Raamatupidamise seadus

(1) Метою цього закону є створення правових засад та встановлення основних вимог до організації бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що ґрунтуються на міжнародно визнаних принципах.

(1) Згідно з цим законом організовувати бухгалтерський облік і фінансову звітність зобов'язані всі названі в цьому параграфі особи (далі — особи, зобов'язані вести бухгалтерський облік).

(2) Особою, зобов'язаною вести бухгалтерський облік, є Естонська Республіка як одна публічно-правова юридична особа (далі — держава), одиниця місцевого самоврядування, кожна зареєстрована в Естонії приватноправова або публічно-правова юридична особа, фізична особа — підприємець і внесений до реєстру в Естонії філіал іноземного комерційного товариства (далі — філіал).

(3) Держава організовує свій бухгалтерський облік і фінансову звітність через державні особи, зобов'язані вести бухгалтерський облік.

(4) Державною особою, зобов'язаною вести бухгалтерський облік, є кожне міністерство та Державна канцелярія в межах своєї сфери правління та управління, а також конституційні інституції — Рійгікогу, Президент Республіки, Державний контроль, канцлер юстиції та Державний суд.

(5) Щодо державної особи, зобов'язаної вести бухгалтерський облік, застосовується встановлене цим законом стосовно особи, зобов'язаної вести бухгалтерський облік, якщо законом не встановлено інше. [RT I 2004, 90, 616 - набув чинності 01.01.2005]

(6) Якщо особа, зобов'язана вести бухгалтерський облік, перестає відповідати критеріям, названим у пунктах 14–20 § 3 цього закону, застосування щодо неї спеціальних положень цього закону, які регулюють складання річного звіту за господарський рік, припиняється лише в тому разі, якщо вона не відповідає названим критеріям на дві звітні дати поспіль. Особа, зобов'язана вести бухгалтерський облік, яка є комерційним товариством і основним джерелом доходу якої є продаж товарів і послуг, може під час оцінювання відповідності критеріям, установленим у пунктах 14–17 § 3 цього закону, виходити з доходу від продажу замість доходу звітного року. [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(1) У цьому законі поняття вживаються в такому значенні:

1) актив — ресурс, що перебуває під панівним впливом особи, зобов'язаної вести бухгалтерський облік, який виник унаслідок подій минулого і від якого очікується надходження економічної вигоди в майбутньому; [RT I, 30.12.2015, 4 - набув чинності 01.01.2016]

2) зобов'язання — наявний обов'язок особи, зобов'язаної вести бухгалтерський облік, який випливає з подій минулого і звільнення від якого, як очікується, зменшить економічно корисні ресурси; [RT I, 30.12.2015, 4 - набув чинності 01.01.2016]

3) власний капітал — залишкова частка в активах особи, зобов'язаної вести бухгалтерський облік, після вирахування всіх її зобов'язань; [RT I, 30.12.2015, 4 - набув чинності 01.01.2016]

4) дохід — збільшення економічної вигоди у звітному періоді у вигляді надходження або збільшення активів чи зменшення зобов'язань, унаслідок якого власний капітал збільшується, за винятком внесків власників до власного капіталу; [RT I, 30.12.2015, 4 - набув чинності 01.01.2016]

5) витрати — зменшення економічної вигоди у звітному періоді у вигляді зменшення, вичерпання або амортизації активів чи виникнення зобов'язань, унаслідок якого власний капітал зменшується, за винятком виплат, зроблених власникам за рахунок власного капіталу; [RT I, 30.12.2015, 4 - набув чинності 01.01.2016]

6) прибуток (збиток) — різниця між доходами і витратами особи, зобов'язаної вести бухгалтерський облік, за звітний період;

7) естонський стандарт фінансової звітності — сукупність вимог до спрямованої на громадськість фінансової звітності, що ґрунтується на міжнародно визнаних принципах обліку та звітності, основні вимоги якої встановлюються цим законом і яку уточнює постанова міністра, відповідального за цю сферу, видана на підставі § 34 частини 4 цього закону (далі — інструкція комісії); [RT I, 30.12.2015, 4 - набув чинності 01.01.2017]

8) міжнародно визнані принципи обліку та звітності — директиви Європейського Союзу, що регулюють бухгалтерський облік, і загальновизнані стандарти фінансової звітності; [RT I, 30.12.2015, 4 - набув чинності 01.01.2017]

9) загальновизнані стандарти фінансової звітності — затверджені Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (IASB — англ. International Accounting Standards Board) міжнародні стандарти фінансової звітності (IFRS — англ. International Financial Reporting Standards), міжнародний стандарт фінансової звітності для малих і середніх підприємств (далі — МСП) (IFRS for SMEs — англ. International Financial Reporting Standard for Small and Medium-sized Entities), затверджені Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку в державному секторі (International Public Sector Accounting Standards Board (IPSASB)) Міжнародної федерації бухгалтерів (IFAC — англ. International Federation of Accountants) міжнародні стандарти бухгалтерського обліку в державному секторі (IPSAS — англ. International Public Sector Accounting Standards) та інші аналогічні стандарти; [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

9¹) європейський стандарт звітності зі сталого розвитку — стандарти звітності зі сталого розвитку Європейського Союзу (ESRS — англ. European Sustainability Reporting Standards), встановлені на підставі частини 1 статті 29b Директиви Європейського Парламенту і Ради 2013/34/ЄС про річну фінансову звітність, консолідовану фінансову звітність і пов'язані з ними звіти певних видів підприємств, якою вносяться зміни до Директиви Європейського Парламенту і Ради 2006/43/ЄС та скасовуються директиви Ради 78/660/ЄЕС і 83/349/ЄЕС (ОВ L 182, 29.06.2013, с. 19–76); [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

9²) європейський стандарт звітності зі сталого розвитку для МСП — стандарти звітності зі сталого розвитку Європейського Союзу для МСП (ESRS for SME — англ. European Sustainability Reporting Standards for small and medium-sized undertakings), встановлені на підставі частини 1 статті 29c Директиви Європейського Парламенту і Ради 2013/34/ЄС; [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

9³) загальновизнані стандарти звітності зі сталого розвитку — затверджені Радою з міжнародних стандартів сталого розвитку (ISSB — англ. International Sustainability Standards Board) міжнародні стандарти звітності зі сталого розвитку (IFRS S — англ. IFRS Sustainability Disclosure Standards), затверджені Глобальною ініціативою зі звітності (GRI — англ. Global Reporting Initiative) стандарти звітності зі сталого розвитку та інші аналогічні стандарти звітності зі сталого розвитку з урахуванням вимог імплементаційного акта, що стосується еквівалентності стандартів звітності зі сталого розвитку Європейського Союзу; [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

10) [Втратив чинність – RT I, 30.12.2015, 4 - набув чинності 01.01.2017]

11) виконавче керівництво — особа або особи, які мають право керувати повсякденною діяльністю особи, зобов'язаної вести бухгалтерський облік (за винятком фізичної особи — підприємця), і вчиняти правочини (наприклад, правління господарського товариства);

12) вищий орган управління — утворений на підставі закону, статуту або положення орган особи, зобов'язаної вести бухгалтерський облік, який здійснює безпосередній нагляд за виконавчим керівництвом (наприклад, рада господарського товариства);

13) таксономія звіту за господарський рік — сукупність стандартизованих елементів звіту за господарський рік і баз зв'язків; [RT I 2009, 54, 363 - набув чинності 01.01.2010]

14) мікропідприємство — особа, зобов'язана вести бухгалтерський облік, у якої два з показників на звітну дату не перевищують таких показників: активи разом — 450 000 євро, дохід звітного року — 900 000 євро і середня кількість працівників протягом звітного року — 10 осіб; [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

15) мале підприємство — особа, зобов'язана вести бухгалтерський облік, яка не є мікропідприємством і в якої два з показників на звітну дату не перевищують таких показників: активи разом — 7 500 000 євро, дохід звітного року — 15 000 000 євро і середня кількість працівників протягом звітного року — 50 осіб; [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

16) середнє підприємство — особа, зобов'язана вести бухгалтерський облік, яка не є ні мікропідприємством, ні малим підприємством і в якої два з показників на звітну дату не перевищують таких показників: активи разом — 25 000 000 євро, дохід — 50 000 000 євро і середня кількість працівників протягом звітного року — 250 осіб; [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

17) велике підприємство — особа, зобов'язана вести бухгалтерський облік, яка не є ні мікропідприємством, ні малим підприємством, ні середнім підприємством; [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

18) мала консолідаційна група — консолідаційна група, у якої більш ніж один з консолідованих показників на звітну дату звітного року не перевищує умов, зазначених у пункті 15 цього параграфа; [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

19) середня консолідаційна група — консолідаційна група, яка не є малою консолідаційною групою і в якої більш ніж один з консолідованих показників на звітну дату звітного року не перевищує умов, зазначених у пункті 16 цього параграфа; [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

20) велика консолідаційна група — консолідаційна група, яка не є ні малою, ні середньою консолідаційною групою. [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(1) Особа, зобов'язана вести бухгалтерський облік, зобов'язана:

1) організовувати бухгалтерський облік так, щоб було забезпечено отримання актуальної, суттєвої, об'єктивної та порівнянної інформації про фінансовий стан, фінансовий результат і грошові потоки особи, зобов'язаної вести бухгалтерський облік;

2) документувати всі свої господарські операції;

3) записувати всі свої господарські операції в реєстрах бухгалтерського обліку на підставі первинних документів або складених на їх основі зведених документів;

4) складати та подавати звіт за господарський рік та інші фінансові звіти в порядку, встановленому цим законом та іншими правовими актами;

5) зберігати бухгалтерські документи. [RT I 2005, 61, 478 - набув чинності 01.12.2005]

(1) Касовий облік — це відображення господарських операцій відповідно до надходження або виплати грошей, пов'язаних з господарською операцією.

