Закон про медичне страхування

(1) Цей закон регулює солідарне медичне страхування (далі — медичне страхування).

(2) У разі суперечності між цим законом та ратифікованим Рійгікогу міжнародним договором застосовуються положення міжнародного договору.

(1) Медичне страхування — це система покриття витрат на охорону здоров'я для фінансування профілактики та лікування хвороб застрахованої особи, придбання ліків і медичних виробів, а також для виплати допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю та інших видів допомоги на умовах і в порядку, встановлених цим законом. [RT I 2008, 3, 22 - jõust. 01.09.2008]

(2) Медичне страхування ґрунтується на солідарності застрахованих осіб та обмеженій власній участі й виходить із принципу надання послуг, що відповідають потребам застрахованих осіб, рівної регіональної доступності лікування та доцільного використання коштів медичного страхування.

(3) Медичне страхування є обов'язковим (примусовим) страхуванням, за винятком медичного страхування, встановленого §§ 22–24 цього закону.

(1) Страховиком у медичному страхуванні є Каса здоров'я (Tervisekassa). [RT I, 11.03.2023, 9 - jõust. 01.04.2023]

(2) [Втратив чинність – RT I, 27.12.2016, 4 - jõust. 01.07.2017]

(3) Застраховані особи мають рівні права та можливості для отримання допомоги з медичного страхування, якщо цим законом не встановлено інше. [RT I, 27.12.2016, 4 - jõust. 01.07.2017]

[RT I, 28.12.2017, 4 - jõust. 01.01.2018]

(1) Каса здоров'я може використовувати кошти медичного страхування та кошти, виділені Касі здоров'я з державного бюджету, для оплати заходів або проєктів, що розвивають якість, доступність та ефективність надання послуг з охорони здоров'я, а також заходів з розвитку системи охорони здоров'я за погодженням з Міністерством соціальних справ.

(2) Каса здоров'я бере участь у фінансуванні цільових проєктів зі зміцнення здоров'я в межах передбачених для цього в бюджеті Каси здоров'я сум за погодженням з Міністерством соціальних справ. [RT I, 28.12.2017, 4 - jõust. 01.01.2018]

(1) Застрахованою особою у розумінні цього закону є постійний житель Естонії, особа, яка проживає в Естонії на підставі строкового посвідки на проживання або права на проживання, особа з тимчасовою підставою для перебування, яка законно перебуває та працює в Естонії, за яку платник соціального податку зобов'язаний сплачувати соціальний податок або яка сама за себе сплачує соціальний податок у порядку, розмірі та строки, встановлені законом про соціальний податок, а також особа, прирівняна до них на підставі цього закону або на підставі договору, зазначеного в § 22 частинах 1 і 2 цього закону. [RT I, 23.03.2015, 1 - набув чинності 02.04.2015]

(2) Застрахованою особою, за яку платник соціального податку зобов'язаний сплачувати соціальний податок, є:

1) особа, яка працює на підставі трудового договору, укладеного на строк понад один місяць або на невизначений строк, за яку соціальний податок зобов'язаний сплачувати роботодавець;

2) чиновник, військовослужбовець дійсної служби, член Рійґікоґу, Президент Республіки, член Уряду Республіки, суддя, канцлер юстиції, державний контролер, державний примиритель, член ради одиниці місцевого самоврядування, член міської та волосної управи, староста частини волості або району міста, за яких соціальний податок через свої установи зобов'язана сплачувати держава або місцеве самоврядування; [RT I, 06.07.2012, 1 - набув чинності 01.04.2013]

3) особа, за яку на підставі § 6 закону про соціальний податок зобов'язані сплачувати соціальний податок держава, місцеве самоврядування або творча спілка, визнана на підставі закону про творчих осіб і творчі спілки (далі — творча спілка); [RT I, 10.01.2014, 2 - набув чинності 20.01.2014]

4) член органу управління або контролю юридичної особи у розумінні § 9 закону про прибутковий податок, за якого юридична особа сплачує або юридичні особи сплачують соціальний податок на підставі § 9 частини 1 пункту 2 закону про соціальний податок на місяць у сукупності щонайменше з місячної ставки, встановленої державним бюджетом на бюджетний рік (далі — мінімальне зобов'язання зі сплати соціального податку); [RT I, 11.03.2015, 2 - набув чинності 01.01.2016]

5) особа, яка отримує плату за роботу або послуги на підставі одного чи кількох зобов'язально-правових договорів, укладених для виконання підряду, доручення або надання іншої послуги, яка не внесена до комерційного реєстру як фізична особа-підприємець і за яку інша сторона договору сплачує або інші сторони сплачують соціальний податок на підставі § 9 частини 1 пункту 2 закону про соціальний податок на місяць у сукупності щонайменше в розмірі мінімального зобов'язання зі сплати соціального податку; [RT I, 11.03.2015, 2 - набув чинності 01.01.2016]

5¹) платник податку з підприємницького доходу, який на підставі закону про спрощене оподаткування підприємницького доходу сплачує на місяць соціальний податок щонайменше в розмірі мінімального зобов'язання зі сплати соціального податку, встановленого пунктом 4 частини 2 цього параграфа, або який сплачує на підставі зазначеного закону і за якого на підставі пункту 5 частини 2 цього параграфа сплачується соціальний податок на місяць у сукупності щонайменше в розмірі мінімального зобов'язання зі сплати соціального податку; [RT I, 07.07.2017, 2 - набув чинності 01.01.2018]

6) особа, яка отримує допомогу зі страхування від безробіття на підставі закону про страхування від безробіття, за яку соціальний податок зобов'язана сплачувати Естонська каса страхування від безробіття на підставі § 2 частини 1 пункту 8 закону про соціальний податок.

(2¹) Строк строкового трудового договору, встановлений пунктом 1 частини 2 цього параграфа, не застосовується для виникнення страхового захисту у випадку трудового договору, укладеного на час практичної підготовки лікаря-резидента. [RT I, 21.12.2018, 2 - набув чинності 01.01.2019]

(3) Застрахованою особою, яка сама за себе сплачує соціальний податок, є фізична особа-підприємець, судовий виконавець або нотаріус, який сплачує соціальний податок з доходу, отриманого від підприємницької діяльності, відповідно до закону про соціальний податок. [RT I, 02.05.2024, 3 - набув чинності 15.05.2024]

(3¹) Застрахованою особою, за яку сплачує соціальний податок фізична особа-підприємець, внесена до комерційного реєстру, є її чоловік/дружина або зареєстрований співмешканець, який внесений до реєстру працевлаштування як чоловік/дружина або зареєстрований співмешканець, що бере участь у діяльності підприємства фізичної особи-підприємця, на підставі § 20² закону про організацію оподаткування (далі — чоловік/дружина або зареєстрований співмешканець, що бере участь у діяльності підприємства фізичної особи-підприємця). [RT I, 06.07.2023, 6 - набув чинності 01.01.2024]

(4) Особою, прирівняною до застрахованої особи на підставі цього закону, за яку не сплачується соціальний податок, є:

1) вагітна жінка, вагітність якої встановлена лікарем або акушеркою; [RT I 2009, 29, 176 - набув чинності 01.04.2010]

2) особа до досягнення 19-річного віку;

3) особа, яка отримує призначену в Естонії державну пенсію;

3¹) особа, якій на підставі закону про допомогу у зв'язку з непрацездатністю встановлено часткову або відсутню працездатність; [RT I, 13.12.2014, 1 - набув чинності 01.07.2016 (набрання чинності змінено - RT I, 17.12.2015, 1)]

4) чоловік/дружина або зареєстрований співмешканець на утриманні застрахованої особи, якому до досягнення віку пенсії за віком залишилося не більше п'яти років; [RT I, 06.07.2023, 6 - набув чинності 01.01.2024]

5) особа, яка здобуває основну або загальну середню освіту в естонському навчальному закладі, заснованому та діючому на підставі правових актів, або в рівнозначному навчальному закладі іноземної держави, особа, яка навчається за освітнім рівнем професійного навчання, а також студент, який є постійним жителем Естонії, за винятком докторанта, який отримує докторантську стипендію; [RT I, 05.12.2014, 2 - набув чинності 01.09.2015]

6) монах і черниця, які належать до складу членів монастиря, внесеного до реєстру релігійних об'єднань. [RT I, 28.12.2017, 4 - набув чинності 01.01.2018]

(1) Страховий захист осіб, зазначених у пунктах 1 і 2 частини 2 § 5 цього Закону, виникає після закінчення чотирнадцятиденного строку очікування, що обчислюється від дати початку роботи, внесеної до реєстру працевлаштування (далі — реєстр працевлаштування), передбаченого § 25¹ закону про порядок оподаткування. [RT I, 16.04.2014, 3 - набув чинності 01.07.2014]

(2) Якщо дата початку роботи, внесена до реєстру працевлаштування, припадає на період чинного страхового захисту, страховий захист продовжується на новій підставі без перерви. [RT I, 16.04.2014, 3 - набув чинності 01.07.2014]

(3) Страховий захист осіб, зазначених у пунктах 1 і 2 частини 2 § 5 цього Закону, припиняється через два місяці від дня закінчення роботи, внесеного до реєстру працевлаштування. [RT I, 16.04.2014, 3 - набув чинності 01.07.2014]

(4) Страховий захист осіб, зазначених у пунктах 1 і 2 частини 2 § 5 цього Закону, призупиняється через два місяці від дати початку призупинення роботи, внесеної до реєстру працевлаштування, за винятком випадку неоплачуваної відпустки, що надається за згодою сторін, коли за особу сплачується соціальний податок відповідно до закону про соціальний податок, і продовжується з дня, наступного за кінцевою датою призупинення роботи, внесеною до реєстру працевлаштування. [RT I, 16.04.2014, 3 - набув чинності 01.07.2014]

(5) Частина 4 цього параграфа не застосовується протягом періоду, коли застрахована особа має право отримувати допомогу з тимчасової непрацездатності, батьківську допомогу матері або батьківську допомогу усиновлювача на підставі закону про сімейні допомоги. [RT I, 26.10.2018, 1 - набув чинності 01.04.2022, частково змінено [RT I, 31.03.2022, 1]]

(1) Страховий захист особи, зазначеної в пункті 3 частини 2 § 5 цього Закону, виникає з моменту внесення до бази даних Лікарняної каси запису про початок страхового захисту. Документи, необхідні для внесення особи до бази даних Лікарняної каси, зобов'язана подати Лікарняній касі установа, через яку держава або місцеве самоврядування сплачує за особу соціальний податок, або творча спілка.

(2) Страховий захист особи, зазначеної в пункті 3 частини 2 § 5 цього Закону, припиняється через один місяць від закінчення обов'язку держави, місцевого самоврядування або творчої спілки сплачувати соціальний податок. Установа, через яку держава або місцеве самоврядування сплачувала за особу соціальний податок, і творча спілка зобов'язані повідомити Лікарняну касу про закінчення обов'язку сплати соціального податку протягом десяти календарних днів. [RT I, 10.01.2014, 2 - набув чинності 20.01.2014]

[RT I, 07.07.2017, 2 - набув чинності 01.01.2018]

(1) Страховий захист особи, зазначеної в пунктах 4 і 5 частини 2 § 5 цього Закону, виникає з моменту внесення запису до бази даних Лікарняної каси, якщо за особу на підставі пункту 4 частини 1 § 9 закону про соціальний податок задекларовано соціальний податок в обсязі мінімального зобов'язання зі сплати соціального податку. Лікарняна каса вносить запис на день, наступний за днем отримання від Податково-митного департаменту даних про декларування соціального податку за особу. [RT I, 11.03.2015, 2 - набув чинності 01.01.2016]

(1¹) Страховий захист особи, зазначеної в пункті 5¹ частини 2 § 5 цього Закону, виникає з моменту внесення запису до бази даних Лікарняної каси після надходження соціального податку, передбаченого пунктом 2 частини 2 або пунктом 2 частини 3 § 8 закону про спрощене оподаткування підприємницького доходу, та декларування соціального податку, що сплачується за плату за роботу чи послуги особи, зазначеної в пункті 5 частини 2 § 5 цього Закону, в обсязі мінімального зобов'язання зі сплати соціального податку. Лікарняна каса вносить запис на день, наступний за днем отримання даних від Податково-митного департаменту. [RT I, 07.07.2017, 2 - набув чинності 01.01.2018]

(2) Податково-митний департамент невідкладно подає Лікарняній касі дані про осіб, за яких протягом одного місяця задекларовано соціальний податок в обсязі мінімального зобов'язання зі сплати соціального податку, або надійшов на підставі закону про спрощене оподаткування підприємницького доходу, або задекларовано соціальний податок в обсязі мінімального зобов'язання зі сплати соціального податку та надійшов на підставі закону про спрощене оподаткування підприємницького доходу. [RT I, 07.07.2017, 2 - набув чинності 01.01.2018]

(3) Страховий захист застрахованої особи призупиняється через один місяць від строку, встановленого пунктом 4 частини 1 § 9 закону про соціальний податок, якщо за даними, отриманими від Податково-митного департаменту, за особу до зазначеного строку не задекларовано соціальний податок в обсязі мінімального зобов'язання зі сплати соціального податку, або не надійшло від платника податку з підприємницького доходу, або не задекларовано соціальний податок в обсязі мінімального зобов'язання зі сплати соціального податку та не надійшло на підставі закону про спрощене оподаткування підприємницького доходу. [RT I, 07.07.2017, 2 - набув чинності 01.01.2018]

(4) Страховий захист, призупинений на підставі частини 3 цього параграфа, продовжується наступного дня після отримання від Податково-митного департаменту даних, що підтверджують виконання мінімального зобов'язання зі сплати соціального податку, задекларованого або сплаченого платником податку з підприємницького доходу, або задекларованого та сплаченого платником податку з підприємницького доходу. [RT I, 07.07.2017, 2 - набув чинності 01.01.2018]

(5) Частина 3 цього параграфа не застосовується протягом періоду, коли застрахована особа має право отримувати допомогу з тимчасової непрацездатності, батьківську допомогу матері або батьківську допомогу усиновлювача на підставі закону про сімейні допомоги. [RT I, 26.10.2018, 1 - набув чинності 01.04.2022, частково змінено [RT I, 31.03.2022, 1]]

[Втратив чинність - RT I, 11.03.2015, 2 - набр. чинності 01.01.2016]

(1) Страховий захист особи, зазначеної в пункті 6 частини 2 § 5 цього Закону, виникає з моменту внесення до бази даних Лікарняної каси запису про початок страхового захисту. Документи, необхідні для внесення особи до бази даних Лікарняної каси, зобов'язана подати Лікарняній касі Естонська каса страхування від безробіття.

(2) Страховий захист особи, зазначеної в пункті 6 частини 2 § 5 цього Закону, припиняється через два місяці від закінчення обов'язку Естонської каси страхування від безробіття сплачувати соціальний податок. Естонська каса страхування від безробіття зобов'язана повідомити Лікарняну касу про закінчення обов'язку сплати соціального податку протягом десяти календарних днів. [RT I 2004, 56, 400 - набув чинності 01.08.2004]

[RT I 2005, 71, 546 - jõust. 01.04.2006]

(1) Страховий захист особи, зазначеної в § 5 частині 3 цього закону, виникає після спливу 14-денного строку очікування від дня внесення до комерційного реєстру або реєстрації в Палаті судових виконавців і керуючих банкрутством чи Нотаріальній палаті. Палата судових виконавців і керуючих банкрутством, Нотаріальна палата та реєстровий відділ Тартуського повітового суду зобов'язані подати Кассі здоров'я необхідні для внесення особи до бази даних Каси здоров'я дані про виникнення страхового захисту протягом семи календарних днів від дня внесення до комерційного реєстру або вступу на посаду. [RT I, 02.05.2024, 3 - jõust. 15.05.2024]

(2) Якщо необхідні для внесення до бази даних Каси здоров'я запису про початок страхового захисту дані подаються Кассі здоров'я під час чинного страхового захисту особи, страховий захист триває на новій підставі без перерви. [RT I 2005, 71, 546 - jõust. 01.04.2006]

(3) Страховий захист особи, зазначеної в § 5 частині 3 цього закону, припиняється зі спливом двох місяців від дня внесення запису про вилучення з комерційного реєстру, звільнення з посади або усунення з посади. Реєстровий відділ Тартуського повітового суду, Палата судових виконавців і керуючих банкрутством та Нотаріальна палата зобов'язані повідомити Касу здоров'я про припинення діяльності особи, зазначеної в § 5 частині 3, її звільнення з посади або усунення з посади протягом десяти календарних днів від дня внесення запису про вилучення з комерційного реєстру, звільнення з посади або усунення з посади. [RT I, 02.05.2024, 3 - jõust. 15.05.2024]

(4) Страховий захист особи, зазначеної в § 5 частині 3 цього закону, зупиняється зі спливом двох місяців від дня внесення до комерційного реєстру запису про зупинення її діяльності, у тому числі сезонної діяльності, або від дня зупинення перебування на посаді чи посадових повноважень. При зупиненні перебування на посаді або посадових повноважень страховий захист зупиняється лише в разі, якщо особа не сплачує за себе соціального податку протягом періоду зупинення. Реєстровий відділ Тартуського повітового суду, Палата судових виконавців і керуючих банкрутством та Нотаріальна палата зобов'язані повідомити Касу здоров'я про зупинення діяльності, перебування на посаді або посадових повноважень особи протягом десяти календарних днів від дня внесення до комерційного реєстру запису про зупинення або від дня зупинення перебування на посаді чи посадових повноважень. [RT I, 02.05.2024, 3 - jõust. 15.05.2024]

(5) Якщо особа, зазначена в § 5 частині 3 цього закону, після зупинення діяльності, перебування на посаді або посадових повноважень продовжує підприємницьку діяльність, або зупинення її діяльності, перебування на посаді чи посадових повноважень припиняється, реєстровий відділ Тартуського повітового суду, Палата судових виконавців і керуючих банкрутством та Нотаріальна палата зобов'язані подати Кассі здоров'я дані про продовження підприємницької діяльності протягом десяти календарних днів від дня продовження підприємницької діяльності або припинення зупинення діяльності, перебування на посаді чи посадових повноважень. Після отримання даних страховий захист триває без строку очікування. [RT I, 02.05.2024, 3 - jõust. 15.05.2024]

(6) Положення частини 4 цього параграфа не застосовуються у разі зупинення підприємницької діяльності на час, коли застрахована особа мала право отримувати допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, батьківську допомогу матері або батьківську допомогу усиновлювача на підставі закону про сімейні допомоги. [RT I, 26.10.2018, 1 - jõust. 01.04.2022, osaliselt muudetud [RT I, 31.03.2022, 1]]

[RT I, 06.07.2023, 6 - jõust. 01.01.2024]

(1) Страховий захист дружини/чоловіка або зареєстрованого співмешканця, які беруть участь у діяльності підприємства фізичної особи-підприємця, виникає після спливу чотирнадцятиденного строку очікування, що обчислюється від дня внесення до реєстру працевлаштування. [RT I, 06.07.2023, 6 - jõust. 01.01.2024]

(2) Якщо необхідні для внесення до бази даних Каси здоров'я запису про початок страхового захисту документи подаються Кассі здоров'я під час чинного страхового захисту дружини/чоловіка або зареєстрованого співмешканця, які беруть участь у діяльності підприємства фізичної особи-підприємця, страховий захист триває на новій підставі без перерви. [RT I, 06.07.2023, 6 - jõust. 01.01.2024]

(3) Страховий захист дружини/чоловіка або зареєстрованого співмешканця, які беруть участь у діяльності підприємства фізичної особи-підприємця, припиняється зі спливом двох місяців від дня припинення участі в діяльності підприємства фізичної особи-підприємця, внесеної до реєстру працевлаштування, або від дня внесення запису про вилучення фізичної особи-підприємця з комерційного реєстру. [RT I, 06.07.2023, 6 - jõust. 01.01.2024]

(4) Страховий захист дружини/чоловіка або зареєстрованого співмешканця, які беруть участь у діяльності підприємства фізичної особи-підприємця, зупиняється зі спливом двох місяців від дня внесення до комерційного реєстру запису про зупинення діяльності фізичної особи-підприємця, у тому числі сезонної діяльності. [RT I, 06.07.2023, 6 - jõust. 01.01.2024]

(5) Від дня отримання даних про продовження діяльності фізичної особи-підприємця страховий захист дружини/чоловіка або зареєстрованого співмешканця, які беруть участь у діяльності підприємства фізичної особи-підприємця, триває без строку очікування. [RT I, 06.07.2023, 6 - jõust. 01.01.2024]

(6) Частина 4 цього параграфа не застосовується у разі зупинення діяльності фізичної особи-підприємця на час, коли його дружина/чоловік або зареєстрований співмешканець мають право отримувати допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, батьківську допомогу матері або батьківську допомогу усиновлювача на підставі закону про сімейні допомоги. [RT I, 06.07.2023, 6 - jõust. 01.01.2024]

(1) Страховий захист осіб, зазначених у частині 4 § 5 цього закону, виникає з моменту внесення до реєстру даних Каси здоров'я запису про початок страхового захисту. Документи, необхідні для внесення особи до реєстру даних Каси здоров'я, зобов'язана подати Касі здоров'я сама особа або її законний представник. [RT I, 16.04.2014, 3 - набув чинності 01.07.2014]

(2) Документи, необхідні для внесення до реєстру даних Каси здоров'я особи, зазначеної в пункті 3 частини 4 § 5 цього закону, зобов'язані подати Департамент соціального страхування, а у випадках, передбачених законом, — Канцелярія Рійгікогу.

(2¹) Документи, необхідні для внесення до реєстру даних Каси здоров'я особи, зазначеної в пункті 3¹ частини 4 § 5 цього закону, зобов'язана подати Естонська каса страхування від безробіття. [RT I, 13.12.2014, 1 - набув чинності 01.07.2016 (набуття чинності змінено - RT I, 17.12.2015, 1)]

(3) Документи, необхідні для внесення до реєстру даних Каси здоров'я особи, зазначеної в пункті 5 частини 4 § 5 цього закону, яка навчається в Естонії, зобов'язане подати Міністерство освіти і науки. Особа, зазначена в пункті 5 частини 4 § 5, яка навчається в іноземній державі, зобов'язана подати документи, необхідні для виникнення страхового захисту, самостійно.

