Закон про імена

(1) Цим законом встановлюються принципи та порядок присвоєння і застосування імені фізичної особи (далі — ім'я особи), а також засади єдиного використання імені особи громадянина Естонії та іноземця, який перебуває в Естонії (далі — особа).

(1) До адміністративного провадження, що застосовується при присвоєнні та застосуванні імені особи, застосовується закон про адміністративне провадження з урахуванням особливостей цього закону.

(2) До провадження, що застосовується судом при присвоєнні та застосуванні імені особи, застосовуються положення, які регулюють цивільне судочинство.

(3) У питаннях, не врегульованих цим законом, застосовується закон про акти цивільного стану. [RT I 2010, 1, 1 - набув чинності 01.07.2010]

(1) Ім'я особи — це офіційне ім'я особи, яке у встановлених законом випадках вноситься до реєстру народонаселення. Ім'я особи складається з імені та прізвища.

(2) Присвоєння імені особи — це первинне документування імені особи естонським адміністративним органом або судом.

(3) Застосування імені особи — це документування естонським адміністративним органом або судом імені особи, внесеного до документа, виданого особі в іноземній державі, із застосуванням у разі потреби правил транслітерації іншомовних імен осіб з інших алфавітів (далі — правила транслітерації іншомовних імен осіб).

(1) Правильність імені особи, внесеного до реєстру народонаселення, презюмується. Якщо особа не є суб'єктом даних реєстру народонаселення, її офіційним іменем вважається ім'я, зазначене в документі, що посвідчує її особу. [RT I, 17.11.2017, 1 - jõust. 01.01.2019]

(2) Якщо в даних особи здійснено зроблену в іноземній державі зміну щодо права на ім'я, особа для внесення змінених даних до реєстру народонаселення повинна протягом 30 днів з моменту здійснення зміни подати естонській установі реєстрації актів цивільного стану документ, що був підставою для зміни її права на ім'я. До внесення зміни щодо права на ім'я до реєстру народонаселення її офіційним іменем вважається ім'я, зазначене в документі, що посвідчує її особу. [RT I 2010, 1, 1 - jõust. 01.07.2010]

(1) Запис імені — це сукупність даних про зміну щодо права на ім'я, що вносяться до реєстру народонаселення.

(2) Зміну щодо права на ім'я може здійснити естонська установа реєстрації актів цивільного стану або суд на умовах і в порядку, встановлених цим законом. [RT I 2010, 1, 1 - jõust. 01.07.2010]

(1) [Втратив чинність – RT I 2010, 1, 1 - набув чинності 01.07.2010]

(2) Громадянину іноземної держави та іноземцю, який тимчасово перебуває в Естонії і не є громадянином жодної держави, естонський адміністративний орган або суд може присвоїти ім'я особи, за винятком випадків, встановлених у розділі 2 глави 3 цього закону.

(3) Громадянину іноземної держави та іноземцю, який тимчасово перебуває в Естонії і не є громадянином жодної держави, ім'я особи застосовується в Естонії під час первинного документування персональних даних на підставі імені, присвоєного або застосованого іноземною державою.

(4) Застосування імені особи не змінює офіційного імені особи. При документуванні імені особи не можна змінювати кількість і порядок імен, що входять до складу одного й того ж імені особи, а також написання імені чи прізвища. Як виняток, на підставі заяви особи можна змінити написання імені, якщо в іноземній державі особі присвоєно прізвище, написання якого відображає стать, сімейний стан або іншу ознаку особи відповідно до національного звичаю особи. [RT I 2010, 1, 1 - набув чинності 01.07.2010]

(5) Для присвоєння імені особи десятирічній або старшій дитині потрібна її згода. Слід враховувати також бажання дитини, молодшої за десять років, якщо рівень її розвитку це дозволяє. Згоду неповнолітнього з'ясовує посадова особа і підтверджує її своїм підписом на заяві про присвоєння імені. [RT I 2010, 1, 1 - набув чинності 01.07.2010]

(6) [Втратив чинність – RT I 2010, 1, 1 - набув чинності 01.07.2010]

(7) Адміністративний орган, що застосовує ім'я особи, для здійснення зміни за правом на ім'я передає установі актів цивільного стану документи, які є підставою для застосування імені особи. [RT I 2010, 1, 1 - набув чинності 01.07.2010]

(8) Встановлене цим законом щодо подружжя та шлюбу застосовується також щодо зареєстрованих співмешканців та зареєстрованого співжиття. [RT I, 06.07.2023, 6 - набув чинності 01.01.2024]

(1) При написанні імені особи використовуються естонсько-латинські літери та символи, а в разі потреби — правила транслітерації іншомовних імен осіб.

