(3) Встановлюючи обов'язок, зазначений у частині 1 цього параграфа, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може уточнити спосіб виконання обов'язку. [RT I 2007, 66, 408 - набув чинності 01.01.2008]

(1) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може встановити підприємцю зі значною ринковою силою передбачені пунктом 7 частини 1 § 50 цього закону обов'язки, пов'язані з витратами та платою за з'єднання або доступ, у тому числі обов'язки, пов'язані з орієнтованістю на витрати та із системою обліку витрат, за умови, що він у ході аналізу ринку встановив, що через відсутність дієвої конкуренції підприємець зі значною ринковою силою має можливість утримувати ціни на надмірно високому або низькому рівні, спотворюючи конкуренцію та завдаючи шкоди інтересам кінцевих користувачів. [RT I 2007, 66, 408 - набув чинності 01.01.2008]

(2) Встановлюючи зазначені в пункті 7 частини 1 § 50 цього закону обов'язки та сприяючи інвестуванню підприємця зв'язку в мережі зв'язку наступного покоління, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду враховує здійснені підприємцем зв'язку інвестиції та те, що підприємець зі значною ринковою силою повинен мати можливість отримувати розумний прибуток від доцільно використаного капіталу, беручи до уваги супутні ризики, притаманні інвестиціям у зазначений конкретний новий мережевий проєкт. Так само при встановленні підприємцю зв'язку зазначених у пункті 7 частини 1 § 50 цього закону обов'язків Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду виходить із принципу, що будь-який механізм покриття витрат або методика формування ціни, яких вимагає Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду, повинні слугувати інтересам ефективної та постійної конкуренції і збільшувати вигоду кінцевих користувачів у зв'язку із запровадженням мереж наступного покоління, насамперед мереж із дуже високою пропускною здатністю. Для цього Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може враховувати також ціни, що застосовуються на інших порівнянних ринках. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(2¹) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може не встановлювати передбачений пунктом 7 частини 1 § 50 цього закону обов'язок, якщо він установить, що існує обмеження роздрібної ціни і що всі обов'язки, які встановлюються згідно з §§ 50 і 51 цього закону, насамперед тест економічної відтворюваності, що встановлюється згідно з пунктом 3 частини 1 § 50, забезпечують ефективний і недискримінаційний доступ. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(2²) Якщо Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду встановлює передбачений пунктом 7 частини 1 § 50 цього закону обов'язок у зв'язку з доступом до наявних елементів мережі, він враховує користь прогнозованих і стабільних оптових цін, забезпечуючи всім підприємцям зв'язку ефективний вихід на ринок та достатні стимули для запровадження нових і вдосконалених мереж зв'язку. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(3) Якщо Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду встановив підприємцю зі значною ринковою силою передбачені пунктом 7 частини 1 § 50 цього закону обов'язки, пов'язані з орієнтованою на витрати платою, підприємець зі значною ринковою силою повинен на вимогу Департаменту захисту прав споживачів і технічного нагляду довести, що плата за послугу ґрунтується на витратах на надання послуги, до яких додається розумний прибуток. [RT I 2007, 66, 408 - набув чинності 01.01.2008]

(4) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може за потреби застосовувати під час перевірки зазначених у частині 3 цього параграфа витрат на надання послуги методику, відмінну від методики обліку витрат, яку застосовує підприємець. Якщо з'ясується, що плата за послугу не ґрунтується на витратах на надання послуги, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду має право вимагати приведення плати у відповідність до витрат на надання послуги. [RT I 2007, 66, 408 - набув чинності 01.01.2008]

(5) Зазначену в частині 4 цього параграфа методику обліку витрат, яку Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду застосовує для перевірки витрат, встановлює міністр, відповідальний за цю сферу. [RT I 2007, 66, 408 - набув чинності 01.01.2008]

(6) Якщо Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду встановив щодо підприємця зі значною ринковою силою обов'язок застосовувати певну систему обліку витрат відповідно до пункту 7 частини 1 § 50 цього закону, дотримання вимог системи обліку витрат щороку перевіряє Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду або — за погодженням із Департаментом захисту прав споживачів і технічного нагляду та на замовлення підприємця зв'язку — незалежна особа, яка має спеціальні знання у відповідній галузі. Якщо дотримання системи обліку витрат підтверджує незалежна особа, яка має спеціальні знання, її витрати несе підприємець зі значною ринковою силою. [RT I 2007, 66, 408 - набув чинності 01.01.2008]

(7) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду один раз на рік оприлюднює на своєму вебсайті підтвердження про дотримання вимог системи обліку витрат підприємцем зі значною ринковою силою. У відповідному підтвердженні мають бути відображені, зокрема, категорії розподілу витрат і правила віднесення витрат. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(8) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може перевіряти, чи правильно підприємець зі значною ринковою силою дотримується системи обліку витрат. [RT I 2007, 66, 408 - набув чинності 01.01.2008]

(1) Якщо Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду встановлює підприємцю зі значною ринковою владою обов'язок оприлюднити типову пропозицію послуги доступу або з'єднання відповідно до пункту 2 частини 1 § 50 цього Закону, зазначений підприємець зобов'язаний скласти типову пропозицію послуги доступу або з'єднання. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(2) [Втратив чинність – RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(3) Підприємці зв'язку мають право за взаємною згодою укласти договір про доступ або з'єднання також на умовах, відмінних від типової пропозиції, якщо умови договору, що укладається, не суперечать цілям обов'язку оприлюднити типову пропозицію.

(4) Підприємець зв'язку, на якого покладено обов'язок оприлюднити типову пропозицію, зобов'язаний оприлюднити типову пропозицію на своєму вебсайті або, за його відсутності, в інший розумний спосіб, а також подати Департаменту захисту прав споживачів і технічного нагляду на його вимогу копію укладеного договору про доступ або з'єднання. [RT I 2007, 66, 408 - набув чинності 01.01.2008]

(5) Якщо зазначена в частині 1 цього параграфа типова пропозиція не відповідає цілям обов'язку оприлюднити типову пропозицію, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду має право вимагати від підприємця зв'язку внесення змін до типової пропозиції. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(6) Підприємець зв'язку зобов'язаний подати Департаменту захисту прав споживачів і технічного нагляду копію договору про доступ або з'єднання, укладеного на умовах, відмінних від типової пропозиції. [RT I 2007, 66, 408 - набув чинності 01.01.2008]

(7) Склад даних типової пропозиції послуги доступу та послуги з'єднання встановлює постановою міністр, відповідальний за цю сферу. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(1) Якщо Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду за результатами аналізу ринку, проведеного на роздрібному ринку відповідно до § 44 і § 44¹ цього Закону, встановить, що на якомусь роздрібному ринку, розмежованому відповідно до частини 1 § 43, конкуренція не діє і встановлення підприємцю зв'язку обов'язку, пов'язаного з доступом і з'єднанням, передбаченого частиною 1 § 50, не забезпечує дії конкуренції, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду встановлює підприємцю, визнаному на відповідному ринку послуги підприємцем зі значною ринковою владою, один або кілька обов'язків, передбачених частинами 2 і 2¹ цього параграфа. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(2) На підставі, передбаченій частиною 1 цього параграфа, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може зобов'язати підприємця зі значною ринковою владою утримуватися від: [RT I 2007, 66, 408 - набув чинності 01.01.2008]

1) застосування надмірно високих цін;

2) перешкоджання виходу конкурентів на ринок або обмеження конкуренції надмірно низькими цінами;

3) необґрунтованого надання переваги певним кінцевим користувачам;

4) необґрунтованого пов'язування пропонованих послуг між собою таким чином, що клієнт вимушений при користуванні однією послугою користуватися також іншою послугою і платити за неї.

(2¹) Крім обов'язку, зазначеного в частині 2 цього параграфа, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може для захисту інтересів кінцевих користувачів і забезпечення дієвої конкуренції встановити граничний рівень роздрібних цін, заходи цінового контролю або заходи, якими ціни приводяться у відповідність до витрат чи робляться такими самими, як на порівнянних ринках. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(3) Обов'язки, не перелічені в частинах 2 і 2¹ цього параграфа, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може встановлювати лише з дотриманням порядку, передбаченого частиною 8 § 48¹ цього Закону. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(4) Якщо на підставі цього параграфа підприємцю зі значною ринковою владою встановлено обов'язки, підприємець зі значною ринковою владою зобов'язаний застосовувати необхідні та належні методи обліку витрат. Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду має право визначати методи обліку витрат і форми звітності. [RT I 2007, 66, 408 - набув чинності 01.01.2008]

(5) Виконання обов'язків, встановлених підприємцю зі значною ринковою владою на підставі цього параграфа, щороку перевіряє Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду або незалежна особа, яка має відповідні спеціальні знання, на замовлення Департаменту захисту прав споживачів і технічного нагляду. Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду раз на рік оприлюднює на своєму вебсайті підтвердження виконання обов'язків підприємцем зі значною ринковою владою. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(6) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду не застосовує обов'язки, зазначені в частинах 2 і 2¹ цього параграфа, щодо географічних ринків або роздрібних ринків, на яких конкуренція діє, і це не обмежує застосування § 74 і § 79 цього Закону. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(1) Якщо Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду в ході аналізу ринку, проведеного на підставі § 43–44² цього закону, дійде висновку, що відповідними обов'язками, встановленими на підставі § 51–53, не вдалося досягти ефективної конкуренції та що у зв'язку з ринками певних продуктів доступу при оптовій пропозиції виявлено значні та стійкі проблеми конкуренції або збої ринку, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може як винятковий захід встановити вертикально інтегрованим підприємцям обов'язок передати незалежній господарській одиниці діяльність, пов'язану з оптовою пропозицією відповідних продуктів доступу. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(2) Незалежна господарська одиниця повинна пропонувати всім підприємцям, у тому числі іншим господарським одиницям материнського підприємства, продукти та послуги доступу з тими самими строками та на тих самих умовах, у тому числі за тими самими цінами та з тим самим рівнем послуги, а також використовувати ті самі системи і процеси.

(3) Якщо Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду має намір встановити обов'язок функціонального відокремлення, він подає Європейській Комісії відповідну пропозицію, яка містить:

1) докази, що підтверджують позицію, зазначену в частині 1 цього параграфа;

2) обґрунтовану оцінку, згідно з якою можливість ефективної та стійкої конкуренції, заснованої на інфраструктурі, протягом розумного строку є незначною або відсутня; [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

3) аналіз, який стосується прогнозу впливу встановлення обов'язку функціонального відокремлення на діяльність Департаменту захисту прав споживачів і технічного нагляду та підприємця, насамперед щодо трудових ресурсів відокремленого підприємця та сектору електронного зв'язку в цілому;

4) аналіз того, як встановлення обов'язку вплине на мотивацію інвестувати в увесь сектор, з огляду на потребу забезпечити соціальну та територіальну згуртованість, а також аналіз супутнього впливу на інших заінтересованих осіб, у тому числі споживачів, та прогноз щодо функціонування конкуренції в цілому;

5) аналіз, який підтверджує, що зазначений обов'язок є найдієвішим засобом для розв'язання виявлених проблем конкуренції та збоїв ринку.

(4) Проєкт рішення Департаменту захисту прав споживачів і технічного нагляду містить такі частини:

1) точний характер і рівень відокремлення, із зазначенням насамперед правового статусу окремої господарської одиниці;

2) дані про активи окремої господарської одиниці та про продукти чи послуги, які вона пропонує;

3) порядок управління, яким забезпечується незалежність працівників, що наймаються до окремої господарської одиниці, та відповідна структура оплати праці;

4) правила, що забезпечують виконання обов'язків;

5) правила, якими забезпечується прозорість організації роботи, насамперед для інших заінтересованих осіб;

6) порядок здійснення нагляду за виконанням обов'язків, встановлених для господарської одиниці.

(5) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може встановити підприємцю, щодо якого застосовується функціональне відокремлення, обов'язки підприємця зі значною ринковою владою відповідно до § 51–53 цього закону.

(6) Якщо Європейська Комісія рішенням повідомляє Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду про свою згоду на встановлення обов'язку, передбаченого частиною 1 цього параграфа, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду проводить аналіз на різних ринках, пов'язаних із мережею доступу, і може встановити на цих ринках підприємцю зі значною ринковою владою обов'язки відповідно до § 43–53 цього закону. [RT I, 23.03.2011, 1 - набув чинності 25.05.2011]

(1) Підприємець, якого на підставі цього закону визнано підприємцем зі значною ринковою силою на одному чи кількох відповідних ринках, повідомляє Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду щонайменше за три місяці наперед про намір передати активи своєї місцевої мережі доступу або їх суттєву частину окремій господарській одиниці, що належить іншому власникові, або створити окрему господарську одиницю. Повідомлення має давати Департаменту захисту прав споживачів і технічного нагляду змогу оцінити вплив планованих змін. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(2) Підприємець, зазначений у частині 1 цього параграфа, повідомляє Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду про будь-яку зміну зазначеного наміру, а також про кінцевий результат процесу відокремлення.

(2¹) Підприємець, зазначений у частині 1 цього параграфа, може запропонувати зобов'язання щодо умов доступу, які застосовуються до його мережі зв'язку під час здійснення процесу відокремлення та після нього, щоб забезпечити третім особам дієвий і недискримінаційний доступ. Пропозиція взяти зобов'язання може містити зобов'язання, що діють понад п'ять років, і має бути достатньо детальною, зокрема щодо визначення строків впровадження та його тривалості, щоб дати Департаменту захисту прав споживачів і технічного нагляду змогу виконувати свої завдання згідно з частиною 3 цього параграфа. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(3) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду оцінює вплив планованої угоди та, за потреби, зобов'язання, зазначеного в частині 2¹ цього параграфа, на вже чинні зобов'язання підприємця зі значною ринковою силою. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(4) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду проводить аналіз на різних ринках, пов'язаних із мережею доступу, і може встановити юридично та у своїй діяльності відокремленій господарській одиниці підприємця зобов'язання підприємця зі значною ринковою силою згідно з §§ 43–53 цього закону. [RT I, 23.03.2011, 1 - набув чинності 25.05.2011]

(5) Під час проведення аналізу, зазначеного в частині 4 цього параграфа, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду враховує всі зобов'язання, запропоновані підприємцем зі значною ринковою силою на підставі частини 2¹, попередньо проконсультувавшись з усіма причетними третіми особами в порядку, встановленому § 47 цього закону. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(6) За результатами аналізу, зазначеного в частині 4 цього параграфа, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може змінити рішення про визнання підприємцем зі значною ринковою силою, зазначене в § 49 цього закону, застосовуючи за потреби § 56³. Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може своїм рішенням зробити зобов'язання, встановлені частиною 2¹ цього параграфа, повністю або частково обов'язковими для підприємця зв'язку. Строк дії зобов'язань може відрізнятися від строку, встановленого для проведення аналізу ринку, зазначеного в частині 1 § 44² цього закону. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(7) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду стежить за виконанням запропонованих підприємцем зв'язку зобов'язань, які він зробив обов'язковими згідно з частинами 4 і 6 цього параграфа, та за потреби розглядає питання про їх продовження. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(1) Підприємець зі значною ринковою владою може відповідно до § 56² цього закону подати Департаменту захисту прав споживачів і технічного нагляду пропозицію про те, що він бере на себе зобов'язання пропонувати іншому підприємцю зв'язку можливість співінвестувати в нову мережу зв'язку з дуже високою пропускною здатністю, яку він відкриває для співінвестування до місця розташування базової станції або кінцевого користувача. Зазначене співінвестування охоплює, наприклад, спільну власність або довгостроковий розподіл ризиків через співфінансування чи договори купівлі, з яких випливають конкретні права структурного характеру для іншого підприємця зв'язку.

