Rahapesu ja terrorismi rahastamise tõkestamise seadus

(1) Метою цього закону є протидія використанню фінансової системи та економічного простору Естонської Республіки для відмивання грошей і фінансування тероризму шляхом підвищення надійності та прозорості підприємницького середовища.

(2) Цим законом регулюються:

1) принципи оцінювання ризиків, пов'язаних з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму, управління ними та їх зменшення;

2) засади діяльності Бюро даних з відмивання грошей; [RT I, 21.11.2020, 1 – набув чинності 01.01.2021]

3) нагляд за виконанням закону зобов'язаними особами;

4) обов'язки, пов'язані зі збиранням та оприлюдненням даних про фактичних вигодонабувачів; [RT I, 10.07.2020, 1 – набув чинності 20.07.2020]

5) обов'язки, пов'язані зі збиранням та оприлюдненням даних про власників платіжних рахунків;

6) відповідальність зобов'язаних осіб у разі порушення вимог, що випливають із закону.

(3) До адміністративного провадження, передбаченого цим законом, застосовуються положення закону про адміністративне провадження з урахуванням особливостей цього закону.

(1) Цей закон застосовується в господарській, професійній та службовій діяльності таких осіб:

1) кредитні установи;

2) фінансові установи;

3) організатори азартних ігор, за винятком комерційної лотереї;

4) особи, які посередничають у купівлі або продажу нерухомої речі; [RT I, 10.07.2020, 1 – набув чинності 20.07.2020]

4¹) особи, які посередничають в угодах про користування нерухомою річчю, якщо погоджена в угоді плата за користування становить щонайменше 10 000 євро на місяць; [RT I, 10.07.2020, 1 – набув чинності 20.07.2020]

5) торговці, якщо їм сплачують або вони сплачують готівкою щонайменше 10 000 євро чи рівноцінну суму в іншій валюті, незалежно від того, чи виконується грошове зобов'язання за угодою одним платежем або кількома пов'язаними між собою платежами протягом періоду до одного року, якщо законом не встановлено інше; [RT I, 12.03.2022, 2 – набув чинності 15.03.2022]

6) особи, які займаються скуповуванням або оптовим продажем дорогоцінних металів, виробів із дорогоцінних металів, за винятком дорогоцінних металів і виробів із дорогоцінних металів, що використовуються для потреб виробництва, науки та медицини, або дорогоцінного каміння;

7) присяжні аудитори при наданні аудиторської послуги та надавачі бухгалтерських послуг; [RT I, 10.07.2020, 1 – набув чинності 20.07.2020]

8) надавачі консультаційних послуг у сфері бухгалтерського обліку або оподаткування;

9) надавачі послуг довірчого управління та послуг для господарських товариств; [RT I, 10.07.2020, 1 – набув чинності 20.07.2020]

10) [Втратив чинність – RT I, 21.06.2024, 3 – набув чинності 01.07.2026]

11) [Втратив чинність – RT I, 31.12.2019, 2 – набув чинності 10.03.2020]

12) центральний депозитарій цінних паперів, якщо він організовує відкриття рахунків цінних паперів і надає послуги, пов'язані з реєстровими діями, без посередництва керуючого рахунком;

13) підприємці, які надають послугу транскордонного перевезення готівки та цінних паперів;

14) ломбарди;

15) торговці творами мистецтва та особи, які посередничають у продажу творів мистецтва або зберігають їх у митній вільній зоні, якщо у зв'язку з цим їм сплачують або вони сплачують суму вартістю щонайменше 10 000 євро одноразово чи кількома пов'язаними між собою платежами протягом одного року. [RT I, 10.07.2020, 1 – набув чинності 20.07.2020]

(2) Цей закон застосовується в господарській, професійній або службовій діяльності нотаріуса, адвоката, судового виконавця, керуючого банкрутством, тимчасового керуючого банкрутством та іншого надавача правових послуг, якщо він діє в фінансовій угоді або угоді з нерухомістю за свого клієнта та від його імені. Так само цей закон застосовується в господарській, професійній або службовій діяльності зазначеної особи, якщо вона керує плануванням угоди чи її вчиненням або вчиняє службову дію чи надає службову послугу, що пов'язані з:

1) купівлею або продажем нерухомої речі, підприємства чи акцій або часток господарського товариства;

2) управлінням грошима, цінними паперами або іншим майном клієнта;

3) відкриттям або веденням платіжних, депозитних чи рахунків цінних паперів;

4) залученням коштів, необхідних для заснування, діяльності або управління господарським товариством;

5) заснуванням, діяльністю або управлінням довірчим управлінням, господарським товариством, цільовою установою чи іншим об'єднанням осіб, яке не має статусу юридичної особи. [RT I, 10.07.2020, 1 – набув чинності 20.07.2020]

(3) Цей закон застосовується до некомерційних об'єднань у розумінні закону про некомерційні об'єднання та до інших юридичних осіб, до яких застосовуються положення закону про некомерційні об'єднання, а також до цільових установ у розумінні закону про цільові установи, якщо їм сплачують або вони сплачують готівкою понад 5000 євро чи рівноцінну суму в іншій валюті, незалежно від того, чи сплачується це одним платежем або кількома пов'язаними між собою платежами протягом періоду до одного року, або якщо клієнт чи особа, яка бере участь в угоді, або сама угода пов'язані з державою чи юрисдикцією, зазначеною в пункті 3 частини 4 § 37 цього закону. [RT I, 12.03.2022, 2 – набув чинності 15.03.2022]

(4) Цей закон застосовується до Банку Естонії, якщо він вилучає з обігу або обмінює банкноти чи монети на суму понад 10 000 євро або рівноцінну суму в іншій валюті чи якщо йому сплачують готівкою за пам'ятні монети або інші нумізматично-боністичні вироби понад 10 000 євро або рівноцінну суму в іншій валюті, незалежно від того, чи сплачується це одним платежем або кількома пов'язаними між собою платежами протягом періоду до одного року.

(5) [Втратила чинність – RT I, 21.06.2024, 3 – набув чинності 01.07.2026]

(6) Глава 9 цього закону застосовується до всіх юридичних осіб приватного права та довірчих управителів. [RT I, 10.07.2020, 1 – набув чинності 20.07.2020]

(1) У цьому законі терміни вживаються в такому значенні:

1) готівка — це те, що зазначено в частині 2 статті 2 Регламенту (ЄС) № 1889/2005 Європейського Парламенту та Ради про контроль за готівкою, що ввозиться до Співтовариства або вивозиться з нього (ОВ L 309, 25.11.2005, с. 9–12);

2) майно — це будь-яка річ, а також документ, у тому числі електронний документ, що засвідчує право власності на таку річ або інші пов'язані з нею права, а також вигода, одержана від такої речі;

3) зобов'язана особа — це особа, зазначена в § 2 цього закону;

4) ділові відносини — це відносини, які виникають при укладенні зобов'язаною особою в господарській або професійній діяльності триваючого договору для надання послуги, продажу товару чи іншого його збуту, або які не ґрунтуються на триваючому договорі, але щодо яких у момент встановлення контакту можна було б розумно очікувати певної тривалості відносин і протягом яких зобов'язана особа, надаючи послугу або офіційну послугу, вчиняючи офіційні дії чи пропонуючи товар, неодноразово здійснює окремі правочини в ході господарської, професійної або службової діяльності;

5) клієнт — це особа, яка перебуває в ділових відносинах із зобов'язаною особою;

6) дорогоцінне каміння — це природне та штучне дорогоцінне каміння і напівдорогоцінне каміння, їх порошок і крихта, а також природні та культивовані перли;

7) дорогоцінний метал — це дорогоцінний метал у розумінні закону про вироби з дорогоцінних металів;

8) виріб з дорогоцінного металу — це виріб з дорогоцінного металу в розумінні закону про вироби з дорогоцінних металів;

9) [Втратив чинність – RT I, 21.06.2024, 3 – набув чинності 01.07.2026]

9¹) [Втратив чинність – RT I, 21.06.2024, 3 – набув чинності 01.07.2026]

10) [Втратив чинність – RT I, 21.06.2024, 3 – набув чинності 01.07.2026]

10¹) [Втратив чинність – RT I, 21.06.2024, 3 – набув чинності 01.07.2026]

10²) [Втратив чинність – RT I, 21.06.2024, 3 – набув чинності 01.07.2026]

10³) [Втратив чинність – RT I, 21.06.2024, 3 – набув чинності 01.07.2026]

11) [Втратив чинність – RT I, 10.07.2020, 1 – набув чинності 20.07.2020]

12) [Втратив чинність – RT I, 10.07.2020, 1 – набув чинності 20.07.2020]

13) [Втратив чинність – RT I, 10.07.2020, 1 – набув чинності 20.07.2020]

14) [Втратив чинність – RT I, 10.07.2020, 1 – набув чинності 20.07.2020]

15) вище керівництво зобов'язаної особи — це керівник або працівник, який має достатні знання про ризики зобов'язаної особи, пов'язані з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму, та достатні повноваження для ухвалення рішень, що впливають на ці ризики, але який не обов'язково має бути членом правління;

16) послуга обміну валюти — це обмін підприємцем у господарській або професійній діяльності однієї чинної валюти на іншу чинну валюту;

17) концерн — це група підприємців, яка складається з материнського підприємця, його дочірніх підприємців у розумінні § 6 Комерційного кодексу та одиниць, у яких материнський підприємець або його дочірні підприємці мають участь, або група таких підприємців, які утворюють консолідаційну групу в розумінні частини 3 § 27 закону про бухгалтерський облік;

18) третя країна з високим ризиком — це країна, зазначена в делегованому акті, ухваленому на підставі частини 2 статті 9 Директиви (ЄС) 2015/849 Європейського Парламенту та Ради про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей або фінансування тероризму, що вносить зміни до Регламенту (ЄС) № 648/2012 Європейського Парламенту та Ради і скасовує Директиву 2005/60/ЄС Європейського Парламенту та Ради і Директиву Комісії 2006/70/ЄС (ОВ L 141, 05.06.2015, с. 73–117);

19) криптоактив — це криптоактив у розумінні пункту 5 частини 1 статті 3 Регламенту (ЄС) 2023/1114 Європейського Парламенту та Ради про ринки криптоактивів, що вносить зміни до регламентів (ЄС) № 1093/2010 і (ЄС) № 1095/2010 та директив 2013/36/ЄС і (ЄС) 2019/1937 (ОВ L 150, 09.06.2023, с. 40–205), за винятком випадків, коли він належить до категорій, зазначених у частинах 2–4 статті 2, або в інший спосіб кваліфікується як гроші; [RT I, 21.06.2024, 3 – набув чинності 30.12.2024]

20) самостійно керована адреса — це самостійно керована адреса в розумінні пункту 20 статті 3 Регламенту (ЄС) 2023/1113 Європейського Парламенту та Ради про інформацію, що супроводжує перекази коштів і певні перекази криптоактивів, та про внесення змін до Директиви (ЄС) 2015/849 (ОВ L 150, 09.06.2023, с. 1–39). [RT I, 21.06.2024, 3 – набув чинності 30.12.2024]

(1) Відмиванням грошей є щодо майна, одержаного від злочинної діяльності, або майна, одержаного замість нього:

1) перетворення або передача з метою приховати незаконне походження майна або допомогти особі, яка брала участь у злочинній діяльності, уникнути правових наслідків її діянь; [RT I, 10.07.2020, 1 – набув чинності 20.07.2020]

2) набуття, володіння або використання, якщо під час одержання відомо, що воно одержане від злочинної діяльності або від участі в ній;

3) приховування справжньої суті, походження, місцезнаходження, способу розпорядження, переміщення або права власності чи приховування інших прав, пов'язаних із майном. [RT I, 10.07.2020, 1 – набув чинності 20.07.2020]

(2) Відмиванням грошей є також участь у діях, зазначених у частині 1 цього параграфа, зв'язок із ними, спроби їх вчинення, а також пособництво та підбурювання до них або їх сприяння чи надання порад щодо них.

(3) Відмивання грошей має місце також у випадку, коли злочинна діяльність, унаслідок якої було одержано майно, що використовується у відмиванні грошей, відбувалася на території іншої держави.

(4) Про знання або мету, зазначені в частинах 1–3 цього параграфа, можна зробити висновок на підставі об'єктивних фактичних обставин діяння.

(5) Відмивання грошей має місце також тоді, коли не встановлено подробиць тієї злочинної діяльності, унаслідок якої було одержано майно, що використовується у відмиванні грошей.

(1) Фінансуванням тероризму є фінансування та підтримка терористичного злочину і діяльності, спрямованої на його вчинення, а також подорожування з терористичною метою в розумінні § 237³ і 237⁶ Пенітенціарного кодексу. [RT I, 04.01.2019, 12 – набув чинності 14.01.2019]

(1) Кредитною установою в розумінні цього закону є:

1) кредитна установа в розумінні пункту 1 частини 1 статті 4 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 575/2013 про пруденційні вимоги до кредитних установ та інвестиційних фірм і про внесення змін до Регламенту (ЄС) № 648/2012 (ОВ L 176, 27.06.2013, с. 1–337);

2) філія іноземної кредитної установи, внесена до комерційного реєстру Естонії.

(2) Фінансовою установою в розумінні цього закону є:

1) надавач послуги обміну валюти;

2) надавач платіжних послуг у розумінні закону про платіжні установи та установи електронних грошей, за винятком надавача послуги ініціювання платежу та послуги інформування про рахунок;

3) установа електронних грошей у розумінні закону про платіжні установи та установи електронних грошей;

3¹) надавач послуг з криптоактивів у розумінні пункту 15 частини 1 статті 3 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2023/1114, який надає одну або кілька послуг з криптоактивів, зазначених у пункті 16 частини 1 статті 3, за винятком особи, яка надає послугу з криптоактивів, названу в підпункті «h» пункту 16 частини 1 статті 3; [RT I, 21.06.2024, 3 - набув чинності 30.12.2024]

4) страховик у розумінні закону про страхову діяльність (далі — страховик) у тій частині, в якій він пропонує послуги, пов'язані зі страхуванням життя, за винятком послуг, пов'язаних із договорами страхування обов'язкової накопичувальної пенсії в розумінні закону про накопичувальні пенсії;

5) страховий брокер у розумінні закону про страхову діяльність (далі — страховий брокер) у тій частині, в якій він займається дистрибуцією страхування життя або пропонує інші послуги, пов'язані з інвестуванням;

6) управитель фонду, за винятком управління обов'язковим пенсійним фондом у розумінні закону про накопичувальні пенсії, та інвестиційний фонд, заснований як акціонерне товариство, у розумінні закону про інвестиційні фонди;

7) інвестиційна фірма в розумінні закону про ринок цінних паперів;

8) кредитодавець і кредитний посередник у розумінні закону про кредитодавців і кредитних посередників;

8¹) надавач послуг колективного фінансування в розумінні Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2020/1503 про європейських надавачів послуг колективного фінансування для бізнесу та про внесення змін до Регламенту (ЄС) 2017/1129 і Директиви (ЄС) 2019/1937 (ОВ L 347, 20.10.2020, с. 1–49); [RT I, 21.06.2024, 3 - набув чинності 01.07.2026]

9) ощадно-позичкове товариство в розумінні закону про ощадно-позичкові товариства;

10) центральний контактний пункт, призначений установою електронних грошей або надавачем платіжних послуг;

11) інша фінансова установа в розумінні закону про кредитні установи;

12) внесена до комерційного реєстру Естонії філія іноземного надавача послуг, який є особою, зазначеною в пунктах 1–11 цієї частини. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(1) Кореспондентськими відносинами в розумінні цього закону є:

1) постійне і тривале надання фінансових послуг однією кредитною установою (установа-кореспондент) іншій кредитній установі (установа-респондент), у тому числі надання розрахункового рахунку, платіжного рахунку чи іншої послуги з ведення рахунку та пов'язаних із цим послуг з управління коштами, міжнародного переказу коштів, інкасації чеків, послуги рахунку з розширеним правом користування та послуги обміну валюти; [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

2) відносини між кредитними установами та фінансовими установами, у тому числі такі відносини, за яких установа-кореспондент надає установі-респонденту подібні послуги для обслуговування її клієнтів, а також відносини, створені для здійснення операцій з цінними паперами або переказів коштів, чи відносини, створені для здійснення операцій з криптоактивами або переказів криптоактивів. [RT I, 21.06.2024, 3 - набув чинності 30.12.2024]

(1) Довірчим управлінням у розумінні цього закону є правовідносини, створені або такі, що виникли на підставі права держави, яка їх визнає, згідно з якими довірчий управитель управляє від свого імені відокремленою сукупністю майна, виділеною засновником довірчого управління, але в інтересах вигодонабувачів або відповідно до іншої визначеної мети, а також правове утворення, зазначене у зведеному переліку, опублікованому Європейською Комісією на підставі частини 10 статті 31 Директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2015/849.

(2) Подання передбачених цим законом даних, що стосуються довірчого управління, не має інших правових наслідків, крім установлених цим законом.

(3) Державою, яка визнає довірче управління, вважається держава, що є учасницею Гаазької конвенції про право, застосовне до довірчого управління (трастів), та про його визнання від 1 липня 1985 року. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

[RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(1) Надавачем послуг довірчого управління та послуг компаніям у розумінні цього закону є фізична або юридична особа, яка у своїй господарській чи професійній діяльності надає третій особі щонайменше одну з таких послуг: [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

1) створення господарського товариства або іншої юридичної особи, у тому числі дії, пов'язані з відчуженням частки участі;

2) діяльність як керівника або члена правління господарського товариства, як учасника повного товариства чи на подібній посаді в іншій юридичній особі, а також організація зайняття іншою особою названої посади;

3) надання можливості користуватися адресою місцезнаходження або місця діяльності, у тому числі адресою як частиною контактних даних, чи користуватися адресою для отримання поштових відправлень, та надання інших пов'язаних із зазначеним послуг господарському товариству або іншій юридичній особі, простому товариству чи іншому об'єднанню осіб, що не має статусу юридичної особи;

4) діяльність як довірчого управителя або як представника простого товариства, спільноти чи іншого об'єднання осіб, що не має статусу юридичної особи, або призначення іншої особи на таку посаду; [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

5) діяльність як представника акціонера або організація діяльності іншої особи як представника акціонера, за винятком тих господарських товариств, цінні папери яких допущені до торгів на регульованому ринку цінних паперів і до яких застосовуються вимоги щодо розкриття інформації, що відповідають актам права Європейського Союзу, або рівнозначні міжнародні стандарти.

(1) Фактичним вигодоодержувачем у розумінні цього закону є фізична особа:

1) яка через власність або в інший спосіб контролю має остаточний вирішальний вплив на фізичну чи юридичну особу, або

2) в інтересах, на користь або від імені якої вчиняється правочин чи дія. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(2) Якщо фактичного вигодоодержувача неможливо встановити у спосіб, зазначений у частині 1 цього параграфа, фактичним вигодоодержувачем господарського товариства є така фізична особа, чия пряма або опосередкована участь чи сума всіх прямих і опосередкованих участей перевищує в господарському товаристві 25 відсотків, зокрема участь у вигляді акцій або часток на пред'явника чи в інший спосіб. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(3) Пряма участь означає, що фізична особа має участь у господарському товаристві особисто. Опосередкована участь означає, що фізична особа має участь у господарському товаристві через одну чи кількох осіб або ланцюг осіб. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(4) Якщо після вичерпання всіх можливих методів встановлення особу, зазначену в частині 1 або 2 цього параграфа, встановити неможливо і за умови, що немає також підстав підозрювати існування такої особи, або в разі, якщо є сумнів, чи є встановлена особа фактичним вигодоодержувачем, фактичним вигодоодержувачем вважається така фізична особа, яка є членом вищого органу управління. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(4¹) Якщо умовам, встановленим у частині 4 цього параграфа, відповідає кілька осіб, зокрема якщо членів вищого органу управління кілька, якщо вищих органів управління кілька або якщо участь у господарському товаристві має інша юридична особа через одну чи кількох осіб або ланцюг осіб, фактичним вигодоодержувачем розглядається особа або особи, які здійснюють фактичний контроль над господарським товариством і ухвалюють у ньому стратегічні рішення, або, за відсутності таких осіб, здійснюють щоденне та регулярне управління. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(4²) Якщо фактичним вигодоодержувачем господарського товариства є довірчий управитель, фактичними вигодоодержувачами вважаються всі особи, зазначені в пунктах 1–5 частини 6 цього параграфа. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(5) [Втратила чинність – RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(6) У разі довірчого управління або об'єднання осіб, що не має статусу юридичної особи, фактичним вигодоодержувачем є:

1) засновник довірчого управління або об'єднання;

2) довірчий управитель або довірена особа;

3) особа, яка забезпечує збереження майна та контролює його, якщо таку особу призначено;

4) вигодонабувач, а якщо вигодонабувача або вигодонабувачів буде визначено в майбутньому, — коло осіб, в інтересах яких створено чи діє довірче управління або об'єднання осіб;

5) інша особа, яка будь-яким чином має остаточний контроль над майном довірчого управління або об'єднання. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(7) У разі особи або об'єднання осіб, не зазначених у частинах 2 і 6 цього параграфа, фактичним вигодоодержувачем можна визначити членів правління або голову, враховуючи встановлене в пункті 1 частини 1. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(8) [Втратила чинність – RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(9) [Втратила чинність – RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(1) Політично значущою особою в розумінні цього закону є фізична особа, яка виконує або виконувала важливі функції публічної влади і щодо якої й надалі існують пов'язані з цим ризики.

(2) Виконавцями важливих функцій публічної влади вважаються щонайменше:

1) глава держави або глава уряду;

2) міністр, заступник або помічник міністра;

3) член законодавчого органу;

4) член органу управління політичної партії;

5) суддя найвищого суду держави;

6) державний контролер або член ради чи правління центрального банку;

6¹) канцлер юстиції; [RT I, 14.04.2021, 1 - набув чинності 24.04.2021]

7) посол, посланник або повірений у справах;

8) вищий офіцер збройних сил;

9) член правління та адміністративного чи наглядового органу господарського товариства, яке перебуває під вирішальним впливом держави;

10) керівник, заступник керівника та член органу управління міжнародної організації.

(3) Незалежно від установленого в частині 2 цього параграфа, політично значущими особами не вважаються посадові особи середньої та нижчої ланки.

(4) Політично значущою особою вважається також особа, яку відповідно до переліку, оприлюдненого Європейською Комісією, вважає виконавцем важливих функцій публічної влади держава — член Європейського Союзу, Європейська Комісія або міжнародна організація, акредитована на території Європейського Союзу.

(5) Перелік естонських посад, осіб на яких вважають політично значущими особами, встановлює своїм розпорядженням міністр, відповідальний за цю сферу.

(6) Акредитована в Естонії міжнародна організація складає перелік посад своєї організації, осіб на яких вважають політично значущими особами, підтримує його в актуальному стані та повідомляє про внесені до нього зміни міністра, відповідального за цю сферу.

(7) Членом сім'ї політично значущої особи в розумінні цього закону є її:

1) чоловік або дружина чи особа, яка прирівнюється до чоловіка або дружини;

1¹) зареєстрований співмешканець; [RT I, 06.07.2023, 6 - набув чинності 01.01.2024]

2) батько або мати;

3) дитина;

4) чоловік або дружина дитини чи особа, яка прирівнюється до чоловіка або дружини;

5) зареєстрований співмешканець дитини. [RT I, 06.07.2023, 6 - набув чинності 01.01.2024]

(8) Особою, яка вважається близьким співробітником політично значущої особи в розумінні цього закону, є фізична особа, про яку відомо, що:

1) вона є фактичним вигодоодержувачем юридичної особи або довірчого управління разом із політично значущою особою;

2) вона має тісні ділові відносини з політично значущою особою;

3) вона є фактичним вигодоодержувачем юридичної особи або довірчого управління, створених в інтересах політично значущої особи. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(1) Ризик-апетит — це сукупність рівня та типів ризиків, які зобов'язана особа готова брати на себе у ході своєї діяльності задля здійснення своєї господарської діяльності та стратегічних цілей і яку вище керівництво зобов'язаної особи затверджує у письмовій формі.

(2) При застосуванні частини 1 цього параграфа слід враховувати ризики, які зобов'язана особа готова брати на себе або яких вона бажає уникнути у зв'язку зі своєю господарською діяльністю, а також якісні та кількісні компенсаційні механізми, такі як планований дохід, заходи, що вживаються за допомогою капіталу чи інших ліквідних коштів, або інші обставини, як-от репутаційні ризики та правові й інші ризики, що супроводжують відмивання грошей і фінансування тероризму чи іншу неетичну діяльність.

(3) При застосуванні частини 1 цього параграфа зобов'язана особа визначає щонайменше те, з особами, які відповідають яким ознакам, вона бажає уникати ділових відносин, а щодо яких вона застосовує посилені заходи належної перевірки, зокрема зобов'язана особа оцінює ризики, пов'язані з такими особами, та визначає належні заходи для зниження цих ризиків.

(4) Правління кредитної установи або фінансової установи при застосуванні частини 1 цього параграфа визначає також те, чи планується встановлювати ділові відносини з особами, які походять з держави за межами Європейського економічного простору. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 10.09.2020]

(1) Національною оцінкою ризиків:

1) передбачається потреба у розробленні та зміні правових актів у сфері запобігання відмиванню грошей і фінансуванню тероризму, інших регуляцій цієї та суміжних сфер, а також настанов наглядових органів;

2) визначаються, серед іншого, сектори, сфери, обсяги та види операцій, а за потреби — держави чи юрисдикції, щодо яких зобов'язані особи повинні застосовувати посилені заходи належної перевірки, які за потреби уточнюються;

3) визначаються, серед іншого, сектори, сфери, обсяги та види операцій, де ризик відмивання грошей і фінансування тероризму є меншим і де можливо застосовувати спрощені заходи належної перевірки;

4) надаються вказівки міністерствам та установам їхньої сфери управління щодо виділення коштів і встановлення пріоритетів у боротьбі з відмиванням грошей та в запобіганні фінансуванню тероризму;

5) надається огляд інституційної структури та процедур порядку запобігання відмиванню грошей і фінансуванню тероризму, а також виділених для цього людських ресурсів і фінансових коштів. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(2) При застосуванні частини 1 цього параграфа враховується та збирається відповідна інформація, статистика й аналізи, які опубліковано або які доступні міністерствам чи установам їхньої сфери управління, зокрема відповідні оцінки ризиків, звіти та рекомендації міжнародних організацій і Європейської Комісії, дотримуючись при цьому вимог захисту даних.

(3) Узагальнені результати національної оцінки ризиків публікуються на веб-сайті Міністерства фінансів та невідкладно надаються зобов'язаним особам, Європейській Комісії, Європейському органу банківського нагляду та іншим державам — членам Європейського Союзу. [RT I, 14.04.2021, 1 - набув чинності 30.06.2021]

(4) Міністр, відповідальний за сферу, може постановою встановити на основі національної оцінки ризиків сумові граничні розміри, вимоги до моніторингу ділових відносин або інші ризик-орієнтовані обмеження, метою яких є зниження ризиків відмивання грошей чи фінансування тероризму.

(5) Міністерство фінансів публікує на своєму веб-сайті, крім установленого в частині 3 цього параграфа, зведену статистику сфери відмивання грошей і фінансування тероризму.

(1) Комісія із запобігання відмиванню грошей і фінансуванню тероризму є урядовою комісією, завдання якої:

1) координувати складання національної оцінки ризиків та підтримання цієї оцінки в актуальному стані;

2) складати план впровадження заходів і дій, що знижують виявлені в національній оцінці ризиків ризики (далі — план дій), визначаючи установи, які впроваджують заходи та дії зі зниження ризиків, і строки, протягом яких заходи мають бути впроваджені, а дії — здійснені;

3) організовувати та контролювати виконання плану дій;

4) розробляти на основі пунктів 1–3 цієї частини політику запобігання відмиванню грошей і фінансуванню тероризму та вносити пропозиції щодо зміни законів міністрам, відповідальним за цю сферу та суміжні сфери;

5) здійснювати внутрішньодержавну співпрацю у сфері запобігання відмиванню грошей, фінансуванню тероризму та розповсюдженню зброї масового знищення.

(2) До складу комісії із запобігання відмиванню грошей і фінансуванню тероризму входять міністр, відповідальний за сферу, та канцлер, канцлери міністерств, відповідальних за суміжні сфери, представники Бюро даних про відмивання грошей, Банку Естонії та Фінансової інспекції, а також представники інших відповідних відомств і урядових установ. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(3) При комісії із запобігання відмиванню грошей і фінансуванню тероризму створюється комісія представників зобов'язаних осіб (далі — рада учасників ринку), метою якої є надання урядовій комісії порад у зв'язку з виконанням її завдань. Крім того, для виконання завдань урядової комісії можуть утворюватися тимчасові та постійні робочі групи, до яких можуть залучатися представники зобов'язаних осіб та інші фахівці. Порядок роботи та завдання ради учасників ринку, а також тимчасової й постійної робочої групи встановлює та членів призначає міністр, відповідальний за сферу, своїм наказом.

