Makseasutuste ja e-raha asutuste seadus

(1) Цей закон регулює надання платіжних послуг і послуг електронних грошей, діяльність та відповідальність платіжних установ і установ електронних грошей, а також нагляд за цими установами.

(2) До адміністративного провадження, передбаченого цим законом, застосовуються положення закону про адміністративне провадження з урахуванням особливостей, що випливають із цього закону та закону про Фінансову інспекцію.

(1) Цей закон застосовується до платіжних установ і установ електронних грошей, заснованих і діючих в Естонії, до філій іноземних платіжних установ та іноземних установ електронних грошей в Естонії, а також до всіх інших осіб, які пропонують в Естонії платіжні послуги та послуги електронних грошей.

(2) Цей закон застосовується також до діяльності естонських платіжних установ і установ електронних грошей та їхніх філій в іноземній державі, якщо правовими актами іноземної держави не встановлено інше.

(3) Надавач платіжних послуг дотримується, крім установленого цим законом, вимог, установлених Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2023/1113 про інформацію, що супроводжує перекази коштів і певні перекази криптоактивів, та про внесення змін до Директиви (ЄС) 2015/849 (ОВ L 150, 09.06.2023, с. 1–39). [RT I, 21.06.2024, 3 – набув чинності 01.07.2024]

(4) До установи електронних грошей, яка надає криптоактивну послугу, встановлену в частині 4 статті 60 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2023/1114 про ринки криптоактивів та про внесення змін до регламентів (ЄС) № 1093/2010 і (ЄС) № 1095/2010 та директив 2013/36/ЄС і (ЄС) 2019/1937 (ОВ L 150, 09.06.2023, с. 40–205), застосовується встановлене зазначеним регламентом та законом про ринок криптоактивів. [RT I, 21.06.2024, 3 – набув чинності 01.07.2024]

(5) Якщо цим законом і законом про ринок криптоактивів установлено вимоги щодо однієї й тієї самої діяльності, до платіжної установи та установи електронних грошей застосовуються вимоги, які є детальнішими або суворішими. [RT I, 21.06.2024, 3 – набув чинності 01.07.2024]

(1) Платіжними послугами в розумінні цього закону є такі послуги, що їх особа пропонує в господарській або професійній діяльності:

1) послуги, що дають змогу вносити готівку на платіжний рахунок і виконувати всі операції, необхідні для ведення платіжного рахунку;

2) послуги, що дають змогу знімати готівку з платіжного рахунку і виконувати всі операції, необхідні для ведення платіжного рахунку;

3) виконання платіжної операції, у тому числі переказ грошових коштів на платіжний рахунок, відкритий у надавача платіжних послуг;

4) виконання платіжної операції, якщо грошові кошти надано клієнтові надавача платіжних послуг як позику;

5) випуск платіжних інструментів, зазначених у частині 8 § 709 закону про зобов'язальне право, та приймання платіжних операцій;

6) грошовий переказ;

7) послуга ініціювання платежу;

8) послуга інформування про рахунок. [RT I, 07.12.2017, 1 – набув чинності 13.01.2018]

(2) Змістом платіжної послуги, зазначеної в пунктах 3 і 4 частини 1 цього параграфа, є: [RT I, 07.12.2017, 1 – набув чинності 13.01.2018]

1) виконання прямих дебетів, у тому числі разових прямих дебетів, метою яких є дебетування платіжного рахунку платника, якщо платіжну операцію ініційовано отримувачем платежу на підставі повноваження, яке платник надав безпосередньо отримувачу платежу, надавачу платіжних послуг отримувача платежу або власному надавачу платіжних послуг платника;

2) виконання платіжної операції за допомогою платіжного інструмента; [RT I, 07.12.2017, 1 – набув чинності 13.01.2018]

3) виконання кредитових переказів, метою яких є кредитування платіжного рахунку отримувача платіжною операцією або низкою послідовних платіжних операцій з платіжного рахунку платника на підставі наданої ним вказівки, у тому числі виконання постійного доручення на підставі вказівки, наданої платником своєму надавачу платіжних послуг, регулярно або в наперед визначені дати. [RT I, 07.12.2017, 1 – набув чинності 13.01.2018]

(2¹) Платіжною послугою, зазначеною в пункті 5 частини 1 цього параграфа, є щонайменше одна з таких послуг:

1) послуга надавача платіжних послуг, який уклав з отримувачем договір про приймання та оброблення платіжних операцій, унаслідок чого грошові кошти переказуються отримувачу;

2) платіжна послуга, яку надає надавач платіжних послуг, що уклав договір про надання платникові платіжного інструмента для ініціювання та оброблення його платіжних операцій. [RT I, 07.12.2017, 1 – набув чинності 13.01.2018]

(3) Грошовий переказ, зазначений у пункті 6 частини 1 цього параграфа, — це платіжна послуга, у ході якої грошові кошти передаються від платника отримувачу або надавачу платіжних послуг, який діє від його імені, без відкриття платіжного рахунку на ім'я платника або отримувача. [RT I, 08.07.2011, 6 – набув чинності 18.07.2011]

(3¹) Послуга ініціювання платежу, зазначена в пункті 7 частини 1 цього параграфа, — це ініціювання за заявою клієнта платіжної операції на платіжному рахунку, який відкрито не в надавача послуги ініціювання платежу, а в іншого надавача платіжних послуг. У зв'язку з наданням послуги ініціювання платежу надавач платіжних послуг у жодний момент не утримує грошових коштів платника. [RT I, 07.12.2017, 1 – набув чинності 13.01.2018]

(3²) Послуга інформування про рахунок, зазначена в пункті 8 частини 1 цього параграфа, — це надання зведеної інформації про один або кілька платіжних рахунків, які відкрито не в надавача послуги інформування про рахунок, а в іншого надавача платіжних послуг. [RT I, 07.12.2017, 1 – набув чинності 13.01.2018]

(4) Платіжна система — це система передавання грошових коштів, яка діє на підставі узгоджених і стандартизованих правил і за допомогою якої платіжні операції оброблюються та за ними здійснюються розрахунки.

(5) Щодо платника, отримувача та платіжного рахунку застосовується встановлене в § 709 закону про зобов'язальне право.

(6) Платіжні послуги можуть надавати такі особи:

1) платіжні установи в розумінні цього закону;

2) установи електронних грошей у розумінні цього закону;

3) кредитні установи та їхні філії в розумінні пунктів 1 і 17 частини 1 статті 4 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 575/2013 про пруденційні вимоги, що застосовуються до кредитних установ, та про внесення змін до Регламенту (ЄС) № 648/2012 (ОВ L 176, 27.06.2013, с. 1–337); [RT I, 11.10.2024, 1 – набув чинності 21.10.2024]

4) надавач поштових послуг, який надає фінансові послуги в розумінні § 36 закону про пошту;

5) Європейський центральний банк і центральні банки договірних держав Європейського економічного простору (далі — договірна держава) поза межами їхніх функцій як монетарних або державних органів;

6) договірні держави або їхні одиниці регіонального чи місцевого самоврядування поза межами їхніх функцій як державних органів. [RT I, 08.07.2011, 6 – набув чинності 18.07.2011]

7) [Втратив чинність – RT I, 07.12.2017, 1 – набув чинності 13.01.2018]

(1) Платіжними послугами не вважаються і встановлене цим законом не застосовується до таких послуг та операцій:

1) платіжні операції, які здійснюються виключно готівкою безпосередньо від платника до отримувача без будь-якого посередницького втручання;

2) платіжні операції від платника до отримувача, які здійснюються за посередництва комерційного агента, якому договором надано право вести переговори щодо продажу або купівлі товару чи послуги виключно від імені платника або виключно від імені отримувача чи укладати від його імені договори купівлі або продажу; [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

3) перевезення банкнот і монет, їх збирання, оброблення та постачання;

4) платіжні операції, які полягають у збиранні та постачанні готівки в межах благодійної або неприбуткової діяльності;

5) послуги, за яких отримувач платежу у зв'язку з купівлею товару чи послуги за чіткою вимогою клієнта видає йому готівку як частину платіжної операції перед виконанням платіжної операції;

6) послуга обміну готівкової валюти, за якої кошти не зберігаються на платіжному рахунку; [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

7) платіжні операції, які здійснюються в платіжній системі або системі розрахунків за цінними паперами між розрахунковими агентами, центральними контрагентами, розрахунковими палатами або центральними банками та іншими учасниками системи і надавачами платіжних послуг;

8) платіжні операції, пов'язані з управлінням або зберіганням цінних паперів, у тому числі з розподілом отриманих від них дивідендів чи інших доходів або з погашенням, зворотним викупом чи продажем цінних паперів, які здійснюють особи, зазначені в пункті 7 цієї частини, або інвестиційні товариства, кредитні установи, керуючі фондами чи інші особи, які мають право надавати інвестиційні послуги або послугу зберігання цінних паперів;

9) технічні допоміжні послуги з надання платіжних послуг, у тому числі послуги, пов'язані з обробленням і зберіганням даних та із захистом довіри й недоторканності приватного життя, послуги, пов'язані з автентифікацією даних та сутності, з наданням послуг інформаційно-комунікаційних технологій і послуг мереж зв'язку, з наданням у користування та обслуговуванням терміналів і пристроїв, що використовуються в платіжних послугах, у ході яких кошти, що переказуються, не належать надавачам таких послуг; [RT I, 11.10.2024, 1 - набув чинності 17.01.2025]

10) послуги, які ґрунтуються виключно на платіжному інструменті з обмеженим використанням і щодо яких виконано щонайменше одну з умов, встановлених частиною 3 цього параграфа; [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

11) платіжні операції користувача послуги електронного зв'язку, які підприємець електронного зв'язку виконує додатково до надання послуг електронного зв'язку і які відповідають умовам, встановленим частиною 4 цього параграфа; [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

12) платіжні операції, які здійснюються між надавачами платіжних послуг, їхніми агентами або філіями від власного імені;

13) платіжні операції, які здійснюються між материнським підприємством і дочірнім підприємством або між кількома дочірніми підприємствами одного материнського підприємства без посередницького втручання надавача платіжних послуг, за винятком випадку, коли йдеться про посередницьке втручання підприємства, що належить до тієї самої консолідаційної групи;

14) послуги зняття готівки з банкомата або платіжного автомата, якщо вони діють в інтересах одного чи кількох емітентів карток, які не є стороною договору про надання платіжних послуг, укладеного з клієнтом, що знімає кошти з рахунку, за умови, що надавачі цієї послуги не надають інших платіжних послуг, перелічених у § 3 цього закону. [RT I, 31.12.2016, 1 - набув чинності 10.01.2017]

(2) Крім встановленого частиною 1 цього параграфа, у значенні цього закону з переліку платіжних послуг виключаються також операції, які ґрунтуються на одному з таких документів, за допомогою якого надавач передає кошти в розпорядження отримувача платежу:

1) паперові чеки, які відповідають Женевській конвенції від 19 березня 1931 року, що встановлює однакові правові норми щодо чеків;

2) чеки, порівнянні з чеками, зазначеними в пункті 1 цієї частини, щодо яких застосовуються правові акти тих договірних держав, які не є учасницями Женевської конвенції від 19 березня 1931 року, що встановлює однакові правові норми щодо чеків;

3) переказні векселі на папері, які відповідають Женевській конвенції від 7 червня 1930 року, що встановлює однакові правові норми щодо переказних і простих векселів;

4) переказні векселі, порівнянні з переказними векселями, зазначеними в пункті 3 цієї частини, щодо яких застосовуються правові акти тих договірних держав, які не є учасницями Женевської конвенції від 7 червня 1930 року, що встановлює однакові правові норми щодо переказних і простих векселів;

5) паперові ваучери;

6) паперові дорожні чеки;

7) паперові поштові грошові перекази відповідно до визначення Всесвітнього поштового союзу.

(3) Платіжною послугою не вважається зазначена в пункті 10 частини 1 цього параграфа послуга, яка ґрунтується на платіжному інструменті:

1) власник якого може придбавати товари або користуватися послугами лише в приміщеннях емітента платіжного інструмента чи в обмеженій мережі осіб, які продають товари або надають послуги на підставі договору, укладеного безпосередньо з емітентом;

2) який можна використовувати лише для придбання дуже обмеженого переліку товарів або послуг;

3) який діє лише в Естонії та який видається на клопотання підприємця або державної установи чи установи місцевого самоврядування і який регулюється державою або місцевим самоврядуванням із соціальною чи пов'язаною з оподаткуванням метою, щоб придбати конкретні товари або отримати послуги від постачальників, які уклали з емітентом договір про продаж товарів або надання послуг. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(4) Платіжною послугою не вважається виконання платіжних операцій, зазначених у пункті 11 частини 1 цього параграфа, якщо жодна платіжна операція не перевищує 50 євро і загальна сума платіжних операцій не перевищує 300 євро на місяць на одного користувача або 300 євро на календарний місяць у разі попереднього фінансування рахунку, що перебуває в підприємця електронного зв'язку, та якщо платіжні операції відповідають одній із таких умов:

1) операція здійснюється для користувача або замовника послуги для купівлі цифрового інформаційного вмісту та послуг на основі голосу, незалежно від пристрою, що використовується для купівлі або споживання цифрового інформаційного вмісту, і сума операції додається до рахунку, пов'язаного з послугами електронного зв'язку;

2) операція виконується за допомогою електронного пристрою і сума операції додається до рахунку, пов'язаного з послугами електронного зв'язку, у межах благодійності, для купівлі квитків або сплати плати за паркування. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(5) Зазначений у пункті 1 частини 4 цього параграфа цифровий інформаційний вміст охоплює товари або послуги, які пропонуються або які вироблені та поставлені в цифровій формі і використання чи споживання яких можливе лише за допомогою технічного пристрою, і жодним чином не охоплює використання або споживання фізичних товарів і послуг. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(1) Особа, яка пропонує послугу, зазначену в пункті 10 частини 1 § 4 цього Закону та таку, що відповідає умовам, встановленим пунктом 1 або 2 частини 3, повідомляє Фінансову інспекцію, якщо загальна сума платіжних операцій, здійснених нею протягом 12 послідовних місяців, перевищує один мільйон євро. У повідомленні описується послуга, у межах якої здійснюються платіжні операції, та уточнюється, якій саме умові, встановленій частиною 3 § 4 цього Закону, ця послуга відповідає.

(2) Якщо, на думку Фінансової інспекції, відсутні підстави для виключення зі сфери застосування цього Закону платіжних операцій і послуг, описаних у повідомленні, зазначеному в частині 1 цього параграфа, вона складає щодо цього обґрунтований висновок. Висновок невідкладно надсилається особі, яка подала повідомлення. Встановлене в цій частині не звільняє особу, яка подала повідомлення, від обов'язку оцінювати відповідність своєї діяльності правовим актам, у тому числі від обов'язку, встановленого частиною 1 § 14 цього Закону.

(3) Підприємець електронного зв'язку, який виконує платіжні операції, зазначені в пункті 11 частини 1 § 4 цього Закону, повідомляє про це Фінансову інспекцію та щороку протягом двох тижнів від затвердження звіту за господарський рік подає Фінансовій інспекції спеціальний звіт присяжного аудитора, який підтверджує дотримання граничних розмірів, встановлених частиною 4 § 4 цього Закону.

(4) Фінансова інспекція має право безоплатно отримувати від керівників і аудиторів осіб, зазначених у частинах 1 і 3 цього параграфа, від їхніх представників, а за потреби — і від третіх осіб інформацію, документи та усні чи письмові пояснення щодо обставин, які мають значення для надання висновку, зазначеного в частині 2 цього параграфа, а також для перевірки поданої їй інформації. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(1) Платіжна установа — це господарське товариство, постійною діяльністю якого є надання платіжних послуг. Платіжна установа може діяти лише як акціонерне товариство, якщо вона надає будь-яку з платіжних послуг, зазначених у пунктах 1–5 частини 1 § 3 цього Закону. Платіжна установа є фінансовою установою в розумінні § 5 закону про кредитні установи. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(2) Крім надання платіжних послуг, перелічених у § 3 цього Закону, платіжна установа може займатися такими послугами та видами діяльності:

1) надання додаткових послуг, безпосередньо пов'язаних із платіжними послугами, наприклад забезпечення виконання платіжних операцій, обмін валюти, захист даних, а також зберігання та оброблення даних;

2) управління платіжними системами;

3) інша діяльність, не пов'язана з наданням платіжних послуг, якщо законом не встановлено інше.

(3) Платіжна установа може використовувати платіжні рахунки, які вона веде, лише для виконання платіжних операцій. Грошові кошти, отримані від клієнта платіжної установи для надання платіжної послуги, не вважаються ані вкладом чи іншими коштами, що підлягають поверненню, у розумінні § 4 закону про кредитні установи, ані електронними грошима в розумінні § 6 цього Закону. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(4) Платіжна установа може надавати позику лише у зв'язку з наданням платіжних послуг, зазначених у пунктах 4 і 5 частини 1 § 3 цього Закону, і за умови дотримання таких вимог: [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

1) надання позики є додатковою послугою і вона надається лише для виконання платіжної операції;

2) позики, пов'язані з виконанням платіжної операції, мають бути повернені протягом 12 місяців;

3) позику не можна надавати за рахунок коштів, які отримані або утримуються з метою виконання платіжної операції;

4) власних коштів платіжної установи має бути достатньо для покриття ризиків, пов'язаних із виданими позиками;

5) діяльність платіжної установи відповідає встановленому в § 38, 40 і 43, частинах 2 і 3 § 44 та § 46–53 закону про кредитодавців і кредитних посередників. [RT I, 19.03.2015, 4 - набув чинності 29.03.2015]

(5) Фінансова інспекція може визначити рівень власних коштів, достатній для покриття ризиків, пов'язаних із позиками, виданими платіжною установою, відповідно до встановленого в частині 4 цього параграфа.

(6) Платіжна установа не має права займатися залученням вкладів та інших коштів, що підлягають поверненню, у розумінні § 4 закону про кредитні установи.

(7) Ощадно-позичкове товариство, яке надає платіжні послуги, є надавачем платіжних послуг у розумінні цього Закону, і до нього застосовується встановлене щодо надавача платіжних послуг у цьому Законі та інших правових актах — з особливостями, передбаченими цим Законом і законом про ощадно-позичкові товариства. До ощадно-позичкового товариства не застосовується встановлене в другому реченні частини 1 цього параграфа. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(1) Електронні гроші — це грошова вартість, що зберігається на електронному носії (далі — пристрій для електронних грошей), яка виражає грошову вимогу до її емітента та відповідає всім наведеним нижче умовам:

1) вони випускаються за номінальною вартістю суми, отриманої в рахунок грошового внеску;

2) вони використовуються як платіжний засіб для здійснення платіжних операцій у значенні частини 6 § 709 закону про зобов'язальне право;

3) їх приймає як платіжний засіб щонайменше одна особа, яка сама не є емітентом цих електронних грошей.

(2) За період володіння електронними грошима не дозволяється вимагати чи сплачувати відсотки або іншу плату чи застосовувати інші пільги.

(3) Передбачене цим законом щодо електронних грошей та установ електронних грошей не застосовується до платіжних засобів, зазначених у пункті 10 частини 1 § 4 цього закону, та до платіжних операцій, передбачених пунктом 11.

(4) Послуга електронних грошей у значенні цього закону — це випуск електронних грошей і додаткова послуга, безпосередньо пов'язана з випуском електронних грошей або управлінням ними.

(5) [Втратив чинність – RT I, 07.12.2017, 1 – набув чинності 13.01.2018]

(6) Електронні гроші не вважаються депозитом або іншими коштами, що підлягають поверненню, у значенні § 4 закону про кредитні установи.

(7) Електронні гроші можуть випускати такі особи (далі — емітент електронних грошей):

1) установа електронних грошей у значенні цього закону;

2) [втратив чинність – RT I, 07.12.2017, 1 – набув чинності 13.01.2018]

3) кредитна установа у значенні закону про кредитні установи;

4) Європейський центральний банк і центральний банк договірної держави, коли вони діють поза межами своїх функцій органу монетарної влади чи іншого державного органу;

5) договірна держава або одиниця її регіонального чи місцевого самоврядування при виконанні своїх функцій.

(8) Розповсюджувати електронні гроші або приймати їх назад може емітент електронних грошей чи особа, яка діє від його імені (далі — дистриб'ютор). У разі залучення дистриб'ютора до установи електронних грошей застосовуються вимоги до передання діяльності, передбачені § 62 цього закону.

(9) Якщо установа електронних грошей надає платіжну послугу через дистриб'ютора, до установи електронних грошей застосовується передбачене § 59–61 цього закону щодо платіжних агентів. [RT I, 08.07.2011, 6 – набув чинності 18.07.2011]

(1) Установа електронних грошей — це акціонерне товариство або товариство з обмеженою відповідальністю, постійною діяльністю якого є випуск електронних грошей від власного імені. Установа електронних грошей може діяти лише як акціонерне товариство, якщо вона надає послугу, зазначену в пункті 1 або 2 частини 2 цього параграфа. Установа електронних грошей може діяти як товариство з обмеженою відповідальністю тільки в тому разі, якщо вона не надає платіжних послуг, зазначених у пунктах 1–5 частини 1 § 3 цього закону. [RT I, 11.11.2025, 1 – набув чинності 21.11.2025]

(2) Крім випуску електронних грошей, установа електронних грошей може займатися таким:

1) надання платіжних послуг;

2) надання позик, пов'язаних із наданням платіжних послуг, якщо виконано умови, передбачені частиною 4 § 5 цього закону;

3) надання додаткових послуг, безпосередньо пов'язаних із випуском електронних грошей чи управлінням ними або з платіжними послугами;

4) управління платіжними системами;

5) інша діяльність, не пов'язана з випуском електронних грошей, якщо законом не встановлено інше.

(3) Установі електронних грошей заборонено надавати позики за рахунок коштів, отриманих в обмін на електронні гроші, або під їх забезпечення.

(4) Якщо установа електронних грошей надає платіжну послугу, до неї застосовується передбачене частиною 3 § 5 цього закону. [RT I, 08.07.2011, 6 – набув чинності 18.07.2011]

(1) Слово «makseasutus» («платіжна установа»), його похідні та відповідники іноземними мовами може використовувати у своєму фірмовому найменуванні лише платіжна установа.

(2) Словосполучення «e-raha asutus» («установа електронних грошей»), його похідні та відповідники іноземними мовами може використовувати у своєму фірмовому найменуванні лише установа електронних грошей.

(1) Консолідаційну групу у значенні цього закону утворюють:

1) материнське підприємство разом із дочірнім підприємством або дочірніми підприємствами;

2) материнське підприємство разом із дочірнім підприємством або дочірніми підприємствами та підприємства, пов'язані з материнським підприємством або його дочірніми підприємствами у значенні участі, зазначеної в пункті 1 частини 4 цього параграфа;

3) господарські товариства або інші юридичні особи, які перебувають під єдиним керівництвом згідно з укладеним договором або положеннями установчого договору чи статуту або більшість складу керівних чи наглядових органів яких до затвердження консолідованого річного звіту становлять ті самі особи.

(2) Материнське підприємство у значенні цього закону — це особа, яка згідно з § 10 закону про ринок цінних паперів контролює щонайменше одне господарське товариство або іншу юридичну особу (дочірнє підприємство). Дочірні підприємства дочірніх підприємств материнського підприємства вважаються у значенні цього закону дочірніми підприємствами того самого материнського підприємства.

(3) У цьому законі відносини контролю означають відносини материнського та дочірнього підприємства, передбачені частинами 1 і 2 цього параграфа.

(4) У цьому законі значний зв'язок означає ситуацію, коли щонайменше дві особи пов'язані:

1) через участь, за якої в господарському товаристві або іншій юридичній особі належить щонайменше 20 відсотків акціонерного, пайового чи початкового капіталу або голосів, визначених акціями чи частками; [RT I, 07.12.2017, 1 – набув чинності 13.01.2018]

2) через відносини контролю у значенні частини 3 цього параграфа.

(5) Значним зв'язком вважається також ситуація, коли щонайменше дві особи постійно пов'язані через відносини контролю з однією і тією самою особою.

(1) Клієнт платіжної установи у значенні цього закону — це кожна особа, якій платіжна послуга надається безпосередньо платіжною установою або через агента, а також особа, яка звернулася до платіжної установи чи агента з метою отримання платіжної послуги.

(2) Клієнт емітента електронних грошей у значенні цього закону — це кожна особа, якій випущено або випускаються електронні гроші безпосередньо емітентом електронних грошей або через дистриб'ютора, а також особа, яка звернулася до емітента електронних грошей чи дистриб'ютора з метою придбання електронних грошей. [RT I, 08.07.2011, 6 – набув чинності 18.07.2011]

[RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(1) До платіжної установи, яка надає лише послугу, зазначену в пункті 6 частини 1 § 3 цього Закону, на підставі рішення Фінансової інспекції не застосовується встановлене в главах 3, 4, 6 і 8 цього Закону, якщо середня загальна сума платіжних операцій, здійснених нею протягом попередніх 12 календарних місяців, не перевищує одного мільйона євро на місяць.

(2) До платіжної установи, яка надає якусь із платіжних послуг, зазначених у пунктах 1–5 частини 1 § 3 цього Закону, на підставі рішення Фінансової інспекції не застосовується встановлене в главах 3, 4, 6 і 8 цього Закону, якщо виконано всі такі умови:

1) менше ніж половина доходів господарського року одержується від здійснення платіжних операцій;

2) середня загальна сума платіжних операцій, здійснених протягом попередніх 12 календарних місяців, не перевищує трьох мільйонів євро на місяць;

3) платіжна установа не надає платіжних послуг, зазначених у пунктах 6–8 частини 1 § 3 цього Закону.

(3) До платіжної установи, яка надає лише платіжну послугу, зазначену в пункті 8 частини 1 § 3 цього Закону, на підставі рішення Фінансової інспекції не застосовується встановлене в главах 4, 6, 8 і 9 цього Закону.

(4) Фінансова інспекція вирішує питання застосування винятку, зазначеного в частинах 1–3 цього параграфа, у рішенні про видачу ліцензії.

(5) До платіжних операцій, зазначених у частині 1 та в пунктах 1 і 2 частини 2 цього параграфа, зараховуються також платіжні операції, здійснені агентами платіжної установи. Дотримання граничних розмірів, визначених у зазначених положеннях, оцінюється під час клопотання про ліцензію на підставі бізнес-плану.

(6) Платіжна установа, до якої застосовується виняток, встановлений у частині 1 або 2 цього параграфа, не може відповідно до встановленого в главі 3 цього Закону засновувати філію в іншій договірній державі чи надавати транскордонні послуги. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(1) До установи електронних грошей, електронні гроші якої відповідають визначенню платіжного інструмента для малих сум, встановленому в частині 1 § 733¹² Зобов'язально-правового закону, на підставі рішення Фінансової інспекції не застосовується встановлене в главах 3, 4, 6 і 8 цього Закону, якщо середній обсяг випущених нею електронних грошей не перевищує 500 000 євро, обчислений відповідно до частини 2 цього параграфа. Фінансова інспекція вирішує питання застосування зазначеного в цій частині винятку в рішенні про видачу ліцензії.

(2) Середнім обсягом випущених електронних грошей у розумінні цього Закону вважається середня загальна сума грошових зобов'язань, пов'язаних із випущеними електронними грошима, на кінець кожного календарного дня протягом попередніх шести календарних місяців. Середній обсяг випущених електронних грошей обчислюється в перший календарний день кожного календарного місяця і застосовується протягом цього календарного місяця.

(3) Установа електронних грошей, до якої застосовується виняток, встановлений у частині 1 цього параграфа, не може відповідно до встановленого в главі 3 цього Закону засновувати філію в договірній державі, надавати транскордонні послуги чи розповсюджувати електронні гроші в іншій договірній державі через дистриб'ютора.

(4) Установа електронних грошей, до якої застосовується виняток, встановлений у частині 1 цього параграфа, може пропонувати платіжні послуги, якщо вона виконує умови, встановлені в частині 1 або 2 § 11 цього Закону. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

[Втратив чинність - RT I, 07.12.2017, 1 - набр. чинності 13.01.2018]

[RT I, 31.12.2016, 1 - набув чинності 10.01.2017]

(1) Для діяльності як платіжна установа або як установа електронних грошей господарське товариство повинно мати відповідну ліцензію.

(2) [Втратила чинність - RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(3) Господарському товариству, заснованому в Естонії, ліцензію на надання платіжних послуг або ліцензію на випуск електронних грошей видає та визнає її недійсною Фінансова інспекція своїм рішенням.

(3¹) Про застосування винятку, зазначеного в частинах 1–3 § 11 та в частині 1 § 12 цього Закону (далі – виняток), клопочуть у клопотанні про ліцензію. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(3²) Якщо умови, які були підставою для застосування винятку, більше не виконуються, платіжна установа або установа електронних грошей повинна невідкладно повідомити про це Фінансову інспекцію. Платіжна установа та установа електронних грошей повинні протягом 30 днів від подання повідомлення:

1) клопотати про зміну рішення про видачу ліцензії та про припинення застосування винятку або

2) клопотати про визнання ліцензії недійсною та припинити надання платіжних послуг і послуг електронних грошей. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(3³) До клопотання, зазначеного в пункті 1 частини 3² цього параграфа, та до його розгляду застосовується встановлене щодо ліцензії в §§ 15–19 і 23 цього Закону. Якщо платіжна установа або установа електронних грошей підтверджує в клопотанні про припинення застосування винятку, що документи та дані, подані відповідно до частини 1³ або 1⁴ § 15 цього Закону, є й надалі правильними, повними та такими, що не вводять в оману, їх потрібно подати повторно лише на вимогу Фінансової інспекції. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(4) Ліцензія на надання платіжних послуг та ліцензія на випуск електронних грошей є безстроковими і не передаються іншій особі.