(3¹) Документи, необхідні для внесення до реєстру даних Каси здоров'я особи, зазначеної в пункті 6 частини 4 § 5 цього закону, подає монастир, до складу членів якого належить особа. Міністерство внутрішніх справ підтверджує Касі здоров'я право монастиря на подання зазначених даних протягом семи календарних днів з дня отримання від Каси здоров'я відповідного запиту. [RT I, 28.12.2017, 4 - набув чинності 01.01.2018]

(4) Страховий захист осіб, зазначених у пунктах 1–6 частини 4 § 5 цього закону, припиняється, якщо особа не відповідає умовам, установленим у відповідному пункті частини 4 § 5, з урахуванням особливостей, установлених у § 12 цього закону. [RT I, 28.12.2017, 4 - набув чинності 01.01.2018]

(5) Про припинення страхового захисту осіб, зазначених у пунктах 3, 3¹, 5 і 6 частини 4 § 5 цього закону, особи, які подають документи, зазначені в частинах 2–3¹ цього параграфа, зобов'язані повідомити Касу здоров'я протягом десяти календарних днів з дня його припинення. [RT I, 28.12.2017, 4 - набув чинності 01.01.2018]

(1) Страховий захист особи, визнаної стійко непрацездатною, або особи з частковою чи відсутньою працездатністю, припиняється зі спливом трьох місяців з дня закінчення строку стійкої непрацездатності або часткової чи відсутньої працездатності. [RT I, 13.12.2014, 1 - набув чинності 01.07.2016 (набуття чинності змінено - RT I, 17.12.2015, 1)]

(1¹) Страховий захист особи, зазначеної в пункті 1 частини 4 § 5 цього закону, припиняється зі спливом трьох місяців з передбачуваної дати пологів, визначеної лікарем або акушеркою. [RT I 2009, 29, 176 - набув чинності 01.04.2010]

(2) Страховий захист особи, зазначеної в пункті 5 частини 4 § 5 цього закону, припиняється зі спливом трьох місяців з дня закінчення навчального закладу. [RT I, 23.03.2015, 5 - набув чинності 01.07.2015]

(2¹) Якщо зазначений у пункті 5 частини 4 § 5 цього закону учень віком щонайменше 19 років, який здобуває загальну середню освіту, протягом трьох послідовних навчальних років після початку здобуття загальної середньої освіти був відрахований з навчального закладу, не закінчивши його, страховий захист припиняється зі спливом одного місяця з цього дня. Якщо зазначений у пункті 5 частини 4 § 5 цього закону учень віком щонайменше 19 років, який навчається за освітнім рівнем професійного навчання, не закінчив навчальний заклад протягом номінальної тривалості навчальної програми (за винятком випадків з медичних показань) або був відрахований чи ексматрикульований з навчального закладу, не закінчивши його, страховий захист припиняється зі спливом одного місяця з цього дня. Якщо зазначений у пункті 5 частини 4 § 5 цього закону студент не закінчив навчальний заклад упродовж року після закінчення номінальної тривалості навчальної програми (за винятком випадків з медичних показань) або був відрахований чи ексматрикульований з навчального закладу, не закінчивши його, страховий захист припиняється зі спливом одного місяця з цього дня. [RT I, 02.07.2013, 1 - набув чинності 01.09.2013]

(3) Страховий захист призупиняється на час академічної відпустки. Міністр, відповідальний за відповідну сферу, установлює постановою умови, за яких страховий захист на час академічної відпустки не призупиняється. Після закінчення призупинення страховий захист поновлюється без періоду очікування. ↗

(4) Страховий захист особи, зазначеної в пункті 6 частини 4 § 5 цього закону, припиняється зі спливом одного місяця з дати виходу зі складу членів монастиря, у тому числі переходу до монастиря, розташованого в іноземній державі. [RT I, 28.12.2017, 4 - набув чинності 01.01.2018]

(1) Для виникнення, призупинення чи припинення страхового захисту дані подаються в письмовій формі або в прирівняній до неї електронній формі. [RT I, 16.04.2014, 3 - набув чинності 01.07.2014]

(1¹) Особа, яка надає роботу особі, зазначеній у пунктах 1 і 2 частини 2 § 5 цього закону, подає дані, які є підставою для запису про початок, призупинення та припинення страхового захисту зазначеної в цих положеннях особи, на підставах і в порядку, установлених законом про порядок оподаткування, реєстру працевлаштування, який передає їх Касі здоров'я. [RT I, 11.03.2015, 2 - набув чинності 01.01.2016]

(2) Для виникнення, призупинення чи припинення страхового захисту документи й дані, окрім особи, зобов'язаної подавати документи або дані, може подавати також особа, яка клопоче про страховий захист, або застрахована особа.

(3) Особа, зобов'язана подати документи й дані, необхідні для виникнення страхового захисту, повинна виконати свій обов'язок протягом семи календарних днів з дня виникнення обов'язку. Реєстр працевлаштування передає дані після того, як особа, зобов'язана здійснити реєстрацію, внесла їх до реєстру працевлаштування. [RT I, 16.04.2014, 3 - набув чинності 01.07.2014]

(4) [Втратив чинність - RT I, 16.04.2014, 3 - набув чинності 01.07.2014]

(5) На вимогу особи, яка подає документи або дані, Каса здоров'я видає довідку про отримання документів і даних.

(6) Міністр, відповідальний за відповідну сферу, установлює постановою:

1) перелік документів, необхідних для виникнення, припинення та призупинення страхового захисту, і склад даних, що в них містяться; ↗

2) у разі потреби — порядок визнання документів, виданих в іноземній державі.

(1) Страховий захист особи виникає, призупиняється та припиняється на підставі даних, внесених до інформаційної системи Каси здоров'я.

(2) Записи про початок, призупинення та припинення страхового захисту осіб, зазначених у пунктах 1 і 2 частини 2 та частині 3¹ § 5 цього закону, вносяться до інформаційної системи Каси здоров'я на підставі даних регістру зайнятості.

(3) Запис про припинення чи призупинення страхового захисту Каса здоров'я може зробити з власної ініціативи, якщо вона має достатньо даних про те, що умови застрахованості особи не виконані, і якщо вона за можливості попередньо з'ясувала позицію застрахованої особи. Каса здоров'я зобов'язана письмово повідомити застраховану особу про внесення запису того самого дня. Застрахована особа має право подати заперечення щодо внесення запису протягом десяти днів від дня отримання повідомлення.

(4) Особа, внесена до інформаційної системи Каси здоров'я, для підтвердження страхового захисту в Естонії пред'являє документ, що посвідчує особу. Для підтвердження страхового захисту в іншій державі — члені Європейського Союзу, державі Європейського економічного простору та Швейцарії особа, внесена до інформаційної системи Каси здоров'я, пред'являє Європейську карту медичного страхування або сертифікат, що замінює Європейську карту медичного страхування (далі — замінний сертифікат).

(5) Внесена до інформаційної системи Каси здоров'я особа віком до 15 років може для підтвердження страхового захисту в Естонії замість документа, що посвідчує особу, пред'явити Європейську карту медичного страхування.

(6) Умови та порядок видачі Європейської карти медичного страхування та замінного сертифіката встановлює міністр, відповідальний за відповідну сферу, своєю постановою.

(7) Якщо страховий захист особи призупинено або припинено, вона не має права використовувати Європейську карту медичного страхування або замінний сертифікат. [RT I, 13.03.2019, 2 - jõust. 15.03.2019]

(1) Якщо за належного виконання обов'язку особою, зобов'язаною подати документи, необхідні для виникнення страхового захисту, особа, яка клопоче про страховий захист, набула б права на отримання відшкодування за медичним страхуванням, то шкоду, що виникла внаслідок неотримання відшкодувань за медичним страхуванням, особі, яка клопоче про страховий захист, зобов'язаний відшкодувати порушник обов'язку.

(1¹) Якщо за належного виконання обов'язку, встановленого частиною 1¹ § 13 цього закону, особа, яка клопоче про страховий захист, набула б права на отримання відшкодування за медичним страхуванням, то шкоду, що виникла внаслідок неотримання відшкодувань за медичним страхуванням, особі, яка клопоче про страховий захист, зобов'язаний відшкодувати порушник обов'язку. [RT I, 16.04.2014, 3 - jõust. 01.07.2014]

(2) [Втратив чинність – RT I 2005, 39, 308 - jõust. 01.01.2006]

(3) [Втратив чинність – RT I 2005, 39, 308 - jõust. 01.01.2006]

(4) У разі порушення обов'язку, встановленого частиною 1¹ § 13 цього закону, Каса здоров'я має право стягнути з порушника обов'язку відшкодування за медичним страхуванням, які Каса здоров'я сплатила за особу або особі, чий страховий захист не було вчасно припинено чи призупинено. [RT I, 16.04.2014, 3 - jõust. 01.07.2014]

[Втратив чинність - RT I, 13.03.2019, 2 - набр. чинності 15.03.2019]

[Втратив чинність - RT I, 13.03.2019, 2 - набр. чинності 15.03.2019]

[Втратив чинність - RT I, 13.03.2019, 2 - набр. чинності 15.03.2019]

[Втратив чинність - RT I, 13.03.2019, 2 - набр. чинності 15.03.2019]

[Втратив чинність - RT I, 13.03.2019, 2 - набр. чинності 15.03.2019]

[Втратив чинність - RT I, 13.03.2019, 2 - набр. чинності 15.03.2019]

[Втратив чинність - RT I, 13.03.2019, 2 - набр. чинності 15.03.2019]

(1) На підставі договору до застрахованої особи прирівнюється постійний житель Естонії та особа, яка проживає в Естонії на підставі тимчасового посвідки на проживання або права на проживання. [RT I, 03.12.2025, 3 - jõust. 01.01.2026]

(2) Договір, зазначений у частині 1 цього параграфа, на користь іншої особи може укласти постійний житель Естонії та особа, яка проживає в Естонії на підставі тимчасового посвідки на проживання або права на проживання. [RT I, 03.12.2025, 3 - jõust. 01.01.2026]

(2¹) [Втратив чинність – RT I, 03.12.2025, 3 - jõust. 01.01.2026]

(2²) [Втратив чинність – RT I, 03.12.2025, 3 - jõust. 01.01.2026]

(3) Каса здоров'я має право з обґрунтуванням відмовити в укладенні договору, зазначеного в частині 1 цього параграфа, якщо особа належним чином не виконала раніше укладених з Касою здоров'я договорів або положень правових актів, що регулюють медичне страхування, або якщо вона свідомо подала Касі здоров'я неправдиві дані.

(1) На особу, прирівняну до застрахованої особи на підставі договору, зазначеного в частині 1 § 22 цього закону, поширюються всі права та обов'язки застрахованої особи, встановлені цим законом, якщо цим законом не передбачено інше.

(2) До договору, зазначеного в частині 1 § 22 цього закону, положення закону про зобов'язальне право, що регулюють договір страхування, застосовуються лише в тій мірі, в якій вони не суперечать встановленому цим законом. До цих договорів не застосовується встановлене законом про страхову діяльність. [RT I 2005, 39, 308 - jõust. 01.01.2006]

(1) Рада Каси здоров'я за пропозицією правління затверджує типові умови договору, зазначеного в частині 1 § 22 цього закону.

(2) Строк дії договору становить щонайменше один рік.

(3) Розмір страхового внеску, що сплачується за договором за календарний місяць, дорівнює добутку числа 0,13 та останньої опублікованої Департаментом статистики середньої місячної брутто-зарплати за попередній календарний рік, округленому з точністю до 10 центів. Каса здоров'я має право змінювати розмір страхового внеску, що сплачується за календарний місяць, раз на рік після опублікування Департаментом статистики середньої місячної брутто-зарплати за попередній календарний рік. [RT I 2010, 22, 108 - jõust. 01.01.2011]

(4) Страховий захист виникає через один місяць після укладення договору. Якщо договір страхування укладено під час чинного страхового захисту за обов'язковим страхуванням, страховий захист особи починається з моменту припинення чинного захисту за обов'язковим страхуванням без перерви.

(5) [Втратив чинність – RT I 2005, 39, 308 - jõust. 01.01.2006]

(6) [Втратив чинність – RT I 2005, 39, 308 - jõust. 01.01.2006]

(7) Договір припиняється на підставі цього закону при виникненні страхового захисту за обов'язковим страхуванням або при переселенні особи, прирівняної до застрахованої особи на підставі договору, до іноземної держави. [RT I, 03.12.2025, 3 - jõust. 01.01.2026]

(1) Допомога з медичного страхування — це якісна та своєчасна послуга охорони здоров'я, необхідний лікарський засіб та медичний виріб, які застрахованій особі надають на встановлених цим законом умовах Каса здоров'я (Tervisekassa) та особи, які уклали з нею відповідний договір (негрошова допомога), а також грошова сума, яку Каса здоров'я зобов'язана на встановлених цим законом умовах виплатити застрахованій особі за витрати, здійснені на її охорону здоров'я, та у разі тимчасової непрацездатності (грошова допомога). [RT I 2008, 3, 22 - jõust. 01.09.2008]

(2) Негрошова допомога з медичного страхування — це повністю або частково фінансована Касою здоров'я:

1) послуга охорони здоров'я, надана для профілактики або лікування захворювань (відшкодування послуги охорони здоров'я);

2) лікарський засіб або медичний виріб (відшкодування лікарського засобу, відшкодування медичного виробу, а також додаткове відшкодування лікарського засобу та медичного виробу). [RT I, 02.05.2024, 3 - jõust. 01.01.2025]

(3) Витрати Каси здоров'я на відшкодування лікарських засобів не можуть перевищувати в річному бюджеті витрат на охорону здоров'я 20 відсотків витрат на відшкодування послуг охорони здоров'я. Для покриття додаткових витрат на відшкодування лікарських засобів, зумовлених непрогнозованим зростанням захворюваності, Каса здоров'я може за рішенням ради використати кошти резерву ризиків, встановленого § 39¹ Закону про Касу здоров'я. [RT I, 11.03.2023, 9 - jõust. 01.04.2023]

(4) Грошова допомога з медичного страхування — це виплачувана Касою здоров'я застрахованій особі:

1) допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю;

2) [Втратив чинність – RT I, 27.12.2016, 4 - jõust. 01.01.2018]

3) [Втратив чинність – RT I 2004, 89, 614 - jõust. 01.01.2005]

4) [Втратив чинність – RT I, 28.12.2017, 5 - jõust. 01.01.2018]

5) відшкодування послуги охорони здоров'я, наданої поза чергою очікування лікування; [RT I, 29.11.2013, 1 - jõust. 09.12.2013]

6) відшкодування транскордонної послуги охорони здоров'я. [RT I, 29.11.2013, 1 - jõust. 09.12.2013]

(4¹) Грошова допомога з медичного страхування виплачується на рахунок отримувача допомоги, дані якого внесено до бази даних Каси здоров'я, або на підставі письмової заяви отримувача допомоги на рахунок третьої особи. Дані рахунку, збережені в базі даних Каси здоров'я, застрахована особа може змінити через інтерфейс шару обміну даними інформаційних систем (далі — X-tee) або на підставі письмової заяви. [RT I, 08.10.2014, 1 - jõust. 18.10.2014]

(5) Застрахована особа не має права вимагати від Каси здоров'я повернення грошей чи іншого майна, витрачених на отримання послуг, лікарських засобів або медичних виробів, що належать до негрошової допомоги з медичного страхування. [RT I 2008, 3, 22 - jõust. 01.09.2008]

(1) Каса здоров'я має право зворотної вимоги до особи, яка відповідає за настання страхового випадку, внаслідок якого застрахована особа отримала допомогу з медичного страхування, а також до страховиків та Естонського фонду страхування дорожнього руху (Eesti Liikluskindlustuse Fond), які зобов'язані надавати допомогу в межах того самого страхового випадку. [RT I, 20.06.2022, 3 - jõust. 30.06.2022]

(2) Каса здоров'я має право зворотної вимоги у разі шкоди, заподіяної застрахованій особі носієм публічної влади шляхом ушкодження здоров'я або тілесного ушкодження, в обсязі допомоги з медичного страхування, сплаченої Касою здоров'я, у порядку, встановленому Законом про державну відповідальність.

(3) Каса здоров'я має право зворотної вимоги на підставі § 1041 Зобов'язального закону в обсязі допомоги з медичного страхування, сплаченої Касою здоров'я, до особи, яка використала Європейську картку медичного страхування або замінний сертифікат після призупинення або припинення страхового захисту. [RT I, 30.12.2015, 2 - jõust. 09.01.2016]

(4) [Втратив чинність – RT I, 11.03.2015, 2 - jõust. 01.01.2016]

(5) [Втратив чинність – RT I, 11.03.2015, 2 - jõust. 01.01.2016]

(6) [Втратив чинність – RT I, 11.03.2015, 2 - jõust. 01.01.2016]

(7) Каса здоров'я має право зворотної вимоги до спонсора наукового дослідження, якщо потреба застрахованої особи в отриманні допомоги з медичного страхування виникла у зв'язку з участю в науковому дослідженні, за винятком випадку, коли йдеться про клінічне дослідження чи дослідження функціональних характеристик лікарського засобу або медичного виробу і спонсор дослідження відповідно до частини 3 § 99⁷ Закону про лікарські засоби звільнений від плати за фахове оцінювання. [RT I, 22.12.2022, 2 - jõust. 01.01.2023]

(1) Застрахована особа має право отримувати негрошову допомогу з медичного страхування в Естонії, за винятком випадку, встановленого частиною 2 цього параграфа та частиною 3 § 36 цього закону. [RT I, 29.11.2013, 1 - jõust. 09.12.2013]

(2) Застрахована особа має право отримати в порядку, встановленому § 27¹ цього закону, на підставі відповідного дозволу Каси здоров'я або раніше укладеного між застрахованою особою чи її законним представником і Касою здоров'я письмового договору відшкодування послуги охорони здоров'я, якщо їй було надано послугу охорони здоров'я в іноземній державі. [RT I, 29.11.2013, 1 - jõust. 09.12.2013]

(3) Каса здоров'я відмовляє у наданні зазначеного в частині 2 цього параграфа дозволу або в укладенні договору, якщо запитувану послугу охорони здоров'я можна надати застрахованій особі в Естонії або якщо основним методом надання запитуваної послуги охорони здоров'я є введення лікарського засобу і це можна зробити в Естонії, проте Каса здоров'я у разі надання застрахованій особі запитуваної послуги охорони здоров'я в Естонії не забезпечує ні негрошової, ні грошової допомоги з медичного страхування. [RT I, 14.04.2026, 1 - jõust. 01.05.2026]

(4) [Втратив чинність – RT I, 27.12.2016, 4 - jõust. 01.01.2018]

(1) Каса здоров'я може видати зазначений у § 27 частині 2 цього закону дозвіл або укласти зазначений у тій самій частині договір на підставі заяви застрахованої особи або її законного представника, якщо заяву подано разом із зазначеною у частині 2 цього параграфа лікарською оцінкою і виконано такі умови: [RT I, 14.04.2026, 1 - набув чинності 01.05.2026]

1) послугу охорони здоров'я, про яку подано заяву, або альтернативну їй послугу охорони здоров'я неможливо надати застрахованій особі в Естонії;

2) послуга охорони здоров'я, про яку подано заяву, показана застрахованій особі;

3) послуга охорони здоров'я, про яку подано заяву, має доведену медичну ефективність;

4) [Втратив чинність – RT I, 14.04.2026, 1 - набув чинності 01.05.2026]

5) послуга охорони здоров'я, про яку подано заяву, є економічно ефективною та відповідає фінансовим коштам медичного страхування. [RT I, 14.04.2026, 1 - набув чинності 01.05.2026]

(2) Оцінку відповідності застрахованої особи зазначеним у частині 1 цього параграфа критеріям надають три лікарі-спеціалісти відповідної спеціальності, один з яких є лікарем-спеціалістом, що надає застрахованій особі послугу охорони здоров'я. Лікарі-спеціалісти повинні бути щонайменше від двох різних надавачів послуг охорони здоров'я, за винятком випадку, коли в Естонії послугу тієї самої спеціальності не надає жоден інший надавач послуг охорони здоров'я. [RT I, 14.04.2026, 1 - набув чинності 01.05.2026]

(3) На вимогу Каси здоров'я застрахована особа зобов'язана пройти додаткове оцінювання стану здоров'я, яке проводить призначений Касою здоров'я лікар, щоб з'ясувати відповідність стану здоров'я особи зазначеним у частині 1 цього параграфа критеріям.

(4) Каса здоров'я при видачі зазначеного у § 27 частині 2 цього закону дозволу або укладенні договору може віддавати перевагу наданню послуги охорони здоров'я, про яку подано заяву, у державі — члені Європейського Союзу. [RT I, 29.11.2013, 1 - набув чинності 09.12.2013]

(1) Якщо застрахована особа не виконує призначене лікарем або сімейною медсестрою медично обґрунтоване лікування, вона втрачає право на виплату медичного страхування у зв'язку з випадком захворювання, на профілактику якого або проти якого лікування було безпосередньо спрямоване. [RT I 2009, 67, 461 - набув чинності 01.01.2010]

(2) У випадках, передбачених частиною 1 цього параграфа, Каса здоров'я вирішує питання про втрату права на виплату медичного страхування у порядку, встановленому законом про адміністративне провадження, з передбаченими цим законом особливостями.

(3) Застрахована особа має право розпочати щодо рішення Каси здоров'я, прийнятого на підставі частини 2 цього параграфа, оскаржувальне провадження протягом десяти календарних днів у порядку, встановленому законом про адміністративне провадження.

(4) Частина 1 цього параграфа не застосовується, якщо:

1) йдеться про виплату медичного страхування, грошова вартість якої не виправдовує обмеження права застрахованої особи на тілесне самовизначення;

2) йдеться про суттєве втручання у право застрахованої особи на тілесне самовизначення;

3) застрахована особа або її законний представник має поважну причину для відмови від надання згоди або від виконання призначеного лікарем чи сімейною медсестрою лікування; [RT I 2009, 67, 461 - набув чинності 01.01.2010]

4) внаслідок призначуваної послуги охорони здоров'я виникає серйозний ризик того, що застрахована особа може зазнати тяжкої шкоди здоров'ю або померти;

5) призначувана послуга охорони здоров'я пов'язана із сильним болем застрахованої особи або з небезпекою виникнення постійного болю.

(5) Застрахована особа не має права отримувати виплату медичного страхування, якщо потреба в отриманні виплат медичного страхування виникла у зв'язку з участю в науковому дослідженні, за винятком клінічного дослідження або дослідження ефективності лікарського засобу чи медичного виробу або застосування лікарського засобу лікарняного винятку. [RT I, 22.12.2022, 2 - набув чинності 01.01.2023]

(6) Право на отримання виплати медичного страхування спливає протягом трьох років з моменту виникнення права, якщо цим законом не встановлено інше.

(1) Каса здоров'я перебирає від застрахованої особи обов'язок сплати за ті послуги охорони здоров'я, які внесені до переліку послуг охорони здоров'я Каси здоров'я і надані за медичними показаннями.

