Закон про канцлера юстиції

(1) Канцлер юстиції — незалежна у своїй діяльності посадова особа, яка здійснює нагляд за відповідністю правотворчих актів законодавчої та виконавчої державної влади, а також місцевого самоврядування Конституції Естонської Республіки (далі — Конституція) та законам.

(2) Канцлер юстиції аналізує подані йому пропозиції щодо зміни законів, прийняття нових законів та роботи державних установ і за потреби подає Рійґікоґу доповідь.

(3) Канцлер юстиції вносить Рійґікоґу пропозицію про притягнення до кримінальної відповідальності члена Рійґікоґу, Президента Республіки, члена Уряду Республіки, державного контролера, голови Державного суду та члена Державного суду відповідно до закону.

(3¹) Канцлер юстиції вносить президенту Європейського Парламенту пропозицію про зняття з обраного від Естонії члена Європейського Парламенту імунітету, передбаченого Протоколом про привілеї та імунітети Європейських Співтовариств.

(4) Канцлер юстиції звертається до пленуму Державного суду з клопотанням визнати Президента Республіки стійко нездатним виконувати свої обов'язки.

(5) Канцлер юстиції вирішує спір щодо дискримінації, що виник між особами приватного права, на підставі Конституції та інших законів.

(6) Канцлер юстиції здійснює нагляд за відповідністю правових актів міжнародним договорам. [RT I 2007, 11, 52 - набув чинності 18.02.2007]

(7) Канцлер юстиції є національною установою із запобігання, передбаченою статтею 3 Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання. [RT I 2007, 11, 52 - набув чинності 18.02.2007]

(8) Канцлер юстиції виконує завдання із захисту та заохочення прав дитини, що випливають зі статті 4 Конвенції про права дитини. [RT I, 09.03.2011, 1 - набув чинності 19.03.2011]

(9) Канцлер юстиції здійснює нагляд за дотриманням основних прав і свобод установами виконавчої державної влади при організації прихованого збору, обробки, використання персональних даних і пов'язаної з ними інформації та нагляду за цим. [RT I, 22.12.2014, 2 - набув чинності 01.01.2015]

(9¹) У межах завдання, встановленого частиною 9 цього параграфа, канцлер юстиції щонайменше раз на два роки здійснює нагляд за обґрунтованістю неповідомлення особи про дію на підставі частини 2 § 29 Закону про установи безпеки та частини 2 § 40 Закону про організацію Сил оборони. [RT I, 26.05.2020, 1 - набув чинності 05.06.2020]

(10) Канцлер юстиції виконує завдання із захисту та заохочення прав людини, керуючись резолюцією Генеральної Асамблеї ООН № 48/134 від 20 грудня 1993 року «Принципи, що стосуються статусу та функціонування національних установ із захисту та заохочення прав людини». [RT I, 03.07.2018, 14 - набув чинності 01.01.2019]

(11) Канцлер юстиції виконує завдання із заохочення, захисту та моніторингу здійснення Конвенції про права осіб з інвалідністю, що випливають з частини 2 статті 33 цієї Конвенції. [RT I, 03.07.2018, 14 - набув чинності 01.01.2019]

(12) Канцлер юстиції виконує завдання незалежного наглядового органу, передбачені статтею 10 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2024/1356, яким встановлюється перевірка (скринінг) громадян третіх країн на зовнішніх кордонах та вносяться зміни до регламентів (ЄС) № 767/2008, (ЄС) 2017/2226, (ЄС) 2018/1240 та (ЄС) 2019/817 (ELT L, 2024/1356, 22.05.2024), та частиною 4 статті 43 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2024/1348, яким запроваджується спільна процедура міжнародного захисту в Союзі та скасовується Директива 2013/32/ЄС (ELT L, 2024/1348, 22.05.2024). [RT I, 03.06.2026, 1 - набув чинності 12.06.2026]

(1) Канцлер юстиції може з правом слова брати участь у засіданнях Рійґікоґу та Уряду Республіки.

(2) Канцлеру юстиції надсилаються порядки денні засідань Рійґікоґу та Уряду Республіки разом з проєктами правових актів, що виносяться на обговорення.

(1) Канцлер юстиції відповідає на запит члена Рійґікоґу в установленому законом порядку.

(1) Канцлер юстиції раз на рік подає Рійґікоґу річний огляд про виконання покладених на нього цим законом завдань. [RT I, 29.05.2012, 2 - набув чинності 08.06.2012]

(1) Канцлера юстиції призначає на посаду Рійґікоґу за пропозицією Президента Республіки строком на сім років.

(1) Канцлером юстиції має бути дієздатний громадянин Естонії з високими моральними якостями, який вільно володіє державною мовою.

(2) Канцлер юстиції повинен мати академічну вищу освіту у сфері права та бути досвідченим і визнаним юристом.

(1) Кандидат на посаду канцлера юстиції повинен перед призначенням канцлером юстиції пройти перевірку безпеки, за винятком випадків, коли він має чинний дозвіл на доступ до державної таємниці рівня «цілком таємно» або коли він на момент набуття статусу кандидата обіймає посаду, яка за посадою надає право доступу до всіх рівнів державної таємниці. [RT I 2007, 16, 77 - набув чинності 01.01.2008]

(2) Статусу кандидата на посаду канцлера юстиції набуває особа, якій Президент Республіки зробив пропозицію балотуватися на посаду і яка надала письмову згоду на балотування.

(3) Перевірку безпеки кандидата на посаду канцлера юстиції здійснює Поліція безпеки (Kaitsepolitseiamet) у порядку, передбаченому законом про органи безпеки. [RT I 2007, 16, 77 - набув чинності 01.01.2008]

(4) Для проходження перевірки безпеки кандидат на посаду канцлера юстиції подає через Канцелярію Президента Республіки до Поліції безпеки заповнену анкету заявника на отримання дозволу на доступ до державної таємниці та письмову згоду, якою дозволяється органу, що здійснює перевірку безпеки, під час здійснення перевірки безпеки отримувати про нього інформацію від фізичних та юридичних осіб, а також від державних установ, органів місцевого самоврядування та їхніх органів. [RT I 2007, 16, 77 - набув чинності 01.01.2008]

(5) Поліція безпеки передає зібрані в результаті перевірки безпеки дані Президентові Республіки протягом трьох місяців з дня отримання зазначених у частині 4 цього параграфа документів, додаючи свій висновок щодо відповідності кандидата на посаду канцлера юстиції умовам отримання дозволу на доступ до державної таємниці.