(5) Особи, зазначені в пунктах 2–6 частини 6 § 3 цього Закону, не повинні клопотати про ліцензію для надання платіжних послуг. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(6) Особи, зазначені в пунктах 3–5 частини 7 § 6 цього Закону, не повинні клопотати про ліцензію для випуску електронних грошей. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(7) На підставі клопотання платіжної установи або установи електронних грошей Фінансова інспекція разом із видачею ліцензії видає право на використання ідентифікаційного коду та сам ідентифікаційний код, який є унікальною двозначною ознакою в міжнародному номері платіжного рахунку і який дає змогу ідентифікувати платіжну установу або установу електронних грошей під час виконання платіжного доручення та його автоматичного опрацювання. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(1) Для отримання ліцензії на діяльність з надання платіжних послуг та ліцензії на діяльність з випуску електронних грошей члени правління господарського товариства, що засновується або вже діє (далі — заявник), внесені до установчого договору або до реєстраційної картки комерційного реєстру, подають Фінансовій інспекції письмове клопотання (далі — клопотання про ліцензію на діяльність) та такі документи і дані:

1) копія статуту, а щодо діючого господарського товариства — рішення загальних зборів про внесення змін до статуту та змінений текст статуту;

2) у разі заснування господарського товариства — нотаріально засвідчена копія установчого договору або установчого рішення;

3) документ, що підтверджує внесення акціонерного або пайового капіталу чи наявність початкового капіталу; [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

4) план діяльності, у якому насамперед описуються платіжні послуги або послуги з електронними грошима, що плануються;

5) бізнес-план, що відповідає вимогам § 16 цього закону;

6) початковий баланс заявника та огляд доходів і витрат або, щодо діючого господарського товариства, баланс і звіт про прибуток станом на кінець місяця, що передує поданню клопотання про ліцензію на діяльність, а також, за наявності, звіти за останні три господарські роки;

7) опис застосування загальних вимог до зберігання та захисту активів клієнта, установлених у главі 9 цього закону;

8) внутрішні правила, передбачені § 50 цього закону, та внутрішні правила бухгалтерського обліку або їх проєкти;

9) дані про інформаційно-комунікаційні технології та інші засоби і системи, необхідні для надання планованих послуг, а також порядок використання послуг інформаційно-комунікаційних технологій відповідно до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2022/2554 про цифрову операційну стійкість фінансового сектору та про внесення змін до регламентів (ЄС) № 1060/2009, (ЄС) № 648/2012, (ЄС) № 600/2014, (ЄС) № 909/2014 та (ЄС) 2016/1011 (ОВ L 333, 27.12.2022, с. 1–79); [RT I, 11.10.2024, 1 - набув чинності 17.01.2025]

10) опис системи внутрішнього контролю та заходів, які забезпечували б виконання обов'язків, пов'язаних із запобіганням відмиванню грошей і фінансуванню тероризму, а також з інформацією про платника, що передається під час переказу коштів;

11) опис організаційної структури заявника, що за потреби містить опис порядку використання його агентів або філій чи передання послуги на аутсорсинг, а також його участі як у внутрішньодержавних, так і в міжнародних платіжних системах;

12) перелік акціонерів або учасників заявника, у якому зазначено ім'я кожного з них, за наявності — реєстраційний код або особовий код, а за їх відсутності — дату народження, а також дані про кількість акцій чи часток і голосів, які набуваються кожним акціонером або учасником чи належать йому; [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

13) зазначені в § 40 цього закону дані про осіб, які мають істотну участь у заявнику;

14) дані про керівників заявника, що містять ім'я та прізвище кожного з них, особовий код, а за його відсутності — дату народження, місце проживання, опис освіти, повний перелік місць роботи та посад, а щодо членів правління — опис сфери їхньої відповідальності, а також документи, що підтверджують надійність керівників і їх відповідність вимогам цього закону, які заявник вважає за потрібне подати;

15) дані про господарські товариства, у яких участь заявника або його керівника перевищує 20 відсотків, причому ці дані повинні містити розмір акціонерного або пайового капіталу, перелік сфер діяльності та розмір участі заявника і кожного керівника;

16) дані про аудитора та внутрішнього аудитора заявника, що містять їхнє ім'я, місце проживання або місцезнаходження, особовий код, а за його відсутності — дату народження або реєстраційний код;

17) щодо діючого господарського товариства — документи, що підтверджують розмір власних коштів, разом зі звітом присяжного аудитора; [RT I 2010, 9, 41 - набув чинності 08.03.2010]

18) якщо заявник бажає займатися управлінням платіжною системою — оцінка Банку Естонії щодо технічних, економічних і правових засад функціонування цієї платіжної системи та проєкту правил, що впорядковують роботу платіжної системи; [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

19) опис політики безпеки; [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

20) адреса головного офісу або зареєстрованого місцезнаходження заявника; [RT I, 11.11.2025, 1 - набув чинності 21.11.2025]

21) документ, що підтверджує сплату збору за розгляд справи, встановленого частиною 2 § 45³ Закону про Фінансову інспекцію. [RT I, 11.11.2025, 1 - набув чинності 21.11.2025]

(1¹) Опис політики безпеки, зазначений у пункті 19 частини 1 цього параграфа, містить:

1) ґрунтовну оцінку ризиків, пов'язаних із платіжними послугами, що надаються, та опис заходів контролю безпеки і зменшення ризиків, ужитих для забезпечення клієнтам достатнього захисту від виявлених загроз, у тому числі від шахрайства та незаконного використання чутливих і персональних даних; [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

2) пояснення того, як заходами контролю безпеки та зменшення ризиків, у тому числі заходами безпеки, зазначеними в частині 1 § 63⁵ цього закону, забезпечується високий рівень цифрової операційної стійкості відповідно до глави II Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2022/2554, насамперед у сфері захисту даних і технічної безпеки, у тому числі для систем інформаційно-комунікаційних технологій, які використовує заявник або третя особа, якій передаються види діяльності чи робочі завдання, пов'язані з наданням платіжної послуги. [RT I, 11.10.2024, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(1²) Заявник, який клопоче про ліцензію на діяльність для надання платіжної послуги, зазначеної в пункті 7 або 8 частини 1 § 3 цього закону, подає разом із клопотанням документ, що підтверджує наявність страхування відповідальності або іншої порівнянної гарантії, зазначених у § 63⁷ цього закону. Положення пункту 7 частини 1 цього параграфа не застосовуються до заявника, який клопоче про ліцензію на діяльність виключно для надання послуги, зазначеної в пункті 7 частини 1 § 3 цього закону. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(1³) Заявник, який клопоче про застосування винятку, встановленого частиною 1 або 2 § 11 чи частиною 1 § 12 цього закону, подає Фінансовій інспекції лише дані та документи, зазначені в пунктах 1–5, 7, 8, 10, 11, 14, 16 і 19 частини 1 та в частині 3 цього параграфа. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(1⁴) Заявник, який клопоче про застосування винятку, встановленого частиною 3 § 11 цього закону, подає Фінансовій інспекції лише дані та документи, зазначені в пунктах 1–5, 8, 14, 16 і 19 частини 1 та в частині 1² цього параграфа, а також зазначений у частині 3 цього параграфа опис заходів щодо внутрішніх правил і внутрішніх правил бухгалтерського обліку. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(2) [Втратив чинність – RT I, 08.07.2025, 5 - набув чинності 18.07.2025]

(3) Заявник подає опис документів, установлених пунктами 7, 8, 10 і 11 частини 1 цього параграфа, а також порядку аудиту їх виконання та організаційного устрою, який він запровадив для того, щоб уживати всіх необхідних заходів для захисту законних інтересів своїх клієнтів і забезпечення безперервності та надійності функціонування платіжних послуг. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(4) Міністр, відповідальний за галузь, може постановою встановити докладніші вимоги до даних і документів, зазначених у частинах 1–1⁴ цього параграфа. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(1) Бізнес-план повинен містити опис суті запланованої заявником підприємницької діяльності, організаційної побудови, системи внутрішнього контролю та структури управління, а також опис прав, обов'язків і відповідальності осіб, пов'язаних із наданням запланованих послуг, а так само опис, прогноз і аналіз таких обставин:

1) розмір доходів і витрат за напрямами діяльності;

2) зобов'язання, пов'язані з наданням платіжних послуг або послуг електронних грошей;

3) розмір активів заявника та його акціонерного або пайового капіталу;

4) рівень технічної організації діяльності заявника;

5) стратегія та запланована для провадження діяльності частка ринку;

6) запланована діяльність, послуги, що надаються, та пропоновані продукти, передбачувані агенти або дистриб'ютори і клієнти, а також конкуренти;

7) плани річних балансів і фінансових показників, у яких зазначено, зокрема, доходи, витрати, прибуток і грошові потоки, а також припущення, на яких вони ґрунтуються;

8) загальні принципи управління ризиками та стратегія управління ризиками;

9) інвестиційна політика;

10) інші обставини, що мають значення. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(2) Бізнес-план подається щонайменше на три роки.

(3) Фінансова інспекція має право вимагати доповнення бізнес-плану, якщо, на її оцінку:

1) наведені в бізнес-плані фінансові показники та інші дані не є достовірними, а мінімальний розмір власних коштів, обчислений з урахуванням запланованих у бізнес-плані зобов'язань, не відповідає вимогам, установленим правовими актами щодо платіжної установи або установи електронних грошей;

2) на підставі бізнес-плану неможливо переконатися у спроможності заявника застосовувати належні та пропорційні системи, засоби і процедури для надійного провадження діяльності. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(1) Якщо заявник під час звернення за дозволом на діяльність не подав усіх даних і документів, названих у § 15 цього Закону, або вони є неправильними, оманливими, мають суттєві недоліки чи є неповними або оформлені неналежним чином, Фінансова інспекція має право залишити заяву без розгляду або вимагати від заявника усунення недоліків. [RT I, 08.07.2025, 5 - набув чинності 18.07.2025]

(1¹) Якщо під час провадження у справі за заявою про видачу дозволу на діяльність вносяться зміни до даних або документів, названих у § 15 цього Закону, заявник невідкладно подає Фінансовій інспекції ці дані та документи в оновленому вигляді. Якщо зміна є суттєвою, Фінансова інспекція може вважати початком строку провадження час отримання цієї суттєвої зміни. У такому разі Фінансова інспекція повинна повідомити заявника про новий строк провадження. [RT I, 08.07.2025, 5 - набув чинності 18.07.2025]

(2) Якщо на підставі даних і документів, названих у § 15 цього Закону, неможливо переконатися, чи має заявник дозволу на діяльність достатні можливості для пропонування платіжних послуг або послуг електронних грошей і чи відповідає він вимогам, установленим щодо платіжної установи або установи електронних грошей цим Законом або виданими на його підставі правовими актами, або якщо необхідно перевірити інші пов'язані із заявником обставини, Фінансова інспекція може вимагати подання додаткових даних і документів.

(3) Для перевірки поданих заявником даних Фінансова інспекція може здійснювати перевірку на місці, призначати експертизи та позачергову аудиторську перевірку, отримувати інформацію від державних установ та установ одиниць місцевого самоврядування, здійснювати запити до державних баз даних, отримувати від керівників заявника, аудиторів, їхніх представників, а за потреби — і від третіх осіб усні пояснення щодо змісту поданих документів та обставин, які мають значення для вирішення питання про видачу дозволу на діяльність.

(4) Дані та документи, названі в частинах 1–3 цього параграфа, подаються Фінансовій інспекції протягом визначеного нею розумного строку.

(5) Якщо заявник не усунув недоліків, названих у частині 1 цього параграфа, у встановлений строк або не подав у визначений строк даних чи документів, яких вимагала Фінансова інспекція, або заяву подано із суттєвими недоліками, Фінансова інспекція може залишити заяву про видачу дозволу на діяльність без розгляду. [RT I, 11.10.2024, 1 - набув чинності 21.10.2024]

(6) Під час провадження у справі за заявою про видачу дозволу на діяльність Фінансова інспекція співпрацює з органом фінансового нагляду відповідної договірної держави, якщо:

1) заявник є материнським або дочірнім підприємством заснованої в договірній державі платіжної установи, установи електронних грошей, компанії з управління фондами, інвестиційного фонду, інвестиційного товариства, кредитної установи, страховика або іншої особи, що підлягає фінансовому нагляду;

2) дочірнім підприємством материнського підприємства заявника є заснована в договірній державі платіжна установа, установа електронних грошей, компанія з управління фондами, інвестиційний фонд, інвестиційне товариство, кредитна установа, страховик або інша особа, що підлягає фінансовому нагляду;

3) заявник і заснована в договірній державі платіжна установа, установа електронних грошей, компанія з управління фондами, інвестиційний фонд, інвестиційне товариство, кредитна установа, страховик або інша особа, що підлягає фінансовому нагляду, є господарськими товариствами, які контролюються однією і тією самою особою.

(1) Рішення про видачу дозволу на діяльність або про відмову у його видачі Фінансова інспекція ухвалює протягом трьох місяців від дня отримання всіх необхідних належно оформлених документів та даних, але не пізніше ніж через шість місяців від дня отримання клопотання про видачу дозволу на діяльність.

(2) Перед ухваленням рішення про видачу дозволу на діяльність або про відмову у його видачі Фінансова інспекція за потреби консультується з Банком Естонії.

(3) Видаючи дозвіл на діяльність, Фінансова інспекція може встановити заявникові:

1) сприятливіші додаткові умови, якими за наявності обґрунтування заявникові дозволяється частково відступити від обставин, що є підставою для отримання дозволу на діяльність;

2) довший строк, ніж передбачений частиною 1 цього параграфа, протягом якого заявник повинен привести себе у відповідність із вимогами, що є підставою для отримання дозволу на діяльність.

(4) Якщо з поданих документів і даних видно, що надання послуг, не пов'язаних із платіжними послугами, перешкоджає здійсненню нагляду за платіжною установою або установою електронних грошей на необхідному рівні або що ризики, пов'язані з послугами, запланованими в бізнес-плані заявника, покриті недостатньо, зокрема його організаційна побудова та структура управління недостатні для безперервної діяльності платіжної установи або установи електронних грошей, а його внутрішні процедури й внутрішній контроль не забезпечують достатнього управління ризиками, Фінансова інспекція для захисту інтересів клієнтів заявника може на додаток до передбаченого частиною 3 цього параграфа під час видачі дозволу на діяльність передбачити для заявника додаткові умови, якими: [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

1) обмежується надання платіжних послуг або послуг електронних грошей чи пов'язаних із ними супутніх послуг;

2) вимагається заснування окремого дочірнього підприємства для надання не пов'язаних послуг, що надаються одночасно з наданням платіжних послуг.

(5) У рішенні щодо дозволу на діяльність зазначаються щонайменше:

1) ім'я (найменування) та реєстраційний код особи, щодо якої ухвалюється рішення;

2) вид або види послуги, щодо яких ухвалюється рішення;

2¹) застосування винятку, якщо відповідне клопотання задовольняється; [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

3) дата ухвалення рішення та дата набрання ним чинності.

(6) Рішення про видачу дозволу на діяльність або про відмову у його видачі Фінансова інспекція невідкладно вручає заявникові.

(1) Фінансова інспекція має право відмовити заявникові у видачі дозволу на діяльність, якщо:

1) заявник не відповідає вимогам, установленим щодо платіжної установи або установи електронних грошей цим законом чи виданими на його підставі правовими актами;

2) не доведено можливості повного внесення акціонерного або пайового капіталу товариства, що перебуває у стадії заснування;

3) заявник не має достатніх коштів і досвіду, потрібних для безперервної діяльності як платіжна установа або установа електронних грошей;

4) мінімальний розмір власних коштів заявника, обчислений з урахуванням зобов'язань, запланованих у бізнес-плані, передбаченому § 16 цього закону, не відповідає вимогам, установленим правовими актами щодо платіжної установи або установи електронних грошей;

5) керівники, аудитор, акціонери, пайовики або члени заявника не відповідають вимогам, передбаченим цим законом або виданими на його підставі правовими актами; [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

6) значний зв'язок між заявником та іншою особою перешкоджає здійсненню достатнього нагляду за заявником або такий нагляд ускладнений через вимоги, що випливають із правових актів іншої держави, де заснована особа, з якою заявник має значний зв'язок, або через застосування таких вимог;

7) з поданих заявником даних випливає, що він має намір діяти переважно в іншій договірній державі;

8) внутрішні правила, передбачені § 50 цього закону, недостатньо точні або неоднозначні для регулювання діяльності платіжної установи чи установи електронних грошей;

9) заявника або його керівника було покарано за винне діяння у сфері економіки, службове, проти власності або проти публічної довіри чи за терористичний злочин або за фінансування чи підтримку діяльності, спрямованої на його вчинення, і відповідні дані про покарання не видалено з реєстру покарань згідно із Законом про реєстр покарань.

(2) Під час оцінювання передбаченого пунктом 3 частини 1 цього параграфа враховуються, зокрема:

1) рівень організаційної та технічної побудови діяльності заявника;

2) освіта осіб, пов'язаних з управлінням заявником, їхній досвід роботи, ділові зв'язки, надійність і репутація;

3) адекватність і достатність бізнес-плану, передбаченого § 16 цього закону;

4) діяльність, фінансовий стан, репутація та досвід заявника, його материнського підприємства й інших осіб, що належать до тієї самої консолідаційної групи, що й заявник.

(3) Якщо заявник подав клопотання про застосування винятку, зазначеного в частині 1 або 2 § 11 чи в частині 1 § 12 цього закону, Фінансова інспекція, крім випадків, передбачених частиною 1 цього параграфа, має право відмовити заявникові у видачі дозволу на діяльність, якщо із застосуванням винятку пов'язаний істотний ризик заподіяння шкоди інтересам клієнтів, грошовому обігу, функціонуванню грошового ринку або стабільності чи надійності платіжної системи. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

[Втратив чинність - RT I, 07.12.2017, 1 - набр. чинності 13.01.2018]

(1) Чинність дозволу на діяльність припиняється:

1) у разі добровільного припинення платіжної установи або установи електронних грошей – з отриманням від Фінансової інспекції дозволу на припинення платіжної установи або установи електронних грошей; [RT I, 11.11.2025, 1 - набув чинності 21.11.2025]

2) у разі визнання дозволу на діяльність недійсним;

3) у разі приєднання платіжної установи або установи електронних грошей – в особи, що приєднується;

4) у разі заснування нової платіжної установи або установи електронних грошей шляхом злиття – в осіб, що зливаються;

5) у разі оголошення банкрутства платіжної установи або установи електронних грошей.

[RT I, 31.12.2016, 1 – набув чинності 10.01.2017]

(1) Визнання ліцензії недійсною є позбавленням права, наданого ліцензією.

(2) Фінансова інспекція може визнати ліцензію недійсною, якщо:

1) платіжна установа або установа електронних грошей не розпочала діяльність протягом 12 місяців з дня видачі ліцензії або її засновники своїми діями показали, що платіжна установа або установа електронних грошей не спроможна розпочати діяльність у зазначений строк, або її діяльність призупинилася більш ніж на шість місяців поспіль;

2) платіжна установа або установа електронних грошей під час клопотання про ліцензію подала неправдиві дані, які мали істотне значення при вирішенні питання про видачу ліцензії, а також в іншому випадку, коли платіжна установа або установа електронних грошей подала або за неї було подано Фінансовій інспекції неправдиві дані;

3) платіжна установа або установа електронних грошей не відповідає чинним умовам видачі ліцензії;

3¹) платіжна установа або установа електронних грошей не виконує обов'язків, встановлених частиною 3² § 14 цього закону; [RT I, 07.12.2017, 1 – набув чинності 13.01.2018]

3²) відмовлено у зміні рішення про видачу ліцензії та припиненні застосування винятку на підставі заяви, зазначеної в пункті 1 частини 3² § 14 цього закону; [RT I, 07.12.2017, 1 – набув чинності 13.01.2018]

4) виявляються обставини, встановлені пунктом 5 частини 1 § 19 цього закону;

5) платіжна установа або установа електронних грошей неодноразово або істотно порушила вимоги правових актів, що регулюють її діяльність;

6) платіжну установу або установу електронних грошей чи її керівника було покарано за господарське, службове правопорушення, правопорушення проти власності або проти публічної довіри чи за терористичний злочин або за фінансування чи підтримку діяльності, спрямованої на його вчинення, і відповідні дані про покарання не видалено з реєстру покарань згідно із законом про реєстр покарань;

7) платіжна установа або установа електронних грошей не дотрималася додаткових умов, зазначених у частині 4 § 18 цього закону;

8) платіжна установа або установа електронних грошей оприлюднює істотно неправильну або оманливу інформацію чи рекламу про свою діяльність або про своїх керівників;

9) платіжна установа або установа електронних грошей не спроможна виконувати взяті на себе зобов'язання або її діяльність з іншої причини істотно шкодить інтересам клієнтів, грошовому обігу, функціонуванню грошового ринку або стабільності чи надійності платіжної системи; [RT I, 07.12.2017, 1 – набув чинності 13.01.2018]

10) розмір власних коштів платіжної установи або установи електронних грошей не відповідає вимогам, встановленим цим законом або правовими актами, прийнятими на його підставі;

10¹) платіжна установа, яка надає платіжну послугу, зазначену в пункті 7 або 8 частини 1 § 3 цього закону, не має страхування відповідальності або договору гарантії, що відповідає § 63⁷ цього закону; [RT I, 07.12.2017, 1 – набув чинності 13.01.2018]

11) платіжна установа або установа електронних грошей входить до консолідаційної групи, структура якої не дозволяє отримувати інформацію, необхідну для консолідованого нагляду, або господарське товариство, що входить до тієї самої консолідаційної групи, що й платіжна установа або установа електронних грошей, діє на підставі правових актів іноземної держави і через це здійснення достатнього нагляду ускладнене;

12) значний зв'язок між платіжною установою або установою електронних грошей та іншою особою перешкоджає здійсненню достатнього нагляду;

13) платіжна установа або установа електронних грошей вчинила відмивання грошей або фінансувала чи підтримувала вчинення терористичного злочину чи порушує порядок, встановлений правовими актами для запобігання відмиванню грошей та фінансуванню тероризму;

14) виявляється, що платіжна установа або установа електронних грошей обрала Естонію місцем клопотання про ліцензію та реєстрації з метою ухилення від виконання суворіших вимог, встановлених для платіжної установи або установи електронних грошей в іншій договірній державі, де вона переважно діє;

15) згідно з інформацією, поданою Фінансовій інспекції органом фінансового нагляду договірної держави або третьої країни, платіжна установа або установа електронних грошей порушила умови, встановлені правовим актом договірної держави чи третьої країни або висунуті органами фінансового нагляду цих держав;

16) платіжна установа або установа електронних грошей не виконала припис Фінансової інспекції у встановлений строк або у встановленому обсязі.

(3) Перед прийняттям рішення про визнання ліцензії недійсною на підставі, зазначеній у частині 2 цього параграфа, Фінансова інспекція може зробити платіжній установі або установі електронних грошей припис, надавши строк для усунення недоліків, що є причиною визнання ліцензії недійсною.

(4) Ліцензія визнається недійсною на підставі заяви платіжної установи або установи електронних грошей, якщо вона більше не бажає надавати послуги, зазначені в частині 1 § 3 або в пункті 1 частини 3 § 6 цього закону.

(5) Фінансова інспекція може відмовити у визнанні ліцензії недійсною на підставі заяви, зазначеної в частині 4 цього параграфа, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що визнання ліцензії недійсною може зашкодити законним інтересам клієнтів або інших кредиторів платіжної установи чи установи електронних грошей.

(6) Заяву, зазначену в частині 4 цього параграфа, Фінансова інспекція розглядає та приймає рішення про визнання ліцензії недійсною або про відмову в цьому протягом двох місяців з дня отримання заяви.

(7) Рішення про визнання ліцензії недійсною невідкладно вручається адресату рішення.

(8) Фінансова інспекція визнає недійсними ідентифікаційний код, зазначений у частині 7 § 14 цього закону, та право на його використання у разі визнання ліцензії недійсною, її припинення або з іншої поважної причини. [RT I, 31.12.2016, 1 – набув чинності 10.01.2017]

(1) Про видачу ліцензії, її зміну та визнання недійсною, а також про видачу та визнання недійсними дозволів, встановлених §§ 25 і 32 цього закону, Фінансова інспекція публічно повідомляє на своєму вебсайті не пізніше робочого дня, що настає за днем набрання рішенням чинності.

(2) Рішення про визнання ліцензії недійсною, прийняте на підставі, встановленій § 22 цього закону, Фінансова інспекція публічно оприлюднює додатково до передбаченого частиною 1 цього параграфа ще щонайменше в одному засобі масової інформації загальнодержавного поширення. [RT I, 11.11.2025, 1 – набув чинності 21.11.2025]

(1) Заснована в Естонії платіжна установа або установа електронних грошей, яка має ліцензію, може надавати в іноземній державі послугу, зазначену в § 3 частині 1 або § 6 частині 4 цього закону, заснувавши для цього філію або надаючи транскордонну послугу, у тому числі через агента чи дистриб'ютора (далі в цій главі разом — агент). [RT I, 07.12.2017, 1 - jõust. 13.01.2018]

(2) До надання послуг естонською платіжною установою та установою електронних грошей в іншій договірній державі застосовується встановлене у § 29 цього закону. [RT I, 07.12.2017, 1 - jõust. 13.01.2018]

(3) До заснування естонською платіжною установою та установою електронних грошей філії в іноземній державі, не зазначеній у частині 2 цього параграфа (далі — третя країна), застосовується встановлене у §§ 25–28 цього закону. [RT I, 11.10.2024, 1 - jõust. 21.10.2024]

(4) Транскордонна послуга — це послуга, яку платіжна установа або установа електронних грошей надає в державі, де вона сама або її філія не зареєстрована.

(4¹) Для транскордонного надання послуги у третій країні платіжна установа або установа електронних грошей повинна клопотати перед Фінансовою інспекцією про отримання дозволу. Для клопотання про дозвіл платіжна установа або установа електронних грошей подає Фінансовій інспекції письмову заяву, а також дані та документи, встановлені у § 29 частині 1 пунктах 1 і 2 цього закону. До клопотання про дозвіл, провадження, надання дозволу та визнання його недійсним застосовується встановлене щодо дозволу на заснування філії у § 25 частинах 1 і 3 та у §§ 26–28, при цьому встановлене щодо бізнес-плану у § 27 пунктах 3 і 4 застосовується щодо плану діяльності. [RT I, 11.10.2024, 1 - jõust. 21.10.2024]

(5) Надаючи послуги в іноземній державі, платіжна установа та установа електронних грошей повинні дотримуватися вимог, встановлених цим законом та виданими на його підставі правовими актами, а також правовими актами іноземної держави.

(1) Платіжна установа або установа електронних грошей, яка бажає заснувати філію у третій країні, клопоче перед Фінансовою інспекцією про відповідний дозвіл (далі в цій главі — дозвіл на заснування філії).

(2) Для клопотання про дозвіл на заснування філії у третій країні платіжна установа або установа електронних грошей подає Фінансовій інспекції письмову заяву (далі в цій главі — заява) та такі дані й документи:

1) назва тієї третьої країни, в якій бажають заснувати філію;

2) адреса місцезнаходження філії у третій країні;

3) бізнес-план щодо діяльності як філії у третій країні, що відповідає вимогам, встановленим у § 16 цього закону;

4) дані про керівників філії, зазначені у § 15 частині 1 пункті 14 цього закону.

(3) Дані та документи, зазначені у частині 2 цього параграфа, подаються естонською мовою. На вимогу Фінансової інспекції дані та документи подаються разом із перекладом, зробленим присяжним перекладачем, офіційною мовою або однією з офіційних мов тієї третьої країни, в якій платіжна установа або установа електронних грошей бажає заснувати філію. [RT I, 23.12.2013, 1 - jõust. 01.01.2020]

(1) До провадження щодо заяви про дозвіл на заснування філії та до перевірки поданих даних, фінансового стану заявника, організаційної побудови й технічних систем, а також наявності достатніх коштів для заснування філії застосовується встановлене у § 17 цього закону.

(2) Рішення про надання дозволу на заснування філії або про відмову в ньому Фінансова інспекція ухвалює протягом двох місяців від дня отримання всіх необхідних даних і документів, але не пізніше ніж зі спливом трьох місяців від дня отримання відповідної заяви.

(3) Рішення про надання дозволу на заснування філії або про відмову в ньому Фінансова інспекція невідкладно доводить до відома платіжної установи або установи електронних грошей.

(1) Фінансова інспекція може відмовити у наданні дозволу на заснування філії, якщо:

1) керівники філії не відповідають вимогам, встановленим цим законом щодо керівників платіжної установи або установи електронних грошей;

2) дані або документи, подані при клопотанні про дозвіл на заснування філії, не відповідають вимогам, встановленим цим законом або виданим на його підставі правовим актом, або вони є неправильними, оманливими чи неповними;

3) фінансовий стан, організаційна побудова та інші можливості платіжної установи або установи електронних грошей є недостатніми для надання у третій країні послуг, зазначених у бізнес-плані;

4) заснування філії у третій країні або реалізація поданого платіжною установою чи установою електронних грошей бізнес-плану може завдати шкоди платіжній установі або установі електронних грошей, інтересам її акціонерів, фінансовому стану платіжної установи чи установи електронних грошей або надійності її діяльності в Естонії, в іншій договірній державі чи у третій країні;

5) орган фінансового нагляду третьої країни не має правової підстави або можливостей для співпраці з Фінансовою інспекцією, внаслідок чого Фінансова інспекція не може здійснювати на необхідному рівні нагляд за філією, заснованою у третій країні.