(2) Написання естономовного імені особи повинно відповідати правилам естонського правопису. Написання іншомовного імені особи повинно відповідати правилам правопису відповідної мови.

(3) Ім'я особи застосовується:

1) на підставі латинописного імені, внесеного до документа-підстави, згідно з правилами транслітерації іншомовних імен осіб;

2) за відсутності можливості, зазначеної в пункті 1 цієї частини, шляхом транслітерації нелатинописного імені, внесеного до документа-підстави, естонсько-латинськими літерами, здійснюючи це згідно з правилами транслітерації іншомовних імен осіб або за їх відсутності — на підставі рекомендації ономастичної довірчої установи.

(4) При застосуванні імені особи одночасно використовується лише один зі способів, зазначених у частині 3 цього параграфа.

(5) У встановлених законом випадках ім'я або прізвище можна подати у скороченому вигляді.

(6) Уряд Республіки встановлює постановою перелік естонсько-латинських літер і символів, що використовуються при присвоєнні та застосуванні імені особи, а також правила транслітерації іншомовних імен осіб.

(1) Прізвище може складатися:

1) при наданні — з одного або з двох імен, з'єднаних дефісом;

2) при застосуванні — з одного або кількох імен.

(2) У цьому законі спільним прізвищем вважаються прізвища осіб, які перебувають або перебували між собою у шлюбі, спорідненості чи властивості, написання яких збігається літера в літеру, а також імена, відмінності в написанні яких зумовлені відображенням у імені статі, сімейного стану чи іншої ознаки відповідно до національної традиції особи.

(3) Ознаки, за якими прізвища вважаються спільним прізвищем, встановлює міністр, відповідальний за галузь, своєю постановою. ↗

(4) У разі сумніву щодо правильності національної форми імені адміністративний орган або суд, який надає чи застосовує прізвище, звертається за роз'ясненнями до довіреної установи в галузі науки про імена (ономастики) або до дипломатичного представництва відповідної держави.

(5) Прізвище не може містити цифр і несловесних знаків, а також окремо чи разом з іменем суперечити добрим звичаям. [RT I 2010, 1, 1 - набув чинності 01.07.2010]

(6) Із передбаченого частиною 1 цього параграфа може бути зроблено виняток, якщо особа через своє громадянство, сімейні відносини, національну належність або віросповідання має особистий зв'язок з іншомовною іменною традицією і бажане ім'я їй відповідає. [RT I 2010, 1, 1 - набув чинності 01.07.2010]

(7) Вимоги, встановлені цим параграфом, не поширюються на застосування прізвища. [RT I 2010, 1, 1 - набув чинності 01.07.2010]

(1) Ім'я може складатися:

1) при наданні — не більш ніж з трьох окремо написаних імен або з двох імен, з'єднаних дефісом;

2) при застосуванні — з одного або кількох імен.

(1¹) Іншомовне ім'я має вживатися в іншій державі як ім'я. [RT I 2010, 1, 1 - набув чинності 01.07.2010]

(2) Іменем не можна надавати ім'я, що містить цифри або несловесні знаки або що окремо чи разом з прізвищем не узгоджується з добрими звичаями.

(3) Без поважної причини іменем не можна надавати:

1) незвичне ім'я, яке через своє складне або таке, що не відповідає загальному слововживанню, написання чи вимову або через загальномовне значення не придатне для використання як ім'я;

2) ім'я, що не відповідає статі особи;

3) ім'я, що використовується як загальновідоме ім'я особи, або його скорочену форму, загальновідоме ім'я автора чи службове ім'я. Службовим іменем у значенні цього закону вважається ім'я, яке використовується під час виконання службових обов'язків, але не є офіційним іменем особи.