(6) Якщо повноваження канцлера юстиції припинилися достроково, перевірку безпеки щодо кандидата на посаду канцлера юстиції слід здійснити протягом одного місяця з дня отримання зазначених у частині 4 цього параграфа документів. З дозволу комісії з питань безпеки Уряду Республіки строк здійснення перевірки безпеки може бути продовжено на один місяць, якщо наявні обставини, зазначені в пункті 1 або 2 частини 4 § 33 закону про державну таємницю та засекречену зовнішню інформацію, або якщо протягом одного місяця можливе виникнення обставин, зазначених у пункті 3 або 4. [RT I 2007, 16, 77 - набув чинності 01.01.2008]

(7) Спираючись на зібрані під час перевірки безпеки дані, кандидата на посаду канцлера юстиції можна призначити на посаду протягом дев'яти місяців з моменту, коли орган, що здійснив перевірку безпеки, передав зібрану під час перевірки безпеки інформацію Президентові Республіки. Після зазначеного строку кандидата на посаду канцлера юстиції можна призначити на посаду після проходження нової перевірки безпеки. [RT I 2007, 16, 77 - набув чинності 01.01.2008]

(1) Канцлер юстиції вступає на посаду перед Рійґікоґу на пленарному робочому тижні, наступному після його призначення, склавши таку присягу: «Присягаюся залишатися вірним естонському народові, Естонській Республіці та її конституційному ладу і за велінням своєї совісті, згідно з Конституцією та законом Естонської Республіки, безсторонньо виконувати всі ті обов'язки, до яких зобов'язує мене посада.»

(2) Текст присяги канцлер юстиції підписує, і він зберігається протягом перебування канцлера юстиції на посаді в Канцелярії Рійґікоґу, а після залишення посади — у Державному архіві.

(1) Повноваження канцлера юстиції вважаються припиненими:

1) з дня спливу семирічного строку, зазначеного в § 5 цього закону;

2) з дня його відставки з посади;

3) у разі його тривалої, понад шість місяців поспіль, неспроможності виконувати свої службові обов'язки — з дня набрання чинності рішенням загального зібрання Державного суду;

4) з дня набрання чинності обвинувальним вироком суду за умисно вчинений злочин;

5) з дня набрання чинності обвинувальним вироком суду за злочин, вчинений з необережності, яким передбачено покарання у вигляді позбавлення волі;

6) у разі його смерті.

(1) Про відставку з посади канцлер юстиції повідомляє Президента Республіки щонайменше за чотири місяці.

(1) Якщо канцлер юстиції через хворобу або з іншої причини протягом шести місяців поспіль тривало неспроможний виконувати свої службові обов'язки, Президент Республіки подає до Державного суду обґрунтоване клопотання визнати це своїм рішенням.

(2) Загальне зібрання Державного суду розглядає клопотання і виносить рішення невідкладно.

(3) Рішення загального зібрання Державного суду, яким канцлера юстиції визнано тривало неспроможним виконувати свої службові обов'язки, набирає чинності в день оголошення.

(4) Рішення загального зібрання Державного суду, що набрало чинності, звільняє канцлера юстиції з посади.

(1) Канцлера юстиції можна притягнути до кримінальної відповідальності лише за пропозицією Президента Республіки за згодою більшості складу Рійґікоґу.

(2) Повноваження канцлера юстиції зупиняються з дня рішення Рійґікоґу надати згоду на притягнення канцлера юстиції до кримінальної відповідальності.

(3) Повноваження канцлера юстиції відновлюються з дня набрання чинності виправдувальним вироком або обвинувальним вироком суду за злочин, вчинений з необережності (за винятком його покарання позбавленням волі), або з дня припинення кримінального провадження в його кримінальній справі.

(4) Канцлера юстиції усунуто з посади:

1) з дня набрання чинності обвинувальним вироком суду за умисно вчинений злочин;

2) з дня набрання чинності обвинувальним вироком суду за злочин, вчинений з необережності, яким передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

(5) Порядок притягнення канцлера юстиції до кримінальної відповідальності встановлено в кримінально-процесуальному кодексі. [RT I, 29.05.2012, 2 - набув чинності 08.06.2012]

(1) Канцлер юстиції має за посадою право доступу до державної таємниці та засекреченої іноземної інформації для виконання завдань, покладених на нього Конституцією Естонської Республіки і законами та виданими на їх підставі правовими актами.

(2) Якщо згідно з міжнародним договором проведення перевірки безпеки є обов'язковою попередньою умовою надання права доступу до засекреченої іноземної інформації, перевірка безпеки проводиться і щодо канцлера юстиції.

(3) Для проходження перевірки безпеки, зазначеної в частині 2 цього параграфа, канцлер юстиції заповнює анкету особи, яка клопоче про дозвіл на доступ до державної таємниці, та підписує згоду, якою дозволяє установі, що проводить перевірку безпеки, під час її проведення отримувати щодо нього відомості від фізичних та юридичних осіб, а також від установ і органів державної та місцевої влади, і подає їх комісії Рійґікоґу з нагляду за органами безпеки.

(4) Комісія Рійґікоґу з нагляду за органами безпеки визначає установу, яка проводить перевірку безпеки щодо канцлера юстиції, якій він передає документи, зазначені в частині 3 цього параграфа.

(5) Установа з перевірки безпеки протягом трьох місяців з моменту отримання документів, зазначених у частині 3 цього параграфа, подає дані, зібрані під час проведеної щодо канцлера юстиції перевірки безпеки, комісії Рійґікоґу з нагляду за органами безпеки для вирішення, чи пройшов канцлер юстиції перевірку безпеки. Сертифікат доступу до засекреченої іноземної інформації видається в порядку, передбаченому Законом про державну таємницю та засекречену іноземну інформацію.

(6) Канцлер юстиції не має доступу до засекреченої іноземної інформації або державної таємниці, що стосується:

1) особи, залученої до таємної співпраці;

2) методів діяльності органу безпеки, засекречених на таємному або цілком таємному рівні;

3) збору інформації органом безпеки у спосіб, передбачений § 25 або 26 Закону про органи безпеки, якщо він ще не завершений;

4) міжнародних спільних операцій органів безпеки або інформації, переданої іноземною державою чи міжнародною організацією, якщо той, хто передав інформацію, не надав згоди на доступ. [RT I, 22.12.2014, 2 - jõust. 01.01.2015]

(1) Канцлер юстиції не має права під час перебування на посаді:

1) обіймати будь-яку іншу посаду в державі, органі місцевого самоврядування чи публічно-правовій юридичній особі;

2) брати участь у діяльності партій;

3) входити до правління, ради чи наглядового органу комерційного товариства;

4) займатися підприємництвом, за винятком його власних особистих інвестицій та одержуваних від них відсотків і дивідендів, а також доходу від розпорядження належним йому майном.

