Закон про рибальство

(1) Мета цього закону:

1) забезпечити охорону та ощадливе використання запасів риби і водних рослин, виходячи з міжнародно визнаних принципів відповідального рибальства;

2) забезпечити здатність до відновлення запасів риби і водних рослин та продуктивність водойм;

3) запобігати несприятливим змінам в екосистемі водойми.

(1) Цей закон діє на території Естонської Республіки та в економічній зоні з особливостями, що випливають із закону про економічну зону та правових актів Європейського Союзу (далі — ЄС).

(2) Цей закон не регулює рибництво та вилов у рибогосподарських спорудах, як-от ставки, садки та басейни.

(3) Цей закон регулює рибальство на водній акваторії поза юрисдикцією Естонської Республіки, якщо вилов здійснюється судном, що має естонський прапоровий документ, або якщо рибальство у передбаченому цим законом випадку здійснює підприємець, зареєстрований у комерційному реєстрі Естонської Республіки, настільки, наскільки правовий акт держави місцезнаходження місця вилову або міжнародний договір, що регулює рибальство у місці вилову, чи правовий акт ЄС не встановлює інакше.

(4) До адміністративного провадження, передбаченого цим законом, застосовується закон про адміністративне провадження з урахуванням особливостей, встановлених цим законом.

(1) Рибальство — це діяльність, метою якої є заволодіння рибою, річковою міногою та іншими круглоротими, річковим раком, креветковими та іншими десятиногими, кальмаром та іншими головоногими (далі всі разом — риба) шляхом їх вилову чи умертвіння, а також збирання водних рослин.

(2) Перебування із знаряддям лову на водоймі або в зоні обмежень її морського берега чи берега, за винятком перебування у споруді, призначеній для зберігання знарядь лову, або безпосередньо поблизу неї, а також проходження через заборонену зону, встановлену на водоймі на підставі цього закону, для досягнення місця вилову, прирівнюється до рибальства.

(3) Прилов — це потрапляння до знаряддя лову та вилов, поряд з особиною дозволеного до вилову виду риби, особини іншого виду риби або особини виду риби, забороненого до вилову в цей час, у цьому місці чи цим знаряддям лову, чи риби, що не досягла мінімального розміру.

(4) Збирання водної рослини — це вилов аґарику (Furcellaria lumbricalis) з моря.

(5) Рибалка — це фізична особа, яка безпосередньо ловить рибу або збирає водні рослини знаряддям професійного рибальства.

(6) Поводження у розумінні цього закону — це діяльність, пов'язана з виробництвом, переробкою, передачею, прийманням, зберіганням та транспортуванням риби.

(1) Риба, що перебуває у природній свободі, є безхазяйною.

(2) Право власності виловлювача на рибу виникає із заволодінням, якщо це не суперечить цьому закону та не порушує прав інших осіб.

(3) Аґарик у морі є власністю держави. Аґарик, викинутий на берег, є власністю власника нерухомої речі, розташованої на березі.

(1) Ловити рибу або збирати водні рослини можна на підставі права на рибальство.

(2) Залежно від використовуваних знарядь лову право на рибальство є:

1) правом вудильного лову;

2) правом аматорського рибальства;

3) правом професійного рибальства;

4) правом спеціального вилову.

(3) Право на рибальство виникає на підставах та в порядку, встановлених цим законом.

(1) За право на рибальство сплачується плата в порядку та у випадках, встановлених законом про плату за довкілля та правовими актами, прийнятими на його підставі, з урахуванням особливостей, що випливають із цього закону.

(1) Передбачені цим законом заяви, повідомлення та дані особа може подавати в електронній формі з цифровим підписом, або, якщо така можливість створена, то й іншим подібним безпечним способом, що дозволяє встановити особу, з урахуванням особливостей, встановлених цим законом або правовим актом, прийнятим на його підставі.

(2) Рішення, пов'язані з організацією професійного рибальства, зокрема з діями в реєстрі професійного рибальства, приймаються електронно. Якщо прийняття рішення в електронній формі неможливе з технічних причин, рішення видається на папері. [RT I, 09.11.2017, 1 - jõust. 01.12.2017]

(1) Органом, що координує діяльність державних органів контролю рибальства, зазначеним у частині 5 статті 5 Регламенту Ради (ЄС) № 1224/2009, яким запроваджується система контролю Співтовариства для забезпечення дотримання правил спільної політики рибальства, вносяться зміни до регламентів (ЄС) № 847/96, (ЄС) № 2371/2002, (ЄС) № 811/2004, (ЄС) № 768/2005, (ЄС) № 2115/2005, (ЄС) № 2166/2005, (ЄС) № 388/2006, (ЄС) № 509/2007, (ЄС) № 676/2007, (ЄС) № 1098/2007, (ЄС) № 1300/2008, (ЄС) № 1342/2008 та скасовуються регламенти (ЄЕС) № 2847/93, (ЄС) № 1627/94 і (ЄС) № 1966/2006 (ОВ L 343, 22.12.2009, с. 1–50), є Міністерство регіонального розвитку та сільського господарства. [RT I, 30.06.2023, 1 - jõust. 01.07.2023]

(2) Якщо відповідно до регламенту ЄС, що регулює рибальство, пов'язану з ним діяльність чи нагляд за рибальством, необхідно призначити уповноважений орган і це не зроблено цим законом, уповноважений орган призначає Уряд Республіки розпорядженням. [RT I, 30.06.2023, 1 - jõust. 01.07.2023]

(1) Правила рибальства, які встановлюють порядок рибальства на всіх водоймах, встановлює Уряд Республіки постановою.

(2) Правилами рибальства встановлюються:

1) заборонені періоди та зони рибальства, а також заборонені періоди утримання риби у водоймі після вилову;

2) мінімальні розміри риби та умови прилову, зокрема дозволені норми прилову;

3) вимоги та обмеження використання знарядь лову і засобів, призначених для утримання риби у водоймі після вилову, а також способів вилову;

4) перелік та опис знарядь лову;

5) вимоги до позначення та маркування знарядь лову і засобів, призначених для утримання риби у водоймі після вилову, зокрема за потреби вимоги до електронного маркування, та вимоги до визначення місцезнаходження цих засобів;

6) методику визначення частки видів риби та риби, що не досягла мінімального розміру, в улові.

(3) Вимоги та обмеження рибальства, що випливають із міжнародного договору, на водній акваторії поза юрисдикцією Естонської Республіки для судна з естонським свідоцтвом морського судна, якщо це не регулюється правовими актами ЄС чи міжнародними договорами, встановлює Уряд Республіки постановою.

(1) Забороняється ловити рибу, довжина якої менша за мінімальний розмір, встановлений правилами рибальства, за винятком умов прилову, встановлених правовим актом, прийнятим на підставі цього закону, або регламентом ЄС (далі — умови прилову).

(2) Забороняється ловити рибу в заборонений час, на забороненій території чи з нехтуванням можливості лову, встановлених цим законом або правовим актом, прийнятим на його підставі, або правовим актом ЄС, або на підставі міжнародного договору, за винятком спеціального цільового рибальства, дозволеного на підставі § 19 частини 4 цього закону (далі — спеціальний лов), або на умовах прилову. [RT I, 30.06.2017, 4 - набув чинності 10.07.2017]

(3) Забороняється збирати водні рослини засобом лову, не переліченим у цьому законі та не описаним у правилах рибальства, а також з нехтуванням можливості лову, встановленої правовим актом, прийнятим на підставі цього закону.

(4) Забороняється викидати назад у воду:

1) виловлену рибу, за винятком риби, виловленої під час аматорського лову вудковими знаряддями та вудкового лову, — тих видів, які зазначені в статті 15 частині 1 пунктах a, b і d Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1380/2013 про спільну політику рибальства, яким вносяться зміни до регламентів Ради (ЄС) № 1954/2003 і (ЄС) № 1224/2009 та скасовуються регламенти Ради (ЄС) № 2371/2002 і (ЄС) № 639/2004 та рішення Ради 2004/585/ЄС (ELT L 354, 28.12.2013, lk 22–61), у разі якщо частинами 5–7 зазначеної статті або правовими актами, прийнятими на їх підставі, не встановлено інше;

2) водну рослину та виловлену рибу виду, не зазначеного в пункті 1 цієї частини, якщо вона втратила життєздатність, за винятком риби, виловленої під час аматорського лову вудковими знаряддями та вудкового лову.

(5) Забороняється ловити рибу без використання засобів лову, засобом, не переліченим у цьому законі та не описаним у правилах рибальства, або засобом чи способом, забороненим згідно з цим законом або правовим актом, прийнятим на його підставі, а також способом, який спричиняє марну загибель риби та шкоду рибним запасам, як-от лов електрикою, отруйною та наркотичною речовиною, вогнепальною зброєю та вибуховим зарядом.

(6) Забороняється виготовлення, володіння, зберігання, відчуження, транспортування та використання засобу для лову риби електрикою (далі — засіб електролову), за винятком випадку, встановленого § 20 частиною 2 цього закону.

(7) Використання засобів та способів лову, не описаних у правилах рибальства, дозволяється з дозволу Міністерства регіонального розвитку та сільського господарства для здійснення спеціального лову. [RT I, 30.06.2023, 1 - набув чинності 01.07.2023]

(8) Забороняється:

1) продавати, купувати або переробляти рибу, виловлену з водойми в час, коли її лов заборонено, за винятком випадків, коли рибу виловлено під час спеціального лову з метою, встановленою § 57 закону про плату за довкілля, на умовах прилову або коли рибу купує фізична особа для власних потреб протягом однієї доби в кількості, зазначеній у статті 65 частині 2 регламенту Ради (ЄС) № 1224/2009; [RT I, 30.06.2023, 1 - набув чинності 01.07.2023]

2) продавати, купувати або переробляти рибу, меншу за мінімальний розмір, за винятком транспортування риби, меншої за мінімальний розмір, виловленої на умовах прилову;

3) продавати, купувати або переробляти рибу, походження якої не може бути підтверджене, за винятком випадку, коли рибу купує фізична особа для власних потреб протягом однієї доби в кількості, зазначеній у статті 65 частині 2 регламенту Ради (ЄС) № 1224/2009;

4) продавати або купувати рибу, виловлену під час аматорського рибальства або вудкового лову;

5) продавати або купувати рибу до її вивантаження чи доставлення на берег;

6) переробляти на водоймі або безпосередньо на її узбережжі чи березі рибу, виловлену під час аматорського рибальства або вудкового лову, якщо для цього виду риби на підставі § 9 частини 2 пункту 2 цього закону встановлено мінімальний розмір і переробка не дозволяє встановити довжину виловленої риби.

(9) Як виняток із пункту 2 частини 8 цього параграфа дозволяється купівля, продаж, транспортування та зберігання не для харчування людини риби, меншої за мінімальний розмір, виловленої під час спеціального лову з метою, встановленою § 57 закону про плату за довкілля, а також виловленої з моря риби, меншої за мінімальний розмір, що належить до виду, зазначеного в пункті 1 частини 4 цього параграфа.

(10) Забороняється надавати допомогу тим суднам, перевантажувати з них рибу в морі або брати участь у спільній рибальській діяльності з тими суднами, які згідно зі статтями 27 і 30 регламенту Ради (ЄС) № 1005/2008, яким створюється система Співтовариства для запобігання, стримування та припинення незаконного, непідзвітного та нерегульованого рибальства та вносяться зміни до регламентів (ЄЕС) № 2847/93, (ЄС) № 1936/2001 і (ЄС) № 601/2004 та скасовуються регламенти (ЄС) № 1093/94 і (ЄС) № 1447/1999 (ELT L 286, 29.10.2008, lk 1–32), внесені до переліку ЄС суден, що займаються незаконним, непідзвітним та нерегульованим рибальством.

(11) Підприємцю, зареєстрованому в комерційному реєстрі Естонської Республіки, забороняється використовувати для рибальства судно, яке згідно зі статтями 27 і 30 регламенту Ради (ЄС) № 1005/2008 внесене до переліку ЄС суден, що займаються незаконним, непідзвітним та нерегульованим рибальством.

(12) Особі, яка має дозвіл на професійне рибальство, забороняється продавати виловлену нею рибу безпосередньо фізичній особі для її власних потреб протягом однієї доби в кількості більшій, ніж встановлює стаття 65 частина 2 регламенту Ради (ЄС) № 1224/2009.

(1) Обмеження рибальства встановлюється за пропозицією установи з охорони риби або наукової установи на підставі наукових досліджень і статистичних даних, пов'язаних з рибальством. Пропозиція установи з охорони риби або наукової установи не потрібна, якщо обмеження вилову випливає з міжнародного договору чи правового акта ЄС або його встановила на підставі міжнародного договору міжнародна організація, що регулює рибальство.

(2) У разі загрози рибним запасам тимчасові обмеження вилову встановлює міністр, відповідальний за сферу, постановою. ↗

(3) Як виняток із передбаченого в частині 2 цього параграфа, під час нересту риб або для захисту риб, які не досягли статевої зрілості, міністр, відповідальний за сферу, може розпорядженням тимчасово встановити заборонні періоди рибальства за видами риб або знаряддями лову. Розпорядження оприлюднюється в «Ametlikud Teadaanded» (Офіційних повідомленнях) і набуває чинності наступного дня після опублікування, якщо в розпорядженні не передбачено пізнішого строку набуття чинності. Розпорядження також невідкладно оприлюднюється на вебсайті міністерства, а інформація про тимчасові обмеження вилову передається електронними засобами галузевим об'єднанням, що об'єднують осіб, які займаються професійним рибальством.

(4) Як виняток із передбаченого в частині 2 цього параграфа, якщо Європейська Комісія відповідно до статті 104 частини 1 регламенту Ради (ЄС) № 1224/2009 тимчасово закриває рибальство і виникає потреба встановити в Естонії тимчасове обмеження рибальства, відповідне обмеження вилову може встановити міністр, відповідальний за сферу, розпорядженням. Розпорядження оприлюднюється в «Ametlikud Teadaanded» (Офіційних повідомленнях) і набуває чинності наступного дня після опублікування, якщо в розпорядженні не передбачено пізнішого строку набуття чинності. Розпорядження також невідкладно оприлюднюється на вебсайті міністерства, а інформація про тимчасове обмеження вилову надсилається електронними засобами галузевим об'єднанням, що об'єднують осіб, які займаються професійним рибальством.

(5) Якщо з міжнародного договору випливає потреба неодноразово або тимчасово змінювати вимоги щодо рибальства, Уряд Республіки може делегувати це право міністрові, відповідальному за сферу. ↗

(6) Міністр, відповідальний за сферу, може постановою заборонити вивантаження, перевантаження в морі, зберігання на борту або прийняття певного виду риби, якщо вилов цього виду риби заборонено.

(7) Якщо відповідно до регламенту ЄС потрібно визначити порти, у яких дозволено вивантажувати або перевантажувати рибу із судна, їх встановлює міністр, відповідальний за сферу, постановою. ↗

(8) Якщо відповідно до правових актів ЄС перевантаження, прийняття, оброблення риби в морі, спільне рибальство кількох суден або вивантаження можуть здійснюватися лише на підставі дозволу, орган, що видає дозвіл, визначає Уряд Республіки постановою.

(9) Уряд Республіки або уповноважений на це міністр може за потреби встановити постановою порядок видачі дозволу, зазначеного в частині 8 цього параграфа, та форму дозволу.

(1) Особа, яка займається рибальством, повинна мати при собі під час спеціального вилову та любительського рибальства документ, що підтверджує право на рибальство. Особа, яка займається рибальством на підставі рибальської ліцензії рибалки, повинна мати при собі під час рибальства документ, що посвідчує особу. Особа, яка займається рибальством, зобов'язана на вимогу особи, що здійснює державний нагляд, пред'явити зазначений у цій частині документ. [RT I, 09.11.2017, 1 - jõust. 01.12.2017]

(2) Під час спеціального вилову, а також у разі, якщо право на любительське рибальство набуто шляхом сплати за право на любительське рибальство, зокрема за рибальську картку, право на вилов підтверджує документ, що посвідчує особу рибалки. [RT I, 30.06.2017, 4 - jõust. 01.01.2018]

(3) Якщо на документі, зазначеному в § 28 частині 3 цього закону, немає фотографії, під час вилову необхідно мати при собі також документ, що посвідчує особу.

(4) У разі знімання з лову знарядь лову, зазначених у § 23 частині 1 пунктах 4 і 5 цього закону, якщо особа, яка набула право на любительське рибальство, захворіла, право на рибальство підтверджує письмове доручення особи, яка набула це право, і документ, що посвідчує особу, уповноважену знімати знаряддя лову з лову.

(5) Вимоги до доручення, зазначеного в частині 4 цього параграфа, та порядок повідомлення про доручення встановлює міністр, відповідальний за сферу, постановою. ↗

(6) Якщо ЄС, держава чи міжнародна організація, що регулює рибальство, вимагає, щоб особа, яка займається рибальством, мала при собі під час професійного рибальства документ, що підтверджує право на рибальство, виданий Естонською Республікою, ця особа повинна мати при собі паперову копію рибальської ліцензії. [RT I, 09.11.2017, 1 - jõust. 01.12.2017]

(1) Документом, що підтверджує походження риби, виловленої під час любительського рибальства, вважається документ, що посвідчує особу рибалки-любителя, або документ, зазначений у § 28 частині 3 цього закону.

(2) Документом, що підтверджує походження риби та водної рослини, виловлених під час промислового рибальства, вважається повідомлення про продаж (далі — квитанція першого закупу), декларація вивантаження, риболовний журнал риболовного судна разом з дозволом на промисел риболовного судна або журнал прибережного лову разом з дозволом на промисел рибалки, декларація перебирання риби чи водної рослини, тобто декларація передавання, або перевізний документ на рибу чи водну рослину, тобто транспортний документ.

(3) Документом, що підтверджує походження риби, виловленої під час спеціального лову, вважається документ, що посвідчує особу власника дозволу чи внесеного до дозволу рибалки, або квитанція першого закупу. [RT I, 30.06.2017, 4 - jõust. 01.01.2018]

(4) У разі вивантаження з риболовного судна третьої країни документом, що підтверджує походження риби, вважається документ портового державного контролю відповідно до статей 63b або 63c регламенту Ради (ЄС) № 1386/2007, яким встановлюються заходи збереження та застосування, чинні в зоні регулювання Організації рибальства Північно-Західної Атлантики (ОВ L 318, 05.12.2007, с. 1–58), або відповідно до статей 12 і 13 виконавчого регламенту Комісії (ЄС) № 433/2012, яким встановлюються детальні правила застосування регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1236/2010, що запроваджує систему контролю та застосування, чинну в зоні, охопленій Конвенцією про майбутнє багатостороннє співробітництво в галузі рибальства у Північно-Східній Атлантиці (ОВ L 136, 25.05.2012, с. 41–93), якщо держава прапора риболовного судна його підтвердила, попереднє повідомлення, зазначене у статті 6 регламенту Ради (ЄС) № 1005/2008, декларація вивантаження або перевантаження, зазначена у статті 8, а також сертифікат вилову, зазначений у статті 12.

(5) У разі імпорту та реекспорту риби документом, що підтверджує походження риби, вважається сертифікат вилову, зазначений у статті 12 регламенту Ради (ЄС) № 1005/2008.

(6) Зазначена в цьому параграфі вимога підтвердження походження риби не поширюється на рибу, куплену фізичною особою для власного споживання протягом однієї доби в кількості, встановленій у статті 65 частині 2 регламенту Ради (ЄС) № 1224/2009, та на рибу, виловлену вудкою.