(2) Каса здоров'я перебирає від застрахованої особи віком щонайменше 19 років обов'язок сплати за послугу стоматологічного лікування в межах граничної суми, встановленої на календарний рік. Зазначена гранична сума не застосовується у випадку, передбаченому § 33 частиною 2 цього закону. [RT I, 27.12.2016, 4 - набув чинності 01.07.2017]

(2¹) Крім передбаченого частиною 2, Каса здоров'я перебирає від застрахованої особи віком щонайменше 19 років обов'язок сплати за послугу анестезії, необхідну для надання послуги стоматологічного лікування за медичним показанням, відповідно до умов, встановлених переліком послуг охорони здоров'я. [RT I, 27.12.2016, 4 - набув чинності 01.07.2017]

(2²) Каса здоров'я перебирає обов'язок сплати за послугу зубного протезування в межах граничної суми, встановленої на три роки:

1) від застрахованої особи віком щонайменше 19 років, якій на підставі закону про державне пенсійне страхування призначено пенсію по непрацездатності або пенсію за віком, або в якої на підставі закону про допомогу по непрацездатності встановлено часткову або відсутню працездатність;

2) від застрахованої особи віком понад 63 роки. [RT I, 27.12.2016, 4 - набув чинності 01.01.2018]

(2³) Обмеження, передбачене частиною 2² цього параграфа, не застосовується у випадках, передбачених § 33 частиною 2 цього закону. [RT I, 27.12.2016, 4 - набув чинності 01.01.2018]

(2⁴) Каса здоров'я перебирає обов'язок сплати за послуги охорони здоров'я з екстракорпорального запліднення та перенесення ембріона від застрахованої особи жіночої статі віком до 40 років, яка має медичне показання для екстракорпорального запліднення та перенесення ембріона, у порядку, передбаченому § 33³ цього закону. [RT I, 28.12.2017, 4 - набув чинності 01.01.2018]

(3) Каса здоров'я зобов'язана перебрати обов'язок сплати за послугу охорони здоров'я також тоді, коли страховий випадок, що стався під час дії страхового захисту, безпосередньо зумовлює потребу надання особі невідкладної медичної допомоги після припинення страхового захисту.

(1) Перелік послуг охорони здоров'я Каси здоров'я (далі — перелік послуг охорони здоров'я) встановлює Уряд Республіки постановою за пропозицією міністра, відповідального за галузь, до якої додається письмовий висновок ради Каси здоров'я щодо цієї пропозиції.

(2) До переліку послуг охорони здоров'я вносяться:

1) найменування послуги охорони здоров'я;

2) код послуги охорони здоров'я;

3) гранична ціна послуги охорони здоров'я;

4) граничний розмір зобов'язання зі сплати плати, що перебирається від застрахованої особи;

5) розмір власної участі застрахованої особи;

6) умови застосування граничної ціни послуги охорони здоров'я, граничного розміру зобов'язання зі сплати плати, що перебирається від застрахованої особи, та розміру власної участі застрахованої особи.

(3) Власна участь застрахованої особи — це частина граничної ціни послуги охорони здоров'я, зобов'язання зі сплати якої Каса здоров'я на себе не перебирає. Власна участь усіх застрахованих осіб є однаковою і не може перевищувати 50 відсотків граничної ціни послуги охорони здоров'я, якщо цим законом не встановлено інше. При наданні невідкладної допомоги власна участь не застосовується. [RT I, 27.12.2016, 4 - набув чинності 01.07.2017]

(4) Гранична ціна, зазначена в переліку послуг охорони здоров'я, охоплює всі витрати, необхідні для надання послуги охорони здоров'я, за винятком витрат на наукову діяльність, організацію практичної підготовки та навчання учнів і студентів. [RT I, 21.12.2018, 2 - набув чинності 01.09.2019]

(1) При внесенні послуги до переліку послуг охорони здоров'я враховуються такі критерії:

1) доведена медична ефективність послуги охорони здоров'я;

2) витратна ефективність послуги охорони здоров'я;

3) потрібність послуги охорони здоров'я для суспільства та відповідність державній політиці у сфері охорони здоров'я;

4) відповідність фінансовим можливостям медичного страхування.

(1¹) При внесенні комплексної послуги до переліку послуг охорони здоров'я та при зміні даних, зазначених у пунктах 2, 4, 5 і 6 частини 2 § 30 цього закону, а також при вилученні послуги з переліку послуг охорони здоров'я враховуються щонайменше критерії, встановлені в пунктах 3 і 4 частини 1 § 31 цього закону.

(1²) При зміні граничної ціни послуги охорони здоров'я враховуються щонайменше критерії, встановлені в пунктах 2, 3 і 4 частини 1 § 31 цього закону.

(1³) Каса здоров'я утворює дорадчу комісію з переліку послуг охорони здоров'я, яка надає правлінню Каси здоров'я висновок щодо зміни переліку послуг охорони здоров'я відповідно до постанови Уряду Республіки, зазначеної в частині 2 цього параграфа. [RT I, 22.06.2018, 4 - набув чинності 01.07.2018]

(2) Уряд Республіки встановлює постановою:

1) детальніший зміст критеріїв переліку послуг охорони здоров'я, встановлених у частині 1 цього параграфа, а також осіб, які оцінюють відповідність критеріям;

2) умови та порядок оцінювання переліку послуг охорони здоров'я;

3) порядок утворення та порядок роботи комісії з переліку послуг охорони здоров'я, а також порядок надання висновку. [RT I, 22.06.2018, 4 - набув чинності 01.07.2018]

(3) Послугу охорони здоров'я можна внести до переліку послуг охорони здоров'я з власною участю застрахованої особи, якщо:

1) мети, яку переслідує надання послуги охорони здоров'я, можна досягти іншими, дешевшими методами, які не пов'язані зі значно більшими ризиками та не погіршують іншим чином істотно становище застрахованої особи;

2) послуга охорони здоров'я спрямована радше на покращення якості життя, ніж на лікування або полегшення захворювання;

3) застраховані особи зазвичай готові самі сплачувати за послугу охорони здоров'я, а рішення застрахованої особи укласти договір про надання послуги охорони здоров'я залежить насамперед від перебирання Касою здоров'я зобов'язання зі сплати за послугу охорони здоров'я або від розміру частини, що перебирається.

(4) Послугу охорони здоров'я можна внести до переліку послуг охорони здоров'я з умовою.

(5) Ініціювати внесення пропозиції про зміну переліку послуг охорони здоров'я можуть зацікавлені об'єднання надавачів послуг охорони здоров'я та фахові об'єднання, вступивши в переговори з Касою здоров'я. Ініціювати внесення пропозиції про зміну переліку послуг охорони здоров'я може Каса здоров'я, вступивши в переговори із зацікавленими об'єднаннями надавачів послуг охорони здоров'я або фаховими об'єднаннями. Додавання або зміну послуги, що включає введення лікарського засобу, може ініціювати власник дозволу на продаж лікарського засобу. Міністерство соціальних справ має право зробити Касі здоров'я пропозицію вступити в переговори із зацікавленими об'єднаннями надавачів послуг охорони здоров'я або фаховими об'єднаннями, щоб ініціювати зміну переліку послуг охорони здоров'я, якщо це необхідно для реалізації державної політики у сфері охорони здоров'я. [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 30.06.2022]

(6) До заяви, що подається міністру, відповідальному за галузь, про зміну переліку послуг охорони здоров'я додаються позиції ініціатора зміни та другої сторони переговорів. [RT I 2004, 56, 400 - набув чинності 01.08.2004 ; 01.01.2005]

(1) Порядок перебирання Касою здоров'я зобов'язання зі сплати плати від застрахованої особи та методику обчислення плати, що виплачується надавачам послуг охорони здоров'я, встановлює міністр, відповідальний за галузь, постановою за пропозицією ради Каси здоров'я. ↗

(1) Каса здоров'я перебирає на себе зобов'язання зі сплати плати, що випливає з договору про надання послуги стоматологічної допомоги, укладеного застрахованою особою молодше 19 років або на її користь, за умови, що надана послуга стоматологічної допомоги внесена до переліку послуг охорони здоров'я.

(2) Щодо застрахованої особи віком щонайменше 19 років застосовується частина 1 цього параграфа, і надавач послуги стоматологічної допомоги зобов'язаний укласти із застрахованою особою договір про надання послуги стоматологічної допомоги, якщо:

1) застрахованій особі показане надання послуги стоматологічної допомоги протягом одного року після досягнення особою 19-річного віку, і ця показаність була або мала бути очевидною під час останнього візиту застрахованої особи до цього надавача послуги стоматологічної допомоги перед досягненням нею 19-річного віку; [RT I 2008, 34, 210 - набув чинності 01.08.2008]

2) застрахованій особі показане надання послуги стоматологічної допомоги, і ця показаність випливає з потреби виправити наслідки послуги стоматологічної допомоги, наданої їй до досягнення 19-річного віку, або зумовлена тим, що очікуваного покращення не настало, — протягом одного року після досягнення особою 19-річного віку. [RT I 2004, 56, 400 - набув чинності 01.08.2004]

(3) До особи, від якої Каса здоров'я перебирає зобов'язання зі сплати плати за послугу стоматологічної допомоги відповідно до частин 1 і 2 цього параграфа, не застосовується розмір власної участі застрахованої особи, встановлений у переліку послуг охорони здоров'я. [RT I, 27.12.2016, 4 - набув чинності 01.07.2017]

(1) Уряд Республіки встановлює постановою:

1) перелік тих стоматологічних послуг, за які Каса здоров'я перебирає обов'язок сплати від застрахованої особи віком щонайменше 19 років в іншому випадку, ніж передбачено § 33 частиною 2 цього закону;

2) граничний розмір обов'язку сплати, що перебирається за календарний рік, від застрахованої особи віком щонайменше 19 років за надані їй стоматологічні послуги;

3) від застрахованої особи віком щонайменше 19 років, якій на підставі закону про державне пенсійне страхування призначено пенсію по непрацездатності або пенсію за віком, у якої на підставі закону про допомогу по непрацездатності встановлено часткову або відсутню працездатність, яка є безробітною у розумінні закону про заходи ринку праці, яка отримує на підставі закону про соціальне забезпечення допомогу на прожиття протягом періоду, передбаченого постановою, встановленою на підставі § 32 цього закону, якій понад 63 роки, яка є вагітною або матір'ю дитини віком до одного року, або в якої внаслідок наданої їй послуги охорони здоров'я чи через діагностоване в неї захворювання виникла підвищена потреба в отриманні стоматологічних послуг, — підвищений граничний розмір обов'язку сплати, що перебирається за календарний рік, за надані їй стоматологічні послуги; [RT I, 07.03.2023, 5 - набув чинності 01.01.2024]

4) перелік послуг охорони здоров'я та діагностованих захворювань, зазначених у пункті 3 цієї частини; [RT I, 29.06.2017, 1 - набув чинності 01.01.2018]

5) граничний розмір перебрання обов'язку сплати за надані застрахованій особі, зазначеній у § 29 частині 2² цього закону, послуги зубного протезування за три роки. [RT I, 27.12.2016, 4 - набув чинності 01.01.2018]

(2) При наданні стоматологічних послуг особі, від якої Каса здоров'я перебирає обов'язок сплати за стоматологічні послуги в межах підвищеного граничного розміру, встановленого на підставі пункту 3 частини 1 цього параграфа, застосовується власна участь застрахованої особи, передбачена переліком послуг охорони здоров'я, у розмірі до 15 відсотків. [RT I, 27.12.2016, 4 - набув чинності 01.07.2017]

(3) Якщо Каса здоров'я не перебрала від застрахованої особи віком щонайменше 19 років у календарному році обов'язок сплати за стоматологічні послуги в межах граничного розміру чи підвищеного граничного розміру, то в наступному календарному році граничний розмір обов'язку сплати, що перебирається Касою здоров'я, не збільшується. [RT I, 27.12.2016, 4 - набув чинності 01.07.2017]

(4) Якщо Каса здоров'я не перебрала від застрахованої особи протягом трьох років обов'язок сплати за послуги зубного протезування в межах граничного розміру, встановленого за три роки, то протягом наступного трирічного періоду граничний розмір обов'язку сплати, що перебирається Касою здоров'я, не збільшується. [RT I, 27.12.2016, 4 - набув чинності 01.01.2018]

[RT I, 27.12.2016, 4 - набув чинності 01.01.2018]

(1) Каса здоров'я може винести застрахованій особі припис із попередженням щодо частини, яка перевищує граничний розмір перебрання обов'язку сплати за стоматологічні послуги від застрахованої особи віком щонайменше 19 років, встановлений за календарний рік на підставі пунктів 2 і 3 частини 1 § 33¹ цього закону, та вимагати повернення відшкодування в частині, що перевищує граничний розмір.

(2) Каса здоров'я може винести застрахованій особі припис із попередженням щодо частини, яка перевищує граничний розмір перебрання обов'язку сплати за послуги зубного протезування від застрахованої особи віком щонайменше 19 років, встановлений за три роки на підставі пункту 5 частини 1 § 33¹ цього закону, та вимагати повернення відшкодування в частині, що перевищує граничний розмір.

(3) У разі невиконання припису у строк, зазначений у попередженні, згаданому в частинах 1 і 2 цього параграфа, Каса здоров'я має право передати припис до примусового виконання в порядку, встановленому кодексом виконавчого провадження. [RT I, 27.12.2016, 4 - набув чинності 01.01.2018]

(1) Каса здоров'я перебирає обов'язок сплати від особи, зазначеної в § 29 частині 2⁴ цього закону, у разі надання таких послуг охорони здоров'я:

1) внесені до переліку послуг охорони здоров'я послуги з екстракорпорального запліднення та перенесення ембріона;

2) послуги охорони здоров'я, надані протягом 90 днів до екстракорпорального запліднення та перенесення ембріона, які надані у зв'язку з екстракорпоральним заплідненням та перенесенням ембріона.

(2) Витрати на послуги охорони здоров'я, зазначені в частині 1 цього параграфа, відшкодовуються надавачу послуг охорони здоров'я, якщо Касі здоров'я подано рахунок за лікування на підставі договору про фінансування лікування.

(3) При наданні послуг охорони здоров'я, зазначених у частині 1 цього параграфа, за межами Естонії застосовується передбачене § 27 частинами 2 і 3 цього закону. [RT I, 28.12.2017, 4 - набув чинності 01.01.2018]

(1) Каса здоров'я бере участь у фінансуванні цільових проєктів із запобігання захворюванням у межах сум, передбачених для цього в бюджеті Каси здоров'я, та за погодженням із Міністерством соціальних справ.

(1) Договором про фінансування лікування Каса здоров'я перебирає від застрахованої особи обов'язок сплатити за надання послуг охорони здоров'я відповідно до умов, встановлених договором та правовими актами.

(2) Договір про фінансування лікування є адміністративним договором. До договору про фінансування лікування застосовуються положення глави 7 закону про адміністративне провадження з особливостями, встановленими цим законом.

(1) Договір про фінансування лікування Каса здоров'я укладає з надавачем або надавачами послуг з охорони здоров'я.

(2) Каса здоров'я не зобов'язана укладати договір про фінансування лікування з усіма надавачами послуг з охорони здоров'я.

(3) Каса здоров'я має право укласти договір про фінансування лікування з надавачем послуг з охорони здоров'я, що знаходиться в іноземній державі. До договору про фінансування лікування, укладеного з надавачем послуг з охорони здоров'я, що знаходиться в іноземній державі, застосовуються граничні ціни та граничні ставки, встановлені в переліку послуг з охорони здоров'я, якщо Каса здоров'я зобов'язується перебрати на себе обов'язок сплати за надання послуги з охорони здоров'я, внесеної до переліку послуг з охорони здоров'я.

(4) Приймаючи рішення про укладення договору про фінансування лікування та про строк договору, Каса здоров'я оцінює такі обставини:

1) потреба застрахованих осіб у послузі та доступність послуги;

2) якість та умови надання послуги;

3) ціна послуги;

4) можливість надання послуги відповідно до стандартних умов розміщення;

5) гранична кількість надавачів послуг з охорони здоров'я;

6) показники середнього навантаження з надання послуг з охорони здоров'я;

7) напрями розвитку державної політики охорони здоров'я;

8) належне виконання надавачем послуг з охорони здоров'я попередніх договорів про фінансування лікування або подібних договорів;

9) наявність або відсутність податкової заборгованості та загальний економічний стан надавача послуг з охорони здоров'я;

10) належне виконання правових актів, що регулюють медичне страхування та охорону здоров'я, надавачем послуг з охорони здоров'я або особою, яка надає йому роботу.

(4¹) Каса здоров'я укладає договір про фінансування лікування, враховуючи обставини, зазначені в частині 4 цього параграфа, зі строком щонайменше три роки. [RT I 2004, 56, 400 - набув чинності 01.04.2005]

(4²) Якщо Каса здоров'я, враховуючи обставини, зазначені в частині 4 цього параграфа, укладає договір про фінансування лікування з надавачем послуг з охорони здоров'я вперше, договір укладається зі строком до трьох років. [RT I 2004, 56, 400 - набув чинності 01.04.2005]

(5) Каса здоров'я укладає договір про фінансування лікування зі строком щонайменше п'ять років з особою, яка утримує лікарню, зазначену в плані мережі лікарень, установленому постановою Уряду Республіки на підставі частини 1 § 55 Закону про організацію послуг з охорони здоров'я. [RT I, 13.03.2014, 2 - набув чинності 01.01.2019]

(5¹) Каса здоров'я укладає договір про фінансування лікування зі строком щонайменше п'ять років з особою, яка надає послуги сімейного лікаря на підставі затвердженого списку сімейного лікаря. [RT I, 21.06.2024, 2 - набув чинності 01.07.2024]

(6) [Втратив чинність – RT I 2004, 56, 400 - набув чинності 01.04.2005]

(1) У договорі про фінансування лікування узгоджуються такі умови:

1) строк договору;

2) сума зобов'язань, що перебираються Касою здоров'я від застрахованих осіб за одиницю часу, та загальна сума зобов'язань, а за потреби — суми за лікарськими спеціальностями або на іншій підставі, встановленими міністром, відповідальним за сферу;

3) ціна, що підлягає сплаті за надання послуги з охорони здоров'я, з урахуванням граничної ціни та граничної ставки, встановлених у переліку послуг з охорони здоров'я;

4) мінімальний обсяг послуг з охорони здоров'я, що надаються;

5) перелік тих працівників охорони здоров'я, за надані якими послуги з охорони здоров'я перебирається обов'язок сплати, а також порядок повідомлення про зміну цього переліку та погодження з Касою здоров'я;

6) кількість годин за одиницю часу, протягом яких надавач послуг з охорони здоров'я зобов'язаний надавати застрахованим особам послуги з охорони здоров'я;

7) строк, протягом якого надавач послуг з охорони здоров'я має подати Касі здоров'я інформацію про перебрання обов'язку сплати за надану застрахованій особі послугу з охорони здоров'я;

8) випадки, коли умовою перебрання обов'язку сплати від застрахованої особи є попереднє письмове погодження з Касою здоров'я;

9) випадки, коли сторони мають право в односторонньому порядку розірвати договір, змінити договір або частково чи повністю зупинити виконання договору;

10) періодичність подання Касі здоров'я даних про черги на лікування та надані послуги, а також склад даних, що подаються;

11) порядок і строк повідомлення про послугу з охорони здоров'я, надану застрахованій особі поза чергою на лікування;

12) обсяг обов'язку звітності надавача послуг з охорони здоров'я та обов'язку подання даних про застрахованих осіб, а також склад даних;

13) показники якості та ефективності послуги з охорони здоров'я;

14) відповідальність сторін договору в разі порушення договору;

15) інші умови, необхідні для забезпечення ефективного та доцільного використання коштів медичного страхування.

[RT I, 27.12.2016, 4 - набув чинності 01.01.2018]

(1) Каса здоров'я укладає з надавачем послуг охорони здоров'я, який має ліцензію на здійснення діяльності з надання стоматологічних послуг, договір про фінансування лікування строком щонайменше три роки для перебрання обов'язку сплати за стоматологічну послугу, передбачену в частинах 2 і 2² § 29 цього закону, замість застрахованої особи.

(2) Якщо Каса здоров'я не має чинного договору про фінансування лікування з надавачем стоматологічних або зубопротезних послуг, зазначений у частині 1 цього параграфа договір укладається з ним строком на один рік. Строк договору про фінансування лікування продовжується щонайменше на два роки, якщо надавач послуг охорони здоров'я протягом першого року чинності договору не порушував умов договору.

(3) У зазначеному в частині 1 цього параграфа договорі про фінансування лікування узгоджуються такі умови:

1) строк договору;

2) умови забезпечення якості послуги охорони здоров'я та порядок здійснення нагляду за ними з боку Каси здоров'я;

3) перелік тих працівників охорони здоров'я, за надані якими послуги охорони здоров'я перебирається обов'язок сплати, а також порядок повідомлення про зміну цього переліку та його погодження з Касою здоров'я;

4) строк, протягом якого надавач послуг охорони здоров'я має подати Касі здоров'я інформацію про перебрання обов'язку сплати за надану застрахованій особі послугу охорони здоров'я;

5) випадки, коли сторони мають право в односторонньому порядку розірвати договір, змінити договір або частково чи повністю зупинити виконання договору;

6) періодичність подання Касі здоров'я даних про черги на лікування та надані послуги, а також склад даних, що подаються;

7) обсяг обов'язку надавача послуг охорони здоров'я щодо звітності та обов'язку подання даних про застрахованих осіб, склад даних, а також строк і порядок подання даних;

8) відповідальність сторін договору в разі порушення договору;

9) інші умови, необхідні для забезпечення ефективного та доцільного використання коштів медичного страхування.

(4) До передбаченого в цьому параграфі договору про фінансування лікування не застосовуються частини 4–4² § 36 та § 37 цього закону. [RT I, 27.12.2016, 4 - набув чинності 01.01.2018]

(1) Черга на лікування — це частина бази даних, яку веде надавач послуг охорони здоров'я, про застрахованих осіб, що очікують на відшкодування планової послуги охорони здоров'я, дані якої є підставою для перебрання Касою здоров'я обов'язку сплати.

(2) Каса здоров'я може укласти договір про фінансування лікування лише з таким надавачем послуг охорони здоров'я, який веде чергу на лікування відповідно до встановленого на підставі пункту 4 частини 1 § 56 закону про організацію послуг охорони здоров'я та надає можливість укладати договір про надання послуги охорони здоров'я через інформаційну систему охорони здоров'я. [RT I 2008, 3, 22 - набув чинності 01.09.2008]

(3) Максимальну довжину черги на лікування затверджує рада Каси здоров'я. Продовження максимальної довжини черги на лікування не поширюється на застрахованих осіб, яких внесено до черги на лікування.