(1) Фінансова інспекція може визнати нечинним дозвіл на заснування філії у третій країні, якщо:

1) платіжна установа або установа електронних грошей під час клопотання про дозвіл на заснування філії подала неправдиві дані, які мали суттєве значення для вирішення питання про видачу дозволу, а також в іншому випадку, якщо платіжна установа або установа електронних грошей подала або за неї було подано Фінансовій інспекції неправдиві дані;

2) платіжна установа або установа електронних грошей істотно порушила вимоги правових актів відповідної третьої країни і це може зашкодити інтересам клієнтів платіжної установи або установи електронних грошей;

3) платіжна установа або установа електронних грошей чи її філія не відповідає чинним умовам отримання дозволу на заснування філії;

4) платіжна установа або установа електронних грошей не подає належних звітів щодо філії;

5) керівника платіжної установи або установи електронних грошей чи її філії було покарано за винне діяння у сфері економіки, службове винне діяння, винне діяння проти власності або проти публічної довіри чи за терористичний злочин або за фінансування чи підтримку діяльності, спрямованої на його вчинення, і дані про покарання не видалено з реєстру покарань згідно із законом про реєстр покарань;

6) платіжна установа або установа електронних грошей не виконала припис Фінансової інспекції у встановлений строк або у встановленому обсязі;

7) ризики, що випливають з діяльності філії, істотно більші, ніж ризики, що випливають з діяльності платіжної установи або установи електронних грошей;

8) ліцензію на діяльність платіжної установи або установи електронних грошей визнано нечинною;

9) виявляються обставини, передбачені § 27 цього Закону.

(2) Рішення про визнання нечинним дозволу на заснування філії Фінансова інспекція невідкладно доводить до відома платіжної установи або установи електронних грошей та органу фінансового нагляду третьої країни.

(3) Після того, як стало відомо про визнання нечинним дозволу на заснування філії, платіжна установа або установа електронних грошей припиняє надання послуг через засновану в цій третій країні філію не пізніше строку, визначеного Фінансовою інспекцією.

[RT I, 07.12.2017, 1 – набув чинності 13.01.2018]

(1) Якщо платіжна установа або установа електронних грошей бажає заснувати філію в іншій договірній державі чи надавати в іншій договірній державі послуги транскордонно, вона подає Фінансовій інспекції заяву, а також такі дані й документи:

1) назва договірної держави, в якій планується заснувати філію або надавати послугу (далі — держава призначення);

2) план діяльності, що містить дані про всі послуги, які надаватимуться в державі призначення, та повідомлення, зазначене в частині 1 § 62 цього Закону, якщо у зв'язку із заснуванням філії або транскордонним наданням послуг у державі призначення діяльність чи робочі завдання передаються третій особі;

3) у разі використання агентів — дані, зазначені в частині 2 § 59 цього Закону;

4) у разі заснування філії — адреса місцезнаходження філії в державі призначення, опис організаційної структури, а також імена та особові коди осіб, відповідальних за управління, або, за відсутності таких кодів, дати народження й місця проживання;

5) у разі заснування філії — бізнес-план діяльності у договірній державі як філії, що відповідає вимогам, установленим у § 16 цього Закону, внутрішні правила філії, що відповідають § 50 цього Закону, за винятком пунктів 9–13 частини 3, а також внутрішні правила бухгалтерського обліку, які застосовуються у філії.

(2) Дані та документи, зазначені в частинах 1, 10 і 11 цього параграфа, подаються естонською мовою. На вимогу Фінансової інспекції дані та документи подаються разом із перекладом, зробленим присяжним перекладачем, офіційною мовою або однією з офіційних мов тієї договірної держави, в якій платіжна установа або установа електронних грошей бажає заснувати філію. [RT I, 23.12.2013, 1 – набув чинності 01.01.2020; змінено (RT I, 07.12.2017, 1)]

(3) Фінансова інспекція зобов'язана протягом одного місяця з дня отримання всіх необхідних даних і документів:

1) передати дані та документи, зазначені в частині 1 цього параграфа, органу фінансового нагляду держави призначення в порядку, встановленому імплементаційним регламентом Європейської Комісії, який зазначено в частині 5 статті 28 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2015/2366/ЄС про платіжні послуги на внутрішньому ринку, про внесення змін до директив 2002/65/ЄС, 2009/110/ЄС та 2013/36/ЄС і Регламенту (ЄС) № 1093/2010 та про скасування Директиви 2007/64/ЄС (ОВ L 337, 23.12.2015, с. 35–127), або

2) прийняти рішення про відмову в передачі даних і документів.

(4) Про рішення передати дані та документи або про відмову в цьому Фінансова інспекція невідкладно повідомляє платіжну установу або установу електронних грошей.

(5) Фінансова інспекція може прийняти рішення про відмову в передачі даних і документів, зазначених у частині 1 цього параграфа, якщо, за її оцінкою, наявна щонайменше одна з таких обставин:

1) фінансовий стан, організаційна побудова або інші можливості платіжної установи чи установи електронних грошей є недостатніми для надання в державі призначення послуг, зазначених у плані діяльності;

2) заснування філії або реалізація поданого платіжною установою чи установою електронних грошей плану діяльності може зашкодити інтересам її клієнтів, її фінансовому стану або надійності її діяльності;

3) подані для передачі дані або документи є неправильними чи оманливими або не відповідають вимогам, установленим цим Законом;

4) заснування філії, використання агента або реалізація поданого платіжною установою чи установою електронних грошей плану діяльності може бути пов'язана з відмиванням грошей або фінансуванням тероризму чи зі спробою такого діяння або збільшує такі ризики.

(6) Після отримання від органу фінансового нагляду держави призначення оцінки щодо документів і даних платіжної установи або установи електронних грошей, зазначених у частині 1 цього параграфа, і не пізніше ніж через три місяці після отримання цих документів і даних Фінансова інспекція:

1) вносить філію або агента до переліку, зазначеного в § 105 цього Закону, або схвалює надання послуг у державі призначення в інший спосіб;

2) приймає рішення, яким відмовляє у вчиненні дії, зазначеної в пункті 1 цієї частини, або в наданні схвалення, якщо оцінка органу фінансового нагляду держави призначення вказує на наявність якоїсь із обставин, зазначених у частині 5 цього параграфа.

(7) Про рішення, зазначене в частині 6 цього параграфа, про вчинення дії та про надання схвалення Фінансова інспекція невідкладно повідомляє платіжну установу або установу електронних грошей і орган фінансового нагляду держави призначення. Якщо рішення Фінансової інспекції відхиляється від оцінки органу фінансового нагляду держави призначення щодо документів і даних, зазначених у частині 1 цього параграфа, вона подає органу фінансового нагляду держави призначення обґрунтування такого відхилення.

(8) Агент або філія можуть надавати послуги в державі призначення з моменту внесення до переліку, зазначеного в § 105 цього Закону. В інший спосіб естонська платіжна установа або установа електронних грошей може надавати послуги в державі призначення з моменту повідомлення органу фінансового нагляду держави призначення про надання схвалення, зазначеного в пункті 1 частини 6 цього параграфа.

(9) Перед початком діяльності платіжна установа або установа електронних грошей повідомляє Фінансовій інспекції дату, з якої агент або філія починає надавати послуги в державі призначення. Фінансова інспекція невідкладно повідомляє зазначену дату органу фінансового нагляду держави призначення.

(10) Платіжна установа або установа електронних грошей невідкладно повідомляє Фінансову інспекцію про зміну в даних або документах, зазначених у частині 1 цього параграфа, за можливості — щонайменше за один місяць до набрання зміною чинності. Фінансова інспекція повідомляє про зміну орган фінансового нагляду держави призначення.

(11) Для заснування нової філії або залучення нового агента в державі призначення платіжна установа чи установа електронних грошей подає Фінансовій інспекції заяву та відповідні доповнення до документів і даних, зазначених у частині 1 цього параграфа. До розгляду заяви та до початку надання послуг новим агентом або філією застосовується встановлене в частинах 3–9 цього параграфа. [RT I, 07.12.2017, 1 – набув чинності 13.01.2018]

[Втратив чинність - RT I, 07.12.2017, 1 - набр. чинності 13.01.2018]

(1) Особа, яка згідно з правовими актами країни походження може надавати послугу, зазначену в § 3 частині 1 цього закону або в § 6 частині 3 пункті 1, може на підставі ліцензії, виданої в країні походження, надавати таку саму послугу в Естонії, заснувавши для цього філію або надаючи в Естонії транскордонну послугу, у тому числі через агента. Країною походження в розумінні цього закону вважається держава, у якій відповідну особу засновано.

(2) До особи, зазначеної в частині 1 цього параграфа, яку засновано в іншій договірній державі та яка відповідає вимогам, установленим для платіжних установ або установ електронних грошей у Директиві Європейського Парламенту і Ради 2015/2366/ЄС чи в Директиві Європейського Парламенту і Ради 2009/110/ЄС про заснування та діяльність установ електронних грошей і нагляд за дотриманням ними пруденційних нормативів, якою вносяться зміни до директив 2005/60/ЄС і 2006/48/ЄС та скасовується директива 2000/46/ЄС (ОВ L 267, 10.10.2009, с. 7–17), застосовується встановлене в § 35 цього закону. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(3) До особи, зазначеної в частині 1 цього параграфа, яка не відповідає вимогам, установленим у частині 2 цього параграфа (далі — платіжна установа або установа електронних грошей третьої країни), застосовується встановлене в § 32–34 цього закону.

(4) Транскордонна послуга в розумінні цього параграфа — це послуга, яку в Естонії надає особа, яка сама або філія якої не зареєстрована в Естонії. Встановлене в § 35 цього закону щодо транскордонної послуги застосовується також у випадку, коли транскордонна послуга пропонується через агента, який діє в Естонії. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(5) Надаючи в Естонії платіжну послугу або послугу електронних грошей, іноземна особа зобов'язана дотримуватися вимог, установлених щодо її діяльності цим законом та на його підставі, а також інших вимог щодо діяльності в Естонії, які випливають із правових актів Естонії.

(1) Платіжна установа або установа електронних грошей третьої країни зобов'язана для заснування філії в Естонії або надання транскордонних послуг клопотати перед Фінансовою інспекцією про дозвіл (далі в цьому параграфі та в § 33 і 34 — дозвіл).

(2) Клопочучи про дозвіл, Фінансовій інспекції подають письмову заяву та такі відомості й документи:

1) найменування та адреса платіжної установи або установи електронних грошей;

2) відомості про керівників платіжної установи або установи електронних грошей, установлені в § 15 частині 1 пункті 14 цього закону, а в разі заснування філії — також про її керівників;

3) відомості та документи, установлені в § 40 цього закону, про акціонерів, які мають істотну участь у платіжній установі або установі електронних грошей;

4) обсяг ліцензії, виданої платіжній установі або установі електронних грошей, та відомості про установу, яка видала ліцензію;

5) у разі заснування філії — її фірмове найменування та адреса;

6) відомості та документи, зазначені в § 386 частині 2 пунктах 1, 3 і 5 Комерційного кодексу; [RT I, 11.10.2024, 1 - набув чинності 21.10.2024]

6¹) засвідчена згідно із законами держави місцезнаходження копія статуту або договору товариства, якщо статут чи договір товариства має подаватися до реєстру також у державі місцезнаходження товариства; [RT I, 11.10.2024, 1 - набув чинності 21.10.2024]

7) за наявності — звіти за два останні господарські роки;

8) бізнес-план, що відповідає умовам, установленим у § 16 цього закону, у якому зазначено всі послуги, які платіжна установа або установа електронних грошей надає в Естонії;

9) за наявності агента — його персональні дані.

(3) Крім відомостей, зазначених у частині 2 цього параграфа, платіжна установа або установа електронних грошей третьої країни має подати Фінансовій інспекції такі документи органу фінансового нагляду країни походження:

1) згоду на заснування філії або надання транскордонних послуг в Естонії;

2) підтвердження того, що платіжна установа або установа електронних грошей має в країні походження чинну ліцензію, а її діяльність є належною та відповідає добрій практиці;

3) відомості про фінансовий стан платіжної установи або установи електронних грошей, у тому числі про розмір власних коштів, та опис схеми захисту прав споживачів, яка застосовується в країні походження щодо клієнтів платіжної установи або установи електронних грошей.

(4) Зазначені в цьому параграфі відомості та документи іноземною мовою подаються разом із перекладом естонською мовою, зробленим присяжним перекладачем. За згодою Фінансової інспекції зазначені відомості та документи можуть бути подані також іншою мовою. [RT I, 23.12.2013, 1 - набув чинності 01.01.2020]

(1) До розгляду заяви про видачу дозволу та перевірки відомостей, до видачі дозволу й визнання його недійсним, а також до видачі ідентифікаційного коду філії та права на його використання і визнання їх недійсними застосовується встановлене в § 14 частині 7 та в § 17–19 і 22–23 цього закону, якщо з цього параграфа не випливає інше. [RT I, 31.12.2016, 1 - набув чинності 10.01.2017]

(2) Крім підстав, установлених у § 19 цього закону, Фінансова інспекція може відмовити у видачі дозволу, якщо орган фінансового нагляду третьої країни не забезпечує достатнього нагляду за заявником або якщо орган фінансового нагляду третьої країни не має правової підстави чи можливостей для співпраці з Фінансовою інспекцією.

(3) Фінансова інспекція може визнати дозвіл недійсним, якщо виявляються обставини, встановлені в § 19 цього закону або в частині 2 цього параграфа.

(4) Фінансова інспекція може відмовити у визнанні дозволу недійсним, якщо клієнти платіжної установи або установи електронних грошей мають вимоги до філії чи до платіжної установи або установи електронних грошей третьої країни або якщо визнання дозволу недійсним завдало б шкоди платіжній установі чи установі електронних грошей або інтересам її акціонерів чи клієнтів.

(1) Платіжна установа або установа електронних грошей третьої країни, яка бажає надавати в Естонії послуги, не зазначені в бізнес-плані, поданому під час клопотання про дозвіл, клопоче перед Фінансовою інспекцією про зміну дозволу.

(2) Для зміни дозволу платіжна установа або установа електронних грошей третьої країни подає Фінансовій інспекції відомості та документи, зазначені в § 32 частині 2 пунктах 1–5 і 8 цього закону.

(3) До розгляду заяви про зміну дозволу на заснування філії, перевірки відомостей та вирішення питання про зміну дозволу застосовується встановлене в § 17–19 цього закону.

[RT I, 07.12.2017, 1 – набув чинності 13.01.2018]

(1) Платіжна установа або установа електронних грошей договірної держави, яка бажає заснувати в Естонії філію або надавати транскордонні послуги, повідомляє про це орган фінансового нагляду держави походження. Разом із повідомленням подаються відповідно до права держави походження дані та документи, зазначені в частині 1 статті 28 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2015/2366/ЄС.

(2) Фінансова інспекція має право вимагати, щоб платіжна установа договірної держави подала їй виконаний присяжним перекладачем переклад естонською мовою іншомовних даних і документів, зазначених у частинах 1, 7 і 8 цього параграфа. [RT I, 23.12.2013, 1 – набув чинності 01.01.2020; змінено (RT I, 07.12.2017, 1)]

(3) Якщо орган фінансового нагляду держави походження передає Фінансовій інспекції дані та документи, зазначені в частині 1 цього параграфа, Фінансова інспекція повідомляє орган фінансового нагляду держави походження про їх отримання.

(4) Протягом одного місяця з дня отримання документів і даних, зазначених у частині 1 цього параграфа, Фінансова інспекція подає органу фінансового нагляду держави походження свою обґрунтовану оцінку щодо таких обставин:

1) чи може заснування філії, використання агента або транскордонне надання послуг бути пов'язане з відмиванням грошей або фінансуванням тероризму чи спробою такого діяння, або чи збільшує воно такі ризики;

2) чи існує інша підстава обмежити заснування філії платіжної установи або установи електронних грошей договірної держави чи надання нею послуг в Естонії, або заборонити це.

(5) Агент або філія платіжної установи чи установи електронних грошей договірної держави може надавати послуги в Естонії з моменту внесення до реєстру держави походження, який відповідає вимогам, встановленим у статті 14 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2015/2366/ЄС. В інший спосіб платіжна установа або установа електронних грошей договірної держави може надавати послуги в Естонії, якщо орган фінансового нагляду держави походження після отримання оцінки, зазначеної в частині 4 цього параграфа, повідомить Фінансовій інспекції, що надання транскордонних послуг не забороняється і не обмежується.

(6) Перед початком діяльності платіжна установа або установа електронних грошей договірної держави повідомляє Фінансовій інспекції через орган фінансового нагляду держави походження дату, з якої агент або філія починає надання послуг в Естонії.

(7) Платіжна установа або установа електронних грошей договірної держави через орган фінансового нагляду держави походження невідкладно повідомляє Фінансову інспекцію про зміну в даних або документах, зазначених у частині 1 цього параграфа. Про зміни повідомляється за можливості щонайменше за один місяць до набрання зміною чинності.

(8) Для залучення в Естонії нового агента платіжна установа або установа електронних грошей держави-члена подає органу фінансового нагляду держави походження документи та дані, що вимагаються згідно з правом держави походження. До початку надання послуг новим агентом в Естонії та до дій Фінансової інспекції, що йому передують, застосовується встановлене в частинах 3–6 цього параграфа.

(9) На умовах, встановлених імплементаційним регламентом Європейської Комісії, прийнятим на підставі частин 5 і 7 статті 29 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2015/2366/ЄС, Фінансова інспекція може приписом зобов'язати платіжну установу або установу електронних грошей договірної держави, яка надає послуги в Естонії через агентів, призначити в Естонії контактну особу, завданням якої є забезпечення подання інформації про відповідність послуг вимогам.

(10) На підставі заяви платіжної установи або установи електронних грошей договірної держави Фінансова інспекція видає філії ідентифікаційний код, зазначений у частині 7 § 14 цього закону, та право його використання з дати, зазначеної в частині 6 цього параграфа. Якщо проміжок часу між отриманням заяви та датою, зазначеною в частині 6 цього параграфа, коротший за 30 календарних днів, Фінансова інспекція може вирішити питання про видачу ідентифікаційного коду та права на його використання протягом 30 календарних днів з дня отримання відповідної заяви. [RT I, 07.12.2017, 1 – набув чинності 13.01.2018]

[Втратив чинність - RT I, 07.12.2017, 1 - набр. чинності 13.01.2018]

(1) Істотною участю в розумінні цього закону є пряма або опосередкована участь в акціонерному чи пайовому капіталі платіжної установи або установи електронних грошей, яка становить щонайменше 10 відсотків акціонерного чи пайового капіталу господарського товариства, усіх прав, що його виражають, або всіх голосів у господарському товаристві, чи яка дає можливість здійснювати істотний вплив на органи управління господарського товариства.

(2) Участь є прямою, якщо особа володіє нею або здійснює її особисто.

(3) Участь є опосередкованою, якщо:

1) нею володіє або її здійснює особа разом з одним чи кількома підконтрольними господарськими товариствами;

2) нею володіє або її здійснює одне чи кілька підконтрольних особі господарських товариств;

3) нею володіє або її здійснює особа чи підконтрольне їй господарське товариство за домовленістю з третьою особою;

4) право голосу, що з неї випливає, вважається таким, що належить особі.

(4) Встановлене в цій главі щодо акціонерного капіталу та акцій застосовується також щодо пайового капіталу та часток.

(5) Встановлене в §§ 37–45 цього закону застосовується також щодо комерційного кооперативу. [RT I, 13.02.2026, 1 – набув чинності 01.03.2026]

(1) Набувати істотну участь у платіжній установі або установі електронних грошей, володіти нею та збільшувати її, а також досягати контролю над платіжною установою чи установою електронних грошей, здійснювати та посилювати такий контроль може кожен (далі в цій главі — особа):

1) хто має бездоганну ділову репутацію і чия діяльність, пов'язана з набуттям, відповідає принципам надійного та розсудливого управління платіжною установою або установою електронних грошей;

2) хто після набуття або збільшення участі обирає, призначає чи визначає керівником платіжної установи або установи електронних грошей лише таку особу, яка відповідає вимогам, установленим § 47 цього Закону;

3) чий фінансовий стан є достатньо міцним, щоб забезпечити впорядковану та надійну діяльність платіжної установи або установи електронних грошей, а у випадку юридичної особи — чия бухгалтерська звітність, за її наявності, дає змогу адекватно оцінити її фінансовий стан;

4) хто здатний забезпечити, щоб платіжна установа або установа електронних грошей була спроможна дотримуватися встановлених цим Законом пруденційних вимог, а у випадку юридичної особи — насамперед вимоги про те, щоб консолідаційна група, частиною якої стає платіжна установа або установа електронних грошей, мала структуру, яка дає змогу здійснювати ефективний нагляд, обмінюватися інформацією та співпрацювати між органами фінансового нагляду;

5) щодо кого немає обґрунтованих сумнівів у тому, що набуття пов'язане з відмиванням грошей чи фінансуванням тероризму або зі спробою такого, чи що набуття істотної участі збільшує такі ризики.

(1) Особа, яка має намір набути пряму або опосередковану істотну участь у платіжній установі чи установі електронних грошей або збільшити участь понад 20, 30 чи 50 відсотків акціонерного капіталу платіжної установи або установи електронних грошей чи кількості голосів, представлених акціями, або вчинити правочин, унаслідок якого платіжна установа чи установа електронних грошей стане підконтрольним їй товариством (далі — набувач), заздалегідь повідомляє про свій намір Фінансову інспекцію та подає дані й документи, зазначені в частині 1 § 40 цього Закону та в постанові, встановленій на підставі частини 2 того самого §.

(2) Встановлене в цій главі застосовується також у випадку, якщо особа внаслідок якоїсь іншої події або в результаті іншого правочину набуває істотну участь у платіжній установі чи установі електронних грошей або її участь збільшується понад 20, 30 чи 50 відсотків акціонерного капіталу платіжної установи або установи електронних грошей чи кількості голосів, представлених акціями, або якщо платіжна установа чи установа електронних грошей внаслідок цієї події або правочину стає підконтрольним їй товариством. У такому разі особа зобов'язана невідкладно повідомити про це Фінансову інспекцію після отримання контролю над платіжною установою чи установою електронних грошей або після того, як їй стало відомо про набуття істотної участі чи про збільшення участі.

(3) Фінансова інспекція протягом двох робочих днів письмово повідомляє набувача про отримання повідомлення, зазначеного в частині 1 або 2 цього §, чи додаткових даних і документів, зазначених у частині 4 § 40 цього Закону, а також про можливу кінцеву дату строку провадження, встановленого § 41.

(1) Фінансовій інспекції повідомляють назву того господарського товариства, у якому набувається чи збільшується істотна участь або яке внаслідок дій набувача стає контрольованим, а також розмір участі, що набувається в цьому товаристві, та подають такі дані й документи:

1) опис господарського товариства, що набувається, який містить, зокрема, перелік акцій та дані про тип акцій, які набуває набувач або які раніше йому належали, і кількість голосів, а за потреби — іншу інформацію;

2) життєпис набувача — фізичної особи, який містить, зокрема, ім'я набувача, місце проживання, здобуту освіту, трудовий і службовий шлях, а також особистий код або, за його відсутності, дату народження;

3) перелік акціонерів або учасників набувача — юридичної особи та дані про кількість акцій чи часток і голосів, що належать кожному акціонеру або учаснику;

4) найменування, місцезнаходження, реєстраційний код набувача — юридичної особи або (юридичної) особи, яка управляє сукупністю майна, засвідчена копія реєстраційного свідоцтва, а за наявності статуту — його копія;

5) дані про членів правління та ради набувача — юридичної особи, які містять ім'я та прізвище кожного з них, особистий код або, за його відсутності, дату народження, здобуту освіту, трудовий і службовий шлях, а також документи, що підтверджують надійність, досвід, компетентність і бездоганну ділову репутацію цих осіб;

6) підтвердження того, що особу, яка внаслідок набуття участі стане керівником платіжної установи або установи електронних грошей, не було покарано за правопорушення в економічній сфері, посадове правопорушення, правопорушення проти власності чи проти публічної довіри, а також за фінансування або підтримку терористичного злочину чи діяльності, спрямованої на його вчинення, або що відповідні дані про покарання видалені з реєстру покарань згідно із законом про реєстр покарань. Щодо громадянина іноземної держави прийнятною є довідка з реєстру покарань країни його походження або рівнозначний документ, виданий компетентним судовим чи адміністративним органом, за умови, що від його видачі минуло не більше трьох місяців;

7) опис діяльності набувача у підприємництві та опис економічних і неекономічних інтересів осіб, пов'язаних із набуттям;

8) підтвердження того, що щодо особи, зазначеної в пункті 6 цієї частини, не було й немає обставин, які за законом виключають право особи бути керівником платіжної установи або установи електронних грошей;

9) за наявності — звіти набувача за три останні господарські роки. Якщо від закінчення останнього господарського року минуло більше дев'яти місяців, подається аудійований проміжний звіт за перше півріччя господарського року. До звітів додається звіт присяжного аудитора, якщо його складання передбачене правовим актом; [RT I 2010, 9, 41 – набув чинності 08.03.2010]

10) за можливості — рейтинги, необхідні для оцінки фінансового стану набувача — фізичної особи та пов'язаних із ним господарських товариств, і звіти, призначені для громадськості, а щодо набувача — юридичної особи — кредитні рейтинги, видані щодо нього та консолідаційної групи;

11) щодо набувача, який входить до консолідаційної групи, — опис структури консолідаційної групи разом із даними про розмір участі господарських товариств, що до неї входять, а також звіти консолідаційної групи за три останні господарські роки та звіти присяжного аудитора; [RT I 2010, 9, 41 – набув чинності 08.03.2010]

12) документи, що підтверджують майновий стан набувача — фізичної особи, за три останні роки;

13) дані та документи про походження тих грошових і негрошових коштів, за рахунок яких планується набути істотну участь, збільшити її або досягти контролю;

14) обставини, пов'язані з набуттям участі, згідно з §§ 9, 10 і 72¹ закону про ринок цінних паперів;

15) розмір істотної участі, що належатиме після набуття участі, та обставини, пов'язані з володінням нею, згідно з §§ 9, 10 і 72¹ закону про ринок цінних паперів;

16) у разі перетворення на господарське товариство, яке контролює платіжну установу або установу електронних грошей, — бізнес-план та інші обставини, пов'язані зі здійсненням і отриманням контролю; [RT I, 31.12.2016, 3 – набув чинності 10.01.2017]

17) огляд стратегії, що застосовуватиметься в платіжній установі або установі електронних грошей у зв'язку з набуттям участі, якщо внаслідок набуття платіжна установа або установа електронних грошей не стає контрольованим господарським товариством.

(2) Міністр, відповідальний за цю сферу, може встановити постанову, якою уточнюються зазначені в частині 1 цього параграфа дані та документи, що подаються Фінансовій інспекції.

(3) Дані та документи, що подаються Фінансовій інспекції, мають бути складені естонською мовою. За згодою Фінансової інспекції зазначені дані та документи можна подати також іншою мовою.

(4) Для уточнення та перевірки даних і документів, зазначених у частині 1 цього параграфа, Фінансова інспекція може письмово вимагати додаткові дані та документи, уточнивши, яка саме додаткова інформація їй потрібна.

(1) Фінансова інспекція оцінює відповідність набувача вимогам, встановленим у § 38 цього Закону, та вирішує питання про заборону або дозвіл на набуття участі протягом 60 робочих днів (далі — строк провадження) з дня подання передбаченого в § 39 частині 3 повідомлення, яке підтверджує отримання даних і документів, необхідних для оцінювання.

(2) Фінансова інспекція має право вимагати зазначені в § 40 частині 4 цього Закону додаткові дані та документи протягом 50 робочих днів з початку строку провадження.

(3) На період між першим пред'явленням Фінансовою інспекцією вимоги про надання зазначених у частині 2 цього параграфа додаткових даних і документів та отриманням витребуваних від набувача додаткових даних і документів перебіг строку провадження зупиняється, але зупинення не триває довше ніж 20 робочих днів. У разі витребування подальших додаткових даних і документів перебіг строку провадження не зупиняється.

(4) Якщо щодо набувача не здійснюється фінансовий нагляд або нагляд щодо набувача здійснює орган фінансового нагляду третьої країни, Фінансова інспекція може продовжити зазначене в частині 3 цього параграфа зупинення строку провадження до 30 робочих днів.

(5) Під час оцінювання набуття істотної участі, її збільшення або перетворення платіжної установи чи установи електронних грошей на контрольоване господарське товариство Фінансова інспекція співпрацює з органом фінансового нагляду договірної держави, якщо набувачем є:

1) страховик, кредитна установа, керуюча фондами компанія, інвестиційний фонд, інвестиційне товариство, платіжна установа, установа електронних грошей або інша особа, яка підлягає фінансовому нагляду, що отримала ліцензію в договірній державі;

2) материнське підприємство страховика, кредитної установи, керуючої фондами компанії, інвестиційного фонду, інвестиційного товариства, платіжної установи, установи електронних грошей або іншої особи, яка підлягає фінансовому нагляду, що отримала ліцензію в договірній державі;

3) особа, контрольованим господарським товариством якої є страховик, кредитна установа, керуюча фондами компанія, інвестиційний фонд, інвестиційне товариство, платіжна установа, установа електронних грошей або інша особа, яка підлягає фінансовому нагляду, що отримала ліцензію в іншій договірній державі.