(7) Копію квитанції першого закупу риби чи водної рослини покупець риби чи водної рослини зобов'язаний передати кожному наступному покупцеві, який закуповує рибу чи водну рослину з комерційною метою. Якщо риба чи водна рослина продається кількома партіями, копія квитанції першого закупу передається кожному покупцеві риби чи водної рослини із зазначенням у копії квитанції першого закупу переданої кількості риби чи водної рослини, дати передавання та способу подання переданої риби, а також даних про транспортний засіб продавця та водія.

(8) Документ, що підтверджує походження риби та водної рослини, повинен бути в місці поводження та продажу, і особа, що поводиться з рибою та водною рослиною, та продавець зобов'язані пред'явити його на вимогу особи, яка здійснює державний нагляд.

(1) Компетентним органом відповідно до статті 16 частини 3 та статті 39 частини 4 регламенту Ради (ЄС) № 1005/2008, а також контактним органом відповідно до статті 39 частини 1 регламенту Комісії (ЄС) № 1010/2009, яким встановлюються детальні правила застосування регламенту Ради (ЄС) № 1005/2008 (яким створюється система Спільноти для запобігання, стримування та припинення незаконного, непідзвітного й нерегульованого рибальства) (ОВ L 280, 27.10.2009, с. 5–41), є Міністерство регіонального розвитку та сільського господарства. [RT I, 30.06.2023, 1 - jõust. 01.07.2023]

(2) Сертифікат вилову риби, виловленої в морі, та виготовленого з неї рибного продукту (далі — продукт рибальства) подається у разі експорту продукту рибальства, зазначеного у статті 15 частині 1 регламенту Ради (ЄС) № 1005/2008, на підтвердження до Управління сільського господарства та продовольства, а у разі реекспорту продукту рибальства, зазначеного у статті 21 частинах 1 і 2, — до Податково-митного управління щонайменше за три робочі дні до передбачуваного експорту чи реекспорту продукту рибальства. [RT I, 01.07.2020, 1 - jõust. 01.01.2021]

(3) Витрати, пов'язані з поводженням із продуктом рибальства, спричиненим відмовою в імпорті, зазначеною у статті 18 регламенту Ради (ЄС) № 1005/2008, покриває імпортер.

[RT I, 09.11.2017, 1 - jõust. 01.12.2017]

(1) Першим закупом риби та водної рослини може займатися внесений до комерційного реєстру підприємець, якому надано дозвіл на діяльність з поводження з харчовими продуктами чи кормами або який подав повідомлення про господарську діяльність щодо поводження з харчовими продуктами чи кормами.

(2) Першим закупом риби та водної рослини не може займатися підприємець, якому призначено покарання за порушення вимог щодо купівлі чи продажу риби або водної рослини, дані про яке не видалені з реєстру покарань (далі — чинне покарання).

(3) Першим закупом риби не вважається купівля риби протягом однієї доби для власного споживання в кількості, встановленій у статті 65 частині 2 регламенту Ради (ЄС) № 1224/2009.

(4) Міністерство регіонального розвитку та сільського господарства оприлюднює середні закупівельні ціни на рибу за попередній рік у розрізі видів риби у виданні «Ametlikud Teadaanded» та на своєму вебсайті щороку до 31 січня. Під час обчислення вартості риби, виловленої в період з 1 до 31 січня, за основу беруться останні оприлюднені середні по Естонії ціни першого закупу риби. [RT I, 30.06.2023, 1 - jõust. 01.07.2023]

(1) Під час ввезення до Естонської Республіки та зариблення водойми видом риби чи іншим видом водного організму, який природно не трапляється в Естонії, або його заплідненою ікрою керуються умовами, встановленими законом про охорону природи.

(2) Вид риби, який природно трапляється в Естонії, або його запліднену ікру дозволяється зариблювати у водойму лише за дозволом Управління довкілля.

(3) Вимоги, що подаються до заяви про зариблення водойми рибою, яка природно трапляється в Естонії, чи заплідненою ікрою, а також порядок надання дозволу на зариблення та порядок зариблення встановлює міністр, відповідальний за галузь, своїм розпорядженням. ↗

(1) Кожен на публічній та публічно використовуваній водоймі може безоплатно й без оформлення права на лов ловити рибу однією простою ручною вудкою, дотримуючись обмежень, установлених цим законом та встановленим на його підставі правовим актом.

(2) За дозволом власника нерухомої речі однією простою ручною вудкою дозволяється ловити рибу:

1) на водоймі, що перебуває у приватній власності та не визначена як публічно використовувана;

2) на нерухомій речі чи її частині, затопленій внутрішньою водоймою.

(1) У водоймі, що перебуває у приватній власності та не визначена як загальнодоступна, дозволено ловити рибу з урахуванням обмежень щодо знарядь лову, часу лову та дозволених до вилову видів риб, установлених на підставі § 9 частини 1 та § 11 частин 1–3 і 5 цього закону, а також дотримуючись положень § 37 частини 7 Закону про загальну частину кодексу довкілля.

(2) Для рибальства знаряддям промислового лову у водоймі, що перебуває у приватній власності та не визначена як загальнодоступна, власник водойми повинен подати заяву на отримання дозволу на промисловий лов, який Департамент сільського господарства та продовольства видає безоплатно на строк до одного календарного року, не враховуючи умов видачі дозволу на промисловий лов, встановлених у § 42 цього закону. [RT I, 01.07.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(3) У водоймі, що перебуває у приватній власності та не визначена як загальнодоступна і розташована в межах кількох нерухомих речей, власники цих нерухомих речей організовують рибальство за домовленістю.

(4) Можливості, передбачені частинами 1–3 цього параграфа та пунктом 1 частини 2 § 22 цього закону, не застосовуються до лову ставним сітним знаряддям на загатному озері. [RT I, 17.03.2015, 1 - набув чинності 01.01.2016]

(1) Спеціальний лов здійснюється щонайменше з однією з таких цілей:

1) екологічні дослідження;

2) збирання ікри риб, необхідної для виробництва зарибку (посадкового матеріалу);

3) вилов плідників;

4) збирання гіпофізів;

5) переселення риб;

6) запобігання загибелі риб або поліпшення екосистеми водойми.

(2) Крім передбаченого в частині 1 цього параграфа, Міністерство регіональних справ і сільського господарства може оцінювати як спеціальний лов також рибальство, що відбувається в рамках аматорських рибальських змагань, або рибальство, яке з метою навчальної практики організовують школи, у затвердженій навчальній програмі яких передбачена практика з рибальства. [RT I, 30.06.2023, 1 - набув чинності 01.07.2023]

(3) Оцінюючи рибальство як спеціальний лов, Міністерство регіональних справ і сільського господарства щодо виловлюваних видів риб враховує: [RT I, 30.06.2023, 1 - набув чинності 01.07.2023]

1) обмеження, що випливають із міжнародного права або права ЄС;

2) обґрунтованість лову, а на аматорських рибальських змаганнях — також обсяг лову та те, чи можливо досягти мети лову в інший спосіб.

(4) Міністерство регіональних справ і сільського господарства може під час спеціального лову, за винятком рибальства, що відбувається в рамках аматорських рибальських змагань або організовується з метою навчальної практики, дозволити використання знаряддя чи способу лову, відмінного від дозволеного цим законом та встановленим на його підставі правовим актом, спеціальний лов у заборонений час або в забороненому місці, а також спеціальний лов забороненого виду риб. [RT I, 30.06.2023, 1 - набув чинності 01.07.2023]

(1) Право на спеціальний лов надає дозвіл на спеціальний лов на визначених у ньому умовах і визначеним знаряддям.

(2) Під час спеціального лову, що здійснюється з метою екологічних досліджень, можна використовувати електроловне знаряддя, яке внесене до бази даних наукового та аматорського рибальства і на використання якого видано посвідчення. [RT I, 09.11.2017, 1 - набув чинності 01.12.2017]

(3) Дозвіл на спеціальний лов і посвідчення на використання електроловного знаряддя Міністерство регіональних справ і сільського господарства видає в електронній формі. Якщо особа зазначає в заяві, що бажає отримати дозвіл або посвідчення на папері, його видають на папері. Міністерство регіональних справ і сільського господарства вносить дані дозволу та посвідчення до бази даних наукового та аматорського рибальства. [RT I, 30.06.2023, 1 - набув чинності 01.07.2023]

(4) Заява на дозвіл на спеціальний лов вважається обґрунтованою, якщо:

1) вона відповідає програмі екологічного дослідження, яка є підставою для подання заяви;

2) вона відповідає щонайменше одній із цілей спеціального лову, зазначених у частинах 1 і 2 § 19 цього закону;

3) зазначені в ній умови лову та компетентність рибалки забезпечують досягнення мети лову у спосіб, що найменше впливає на рибні запаси.

(5) Форму дозволу на спеціальний лов, додаткові умови, порядок розгляду заяви на дозвіл, видачі дозволу та визнання дозволу недійсним, а також порядок клопотання про використання електроловного знаряддя, видачі посвідчення та визнання посвідчення недійсним установлює постановою відповідальний за цю сферу міністр.

(6) Якщо щодо лову, який здійснюється на підставі дозволу на спеціальний лов, необхідно подавати дані про лов, у дозволі на спеціальний лов зазначається обов’язок подання даних про лов.

(1) У видачі дозволу на спеціальний лов відмовляють, якщо наявна щонайменше одна з таких підстав:

1) заявник надав у заяві неправдиві дані;

2) орган, що видає дозвіл, повідомив заявника про наявні в заяві недоліки, і недоліки не було усунуто протягом наданого для їх усунення строку;

3) заявник не сплатив у строк плату за право рибальства за право спеціального лову, якщо сплата плати є обов’язковою;

4) заявник або внесений до заяви рибалка має чинне покарання за порушення вимог рибальства чи пов’язаних з ним вимог;

5) заява не є обґрунтованою.

(2) Дозвіл на спеціальний лов визнають недійсним, якщо наявна щонайменше одна з таких підстав:

1) власник дозволу або внесений до дозволу рибалка порушив умови дозволу;

2) власник дозволу або внесений до дозволу рибалка має чинне покарання за порушення вимог рибальства чи пов’язаних з ним вимог.

(1) Кожен на підставі рибальської картки або в разі сплати за право аматорського рибальства може ловити рибу знаряддям аматорського рибальства в публічній та в загальнодоступній водоймі, дотримуючись обмежень, установлених цим законом або встановленим на його підставі правовим актом.

(2) З дозволу власника нерухомої речі знаряддям аматорського рибальства можна ловити рибу:

1) у водоймі, що перебуває у приватній власності та не визначена як загальнодоступна;

2) на нерухомій речі або її частині, затопленій із внутрішньої водойми.

(1) Знаряддями аматорського рибальства є:

1) спінінг, доріжка, сикуті, нахлист, донна вудка, тобто крунда чи тонка, унд, ручна вудка та більш ніж одна проста ручна вудка, яку одночасно використовує одна особа;

2) гарпунна рушниця та гарпун;

3) вудка для салаки;

4) зяброва сітка, а на Чудському, Теплому та Псковському озерах — берегова сітка; [RT I, 30.06.2017, 4 - набув чинності 10.07.2017]

5) переміт, що складається не більш ніж зі 100 гачків;

6) куурітс;

7) лійв;

8) рачниця та верша для раків;

9) кадіска.

(2) Постійному мешканцю в значенні, встановленому пунктом 6 § 2 Закону про малі острови з постійним населенням (далі — постійний мешканець малого острова), дозволено використовувати переміт, що складається не більш ніж із 300 гачків.

(3) Знаряддя аматорського рибальства під час лову повинне перебувати під наглядом власника знаряддя, щоб уможливити встановлення його власника на водоймі або на її березі. Ця вимога не застосовується до лову зябровою сіткою, вершею для раків, переметом і кадіскою, які повинні бути позначені відповідно до вимог, установлених на підставі пункту 5 частини 2 § 9 цього закону.

(1) Вудку на салаку дозволяється використовувати лише під час любительського рибальства на морі.

(2) Під час любительського рибальства заборонено використовувати одночасно більше ніж три однакові чи різні за видом знаряддя лову, за винятком доріжки, рачниці та верші для раків, якщо цей закон не встановлює інакше.

(3) Під час любительського рибальства знаряддями лову, зазначеними в пунктах 4–7 частини 1 та в частині 2 § 23 цього закону, діють ті самі обмеження, що встановлені на підставі частини 1 § 9 та частин 2–5 § 11 цього закону для промислового рибальства тими самими знаряддями лову.

(1) Право на любительське рибальство засвідчує:

1) сплата за право на любительське рибальство;

2) рибальська картка у випадках, встановлених § 29 цього закону.

(2) У випадку, встановленому пунктом 1 частини 1 цього параграфа, право на любительське рибальство виникає через одну годину після сплати за нього або з іншої дати, визначеної при сплаті, яка не може бути ранішою за дату сплати за право на любительське рибальство та пізнішою ніж 30 днів від дати сплати за право на любительське рибальство.

(3) У випадку, встановленому пунктом 2 частини 1 цього параграфа, право на любительське рибальство виникає:

1) у разі подання заяви на рибальську картку через електронний канал, що дає змогу однозначно ідентифікувати особу (далі — електронний канал), — з дати початку чинності, зазначеної на рибальській картці, але не раніше ніж через одну годину після сплати за право на любительське рибальство;

2) у разі подання заяви на рибальську картку безпосередньо через особу, яка видає дозвіл, — з дати початку чинності, зазначеної на рибальській картці, яка не може бути ранішою за час видачі рибальської картки.

(4) Якщо рибальська картка дозволяє використання різних можливостей лову в різний час, право на любительське рибальство виникає у дату, зазначену на картці.

(5) У разі сплати за право на любительське рибальство, зокрема за право на рибальство на підставі рибальської картки, платежем, здійсненим з мобільного телефону, право на любительське рибальство виникає через одну годину після отримання коротким повідомленням підтвердження про надання права на лов, зокрема про видачу рибальської картки. Коротке повідомлення, що підтверджує сплату та видачу рибальської картки, надсилається на той самий номер мобільного телефону, з якого було здійснено сплату.

(6) Право на любительське рибальство діє протягом часу, зазначеного на рибальській картці, але не довше ніж один календарний рік. Після сплати за право на любительське рибальство, якщо рибальська картка не вимагається, право на любительське рибальство виникає на строк до одного року.

(7) Порядок сплати за право на любительське рибальство та перевірки сплати встановлює міністр, відповідальний за цю сферу, постановою.

(1) Рибальську картку видає Департамент навколишнього середовища.

(2) Постійному мешканцю малого острова рибальську картку для лову на водній території, що оточує малий острів за місцем його проживання, видає одиниця місцевого самоврядування в межах кількості дозволених знарядь лову, встановленої на підставі частини 7 § 29 цього закону.

(3) Рибальська картка — це електронний документ у базі даних наукового та любительського рибальства, і на ній зазначаються особа, яка видала картку, час видачі та чинності картки, район лову, особистий код або ім'я та дата народження власника права на рибальство, а за потреби — номер документа, що посвідчує особу, дозволені до використання знаряддя лову, їхня кількість та кількість дозволених до вилову особин виду риби. [RT I, 09.11.2017, 1 - jõust. 01.12.2017]

(4) Рибальська картка видається на підставі відповідної заяви, поданої через електронний канал або безпосередньо особі, яка видає дозвіл.

(5) Рибальська картка видається після сплати за рибальську картку.

(6) У разі подання заяви на рибальську картку через електронний канал плата вноситься одразу при поданні заяви.

(7) У разі подання заяви на рибальську картку безпосередньо особі, яка видає дозвіл, плата вноситься протягом десяти днів після рішення особи, яка видає рибальську картку, про її видачу. Інакше рішення про видачу рибальської картки втрачає чинність.

(8) Порядок подання заяви на рибальську картку, її видачі та призупинення, строки, способи подання заяви та дані, що зазначаються в заяві, а також форму заяви, що подається безпосередньо особі, яка видає дозвіл, встановлює міністр, відповідальний за цю сферу, постановою. [RT I, 06.07.2018, 1 - jõust. 01.01.2019]

[RT I, 06.07.2018, 1 - набув чинності 01.01.2019]

(1) У видачі картки рибалки відмовляють, якщо наявна щонайменше одна з таких обставин:

1) заявник на отримання картки рибалки має більш ніж одне чинне покарання за вчинення проступку, передбаченого цим законом, або чинне покарання за злочин, застосоване у зв'язку з тяжким порушенням вимог до рибальства, зазначених у § 71 частині 2 цього закону; [RT I, 30.06.2017, 4 - набув чинності 01.01.2018]

2) встановлені на підставі § 29 цього закону обмеження не дозволяють видати картку рибалки на запитаних умовах;

3) щодо заявника на отримання картки рибалки набула чинності ухвала суду, винесена на підставі § 177² частини 1 пункту 5 та частини 2 Кодексу виконавчого провадження; [RT I, 17.03.2015, 1 - набув чинності 01.03.2016]

3¹) адміністративний суд на підставі заяви, передбаченої § 33¹ частиною 5 або § 71¹ частиною 5 Закону про службу в силах оборони, надав дозвіл відмовити заявнику у видачі картки рибалки; [RT I, 06.07.2018, 1 - набув чинності 01.01.2019]

4) заявник на отримання картки рибалки у році, що передував поданню заяви, не подав у встановлений на підставі § 61 частини 12 цього закону строк необхідні дані про вилов. [RT I, 30.06.2017, 4 - набув чинності 01.01.2018]

(2) Чинність картки рибалки особи зупиняється, і у її видачі відмовляють, якщо щодо особи набула чинності ухвала суду, винесена на підставі § 177² частини 1 пункту 5 та частини 2 Кодексу виконавчого провадження. [RT I, 17.03.2015, 1 - набув чинності 01.03.2016]

(2¹) Чинність картки рибалки особи призупиняється, якщо адміністративний суд на підставі заяви, передбаченої § 33¹ частиною 5 або § 71¹ частиною 5 Закону про службу в силах оборони, надав для цього дозвіл. Чинність картки рибалки призупиняється рішенням особи, що видала картку. Приймаючи рішення, особа, що видала картку, керується даними, зібраними Департаментом оборонних ресурсів, Силами оборони або судом під час заслуховування особи, якщо отримання додаткових даних не є необхідним. [RT I, 06.07.2018, 1 - набув чинності 01.01.2019]

(3) У випадку, зазначеному в частині 2 цього параграфа, зупинення чинності картки рибалки та відмова у її видачі припиняються, якщо щодо особи набуває чинності ухвала суду, винесена на підставі § 177⁵ частини 1 Кодексу виконавчого провадження. [RT I, 17.03.2015, 1 - набув чинності 01.03.2016]

(3¹) Особа, що видає картку рибалки, у випадку, зазначеному в частині 2¹ цього параграфа, припиняє призупинення чинності картки рибалки, а у випадку, зазначеному в пункті 3¹ частини 1 цього параграфа, — відмову у її видачі, якщо підстави для призупинення та відмови відпали і Департамент оборонних ресурсів або Сили оборони повідомили про це особу, що видає картку, та якщо з ухвали адміністративного суду не випливає інше. [RT I, 06.07.2018, 1 - набув чинності 01.01.2019]

(4) Якщо заяву на отримання картки рибалки подано через електронний канал, зокрема за допомогою мобільного телефону, про рішення про відмову у видачі картки рибалки повідомляють у тому самому електронному середовищі, в якому було подано заяву.