(2) Облік за методом нарахування — це відображення господарських операцій відповідно до їх здійснення, незалежно від того, чи надійшли або були виплачені пов'язані з ними гроші. Під час складання звіту робляться коригувальні та завершальні записи, які дають змогу визначити доходи та витрати звітного періоду.

(3) Бухгалтерський облік ведеться за методом нарахування, якщо з цього закону не випливає інше.

(1) Господарською операцією у розумінні цього закону є правочин, інша дія, передбачена законом подія або протиправне діяння, внаслідок якого змінюється склад майна, зобов'язань або власного капіталу особи, зобов'язаної вести бухгалтерський облік. [RT I, 27.12.2016, 1 - набув чинності 01.01.2017]

(2) Особа, зобов'язана вести бухгалтерський облік, зобов'язана документувати всі господарські операції та записувати їх у реєстрах бухгалтерського обліку в розумний строк після здійснення господарської операції таким чином, щоб було забезпечено своєчасне подання звітів, передбачених правовими актами.

(3) Господарські операції записуються за принципом подвійного запису на дебетованих і кредитованих рахунках.

(4) Підставою кожного бухгалтерського запису (далі — запис) є первинний документ, що підтверджує господарську операцію, або зведений документ, складений на підставі первинних документів. [RT I, 27.12.2016, 1 - набув чинності 01.01.2017]

(5) Запис повинен містити щонайменше такі дані:

1) дата господарської операції;

2) ідентифікаційна ознака запису, наприклад номер або комбінація номера та літери;

3) дебетовані та кредитовані рахунки і відповідні суми;

4) посилання на первинний або зведений документ, що є підставою запису. [RT I, 27.12.2016, 1 - набув чинності 01.01.2017]

(1) Первинний бухгалтерський документ — це доказ, зміст і форма якого за потреби повинні давати змогу компетентній та незалежній стороні підтвердити обставини та достовірність здійснення господарської операції.

(2) Якщо законом або виданою на його підставі постановою не встановлено інше, первинний документ повинен містити про господарську операцію щонайменше такі дані:

1) час здійснення;

2) опис економічного змісту;

3) числові показники, наприклад кількість, ціна та сума.

(3) Якщо стороною операції особи, зобов'язаної вести бухгалтерський облік, є особа, зобов'язана вести бухгалтерський облік, особа, зобов'язана вести державний бухгалтерський облік, або іноземна юридична особа, рахунок, поданий за відчуження товару або надання послуги, повинен містити, крім зазначеного в частині 2 цього параграфа, також номер рахунка або іншу ідентифікаційну ознаку та дані, що дають змогу ідентифікувати сторони операції.

(4) Під час запису господарської операції в реєстрах бухгалтерського обліку до первинного або зведеного документа слід додати посилання на запис.

(5) Первинний документ повинен бути машинооброблюваним. Первинний документ може бути в іншій формі, що дає змогу тривале письмове відтворення, якщо це випливає з правового акта або якщо сторона операції не має можливості обробляти машинооброблюваний первинний документ і створення такої можливості вимагає від неї непропорційно великих витрат або зусиль.

(6) Машинооброблюваність у розумінні цього закону — це ознака потоку даних, яка виникає, якщо під час створення потоку даних використано уніфікований опис даних, так що створені для цього інформаційно-технологічні застосунки здатні однозначно виявити внутрішню структуру потоку даних та окремі фактичні твердження.

(7) До зведеного документа, складеного на підставі первинних документів, застосовуються вимоги, встановлені для первинного документа.

(8) Якщо реєстр бухгалтерського обліку не ведеться машинооброблювано, первинним документом коригувального запису є бухгалтерська довідка.

(9) Первинний документ дозволено переводити в інший формат або на інший носій інформації, якщо в ході переведення не змінюються дані первинного документа, що стосуються господарської операції, та забезпечується відповідність первинного документа вимогам, встановленим законом. У такому разі особа, зобов'язана вести бухгалтерський облік, може зберігати лише первинний документ зі зміненим форматом або на іншому носії інформації. [RT I, 27.12.2016, 1 - набув чинності 01.01.2017]

(1) Формат машинооброблюваного первинного документа та умови його подання погоджуються між партнерами за угодою, якщо із закону або іншого правового акта не випливає інше. За відсутності партнера за угодою формат машинооброблюваного первинного документа визначає особа, зобов'язана вести бухгалтерський облік.

(2) Під час обробки машинооброблюваного первинного документа має бути забезпечено недоторканність приватного життя особи, державну безпеку, а також захист комерційної таємниці та іншої інформації з обмеженим доступом.

(3) Особа, зобов'язана вести бухгалтерський облік, яка бажає, щоб їй подавалися лише машинооброблювані рахунки (далі — е-рахунок), або особа, яка уклала з нею відповідний договір про надання послуги з обробки е-рахунків, передає інформацію про це комерційному реєстру. Комерційний реєстр зазначає особу, зобов'язану вести бухгалтерський облік, одержувачем е-рахунків і доповнює її дані в реєстрі відомостями про відповідний ідентифікатор оператора е-рахунків або про інший канал одержання е-рахунків. [RT I, 10.10.2024, 1 - набув чинності 01.07.2025]

(4) [Втратив чинність – RT I, 10.10.2024, 1 - набув чинності 01.07.2025]

(5) [Втратив чинність – RT I, 10.10.2024, 1 - набув чинності 01.07.2025]

(6) [Втратив чинність – RT I, 10.10.2024, 1 - набув чинності 01.07.2025]

(7) Особа, зобов'язана вести бухгалтерський облік, яку згідно з частиною 3 цього параграфа зазначено в комерційному реєстрі одержувачем е-рахунків, може для оплати придбаного товару або послуги вимагати від продавця подання е-рахунка. Припускається, що е-рахунок оформлено належним чином, якщо він відповідає європейському стандарту електронного виставлення рахунків EN 16931-1. Сторони можуть домовитися про застосування іншого відповідного стандарту. [RT I, 10.10.2024, 1 - набув чинності 01.07.2025]

(8) Вимоги, зазначені в частинах 3–7 цього параграфа, можна не застосовувати, якщо:

1) машинооброблюваний первинний документ подається органу безпеки;

2) машинооброблюваний первинний документ містить державну таємницю або засекречену іноземну інформацію;

3) на дані машинооброблюваного первинного документа поширюється встановлений законом обов'язок зберігати професійну або службову таємницю;

4) щодо формату та подання машинооброблюваного первинного документа законом або виданою на його підставі постановою передбачено інший порядок, ніж встановлений цим законом.

(9) У випадках, зазначених у пунктах 1–3 частини 8 цього параграфа, формат первинного документа та умови його подання погоджуються між партнерами за угодою.

(10) [Втратив чинність – RT I, 10.10.2024, 1 - набув чинності 01.07.2025]

(11) [Втратив чинність – RT I, 10.10.2024, 1 - набув чинності 01.07.2025]

(1) Особа, зобов'язана вести бухгалтерський облік, складає план рахунків (перелік рахунків) для реєстрації господарських операцій та коригувальних записів.

(2) Державна особа, зобов'язана вести бухгалтерський облік, складає план рахунків з урахуванням вимог інструкції з фінансового обліку та звітності публічного сектору. [RT I, 30.12.2015, 4 - набув чинності 01.01.2017]

(1) Регістри бухгалтерського обліку — це сукупності даних, які містять інформацію про записи та сальдо, відображені на рахунках, а також сукупності даних, які містять детальну інформацію, що є підставою для записів. [RT I, 27.12.2016, 1 - набув чинності 01.01.2017]

(2) Регістри бухгалтерського обліку мають давати змогу робити виписки із зареєстрованих господарських операцій за рахунками у хронологічному порядку.

