Закон про квартирну власність та квартирні товариства

(1) Квартирна власність — це окрема власність на реальну частину будівлі, поєднана з ідеальною часткою у спільній власності на нерухому річ, до якої належить ця окрема власність.

(2) Квартирні власності мають бути в межах однієї нерухомої речі.

(3) У питаннях, не врегульованих цим законом, до квартирної власності застосовуються положення інших законів про власність на нерухому річ.

(4) Квартирне товариство — це приватноправова юридична особа, членами якої є всі власники квартирних власностей однієї поділеної на квартирні власності нерухомості (далі — власник квартири).

(1) Квартирні власності та квартирне товариство створюються укладеною між співвласниками угодою про створення окремої власності або заявою власника нерухомої речі про поділ.

(1) Співвласники нерухомої речі можуть домовитися про те, що в кожного співвласника виникає окрема власність на житлове або нежитлове приміщення в будівлі, яка є на нерухомій речі або споруджується на ній.

(2) Для створення окремої власності потрібні угода співвласників та внесення відповідного запису до кріпосної книги.

(3) До угоди про створення окремої власності застосовуються положення § 120 частин 1 і 2 Закону про речове право. [RT I, 23.12.2022, 1 - jõust. 01.02.2023]

(4) До правочину, яким беруть на себе зобов'язання створити окрему власність, застосовуються положення § 119 Закону про речове право.

(1) Об'єктом окремої власності є просторово обмежене житлове або нежитлове приміщення та належні до нього частини будівлі, які можна використовувати окремо і які можна змінювати, усувати або додавати без шкоди для спільної власності чи прав іншого власника квартири і без зміни зовнішнього вигляду будівлі. До кожного об'єкта окремої власності має бути окремий доступ. [RT I, 23.12.2022, 1 - jõust. 01.02.2023]

(2) До складу об'єкта окремої власності у складі житлового або нежитлового приміщення може входити також частина гаража, позначена постійним маркуванням.

(3) Об'єктом окремої власності не є будівля та її частини, а також обладнання, необхідне для збереження будівлі чи забезпечення безпеки або для спільного користування власників квартир, навіть якщо воно розташоване в межах реальної частини будівлі, що є об'єктом окремої власності.

(4) Земельна ділянка, а також частини будівлі та обладнання, які не є об'єктом жодної окремої власності та не перебувають у власності третьої особи, є об'єктом спільної частки квартирної власності.

(1) Разом з угодою про створення окремої власності співвласники нерухомої речі можуть укласти також інші угоди щодо змісту окремої власності, визначити умови статуту квартирного товариства та затвердити господарський план квартирного товариства.

(1) У заяві про внесення до кріпосної книги, що подається реєстратору кріпосної книги для реєстрації квартирних власностей, зазначаються також усі дані, необхідні для внесення квартирного товариства до реєстру квартирних товариств. Після отримання заяви про внесення реєстратор кріпосної книги передає заяву реєстратору реєстру квартирних товариств. Реєстратор кріпосної книги та реєстратор реєстру квартирних товариств розглядають заяву одночасно.

(2) При внесенні квартирних власностей до кріпосної книги для кожної квартирної власності відкривається самостійна частина реєстру кріпосної книги, і водночас закривається попередня реєстрова частина нерухомої речі в порядку, встановленому Законом про речове право та Законом про кріпосну книгу.

(3) Дані закритої реєстрової частини вносяться до відповідних розділів відкриваних реєстрових частин. У заголовку реєстрової частини поряд з даними, зазначеними в § 12 Закону про кріпосну книгу, зазначається реєстровий код квартирного товариства. До першого розділу реєстрової частини поряд з даними, зазначеними в § 13 частині 1 Закону про кріпосну книгу, вносяться номер або інше позначення об'єкта окремої власності, призначення об'єкта окремої власності (житлове або нежитлове приміщення), розмір ідеальної частки спільної власності та реєстрові номери інших квартирних власностей. [RT I, 09.10.2020, 1 - jõust. 01.12.2020]

(4) Запис про внесення квартирних власностей до кріпосної книги вноситься після того, як реєстратор реєстру квартирних товариств повідомив, що відсутні перешкоди для відкриття реєстраційної картки квартирного товариства. Запис про відкриття реєстраційної картки квартирного товариства вноситься невідкладно після внесення запису про внесення квартирних власностей до кріпосної книги.

(5) Якщо реєстратор реєстру квартирних товариств встановив строк для усунення недоліків, розгляд заяви про внесення до кріпосної книги зупиняється, доки реєстратор реєстру квартирних товариств:

1) не подасть повідомлення відповідно до першого речення частини 4 цього параграфа, або

2) не повідомить про неусунення недоліків.

(6) У випадку, передбаченому пунктом 2 частини 5 цього параграфа, компетентна для внесення до кріпосної книги особа ухвалою залишає заяву про внесення без задоволення.

(7) Детальніший порядок дій реєстратора кріпосної книги та реєстратора реєстру квартирних товариств при внесенні квартирних власностей до кріпосної книги та відкритті реєстраційної картки квартирного товариства встановлює міністр, відповідальний за відповідну сферу, постановою.

(1) До заяви про внесення до кріпосної книги, окрім зазначеного в § 35 частині 1 Закону про кріпосну книгу, необхідно додати такі документи:

1) офіційно засвідчену компетентним для видачі дозволу на будівництво органом копію внесеного до реєстру будівель плану будівлі, що поділяється на квартирні власності, або проєкту споруджуваної будівлі, на якому обмежені та позначені номером чи іншим способом приміщення, що є об'єктом кожної окремої власності (далі — план поділу будівлі);

2) підтвердження компетентної для проєктування чи проведення експертизи будівельних проєктів особи про те, що створення окремих власностей у зображений на плані поділу будівлі спосіб відповідає вимогам, встановленим § 4 цього закону.

(2) Номери або інші позначення, що використовуються в заяві про внесення до кріпосної книги для позначення об'єкта окремої власності, мають збігатися з позначеннями, що використовуються на плані поділу будівлі.

(2¹) Якщо частина будівлі, що є об'єктом квартирних власностей, має місцеву адресу частини будівлі в розумінні Закону про просторові дані, у заяві про внесення до кріпосної книги слід зазначити, з якою створюваною квартирною власністю пов'язана місцева адреса частини будівлі. Якщо об'єктом окремої власності квартирної власності є житлове приміщення, у заяві про внесення до кріпосної книги має бути зазначена місцева адреса частини будівлі, що відповідає кожному житловому приміщенню. [RT I, 09.10.2020, 1 - jõust. 01.12.2020]

(3) Вимоги до плану, що є основою плану поділу будівлі, та до порядку внесення його до реєстру будівель встановлює міністр, відповідальний за відповідну сферу, постановою.

(1) Власник нерухомої речі може поданою реєстратору кріпосної книги заявою поділити власність на частки спільної власності таким чином, щоб кожній частці спільної власності відповідала окрема власність на житлове або нежитлове приміщення в будівлі, яка є на нерухомій речі або споруджується на ній. Поділ набуває чинності з внесенням запису до кріпосної книги. [RT I, 23.12.2022, 1 - jõust. 01.02.2023]

(2) У випадку, передбаченому частиною 1 цього параграфа, застосовуються положення § 3 частин 3 і 4 та §§ 4–7 цього закону. [RT I, 23.12.2022, 1 - jõust. 01.02.2023]

(1) За взаємною угодою заінтересованих власників квартир можна змінити обсяг наявної спеціальної власності. Для створення нової квартирної власності необхідна угода всіх власників квартир. До зміни обсягу спеціальної власності застосовуються положення закону про речове право щодо об'єднання та поділу нерухомих речей з особливостями, встановленими цим законом. [RT I, 23.12.2022, 1 - набув чинності 01.02.2023]

(2) Кожен власник квартири може вимагати від іншого власника квартири надання волевиявлень, необхідних для внесення зазначеної в частині 1 цього параграфа зміни, якщо:

1) збереження наявної ситуації, з урахуванням усіх обставин, суперечило б принципу добросовісності;

2) зміна надмірно не порушує законних інтересів жодного власника квартири.

