Закон про Кайтселійт

(1) Цим законом встановлюються місце Оборонного союзу (Kaitseliit) в обороні держави, його мета, завдання, структура, правові засади діяльності та управління, членство, а також права та обов'язки членів.

(2) До адміністративного провадження, передбаченого цим законом, застосовуються положення закону про адміністративне провадження з урахуванням особливостей цього закону.

(1) Оборонний союз (Kaitseliit) — це добровільна, військово організована організація оборони держави, що діє у сфері управління Міністерства оборони, володіє зброєю та проводить військові навчання.

(2) Військове навчання у розумінні цього закону — це військова підготовка, яку Оборонний союз надає своїм членам для виконання завдань Оборонного союзу.

(3) Мета Оборонного союзу — спираючись на вільну волю та власну ініціативу, підвищувати готовність народу захищати незалежність та конституційний лад Естонії.

(1) Оборонний союз є правонаступником Оборонного союзу, створеного 11 листопада 1918 року як організація самооборони.

(2) Оборонний союз є публічно-правовою юридичною особою, правовий статус якої визначають цей закон та видані на його підставі правові акти.

(3) Права Оборонного союзу можуть бути розширені або обмежені лише законом.

(1) Для досягнення своєї мети Оборонний союз виконує такі завдання:

1) бере участь у зміцненні патріотичних та національних почуттів громадян Естонії, у збереженні та вихованні волі до оборони;

2) готує спроможність держави до військової оборони;

3) бере участь у підвищенні та забезпеченні безпеки жителів Естонії;

4) надає та організовує для дійсних членів військову підготовку в порядку, встановленому командувачем Сил оборони на підставі § 6 частини 3 закону про службу в силах оборони;

5) надає та організовує іншу підготовку та навчання;

6) розвиває та популяризує фізичну культуру та спорт серед населення;

7) у разі потреби забезпечує охорону об'єктів оборони держави та майна, що використовується з метою оборони держави, а також закордонних представництв Естонії; [RT I, 12.03.2015, 1 - набув чинності 01.01.2016]

8) виконує інші завдання, надані йому законами та встановленими на їх підставі правовими актами.

(2) Оборонний союз залучається у разі потреби:

1) до ліквідації рятувальної події в порядку, встановленому законом про рятувальну службу;

2) до виконання робіт у надзвичайній ситуації, а також організації дорожнього руху та забезпечення безпеки в зоні надзвичайної ситуації в порядку, встановленому законом про надзвичайні ситуації; [RT I, 12.03.2015, 1 - набув чинності 01.01.2016]

3) до врегулювання надзвичайного стану в порядку, встановленому законом про надзвичайний стан;

4) до забезпечення кібербезпеки під керівництвом компетентного органу;

5) [Втратив чинність – RT I, 19.03.2019, 10 - набув чинності 01.07.2019]

6) до виконання завдань, встановлених у § 3 частині 1 пунктах 1, 4–6 та 8 закону про поліцію та прикордонну охорону, а також у § 16 частині 3 закону про надзвичайні ситуації; [RT I, 18.06.2021, 1 - набув чинності 01.01.2022]

7) до запобігання та припинення нападу на об'єкт оборони держави, незаконного перетину державного кордону чи тимчасової контрольної лінії, а також злочинів у порядку, встановленому законом про охорону правопорядку. [RT I, 12.03.2015, 1 - набув чинності 01.01.2016]

(2¹) Під час виконання завдань, зазначених у частині 1 цього параграфа, медичний працівник має право у разі потреби надавати першу допомогу в межах своєї компетенції. [RT I, 20.04.2018, 4 - набув чинності 01.05.2018]

(2²) Якщо Оборонний союз залучено до виконання завдання на підставі частини 2 цього параграфа, Оборонний союз має повноваження залучаючого адміністративного органу в межах тих завдань, до виконання яких його залучили. [RT I, 30.04.2024, 1 - набув чинності 01.07.2024]

(3) Порядок залучення Оборонного союзу до виконання завдань, встановлених у пунктах 4 та 6 частини 2 цього параграфа, встановлює Уряд Республіки постановою. [RT I, 03.03.2017, 1 - набув чинності 01.07.2017]

(3¹) Оборонний союз за його згодою може бути залучений до виконання таких завдань Сил оборони:

1) військова оборона держави та участь у колективній самообороні;

2) підготовка до військової оборони держави та участі в колективній самообороні;

3) участь у міжнародному військовому співробітництві. [RT I, 19.03.2019, 10 - набув чинності 01.07.2019]

(3²) Конкретніші завдання Сил оборони, до виконання яких може бути залучений Оборонний союз, а також умови та порядок залучення встановлює Уряд Республіки постановою. [RT I, 19.03.2019, 10 - набув чинності 01.07.2019]

(4) Завданням Оборонного союзу не є отримання доходу для своїх членів.

(5) Для виконання своїх завдань Оборонний союз співпрацює з іншими особами та установами, що знаходяться в Естонії та в іноземних державах.

(1) У внутрішньому регламенті Оборонного союзу встановлюються:

1) детальніша структура, управління та внутрішня організація Оборонного союзу;

2) утворення керівних органів структурного підрозділу, завдання керівного органу, набуття членства в керівному органі та строк повноважень члена;

3) порядок набуття, призупинення та припинення членства, а також вчинення інших пов'язаних із членством дій;

4) порядок сплати членського внеску та призначення ревізії.

(2) Внутрішній регламент Оборонного союзу встановлює Уряд Республіки постановою.

(1) Політична діяльність партій та інших політичних об'єднань, а також їхніх представників в Оборонному союзі заборонена.

(1) Оборонний союз має власну символіку, розпізнавальні знаки та відзнаки. Емблему Оборонного союзу встановлює Уряд Республіки. Символіку, розпізнавальні знаки та відзнаки Оборонного союзу встановлює центральний збір, а порядок їх носіння та використання — начальник Оборонного союзу. [RT I, 30.04.2024, 1 - набув чинності 01.07.2024]

(2) Символіку, розпізнавальні знаки та відзнаки жіночої організації Naiskodukaitse (далі — Naiskodukaitse), а також порядок їх використання встановлює визначений внутрішнім регламентом керівний орган Naiskodukaitse.

(1) Оборонний союз має формений одяг, опис якого встановлює центральний збір.

(2) Порядок носіння форменого одягу Оборонного союзу встановлює начальник Оборонного союзу.

(3) Опис та порядок носіння форменого одягу Naiskodukaitse встановлює визначений внутрішнім регламентом керівний орган Naiskodukaitse.

(4) Міністр, відповідальний за сферу, може постановою, що встановлюється на підставі § 13 частини 5 закону про службу в силах оборони, надати дійсному члену Оборонного союзу право носити під час виконання службового обов'язку формений одяг військовослужбовця, якщо на нього нанесені символіка та розпізнавальні знаки Оборонного союзу.

(5) Дійсний член Оборонного союзу повинен носити разом із форменим одягом військовослужбовця розпізнавальні знаки наданого йому військового звання.

(6) Носячи формений одяг та розпізнавальні знаки військовослужбовця, дійсний член Оборонного союзу повинен дотримуватися встановленого командувачем Сил оборони порядку носіння розпізнавальних знаків та форменого одягу.

(1) Структурними підрозділами Оборонного союзу є головний штаб, окружні управління територіальної оборони, дружини (malevad), вартова служба, школа, Жіночий домашній захист (Naiskodukaitse), а також молодіжні організації «Молоді орли» (Noored Kotkad) та «Домашні доньки» (Kodutütred). [RT I, 30.04.2024, 1 - jõust. 01.07.2024]

(2) Підпорядкування структурних підрозділів установлюється внутрішнім розпорядком. [RT I, 20.04.2018, 4 - jõust. 01.01.2019]

(3) Головний штаб є структурним підрозділом, який підтримує діяльність командувача Оборонного союзу.

(4) Дружинами (malevad) Оборонного союзу є підрозділ кіберзахисту, а також дружини Алутагузе, Гар'ю, Йиґева, Ярва, Ляене, Пилва, Пярнумаа, Рапла, Сааремаа, Сакала, Таллінна, Тарту, Валґамаа, Віру та Вирумаа. [RT I, 30.04.2024, 1 - jõust. 01.07.2024]

(1) В Оборонному союзі мирночасовими посадами з військовим званням (далі — мирночасова посада) є посади командувача Оборонного союзу, начальника головного штабу, начальника окружного управління територіальної оборони та начальника дружини. [RT I, 20.04.2018, 4 - jõust. 01.01.2019]

(2) Окрім посад, установлених частиною 1 цього параграфа, в Оборонному союзі для виконання завдань Оборонного союзу можуть створюватися й інші мирночасові посади.

(3) Верхню межу кількості мирночасових посад в Оборонному союзі встановлює Уряд Республіки розпорядженням.

(4) З урахуванням верхньої межі, встановленої на підставі частини 3 цього параграфа, міністр, відповідальний за відповідну сферу, за пропозицією командувача Сил оборони та за погодженням із командувачем Оборонного союзу встановлює перелік мирночасових посад Оборонного союзу за підвидами військових звань.

(5) На мирночасову посаду в Оборонному союзі призначає кадрового військовослужбовця та звільняє з посади командувач Оборонного союзу.

(6) Оборонний союз може обробляти персональні дані особи, яка призначається на мирночасову посаду, зокрема окремі види персональних даних, щоб оцінити її відповідність вимогам посади, з урахуванням установленого в законі про військову службу. [RT I, 13.03.2019, 2 - jõust. 15.03.2019]

(1) Оборонним союзом керує командувач Оборонного союзу, який безпосередньо підпорядковується командувачу Сил оборони.

(2) Командувача Оборонного союзу призначає на посаду та звільняє з посади Уряд Республіки за спільною пропозицією міністра, відповідального за відповідну сферу, та командувача Сил оборони, заслухавши думку ради старійшин.

(3) Для призначення на посаду командувача Оборонного союзу потрібна попередня письмова згода кадрового військовослужбовця.

(4) Кадровий військовослужбовець, який призначається на посаду командувача Оборонного союзу, повинен мати чинний дозвіл на доступ до державної таємниці рівня «цілком таємно» та сертифікат доступу до засекреченої іноземної інформації відповідного рівня.

(5) У керівництві Оборонним союзом беруть участь колегіальні органи в обсязі, установленому цим законом.

(6) Безпосередній керівник — це найближчий керівник члена Оборонного союзу, якому член Оборонного союзу підпорядковується під час виконання службового обов'язку.

(7) Прямий керівник — це безпосередній керівник та керівник вищий за безпосереднього, якому член Оборонного союзу підпорядковується під час виконання службового обов'язку.

(8) Молодіжний керівник — це дійсний, підтримуючий або почесний член Оборонного союзу, який бере участь в організації навчальної діяльності молодших членів у молодіжній організації. [RT I, 30.04.2024, 1 - jõust. 01.07.2024]

(1) Командувач Сил оборони:

1) встановлює вимоги до військової спроможності та готовності Оборонного союзу;

2) встановлює документацію підготовлюваних воєнночасових підрозділів або надає повноваження на її встановлення командувачу Оборонного союзу, а з правом передоручення — керівникам структурних підрозділів; [RT I, 19.03.2019, 10 - jõust. 01.07.2019]

3) у співпраці з Міністерством оборони забезпечує Оборонний союз для виконання завдань, установлених пунктами 2–4 та 7 частини 1 § 4 цього закону, зброєю, бойовою технікою, форменим одягом та іншим військовим спорядженням;

3¹) у співпраці з Міністерством оборони забезпечує Оборонний союз для виконання завдань, установлених частиною 1 § 4 цього закону, лікарськими засобами та медичними виробами; [RT I, 20.04.2018, 4 - jõust. 01.05.2018]

4) вносить міністру, відповідальному за відповідну сферу, пропозицію щодо встановлення переліку мирночасових посад Оборонного союзу;

5) надає думку щодо плану розвитку Оборонного союзу.

(1) Командувач Оборонного союзу:

1) керує Оборонним союзом та організовує співпрацю й виконання завдань, що належать до компетенції Оборонного союзу;

2) у межах компетенції представляє Оборонний союз і надає повноваження на представництво Оборонного союзу;

3) головує на засіданні центрального правління;

4) укладає, змінює та припиняє трудовий договір з особою;

5) організовує бухгалтерський облік Оборонного союзу;

6) організовує використання переданого у володіння Оборонного союзу державного майна, а також зброї, бойової техніки та іншого військового спорядження Оборонного союзу відповідно до закону;

7) організовує складання та виконання плану розвитку;

8) відповідає за виконання вимог, що випливають із закону про державну таємницю та засекречену іноземну інформацію та з установлених на його підставі правових актів;

9) відповідає за виконання правових актів, що регулюють діяльність Оборонного союзу;

10) відповідає за цільове використання бюджетних коштів та звітує про це міністру, відповідальному за відповідну сферу;

11) встановлює положення дружини, головного штабу, підрозділу кіберзахисту та школи;

12) встановлює порядок дисциплінарного провадження Оборонного союзу;

13) відповідає за військову дисципліну кадрових військовослужбовців в Оборонному союзі;

14) подає штатний склад Оборонного союзу на затвердження міністру, відповідальному за відповідну сферу;

15) встановлює перелік робочих місць та мирночасових посад структурних підрозділів;

16) встановлює план підготовки та діяльності Оборонного союзу;

17) здійснює нагляд за особами, які працюють в Оборонному союзі на підставі трудового договору, та за кадровими військовослужбовцями;

18) виконує інші завдання, що випливають із правових актів.

(2) Командувач Оборонного союзу може доручити виконання завдання, установленого пунктом 4 частини 1 цього параграфа, керівнику структурного підрозділу.

(3) Командувач Оборонного союзу подає командувачу Сил оборони для надання думки інформацію щодо обставин, установлених пунктами 2, 4, 5 та 7 частини 1 § 4 та § 12 цього закону, у плані розвитку до подання його на затвердження центральним зібранням.

(4) Командувач Оборонного союзу погоджує з командувачем Сил оборони план діяльності, що стосується завдань, установлених пунктами 2, 4, 5 та 7 частини 1 § 4 цього закону.

(5) Командувач Оборонного союзу видає накази для організації роботи Оборонного союзу.

(6) Заробітну плату командувача Оборонного союзу визначає міністр, відповідальний за відповідну сферу, виходячи із закону про військову службу.

(1) Обов'язки командувача Оборонного союзу за його відсутності виконує начальник головного штабу, а за відсутності останнього — кадровий військовослужбовець, який перебуває на мирночасовій посаді в Оборонному союзі та визначений командувачем Сил оборони.

(2) Командувача Оборонного союзу у відпустку відпускає та у відрядження направляє командувач Сил оборони.

(3) У разі звільнення командувача Оборонного союзу з посади або припинення відносин дійсної служби начальник головного штабу виконує обов'язки командувача Оборонного союзу до вступу на посаду нового командувача Оборонного союзу.

(1) До дійсної служби в Кайтселійті застосовується закон про військову службу та право віддавати накази у значенні закону про організацію Сил оборони, якщо цим законом не встановлено інакше.

(2) Командувач Сил оборони є вищим начальником військовослужбовця дійсної служби, призначеного в Кайтселійті на посаду мирного часу.

(3) Командувач Сил оборони як вищий начальник військовослужбовця дійсної служби:

1) може призначати військовослужбовцеві дійсної служби, який перебуває в Кайтселійті на посаді мирного часу, заохочення та дисциплінарні стягнення у порядку, встановленому законом про військову службу;

2) розглядає скаргу, подану військовослужбовцем дійсної служби, який перебуває в Кайтселійті на посаді мирного часу, якщо розгляд скарги згідно із законом про військову службу належить до його компетенції;

3) організовує нагляд за виконанням вимог, встановлених законом про військову службу, щодо військовослужбовця дійсної служби, призначеного в Кайтселійті на посаду мирного часу.

(4) Контроль за військовою дисципліною військовослужбовця дійсної служби здійснюється у порядку, встановленому законом про військову службу та законом про організацію Сил оборони.

(5) Військовослужбовець дійсної служби, який перебуває на посаді начальника Кайтселійту або керівника структурного підрозділу, є начальником у значенні кримінального кодексу.

(6) Посадову інструкцію посади мирного часу військовослужбовця дійсної служби в Кайтселійті встановлює начальник Кайтселійту або уповноважений ним керівник структурного підрозділу. [RT I, 20.04.2018, 4 - jõust. 01.05.2018]

(7) Для начальника Кайтселійту посадова інструкція не встановлюється.

(8) Про відрядження військовослужбовця дійсної служби у випадку, встановленому частиною 1 § 114 закону про військову службу, вирішує начальник Кайтселійту або уповноважений ним керівник структурного підрозділу. [RT I, 20.04.2018, 4 - jõust. 01.05.2018]

(8¹) Про відрядження військовослужбовця дійсної служби до іноземної держави у випадку, встановленому пунктом 1 частини 1 § 115 закону про військову службу, на строк до 60 днів вирішує начальник Кайтселійту. [RT I, 27.01.2023, 1 - jõust. 01.04.2023]

(9) Військовослужбовця дійсної служби в Кайтселійті може бути направлено на ресурсомістке навчання за письмовою згодою командувача Сил оборони.

(10) Відсутнього військовослужбовця дійсної служби може заміщати особа, яка працює в Кайтселійті на підставі трудового договору, у випадку, якщо робота Кайтселійту через відсутність військовослужбовця була б утруднена, а призначення заміщувача з числа військовослужбовців дійсної служби неможливе або недоцільне.

(11) Заміщувача військовослужбовця дійсної служби в Кайтселійті призначає начальник Кайтселійту або керівник структурного підрозділу.

(12) Заміщення військовослужбовця дійсної служби особою, яка працює на підставі трудового договору, не може тривати понад п’ять місяців на календарний рік.

(13) Від виконання завдань відсутнього військовослужбовця дійсної служби може відмовитися особа, яка працює на підставі трудового договору, яка є вагітною або виховує дитину віком до трьох років чи неповнолітню дитину з інвалідністю.

(14) Особі, яка працює на підставі трудового договору та заміщує військовослужбовця дійсної служби, може виплачуватися додаткова винагорода пропорційно до покладених на неї додаткових робочих завдань.

(15) Військовослужбовець дійсної служби, який перебуває в Кайтселійті на посаді мирного часу, може підпорядковуватися з питань організації роботи особі, яка працює в Кайтселійті на підставі трудового договору.

(1) Начальник Кайтселійту під час мобілізації та воєнного стану, крім завдань посади воєнного часу з військовим званням (далі — посада воєнного часу), виконує завдання, що випливають із цього закону.

(2) Військовослужбовець дійсної служби, призначений на посаду начальника головного штабу Кайтселійту та начальника малева, під час мобілізації та воєнного стану, крім завдань посади воєнного часу, виконує завдання, встановлені цим законом та виданими на його підставі правовими актами, в обсязі, визначеному начальником Кайтселійту.

(3) До дійсної служби військовослужбовця, який на підставі частин 1 і 2 цього параграфа виконує завдання посади воєнного часу та завдання, встановлені цим законом, застосовується встановлене у главі 9¹ закону про військову службу. [RT I, 27.01.2023, 1 - jõust. 01.04.2023]

(1) Працівник Кайтселійту повинен відповідати таким вимогам:

1) він є дієздатним;

2) він не має судимості за умисно вчинений злочин;

3) він не був покараний за умисний злочин проти держави, незалежно від погашення даних про покарання;

4) у нього не було вироком суду, що набув законної сили, відібрано право діяти на подібному робочому місці або у сфері діяльності, де він бажає діяти в Кайтселійті;

5) він не є подружжям працівника чи посадової особи, яка безпосередньо контролює це робоче місце, або співмешканцем, який перебуває у відносинах, подібних до шлюбу (далі — співмешканець), чи прабатьком, а також не є батьком або спадним родичем працівника чи посадової особи, яка безпосередньо контролює робоче місце, або її подружжя чи співмешканця, у тому числі дитиною та онуком. Батьком у значенні цього закону вважається також усиновлювач та вітчим/мачуха, а спадним родичем — також усиновлений та пасинок/падчерка. Зазначене обмеження діє також при заповненні посади посадової особи, яка безпосередньо контролює посаду працівника чи посадової особи.

(2) Кайтселійт розриває укладений з особою трудовий договір у надзвичайному порядку на підставі пункту 5 частини 1 § 88 закону про трудовий договір, якщо:

1) діяльність особи спрямована чи була спрямована проти безпеки Естонської Республіки, підрозділів Сил оборони або об’єктів Кайтселійту;

2) особа залучена чи була залучена до співпраці з розвідувальною чи службою безпеки іноземної держави;

3) особа пов’язана з такою організацією чи рухом, які своєю діяльністю нехтують громадським порядком або діяльність яких спрямована на насильницьку зміну незалежності та самостійності Естонської Республіки, насильницьке порушення територіальної цілісності, насильницьке захоплення влади чи насильницьку зміну конституційного ладу Естонії. [RT I, 30.04.2024, 1 - jõust. 01.07.2024]

(1) Робочий час і час відпочинку особи, яка працює в Кайтселійті на підставі трудового договору, визначаються на підставі відділу 3 глави 3 закону про трудовий договір з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом.

(2) Безперервне виконання службових обов'язків особою, яка працює в Кайтселійті на підставі трудового договору, як правило, не може перевищувати 13 годин, за винятком випадку, наведеного в частині 4 цього параграфа.

(3) Особу, яка працює в Кайтселійті на підставі трудового договору, дозволяється залучати до роботи в нічний час, у державне свято та у вихідний день, якщо це випливає з її трудового договору. У такому разі не застосовується обмеження нічної роботи, зазначене в § 50 закону про трудовий договір.