(4) [Втратив чинність – RT I, 27.12.2016, 4 - набув чинності 01.07.2017]

(5) До черги на лікування можна внести лише застраховану особу, яка на момент внесення до черги має підтверджену медичну потребу в отриманні послуги охорони здоров'я. Із черги на лікування слід негайно виключити застраховану особу, яка більше не має підтвердженої медичної потреби в отриманні послуги охорони здоров'я. Каса здоров'я має право будь-коли ознайомитися з чергою на лікування або вимагати надання черги на лікування для ознайомлення.

(6) Застрахована особа має право отримати послугу охорони здоров'я поза чергою на лікування за умови, що це не погіршить можливостей отримання послуги охорони здоров'я застрахованими особами, які перебувають у черзі на лікування.

(1) Обов'язок сплати за надання послуги охорони здоров'я вважається перебраним Касою здоров'я, якщо Каса здоров'я протягом 30 календарних днів після надходження документів, що є підставою для перебрання, письмово не повідомила надавача послуг охорони здоров'я про відмову від перебрання обов'язку.

(2) За наявності черги на лікування Каса здоров'я зобов'язана перебрати обов'язок сплати за послугу охорони здоров'я, якщо застрахована особа очікувала в черзі на лікування надання цієї послуги охорони здоров'я разом із перебранням Касою здоров'я обов'язку сплати до настання своєї черги або довше, ніж передбачає максимальна довжина черги на лікування.

(3) За наявності черги на лікування Каса здоров'я не перебирає обов'язку сплати за послугу охорони здоров'я, отриману поза чергою на лікування, якщо цим законом або встановленими на його підставі правовими актами не передбачено інше. [RT I, 29.11.2013, 1 - набув чинності 09.12.2013]

(4) Підставою для відмови від перебрання обов'язку сплати за надання послуги охорони здоров'я може бути:

1) необґрунтованість надання послуги охорони здоров'я або недостатність показань;

2) надання послуги охорони здоров'я нижче загального рівня медичної науки;

3) невідповідність надання послуги охорони здоров'я умовам, передбаченим у правових актах або в договорі про фінансування лікування;

4) порушення прав пацієнта під час надання послуги охорони здоров'я;

5) некоректність документів, що є підставою для перебрання обов'язку, яку надавач послуг охорони здоров'я не усунув протягом узгодженого в договорі про фінансування лікування строку для усунення недоліків;

6) порушення надавачем послуг охорони здоров'я цього закону або інших правових актів чи укладеного з Касою здоров'я договору під час надання послуги охорони здоров'я.

(5) Каса здоров'я має право, а надавач послуг охорони здоров'я зобов'язаний протягом одного місяця письмово повідомити застраховану особу про відмову Каси здоров'я перебрати обов'язок сплати та про її причини. У разі порушення обов'язку повідомлення надавач послуг охорони здоров'я втрачає право вимагати від застрахованої особи плату за послугу охорони здоров'я.

(6) Застрахована особа має право заявляти проти вимоги надавача послуг охорони здоров'я про сплату такі самі заперечення, як і Каса здоров'я.

(1) Друга думка у розумінні цього закону — це незалежна думка лікаря-спеціаліста іншого надавача послуг охорони здоров'я або лікаря-спеціаліста, який працює в іншого надавача послуг охорони здоров'я (далі — надавач другої думки), метою якої є оцінити правильність діагнозу, поставленого застрахованій особі лікарем-спеціалістом, який надав первинну думку, необхідність призначеного їй лікарського засобу чи послуги охорони здоров'я, роз'яснені альтернативи та очікуваний вплив, а також ризики, пов'язані з наданням послуги охорони здоров'я.

(2) Лікар, який надав первинну думку під час надання застрахованій особі послуги охорони здоров'я, зобов'язаний передати надавачу другої думки всі документи, що відображають надані застрахованій особі послуги охорони здоров'я, або їх копії, а також видати застрахованій особі направлення до надавача другої думки.

(3) Каса здоров'я переймає від застрахованої особи обов'язок сплати за отримання другої думки один раз на один випадок лікування в обсязі, встановленому в переліку послуг охорони здоров'я Каси здоров'я.

(4) Витрати на надання другої думки надавачем послуг охорони здоров'я, що діє в іншій державі — члені Європейського Союзу, Каса здоров'я відшкодовує застрахованій особі на умовах та в порядку, встановлених у § 66² цього закону.

(5) Витрати на надання другої думки надавачем послуг охорони здоров'я, що діє за межами Європейського Союзу, Каса здоров'я відшкодовує застрахованій особі на умовах та в порядку, встановлених у § 66² цього закону.

(6) Для отримання другої думки від надавача послуг охорони здоров'я, що діє в Естонії та не має договору про фінансування лікування з Касою здоров'я, а також від надавача послуг охорони здоров'я, зазначеного в частині 5 цього параграфа, застрахована особа або її законний представник і Каса здоров'я попередньо укладають письмовий договір. [RT I, 29.11.2013, 1 - jõust. 09.12.2013]

(1) Каса здоров'я (Tervisekassa) в обсязі та порядку, встановлених правовими актами, бере на себе зобов'язання зі сплати за роздрібний продаж лікарських засобів, спеціального харчування та харчових добавок, що використовуються для лікування вроджених порушень обміну речовин (далі — лікарський засіб), які необхідні для амбулаторного лікування застрахованої особи та внесені до переліку лікарських засобів Каси здоров'я (далі — перелік лікарських засобів), а також стандартизованих екстемпоральних лікарських засобів, зазначених у частині 7¹ цього параграфа. [RT I, 14.04.2026, 1 - набув чинності 01.05.2026]

(1¹) Сума, що підлягає сплаті на підставі взятого Касою здоров'я зобов'язання зі сплати, обчислюється з роздрібної ціни лікарського засобу. Роздрібна ціна лікарського засобу у розумінні цього закону — це кінцева ціна продажу споживачеві однієї торговельної упаковки лікарського засобу, яка формується після застосування оптових і роздрібних націнок та податку з обороту, а також після вирахування знижок і зменшень ціни, що надаються виробником лікарського засобу або власником дозволу на продаж, оптовим чи роздрібним продавцем. [RT I 2010, 15, 77 - набув чинності 01.07.2010]

(2) Каса здоров'я бере на себе зобов'язання зі сплати лише за такі лікарські засоби, рецепт на які виданий відповідно до умов і форми, встановлених постановою міністра, відповідального за відповідну сферу, на підставі Закону про лікарські засоби. Право виписувати рецепт мають: сімейний лікар, що діє на підставі списку сімейного лікаря, та медична сестра, яка працює разом із ним; лікар-спеціаліст, стоматолог, акушерка, які мають дозвіл на діяльність, та медична сестра, яка здобула спеціальність сестринського догляду, зазначену в постанові, встановленій на підставі частини 2 § 24 Закону про організацію послуг охорони здоров'я; лікар, що працює у надавача послуг охорони здоров'я, який має дозвіл на діяльність з надання спеціалізованої лікарської допомоги, за винятком надання швидкої допомоги, стоматолог, акушерка та медична сестра, яка здобула спеціальність сестринського догляду, зазначену в постанові, встановленій на підставі частини 2 § 24 Закону про організацію послуг охорони здоров'я, а також лікар і стоматолог, які працюють у силах оборони та зареєстровані в Департаменті здоров'я. Починаючи з третього року резидентури, лікар-резидент має право виписувати рецепт нарівні з лікарем, який здобув відповідну спеціальність спеціалізованої лікарської допомоги. [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 30.06.2022]

(3) Каса здоров'я не бере на себе зобов'язання зі сплати за продаж лікарського засобу щодо таких частин ціни:

1) базова ставка власної участі на рецепт;

2) частина роздрібної ціни, що перевищує граничну ціну, ціну, зазначену в ціновій угоді, або ціну, сформовану в спільній закупівлі лікарських засобів Європейської Комісії. [RT I, 14.04.2026, 1 - набув чинності 01.05.2026]

(4) Сума, що підлягає сплаті на підставі взятого Касою здоров'я зобов'язання зі сплати, для лікарських засобів, зазначених у частинах 2–5 § 44 цього закону, обчислюється виходячи із зазначеного в переліку лікарських засобів відсотка пільги від різниці між граничною ціною, ціною, зазначеною в ціновій угоді, або ціною, сформованою в спільній закупівлі лікарських засобів Європейської Комісії, та базовою ставкою власної участі. [RT I, 14.04.2026, 1 - набув чинності 01.05.2026]

(5) [Втратив чинність – RT I, 14.04.2026, 1 - набув чинності 01.05.2026]

(6) [Втратив чинність – RT I, 14.04.2026, 1 - набув чинності 01.05.2026]

(6¹) [Втратив чинність – RT I, 14.04.2026, 1 - набув чинності 01.05.2026]

(7) Якщо роздрібна ціна лікарського засобу менша за граничну ціну, ціну, зазначену в ціновій угоді, або ціну, сформовану в спільній закупівлі лікарських засобів Європейської Комісії, сума, що підлягає сплаті на підставі взятого Касою здоров'я зобов'язання зі сплати, обчислюється з різниці між роздрібною ціною та базовою ставкою власної участі. [RT I, 29.04.2022, 1 - набув чинності 09.05.2022]

(7¹) Каса здоров'я може на підставі письмової заяви відповідного фахового об'єднання, згідно з пунктом 1 частини 3 цього параграфа та з урахуванням критеріїв, встановлених у частині 2 § 43 і частинах 2 та 3 § 44 цього закону, взяти на себе зобов'язання зі сплати за частину роздрібної ціни стандартизованих екстемпоральних лікарських засобів, необхідних для амбулаторного лікування застрахованої особи, за винятком базової ставки власної участі. [RT I, 14.04.2026, 1 - набув чинності 01.05.2026]

(8) Каса здоров'я може за письмовою заявою застрахованої особи або її законного представника, з поважних причин, згідно з пунктом 1 частини 3 цього параграфа та з урахуванням критеріїв, встановлених у частині 2 § 43 і частинах 2 та 3 § 44 цього закону, взяти на себе зобов'язання зі сплати за частину роздрібної ціни таких лікарських засобів, за винятком базової ставки власної участі:

1) лікарський засіб, необхідний для амбулаторного лікування застрахованої особи, який є або внесеним до переліку лікарських засобів, або лікарським засобом без дозволу на продаж, і якщо до заяви додано письмову позицію лікаря, який лікує застраховану особу;

2) лікарський засіб, необхідний для лікування застрахованої особи, який використовується для діагностики, профілактики чи лікування небезпечної для життя хвороби, що вражає в Естонії не більше ніж п'ятьох осіб з мільйона, або хронічної хвороби, що призводить до формування тяжкої інвалідності, за якої не йдеться про вужчу підгрупу хвороби, та який має чинний в Естонії дозвіл на продаж (далі — лікарський засіб для лікування ультрарідкісної хвороби), і якщо до заяви додано рішення такої експертної комісії, до складу якої входять лікар, який лікує застраховану особу, та щонайменше один лікар-спеціаліст, що здобув відповідну спеціальність. [RT I, 14.04.2026, 1 - набув чинності 01.05.2026]

(9) У випадку, зазначеному в пункті 2 частини 8 цього параграфа, Каса здоров'я щодо лікарського засобу для лікування ультрарідкісної хвороби, який має дозвіл на продаж, укладає з виробником лікарського засобу або особою, яка має дозвіл на продаж виданого лікарського засобу, для взяття на себе зобов'язання зі сплати за частину роздрібної ціни строкову угоду, що стосується умов, встановлених у частині 2 § 45 цього закону, якщо це необхідно для забезпечення відповідності фінансовим коштам медичного страхування. [RT I, 14.04.2026, 1 - набув чинності 01.05.2026]

[RT I, 05.07.2012, 14 - jõust. 01.10.2012]

(1) Гранична ціна — це ціна, що є підставою для перебрання зобов'язання зі сплати за внесені до переліку ліків препарати з тією самою діючою речовиною та способом застосування. [RT I 2010, 15, 77 - jõust. 18.04.2010]

(1¹) Граничні ціни встановлюються на ліки в разі, якщо до переліку ліків з відсотком пільги 100, 75 або 50 вноситься інший препарат з тією самою діючою речовиною та способом застосування від іншого виробника ліків або особи, що має дозвіл на продаж ліків, або якщо до переліку одночасно вносяться два чи більше препаратів з тією самою діючою речовиною та способом застосування щонайменше від двох виробників. [RT I 2010, 15, 77 - jõust. 01.07.2010]

(1²) Підставою для розрахунку граничної ціни є оптова закупівельна ціна ліків, до якої додаються максимальні чинні оптові та роздрібні націнки та податок з обороту (далі — максимальна роздрібна ціна). При розрахунку граничних цін для двох ліків виходять з ціни дешевшого препарату. У разі трьох і більше ліків граничні ціни розраховуються на основі ціни наступного препарату, починаючи від найдешевшого за ціною. [RT I 2004, 56, 400 - jõust. 01.01.2005]

(1³) Власник ліцензії на оптову торгівлю ліками та власник ліцензії на виробництво ліків, що займається оптовою торгівлею ліками, зобов'язані передавати Касі здоров'я (Tervisekassa) оптові закупівельні ціни всіх ліків. Осіб, що передають оптові закупівельні ціни ліків, а також умови та порядок передачі встановлює відповідальний за сферу міністр постановою. [RT I, 28.12.2017, 5 - jõust. 01.01.2018] ↗

(2) Методику розрахунку граничних цін, строки встановлення граничних цін, а також умови та строки їх зміни встановлює відповідальний за сферу міністр постановою, враховуючи встановлене в § 25 частині 3 цього закону. [RT I 2004, 56, 400 - jõust. 01.01.2005] ↗

(2¹) Граничні ціни на ліки встановлює відповідальний за сферу міністр постановою за пропозицією ради Каси здоров'я. [RT I, 28.12.2017, 5 - jõust. 01.01.2018] ↗

(3) Для ліків з рівнем ціни, нижчим або рівним граничній ціні, а також у випадку, коли чинний в Естонії дозвіл на продаж має лише один препарат з тією самою діючою речовиною та способом застосування, ціна визначається ціновою угодою або формується за результатами спільної закупівлі ліків Європейської Комісії. [RT I, 29.04.2022, 1 - jõust. 09.05.2022]

(4) Цінова угода — це укладений між Касою здоров'я та виробником ліків або особою, що має дозвіл на продаж виданих ліків, адміністративний договір, що регулює окремий випадок, щодо оптової закупівельної ціни ліків з роздрібною ціною, нижчою або рівною граничній ціні, або ліків, не охоплених граничною ціною, відсоток пільги яких становить 100, 75 або 50. [RT I, 28.12.2017, 5 - jõust. 01.01.2018]

(5) При видачі ліків з аптеки базова ставка власної участі становить 3,50 євро на рецепт. Базова ставка власної участі застосовується лише щодо застрахованої в Касі здоров'я особи в разі амбулаторного лікування. [RT I, 12.12.2024, 2 - jõust. 01.01.2025]

(6) Інформація про чинні граничні ціни та зазначені в цінових угодах ціни має бути доступною споживачу медичної послуги на вебсайті Каси здоров'я, в аптеці та у надавача послуги охорони здоров'я, що виписує рецепт. [RT I, 28.12.2017, 5 - jõust. 01.01.2018]

(1) Перелік ліків встановлює міністр, відповідальний за сферу, постановою за пропозицією ради Каси здоров'я. [RT I, 28.12.2017, 5 - набув чинності 01.01.2018] ↗

(2) При внесенні пропозиції про включення ліків до переліку ліків та при встановленні переліку ліків враховуються такі критерії: [RT I, 28.12.2017, 5 - набув чинності 01.01.2018]

1) потреба застрахованої особи отримати ліки, що випливає з надання послуги охорони здоров'я;

2) доведена медична ефективність ліків та потреба застрахованої особи отримувати під час лікування інші ліки;

3) економічна обґрунтованість застосування ліків;

4) наявність альтернативних ліків або способів лікування;

5) відповідність фінансовим коштам медичного страхування, у тому числі принципу, встановленому в § 25 частині 3 цього закону.

(3) Міністр, відповідальний за сферу, встановлює постановою порядок складання та зміни переліку ліків, а також точніший зміст критеріїв, встановлених у частині 2 цього параграфа, та осіб, які оцінюють відповідність критеріям. ↗

(3¹) Каса здоров'я проводить встановлене на підставі частини 3 цього параграфа адміністративне провадження для складання переліку ліків та його зміни. Для проведення провадження Каса здоров'я утворює дорадчу комісію з питань ліків, призначення членів якої та порядок роботи встановлюються постановою міністра, відповідального за сферу, зазначеною в частині 3 цього параграфа. [RT I, 28.12.2017, 5 - набув чинності 01.01.2018]

(3²) Подана виробником ліків заява про включення ліків до переліку ліків або про зміну переліку є публічною інформацією, за винятком додатка до заяви чи іншої інформації, яка може зашкодити безсторонності проведення провадження. [RT I, 28.12.2017, 5 - набув чинності 01.01.2018]

(4) До переліку ліків можна внести лише ліки, що мають чинний в Естонії дозвіл на продаж. [RT I 2004, 56, 400 - набув чинності 01.08.2004]

(5) До переліку ліків вносяться:

1) діюча речовина ліків та анатомо-терапевтично-хімічний код (код ATC – The Anatomical Therapeutic Chemical Classification);

2) лікарський препарат;

3) виробник ліків;

4) захворювання, для лікування або полегшення яких при продажу ліків, що містять відповідну діючу речовину, відсоток пільги на ліки становить 100;

5) захворювання, для лікування або полегшення яких при продажу ліків, що містять відповідну діючу речовину, відсоток пільги на ліки становить 75; [RT I 2004, 56, 400 - набув чинності 01.08.2004]

6) відсоток пільги для лікарських форм, дозувань та упаковок ліків;

7) код упаковки. [RT I, 04.05.2016, 1 - набув чинності 14.05.2016]

(5¹) Дані, зазначені в пунктах 4–7 частини 5 цього параграфа, є обов'язковими, дані, зазначені в пунктах 1–3, мають роз'яснювальне значення. [RT I 2010, 15, 77 - набув чинності 18.04.2010]

(6) Ліки можна внести до переліку ліків з умовою, метою якої є:

1) забезпечити набуття чинності записом у переліку ліків після укладення цінової угоди або встановлення граничної ціни;

2) забезпечити видалення ліків з переліку ліків у разі припинення цінової угоди;

3) встановлення нижчого відсотка пільги на ліки для певної лікарської форми, дозування чи упаковки одних ліків;

4) обмеження права виписування ліків в інтересах здоров'я застрахованої особи або для забезпечення обґрунтованості виписування ліків;

4¹) врахування при призначенні ліків потреби, зумовленої статтю, віком чи медичною особливістю; [RT I, 14.04.2026, 1 - набув чинності 01.05.2026]

5) забезпечення ефективного та доцільного використання коштів медичного страхування.

(1) Ліки можна внести до переліку ліків з відсотком пільги 50, 75 і 100.

(2) При внесенні ліків до переліку ліків з відсотком пільги 100 або 75 виходять з думки комісії з питань ліків або з пільгової ставки внесених до переліку ліків ліків з тією самою діючою речовиною та способом застосування, а також з таких критеріїв:

1) тяжкість та небезпечність захворювання для життя;

2) можливість епідемічного поширення захворювання;

3) потреба вгамування болю, що супроводжує захворювання, та інші гуманні міркування;

4) відповідність фінансовим коштам медичного страхування, у тому числі принципу, встановленому в § 25 частині 3 цього закону;

5) розмір власної участі пацієнта на один рецепт;

6) забезпечення лікування або полегшення хронічного захворювання, що суттєво погіршує якість життя.

(3) При внесенні ліків до переліку ліків з відсотком пільги 50 виходять з думки комісії з питань ліків або з пільгової ставки внесених до переліку ліків ліків з тією самою діючою речовиною та способом застосування, а також з таких критеріїв:

1) ліки на момент внесення до переліку ліків не відповідають критеріям, встановленим у частині 2 цього параграфа;

2) захворювання лікується іншими, дешевшими способами лікування, які не пов'язані зі значно більшими ризиками та не погіршують суттєво іншим чином становище застрахованої особи.

(4) Щодо дітей віком 4–16 років, осіб, яким на підставі закону про державне пенсійне страхування призначено пенсію по непрацездатності або пенсію за віком чи в яких на підставі закону про допомогу по непрацездатності встановлено часткову або відсутню працездатність, а також щодо застрахованих осіб віком щонайменше 63 роки, при видачі ліків, внесених до переліку ліків з відсотком пільги 75, застосовується відсоток пільги 90.

(5) Щодо дітей віком до чотирьох років до внесених до переліку ліків ліків застосовується відсоток пільги 100. [RT I, 14.04.2026, 1 - набув чинності 01.05.2026]

[RT I, 16.04.2014, 4 - набув чинності 26.04.2014]

(1) При укладенні та зміні цінової угоди виходять з інтересу застрахованих осіб отримувати необхідні ліки за розумною ціною та з коштів бюджету Каси здоров'я, передбачених для взяття на себе зобов'язання зі сплати за продаж ліків, а також з принципу, встановленого в § 25 частині 3 цього закону. [RT I, 16.04.2014, 4 - набув чинності 26.04.2014]

(2) У ціновій угоді погоджуються такі умови:

1) закупівельна ціна оптового продажу ліків у євро для кожної лікарської форми, вмісту діючої речовини та упаковки, що підлягають пільзі у розмірі 100, 75 або 50 відсотків; [RT I 2010, 22, 108 - набув чинності 01.01.2011]

2) передбачуваний обсяг роздрібного продажу ліків протягом дії цінової угоди, якщо ліки є єдиними ліками, внесеними до переліку ліків з відсотком пільги 100, 75 або 50, з такою ж діючою речовиною та способом застосування; [RT I 2010, 15, 77 - набув чинності 01.07.2010]

3) строк, протягом якого сторонам заборонено змінювати цінову угоду;

4) умови, за наявності яких одна сторона має право вимагати зміни цінової угоди на додаток до встановленого в частині 3¹ цього параграфа; [RT I, 16.04.2014, 4 - набув чинності 26.04.2014]

5) строк, до якого сторони мають подати заяви про зміну цінової угоди для уникнення автоматичного продовження строку дії цінової угоди;

6) якщо сторони не досягають згоди щодо зміни ціни, то строк, протягом якого виробник ліків зобов'язаний продавати ліки на естонському ринку, а Каса здоров'я — брати на себе зобов'язання зі сплати за ліки від застрахованих осіб на попередніх засадах;

7) інші умови та зобов'язання, необхідні для забезпечення ефективного та доцільного використання коштів медичного страхування та виконання умов цінової угоди.