(2) Канцлер юстиції може займатися науковою та педагогічною роботою, якщо це не перешкоджає виконанню його службових обов'язків. [RT I 2006, 48, 357 - jõust. 18.11.2006]

(1) Канцлер юстиції зобов'язаний зберігати державну таємницю, засекречену іноземну інформацію, комерційну таємницю та банківську таємницю, а також не розголошувати відомі йому дані про сім'ю та приватне життя окремої особи та інші дані, оприлюднення яких заборонене законом. [RT I 2007, 16, 77 - jõust. 01.01.2008]

(1) Службовий оклад канцлера юстиції встановлюється Законом про службові оклади вищих державних службовців. [RT I 2010, 1, 2 - jõust. 01.01.2014 (jõustumine muudetud - RT I, 29.12.2012, 1)]

(2) [Втратив чинність - RT I, 29.03.2012, 3 - jõust. 01.01.2013]

(2¹) [Втратив чинність - RT I, 29.03.2012, 3 - jõust. 01.01.2013]

(2²) [Втратив чинність - RT I, 29.03.2012, 3 - jõust. 01.01.2013]

(2³) [Втратив чинність - RT I, 29.03.2012, 3 - jõust. 01.01.2013]

(3) [Втратив чинність - RT I, 29.03.2012, 3 - jõust. 01.01.2013]

(4) [Втратив чинність - RT I, 29.03.2012, 3 - jõust. 01.01.2013]

(4¹) [Втратив чинність - RT I, 29.03.2012, 3 - jõust. 01.01.2013]

(5) [Втратив чинність - RT I, 29.03.2012, 3 - jõust. 01.01.2013]

(5¹) Канцлеру юстиції щомісяця виплачується 20 відсотків службового окладу на представницькі витрати. [RT I, 28.12.2017, 1 - jõust. 01.01.2018]

(6) Канцлер юстиції, повноваження якого припинилися на підставі пункту 1 § 8 цього закону та через хворобу на підставі пункту 3, має право на компенсацію в розмірі шестимісячного службового окладу.

(1) Кожен має право звернутися із заявою до канцлера юстиції для перевірки відповідності закону чи іншого правотворчого акта Конституції та закону. Заявник наводить у заяві обґрунтування, в яких він убачає суперечність правового акта Конституції чи закону.

(2) Канцлер юстиції може порушити провадження також з власної ініціативи. [RT I, 29.05.2012, 2 - jõust. 08.06.2012]

(1) Канцлер юстиції розглядає заяву, подану для перевірки відповідності правотворчого акта Конституції та закону, у порядку, встановленому в частинах 1 і 2 глави 4 цього закону, з урахуванням особливостей, встановлених у цій главі.

(2) Канцлер юстиції може залишити заяву без розгляду, якщо наявна обставина, зазначена в частині 2 або в пунктах 1, 2, 4 і 5 частини 3 § 25 цього закону, або якщо для розгляду відсутній суттєвий публічний інтерес. [RT I, 29.05.2012, 2 - jõust. 08.06.2012]

[Втратив чинність - RT I 2010, 19, 101 - набр. чинності 13.05.2010]

(1) Якщо канцлер юстиції вважає, що правотворчий акт повністю або частково не відповідає Конституції чи закону, він робить органу, який прийняв акт, пропозицію привести цей акт або його положення у відповідність до Конституції та закону протягом 20 днів.

(1) Якщо орган, який прийняв правотворчий акт, протягом 20 днів з дня отримання пропозиції канцлера юстиції не привів акт або його положення у відповідність до Конституції чи закону, канцлер юстиції робить Державному суду пропозицію визнати правотворчий акт або його положення нечинним.

(1¹) Якщо канцлер юстиції вважає, що законопроєкт, який виноситься на референдум, за винятком проєкту закону про внесення змін до Конституції, або інше питання державного життя суперечить Конституції, або що Рійґікоґу під час прийняття рішення про проведення референдуму суттєво порушив встановлений порядок провадження, він протягом 14 днів з моменту отримання рішення Рійґікоґу робить Державному суду пропозицію скасувати рішення Рійґікоґу про винесення законопроєкту або іншого питання державного життя на референдум.

(2) Порядок участі канцлера юстиції та його права в судовому провадженні з конституційного нагляду встановлюються законом. [RT I 2002, 30, 176 - jõust. 06.04.2002]

(1) Кожен має право для захисту своїх прав звернутися до канцлера юстиції із заявою про перевірку того, чи дотримується державна установа, установа чи орган місцевого самоврядування, публічно-правова юридична особа або фізична чи приватноправова юридична особа, що виконує публічні завдання (далі — піднаглядна установа), принципу забезпечення основоположних прав і свобод та звичаю належного врядування.

(2) Кожен має право звернутися до канцлера юстиції для проведення примирної процедури, якщо вважає, що фізична або приватноправова юридична особа дискримінувала його за ознакою:

1) статі,

2) раси,

3) національності (етнічної належності),

4) кольору шкіри,

5) мови,

6) походження,

7) віросповідання або релігійних переконань,

8) політичних або інших переконань,

9) майнового чи соціального стану,

10) віку,

11) інвалідності,

12) сексуальної орієнтації або

13) іншої зазначеної в законі ознаки дискримінації.

(3) [Втратив чинність – RT I, 29.05.2012, 2 - набув чинності 08.06.2012]

(1) Якщо закон не встановлює форму процесуальної дії та інші деталі, форму та деталі дії визначає канцлер юстиції, керуючись принципами доцільності, ефективності, простоти та швидкості й уникаючи створення для особи зайвих витрат і незручностей.

(2) Канцлер юстиції може уповноважити заступника-радника канцлера юстиції або радника здійснювати передбачені для канцлера юстиції в цьому розділі дії.

(1) Канцлер юстиції з'ясовує обставини, що мають істотне значення для справи, яка розглядається, і за потреби збирає докази з власної ініціативи.

(2) Канцлер юстиції може для вирішення справи запитати думку фахового експерта.

(1) Заступник-радник канцлера юстиції або радник заявляє самовідвід від розгляду справи, якщо має сумніви щодо своєї неупередженості. Для відводу заступника-радника або радника заявник чи відповідач подає клопотання канцлеру юстиції. Клопотання має бути обґрунтованим.

(1) Заявник подає заяву особисто або через уповноваженого представника.

(2) У примирній процедурі для вирішення спору про дискримінацію представником може бути також особа, яка має правомірний інтерес стежити за дотриманням вимог рівного поводження.

(3) У заяві зазначаються такі дані:

1) ім'я заявника, поштова адреса та особистий код або дата народження;

2) найменування установи або ім'я особи, яка нібито порушила права заявника (далі — відповідач);

3) достатньо чіткий опис діяльності, що розглядається в заяві.

(4) Представник заявника додає до заяви документ, що підтверджує право представництва.

(5) Якщо заява не відповідає вимогам, встановленим у частинах 3 і 4, і недолік можна усунути, канцлер юстиції запитує в заявника додаткові пояснення або надає заявнику строк для усунення недоліку.

(6) Заявник має право подати заяву усно. У такому разі заяву в письмовій формі оформлює канцлер юстиції.