(3) Регістр бухгалтерського обліку ведеться машинооброблювано. Регістр бухгалтерського обліку може бути в іншій формі, що дозволяє письмове відтворення на постійній основі, якщо особа, зобов'язана вести бухгалтерський облік, не має можливості вести регістр бухгалтерського обліку машинооброблювано і створення такої можливості вимагає від неї непропорційно великих витрат або зусиль. [RT I, 27.12.2016, 1 - набув чинності 01.01.2017]

[RT I, 27.12.2016, 1 - набув чинності 01.01.2017]

(1) Виправлення або видалення запису дозволяється лише в разі, якщо запис необхідно привести у відповідність із первинним або зведеним документом. Зміст виправлення або причина видалення, а також час виправлення чи видалення мають бути встановлюваними протягом строку, зазначеного в частині 2 § 12 цього закону. [RT I, 27.12.2016, 1 - набув чинності 01.01.2017]

(1) Особа, зобов'язана вести бухгалтерський облік, за винятком мікропідприємця, зобов'язана скласти внутрішні правила бухгалтерського обліку, які встановлюють план рахунків разом з описом змісту рахунків і регулюють, серед іншого, документування та реєстрацію господарських операцій, обіг і зберігання первинних документів, ведення регістрів бухгалтерського обліку, відображення доходів і витрат у статтях звіту про прибуток, інвентаризацію активів і зобов'язань, застосовувані особою, зобов'язаною вести бухгалтерський облік, принципи обліку та спосіб подання інформації, порядок складання звітів, використання комп'ютерного програмного забезпечення в бухгалтерському обліку, а також обставини, пов'язані з організацією бухгалтерського обліку та із застосуванням супутніх заходів внутрішнього контролю. [RT I, 27.12.2016, 1 - набув чинності 01.01.2017]

(2) Державна особа, зобов'язана вести бухгалтерський облік, складає внутрішні правила бухгалтерського обліку з урахуванням вимог інструкції з фінансового обліку та звітності публічного сектору. [RT I, 30.12.2015, 4 - набув чинності 01.01.2017]

(1) Первинні документи бухгалтерського обліку особа, зобов'язана вести бухгалтерський облік, повинна зберігати сім років від кінця того господарського року, у якому господарську операцію було зареєстровано в регістрі бухгалтерського обліку на підставі первинного документа. [RT I, 27.12.2016, 1 - набув чинності 01.01.2017]

(2) Регістри бухгалтерського обліку, договори, бухгалтерські звіти та інші ділові документи, необхідні для зрозумілого опису господарських операцій під час ревізії, особа, зобов'язана вести бухгалтерський облік, повинна зберігати сім років від кінця відповідного господарського року.

(3) Ділові документи, пов'язані з довгостроковими зобов'язаннями або правами, слід зберігати сім років після закінчення строку їх дії. [RT I, 30.12.2015, 4 - набув чинності 01.01.2016]

(4) Внутрішні правила бухгалтерського обліку слід зберігати сім років після їх зміни або заміни.

(5) Документи та дані, зазначені в частинах 1–4 цього параграфа, зберігаються машинооброблювано. Протягом усього строку зберігання мають бути забезпечені відтворюваність документів і даних у письмовій формі, їх читабельність у вигляді простого тексту та доказова цінність. Документи та дані можна зберігати в іншій формі, що дозволяє письмове відтворення на постійній основі, якщо особа, зобов'язана вести бухгалтерський облік, не має можливості зберігати документи та дані машинооброблювано і створення такої можливості вимагає від неї непропорційно великих витрат або зусиль. [RT I, 27.12.2016, 1 - набув чинності 01.01.2017]

(1) Тривалість господарського року становить 12 місяців.

(2) При заснуванні або припиненні особи, зобов'язаної вести бухгалтерський облік, при зміні господарського року або в іншому передбаченому законом випадку господарський рік може бути коротшим або довшим за 12 місяців, але не може перевищувати 18 місяців. [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(3) Господарським роком є календарний рік, якщо статутом особи, зобов'язаної вести бухгалтерський облік, або іншим документом, що регулює діяльність особи, зобов'язаної вести бухгалтерський облік, не встановлено інше.

(4) Господарським роком держави, а також державної особи, зобов'язаної вести бухгалтерський облік, є бюджетний рік.

(1) Особа, зобов'язана вести бухгалтерський облік, зобов'язана скласти за завершений господарський рік звіт за господарський рік, який складається з річного бухгалтерського звіту та звіту про діяльність. [RT I 2009, 54, 363 - набув чинності 01.01.2010]

(1¹) Мікропідприємець, який при організації фінансового обліку та фінансової звітності керується естонським стандартом фінансової звітності, може скласти звіт за господарський рік, який складається лише з річного бухгалтерського звіту. [RT I, 30.12.2015, 4 - набув чинності 01.01.2017]

(2) Складання звіту за господарський рік охоплює такі дії:

1) складання річного бухгалтерського звіту;

2) складання звіту про діяльність;

3) схвалення звіту за господарський рік. [RT I, 25.05.2012, 8 - набув чинності 04.06.2012]

(2¹) Подання звіту за господарський рік охоплює такі дії:

1) аудиторська перевірка;

2) у випадку господарських товариств — складання пропозиції щодо розподілу прибутку або покриття збитку за господарський рік;

3) подання звіту за господарський рік на затвердження. [RT I, 25.05.2012, 8 - набув чинності 04.06.2012]

(3) Обов'язок аудиторської перевірки встановлюється законом про аудиторську діяльність. [RT I 2010, 9, 41 - набув чинності 08.03.2010]

(1) Таксономію звіту за господарський рік та форми звітності, що складаються на її основі, встановлює своєю постановою міністр, відповідальний за цю сферу, визначаючи також стандарт таксономії, її елементи та адміністратора таксономії. [RT I, 09.05.2017, 1 - набув чинності 01.01.2018]

(2) [Втратив чинність - RT I, 09.05.2017, 1 - набув чинності 01.01.2018]

(3) При складанні звіту за господарський рік і кінцевого звіту та документів, що подаються разом з ними, особа, зобов'язана вести бухгалтерський облік, керується таксономією, встановленою на підставі частини 1 цього параграфа. [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(4) Установа держави чи одиниці місцевого самоврядування або інша особа, яка виконує публічні завдання, не може вимагати від особи, зобов'язаної вести бухгалтерський облік, подання охоплених таксономією даних, які особа, зобов'язана вести бухгалтерський облік, у встановленому законом порядку подала реєстру для оприлюднення разом зі звітом за господарський рік.

(5) Установа держави чи одиниці місцевого самоврядування або інша особа, яка виконує публічні завдання, може вимагати від особи, зобов'язаної вести бухгалтерський облік, подання охоплених таксономією даних, якщо:

1) дані вимагаються до того, як особа, зобов'язана вести бухгалтерський облік, подала дані реєстру, і якщо неможливо дочекатися встановленого строку подання звіту за господарський рік реєстру;

2) дані вимагаються за інший період порівняно з даними, поданими реєстру, і якщо з поданих реєстру даних неможливо розумно вивести бажані дані;

3) поняття даних, що вимагаються, не є ідентичними поняттям елементів таксономії і якщо за допомогою даних елементів таксономії неможливо досягти бажаної мети.

(5¹) Установа держави чи одиниці місцевого самоврядування або інша особа, яка виконує публічні завдання, може з метою зменшення адміністративного навантаження, пов'язаного з поданням даних, надати особі, зобов'язаній вести бухгалтерський облік, можливість подавати у звіті за господарський рік та в документах, що подаються разом з ним, дані, придатні для перехресного використання в базах даних публічного сектору. [RT I, 30.12.2015, 4 - набув чинності 01.01.2016]

(6) Частина 3 цього параграфа не застосовується до звіту за господарський рік держави, державної особи, зобов'язаної вести бухгалтерський облік, одиниці місцевого самоврядування, зареєстрованої в Естонії публічно-правової юридичної особи та фізичної особи — підприємця, до звіту філії, а також до звіту іноземного господарського товариства, який керівник філії подає реєстру для оприлюднення. [RT I, 23.11.2021, 1 - набув чинності 31.12.2021, зміна частини 6 § 14¹, яка набуває чинності 31 грудня 2021 року, застосовується до господарського року, що починається після набрання змінами чинності.]