(3) Пропозицію про укладення цінової угоди подає Касі здоров'я виробник ліків або особа, якій видано дозвіл на продаж ліків. Провадження з укладення цінової угоди може ініціювати Каса здоров'я. [RT I, 28.12.2017, 5 - набув чинності 01.01.2018]

(3¹) Якщо ліки є єдиними внесеними до переліку ліками з такою ж діючою речовиною та способом застосування і якщо встановлена в ціновій угоді ціна перевищує найвищу ціну цих же ліків, що діє в державах-членах Європейського Союзу, зазначених у постанові, встановленій на підставі § 45 частини 6 цього закону, Каса здоров'я або виробник ліків подає заяву про зміну цінової угоди для зміни ціни. [RT I, 28.12.2017, 5 - набув чинності 01.01.2018]

(3²) Цінову угоду можливо продовжити, якщо встановлена в ній ціна перевищує найвищу ціну цих же ліків, що діє в державах-членах Європейського Союзу, зазначених у постанові, встановленій на підставі § 45 частини 6 цього закону, і якщо сторони не можуть домовитися про зниження встановленої в ціновій угоді ціни ліків, але після оцінки критеріїв, зазначених у § 43 частині 2 цього закону, продовження наявної цінової угоди є обґрунтованим. [RT I, 15.12.2023, 3 - набув чинності 25.12.2023]

(4) [Втратив чинність - RT I 2010, 15, 77 - набув чинності 18.04.2010]

(5) [Втратив чинність - RT I 2010, 15, 77 - набув чинності 18.04.2010]

(5¹) Якщо в умовах укладення або зміни цінової угоди протягом розумного часу не досягнуто згоди, Каса здоров'я може ініціювати в порядку, встановленому на підставі § 43 частини 3 цього закону, провадження з виключення ліків з переліку ліків. [RT I, 28.12.2017, 5 - набув чинності 01.01.2018]

(5²) Починаючи з припинення цінової угоди, враховуючи строк, зазначений у пункті 6 частини 2 цього параграфа, або з визнання граничної ціни ліків недійсною до виключення ліків з переліку або укладення цінової угоди, при взятті Касою здоров'я на себе зобов'язання зі сплати за продаж ліків ціною цінової угоди на ліки вважається максимальна роздрібна ціна, обчислена на підставі найнижчої закупівельної ціни оптового продажу, що діяла на момент подання заяви про зміну цінової угоди або пропозиції про її укладення в державах-членах Європейського Союзу, зазначених у постанові, встановленій на підставі § 45 частини 6 цього закону. [RT I, 16.04.2014, 4 - набув чинності 26.04.2014]

(6) Порядок укладення цінової угоди встановлює міністр, відповідальний за сферу, постановою. ↗

(1) Роздрібний продавець ліків подає Касі здоров'я рахунок для взяття на себе зобов'язання зі сплати за продаж ліків в обсязі та на умовах, встановлених цим законом, через центр рецептів, встановлений у § 81 Закону про лікарські засоби. Зобов'язання вважається взятим Касою здоров'я на себе, якщо Каса здоров'я протягом 30 календарних днів з моменту подання рахунку не відмовилася від взяття на себе зобов'язання зі сплати за продаж відображених у рахунку ліків. [RT I 2010, 15, 77 - набув чинності 18.04.2010]

(2) Каса здоров'я може відмовитися від взяття на себе зобов'язання зі сплати за продаж ліків, якщо при продажу ліків порушено вимоги до продажу ліків.

[Втратив чинність - RT I, 02.05.2024, 3 - набр. чинності 01.01.2025]

(1) Каса здоров'я в обсязі та порядку, встановлених правовими актами, переймає обов'язок сплати за необхідні застрахованій особі медичні вироби, які внесені до переліку медичних виробів Каси здоров'я (далі — перелік медичних виробів).

(2) Медичний виріб у розумінні цього закону — це інструмент, апарат або пристрій, а також матеріал чи інший продукт, який застрахована особа може використовувати як звичайний користувач окремо або в комбінації, за одним чи кількома призначеннями, передбаченими виробником, і основна запланована дія якого на застраховану особу не є фармакологічною, імунологічною чи метаболічною, і який є необхідним для:

1) спостереження за хворобою, її полегшення або лікування;

2) полегшення або лікування травми.

(2¹) У розумінні цього закону медичним виробом є також засіб догляду за шкірою, що використовується для лікування шкірної хвороби, яка перебігає з вродженим порушенням зроговіння. [RT I, 16.04.2014, 4 - jõust. 26.04.2014]

(3) Медичним виробом у розумінні цього закону не є:

1) хірургічно інвазивний медичний виріб;

2) імплантований медичний виріб;

3) активний діагностичний медичний виріб.

(4) Перелік медичних виробів та порядок переймання обов'язку сплати за медичний виріб, внесений до переліку медичних виробів, встановлює міністр, відповідальний за сферу, постановою за пропозицією ради Каси здоров'я. ↗

(5) До переліку медичних виробів вносяться:

1) найменування групи медичних виробів;

2) код медичного виробу;

3) найменування медичного виробу;

4) кількість медичних виробів у пакованні для продажу;

5) гранична ціна медичного виробу або паковання для продажу медичного виробу, якою є роздрібна ціна, погоджена в ціновій угоді;

6) граничний розмір обов'язку сплати, що переймається від застрахованої особи;

7) розмір власної участі застрахованої особи;

8) умови застосування граничної ціни медичного виробу або паковання для продажу медичного виробу, граничного розміру обов'язку сплати, що переймається від застрахованої особи, та розміру власної участі застрахованої особи.

(6) Граничний розмір обов'язку сплати за медичний виріб, що переймається Касою здоров'я від застрахованої особи, становить 90% або 50% граничної ціни медичного виробу або паковання для продажу медичного виробу, внесеного до переліку медичних виробів, за винятком випадку, встановленого частиною 3 § 48¹ цього закону. Граничний розмір обов'язку сплати, що переймається Касою здоров'я від застрахованої особи, становить 50%, якщо для застосування медичного виробу існує альтернативний, дешевший за граничну ціну медичного виробу або паковання для продажу медичного виробу спосіб лікування, або медичний виріб з іншої групи медичних виробів, або інший доступний в Естонії дешевший медичний виріб.

(7) Група медичних виробів у розумінні цього закону об'єднує в переліку медичних виробів медичні вироби з однаковою дією та цільовим призначенням.

(8) До переліку медичних виробів може бути внесено медичний виріб, щодо якого Каса здоров'я та виробник або його представник уклали цінову угоду.

(9) Медичний виріб може бути внесено до переліку медичних виробів з умовами, метою яких є врегулювати виписування медичного виробу, враховуючи критерії, встановлені частиною 1 § 48¹ цього закону. [RT I 2008, 34, 210 - jõust. 01.09.2008]

(1) При внесенні медичного виробу до переліку медичних виробів або виключенні з переліку медичних виробів враховуються такі критерії:

1) наявність медично обґрунтованого показання для звичайного використання медичного виробу та наявність альтернативних медичних виробів чи способів лікування;

2) необхідна для лікування оптимальна кількість медичних виробів виходячи з діагнозу, ступеня тяжкості хвороби або інших обставин, що впливають на перебіг лікування;

3) відповідність фінансовим коштам медичного страхування, у тому числі наявність іншого джерела публічного фінансування;

4) економічна ефективність медичного виробу;

5) відповідність медичного виробу закону про медичні вироби та відповідним правовим актам Європейського Союзу, за винятком медичного виробу, зазначеного в частині 2¹ § 48 цього закону. [RT I, 22.12.2022, 2 - jõust. 01.01.2023]

(2) При зміні граничної ціни, яка береться за основу переймання Касою здоров'я обов'язку сплати за медичний виріб, враховуються критерії, встановлені пунктами 2 і 3 частини 1 цього параграфа.

(3) Якщо в переліку медичних виробів в одній групі медичних виробів є два порівнянні медичні вироби, то починаючи з третього внесеного до переліку медичних виробів медичного виробу основою для переймання Касою здоров'я обов'язку сплати є гранична ціна другого за граничною ціною порівнянного медичного виробу, що міститься в переліку медичних виробів.

(4) Можливість застосування альтернативного до використання медичного виробу способу лікування, дешевшого за встановлений у ціновій угоді або за граничну ціну, дешевшого медичного виробу з іншої групи медичних виробів або іншого доступного в Естонії дешевшого медичного виробу оцінює відповідне фахове об'єднання. [RT I, 20.06.2022, 3 - jõust. 30.06.2022]

(5) Точніший зміст критеріїв, встановлених частиною 1 цього параграфа, оцінювачів відповідності критеріям та порядок оцінювання встановлює міністр, відповідальний за сферу, постановою. ↗

(6) Ініціювати внесення пропозиції про зміну переліку медичних виробів може виробник медичного виробу або його уповноважений представник, вступивши в переговори з Касою здоров'я. Ініціювати внесення пропозиції про зміну переліку медичних виробів може Агентство лікарських засобів або Каса здоров'я, вступивши в переговори з виробником або його уповноваженим представником. Заявник повинен повідомити всі відомі йому обставини, що мають значення для переговорів. [RT I, 20.11.2024, 1 - jõust. 01.01.2025]

[RT I 2008, 34, 210 - набув чинності 01.09.2008]

(1) Продавець медичного виробу подає Tervisekassa рахунок для перебрання зобов'язання щодо оплати за продаж медичного виробу в обсязі та на умовах, встановлених цим законом, через центр рецептів, встановлений у § 81 закону про лікарські засоби. Зобов'язання вважається перебраним Tervisekassa, якщо Tervisekassa протягом 45 календарних днів з моменту подання рахунку не відмовилася від перебрання зобов'язання щодо оплати за продаж медичного виробу, відображеного в рахунку. [RT I 2010, 15, 77 - набув чинності 18.04.2010]

(2) Продавець медичного виробу, за винятком аптеки, укладає з Tervisekassa договір, у якому узгоджуються такі умови:

1) строк договору;

2) обставини, за наявності яких сторони мають право в односторонньому порядку розірвати договір;

3) коротший строк, ніж строк, зазначений у частині 1 цього параграфа;

4) обставини, за наявності яких умовою перебрання зобов'язання є попереднє письмове погодження з Tervisekassa;

5) обсяг зобов'язання продавця медичного виробу щодо звітності та зобов'язання щодо подання Tervisekassa даних про застрахованих осіб, а також склад даних;

6) інші умови, необхідні для забезпечення ефективного та доцільного використання коштів медичного страхування. [RT I 2008, 34, 210 - набув чинності 01.09.2008]

(3) Підставою для відмови від перебрання зобов'язання щодо оплати за продаж медичного виробу може бути невідповідність продажу медичного виробу положенням правових актів або договору, укладеного з Tervisekassa. [RT I 2008, 34, 210 - набув чинності 01.09.2008]

(1) Tervisekassa додатково перебирає від застрахованої особи зобов'язання щодо оплати, якщо сплачена застрахованою особою сума на придбання необхідних для амбулаторного лікування та внесених до переліку лікарських засобів, а також необхідних для звичайного користувача для лікування чи полегшення травми або хвороби чи для спостереження за хворобою та внесених до переліку медичних виробів медичних виробів перевищує за календарний рік 100 євро (далі — додаткова компенсація за лікарські засоби та медичні вироби).

(2) Розмір додаткової компенсації за лікарські засоби та медичні вироби обчислює центр рецептів у момент викупу застрахованою особою лікарського засобу та медичного виробу, враховуючи наявні в центрі рецептів дані.

(3) Якщо застрахованій особі з об'єктивних причин неможливо надати знижку на розмір передбаченої додаткової компенсації за лікарські засоби та медичні вироби, вона надається їй при наступній покупці або неотримана додаткова компенсація за лікарські засоби та медичні вироби відшкодовується за заявою застрахованої особи.

(4) Порядок клопотання про неотриману додаткову компенсацію за лікарські засоби та медичні вироби, зазначену в частині 3 цього параграфа, та її виплати встановлює міністр, відповідальний за галузь, постановою. ↗

(5) Якщо застрахована особа не робить у поточному календарному році наступної покупки або не подає зазначену в частині 3 цього параграфа заяву, неотримана в момент останньої покупки особи додаткова компенсація за лікарські засоби та медичні вироби переноситься на наступний календарний рік.

(6) При обчисленні додаткової компенсації за лікарські засоби та медичні вироби не враховуються суми, сплачені Tervisekassa, а також суми, що перевищують граничну ціну або ціну, зазначену в ціновій домовленості.

(7) Якщо обчислена відповідно до частини 2 цього параграфа сума становить від 100 до 300 євро, Tervisekassa відшкодовує 50 відсотків із частини, що перевищує 100 євро.

(8) Якщо обчислена відповідно до частини 2 цього параграфа сума перевищує 300 євро, Tervisekassa відшкодовує додатково до обчисленого в частині 7 цього параграфа 90 відсотків із частини, що перевищує 300 євро. [RT I, 02.05.2024, 3 - набув чинності 01.01.2025]

[RT I, 02.07.2012, 8 - набув чинності 01.08.2012]

(1) Компенсація тимчасової непрацездатності — це грошова компенсація, яку Tervisekassa виплачує на підставі листка непрацездатності застрахованій особі, яка через тимчасове звільнення від трудових чи службових обов'язків або від господарської чи професійної діяльності недоотримує оподатковуваний персоніфікованим соціальним податком дохід.

(1¹) Компенсація тимчасової непрацездатності виплачується також застрахованій особі на підставі частини 3¹ § 5 цього закону, якщо на день початку звільнення від роботи, зазначений у її листку непрацездатності, щодо фізичної особи-підприємця, яка сплачує за неї соціальний податок, не внесено до комерційного реєстру запис про вилучення або запис про призупинення діяльності, або щодо чоловіка/дружини чи зареєстрованого співмешканця, який бере участь у діяльності підприємства фізичної особи-підприємця, не внесено до реєстру працевлаштування запис про припинення роботи. [RT I, 06.07.2023, 6 - набув чинності 01.01.2024]

(2) Компенсація тимчасової непрацездатності не виплачується особі, яка має страховий захист на підставах, зазначених у пунктах 3 і 6 частини 2 та в частині 4 § 5 цього закону, а також особі, прирівняній на підставі договору до застрахованої особи.

(3) Видами компенсації тимчасової непрацездатності є:

1) компенсація у зв'язку з хворобою;

2) [Втратив чинність - RT I, 26.10.2018, 1 - набув чинності 01.04.2022]

3) [Втратив чинність - RT I, 26.10.2018, 1 - набув чинності 01.04.2022]

4) компенсація по догляду. [RT I 2004, 56, 400 - набув чинності 01.08.2004]

(4) Особі, яка отримує оподатковуваний персоніфікованим соціальним податком дохід, може виплачуватися компенсація у зв'язку з хворобою на умовах, встановлених цим законом. [RT I, 02.05.2024, 3 - набув чинності 15.05.2024]

(1) Страховим випадком, за якого застрахованій особі виплачується допомога у зв'язку з хворобою, є:

1) хвороба або травма застрахованої особи, щодо якої лікуючий медичний працівник визначив, що застрахована особа через хворобу або травму тимчасово не здатна працювати на своєму робочому чи службовому місці або продовжувати виконання своїх обов'язків чи господарську або професійну діяльність; [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 30.06.2022]

2) карантин, встановлений щодо застрахованої особи;

3) робота застрахованої особи на підставі § 12⁵ частини 1 закону про гігієну та безпеку праці; [RT I, 02.05.2024, 3 - набув чинності 15.05.2024]

4) відмова застрахованої особи від роботи на підставі § 12⁵ частини 3 закону про гігієну та безпеку праці; [RT I, 02.05.2024, 3 - набув чинності 15.05.2024]

4¹) робота застрахованої особи на підставі § 12⁴ частини 1 закону про гігієну та безпеку праці; [RT I, 02.05.2024, 3 - набув чинності 15.05.2024]

5) вилучення у застрахованої особи органа або кровотворних стовбурових клітин для лікувального пересадження іншій особі, щодо якого лікуючий лікар визначив, що застрахована особа через це тимчасово не здатна працювати на своєму робочому чи службовому місці або продовжувати виконання своїх обов'язків чи господарську або професійну діяльність. [RT I, 26.02.2015, 1 - набув чинності 01.03.2015]

(2) [Втратив чинність – RT I, 26.10.2018, 1 - набув чинності 01.04.2022]

(3) [Втратив чинність – RT I, 26.10.2018, 1 - набув чинності 01.04.2022]

(4) Страховим випадком, за настання якого застрахованій особі виплачується допомога по догляду, є:

1) догляд за дитиною віком до 12 років або за застрахованою особою з інвалідністю віком до 19 років; [RT I, 27.12.2016, 4 - набув чинності 01.07.2017]

2) догляд удома за хворим членом сім'ї;

3) догляд за дитиною віком до 3 років або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, якщо особа, яка доглядає, сама хвора або їй надається допомога при пологах.

(1) Листок непрацездатності — це документ, що засвідчує тимчасову непрацездатність застрахованої особи та звільнення від виконання трудових або службових обов'язків, який виписує застрахованій особі лікуючий її або такий, що надає їй послугу, медичний працівник в електронному вигляді і який під час відкриття та закриття листка непрацездатності невідкладно передається через інтерфейс X-tee до бази даних Каси здоров'я. [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 30.06.2022]

(1¹) Листок непрацездатності можна виписати на папері, якщо з технічних причин неможливо передати дані через інтерфейс X-tee до бази даних Каси здоров'я. У такому разі особа, яка виписала листок непрацездатності, передає дані листка непрацездатності до бази даних Каси здоров'я через інтерфейс X-tee за першої можливості. [RT I, 08.10.2014, 1 - набув чинності 18.10.2014]

(2) Право виписувати листок непрацездатності має медичний працівник. Особа, яка виписує листок непрацездатності, відповідає за правильне визначення страхового випадку тимчасової непрацездатності та за обґрунтованість тимчасової непрацездатності. Права виписувати листок непрацездатності не мають особи при наданні швидкої допомоги та особи, зазначені в § 3 частинах 4 і 6 закону про організацію послуг охорони здоров'я. [RT I, 02.05.2024, 3 - набув чинності 15.05.2024]

(2¹) Акушерка має право виписувати лікарняний листок для полегшення виконання трудових або службових обов'язків чи для відмови від роботи вагітної особи або особи, яка має право на відпустку по материнству, на підставі § 12⁵ закону про гігієну та безпеку праці. [RT I, 02.05.2024, 3 - набув чинності 15.05.2024]

(2²) Медична сестра має право лише відкривати та закривати лікарняний листок і листок по догляду в разі хвороби, травми, карантину або догляду за застрахованою особою. [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 30.06.2022]

(3) Видами листка непрацездатності є лікарняний листок і листок по догляду. [RT I, 26.10.2018, 1 - набув чинності 01.04.2022]

(3¹) Лікарняний листок може містити пропозиції щодо умов праці, які відповідають стану здоров'я, на час звільнення від виконання трудових або службових обов'язків. Право виписувати лікарняний листок, що містить пропозиції щодо тимчасового виконання роботи, яка відповідає стану здоров'я, на підставі § 12⁴ закону про гігієну та безпеку праці, має лише лікар. [RT I, 02.05.2024, 3 - набув чинності 15.05.2024]

(4) Міністр, відповідальний за сферу, встановлює постановою: ↗

1) склад даних листка непрацездатності;

2) умови та порядок відкриття, закриття та визнання недійсним листка непрацездатності;

3) умови та порядок передачі листка непрацездатності від надавача послуги охорони здоров'я до Каси здоров'я;

4) обсяг доступу надавача послуги охорони здоров'я та роботодавця до складу даних листка непрацездатності. [RT I, 02.05.2024, 3 - набув чинності 15.05.2024]

(1) Допомога з тимчасової непрацездатності виплачується на підставі листка непрацездатності. Якщо страховий випадок, зазначений у § 51 частині 1 пункті 1 або частині 4 цього закону, настає під час перебування застрахованої особи в іноземній державі, листок непрацездатності замінює паперова довідка, виписана лікарем або стоматологом, який лікував особу в іноземній державі. На вимогу Лікарняної каси до довідки слід додати завірений особою, зазначеною в § 2 частині 1 закону про присяжного перекладача, переклад естонською мовою, витрати на який несе застрахована особа. [RT I, 26.10.2018, 1 - jõust. 01.04.2022]

(1¹) [Втратив чинність – RT I, 08.10.2014, 1 - jõust. 18.10.2014]

(2) [Втратив чинність – RT I 2009, 15, 93 - jõust. 01.07.2009]

(3) [Втратив чинність – RT I, 08.10.2014, 1 - jõust. 18.10.2014]

(3¹) [Втратив чинність – RT I, 20.06.2022, 3 - jõust. 30.06.2022]

(4) Роботодавець застрахованої особи або фізична особа-підприємець вносить до листка непрацездатності свої записи протягом семи календарних днів з моменту отримання від застрахованої особи інформації про закриття листка непрацездатності. [RT I, 08.10.2014, 1 - jõust. 18.10.2014]

(4¹) Платник податку з підприємницького доходу вносить свої записи до листка непрацездатності протягом семи календарних днів з моменту закриття листка непрацездатності, але не пізніше строку та в порядку, встановлених частинами 5 і 5² цього параграфа. Лікарняна каса виплачує допомогу з тимчасової непрацездатності відповідно до частини 6 цього параграфа. [RT I, 07.07.2017, 2 - jõust. 01.01.2018]

(4²) Колишній роботодавець застрахованої особи або фізична особа-підприємець не зобов'язаний вносити свої записи до листка непрацездатності, якщо листок непрацездатності, наступний за попереднім листком непрацездатності, починається після припинення трудових або службових відносин. [RT I, 02.05.2024, 3 - jõust. 01.02.2025]

(5) Допомога призначається та виплачується, якщо роботодавець застрахованої особи або фізична особа-підприємець вніс до електронного листка непрацездатності застрахованої особи свої записи не пізніше 90-го календарного дня від дати, наступної за закриттям листка непрацездатності. Допомога не призначається та не виплачується, якщо записи до листка непрацездатності не внесені протягом строку, встановленого цією частиною. [RT I, 02.05.2024, 3 - jõust. 15.05.2024]

(5¹) Якщо застрахована особа подає роботодавцю або фізичній особі-підприємцю листок непрацездатності в паперовій формі, роботодавець або фізична особа-підприємець вносить свої записи до електронного листка непрацездатності застрахованої особи з тим самим змістом через інтерфейс X-tee протягом семи календарних днів з дня отримання від застрахованої особи паперового листка непрацездатності. [RT I, 08.10.2014, 1 - jõust. 01.01.2015]