(4) Із передбаченого частинами 2 і 3 цього параграфа може бути зроблено виняток, якщо дитина або батьки дитини через своє громадянство, сімейні відносини, національну належність або інші обставини мають особистий зв'язок з іншомовною іменною традицією і бажане ім'я їй відповідає.

(1) Живонародженій дитині надається:

1) прізвище батьків, якщо батьки носять спільне прізвище;

2) за згодою батьків, які носять різні прізвища, — прізвище одного з батьків. Якщо вони не досягнуть згоди, волосна або міська управа, обов'язком якої за потреби є виконання функцій опікуна, вирішує, прізвище кого з батьків надається дитині; [RT I, 10.02.2026, 1 - набув чинності 01.07.2026]

3) прізвище матері, якщо батьківство не встановлено.

(2) Дитині не можна надавати прізвищем прізвище, що складається з двох імен, надане одному з батьків при укладенні шлюбу або в порядку зміни прізвища. Якщо прізвище обох батьків складається з двох імен, наданих у порядку зміни прізвища, дитині за згодою батьків надається прізвище одного з батьків. Ця частина не застосовується до прізвища з двох імен, отриманого у випадку, передбаченому пунктом 3 частини 1 § 8. [RT I 2010, 1, 1 - набув чинності 01.07.2010]

(2¹) Якщо сестра або брат дитини має прізвище з двох імен, яке збігається з прізвищем з двох імен одного з батьків, дитині як виняток може бути надане прізвище з двох імен цього з батьків. Близнюкам надається однакове прізвище. [RT I 2010, 1, 1 - набув чинності 01.07.2010]

(3) Ім'я дитині надається за згодою батьків або за пропозицією її єдиного з батьків чи опікуна. Якщо право опіки над дитиною належить лише одному з батьків, ім'я дитині надається за його пропозицією. Якщо згоди немає або пропозиції не зроблено, волосна або міська управа, обов'язком якої за потреби є виконання функцій опікуна, вирішує, яке ім'я надається дитині. [RT I, 10.02.2026, 1 - набув чинності 01.07.2026]

(4) Знайденій дитині ім'я та прізвище надаються на підставі заяви тієї волосної або міської управи, обов'язком якої за потреби є виконання функцій опікуна. [RT I, 10.02.2026, 1 - набув чинності 01.07.2026]

(1) Якщо батьки дитини не перебувають у шлюбі і батько визнає дитину після реєстрації народження, дитині може бути надане прізвище батька.

(2) При вирішенні судом справи про походження дитини суд може надати дитині нове прізвище. [RT I 2010, 1, 1 - набув чинності 01.07.2010]

(1) Мертвонародженій дитині надається прізвище, а за бажанням батька (батьків) — також ім'я.

(2) При наданні прізвища та імені враховуються принципи, описані в § 8 цього закону.

(1) При укладенні шлюбу особа обирає нове прізвище або зберігає попереднє прізвище.

(2) Нове прізвище може:

1) бути спільним з подружжям прізвищем, яким є прізвище, яке одне з подружжя носило востаннє перед шлюбом;

2) складатися з прізвища, яке носилося востаннє перед шлюбом, і наступного за ним прізвища подружжя.

(3) Нове прізвище, надане на підставі пункту 2 частини 2 цього параграфа, не може складатися більш ніж з двох з'єднаних дефісом імен, і надане в такий спосіб прізвище може носити лише один із подружжя. [RT I 2010, 1, 1 - набув чинності 01.07.2010]

(1) При розірванні шлюбу суд або орган реєстрації актів цивільного стану може на підставі заяви особи відновити раніше носене нею прізвище, інакше зберігається прізвище, яке особа носила під час шлюбу. [RT I 2010, 1, 1 - набув чинності 01.07.2010]

(2) Відновлюване прізвище може бути:

1) прізвищем, яке носилося востаннє перед розірвуваним шлюбом;

2) прізвищем, яке носилося востаннє перед першим шлюбом.