(7) Для статистичних цілей канцлер юстиції може запитати в заявника також інші дані, ніж перелічені в частині 3 цього параграфа. Заявник має право відмовитися від надання даних.

(8) Канцлер юстиції може визнати заяву та її дані інформацією, призначеною для внутрішнього користування установи, якщо про це клопоче заявник або якщо канцлер юстиції вважає, що доступ до заяви необхідно обмежити для захисту прав і свобод осіб.

(1) Якщо заяву канцлеру юстиції подає ув'язнений, строковослужбовець або особа, яка перебуває в психіатричній лікарні, в установі, що надає цілодобову спеціальну послугу опіки, в установі, що надає цілодобову загальну послугу догляду поза домом, у притулку безпеки або в замінному домі, відповідна установа невідкладно передає її за свій рахунок адресату без перевірки змісту. [RT I, 30.12.2015, 5 - набув чинності 01.01.2016]

(1) Канцлер юстиції залишає заяву без розгляду, якщо вирішення заяви не належить до його компетенції.

(2) У справі, що є предметом заяви, не повинно бути такого, що набрало законної сили судового рішення, ухвали про закриття кримінального провадження чи судового провадження або рішення позасудового органу в провадженні у справі про проступок, а також не повинно одночасно тривати судове провадження, кримінальне провадження чи обов'язкове досудове оскаржувальне провадження. [RT I, 29.05.2012, 2 - набув чинності 08.06.2012]

(3) Канцлер юстиції може залишити заяву без розгляду, якщо:

1) заява не відповідає вимогам, встановленим цим законом, і заявник не усунув недолік у встановлений строк;

2) заява явно безпідставна;

3) заяву подано після спливу одного року з моменту, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення своїх прав;

4) особа має можливість подати заперечення або скористатися іншими засобами правового захисту чи якщо особа не скористалася такою можливістю;

5) триває провадження за запереченням або інше необов'язкове досудове провадження. [RT I, 29.05.2012, 2 - набув чинності 08.06.2012]

(4) Канцлер юстиції може передати заяву для вирішення відповідному наглядовому органу, якщо це доцільно для захисту прав заявника. Заявника повідомляють про передання заяви. Заяву, що містить делікатні персональні дані, можна передати лише за згодою заявника. Піднаглядна установа повідомляє канцлеру юстиції про вирішення заяви. [RT I, 29.05.2012, 2 - набув чинності 08.06.2012]

(5) Канцлер юстиції письмово повідомляє заявнику про залишення заяви без розгляду. У повідомленні залишення заяви без розгляду має бути обґрунтоване. [RT I, 29.05.2012, 2 - набув чинності 08.06.2012]

(1) Якщо канцлер юстиції приймає заяву до провадження, він повідомляє про це заявника та зазначає в повідомленні дії, які він здійснив або вважає за необхідне здійснити для розгляду заяви.

[RT I 2007, 11, 52 - jõust. 18.02.2007]

(1) Канцлер юстиції під час провадження у справі має вільний доступ до документів та інших матеріалів, що перебувають у володінні підконтрольних установ та сторін примирювального провадження, а також до відповідних місць. Установа чи особа зобов’язана забезпечити канцлерові юстиції беззастережне та невідкладне отримання документів та інших матеріалів, що перебувають у володінні установи чи особи, а також доступ до відповідного місця. [RT I 2007, 11, 52 - jõust. 18.02.2007]

(2) Канцлер юстиції має право здійснювати контрольний візит до в’язниці, військової частини, арештного дому, центру утримання, центру розміщення осіб, які клопочуть про міжнародний захист, службових приміщень Департаменту поліції та прикордонної охорони, де тимчасово розміщуються особи, які клопочуть про міжнародний захист, психіатричної лікарні, установи, що надає цілодобову спеціальну соціальну послугу піклування, школи для учнів з особливими потребами, установи соціального піклування, що надає поза домом цілодобову послугу загального догляду, безпечного дому, замісного дому та інших підконтрольних установ. Контрольний візит може здійснюватися також без попереднього повідомлення, і до нього можуть залучатися фахівці відповідної галузі та перекладачі. [RT I, 06.04.2016, 1 - jõust. 01.05.2016]

(3) Підконтрольна установа забезпечує канцлерові юстиції під час контрольного візиту: [RT I 2007, 11, 52 - jõust. 18.02.2007]

1) вільний доступ до інформації, необхідної для перевірки того, чи дотримується підконтрольна установа принципу забезпечення основних прав і свобод та практики належного врядування;

2) вільний доступ до інформації, що стосується осіб, які перебувають у підконтрольній установі, та умов і місця їх утримання;

3) доступ до будівель і території підконтрольної установи;

4) можливість розмовляти з кожною особою з обмеженими правами, яка перебуває у підконтрольній установі, а також з персоналом підконтрольної установи без присутності інших осіб. [RT I 2007, 11, 52 - jõust. 18.02.2007]

(4) Підконтрольна установа надає канцлерові юстиції адміністративну допомогу у провадженні. [RT I 2007, 11, 52 - jõust. 18.02.2007]

(1) Канцлер юстиції має право вимагати інформацію, необхідну для виконання своїх завдань. Підконтрольна установа, сторони примирювального провадження та інші особи й установи передають інформацію протягом строку, визначеного канцлером юстиції.

(1) Канцлер юстиції може вимагати, щоб підконтрольна установа та сторони примирювального провадження надали письмове пояснення у справі за заявою. Установа чи особа виконує вимогу протягом строку, визначеного канцлером юстиції.

(1) Канцлер юстиції може у провадженні отримати показання від особи, щодо якої є дані, що вона знає обставини, які мають значення у справі, та здатна дати про них правдиві показання.

(2) Особа, зазначена у §§ 71–73 Кримінально-процесуального кодексу, може відмовитися від давання показань, за винятком випадку, коли цього бажає особа, щодо якої розкриваються дані.

(3) Особа, викликана для давання показань, зобов’язана з’явитися на виклик канцлера юстиції. У виклику зазначаються такі дані про особу:

1) ім’я;

2) час і місце явки;

3) роз’яснення, у якій справі, у якій якості та з якою метою викликається особа;

4) опис наслідків нез’явлення. [RT I 2006, 7, 42 - jõust. 04.02.2006]

(1) Якщо робота фахівця відповідної галузі або перекладача, залученого до провадження канцлера юстиції, не належить до його службових обов’язків, оплата праці фахівця або перекладача здійснюється з бюджету канцлера юстиції. [RT I, 29.05.2012, 2 - jõust. 08.06.2012]

(2) Якщо роботодавцем свідка, залученого канцлером юстиції, не є держава чи інша підконтрольна установа, особі виплачується з бюджету канцлера юстиції відшкодування за відсутність на роботі або в повсякденній діяльності на підставах і в порядку, встановлених Цивільним процесуальним кодексом.