(5) Рішення щодо чинності картки рибалки невідкладно вручається власнику картки у спосіб, передбачений частиною 4 цього параграфа, або оприлюднюється у виданні «Офіційні повідомлення» (Ametlikud Teadaanded), якщо рішення неможливо вручити в інший спосіб. Рішення вважається врученим публічно, якщо минуло десять днів від дня його опублікування в «Офіційних повідомленнях» або якщо особа підтверджує отримання повідомлення в інформаційній системі «Офіційні повідомлення». [RT I, 06.07.2018, 1 - набув чинності 01.01.2019]

(1) У розумінні цього закону пільговою особою вважається дитина дошкільного віку, учень віком до 16 років, пенсіонер, особа, незаконно репресована або прирівняна до репресованої, особа з інвалідністю, а також особа з частковою або відсутньою працездатністю. [RT I, 17.12.2015, 1 - набув чинності 01.07.2016]

(2) Пільгові особи можуть ловити рибу знаряддям любительського рибальства без сплати за право вилову, за винятком вилову риби на підставі картки рибалки.

(3) Пільгова особа, за винятком дитини дошкільного віку, під час любительського рибальства повинна мати при собі документ, що підтверджує пільгу, а саме:

1) в учня віком до 16 років — учнівський квиток;

2) у пенсіонера — пенсійне посвідчення;

3) в особи, незаконно репресованої, та особи, прирівняної до репресованої, — посвідчення репресованого;

4) в особи з інвалідністю — документ, що підтверджує ступінь тяжкості та тривалість інвалідності;

5) в особи з частковою або відсутньою працездатністю — документ, що підтверджує часткову або відсутню працездатність. [RT I, 17.12.2015, 1 - набув чинності 01.07.2016]

(1) Міністр, відповідальний за сферу, має право з метою охорони рибних запасів встановлювати райони, де:

1) застосовуються обмеження щодо кількості осіб, які ловлять рибу, та знарядь лову, часу лову або видів риби, що виловлюється;

2) дозволяється використовувати знаряддя лову, зазначені в пунктах 4–9 частини 1 § 23 цього закону, у межах встановленої граничної кількості та в час лову.

(2) У районах, зазначених у частині 1 цього параграфа, документом, що підтверджує право на любительське рибальство, є рибальська карта.

(3) Кількість риби, яку дозволено виловити за одну добу за штуками або вагою, може обмежити міністр, відповідальний за сферу, постановою. ↗

(4) На підставі однієї рибальської карти на водоймі, де встановлено граничну кількість рибальських карт, дозволяється використовувати:

1) одну ставну сіть на морі незалежно від глибини або на внутрішній чи прикордонній водоймі або її частині, а також до трьох кадискасів і один ярус, що складається з не більш як 100 гачків, на морі до ізобати 20 метрів або на внутрішній чи прикордонній водоймі або її частині;

2) один лійв або один куурітс на внутрішній водоймі;

3) до п'яти ракових сачків або ракових верш під час лову раків.

(5) Особі, за винятком постійного мешканця малого острова, для рибальства однією ставною сіттю, до трьох кадискасів, одним ярусом, що складається з не більш як 100 гачків, одним лійвом або одним куурітсом у межах граничної кількості, встановленої для цього району, видається одна рибальська карта. Для лову до п'яти раковими сачками або п'ятьма раковими вершами в межах граничної кількості, встановленої для одного району, рибальська карта видається на строк до трьох діб. Якщо в повіті граничну кількість встановлено більш ніж в одному районі, орган, що видає рибальську карту, може зазначити в одній рибальській карті знаряддя лову, дозволені для використання в різних районах того самого повіту.

(6) Постійний мешканець малого острова на підставі однієї рибальської карти може використовувати на морі до трьох ставних сітей незалежно від глибини, а також до трьох кадискасів і один ярус, що складається з не більш як 300 гачків, до ізобати 20 метрів. На Чудському озері постійний мешканець малого острова на підставі однієї рибальської карти може використовувати до трьох ставних сітей, а також до трьох кадискасів і один ярус, що складається з не більш як 300 гачків, на водній акваторії шириною один кілометр навколо острова за місцем його проживання. Постійному мешканцю малого острова для рибальства зазначеними вище знаряддями видається одна рибальська карта в межах граничної кількості, встановленої для водної акваторії навколо острова за місцем його проживання.

(7) Райони, зазначені в частині 1 цього параграфа, та обмеження, що застосовуються в них, а також граничну кількість рибальських карт, що видаються на підставі заяв, які надходять через електронний канал та безпосередньо до Департаменту довкілля, так само як і кількість знарядь лову, дозволених для використання на водній акваторії навколо малих островів з постійним населенням, встановлює міністр, відповідальний за сферу, постановою. ↗

(8) Підставою для визначення граничної кількості рибальських карт, що видаються на підставі заяв, які надходять через електронний канал та безпосередньо до Департаменту довкілля, є співвідношення кількості заяв, що надійшли попереднього року через електронний канал та безпосередньо до Департаменту довкілля.

(1) Реєстр наукового та любительського рибальства (далі також реєстр) — це реєстр, метою якого є спрощення подання та розгляду заяв про видачу дозволів на спеціальний лов, любительське рибальство та зариблення, подання звітності, виконання інших пов'язаних з дозволами обов'язків, а також збереження, використання та доступність зібраних даних.

(2) У реєстрі наукового та любительського рибальства містяться:

1) дані про сплату за право на любительське рибальство;

2) рибальська карта та дані про її запитування;

3) дані, що подаються про любительське рибальство;

4) дані про дозвіл на спеціальний лов та про його запитування;

5) дані, що подаються про спеціальний лов;

6) дані про використання електроловних знарядь;

7) дані про зариблення водойми видом риби, що природно трапляється в Естонії, або її заплідненою ікрою;

8) звіти сектору рибальства та аквакультури.

(3) Відповідальним обробником реєстру є Міністерство регіонального розвитку та сільського господарства. Уповноважений обробник реєстру визначається в положенні про реєстр. [RT I, 30.06.2023, 1 - набув чинності 01.07.2023]

(4) Реєстр наукового та любительського рибальства засновує та положення про нього встановлює міністр, відповідальний за сферу, постановою. [RT I, 09.11.2017, 1 - набув чинності 01.12.2017] ↗

(1) Ловити рибу або збирати водні рослини знаряддям промислового рибальства на підставі дозволу на рибальство у внутрішніх водоймах, прикордонних водоймах, на морі, в економічній зоні Естонської Республіки або на водній акваторії поза юрисдикцією Естонської Республіки може особа, зареєстрована в комерційному реєстрі як підприємець.

(2) На водній акваторії поза юрисдикцією Естонської Республіки використовувати можливості лову, набуті незалежно від Естонської Республіки, можна лише в разі, якщо це не суперечить вимогам, що випливають з права ЄС.

(1) Знаряддями промислового рибальства є:

1) яруси;

2) жаберні знаряддя лову;

3) пасткові знаряддя лову;

4) відціджувальні знаряддя лову;

5) тралові знаряддя лову.

[RT I, 09.11.2017, 1 - набув чинності 01.12.2017]

(1) Право на промислове рибальство надає дозвіл на рибальство, який може бути дозволом на рибальство для рибальського судна або дозволом на рибальство для рибалки. Дозвіл на рибальство для рибальського судна та дозвіл на рибальство для рибалки видаються в електронній формі. [RT I, 09.11.2017, 1 - набув чинності 01.12.2017]

(2) Якщо згідно з правовим актом ЄС наявність дозволу на рибальство є обов'язковою, при видачі дозволу на промислове рибальство застосовується виконавчий регламент Комісії (ЄС) № 404/2011, яким встановлюються детальні правила застосування регламенту Ради (ЄС) № 1224/2009 (яким створюється система контролю Співтовариства для забезпечення дотримання правил спільної політики рибальства) (ELT L 112, 30.04.2011, с. 1–153). Для рибальства на умовах, зазначених у статті 1 регламенту Ради (ЄС) № 1006/2008, який стосується надання дозволу рибальським суднам Співтовариства на промислову діяльність за межами вод Співтовариства та доступу суден третіх країн до вод Співтовариства і яким вносяться зміни до регламентів (ЄЕС) № 2847/93 та (ЄС) № 1627/94 і скасовується регламент (ЄС) № 3317/94 (ELT L 286, 29.10.2008, с. 33–44), при видачі дозволу на промислове рибальство застосовується встановлене в регламенті Ради (ЄС) № 1006/2008.

(1) Для професійного рибальства на морі можна використовувати лише риболовне судно, внесене до реєстру професійного рибальства, яке має чинне свідоцтво риболовного судна. [RT I, 09.11.2017, 1 - набув чинності 01.12.2017]

(2) Риболовне судно в розумінні цього закону — це судно, пристосоване для комерційного використання риби чи інших живих водних ресурсів.

(3) На риболовному судні, яке використовується на морі та потужність нового головного рушійного агрегату, замінного головного рушійного агрегату або технічно зміненого відповідно до статті 61 пункту 2 імплементаційного регламенту Комісії (ЄС) № 404/2011 головного рушійного агрегату якого перевищує 120 кіловат, за винятком риболовного судна, що використовує лише пасивні знаряддя лову чи драги, допоміжного судна та судна, що використовується в аквакультурі, потужність двигуна повинна бути сертифікована відповідно до статті 40 пункту 3 регламенту Ради (ЄС) № 1224/2009.

(4) Потужність двигуна відповідно до статті 40 пункту 3 регламенту Ради (ЄС) № 1224/2009 сертифікує класифікаційне товариство, завод-виробник двигуна або оператор, який має необхідну для технічної оцінки потужності двигуна компетентність на підставі правових актів держави-члена ЄС.

(5) Витрати, пов'язані із сертифікацією потужності двигуна, несе власник або володілець риболовного судна.

(6) У разі встановлення нового головного рушійного агрегату, заміни наявного головного рушійного агрегату або його технічної зміни на риболовному судні, зазначеному в пункті 3 цього параграфа, окрім вимог, встановлених у пунктах 3–5 цього параграфа, дотримуються також вимог, встановлених у § 35 цього закону.

[RT I, 09.11.2017, 1 - набув чинності 01.12.2017]

(1) Реєстр професійного рибальства (далі — реєстр) — це база даних, завданням якої є забезпечення обліку осіб, що займаються професійним рибальством, їхньої діяльності та риболовних суден, а також здійснення нагляду.

(2) До складу реєстру як підреєстри входять реєстр риболовних суден і реєстр обліку професійного рибальства.

(3) До реєстру риболовних суден вносяться:

1) зазначені в імплементаційному регламенті Комісії (ЄС) № 2017/218 щодо реєстру риболовного флоту Союзу (ОВ L 34, 09.02.2017, с. 9–17) дані про риболовне судно, що плаває під прапором Естонії, та про риболовне судно, внесене до естонської книги реєстрації суден або до реєстру транспортних засобів, яке не зобов'язане нести державний прапор;

2) дані про право додавання риболовного судна до сегмента риболовного флоту за рахунок вільної промислової потужності, зазначеної в § 35 пункті 3 цього закону;

3) дані про бали, призначені за серйозні порушення на підставі статті 126 імплементаційного регламенту Комісії (ЄС) № 404/2011;

4) інші дані про риболовне судно, внесення яких до реєстру передбачає правовий акт Європейського Союзу.

(4) До реєстру обліку професійного рибальства вносяться:

1) дані про особу, яка має право на професійне рибальство, займається первинним скуповуванням риби та водних рослин або подає дані, зазначені в § 61 пунктах 1 та 3–8 цього закону;

2) дані про історичне право на вилов, розподіл і набуття промислових можливостей, а також їх надання та отримання у користування;

3) дані про набуття та припинення права на професійне рибальство, у тому числі про сплату збору за право на вилов та кількість виходів у водну зону зі знаряддям лову; [RT I, 19.06.2026, 1 - набув чинності 29.06.2026]

4) дані, зазначені в § 61 пунктах 1 та 3–8 цього закону.

(5) Відповідальним обробником реєстру є Міністерство регіонального розвитку та сільського господарства. Уповноважений обробник реєстру визначається в положенні про реєстр. [RT I, 30.06.2023, 1 - набув чинності 01.07.2023]

(6) Положення про реєстр встановлює міністр, відповідальний за сферу, своїм розпорядженням. [RT I, 09.11.2017, 1 - набув чинності 01.12.2017] ↗

[RT I, 09.11.2017, 1 - набув чинності 01.12.2017]

(1) У реєстрі риболовні судна групуються у підрозділи (далі — сегмент риболовного флоту) за їхньою загальною довжиною, районом промислу, використовуваними знаряддями лову та видами риб, що виловлюються. Розмір сегмента риболовного флоту визначається за промисловою потужністю.

(2) Сегменти риболовного флоту та їхні ознаки, вимоги до риболовного судна, що вноситься до сегмента риболовного флоту, а також можливість додавання риболовного судна до сегмента риболовного флоту встановлює міністр, відповідальний за сферу, своїм розпорядженням. ↗

(3) До сегмента риболовного флоту, до якого відповідно до розпорядження, встановленого на підставі пункту 2 цього параграфа, риболовне судно додавати не можна, риболовне судно можна внести лише тоді, коли заявник має в достатньому обсязі право на додавання риболовного судна, зазначене в § 35¹ цього закону, або коли сегменту риболовного флоту на підставі § 35³ цього закону призначено в достатньому обсязі додаткову вільну промислову потужність.

(4) Промислова потужність судна в розумінні цього закону — це загальна місткість судна та потужність головного механізму.

(5) У разі остаточного виведення риболовного судна з промислу за підтримки компенсації застосовується встановлене у статті 22 пунктах 5 і 6 регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1380/2013.

(6) Якщо риболовне судно внесено до сегмента риболовного флоту, до якого відповідно до розпорядження, встановленого на підставі пункту 2 цього параграфа, риболовне судно додавати не можна, промислову потужність риболовного судна можна збільшити лише тоді, коли заявник має в достатньому обсязі право на додавання риболовного судна, зазначене в § 35¹ цього закону, або коли сегменту риболовного флоту на підставі § 35³ цього закону призначено в достатньому обсязі додаткову вільну промислову потужність. Встановлене щодо внесення риболовного судна до реєстру застосовується також щодо збільшення промислової потужності внесеного до реєстру риболовного судна.

(7) Якщо риболовне судно, зазначене в § 33 пункті 3 цього закону, внесено до сегмента риболовного флоту, до якого відповідно до розпорядження, встановленого на підставі пункту 2 цього параграфа, риболовне судно додавати не можна, встановлення нового головного рушійного агрегату на риболовне судно, заміна наявного на риболовному судні головного рушійного агрегату або його технічна зміна можуть збільшити потужність головного рушійного агрегату лише тоді, коли власник або володілець риболовного судна має право на додавання риболовного судна, зазначене в § 35¹ цього закону, в обсязі, на який збільшується потужність головного рушійного агрегату.

(8) Власник або володілець риболовного судна письмово повідомляє уповноваженого обробника реєстру про намір встановити новий головний рушійний агрегат на риболовне судно, зазначене в § 33 пункті 3 цього закону, замінити наявний на риболовному судні головний рушійний агрегат або технічно його змінити, а також після встановлення нового головного рушійного агрегату чи заміни наявного головного рушійного агрегату або його технічної зміни невідкладно подає уповноваженому обробнику реєстру письмове підтвердження відповідно до статті 40 пункту 3 регламенту Ради (ЄС) № 1224/2009. [RT I, 09.11.2017, 1 - набув чинності 01.12.2017]

(1) Якщо риболовне судно, внесене до сегмента риболовного флоту, до якого згідно з постановою, встановленою на підставі § 35 частини 2 цього закону, додати риболовне судно не можна, вперше вилучається з реєстру на підставі пункту 3 або 4 § 37 цього закону, у власника або утримувача риболовного судна виникає право внести судно до реєстру за рахунок тієї промислової потужності, яка звільнилася внаслідок вилучення судна з реєстру (далі — право додання риболовного судна).

(2) Якщо риболовне судно, внесене до сегмента риболовного флоту, до якого згідно з постановою, встановленою на підставі § 35 частини 2 цього закону, додати риболовне судно не можна, вилучається з реєстру щонайменше вдруге на підставі пункту 3 або 4 § 37 цього закону, у власника або утримувача риболовного судна виникає право додання риболовного судна лише за умови, що виконано всі такі умови:

1) власник або утримувач не пов'язаний з особою, за заявою якої риболовне судно було вперше вилучене з реєстру;

2) риболовне судно до вилучення з реєстру перебувало у власності або володінні того самого власника чи утримувача безперервно щонайменше 36 місяців;

3) риболовне судно до вилучення з реєстру перебувало в реєстрі безперервно щонайменше 36 місяців;

4) це риболовне судно раніше не вилучалося з реєстру за заявою того самого власника чи утримувача.

(3) Якщо з реєстру вилучається риболовне судно, що здійснює промисел у морі на підставі дозволу рибалки на риболовлю, за рахунок виниклого права додання риболовного судна можна додати судно лише до того сегмента риболовного флоту, до якого належать риболовні судна, що здійснюють промисел у морі на підставі дозволу рибалки на риболовлю. [RT I, 19.06.2026, 1 - набув чинності 29.06.2026]

(4) Право додання риболовного судна припиняється зі спливом 66 місяців з моменту вилучення судна з реєстру. Якщо провадження щодо внесення судна до реєстру не завершене до кінцевого строку, право додання риболовного судна припиняється із завершенням провадження щодо внесення судна до реєстру. [RT I, 19.06.2026, 1 - набув чинності 29.06.2026]

(5) Якщо риболовне судно, внесене до сегмента риболовного флоту, до якого згідно з постановою, встановленою на підставі § 35 частини 2 цього закону, додати риболовне судно не можна, вилучається з реєстру на підставі пункту 3 або 4 § 37 цього закону, судно можна знову внести до реєстру лише на підставі права додання риболовного судна, що виникло внаслідок вилучення того самого судна з реєстру, за винятком випадку, передбаченого частиною 6 цього параграфа.

(6) Риболовне судно можна знову внести до реєстру на підставі права додання риболовного судна, що виникло внаслідок вилучення з реєстру іншого судна, якщо:

1) особа, яка подає заяву про внесення судна до реєстру, не пов'язана з особою, за заявою якої це саме судно було вилучене з реєстру, і не володіє в достатньому обсязі правом додання риболовного судна, що виникло внаслідок вилучення того самого судна з реєстру, або

2) право додання риболовного судна, що виникло внаслідок вилучення того самого судна з реєстру, припинилося.

(7) Якщо риболовне судно, знову внесене до реєстру за заявою особи, зазначеної в пункті 1 частини 6 цього параграфа, протягом 36 місяців з моменту внесення до реєстру передається назад у користування тієї особи або пов'язаної з нею особи, за заявою якої внаслідок вилучення судна з реєстру виникло право додання риболовного судна, і ця особа або пов'язана з нею особа володіє правом додання риболовного судна, що виникло внаслідок вилучення того самого судна з реєстру, право додання риболовного судна, що виникло внаслідок вилучення того самого судна з реєстру, вважається припиненим у частині, що відповідає промисловій потужності, яка не була використана для повторного внесення того самого судна до реєстру.