(2) Оцінюючи зобов'язання, зазначене в частині 1 цього параграфа, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду виходить з таких критеріїв:

1) підприємець зі значною ринковою владою пропонує на справедливих, розумних і недискримінаційних умовах доступ до сукупної потужності мережі зв'язку, гнучкість щодо вартості та строків участі кожного співінвестора, а також можливість для співінвестора збільшити в майбутньому свою частку і взаємне право, яке співінвестор надає після того, як інфраструктуру введено в експлуатацію за допомогою співінвестиції;

2) підприємець зв'язку своєчасно оприлюднює пропозицію про співінвестування, а якщо підприємець зв'язку не відповідає умовам, зазначеним у частині 1 § 56³ цього закону, — щонайменше за шість місяців до введення в експлуатацію нової мережі зв'язку;

3) підприємцю зв'язку, який не бере участі у співінвестуванні, забезпечуються така сама якість, швидкість, умови та охоплення кінцевих користувачів, як і до введення в експлуатацію нової мережі зв'язку з дуже високою пропускною здатністю, до чого додано схвалений Департаментом захисту прав споживачів і технічного нагляду механізм подальшого пристосування, який враховує розвиток на пов'язаних роздрібних ринках і зберігає стимули до участі у співінвестуванні;

4) пропозиція про співінвестування є недискримінаційно відкритою для всіх підприємців зв'язку протягом строку служби мережі зв'язку, збудованої в рамках пропозиції про співінвестування;

5) підприємець, визнаний підприємцем зі значною ринковою владою, може встановити до пропозиції розумні умови щодо фінансової спроможності підприємця, так що потенційні співінвестори повинні, наприклад, довести свою спроможність здійснювати часткові платежі, з урахуванням яких заплановано введення мережі в експлуатацію, і схвалити стратегічний план, на основі якого складено плани введення в експлуатацію в середньостроковій перспективі;

6) пропозиція про співінвестування опублікована на вебсайті підприємця зі значною ринковою владою;

7) усім потенційним пропонентам, які висловили заінтересованість, без необґрунтованої затримки та в повному обсязі надаються детальні умови, зокрема правова форма договору про співінвестування, а якщо це доречно, — основні умови правил управління інструментом співінвестування;

8) порядок надання доступу, зазначений у пункті 7 цієї частини, а також план дій зі створення та розвитку проєкту співінвестування визначаються заздалегідь, і кожному потенційному співінвестору надається можливість подати щодо цього письмові пояснення; усіх підприємців зв'язку чітко та без дискримінації інформують про всі важливі проміжні цілі;

9) усім підприємцям зв'язку при приєднанні до договору про співінвестування забезпечуються справедливі, розумні та недискримінаційні умови, зокрема щодо грошової плати, необхідної для отримання особливих прав, щодо захисту, який надається співінвесторам із зазначеними правами як на етапі будівництва, так і на етапі введення в експлуатацію, а також щодо умов приєднання до договору про співінвестування та можливого його припинення;

10) пропозиція про співінвестування дає гнучкість щодо розміру та строків внеску кожного співінвестора;

11) при визначенні грошової плати, яку сплачують співінвестори, слід враховувати ту обставину, що ранні інвестори беруть на себе більші ризики і залучають капітал раніше;

12) плата за участь, що зростає з часом, вважається виправданою щодо зобов'язань, узятих на пізніших етапах, і щодо нових співінвесторів, які приєднуються до співінвестиції після початку проєкту;

13) договір про співінвестування дозволяє відступлення набутих співінвесторами прав іншим співінвесторам або третім особам, які бажають приєднатися до договору про співінвестування, за умови що на підприємця, який отримує права, покладається обов'язок виконувати всі зобов'язання, первісно взяті на себе відчужувачем прав у рамках договору про співінвестування;

14) пропозиція про співінвестування забезпечує сталу інвестицію та задовольняє всі майбутні потреби, вводячи для цього в дію нові елементи мережі, які сприяють введенню в експлуатацію мереж з дуже високою пропускною здатністю.

(3) На додаток до критеріїв, зазначених у частині 2 цього параграфа, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може під час оцінювання розглянути додаткові критерії, необхідні для того, щоб забезпечити потенційним інвесторам доступ до співінвестиції, враховуючи конкретні місцеві умови та структуру ринку.

(4) Якщо Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду в ході аналізу, зазначеного в частинах 4–6 § 56² цього закону, доходить висновку, що зазначена в частині 1 цього параграфа пропозиція про співінвестування відповідає критеріям, установленим у частинах 2 і 3, він на підставі частин 7 і 8 § 56² цього закону встановлює підприємцю зі значною ринковою владою відповідне зобов'язання і не встановлює зобов'язань, зазначених у пункті 1 частини 2 § 41 цього закону, щодо нової мережі зв'язку з дуже високою пропускною здатністю, до якої застосовуються зобов'язання, встановлені в цьому параграфі, якщо щонайменше один потенційний співінвестор уклав договір про співінвестування з підприємцем, визнаним підприємцем зі значною ринковою владою.

(5) На додаток до зобов'язання, зазначеного в частині 4 цього параграфа, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може за обґрунтованих обставин встановити, зберегти або змінити зобов'язання, передбачені § 50–52 цього закону, щодо нових мереж з дуже високою пропускною здатністю, якщо Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду встановить, що з огляду на особливості відповідного ринку зазначені проблеми конкуренції неможливо вирішити інакше.

(6) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду стежить за виконанням зобов'язання, зазначеного в частині 4 цього параграфа, і може вимагати від підприємця зі значною ринковою владою раз на рік підтвердження виконання зобов'язання. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(1) Підприємець зі значною ринковою силою може подати Департаменту захисту прав споживачів і технічного нагляду пропозицію встановити для своєї мережі зв'язку зобов'язання, пов'язане з умовою доступу або співінвестування чи з обома цими умовами.

(2) Зобов'язанням, зазначеним у частині 1 цього параграфа, може бути, зокрема:

1) угода про співпрацю між підприємцем зі значною ринковою силою та підприємцем зв'язку, який бажає отримати доступ;

2) залучення співінвестицій у мережі з дуже високою пропускною здатністю на підставі § 56¹ цього закону;

3) забезпечення доступу іншим підприємцям зв'язку на підставі § 56 цього закону як у період добровільного відокремлення з боку вертикально інтегрованого підприємця, так і після нього.

(3) Пропозиція, зазначена в частині 1 цього параграфа, повинна містити також графік, обсяг і тривалість виконання зобов'язання.

(4) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду проводить аналіз зобов'язань та публічну консультацію із зацікавленими особами для оцінювання зобов'язання, зазначеного в частині 2 цього параграфа, за винятком випадку, коли зобов'язання не пов'язане з діяльністю, зазначеною в частині 2. Строк дії зобов'язання може перевищувати строк, встановлений для проведення аналізу ринку, зазначений у частині 1 § 44² цього закону.

(5) Оцінюючи пропозицію, зазначену в частині 1 цього параграфа, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду враховує насамперед таке:

1) справедливий і розумний характер зобов'язання;

2) відкритість зобов'язання для всіх учасників ринку;

3) доступ на справедливих, розумних і недискримінаційних умовах;

4) достатність зобов'язання для сприяння спільному впровадженню мереж з дуже високою пропускною здатністю та конкуренції на пов'язаному нижче за ланцюгом роздрібному ринку.

(6) За результатами аналізу, зазначеного в частині 4 цього параграфа, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може змінити рішення про визнання підприємцем зі значною ринковою силою, прийняте на підставі § 49 цього закону, та зробити зобов'язання, запропоновані підприємцем зв'язку згідно з частиною 1 цього параграфа, обов'язковими для нього, враховуючи ту обставину, що зобов'язання щодо співінвестування має діяти щонайменше сім років.

(7) Роблячи зобов'язання обов'язковими, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду враховує їхній вплив на ринкові тенденції та подальшу доцільність зобов'язань, встановлених на підставі §§ 50–53 цього закону.

(8) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду стежить за виконанням зобов'язань, зроблених обов'язковими згідно з частиною 6 цього параграфа, і за потреби розглядає питання про продовження строку їх дії. [RT I, 15.12.2021, 1 – набув чинності 01.02.2022]

(1) Визначаючи підприємця зі значною ринковою силою, який займається лише оптовою торгівлею, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду оцінює відповідність підприємця таким умовам:

1) усі бізнес-одиниці та господарські товариства підприємця, що перебувають під контролем того самого власника, і всі учасники, які можуть здійснювати контроль над підприємцем, діють у Європейському Союзі на оптовому ринку послуг зв'язку і не діють на жодному роздрібному ринку послуг зв'язку, що пропонуються кінцевому користувачеві;

2) підприємець не зобов'язаний на підставі договору про виключне право або договору, що становить такий договір, бути пов'язаним з одним окремим підприємцем, який перебуває нижче в ланцюгу постачання і діє на роздрібному ринку послуг зв'язку, що пропонуються кінцевому користувачеві.

(2) Якщо умови, зазначені в частині 1 цього параграфа, виконані, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може встановити підприємцю лише зобов'язання, передбачені пунктами 1 і 5 частини 1 § 50 та § 51 цього закону, або зобов'язання щодо справедливого і розумного ціноутворення, якщо це виправдано за результатами аналізу ринку, який охоплює прогнозне оцінювання поведінки підприємця, визнаного підприємцем зі значною ринковою силою.

(3) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду переглядає зобов'язання, зазначені в частині 2 цього параграфа, якщо умови, зазначені в частині 1, більше не виконуються. Підприємець зобов'язаний невідкладно повідомляти Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду про зміни умов, зазначених у частині 1 цього параграфа.

(4) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду переглядає зобов'язання, зазначені в частині 2 цього параграфа, якщо він, аналізуючи умови, що пропонуються підприємцем клієнтам наступного рівня, доходить висновку, що виникли або можуть виникнути проблеми конкуренції, які шкодять кінцевим споживачам і зумовлюють потребу встановити зобов'язання, передбачені пунктами 1–5 частини 1 та частиною 2 § 50, частинами 1–7 § 52, частинами 1 і 4 § 53 та частинами 4 і 5 § 54 цього закону, або змінити зобов'язання, встановлені згідно з частиною 2 цього параграфа. [RT I, 15.12.2021, 1 – набув чинності 01.02.2022]

(1) Підприємець зі значною ринковою силою зобов'язаний завчасно і своєчасно повідомити Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду про свій намір вивести успадковану інфраструктуру з експлуатації або замінити її новою інфраструктурою.

(2) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду забезпечує, щоб виведення успадкованої інфраструктури з експлуатації або її заміна охоплювали прозорий графік та умови, у тому числі належний строк попередження про перехід, а також альтернативні продукти доступу до модернізованої мережевої інфраструктури, які щонайменше порівнянні за якістю з продуктом доступу, що використовувався в успадкованій інфраструктурі, і дають змогу охопити тих самих кінцевих користувачів, якщо це необхідно для захисту конкуренції та прав кінцевих користувачів. Для цього Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може встановити для підприємця зі значною ринковою силою обов'язки, пов'язані з переходом від успадкованої інфраструктури.

(3) У разі виведення успадкованої інфраструктури з експлуатації або її заміни підприємцем, зазначеним у частині 1 цього параграфа, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може визнати такими, що втратили чинність, обов'язки, встановлені щодо доступу до активів успадкованої інфраструктури, якщо підприємець зі значною ринковою силою:

1) доведено встановив достатні умови для переходу, щоб забезпечити альтернативний продукт доступу щонайменше порівнянної якості порівняно з успадкованою інфраструктурою для охоплення тих самих кінцевих користувачів;

2) виконав обов'язки, пов'язані з переходом від успадкованої інфраструктури, встановлені Департаментом захисту прав споживачів і технічного нагляду згідно з частиною 2 цього параграфа.

(4) Якщо обов'язки щодо доступу до активів успадкованої інфраструктури визнаються такими, що втратили чинність, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду повинен дотримуватися вимог щодо консультування, встановлених у § 47–48¹ цього закону. [RT I, 15.12.2021, 1 – набув чинності 01.02.2022]

[RT I, 05.07.2013, 1 – набув чинності 15.07.2013]

(1) Оператор зв'язку, який має спеціальне або виключне право на надання послуги в іншій сфері в Естонії або в якійсь іншій державі — члені Європейського Союзу, повинен вести в бухгалтерському обліку окремий облік витрат і доходів, пов'язаних з наданням послуг зв'язку, та витрат і доходів від діяльності в іншій сфері в обсязі, який був би обов'язковим, якби ці дії виконували юридично незалежні один від одного підприємці. Так само зазначений підприємець, який має спеціальне або виключне право, повинен відокремити структурні підрозділи, що займаються наданням послуг зв'язку. [RT I, 05.07.2013, 1 – набув чинності 15.07.2013]

[Втратив чинність - RT I, 05.07.2013, 1 - набр. чинності 15.07.2013]

(1) У цій главі встановлюються права та обов'язки операторів зв'язку у зв'язку з доступом одного оператора зв'язку до обладнання, мереж або послуг іншого оператора зв'язку з метою забезпечити конкуренцію, ефективне інвестування та інновації, взаємодійність послуг зв'язку і захист інтересів кінцевих користувачів послуг. [RT I, 23.03.2011, 1 – набув чинності 25.05.2011]

(1) Доступ полягає в наданні одним оператором зв'язку іншому операторові зв'язку можливості користуватися своїми мережами, лінійними спорудами, мережевими засобами або послугами, які він пропонує, для надання послуги зв'язку.

(2) Доступ, зазначений у частині 1 цього параграфа, охоплює доступ до:

1) елементів мережі та пов'язаних з ними засобів, насамперед до абонентської лінії та до засобів і послуг, необхідних для надання послуг через абонентську лінію, [RT I, 23.03.2011, 1 – набув чинності 25.05.2011]

2) інфраструктури та лінійних споруд, у тому числі будівель, щогл і кабельної каналізації, [RT I, 15.12.2021, 1 – набув чинності 01.02.2022]

3) відповідних програмних систем або баз даних, у тому числі систем підтримки, [RT I, 23.03.2011, 1 – набув чинності 25.05.2011]

4) систем трансляції номерів або систем, що пропонують рівнозначну функціональність,

5) мереж зв'язку, насамперед для цілей послуги роумінгу, або [RT I 2007, 63, 397 – набув чинності 17.12.2007]

6) систем умовного доступу та послуг віртуальних мереж, необхідних для послуг цифрового телебачення і радіо.

(3) Передавання виклику за допомогою кінцевого обладнання з однієї мережі зв'язку в іншу заборонено, крім випадків наявності відповідного письмового договору про доступ з оператором зв'язку, у мережу зв'язку якого передається виклик. [RT I 2009, 37, 252 – набув чинності 10.07.2009]

(1) З'єднання — це особливий вид доступу, який полягає в технічному та логічному сполученні двох або більше мереж зв'язку у спосіб, що дає змогу надавати послуги зв'язку клієнтам сполучених мереж зв'язку.

(2) Оператор зв'язку, який пропонує мережеві послуги, зобов'язаний на вимогу іншого оператора зв'язку добросовісно вести переговори про взаємне з'єднання мереж зв'язку, якщо це необхідно для надання послуги зв'язку.

(3) Для виконання обов'язку, встановленого частиною 2 цього параграфа, оператор зв'язку зобов'язаний, серед іншого, розкрити іншій стороні, з якою він розпочав переговори про з'єднання, всю інформацію, необхідну для з'єднання, у тому числі параметри мережевих інтерфейсів.

(4) Оператор зв'язку, який отримує від іншого оператора зв'язку інформацію до переговорів про порядок доступу або взаємного з'єднання, під час таких переговорів чи після них, повинен використовувати отриману інформацію виключно з тією метою, з якою вона була надана, і зобов'язаний дотримуватися вимоги конфіденційності переданої або збереженої інформації. Отриману інформацію оператор зв'язку не має права передавати третій особі, насамперед іншому структурному підрозділу, дочірньому підприємству чи партнерові, яким така інформація могла б надати конкурентні переваги. [RT I 2007, 63, 397 – набув чинності 17.12.2007]

(1) Оператори зв'язку мають право вільно домовлятися про технічні та комерційні умови доступу або з'єднання, ураховуючи встановлене в § 63–63² цього закону та можливі обов'язки, встановлені операторові зв'язку на підставі § 50–53. Договір, зазначений у цьому параграфі, укладається в письмовій формі або у формі, що дає змогу письмове відтворення. [RT I, 15.12.2021, 1 – набув чинності 01.02.2022]

[RT I, 15.12.2021, 1 – набув чинності 01.02.2022]

(1) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може встановити підприємству зв'язку, яке надає мережеві послуги і контролює доступ до кінцевого користувача, обов'язки, необхідні для забезпечення наскрізної з'єднуваності, у тому числі обов'язок з'єднати мережі або забезпечити сумісність послуги зв'язку.

(2) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може в обґрунтованому випадку встановити обов'язки надавачу послуги міжособового зв'язку без використання номерів, який діє на значній частині ринку і має значну кількість користувачів, щоб зробити послугу міжособового зв'язку сумісною та забезпечити наскрізну з'єднуваність між кінцевими користувачами.

(3) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може встановити обов'язки, зазначені в частині 2 цього параграфа, якщо Європейська Комісія встановила імплементаційні заходи, в яких уточнено характер і обсяг обов'язків. Обов'язки можуть охоплювати обов'язок надавача послуги оприлюднювати відповідну інформацію та дозволяти її використання, зміну і поширення державою, одиницею місцевого самоврядування чи іншим надавачем послуги, або ж дозвіл на використання чи застосування стандартів або специфікацій.