(3) Наявність зазначеної в пункті 1 частини 2 цього параграфа ситуації презюмується, якщо за відповідне рішення загальних зборів власників квартир подано більше половини всіх голосів тими власниками квартир, яким належить більше половини часток спільної власності.

(4) Якщо внесення зазначеної в частині 1 цього параграфа зміни передбачає наявність дозволу на будівництво, власник квартири може поставити надання волевиявлень, необхідних для внесення зміни, у залежність від наявності дозволу на будівництво.

(5) Для внесення зміни угоди про спеціальну власність до кріпосної книги необхідна згода відповідного володільця обмеженого речового права як зачепленої особи у розумінні закону про кріпосну книгу. Власник квартири може вимагати від відповідного володільця обмеженого речового права надання волевиявлень, необхідних для внесення зазначеної в частині 1 цього параграфа зміни, якщо зміна надмірно не порушує законних інтересів володільця обмеженого речового права. [RT I, 23.12.2022, 1 - набув чинності 01.02.2023]

(6) У випадку, встановленому в частині 3 цього параграфа, вимоги, зазначені в частинах 2 і 5, а також необхідну для внесення змін до кріпосної книги заяву про кріплення може подати також квартирне товариство.

(1) Разом зі створенням нової квартирної власності власники квартир можуть домовитися також про умови її відчуження.

(2) Кожен власник квартири може вимагати від іншого власника квартири надання волевиявлень, необхідних для відчуження створюваної квартирної власності, якщо:

1) загальні збори власників квартир прийняли рішення, що відповідає умовам, зазначеним у частині 3 § 9 цього закону;

2) дохід, отриманий від відчуження, відповідає звичайній вартості відчужуваної квартирної власності станом на момент відчуження;

3) дохід, отриманий від відчуження, розподіляється між власниками квартир відповідно до розміру частки спільної власності квартирної власності або розумно витрачається на утримання чи поліпшення частки спільної власності квартирної власності.

(3) Зазначену в частині 2 цього параграфа вимогу може подати також квартирне товариство.

(1) Спеціальну власність та частку спільної власності квартирної власності не можна відчужувати чи обтяжувати окремо одна від одної.

(2) Квартирну власність не можна обтяжувати правом забудови.

(3) При продажу квартирної власності не застосовується переважне право купівлі співвласника нерухомої речі, встановлене в частині 2 § 73 закону про речове право.

(1) Власники квартир здійснюють права, що випливають з їхньої квартирної власності, та виконують обов'язки в обсязі, встановленому цим законом, через квартирне товариство.

(2) Власники квартир повинні у взаємних відносинах, а також у відносинах з квартирним товариством дотримуватися принципу добросовісності та враховувати законні інтереси один одного.

(1) Власники квартир можуть за угодою врегулювати правовідносини, що випливають з квартирної власності та квартирного товариства, інакше, ніж встановлено цим законом, за винятком випадків, коли закон це прямо виключає.

(2) До вимоги надання волевиявлень, необхідних для укладення, зміни та припинення угоди власників квартир, а також до внесення змін до кріпосної книги застосовується встановлене в § 9 цього закону.

(3) Угода власників квартир діє щодо сингулярного правонаступника власника квартири лише у випадку, якщо вона внесена до кріпосної книги як зміст спеціальної власності.

(1) За угодою власників квартир частину предмета спільної власності можна надати в особливе користування кожночасному власнику квартири (далі — право особливого користування), якщо це не суперечить призначенню цієї частини предмета спільної власності.

(2) Власник квартири може передати здійснення належного йому права особливого користування третій особі без згоди решти власників квартир.

(3) Власник квартири може передати належне йому право особливого користування іншому власнику квартири без згоди решти власників квартир.

(1) Якщо квартирна власність належить кільком особам спільно, ці особи можуть здійснювати права, пов'язані з квартирною власністю, лише спільно. Це не діє щодо квартирного товариства, якщо спільна власність не внесена до кріпосної книги.

(2) За виконання обов'язків, що випливають з квартирної власності, спільні власники квартирної власності відповідають солідарно.

(3) Якщо власники квартир не визначили собі спільного представника для здійснення прав, що випливають з квартирної власності, правочин, вчинений квартирним товариством щодо спільних власників квартир, вважається дійсним і тоді, коли він вчинений лише щодо одного власника квартири.

(1) Правоздатність квартирного товариства виникає з відкриттям реєстрових частин квартирних власностей і припиняється із закриттям реєстрових частин квартирних власностей у кріпосній книзі.

(2) Квартирне товариство не можна перетворити на юридичну особу іншого виду.

(1) Квартирне товариство може мати статут.

(2) Статутом можна передбачити умови, що не суперечать закону та угоді про спеціальну власність. Якщо положення статуту суперечить закону, застосовується встановлене законом. Якщо положення статуту суперечить угоді про спеціальну власність, застосовується встановлене в угоді.

(1) Місцезнаходженням квартирного товариства є місцезнаходження, внесене до реєстраційної картки. Якщо місцезнаходження квартирного товариства не внесено до реєстраційної картки, місцезнаходженням квартирного товариства вважається місцезнаходження квартирних власностей. [RT I, 23.12.2022, 1 - набув чинності 01.02.2023]

(2) Місцем діяльності квартирного товариства є місцезнаходження квартирних власностей.

(1) Назва квартирного товариства складається з адреси нерухомої речі, що є предметом квартирної власності, та доповнення «korteriühistu».

(2) У разі зміни адреси місцезнаходження квартирної власності у кріпосній книзі відповідно змінюється й назва квартирного товариства. Положення, встановлене у другому реченні § 599 Цивільного процесуального кодексу, не застосовується.

(3) Детальніший порядок утворення назви квартирного товариства встановлює своєю постановою міністр, відповідальний за галузь. ↗

(4) Квартирне товариство може, крім назви, встановленої в частині 1 цього параграфа, використовувати іншу назву (далі — додаткова назва) за умови, що вона достатньо відрізняє його від усіх інших внесених до реєстру в Естонії юридичних осіб і не вводить в оману щодо місцезнаходження квартирної власності. [RT I, 23.12.2022, 1 - jõust. 01.02.2023]

(5) Замість доповнення, зазначеного в частині 1 цього параграфа, квартирне товариство може використовувати у своїй додатковій назві скорочення «KÜ».

(6) Жодна інша особа не має права використовувати у своїй назві слово «korteriühistu» чи скорочення «KÜ».

(7) У документах квартирного товариства мають бути зазначені назва квартирного товариства та реєстраційний код. Місцезнаходження квартирного товариства має бути зазначене в документах у разі, якщо воно відрізняється від місцезнаходження квартирної власності.

(1) Рішення, що приймаються більшістю голосів згідно з цим законом або домовленістю власників квартир, ухвалюються на загальних зборах власників квартир. До загальних зборів власників квартир, крім установленого в цьому законі, застосовується встановлене щодо загальних зборів членів некомерційного об'єднання в пунктах 1–5 частини 1 та частині 2 § 19, §§ 20 і 20¹, частині 3¹ та частинах 6–9 § 21, частинах 1 і 1¹ § 22, частинах 1 і 2 § 23, а також у § 25 закону про некомерційні об'єднання. [RT I, 23.12.2022, 1 - jõust. 01.02.2023]

(2) Загальні збори власників квартир є правочинними, якщо власникам квартир, які беруть у них участь, належить більше половини голосів і більше половини часток спільної власності, якщо статутом не передбачено інше.