(8) Якщо ця особа або пов'язана з нею особа, за заявою якої внаслідок вилучення судна з реєстру виникло право додання риболовного судна, у випадку, передбаченому частиною 7 цього параграфа, не володіє правом додання риболовного судна, що виникло внаслідок вилучення того самого судна з реєстру, але володіє правом додання риболовного судна, що виникло внаслідок вилучення з реєстру іншого судна, право додання риболовного судна, що виникло внаслідок вилучення з реєстру іншого судна, вважається припиненим у відповідній частині.

(9) Якщо ця особа або пов'язана з нею особа, за заявою якої внаслідок вилучення судна з реєстру виникло право додання риболовного судна, у випадку, передбаченому частиною 7 цього параграфа, не володіє ані правом додання риболовного судна, що виникло внаслідок вилучення того самого судна з реєстру, ані правом, що виникло внаслідок вилучення з реєстру іншого судна, право додання риболовного судна, яке виникає в цієї особи чи пов'язаної з нею особи або відступається їм протягом наступних десяти років з моменту повернення судна, вважається припиненим у відповідній частині.

(10) Пов'язаними особами вважаються взаємопов'язані особи у значенні § 8 закону про прибутковий податок.

(11) Право додання риболовного судна дозволяється відступати за письмовою угодою. Угода про відступлення або її нотаріально засвідчена копія подається уповноваженому обробнику реєстру разом із заявою про внесення судна до реєстру. [RT I, 09.11.2017, 1 - набув чинності 01.12.2017]

(1) Риболовне судно, внесене до сегмента риболовного флоту, до якого згідно з постановою, встановленою на підставі § 35 частини 2 цього закону, риболовне судно додавати не можна, може бути тимчасово виключене з реєстру, якщо:

1) це риболовне судно бажають тимчасово використовувати для рибальства в іншій державі, або

2) замість цього риболовного судна бажають тимчасово використовувати для рибальства в Естонії інше риболовне судно.

(2) Тимчасове виключення риболовного судна з реєстру не розглядається як виключення риболовного судна з реєстру у розумінні § 35¹ цього закону, зокрема у власника чи володільця риболовного судна не виникає права на додавання риболовного судна.

(3) У разі тимчасового виключення риболовного судна з реєстру судно за заявою того самого власника чи володільця вноситься назад до реєстру протягом 12 місяців з моменту тимчасового виключення.

(4) У разі тимчасового виключення риболовного судна з реєстру власник чи володілець риболовного судна має право тимчасово внести до реєстру на строк до 12 місяців інше риболовне судно за рахунок тієї потужності вилову, яка звільнилася внаслідок тимчасового виключення риболовного судна з реєстру. Внаслідок виключення з реєстру тимчасово внесеного до реєстру риболовного судна у власника чи володільця риболовного судна не виникає права на додавання риболовного судна, за винятком випадку, передбаченого пунктом 1 частини 7 цього параграфа.

(5) Для повернення до реєстру риболовного судна, тимчасово виключеного з реєстру на підставі пункту 1 частини 1 цього параграфа, власник чи володілець риболовного судна подає уповноваженому обробнику реєстру разом із заявою дозвіл на рибальство та дані про вилов, з яких випливає, що судно використовувалося для рибальства в іншій державі. Дозвіл на рибальство та дані про вилов подавати не потрібно, якщо використання риболовного судна для рибальства випливає з відповідної бази даних Європейського Союзу.

(6) Тимчасово виключене з реєстру риболовне судно не вноситься назад до реєстру за рахунок тієї потужності вилову, яка звільнилася внаслідок тимчасового виключення риболовного судна з реєстру, якщо:

1) з моменту тимчасового виключення риболовного судна з реєстру минуло більше ніж 12 місяців;

2) інше риболовне судно, тимчасово внесене до реєстру замість тимчасово виключеного з реєстру риболовного судна, не використовувалося для рибальства протягом 12 місяців, або

3) тимчасово виключене з реєстру риболовне судно не використовувалося протягом 12 місяців для рибальства в іншій державі.

(7) У випадку, передбаченому частиною 6 цього параграфа, тимчасово виключене з реєстру риболовне судно вважається виключеним з реєстру, а передбачені цим законом наслідки виключення риболовного судна з реєстру — такими, що настали з моменту тимчасового виключення, і:

1) якщо внаслідок виключення риболовного судна з реєстру згідно з § 35¹ цього закону виникає право на додавання риболовного судна, воно вважається таким, що виникло з моменту тимчасового виключення;

2) якщо внаслідок виключення риболовного судна з реєстру згідно з § 35¹ цього закону право на додавання риболовного судна не виникає, відповідна потужність вилову вважається такою, що звільнилася.

(8) Якщо згідно з пунктом 1 частини 7 цього параграфа внаслідок виключення риболовного судна з реєстру виникає право на додавання риболовного судна і замість виключеного з реєстру риболовного судна до реєстру тимчасово внесено інше риболовне судно, тимчасово внесене до реєстру риболовне судно вважається внесеним до реєстру риболовним судном з моменту тимчасового внесення до реєстру.

(9) Якщо згідно з пунктом 2 частини 7 цього параграфа внаслідок виключення риболовного судна з реєстру право на додавання риболовного судна не виникає і замість виключеного з реєстру риболовного судна до реєстру тимчасово внесено інше риболовне судно, тимчасово внесене до реєстру інше риболовне судно виключається з реєстру. [RT I, 09.11.2017, 1 - jõust. 01.12.2017]

(1) Потужність вилову вважається такою, що звільнилася у відповідному обсязі, якщо:

1) риболовне судно виключається з реєстру на підставі пункту 1, 2 або 5 § 37 цього закону;

2) риболовне судно виключається з реєстру на підставі пункту 3 або 4 § 37 цього закону так, що право на додавання риболовного судна не виникає, або

3) право на додавання риболовного судна припинилося.

(2) Відповідальний обробник реєстру не пізніше 31 березня року, що настає за роком звільнення потужності вилову, вирішує, у якому сегменті риболовного флоту можна за рахунок звільненої потужності вилову подавати заяву про внесення риболовного судна до реєстру. Якщо відповідальний обробник реєстру не прийняв рішення до 31 березня, то звільнена потужність вилову вважається внесеною до того сегмента риболовного флоту, до якого належало виключене з реєстру риболовне судно. [RT I, 19.06.2026, 1 - jõust. 29.06.2026]

(3) Внесення риболовного судна до реєстру за рахунок потужності вилову, звільненої згідно з частиною 1 цього параграфа, не можна вимагати доти, доки відповідальний обробник реєстру не вирішить, у якому сегменті риболовного флоту можна за рахунок цієї потужності вилову подавати заяву про внесення риболовного судна до реєстру.

(4) Якщо за рахунок додаткової вільної потужності вилову, визначеної для сегмента риболовного флоту на підставі частини 2 цього параграфа, до 31 березня року, що настає за роком визначення, риболовне судно не внесено до реєстру, відповідальний обробник реєстру може визначити інший сегмент риболовного флоту, до якого можна за рахунок цієї потужності вилову подавати заяву про внесення риболовного судна до реєстру. Потужність вилову не визначається для іншого сегмента риболовного флоту, якщо з моменту прийняття рішення, зазначеного в частині 2 цього параграфа, минуло менше ніж один рік.

(5) Для забезпечення сталого використання рибних запасів міністр, відповідальний за сферу, може встановити постановою умови та порядок внесення риболовного судна до реєстру за рахунок вільної потужності вилову, зазначеної в цьому параграфі, зокрема умови щодо заявника та риболовного судна, а за потреби — критерії оцінювання заяв. ↗

(6) Якщо міністр, відповідальний за сферу, не встановив на підставі частини 5 цього параграфа відповідних умов та порядку внесення риболовного судна до реєстру, за рахунок додаткової вільної потужності вилову, зазначеної в цьому параграфі, подавати заяву про внесення риболовного судна до сегмента риболовного флоту можуть усі особи. Задовольняється належна заява, яка раніше надійшла до уповноваженого обробника реєстру.

(7) Особа, яка має право додати риболовне судно до сегмента риболовного флоту, для якого на підставі цього параграфа визначено додаткову вільну потужність вилову, може вимагати внесення риболовного судна до реєстру за рахунок додаткової вільної потужності вилову лише в тій частині, якої з урахуванням права на додавання риболовного судна не вистачає для внесення риболовного судна до реєстру. [RT I, 09.11.2017, 1 - jõust. 01.12.2017]

[RT I, 09.11.2017, 1 - jõust. 01.12.2017]

(1) У внесенні риболовного судна до реєстру відмовляють, якщо наявна щонайменше одна з таких підстав: [RT I, 09.11.2017, 1 - jõust. 01.12.2017]

1) риболовне судно не відповідає вимогам того сегмента риболовного флоту, до якого його бажають внести;

2) у сегменті риболовного флоту, до якого бажають внести судно, немає вільної промислової потужності та до цього сегмента риболовного флоту не можна вносити додаткові судна;

3) власник або володілець риболовного судна не відповідає вимогам, що висуваються до отримувача дозволу на рибальство; [RT I, 09.11.2017, 1 - jõust. 01.12.2017]

4) заявник подав у заяві неправдиві дані;

5) до реєстру подано заяву про внесення такого риболовного судна, за остаточне виведення якого з промислу було виплачено компенсацію; [RT I, 09.11.2017, 1 - jõust. 01.12.2017]

6) риболовне судно не відповідає вимогам, встановленим правовими актами;

7) риболовне судно не оснащене GPS- чи іншою супутниковою системою стеження, що дозволяє відстежувати місцезнаходження судна, якщо це вимагається;

8) під час використання риболовного судна було порушено міжнародні або інші державні правові акти, що регулюють рибальство, і судно внесено до переліку суден, що здійснювали незаконний промисел, міжнародної рибальської організації, або діє призначене іншою державою покарання за нецільове використання судна, яке не дозволяє цим судном ловити рибу протягом строку чинності покарання;

9) державний план регулювання промислового навантаження, встановлений для сегмента риболовного флоту, передбачає зменшення промислової потужності у цьому сегменті, за винятком випадку, коли заявник має зазначене у § 35 частині 3 цього закону право додати риболовне судно до сегмента щонайменше в обсязі половини промислової потужності судна, що додається, з урахуванням як потужності головного двигуна, так і загальної місткості судна, і в сегменті є достатньо вільної промислової потужності, за рахунок якої можна покрити решту промислової потужності судна, що додається;

10) заявник або риболовне судно не відповідає умовам і порядку внесення риболовного судна до реєстру за рахунок додаткової вільної промислової потужності, встановленим на підставі § 35³ частини 5 цього закону. [RT I, 09.11.2017, 1 - jõust. 01.12.2017]

[RT I, 09.11.2017, 1 - jõust. 01.12.2017]

(1) Риболовне судно виключають з реєстру, якщо наявна щонайменше одна з таких підстав: [RT I, 09.11.2017, 1 - jõust. 01.12.2017]

1) риболовне судно, власник або володілець судна більше не відповідає умовам внесення до реєстру; [RT I, 09.11.2017, 1 - jõust. 01.12.2017]

2) свідоцтво риболовного судна, внесеного до реєстру, визнано недійсним; [RT I, 09.11.2017, 1 - jõust. 01.12.2017]

3) цього вимагав користувач-володілець судна або судновласник судна, внесеного до транспортного реєстру;

4) за відсутності зазначеної у пункті 3 цього параграфа особи цього вимагав власник риболовного судна;

5) риболовне судно зареєстроване у сегменті, до якого не дозволено додавати судна, і промислову потужність риболовного судна було збільшено без дотримання вимог, зазначених у § 35 частині 6 цього закону, або без сертифікації відповідно до § 33 частини 3 цього закону. [RT I, 09.11.2017, 1 - jõust. 01.12.2017]

(1) Риболовному судну, внесеному до реєстру, видають свідоцтво риболовного судна, виходячи з регламенту Ради (ЄС) № 1224/2009 та виконавчого регламенту Комісії (ЄС) № 404/2011. [RT I, 09.11.2017, 1 - jõust. 01.12.2017]

(2) Свідоцтво риболовного судна видає уповноважений обробник реєстру. [RT I, 09.11.2017, 1 - jõust. 01.12.2017]

(3) Свідоцтво риболовного судна не потрібно тримати на борту судна, яке коротше за десять метрів і яким ловлять рибу лише у водній акваторії, що перебуває під юрисдикцією Естонської Республіки.

(4) Уповноважений обробник реєстру визнає свідоцтво риболовного судна недійсним, якщо наявна щонайменше одна з таких підстав: [RT I, 09.11.2017, 1 - jõust. 01.12.2017]

1) судно не використовувалося для рибальства протягом двох років поспіль;

2) власник свідоцтва риболовного судна накопичив за серйозні порушення, зазначені у додатку XXX до виконавчого регламенту Комісії (ЄС) № 404/2011, бали в розмірі, встановленому статтею 129 частиною 2 зазначеного регламенту;

3) судно виключено з реєстру. [RT I, 09.11.2017, 1 - jõust. 01.12.2017]

(5) Свідоцтво риболовного судна, що втратило чинність, повертається уповноваженому обробнику реєстру протягом десяти днів з дня закінчення чинності свідоцтва. Якщо свідоцтво видано риболовному судну, що діє у водній акваторії поза юрисдикцією Естонської Республіки, свідоцтво повертається протягом 30 днів з дня закінчення його чинності. [RT I, 09.11.2017, 1 - jõust. 01.12.2017]

(6) Уповноважений обробник реєстру зупиняє чинність свідоцтва риболовного судна, якщо наявна щонайменше одна з таких підстав: [RT I, 09.11.2017, 1 - jõust. 01.12.2017]

1) судно не використовувалося для рибальства протягом одного року;

2) власник свідоцтва риболовного судна накопичив за серйозні порушення, зазначені у додатку XXX до виконавчого регламенту Комісії (ЄС) № 404/2011, бали в розмірі, встановленому статтею 129 частиною 1 зазначеного регламенту.

(7) У випадку, зазначеному у частині 6 пункті 2 цього параграфа, чинність свідоцтва риболовного судна зупиняється на строк, встановлений статтею 92 частиною 3 регламенту Ради (ЄС) № 1224/2009.

(8) На час зупинення чинності свідоцтва риболовного судна свідоцтво повертається уповноваженому обробнику реєстру. У разі зупинення чинності свідоцтва риболовного судна у випадку, встановленому частиною 6 пунктом 1 цього параграфа, свідоцтво риболовного судна знову набуває чинності, якщо заяву про отримання дозволу на рибальство для риболовного судна подано повторно, а у випадку, встановленому пунктом 2, — якщо минув строк зупинення свідоцтва риболовного судна. [RT I, 09.11.2017, 1 - jõust. 01.12.2017]

(9) Порядок видачі, зупинення чинності та визнання недійсним свідоцтва риболовного судна, а також форму свідоцтва риболовного судна встановлює Уряд Республіки постановою.

(1) Дозвіл на промисел для риболовецького судна надає право на вилов риби знаряддям професійного рибальства в морі до зовнішньої межі економічної зони Естонської Республіки, у водній акваторії поза юрисдикцією Естонської Республіки, якщо право на рибальство там забезпечує держава, або у не зазначеному в цій частині відкритому морі.

(2) Дозвіл на промисел для риболовецького судна видається зареєстрованому в комерційному реєстрі підприємцю на риболовецьке судно, що перебуває в його законному володінні, яке має свідоцтво про реєстрацію естонського морського судна або малого судна та свідоцтво риболовецького судна.

(3) Дозвіл на промисел для риболовецького судна видає Департамент сільського господарства та продовольства. [RT I, 01.07.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(4) Підприємець може замінити зазначене у виданому йому дозволі на промисел риболовецьке судно іншим риболовецьким судном, що перебуває в його правомірному володінні та має естонське свідоцтво морського судна або свідоцтво про реєстрацію малого судна і свідоцтво риболовецького судна, подавши видавцеві дозволу на промисел письмову заяву про зміну умов дозволу. Дозвіл на промисел зі зміненими умовами видається підприємцю протягом двох тижнів з дня отримання заяви.

(1) Керувати риболовецьким судном під час його перебування на промислі та організовувати рибальство може лише капітан, унесений до дозволу на промисел для риболовецького судна.

(2) Підприємець може замінити зазначеного у виданому йому дозволі на промисел для риболовецького судна капітана іншим капітаном, письмово повідомивши про це видавця дозволу на промисел. Для набуття чинності заміни капітана видавець дозволу на промисел видає підприємцю новий дозвіл на промисел протягом п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення.

(1) Дозвіл на промисел для рибалки надає право на вилов риби знаряддям професійного рибальства в морі до ізобати 20 метрів, на Чудському, Тепле та Псковському озерах, на річці Нарва та Нарвському водосховищі або на інших внутрішніх водоймах.

(2) Як виняток із передбаченого частиною 1 цього параграфа дозвіл на промисел для рибалки надає право ловити рибу ставною сіткою та донним неводом у територіальному та внутрішньому морі Естонської Республіки незалежно від глибини моря.

(3) Дозвіл на промисел для рибалки видається зареєстрованому в комерційному реєстрі підприємцю. [RT I, 09.11.2017, 1 - набув чинності 01.12.2017]

(3¹) Дозвіл на промисел для використання можливості вилову на малому острові з постійним населенням видається лише фізичній особі — підприємцю, який є постійним мешканцем того самого малого острова, або господарському товариству, усі учасники, акціонери чи члени якого є постійними мешканцями того самого малого острова. [RT I, 09.11.2017, 1 - набув чинності 01.01.2018]

(4) До дозволу на промисел можна внести ім'я лише такого рибалки, який має щонайменше професійну кваліфікацію прибережного рибалки четвертого рівня у розумінні закону про професії. До дозволу на промисел можна внести також особу, яка здобула професійну кваліфікацію іноземної держави, якщо її професійну кваліфікацію визнано згідно із законом про визнання професійної кваліфікації іноземної держави. Компетентним органом, передбаченим частиною 2 § 7 закону про визнання професійної кваліфікації іноземної держави, є Міністерство регіонального розвитку та сільського господарства. [RT I, 30.06.2023, 1 - набув чинності 01.07.2023]

(5) На підставі письмової заяви підприємця до дозволу на промисел вносяться ім'я та особовий код рибалки, який безпосередньо займається рибальством. [RT I, 09.11.2017, 1 - набув чинності 01.12.2017]

(6) Підприємець може замінити зазначеного у виданому йому дозволі на промисел для рибалки рибалку іншим, подавши видавцеві дозволу на промисел письмову заяву про зміну умов дозволу. Дозвіл на промисел зі зміненими умовами видається підприємцю протягом п'яти робочих днів з дня отримання заяви.

(7) Кількість осіб, яких рибалка бере із собою на промисел, не обмежується.

(8) Дозвіл на промисел для рибалки видає Департамент сільського господарства та продовольства. [RT I, 01.07.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(1) Дозвіл на професійне рибальство видається в межах дозволеного річного обсягу вилову, кількості днів вилову, кількості знарядь лову, промислового навантаження чи промислової потужності суден або кількості рибальських суден (далі — можливості вилову) на визначений строк і не довше ніж на один календарний рік. [RT I, 19.06.2026, 1 - набув чинності 29.06.2026]

(1¹) Якщо дозволений річний улов встановлено на Балтійському морі для ставної пастки (kastmõrd) або на Чудському, Теплому й Псковському озерах для знаряддя лову, то при видачі дозволу на професійне рибальство для лову цими знаряддями, крім передбаченого в частині 1 цього параграфа, враховується також дозволений річний улов. [RT I, 19.06.2026, 1 - набув чинності 29.06.2026]

(1²) Якщо встановлено кількість виходів на акваторію із знаряддям лову, то при видачі дозволу на професійне рибальство для лову цими знаряддями, крім передбаченого в частинах 1 і 1¹ цього параграфа, враховується також кількість виходів на акваторію із знаряддям лову. [RT I, 19.06.2026, 1 - набув чинності 29.06.2026]

(2) День вилову в розумінні цього закону — це календарний день, коли рибальське судно перебуває в акваторії, де рибальство регулюється, незалежно від того, чи фактично здійснюється лов риби.