(4) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може встановити підприємству зв'язку, яке надає мережеві послуги, обов'язок забезпечити на справедливих, розумних і недискримінаційних умовах доступ до прикладних програмних інтерфейсів (Application Program Interface – API) та електронних програм передач (Electronic Programme Guide – EPG), якщо це необхідно для забезпечення кінцевим користувачам доступу до цифрових радіо- і телевізійних програм.

(5) Якщо підприємство зв'язку, яке надає мережеві послуги, має на підставі правових актів право встановлювати засоби на публічній чи приватній власності, над нею або під нею, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може встановити такому підприємству зв'язку обов'язки щодо спільного використання або спільного розміщення встановленого на такій підставі мережевого обладнання чи іншого майна, яке використовується для надання послуг зв'язку, у тому числі лінійних споруд, кабельної проводки всередині будівлі або кабельної проводки поза будівлею до проміжного розподільного пункту, виходячи з встановленого в пунктах 1 і 2 частини 2 § 60 цього закону. Обов'язки, встановлені в цій частині, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може встановлювати передусім тоді, коли в інших підприємств зв'язку немає альтернативних можливостей доступу через вимоги охорони довкілля, охорони здоров'я або будівельні та планувальні вимоги, а також через громадську безпеку.

(6) Обов'язок, зазначений у частині 5 цього параграфа, може полягати в тому, що підприємство зв'язку, яке надає мережеві послуги, має нести пропорційну частину витрат, пов'язаних зі спільним використанням і спільним розміщенням, або терпіти використання лінійної споруди, обладнання чи іншого майна іншим підприємством зв'язку.

(7) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може встановлювати підприємству зв'язку, яке надає мережеві послуги, зазначені в цьому параграфі обов'язки незалежно від того, чи визнано це підприємство зв'язку підприємством зі значною ринковою силою.

(8) Перед визначенням обов'язку, встановленого в цьому параграфі та в § 63¹ і § 63² цього закону, проводяться консультації в порядку, встановленому в § 47–48¹.

(9) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду повідомляє підприємству зв'язку про рішення, зазначене в цьому параграфі та в § 63¹ і § 63² цього закону, протягом п'яти робочих днів поштою або електронно та оприлюднює рішення на своєму вебсайті протягом семи робочих днів з дня його прийняття.

(10) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду зобов'язаний надати заінтересованій особі на підставі її заяви інформацію про вид, доступність і географічне розташування засобів, зазначених у пунктах 1 і 2 частини 2 § 60 цього закону. Зазначені засоби та умови доступу до них не розглядаються як комерційна таємниця.

(11) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду переглядає обов'язки, встановлені на підставі частин 1–4 цього параграфа, частин 1 і 2 § 63¹ та частин 1, 3 і 5 § 63² цього закону, після спливу п'яти років від їх встановлення та вирішує питання про необхідність зміни зазначених обов'язків або визнання їх нечинними. [RT I, 15.12.2021, 1 – набув чинності 01.02.2022]

(1) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду має право за обґрунтованою заявою заінтересованої особи встановити оператору зв'язку або власнику елемента мережі обов'язок надати доступ до належної йому внутрішньобудинкової проводки та кабелів, а також до пов'язаних засобів і послуг, або до першої точки концентрації чи розподілу проводки, розташованої поза будівлею, якщо дублювання зазначених елементів мережі є економічно неефективним або фізично ускладненим, з урахуванням прозорості, недискримінації та розподілу витрат на доступ. Якщо це технічно або економічно обґрунтовано, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може встановити обов'язки щодо доступу до активної або віртуальної мережі зв'язку.

(2) Якщо за результатами аналізу ринку з'ясується, що зазначений у частині 1 цього параграфа обов'язок є недостатнім, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може розширити обсяг зазначеного обов'язку за межі першої точки концентрації або розподілу — до точки, яку він визначає як найближчу до кінцевого користувача точку, здатну вмістити достатню кількість підключень кінцевих користувачів, щоб бути економічно вигідною для заявника доступу. Розширюючи зазначений обов'язок, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду враховує настанови Європейського органу зв'язку.

(3) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду не застосовує зазначене в частині 2 цього параграфа право на розширення обов'язку, якщо:

1) встановлення обов'язку економічно зашкодило б уведенню в експлуатацію нової мережі зв'язку;

2) оператор зв'язку відповідає умовам, встановленим частиною 1 § 56³ цього Закону, і надає іншому оператору зв'язку розумний та аналогічний альтернативний засіб доступу до кінцевих користувачів, пропонуючи доступ до мережі з дуже високою пропускною здатністю на справедливих, недискримінаційних і розумних умовах.

(4) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може застосовувати виняток, встановлений пунктом 2 частини 3 цього параграфа, також до інших операторів зв'язку, які пропонують доступ до мережі з дуже високою пропускною здатністю на справедливих, недискримінаційних і розумних умовах.

(5) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може не застосовувати право, встановлене пунктом 2 частини 3 цього параграфа, якщо будівництво мережі зв'язку було частково або повністю профінансовано з бюджету держави або одиниці місцевого самоврядування.

(6) Визначаючи місцезнаходження кінцевої точки мережі зв'язку, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду враховує настанови Європейського органу зв'язку. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(1) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду має право встановлювати оператору зв'язку обов'язки, пов'язані зі спільним використанням пасивної інфраструктури мережі радіозв'язку або з укладенням договору про роумінговий доступ на основі місцезнаходження, якщо це необхідно для надання послуги зв'язку з використанням радіочастот і жодному оператору зв'язку не було запропоновано доступ до кінцевого користувача на справедливих і розумних умовах.

(2) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду має право встановлювати зазначені в частині 1 цього параграфа обов'язки, якщо це передбачено умовами частотного дозволу і якщо в зоні використання, визначеній частотним дозволом, при ринковому впровадженні послуги або мережі зв'язку, що використовує радіочастоти, наявні економічні чи фізичні перешкоди, через які доступ кінцевих користувачів до послуги зв'язку обмежений або відсутній.

(3) Якщо застосування зазначених у частині 1 цього параграфа обов'язків не дає результатів, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може встановити оператору зв'язку обов'язок спільно використовувати активну інфраструктуру.

(4) Встановлюючи обов'язок, зазначений у частинах 1 і 3 цього параграфа, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду враховує:

1) потребу збільшити сполучуваність на основних транспортних коридорах Європейського Союзу та в окремих регіонах;

2) можливість збільшити для кінцевого користувача вибір і якість послуги зв'язку;

3) ефективне використання радіочастот;

4) технологічну здійсненність спільного використання інфраструктури та пов'язані з цим умови;

5) стан конкуренції на рівні інфраструктури та послуг зв'язку;

6) технологічні інновації;

7) готовність власника інфраструктури ввести інфраструктуру в експлуатацію.

(5) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може встановити оператору зв'язку, який отримує вигоду від обов'язків щодо спільного використання пасивної інфраструктури або доступу до неї, обов'язок ділитися радіочастотою у відповідному регіоні з власником інфраструктури цього регіону. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(1) Якщо Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду встановив підприємству зв'язку обов'язок щодо доступу або з'єднання відповідно до пункту 5 частини 1 § 50 цього закону чи § 63–63², відповідне підприємство зв'язку зобов'язане укласти договір про з'єднання або доступ і надати доступ до мереж, обладнання чи послуг, а також з'єднати мережі або обладнання протягом розумного строку, наданого Департаментом захисту прав споживачів і технічного нагляду, з урахуванням того, що підприємству зв'язку, зобов'язаному забезпечити доступ або з'єднання, може знадобитися створити технічні умови для з'єднання чи доступу, у тому числі встановити обладнання. [RT I, 15.12.2021, 1 - jõust. 01.02.2022]

(2) Підприємство зв'язку, щодо якого Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду встановив обов'язок щодо доступу або з'єднання, зобов'язане при виконанні обов'язку щодо доступу та з'єднання відповідно до характеру цього обов'язку дотримуватися таких вимог: [RT I 2007, 66, 408 - jõust. 01.01.2008]

1) надавати можливість користуватися обладнанням мережі, спорудами та лінійними спорудами на рівних умовах і з тією самою якістю, з якою воно надає це саме своєму материнському та дочірньому підприємству, клієнтам або діловим партнерам;

2) надавати підприємству, яке подало заяву про доступ або з'єднання, можливість отримати інформацію, необхідну для доступу та з'єднання;

3) використовувати інформацію, отриману у зв'язку з доступом або з'єднанням, виключно для надання відповідної послуги і не розкривати її третій особі, насамперед іншому структурному підрозділу, дочірньому підприємству чи партнеру, яким така інформація могла б надати конкурентні переваги, якщо законом не встановлено інше; [RT I 2007, 63, 397 - jõust. 17.12.2007]

4) не обмежувати доступ своїх клієнтів до послуг, які надає інше підприємство зв'язку.

(3) Перелік, наведений у частині 2 цього параграфа, не виключає обов'язку дотримуватися не перелічених у ньому вимог, що випливають із закону або з обов'язку вести переговори добросовісно.

(1) Підприємство зв'язку може припинити переддоговірні переговори та відмовитися від укладення договору про доступ або з'єднання, якщо:

1) створення технічної можливості для з'єднання або доступу є нерозумно обтяжливим, або

2) з'єднання або доступ шкодить цілісності його мережі.

(2) Підприємство зв'язку, яке відповідно до цього закону має обов'язок надавати доступ до абонентської лінії, може відмовити у наданні доступу, крім підстав, зазначених у частині 1 цього параграфа, також у разі, коли на це немає згоди кінцевого користувача, який користується відповідною абонентською лінією, або коли доступ ставить під загрозу недоторканність приватного життя. [RT I, 23.03.2011, 1 - jõust. 25.05.2011]

(1) Підприємство зв'язку, яке уклало договір про доступ або з'єднання, може обмежити доступ іншої сторони договору до мережі зв'язку, якщо:

1) інша сторона договору не сплатила своєчасно за надану їй послугу,

2) інша сторона договору під'єднала до мережі зв'язку несправне або таке, що не відповідає вимогам, термінальне обладнання, і це порушує роботу мережі зв'язку або заважає іншим клієнтам підприємства зв'язку,

3) обмеження надання послуги зв'язку необхідне для встановлення, ремонту, заміни чи технічного обслуговування обладнання мережі зв'язку або лінійних споруд,

4) інша мережа зв'язку, під'єднана до мережі зв'язку, яка уможливлює надання послуги, або пов'язана з нею, не відповідає умовам доступу чи з'єднання і не забезпечено безперебійної сумісності роботи цих мереж,

5) виникає загроза цілісному функціонуванню мережі зв'язку,

6) це необхідно для забезпечення захисту персональних та інших даних в обсязі, встановленому законом,

7) це необхідно через надзвичайну ситуацію, надзвичайний стан або воєнний стан,

8) це передбачено договором про доступ або з'єднання, або

9) це випливає з правового акта.

(2) Обмеження доступу на підставах, передбачених пунктами 1 і 4 частини 1 цього параграфа, дозволяється за умови, що підприємство зв'язку повідомляє іншу сторону договору про обмеження доступу щонайменше за 30 днів наперед. [RT I, 15.12.2021, 1 - jõust. 01.02.2022]

(3) При обмеженні доступу до мережі зв'язку підприємство зв'язку повинне стежити за тим, щоб обмеження ґрунтувалося на об'єктивній оцінці ситуації, а обсяг обмеження був мінімальним, потрібним для забезпечення нормальної роботи мережі зв'язку, за винятком випадку, коли обмеження застосовано на підставі пункту 1 частини 1 цього параграфа. Підприємство зв'язку повинне надати можливість усунути причину застосування обмеження. [RT I, 15.12.2021, 1 - jõust. 01.02.2022]

(4) Підприємство зв'язку повинне якнайшвидше повідомити сторону договору, якої стосується застосування зазначеного в частині 1 цього параграфа обмеження, безпосередньо або через засоби масової інформації про причину, характер, обсяг і тривалість застосування обмеження, а також вжити необхідних заходів для забезпечення відновлення доступності послуг зв'язку. [RT I, 15.12.2021, 1 - jõust. 01.02.2022]

(1) Підприємство зв'язку, яке пропонує системи умовного доступу, зобов'язане забезпечити, щоб системи умовного доступу технічно уможливлювали проведення перехресного контролю на основі витрат щодо послуг, які надають за допомогою систем умовного доступу інші підприємства зв'язку.

(2) Підприємство зв'язку, яке надає послугу умовного доступу надавачеві телевізійної або радіопослуги і від послуги умовного доступу якого залежить доступ надавача телевізійної або радіопослуги до потенційних глядачів і слухачів, зобов'язане:

1) надавати надавачеві телевізійної або радіопослуги на справедливих, розумних і недискримінаційних умовах технічні послуги, які дають змогу глядачам і слухачам, забезпеченим засобами декодування, приймати послуги, що їх надавач телевізійної або радіопослуги передає в цифровому вигляді;

2) вести у своєму бухгалтерському обліку окремий облік діяльності як надавача послуги умовного доступу. [RT I, 23.03.2011, 1 – набув чинності 24.03.2011]

(3) Якщо Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду за результатами аналізу ринку, проведеного на підставі §§ 44–44² цього Закону, дійде висновку, що підприємство зв'язку не має значної ринкової сили на відповідному ринку, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може змінити обов'язки, встановлені підприємству зв'язку частиною 2 цього параграфа, або звільнити його від них, якщо це не шкодить:

1) доступу кінцевого користувача до послуги, визначеної згідно з § 90 цього Закону, і

2) конкуренції на ринку, пов'язаному з роздрібним продажем медіапослуги та із системою умовного доступу. [RT I, 15.12.2021, 1 – набув чинності 01.02.2022]

(1) Скарги, пов'язані з доступом або взаємоз'єднанням, вирішує Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду, керуючись § 149 цього Закону. [RT I 2007, 66, 408 – набув чинності 01.01.2008]

(2) У разі скарги у зв'язку із застосуванням обмежень, встановлених § 66 цього Закону, керуються порядком вирішення спорів, встановленим § 149 цього Закону, з урахуванням таких особливостей:

1) особа, яка застосувала обмеження, повинна надати Департаменту захисту прав споживачів і технічного нагляду письмове пояснення щодо застосування обмеження протягом п'яти днів від дня отримання відповідної вимоги Департаменту захисту прав споживачів і технічного нагляду; [RT I 2007, 66, 408 – набув чинності 01.01.2008]

2) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду вирішує скаргу протягом 10 робочих днів від дня отримання заяви; [RT I 2007, 66, 408 – набув чинності 01.01.2008]

3) якщо Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду вирішить, що обмеження, встановлене щодо іншого підприємства зв'язку, є протиправним, він видає підприємству, яке застосувало обмеження, припис про негайне припинення порушення. [RT I 2007, 66, 408 – набув чинності 01.01.2008]

(1) Універсальна послуга — це сукупність послуг, що відповідає технічним вимогам і вимогам до якості, визначеним правом Європейського Союзу, яка забезпечується кінцевому користувачеві, який її бажає, в обсязі, встановленому цією главою, і визначеної якості, незалежно від місцезнаходження кінцевого користувача, однаково та за доступною ціною. Універсальною послугою є:

1) з'єднання з мережею зв'язку у фіксованому місці, яке уможливлює телефонну послугу;

2) послуга таксофона або інша послуга зв'язку з публічним доступом, яка уможливлює розмову;

3) доступність всеохопного загальнокористуваного електронного каталогу довідки номерів та служби довідки номерів. [RT I, 23.03.2011, 1 – набув чинності 25.05.2011]

(1) З'єднання з мережею зв'язку, зазначене в пункті 1 § 69 цього Закону, має уможливлювати:

1) здійснення та приймання дзвінків;

2) надсилання та приймання факсу;

3) користування послугою передачі даних зі швидкістю передачі даних, достатньою для дієвого інтернет-з'єднання, з урахуванням апаратного та програмного забезпечення, яким користується більшість кінцевих користувачів. [RT I, 23.03.2011, 1 – набув чинності 25.05.2011]

(1) Послуга таксофона або інша послуга зв'язку з публічним доступом, яка уможливлює розмову, — це можливість здійснювати та приймати дзвінки за допомогою загальнокористуваного термінального обладнання.