(4) До особи, яка працює в Кайтселійті на підставі трудового договору, під час військової підготовки не застосовуються встановлені законом про трудовий договір підсумований робочий час, надурочна робота, відшкодування нічної роботи та роботи у державне свято, обмеження часу виконання роботи, організація робочого часу, обмеження нічної роботи, а також щоденний і щотижневий час відпочинку, якщо трудовим договором передбачено, що до службових обов'язків особи належить участь у військовій підготовці.

(5) У випадку, встановленому частиною 4 цього параграфа, або при несенні вартової служби особі, яка працює на підставі трудового договору, надається на кожні 24 години щонайменше шість годин часу відпочинку, з яких чотири години відпочинку мають бути безперервними. Час відпочинку зараховується до загального робочого часу. [RT I, 03.02.2026, 4 - набув чинності 04.02.2026]

(6) Особі, яка працює в Кайтселійті на підставі трудового договору, у випадку, зазначеному в частині 4 цього параграфа, робота, виконана понад узгоджений трудовим договором робочий час, відшкодовується або наданням вільного часу, або грошима в порядку та обсязі, встановлених командувачем Кайтселійту.

(7) Частина 4 цього параграфа не застосовується до неповнолітнього, вагітної, а також до особи, яка працює на підставі трудового договору та має право на материнську відпустку, батьківську відпустку, відпустку усиновлювача або відпустку для догляду за дитиною. [RT I, 26.10.2018, 1 - набув чинності 01.04.2022]

(1) В управлінні Кайтселійту беруть участь колегіальні органи, якими є центральні органи та керівні органи структурного підрозділу і його підрозділу. Колегіальних органів не мають структурний підрозділ і підрозділ, які не мають постійних членів.

(2) Колегіальний орган має дорадче право голосу в підготовці військової підготовки, що організовується в Кайтселійті, та спроможності військової оборони держави.

(3) Центральними органами є центральні збори, центральне правління, центральна ревізійна комісія та рада старійшин.

(4) Утворення керівного органу структурного підрозділу, завдання керівного органу, набуття членства в керівному органі та тривалість повноважень члена встановлюються внутрішнім регламентом, а щодо підрозділу — положенням або статутом структурного підрозділу.

(5) Член колегіального органу зобов'язаний виконувати свої обов'язки, що випливають із закону та внутрішнього регламенту, з дбайливістю, яку зазвичай очікують від члена керівного органу, та бути лояльним до Кайтселійту.

(6) Якщо під час підвищеної обороноздатності, надзвичайної ситуації, надзвичайного стану, воєнного стану, мобілізації та демобілізації неможливо скликати центральні збори, то компетенція центральних зборів переходить до центрального правління до відпадіння обставин, що перешкоджають скликанню центральних зборів. [RT I, 30.04.2024, 1 - набув чинності 01.07.2024]

(7) Член колегіального органу не може при поданні свого голосу користуватися представником.

(8) Якщо повноваження обраного члена центральних зборів, центрального правління та ради старійшин закінчуються під час підвищеної обороноздатності, надзвичайної ситуації, надзвичайного стану, воєнного стану, мобілізації та демобілізації, повноваження автоматично продовжуються до наступних виборів. Вибори мають відбутися протягом шести місяців від закінчення підвищеної обороноздатності, надзвичайної ситуації, надзвичайного стану, воєнного стану, мобілізації або демобілізації. [RT I, 30.04.2024, 1 - набув чинності 01.07.2024]

(1) Найвищим керівним органом Кайтселійту є центральні збори.

(2) Центральні збори:

1) розглядають питання, що стосуються організації та її загальної діяльності, і надають щодо них висновок;

2) обирають членів центрального правління, центральної ревізійної комісії та ради старійшин;

3) затверджують фінансовий план, заявку на цільове фінансування з державного бюджету та бюджет; [RT I, 13.03.2014, 2 - jõust. 23.03.2014]

4) затверджують річний звіт Кайтселійту;

5) затверджують план розвитку та подають його до відома міністру, відповідальному за цю сферу;

6) вирішують питання про придбання, відчуження та заставу нерухомого майна, а також про внесення відповідної пропозиції міністру, відповідальному за цю сферу;

7) вносять пропозицію щодо ініціювання змін до цього закону та внутрішнього регламенту;

8) затверджують статути Naiskodukaitse та молодіжних організацій Kodutütred і Noored Kotkad;

9) встановлюють членський внесок;

10) виконують інші завдання, що випливають із правових актів.

(3) До складу центральних зборів входять керівник структурного підрозділу, що має членство, або особа, призначена його заміщати, та представники, обрані відповідно зборами представників структурного підрозділу або центральними зборами з числа дійсних членів структурного підрозділу, таким чином:

1) структурний підрозділ із кількістю до 500 членів та молодіжні організації Kodutütred і Noored Kotkad – один представник;

2) структурний підрозділ із 501–1000 членами – два представники;

3) структурний підрозділ із 1001–1500 членами – три представники;

4) структурний підрозділ із 1501–2000 членами – чотири представники;

5) структурний підрозділ із понад 2000 членами – п'ять представників.

(4) Крім зазначених у частині 3 цього параграфа, до центральних зборів обирається від кожного структурного підрозділу, що має членство, один член-заступник.

(5) Представник та член-заступник молодіжної організації обираються з числа молодіжних керівників молодіжної організації.

(6) У засіданні центральних зборів з правом голосу бере участь начальник Кайтселійту або його заступник.

(7) У засіданні центральних зборів з правом слова може брати участь член центрального правління та центральної ревізійної комісії. [RT I, 20.04.2018, 4 - jõust. 01.05.2018]

(8) Обраний член та член-заступник центральних зборів обираються на три роки.

(9) Засідання центральних зборів скликає начальник Кайтселійту або центральне правління щонайменше двічі на рік. Порядок денний засідання затверджує та підготовку до обговорення пунктів порядку денного забезпечує той, хто скликає засідання.

(10) Про скликання засідання, порядок денний та інші документи, необхідні для проведення засідання, членів центральних зборів повідомляють щонайменше за сім днів.

(11) Центральні збори правоможні приймати рішення, якщо в засіданні бере участь щонайменше половина членів центральних зборів та начальник Кайтселійту або його заступник.

(12) Рішення центральних зборів виконує начальник Кайтселійту або центральне правління. Якщо начальник Кайтселійту або центральне правління не погоджується з рішенням центральних зборів, то питання виноситься на остаточне вирішення знову на наступному засіданні центральних зборів, рішення якого вважається остаточним, якщо представлено щонайменше дві третини членів, обраних до центральних зборів у порядку, встановленому частиною 3 цього параграфа.

(1) Керівним органом Кайтселійту є центральне правління.

(2) Центральне правління:

1) подає центральним зборам на затвердження фінансовий план, заявку на цільове фінансування з державного бюджету, бюджет і звіт за господарський рік; [RT I, 13.03.2014, 2 - jõust. 23.03.2014]

2) організовує використання бюджетних коштів;

3) надає висновок з питань, що стосуються діяльності Кайтселійту;

4) організовує роботу центральних зборів;

5) подає план розвитку Кайтселійту міністрові, відповідальному за галузь, для надання висновку перед поданням його на затвердження центральним зборам;

6) надає висновок щодо пропозицій про зміну цього закону та внутрішнього регламенту, складених іншими особами;

7) встановлює порядок використання майна Кайтселійту, за винятком зброї, боєприпасів та іншого військового спорядження, а також порядок укладення договорів і використання доходів поза державним бюджетом;

8) виконує інші завдання, що випливають із закону та надані центральними зборами.

(3) До складу центрального правління входять без обрання командувач Кайтселійту та начальник головного штабу Кайтселійту, а також три обрані центральними зборами на три роки дійсні члени Кайтселійту або особи, обрані почесними членами на підставі, встановленій пунктом 1 частини 2 § 27 цього закону. Обраний член має бути щонайменше 21-річним жителем Естонії, який щонайменше один рік був членом правління структурної одиниці чи підрозділу. Члена може бути переобрано.

(3¹) Центральні збори обирають до центрального правління одного члена-заступника на три роки. Повноваження члена центрального правління починають діяти для члена-заступника, якщо повноваження наявного обраного члена центрального правління припиняються достроково, і в такому разі повноваження члена-заступника діють до закінчення початкового строку дії повноважень члена центрального правління, якого заміщують. [RT I, 30.04.2024, 1 - jõust. 01.07.2024]

(4) Кайтселійт представляє у правочинах командувач Кайтселійту або один член центрального правління разом із командувачем Кайтселійту.

(5) За відсутності командувача Кайтселійту Кайтселійт представляє у правочинах особа, зазначена в частині 1 § 14 цього закону, разом з одним членом центрального правління.

(6) У разі звільнення командувача Кайтселійту з посади або припинення відносин дійсної служби Кайтселійт представляє у правочинах начальник головного штабу, виконуючи обов'язки командувача Кайтселійту.

(7) Центральне правління підзвітне центральним зборам.

(8) Засідання центрального правління веде командувач Кайтселійту або його заступник. Центральне правління є правоможним ухвалювати рішення, якщо в засіданні беруть участь командувач Кайтселійту або начальник головного штабу чи заступник одного з них та щонайменше два обрані члени центрального правління. Про скликання засідання, порядок денний та інші документи, необхідні для проведення засідання, членів центрального правління повідомляють щонайменше за сім днів. Командувач Кайтселійту має право скликати центральне правління позачергово.

(9) Членом центрального правління не може бути дійсний член:

1) щодо якого суд на підставі § 49 Пенітенціарного кодексу застосував заборону діяти як член правління;

2) якому заборонено бути членом правління на підставі закону чи судового рішення;

3) чиє членство призупинено;

4) чия попередня протиправна дія чи бездіяльність спричинила банкрутство комерційного товариства, його примусову ліквідацію або визнання недійсною ліцензії на діяльність;

5) щодо якого застосовано заборону підприємницької діяльності або в якого на підставі закону відібрано право бути підприємцем.

(10) Член центрального правління звільняється від відповідальності, що поширюється на члена керівного органу юридичної особи, якщо він:

1) під час ухвалення рішення, що стало підставою для незаконної діяльності, залишився при окремій думці, і окрема думка занесена до протоколу;

2) під час ухвалення рішення, що стало підставою для незаконної діяльності, голосував проти, або якщо він не брав участі в ухваленні рішення, коли неучасть була дозволена, або якщо він не брав участі в засіданні правління.

(11) [Втратив чинність – RT I, 20.04.2018, 4 - jõust. 01.05.2018]

(12) [Втратив чинність – RT I, 20.04.2018, 4 - jõust. 01.05.2018]

(13) Робота члена Кайтселійту, обраного до центрального правління, не оплачується.

(14) Рішення центрального правління виконує командувач Кайтселійту. Якщо командувач Кайтселійту не погоджується з рішенням центрального правління, то питання виноситься на остаточне вирішення на наступному засіданні центральних зборів, рішення якого вважається остаточним, якщо представлено щонайменше дві третини членів центральних зборів.

(1) Найвищим наглядовим органом Кайтселійту є центральна ревізійна комісія.

(2) Центральна ревізійна комісія:

1) є підзвітною перед центральними зборами;

2) здійснює нагляд за діяльністю центрального правління;

3) оцінює дотримання центральним правлінням регламенту роботи;

4) контролює виконання рішень центральних зборів і центрального правління;

5) ревізує господарські операції Кайтселійту, майновий стан і доцільність витрат у частині позабюджетних доходів Кайтселійту;

6) оцінює відповідність діяльності центральних органів вимогам, встановленим цим законом і внутрішнім регламентом;

7) складає порядок ревізування Кайтселійту та подає його на затвердження центральним зборам;

8) координує роботу ревізійних комісій структурних підрозділів і за потреби надає вказівки щодо ревізії поточного року;

9) виконує інші завдання, надані центральними зборами.

(3) Центральна ревізійна комісія складається з п'яти дійсних членів або осіб, обраних почесними членами на підставі, встановленій пунктом 1 частини 2 § 27 цього закону, які мали бути членами ревізійної комісії структурного чи підпорядкованого підрозділу. Центральні збори обирають членів центральної ревізійної комісії та одного запасного члена на три роки. Члена центральної ревізійної комісії може бути переобрано. Члени центральної ревізійної комісії обирають зі свого складу голову центральної ревізійної комісії, який затверджує порядок денний засідання і підписує протокол засідання.

(4) Засідання центральної ревізійної комісії за потреби скликає голова комісії або центральні збори. Про скликання засідання, порядок денний та інші документи, необхідні для проведення засідання, членів центральної ревізійної комісії повідомляють щонайменше за 14 днів. Центральна ревізійна комісія є повноважною ухвалювати рішення, якщо на засіданні присутні щонайменше чотири члени центральної ревізійної комісії. У засіданні центральної ревізійної комісії з правом дорадчого голосу може брати участь особа, відповідальна за внутрішній аудит Кайтселійту.

(5) Центральна ревізійна комісія може ревізувати роботу інших ревізійних комісій Кайтселійту. Член центральної ревізійної комісії має право витребувати інформацію, що стосується роботи інших ревізійних комісій Кайтселійту.

(6) Центральна ревізійна комісія подає підсумок своєї діяльності для надання висновку центральним зборам і раді старійшин. До підсумку діяльності центральної ревізійної комісії додається висновок центрального правління.

(7) Член центральної ревізійної комісії має бути незалежним під час ухвалення рішень. Член центральної ревізійної комісії під час виконання завдань центральної ревізійної комісії є підзвітним лише перед центральними зборами, і його не можна під час участі в роботі центральної ревізійної комісії зобов'язувати виконувати інші завдання, що випливають із цього закону.

(1) Рада старійшин — це орган, який обирається центральними зборами і складається щонайменше з п'ятнадцяти членів Кайтселійту — громадян Естонії віком від 18 років, які є визначними державними чи громадськими діячами.

(2) Рада старійшин:

1) популяризує діяльність Кайтселійту;

2) надає висновок щодо військовослужбовця, якого призначають на посаду командувача Кайтселійту;

3) надає висновок щодо виконання завдань і діяльності Кайтселійту;

4) надає висновок щодо набуття, відчуження та застави нерухомого майна;

5) надає висновок щодо бюджету та його виконання;

6) надає висновок щодо пропозицій про зміну цього закону і внутрішнього регламенту.

(3) Члена ради старійшин обирають на три роки. Щороку до ради старійшин обирають п'ять нових членів. Члена може бути переобрано.

(4) Члени ради старійшин обирають зі свого складу на два роки голову і двох заступників голови, які утворюють президію ради старійшин. Обсяг повноважень представництва президії ради старійшин визначає засідання ради старійшин.

(1) Вступ до членів Кайтселійту та вихід із членства є добровільними, якщо цей закон не встановлює інше. [RT I, 12.03.2015, 1 - набув чинності 01.01.2016]

(2) Член Кайтселійту може належати лише до одного структурного підрозділу. Головний штаб, округ територіальної оборони та школа не мають постійних членів. [RT I, 20.04.2018, 4 - набув чинності 01.01.2019]

(3) До малева, Жіночої організації оборони дому (Naiskodukaitse) та підрозділу кіберзахисту не може належати молодий член віком до 16 років.

(4) Керівник молоді може брати участь у діяльності молодіжної організації без обов'язку належати до складу молодіжної організації.

(1) Члени Кайтселійту поділяються на дійсних, молодих, підтримуючих і почесних членів.

(2) Залежно від структурного підрозділу члени Кайтселійту мають назву кайтселійтлане (kaitseliitlane), наіскодукайтсья (naiskodukaitsja), кодутютар (kodutütar) або нооркотькас (noorkotkas).

(1) Дійсним членом може бути громадянин Естонії віком не менше 18 років.

(2) Дійсним членом не приймається особа:

1) стан здоров'я якої не відповідає вимогам до здоров'я дійсного члена;

2) якій суд призначив опікуна через обмежену дієздатність;

3) яка має судимість за умисно вчинений злочин першого ступеня і дані якої не видалені з реєстру покарань відповідно до закону про реєстр покарань;

4) у якої чинним рішенням суду відібрано право працювати на публічній службі;

5) яка має обмеження на роботу з дітьми у розумінні закону Естонської Республіки про захист дітей; [RT I, 21.06.2014, 11 - набув чинності 01.07.2014]

6) яка брала участь у переслідуванні або репресіях громадян Естонії через їхні політичні переконання, лояльність до Естонії, класову належність або перебування на державній чи оборонній службі Естонії;

7) яка була звільнена з посади публічної служби за дисциплінарне правопорушення і з моменту звільнення минуло менше одного року;

8) яка при вступі в члени свідомо надала неправдиві дані.

(3) У прийнятті в дійсні члени може бути відмовлено, якщо:

1) діяльність особи не узгоджується із завданнями та метою Кайтселійту і може зашкодити репутації Кайтселійту;

2) особа є обвинуваченою або підсудною у кримінальній справі;

3) особу покарано за умисно вчинений злочин;

4) є обґрунтовані підстави вважати, що поведінка або спосіб життя особи може загрожувати безпеці її самої та інших осіб.

(3¹) Кайтселійт відмовляє у прийнятті особи в дійсні члени на підставі пункту 1 частини 3 цього параграфа, якщо:

1) діяльність особи спрямована або була спрямована проти безпеки Естонської Республіки, підрозділів Сил оборони або об'єктів Кайтселійту;

2) особа залучена або була залучена до співпраці з розвідувальною чи службою безпеки іноземної держави;

3) особа пов'язана з такою організацією чи рухом, які своєю діяльністю порушують громадський порядок або діяльність яких спрямована на насильницьку зміну незалежності та самостійності Естонської Республіки, насильницьке порушення територіальної цілісності, насильницьке захоплення влади або насильницьку зміну конституційного ладу Естонії. [RT I, 30.04.2024, 1 - набув чинності 01.07.2024]

(4) [Втратив чинність – RT I, 30.04.2024, 1 - набув чинності 01.07.2024]

(1) Юними членами можуть бути громадяни Естонії віком 7–18 років та інші фізичні особи такого ж віку, які постійно проживають в Естонії. Юний член, який не є громадянином Естонії, може входити лише до складу молодіжної організації. [RT I, 06.03.2014, 2 - набув чинності 07.03.2014, застосовується ретроактивно з 01.04.2013]

(2) Особа віком 17 років або молодша, яка бажає стати юним членом, при клопотанні про членство повинна надати письмову згоду свого батька/матері або опікуна щодо вступу в члени.

(3) Юним членом не приймається особа:

1) [втратив чинність – RT I, 20.04.2018, 4 - набув чинності 01.05.2018]

2) якій призначено покарання у вигляді позбавлення волі і дані особи не видалені з реєстру покарань відповідно до закону про реєстр покарань;

3) яка не має згоди свого батька/матері або опікуна щодо вступу в члени;

4) яка при вступі в члени свідомо надала неправдиві дані.

(4) [Втратив чинність – RT I, 20.04.2018, 4 - набув чинності 01.05.2018]

(5) При призначенні юному членові нового опікуна новий опікун повинен письмово підтвердити свою згоду щодо продовження членства підопічного.

(6) Юного члена не можна залучати до виконання завдань Кайтселійту, встановлених у пунктах 2, 4, 7 і 8 частини 1 § 4 цього закону, завдань органу охорони правопорядку, зазначених у частині 2, та завдань Сил оборони, зазначених у частині 3¹. [RT I, 19.03.2019, 10 - набув чинності 01.07.2019]

(1) Членом-прихильником може бути фізична особа віком не менше 18 років, яка визнає мету Кайтселійту і своєю діяльністю сприяє її досягненню.

(2) Членом-прихильником Кайтселійту не приймається особа, щодо якої наявні обставини, встановлені в пунктах 2, 3, 5, 6 і 8 частини 2 та пунктах 1–3 частини 3¹ § 24 цього закону. У прийнятті в члени-прихильники Кайтселійту може бути відмовлено, якщо наявні обставини, встановлені в частині 3 § 24 цього закону. [RT I, 30.04.2024, 1 - набув чинності 01.07.2024]

(3) Члена-прихильника можна залучати до виконання завдань Кайтселійту, встановлених у пунктах 1–6 частини 1 § 4 цього закону, та без повноваження застосовувати безпосередній примус — до виконання завдань органу охорони правопорядку, зазначених у пунктах 1 і 2 частини 2. [RT I, 19.03.2019, 10 - набув чинності 01.07.2019]

(4) [Втратив чинність – RT I, 30.04.2024, 1 - набув чинності 01.07.2024]

(5) [Втратив чинність – RT I, 30.04.2024, 1 - набув чинності 01.07.2024]

(1) Почесним членом може бути фізична особа віком 18 років або старша, яка має видатні заслуги перед Кайтселійтом.

(2) Почесним членом за його попередньою згодою можна обрати:

1) дійсного члена;

2) члена-прихильника;

3) громадянина Естонії, особу без громадянства або громадянина іноземної держави, які не входять до Кайтселійту.

(3) У особи, обраної почесним членом з числа дійсних членів, не повинні бути наявні обставини, встановлені в частині 2 та пунктах 1–3 частини 3¹ § 24 цього закону. [RT I, 30.04.2024, 1 - набув чинності 01.07.2024]

(4) Почесного члена, обраного на підставі, встановленій у пункті 2 частини 2 цього параграфа, можна залучати до виконання завдань Кайтселійту, встановлених у пунктах 1–6 частини 1 § 4 цього закону, та без повноваження застосовувати безпосередній примус — до виконання завдань органу охорони правопорядку, зазначених у пунктах 1 і 2 частини 2. [RT I, 19.03.2019, 10 - набув чинності 01.07.2019]

(5) Почесного члена, обраного на підставі, встановленій у пункті 3 частини 2 цього параграфа, можна залучати до виконання завдань, встановлених у пунктах 1 і 3–6 частини 1 § 4 цього закону.