(6) У межах зазначеної в частині 5 цього параграфа співпраці Фінансова інспекція консультується з іншими органами фінансового нагляду. Фінансова інспекція та відповідні органи фінансового нагляду невідкладно передають один одному всі дані, які є істотними для оцінювання набуття істотної участі, її збільшення або перетворення на контрольоване господарське товариство.

(7) Якщо істотну участь бажають набути одночасно кілька осіб, Фінансова інспекція має ставитися до них за рівних обставин однаково.

(1) Фінансова інспекція має право визначити набувачеві строк, протягом якого він має право набути істотну участь, збільшити її або перетворити платіжну установу чи установу електронних грошей на контрольоване господарське товариство. Фінансова інспекція може продовжити встановлений строк, але сукупно строк не може перевищувати 12 місяців. Набувач зобов'язаний протягом зазначеного строку невідкладно повідомити Фінансову інспекцію про вчинення правочину щодо набуття істотної участі, її збільшення або перетворення платіжної установи чи установи електронних грошей на контрольоване господарське товариство або про рішення не вчиняти такий правочин.

(2) Істотну участь можна набути, збільшити її або перетворити платіжну установу чи установу електронних грошей на контрольоване господарське товариство, якщо Фінансова інспекція своїм приписом не заборонить набуття істотної участі, її збільшення або перетворення платіжної установи чи установи електронних грошей на контрольоване господарське товариство, виходячи з установленого в § 41 та § 43 частині 1 цього Закону.

(1) Фінансова інспекція може своїм приписом заборонити набуття істотної участі, її збільшення або перетворення платіжної установи чи установи електронних грошей на контрольоване господарське товариство, якщо:

1) набувач не відповідає вимогам, встановленим § 38 цього закону;

2) набувач у встановлений строк не подав Фінансовій інспекції дані або документи, установлені цим законом чи витребувані на підставі закону;

3) подані Фінансовій інспекції дані або документи не відповідають вимогам, встановленим правовими актами, чи є неправильними, оманливими або неповними, або на підставі поданих даних і документів неможливо усунути обґрунтований сумнів Фінансової інспекції в неприйнятності набуття та в тому, що набуття не відповідає вимогам, встановленим цим законом;

4) платіжна установа або установа електронних грошей стала б контрольованим господарським товариством особи, яка проживає чи перебуває в третій країні, і за цією особою в країні її проживання або місцезнаходження не здійснюється достатній нагляд, або орган фінансового нагляду цієї третьої країни не має правової підстави чи можливості співпрацювати з Фінансовою інспекцією.

(2) Фінансова інспекція надсилає набувачеві рішення про дозвіл на набуття істотної участі або заборонний припис протягом двох робочих днів після ухвалення рішення, але до закінчення процесуального строку. Якщо фінансовий нагляд за набувачем здійснює орган фінансового нагляду іншої договірної держави, у рішенні, серед іншого, зазначається його оцінка щодо набуття істотної участі, її збільшення або перетворення на контрольоване господарське товариство.

(3) Якщо обставини, зазначені в частині 1 цього параграфа, виявляються після набуття або збільшення істотної участі чи після перетворення платіжної установи або установи електронних грошей на контрольоване господарське товариство, Фінансова інспекція може зробити припис, згідно з яким набуття участі або перетворення платіжної установи чи установи електронних грошей на контрольоване господарське товариство вважається таким, що суперечить цьому закону.

(4) Фінансова інспекція має право своїм приписом щоразу заборонити або обмежити здійснення набувачем чи особою, яка володіє істотною участю в платіжній установі або установі електронних грошей чи контрольованим господарським товариством якої є платіжна установа або установа електронних грошей, права голосу або інших прав, що дають змогу здійснювати контроль у платіжній установі чи установі електронних грошей, за наявності обставин, встановлених частиною 1 або 3 цього параграфа. Фінансова інспекція може зробити припис незалежно від того, чи зроблено припис, встановлений частиною 1 або 3 цього параграфа. Фінансова інспекція оприлюднює припис на своєму веб-сайті на вимогу набувача або, за потреби, за власною ініціативою.

(5) Якщо набувач або особа, яка володіє істотною участю в платіжній установі чи установі електронних грошей або контрольованим господарським товариством якої є платіжна установа чи установа електронних грошей, є зареєстрованою в іншій договірній державі кредитною установою, керуючою компанією фонду, інвестиційним фондом, інвестиційним товариством, страховиком, платіжною установою, установою електронних грошей, іншою особою, що підлягає фінансовому нагляду, або особою, яка належить до однієї консолідаційної групи із зазначеною особою, Фінансова інспекція повідомляє компетентний орган фінансового нагляду цієї договірної держави про винесення припису, зазначеного в частині 3 або 4 цього параграфа.

(6) Дотримання приписів Фінансової інспекції, встановлених частинами 1, 3 і 4 цього параграфа, є обов'язковим також для платіжної установи або установи електронних грошей, особи, яка веде її книгу акцій, чи іншої особи, яка організовує здійснення права голосу.

(1) Внаслідок правочину з набуття або збільшення істотної участі особа не набуває права голосу, що надається акціями, а голоси, представлені акціями, не враховуються в кворумі загальних зборів, якщо:

1) правочин суперечить припису Фінансової інспекції;

2) Фінансова інспекція зробила припис, зазначений у частині 3 або 4 § 43 цього закону;

3) про правочин не повідомлено Фінансову інспекцію в порядку, встановленому § 39 цього закону; [RT I, 11.10.2024, 1 - набув чинності 21.10.2024]

4) правочин вчинено після спливу строку, зазначеного в частині 1 § 43 цього закону, або до спливу строку, зазначеного в § 41, чи до того, як набуття істотної участі було дозволено на підставі цього закону.

(2) Внаслідок правочину, щодо якого наявна будь-яка з обставин, зазначених у частині 1 цього параграфа, в особи не виникає прав, які перетворювали б платіжну установу або установу електронних грошей на контрольоване нею господарське товариство.

(3) Якщо голоси, що представляють істотну участь, набуту або збільшену внаслідок правочину, щодо якого була наявна будь-яка з обставин, зазначених у частині 1 цього параграфа, було враховано в кворумі загальних зборів і вони вплинули на ухвалення рішення загальних зборів, рішення загальних зборів є нікчемним. Суд може за заявою Фінансової інспекції, акціонера або керівника господарського товариства встановити нікчемність рішення загальних зборів, якщо заяву подано протягом трьох місяців від дня ухвалення рішення загальних зборів.

(4) Якщо було здійснено права, що дають змогу здійснювати контроль і випливають із правочину, внаслідок якого платіжна установа або установа електронних грошей мала стати контрольованим господарським товариством особи і щодо якого наявна будь-яка з обставин, зазначених у частині 1 цього параграфа, суд може за заявою Фінансової інспекції, акціонера або керівника господарського товариства визнати здійснення таких прав нікчемним, якщо заяву подано протягом трьох місяців від дня здійснення прав.

(1) Якщо особа має намір відчужити акції в обсязі, яким вона втрачає істотну участь у платіжній установі або установі електронних грошей чи зменшує свою участь нижче якогось із розмірів, зазначених у частині 1 § 39 цього закону, або відмовляється від контролю над платіжною установою чи установою електронних грошей, вона повинна невідкладно повідомити про такий намір Фінансову інспекцію, зазначивши в повідомленні кількість акцій, які їй належать, які відчужуються та які залишаться в неї після правочину.

(2) Встановлене в частині 1 цього параграфа застосовується також у випадку, коли особа внаслідок іншої події або в результаті іншого правочину втрачає контроль над платіжною установою чи установою електронних грошей або істотну участь у платіжній установі чи установі електронних грошей або її участь зменшується нижче якогось із розмірів, зазначених у частині 1 § 39 цього закону. У такому разі особа зобов'язана невідкладно після того, як дізналася про втрату істотної участі чи контролю або про зменшення участі, повідомити про це Фінансову інспекцію.

(3) Платіжна установа та установа електронних грошей зобов'язані, дізнавшись про правочини, зазначені в частинах 1 і 2 § 39 цього закону та в частинах 1 і 2 цього параграфа, невідкладно повідомити про це Фінансову інспекцію.

(4) Платіжна установа та установа електронних грошей разом зі звітом за господарський рік подають Фінансовій інспекції дані про осіб, які станом на кінець господарського року мали істотну участь у платіжній установі або установі електронних грошей, зазначивши розмір належної особі участі та обставини, пов'язані з володінням нею, відповідно до § 37 і 39 цього закону та § 9, 10 і 72¹ Закону про ринок цінних паперів.

[RT I, 20.04.2017, 1 - набув чинності 15.01.2018]

(1) Зареєстроване місцезнаходження та головний офіс платіжної установи й установи електронних грошей, які внесені до комерційного реєстру Естонії та отримали ліцензію Фінансової інспекції, повинні бути в Естонії.

(2) Договір товариства або статут платіжної установи та установи електронних грошей повинен визначати, що зареєстроване місцезнаходження та головний офіс платіжної установи й установи електронних грошей є в Естонії. [RT I, 20.04.2017, 1 - набув чинності 15.01.2018]

(1) Керівником платіжної установи та керівником установи електронних грошей можна обрати або призначити лише особу, яка має необхідні для керування платіжною установою або установою електронних грошей освіту, досвід, професійну придатність та бездоганну ділову репутацію.

(2) У правлінні платіжної установи та у правлінні установи електронних грошей є щонайменше два члени.

(3) [Втратив чинність – RT I 2010, 34, 182 - набув чинності 02.07.2010]

(4) Керівником платіжної установи та керівником установи електронних грошей заборонено обирати або призначати:

1) особу, попередня діяльність якої спричинила банкрутство або примусову ліквідацію господарського товариства чи скасування ліцензії;

2) боржника, визнаного банкрутом, або особу, щодо якої застосовано заборону підприємницької діяльності чи в якої на підставі закону відібрано право бути підприємцем;

3) особу, попередня діяльність якої як керівника господарського товариства показала, що вона не здатна організувати керування товариством так, щоб інтереси акціонерів, учасників, членів, кредиторів і клієнтів товариства були достатньо захищені;

4) особу, яку покарано за винне діяння у сфері економіки, службове винне діяння, винне діяння проти власності або проти публічної довіри чи за терористичний злочин або за фінансування чи підтримку діяльності, спрямованої на його вчинення, і відповідні дані про покарання якої не видалені з реєстру покарань згідно із Законом про реєстр покарань;

5) особу, попередня діяльність якої показала, що вона з іншої вагомої причини не є придатною керувати господарським товариством.

(5) Керівники та працівники платіжної установи й установи електронних грошей зобов'язані діяти з очікуваними від них передбачливістю та компетентністю і відповідно до вимог, що ставляться до їхньої посади, виходячи з інтересів платіжної установи або установи електронних грошей та її клієнтів.

(6) Керівники та працівники платіжної установи й установи електронних грошей зобов'язані ставити економічні інтереси платіжної установи або установи електронних грошей та її клієнтів вище за свої особисті економічні інтереси. Крім того, керівники та працівники платіжної установи й установи електронних грошей зобов'язані забезпечувати постійну наявність фінансових коштів, необхідних для господарської діяльності, надавати послуги правомірно, з достатньою фаховістю, точністю та ретельністю, а також надавати клієнтові належну інформацію про платіжну послугу.

(7) Керівники платіжної установи та установи електронних грошей повинні забезпечити, щоб організаційна структура платіжної установи або установи електронних грошей була прозорою та з чітко визначеними сферами відповідальності і щоб були встановлені процедури виявлення, вимірювання ризиків, управління ними, їх постійного відстеження та звітування про них, які є достатніми та пропорційними з урахуванням характеру, обсягу і ступеня складності діяльності платіжної установи або установи електронних грошей.

(8) Керівники платіжної установи та установи електронних грошей зобов'язані регулярно переглядати встановлені на підставі цього закону правила та інші процедурні правила, оцінювати їхню результативність і вживати належних заходів для усунення недоліків.

(1) При обранні або призначенні керівника платіжної установи та керівника установи електронних грошей особа, яку обирають або призначають, повинна подати платіжній установі або установі електронних грошей:

1) дані, зазначені в пунктах 14 і 15 частини 1 § 15 цього закону;

2) підтвердження того, що щодо неї відсутні встановлені цим законом обставини, які виключають керування платіжною установою або установою електронних грошей.

(2) Платіжна установа та установа електронних грошей своєю чергою подають зазначені в частині 1 цього параграфа дані та підтвердження Фінансовій інспекції.

(3) Платіжна установа та установа електронних грошей у разі обрання або призначення аудитора подають Фінансовій інспекції також його ім'я та підтвердження аудитора про те, що щодо аудитора відсутні обставини, які виключають право бути аудитором платіжної установи або установи електронних грошей.

(4) Платіжна установа та установа електронних грошей зобов'язані повідомити Фінансову інспекцію про намір обрати або призначити керівників та аудитора, а також про їхню відставку чи про ініціювання їх відкликання до закінчення строку повноважень або про продовження строку повноважень керівника щонайменше за десять днів до прийняття відповідного рішення чи невідкладно після отримання відповідної заяви. [RT I, 11.11.2025, 1 - набув чинності 21.11.2025]

(1) Фінансова інспекція має право приписом вимагати відкликання керівника платіжної установи та установи електронних грошей у таких випадках:

1) особа не відповідає встановленим цим законом вимогам до керівника;

2) особа у зв'язку зі своїм обранням або призначенням подала оманливі дані, дані, що не відповідають дійсності, чи підроблені документи;

3) діяльність особи з керування платіжною установою або установою електронних грошей показала, що вона не здатна надійно і стабільно керувати платіжною установою чи установою електронних грошей або не здатна організувати керування платіжною установою чи установою електронних грошей таким чином, щоб інтереси клієнтів і кредиторів були достатньо захищені.

(2) Якщо платіжна установа або установа електронних грошей не виконала повністю чи у строк припис, зазначений у частині 1 цього параграфа, Фінансова інспекція має право вимагати відкликання керівника платіжної установи або установи електронних грошей судом чи визнати ліцензію платіжної установи або установи електронних грошей недійсною.

(3) Замість відкликаного члена ради нового члена може призначити суд на вимогу Фінансової інспекції, правління, ради або акціонера платіжної установи чи установи електронних грошей. Повноваження призначеного судом члена ради тривають до обрання нового члена ради загальними зборами.

(1) У платіжній установі та установі електронних грошей мають бути встановлені та впроваджені процедурні правила, що регулюють діяльність платіжної установи або установи електронних грошей та її керівників і працівників (далі в цій главі — внутрішні правила) і забезпечують виконання правових актів, які регулюють діяльність платіжної установи або установи електронних грошей, та рішень органів управління платіжної установи або установи електронних грошей.

(2) Встановлені та впроваджені платіжною установою і установою електронних грошей внутрішні правила мають забезпечувати правомірне та належне надання послуг. Платіжна установа та установа електронних грошей регулярно оцінюють дієвість внутрішніх правил і їх відповідність дійсності та актуалізують внутрішні правила так, щоб було забезпечено захист інтересів клієнтів.

(3) Внутрішніми правилами визначаються, серед іншого:

1) порядок руху інформації та документів усередині установи, у тому числі вимоги до подання й передавання інформації;

2) порядок надання платіжних послуг або послуг електронних грошей, у тому числі план визначення ризику переривання господарської діяльності, пов'язаної з наданням зазначених послуг, а також зменшення чи уникнення цього ризику;

3) порядок вчинення правочинів і дій від імені та за рахунок платіжної установи або установи електронних грошей, а також від імені та за рахунок клієнтів;

4) трудові або службові обов'язки працівників, відносини підпорядкування, ланцюги звітності, процедура подання звітів і делегування прав із визначенням розмежування функцій при взятті зобов'язань від імені платіжної установи або установи електронних грошей, відображенні послуг у бухгалтерському обліку та звітності й оцінюванні ризиків;

5) порядок ведення баз даних та оброблення даних;

6) внутрішні процедурні правила, якими визначаються безпека використовуваних інформаційно-комунікаційних технологій і систем зберігання майна клієнтів та їх регулярна перевірка; [RT I, 11.10.2024, 1 - набув чинності 17.01.2025]

7) порядок функціонування системи внутрішнього контролю;

8) внутрішні процедурні правила для застосування міжнародних санкцій, установлених на підставі Закону про міжнародні санкції, та для застосування Закону про запобігання відмиванню грошей і фінансуванню тероризму, а також правила внутрішнього контролю за їх виконанням;

9) порядок з'ясування та вирішення пов'язаних із безпекою скарг клієнтів і інцидентів безпеки та застосування щодо них заходів, у тому числі порядок повідомлення про інциденти згідно з установленими у главі III Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2022/2554 вимогами щодо повідомлення про серйозний інцидент, пов'язаний з інформаційно-комунікаційними технологіями, та про суттєвий операційний інцидент чи інцидент безпеки, пов'язаний із наданою платіжною послугою; [RT I, 11.10.2024, 1 - набув чинності 17.01.2025]

10) порядок реєстрації, моніторингу, відстеження та обмеження доступу до чутливих платіжних даних;

11) порядок забезпечення безперервності діяльності, у тому числі перелік важливих операцій, дієві принципи та плани безперервності діяльності інформаційно-комунікаційних технологій, а також плани реагування і відновлення інформаційно-комунікаційних технологій та процедура регулярного тестування і перегляду доцільності й дієвості цих планів згідно з установленим у Регламенті Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2022/2554; [RT I, 11.10.2024, 1 - набув чинності 17.01.2025]

12) порядок збирання статистичних даних про результативність, правочини та шахрайство;

13) за наявності філій або агентів — порядок перевірки відповідності діяльності вимогам згідно з частиною 5¹ § 51 цього закону. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(4) Внутрішні правила тієї платіжної установи, яка пропонує лише платіжну послугу, зазначену в пункті 8 частини 1 § 3 цього закону, не повинні містити порядок, зазначений у пункті 12 частини 3 цього параграфа. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(4¹) Платіжна установа та установа електронних грошей встановлюють для своїх працівників порядок повідомлення про порушення вимог, установлених цим законом, і створюють відповідно до § 8 Закону про захист особи, яка повідомляє про порушення права Європейського Союзу у сфері праці, канал повідомлення, що дає змогу повідомляти про правопорушення всередині установи. При повідомленні про правопорушення застосовується захист особи, яка повідомляє, у значенні Закону про захист особи, яка повідомляє про порушення права Європейського Союзу у сфері праці, та встановлених на його підставі правових актів. [RT I, 30.05.2024, 1 - набув чинності 01.09.2024]

(5) Міністр, відповідальний за цю сферу, може постановою встановити детальніші вимоги до внутрішніх правил. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(1) Платіжна установа та установа електронних грошей повинні застосовувати достатні заходи внутрішнього контролю, які охоплюють усі рівні управління та діяльності платіжної установи або установи електронних грошей.

(2) Рада платіжної установи або установи електронних грошей призначає для виконання завдань підрозділу внутрішнього аудиту керівника внутрішнього аудиту (далі — внутрішній аудитор). До внутрішнього аудитора застосовуються вимоги та правові засади діяльності, встановлені законом про аудиторську діяльність щодо атестованого внутрішнього аудитора. Внутрішній аудитор не може виконувати завдання, які спричиняють або можуть спричинити конфлікт інтересів. [RT I, 09.05.2014, 2 - набув чинності 19.05.2014]

(3) Завдання внутрішнього аудитора — перевіряти відповідність діяльності платіжної установи або установи електронних грошей та її керівників і працівників правовим актам, приписам Фінансової інспекції, рішенням органів управління, внутрішнім правилам, договорам, укладеним платіжною установою або установою електронних грошей, і добрій практиці.

(4) Платіжна установа та установа електронних грошей забезпечують внутрішньому аудиторові всі права та умови праці, потрібні для виконання його завдань, зокрема право отримувати пояснення та інформацію від керівників і працівників платіжної установи або установи електронних грошей, а також відстежувати усунення виявлених недоліків і виконання внесених пропозицій.

(5) Внутрішній аудитор зобов’язаний невідкладно письмово передати керівникам платіжної установи або установи електронних грошей та Фінансовій інспекції інформацію, яка стала йому відома про платіжну установу чи установу електронних грошей і яка вказує на правопорушення або на шкоду інтересам клієнтів.

(5¹) Платіжна установа та установа електронних грошей перевіряють відповідність діяльності своїх агентів і філій вимогам та проводять для цього щонайменше один раз на рік перевірку на місці — у місці діяльності агента або філії. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(6) Платіжна установа та установа електронних грошей, а також їхні філії в іноземній державі зберігають передбачені цим законом дані незмінними та доступними для Фінансової інспекції протягом п’яти років, якщо Фінансова інспекція не встановила іншого строку або законом не передбачено довшого строку. [RT I, 13.03.2019, 2 - набув чинності 15.03.2019]

(7) Платіжна установа та установа електронних грошей, а також їхні філії в іноземній державі зберігають документи, у яких визначено передбачені договором про надання послуги права та обов’язки платіжної установи або установи електронних грошей і клієнта чи умови, на яких клієнтові надається послуга, доти, доки не припиняться договірні або інші правовідносини з клієнтом, пов’язані з наданням платіжної послуги чи послуги електронних грошей, якщо цим законом та іншим правовим актом не встановлено довшого строку. [RT I, 13.03.2019, 2 - набув чинності 15.03.2019]

(8) Фінансова інспекція має право вимагати, щоб після припинення дозволу на діяльність, виданого платіжній установі або установі електронних грошей, вона зберігала дані до спливу п’ятирічного строку, встановленого частиною 6 цього параграфа.

(1) Перетворення платіжної установи або установи електронних грошей дозволяється лише з товариства з обмеженою відповідальністю в акціонерне товариство. Для перетворення потрібен дозвіл Фінансової інспекції. [RT I, 11.10.2024, 1 - набув чинності 21.10.2024]

(1¹) Платіжну установу або установу електронних грошей перетворюють у порядку, встановленому Комерційним кодексом, якщо з цього закону не випливає інше. [RT I, 11.10.2024, 1 - набув чинності 21.10.2024]

(1²) Для отримання дозволу, передбаченого частиною 1 цього параграфа, платіжна установа або установа електронних грошей подає Фінансовій інспекції заяву разом із такими даними та документами:

1) рішення зібрання учасників про зміну статуту та змінений текст статуту;

2) протокол зібрання учасників;

3) звіт про перетворення. [RT I, 11.10.2024, 1 - набув чинності 21.10.2024]

(1³) Фінансова інспекція ухвалює рішення про видачу дозволу на перетворення або про відмову у його видачі протягом одного місяця з дня отримання всіх належних даних і документів, але не пізніше ніж через три місяці після отримання заяви. [RT I, 11.10.2024, 1 - набув чинності 21.10.2024]

(1⁴) Фінансова інспекція може відмовити у видачі дозволу на перетворення, якщо:

1) фінансовий стан платіжної установи або установи електронних грошей, яка клопоче про дозвіл на перетворення, не відповідає вимогам, встановленим цим законом;

2) документація, пов’язана з перетворенням, не відповідає вимогам, встановленим цим законом або Комерційним кодексом;

3) перетворення може з іншої причини зашкодити інтересам клієнтів платіжної установи або установи електронних грошей;

4) існує інша істотна підстава не дозволяти перетворення. [RT I, 11.10.2024, 1 - набув чинності 21.10.2024]

(1⁵) Фінансова інспекція оприлюднює рішення про видачу дозволу на перетворення на своєму вебсайті не пізніше ніж наступного робочого дня після ухвалення рішення. [RT I, 11.10.2024, 1 - набув чинності 21.10.2024]

(1⁶) До заяви, зазначеної в частині 1 § 485 Комерційного кодексу та поданої держателю комерційного реєстру, додається дозвіл Фінансової інспекції на перетворення платіжної установи або установи електронних грошей. [RT I, 11.10.2024, 1 - набув чинності 21.10.2024]

(1⁷) Транскордонне перетворення платіжної установи чи установи електронних грошей не дозволяється. [RT I, 11.10.2024, 1 - набув чинності 21.10.2024]

(2) Поділ платіжної установи чи установи електронних грошей не дозволяється.

(1) Злиття платіжних установ і злиття установ електронних грошей відбувається в порядку, встановленому Комерційним кодексом, якщо з цього закону не випливає інше.

(2) Платіжна установа може злитися лише з іншою платіжною установою або з кредитною установою, а установа електронних грошей — лише з іншою установою електронних грошей, за винятком злиття як товариства, що приєднується, з кредитною установою у випадку, передбаченому пунктом 2 частини 1 § 65 закону про кредитні установи. [RT I, 10.01.2019, 1 - набув чинності 20.01.2019]

(3) Якщо платіжні установи або установи електронних грошей зливаються шляхом заснування нової платіжної установи чи нової установи електронних грошей, платіжна установа або установа електронних грошей, заснована внаслідок злиття, повинна клопотати про дозвіл на діяльність у порядку, встановленому главою 2 цього закону.

(4) Платіжна установа, що засновується, і платіжна установа, що приєднує, а також установа електронних грошей, що засновується, і установа електронних грошей, що приєднує, повинні відповідати пруденційним вимогам, встановленим цим законом і правовими актами, ухваленими на його підставі.

(5) Для злиття платіжних установ і для злиття установ електронних грошей потрібен дозвіл Фінансової інспекції (далі — дозвіл на злиття).

(1) Договір про злиття платіжних установ і договір про злиття установ електронних грошей не може бути укладений з відкладальною або скасувальною умовою. У договорі про злиття можна передбачити лише умову, згідно з якою договір про злиття набирає чинності після видачі Фінансовою інспекцією дозволу на злиття.

(2) Про укладення договору про злиття платіжних установ і договору про злиття установ електронних грошей потрібно повідомити Фінансову інспекцію протягом десяти днів після укладення договору про злиття.

(3) У разі злиття платіжних установ і злиття установ електронних грошей необхідно скласти звіт про злиття, який має перевірити аудитор. [RT I, 02.11.2011, 1 - набув чинності 12.11.2011]

(4) У звіті аудитора потрібно зазначити, які методи оцінки було використано під час визначення співвідношення обміну акцій або часток, і надати висновок про те, чи відповідає платіжна установа, що приєднує, або установа електронних грошей, що приєднує, пруденційним вимогам, установленим цим законом.

(1) Для отримання дозволу на злиття платіжна установа, що приєднує, або установа електронних грошей, що приєднує, чи платіжні установи, що зливаються, або установи електронних грошей, що зливаються, спільно подають Фінансовій інспекції заяву (далі в цій главі — заява про видачу дозволу на злиття), до якої додаються такі дані та документи:

1) договір про злиття або його нотаріально засвідчена копія;

2) звіт про злиття;

3) рішення про злиття, якщо їх ухвалення є обов'язковим; [RT I, 02.11.2011, 1 - набув чинності 12.11.2011]

4) звіт аудитора;

5) дані та документи, зазначені в пунктах 13 і 14 частини 1 § 15 цього закону, щодо платіжної установи, що приєднує, або установи електронних грошей, що приєднує;

6) передбачений § 16 цього закону бізнес-план на три роки, що настають після злиття;

7) проєкт внутрішніх правил, передбачених § 50 цього закону;

8) рішення Департаменту конкуренції про надання дозволу на концентрацію, якщо обов'язок клопотати про нього випливає із закону про конкуренцію, або підтвердження платіжної установи, що приєднує, чи установи електронних грошей, що приєднує, про те, що вона клопотала перед Департаментом конкуренції про дозвіл на концентрацію та отримала його на підставі частини 5 § 27 закону про конкуренцію; [RT I, 11.07.2026, 7 - набув чинності 21.07.2026]

9) рішення Департаменту захисту прав споживачів і технічного нагляду про надання дозволу на іноземну інвестицію, якщо обов'язок клопотати про нього випливає із закону про оцінку надійності іноземних інвестицій, або підтвердження платіжної установи, що приєднує, чи установи електронних грошей, що приєднує, про те, що вона клопотала перед Департаментом захисту прав споживачів і технічного нагляду про дозвіл на іноземну інвестицію та отримала його відповідно до частини 1 § 11 того самого закону. [RT I, 11.07.2026, 7 - набув чинності 21.07.2026]

(2) Для отримання дозволу на злиття в разі злиття платіжних установ або злиття установ електронних грошей шляхом заснування нової платіжної установи чи нової установи електронних грошей платіжні установи, що зливаються, або установи електронних грошей, що зливаються, спільно подають Фінансовій інспекції заяву про видачу дозволу на злиття, до якої додаються такі дані та документи:

1) договір про злиття або його нотаріально засвідчена копія;

2) звіт про злиття;

3) рішення про злиття, якщо їх ухвалення є обов'язковим; [RT I, 02.11.2011, 1 - набув чинності 12.11.2011]

4) звіт аудитора;

5) заява про видачу ліцензії, передбачена § 15 цього закону.

(1) До розгляду заяви про видачу дозволу на злиття, перевірки поданих даних і документів та перевірки того, чи має заявник дозволу на злиття достатні можливості для надання платіжних послуг або послуг електронних грошей і чи відповідає платіжна установа, що приєднує, або установа електронних грошей, що приєднує, вимогам, які випливають із цього закону та виданих на його підставі правових актів, застосовується встановлене в § 17 цього закону.

(2) Фінансова інспекція ухвалює рішення про видачу дозволу на злиття або про відмову в його видачі протягом одного місяця з дня отримання всіх належних документів і даних, але не пізніше ніж зі спливом трьох місяців з дня отримання заяви.