(3) Якщо розривається шлюб, укладений відповідно до § 24 закону про співжиття, відновлюваним іменем, крім передбаченого частиною 2 цього параграфа, може бути прізвище, яке носилося востаннє перед зареєстрованим співжиттям. [RT I, 06.07.2023, 6 - набув чинності 01.01.2024]

(1) У разі визнання шлюбу недійсним відновлюється прізвище, яке особа носила востаннє перед шлюбом, що визнається недійсним.

(1) При усиновленні суд може на підставі заяви усиновлювача присвоїти дитині нове ім'я та прізвище усиновлювача. [RT I 2010, 1, 1 - jõust. 01.07.2010]

(2) При присвоєнні нового імені та прізвища усиновлювача (усиновлювачів) щодо прізвища враховується встановлене частинами 1 і 2 § 8 цього закону, а щодо імені — встановлене § 7 та частиною 3 § 8.

(3) У зазначених у цьому параграфі випадках потрібна згода особи, вказаної в частині 5 § 4 цього закону.

(1) У разі визнання усиновлення недійсним відновлюється ім'я особи, яке дитина мала до усиновлення.

(2) У зазначеному в частині 1 цього параграфа випадку потрібна згода особи, вказаної в частині 5 § 4 цього закону. [RT I 2009, 60, 395 - jõust. 01.07.2010]

(1) У разі зміни статі особи установа реєстрації актів цивільного стану може на підставі письмової заяви самої особи, батька неповнолітнього або опікуна неповнолітнього підопічного присвоїти особі нове ім'я та змінити іншомовне прізвище, якщо стать відображається у прізвищі відповідно до національного звичаю особи. [RT I 2010, 1, 1 - jõust. 01.07.2010]

(2) При присвоєнні нового імені дотримуються вимог і обмежень, встановлених § 7 цього закону.

(1) Для присвоєння особі нового імені, прізвища або повного імені особа подає заяву встановленої форми до одиниці місцевого самоврядування центру повіту, зазначеної в пункті 4, 9, 12 або 13 частини 3² § 3 закону про акти цивільного стану, як до органу цивільного стану. При клопотанні про присвоєння нового прізвища або нового повного імені можна також клопотати про присвоєння нового прізвища неповнолітнім дітям особи. [RT I, 04.07.2017, 1 - набув чинності 01.01.2018]

(2) Зазначена в частині 1 цього параграфа заява подається особисто. Заяву можна подати в захищеному вебсередовищі реєстру народонаселення або письмово в органі цивільного стану, і в заяві зазначаються такі дані: [RT I, 18.12.2025, 4 - набув чинності 29.12.2025]

1) ім'я, прізвище, особовий код або дата народження особи, місце народження, місце проживання, контактні дані (у тому числі номер телефону та адреса електронної пошти), громадянство та сімейний стан;

2) [Втратив чинність – RT I, 18.12.2025, 4 - набув чинності 29.12.2025]

3) причина клопотання про нове ім'я, прізвище або повне ім'я;

4) бажане нове ім'я, прізвище або повне ім'я;

5) згода особи, зазначеної в частині 5 § 4 цього закону;

6) національність особи;

7) рідна мова особи;

8) освіта особи. [RT I 2010, 1, 1 - набув чинності 01.07.2010]

9) [Втратив чинність – RT I, 17.11.2017, 1 - набув чинності 01.01.2019]

(2¹) У захищеному вебсередовищі реєстру народонаселення не можна подати заяву про присвоєння нового імені, прізвища або повного імені повнолітній особі з обмеженою дієздатністю. [RT I, 18.12.2025, 4 - набув чинності 29.12.2025]

(3) При присвоєнні нового прізвища дотримуються положень § 17¹ цього закону, а при присвоєнні імені — положень § 19. [RT I 2010, 1, 1 - набув чинності 01.07.2010]

(4) На підставі цього параграфа нове ім'я, прізвище або повне ім'я присвоюється особі, як правило, один раз. Нове ім'я, прізвище або повне ім'я присвоюється особі більше ніж один раз лише з поважної причини.