(7) Частиною 3 цього параграфа може не керуватися особа, зобов'язана вести бухгалтерський облік, яка організовує свій бухгалтерський облік на підставі міжнародних стандартів фінансової звітності, зазначених у пункті 2 частини 1 § 17 цього закону, або чиєю основною та постійною діяльністю є надання фінансових послуг у розумінні закону про кредитні установи, або яка складає звіт за господарський рік консолідаційної групи. [RT I, 25.05.2012, 8 - набув чинності 04.06.2012]

(1) Метою складання та оприлюднення річного бухгалтерського звіту є надання користувачеві звіту, який має достатні фінансові знання для розуміння звіту, доречної та достовірно поданої інформації про фінансовий стан, фінансовий результат і грошові потоки суб'єкта бухгалтерського обліку, яку користувач звіту міг би використати під час прийняття своїх економічних рішень. [RT I, 30.12.2015, 4 - набув чинності 01.01.2016]

(2) Річний бухгалтерський звіт складається з основних звітів (баланс, звіт про прибуток, звіт про грошові потоки та звіт про зміни власного капіталу) і додатків. [RT I 2009, 19, 116 - набув чинності 06.04.2009]

(2¹) Річний бухгалтерський звіт мікропідприємства та малого підприємства, що керуються естонським стандартом фінансової звітності, складається щонайменше з двох основних звітів (баланс, звіт про прибуток) і додатків (далі — скорочений річний бухгалтерський звіт). [RT I, 30.12.2015, 4 - набув чинності 01.01.2017]

(2²) Метою мікропідприємства під час складання та оприлюднення скороченого річного бухгалтерського звіту є надання користувачеві звіту передбаченої цим законом інформації про свій фінансовий стан і фінансовий результат. [RT I, 30.12.2015, 4 - набув чинності 01.01.2016]

(2³) Метою малого підприємства під час складання та оприлюднення скороченого річного бухгалтерського звіту є надання користувачеві звіту, який має достатні фінансові знання для розуміння звіту, доречної та достовірно поданої інформації про свій фінансовий стан і фінансовий результат, яку користувач звіту міг би використати під час прийняття своїх економічних рішень. [RT I, 30.12.2015, 4 - набув чинності 01.01.2016]

(3) Підставою для складання річного бухгалтерського звіту є господарські операції господарського року та коригувальні записи, зафіксовані в регістрах бухгалтерського обліку. Для складання річного звіту інвентаризують сальдо активів і зобов'язань суб'єкта бухгалтерського обліку, оцінюють відповідність вартості відображених у регістрах активів і зобов'язань принципам обліку, встановленим у § 16 і 17 цього закону, роблять коригувальні та закривальні записи, а також складають основні звіти та додатки. [RT I, 30.12.2015, 4 - набув чинності 01.01.2016]

(4) Під час вибору принципів обліку, що застосовуються при складанні річного бухгалтерського звіту, та інформації, яка підлягає оприлюдненню, керуються вимогами, встановленими у § 16 і 17 цього закону.

(5) Річний бухгалтерський звіт складається за офіційно чинною в Естонії валютою із зазначенням застосованого ступеня точності числових показників (наприклад, у тисячах одиниць валюти). [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(1) Під час складання річного бухгалтерського звіту слід керуватися насамперед такими основними принципами, що є частиною міжнародно визнаних принципів обліку та звітності:

1) принцип господарської одиниці — суб'єкт бухгалтерського обліку обліковує своє майно, зобов'язання та господарські операції окремо від майна, зобов'язань і господарських операцій його власників, кредиторів, працівників, клієнтів та інших осіб; [RT I, 30.12.2015, 4 - набув чинності 01.01.2016]

2) принцип безперервності — під час складання бухгалтерського звіту виходять із припущення, що суб'єкт бухгалтерського обліку продовжує діяльність і не має наміру чи потреби припинити діяльність. Якщо бухгалтерський звіт складено не за принципом безперервності, у звіті слід зазначити застосований принцип обліку;

3) принцип зрозумілості — інформація, що оприлюднюється в бухгалтерському звіті, має бути подана так, щоб вона була оглядовою та однозначно зрозумілою для користувачів звіту, які мають достатні фінансові знання для розуміння звіту;

4) принцип суттєвості — у бухгалтерському звіті має відображатися вся суттєва інформація, що впливає на фінансовий стан, фінансовий результат і грошові потоки суб'єкта бухгалтерського обліку. Суттєвою є така звітна інформація, неоприлюднення якої може вплинути на економічні рішення, що приймаються користувачами звіту на підставі звіту. Несуттєві об'єкти можна обліковувати та відображати у звіті у спрощений спосіб;

5) принцип послідовності та зіставності — під час складання бухгалтерського звіту й надалі застосовують раніше застосовувані принципи обліку та способи подання. Спосіб подання та принципи обліку дозволено змінювати, якщо така можливість випливає з цього закону або якщо новий принцип обліку чи спосіб подання підвищує доречність і достовірність подання фінансової інформації; [RT I, 30.12.2015, 4 - набув чинності 01.01.2016]

6) принцип відповідності доходів і витрат — із доходів звітного періоду віднімають витрати, пов'язані з виникненням цих самих доходів. Видатки, яким відповідають доходи, що виникають у якомусь іншому періоді, відображають як витрати в тому самому періоді, у якому виникають пов'язані з ними доходи;

7) принцип об'єктивності — інформація, що подається в бухгалтерському звіті, має бути нейтральною та достовірною;

8) принцип консервативності — бухгалтерський звіт слід складати обачно та зважено, щоб уникнути завищення оцінки активів і доходів або заниження оцінки зобов'язань і витрат. Водночас у звіті не є виправданим навмисне заниження оцінки активів і доходів чи навмисне завищення оцінки зобов'язань і витрат, а також створення прихованих від користувачів звіту резервів; [RT I, 30.12.2015, 4 - набув чинності 01.01.2016]

9) принцип оприлюднення — у бухгалтерському звіті подається вся інформація, яка дає змогу користувачам звіту, що мають достатні фінансові знання для розуміння звіту, отримати доречну та достовірно подану фінансову інформацію про суб'єкта бухгалтерського обліку; [RT I, 30.12.2015, 4 - набув чинності 01.01.2016]

10) принцип переваги суті над формою — під час відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку та бухгалтерському звіті виходять з їхньої суті також і тоді, коли вона не збігається з їхньою юридичною формою.

[RT I, 30.12.2015, 4 – набув чинності 01.01.2017]

(1) Організація фінансового обліку та принципи обліку, що застосовуються у фінансовій звітності, а також спосіб подання інформації повинні відповідати вимогам, встановленим цим законом, і одному з двох таких стандартів фінансової звітності:

1) естонський стандарт фінансової звітності;

2) міжнародний стандарт фінансової звітності, прийнятий Європейською Комісією згідно з порядком, встановленим регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1606/2002 про застосування міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (ОВ L 243, 11.09.2002, с. 1–4) (далі — стандарт прямої дії).

(2) Господарське товариство, емітовані цінні папери якого допущені до торгів на регульованому ринку цінних паперів Естонії або іншої держави — учасниці договору про Європейський економічний простір (далі — договірна держава), кредитна установа, фінансова холдингова компанія, змішана фінансова холдингова компанія, інвестиційне товариство та страховик повинні у фінансовій звітності керуватися стандартом прямої дії.

(3) Принципи, що застосовуються у фінансовій звітності Банку Естонії, визначає президент Банку Естонії відповідно до інструкцій зі звітності Європейського центрального банку. У сферах, які ними не врегульовані, керуються встановленим у частині 1 цього параграфа.

(4) Держава, державний суб'єкт, зобов'язаний вести бухгалтерський облік, одиниця місцевого самоврядування, інша юридична особа публічного права та суб'єкт, зобов'язаний вести бухгалтерський облік, який належить до тієї самої консолідаційної групи, що й зазначений суб'єкт, і метою якого не є одержання прибутку через господарську діяльність, повинні у фінансовій звітності керуватися інструкцією з фінансового обліку та звітності публічного сектору.

(5) Суб'єкт, зобов'язаний вести бухгалтерський облік, метою якого є одержання прибутку через господарську діяльність і над яким державний суб'єкт, зобов'язаний вести бухгалтерський облік, одиниця місцевого самоврядування або інша юридична особа публічного права має прямо чи опосередковано або через інших осіб, що перебувають під панівним чи істотним впливом, панівний вплив, повинен у фінансовій звітності керуватися одним зі стандартів, названих у частині 1 цього параграфа, а також формами звітів і порядком їх подання, встановленими в інструкції з фінансового обліку та звітності публічного сектору.

(6) У сферах, які не врегульовані стандартами, названими в частині 1 цього параграфа, суб'єкту, зобов'язаному вести бухгалтерський облік, дозволено при складанні фінансових звітів керуватися загальновизнаними стандартами фінансової звітності в обсязі, в якому вони не суперечать чинним в Естонії правовим актам. [RT I, 30.12.2015, 4 – набув чинності 01.01.2017]

(1) Баланс — це бухгалтерський звіт, який відображає фінансовий стан суб'єкта, зобов'язаного вести бухгалтерський облік (активи, зобов'язання та власний капітал), станом на певну дату. [RT I, 30.12.2015, 4 – набув чинності 01.01.2016]

(2) Звіт про прибуток (звіт про доходи та витрати) — це бухгалтерський звіт, який відображає фінансовий результат суб'єкта, зобов'язаного вести бухгалтерський облік, за звітний період (доходи, витрати та прибуток або збиток).