(3) Рішення про видачу дозволу на злиття або про відмову в його видачі Фінансова інспекція невідкладно вручає платіжній установі, що приєднує, або установі електронних грошей, що приєднує, чи платіжним установам, що зливаються, або установам електронних грошей, що зливаються.

(4) Про припинення дії ліцензій платіжних установ, що зливаються, або установ електронних грошей, що зливаються, у разі злиття платіжних установ або установ електронних грошей шляхом заснування нової платіжної установи чи нової установи електронних грошей Фінансова інспекція вирішує разом із вирішенням питання про видачу ліцензії платіжній установі або установі електронних грошей, що засновується в результаті злиття, причому рішення не набирає чинності раніше дня внесення нової платіжної установи або нової установи електронних грошей до комерційного реєстру.

(5) Про припинення дії ліцензії платіжної установи, що приєднується, або установи електронних грошей, що приєднується, у разі злиття платіжних установ або установ електронних грошей Фінансова інспекція вирішує разом із вирішенням питання про видачу дозволу на злиття платіжній установі, що приєднує, або установі електронних грошей, що приєднує.

(6) Фінансова інспекція оприлюднює рішення про видачу дозволу на злиття на своєму вебсайті не пізніше робочого дня, що настає за днем ухвалення рішення.

(1) Фінансова інспекція може відмовити у видачі дозволу на злиття, якщо:

1) керівники платіжної установи, що приєднує, або нової платіжної установи чи установи електронних грошей, що приєднує, або нової установи електронних грошей не відповідають вимогам, які випливають із цього закону та виданих на його підставі правових актів;

2) унаслідок злиття буде порушено інвестиційні обмеження, установлені цим законом і виданими на його підставі правовими актами;

3) фінансовий стан платіжної установи, що приєднує, або нової платіжної установи чи установи електронних грошей, що приєднує, або нової установи електронних грошей не відповідає вимогам, установленим цим законом;

4) договір про злиття не відповідає вимогам, установленим цим законом або іншими правовими актами;

5) значний зв'язок між платіжною установою, що приєднує, або новою платіжною установою чи установою електронних грошей, що приєднує, або новою установою електронних грошей та іншою особою перешкоджає здійсненню нагляду за платіжною установою або установою електронних грошей на необхідному рівні;

6) злиття може з іншої причини зашкодити інтересам клієнтів платіжної установи або установи електронних грошей чи інших кредиторів.

(1) Платіжні установи, що зливаються, і установи електронних грошей, що зливаються, повинні невідкладно опублікувати повідомлення про злиття щодо отримання дозволу на злиття щонайменше в одній щоденній газеті загальнодержавного поширення, а також на своєму вебсайті за його наявності.

(2) Заяву про внесення злиття до комерційного реєстру платіжна установа або установа електронних грошей подає невідкладно після опублікування повідомлення про злиття, зазначеного в частині 1 цього параграфа.

(1) Платіжний агент — це представник платіжної установи, який діє на підставі повноваження і є фізичною або юридичною особою та може надавати від імені платіжної установи платіжні послуги, зазначені в частині 1 § 3 цього Закону. Для платіжного агента зазначена діяльність може бути й побічною діяльністю.

(2) Якщо платіжна установа має намір надавати свої послуги через платіжного агента, вона повинна подати Фінансовій інспекції такі дані та документи:

1) ім'я або найменування платіжного агента та імена осіб, пов'язаних з управлінням платіжним агентом; [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

2) адреса платіжного агента;

3) опис заходів внутрішнього контролю, які застосовує платіжний агент і якими виконуються вимоги, що випливають із Закону про запобігання відмиванню грошей та фінансуванню тероризму;

4) інформація, яка підтверджує надійність платіжного агента або осіб, пов'язаних з його управлінням, якщо агент не є надавачем платіжних послуг, зазначеним у частині 6 § 3 цього Закону; [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

5) платіжні послуги, що надаються через платіжного агента; [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

6) код комерційного реєстру або особовий код платіжного агента. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(3) Якщо на підставі даних і документів, зазначених у частині 2 цього параграфа, неможливо переконатися, чи має платіжний агент достатні можливості для надання послуг і чи відповідає він вимогам, установленим щодо нього цим Законом, або якщо необхідно перевірити інші обставини, пов'язані з платіжним агентом, Фінансова інспекція вимагає подання додаткових даних і документів для захисту інтересів і прав клієнтів платіжної установи. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(4) Платіжна установа невідкладно інформує Фінансову інспекцію про зміни в даних, зазначених у частині 2 цього параграфа, та про припинення використання платіжного агента. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(5) Платіжна установа зобов'язана забезпечити, щоб платіжний агент надавав клієнтам інформацію про те, від чийого імені він діє. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(1) Як платіжний агент може діяти лише платіжний агент, внесений до списку платіжних агентів (далі — список), і платіжна установа може користуватися послугою лише того платіжного агента, який внесений до списку.

(2) Список оприлюднюється на веб-сайті Фінансової інспекції.

(3) Платіжного агента вносить до списку та виключає зі списку Фінансова інспекція.

(4) Фінансова інспекція вирішує питання про внесення платіжного агента до списку або про відмову в цьому протягом двох місяців з дня отримання документів і даних, зазначених у частині 2 § 59 цього Закону. Рішення про відмову у внесенні до списку невідкладно доводиться до відома платіжної установи. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(1) Платіжний агент, який є фізичною особою, і член правління платіжного агента, який є господарським товариством, повинні мати бездоганну фахову та ділову репутацію.

(2) Як особа, зазначена в частині 1 цього параграфа, не може діяти особа:

1) діяльність якої призвела до банкрутства чи примусової ліквідації господарського товариства або до визнання недійсним дозволу на діяльність, виданого господарському товариству;

2) якій заборонено займатися підприємницькою діяльністю;

3) діяльність якої показала, що вона не здатна організувати управління господарським товариством таким чином, щоб інтереси акціонерів, учасників, членів, кредиторів і клієнтів господарського товариства були достатньо захищені;

4) яку покарано за винне діяння у сфері економіки, службове винне діяння, винне діяння проти власності або проти публічної довіри чи за терористичний злочин або за фінансування чи підтримку діяльності, спрямованої на його вчинення, і відповідні дані про покарання якої не видалені з реєстру покарань згідно із Законом про реєстр покарань.

(1) Платіжна установа та установа електронних грошей мають право для кращого виконання своїх обов'язків передати діяльність або робочі завдання, пов'язані з наданням платіжної послуги та послуги електронних грошей, третій особі (далі в цьому параграфі — передача). У зазначеному випадку платіжна установа та установа електронних грошей повинні заздалегідь повідомити про це Фінансову інспекцію.

(2) Важливі робочі завдання, види діяльності та системи інформаційно-комунікаційних технологій не можна передавати у спосіб, який може зашкодити спроможності платіжної установи чи установи електронних грошей здійснювати ефективний внутрішній контроль або спроможності здійснювати нагляд за платіжною установою чи установою електронних грошей на необхідному рівні чи зменшити таку спроможність. [RT I, 11.10.2024, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(3) Важливим робочим завданням або видом діяльності є така діяльність, неналежне виконання або невиконання якої суттєво зашкодило б відповідності платіжної установи чи установи електронних грошей вимогам цього закону або вимогам виданих на його підставі правових актів чи умовам отримання ліцензії та пов'язаним із нею обов'язкам або суттєво зашкодило б фінансовому результату, надійності платіжної установи чи установи електронних грошей або надійності наданих послуг чи безперервності їх надання.

(4) Платіжна установа та установа електронних грошей встановлюють порядок передачі внутрішніми правилами, а передача важливих робочих завдань повинна відповідати щонайменше таким умовам:

1) керівники платіжної установи та установи електронних грошей не мають права делегувати при передачі свою відповідальність;

2) вона не повинна шкодити інтересам клієнтів платіжної установи чи установи електронних грошей, а відносини з клієнтами та зобов'язання перед клієнтами не повинні змінюватися внаслідок передачі;

3) передача не повинна суперечити умовам, яким платіжна установа чи установа електронних грошей згідно з цим законом має відповідати для отримання ліцензії та для збереження відповідності ліцензії;

4) передача не повинна скасовувати або змінювати будь-які інші умови, на підставі яких платіжній установі чи установі електронних грошей було видано ліцензію.

(5) У разі передачі важливого робочого завдання або іншої діяльності, пов'язаної з послугою, яку вона надає, у тому числі при використанні платіжного агента чи дистриб'ютора, платіжна установа та установа електронних грошей залишаються повністю відповідальними за належне виконання переданого робочого завдання та за відповідність діяльності вимогам, що випливають із цього закону.

(6) Платіжна установа та установа електронних грошей повинні діяти з достатньою вправністю, обачністю та ретельністю при укладенні, виконанні та припиненні договорів про передачу важливих робочих завдань і діяльності, пов'язаної з послугами.

(7) Якщо платіжна установа чи установа електронних грошей не виконала своїх зобов'язань перед третьою особою, зазначеною в частині 1 цього параграфа, ця третя особа не може звертати свої відповідні вимоги проти клієнтів платіжної установи чи установи електронних грошей.

(8) Платіжна установа та установа електронних грошей повинні мати право за потреби припинити договір про передачу з розумним строком попередження, не завдаючи при цьому шкоди безперервності та якості надання послуг своїм клієнтам, а також їхнім законним інтересам.

(8¹) Платіжна установа та установа електронних грошей невідкладно повідомляють Фінансову інспекцію про припинення передачі діяльності та робочого завдання або про зміни в обставинах передачі. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(9) Фінансова інспекція може винести платіжній установі чи установі електронних грошей припис, яким вимагається відкликання наданого платіжному агенту чи дистриб'ютору права на надання послуги, якщо порушуються законні інтереси клієнтів платіжної установи чи установи електронних грошей або існує загроза такого порушення.

(10) Фінансова інспекція має право винести припис, яким вимагається припинення передачі конкретній особі діяльності або завдання, пов'язаних із послугою, або припинення всіх договорів про передачу діяльності чи завдань, укладених платіжною установою або установою електронних грошей з третіми особами, якщо:

1) третя особа не має кваліфікації, необхідної для виконання діяльності або завдань платіжної установи чи установи електронних грошей;

2) порушуються законні інтереси клієнтів платіжної установи чи установи електронних грошей або існує загроза такого порушення;

3) орган фінансового нагляду третьої країни, який здійснює нагляд за особою третьої країни, не має правової підстави або можливостей для співпраці з Фінансовою інспекцією;

4) третя особа, якій платіжна установа чи установа електронних грошей передала діяльність або завдання, не відповідає вимогам щодо виконання переданих їй видів діяльності або завдань;

5) порушуються інші умови, зазначені в цьому параграфі.

(1) До надання платіжних послуг та до договору про платіжну послугу застосовується те, що встановлено щодо платіжного доручення та платіжних послуг у главі 40 Закону про зобов'язальне право та в інших правових актах. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(2) Емітент електронних грошей зобов'язаний невідкладно видати електронні гроші в обмін на кошти клієнта відповідно до номінальної вартості отриманих коштів.

(3) Емітент електронних грошей зобов'язаний на вимогу користувача електронних грошей викупити випущені ним електронні гроші за номінальною вартістю в обмін на готівку або на суму, що перераховується на платіжний рахунок.

(4) Емітент електронних грошей або дистриб'ютор, який діє від його імені, надає клієнту на його вимогу такі дані:

1) фірмове найменування емітента електронних грошей, адресу його місця діяльності та іншу адресу, що має значення у відносинах між клієнтом та емітентом електронних грошей, а за потреби — адресу його дистриб'ютора, агента або філії та посилання на перелік, зазначений у § 105 цього Закону, до якого внесено установу електронних грошей;

2) інформацію про ризики, пов'язані з послугами електронних грошей, з урахуванням виду та обсягу пропонованих послуг;

3) залишок електронних грошей на пристрої для електронних грошей.

(5) У договорі, що укладається між емітентом електронних грошей та користувачем електронних грошей, у тому числі особою, яка приймає електронні гроші як платіжний засіб, чітко встановлюються умови викупу електронних грошей, включно з умовами сплати плати. Емітент електронних грошей зобов'язаний до укладення договору поінформувати клієнта про умови викупу електронних грошей та пов'язані з цим плати.

(6) Плата за викуп електронних грошей має бути пропорційною та відповідати фактичним витратам, понесеним емітентом електронних грошей, і може стягуватися лише в разі, якщо стягнення плати передбачено договором згідно з частиною 5 цього параграфа та виконано одну з таких умов:

1) користувач електронних грошей вимагає викупу електронних грошей до закінчення договору;

2) користувач електронних грошей розриває договір до встановленої договором дати викупу електронних грошей;

3) користувач електронних грошей вимагає повернення грошових коштів, пов'язаних з невикористаними електронними грошима, після спливу більше ніж одного року від дати закінчення договору.

(7) Якщо користувач електронних грошей пред'являє вимогу про викуп електронних грошей у день закінчення договору або протягом одного року після дати закінчення договору:

1) грошова вартість наявних електронних грошей повертається в повному обсязі;

2) повертається вся сума коштів, яку вимагає користувач електронних грошей, якщо установа електронних грошей провадить один або кілька видів діяльності, зазначених у пункті 5 частини 2 § 7 цього Закону, і частка грошових коштів, що використовуються як електронні гроші, заздалегідь точно не відома. [RT I, 08.07.2011, 6 - набув чинності 18.07.2011]

(1) Надавач платіжної послуги зобов'язаний відповісти на подану клієнтом скаргу письмово або у формі, що дозволяє письмове відтворення, та повідомити про задоволення вимоги клієнта або про можливе вирішення скарги в розумний строк, але не пізніше ніж через 15 робочих днів після отримання скарги.

(2) Якщо протягом строку, зазначеного в частині 1 цього параграфа, з незалежних від надавача платіжної послуги причин неможливо відповісти на скаргу або вчинити всі необхідні для розгляду скарги дії, надавач платіжної послуги зобов'язаний обґрунтувати клієнту затримку та визначити очікуваний строк завершення необхідних дій, який не може бути довшим ніж 35 робочих днів. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(1) Надавач послуги ініціювання платежу не запитує в клієнта, не намагається отримати та не зберігає інших даних, крім необхідних для надання послуги ініціювання платежу. Надавач послуги ініціювання платежу може передати отримувачу платежу інформацію про платника, яка стала йому відома у зв'язку з цією послугою і не є необхідною для здійснення платіжної операції, лише за згодою платника.

(2) Надавач послуги інформування про рахунок не використовує, не намагається отримати та не зберігає дані клієнта з іншою метою, ніж надання явно запитаної клієнтом послуги інформування про рахунок, відповідно до норм захисту даних. Надавач послуги інформування про рахунок може отримувати дані лише з визначеного платіжного рахунку та про пов'язані з цим платіжним рахунком платіжні операції.

(3) Для надання послуги ініціювання платежу зберігати чутливі платіжні дані не дозволяється.

(4) Надавачі платіжних послуг, які надають послугу ініціювання платежу та послугу інформування про рахунок, повинні забезпечити, щоб треті особи не мали доступу до персоналізованих елементів безпеки клієнта.

(5) Надавач платіжної послуги, якщо він запитує підтвердження доступності необхідної суми коштів на платіжному рахунку платника, може обробляти передану як підтвердження інформацію лише для виконання тієї карткової платіжної операції, щодо якої було подано зазначений запит.

(6) Під чутливими платіжними даними в розумінні цього Закону розуміються насамперед персоналізовані елементи безпеки та інші дані, неправомірне використання яких дає можливість вчинити шахрайство або діяння, що відповідає складу проступку чи злочину. У разі послуги ініціювання платежу та послуги інформування про рахунок номер платіжного рахунку та інформація про те, на чиє ім'я відкрито платіжний рахунок у надавача платіжної послуги, чутливими платіжними даними не вважаються. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(1) Обробка персональних даних, за винятком персональних даних особливих категорій, без згоди суб'єкта даних дозволена надавачу платіжної послуги, крім установленого в Законі про захист персональних даних, для виявлення, з'ясування та запобігання платіжному шахрайству. [RT I, 13.03.2019, 2 - набув чинності 15.03.2019]

(1) Надавач платіжної послуги має право зберігати персональні дані до спливу строку давності вимоги, що випливає з договору про платіжну послугу або із закону, якщо законом не встановлено інше. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(1) Надавач платіжних послуг застосовує заходи безпеки та механізми контролю, щоб керувати операційними ризиками, зокрема ризиками безпеки, які пов'язані з платіжними послугами, що він надає. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(2) Надавач платіжних послуг щороку не пізніше 1 березня або на вимогу Фінансової інспекції через коротший проміжок часу подає Фінансовій інспекції оновлену оцінку операційних ризиків, зокрема ризиків безпеки, пов'язаних із платіжними послугами, що він надає, а також оцінку достатності заходів безпеки та механізмів контролю, які застосовуються для реагування на ці ризики. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(3) Платіжна установа та установа електронних грошей, крім установленого в частині 1 цього параграфа, дотримуються вимог, установлених Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2022/2554. [RT I, 11.10.2024, 1 - набув чинності 17.01.2025]

[RT I, 11.10.2024, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(1) Надавачі платіжних послуг невідкладно повідомляють Фінансову інспекцію про суттєвий операційний інцидент або інцидент безпеки, який пов'язаний з платіжними послугами, що вони надають. Фінансовій інспекції слід також передати подробиці інциденту та інформацію про те, що вжито або планується вжити для усунення інциденту. Якщо подати зазначене невідкладно неможливо, подробиці інциденту та відповідну інформацію потрібно подати за першої можливості. [RT I, 08.07.2025, 4 - набув чинності 15.07.2025]

(1¹) Фінансова інспекція оцінює інформацію, отриману згідно з частиною 1 цього параграфа, і у відповідному випадку вживає необхідних заходів, зокрема за потреби повідомляє інші відповідні державні установи. [RT I, 08.07.2025, 4 - набув чинності 15.07.2025]

(2) Якщо інцидент, зазначений у частині 1 цього параграфа, впливає або може вплинути на фінансові інтереси клієнтів, надавач платіжних послуг невідкладно повідомляє клієнтів про інцидент і про всі засоби, які можна застосувати для пом'якшення негативного впливу інциденту. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(3) Надавач платіжних послуг регулярно подає Фінансовій інспекції статистичні дані про шахрайства, пов'язані з різними способами платежу. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(4) Міністр, відповідальний за сферу, може постановою встановити докладніший склад даних, зазначених у частині 3 цього параграфа, а також форму, періодичність і строки їх подання. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018] ↗

(5) Установлене в частинах 1 і 2 цього параграфа не застосовується до платіжної установи та установи електронних грошей. Платіжна установа та установа електронних грошей під час повідомлення Фінансової інспекції про суттєвий операційний інцидент або інцидент безпеки керуються встановленим у главі III Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2022/2554. [RT I, 11.10.2024, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(6) Платіжна установа та установа електронних грошей повідомляють Фінансову інспекцію та Департамент державної інформаційної системи про серйозний інцидент, пов'язаний з інформаційно-комунікаційними технологіями, зазначений у пункті 10 статті 3 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2022/2554, згідно з установленим у статті 19 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2022/2554. [RT I, 11.10.2024, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(7) У випадку, встановленому в частині 6 цього параграфа, платіжна установа та установа електронних грошей використовують для передавання первинного повідомлення та звітів форми повідомлень, установлені на підставі статті 20 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2022/2554, та дотримуються встановлених для повідомлення строків, за винятком випадку, коли з технічних причин передати первинне повідомлення з використанням відповідної форми неможливо. [RT I, 11.10.2024, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(8) Якщо платіжна установа або установа електронних грошей вирішує згідно з частиною 2 статті 19 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2022/2554 повідомити Фінансову інспекцію про суттєву кіберзагрозу, платіжна установа або установа електронних грошей передає повідомлення також Департаменту державної інформаційної системи. [RT I, 11.10.2024, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(1) Платіжна установа, яка надає платіжну послугу, зазначену в пункті 7 або 8 частини 1 § 3 цього Закону, повинна протягом усього часу діяльності мати для забезпечення відшкодування шкоди, яка може виникнути внаслідок її діяльності, чинне страхування відповідальності на таких умовах:

1) у разі надання платіжної послуги, зазначеної в пункті 7 частини 1 § 3 цього Закону, страхові випадки охоплюють усі випадки, у яких платіжна установа зобов'язана відшкодувати шкоду згідно з §§ 733², 733³ і 733⁵ Зобов'язально-правового закону;

2) у разі надання платіжної послуги, зазначеної в пункті 8 частини 1 § 3 цього Закону, страхові випадки охоплюють усі випадки, у яких платіжна установа зобов'язана відшкодувати шкоду, що випливає з неавторизованого або отриманого шляхом шахрайства доступу до інформації про платіжний рахунок чи з неавторизованого або шахрайського використання цієї інформації;

3) страхова сума дорівнює мінімальному значенню, обчисленому на підставі постанови, зазначеної в частині 4 цього параграфа, або перевищує його;

4) страховий захист діє на всій території, де платіжна установа надає платіжну послугу, зазначену в пункті 7 або 8 частини 1 § 3 цього Закону;

5) страховий захист діє щодо шкоди, подія або дія, що спричинила виникнення якої, сталася протягом страхового періоду, або вимогу про відшкодування якої подано протягом страхового періоду, якщо договір страхування покриває майнову відповідальність платіжної установи до спливу строку давності вимоги, що випливає з договору.

(2) Договір страхування відповідальності, укладений на підставі цього Закону, не зобов'язаний покривати шкоду, яка:

1) виникає внаслідок умисного порушення платіжною установою своїх обов'язків;

2) згідно з умовами страхування страховиків, які укладають договори страхування відповідальності платіжних установ, зазвичай виключена з огляду на міжнародну практику страхування або перестрахування.

(3) Замість договору страхування відповідальності платіжна установа, яка надає платіжну послугу, зазначену в пункті 7 або 8 частини 1 § 3 цього Закону, може для забезпечення відшкодування шкоди, яка може виникнути внаслідок її діяльності, укласти з кредитною або фінансовою установою договір гарантії, який має бути рівноцінним установленому в частинах 1 і 2 цього параграфа.

(4) Міністр, відповідальний за сферу, встановлює постановою порядок і методику обчислення мінімального значення страхової суми страхування відповідальності, зазначеного в частині 1 цього параграфа, а також умови застосування забезпечення, зазначеного в частині 3. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018] ↗

(1) Кредитна установа повинна забезпечити платіжним установам доступ до послуг платіжного рахунку відповідно до правових актів і на умовах, які щодо платіжних установ мають бути об'єктивними та пропорційними й забезпечувати рівне ставлення до них. Такий доступ має бути достатньо широким, щоб платіжні установи могли надавати платіжні послуги своїм клієнтам безперешкодно та ефективно.

(2) Обґрунтування відмови у наданні права доступу кредитна установа подає Фінансовій інспекції. [RT I, 07.12.2017, 1 – набув чинності 13.01.2018]

(1) Якщо платіжна установа або установа електронних грошей, зазначена в частині 3¹ § 6 закону про платіжні та розрахункові системи, бажає брати участь у розрахунковій системі, зазначеній у § 3 того самого закону, її діяльність і документи повинні відповідати вимогам, встановленим цим параграфом, та умовам приєднання до розрахункової системи.

(2) Для подання заяви про приєднання до розрахункової системи внутрішні правила платіжної установи або установи електронних грошей та інші документи, що регулюють її діяльність, повинні бути належними, а також достатньо чіткими та зрозумілими, щоб забезпечити надійне та ефективне функціонування розрахункової системи.

(3) Відповідність діяльності та документів платіжної установи або установи електронних грошей вимогам щодо участі в розрахунковій системі, зазначеним у частинах 2 та 4–8 цього параграфа, оцінює Фінансова інспекція (далі також визнання відповідності).

(4) Для визнання відповідності платіжна установа або установа електронних грошей подає Фінансовій інспекції письмову заяву, а також такі документи й дані:

1) опис застосування загальних вимог до зберігання та захисту активів клієнта відповідно до пункту 7 частини 1 § 15 цього закону та інші належні документи;

2) внутрішні правила та внутрішні правила бухгалтерського обліку відповідно до пункту 8 частини 1 § 15 цього закону або їх проєкти;

3) дані та порядок, зазначені в пункті 9 частини 1 § 15 цього закону;

4) дані, зазначені в пункті 14 частини 1 § 15 цього закону;

5) дані, зазначені в пункті 16 частини 1 § 15 цього закону;

6) опис політики безпеки відповідно до пункту 19 частини 1 § 15 цього закону;

7) порядок припинення надання платіжних послуг та послуг електронних грошей на випадок, якщо щодо платіжної установи або установи електронних грошей буде розпочато провадження у справі про неплатоспроможність у розумінні § 7 закону про платіжні та розрахункові системи;

8) підтвердження того, що платіжна установа або установа електронних грошей виконує вимоги, встановлені главою 9 цього закону;

9) документ самооцінки, який відображає внутрішній аналіз виконання вимог щодо участі в розрахунковій системі.

(5) Якщо платіжна установа або установа електронних грошей виконує вимоги щодо зберігання та захисту активів клієнта у спосіб, зазначений у частині 1 § 79 або частині 1 § 80 цього закону, для визнання відповідності подаються:

1) пояснення щодо того, як забезпечується зберігання довірених платіжній установі або установі електронних грошей коштів клієнта згідно з частиною 1 § 79 або частиною 1 § 80 цього закону;

2) кількість і завдання осіб, які мають доступ до рахунку, зазначеного в пункті 2 частини 1 § 79 або пункті 2 частини 1 § 80 цього закону, а також копія проєкту договору, що укладається щодо цього рахунку;

3) пояснення щодо того, як забезпечується те, що за рахунок клієнтів платіжної установи або установи електронних грошей не задовольняються вимоги інших кредиторів платіжної установи або установи електронних грошей.

(6) Якщо платіжна установа або установа електронних грошей страхує активи клієнтів договором страхування або забезпечує їх рівноцінним договором гарантії, укладеним зі страховиком чи кредитною установою, для визнання відповідності подаються такі дані:

1) детальний порядок перевірки відповідності вимогам, яким забезпечується, що договір страхування або рівноцінний договір гарантії є в будь-який час достатнім для виконання фінансових зобов'язань платіжної установи або установи електронних грошей;

2) строк дії договору страхування або рівноцінного договору гарантії та умови його продовження;

3) копія договору страхування або рівноцінного договору гарантії чи його проєкт.

(7) Внутрішні правила, зазначені в пункті 2 частини 4 цього параграфа, повинні містити такі дані та документи:

1) порядок функціонування системи внутрішнього контролю відповідно до пункту 7 частини 3 § 50 цього закону, зокрема дані про особу, відповідальну за нього, та її життєпис;

2) за наявності філій та агентів — порядок перевірки відповідності діяльності вимогам відповідно до пункту 13 частини 3 § 50 цього закону;

3) дані про заходи безпеки та механізми контролю, що застосовуються для управління ризиками платіжної установи або установи електронних грошей, зокрема відомості про частоту перевірок і виділені людські ресурси;

4) пояснення щодо того, як забезпечується виконання платіжною установою або установою електронних грошей вимог до передання діяльності, встановлених § 62 цього закону, щоб уникнути погіршення якості внутрішнього контролю платіжної установи або установи електронних грошей;

5) організація управління консолідаційної групи, якщо платіжна установа або установа електронних грошей є дочірнім підприємством платіжної установи, установи електронних грошей, управителя фондів, інвестиційного фонду, інвестиційного товариства, кредитної установи, страховика або іншої особи, що перебуває під фінансовим наглядом, заснованих в іншій договірній державі.

(8) Під час складання порядку припинення надання платіжних послуг та послуг електронних грошей, зазначеного в пункті 7 частини 4 цього параграфа, враховуються обсяг запланованої діяльності та бізнес-модель платіжної установи або установи електронних грошей; порядок повинен містити опис пом'якшувальних заходів, яких платіжна установа або установа електронних грошей вживає у разі припинення своїх платіжних послуг і які мають забезпечити завершення незавершених платіжних операцій та припинення чинних договорів.

(9) Фінансова інспекція може звільнити платіжну установу або установу електронних грошей від подання зазначених у цьому параграфі даних і документів, які платіжна установа або установа електронних грошей уже подала в межах провадження щодо клопотання про видачу ліцензії на діяльність, встановленого § 15 цього закону, якщо дані не змінилися, а документи відповідають вимогам, встановленим цим параграфом.

(10) Платіжна установа або установа електронних грошей, визнана такою, що відповідає вимогам щодо участі в розрахунковій системі, повинна відповідати цим вимогам увесь час. [RT I, 08.07.2025, 5 – набув чинності 18.07.2025]

(1) До провадження за заявою про визнання відповідності та до розгляду документів і даних, зазначених у частинах 3–7 § 63⁹ цього Закону, застосовуються вимоги, встановлені § 17.

(2) Фінансова інспекція має право відмовити у визнанні відповідності, якщо:

1) заявник не відповідає вимогам, встановленим щодо платіжної установи або установи електронних грошей цим Законом чи виданими на його підставі правовими актами;

2) заявник не виконує умов, встановлених § 63⁹ цього Закону;

3) заявник не виконав припис Фінансової інспекції або інший обов'язок, встановлений цим Законом;

4) участь заявника в розрахунковій системі загрожує стабільності або цілісності розрахункової системи.

(3) Рішення про визнання відповідності або про відмову в ньому Фінансова інспекція ухвалює протягом двох місяців з дня отримання всіх необхідних документів, але не пізніше ніж через чотири місяці після отримання заяви.

(4) Про рішення про визнання відповідності або про відмову в ньому Фінансова інспекція невідкладно повідомляє платіжну установу або установу електронних грошей.