(3) Особа чи установа, яка бере участь у провадженні, може залучити до провадження фахівця відповідної галузі, перекладача чи свідка також власним коштом. [RT I 2005, 39, 308 - jõust. 01.01.2006]

(1) Канцлер юстиції має право оприлюднювати зміст заяви, що розглядається, та кінцевий результат провадження у засобах масової інформації або іншим способом, не розкриваючи даних, які дають змогу ідентифікувати осіб.

(2) Канцлер юстиції може оприлюднити імена осіб, які безпідставно відмовляються від давання показань.

(1) Канцлер юстиції перевіряє, чи дотримується підконтрольна установа принципу забезпечення основних прав і свобод та практики належного врядування.

(1) Канцлер юстиції розпочинає провадження на підставі заяви особи або за власною ініціативою. [RT I, 22.12.2014, 2 - jõust. 01.01.2015]

(2) [Втратив чинність – RT I, 29.05.2012, 2 - jõust. 08.06.2012]

(3) Якщо канцлер юстиції розпочинає провадження за власною ініціативою, він повідомляє відповідній установі про причину та мету початку провадження.

(1) Перешкоджанням діяльності канцлера юстиції є:

1) приховування від канцлера юстиції інформації, необхідної для виконання його завдань, ухилення від надання інформації або безпідставна відмова від надання інформації;

2) ухилення від давання пояснення чи показань або безпідставна відмова від давання пояснення чи показань;

3) надання неповного чи неправдивого пояснення, показань або інформації;

4) перешкоджання здійсненню вільного доступу.

(2) Канцлер юстиції має право клопотати про порушення дисциплінарного провадження щодо посадової особи, яка перешкоджає діяльності канцлера юстиції чи його радника.

(3) Канцлер юстиції може повідомити громадськість про перешкоджання діяльності.

(1) Провадження канцлера юстиції завершується прийняттям канцлером юстиції позиції, у якій він дає оцінку того, чи є діяльність підконтрольної установи правомірною та відповідною до вимог практики належного врядування.

(2) Канцлер юстиції може висловлювати критику, давати рекомендації та іншим способом висловлювати свою думку, а також вносити пропозицію щодо усунення порушення.

(3) Позиція канцлера юстиції письмово повідомляється заявникові та підконтрольній установі, яка брала участь у провадженні. Позиція є остаточною й не підлягає оскарженню в суді.

(1) Установа, яка отримала рекомендацію чи пропозицію канцлера юстиції, повідомляє канцлерові юстиції протягом визначеного ним строку, як виконано рекомендацію чи пропозицію.

(2) Канцлер юстиції має право подавати запити щодо виконання своєї рекомендації чи пропозиції. Установа, яка отримала запит, відповідає невідкладно.

(3) Якщо рекомендацію чи пропозицію канцлера юстиції не виконано або на запит не надано відповіді, канцлер юстиції може подати про це доповідь установі, що здійснює нагляд над цією установою, Уряду Республіки або Рійґікоґу.

(4) Канцлер юстиції може повідомити громадськість про рекомендацію чи пропозицію та її виконання чи невиконання.

[Втратив чинність - RT I, 29.05.2012, 2 - набр. чинності 08.06.2012]

(1) Якщо канцлер юстиції встановлює, що посадова особа порушила Конституцію або закон, він письмово повідомляє про це слідчий орган або інший компетентний орган і за потреби передає їм відповідні дані та документи.

(1) Канцлер юстиції перевіряє діяльність фізичної особи або приватноправової юридичної особи та проводить примирювальне провадження на підставі заяви особи, яка вважає, що її дискриміновано за ознакою, зазначеною у § 19 частині 2.

(2) До компетенції канцлера юстиції не належить заява, що стосується діяльності фізичної особи або приватноправової юридичної особи:

1) у визнанні та сповідуванні віри в релігійних об'єднаннях із зареєстрованим статутом або в роботі священнослужителем;

2) у відносинах сімейного або приватного життя;

3) у здійсненні спадкового права.

(1) Канцлер юстиції може залишити подану заяву без розгляду, якщо її подано після спливу чотирьох місяців з часу, коли особа дізналася або мала дізнатися про ймовірну дискримінацію.

(1) Після прийняття заяви до провадження канцлер юстиції передає копію заяви відповідачеві, діяльність якого оскаржується у заяві, та встановлює строк для подання письмової відповіді. У письмовій відповіді відповідач може внести пропозицію вирішити спір.

(2) Канцлер юстиції передає копію письмової відповіді, зазначеної у частині 1, заявникові. Заявник у встановлений строк повідомляє канцлерові юстиції, чи погоджується він із пропозицією відповідача щодо вирішення.

(3) Якщо заявник погоджується з пропозицією щодо вирішення, зазначеною у частині 2, і таке вирішення створює справедливу рівновагу між правами сторін, канцлер юстиції вважає заяву вирішеною і закриває провадження.

(1) Засідання, що проводиться під час примирювального провадження, є закритим. Документи та відомості примирювального провадження не оприлюднюються.

(2) Дані примирювального провадження можуть бути оприлюднені у спосіб, передбачений § 32.

(3) Отримання пояснень і усних свідчень та використання вільного доступу протоколюються у порядку, передбаченому § 18 закону про адміністративне провадження.

(1) Заяву особи може бути розглянуто на засіданні у присутності заявника і відповідача або їхніх представників. Канцлер юстиції може зобов'язати сторони з'явитися особисто.

(2) Канцлер юстиції визначає час і місце проведення засідання та повідомляє про них заявникові та відповідачеві.

(3) Засіданням головує канцлер юстиції, який:

1) роз'яснює зміст заяви та відповідні правові норми;

2) надає заявникові можливість викласти свою позицію та її обґрунтування;

3) надає відповідачеві можливість викласти свою позицію, чи визнає він твердження заявника, чи заперечує проти них.

(4) На засіданні досліджуються документи та інші докази і надається їм оцінка. За згодою канцлера юстиції на засідання можуть бути викликані та заслухані свідки і фахівці.

(5) Засідання протоколюється у спосіб, передбачений § 18 закону про адміністративне провадження.

(1) Примирювальне провадження завершується, якщо:

1) його припинено,

2) згоди не досягнуто або

3) канцлер юстиції затверджує згоду.

(1) Примирювальне провадження припиняється, якщо:

1) заявник передає канцлерові юстиції письмове повідомлення про те, що він відмовляється від поданої заяви,

2) відповідач не подає письмову відповідь, зазначену у § 35⁷, у встановлений канцлером юстиції строк або повідомляє у відповіді, що він відмовляється брати участь у примирювальному провадженні, або

3) заявник або відповідач у встановлений канцлером юстиції строк без поважної причини не вчиняє процесуальних дій, відмовляється від їх вчинення або в інший спосіб перешкоджає організації примирювального провадження.