(3) Промислове навантаження судна в розумінні цього закону — це добуток загальної місткості судна або потужності головного двигуна на день вилову.

(4) [Втратив чинність – RT I, 09.11.2017, 1 - набув чинності 01.12.2017]

(5) Заява на дозвіл на професійне рибальство на наступний рік подається в поточному році в період з 1 вересня до 1 грудня. Міністр, відповідальний за цю сферу, може з поважних причин продовжити строк подання заяв.

(6) Перелік документів, що подаються при клопотанні про дозвіл на професійне рибальство, порядок видачі, зупинення дії та визнання недійсним дозволу на рибальство, методику обчислення можливостей вилову, а також форми заяви на дозвіл на рибальство і самого дозволу на рибальство встановлює Уряд Республіки постановою.

(7) У дозволі на рибальство визначаються дозволене знаряддя лову, можливість вилову, час вилову й місце рибальства, а також дозволений річний улов внесеного в дозвіл знаряддя лову та кількість виходів на акваторію із знаряддям лову, якщо їх встановлено для одного чи кількох внесених у дозвіл знарядь лову. Дозволений річний улов обчислюється як добуток річного улову знаряддя лову, встановленого на підставі частини 1 § 47 цього закону, та можливості вилову тим самим знаряддям, внесеної в дозвіл, або як добуток річного улову ставної пастки (kastmõrd), встановленого на Балтійському морі на підставі частини 2 того самого параграфа, та можливості вилову ставною пасткою. Кількість виходів на акваторію із знаряддям лову обчислюється як добуток кількості виходів на акваторію із знаряддям лову, встановленої на підставі частини 1 § 47¹ цього закону, та можливості вилову тим самим знаряддям, внесеної в дозвіл. Якщо підприємець набув право на рибальство в акваторії, що перебуває поза юрисдикцією Естонської Республіки, незалежно від Естонської Республіки, але надавач права на рибальство вимагає для використання цього права згоди Естонської Республіки, у дозволі на рибальство зазначаються місце рибальства та підстава набуття права на рибальство. [RT I, 19.06.2026, 1 - набув чинності 29.06.2026]

(7¹) Якщо в той самий дозвіл на рибальство вносяться можливість вилову кількох знарядь лову та встановлений для них дозволений річний улов, то в дозволі на рибальство зазначається загальна сума добутків річного улову всіх внесених у дозвіл знарядь лову й можливостей вилову цих знарядь. [RT I, 11.11.2022, 1 - набув чинності 21.11.2022]

(7²) Якщо в той самий дозвіл на рибальство вносяться можливість вилову кількох знарядь лову і для цих знарядь встановлено спільну кількість виходів на акваторію із знаряддям лову, то в дозволі на рибальство зазначається загальна сума добутків кількості виходів на акваторію всіх внесених у дозвіл знарядь лову й можливостей вилову цих знарядь. [RT I, 19.06.2026, 1 - набув чинності 29.06.2026]

(8) Якщо дозволений річний улов встановлено окремо для кожної ставної пастки, то насамперед вилов салаки особою, якій визначено дозволений річний улов салаки для лову ставною пасткою, зараховується на рахунок визначеного їй дозволеного річного улову салаки. Якщо дозволений цій особі річний улов салаки вичерпано, вона зобов'язана припинити лов ставною пасткою.

(8¹) Якщо дозволений річний улов встановлено на Чудському, Теплому й Псковському озерах для знаряддя лову і внесений у дозвіл на рибальство дозволений річний улов вичерпується, то дія цього дозволу на рибальство припиняється відповідно до частини 1 § 44 цього закону, за винятком випадків, передбачених у частинах 8² і 8³ цього параграфа. Якщо в дозвіл на рибальство внесено дозволений річний улов більше ніж одного виду риби і вичерпується дозволений річний улов принаймні одного виду риби, то дія цього дозволу на рибальство припиняється відповідно до частини 1 § 44, за винятком випадків, передбачених у частинах 8² і 8³ цього параграфа. [RT I, 11.11.2022, 1 - набув чинності 21.11.2022]

(8²) Якщо особі видано дозвіл на професійне рибальство для лову на Чудському, Теплому й Псковському озерах і в дозвіл внесено дозволений річний улов ряпушки та іншого виду риби на невід, то дія дозволу на рибальство не припиняється відповідно до частини 1 § 44 цього закону, якщо вичерпується лише дозволений річний улов ряпушки або іншого виду риби. Якщо вичерпується дозволений річний улов ряпушки, а річний улов принаймні одного іншого виду не вичерпано, то особа може продовжувати професійне рибальство щодо іншого виду риби. Якщо вичерпується дозволений річний улов принаймні одного іншого виду риби, особа може продовжувати професійне рибальство лише щодо ряпушки. [RT I, 11.11.2022, 1 - набув чинності 21.11.2022]

(8³) Якщо особі для лову на Чудському, Теплому й Псковському озерах видано кілька одночасно чинних дозволів на професійне рибальство і один із них втрачає чинність унаслідок частини 8¹ цього параграфа, але внесені в інший дозвіл на рибальство дозволені річні улови не вичерпано, то їй на підставі заяви може бути виданий новий дозвіл на рибальство, у який вносяться невичерпані дозволені річні улови обох дозволів на рибальство. [RT I, 11.11.2022, 1 - набув чинності 21.11.2022]

(9) У водоймі, де дозволено використовувати десять або більше зябрових чи рамових сіток, дозвіл на рибальство не видається одночасно для використання менше ніж десяти сіток, за винятком випадків, передбачених у частинах 10 і 11 цього параграфа. Якщо можливість вилову зменшується на підставі, передбаченій у § 45 цього закону, і вона встановлюється як кількість знарядь лову, або можливість вилову зменшується на підставах, передбачених у частинах 3 і 4 § 56, то при видачі дозволу на рибальство обмеження кількості можливостей вилову, що вносяться в дозвіл, не враховується доти, доки до зменшення можливості вилову особа мала достатню можливість вилову для отримання дозволу на рибальство і особа після зменшення можливості вилову не відчужила додатково сама право на вилов, що йде в облік. [RT I, 11.11.2022, 1 - набув чинності 21.11.2022]

(10) Дозвіл на рибальство для використання менше ніж десяти зябрових чи рамових сіток видається, якщо, крім зябрової чи рамової сітки, підприємець має можливість ловити рибу також ставною пасткою (kastmõrd) або принаймні двома береговими чи відкритоводними неводами. На Чудському, Теплому й Псковському озерах дозвіл на рибальство для використання менше ніж десяти зябрових чи рамових сіток не видається.

(11) Професійному рибалці, який є постійним жителем малого острова, може бути виданий дозвіл на рибальство для використання п'яти або більше зябрових чи рамових сіток.

(1) У видачі дозволу на професійне рибальство відмовляють, якщо наявна щонайменше одна з таких підстав:

1) заявник дозволу або зазначений у заяві рибалка має більш ніж одне чинне покарання за проступок чи злочин, застосоване у зв'язку з тяжким порушенням вимог рибальства, зазначеним у § 71 частині 1 цього закону;

2) заявник дозволу або риболовне судно заявника дозволу не відповідає вимогам, установленим правовими актами ЄС;

3) від визнання недійсним дозволу на рибальство судна через порушення вимог рибальства минуло менше ніж рік;

4) заявник дозволу подав у заяві неправдиві дані;

5) риболовному судну заявника дозволу не дозволяють ловити рибу правові акти, що регулюють рибальство у місці вилову, або держава чи міжнародна організація, що організовує рибальство у місці вилову;

6) заявник дозволу не сплатив у строк плату за право на рибальство;

7) свідоцтво риболовного судна, зазначення якого в дозволі клопочуть, визнано недійсним, або його дію зупинено, або свідоцтво відсутнє;

8) дозвіл клопочуть на умовах, що не відповідають сегменту риболовного флоту, до якого зазначене в заяві судно занесено в державному реєстрі;

9) зазначений у заяві на дозвіл на рибальство судна капітан має більш ніж одне чинне покарання за проступок чи злочин, застосоване у зв'язку з тяжким порушенням вимог рибальства, зазначеним у § 71 частині 1 цього закону.

(1) Дія дозволу на рибальство припиняється частково або повністю до закінчення строку, якщо визначені ним можливості вилову, дозволений річний улов або кількість виходів на водну ділянку з рибальським знаряддям вичерпані. [RT I, 19.06.2026, 1 - jõust. 29.06.2026]

(2) Особа, що видає дозвіл на рибальство, зупиняє дію дозволу на рибальство, якщо наявна щонайменше одна з таких підстав:

1) установа третьої країни, що видає дозволи, зупиняє дозвіл на рибальство, наданий естонському риболовному судну, як це розглянуто в статті 16 частині 2 першому абзаці регламенту Ради (ЄС) № 1006/2008;

2) дію свідоцтва риболовного судна зупинено.

(3) Особа, що видає дозвіл на рибальство, визнає дозвіл на рибальство недійсним, якщо наявна щонайменше одна з таких підстав:

1) особа, що отримала дозвіл, або занесене в дозвіл риболовне судно більше не відповідає вимогам для отримання дозволу;

2) іноземна держава або міжнародна організація, що регулює рибальство, зменшила можливості вилову на водній ділянці поза юрисдикцією Естонської Республіки в обсязі, що не дозволяє ловити рибу на підставі наданого дозволу;

3) виділені Естонській Республіці або ЄС на підставі міжнародних угод можливості вилову вичерпані, і держава або ЄС зобов'язані припинити рибальство в цій зоні;

4) особа, що отримала дозвіл, не сплатила у строк плату за право на рибальство;

5) риболовному судну особи, що отримала дозвіл, не дозволяють ловити рибу правові акти, що регулюють рибальство у місці вилову, або держава чи міжнародна організація, що організовує рибальство у місці вилову;

6) особа, що отримала дозвіл, не забезпечує відстеження місцезнаходження риболовного судна через GPS- або іншу супутникову систему стеження або не забезпечує перебування спостерігача на риболовному судні на водній ділянці, де цього вимагає ЄС, держава чи міжнародна організація, що регулює рибальство;

7) свідоцтво зазначеного в дозволі риболовного судна визнано недійсним;

8) особа, що отримала дозвіл, занесений у дозвіл рибалка або капітан протягом календарного року більш ніж один раз вчинили тяжке порушення вимог рибальства, зазначене в § 71 частині 1 цього закону;

9) у випадку, зазначеному в статті 16 частині 2 регламенту Ради (ЄС) № 1006/2008.

(4) Якщо зазначене в частині 3 пункті 8 цього параграфа порушення вчинив занесений у дозвіл рибалка або капітан, то особа, що видає дозвіл, на підставі письмової заяви власника дозволу видає новий дозвіл на рибальство протягом двох тижнів з дня отримання належної заяви.

(5) Якщо дія дозволу на рибальство припиняється у зазначеному в частині 1 цього параграфа випадку раніше зазначеної в дозволі дати, то дозвіл на рибальство, що втратив чинність, повертається особі, що видала дозвіл, протягом десяти днів з дня припинення дії дозволу. Якщо дозвіл надано для рибальства на водній ділянці поза юрисдикцією Естонської Республіки, то у зазначеному в цій частині випадку дозвіл повертається протягом 30 днів з дня припинення дії.

(1) Можливості вилову на наступний рік на підставі дозволу рибалки на рибальство за повітами та за водними ділянками на морі, внутрішніми водоймами і малими островами з постійним населенням, виходячи зі стану запасів риби та водних рослин, встановлює Уряд Республіки постановою до 1 листопада поточного року, якщо ЄС не встановлює можливості вилову пізніше.

(2) Можливості вилову, що отримуються в результаті обміну можливостями вилову з іншими державами, встановлює Уряд Республіки постановою протягом 60 робочих днів з дня обміну можливостями вилову.

(1) Можливості вилову на підставі дозволу судна на рибальство на рік, на який подається заява, і які використовують у Балтійському морі особи, що ловлять як на підставі дозволу судна на рибальство, так і на підставі дозволу рибалки на рибальство, а також можливості вилову на водній ділянці поза юрисдикцією Естонської Республіки, яку ЄС не регулює, встановлює Уряд Республіки постановою протягом 60 робочих днів після встановлення можливостей вилову ЄС.

(2) Можливості вилову на рік, на який подається заява, і які отримуються в результаті обміну можливостями вилову з іншими державами, встановлює Уряд Республіки постановою протягом 60 робочих днів з дня обміну можливостями вилову.

(1) Дозволений річний улов, визначений Естонській Республіці на Чудському, Теплому та Псковському озерах на підставі угоди між урядом Естонської Республіки та урядом Російської Федерації про співпрацю у сфері збереження та використання рибних запасів Чудського, Теплого та Псковського озер, за видами риб встановлює Уряд Республіки постановою протягом 60 робочих днів після розподілу між сторонами дозволеного загального улову в міжурядовій комісії з рибальства на Чудському, Теплому та Псковському озерах, при цьому дозволений річний улов кожного виду риби можна встановити також за півріччями або на знаряддя вилову. [RT I, 11.11.2022, 1 - jõust. 21.11.2022]

(2) Протягом 60 днів після встановлення можливостей вилову ЄС Уряд Республіки може встановити постановою дозволений на підставі дозволу рибалки на рибальство в Балтійському морі річний улов для водних ділянок і повітів та малих островів з постійним населенням щодо кожного виду риби і при вилові ставним неводом за ставними неводами щодо кожного виду риби, який ловлять як на підставі дозволу судна на рибальство, так і на підставі дозволу рибалки на рибальство.

(3) Улови, встановлені на підставі частин 1 і 2 цього параграфа, не вважаються можливостями вилову в розумінні § 42 частини 1 та § 51 частини 1 цього закону.

(1) Уряд Республіки може постановою встановити кількість виходів на водну акваторію із знаряддям лову, у тому числі спільну для кількох знарядь лову кількість виходів на водну акваторію з одним знаряддям лову.

(2) Уряд Республіки на підставі частини 1 цього параграфа може постановою встановити окрему кількість виходів на водну акваторію із знаряддям лову за групами знарядь лову одного виду, але з різними характеристиками.

(3) Уряд Республіки може постановою встановити методику обчислення кількості виходів на водну акваторію із знаряддям лову, у тому числі може визначити для знарядь лову різну питому вагу.

(4) Встановлена на підставі частини 1 цього параграфа кількість виходів на водну акваторію із знаряддям лову не вважається можливістю лову в розумінні частини 1 § 42 та частини 1 § 51 цього закону. [RT I, 19.06.2026, 1 - jõust. 29.06.2026]

(1) Якщо ЄС або Уряд Республіки не встановили можливості лову на наступний рік до 15 грудня поточного року, орган, що видає дозвіл на промисловий рибний лов, може розподілити між заявниками частину можливостей лову наступного року.

(2) У випадку, передбаченому частиною 1 цього параграфа, орган, що видає дозвіл, може розподілити до 50 відсотків можливостей лову, встановлених у році, що передував зазначеному в заяві року.

(1) Якщо встановлені на водній акваторії можливості промислового рибного лову або встановлений на підставі § 47 цього закону дозволений річний вилов вичерпані на 90 відсотків, міністр, відповідальний за галузь, призупиняє промисловий рибний лов на цій водній акваторії. Промисловий рибний лов може бути призупинено щодо одного чи кількох повітів, малого острова з постійним населенням, знаряддя лову, виду риби та зазначеного в частині 1 § 32 цього закону дозволу на рибний лов.

(2) Міністр, відповідальний за галузь, призупиняє промисловий рибний лов на підставі частини 1 цього параграфа наказом, який оприлюднюється в «Ametlikud Teadaanded». Наказ набирає чинності наступного дня після його оприлюднення, якщо в наказі не передбачено пізнішого строку набрання чинності. Наказ невідкладно оприлюднюється також на вебсайті міністерства, а інформація про призупинення рибного лову надсилається електронним шляхом галузевим об'єднанням, що об'єднують осіб, які займаються промисловим рибним ловом.

(3) Міністр, відповідальний за галузь, може знову відкрити промисловий рибний лов на водній акваторії, де рибний лов було призупинено відповідно до частини 1 цього параграфа, після надходження даних про рибний лов, якщо за ними можливості промислового рибного лову або встановлений на підставі § 47 цього закону дозволений річний вилов не вичерпані на 100 відсотків. Промисловий рибний лов може бути знову відкрито на визначений строк та щодо одного чи кількох повітів, малого острова з постійним населенням, знаряддя лову, виду риби та зазначеного в частині 1 § 32 цього закону дозволу на рибний лов. Наказ про відновлення промислового рибного лову оприлюднюється та набирає чинності в порядку, встановленому частиною 2 цього параграфа.

(4) Якщо виділені Естонській Республіці або ЄС на підставі міжнародних угод можливості лову, які використовують естонські підприємці, вичерпані і держава або ЄС зобов'язані заборонити чи припинити рибний лов у цьому районі, рибний лов забороняє або припиняє — у випадку, якщо рибний лов не припинив ЄС — міністр, відповідальний за галузь, наказом. Наказ набирає чинності в порядку, встановленому частиною 2 цього параграфа.

[RT I, 09.11.2017, 1 - jõust. 01.12.2017]

(1) Якщо можливості лову водної акваторії не дозволяють задовольнити заяви про видачу дозволів на рибний лов у повному обсязі, можливості лову розподіляються між тими заявниками, які протягом попередніх трьох років правомірно набували можливості лову на цій водній акваторії.

(1¹) Якщо можливості лову водної акваторії дозволяють задовольнити заяви про видачу дозволів на рибний лов у повному обсязі, можливості лову розподіляються між заявниками відповідно до заяв. [RT I, 09.11.2017, 1 - jõust. 01.12.2017]

(1²) Зазначені в частинах 1 та 1¹ цього параграфа можливості лову не розподіляються між заявниками, яким на відповідний рік не може бути видано дозволу на рибний лов. [RT I, 09.11.2017, 1 - jõust. 01.12.2017]

(2) Водною акваторією в розумінні частини 1 цього параграфа є водойма або її відмежована частина, де можливості лову встановлені на підставі §§ 45 та 46 цього закону, або зазначений у постанові ЄС район, де можливості лову встановлені постановою ЄС.

(1) Під час розподілу можливостей вилову, передбачених частиною 1 § 50 цього закону, береться до уваги частка від ділення суми правомірно набутих заявником за попередні три роки можливостей вилову на суму правомірно набутих усіма заявниками тієї самої можливості вилову за попередні три роки можливостей вилову (далі — історичне право на вилов).

(2) Методику обчислення обсягу історичного права на вилов установлює Уряд Республіки постановою.

(3) Можливість вилову вважається набутою, якщо вона зазначена в дозволі та за неї сплачено, коли сплата збору є обов'язковою.

(4) Під час обчислення обсягу історичного права на вилов до історичного права на вилов додається також право на вилов, набуте на підставі частини 1 § 60 цього закону.