(4) Кількість членів і порядок роботи комісії із запобігання відмиванню грошей і фінансуванню тероризму встановлює Уряд Республіки постановою.

(5) Діловодство комісії із запобігання відмиванню грошей і фінансуванню тероризму організовує Міністерство фінансів.

(1) Зобов'язані особи складають оцінку ризиків для виявлення, оцінювання та аналізу пов'язаних з їхньою діяльністю ризиків відмивання грошей і фінансування тероризму, враховуючи щонайменше такі категорії ризиків:

1) ризик, пов'язаний з клієнтами;

2) ризик, пов'язаний з країнами, географічними регіонами або юрисдикціями;

3) ризик, пов'язаний з продуктами, послугами або операціями;

4) ризик, пов'язаний з каналами спілкування або посередництва між зобов'язаною особою та клієнтами чи з каналами передачі продуктів, послуг або операцій.

(1¹) За результатами оцінки ризиків постачальник послуг з криптоактивів визначає ризик відмивання грошей і фінансування тероризму, пов'язаний з переказами криптоактивів, що спрямовані на самостійно керовану адресу або походять з неї. [RT I, 21.06.2024, 3 - набув чинності 30.12.2024]

(2) Заходи, що вживаються для виявлення, оцінювання та аналізу ризиків, мають бути пропорційними характеру, обсягу та ступеню складності господарської і професійної діяльності зобов'язаної особи.

(3) За результатами оцінки ризиків зобов'язана особа визначає:

1) сфери з меншим і більшим ризиком відмивання грошей та фінансування тероризму;

2) ризик-апетит, у тому числі обсяг та охоплення продуктів і послуг, що пропонуються в ході господарської діяльності;

3) модель управління ризиками, у тому числі спрощені та посилені заходи належної перевірки, щоб зменшити виявлені ризики.

(4) Зазначена в частині 1 цього параграфа оцінка ризиків і зазначене в пункті 2 частини 3 визначення ризик-апетиту документуються, і ці документи оновлюються за потреби та відповідно до оприлюднених результатів національної оцінки ризиків. На вимогу компетентного наглядового органу зобов'язана особа подає наглядовому органу документи, складені на підставі цього параграфа.

(5) Компетентний наглядовий орган, який здійснює нагляд за зобов'язаною особою, може за заявою зобов'язаної особи, крім зобов'язаної особи, що перебуває під наглядом Фінансової інспекції, та відповідно до національної оцінки ризиків вирішити, що складання документованої оцінки ризиків не є обов'язковим, якщо характерні для діяльності зобов'язаної особи конкретні ризики цієї сфери є чіткими та зрозумілими або якщо ризики, ризик-апетит і модель управління ризиками цієї сфери визначені оцінкою ризиків, складеною компетентним наглядовим органом, або національною оцінкою ризиків і зобов'язана особа їх застосовує. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(6) Встановлені в цьому параграфі обов'язки не застосовуються до зобов'язаних осіб, зазначених у частинах 3 і 4 § 2 цього Закону. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(1) Зобов'язана особа встановлює процедурні правила, якими ефективно зменшуються ризики, пов'язані з відмиванням коштів і фінансуванням тероризму, зокрема виявлені в межах оцінки ризиків, складеної згідно з § 13 цього Закону, та здійснюється управління ними. Для контролю за виконанням процедурних правил зобов'язана особа встановлює правила внутрішнього контролю, які описують порядок функціонування системи внутрішнього контролю, у тому числі порядок здійснення внутрішнього аудиту та, за потреби, контролю відповідності, і в яких, зокрема, описано порядок перевірки працівників. Процедурні правила містять щонайменше таке:

1) порядок застосування заходів належної перевірки щодо клієнта, у тому числі порядок застосування спрощених заходів належної перевірки, зазначених у § 32 цього Закону, та посилених заходів належної перевірки, зазначених у § 36;

2) модель виявлення ризиків, пов'язаних із клієнтом і його діяльністю, та управління ними, а також визначення профілю ризику клієнта;

3) методику та інструкцію на випадок, коли в зобов'язаної особи виникає підозра щодо відмивання коштів і фінансування тероризму або коли йдеться про незвичайну операцію чи обставину, а також інструкцію щодо виконання обов'язку повідомлення, встановленого § 49 цього Закону;

4) порядок зберігання даних і надання доступу до них;

5) інструкцію щодо того, як результативно встановити, чи йдеться про політично значущу особу, або про особу, щодо якої застосовуються міжнародні санкції, або про особу, місце проживання чи місцезнаходження якої є у третій країні з високим ризиком або в країні, що відповідає умовам, зазначеним у частині 4 § 37 цього Закону; [RT I, 10.07.2020, 1 – набув чинності 20.07.2020]

6) порядок виявлення ризиків, які супроводжують нові та наявні технології, а також послуги і продукти, у тому числі нові або нетрадиційні канали продажу та нові чи такі, що розвиваються, технології, і управління цими ризиками.

(1¹) Кредитна установа та фінансова установа повинні до застосування особливостей заходів належної перевірки, встановлених § 31 цього Закону, встановити процедурні правила, які забезпечують безпечне встановлення особи та перевірку даних і якими ефективно зменшуються ризики, пов'язані із застосуванням заходів належної перевірки без перебування в одному місці з особою, та здійснюється управління ними. [RT I, 21.06.2024, 3 – набув чинності 01.07.2024]

(2) Зобов'язана особа організовує виконання та застосування процедурних правил і правил внутрішнього контролю працівниками зобов'язаної особи.

(3) Процедурні правила та правила внутрішнього контролю, зазначені в частині 1 цього параграфа, можуть міститися в одному або кількох документах, вони мають бути пропорційними характеру, обсягу та ступеню складності господарської і професійної діяльності зобов'язаної особи, і їх має встановити вище керівництво зобов'язаної особи. Зобов'язана особа повинна регулярно перевіряти актуальність встановлених процедурних правил і правил внутрішнього контролю та за потреби встановлювати нові процедурні правила і правила внутрішнього контролю або вносити до них необхідні зміни.

(4) Під час виконання обов'язку, встановленого пунктом 2 частини 1 та частиною 1¹ цього параграфа, кредитна установа і фінансова установа враховують положення відповідних настанов компетентного наглядового органу, Європейського органу банківського нагляду та наглядового органу із захисту даних. [RT I, 21.06.2024, 3 – набув чинності 01.07.2024]

(5) Якщо зобов'язана особа має обов'язок проводити внутрішній аудит, у ході внутрішнього аудиту слід перевіряти також дотримання процедурних правил і виконання правил внутрішнього контролю в розумінні цього Закону.

(6) Правління юридичної особи, яка є зобов'язаною особою, керівник філії, що є зобов'язаною особою, а за їх відсутності — зобов'язана особа повинні забезпечити працівникам, до трудових обов'язків яких належить установлення ділових відносин або здійснення операцій, навчання щодо виконання обов'язків, які випливають із цього Закону; таке навчання має відбуватися, коли працівник розпочинає виконання зазначених трудових обов'язків, і після цього регулярно або за потреби. Під час навчання слід надавати, зокрема, інформацію про обов'язки, передбачені процедурними правилами, про сучасні методи вчинення відмивання коштів і фінансування тероризму та пов'язані з цим ризики, про вимоги щодо захисту персональних даних, про те, як розпізнати дії, які можуть бути пов'язані з відмиванням коштів або фінансуванням тероризму, а також інструкції щодо дій у таких ситуаціях.

(7) Зобов'язана особа, крім кредитної установи або фінансової установи, може клопотати перед компетентним наглядовим органом про часткове або повне звільнення від обов'язку складати документовані процедурні правила та правила внутрішнього контролю. Ухвалюючи рішення, компетентний наглядовий орган враховує національну оцінку ризиків, характер, обсяг і ступінь складності господарської або професійної діяльності зобов'язаної особи, а також те, чи є конкретні ризики, пов'язані із зобов'язаною особою, малими або чи здійснюється ефективне управління ними, дотримуючись цього Закону, виданих на його підставі правових актів і настанов компетентних наглядових органів.

(8) Міністр, відповідальний за галузь, може постановою встановити уточнювальні вимоги до процедурних правил, які встановлюють кредитні установи та фінансові установи, до правил внутрішнього контролю за їх виконанням і до їх застосування. ↗

(9) Обов'язки, встановлені цим параграфом, не застосовуються до зобов'язаних осіб, зазначених у частинах 3 і 4 § 2 цього Закону.

(1) Під час застосування § 14 цього Закону враховується, що зобов'язана особа, яка входить до концерну як материнське підприємство, застосовує загальноконцернові процедурні правила та інструкцію внутрішнього контролю за перевіркою їх виконання незалежно від того, чи всі підприємства, які входять до концерну, розташовані в одній державі, чи в різних державах. Цей обов'язок охоплює, серед іншого, встановлення внутрішньоконцернового порядку обміну інформацією у сфері запобігання відмиванню грошей і фінансуванню тероризму, а також встановлення подібних правил захисту персональних даних. Зобов'язана особа забезпечує, щоб загальноконцернові процедурні правила та інструкція внутрішнього контролю за перевіркою їх виконання враховували в належному обсязі право іншої держави — члена Європейського Союзу, яким впроваджується Директива Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2015/849, якщо зобов'язана особа має в цій державі-члені представництво, філію або дочірнє підприємство з мажоритарною участю.

(2) Якщо зобов'язана особа має представництво, філію або дочірнє підприємство з мажоритарною участю в третій державі, де мінімальні вимоги щодо запобігання відмиванню грошей і фінансуванню тероризму не є рівноцінними вимогам Директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2015/849, у цьому представництві, філії та дочірньому підприємстві з мажоритарною участю застосовуються процедурні правила та інструкція внутрішнього контролю, що відповідають вимогам цього Закону, у тому числі вимоги щодо захисту персональних даних, — настільки, наскільки це дозволено правом третьої держави.

(3) Якщо зобов'язана особа виявляє ситуацію, коли право третьої держави не дозволяє застосовувати в її представництві, філії або дочірньому підприємстві з мажоритарною участю процедурні правила та інструкцію внутрішнього контролю, що відповідають вимогам цього Закону, вона повідомляє про це компетентний наглядовий орган. Компетентний наглядовий орган повідомляє держави-члени, а якщо це доречно — Європейський орган банківського нагляду, якщо згідно з першим реченням цієї частини з'ясувалося, що право третьої держави не дозволяє застосовувати в концерні процедурні правила та інструкцію внутрішнього контролю, що відповідають вимогам Директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2015/849. [RT I, 14.04.2021, 1 - набув чинності 30.06.2021]

(4) У випадку, зазначеному в частині 3 цього параграфа, зобов'язана особа забезпечує застосування в представництві, філії або дочірньому підприємстві з мажоритарною участю додаткових заходів, якими в інший спосіб ефективно управляють ризиками, пов'язаними з відмиванням грошей або фінансуванням тероризму, повідомляючи про вжиті заходи компетентний наглядовий орган. Компетентний наглядовий орган у такому разі має право приписом вимагати, серед іншого, щоб зобов'язана особа та представництво, філія або дочірнє підприємство з мажоритарною участю зобов'язаної особи:

1) не встановлювали в цій державі нових ділових відносин;

2) припинили наявні в цій державі ділові відносини;

3) частково або повністю зупинили надання послуги;

4) припинили свою діяльність;

5) застосували інші заходи, передбачені регулятивними технічними стандартами, встановленими Європейською Комісією на підставі статті 45 (7) Директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2015/849.

(5) Усередині концерну поширюється інформація про підозру, передану Бюро даних про відмивання грошей, за винятком випадку, коли Бюро даних про відмивання грошей дало інше розпорядження. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(6) Установа електронних грошей, надавач платіжних послуг і надавач послуг віртуальних активів, які діють в Естонії в іншій формі, ніж філія, і головний офіс яких розташований в іншій державі — члені Європейського Союзу, за розпорядженням компетентного наглядового органу згідно з регулятивними технічними стандартами, встановленими Європейською Комісією на підставі статті 45 (9) Директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2015/849, визначають в Естонії центральний контактний пункт, завданням якого є забезпечити від імені установи електронних грошей, надавача платіжних послуг або надавача послуг віртуальних активів відповідність вимогам цього Закону, а також подають на запит компетентного наглядового органу документи та інформацію про свою діяльність. [RT I, 21.06.2024, 3 - набув чинності 30.12.2024]

(7) Внесена до естонського комерційного реєстру філія іноземного надавача послуг, який є зобов'язаною особою, або дочірнє підприємство з мажоритарною участю іноземного надавача послуг не застосовує загальноконцернові процедурні правила та інструкцію внутрішнього контролю в обсязі, у якому їх виконання суперечило б національній оцінці ризиків, складеній на підставі цього Закону, або вимогам, установленим цим Законом чи встановленим на його підставі.

(1) Зобов'язані особи можуть співпрацювати між собою у запобіганні відмиванню грошей і фінансуванню тероризму, зокрема передаючи або обмінюючи інформацію та відповідаючи на запити протягом розумного строку, дотримуючись обов'язків та обмежень, що випливають із правових актів.

(2) Зобов'язані особи можуть обмінюватися між собою інформацією, якої потребує одна з них і яку інша отримала для застосування заходу належної перевірки, що випливає з пункту 1, 3 або 5 частини 1 § 20 цього Закону, дотримуючись обмежень, установлених цим Законом, і принципу добросовісності, але незалежно від установленого будь-яким іншим законом обов'язку зберігати банківську, комерційну, службову, професійну чи іншу таємницю або обмеження на поширення інформації.

(3) Установлене частиною 2 цього параграфа не застосовується, якщо зобов'язана особа оцінює правове становище клієнта, захищає або представляє клієнта в судовому, оскаржувальному чи іншому подібному провадженні, зокрема консультує клієнта з питання порушення провадження або його уникнення, незалежно від того, чи інформацію отримано до провадження, під час провадження або після провадження.

(4) Інформацію, отриману на підставі частини 2 цього параграфа, дозволено використовувати виключно для виконання обов'язків, що випливають із цього Закону, з урахуванням усіх установлених цим Законом вимог, зокрема правил збирання, зберігання та захисту даних. Обсяг і спосіб передавання або обміну інформацією між зобов'язаними особами узгоджуються щонайменше у формі, яка дає змогу письмового відтворення. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(5) При застосуванні частин 1 і 2 цього параграфа зобов'язані особи можуть обмінюватися, зокрема, інформацією про санкції, що випливають із правових актів, названих у § 9 Закону про міжнародні санкції, та з інших обов'язкових для зобов'язаної особи домовленостей. Отриману інформацію дозволено використовувати виключно для виконання обов'язків, установлених правовим актом, з урахуванням усіх установлених цим Законом вимог, зокрема правил збирання, зберігання та захисту даних. Обсяг і спосіб передавання або обміну інформацією між зобов'язаними особами узгоджуються щонайменше у формі, яка дає змогу письмового відтворення. [RT I, 14.04.2021, 1 - набув чинності 24.04.2021]

(1) Якщо зобов'язана особа має більше ніж одного члена правління, зобов'язана особа призначає члена правління, який відповідає за застосування цього Закону та прийнятих на його підставі правових актів і настанов.

(2) Правління кредитної установи, фінансової установи та зобов'язаної особи, названої в частині 1 § 70 цього Закону, або керівник філії призначає особу, яка є контактною особою Бюро даних про відмивання грошей (далі — контактна особа). Контактна особа підпорядковується безпосередньо правлінню зобов'язаної особи або керівникові філії та має необхідні для виконання встановлених цим Законом завдань компетенцію, засоби і доступ до відповідної інформації в усіх структурних підрозділах зобов'язаної особи. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(3) Контактну особу може призначити також зобов'язана особа, не названа в частині 2 цього параграфа. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(4) Завдання контактної особи може виконувати працівник або структурний підрозділ. Якщо завдання контактної особи виконує структурний підрозділ, за виконання завдань контактної особи відповідає керівник цього структурного підрозділу. Про призначення контактної особи повідомляють Бюро даних про відмивання грошей та компетентний наглядовий орган. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(5) Контактною особою може бути призначено лише особу, яка постійно працює в Естонії та має необхідні для виконання завдань контактної особи освіту, професійну придатність, необхідні здібності, особисті якості й досвід, а також бездоганну репутацію. Призначення контактної особи погоджується з Бюро даних про відмивання грошей. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(6) Бюро даних про відмивання грошей має право для перевірки придатності контактної особи або кандидата на посаду контактної особи отримувати інформацію від контактної особи або кандидата на посаду контактної особи, від його роботодавця та з державних баз даних. Якщо за результатами перевірки, проведеної Бюро даних про відмивання грошей, з'ясується, що надійність особи є сумнівною через її попередню діяльність або бездіяльність, репутація цієї особи не є бездоганною, і зобов'язана особа може достроково розірвати трудовий договір із контактною особою через втрату довіри. Якщо завдання контактної особи виконує структурний підрозділ, установлене цією частиною застосовується щодо кожного працівника цього структурного підрозділу. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(7) Завданнями контактної особи є, зокрема:

1) організація збирання та аналіз інформації, що вказує на незвичайні операції або операції чи обставини з підозрою на відмивання грошей або на фінансування тероризму, які виявляються в діяльності зобов'язаної особи;

2) передавання інформації Бюро даних про відмивання грошей у разі підозри у відмиванні грошей або фінансуванні тероризму; [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

3) періодичне подання правлінню зобов'язаної особи або керівникові філії письмових оглядів про виконання вимог, що випливають із цього Закону; [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

4) виконання інших обов'язків, пов'язаних із виконанням вимог цього Закону.

(8) Контактна особа має право:

1) вносити правлінню зобов'язаної особи або керівникові філії пропозиції щодо зміни та доповнення процедурних правил, які містять вимоги щодо запобігання відмиванню грошей і фінансуванню тероризму, та щодо організації навчання, названого в частині 6 § 14 цього Закону; [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

2) вимагати від структурного підрозділу зобов'язаної особи усунення протягом розумного строку недоліків, виявлених при виконанні вимог щодо запобігання відмиванню грошей і фінансуванню тероризму;

3) отримувати дані та інформацію, необхідні для виконання завдань контактної особи;

4) вносити пропозиції щодо організації процесу подання повідомлень про підозрілі та незвичайні операції;

5) отримувати галузеве навчання.

(9) Якщо контактну особу не призначено, завдання контактної особи виконує правління юридичної особи, член правління, призначений на підставі частини 1 цього параграфа, керівник філії іноземного товариства, внесеної до естонського комерційного реєстру, або фізична особа — підприємець.

(10) Установлені цим параграфом обов'язки не застосовуються до зобов'язаних осіб, названих у частинах 3 і 4 § 2 цього Закону.

(1) Банк-оболонка (англійською shell bank) — це кредитна установа або фінансова установа чи установа, яка здійснює операції, рівнозначні операціям кредитних та фінансових установ, заснована в юрисдикції або країні, де вона не має управління та адміністрації, а також фізичного місцезнаходження для цілеспрямованої господарської діяльності, і яка не пов'язана з жодним концерном регульованих кредитних або фінансових установ.

(2) Кредитній установі та фінансовій установі заборонено встановлювати або продовжувати кореспондентські відносини з банками-оболонками та з такими кредитними або фінансовими установами, які, як відомо, дозволяють банкам-оболонкам користуватися своїми рахунками.

(3) Домовленість, що порушує заборону, зазначену в частині 2 цього параграфа, є нікчемною.

(1) Зобов'язана особа застосовує заходи належної перевірки:

1) при встановленні ділових відносин;

2) при разовому здійсненні або посередництві правочинів поза межами ділових відносин, якщо вартість правочину становить щонайменше 15 000 євро або рівнозначну суму в іншій валюті, незалежно від того, чи виконується грошове зобов'язання за правочином одним платежем або кількома взаємопов'язаними платежами протягом періоду до одного року, якщо законом не встановлено інше; [RT I, 12.03.2022, 2 - набув чинності 15.03.2022]

3) у разі сумніву щодо достатності або відповідності дійсності раніше зібраних документів чи даних під час перевірки інформації, зібраної при застосуванні заходів належної перевірки, або під час оновлення відповідних даних;

4) у разі підозри у відмиванні грошей або фінансуванні тероризму — незалежно від будь-якого зазначеного в законі послаблення, винятку чи граничної суми.

(2) Торговець застосовує заходи належної перевірки щонайменше кожного разу, коли йому сплачують або він сплачує готівкою щонайменше 10 000 євро або рівнозначну суму в іншій валюті, незалежно від того, чи виконується грошове зобов'язання одним платежем або кількома взаємопов'язаними платежами протягом періоду до одного року. [RT I, 12.03.2022, 2 - набув чинності 15.03.2022]

(2¹) Цільова установа, некомерційне об'єднання або особа, до якої застосовуються положення закону про некомерційні об'єднання, застосовує заходи належної перевірки щонайменше кожного разу, коли їй сплачують або вона сплачує готівкою суму вартістю понад 5000 євро одноразово або кількома взаємопов'язаними платежами протягом одного року. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(2²) Особа, яка здійснює посередництво в правочинах щодо користування нерухомою річчю, застосовує заходи належної перевірки щонайменше кожного разу, коли вартість погодженої правочином плати за користування становить щонайменше 10 000 євро на місяць. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(2³) Торговець творами мистецтва та особа, яка здійснює посередництво щодо творів мистецтва або зберігає їх у вільній митній зоні, застосовують заходи належної перевірки щонайменше кожного разу, коли їм у зв'язку з цим сплачують або вони сплачують суму вартістю щонайменше 10 000 євро одноразово або кількома взаємопов'язаними платежами протягом одного року. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(2⁴) Надавач послуг довірчого управління та послуг для господарських товариств застосовує заходи належної перевірки додатково до встановленого частиною 1 цього параграфа також кожного разу, коли надає послугу, зазначену в пункті 1 § 8 цього Закону. [RT I, 12.03.2022, 2 - набув чинності 15.03.2022]

(3) Організатор азартних ігор застосовує заходи належної перевірки щонайменше при виплаті виграшу, здійсненні ставки або в обох випадках, якщо сума, яку клієнт дає або отримує, становить щонайменше 2000 євро або рівнозначну суму в іншій валюті, незалежно від того, чи виконується грошове зобов'язання одним платежем або кількома взаємопов'язаними платежами протягом періоду до одного місяця. [RT I, 17.11.2017, 2 - набув чинності 01.09.2018]

(4) [Втратив чинність – RT I, 12.03.2022, 2 - набув чинності 15.03.2022]

(5) Зобов'язана особа застосовує заходи належної перевірки, зазначені в пунктах 1–5 частини 1 § 20 цього Закону, до встановлення ділових відносин або, поза межами ділових відносин, до здійснення правочину, якщо цим Законом не встановлено інше. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(5¹) Аудитор, який проводить аудит або огляд звіту за господарський рік, застосовує заходи належної перевірки, зазначені в пункті 3 частини 1 § 20 цього Закону, під час аудиту або огляду, розглядаючи при цьому інформацію, зібрану правлінням клієнта відповідно до частини 2 § 76. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(6) Якщо обов'язок застосовувати заходи належної перевірки залежить від перевищення певної суми, заходи належної перевірки слід застосувати негайно, щойно стало відомо про перевищення цієї суми, або, якщо перевищення суми залежить від здійснення кількох взаємопов'язаних платежів, — з моменту, коли ця сума перевищується.

(7) Встановлене в цьому розділі щодо готівки застосовується також у разі виконання грошового зобов'язання дорогоцінним металом, який обліковується у злитках або інших одиницях.

(1) Зобов'язана особа застосовує такі заходи належної перевірки:

1) встановлення особи клієнта або особи, яка бере участь у разовій операції, та перевірка поданої інформації на підставі відомостей, отриманих з надійного і незалежного джерела, у тому числі за допомогою засобів електронної ідентифікації та довірчих послуг для електронних операцій;

2) встановлення та перевірка особи представника клієнта або особи, яка бере участь у разовій операції, а також його права представництва;

3) встановлення фактичного вигодоодержувача та вжиття заходів для перевірки його особи в обсязі, який дає змогу зобов'язаній особі впевнитися в тому, що вона знає, хто є фактичним вигодоодержувачем, і розуміє структуру власності та контролю клієнта або особи, яка бере участь у разовій операції;

4) розуміння ділових відносин, разової операції чи дії та, у відповідних випадках, збирання додаткової інформації про них;

5) отримання інформації про те, чи є особа політично значущою особою, членом її сім'ї або особою, яку вважають її близьким партнером;

6) моніторинг ділових відносин.

(2) Застосовуючи пункт 4 частини 1 цього параграфа, зобов'язана особа повинна розуміти мету ділових відносин або разової операції, визначаючи, зокрема, постійне місцезнаходження, місце діяльності або місце проживання клієнта чи особи, яка бере участь у разовій операції, її професію або сферу діяльності, основних партнерів за операціями, платіжні звички, те, чи діє вона за іншу особу або від її імені, а для юридичної особи — також досвід. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(2¹) Якщо зобов'язана особа встановлює ділові відносини з клієнтом, інформація про фактичних вигодоодержувачів якого згідно із законом держави — члена Європейського Союзу має подаватися цій державі або реєструватися в ній, вона повинна під час застосування пункту 3 частини 1 цього параграфа отримати відповідне свідоцтво про реєстрацію або витяг з реєстру. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(2²) [Втратив чинність - RT I, 02.06.2021, 1 - набув чинності 12.06.2021]

(2³) [Втратив чинність - RT I, 02.06.2021, 1 - набув чинності 12.06.2021]

(2⁴) Якщо зобов'язаній особі під час застосування пункту 3 частини 1 цього параграфа стають відомі дані, які відрізняються від оприлюднених згідно з § 78 цього Закону, зобов'язана особа протягом розумного строку повідомляє про розбіжність держателя комерційного реєстру, крім випадку, зазначеного в частині 1 § 49. До повідомлення, що подається згідно з цією частиною, додаються дані або документи, з яких випливає розбіжність. [RT I, 02.06.2021, 1 - набув чинності 07.03.2022]

(2⁵) Обов'язку, зазначеного в частині 2⁴ цього параграфа, не має аудитор, який проводить аудит або огляд річного звіту клієнта, якщо клієнт усуває розбіжність до моменту підписання аудиторського висновку або підсумку огляду. [RT I, 02.06.2021, 1 - набув чинності 07.03.2022]

(3) У разі разової операції, що здійснюється поза діловими відносинами, зобов'язана особа замість застосування пункту 4 частини 1 цього параграфа збирає інформацію про походження майна, використаного в операції.

(4) Зобов'язана особа збирає інформацію про походження статків клієнта, якщо це доречно.

(5) На вимогу зобов'язаної особи особа, яка бере участь в операції, що здійснюється в господарській або професійній діяльності, чи в службовій дії, або особа, яка користується службовою послугою, або клієнт подає документи, необхідні для застосування заходів належної перевірки, і надає відповідну інформацію. На вимогу зобов'язаної особи особа, яка бере участь в операції, що здійснюється в господарській або професійній діяльності, чи в службовій дії, або особа, яка користується службовою послугою, або клієнт підтверджує своїм підписом правильність інформації та документів, поданих для застосування заходів належної перевірки. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(6) Зобов'язана особа застосовує щодо клієнта всі заходи належної перевірки, встановлені частиною 1 цього параграфа, однак визначає обсяг і точний спосіб їх застосування, а також потребу, зазначену в частинах 3 і 4 цього параграфа, виходячи з раніше оцінених ризиків відмивання грошей і фінансування тероризму або ризиків, пов'язаних із конкретними діловими відносинами, разовою операцією, дією чи особою. Під час оцінювання застосування зобов'язаною особою заходів належної перевірки враховується принцип розумності, встановлений Законом про зобов'язальне право.

(7) Оцінюючи зазначені в частині 6 цього параграфа конкретні ризики, пов'язані з клієнтом, зобов'язана особа визначає на підставі пункту 2 частини 1 § 14 цього Закону профіль ризику клієнта або особи, яка бере участь в операції, враховуючи оцінку ризиків, складену на підставі § 13, і щонайменше такі обставини:

1) інформацію, яку зобов'язана особа зібрала під час застосування пункту 4 частини 1 цього параграфа;

2) обсяг майна, що депонується клієнтом, або майновий обсяг операцій, які здійснюються в ході операції чи службової дії;

3) передбачувану тривалість ділових відносин.