(2) Про припинення примирювального провадження канцлер юстиції письмово повідомляє заявникові та відповідачеві.

(1) Канцлер юстиції повідомляє сторонам примирювального провадження пропозицію вирішити спір і укласти згоду наприкінці засідання або оголошує на засіданні строк, протягом якого він повідомить пропозицію заявникові та відповідачеві.

(2) Пропозиція відображає обґрунтовану позицію канцлера юстиції щодо дискримінації, яка склалася в нього на підставі зібраних під час провадження доказів та встановлених обставин. У пропозиції може бути рекомендовано відповідачеві вчинити відповідні дії та вжити заходів для сплати відшкодування і відновлення прав заявника. Канцлер юстиції може внести відповідачеві пропозицію відшкодувати розумні витрати на фахівця, перекладача чи свідка, які поніс або має понести заявник.

(3) Канцлер юстиції роз'яснює сторонам наслідки затвердження згоди, зазначені у § 35¹⁴.

(4) Заявник і відповідач можуть протягом 10 робочих днів з дня отримання пропозиції канцлера юстиції подати свою позицію щодо пропозиції канцлера юстиції, яка виражає згоду або незгоду з викладеним у пропозиції. Неподання позиції розцінюється як згода з пропозицією.

(1) Якщо заявник і відповідач погоджуються з пропозицією канцлера юстиції, канцлер юстиції затверджує згоду і письмово повідомляє про неї сторонам.

(2) Якщо заявник або відповідач не погоджується з пропозицією канцлера юстиції, канцлер юстиції констатує, що згоди не досягнуто, і письмово повідомляє про це сторонам.

(1) Затверджена канцлером юстиції згода є обов'язковою до виконання для сторін примирювального провадження. Згода виконується протягом 30 днів, починаючи з дня, наступного за днем отримання копії згоди, якщо у згоді не встановлено іншого строку.

(2) Якщо згоду не виконано у строк, зазначений у частині 1, заявник або відповідач може подати затверджену канцлером юстиції згоду судовому виконавцеві для виконання у порядку, встановленому кодексом виконавчого провадження.

(1) Якщо погоджувальне провадження припинено або якщо канцлер юстиції встановив, що згоди не досягнуто, заявник має право протягом 30 днів з моменту отримання повідомлення звернутися для захисту своїх прав до суду або до передбаченого законом органу досудового провадження.

(2) Затверджена канцлером юстиції угода є остаточною і не може бути оскаржена в суді, за винятком випадку, коли канцлер юстиції істотно порушив норму погоджувального провадження, що вплинуло або могло вплинути на зміст угоди.

(3) Скаргу до адміністративного суду для встановлення істотного порушення канцлером юстиції норми погоджувального провадження можна подати протягом 30 днів з моменту оголошення про затвердження угоди.

(4) Якщо суд встановлює істотне порушення канцлером юстиції норми погоджувального провадження, що вплинуло або могло вплинути на зміст угоди, затверджена канцлером юстиції угода вважається нікчемною, і особа має право протягом 30 днів з моменту набрання чинності судовим рішенням звернутися для захисту своїх прав до суду.

(1) Для впровадження принципу рівноправності та рівного поводження канцлер юстиції виконує такі завдання:

1) аналізує, як застосування правових актів впливає на становище членів суспільства;

2) інформує Рійґікоґу, Уряд Республіки, урядові установи, установи та органи місцевого самоврядування, а також інших зацікавлених осіб і громадськість про впровадження принципу рівноправності та рівного поводження;

3) вносить Рійґікоґу, Уряду Республіки, урядовим установам, установам та органам місцевого самоврядування, а також роботодавцям пропозиції щодо зміни правових актів;

4) в інтересах дотримання принципу рівноправності та рівного поводження розвиває співпрацю, яку окремі особи, а також юридичні особи та установи здійснюють на внутрішньодержавному та міжнародному рівні;

5) у співпраці з іншими особами сприяє принципу рівного поводження та рівноправності.

(1) Канцелярія канцлера юстиції є установою, що обслуговує канцлера юстиції як конституційну інституцію.

(2) Канцлер юстиції як керівник канцелярії встановлює положення канцелярії та її структурних підрозділів, структуру та склад службових посад і може встановити класифікацію службових посад за службовими групами. [RT I, 06.07.2012, 1 - набув чинності 01.04.2013]

(2¹) Канцлер юстиції встановлює вимоги до освіти, досвіду роботи, знань та вмінь чиновників, необхідні для виконання службових завдань, а також порядок набору, відбору, оцінювання, розвитку та навчання чиновників. [RT I, 06.07.2012, 1 - набув чинності 01.04.2013]

(3) Канцлер юстиції вирішує питання надання права підпису чиновникам та працівникам канцелярії та його обсяг. [RT I, 06.07.2012, 1 - набув чинності 01.04.2013]

(4) Канцелярія канцлера юстиції реєструється в державному реєстрі установ держави та місцевого самоврядування у порядку, встановленому положенням цього реєстру.

(5) [Втратив чинність – RT I, 29.05.2012, 2 - набув чинності 08.06.2012]

(1) За пропозицією канцлера юстиції Рійґікоґу призначає двох радників канцлера юстиції на посаду радника-заступника канцлера юстиції. Радник-заступник канцлера юстиції під час вступу на посаду складає службову присягу, зазначену в § 7 цього закону.

(2) Якщо канцлер юстиції тимчасово не може виконувати свої службові обов'язки, а також у разі припинення повноважень канцлера юстиції на підставах, зазначених у § 8 цього закону, обов'язки канцлера юстиції до вступу на посаду нового канцлера юстиції виконує один із радників-заступників канцлера юстиції відповідно до порядку заміщення, визначеного канцлером юстиції.

(3) Радник канцлера юстиції звільняється з посади радника-заступника канцлера юстиції:

1) з дня його відставки з посади;

2) якщо він тривалий час понад шість місяців поспіль не здатний виконувати свої обов'язки — за пропозицією канцлера юстиції з дня вступу на посаду нового радника-заступника канцлера юстиції;

3) з дня вступу на посаду нового радника-заступника канцлера юстиції, поданого новим канцлером юстиції;

4) з дня набрання чинності обвинувальним судовим рішенням за умисно вчинений злочин;

5) з дня набрання чинності обвинувальним судовим рішенням за злочин, вчинений через необережність, яким передбачено покарання у вигляді позбавлення волі;

6) у разі його смерті.

(1) Кандидат на посаду радника-заступника канцлера юстиції повинен перед призначенням радником-заступником пройти перевірку безпеки, за винятком випадку, коли він має чинний дозвіл на доступ до державної таємниці цілком таємного рівня або коли він на момент набуття статусу кандидата обіймає посаду, яка за посадою надає право доступу до всіх рівнів державної таємниці.