(5) Під час обчислення обсягу історичного права на вилов з історичного права на вилов віднімається право на вилов, яке заявник відчужив згідно з частиною 1 § 60 цього закону, або право на вилов, від якого він відмовився згідно з частиною 3 § 60 цього закону.

(6) Якщо розподілені можливості вилову не задовольнили заяви на дозволи на риболовлю в повному обсязі, додатково відкриті можливості вилову розподіляються відповідно до історичного права на вилов, визначеного на підставі частини 1 цього параграфа.

(6¹) Додаткові можливості вилову, що відкриваються на підставі частини 9 статті 15 регламенту (ЄС) № 1380/2013 Європейського Парламенту і Ради або частини 2 статті 4 регламенту Ради (ЄC) № 847/96, яким установлюються додаткові умови управління загальними допустимими виловами (TAC) та квотами при їх перенесенні з одного року на інший (ОВ L 115, 09.05.1996, с. 3–5), розподіляються відповідно до заяв з урахуванням того, скільки заявник не використав із визначених йому за попередній рік можливостей вилову. [RT I, 19.06.2026, 1 - jõust. 29.06.2026]

(7) Якщо можливості вилову розподілялися відповідно до заяв, додатково відкриті можливості вилову розподіляються в порядку надходження належним чином оформлених заяв до особи, яка видає дозвіл.

(8) Відкриттям можливостей вилову вважається встановлення можливостей вилову на підставі § 45 або 46 цього закону.

(9) Якщо під час відчуження зазначеного в частині 1 цього параграфа історичного права на вилов установлюється обставина, передбачена частиною 1 § 56 цього закону, до особи, яка набуває історичне право на вилов, застосовується передбачене частиною 1 § 56 цього закону. Якщо частина історичного права на вилов передається, дозвіл на риболовлю видається як особі, яка відчужує історичне право на вилов, так і особі, яка його набуває, для використання можливості вилову в пропорційно зменшеному обсязі. [RT I, 11.11.2022, 1 - jõust. 21.11.2022]

(10) Передбачене §§ 56 і 57 цього закону та частиною 9 цього параграфа не впливає на історичне право заявника на вилов. Якщо заявникові видається дозвіл на риболовлю для використання можливості вилову в зменшеному обсязі, не надана за дозволом можливість вилову вважається правомірно набутою можливістю вилову в розумінні цього параграфа та береться до уваги під час обчислення розміру історичного права на вилов. Якщо заявникові видається дозвіл на риболовлю для використання можливості вилову у збільшеному обсязі, додаткова можливість вилову не вважається правомірно набутою можливістю вилову в розумінні цього параграфа та не береться до уваги під час обчислення розміру обсягу риби, що виловлюється на підставі історичного права на вилов.

(1) Якщо можливості вилову салаки за дозволом рибалки на риболовлю встановлюються замість граничної кількості ставних неводів як обсяг вилову і можливостей вилову недостатньо для задоволення заяв на дозволи на риболовлю в повному обсязі, то можливості вилову виділяються заявникам так, що допустимий обсяг вилову ділиться на загальну кількість правомірно набутих усіма заявниками за попередній рік ставних неводів. У результаті цього отримується допустимий обсяг вилову на один ставний невід, і кожному заявникові виділяються можливості вилову як добуток кількості правомірно набутих ним за попередній рік ставних неводів і отриманого обсягу вилову на один ставний невід. Під час обчислення обсягу можливості вилову не враховується право на вилов, яке заявник відчужив згідно з частиною 1 § 60 цього закону або від якого він відмовився згідно з частиною 3 § 60 цього закону.

(2) Якщо встановлена можливість вилову раніше використовувалася в інший спосіб і задовольнити всі заяви на дозволи на риболовлю неможливо, під час розподілу можливостей вилову застосовується передбачене частиною 1 § 51 цього закону, ураховуючи під час розподілу історичної можливості вилову раніше набуте право на вилов, яке перераховується в установлену новим способом можливість вилову.

(3) Якщо встановлені можливості вилову раніше використовувалися в інший спосіб і можливості вилову не дають змоги задовольнити заяви на дозволи на риболовлю в повному обсязі, проте особи, які раніше використовували можливості вилову, можливостей вилову не заявляють, застосовується передбачене частиною 1 § 53 цього закону. [RT I, 09.11.2017, 1 - jõust. 01.12.2017]

(4) Якщо Уряд Республіки з метою збереження рибних запасів три роки поспіль не встановлював можливостей вилову на підставі § 45 або 46 цього закону або їх не було встановлено регламентом ЄС, то в разі повторного встановлення цих можливостей вилову протягом наступних семи років можливості вилову розподіляються на підставі частини 1 § 51 цього закону, уважаючи правомірно набутими ті можливості вилову, які в останній рік їх використання були зазначені в дозволі та за які сплачено збір за право на риболовлю, або взяті на підставі дозволу можливості вилову, за які сплата збору за право на риболовлю не була обов'язковою.

(1) Якщо вперше встановлені можливості вилову не дають змоги задовольнити заяви на дозволи на риболовлю в повному обсязі, можливості вилову продаються на аукціоні. Початкова ціна аукціону визначається виходячи з передбаченого § 11 закону про природоохоронні збори.

(1¹) Первинним установленням можливості вилову вважається встановлення можливості вилову на водній ділянці, де за попередні три роки не було правомірно набуто можливостей вилову того самого виду. [RT I, 09.11.2017, 1 - jõust. 01.12.2017]

(1²) Первинним установленням можливості вилову не вважається встановлення можливості вилову у випадках, передбачених частинами 2 і 4 § 52 цього закону. [RT I, 09.11.2017, 1 - jõust. 01.12.2017]

(2) Якщо можливість вилову, що продається на аукціоні, не обчислюється за обсягом виловлюваної риби, результати обчислення можливості вилову дозволено округлювати до цілого числа.

(1) Для участі в аукціоні, передбаченому § 53 цього Закону, сплачується плата за участь і завдаток.

(2) Плата за участь не може перевищувати 10 відсотків від стартової ціни всіх однотипних можливостей вилову на тій самій водній ділянці, що продаються на аукціоні, і не може бути більшою за 20 євро. Плата за участь не повертається.

(3) Розмір завдатку становить 50 відсотків стартової ціни, зазначеної в частині 2 цього параграфа. Завдаток не повертається особі, з вини якої аукціон не відбувся.

(4) Порядок проведення аукціону встановлює Уряд Республіки постановою.

(5) В аукціоні може брати участь особа, яка подала заяву на отримання дозволу на вилов риби для використання можливості вилову, що продається на аукціоні, і якій може бути виданий відповідний дозвіл на вилов риби. Особа, з вини якої аукціон не відбувся, не може брати участь в аукціоні з продажу однотипної можливості вилову того самого року. [RT I, 09.11.2017, 1 - jõust. 01.12.2017]

(1) Якщо заявник до 1 липня зазначеного в заяві року не сплатив за витребувану ним або розподілену йому на підставі частини 1 § 50 цього Закону можливість вилову, можливості вилову в несплаченій частині вважаються вивільненими.

(2) Якщо можливості вилову були розподілені між користувачами на підставі частини 1 § 50 цього Закону, вивільнені можливості вилову розподіляються відповідно до історичного права на вилов, визначеного на підставі частини 1 § 51 цього Закону, причому вивільнені можливості вилову не розподіляються особам, за рахунок яких можливості вилову вивільнилися.

(3) Якщо дозволені можливості вилову розподілено відповідно до заяв або можливості вилову вивільнилися за рахунок усіх заявників, які отримали можливості вилову на підставі історичного права на вилов, вивільнені можливості вилову розподіляються в порядку надходження належним чином оформлених заяв заявників. У такому разі можливості вилову можуть витребувати також особи, за рахунок яких можливості вилову вивільнилися. [RT I, 30.06.2017, 4 - jõust. 10.07.2017]

(3¹) Заяви на вивільнені можливості вилову можна подавати до 31 серпня. [RT I, 30.06.2017, 4 - jõust. 10.07.2017]

(4) Якщо підприємець протягом трьох років поспіль не отримав дозволу на вилов риби у межах визначеної йому можливості вилову або не подав відповідно до § 61 цього Закону даних про вилов риби, з яких мало бути видно, як він використовував визначену йому можливість вилову, підприємець вважається таким, що відмовився від використання цієї можливості вилову, а можливість вилову — вивільненою. Вивільнена можливість вилову розподіляється в порядку, передбаченому частинами 2 і 3 цього параграфа. Передбачене в цій частині не застосовується щодо підприємця, який протягом трьох років поспіль не отримав визначеної йому дозволом можливості вилову або не подав даних про вилов риби у випадках, зазначених у частинах 9–11 § 42, частинах 1 і 3 § 58 або частинах 1 і 3 § 59 цього Закону, за умови що замість наданих можливостей вилову він може використовувати інші можливості професійного вилову риби. [RT I, 30.06.2017, 4 - jõust. 10.07.2017]

[RT I, 11.11.2022, 1 - jõust. 21.11.2022]

(1) Якщо заявник у році, що передував зазначеному в заяві року, виловив у Балтійському морі більше риби, ніж давала право його правомірно набута можливість вилову, йому на зазначений у заяві рік видається дозвіл на вилов риби для використання можливості вилову в Балтійському морі у зменшеному обсязі. Якщо заявник у році, що передував заявленому року, виловив більше риби, ніж давав право дозволений йому річний улов на ставну сітку в Балтійському морі, йому на заявлений рік видається дозвіл на вилов риби для використання дозволеного до вилову річного улову в Балтійському морі у зменшеному обсязі. Зменшення здійснюється в обсязі, передбаченому в частинах 2 і 5 статті 105 постанови Ради (ЄС) № 1224/2009.

(2) Якщо заявник у році, що передував заявленому року, виловив більше риби, ніж давав право дозволений йому річний улов на знаряддя лову в Чудському, Тепле та Псковському озерах, йому на заявлений рік видається дозвіл на вилов риби для використання дозволеного до вилову річного улову у зменшеному на відповідну величину обсязі.

(2¹) Якщо заявник перевищує дозволену дозволом на вилов риби кількість виходів із знаряддям лову на водну ділянку, йому на наступний рік кількість виходів із знаряддям лову на водну ділянку надається у зменшеному на відповідну величину обсязі. [RT I, 19.06.2026, 1 - jõust. 29.06.2026]

(3) Якщо особа, яка отримала дозвіл на професійний вилов риби, або рибалка чи капітан, які ловили рибу на підставі її дозволу на вилов риби, мають на одній і тій самій водоймі, водній ділянці чи в повіті сукупно більш ніж одне чинне покарання за проступок або злочин за тяжкі порушення вимог до вилову риби, зазначені в частині 1 § 71¹ цього Закону, їй на два календарні роки, що настають після набрання чинності останнім покаранням, видається дозвіл на вилов риби для використання кожної правомірно набутої можливості вилову на тій самій водоймі, водній ділянці чи в повіті у зменшеному на 10 відсотків обсязі. [RT I, 04.06.2025, 13 - jõust. 02.06.2025 - Рішенням колегії конституційного нагляду Державного суду частини 3 і 4 § 56 закону про рибальство визнано такими, що суперечать Конституції, та нечинними в частині, в якій вони передбачають зменшення можливості вилову з тієї причини, що за порушення, встановлені частиною 1 § 71¹ закону про рибальство, покарано іншу особу, ніж саму особу, яка отримала дозвіл на вилов риби.]

(4) У випадку, зазначеному в частині 3 цього параграфа, якщо набута підприємцем як кількість знарядь лову можливість вилову менша за 10, йому на два календарні роки, що настають після набрання чинності останнім покаранням, видається дозвіл на вилов риби для використання кожної правомірно набутої можливості вилову на тій самій водоймі, водній ділянці чи в повіті у зменшеному на одиницю обсязі. [RT I, 04.06.2025, 13 - jõust. 02.06.2025 - Рішенням колегії конституційного нагляду Державного суду частини 3 і 4 § 56 закону про рибальство визнано такими, що суперечать Конституції, та нечинними в частині, в якій вони передбачають зменшення можливості вилову з тієї причини, що за порушення, встановлені частиною 1 § 71¹ закону про рибальство, покарано іншу особу, ніж саму особу, яка отримала дозвіл на вилов риби.] [RT I, 11.11.2022, 1 - jõust. 21.11.2022]

(1) Якщо у році, що передував року, зазначеному в заяві, заявник промислової можливості виловив менше риби, ніж давала право його правомірно набута промислова можливість, через те що у зв'язку з вичерпанням виділеної Естонській Республіці промислової можливості рибальство було призупинено до вичерпання промислової можливості заявника, йому на підставі відповідної заяви видається на зазначений у заяві рік дозвіл на рибальство для використання промислової можливості в обсязі, збільшеному на частину, що дорівнює недобору попереднього року.

(2) Частина 1 цього параграфа не застосовується, якщо до вичерпання промислової можливості заявника рибальство було призупинено через зменшення виділеної Естонській Республіці промислової можливості.

(1) Підприємець може надану йому на зазначений у заяві рік промислову можливість, за яку він сплатив плату за право рибальства, а також отриману в користування від підприємця іншої держави промислову можливість надати в поточному році в користування естонському підприємцю, якому на той самий рік визначено промислову можливість на тій самій водоймі. Для цього підприємці подають Департаменту сільського господарства та продовольства спільну заяву, у якій зазначено обсяг промислової можливості, що надається в користування. [RT I, 01.07.2020, 1 - jõust. 01.01.2021]

(2) Якщо дозволений річний улов встановлено на Балтійському морі за кожним ставним неводом, підприємець може визначену йому на бажаний рік промислову можливість ставного невода надати згідно з частиною 1 цього параграфа в користування на поточний рік іншому підприємцю лише разом із дозволеним річним уловом. Підприємець не може надати промислову можливість ставного невода в користування іншому підприємцю відповідно до першого речення після того, як він вивів цю промислову можливість за дозволом. [RT I, 11.11.2022, 1 - jõust. 21.11.2022]

(2¹) Промислову можливість, визначену як кількість знарядь лову на Балтійському морі або на внутрішніх водоймах, не можна надавати в користування іншому підприємцю, за винятком випадку, передбаченого частиною 2 цього параграфа, або якщо підприємцю, який надає промислові можливості в користування, визначено промислову можливість ставного невода на Балтійському морі. [RT I, 11.11.2022, 1 - jõust. 21.11.2022]

(3) Надання або отримання промислової можливості в користування на підставі частини 1 цього параграфа не впливає на історичне право рибальства підприємця та може відбуватися в обсязі, який підприємець має право вивести на момент надання промислової можливості в користування.

(4) У випадку, передбаченому частиною 1 цього параграфа, за належність рибальства вимогам та за звітність відповідає підприємець, який отримав промислову можливість у користування.

(5) Якщо на підставі наданої в користування промислової можливості виловлено більше риби, ніж дозволено, підприємцю, який отримав промислову можливість у користування, на наступний рік видається дозвіл на рибальство для використання промислової можливості в обсязі, зменшеному відповідно до частини 1 § 56 цього закону. [RT I, 11.11.2022, 1 - jõust. 21.11.2022]

(6) Якщо підприємець, який отримав промислову можливість у користування, не має зазначеної в частині 5 цього параграфа промислової можливості, що підлягає зменшенню, на цю величину зменшується обсяг промислової можливості наступного року підприємця, який надав промислову можливість у користування.

(7) Якщо дозволений річний улов встановлено на Балтійському морі за кожним ставним неводом, а підприємець, який отримав у користування промислову можливість ставного невода та дозволений до вилову за рік улов, не має в достатньому обсязі промислової можливості ставного невода й дозволеного річного улову, то у відповідному обсязі зменшується дозволений річний улов підприємця, який надав промислову можливість у користування, відповідно до пункту 2 статті 105 Регламенту Ради (ЄС) № 1224/2009. [RT I, 11.11.2022, 1 - jõust. 21.11.2022]

(1) Підприємець може надану йому на зазначений у заяві рік промислову можливість, за яку він сплатив плату за право рибальства, а також отриману в користування від підприємця іншої держави промислову можливість надати в поточному році в користування підприємцю іншої держави або отримати промислову можливість у поточному році в користування від підприємця іншої держави за згодою Департаменту сільського господарства та продовольства. [RT I, 01.07.2020, 1 - jõust. 01.01.2021]

(1¹) Підприємець може в поточному році надати підприємцю іншої держави в користування промислову можливість, яку він отримав у користування від естонського підприємця, якщо промислова можливість, що надається в користування підприємцю іншої держави, діє щодо водної площі в морі за межами Балтійського моря. [RT I, 09.11.2017, 1 - jõust. 01.01.2018]

(2) Дозвіл на рибальство, необхідний для використання промислової можливості, видає естонському підприємцю Департамент сільського господарства та продовольства з урахуванням вимог, установлених ЄС або міжнародною організацією, що регулює рибальство у відповідній водній площі. [RT I, 01.07.2020, 1 - jõust. 01.01.2021]

(3) Надання або отримання промислової можливості в користування на підставі цього параграфа не впливає на історичне право рибальства підприємця та може відбуватися в обсязі, який підприємець має право вивести на момент надання промислової можливості в користування згідно з дозволом.

(1) Якщо після задоволення заяв, поданих до зазначеного в частині 3¹ § 55 цього закону строку, залишаються ще вільні промислові можливості, орган, що видає дозволи, може надати їх у користування іншій державі, отримуючи натомість від цієї держави промислові можливості.

(2) Промислові можливості, встановлені для Естонії регламентом Європейського Союзу, які не розподіляються заявникам дозволом на рибальство в межах обсягу вилову виду риби, орган, що видає дозволи, може надати в користування іншій державі, отримуючи натомість від цієї держави промислові можливості.

(3) Промислова можливість, отримана відповідно до частини 1 цього параграфа, розподіляється в порядку, встановленому частиною 1 § 50 та § 53 цього закону.

(4) Строк подання заяв на промислову можливість, отриману відповідно до частини 1 цього параграфа, встановлює Уряд Республіки постановою. [RT I, 30.06.2017, 4 - jõust. 10.07.2017]

(1) Історичне право вилову дозволено відчужувати особі, якій можна видати дозвіл на риболовлю. Історичне право вилову постійного мешканця малого острова можна відчужувати лише постійному мешканцю того самого малого острова, який був постійним мешканцем цього острова щонайменше один рік до вчинення правочину відчуження історичного права вилову, або товариству, усі учасники, акціонери чи члени якого були постійними мешканцями того самого малого острова щонайменше один рік до вчинення правочину відчуження історичного права вилову. [RT I, 09.11.2017, 1 - jõust. 01.12.2017]

(1¹) Якщо підприємець або рибалка, який виловлював рибу на підставі його дозволу на риболовлю, чи капітан риболовного судна має чинне покарання за проступок або злочин, застосоване у зв'язку з тяжким порушенням вимог до риболовлі, зазначеним у § 71¹ частині 1 цього закону, підприємець не може відчужувати належне йому історичне право вилову пов'язаній з ним особі, зазначеній у § 8 закону про прибутковий податок. [RT I, 11.11.2022, 1 - jõust. 21.11.2022]

(2) Правочин відчуження, зазначений у частині 1 цього параграфа, має бути нотаріально засвідчений. У документі про правочин має бути зазначено обсяг права вилову, що відчужується, його підставу та час переходу права вилову. Перехід права вилову набуває чинності в день передання копії правочину відчуження особі, яка видає дозвіл на риболовлю, якщо правочином не встановлено пізнішого строку.