(2) Послуга таксофона або інша послуга зв'язку з публічним доступом, яка уможливлює розмову, має уможливлювати безкоштовне здійснення дзвінків на номер екстреної допомоги 112 без використання платіжного засобу. [RT I, 15.12.2021, 1 – набув чинності 01.02.2022]

(1) Обов'язок надання універсальної послуги — це надання кінцевому користувачеві послуги, зазначеної в пунктах 1–3 § 69 цього Закону, у порядку, встановленому цим Законом. Умови надання універсальної послуги встановлюються договором про універсальну послугу між державою та підприємством.

(2) Щодо послуг, встановлених пунктами 1 і 2 § 69 цього Закону, договір про універсальну послугу можна укласти лише з підприємством зв'язку.

(3) Підставою обов'язку надання універсальної послуги є договір про універсальну послугу, який укладають підприємство зв'язку і держава, яку представляє міністр, відповідальний за цю сферу, або Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду за повноваженням міністра, відповідального за цю сферу. [RT I 2007, 66, 408 – набув чинності 01.01.2008]

(4) Договором про універсальну послугу визначаються, зокрема:

1) обов'язок надавати послугу, встановлену пунктами 1–3 § 69 цього Закону, кінцевому користувачеві, який її бажає, у визначеному договором регіоні;

2) строк, протягом якого підприємство зв'язку, що має обов'язок надання універсальної послуги, зобов'язане укласти з кінцевим користувачем договір про приєднання, який відповідає вимогам, встановленим §§ 95¹ і 96 цього Закону, для надання послуги, встановленої пунктом 1 § 69 цього Закону; [RT I, 15.12.2021, 1 – набув чинності 01.02.2022]

3) доступна плата, що стягується з кінцевого користувача за надання універсальної послуги, — за створення та підтримання з'єднання з мережею зв'язку відповідно до § 74 цього Закону та за послуги, встановлені пунктами 2 і 3 § 69 цього Закону; [RT I, 23.03.2011, 1 – набув чинності 25.05.2011]

4) максимальна плата, що сплачується за надання універсальної послуги;

5) строк дії договору;

6) положення, що стосуються припинення та зміни договору;

7) санкції за порушення договору.

(1) Надавача послуг, передбачених пунктами 1–3 § 69 цього закону, визначають на відкритому конкурсі, умови якого встановлює міністр, відповідальний за галузь. Якщо плата, яку передбачувано буде сплачено за надання універсальної послуги на підставі договору про надання універсальної послуги, перевищує розмір, зазначений у частині 2 § 14 закону про публічні закупівлі, публічну закупівлю проводять у порядку, встановленому законом про публічні закупівлі. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022] ↗

(2) Якщо відкритий конкурс або публічна закупівля, передбачені частиною 1 цього параграфа, не відбулися, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду ухвалює рішення, яким установлює надавачеві універсальної послуги, що на час проведення відкритого конкурсу або публічної закупівлі, зазначених у частині 1 цього параграфа, мав обов'язок надання універсальної послуги, обов'язок надавати універсальну послугу на умовах, які діяли на час проведення відкритого конкурсу або публічної закупівлі, до укладення договору, зазначеного в частині 3 § 72 цього закону. [RT I, 23.03.2011, 1 - набув чинності 25.05.2011]

(3) Відкритий конкурс або публічну закупівлю, зазначені в частині 1 цього параграфа, організовує Міністерство юстиції та цифрових технологій або Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду за уповноваженням міністра, відповідального за галузь. [RT I 2007, 66, 408 - набув чинності 01.01.2008] ↗

(4) Визначаючи оператора зв'язку з обов'язком надання універсальної послуги в порядку, встановленому частинами 1 і 2 цього параграфа, враховують потребу забезпечити надання універсальної послуги економічно ефективним і таким, що не шкодить конкуренції, способом за доступною ціною в короткостроковій і довгостроковій перспективі відповідно до цілей, установлених у § 134 цього закону.

(5) Надавача послуг, передбачених пунктами 1–3 § 69 цього закону, можна визначати окремо:

1) щодо кожної із зазначених послуг — у регіоні, визначеному організатором конкурсу або публічної закупівлі, передбачених частиною 1 цього параграфа, або

2) щодо кожної із зазначених послуг — у регіоні, передбаченому частиною 2 цього параграфа, де оператор зв'язку володіє істотним засобом у розумінні закону про конкуренцію. [RT I, 05.07.2013, 1 - набув чинності 15.07.2013]

(6) Підстави визначення регіону, передбаченого пунктами 1 і 2 частини 5 цього параграфа, встановлює міністр, відповідальний за галузь. ↗

(7) Надавача послуги, передбаченої пунктом 2 § 69 цього закону, визначають лише тоді, коли ця послуга не є розумно доступною кінцевому користувачеві за доступною ціною, з урахуванням місця проживання або місцезнаходження кінцевих користувачів, кількості таксофонів та доступності послуги для людей з особливими соціальними потребами.

(8) Надавача послуги, передбаченої пунктом 3 § 69 цього закону, визначають лише тоді, коли ця послуга не є розумно доступною кінцевому користувачеві за доступною ціною.

(9) Якщо надавач універсальної послуги, визначений на підставі частини 1 або 2 цього параграфа, має намір передати всю свою мережу доступу або її частину окремій юридичній особі, він повинен попередньо повідомити про це Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду, який оцінює вплив запланованого правочину на пропонування доступу у визначеному регіоні та на надання телефонної послуги відповідно до встановленого § 70 цього закону і за потреби встановлює, змінює або скасовує відповідні спеціальні обов'язки. [RT I, 23.03.2011, 1 - набув чинності 25.05.2011]

(10) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду зобов'язаний повідомляти Європейську Комісію про суб'єкта господарювання з обов'язком надання універсальної послуги та про встановлені для нього обов'язки. Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду оприлюднює зазначену інформацію на своєму вебсайті. [RT I, 23.03.2011, 1 - набув чинності 25.05.2011]

(1) В умовах конкурсу, зазначеного в частині 1 § 73 цього закону, або в документах публічної закупівлі має міститися доступна плата, яку надавач універсальної послуги стягує з кінцевого користувача за послуги, передбачені пунктами 1 і 3 § 69 цього закону. [RT I, 01.07.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

(2) Доступну плату, зазначену в частині 1 цього параграфа, визначає міністр, відповідальний за галузь, за пропозицією Департаменту захисту прав споживачів і технічного нагляду, однаковою на всій території держави щодо кожної з двох послуг, зазначених у пунктах 1 і 3 § 69 цього закону. [RT I 2007, 66, 408 - набув чинності 01.01.2008] ↗

(1) Оператор зв'язку з обов'язком надання універсальної послуги може подати до Департаменту захисту прав споживачів і технічного нагляду заяву про відшкодування необґрунтовано обтяжливих витрат, пов'язаних з виконанням обов'язку надання універсальної послуги. [RT I 2007, 66, 408 - набув чинності 01.01.2008]

(2) Оцінюючи витрати, пов'язані з виконанням обов'язку надання універсальної послуги, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду перевіряє обґрунтованість витрат оператора зв'язку з обов'язком надання універсальної послуги, пов'язаних з виконанням цього обов'язку. [RT I 2007, 66, 408 - набув чинності 01.01.2008]

(3) Якщо за результатами оцінювання, передбаченого частиною 2 цього параграфа, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду дійде висновку, що виконання обов'язку надання універсальної послуги є необґрунтовано обтяжливим для оператора зв'язку з обов'язком надання універсальної послуги, з урахуванням доходу та ринкових переваг, які виконання зазначеного обов'язку дає операторові зв'язку, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду вирішує питання про відшкодування витрат, пов'язаних з обов'язком надання універсальної послуги, в обсязі, встановленому частиною 4 цього параграфа. [RT I 2007, 66, 408 - набув чинності 01.01.2008]

(4) Відшкодування витрат, зазначених у частині 3 цього параграфа, здійснюється операторові зв'язку з обов'язком надання універсальної послуги лише в обсязі, в якому плата, що стягується з кінцевого користувача і зазначена в § 74 цього закону, не дозволяє покрити обґрунтовані витрати, пов'язані з виконанням обов'язку надання універсальної послуги, та отримати розумний прибуток.

(5) Порядок оцінювання та відшкодування витрат, зазначених у частинах 2–4 цього параграфа, встановлює міністр, відповідальний за галузь. ↗

(1) Умови конкурсу, зазначеного в частині 1 § 73 цього закону, або закупівельна документація публічної закупівлі мають містити обов’язок учасника подати щонайменше такі дані: [RT I, 01.07.2017, 1 - набув чинності 01.09.2017]

1) додаткові витрати та супутні доходи, що виникають у зв’язку з наданням універсальної послуги;

2) витрати, зазначені в пункті 1 частини 1 цього параграфа, витрати на звичайну господарську діяльність, яка здійснюється без обов’язку надання універсальної послуги, а також плата за створення й підтримання з’єднання кінцевого користувача з мережею зв’язку та за послуги, зазначені в пунктах 2 і 3 § 69 цього закону, що планується на підставі здійснених досі витрат; [RT I, 23.03.2011, 1 - набув чинності 25.05.2011]

3) комбіновані схеми оплати за під’єднання кінцевого користувача до мережі зв’язку та за послуги, що надаються через неї, а також можливості передоплати та відтермінованої оплати; [RT I, 23.03.2011, 1 - набув чинності 25.05.2011]

4) дані про збільшення кількості клієнтів підприємства зв’язку та про задоволеність клієнтів у році, що передував поданню пропозиції.

(2) При визначенні витрат, зазначених у пункті 1 частини 1 цього параграфа:

1) враховуються лише витрати, необхідні для виконання обов’язку надання універсальної послуги;

2) не враховуються витрати, які підприємство зв’язку понесло б і без обов’язку надання універсальної послуги (витрати на звичайну господарську діяльність), а також витрати, здійснені до початку календарного року подання пропозиції.

(1) До договору про приєднання між кінцевим користувачем і підприємством зв’язку, яке має обов’язок надання універсальної послуги, застосовуються положення глави 9 цього закону.

(1) Підприємство зв’язку, яке має обов’язок надання універсальної послуги, робить доступними для громадськості щонайменше такі дані щодо надання універсальної послуги: [RT I, 10.05.2014, 1 - набув чинності 20.05.2014]

1) час створення першого з’єднання;

2) кількість несправностей на одну лінію доступу;

3) час усунення несправностей;

4) час відповіді операторських послуг;

5) час відповіді на запит, поданий до служби довідки номерів;

6) співвідношення справних таксофонів до загальної кількості таксофонів;

7) кількість скарг, пов’язаних із правильністю рахунків.

(2) Дані, зроблені доступними для громадськості, подаються Департаменту захисту прав споживачів і технічного нагляду. Правильність і порівнюваність даних, поданих Департаменту захисту прав споживачів і технічного нагляду, може перевіряти на замовлення Департаменту захисту прав споживачів і технічного нагляду незалежна особа, яка має відповідні спеціальні знання, за рахунок підприємства зв’язку з обов’язком надання універсальної послуги, якщо підприємство зв’язку не погоджується з результатом перевірки даних, проведеної Департаментом захисту прав споживачів і технічного нагляду. [RT I 2007, 66, 408 - набув чинності 01.01.2008]

(3) Якщо дані, подані Департаменту захисту прав споживачів і технічного нагляду, перевірено на підставі частини 2 цього параграфа за рахунок підприємства зв’язку з обов’язком надання універсальної послуги і результати перевірки підтверджують правильність та порівнюваність поданих підприємством зв’язку даних, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду відшкодовує підприємству зв’язку сплачену за перевірку суму в розумному обсязі. [RT I 2007, 66, 408 - набув чинності 01.01.2008]

(4) Міністр, відповідальний за сферу, може для забезпечення доступу до даних уточнити зміст і форму даних, які робляться доступними для громадськості на підставі частини 1 цього параграфа, а також спосіб їх оприлюднення. ↗

(5) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може зобов’язати підприємство зв’язку з обов’язком надання універсальної послуги протягом розумного строку скоротити час під’єднання, встановлений у пункті 1 частини 1 цього параграфа, та зменшити кількість несправностей, встановлену в пункті 2, враховуючи технічні й економічні можливості підприємства зв’язку. [RT I 2007, 66, 408 - набув чинності 01.01.2008]

(1) Підприємство зв’язку з обов’язком надання універсальної послуги повинне при наданні універсальної послуги надати кінцевому користувачеві такі можливості для контролю витрат, пов’язаних із користуванням універсальною послугою:

1) виставлення рахунку за послугу в такий спосіб, щоб у ньому окремо було зазначено плату за створення й підтримання з’єднання з мережею зв’язку та за користування телефонною послугою; [RT I, 23.03.2011, 1 - набув чинності 25.05.2011]

2) обмеження вихідних дзвінків, що дає змогу обмежити здійснення певних типів дзвінків або дзвінки на певні типи номерів;

3) оплата за користування мережею зв’язку та телефонною послугою у формі передоплати; [RT I, 23.03.2011, 1 - набув чинності 25.05.2011]

4) розстрочення плати за створення з’єднання з мережею зв’язку відповідно до договору. [RT I, 23.03.2011, 1 - набув чинності 25.05.2011]

(2) Можливості, встановлені в пунктах 3 і 4 частини 1 цього параграфа, надаються лише споживачеві.

(3) Користування можливостями, встановленими в частині 1 цього параграфа, є для споживача безоплатним. Для інших кінцевих користувачів безоплатною є послуга, встановлена в пункті 2 частини 1 цього параграфа.

(1) Якщо відповідно до § 73 цього закону підприємству призначено обов’язок надання послуги, встановленої в пункті 3 § 69, надавач телефонної або мобільної телефонної послуги передає дані про ім’я та номери клієнта телефонної чи мобільної телефонної послуги, яку він надає, підприємству, зазначеному в § 73 цього закону, щонайменше раз на календарний рік, якщо клієнт погодився на оприлюднення даних.

(2) За передавання даних, зазначених у частині 1 цього параграфа, надавач телефонної або мобільної телефонної послуги може вимагати розумну плату. Зазначена плата має ґрунтуватися на витратах і може містити розумний прибуток.

(1) Витрати, зазначені в § 75 цього закону, відшкодовуються з платежу за універсальну послугу, який сплачує підприємство зв’язку з обов’язком сплати платежу за універсальну послугу (далі — обов’язок фінансування).

(2) З платежу за універсальну послугу відшкодовуються лише витрати на надання універсальних послуг, встановлених у пунктах 1 і 2 § 69 цього закону.

(1) Платіж за універсальну послугу — це платіж, який сплачує підприємство зв’язку з обов’язком фінансування для відшкодування витрат, зазначених у § 75 цього закону.

[Втратив чинність - RT I, 23.03.2011, 1 - набр. чинності 25.05.2011]

[Втратив чинність - RT I, 15.12.2021, 1 - набр. чинності 01.02.2022]

(1) Ставка платежу за універсальну послугу становить 0,01–1 відсотка від обороту послуг зв'язку підприємства зв'язку із зобов'язанням фінансування за попередній господарський рік.

(2) Уряд Республіки встановлює постановою за пропозицією міністра, відповідального за сферу, ставку платежу, передбачену частиною 1 цього параграфа, не пізніше ніж за три місяці до початку календарного року, враховуючи:

1) обґрунтованість і розмір нерозумно обтяжливих витрат, передбачених § 75 цього Закону;

2) звіти, складені Департаментом захисту прав споживачів і технічного нагляду відповідно до § 137 цього Закону.

(3) При встановленні розміру ставки платежу, зазначеного в частині 2 цього параграфа, дотримуються принципів прозорості, недискримінації та пропорційності. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.01.2028]

(1) Зобов'язання фінансування має підприємство зв'язку, яке має обов'язок подання повідомлення, передбачений частиною 1 § 4 цього Закону, і оборот послуг зв'язку якого за календарний рік перевищує 383 500 євро. [RT I 2010, 22, 108 - набув чинності 01.01.2011]

(2) Зобов'язання фінансування виникає в особи, зазначеної в частині 1 цього параграфа, з моменту, коли ця особа подала або мала подати повідомлення, зазначене в частині 1 § 4 цього Закону.

(3) Зобов'язання фінансування припиняється в особи, зазначеної в частині 1 цього параграфа, з моменту, коли ця особа подала повідомлення про припинення діяльності, зазначене в § 34 Закону про загальну частину кодексу господарської діяльності. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(4) Якщо зобов'язання фінансування виникає або припиняється до 15-го числа календарного місяця, зобов'язання фінансування вважається таким, що виникло або припинилося з початку календарного місяця.

(5) Якщо зобов'язання фінансування виникає або припиняється після 15-го числа календарного місяця, зобов'язання фінансування вважається таким, що виникло або припинилося з наступного календарного місяця.