(2) Статусу кандидата на посаду радника-заступника канцлера юстиції набуває особа, якій канцлер юстиції зробив пропозицію кандидувати на посаду і яка надала письмову згоду на кандидування.

(3) Перевірку безпеки кандидата на посаду радника-заступника канцлера юстиції здійснює Департамент поліції безпеки в порядку, передбаченому Законом про органи безпеки.

(4) Для проходження перевірки безпеки, зазначеної в частині 1 цього параграфа, кандидат на посаду радника-заступника канцлера юстиції заповнює анкету заявника на отримання дозволу на доступ до державної таємниці та підписує згоду, якою дозволяє органу, що здійснює перевірку безпеки, під час здійснення перевірки безпеки отримувати про нього інформацію від фізичних та юридичних осіб, а також від установ та органів держави та місцевого самоврядування, і подає їх через Канцелярію канцлера юстиції Департаменту поліції безпеки.

(5) Департамент поліції безпеки передає зібрані внаслідок перевірки безпеки дані Канцелярії канцлера юстиції протягом трьох місяців з моменту отримання документів, зазначених у частині 4 цього параграфа, додаючи свій висновок щодо відповідності кандидата на посаду радника-заступника канцлера юстиції умовам отримання дозволу на доступ до державної таємниці.

(6) На підставі даних, зібраних під час перевірки безпеки, кандидата на посаду радника-заступника канцлера юстиції може бути призначено на посаду протягом дев'яти місяців з моменту, коли орган, що здійснив перевірку безпеки, передав зібрану під час перевірки безпеки інформацію Канцелярії канцлера юстиції. Пізніше зазначеного строку кандидата на посаду радника-заступника канцлера юстиції може бути призначено на посаду після проходження нової перевірки безпеки. [RT I 2007, 16, 77 - набув чинності 01.01.2008]

(1) Заступник-радник канцлера юстиції має посадове право на доступ до державної таємниці та засекреченої іноземної інформації для виконання завдань, покладених на нього Конституцією Естонської Республіки та законами, а також виданими на їх основі правовими актами.

(2) Якщо згідно з міжнародним договором проведення перевірки безпеки є обов'язковою попередньою умовою надання права доступу до засекреченої іноземної інформації, перевірка безпеки проводиться також щодо заступника-радника канцлера юстиції.

(3) Для проходження перевірки безпеки, зазначеної в частині 1 цього параграфа, заступник-радник канцлера юстиції заповнює анкету заявника на отримання дозволу на доступ до державної таємниці та підписує згоду, якою дозволяє установі, що проводить перевірку безпеки, під час проведення перевірки безпеки отримувати про нього інформацію від фізичних та юридичних осіб, а також від державних установ і органів та органів місцевого самоврядування, і подає їх через Канцелярію канцлера юстиції до комісії Рійґікоґу з нагляду за органами безпеки.

(4) Комісія Рійґікоґу з нагляду за органами безпеки визначає щодо заступника-радника канцлера юстиції установу, що проводить перевірку безпеки, якій він передає документи, зазначені в частині 3 цього параграфа.

(5) Установа перевірки безпеки подає дані, зібрані під час проведеної щодо заступника-радника канцлера юстиції перевірки безпеки, протягом трьох місяців від отримання документів, зазначених у частині 3 цього параграфа, до комісії Рійґікоґу з нагляду за органами безпеки для прийняття рішення про те, чи пройшов заступник-радник канцлера юстиції перевірку безпеки. Сертифікат доступу до засекреченої іноземної інформації видається в порядку, передбаченому Законом про державну таємницю та засекречену іноземну інформацію.

(6) Заступник-радник канцлера юстиції не має доступу до засекреченої іноземної інформації або державної таємниці, що стосується:

1) особи, залученої до таємної співпраці;

2) методів діяльності органу безпеки, засекречених на рівні «таємно» або «цілком таємно»;

3) збирання інформації органом безпеки у спосіб, встановлений § 25 або 26 Закону про органи безпеки, якщо воно ще не завершене;

4) міжнародних спільних операцій органів безпеки або інформації, переданої іноземною державою чи міжнародною організацією, якщо той, хто передав інформацію, не надав згоди на доступ. [RT I, 22.12.2014, 2 - набув чинності 01.01.2015]

(1) Радником канцлера юстиції може бути призначена особа, яка має вищу освіту.

(2) Радниками канцлера юстиції є молодший радник, радник і старший радник. [RT I, 06.07.2012, 1 - набув чинності 01.04.2013]

(3) Молодшим радником канцлера юстиції може бути призначена особа, яка має вищу освіту або яка її здобуває. [RT I, 06.07.2012, 1 - набув чинності 01.04.2013]

(3¹) Радником канцлера юстиції може бути призначена особа з вищою освітою, яка працювала суддею, нотаріусом, присяжним адвокатом чи викладачем вищого навчального закладу щонайменше три роки або перебувала на іншій публічній службі щонайменше три роки. [RT I, 06.07.2012, 1 - набув чинності 01.04.2013]

(4) Старшим радником канцлера юстиції може бути призначена особа, яка працювала радником канцлера юстиції, суддею, нотаріусом, присяжним адвокатом чи викладачем вищого навчального закладу щонайменше п'ять років або перебувала на іншій публічній службі щонайменше п'ять років.

(5) Канцлер юстиції може призначити певного радника займатися контролем якоїсь вужчої сфери основоположних прав.

(6) Канцлер юстиції може призначати радників до повітів.

(1) На заступника-радника канцлера юстиції поширюються обмеження, встановлені § 12 і 13 цього закону.

(2) На радника канцлера юстиції поширюються обмеження, встановлені пунктами 1 і 2 частини 1, частиною 2 § 12 та § 13 цього закону. Радник канцлера юстиції з дозволу канцлера юстиції може обіймати посаду, зазначену в пункті 1 частини 1 § 12 цього закону, якщо змістом посади є наукова або педагогічна робота.

(3) Радник канцлера юстиції за згодою канцлера юстиції може поза службовими обов'язками діяти на підставі трудового договору або договору про надання послуг, діяти як підприємець, бути повним товаришем у повному чи командитному товаристві або бути членом органу управління чи контролю юридичної особи, за винятком випадків, коли обсяг чи характер витрат праці на цю побічну діяльність перешкоджає регулярному виконанню службових обов'язків або коли побічна діяльність може призвести до порушення службового обов'язку, перешкодити виконанню завдань публічної влади чи зашкодити її репутації. [RT I, 06.07.2012, 1 - набув чинності 01.04.2013]

(1) Праця заступників-радників канцлера юстиції, радників, а також посадових осіб і працівників канцелярії оплачується на підставі Закону про публічну службу та закону про трудовий договір. [RT I, 06.07.2012, 1 - набув чинності 01.04.2013]

[Втратив чинність - RT I, 29.03.2012, 3 - набр. чинності 01.01.2013]

(1) Бюджет Канцелярії канцлера юстиції затверджує канцлер юстиції, виходячи з державного бюджету.