(8) Зобов'язана особа забезпечує, щоб заходи належної перевірки, які вона застосовує і які визначені в її процедурних правилах, відповідали її оцінці ризиків, і щоб вона була готова пояснити їх компетентному наглядовому органу, у тому числі наглядовому органу із захисту даних.

(1) Зобов'язана особа встановлює особу клієнта і у відповідному випадку його представника та зберігає про особу і у відповідному випадку про його представника такі дані:

1) ім'я;

2) особистий код, у разі його відсутності — дата народження та місце проживання або місцезнаходження; [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

3) відомості про встановлення та перевірку права представництва і його обсягу, а якщо право представництва не випливає із закону, — назва документа, що є підставою права представництва, дата його видачі та ім'я або найменування видавця;

4) дані засобів зв'язку. [RT I, 12.03.2022, 2 - набув чинності 15.03.2022]

(2) Зобов'язана особа пересвідчується у правильності даних, зазначених у пунктах 1 і 2 частини 1 цього параграфа, використовуючи для цього відомості з надійного і незалежного джерела. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(3) Зобов'язана особа встановлює особу фізичної особи на підставі таких документів:

1) документ, зазначений у частині 2 § 2 закону про документи, що посвідчують особу;

2) чинний проїзний документ, виданий в іноземній державі;

3) посвідчення водія, що відповідає умовам, встановленим частиною 1 § 4 закону про документи, що посвідчують особу, або

4) щодо особи віком до 7 років — довідка про народження, зазначена у § 30 закону про акти цивільного стану.

(4) Якщо оригінал документа, зазначеного в частині 3 цього параграфа, побачити неможливо, для перевірки особи можна використати нотаріально посвідчений або нотаріально чи офіційно засвідчений документ, зазначений у частині 3, або інші відомості з надійного і незалежного джерела, зокрема засоби е-ідентифікації та довірчих послуг для електронних операцій, використовуючи в такому разі для перевірки даних щонайменше два різні джерела.

(5) Вимогу про використання двох різних джерел, зазначену в частині 4 цього параграфа, не обов'язково застосовувати щодо клієнта з обмеженою дієздатністю, від імені якого ділові відносини створює або правочин вчиняє його представник. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(1) Зобов'язана особа встановлює особу зареєстрованої в Естонії юридичної особи, зареєстрованої в Естонії філії іноземного товариства та іноземної юридичної особи і зберігає про неї такі дані:

1) комерційне найменування або назва юридичної особи;

2) реєстраційний код або реєстраційний номер і час реєстрації;

3) ім'я керівника або імена членів правління чи членів іншого органу, що його замінює, та їхні повноваження на представництво юридичної особи;

4) дані засобів зв'язку юридичної особи.

(2) Зобов'язана особа пересвідчується у правильності даних, зазначених у пунктах 1 і 2 частини 1 цього параграфа, використовуючи для цього відомості з надійного і незалежного джерела. Якщо зобов'язана особа має доступ до даних комерційного реєстру, реєстру некомерційних об'єднань і цільових установ або відповідних іноземних реєстрів через комп'ютерну мережу, вимагати від клієнта подання документів, зазначених у частині 3 цього параграфа, не обов'язково.

(3) Зобов'язана особа встановлює особу юридичної особи на підставі таких документів:

1) реєстраційна картка відповідного реєстру;

2) свідоцтво про реєстрацію відповідного реєстру або

3) документ, рівнозначний документу, зазначеному в пункті 1 або 2 цієї частини.

(4) Якщо оригінал документа, зазначеного в частині 3 цього параграфа, побачити неможливо, для перевірки особи можна використати нотаріально посвідчений або нотаріально чи офіційно засвідчений документ, зазначений у частині 3, або інші відомості з надійного і незалежного джерела, зокрема засоби е-ідентифікації та довірчих послуг для електронних операцій, використовуючи в такому разі для перевірки даних щонайменше два різні джерела.

(5) Представник іноземної юридичної особи повинен на вимогу зобов'язаної особи подати документ, що підтверджує його повноваження, засвідчений нотаріально або в прирівняному до цього порядку, який легалізовано або засвідчено сертифікатом, що замінює легалізацію (апостилем), якщо міжнародним договором не передбачено інше.

(1) При застосуванні § 14 цього закону зобов'язана особа встановлює принципи відстеження ділових відносин, створених у господарській, професійній або службовій діяльності (далі — моніторинг ділових відносин).

(2) Моніторинг ділових відносин повинен охоплювати щонайменше таке:

1) контроль правочинів, вчинених у ділових відносинах, для забезпечення того, щоб правочини узгоджувалися з відомостями зобов'язаної особи про клієнта, його діяльність і профіль ризику;

2) регулярне оновлення відповідних документів, даних або відомостей, зібраних у ході застосування заходів належної перевірки;

3) встановлення джерела та походження коштів, використаних у правочині;

4) приділення в господарській, професійній або службовій діяльності підвищеної уваги правочинам, що вчиняються в ділових відносинах, діяльності клієнта та обставинам, які вказують на злочинну діяльність, відмивання грошей або фінансування тероризму чи зв'язок яких з відмиванням грошей або фінансуванням тероризму є ймовірним, зокрема складним, високовартісним і незвичайним правочинам та схемам правочинів, які не мають розумної або видимої економічної чи правомірної мети або не є характерними для конкретної ділової специфіки;

5) приділення в господарській, професійній або службовій діяльності підвищеної уваги діловим відносинам або правочину, якщо клієнт походить із третьої країни з високим ризиком або з країни чи території, зазначеної в частині 4 § 37 цього закону, або має громадянство зазначеної країни, або його місце проживання чи місцезнаходження або місцезнаходження надавача платіжної послуги отримувача платежу перебуває в зазначеній країні чи на зазначеній території.

(3) При виконанні обов'язку, встановленого пунктом 4 частини 2 цього параграфа, необхідно, зокрема, з'ясувати характер, причину та підґрунтя таких правочинів, а також інші відомості для розуміння змісту правочинів, і приділяти цим правочинам підвищену увагу.

(1) Зобов'язана особа може при частковому або повному виконанні одного чи кількох обов'язків, установлених у § 20 частині 1 цього закону, використовувати дані та документи, зібрані іншою особою, якщо виконано всі такі умови: [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

1) зобов'язана особа збирає від іншої особи щонайменше відомості про те, хто є особою, яка встановлює ділові відносини або вчиняє правочин, її представником і дійсним вигодоодержувачем, а також якими є мета й характер ділових відносин або правочину;

2) зобов'язана особа забезпечила, що вона за потреби невідкладно отримає всі дані та документи, щодо яких було використано дані, зібрані іншою особою;

3) зобов'язана особа встановила, що інша особа, на дані якої покладаються, сама зобов'язана виконувати й фактично виконує вимоги, рівнозначні вимогам директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2015/849, зокрема вимоги щодо застосування заходів належної перевірки, встановлення особи з державним статусом і зберігання даних, та перебуває або готова перебувати під державним наглядом щодо виконання цих вимог;

4) зобов'язана особа вживає достатніх заходів, щоб забезпечити виконання умов, установлених у пункті 3 цієї частини.

(2) Крім установленого в частині 1 цього параграфа, зобов'язана особа може також передати діяльність, пов'язану із застосуванням пунктів 1–5 частини 1 § 20 цього закону: [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

1) іншій зобов'язаній особі;

2) організації, об'єднанню або спілці, членами якої є зобов'язані особи, або

3) іншій особі, яка застосовує заходи належної перевірки та вимоги щодо зберігання даних, установлені цим законом, або бере участь у застосуванні заходів належної перевірки та яка має договірний обов'язок зберігати дані, зібрані під час застосування заходів належної перевірки, і робити їх доступними для наглядового органу. [RT I, 21.06.2024, 3 - набув чинності 01.07.2024]

(3) Для передання діяльності зобов'язана особа укладає з особою, названою в частині 2 цього параграфа, письмовий договір. Договором забезпечується:

1) що передання діяльності не перешкоджає діяльності зобов'язаної особи та виконанню обов'язків, установлених цим законом;

2) що третя особа виконує всі обов'язки зобов'язаної особи, пов'язані з переданням діяльності;

3) що передання діяльності не перешкоджає здійсненню нагляду за зобов'язаною особою;

4) що компетентний наглядовий орган має змогу через зобов'язану особу здійснювати нагляд за особою, яка виконує передану діяльність, зокрема шляхом перевірки на місці або іншого наглядового заходу;

5) наявність в особи, названої в частині 2 цього параграфа, необхідних знань і навичок та здатності виконувати вимоги, установлені цим законом;

6) право зобов'язаної особи без обмежень перевіряти виконання вимог, установлених цим законом;

7) зберігання документів і даних, що збираються для виконання вимог, які випливають із цього закону, а також невідкладну передачу на вимогу зобов'язаної особи копій документів, пов'язаних із встановленням особи клієнта та його дійсного вигодоодержувача, чи інших відповідних документів або їх подання компетентному органу.

(4) Відомості про укладення та розірвання договору про передання діяльності заздалегідь надаються компетентному наглядовому органу. Передаючи ці відомості, зобов'язана особа зазначає, зокрема, обсяг переданої діяльності. На вимогу компетентного наглядового органу зобов'язана особа подає договір про передання діяльності.

(5) У ситуації, коли зобов'язана особа покладається на особу, що входить до консолідаційної групи, або передає їй діяльність, і така особа заснована в державі, де застосовуються вимоги, рівнозначні вимогам директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2015/849, зокрема вимоги щодо застосування заходів належної перевірки, встановлення особи з державним статусом і зберігання даних, та де щодо консолідаційної групи здійснюється груповий нагляд, вимогу, установлену в пункті 3 частини 1 та пункті 5 частини 3 цього параграфа, застосовувати не потрібно.

(6) Зобов'язаній особі заборонено покладатися на особу, засновану у третій країні з високим ризиком, або передавати їй діяльність.

(7) За виконання вимог, що випливають із цього закону, відповідає зобов'язана особа, яка використовує дані, зібрані іншою особою, або передала діяльність.

[RT I, 21.06.2024, 3 - набув чинності 01.07.2026]

(1) Кредитна установа та фінансова установа не можуть надавати послуги, якими можна скористатися без встановлення особи, яка бере участь у правочині, і без перевірки поданої інформації, за винятком випадків, зазначених у § 27 цього закону. Кредитна установа та фінансова установа зобов'язані відкривати рахунок і вести рахунок на ім'я власника рахунку.

(1¹) Кредитна установа та фінансова установа повинні застосовувати заходи належної перевірки щодо грошових переказів, здійснених як разовий правочин, якщо вартість правочину перевищує 1000 євро або рівнозначну суму в іншій валюті, незалежно від того, чи виконується грошове зобов'язання за правочином одним платежем, чи кількома пов'язаними між собою платежами протягом одного місяця. [RT I, 12.03.2022, 2 - набув чинності 15.03.2022]

(1²) Послугу обміну валюти можна надавати без встановлення особи, яка бере участь у правочині, якщо вартість суми, що обмінюється готівкою, в одному правочині або в пов'язаних правочинах не перевищує 1000 євро. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(1³) Надавачу послуг з криптоактивів заборонено надавати послуги поза діловими відносинами. [RT I, 21.06.2024, 3 - набув чинності 01.07.2026]

(2) Кредитній установі та фінансовій установі заборонено укладати договір або ухвалювати рішення про відкриття анонімного рахунку, ощадної книжки, рахунку криптоактивів або сейфової скриньки. Правочин, що порушує заборону, є нікчемним. [RT I, 21.06.2024, 3 - набув чинності 01.07.2026]

(2¹) Надавач платіжних послуг отримувача не приймає платіж, здійснений анонімною передплаченою карткою, якщо не виконано всіх таких умов:

1) передплачена картка не є повторно поповнюваною, і розмір грошової суми, що зберігається на ній в електронному вигляді, не може перевищувати 150 євро;

2) передплачена картка використовується виключно для придбання товарів або послуг;

3) передплачену картку неможливо поповнити анонімними електронними грошима;

4) емітент передплаченої картки достатньо відстежує правочини або ділові відносини, щоб можна було виявити незвичайні чи підозрілі правочини;

5) розмір платежу становить не більше ніж 50 євро. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 10.01.2021]

(2²) Надавач послуг з криптоактивів під час встановлення особи повинен зібрати як контактні дані щонайменше номер телефону та адресу електронної пошти особи. [RT I, 21.06.2024, 3 - набув чинності 01.07.2026]

(2³) [Втратив чинність – RT I, 21.06.2024, 3 - набув чинності 01.07.2026]

(2⁴) [Втратив чинність – RT I, 21.06.2024, 3 - набув чинності 01.07.2026]

(2⁵) [Втратив чинність – RT I, 21.06.2024, 3 - набув чинності 01.07.2026]

(2⁶) [Втратив чинність – RT I, 21.06.2024, 3 - набув чинності 01.07.2026]

(2⁷) [Втратив чинність – RT I, 21.06.2024, 3 - набув чинності 01.07.2026]

(2⁸) [Втратив чинність – RT I, 21.06.2024, 3 - набув чинності 01.07.2026]

(3) Банк Естонії застосовує заходи належної перевірки, зазначені в пунктах 1–5 частини 1 § 20 цього закону. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(4) Банк Естонії застосовує заходи належної перевірки, зазначені в пунктах 1–5 частини 1 § 20 цього закону, завжди, коли є сумнів щодо достатності або відповідності дійсності документів чи даних, зібраних раніше під час встановлення особи та перевірки поданої інформації або оновлення відповідних даних, а також у разі підозри у відмиванні грошей чи фінансуванні тероризму. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(1) Кредитна установа та фінансова установа застосовують у разі страхування життя заходи належної перевірки, зазначені в § 20 цього закону, з такими особливостями:

1) ім'я вигодонабувача, визначеного в договорі страхування, встановлюється одразу після визначення цієї особи або після отримання відомостей про неї;

2) якщо вигодонабувача визначено не поіменно, а за певними ознаками чи в інший спосіб, то про коло визначених таким чином осіб слід зібрати достатньо даних, щоб було доведено, що на момент здійснення виплати особу вигодонабувача можна буде встановити.

(2) У випадку, передбаченому частиною 1 цього параграфа, особу вигодонабувача перевіряють на момент здійснення виплати.

(3) Якщо страхувальник за домовленістю із зобов'язаною особою передає третій особі свої права та обов'язки, що випливають із договору страхування життя, зобов'язана особа повинна на момент передання договору встановити особу, яка приймає договір.

(1) Як виняток, кредитна установа, фінансова установа або центральний депозитарій цінних паперів може відкрити рахунок, у тому числі рахунок цінних паперів, до застосування заходів належної перевірки, зазначених у пунктах 1–3 частини 1 § 20 цього закону, якщо ні клієнт, ні особи від його імені не можуть здійснювати правочини з майном, що перебуває на рахунку, до повного застосування заходів належної перевірки, зазначених у пунктах 1–3 частини 1 § 20, яке здійснюється за першої розумної можливості.

(2) Кредитна установа може відкрити рахунок на ім'я товариства, що засновується, спираючись на дані про особу, автоматично перевірені держателем реєстру через комп'ютерну мережу в порядку, встановленому на підставі пункту 1 частини 2 § 7 закону про комерційний реєстр, або через нотаріуса, уповноваженого на підставі частини 4 § 520 комерційного кодексу, за умови, що внесок до пайового або акційного капіталу вноситься на зазначений рахунок через рахунок, відкритий у кредитній установі, що діє в договірній державі Європейського економічного простору, або у філії іноземної кредитної установи, відкритій у договірній державі, і що з рахунку не здійснюється дебетування до внесення товариства до естонського комерційного реєстру та до застосування заходів належної перевірки, зазначених у пунктах 1–5 частини 1 § 20 цього закону. Представники товариства повинні надати кредитній установі можливість застосувати заходи належної перевірки та укласти щодо цього рахунку договір розрахункового рахунку протягом шести місяців від дня відкриття рахунку. [RT I, 05.05.2022, 1 - набув чинності 01.02.2023]

[RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(1) Крім заходів належної перевірки, зазначених у частині 1 § 21 цього закону, кредитна установа або фінансова установа збирає про вигодонабувачів трастового управління чи об'єднання осіб, яке не має статусу юридичної особи, визначених за певними властивостями або за видом, достатньо інформації, щоб на момент здійснення виплати або тоді, коли вигодонабувач реалізує свої права, мати змогу достеменно встановити особу вигодонабувача. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(1) Особи, зазначені в частині 3 § 2 цього закону, застосовують заходи належної перевірки, зазначені в пунктах 1–5 частини 1 § 20. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(2) Особи, зазначені в частині 3 § 2 цього закону, застосовують заходи належної перевірки, зазначені в пунктах 1–5 частини 1 § 20, завжди, коли під час встановлення особи та перевірки поданої інформації або оновлення відповідних даних виникає сумнів у достатності чи достовірності раніше зібраних документів або даних, а також у разі підозри у відмиванні грошей або фінансуванні тероризму. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(1) Якщо особу встановлює та інші заходи належної перевірки застосовує нотаріус, керуються законом про посвідчення та законом про нотаріат, з урахуванням особливостей, що випливають із цього закону.

(2) Нотаріус, судовий виконавець, керуючий банкрутством, аудитор, адвокат та інший надавач правових послуг можуть встановлювати особу клієнта, особи, яка бере участь в операції разово, і фактичного вигодоодержувача та перевіряти подану інформацію під час встановлення ділових відносин або вчинення операції, якщо це необхідно, щоб не переривати звичайний перебіг професійної діяльності, і якщо ризик відмивання грошей або фінансування тероризму є низьким.

(3) У випадку, зазначеному в частині 2 цього параграфа, застосування заходів належної перевірки має бути завершене протягом розумного строку після першого контакту та до вчинення дій, що мають обов'язкову силу. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

[RT I, 21.06.2024, 3 - набув чинності 01.07.2024]

(1) Кредитна установа та фінансова установа зобов'язані встановлювати особу та перевіряти дані на підставі правил процедури, які відповідають вимогам, установленим частиною 1¹ § 14 цього закону, і забезпечують безпечне встановлення особи та перевірку даних, а також використовувати систему чи послугу, зазначену в частині 3 цього параграфа, або засіб чи послугу, що відповідає вимогам, установленим частиною 3¹, якщо заходи належної перевірки застосовуються не в присутності особи і якщо: [RT I, 21.06.2024, 3 - набув чинності 01.07.2024]

1) місце проживання або місцезнаходження клієнта — у державі поза Європейським економічним простором, або [RT I, 21.06.2024, 3 - набув чинності 01.07.2024]

2) загальна сума вихідних платежів, пов'язаних з операцією або договором про надання послуги, за один календарний місяць перевищує 15 000 євро для клієнта — фізичної особи або 25 000 євро для клієнта — юридичної особи. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 10.09.2020]

(1¹) Кредитна установа та фінансова установа під час виконання обов'язку, встановленого частиною 1 цього параграфа, зобов'язані використовувати систему або послугу, зазначену в частині 3, якщо місце проживання або місцезнаходження клієнта чи особи, яка вчиняє разову операцію, — у третій країні з високим ризиком або в державі чи юрисдикції, яка відповідає зазначеному в пункті 4 частини 4 § 37 цього закону. [RT I, 21.06.2024, 3 - набув чинності 01.07.2024]

(2) [Втратив чинність – RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 10.09.2020]

(3) Якщо заходи належної перевірки застосовуються не в присутності особи, для встановлення особи та перевірки даних можна використовувати:

1) систему електронної ідентифікації, про яку повідомлено відповідно до статті 9 Регламенту (ЄС) № 910/2014 Європейського Парламенту і Ради про електронну ідентифікацію та довірчі послуги для електронних транзакцій на внутрішньому ринку і про скасування Директиви 1999/93/ЄС (ОВ L 257, 28.08.2014, с. 73–114) і яка відповідає рівню довіри, встановленому в пункті b або c частини 2 статті 8 зазначеного Регламенту;

2) кваліфіковану довірчу послугу, яка відповідає вимогам, установленим Регламентом (ЄС) № 910/2014 Європейського Парламенту і Ради. [RT I, 21.06.2024, 3 - набув чинності 01.07.2024]

(3¹) Якщо заходи належної перевірки застосовуються не в присутності особи і немає можливості використати систему чи послугу, зазначену в частині 3 цього параграфа, засіб і послуга, що використовуються для встановлення особи та перевірки даних, мають забезпечувати:

1) правильність та актуальність даних і документів, зібраних під час застосування заходів належної перевірки;

2) збирання та зберігання зображення, відео, звуку та даних безпечно, у зрозумілій формі та достатньої якості, що забезпечує однозначне впізнання особи;

3) неможливість встановлення особи в разі раптового переривання з'єднання або виникнення інших технічних недоліків. [RT I, 21.06.2024, 3 - набув чинності 01.07.2024]

(4) Якщо заходи належної перевірки застосовуються не в присутності особи і для встановлення особи та перевірки даних використовується цифрове посвідчення особи е-резидента, необхідно одночасно використати також інший документ, зазначений у частині 3 § 21 цього закону. [RT I, 21.06.2024, 3 - набув чинності 01.07.2024]

(5) Кредитна установа та фінансова установа мають право використовувати для встановлення особи та перевірки даних дані ідентифікації особи, внесені до бази даних документів, що посвідчують особу. [RT I, 21.06.2024, 3 - набув чинності 01.07.2024]

(6) Під час виконання обов'язків, установлених цим параграфом, кредитна установа та фінансова установа враховують положення відповідних настанов і керівних вказівок компетентного органу нагляду та Європейського органу банківського нагляду. [RT I, 21.06.2024, 3 - набув чинності 01.07.2024]

(6¹) У службовій діяльності нотаріуса при встановленні особи та перевірці даних за допомогою інформаційно-технологічних засобів застосовується порядок, установлений постановою, прийнятою на підставі частини 1 § 31 закону про нотаріат. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(7) [Втратив чинність – RT I, 21.06.2024, 3 - набув чинності 01.07.2024]

(1) Зобов'язана особа може застосовувати заходи належної перевірки у спрощеному порядку, якщо в оцінці ризиків, складеній на підставі частини 7 § 20 цього закону та спираючись на §§ 11, 13 і 34, встановлено, що за цієї господарської чи професійної діяльності, сфери або обставин ідеться про ситуацію з нижчим за звичайний ризиком відмивання грошей або фінансування тероризму.

(2) Перед застосуванням щодо клієнта заходів належної перевірки у спрощеному порядку зобов'язана особа встановлює, що ділові відносини, операція або дія мають менший ризик, а кредитна установа та фінансова установа визначають такій операції, дії або клієнту нижчий за звичайний ступінь ризику.

(3) Застосування заходів належної перевірки у спрощеному порядку допускається в обсязі, в якому зобов'язана особа забезпечує достатній моніторинг операцій, дій та ділових відносин, щоб можна було виявити незвичайні операції та уможливити повідомлення про підозрілі операції в порядку, встановленому § 49 цього закону.

(1) При застосуванні у спрощеному порядку пунктів 1 і 2 частини 1 § 20 цього закону особу клієнта або його представника можна перевірити на підставі відомостей, отриманих із надійного та незалежного джерела, також під час встановлення ділових відносин, якщо це потрібно, щоб не порушувати звичайний перебіг господарської діяльності. У такому разі перевірку особи слід завершити якомога швидше та до вчинення дій, що мають зобов'язальну силу.

(2) При застосуванні у спрощеному порядку пунктів 3–5 частини 1 § 20 цього закону зобов'язана особа може обирати обсяг виконання обов'язку, а також джерело використаних для цього відомостей і потребу перевірки даних із надійного та незалежного джерела.

(3) Пункт 6 частини 1 § 20 цього закону може застосовуватися у спрощеному порядку, якщо встановлено обставину, що свідчить про менший ризик, і якщо виконано щонайменше такі умови:

1) з клієнтом укладено договір тривалої дії в письмовій, електронній формі або у формі, що дає змогу письмового відтворення;

2) платежі в межах ділових відносин надходять зобов'язаній особі лише через рахунок, що відкритий у кредитній установі, внесеній до комерційного реєстру Естонії, або у філії іноземної кредитної установи, або в кредитній установі, яка заснована в договірній державі Європейського економічного простору чи має там місце діяльності, або в державі, де застосовуються вимоги, рівнозначні вимогам Директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2015/849;

3) для сукупної вартості вхідних або вихідних платежів за операціями встановлено граничний розмір. [RT I, 10.07.2020, 1 – набув чинності 20.07.2020]

(1) Перед застосуванням заходів належної перевірки у спрощеному порядку враховуються обставини, що вказують на менший ризик, і зобов'язана особа визначає, чи застосовуються ці обставини в сукупності, частково або як окремі підстави.

(2) Оцінюючи згідно з частиною 1 цього параграфа обставини, що вказують на менший ризик, як обставину, що зменшує ризики, пов'язані з особою клієнта, враховують щонайменше ситуацію, коли клієнт є:

1) господарським товариством, цінні папери якого допущені до торгів на регульованому ринку і до якого застосовуються обов'язки щодо розкриття інформації, якими встановлено вимоги для забезпечення достатньої прозорості щодо кінцевого бенефіціарного власника; [RT I, 11.07.2026, 2 – набув чинності 21.07.2026]

2) юридичною особою публічного права, заснованою в Естонії;

3) урядовою установою Естонії чи договірної держави Європейського економічного простору або іншою установою, що виконує публічні завдання;

4) установою Європейського Союзу;

5) кредитною або фінансовою установою, що діє від власного імені, кредитною або фінансовою установою, розташованою в договірній державі Європейського економічного простору чи в третій державі, щодо якої в державі її місцезнаходження діють вимоги, рівнозначні вимогам Директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2015/849, за виконанням яких здійснюється державний нагляд;

6) особою, яка є резидентом держави або географічного регіону, що відповідає ознакам, зазначеним у пунктах 1–4 частини 3 цього параграфа.

(3) Оцінюючи згідно з частиною 1 цього параграфа обставини, що вказують на менший ризик, географічною обставиною, що зменшує ризики, можна вважати щонайменше такі ситуації, коли клієнт походить із такої держави або його місце проживання чи місцезнаходження є в такій державі:

1) у договірній державі Європейського економічного простору;

2) у третій державі, де діють ефективні системи запобігання відмиванню грошей та фінансуванню тероризму;

3) у третій державі, де за надійними джерелами рівень корупції та іншої злочинної діяльності є низьким;

4) у третій державі, де за надійними джерелами, такими як взаємні оцінювання, звіти або оприлюднені подальші звіти, встановлено вимоги щодо запобігання відмиванню грошей та фінансуванню тероризму, які відповідають зміненим рекомендаціям Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (Financial Action Task Force), і де ці вимоги ефективно застосовуються.

(1) Кредитна установа та фінансова установа під час встановлення обставин, що свідчать про менший ризик, і вибору спрощених заходів належної перевірки враховують настанови Європейського банківського управління щодо чинників ризику. [RT I, 14.04.2021, 1 – набув чинності 30.06.2021]

(2) Оцінюючи згідно з частиною 1 § 34 цього закону обставини, що вказують на менший ризик, обставинами, що зменшують ризики, пов'язані з продуктом, послугою, операцією або каналом надання, можна вважати щонайменше такі обставини:

1) договір страхування життя з невеликим страховим внеском;

2) договір страхування за пенсійною схемою, якщо він не містить права вибору дострокового викупу і його не можна використати як забезпечення;

3) схему, що надає працівникам пенсію за вислугу років або інші подібні пенсійні виплати, за якої страхові внески вираховуються із заробітної плати, а умови пенсійної схеми не дозволяють передавати права учасника схеми;

4) фінансові продукти або послуги, які пропонують належним чином визначені та обмежені послуги певним групам клієнтів, щоб підвищити доступність фінансових послуг;

5) продукти, у разі яких ризиком відмивання грошей та фінансування тероризму керують за допомогою інших чинників, як-от грошові ліміти чи заходи, що підвищують прозорість; [RT I, 10.07.2020, 1 – набув чинності 20.07.2020]

6) основні платіжні послуги, пов'язані з платіжним рахунком.

(1) Зобов'язана особа застосовує заходи належної перевірки у посиленому порядку, щоб належним чином керувати вищим за звичайний ризиком відмивання грошей і фінансування тероризму та знижувати його.