(3) Якщо до порядку денного загальних зборів власників квартир включено зміну статуту, встановлення господарського плану або затвердження звіту за господарський рік, у повідомленні про загальні збори слід зазначити місце, де можна ознайомитися з проєктом статуту або господарського плану чи зі звітом за господарський рік, а також порядок ознайомлення з цими документами.

(4) Якщо власник квартири повідомив квартирному товариству свою адресу електронної пошти, повідомлення про загальні збори власників квартир та документи, зазначені в частині 3 цього параграфа, слід надіслати на цю адресу.

(1) Власники квартир мають право приймати рішення без скликання загальних зборів власників квартир.

(2) Правління надсилає проєкт рішення, зазначений у частині 1 цього параграфа, у формі, що дозволяє письмове відтворення, усім власникам квартир, визначаючи строк, протягом якого власник квартири має подати щодо нього свою позицію у формі, що дозволяє письмове відтворення. Строк, що надається власникам квартир для подання позиції, має становити щонайменше сім днів, якщо статутом не передбачено довшого строку. Якщо законом або статутом квартирного товариства передбачено кількість голосів, необхідну для того, щоб загальні збори були правочинними, це застосовується також до прийняття рішення без скликання зборів. [RT I, 23.05.2020, 2 - jõust. 24.05.2020]

(3) Рішення вважається прийнятим, якщо за нього подано більше половини наданих голосів, якщо статутом не передбачено вимоги більшої кількості голосів. [RT I, 23.05.2020, 2 - jõust. 24.05.2020]

(4) Про результати голосування правління складає протокол голосування та невідкладно надсилає його власникам квартир. До протоколу голосування вносяться:

1) назва та місцезнаходження квартирного товариства;

2) ім'я протоколіста;

3) прийняті рішення разом з результатами голосування, у тому числі імена власників квартир, які проголосували за рішення;

4) на вимогу власника квартири, який залишився при окремій думці щодо рішення, — зміст його окремої думки;

5) інші обставини, що мають істотне значення щодо голосування.

(5) Копії позицій власників квартир, зазначених у частині 2 цього параграфа, є невід'ємним додатком до протоколу голосування. [RT I, 23.05.2020, 2 - jõust. 24.05.2020]

(6) Якщо всі квартирні власності належать одній особі, рішення можна приймати, не дотримуючись установленого в § 20 цього закону та в частинах 1–5 цього параграфа. У такому разі рішення слід оформити письмово та підписати власником квартири.

(7) Установлене в частині 6 цього параграфа застосовується також у разі, якщо власників квартир більше і всі вони погоджуються з рішенням.

(1) На загальних зборах власників квартир кожна квартирна власність дає один голос. Статутом квартирного товариства може бути передбачено, що кожен власник квартири має один голос незалежно від кількості квартирних власностей, що йому належать, або що кількість голосів визначається розміром частки спільної власності квартирної власності.

(2) Коло власників квартир, які мають право брати участь у загальних зборах власників квартир, визначається у день загальних зборів до їх початку.

(3) Власник квартири не має права голосу у разі, якщо вирішується питання про звільнення його від обов'язку чи відповідальності, про вчинення правочину між ним і квартирним товариством або про ведення з ним правового спору та про призначення представника квартирного товариства в цьому правочині чи правовому спорі, або питання, що стосуються перевірки чи оцінки діяльності власника квартири або його представника як члена правління, або якщо щодо власника квартири діє рішення, прийняте згідно з § 32 цього закону. Під час визначення представництва голоси цього члена не враховуються.

(4) Установлене в частині 3 цього параграфа не застосовується, якщо всі квартирні власності належать одній особі. У такому разі правочини між квартирним товариством і власником квартири мають бути письмовими або слід невідкладно оформити підписаний власником квартири документ про істотні умови правочину.

(5) У загальних зборах може брати участь сам власник квартири або його представник, наявність права представництва якого підтверджена письмовим документом. Статутом не можна обмежувати право члена квартирного товариства призначати представника. Участь представника у загальних зборах не позбавляє власника квартири права брати участь у загальних зборах. Статутом квартирного товариства може бути передбачена гранична кількість власників квартир, яких представляє одна й та сама особа. [RT I, 23.12.2022, 1 - jõust. 01.02.2023]

(1) Якщо загальні збори власників квартир згідно з § 20 частиною 2 цього закону є неспроможними приймати рішення, правління скликає з тим самим порядком денним нові загальні збори, які є спроможними приймати рішення незалежно від кількості учасників. На цю обставину слід вказати у запрошенні на загальні збори.

(2) Повідомлення про скликання нових загальних зборів надсилається протягом десяти днів від дня проведення загальних зборів, що виявилися неспроможними приймати рішення, але не раніше ніж через два дні.

(1) Правління є органом управління квартирного товариства, який представляє квартирне товариство та керує ним. До правління квартирного товариства додатково до встановленого цим законом застосовується встановлене щодо правління некомерційного об'єднання у § 26 частині 2 та §§ 27–29 і 32 закону про некомерційні об'єднання. [RT I, 20.04.2017, 1 - набув чинності 15.01.2018]

(2) Правління може мати від одного члена (керівник) до трьох членів. Статутом можна передбачити відмінну від встановленої в цій частині кількість членів правління або її верхню та нижню межу.

(3) Квартирне товариство не зобов'язане мати правління, якщо кількість квартирних власностей не перевищує десяти або якщо всі квартирні власності належать одній особі.

(4) За відсутності правління власники квартир керують квартирним товариством та представляють його спільно.

(1) Власник квартири, кредитор квартирного товариства або інша заінтересована особа може з поважної причини вимагати від суду призначення заступника члена правління квартирного товариства.

(2) Заінтересована особа може вимагати призначення заступника члена правління квартирного товариства також у випадку, встановленому у § 24 частині 3 цього закону.

(3) Суд за можливості призначає заступником члена правління квартирного товариства особу, яка відповідає вимогам, встановленим у § 28 частині 2 цього закону.

(4) Повноваження призначеного судом заступника члена правління тривають до призначення нового члена правління загальними зборами власників квартир.

(1) Замість правління квартирного товариства керувати квартирним товариством та представляти його може юридична особа (далі — керуючий).

(2) Квартирне товариство може одночасно мати лише одного керуючого.

(3) До обрання, діяльності та відповідальності керуючого застосовується встановлене щодо правління квартирного товариства.

(1) Якщо керуючий порушенням своїх обов'язків заподіяв шкоду квартирному товариству і квартирне товариство не може задовольнити свої вимоги за рахунок майна керуючого, за заподіяну квартирному товариству шкоду відповідає також особа, яка на момент заподіяння шкоди була членом правління керуючого. Член правління керуючого звільняється від відповідальності, якщо доведе, що як керуючий, так і він сам як член правління керуючого виконували свої обов'язки з дбайливістю, яка зазвичай очікується від члена правління.

(2) Кілька членів правління керуючого відповідають за встановлений у частині 1 цього параграфа обов'язок відшкодування шкоди солідарно.

(3) Строк давності вимоги, встановленої у частині 1 цього параграфа, становить п'ять років.

(4) Керуючий у справах банкрутства має право пред'явити вимогу, встановлену у частині 1 цього параграфа, також у випадку, коли квартирне товариство відмовилося від вимоги проти члена правління керуючого, або уклало з ним мирову угоду, або іншим чином за домовленістю з членом правління керуючого обмежило вимогу чи її пред'явлення, або скоротило строк давності.