(5²) Якщо застрахована особа подає роботодавцю або фізичній особі-підприємцю паперову довідку, виписану лікарем або стоматологом, який лікував її в іноземній державі (далі – довідка), роботодавець або фізична особа-підприємець подає Лікарняній касі довідку та інші документи, необхідні для призначення та виплати допомоги, протягом семи календарних днів з дня отримання довідки від застрахованої особи. [RT I, 08.10.2014, 1 - jõust. 01.01.2015]

(5³) Застрахована особа може подати довідку та інші необхідні для призначення та виплати їй допомоги документи Лікарняній касі самостійно. [RT I, 08.10.2014, 1 - jõust. 01.01.2015]

(5⁴) На підставі довідки допомога призначається та виплачується, якщо:

1) довідка застрахованої особи разом з іншими документами, необхідними для призначення та виплати допомоги, подана Лікарняній касі не пізніше 90-го календарного дня від зазначеного в довідці дня початку виконання трудових або службових обов'язків чи відновлення господарської або професійної діяльності, або

2) довідка застрахованої особи разом з іншими документами, необхідними для призначення та виплати допомоги, подана Лікарняній касі не пізніше 90-го календарного дня від зазначеного в довідці дня відновлення участі в діяльності підприємства фізичної особи-підприємця. [RT I, 08.10.2014, 1 - jõust. 01.01.2015]

(5⁵) Допомога не призначається та не виплачується, якщо довідка не була подана протягом строку, встановленого частиною 5⁴ цього параграфа. [RT I, 08.10.2014, 1 - jõust. 01.01.2015]

(6) Лікарняна каса виплачує допомогу з тимчасової непрацездатності протягом 30 календарних днів з дня, коли роботодавець застрахованої особи або фізична особа-підприємець вніс належні записи до електронного листка непрацездатності, або, у разі довідки, коли належним чином оформлені документи надійшли до Лікарняної каси. У разі затримки виплати Лікарняна каса зобов'язана сплатити пеню відповідно до закону. [RT I, 08.10.2014, 1 - jõust. 01.01.2015]

(7) Склад документів та даних, необхідних для призначення та виплати допомоги з тимчасової непрацездатності, а також порядок призначення та виплати допомоги встановлює відповідальний за сферу міністр постановою. ↗

(1) Каса здоров'я виплачує застрахованій особі з урахуванням верхньої межі, встановленої цим законом, допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю за один календарний день у розмірі середнього доходу за один календарний день: [RT I, 12.12.2024, 2 - набув чинності 01.01.2026]

1) 70 відсотків — у разі надання стаціонарної та амбулаторної медичної послуги, а також відмови від роботи, що не відповідає стану здоров'я, тимчасового звільнення від виконання службових обов'язків та карантину; [RT I 2009, 35, 232 - набув чинності 01.07.2009]

1¹) 80 відсотків — у разі догляду за дитиною віком до 3 років або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, якщо особа, яка здійснює догляд, сама хворіє або їй надається допомога при пологах, догляду за хворим членом сім'ї вдома, а також догляду за дитиною віком до 12 років або застрахованою особою з інвалідністю віком до 19 років; [RT I, 27.12.2016, 4 - набув чинності 01.07.2017]

2) [Втратив чинність – RT I 2009, 35, 232 - набув чинності 01.07.2009]

3) [Втратив чинність – RT I 2009, 35, 232 - набув чинності 01.07.2009]

4) [Втратив чинність – RT I, 26.10.2018, 1 - набув чинності 01.04.2022]

5) [Втратив чинність – RT I, 26.10.2018, 1 - набув чинності 01.04.2022]

6) 100 відсотків — у разі захворювання, спричиненого професійним захворюванням, або захворювання чи травми, що виникли внаслідок нещасного випадку на виробництві; [RT I 2004, 56, 400 - набув чинності 01.08.2004]

7) 100 відсотків — у разі запобігання злочину або захисту державних та суспільних інтересів, а також рятування людського життя;

8) 100 відсотків — у разі видалення органа або кровотворних стовбурових клітин для їх пересадки іншій особі з лікувальною метою. [RT I, 26.02.2015, 1 - набув чинності 01.03.2015]

(1¹) Каса здоров'я виплачує застрахованій особі допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю за один календарний день до верхньої межі допомоги, обчисленої на підставі § 55² цього закону. [RT I, 12.12.2024, 2 - набув чинності 01.01.2026]

(1²) Верхня межа допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю не застосовується щодо страхових випадків, встановлених у пунктах 3, 4¹ та 5 частини 1 § 51 цього закону. [RT I, 12.12.2024, 2 - набув чинності 01.01.2026]

(2) Під час обчислення розміру допомоги сума округлюється з точністю до цента. [RT I 2010, 22, 108 - набув чинності 01.01.2011]

(3) Каса здоров'я виплачує застрахованій особі допомогу через хворобу, якщо застрахованій особі тимчасово надано роботу, що відповідає стану здоров'я, на підставі частини 1 § 12⁵ Закону про гігієну та безпеку праці. Допомога разом із заробітною платою або платою, отримуваною за цей період (далі — заробітна плата), дорівнює заробітній платі, що діяла в день, який передував початковому дню звільнення від виконання трудових чи службових обов'язків, зазначеному в лікарняному листку. [RT I, 02.05.2024, 3 - набув чинності 15.05.2024]

(3¹) Якщо застрахована особа має кількох роботодавців і має право на допомогу через хворобу за роботу принаймні в одного роботодавця на підставі пункту 3 частини 1 § 51 цього закону, то у разі, коли роботодавець не може запропонувати умови праці, що відповідають стану здоров'я особи, або особа відмовляється від запропонованої роботи, допомога становить 70 відсотків заробітної плати, що діяла в день, який передував початковому дню звільнення від виконання трудових чи службових обов'язків, зазначеному роботодавцем у лікарняному листку. [RT I, 03.12.2025, 3 - набув чинності 01.01.2026]

(4) Каса здоров'я продовжує виплачувати застрахованій особі допомогу через хворобу на підставі пункту 4¹ частини 1 § 51 цього закону з першого дня роботи на підставі лікарняного листка, якщо застрахована особа має право на допомогу через хворобу на підставі пункту 1 частини 1 § 51 цього закону і їй тимчасово надається робота, що відповідає стану здоров'я, на підставі § 12⁴ Закону про гігієну та безпеку праці. Виплата не продовжується довше строку, встановленого в частині 1 § 57 цього закону. Допомога разом із заробітною платою, отримуваною за цей період, дорівнює заробітній платі, що діяла в день, який передував початковому дню звільнення від виконання трудових чи службових обов'язків, зазначеному в лікарняному листку. [RT I, 02.05.2024, 3 - набув чинності 15.05.2024]

(5) Якщо застрахована особа має кількох роботодавців і має право на допомогу через хворобу за роботу принаймні в одного роботодавця на підставі пункту 4¹ частини 1 § 51 цього закону, то у разі, коли роботодавець не може запропонувати умови праці, що відповідають стану здоров'я особи, допомога становить 70 відсотків заробітної плати, що діяла в день, який передував початковому дню звільнення від виконання трудових чи службових обов'язків, зазначеному роботодавцем у лікарняному листку. [RT I, 12.12.2024, 2 - набув чинності 22.12.2024]

(1) Середній дохід за календарний день обчислюється виходячи з даних про дохід, обчислений на підставі нарахованого або сплаченого за застраховану особу соціального податку, поданих Податково-митним департаментом, та з даних, що підтверджують право на отримання відшкодування, поданих особами, зазначеними в пунктах 1, 2, 4, 5 і 5¹ частини 2 та частинах 3 і 3¹ § 5 цього закону. При обчисленні середнього доходу за календарний день не враховується соціальний податок, що сплачується державою, волостю, містом або творчою спілкою на підставі пунктів 1–3, 3³ і 6¹–15 частини 1 та частин 1¹ і 1² § 6 закону про соціальний податок. [RT I, 03.06.2025, 1 - набув чинності 01.01.2026]

(1¹) У разі соціального податку, сплаченого з підприємницького рахунку, середній дохід за календарний день обчислюється на підставі ставки податку, встановленої в законі про соціальний податок. [RT I, 07.07.2017, 2 - набув чинності 01.01.2018]

(2) Середній дохід за календарний день застрахованої особи на підставі пункту 1 або 2 частини 2 § 5 цього закону дорівнює частці від ділення доходу, обчисленого на підставі нарахованого за застраховану особу соціального податку за календарний рік, що передував календарному року дня початку звільнення від виконання трудових або службових обов'язків, зазначеного в листку непрацездатності, на число 365. [RT I 2009, 29, 176 - набув чинності 01.07.2009]

(3) Якщо за застраховану особу на підставі пункту 1 або 2 частини 2 § 5 цього закону в календарному році, що є основою для обчислення середнього доходу за календарний день, не сплачувався соціальний податок, то середній дохід за календарний день дорівнює частці від ділення обумовленої з працівником заробітної плати на число 30, але він не може перевищувати частки від ділення встановленого Урядом Республіки мінімального розміру місячної заробітної плати на число 30. При обчисленні середнього доходу за календарний день виходять з обумовленої з працівником заробітної плати, що діяла в день, який передував дню початку звільнення від виконання трудових обов'язків, зазначеному в листку непрацездатності, або з встановленого Урядом Республіки мінімального розміру місячної заробітної плати. [RT I 2009, 15, 93 - набув чинності 01.07.2009]

(3¹) У разі страхового випадку, передбаченого в пункті 4 частини 1 § 51 цього закону, середній дохід за календарний день, передбачений у частині 3 цього параграфа, дорівнює частці від ділення середньої заробітної плати, обчисленої відповідно до порядку, встановленого на підставі частини 8 § 29 закону про трудовий договір, на число 30. Він не може перевищувати частки від ділення встановленого Урядом Республіки мінімального розміру місячної заробітної плати на число 30. [RT I, 03.12.2025, 3 - набув чинності 01.01.2026]

(4) Якщо середній дохід за календарний день, обчислений у порядку, передбаченому в частині 2 цього параграфа, менший за середній дохід за календарний день, що обчислюється в порядку, передбаченому в частині 3, то середній дохід за календарний день обчислюється в порядку, передбаченому в частині 3.

(5) Середній дохід за календарний день застрахованих осіб на підставі пункту 4, 5 або 5¹ частини 2 або частини 3 § 5 цього закону дорівнює частці від ділення доходу, обчисленого на підставі соціального податку, сплаченого за застраховану особу або нею за календарний рік, що передував календарному року дня початку звільнення від виконання трудових обов'язків, що випливають з договору, зазначеного в пунктах 4, 5 і 5¹ частини 2 § 5, або від господарської чи професійної діяльності, зазначеного в листку непрацездатності, на число 365. [RT I, 07.07.2017, 2 - набув чинності 01.01.2018]

(5¹) Середній дохід за календарний день застрахованої особи на підставі частини 3¹ § 5 цього закону дорівнює частці від ділення доходу, обчисленого на підставі соціального податку, сплаченого за застраховану особу за календарний рік, що передував календарному року дня початку звільнення від участі в діяльності підприємства фізичної особи-підприємця, на число 365. [RT I, 02.07.2012, 8 - набув чинності 01.08.2012]

(6) Якщо за застраховану особу на підставі пункту 4, 5 або 5¹ частини 2 або частини 3 чи 3¹ § 5 цього закону в календарному році, що є основою для обчислення середнього доходу за календарний день, не сплачувався соціальний податок, середній дохід за календарний день дорівнює частці від ділення місячної ставки, передбаченої в § 2¹ закону про соціальний податок, на число 30. При обчисленні середнього доходу за календарний день виходять з місячної ставки, передбаченої в § 2¹ закону про соціальний податок, що діяла в день, який передував дню звільнення від виконання трудових обов'язків або від господарської чи професійної діяльності, або від участі в діяльності підприємства фізичної особи-підприємця. [RT I, 07.07.2017, 2 - набув чинності 01.01.2018]

(7) Положення частини 6 цього параграфа не застосовуються, якщо в день, який передував дню початку звільнення від виконання трудових обов'язків, зазначеному в листку непрацездатності, застрахована особа не мала обов'язку сплачувати авансові платежі соціального податку.

(7¹) До застрахованої особи на підставі частини 3¹ § 5 цього закону не застосовується передбачене в частині 7 цього параграфа. [RT I, 02.07.2012, 8 - набув чинності 01.08.2012]

(8) Якщо застрахована особа має одночасно право на відшкодування тимчасової непрацездатності більш ніж на одній з підстав, зазначених у частинах 2, 5 і 5¹ цього параграфа, середній дохід за календарний день обчислюється на сприятливішій для застрахованої особи підставі. [RT I, 02.07.2012, 8 - набув чинності 01.08.2012]

(9) У разі страхових випадків, передбачених у пунктах 3 і 4¹ частини 1 § 51 цього закону, заробітна плата, що діяла в день, який передував дню початку звільнення від виконання трудових або службових обов'язків, зазначеному в лікарняному листку, обчислюється відповідно до порядку, встановленого на підставі частини 8 § 29 закону про трудовий договір. [RT I, 03.12.2025, 3 - набув чинності 01.01.2026]

(1) Застрахованій особі, якій протягом трьох календарних років, що передували календарному року початкового дня звільнення від виконання трудових або службових обов'язків, зазначеного в листку непрацездатності, виплачувалася батьківська допомога на підставі закону про сімейні виплати і за яку в той самий період держава сплачувала соціальний податок на підставі § 6 частини 1 пункту 1 закону про соціальний податок, середній дохід за календарний день обчислюється в порядку, встановленому § 55 цього закону, з урахуванням особливостей, встановлених у цьому параграфі.

(2) Встановлені в цьому параграфі особливості обчислення середнього доходу за календарний день застосовуються до застрахованої особи, якій виплачується допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю на підставі листка непрацездатності, якщо в календарному році, що передував календарному року початкового дня звільнення від виконання трудових або службових обов'язків, зазначеного в цьому листку, застрахована особа перебувала у батьківській відпустці.

(3) Департамент соціального страхування передає Лікарняній касі розмір доходу за один календарний день розподілюваної батьківської допомоги застрахованої особи, яка має право на отримання батьківської допомоги в розумінні § 33 закону про сімейні виплати (далі — дохід за календарний день батьківської допомоги), обчислений у порядку, встановленому § 39 закону про сімейні виплати.

(4) Лікарняна каса порівнює дохід за календарний день батьківської допомоги застрахованої особи із середнім доходом за календарний день, обчисленим для тієї самої особи на підставі § 55 цього закону, і бере за основу при виплаті застрахованій особі допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю більш сприятливий для особи дохід за календарний день. [RT I, 15.12.2023, 2 - набув чинності 01.07.2024]

(1) Верхня межа допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю за один календарний день становить подвійний розмір середнього оподатковуваного соціальним податком доходу Естонії за один календарний місяць за позаминулий календарний рік, рахуючи від календарного року початкового дня страхового випадку, поділений на 30.

(2) Для обчислення розміру середнього оподатковуваного соціальним податком доходу Естонії за один календарний місяць на наступний календарний рік середній розмір пенсійно-страхової частини персоніфікованого соціального податку за попередній календарний рік, затверджений Урядом Республіки на підставі § 13 частини 3 закону про державне пенсійне страхування, множиться на п'ять, а результат ділиться на 12. При обчисленні розміру середнього оподатковуваного соціальним податком доходу Естонії за один календарний місяць сума округлюється з точністю до одного цента.

(3) Лікарняна каса оприлюднює обчислену на підставі частин 1 і 2 цього параграфа верхню межу допомоги за один календарний день на наступний календарний рік на своєму вебсайті не пізніше 1 грудня. [RT I, 12.12.2024, 2 - набув чинності 01.01.2026]

(1) Право на отримання допомоги у зв'язку з хворобою виникає з дев'ятого дня звільнення від виконання трудових або службових обов'язків, зазначеного в листку непрацездатності, якщо цим законом не встановлено інше. [RT I, 11.01.2023, 1 - набув чинності 01.07.2023]

(1¹) Якщо підставою для виплати допомоги у зв'язку з хворобою є відмова від роботи на підставі § 12⁵ частини 3 закону про гігієну та безпеку праці, у застрахованої особи виникає право на допомогу у зв'язку з хворобою, обчислювану на підставі § 54 частини 1 пункту 1 цього закону, з другого дня, коли вона відмовилася виконувати трудові або службові обов'язки. [RT I, 02.05.2024, 3 - набув чинності 15.05.2024]

(1²) У осіб, зазначених у § 5 частини 2 пунктах 1, 2, 4, 5 і 5¹ та частинах 3 і 3¹ цього закону, у разі вагітності виникає право на отримання допомоги у зв'язку з хворобою у разі страхового випадку, встановленого § 51 частини 1 пунктом 1 цього закону, з другого дня звільнення від виконання трудових або службових обов'язків, зазначеного в листку непрацездатності, або від господарської чи професійної діяльності, або від участі в діяльності фізичної особи-підприємця. [RT I, 07.07.2017, 2 - набув чинності 01.01.2018]

(1³) Якщо підставою для виплати допомоги у зв'язку з хворобою є § 54 частини 1 пункти 6 і 7 цього закону, право на отримання допомоги у зв'язку з хворобою у разі страхового випадку, встановленого § 51 частини 1 пунктом 1 цього закону, виникає з другого дня звільнення від виконання трудових або службових обов'язків, зазначеного в листку непрацездатності, або від господарської чи професійної діяльності. [RT I 2009, 29, 176 - набув чинності 01.07.2009]

(1⁴) Якщо підставою для виплати допомоги у зв'язку з хворобою є § 54 частини 1 пункт 8 цього закону, право на отримання допомоги у зв'язку з хворобою у разі страхового випадку, встановленого § 51 частини 1 пунктом 5 цього закону, виникає з першого дня звільнення від виконання трудових або службових обов'язків, зазначеного в листку непрацездатності, або від господарської чи професійної діяльності. [RT I, 26.02.2015, 1 - набув чинності 01.03.2015]

(2) Якщо підставою для виплати допомоги у зв'язку з хворобою є тимчасове надання роботи, що відповідає стану здоров'я, на підставі § 12⁵ частини 1 закону про гігієну та безпеку праці, у застрахованої особи виникає право на допомогу у зв'язку з хворобою, обчислювану на підставі § 54 частини 3 цього закону, з дня, коли вона розпочала виконувати трудові або службові обов'язки, що відповідають стану здоров'я. [RT I, 02.05.2024, 3 - набув чинності 15.05.2024]

(2¹) Якщо підставою для виплати допомоги у зв'язку з хворобою є тимчасове надання роботи, що відповідає стану здоров'я, на підставі § 12⁴ закону про гігієну та безпеку праці, у застрахованої особи виникає право на допомогу у зв'язку з хворобою, обчислювану на підставі § 54 частини 4 цього закону, з дня, коли вона тимчасово розпочала виконувати роботу, що відповідає стану здоров'я, але не раніше ніж з 31-го дня звільнення від виконання трудових або службових обов'язків. [RT I, 03.12.2025, 3 - набув чинності 01.04.2026]

(3) Право на отримання допомоги по догляду виникає з першого дня звільнення від виконання трудових або службових обов'язків, зазначеного в листку непрацездатності. [RT I, 26.10.2018, 1 - набув чинності 01.04.2022]

(1) У разі хвороби або травми застрахована особа має право на отримання допомоги у зв'язку з хворобою до дня відновлення працездатності, зазначеного в листку непрацездатності, але не більше ніж 240 послідовних календарних днів у разі туберкульозу або 182 послідовних календарних днів у разі будь-якої іншої хвороби. [RT I, 13.12.2014, 1 - набув чинності 01.07.2016 (набрання чинності змінено - RT I, 17.12.2015, 1)]

(2) [Втратив чинність – RT I, 13.12.2014, 1 - набув чинності 01.07.2016 (набрання чинності змінено - RT I, 17.12.2015, 1)]

(3) У разі карантину застрахована особа має право на отримання допомоги у зв'язку з хворобою до дня закінчення карантину. [RT I, 29.12.2020, 2 - набув чинності 01.01.2021]

(4) [Втратив чинність – RT I 2009, 5, 35 - набув чинності 01.07.2009]

(5) [Втратив чинність – RT I, 30.12.2015, 2 - набув чинності 01.01.2016]

(6) [Втратив чинність – RT I, 13.12.2014, 1 - набув чинності 01.07.2016 (набрання чинності змінено - RT I, 17.12.2015, 1)]

(7) [Втратив чинність – RT I, 13.12.2014, 1 - набув чинності 01.07.2016 (набрання чинності змінено - RT I, 17.12.2015, 1)]

[Втратив чинність - RT I, 26.10.2018, 1 - набр. чинності 01.04.2022]

(1) На підставі листка догляду застрахована особа має право отримувати допомогу по догляду у разі догляду за дитиною віком до 12 років або за застрахованою особою з інвалідністю віком до 19 років — до 60 календарних днів, а у разі догляду за іншими членами сім'ї вдома — до семи календарних днів. [RT I, 02.05.2024, 3 - набув чинності 15.05.2024]

(1¹) [Втратив чинність – RT I, 02.05.2024, 3 - набув чинності 15.05.2024]

(2) На підставі листка догляду застрахована особа має право отримувати допомогу по догляду до 10 календарних днів у разі догляду за дитиною віком до 3 років або за дитиною з інвалідністю віком до 16 років, якщо особа, яка доглядає, сама хвора або їй надається допомога у зв'язку з пологами.