(6) У особи, обраної почесним членом з числа дійсних членів, зберігаються права та обов'язки дійсного члена. [RT I, 30.04.2024, 1 - набув чинності 01.07.2024]

(1) Член Кайтселійту, який виконує завдання, зазначені в § 58 частинах 1–4 цього закону, повинен пройти медичний огляд.

(2) Проходження медичного огляду, встановленого частиною 1 цього параграфа, підтверджується:

1) чинним правом керування механічним транспортним засобом або чинною медичною довідкою про проходження медичного огляду, встановленого § 101 закону про дорожній рух;

2) чинним дозволом на зброю або чинною медичною довідкою про проходження медичного огляду, встановленого § 35¹ закону про зброю;

3) іншою чинною медичною довідкою, яка підтверджує, що стан здоров'я фізичної особи перевірено принаймні рівнозначно тому, як це робиться при видачі медичної довідки, необхідної для отримання права керування механічним транспортним засобом;

4) підтвердженням державної установи, згідно з яким член Кайтселійту пройшов медичний огляд, що відповідає вимогам до стану здоров'я військовослужбовця, поліцейського чиновника, рятувальника, чиновника тюремної служби або помічника поліцейського.

(3) Кайтселійт може вимагати подання довідки, зазначеної в частині 2 цього параграфа, від особи, яка бажає стати членом Кайтселійту, якщо при прийнятті до членів Кайтселійту цей член розпочне виконання завдань, зазначених у § 58 цього закону.

(4) Член Кайтселійту, який виконує завдання, зазначені в § 58 частинах 1–4 цього закону, зобов'язаний невідкладно повідомити Кайтселійт про зміну свого стану здоров'я, через яку він не здатний виконувати ці завдання, а також про те, що довідка, зазначена в частині 2 цього параграфа, втратила чинність.

(5) Якщо є підстави вважати, що стан здоров'я члена Кайтселійту, який виконує завдання, зазначені в § 58 частинах 1–4 цього закону, не дозволяє йому виконувати ці завдання, Кайтселійт може зобов'язати його пройти медичний огляд, що відповідає довідці, встановленій пунктом 1 або 2 частини 2 цього параграфа.

(6) У випадку, встановленому частиною 5 цього параграфа, витрати, пов'язані з медичним оглядом, несе Кайтселійт.

(7) Медичний огляд, встановлений частиною 5 цього параграфа, організовує та медичну довідку видає сімейний лікар, залучаючи за потреби лікарів-спеціалістів. [RT I, 30.04.2024, 1 - jõust. 01.07.2024]

(1) Членство в Кайтселійті призупиняється:

1) на підставі письмової заяви члена;

2) як дисциплінарне стягнення;

3) при направленні на медичний огляд на підставі, встановленій частиною 3 § 28 цього закону. [RT I, 20.04.2018, 4 - jõust. 01.05.2018]

(2) Членство молодшого члена призупиняється на підставі, встановленій пунктом 1 частини 1 цього параграфа, також у випадку, якщо той з батьків чи опікун, який дав згоду на вступ до членів, подає письмову заяву про призупинення членства підопічного.

(3) Членство в Кайтселійті може бути призупинено на час, коли член Кайтселійту є підозрюваним або обвинуваченим у кримінальній справі. Рішення про призупинення приймає правління або керівник, який має право прийому до Кайтселійту, при отриманні відомостей про висунення підозри чи обвинувачення, беручи до уваги ступінь тяжкості та характер злочину, що є підставою для підозри чи обвинувачення.

(4) Під час призупинення членства член Кайтселійту не має права брати участь у заходах Кайтселійту, використовувати майно Кайтселійту або виступати як член Кайтселійту. При призупиненні членства член Кайтселійту повинен повернути надані йому в користування майно Кайтселійту та державне майно, у тому числі формений одяг військовослужбовця.

(5) При припиненні або відпаданні підстави для призупинення членства членство в Кайтселійті поновлюється.

(6) У разі призупинення членства на підставі частини 3 цього параграфа, якщо набирає чинності обвинувальний вирок суду, член Кайтселійту вважається виключеним з Кайтселійту з моменту набрання вироком суду чинності.

(1) Дійсного члена на підставі його письмової заяви може бути призначено членом-прихильником і навпаки.

(2) 18-річного молодшого члена на підставі його письмової заяви може бути призначено дійсним членом або членом-прихильником.

(3) При обранні дійсного члена або члена-прихильника почесним членом особа вважається почесним членом з дня, наступного за днем обрання.

(4) При зміні членства член повинен відповідати вимогам, встановленим для заявника.

(5) Членство в Кайтселійті припиняється:

1) виходом;

2) виключенням;

3) вигнанням.

(6) Членство в Кайтселійті припиняється виключенням з Кайтселійту у разі смерті особи або безвісного зникнення, якщо Департамент поліції та прикордонної охорони не зміг встановити місцезнаходження особи протягом 12 місяців з дня подання заяви про встановлення місцезнаходження. [RT I, 12.03.2015, 1 - jõust. 01.01.2016]

(7) Для виходу з Кайтселійту член Кайтселійту повинен подати письмову заяву.

(8) Член Кайтселійту, який не відповідає вимогам, встановленим частиною 2 § 24 цього закону, або не виконує обов'язки, встановлені для члена Кайтселійту, або щодо якого наявні обставини, перелічені в пунктах 1–3 частини 3¹ § 24 цього закону, виключається з Кайтселійту. Члена Кайтселійту може бути виключено з Кайтселійту, якщо наявні обставини, встановлені частиною 3 § 24. [RT I, 30.04.2024, 1 - jõust. 01.07.2024]

(9) Молодший член після подання заяви, зазначеної в частині 7 цього параграфа, виключається з Кайтселійту, якщо той з батьків чи опікун, який дав згоду на його вступ до молодших членів, відкликає її.

(10) Молодший член, який до досягнення 19-річного віку не подав письмової заяви про продовження членства в Кайтселійті, при досягненні 19-річного віку виключається з Кайтселійту.

(11) Член Кайтселійту вважається вигнаним з Кайтселійту з моменту призначення дисциплінарного стягнення, встановленого пунктом 5 частини 2 § 55 цього закону.

(12) При припиненні членства в Кайтселійті особа повинна повернути Кайтселійту передане в її володіння майно Кайтселійту та державне майно, у тому числі формений одяг військовослужбовця.

(1) Член Кайтселійту має право:

1) брати участь у діяльності Кайтселійту;

2) перебувати з Кайтселійтом у трудових або службових відносинах;

3) носити формений одяг, символіку та розпізнавальні знаки;

4) отримувати інформацію про діяльність Кайтселійту.

(2) Член Кайтселійту, який є військовослужбовцем, не має права бути обраним членом колегіального органу.

(1) Член Оборонного союзу зобов'язаний:

1) захищати незалежність Естонії та конституційний лад;

2) невідкладно повідомляти керівника структурного підрозділу про діяння чи намір, спрямовані проти незалежності Естонії або конституційного ладу;

3) дотримуватися правових актів, що регулюють діяльність Оборонного союзу, та обов'язків, що з них випливають;

4) виконувати законний наказ керівника, а якщо виконання наказу утруднене — невідкладно доповісти про це разом з обґрунтуванням тому, хто віддав наказ;

5) утримувати в порядку надані йому зброю, боєприпаси та інше майно Оборонного союзу;

6) при виконанні службового обов'язку носити формений одяг та розпізнавальні знаки або, у цивільному одязі, розпізнавальний знак Оборонного союзу;

7) за першої можливості повідомляти Оборонний союз про зміну своїх контактних даних.

(2) Членство в Оборонному союзі не звільняє особу від військового обов'язку.

[RT I, 27.01.2023, 1 - набув чинності 01.04.2023]

(1) До дійсного члена Оборонного союзу, який має військовий обов'язок, при призначенні на посаду воєнного часу в Силах оборони застосовується те, що встановлено законом про військову службу. [RT I, 27.01.2023, 1 - набув чинності 01.04.2023]

(2) Дійсного члена Оборонного союзу, який не має військового обов'язку, може бути призначено на посаду воєнного часу на підставі його попередньої письмової згоди. На посаду воєнного часу призначає командувач Сил оборони або уповноважена ним особа в порядку, встановленому законом про військову службу та виданим на його підставі правовим актом.

(3) Сили оборони можуть призначити дійсного члена Оборонного союзу, який не має військового обов'язку і призначений на посаду воєнного часу, на нову посаду воєнного часу в інтересах Сил оборони без його згоди.

(4) Дійсний член Оборонного союзу, який не має військового обов'язку, не може під час мобілізації або воєнного стану призупинити чи припинити членство в Оборонному союзі або змінити статус члена.

(5) Член Оборонного союзу, який не має військового обов'язку і призначений на посаду воєнного часу, протягом перебування на цій посаді вважається особою, яка бажає взяти на себе військовий обов'язок, і його дані вносяться до реєстру військовозобов'язаних як дані особи, яка бажає взяти на себе військовий обов'язок.

(6) Про призначення дійсного члена Оборонного союзу, який не має військового обов'язку, на посаду воєнного часу та про звільнення з посади Сили оборони повідомляють Департамент оборонних ресурсів. [RT I, 12.03.2015, 1 - набув чинності 01.01.2016]

(7) Під час мобілізації та воєнного стану дійсний член Оборонного союзу, призначений на посаду воєнного часу, приступає до виконання завдань посади воєнного часу в порядку, встановленому законом про військову службу. [RT I, 27.01.2023, 1 - набув чинності 01.04.2023]

(1) Службовий обов'язок — це завдання, яке член Оборонного союзу виконує з метою виконання завдань Оборонного союзу, встановлених частиною 1 § 4 цього закону, а також з метою участі у складі Оборонного союзу у виконанні завдань органу охорони правопорядку, зазначеного в частині 2, і завдань Сил оборони, зазначених у частині 3¹, або участі у вартовій службі. [RT I, 19.03.2019, 10 - набув чинності 01.07.2019]

(2) Службовий обов'язок оформлюється перед виконанням завдання у формі, що дозволяє письмове відтворення, а в ситуації, що потребує швидких дій, — за першої можливості, і з нього має бути видно необхідність узяття з собою зброї Оборонного союзу.

(3) Член Оборонного союзу вважається таким, що виконує службовий обов'язок, з моменту, коли він приступив до виконання даного завдання.

(4) У дорозі до виконання службового обов'язку або назад член Оборонного союзу вважається таким, що виконує службовий обов'язок, якщо пересування відбувається в раніше визначеному порядку.

(5) Член Оборонного союзу вважається таким, що завершив виконання службового обов'язку, якщо той, хто поклав службовий обов'язок, визнав службовий обов'язок виконаним.

(6) Член Оборонного союзу може з поважної причини відмовитися від приступлення до виконання службового обов'язку, повідомивши про це особу, яка поклала службовий обов'язок. Члена Оборонного союзу не можна карати за відмову від виконання службового обов'язку з поважної причини.

(7) Про звільнення від виконання службового обов'язку на підставі, встановленій частиною 6 цього параграфа, вирішує особа, яка поклала службовий обов'язок.

(8) Члена Оборонного союзу може тимчасово звільнити від виконання службового обов'язку безпосередній або прямий керівник чи інша компетентна для цього особа.

(1) Наказ у розумінні цього закону — це вираження волі того, хто віддає наказ, протягом виконання службового обов'язку. До члена Оборонного союзу не застосовується регулювання наказу, встановлене законом про організацію Сил оборони, за винятком випадку, коли член Оборонного союзу викликаний на навчальний збір або додатковий навчальний збір на підставі закону про військову службу. [RT I, 27.01.2023, 1 - набув чинності 01.04.2023]

(2) Наказ віддається усно, письмово або сигналом.

(3) Наказ має відповідати законам та встановленим на їх підставі правовим актам.

(4) Наказ не може перевищувати компетенцію того, хто віддає наказ, щодо віддання наказу.

(5) Усний або письмовий наказ має містити мету необхідної дії, точне завдання та строк виконання.

(6) Отримувач наказу, який не зрозумів наказ, зобов'язаний запитати роз'яснення в того, хто віддав наказ. Той, хто віддає наказ, має бути впевнений, що отримувач наказу зрозумів наказ.

(7) Наказ можна віддавати члену Оборонного союзу лише в ході виконання службового обов'язку та з урахуванням мети службового обов'язку.

(8) Отримувач наказу зобов'язаний виконати отриманий наказ, якщо цим законом не встановлено інше.

(9) Члена Оборонного союзу не можна зобов'язати виконувати наказ, який передбачає виконання завдання, що не покладене цим законом на Оборонний союз або для виконання якого цей член не має вміння.

(1) Право віддавати наказ має начальник Оборонного союзу, а також керівник структурного підрозділу або підрозділу (далі разом — керівник підрозділу).

(1) Керівник підрозділу може тимчасово наказом підпорядкувати підлеглих йому членів Оборонного союзу або підрозділ іншому підлеглому йому керівнику підрозділу чи підлеглому йому члену Оборонного союзу.

(2) У разі підпорядкування, встановленого частиною 1 цього параграфа, має бути видно час підпорядкування та службовий обов'язок, під час виконання якого члени Оборонного союзу підпорядковані іншому керівнику підрозділу або іншому члену Оборонного союзу.

(3) Разом з переданням права віддавати наказ не передається право призначати дисциплінарне стягнення.

(4) Внаслідок підпорядкування, встановленого частиною 1 цього параграфа, структура та склад підрозділу не змінюються.

(1) Отримувач наказу обирає спосіб виконання наказу, який дозволяє відповідно до правових актів найдоцільніше виконати поставлене наказом завдання, якщо особа, яка віддала наказ, не визначила спосіб його виконання.

(2) Член Кайтselійту, який отримав два або більше наказів, що перешкоджають виконанню одне одного, повідомляє кожному наступному наказодавцю про попередні невиконані накази. Якщо особа, яка віддала останній наказ, вимагає негайного його виконання, отримувач наказу зобов'язаний його виконати. За невиконання раніше відданих наказів відповідає особа, яка віддала останній наказ.

(1) Отримувач наказу має право відмовитися від виконання наказу, якщо:

1) наказ суперечить закону;

2) наказ перевищує компетенцію наказодавця;

3) наказ вимагає дій, на вчинення яких отримувач наказу не має права;

4) наказ зобов'язує вчинити правопорушення;

5) метою наказу є приниження людської гідності отримувача наказу або третьої особи;

6) наказ віддано не для виконання службового обов'язку;

7) з наказу не зрозуміло, хто його віддав;

8) виконання наказу є необґрунтовано небезпечним для життя, здоров'я чи майна отримувача наказу або інших осіб.

(2) У разі відмови від виконання наказу, передбаченої пунктами 1–6 та 8 частини 1 цього параграфа, отримувач наказу зобов'язаний невідкладно повідомити командира підрозділу, який віддав наказ, і вищого командира підрозділу.

(3) У разі відмови від виконання наказу, передбаченої пунктом 7 частини 1 цього параграфа, отримувач наказу зобов'язаний невідкладно повідомити вищого командира підрозділу.

(4) За відмову від виконання наказу, передбачену частиною 1 цього параграфа, члена Кайтselійту не можна карати.

(5) Виконання незаконного наказу не звільняє члена Кайтselійту від відповідальності.

(1) За наслідки виконання наказу відповідає наказодавець.

(2) Особа, яка віддала наказ, зазначений у частині 1 § 38 цього закону, притягується до дисциплінарної відповідальності за віддання наказу.

(3) У випадку, передбаченому пунктом 4 частини 1 § 38 цього закону, за наслідки виконання наказу відповідають як наказодавець, так і його виконавець.

(4) У випадку, зазначеному в пункті 7 частини 1 § 38 цього закону, за наслідки виконання наказу відповідає виконавець наказу.

(5) Ця глава не обмежує права третьої особи на пред'явлення вимоги про відшкодування шкоди та не звільняє від іншої відповідальності, передбаченої законом.

(1) Члену Кайтselійту для виконання службового обов'язку може бути наданий спеціальний засіб та засіб самозахисту.

(2) Спеціальним засобом у значенні цього закону є:

1) наручники;

2) засіб зв'язування;

3) службовий собака.

4) [Втратив чинність – RT I, 19.03.2019, 10 – набув чинності 01.07.2019]

5) [Втратив чинність – RT I, 19.03.2019, 10 – набув чинності 01.07.2019]

(3) Перелік засобів самозахисту Кайтselійту та вимоги до них встановлює відповідальний за сферу міністр постановою. ↗

(4) Спеціальний засіб та засіб самозахисту Кайтselійту дійсний член може зберігати за місцем свого проживання, якщо це необхідно для виконання службового обов'язку.

(5) Умови та порядок здачі на зберігання спеціального засобу та засобу самозахисту Кайтselійту встановлює відповідальний за сферу міністр постановою. ↗

(6) Порядок використання спеціального засобу та засобу самозахисту Кайтselійту і вимоги до навчання їх використанню встановлює командувач Кайтselійту.

(1) Зброя Кайтselійту – це зброя, надана державою Кайтselійту в користування для виконання завдань Кайтselійту, або зброя, придбана Кайтselійтом чи дійсним членом.

(2) До зброї Кайтselійту, крім передбаченого в цьому законі, застосовуються глава 1, а також §§ 11–17, 20¹ та 21 глави 2 закону про зброю.

(3) Зброя Кайтselійту вноситься до реєстру військової зброї. [RT I, 29.06.2018, 3 – набув чинності 01.07.2018]

(4) Зброя Кайтselійту, придбана для використання у спорті, навчальному процесі або для колекціонування, не є військовою зброєю у значенні закону про зброю. [RT I, 29.06.2018, 3 – набув чинності 01.07.2018]

(1) Зброю Кайтселійту можна передавати для поводження та використання дійсному члену, який пройшов навчання з поводження зі зброєю Кайтселійту та її використання.

(2) Зброю Кайтселійту можна використовувати при виконанні службового обов'язку, якщо взяття зброї Кайтселійту передбачено при оформленні службового обов'язку.

(2¹) Дійсний член Кайтселійту, якому видано дозвіл на носіння зброї Кайтселійту, може використовувати зброю Кайтселійту в місці її зберігання або в ході виконання службових завдань для забезпечення безпеки (для захисту себе та майна). [RT I, 30.04.2024, 1 - jõust. 01.07.2024]

(3) Забороняється поводитися зі зброєю та боєприпасами Кайтселійту та використовувати їх:

1) у стані алкогольного сп'яніння, під впливом наркотичної чи психотропної речовини;

2) на зборах, демонстрації, пікеті, урочистості та іншому публічному заході, за винятком виконання службового обов'язку на зазначених публічних заходах, якщо на носіння зброї попередньо надав письмову згоду командир Кайтселійту або уповноважений ним керівник структурного підрозділу. [RT I, 30.04.2024, 1 - jõust. 01.07.2024]

(4) Забороняється передавати зброю та боєприпаси Кайтселійту особі у стані алкогольного сп'яніння або з ознаками вживання наркотичної чи психотропної речовини.

(5) Навчання з поводження зі зброєю Кайтселійту та її використання повинно містити інформацію про правові акти, що регулюють поводження зі зброєю та її використання, а також надавати знання та навички щодо носіння зброї та поводження з нею.

(6) Вимоги до навчання з поводження зі зброєю Кайтселійту та її використання встановлює командир Кайтселійту.

(7) Дійсний член при виконанні службового обов'язку може передати зброю Кайтселійту, у тому числі бойову зброю, або боєприпаси, або і те, і інше на тимчасове зберігання, носіння та використання іншому члену Кайтселійту за згодою свого безпосереднього керівника. У позаслужбовий час дійсний член може передати зброю Кайтселійту, у тому числі бойову зброю, або боєприпаси, або і те, і інше на тимчасове зберігання, носіння та використання іншому члену Кайтселійту, якщо для цього надано згоду командира Кайтселійту або уповноваженого ним керівника структурного підрозділу у формі, що дозволяє письмове відтворення. Зброю та боєприпаси Кайтселійту не мають права передавати молодшому члену, якщо законом не встановлено інше. [RT I, 30.04.2024, 1 - jõust. 01.07.2024]

(8) Дійсному члену, який не пройшов навчання з поводження зі зброєю Кайтселійту та її використання, зброю Кайтселійту можна надати для використання лише в тирі після ознайомлення з вимогами щодо використання зброї.

(9) Вимоги до поводження та використання зброї Кайтселійту, яка не вважається бойовою зброєю в розумінні Закону про зброю, встановлює постановою міністр, відповідальний за відповідну сферу. [RT I, 29.06.2018, 3 - jõust. 01.07.2018]

(10) До поводження, використання та передачі зброї Кайтселійту, яка вважається бойовою зброєю в розумінні Закону про зброю, застосовується Закон про зброю, за винятком випадку, передбаченого частиною 7 цього параграфа. [RT I, 29.06.2018, 3 - jõust. 01.07.2018]

(1) Дозвіл на носіння зброї Кайтселійту (далі — зброярський дозвіл Кайтселійту) — це надана дійсному члену начальником Кайтселійту або керівником уповноваженого ним структурного підрозділу письмова згода на носіння та використання зброї Кайтселійту. [RT I, 30.04.2024, 1 - jõust. 01.07.2024]

(2) Зброярський дозвіл Кайтселійту може бути наданий дійсному члену:

1) який пройшов навчання з поводження зі зброєю Кайтселійту та її використання;

2) щодо якого не виявлено обставин, що дають підставу припускати, що він не придатний володіти зброєю через спосіб життя чи поведінку, які загрожують безпеці його самого або іншої особи;

3) у якого відсутні передбачені пунктами 1–9 та 11–15 частини 1 і частинами 1¹–4¹ § 36 закону про зброю обставини, що виключають надання дозволу на придбання зброї та зброярського дозволу; [RT I, 19.03.2019, 10 - jõust. 01.07.2019]

4) який пройшов передбачений § 35¹ закону про зброю медичний огляд і має чинну довідку про стан здоров'я.