(2) Заходи належної перевірки застосовуються у посиленому порядку завжди, якщо:

1) під час встановлення особи або перевірки поданої інформації виник сумнів щодо відповідності поданих даних дійсності чи щодо справжності документів або щодо встановлення кінцевого бенефіціарного власника;

2) особа, яка бере участь в операції, здійснюваній у господарській або професійній діяльності, чи в службовій дії, особа, яка користується службовою послугою, або клієнт є особою, що має державне політичне становище, за винятком випадку, зазначеного в частині 5 § 38 цього Закону; [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

3) особа, яка бере участь в операції, здійснюваній у господарській або професійній діяльності, чи в службовій дії, особа, яка користується службовою послугою, або клієнт походить з третьої країни високого ризику або її місце проживання чи місцезнаходження або місцезнаходження надавача платіжних послуг отримувача платежу перебуває у третій країні високого ризику;

4) клієнт або особа, яка бере участь в операції, чи особа, яка користується службовою послугою, походить з такої країни або території або її місце проживання чи місцезнаходження або місцезнаходження надавача платіжних послуг отримувача платежу перебуває у країні чи на території, де, за даними надійних джерел, як-от взаємних оцінок, звітів або оприлюднених подальших звітів, не запроваджено дієвих систем запобігання відмиванню грошей і фінансуванню тероризму, які відповідають рекомендаціям Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей, або яка внесена до переліку Європейського Союзу юрисдикцій, що не співпрацюють у податковій сфері; [RT I, 26.03.2021, 1 - набув чинності 01.01.2022]

5) клієнт або особа, яка бере участь в операції, або сама операція пов'язані з країною чи юрисдикцією, де, за даними надійних джерел, рівень корупції або іншої злочинної діяльності є значним або щодо якої запроваджено санкції, ембарго чи подібні до них заходи, і при застосуванні особливостей заходів належної перевірки, встановлених у § 31 цього Закону, не використовується система або послуга, зазначена в частині 3 § 31; [RT I, 21.06.2024, 3 - набув чинності 01.07.2024]

6) операції з переказу віртуальних активів спрямовані на самокеровану адресу або походять із самокерованої адреси. [RT I, 21.06.2024, 3 - набув чинності 30.12.2024]

(3) Зобов'язана особа застосовує заходи належної перевірки у посиленому порядку також тоді, коли в оцінці ризиків, складеній на підставі частини 6 § 20 цього Закону та з опорою на § 11, 13 і 37, встановлено, що за такої господарської чи професійної діяльності, у такій сфері або за таких обставин має місце ситуація з вищим за звичайний ризиком відмивання грошей або фінансування тероризму.

(4) Заходи належної перевірки можна не застосовувати у посиленому порядку щодо філії та дочірнього підприємства з мажоритарною участю зобов'язаної особи, заснованої в договірній державі Європейського економічного простору, які розташовані у третій країні високого ризику, якщо ця філія та дочірнє підприємство з мажоритарною участю повністю дотримуються загальногрупових процедур згідно з § 15 цього Закону і зобов'язана особа оцінює, що відмова від застосування заходів належної перевірки у посиленому порядку не спричиняє істотних додаткових ризиків відмивання грошей і фінансування тероризму.

(1) Крім випадків, зазначених у § 36 частині 2 цього закону, при застосуванні заходів належної перевірки в посиленому порядку враховуються щонайменше зазначені в частинах 2–4 цього параграфа обставини, які вказують на вищий ризик відмивання грошей і фінансування тероризму. Зобов'язана особа визначає у своїх правилах процедури, чи застосовує вона ці обставини в сукупності, частково або окремо як підстави для застосування заходів належної перевірки в посиленому порядку.

(2) При оцінюванні обставин, які згідно з частиною 1 цього параграфа вказують на вищий ризик, як обставину, що підвищує ризик, пов'язаний з особою клієнта, враховують насамперед ситуацію, коли:

1) ділові відносини відбуваються за незвичайних обставин, у тому числі у разі складних і незвичайно великих за обсягом операцій та незвичайних схем операцій, які не мають розумної, чіткої економічної або правомірної мети чи не є характерними для конкретної специфіки діяльності;

2) клієнтом є резидент географічного регіону з вищим ризиком, переліченого в частині 4 цього параграфа;

3) клієнтом є юридична особа або інше об'єднання осіб, яке не має статусу юридичної особи, що займається управлінням персональними активами;

4) клієнтом є підприємець, який оперує великими обсягами готівки;

5) товариство, яке є клієнтом або пов'язане з ним, має підставних акціонерів або акції на пред'явника;

6) структура власності товариства, яке є клієнтом, видається незвичайною або надто складною з огляду на діяльність цього товариства;

7) клієнтом є громадянин третьої країни, який клопоче про право на проживання в Естонії або про громадянство за переказ капіталу, придбання майна чи державних облігацій або за інвестування в товариства, що діють в Естонії. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(3) При оцінюванні обставин, які згідно з частиною 1 цього параграфа вказують на вищий ризик, як обставину, що підвищує ризик, пов'язаний з продуктом, послугою, операцією або каналом передавання, враховують ситуацію, коли йдеться насамперед про:

1) приватне банківське обслуговування;

2) пропонування продукту або вчинення операції чи посередництво в ній, що може сприяти анонімності;

3) платежі, отримані від невідомих або непов'язаних третіх осіб;

4) ділові відносини або операцію, які встановлюються чи ініціюються у спосіб, за якого немає перебування в одному місці з клієнтом, його представником або стороною операції, і як запобіжний захід не застосовується § 31 цього закону;

5) нові продукти та нову ділову практику, у тому числі використання нового механізму передавання або нової чи такої, що розвивається, технології як для нових, так і для наявних продуктів;

6) операцію, предметом якої є нафта, зброя, дорогоцінний метал, вироби з дорогоцінних металів або тютюнові вироби; [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

7) операцію, предметом якої є культурні цінності або інші предмети, що мають археологічне, історичне, культурне чи релігійне значення або рідкісну наукову цінність; [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

8) операцію, предметом якої є слонова кістка або охоронювані види. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(4) При оцінюванні обставин, які згідно з частиною 1 цього параграфа вказують на вищий ризик, як обставину, що підвищує географічний ризик, враховують насамперед ситуацію, коли клієнт, особа, яка бере участь в операції, або сама операція пов'язані з державою чи юрисдикцією:

1) у якій, за даними надійних джерел, як-от взаємних оцінювань, звітів про детальне оцінювання або опублікованих подальших звітів, не запроваджено дієвих систем запобігання відмиванню грошей і фінансуванню тероризму;

2) у якій, за даними надійних джерел, рівень корупції або іншої злочинної діяльності є значним;

3) щодо якої запроваджено санкції, ембарго або подібні до них заходи, наприклад з боку Європейського Союзу чи ООН;

4) яка фінансує або підтримує тероризм чи на території якої діють терористичні організації, визначені Європейським Союзом або ООН.

(5) Кредитна установа та фінансова установа при виборі посиленого заходу належної перевірки враховує, крім частин 2–4 цього параграфа, відповідні настанови Європейського органу банківського нагляду щодо факторів ризику. [RT I, 14.04.2021, 1 - набув чинності 30.06.2021]

(1) Зобов'язана особа обирає додаткові заходи належної перевірки, щоб керувати виявленим вищим за звичайний ризиком відмивання грошей та фінансування тероризму і знижувати його.

(2) Для виконання обов'язку, встановленого частиною 1 цього параграфа, зобов'язана особа може, серед іншого, застосувати один або кілька з таких заходів належної перевірки:

1) перевірка додатково поданої під час встановлення особи інформації на підставі додаткових документів, даних або відомостей, що походять з надійного та незалежного джерела;

2) збирання додаткової інформації про мету та суть ділових відносин, операції або дії, а також перевірка поданої інформації на підставі додаткових документів, даних або відомостей, що походять з надійного та незалежного джерела;

3) збирання додаткової інформації та документів про фактичне здійснення операцій, що вчиняються в межах ділових відносин, аби виключити удаваність операцій;

4) збирання додаткової інформації та документів для встановлення джерела та походження коштів, що використовуються в операції, яка вчиняється в межах ділових відносин, аби виключити удаваність операцій;

5) здійснення першого пов'язаного з операцією платежу через рахунок, відкритий на ім'я особи, яка бере участь в операції, або клієнта в кредитній установі, що зареєстрована або має місце діяльності в договірній державі Європейського економічного простору чи в державі, де діють вимоги, рівнозначні вимогам Директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2015/849;

6) застосування заходів належної перевірки щодо особи або її представника за умови перебування з нею в одному місці;

7) збирання додаткової інформації про походження та місце призначення переказаних криптоактивів. [RT I, 21.06.2024, 3 - набув чинності 30.12.2024]

(3) Застосовуючи заходи належної перевірки в посиленому порядку, зобов'язана особа повинна частіше за звичайне здійснювати моніторинг ділових відносин, зокрема не пізніше ніж через шість місяців після встановлення ділових відносин повторно оцінити профіль ризику клієнта.

(4) Кредитна та фінансова установа під час вибору заходу належної перевірки додатково до встановленого в цьому параграфі враховує настанови Європейського управління банківського нагляду щодо факторів ризику. [RT I, 14.04.2021, 1 - набув чинності 30.06.2021]

(4¹) Постачальник послуг з криптоактивів під час вибору та застосування додаткових заходів належної перевірки враховує відповідні настанови Європейського управління банківського нагляду. [RT I, 21.06.2024, 3 - набув чинності 30.12.2024]

(5) Щодо політично значущої особи, члена її сім'ї або особи, яку вважають її близьким співробітником, додатково до встановленого в цьому параграфі застосовуються також заходи, передбачені § 41 цього Закону. Якщо щодо зазначеної особи наявна обставина, що характеризує менший ризик і названа в пункті 1 частини 3 § 34 цього Закону, вжиття зазначених заходів є обов'язковим лише тоді, коли водночас наявна також якась обставина, що вказує на більший ризик. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(1) Якщо зобов'язана особа в межах операції, що вчиняється в її господарській або професійній діяльності, або через особу, яка бере участь у службовій дії, особу, яка користується службовою послугою, чи клієнта стикається з третьою країною з високим ризиком, вона застосовує такі заходи належної перевірки:

1) отримання додаткової інформації про клієнта та його фактичного вигодоодержувача;

2) отримання додаткової інформації про запланований зміст ділових відносин;

3) отримання інформації про походження грошових коштів та статків клієнта і його фактичного вигодоодержувача;

4) отримання інформації про причини запланованих або здійснених операцій;

5) отримання дозволу вищого керівництва на встановлення ділових відносин або на їх продовження;

6) посилення моніторингу ділових відносин шляхом збільшення кількості та частоти застосовуваних заходів контролю, а також вибору показників операцій або схем операцій, які підлягають додатковому контролю. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(2) Додатково до встановленого частиною 1 цього параграфа зобов'язана особа може вимагати від клієнта здійснення платежу з рахунку, відкритого на ім'я клієнта, у кредитній установі договірної держави Європейського економічного простору або третьої країни, яка застосовує вимоги, рівнозначні вимогам Директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2015/849.

(3) Кредитна установа або фінансова установа додатково до встановленого частиною 1 цього параграфа застосовує один або кілька з таких заходів належної перевірки:

1) припинення діяльності своєї філії або представництва в третій країні з високим ризиком;

2) проведення позачергового аудиту в дочірньому товаристві або філії кредитної установи чи фінансової установи, що розташовані в третій країні з високим ризиком;

3) оцінка та за потреби припинення кореспондентських відносин із зобов'язаною особою третьої країни з високим ризиком.

[RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(1) Кредитна установа або фінансова установа в разі транскордонних кореспондентських відносин з установою-респондентом третьої країни або з установою-респондентом із вищим ризиком відмивання грошей чи фінансування тероризму вживає, окрім передбаченого в частині 1 § 20 цього закону, таких заходів належної перевірки: [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

1) збирання достатньої інформації про установу-респондента, щоб повністю зрозуміти характер її діяльності та на підставі публічно доступної інформації скласти висновок щодо репутації відповідної установи та якості нагляду за нею, зокрема з'ясувавши, чи не порушено щодо цієї установи провадження у зв'язку з порушенням правових актів про запобігання відмиванню грошей та фінансуванню тероризму;

2) оцінювання систем контролю щодо запобігання відмиванню грошей та фінансуванню тероризму, які застосовуються в установі-респонденті;

3) попереднє отримання згоди вищого керівництва на встановлення нових кореспондентських відносин;

4) документування відповідних обов'язків обох установ;

5) щодо рахунків із розширеним правом користування — переконання в тому, що установа-респондент перевірила ідентичність клієнтів, які мають прямий доступ до рахунків установи-кореспондента, постійно застосовує до них заходи належної перевірки та здатна на запит надати відповідні дані про заходи належної перевірки, застосовувані до клієнта. [RT I, 21.06.2024, 3 - набув чинності 30.12.2024]

(1¹) Надавач послуг з криптоактивів з'ясовує, чи має надавач послуг з криптоактивів, який є установою-респондентом, ліцензію або чи він зареєстрований, якщо надавач послуг з криптоактивів, який є клієнтом, заснований у третій країні. [RT I, 21.06.2024, 3 - набув чинності 30.12.2024]

(2) Кредитна або фінансова установа як зобов'язана особа, яка надає послугу іншій кредитній або фінансовій установі в кореспондентських відносинах, передбачених § 7 цього закону, де вигоду від послуги отримують клієнти кредитної або фінансової установи, що одержує послугу (далі — клієнт, який є кінцевим вигодоодержувачем), за наведених нижче умов не зобов'язана застосовувати до клієнтів, які є кінцевими вигодоодержувачами, заходи належної перевірки, передбачені § 20, якщо зобов'язана особа:

1) з'ясувала, що кредитна або фінансова установа, яка є клієнтом, сама зобов'язана застосовувати і фактично застосовує заходи, рівнозначні вимогам, установленим цим законом, зокрема вимоги щодо застосування заходів належної перевірки, встановлення політично значущої особи та зберігання даних, і перебуває під фінансовим наглядом;

2) обізнана з тим, яку структуру ризику мають клієнти, які є кінцевими вигодоодержувачами, і стежить за тим, щоб пов'язаний із цим ризик відповідав ризик-апетиту зобов'язаної особи;

3) забезпечила договором, що в разі потреби невідкладно отримає всі дані та документи для встановлення особи, яка є кінцевим вигодоодержувачем від операції;

4) вживає достатніх заходів для забезпечення виконання умов, установлених у пункті 1 цієї частини.

(3) Зобов'язаній особі заборонено застосовувати частину 2 цього параграфа, якщо кредитна або фінансова установа, яка є клієнтом, заснована у третій країні з високим ризиком.

(4) За виконання вимог, що випливають із цього закону, відповідає зобов'язана особа, яка застосовує частину 2 цього параграфа.

(5) Надавач послуг з криптоактивів під час встановлення кореспондентських відносин та надання послуги враховує відповідні настанови Європейського управління банківського нагляду. [RT I, 21.06.2024, 3 - набув чинності 30.12.2024]

(1) Окрім передбаченого в частині 1 § 20 цього закону, зобов'язана особа застосовує такі заходи належної перевірки в ситуації, коли особа, яка бере участь в операції, що здійснюється в господарській або професійній діяльності, чи у службовій дії, особа, яка користується службовою послугою, клієнт або їхній фактичний вигодоодержувач є політично значущою особою, членом сім'ї політично значущої особи або особою, яку вважають близьким співробітником політично значущої особи:

1) отримує від вищого керівництва схвалення на встановлення або продовження ділових відносин із цією особою;

2) вживає заходів, щоб установити походження багатства цієї особи та джерела тих грошових коштів, які використовуються в ділових відносинах або під час учинення разових операцій;

3) здійснює моніторинг цих ділових відносин у посиленому порядку.

(2) Окрім передбаченого в § 26 цього закону, зобов'язана особа не пізніше ніж під час здійснення виплати з'ясовує, чи є вигодонабувач за договором страхування життя або його фактичний вигодоодержувач політично значущою особою, членом сім'ї політично значущої особи чи особою, яку вважають її близьким співробітником. У разі передачі договору страхування життя відповідно до частини 3 § 26 цього закону зобов'язана особа на момент передачі договору з'ясовує зазначені вище обставини щодо особи, яка приймає договір, та її фактичного вигодоодержувача. Якщо зобов'язана особа виявляє політично значущу особу, члена сім'ї політично значущої особи або особу, яку вважають близьким співробітником політично значущої особи, вона застосовує, окрім передбаченого в частині 1 § 20 цього закону, такі заходи належної перевірки:

1) інформування вищого керівництва перед здійсненням виплат за договором страхування;

2) докладну перевірку всіх ділових відносин.

(3) Якщо політично значуща особа більше не виконує покладених на неї важливих публічних функцій, зобов'язана особа повинна щонайменше протягом 12 місяців враховувати ризики, які надалі пов'язані з цією особою, та застосовувати відповідні заходи, що враховують чутливість до ризику, доти, доки не буде впевненості, що властиві політично значущим особам ризики щодо цієї особи більше не існують.

(4) [Втратив чинність – RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

[RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(1) Зобов'язаній особі заборонено встановлювати ділові відносини або уможливлювати вчинення чи завершення правочину разово або в межах ділових відносин, якщо наявна щонайменше одна з таких обставин:

1) вона не здатна вжити заходів належної перевірки, які вимагаються на підставі цього закону;

2) у неї є підозра, що йдеться про відмивання грошей або фінансування тероризму. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(2) Зобов'язаній особі заборонено встановлювати ділові відносини або вчиняти правочин з особою, понад 10 відсотків капіталу якої становлять акції на пред'явника або інші цінні папери на пред'явника. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(3) Надавачу платіжних послуг і надавачу послуг щодо криптоактивів заборонено виконувати платіжне доручення клієнта або надавати доступ до грошових коштів чи криптоактивів, якщо він не здатний виконати обов'язки, встановлені § 25 цього закону. [RT I, 21.06.2024, 3 - набув чинності 01.07.2026]

(4) Якщо в ситуації, встановленій частинами 1–3 цього параграфа, зобов'язана особа перебуває з клієнтом у ділових відносинах, відмова клієнта надати інформацію або документи, необхідні для вжиття заходів належної перевірки, вважається істотним порушенням договору, і зобов'язана особа зобов'язана в позачерговому порядку розірвати договір із тривалим виконанням, що є основою ділових відносин, без дотримання строку попередження, та повідомити Бюро даних щодо відмивання грошей про підозрілий правочин, пов'язаний із клієнтом, у порядку, встановленому § 49 цього закону. Ділові відносини вважаються припиненими з моменту подання клієнтові повідомлення про розірвання, після чого зобов'язана особа повністю обмежує надання послуги клієнтові. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(5) Домовленість, що порушує заборону, встановлену частинами 1–3 цього параграфа, є нікчемною.

(6) Встановлене частинами 1–5 цього параграфа не застосовується, якщо зобов'язана особа повідомила Бюро даних щодо відмивання грошей про встановлення ділових відносин, про правочин або спробу правочину в порядку, встановленому § 49 цього закону, і отримала від Бюро даних щодо відмивання грошей конкретну вказівку продовжити ділові відносини, встановлення ділових відносин або вчинення правочину. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(7) Встановлене частинами 1–5 цього параграфа не застосовується також до аудитора, який надає клієнтові завірювальну або супутню аудиторську послугу чи послугу ревізії у сфері обліку і який повідомив Бюро даних щодо відмивання грошей про наявність обставин, зазначених у частині 1 або 2, у порядку, встановленому § 49 цього закону. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

[RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(1) Зобов'язана особа має право відкласти вчинення правочину доти, доки особа, яка бере участь у правочині або службовій дії, особа, яка користується службовою послугою, чи клієнт не подасть документи та інформацію, необхідні для вжиття заходів належної перевірки, у тому числі для підтвердження походження майна, що є об'єктом правочину, або для моніторингу ділових відносин. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(2) Зобов'язана особа має право в позачерговому порядку розірвати договір із тривалим виконанням, що є основою ділових відносин, без дотримання строку попередження:

1) якщо у видачі особі цифрового посвідчення особи е-резидента відмовлено, його дію зупинено або його визнано недійсним на підставі, встановленій частиною 2 або 3 § 20⁶ закону про документи, що посвідчують особу.

2) [Втратив чинність – RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(3) Якщо за умов, описаних у частині 1 або 2 цього параграфа, невчинення правочину було б неможливим або якщо невчинення правочину чи припинення ділових відносин може перешкодити зусиллям, що докладаються для виявлення осіб, які одержують вигоду з підозрілого правочину, зобов'язана особа може все ж вчинити правочин або продовжити ділові відносини, повідомивши Бюро даних щодо відмивання грошей одразу після вчинення правочину або прийняття рішення про продовження ділових відносин у порядку, встановленому § 49 цього закону. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(1) Застосовуючи встановлене в цьому розділі, зобов'язана особа може переказувати майно клієнта лише на рахунок, відкритий у кредитній установі, внесеній до комерційного реєстру Естонії, або у філії іноземної кредитної установи, або в кредитній установі, яка зареєстрована в договірній державі Європейського економічного простору чи в державі, де діють вимоги, рівнозначні вимогам директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2015/849, або місцезнаходження якої є в такій державі. У виняткових випадках майно може бути переказане на інший рахунок, ніж рахунок клієнта, з повідомленням про це Бюро даних щодо відмивання грошей щонайменше за сім робочих днів наперед і за умови, що Бюро даних щодо відмивання грошей не встановить обмеження, зазначеного в § 57 цього закону. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(2) У разі відкриття рахунку господарському товариству, яке засновується у спосіб, встановлений частиною 2 § 27 цього закону, застосовується встановлене частиною 1 цього параграфа, якщо Бюро даних щодо відмивання грошей приписом, зробленим на підставі § 55 цього закону, не передбачило іншого порядку. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(1) Встановлене в цьому розділі не застосовується щодо нотаріуса, судового виконавця, керуючого банкрутством, адвоката та іншого надавача правничих послуг, надавача бухгалтерських послуг, а також надавача консультаційних послуг у сфері бухгалтерського обліку або оподаткування, якщо зазначені зобов'язані особи пов'язані з оцінкою правового становища клієнта або з виконанням завдань як захисник чи представник цього клієнта в судовому провадженні або у зв'язку з ним, у тому числі у зв'язку з консультуванням у справах щодо порушення чи уникнення провадження. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(1) Зобов'язана особа реєструє дату або період здійснення операції та опис змісту операції.

(2) Крім передбаченого частиною 1, зобов'язана особа реєструє:

1) інформацію про обставини відмови зобов'язаної особи від встановлення ділових відносин або від здійснення разової операції;

2) обставини відмови від встановлення ділових відносин або від здійснення операції, зокрема разової операції, з ініціативи особи, яка бере участь в операції чи службовій дії, особи, яка користується службовою послугою, або клієнта, якщо ця відмова пов'язана із застосуванням зобов'язаною особою заходів належної перевірки;

2¹) інформацію про всі дії, які було вчинено для встановлення кінцевого бенефіціарного власника особи, яка бере участь в операції чи службовій дії, особи, яка користується службовою послугою, або клієнта; [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

3) інформацію, якщо при застосуванні § 31 цього Закону неможливо застосувати заходи належної перевірки, зазначені в частині 1 § 20; [RT I, 21.06.2024, 3 - набув чинності 01.07.2024]

4) інформацію про обставини припинення ділових відносин у зв'язку з неможливістю застосування заходів належної перевірки;

5) інформацію, яка є підставою для обов'язку повідомлення, що випливає з § 49 цього Закону;

6) при здійсненні операцій з представником простого товариства, спільноти чи іншого об'єднання осіб, яке не має статусу юридичної особи, або з трастовим управлінням чи довіреною особою (трасті) — факт наявності в особи такого статусу, а також витяг з реєстраційної картки з реєстру або довідку від держателя того реєстру, у якому зареєстроване об'єднання осіб, що не має статусу юридичної особи. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(3) Кредитна установа, фінансова установа та центральний депозитарій цінних паперів, крім передбаченого частиною 1 цього параграфа, реєструють щодо операції такі дані:

1) при відкритті рахунку — тип рахунку, номер рахунку та валюту, а також істотні ознаки цінних паперів чи іншого майна;

2) при прийнятті майна на зберігання — номер депонування та ринкову ціну майна на день прийняття на зберігання або точний опис майна, якщо ринкову ціну зазначеного майна визначити неможливо;

3) при оренді та використанні банківської депозитної скриньки або сейфа — номер депозитної скриньки або сейфа;

4) при здійсненні виплати, пов'язаної з акціями, облігаціями та іншими цінними паперами, — вид цінних паперів, грошову вартість операції, валюту та номер рахунку;

5) при укладенні договору страхування — номер того рахунку, який було дебетовано на суму першої премії;

6) при здійсненні виплати на підставі договору страхування — номер того рахунку, який було кредитовано на суму виплати;

7) у разі грошових переказів і переказів криптоактивів — дані, зберігання яких є обов'язковим згідно з Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2023/1113; [RT I, 21.06.2024, 3 - набув чинності 30.12.2024]

8) у разі іншої операції — суму операції, валюту та номер рахунку.

(1) Зобов'язана особа повинна зберігати оригінали або копії документів, зазначених у частині 2¹ § 20 та в § 21, 22 і 46 цього Закону, які є підставою для встановлення особи та перевірки наданої інформації, зареєстровану згідно з § 46 інформацію, а також документи, які є підставою для встановлення ділових відносин, протягом п'яти років після припинення ділових відносин. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(1¹) Зобов'язана особа не повинна зберігати оригінали чи копії документів, які є підставою для встановлення особи та перевірки наданої інформації, якщо:

1) особу було встановлено за допомогою засобів е-ідентифікації та довірчих послуг для електронних операцій або

2) документ доступний зобов'язаній особі в державній електронній базі даних протягом усього періоду, зазначеного в частині 1 цього параграфа. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(2) Протягом строку, зазначеного в частині 1 цього параграфа, зобов'язана особа повинна зберігати також усе листування, пов'язане з виконанням обов'язків, що випливають із цього Закону, і всі дані та документи, зібрані під час моніторингу ділових відносин або здійснення разових операцій, а також дані про підозрілі чи незвичайні операції або обставини, про які не було повідомлено Бюро даних про відмивання грошей. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(3) Зобов'язана особа повинна зберігати складені щодо операції документи на будь-якому носії інформації, а також документи й дані, які є підставою для обов'язку повідомлення, зазначеного в § 49 цього Закону, щонайменше п'ять років після здійснення операції або виконання обов'язку повідомлення.

(4) Зобов'язана особа повинна зберігати документи й дані, зазначені в частинах 1, 2 і 3 цього параграфа, у спосіб, який дає змогу вичерпно та невідкладно відповідати на запити Бюро даних про відмивання грошей або, згідно з правовими актами, інших наглядових органів, слідчих органів чи суду, зокрема на запит про те, чи має або чи мала зобов'язана особа протягом попередніх п'яти років ділові відносини із зазначеною в запиті особою та який характер мають або мали ці відносини. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(5) Якщо зобов'язана особа для встановлення особи робить запит до бази даних, що входить до державної інформаційної системи, то передбачені цим параграфом обов'язки вважаються виконаними, якщо інформація про здійснення електронного запиту до зазначеного реєстру може бути відтворена протягом п'яти років після припинення ділових відносин або здійснення операції.

(5¹) [Втратив чинність – RT I, 21.06.2024, 3 - набув чинності 01.07.2026]

(6) При застосуванні § 31 цього Закону зобов'язана особа зберігає дані документа, призначеного для цифрового посвідчення особи, інформацію про здійснення електронного запиту до бази даних документів, що посвідчують особу, а також дані процедури встановлення та перевірки особи разом із позначкою часу протягом п'яти років після припинення ділових відносин. [RT I, 21.06.2024, 3 - набув чинності 01.07.2024]

(7) Зобов'язана особа видаляє збережені на підставі цього параграфа дані після спливу строків, зазначених у частинах 1–6 цього параграфа, якщо правовими актами, що регулюють відповідну сферу, не встановлено іншого порядку. На підставі припису компетентного наглядового органу дані, важливі з погляду запобігання відмиванню грошей або фінансуванню тероризму, їх виявлення чи розслідування, можуть зберігатися довше, але не більше ніж п'ять років після спливу первинного строку.