(4¹) Особа, щодо якої набув чинності обвинувальний вирок суду у зв'язку з учиненням злочину проти сексуального самовизначення щодо неповнолітньої особи, не може змінити ім'я. [RT I, 18.12.2025, 4 - набув чинності 29.12.2025]

(5) Особа має право відмовитися від імені, прізвища або повного імені, присвоєного на підставі цього параграфа, та клопотати про відновлення колишнього імені, прізвища або повного імені.

(6) [Втратив чинність – RT I 2010, 1, 1 - набув чинності 01.07.2010]

(6¹) Присвоєння за бажанням особи нового імені, прізвища або повного імені, у тому числі відновлення колишнього імені, вирішує:

1) міністр, відповідальний за сферу;

2) уповноважений міністром, відповідальним за сферу, службовець Міністерства внутрішніх справ;

3) службовець цивільного стану органу цивільного стану, зазначеного в частині 1 цього параграфа, який має передбачене частиною 2 § 4 закону про акти цивільного стану право діяти як службовець цивільного стану, у тому числі право присвоювати за бажанням особи нове ім'я, прізвище або повне ім'я, або

4) у випадку, передбаченому частиною 6⁴ цього параграфа, — Міністерство внутрішніх справ. [RT I, 18.12.2025, 4 - набув чинності 29.12.2025]

(6²) Якщо присвоєння нового імені чи прізвища або відновлення колишнього повного імені вирішує міністр або уповноважений ним службовець Міністерства внутрішніх справ, процесуальні дії, передбачені в порядку, встановленому на підставі частини 9 цього параграфа, здійснює службовець органу цивільного стану, зазначеного в частині 1 цього параграфа. [RT I, 04.07.2017, 1 - набув чинності 01.01.2018]

(6³) Витрати одиниці місцевого самоврядування на вирішення присвоєння нового імені чи прізвища або відновлення колишнього повного імені на підставі частин 6¹ і 6² цього параграфа та на здійснення процесуальних дій у випадках, передбачених у порядку, встановленому на підставі частини 9 цього параграфа, як на виконання державного завдання, відшкодовуються одиниці місцевого самоврядування з державного бюджету, беручи за основу кількість дій, здійснених у році, що передував бюджетному року, та передбачену в державному бюджеті відповідного року середню розраховану вартість однієї дії. [RT I, 22.12.2018, 3 - набув чинності 01.01.2019]

(6⁴) Якщо зазначена в частині 1 цього параграфа заява подана в захищеному вебсередовищі реєстру народонаселення і її відповідність встановленим цим законом вимогам до присвоєння за бажанням особи нового повного імені перевірено з реєстру народонаселення автоматично, а необхідні для прийняття рішення передумови виконано, Міністерство внутрішніх справ вирішує присвоєння нового імені, прізвища або повного імені та автоматично вносить його до реєстру народонаселення. [RT I, 18.12.2025, 4 - набув чинності 29.12.2025]

(6⁵) Точніші умови та порядок прийняття зазначеного в частині 6⁴ цього параграфа рішення та внесення запису встановлює постановою міністр, відповідальний за сферу. [RT I, 18.12.2025, 4 - набув чинності 29.12.2025]

(7) За вирішення присвоєння нового імені, прізвища або повного імені чи відновлення імені, прізвища або повного імені адміністративним актом міністра, відповідального за сферу, або уповноваженої ним особи сплачується державне мито. [RT I, 22.12.2018, 3 - набув чинності 01.01.2019]

(8) Уточнений перелік даних, що подаються в зазначеній у частині 1 цього параграфа заяві, встановлює Уряд Республіки своєю постановою.