(5) Фінансова інспекція може скасувати рішення про визнання відповідності, якщо платіжна установа або установа електронних грошей:

1) не подала клопотання про участь у розрахунковій системі протягом шести місяців;

2) не розпочала участь у розрахунковій системі протягом 18 місяців після повідомлення їй про рішення про визнання відповідності;

3) подала при клопотанні про визнання відповідності неправдиві дані, які мали істотне значення для ухвалення рішення;

4) більше не відповідає умовам визнання відповідності. [RT I, 08.07.2025, 5 - набув чинності 18.07.2025]

[RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(1) Акціонерний, пайовий або початковий капітал платіжної установи має становити: [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

1) щонайменше 20 000 євро, якщо платіжна установа надає лише платіжну послугу, зазначену в пункті 6 частини 1 § 3 цього Закону;

2) щонайменше 50 000 євро, якщо платіжна установа надає платіжну послугу, зазначену в пункті 7 частини 1 § 3 цього Закону;

3) щонайменше 125 000 євро, якщо платіжна установа надає одну або кілька платіжних послуг, зазначених у пунктах 1–5 частини 1 § 3 цього Закону.

(2) Акціонерний, пайовий або початковий капітал установи електронних грошей має становити щонайменше 350 000 євро. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(3) У разі заснування платіжної установи або установи електронних грошей як нового господарського товариства як акціонерний або пайовий капітал можна зазначати лише реально внесені суми. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(4) У разі діючого господарського товариства початковий капітал платіжної установи або установи електронних грошей складається з капіталу та резервів, зазначених у пунктах a–e частини 1 статті 26 Регламенту (ЄС) № 575/2013 Європейського Парламенту і Ради. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(1) Власні кошти платіжної установи та власні кошти установи електронних грошей розглядаються у значенні статей 26–88 Регламенту (ЄС) № 575/2013 Європейського Парламенту і Ради, і до них застосовується встановлене в тих самих статтях. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(2) [Втратив чинність – RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(3) [Втратив чинність – RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(3¹) Щонайменше 75 відсотків власних коштів першого рівня мають становити основні власні кошти першого рівня відповідно до статті 50 Регламенту (ЄС) № 575/2013 Європейського Парламенту і Ради. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(4) Власні кошти другого рівня не можуть перевищувати однієї третини власних коштів першого рівня. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(5) [Втратив чинність – RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(6) Власні кошти другого рівня, що перевищують граничну межу, зазначену в частині 4 цього параграфа, не можна враховувати при обчисленні власних коштів. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(7) [Втратив чинність – RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(8) Порядок звітності про власні кошти та принципи обчислення мінімального розміру власних коштів встановлює своєю постановою міністр, відповідальний за відповідну галузь. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(9) Платіжна установа та установа електронних грошей невідкладно повідомляють Фінансову інспекцію та подають свої пояснення, якщо їхні власні кошти зменшилися більше ніж на п'ять відсотків або опустилися нижче розміру власних коштів, що вимагається від платіжної установи або установи електронних грошей. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(10) Фінансова інспекція може встановити строк, протягом якого платіжна установа або установа електронних грошей має привести власні кошти у відповідність із вимогами, встановленими цим Законом та виданими на його підставі правовими актами. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

[Втратив чинність - RT I, 07.12.2017, 1 - набр. чинності 13.01.2018]

[Втратив чинність - RT I, 07.12.2017, 1 - набр. чинності 13.01.2018]

[Втратив чинність - RT I, 07.12.2017, 1 - набр. чинності 13.01.2018]

[Втратив чинність - RT I, 07.12.2017, 1 - набр. чинності 13.01.2018]

[Втратив чинність - RT I, 07.12.2017, 1 - набр. чинності 13.01.2018]

(1) Власні кошти установи електронних грошей повинні в будь-який момент дорівнювати наведеним нижче показникам або перевищувати їх:

1) розмір акціонерного, пайового або початкового капіталу, зазначений у частині 2 § 64 цього Закону; [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

2) сума вимог до власних коштів, обчислена за методами, встановленими частинами 2 і 5 цього параграфа.

(2) Вимога до власних коштів установи електронних грошей, пов'язана з випуском електронних грошей, становить два відсотки середнього обсягу електронних грошей, випущених установою електронних грошей, відповідно до встановленого частиною 2 § 12 цього Закону. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(3) Якщо установа електронних грошей надає платіжні послуги, які не пов'язані з випуском електронних грошей або з наданням інших послуг чи здійсненням видів діяльності, зазначених у частині 2 § 7 цього Закону, і обсяг випущених електронних грошей заздалегідь не відомий, то за основу обчислення вимог до власних коштів може бути взято оціночний обсяг електронних грошей, що випускатимуться. Зазначений оціночний обсяг має бути спрогнозовано на підставі попередніх даних. На вимогу Фінансової інспекції установа електронних грошей подає обґрунтування та відповідні дані щодо обчислення оціночного обсягу.

(4) Установа електронних грошей, яка розпочинає діяльність або діє менше ніж шість місяців, обчислює зазначену вимогу до власних коштів на підставі обсягу електронних грошей, наведеного в бізнес-плані. Фінансова інспекція має право вимагати коригування зазначеного бізнес-плану, якщо, на її оцінку, запланований у бізнес-плані обсяг електронних грошей, що випускатимуться, не відповідає потребам установи електронних грошей.

(5) Якщо установа електронних грошей надає платіжні послуги, які не пов'язані з випуском електронних грошей, до обчислення вимоги до власних коштів установи електронних грошей, пов'язаної з платіжними послугами, застосовується встановлене § 73–76 цього Закону щодо обчислення сум власних коштів платіжної установи. Фінансова інспекція визначає, за яким із методів, встановлених § 73–75 цього Закону, установа електронних грошей має обчислювати вимогу до власних коштів. Визначаючи належний метод, Фінансова інспекція враховує характер платіжних послуг, які пропонує установа електронних грошей, вид, обсяг і ступінь складності діяльності, виходячи з фінансових даних, наведених у бізнес-плані установи електронних грошей.

(6) Фінансова інспекція має право, виходячи з оцінок, наданих щодо достатності процесів управління ризиками, бази даних випадків збитків, а також внутрішніх процедур і контролю:

1) вимагати від установи електронних грошей збільшення до 20 відсотків результату, отриманого при застосуванні пункту 2 частини 1 цього параграфа;

2) дозволити установі електронних грошей зменшення до 20 відсотків результату, отриманого при застосуванні пункту 2 частини 1 цього параграфа. [RT I, 08.07.2011, 6 - набув чинності 18.07.2011]

(1) Фінансова інспекція визначає, за яким із методів, встановлених § 73, 74 або 75 цього Закону, платіжна установа має обчислювати власні кошти, враховуючи характер послуг, які пропонує платіжна установа, вид, обсяг і ступінь складності діяльності. Визначаючи належний метод, Фінансова інспекція може виходити з фінансових даних, наведених у бізнес-плані платіжної установи.

(2) Власні кошти платіжної установи повинні в будь-який момент дорівнювати наведеним нижче показникам або перевищувати їх:

1) розмір акціонерного, пайового або початкового капіталу, зазначений у частині 1 § 64 цього Закону; [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

2) розмір власних коштів, обчислений відповідно до однієї з трьох методик обчислення, встановлених § 73–75. [RT I, 08.07.2011, 6 - набув чинності 18.07.2011]

(2¹) Встановлене частиною 1 та пунктом 2 частини 2 цього параграфа не застосовується до платіжної установи, яка надає лише платіжну послугу, зазначену в пункті 7 частини 1 § 3 цього Закону, або лише платіжні послуги, зазначені в пунктах 7 і 8 частини 1 § 3 цього Закону. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(3) Фінансова інспекція має право, виходячи з оцінок процесів управління ризиками, бази даних випадків збитків і механізмів внутрішнього контролю:

1) вимагати від платіжної установи збільшення до 20 відсотків результату, отриманого при застосуванні пункту 2 частини 2 цього параграфа;

2) дозволити платіжній установі зменшення до 20 відсотків результату, отриманого при застосуванні пункту 2 частини 2 цього параграфа.

(1) Сума власних коштів платіжної установи після вирахувань не може бути меншою ніж 10 відсотків постійних накладних витрат попереднього господарського року.

(2) У платіжної установи, яка розпочинає діяльність або діє менше ніж шість місяців, сума власних коштів після вирахувань не може бути меншою ніж 10 відсотків постійних накладних витрат, запланованих у бізнес-плані.

(3) Фінансова інспекція має право після затвердження звіту за господарський рік вимагати коригування розміру постійних накладних витрат, взятого за основу при обчисленні мінімального розміру власних коштів, якщо в господарській діяльності платіжної установи відбулися суттєві зміни.

(4) Фінансова інспекція має право вимагати коригування бізнес-плану, зазначеного в частині 2 цього параграфа, якщо, на її оцінку, розмір постійних накладних витрат, запланований у бізнес-плані, не відповідає потребам платіжної установи.

(5) Сума постійних накладних витрат платіжної установи обчислюється відповідно до статті 34b делегованого регламенту Комісії (ЄС) № 241/2014, яким доповнюється регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 575/2013 у частині регулятивних технічних стандартів, що стосуються вимог до власних коштів, застосовних до кредитних установ та інвестиційних товариств (ОВ L 74, 14.03.2014, с. 8–26). [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(1) У разі застосування методу обсягу платежів власні кошти платіжної установи мають бути щонайменше рівними сумі наведених нижче часток обсягу, помноженій на коефіцієнт коригування, встановлений § 76 цього Закону:

1) 4 відсотки від тієї частки обсягу платежів, яка становить до 5 мільйонів євро або дорівнює цій сумі;

2) 2,5 відсотка від тієї частки обсягу платежів, яка перевищує 5 мільйонів євро, але не перевищує 10 мільйонів євро;

3) 1 відсоток від тієї частки обсягу платежів, яка перевищує 10 мільйонів євро, але не перевищує 100 мільйонів євро;

4) 0,5 відсотка від тієї частки обсягу платежів, яка перевищує 100 мільйонів євро, але не перевищує 250 мільйонів євро;

5) 0,25 відсотка від тієї частки обсягу платежів, яка перевищує 250 мільйонів євро.

(2) Основою для обчислення часток обсягу платежів, зазначених у частині 1 цього параграфа, є 1/12 загальної суми платіжних операцій, виконаних платіжною установою протягом попереднього року. Платіжна установа, яка в попередньому році діяла менше ніж 12 місяців, для отримання відповідного показника ділить суму обсягу платежів, виконаних протягом попереднього року, на кількість місяців діяльності в попередньому році. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(1) У разі застосування методу, що ґрунтується на індикаторах, власні кошти платіжної установи мають бути щонайменше рівними сумі наведених нижче показників, помноженій на множник, встановлений частиною 6 цього параграфа, та на коефіцієнт коригування, встановлений § 76 цього Закону:

1) процентний дохід;

2) процентні витрати;

3) отримані комісійні за посередництво та плата за послуги;

4) інший операційний дохід.

(2) Усі показники, зазначені в частині 1 цього параграфа, перед множенням додаються, причому дохід враховується зі знаком «плюс», а витрати — зі знаком «мінус». За основу для обчислення показника береться останній річний звіт за господарський рік, затверджений загальними зборами акціонерів або зборами учасників. Платіжна установа, яка розпочинає діяльність або діє менше ніж шість місяців, обчислює суму власних коштів на підставі доходів і витрат, запланованих у бізнес-плані. [RT I, 08.07.2011, 6 - набув чинності 18.07.2011]

(3) Якщо дані, які є основою для обчислення показника, зазначеного в частині 1 цього параграфа, недоступні в аудійованому вигляді, можна використовувати прогнозовані значення, відображені в бізнес-плані.

(4) При обчисленні показника, зазначеного в частині 1 цього параграфа, не можна враховувати надзвичайні або нерегулярні статті доходу.

(5) У разі витрат, пов'язаних із передачею діяльності третій особі, показники, зазначені в частині 1 цього параграфа, можна зменшити, якщо третьою особою є інша платіжна установа в розумінні цього Закону.

(6) Множник, зазначений у частині 1 цього параграфа, є таким:

1) 10 відсотків від тієї частини показника, яка становить до 2,5 мільйона євро або дорівнює цій сумі;

2) 8 відсотків від тієї частини показника, яка перевищує 2,5 мільйона євро, але не перевищує 5 мільйонів євро;

3) 6 відсотків від тієї частини показника, яка перевищує 5 мільйонів євро, але не перевищує 25 мільйонів євро;

4) 3 відсотки від тієї частини показника, яка перевищує 25 мільйонів євро, але не перевищує 50 мільйонів євро;

5) 1,5 відсотка від тієї частини показника, яка перевищує 50 мільйонів євро.

(7) Власні кошти, обчислені за методом, що ґрунтується на індикаторах, не можуть бути меншими ніж 80 відсотків середнього значення суми показників, зазначених у частині 1 цього параграфа, за останні три господарські роки. [RT I, 08.07.2011, 6 - набув чинності 18.07.2011]

(1) Коефіцієнти коригування, що застосовуються при методі обсягу платежів та при методі, що ґрунтується на індикаторах, є такими:

1) 0,5 — якщо платіжна установа надає лише послугу грошового переказу, зазначену в пункті 6 частини 1 § 3 цього Закону;

2) [Втратив чинність - RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

3) 1 — якщо платіжна установа надає щонайменше одну з платіжних послуг, зазначених у пунктах 1–5 частини 1 § 3 цього Закону.

(1) Якщо платіжна установа або установа електронних грошей входить до консолідаційної групи, до якої входить щонайменше одна кредитна установа, консолідаційна група розглядається як консолідаційна група кредитної установи і до неї застосовується те, що встановлено Законом про кредитні установи та на його підставі.

(2) Якщо платіжна установа або установа електронних грошей та кредитна установа, яка є материнським підприємством платіжної установи або установи електронних грошей, підлягають консолідованому нагляду Фінансової інспекції, платіжна установа та установа електронних грошей за згодою Фінансової інспекції не зобов'язані при обчисленні власних коштів дотримуватися того, що встановлено в пункті 2 частини 1 § 71 та в пункті 2 частини 2 § 72 цього Закону. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(3) Фінансова інспекція надає згоду, зазначену в частині 2 цього параграфа, якщо виконано такі умови:

1) у материнського підприємства на момент запиту згоди, зазначеної в частині 2 цього параграфа, немає — і, наскільки відомо, не буде в майбутньому — практичних або юридичних перешкод для негайного переказу власних коштів чи для виконання зобов'язань;

2) материнське підприємство або доводить Фінансовій інспекції достатність управління пруденційними нормативами дочірнього підприємства та забезпечує виконання всіх зобов'язань, узятих дочірнім підприємством, або ризики, пов'язані з дочірнім підприємством, є неістотними;

3) процедури материнського підприємства щодо виявлення та вимірювання ризиків, управління ними, їх постійного відстеження та звітування про них діють також у дочірньому підприємстві.

(4) Для уникнення багаторазового застосування вимог до власних коштів Фінансова інспекція може вирішити, які встановлені в цій главі обов'язки щодо власних коштів та їх обчислення має виконувати установа електронних грошей, якщо:

1) установа електронних грошей входить до однієї консолідаційної групи з кредитною установою, платіжною установою, інвестиційним товариством, керуючим фондами, страховиком чи перестраховиком або з іншою установою електронних грошей;

2) установа електронних грошей надає інші послуги, ніж випуск електронних грошей. [RT I, 08.07.2011, 6 - набув чинності 18.07.2011]

(1) Платіжна установа, яка надає одну або кілька платіжних послуг, зазначених у пунктах 1–6 частини 1 § 3 цього Закону, та установа електронних грошей повинні визначити внутрішніми правилами принципи захисту та зберігання майна своїх клієнтів. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(2) Платіжна установа та установа електронних грошей повинні розміщувати своє майно в ліквідних засобах у такий спосіб, щоб у будь-який час було забезпечено виконання платіжних доручень клієнтів або задоволення інших правомірних вимог у встановленому законом порядку.

(3) [Втратив чинність – RT I, 08.07.2011, 6 - набув чинності 18.07.2011]

(4) Платіжна установа та установа електронних грошей зобов'язані вживати заходів, які в будь-який момент забезпечують можливість обчислення власних коштів та інвестиційних обмежень з достатньою точністю.

(5) Міністр, відповідальний за цю галузь, може встановити постановою точні вимоги до зберігання майна платіжних установ та установ електронних грошей, інвестиційні обмеження, порядок звітності та особливості звітності.

(1) Платіжна установа, яка надає одну або кілька платіжних послуг, зазначених у пунктах 1–6 частини 1 § 3 цього Закону, зобов'язана: [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

1) зберігати довірене їй у зв'язку з наданням платіжних послуг майно клієнта окремо від власного майна та від майна, пов'язаного з видами діяльності, не пов'язаними з наданням платіжних послуг;

2) зберігати гроші клієнта на окремому рахунку в кредитній установі або на рахунку, відкритому в Банку Естонії, відповідно до правил та умов, встановлених Банком Естонії, або інвестувати їх у надійні, ліквідні інструменти з низьким рівнем ризику, якщо платіжна установа до кінця робочого дня, наступного за днем отримання грошей, не передала грошові кошти, пов'язані з наданням платіжних послуг, отримувачу платежу або іншому надавачу платіжних послуг. [RT I, 08.07.2025, 5 - набув чинності 18.07.2025]

(2) Довірене платіжній установі у зв'язку з наданням платіжних послуг майно клієнта, а також майно, набуте за його рахунок, належить клієнту, пов'язаному з платіжною послугою, і не включається до складу банкрутного майна платіжної установи, та за його рахунок не задовольняються вимоги інших кредиторів платіжної установи.

(3) Замість обов'язку, встановленого частиною 1 цього параграфа, довірене платіжній установі у зв'язку з наданням платіжних послуг майно клієнта може бути покрите договором страхування або іншим рівноцінним договором забезпечення від страховика чи кредитної установи, які не належать до тієї самої консолідаційної групи, що й платіжна установа, в обсязі, рівноцінному сумі, яка була б відокремлена за відсутності договору страхування або рівноцінного договору забезпечення, на випадок, якщо платіжна установа не зможе виконати свої фінансові зобов'язання перед клієнтами, пов'язаними з наданням платіжних послуг.

(4) [Втратив чинність – RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(5) Щодо суми, відомої або прогнозованої на підставі попередньої інформації, для покриття та виконання майбутніх платіжних операцій застосовуються вимоги до зберігання майна, встановлені частинами 1 і 2 або частиною 3 цього параграфа. На вимогу Фінансової інспекції платіжна установа має бути здатна обґрунтувати суму, прогнозовану на підставі попередньої інформації.

(6) [Втратив чинність – RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(7) Фінансова інспекція може опублікувати настанову, в якій роз'яснюються принципи зберігання або інвестування грошей клієнтів, встановлені пунктом 2 частини 1 цього параграфа.

(8) Встановлене в цьому параграфі не застосовується до платіжної установи, яка надає лише платіжні послуги, зазначені в пунктах 7 і 8 частини 1 § 3 цього Закону. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(1) Установа електронних грошей зобов'язана зберігати гроші, отримані при випуску електронних грошей, які дорівнюють сумі грошових зобов'язань, пов'язаних з електронними грошима, що перебувають у розпорядженні користувача електронних грошей:

1) окремо від власного майна та від майна, пов'язаного з видами діяльності, не пов'язаними з випуском електронних грошей;

2) на окремому рахунку в кредитній установі або на рахунку, відкритому в Банку Естонії, відповідно до правил та умов, встановлених Банком Естонії, або інвестувати їх у ліквідні інструменти з низьким рівнем ризику. [RT I, 08.07.2025, 5 - набув чинності 18.07.2025]

(2) Грошові кошти клієнта, передані у володіння установи електронних грошей при випуску електронних грошей, а також майно, набуте за їх рахунок, належать цьому клієнту і не включаються до складу банкрутного майна установи електронних грошей, та за їх рахунок не задовольняються вимоги інших кредиторів установи електронних грошей.

(3) Замість обов'язку, встановленого частиною 1 цього параграфа, кошти клієнта, передані у володіння установи електронних грошей, можуть бути покриті договором страхування або іншим рівноцінним договором забезпечення від страховика чи кредитної установи, які не належать до тієї самої консолідаційної групи, що й установа електронних грошей, в обсязі, рівноцінному сумі, яка була б відокремлена за відсутності договору страхування або рівноцінного договору забезпечення, на випадок, якщо установа електронних грошей не зможе виконати свої фінансові зобов'язання перед клієнтами, пов'язаними з випуском електронних грошей.

(4) Ліквідними інструментами з низьким рівнем ризику, зазначеними в пункті 2 частини 1 цього параграфа, є:

1) боргові інструменти, зазначені у статті 336 Регламенту (ЄС) № 575/2013 Європейського Парламенту і Ради, щодо яких застосовна вимога до капіталу за специфічним ризиком не перевищує 1,6 відсотка; [RT I, 17.03.2023, 2 - набув чинності 01.11.2023]

2) паї або акції єврофондів, майно яких інвестується виключно в боргові інструменти, зазначені в пункті 1 цієї частини.

(5) Фінансова інспекція має право на підставі оцінки надійності, строку, вартості або іншого елемента ризику інструмента вирішити, що конкретний інструмент не розглядається як ліквідний інструмент з низьким рівнем ризику, зазначений у частині 4 цього параграфа.

(6) Якщо установа електронних грошей надає платіжні послуги, не пов'язані з випуском електронних грошей, до неї у зв'язку з цією діяльністю застосовуються вимоги до зберігання майна, що ставляться до платіжної установи згідно з § 79 цього Закону.

(7) Вимоги до зберігання майна, встановлені цим параграфом, слід застосовувати не пізніше ніж з п'ятого робочого дня від дати випуску електронних грошей, якщо законом не встановлено інше. [RT I, 08.07.2011, 6 - набув чинності 18.07.2011]

(1) Бухгалтерський облік і звітність організовуються відповідно до вимог та належних правил, встановлених цим законом, законом про бухгалтерський облік та іншими правовими актами, а також відповідно до статуту платіжної установи або установи електронних грошей і внутрішніх правил бухгалтерського обліку.

(2) Бухгалтерський облік має забезпечувати отримання достовірної інформації про господарську діяльність і фінансовий стан платіжної установи або установи електронних грошей.

(1) Платіжна установа або установа електронних грошей складає та подає Фінансовій інспекції звіти в порядку, встановленому цим законом і виданими на його підставі правовими актами.

(2) Платіжна установа або установа електронних грошей подає Фінансовій інспекції звіт за господарський рік, копію звіту присяжного аудитора, пропозицію та рішення щодо розподілу прибутку господарського року, а також витяг з протоколу загальних зборів про рішення щодо затвердження або незатвердження звіту за господарський рік — протягом двох тижнів після проведення загальних зборів акціонерів. [RT I 2010, 9, 41 - набув чинності 08.03.2010]

(3) Платіжна установа або установа електронних грошей, до якої застосовується виняток, встановлений частиною 1 або 2 § 11 чи частиною 1 § 12 цього закону, подає Фінансовій інспекції звіт за господарський рік, звіт присяжного аудитора, огляд про кількість і загальну суму платіжних операцій, здійснених протягом господарського року, або про обсяг послуг електронних грошей та зобов’язань, пов’язаних з послугами електронних грошей, — протягом двох тижнів після затвердження звіту за господарський рік. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(3¹) Платіжна установа, до якої застосовується виняток, встановлений частиною 3 § 11 цього закону, подає Фінансовій інспекції звіт за господарський рік і звіт присяжного аудитора протягом двох тижнів після їх затвердження. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(4) Схеми звітів платіжної установи, що подаються Фінансовій інспекції, методику складання звітів і порядок їх подання встановлює постановою міністр, відповідальний за відповідну сферу. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(5) Схеми звітів установи електронних грошей, що подаються Фінансовій інспекції, методику складання звітів і порядок їх подання встановлює постановою міністр, відповідальний за відповідну сферу. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(6) Міністр, відповідальний за відповідну сферу, може постановою встановити схеми звітів філії іноземної платіжної установи, що подаються Фінансовій інспекції, методику їх складання та порядок подання.

(7) Міністр, відповідальний за відповідну сферу, може постановою встановити схеми звітів філії іноземної установи електронних грошей, що подаються Фінансовій інспекції, методику їх складання та порядок подання.

(8) Період регулярних звітів, що подаються Фінансовій інспекції для цілей нагляду, становить один квартал. Платіжна установа або установа електронних грошей подає Фінансовій інспекції регулярний звіт протягом 20 днів після закінчення звітного періоду. Якщо останній день подання звіту припадає на вихідний день, звіт можна подати не пізніше першого робочого дня, що настає за вихідним днем. [RT I, 08.07.2011, 6 - набув чинності 18.07.2011]

(8¹) Міністр, відповідальний за відповідну сферу, може постановою встановити для платіжної установи, до якої застосовується виняток, зазначений у частинах 1–3 § 11 цього закону, довший звітний період, ніж встановлено частиною 8 цього параграфа. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(9) На підставі поданих Фінансовій інспекції звітів, встановлених у цьому параграфі, за потреби можна подавати дані також Міністерству фінансів для виконання завдань, що випливають із Закону про Уряд Республіки, та Банку Естонії для виконання завдань, що випливають із закону. [RT I, 01.03.2023, 3 - набув чинності 11.03.2023]

(10) Крім встановленого в цьому параграфі, Фінансова інспекція має право вимагати одноразові або регулярні звіти й дані, необхідні для здійснення нагляду в обсязі, встановленому цим законом.

(11) Банк Естонії має право для виконання завдань, що випливають із Закону про Банк Естонії та Закону про платіжні та розрахункові системи, вимагати від осіб, зазначених у цьому параграфі, додаткові одноразові або регулярні звіти. Форми звітів, методику складання звітів і порядок їх подання встановлює Банк Естонії. [RT I, 01.03.2023, 3 - набув чинності 11.03.2023]

(1) Фінансова інспекція перевіряє відповідність вимогам звіту, поданого для цілей нагляду, невідкладно після надходження звіту.

(2) Якщо Фінансова інспекція виявляє у звіті, поданому для цілей нагляду, недоліки, вона негайно повідомляє про це того, хто подав звіт.

(3) Той, хто подав звіт для цілей нагляду, зобов’язаний у випадку, встановленому частиною 2 цього параграфа, усунути недоліки та подати Фінансовій інспекції скоригований звіт. Скоригований звіт слід подати Фінансовій інспекції також у випадку, коли той, хто подав звіт, сам виявив помилку в раніше поданих даних або коли змінилися принципи обліку попередніх звітних періодів.

(4) Документи, що є джерелом первинних даних, використаних при складанні звіту, поданого для цілей нагляду, той, хто подав звіт, зобов’язаний зберігати щонайменше п’ять років. [RT I, 08.07.2011, 6 - набув чинності 18.07.2011]

(1) Звіт за господарський рік має бути доступним за місцезнаходженням платіжної установи або установи електронних грошей, в усіх філіях платіжної установи або установи електронних грошей, а також на вебсайті платіжної установи або установи електронних грошей. За відсутності останнього платіжна установа або установа електронних грошей подає звіт, що підлягає оприлюдненню, Фінансовій інспекції для оприлюднення на її вебсайті.

(2) Філія іноземної платіжної установи або установи електронних грошей оприлюднює звіт за господарський рік, складений відповідно до правових актів країни місцезнаходження платіжної установи або установи електронних грошей і перекладений естонською мовою.

(3) Звіт за господарський рік оприлюднюється протягом шести місяців після закінчення господарського року.

(4) Міністр, відповідальний за відповідну сферу, може постановою встановити для платіжної установи та установи електронних грошей перелік даних, що підлягають додатковому оприлюдненню, форми звітів і методику їх складання, а також строки оприлюднення.

(1) Річний бухгалтерський звіт платіжної установи та установи електронних грошей має бути перевірений аудитором. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(2) Під час аудиту платіжної установи або установи електронних грошей аудитор зобов'язаний перевірити такі сфери та подати платіжній установі або установі електронних грошей і Фінансовій інспекції свій висновок щодо них:

1) відповідність результатів оцінки майна фактичній вартості майна;

2) виконання вимог, установлених щодо власних коштів і страхування відповідальності; [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

3) достатність і дієвість заходів внутрішнього контролю;

4) безпека систем інформаційно-комунікаційних технологій. [RT I, 11.10.2024, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(3) Крім передбаченого в частині 2 цього параграфа, платіжна установа зобов'язана подати Фінансовій інспекції спеціальний звіт аудитора про надання платіжних послуг і послуг, зазначених у частині 2 § 5 цього закону, насамперед про обсяг і кількість платежів та плату за послуги. Відповідний звіт подається Фінансовій інспекції разом зі звітом за господарський рік.

(1) Аудитором може бути призначена надійна особа, яка має достатні знання та досвід для аудиту платіжної установи або установи електронних грошей.

(2) Аудитора платіжної установи або установи електронних грошей можна призначити для проведення разової аудиторської перевірки або на певний строк, але не довше ніж на п'ять років. Призначення аудитора, призначеного на п'ять років, на безпосередньо наступний період не допускається.

(3) Суд за місцезнаходженням платіжної установи або установи електронних грошей призначає аудитора на підставі заяви Фінансової інспекції, якщо:

1) загальні збори не призначили аудитора;

2) аудитор, призначений загальними зборами, відмовився від проведення аудиторської перевірки;

3) на думку Фінансової інспекції, аудитор втратив довіру.

(4) Повноваження призначеного судом аудитора діють до призначення загальними зборами нового аудитора.