(1) Зобов'язана особа під час застосування вимог, що випливають із цього закону, застосовує правила захисту персональних даних, якщо цим законом не встановлено інше. [RT I, 13.03.2019, 2 - jõust. 15.03.2019]

(2) Зобов'язаній особі дозволено обробляти персональні дані, зібрані під час застосування цього закону, виключно з метою запобігання відмиванню грошей та фінансуванню тероризму, що розглядається як питання суспільного інтересу в розумінні Регламенту (ЄС) 2016/679 Європейського Парламенту та Ради про захист фізичних осіб у зв'язку з обробкою персональних даних і про вільний рух таких даних та про скасування Директиви 95/46/ЄС (Загальний регламент про захист даних) (ОВ L 119, 04.05.2016, с. 1–88), і ці дані не можна додатково обробляти у спосіб, що не відповідає зазначеній меті, наприклад у маркетингових цілях. [RT I, 10.07.2020, 1 - jõust. 20.07.2020]

(2¹) Щодо персональних даних, які зобов'язана особа обробляє на підставі § 16 цього закону, можна обмежити такі права суб'єкта даних:

1) вимагати обмеження обробки його персональних даних;

2) вимагати перенесення його персональних даних;

3) подавати заперечення щодо обробки його персональних даних. [RT I, 10.07.2020, 1 - jõust. 20.07.2020]

(2²) На підставі частини 2¹ цього параграфа права суб'єкта даних можна обмежити в разі, якщо відсутність обмеження може зашкодити спроможності обробника або іншої зобов'язаної особи виконувати вимоги цього закону, зокрема застосовувати заходи належної обачності. [RT I, 10.07.2020, 1 - jõust. 20.07.2020]

(3) Зобов'язана особа надає новим клієнтам перед встановленням з ними ділових відносин або вчиненням разової операції інформацію щодо обробки персональних даних. У складі цієї інформації надається загальна інформація про обов'язки зобов'язаної особи, що випливають із цього закону, під час обробки персональних даних з метою запобігання відмиванню грошей та фінансуванню тероризму.

(1) Якщо зобов'язана особа під час господарської чи професійної діяльності, вчинення службової дії або надання службової послуги виявляє діяльність або обставини, ознаки яких вказують на використання доходу, одержаного від злочинної діяльності, на фінансування тероризму або на вчинення пов'язаних із цим злочинів чи на спробу такої діяльності, або щодо яких у неї є підозра чи вона знає, що йдеться про відмивання грошей або фінансування тероризму чи вчинення пов'язаних із цим злочинів, вона зобов'язана невідкладно, але не пізніше ніж за два робочі дні після виявлення діяльності чи обставин або виникнення підозри, повідомити про це Бюро даних з відмивання грошей. [RT I, 21.11.2020, 1 - jõust. 01.01.2021]

(2) Частина 1 цього параграфа застосовується також у разі, якщо встановлення ділових відносин, операція, дія чи надання послуги залишаються нездійсненими, а її застосування зважується в разі наявності обставин, зазначених у §§ 42 і 43 цього закону. [RT I, 10.07.2020, 1 - jõust. 20.07.2020]

(3) Зобов'язана особа, за винятком кредитної установи, повідомляє Бюро даних з відмивання грошей невідкладно, але не пізніше ніж за два робочі дні після вчинення операції, про кожну операцію, яка стала їй відомою і в якій грошове зобов'язання розміром понад 32 000 євро або рівнозначну суму в іншій валюті виконано готівкою, незалежно від того, чи вчиняється операція одним платежем, чи кількома взаємопов'язаними платежами протягом періоду до одного року. Кредитна установа повідомляє Бюро даних з відмивання грошей невідкладно, але не пізніше ніж за два робочі дні після вчинення операції, про кожну операцію обміну валюти готівкою на суму понад 32 000 євро, якщо кредитна установа не має ділових відносин з особою, яка бере участь в операції. [RT I, 21.11.2020, 1 - jõust. 01.01.2021]

(3¹) Аудитор, якому під час професійної діяльності стає відомою інформація про операцію, про яку інша зобов'язана особа мала б відповідно до частини 3 цього параграфа повідомити Бюро даних з відмивання грошей, повідомляє про це Бюро даних з відмивання грошей не пізніше ніж за два робочі дні після одержання зазначеної інформації. [RT I, 21.11.2020, 1 - jõust. 01.01.2021]

(4) Зобов'язана особа надає Бюро даних з відмивання грошей відповідно до його запиту невідкладно всю наявну інформацію, яку запитує Бюро даних з відмивання грошей. [RT I, 21.11.2020, 1 - jõust. 01.01.2021]

(5) До нотаріуса, адвоката, судового виконавця, керуючого банкрутством, тимчасового керуючого банкрутством та іншого надавача правової послуги, а також до аудитора, надавача бухгалтерської послуги та надавача консультаційної послуги у сфері бухгалтерського обліку чи оподаткування не застосовується обов'язок повідомлення, що випливає з частин 1–4 цього параграфа, якщо він оцінює правове становище клієнта, захищає або представляє клієнта в судовому, оскаржувальному чи іншому подібному провадженні, зокрема консультує клієнта з питання розпочинання провадження або його уникнення, незалежно від того, чи одержано інформацію до провадження, під час провадження або після провадження.

(6) Якщо в зобов'язаної особи є підозра або вона знає, що йдеться про відмивання грошей чи фінансування тероризму або вчинення пов'язаних із цим злочинів, вчинення операції або службової дії чи надання службової послуги слід відкласти до подання повідомлення на підставі частини 1 цього параграфа. Якщо відкладення операції може спричинити істотну шкоду, її невчинення неможливе або може перешкодити затриманню можливого виконавця відмивання грошей чи фінансування тероризму, операція або службова дія вчиняється чи службова послуга надається, а після цього подається повідомлення Бюро даних з відмивання грошей. [RT I, 21.11.2020, 1 - jõust. 01.01.2021]

(7) У відповідних випадках Бюро даних з відмивання грошей надає зобов'язаним особам зворотний зв'язок щодо виконання ними обов'язку повідомлення та використання одержаної інформації. [RT I, 21.11.2020, 1 - jõust. 01.01.2021]

(1) Повідомлення подається бюро даних з відмивання грошей тієї договірної держави Європейського економічного простору, на території якої заснована зобов'язана особа. [RT I, 10.07.2020, 1 - jõust. 20.07.2020]

(2) Повідомлення подається через вебформу Бюро даних з відмивання грошей або через послугу X-tee. [RT I, 21.11.2020, 1 - jõust. 01.01.2021]

(3) До повідомлення додаються дані, використані для встановлення особи та перевірки поданої інформації, а також за наявності — копії документів.

(4) Вимоги до змісту та форми повідомлення, що подається Бюро даних з відмивання грошей, а також настанову щодо подання повідомлення встановлює міністр, відповідальний за галузь, своїм розпорядженням. [RT I, 21.11.2020, 1 - jõust. 01.01.2021] ↗

(1) Зобов'язаній особі, структурному підрозділу зобов'язаної особи, яка є юридичною особою, члену органу управління та працівнику заборонено повідомляти особу, її фактичного вигодоодержувача, представника або третю особу про подане щодо них до Бюро даних з відмивання грошей повідомлення, про намір подати таке повідомлення чи про факт його подання, а також про припис, зроблений Бюро даних з відмивання грошей на підставі § 57 і 58 цього закону, або про початок кримінального провадження. Зобов'язана особа може повідомити особу про встановлене їй Бюро даних з відмивання грошей обмеження розпорядження рахунком або інше обмеження після того, як припис, зроблений Бюро даних з відмивання грошей, виконано. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(2) Заборона, встановлена в частині 1 цього параграфа, не застосовується до надання інформації:

1) компетентним наглядовим органам та правоохоронним органам;

2) кредитним установам і фінансовим установам між собою, якщо вони належать до одного концерну;

3) установам і філіям, що належать до того самого концерну, що й особа, названа в пункті 2 цієї частини, якщо в концерні застосовуються загальноконцернові процедурні правила та принципи відповідно до § 15 цього закону;

4) третій особі, яка діє в одній і тій самій юридичній особі або структурі із зобов'язаною особою, що є нотаріусом, адвокатом, судовим виконавцем, керуючим у справі про банкрутство, тимчасовим керуючим у справі про банкрутство чи іншим надавачем правових послуг або аудитором, надавачем бухгалтерських послуг чи надавачем консультаційних послуг у сфері бухгалтерського обліку або оподаткування, і яка має спільних власників та систему управління або в якій здійснюється спільний контроль відповідності.

(3) Заборона, встановлена в частині 1 цього параграфа, не застосовується також до обміну інформацією в ситуації, коли він стосується тієї самої особи та тієї самої угоди, у якій беруть участь дві або більше зобов'язані особи, що є кредитними установами, фінансовими установами, нотаріусами, адвокатами, судовими виконавцями, керуючими у справах про банкрутство, тимчасовими керуючими у справах про банкрутство та іншими надавачами правових послуг або аудиторами, надавачами бухгалтерських послуг чи надавачами консультаційних послуг у сфері бухгалтерського обліку або оподаткування, які розташовані в державі — учасниці договору про Європейський економічний простір або в державі, де діють вимоги, рівноцінні вимогам директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2015/849, вони діють у тій самій професійній сфері, а для збереження їхньої професійної таємниці та захисту персональних даних застосовуються вимоги, рівноцінні чинним в Естонії.

(4) Переконування клієнта утриматися від протиправних дій з боку нотаріуса, адвоката, судового виконавця, керуючого у справі про банкрутство, тимчасового керуючого у справі про банкрутство та іншого надавача правових послуг або аудитора, надавача бухгалтерських послуг чи надавача консультаційних послуг у сфері бухгалтерського обліку або оподаткування не розглядається як порушення заборони, встановленої в частині 1 цього параграфа.

(5) Кредитні та фінансові установи можуть обмінюватися між собою інформацією про клієнтів з високим ризиком та про угоди з підозрою у вчиненні злочину з метою запобігання відмиванню грошей або фінансуванню тероризму.

(6) Обмін інформацією, врегульований у цьому параграфі, слід зберігати письмово або у формі, що дозволяє письмове відтворення, протягом наступних п'яти років, і на вимогу ця інформація надається компетентному наглядовому органу.

(1) Зобов'язана особа, її працівник, представник та особа, яка діяла від її імені, не відповідають за шкоду, заподіяну особі або клієнту, що бере участь в угоді, яка вчиняється в господарській чи професійній діяльності, у вчиненні нотаріальної дії або наданні службової послуги:

1) унаслідок невчинення угоди або її невчасного вчинення при добросовісному виконанні обов'язків, що випливають із цього закону;

2) у зв'язку з добросовісним виконанням обов'язку повідомлення, встановленого в § 49 цього закону;

3) унаслідок добросовісного застосування § 16 і 18 цього закону.

(2) Добросовісне виконання зобов'язаною особою обов'язку повідомлення, що випливає з § 49 цього закону, і надання інформації не розглядаються як порушення вимоги конфіденційності, що випливає із закону або договору, а до особи, яка виконала обов'язок повідомлення, не застосовується відповідальність за розголошення інформації, передбачена правовим актом або договором. Угода, що відхиляється від цього положення, є нікчемною.

(3) При видачі Бюро даних з відмивання грошей даних і документів, пов'язаних зі службовою діяльністю нотаріуса, на підставі припису Бюро даних з відмивання грошей, названого в § 55 цього закону, або при виконанні обов'язку повідомлення, названого в § 49, нотаріус звільняється від обов'язку збереження таємниці, встановленого в § 3 закону про нотаріат. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(4) Зобов'язана особа з огляду на свій розмір і характер діяльності запроваджує належну систему заходів, якою забезпечується, що працівники та представники зобов'язаної особи, які повідомляють про підозру у відмиванні грошей чи фінансуванні тероризму або про порушення цього закону всередині зобов'язаної особи, можуть робити це анонімно та захищені від погроз чи ворожих дій інших працівників, членів органу управління або клієнтів зобов'язаної особи, а також від несприятливого чи дискримінаційного поводження у трудовій сфері. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(1) Бюро даних про відмивання грошей і Фінансова інспекція забезпечують конфіденційність факту повідомлення про порушення цього Закону, а також факту повідомлення, зазначеного в § 49 цього Закону, і цей факт може бути розголошений лише за письмовою згодою фізичної особи, яка подала повідомлення. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(2) Факт повідомлення може бути розголошений прокуратурі та органу розслідування, якщо є підозра, що особа, яка подала повідомлення, порушила обов'язок повідомлення або вчинила злочин.

(3) Якщо фізичну особу, яка подала повідомлення, залучають як свідка до провадження у справі про правопорушення, застосовуються положення про провадження у справі про правопорушення без порушення конфіденційності факту повідомлення.

(4) Роботодавцю забороняється нерівно поводитися з працівником через повідомлення, зазначене в частині 1 цього параграфа.

(5) Суд або комісія з трудових спорів застосовує для захисту фізичної особи, яка подала повідомлення, розподілений обов'язок доказування. Позивач або заявник наводить у заяві фактичні обставини, на підставі яких можна зробити висновок, що з ним поводилися нерівно. Якщо особа, проти якої подано заяву, не доведе протилежного, презюмується, що з особою, яка подала повідомлення, поводилися нерівно через повідомлення. Угода, що відхиляється від встановленого в цій частині, є нікчемною. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

[RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(1) Бюро даних про відмивання грошей є урядовою установою, що належить до сфери управління Міністерства фінансів, яка здійснює державний нагляд і застосовує державний примус на підставах та в обсязі, передбачених цим Законом, автономно. Бюро даних про відмивання грошей виконує завдання, що випливають із цього Закону, незалежно та ухвалює рішення щодо діяльності, встановленої цим Законом, самостійно. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(2) Уряд Республіки призначає керівника Бюро даних про відмивання грошей на посаду за поданням міністра фінансів на п'ять років, з урахуванням порядку, встановленого на підставі частини 2 § 10 закону про публічну службу. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(3) Витрати Бюро даних про відмивання грошей покриваються з державного бюджету. Бюро даних про відмивання грошей має власний бюджет, який затверджує та змінює міністр фінансів за поданням керівника Бюро даних про відмивання грошей у порядку, встановленому законом. Дотримання бюджету Бюро даних про відмивання грошей контролює міністр фінансів. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(4) Склад службових і робочих місць та особовий склад Бюро даних про відмивання грошей є інформацією, призначеною для внутрішнього користування установи, у розумінні закону про публічну інформацію. [RT I, 12.03.2022, 2 - набув чинності 15.03.2022]

[RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(1) Завданнями Бюро даних про відмивання грошей є: [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

1) запобігання відмиванню грошей і фінансуванню тероризму, а також приймання, збирання, витребування, реєстрація, обробка, аналіз і передавання інформації, що вказує на це; [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

2) стратегічний аналіз, що стосується ризиків, загроз, тенденцій, схем і способів дії у сфері відмивання грошей і фінансування тероризму; [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

3) застосування державного примусу на підставах та в обсязі, встановлених законом; [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

4) здійснення нагляду за діяльністю зобов'язаних осіб щодо виконання цього Закону, якщо правовим актом не встановлено інакше;

5) інформування громадськості з питань запобігання відмиванню грошей і фінансуванню тероризму та їх виявлення, а також складання й оприлюднення зведеного огляду щонайменше один раз на рік;

6) співпраця із зобов'язаними особами, компетентними наглядовими органами та органами розслідування у запобіганні відмиванню грошей і фінансуванню тероризму;

7) навчання працівників зобов'язаної особи, слідчих, прокурорів і суддів з питань, пов'язаних із запобіганням відмиванню грошей і фінансуванню тероризму;

8) організація зовнішніх зносин та обміну інформацією відповідно до § 63 цього Закону;

9) виконання завдань, що випливають із закону про міжнародні санкції;

10) провадження у справах про проступки, встановлені цим Законом;

11) вирішення клопотань про видачу дозволів на діяльність, зупинення або заборона господарської діяльності чи зупинення або визнання недійсним дозволу на діяльність у порядку, встановленому законом про загальну частину кодексу господарської діяльності, з урахуванням особливостей цього Закону.

(2) При застосуванні пункту 1 частини 1 цього параграфа перевіряється, чи є подані Бюро даних про відмивання грошей дані істотними для запобігання відмиванню грошей або пов'язаним із ним злочинам, а також фінансуванню тероризму, їх виявлення чи досудового розслідування. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(3) Бюро даних про відмивання грошей аналізує та перевіряє інформацію про підозру у відмиванні грошей і фінансуванні тероризму, за потреби вживає заходів для збереження майна та в разі виявлення ознак злочину невідкладно передає матеріали компетентному органу. Компетентний орган невідкладно повідомляє Бюро даних про відмивання грошей про арешт майна, відмову в арешті та звільнення з-під арешту в порядку, встановленому кримінально-процесуальним кодексом. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

[RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(1) Кредитні та фінансові установи, а також особи, які підлягають нагляду Бюро даних про відмивання грошей на підставі частини 1 § 64 цього Закону, подають Бюро даних про відмивання грошей звіти, що містять дані, необхідні для виконання завдань, встановлених законом. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(2) Збирання та подання даних, зазначених у частині 1 цього параграфа, може бути організоване також за допомогою урядових установ, державних установ і юридичних осіб публічного права. Щодо зобов'язаної особи слід дотримуватися принципу одноразового подання даних.

(3) Зміст звітів, що подаються Бюро даних про відмивання грошей, осіб, які їх подають, і порядок подання встановлює постановою міністр, відповідальний за цю сферу. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

[RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(1) Бюро даних про відмивання грошей для виконання завдань, що випливають із закону, робить приписи та видає інші адміністративні акти. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(2) У приписі, зробленому на підставі § 57 цього Закону про зупинення операції або обмеження користування рахунком чи іншим майном, а також у приписі, зробленому для отримання інформації про обставини, операції та осіб, пов'язаних із підозрою у відмиванні грошей або фінансуванні тероризму, його фактична підстава не зазначається. Фактичні обставини, що обґрунтовують винесення припису, відображаються в окремому документі.

(3) Особа, щодо операції якої винесено припис про зупинення або щодо якої винесено припис про обмеження користування рахунком чи іншим майном, може ознайомитися з документом, що відображає фактичні обставини. Бюро даних про відмивання грошей має право відмовити в наданні можливості ознайомитися з документом, якщо: [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

1) це перешкоджало б запобіганню відмиванню грошей або фінансуванню тероризму;

2) розкриття інформації, що міститься в документі, суперечить закону або міжнародним угодам, у тому числі обмеженням, установленим у рамках міжнародного співробітництва;

3) це поставило б під загрозу з'ясування істини в кримінальному провадженні.

(4) Адміністративний акт Бюро даних про відмивання грошей підписує керівник Бюро даних про відмивання грошей, заступник керівника або уповноважений керівником посадовець чи працівник. Якщо підписує уповноважений посадовець або працівник, біля підпису зазначаються номер і дата видачі документа, що надає право підпису, а також місце, де можна ознайомитися із зазначеним документом. [RT I, 12.03.2022, 2 - набув чинності 15.03.2022]

(5) Скарга на адміністративний акт або дію Бюро даних про відмивання грошей подається до адміністративного суду. У разі оскарження припису, зазначеного в частині 2 цього параграфа, Бюро даних про відмивання грошей подає до адміністративного суду окремий документ, що відображає фактичні обставини, які обґрунтовують винесення припису, встановлюючи щодо нього відповідні обмеження. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

[RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(1) Бюро даних про відмивання грошей має право видавати рекомендаційні настанови для роз'яснення правових актів, що регулюють запобігання відмиванню грошей та фінансуванню тероризму. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(2) Бюро даних про відмивання грошей видає настанову щодо ознак операцій із підозрою у відмиванні грошей. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(3) Бюро даних про відмивання грошей видає настанову щодо ознак операцій із підозрою у фінансуванні тероризму. Настанова попередньо погоджується з Департаментом поліції безпеки. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(4) Настанови Бюро даних про відмивання грошей оприлюднюються на веб-сайті Бюро даних про відмивання грошей. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(1) Бюро даних про відмивання грошей може у разі підозри у відмиванні грошей або фінансуванні тероризму, для запобігання злочинній діяльності або на підставі клопотання бюро даних про відмивання грошей іншої держави приписом зупинити правочин або встановити обмеження розпорядження щодо рахунку, майна на рахунку чи майна, яке є об'єктом правочину, службової дії або службової послуги, чи іншого майна, щодо якого є підозра у відмиванні грошей або фінансуванні тероризму, на строк до 30 календарних днів з дня вручення припису. Розпорядження майном, зареєстрованим у кріпосній книзі, судновій кріпосній книзі, центральному депозитарії цінних паперів, реєстрі транспортних засобів, реєстрі будівель та іншому державному реєстрі, Бюро даних про відмивання грошей може за наявності обґрунтованої підозри обмежити приписом для забезпечення його збереження на строк до 30 календарних днів. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(2) До закінчення строку, зазначеного в частині 1 цього параграфа, вчинити правочин або відступити від обмеження розпорядження майном на рахунку чи іншим майном можна лише з письмового дозволу Бюро даних про відмивання грошей. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(3) Бюро даних про відмивання грошей може на підставі припису обмежити розпорядження майном для забезпечення його збереження додатково до встановленого в частині 1 цього параграфа ще на строк до 60 календарних днів, якщо: [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

1) під час перевірки походження майна у разі підозри у відмиванні грошей володілець або власник майна не доведе Бюро даних про відмивання грошей протягом 30 календарних днів з дня зупинення правочину або встановлення обмеження користування рахунком чи обмеження розпорядження іншим майном легального походження майна; [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

2) щодо майна є підозра, що воно використовується для фінансування тероризму.

(4) У виконавчому провадженні або провадженні у справі про банкрутство забороняється відчужувати майно, щодо якого діє обмеження, встановлене Бюро даних про відмивання грошей у порядку, передбаченому цим параграфом, або яке протягом строку дії зазначеного обмеження арештоване в порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(5) Якщо майно арештоване в порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом, Бюро даних про відмивання грошей зобов'язане невідкладно припинити обмеження розпорядження майном після набрання чинності ухвалою суду про арешт майна. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(6) Якщо власника майна або фактичного вигодоодержувача майна на рахунку встановити не вдалося, Бюро даних про відмивання грошей може клопотати перед адміністративним судом про дозвіл на обмеження розпорядження майном до встановлення власника або фактичного вигодоодержувача майна, у тому числі й у разі закриття кримінального провадження, але не більше ніж на один рік. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(7) Якщо протягом одного року після встановлення обмежень розпорядження майном не вдалося встановити власника майна або фактичного вигодоодержувача майна на рахунку або якщо володілець майна письмово повідомляє Бюро даних про відмивання грошей чи прокуратуру про бажання відмовитися від майна, Бюро даних про відмивання грошей або прокуратура може клопотати перед адміністративним судом про дозвіл на передання майна у власність держави. Майно продається в порядку, передбаченому Кодексом виконавчого провадження, а отримана від продажу сума зараховується до доходів держави. Право вимагати суму, зараховану до доходів держави, власник майна має протягом трьох років з дня зарахування майна до доходів держави. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(8) У разі майна на рахунку під час застосування частин 6 і 7 цього параграфа володільцем майна вважається власник рахунку, і його право власності не презюмується.

(9) Обмеження розпорядження майном, зареєстрованим у кріпосній книзі, судновій кріпосній книзі, центральному депозитарії цінних паперів, реєстрі транспортних засобів, реєстрі будівель та іншому державному реєстрі, забезпечується держателями реєстрів у першочерговому порядку та невідкладно, без додаткових дій з боку Бюро даних про відмивання грошей. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(10) Якщо легальне походження майна у разі підозри у відмиванні грошей або непов'язаність майна з фінансуванням тероризму у разі підозри у фінансуванні тероризму буде доведено до закінчення строку, зазначеного в частині 1, 3 або 6 цього параграфа, Бюро даних про відмивання грошей зобов'язане невідкладно припинити обмеження розпорядження майном. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(1) Бюро даних про відмивання грошей має право для виконання завдань, що випливають із закону, отримувати у встановлений ним строк інформацію від компетентних наглядових органів та інших державних установ і установ місцевого самоврядування, а на підставі припису — від зобов'язаної особи та третьої особи. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(1¹) Бюро даних про відмивання грошей має право для виконання завдань, що випливають із цього закону, отримувати через електронну систему арешту, зазначену в § 63¹ Кодексу виконавчого провадження, дані, зазначені в частинах 1¹–1⁵ § 81 цього закону. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(2) Адресат припису зобов'язаний виконати припис і надати інформацію, у тому числі інформацію, що містить банківську або комерційну таємницю, у строк, визначений у приписі. Інформація надається письмово або у формі, що дає змогу письмового відтворення.

(3) Бюро даних про відмивання грошей має право отримувати необхідні для запобігання відмиванню грошей і фінансуванню тероризму дані, у тому числі дані, зібрані за допомогою оперативно-розшукових дій і таємної співпраці, у встановлений ним строк від усіх оперативно-розшукових органів у порядку, передбаченому правовими актами. Для передання даних, зібраних за допомогою оперативно-розшукових дій і таємної співпраці, іншим установам Бюро даних про відмивання грошей повинне мати письмову згоду оперативно-розшукового органу, який надав інформацію. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(4) Цей параграф не застосовується щодо адвоката, за винятком випадків, коли він надає послуги, зазначені в частині 2 § 2 цього закону, або коли подане адвокатом до Бюро даних про відмивання грошей повідомлення не відповідає встановленим вимогам, коли до повідомлення не додано необхідних документів або коли додані документи не відповідають вимогам. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(1) Бюро даних про відмивання грошей має право для виконання завдань, що випливають із закону, подавати запити та отримувати дані з бази даних держави, місцевого самоврядування або публічно-правової особи відповідно до порядку, передбаченого правовими актами. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

[RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(1) База даних Бюро даних з відмивання грошей — це база даних, яка входить до державної інформаційної системи і в якій обробляються дані, пов'язані з діями та провадженнями, що випливають із завдань Бюро даних з відмивання грошей. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(2) Відповідальним обробником бази даних є Бюро даних з відмивання грошей. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(3) Положення про ведення бази даних встановлює своєю постановою міністр, відповідальний за цю сферу. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(1) Доступ до інформації, що міститься в базі даних Бюро даних з відмивання грошей, і право на її обробку мають лише посадові особи та працівники Бюро даних з відмивання грошей. На підставі цього закону керівник Бюро даних з відмивання грошей може встановити обмеження доступу до інформації, визнавши цю інформацію інформацією, призначеною для внутрішнього користування установи. Посадові особи, працівники Бюро даних з відмивання грошей та інші особи, які мають доступ до інформації, що міститься в базі даних Бюро даних з відмивання грошей, зобов'язані безстроково зберігати в таємниці відому їм інформацію, пов'язану з відмиванням грошей або фінансуванням тероризму. [RT I, 12.03.2022, 2 - набув чинності 15.03.2022]

(2) Бюро даних з відмивання грошей зобов'язане з метою запобігання, виявлення та досудового розслідування відмивання грошей чи фінансування тероризму та пов'язаних із ними злочинів передавати істотні дані, у тому числі дані, що містять податкову та банківську таємницю, прокуратурі, слідчому органу та суду. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(3) Зареєстровані в Бюро даних з відмивання грошей дані передаються лише установі, яка здійснює досудове провадження, прокурору та суду на підставі письмового клопотання у зв'язку з кримінальним провадженням або з ініціативи Бюро даних з відмивання грошей, якщо це необхідно для запобігання, виявлення та розслідування відмивання грошей чи фінансування тероризму та пов'язаних із ними злочинів, а також адміністративному суду в адміністративному судочинстві, якщо вирішується клопотання Бюро даних з відмивання грошей або скарга чи протест, подані щодо дії чи адміністративного акта Бюро даних з відмивання грошей. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(4) Бюро даних з відмивання грошей може повідомити компетентний наглядовий орган про порушення зобов'язаною особою вимог цього закону або передати на підставі відповідного клопотання зареєстровані в Бюро даних з відмивання грошей дані, аналізи та оцінки в обсязі, який не порушує обмежень, установлених законом, міжнародним договором або в межах міжнародного співробітництва, якщо це необхідно для запобігання відмиванню грошей чи фінансуванню тероризму або пов'язаним із ними злочинам і для виконання компетентним наглядовим органом завдань, що випливають із закону, або для досягнення цілей цього закону. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(5) Бюро даних з відмивання грошей має право передавати зазначену в частині 4 цього параграфа інформацію Податково-митному департаменту для потреб проваджень, пов'язаних із дозволом на діяльність з організації азартних ігор. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(5¹) Бюро даних з відмивання грошей має право передавати зазначену в частині 4 цього параграфа інформацію Департаменту поліції та прикордонної охорони для вирішення питання про видачу цифрового посвідчення особи е-резидента, зупинення його дії та визнання його недійсним, а також для вирішення питання про надання чи продовження, відмову в наданні чи продовженні та визнання недійсним строкового посвідки на проживання для підприємництва, виданої великому інвесторові. [RT I, 10.02.2023, 3 - набув чинності 20.02.2023]

(5²) Бюро даних з відмивання грошей має право передавати зазначену в частині 4 цього параграфа інформацію Департаменту захисту прав споживачів і технічного нагляду та комісії з іноземних інвестицій для оцінки надійності іноземної інвестиції. [RT I, 10.02.2023, 3 - набув чинності 01.09.2023]

(5³) Бюро даних з відмивання грошей має право передавати зазначену в частині 4 цього параграфа інформацію Фінансовій інспекції для потреб проваджень, пов'язаних із дозволом на діяльність, передбаченим у регламенті Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2023/1114. [RT I, 21.06.2024, 3 - набув чинності 30.12.2024]

(6) З дозволу керівника Бюро даних з відмивання грошей особам, яких необхідно залучити до виконання завдань Бюро даних з відмивання грошей, може бути тимчасово надано доступ до даних в обсязі, необхідному та достатньому для виконання завдання. Щодо прав і компетенції особи, яка отримала такий дозвіл, застосовується те, що встановлено щодо посадової особи та працівника Бюро даних з відмивання грошей у частинах 1–5² цього параграфа та в § 61 цього закону. [RT I, 10.02.2023, 3 - набув чинності 01.09.2023]

(7) Бюро даних з відмивання грошей може в окремому випадку передати контактній особі зобов'язаної особи зареєстровані в Бюро даних з відмивання грошей дані в необхідному та достатньому обсязі для вжиття спільних заходів із запобігання фінансуванню тероризму, відмиванню грошей або пов'язаним із ними злочинам. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(8) Бюро даних з відмивання грошей має право встановлювати обмеження щодо використання переданих даних, дотримання яких є обов'язковим для користувача даних. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(9) Документи та архівні документи Бюро даних з відмивання грошей, які згідно з правовими актами підлягають передачі Національному архіву, передаються йому після спливу 30 років, після чого документи та архівні документи видаляються з бази даних Бюро даних з відмивання грошей. До передачі Національному архіву документи та архівні документи зберігаються в Бюро даних з відмивання грошей. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(10) [Втратив чинність - RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

[RT I, 12.03.2022, 2 - набув чинності 15.03.2022]

(1) Посадовою особою та працівником Бюро даних з відмивання грошей може бути прийнято на службу або на роботу особу, яка має бездоганну репутацію, необхідний досвід, здібності та освіту, а також необхідні моральні якості. [RT I, 12.03.2022, 2 - набув чинності 15.03.2022]

(2) Посадова особа та працівник Бюро даних з відмивання грошей зобов'язані безстроково зберігати в таємниці дані, які стали їм відомі у зв'язку зі службовими або трудовими обов'язками, у тому числі інформацію, щодо якої існує обов'язок зберігати банківську, комерційну, службову, професійну чи іншу таємницю або встановлено обмеження на її поширення, також і після виконання службових чи трудових обов'язків, пов'язаних з їх обробкою або використанням, чи після припинення службових або трудових відносин. [RT I, 12.03.2022, 2 - набув чинності 15.03.2022]

(1) Для оцінювання придатності особи до посади службовця або робочого місця працівника Бюро даних про відмивання грошей дозволяється встановлювати особу (ідентифікувати її) та обробляти персональні дані, зокрема особливі категорії персональних даних, а також збирати дані про такі обставини:

1) контактні дані особи, дані про місце проживання, громадянство та документ, що посвідчує особу, дані про роботу і дані про освіту;

2) дані про призначені особі покарання за умисне вчинення злочину та про судимість, про звільнення від покарання і про звернення покарання до виконання;

3) дані про розпочаті проти особи кримінальні провадження, у яких вона визнана підозрюваним або обвинуваченим, та про рішення про закриття провадження, ухвалені в цих справах;

4) дані про призначені особі протягом останніх п’яти років покарання за вчинення проступків у сфері економіки, фінансів, службових проступків, проступків проти власності, проти публічної довіри, а також пов’язаних із незаконним обігом наркотичних і психотропних речовин, та за повторне вчинення інших проступків;

5) дані про зв’язок особи зі злочинним об’єднанням або з об’єднанням, діяльність якого спрямована на насильницьку зміну самостійності та незалежності Естонської Республіки, насильницьке порушення територіальної цілісності, насильницьке захоплення влади або насильницьку зміну конституційного ладу Естонії;

6) дані про зв’язок особи з розвідувальною службою або службою безпеки іноземної держави.