(1) Платіж за універсальну послугу сплачується частинами по 1/3 до 15 травня, 15 вересня і 15 січня.

(2) Для сплати платежу за універсальну послугу Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду надсилає відповідне повідомлення щонайменше за 30 днів до дня настання строку сплати платежу за універсальну послугу. [RT I 2007, 66, 408 - набув чинності 01.01.2008]

(3) Якщо сплачені протягом календарного року платежі за універсальну послугу перевищили витрати, відшкодовані в цьому календарному році підприємству зв'язку із зобов'язанням надання універсальної послуги відповідно до § 75 цього Закону, невикористані платежі за універсальну послугу, сплачені протягом календарного року, залишаються як передоплата майбутніх платежів.

(4) У разі припинення зобов'язання фінансування сплачені платежі за універсальну послугу не повертаються.

(1) Платіж за універсальну послугу надходить до державного бюджету.

(2) Порядок надходження платежу за універсальну послугу до державного бюджету та порядок його використання встановлює міністр, відповідальний за сферу. ↗

(1) Підприємства зв'язку при наданні послуги зв'язку повинні керуватися такими принципами та цілями:

1) забезпечення безпеки функціонування мережі зв'язку;

2) збереження цілісності мережі зв'язку;

3) забезпечення захисту переданої або збереженої інформації;

4) забезпечення сумісності мереж і послуг зв'язку;

5) дотримання вимог щодо здоров'я та довкілля;

6) дотримання вимог планування та землеустрою;

7) забезпечення якості послуги зв'язку;

8) запобігання шкідливим і завадним впливам між іншими технічними системами, що перебувають у космічному просторі або на Землі;

9) забезпечення громадського порядку та державної безпеки;

10) контроль за дотриманням чинних вимог, подання даних та організація статистики;

11) запобігання діяльності, що шкодить вільній конкуренції на ринку послуг зв'язку.

(2) Уряд Республіки може, виходячи з принципів і цілей, передбачених частиною 1 цього параграфа, встановити технічні вимоги до мереж зв'язку та вимоги до надання послуги зв'язку, якщо це необхідно:

1) для захисту клієнтів,

2) для оприлюднення інформації про клієнтів у номерному довіднику та в номерно-довідковій службі,

3) для забезпечення зв'язку з номером екстреної допомоги 112 та встановлення місцезнаходження особи, яка зв'язалася за номером екстреної допомоги 112, [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

4) для забезпечення громадського порядку та державної безпеки,

5) для надання послуги зв'язку людям з особливими потребами,

6) для взаємного з'єднання мереж зв'язку та забезпечення сумісності або

7) для визначення місцезнаходження точок з'єднання,

8) для сприяння забезпеченню зв'язку з гармонізованим на загальноєвропейському рівні коротким номером, що починається на 116. [RT I, 23.03.2011, 1 - набув чинності 25.05.2011]

(2¹) [Втратив чинність – RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(2²) [Втратив чинність – RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(3) Підприємство зв'язку зобов'язане зробити публічно доступною на своєму вебсайті, а за відсутності вебсайту — в інший розумний спосіб, інформацію про якість послуг зв'язку, які воно надає кінцевим користувачам, і про заходи, вжиті для забезпечення рівноцінного доступу для людей з особливими потребами. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(4) Надавач послуги, послугу якого споживає щонайменше 10 000 кінцевих користувачів, є щодо відповідної послуги надавачем життєво важливої послуги, зазначеної в пунктах 5–7 частини 1 § 36 Закону про надзвичайну ситуацію. [RT I, 03.03.2017, 1 - набув чинності 01.07.2017]

(5) Надавач послуги мультиплексування та підприємство зв'язку, яке надає послугу кабельного мовлення, є надавачем послуги загального інтересу в розумінні Закону про загальну частину кодексу господарської діяльності. [RT I, 03.03.2017, 1 - набув чинності 01.07.2017]

(6) Якщо надавач послуги доступу до інтернету або послуги міжособистісного зв'язку виставляє споживачеві рахунок за час користування послугою зв'язку або за обсяг даних, він забезпечує споживачеві розумну можливість стежити за обсягом даних, використаним при користуванні послугою, і повідомляє споживача про використаний обсяг даних до вичерпання обсягу даних, погодженого в договорі про послугу зв'язку. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(1) Клонування або зміна модуля ідентифікації клієнта заборонені.

(2) Модуль ідентифікації клієнта дозволено використовувати лише на умовах, передбачених договором про приєднання.

(3) Зміна ідентифікаційного коду термінального обладнання заборонена, за винятком випадку, коли це робить виробник термінального обладнання або письмово уповноважена ним особа. [RT I 2009, 37, 252 - набув чинності 10.07.2009]

[Втратив чинність - RT I, 30.12.2025, 4 - набр. чинності 01.01.2026]

(1) Апаратне або програмне забезпечення, що використовується в мережі зв'язку під час надання послуги зв'язку, не повинно загрожувати державній безпеці.

(2) Апаратне або програмне забезпечення, що використовується в мережі зв'язку під час надання послуги зв'язку, може загрожувати державній безпеці:

1) через високий ризик, що походить від його виробника або постачальника послуг з обслуговування чи підтримки (далі — апаратне або програмне забезпечення з високим ризиком);

2) через ризик, що походить від технічних властивостей або налаштувань апаратного чи програмного забезпечення.

(3) Під час оцінювання апаратного або програмного забезпечення з високим ризиком враховується, зокрема, інформація про те, чи його виробник або постачальник послуг з обслуговування чи підтримки:

1) має місцезнаходження або головний офіс у державі (далі — держава місцезнаходження), яка не є державою — членом Європейського Союзу, Організації Північноатлантичного договору (далі — НАТО) або Організації економічного співробітництва та розвитку (далі — ОЕСР);

2) у державі місцезнаходження не дотримуються принципів демократичної правової держави або не поважають права людини;

3) у державі місцезнаходження не захищають інтелектуальну власність, персональні дані або комерційну таємницю осіб іншої держави;

4) держава місцезнаходження поводиться агресивно в кіберпросторі;

5) державі місцезнаходження держави — члени Європейського Союзу, НАТО або ОЕСР приписували кібератаки;

6) підпорядковується без незалежного судового контролю уряду або державній установі держави місцезнаходження чи іншої іноземної держави;

7) держава місцезнаходження або інша іноземна держава може зобов'язати його діяти у спосіб, що загрожує державній безпеці Естонії;

8) господарська діяльність не ґрунтується на ринковій конкуренції або для цього в державі місцезнаходження не створено достатніх умов;

9) структура власності, організаційна побудова або структура управління не є прозорою;

10) фінансування не є прозорим;

11) продукти або послуги містять уразливості безпеки, а для їх усунення не вжито достатніх заходів безпеки;

12) не здатний послідовно забезпечувати постачання продуктів або послуг, за винятком випадків непереборної сили.

(4) Для забезпечення державної безпеки підприємство зв'язку зобов'язане повідомляти Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду про апаратне та програмне забезпечення, що використовується в мережі зв'язку.

(5) Обсяг обов'язку повідомлення, зазначеного в частині 4 цього параграфа, а також докладніші вимоги, строк виконання обов'язку та порядок подання повідомлення встановлює Уряд Республіки постановою.

(6) Для забезпечення державної безпеки підприємство зв'язку зобов'язане клопотати перед Департаментом захисту прав споживачів і технічного нагляду про дозвіл на використання апаратного або програмного забезпечення мережі зв'язку (далі — дозвіл на використання апаратного або програмного забезпечення).

(7) Обсяг обов'язку клопотати про дозвіл на використання апаратного або програмного забезпечення, докладніші вимоги, строк і порядок провадження, а також особливості строку дії дозволу на використання встановлює Уряд Республіки постановою.

(8) Приймаючи постанови, зазначені в частинах 5 і 7 цього параграфа, Уряд Республіки враховує важливість мережі зв'язку, її апаратного або програмного забезпечення та послуги зв'язку, що надається через неї, а також можливі загрози державній безпеці, які з них випливають. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(1) Отримавши клопотання про дозвіл на використання апаратного або програмного забезпечення, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду запитує в органів безпеки та Департаменту державної інформаційної системи висновок про те, чи загрожує державній безпеці апаратне або програмне забезпечення, зазначене в клопотанні підприємства зв'язку про дозвіл на використання апаратного або програмного забезпечення. Якщо згідно з отриманим висновком апаратне або програмне забезпечення може загрожувати державній безпеці, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду перед вирішенням клопотання підприємства зв'язку про дозвіл на використання апаратного або програмного забезпечення запитує погодження в органу, зазначеного в положенні про комісію з безпеки Уряду Республіки (далі — адміністративний орган).

(2) Під час погодження, зазначеного в частині 1 цього параграфа, адміністративний орган оцінює, чи загрожує державній безпеці використання апаратного або програмного забезпечення, зазначеного в клопотанні про дозвіл на використання апаратного або програмного забезпечення. Під час погодження адміністративний орган може внести пропозицію заборонити використання апаратного або програмного забезпечення, зазначеного в клопотанні про дозвіл на використання, або встановити умови його використання. Умовою використання апаратного або програмного забезпечення може бути, зокрема, строк використання, використання в певних частинах мережі зв'язку, з певними функціями або налаштуваннями.

(3) Враховуючи встановлене в частинах 1 і 2 цього параграфа, Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду вирішує питання про задоволення, умовне задоволення або відмову в задоволенні клопотання про дозвіл на використання апаратного або програмного забезпечення.

(4) Апаратному або програмному забезпеченню, яке не загрожує державній безпеці, дозвіл на використання надається на вісім років. Апаратному або програмному забезпеченню, яке загрожує державній безпеці, дозвіл на використання не надається або надається умовний дозвіл на використання. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(1) Підприємство зв'язку, якому на підставі § 87³ цього закону встановлено обов'язки, щонайменше кожні три роки з моменту встановлення обов'язку замовляє аудит відповідності своєї діяльності, у звіті якого оцінюється, чи виконало підприємство зв'язку обов'язки, встановлені на підставі того самого параграфа.

(2) Виконавцем аудиту має бути незалежний аудитор, який має сертифікат сертифікованого аудитора інформаційних систем Міжнародної асоціації аудиту та управління інформаційними системами або рівноцінний сертифікат.

(3) Виконавець аудиту подає аудит Департаменту захисту прав споживачів і технічного нагляду.

(4) Витрати на проведення аудиту покриває підприємство зв'язку.

(5) Зміст обов'язку проведення аудиту, зазначеного в частині 1 цього параграфа, а також час і порядок подання аудиту встановлює Уряд Республіки постановою. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

[RT I 2007, 63, 397 - набув чинності 17.12.2007]

(1) Підприємство зв'язку, яке надає номерну послугу міжособового зв'язку, у тому числі спеціальну номерну послугу міжособового зв'язку, зобов'язане забезпечити роботу мережі зв'язку таким чином, щоб через кожну мережу зв'язку було забезпечено безкоштовне встановлення екстреного з'єднання з номером екстреної допомоги 112. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 28.06.2025]

(2) Надаючи послугу мобільного телефонного зв'язку, підприємство зв'язку зобов'язане забезпечити доступ до номера екстреної допомоги 112 через свою мережу зв'язку для передавання екстреного повідомлення за допомогою послуги коротких повідомлень (Short Message Service – SMS).

(3) Зазначене в частині 1 цього параграфа підприємство зв'язку зобов'язане безпосередньо після встановлення екстреного з'єднання та протягом опрацювання екстреного повідомлення безкоштовно надати Центру тривоги телефонний номер особи, яка зв'язалася за номером екстреної допомоги 112, міжнародний ідентифікатор мобільного термінального обладнання (International Mobile Equipment Identity – IMEI) та відомості про місцезнаходження її термінального обладнання.

(4) Зазначене в частині 1 цього параграфа підприємство зв'язку зобов'язане у разі дзвінка на визначений органом безпеки номер органу безпеки безпосередньо після з'єднання дзвінка безкоштовно надати органу безпеки телефонний номер того, хто телефонує, та відомості про його місцезнаходження. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

[RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(1) Клієнт має право зберегти наданий йому підприємством зв'язку у користування номер, що належить до естонського плану нумерації, у разі зміни підприємства зв'язку або зміни географічного місця розташування точки підключення клієнта. [RT I, 23.03.2011, 1 - набув чинності 25.05.2011]

(2) Зазначене в частині 1 цього параграфа право клієнта не поширюється на:

1) заміну телефонної послуги на послугу мобільного телефонного зв'язку;

2) заміну послуги мобільного телефонного зв'язку на телефонну послугу;

3) договір про послугу зв'язку, за яким особу клієнта не встановлюють;

4) номери, визначені в межах умов використання нумерації, встановлених міністром, відповідальним за цю сферу, на підставі частини 2 § 29 цього Закону.

(3) Підприємство зв'язку зобов'язане безкоштовно забезпечити інформування споживача про перенесення номера через інформаційний телефон та свою вебсторінку. [RT I, 23.03.2011, 1 - набув чинності 25.05.2011]

(4) Плата за мобільність номера має ґрунтуватися на витратах. Плату вносить підприємство зв'язку, з яким клієнт укладає новий договір про приєднання, однією з умов якого є збереження попереднього номера.

(5) У разі зміни підприємства зв'язку виконання вимоги мобільності номера забезпечується через базу даних бронювання номерів. У разі зміни географічного місця розташування точки підключення клієнта виконання вимоги мобільності номера забезпечується через відповідну базу даних або інформаційну систему підприємства зв'язку. [RT I, 23.03.2011, 1 - набув чинності 25.05.2011]

(6) Вимоги, необхідні для забезпечення мобільності номера, встановлює своєю постановою міністр, відповідальний за цю сферу. [RT I, 23.03.2011, 1 - набув чинності 25.05.2011]

(7) [Втратив чинність – RT I 2007, 63, 397 - набув чинності 17.12.2007]

(8) Якщо клієнт розриває договір про послугу зв'язку, підприємство зв'язку зобов'язане щонайменше протягом одного місяця з моменту розірвання договору зберігати наданий клієнту в користування номер, щоб перенести його до іншого підприємства зв'язку, за винятком випадку, коли клієнт відмовився від зазначеного права. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(9) Якщо це технічно здійсненно, клієнт має право змінити надавача послуги доступу до інтернету так, щоб було забезпечено безперервність послуги доступу до інтернету. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(10) Вимоги до зміни надавача послуги доступу до інтернету встановлює своєю постановою міністр, відповідальний за цю сферу. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(1) Підприємство зв'язку, яке надає послугу кабельного мовлення, зобов'язане забезпечити безперервну ретрансляцію таких програм:

1) телепрограми естонського публічно-правового надавача медіапослуги;

2) телепрограми, які передає надавач телевізійної послуги з вільним доступом і які можна приймати в зоні кабельної мережі за умови відповідної технічним вимогам потужності сигналу та за передавання яких надавач телевізійної послуги не вимагає плати. [RT I, 06.01.2011, 1 - набув чинності 16.01.2011]

(1¹) Надавач телевізійної послуги з вільним доступом має право вимагати від підприємства зв'язку, яке надає послугу кабельного мовлення, розумну плату за ретрансляцію телепрограм. [RT I, 07.11.2012, 1 - набув чинності 08.11.2012]

(2) Зазначені в частині 1 цього параграфа програми передаються єдиним пакетом на підставі договору про приєднання, укладеного між підприємством зв'язку, яке надає послугу кабельного мовлення, та кінцевим користувачем.

(3) Передавання програм, не зазначених у частині 1 цього параграфа, здійснюється за взаємною домовленістю підприємства зв'язку та кінцевого користувача.

(4) Підприємство зв'язку зобов'язане забезпечити кінцевому користувачеві часовий обсяг перебування програм послуги кабельного мовлення в ефірі в повному обсязі, якщо сторони договору не домовилися про інше.

(5) Вимоги до надання послуги кабельного мовлення, передбаченої пунктом 2 частини 1 цього параграфа, встановлює міністр, відповідальний за цю сферу.