(3) Суб'єкт, зобов'язаний вести бухгалтерський облік, який складає свій річний бухгалтерський звіт відповідно до естонського стандарту фінансової звітності, повинен використовувати схему балансу, наведену в додатку 1 до цього закону, та одну зі схем звіту про прибуток, наведених у додатку 2. [RT I, 30.12.2015, 4 – набув чинності 01.01.2017] Суб'єкт, зобов'язаний вести бухгалтерський облік, який керується формами звітів, встановленими на підставі частини 2 § 14¹ цього закону, може подавати статті схеми балансу, наведеної в додатку 1 до цього закону, у порядку зростання ліквідності. [RT I, 30.12.2015, 4 – набув чинності 01.01.2016]

(3¹) [Втратив чинність – RT I, 07.01.2025, 1 – набув чинності 17.01.2025]

(3²) У скороченому річному бухгалтерському звіті мікропідприємство та мале підприємство можуть подавати підстатті статей схеми балансу, наведеної в додатку 1 до цього закону, у додатках до річного бухгалтерського звіту замість балансу. [RT I, 07.01.2025, 1 – набув чинності 17.01.2025]

(3³) Велике підприємство та середнє підприємство, яке керується формами звітів, встановленими на підставі частини 2 § 14¹ цього закону, повинні подавати підстатті статей схеми балансу, наведеної в додатку 1 до цього закону, і статей, позначених арабськими цифрами у схемі звіту про прибуток, наведеній у додатку 2, у додатках до річного бухгалтерського звіту замість балансу та звіту про прибуток. [RT I, 30.12.2015, 4 – набув чинності 01.01.2016]

(3⁴) Суб'єкт, зобов'язаний вести бухгалтерський облік, названий у частині 6 § 14¹ цього закону, який керується схемою балансу, наведеною в додатку 1 до цього закону, та однією зі схем звіту про прибуток, наведених у додатку 2, може:

1) подавати підстатті статей балансу в додатках замість балансу;

2) розкривати несуттєві статті балансу та звіту про прибуток сумарно, керуючись принципом суттєвості;

3) уточнювати найменування статей балансу та звіту про прибуток;

4) додавати додаткові статті або підстатті статей, якщо це йде на користь інформативності та читабельності балансу чи звіту про прибуток. [RT I, 30.12.2015, 4 – набув чинності 01.01.2016]

(4) У сферах діяльності, де це обґрунтовано характером господарської діяльності, суб'єкт, зобов'язаний вести бухгалтерський облік, названий у частині 3 цього параграфа, може використовувати схеми балансу та звіту про прибуток, відмінні від наведених у додатках до цього закону. При виборі зазначеної схеми слід, серед іншого, керуватися метою річного бухгалтерського звіту, названою в § 15 цього закону, та вимогами правових актів, що регулюють діяльність у відповідній сфері. [RT I, 30.12.2015, 4 – набув чинності 01.01.2016]

(1) Звіт про рух грошових коштів — це бухгалтерський звіт, який відображає грошові потоки суб'єкта, зобов'язаного вести бухгалтерський облік, за звітний період (надходження та виплати грошей і еквівалентів грошей).

(2) У звіті про рух грошових коштів відображаються надходження та виплати суб'єкта, зобов'язаного вести бухгалтерський облік, за звітний період, згруповані відповідно до їх мети у грошові потоки від операційної діяльності, інвестиційної діяльності та фінансової діяльності.

(3) При відображенні грошових потоків від операційної діяльності може використовуватися прямий метод, за яким усі основні види надходжень і виплат подаються у брутто-сумах, або непрямий метод, за яким прибуток звітного періоду коригується на вплив негрошових господарських операцій, на зміну сальдо активів і зобов'язань, пов'язаних з операційною діяльністю, а також на доходи та витрати, пов'язані з грошовими потоками від інвестиційної або фінансової діяльності. [RT I, 30.12.2015, 4 – набув чинності 01.01.2016]

(4) Грошові потоки, що виникають з інвестиційної діяльності та фінансової діяльності, відображаються прямим методом.

(1) Звіт про зміни у власному капіталі — це бухгалтерський звіт, який відображає зміни у власному капіталі суб'єкта бухгалтерського обліку, що відбулися у звітному періоді.

(2) У звіті про зміни у власному капіталі відображаються зміни у статтях власного капіталу суб'єкта бухгалтерського обліку, що відбулися у звітному періоді, з окремим виділенням внесків, зроблених власниками до капіталу, і виплат, здійснених власникам, прибутку або збитку звітного періоду, впливу змін принципів обліку, збільшення та зменшення резервів, а також інших господарських операцій, що вплинули на статті власного капіталу.

(3) Суб'єкт бухгалтерського обліку, який є комерційним товариством і складає річний звіт консолідаційної групи, при обчисленні відповідності вимогам, установленим щодо власного капіталу Комерційним кодексом, виходить зі скоригованого неконсолідованого власного капіталу. Скоригований неконсолідований власний капітал дорівнює неконсолідованому власному капіталу комерційного товариства, з якого віднято балансову вартість відображених у його балансі часток участі, що перебувають під вирішальним та суттєвим впливом, і до якого додано вартість цих часток участі, обчислену за методом участі в капіталі. Порядок обчислення скоригованого неконсолідованого власного капіталу оприлюднюється у звіті про зміни неконсолідованого власного капіталу. [RT I 2005, 61, 478 - набув чинності 01.12.2005]

(1) У додатках до річного бухгалтерського звіту суб'єкт бухгалтерського обліку зобов'язаний оприлюднити:

1) відповідно до якого із зазначених у § 17 цього Закону стандартів фінансової звітності складено річний бухгалтерський звіт;

2) суттєві принципи обліку, використані при складанні річного звіту;

3) пояснення щодо суттєвих статей основних звітів та їх зміни у звітному періоді;

4) винагороду та суттєві пільги, нараховані суб'єктом бухгалтерського обліку членам виконавчого керівництва та вищого органу управління у звітному році (за принципом нарахування);

5) загальну суму винагороди, нарахованої працівникам у звітному році, та середню кількість працівників у розрізі видів зайнятості, зазначених у частині 4 § 25¹ Закону про оподаткування;

6) огляд коштів, виділених суб'єкту бухгалтерського обліку у звітному році прямо або опосередковано з державного бюджету чи бюджету місцевого самоврядування на неринкових умовах, у тому числі отриманої державної допомоги, та їх використання;

7) перелік вигодонабувачів суб'єкта бухгалтерського обліку, що є цільовою установою, або посилання на джерело, якщо ця інформація доступна з публічного джерела;

8) кількість членів суб'єкта бухгалтерського обліку, що є недохідним об'єднанням, у розрізі фізичних та юридичних осіб;

9) інші суттєві обставини щодо суб'єкта бухгалтерського обліку для надання доречної та достовірно поданої фінансової інформації про фінансовий стан, фінансовий результат і грошові потоки суб'єкта бухгалтерського обліку.

(2) Крім установленого частиною 1 цього параграфа, суб'єкт бухгалтерського обліку подає у додатку до річного бухгалтерського звіту огляд розміру плати за договором з клієнтом, нарахованої аудиторському підприємству у звітному році, з розподілом на:

1) плату за аудит;

2) плату за послугу огляду;

3) плату за інші послуги, що надають упевненість;

4) плату за супутні послуги;

5) плату за іншу господарську діяльність, у тому числі за послугу податкового консультування.

(3) Мале підприємство повинне оприлюднити в додатках до скороченого річного бухгалтерського звіту щонайменше:

1) інформацію про те, що це скорочений річний бухгалтерський звіт і що його складено відповідно до естонського стандарту фінансової звітності; [RT I, 30.12.2015, 4 - набув чинності 01.01.2017]

2) суттєві принципи обліку, використані при складанні річного звіту;

3) суттєві припущення щодо оцінки статей балансу, які відображаються за справедливою вартістю, та аналіз змін сальдо цих статей;

4) загальну суму позабалансових умовних та зобов'язувальних зобов'язань;

5) операції з пов'язаними сторонами (опис сторін, обсяг операцій, сальдо та інша інформація про операції, необхідна для розуміння фінансового стану підприємства);

6) зобов'язання, щодо виконання яких підприємець надав забезпечення, а також вид та опис наданого забезпечення;

7) суму авансів, виплачених члену виконавчого керівництва та вищого органу управління, і суму наданих йому позик, у тому числі суму повернення позики, її списання або відмови від позики, а також строки платежів, процентні ставки та інші суттєві умови;

8) суму та характер статті виняткового доходу і витрати, що є рідкісними за розміром або характером;

9) суму тих довгострокових зобов'язань, до строку погашення яких залишилося більше ніж п'ять років;

10) опис змін матеріальних та нематеріальних основних засобів за групами (первісна вартість, накопичена амортизація та залишкова вартість на початок і кінець періоду; придбані, продані та передані протягом періоду основні засоби; амортизація періоду та інші зміни);

11) суттєві події після звітної дати; [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

12) опис характеру та ділової мети суттєвих операцій, не відображених у балансі;

13) середню кількість працівників;

14) найменування та місцезнаходження за реєстром консолідуючої одиниці, яка складає консолідовану фінансову звітність тієї консолідаційної групи, до якої належить мале підприємство.

(4) Мікропідприємство повинне оприлюднити в додатках до скороченого річного бухгалтерського звіту щонайменше інформацію, зазначену в пунктах 4, 6, 7 і 13 частини 3 цього параграфа та в частині 10 § 24. [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(5) Додатки до річного бухгалтерського звіту повинні відповідати одному зі стандартів фінансової звітності, зазначених у § 17 цього Закону.