(2) Кандидуючи на посаду службовця або робоче місце працівника Бюро даних про відмивання грошей, особа повинна заповнити особову анкету за формою, встановленою керівником Бюро даних про відмивання грошей, у якій слід зазначити дані, що дають змогу оцінити придатність особи, яку перевіряють, до служби або роботи. В анкеті в особи, яку перевіряють, можна запитати також інформацію про родичів і свояків (батько або мати, сестра, брат, дитина, чоловік або дружина та зареєстрований партнер), а також ім’я, прізвище та особовий код особи, яка перебуває з нею у відносинах, подібних до шлюбу, а за відсутності особового коду — дату й місце народження. Дані, запитані в особовій анкеті, зберігаються п’ять років від дня кандидування особи на посаду або робоче місце чи від дня припинення службових або трудових відносин. [RT I, 06.07.2023, 6 - набув чинності 01.01.2024]

(3) Керівник Бюро даних про відмивання грошей та уповноважений ним службовець мають право для перевірки даних, наведених в особовій анкеті, та для оцінювання придатності особи:

1) звертатися до державних установ та установ місцевого самоврядування, а також до фізичних і юридичних осіб із запитом щодо персональних даних особи, яку перевіряють;

2) спілкуватися з особою, яку перевіряють, а також із представниками її роботодавця та навчального закладу й іншими особами, щоб з’ясувати моральні та інші особисті якості особи, яку перевіряють, і за потреби та за згодою опитуваної особи взяти в неї письмове пояснення;

3) перевіряти, чи була особа, яку перевіряють, покарана за умисно вчинений злочин або проступок, який міг би поставити під сумнів її бездоганну репутацію, чи була особа покарана позбавленням волі або чи є вона підозрюваним чи обвинуваченим у кримінальному провадженні, зокрема отримувати дані з архіву реєстру покарань;

4) перевіряти персональні дані в базі даних держави, місцевого самоврядування чи іншої юридичної особи публічного права або юридичної особи приватного права;

5) обробляти персональні дані особи, яку перевіряють, що призначені для загального відома та доступні з публічних джерел.

(4) Керівник Бюро даних про відмивання грошей та уповноважений ним службовець мають право для збирання необхідної інформації про зазначених в особовій анкеті родичів і свояків та про особу, яка перебуває у відносинах, подібних до шлюбу:

1) перевіряти дані, що містяться в базі даних Бюро даних про відмивання грошей;

2) перевіряти, чи призначено особі покарання за умисно вчинений злочин, дані про яке не видалено з реєстру покарань;

3) обробляти дані про особу, що призначені для загального відома та доступні з публічних джерел.

(5) Дані, зазначені в частинах 1 і 4 цього параграфа, можуть бути для Бюро даних про відмивання грошей підставою відмовити в призначенні особи на посаду або в укладенні з нею трудового договору. Причини відмови та обставини, що є підставою відмови, не оприлюднюються.

(6) Бюро даних про відмивання грошей може перевіряти дані, зазначені в частинах 1 і 4 цього параграфа, щодо призначеної на посаду або прийнятої на роботу особи також під час службових чи трудових відносин, якщо є обґрунтована підозра, що наявні обставини, які виключали б призначення особи на посаду або прийняття її на роботу. Обставини, що виявилися під час оцінювання придатності особи в період службових або трудових відносин, можуть бути підставою для звільнення особи зі служби або розірвання трудового договору, якщо вони спричиняють втрату довіри до особи або виключали б її призначення на посаду чи прийняття на роботу. [RT I, 12.03.2022, 2 - набув чинності 15.03.2022]

[RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(1) Бюро даних про відмивання грошей та Департамент поліції безпеки під час розслідування угод із підозрою у фінансуванні тероризму співпрацюють шляхом взаємної службової допомоги та обміну інформацією. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(2) Генеральний директор Департаменту поліції безпеки призначає контактну особу, яка має рівні зі службовцем і працівником Бюро даних про відмивання грошей права отримувати інформацію про всі повідомлення з підозрою у фінансуванні тероризму та за потреби вносити пропозиції щодо витребування додаткової інформації. [RT I, 12.03.2022, 2 - набув чинності 15.03.2022]

(3) Контактну особу Департаменту поліції безпеки залучають до виконання завдань, передбачених пунктами 1, 4, 6 і 7 частини 1 § 54 цього Закону, а щодо її прав і компетенції застосовується те, що встановлено стосовно службовця і працівника Бюро даних про відмивання грошей у частинах 1–5² § 60 та в § 61 цього Закону. [RT I, 10.02.2023, 3 - набув чинності 01.09.2023]

(4) Контактна особа Департаменту поліції безпеки має право здійснювати передбачений цим Законом нагляд разом зі службовцем і працівником Бюро даних про відмивання грошей. [RT I, 12.03.2022, 2 - набув чинності 15.03.2022]

(1) Бюро даних з відмивання грошей має право обмінюватися інформацією та укладати угоди про співпрацю з установою іноземної держави, яка виконує завдання бюро даних з відмивання грошей (далі — інше бюро даних з відмивання грошей), або з правоохоронним чи наглядовим органом іноземної держави, а також із міжнародною організацією або інституцією. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(1¹) Бюро даних з відмивання грошей призначає працівника, який відповідає за приймання запитів про надання інформації від бюро даних з відмивання грошей, розташованих в інших договірних державах Європейського економічного простору. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(2) Бюро даних з відмивання грошей має право з власної ініціативи або на запит одержувати та передавати іншому бюро даних з відмивання грошей будь-яку інформацію, яка може бути потрібна іншому бюро даних з відмивання грошей для запобігання відмиванню грошей або фінансуванню тероризму, а також для обробки чи аналізу інформації, пов'язаної із залученими до цього фізичними або юридичними особами. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(3) Запит про надання інформації, що передається Бюро даних з відмивання грошей іншому бюро даних з відмивання грошей, містить обставини запитування цієї інформації, опис підґрунтя, підставу запиту та відомості про те, як передбачається використати запитувану інформацію. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(4) Під час застосування частин 2 і 3 цього параграфа Бюро даних з відмивання грошей використовує лише безпечні канали обміну інформацією. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(5) Якщо Бюро даних з відмивання грошей на підставі частин 1 і 2 § 49 цього Закону одержує повідомлення про осіб та зв'язки іншої договірної держави Європейського економічного простору, воно невідкладно передає відповідну інформацію бюро даних з відмивання грошей цієї договірної держави. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(5¹) Якщо відповідь на запит про надання інформації, одержаний від бюро даних з відмивання грошей іншої договірної держави Європейського економічного простору, потребує одержання додаткової інформації від зобов'язаної особи, Бюро даних з відмивання грошей невідкладно одержує та передає цю інформацію. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(6) Під час обміну інформацією, передбаченого цим параграфом, Бюро даних з відмивання грошей може при передачі інформації встановити обмеження та умови щодо використання інформації, і одержувач інформації зобов'язаний дотримуватися встановлених обмежень. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(7) Бюро даних з відмивання грошей може відмовити в обміні інформацією лише у виняткових випадках, якщо обмін інформацією явно виходить за межі цілей запобігання відмиванню грошей і фінансуванню тероризму, може зашкодити кримінальному провадженню, явно непропорційно шкодить правомірним інтересам будь-якої фізичної чи юридичної особи або Бюро даних з відмивання грошей чи в інший спосіб суперечить загальним принципам внутрішньодержавного права, або якщо запит не містить обставин запитування цієї інформації, опису підґрунтя, підстави запиту та відомостей про те, як передбачається використати запитувану інформацію. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(7¹) Бюро даних з відмивання грошей може відмовити в передачі інформації бюро даних з відмивання грошей іншої договірної держави Європейського економічного простору лише в разі, якщо обмін інформацією виходить за межі цілей запобігання відмиванню грошей і фінансуванню тероризму або якщо це зашкодило б кримінальному провадженню, або якщо бюро, яке запитує інформацію, не уточнило обставин запитування інформації, опису підґрунтя, підстави запиту та відомостей про те, як передбачається використати запитувану інформацію. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(8) Бюро даних з відмивання грошей забезпечує використання інформації, одержаної на запит від іншого бюро даних з відмивання грошей, відповідно до обмежень, установлених іншим бюро, запитуючи в разі потреби попередній дозвіл на використання інформації в інший спосіб у того іншого бюро, яке надало інформацію. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(9) Бюро даних з відмивання грошей забезпечує, щоб дозвіл на поширення інформації, що передається на запит, надавався невідкладно та в якнайбільшому обсязі. Бюро даних з відмивання грошей, яке одержало запит, може відмовити в наданні дозволу на поширення інформації в запитуваному обсязі, якщо це явно виходить за межі цілей запобігання відмиванню грошей і фінансуванню тероризму, може зашкодити кримінальному розслідуванню, явно непропорційно шкодить правомірним інтересам будь-якої фізичної чи юридичної особи або Бюро даних з відмивання грошей чи в інший спосіб суперечить загальним принципам внутрішньодержавного права. Обмеження поширення інформації роз'яснюється. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(10) Бюро даних з відмивання грошей невідкладно надає бюро даних з відмивання грошей іншої договірної держави Європейського економічного простору дозвіл на поширення переданої на запит інформації іншим компетентним органам відповідної держави. У наданні дозволу може бути відмовлено, якщо поширення інформації явно виходить за межі цілей запобігання відмиванню грошей і фінансуванню тероризму або якщо це зашкодило б кримінальному провадженню. Обмеження поширення інформації роз'яснюється. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(1) Державний нагляд за виконанням зобов'язаними особами вимог цього Закону та виданих на його підставі правових актів здійснює Бюро даних про відмивання грошей, якщо цим § не встановлено інше. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(2) Фінансова інспекція здійснює нагляд за виконанням вимог цього Закону та встановлених на його підставі правових актів тими кредитними установами й фінансовими установами, нагляд за якими вона здійснює на підставі Закону про Фінансову інспекцію та відповідно до правових актів Європейського Союзу. Фінансова інспекція здійснює нагляд у порядку, встановленому Законом про Фінансову інспекцію, з урахуванням особливостей, установлених цим Законом. Фінансова інспекція здійснює нагляд за названими в першому реченні цієї частини кредитними та фінансовими установами в усіх сферах діяльності, названих у § 2 цього Закону, а також при наданні послуг, названих у § 6.

(3) Правління Естонської адвокатури (далі — адвокатура) здійснює нагляд за виконанням членами адвокатури вимог цього Закону та встановлених на його підставі правових актів на підставі Закону про адвокатуру, з урахуванням установленого цим Законом.

(4) Міністерство юстиції та цифрових справ здійснює нагляд за виконанням нотаріусами вимог цього Закону та встановлених на його підставі правових актів на підставі Закону про нотаріат, з урахуванням установленого цим Законом. Міністерство юстиції та цифрових справ може делегувати здійснення нагляду Палаті нотаріусів. [RT I, 30.12.2024, 1 - набув чинності 01.01.2025, на підставі частини 12 § 105.19 Закону про Уряд Республіки слово «Міністерство юстиції» замінено словами «Міністерство юстиції та цифрових справ» у відповідному відмінку]

(5) Фінансова інспекція, правління адвокатури, Міністерство юстиції та цифрових справ і Палата нотаріусів співпрацюють з Бюро даних про відмивання грошей, виходячи з цілей цього Закону. [RT I, 30.12.2024, 1 - набув чинності 01.01.2025, на підставі частини 12 § 105.19 Закону про Уряд Республіки слово «Міністерство юстиції» замінено словами «Міністерство юстиції та цифрових справ» у відповідному відмінку]

(6) Органи нагляду мають право обмінюватися інформацією та співпрацювати з органами нагляду інших держав, виходячи із завдань, установлених цим Законом.

(7) Орган нагляду має право за потреби залучати до здійснення нагляду експертів, перекладачів і консультантів, якщо забезпечено відповідність такої особи вимогам, названим у частині 1 § 61 цього Закону.

(1) Бюро даних про відмивання грошей для здійснення передбаченого цим Законом державного нагляду може застосовувати спеціальні заходи державного нагляду, встановлені § 30–32, 35, 50 і 51 Закону про охорону правопорядку, з урахуванням особливостей, установлених цим Законом. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(2) Якщо зобов'язана особа є кредитною установою або фінансовою установою, у разі невиконання або неналежного виконання адміністративного акта гранична сума примусового платежу становить:

1) для фізичної особи — першого разу до 5000 євро, а в наступні рази до 50 000 євро для примушення до виконання одного й того самого обов'язку, але загалом не більше ніж 5 000 000 євро або суму, що відповідає подвійному розміру отриманого внаслідок порушення прибутку чи уникнутого збитку; [RT I, 17.03.2023, 2 - набув чинності 01.11.2023]

2) для юридичної особи — до 32 000 євро, а в наступні рази до 100 000 євро для примушення до виконання одного й того самого обов'язку, але — залежно від того, яка сума більша, — загалом до 5 000 000 євро чи до 10 відсотків річного сукупного обороту юридичної особи згідно з останнім доступним річним бухгалтерським звітом, затвердженим органом управління, або суму, що відповідає подвійному розміру отриманого внаслідок порушення прибутку чи уникнутого збитку. [RT I, 17.03.2023, 2 - набув чинності 01.11.2023]

(3) Якщо названа в пункті 2 частини 2 цього § юридична особа є материнським підприємством або дочірнім підприємством такого материнського підприємства, яке зобов'язане складати консолідований бухгалтерський звіт, то річним сукупним оборотом юридичної особи вважається або річний сукупний оборот, або сукупний оборот того виду доходу у сфері порушення, яке стало підставою для виданого адміністративного акта чи припису, згідно з останнім доступним консолідованим річним бухгалтерським звітом, схваленим органом управління найвищого рівня материнського підприємства.

(4) У разі невиконання або неналежного виконання адміністративного акта особами, не названими в частинах 2 і 3 цього §, гранична сума примусового платежу становить:

1) для фізичної особи — до 5000 євро;

2) для юридичної особи — до 32 000 євро. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(1) Особа, яка здійснює адміністративний нагляд, має право перевіряти місцезнаходження або місце діяльності зобов'язаних осіб. Особа, яка здійснює нагляд, має право в присутності представника особи, що перевіряється, входити до будівлі та приміщення, які перебувають у володінні зобов'язаної особи.

(2) Під час перевірки на місці особа, яка здійснює адміністративний нагляд, має право:

1) без обмежень досліджувати необхідні документи та носії даних, робити з них витяги, дублікати й копії, отримувати від зобов'язаної особи пояснення щодо них, а також спостерігати за робочими процесами;

2) отримувати усні та письмові пояснення від зобов'язаної особи, що перевіряється, а також від членів її органу управління та від працівників.

(3) Особа, яка здійснює адміністративний нагляд, має право вимагати від зобов'язаної особи необхідну для перевірки інформацію також і без проведення перевірки на місці.

(1) Якщо Фінансова інспекція, правління адвокатури, Міністерство юстиції та цифрових технологій або Палата нотаріусів під час здійснення нагляду виявляє ситуацію, ознаки якої вказують на підозру у відмиванні грошей або фінансуванні тероризму, вона невідкладно повідомляє про це Бюро даних про відмивання грошей на підставі § 49 цього закону. [RT I, 30.12.2024, 1 - jõust. 01.01.2025, Vabariigi Valitsuse seaduse § 105.19 lõike 12 alusel asendatud sõna „Justiitsministeerium” sõnadega „Justiits- ja Digiministeerium” vastavas käändes]

(1¹) Якщо у Фінансової інспекції на підставі інформації або матеріалів, зібраних під час фінансового нагляду, насамперед під час оцінювання організації управління, бізнес-моделі або діяльності кредитної установи чи інвестиційного товариства, виникає обґрунтована підозра, що в цій кредитній установі або інвестиційному товаристві відбулося чи відбувається відмивання грошей або фінансування тероризму, або що кредитна установа чи інвестиційне товариство пов'язані з відмиванням грошей або фінансуванням тероризму чи вчинили спробу цього, або що ризик відмивання грошей чи фінансування тероризму підвищився, Фінансова інспекція невідкладно повідомляє про це Бюро даних про відмивання грошей та Європейський орган банківського нагляду. [RT I, 21.11.2020, 1 - jõust. 01.01.2021]

(1²) У випадку, передбаченому частиною 1 цього параграфа, у разі можливого підвищеного ризику відмивання грошей або фінансування тероризму Фінансова інспекція та Бюро даних про відмивання грошей співпрацюють і невідкладно повідомляють про свою спільну оцінку Європейський орган банківського нагляду. [RT I, 21.11.2020, 1 - jõust. 01.01.2021]

(2) Фінансова інспекція, правління адвокатури та Міністерство юстиції та цифрових технологій зобов'язані подати Бюро даних про відмивання грошей не пізніше 15 квітня відомості за попередній календарний рік: [RT I, 30.12.2024, 1 - jõust. 01.01.2025, Vabariigi Valitsuse seaduse § 105.19 lõike 12 alusel asendatud sõna „Justiitsministeerium” sõnadega „Justiits- ja Digiministeerium” vastavas käändes]

1) про кількість проведених наглядових проваджень і кількість охоплених наглядом зобов'язаних осіб за їх видами;

2) про кількість порушень, виявлених під час здійснення нагляду, і кількість осіб, щодо яких було застосовано провадження у справі про проступок або інші заходи, а також про їх правову підставу — у розрізі зобов'язаних осіб.

(3) Бюро даних про відмивання грошей та Фінансова інспекція оприлюднюють на своєму веб-сайті рішення, що набрало чинності у справі про проступок, передбачений главою 10 цього закону, або виданий у встановленому цією главою порядку адміністративний акт, припис чи рішення про призначення примусового платежу — невідкладно після набрання ним чинності. На веб-сайті зазначаються щонайменше вид і характер порушення, дані особи, відповідальної за порушення, а також відомості про оскарження та скасування рішення, припису чи постанови. Уся зазначена інформація доступна на веб-сайті щонайменше протягом п'яти років. [RT I, 21.11.2020, 1 - jõust. 01.01.2021]

(4) Бюро даних про відмивання грошей та Фінансова інспекція, оцінивши обставини, мають право відкласти оприлюднення рішення, що набрало чинності у справі про проступок, або відповідного адміністративного акта чи не оприлюднювати особу порушника задля забезпечення захисту персональних даних, доки не буде виконано щонайменше одну з таких умов: [RT I, 21.11.2020, 1 - jõust. 01.01.2021]

1) оприлюднення даних загрожує стабільності фінансових ринків або провадженню, що триває;

2) оприлюднення особи, відповідальної за порушення, було б непропорційним порівняно з призначеним покаранням.

(5) Бюро даних про відмивання грошей та Фінансова інспекція, оцінивши обставини, мають право не оприлюднювати рішення, що набрало чинності у справі про проступок, або відповідний адміністративний акт, якщо можливості, названі в частині 4 цього параграфа, вважаються недостатніми для забезпечення стабільності фінансових ринків, або якщо оприлюднення рішення було б непропорційним у разі заходу, що вважається менш значущим. [RT I, 21.11.2020, 1 - jõust. 01.01.2021]

(1) Фінансова інспекція зобов'язана скласти акт про результати перевірки, який доводиться до відома особи, що перевіряється, у строк, встановлений законом, який регулює діяльність кредитної або фінансової установи. Інший суб'єкт адміністративного нагляду зобов'язаний скласти акт про результати перевірки, який доводиться до відома особи, що перевіряється, протягом одного місяця з дня проведення перевірки.

(2) Акт має містити такі дані:

1) найменування контрольної дії;

2) посада особи, яка склала акт, її ім'я та прізвище;

3) місце і дата складення акта;

4) посилання на положення, що було підставою для перевірки;

5) ім'я, прізвище та посада представника особи, що перевіряється, або представника володільця будівлі чи приміщення, які були присутні під час перевірки;

6) ім'я, прізвище та посада іншої особи, присутньої під час перевірки;

7) час початку і закінчення перевірки та умови її проведення;

8) хід і результати перевірки з необхідною детальністю.

(3) Акт підписує особа, яка його склала. Акт залишається в органі адміністративного нагляду, а його копія — у перевіреної особи або її представника.

(4) Особа, що перевіряється, має право протягом семи днів з дня отримання акта подати письмові пояснення.

[RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(1) Контроль за законністю обробки даних, зареєстрованих у Бюро даних з відмивання грошей, здійснює Інспекція із захисту даних. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(2) Для оцінювання процесу обробки персональних даних Бюро даних з відмивання грошей Інспекція із захисту даних має право ознайомлюватися з настановами та процедурами Бюро даних з відмивання грошей, а також отримувати письмові й усні пояснення. У ході розгляду скарги суб'єкта даних Інспекція із захисту даних має право отримувати від Бюро даних з відмивання грошей дані в обсязі, необхідному для розгляду скарги. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(3) Службовий нагляд за законністю діяльності Бюро даних з відмивання грошей здійснює міністр, відповідальний за сферу. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(4) Службовий нагляд не здійснюється щодо виконання завдань, покладених на Бюро даних з відмивання грошей цим законом та законом про міжнародні санкції, і здійснення прав, передбачених зазначеними правовими актами, а також щодо складання та затвердження пов'язаних зі здійсненням цих прав внутрішніх розпоряджень, настанов і актів Бюро даних з відмивання грошей, так само як і щодо рішень, пов'язаних зі службовими відносинами посадових осіб та трудовими відносинами працівників Бюро даних з відмивання грошей. [RT I, 12.03.2022, 2 - набув чинності 15.03.2022]

(5) [Втратив чинність – RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(1) Підприємець повинен мати дозвіл на діяльність для роботи в таких сферах діяльності:

1) діяльність як фінансова установа;

2) надання послуг довірчого управління та послуг для товариств; [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

3) надання послуг ломбарду;

4) [Втратив чинність – RT I, 21.06.2024, 3 - набув чинності 01.07.2026]

5) [Втратив чинність – RT I, 31.12.2019, 2 - набув чинності 10.03.2020]

6) скуповування або оптовий продаж дорогоцінних металів і виробів з дорогоцінних металів, за винятком дорогоцінних металів і виробів з дорогоцінних металів, які використовуються для потреб виробництва, науки та медицини, або дорогоцінного каміння.

(2) Обов'язку мати дозвіл на діяльність на підставі цього закону не має особа:

1) яка має дозвіл на діяльність, виданий Фінансовою інспекцією;

2) яка на підставі іншого закону зобов'язана клопотати про дозвіл на діяльність, що видається Фінансовою інспекцією;

3) яка має дозвіл на діяльність, виданий органом фінансового нагляду договірної держави Європейського економічного простору, на підставі якого вона має право діяти в Естонії через філію або транскордонно, і про таку діяльність повідомлено Фінансову інспекцію, або

4) яка пропонує зазначені в частині 1 цього параграфа послуги в межах концерну.