(9) Порядок присвоєння особі нового імені, прізвища або повного імені та форму заяви встановлює постановою міністр, відповідальний за сферу. [RT I 2010, 1, 1 - набув чинності 01.07.2010] ↗

(10) [Втратив чинність – RT I, 17.11.2017, 1 - набув чинності 01.01.2019]

(11) Для посвідчення своєї особи заявник подає документ, зазначений у пунктах 1 та 1²–8 частини 2 § 2 або в § 4 закону про документи, що посвідчують особу, за винятком випадку подання заяви, засвідченої цифровим підписом. [RT I, 04.07.2017, 1 - набув чинності 01.01.2018]

[Втратив чинність - RT I 2010, 1, 1 - набр. чинності 01.07.2010]

(1) Нове прізвище присвоюється, якщо особа:

1) бажає використовувати прізвище батьків, дідів і бабусь або прадідів і прабабусь;

2) бажає у разі прізвища, що складається з кількох імен, використовувати лише одне з цих імен;

3) бажає носити спільне з другом чи дружиною прізвище або додати прізвище другого чи дружини після свого прізвища;

4) овдовіла і бажає носити прізвище, яке востаннє носила до укладення шлюбу;

5) бажає носити фактично усталене у вжитку прізвище, яке відрізняється від імені особи, внесеного до документа чи до реєстру народонаселення, написанням разом чи окремо або знаком, який не є літерою (апостроф, дефіс), чи окремими знаками, і яке відповідає вимогам цього закону;

6) бажає у разі прізвища, що складається з двох імен у дужках, використовувати одне з цих імен без дужок;

7) бажає носити прізвище у формі, внесеній до реєстру народонаселення, але яка відрізняється від форми імені, внесеної до документа, що був підставою для присвоєння особі імені, через застосування правил транскрипції;

8) бажає присвоїти своїй неповнолітній дитині прізвище, яке отримала після укладення шлюбу з другим із батьків дитини після реєстрації народження дитини і яке є спільним прізвищем батьків.

(2) Нове прізвище може бути присвоєне за обґрунтованим бажанням особи, якщо особа:

1) бажає позбутися прізвища незвичної форми, яке не є придатним як прізвище через своє складне або невідповідне естонському слововжитку написання чи вимову або через загальномовне значення;

2) бажає позбутися теперішнього прізвища, якщо її ім'я особи збігається з ім'ям особи іншої особи;

3) бажає уникнути зумовлених ім'ям особи шкідливих наслідків економічного чи соціального характеру;

4) бажає носити прізвище естонського типу;

5) бажає змінити прізвище з іншої поважної причини.

(3) При присвоєнні особі нового прізвища на підставі частини 2 цього параграфа новим прізвищем не може бути:

1) ім'я, яке не є придатним як прізвище через своє складне або невідповідне естонському слововжитку написання чи вимову або через загальномовне значення;

2) ім'я, яке за даними реєстру народонаселення носить від 1 до 20 живих осіб;

3) ім'я, у разі взяття якого нове ім'я особи та рік народження збіглися б з ім'ям та роком народження іншої живої особи;

4) ім'я, яке є надто широко вживаним;

5) ім'я, яке використовується як особисте ім'я;

6) ім'я загальновідомої історичної особи або уславленого роду;

7) ім'я, що вказує на юридичну особу, або захищена словесна частина, що міститься в загальновідомій зареєстрованій торговельній марці, а також назва держави, місцевого самоврядування та їхніх органів і установ;

8) ім'я, у разі взяття якого особисте ім'я та прізвище особи були б однаковими;

9) прізвище батьків, що складається з двох імен.

(4) З передбаченого частиною 3 цього параграфа може бути зроблено виняток, якщо особа, яка змінює прізвище, через своє громадянство, сімейні стосунки, національну належність чи віросповідання має особистий зв'язок з іншомовною традицією іменування і бажане ім'я цій традиції відповідає.

(5) Надто широко вживаним прізвищем у розумінні цього закону є прізвище, яке за даними реєстру народонаселення носять 500 або більше осіб. Перелік надто широко вживаних прізвищ встановлює постановою міністр, відповідальний за цю сферу, і цей перелік оновлюється кожні три роки. [RT I 2010, 1, 1 - набув чинності 01.07.2010]

[Втратив чинність - RT I 2010, 1, 1 - набр. чинності 01.07.2010]

(1) Нове особисте ім'я присвоюється, якщо воно відповідає вимогам § 7 цього закону.