(6) Якщо виконавче керівництво доходить висновку, що дотримання естонського стандарту фінансової звітності недостатнє для досягнення мети річного бухгалтерського звіту, у додатку до річного бухгалтерського звіту слід надати інформацію, необхідну для отримання доречної та достовірно поданої фінансової інформації. [RT I, 30.12.2015, 4 - набув чинності 01.01.2017]

(7) Якщо дотримання якогось положення естонського стандарту фінансової звітності перешкоджає досягненню мети річного бухгалтерського звіту, від цього положення дозволено відступити, пояснивши причини відступу в додатку, що описує принципи обліку, застосовані при складанні річного бухгалтерського звіту. [RT I, 30.12.2015, 4 - набув чинності 01.01.2017]

(8) [Втратив чинність – RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(1) У річному бухгалтерському звіті наводяться порівнянні числові показники звітного року та господарського року, що йому передував. Стаття звітного року з нульовим значенням наводиться лише тоді, коли в попередньому господарському році ця стаття мала відмінне від нуля значення.

(2) Якщо числові показники звітного року та попереднього господарського року не є порівнянними через зміну способу подання звітів або принципів обліку у звітному році, порівнянні числові показники попереднього господарського року слід перерахувати, привівши їх у відповідність зі способом подання та принципом обліку, застосованими у звітному році. Причини перерахунку порівнянних числових показників і суми коригувань порівняно з числовими показниками річного бухгалтерського звіту попереднього господарського року наводяться в додатку до річного звіту. Якщо перерахунок порівнянних числових показників неможливий або недоцільний, цю обставину разом з обґрунтуванням слід навести в додатку до річного бухгалтерського звіту.

[Втратив чинність - RT I 2009, 19, 116 - набр. чинності 01.07.2009]

(1) У звіті про діяльність подається огляд діяльності особи, зобов'язаної вести бухгалтерський облік, та обставин, які мають вирішальне значення для оцінки фінансового стану й господарської діяльності цієї особи, істотних подій господарського року, а також передбачуваних напрямів розвитку.

(2) Велике підприємство та МСП, яке є суб'єктом суспільного інтересу, названим у пункті 1 частини 1 § 13 закону про аудиторську діяльність, зобов'язані подавати у складі звіту про діяльність окремим підрозділом звіт про сталий розвиток, який дає огляд екологічного та соціального впливу, пов'язаного з діяльністю особи, зобов'язаної вести бухгалтерський облік, та корпоративного управління, а також розвитку, результатів і стану цієї особи. Обов'язок подання звіту про сталий розвиток застосовується до особи, зобов'язаної вести бухгалтерський облік, яка є господарським товариством.

(3) Особа, яка подає звіт про сталий розвиток, названий у частині 2 цього параграфа, складає звіт про сталий розвиток на підставі Європейського стандарту звітності про сталий розвиток. МСП може скласти звіт про сталий розвиток також на підставі Європейського стандарту звітності про сталий розвиток для МСП.

(4) Від обов'язку складання звіту про сталий розвиток звільняється особа, зобов'язана вести бухгалтерський облік, яка входить до консолідаційної групи, консолідуюча одиниця якої складає та оприлюднює перевірений аудитором звіт про сталий розвиток консолідаційної групи відповідно до Європейського стандарту звітності про сталий розвиток, Європейського стандарту звітності про сталий розвиток для МСП або загальновизнаних стандартів звітності про сталий розвиток. Звільнення від обов'язку складання звіту про сталий розвиток не застосовується до великого підприємства, яке є суб'єктом суспільного інтересу, названим у пункті 1 частини 1 § 13 закону про аудиторську діяльність.

(5) Особа, зобов'язана вести бухгалтерський облік, звільнена від складання звіту про сталий розвиток згідно з частиною 4 цього параграфа, оприлюднює у своєму звіті про діяльність:

1) інформацію про те, що вона звільнена від обов'язку складання звіту про сталий розвиток;

2) фірмове найменування та внесене до реєстру місцезнаходження укладача звіту про сталий розвиток консолідаційної групи;

3) адресу веб-сторінки звіту про сталий розвиток консолідаційної групи.

(6) У звіті про сталий розвиток можна не оприлюднювати інформацію про очікуваний розвиток особи, зобов'язаної вести бухгалтерський облік, або про питання, що перебувають на стадії переговорів, якщо неоприлюднення не перешкоджає отриманню справедливого та збалансованого огляду розвитку, результатів, стану цієї особи та впливу її діяльності і якщо оприлюднення, на обґрунтовану думку виконавчого керівництва, істотно зашкодило б комерційному становищу особи, зобов'язаної вести бухгалтерський облік.

(7) Якщо це не міститься у звіті про сталий розвиток, названому в частині 2 цього параграфа, у звіті про діяльність подається, зокрема, огляд щодо особи, зобов'язаної вести бухгалтерський облік:

1) основних сфер діяльності та груп товарів і послуг;

2) структури управління та організаційної структури, зокрема філій, зареєстрованих в іноземній державі;

3) найважливіших інвестицій, здійснених протягом звітного року та запланованих на найближче майбутнє;

4) найважливіших проєктів дослідницької та розробницької діяльності і пов'язаних з ними видатків у звітному році та в наступних роках;

5) істотних подій, що відбулися в період складання звіту за господарський рік, які не відображені в річному бухгалтерському звіті, але істотно впливають або можуть вплинути на результати наступних господарських років.

(8) Крім передбаченого в частині 7 цього параграфа, якщо це не міститься у звіті про сталий розвиток, названому в частині 2, особа, зобов'язана вести бухгалтерський облік, звіти за господарський рік якої проходять аудит або підлягають аудиту за законом, описує у звіті про діяльність:

1) загальний (макроекономічний) розвиток свого середовища діяльності та його вплив на свій фінансовий результат;

2) сезонність своєї підприємницької діяльності або циклічність господарської діяльності;

3) істотні екологічні та соціальні впливи, пов'язані зі своєю діяльністю;

4) цілі та принципи хеджування фінансових ризиків фінансових інструментів, а також ризики, пов'язані зі зміною валютних курсів, процентних ставок і біржових курсів, що виявилися у господарському році та в період складання звіту;

5) основні фінансові коефіцієнти за господарський рік і за господарський рік, що йому передував, та методику їх обчислення.

(9) Крім передбаченого в частинах 7 і 8 цього параграфа, якщо це не міститься у звіті про сталий розвиток, названому в частині 2, велике підприємство та МСП, яке є суб'єктом суспільного інтересу, названим у пункті 1 частини 1 § 13 закону про аудиторську діяльність, описують у своєму звіті про діяльність:

1) основні нематеріальні ресурси, їхню участь у створенні вартості та вплив на бізнес-модель;

2) цілі, впровадження та результати політики різноманітності, що застосовується щодо виконавчого та вищого керівництва.

(10) Якщо власний капітал особи, зобов'язаної вести бухгалтерський облік, яка є господарським товариством, станом на звітну дату не відповідає вимогам, установленим Комерційним кодексом, у звіті про діяльність описуються заходи, заплановані для відновлення власного капіталу.

(11) Якщо особа, зобов'язана вести бухгалтерський облік, протягом господарського року набула або прийняла в забезпечення власні акції чи частки, у звіті про діяльність наводяться щодо набутих або прийнятих у забезпечення відчужених і невідчужених:

1) кількість акцій чи часток та їхня номінальна вартість, за відсутності номінальної вартості — розрахункова номінальна вартість і частка в акціонерному або пайовому капіталі;

2) розмір плати, сплаченої за акції чи частки, та причина їх набуття або прийняття в забезпечення. [RT I, 07.01.2025, 1 – набув чинності 17.01.2025]

(1) Крім дотримання вимог, встановлених § 24 цього Закону, у звіті про діяльність акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, емітовані яким акції або частки, що надають право голосу, допущені до торгів на регульованому ринку цінних паперів Естонії чи іншої договірної держави, зазначають також: [RT I 2009, 19, 116 - набув чинності 06.04.2009]

1) структуру акціонерного капіталу або капіталу часток, у тому числі цінні папери, торгівля якими на регульованому ринку цінних паперів договірної держави не дозволена, і за можливості — дані про різні види цінних паперів та про права й обов'язки, пов'язані з кожним видом цінних паперів, а також дані про їхню відсоткову частку в акціонерному капіталі або капіталі часток господарського товариства;

2) усі передбачені статутом обмеження на відчуження цінних паперів, у тому числі обмеження права власності на цінні папери або необхідність отримати згоду господарського товариства чи інших власників цінних паперів;

3) усі відомі господарському товариству обмеження на відчуження цінних паперів, встановлені договорами між господарським товариством і акціонерами або договорами акціонерів між собою;

4) істотну участь відповідно до встановленого § 9 закону про ринок цінних паперів;

5) власників цінних паперів, що надають специфічні права контролю, та опис цих прав;

6) систему контролю в разі схеми участі працівників, якщо працівники не здійснюють свої права контролю безпосередньо;