(1) Аудитор зобов'язаний невідкладно письмово повідомити Фінансову інспекцію про обставини, які стали йому відомі під час аудиту платіжної установи або установи електронних грошей і наслідком яких є або може бути:

1) суттєве порушення правових актів, що регулюють діяльність платіжної установи або установи електронних грошей;

2) припинення подальшої діяльності платіжної установи або установи електронних грошей чи її дочірнього підприємства;

3) негативний висновок присяжного аудитора або висновок із зауваженнями щодо річного бухгалтерського звіту; [RT I 2010, 9, 41 - набув чинності 08.03.2010]

4) ситуація, через яку платіжна установа або установа електронних грошей не здатна виконувати свої зобов'язання, чи загроза виникнення такої ситуації;

5) суттєва майнова шкода платіжній установі або установі електронних грошей чи їхнім клієнтам, спричинена діями керівника або працівника платіжної установи чи установи електронних грошей.

(2) Аудитор зобов'язаний невідкладно письмово повідомити Фінансову інспекцію про обставини, які стали йому відомі під час аудиту особи, що перебуває у значному зв'язку з платіжною установою або установою електронних грошей, і результатом яких є або може бути обставина, передбачена частиною 1 цього параграфа.

(3) Передання Фінансовій інспекції даних згідно з частиною 1 цього параграфа не є порушенням вимоги конфіденційності, покладеної на аудитора правовим актом або договором.

(1) Припинення платіжної установи та установи електронних грошей відбувається в порядку, встановленому Комерційним кодексом, якщо цим законом не передбачено інше. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(1¹) Для припинення платіжної установи або установи електронних грошей (далі в цьому параграфі — припинення) необхідний дозвіл Фінансової інспекції. [RT I, 11.11.2025, 1 - набув чинності 21.11.2025]

(1²) Для отримання дозволу на припинення платіжна установа або установа електронних грошей подає Фінансовій інспекції заяву, до якої додаються такі дані та документи:

1) рішення загальних зборів платіжної установи або установи електронних грошей про припинення та про клопотання щодо дозволу на це;

2) оцінка платіжної установи або установи електронних грошей щодо впливу припинення на інтереси її клієнтів або інших кредиторів. [RT I, 11.11.2025, 1 - набув чинності 21.11.2025]

(1³) До розгляду клопотання про дозвіл на припинення, перевірки поданих даних і перевірки відповідності припинення платіжної установи або установи електронних грошей інтересам клієнтів чи інших кредиторів застосовується передбачене § 17 цього закону. [RT I, 11.11.2025, 1 - набув чинності 21.11.2025]

(1⁴) Рішення про надання дозволу на припинення або про відмову в його наданні Фінансова інспекція приймає протягом одного місяця після подання всіх необхідних документів і даних, але не пізніше ніж через два місяці після отримання відповідної заяви. [RT I, 11.11.2025, 1 - набув чинності 21.11.2025]

(1⁵) Фінансова інспекція може відмовити в наданні дозволу на припинення, якщо припинення суперечить інтересам клієнтів або інших кредиторів платіжної установи чи установи електронних грошей. [RT I, 11.11.2025, 1 - набув чинності 21.11.2025]

(1⁶) Рішення про надання дозволу на припинення або про відмову в його наданні Фінансова інспекція невідкладно доводить до відома платіжної установи або установи електронних грошей. [RT I, 11.11.2025, 1 - набув чинності 21.11.2025]

(2) Платіжну установу або установу електронних грошей може бути примусово припинено ухвалою суду на підставі заяви Фінансової інспекції, якщо Фінансова інспекція на підставі § 22 цього закону визнала недійсним виданий платіжній установі або установі електронних грошей дозвіл на діяльність чи інший дозвіл. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(3) Разом із заявою суду слід подати докази щодо обставин, передбачених § 22 цього закону. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(4) Рішення про примусову ліквідацію платіжної установи або установи електронних грошей суд ухвалює протягом трьох робочих днів з дня подання відповідної заяви.

(5) Ухвала про примусове припинення підлягає негайному виконанню, а подання та розгляд скарги не зупиняють діяльності ліквідаторів.

(6) У випадку, зазначеному в частині 2 цього параграфа, передбачене частиною 3 § 366 Комерційного кодексу не застосовується.

(1) Заяву про банкрутство проти платіжної установи або установи електронних грошей можуть подати:

1) Фінансова інспекція;

2) ліквідатори;

3) кредитори.

(2) Діюча платіжна установа або установа електронних грошей як боржник може подати заяву про банкрутство лише за письмовою згодою Фінансової інспекції.

(3) Платіжна установа або установа електронних грошей невідкладно повідомляє Фінансову інспекцію про подання заяви про банкрутство щодо неї.

(4) У провадженні у справі про банкрутство платіжної установи або установи електронних грошей вимоги задовольняються у черговості, встановленій законом про банкрутство, якщо з цього параграфа не випливає інше.

(5) У разі банкрутства такої платіжної установи, до якої застосовується встановлене в § 79 частині 3 цього закону, або у разі банкрутства установи електронних грошей вимоги кредиторів задовольняються в такій черговості:

1) забезпечені заставою визнані вимоги, подані у строк, в обсязі, встановленому в § 153 частині 2 закону про банкрутство;

2) визнані вимоги клієнтів, подані у строк;

3) інші визнані вимоги, подані у строк;

4) вимоги, не подані у строк, але визнані.

(6) [Втратив чинність – RT I, 07.12.2017, 1 – набув чинності 13.01.2018]

(1) Фінансова інспекція здійснює нагляд за відповідністю діяльності платіжної установи та установи електронних грошей, а також особи, яка має істотну участь у платіжній установі або установі електронних грошей, вимогам, встановленим цим законом та іншими законами, а також виданими на їх підставі правовими актами. Фінансова інспекція не здійснює нагляду за такими послугами та видами діяльності, що надаються платіжною установою, які не встановлені в § 3 частині 1 та § 5 частині 2 пункті 1 цього закону.

(1¹) Фінансова інспекція при здійсненні нагляду за належним виконанням вимог регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 260/2012, яким встановлюються технічні та комерційні вимоги до кредитових переказів і прямого дебетування в євро та вносяться зміни до регламенту (ЄС) № 924/2009 (ELT L 94, 30.03.2012, с. 22–37), та регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2021/1230 про транскордонні платежі в Союзі (ELT L 274, 30.07.2021, с. 20–31) має всі права, встановлені названими регламентами, цим законом та законом про Фінансову інспекцію. [RT I, 08.07.2025, 5 - jõust. 18.07.2025]

(2) Метою нагляду є забезпечення відповідності закону та іншим правовим актам заснування, діяльності, зокрема надання платіжних послуг і послуг електронних грошей, та припинення платіжних установ і установ електронних грошей, маючи на увазі насамперед захист інтересів і прав клієнтів платіжних установ та установ електронних грошей.

(3) Фінансова інспекція при здійсненні нагляду за виконанням встановленого цим законом та виданими на його підставі правовими актами має всі права, встановлені цим законом та законом про Фінансову інспекцію.

(4) [Втратив чинність – RT I, 07.12.2017, 1 – набув чинності 13.01.2018]

(1) Наглядова діяльність Фінансової інспекції охоплює:

1) усі платіжні установи та установи електронних грошей, місцезнаходження яких, внесене до реєстру, — Естонія, зокрема їхніх агентів і дистриб'юторів;

2) філії естонських платіжних установ та установ електронних грошей, засновані в іноземних державах, якщо нагляд за ними не здійснює орган фінансового нагляду іноземної держави або якщо з органом фінансового нагляду цієї держави укладено відповідну угоду;

3) філії платіжних установ та установ електронних грошей іноземних держав, засновані в Естонії, якщо з органом фінансового нагляду відповідної іноземної держави не домовлено про інше;

4) [втратив чинність – RT I, 07.12.2017, 1 – набув чинності 13.01.2018]

5) господарські товариства, що належать до тієї самої консолідаційної групи, що й платіжна установа, та до тієї самої консолідаційної групи, що й установа електронних грошей.

(2) Наглядова діяльність Фінансової інспекції при перевірці ліквідності та звітності філії платіжної установи та філії установи електронних грошей договірної держави здійснюється у співпраці з органом фінансового нагляду держави походження платіжної установи та установи електронних грошей.

[RT I, 11.10.2024, 1 - jõust. 17.01.2025]

(1) Для здійснення нагляду Фінансова інспекція:

1) вирішує питання про видачу, зміну та визнання недійсними дозволів, встановлених цим законом;

2) перевіряє пов'язане з набуттям, збільшенням і зменшенням участі;

3) у випадках, встановлених цим законом, надає дозвіл або згоду чи здійснює встановлені цим законом реєстрації та погодження;

4) перевіряючи звіти та інші документи і здійснюючи перевірку на місці, стежить за відповідністю діяльності платіжної установи або установи електронних грошей закону;

5) за потреби видає обов'язкові для виконання приписи та дає розпорядження;

6) виконує інші завдання, що випливають із цього закону та виданих на його підставі правових актів.

(2) Фінансова інспекція при здійсненні нагляду за належним виконанням вимог регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2022/2554 має всі права, встановлені названим регламентом, цим законом та законом про Фінансову інспекцію. Рішення, ухвалене щодо порушення обов'язку, встановленого названим регламентом, Фінансова інспекція оприлюднює на своєму вебсайті відповідно до встановленого у статті 54 регламенту. [RT I, 11.10.2024, 1 - jõust. 17.01.2025]

(1) Для забезпечення порівнянності плат за типові платіжні послуги, пов'язані з платіжним рахунком, Фінансова інспекція:

1) складає попередній перелік типових платіжних послуг, пов'язаних із платіжним рахунком, згідно з настановою, виданою Європейським органом банківського нагляду щодо платних платіжних послуг;

2) надає Європейській Комісії на її запит додаткову інформацію про дані та критерії, покладені в основу складання попереднього переліку типових платіжних послуг;

3) встановлює настановою остаточний перелік типових платіжних послуг, пов'язаних із платіжним рахунком, що ґрунтується на уніфікованих поняттях типових платіжних послуг, розроблених Європейським органом банківського нагляду (далі — перелік типових платіжних послуг), і оприлюднює його;

4) оцінює та в разі потреби оновлює перелік типових платіжних послуг і відповідну настанову кожні чотири роки;

5) подає Європейському органу банківського нагляду та Європейській Комісії результати оцінювання, зазначеного в пункті 4 цієї частини, і у відповідному випадку оновлений перелік типових платіжних послуг;

6) адмініструє вебсайт, через який має бути можливо порівнювати щонайменше плати за платіжні послуги, встановлені в переліку типових платіжних послуг (далі — порівняльний вебсайт).

(2) Користування порівняльним вебсайтом має бути для споживача безоплатним, і на ньому потрібно:

1) однаково ставитися до надавачів платіжних послуг у результатах пошуку;

2) наводити чіткі та об'єктивні критерії, на яких ґрунтуються порівняння;

3) подавати інформацію чітко та зрозуміло і використовувати уніфіковані поняття, вжиті в переліку типових платіжних послуг;

4) подавати точну та актуальну інформацію і відображати дату останнього оновлення;

5) подавати якомога репрезентативніший набір пропозицій типових платіжних послуг, охоплюючи якомога більшу частину ринку;

6) надавати споживачеві можливість повідомляти через порівняльний вебсайт про неправильні дані, оприлюднені щодо плат.

(3) Якщо інформація, що подається згідно з пунктом 5 частини 2 цього параграфа, не дає повного огляду ринку, споживача потрібно чітко та зрозуміло повідомити про це перед відображенням результатів. [RT I, 31.12.2016, 1 - набув чинності 10.01.2017 - пункт 6 частини 1 та частина 2 набувають чинності 31.10.2018, через дев'ять місяців після набуття чинності виконавчим регламентом Європейської Комісії (ELT L 6, 11.01.2018, lk 3-25), зазначеним у частині 4 статті 3 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2014/92/ЄС про порівнянність плат, пов'язаних із платіжними рахунками, зміну платіжного рахунку та доступ до основного платіжного рахунку (ELT L 257, 28.08.2014, lk 214–246).]

(1) Якщо платіжна установа або установа електронних грошей, філія якої заснована в іноземній державі або яка надає в іноземній державі транскордонні послуги, порушує вимоги правових актів, установлених в іноземній державі, Фінансова інспекція за пропозицією органу фінансового нагляду іноземної держави невідкладно вживає заходів для припинення порушень. Фінансова інспекція повідомляє органу фінансового нагляду іноземної держави про вжиті заходи.

(1¹) Фінансова інспекція може своїм приписом заборонити платіжній установі або установі електронних грошей надання послуг через засновану в іноземній державі філію або в інший спосіб, якщо:

1) виявляється будь-яка з обставин, зазначених у частині 5 § 29 цього Закону;

2) орган фінансового нагляду іноземної держави повідомив Фінансову інспекцію про порушення платіжною установою або установою електронних грошей умов, установлених правовим актом іноземної держави або поданих органом фінансового нагляду іноземної держави. [RT I, 11.10.2024, 1 - набув чинності 21.10.2024]

(1²) Припис, зазначений у частині 1¹ цього параграфа, Фінансова інспекція невідкладно вручає платіжній установі або установі електронних грошей. Платіжна установа або установа електронних грошей зобов'язана припинити надання послуг у цій іноземній державі через філію або в інший спосіб до строку, визначеного Фінансовою інспекцією. [RT I, 11.10.2024, 1 - набув чинності 21.10.2024]

(2) Про визнання нечинними ліцензії на діяльність і дозволу на заснування філії в іноземній державі, а також про припис, зазначений у частині 1¹ цього параграфа, Фінансова інспекція невідкладно повідомляє орган фінансового нагляду тієї іноземної держави, де заснована філія платіжної установи або установи електронних грошей або де платіжна установа чи установа електронних грошей пропонує транскордонні послуги. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(3) Філія платіжної установи або установи електронних грошей чи платіжна установа або установа електронних грошей, яка надає транскордонні послуги, повинна на вимогу органу фінансового нагляду іноземної держави надати інформацію, необхідну для здійснення нагляду за діяльністю філії, платіжної установи або установи електронних грошей у цій державі.

(1) Фінансова інспекція може вимагати від іноземної платіжної установи або установи електронних грошей, яка надає послуги в Естонії, звіти, додаткові дані та документи, необхідні для здійснення нагляду за нею в обсязі, встановленому цим законом, а також дані, необхідні для збирання статистики. Від платіжної установи або установи електронних грошей договірної держави Фінансова інспекція може вимагати звіти відповідно до того, що встановлено імплементаційним регламентом Європейської Комісії, ухваленим на підставі пунктів 6 і 7 статті 29 директиви Європейського Парламенту і Ради 2015/2366/ЄС. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(2) Платіжна установа або установа електронних грошей, яка надає послуги в Естонії і ліцензію якої орган фінансового нагляду іноземної держави зупинив або визнав недійсною, не може продовжувати діяльність в Естонії та надавати транскордонні послуги.

(3) Якщо платіжна установа або установа електронних грошей третьої країни, яка пропонує послуги в Естонії, порушує вимоги, встановлені цим законом або іншими правовими актами, Фінансова інспекція може застосувати заходи та санкції, необхідні для припинення порушення, або визнати недійсним дозвіл на заснування філії чи на надання транскордонних послуг.

(4) Фінансова інспекція може вимагати від платіжної установи або установи електронних грошей договірної держави, яка заснувала в Естонії філію або надає в Естонії транскордонні послуги, припинення порушення вимог, встановлених законом або виданими на його підставі правовими актами.

(5) Якщо зазначена в частині 4 цього параграфа платіжна установа або установа електронних грошей договірної держави продовжує порушувати вимоги, встановлені правовими актами, Фінансова інспекція повідомляє про це орган фінансового нагляду її держави походження. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(6) Якщо заходи, застосовані органом фінансового нагляду договірної держави, є недостатніми і платіжна установа або установа електронних грошей договірної держави продовжує порушувати вимоги, встановлені правовими актами, Фінансова інспекція може своїм приписом застосувати встановлені цим законом заходи для припинення порушення або своїм приписом заборонити платіжній установі чи установі електронних грошей договірної держави діяльність в Естонії або надання транскордонних послуг, попередньо повідомивши про це орган фінансового нагляду держави походження, Європейський банківський орган, Європейську Комісію та за потреби органи фінансового нагляду інших договірних держав. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(7) Фінансова інспекція повідомляє іноземну платіжну установу або установу електронних грошей про заходи, застосовані згідно з цим параграфом. Скаргу на застосовані Фінансовою інспекцією заходи можна подати через філію іноземної платіжної установи або установи електронних грошей до суду за місцем її знаходження.

(8) Фінансова інспекція може з метою захисту клієнтів і кредиторів платіжної установи або установи електронних грошей та публічного інтересу, зокрема в разі істотного порушення закону про запобігання відмиванню грошей і фінансуванню тероризму, застосувати щодо платіжної установи або установи електронних грошей договірної держави встановлені законом заходи, попередньо не повідомивши про них. У такому разі орган фінансового нагляду держави походження, Європейський банківський орган і Європейська Комісія повідомляються невідкладно після застосування заходів. Заходи застосовуються доти, доки не відпаде потреба в їх застосуванні. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(9) [Втратив чинність - RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(1) Фінансова інспекція за потреби роз'яснює учаснику провадження його права та обов'язки в наглядовому провадженні.

(2) Учасник провадження має право ознайомитися з даними, зібраними про нього Фінансовою інспекцією, а також робити з них копії та витяги. Фінансова інспекція має право відмовити учаснику провадження в наданні даних, якщо це шкодить або може зашкодити правомірним інтересам третьої особи або якщо ознайомлення з даними перешкоджає досягненню цілей нагляду чи ставить під загрозу встановлення істини в кримінальному провадженні.

(3) Учасник провадження має право в наглядовому провадженні ставити свідкові запитання через Фінансову інспекцію. Фінансова інспекція має право обґрунтовано відмовити в передачі запитань свідкові, якщо запитання не стосуються справи, або задля уникнення порушення прав чи інтересів свідка.

(4) Якщо учасник провадження в адміністративному провадженні без законної перешкоди не з'являється на виклик Фінансової інспекції, Фінансова інспекція може:

1) застосувати щодо учасника провадження примусовий платіж;

2) застосувати за допомогою поліції примусовий привід.

(1) Фінансова інспекція має право для здійснення нагляду вимагати звіти, безоплатну інформацію, документи та усні або письмові пояснення щодо обставин, які мають значення для здійснення нагляду, від таких осіб: [RT I, 07.12.2017, 1 – набув чинності 13.01.2018]

1) платіжна установа або установа електронних грошей, керівник і працівник платіжної установи або установи електронних грошей;

2) керівник і працівник господарського товариства, що належить до тієї самої консолідаційної групи, що й платіжна установа або установа електронних грошей;

3) акціонер платіжної установи або установи електронних грошей;

3¹) агент або розповсюджувач платіжної установи чи установи електронних грошей; [RT I, 07.12.2017, 1 – набув чинності 13.01.2018]

4) третя особа — лише за наявності обґрунтованої потреби;

5) ліквідатор або керуючий банкрутством платіжної установи чи установи електронних грошей;

6) державна установа та установа одиниці місцевого самоврядування, державний основний реєстр, державний реєстр і відповідальний та уповноважений обробник державної бази даних.

(2) З метою наглядової діяльності Фінансова інспекція має право:

1) здійснювати перевірку на місці господарських товариств, що належать до тієї самої консолідаційної групи, що й платіжна установа або установа електронних грошей, для перевірки переданої Фінансовій інспекції інформації, а також вимагати подання даних і документів, необхідних для здійснення нагляду;

2) вимагати від платіжної установи або установи електронних грошей усі дані, необхідні для перевірки дотримання пруденційних вимог;

3) отримувати інформацію від внутрішнього аудитора платіжної установи або установи електронних грошей та співпрацювати з ним.

(3) За потреби Фінансова інспекція може зобов'язати особу з'явитися для надання пояснень у визначений Фінансовою інспекцією час до службових приміщень Фінансової інспекції.

(4) З метою здійснення нагляду Фінансова інспекція має право отримувати від третьої особи інформацію, пов'язану з платіжною установою або установою електронних грошей, не повідомляючи платіжну установу або установу електронних грошей про передання інформації. Третя особа зобов'язана не повідомляти платіжну установу або установу електронних грошей про передання інформації.

(5) За потреби Фінансова інспекція може видати розпорядження, у якому встановлює строк для виконання обов'язку, передбаченого частинами 1–3 цього параграфа.

(5¹) Якщо це не шкодить здійсненню нагляду, Фінансова інспекція роз'яснює особам, зазначеним у частинах 1–3 цього параграфа, цілі витребування інформації. [RT I, 07.12.2017, 1 – набув чинності 13.01.2018]

(6) Для здійснення нагляду Фінансова інспекція має право отримувати від кредитних установ дані, що містять банківську таємницю, про платіжну установу, установу електронних грошей та їхніх клієнтів, а також про третю особу, якій передано завдання платіжної установи або установи електронних грошей.

(1) Особа, зобов'язана надати пояснення, може відмовитися від надання пояснень Фінансовій інспекції на підставах, передбачених § 71 або 73 Кримінально-процесуального кодексу.

(1) Фінансова інспекція має право для здійснення нагляду проводити перевірку на місці за місцезнаходженням і місцем діяльності таких осіб (далі в цій главі — особа, що перевіряється):

1) платіжна установа та установа електронних грошей;

2) господарське товариство, що входить до консолідаційної групи платіжної установи або установи електронних грошей;

3) платіжний агент;

4) особа, якій відповідно до § 62 цього закону передано робочі завдання або види діяльності. [RT I, 07.12.2017, 1 – набув чинності 13.01.2018]

(2) Перевірка на місці проводиться, якщо:

1) необхідно перевірити подані дані;

2) Фінансова інспекція має підозру, що порушено положення цього закону чи інших правових актів, зазначених у частині 1 § 2 Закону про Фінансову інспекцію, або положення, встановлені на їх підставі;

3) це необхідно на підставі відповідного клопотання органу фінансового нагляду договірної держави;

4) це необхідно для виконання інших наглядових завдань.

(3) Фінансова інспекція видає розпорядження про проведення перевірки на місці, у якому зазначаються мета перевірки, її обсяг, тривалість періоду та час перевірки. Розпорядження вручається особі, що перевіряється, не пізніше ніж за три робочі дні до початку перевірки на місці, за винятком випадку, коли попереднє повідомлення про розпорядження поставило б під загрозу досягнення мети перевірки. Перевірку на місці проводить уповноважений працівник Фінансової інспекції (далі в цій главі — перевіряючий), якщо цим законом не передбачено інше.

(4) Під час перевірки на місці перевіряючий має право:

1) заходити до всіх приміщень і брати у своє володіння дані, дотримуючись при цьому всіх правил безпеки, що діють щодо особи, яка перевіряється;

2) вимагати забезпечення необхідних для роботи умов і користуватися окремим приміщенням;

3) без обмежень досліджувати документи та носії даних, необхідні для здійснення нагляду, робити з них витяги, відписи та копії, а також спостерігати за робочими процесами;

4) отримувати усні та письмові пояснення від керівників і працівників особи, що перевіряється. За потреби або на вимогу особи, яка надає пояснення, пояснення протоколюються.

(5) Правління особи, що перевіряється, зобов'язане призначити компетентного представника, у присутності якого проводиться перевірка і який подає перевіряючому необхідні для виконання його завдань документи та іншу інформацію, у тому числі звіти присяжного аудитора щодо звітності особи, що перевіряється, та спеціальні звіти аудитора, а також надає щодо них необхідні пояснення. [RT I 2010, 9, 41 – набув чинності 08.03.2010]

(6) У випадку, зазначеному в пункті 3 частини 2 цього параграфа, Фінансова інспекція може уповноважити на проведення перевірки на місці орган фінансового нагляду іншої договірної держави або призначеного ним аудитора чи експерта.

(1) Особа, яка проводить перевірку, зобов'язана протягом трьох місяців після завершення перевірки скласти акт про результати перевірки на місці, який Фінансова інспекція невідкладно вручає особі, яку перевіряють. [RT I, 11.11.2025, 1 - набув чинності 21.11.2025]

(2) Особа, яку перевіряють, має право протягом одного місяця з дня вручення акта подати письмові пояснення.

(3) Після розгляду письмових пояснень особи, яку перевіряють, але не пізніше ніж через п'ять місяців після завершення перевірки на місці, Фінансова інспекція складає остаточний акт, який вручається особі, яку перевіряють. [RT I, 11.11.2025, 1 - набув чинності 21.11.2025]

(4) [Втратив чинність – RT I, 11.11.2025, 1 - набув чинності 21.11.2025]

(5) Якщо після перевірки на місці або після отримання письмових пояснень особи, яку перевіряють, з'ясовуються обставини, що потребують додаткової оцінки, або Фінансова інспекція отримує додаткові відомості, Фінансова інспекція може продовжити строк складення акта, зазначеного в частині 1 цього параграфа, або остаточного акта, зазначеного в частині 3, не більше ніж на два місяці. Якщо протягом цього періоду до остаточного акта вносяться істотні зміни, Фінансова інспекція надсилає його особі, яку перевіряють, повторно для отримання письмових пояснень. [RT I, 11.11.2025, 1 - набув чинності 21.11.2025]

(6) Фінансова інспекція може остаточним актом визначити особі, яку перевіряють, строк усунення недоліків або інші обов'язки та застосувати примусовий платіж у разі їх невиконання чи неналежного виконання. [RT I, 11.11.2025, 1 - набув чинності 21.11.2025]

(7) Фінансова інспекція має право оприлюднити остаточний акт перевірки на місці або його частину, якщо це відповідає інтересам інвесторів і клієнтів суб'єкта фінансового нагляду та є необхідним для забезпечення стабільності й прозорості фінансового сектору [RT I, 11.11.2025, 1 - набув чинності 21.11.2025]

(1) Фінансова інспекція може залучити до наглядового провадження експерта для з'ясування обставин, які мають значення та потребують спеціальних знань.

(2) Фінансова інспекція має право вимагати проведення позачергового аудиторського контролю, якщо:

1) є обґрунтована підозра, що звіти або відомості, подані Фінансовій інспекції чи оприлюднені, є оманливими або не відповідають дійсності;

2) вчинено правочини, внаслідок яких платіжній установі або установі електронних грошей, товариству, що входить до консолідаційної групи платіжної установи або установи електронних грошей, чи клієнтам може бути завдано або вже завдано істотної шкоди;

3) у наглядовому провадженні потребує додаткового з'ясування інше істотне питання, пов'язане з фінансовим станом платіжної установи або установи електронних грошей чи товариства, що входить до консолідаційної групи платіжної установи або установи електронних грошей.

(3) Фінансова інспекція залучає експерта або аудитора для проведення позачергового аудиторського контролю з власної ініціативи чи за клопотанням учасника провадження. Ім'я експерта або аудитора та причину його залучення повідомляють учаснику провадження до залучення експерта чи аудитора, за винятком випадків, коли справу необхідно розглянути швидко або коли повідомлення може перешкодити досягненню мети експертизи чи позачергового аудиторського контролю.

(4) Якщо експерт або аудитор, який проводить позачерговий аудиторський контроль, встановлює обставини, що мають значення в наглядовому провадженні і з'ясування яких Фінансова інспекція безпосередньо йому не доручала, він подає свою думку або оцінку і щодо цих обставин.

(5) Експерт та аудитор, який проводить позачерговий аудиторський контроль, мають право користуватися правами, передбаченими частиною 4 § 97 цього закону, лише з метою виконання наданих їм завдань, а також вносити Фінансовій інспекції та учаснику провадження пропозиції щодо подання додаткових даних і документів. Експерт та аудитор, який проводить позачерговий аудиторський контроль, можуть користуватися правом, передбаченим частиною 4 § 97 цього закону, лише з дозволу особи, яку перевіряють, або в її присутності. Експерт зобов'язаний зберігати в таємниці відомості, що не підлягають розголошенню і стали йому відомі у зв'язку з виконанням завдань, зазначених у цьому параграфі.

(6) Витрати на експертизу або позачерговий аудиторський контроль покриває Фінансова інспекція. Якщо експерта або аудитора залучено за клопотанням учасника провадження, витрати на експертизу чи позачерговий аудиторський контроль сплачує учасник провадження.

(1) Фінансова інспекція має право винести припис, якщо:

1) у результаті нагляду виявлено порушення вимог закону або встановленого на його підставі правового акта;

2) необхідно запобігти правопорушенню, зазначеному в пункті 1 цієї частини;

3) ризики, взяті на себе платіжною установою або установою електронних грошей, істотно зросли або наявна інша обставина, що загрожує чи може загрожувати її діяльності, інтересам її клієнтів або надійності фінансової системи чи грошового обігу;

4) Банк Естонії у випадку, передбаченому законом про платіжні та розрахункові системи, вніс пропозицію вжити заходів. [RT I, 01.03.2023, 3 - набув чинності 11.03.2023]

(2) Одержувач припису повинен невідкладно після його оголошення розпочати виконання припису.

(3) Подання скарги та її розгляд не зупиняють виконання припису, якщо Фінансова інспекція не встановила інакше.