(3) Зброярський дозвіл Кайтселійту не може бути виданий дійсному члену, якому згідно із законом про зброю не надається дозвіл на придбання зброї цивільного обігу та зброярський дозвіл.

(3¹) Зброярський дозвіл Кайтселійту надається на строк до п'яти років. [RT I, 20.04.2018, 4 - jõust. 01.05.2018]

(4) Порядок надання та видачі зброярського дозволу Кайтселійту, а також форму зброярського дозволу встановлює міністр, відповідальний за відповідну сферу, своїм розпорядженням.

(5) Дійсний член, який має зброярський дозвіл Кайтселійту, повинен пройти медичний огляд, якщо строк дії довідки про стан здоров'я закінчився або від видачі довідки про стан здоров'я минуло понад п'ять років.

(6) У разі закінчення строку дії довідки про стан здоров'я або непроходження медичного огляду після спливу зазначеного в частині 5 цього параграфа строку та неподання нової довідки про стан здоров'я дія зброярського дозволу Кайтселійту зупиняється або він визнається недійсним відповідно до встановленого цим законом.

(7) Дійсному члену, який має зброярський дозвіл Кайтселійту, начальник Кайтселійту або керівник уповноваженого ним структурного підрозділу може надати право зберігати зброю та боєприпаси Кайтселійту за місцем свого проживання. [RT I, 30.04.2024, 1 - jõust. 01.07.2024]

(7¹) Якщо під час надзвичайного стану чи надзвичайного положення строк дії зброярського дозволу Кайтселійту або чинність довідки про стан здоров'я закінчується чи спливає зазначений у частині 5 цього параграфа строк проходження медичного огляду, і через заходи, застосовувані для розв'язання надзвичайного стану чи надзвичайного положення, проходження медичного огляду та видача довідки про стан здоров'я неможливі, член Кайтселійту може носити зазначену у зброярському дозволі зброю Кайтселійту та зберігати зброю і боєприпаси Кайтселійту за місцем свого проживання за письмовою згодою начальника Кайтселійту або керівника уповноваженого ним структурного підрозділу до отримання нової довідки про стан здоров'я, але не довше ніж 90 днів від закінчення надзвичайного стану чи надзвичайного положення. [RT I, 30.04.2024, 1 - jõust. 01.07.2024]

(7²) Поза виконанням службового обов'язку зброю та боєприпаси Кайтселійту слід носити приховано та у спосіб, що виключає їх втрату або потрапляння у володіння іншої особи, а також заподіяння шкоди. У патроннику зброї Кайтселійту, яка носиться поза виконанням службового обов'язку, за винятком револьвера, не повинно бути патрона. [RT I, 30.04.2024, 1 - jõust. 01.07.2024]

(8) Умови зберігання зброї та боєприпасів Кайтселійту за місцем проживання дійсного члена, а також порядок передавання їх на зберігання встановлює міністр, відповідальний за відповідну сферу, своїм розпорядженням.

(9) Передбачений частиною 5 цього параграфа медичний огляд проводиться і довідка про стан здоров'я видається коштом Кайтселійту, якщо Кайтселійт надав дійсному члену бойову зброю для зберігання за місцем його проживання. [RT I, 29.06.2018, 3 - jõust. 01.07.2018]

(1) Дію дозволу на зброю Кайтселійту зупиняє начальник Кайтселійту або керівник уповноваженого ним структурного підрозділу своїм рішенням: [RT I, 30.04.2024, 1 - набув чинності 01.07.2024]

1) на час, коли дійсний член відбуває дисциплінарне стягнення, за винятком покарання дійсного члена доганою;

2) у разі закінчення строку дії довідки про стан здоров'я, передбаченої § 35¹ Закону про зброю, або непроходження медичного огляду;

2¹) якщо власника дозволу в порядку провадження у справі про правопорушення було покарано за керування механічним транспортним засобом, позашляховим транспортним засобом або трамваєм з перевищенням допустимої межі алкоголю чи за керування повітряним судном, водним судном або залізничним рухомим складом у стані алкогольного сп'яніння; [RT I, 19.03.2019, 10 - набув чинності 01.07.2019]

2²) якщо власника дозволу в порядку провадження у справі про правопорушення було покарано за незаконне поводження з наркотичною чи психотропною речовиною в невеликій кількості; [RT I, 19.03.2019, 10 - набув чинності 01.07.2019]

2³) якщо власник дозволу перебуває в розшуку, є підозрюваним чи обвинуваченим у злочині проти життя або здоров'я, у злочині, пов'язаному з вогнепальною зброєю чи боєприпасами, або у злочині, вчиненому з використанням зброї чи погрозою нею, або в одному зі злочинів, передбачених §§ 231–239 чи §§ 241, 244, 246, 251, 255, 256 і 424 Пенітенціарного кодексу; [RT I, 19.03.2019, 10 - набув чинності 01.07.2019]

3) якщо щодо власника дозволу існує обґрунтована підозра, що він може своїм способом життя або поведінкою загрожувати безпеці власній чи іншої особи;

4) на час провадження у справі про порушення вимог поводження зі зброєю та її використання;

5) у разі порушення вимог поводження зі зброєю та її використання;

6) у разі зупинення членства.

(1¹) У разі покарання, зазначеного в пунктах 2¹ і 2² частини 1 цього параграфа, дію дозволу на зброю зупиняють на строк від шести місяців до одного року. [RT I, 19.03.2019, 10 - набув чинності 01.07.2019]

(1²) Кайтселійт може зупинити дію дозволу на зброю, якщо щодо власника дозволу кримінальне провадження закрито на підставі § 202, 203¹ або 205 Кримінально-процесуального кодексу. Дію дозволу може бути зупинено до виконання обов'язку, покладеного на особу на підставі частини 2 § 202 Кримінально-процесуального кодексу, або до строку, встановленого частиною 5 § 203¹ чи частиною 2 § 205. [RT I, 19.03.2019, 10 - набув чинності 01.07.2019]

(1³) Дія дозволу на зброю дійсного члена зупиняється, якщо щодо нього набула чинності ухвала суду, винесена на підставі пункту 3 частини 1 § 177² Кодексу виконавчого провадження. [RT I, 19.03.2019, 10 - набув чинності 01.07.2019]

(1⁴) Зупинення дії дозволу на зброю, передбачене пунктом 3 частини 1 § 177² Кодексу виконавчого провадження, припиняється, якщо щодо особи набула чинності ухвала суду, винесена на підставі частини 1 § 177⁵ Кодексу виконавчого провадження. [RT I, 19.03.2019, 10 - набув чинності 01.07.2019]

(2) Дійсний член, дію дозволу на зброю Кайтселійту якого зупинено, зобов'язаний після отримання відомостей про рішення негайно передати на зберігання до Кайтселійту зброю Кайтселійту, що перебуває в його володінні, і видані йому боєприпаси.

(3) У разі відпадіння обставини, зазначеної в частині 1 цього параграфа, начальник Кайтселійту або керівник уповноваженого ним структурного підрозділу своїм письмовим рішенням відновлює дію дозволу на зброю Кайтселійту дійсного члена. [RT I, 30.04.2024, 1 - набув чинності 01.07.2024]

(4) Дійсний член, дію дозволу на зброю Кайтселійту якого зупинено на підставі пунктів 3 і 5 частини 1 цього параграфа, перед відновленням дії дозволу повинен знову пройти навчання з поводження зі зброєю Кайтселійту та її використання.

(1) Начальник Кайтселійту або керівник уповноваженого ним структурного підрозділу своїм письмовим рішенням визнає дозвіл на зброю недійсним, якщо: [RT I, 30.04.2024, 1 - набув чинності 01.07.2024]

1) припиняється статус дійсного члена;

2) дійсний член про це клопоче;

3) щодо дійсного члена виявляються обставини, що виключають зберігання, носіння та використання зброї;

4) наявні обставини, передбачені пунктами 1–7 чи пунктом 9 частини 1 § 36 Закону про зброю; [RT I, 19.03.2019, 10 - набув чинності 01.07.2019]

5) дію дозволу на зброю Кайтселійту зупинено через закінчення строку дії довідки про стан здоров'я або непроходження медичного огляду, і дійсний член протягом 90 днів не подав нову довідку про стан здоров'я;

6) дійсний член відмовляється брати участь у навчанні, передбаченому частиною 5 § 42 цього Закону, або не проходить його у встановлений строк;

7) дозвіл на зброю або зброя дійсного члена знищені чи втрачені;

8) зброя дійсного члена стала непридатною для використання настільки, що не дозволяє її відновлення, або дійсний член не бажає відновлювати зброю.

(1¹) Кайтселійт може визнати дозвіл на зброю недійсним, якщо:

1) щодо власника дозволу існує обґрунтована підозра, що він може загрожувати безпеці держави;

2) власник дозволу через спосіб життя або поведінку, що загрожує безпеці власній чи іншої особи, непридатний володіти зброєю цього виду;

3) власника дозволу було покарано за повторно вчинене правопорушення, і його дані про покарання не погашені з реєстру покарань відповідно до Закону про реєстр покарань. [RT I, 19.03.2019, 10 - набув чинності 01.07.2019]

(2) У разі визнання дозволу на зброю Кайтселійту недійсним його власник зобов'язаний після отримання про це відомостей негайно передати до Кайтселійту зброю Кайтселійту, що перебуває в його володінні, і видані боєприпаси.

[RT I, 30.04.2024, 1 – набув чинності 01.07.2024]

(1) Дійсний член, який має дозвіл на зброю Кайтселійту, може за письмовою згодою командувача Кайтселійту або керівника уповноваженого ним структурного підрозділу придбати для виконання завдань Кайтселійту особисту вогнепальну зброю (далі — зброя дійсного члена). [RT I, 30.04.2024, 1 – набув чинності 01.07.2024]

(2) Для придбання зброї дійсного члена командувач Кайтселійту або керівник уповноваженого ним структурного підрозділу видає письмовий дозвіл на придбання. Власник дозволу на придбання має право придбати зазначену в дозволі модель зброї та зберігати і носити придбану зброю до її внесення до реєстру військової зброї. [RT I, 30.04.2024, 1 – набув чинності 01.07.2024]

(3) Дозвіл на придбання складається з:

1) частини A, яка залишається у продавця зброї;

2) частини B, яка залишається у власника зброї та надає право зберігати і носити зазначену в ній зброю до внесення до реєстру військової зброї; [RT I, 29.06.2018, 3 – набув чинності 01.07.2018]

3) частини C, яка залишається у Кайтселійту.

(4) Зброя дійсного члена вноситься до реєстру військової зброї протягом п'яти днів з моменту придбання. Зброя дійсного члена не є військовою зброєю у розумінні закону про зброю. [RT I, 29.06.2018, 3 – набув чинності 01.07.2018]

(5) Умови та форму надання дозволу на придбання зброї дійсного члена встановлює відповідальний за сферу міністр постановою. ↗

(6) Відомості про зброю дійсного члена, її модель, калібр та номер вносяться до дозволу на зброю Кайтселійту. [RT I, 04.03.2015, 5 – набув чинності 01.04.2015]

(7) Дійсний член має право придбати та зберігати боєприпаси до зазначеної в дозволі на зброю Кайтселійту зброї дійсного члена. Дійсний член Кайтселійту може зберігати до 5000 патронів на кожну зброю дійсного члена, але не більше ніж 10 000 патронів на всю зброю дійсного члена разом. Кількість пороху, що міститься в патронах зброї дійсного члена, яку зберігає дійсний член Кайтселійту, не може перевищувати 50 кілограмів. [RT I, 30.04.2024, 1 – набув чинності 01.07.2024]

(8) Якщо на ім'я дійсного члена Кайтселійту, крім зброї дійсного члена, внесеної до реєстру військової зброї, зареєстрована зброя, внесена до реєстру службової та цивільної зброї, при зберіганні боєприпасів у місці зберігання слід враховувати найбільшу дозволену для зберігання кількість боєприпасів, зазначену в частині 5² § 46 закону про зброю. [RT I, 30.04.2024, 1 – набув чинності 01.07.2024]

(1) До поводження зі зброєю дійсного члена та її використання застосовуються вимоги, що діють щодо поводження з такою зброєю Кайтселійту, яка не є військовою зброєю, та її використання. [RT I, 29.06.2018, 3 – набув чинності 01.07.2018]

(2) Власником зброї дійсного члена не є Кайтселійт. Кайтселійт не відповідає за шкоду, що виникла внаслідок використання зброї дійсного члена, якщо шкода виникла поза виконанням службового обов'язку.

(3) Кайтселійт має право видавати власнику зброї дійсного члена боєприпаси для виконання службового обов'язку.

(1) Член Кайтселійту має право відчужувати зброю дійсного члена лише іншому дійсному члену або Кайтселійту.

(2) При відчуженні зброї дійсного члена іншому дійсному члену застосовується встановлене в § 46 цього закону.

(1) Право на поводження зі зброєю дійсного члена припиняється при припиненні членства як дійсного члена або на підставі поданої дійсним членом командувачу Кайтселійту чи керівнику уповноваженого ним структурного підрозділу відповідної письмової заяви, або при виникненні обставин, зазначених у §§ 7–8¹ закону про зброю, за винятком випадку, зазначеного в частині 5 § 50 цього закону. [RT I, 30.04.2024, 1 – набув чинності 01.07.2024]

(2) При припиненні права на поводження зі зброєю дійсного члена особа зобов'язана, дізнавшись про рішення, невідкладно передати на зберігання до Кайтселійту зброю, що перебуває в її володінні, та видані їй боєприпаси.

(3) При припиненні права на поводження зі зброєю дійсного члена власник зброї має право залишити зброю як цивільну зброю в особистій власності на умовах, встановлених законом про зброю.

(4) При припиненні права на поводження зі зброєю дійсного члена та після внесення зброї до реєстру службової та цивільної зброї залишена в особистій власності зброя дійсного члена видаляється з реєстру військової зброї. [RT I, 29.06.2018, 3 – набув чинності 01.07.2018]

(5) Кайтселійт має право відчужити зброю на користь Кайтселійту на підставі положень закону про зброю щодо примусового відчуження зброї та боєприпасів, якщо особа не бажає залишити зброю дійсного члена як цивільну зброю в особистій власності або цивільний обіг зброї не дозволений.

(6) Кайтселійт повідомляє Департамент поліції та прикордонної охорони про видалення з реєстру військової зброї зброї, залишеної в особистій власності як цивільна зброя. [RT I, 29.06.2018, 3 – набув чинності 01.07.2018]

(1) Зброю Кайтселійту можна тимчасово надати для зберігання, носіння та використання почесному члену та члену-прихильнику, який пройшов навчання з поводження зі зброєю Кайтселійту та її використання.

(2) Почесному члену та члену-прихильнику, який не пройшов навчання з поводження зі зброєю Кайтселійту та її використання, зброю Кайтселійту можна надати лише для використання в тирі після того, як вони ознайомилися з вимогами до використання зброї.

(3) Почесний член та член-прихильник мають право при виконанні службового обов'язку передати зброю Кайтселійту або боєприпаси іншому члену Кайтселійту за згодою безпосереднього керівника. Зброю Кайтселійту та боєприпаси не можна передавати юному члену.

(4) Почесному члену та члену-прихильнику не можна надавати зброю Кайтселійту та боєприпаси для зберігання за місцем проживання, і вони не мають права придбавати зброю дійсного члена.

(5) Цей параграф не застосовується до почесного члена, обраного на підставі, встановленій у пункті 1 частини 2 § 27 цього закону, на якого поширюється встановлене в §§ 42–49 цього закону.

(1) Юний член віком 12 років або старше може використовувати зброю Кайтселійту під безпосереднім наглядом дійсного члена за письмовою згодою батька або опікуна.

(2) Юному члену, зазначеному в частині 1 цього параграфа, не можна надавати зброю Кайтселійту та боєприпаси для зберігання за місцем проживання, і він не має права придбавати зброю дійсного члена.

[RT I, 29.06.2018, 3 - набув чинності 01.07.2018]

(1) Член Кайтселійту віком від 18 років може за наданою у формі, що дозволяє письмове відтворення, згодою командувача Кайтселійту або уповноваженого ним керівника структурного підрозділу та за наявності дозволу на зброю використовувати під час виконання службового обов'язку належну йому вогнепальну зброю, внесену до реєстру службової та цивільної зброї, яка має відмітку, зазначену в § 34 частині 2² Закону про зброю. Кайтселійт має право видавати боєприпаси для зброї, що використовується під час виконання службового обов'язку. Згоду не можна надавати для використання вогнепальної зброї, внесеної до реєстру службової та цивільної зброї, на зборах, демонстрації, пікеті, святкуванні та іншому публічному заході. [RT I, 30.04.2024, 1 - набув чинності 01.07.2024]

(2) До поводження з вогнепальною зброєю, внесеною до реєстру службової та цивільної зброї, та її носіння під час виконання службового обов'язку застосовуються вимоги щодо використання зброї Кайтселійту, встановлені § 42 частиною 1, частини 3 пунктом 1 та частиною 8 цього Закону. [RT I, 29.06.2018, 3 - набув чинності 01.07.2018]

(3) Умови та порядок використання під час виконання службового обов'язку вогнепальної зброї, внесеної до реєстру службової та цивільної зброї, встановлює відповідальний за сферу міністр постановою. [RT I, 29.06.2018, 3 - набув чинності 01.07.2018] ↗

(4) Порядок видачі боєприпасів для вогнепальної зброї, внесеної до реєстру службової та цивільної зброї, під час виконання службового обов'язку встановлює командувач Кайтселійту. [RT I, 29.06.2018, 3 - набув чинності 01.07.2018]

(5) Кайтселійт не відповідає за шкоду, що виникла внаслідок використання належної діючому члену зброї, дозволеної в цивільному обігу, поза виконанням службового обов'язку Кайтселійту.

(6) [Втратив чинність – RT I, 30.04.2024, 1 - набув чинності 01.07.2024]

(1) Член Кайтселійту, який порушує правові акти, що регулюють діяльність Кайтселійту, не виконує покладені на нього обов'язки або своєю діяльністю завдає шкоди інтересам Кайтселійту, несе відповідальність у порядку, встановленому правовими актами.

(2) Дисциплінарним проступком у розумінні цього Закону є завдання шкоди репутації Кайтселійту або порушення під час виконання службового обов'язку вимог правових актів, що регулюють діяльність члена Кайтселійту, чи невиконання наказу. За дисциплінарний проступок члену Кайтселійту може бути призначене дисциплінарне стягнення.

(3) Керівник підрозділу уповноважений застосовувати до підлеглих передбачені законами та іншими правовими актами заохочення за старанне виконання службового обов'язку та службові успіхи, а також дисциплінарні стягнення за вчинені ними дисциплінарні проступки.

(4) Колегіальний орган уповноважений застосовувати відзнаку за виконання службового обов'язку, а у разі порушення правових актів, що регулюють діяльність Кайтселійту, — заходи в обсязі та порядку, встановлених внутрішнім розпорядком.

(5) Член Кайтселійту несе особисту та майнову відповідальність за надану йому Кайтселійтом зброю, зброю діючого члена, боєприпаси та інше надане йому майно.

(6) Член Кайтселійту, який через винне порушення службового обов'язку завдав Кайтселійту шкоди, зобов'язаний відшкодувати цю шкоду в обсязі, зазначеному в частинах 8 і 9 цього параграфа.

(7) За шкоду, завдану спільно кількома членами Кайтселійту, кожен член Кайтселійту відповідає в обсязі, що відповідає його вині.

(8) У разі умисно завданої шкоди член Кайтселійту відповідає за завдану шкоду в повному обсязі.

(9) У разі шкоди, що виникла через необережність, член Кайтселійту відповідає за завдану шкоду в обсязі, при визначенні якого враховуються службові обов'язки члена Кайтселійту, ступінь вини, надані йому вказівки, освіта члена Кайтселійту, час перебування членом, попередня поведінка, знання та вміння, а також можливості Кайтселійту уникнути шкоди.

(10) Якщо шкоду завдано не умисно, необхідне відшкодування не може перевищувати шестикратного розміру останньої середньомісячної брутто-зарплати, опублікованої Департаментом статистики, за місяць, що передував місяцю завдання шкоди.

(11) Член Кайтселійту відповідає за дисциплінарний проступок лише за наявності вини.

(12) Формами вини є необережність, груба необережність та умисел.

(13) Необережність — це недотримання дбайливості, необхідної для виконання обов'язків члена Кайтселійту.

(14) Груба необережність — це недотримання значною мірою дбайливості, необхідної для виконання обов'язків члена Кайтселійту.

(15) Умисел — це свідоме бажання порушення обов'язку.

(16) При оцінці вини враховуються також освіта члена Кайтселійту, час перебування членом, знання та вміння.

(1) Члена Кайтселійту, який дотримується правових актів, що регулюють діяльність Кайтселійту, та успішно й помітно виконує свої обов'язки, можна заохотити в порядку, встановленому правовими актами.

(2) Заохочення, що застосовуються до члена Кайтселійту:

1) пом'якшення дисциплінарного стягнення, скорочення його строку або дострокове погашення;

2) оголошення подяки;

3) надання подячної грамоти;

4) надання відзнаки Кайтселійту;

5) вручення цінного подарунка;

6) надання грошової премії. [RT I, 30.04.2024, 1 - набув чинності 01.07.2024]

(3) Право дострокового погашення дисциплінарного стягнення має керівник, який призначив дисциплінарне стягнення, та безпосередній керівник керівника, який призначив дисциплінарне стягнення.

(4) Подяка оголошується усно перед строєм чи всім складом або наказом.

(5) Право оголошувати подяку усно перед строєм чи всім складом має безпосередній та прямий керівник члена Кайтселійту.

(6) Право надавати подячну грамоту має керівник структурного підрозділу.

(7) Відзнаку Кайтселійту надає особа або орган, що має відповідну компетенцію.