(1) Керуючий повинен призначити для кожного представленого та керованого ним квартирного товариства фізичну особу (далі — домоуправитель), яка займається виконанням завдань керуючого в цьому квартирному товаристві.

(2) Домоуправитель повинен мати кваліфікацію керуючого нерухомістю, керівника квартирного товариства або керуючого багатоквартирним будинком у розумінні закону про професійні кваліфікації. [RT I, 09.05.2017, 1 - набув чинності 01.01.2018]

(3) Особа може одночасно бути домоуправителем кількох квартирних товариств.

(4) Керуючий повинен повідомити власникам квартир ім'я та контактні дані домоуправителя.

(5) Якщо керуючий порушує обов'язок, встановлений у частині 1 цього параграфа, і не усуває порушення не пізніше ніж протягом одного місяця з моменту його виникнення, рішенням загальних зборів власників квартир керуючого можна відкликати та в надзвичайному порядку розірвати укладений з ним договір доручення.

(6) Право, встановлене у частині 5 цього параграфа, не можна обмежити чи виключити ані домовленістю власників квартир, ані статутом квартирного товариства.

(1) Якщо при скликанні загальних зборів власників квартир суттєво порушено вимоги закону, домовленості власників квартир або статуту, збори не мають права приймати рішення, за винятком випадку, коли на зборах беруть участь або представлені всі власники квартир. Рішення, прийняті на таких зборах, є нікчемними, якщо власники квартир, щодо яких порушено порядок скликання, не схвалять рішення.

(2) Вимога про визнання рішення органу квартирного товариства недійсним та про встановлення його нікчемності вирішується в суді в порядку непозовного провадження. В іншій частині застосовується встановлене в законі про загальну частину цивільного кодексу щодо недійсності рішення органу юридичної особи з особливостями, встановленими в цьому параграфі.

(3) Строк пред'явлення вимоги про визнання рішення органу квартирного товариства недійсним становить 60 днів від дня прийняття рішення.

(4) За клопотанням заінтересованої особи суд може поновити строк, зазначений у частині 3 цього параграфа. До поновлення застосовується встановлене в цивільному процесуальному кодексі щодо поновлення процесуального строку.

(5) Суд не розглядає справу за вимогою про визнання рішення органу квартирного товариства недійсним, доки не минув строк, зазначений у частині 3 цього параграфа. Різні заяви про визнання того самого рішення недійсним об'єднуються в одне провадження.

(6) За потреби суд зупиняє на час провадження:

1) чинність оскаржуваного рішення та забороняє прийняття рішення того самого змісту;

2) чинність службового становища наявного члена правління та призначає квартирному товариству заступника члена правління.

(1) Власник квартири має право:

1) використовувати предмет окремої власності на власний розсуд настільки, наскільки це не суперечить закону або правомірному інтересу третьої особи;

2) використовувати предмет спільної власності відповідно до його призначення.

(2) Власник квартири може вимагати, щоб предмет окремої власності та спільної власності використовувався відповідно до закону, а також домовленостей власників квартир та статуту квартирного товариства. Якщо використання предмета окремої власності та спільної власності не врегульоване, виходять з інтересів власників квартир.

(3) Права, встановлені в цьому параграфі, має також особа, яка користується квартирною власністю.

(4) Вимогу, встановлену в частині 2 цього параграфа, може пред'явити також квартирне товариство.

(1) Власник квартирної власності зобов'язаний:

1) утримувати об'єкт окремої власності в належному стані та, користуючись ним і об'єктом спільної власності, утримуватися від дій, вплив яких на інших власників квартирної власності перевищує наслідки, що виникають зі звичайного користування власністю;

2) терпіти впливи, які залишаються в межах, зазначених у пункті 1 цієї частини;

3) надавати можливість іншим особам користуватися об'єктом окремої власності, якщо це необхідно для утримання об'єкта спільної власності. Заподіяну через це шкоду власнику належить відшкодувати.

(2) При утриманні об'єкта окремої власності власник квартирної власності, серед іншого, зобов'язаний підтримувати в його межах таку температуру та вологість повітря, які забезпечують збереження об'єкта спільної власності та користування об'єктами інших окремих власностей за їх призначенням і без надмірних витрат.

(3) При виконанні обов'язків, установлених у пунктах 1 і 2 частини 1 цього параграфа, застосовується встановлене в § 143 Закону про речове право.

(4) Власник квартирної власності зобов'язаний забезпечити, щоб члени його сім'ї, тимчасові мешканці та особи, які користуються квартирною власністю, дотримувалися встановленого в частинах 1 і 2 цього параграфа.

(5) Власник квартирної власності зобов'язаний організувати управління своєю квартирною власністю також у час, коли він сам перебуває поза нею.

(1) Якщо власник квартирної власності неодноразово порушував свої обов'язки щодо іншого власника квартирної власності або квартирного товариства і якщо власники квартирної власності більше не вважають можливим його належність до числа власників квартирної власності, вони можуть вимагати, щоб він відчужив свою квартирну власність.

(2) Вимогу про відчуження можна пред'явити насамперед, якщо власник квартирної власності:

1) неодноразово не виконав обов'язки, установлені в § 31 цього Закону;

2) прострочив сплату господарських витрат щонайменше за шість місяців більше ніж на три місяці або

3) своєю діяльністю істотно перешкоджає здійсненню інших квартирних власностей.

(3) Про пред'явлення вимоги, встановленої в частині 1 цього параграфа, вирішують власники квартирної власності більшістю голосів.

(4) Пред'явлення вимоги, встановленої в частині 1 цього параграфа, не можна виключити чи обмежити угодою власників квартирної власності.

(5) Якщо нерухома власність поділена на дві квартирні власності, вимогу, встановлену в частині 1 цього параграфа, може пред'явити один власник квартирної власності проти іншого.

(1) Якщо власник квартирної власності, який порушив обов'язок, не відчужив квартирну власність не пізніше ніж після спливу трьох місяців від пред'явлення вимоги, про відчуження вирішує суд на підставі позову щонайменше одного власника квартирної власності або квартирного товариства. Ухвалюючи рішення, суд виходить з обставин, які є підставою вимоги про відчуження.

(2) Строку, зазначеного в першому реченні частини 1 цього параграфа, не потрібно дотримуватися, якщо власник квартирної власності повідомив, що він відмовляється від відчуження.

(3) Позов, зазначений у частині 1 цього параграфа, належить пред'явити до спливу одного року від пред'явлення вимоги.

(4) Власник квартирної власності або квартирне товариство може вимагати виконання рішення суду в порядку, установленому в Кодексі виконавчого провадження.

(1) Об'єктом квартирних власностей управляють виходячи із закону, статуту квартирного товариства, угод власників квартирної власності та інтересів власників квартирної власності.

(2) Об'єктом частки спільної власності квартирних власностей власники квартирної власності управляють через квартирне товариство.

(3) Особа, яка на одній і тій самій підставі має щодо всіх власників квартирної власності вимогу, що випливає з квартирної власності і щодо якої закон передбачає солідарний обов'язок, повинна пред'явити її проти квартирного товариства.

(1) Про питання звичайного управління об'єктом частки спільної власності квартирної власності власники квартирної власності вирішують більшістю голосів, якщо статутом квартирного товариства не передбачено суворіших вимог.

(2) Звичайним управлінням вважаються насамперед такі дії:

1) звичайне утримання та ремонт об'єкта спільної власності;

2) укладення договорів на послуги, що споживаються через квартирне товариство;

3) укладення договору страхування шкоди виходячи з відновної вартості об'єкта спільної власності;

4) страхування відповідальності квартирного товариства;

5) створення резервного капіталу та ремонтного фонду належного розміру;

6) взяття позики або іншого грошового зобов'язання з подібним до позики впливом, якщо його розмір не перевищує суму господарських витрат квартирного товариства за попередній господарський рік;

7) замовлення енергетичного аудиту та енергетичного маркування.