(1) Надавач послуги мультиплексування зобов'язаний на бажання публічно-правового надавача медіапослуги забезпечити передавання його телепрограм. Публічно-правовий надавач медіапослуги зобов'язаний письмово повідомити надавача послуги мультиплексування про своє бажання передавати телепрограми щонайменше за шість місяців до початку передавання. [RT I, 23.03.2011, 1 - набув чинності 25.05.2011]

(2) Надавач послуги мультиплексування, який передає телепрограми публічно-правового надавача медіапослуги та надавача телевізійної послуги з вільним доступом, може змінювати параметри передавання в спосіб, за якого має бути забезпечено приймання телепрограм відповідно до вимог, установлених цим Законом та виданими на його підставі правовими актами. [RT I, 27.02.2022, 1 - набув чинності 09.03.2022]

(3) Вимоги до передавання та ретрансляції телепрограм з вільним доступом і з умовним доступом встановлює міністр, відповідальний за цю сферу. [RT I, 06.01.2011, 1 - набув чинності 16.01.2011]

(1) Оператору зв'язку, який передає або ретранслює аудіовізуальні медіапослуги, зазначені в § 4 частині 1 закону про медіапослуги, забороняється в комерційних цілях скорочувати, переривати, іншим чином змінювати ці послуги або накладати на них інший вміст без чіткої згоди надавача цієї аудіовізуальної медіапослуги.

(2) Частина 1 цього параграфа не застосовується до:

1) накладень, здійснених або дозволених отримувачем послуги та призначених виключно для приватного користування;

2) контрольних застосунків користувацького інтерфейсу, необхідних для роботи пристрою або для вибору програм;

3) попереджувальних повідомлень;

4) інформації, що надається в суспільних інтересах;

5) субтитрів;

6) комерційних повідомлень, які пропонує сам надавач цієї аудіовізуальної медіапослуги;

7) методів стиснення даних, якими зменшується розмір файлу даних, при цьому зміст послуги не змінюється;

8) інших застосованих технічних методів, якими послугу пристосовують до способів її поширення, наприклад роздільної здатності та кодування. [RT I, 27.02.2022, 1 - набув чинності 09.03.2022]

(1) Надавачем життєво важливої послуги, зазначеним у § 36 частині 2¹ пункті 2 закону про надзвичайну ситуацію, є оператор зв'язку, який надає публічно-правовому надавачеві медіапослуг загальнодержавну послугу мовленнєвої мережі. [RT I, 08.10.2024, 1 - набув чинності 18.10.2024]

(1) Надання послуги зв'язку кінцевому користувачеві здійснюється на підставі договору про послугу зв'язку.

(2) Договором про послугу зв'язку є договір про приєднання або інший договір про надання послуги зв'язку.

(3) До договорів про послугу зв'язку в частині, не врегульованій цим законом, застосовуються положення закону про зобов'язальне право.

(4) Ця глава не застосовується до надавача послуги міжособистісного зв'язку без використання номерів, який є мікропідприємством, якщо зазначене підприємство не надає інших послуг зв'язку. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(1) Оператор зв'язку та кінцевий користувач мають право вільно домовлятися про умови договору про послугу зв'язку з урахуванням обмежень, що випливають із цього закону, та обмежень, установлених для захисту прав кінцевих користувачів.

(2) Умова договору про послугу зв'язку, якою права кінцевого користувача обмежуються порівняно з установленим у цьому законі, є нікчемною.

(1) Оператор зв'язку, який пропонує підключення до мережі зв'язку, зобов'язаний на підставі відповідної заяви особи укласти з нею договір про приєднання. На вимогу сторони договір про приєднання укладається в письмовій формі.

(2) Відмова від укладення договору про приєднання, зазначеного в частині 1 цього параграфа, допускається лише в разі, якщо:

1) на момент подання заяви підключення термінального обладнання до мережі зв'язку в бажаних для особи місцевості та спосіб технічно неможливе,

2) заявник не надав даних, необхідних для ідентифікації його особи або для передавання йому повідомлень, чи адреси місця підключення до мережі зв'язку, яке уможливлює надання бажаної послуги зв'язку,

3) заявник під час подання заяви або укладення бажаного договору про приєднання надає неправильні дані,

4) заявник має заборгованість за надані йому послуги зв'язку, строк сплати якої настав, або

5) щодо заявника провадиться справа про банкрутство.

(1) Оператор зв'язку, зазначений у § 93 частині 1 цього закону, зобов'язаний повідомити особу, яка подала заяву про приєднання, про можливість і строк укладення договору про приєднання протягом 30 днів від дня подання відповідної заяви.

(2) Якщо надання послуги зв'язку технічно можливе, оператор зв'язку зобов'язаний у повідомленні, зазначеному в частині 1 цього параграфа, повідомити особі, що вона може укласти з оператором зв'язку договір про приєднання. Оператор зв'язку не має права безпідставно зволікати з укладенням договору про приєднання.

(3) Якщо надання послуги зв'язку особі технічно неможливе, оператор зв'язку зобов'язаний зареєструвати заяву особи про укладення договору про приєднання та повідомити особу про відсутність технічної можливості в повідомленні, зазначеному в частині 1 цього параграфа.

(4) У разі появи можливості надання послуги зв'язку договір про приєднання укладається в порядку надходження заяв. Дата подання заяви береться за основу під час її задоволення також у випадку, якщо особа, яка подала заяву, відступає права, що випливають із її заяви, іншій особі, або якщо змінюється зазначене в заяві та бажане для особи місце підключення до мережі зв'язку, яке уможливлює надання послуги зв'язку.

(5) У разі одночасного надходження двох або більше заяв договір про приєднання укладається в першочерговому порядку на підставі заяви особи з глибокою або тяжкою інвалідністю в розумінні закону про соціальні допомоги особам з інвалідністю чи її доглядача — для надання послуги зв'язку за місцем проживання особи з інвалідністю. Зазначене переважне право не підлягає передачі.

(1) Оператор зв'язку зобов'язаний створити кінцевому користувачеві можливість почати користуватися послугою зв'язку протягом 10 робочих днів від дня укладення договору про приєднання, якщо кінцевий користувач виконав зобов'язання, взяті ним за договором про приєднання.

(1) Підприємець зв'язку, за винятком надавача послуги міжмашинного зв'язку, до укладення договору надає споживачеві, який бажає укласти договір про послугу зв'язку, переддоговірну інформацію та стислий виклад договору щодо послуги, яку пропонує підприємець зв'язку. Інформація надається чітко і зрозуміло на довговічному носії даних, а якщо це нездійсненно — у форматі, який легко завантажити, звертаючи увагу споживача на те, що документ доступний і що для цілей документування важливо його завантажити.

(2) Переддоговірна інформація, зазначена в частині 1 цього параграфа, містить щонайменше:

1) інформацію, встановлену § 14¹, 48 або 54 Закону про зобов'язальне право, залежно від способу укладення договору;

2) конкретні параметри якості послуги зв'язку, за винятком послуги інтернет-з'єднання, та мінімальний рівень якості послуги, що надається;

3) якщо мінімальний рівень якості послуги не пропонується, це потрібно зазначити;

4) тарифний пакет, плату за послугу, знижку за її наявності та порядок розрахунків;

5) строк дії договору, у тому числі за наявності пільгових умов — мінімальний період користування, потрібний для них, та умови продовження договору;

6) витрати, пов'язані зі зміною надавача послуги, період, а також порядок компенсації та повернення платежів, який застосовується в разі затримок, що виникають при зміні надавача послуги, і інформацію про відповідну процедуру;

7) інформацію про право споживача, який користується передплаченою послугою, отримати за заявою повернення коштів у розмірі залишку кредиту в разі перенесення номера та зміни надавача послуги інтернет-з'єднання згідно з § 89 цього Закону;

8) умови припинення договору, а якщо це доречно — плату, пов'язану з достроковим припиненням договору, у тому числі витрати на термінальне обладнання;

9) особливості оплати та можливості відшкодування шкоди, якщо послуга не відповідає погодженим умовам або якщо підприємець зв'язку недостатньо реагує на кіберінцидент;

10) заходи, яких вживає підприємець зв'язку для забезпечення цілісності мереж і послуг зв'язку та запобігання кіберінцидентам відповідно до § 87² цього Закону.

(3) Крім інформації, зазначеної в частині 2 цього параграфа, надавач послуги інтернет-з'єднання та послуги міжособового зв'язку надає як переддоговірну інформацію:

1) при наданні послуги інтернет-з'єднання — як інформацію про мінімальний рівень якості послуги щонайменше затримку, джитер і втрату пакетів;

2) при наданні послуги міжособового зв'язку — як інформацію про мінімальний рівень якості послуги щонайменше час первинного встановлення з'єднання, імовірність виникнення несправностей і затримку передавання виклику, якщо надавач послуги контролює хоча б деякі елементи мережі або уклав із цією метою угоду про рівень обслуговування з підприємцем, який надає доступ до мережі зв'язку;

3) усі встановлені надавачем послуги обмеження щодо користування поставленим ним термінальним обладнанням;

4) прейскурант або деталі прейскуранта та вид послуги, що пропонується, у тому числі за потреби обсяг передавання даних, охоплений прейскурантом у розрахунковому періоді, і ціну додаткової одиниці зв'язку;

5) у разі прейскуранта з наперед визначеним обсягом передавання даних — можливість споживача перенести невикористаний обсяг попереднього розрахункового періоду на наступний розрахунковий період, якщо це передбачено договором;

6) інформацію про розумну можливість відстежувати обсяг спожитої послуги, зазначену в частині 6 § 87 цього Закону;

7) номери або послуги, до яких застосовується окрема плата;

8) щодо пакетів послуг і пакетів, які охоплюють як послуги, так і термінальне обладнання, — ціни окремих складових пакета, якщо вони продаються також окремо;

9) послуги з обслуговування, які підприємець зв'язку пропонує споживачеві, у тому числі види послуг з обслуговування та послугу підтримки, що пропонується споживачеві, а також спосіб замовлення цих послуг;

10) можливість отримувати актуальну інформацію про всі застосовні плати та плати за обслуговування;

11) інформацію про строк дії договору на пакет послуг, продовження строку та припинення договору, а також умови припинення пакета послуг чи його елементів;

12) персональні дані, які потрібно надати перед наданням послуги або які збираються під час надання послуги;

13) умови товару та послуги зв'язку, призначених для людини з особливими потребами, а також можливість отримувати актуальну інформацію;

14) способи вирішення внутрішньодержавних і транскордонних спорів;

15) порядок отримання згоди, якщо підприємець зв'язку бажає запропонувати публічний доступ через радіо-локальну мережу, що перебуває у володінні кінцевого користувача.

(4) Крім інформації, зазначеної в частинах 2 і 3 цього параграфа, надавач послуги міжособового зв'язку на основі номерів надає як переддоговірну інформацію:

1) пряме виключення відповідної можливості, якщо надавач послуги не пропонує через мережу зв'язку встановлення екстреного з'єднання з номером екстреної допомоги 112 або доступу до інформації про місцезнаходження того, хто телефонує;

2) умови оприлюднення даних кінцевого користувача відповідно до § 102–107, 111¹, 112 і 113 цього Закону, у тому числі умови отримання від кінцевого користувача згоди на оприлюднення, передавання або інше оброблення даних про нього та умови відмови від надання такої згоди;

3) порядок виплати відшкодування в разі порушення вимог, зазначених у частинах 1–8 § 89 цього Закону.

(5) Крім інформації, зазначеної в частинах 2 і 3 цього параграфа, надавач послуги інтернет-з'єднання надає як переддоговірну інформацію:

1) порядок виплати відшкодування в разі порушення вимоги, зазначеної в частині 9 § 89 цього Закону;

2) інформацію, передбачену частиною 1 статті 4 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2015/2120, яким установлюються заходи щодо відкритого доступу до інтернету та вносяться зміни до Директиви 2002/22/ЄС про універсальну послугу та права користувачів стосовно електронних мереж і послуг зв'язку і до Регламенту (ЄС) № 531/2012 про роумінг у публічних мережах мобільного зв'язку в межах Союзу (ОВ L 310, 26.11.2015, с. 1–18).

(6) Інформація, зазначена в частинах 2–5 цього параграфа, надається за заявою у форматі, придатному для людини з особливими потребами.

(7) Стислий виклад договору, зазначений у частині 1 цього параграфа, має містити щонайменше:

1) найменування, адресу та інші контактні дані підприємця зв'язку;

2) опис послуги зв'язку та можливості користування пов'язаними з нею іншими послугами;

3) тарифний пакет, плату за послуги, знижку за її наявності та порядок розрахунків;

4) строк дії та умови припинення договору, у тому числі плату, пов'язану з достроковим припиненням договору, та умови продовження договору, якщо це доречно;

5) умови послуги, призначеної для людей з особливими потребами;

6) при наданні послуги інтернет-з'єднання — стислий виклад інформації, зазначеної в пунктах d і e частини 1 статті 4 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2015/2120.

(8) Переддоговірна інформація та стислий виклад договору, зазначені в частині 1 цього параграфа, при укладенні договору стають невід'ємною частиною договору, і змінити їх можна лише тоді, коли сторони прямо про це домовилися.

(9) Інформація, зазначена в частинах 1–7 цього параграфа, надається також кінцевому користувачеві — мікропідприємцю та малому підприємцю і некомерційному об'єднанню, якщо вони від неї не відмовилися. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022, частина 6 застосовується з 28 червня 2025 року]

(1) У договорі про послугу зв'язку, крім умов, зазначених у § 95¹ цього закону, необхідно визначити:

1) місцезнаходження кінцевої точки мережі зв'язку, за винятком випадку, коли з'єднання з мережею зв'язку ґрунтується на використанні радіочастот;

2) час і умови підключення до мережі зв'язку.

(2) Надавач послуги доступу до інтернету та послуги міжособистісного зв'язку зобов'язаний зробити доступними для громадськості на своєму веб-сайті, а за відсутності веб-сайту — в інший розумний спосіб, умови, зазначені в пункті 1 частини 1 § 48 Закону про зобов'язальне право та в пунктах 2–6 частини 2, пунктах 3, 9, 13 і 14 частини 3, пунктах 1 і 2 частини 4 та пункті 2 частини 7 § 95¹ цього закону, а також умови, зазначені в пункті 2 частини 1 цього параграфа, та інші встановлені ним типові умови надання послуги зв'язку. Зазначена інформація надається у вигляді чіткого і зрозумілого документа та у машинозчитуваному вигляді.

(3) Інформація, зазначена в частині 2 цього параграфа, за заявою надається особі з особливими потребами у придатному для неї форматі.

(4) Надавач послуги міжособистісного зв'язку без використання номерів повинен оприлюднити на своєму веб-сайті інформацію про забезпечення доступу до екстреного зв'язку.

(5) Підприємство зв'язку, за винятком надавача послуги міжособистісного зв'язку без використання номерів та послуги міжмашинного зв'язку, зобов'язане при укладенні договору про послугу зв'язку поінформувати споживача про можливість укласти договір, максимальний строк якого становить один рік.

(6) Строковий договір про послугу зв'язку, що укладається зі споживачем, за винятком договору про послугу міжособистісного зв'язку без використання номерів та договору про послугу міжмашинного зв'язку, не може діяти довше ніж два роки.

(7) Частини 5 і 6 цього параграфа не застосовуються до строку договору розстрочки, якщо споживач окремим договором погодився сплачувати частковими платежами лише за введення в користування фізичного підключення. Договір розстрочки на введення в користування фізичного підключення не охоплює кінцеве обладнання.

(8) Частини 5–7 цього параграфа застосовуються також щодо мікро- та малих підприємств і некомерційних об'єднань, які є кінцевими користувачами, якщо вони від цього не відмовилися. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022, частина 3 застосовується з 28 червня 2025 року]

(1) Якщо до пакета послуг або до пакета, що містить послугу зв'язку та кінцеве обладнання, входить послуга доступу до інтернету або послуга міжособистісного зв'язку на основі номерів, до всього пакета послуг або до всього пакета, що містить послугу зв'язку та кінцеве обладнання, застосовуються положення § 89, частини 7 § 95¹ та § 96, 99 і 100 цього закону.

(2) Пакет послуг — це надання підприємством зв'язку споживачеві щонайменше двох або більше послуг зв'язку на підставі одного й того самого договору про послугу зв'язку.

(3) Якщо споживач замовляє у надавача послуги доступу до інтернету або послуги міжособистісного зв'язку на основі номерів додаткову послугу чи кінцеве обладнання, строк його договору про послугу зв'язку не подовжується, якщо при замовленні додаткової послуги або кінцевого обладнання споживач з цим не погодився.

(4) Частини 1–3 цього параграфа застосовуються також щодо мікро- та малих підприємств і некомерційних об'єднань, які є кінцевими користувачами, якщо вони від цього не відмовилися. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(1) Кінцевий користувач послуги зв'язку повинен повідомити про несправність мережі зв'язку службу усунення несправностей підприємства зв'язку. Підприємство зв'язку повинне організувати приймання та реєстрацію повідомлень про несправності від кінцевих користувачів послуги зв'язку, інформувати кінцевих користувачів послуги зв'язку про порядок і час приймання повідомлень, а також після отримання повідомлення про несправність повідомити час її усунення.