7) усі обмеження або домовленості щодо права голосу та наявність права голосу за привілейованою акцією, у тому числі обмеження права голосу певною відсотковою участю або кількістю голосів, строки, встановлені для реалізації права голосу, або системи, за яких пов'язані з цінними паперами грошові права та володіння цінними паперами у співпраці з господарським товариством відокремлені одне від одного;

8) положення та звід правил щодо обрання, призначення, відставки та відкликання членів правління господарського товариства, встановлені правовими актами;

9) положення та звід правил щодо зміни статуту господарського товариства, встановлені правовими актами;

10) повноваження членів правління господарського товариства, у тому числі повноваження емітувати та викуповувати акції;

11) домовленості між господарським товариством і його правлінням або працівниками, у яких встановлено компенсації у зв'язку з поглинанням, передбаченим главою 19 закону про ринок цінних паперів;

12) усі істотні домовленості, стороною яких є господарське товариство і які набувають чинності, змінюються або припиняються, якщо внаслідок пропозиції про поглинання відповідно до встановленого главою 19 закону про ринок цінних паперів панівний вплив над господарським товариством отримує інша особа, а також вплив таких домовленостей, за винятком випадку, коли через їхній характер оприлюднення таких домовленостей завдало б господарському товариству серйозної шкоди. [RT I 2007, 58, 380 - набув чинності 19.11.2007]

(1) Крім дотримання вимог, встановлених § 24 цього Закону, особа, зобов'язана вести бухгалтерський облік, емітовані якою цінні папери, що надають право голосу, допущені до торгів на регульованому ринку цінних паперів Естонії чи іншої договірної держави, додає до звіту про діяльність окремим підрозділом звіт про корпоративне управління.

(2) Звіт про корпоративне управління має бути складений у спосіб, який дає обізнаній та заінтересованій особі змогу отримати щодо діяльності особи, зобов'язаної вести бухгалтерський облік, належну інформацію про принципи управління, які застосовують у товаристві.

(3) Звіт про корпоративне управління має містити:

1) посилання на належну практику корпоративного управління, яку застосовує особа, зобов'язана вести бухгалтерський облік;

1¹) огляд того, як особа, зобов'язана вести бухгалтерський облік, застосовувала належну практику корпоративного управління; [RT I, 30.12.2015, 4 - набув чинності 01.01.2016]

2) ґрунтовне та аргументоване пояснення того, чому особа, зобов'язана вести бухгалтерський облік, не дотримується належної практики корпоративного управління;

3) опис складу та організації роботи органів управління і нагляду та їхніх комісій;

4) дані, зазначені в пунктах 4, 5 і 7–10 § 24¹ цього Закону;

5) опис основних характеристик систем внутрішнього контролю та управління ризиками у зв'язку з процесом складання річного бухгалтерського звіту. [RT I 2009, 19, 116 - набув чинності 06.04.2009]

(4) Велике підприємство, емітовані яким цінні папери, що надають право голосу, допущені до торгів на регульованому ринку цінних паперів Естонії чи іншої договірної держави, має описати у звіті про корпоративне управління політику різноманітності, яку впроваджують у правлінні та вищому органі управління господарського товариства, а також результати її застосування у звітному році. Якщо у звітному році політику різноманітності не застосовували, причини цього слід пояснити у звіті про корпоративне управління. [RT I, 30.12.2015, 4 - набув чинності 01.01.2016]

[RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(1) Звіт за господарський рік складається естонською мовою у формі, що дозволяє письмове відтворення. Укладач звіту про сталий розвиток, зазначеного у частинах 2 і 4 § 24 цього Закону, зобов'язаний марковувати свій звіт про діяльність, у тому числі інформацію, що оприлюднюється відповідно до статті 8 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2020/852 про встановлення рамок для сприяння сталим інвестиціям та про внесення змін до Регламенту (ЄС) 2019/2088 (ОВ L 198, 22.06.2020, с. 13–43), згідно з електронним форматом звітності, уточненим у делегованому регламенті Комісії (ЄС) 2019/815, яким доповнюється Директива Європейського Парламенту і Ради 2004/109/ЄС щодо регуляторних технічних стандартів, якими визначається єдиний електронний формат звітності (ОВ L 143, 29.05.2019, с. 1–792).

(2) Звіт за господарський рік разом зі звітом присяжного аудитора та іншими відповідними документами затверджується, підписується та подається до комерційного реєстру в порядку, встановленому Комерційним кодексом і виданою на його підставі постановою міністра, відповідального за цю сферу. Поданням звіту за господарський рік до комерційного реєстру члени виконавчого керівництва підтверджують правильність і повноту даних, наведених у звіті за господарський рік, у тому числі те, що річна бухгалтерська звітність складена відповідно до належних стандартів звітності, зазначених у § 17 і 24 цього Закону, і що вона відображає доречну та достовірно подану інформацію про фінансовий стан і фінансовий результат та про рух грошових коштів особи, зобов'язаної вести бухгалтерський облік, і надає інформацію, що вимагається цим Законом.

(3) Датою завершення складання звіту за господарський рік вважається дата, коли виконавче керівництво схвалило звіт за господарський рік. Невідкладно після схвалення звіт за господарський рік підписує щонайменше один член виконавчого керівництва особи, зобов'язаної вести бухгалтерський облік, зазначаючи дату завершення складання звіту за господарський рік.

(4) Якщо звіт за господарський рік складено, затверджено та подано через е-комерційний реєстр і особу, яка затвердила та подала звіт, ідентифіковано безпечним способом, додавати до нього електронний підпис не потрібно. Виняток не застосовується до звіту за господарський рік, що підлягає аудиту. [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(1) При заснуванні особи, зобов'язаної вести бухгалтерський облік, або при виникненні обов'язку вести бухгалтерський облік така особа складає початковий баланс, у якому відображається розмір її майна, зобов'язань і власного капіталу до початку господарської діяльності або до виникнення обов'язку вести бухгалтерський облік. [RT I, 30.12.2015, 4 - набув чинності 01.01.2016]

(2) У першій річній бухгалтерській звітності особи, зобов'язаної вести бухгалтерський облік, складеній після її заснування, у балансі як порівнювані числові показники наводяться сальдо початкового балансу. У звіті про прибуток і у звіті про рух грошових коштів порівнювані числові показники не наводяться. У звіті про рух грошових коштів як початкове сальдо грошових коштів та їх еквівалентів наводиться сума грошових коштів та їх еквівалентів, відображена у початковому балансі.

(3) При завершенні ліквідаційного провадження щодо особи, зобов'язаної вести бухгалтерський облік, або при припиненні обов'язку вести бухгалтерський облік ця особа складає кінцевий звіт. [RT I, 05.05.2022, 1 - набув чинності 01.02.2023]

(1) Консолідуюча одиниця — це материнське підприємство або інша особа, зобов'язана вести бухгалтерський облік, яка має вирішальний вплив на іншу особу, зобов'язану вести бухгалтерський облік. Вирішальний вплив може, зокрема, випливати з таких обставин:

1) участь у праві голосу консолідованої одиниці, що перевищує 50%;

2) пряме або опосередковане право, що випливає із закону чи договору, призначати або відкликати більшість членів виконавчого керівництва чи членів вищого органу управління, здійснюючи права засновника або рішенням загальних зборів.

(2) Консолідована одиниця — це дочірнє підприємство або інша особа, зобов'язана вести бухгалтерський облік, щодо якої інша особа, зобов'язана вести бухгалтерський облік (консолідуюча одиниця), має вирішальний вплив.

(3) Консолідуюча одиниця разом з однією або кількома консолідованими одиницями утворює консолідаційну групу.

(4) Консолідація — це об'єднання звітів осіб, зобов'язаних вести бухгалтерський облік, які входять до консолідаційної групи, так, ніби йдеться про одну особу, зобов'язану вести бухгалтерський облік.

(1) Особа, зобов'язана вести бухгалтерський облік, яка у звітному році або у попередньому господарському році була консолідуючою одиницею, складає за минулий господарський рік звіт, зазначений у частині 1 § 14 цього Закону, як звіт консолідаційної групи за господарський рік, що складається з річної бухгалтерської звітності консолідаційної групи та звіту про діяльність. [RT I 2009, 54, 363 - набув чинності 01.01.2010]

(2) До звіту консолідаційної групи за господарський рік та до його частин застосовується встановлене главою 3 цього Закону, за винятком встановленого щодо мікропідприємства та малого підприємства. [RT I, 30.12.2015, 4 - набув чинності 01.01.2016]

(3) [Втратив чинність – RT I 2005, 61, 478 - набув чинності 01.12.2005]

(1) Від обов'язку складати звіт за господарський рік консолідаційної групи звільнена консолідуюча одиниця, чиї консолідовані показники, з яких не вирахувані взаємні операції, не перевищують встановлених у пункті 18 § 3 цього закону показників обсягу балансу та чистого обороту малої консолідаційної групи, збільшених на 20%.