(1) Про взяття позики або іншого грошового зобов'язання з подібним до позики впливом, якщо це зобов'язання самостійно або разом з наявними зобов'язаннями перевищує суму господарських витрат квартирного товариства за попередній господарський рік, можна вирішити більшістю голосів, установленою в частині 3 § 9 цього Закону.

(2) Перед взяттям зобов'язання, встановленого в частині 1 цього параграфа, правління квартирного товариства повинне внести до реєстру квартирних товариств відповідну відмітку.

(1) Власник квартирної власності має право вчиняти необхідні для збереження об'єкта спільної власності дії без згоди інших власників квартирної власності та квартирного товариства, і він може вимагати від квартирного товариства відшкодування необхідних витрат.

(2) Про вчинення дій, установлених у частині 1 цього параграфа, може вирішити також правління квартирного товариства, якщо зволікання заподіяло б об'єкту спільної власності істотну шкоду.

(3) Якщо покриття витрат, необхідних для збереження об'єкта спільної власності, неможливе на підставі чинного господарського плану, застосовується встановлене в частині 4 § 41 цього Закону.

(1) Здійснення перебудови, більшої за будівельну чи іншу зміну, необхідну для утримання об'єкта спільної власності, не можна вирішити в межах звичайного управління, а для цього потрібна угода власників квартирної власності.

(2) Для зміни, зазначеної в частині 1 цього параграфа, не потрібна згода того власника квартирної власності, права якого перебудови не зачіпають понад міру, яку власник квартирної власності повинен терпіти згідно з пунктом 2 частини 1 § 31 цього Закону.

(3) Якщо руйнується більше ніж половина будівлі і шкода не покрита страхуванням чи в інший спосіб, будівлю не можна відновити в межах звичайного управління.

(1) Про здійснення необхідних змін для осучаснення об'єкта спільної власності, зокрема для підвищення енергоефективності, якими не змінюється призначення об'єкта окремої власності та не завдається в інший спосіб надмірної шкоди правомірним інтересам жодного власника квартирної власності, можна вирішити більшістю голосів, установленою в частині 3 § 9 цього Закону.

(1) Власники квартир на підставі господарського плану вносять квартирній спілці періодичні авансові платежі відповідно до розміру своєї частки у спільній власності. [RT I, 23.12.2022, 1 - jõust. 01.02.2023]

(2) Ураховуючи умови домовленості власників квартир, статутом квартирної спілки можна передбачити відмінну від встановленої в частині 1 цього параграфа основу розподілу обов'язків і порядок сплати щодо покриття витрат на управління, якщо це з урахуванням усіх обставин є розумним і надмірно не шкодить обґрунтованим інтересам жодного з власників квартир. Зокрема, статутом можна передбачити, що витрати на управління, які залежать від фактичного споживання, власник квартири сплачує після з'ясування розміру витрат або відповідно до розміру своєї частки у спільній власності, або відповідно до обсягу спожитої ним послуги.

(3) Власник квартири може відмовитися покривати витрати, з якими він не погодився, якщо вимога їх покриття від нього суперечила б принципу добросовісності.

(1) Правління квартирної спілки складає на господарський рік квартирної спілки господарський план, який складається з таких частин:

1) огляд стану об'єкта спільної власності та запланованих дій;

2) заплановані доходи та витрати квартирної спілки;

3) розподіл обов'язків власників квартир щодо покриття витрат на управління;

4) розмір платежів до резервного капіталу та ремонтного фонду;

5) прогнозований обсяг і вартість палива, тепла, послуги водопостачання та каналізації, а також електроенергії.

(2) Якщо домовленістю власників квартир або статутом квартирної спілки передбачено сплату залежних від фактичного споживання витрат на управління після з'ясування розміру витрат, у господарському плані визначається лише розмір решти витрат.

(3) Господарський план встановлює загальні збори власників квартир.

(4) Якщо протягом господарського року з'ясується, що встановлений господарський план не забезпечує управління квартирною власністю в передбаченому господарським планом обсязі та стабільної платоспроможності квартирної спілки, правління квартирної спілки зобов'язане скласти новий господарський план і скликати позачергові загальні збори власників квартир для встановлення нового господарського плану.

(5) Якщо до початку господарського року не встановлено нового господарського плану, чинним залишається попередній господарський план до встановлення нового господарського плану.

(1) Якщо власник квартири зволікає зі сплатою витрат на управління, квартирна спілка може вимагати від нього пеню в розмірі, встановленому в другому реченні частини 1 § 113 зобов'язально-правового закону. Інший, ніж встановлений у цьому параграфі, розмір пені можна передбачити лише в домовленості про окрему власність. [RT I, 23.12.2022, 1 - jõust. 01.02.2023]

(2) Якщо квартирна спілка може вимагати пеню, вона може вимагати від власника квартири відшкодування витрат на стягнення боргу залежно від розміру вимоги загальною сумою:

1) до 30 євро, якщо вимога квартирної спілки становить до 500 євро;

2) до 40 євро, якщо вимога квартирної спілки перевищує 500 євро і становить до 1000 євро;

3) до 50 євро, якщо вимога квартирної спілки перевищує 1000 євро. [RT I, 23.12.2022, 1 - jõust. 01.02.2023]

(3) Якщо розмір шкоди, що виникла внаслідок зволікання з виконанням обов'язку, перевищує встановлений у частині 2 цього параграфа розмір відшкодування, у тому числі у випадку, встановленому в § 48 закону про судових виконавців, квартирна спілка може вимагати відшкодування пені та шкоди, що перевищує розмір відшкодування витрат на стягнення, лише за виняткових обставин, зокрема у випадку, коли дії зі стягнення були надзвичайно складними. [RT I, 23.12.2022, 1 - jõust. 01.02.2023]

(1) У разі відчуження квартирної власності права та обов'язки власника квартири переходять до набувача з моменту переходу власності.

(2) У разі відчуження квартирної власності, за винятком виконавчого та банкрутного провадження, її набувач відповідає перед квартирною спілкою як поручитель за обов'язки відчужувача, що випливають із квартирної власності та стали такими, що підлягають стягненню. Відповідальність набувача обмежена вартістю квартирної власності.

(1) Квартирна спілка для забезпечення вимог, що випливають із квартирної власності, має заставне право на квартирну власність (далі — заставне право квартирної спілки).

(2) До заставного права квартирної спілки застосовується встановлене в законах щодо іпотеки, яка перебуває на першому місці черговості.

(3) Розмір заставного права квартирної спілки становить суму витрат на управління квартирною власністю за попередній господарський рік. Розмір заставного права квартирної спілки додатково обмежений 50 відсотками від суми, що підлягає розподілу у виконавчому провадженні, або від грошової суми, отриманої від продажу предмета застави в банкрутному провадженні. [RT I, 23.12.2022, 1 - jõust. 01.02.2023]

(4) Розмір заставного права квартирної спілки визначається за затвердженим загальними зборами власників квартир звітом за господарський рік станом на день переходу власності. Якщо квартирна спілка зобов'язана подавати звіт за господарський рік до реєстру квартирних спілок, розмір заставного права квартирної спілки визначається за поданим до реєстру звітом за господарський рік.

(5) Якщо за перший господарський рік квартирної спілки звіту ще немає, розмір заставного права квартирної спілки визначається за господарським планом. Якщо згідно з частиною 2 § 41 цього закону передбачено сплату залежних від фактичного споживання витрат на управління після з'ясування розміру витрат, розмір заставного права в цій частині визначається за прогнозом, що міститься в господарському плані.

(6) У домовленості про окрему власність власники квартир можуть визначити для заставного права квартирної спілки певний грошовий розмір.