(2) Нове особисте ім'я не присвоюється, якщо у разі його взяття нове ім'я особи та рік народження збіглися б з ім'ям та роком народження іншої живої особи. [RT I, 18.12.2025, 4 - набув чинності 29.12.2025]

[Втратив чинність - RT I 2010, 1, 1 - набр. чинності 01.07.2010]

(1) На підставі цього параграфа в Естонії застосовується ім'я особи, присвоєне або застосоване в іноземній державі, до громадянина Естонії та до особи, яка перебуває в Естонії на підставі посвідки на проживання і не є громадянином жодної держави.

(2) [Втратив чинність – RT I 2010, 1, 1 - набув чинності 01.07.2010]

(2¹) Ім'я застосовується на підставі виданого в іноземній державі документа про народження, шлюб, розірвання шлюбу або іншого офіційного документа, що підтверджує зміну імені особи. [RT I 2010, 1, 1 - набув чинності 01.07.2010]

(3) При взятті у вжиток імені особи, присвоєного або застосованого в іноземній державі, дотримуються встановлених цим законом вимог щодо імені особи при його присвоєнні, при цьому:

1) за згодою особи зберігається присвоєне або застосоване їй в іноземній державі ім'я, якщо ім'я особи написане естонсько-латинськими літерами;

2) ім'я особи може бути відновлене у формі, що передувала присвоєнню або застосуванню імені іноземною державою;

3) у разі розірвання шлюбу може бути відновлене ім'я особи, яке востаннє носила особа до укладення цього шлюбу або до укладення першого шлюбу, у формі, що була у вжитку в Естонії.

(4) Ім'я в документі іноземної держави, яке не є частиною особистого імені чи прізвища, вважається частиною особистого імені і додається після особистого імені. [RT I 2010, 1, 1 - набув чинності 01.07.2010]

(1) Ім'я громадянина іноземної держави або тимчасово перебуваючого в Естонії іноземця, який не є громадянином жодної держави, внесене до документа естонським адміністративним органом чи судом, використовується разом з відповідним документом доти, доки особа не подала документ іноземної держави, до якого внесене присвоєне або застосоване особі іноземною державою ім'я, і на його підставі ім'я особи не було застосоване.

(1) Особа має право клопотати про виправлення свого імені особи та імені своєї неповнолітньої дитини, якщо:

1) до документа чи до реєстру народонаселення внесене помилкове ім'я особи, яке не відповідає вимогам цього закону; [RT I 2010, 1, 1 - набув чинності 01.07.2010]

2) [втратив чинність – RT I 2010, 1, 1 - набув чинності 01.07.2010]

3) при застосуванні імені особи не було дотримано встановленого Урядом Республіки переліку естонсько-латинських літер і символів, що використовуються при присвоєнні та застосуванні імені особи, а також правил транскрипції іншомовних імен особи.

(2) Внесене до документа помилкове ім'я особи адміністративний орган, який видав документ, зобов'язаний на підставі клопотання особи невідкладно виправити після виявлення та встановлення помилки. Внесене до реєстру народонаселення помилкове ім'я особи відповідальний, уповноважений або договірний обробник бази даних зобов'язаний за власною ініціативою або на підставі клопотання особи невідкладно виправити після виявлення та встановлення помилки і повідомити про зроблене виправлення особу, щодо імені якої зроблено виправлення. [RT I 2010, 1, 1 - набув чинності 01.07.2010]

(3) Якщо ім'я особи внесене до реєстру народонаселення, то підставою для виправлення запису імені особи береться ім'я особи, внесене до реєстру народонаселення.

(1) Особа, яка вважає, що її права були порушені під час процедури надання або застосування імені особи, або яка не згодна з наданим чи застосованим їй або її дитині іменем особи чи з відмовою в наданні або застосуванні імені особи, може протягом 30 днів подати заперечення до Міністерства внутрішніх справ або скаргу до адміністративного суду. Відлік строку починається з дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення своїх прав чи про надане або застосоване ім'я особи чи про рішення про відмову в його наданні або застосуванні. [RT I 2010, 1, 1 - набув чинності 01.07.2010]

(2) Міністерство внутрішніх справ розглядає заперечення та ухвалює рішення за запереченням протягом 30 днів з моменту подання заперечення, вислухавши за потреби думку комісії з імен особи.