(2) Підприємство зв'язку усуває несправність мережі зв'язку та лінії кінцевого користувача послуги зв'язку протягом розумного строку після того, як дізналося про несправність.

(3) Кінцевий користувач послуги зв'язку у разі несправності мережі зв'язку повинен надати представникові підприємства зв'язку доступ до обладнання, що є частиною мережі зв'язку, до кінцевого обладнання та до інших кінцевих пристроїв, підключених через це кінцеве обладнання до мережі зв'язку, для їх перевірки та з'ясування місця несправності.

(4) Витрати на усунення несправностей лінії та кінцевого обладнання, що належать кінцевому користувачеві послуги зв'язку, а також інших кінцевих пристроїв, підключених через нього до мережі зв'язку загального користування, несе кінцевий користувач послуги зв'язку, за винятком випадку, коли у виникненні несправності винне підприємство зв'язку.

(1) Підприємство зв'язку може обмежити надання послуги зв'язку кінцевому користувачеві лише в разі, якщо:

1) кінцевий користувач прострочив оплату наданої йому послуги більш ніж на 14 днів або перевищує встановлений для нього кредитний ліміт,

2) кінцевий користувач під'єднав до мережі зв'язку несправне або таке, що не відповідає вимогам, термінальне обладнання,

3) кінцевий користувач використанням термінального обладнання порушує роботу мережі зв'язку або заважає іншим користувачам послуги зв'язку,

4) обмеження надання послуги зв'язку необхідне для встановлення, ремонту, заміни або обслуговування обладнання мережі зв'язку чи лінійної споруди,

5) кінцевий користувач істотно порушує умови договору про послугу зв'язку або

6) обмеження випливає із закону.

(2) Підприємство зв'язку може обмежити надання послуги зв'язку лише тоді, коли воно завчасно повідомило про це кінцевого користувача у прийнятний спосіб, зазначивши водночас час і причини обмеження. Про виконання робіт, передбачених пунктом 4 частини 1 цього параграфа, підприємство зв'язку повинне повідомити щонайменше за п'ять робочих днів.

(3) [Втратив чинність – RT I, 17.05.2016, 1 – набув чинності 13.06.2016]

(4) Підприємство зв'язку не має права обмежувати надання послуги зв'язку, якщо кінцевий користувач до обмеження надання послуги зв'язку усунув обставину, що була підставою для обмеження, і підприємству зв'язку про це відомо.

(5) При обмеженні надання послуги зв'язку необхідно зберегти безкоштовне встановлення з'єднання з номером екстреної допомоги 112. [RT I, 15.12.2021, 1 – набув чинності 01.02.2022]

(6) Підприємство зв'язку не може обмежувати надання послуги зв'язку, якщо кінцевий користувач письмово оскаржує розмір плати за надану послугу зв'язку до настання строку платежу та своєчасно сплачує за надані послуги зв'язку в тій частині, в якій він плату не оскаржує. Якщо кінцевий користувач оскаржив плату за послугу зв'язку безпідставно, підприємство зв'язку має право вимагати від кінцевого користувача пеню в розмірі 0,15 відсотка на день за період від строку платежу оскарженої суми до її фактичної сплати.

(7) Підприємство зв'язку зобов'язане відновити надання послуги зв'язку кінцевому користувачеві в попередньому обсязі протягом двох робочих днів, рахуючи від усунення обставини, що була підставою для обмеження надання послуги зв'язку.

(8) Кінцевий користувач має право вимагати обмеження надання послуги зв'язку в бажаному для нього обсязі. Підприємство зв'язку зобов'язане застосувати бажане кінцевим користувачем обмеження протягом одного робочого дня, рахуючи від дня отримання відповідної заяви. Якщо послуга з обмеження зв'язку є платною, підприємство зв'язку зобов'язане до застосування обмеження поінформувати про це кінцевого користувача, залишивши йому можливість протягом щонайменше одного робочого дня відмовитися від зазначеної послуги.

(9) Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду має право вимагати, щоб підприємство зв'язку обмежило доступ клієнта до послуги зв'язку або можливість набору дзвінка на номер, якщо це обґрунтовано шахрайством або зловживанням. У зазначеному випадку Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду може вимагати, щоб підприємство зв'язку припинило договір про взаємоз'єднання, укладений на підставі § 62 цього закону. [RT I, 23.03.2011, 1 – набув чинності 25.05.2011]

[RT I, 15.12.2021, 1 – набув чинності 01.02.2022]

(1) Підприємство зв'язку може в односторонньому порядку змінити умови договору про послугу зв'язку, якщо потреба у зміні випливає зі зміни правових актів або якщо після укладення договору про послугу зв'язку змінюються обставини, що були підставою укладення договору, і це спричиняє істотне збільшення витрат підприємства зв'язку на виконання договору.

(2) Крім передбаченого частиною 1 цього параграфа, підприємство зв'язку може змінити договір про послугу зв'язку відповідно до умов, встановлених у договорі про послугу зв'язку.

(2¹) Підприємство зв'язку не може в односторонньому порядку змінювати на шкоду споживачеві плату та основні характеристики послуги зв'язку за договором про послугу зв'язку зі строковим зобов'язанням протягом строку дії зобов'язання, за винятком випадку, коли зміна зумовлена зміною правового акта або рішенням урядової установи. [RT I, 15.12.2021, 1 – набув чинності 01.02.2022]

(3) Підприємство зв'язку, за винятком надавача послуги міжособового зв'язку, не пов'язаної з номерами, повідомляє кінцевого користувача на довговічному носії про намір змінити умови договору про послугу зв'язку щонайменше за один місяць у погодженому в договорі порядку. Повідомлення озаглавлюється «Зміна договору», і в ньому зазначаються умови, що змінюються, право кінцевого користувача в разі незгоди зі змінами розірвати договір без додаткових витрат протягом одного місяця після отримання відповідного повідомлення, а також причина та правова підстава зміни умов. Якщо умови договору змінюються в інтересах кінцевих користувачів, якщо зміна має суто адміністративний характер і не впливає негативно на кінцевого користувача або якщо умови договору змінюються внаслідок правового акта, підприємство зв'язку може в разі розірвання договору вимагати від кінцевого користувача відшкодування додаткових витрат. [RT I, 15.12.2021, 1 – набув чинності 01.02.2022]

(3¹) Кінцевого користувача передплаченої картки підприємство зв'язку для виконання обов'язку, встановленого частиною 3 цього параграфа, повідомляє коротким повідомленням на номер передплаченої картки та повідомленням на вебсторінці підприємства зв'язку. До короткого повідомлення додається пряме посилання на детальніший зміст зміни на вебсторінці підприємства зв'язку. [RT I, 17.05.2016, 1 – набув чинності 13.06.2016]

(4) [Втратив чинність – RT I, 17.05.2016, 1 – набув чинності 13.06.2016]

(5) Перед автоматичним продовженням договору зв'язку підприємство зв'язку, за винятком надавача послуги міжособового зв'язку, не пов'язаної з номерами, та послуги міжмашинного зв'язку, чітко, своєчасно та на довговічному носії повідомляє кінцевого користувача про закінчення договірного зобов'язання та про можливість розірвати договір без додаткових витрат. [RT I, 15.12.2021, 1 – набув чинності 01.02.2022]

(6) Підприємство зв'язку, за винятком надавача послуги міжособового зв'язку, не пов'язаної з номерами, та послуги міжмашинного зв'язку, консультує кінцевого користувача щодо найкращої ціни послуги зв'язку щонайменше раз на календарний рік, а також у випадку, зазначеному в частині 5 цього параграфа. [RT I, 15.12.2021, 1 – набув чинності 01.02.2022]

(1) Споживач має право в будь-який час розірвати договір про послугу зв'язку без попереднього повідомлення, сповістивши підприємство зв'язку про розірвання договору. Розірвання договору вважається таким, що набуло чинності щодо підприємства зв'язку, з робочого дня, наступного за днем отримання повідомлення, якщо в повідомленні не зазначено пізнішого строку.

(2) Підприємство зв'язку має право розірвати договір без попереднього повідомлення, якщо надання послуги зв'язку було обмежено на підставі пунктів 1–3 і 5 частини 1 § 98 цього Закону і підстава для обмеження не відпала протягом одного місяця з дня виникнення підстави для застосування обмеження.

(3) Споживач має право в будь-який час безоплатно розірвати договір про послугу зв'язку, за винятком договору про послугу доступу до інтернету та про послугу міжособистісного зв'язку без використання номерів, якщо фактична продуктивність послуги зв'язку суттєво відрізняється від встановленої договором. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(4) Якщо кінцевий користувач має передбачене правовим актом право припинити договір про послугу зв'язку, за винятком договору про послугу міжособистісного зв'язку без використання номерів, до узгодженого в договорі строку, підприємство зв'язку може вимагати від кінцевого користувача відшкодування лише за термінальне обладнання, що залишилося в кінцевого користувача. Якщо кінцевий користувач вирішує залишити собі термінальне обладнання, яке було пов'язане з договором на момент його укладення, розмір відшкодування не може перевищувати залишкову вартість термінального обладнання або суму частинних платежів за термінальне обладнання, які залишилося сплатити до закінчення договору, залежно від того, яка з цих величин менша. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(5) У випадку, зазначеному в частині 3 цього параграфа, підприємство зв'язку після сплати відшкодування, зазначеного в частині 4 цього параграфа, не обмежує використання термінального обладнання в мережі зв'язку іншого підприємства зв'язку. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(6) Частина 3 § 99 цього Закону та частини 1, 3 і 4 цього параграфа застосовуються лише щодо споживача, мікро- та малого підприємства і неприбуткового об'єднання. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

[Втратив чинність - RT I, 15.12.2021, 1 - набр. чинності 01.02.2022]

[RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(1) Порівняння ціни, якості, покриття та можливостей послуги зв'язку здійснюється через інформаційну систему картографування ціни, якості, покриття, використання та можливостей послуги зв'язку. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(2) Інформаційна система картографування ціни, якості, покриття, використання та можливостей послуги зв'язку є базою даних, що входить до державної інформаційної системи (далі — база даних послуг зв'язку), метою ведення якої є порівняння цін і якості послуг зв'язку, картографування можливостей і технічних параметрів послуг передачі даних, що пропонуються на адресних об'єктах території Естонії, а також виявлення географічних територій або адресних об'єктів, на яких послуга передачі даних відсутня. База даних послуг зв'язку дає змогу відстежувати поширення послуг передачі даних у часі. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(2¹) Базу даних послуг зв'язку засновує та положення про неї встановлює своєю постановою міністр, відповідальний за сферу. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022] ↗

(3) Відповідальним обробником бази даних послуг зв'язку є Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду. Уповноважений обробник визначається в положенні про базу даних. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(4) До складу бази даних послуг зв'язку входять:

1) база даних адресних об'єктів разом із можливими на них швидкостями передачі даних;

2) база даних географічного покриття та технічних параметрів послуги передачі даних, яку надає підприємство зв'язку;

3) база даних результатів вимірювань якості послуг зв'язку, які проводить Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду;

4) база даних аналізу масштабу збою ринку;

5) база даних автентифікованих користувачів;

5¹) база даних цін і якості послуги доступу до інтернету та послуги міжособистісного зв'язку на основі номерів; [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

6) карта адміністративного та поселенського поділу Естонії.

(5) Підприємство зв'язку з періодичністю, визначеною в положенні про базу даних послуг зв'язку, подає до бази даних послуг зв'язку дані про ціни та якість послуг зв'язку, а також про параметри географічного поширення, можливостей і спроможності послуги передачі даних. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(6) Дані, внесені до бази даних послуг зв'язку, мають інформативне значення. [RT I, 17.05.2016, 1 - набув чинності 13.06.2016]

(7) Дані, внесені до бази даних послуг зв'язку, мають обмеження доступу, за винятком:

1) зведених даних про показники максимальної швидкості вивантаження та завантаження інтернет-з'єднання;

2) зведених даних про адресні об'єкти без інтернет-з'єднання;

3) зведених даних статистичних звітів про розмір збою ринку;

4) даних про результати вимірювань Департаменту захисту прав споживачів і технічного нагляду;

5) даних про ціни та якість послуг зв'язку. [RT I, 15.12.2021, 1 - набув чинності 01.02.2022]

(1) Зв'язок критичної важливості — це послуга електронного зв'язку для безперервної та надійної передачі повідомлень установам і особам, визначеним Урядом Республіки.

(2) Перелік установ і осіб, яким надається зв'язок критичної важливості, а також клас безпеки затверджує своїм розпорядженням Уряд Республіки.

(3) [Втратив чинність – RT I, 30.12.2025, 4 - набув чинності 01.01.2026]

(4) Вимоги до зв'язку критичної важливості та порядок забезпечення зв'язку критичної важливості встановлює своєю постановою міністр, відповідальний за сферу. [RT I, 03.03.2017, 1 - набув чинності 01.07.2017]

(1) Морський радіозв'язок — це послуга електронного зв'язку, яка надається через мережу морського радіозв'язку і метою якої є забезпечення зв'язку для безпечного судноплавства в зоні відповідальності Естонської Республіки відповідно до Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі та вимог Глобальної морської системи зв'язку у разі лиха та для забезпечення безпеки (GMDSS). [RT I, 03.03.2017, 1 - набув чинності 01.07.2017]

(2) [Втратив чинність – RT I, 30.12.2025, 4 - набув чинності 01.01.2026]

(1) Послуга оперативної мережі радіозв'язку ESTER (далі — послуга ESTER) — це послуга електронного зв'язку, яка дає змогу здійснювати та приймати на території Естонської Республіки в наперед не визначеному місці та часі внутрішньомережеві групові й індивідуальні виклики між терміналами користувачів, а також надсилати та отримувати повідомлення. [RT I, 03.03.2017, 1 - набув чинності 01.07.2017]

(2) [Втратив чинність – RT I, 30.12.2025, 4 - набув чинності 01.01.2026]

(1) Оператор зв'язку зобов'язаний забезпечувати безпеку мережі зв'язку та не допускати доступу третіх осіб без законної підстави до даних, зазначених у частині 1 § 102 цього закону.

(2) У разі конкретної загрози послузі зв'язку або безпеці мережі зв'язку оператор зв'язку зобов'язаний невідкладно повідомити клієнта про таку загрозу в розумний спосіб, а якщо загрозу неможливо усунути заходами з боку оператора зв'язку — то також про можливі допоміжні засоби та пов'язані з ними витрати.

(1) Оператор зв'язку зобов'язаний зберігати в таємниці всі дані, які стали йому відомі під час надання послуги зв'язку, про клієнта та про інших осіб, які не уклали договору про надання послуги зв'язку, але користуються послугою зв'язку за згодою клієнта, зокрема:

1) дані про подробиці користування послугою зв'язку;

2) дані про зміст і форму повідомлення, що передається через мережу зв'язку;

3) дані про час і спосіб передачі повідомлення.

(2) Дані, зазначені в частині 1 цього параграфа, можна розголошувати лише клієнтові, а за згодою клієнта — також третій особі, за винятком випадків, передбачених § 112, 113, 114¹ та 114² цього закону. Клієнт має право будь-коли відкликати свою згоду. [RT I, 23.03.2017, 1 – набув чинності 01.04.2017]

(3) Обробка оператором зв'язку даних, зазначених у частині 1 цього параграфа, дозволена за умови, що оператор зв'язку чітко та зрозуміло інформує клієнта про цілі обробки даних і надає клієнтові можливість відмовитися від обробки даних.

(4) Обов'язок оператора зв'язку, передбачений частиною 3 цього параграфа, не обмежує права оператора зв'язку збирати та обробляти без згоди клієнта дані, обробка яких необхідна для документування правочинів, вчинених у ході господарської діяльності, та для іншого ділового обміну інформацією. Так само обмеження, передбачене частиною 3 цього параграфа, не обмежує права оператора зв'язку зберігати або обробляти без згоди клієнта дані, якщо метою цього є виключно надання послуги через мережу зв'язку або якщо це необхідно для надання послуги інформаційного суспільства, безпосередньо запитаної клієнтом, у розумінні закону про послуги інформаційного суспільства.

(1) Порушення, пов'язане з персональними даними, — це порушення вимоги щодо безпеки, яке під час надання послуги зв'язку спричиняє випадкове або незаконне знищення, втрату, зміну чи незаконне розголошення персональних даних, що передаються, зберігаються або обробляються в інший спосіб, чи незаконний доступ до них.