(1) Власник квартири має право отримувати від правління інформацію про діяльність квартирної спілки та ознайомлюватися з документами квартирної спілки.

(1¹) Якщо інформація наявна в електронному вигляді, власник квартири має право вимагати, щоб йому було надіслано електронні копії документів на адресу електронної пошти, повідомлену згідно з частиною 1 § 46 цього закону, або зроблено їх доступними в інший спосіб. [RT I, 23.12.2022, 1 - jõust. 01.02.2023]

(2) Правління може відмовити в наданні інформації та поданні документів, якщо є підстави припускати, що це може завдати істотної шкоди обґрунтованим інтересам іншого власника квартири або третьої особи.

(3) Власник квартири може у випадку, коли правління відмовляє в наданні інформації або в можливості ознайомитися з документами, вимагати, щоб про правомірність його вимоги вирішили загальні збори власників квартир, або подати протягом двох тижнів з моменту отримання відмови правління чи протягом шести тижнів з моменту подання клопотання, якщо правління не відповіло на нього протягом чотирьох тижнів, у порядку непозовного провадження до суду заяву про зобов'язання правління надати інформацію або забезпечити можливість ознайомитися з документами. [RT I, 23.12.2022, 1 - jõust. 01.02.2023]

(1) Власник квартирної власності зобов'язаний повідомити квартирне товариство про наявні в нього засоби зв'язку, насамперед номер телефону або адресу електронної пошти.

(2) Якщо місце проживання або місцезнаходження власника квартирної власності відрізняється від місцезнаходження квартирної власності, власник квартирної власності зобов'язаний повідомити квартирному товариству також поштову адресу свого місця проживання або місцезнаходження.

(3) Якщо власник квартирної власності не повідомив квартирному товариству поштову адресу свого місця проживання або місцезнаходження, квартирне товариство має право вважати місцем його проживання або місцезнаходження місцезнаходження квартирної власності.

(1) Якщо квартирна власність обтяжена обмеженим речовим правом, володілець обмеженого речового права має право отримувати від квартирного товариства інформацію про розмір заборгованості власника квартирної власності з витрат на господарювання та про підстави її виникнення.

(1) Квартирне товариство повинно мати резервний капітал, розмір якого становить щонайменше одну дванадцяту частину передбачуваних річних витрат квартирного товариства. Про розмір резервного капіталу вирішують загальні збори власників квартирної власності.

(1) До нагляду застосовується встановлене § 34 Закону про некомерційні об'єднання.

(1) Правління організовує бухгалтерський облік квартирного товариства.

(2) Квартирне товариство, що має до десяти квартирних власностей, може вести касовий бухгалтерський облік, якщо статутом квартирного товариства не передбачено інше. У такому разі застосовується встановлене частиною 2 § 43 Закону про бухгалтерський облік. [RT I, 23.12.2022, 1 - набув чинності 01.02.2023]

(3) Якщо квартирне товариство, що має до десяти квартирних власностей, веде облік за методом нарахування, застосовується встановлене частиною 3 § 43 Закону про бухгалтерський облік. [RT I, 23.12.2022, 1 - набув чинності 01.02.2023]

(4) Встановлене частинами 2 і 3 цього параграфа не застосовується, якщо квартирним товариством керує та представляє його управитель згідно з § 26 цього Закону. [RT I, 23.12.2022, 1 - набув чинності 01.02.2023]

(1) Якщо квартирне товариство зобов'язане складати звіт за господарський рік, до його складання, подання та затвердження застосовується встановлене частинами 1–4 § 36 Закону про некомерційні об'єднання щодо звіту за господарський рік некомерційного об'єднання з особливостями, встановленими цим Законом.

(2) Статутом квартирного товариства може бути передбачено обов'язок аудиторської перевірки річного бухгалтерського звіту квартирного товариства.

(3) У звіті квартирного товариства за господарський рік, крім інших встановлених законом даних, зазначається також розмір витрат на господарювання кожної квартирної власності.

(4) Квартирне товариство подає затверджений звіт за господарський рік до реєстру квартирних товариств протягом шести місяців від закінчення господарського року. Якщо аудиторська перевірка є обов'язковою, звіт подається разом зі звітом присяжного аудитора. [RT I, 21.05.2014, 1 - набув чинності 01.01.2018]

(1) У разі неплатоспроможності квартирного товариства застосовується встановлене Законом про банкрутство з особливостями, встановленими цим Законом.

(1) За пропозицією керуючого суд вирішує питання про встановлення тимчасового господарського плану. Тимчасовий господарський план повинен забезпечувати щонайменше покриття витрат провадження у справі про банкрутство та звичайне управління квартирними власностями до вирішення питання про встановлення господарського плану, встановленого частиною 1 § 54 цього Закону.

(2) При оголошенні банкрутства суд вирішує питання про строк подання тимчасового господарського плану, який не може бути довшим за 30 днів.

(3) При встановленні тимчасового господарського плану суд може передбачити сплату витрат на господарювання, що залежать від фактичного споживання, після з'ясування розміру витрат також у разі, якщо статутом квартирного товариства це не передбачено.

(4) На ухвалу про встановлення тимчасового господарського плану квартирне товариство, власники квартирної власності, особа, яка подала заяву про банкрутство, та керуючий банкрутством можуть подати скаргу на ухвалу.

(1) Після захисту вимог суд за пропозицією керуючого вирішує питання про встановлення господарського плану квартирного товариства для відновлення платоспроможності квартирного товариства (далі — господарський план, що відновлює платоспроможність) або для припинення частини особливої власності квартирних власностей та квартирного товариства (далі — господарський план, що припиняє квартирне товариство).

(2) На ухвалу про встановлення господарського плану квартирне товариство, власники квартирної власності та кредитори можуть подати скаргу на ухвалу. На ухвалу про встановлення господарського плану, що припиняє квартирне товариство, скаргу на ухвалу може подати також володілець обмеженого речового права, що обтяжує квартирну власність. На ухвалу окружного суду щодо скарги на ухвалу може бути подана скарга на ухвалу.

(1) Суд вирішує питання про встановлення господарського плану, що відновлює платоспроможність, якщо з урахуванням усіх обставин відновлення платоспроможності квартирного товариства протягом розумного строку є можливим.

(2) Суд вирішує встановити господарський план, що відновлює платоспроможність, у такому розмірі та на такий тривалий період, який необхідний для задоволення вимог кредиторів у якомога більшому обсязі протягом якомога коротшого строку. При вирішенні питання про встановлення господарського плану суд враховує всі обставини, насамперед значення квартирних власностей для власників квартирної власності, платоспроможність власників квартирної власності та причини виникнення неплатоспроможності.

(3) До вирішення питання про встановлення господарського плану, що відновлює платоспроможність, та до його наслідків застосовується встановлене Законом про банкрутство щодо затвердження компромісу та його наслідків з особливостями, встановленими цим Законом.

(4) Вимоги кредиторів до квартирного товариства, які не були пред'явлені під час банкрутства, а також вимоги в тій частині, що залишаються незадоволеними під час банкрутства, припиняються.

(1) Суд вирішує питання про встановлення господарського плану, що припиняє квартирне товариство, та про припинення частини особливої власності квартирних власностей і квартирного товариства, а також про припинення або перенесення обмежених речових прав, що обтяжують квартирні власності, до відкриваного розділу реєстру нерухомості, якщо з урахуванням усіх обставин встановлення господарського плану, що відновлює платоспроможність, є неможливим.

(1) Якщо на нерухомості, що є предметом квартирних власностей, розташовано кілька будівель, за домовленістю власників квартирної власності можливо поділити нерухомість, що є предметом квартирних власностей, на кілька окремих об'єктів нерухомості, що є предметом квартирних власностей, таким чином, щоб розділи квартирних власностей у кріпосній книзі не закривалися.