(2) Порядок виплати винагороди консультанту, перекладачу та фаховому експерту встановлює канцлер юстиції. [RT I, 29.05.2012, 2 - набув чинності 08.06.2012]

[Виключено з цього тексту.]

(1) Право на службову пенсію канцлера юстиції при досягненні пенсійного віку за віком має особа, яка:

1) станом на 1 січня 2013 року працювала канцлером юстиції щонайменше п'ять років;

2) станом на 1 січня 2013 року перебувала на посаді канцлера юстиції та працює на цій посаді щонайменше п'ять років. [RT I, 29.03.2012, 3 - набув чинності 01.01.2013]

(1) Право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника має непрацездатний член сім'ї, який перебував на утриманні канцлера юстиції, у разі смерті канцлера юстиції, який станом на 1 січня 2013 року перебував на посаді, під час перебування на посаді. [RT I, 29.03.2012, 3 - набув чинності 01.01.2013]

(1) Право на службову пенсію радника-заступника канцлера юстиції при досягненні пенсійного віку за старістю має особа, яка:

1) станом на 1 січня 2013 року відпрацювала щонайменше 20 років радником-заступником канцлера юстиції, суддею, нотаріусом, присяжним адвокатом, викладачем вищого навчального закладу або на публічній службі, у тому числі щонайменше п'ять років радником-заступником канцлера юстиції;

2) станом на 1 січня 2013 року перебувала на посаді радника-заступника канцлера юстиції та в якої на цей час набулося щонайменше 50 відсотків кожного зі стажів, необхідних для отримання службової пенсії, передбачених пунктом 1 цього параграфа, і в якої на момент виходу на пенсію набудуться зазначені стажі;

3) станом на 1 січня 2013 року була суддею, нотаріусом, присяжним адвокатом, викладачем вищого навчального закладу або на публічній службі та в якої на цей час набувся щонайменше п'ятирічний стаж радника-заступника канцлера юстиції і щонайменше 50 відсотків від 20-річного стажу радником-заступником канцлера юстиції, суддею, нотаріусом, присяжним адвокатом, викладачем вищого навчального закладу або на публічній службі, і в якої на момент виходу на пенсію набудеться зазначений стаж. [RT I, 29.03.2012, 3 - jõust. 01.01.2013]

(1) Розмір службової пенсії канцлера юстиції становить 70 відсотків від службового окладу канцлера юстиції, що діяв у день, з якого призначається службова пенсія. [RT I, 29.03.2012, 3 - jõust. 01.01.2013]

(1) У разі смерті канцлера юстиції розмір пенсії у зв'язку з втратою годувальника, що виплачується кожному непрацездатному членові сім'ї, який перебував на його утриманні, становить 17,5 відсотка від службового окладу канцлера юстиції, що діяв у день, з якого призначається пенсія у зв'язку з втратою годувальника. Пенсії у зв'язку з втратою годувальника членів сім'ї канцлера юстиції в сукупності не можуть перевищувати 52,5 відсотка від службового окладу канцлера юстиції на зазначену дату. [RT I, 29.03.2012, 3 - jõust. 01.01.2013]

(1) Розмір службової пенсії радника-заступника канцлера юстиції становить 65 відсотків від службового окладу радника-заступника канцлера юстиції, що діяв у день, з якого призначається службова пенсія. [RT I, 29.03.2012, 3 - jõust. 01.01.2013]

(1) До службової пенсії та пенсії у зв'язку з втратою годувальника застосовуються положення закону про державне пенсійне страхування з урахуванням особливостей цього закону. [RT I, 22.06.2016, 1 - jõust. 01.01.2018]

(2) Службова пенсія та пенсія у зв'язку з втратою годувальника, за винятком пенсії, обчисленої на основі окладу поточного року, індексуються станом на 1 квітня кожного року пенсійним індексом, затвердженим постановою Уряду Республіки на підставі § 26 закону про державне пенсійне страхування.

(3) Та частина службової пенсії та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, що перевищує пенсію за старістю або пенсію у зв'язку з втратою годувальника, обчислену на підставі закону про державне пенсійне страхування, виплачується з державного бюджету. [RT I, 19.12.2019, 1 - jõust. 01.01.2020]

(4) Під час отримання службової пенсії та пенсії у зв'язку з втратою годувальника особа не має права отримувати інші державні пенсії. Службова пенсія не збільшується на підставі § 113 закону про публічну службу. Якщо особа має право отримувати кілька видів державної пенсії, їй призначається одна пенсія за її вибором. [RT I, 06.07.2012, 1 - jõust. 01.04.2013]

(5) Службова пенсія не виплачується під час роботи канцлера юстиції та радника-заступника канцлера юстиції на посаді, що дає право на цю службову пенсію, або членом Рійгікогу, Президентом Республіки, членом Уряду Республіки, головою чи членом Державного суду, командувачем Сил оборони, державним контролером або президентом Банку Естонії.

(6) Службова пенсія не виплачується у разі відсторонення канцлера юстиції від посади або звільнення радника-заступника канцлера юстиції з посади на підставі § 91, 92, 94 або 95 закону про публічну службу, за винятком обставин, передбачених пунктом 4 § 15 закону про публічну службу, або у зв'язку з набранням чинності обвинувальним вироком суду. [RT I, 06.07.2012, 1 - jõust. 01.04.2013]

(7) Особа, яку засуджено за злочин, передбачений главою 15 або розділом 2 глави 17 пенітенціарного кодексу, за який пенітенціарний кодекс передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк щонайменше до п'яти років, втрачає право на службову пенсію.

(8) Якщо особі виплачувалася службова пенсія, передбачена цим законом, то виплата пенсії припиняється з місяця, наступного за місяцем набрання чинності вироком суду. У разі втрати права на службову пенсію, передбачену цим параграфом, за особою зберігається право клопотати про пенсію на загальних підставах.

(9) Суд зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня набрання чинності вироком суду письмово повідомити Департамент соціального страхування про обставину, у зв'язку з якою особа втрачає право на службову пенсію канцлера юстиції або радника-заступника канцлера юстиції.

(10) Передбачене частиною 7 цього параграфа застосовується до особи, стосовно якої обвинувальний вирок суду набрав чинності після 10 березня 2009 року. [RT I, 29.03.2012, 3 - jõust. 01.01.2013]

(1) Цей закон набирає чинності 1 червня 1999 року, і з того ж дня визнається таким, що втратив чинність, закон про організацію діяльності канцлера юстиції.

(2) Розгляд заяв, поданих канцлеру юстиції до набрання чинності цим законом, завершується в порядку, що діяв раніше.