(3) У клопотанні про видачу дозволу на діяльність, крім передбаченого Законом про загальну частину кодексу господарської діяльності, подаються такі дані й документи:

1) адреса місця пропонування послуги, зокрема адреса вебсайту;

2) ім'я та контактні дані особи, відповідальної за пропонування послуги, щодо кожного з місць пропонування послуги, зазначених у пункті 1 цієї частини;

3) якщо підприємець, який є юридичною особою, не зареєстрований в естонському комерційному реєстрі, — ім'я (найменування) власника підприємця, який є юридичною особою, реєстровий або особовий код, за їх відсутності — дата народження, місцезнаходження або місце народження та адреса місця проживання, а також ім'я його фактичного вигодонабувача, особовий код, за його відсутності — дата народження, місце народження та адреса місця проживання;

4) ім'я, особовий код, за його відсутності — дата народження, місце народження та адреса місця проживання члена органу управління та прокуриста надавача послуги, який є юридичною особою, якщо надавач послуги не є підприємцем, зареєстрованим в естонському комерційному реєстрі;

5) процедурні правила та приписи внутрішнього контролю, складені згідно з §§ 14 і 15 цього закону, а щодо осіб з особливими обов'язками, перелічених у § 20 Закону про міжнародні санкції, — процедурні правила, складені згідно з § 23 Закону про міжнародні санкції, та порядок контролю за їх виконанням; [RT I, 19.03.2019, 11 - набув чинності 01.01.2020]

6) ім'я, особовий код, за його відсутності — дата народження, місце народження, громадянство, адреса місця проживання, посада та контактні дані контактної особи, призначеної згідно з § 17 цього закону;

7) ім'я, особовий код, за його відсутності — дата народження, місце народження, громадянство, адреса місця проживання, посада та контактні дані особи, призначеної підприємцем відповідно до частини 3 § 20 Закону про міжнародні санкції відповідальною за застосування міжнародних фінансових санкцій; [RT I, 19.03.2019, 11 - набув чинності 01.01.2020]

8) якщо підприємець, член його органу управління, прокурист, фактичний вигодонабувач або власник є громадянином іноземної держави, надавачем послуги, заснованим в іноземній державі, або якщо підприємець є іноземним надавачем послуги, — довідка з реєстру покарань країни його походження або рівнозначний документ, виданий компетентним судовим чи адміністративним органом, який підтверджує відсутність покарання за правопорушення проти державної влади або правопорушення, пов'язане з відмиванням грошей, чи інший умисно вчинений злочин, з моменту видачі якого минуло не більше трьох місяців і який нотаріально або в прирівняному до цього порядку засвідчено та легалізовано або засвідчено посвідкою, що замінює легалізацію (апостилем), якщо міжнародний договір не передбачає інше;

9) якщо підприємець, член його органу управління, прокурист, фактичний вигодонабувач або власник, який є фізичною особою, є громадянином іноземної держави, — копії документів, що посвідчують особу, щодо всіх держав громадянства, та зазначені в пункті 8 цієї частини документи, що підтверджують відсутність покарання; [RT I, 31.12.2019, 2 - набув чинності 10.03.2020]

10) щодо члена органу управління та прокуриста підприємця — документи, які містять рівень освіти, повний перелік місць роботи та посад, а щодо члена органу управління — також сферу відповідальності, а також документи, які заявник вважає за потрібне подати, щоб підтвердити надійність члена органу управління чи прокуриста та ту обставину, що заявник має бездоганну ділову репутацію; [RT I, 31.12.2019, 2 - набув чинності 10.03.2020]

11) перелік платіжних рахунків, які ведуться на ім'я підприємця, разом з унікальним ідентифікатором кожного платіжного рахунку та найменуванням особи, що веде рахунок. [RT I, 31.12.2019, 2 - набув чинності 10.03.2020]

(3¹) Якщо документи, видані державою, зазначеною в пункті 8 або 9 частини 3 цього параграфа, не підтверджують відсутність покарання в потрібному обсязі, до них додається дане під присягою свідчення тієї особи, відсутність покарання якої потрібно підтвердити. [RT I, 31.12.2019, 2 - набув чинності 10.03.2020]

(3²) [Втратив чинність – RT I, 21.06.2024, 3 - набув чинності 01.07.2026]

(4) До зазначених у частині 3 цього параграфа даних у разі клопотання про дозвіл на діяльність у сфері, зазначеній у пункті 1 частини 1, додається інформація про те, яка фінансова послуга надаватиметься. [RT I, 21.06.2024, 3 - набув чинності 01.07.2026]

(4¹) [Втратив чинність – RT I, 21.06.2024, 3 - набув чинності 01.07.2026]

(5) Якщо підприємець бажає використовувати дозвіл на діяльність також для діяльності дочірнього підприємства, він подає в клопотанні про видачу дозволу на діяльність щодо цього дочірнього підприємства, крім передбаченого Законом про загальну частину кодексу господарської діяльності, усі дані й документи, зазначені в частині 3, а за потреби — і в частині 4 цього параграфа. [RT I, 21.06.2024, 3 - набув чинності 01.07.2026]

(6) Клопотання та повідомлення, пов'язані із зазначеним у частині 1 цього параграфа дозволом на діяльність, підприємець подає виключно за принципом єдиного контактного пункту через естонський інформаційний портал або через нотаріуса. [RT I, 31.12.2019, 2 - набув чинності 10.03.2020]

[Втратив чинність - RT I, 21.06.2024, 3 - набр. чинності 01.07.2026]

[RT I, 31.12.2019, 2 – набув чинності 10.03.2020]

(1) Заяву про видачу дозволу на діяльність Бюро даних про відмивання грошей вирішує видачею дозволу на діяльність або відмовою у його видачі протягом 60 днів з дня подання заяви. Строк вирішення заяви починає спливати з дня подання всіх належно оформлених документів і даних. За рішенням Бюро даних про відмивання грошей строк видачі дозволу на діяльність може бути продовжено до 120 днів. Якщо Бюро даних про відмивання грошей не вирішить заяву протягом строку, дозвіл на діяльність не вважається виданим мовчазно.

(2) Якщо підприємець під час клопотання про дозвіл на діяльність не подав усіх даних і документів, названих у § 70 цього Закону, або вони є неправильними чи оманливими, або оформлені неналежним чином, Бюро даних про відмивання грошей залишає заяву без розгляду. [RT I, 12.03.2022, 2 – набув чинності 15.03.2022]

[RT I, 12.03.2022, 2 – набув чинності 15.03.2022]

(1) Підприємцю видається дозвіл на діяльність, якщо:

1) у нього, члена його органу управління, прокуриста, кінцевого бенефіціарного власника та власника немає чинної судимості за правопорушення проти державної влади чи правопорушення у сфері відмивання грошей або за інший умисно вчинений злочин;

1¹) особи, названі в пункті 1 цієї частини, мають бездоганну ділову репутацію;

2) контактна особа, призначена підприємцем згідно з § 17 цього Закону, відповідає вимогам, установленим цим Законом;

3) дочірнє підприємство підприємця, для діяльності якого передбачається використовувати дозвіл на діяльність, що запитується на ім'я підприємця, відповідає вимогам, названим у пунктах 1 і 2 цієї частини.

4) [Втратив чинність – RT I, 21.06.2024, 3 – набув чинності 01.07.2026]

5) [Втратив чинність – RT I, 21.06.2024, 3 – набув чинності 01.07.2026]

6) [Втратив чинність – RT I, 12.03.2022, 2 – набув чинності 15.03.2022]

7) [Втратив чинність – RT I, 21.06.2024, 3 – набув чинності 01.07.2026]

(1¹) [Втратив чинність – RT I, 21.06.2024, 3 – набув чинності 01.07.2026]

(2) Особа не має бездоганної ділової репутації, якщо Бюро даних про відмивання грошей встановило обставини, які ставлять під сумнів її наявність або підтверджують її відсутність. Ділова репутація особи не є бездоганною, зокрема, якщо:

1) її дія або бездіяльність спричинила банкрутство підприємця чи іншої особи, яка підлягає фінансовому нагляду, або визнання дозволу на діяльність недійсним за ініціативою органу фінансового нагляду;

2) вона вчинила злочин першого ступеня;

3) щодо неї суд застосував заборону діяльності відповідно до § 49 Пенітенціарного кодексу або заборону підприємництва відповідно до § 49¹ цього кодексу, а також якщо щодо неї діє заборона комерційної діяльності чи заборона працювати за певною спеціальністю або на певній посаді, або її було покарано за порушення такої заборони;

4) вона не здатна організувати діяльність підприємця так, щоб інтереси інвесторів і клієнтів були достатньо захищені;

5) вона подала Бюро даних про відмивання грошей неправдиву інформацію або не подала істотної інформації;

6) її було покарано за правопорушення у сфері економіки, службове правопорушення, правопорушення проти власності чи проти публічної довіри або за терористичний злочин чи за фінансування або підтримку діяльності, спрямованої на його вчинення, і відповідні дані про покарання не видалено з реєстру покарань згідно із Законом про реєстр покарань, або щодо неї застосовано міжнародну санкцію. [RT I, 12.03.2022, 2 – набув чинності 15.03.2022]

(2¹) Оцінюючи придатність керівників ощадно-позичкового товариства, Бюро даних про відмивання грошей повинне враховувати встановлене в § 36 Закону про ощадно-позичкові товариства. [RT I, 13.02.2026, 1 – набув чинності 01.03.2026]

(3) [Втратив чинність – RT I, 21.06.2024, 3 – набув чинності 01.07.2026]

[Втратив чинність - RT I, 21.06.2024, 3 - набр. чинності 01.07.2026]

[Втратив чинність - RT I, 21.06.2024, 3 - набр. чинності 01.07.2026]

[Втратив чинність - RT I, 21.06.2024, 3 - набр. чинності 01.07.2026]

[Втратив чинність - RT I, 21.06.2024, 3 - набр. чинності 01.07.2026]

[Втратив чинність - RT I, 21.06.2024, 3 - набр. чинності 01.07.2026]

[Втратив чинність - RT I, 21.06.2024, 3 - набр. чинності 01.07.2026]

(1) Якщо підприємець подає повідомлення про намір змінити господарську діяльність щодо зміни себе, члена свого органу управління, прокуриста, кінцевого бенефіціарного власника чи власника, то до повідомлення слід додати документ, названий у пункті 8 частини 3 § 70 цього Закону, якщо підприємець є надавачем послуг іноземної держави або член його органу управління, прокурист, кінцевий бенефіціарний власник чи власник є громадянином іноземної держави.

(1) У повідомленні про намір змінити господарську діяльність та в повідомленні про зміну господарської діяльності підприємець описує, які обставини, що входять до предмета перевірки для дозволу на діяльність або пов'язані з додатковими умовами дозволу на діяльність, змінилися чи які їх передбачається змінити, або подає щодо дочірнього підприємства, яке розпочинає господарську діяльність у межах предмета регулювання дозволу на діяльність, усі дані, названі в частині 3 § 70 цього Закону, та дані, встановлені в пунктах 1–3, 5 і 6 частини 1 § 15 Закону про загальну частину Кодексу господарської діяльності. [RT I, 10.07.2020, 1 – набув чинності 20.07.2020]

(1) Крім установленого в частині 1 § 37 Закону про загальну частину Кодексу господарської діяльності, Бюро даних про відмивання грошей визнає недійсним дозвіл на діяльність, названий у частині 1 § 70 цього Закону, якщо: [RT I, 21.11.2020, 1 – набув чинності 01.01.2021]

1) дозвіл на діяльність підприємцю видала Фінансова інспекція;

2) підприємець неодноразово не виконує приписів наглядового органу;

3) підприємець не розпочав діяльність у сфері, щодо якої подавалося клопотання, протягом шести місяців з дня видачі дозволу;

4) підприємець не відповідає чинним умовам видачі дозволу на діяльність і невідповідність не усунуто протягом наданого для цього приписом строку, який не може бути коротшим ніж 30 днів. [RT I, 10.07.2020, 1 – набув чинності 20.07.2020]

5) [Втратив чинність – RT I, 21.06.2024, 3 – набув чинності 01.07.2026]

6) [Втратив чинність – RT I, 21.06.2024, 3 – набув чинності 01.07.2026]

7) [Втратив чинність – RT I, 21.06.2024, 3 – набув чинності 01.07.2026]

8) [Втратив чинність – RT I, 21.06.2024, 3 – набув чинності 01.07.2026]

9) [Втратив чинність – RT I, 21.06.2024, 3 – набув чинності 01.07.2026]

(2) [Втратив чинність – RT I, 21.06.2024, 3 – набув чинності 01.07.2026]

(1) У сферах, названих у пунктах 4, 4¹, 7 і 8 частини 1 § 2 цього Закону, забороняється надавати послугу підприємцю, у якого або в члена правління чи ради якого, або в кінцевого бенефіціарного власника якого є чинна судимість за злочин у сфері економіки, злочин проти власності, проти держави або проти публічної довіри. [RT I, 10.07.2020, 1 – набув чинності 20.07.2020]

(1) Приватноправова юридична особа збирає і зберігає дані про свого фактичного вигодоодержувача, у тому числі відомості про способи здійснення ним права власності або контролю. Дані про фактичного вигодоодержувача зберігає правління приватноправової юридичної особи в базі даних фактичних вигодоодержувачів. [RT I, 02.06.2021, 1 - набув чинності 07.03.2022]

(1¹) [Втратив чинність - RT I, 02.06.2021, 1 - набув чинності 12.06.2021]

(1²) Довірчий управитель, місце проживання або зареєстроване місцезнаходження якого є в Естонії, зобов'язаний збирати і зберігати при комерційному реєстрі відомості про всіх осіб, зазначених у пунктах 1–5 частини 6 § 9 цього закону. [RT I, 02.06.2021, 1 - набув чинності 07.03.2022]

(2) Учасники, акціонери або члени приватноправової юридичної особи для уможливлення виконання обов'язку, зазначеного в частині 1 цього параграфа, зобов'язані надати правлінню юридичної особи всю відому їм інформацію про фактичного вигодоодержувача, у тому числі відомості про способи здійснення ним права власності або контролю.

(3) Обов'язок, зазначений у частині 1 цього параграфа, не застосовується до:

1) квартирного товариства, передбаченого законом про квартирну власність і квартирні товариства; [RT I, 17.11.2017, 2 - набув чинності 01.01.2018]

2) будинкового товариства, передбаченого законом про будинкові товариства;

3) господарського товариства, цінні папери якого допущені до торгів на регульованому ринку; [RT I, 11.07.2026, 2 - набув чинності 21.07.2026]

4) цільової установи, передбаченої законом про цільові установи, метою господарської діяльності якої є зберігання або накопичення майна в інтересах визначених у статуті вигодонабувачів чи кола осіб і яка не має іншої господарської діяльності; [RT I, 17.11.2017, 2 - набув чинності 01.09.2018]

5) філії. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

[Втратив чинність - RT I, 02.06.2021, 1 - набр. чинності 12.06.2021]

(1) База даних фактичних вигодоодержувачів засновується, і її положення встановлюється постановою міністра, відповідального за галузь. ↗

(2) Відповідальним обробником бази даних фактичних вигодоодержувачів є Міністерство фінансів. Уповноваженими обробниками є Центр реєстрів та інформаційних систем і реєстровий відділ Тартуського повітового суду (далі — реєстровий відділ).

(3) У базі даних фактичних вигодоодержувачів зберігаються дані, подані згідно з § 77 цього закону, та інформація про позначки, зроблені згідно з § 77². [RT I, 02.06.2021, 1 - набув чинності 07.03.2022]

(4) Дані бази даних фактичних вигодоодержувачів мають інформативне значення. [RT I, 12.03.2022, 2 - набув чинності 15.03.2022]

(1) Виходячи з установленого в частинах 2–4² § 9 та § 76 цього закону, повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, акціонерне товариство або виробничий кооператив подає через інформаційну систему комерційного реєстру до бази даних фактичних вигодоодержувачів такі дані про свого фактичного вигодоодержувача:

1) ім'я особи, особистий код і країна особистого коду, за відсутності особистого коду — дата і місце народження та країна проживання;

2) дані про спосіб здійснення особою контролю. [RT I, 02.06.2021, 1 - набув чинності 07.03.2022]

(1¹) [Втратив чинність - RT I, 02.06.2021, 1 - набув чинності 12.06.2021]

(1²) [Втратив чинність - RT I, 12.03.2022, 2 - набув чинності 15.03.2022]

(2) Виходячи з частини 7 § 9 цього закону, некомерційне об'єднання подає через інформаційну систему комерційного реєстру до бази даних фактичних вигодоодержувачів такі дані про свого фактичного вигодоодержувача:

1) ім'я особи, особистий код і країна особистого коду, за відсутності особистого коду — дата і місце народження та країна проживання;

2) дані про спосіб здійснення особою контролю. [RT I, 02.06.2021, 1 - набув чинності 07.03.2022]

(3) Виходячи з частини 7 § 9 цього закону, цільова установа подає через інформаційну систему комерційного реєстру до бази даних фактичних вигодоодержувачів такі дані про свого фактичного вигодоодержувача:

1) ім'я особи, особистий код і країна особистого коду, за відсутності особистого коду — дата і місце народження та країна проживання;

2) дані про спосіб здійснення особою контролю;

3) перелік вигодонабувачів у розумінні § 9 закону про цільові установи, який містить ім'я, особистий код і країну особистого коду кожного вигодонабувача, за відсутності особистого коду — дату і місце народження та країну проживання, якщо такі особи зазначені в статуті цільової установи. [RT I, 02.06.2021, 1 - набув чинності 07.03.2022]

(3¹) [Втратив чинність - RT I, 02.06.2021, 1 - набув чинності 12.06.2021]

(3²) [Втратив чинність - RT I, 02.06.2021, 1 - набув чинності 12.06.2021]

(3³) Довірчий управитель подає через інформаційну систему комерційного реєстру до бази даних фактичних вигодоодержувачів щодо всіх осіб, зазначених у пунктах 1–5 частини 6 § 9 цього закону, ім'я, особистий або реєстровий код і країну особистого чи реєстрового коду, за відсутності особистого коду — дату і місце народження та країну проживання. [RT I, 02.06.2021, 1 - набув чинності 07.03.2022]

(3⁴) Довірчий управитель подає через інформаційну систему комерційного реєстру до бази даних фактичних вигодоодержувачів також повне найменування довірчого управління, дату його створення, назву держави, за правом якої створено довірче управління, свою адресу, номер телефону та адресу електронної пошти. [RT I, 12.03.2022, 2 - набув чинності 15.03.2022]

(4) Господарське товариство, некомерційне об'єднання або цільова установа зобов'язані подати дані про фактичного вигодоодержувача разом із заявою про внесення до комерційного реєстру.

(4¹) [Втратив чинність - RT I, 02.06.2021, 1 - набув чинності 12.06.2021]

(4²) Довірчий управитель подає дані, зазначені в частинах 3³ і 3⁴ цього параграфа, протягом 30 днів з дня:

1) створення довірчого управління;

2) набуття статусу довірчого управителя або

3) отримання строкового права на проживання. [RT I, 02.06.2021, 1 - набув чинності 07.03.2022]

(5) У разі зміни поданих даних господарське товариство, некомерційне об'єднання, цільова установа або довірчий управитель подає нові дані протягом 30 днів з дня, коли стало відомо про зміну даних. [RT I, 02.06.2021, 1 - набув чинності 07.03.2022]

(6) Якщо дані про фактичного вигодоодержувача не змінилися, господарське товариство, некомерційне об'єднання або цільова установа підтверджує правильність даних під час подання звіту за господарський рік. [RT I, 17.11.2017, 2 - набув чинності 01.09.2018]

[Втратив чинність - RT I, 02.06.2021, 1 - набр. чинності 12.06.2021]

(1) Якщо особа, зобов'язана подати дані згідно з § 77 цього Закону, не виконала зазначеного в цьому параграфі обов'язку, реєстровий відділ повідомляє її про це та вимагає подання даних.

(2) Особа, зобов'язана подати дані, повинна подати дані протягом десяти робочих днів з дня отримання повідомлення, зазначеного в частині 1 цього параграфа.

(3) Якщо реєстровий відділ отримує подане на підставі частини 2⁴ § 20 цього Закону та належним чином обґрунтоване повідомлення про неправильність даних про дійсних вигодоодержувачів, він повідомляє про це особу, зобов'язану подати дані, та вносить до даних відмітку про те, що існує сумнів у їх правильності.

(4) Відмітка, зазначена в частині 3 цього параграфа, видаляється автоматично при підтвердженні правильності даних або при їх зміні. [RT I, 02.06.2021, 1 - набув чинності 07.03.2022]

(1) Дані про дійсного вигодоодержувача та внесені щодо них відмітки оприлюднюються в інформаційній системі комерційного реєстру. [RT I, 02.06.2021, 1 - набув чинності 07.03.2022]

(2) Ставки плати за видачу даних про дійсного вигодоодержувача встановлює постановою міністр, відповідальний за відповідну сферу.

(3) Дані про дійсного вигодоодержувача видаються безоплатно зобов'язаній особі, урядовій установі, Фінансовій інспекції та суду. [RT I, 17.11.2017, 2 - набув чинності 01.09.2018]

(1) Особа, зазначена як дійсний вигодоодержувач, або її законний чи договірний представник має право вимагати від правління юридичної особи виправлення неправильних даних.

(2) Якщо правління юридичної особи безпідставно відмовилося виправити неправильні дані на підставі заяви, зазначеної в частині 1 цього параграфа, особа, зазначена як дійсний вигодоодержувач, може вимагати від юридичної особи відшкодування шкоди, завданої оприлюдненням неправильних даних. [RT I, 17.11.2017, 2 - набув чинності 01.09.2018]

[Втратив чинність - RT I, 02.06.2021, 1 - набр. чинності 12.06.2021]

(1) У ситуації, коли доступність даних про дійсного вигодоодержувача для громадськості спричинила б для дійсного вигодоодержувача непропорційно високий ризик шахрайства, викрадення людини, шантажу, вимагання, переслідування, насильства або погроз, дійсний вигодоодержувач і його представник мають право клопотати перед відповідальним обробником бази даних про обмеження доступності даних у виняткому порядку.

(2) Якщо дійсний вигодоодержувач є неповнолітнім або особою з обмеженою дієздатністю, представник дійсного вигодоодержувача може клопотати про обмеження доступності даних для громадськості до досягнення дійсним вигодоодержувачем повноліття або до відновлення його повної дієздатності.

(3) Відповідальний обробник бази даних дійсних вигодоодержувачів обмежує доступність даних для громадськості на підставі обґрунтованої заяви дійсного вигодоодержувача або його представника, якщо доведено наявність обставин, зазначених у частині 1 або 2 цього параграфа. Обмеження доступності даних для громадськості припиняється, якщо відсутня обставина, що була підставою для встановлення обмеження доступності. Відповідальний обробник бази даних дійсних вигодоодержувачів повідомляє заявника про рішення щодо задоволення чи незадоволення заяви про обмеження доступності даних, а також про припинення обмеження доступності даних.

(4) Дані з обмеженою на підставі частин 1 і 2 цього параграфа доступністю розкриваються лише кредитній і фінансовій установі, нотаріусу, установі виконавчої державної влади, Фінансовій інспекції та Бюро даних з відмивання грошей.

(5) Відповідальний обробник бази даних дійсних вигодоодержувачів подає Європейській Комісії огляд про кількість та обґрунтування рішень, прийнятих на підставі частини 3 цього параграфа. [RT I, 12.03.2022, 2 - набув чинності 15.03.2022]

(1) Дані про дійсного вигодоодержувача видаляються автоматично через п'ять років після видалення юридичної особи з реєстру. [RT I, 17.11.2017, 2 - набув чинності 01.09.2018]

(2) [Втратив чинність – RT I, 02.06.2021, 1 - набув чинності 12.06.2021]

(3) Реєстроутримувач видаляє дані про дійсного вигодоодержувача трастового управління, якщо особа, яка має правомірний інтерес у цьому, доведе, що з моменту відпадіння обставини, яка була підставою для подання даних, минуло щонайменше п'ять років. [RT I, 02.06.2021, 1 - набув чинності 07.03.2022]

(1) Кредитна установа та фінансова установа, яка відкрила клієнту платіжний рахунок (далі — рахунок), якому присвоєно IBAN-код, або здала в оренду сейф, повинна забезпечити, щоб через реєстр виконання, зазначений у § 63 Кодексу виконавчого провадження, були доступні щонайменше дані, зазначені в частинах 1¹–1⁵ цього параграфа. [RT I, 09.04.2021, 1 - набув чинності 01.01.2024]

(1¹) Про власника рахунку та наймача сейфа доступними робляться:

1) ім’я (найменування);

2) особистий код і держава, що видала особистий код, а за їх відсутності — дата та країна народження або реєстраційний код;

3) поштова адреса. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(1²) Про особу, уповноважену користуватися рахунком, доступними робляться:

1) ім’я;

2) особистий код і держава, що видала особистий код, а за їх відсутності — дата та країна народження;

3) поштова адреса;

4) дата початку та закінчення повноваження, а також зміст права користування. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(1³) Про фактичного вигодоодержувача власника рахунку доступними робляться:

1) ім’я;

2) особистий код і держава, що видала особистий код, а за їх відсутності — дата та країна народження;

3) країна проживання. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(1⁴) Про рахунок доступними робляться:

1) IBAN;

2) дата відкриття рахунку;

3) дата закриття рахунку. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(1⁵) Про сейф доступними робляться такі дані договору про надання сейфа в користування:

1) номер;

2) дата укладення;

3) дата припинення. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(2) IBAN (англійською International Bank Account Number) у розумінні цього параграфа — це міжнародний ідентифікатор рахунку, що відповідає визначеному Міжнародною організацією зі стандартизації стандарту та стандарту EVS 876:2016 і яким однозначно ідентифікується конкретний рахунок у державі-члені. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(3) Доступність даних, зазначених у частинах 1¹, 1⁴ і 1⁵ цього параграфа, забезпечується щодо наявного рахунку та чинного договору про сейф, а також щодо рахунку, закритого протягом п’ятирічного періоду, що передує отриманню запиту, і договору про надання сейфа в користування, припиненого протягом того самого періоду. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(4) Доступність даних, зазначених у частині 1² цього параграфа, забезпечується щодо наявного рахунку за п’ятирічний період, що передує отриманню запиту. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(5) Доступність даних, зазначених у частині 1³ цього параграфа, забезпечується щодо наявного рахунку станом на момент відповіді на запит. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

[RT I, 17.03.2023, 2 - набув чинності 01.11.2023]

(1) За порушення вимог, установлених щодо оцінки ризиків, передбаченої § 13 цього закону, або правил процедури чи правил внутрішнього контролю, передбачених § 14 цього закону, або за незастосування правил процедури чи правил внутрішнього контролю — карається грошовим штрафом до 1 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру вигоди, отриманої внаслідок проступку, чи відверненої шкоди.

(2) За те саме діяння, якщо зобов’язана особа була суб’єктом фінансового нагляду, зазначеним у Законі про Фінансову інспекцію, — карається грошовим штрафом до 5 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру вигоди, отриманої внаслідок проступку, чи відверненої шкоди.

(3) За діяння, передбачене частиною 1 цього параграфа, якщо його вчинила юридична особа, — карається грошовим штрафом до 1 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру вигоди, отриманої внаслідок проступку, чи відверненої шкоди.

(4) За діяння, передбачене частиною 2 цього параграфа, якщо його вчинила юридична особа, — карається грошовим штрафом до 5 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру вигоди, отриманої внаслідок проступку, чи відверненої шкоди, або в розмірі до 10 відсотків консолідованого обороту юридичної особи чи її консолідаційної групи. [RT I, 17.03.2023, 2 - набув чинності 01.11.2023]

[RT I, 21.06.2024, 3 - набув чинності 01.07.2026]

(1) За порушення встановленої частиною 2 § 25 цього закону та застосовуваної до кредитної установи і фінансової установи заборони приймати рішення про відкриття анонімного рахунку, ощадної книжки, сейфа чи рахунку криптоактивів або укладати відповідний договір — карається грошовим штрафом до 5 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру вигоди, отриманої внаслідок проступку, чи відверненої шкоди. [RT I, 21.06.2024, 3 - набув чинності 01.07.2026]

(2) За те саме діяння, якщо його вчинила юридична особа, — карається грошовим штрафом до 5 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру вигоди, отриманої внаслідок проступку, чи відверненої шкоди, або в розмірі до 10 відсотків консолідованого обороту юридичної особи чи її консолідаційної групи. [RT I, 17.03.2023, 2 - набув чинності 01.11.2023]

(1) За порушення передбаченого цим законом обов’язку встановлення та перевірки особи клієнта, особи, яка бере участь у разовій операції, або представника особи — карається грошовим штрафом до 1 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру вигоди, отриманої внаслідок проступку, чи відверненої шкоди.

(2) За те саме діяння, якщо зобов’язана особа була суб’єктом фінансового нагляду, зазначеним у Законі про Фінансову інспекцію, — карається грошовим штрафом до 5 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру вигоди, отриманої внаслідок проступку, чи відверненої шкоди.

(3) За діяння, передбачене частиною 1 цього параграфа, якщо його вчинила юридична особа, — карається грошовим штрафом до 1 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру вигоди, отриманої внаслідок проступку, чи відверненої шкоди.

(4) За діяння, передбачене частиною 2 цього параграфа, якщо його вчинила юридична особа, — карається грошовим штрафом до 5 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру вигоди, отриманої внаслідок проступку, чи відверненої шкоди, або в розмірі до 10 відсотків консолідованого обороту юридичної особи чи її консолідаційної групи. [RT I, 17.03.2023, 2 - набув чинності 01.11.2023]

(1) За порушення встановленого цим законом обов'язку встановлення та перевірки фактичного вигодоодержувача – карається штрафом до 1 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру прибутку, отриманого внаслідок проступку, або відверненої шкоди.

(2) За те саме діяння, якщо зобов'язана особа була суб'єктом фінансового нагляду, зазначеним у Законі про Фінансову інспекцію, – карається штрафом до 5 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру прибутку, отриманого внаслідок проступку, або відверненої шкоди.

(3) За діяння, передбачене частиною 1 цього параграфа, якщо його вчинено юридичною особою, – карається штрафом до 1 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру прибутку, отриманого внаслідок проступку, або відверненої шкоди.