(1) Фінансова інспекція має право приписом:

1) заборонити вчинення певних правочинів або дій чи обмежити їх обсяг;

2) заборонити частково або повністю здійснення виплат із прибутку платіжної установи або установи електронних грошей;

3) вимагати обмеження операційних витрат платіжної установи або установи електронних грошей;

4) вимагати зміни внутрішніх правил платіжної установи або установи електронних грошей;

5) вимагати відкликання керівника платіжної установи або установи електронних грошей;

6) внести загальним зборам платіжної установи або установи електронних грошей пропозицію щодо заміни аудитора платіжної установи або установи електронних грошей;

7) вимагати відсторонення працівника платіжної установи або установи електронних грошей від роботи;

8) вимагати відкликання платіжною установою або установою електронних грошей права на надання послуги, наданого агенту або дистриб'ютору;

9) вимагати приведення співвідношення ліквідних коштів і поточних зобов'язань у відповідність із цим законом або з виданим на його підставі правовим актом;

10) висувати інші вимоги для виконання правових актів, що регулюють діяльність платіжної установи або установи електронних грошей.

(2) Крім установленого в § 106 цього закону, у разі невиконання припису Фінансової інспекції можна застосувати інші передбачені цим законом заходи, зокрема:

1) визнати недійсною ліцензію платіжної установи або установи електронних грошей;

2) визнати недійсним дозвіл на заснування філії;

3) вимагати відкликання керівника платіжної установи або установи електронних грошей судом.

(1) У разі порушення обов'язків, установлених у § 710¹, 711, 711¹, 711³, 711⁵, 711⁶, 718¹, 720¹, 721¹–721⁴, частині 1 § 721⁵ та § 727 і 727¹ Закону про зобов'язальне право, Фінансова інспекція має право винести надавачу платіжних послуг припис на підставі, установленій у § 100 і 101 цього закону. [RT I, 08.07.2025, 4 - набув чинності 15.07.2025]

(1) Правління платіжної установи або установи електронних грошей повинне повідомити Фінансову інспекцію про проведення загальних зборів і засідання ради щонайменше за два тижні наперед. Про проведення позачергових загальних зборів слід за можливості повідомити щонайменше за один тиждень наперед.

(2) Фінансова інспекція має право винести припис:

1) про скликання правління, ради або загальних зборів платіжної установи чи установи електронних грошей;

2) про включення до порядку денного правління, ради або загальних зборів питання, яке, на думку Фінансової інспекції, є потрібним.

(3) Фінансова інспекція має право направити на засідання своїх представників, які мають право висловлювати позиції та вносити пропозиції, а також вимагати занесення їх до протоколу засідання.

(1) Суд за місцезнаходженням платіжної установи або установи електронних грошей може на підставі заяви Фінансової інспекції визнати недійсним рішення загальних зборів, ради або правління, що суперечить закону, виданому на його підставі правовому акту чи статуту, якщо заяву подано протягом трьох місяців від дня ухвалення рішення.

(1) Платіжна установа або установа електронних грошей зобов'язана невідкладно інформувати Фінансову інспекцію про зміну всіх даних та обставин, які були підставою для ухвалення рішення про видачу ліцензії платіжній установі або установі електронних грошей, зокрема подати такі дані й документи:

1) у разі зміни фірмового найменування, адреси місцезнаходження або контактних даних платіжної установи чи установи електронних грошей — нове фірмове найменування, адресу місцезнаходження та контактні дані;

2) у разі зміни статуту — зміни статуту та змінений текст;

3) у разі зміни порядку або правил, визначених внутрішніми правилами, — змінені внутрішні правила;

4) у разі зміни керівників — дані, названі в пункті 14 частини 1 § 15 цього закону;

5) у разі зміни аудитора — дані, названі в пункті 16 частини 1 § 15 цього закону;

6) обставини, які впливають або можуть істотно вплинути на фінансовий стан платіжної установи чи установи електронних грошей;

7) іншу інформацію, якщо це передбачено цим законом.

(2) Платіжна установа або установа електронних грошей повинна на вимогу Фінансової інспекції невідкладно оприлюднити названі в частині 1 цього параграфа дані та документи, за винятком названих у пунктах 3 і 6.

(3) Фінансова інспекція оприлюднює названі в пункті 1 частини 1 цього параграфа дані на своєму вебсайті.

(1) Фінансова інспекція веде перелік:

1) зареєстрованих в Естонії платіжних установ та установ електронних грошей, які мають чинну ліцензію;

2) осіб, які мають істотну участь у зареєстрованій в Естонії платіжній установі або установі електронних грошей;

3) агентів і дистриб'юторів;

4) керівників осіб, названих у пункті 1 цієї частини;

5) заснованих в іноземній державі філій зареєстрованих в Естонії платіжних установ та установ електронних грошей;

6) заснованих в Естонії філій іноземних платіжних установ та установ електронних грошей;

7) платіжних установ та установ електронних грошей, які надають в Естонії транскордонні послуги;

8) злиттів платіжних установ і злиттів установ електронних грошей;

9) винятків, застосованих до платіжних установ на підставі частин 1–3 § 11 та частини 1 § 12 цього закону; [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

10) осіб, які подали названі в частинах 1 і 3 § 4¹ цього закону повідомлення, та описаних у повідомленнях послуг; [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

11) осіб, ліцензію яких на надання платіжних послуг або надання послуг електронних грошей визнано недійсною. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]

(2) Названі в цьому параграфі дані оприлюднюються відповідно до встановленого в частині 4 § 53 Закону про Фінансову інспекцію.

(1) У разі невиконання або неналежного виконання припису Фінансової інспекції чи іншого адміністративного акта, виданого на підставі цього закону, Фінансова інспекція може застосувати примусовий платіж у порядку, встановленому Законом про замісне виконання та примусовий платіж.

(2) У разі невиконання або неналежного виконання адміністративного акта гранична сума примусового платежу для фізичної особи становить першого разу до 5000 євро, а в наступні рази — до 50 000 євро для примушення до виконання одного й того самого обов'язку, разом до 5 000 000 євро або суму, що відповідає подвійному розміру прибутку, отриманого внаслідок порушення, чи збитку, якого вдалося уникнути. [RT I, 17.03.2023, 2 - набув чинності 01.11.2023]

(3) У разі невиконання або неналежного виконання адміністративного акта гранична сума примусового платежу для юридичної особи становить першого разу до 32 000 євро, а в наступні рази — до 100 000 євро для примушення до виконання одного й того самого обов'язку, разом до 5 000 000 євро або до 10 відсотків річного чистого обороту, у тому числі валового доходу, який відповідно до Регламенту (ЄС) № 575/2013 Європейського Парламенту і Ради складається з комісійних винагород і плат за послуги, а також з процентних та інших подібних доходів, або суму, що відповідає подвійному розміру прибутку, отриманого внаслідок порушення, чи збитку, якого вдалося уникнути. Якщо юридична особа є дочірнім підприємством материнського підприємства, сукупним доходом, зазначеним у першому реченні цієї частини, є сукупний дохід за консолідованою річною звітністю попереднього господарського року. [RT I, 17.03.2023, 2 - набув чинності 01.11.2023]

(1) За неоприлюднення або ненадання Фінансовій інспекції звіту, документа, пояснення чи іншої інформації або даних, передбачених цим законом, за їх несвоєчасне подання, за подання чи оприлюднення неправильної, неповної або оманливої інформації, а також за подання даних у такому вигляді, який не давав змоги здійснювати нагляд, –карається штрафом до 5 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру прибутку, отриманого внаслідок проступку, чи збитку, якого вдалося уникнути. [RT I, 17.03.2023, 2 - набув чинності 01.11.2023]

(2) За те саме діяння, вчинене юридичною особою, –карається штрафом до 5 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру прибутку, отриманого внаслідок проступку, чи збитку, якого вдалося уникнути, або до 10 відсотків консолідованого обороту юридичної особи чи її консолідаційної групи. [RT I, 17.03.2023, 2 - набув чинності 01.11.2023]

(1) За набуття участі в платіжній установі або установі електронних грошей, за її відчуження чи за перетворення платіжної установи або установи електронних грошей на контрольоване господарське товариство без попереднього повідомлення Фінансової інспекції згідно з цим законом або всупереч припису, зазначеному в частині 2 § 42 цього закону, а також за здійснення всупереч припису Фінансової інспекції права голосу чи інших прав, що надають контроль, у платіжній установі або установі електронних грошей, –карається штрафом до 5 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру прибутку, отриманого внаслідок проступку, чи збитку, якого вдалося уникнути. [RT I, 17.03.2023, 2 - набув чинності 01.11.2023]

(2) За те саме діяння, вчинене юридичною особою, –карається штрафом до 5 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру прибутку, отриманого внаслідок проступку, чи збитку, якого вдалося уникнути, або до 10 відсотків консолідованого обороту юридичної особи чи її консолідаційної групи. [RT I, 17.03.2023, 2 - набув чинності 01.11.2023]

(1) За порушення обов'язку повідомити про злиття, встановленого частиною 1 § 55 цього закону, або за вчинення правочину без дозволу –карається штрафом до 700 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру прибутку, отриманого внаслідок проступку, чи збитку, якого вдалося уникнути.

(2) За те саме діяння, вчинене юридичною особою, –карається штрафом до 5 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру прибутку, отриманого внаслідок проступку, чи збитку, якого вдалося уникнути, або до трьох відсотків консолідованого обороту юридичної особи чи її консолідаційної групи. [RT I, 11.07.2026, 7 - набув чинності 21.07.2026]

(1) За порушення передбаченої цим законом вимоги щодо встановлення внутрішніх правил або необхідних для внутрішнього контролю заходів чи обов'язку їх застосування –карається штрафом до 5 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру прибутку, отриманого внаслідок проступку, чи збитку, якого вдалося уникнути.

(2) За те саме діяння, вчинене юридичною особою, –карається штрафом до 5 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру прибутку, отриманого внаслідок проступку, чи збитку, якого вдалося уникнути, або до 10 відсотків консолідованого обороту юридичної особи чи її консолідаційної групи. [RT I, 17.03.2023, 2 - набув чинності 01.11.2023]

(1) За порушення вимог, встановлених статтями 5–14 або 16–18, частинами 1 чи 3–5 статті 19, статтею 24 або 25, частинами 1–8 статті 26, статтею 27, частинами 1–8 статті 28, статтею 29, частинами 1–4 статті 30 або частиною 3 статті 42 Регламенту (ЄС) 2022/2554 Європейського Парламенту і Ради, –карається штрафом до 5 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру прибутку, отриманого внаслідок проступку, чи збитку, якого вдалося уникнути.

(2) За те саме діяння, вчинене юридичною особою, –карається штрафом до 5 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру прибутку, отриманого внаслідок проступку, чи збитку, якого вдалося уникнути, або до 10 відсотків консолідованого обороту юридичної особи чи її консолідаційної групи. [RT I, 11.10.2024, 1 - набув чинності 17.01.2025]

[RT I, 17.03.2023, 2 - набув чинності 01.11.2023]

(1) За порушення вимог, встановлених § 62 цього закону щодо передання діяльності, пов'язаної з платіжною послугою або послугою електронних грошей, –карається штрафом до 5 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру прибутку, отриманого внаслідок проступку, чи збитку, якого вдалося уникнути.

(2) За те саме діяння, вчинене юридичною особою, –карається штрафом до 5 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру прибутку, отриманого внаслідок проступку, чи збитку, якого вдалося уникнути, або до 10 відсотків консолідованого обороту юридичної особи чи її консолідаційної групи. [RT I, 17.03.2023, 2 - набув чинності 01.11.2023]

(1) За порушення встановленого § 63⁷ цього Закону обов'язку укласти договір страхування відповідальності або договір гарантії, у тому числі за порушення вимог, установлених щодо умов договору страхування відповідальності або договору гарантії, вчинене юридичною особою, – карається штрафом до 400 000 євро. [RT I, 17.03.2023, 2 - jõust. набув чинності 01.11.2023]

(1) За порушення вимог, установлених § 710¹ Зобов'язально-правового закону щодо укладення договору про основну платіжну послугу або § 720¹ того ж закону щодо розірвання договору про основну платіжну послугу, у тому числі за порушення вимоги встановити чи обов'язку застосовувати заходи, процеси або внутрішні правила, необхідні для укладення або розірвання договору про основну платіжну послугу, – карається штрафом до 300 штрафних одиниць.

(2) За те саме діяння, вчинене юридичною особою, – карається штрафом до 400 000 євро. [RT I, 08.07.2025, 4 - набув чинності 15.07.2025]

(1) За порушення вимог, установлених § 711³, 711⁶ або 718¹ Зобов'язально-правового закону щодо прозорості та порівнюваності плати, пов'язаної з платіжним рахунком, у тому числі за порушення вимоги встановити чи обов'язку застосовувати заходи, процеси або внутрішні правила, необхідні для забезпечення надання інформації про плату, пов'язану з платіжним рахунком, її прозорості та порівнюваності, – карається штрафом до 300 штрафних одиниць.

(2) За те саме діяння, вчинене юридичною особою, – карається штрафом до 400 000 євро. [RT I, 08.07.2025, 4 - набув чинності 15.07.2025]

(1) За порушення вимог, установлених § 711⁵, § 721¹–721⁴ або частиною 1 § 721⁵ Зобов'язально-правового закону щодо переведення платіжної послуги, у тому числі за порушення вимоги встановити чи обов'язку застосовувати заходи, процеси або внутрішні правила, необхідні для забезпечення переведення платіжної послуги, – карається штрафом до 300 штрафних одиниць.

(2) За те саме діяння, вчинене юридичною особою, – карається штрафом до 400 000 євро. [RT I, 08.07.2025, 4 - набув чинності 15.07.2025]

(1) За порушення керівником платіжної установи або установи електронних грошей обов'язків, установлених частиною 6 § 47 цього Закону, що потягло за собою залишення без захисту інтересів платіжної установи чи установи електронних грошей або їхніх клієнтів чи створило загрозу цього, – карається штрафом до 5 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру вигоди, отриманої внаслідок проступку, або відверненої шкоди.

(2) За те саме діяння, вчинене юридичною особою, – карається штрафом до 5 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру вигоди, отриманої внаслідок проступку, або відверненої шкоди, або в розмірі до 10 відсотків консолідованого обороту юридичної особи чи її консолідаційної групи. [RT I, 17.03.2023, 2 - набув чинності 01.11.2023]

(1) За порушення встановлених цим Законом вимог до власних коштів або вимог до обчислення власних коштів, вчинене юридичною особою, – карається штрафом до 5 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру вигоди, отриманої внаслідок проступку, або відверненої шкоди, або в розмірі до 10 відсотків консолідованого обороту юридичної особи чи її консолідаційної групи. [RT I, 17.03.2023, 2 - набув чинності 01.11.2023]

[RT I, 17.03.2023, 2 - набув чинності 01.11.2023]

(1) За порушення встановлених цим Законом вимог щодо ведення платіжних рахунків – карається штрафом до 300 штрафних одиниць.

(2) За те саме діяння, вчинене юридичною особою, – карається штрафом до 400 000 євро. [RT I, 17.03.2023, 2 - набув чинності 01.11.2023]

[Втратив чинність - RT I, 17.11.2017, 2 - набр. чинності 27.11.2017]

(1) За порушення вимог, установлених статтями 3–9 Регламенту (ЄС) № 260/2012 Європейського Парламенту і Ради, – карається штрафом до 5 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру вигоди, отриманої внаслідок проступку, або відверненої шкоди. [RT I, 08.07.2025, 5 - набув чинності 18.07.2025]

(2) За те саме діяння, вчинене юридичною особою, – карається штрафом до 5 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру вигоди, отриманої внаслідок проступку, або відверненої шкоди, або в розмірі до 10 відсотків консолідованого обороту юридичної особи чи її консолідаційної групи. [RT I, 17.03.2023, 2 - набув чинності 01.11.2023]

(1) За порушення вимог, установлених статтями 3–5, 8, 10 і 12 Регламенту (ЄС) № 2015/751 Європейського Парламенту і Ради про міжбанківські комісії за платіжними операціями на основі карток (ОВ L 123, 19.05.2015, с. 1–15), – карається штрафом до 5 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру вигоди, отриманої внаслідок проступку, або відверненої шкоди. [RT I, 17.03.2023, 2 - набув чинності 01.11.2023]

(2) За те саме діяння, вчинене юридичною особою, – карається штрафом до 5 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру вигоди, отриманої внаслідок проступку, або відверненої шкоди, або в розмірі до 10 відсотків консолідованого обороту юридичної особи чи її консолідаційної групи. [RT I, 17.03.2023, 2 - набув чинності 01.11.2023]

(1) За порушення вимог, установлених статтею 3, 4, 5 або 6 Регламенту (ЄС) 2021/1230 Європейського Парламенту і Ради, – карається штрафом до 300 штрафних одиниць. [RT I, 08.07.2025, 5 - набув чинності 18.07.2025]

(2) За те саме діяння, вчинене юридичною особою, – карається штрафом до 400 000 євро. [RT I, 01.03.2023, 3 - набув чинності 11.03.2023]

(1) За порушення вимог щодо зберігання або захисту майна клієнта, установлених §§ 78–80 цього Закону, – карається штрафом до 5 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру вигоди, отриманої внаслідок проступку, або відверненої шкоди.

(2) За те саме діяння, вчинене юридичною особою, – карається штрафом до 5 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру вигоди, отриманої внаслідок проступку, або відверненої шкоди, або в розмірі до десяти відсотків консолідованого обороту юридичної особи чи її консолідаційної групи. [RT I, 21.06.2024, 3 - набув чинності 01.07.2024]

[Втратив чинність - RT I, 17.03.2023, 2 - набр. чинності 01.11.2023]

(1) За надання іноземною платіжною установою або іноземною установою електронних грошей послуги в Естонії без повідомлення Фінансової інспекції або за порушення вимог, установлених цим законом щодо діяльності іноземної платіжної установи чи іноземної установи електронних грошей, якщо це вчинено юридичною особою, – карається грошовим штрафом до 5 000 000 євро або в сумі, що відповідає до дворазового розміру вигоди, отриманої внаслідок проступку, чи відверненої шкоди, або до 10 відсотків обороту юридичної особи чи консолідованого обороту її консолідаційної групи. [RT I, 17.03.2023, 2 – набув чинності 01.11.2023]

[Втратив чинність - RT I, 17.03.2023, 2 - набр. чинності 01.11.2023]

(1) Оборотом юридичної особи, передбаченим цією главою, є річний чистий оборот, у тому числі валовий дохід, який відповідно до Регламенту (ЄС) № 575/2013 Європейського Парламенту і Ради складається з комісійних та плат за послуги, а також процентних та інших подібних доходів, або сума, що відповідає до дворазового розміру вигоди, отриманої внаслідок порушення, чи відверненої шкоди. Якщо юридична особа є дочірнім підприємством материнського підприємства, валовим доходом, зазначеним у першому реченні, є сукупний дохід згідно з консолідованим річним звітом попереднього господарського року. [RT I, 17.03.2023, 2 – набув чинності 01.11.2023]

(1) Строк давності проступків, передбачених цією главою, становить три роки. [RT I, 17.03.2023, 2 – набув чинності 01.11.2023]

(1) [Втратила чинність – RT I, 12.07.2014, 1 – набув чинності 01.01.2015]

(2) Позасудовим органом провадження щодо проступків, передбачених цією главою, є Фінансова інспекція.

[Вилучено з цього тексту.]

[Втратив чинність - RT I 2010, 22, 108 - набр. чинності 01.01.2011]

[Виключено з цього тексту.]

(1) На відміну від передбаченого в частині 1 § 728 Закону про зобов'язальне право, платник та його надавач платіжних послуг можуть до 1 січня 2012 року домовитися про інший строк виконання, який, однак, не може перевищувати трьох розрахункових днів. Якщо йдеться про платіжне доручення, ініційоване на паперовому носії, строк, зазначений у першому реченні цієї частини, може бути продовжено ще на один розрахунковий день.

(2) Особи, які надавали платіжні послуги або рівнозначні їм послуги до набрання чинності цим законом і які мають намір продовжити діяльність у цій сфері після набрання чинності цим законом, повинні подати Фінансовій інспекції клопотання про видачу дозволу на діяльність або про виняток згідно з § 13 цього закону не пізніше ніж протягом дев'яти місяців від набрання чинності цим законом. Передбачене в першому реченні цієї частини не застосовується до осіб, зазначених у пунктах 2–6 частини 6 § 3 цього закону. [RT I 2010, 34, 182 – набув чинності 02.07.2010]

(3) Особи, які надавали платіжні послуги або рівнозначні їм послуги до набрання чинності цим законом і які мають намір продовжити діяльність у цій сфері після набрання чинності цим законом, у тому числі кредитні установи, повинні привести свою діяльність і документи у відповідність із передбаченим цим законом протягом чотирьох місяців від набрання чинності цим законом. До приведення у відповідність із цим законом діяльність і документи осіб, зазначених у першому реченні цієї частини, повинні відповідати правовим актам, що діяли до набрання чинності цим законом.

(4) Установи електронних грошей, які на момент набрання чинності цим законом мають чинний дозвіл на діяльність, повинні привести свою діяльність і документи у відповідність із передбаченим цим законом протягом одного місяця від набрання чинності цим законом. До приведення у відповідність із цим законом діяльність і документи установ електронних грошей повинні відповідати правовим актам, що діяли до набрання чинності цим законом.

(5) Особи, які надавали платіжні послуги або рівнозначні їм послуги в розумінні цього закону до набрання чинності цим законом, можуть продовжувати надання зазначених послуг без дозволу, передбаченого § 13 цього закону, або дозволу на діяльність, передбаченого § 14 цього закону, до 30 квітня 2011 року. [RT I 2010, 34, 182 – набув чинності 02.07.2010]

(6) Фінансова інспекція може видати особі, зазначеній у частині 5 цього параграфа, дозвіл на діяльність платіжної установи та внести її до переліку платіжних установ, передбаченого § 105 цього закону, не застосовуючи порядку клопотання про видачу дозволу на діяльність, якщо Фінансова інспекція вважає, що зазначена особа відповідає вимогам, установленим цим законом щодо клопотання про видачу дозволу на діяльність.

(7) Платіжна установа, установа електронних грошей, філія іноземної платіжної установи чи установи електронних грошей або особа, яка до набрання чинності цією частиною мала дозвіл, передбачений § 13 цього закону, і яка надавала платіжні послуги чи послуги електронних грошей або рівнозначні їм послуги, але до набрання чинності цією частиною не мала ідентифікаційного коду, зазначеного в частині 7 § 14 цього закону, може будь-коли звернутися до Фінансової інспекції з клопотанням про видачу ідентифікаційного коду та права на його використання. Фінансова інспекція вирішує питання про видачу ідентифікаційного коду та права на його використання протягом 30 календарних днів від отримання відповідного клопотання. [RT I, 07.12.2017, 1 – набув чинності 13.01.2018]

(8) Фінансова інспекція встановлює перелік типових платіжних послуг, зазначений у пункті 3 частини 1 § 91¹ цього закону, протягом трьох місяців від набрання чинності делегованим актом, виданим Європейським органом банківського нагляду щодо відповідного технічного стандарту. [RT I, 31.12.2016, 1 – набув чинності 10.01.2017]

(9) Фінансова інспекція подає Міністерству фінансів не пізніше 1 вересня 2018 року і в подальшому кожні два роки такі дані:

1) дані про виконання обов'язків, установлених у частинах 1–6 § 711³, частинах 1–6 § 718¹ та частині 2 § 711⁶ Закону про зобов'язальне право;

2) кількість платіжних рахунків, переведених у разі переведення платіжної послуги в розумінні частини 15² § 709 Закону про зобов'язальне право, а також частку поданих і відхилених клопотань про переведення;

3) кількість кредитних установ, які пропонують пов'язані з платіжним рахунком основні платіжні послуги в розумінні частини 15¹ § 709 Закону про зобов'язальне право, кількість відкритих платіжних рахунків, а також частку поданих і відхилених клопотань про відкриття платіжного рахунку. [RT I, 31.12.2016, 1 – набув чинності 10.01.2017]

(10) До ощадно-позичкового товариства, заснованого та діючого до 31 січня 2026 року, яке має дозвіл на діяльність платіжної установи та з 1 січня 2029 року продовжує свою діяльність як кооперативне товариство (tulundusühistu), не застосовується передбачене в другому реченні частини 1 § 5 цього закону. [RT I, 13.02.2026, 1 – набув чинності 01.03.2026]

(1) Установи електронних грошей, які випускали електронні гроші до 30 квітня 2011 року та які мають намір продовжувати діяльність у цій сфері після зазначеної дати, зобов'язані привести свою діяльність і документи у відповідність до вимог, установлених у § 6, 7, 12, 63, 64, 71 і 80 редакції цього закону, ухваленої 16 червня 2011 року (далі — ця редакція), не пізніше ніж до 30 жовтня 2011 року. До приведення у відповідність до цієї редакції діяльність і документи установ електронних грошей повинні в частині зазначених вимог відповідати правовим актам, що діяли до набрання чинності цією редакцією.

(2) Фінансова інспекція може внести установу електронних грошей, зазначену в частині 1 цього параграфа, до переліку установ електронних грошей, передбаченого § 105 цього закону, не застосовуючи запроваджений цією редакцією порядок клопотання про ліцензію, обчислення акціонерного капіталу та власних коштів, якщо Фінансова інспекція вважає, що зазначена установа електронних грошей виконує нові вимоги, запроваджені цією редакцією.

(3) Комерційні товариства, які випускали електронні гроші до 30 квітня 2011 року на підставі винятку, передбаченого § 12 закону про платіжні установи та установи електронних грошей у редакції, що діяла до набрання чинності цією редакцією, та які мають намір продовжувати діяльність у цій сфері після зазначеної дати, зобов'язані привести свою діяльність і документи у відповідність до вимог цієї редакції не пізніше ніж до 30 квітня 2012 року. До приведення у відповідність до цієї редакції діяльність і документи комерційних товариств повинні відповідати правовим актам, що діяли до набрання чинності цією редакцією. [RT I, 08.07.2011, 6 - набув чинності 18.07.2011]

(1) Платіжні установи, які надавали платіжні послуги до 13 січня 2018 року та які мають намір продовжувати діяльність у цій сфері після зазначеної дати, зобов'язані привести свою діяльність і документи у відповідність до редакції цього закону, що набула чинності 13 січня 2018 року (далі — редакція від 13 січня 2018 року), до 13 липня 2018 року. До приведення у відповідність до редакції від 13 січня 2018 року діяльність і документи платіжних установ повинні відповідати правовим актам, що діяли до 13 січня 2018 року.

(2) Платіжні установи, які надавали платіжну послугу, передбачену пунктом 7 частини 1 § 3 цього закону в редакції, що діяла до 13 січня 2018 року, можуть надавати платіжну послугу, передбачену пунктом 3 частини 1 § 3 редакції від 13 січня 2018 року, до 13 січня 2020 року відповідно до пруденційних вимог, що діяли до 13 січня 2018 року. Після 13 січня 2020 року зазначені платіжні установи можуть продовжувати надання платіжної послуги, передбаченої пунктом 3 частини 1 § 3 редакції від 13 січня 2018 року, якщо платіжна установа подасть Фінансовій інспекції дані про те, що вона виконує вимоги глави 8 редакції від 13 січня 2018 року. У такому разі ліцензія, видана платіжній установі для надання платіжної послуги, зазначеної в пункті 7 частини 1 § 3 цього закону в редакції, що діяла до 13 січня 2018 року, вважається ліцензією на надання платіжної послуги, зазначеної в пункті 3 частини 1 § 3 редакції від 13 січня 2018 року.

(3) Установи електронних грошей, які випускали електронні гроші до 13 січня 2018 року та які мають намір продовжувати діяльність у цій сфері після зазначеної дати, зобов'язані привести свою діяльність і документи у відповідність до редакції від 13 січня 2018 року до 13 липня 2018 року. До приведення у відповідність до редакції від 13 січня 2018 року діяльність і документи установ електронних грошей повинні відповідати правовим актам, що діяли до 13 січня 2018 року.

(4) Особи, які надавали платіжні послуги або випускали електронні гроші на підставі дозволу, передбаченого § 13 цього закону в редакції, що діяла до 13 січня 2018 року, та які мають намір продовжувати діяльність у цій сфері після зазначеної дати, зобов'язані привести свою діяльність і документи у відповідність до вимог редакції від 13 січня 2018 року до 13 січня 2019 року. До приведення у відповідність до редакції від 13 січня 2018 року діяльність і документи зазначених комерційних товариств повинні відповідати правовим актам, що діяли до 13 січня 2018 року. Дозвіл, виданий особі на надання платіжної послуги або випуск електронних грошей на підставі § 13 цього закону в редакції, що діяла до 13 січня 2018 року, вважається ліцензією для застосування винятку, передбаченого частиною 1 § 11 або частиною 1 § 12 редакції від 13 січня 2018 року.

(5) Особи, які надавали в Естонії послуги ініціювання платежу або послуги інформування про рахунок у розумінні цього закону до 12 січня 2016 року, можуть продовжувати надання цих послуг до набрання чинності імплементаційним регламентом Європейської Комісії, зазначеним у статті 98 Директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2015/2366, відповідно до регулювання, що діяло до набрання чинності редакцією від 13 січня 2018 року.

(6) Надавачі платіжних послуг, у яких клієнт має платіжний рахунок, не можуть обмежувати доступ надавача платіжних послуг, який надає послугу ініціювання платежу та послугу інформування про рахунок, до платіжного рахунку клієнта з тієї причини, що вони не застосовують імплементаційний регламент Європейської Комісії, зазначений у статті 98 Директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2015/2366.

(7) Особи, які виконували платіжні операції, зазначені в пункті 11 частини 1 § 4 цього закону в редакції, що діяла до 13 січня 2018 року, до 12 січня 2016 року, зобов'язані привести свою діяльність і документи у відповідність до редакції від 13 січня 2018 року до 13 липня 2018 року. [RT I, 07.12.2017, 1 - набув чинності 13.01.2018]