(8) Право вручати цінний подарунок має керівник структурного підрозділу.

(9) Командувач Кайтселійту має право застосовувати заохочення, встановлені в частині 2 пунктах 1–3, 5 і 6 цього параграфа. [RT I, 30.04.2024, 1 - набув чинності 01.07.2024]

(1) Дисциплінарне провадження може бути розпочате, якщо виявлені обставини, які вказують на те, що вчинено діяння з ознаками дисциплінарного проступку.

(2) Дисциплінарними стягненнями є:

1) догана;

2) зупинення права на носіння зброї Кайтселійту на строк до одного року;

3) зупинення членства в Кайтселійті на строк до одного року;

4) позбавлення відзнаки;

5) виключення з Кайтселійту.

(3) У разі зупинення членства в Кайтселійті як дисциплінарного стягнення члену Кайтселійту заборонено носити та використовувати зброю Кайтселійту. Засоби самооборони, спеціальні засоби, боєприпаси, вогнепальна зброя, внесена до реєстру військової зброї, та інше майно Кайтселійту, передані у володіння дійсного члена Кайтселійту, на час зупинення членства мають бути повернені Кайтселійту. [RT I, 29.06.2018, 3 - jõust. 01.07.2018]

(4) При накладенні дисциплінарного стягнення необхідно враховувати, зокрема, тяжкість дисциплінарного проступку, характер справи, що розглядається, та попередні стягнення члена Кайтселійту.

(5) За один дисциплінарний проступок може бути накладено лише одне дисциплінарне стягнення. При накладенні дисциплінарного стягнення не враховується накладене за те саме діяння стягнення за проступок або кримінальне покарання. Триваючий дисциплінарний проступок вважається новим дисциплінарним проступком, якщо член Кайтселійту не припиняє порушення після оголошення рішення про накладення дисциплінарного стягнення.

(6) Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо сплив строк давності дисциплінарного проступку. Дисциплінарний проступок утрачає давність зі спливом одного року з моменту його вчинення. Перебіг строку давності дисциплінарного проступку починається з моменту, коли член Кайтселійту припиняє вчинення діяння. Перебіг строку давності дисциплінарного проступку зупиняється на час провадження у дисциплінарній справі, але не довше ніж на 180 днів. Начальник Кайтселійту та керівник структурного підрозділу мають право незалежно від спливу строку давності розпочати розслідування для з'ясування обставин вчинення діяння.

(7) Дисциплінарне стягнення погашається зі спливом одного року з моменту набрання чинності рішенням про накладення стягнення.

(8) Питання про повторний прийом до членства особи, виключеної з Кайтселійту, вирішує начальник Кайтселійту.

(1) Право накладати догану має безпосередній та прямий керівник.

(2) Право зупиняти членство в Кайтселійті та виключати з Кайтселійту як дисциплінарне стягнення має правління та керівник, які мають право приймати члена до Кайтселійту.

(3) Право зупиняти право на носіння зброї має начальник малева.

(4) Право позбавляти відзнаки має особа або орган з відповідною компетенцією.

(5) Начальник Кайтселійту має право накладати стягнення, передбачені пунктами 1–3 та 5 частини 2 § 55 цього закону.

[RT I, 30.04.2024, 1 - jõust. 01.07.2024]

(1) Дійсний член та почесний член, обраний на підставі, передбаченій пунктом 1 частини 2 § 27 цього закону, мають право за письмовою заявою керівника структурного підрозділу отримувати протягом одного року до 30 календарних днів неоплачуваної додаткової відпустки для виконання завдання Кайтселійту, передбаченого пунктом 4 частини 1 § 4 цього закону, а також для участі у виконанні завдань органу охорони правопорядку, зазначених у частині 2, та завдань Сил оборони, зазначених у частині 3¹. [RT I, 19.03.2019, 10 - jõust. 01.07.2019]

(2) Керівник молоді та повнолітній дійсний член, член-прихильник і почесний член, залучений до навчання молодих членів, мають право за письмовою заявою керівника молодіжної організації отримувати протягом одного року до десяти календарних днів неоплачуваної додаткової відпустки для проведення навчальної діяльності молодих членів. Право на неоплачувану додаткову відпустку виникає, якщо навчальна діяльність молодих членів триває безперервно щонайменше 48 годин. [RT I, 30.04.2024, 1 - jõust. 01.07.2024]

(3) Порядок звернення за додатковою відпусткою та її надання членам Кайтселійту у разі виконання завдання Кайтселійту, передбаченого пунктом 4 частини 1 § 4 цього закону, та участі у виконанні завдання органу охорони правопорядку, зазначеного у частині 2, і завдання Сил оборони, зазначеного у частині 3¹, а також керівникові молоді встановлює міністр, відповідальний за сферу, постановою. [RT I, 19.03.2019, 10 - jõust. 01.07.2019] ↗

(4) Кайтселійт може за письмовою заявою особи та за згодою керівника структурного підрозділу виплачувати дійсному члену, почесному члену, обраному на підставі, передбаченій пунктом 1 частини 2 § 27 цього закону, та керівникові молоді компенсацію за надану на підставі частини 1 або 2 цього параграфа додаткову відпустку в межах до 30 календарних днів. Основою для розрахунку компенсації береться остання оприлюднена Департаментом статистики середня місячна брутто-заробітна плата. [RT I, 19.03.2019, 10 - jõust. 01.07.2019]

(5) Порядок звернення за компенсацією, що виплачується Кайтселійтом під час додаткової відпустки, та її виплати встановлює міністр, відповідальний за сферу, постановою. ↗

(1) Член Кайтселійту, який виконує завдання, передбачене § 4 частини 1 пункту 4 цього закону, і зазнає ушкодження або гине, має право на гарантії, передбачені §§ 61, 64 і 65 цього закону.

(1¹) Дійсний член Кайтселійту, який виконує службовий обов'язок, пов'язаний з участю у вартовій службі, і зазнає ушкодження або гине, має право на гарантії, передбачені §§ 61, 64 і 65 цього закону. [RT I, 19.03.2019, 10 - набув чинності 01.07.2019]

(2) Член Кайтселійту, який у складі Кайтселійту залучений до виконання завдань органу охорони правопорядку, зазначених у § 4 частини 2 пунктах 1, 2, 4, 6 і 7 цього закону, у разі зазнання ушкодження, захворювання або загибелі має право лише на гарантії, передбачені §§ 61, 64 і 65 цього закону. [RT I, 27.05.2022, 2 - набув чинності 01.07.2022]

(2¹) Молодіжний керівник, який зазнає ушкодження або гине під час організації навчальної діяльності, має право на гарантії, передбачені §§ 61, 64 і 65 цього закону. [RT I, 20.04.2018, 4 - набув чинності 01.05.2018]

(3) До члена Кайтселійту, який у складі Кайтселійту залучений на підставі § 4 частини 3¹ пункту 2 цього закону до навчального збору або додаткового навчального збору, застосовуються гарантії, передбачені § 80 частинами 5 і 7 та §§ 193–196 закону про військову службу. Член Кайтселійту не має права одночасно отримувати відшкодування, передбачене § 57 частиною 4 цього закону, і допомогу, передбачену § 80 частиною 5 закону про військову службу. [RT I, 27.01.2023, 1 - набув чинності 01.04.2023]

(4) До члена Кайтселійту, який у складі Кайтселійту залучений до діяльності, передбаченої § 4 частини 2 пункту 3 цього закону, застосовуються гарантії, передбачені §§ 193–196 закону про військову службу.

(5) Член Кайтселійту не має права на гарантії, передбачені §§ 61 і 64 цього закону, якщо зазнання ушкодження або загибель сталися під час виконання завдань, передбачених § 4 частини 1 пунктах 1–3 і 5–8 цього закону.

(6) Дійсний член Кайтселійту, який виконує обов'язки посади воєнного часу, не має права на гарантії, передбачені цим законом. [RT I, 12.03.2015, 1 - набув чинності 01.01.2016]

(1) Під час виконання завдань, передбачених § 4 частиною 1 цього закону, та залучення до діяльності, передбаченої частиною 2 пунктом 3, дотримання вимог гігієни праці та безпеки праці забезпечує Кайтселійт.

(2) Під час залучення до виконання завдань органу охорони правопорядку, зазначених у § 4 частині 2 цього закону, та завдань Сил оборони, зазначених у частині 3¹, дотримання вимог гігієни праці та безпеки праці забезпечує залучаючий орган влади. [RT I, 19.03.2019, 10 - набув чинності 01.07.2019]

(1) У разі зазнання ушкодження та загибелі члена Кайтселійту під час виконання завдань, передбачених § 4 частиною 1 цього закону, та участі у діяльності, передбаченій частиною 2 пунктом 3, розслідування з гігієни праці та безпеки праці організовує Кайтселійт. У проведенні слідчих дій має брати участь щонайменше одна особа, яка перебуває у трудових або службових відносинах з Кайтселійтом. Результат розслідування затверджує командувач Кайтселійту.

(2) Порядок проведення розслідування з гігієни праці та безпеки праці в Кайтселійті встановлює командувач Кайтселійту.

(3) У разі зазнання ушкодження та загибелі члена Кайтселійту під час участі у виконанні завдань органу охорони правопорядку, зазначених у § 4 частині 2 пунктах 1, 2, 4, 6 і 7 цього закону, розслідування з гігієни праці та безпеки праці організовує відповідний орган влади, який клопотав про залучення Кайтселійту. Результат слідчої дії подається командувачу Кайтселійту. [RT I, 19.03.2019, 10 - набув чинності 01.07.2019]

(4) У разі зазнання ушкодження та загибелі члена Кайтселійту під час участі у виконанні завдань органу охорони правопорядку, зазначених у § 4 частині 2 цього закону, та завдань Сил оборони, зазначених у частині 3¹, розслідування з гігієни праці та безпеки праці організовують Сили оборони. Результат слідчої дії подається командувачу Кайтселійту. [RT I, 19.03.2019, 10 - набув чинності 01.07.2019]

(5) У разі зазнання ушкодження членом Кайтселійту під час виконання завдання Кайтселійту, передбаченого § 4 частини 1 пункту 4 цього закону, виконання завдання органу охорони правопорядку, зазначеного у частині 2 пункті 3, та участі у навчальному зборі або додатковому навчальному зборі на підставі частини 3¹ пункту 2 стан здоров'я члена Кайтселійту оцінює лікар, призначений командувачем Сил оборони, або комісія, утворена на підставі § 26¹ частини 7 закону про військову службу, щоб встановити стійку непрацездатність та медичний зв'язок між виникненням стійкої непрацездатності і ушкодженням, отриманим під час виконання службового обов'язку. [RT I, 27.01.2023, 1 - набув чинності 01.04.2023]

(5¹) Лікар, призначений командувачем Сил оборони, для виконання завдань, передбачених частиною 5 цього параграфа, має право отримувати від надавача послуг охорони здоров'я інформацію про стан здоров'я члена Кайтселійту та має доступ до персональних даних, що містяться в інформаційній системі здоров'я, якщо особа під час клопотання про відшкодування, передбачене § 61 або 64 цього закону, надала згоду на використання персональних даних про неї, що містяться в інформаційній системі здоров'я. [RT I, 27.01.2023, 1 - набув чинності 01.04.2023]

(5²) Член Кайтселійту, який не надав згоди на використання персональних даних, що містяться в інформаційній системі здоров'я, або необхідні дані якого в інформаційній системі здоров'я відсутні чи є недостатніми для виконання завдань, передбачених частиною 5 цього параграфа, передає лікарю, призначеному командувачем Сил оборони, документи, що відображають стан його здоров'я. [RT I, 27.01.2023, 1 - набув чинності 01.04.2023]

(5³) Перелік необхідних для оцінки стану здоров'я члена Кайтселійту даних інформаційної системи здоров'я та періоди запитів встановлює Уряд Республіки постановою. [RT I, 27.01.2023, 1 - набув чинності 01.04.2023]

(6) [Втратив чинність – RT I, 16.06.2016, 2 - набув чинності 01.07.2016]

(7) У разі зазнання ушкодження членом Кайтселійту під час участі у виконанні завдань органу охорони правопорядку, зазначених у § 4 частині 2 пунктах 1, 2, 4, 6 і 7 цього закону, зв'язок між обсягом працездатності та ушкодженням, отриманим під час виконання службового обов'язку, за потреби встановлює Департамент соціального страхування у порядку, передбаченому § 49¹ закону про публічну службу. [RT I, 19.03.2019, 10 - набув чинності 01.07.2019]

(1) Стійка непрацездатність у розумінні цього закону — це суттєвий розлад функцій, що триває більш ніж 182 послідовних календарних дні та виник як член Кайтселійту внаслідок травми, отриманої через виконання службових обов'язків при виконанні завдання Кайтселійту, передбаченого § 4 частини 1 пункту 4 цього закону, або при виконанні завдання органу охорони правопорядку, зазначеного в частині 2 пункті 3, або під час участі в навчальному зборі, у тому числі додатковому навчальному зборі, на підставі частини 3¹ пункту 2. [RT I, 19.03.2019, 10 - набув чинності 01.07.2019]

(2) Стійку непрацездатність, її ступінь і причину встановлює лікар, призначений командувачем Сил оборони, або комісія, утворена на підставі § 26¹ частини 7 закону про військову службу, залучаючи за потреби інших надавачів послуг з охорони здоров'я. [RT I, 27.01.2023, 1 - набув чинності 01.04.2023]

(3) Ступінь стійкої непрацездатності виражається у відсотках втрати працездатності числом, що закінчується на нуль.

(4) Умови та порядок встановлення стійкої непрацездатності члена Кайтселійту, її ступеня та причини встановлює відповідальний за сферу міністр постановою. [RT I, 16.06.2016, 2 - набув чинності 01.07.2016] ↗

(1) Результати розслідування, проведеного в Кайтселійті чи в іншій відповідній установі, а також дані про встановлення стійкої непрацездатності члена Кайтселійту або оцінку працездатності та про встановлення зв'язку, передбаченого § 60 частиною 7 цього закону, разом із висновком керівника Кайтселійту щодо виплати відшкодування Кайтселійт передає для вирішення Міністерству оборони. [RT I, 27.01.2023, 1 - набув чинності 01.04.2023]

(2) Міністерство оборони приймає рішення протягом 60 днів з дня отримання інформації від Кайтселійту.

(3) Міністерство оборони має право до прийняття рішення провести додаткове розслідування та запитати необхідну для прийняття рішення додаткову інформацію. На час додаткового розслідування та запиту інформації строк прийняття рішення, передбачений частиною 2 цього параграфа, зупиняється. Додаткове розслідування та запит інформації оформлюються у формі, що дозволяє письмове відтворення.

(4) Якщо у члена Кайтселійту встановлено стійку непрацездатність внаслідок травми, отриманої через виконання завдання, передбаченого § 4 частиною 1 пунктом 4 цього закону, Кайтселійт виплачує одноразове відшкодування за рахунок коштів, виділених з державного бюджету, на підставі рішення Міністерства оборони в обсязі, передбаченому § 196 частиною 7 закону про військову службу. [RT I, 27.05.2022, 2 - набув чинності 01.07.2022]

(4¹) Якщо у члена Кайтселійту встановлено тимчасову непрацездатність, часткову або відсутню працездатність через травму чи захворювання, отримані під час виконання службового обов'язку, пов'язаного з участю у виконанні завдання, зазначеного в § 4 частині 2 пунктах 1, 2, 4, 6 або 7 цього закону, внаслідок нещасного випадку, або вчиненого проти нього нападу, або внаслідок припинення ним правопорушення чи відвернення небезпеки, Кайтселійт виплачує одноразове відшкодування за рахунок коштів, виділених з державного бюджету, на підставі рішення Міністерства оборони в обсязі та порядку, передбачених § 49 частинами 6–11 закону про публічну службу. [RT I, 27.05.2022, 2 - набув чинності 01.07.2022]

(4²) Якщо у члена Кайтселійту встановлено часткову або відсутню працездатність внаслідок травми, отриманої під час виконання службового обов'язку, пов'язаного з участю у вартовій службі як діючий член Кайтселійту або з організацією навчальної діяльності як керівник молоді, Кайтселійт виплачує одноразове відшкодування за рахунок коштів, виділених з державного бюджету, на підставі рішення Міністерства оборони в обсязі та порядку, передбачених § 49 частинами 6 і 11 закону про публічну службу. [RT I, 27.05.2022, 2 - набув чинності 01.07.2022]

(4³) [Втратив чинність – RT I, 27.05.2022, 2 - набув чинності 01.07.2022]

(5) Якщо член Кайтселійту гине при виконанні завдання, передбаченого § 4 частиною 1 пунктом 4 цього закону, Кайтселійт виплачує одноразове відшкодування за рахунок коштів, виділених з державного бюджету, на підставі рішення Міністерства оборони в обсязі, передбаченому § 196 частиною 1 закону про військову службу. [RT I, 27.05.2022, 2 - набув чинності 01.07.2022]

(5¹) Якщо член Кайтселійту гине під час виконання службового обов'язку, пов'язаного з участю у виконанні завдання, зазначеного в § 4 частині 2 пунктах 1, 2, 4, 6 або 7 цього закону, внаслідок нещасного випадку, або вчиненого проти нього нападу, або внаслідок припинення ним правопорушення чи відвернення небезпеки, Кайтселійт виплачує одноразове відшкодування за рахунок коштів, виділених з державного бюджету, на підставі рішення Міністерства оборони в обсязі та порядку, передбачених § 49 частинами 1, 2 і 11 закону про публічну службу. [RT I, 27.05.2022, 2 - набув чинності 01.07.2022]

(5²) Якщо член Кайтселійту гине під час виконання службового обов'язку, пов'язаного з участю у вартовій службі як діючий член Кайтселійту або з організацією навчальної діяльності як керівник молоді, Кайтселійт виплачує одноразове відшкодування за рахунок коштів, виділених з державного бюджету, на підставі рішення Міністерства оборони в обсязі та порядку, передбачених § 49 частинами 1 і 11 закону про публічну службу. [RT I, 27.05.2022, 2 - набув чинності 01.07.2022]

(5³) За основу для розрахунку відшкодування, зазначеного в частинах 4¹, 4², 5¹ і 5² цього параграфа, береться середня заробітна плата або оплата праці члена Кайтселійту, яку виплачував або виплачує йому його роботодавець. Якщо заробітна плата або оплата праці члена Кайтселійту була меншою за мінімальний розмір оплати праці, встановлений на підставі § 29 частини 5 закону про трудовий договір, то відшкодування розраховується йому в порядку, передбаченому частиною 5⁴ цього параграфа. [RT I, 27.05.2022, 2 - набув чинності 01.07.2022]

(5⁴) Якщо член Кайтселійту в період, що передував загибелі або пораненню, не працював, за основу для розрахунку відшкодування, зазначеного в частинах 4¹, 4², 5¹ і 5² цього параграфа, береться мінімальний розмір оплати праці, встановлений на підставі § 29 частини 5 закону про трудовий договір, що діяв на момент загибелі або поранення. [RT I, 27.05.2022, 2 - набув чинності 01.07.2022]

(6) Член Кайтселійту віком 18 років і старше має право призначити фізичну особу або осіб, які отримають до 50 відсотків відшкодування, передбаченого частинами 5–5² цього параграфа. [RT I, 27.05.2022, 2 - набув чинності 01.07.2022]

(7) Порядок призначення членом Кайтселійту осіб, які мають право на отримання відшкодування, встановлює відповідальний за сферу міністр постановою. ↗

(8) Після виплати відшкодування на підставі цього параграфа держава набуває право вимоги до винної особи в обсязі суми, виплаченої як відшкодування. У справі за вимогою державу представляє відповідальний за сферу міністр або уповноважена ним особа.

(1) Особа, яка має право на отримання компенсації, передбаченої частинами 4–4² та 5–5² § 61 цього закону, має право звернутися за компенсацією протягом одного року з моменту встановлення тимчасової втрати працездатності або стійкої непрацездатності члена Кайтселійту, оцінювання працездатності чи його загибелі. [RT I, 27.05.2022, 2 - набув чинності 01.07.2022]

(2) Умови та порядок подання заяви про виплату одноразової компенсації, призначення та виплати компенсації у разі загибелі, тимчасової втрати працездатності, стійкої непрацездатності та часткової або відсутньої працездатності члена Кайтселійту встановлює відповідальний за сферу міністр постановою. [RT I, 27.05.2022, 2 - набув чинності 01.07.2022] ↗

(1) [Втратив чинність – RT I, 23.04.2014, 1 - набув чинності 01.10.2014]

(2) [Втратив чинність – RT I, 23.04.2014, 1 - набув чинності 01.10.2014]

(3) [Втратив чинність – RT I, 23.04.2014, 1 - набув чинності 01.10.2014]

(4) [Втратив чинність – RT I, 23.04.2014, 1 - набув чинності 01.10.2014]

(5) [Втратив чинність – RT I, 23.04.2014, 1 - набув чинності 01.10.2014]

(6) У разі загибелі члена Кайтселійту компенсація, передбачена частинами 5–5² § 61 цього закону, виплачується таким чином: [RT I, 27.05.2022, 2 - набув чинності 01.07.2022]

1) до 50 відсотків суми компенсації особі або особам, названим загиблим на підставі частини 6 § 61 цього закону;

2) щонайменше 50 відсотків суми компенсації дітям, батькам, вдові/вдівцю загиблого, зареєстрованому співмешканцю, договір про спільне проживання з яким припинився внаслідок смерті, та іншим особам, які перебували на утриманні загиблого на підставі закону про сім'ю. [RT I, 06.07.2023, 6 - набув чинності 01.01.2024]

(7) У разі, якщо особа або особи, зазначені у частині 6 § 61 цього закону, не названі, вся компенсація виплачується особам, зазначеним у пункті 2 частини 6 цього параграфа. Якщо у члена Кайтселійту відсутня особа, зазначена у пункті 2 частини 6 цього параграфа, вся сума компенсації виплачується особі або особам, названим на підставі частини 6 § 61 цього закону.