(2) Квартирне товариство, наявне на момент поділу нерухомості, при поділі нерухомості залишається пов'язаним з усіма квартирними власностями, і до діяльності такого квартирного товариства застосовується встановлене частинами 2–6 § 69 цього Закону.

(3) Для внесення до кріпосної книги змін, встановлених частиною 1 цього параграфа, потрібна згода всіх володільців обмежених речових прав. [RT I, 23.12.2022, 1 - набув чинності 15.01.2024]

(1) Квартирна власність та квартирне товариство припиняються укладеною між власниками квартир угодою про припинення окремої власності або рішенням власника квартирної власності.

(2) Припинення квартирного товариства, а також примусове припинення без припинення частки окремої власності квартирної власності неможливе.

(1) Власники квартир можуть угодою вирішити припинення частки окремої власності квартирної власності та квартирного товариства.

(2) Для припинення окремої власності необхідні угода власників квартир та внесення відповідного запису до кріпосної книги.

(3) До угоди про припинення окремої власності застосовуються положення § 120 Закону про речове право.

(4) До правочину, яким приймається зобов'язання припинити окрему власність, застосовуються положення § 119 Закону про речове право.

(1) До вимоги про надання волевиявлень, необхідних для припинення частки окремої власності квартирної власності та квартирного товариства, застосовуються положення § 9 цього Закону про зміну угоди про окрему власність.

(2) Якщо будівля повністю знищена, презюмується, що припинення частки окремої власності квартирної власності та квартирного товариства з урахуванням правомірних інтересів власників квартир відповідає принципу добросовісності та не завдає надмірної шкоди правомірним інтересам жодного з власників квартир.

(1) Заяву про внесення до реєстру запису про ліквідацію квартирного товариства подає квартирне товариство держателю реєстру квартирних товариств. До заяви необхідно додати копію угоди про припинення окремої власності.

(2) Заява про закриття реєстрових частин квартирної власності та реєстраційної картки квартирного товариства подається держателю кріпосної книги. Після отримання заяви держатель кріпосної книги передає заяву держателю реєстру квартирних товариств.

(3) При закритті реєстрових частин квартирної власності на нерухому річ відкривається нова реєстрова частина та одночасно закриваються реєстрові частини всіх квартирних власностей у порядку, встановленому Законом про речове право та Законом про кріпосну книгу. Дані закритих реєстрових частин вносяться до відповідних розділів реєстрової частини, що відкривається.

(4) Запис про закриття реєстрових частин квартирної власності вноситься після того, як держатель реєстру квартирних товариств повідомив, що перешкоди для закриття реєстраційної картки квартирного товариства відсутні. Реєстраційну картку квартирного товариства можна закрити після ліквідації квартирного товариства. Запис про закриття реєстраційної картки квартирного товариства вноситься невідкладно після внесення запису про закриття реєстрових частин квартирної власності.

(5) Більш детальний порядок дій держателя кріпосної книги та держателя реєстру квартирних товариств при закритті реєстрових частин квартирної власності та реєстраційної картки квартирного товариства встановлює відповідальний за сферу міністр постановою. ↗

(1) Особа, якій належать усі квартирні власності, може заявою про внесення запису до кріпосної книги, що подається держателю кріпосної книги, припинити окремі власності та квартирне товариство. Окремі власності припиняються внесенням запису до кріпосної книги.

(2) У випадку, встановленому частиною 1 цього параграфа, застосовуються положення § 60 цього Закону.

(1) Якщо право забудови належить кільком особам як ідеальні частки, забудовники можуть домовитися про те, що в кожного співвласника виникає окрема власність на житлове або нежитлове приміщення у будівлі, яка є істотною частиною права забудови або будується на підставі права забудови, і створюються квартирні права забудови.

(2) Забудовник може розділити належне йому право забудови на квартирні права забудови. У такому випадку застосовуються положення § 8 цього Закону.

(3) Для створення квартирних прав забудови необхідна згода власника нерухомої речі.

(4) Нерухома річ не може одночасно бути об'єктом квартирної власності та обтяженою квартирним правом забудови.

(5) При внесенні квартирних прав забудови до кріпосної книги для кожного квартирного права забудови відкривається самостійна частина кріпосного реєстру та одночасно закривається попередня реєстрова частина права забудови. До реєстрової частини обтяженої нерухомої речі вноситься запис про те, що право забудови розділене на квартирні права забудови.

(6) В іншому до квартирного права забудови застосовуються положення, що регулюють квартирну власність та право забудови.

(1) За угодою володільців квартирних прав забудови та власників нерухомої речі квартирні права забудови можуть бути перетворені на квартирну власність таким чином, що реєстрові частини у кріпосній книзі при цьому не закриваються.

(2) Квартирне товариство, яке було пов'язане з квартирними правами забудови, при утворенні квартирної власності зберігається та залишається пов'язаним з квартирною власністю.

(3) Для внесення до кріпосної книги змін, встановлених частиною 1 цього параграфа, необхідна згода всіх володільців обмежених речових прав. [RT I, 23.12.2022, 1 - jõust. 15.01.2024]

(1) Реєстр квартирних товариств (далі — реєстр) є частиною реєстру некомерційних об'єднань та цільових установ, щодо якого застосовуються положення правових актів про реєстр некомерційних об'єднань та цільових установ, якщо з цього Закону не випливає інше.

(2) Реєстр веде реєстровий відділ Тартуського повітового суду. [RT I, 09.05.2017, 1 - jõust. 01.01.2018]

(3) [Втратив чинність – RT I, 09.05.2017, 1 - jõust. 01.01.2018]

(4) [Втратив чинність – RT I, 05.05.2022, 1 - jõust. 01.02.2023]

(5) [Втратив чинність – RT I, 05.05.2022, 1 - jõust. 01.02.2023]

(1) Одиниця місцевого самоврядування може створити комісію для позасудового вирішення спорів, пов'язаних з квартирною власністю та квартирним товариством (далі — комісія).

(2) Комісія є примирним органом у значенні § 19 Закону про примирення. До провадження, що відбувається в комісії, застосовуються положення Закону про примирення.

(3) Комісія може зобов'язати квартирне товариство брати участь у примирному провадженні. У разі нехтування обов'язком участі у примирному провадженні комісія має право винести квартирному товариству припис. У разі невиконання припису комісія може застосувати примусовий платіж у порядку, встановленому Законом про замісне виконання та примусовий платіж. Гранична сума примусового платежу становить 1000 євро. [RT I, 23.12.2022, 1 - jõust. 01.02.2023]

(1) Положення глав 1–4 та 6 цього Закону застосовуються також до житлового та нежитлового приміщення, що перебуває у цивільному обороті як рухома річ.

(1) Укладену між власниками квартир нотаріально засвідчену угоду про порядок користування, щодо якої існує чинна відмітка у третьому розділі реєстрових частин усіх квартирних власностей, можна без зміни змісту цієї угоди внести як частину угоди про окрему власність до першого розділу реєстрових частин усіх квартирних власностей. Водночас зазначена відмітка у третьому розділі реєстрових частин усіх квартирних власностей вилучається.

(2) Після здійснення записів, передбачених частиною 1 цього параграфа, угода про порядок користування вважається угодою про право особливого користування в тій частині, в якій вона відповідає умові, встановленій частиною 1 § 14 цього закону.

(3) Згода власників квартир як заінтересованих осіб для здійснення записів, передбачених частиною 1 цього параграфа, не потрібна. Згода власників квартир як заінтересованих осіб не потрібна також у випадку, коли порівняно з часом укладення угоди особи змінилися.