(2) У разі порушення, пов'язаного з персональними даними, оператор зв'язку зобов'язаний за першої можливості повідомити про це Інспекцію із захисту даних.

(3) Інформація, зазначена в частині 2 цього параграфа, крім даних, передбачених частиною 5, має містити також можливі наслідки порушення, пов'язаного з персональними даними, та заплановані або вжиті заходи.

(4) Якщо порушення, пов'язане з персональними даними, може зашкодити персональним даним і недоторканності приватного життя клієнта та користувача, чиї дані надані оператору зв'язку клієнтом, оператор зв'язку зобов'язаний за першої можливості повідомити про це клієнта.

(5) Інформація, зазначена в частині 4 цього параграфа, має містити щонайменше такі дані:

1) опис порушення, пов'язаного з персональними даними;

2) контактні дані, за якими можна отримати додаткову інформацію;

3) рекомендації щодо пом'якшення можливого шкідливого впливу порушення, пов'язаного з персональними даними.

(6) Оператор зв'язку не зобов'язаний повідомляти особу, зазначену в частині 4 цього параграфа, про порушення, пов'язане з персональними даними, якщо він довів Інспекції із захисту даних, що на момент виявлення порушення були застосовані належні технологічні заходи захисту. Застосування зазначених заходів захисту має забезпечити, що відповідні дані стають нечитабельними для всіх осіб, які не мають права доступу до цих даних.

(7) У випадку, зазначеному в частині 6 цього параграфа, Інспекція із захисту даних може все ж вимагати повідомлення клієнта, зважаючи на шкідливий вплив порушення.

(8) Оператор зв'язку зобов'язаний вести облік порушень, пов'язаних з персональними даними, який має містити щонайменше:

1) опис порушення;

2) опис можливого шкідливого впливу порушення;

3) огляд технологічних заходів захисту, застосованих для усунення порушення. [RT I, 23.03.2011, 1 – набув чинності 25.05.2011]

(1) Якщо оператор зв'язку бажає за згодою клієнта обробляти дані, зазначені в частині 1 § 102 цього закону, з маркетинговою метою, він зобов'язаний перед отриманням згоди від клієнта поінформувати його про те, які види даних йому потрібно для цього використовувати і як довго він має намір їх використовувати. Оператор зв'язку має право використовувати дані, які йому дозволено використовувати з маркетинговою метою, лише доти, доки це необхідно для досягнення відповідної мети. На бажання клієнта оператор зв'язку повинен надати йому інформацію про використання даних.

(1) Використання електронних контактних даних користувача послуги зв'язку або клієнта, який є фізичною особою, для прямого маркетингу дозволено лише за його попередньою згодою. Згода має відповідати умовам, встановленим у Регламенті Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2016/679 про захист фізичних осіб у зв'язку з обробкою персональних даних і про вільний рух таких даних та про скасування Директиви 95/46/ЄС (Загальний регламент про захист даних) (ОВ L 119, 04.05.2016, с. 1–88). [RT I, 13.03.2019, 2 - набув чинності 15.03.2019]

(2) Використання електронних контактних даних користувача послуги зв'язку або клієнта, який є юридичною особою, для прямого маркетингу дозволено, якщо:

1) при використанні контактних даних щоразу надається зрозуміла та чітка можливість безоплатно й у простий спосіб заборонити таке використання своїх контактних даних;

2) особі надається можливість реалізувати своє право на відмову через мережу електронного зв'язку.

(3) Якщо особа у зв'язку з продажем товару або наданням послуги отримує електронні контактні дані покупця, який є фізичною або юридичною особою, вона може, незалежно від встановленого в частині 1 цього параграфа, використовувати ці контактні дані для прямого маркетингу покупцеві своїх аналогічних товарів або послуг, якщо:

1) покупцеві під час первинного збирання його електронних контактних даних надається зрозуміла та чітка можливість безоплатно й у простий спосіб заборонити таке використання своїх контактних даних;

2) покупцеві щоразу, коли його електронні контактні дані використовуються для прямого маркетингу, надається зрозуміла та чітка можливість безоплатно й у простий спосіб заборонити таке використання своїх контактних даних;

3) покупцеві надається можливість реалізувати своє право на відмову через мережу електронного зв'язку.

(4) Використання електронних контактних даних для прямого маркетингу заборонено, якщо:

1) особу, від імені якої передається інформація, неможливо встановити;

2) передана інформація не містить вказівок або відомостей, які дають користувачеві послуги зв'язку, клієнту чи покупцеві змогу реалізувати своє право на відмову;

3) передана інформація не відповідає вимогам, встановленим у частині 2 § 5 Закону про послугу інформаційного суспільства;

4) передана інформація спонукає осіб відвідувати вебсторінки, інформація на яких не відповідає вимогам, зазначеним у пункті 3 цієї частини;

5) користувач послуги зв'язку, клієнт або покупець заборонив використання своїх електронних контактних даних для прямого маркетингу.

(5) Обов'язок доведення згоди, названої в частині 1 цього параграфа, покладається на особу, від імені якої здійснюється прямий маркетинг.

(6) Встановлене в цьому параграфі не застосовується до багатостороннього голосового виклику, що відбувається в реальному часі. [RT I 2010, 38, 230 - набув чинності 10.07.2010]

(1) Підприємство зв'язку може без згоди клієнта обробляти та зберігати дані, названі в частині 1 § 102 цього закону, якщо це необхідно для виставлення рахунка клієнту, у тому числі для визначення та обчислення плати за взаємоз'єднання.

[RT I, 06.05.2020, 1 - набув чинності 07.05.2020]

(1) Дані про місцезнаходження клієнта та користувача послуги роумінгу, обробку яких не встановлено в § 104, 105¹ і 111¹ цього закону, підприємство зв'язку може обробляти лише тоді, коли ці дані перед обробкою знеособлено. [RT I, 20.12.2022, 2 - набув чинності 19.01.2023]

(2) За згодою клієнта підприємство зв'язку може обробляти дані, встановлені в частині 1 цього параграфа, також для надання інших послуг, які надаються з використанням послуги зв'язку, не знеособлюючи дані, — в обсязі, необхідному для обробки, і протягом необхідного строку.

(3) Підприємство зв'язку зобов'язане до отримання згоди клієнта повідомити клієнта про те, які дані воно бажає використовувати для надання послуги, яка мета та строк використання цих даних, а також чи передаються оброблювані дані з метою надання послуги також третій особі. Клієнт має право у будь-який час відкликати свою згоду.

(4) Навіть якщо клієнт дав згоду на обробку даних, встановлених у частині 1 цього параграфа, у клієнта має залишатися можливість безоплатно й у простий спосіб тимчасово заборонити обробку даних щодо зазначеного ним з'єднання або передавання інформації.

(5) [Втратив чинність – RT I, 20.12.2022, 2 - набув чинності 19.01.2023]

[RT I, 02.10.2025, 2 - набув чинності 12.10.2025]

(1) Підприємство зв'язку, яке надає послугу мобільного телефонного зв'язку, забезпечує передавання невідкладного повідомлення про небезпеку, встановленого в § 13¹ Закону про надзвичайну ситуацію, клієнту послуги мобільного телефонного зв'язку та користувачу послуги роумінгу, які перебувають у визначеній географічній зоні.

(2) Для виконання завдання, встановленого в частині 1 цього параграфа, підприємство зв'язку, яке надає послугу мобільного телефонного зв'язку, може обробляти дані про місцезнаходження клієнта послуги мобільного телефонного зв'язку та користувача послуги роумінгу. [RT I, 02.10.2025, 2 - набув чинності 12.10.2025]

(1) Дані, встановлені в частині 1 § 102 та в § 103–105 цього закону, можуть обробляти лише підприємство зв'язку та особа, яка діє за його уповноваженням і займається організацією розрахунків або обробкою даних, названих у частині 1 § 102, наданням відповідей на запитання клієнтів, виявленням шахрайства, маркетингом послуги зв'язку, перепродажем послуг зв'язку чи наданням інших послуг, які надаються з використанням послуги зв'язку. Обробка даних дозволена лише в обсязі, необхідному для здійснення названих дій. [RT I 2009, 37, 252 - набув чинності 10.07.2009]

(2) Підприємство зв'язку та особа, яка діє за його уповноваженням, зобов'язані видалити або знеособити дані, встановлені в частині 1 § 102 цього закону, а також дані, встановлені в § 103 і 105 цього закону, протягом одного календарного місяця після того, як відпала потреба у зберіганні даних або досягнуто мету обробки даних. Дані, встановлені в § 104 цього закону, слід видалити або знеособити невідкладно після спливу одного року від передбаченої договором про надання послуги зв'язку оплати клієнтом послуги зв'язку або погашення ним заборгованості.

(3) Дані, названі в частинах 2 і 3 § 111¹ цього закону, а також запити, подані згідно з § 112, і надана інформація підлягають видаленню невідкладно після спливу строку, названого в частині 4 § 111¹. [RT I, 29.06.2012, 2 - набув чинності 01.01.2013]

(1) Підприємці, які бажають оприлюднити дані про клієнта в каталозі номерної інформації або через службу номерної інформації, зобов'язані до оприлюднення даних про клієнта в каталозі номерної інформації або через службу номерної інформації безоплатно надати клієнтові інформацію про цілі каталогу номерної інформації та бази даних служби номерної інформації. Якщо дані оприлюднюються в електронному вигляді, підприємець зв'язку зобов'язаний повідомити клієнта також про можливості використання бази даних, що ґрунтуються на пошукових системах.

(2) Підприємці, які бажають оприлюднити дані про клієнта в каталозі номерної інформації або через службу номерної інформації, повинні надати клієнтові можливість вирішити, чи бажає він оприлюднення своїх даних і в якому обсязі. Так само клієнт повинен мати можливість підтвердити або змінити дані чи припинити оприлюднення даних, які його стосуються.

(3) Відмова клієнта від оприлюднення даних у каталозі номерної інформації або в службі номерної інформації, а також підтвердження чи зміна даних або припинення оприлюднення даних у каталозі номерної інформації чи через службу номерної інформації є для клієнта безоплатними. Клієнт не має права вимагати зміни або видалення оприлюднених про нього даних у каталозі номерної інформації, вже виданому на паперовому носії.

(1) Якщо підприємець зв'язку в межах послуги зв'язку пропонує відображення номера того, хто телефонує, підприємець зв'язку повинен запропонувати клієнтові, який здійснив виклик, можливість простим способом і безоплатно виключити відображення номера того, хто телефонує, окремо щодо кожного виклику та кожного номера, якщо це технічно можливо. Підприємець зв'язку зобов'язаний забезпечити, щоб особу та номер телефону того, хто телефонує, не було розкрито одержувачеві виклику і після завершення виклику.

(2) Якщо підприємець зв'язку пропонує передбачене частиною 1 цього параграфа відображення номера того, хто телефонує, підприємець зв'язку повинен запропонувати кінцевому користувачеві, який приймає виклик, можливість простим способом і — за розумного користування цією функцією — безоплатно виключити відображення номера того, хто телефонує, якщо це технічно можливо.

(3) Якщо підприємець зв'язку пропонує передбачене частиною 1 цього параграфа відображення номера того, хто телефонує, і якщо номер того, хто телефонує, відображається до з'єднання виклику, підприємець зв'язку повинен за наявності технічної можливості запропонувати кінцевому користувачеві можливість виключити встановлення з'єднання вхідного виклику, якщо той, хто телефонує, виключив відображення свого номера.

(4) Якщо підприємець зв'язку в межах послуги зв'язку пропонує відображення номера одержувача виклику, підприємець зв'язку повинен запропонувати кінцевому користувачеві, який приймає виклик, можливість простим способом і безоплатно відмовитися від відображення номера одержувача виклику кінцевому користувачеві, який здійснив виклик, якщо це технічно можливо.

(5) Частина 1 цього параграфа застосовується також до викликів, розпочатих з інших держав — членів Європейського Союзу, які здійснено до третіх країн. Частини 2–4 цього параграфа застосовуються також до вхідних викликів із третіх країн до держав — членів Європейського Союзу.

(6) Підприємець зв'язку зобов'язаний повідомляти громадськість про передбачені цим параграфом можливості на своїй вебсторінці, а за відсутності вебсторінки — в інший розумний спосіб.

(7) Передбачену частиною 1 цього параграфа можливість не можна використовувати щодо викликів на номер екстреної допомоги 112 та на номер установи безпеки. [RT I, 15.12.2021, 1 – набув чинності 01.02.2022]

(1) Підприємець зв'язку зобов'язаний за наявності технічної можливості забезпечити кінцевому користувачеві можливість простим способом і безоплатно припинити автоматичне переадресування виклику третьою особою на термінальне обладнання клієнта.

(1) Клієнт має право вимагати, щоб йому виставлявся рахунок за надану послугу зв'язку, у якому не відображаються деталі надання послуги.

[Втратив чинність - RT I, 23.03.2011, 1 - набр. чинності 25.05.2011]

[RT I 2007, 63, 397 - набув чинності 01.01.2008]

(1) Оператор зв'язку зобов'язаний зберігати дані, щоб можна було виконати такі дії:

1) відстеження та ідентифікація джерела зв'язку;

2) ідентифікація пункту призначення зв'язку;

3) визначення дати, часу та тривалості зв'язку;

4) визначення виду послуги зв'язку;

5) визначення кінцевого обладнання або ймовірного кінцевого обладнання користувача послуги зв'язку;

6) визначення місцезнаходження кінцевого обладнання.

(2) Надавач послуги телефонного та мобільного телефонного зв'язку, а також послуги телефонної мережі та мережі мобільного телефонного зв'язку зобов'язаний зберігати такі дані:

1) номер того, хто телефонує, а також ім'я та адреса клієнта;

2) номер отримувача, а також ім'я та адреса клієнта;

3) у разі користування додатковою послугою, зокрема переадресацією або передачею виклику, — обраний номер, а також ім'я та адреса клієнта;

4) дата та час початку і закінчення виклику;

5) використана послуга телефонного або мобільного телефонного зв'язку;

6) міжнародний ідентифікатор мобільного абонента того, хто телефонує, та отримувача (International Mobile Subscriber Identity – IMSI);

7) міжнародний ідентифікатор кінцевого обладнання мобільного зв'язку того, хто телефонує, та отримувача (International Mobile Equipment Identity – IMEI);

8) ідентифікатор соти на момент початку виклику;

9) дані, які визначають географічне місцезнаходження базової станції з посиланням на ідентифікатор соти за період, протягом якого дані зберігаються;

10) у разі анонімної передплаченої послуги мобільного телефонного зв'язку — дата й час первинної активації послуги та ідентифікатор соти, з якої послугу було активовано.

(3) Надавач послуги інтернет-з'єднання, електронної пошти та інтернет-телефонії зобов'язаний зберігати такі дані:

1) ідентифікатори користувача, виділені оператором зв'язку;

2) ідентифікатор користувача та телефонний номер зв'язку, що входить до телефонної мережі або мережі мобільного телефонного зв'язку;

3) ім'я та адреса клієнта, на ім'я якого на час здійснення зв'язку були виділені адреса інтернет-протоколу, ідентифікатор користувача або номер;

4) ідентифікатор користувача або номер передбачуваного отримувача виклику інтернет-телефонії;

5) ім'я, адреса та ідентифікатор користувача передбачуваного клієнта-отримувача — у разі послуги електронної пошти та інтернет-телефонії;

6) дата та час початку і закінчення інтернет-сеансу за конкретним часовим поясом разом з адресою інтернет-протоколу, яку виділив користувачеві надавач інтернет-послуги, та ідентифікатором користувача;

7) дата та час початку (log-in) і закінчення (log-off) користування послугою електронної пошти або інтернет-телефонії за конкретним часовим поясом;

8) використана інтернет-послуга — у разі послуги електронної пошти та інтернет-телефонії;

9) номер того, хто телефонує, — у разі комутованого інтернет-з'єднання;

10) цифрова абонентська лінія (Digital Subscriber Line – DSL) або інший ідентифікатор ініціатора зв'язку. [RT I 2007, 63, 397 - набув чинності 15.03.2009]

(4) Дані, зазначені в частинах 2 і 3 цього параграфа, зберігаються один рік з моменту здійснення зв'язку, якщо їх було створено або оброблено під час надання послуги зв'язку. Запити, подані згідно з § 112 цього закону, та надану на їх підставі інформацію зберігають два роки. Обов'язок зберігання інформації, наданої на підставі § 112, покладається на того, хто подав запит.

(5) Дані, зазначені в частинах 2 і 3 цього параграфа, зберігаються на території держави — члена Європейського Союзу. На території Естонії зберігаються: