Kohtute seadus

(1) Цей закон встановлює правові засади судоустрою та судової служби.

(1) Правосуддя здійснює лише суд.

(2) Ніхто не має права втручатися у здійснення правосуддя.

(3) У суді та поблизу нього заборонені дії, спрямовані на перешкоджання здійсненню правосуддя.

(1) Суддю призначають на посаду довічно.

(2) Усунути суддю з посади можна лише на підставі рішення суду.

(3) Судді суду першої та другої інстанції під час перебування його на посаді можна висунути обвинувачення в кримінальній справі лише за поданням загального зібрання Державного суду та за згодою Президента Республіки.

(4) Судді Державного суду під час перебування його на посаді можна висунути обвинувачення в кримінальній справі лише за поданням канцлера юстиції та за згодою більшості складу Рійґікоґу.

(1) Підсудність встановлюється законом.

(2) Передати судову справу з підсудності одного суду іншому суду можна лише на підставах і в порядку, встановлених законом.

(1) Судове провадження та діловодство в суді здійснюються естонською мовою.

(2) Використання іншої мови в судовому провадженні встановлюється процесуальними законами.

(1) Суддя організовує свій робочий час самостійно. Суддя повинен виконувати свої обов'язки в розумний строк, ураховуючи передбачені законом процесуальні строки.

(2) Судові засідання проводяться в робочі дні з дев'ятої до вісімнадцятої години. Після цього засідання може тривати далі, якщо суд визнає це доцільним в інтересах правосуддя.

(3) Для вирішення кримінальної справи в прискореному провадженні, для вирішення справи про проступок, для вирішення питання про застосування запобіжного заходу чи надання дозволу на адміністративну дію або якщо суд визнає це необхідним в інтересах правосуддя, судове засідання можна проводити й в інший час. [RT I, 11.03.2023, 3 - набув чинності 21.03.2023]

(4) Час чергування — це час, протягом якого суддя поза самостійно організованим робочим часом повинен бути доступним для виконання передбачених законом непередбачуваних або невідкладних службових завдань. [RT I, 13.03.2019, 1 - набув чинності 01.01.2020]

(1) Судовими установами є повітовий суд, адміністративний суд, окружний суд і Державний суд.

(2) Судова установа має власний бюджет і печатку із зображенням малого державного герба.

(3) Судові установи реєструються в державному реєстрі державних установ та установ місцевого самоврядування в порядку, встановленому положенням про цей реєстр. [RT I 2005, 15, 85 - набув чинності 01.01.2006]

(1) Судова служба — це робота в судовій установі. На судовій службі перебувають судді та службовці суду.

(2) До суддів закон про публічну службу застосовується лише у випадках, передбачених цим законом. [RT I, 06.07.2012, 1 - набув чинності 01.04.2013]

(3) До службовця суду застосовується закон про публічну службу, якщо цим законом не передбачено інше.

(4) Під час призначення службовця суду на посаду або переведення його до іншої судової установи випробувальний строк можна не застосовувати, якщо цим законом не встановлено інше. [RT I, 01.03.2023, 1 - набув чинності 01.05.2023]

(1) Суддя має посадове право доступу до державної таємниці та засекреченої іноземної інформації для виконання завдань, покладених на нього Конституцією Естонської Республіки і законами та виданими на їх підставі правовими актами.

(2) Якщо згідно з міжнародним договором проведення перевірки безпеки є обов'язковою передумовою надання права доступу до засекреченої іноземної інформації, перевірка безпеки проводиться і щодо судді.

(3) Для проходження зазначеної в частині 2 цього параграфа перевірки безпеки суддя заповнює анкету особи, яка клопоче про дозвіл на доступ до державної таємниці, і підписує згоду, якою установі, що проводить перевірку безпеки, дозволяється під час проведення перевірки безпеки отримувати відомості про нього від фізичних та юридичних осіб, а також від державних установ і органів та установ і органів місцевого самоврядування, та подає ці документи голові суду. [RT I, 31.05.2018, 2 - набув чинності 10.06.2018]

(4) Голова суду визначає установу, яка проводить перевірку безпеки щодо судді, і передає їй зазначені в частині 3 цього параграфа документи. [RT I, 31.05.2018, 2 - набув чинності 10.06.2018]

(5) Установа з перевірки безпеки подає голові суду дані, зібрані під час проведеної щодо судді перевірки безпеки, протягом трьох місяців з дня отримання зазначених у частині 3 цього параграфа документів. Голова суду подає обґрунтоване клопотання про надання судді права доступу до засекреченої іноземної інформації разом із даними, зібраними під час перевірки безпеки, загальному зібранню Державного суду для вирішення питання про те, чи пройшов суддя перевірку безпеки. Сертифікат доступу до засекреченої іноземної інформації видається в порядку, передбаченому законом про державну таємницю та засекречену іноземну інформацію. [RT I, 31.05.2018, 2 - набув чинності 10.06.2018]

(1) Процесуальні документи, що надійшли до суду та надіслані судом, реєструються в інформаційній системі судів і в судовій теці. Докладніший порядок реєстрації передбачається внутрішнім розпорядком канцелярії суду.

(2) Процесуальні документи, що надійшли до суду та надіслані судом, не реєструються в реєстрі документів, якщо учаснику провадження забезпечено доступ до процесуальних документів через вебсторінку або інформаційну систему. [RT I 2009, 68, 463 - набув чинності 10.01.2010]

(1) Повітовий суд як суд першої інстанції розглядає цивільні, кримінальні справи та справи про проступки. Повітовий суд здійснює також інші дії, віднесені законом до його компетенції.

(2) Повітовими судами є:

1) Гар'юський повітовий суд;

2) Віруський повітовий суд;

3) Пярнуський повітовий суд;

4) Тартуський повітовий суд.

(2¹) Повітовий суд має один або кілька будинків суду.

(3) Будинки суду розташовані в районі діяльності повітового суду. Точні місцезнаходження будинків суду визначає міністр, відповідальний за цю сферу. Місцезнаходження кожного будинку суду є також місцезнаходженням повітового суду. [RT I, 01.03.2023, 1 - набув чинності 01.05.2023]

(4) Структуру повітового суду та штат службовців суду затверджує директор суду, за винятком частини, пов'язаної зі здійсненням функції правосуддя. У цій частині структуру та штат службовців суду затверджує голова суду. Затверджуючи структуру та штат службовців суду, виходять із положень § 43 цього закону. [RT I 2005, 15, 85 - набув чинності 01.01.2006]

(1) У повітовому суді є цивільний відділ і відділ у справах про винні діяння. До складу відділу входить щонайменше шість суддів. Про кількісний розподіл суддів між відділами вирішує голова суду.

(2) Для забезпечення спеціалізації суддів загальні збори суду можуть вирішити, що в суді є кілька цивільних відділів або відділів у справах про винні діяння. У такому разі відділ називається за спеціалізацією.

(3) Кожен суддя входить до одного відділу. Загальні збори суду вирішують, до якого відділу входить суддя.

(4) Про переведення судді з одного відділу до іншого вирішує голова суду на підставі заяви судді, заслухавши думку загальних зборів суду. [RT I, 01.03.2023, 1 - набув чинності 01.05.2023]

(1) Територію діяльності повітового суду визначає міністр, відповідальний за цю сферу.

(2) Законом можуть бути передбачені суди, які вирішують окремі види судових справ без урахування території діяльності. [RT I 2005, 15, 85 - набув чинності 01.01.2006]

[Втратив чинність - RT I, 23.02.2011, 1 - набр. чинності 01.09.2011]

(1) Кількість суддів повітового суду та їх розподіл між будинками суду визначає міністр, відповідальний за цю сферу, заслухавши думку голови повітового суду та голови того окружного суду, до території діяльності якого належить суд. [RT I 2005, 15, 85 - набув чинності 01.01.2006]

[RT I 2005, 15, 85 - набув чинності 01.01.2006]

(1) Постійне місце служби судді повітового суду — у тому будинку суду, куди його призначили загальні збори Державного Суду (§ 55 частина 3) або голова суду (§ 57). [RT I, 01.03.2023, 1 - набув чинності 01.05.2023]

(1¹) Якщо головою повітового суду призначається суддя, який безпосередньо перед призначенням головою перебував на службі в іншому суді, він сам на строк повноважень голови визначає будинок суду, де є його постійне місце служби. [RT I, 22.06.2016, 21 - набув чинності 01.08.2016]

(2) Суддя не може відмовитися від розгляду справи в іншому будинку того самого повітового суду. [RT I, 21.06.2014, 8 - набув чинності 01.07.2014]

(3) Якщо суддя розглядає справу в будинку суду, який не є його постійним місцем служби, йому відшкодовуються витрати на проїзд і проживання, а також інші витрати на відрядження на умовах і в порядку, встановлених на підставі § 44 частини 5 закону про публічну службу. [RT I, 20.06.2020, 1 - набув чинності 30.06.2020]

(1) Слідчий суддя — це суддя відділу у справах про винні діяння повітового суду, який одноособово виконує покладені на нього кримінально-процесуальним кодексом завдання у досудовому провадженні. [RT I, 01.03.2023, 1 - набув чинності 01.05.2023]

(1) Суддя з виконання судових рішень — це суддя відділу у справах про винні діяння повітового суду, який одноособово виконує покладені на нього кримінально-процесуальним кодексом і кодексом провадження у справах про проступки завдання при виконанні судового рішення. [RT I, 01.03.2023, 1 - набув чинності 01.05.2023]

(1) Голова повітового суду призначається з числа суддів судів першої та другої інстанції на сім років. Голову суду призначає міністр, відповідальний за цю сферу, заслухавши думку загальних зборів того суду, головою якого призначається суддя. [RT I, 22.06.2016, 21 - набув чинності 01.08.2016]

(1¹) Якщо головою повітового суду призначається суддя, постійне місце служби якого було в іншому суді, кількість суддів у повітовому суді може бути більшою за визначену на підставі § 11 цього закону. [RT I, 22.06.2016, 21 - набув чинності 01.08.2016]

(1²) Якщо головою повітового суду призначається суддя окружного суду, за ним зберігається посадовий оклад судді окружного суду, до якого додається доплата за виконання обов'язків голови. [RT I, 22.06.2016, 21 - набув чинності 01.08.2016]

(2) Голова повітового суду представляє судову установу та керує нею в межах своєї компетенції. Голова суду відповідає за належне здійснення правосуддя в суді.

(3) Голова повітового суду:

1) організовує діяльність у сфері здійснення правосуддя;

2) погоджує складений директором суду проєкт бюджету суду;

3) здійснює передбачений законом нагляд;

3¹) вирішує питання про переведення судді відповідно до порядку, встановленого в § 57 цього закону; [RT I, 01.03.2023, 1 - набув чинності 01.05.2023]

4) складає проєкт плану навчання суддів суду та подає його на затвердження загальним зборам суддів суду, організовує та контролює його виконання, а також щонайменше раз на рік подає загальним зборам суду огляд його виконання;

4¹) затверджує графік чергувань суддів; [RT I, 13.03.2019, 1 - набув чинності 01.01.2020]

5) виконує інші завдання, що випливають із закону та регламенту суду.

(4) Міністр, відповідальний за цю сферу, може звільнити голову суду до закінчення строку:

1) за його власним бажанням;

2) якщо він винно значною мірою не виконував свої обов'язки;

3) у разі його обрання або призначення суддею Європейського суду з прав людини, Суду Європейського Союзу чи іншої міжнародної судової інституції (далі — міжнародна судова інституція) (§ 58⁴) або Генеральним прокурором Європейської прокуратури, європейським прокурором чи європейським делегованим прокурором. [RT I, 01.03.2023, 1 - набув чинності 01.05.2023]

(5) У випадку, зазначеному в пункті 2 частини 4 цього параграфа, міністр, відповідальний за цю сферу, заслуховує думку загальних зборів суду та думку голови того окружного суду, до території діяльності якого належить повітовий суд.

(6) Під час відсутності голови суду його заміщує визначений ним самим суддя. Якщо голова суду не визначив заміщувача, його заміщує суддя, який найдовше перебуває на службі, а за рівності строків служби — найстарший суддя.

(7) Якщо голову суду звільняють з посади судді, його звільняють також від виконання обов'язків голови суду.

(8) За головою суду, звільненим від виконання обов'язків голови суду, зберігаються повноваження судді.

(9) [Втратив чинність – RT I, 06.07.2012, 1 - набув чинності 01.04.2013]

(10) Нікого не можна призначати головою того самого суду на два строки повноважень поспіль. [RT I, 22.06.2016, 21 - набув чинності 01.08.2016]

(11) Якщо голову повітового суду звільняють від виконання обов'язків голови до закінчення строку повноважень, суддя повертається до суду, де він перебував на службі до призначення головою повітового суду. [RT I, 22.06.2016, 21 - набув чинності 01.08.2016]

(12) Якщо строк повноважень голови повітового суду закінчується у зв'язку з настанням кінцевого строку, суддя може повернутися до суду, де він перебував на службі до призначення головою повітового суду, або продовжити службу суддею в повітовому суді, головою якого він був. Відповідну заяву голова суду подає письмово міністру, відповідальному за цю сферу, щонайменше за три місяці до закінчення строку повноважень. [RT I, 22.06.2016, 21 - набув чинності 01.08.2016]

(13) У разі застосування частин 11 і 12 цього параграфа кількість суддів у повітовому суді може бути більшою за визначену на підставі § 11 цього закону. [RT I, 22.06.2016, 21 - набув чинності 01.08.2016]

[Втратив чинність - RT I, 01.03.2023, 1 - набр. чинності 01.05.2023]

(1) Голова повітового суду призначає на чотири роки керівника відділу з числа суддів, які входять до складу відділу, заслухавши думку суддів цього відділу.

(2) Керівник відділу у своїй сфері відповідальності сприяє належному функціонуванню правосуддя та організовує роботу службовців відділу. Керівник відділу виконує також завдання, надані головою повітового суду та передбачені внутрішнім розпорядком суду, і організовує галузеву співпрацю з відділами та колегіями інших судів.

(3) Голова повітового суду може наказом зменшити навантаження керівника відділу зі здійснення правосуддя в обсязі, необхідному для виконання завдань керівника відділу.

(4) Голова повітового суду може звільнити керівника відділу від виконання завдань керівника відділу до закінчення строку:

1) за його власним бажанням;

2) через те, що співпраця з головою повітового суду не склалася. [RT I, 01.03.2023, 1 - набув чинності 01.05.2023]

[Втратив чинність - RT I 2005, 15, 85 - набр. чинності 01.01.2006]

(1) Кількість народних засідателів повітового суду визначає міністр, відповідальний за відповідну сферу, за погодженням з радою з управління судами, заслухавши думку загальних зборів повітового суду. [RT I 2005, 71, 549 - набув чинності 01.01.2006]

(1) У Тартуському повітовому суді є поземельний відділ. [RT I, 20.06.2020, 1 - набув чинності 30.06.2020]

(2) У поземельному відділі ведуться поземельна книга та суднова поземельна книга. [RT I, 21.12.2016, 1 - набув чинності 01.03.2018]

(3) [Втратив чинність – RT I 2005, 15, 85 - набув чинності 01.01.2006]

(4) До складу поземельного відділу входять помічники суддів та інші службовці суду. Директор суду призначає керівника поземельного відділу з числа помічників суддів поземельного відділу. [RT I, 20.06.2020, 1 - набув чинності 30.06.2020]

(1) У Тартуському повітовому суді є реєстровий відділ. [RT I, 20.06.2020, 1 - набув чинності 30.06.2020]

(2) У реєстровому відділі ведуться комерційний реєстр, реєстр некомерційних об'єднань і цільових установ та реєстр комерційної застави. [RT I, 22.06.2016, 21 - набув чинності 01.08.2016]

(2¹) Крім реєстрів, названих у частині 2 цього параграфа, реєстровий відділ Тартуського повітового суду веде державний реєстр установ держави та місцевого самоврядування, що має інформативне значення, метою якого є ведення в межах публічного сектору обліку установ держави та місцевого самоврядування і юридичних осіб публічного права, а також забезпечення доступності даних реєстру. Порядок ведення реєстру встановлює міністр, відповідальний за відповідну сферу. [RT I, 05.05.2022, 1 - набув чинності 01.02.2023]

(3) [Втратив чинність – RT I 2005, 15, 85 - набув чинності 01.01.2006]

(4) До складу реєстрового відділу входять помічники суддів, секретарі реєстру та інші службовці суду. Директор суду призначає керівника реєстрового відділу з числа помічників суддів реєстрового відділу. [RT I, 05.05.2022, 1 - набув чинності 01.02.2023]

(1) У Пярнуському повітовому суді є відділ платіжних наказів. [RT I 2009, 67, 460 - набув чинності 01.01.2010]

(2) У відділі платіжних наказів розглядаються заяви про прискорене провадження щодо платіжного наказу. [RT I 2009, 67, 460 - набув чинності 01.01.2010]

(3) До складу відділу платіжних наказів входять помічники суддів та інші службовці суду. Директор суду призначає керівника відділу платіжних наказів з числа помічників суддів відділу платіжних наказів. [RT I, 20.06.2020, 1 - набув чинності 30.06.2020]

(1) Відділ нагляду за опікою виконує завдання, пов'язані з наглядом, названим у § 193 закону про сім'ю, та завдання, встановлені § 194 того ж закону.

(2) У Пярнуському повітовому суді є відділ нагляду за опікою.

(3) Голова Пярнуського повітового суду призначає на чотири роки керівника відділу нагляду за опікою з числа суддів, які входять до складу цивільного відділу Пярнуського повітового суду. До керівника відділу застосовується встановлене частинами 3 і 4 § 12² цього закону.

(4) Внутрішній розпорядок відділу нагляду за опікою затверджує голова Пярнуського повітового суду, заслухавши думку голів повітових судів. [RT I, 01.03.2023, 1 - набув чинності 01.05.2023]

[Втратив чинність - RT I 2008, 17, 118 - набр. чинності 01.06.2008]

(1) Адміністративний суд як суд першої інстанції розглядає адміністративні справи, віднесені законом до його компетенції. Адміністративний суд вчиняє також інші дії, віднесені законом до його компетенції.

(2) Адміністративними судами є:

1) Таллиннський адміністративний суд;

2) Тартуський адміністративний суд.

(2¹) Адміністративний суд має один або кілька будинків суду.

(3) Будинки суду розташовані на території діяльності адміністративного суду, яку визначає міністр, відповідальний за відповідну сферу. Точні місця розташування будинків суду визначає міністр, відповідальний за відповідну сферу. Місце розташування кожного будинку суду є також місцем розташування адміністративного суду. [RT I, 01.03.2023, 1 - набув чинності 01.05.2023]

(4) Структуру адміністративного суду та склад службовців суду затверджує директор суду, за винятком частини, пов'язаної зі здійсненням функції правосуддя. У цій частині структуру та склад службовців суду затверджує голова суду. Під час затвердження структури та складу службовців суду виходять із встановленого § 43 цього закону. [RT I 2005, 15, 85 - набув чинності 01.01.2006]

[Втратив чинність - RT I, 23.02.2011, 3 - набр. чинності 01.01.2012]

(1) Кількість суддів адміністративного суду та їх розподіл між будинками суду визначає міністр, відповідальний за відповідну сферу, заслухавши думку голови адміністративного суду та голови того окружного суду, до території діяльності якого належить суд. [RT I 2005, 15, 85 - набув чинності 01.01.2006]

(1) Постійне місце служби судді адміністративного суду — у будинку суду, до якого його призначили загальні збори Державного суду (§ 55 частина 3) або голова суду (§ 57). [RT I, 01.03.2023, 1 - набув чинності 01.05.2023]

(1¹) Якщо головою адміністративного суду призначають суддю, який безпосередньо перед призначенням головою перебував на службі в іншому суді, він сам визначає на строк повноважень голови будинок суду, де є його постійне місце служби. [RT I, 22.06.2016, 21 - набув чинності 01.08.2016]

(2) Суддя не може відмовитися від розгляду справи в іншому будинку того самого адміністративного суду. [RT I, 21.06.2014, 8 - набув чинності 01.07.2014]

(3) Якщо суддя розглядає справу в будинку суду, який не є його постійним місцем служби, йому відшкодовуються витрати на проїзд і проживання, а також інші витрати на відрядження на умовах і в порядку, встановлених на підставі частини 5 § 44 закону про публічну службу. [RT I, 20.06.2020, 1 - набув чинності 30.06.2020]

(1) Голову адміністративного суду призначають з числа суддів першої та другої інстанції на сім років. В іншому до голови адміністративного суду застосовується передбачене § 12 цього закону. [RT I, 22.06.2016, 21 – набув чинності 01.08.2016]

(2) [Втратив чинність – RT I, 22.06.2016, 21 – набув чинності 01.08.2016]

(3) [Втратив чинність – RT I, 22.06.2016, 21 – набув чинності 01.08.2016]

(4) [Втратив чинність – RT I, 22.06.2016, 21 – набув чинності 01.08.2016]

(5) [Втратив чинність – RT I, 22.06.2016, 21 – набув чинності 01.08.2016]

(6) [Втратив чинність – RT I, 22.06.2016, 21 – набув чинності 01.08.2016]

(7) [Втратив чинність – RT I, 22.06.2016, 21 – набув чинності 01.08.2016]

(8) [Втратив чинність – RT I, 22.06.2016, 21 – набув чинності 01.08.2016]

(9) [Втратив чинність – RT I, 06.07.2012, 1 – набув чинності 01.04.2013]

[Втратив чинність - RT I, 01.03.2023, 1 - набр. чинності 01.05.2023]

[Втратив чинність - RT I 2005, 15, 85 - набр. чинності 01.01.2006]

(1) Окружний суд є судом другої інстанції, який в апеляційному порядку переглядає рішення повітових та адміністративних судів.

(2) Окружними судами є Таллінський окружний суд і Тартуський окружний суд. [RT I 2008, 13, 85 – набув чинності 01.01.2009]

(3) До робочого округу Таллінського окружного суду входять Гар'юський повітовий суд і Пярнуський повітовий суд, а також Таллінський адміністративний суд.

(4) До робочого округу Тартуського окружного суду входять Тартуський повітовий суд і Віруський повітовий суд, а також Тартуський адміністративний суд. [RT I 2008, 13, 85 – набув чинності 01.01.2009]

(5) [Втратив чинність – RT I 2008, 13, 85 – набув чинності 01.01.2009]

(6) Таллінський окружний суд розташований у Таллінні, а Тартуський окружний суд — у Тарту. Точне місцезнаходження окружного суду визначає міністр, відповідальний за відповідну сферу. [RT I 2008, 13, 85 – набув чинності 01.01.2009]

(7) Структуру окружного суду та склад службовців суду затверджує директор суду, за винятком частини, пов'язаної зі здійсненням функції правосуддя. У цій частині структуру та склад службовців суду затверджує голова суду. Затверджуючи структуру та склад службовців суду, виходять із передбаченого § 43 цього закону. [RT I 2005, 71, 549 – набув чинності 01.01.2006]

(1) Кількість суддів окружного суду визначає міністр, відповідальний за відповідну сферу, заслухавши думку голови окружного суду.

(1) Голову окружного суду призначають з числа суддів другої інстанції на сім років. В іншому до голови окружного суду застосовується передбачене § 12 цього закону. [RT I, 22.06.2016, 21 – набув чинності 01.08.2016]

(2) [Втратив чинність – RT I, 22.06.2016, 21 – набув чинності 01.08.2016]

(3) [Втратив чинність – RT I, 22.06.2016, 21 – набув чинності 01.08.2016]

(3¹) Голова Таллінського окружного суду на підставі клопотання Державного головного прокурора дає згоду на здійснення щодо члена Рійгікогу процесуальних дій, зазначених у частині 1 § 382² Кримінально-процесуального кодексу, до отримання згоди на складання обвинувального акта. [RT I, 22.12.2014, 9 – набув чинності 01.01.2015]

(3²) Голови окружних судів вирішують питання про направлення судової справи на розгляд до іншого суду в порядку, передбаченому § 45¹ цього закону, а також про тимчасове залучення судді повітового суду та окружного суду до складу адміністративного суду в порядку, передбаченому § 45². [RT I, 20.06.2020, 1 – набув чинності 30.06.2020]

(3³) Голови окружних судів організовують участь судових юристів у плані кадрового резерву суддів. [RT I, 01.03.2023, 1 – набув чинності 01.05.2023]

(4) Міністр, відповідальний за відповідну сферу, за погодженням із загальними зборами Державного суду може звільнити голову суду зі служби до закінчення строку:

1) за його власним бажанням;

2) якщо він винно значною мірою не виконував своїх обов'язків;

3) у разі його обрання або призначення суддею міжнародної судової інституції (§ 58⁴) чи Генеральним прокурором Європейської прокуратури, європейським прокурором або європейським делегованим прокурором. [RT I, 01.03.2023, 1 – набув чинності 01.05.2023]

(5) У випадку, зазначеному в пункті 2 частини 4 цього параграфа, міністр, відповідальний за відповідну сферу, заслуховує думку загальних зборів суду.

(6) [Втратив чинність – RT I, 22.06.2016, 21 – набув чинності 01.08.2016]

(7) [Втратив чинність – RT I, 22.06.2016, 21 – набув чинності 01.08.2016]

(8) [Втратив чинність – RT I, 22.06.2016, 21 – набув чинності 01.08.2016]

(9) [Втратив чинність – RT I, 06.07.2012, 1 – набув чинності 01.04.2013]

(1) В окружному суді є цивільна колегія, кримінальна колегія та адміністративна колегія. Кожен суддя окружного суду належить до однієї колегії.

(2) Питання про чисельний розподіл суддів між колегіями вирішує голова окружного суду, заслухавши думку загальних зборів суду.

(3) Питання про переведення судді з однієї колегії до іншої вирішує голова окружного суду на підставі заяви судді, заслухавши думку голів колегій. [RT I, 01.03.2023, 1 – набув чинності 01.05.2023]

(1) Члени колегії обирають зі свого складу голову колегії на п'ять років. Голову можна звільнити достроково на підставі рішення колегії або за його власним бажанням.

(2) Голова колегії:

1) у своїй сфері відповідальності сприяє належному здійсненню правосуддя та організовує роботу службовців колегії;

2) виконує завдання, надані головою окружного суду та передбачені внутрішнім розпорядком суду;

3) організовує галузеву співпрацю з іншими судами.

(3) Голова окружного суду може наказом зменшити навантаження голови колегії у здійсненні правосуддя в обсязі, необхідному для виконання обов'язків голови колегії. [RT I, 01.03.2023, 1 – набув чинності 01.05.2023]

(1) Державний суд є найвищим судом держави.

(2) Державний суд розташований у Тарту.

(3) У Державному суді 19 суддів Державного суду.

(1) Державний суд переглядає судові рішення в касаційному порядку. У випадках і в порядку, передбачених законом, Державний суд переглядає судові рішення в провадженні з перегляду за нововиявленими обставинами та в провадженні з виправлення судових помилок, а також виконує інші завдання, що випливають із закону.

(2) Питання про прийняття до провадження справ, що належать до його компетенції, Державний суд вирішує на підставі, передбаченій процесуальним законом, у складі щонайменше трьох членів. Справу приймають до провадження, якщо її розгляду вимагає щонайменше один суддя Державного суду.

(3) Державний суд є водночас судом конституційного нагляду.

(1) Голову Державного суду призначає Рійгікогу за пропозицією Президента Республіки строком на дев'ять років.

(2) Голова Державного суду:

1) керує Державним судом і представляє його;

2) вносить Рійгікогу пропозицію про призначення суддів Державного суду на посаду;

3) здійснює передбачений законом нагляд;

4) виконує інші завдання, що випливають із закону та регламенту суду.

(3) Голова Державного суду раз на рік на весняній сесії Рійгікогу подає Рійгікогу огляд про судоустрій, здійснення правосуддя та однакове застосування законів.

(4) Під час відсутності голови Державного суду або після закінчення його повноважень обов'язки голови Державного суду виконує визначений ним суддя Державного суду. Якщо голова суду не визначив заступника, його заміщає той голова колегії, зазначеної у § 28 цього Закону, який найдовше перебуває на службі суддею, а за однакової тривалості служби — найстарший за віком голова колегії. За відсутності голів колегій голову Державного суду заміщає той суддя Державного суду, який найдовше перебуває на службі суддею, а за однакової тривалості служби — найстарший за віком суддя Державного суду. [RT I, 01.03.2023, 1 - набув чинності 01.05.2023]

(5) Рійгікогу може за пропозицією Президента Республіки звільнити голову Державного суду зі служби за його власним бажанням. Про відставку з посади голова Державного суду повідомляє Президента Республіки щонайменше за чотири місяці.

(5¹) Рійгікогу за пропозицією Президента Республіки звільняє голову Державного суду зі служби в разі його обрання або призначення суддею міжнародної судової інституції (§ 58⁴) чи головним прокурором Європейської прокуратури, європейським прокурором або європейським делегованим прокурором. [RT I, 01.03.2023, 1 - набув чинності 01.05.2023]

(6) Якщо голова Державного суду через хворобу або з іншої причини протягом шести місяців поспіль неспроможний виконувати свої службові обов'язки, Президент Республіки подає Державному суду обґрунтоване клопотання визнати це своїм рішенням. Рішення загальних зборів Державного суду звільняє голову Державного суду з посади.

(7) Якщо голову Державного суду звільняють з посади судді, його звільняють також від виконання обов'язків голови суду.

(8) За головою Державного суду, звільненим від виконання обов'язків голови суду, зберігаються повноваження судді Державного суду.

(9) Нікого не можна призначати головою суду на два строки повноважень поспіль.

(1) У Державному суді діють цивільна колегія, кримінальна колегія та адміністративна колегія.

(2) Кожен суддя Державного суду входить до однієї колегії. Загальні збори Державного суду вирішують, до якої колегії входить суддя Державного суду, а також визначають порядок і строки ротації між колегіями.

(3) Голова Державного суду має право в порядку, передбаченому регламентом Державного суду, залучати до складу суду, який розглядає справу, суддів різних колегій.

(4) Голову колегії призначають загальні збори Державного суду з числа членів колегії строком на п'ять років. [RT I, 23.12.2014, 1 - набув чинності 01.01.2015]

(5) Голова колегії виконує завдання, що випливають із регламенту Державного суду.

(1) У Державному суді діє колегія конституційного нагляду, до складу якої входять дев'ять суддів Державного суду.

(2) Головою колегії конституційного нагляду є голова Державного суду. Інших членів призначають загальні збори Державного суду.

(3) Строк повноважень членів колегії конституційного нагляду та порядок їх заміщення встановлюються регламентом Державного суду.

(1) У Державному суді діють загальні збори, до складу яких входять усі судді Державного суду.

(2) Загальні збори Державного суду:

1) переглядають судові рішення на встановлених законом підставах;

2) вносять Президентові Республіки пропозицію про призначення судді на посаду та про звільнення судді з посади;

3) розглядають скарги на рішення екзаменаційної комісії суддів;

4) розглядають скарги на рішення дисциплінарної колегії;

5) вирішують питання про порушення дисциплінарної справи щодо голови Державного суду та повідомляють про це Рійгікогу;

6) виконують інші завдання, що випливають із закону та регламенту Державного суду.

(3) Загальні збори Державного суду скликає та веде голова Державного суду. Для порушення дисциплінарної справи щодо голови Державного суду загальні збори скликає та веде той суддя, який найдовше перебуває на суддівській службі, а за однакової тривалості служби — найстарший за віком суддя.

(4) Загальні збори Державного суду правомочні ухвалювати рішення, якщо присутні щонайменше одинадцять суддів. Рішення загальних зборів ухвалюються більшістю голосів присутніх суддів Державного суду. У разі рівності голосів вирішальним є голос голови Державного суду.

(5) Міністр, відповідальний за цю сферу, має право брати участь у загальних зборах Державного суду, якщо на них не переглядаються судові рішення. Міністр, відповідальний за цю сферу, має на загальних зборах право слова. Голова Державного суду може запросити на загальні збори й інших осіб, яким загальні збори можуть надати право слова.

(1) Директор Державного суду:

1) організовує діловодство Державного суду та використання майна Державного суду;

2) відповідає за організацію бухгалтерського обліку Державного суду;

3) керує роботою структурних підрозділів і службовців, які забезпечують здійснення правосуддя, та організовує її;

4) призначає на посаду та звільняє з посади працівників суду, яких за регламентом Державного суду не призначає на посаду голова Державного суду;

5) виконує інші завдання, визначені регламентом Державного суду.

(2) Директор Державного суду повинен мати вищу освіту. Директора призначає на посаду голова Державного суду за результатами відкритого конкурсу строком на п'ять років.

(3) Голова Державного суду може звільнити директора Державного суду зі служби до закінчення строку повноважень, крім інших підстав, зазначених у законі про публічну службу, також через те, що співпраця з головою Державного суду не склалася. Якщо директора Державного суду звільняють зі служби на підставі, встановленій цією частиною, йому виплачується компенсація у розмірі основної заробітної плати за місяці, що залишилися до закінчення строку повноважень, але не більш як за шість місяців. [RT I, 20.06.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(1) Судовий радник — це посадова особа Державного суду, яка узагальнює судову практику та бере участь у підготовці судових справ до провадження.

(2) Докладніші службові обов’язки судового радника визначаються регламентом Державного суду.

(3) Судовим радником може бути призначена особа, яка відповідає освітнім вимогам, що ставляться до судді. [RT I 2005, 71, 549 - набув чинності 01.01.2006]

(4) Судового радника призначають на посаду на три роки. За домовленістю сторін службові відносини судового радника може бути продовжено. [RT I, 22.06.2016, 21 - набув чинності 01.08.2016 - застосовується щодо судових радників, яких призначено на посаду після 1 серпня 2016 року.]

(5) Якщо службові відносини судового радника продовжуються або його призначають на ту саму посаду поспіль більше ніж два рази, за винятком випадку, зазначеного в пункті 1 частини 2 § 23 Закону про публічну службу, судовий радник вважається призначеним на посаду на невизначений строк. [RT I, 22.06.2016, 21 - набув чинності 01.08.2016 - застосовується щодо судових радників, яких призначено на посаду після 1 серпня 2016 року.]

(6) Якщо судового радника тимчасово переводять до установи, яка розташована в іншій одиниці місцевого самоврядування, Державний суд відшкодовує його витрати на проїзд і проживання в обсязі та порядку, встановлених головою Державного суду. [RT I, 22.06.2016, 21 - набув чинності 01.08.2016]

(1) Заробітну плату судових службовців Державного суду, а також порядок виплати доплат, премій і допомог визначає голова Державного суду в межах бюджету Державного суду.

(1) Організація роботи Державного суду встановлюється регламентом Державного суду, який затверджують загальні збори Державного суду.

(2) Регламент не може містити положень, що стосуються порядку судового провадження.

(3) Правила внутрішнього розпорядку Державного суду встановлюються відповідно до Закону про публічну службу.

(1) Інформаційна система судів — це база даних державної установи, яку засновує міністр, відповідальний за цю сферу, і метою якої є організація роботи судів, збирання статистики, збирання та систематизація судових рішень і надання до них доступу судам та громадськості. [RT I 2005, 71, 549 - набув чинності 01.01.2006] ↗

(2) Відповідальний розпорядник бази даних — Міністерство юстиції та цифрових справ. Уповноважені розпорядники бази даних — Міністерство юстиції та цифрових справ і суди Естонської Республіки. [RT I, 30.12.2024, 1 - набув чинності 01.01.2025, на підставі частини 12 § 105.19 Закону про Уряд Республіки слово „Justiitsministeerium” замінено словами „Justiits- ja Digiministeerium” у відповідному відмінку]

(3) Склад реєстрових даних, порядок подання даних і докладніший порядок подання клопотання про право доступу до даних встановлює міністр, відповідальний за цю сферу, за погодженням із радою з управління судами. [RT I 2009, 67, 460 - набув чинності 01.01.2010]

(4) Право доступу до даних інформаційної системи судів мають:

1) державна установа та установа місцевого самоврядування, а також юридична чи фізична особа — для виконання завдань, установлених законом;

2) установа та особа іноземної держави, якщо це право передбачено міжнародним договором. [RT I 2009, 67, 460 - набув чинності 01.01.2010]

(5) Відповідальний розпорядник, уповноважений розпорядник інформаційної системи судів та отримувач даних, зазначений у частині 4 цього параграфа, зобов’язані зберігати в таємниці дані, які стали їм відомі під час виконання службових обов’язків, також після виконання службових обов’язків, пов’язаних з їх обробкою, або після припинення службових відносин. Забороняється видавати отримані дані третім особам, якщо це не передбачено законом. Отримувач даних зобов’язаний використовувати дані виключно з метою, задля якої їх запитано, і дотримуватися умов, що випливають з обмежень використання даних, установлених цим законом і Законом про захист персональних даних та встановлених для нього під час передання даних, а також забезпечувати, щоб дані не потрапили до рук осіб, які не мають права на їх обробку. [RT I 2009, 67, 460 - набув чинності 01.01.2010]

(6) Отримувач даних, який використовує дані для виконання завдання, встановленого законом, зобов’язаний негайно повідомити відповідального розпорядника та уповноваженого розпорядника про виявлені неправильні, сумнівні або неповні дані. [RT I 2009, 67, 460 - набув чинності 01.01.2010]

(1) У кожному суді є загальні збори, до складу яких входять усі судді цього суду.

(2) Загальні збори правомочні ухвалювати рішення, якщо в них бере участь більшість суддів.

(3) Загальні збори скликає голова суду самостійно або на вимогу щонайменше 2/3 суддів суду. Головує на загальних зборах голова суду.

(4) Рішення загальних зборів ухвалюються більшістю голосів присутніх суддів. У разі рівності голосів вирішальним є голос голови суду.

(5) Діяльність загальних зборів Державного суду регулює § 30 цього закону. [RT I 2005, 15, 85 - набув чинності 01.01.2006]

(1) Загальні збори суду:

1) затверджують план розподілу роботи суддів;

2) надають міністрові, відповідальному за цю сферу, висновок щодо призначення голови суду на посаду, а у випадку, встановленому законом, — і щодо звільнення його з посади;

3) надають голові суду рекомендації з питань організації роботи суду;

4) виконують інші завдання, що випливають із закону або регламенту суду. [RT I 2005, 71, 549 - набув чинності 01.01.2006]

(1) Розподіл роботи між суддями в судах першої та другої інстанції передбачається планом розподілу роботи.

(1¹) Голова суду може наказом зменшити власне навантаження щодо здійснення правосуддя в обсязі, необхідному для виконання обов'язків голови. [RT I, 23.02.2011, 1 – набув чинності 01.09.2011]

(1²) У разі вступу на посаду судді суду першої інстанції його навантаження щодо здійснення правосуддя протягом перших шести місяців становить 90%. [RT I, 22.06.2016, 21 – набув чинності 01.08.2016]

(2) Роботу між суддями розподіляють, керуючись такими принципами:

1) згідно з планом розподілу роботи між суддями розподіляють усі справи, що надходять до суду на розгляд;

2) справи розподіляють на підставах, визначених у плані розподілу роботи, керуючись принципом випадковості;

3) [Втратив чинність – RT I, 01.03.2023, 1 – набув чинності 01.05.2023]

3¹) розподіл справ має забезпечувати спеціалізацію суддів; [RT I, 05.12.2017, 1 – набув чинності 01.01.2018]

4) розподіл справ має забезпечувати рівномірне навантаження суддів у межах суду;

4¹) під час розподілу справ голові суду, голові колегії та керівникові відділу враховують зменшене навантаження щодо здійснення правосуддя. [RT I, 01.03.2023, 1 – набув чинності 01.05.2023]

5) [Втратив чинність – RT I, 05.12.2017, 1 – набув чинності 01.01.2018]

(3) План розподілу роботи передбачає порядок формування складів суду та заміщення суддів.

(4) План розподілу роботи затверджують на один календарний рік. Загальні збори можуть змінювати план розподілу роботи протягом робочого року лише з поважної причини.

(4¹) Рада з адміністрування судів встановлює детальніші засади складання плану розподілу роботи суддів, зокрема принципи спеціалізації суддів. Планом розподілу роботи слід забезпечити спеціалізацію суддів у справах, пов'язаних з неповнолітніми, та у справах про неплатоспроможність. Затверджуючи план розподілу роботи, суди керуються цим законом і засадами, встановленими Радою з адміністрування судів. [RT I, 04.01.2021, 4 – набув чинності 01.02.2021]

(5) План розподілу роботи оприлюднюють на вебсайті суду. [RT I, 01.03.2023, 1 – набув чинності 01.05.2023]

(1) Голова суду надає судді можливість працювати з частковим навантаженням у зв'язку з:

1) потребою виховувати дитину віком до трьох років;

2) частковою працездатністю.

(2) Голова суду може дозволити судді працювати з частковим навантаженням до одного року також у випадку, не зазначеному в частині 1 цього параграфа. Зазначений однорічний строк може бути продовжено на підставі обґрунтованої заяви судді щоразу на один рік. Перед вирішенням питання про зменшення навантаження судді голова суду заслуховує думку загальних зборів суду. [RT I, 22.10.2021, 2 – набув чинності 01.04.2022]

(3) Заяву про роботу з частковим навантаженням подають голові суду щонайменше за два тижні до бажаного початку роботи з частковим навантаженням. У заяві зазначають причину та час роботи з частковим навантаженням. До заяви додають документи, що підтверджують обставини, які є підставою заяви.

(4) У разі роботи з частковим навантаженням на зазначеній у цьому параграфі підставі посадовий оклад судді зменшують пропорційно навантаженню.

(5) Роботу судді з частковим навантаженням оформлюють наказом голови суду. Наказ повинен містити відомості про те, з яким навантаженням працює суддя, у який період суддя працює з частковим навантаженням і який розмір його посадового окладу під час роботи з частковим навантаженням. [RT I, 23.12.2014, 1 – набув чинності 01.01.2015]

[RT I 2005, 71, 549 – набув чинності 01.01.2006]

(1) До складу пленарних зборів суддів входять усі судді Естонії.

(2) Голова Державного суду скликає пленарні збори суддів щонайменше раз на рік. Позачергові пленарні збори суддів може скликати міністр, відповідальний за відповідну сферу, або голова Державного суду. [RT I, 01.03.2023, 1 – набув чинності 01.05.2023]

(2¹) Пленарні збори суддів можуть відбуватися також частково або повністю за допомогою електронних засобів. [RT I, 28.01.2021, 1 – набув чинності 08.02.2021]

(3) Пленарні збори суддів:

1) заслуховують доповідь голови Державного суду та міністра, відповідального за відповідну сферу, про розвиток правової та судової системи;

2) обговорюють проблеми здійснення правосуддя та інші питання, пов'язані з роботою судів і суддів;

3) обирають членів Ради судів із числа суддів відповідно до частин 1–4 § 40¹ цього закону; [RT I, 11.07.2026, 9 – набув чинності 01.08.2026]

4) обирають на три роки п'ятьох суддів окружного суду і п'ятьох суддів суду першої інстанції, які беруть участь у вирішенні дисциплінарних справ у дисциплінарній колегії при Державному суді;

5) обирають членів екзаменаційної комісії суддів із числа суддів судів першої та другої інстанції; [RT I, 31.05.2018, 2 – набув чинності 10.06.2018]

6) [Втратив чинність – RT I, 01.03.2023, 1 – набув чинності 01.05.2023]

7) обирають членів і заступників членів навчальної ради з числа суддів;

8) обирають із числа суддів членів і заступників членів суду честі та комісії з професійної придатності Естонської адвокатури, конкурсної та дисциплінарної комісії прокурорів, суду честі Нотаріальної палати, а також методичної комісії Палати судових виконавців і керуючих банкрутством; [RT I, 20.06.2022, 1 – набув чинності 01.07.2022]

9) затверджують кодекс етики суддів.

(4) Головує на пленарних зборах суддів голова Державного суду, якщо пленарні збори суддів не вирішать інакше.

(4¹) На пленарних зборах суддів голосування та вибори можуть проводитися за допомогою бюлетеня, електронно, письмово або в інший спосіб, передбачений регламентом пленарних зборів суддів. [RT I, 28.01.2021, 1 – набув чинності 08.02.2021]

(5) Регламент пленарних зборів суддів встановлюють більшістю голосів суддів, які беруть участь у пленарних зборах.

(6) Технічне обслуговування пленарних зборів суддів забезпечує Державний суд.

(7) [Втратив чинність – RT I 2005, 71, 549 – набув чинності 01.01.2006]

(8) Якщо строк повноважень обраного пленарними зборами суддів члена органу самоврядування з числа суддів спливає через закінчення строку до проведення наступних пленарних зборів, його строк повноважень вважається продовженим до обрання пленарними зборами нового члена. [RT I, 28.01.2021, 1 – набув чинності 08.02.2021]

(1) Голова суду може під час надзвичайного або воєнного стану наказом змінити план розподілу роботи суду та регламент суду, якщо це вкрай необхідно для належного забезпечення здійснення правосуддя. [RT I, 11.03.2023, 3 – набув чинності 21.03.2023]

(1) Під час надзвичайного або воєнного стану голова суду може дати судді вказівку про розгляд у першочерговому порядку судової справи, що визначається за загальними ознаками.

(2) Зазначена в частині 1 цього параграфа вказівка не може перешкоджати судді вирішити судову справу незалежно та згідно зі своїм внутрішнім переконанням. [RT I, 11.03.2023, 3 – набув чинності 21.03.2023]

(1) Згоду, зазначену в пунктах 1, 4 і 5 частини 1 § 41 цього Закону, та позицію, зазначену в частині 2 того ж параграфа, під час надзвичайного або воєнного стану дає голова Державного суду. [RT I, 11.03.2023, 3 - набув чинності 21.03.2023]

(1) Під час надзвичайного або воєнного стану загальні збори Державного суду можуть без згоди судді повітового, адміністративного або окружного суду відрядити його розглядати судові справи до іншого суду тієї самої або нижчої інстанції, якщо належне функціонування правосуддя неможливо забезпечити в інший спосіб. За суддею зберігаються повноваження здійснювати правосуддя також у суді, де є його постійне місце служби.

(2) Якщо загальні збори Державного суду неправомочні ухвалювати рішення, рішення, зазначене в частині 1 цього параграфа, ухвалює голова Державного суду.

(3) Після закінчення надзвичайного або воєнного стану суддя доводить до кінця розгляд тих судових справ, завершення провадження в яких визначає голова суду, де є його постійне місце служби. Пропозицію про завершення провадження у справі вносить голова того суду, до якого суддю було відряджено.

(4) У разі відрядження судді до іншого суду на підставі, зазначеній у частині 1 цього параграфа, за суддею зберігається його посадовий оклад.

(5) Якщо суддя розглядає справу в суді, в межах територіальної юрисдикції якого не розташоване його постійне місце служби, йому відшкодовуються витрати на проїзд і проживання, а також інші витрати на відрядження на умовах і в порядку, встановлених на підставі частини 5 § 44 закону про публічну службу. [RT I, 11.03.2023, 3 - набув чинності 21.03.2023]

(1) Під час надзвичайного або воєнного стану народний засідатель не бере участі у здійсненні правосуддя. У повітовому суді в цей час правосуддя здійснює суддя повітового суду одноособово. [RT I, 11.03.2023, 3 - набув чинності 21.03.2023]

(1) Голова Державного суду може під час надзвичайного або воєнного стану не скликати загальні збори суддів.

(2) Строк повноважень члена органу самоврядування з числа суддів, обраного на загальних зборах суддів, продовжується згідно з частиною 8 § 38 цього Закону.

(3) Якщо орган самоврядування став би неправомочним через вибуття члена, обраного на загальних зборах суддів, нового члена-заступника з числа суддів можуть обрати замість загальних зборів суддів загальні збори Державного суду. Строк повноважень члена-заступника діє доти, доки загальні збори суддів не оберуть нового члена. [RT I, 11.03.2023, 3 - набув чинності 21.03.2023]

(1) Якщо строк повноважень голови суду закінчується під час надзвичайного або воєнного стану, міністр, відповідальний за сферу, за згодою голови суду та голови Державного суду може продовжити строк його повноважень. Повноваження голови суду діють до шести місяців від закінчення надзвичайного або воєнного стану. [RT I, 11.03.2023, 3 - набув чинності 21.03.2023]

(1) Судові установи першої та другої інстанції адмініструються у співпраці Ради з адміністрування судів та Міністерства юстиції та цифрових справ. Суди виконують завдання з адміністрування судів, якщо це випливає із закону. [RT I, 30.12.2024, 1 - набув чинності 01.01.2025; на підставі частини 12 § 105.19 закону про Уряд Республіки слово «Міністерство юстиції» замінено словами «Міністерство юстиції та цифрових справ» у відповідному відмінку]

(2) Міністр, відповідальний за сферу, може передати суду завдання з адміністрування судів, що належить до його компетенції.

(3) Міністр, відповідальний за сферу, не має щодо суддів ані розпорядчої, ані дисциплінарної влади.

(4) Адміністрування судів має забезпечувати:

1) можливість незалежно здійснювати правосуддя;

2) необхідні для здійснення правосуддя умови праці;

3) достатню професійну підготовку судових службовців;

4) доступність правосуддя.

(1) До складу Ради з адміністрування судів (далі — Рада) входять голова Державного суду, п’ять суддів, обраних загальними зборами суддів на три роки, два члени Рійгікогу, присяжний адвокат, призначений правлінням Адвокатури, головний державний прокурор або призначений ним державний прокурор і канцлер юстиції або призначений ним представник. Міністр, відповідальний за сферу, або призначений ним представник бере участь у роботі Ради з правом дорадчого голосу.

(2) Засідання Ради скликає голова Державного суду або міністр, відповідальний за сферу. Той, хто скликає засідання, визначає його порядок денний. Головою Ради є голова Державного суду.

(3) Рада правомочна ухвалювати рішення, якщо присутні більше половини її членів. Рада ухвалює рішення більшістю голосів присутніх. На першому засіданні Рада затверджує свій регламент. Технічне обслуговування Ради забезпечує Міністерство юстиції та цифрових справ. [RT I, 30.12.2024, 1 - набув чинності 01.01.2025; на підставі частини 12 § 105.19 закону про Уряд Республіки слово «Міністерство юстиції» замінено словами «Міністерство юстиції та цифрових справ» у відповідному відмінку]

(1) До складу Ради судів входять:

1) голова Державного суду;

2) два судді окружних судів;

3) три судді судів першої інстанції;

4) два члени Рійгікогу;

5) присяжний адвокат, призначений правлінням Естонської адвокатури;

6) канцлер юстиції або призначений ним представник;

7) міністр, відповідальний за сферу, або призначений ним представник.

(2) Членів Ради з числа суддів, за винятком голови Державного суду, обирають загальні збори суддів на три роки. Один із суддів першої інстанції має бути суддею у цивільних справах, один — суддею у справах про правопорушення і один — адміністративним суддею. Від одного суду до складу Ради не може входити більше ніж один суддя. Голова суду не може входити до складу Ради.

(3) Повноваження члена Ради з числа суддів припиняються, якщо його звільнено з посади судді, призначено головою суду або якщо його повноваження як судді зупинено на підставі частини 3 § 58⁴ цього Закону.

(4) Порядок обрання членів Ради з числа суддів встановлюють загальні збори суддів.

(5) Членів Рійгікогу призначає до складу Ради Рійгікогу своїм рішенням за пропозицією конституційної комісії. Після закінчення повноважень складу Рійгікогу член Ради, який є членом Рійгікогу, залишається в Раді до набрання чинності рішенням про призначення до Ради членів нового складу Рійгікогу. Для призначення до Ради потрібна письмова згода особи, яку призначають.

(6) Голови судів першої та другої інстанції можуть брати участь у роботі Ради з правом дорадчого голосу.

(7) Радою керує і представляє її голова Ради, яким є голова Державного суду. Порядок заміщення голови визначається регламентом Ради.

(8) Рада правомочна ухвалювати рішення, якщо в засіданні бере участь більше половини її членів. Рада ухвалює рішення більшістю голосів учасників. Детальніша організація роботи Ради передбачається регламентом, який Рада затверджує більшістю у дві третини голосів свого складу.

(9) Членові Ради відшкодовуються витрати, необхідні для участі в роботі Ради.

(10) Кошти, необхідні для діяльності Ради, передбачаються в бюджеті Служби адміністрування судів. [RT I, 11.07.2026, 9 - набув чинності 01.08.2026]

(1) Рада надає згоду:

1) при визначенні територіальної юрисдикції суду (§ 10 частина 1, § 18 частина 3);

2) [Втратив чинність – RT I, 22.06.2016, 21 – набув чинності 01.08.2016]

3) при визначенні точного місцезнаходження суду та будинку суду (§ 9 частина 3; § 18 ч. 3; § 22 ч. 6);

4) при визначенні кількості суддів, які перебувають на постійній службі в суді та будинку суду (§ 11; § 19; § 23);

5) при призначенні голови суду та достроковому звільненні його з посади (§ 12 частина 1 і пункт 2 частини 4, § 20, § 24 частина 1 і пункт 2 частини 4); [RT I, 22.06.2016, 21 – набув чинності 01.08.2016]

5¹) при підвищенні граничного віку перебування судді на службі (§ 99¹ частина 2); [RT I, 22.06.2016, 21 – набув чинності 01.08.2016]

6) при визначенні кількості народних засідателів (§ 14);

7) [Втратив чинність – RT I, 23.12.2014, 1 – набув чинності 01.01.2015]

8) [Втратив чинність – RT I, 22.06.2016, 21 – набув чинності 01.08.2016]

9) [Втратив чинність – RT I 2005, 71, 549 – набув чинності 01.01.2006]

10) [Втратив чинність – RT I, 21.06.2014, 8 – набув чинності 01.07.2014]

11) при встановленні складу реєстрових даних інформаційної системи судів та порядку їх подання (§ 34 частина 3);

12) [Втратив чинність – RT I, 10.07.2012, 3 – набув чинності 01.04.2013]

13) при визначенні розміру винагороди, що виплачується народному засідателю, та порядку її виплати (§ 112 частина 1); [RT I 2006, 55, 411 – набув чинності 23.12.2006]

14) при визначенні порядку обчислення доплати, що виплачується судді за час чергування, та кількості суддів, для яких передбачено виплату доплати за час чергування (§ 76 ч. 8). [RT I, 13.03.2019, 1 – набув чинності 01.01.2020]

(2) Рада надає попередню позицію щодо принципів формування та зміни річних бюджетів судів.

(3) Рада:

1) надає висновок щодо осіб, які претендують на вакантну посаду судді Державного суду (§ 55 ч. 4);

2) надає висновок щодо звільнення судді з посади (пункти 5–8 частини 1 § 99); [RT I, 22.06.2016, 21 – набув чинності 01.08.2016]

3) попередньо обговорює огляд щодо організації судів, здійснення правосуддя та однакового застосування законів, який голова Державного суду подає Рійгікогу (§ 27 частина 3);

4) розглядає інші питання за ініціативою голови Державного суду або міністра, відповідального за сферу.

(4) Рада встановлює засади складання плану розподілу роботи суддів. [RT I, 05.12.2017, 1 – набув чинності 01.01.2018]

(1) Організація роботи суду першої та другої інстанції визначається внутрішнім регламентом суду. Внутрішній регламент встановлює голова суду за погодженням із загальними зборами суду. Внутрішній регламент відділу кріпосної книги та реєстрового відділу повітового суду, а також канцелярії повітового, адміністративного та окружного суду встановлює міністр, відповідальний за сферу. [RT I 2008, 17, 118 – набув чинності 01.06.2008] ↗

(2) У внутрішньому регламенті суду передбачаються завдання голови суду, голови колегії, керівника відділу та інших суддів, що випливають з організації роботи суду, а також завдання підпорядкованих голові суду службовців суду. [RT I, 01.03.2023, 1 – набув чинності 01.05.2023]

(2¹) У внутрішньому регламенті канцелярії суду передбачаються завдання службовців суду, порядок діловодства суду та інша організація роботи суду.

(3) Внутрішній регламент не може містити положень, що стосуються порядку судочинства.

(4) Правила внутрішнього розпорядку та посадові інструкції судової установи встановлюються відповідно до закону про публічну службу. [RT I 2005, 15, 85 – набув чинності 01.01.2006]

(1) Бюджети судів першої та другої інстанції затверджує міністр, відповідальний за сферу, протягом двох місяців від набрання чинності законом про державний бюджет, враховуючи позицію, сформовану радою з адміністрування судів (§ 41 ч. 2).

(2) У бюджеті суду витрати, необхідні для здійснення функції правосуддя, показуються окремо від витрат відділу кріпосної книги, реєстрового відділу, відділу платіжних наказів, відділу нагляду за опікою, а також від витрат на загальні для судів допоміжні послуги. [RT I, 01.03.2023, 1 – набув чинності 01.05.2023]

(3) Протягом бюджетного року міністр, відповідальний за сферу, може змінювати видатки бюджету суду лише з поважної причини, вислухавши думку голови суду та директора суду і виходячи з принципів, сформованих радою з адміністрування судів. [RT I 2005, 71, 549 – набув чинності 01.01.2006]

(4) Бюджет Державного суду приймається в порядку, встановленому законом про державний бюджет.

(1) За навчання суддів відповідає рада з навчання. Строк повноважень члена ради з навчання становить три роки. До ради з навчання входять два судді першої інстанції, два судді другої інстанції та два судді Державного суду, а також представники прокуратури, міністра, відповідального за сферу, і Тартуського університету. Рада з навчання затверджує свій внутрішній регламент і обирає голову. Обслуговування ради з навчання забезпечує Державний суд.

(2) Основою навчання суддів є стратегія навчання суддів і щорічні програми навчання, а також програма суддівського іспиту. Стратегію навчання суддів, програми навчання та програму суддівського іспиту складає Державний суд, а затверджує їх рада з навчання. Програму навчання на наступний рік Державний суд подає раді з навчання не пізніше 15 серпня. Рада з навчання, враховуючи потребу суддів у навчанні та передбачені в державному бюджеті кошти на навчання суддів, затверджує програму навчання не пізніше 1 жовтня. Навчальні та методичні матеріали, необхідні для навчання суддів, готує Державний суд, він же укладає угоди з викладачами.

(3) Основою для складання стратегії навчання суддів та програм навчання є потреба суддів у навчанні й аналіз результатів навчання. Потребу суддів у навчанні з'ясовує та результати навчання аналізує Державний суд. Методику з'ясування потреби суддів у навчанні та аналізу результатів навчання розробляє Державний суд, а затверджує її рада з навчання. Рада з навчання на підставі щорічного огляду, поданого Державним судом, дає оцінку результатам навчання суддів.

(4) Державний суд може адміністративним договором уповноважити іншу особу або установу виконувати покладені на нього цим параграфом завдання повністю або частково, якщо рада з навчання попередньо це схвалила.

(5) Рада з навчання щороку визначає частину програми навчання, проходження передбаченого якою навчання є для судді обов'язковим.

(6) Суддя бере участь у навчанні на підставі щорічного плану навчання суду. План навчання суду затверджують загальні збори суду. Облік участі в навчанні ведеться в суді щодо кожного судді відповідно до внутрішнього регламенту суду. Виконання плану навчання контролює голова суду.

(7) Цільові кошти, необхідні для складання програми навчання суддів та організації навчання, передбачаються в бюджеті Державного суду. [RT I 2008, 20, 139 – набув чинності 01.01.2009]

(1) Нагляд за належним здійсненням правосуддя, виконанням суддями своїх обов'язків та належною передачею даних до інформаційної системи судів здійснює голова суду. Нагляд за суддею, який тимчасово направлений до складу іншого суду на підставі § 38⁴ цього закону, розглядає в порядку, встановленому § 45¹, судову справу, спрямовану на розгляд до іншого суду, тимчасово залучений у порядку, встановленому § 45², до складу адміністративного суду або перебуває в порядку, встановленому § 58³, у процесуальному відрядженні, здійснює голова того суду, в якому суддя працює постійно. Голова суду може вимагати від суддів пояснень, перевіряти ведення діловодства та збирати іншу необхідну інформацію. Керівник відділу може за розпорядженням голови суду першої інстанції або з власної ініціативи вимагати пояснень від суддів відділу та інших службовців, а також збирати іншу необхідну інформацію для забезпечення належного здійснення правосуддя. Нагляд за суддями суду першої інстанції здійснює також голова окружного суду. [RT I, 01.03.2023, 1 - набув чинності 01.05.2023 ; частково змінено [RT I, 11.03.2023, 3]]

(1¹) Якщо суддя без поважної причини не вчиняє необхідної процесуальної дії, зокрема не призначає вчасно засідання, щоб забезпечити проведення судового провадження впродовж розумного строку, або якщо очевидно, що запланований суддею час для вчинення процесуальної дії чи інша організація провадження не забезпечує проведення провадження впродовж розумного строку, голова суду вирішує питання про застосування такого заходу з організації здійснення правосуддя, який імовірно дозволить завершити провадження впродовж розумного строку. Голова суду може, зокрема:

1) визначити судді розумний строк для вчинення процесуальної дії або, залежно від обставин, для завершення провадження;

2) давати судді інші організаційні вказівки щодо проведення провадження та організації роботи й робочого часу;

3) перерозподіляти судові справи між суддями з урахуванням плану розподілу роботи;

4) у виняткових випадках відступати під час розподілу роботи також від плану розподілу роботи, зважаючи насамперед на особливості судової справи, спеціалізацію судді та різне навантаження суддів. [RT I, 23.02.2011, 1 - набув чинності 01.09.2011]

(2) Нагляд за виконанням обов'язків головою суду першої та другої інстанції здійснює міністр, відповідальний за сферу. Міністр, відповідальний за сферу, може вимагати від голови суду пояснень щодо належного здійснення правосуддя в суді.

(3) У сфері діяльності відділу поземельної книги, реєстрового відділу та відділу платіжних наказів нагляд здійснює директор суду. Нагляд за помічником судді цивільного відділу, відділу правопорушень та відділу нагляду за опікою здійснює голова суду. [RT I, 01.03.2023, 1 - набув чинності 01.05.2023]

(1) За клопотанням голови повітового або адміністративного суду голови окружних судів можуть спільним рішенням спрямувати судову справу, яка визначається за загальними ознаками, на розгляд до іншого суду тієї самої інстанції, якщо це необхідно для належного здійснення правосуддя, зокрема якщо очевидно, що в суді, голова якого подав клопотання, забезпечити належне здійснення правосуддя заходами, передбаченими частиною 1¹ § 45 цього закону, неможливо. З повітового суду судову справу дозволено спрямовувати лише до іншого повітового суду, а з адміністративного суду — лише до адміністративного суду. Розподіл судових справ, спрямованих на розгляд до іншого суду, відбувається згідно з планом розподілу роботи іншого суду, виходячи з принципу випадковості.

(2) Підсудність судової справи та місце розгляду справи внаслідок спрямування судової справи на розгляд до іншого суду не змінюються. Якщо суддя іншого суду розглядає спрямовану до іншого суду судову справу від імені суду, якому справа підсудна, поза межами робочого району того суду, в якому розташоване його постійне місце служби, йому відшкодовуються витрати на проїзд і проживання, а також інші витрати на відрядження на умовах і в порядку, встановлених на підставі частини 5 § 44 Закону про публічну службу.

(3) Рада з управління судами може встановити детальніші засади спрямування судової справи на розгляд до іншого суду. [RT I, 20.06.2020, 1 - набув чинності 30.06.2020]

(1) На підставі інформації, що надійшла відповідно до частини 4 § 23³ Закону про обов'язок виїзду та заборону в'їзду або частини 2 § 72 чи частини 6 § 73 Закону про надання міжнародного захисту іноземцю, голови окружних судів можуть спільним рішенням направити суддю повітового або окружного суду без його згоди до адміністративного суду для тимчасового розгляду клопотань про надання дозволу на затримання іноземця, якщо це необхідно для належного здійснення правосуддя. [RT I, 03.06.2026, 1 - набув чинності 12.06.2026]

(1¹) Під час надзвичайного або воєнного стану суддю залучають до адміністративного суду в порядку, встановленому § 38⁴ цього закону. [RT I, 11.03.2023, 3 - набув чинності 21.03.2023]

(2) Якщо тимчасово залучений до складу адміністративного суду суддя розглядає судову справу поза межами робочого району того суду, в якому розташоване його постійне місце служби, йому відшкодовуються витрати на проїзд і проживання, а також інші витрати на відрядження на умовах і в порядку, встановлених на підставі частини 5 § 44 Закону про публічну службу.

(3) Рада з управління судами може встановити детальніші засади тимчасового залучення судді повітового суду та окружного суду до складу адміністративного суду. [RT I, 20.06.2020, 1 - набув чинності 30.06.2020]

(1) Якщо суддю переводять на посаду судді іншого повітового чи адміністративного суду тієї самої інстанції або окружного суду, він доводить до кінця розгляд тих судових справ, розгляд яких до завершення визначить голова суду, до якого суддю переведено. Пропозицію про завершення розгляду судової справи вносить голова суду, з якого суддю переведено. Підсудність судової справи та місце розгляду справи не змінюються.

(2) Для розгляду судових справ, зазначених у частині 1 цього параграфа, голова суду, до якого суддю переведено, може в необхідній мірі зменшити навантаження судді. [RT I, 01.03.2023, 1 - набув чинності 01.05.2023]

(1) Суди першої та другої інстанції подають міністру, відповідальному за сферу, статистичний звіт про судові справи. Форму звіту затверджує та строк його подання визначає міністр, відповідальний за сферу.

(1) Суддею може бути призначений громадянин Естонської Республіки, який:

1) здобув за напрямом навчання «право» щонайменше визнаний державою ступінь магістра, відповідну йому кваліфікацію у розумінні § 28 частини 2² Закону про освіту Естонської Республіки або відповідну їй кваліфікацію іноземної держави; [RT I 2008, 29, 189 - набув чинності 01.07.2008]

2) володіє естонською мовою на рівні C1, встановленому Законом про мову, або на відповідному йому рівні; [RT I 2009, 4, 27 - набув чинності 26.01.2009]

3) має високі моральні якості;

4) має необхідні для роботи судді здібності та особистісні якості. [RT I, 21.06.2014, 8 - набув чинності 01.07.2014]

(1¹) [Втратив чинність – RT I 2008, 29, 189 - набув чинності 01.07.2008]

(2) Суддею не може бути призначена особа:

1) яку засуджено за вчинення злочину;

2) яку усунуто з посади судді, нотаріуса або судового виконавця; [RT I, 23.12.2013, 1 - набув чинності 01.01.2014]

3) яку виключено з адвокатури;

4) яку звільнено з публічної служби за дисциплінарний проступок;

5) яка є боржником у справі про банкрутство;

6) чию професійну діяльність аудитора припинено, за винятком припинення на підставі заяви самого аудитора;

7) у якої відібрано професійне звання патентного повіреного, за винятком відібрання звання на підставі заяви самого патентного повіреного;

8) у якої відібрано професійне звання присяжного перекладача на підставі § 28 частини 3 пункту 3 Закону про присяжного перекладача. [RT I, 23.12.2013, 1 - набув чинності 01.01.2014]

(1) Гранична межа службового віку судді становить 67 років, якщо цим Законом не передбачено інше. [RT I, 29.06.2012, 3 - набув чинності 01.07.2012]

(1) Поза посадою судді суддя не може працювати деінде, окрім викладацької або наукової роботи. Суддя може виконувати також інші завдання, передбачені Законом про суди. Про свою роботу поза посадою суддя повинен повідомити голову суду. Позаслужбові трудові обов'язки не повинні шкодити виконанню службових обов'язків судді та незалежності судді при здійсненні правосуддя. [RT I, 06.11.2019, 1 - набув чинності 15.11.2019]

(2) Суддя не може бути:

1) членом Рійгікогу, а також членом волосної або міської ради;

2) членом партії;

3) засновником комерційного товариства, учасником з правом управління, членом правління або ради, а також керівником філії іноземного комерційного товариства;

4) керуючим у справі про банкрутство, членом комісії у справі про банкрутство, а також примусовим управителем нерухомої речі;

5) обраним сторонами спору третейським суддею (арбітром). [RT I 2006, 48, 357 - набув чинності 18.11.2006]

(1) Суддею повітового або адміністративного суду (повітовим або адміністративним суддею) може бути призначена особа:

1) яка після здобуття кваліфікації, передбаченої § 47 частиною 1 пунктом 1 цього Закону, має щонайменше п'ятирічний досвід юридичної роботи або яка пропрацювала судовим радником чи судовим юристом щонайменше три роки, і [RT I, 13.03.2019, 1 - набув чинності 23.03.2019]

2) яка склала суддівський іспит або звільнена від нього.

(2) Відповідність кандидата на посаду судді вимогам, зазначеним у частині 1 цього параграфа, оцінює суддівська екзаменаційна комісія. [RT I, 22.06.2016, 21 - набув чинності 01.08.2016]

(1) Суддею окружного суду (окружним суддею) може бути призначена особа, яка:

1) є досвідченим і визнаним юристом, і

2) склала суддівський іспит або звільнена від нього.

(2) Відповідність кандидата на посаду судді вимогам, зазначеним у частині 1 цього параграфа, оцінює суддівська екзаменаційна комісія. [RT I, 22.06.2016, 21 - набув чинності 01.08.2016]

(1) Суддею Державного суду (державним суддею) може бути призначена особа, яка є досвідченим і визнаним юристом.

(1) Судді призначаються на посаду на підставі відкритого конкурсу.

(2) Відкритий конкурс на заміщення вакантної посади судді адміністративного суду, цивільного відділу або відділу правопорушень повітового суду, а також адміністративної, кримінальної чи цивільної колегії окружного суду оголошує міністр, відповідальний за цю сферу. Конкурс на заміщення вакантної посади судді Державного суду оголошує голова Державного суду. [RT I, 01.03.2023, 1 - набув чинності 01.05.2023]

(3) Конкурс на заміщення вакантної посади судді оголошується у виданні «Ametlikud Teadaanded» (Офіційні повідомлення). Заява подається голові Державного суду протягом одного місяця після оприлюднення оголошення про конкурс.

(3¹) В оголошенні про конкурс, зазначеному в частині 3 цього параграфа, вказується також постійне місцезнаходження службового місця. [RT I, 01.03.2023, 1 - набув чинності 01.05.2023]

(4) Якщо вакантна посада судді заміщується в порядку, передбаченому § 57 або 58 цього Закону, конкурс не оголошується. [RT I 2005, 71, 549 - набув чинності 01.01.2006]

[RT I, 21.06.2014, 8 - набув чинності 01.07.2014]

(1) Придатність особистісних якостей кандидата в судді оцінює екзаменаційна комісія суддів. При оцінюванні особистісних якостей кандидата в судді екзаменаційна комісія суддів враховує суттєві для виконання обов'язків судді дані та може надсилати запити. [RT I, 22.06.2016, 21 - набув чинності 01.08.2016]

(1¹) Форми та порядок оцінювання особистісних якостей встановлюються регламентом роботи екзаменаційної комісії суддів. [RT I, 22.06.2016, 21 - набув чинності 01.08.2016]

(2) Кандидат у судді повинен перед призначенням суддею пройти перевірку на благонадійність, за винятком випадку, коли він має чинний дозвіл на доступ до державної таємниці рівня «цілком таємно» або коли він на час набуття статусу кандидата обіймає посаду, яка за посадою дає право доступу до державної таємниці всіх рівнів. [RT I 2007, 16, 77 - набув чинності 01.01.2008]

(3) Для проходження перевірки на благонадійність кандидат у судді заповнює анкету особи, яка клопоче про дозвіл на доступ до державної таємниці, і підписує згоду, якою дозволяє установі, що здійснює перевірку на благонадійність, отримувати під час здійснення перевірки на благонадійність відомості про нього від фізичних та юридичних осіб, а також від державних установ і органів та установ і органів місцевого самоврядування, і подає їх через екзаменаційну комісію суддів до Поліції безпеки. [RT I 2007, 16, 77 - набув чинності 01.01.2008]

(4) Перевірку на благонадійність кандидата в судді здійснює Поліція безпеки в порядку, передбаченому законом про органи безпеки. [RT I 2007, 16, 77 - набув чинності 01.01.2008]

(5) Поліція безпеки передає зібрані за результатами перевірки на благонадійність дані екзаменаційній комісії суддів протягом трьох місяців з дня отримання зазначених у частині 3 цього параграфа документів, додаючи свій висновок про те, чи відповідає особа, яка подала клопотання, умовам отримання дозволу на доступ до державної таємниці. [RT I, 21.06.2014, 8 - набув чинності 01.07.2014]

(6) На підставі даних, зібраних у ході перевірки на благонадійність, кандидата в судді може бути призначено суддею протягом трьох років з часу, коли Поліція безпеки передала екзаменаційній комісії суддів зібрану в ході перевірки на благонадійність інформацію. Після спливу зазначеного строку особу може бути призначено суддею лише після проходження нової перевірки на благонадійність. [RT I, 21.06.2014, 8 - набув чинності 01.07.2014]

(6¹) Екзаменаційна комісія може клопотати про:

1) уточнення та доповнення даних, зібраних у ході перевірки на благонадійність;

2) перевірку протягом зазначеного в частині 6 цього параграфа строку наявності окремих обставин, названих у § 32 закону про державну таємницю та засекречену іноземну інформацію. [RT I, 21.06.2014, 8 - набув чинності 01.07.2014]

(6²) Для уточнення та доповнення зазначених у частині 6¹ цього параграфа даних і перевірки наявності обставини, названої у § 32 закону про державну таємницю та засекречену іноземну інформацію, кандидат у судді підписує згоду, зазначену в частині 3 цього параграфа. [RT I, 21.06.2014, 8 - набув чинності 01.07.2014]

(7) Екзаменаційна комісія суддів передає своє рішення та зазначені в частинах 3 і 5 цього параграфа документи загальним зборам Державного суду і повідомляє рішення екзаменованому. [RT I 2007, 16, 77 - набув чинності 01.01.2008]

(1) Кандидат на посаду голови Державного суду повинен перед призначенням головою Державного суду пройти перевірку на благонадійність, за винятком випадку, коли він має чинний дозвіл на доступ до державної таємниці рівня «цілком таємно» або коли він на час набуття статусу кандидата обіймає посаду, яка за посадою дає право доступу до державної таємниці всіх рівнів. [RT I 2007, 16, 77 - набув чинності 01.01.2008]

(2) Статусу кандидата на посаду голови Державного суду набуває особа, якій Президент Республіки зробив пропозицію балотуватися на посаду і яка дала письмову згоду на балотування.

(3) Перевірку на благонадійність кандидата на посаду голови Державного суду здійснює Поліція безпеки в порядку, передбаченому законом про органи безпеки. [RT I 2007, 16, 77 - набув чинності 01.01.2008]

(4) Для проходження перевірки на благонадійність кандидат на посаду голови Державного суду подає через Канцелярію Президента Республіки до Поліції безпеки заповнену анкету особи, яка клопоче про дозвіл на доступ до державної таємниці, і письмову згоду, якою установі, що здійснює перевірку на благонадійність, дозволяється отримувати під час здійснення перевірки на благонадійність відомості про нього від фізичних та юридичних осіб, а також від державних установ і органів та установ і органів місцевого самоврядування. [RT I 2007, 16, 77 - набув чинності 01.01.2008]

(5) Поліція безпеки передає зібрані за результатами перевірки на благонадійність дані Президентові Республіки протягом трьох місяців з дня отримання зазначених у частині 4 цього параграфа документів, додаючи свій висновок про відповідність кандидата на посаду голови Державного суду умовам отримання дозволу на доступ до державної таємниці.

(6) Якщо повноваження голови Державного суду припинилися достроково, перевірку на благонадійність щодо кандидата на посаду голови Державного суду належить здійснити протягом одного місяця з дня отримання зазначених у частині 4 цього параграфа документів. З дозволу комісії з питань безпеки Уряду Республіки строк здійснення перевірки на благонадійність може бути продовжено на один місяць, якщо наявні обставини, названі в пункті 1 або 2 частини 4 § 33 закону про державну таємницю та засекречену іноземну інформацію, або якщо протягом одного місяця можливе виявлення обставини, названої в пункті 3 або 4. [RT I 2007, 16, 77 - набув чинності 01.01.2008]

(7) На підставі даних, зібраних у ході перевірки на благонадійність, кандидата на посаду голови Державного суду може бути призначено на посаду протягом дев'яти місяців з часу, коли установа, що здійснила перевірку на благонадійність, передала Президентові Республіки зібрану в ході перевірки на благонадійність інформацію. Після спливу зазначеного строку кандидата на посаду голови Державного суду може бути призначено на посаду лише після проходження нової перевірки на благонадійність. [RT I 2007, 16, 77 - набув чинності 01.01.2008]

(1) Суддів судів першої та другої інстанції призначає на посаду Президент Республіки за поданням загального зібрання Державного суду. Загальне зібрання Державного суду перед цим заслуховує думку загального зібрання того суду, на посаду в якому претендує особа.

(2) Якщо на вакантну посаду судді претендує кілька осіб, загальне зібрання Державного суду вирішує, щодо кого внести Президенту Республіки подання про призначення на посаду судді. Рішення загального зібрання Державного суду доводиться до відома претендента.

(3) Суддю суду першої або другої інстанції, призначеного на посаду Президентом Республіки, на службу до суду призначає загальне зібрання Державного суду. Призначаючи на службу суддю суду першої інстанції, загальне зібрання Державного суду визначає також будинок суду, який стає постійним місцем служби судді.

(3¹) Суддю, який перебуває на службі в суді першої інстанції, переводять на посаду судді суду другої інстанції рішенням загального зібрання Державного суду. Повноваження судді в суді другої інстанції починаються з дати, зазначеної в рішенні загального зібрання Державного суду. [RT I, 22.06.2016, 21 – набув чинності 01.08.2016]

(4) Суддю Державного суду призначає на посаду Рійгікогу за поданням голови Державного суду. Голова Державного суду перед цим заслуховує думку загального зібрання Державного суду та ради з адміністрування судів щодо претендента. [RT I 2005, 71, 549 – набув чинності 01.01.2006]

(5) У разі призначення судді суду першої інстанції суддею суду другої інстанції йому не виплачується компенсація за невикористану основну відпустку, строк давності якої не минув, і облік відпустки продовжується в суді другої інстанції. [RT I, 06.07.2012, 1 – набув чинності 01.04.2013]

(1) Під час призначення на посаду суддя складає таку присягу: «Присягаюся залишатися вірним Естонській Республіці та її конституційному ладу. Присягаюся чинити правосуддя за своїм сумлінням, згідно з Конституцією та законами Естонської Республіки.»

(2) Судді Державного суду складають присягу перед Рійгікогу, а решта суддів — перед Президентом Республіки.

(3) Текст присяги судді зберігається в особовій справі судді в Державному суді. [RT I 2005, 71, 549 – набув чинності 01.01.2006]

(1) Загальне зібрання Державного суду може за згодою судді та за поданням міністра, відповідального за відповідну сферу, призначити суддю на посаду судді до іншого суду тієї самої або нижчої інстанції. Суддю суду першої інстанції голова суду може за його згодою призначити на постійну службу до іншого будинку суду, заслухавши думку загального зібрання суду. [RT I, 01.03.2023, 1 – набув чинності 01.05.2023]

(1¹) Якщо вакантна посада голови суду заміщується в порядку, встановленому § 12, 20 і 24 цього Закону, частина 1 цього параграфа не застосовується. Переведення судді оформлює наказом міністр, відповідальний за відповідну сферу. [RT I, 22.06.2016, 21 – набув чинності 01.08.2016]

(2) [Втратив чинність – RT I, 01.03.2023, 1 – набув чинності 01.05.2023]

(3) У разі переведення судді до іншого суду тієї самої або нижчої інстанції, за винятком переведення судді Державного суду до суду нижчої інстанції, йому не виплачується компенсація за невикористану основну відпустку, строк давності якої не минув, і облік відпустки продовжується в суді, до якого суддю переведено. [RT I, 06.07.2012, 1 – набув чинності 01.04.2013]

[Втратив чинність - RT I, 01.03.2023, 1 - набр. чинності 01.05.2023]

[Втратив чинність - RT I, 01.03.2023, 1 - набр. чинності 01.05.2023]

(1) У разі направлення судді у службове відрядження в частині, не врегульованій цим Законом, застосовується § 44 закону про публічну службу. [RT I, 29.12.2012, 1 – набув чинності 01.04.2013]

(1) Голова суду може за згодою судді та на клопотання голови іншого суду відрядити суддю для розгляду судових справ до іншого суду тієї самої або нижчої інстанції, якщо це необхідно для забезпечення належного здійснення правосуддя. На час відрядження за суддею зберігаються повноваження зі здійснення правосуддя також у суді, у робочому окрузі якого розташоване його постійне місце служби.

(2) Якщо суддя розглядає справу в суді, у робочому окрузі якого не розташоване його постійне місце служби, йому відшкодовуються витрати на проїзд і проживання, а також інші витрати на відрядження на умовах і в порядку, встановлених на підставі частини 5 § 44 закону про публічну службу. [RT I, 20.06.2020, 1 – набув чинності 30.06.2020]

(1) Суддю можна за його бажанням і за згодою голови суду тимчасово перевести на юридичну роботу в державній установі або на посаду викладача правознавства публічно-правового університету. Суддю можна призначити генеральним прокурором держави, канцлером юстиції або державним контролером.

(2) Суддя може за згодою голови суду тимчасово виконувати юридичну роботу в міжнародній організації або працювати викладачем правознавства публічно-правового університету держави — члена Європейського Союзу. Суддя може бути обраний або призначений на посаду в міжнародній судовій інституції чи на посаду Генерального прокурора Європейської прокуратури, європейського прокурора або європейського делегованого прокурора. [RT I, 11.07.2026, 9 – набув чинності 01.08.2026]

(3) У разі роботи поза судом у порядку, встановленому частинами 1 і 2 цього параграфа, повноваження судді зупиняються, але інші гарантії судді зберігаються.

(4) У разі переведення судді на роботу, зазначену в частині 1 цього параграфа, за суддею зберігається його посадовий оклад. Якщо оплата за роботу, зазначену в частині 1 цього параграфа, вища за посадовий оклад судді, судді виплачується вища оплата.

(5) Суддя може протягом строку роботи поза судом або після його закінчення повернутися до цивільного відділу чи відділу у справах про правопорушення повітового суду, до адміністративного суду або до колегії окружного суду чи Державного суду, повідомивши про це голову відповідного суду щонайменше за два місяці.

(6) Після повернення судді кількість суддів у відповідному суді може тимчасово — до вивільнення посади судді в адміністративному суді або у відділі чи колегії, зазначених у частині 5 цього параграфа, — перевищувати кількість, визначену на підставі § 11, 19 і 23 цього Закону та зазначену в частині 3 § 25. [RT I, 01.03.2023, 1 – набув чинності 01.05.2023]

(1) Щодо судді ведеться послужний список, у якому зазначаються:

1) ім'я та особовий код судді;

2) час і місце народження;

3) [Втратив чинність – RT I, 06.07.2012, 1 – набув чинності 01.04.2013]

4) [Втратив чинність – RT I, 06.07.2012, 1 – набув чинності 01.04.2013]

5) дані про юридичну освіту та академічний ступінь;

6) дата складення присяги;

7) проходження служби;

8) [Втратив чинність – RT I 2005, 71, 549 – набув чинності 01.01.2006]

9) рішення дисциплінарної колегії та час погашення стягнення. [RT I, 06.07.2012, 1 – набув чинності 01.04.2013]

(2) Ведення послужного списку судді організовує голова Державного суду.

(3) [Втратила чинність – RT I 2005, 71, 549 – набув чинності 01.01.2006]

(4) Судді, який залишає службу, на його бажання видається копія послужного списку. [RT I 2005, 71, 549 – набув чинності 01.01.2006]

[RT I 2005, 71, 549 – набув чинності 01.01.2006]

(1) Щодо судді ведеться особова справа, до якої долучаються:

1) копія документа, що підтверджує юридичну освіту та академічний ступінь;

2) рішення комісії із суддівських іспитів;

3) копія посвідчення особи;

4) рішення про призначення суддею;

5) рішення дисциплінарної колегії;

6) рішення про звільнення з посади судді або про усунення з посади.

(2) До особової справи можна долучати інші документи, що відображають професійну діяльність судді.

(3) Ведення особової справи судді організовує голова Державного суду.

(4) [Втратила чинність – RT I 2005, 71, 549 – набув чинності 01.01.2006]

–

[Втратили чинність – RT I, 22.06.2016, 21 – набув чинності 01.08.2016]

(1) Суддівським іспитом оцінюються правові знання кандидата на посаду судді та вміння їх застосовувати.

(2) Суддівський іспит складається з письмової та усної частин.

(3) Суддівський іспит проводиться за потреби, але щонайменше один раз на рік. Час і місце суддівського іспиту визначає комісія із суддівських іспитів.

(4) Докладніший порядок проведення суддівського іспиту встановлюється регламентом комісії із суддівських іспитів.

(5) Результат суддівського іспиту дійсний п'ять років від дня його складання. [RT I, 01.03.2023, 1 – набув чинності 01.05.2023]

(6) Від складання суддівського іспиту звільняється особа, яка пропрацювала щонайменше три роки присяжним адвокатом або прокурором, за винятком помічника прокурора, і кандидує на посаду судді протягом трьох років після припинення діяльності присяжним адвокатом або прокурором. Комісія із суддівських іспитів може звільнити від суддівського іспиту також особу, яка працювала на іншій службовій посаді або іншому робочому місці, якщо складність і відповідальність цієї посади або робочого місця відповідають складності та відповідальності посади судді. [RT I, 22.06.2016, 21 – набув чинності 01.08.2016]

[RT I, 22.06.2016, 21 – набув чинності 01.08.2016]

(1) Якщо кандидат на посаду судді не склав суддівський іспит, він може скласти його знову через шість місяців від нескладеного суддівського іспиту.

(2) Утретє та більше разів суддівський іспит можна складати через три роки від останнього нескладеного суддівського іспиту. [RT I, 22.06.2016, 21 – набув чинності 01.08.2016]

[Втратив чинність - RT I, 22.06.2016, 21 - набр. чинності 01.08.2016]

(1) Комісія із суддівських іспитів утворюється у складі 16 членів на три роки. [RT I, 23.12.2014, 1 – набув чинності 01.01.2015]

(2) До складу комісії із суддівських іспитів входять обрані загальними зборами суддів чотири судді суду першої інстанції та чотири судді суду другої інстанції, обрані загальними зборами Державного суду чотири судді Державного суду, призначений радою юридичного факультету Тартуського університету правознавець, призначений відповідальним за галузь міністром представник Міністерства юстиції та цифрових технологій, призначений правлінням адвокатури присяжний адвокат і призначений головним державним прокурором державний прокурор. Комісія із суддівських іспитів обирає зі складу своїх членів голову. [RT I, 30.12.2024, 1 – набув чинності 01.01.2025, на підставі частини 12 § 105.19 Закону про Уряд Республіки слово „Justiitsministeerium” замінено словами „Justiits- ja Digiministeerium” у відповідному відмінку]

(3) Голова комісії із суддівських іспитів для вирішення питань, що належать до компетенції комісії, утворює склади комісії щонайменше з п'яти членів, у яких є щонайменше три судді. Засади утворення складів встановлюються регламентом комісії із суддівських іспитів. [RT I, 23.12.2014, 1 – набув чинності 01.01.2015]

(3¹) На рішення комісії із суддівських іспитів особа, якої воно стосується, може подати скаргу до загальних зборів Державного суду протягом 14 днів від дня, коли вона отримала рішення. [RT I, 22.06.2016, 21 – набув чинності 01.08.2016]

(4) Регламент комісії із суддівських іспитів затверджує комісія із суддівських іспитів.

(5) Технічне обслуговування комісії із суддівських іспитів забезпечує Державний суд.

(1) Суддя виконує свої службові обов'язки неупереджено та безкорисливо, а також дотримується інтересів служби й поза службою.

(2) Суддя поводиться бездоганно як на службі, так і поза нею, утримуючись від учинків, що шкодять репутації суду.

(3) Під час виконання службових обов'язків суддя керується § 55 і § 56, частиною 1 § 58 та § 59 Закону про публічну службу. [RT I, 06.07.2012, 1 – набув чинності 01.04.2013]

(1) Суддя не може розголошувати дані, які стали йому відомі на судовому засіданні, оголошеному закритим.

(2) Суддя може розголосити обставини, щодо яких діє обов'язок нерозголошення, лише з дозволу загальних зборів Державного суду в судовому провадженні або в досудовому провадженні у кримінальній справі.

(3) Для отримання зазначеного в частині 2 цього параграфа дозволу до загальних зборів Державного суду можуть звернутися суд або орган розслідування, який веде провадження у справі, а також суддя, пов'язаний обов'язком нерозголошення.

(4) Обов'язок нерозголошення судді є безстроковим і діє також після припинення службових відносин.

(1) Суддя не може розголошувати обговорення, що відбувалися під час ухвалення судового рішення.

(2) Обов'язок збереження таємниці наради є безстроковим і діє також після припинення службових відносин.

(1) Суддя зобов'язаний бути наставником суддів суду першої інстанції зі стажем менше трьох років і осіб, які виконують план підготовки помічника судді. Наставника судді призначає на один рік голова суду під час вступу судді на посаду. Суддя не може мати одночасно більше двох підопічних.

(2) Суддя, який є наставником судді зі стажем менше трьох років, раз на квартал до кінця строку наставництва подає голові суду звіт про підопічного суддю, оцінюючи його придатність до посади судді та розвиток умінь керувати провадженням, а за потреби подає й інші відомості.

(3) Форму зазначеного в частині 2 цього параграфа звіту встановлює комісія із суддівських іспитів. [RT I, 22.06.2016, 21 – набув чинності 01.08.2016]

(1) Суддя повинен постійно вдосконалювати свої фахові знання та навички і брати участь у навчанні.

(2) Суддя першої та другої інстанції, який вступає на посаду, повинен у визначений навчальною радою строк пройти затверджену навчальною радою програму навчання професійних навичок. [RT I, 22.06.2016, 21 - набув чинності 01.08.2016]

(1) Посадовий оклад судді визначається законом про посадові оклади вищих державних службовців.

(2) Посадовий оклад судді першої інстанції зі стажем менше трьох років протягом перших шести місяців з дня вступу на посаду становить 90% посадового окладу, визначеного законом про посадові оклади вищих державних службовців. [RT I, 22.06.2016, 21 - набув чинності 01.08.2016]

(3) Посадовий оклад і надбавка судді, голови колегії та завідувача відділу виплачуються на підставі наказу голови суду. Посадовий оклад і надбавка голови суду виплачуються на підставі наказу міністра, відповідального за сферу, або уповноваженої ним посадової особи. [RT I, 01.03.2023, 1 - набув чинності 01.05.2023]

(1) Голові суду першої та другої інстанції виплачується надбавка за виконання обов'язків голови:

1) 25% його посадового окладу, якщо кількість суддів у суді становить до 29;

2) 35% його посадового окладу, якщо кількість суддів у суді становить 30–44;

3) 45% його посадового окладу, якщо кількість суддів у суді перевищує 44 суддів. [RT I, 01.03.2023, 1 - набув чинності 01.05.2023]

(1¹) Голові Вируського повітового суду надбавка, встановлена частиною 1 цього параграфа, виплачується у подвійному розмірі. [RT I, 28.12.2016, 14 - набув чинності 11.01.2017]

(2) Голові колегії Державного суду та окружного суду за виконання обов'язків голови колегії виплачується надбавка у розмірі 15% його посадового окладу.

(3) [Втратив чинність - RT I, 01.03.2023, 1 - набув чинності 01.05.2023]

(3¹) [Втратив чинність - RT I, 01.03.2023, 1 - набув чинності 01.05.2023]

(3²) Голова суду встановлює завідувачу цивільного відділу, відділу у справах про правопорушення та відділу нагляду за опікою повітового суду надбавку в розмірі 15% його посадового окладу. [RT I, 01.03.2023, 1 - набув чинності 01.05.2023]

(4) Судді, який здійснює наставництво над суддею та над помічником судді на випробувальному строку, за час наставництва виплачується надбавка в розмірі 5% посадового окладу за кожну особу, над якою здійснюється наставництво. [RT I, 01.03.2023, 1 - набув чинності 01.05.2023]

(5) Судді, який виконує службові обов'язки, пов'язані з головуванням Естонії в Раді Європейського Союзу, у період головування Естонії в Раді Європейського Союзу виплачується надбавка. [RT I, 22.06.2016, 21 - набув чинності 01.08.2016]

(6) Суддя, який виконує робочі обов'язки при міжнародній інституції або бере участь як експерт у міжнародній програмі співпраці чи в іншій формі міжнародної співпраці, має право отримувати за це винагороду. [RT I, 06.11.2019, 1 - набув чинності 15.11.2019]

(7) Судді першої інстанції виплачується надбавка за час чергування у державне свято та у вихідні дні. Тривалістю чергування вважається вся тривалість часу чергування в годинах. Розмір надбавки за одну годину чергування становить 10% оплати робочої години судді. [RT I, 13.03.2019, 1 - набув чинності 01.01.2020]

(8) Порядок нарахування надбавки, що виплачується за час чергування, і кількість суддів, для яких передбачено виплату надбавки за час чергування, встановлює своєю постановою міністр, відповідальний за сферу, за погодженням з радою з адміністрування судів. [RT I, 13.03.2019, 1 - набув чинності 01.01.2020] ↗

(1) Голові Державного суду щомісяця виплачується 20% посадового окладу на представницькі витрати. [RT I, 23.12.2014, 1 - набув чинності 01.01.2015]

–

[Втратили чинність - RT I, 29.12.2012, 1 - набув чинності 01.07.2013]

(1) Пенсія судді перераховується, якщо змінюється оклад посади, за яким обчислено пенсію судді.

(2) У випадку, зазначеному в частині 1 цього параграфа, пенсія перераховується з моменту зміни посадового окладу судді. [RT I, 04.07.2014, 34 - набув чинності 26.06.2014 - рішенням загальних зборів Державного суду визнано такими, що суперечать Конституції, і нечинними частину 2 § 132.7 закону про суди та визнання нечинним § 82 закону про суди пунктом 2 § 3 закону про тимчасовий порядок виплати посадових окладів, пов'язаних із середньою заробітною платою Естонії, закону про посадові оклади вищих державних службовців і закону про внесення змін до закону про суди — у тій частині, в якій вони не давали змоги перерахувати пенсії суддів за віком виходячи з посадових окладів суддів станом на 1 липня 2013 року.]

[RT I, 13.12.2014, 1 - набув чинності 01.07.2016 (набрання чинності змінено - RT I, 17.12.2015, 1)]

(1) Якщо суддя загинув або помер чи працездатність судді зменшилася у зв'язку з виконанням службових обов'язків судді, держава виплачує відшкодування на підставі § 49 закону про публічну службу та в установленому ним порядку. [RT I, 13.12.2014, 1 - набув чинності 01.07.2016 (набрання чинності змінено - RT I, 17.12.2015, 1)]

(1) Суддя має право на щорічну відпустку.

(2) Основна відпустка судді становить 35 календарних днів. Судді надається додаткова відпустка загалом до семи календарних днів за час роботи суддею таким чином:

1) два календарні дні після набуття п'ятирічного суддівського стажу;

2) чотири календарні дні після набуття десятирічного суддівського стажу;

3) сім календарних днів після набуття п'ятнадцятирічного суддівського стажу. [RT I, 22.06.2016, 21 - набув чинності 01.08.2016]

(2¹) До додаткової відпустки, встановленої частиною 2 цього параграфа, застосовується те, що встановлено §§ 68–71 закону про трудовий договір щодо основної відпустки. [RT I, 22.06.2016, 21 - набув чинності 01.08.2016]

(3) [Втратив чинність - RT I, 06.07.2012, 1 - набув чинності 01.04.2013]

(4) Графік відпусток суддів затверджує голова суду.

(5) Позачергову неоплачувану відпустку тривалістю до одного року може надати судді голова Державного суду за згодою загальних зборів того суду, в якому суддя працює. [RT I 2005, 71, 549 - набув чинності 01.01.2006]

(6) У частині, не врегульованій цим параграфом, застосовуються частини 1, 3 і 4 § 43 та § 48 закону про публічну службу. [RT I, 29.12.2012, 1 - набув чинності 01.04.2013]

(1) У судовому засіданні суддя носить як службовий одяг мантію.

(2) Мантію держава надає судді безоплатно.

(3) Опис мантії затверджує міністр, відповідальний за сферу. ↗

(1) Судді, звільненому з посади у зв'язку з ліквідацією суду, закриттям будинку суду або скороченням кількості суддів, виплачується відшкодування в розмірі шестимісячного посадового окладу за останньою посадою.

(2) Відшкодування не виплачується голові суду, який після звільнення з посади голови суду продовжує працювати суддею. [RT I, 01.03.2023, 1 - набув чинності 01.05.2023]

(3) Якщо суддю суду вищої інстанції за його згодою призначено суддею суду нижчої інстанції у зв'язку з ліквідацією суду або скороченням кількості суддів, за ним протягом одного року зберігається посадовий оклад попередньої посади разом з надбавками.

(4) [Втратив чинність - RT I, 10.07.2012, 3 - набув чинності 01.04.2013]

(1) Судді за дисциплінарний проступок може бути накладено дисциплінарне стягнення.

(2) Дисциплінарний проступок — це винне діяння судді, що полягає в невиконанні або неналежному виконанні службового обов'язку. Дисциплінарним проступком є також негідний вчинок судді.

(1) Дисциплінарними стягненнями є:

1) догана;

2) грошовий штраф у розмірі до одного місячного посадового окладу;

3) зменшення посадового окладу;

4) усунення з посади.

(2) Якщо суддя, який перебуває на пенсії, не виконує обов'язку нерозголошення або обов'язку зберігати таємницю наради, як дисциплінарне стягнення його суддівську пенсію може бути зменшено до 25%. Пенсію не можна зменшувати на строк, довший ніж один рік.

(3) За одне й те саме правопорушення судді може бути накладено лише одне дисциплінарне стягнення. Кримінальне покарання, призначене за те саме діяння, або покарання за проступок не виключає накладення дисциплінарного стягнення.

(4) Накладаючи дисциплінарне стягнення, слід враховувати характер, тяжкість і наслідки дисциплінарного проступку, а також особистісні якості судді та інші обставини правопорушення. [RT I, 21.06.2014, 8 - набув чинності 01.07.2014]

(5) Накладене на суддю дисциплінарне стягнення заноситься до його службового листка.

(6) Дисциплінарне стягнення погашається, якщо суддя протягом року після набрання чинності рішенням дисциплінарної колегії не вчинив нового правопорушення. Колегія може погасити стягнення і достроково.

(1) Як дисциплінарне стягнення посадовий оклад судді може бути зменшено до 30%. Посадовий оклад не можна зменшувати на строк, довший ніж один рік.

(1) Дисциплінарне провадження не порушується, якщо з моменту вчинення дисциплінарного проступку минуло два роки або з моменту його виявлення — шість місяців.

(2) Строк, встановлений частиною 1 цього параграфа, зупиняється:

1) до закінчення кримінального провадження, розпочатого щодо діяння судді;

2) на час тимчасової непрацездатності та відпустки судді.

(1) Дисциплінарне провадження порушується, якщо виявляються ознаки дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження порушується складенням дисциплінарного обвинувачення.

(2) Право порушувати дисциплінарне провадження мають:

1) голова Державного суду — щодо всіх суддів;

2) канцлер юстиції — щодо всіх суддів;

3) голова окружного суду — щодо суддів судів першої інстанції свого робочого округу;

4) голова суду — щодо суддів того самого суду;

5) загальні збори Державного суду — щодо голови Державного суду.

(3) Ініціатор дисциплінарного провадження може збирати докази, необхідні для вирішення дисциплінарної справи, і вимагати пояснень.

(1) Дисциплінарне обвинувачення — це письмовий документ, у якому зазначаються:

1) ім'я та посада обвинуваченого;

2) опис правопорушення та час його вчинення;

3) докази, що підтверджують вчинення правопорушення;

4) ім'я ініціатора дисциплінарного провадження, а також час і місце складення обвинувачення.

(2) Ініціатор дисциплінарного провадження передає дисциплінарне обвинувачення та матеріали щодо нього дисциплінарній колегії, яка невідкладно повідомляє про це суддю, щодо якого порушено дисциплінарне провадження.

(3) Судді, проти якого порушено дисциплінарне провадження, дисциплінарне обвинувачення вручається щонайменше за десять днів до засідання дисциплінарної колегії. Суддя або його представник має право ознайомитися з матеріалами дисциплінарної справи.

(1) Для вирішення дисциплінарних справ суддів при Державному суді діє дисциплінарна колегія, до складу якої входять п'ять суддів Державного суду, п'ять суддів окружних судів і п'ять суддів судів першої інстанції.

(2) Голову дисциплінарної колегії та інших її членів із числа суддів Державного суду призначають загальні збори Державного суду на три роки.

(3) Порядок заміщення членів дисциплінарної колегії з числа суддів Державного суду передбачається регламентом Державного суду.

(4) Згідно з регламентом Державний суд залучає до вирішення дисциплінарних справ суддів судів першої та другої інстанції, обраних на підставі пункту 4 частини 3 § 38 цього Закону.

(5) Голова дисциплінарної колегії для вирішення дисциплінарної справи судді утворює склад суду з п'яти членів: трьох членів дисциплінарної колегії із числа суддів Державного суду, одного судді окружного суду та одного судді суду першої інстанції.

(1) Дисциплінарний проступок судді розглядає і дисциплінарне стягнення накладає дисциплінарна колегія, що діє при Державному суді.

(2) Дисциплінарна колегія розглядає дисциплінарну справу в судовому засіданні у складі суду з п'яти членів.

(3) Під час розгляду дисциплінарної справи головує голова дисциплінарної колегії. Якщо голова дисциплінарної колегії не бере участі в розгляді справи, він призначає головуючим члена колегії.

(1) Дисциплінарна колегія може своєю ухвалою відсторонити суддю від служби на час провадження в дисциплінарній справі, про що невідкладно повідомляє суддю та голову суду. Вирішуючи питання про відсторонення від служби, колегія враховує характер і тяжкість того дисциплінарного проступку, у вчиненні якого обвинувачується суддя.

(2) Дисциплінарна колегія може тимчасово відсторонити суддю від служби до вирішення питання про порушення дисциплінарного провадження, якщо із суддею пов'язані обставини, які істотно шкодять репутації суду. Якщо з'ясується, що підстав для порушення дисциплінарної справи щодо судді немає, суддя за рішенням дисциплінарної колегії приступає до служби.

(3) Питання про відсторонення судді від служби дисциплінарна колегія може вирішити без проведення судового засідання.

(4) Якщо дисциплінарна колегія відстороняє суддю від служби на час провадження в дисциплінарній справі, вона може на той самий час зменшити заробітну плату судді. Заробітну плату не можна зменшувати більш ніж наполовину.

(5) Голова суду може покласти на тимчасово відстороненого від служби суддю завдання, не пов'язані зі здійсненням правосуддя.

(6) На ухвалу, якою суддю тимчасово відсторонено від служби або якою зменшено його заробітну плату, суддя може подати скаргу до загальних зборів Державного суду протягом десяти днів з дня, коли він дізнався про ухвалу. [RT I 2005, 71, 549 - набув чинності 01.01.2006]

(1) На засідання дисциплінарної колегії викликають суддю, дисциплінарну справу якого розглядають. Суддя може мати представника. У разі потреби на засідання можуть бути викликані свідки та інші особи.

(2) На засіданні дисциплінарної колегії головуючий робить доповідь у справі, в якій знайомить із дисциплінарним обвинуваченням.

(3) Суддя, якому пред'явлено дисциплінарне обвинувачення, дає пояснення у справі, а також заслуховуються пояснення свідків та інших осіб, які з'явилися на засідання. Члени дисциплінарної колегії можуть ставити запитання судді, якому пред'явлено обвинувачення, а також свідкам та іншим викликаним на засідання особам.

(4) Суддя, дисциплінарна справа якого розглядається, має право після дослідження доказів висловити свою думку у справі.

(5) Засідання дисциплінарної колегії протоколюється.

(1) Якщо вину судді доведено, дисциплінарна колегія ухвалює рішення, яким визнає суддю винним у вчиненні дисциплінарного проступку та призначає дисциплінарне стягнення.

(2) Якщо суддя не вчиняв дисциплінарного проступку, дисциплінарна колегія ухвалює рішення, яким виправдовує суддю за дисциплінарним обвинуваченням.

(3) Суддя, якому призначено дисциплінарне стягнення, може подати скаргу до загального зібрання Державного суду протягом 30 днів від дня проголошення рішення.

(3¹) Загальне зібрання Державного суду може рішення дисциплінарної колегії:

1) залишити без змін;

2) змінити та визнати суддю винним у вчиненні менш тяжкого дисциплінарного проступку і пом'якшити призначене дисциплінарне стягнення;

3) залишити по суті без змін і пом'якшити призначене дисциплінарне стягнення;

4) скасувати та виправдати суддю. [RT I 2005, 71, 549 – набув чинності 01.01.2006]

(4) Рішення колегії набирає чинності після спливу строку, зазначеного в частині 3 цього параграфа, якщо суддя не подав скаргу до загального зібрання Державного суду. Оскаржене до загального зібрання Державного суду рішення дисциплінарної колегії набирає чинності як рішення загального зібрання Державного суду з моменту його проголошення.

(1) Якщо суддю виправдано за дисциплінарним обвинуваченням, зменшена через тимчасове відсторонення від служби частина заробітної плати та передбачені законом проценти виплачуються судді.

(2) Якщо дисциплінарна колегія визнає суддю винним у вчиненні дисциплінарного проступку, який є істотно менш тяжким, ніж діяння, за обвинуваченням у вчиненні якого суддю було тимчасово відсторонено від служби, колегія може вирішити, що зменшена частина заробітної плати підлягає частковому або повному відшкодуванню судді.

(3) На підставах, зазначених у частинах 1 і 2 цього параграфа, зменшену частину заробітної плати слід виплатити судді протягом одного місяця від дня закриття дисциплінарного провадження або набрання чинності рішенням дисциплінарної колегії.

(1) Суддю звільняють з посади:

1) за власним бажанням судді;

2) у зв'язку з віком; [RT I, 29.06.2012, 3 – набув чинності 01.07.2012]

3) у зв'язку з невідповідністю посаді – протягом трьох років після призначення на посаду;

4) у зв'язку зі станом здоров'я, який перешкоджає працювати суддею;

5) у разі ліквідації суду, закриття будинку суду або скорочення кількості суддів;

6) якщо закінчився строк роботи поза судом і суддя не подав повідомлення про повернення, зазначене в частині 5 § 58⁴ цього Закону; [RT I, 01.03.2023, 1 – набув чинності 01.05.2023]

7) якщо суддю призначено або обрано на службову чи посадову позицію, яка не сумісна з обмеженнями, установленими для посади судді;

8) якщо виявляється обставина, яка згідно із законом виключає призначення особи суддею.

(1¹) Суддю не звільняють з посади на підставі пунктів 1 і 3 частини 1 цього параграфа під час дисциплінарного провадження, що ведеться щодо нього. [RT I, 06.07.2012, 1 – набув чинності 01.04.2013]

(1²) Службові відносини судді припиняються в разі його смерті. [RT I, 06.07.2012, 1 – набув чинності 01.04.2013]

(1³) Для звільнення з посади на підставі, зазначеній у пункті 1 частини 1 цього параграфа, суддя подає заяву щонайменше за дев'ять місяців до бажаного дня звільнення. На підставі заяви судді та за наявності поважної причини голова Державного суду може внести Президенту Республіки або загальному зібранню Державного суду пропозицію звільнити суддю з посади раніше ніж через дев'ять місяців після подання заяви. [RT I, 20.06.2020, 1 – набув чинності 30.06.2020]

(2) Суддю суду першої та другої інстанції звільняє з посади Президент Республіки за пропозицією голови Державного суду.

(3) Голову Державного суду звільняє з посади Рійгікогу за пропозицією Президента Республіки, за винятком випадку, встановленого частиною 6 § 27 цього Закону. Членів Державного суду звільняє з посади Рійгікогу за пропозицією голови Державного суду, за винятком випадків, встановлених пунктами 1 і 2 частини 1 цього параграфа, коли членів Державного суду звільняє з посади загальне зібрання Державного суду за пропозицією голови Державного суду. [RT I, 13.03.2019, 1 – набув чинності 01.01.2020]

(1) Суддю звільняють з посади після досягнення 68 років, якщо в порядку, встановленому частинами 2 і 3 цього параграфа, граничний вік перебування судді на службі не підвищено.

(2) Загальні збори Державного суду за згодою Ради з управління судами і самого судді та за пропозицією голови суду можуть у виняткових випадках підвищити граничний вік перебування судді на службі — щоразу не більш як на два роки, але загалом не більш як на чотири роки. Рішення загальних зборів Державного суду ухвалюється більшістю у дві третини голосів присутніх суддів Державного суду таємним голосуванням. [RT I, 22.06.2016, 21 – набув чинності 01.08.2016]

(3) Граничний вік перебування судді на службі може бути підвищено, якщо для цього є вагомий публічний інтерес з погляду належного функціонування правосуддя.

(4) Підвищення граничного віку перебування на службі діє лише щодо того судді, чий граничний вік перебування на службі було підвищено.

(5) У разі підвищення граничного віку перебування судді на службі суддю звільняють з посади після досягнення підвищеного граничного віку перебування на службі. [RT I, 29.06.2012, 3 – набув чинності 01.07.2012]

(6) Загальні збори Державного суду за згодою судді та за пропозицією голови суду можуть продовжити повноваження судді, звільненого з посади за власним бажанням або через вік, якщо це потрібно для завершення провадження в розподілених йому судових справах. У такому разі суддя не втрачає права на суддівську пенсію, встановлену § 132² або 132³ цього закону, і йому додатково виплачують 25% посадового окладу судді. Строк повноважень визначають загальні збори Державного суду за пропозицією голови суду. Повноваження судді може бути продовжено до настання останнього граничного віку перебування на службі, встановленого частиною 2 цього параграфа. Якщо повноваження судді продовжено в порядку, встановленому цією частиною, кількість суддів у суді може перевищувати визначену на підставі § 11, 19 і 23 цього закону. [RT I, 20.06.2020, 1 – набув чинності 30.06.2020]

(1) Через невідповідність посаді суддю може бути звільнено з посади лише протягом трьох років від призначення на посаду, якщо суддю визнано таким, що не відповідає посаді, рішенням загальних зборів Державного суду. Якщо протягом перших трьох років суддя був відсутній на службі понад шість місяців, строк для звільнення з посади судді через невідповідність посаді подовжується на час відсутності. [RT I, 01.03.2023, 1 – набув чинності 01.05.2023]

(2) Голова суду один раз на рік подає екзаменаційній комісії суддів висновок і зазначений у частині 2 § 73 цього закону звіт щодо судді, який працює в суді та має стаж перебування на посаді менш як три роки. Форму подання висновку встановлює екзаменаційна комісія суддів. [RT I, 22.06.2016, 21 – набув чинності 01.08.2016]

(3) Оцінюючи відповідність судді посаді, загальні збори Державного суду враховують пропозицію особи чи органу, уповноважених порушувати дисциплінарну справу, висновок екзаменаційної комісії суддів та інші дані, що характеризують роботу судді.

(4) Екзаменаційна комісія суддів проводить засідання, на якому заслуховують суддю, чию відповідність посаді оцінюють.

(5) Щонайменше за десять днів до розгляду питання про невідповідність судді посаді на засіданні загальних зборів Державного суду судді, чию відповідність посаді оцінюють, подають обґрунтовану пропозицію особи чи органу, уповноважених порушувати дисциплінарну справу, про його звільнення з посади та висновок екзаменаційної комісії суддів, а також надають йому можливість ознайомитися із зібраними матеріалами.

(1) Якщо Рійгікогу своїм рішенням дає згоду на складення обвинувального акта щодо голови Державного суду або судді Державного суду, голову Державного суду або суддю Державного суду тимчасово відстороняють від служби до набрання судовим рішенням законної сили, а його посадовий оклад зменшують на 50%.

(2) Якщо Президент Республіки дає згоду на складення обвинувального акта щодо судді, суддю тимчасово відстороняють від служби до набрання судовим рішенням законної сили, а його посадовий оклад зменшують на 50%.

(3) Якщо тимчасово відстороненого від служби суддю виправдано або кримінальне провадження закрито, судді відшкодовують ту частину заробітної плати, на яку її було зменшено через тимчасове відсторонення від служби.

(4) Частину заробітної плати, що підлягає відшкодуванню на підставах, зазначених у частині 3 цього параграфа, виплачують судді протягом одного місяця від закриття кримінального провадження або від набрання рішенням у кримінальній справі законної сили. [RT I, 01.03.2023, 1 – набув чинності 01.05.2023]

(1) Суддя, щодо якого набрав законної сили обвинувальний вирок у кримінальній справі або рішення дисциплінарної колегії при Державному суді про усунення з посади, вважається усунутим з посади з дня набрання рішенням законної сили.

(1) Народний засідатель бере участь у здійсненні правосуддя в повітовому суді на підставах і в порядку, встановлених законами про судочинство.

(2) Під час здійснення правосуддя народний засідатель має рівні із суддею права. [RT I 2005, 15, 85 – набув чинності 01.01.2006]

(1) Народним засідателем може бути призначений дієздатний громадянин Естонії віком від 25 до 70 років, місце проживання якого в Естонії, який володіє естонською мовою на рівні C1, встановленому законом про мову, або на відповідному йому рівні та має моральні якості, придатні для діяльності народного засідателя. [RT I 2009, 4, 27 – набув чинності 26.01.2009]

(2) Народним засідателем не може бути призначена особа, яка:

1) засуджена за вчинення злочину;

2) є боржником-банкрутом;

3) непридатна за станом здоров'я;

4) мала постійне місце проживання, тобто місце проживання, адресні дані якого внесені до реєстру народонаселення, менш як один рік на території тієї одиниці місцевого самоврядування, яка висунула її кандидатом у народні засідателі;

5) перебуває на службі в суді, прокуратурі або поліції;

6) перебуває на військовій службі;

7) є адвокатом, нотаріусом або судовим виконавцем;

8) є членом Уряду Республіки;

9) є членом волосної або міської управи;

10) є Президентом Республіки;

11) є членом Рійгікогу.

12) [Втратив чинність – RT I, 04.07.2017, 1 – набув чинності 01.01.2018]

(3) Особу, обвинувачену у вчиненні злочину, не можна призначати народним засідателем під час кримінального провадження.

(1) Народного засідателя призначають на чотири роки.

(2) Особу не може бути призначено народним засідателем більш як на два строки поспіль.

(3) Про закінчення строку повноважень народного засідателя голова повітового суду повідомляє раду місцевого самоврядування щонайменше за чотири місяці.

(4) Якщо повноваження народного засідателя закінчуються під час судового провадження, він продовжує виконувати свої обов'язки до вирішення судової справи в цьому суді. [RT I 2005, 15, 85 – набув чинності 01.01.2006]

(1) Повноваження народного засідателя припиняються, якщо виявляється обставина, зазначена в частині 2 § 103 цього закону. За наявності поважної причини повноваження народного засідателя можуть бути припинені на підставі його заяви.

(2) Дострокове припинення повноважень народного засідателя вирішує комісія, зазначена в § 108 цього закону, за пропозицією голови повітового суду. [RT I 2005, 71, 549 - набув чинності 01.01.2006]

(1) Висувати кандидатів може кожен член ради одиниці місцевого самоврядування.

(2) Кандидатів у народні засідателі обирає рада одиниці місцевого самоврядування.

(3) Кількість кандидатів, яких висуває рада одиниці місцевого самоврядування, що входить до району діяльності повітового суду, визначає голова суду. Кількість кандидатів у народні засідателі має бути пропорційною співвідношенню числа жителів одиниці місцевого самоврядування та числа жителів району діяльності суду. [RT I 2005, 15, 85 - набув чинності 01.01.2006]

(1) Список кандидатів у народні засідателі рада одиниці місцевого самоврядування подає повітовому суду щонайменше за два місяці до закінчення повноважень народних засідателів. У списку зазначаються ім'я кандидата в народні засідателі, особовий код, адреса, місце роботи та посада або сфера діяльності. [RT I 2005, 15, 85 - набув чинності 01.01.2006]

(2) Список кандидатів у народні засідателі оприлюднюється у виданні «Ametlikud Teadaanded» щонайменше за два місяці до закінчення повноважень раніше зазначених народних засідателів. Список для оприлюднення подає рада одиниці місцевого самоврядування.

(3) Оприлюдненню підлягають ім'я кандидата в народні засідателі, особовий код, місце роботи та посада або сфера діяльності. [RT I, 06.11.2019, 1 - набув чинності 15.11.2019]

(4) Кожен має право оскаржити призначення кандидата в народні засідателі народним засідателем у комісії з призначення народних засідателів повітового суду. [RT I 2005, 15, 85 - набув чинності 01.01.2006]

(5) Повідомлення про право на оскарження та порядок оскарження оприлюднюється разом зі списком кандидатів у народні засідателі у виданні «Ametlikud Teadaanded».

(1) З-поміж кандидатів у народні засідателі народного засідателя призначає на посаду комісія з призначення народних засідателів, що діє при суді, склад якої затверджує голова суду.

(2) До складу комісії з призначення народних засідателів входять голова повітового суду та суддя, обраний загальними зборами суду. Головою комісії є голова суду. [RT I, 01.03.2023, 1 - набув чинності 01.05.2023]

(3) Комісія є повноважною ухвалювати рішення, якщо присутні більше половини членів комісії, зокрема голова комісії. Комісія ухвалює рішення більшістю голосів присутніх членів. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови комісії. [RT I 2006, 55, 411 - набув чинності 23.12.2006]

(4) Комісія призначає народними засідателями з-поміж кандидатів у народні засідателі визначену для цього суду кількість осіб.

(5) Призначаючи народного засідателя, комісія враховує придатність кандидата, подані щодо кандидата обґрунтовані заперечення, а також те, щоб серед народних засідателів були особи різної статі та віку, з різних соціальних груп і такі, що діють у різних сферах діяльності.

(1) Народний засідатель складає перед загальними зборами суду таку присягу: «Присягаюся залишатися вірним Естонській Республіці та її конституційному ладу. Присягаюся чинити правосуддя за своєю совістю відповідно до Конституції та законів Естонської Республіки.»

(1) Народних засідателів викликають до суду для участі у здійсненні правосуддя з таким розрахунком, щоб народні засідателі брали участь у здійсненні правосуддя якомога рівномірніше.

(2) Якщо народний засідатель не може з'явитися на судове засідання, замість нього на засідання викликають іншого народного засідателя.

(1) Народний засідатель, викликаний для участі у здійсненні правосуддя, зобов'язаний з'явитися на судове засідання.

(2) Якщо народний засідатель не може з поважної причини брати участь у судовому засіданні, він повинен невідкладно повідомити про це суд.

(3) Щодо народного засідателя діють обов'язки, перелічені в § 70–72 цього закону.

(4) Народному засідателю під час перебування на посаді може бути пред'явлено обвинувачення у кримінальній справі лише за згодою голови повітового суду його району діяльності. [RT I 2005, 15, 85 - набув чинності 01.01.2006]

(1) Розмір винагороди, що виплачується народному засідателю, та порядок її виплати встановлює постановою міністр, відповідальний за сферу. Міністр, відповідальний за сферу, не має права зменшувати встановлюваний постановою розмір винагороди народного засідателя. [RT I 2006, 55, 411 - набув чинності 23.12.2006] ↗

(2) Народному засідателю відшкодовуються витрати, пов'язані з участю у здійсненні правосуддя.

(3) Роботодавець зобов'язаний звільнити народного засідателя від роботи на час його участі у здійсненні правосуддя.

(4) [Втратив чинність – RT I 2006, 55, 411 - набув чинності 23.12.2006]

(1) [Втратив чинність – RT I, 13.12.2014, 1 - набув чинності 01.07.2016 (набрання чинності змінено – RT I, 17.12.2015, 1)]

(2) Якщо особа помирає під час виконання обов'язків народного засідателя внаслідок вчиненого щодо неї злочинного нападу, державна пенсія у зв'язку з втратою годувальника, що виплачується кожному непрацездатному членові сім'ї, який перебував на її утриманні, збільшується на 20%.

(3) Та частина пенсії народного засідателя, яка перевищує державну пенсію або не покривається нею, виплачується з додаткових коштів державного бюджету.

(1) Помічник судді — це судовий службовець, який виконує зазначені в законі завдання.

(2) Помічник судді під час виконання своїх завдань є незалежним, проте зобов'язаний у передбаченому законом обсязі дотримуватися вказівок судді.

(3) [Втратив чинність – RT I, 21.06.2014, 8 - набув чинності 01.01.2015]

(1) Кількість помічників суддів визначає міністр, відповідальний за сферу, заслухавши думку голови повітового суду. [RT I, 01.03.2023, 1 - набув чинності 01.05.2023] ↗

(1) Помічником судді може бути призначена особа, яка:

1) відповідає вимогам, встановленим у пунктах 1–3 частини 1 § 47 цього закону, та [RT I, 21.06.2014, 8 - набув чинності 01.07.2014]

2) склала іспит помічника судді. [RT I, 01.03.2023, 1 - набув чинності 01.05.2023]

(2) Помічником судді може бути призначена також особа, яка склала суддівський або нотаріальний іспит. [RT I, 01.03.2023, 1 - набув чинності 01.05.2023]

(3) Помічником судді не може бути призначена особа, зазначена в частині 2 § 47 цього закону. [RT I, 01.03.2023, 1 - набув чинності 01.05.2023]

(1) Щодо помічника судді діють службові обмеження судді.

[Втратив чинність - RT I, 01.03.2023, 1 - набр. чинності 01.05.2023]

[Втратив чинність - RT I, 01.03.2023, 1 - набр. чинності 01.05.2023]

[Втратив чинність - RT I, 01.03.2023, 1 - набр. чинності 01.05.2023]

[Втратив чинність - RT I, 01.03.2023, 1 - набр. чинності 01.05.2023]

[Втратив чинність - RT I, 01.03.2023, 1 - набр. чинності 01.05.2023]

[Втратив чинність - RT I, 01.03.2023, 1 - набр. чинності 01.05.2023]

[Втратив чинність - RT I, 01.03.2023, 1 - набр. чинності 01.05.2023]

[RT I, 01.03.2023, 1 - набув чинності 01.05.2023]

(1) Для проведення конкурсу на посаду помічника судді голова суду утворює комісію конкурсу помічників судді, до складу якої входять:

1) голова суду або призначений ним суддя;

2) суддя окружного суду, призначений головою відповідного окружного суду;

3) два помічники судді;

4) директор суду;

5) представник Міністерства юстиції та цифрових технологій; [RT I, 30.12.2024, 1 - набув чинності 01.01.2025, на підставі частини 12 § 105.19 Закону про Уряд Республіки слово «Justiitsministeerium» замінено словами «Justiits- ja Digiministeerium» у відповідному відмінку]

6) нотаріус, призначений Палатою нотаріусів.

(2) Конкурсна комісія правомочна ухвалювати рішення, якщо в ухваленні рішення бере участь щонайменше чотири члени. [RT I, 01.03.2023, 1 - набув чинності 01.05.2023]

(1) Кандидат на посаду помічника судді подає комісії конкурсу помічників судді такі дані:

1) копію документа, що посвідчує особу та громадянство;

2) дані про свої попередні місця роботи та служби;

3) копію документа про освіту та академічної довідки або відомості про оцінки;

4) підтвердження того, що він відповідає вимогам, установленим цим законом і законом про публічну службу, і що не існує обставин, передбачених частиною 2 § 47 цього закону, які виключають призначення на посаду.

(2) Для перевірки правильності даних, поданих кандидатом на посаду помічника судді, голова суду або уповноважена ним посадова особа може звертатися до державної установи та установи місцевого самоврядування і до посадової особи, а також до фізичної та юридичної особи із запитом про отримання даних щодо кандидата на посаду помічника судді, щоб з’ясувати моральні та інші особистісні якості кандидата, а за потреби і за згодою опитуваної особи — взяти в неї письмове пояснення.

(3) Кандидата на посаду помічника судді повідомляють про проведену щодо нього перевірку та надають йому можливість ознайомитися з даними, зібраними в ході перевірки.

(4) Якщо кандидат на посаду помічника судді умисно подав конкурсній комісії неправдиві дані або приховав суттєву інформацію, його рішенням конкурсної комісії виключають з конкурсу. [RT I, 01.03.2023, 1 - набув чинності 01.05.2023]

[RT I, 01.03.2023, 1 - набув чинності 01.05.2023]

(1) Голова суду проводить публічний конкурс на заміщення посади помічника судді та за його результатами призначає помічника судді на посаду.

(2) Конкурс на посаду помічника судді складається з оцінювання особистісних якостей і надійності та з іспиту. Іспит складається з оцінювання правових знань і розв’язання практичних завдань.

(3) При призначенні помічника судді на посаду застосовується випробувальний строк тривалістю до шести місяців. Наставника на випробувальний строк призначає помічникові судді голова суду.

(4) Помічника судді за його згодою можна без конкурсу перевести до іншого відділу в тому самому або в іншому суді. При переведенні випробувальний строк не застосовується. [RT I, 01.03.2023, 1 - набув чинності 01.05.2023]

(1) Помічник судді, вступаючи на посаду, складає перед міністром, відповідальним за відповідну сферу, таку присягу: «Присягаюся бути вірним Естонській Республіці та її конституційному ладу. Присягаюся виконувати свої службові обов’язки за совістю, відповідно до Конституції та законів Естонської Республіки.»

(1) Посадовий оклад помічника судді становить 65% посадового окладу судді суду першої інстанції. [RT I, 01.03.2023, 1 - набув чинності 01.05.2023]

(2) На випробувальному строку посадовий оклад помічника судді становить 90% посадового окладу помічника судді.

(3) Помічникові судді, який здійснює наставництво над помічником судді на випробувальному строку, за час наставництва виплачується надбавка в розмірі 10% посадового окладу помічника судді. [RT I, 01.03.2023, 1 - набув чинності 01.05.2023]

(3¹) Завідувачу відділу кріпосної книги, реєстрового відділу та відділу платіжних наказів повітового суду виплачується надбавка за виконання обов’язків, пов’язаних із завідуванням, у розмірі 35% посадового окладу помічника судді. [RT I, 20.06.2020, 1 - набув чинності 30.06.2020]

(1) Щодо помічника судді відділу кріпосної книги, реєстрового відділу та відділу платіжних наказів дисциплінарне провадження може порушити директор суду або голова суду. Щодо помічника судді цивільного відділу, відділу винних діянь та відділу нагляду за опікою дисциплінарне провадження може порушити голова суду.

(2) Наказом про порушення дисциплінарного провадження утворюється дисциплінарна комісія помічників судді. До складу комісії входять суддя окружного суду, призначений головою відповідного окружного суду, помічник судді, призначений ініціатором дисциплінарного провадження, і посадова особа, визначена міністром, відповідальним за відповідну сферу.

(3) Дисциплінарна комісія проводить дисциплінарне провадження, складає підсумок дисциплінарного провадження та подає його голові суду для ухвалення рішення. [RT I, 01.03.2023, 1 - набув чинності 01.05.2023]

[Втратив чинність - RT I, 21.06.2014, 8 - набр. чинності 01.07.2014]

(1) Помічника судді за його бажанням і за згодою голови суду може бути переведено на службу до Міністерства юстиції та цифрових технологій або на посаду викладача прикладного вищого навчального закладу, який готує помічників судді. В іншій частині застосовується встановлене в § 58 цього закону. [RT I, 30.12.2024, 1 - набув чинності 01.01.2025, на підставі частини 12 § 105.19 Закону про Уряд Республіки слово «Justiitsministeerium» замінено словами «Justiits- ja Digiministeerium» у відповідному відмінку]

(1) Директор суду:

1) організовує діловодство судової установи;

2) організовує використання майна судової установи;

3) за погодженням з головою суду готує проєкт бюджету судової установи та подає його міністрові, відповідальному за сферу;

4) розпоряджається бюджетними коштами судової установи;

5) відповідає за організацію бухгалтерського обліку судової установи;

6) призначає на посаду та звільняє з посади службовців суду;

7) виконує інші завдання, визначені регламентом суду та канцелярії суду.

(2) Міністр, відповідальний за сферу, може видавати накази для врегулювання питань, що належать до сфери роботи директора суду.

(3) Директор суду повинен мати вищу освіту. Директора суду першої та другої інстанції призначає на посаду міністр, відповідальний за сферу, строком на п'ять років. Директора суду призначають на посаду на підставі відкритого конкурсу; при перевірці надійності кандидатів застосовується § 119¹ цього Закону. [RT I, 01.03.2023, 1 - набув чинності 01.05.2023]

(4) Міністр, відповідальний за сферу, може вирішити, що кілька установ юстиції мають одного директора суду.

(4¹) Повітовий суд, структурним підрозділом якого є відділ, названий у цьому Законі, може мати також директора суду, відповідального лише за сферу діяльності відповідного відділу. [RT I, 20.06.2020, 1 - набув чинності 30.06.2020]

(5) Основна заробітна плата та змінна заробітна плата директора суду першої та другої інстанції визначаються в положенні про оплату праці, встановленому міністром, відповідальним за сферу, на підставі частини 2 § 63 Закону про публічну службу. [RT I, 06.07.2012, 1 - набув чинності 01.04.2013]

(1) Судовий юрист — це службовець суду, який бере участь у підготовці судових справ до провадження та в їх провадженні в обсязі, передбаченому законом про судове провадження, самостійно або під наглядом судді.

(2) Судовий юрист компетентний вчиняти також ті дії та ухвалювати ті рішення, які згідно із законом про судове провадження компетентний вчиняти помічник судді або інший службовець суду. [RT I, 06.02.2014, 13 - набув чинності 04.02.2014 - рішенням загального зібрання Державного Суду § 125¹ частину 2 Закону про суди та § 174 частину 8 Цивільного процесуального кодексу в частині, згідно з якою в цивільному судочинстві судові витрати може визначити судовий юрист, визнано такими, що суперечать Конституції, та нечинними.]

(3) Судовий юрист є незалежним у виконанні своїх завдань, але зобов'язаний в обсязі, передбаченому законом, дотримуватися вказівок судді.

(4) Судовим юристом може бути призначена особа, яка відповідає вимогам, установленим у пунктах 1–3 частини 1 § 47 цього Закону. Судовим юристом не може бути призначена особа, яку згідно із Законом про публічну службу не можна прийняти на службу як чиновника.

(5) Вакантна посада судового юриста заповнюється в порядку відкритого конкурсу. Конкурс організовує, а судового юриста призначає на посаду та звільняє з посади голова суду. При призначенні судового юриста на посаду застосовується випробувальний строк тривалістю шість місяців. Помічника судді за його згодою можна перевести на посаду судового юриста без конкурсу. У такому разі випробувальний строк може бути скорочено або не застосовано. [RT I, 01.03.2023, 1 - набув чинності 01.05.2023]

(5¹) Від публічного оголошення конкурсу можна відмовитися та провести внутрішній конкурс серед судових юристів, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що вакантну посаду доцільно заповнити шляхом оголошення конкурсу в межах однієї або кількох судових установ. Якщо судового юриста призначено на посаду в порядку внутрішнього конкурсу, випробувальний строк, названий у частині 5 цього параграфа, може бути скорочено або не застосовано. [RT I, 01.03.2023, 1 - набув чинності 01.05.2023]

(6) Заробітна плата судового юриста не може перевищувати посадовий оклад судді першої інстанції та після випробувального строку не може бути меншою за половину посадового окладу судді першої інстанції. [RT I, 29.12.2012, 2 - набув чинності 01.01.2013]

(7) Старшим судовим юристом призначається особа, яка щонайменше три роки працювала судовим юристом і склала суддівський іспит. [RT I, 21.06.2014, 8 - набув чинності 01.07.2014]

(1) План підготовки резерву суддів (далі — план резерву) — це тимчасова служба судового юриста поза судом, до якого його призначено на посаду, з метою розвитку знань і навичок для кандидування на посаду судді. До судового юриста, який бере участь у плані резерву, не застосовується порядок, установлений § 33 Закону про публічну службу.

(2) До плану резерву відбирають шляхом конкурсу в межах судової системи до десяти судових юристів. Голови окружних судів щонайменше раз на рік проводять конкурс для відбору до плану резерву та затверджують план резерву для кожного судового юриста, який переміг у конкурсі.

(3) Судовий юрист, який бере участь у плані резерву, щонайменше шість місяців на рік виконує завдання, названі в плані резерву, поза місцем своєї служби так, щоб він набув досвіду роботи в кількох суддів та як у першій, так і в другій судовій інстанції.

(4) Судовий юрист, який бере участь у плані резерву, звільняється від виконання службових обов'язків у суді, до якого його призначено на посаду. Судовий юрист, який бере участь у плані резерву, може в суді, де він виконує план резерву, вчиняти такі самі дії та ухвалювати такі самі рішення, які він вчиняє в суді, до якого його призначено на посаду.

(5) План резерву може бути достроково припинено на підставі рішення голови окружного суду. Пропозицію про дострокове припинення може подати судовий юрист або суд, де судовий юрист виконує план резерву. Про дострокове припинення плану резерву повідомляють судового юриста, суд, де судовий юрист виконує план резерву, та суд, до якого його призначено на посаду, щонайменше за один місяць. [RT I, 01.03.2023, 1 - набув чинності 01.05.2023]

(1) Судовий розпорядник — це судовий службовець, завдання якого полягає в тому, щоб підтримувати порядок у суді, вручати особам повідомлення та судові виклики, а також виконувати інші визначені внутрішнім регламентом суду завдання, що належать до обов'язків розпорядника. Судовий розпорядник має ті самі права, що їх має помічник поліцейського згідно з § 12 та розділом 2 глави 4 закону про помічника поліцейського, а також ті, що їх мають поліція чи інший орган охорони правопорядку згідно з §§ 28 і 30, частинами 1–3 § 32, § 34, частинами 1 і 2 § 38, § 46, пунктами 1, 2 і 4 частини 1 § 47 та § 52 закону про охорону правопорядку. [RT I, 22.06.2016, 21 - набув чинності 01.08.2016]

(1¹) Міністр, відповідальний за цю сферу, може постановою встановити порядок видачі та повернення судовим розпорядникам спеціального засобу і зброї, а також порядок носіння зброї. [RT I, 22.06.2016, 21 - набув чинності 01.08.2016]

(2) За вручення викликів і повідомлень розпоряднику виплачується доплата. Розміри доплати встановлює міністр, відповідальний за цю сферу.

(3) Судовому розпоряднику відшкодовуються витрати на проїзд громадським транспортом, що виникають при виконанні службових обов'язків.

(4) Виконання завдань, зазначених у частині 1 цього параграфа, може бути передано господарському товариству на підставі адміністративного договору.

(1) Службові обов'язки судових службовців та працівників суду, не названих у цій главі, визначаються внутрішнім регламентом суду та внутрішнім регламентом канцелярії суду. [RT I, 06.07.2012, 1 - набув чинності 01.04.2013] ↗

(1) Міністр, відповідальний за цю сферу, може встановити опис форменого одягу працівників суду та порядок його носіння. Якщо носіння форменого одягу є обов'язковим, формений одяг видається працівникові суду безоплатно. [RT I 2005, 71, 549 - набув чинності 01.01.2006] ↗

(1) Цей закон набуває чинності на десятий день після опублікування в Riigi Teataja.

(2) Частина 5 § 61, частини 1 і 5 § 76, а також §§ 122, 134 і 146 цього закону застосовуються з 1 липня 2002 року.

(1) На підставі цього закону колегія конституційного нагляду Державного суду утворюється до 1 січня 2003 року.

(1) Строк повноважень голови колегії Державного суду, призначеного до 1 січня 2015 року, обчислюється з 1 січня 2015 року. [RT I, 23.12.2014, 1 - набув чинності 01.01.2015]

(1) Частини 4 і 5 § 31 цього закону застосовуються щодо судових радників, яких призначено на посаду після 1 серпня 2016 року. [RT I, 22.06.2016, 21 - набув чинності 01.08.2016]

(1) При утворенні дисциплінарної колегії загальні збори суддів обирають до дисциплінарної колегії двох суддів окружного суду і двох суддів першої інстанції — на два роки, а також трьох суддів окружного суду і трьох суддів першої інстанції — на три роки.

(2) До утворення дисциплінарної колегії на підставі цього закону її завдання виконує попередня дисциплінарна комісія. Дисциплінарну колегію на підставі цього закону належить утворити не пізніше 1 січня 2003 року.

(1) На підставі § 9¹ цього закону в кожному повітовому суді утворюється щонайменше один відділ цивільних справ і один відділ справ про правопорушення, а на підставі § 12² керівники відділів призначаються не пізніше 1 травня 2023 року. [RT I, 01.03.2023, 1 - набув чинності 01.05.2023]

(1) Відділ нагляду за опікою, передбачений § 16² цього закону, розпочинає роботу 1 травня 2023 року. [RT I, 01.03.2023, 1 - набув чинності 01.05.2023]

(1) Рада судів, передбачена § 40¹ цього закону, розпочинає роботу 1 жовтня 2026 року.

(2) До 1 жовтня 2026 року порядок обрання членів ради судів із числа суддів, передбачений частиною 4 § 40¹ цього закону, встановлює рада з адміністрування судів. [RT I, 11.07.2026, 9 - набув чинності 01.08.2026]

(1) Строк повноважень голови суду, який перебуває на посаді на момент набрання чинності законом, починається від набрання чинності цим законом.

(2) Директор суду призначається шляхом відкритого конкурсу не пізніше 1 січня 2003 року. До призначення директора суду на підставі відкритого конкурсу завдання директора суду, передбачені частиною 4 § 15, частиною 4 § 16, частиною 4 § 17 та частиною 1 § 125 цього закону, виконує голова суду. [RT I 2005, 15, 85 - набув чинності 01.01.2006]

(1) Помічником судді може бути призначена також особа, яка здобула спеціальну освіту помічника судді в закладі вищої прикладної освіти.

(2) Після закінчення закладу вищої прикладної освіти, що дає спеціальну освіту помічника судді, план підготовки помічника судді вважається виконаним. [RT I, 21.06.2014, 8 - набув чинності 01.07.2014]

(1) Консультанта чи іншого судового службовця може бути призначено на посаду судового юриста лише в порядку, зазначеному в частині 5 § 125¹ цього закону, і за умови, що він відповідає вимогам, установленим частиною 4 § 125¹ цього закону. [RT I, 29.12.2012, 2 - набув чинності 01.01.2013]

(1) Помічникові судді, призначеному на посаду до 1 січня 2015 року, якого звільнено зі служби через скорочення посади і який до скорочення пропрацював помічником судді щонайменше один рік, виплачується компенсація в розмірі шестимісячного посадового окладу помічника судді. [RT I, 21.06.2014, 8 - набув чинності 01.07.2014]

(1) Повноваження керівника будинку повітового суду та заступника голови повітового суду, які перебувають на посаді до 1 травня 2023 року, діють до 30 квітня 2023 року.

(2) Повноваження керівника будинку адміністративного суду, який перебуває на посаді до 1 травня 2023 року, діють до 30 квітня 2023 року. [RT I, 01.03.2023, 1 - набув чинності 01.05.2023]

(1) Повноваження судді, призначеного головою колегії окружного суду до 1 травня 2023 року, діють до їх закінчення. [RT I, 01.03.2023, 1 - набув чинності 01.05.2023]

(1) Комісію суддівського іспиту на підставі цього закону належить утворити не пізніше 1 січня 2003 року.

(1¹) Частини 1–3 § 69 цього закону застосовуються починаючи з виборів членів комісії суддівського іспиту 2015 року. [RT I, 23.12.2014, 1 - набув чинності 01.01.2015]

(2) До утворення комісії суддівського іспиту на підставі цього закону завдання комісії виконує попередня комісія суддівського іспиту.

(3) Служба осіб, які на момент набрання чинності законом перебувають на підготовчій службі, триває на підставі попереднього плану до приведення його у відповідність із цим законом. Строк служби осіб, які на момент набрання чинності законом перебувають на підготовчій службі, може бути скорочено, але не більше ніж на один рік.

(1) Суддівською пенсією є:

1) пенсія судді за віком;

2) пенсія судді за вислугу років;

3) пенсія судді у зв'язку з непрацездатністю;

4) пенсія члена сім'ї судді у зв'язку з втратою годувальника. [RT I, 29.12.2012, 1 - набув чинності 01.07.2013]

(1) Право на пенсію судді за віком має особа, яка досягла віку виходу на пенсію за віком і яка:

1) перебувала на посаді судді після 31 грудня 1991 року і станом на 1 липня 2013 року пропрацювала суддею щонайменше 15 років;

2) станом на 1 липня 2013 року перебувала на посаді судді і в якої на момент виходу на пенсію набирається стаж, необхідний для отримання пенсії за віком, передбачений пунктом 1 частини 1 цього параграфа;

3) перебувала на посаді судді після 31 грудня 1991 року і станом на 1 липня 2013 року пропрацювала суддею щонайменше десять років та в якої на підставі Закону про допомогу по непрацездатності встановлено відсутню працездатність; [RT I, 13.12.2014, 1 – набув чинності 01.07.2016 (набрання чинності змінено – RT I, 17.12.2015, 1)]

4) станом на 1 липня 2013 року перебувала на посаді судді і в якої на момент виходу на пенсію набирається стаж, необхідний для отримання пенсії за віком, передбачений пунктом 3 частини 1 цього параграфа, та в якої на підставі Закону про допомогу по непрацездатності встановлено відсутню працездатність. [RT I, 13.12.2014, 1 – набув чинності 01.07.2016 (набрання чинності змінено – RT I, 17.12.2015, 1)]

(2) [Втратила чинність – RT I, 13.12.2014, 1 – набув чинності 01.07.2016 (набрання чинності змінено – RT I, 17.12.2015, 1)]

(2¹) Суддя, у якого на підставі Закону про державне пенсійне страхування встановлено 100-, 90- або 80-відсоткову стійку втрату працездатності, має право клопотати про пенсію судді за віком на підставі § 132² частини 2 Закону про суди в редакції, що діяла до 1 липня 2016 року. [RT I, 17.12.2015, 1 – набув чинності 01.07.2016] [RT I, 21.12.2017, 46 – набув чинності 19.12.2017 – рішенням колегії конституційного нагляду Державного суду § 132² частину 2¹ Закону про суди визнано такою, що суперечить Конституції, та нечинною в тій частині, в якій ця норма не передбачає права судді клопотати про пенсію судді за віком на підставі § 132² частини 2 Закону про суди в редакції, що діяла до 1 липня 2016 року, для судді, чия стійка втрата працездатності на 100, 90 або 80 відсотків, що виникла до 1 липня 2016 року, не була встановлена на підставі Закону про державне пенсійне страхування до 1 липня 2016 року з об'єктивних причин, зумовлених станом здоров'я судді, і не дозволяє судді ретроактивно встановити час виникнення стійкої втрати працездатності.]

(3) Право на пенсію судді за віком має особа, яка досягла віку виходу на пенсію за віком і яка:

1) була головою Державного суду після 31 грудня 1991 року та до 1 липня 2013 року, або

2) станом на 1 липня 2013 року була головою Державного суду, або

3) станом на 1 липня 2013 року перебувала на посаді судді і призначається головою Державного суду після 1 липня 2013 року. [RT I, 29.12.2012, 1 – набув чинності 01.07.2013]

(1) Право на пенсію судді за вислугу років незалежно від віку має особа, яка:

1) перебувала на посаді судді після 31 грудня 1991 року і станом на 1 липня 2013 року пропрацювала суддею щонайменше 30 років;

2) станом на 1 липня 2013 року перебувала на посаді судді і в якої на момент виходу на пенсію набирається стаж, необхідний для отримання пенсії за вислугу років, передбачений пунктом 1 цього параграфа. [RT I, 29.12.2012, 1 – набув чинності 01.07.2013]

(1) Суддя, у якого на підставі Закону про державне пенсійне страхування встановлено стійку втрату працездатності до 1 липня 2016 року, має право клопотати про пенсію по непрацездатності, яка призначається на підставі редакції Закону про суди, що діяла до 1 липня 2016 року. [RT I, 17.12.2015, 1 – набув чинності 01.07.2016]

(2) Судді, який отримує пенсію по непрацездатності на підставі редакції Закону про суди, що діяла до 1 липня 2016 року, після закінчення строку стійкої непрацездатності, встановленого експертизою стійкої непрацездатності, виплата пенсії по непрацездатності продовжується у попередньому розмірі без оцінювання працездатності. [RT I, 17.12.2015, 1 – набув чинності 01.07.2016]

(3) Якщо особа, яка отримує пенсію судді по непрацездатності, досягає віку виходу на пенсію за віком, передбаченого § 7 Закону про державне пенсійне страхування, їй за її бажанням продовжують виплачувати пенсію за віком у розмірі попередньої пенсії по непрацездатності. [RT I, 13.12.2014, 1 – набув чинності 01.07.2016 (набрання чинності змінено – RT I, 17.12.2015, 1)]

(1) Членові сім'ї судді, у якого право на пенсію судді у зв'язку з втратою годувальника виникло до 1 липня 2016 року, вона призначається і виплачується виходячи з редакції цього Закону, що діяла до 1 липня 2016 року. [RT I, 17.12.2015, 1 – набув чинності 01.07.2016] [RT I, 17.03.2021, 2 – набув чинності 16.03.2021 – рішенням колегії конституційного нагляду Державного суду § 132⁵ Закону про суди визнано нечинним у тій частині, в якій він виключає призначення та виплату пенсії судді у зв'язку з втратою годувальника членові сім'ї судді, який перебував на посаді після 31 грудня 1991 року та до 2 липня 2013 року.]

(1) Розмір пенсії за віком та пенсії за вислугу років судді становить 75% посадового окладу, що відповідає його останній посаді та діяв у день, з якого призначається пенсія.

(1¹) Якщо посадовий оклад судді був визначений у період з 1 квітня 2024 року до 31 березня 2028 року на підставі § 17² закону про посадові оклади вищих державних службовців, то при обчисленні суддівської пенсії виходять із посадового окладу, обчисленого відповідно до § 1 частини 2 закону про посадові оклади вищих державних службовців. [RT I, 04.01.2024, 1 - набув чинності 15.03.2024]

(2) Розмір пенсії за віком голови Державного суду або особи, яка була головою Державного суду, становить 75% посадового окладу голови Державного суду, що діяв у день, з якого призначається пенсія, якщо вона працювала головою Державного суду щонайменше п'ять років, і 50%, якщо вона працювала головою Державного суду менше ніж п'ять років.

(3) [Втратив чинність – RT I, 13.12.2014, 1 - набув чинності 01.07.2016 (набрання чинності змінено – RT I, 17.12.2015, 1)]

(3¹) Судді, який отримує суддівську пенсію за віком на підставі § 132² частини 1 пунктів 3 або 4 цього закону, після:

1) закінчення строку стійкої втрати працездатності, встановленої експертизою стійкої непрацездатності, виплата пенсії за віком продовжується в попередньому розмірі без оцінювання працездатності;

2) закінчення строку відсутності працездатності, встановленої Кассою по безробіттю, виплата пенсії за віком продовжується в попередньому розмірі без повторного оцінювання працездатності. [RT I, 13.12.2014, 1 - набув чинності 01.07.2016 (набрання чинності змінено – RT I, 17.12.2015, 1)]

(3²) Судді, який отримує суддівську пенсію за віком на підставі § 132² частини 2 закону про суди в редакції, що діяла до 1 липня 2016 року, після закінчення строку стійкої втрати працездатності, встановленої експертизою стійкої непрацездатності, виплата суддівської пенсії за віком продовжується в попередньому розмірі без оцінювання працездатності. [RT I, 17.12.2015, 1 - набув чинності 01.07.2016]

(4) [Втратив чинність – RT I, 13.12.2014, 1 - набув чинності 01.07.2016 (набрання чинності змінено – RT I, 17.12.2015, 1)]

(1) До суддівської пенсії застосовуються положення закону про державне пенсійне страхування з урахуванням особливостей, встановлених цим законом. [RT I, 22.06.2016, 1 - набув чинності 01.01.2018]

(2) Суддівська пенсія індексується щороку станом на 1 квітня індексом найвищої ставки заробітної плати, зазначеної у § 2¹ закону про посадові оклади вищих державних службовців. [RT I, 01.03.2023, 1 - набув чинності 11.03.2023]

(3) Та частина суддівської пенсії за віком, пенсії за вислугу років та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, яка перевищує пенсію за віком, обчислену на підставі закону про державне пенсійне страхування, а також пенсія по непрацездатності виплачуються з державного бюджету. [RT I, 19.12.2019, 1 - набув чинності 01.01.2020]

(4) Суддівська пенсія не збільшується на підставах, встановлених законом про публічну службу. Якщо особа має право на отримання кількох видів державної пенсії, їй призначається одна пенсія за її вибором.

(5) Суддівська пенсія не виплачується під час роботи на посаді судді. Якщо суддя, який вийшов на пенсію, виконує іншу роботу, суддівська пенсія виплачується йому в повному обсязі незалежно від розміру заробітної плати.

(6) Суддівська пенсія не призначається особі, яку усунено з посади за дисциплінарний проступок або яку засуджено за умисний злочин. Зазначену пенсію відбирають в особи, яку засуджено за злочин проти правосуддя.

(7) Особа, яку засуджено за правопорушення, передбачене главою 15 або відділом 2 глави 17 пенітенціарного кодексу, за яке пенітенціарний кодекс передбачає позбавлення волі щонайменше до п'яти років, втрачає право на суддівську пенсію за віком та суддівську пенсію за вислугу років.

(8) Якщо особі виплачувалася встановлена цим законом суддівська пенсія за віком або суддівська пенсія за вислугу років, виплата пенсії припиняється з місяця, наступного за місяцем набрання законної сили вироком суду. У разі втрати права на встановлену цим законом пенсію в особи зберігається право клопотати про пенсію на загальних підставах.

(9) Суд зобов'язаний протягом 10 робочих днів від дня набрання законної сили вироком суду письмово повідомити Департамент соціального страхування про обставину, у зв'язку з якою особа втрачає право на встановлену цим законом суддівську пенсію за віком та суддівську пенсію за вислугу років.

(10) Встановлене частиною 7 цього параграфа застосовується до особи, щодо якої обвинувальний вирок суду набрав законної сили після 10 березня 2009 року. [RT I, 29.12.2012, 1 - набув чинності 01.07.2013]

(1) Щодо судді, у якого встановлено стійку втрату працездатності 100, 90 або 80% на підставі закону про державне пенсійне страхування, умова відсутності працездатності, встановлена § 132² частиною 1 цього закону, вважається виконаною. [RT I, 13.12.2014, 1 - набув чинності 01.07.2016 (набрання чинності змінено – RT I, 17.12.2015, 1)]

(1) До суддівського стажу, необхідного для отримання пенсії судді за віком, зараховується також час роботи суддею до набуття чинності цим законом.

(2) До пенсійного стажу суддів, призначених на посаду до набуття чинності законом, зараховується робота викладачем правознавства з науковим ступенем вітчизняного вищого навчального закладу, присяжним адвокатом, прокурором або канцлером юстиції чи на іншій посаді, що вимагає високої юридичної кваліфікації. Встановлене в цій частині не поширюється на обчислення стажу для пенсії за вислугу років (§ 132²). [RT I, 29.12.2012, 1 - набув чинності 01.07.2013]

(3) Комісія з суддівських іспитів приймає рішення про визначення пенсійного стажу всіх суддів, керуючись встановленим у цьому параграфі, протягом одного року з дня набуття чинності цим законом.

(4) § 132¹–132⁶ цього закону застосовуються також до осіб, які на момент набуття чинності законом не працюють суддею, але перебували на посаді судді після 31 грудня 1991 року. [RT I, 29.12.2012, 1 - набув чинності 01.07.2013]

(5) Протягом п'яти років від набуття чинності законом право на пенсію судді за віком після п'ятирічної роботи суддею виникає також в особи, яка після 31 грудня 1991 року перебуває на посаді судді, досягла пенсійного віку та щонайменше десять років працювала на посаді, яку комісія з суддівських іспитів прирівняла до роботи на посаді судді.

(6) Суддя, який досягає пенсійного віку протягом п'яти років від набуття чинності законом і не має п'ятирічного суддівського стажу, має право залишатися на посаді судді до набуття цього стажу за умови, що на момент набуття чинності цим законом він перебував на посаді судді та щонайменше десять років працював на посаді, яку комісія з суддівських іспитів прирівняла до роботи на посаді судді.

(7) Суддя, якому на момент набуття чинності законом виповнилося щонайменше 55 років і який працював суддею щонайменше останні 10 років, при залишенні посади судді набуває права на пенсію судді за віком. Рішення про залишення посади для використання цього права має бути прийняте до 1 січня 2003 року. Якщо суддя продовжує працювати на публічній службі, розмір його пенсії та заробітної плати, отримуваної на публічній службі, не може перевищувати його посадовий оклад, отримуваний як суддею.

(8) За суддею, який станом на 1 липня 2013 року переведений на службу до Державного Суду або Міністерства юстиції (§ 58 частина 1), обраний чи призначений суддею міжнародної судової інституції або бере участь як експерт у міжнародній цивільній місії (§ 58¹ частини 1 і 5), зберігається право на пенсію, встановлену в § 132¹–132⁶. [RT I, 29.12.2012, 1 - набув чинності 01.07.2013]

[Втратив чинність - RT I 2009, 15, 93 - набр. чинності 01.03.2009]

(1) Судовий засідатель, обраний до набуття чинності цим законом, до закінчення строку повноважень має компетенцію народного судді.

(1) [Втратив чинність – RT I, 21.06.2014, 8 - набув чинності 01.07.2014]

(2) [Втратив чинність – RT I, 21.06.2014, 8 - набув чинності 01.07.2014]

(3) До утворення конкурсної комісії завдання цієї комісії виконує дотеперішня комісія з іспиту помічника судді. [RT I, 21.06.2014, 8 - набув чинності 01.07.2014]

(1) До 2004 року програма підготовки суддів містить також додаткове навчання.

(2) Міністерство юстиції у порядку, затвердженому міністром, передає цільовій установі інформацію та договори, необхідні для складання програм підготовки суддів, а цільова установа розпочинає складання програми підготовки на 2003 рік не пізніше 1 вересня 2002 року.

(3) До утворення ради з підготовки на підставі цього закону завдання ради з підготовки виконує дотеперішня рада з підготовки.

(1) § 58¹ цього закону застосовується також до судді, обраного або призначеного до міжнародної судової інституції до набуття чинності зазначеним положенням. [RT I 2005, 71, 549 - набув чинності 01.01.2006]

(1) У розумінні § 50 частини 2 цього закону робота асистентом прокурора (prokuröri abi) до 1 квітня 2015 року прирівнюється до роботи помічником прокурора (abiprokurör). [RT I, 10.03.2015, 3 - набув чинності 01.04.2015]

(1) Конкурси на заміщення вакантних посад суддів, оголошені до 1 серпня 2016 року, проводяться на підставі закону, що діяв до 31 липня 2016 року. [RT I, 22.06.2016, 21 - набув чинності 01.08.2016]

(1) Строк повноважень голови суду першої або другої інстанції, який перебуває на посаді 1 серпня 2016 року, закінчується з настанням строку, встановленого законом, що діяв на момент його призначення, і щодо нього при одноразовому призначенні головою суду на наступний період не застосовується обмеження, встановлене в § 12 частині 10 цього закону. [RT I, 22.06.2016, 21 - набув чинності 01.08.2016]

(1) § 58⁴ цього закону застосовується також до суддів, які 1 травня 2023 року працюють у державній установі, публічно-правовому університеті, міжнародній організації, міжнародній судовій інституції або в Європейській прокуратурі. [RT I, 01.03.2023, 1 - набув чинності 01.05.2023]

(1) Міський суд Кохтла-Ярве та повітовий суд Іда-Вірумаа об'єднуються не пізніше 1 січня 2003 року. До того часу міський суд Кохтла-Ярве діє як окрема судова установа.

(2) Повітовий суд Хійу та повітовий суд Ляене об'єднуються не пізніше 1 січня 2003 року. До того часу повітовий суд Хійу діє як окрема судова установа. Після об'єднання судів на Хійумаа постійно працюватиме щонайменше один суддя повітового суду Ляене.

(1) Міністр юстиції призначає голову повітового та адміністративного суду не пізніше 1 травня 2006 року. До призначення голови суду міністр юстиції може тимчасово покласти обов'язки голови на суддю повітового або адміністративного суду за згодою останнього. Тимчасовому виконувачу обов'язків голови суду виплачується надбавка, передбачена частиною 2 § 76 цього Закону.

(2) Міністр юстиції призначає директора суду на посаду на підставі відкритого конкурсу не пізніше 1 березня 2006 року. До призначення директора суду завдання директора суду, передбачені частиною 4 § 15, частиною 4 § 16, частиною 4 § 17 та частиною 1 § 125 цього Закону, виконує голова суду або суддя, зазначений у частині 1 цього параграфа. [RT I 2005, 15, 85 - набув чинності 01.01.2006]

(3) Директор суду, призначений на службу до 1 квітня 2013 року, автоматично вважається учасником конкурсу на посаду директора того суду, в якому він перебуває на службі, якщо він не подасть письмового повідомлення про відмову від участі в конкурсі. Повідомлення про відмову від участі в конкурсі подається не пізніше закінчення строку, зазначеного в оголошенні про конкурс. [RT I, 06.07.2012, 1 - набув чинності 01.04.2013]

(4) Міністр юстиції може призначити на посаду директора суду, відповідального за сферу відділу кріпосної книги та реєстрового відділу Тартуського повітового суду, у 2014 році. Директора суду, відповідального за сферу діяльності відділу кріпосної книги та реєстрового відділу, може бути призначено на посаду без відкритого конкурсу з числа наявних директорів судів. [RT I, 21.06.2014, 8 - набув чинності 01.07.2014]

(5) Службовці суду, які входять до складу відділів кріпосної книги та реєстрових відділів повітових судів, з 1 січня 2015 року вважаються службовцями суду відділу кріпосної книги та реєстрового відділу Тартуського повітового суду і продовжують службу у складі Тартуського повітового суду. [RT I, 21.06.2014, 8 - набув чинності 01.07.2014]

(1) Повноваження голів повітових, міських та адміністративних судів, призначених до 1 січня 2006 року, припиняються з набранням чинності цим Законом.

(2) Суддям, зазначеним у частині 1 цього параграфа, до 31 грудня 2006 року виплачується надбавка в розмірі 15 % їхнього посадового окладу, якщо в повітовому, міському або адміністративному суді, головою якого він був, працювало до 14 суддів, або 25 % його посадового окладу, якщо в повітовому, міському або адміністративному суді, головою якого він був, працювало щонайменше 15 суддів. Надбавка не виплачується, якщо суддю, зазначеного в частині 1, призначено головою повітового або адміністративного суду відповідно до частини 1 § 138¹ цього Закону. [RT I 2005, 15, 85 - набув чинності 01.01.2006]

(1) Міністр юстиції визначає точне розташування будинків повітових судів та адміністративних судів і райони обслуговування (частина 3 § 9 та частина 3 § 18), а також кількість суддів повітових та адміністративних судів і їх розподіл між будинками судів (§ 11 і 19) не пізніше 1 жовтня 2005 року. [RT I 2005, 15, 85 - набув чинності 01.01.2006]

(1) 1 січня 2006 року судді повітових, міських та адміністративних судів, які перебувають на посаді, вважаються призначеними на службу таким чином:

1) судді Таллінського міського суду та Гар'юського повітового суду вважаються суддями Гар'юського повітового суду;

2) судді Іда-Віруського повітового суду, Нарвського міського суду та Ляене-Віруського повітового суду вважаються суддями Віруського повітового суду;

3) судді Пярнуського повітового суду, Саареського повітового суду, Ляенеського повітового суду, Ярваського повітового суду та Рапласького повітового суду вважаються суддями Пярнуського повітового суду;

4) судді Тартуського повітового суду, Йиґеваського повітового суду, Вільяндіського повітового суду, Валгаського повітового суду, Пилваського повітового суду та Вируського повітового суду вважаються суддями Тартуського повітового суду;

5) судді Таллінського адміністративного суду та Пярнуського адміністративного суду вважаються суддями Таллінського адміністративного суду;

6) судді Тартуського адміністративного суду та Йихвіського адміністративного суду вважаються суддями Тартуського адміністративного суду.

(2) 1 січня 2006 року постійним місцем служби судді повітового або адміністративного суду, який перебуває на посаді, вважається будинок суду, розташований у населеному пункті, де містився повітовий, міський або адміністративний суд, суддею якого він був до набрання чинності цим Законом. [RT I 2005, 15, 85 - набув чинності 01.01.2006]

(1) Після набрання чинності Законом про внесення змін до Закону про суди для об'єднання робочих районів судів до затвердження нового плану розподілу роботи розподіл роботи суддів визначається за будинками судів, виходячи з планів розподілу роботи, що діяли безпосередньо перед набранням чинності зазначеним законом. Загальні збори суду затверджують новий план розподілу роботи не пізніше 1 березня 2006 року. [RT I 2005, 39, 308 - набув чинності 01.01.2006]

(1) Народні засідателі, призначені на посаду до 1 січня 2006 року, повноваження яких не припинилися, вважаються призначеними на посаду при таких судах:

1) народні засідателі Таллінського міського суду та Гар'юського повітового суду вважаються народними засідателями Гар'юського повітового суду;

2) народні засідателі Іда-Віруського повітового суду, Нарвського міського суду та Ляене-Віруського повітового суду вважаються народними засідателями Віруського повітового суду;

3) народні засідателі Пярнуського повітового суду, Саареського повітового суду, Ляенеського повітового суду, Ярваського повітового суду та Рапласького повітового суду вважаються народними засідателями Пярнуського повітового суду;

4) народні засідателі Тартуського повітового суду, Йиґеваського повітового суду, Вільяндіського повітового суду, Валгаського повітового суду, Пилваського повітового суду та Вируського повітового суду вважаються народними засідателями Тартуського повітового суду;

(2) Повноваження народних засідателів, призначених до 1 січня 2006 року, припиняються зі спливом строку, зазначеного в частинах 1 або 4 § 104 цього Закону. [RT I 2005, 71, 549 - набув чинності 01.01.2006]

(1) Починаючи з 1 жовтня 2008 року апеляційні скарги, що надходять до Віруського окружного суду, передаються для вирішення Тартуському окружному суду. Скарги на ухвали, що надходять до Віруського окружного суду, вирішуються у Віруському окружному суді до закриття суду. 31 грудня 2008 року судові справи, що перебувають у провадженні Віруського окружного суду, передаються для вирішення Тартуському окружному суду.

(2) Суддя Віруського окружного суду, який при ліквідації суду залишає посаду на підставі пункту 5 частини 1 § 99 цього Закону і який на той час має стаж, що дає право на пенсію судді за віком, разом зі стажем, зазначеним у частині 2 § 133 цього Закону, щонайменше 20 років, набуває права на отримання пенсії судді за віком. Якщо суддя продовжує працювати на публічній службі, його пенсія разом із заробітною платою, отримуваною на публічній службі, не може перевищувати посадового окладу, який він отримував як суддя.

(3) Судді Віруського окружного суду зобов'язані не пізніше 1 квітня 2008 року повідомити Міністерство юстиції про бажання скористатися правом, що випливає з частини 2 цього параграфа, вийти на пенсію судді за віком, або про бажання з 1 січня 2009 року розпочати роботу у Віруському повітовому суді чи Тартуському окружному суді, або про згоду на звільнення з посади на підставі пункту 5 частини 1 § 99 цього Закону. Неподання повідомлення розглядається як бажання судді Віруського окружного суду розпочати роботу в Тартуському окружному суді.

(4) Якщо суддя Віруського окружного суду на підставі частини 3 цього параграфа з 1 січня 2009 року розпочинає роботу суддею у Віруському повітовому суді, його пенсія за віком обчислюється з посадового окладу судді окружного суду, чинного на момент її призначення, з урахуванням установленого частинами 1 і 2 § 132² та частиною 1 § 132⁶ цього Закону, якщо він не має права на більш сприятливу пенсію судді за віком. [RT I, 29.12.2012, 1 - набув чинності 01.07.2013]

(5) Судді Віруського окружного суду, який користується правом, що випливає з частини 2 цього параграфа, вийти на пенсію судді за віком, не виплачується компенсація, що випливає з частини 1 § 86 цього Закону. [RT I 2008, 13, 85 - набув чинності 24.03.2008]

(1) При припиненні передбаченої цим Законом виплати судді надбавки за вислугу років заробітна плата судді не може зменшитися. Якщо заробітна плата судді після набрання чинності цим Законом є меншою за попередню заробітну плату судді, судді виплачується попередня заробітна плата доти, доки заробітна плата судді згідно з цим Законом та Законом про посадові оклади вищих державних службовців не перевищить попередню заробітну плату. [RT I 2010, 1, 2 - набув чинності 01.07.2013 (набрання чинності змінено RT I, 29.12.2012, 1)]

(1) Повноваження директора суду першої та другої інстанції, який перебуває на посаді на момент набрання чинності частиною 3 § 125 цього Закону, діють протягом п'яти років з дня набрання чинності Законом. [RT I, 06.07.2012, 1 - набув чинності 01.04.2013]

(1) За суддею суду першої та другої інстанції зберігається відпустка тривалістю 49 календарних днів, а за суддею Державного суду — 56 календарних днів протягом двох років, починаючи з 1 квітня 2013 року, за умови, що станом на 1 квітня 2013 року він перебуває на службі як суддя. [RT I, 06.07.2012, 1 - набув чинності 01.04.2013]

(1) Народний суддя, у якого встановлено стійку втрату працездатності на підставі Закону про державне пенсійне страхування, має право на збільшення пенсії народного судді по непрацездатності, виходячи з редакції § 113 цього Закону, що діяла до 1 липня 2016 року. [RT I, 17.12.2015, 1 - набув чинності 01.07.2016]

(2) Народному судді, якого на підставі Закону про державне пенсійне страхування було визнано останньою експертизою стійкої непрацездатності стійко непрацездатним строком щонайменше два роки і який не пізніше строку повторної експертизи, зазначеного в рішенні експертизи стійкої непрацездатності, подає заяву про оцінку працездатності та в якого встановлюється часткова або відсутня працездатність, виплачується допомога по непрацездатності в розмірі, що дорівнює загальній сумі пенсії по непрацездатності, яка востаннє виплачувалася йому на підставі Закону про державне пенсійне страхування та цього Закону, якщо ця сума є більшою за допомогу по непрацездатності, призначену йому на підставі Закону про допомогу по непрацездатності. При виплаті народному судді допомоги по непрацездатності на підставі цієї частини застосовується встановлене щодо допомоги по непрацездатності в Законі про допомогу по непрацездатності, у тому числі частини 4 і 5 § 27 Закону про допомогу по непрацездатності. [RT I, 13.12.2014, 1 - набув чинності 01.07.2016 (набрання чинності змінено - RT I, 17.12.2015, 1)]

[Вилучено з цього тексту.]