(3) Від історичного права вилову, зазначеного у § 51 частині 1 цього закону, та обчисленої на його підставі невикористаної можливості вилову можна відмовитися, подавши особі, яка видає дозвіл на риболовлю, письмову заяву. У заяві має бути зазначено обсяг права вилову, що передається, або обсяг можливості вилову. Якщо від історичного права вилову та можливості вилову відмовляються з метою отримання підтримки, особа вважається такою, що відмовилася від права вилову та можливості вилову, з дня задоволення заявки на підтримку. Якщо заявку на підтримку не задоволено, заява про відмову від історичного права вилову та можливості вилову вважається відкликаною.

(4) При розподілі історичної можливості вилову, переданої на підставі частини 3 цього параграфа, додатково застосовуються положення про розподіл можливості вилову, що звільнилася.

(1) Особа, яка виловлює рибу на підставі дозволу на промислову риболовлю або збирає водні рослини, подає дані про вилов, збирання, перевантаження чи вивантаження або інші дані, пов'язані з цими роботами.

(2) Якщо аматорська риболовля відбувається на підставі рибальської картки, то міністр, відповідальний за відповідну сферу, виходячи зі стану рибних запасів, вирішує щодо потреби у поданні даних про аматорську риболовлю.

(3) Якщо при промисловій риболовлі та аматорській риболовлі, що відбувається на підставі рибальської картки, до рибальського знаряддя потрапляють загиблі ссавці та птахи, то щодо них подаються відповідні дані.

(4) Первинний закупівельник риби та водних рослин подає дані про купівлю риби в особи, яка володіє правом вилову.

(5) Первинний закупівельник риби та водних рослин, який відповідає критеріям, зазначеним у статті 63 частині 1 регламенту Ради (ЄС) № 1224/2009, подає дані про первинну закупівлю риби за допомогою електронних засобів.

(6) Капітан судна, що приймає, транспортує чи переробляє рибу на морі, подає дані про приймання, переробку, транспортування чи вивантаження риби.

(7) Дані про передання, зберігання чи транспортування риби до первинного продажу подаються згідно зі статтями 66–68 регламенту Ради (ЄС) № 1224/2009.

(8) Капітан або представник капітана риболовного судна загальною довжиною 12 метрів чи довшого, що виловлює рибу на морі на підставі дозволу на риболовлю риболовного судна, подає дані, пов'язані з риболовлею, до Департаменту сільського господарства та продовольства за допомогою електронних засобів у порядку, встановленому регламентом Ради (ЄС) № 1224/2009 та імплементаційним регламентом Комісії (ЄС) № 404/2011. [RT I, 01.07.2020, 1 - jõust. 01.01.2021]

(8¹) Уряд Республіки може постановою встановити вимогу подавати дані, пов'язані з риболовлею, до Департаменту сільського господарства та продовольства виключно в електронному вигляді також у тих випадках, коли це не вимагається правовим актом Європейського Союзу. [RT I, 11.11.2022, 1 - jõust. 21.11.2022]

(9) Порядок, спосіб та строки подання даних, зазначених у частинах 1 та 3–7 цього параграфа, отримувача даних, а за потреби й особу, яка їх подає, встановлює Уряд Республіки постановою.

(10) [Втратив чинність – RT I, 30.06.2017, 4 - jõust. 01.01.2018]

(11) Вимоги щодо подання даних про риболовлю та пов'язаних з нею інших даних, встановлені на підставі частини 9 цього параграфа, поширюються на власника водойми, що перебуває у приватній власності, та на судно, що плаває під естонським прапором, незалежно від місця вилову.

(12) Порядок, форму та строк подання даних про аматорську риболовлю встановлює міністр, відповідальний за відповідну сферу, постановою.

(13) Капітан риболовного судна, що виловлює, приймає, транспортує чи переробляє рибу на морі, повідомляє Департамент навколишнього середовища про прибуття судна до порту та про кількість риби на борту. [RT I, 10.07.2020, 2 - jõust. 01.01.2021]

(14) Час, порядок подання повідомлення, зазначеного у частині 13 цього параграфа, та перелік даних, що передаються, встановлює міністр, відповідальний за відповідну сферу, постановою.

(15) Облік даних, зазначених у частинах 1 та 3–8 цього параграфа, організовує Департамент сільського господарства та продовольства, а облік даних, зазначених у частинах 2 та 3, організовує Міністерство регіонального розвитку та сільського господарства. [RT I, 30.06.2023, 1 - jõust. 01.07.2023]

(16) Коефіцієнти перерахунку, зазначені у статті 49 частині 3 імплементаційного регламенту Комісії (ЄС) № 404/2011, встановлює міністр, відповідальний за відповідну сферу, постановою. [RT I, 09.11.2017, 1 - jõust. 01.12.2017]

(1) Рибу зважують при вивантаженні.

(2) При зважуванні використовуються ваги, повірені згідно із законом про вимірювання.

(3) Міністр, відповідальний за відповідну сферу, може дозволити часткове зважування риби при вивантаженні у випадку, зазначеному у статті 60 частині 1 регламенту Ради (ЄС) № 1224/2009. ↗

(4) Міністр, відповідальний за відповідну сферу, може дозволити зважування риби після транспортування з місця вивантаження у випадку, зазначеному у статті 61 частині 1 регламенту Ради (ЄС) № 1224/2009. ↗

(5) У випадках, зазначених у частинах 3 та 4 цього параграфа, додаткові вимоги до зважування риби та методику зважування риби встановлює міністр, відповідальний за відповідну сферу, постановою. [RT I, 30.06.2017, 4 - jõust. 01.01.2018]

(6) Результати зважування за видами риб, отримані під час державного нагляду та провадження у справі про правопорушення, рибалка, капітан або його представник має подати до Департаменту сільського господарства та продовольства або скоригувати вже подані дані. [RT I, 11.11.2022, 1 - jõust. 21.11.2022]

(1) Дані про визначену суб'єкту господарювання на календарний рік можливість вилову та її використання, а також про фактичний вилов є публічними. Департамент сільського господарства та продовольства протягом першого місяця кожного кварталу оприлюднює на своєму вебсайті імена естонських суб'єктів господарювання, які займалися професійним рибальством у минулому кварталі, а також дані про визначену їм на календарний рік і використану можливість вилову та про фактично виловлену кількість риби за акваторіями, повітами і малими островами з постійним населенням. [RT I, 01.07.2020, 1 - jõust. 01.01.2021]

(1) Державний нагляд за виконанням вимог цього закону та встановлених на його підставі правових актів здійснює Департамент навколишнього середовища (далі також орган охорони правопорядку). [RT I, 10.07.2020, 2 - jõust. 01.01.2021]

(2) Департамент навколишнього середовища може здійснювати нагляд за виконанням вимог правових актів, що регулюють рибальство, та умов, визначених дозволом на рибальство, також в акваторії, що перебуває поза юрисдикцією Естонської Республіки, відповідно до статей 74–95 регламенту Ради (ЄС) № 1224/2009. У такому випадку застосовуються загальні та спеціальні заходи, що випливають із закону про охорону правопорядку, настільки, наскільки це не регулюється правовими актами ЄС або міжнародними договорами. [RT I, 10.07.2020, 2 - jõust. 01.01.2021]

(3) Державний нагляд за виконанням вимог правових актів, що регулюють рибальство, та умов, визначених дозволом на рибальство, можуть здійснювати також інспектори ЄС, прибережної держави в акваторії, що перебуває поза юрисдикцією Естонії, або організації, що регулює рибальство, якщо це передбачено правовими актами ЄС або міжнародними договорами.

(1) Орган охорони правопорядку може для здійснення передбаченого цим законом державного нагляду застосовувати спеціальні заходи державного нагляду, передбачені §§ 30–32, 45–47 та 49–53 закону про охорону правопорядку, на підставі та в порядку, встановлених законом про охорону правопорядку.

(1) Департамент навколишнього середовища може: [RT I, 10.07.2020, 2 - jõust. 01.01.2021]

1) здійснювати огляд встановлених для вилову знарядь лову без присутності осіб, зазначених у частині 2 § 49 закону про охорону правопорядку;

2) усувати з місця розташування в порядку, встановленому § 52 закону про охорону правопорядку, та брати на зберігання як рухому річ разом з рибою знаряддя рибальства, яке відповідно до правового акта повинно бути марковане у спосіб, що дозволяє встановити його власника, але на якому марковання відсутнє або яке не дозволяє встановити належність.

(2) На позначену нерухому річ Департамент навколишнього середовища може, крім передбаченого § 50 закону про охорону правопорядку, увійти без застосування безпосереднього примусу та без присутності володільця чи іншої правомочної особи, якщо: [RT I, 10.07.2020, 2 - jõust. 01.01.2021]

1) це необхідно для виявлення або усунення суттєвої небезпеки та залучення зазначених осіб спричинило б затримку, яка поставила б під загрозу досягнення мети застосування заходу;

2) метою входження у володіння є забезпечення проходу до іншої нерухомої речі або водойми.

(3) Про входження у володіння на підставі, встановленій у пункті 2 частини 2 цього параграфа, Департамент навколишнього середовища не зобов'язаний згодом повідомляти володільця, якщо після входження у володінні не здійснювалися дії наглядового провадження або провадження у справі про правопорушення. [RT I, 10.07.2020, 2 - jõust. 01.01.2021]

(4) Якщо капітан судна не дозволяє інспектору, належним чином уповноваженому на підставі статті 80 регламенту Ради (ЄС) № 1224/2009, піднятися на борт і провести інспектування в акваторії, що перебуває поза юрисдикцією Естонії, орган охорони правопорядку дає капітану розпорядження невідкладно це дозволити, за винятком ситуації, коли відповідно до загальновизнаних міжнародних правил, процедур чи звичаїв безпеки мореплавства необхідно відкласти піднімання на борт та інспектування. Якщо капітан судна не виконує цього розпорядження, дія свідоцтва рибальського судна призупиняється.

(5) Посадова особа Департаменту навколишнього середовища може з метою здійснення нагляду перебувати та пересуватися транспортним засобом, у тому числі позашляховиком або плавучим засобом, на суходільній або водній території, де перебування та пересування заборонені або обмежені правовим актом з метою охорони навколишнього середовища. [RT I, 10.07.2020, 2 - jõust. 01.01.2021]

(1) Департаменту навколишнього середовища дозволено застосовувати фізичну силу, спеціальні засоби та службову зброю на підставі та в порядку, встановлених законом про охорону правопорядку.

(2) Спеціальними засобами Департаменту навколишнього середовища є наручники.

(3) Службовою зброєю Департаменту навколишнього середовища є вогнепальна зброя, газова зброя та холодна зброя. [RT I, 12.05.2026, 2 - jõust. 01.07.2026]

(1) У разі невиконання припису максимальний розмір примусового платежу, застосовуваного в порядку, встановленому законом про замінне виконання та примусовий платіж, становить 32 000 євро.

(1) Міністр, відповідальний за сферу, може визначити, у якому районі рибальства або на вилові якого виду риби рибальське судно, що має естонський прапорний документ, повинно взяти на борт спостерігача. Спостерігача беруть на борт до початку вилову. ↗

(2) Вимоги та завдання, що ставляться спостерігачу, встановлює постановою міністр, відповідальний за сферу. ↗

(3) Спостерігач повинен відповідати вимогам до стану здоров'я, встановленим на підставі частини 7 § 26 закону про безпеку мореплавства, та мати відповідну довідку про стан здоров'я.

(4) Порядок та форму подання зібраних спостерігачем даних встановлює постановою міністр, відповідальний за сферу. ↗

(5) Якщо відповідно до міжнародних договорів або правових актів ЄС не вимагається перебування спостерігача на всіх суднах або протягом усього часу вилову у районі, визначеному на підставі частини 1 цього параграфа, або на вилові видів риб, обсяг зменшення кількості спостерігачів та порядок визначення періоду діяльності спостерігачів встановлює постановою міністр, відповідальний за сферу. У разі скорочення періоду діяльності спостерігачів виходять з мети перебування спостерігача на судні та з балансу між рибальськими суднами, що виловлюють різні види риб або в різних районах. ↗

(6) Департамент навколишнього середовища визначає на кожен рік судна та для кожного судна період, коли тривалість перебування спостерігача на борту зменшується, відповідно до частини 5 цього параграфа. Якщо суб'єкт господарювання або капітан, використовуючи рибальське судно, вчинив протягом останніх двох років порушення, зазначене в частині 1 § 71 цього закону, то тривалість перебування спостерігача на пов'язаному з цим порушенням судні не зменшується. [RT I, 10.07.2020, 2 - jõust. 01.01.2021]

(1) Естонське рибальське судно, що використовується для рибальства в морі, повинно бути оснащене автономною системою стеження за суднами на основі супутникового зв'язку (далі — супутникова система стеження) відповідно до пункту 2 статті 9 регламенту Ради (ЄС) № 1224/2009 та передавати через супутникову систему стеження дані згідно з тим, що встановлено пунктом 1 статті 19 імплементаційного регламенту Комісії (ЄС) № 404/2011. Супутниковою системою стеження не повинно бути оснащене рибальське судно, яке здійснює вилов на підставі рибальського дозволу рибалки та відповідає умовам, встановленим пунктом 5 статті 9 регламенту Ради (ЄС) № 1224/2009.

(2) Центр стеження за естонськими рибальськими суднами, зазначений у пункті 7 статті 9 регламенту Ради (ЄС) № 1224/2009, розташований у Департаменті навколишнього середовища. [RT I, 10.07.2020, 2 - набув чинності 01.01.2021]

(3) Частоту та порядок подання даних через супутникову систему стеження, а також вимоги до пристрою супутникового стеження встановлює міністр, відповідальний за сферу, постановою. ↗

(1) Рибальське судно, оснащене двигуном, а за наявності льодового покриву — транспортний засіб з двигуном, що використовується для професійного рибальства на Чудському, Теплому (Lämmijärv) та Псковському озерах, повинно бути оснащене пристроями GPS (пристрої глобальної системи позиціонування), через які для надсилання інформації використовується система GPRS (General Packet Radio Service System). Отримувачем інформації є Департамент навколишнього середовища. [RT I, 11.11.2022, 1 - набув чинності 21.11.2022]

(2) Перелік даних, що надсилаються через систему стеження GPS, частоту та порядок подання даних, а також вимоги до пристрою стеження GPS встановлює міністр, відповідальний за сферу, постановою. ↗

(1) На борту рибальських суден повинна бути система стеження, що передає або записує зображення. Перелік суден, для яких обов'язковою є наявність системи стеження, що передає або записує зображення, встановлює міністр, відповідальний за сферу, постановою на підставі критеріїв, встановлених правовим актом Європейського Союзу, або на основі аналізу ризиків, проведеного Департаментом навколишнього середовища.

(2) Отримувачем інформації є Департамент навколишнього середовища.

(3) Міністр, відповідальний за сферу, може встановити уточнюючі умови та порядок проведення аналізу ризиків, а також уточнюючі вимоги до системи стеження, вимоги до її встановлення та вимоги до зберігання даних і доступу до них. [RT I, 11.11.2022, 1 - набув чинності 21.11.2022]

(1) У професійному рибальстві, незалежно від того, чи використовується рибальське судно, серйозним порушенням вимог до рибальства вважається:

1) порушення, зазначені у статті 42 регламенту Ради (ЄС) № 1005/2008 та в пункті 1 статті 90 регламенту Ради (ЄС) № 1224/2009;

2) порушення умов прилову;

3) використання заборонених способів вилову;

4) відсутність та підроблення документа, зазначеного в частинах 2, 4 і 5 § 13 цього закону, а також подання підробленого документа та неправдивих даних.

(2) У любительському рибальстві серйозним порушенням вимог до рибальства вважається:

1) рибальство в заборонений час або в забороненому місці;

2) вилов забороненого виду риби;

3) рибальство забороненим знаряддям вилову або знаряддям, що не відповідає вимогам;

4) перешкоджання роботі інспектора, що здійснює державний нагляд за рибальством, або приховування, пошкодження чи усунення доказів, пов'язаних з розслідуванням;

5) вилов маломірної риби;

6) використання забороненого способу вилову;

7) порушення умов прилову.

(1) Серйозними порушеннями вимог до рибальства, у разі яких застосовується встановлене частинами 3 і 4 § 56 цього закону, є такі:

1) використання заборонених способів вилову;

2) підроблення промислового журналу, декларації про вивантаження, декларації про передачу та промислового сертифіката або подання таких неправдивих чи недійсних документів;

3) вилов без рибальського дозволу;

4) рибальство в забороненій зоні, у заборонений період, з порушенням дозволеної можливості вилову або встановленого для знаряддя вилову дозволеного річного улову;

5) цільовий вилов рибного запасу, що перебуває під забороною;

6) використання забороненого знаряддя вилову;

7) перешкоджання роботі інспектора та приховування, пошкодження чи усунення доказів, пов'язаних з розслідуванням.

(2) У разі призначення покарання за проступок або злочин при серйозному порушенні вимог до рибальства, зазначеному в частині 1 цього параграфа, Департамент навколишнього середовища повідомляє Департамент сільського господарства та продовольства і власника дозволу на професійне рибальство, за порушення, вчинене під час рибальства на підставі дозволу якого було призначено покарання, про внесення даних про покарання до реєстру покарань, зазначаючи час набуття покаранням чинності. [RT I, 11.11.2022, 1 - набув чинності 21.11.2022]

[RT I, 30.06.2017, 4 - jõust. 10.07.2017]

(1) У випадку, передбаченому статтею 92 частиною 4 регламенту Ради (ЄС) № 1224/2009 та статтею 133 виконавчого регламенту Комісії (ЄС) № 404/2011, рішення про анулювання балів, призначених на підставі статті 126 виконавчого регламенту Комісії (ЄС) № 404/2011, ухвалює Департамент навколишнього середовища. [RT I, 10.07.2020, 2 - jõust. 01.01.2021]

(2) Власник свідоцтва рибальського судна може за умов, передбачених статтею 133 частиною 3 виконавчого регламенту Комісії (ЄС) № 404/2011, клопотати про анулювання балів, призначених на підставі статті 126 виконавчого регламенту. Відповідне письмове клопотання власник свідоцтва рибальського судна подає до Департаменту навколишнього середовища у строк, зазначений в останньому абзаці статті 133 частини 3 виконавчого регламенту Комісії (ЄС) № 404/2011, посилаючись на умову, передбачену пунктом a, b, c або d статті 133 частини 3 виконавчого регламенту, яку виконано, і додаючи до клопотання відповідний доказ. Рішення про анулювання балів Департамент навколишнього середовища ухвалює протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідного письмового клопотання. [RT I, 10.07.2020, 2 - jõust. 01.01.2021]

(3) В анулюванні балів, призначених за серйозні порушення, у разі подання клопотання, зазначеного в частині 2 цього параграфа, відмовляється, якщо наявна принаймні одна з таких підстав:

1) заявник подав у клопотанні неправдиві дані;

2) клопотання подано не відповідно до умов, зазначених у статті 133 частині 3 виконавчого регламенту Комісії (ЄС) № 404/2011;

3) заявник не виконав належним чином умову, передбачену пунктом a, b, c або d статті 133 частини 3 виконавчого регламенту Комісії (ЄС) № 404/2011;

4) загальну суму призначених заявникові балів протягом останніх трьох років уже було зменшено за умов, зазначених у статті 133 частині 3 виконавчого регламенту Комісії (ЄС) № 404/2011.