[RT I, 20.04.2018, 4 - набув чинності 01.05.2018]

(1) За потреби відшкодовуються витрати на лікування члена Кайтселійту, якщо він зазнав ушкодження під час виконання службового обов'язку:

1) під час виконання завдання, зазначеного у пункті 4 частини 1 § 4 цього закону;

2) у складі Кайтселійту, будучи залученим до діяльності, зазначеної у пунктах 1, 2, 4, 6 або 7 частини 2 § 4 цього закону;

3) під час організації навчальної діяльності як керівник молоді;

4) під час участі у чергуванні на підставі частини 1¹ § 70 цього закону. [RT I, 19.03.2019, 10 - набув чинності 01.07.2019]

(1¹) У порядку, встановленому цим параграфом, витрати на лікування відшкодовуються також члену Кайтселійту, який захворів під час виконання службового обов'язку, пов'язаного з участю у виконанні завдання, зазначеного у пунктах 1, 2, 4, 6 або 7 частини 2 § 4 цього закону, внаслідок нещасного випадку, вчиненого проти нього нападу або запобігання ним правопорушенню чи відвернення небезпеки. [RT I, 27.05.2022, 2 - набув чинності 01.07.2022]

(2) У випадках, встановлених частиною 1 цього параграфа, витрати на лікування члена Кайтселійту відшкодовуються в межах граничної суми з бюджету Кайтселійту, якщо призначений командувачем Сил оборони лікар або комісія, утворена на підставі частини 7 § 26¹ закону про службу в силах оборони, встановила, що член Кайтселійту через ушкодження, отримане під час виконання службового обов'язку, або хворобу, що виникла, потребує послуги охорони здоров'я, ліків або медичного виробу. [RT I, 27.01.2023, 1 - набув чинності 01.04.2023]

(3) Умови, граничну суму та порядок відшкодування витрат на лікування члена Кайтселійту встановлює відповідальний за сферу міністр постановою. [RT I, 20.04.2018, 4 - набув чинності 01.05.2018] ↗

(1) Поховання члена Кайтселійту, який загинув внаслідок виконання службового обов'язку, організовує та витрати на організацію поховання в межах граничної суми несе Кайтселійт. [RT I, 28.12.2017, 8 - набув чинності 01.01.2018]

(2) Розмір витрат на поховання члена Кайтселійту, який загинув внаслідок виконання службового обов'язку, а також умови та порядок їх сплати встановлює відповідальний за сферу міністр постановою. ↗

(1) Положення §§ 61, 64 і 65 цього Закону не застосовуються, якщо член Кайтселійту:

1) на момент настання події не діяв у складі Кайтселійту;

2) на момент настання події за згодою керівника завершив виконання службового обов’язку;

3) на момент настання події самовільно залишив місце виконання службового обов’язку;

4) на момент настання події умисно перебував у стані сп’яніння;

5) на момент настання події вчинив діяння, що карається в дисциплінарному порядку;

6) на момент настання події вчинив правопорушення;

7) на момент настання події вчинив самогубство, спробу самогубства чи самоушкодження, які не були пов’язані з хворобливим станом та не були спричинені винною поведінкою інших осіб;

8) на момент настання події знехтував вимогами безпеки і внаслідок цього виникло ушкодження здоров’я;

9) на момент настання події був зайнятий діяльністю, не пов’язаною зі службовим обов’язком, на час якої компетентна особа звільнила його від виконання службового обов’язку;

10) відмовився брати участь у діяльності, що запобігає ушкодженню здоров’я, або не взяв у ній участі;

10¹) не подав Кайтселійту довідку, передбачену частиною 2 § 28 цього Закону, або ця довідка не була чинною на момент виникнення шкоди; [RT I, 30.04.2024, 1 - набув чинності 01.07.2024]

11) на момент настання події був відсторонений від виконання службового обов’язку у зв’язку з дисциплінарним провадженням або на іншій підставі, встановленій законом;

12) на момент настання події виконував трудові завдання, що випливають з призначення на посаду публічної служби, трудового договору чи іншого подібного договору.

(2) Отримання членом Кайтселійту ушкодження та його загибель не вважаються спричиненими виконанням службового обов’язку, якщо ушкодження чи загибель члена Кайтселійту були спричинені відомою йому раніше хворобою або ушкодженням.

(3) Крім передбаченого частинами 1 і 2 цього параграфа, обставиною, що виключає виникнення права на відшкодування та покриття інших витрат, передбачених §§ 61, 64 і 65 цього Закону, вважається відсутність медичного зв’язку між виконанням службового обов’язку та отриманням ушкодження чи загибеллю.

(4) Член Кайтселійту, який не подає інформацію, необхідну для оцінки стану його здоров’я, або без поважної причини не з’являється на дії, призначені для встановлення стійкої непрацездатності чи для лікування ушкодження, отриманого під час виконання службового обов’язку, вважається таким, що відмовився від відшкодування чи покриття витрат. [RT I, 27.01.2023, 1 - набув чинності 01.04.2023]

(5) Положення §§ 61, 64 і 65 цього Закону не застосовуються, якщо шкода, що виникла в ході надання членові Кайтселійту послуги охорони здоров’я під час виконання службового обов’язку, підлягає відшкодуванню на підставі Закону про обов’язкове страхування відповідальності надавача послуг охорони здоров’я. [RT I, 27.01.2023, 1 - набув чинності 01.04.2023]

[RT I, 21.04.2020, 1 - набув чинності 01.05.2020]

(1) Членові Кайтселійту в межах граничної ставки може виплачуватися відшкодування за витрати, здійснені при виконанні службового обов’язку.

(2) Умови, обсяг, граничну ставку та порядок виплати членові Кайтселійту відшкодування, передбаченого частиною 1 цього параграфа, встановлює своїм розпорядженням міністр, відповідальний за відповідну сферу.

(3) Кайтселійт має право відряджати дійсного члена для виконання службового обов’язку до іноземної держави та виплачувати дійсному членові відшкодування пов’язаних з відрядженням витрат на проїзд і проживання, а також добові.

(4) Добові виплачуються на умовах та в мінімальному розмірі, встановлених у розпорядженні, ухваленому на підставі частини 3 § 40 Закону про трудовий договір, якщо сторони не домовилися про відшкодування в більшому розмірі.

(5) Під час надзвичайного становища та надзвичайного стану членові Кайтселійту, який у складі Кайтселійту бере участь у ліквідації надзвичайної ситуації, що спричинила оголошення надзвичайного становища, на підставі частини 1 § 34 Закону про надзвичайну ситуацію, у забезпеченні громадського порядку на підставі частини 1 § 16¹ Закону про охорону правопорядку або у врегулюванні надзвичайного стану на підставі частини 1 § 15 Закону про надзвичайний стан, може виплачуватися винагорода. [RT I, 21.04.2020, 1 - набув чинності 01.05.2020, застосовується зворотно з 12 березня 2020 року]

(6) Обсяг та порядок виплати винагороди, передбаченої частиною 5 цього параграфа, встановлює своїм розпорядженням Уряд Республіки. [RT I, 21.04.2020, 1 - набув чинності 01.05.2020]

(7) Частина 5 цього параграфа не застосовується, якщо роботодавець зберігає працівникові чи посадовій особі його попередню заробітну плату або оклад. [RT I, 21.04.2020, 1 - набув чинності 01.05.2020]

(8) Витрати, пов’язані з виплатою винагороди, передбаченої частиною 5 цього параграфа, відшкодовуються Кайтселійту з бюджету урядової установи, яка клопотала про залучення, або з резерву Уряду Республіки на підставі § 58 Закону про державний бюджет. [RT I, 21.04.2020, 1 - набув чинності 01.05.2020]

(1) Членові Кайтселійту в межах визначеної вартості може забезпечуватися безоплатне харчування при виконанні завдань Кайтселійту, передбачених частиною 1 § 4 цього Закону, а також при виконанні завдань органу охорони правопорядку, зазначених у частині 2, та завдань Сил оборони, зазначених у частині 3¹. [RT I, 19.03.2019, 10 - набув чинності 01.07.2019]

(2) Умови, порядок та вартість забезпечення передбаченого членові Кайтселійту харчування встановлює своїм розпорядженням міністр, відповідальний за відповідну сферу.

(1) Кайтселійт, Міністерство оборони та Сили оборони при прийнятті рішення про надання гарантій, передбачених у цьому розділі членові Кайтселійту та пов’язаній з ним особі, а також для виконання своїх завдань мають право обробляти персональні дані, у тому числі персональні дані особливих категорій. [RT I, 27.01.2023, 1 - набув чинності 01.04.2023]

(1) Охорона у розумінні цього закону — це спостереження за закордонним представництвом Естонії або за територією, спорудою чи майном, що використовуються з метою державної оборони (далі — об'єкт, що охороняється), та за їх околицями для виявлення загрози нападу чи нападу, для запобігання правопорушенню або перешкоджання йому та усунення небезпеки, а також вжиття заходів для забезпечення недоторканності об'єкта, що охороняється, чи майна. [RT I, 19.03.2019, 10 - jõust. 01.07.2019]

(1¹) Об'єкти, що охороняються, поділяються на об'єкти, що охороняються постійно, і об'єкти, що охороняються тимчасово. [RT I, 19.03.2019, 10 - jõust. 01.07.2019]

(2) Перелік об'єктів, що охороняються постійно, встановлює відповідальний за сферу міністр постановою. [RT I, 19.03.2019, 10 - jõust. 01.07.2019] ↗

(2¹) Об'єктом, що охороняється тимчасово, може бути територія, яка тимчасово використовується для надання та організації військової підготовки і перебуває у власності Оборонного союзу (Kaitseliit) або яку Оборонний союз може використовувати на підставі укладеної у відтворюваній формі угоди з її власником чи законним володільцем. [RT I, 19.03.2019, 10 - jõust. 01.07.2019]

(3) [Втратив чинність – RT I, 12.03.2015, 1 - jõust. 01.01.2016]

(4) Договір охорони з володільцем об'єкта, що охороняється постійно, укладає командувач Оборонного союзу або уповноважена ним особа. Договір охорони закордонного представництва Естонії укладає командувач Оборонного союзу. [RT I, 19.03.2019, 10 - jõust. 01.07.2019]

(5) Договір охорони повинен містити щонайменше такі відомості:

1) найменування структурного підрозділу Оборонного союзу, що організовує охорону, ім'я його представника та контактні дані; [RT I, 30.04.2024, 1 - jõust. 01.07.2024]

2) час і тривалість надання охорони;

3) максимальна кількість охоронців об'єкта чи майна, що охороняється;

4) робоча зона охоронця;

5) ім'я та контактні дані представника власника об'єкта чи майна, що охороняється;

6) перелік зброї та спеціальних засобів, дозволених до використання охоронцем об'єкта чи майна, що охороняється;

7) умови зміни договору охорони.

(6) Плата за організацію охорони об'єкта, що охороняється постійно, та умови її використання визначаються в договорі, що укладається між розпорядником державного майна та Оборонним союзом. [RT I, 19.03.2019, 10 - jõust. 01.07.2019]

(7) На об'єкті, що охороняється Оборонним союзом, може бути дозволено перебувати без супроводу фізичній особі, яка виконує завдання, що випливає з правового акта або правочину. Рішення про надання права перебувати без супроводу на об'єкті, що охороняється Оборонним союзом, приймає володілець об'єкта. Щодо об'єкта, що охороняється Оборонним союзом і перебуває у власності Оборонного союзу, рішення про надання права перебувати без супроводу приймає командувач Оборонного союзу, керівник структурного підрозділу або уповноважена ним особа. [RT I, 30.04.2024, 1 - jõust. 01.07.2024]

(8) На об'єкті, що охороняється і перебуває у володінні Оборонного союзу, забороняється перебувати без дозволу Оборонного союзу. Щодо особи, яка перебуває на об'єкті, що охороняється і перебуває у володінні Оборонного союзу, без дозволу Оборонного союзу, можуть застосовуватися заходи, передбачені частинами 3–9 § 71 цього закону. [RT I, 30.04.2024, 1 - jõust. 01.07.2024]

(1) Об'єкт, що охороняється тимчасово, визначає уповноважений на це командувачем Сил оборони командувач Оборонного союзу, начальник головного штабу Оборонного союзу, начальник округу територіальної оборони або начальник малева, якщо це є вкрай необхідним для забезпечення безпеки Оборонного союзу або безпеки третіх осіб.

(2) Оборонний союз попередньо погоджує визначення об'єкта, що охороняється тимчасово, з префектурою за місцезнаходженням об'єкта та повідомляє про визначення орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням об'єкта.

(3) Об'єкт, що охороняється тимчасово, позначається за першої можливості.

(4) Порядок позначення та позначки об'єкта, що охороняється тимчасово, встановлює відповідальний за сферу міністр постановою. [RT I, 19.03.2019, 10 - jõust. 01.07.2019] ↗

[RT I, 19.03.2019, 10 - jõust. 01.07.2019]

(1) Охоронець — це особа, робочим завданням якої є надання охорони об'єкта, що охороняється постійно. [RT I, 19.03.2019, 10 - jõust. 01.07.2019]

(1¹) Особою, яка бере участь в охороні, є:

1) військовослужбовець дійсної служби, який обіймає посаду мирного часу в Оборонному союзі та службовим завданням якого є участь в охороні;

2) дійсний член Оборонного союзу, службовим обов'язком якого є участь в охороні. [RT I, 19.03.2019, 10 - jõust. 01.07.2019]

(1²) Участь в охороні — це:

1) надання допомоги охоронцю об'єкта, що охороняється постійно;

2) охорона об'єкта, що охороняється тимчасово, відповідно до вказівок військовослужбовця дійсної служби, відповідального за надання та організацію військової підготовки на об'єкті; [RT I, 19.03.2019, 10 - jõust. 01.07.2019]

3) реагування на подію охорони на об'єкті, що охороняється постійно. [RT I, 30.04.2024, 1 - jõust. 01.07.2024]

(2) Охоронцем може бути дійсний член Оборонного союзу віком щонайменше 19 років та почесний член, обраний на підставі пункту 1 частини 2 § 27 цього закону.

(3) Охоронець та особа, яка бере участь в охороні, повинні пройти організовану Оборонним союзом підготовку охоронця, навчальну програму якої затверджує командувач Оборонного союзу. [RT I, 19.03.2019, 10 - jõust. 01.07.2019]

(3¹) Охоронець та особа, яка бере участь в охороні, яким для виконання свого завдання необхідно носити електрошокову зброю, повинні, крім підготовки, пройти навчання з електрошокової зброї. Навчання з електрошокової зброї триває щонайменше 16 годин і завершується заліком. На заліку необхідно скласти іспит на знання електрошокової зброї та правових актів, що регулюють її використання, а також пройти випробування з поводження з електрошоковою зброєю. [RT I, 30.04.2024, 1 - jõust. 01.07.2024]

(4) Командувач Оборонного союзу або уповноважена ним особа укладає з охоронцем відповідний закону трудовий договір, в якому серед іншого зазначається володілець об'єкта, що охороняється постійно, або його уповноважений представник, який має право давати охоронцю тимчасові розпорядження під час виконання робочих завдань. Володілець об'єкта, що охороняється постійно, та його уповноважений представник не мають права давати охоронцю завдання, не передбачені договором, зазначеним у частині 4 § 69 цього закону. [RT I, 19.03.2019, 10 - jõust. 01.07.2019]

(5) Виконання робочих завдань охоронця не вважається виконанням службового обов'язку у розумінні § 33 цього закону та публічною службою у розумінні закону про публічну службу. [RT I, 19.03.2019, 10 - jõust. 01.07.2019]

[RT I, 19.03.2019, 10 - jõust. 01.07.2019]

(1) Виконуючи службові обов'язки, охоронець носить отримані від Кайтselійту (Ліги оборони) формений одяг, нарукавну пов'язку та емблему.

(1¹) Особа, яка бере участь в охороні, під час виконання службового завдання або службового обов'язку носить формений одяг та розпізнавальні знаки. [RT I, 19.03.2019, 10 - jõust. 01.07.2019]

(2) Опис нарукавної пов'язки та емблеми охоронця Ліги оборони, а також порядок їх носіння встановлює постановою міністр, відповідальний за відповідну сферу.

(2¹) Особа, яка бере участь в охороні постійно охоронюваного об'єкта, а також належним чином позначеного тимчасово охоронюваного об'єкта, під час виконання службового завдання або службового обов'язку може носити зброю, спеціальні засоби та засоби самозахисту, а також застосовувати заходи та безпосередній примус в обсязі та порядку, дозволених охоронцеві частинами 3–9 цього параграфа та §§ 72 і 73 цього закону. [RT I, 19.03.2019, 10 - jõust. 01.07.2019]

(3) Охоронець має право:

1) встановлювати особу того, хто бажає увійти на охоронюваний об'єкт;

2) перешкоджати доступу на охоронюваний об'єкт та затримувати особу, яка намагається увійти туди без дозволу чи іншої законної підстави;

3) зупиняти особу, яка без дозволу увійшла на охоронюваний об'єкт;

4) затримувати особу, яка підозрюється у вчиненні правопорушення на охоронюваному об'єкті;

5) зупиняти особу, яка вторгається або вторглася на охоронюваний об'єкт, перебуває там без відповідного дозволу чи іншої законної підстави, ставить під загрозу охоронюваний об'єкт, майно, що там зберігається, або осіб, які перебувають на об'єкті, або перешкоджає охоронцеві у виконанні його завдань;

6) перевіряти особу під час її входу на охоронюваний об'єкт та виходу з нього, а також її одяг шляхом огляду й обмацування або за допомогою технічного засобу чи навченого службового собаки, щоб установити, чи немає у володінні особи предмета або речовини, якими вона може становити загрозу собі чи іншим особам або володіння якими на охоронюваному об'єкті заборонено;

7) перевіряти під час входу особи на охоронюваний об'єкт та виходу з нього річ, яку вона має при собі, шляхом огляду або за допомогою технічного засобу чи навченого службового собаки, щоб установити, чи немає у володінні особи предмета або речовини, якими вона може становити загрозу собі чи іншим особам або володіння якими на охоронюваному об'єкті заборонено;

8) затримувати особу для запобігання безпосередньо назріваючому вчиненню злочину або для відвернення безпосередньої загрози життю чи тілесній недоторканності;

9) подавати на охоронюваному об'єкті транспортному засобу рукою, жезлом, світловідбивним диском чи іншим засобом подібного призначення сигнал для зупинки транспортного засобу або позашляхового транспортного засобу. [RT I, 30.04.2024, 1 - jõust. 01.07.2024]

(4) Для затримання особи охоронець може замкнути особу в приміщенні чи транспортному засобі та в інший спосіб істотно обмежити фізичну свободу особи. Про затримання особи з метою передачі охоронець невідкладно повідомляє відповідний державний орган. Особу не можна затримувати довше ніж на шість годин.

(5) Затриману особу повідомляють про причину затримання, а на її вимогу — про передбачені цим розділом права та обов'язки охоронця.

(6) Під час затримання дозволяється застосовувати безпосередній примус доти, доки це є неминучим для досягнення мети.

(7) Особу, зупинену або затриману на підставі, передбаченій частиною 3 цього параграфа, яку немає підстав підозрювати у вчиненні правопорушення, виводять з охоронюваного об'єкта.

(8) Якщо є підстави вважати, що особа, зупинена або затримана на підставі, передбаченій частиною 3 цього параграфа, вчинила правопорушення, особу необхідно невідкладно передати Департаменту поліції та прикордонної охорони або в іноземній державі — відповідному державному органу.

(9) Охоронець має право взяти на зберігання предмет або речовину, знайдені під час перевірки, передбаченої пунктами 6 і 7 частини 3 цього параграфа, якими особа може становити загрозу собі чи іншим особам або володіння якими на охоронюваному об'єкті заборонено. Взяття предмета або речовини на зберігання документується. Разом із переданням затриманої особи Департаменту поліції та прикордонної охорони або в іноземній державі відповідному державному органу передається також узятий на зберігання під час перевірки предмет або речовина. Під час звільнення особи їй невідкладно повертають узятий на зберігання предмет або речовину, за винятком випадку, коли для володіння предметом або речовиною потрібен дозвіл, якого особа не має. Про володіння забороненою речовиною чи предметом охоронець при першій нагоді повідомляє зазначений державний орган.

(1) Охоронець має право під час виконання службового завдання носити вогнепальну, електрошокову, холодну та газову зброю, а також спеціальний засіб і засіб самозахисту. Обіг вогнепальної, електрошокової, холодної та газової зброї здійснюється в порядку, встановленому Законом про зброю та виданими на його підставі правовими актами, якщо цим законом не передбачено інше. [RT I, 30.04.2024, 1 - jõust. 01.07.2024]

(2) Вогнепальною зброєю у значенні цього розділу є пістолет, револьвер, рушниця та автоматична вогнепальна зброя. Як вогнепальну зброю можна використовувати лише бойову зброю. [RT I, 29.06.2018, 3 - jõust. 01.07.2018]

(3) Холодною зброєю у значенні цього розділу є гумовий кийок і телескопічний кийок.

(4) Газовою зброєю у значенні цього розділу є газовий розпилювач.

(5) Право носити вогнепальну зброю має лише охоронець, який має дозвіл на зброю Ліги оборони.