(3) У разі одного випадку догляду на підставі листка догляду, виписаного кільком особам, які доглядають, ці особи мають право отримувати допомогу по догляду в сукупності не більше ніж за календарні дні, зазначені в частинах 1–2 цього параграфа. [RT I, 11.03.2015, 2 - набув чинності 01.07.2015]

(1) Застрахована особа не має права отримувати допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, якщо: [RT I 2004, 56, 400 - набув чинності 01.08.2004]

1) захворювання або травму застрахованої особи чи особи, за якою здійснюється догляд, спричинено умислом особи;

2) захворювання або травма застрахованої особи чи особи, за якою здійснюється догляд, зумовлені станом сп'яніння, встановленим у порядку, визначеному на підставі Закону про дорожній рух, або експертизою, проведеною лікарем;

3) застрахована особа або особа, за якою здійснюється догляд, нехтує медично обґрунтованим лікуванням, призначеним медичним працівником, через що одужання ускладнюється; [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 30.06.2022]

4) застрахована особа без поважної причини не з'являється у призначений час на прийом до медичного працівника; [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 30.06.2022]

5) застрахована особа отримує за час тимчасової непрацездатності дохід, що оподатковується соціальним податком, зазначений у пункті 1 або 3 частини 1 § 2 Закону про соціальний податок, або дохід, що оподатковується на підставі Закону про спрощене оподаткування доходу від підприємницької діяльності; [RT I, 07.07.2017, 2 - набув чинності 01.01.2018]

6) [втратив чинність – RT I 2004, 89, 614 - набув чинності 01.01.2005]

7) у застрахованої особи виникає страховий захист на підставі пункту 6 частини 2 § 5 цього Закону. [RT I, 03.12.2025, 3 - набув чинності 01.04.2026]

(1¹) Обмеження, зазначене в пункті 5 частини 1 та частині 2 цього параграфа, не діє у разі, якщо застрахована особа отримує заробітну плату на підставі § 12⁴ або 12⁵ Закону про гігієну та безпеку праці. [RT I, 02.05.2024, 3 - набув чинності 15.05.2024]

(2) Якщо застрахована особа або особа, за якою здійснюється догляд, під час тимчасової непрацездатності виконує трудові чи службові обов'язки або займається підприємницькою діяльністю, особа втрачає право на отримання допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю з дня виконання трудових чи службових обов'язків або зайняття підприємницькою діяльністю.

(3) Якщо застрахована особа або особа, за якою здійснюється догляд, без поважної причини не з'являється у призначений час на прийом до медичного працівника, особа втрачає право на отримання допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю з дня нез'явлення на прийом до медичного працівника. [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 30.06.2022]

(4) Застрахована особа не має права отримувати допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю у разі, якщо вона: [RT I, 08.10.2014, 1 - набув чинності 18.10.2014]

1) перебуває у відпустці;

2) перебуває під час відпустки на листку догляду. [RT I 2009, 5, 35 - набув чинності 01.07.2009]

(5) У випадках, перелічених у частині 4 цього параграфа, у застрахованої особи виникає право на отримання допомоги з дня, коли вона перериває відпустку і приступає або зобов'язана приступити до виконання трудових чи службових обов'язків. [RT I 2009, 5, 35 - набув чинності 01.07.2009]

(6) Застрахована особа, яка має право отримувати допомогу у зв'язку з хворобою, не має права отримувати за той самий час допомогу по догляду. [RT I, 26.10.2018, 1 - набув чинності 01.04.2022]

(1) Роботодавець не має права допускати застраховану особу, зазначену в пункті 1 або 2 частини 2 § 5 цього Закону, до виконання трудових чи службових обов'язків протягом часу звільнення від виконання трудових чи службових обов'язків, зазначеного в листку непрацездатності.

(2) У разі порушення заборони, зазначеної в частині 1 цього параграфа, застрахована особа втрачає право на отримання допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю з дня порушення.

(3) Роботодавець має право допустити особу на підставі § 12⁴ або 12⁵ Закону про гігієну та безпеку праці до виконання трудових чи службових обов'язків протягом часу звільнення від виконання трудових чи службових обов'язків, якщо працівник і роботодавець дотримуються зазначених медичним працівником у листку непрацездатності пропозицій щодо трудових чи службових умов, які відповідають стану здоров'я. [RT I, 02.05.2024, 3 - набув чинності 15.05.2024]

(1) Каса здоров'я може своїм рішенням продовжити строк виплати допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до 30 календарних днів, якщо існує обґрунтований сумнів, що особа не має права на отримання допомоги. Якщо сумнів виявиться необґрунтованим, Каса здоров'я зобов'язана сплатити пеню починаючи зі строку, встановленого в частині 6 § 53 цього Закону.

(2) Каса здоров'я зобов'язана перед прийняттям рішення, зазначеного в частині 1 цього параграфа, надати застрахованій особі строк тривалістю не менше п'яти календарних днів для подання своєї думки та заперечень щодо справи.

(3) Каса здоров'я може щодо безпідставно виплаченої допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю винести припис із попередженням і вимагати від застрахованої особи повернення безпідставно виплаченої допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або утримати її з виплат за наступні періоди.

(4) Якщо безпідставна виплата допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю відбулася внаслідок подання неправильних даних роботодавцем застрахованої особи або у разі порушення заборони, зазначеної в частині 1 § 61 цього Закону, Каса здоров'я може винести припис із попередженням і вимагати повернення безпідставно виплаченої допомоги від роботодавця застрахованої особи.

(5) Каса здоров'я вимагає від роботодавця різницю між допомогою, виплаченою внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у розмірі 100 відсотків на підставі пункту 6 частини 1 § 54 цього Закону, та допомогою, обчисленою у розмірі 70 відсотків на підставі пункту 1 частини 1 зазначеного параграфа. [RT I, 27.12.2016, 4 - набув чинності 01.07.2017]

(6) У разі невиконання припису протягом строку, зазначеного в попередженнях, згаданих у частинах 3 і 4 цього параграфа, Каса здоров'я має право передати припис на примусове виконання в порядку, встановленому Кодексом виконавчого провадження. [RT I 2005, 39, 308 - набув чинності 01.01.2006]

[Втратив чинність - RT I, 27.12.2016, 4 - набр. чинності 01.01.2018]

[Втратив чинність - RT I 2004, 89, 614 - набр. чинності 01.01.2005]

[Втратив чинність - RT I, 27.12.2016, 4 - набр. чинності 01.01.2018]

[Втратив чинність - RT I, 27.12.2016, 4 - набр. чинності 01.01.2018]

(1) Міністр, відповідальний за сферу, за пропозицією ради Каси здоров'я може встановити постановою перелік медичних послуг, за винятком стоматологічної послуги, а також порядок відшкодування витрат на такі медичні послуги, які застрахованій особі поза чергою очікування лікування надав діючий в Естонії надавач медичних послуг, який на момент надання медичної послуги має чинний договір про фінансування лікування з Касою здоров'я (далі — договірний партнер Каси здоров'я).

(2) Підставою для пропозиції ради Каси здоров'я може бути:

1) потреба забезпечити достатній доступ до якісних медичних послуг або

2) потреба контролювати витрати та уникати марнування фінансових, технічних або людських ресурсів.

(3) У постанові, зазначеній у частині 1 цього параграфа, можуть бути передбачені медичні послуги, які:

1) істотно впливають на якість життя пацієнта, запобігаючи виникненню інвалідності або стійкого розладу здоров'я;

2) зумовлюють госпіталізацію пацієнта щонайменше на одну ніч або

3) вимагають використання спеціалізованої медичної інфраструктури та обладнання.

(4) Каса здоров'я відшкодовує застрахованій особі, внесеній надавачем медичних послуг до черги очікування лікування, витрати на надання медичної послуги, наданої договірним партнером Каси здоров'я поза чергою очікування лікування за медичним показанням та на підставі направлення, на підставі умов і граничних цін, встановлених у переліку медичних послуг, установленому на підставі частини 1 § 30 цього закону, не перевищуючи суму, сплачену застрахованою особою за медичну послугу.

(5) При виплаті відшкодування за медичну послугу, надану поза чергою очікування лікування, застрахованій особі не відшкодовуються додаткова плата та додаткова власна участь, встановлені цим законом або на його підставі.

(6) Відшкодування за медичну послугу, надану поза чергою очікування лікування, за медичну послугу, для черги очікування лікування якої в Естонії на підставі частини 3 § 38 закону про медичне страхування встановлено щонайменше однорічну максимальну тривалість, виплачується у день, визначений у рішенні Каси здоров'я про виплату відшкодування, але не пізніше останнього дня строку, що відповідає максимальній тривалості черги очікування лікування для надання зазначеної медичної послуги. [RT I, 29.11.2013, 1 - набув чинності 09.12.2013]

(1) Застрахована особа має право отримувати передбачені цим законом виплати медичного страхування у зв'язку з отриманням транскордонної медичної послуги, зазначеної у § 50³ закону про організацію медичних послуг, у державі-члені Європейського Союзу, за винятком Естонії.

(2) Каса здоров'я відшкодовує застрахованій особі витрати на надання транскордонної медичної послуги, наданої за медичним показанням, на підставі умов і граничних цін, встановлених у переліку медичних послуг, установленому на підставі частини 1 § 30 цього закону, не перевищуючи суму, сплачену застрахованою особою за транскордонну медичну послугу.

(3) Каса здоров'я відшкодовує застрахованій особі суму, сплачену за ліки, видані під час надання транскордонної медичної послуги, наданої за медичним показанням, та внесені до переліку, встановленого на підставі частини 1 § 43 цього закону, на підставі цін на ліки, визначених умовами, встановленими у зазначеному переліку, граничними цінами, встановленими на підставі частини 2¹ § 42 цього закону, та ціновими домовленостями, укладеними на підставі частини 4 § 42, не перевищуючи суму, сплачену застрахованою особою за ліки. [RT I, 15.12.2023, 3 - набув чинності 25.12.2023]

(4) Каса здоров'я відшкодовує застрахованій особі суму, сплачену за медичні вироби, видані під час надання транскордонної медичної послуги, наданої за медичним показанням, на підставі умов і граничних цін, встановлених у переліку, установленому на підставі частини 4 § 48 цього закону, не перевищуючи суму, сплачену застрахованою особою за медичний виріб. [RT I, 15.12.2023, 3 - набув чинності 25.12.2023]

(5) При розгляді заяви про відшкодування за транскордонну медичну послугу Каса здоров'я має право для перевірки рахунків за лікування використовувати інформаційну систему внутрішнього ринку, створену на підставі Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1024/2012 про адміністративне співробітництво через інформаційну систему внутрішнього ринку (ELT L 316, 14.11.2012, с. 1–11).

(6) При виплаті відшкодування за транскордонну медичну послугу застрахованій особі не відшкодовуються додаткова плата та додаткова власна участь, встановлені цим законом або на його підставі.

(7) Порядок клопотання про відшкодування за транскордонну медичну послугу, розгляду заяви та виплати відшкодування встановлює постановою міністр, відповідальний за сферу. [RT I, 29.11.2013, 1 - набув чинності 09.12.2013] ↗

(1) Міністр, відповідальний за галузь, може за пропозицією ради Каси здоров'я встановити постановою вимогу попереднього дозволу для отримання транскордонної медичної послуги в державі — члені Європейського Союзу, крім Естонії, щоб:

1) забезпечити достатній і стабільний доступ до збалансованого вибору якісних лікувальних послуг або

2) контролювати витрати та уникати марнування фінансових, технічних або людських ресурсів.

(2) Вимогу попереднього дозволу, зазначену в частині 1 цього параграфа, можна встановити для отримання медичних послуг, які:

1) залежать від потреби в плануванні;

2) зумовлюють госпіталізацію пацієнта щонайменше на одну ніч;

3) потребують використання вузькоспеціалізованої та коштовної медичної інфраструктури й обладнання;

4) становлять особливий ризик для пацієнта або населення.

(3) У постанові, зазначеній у частині 1 цього параграфа, визначаються медична послуга, для отримання якої встановлюється вимога попереднього дозволу, мета встановлення вимоги попереднього дозволу та період повторної оцінки потреби у встановленні вимоги попереднього дозволу.

(4) Вимогу попереднього дозволу можна встановити або в межах усієї країни, або для отримання медичної послуги, що надається певним надавачем медичної послуги.

(5) У разі медичної послуги, для отримання якої встановлено вимогу попереднього дозволу, Каса здоров'я виплачує відшкодування за транскордонну медичну послугу лише в тому разі, якщо застрахована особа отримала відповідний попередній дозвіл.

(6) Установлена вимога попереднього дозволу оприлюднюється на вебсайті Міністерства соціальних справ, Каси здоров'я та національного контактного пункту транскордонних медичних послуг.

(7) Міністерство соціальних справ повідомляє Європейську Комісію про встановлення вимоги попереднього дозволу, а також про застосування цієї вимоги та припинення її застосування.

(8) Попередній дозвіл надає застрахованій особі Каса здоров'я.

(9) Каса здоров'я не може відмовити в наданні попереднього дозволу, якщо застрахована особа має в Естонії право на медичну послугу, для отримання якої запитується попередній дозвіл, і якщо цю медичну послугу неможливо надати в Естонії протягом медично обґрунтованого строку, беручи до уваги об'єктивну медичну оцінку стану здоров'я особи, її історію хвороби та можливий перебіг хвороби, ступінь болю та характер інвалідності на момент подання заяви.

(10) Каса здоров'я може відмовити в наданні попереднього дозволу з таких підстав:

1) згідно з клінічною оцінкою з розумною вірогідністю встановлено, що існує ризик для здоров'я, який не можна вважати прийнятним, беручи до уваги можливу користь для особи від бажаної транскордонної медичної послуги;

2) з розумною вірогідністю встановлено, що транскордонна медична послуга спричиняє значний ризик для громадської безпеки;

3) медичну послугу надає надавач медичної послуги, щодо якого виникли серйозні та конкретні сумніви стосовно дотримання стандартів і настанов щодо якості медичної послуги та безпеки пацієнта, зокрема наглядових положень, якщо ці стандарти й настанови передбачені правовими нормами або системами акредитації держави-члена, що надає медичну послугу;

4) медичну послугу можна надати в Естонії протягом медично обґрунтованого строку, беручи до уваги стан здоров'я конкретної особи та можливий перебіг хвороби.

(11) Якщо застрахована особа запитує попередній дозвіл на отримання транскордонної медичної послуги, Каса здоров'я встановлює, чи виконані умови отримання попереднього дозволу, передбачені Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 883/2004 про координацію систем соціального забезпечення (ОВ L 166, 30.04.2004, с. 1–123). Якщо ці умови виконані, попередній дозвіл надається згідно із зазначеним регламентом, крім випадку, коли особа прямо бажає іншого.

(12) Під час розгляду заяви про попередній дозвіл Каса здоров'я має право для перевірки обставин, пов'язаних із надавачами медичних послуг та медичними працівниками, що діють в інших державах — членах Європейського Союзу, використовувати інформаційну систему внутрішнього ринку, створену на підставі Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1024/2012.

(13) Під час розгляду заяви про попередній дозвіл Каса здоров'я має право запитати експертну оцінку, щоб з'ясувати потребу в наданні запитуваної медичної послуги та строк надання послуги.

(14) Умови та порядок встановлення вимоги попереднього дозволу для отримання транскордонної медичної послуги в державі — члені Європейського Союзу, крім Естонії, а також запиту та надання попереднього дозволу встановлює постановою міністр, відповідальний за галузь. [RT I, 29.11.2013, 1 - набув чинності 09.12.2013]

(1) У разі надання транскордонної медичної послуги без направлення надавача первинної або спеціалізованої лікарської допомоги, що має в Естонії ліцензію на надання медичних послуг, Каса здоров'я не виплачує відшкодування за транскордонну медичну послугу, крім випадків, зазначених у частині 3 § 70 цього закону, та застрахованим особам, зазначеним у пункті 5 частини 4 § 5. [RT I, 21.06.2024, 2 - набув чинності 01.07.2024]

(2) Застрахованій особі, яка має страховий захист на підставі статті 17, 24 або 26 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 883/2004 або потреба якої отримати транскордонну медичну послугу виникла під час перебування в державі — члені Європейського Союзу, крім Естонії, відшкодування за транскордонну медичну послугу виплачується на підставі направлення, виданого надавачем медичної послуги держави — члена Європейського Союзу. [RT I, 29.11.2013, 1 - набув чинності 09.12.2013]

(1) Додаткова плата в розумінні цього закону — це витрата, яку застрахована особа несе додатково до власної участі для отримання відшкодування за медичним страхуванням і зобов'язання щодо сплати якої Каса здоров'я не бере на себе. Додатковими платами є плата за візит і плата за ліжко-день.

(2) Каса здоров'я не відшкодовує додаткову плату.

(3) Надавач медичної послуги, який уклав з Касою здоров'я договір про фінансування лікування, не може вимагати, щоб застрахована особа брала участь в оплаті внесеної до переліку медичних послуг медичної послуги в інший спосіб, ніж на підставах і в обсязі, встановлених у цьому розділі, окрім сплати власної участі, зазначеної в переліку медичних послуг, переліку лікарських засобів і переліку медичних виробів. [RT I 2008, 3, 22 - набув чинності 01.09.2008]

(1) Надавач послуги охорони здоров'я, з яким Каса здоров'я уклала договір про фінансування лікування, зобов'язаний забезпечити застрахованій особі розміщення в стандартних умовах на час отримання стаціонарної послуги охорони здоров'я.

(2) Стандартні умови розміщення встановлює міністр, відповідальний за цю сферу, постановою.

(3) У разі надання послуги охорони здоров'я в умовах, кращих за стандартні умови розміщення, надавач послуги може вимагати від застрахованої особи згідно зі встановленим надавачем послуги прейскурантом плату, що відповідає вартості пропонованих додаткових переваг. Надавач послуги охорони здоров'я зобов'язаний при укладенні договору про фінансування лікування подати зазначений прейскурант до Каси здоров'я та ознайомити з ним застраховану особу до надання послуги охорони здоров'я.

(4) Застрахована особа має право вимагати від надавача послуги охорони здоров'я надання послуги в стандартних умовах розміщення. Якщо надавач послуги охорони здоров'я, який уклав з Касою здоров'я договір про фінансування лікування, має можливість пропонувати послугу охорони здоров'я лише в умовах, кращих за стандартні умови розміщення, то надавач послуги охорони здоров'я не може вимагати від застрахованої особи плату, зазначену в частині 3 цього параграфа.

(1) Надавач допомоги сімейного лікаря може вимагати від застрахованої особи плату за візит за домашній візит. [RT I, 21.06.2024, 2 - jõust. 01.07.2024]

(2) Плата за візит за один домашній візит не може перевищувати граничну ставку плати за візит, наведену в частині 1 § 72 цього закону, незалежно від кількості застрахованих осіб на один і той самий домашній візит.

(3) Плату за візит за домашній візит не можна вимагати від вагітної та застрахованої особи віком до 2 років. [RT I 2009, 29, 176 - jõust. 01.07.2009]

(1) Якщо амбулаторна спеціалізована лікарська допомога надається на підставі направлення надавача допомоги сімейного лікаря, надавача спеціалізованої лікарської допомоги або самостійної сестринської допомоги, або у випадку, передбаченому частиною 3 цього параграфа, без направлення, надавач спеціалізованої лікарської допомоги має право вимагати від застрахованої особи сплати плати за візит. [RT I, 12.12.2024, 2 - jõust. 22.12.2024]

(2) У разі надання амбулаторної спеціалізованої лікарської допомоги без направлення надавача допомоги сімейного лікаря, спеціалізованої лікарської допомоги або самостійної сестринської допомоги, що має ліцензію на діяльність з надання послуг охорони здоров'я в Естонії, Каса здоров'я не бере на себе зобов'язання з оплати послуги охорони здоров'я (додаткова власна участь), за винятком випадків, зазначених у частині 3 цього параграфа. [RT I, 12.12.2024, 2 - jõust. 22.12.2024]

(3) Без направлення надавача допомоги сімейного лікаря або спеціалізованої лікарської допомоги, що має ліцензію на діяльність з надання послуг охорони здоров'я в Естонії, Каса здоров'я бере на себе від застрахованої особи зобов'язання з оплати послуги охорони здоров'я при наданні амбулаторної спеціалізованої лікарської допомоги у випадку, якщо спеціалізована лікарська допомога надається у зв'язку з травмою, туберкульозом, очним захворюванням, шкірним або венеричним захворюванням, або у випадку надання гінекологічної чи психіатричної допомоги, або якщо надавач спеціалізованої лікарської допомоги залишає пацієнта через стан його здоров'я під наглядом або на лікуванні у надавача спеціалізованої лікарської допомоги. [RT I, 21.06.2024, 2 - jõust. 01.07.2024]

(4) При направленні застрахованої особи до надавача амбулаторної спеціалізованої лікарської допомоги іншим медичним працівником того самого надавача послуги охорони здоров'я або до медичного працівника іншого надавача послуги охорони здоров'я, який надає ту саму послугу охорони здоров'я, не можна вимагати від застрахованої особи сплати плати за візит.

(4¹) Якщо надавач амбулаторної спеціалізованої лікарської допомоги залишає застраховану особу через стан її здоров'я під наглядом або на лікуванні у надавача спеціалізованої лікарської допомоги, від застрахованої особи можна вимагати плату за візит один раз на рік. [RT I, 12.12.2024, 2 - jõust. 01.04.2025]

(5) Плату за візит не можна вимагати, якщо:

1) амбулаторна спеціалізована лікарська допомога надається у зв'язку з вагітністю або пологами; [RT I, 12.12.2024, 2 - jõust. 01.04.2025]

2) [Втратив чинність - RT I, 12.12.2024, 2 - jõust. 01.04.2025]

3) за наданням невідкладної амбулаторної спеціалізованої лікарської допомоги безпосередньо настає надання стаціонарної послуги охорони здоров'я.

(6) Якщо пацієнт розриває договір про надання послуги охорони здоров'я менш ніж за 24 години до узгодженого часу надання послуги або не з'являється в узгоджений час для виконання договору на надання послуги, надавач послуги охорони здоров'я має право вимагати від пацієнта при виконанні наступного договору на послугу охорони здоров'я плату за візит у подвійному розмірі. [RT I 2008, 3, 22 - jõust. 01.09.2008]

(1) Якщо особа, прирівняна до медичного працівника згідно з частиною 6 § 3 Закону про організацію послуг охорони здоров'я, самостійно надає амбулаторну послугу охорони здоров'я на підставі направлення надавача допомоги сімейного лікаря, спеціалізованої лікарської допомоги або самостійної сестринської допомоги, що має ліцензію на діяльність з надання послуг охорони здоров'я в Естонії, вона має право вимагати від застрахованої особи плату за візит.

(2) Якщо особа, прирівняна до медичного працівника, самостійно надає послугу охорони здоров'я без направлення надавача допомоги сімейного лікаря, спеціалізованої лікарської допомоги або самостійної сестринської допомоги, що має ліцензію на діяльність з надання послуг охорони здоров'я в Естонії, Каса здоров'я не бере на себе зобов'язання з оплати послуги охорони здоров'я (додаткова власна участь).

(3) Від застрахованої особи не можна вимагати плату за візит, якщо її направляє до особи, прирівняної до медичного працівника, той самий надавач послуги охорони здоров'я або інший медичний працівник того самого центру здоров'я, або якщо послуга охорони здоров'я надається у зв'язку з вагітністю чи пологами.

(4) Якщо особа, прирівняна до медичного працівника, залишає застраховану особу через стан її здоров'я під наглядом або на лікуванні, від застрахованої особи можна вимагати плату за візит один раз на рік.