(4) Якщо капітан рибальського судна або рибалка, внесений до рибальської ліцензії, має одне чинне покарання за проступок чи злочин, застосоване у зв'язку з серйозним порушенням вимог рибальства, зазначеним у § 71 частині 1 цього закону, вважається, що капітанові або рибалці призначено один бал згідно з бальною системою, зазначеною у статті 92 частині 6 регламенту Ради (ЄС) 1224/2009. [RT I, 30.06.2017, 4 - jõust. 10.07.2017]

(5) Якщо капітан рибальського судна або рибалка, внесений до рибальської ліцензії, має більше ніж одне чинне покарання за проступок чи злочин, застосоване у зв'язку з серйозним порушенням вимог рибальства, зазначеним у § 71 частині 1 цього закону, вважається, що капітанові або рибалці призначено загалом два бали згідно з бальною системою, зазначеною у статті 92 частині 6 регламенту Ради (ЄС) 1224/2009, та застосовується передбачене § 43 пунктом 1 чи 9 або § 44 частиною 3 пунктом 8 цього закону. [RT I, 30.06.2017, 4 - jõust. 10.07.2017]

(6) Бали, передбачені частинами 4 та 5 цього параграфа, вважаються анульованими, якщо дані про покарання видалено з реєстру покарань. [RT I, 30.06.2017, 4 - jõust. 10.07.2017]

(1) Завданням шкоди рибним і водно-рослинним ресурсам вважається:

1) лов риби та збирання водних рослин без необхідного права на промисел;

2) лов з порушенням умов прилову такої риби, довжина якої менша за мінімальний розмір, встановлений на підставі цього закону;

3) лов такого виду риби, лов якого заборонено згідно з цим законом або встановленим на його підставі правовим актом;

4) рибний промисел з порушенням умов прилову в заборонений час і в забороненій зоні, встановлених цим законом або встановленим на його підставі правовим актом;

5) рибний промисел без застосування знаряддя лову або знаряддям, не переліченим у цьому законі та не описаним у правилах рибальства;

6) рибний промисел з недотриманням вимог і обмежень щодо знаряддя лову чи рибальського судна, встановлених цим законом або встановленим на його підставі правовим актом;

7) продаж, купівлю або поводження з такою рибою, походження якої не можна підтвердити, за винятком випадків, передбачених § 13 частиною 6 цього закону;

8) продаж, купівлю або поводження з рибою меншого за мінімальний розміру, за винятком транспортування риби меншого за мінімальний розміру, виловленої за умов прилову, та винятку, передбаченого § 10 частиною 9 цього закону;

9) перевищення при аматорському рибальстві дозволеної кількості риби згідно з цим законом або встановленим на його підставі правовим актом. [RT I, 30.06.2017, 4 - jõust. 10.07.2017]

(2) Шкода, завдана рибним і водно-рослинним ресурсам, підлягає відшкодуванню.

(3) Ставки відшкодування шкоди, завданої рибним і водно-рослинним ресурсам, за винятком випадку, зазначеного в частині 5 цього параграфа, виходячи зі ступеня загрози, охоронного статусу виду риби чи водної рослини або з до десятикратної ринкової ціни, а також засади й методику обчислення шкоди, завданої рибним і водно-рослинним ресурсам, та форму акта обчислення завданої шкоди встановлює Уряд Республіки постановою.

(4) Ставка відшкодування шкоди за одну особину не може бути меншою ніж 1,30 євро та більшою ніж 96 євро. Ставка відшкодування шкоди за один кілограм не може бути меншою ніж 0,64 євро та більшою ніж 64 євро, за винятком випадків, зазначених у частині 6 цього параграфа.

(5) Щодо тих видів риби, які виловлюються поза Балтійським морем у водній зоні, що не підпадає під юрисдикцію Естонської Республіки, ставкою відшкодування шкоди є чинна п'ятикратна ринкова ціна виду риби в місці вивантаження або в портах, що межують з районом промислу.

(6) У разі завдання шкоди рибним ресурсам при вчиненні порушення, зазначеного в § 71 цього закону, відшкодування шкоди за особину або кілограм виду риби становить п'ятикратну ставку, визначену на підставі частини 3 чи 5 цього параграфа. У разі завдання шкоди рибним ресурсам в особливо великому обсязі ставка відшкодування шкоди за особину або кілограм виду риби становить десятикратну ставку, визначену на підставі частини 3 чи 5 цього параграфа. Завданням шкоди рибним ресурсам в особливо великому обсязі вважається лов з використанням електричного струму, отруйної та наркотичної речовини, вогнепальної зброї й вибухового заряду або в інший спосіб, що спричиняє непотрібну загибель риби.

(7) Відшкодування шкоди, завданої рибним і водно-рослинним ресурсам, стягує Департамент навколишнього середовища. Відшкодування зараховується до державного бюджету. [RT I, 10.07.2020, 2 - jõust. 01.01.2021]

(1) За порушення вимог щодо продажу, купівлі чи поводження з рибою або за порушення вимог щодо продажу, купівлі чи поводження з такою рибою, походження якої не можна підтвердити, – карається штрафом до 300 штрафних одиниць.

(2) За те саме діяння, вчинене юридичною особою, – карається штрафом до 32 000 євро.

(1) За аматорське рибальство без наявності права на аматорське рибальство – карається штрафом до 100 штрафних одиниць.

(2) За рибальство без дозволу або з порушенням вимог дозволу, або за рибальство у морі судном без свідоцтва рибальського судна чи рибальським судном з несертифікованою потужністю двигуна – карається штрафом до 300 штрафних одиниць.

(3) За діяння, зазначене в частині 2 цього параграфа, вчинене юридичною особою, – карається штрафом до 32 000 євро.

[RT I, 11.11.2022, 1 - набув чинності 21.11.2022]

(1) За порушення порядку встановлення GPS- або іншої системи супутникового стеження чи системи відеоспостереження або подання даних, за відсутність на судні необхідної GPS- або іншої системи супутникового стеження чи системи відеоспостереження або за створення перешкод її роботі – карається штрафом до 300 штрафних одиниць.

(2) За те саме діяння, вчинене юридичною особою, – карається штрафом до 32 000 євро. [RT I, 11.11.2022, 1 - набув чинності 21.11.2022]

(1) [Втратив чинність – RT I, 30.06.2017, 4 - набув чинності 01.01.2018]

(2) За порушення порядку подання даних, пов'язаних з професійним рибальством, – карається штрафом до 300 штрафних одиниць.

(3) За діяння, вчинене згідно з частиною 2 цього параграфа, якщо його вчинено юридичною особою, – карається штрафом до 32 000 євро.

(1) За перешкоджання роботі спостерігача, призначеного на борт судна, – карається штрафом до 300 штрафних одиниць.

(2) За те саме діяння, вчинене юридичною особою, – карається штрафом до 32 000 євро.

(1) За приховування, пошкодження чи усунення доказу, а також за підроблення чи приховування маркування, назви або реєстраційного номера судна у провадженні державного нагляду чи у провадженні у справі про проступок – карається штрафом до 300 штрафних одиниць.

(2) За те саме діяння, вчинене юридичною особою, – карається штрафом до 32 000 штрафних одиниць. [RT I, 11.11.2022, 1 - набув чинності 21.11.2022]

(1) За порушення заборони викидання виловленої риби назад у воду під час аматорського рибальства – карається штрафом до 100 штрафних одиниць.

(2) За порушення заборони викидання виловленої риби або водних рослин назад у воду під час професійного рибальства – карається штрафом до 300 штрафних одиниць.

(3) За діяння, зазначене в частині 2 цього параграфа, вчинене юридичною особою, – карається штрафом до 32 000 євро.

(1) За рибальство знаряддям лову, не позначеним або не маркованим належним чином, – карається штрафом до 100 штрафних одиниць.

(2) За те саме діяння, вчинене юридичною особою, – карається штрафом до 6400 євро.

(3) За рибальство стаціонарними знаряддями лову, не позначеними, не маркованими належним чином або з невизначеним місцезнаходженням, або за утримання риби у засобах, призначених для утримання риби у водоймі після вилову, не позначених, не маркованих належним чином або з невизначеним місцезнаходженням, – карається штрафом до 300 штрафних одиниць.

(4) За діяння, зазначене в частині 3 цього параграфа, вчинене юридичною особою, – карається штрафом до 32 000 євро.

(1) За рибальство без використання знаряддя лову, знаряддям лову, не описаним у цьому законі та у правилах рибальства, забороненим знаряддям чи способом, який спричиняє непотрібну загибель риби та шкоду рибним запасам, або за порушення інших вимог, встановлених щодо знарядь лову, – карається штрафом до 300 штрафних одиниць.

(2) За те саме діяння, вчинене юридичною особою, – карається штрафом до 32 000 євро.

(1) За незаконне виготовлення, володіння, зберігання, відчуження, транспортування чи використання засобу для лову риби електрикою – карається штрафом до 300 штрафних одиниць.

(2) За те саме діяння, вчинене юридичною особою, – карається штрафом до 32 000 євро.

(1) За порушення вимог щодо зариблення водойми видами риб, які природно трапляються в Естонії, – карається штрафом до 300 штрафних одиниць.

(2) За те саме діяння, вчинене юридичною особою, – карається штрафом до 32 000 євро.

(1) За порушення вимог щодо частоти перевірки знарядь лову – карається штрафом до 200 штрафних одиниць.

(2) За те саме діяння, вчинене юридичною особою, – карається штрафом до 12 800 євро.

[RT I, 30.06.2017, 4 - набув чинності 10.07.2017]

(1) За рибальство або утримання риби у водоймі після вилову у заборонений час чи у забороненому районі, або за вилов особин заборонених до лову видів риб чи риби, меншої за встановлений розмір, з порушенням умов прилову, або за перевищення дозволеної до вилову кількості риби під час аматорського рибальства – карається штрафом до 300 штрафних одиниць. [RT I, 30.06.2017, 4 - набув чинності 10.07.2017]

(2) За те саме діяння, вчинене юридичною особою, – карається штрафом до 32 000 євро.

(1) За порушення вимог щодо вивантаження риби, перевантаження у морі, зберігання на борту, приймання, переробки, спільної промислової діяльності кількох суден, надання допомоги судну чи використання судна для рибальства – карається штрафом до 300 штрафних одиниць.

(2) За те саме діяння, вчинене юридичною особою, – карається штрафом до 32 000 євро.

(1) За надання допомоги суднам, які входять до переліків суден, що займалися чи ймовірно займалися незаконним, непідзвітним та нерегульованим рибальством, або за перевантаження риби з них, або за спільну промислову діяльність, або за їх використання для рибальства – карається штрафом до 300 штрафних одиниць.

(2) За те саме діяння, вчинене юридичною особою, – карається штрафом до 32 000 євро.

(1) За порушення вимог щодо імпорту, експорту та реекспорту, встановлених у статтях 4–6, 8, 12, 14–16 та 21 Регламенту Ради (ЄС) № 1005/2008, – карається штрафом до 300 штрафних одиниць.

(2) За те саме діяння, вчинене юридичною особою, – карається штрафом до 32 000 євро.

(1) Позасудовим органом провадження щодо проступків, передбачених цим законом, є Департамент навколишнього середовища. [RT I, 10.07.2020, 2 - набув чинності 01.01.2021]

(2) Позасудовим органом провадження щодо проступків, зазначених у § 74, 75, 78–82, 84 і 85 цього закону, є також поліцейська установа.

(3) Позасудовий орган провадження або суд може застосувати конфіскацію засобу вчинення проступків, передбачених у § 74, 75, 81–83, 85, 86 і 88 цього закону, а також речі, що була безпосереднім об'єктом проступку, відповідно до § 83 пенітенціарного кодексу.

(1) Частина 3 § 33 цього закону застосовується до риболовних суден, зазначених в останньому реченні частини 4 статті 61 виконавчого регламенту Комісії (ЄС) № 404/2011.

(2) Правові акти, встановлені на підставі Закону про рибальство (RT I 1995, 80, 1384), за винятком правових актів, встановлених на підставі частини 5 § 13⁴ та частини 2 § 22, діють після набрання чинності цим законом до закінчення строку їх дії або визнання їх нечинними тією мірою, якою вони не суперечать цьому закону. ↗

(3) Свідоцтва риболовних суден, професійні свідоцтва прибережного рибалки, спеціальні дозволи на вилов, посвідчення на засіб електричного вилову, дозволи на рибальство та рибальські картки, видані до набрання чинності цим законом і такі, що відповідають цьому закону, діють до закінчення зазначеного в них строку дії, а право на любительський вилов — до закінчення строку.

(4) З набранням чинності цим законом незавершені провадження щодо клопотання про адміністративні акти, зазначені в частині 3 цього параграфа, завершуються відповідно до встановленого цим законом.

(5) З 1 грудня 2017 року Ветеринарно-харчовий департамент вирішує клопотання про отримання дозволу на рибальство та свідоцтва риболовного судна, подане до 1 грудня 2017 року. [RT I, 09.11.2017, 1 - набув чинності 01.12.2017]

(6) Якщо право на додавання риболовного судна виникло як право, чинне протягом 36 місяців, і не закінчилося до дня набрання чинності нормою, яка передбачає закінчення права на додавання риболовного судна зі спливом 66 місяців, це право закінчується зі спливом 66 місяців від дня видалення риболовного судна з реєстру. [RT I, 19.06.2026, 1 - набув чинності 29.06.2026]

(1) Державний реєстр риболовних суден, заснований на підставі редакції цього закону, що діяла до 1 грудня 2017 року, реорганізується в реєстр професійного рибальства. Дані, внесені до державного реєстру риболовних суден, вважаються даними реєстру професійного рибальства.

(2) З 1 грудня 2017 року Ветеринарно-харчовий департамент вирішує клопотання про внесення риболовного судна до реєстру професійного рибальства, подане до 1 грудня 2017 року.

(3) Встановлене в § 35¹ цього закону не застосовується до вільної промислової потужності, яка:

1) звільнилася внаслідок видалення риболовного судна з державного реєстру риболовних суден на підставі пункту 3 або 4 § 37 цього закону до 1 грудня 2017 року;

2) звільнилася внаслідок видалення риболовного судна з реєстру професійного рибальства на підставі пункту 3 або 4 § 37 цього закону після 1 грудня 2017 року, якщо клопотання про видалення риболовного судна було подане до 1 грудня 2017 року.

(4) За рахунок вільної промислової потужності, що виникла внаслідок видалення риболовного судна на підставі пункту 3 або 4 § 37 цього закону до 1 грудня 2017 року з підрозділу риболовних суден державного реєстру риболовних суден, до якого судно не можна було додавати, право на додавання риболовного судна має власник або володілець риболовного судна, видаленого з державного реєстру риболовних суден, або особа, якій передано право на додавання риболовного судна. Зазначене право діє протягом 36 місяців від дня видалення судна з державного реєстру риболовних суден.

(5) Якщо риболовне судно видаляється із сегмента риболовного флоту, до якого згідно з постановою, встановленою на підставі частини 2 § 35 цього закону, судно не можна додавати, на підставі пункту 3 або 4 § 37 цього закону після 1 грудня 2017 року, але клопотання про видалення риболовного судна подане до 1 грудня 2017 року, за рахунок вільної промислової потужності виникає право на додавання риболовного судна у власника або володільця риболовного судна, видаленого з реєстру професійного рибальства, або особи, якій передано право на додавання риболовного судна. Зазначене право діє протягом 36 місяців від дня видалення судна з реєстру професійного рибальства.

(6) Якщо уповноважена особа не подала протягом строку, встановленого в частині 4 або 5 цього параграфа, клопотання про внесення нового риболовного судна до реєстру професійного рибальства, право на додавання риболовного судна вважається таким, що закінчилося. Якщо провадження щодо внесення риболовного судна до реєстру професійного рибальства не завершилося до кінцевого строку, право на додавання риболовного судна закінчується із завершенням провадження щодо внесення риболовного судна до реєстру професійного рибальства.

(7) На підставі права на додавання риболовного судна, встановленого в частині 4 або 5 цього параграфа, риболовне судно можна внести лише до того сегмента риболовного флоту, до якого належало риболовне судно, видалене з державного реєстру риболовних суден або реєстру професійного рибальства.

(8) Право на додавання риболовного судна, встановлене в частині 4 або 5 цього параграфа, дозволяється передавати за письмовою угодою. Угода про передачу або її нотаріально засвідчена копія подається уповноваженому обробнику реєстру професійного рибальства разом із клопотанням про внесення риболовного судна до реєстру. [RT I, 09.11.2017, 1 - набув чинності 01.12.2017]

(1) Дані, зазначені в частині 2 § 29¹ цього закону, подані Міністерству навколишнього середовища до заснування бази даних наукового та любительського рибальства і строк зберігання яких не минув, вважаються даними бази даних наукового та любительського рибальства з дня її заснування.

(2) Дані, зазначені в частині 4 § 34 цього закону, подані Міністерству сільського життя до 1 грудня 2017 року і строк зберігання яких не минув, з 1 грудня 2017 року вважаються даними реєстру професійного рибальства. [RT I, 09.11.2017, 1 - набув чинності 01.12.2017]

(1) Положення, встановлене в другому реченні частини 1 § 42 цього закону, застосовується вперше на 2023 рік щодо дозволів на промислове рибальство, які видаються для рибальства на Чудському, Тепле та Псковському озерах.

(2) Уряд Республіки встановлює постановою дозволений річний вилов у межах кількості знарядь лову на Чудському, Тепле та Псковському озерах уперше на 2023 рік. Встановлення дозволеного річного вилову в межах кількості знарядь лову на Чудському, Тепле та Псковському озерах не вважається першим установленням можливості лову у розумінні § 53 цього закону.

(3) Дозвіл на промислове рибальство для рибальства на Чудському, Тепле та Псковському озерах видається в межах дозволеного річного вилову та кількості знарядь лову вперше на 2023 рік. [RT I, 11.11.2022, 1 - jõust. 21.11.2022]

(1) Положення, встановлене в частині 1² § 42 цього закону, може бути застосоване вперше на друге півріччя 2026 року щодо дозволів на промислове рибальство, які видаються для рибальства з донним та обертальним неводом на Чудському, Тепле та Псковському озерах.

(2) Уряд Республіки може встановити постановою на підставі частини 1 § 47¹ цього закону кількість виходів на водну акваторію з донним та обертальним неводом на Чудському, Тепле та Псковському озерах уперше на друге півріччя 2026 року. Встановлення кількості виходів на водну акваторію з донним та обертальним неводом на Чудському, Тепле та Псковському озерах не вважається першим установленням можливості лову у розумінні § 53 цього закону.

(3) Дозвіл на промислове рибальство для рибальства на Чудському, Тепле та Псковському озерах може бути виданий у межах кількості виходів на водну акваторію з донним та обертальним неводом уперше на друге півріччя 2026 року. [RT I, 19.06.2026, 1 - jõust. 29.06.2026]

[Виключено з цього тексту.]

[Вилучено з цього тексту.]

(1) Цей закон набирає чинності 1 липня 2015 року.

(2) Пункт 2 § 91 цього закону набирає чинності 1 вересня 2015 року.

(3) Частина 4 § 18 та пункт 1 § 91 цього закону набирають чинності 1 січня 2016 року.

(4) Пункт 3 частини 1, а також частини 2 і 3 § 27 цього закону набирають чинності 1 березня 2016 року.