(6) Спеціальним засобом у значенні цього закону є:

1) наручники;

2) засіб зв'язування;

3) службова тварина;

4) технічна перешкода;

5) засіб примусової зупинки транспортного засобу. [RT I, 30.04.2024, 1 - jõust. 01.07.2024]

(1) Безпосередній примус у розумінні цього закону — це вплив на фізичну особу, тварину чи річ за допомогою фізичної сили або вогнепальної, електрошокової, холодної чи газової зброї, або спеціального засобу чи засобу самозахисту. Під час застосування безпосереднього примусу слід уникати заподіяння шкоди фізичній особі, тварині чи речі більшою мірою, ніж це неминуче для досягнення мети. [RT I, 30.04.2024, 1 - набув чинності 01.07.2024]

(2) Фізичну силу під час захисту об'єкта, що охороняється, можна застосовувати, якщо виявлення й відвернення небезпеки, затримання особи та припинення дій особи усним розпорядженням охоронця неможливі або неможливі своєчасно.

(3) Спеціальний засіб і засіб самозахисту, а також холодну та газову зброю під час захисту об'єкта, що охороняється, можна застосовувати для припинення нападу, вчинюваного проти охоронця чи іншої особи, якщо напад створює небезпеку для життя або здоров'я охоронця чи іншої особи, а також для затримання особи, якщо є підстави вважати, що вона може заподіяти шкоду майновому благу великої вартості, втекти, напасти на охоронця або створити небезпеку для інших осіб чи для себе.

(4) Охоронець може на підставах, встановлених частиною 3 цього параграфа, застосувати засіб зв'язування, якщо застосування наручників неможливе і якщо застосування засобу зв'язування не створює небезпеки для життя особи, не завдає їй тілесного ушкодження та не спричиняє сильного фізичного болю. Застосування засобу зв'язування не може тривати понад одну годину поспіль.

(5) Службового собаку, який пройшов відповідну підготовку, можна використовувати для охорони та захисту об'єкта, що охороняється. Зі службовим собакою без намордника можна пересуватися об'єктом, що охороняється, якщо собака на повідку або якщо територія огороджена парканом і про використання службового собаки повідомляють відповідні таблички. Службового собаку не можна залишати на об'єкті, що охороняється, без нагляду.

(6) Охоронець може для відвернення підвищеної небезпеки застосувати вогнепальну та електрошокову зброю, якщо відвернення небезпеки іншим засобом безпосереднього примусу неможливе або неможливе своєчасно, за умови, що під час застосування вогнепальної та електрошокової зброї робиться все можливе, аби нею не створювалася небезпека для іншого вагомого блага. [RT I, 30.04.2024, 1 - набув чинності 01.07.2024]

(7) Охоронець може застосовувати щодо особи вогнепальну та електрошокову зброю лише для позбавлення особи здатності нападати, чинити опір або втікати як крайній захід у випадку, коли цієї мети неможливо досягти застосуванням тварини, застосуванням вогнепальної зброї проти речі чи іншим засобом безпосереднього примусу і коли це водночас необхідно, щоб: [RT I, 30.04.2024, 1 - набув чинності 01.07.2024]

1) відвернути безпосередню небезпеку для життя або тілесної недоторканності;

2) припинити вчинення насильницького злочину першого ступеня, що безпосередньо загрожує або вже відбувається, чи вчинення такого злочину, за який як покарання може бути призначено довічне ув'язнення.

(8) Перед застосуванням безпосереднього примусу охоронець зобов'язаний усно попередити особу, проти якої або проти тварини чи речі, що перебуває у її власності чи володінні, він має намір застосувати примус. Під час попередження слід враховувати, щоб попереджувана особа мала можливість добровільно відійти. Осіб не потрібно попереджати про застосування щодо них технічної перешкоди.

(9) Від попередження можна відмовитися, якщо попередження неможливе через нагальну потребу відвернення підвищеної небезпеки або усунення порушення порядку. Під час застосування вогнепальної зброї проти натовпу відмовитися від попередження не можна.

(10) Якщо застосуванням безпосереднього примусу особі завдано тілесного ушкодження, охоронець зобов'язаний забезпечити особі за першої можливості надання першої допомоги та за потреби виклик швидкої допомоги або особи, яка надає відповідну послугу в іноземній державі.

(11) У разі завдання особі тілесного ушкодження або спричинення смерті особи внаслідок застосування охоронцем безпосереднього примусу охоронець зобов'язаний невідкладно усно повідомити про випадок Департамент поліції та прикордонної охорони або відповідний орган влади в іноземній державі та подати письмове повідомлення зазначеному органу протягом однієї доби після настання події.

(12) У письмовому повідомленні зазначаються час і місце випадку, обставини події, ім'я особи, яка застосувала безпосередній примус, і дані особи, проти якої було застосовано безпосередній примус, а також описуються наслідки застосування безпосереднього примусу.

(13) У разі випадку, що стався в іноземній державі, у письмовому повідомленні ім'я особи, яка застосувала безпосередній примус, не зазначається, а повідомлення підтверджує та подає володілець об'єкта, що охороняється. У разі охорони закордонного представництва Естонії охоронець має в іноземній державі недоторканність згідно з Віденською конвенцією про дипломатичні зносини або Віденською конвенцією про консульські зносини.

(1) Охоронцю, у якого внаслідок виконання службового завдання встановлено часткову або повну втрату працездатності, Кайтселійт виплачує як відшкодування:

1) у разі часткової втрати працездатності – однорічну заробітну плату охоронця;

2) у разі повної втрати працездатності – трирічну заробітну плату охоронця. [RT I, 13.12.2014, 1 - jõust. 01.07.2016 (jõustumine muudetud - RT I, 17.12.2015, 1)]

(2) У разі загибелі охоронця під час виконання службового завдання Кайтселійт виплачує як одноразове відшкодування п'ятирічну заробітну плату охоронця, яка розподіляється порівну між особами, що мають право на отримання допомоги. Особами, що мають право на отримання допомоги, є вдова (вдівець) охоронця, зареєстрований співмешканець, договір про спільне проживання з яким припинився внаслідок смерті, а також особа, яка на підставі закону про сім'ю перебувала на утриманні охоронця. [RT I, 06.07.2023, 6 - jõust. 01.01.2024]

(3) Відшкодування обчислюється на підставі середньої заробітної плати за останні 12 місяців охоронця з частковою чи повною втратою працездатності або загиблого охоронця. [RT I, 13.12.2014, 1 - jõust. 01.07.2016 (jõustumine muudetud - RT I, 17.12.2015, 1)]

(4) Відшкодування, передбачене пунктом 1 частини 1 цього параграфа, виплачується двома рівними частинами. Перша частина виплачується протягом 30 днів після подання Кайтселійту інформації, що підтверджує встановлення часткової втрати працездатності. Друга частина виплачується через один рік з моменту здійснення першої виплати за умови, що працездатність не відновилася. У разі відновлення працездатності друга частина не виплачується. [RT I, 13.12.2014, 1 - jõust. 01.07.2016 (jõustumine muudetud - RT I, 17.12.2015, 1)]

(5) Відшкодування, передбачене пунктом 2 частини 1 цього параграфа, виплачується трьома рівними частинами. Перша частина виплачується протягом 30 днів після подання Кайтселійту інформації, що підтверджує встановлення повної втрати працездатності. Друга частина виплачується через один рік, а третя частина – через два роки з моменту здійснення першої виплати за умови, що працездатність не відновилася частково або повністю. У разі часткового відновлення працездатності частина, що підлягає виплаті, зменшується наполовину. У разі повного відновлення працездатності до настання строку, встановленого для виплати другої чи третьої частини, відповідна частина не виплачується. [RT I, 13.12.2014, 1 - jõust. 01.07.2016 (jõustumine muudetud - RT I, 17.12.2015, 1)]

(6) Особа, яка має право на отримання відшкодування, має право клопотати про відшкодування протягом одного року з моменту встановлення часткової чи повної втрати працездатності або загибелі охоронця. [RT I, 13.12.2014, 1 - jõust. 01.07.2016 (jõustumine muudetud - RT I, 17.12.2015, 1)]

(7) Виплата відшкодування не звільняє Кайтселійт від інших передбачених законом обов'язків щодо відшкодування часткової чи повної втрати працездатності охоронця. [RT I, 13.12.2014, 1 - jõust. 01.07.2016 (jõustumine muudetud - RT I, 17.12.2015, 1)]

(8) Після виплати відшкодування на підставі цього параграфа за рахунок коштів, виділених Кайтселійту з державного бюджету, у держави виникає право вимоги до винної особи в розмірі виплаченої як відшкодування суми. У справі про вимогу державу представляє відповідальний за сферу міністр або уповноважена ним особа.

(9) Кайтселійт при вирішенні питання про надання передбачених цим параграфом гарантій охоронцю та пов'язаній з ним особі, а також для виконання своїх завдань має право обробляти персональні дані, зокрема дані про стан здоров'я. [RT I, 13.03.2019, 2 - jõust. 15.03.2019]

(1) Охорона об'єктів та майна Кайтселійту фінансується з бюджету Кайтселійту.

(2) Охорона об'єктів та майна Кайтселійту організовується в порядку, встановленому §§ 70–73 цього закону.

(1) Зоною безпеки Оборонного союзу є територія або споруда, що перебуває у володінні Оборонного союзу, яка використовується для підготовки спроможності військової оборони держави або в якій зберігається та використовується озброєння, а також спорядження і техніка, що застосовуються для військової оборони держави.

(2) Зона безпеки Оборонного союзу є постійною або тимчасовою зоною безпеки.

(3) Постійна зона безпеки — це територія або споруда, що постійно використовується та відповідає ознакам, установленим у частині 1 цього параграфа. Постійну зону безпеки визначає командувач Оборонного союзу наказом.

(4) Тимчасова зона безпеки — це територія або споруда, що тимчасово використовується та відповідає ознакам, установленим у частині 1 цього параграфа. Тимчасову зону безпеки визначає командувач Оборонного союзу, начальник головного штабу Оборонного союзу, начальник округу оборони краю або начальник малева.

(5) Оборонний союз невідкладно повідомляє про визначення тимчасової зони безпеки та, за можливості, про її тривалість Департамент поліції та прикордонної охорони і Сили оборони, а також одиницю місцевого самоврядування за місцезнаходженням зони безпеки. Одиницю місцевого самоврядування за місцезнаходженням зони безпеки можна не повідомляти про визначення зони безпеки лише доти, доки це є неминучим для забезпечення безпеки Оборонного союзу або безпеки третіх осіб.

(6) Точніші умови та порядок визначення зони безпеки Оборонного союзу встановлює командувач Оборонного союзу наказом.

(7) Зону безпеки Оборонного союзу охороняє військовослужбовець дійсної служби, який бере участь у підготовці спроможності військової оборони держави чи в її підтримці, або дійсний член Оборонного союзу, або особа, зазначена в частинах 1 і 1¹ § 70 цього закону.

(8) Особа, зазначена в частині 7 цього параграфа, повинна пройти підготовку, зазначену в частині 3 § 70 цього закону.

(9) Особи, зазначені в частині 7 цього параграфа, можуть під час виконання робочого завдання, службового завдання чи службового обов'язку застосовувати зброю, спеціальний засіб та засіб самозахисту, а також застосовувати заходи й безпосередній примус в обсязі та порядку, установлених у частинах 3–9 § 71 та §§ 72 і 73 цього закону. [RT I, 09.07.2026, 9 - набув чинності 19.07.2026]

(1) Зона безпеки Оборонного союзу повинна бути позначена у зрозумілий для сторонньої особи спосіб. Зону безпеки Оборонного союзу можна залишити непозначеною, якщо це суперечить меті визначення зони безпеки Оборонного союзу. У разі залишення непозначеною безпека людей забезпечується в інший спосіб.

(2) Точніші умови та порядок позначення зони безпеки Оборонного союзу встановлює міністр, відповідальний за відповідну сферу, постановою. [RT I, 09.07.2026, 9 - набув чинності 19.07.2026]

(1) Під час перебування в зоні безпеки Оборонного союзу необхідно дотримуватися чинного в Оборонному союзі порядку та розпоряджень особи, зазначеної в частині 7 § 75¹ цього закону. [RT I, 09.07.2026, 9 - набув чинності 19.07.2026]

(1) Військовослужбовець дійсної служби, який бере участь у підготовці спроможності військової оборони держави чи в її підтримці, або дійсний член Оборонного союзу, або особа, зазначена в частинах 1 і 1¹ § 70 цього закону, застосовує при затриманні особи та огляді особи і її речей заходи, установлені в частинах 3–9 § 71 та § 73. [RT I, 09.07.2026, 9 - набув чинності 19.07.2026]

(1) Оборонний союз може в зоні безпеки Оборонного союзу втручатися у функціонування безпілотних наземних транспортних засобів, безпілотних повітряних суден, безпілотних надводних суден та безпілотних підводних суден, а також мереж і пристроїв, необхідних для їх експлуатації (далі разом — безпілотні системи), у тому числі примусити до приземлення, спрямувати або перешкодити їхньому руху, якщо це необхідно для відвернення безпосередньої суттєвої небезпеки.

(2) Оборонний союз при застосуванні спеціальних заходів, установлених у частині 1 цього параграфа, може застосовувати фізичну силу, вогнепальну зброю, у тому числі бойову зброю та зброярську систему, або інші спеціальні засоби, необхідні для втручання у функціонування безпілотної системи.

(3) Оборонний союз може втручатися у функціонування безпілотної системи в обсязі, який є неминучим для досягнення мети.

(4) Перед втручанням у функціонування безпілотної системи оператора або керманича безпілотної системи попереджають або, за можливості, подають йому знак, щоб він відвів її від зони безпеки Оборонного союзу, якщо попередження чи подання знаку не перешкоджає відверненню безпосередньої суттєвої небезпеки, зумовленої безпілотною системою. [RT I, 09.07.2026, 9 - набув чинності 19.07.2026]

(1) Оборонний союз може для спостереження за тим, що відбувається в зоні безпеки Оборонного союзу та в безпосередній видимій близькості від її зовнішньої межі, використовувати стежне обладнання, що передає або записує зображення, у тому числі рухому камеру, а також нагрудну (формову) камеру, що записує зображення і звук, для запису інформації (далі — запис), якщо це необхідно для запобігання, виявлення чи відвернення небезпеки, що загрожує зоні безпеки Оборонного союзу або особам, які на ній перебувають, майну та засекреченій інформації.

(2) Запис, зазначений у частині 1 цього параграфа, є засобом, за допомогою якого в зоні безпеки Оборонного союзу та в безпосередній видимій близькості від її зовнішньої межі встановлюється діяльність або розташування особи, об'єкта, безпілотної системи, транспортного засобу, всюдихода, повітряного судна чи водного судна, що може спричинити небезпеку для зони безпеки, і яким обробляється фото-, відео- або аудіозапис, що може містити персональні дані.

(3) Запис зберігається до 90 днів від моменту його здійснення, за винятком випадків, коли законом установлено інше.

(4) Оборонний союз повідомляє про використання стежного обладнання на інформаційному щиті, установленому на зовнішній межі зони безпеки Оборонного союзу, якщо таке повідомлення не ставить під загрозу мету захисту зони безпеки або виконання завдання Оборонного союзу.

(5) Оборонний союз може з метою захисту зони безпеки при обробці персональних даних обмежувати права суб'єкта даних, у тому числі право:

1) дізнаватися про технічні та організаційні заходи захисту обробки його персональних даних;

2) ознайомлюватися із зібраними та оброблюваними персональними даними;

3) вимагати обмеження обробки його персональних даних;

4) подавати заперечення щодо обробки його персональних даних;

5) дізнаватися про порушення, пов'язане з персональними даними.

(6) Права суб'єкта даних можна обмежувати доти, доки це необхідно для виконання мети, зазначеної в частині 5 цього параграфа. [RT I, 09.07.2026, 9 - набув чинності 19.07.2026]

(1) Кайтселійт володіє, користується та розпоряджається майном у порядку, встановленому законами та виданими на їх підставі правовими актами.

(1) Оборонний союз може відчужувати майно, яке не є необхідним для виконання завдань Оборонного союзу, керуючись принципом збільшення користі, яку Оборонний союз може отримати від цих дій або правочинів, уникаючи шкоди та забезпечуючи, щоб правочини з майном відповідали правовим актам, а також були прозорими та контрольованими.

(2) Оборонний союз може передавати в користування іншій особі лише таке майно, яке він вважає необхідним для виконання своїх завдань, але яке наразі неможливо або недоцільно використовувати з цією метою. Порядок передачі майна Оборонного союзу в користування іншій особі встановлює центральне правління.

(2¹) Оборонний союз може у встановленому центральним правлінням порядку передавати за договором користування в користування іншій особі майно Оборонного союзу в таких випадках:

1) майно тимчасово не потрібне Оборонному союзу для виконання власних завдань;

2) майно необхідне одиниці місцевого самоврядування для виконання її завдань, що випливають із закону, у тому числі для спільної діяльності громади;

3) метою управління майном є отримання прибутку;

4) метою управління майном є збереження як резерву;

5) в іншому передбаченому законом випадку. [RT I, 30.04.2024, 1 - набув чинності 01.07.2024]

(2²) Оборонний союз може передавати майно в користування за плату, меншу від ринкової плати за користування, або безоплатно, якщо майно необхідне:

1) публічно-правовій юридичній особі для виконання встановлених її законом завдань;

2) приватноправовій юридичній особі для виконання такого публічного завдання, що випливає із закону або адміністративного договору;

3) заснованому державою або створюваному некомерційному об'єднанню чи цільовій установі для виконання встановлених його статутом завдань;

4) некомерційному об'єднанню або цільовій установі для виконання встановленого його статутом завдання, пов'язаного з рятувальною, освітньою, науковою, культурною, мовною роботою чи роботою з молоддю, або для надання послуг охорони здоров'я чи соціальних послуг, або з іншою публічною метою;

5) для виконання інших встановлених законом завдань. [RT I, 30.04.2024, 1 - набув чинності 01.07.2024]

(2³) На умовах, встановлених у частинах 1, 2¹ та 2² цього параграфа, Оборонний союз може передавати своє майно за договором користування в користування іншій особі лише з дозволу міністра, відповідального за сферу, у таких випадках:

1) нерухому річ у порядку одноосібного рішення, якщо законом не встановлено інше;

2) нерухому річ на строк понад десять років;

3) рухому річ, звичайна вартість якої становить 1 мільйон євро або більше і яка передається в користування на строк понад один рік. [RT I, 30.04.2024, 1 - набув чинності 01.07.2024]

(2⁴) У випадках, зазначених у частині 2³ цього параграфа, згода міністра, відповідального за сферу, не потрібна, якщо:

1) нерухома річ використовується до одного року або, у разі погодинного використання, до 1000 годин на календарний рік;

2) площа, що використовується, становить до 100 квадратних метрів;

3) очікувана плата за користування разом із податком з обороту становить до 1000 євро на календарний рік;

4) у користування передається житлове приміщення;

5) майно передається одиниці місцевого самоврядування для виконання завдань, що випливають із закону;

6) у користування передається пов'язана з нерухомою річчю технічна мережа чи споруда;

7) нерухома річ або право забудови обтяжується переважним правом купівлі або реальним сервітутом. [RT I, 30.04.2024, 1 - набув чинності 01.07.2024]

(3) Оборонний союз набуває нерухоме майно, а також заставляє та відчужує належне йому нерухоме майно за рішенням центральних зборів Оборонного союзу та з дозволу міністра, відповідального за сферу.

(4) [Втратив чинність – RT I, 30.04.2024, 1 - набув чинності 01.07.2024]

(5) Право, встановлене в частині 2 цього параграфа, не поширюється на зброю, спеціальний засіб та засіб самозахисту Оборонного союзу, а також на транспортний засіб, внесений до реєстру транспортних засобів Сил оборони та Оборонного союзу.

(1) Сили оборони мають право для виконання завдань, встановлених у пунктах 2 і 4² частини 1 § 3 Закону про організацію Сил оборони, за згодою Оборонного союзу та в узгоджений час безоплатно використовувати навчальні полігони, стрільбища та інші споруди Оборонного союзу. [RT I, 30.04.2024, 1 - набув чинності 01.07.2024]

(1) Оборонний союз не може мати прав та обов'язків, які не випливають із закону і які суперечать його меті.

(2) Оборонний союз має право для виконання своїх завдань:

1) укладати договори;

2) споруджувати навчальні полігони та стрільбища;

3) споруджувати навчальні та спортивні бази;

4) надавати послуги розміщення та харчування;

5) видавати газету, журнал, довідник та інші друковані видання;

6) організовувати збори коштів та публічні, у тому числі платні, заходи;

7) засновувати за рішенням центральних зборів або центрального правління для підтримки виконання своїх завдань приватноправову юридичну особу або ставати її членом;

8) залучати осіб з-поза меж Оборонного союзу, у тому числі з іноземної держави;

9) надавати платні послуги, пов'язані з його основною діяльністю. [RT I, 20.04.2018, 4 - набув чинності 01.05.2018]

(3) Оборонний союз має право брати позику з дозволу Уряду Республіки.

(4) Оборонний союз має право для виконання завдань Оборонного союзу, встановлених у пунктах 1–5 і 7 частини 1 § 4 цього закону, а також для участі у виконанні завдань органу охорони правопорядку, зазначених у пунктах 1–4, 6 і 7 частини 2, та завдань Сил оборони, зазначених у частині 3¹, безоплатно, за згодою Сил оборони та в узгоджений час використовувати навчальні полігони, стрільбища, бойову зброю, бойову техніку, формений одяг, інше військове спорядження Сил оборони та необхідні нерухомості, а також розташовані на них споруди. Сили оборони та Оборонний союз можуть при використанні майна домовитися інакше, ніж встановлено в частинах 3, 5 і 6 § 18 Закону про державне майно. У встановленому розпорядником державного майна порядку договір про використання нерухомого майна може укласти державна установа, що надає послуги розвитку та утримання інфраструктури у сфері управління. [RT I, 19.03.2019, 10 - набув чинності 01.07.2019]

(5) Оборонний союз не має права:

1) забезпечувати своїм майном зобов'язання фізичних та юридичних осіб;

2) бути учасником повного товариства;

3) бути повним учасником командитного товариства;

4) керувати повним чи командитним товариством.