(5) Якщо пацієнт розриває договір про надання послуги охорони здоров'я менш ніж за 24 години до узгодженого часу надання послуги або не з'являється в узгоджений час для виконання договору на надання послуги, надавач послуги охорони здоров'я має право вимагати від пацієнта при виконанні наступного договору на послугу охорони здоров'я плату за візит у подвійному розмірі. [RT I, 12.12.2024, 2 - jõust. 01.04.2025]

(1) Надавач стаціонарної спеціалізованої лікарської допомоги або надавач самостійної стаціонарної сестринської допомоги може вимагати від застрахованої особи плату за ліжко-день за послуги, надані в стандартних умовах розміщення. Плату за ліжко-день можна вимагати за кожен календарний день, що почався під час перебування в лікарні, але не більше ніж за десять календарних днів на один випадок захворювання. [RT I, 16.04.2014, 4 - jõust. 26.04.2014]

(2) Плату за ліжко-день не можна вимагати за час надання інтенсивної терапії, при наданні стаціонарної спеціалізованої лікарської допомоги, пов'язаної з вагітністю та пологами, а також при наданні стаціонарної спеціалізованої лікарської допомоги неповнолітньому.

(3) Право встановлювати плату за ліжко-день має рада надавача послуги охорони здоров'я.

(1) Гранична ставка плати за візит під час візиту додому становить п'ять євро, а гранична ставка плати за візит амбулаторної спеціалізованої лікарської допомоги становить 20 євро. [RT I, 12.12.2024, 2 - набув чинності 01.04.2025]

(1¹) Гранична ставка плати за візит амбулаторної спеціалізованої лікарської допомоги становить п'ять євро, якщо амбулаторна спеціалізована лікарська допомога надається застрахованій особі, яка є:

1) молодшою за 19 років;

2) вагітною, за винятком випадку, передбаченого пунктом 1 частини 5 § 70 цього закону;

3) матір'ю дитини віком до одного року;

4) старшою за 63 роки;

5) отримувачем пенсії по непрацездатності або пенсії за віком на підставі закону про державне пенсійне страхування;

6) особою з частковою або відсутньою працездатністю, встановленою на підставі закону про допомогу у зв'язку з непрацездатністю;

7) безробітною у розумінні закону про заходи ринку праці;

8) отримувачем допомоги на прожиття на підставі закону про соціальне піклування або членом її сім'ї, якщо особі чи її сім'ї у місяці надання амбулаторної спеціалізованої лікарської допомоги або у два попередні місяці виплачувалася допомога на прожиття. [RT I, 12.12.2024, 2 - набув чинності 01.04.2025]

(1²) Граничні ставки, зазначені у частинах 1 та 1¹ цього параграфа, застосовуються також до плати за візит амбулаторної медичної послуги, самостійно наданої особою, прирівняною до працівника охорони здоров'я. [RT I, 12.12.2024, 2 - набув чинності 01.04.2025]

(2) Гранична ставка плати за лікарняний день становить п'ять євро. [RT I, 12.12.2024, 2 - набув чинності 01.04.2025]

(3) [Втратив чинність - RT I, 12.12.2024, 2 - набув чинності 01.04.2025]

(4) [Втратив чинність - RT I, 12.12.2024, 2 - набув чинності 01.04.2025]

(5) [Втратив чинність - RT I, 03.12.2025, 3 - набув чинності 13.12.2025]

(1) За виданий документ надавач медичної послуги може вимагати від застрахованої особи розумну плату.

(1¹) [Втратив чинність - RT I, 10.07.2012, 2 - набув чинності 01.04.2013]

(2) Надавач медичної послуги не може вимагати від застрахованої особи плати за виписування листка непрацездатності та рецепта. [RT I, 08.10.2014, 1 - набув чинності 18.10.2014]

(3) Надавач медичної послуги не може вимагати від застрахованої особи плати за видачу документа, якщо документ потрібен Каси охорони здоров'я, правоохоронному органу або іншому надавачу медичної послуги у зв'язку з виконанням договору про надання медичної послуги, для оцінки працездатності або визначення ступеня тяжкості інвалідності, а також в інших випадках, передбачених законом. [RT I, 13.12.2014, 1 - набув чинності 01.01.2017 (набуття чинності змінено - RT I, 17.12.2015, 1)]

(4) Надавач медичної послуги має право вимагати за документ, що видається щодо неповнолітнього пацієнта, плату, яка не перевищує середніх витрат, здійснених на видачу документа. [RT I 2004, 49, 342 - набув чинності 01.07.2004]

[Вилучено з цього тексту.]

(1) Середній дохід за календарний день застрахованих осіб на підставі пункту 1 або 2 частини 2 § 5 цього закону дорівнює частці від ділення обчисленого роботодавцями застрахованій особі та оподаткованого соціальним податком доходу за шість календарних місяців, що передували першому дню звільнення від виконання трудових або службових обов'язків, зазначеному в листку непрацездатності, на кількість календарних днів шести місяців, що передували першому дню звільнення від роботи. З кількості календарних днів шести місяців віднімається кількість днів, коли застрахована особа була тимчасово звільнена від виконання трудових або службових обов'язків на підставі листка непрацездатності або перебувала у відпустці на підставі пунктів 1 і 2 частини 2 § 9 закону про відпустки понад 28 календарних днів або на підставі § 30.

(2) Якщо застрахована особа на підставі пункту 1 або 2 частини 2 § 5 цього закону у період, що є підставою для обчислення середнього доходу за календарний день, не отримувала оподаткованого соціальним податком доходу, то середній дохід за календарний день дорівнює частці від ділення основної заробітної плати працівника на число 30, але не більше частки від ділення встановленої Урядом Республіки мінімальної місячної заробітної плати на число 30. При обчисленні середнього доходу за календарний день виходять з основної заробітної плати працівника або встановленої Урядом Республіки мінімальної місячної заробітної плати, що діяла у день, який передував першому дню звільнення від виконання трудових обов'язків, зазначеному в листку непрацездатності.

(3) Якщо середній дохід за календарний день, обчислений у порядку, передбаченому частиною 1 цього параграфа, менший за середній дохід за календарний день, що обчислюється у порядку, передбаченому частиною 2, то середній дохід за календарний день обчислюється у порядку, передбаченому частиною 2.

(4) Середній дохід за календарний день застрахованої особи на підставі пункту 4 або 5 частини 2 та частини 3 § 5 цього закону у разі звільнення від роботи, що почалося у період з 1 липня до 30 червня наступного календарного року, дорівнює частці від ділення доходу, обчисленого на підставі соціального податку, сплаченого за застраховану особу або нею самою у календарному році (з 1 січня до 31 грудня), що передував зазначеному періоду, на число 365. Перед діленням з числа 365 віднімається кількість тих днів, коли застрахована особа була тимчасово звільнена від виконання трудових обов'язків або від господарської чи професійної діяльності на підставі листка непрацездатності.

(5) Якщо за застраховану особу на підставі пунктів 4 і 5 частини 2 або частини 3 § 5 цього закону у календарному році, що є підставою для обчислення середнього доходу за календарний день, не сплачувався соціальний податок, то середній дохід за календарний день дорівнює частці від ділення місячної ставки, передбаченої частиною 5 § 2 закону про соціальний податок, на число 30. При обчисленні середнього доходу за календарний день виходять з місячної ставки, передбаченої частиною 5 § 2 закону про соціальний податок, що діяла у день, який передував дню звільнення від виконання трудових обов'язків або від господарської чи професійної діяльності.

(6) Положення частини 5 цього параграфа не застосовуються, якщо у день, що передував першому дню звільнення від виконання трудових обов'язків, зазначеному в листку непрацездатності, застрахована особа не мала обов'язку сплачувати соціальний податок або авансові платежі соціального податку.

(7) Якщо застрахована особа одночасно має право на допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю на підставі частин 1 і 4 цього параграфа, середній дохід за календарний день обчислюється на одній обраній застрахованою особою підставі, передбаченій цим параграфом.

(8) При обчисленні середнього доходу за календарний день застрахованих осіб на підставі пунктів 1 і 2 частини 2 § 5 цього закону виходять з поданих платником соціального податку даних, що підтверджують право на отримання допомоги.

(9) При обчисленні середнього доходу за календарний день застрахованих осіб на підставі пунктів 4 і 5 частини 2 та частини 3 § 5 цього закону виходять з поданих Податково-митним департаментом даних про оподаткований соціальним податком дохід. [RT I 2003, 88, 591 - набув чинності 01.01.2004]

(1) Якщо звільнення від роботи, зазначене в листку непрацездатності, починається до 1 жовтня 2002 року, але подається для призначення та виплати допомоги з тимчасової непрацездатності після 1 жовтня 2002 року, до призначення та виплати допомоги застосовуються положення цього закону.

(2) Якщо відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами застрахованої особи на підставі Закону про медичне страхування Естонської Республіки закінчується в період чинності цього закону, застрахована особа має право вимагати її продовження відповідно до цього закону.

(3) До 1 січня 2003 року лікарняна каса може укладати договір з особою, зазначеною в пункті 1 частини 1 § 22 цього закону, без обмеження щодо застрахованості в лікарняній касі.

(4) До 1 січня 2003 року особою, прирівняною на підставі закону до застрахованої особи, за яку не сплачується соціальний податок, вважається також чоловік або дружина, який/яка перебуває на утриманні застрахованого.

(5) До набрання чинності частиною 4 § 30 цього закону 1 липня 2003 року гранична ціна, зазначена в переліку послуг охорони здоров'я, охоплює всі витрати, необхідні для надання послуги охорони здоров'я, за винятком витрат на наукову діяльність, навчання учнів і студентів, а також будівництво та реновацію будівель.

(6) До договорів, укладених між лікарняною касою та надавачами послуг охорони здоров'я до набрання чинності цим законом, які регулюють оплату наданих послуг охорони здоров'я, не застосовуються положення підрозділу 2 розділу 2 глави 3 цього закону.

(7) До укладення цінової угоди ціною цінової угоди на лікарський засіб вважається максимальна роздрібна ціна, що діяла станом на 31 грудня 2008 року. [RT I 2010, 15, 77 - набув чинності 01.07.2010]

(8) [Втратив чинність – RT I 2010, 15, 77 - набув чинності 01.07.2010]

(9) [Втратив чинність – RT I 2010, 15, 77 - набув чинності 01.07.2010]

(10) До набрання чинності пунктом 1 частини 1 § 54 цього закону 1 квітня 2003 року лікарняна каса виплачує застрахованій особі допомогу з тимчасової непрацездатності за один календарний день у розмірі 60 відсотків середнього доходу за один календарний день у разі надання стаціонарної послуги охорони здоров'я та догляду в лікарні за дитиною віком до 10 років.

(11) Особою, прирівняною до застрахованої особи на підставі цього закону, не вважається прийнятий до навчального закладу до 2003/04 навчального року:

1) студент, який навчається за заочною формою навчання (за винятком медичних показань);

2) учень віком щонайменше 24 роки, який здобуває професійну середню освіту на базі середньої освіти за вечірньою або заочною формою навчання (за винятком випадку, коли він досягає 24 років протягом номінального строку навчальної програми).

(12) Частина 7 § 57 цього закону застосовується щодо особи, звільнення якої від трудових чи службових обов'язків або господарської чи професійної діяльності, зазначене в листку непрацездатності, починається після 31 липня 2004 року. [RT I 2004, 56, 400 - набув чинності 01.08.2004]

(13) Після 1 січня 2009 року страховий захист фізичної особи-підприємця, зареєстрованого в регіональному структурному підрозділі Податково-митного департаменту, припиняється через два місяці після повідомлення Податково-митному департаменту про припинення підприємницької діяльності або після виключення фізичної особи-підприємця з реєстру платників податків після 31 грудня 2009 року з причини, що особа не подала заяви про внесення себе як фізичної особи-підприємця до комерційного реєстру або її заява про внесення до комерційного реєстру залишилася без задоволення. Податково-митний департамент зобов'язаний повідомити лікарняній касі про припинення підприємницької діяльності або виключення з реєстру протягом десяти календарних днів. [RT I 2008, 60, 331 - набув чинності 01.01.2009]

(14) Щодо особи, звільнення якої від трудових чи службових обов'язків або господарської чи професійної діяльності, зазначене в листку непрацездатності, розпочалося до 1 липня 2009 року, до закінчення звільнення від трудових чи службових обов'язків або господарської чи професійної діяльності застосовується встановлене Законом про медичне страхування, що діяв станом на 1 липня 2009 року. [RT I 2009, 29, 176 - набув чинності 01.07.2009]

(15) Застрахованою особою в розумінні цього закону вважається також особа, яка навчається у професійному навчанні без вимоги основної освіти, та учень, який здобуває професійну освіту на базі основної або середньої освіти, на умовах, встановлених цим законом для особи, яка навчається у професійному навчанні за освітнім рівнем. [RT I, 02.07.2013, 1 - набув чинності 01.09.2013]

(16) Лікарняна каса виплачує застрахованій особі відшкодування за транскордонну послугу охорони здоров'я за ті послуги охорони здоров'я та виписані під час їх надання рецептурні лікарські засоби й медичні вироби, які надано або виписано починаючи з 25 жовтня 2013 року. [RT I, 29.11.2013, 1 - набув чинності 09.12.2013]

(17) Щодо лікарських засобів, виданих застрахованій особі до 1 січня 2015 року, лікарняна каса при обчисленні розміру додаткового відшкодування за лікарські засоби застосовує встановлене в § 47 цього закону, що діяв станом на 31 грудня 2014 року. [RT I, 13.12.2014, 1 - набув чинності 01.01.2015]

(18) Щодо лікарських засобів, виданих застрахованій особі до 1 липня 2017 року, при обчисленні розміру додаткового відшкодування за лікарські засоби лікарняною касою застосовується редакція Закону про медичне страхування, що діяла до 30 червня 2017 року. [RT I, 27.12.2016, 4 - набув чинності 01.07.2017]

(19) За стоматологічні послуги, надані до 1 липня 2017 року, відшкодування за стоматологічну послугу для дорослих виплачується на підставі редакції Закону про медичне страхування, що діяла до 30 червня 2017 року, за умови, що заяву про отримання відшкодування подано не пізніше 1 жовтня 2017 року. Загальна сума відшкодувань за стоматологічні послуги, що надаються застрахованому у 2017 році, не перевищує підвищеної граничної ставки відшкодування за стоматологічну послугу, встановленої на підставі частини 3 § 33¹ цього закону. Лікарняна каса перераховує відшкодування на розрахунковий рахунок застрахованої особи або визначеної нею третьої особи не пізніше 25 січня 2018 року. [RT I, 27.12.2016, 4 - набув чинності 01.07.2017]

(20) За послугу зубного протезування, надану до 1 січня 2018 року, відшкодування за зубне протезування для дорослих виплачується на підставі редакції Закону про медичне страхування, що діяла до 31 грудня 2017 року, за умови, що надавач послуги подасть зведений рахунок або застрахована особа подасть заяву не пізніше 31 січня 2018 року. [RT I, 27.12.2016, 4 - набув чинності 01.01.2018]

(21) При перебранні на себе обов'язку оплати за послугу зубного протезування, встановленого в частині 2² § 29 цього закону, лікарняна каса враховує встановлене в редакції Закону про медичне страхування, що діяла до 31 грудня 2017 року, відшкодування за зубне протезування для дорослих, що виплачується особі за три роки, яке вже виплачено особі або яке вона заявляє відповідно до частини 20 цього параграфа. Облік трирічного періоду, що розпочався щодо застрахованої особи до 1 січня 2018 року, продовжується до закінчення цього періоду. [RT I, 27.12.2016, 4 - набув чинності 01.01.2018]

(22) За послуги охорони здоров'я з екстракорпорального запліднення та перенесення ембріона, надані до 1 січня 2018 року, а також витрати на рецептурні лікарські засоби відшкодовуються відповідно до встановленого в § 35¹ Закону про штучне запліднення та захист ембріона, що діяв до 31 грудня 2017 року. [RT I, 28.12.2017, 4 - набув чинності 01.01.2018]

(23) Права та обов'язки міністра, відповідального за галузь, встановлені в адміністративному договорі, укладеному між виробником лікарського засобу та міністром, відповідальним за галузь, на підставі частини 4 § 42 Закону про медичне страхування, що діяв до 1 січня 2018 року, переходять до лікарняної каси починаючи з 1 січня 2018 року. [RT I, 28.12.2017, 5 - набув чинності 01.01.2018]

(24) При відшкодуванні сум, обґрунтовано та підтверджено сплачених до 31 грудня 2017 року за придбання лікарських засобів, необхідних для амбулаторного лікування застрахованої особи та внесених до переліку лікарських засобів, лікарняна каса при обчисленні та розгляді розміру додаткового відшкодування за лікарські засоби застосовує редакцію цього закону, що діяла до 31 грудня 2017 року. [RT I, 28.12.2017, 5 - набув чинності 01.01.2018]

(25) До розгляду заяв, поданих до 1 січня 2018 року на підставі частини 3 § 43 Закону про медичне страхування, лікарняна каса застосовує редакцію цього закону, що набула чинності 1 січня 2018 року. [RT I, 28.12.2017, 5 - набув чинності 01.01.2018]

(25¹) Щодо особи, яка має право на допомогу з непрацездатності відповідно до частини 1 § 56 цього закону та звільнення якої від трудових чи службових обов'язків або господарської чи професійної діяльності, зазначене в листку непрацездатності, розпочалося до 1 січня 2021 року, застосовується редакція цього закону, що діяла до 31 грудня 2020 року. [RT I, 29.12.2020, 2 - набув чинності 01.01.2021]

(25²) Особі, яка має право на допомогу з непрацездатності відповідно до частини 1 § 56 цього закону та звільнення якої від трудових чи службових обов'язків або господарської чи професійної діяльності, зазначене в листку непрацездатності, розпочалося до 1 січня 2023 року, застосовується редакція цього закону, що діяла до 31 грудня 2022 року. [RT I, 22.12.2021, 3 - набув чинності 01.01.2023]

(26) Особі, у якої право на допомогу у зв'язку з пологами або допомогу у зв'язку з усиновленням виникло до 1 квітня 2022 року, допомога у зв'язку з пологами або допомога у зв'язку з усиновленням виплачується на підставі редакції цього закону, що діяла до 31 березня 2022 року. [RT I, 26.10.2018, 1 - набув чинності 01.04.2022]

(27) Щодо особи, яка має право на допомогу з непрацездатності відповідно до частини 1 § 56 цього закону та звільнення якої від трудових чи службових обов'язків або господарської чи професійної діяльності, зазначене в листку непрацездатності, розпочалося до 1 липня 2023 року, застосовується редакція цього закону, що діяла до 30 червня 2023 року. [RT I, 11.01.2023, 1 - набув чинності 01.07.2023]

(28) Зміни цього закону, що набули чинності 15 травня 2024 року, застосовуються до нових листків непрацездатності, відкритих щодо страхових випадків, що сталися починаючи з 15 травня 2024 року. [RT I, 02.05.2024, 3 - набув чинності 15.05.2024]

(29) Якщо вагітній особі або особі, яка має право на материнську відпустку, виписується листок непрацездатності через відмову від роботи або для надання роботи, що відповідає стану здоров'я, до 15 травня 2024 року, до її страхового випадку застосовується редакція цього закону, що діяла до 15 травня 2024 року. [RT I, 02.05.2024, 3 - набув чинності 15.05.2024]

(30) При відшкодуванні сум, обґрунтовано та підтверджено сплачених до 31 грудня 2024 року за придбання лікарських засобів, необхідних для амбулаторного лікування застрахованої особи та внесених до переліку лікарських засобів, Каса здоров'я при обчисленні та розгляді розміру додаткового відшкодування за лікарські засоби застосовує редакцію цього закону, що діяла до 31 грудня 2024 року. [RT I, 02.05.2024, 3 - набув чинності 01.01.2025]

(31) Зміни цього закону, що набули чинності 1 січня 2026 року і стосуються верхньої межі допомоги з тимчасової непрацездатності, застосовуються до нових листків непрацездатності, відкритих щодо страхових випадків, що сталися починаючи з 1 січня 2026 року. [RT I, 12.12.2024, 2 - набув чинності 01.01.2026]

(32) Якщо вагітній особі або особі, яка має право на материнську відпустку, виписується листок непрацездатності через відмову від роботи до 1 січня 2026 року, до її страхового випадку застосовується редакція цього закону, що діяла до 1 січня 2026 року. [RT I, 03.12.2025, 3 - набув чинності 01.01.2026]

(33) Пункт 7 частини 1 § 60 цього закону застосовується до нових листків непрацездатності, відкритих щодо страхових випадків, що сталися починаючи з 1 квітня 2026 року. [RT I, 03.12.2025, 3 - набув чинності 01.04.2026]

(1) До 31 грудня 2014 року лікар, лікар-стоматолог та акушерка, які мають право виписувати листок непрацездатності, можуть виписати застрахованій особі листок непрацездатності на папері.

(2) Починаючи з 1 січня 2015 року лікар, лікар-стоматолог та акушерка, які мають право виписувати листок непрацездатності, можуть виписати застрахованій особі листок непрацездатності на папері лише у випадку, передбаченому частиною 1¹ § 52 цього Закону. [RT I, 08.10.2014, 1 - jõust. 18.10.2014]

(1) Під час надзвичайного стану, оголошеного Урядом Республіки 12 березня 2020 року, застрахованими особами вважаються також застраховані особи, зазначені в пунктах 4–5¹ частини 2 § 5 цього Закону, за яких під час надзвичайного стану не сплачується соціальний податок у розмірі мінімального обов'язку зі сплати соціального податку. Страховий захист зазначених осіб не призупиняється відповідно до частини 3 § 8 цього Закону та триває до 10 числа місяця, наступного через один за місяцем закінчення надзвичайного стану. [RT I, 21.04.2020, 1 - jõust. 01.05.2020, застосовується зі зворотною силою з 12 березня 2020 року]

(1) Міністерство соціальних справ аналізує вплив та результативність надання тимчасової роботи, що відповідає стану здоров'я, на підставі Закону про гігієну та безпеку праці, а також виплати допомоги протягом цього часу не пізніше 2029 року. [RT I, 02.05.2024, 3 - jõust. 15.05.2024]

(1) Цей Закон набуває чинності 1 жовтня 2002 року.

(2) Частина 3 § 25, § 47 та § 63 цього Закону набувають чинності 1 січня 2003 року.

(3) Пункт 1 частини 1 § 54 та § 55 цього Закону набувають чинності 1 квітня 2003 року.

(4) Частина 4 § 30 цього Закону набуває чинності 1 липня 2003 року.

(5) [Втратив чинність – RT I 2004, 89, 614 - jõust. 01.01.2005]