(4) За діяння, передбачене частиною 2 цього параграфа, якщо його вчинено юридичною особою, – карається штрафом до 5 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру прибутку, отриманого внаслідок проступку, або відверненої шкоди, або до 10 відсотків консолідованого обороту юридичної особи чи її консолідаційної групи. [RT I, 17.03.2023, 2 - набув чинності 01.11.2023]

(1) За порушення встановлених цим законом вимог щодо збирання інформації про мету та сутність ділових відносин або разової операції та щодо оцінювання такої інформації – карається штрафом до 1 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру прибутку, отриманого внаслідок проступку, або відверненої шкоди.

(2) За те саме діяння, якщо зобов'язана особа була суб'єктом фінансового нагляду, зазначеним у Законі про Фінансову інспекцію, – карається штрафом до 5 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру прибутку, отриманого внаслідок проступку, або відверненої шкоди.

(3) За діяння, передбачене частиною 1 цього параграфа, якщо його вчинено юридичною особою, – карається штрафом до 1 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру прибутку, отриманого внаслідок проступку, або відверненої шкоди.

(4) За діяння, передбачене частиною 2 цього параграфа, якщо його вчинено юридичною особою, – карається штрафом до 5 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру прибутку, отриманого внаслідок проступку, або відверненої шкоди, або до 10 відсотків консолідованого обороту юридичної особи чи її консолідаційної групи. [RT I, 17.03.2023, 2 - набув чинності 01.11.2023]

(1) За порушення встановлених цим законом вимог щодо здійснення операції з політично значущою особою – карається штрафом до 1 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру прибутку, отриманого внаслідок проступку, або відверненої шкоди.

(2) За те саме діяння, якщо зобов'язана особа була суб'єктом фінансового нагляду, зазначеним у Законі про Фінансову інспекцію, – карається штрафом до 5 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру прибутку, отриманого внаслідок проступку, або відверненої шкоди.

(3) За діяння, передбачене частиною 1 цього параграфа, якщо його вчинено юридичною особою, – карається штрафом до 1 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру прибутку, отриманого внаслідок проступку, або відверненої шкоди.

(4) За діяння, передбачене частиною 2 цього параграфа, якщо його вчинено юридичною особою, – карається штрафом до 5 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру прибутку, отриманого внаслідок проступку, або відверненої шкоди, або до 10 відсотків консолідованого обороту юридичної особи чи її консолідаційної групи. [RT I, 17.03.2023, 2 - набув чинності 01.11.2023]

(1) За порушення зобов'язаною особою, членом її правління або її працівником заборони встановлення ділових відносин та здійснення разової операції – карається штрафом до 1 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру прибутку, отриманого внаслідок проступку, або відверненої шкоди. [RT I, 17.03.2023, 2 - набув чинності 01.11.2023]

(1¹) За те саме діяння, якщо зобов'язана особа була суб'єктом фінансового нагляду, зазначеним у Законі про Фінансову інспекцію, – карається штрафом до 5 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру прибутку, отриманого внаслідок проступку, або відверненої шкоди. [RT I, 17.03.2023, 2 - набув чинності 01.11.2023]

(2) За те саме діяння, якщо його вчинено юридичною особою, – карається штрафом до 1 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру прибутку, отриманого внаслідок проступку, або відверненої шкоди. [RT I, 17.03.2023, 2 - набув чинності 01.11.2023]

(3) За діяння, передбачене частиною 1¹ цього параграфа, якщо його вчинено юридичною особою, – карається штрафом до 5 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру прибутку, отриманого внаслідок проступку, або відверненої шкоди, або до 10 відсотків консолідованого обороту юридичної особи чи її консолідаційної групи. [RT I, 17.03.2023, 2 - набув чинності 01.11.2023]

(1) За порушення встановленого цим законом обов'язку моніторингу ділових відносин – карається штрафом до 1 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру прибутку, отриманого внаслідок проступку, або відверненої шкоди.

(2) За те саме діяння, якщо зобов'язана особа була суб'єктом фінансового нагляду, зазначеним у Законі про Фінансову інспекцію, – карається штрафом до 5 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру прибутку, отриманого внаслідок проступку, або відверненої шкоди.

(3) За діяння, передбачене частиною 1 цього параграфа, якщо його вчинено юридичною особою, – карається штрафом до 1 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру прибутку, отриманого внаслідок проступку, або відверненої шкоди.

(4) За діяння, передбачене частиною 2 цього параграфа, якщо його вчинено юридичною особою, – карається штрафом до 5 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру прибутку, отриманого внаслідок проступку, або відверненої шкоди, або до 10 відсотків консолідованого обороту юридичної особи чи її консолідаційної групи. [RT I, 17.03.2023, 2 - набув чинності 01.11.2023]

(1) За порушення встановленої цим Законом заборони передачі діяльності – карається грошовим штрафом до 1 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру отриманої внаслідок проступку вигоди чи відверненої шкоди.

(2) За те саме діяння, якщо зобов'язана особа була суб'єктом фінансового нагляду, названим у Законі про Фінансову інспекцію, – карається грошовим штрафом до 5 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру отриманої внаслідок проступку вигоди чи відверненої шкоди.

(3) За діяння, передбачене частиною 1 цього параграфа, якщо його вчинила юридична особа, – карається грошовим штрафом до 1 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру отриманої внаслідок проступку вигоди чи відверненої шкоди.

(4) За діяння, передбачене частиною 2 цього параграфа, якщо його вчинила юридична особа, – карається грошовим штрафом до 5 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру отриманої внаслідок проступку вигоди чи відверненої шкоди, або в розмірі до 10 відсотків консолідованого обороту юридичної особи чи її консолідаційної групи. [RT I, 17.03.2023, 2 - набув чинності 01.11.2023]

[RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(1) За встановлення кореспондентських відносин із порушенням вимог, передбачених цим Законом, – карається грошовим штрафом до 5 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру отриманої внаслідок проступку вигоди чи відверненої шкоди. [RT I, 17.03.2023, 2 - набув чинності 01.11.2023]

(2) За те саме діяння, якщо його вчинила юридична особа, – карається грошовим штрафом до 5 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру отриманої внаслідок проступку вигоди чи відверненої шкоди, або в розмірі до 10 відсотків консолідованого обороту юридичної особи чи її консолідаційної групи. [RT I, 17.03.2023, 2 - набув чинності 01.11.2023]

(1) За порушення обов'язку повідомити Бюро даних про відмивання грошей про підозру у відмиванні грошей або фінансуванні тероризму, про обмін валюти чи про інший правочин, у якому грошове зобов'язання розміром понад 32 000 євро або еквівалентну суму в іншій валюті виконується готівкою, – карається грошовим штрафом до 1 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру отриманої внаслідок проступку вигоди чи відверненої шкоди, або арештом. [RT I, 17.03.2023, 2 - набув чинності 01.11.2023]

(1¹) За те саме діяння, якщо зобов'язана особа була суб'єктом фінансового нагляду, названим у Законі про Фінансову інспекцію, – карається грошовим штрафом до 5 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру отриманої внаслідок проступку вигоди чи відверненої шкоди. [RT I, 17.03.2023, 2 - набув чинності 01.11.2023]

(2) За те саме діяння, якщо його вчинила юридична особа, – карається грошовим штрафом до 1 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру отриманої внаслідок проступку вигоди чи відверненої шкоди. [RT I, 17.03.2023, 2 - набув чинності 01.11.2023]

(3) За діяння, передбачене частиною 1¹ цього параграфа, якщо його вчинила юридична особа, – карається грошовим штрафом до 5 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру отриманої внаслідок проступку вигоди чи відверненої шкоди, або в розмірі до 10 відсотків консолідованого обороту юридичної особи чи її консолідаційної групи. [RT I, 17.03.2023, 2 - набув чинності 01.11.2023]

[RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(1) За незаконне повідомлення зобов'язаною особою, членом її правління, контактною особою чи працівником або працівником наглядового органу особі, її представникові чи фактичному вигодоодержувачу особи або громадськості про переданий щодо неї до Бюро даних про відмивання грошей звіт чи дані, або про зроблений щодо неї припис Бюро даних про відмивання грошей, або про початок кримінального провадження – карається грошовим штрафом до 1 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру отриманої внаслідок проступку вигоди чи відверненої шкоди, або арештом. [RT I, 17.03.2023, 2 - набув чинності 01.11.2023]

(1¹) За те саме діяння, якщо зобов'язана особа була суб'єктом фінансового нагляду, названим у Законі про Фінансову інспекцію, – карається грошовим штрафом до 5 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру отриманої внаслідок проступку вигоди чи відверненої шкоди. [RT I, 17.03.2023, 2 - набув чинності 01.11.2023]

(2) За те саме діяння, якщо його вчинила юридична особа, – карається грошовим штрафом до 1 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру отриманої внаслідок проступку вигоди чи відверненої шкоди. [RT I, 17.03.2023, 2 - набув чинності 01.11.2023]

(3) За діяння, передбачене частиною 1¹ цього параграфа, якщо його вчинила юридична особа, – карається грошовим штрафом до 5 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру отриманої внаслідок проступку вигоди чи відверненої шкоди, або в розмірі до 10 відсотків консолідованого обороту юридичної особи чи її консолідаційної групи. [RT I, 17.03.2023, 2 - набув чинності 01.11.2023]

(1) За порушення встановленого цим Законом обов'язку реєстрації та зберігання даних – карається грошовим штрафом до 1 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру отриманої внаслідок проступку вигоди чи відверненої шкоди.

(2) За те саме діяння, якщо зобов'язана особа була суб'єктом фінансового нагляду, названим у Законі про Фінансову інспекцію, – карається грошовим штрафом до 5 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру отриманої внаслідок проступку вигоди чи відверненої шкоди.

(3) За діяння, передбачене частиною 1 цього параграфа, якщо його вчинила юридична особа, – карається грошовим штрафом до 1 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру отриманої внаслідок проступку вигоди чи відверненої шкоди.

(4) За діяння, передбачене частиною 2 цього параграфа, якщо його вчинила юридична особа, – карається грошовим штрафом до 5 000 000 євро або в сумі, що відповідає подвійному розміру отриманої внаслідок проступку вигоди чи відверненої шкоди, або в розмірі до 10 відсотків консолідованого обороту юридичної особи чи її консолідаційної групи. [RT I, 17.03.2023, 2 - набув чинності 01.11.2023]

(1) За порушення обов'язку повідомити про зміну обставин, пов'язаних з предметом контролю дозволу на діяльність, зазначеного в § 70 частині 1 цього Закону, або обставин, пов'язаних з додатковими умовами, обов'язку завчасно повідомити про намір змінити вищезазначені обставини або обов'язку повідомити про припинення діяльності надавача послуги, –карається штрафом до 300 штрафних одиниць.

(2) За те саме діяння, вчинене юридичною особою, –карається штрафом до 400 000 євро. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(1) За порушення заборони надання послуги, встановленої в § 75¹ цього Закону, –карається штрафом до 300 штрафних одиниць.

(2) За те саме діяння, вчинене юридичною особою, –карається штрафом до 400 000 євро. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(1) За порушення обов'язку звітності, встановленого на підставі § 54¹ цього Закону, –карається штрафом до 300 штрафних одиниць.

(2) За те саме діяння, вчинене юридичною особою, –карається штрафом до 400 000 євро. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

[Втратив чинність - RT I, 21.06.2024, 3 - набр. чинності 01.07.2026]

(1) За неподання акціонером, учасником чи членом приватноправової юридичної особи або довірчим управителем даних про фактичного вигодоодержувача, неповідомлення про зміну даних або завідомо неправдиве подання даних, якщо цим спричинено становище, за якого зобов'язана особа не в змозі виконати захід належної обачності, встановлений у § 20 частині 1 пункті 3 цього Закону, –карається штрафом до 300 штрафних одиниць. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(2) За те саме діяння, вчинене юридичною особою, –карається штрафом до 400 000 євро. [RT I, 17.03.2023, 2 - набув чинності 01.11.2023]

(1) За невстановлення або неперевірку керівником чи працівником надавача платіжної послуги або керівником чи працівником платіжного агента або платіжним агентом – фізичною особою інформації, пов'язаної з платником, а також за її непередання або за порушення іншого обов'язку надавача платіжної послуги, встановленого в статті 4, 5, 6, 8, 11, 12 або 26 Регламенту (ЄС) 2023/1113 Європейського Парламенту і Ради, –карається штрафом до 5 000 000 євро або в сумі, що відповідає до подвійного розміру вигоди, отриманої внаслідок проступку, або відвернутої шкоди. [RT I, 21.06.2024, 3 - набув чинності 30.12.2024]

(2) За те саме діяння, вчинене юридичною особою, –карається штрафом до 5 000 000 євро або в сумі, що відповідає до подвійного розміру вигоди, отриманої внаслідок проступку, або відвернутої шкоди, або до 10 відсотків обороту юридичної особи чи консолідованого обороту її консолідаційної групи. [RT I, 17.03.2023, 2 - набув чинності 01.11.2023]

[Втратив чинність - RT I, 21.06.2024, 3 - набр. чинності 01.07.2026]

(1) За невстановлення або неперевірку керівником чи працівником надавача послуг з криптоактивів інформації, пов'язаної з ініціатором операції, а також за її непередання або за порушення іншого обов'язку надавача послуги віртуальної валюти, встановленого в статті 14, 15, 17, 19, 20, 21 або 26 Регламенту (ЄС) 2023/1113 Європейського Парламенту і Ради, –карається штрафом до 5 000 000 євро або в сумі, що відповідає до подвійного розміру вигоди, отриманої внаслідок проступку, або відвернутої шкоди.

(2) За те саме діяння, вчинене юридичною особою, –карається штрафом до 5 000 000 євро або в сумі, що відповідає до подвійного розміру вигоди, отриманої внаслідок проступку, або відвернутої шкоди, або до десяти відсотків обороту юридичної особи чи консолідованого обороту її консолідаційної групи. [RT I, 21.06.2024, 3 - набув чинності 30.12.2024]

[Втратив чинність - RT I, 21.06.2024, 3 - набр. чинності 30.12.2024]

[RT I, 21.06.2024, 3 - набув чинності 30.12.2024 - номер параграфа 96.2 змінено на номер 96.4]

(1) Оборотом юридичної особи, встановленим у цьому розділі, є річний сукупний оборот згідно з останнім доступним звітом бухгалтерського обліку, затвердженим органом управління. Якщо юридична особа є материнським підприємством або дочірнім підприємством такого материнського підприємства, яке зобов'язане складати консолідовані звіти бухгалтерського обліку, то зазначеним у першому реченні сукупним оборотом є річний сукупний оборот або сукупний оборот відповідного виду доходу згідно з останнім доступним консолідованим звітом бухгалтерського обліку, схваленим органом управління материнського підприємства найвищого рівня. [RT I, 17.03.2023, 2 - набув чинності 01.11.2023]

(1) Позасудовими органами провадження у справах про проступки, встановлені в цьому розділі, є Бюро даних про відмивання грошей та Фінансова інспекція. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(2) Строк давності проступків, встановлених у §§ 82–94 та 96–96² цього Закону, становить три роки. [RT I, 21.06.2024, 3 - набув чинності 30.12.2024]

(1) Міністерство фінансів до 31 грудня 2018 року аналізує доцільність і відповідність меті застосування встановленої в цьому Законі вимоги про інтерв'ю в режимі реального часу при встановленні ділових відносин, а також достатність регулювання подання інформації про фактичних вигодоодержувачів і в разі потреби подає пропозиції щодо зміни правових актів фінансовій комісії Рійгікогу.

(1) З 1 січня 2021 року завдання, права та компетенція бюро даних про відмивання грошей, яке діяло як структурний підрозділ Департаменту поліції та прикордонної охорони (далі в цьому параграфі — PPA RAB), та його посадових осіб переходять до Бюро даних про відмивання грошей та його посадових осіб у сфері управління Міністерства фінансів. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(2) Правонаступництво, зазначене в частині 1 цього параграфа, діє також щодо участі в міжнародних організаціях та угодах про співпрацю, а також щодо доступу Бюро даних про відмивання грошей та його посадових осіб до всіх державних реєстрів, баз даних та інформаційних систем. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(3) До 1 січня 2021 року PPA RAB продовжує виконувати свої завдання, зокрема представляє Бюро даних про відмивання грошей у міжнародних організаціях, угодах про співпрацю, а також у внутрішньодержавних організаціях та провадженнях. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(4) Інформація, справи, бази даних та носії даних, що перебувають у розпорядженні та володінні PPA RAB, передаються Бюро даних про відмивання грошей у сфері управління Міністерства фінансів не пізніше 1 січня 2021 року. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(5) Адміністративні провадження та наглядові дії, розпочаті до 1 січня 2021 року на підставі цього закону або закону про міжнародні санкції, які тривають після 1 січня 2021 року, завершує Бюро даних про відмивання грошей у сфері управління Міністерства фінансів. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(6) Щодо проваджень у справах про проступки, розпочатих PPA RAB до 1 січня 2021 року на підставі цього закону та закону про міжнародні санкції, з 1 січня 2021 року позасудовим органом провадження є Бюро даних про відмивання грошей у сфері управління Міністерства фінансів. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(7) Щодо скарги, поданої до адміністративного суду на адміністративний акт або дію PPA RAB до 1 січня 2021 року, з 1 січня 2021 року замість PPA RAB учасником провадження є Бюро даних про відмивання грошей у сфері управління Міністерства фінансів. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(8) Посадові особи PPA RAB, чиї завдання та посада не змінюються, з 1 січня 2021 року на підставі пункту 1 частини 1 § 98 закону про публічну службу безстроково переводяться на посаду в Бюро даних про відмивання грошей у сфері управління Міністерства фінансів. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(9) Поліцейські службовці PPA RAB, чиї завдання та посада не змінюються, звільняються з поліцейської служби і з 1 січня 2021 року за їхньою письмовою згодою на підставі пункту 1 частини 1 § 98 закону про публічну службу безстроково переводяться на посаду в Бюро даних про відмивання грошей у сфері управління Міністерства фінансів, з урахуванням особливостей, передбачених цим параграфом. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(10) Керівник PPA RAB з 1 січня 2021 року переводиться на посаду керівника Бюро даних про відмивання грошей у сфері управління Міністерства фінансів до настання строку, що випливає з наказу генерального директора Департаменту поліції та прикордонної охорони про призначення його на посаду, із застосуванням передбаченого законом про поліцію та прикордонну охорону. Публічний конкурс на призначення керівника Бюро даних про відмивання грошей, зазначений у частині 2 § 53 редакції цього закону, що набуває чинності 1 січня 2021 року, проводиться до 15 жовтня 2020 року. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(11) У разі переведення поліцейського на підставі частин 9 і 10 цього параграфа облік його стажу поліцейської служби триває і за ним зберігається право на пенсію поліцейського за вислугу років відповідно до § 111¹ закону про поліцію та прикордонну охорону, якщо на момент виникнення права на пенсію він обіймає посаду в Бюро даних про відмивання грошей у сфері управління Міністерства фінансів або перебуває на поліцейській службі. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(12) Право поліцейського, зазначеного в частині 11 цього параграфа, на пенсію за вислугу років не залежить ні від тривалості безперервного стажу поліцейської служби, що безпосередньо передує настанню пенсійного віку, ні від виходу на пенсію з поліцейської служби. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(13) Адміністративні акти, пов'язані з перетворенням PPA RAB на урядову установу у сфері управління Міністерства фінансів, видає, а правочини та дії, зокрема дії, пов'язані з переведенням посадових осіб та поліцейських, вчиняє міністр фінансів або особа, уповноважена міністром фінансів. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 23.11.2020]

(1) До 31 серпня 2018 року організатор азартних ігор застосовує заходи належної перевірки щонайменше під час виплати виграшу, зроблення ставки або в обох випадках, якщо сума, яку клієнт вносить або отримує, становить щонайменше 2000 євро або еквівалентну суму в іншій валюті.

(1) Зобов'язана особа за потреби протягом одного року від набрання чинності законом застосовує щодо наявних клієнтів заходи належної перевірки, зазначені в главі 3 цього закону. Оцінюючи потребу в застосуванні заходів належної перевірки, зобов'язана особа виходить, серед іншого, зі значущості клієнта та його профілю ризику, а також із часу, що минув від попереднього застосування заходів належної перевірки, або з обсягу їх застосування.

(1) Зобов'язані особи застосовують захід належної перевірки, зазначений у частині 2¹ § 20 цього закону, щодо клієнтів, з якими в них установлено тривалі ділові відносини до набрання чинності цим параграфом, протягом одного року від набрання чинності цим параграфом. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(1) Зобов'язана особа має один рік від набрання чинності цим законом, щоб привести свою діяльність у відповідність до вимог цього закону.

(2) Особа, яка має обов'язок отримати дозвіл, зазначена в частині 1 § 70 цього закону, подає Департаменту поліції та прикордонної охорони оцінку ризиків, зазначену в § 13, а також відповідні їй процедурні правила та правила внутрішнього контролю протягом одного року від набрання чинності цим законом.

(1) Зобов'язана особа подає компетентному наглядовому органу відомості про договір про передання діяльності, який діяв на момент набрання чинності цим законом, у порядку, встановленому частиною 4 § 24 цього закону, протягом п'яти місяців від набрання чинності цим законом, а також повідомляє компетентний наглядовий орган про зміну договору з метою приведення його у відповідність до вимог цього закону.

(1) Підприємець, який має ліцензію постачальника послуги альтернативного засобу платежу, протягом восьми місяців з дня набрання чинності цим законом повідомляє Департамент поліції та прикордонної охорони, чи бажає він змінити свою ліцензію на ліцензію постачальника послуги обміну віртуальної валюти на гроші. Департамент поліції та прикордонної охорони, отримавши відповідне повідомлення, протягом 30 робочих днів з дня подання заяви приймає рішення про видачу ліцензії без обов'язку сплати державного мита та без додаткової перевірки обставин, що належать до предмета перевірки ліцензії.

(2) Ліцензія постачальника послуги альтернативного засобу платежу втрачає чинність через дев'ять місяців після набрання чинності цим законом.

(1) Правління юридичної особи, внесеної до комерційного реєстру або до реєстру некомерційних об'єднань і фондів до набрання чинності цим законом, декларує комерційному реєстру дані фактичного вигодонабувача протягом 60 днів з дня набрання чинності цим положенням.

(1) Особа, названа в § 75¹ цього закону, яка почала надання названих у тому ж параграфі послуг до набрання чинності цим параграфом, приводить свою діяльність у відповідність до вимог цього параграфа не пізніше 31 грудня 2020 року. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(1) Кредитні та фінансові установи повинні виконувати обов'язки, названі в частинах 1, 3, 4 і 5 § 81 цього закону, починаючи з 10 вересня 2020 року. [RT I, 10.07.2020, 1 - набув чинності 20.07.2020]

(1) Повідомлення, назване в частині 2 § 50 цього закону, до 30 червня 2018 року подається усно, письмово або у формі, що дає змогу письмового відтворення. Якщо повідомлення було подане усно, воно повторюється не пізніше наступного робочого дня письмово або у формі, що дає змогу письмового відтворення.

[Вилучено з цього тексту.]

У пункті 2 частини 9 § 9 та в пункті 1 частини 3 § 76 Закону про запобігання відмиванню грошей та фінансуванню тероризму слово „korteriühistuseaduses” (у законі про квартирні товариства) замінюється словами „korteriomandi- ja korteriühistuseaduses” (у законі про квартирну власність і квартирні товариства).

[Вилучено з цього тексту.]

(1) Видані на підставі цього закону ліцензія постачальника послуги обміну віртуальної валюти на гроші та ліцензія постачальника послуги гаманця віртуальної валюти вважаються рівнозначними ліцензії постачальника послуг віртуальної валюти. [RT I, 31.12.2019, 2 - набув чинності 10.03.2020]

(1) Підприємець, який отримав ліцензію на підставі цього закону, зобов'язаний привести свою діяльність і документи у відповідність до вимог, встановлених пунктами 9–11 частини 3 § 70 та пунктами 1¹, 4, 5 і 6 частини 1 § 72 редакції цього закону, прийнятої 11 грудня 2019 року, не пізніше 1 липня 2020 року. [RT I, 31.12.2019, 2 - набув чинності 10.03.2020]

(2) Якщо підприємець протягом строку, передбаченого частиною 1 цього параграфа, не приведе свою діяльність у відповідність до закону і не подасть документи, Бюро даних про відмивання грошей визнає ліцензію підприємця недійсною. [RT I, 21.11.2020, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(1) Постачальник послуг віртуальної валюти, який отримав ліцензію на підставі цього закону, зобов'язаний привести свою діяльність і документи у відповідність до вимог, встановлених частиною 3² § 70, § 72¹ і § 72², частинами 2–5 § 72³ та § 72⁴ і § 72⁵ редакції цього закону, що набула чинності 15 березня 2022 року, не пізніше 15 червня 2022 року.

(2) Обов'язок аудиторської перевірки, встановлений частиною 1 § 72³ цього закону, застосовується до тих періодів звітів за господарський рік постачальника послуг віртуальної валюти, які починаються 10 березня 2022 року або пізніше.

(3) Постачальник послуг віртуальної валюти, який отримав ліцензію на підставі цього закону, зобов'язаний забезпечити, щоб висновок, встановлений частиною 4 § 72³ цього закону, було подано Бюро даних про відмивання грошей не пізніше 1 січня 2023 року.

(4) Якщо постачальник послуг віртуальної валюти протягом строку, передбаченого частиною 1 цього параграфа, не приведе свою діяльність у відповідність до закону і не подасть документи, Бюро даних про відмивання грошей визнає ліцензію на діяльність у сфері віртуальної валюти недійсною.

(5) Господарська діяльність усіх постачальників послуг віртуальної валюти, які подали повідомлення про тимчасову відмову від господарської діяльності і які станом на 15 березня 2022 року не відновили свою господарську діяльність, вважається відновленою з 15 червня 2022 року.

(6) Бюро даних про відмивання грошей може у зв'язку з приведенням діяльності підприємця, який має чинну ліцензію, у відповідність продовжити провадження щодо зміни ліцензії до 150 днів. [RT I, 12.03.2022, 2 - набув чинності 15.03.2022]

(1) Підприємець не може на підставі цього закону клопотати про ліцензію на надання послуг віртуальної валюти починаючи з 30 грудня 2024 року, а про зміну ліцензії — починаючи з 1 липня 2026 року.

(2) Якщо заяву про ліцензію постачальника послуг віртуальної валюти подано Бюро даних про відмивання грошей до 30 грудня 2024 року і Бюро даних про відмивання грошей не задовольнило цю заяву до названої дати, Бюро даних про відмивання грошей залишає заяву без розгляду. У разі залишення заяви без розгляду Бюро даних про відмивання грошей повертає подані документи.

(3) Видана на підставі цього закону ліцензія постачальника послуг віртуальної валюти втрачає чинність на підставі пункту 1 частини 1 § 75 цього закону, якщо підприємець отримав від Фінансової інспекції ліцензію постачальника послуг щодо криптоактивів на підставі регламенту (ЄС) 2023/1114 Європейського Парламенту і Ради, або не пізніше 1 липня 2026 року. [RT I, 21.06.2024, 3 - набув чинності 01.07.2024]

(1) Частина 4 § 72³ цього закону не застосовується, якщо ліцензія постачальника послуг віртуальної валюти втратила чинність за умови, встановленої частиною 3 § 118⁴. [RT I, 21.06.2024, 3 - набув чинності 01.07.2024]

(1) Ощадно-позичкове товариство не може клопотати про ліцензію на підставі цього Закону починаючи з 1 березня 2026 року.

(2) Ліцензія, видана ощадно-позичковому товариству на підставі цього Закону, втрачає чинність на підставі пункту 1 частини 1 § 75 цього Закону, якщо ощадно-позичкове товариство отримало від Фінансової інспекції ліцензію кредитної установи, кредитодавця або платіжної установи, або ж не пізніше 31 грудня 2028 року, якщо цим параграфом не встановлено інше. Ощадно-позичкове товариство, яке не має ліцензії Фінансової інспекції, але продовжує свою діяльність у формі кооперативного товариства і своєчасно подало відповідне повідомлення згідно з частиною 3 § 47³ Закону про ощадно-позичкові товариства та чия діяльність розглядається як діяльність фінансової установи у розумінні цього Закону, повинно мати ліцензію Бюро даних про відмивання грошей. [RT I, 13.02.2026, 1 - набув чинності 01.03.2026]

(1) Частина 3 § 19 та § 76–80 цього Закону набувають чинності 1 вересня 2018 року.

(2) § 113 цього Закону набуває чинності 1 січня 2018 року.

(3) § 81 та 95 цього Закону набувають чинності 1 січня 2019 року.