(4) Для здійснення записів, передбачених частиною 1 цього параграфа, потрібна лише згода власника такого обмеженого речового права, чиє право у кріпосній книзі за черговістю розташоване попереду відмітки, внесеної щодо угоди про порядок користування.

(5) Заяву для здійснення записів, передбачених частиною 1 цього параграфа, може подати власник квартири або квартирне товариство. [RT I, 23.12.2022, 1 - jõust. 01.02.2023]

(1) До квартирних власностей, які на момент набрання чинності цим законом внесені до кріпосної книги, застосовується те, що встановлено цим законом щодо квартирної власності.

(1) Якщо для управління часткою спільної власності квартирних власностей не було утворено квартирного товариства у значенні закону про квартирні товариства, що діяв до набрання чинності цим законом, то для управління квартирними власностями на момент набрання чинності цим законом виникає квартирне товариство.

(2) Права та обов'язки спільноти власників квартир переходять до квартирного товариства.

(3) Якщо власники квартир призначили управителя у значенні закону про квартирну власність, що діяв до набрання чинності цим законом, то управитель — фізична особа вважається членом правління квартирного товариства, а управитель — юридична особа вважається управителем у значенні цього закону.

(4) Реєстрова картка квартирного товариства відкривається у реєстрі квартирних товариств у службовому порядку.

(1) Якщо для управління та господарювання часткою спільної власності квартирних власностей однієї нерухомої речі засновано квартирне товариство в порядку, встановленому законом про квартирні товариства, що діяв до набрання чинності цим законом, то наявне квартирне товариство вважається квартирним товариством у значенні цього закону.

(2) Квартирне товариство, до реєстрової картки якого внесено дані, зазначені в частині 6 § 3 або в другому реченні частини 4 § 17 закону про квартирні товариства, що діяв до набрання чинності цим законом, на момент набрання чинності цим законом у службовому порядку вноситься як квартирне товариство до реєстру квартирних товариств.

(3) У випадку, зазначеному в частині 2 цього параграфа, з реєстрової картки квартирного товариства вилучаються номери кріпосних об'єктів квартирних власностей, а найменування квартирного товариства вноситься до реєстру квартирних товариств як додаткове найменування квартирного товариства.

(1) Якщо для управління та господарювання часткою спільної власності квартирних власностей кількох нерухомих речей засновано квартирне товариство у значенні частини 5 § 3 закону про квартирні товариства, що діяв до набрання чинності цим законом, то на момент набрання чинності цим законом для управління квартирними власностями кожної нерухомої речі виникає квартирне товариство у значенні цього закону, а наявне квартирне товариство вважається припиненим.

(2) Реєстрові картки квартирних товариств відкриваються у реєстрі квартирних товариств у службовому порядку.

(3) До ліквідації та виключення з реєстру застосовується те, що встановлено щодо ліквідації та виключення з реєстру некомерційного об'єднання в законі про загальну частину цивільного кодексу та в законі про некомерційні об'єднання.

(4) Майно квартирного товариства, що ліквідується, після задоволення вимог кредиторів розподіляється між квартирними товариствами, що виникли на момент набрання чинності цим законом, відповідно до розміру загальної площі об'єкта окремої власності.

(5) Якщо майна квартирного товариства, що ліквідується, недостатньо для задоволення всіх вимог кредиторів, квартирні товариства, що виникли на момент набрання чинності цим законом, відповідають за вимогами як часткові боржники відповідно до розміру загальної площі об'єкта окремої власності.

(1) Встановлене § 68 цього закону не застосовується, якщо власники квартир прийняли рішення, зазначене в частині 1 § 17² закону про квартирні товариства, що діяв до набрання чинності цим законом, і своєчасно подали його реєстроутримувачу.

(2) Статутом квартирного товариства, заснованого для управління кількома нерухомими речами, може бути передбачено, що прийняття зазначених у цьому законі рішень більшістю власників квартир належить до компетенції загальних зборів власників квартир кожної нерухомої речі.

(3) Щодо квартирного товариства, заснованого для управління кількома нерухомими речами, не застосовується встановлене частиною 3 § 34 цього закону.

(4) Власники квартир можуть прийняти рішення про припинення квартирного товариства, заснованого для управління кількома нерухомими речами. Рішення про припинення вважається прийнятим, якщо за нього віддано понад половину всіх голосів тими власниками квартир, яким належить понад половина часток спільної власності цієї нерухомої речі. Протокол загальних зборів, які прийняли рішення, має бути нотаріально засвідчений.

(5) Власники квартир кожної нерухомої речі можуть прийняти рішення про відокремлення від квартирного товариства, заснованого для управління більш ніж двома нерухомими речами, на умовах, встановлених частиною 4 цього параграфа.

(6) У випадках, зазначених у частинах 4 і 5 цього параграфа, застосовується встановлене § 68 цього закону.

(1) Якщо квартирне товариство виникає на підставі § 66 або 68 цього закону, заяву про внесення члена правління або управителя до реєстру квартирних товариств слід подати до 30 червня 2018 року.

(2) Вимога, встановлена частиною 1 цього параграфа, не застосовується у випадку, коли квартирне товариство не повинно мати правління згідно з частиною 3 § 24 цього закону.

(1) Якщо на момент набрання чинності цим законом грошові зобов'язання квартирного товариства відповідають умовам, встановленим частиною 1 § 36 цього закону, правління квартирного товариства повинно подати до 31 грудня 2018 року заяву про внесення до реєстру квартирних товариств відмітки, зазначеної в частині 2 того самого параграфа.

(1) Якщо до набуття чинності цим законом квартирна власність обтяжена іпотекою, розмір заставного права квартирного товариства до закінчення строку дії іпотеки становить п'ять відсотків від суми, що підлягає розподілу у виконавчому провадженні, або від грошової суми, отриманої від продажу предмета застави у провадженні про банкрутство, але не більше суми, зазначеної в § 44 частині 3 цього закону.

(2) Якщо розмір заставного права квартирного товариства згідно з частиною 1 цього параграфа менший за суму, зазначену в § 44 частині 3 цього закону, до решти частини застосовується встановлене щодо іпотеки, яка перебуває на першому вільному черговому місці.

(1) Якщо проєкт, зазначений у § 21 частині 2 цього закону, було надіслано власникам квартир до набуття чинності Законом про внесення змін до Закону про загальну частину цивільного кодексу та інших законів (розширення електронних можливостей при організації зборів і прийнятті рішень), до прийняття рішення застосовуються умови, що діяли на момент надсилання проєкту. [RT I, 23.05.2020, 2 - jõust. 24.05.2020]

(1) Квартирне товариство, яке зобов'язане подати реєстратору звіт за господарський рік у період з 12 березня по 31 серпня 2020 року, має подати звіт не пізніше 31 жовтня 2020 року. [RT I, 23.05.2020, 2 - jõust. 24.05.2020]

(1) Якщо строк повноважень члена правління або керуючого квартирного товариства завершується в період з 12 березня по 31 серпня 2020 року, його повноваження вважаються продовженими до обрання нового члена правління або керуючого, але не довше ніж до 31 жовтня 2020 року. [RT I, 23.05.2020, 2 - jõust. 24.05.2020]

(1) Якщо статутом квартирного товариства для прийняття рішення без скликання зборів передбачено згоду всіх власників квартир, власники квартир можуть до 31 жовтня 2020 року приймати рішення таким чином, застосовуючи вимогу до більшості голосів, встановлену в § 21 частині 3 цього закону. [RT I, 23.05.2020, 2 - jõust. 24.05.2020]

[Вилучено з цього тексту.]

[Вилучено з цього тексту.]

(1) Цей закон набуває чинності 1 січня 2018 року.

(2) – (3) [Виключено з цього тексту.]