(1) Для перевірки наявності підстав, встановлених у § 24 частині 1, частини 2 пунктах 2–8 та частині 3, § 25 частині 1 та частини 3 пунктах 2 і 4, § 43 частини 2 пунктах 2 і 3 цього закону, Кайтселійт має право отримувати від бази даних, державної установи та установи місцевого самоврядування, а також від публічно-правової юридичної особи наявні в їхньому володінні дані та докази про особу, яка бажає стати членом, і про члена — для вирішення питання про прийняття у члени та оцінювання відповідності члена вимогам. [RT I, 30.04.2024, 1 - набув чинності 01.07.2024]

(2) Кайтселійт має право отримувати від прокуратури інформацію — для перевірки наявності підстав, встановлених у § 24 частини 3 пункті 2 та § 29 частині 3 цього закону — про припинення кримінального провадження щодо члена та особи, яка бажає стати членом, про рішення про направлення до суду та про судове рішення.

(2¹) Персональні дані, встановлені в частинах 1 і 2 цього параграфа, зберігаються до п'яти років від припинення членства в Кайтселійті або від відмови у прийнятті в члени Кайтселійту. Після спливу зазначеного строку дані видаляються. [RT I, 13.03.2019, 2 - набув чинності 15.03.2019]

(2²) Для перевірки вимог, зазначених у § 15² частині 1 цього закону, Кайтселійт може отримувати дані з реєстру покарань, зокрема з архіву реєстру покарань, про правопорушення, зазначене в § 15² частини 1 пункті 3, з реєстру народонаселення та з публічних джерел. [RT I, 30.04.2024, 1 - набув чинності 01.07.2024]

(3) Обґрунтований запит про отримання інформації Кайтселійт оформлює письмово, визначаючи строк подання інформації, який не може бути коротшим за десять днів.

(4) Під час виконання завдання, встановленого в § 4 частини 1 пункті 4 цього закону, Кайтселійт має право отримувати про діяльного члена інформацію: з реєстру військовозобов'язаних — про перебіг військової служби, з реєстру дорожнього руху — про чинність посвідчення водія та право керування, а також з мобілізаційного реєстру — про підрозділ воєнного часу та посаду воєнного часу, а також про матеріальні засоби підрозділу воєнного часу та цієї посади.

(5) Кайтселійт зобов'язаний перевіряти дані про стан здоров'я члена Кайтселійту та особи, яка бажає стати членом, на підставі медичної довідки.

(6) Для перевірки наявності підстави, встановленої в § 24 частини 3 пункті 3 та § 43 частини 2 пунктах 2 і 3 цього закону, Кайтселійт має право отримувати інформацію з архіву реєстру покарань. [RT I, 30.04.2024, 1 - набув чинності 01.07.2024]

(1) У випадках, встановлених цим законом, Кайтселійт має право обробляти персональні дані члена Кайтселійту, зокрема дані про стан здоров'я, для перевірки прав та обов'язків члена Кайтселійту та для виконання завдань Кайтселійту. [RT I, 13.03.2019, 2 - набув чинності 15.03.2019]

(1) Кайтселійт може за рахунок виділених з державного бюджету коштів покривати витрати на ресурсомістке навчання, необхідне для військової підготовки діяльного члена.

(2) Кайтселійт укладає з діяльним членом договір про покриття та відшкодування витрат на навчання, необхідне для військової підготовки, і супутніх витрат, а також про визначення тривалості обов'язку бути діяльним членом. Договір укладається в порядку, встановленому законом про зобов'язальне право, якщо вартість навчання та супутніх витрат перевищує 300 євро.

(3) Загальна тривалість навчання, що надається Кайтселійтом, не може перевищувати 120 днів поспіль.

(4) Договором, укладеним на підставі частини 2 цього параграфа, може бути передбачено покриття таких витрат:

1) базова вартість навчального та тренувального місця і плата за навчання;

2) витрати на проїзд;

3) витрати на проживання та харчування;

4) інші витрати, пов'язані з відрядженням. [RT I, 20.04.2018, 4 - набув чинності 01.05.2018]

(5) Діяльного члена, який уклав договір, може бути зобов'язано бути діяльним членом Кайтселійту до п'яти років. У договорі можуть бути передбачені додаткові умови участі в діяльності Кайтселійту.

(6) Порядок обліку, покриття та відшкодування витрат на ресурсомістке навчання, необхідне для військової підготовки, а також визначення обов'язку бути членом Кайтселійту встановлює відповідальний за сферу міністр постановою. ↗

(7) Діяльний член зобов'язаний відшкодувати Кайтселійту витрати на навчання, необхідне для військової підготовки, та супутні витрати, якщо:

1) він перервав навчання, необхідне для військової підготовки, без поважної причини;

2) його членство в Кайтселійті припинилося на підставі, встановленій у § 30 частині 5 цього закону;

3) він стає членом-прихильником до строку, встановленого в договорі, укладеному на підставі частини 2 цього параграфа.

(1) Доходами Кайтселійту є:

1) членський внесок;

2) виділені з державного бюджету кошти;

3) дохід, отриманий на підставі договорів;

4) пожертви та дотації;

5) дохід, отриманий з позабюджетних цільових капіталів і фондів та з інших надходжень;

6) дохід, отриманий від відчуження майна;

7) дохід, отриманий від організації підготовки та навчання;

8) інший законно отриманий дохід.

(2) З державного бюджету Кайтселійту цільово виділяються кошти в таких випадках:

1) як операційна дотація на операційні витрати та як цільове фінансування основних засобів для виконання завдань Кайтселійту, встановлених цим законом;

2) як цільове фінансування для узгоджених з Кайтселійтом додаткових завдань. [RT I, 30.04.2024, 1 - набув чинності 01.07.2024]

(3) Щодо виділених з державного бюджету коштів, зазначених у частині 2 цього параграфа, укладається договір між Кайтселійтом та міністерством або органом влади, що надає дотацію. У договорі, що укладається щодо виділених з державного бюджету коштів, визначаються завдання, для виконання яких Кайтселійту надається дотація, а також встановлюється мета надання дотації разом із показниками для відстеження досягнення мети, графік і бюджет. [RT I, 30.04.2024, 1 - набув чинності 01.07.2024]

(1) Щодо всіх доходів і витрат Кайтселійту складається збалансований бюджет, який має відповідати фінансовому плану Кайтселійту, правилам бюджетної позиції, наведеним у § 6 закону про державний бюджет, правилу чистого боргового навантаження, наведеному в § 10, та обмеженням, встановленим на підставі § 11. [RT I, 13.03.2014, 2 - набув чинності 23.03.2014]

(2) Під час складання бюджету окремо зазначаються виділені з державного бюджету кошти та інші доходи.

(3) Виділені з державного бюджету Кайтселійту кошти використовуються цільово.

(1) Кайтселійт щороку складає фінансовий план, який є основою для складання бюджету Кайтселійту.

(2) Фінансовий план складається і подається згідно з вимогами, встановленими в § 12 закону про державний бюджет. [RT I, 13.03.2014, 2 - набув чинності 23.03.2014]

(1) Господарську діяльність Союзу оборони контролюють ревізією, призначеною в порядку, встановленому цим законом і визначеному внутрішнім розпорядком Союзу оборони.

(2) Бухгалтерський облік Союзу оборони ведеться в порядку, встановленому законом про бухгалтерський облік та іншими правовими актами.

(3) Внутрішній контроль за цільовим використанням бюджетних коштів здійснює особа, призначена командувачем Союзу оборони.

(4) Про використання цільового фінансування Союз оборони подає фінансувальнику звіт разом зі звітом за господарський рік.

(1) Державний контроль здійснює економічний контроль за законністю та результативністю використання коштів публічного сектору, виділених Кайтселійту, у порядку, встановленому Законом про Державний контроль.

(2) Адміністративний нагляд за правомірністю виконання вимог, встановлених цим законом та виданими на його підставі правовими актами, здійснює Міністерство оборони. [RT I, 13.03.2014, 4 - набув чинності 01.07.2014]

(2¹) Адміністративний нагляд за виконанням у Кайтселійті вимог, встановлених Законом про лікарські засоби, а також Законом про наркотичні та психотропні речовини та їх прекурсори і виданими на їх підставі правовими актами, здійснюють Сили оборони. [RT I, 20.04.2018, 4 - набув чинності 01.05.2018]

(3) Адміністративний нагляд за виконанням вимог, встановлених командувачем Сил оборони на підставі цього закону, здійснюють Сили оборони. [RT I, 13.03.2014, 4 - набув чинності 01.07.2014]

(4) Особа, яка здійснює адміністративний нагляд, має право:

1) вимагати від піднаглядного пояснень та подання документів;

2) перевіряти органолептично або за допомогою технічного засобу в присутності представника Кайтселійту рухому річ, що перебуває у володінні піднаглядного, зокрема відчиняти двері та усувати інші перешкоди;

3) брати на зберігання рухому річ, що перебуває у володінні піднаглядного, а за потреби взяту на зберігання рухому річ продавати або знищувати;

4) заходити в присутності представника Кайтселійту на територію піднаглядного, на обгороджену або позначену нерухому річ, у споруду чи приміщення, зокрема відчиняти двері, ворота та усувати інші перешкоди;

5) фіксувати ситуацію, брати проби та зразки, а також проводити виміри чи експертизу;

6) зупиняти вчинення дії або дію акта;

7) визнавати акт таким, що втратив чинність. [RT I, 13.03.2014, 4 - набув чинності 01.07.2014]

(5) [Втратив чинність – RT I, 13.03.2014, 4 - набув чинності 01.07.2014]

(6) [Втратив чинність – RT I, 13.03.2014, 4 - набув чинності 01.07.2014]

(7) Особа, яка здійснює адміністративний нагляд, за можливості завчасно повідомляє піднаглядного про час і спосіб проведення нагляду. [RT I, 13.03.2014, 4 - набув чинності 01.07.2014]

(8) Кайтселійт має право перевіряти особу того, хто здійснює адміністративний нагляд, та наявність у нього права на здійснення адміністративного нагляду. У разі інформації, захищеної державною таємницею, або засекреченої зовнішньої інформації Кайтселійт має право додатково до зазначеного вище вимагати подання дозволу на державну таємницю відповідного рівня або сертифіката доступу до засекреченої зовнішньої інформації. [RT I, 13.03.2014, 4 - набув чинності 01.07.2014]

(9) Під час здійснення нагляду за зброєю Кайтселійту, майном Кайтселійту та державним майном, наданим у користування Кайтселійту, що перебувають у володінні члена Кайтселійту, за місцем проживання або місцезнаходженням члена Кайтселійту застосовуються заходи державного нагляду, встановлені главою 3 Закону про охорону правопорядку. [RT I, 13.03.2014, 4 - набув чинності 01.07.2014]

(10) Результат адміністративного нагляду перед прийняттям остаточного рішення подається для надання висновку начальнику Кайтселійту. [RT I, 13.03.2014, 4 - набув чинності 01.07.2014]

(11) У разі виявлення порушення в ході адміністративного нагляду відповідальний за сферу міністр або командувач Сил оборони має право зобов'язати начальника Кайтселійту привести діяльність Кайтселійту у відповідність до правових актів у визначений строк. Обов'язок, покладений на начальника Кайтселійту в ході адміністративного нагляду, є обов'язковим для виконання Кайтселійтом та членом Кайтселійту. [RT I, 13.03.2014, 4 - набув чинності 01.07.2014]

(1) За порушення вимог щодо поводження зі зброєю чи боєприпасами Кайтселійту або їх використання, встановлених § 42 цього закону, – карається штрафом до 300 штрафних одиниць або арештом.

(2) За те саме діяння, вчинене юридичною особою, – карається штрафом до 3200 євро.

(1) За носіння зброї та боєприпасів Кайтселійту в стані алкогольного сп'яніння або під впливом наркотичної чи психотропної речовини – карається штрафом до 200 штрафних одиниць або арештом.

(1) За носіння зброї чи боєприпасів Кайтселійту на публічному заході особою, до завдань якої не входить носіння зброї чи боєприпасів на публічному заході, – карається штрафом до 300 штрафних одиниць або арештом.

(1) До проступків, встановлених §§ 86–88 цього закону, застосовуються положення загальної частини Пенітенціарного кодексу та Кодексу провадження у справах про проступки.

(2) Позасудовим провадником проступків, встановлених § 86 цього закону, є Міністерство оборони.

(3) Позасудовим провадником проступків, встановлених §§ 87 і 88 цього закону, є Департамент поліції та прикордонної охорони.

(1) Особа, яка була членом Кайтселійту або спеціальної організації Кайтселійту до набрання чинності цим законом, вважається членом Кайтселійту відповідно до встановленого § 23 цього закону.

(2) 17-річний та молодший член Кайтселійту повинен для продовження членства в Кайтселійті подати письмову згоду свого батька/матері або опікуна протягом 60 днів від набрання чинності цим законом.

(3) У разі неподання згоди, встановленої частиною 2 цього параграфа, молодий член виключається з Кайтселійту.

(4) 17-річний та молодший громадянин іноземної держави та особа без громадянства, які були членами Кайтселійту або спеціальної організації до набрання чинності цим законом, виключаються з Кайтселійту при набранні чинності цим законом.

(1) Членство в Кайтселійті особи, яка була членом спеціальної організації Кайтселійту та підлягала виключенню з Кайтселійту на підставі частини 4 § 90 цього закону, вважається відновленим як молодого члена в молодіжній організації з 1 квітня 2013 року. [RT I, 06.03.2014, 2 - набув чинності 07.03.2014]

(1) Член Кайтселійту, який склав зброярський іспит до набрання чинності цим законом, при набранні чинності цим законом вважається таким, що пройшов навчання з поводження зі зброєю Кайтселійту та її використання.

(1) Документ, виданий дійсному члену Кайтселійту до набрання чинності цим законом, що підтверджує його право носити зазначену в ньому зброю, при набранні чинності цим законом вважається дозволом на зброю Кайтселійту.

(1) Дійсний член Кайтseliidu (Оборонного союзу), який на момент набрання чинності цим законом має дозвіл Кайтseliidu на зброю і не має дійсної довідки про стан здоров'я, повинен не пізніше 31 жовтня 2013 року подати Кайтseliidu дійсну довідку про стан здоров'я.

(2) У разі неподання дійсної довідки про стан здоров'я до встановленого частиною 1 цього параграфа строку чинність дозволу на зброю Кайтseliidu, наданого дійсному члену Кайтseliidu, вважається призупиненою з 1 листопада 2013 року.

[RT I, 29.06.2018, 3 - jõust. 01.07.2018]

(1) Особиста бойова зброя, придбана дійсним членом Кайтseliidu до набрання чинності цим законом, з набранням чинності цим законом вважається зброєю дійсного члена. [RT I, 29.06.2018, 3 - набув чинності 01.07.2018]

(1) Дисциплінарне стягнення, накладене на підставі Закону про дисциплінарну відповідальність Сил оборони, зберігає чинність після набрання чинності цим законом. Таке стягнення виконується і погашається згідно із законом, на підставі якого воно було накладене.

(1) На члена Кайтseliidu за дисциплінарний проступок, вчинений у період дії Закону про дисциплінарну відповідальність Сил оборони, може бути накладене передбачене цим законом дисциплінарне стягнення, якщо йому за цей проступок ще не було накладено стягнення, з урахуванням строків, установлених Законом про дисциплінарну відповідальність Сил оборони, який діяв на момент вчинення проступку.

(2) Дисциплінарне провадження, розпочате до набрання чинності цим законом, доводиться до завершення за порядком провадження, який діяв на момент початку провадження.

(1) У разі невинної інвалідизації члена Кайтseliidu під час виконання службового обов'язку до набрання чинності цим законом, якщо це спричинило часткову або повну втрату його працездатності, одноразова допомога виплачується в обсязі та порядку, встановлених законом, який діяв на момент прийняття відповідного рішення, якщо рішення було прийняте до набрання чинності цим законом.

(2) У разі невинної загибелі члена Кайтseliidu під час виконання службового обов'язку до набрання чинності цим законом особам, які перебували на його утриманні, виплачується одноразова допомога в обсязі та порядку, встановлених законом, який діяв на момент прийняття відповідного рішення, якщо рішення було прийняте до набрання чинності цим законом.

(3) Заява про призначення допомоги, подана до набрання чинності цим законом у зв'язку з невинною інвалідизацією або загибеллю члена Кайтseliidu, розглядається, а допомога призначається та виплачується в порядку та обсязі, які діяли досі.

(1) Члену Кайтseliidu, якому на підставі частини 1 § 63 цього закону, що діяв до 1 жовтня 2014 року, було виплачено першу частину одноразового відшкодування, виплачується друга частина одноразового відшкодування без урахування відновлення його працездатності.

(2) Члену Кайтseliidu, якому на підставі частини 2 § 63 цього закону, що діяв до 1 жовтня 2014 року, було виплачено першу частину одноразового відшкодування, виплачуються друга і третя частини одноразового відшкодування без урахування відновлення його працездатності.

(3) Члену Кайтseliidu, якому на підставі частини 2 § 63 цього закону, що діяв до 1 жовтня 2014 року, було виплачено першу і другу частини одноразового відшкодування, виплачується третя частина одноразового відшкодування без урахування відновлення його працездатності, а також додатково та сума другої частини, яку він отримав би, якби другу частину не було зменшено внаслідок відновлення його працездатності.

(4) Члену Кайтseliidu, якому на підставі частини 2 § 63 цього закону, що діяв до 1 жовтня 2014 року, було виплачено одноразове відшкодування трьома частинами, додатково виплачується та сума одноразового відшкодування, яку він отримав би, якби виплачувані частини одноразового відшкодування не було зменшено внаслідок відновлення його працездатності.

(5) Члену Кайтseliidu, якому не було виплачено частину, що підлягала виплаті на підставі частини 5 § 63 цього закону, що діяв до 1 жовтня 2014 року, у зв'язку з повним відновленням його працездатності, виплачується та частина одноразового відшкодування, яку він отримав би, якби його працездатність не відновилася повністю.

(6) Для отримання одноразового відшкодування, встановленого частинами 1–5 цього параграфа, особа повинна подати заяву до Міністерства оборони не пізніше 1 лютого 2015 року.

(7) У заяві слід зазначити, виплату якої частини бажає особа.

(8) Міністерство оборони приймає рішення про виплату відшкодування протягом 30 днів з дня отримання заяви.

(9) У разі відмови від відшкодування на підставі частини 4 § 66 цього закону встановлене цим параграфом відшкодування не виплачується. [RT I, 23.04.2014, 1 - набув чинності 01.10.2014]

(1) Для охоронця, у якого встановлено часткову непрацездатність на підставі Закону про державне пенсійне страхування, умова часткової працездатності, встановлена § 74 цього закону, вважається виконаною. Для охоронця, у якого встановлено повну непрацездатність на підставі Закону про державне пенсійне страхування, умова відсутньої працездатності, встановлена § 74 цього закону, вважається виконаною. [RT I, 13.12.2014, 1 - набув чинності 01.07.2016 (набрання чинності змінено - RT I, 17.12.2015, 1)]

(1) Розгляд справи, що перебуває на розгляді лікарської комісії Сил оборони станом на 31 березня 2023 року, з 1 квітня 2023 року продовжують Сили оборони. [RT I, 27.01.2023, 1 - набув чинності 01.04.2023]

(1) Член Кайтseliidu, який отримав ушкодження внаслідок виконання службового обов'язку, на підставі рішення лікарської комісії Сил оборони, прийнятого до 1 квітня 2023 року, має право клопотати про відшкодування на підставі редакції Закону про Кайтseliidu, що діяла до 1 квітня 2023 року. [RT I, 27.01.2023, 1 - набув чинності 01.04.2023]

(1) Нерухома річ, не повернена Кайтseliidu до набрання чинності цим законом, заміщується і відчужується Кайтseliidu в порядку, встановленому Законом про державне майно.

(2) Державне майно, передане у володіння та користування Кайтseliidu до 5 березня 1999 року, за винятком бойової зброї, боєприпасів та іншого військового спорядження, що перебувають у власності держави, відчужується безоплатно Кайтseliidu в порядку, встановленому Законом про державне майно.

(1) Повноваження особи, обраної членом колегіального органу згідно з порядком, що діяв до набрання чинності цим законом, зберігають чинність до обрання нового складу колегіального органу.

(2) Після набрання чинності цим законом проводяться вибори всіх колегіальних органів Оборонного союзу з розрахунком, щоб обраний член міг приступити до виконання повноважень не пізніше 1 липня 2013 року.

(3) На виборах членів центральних органів, що відбуваються після набрання чинності цим законом, усі виборні члени відповідного колегіального органу обираються одночасно.

(4) Перед виборами центральних органів, що відбуваються у 2014 році, зі складу кожного центрального органу має вибути одна третина членів, обраних у 2013 році після набрання чинності цим законом. Члени, які вибувають, визначаються жеребкуванням.

(5) Перед виборами центральних органів, що відбуваються у 2015 році, зі складу кожного центрального органу має вибути половина членів, обраних у 2013 році після набрання чинності цим законом. Члени, які вибувають, визначаються жеребкуванням.

(6) Обрання членів колегіального органу структурного підрозділу, строк їхніх повноважень та перехід встановлюються у внутрішньому регламенті, а підрозділу — відповідно у статуті або положенні підрозділу.

(1) Постанови Уряду Республіки та накази міністра оборони, видані на підставі Закону про Оборонний союз, що діяв до набрання чинності цим законом, зберігають чинність у частині, яка не суперечить встановленому цим законом, до визнання їх такими, що втратили чинність.

[Вилучено з цього тексту.]

[Вилучено з цього тексту.]

(1) Цей закон набуває чинності 1 квітня 2013 року.