(1) Міністр, відповідальний за сферу, утворює у сфері управління міністерства дорадчу комісію з імен особи у складі від семи до дев'яти членів та встановлює положення про комісію. [RT I 2010, 1, 1 - набув чинності 01.07.2010]

(2) Членів комісії з імен особи, у тому числі голову, призначає міністр, відповідальний за сферу.

(3) Комісія з імен особи:

1) надає міністру, відповідальному за сферу, рекомендації у разі оскарження надання або застосування імені особи;

2) надає міністру, відповідальному за сферу, або уповноваженій ним особі рекомендації для відповіді на порушені питання щодо надання або застосування імені особи та для вирішення проблем; [RT I, 06.03.2015, 24 - набув чинності 16.03.2015]

3) вносить міністру, відповідальному за сферу, пропозиції щодо ініціювання зміни правових актів, що стосуються надання та застосування імені особи;

4) надає роз'яснення щодо відповідності імен особи добрим звичаям та щодо імен, які не відповідають статі;

5) виконує інші завдання, покладені на неї положенням.

(4) Комісія з імен особи має право:

1) отримувати від ономастичної установи довіри експертні висновки на тему імен особи;

2) отримувати від державних установ та установ місцевого самоврядування відповіді на питання щодо надання та застосування імені особи;

3) складати для роз'яснення та ознайомлення із законом про імена настанови й роз'яснення, які затверджуються наказом міністра, відповідального за сферу.

(5) Комісія з імен особи при ухваленні свого рішення використовує експертні висновки ономастичної установи довіри.

(1) Завданням ономастичної установи довіри у сфері імен особи є надання експертних висновків у справах щодо імен.

(2) Уряд Республіки за пропозицією міністра, відповідального за сферу, призначає установою довіри наукову установу, у якій є наукові співробітники, що спеціалізуються на ономастиці.

[Вилучено з цього тексту.]

(1) Ім'я особи, що використовується на момент набрання чинності цим законом і не відповідає вимогам закону, залишається придатним для використання до надання, відновлення або застосування імені особи.

(2) Щодо осіб, які змінили ім'я до набрання чинності цим законом, обмеження, встановлене частиною 4 § 16 цього закону, не застосовується ретроактивно.

(1) Провадження, розпочате в повітовій управі до 1 січня 2018 року, після припинення діяльності повітової управи переходить таким чином:

1) провадження, розпочате Гар'юською, Ярваською та Раплаською повітовими управами, — до одиниці місцевого самоврядування центру повіту, зазначеної в пункті 12 частини 3² § 3 закону про акти цивільного стану;

2) провадження, розпочате Іда-Віруською та Ляене-Віруською повітовими управами, — до одиниці місцевого самоврядування центру повіту, зазначеної в пункті 4 частини 3² § 3 закону про акти цивільного стану;

3) провадження, розпочате в Хійюській, Ляенеській, Пярнуській, Саареській та Вільяндіській повітових управах, — до одиниці місцевого самоврядування центру повіту, зазначеної в пункті 9 частини 3² § 3 закону про акти цивільного стану;

4) провадження, розпочате Пилваською, Тартуською, Валгаською, Йигеваською та Вируською повітовими управами, — до одиниці місцевого самоврядування центру повіту, зазначеної в пункті 13 частини 3² § 3 закону про акти цивільного стану.

(2) Провадження, розпочате в Талліннському відділі актів цивільного стану, залишається за Талліннським відділом актів цивільного стану. [RT I, 04.07.2017, 1 - набув чинності 01.01.2018]

(1) Чиновники актів цивільного стану, які працюють в одиниці місцевого самоврядування центру повіту, зазначеній у частині 1 § 16 цього закону, та яких міністр, відповідальний за сферу, до 1 січня 2018 року уповноважив вирішувати на підставі частини 6¹ § 16 цього закону питання надання нового імені та прізвища й відновлення попереднього імені особи, мають право надання чи відновлення імені до закінчення строку дії права діяти як чиновник актів цивільного стану. [RT I, 04.07.2017, 1 - набув чинності 01.01.2018]

(1) Цей закон набирає чинності 31 березня 2005 року.