(2) Від обов'язку складати звіт за господарський рік консолідаційної групи звільнена консолідуюча одиниця, чиї консолідовані показники не перевищують встановлених у пункті 18 § 3 цього закону умов малої консолідаційної групи.

(3) Встановлений частинами 1 і 2 цього параграфа виняток не діє щодо консолідуючої одиниці, яка сама або чия консолідована одиниця є суб'єктом суспільного інтересу з числа господарських товариств, названим у § 13 закону про аудиторську діяльність.

(4) Від обов'язку складати звіт за господарський рік консолідаційної групи звільнена консолідуюча одиниця, у якої сукупні обсяги балансу консолідованих нею одиниць не перевищують 5% обсягу балансу консолідуючої одиниці, а дохід від продажу не перевищує 5% доходу від продажу консолідуючої одиниці.

(5) Від обов'язку складати звіт за господарський рік консолідаційної групи звільнене дочірнє підприємство, усі акції або частки якого належать до однієї консолідаційної групи, чия зареєстрована в договірній державі консолідуюча одиниця зобов'язана складати та оприлюднювати аудійований звіт за господарський рік консолідаційної групи. При визначенні участі не враховуються ті акції або частки, які належать виконавчому керівництву та членам вищого органу управління відповідного дочірнього підприємства. [RT I, 27.12.2016, 1 - набув чинності 01.01.2017]

(6) Від обов'язку складати звіт за господарський рік консолідаційної групи звільнене дочірнє підприємство, у якого щонайменше 90 відсотків голосів, представлених акціями або частками, належать до однієї консолідаційної групи, чия зареєстрована в договірній державі консолідуюча одиниця зобов'язана складати та оприлюднювати аудійований звіт за господарський рік консолідаційної групи, за умови, що звільнення схвалили всі інші акціонери або учасники цього дочірнього підприємства. [RT I, 27.12.2016, 1 - набув чинності 01.01.2017]

(7) Встановлені частинами 5 і 6 цього параграфа винятки не діють щодо консолідуючої одиниці, яка є господарським товариством, чиї емітовані цінні папери допущені до торгів на регульованому ринку цінних паперів Естонії чи іншої договірної держави.

(8) Консолідуюча одиниця, звільнена згідно з частиною 5 або 6 цього параграфа від складання звіту за господарський рік консолідаційної групи, повинна оприлюднити в додатку до свого річного бухгалтерського звіту, серед іншого:

1) фірмове найменування та внесене до реєстру місцезнаходження консолідуючої одиниці, яка має вирішальний вплив;

2) відомості про те, що вона звільнена від складання звіту консолідаційної групи.

(9) Звіти консолідуючої одиниці, звільненої згідно з частиною 5 або 6 цього параграфа від складання звіту за господарський рік консолідаційної групи, та консолідованих нею одиниць об'єднуються у звіт за господарський рік консолідаційної групи, який складає консолідуюча одиниця, що має вирішальний вплив.

(10) Консолідовану одиницю не обов'язково відображати порядково у звіті консолідаційної групи, якщо:

1) консолідуюча одиниця протягом звітного періоду не мала можливості здійснювати вирішальний вплив на консолідовану одиницю;

2) отримання необхідних для складання звіту відомостей про консолідовану одиницю вимагає вкрай нерозумних витрат або тривалої затримки;

3) акції або частки консолідованої одиниці утримуються виключно з метою їх подальшого перепродажу. [RT I, 30.12.2015, 4 - набув чинності 01.01.2016]

(1) Мета річного бухгалтерського звіту консолідаційної групи — надати доречну та достовірно подану фінансову інформацію про фінансовий стан, фінансовий результат і грошові потоки консолідаційної групи. [RT I, 30.12.2015, 4 - набув чинності 01.01.2016]

(2) Річний бухгалтерський звіт консолідаційної групи складається з консолідованого балансу, звіту про прибуток, звіту про рух грошових коштів і звіту про зміни власного капіталу (консолідовані звіти), а також з додатків, які містять, серед іншого, неконсолідований баланс, звіт про прибуток, звіт про рух грошових коштів і звіт про зміни власного капіталу консолідуючої одиниці (неконсолідовані звіти). Особа, зобов'язана вести бухгалтерський облік, яка складає річний бухгалтерський звіт консолідаційної групи, не зобов'язана складати названий у § 15 цього закону річний бухгалтерський звіт. [RT I 2009, 19, 116 - набув чинності 06.04.2009]

(3) При виборі принципу обліку, застосовуваного під час складання річного бухгалтерського звіту консолідаційної групи, та інформації, що підлягає оприлюдненню, виходять із вимог, установлених §§ 16 і 17 цього закону. При виборі принципу обліку, застосовуваного під час складання річного бухгалтерського звіту консолідаційної групи, чия консолідуюча одиниця є підприємцем, названим у частині 2 § 17 цього закону, та інформації, що підлягає оприлюдненню, виходять із встановленого в тій самій частині. [RT I 2005, 61, 478 - набув чинності 01.12.2005]

(4) Якщо склад підприємців, залучених до консолідації, протягом звітного року істотно змінився, у річному бухгалтерському звіті консолідаційної групи слід подати відомості, які дають змогу порівняти числові показники господарського року з числовими показниками попереднього господарського року. [RT I, 30.12.2015, 4 - набув чинності 01.01.2016]

(1) У звіті про діяльність консолідаційної групи подається огляд діяльності консолідаційної групи та обставин, які мають вирішальне значення для оцінки фінансового стану і діяльності консолідуючої одиниці та консолідаційної групи, важливих подій господарського року, а також очікуваних напрямів розвитку. [RT I, 30.12.2015, 4 - набув чинності 01.01.2016]

(2) Крім зазначеного в частинах 1 та 7–9 § 24 цього закону, у звіті про діяльність консолідаційної групи зазначаються: [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

1) структура консолідаційної групи та пряма і опосередкована участь консолідуючої одиниці в консолідованих одиницях. Якщо консолідуюча одиниця прямо або опосередковано не володіє більшістю голосів у консолідованій одиниці, зазначається підстава вирішального впливу;

2) зміни у складі консолідаційної групи, що відбулися у господарському році, та очікувані зміни (наприклад, заплановане злиття, поділ, перетворення, набуття або відчуження участі) або зміни у сфері діяльності одиниці, що входить до консолідаційної групи;

3) важливі події та обставини, які вплинули або можуть вплинути на фінансовий стан чи фінансові результати консолідуючої одиниці та консолідаційної групи у господарському році або в майбутніх періодах;

4) сезонність підприємницької діяльності консолідуючої одиниці та одиниці, яку вона консолідує, або циклічність господарської діяльності;

5) зміни в інвестиційній та фінансовій стратегії, структурі фінансування, політиці мінімізації ризиків і ліквідності консолідуючої одиниці та консолідаційної групи;

6) у разі, коли консолідуюча одиниця є господарським товариством, — дивідендна політика консолідаційної групи;

7) загальноекономічні та специфічні для підприємницької діяльності обставини або тенденції розвитку, що впливають на економічний розвиток консолідуючої одиниці та консолідаційної групи і які у господарському році вплинули або в наступні роки можуть вплинути на фінансовий стан чи фінансовий результат консолідуючої одиниці або консолідаційної групи;

8) [Втратив чинність – RT I 2005, 61, 478 - набув чинності 01.12.2005]

9) основні фінансові коефіцієнти консолідаційної групи за господарський рік і за попередній господарський рік та методика їх обчислення. [RT I, 10.10.2024, 1 - набув чинності 01.07.2025]

(3) У звіті про діяльність консолідаційної групи належить, крім іншого, зазначити щодо часток або акцій консолідуючої одиниці, які протягом господарського року набула або взяла як забезпечення консолідуюча одиниця чи консолідована нею одиниця, — як відчужених, так і невідчужених:

1) кількість акцій або часток, номінальну вартість, у разі відсутності номінальної вартості — розрахункову номінальну вартість та частку в акціонерному або пайовому капіталі;

2) розмір плати, сплаченої за акції або частки, та причину їх набуття або взяття як забезпечення. [RT I, 30.12.2015, 4 - набув чинності 01.01.2016]

(4) Консолідуюча одиниця великої консолідаційної групи подає окремим підрозділом звіту про діяльність консолідований звіт про сталість, який дає огляд впливів, пов'язаних із діяльністю консолідаційної групи, у сфері охорони довкілля, соціальній сфері та у сфері корпоративного управління. Обов'язок подавати консолідований звіт про сталість застосовується до консолідуючої одиниці, яка є господарським товариством, незалежно від встановленого у § 29 цього закону. Консолідований звіт про сталість складається відповідно до Європейського стандарту звітності зі сталості. [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(5) [Втратив чинність – RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(6) [Втратив чинність – RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(7) Дочірнє підприємство та філія консолідаційної групи, заснованої в третій країні, оприлюднюють звіт про сталість первинного материнського підприємства, складений відповідно до стандартів, зазначених у пунктах 9¹–9³ § 3 цього закону. Обов'язок, встановлений цією частиною, не застосовується до мікропідприємства. [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(8) Якщо материнське підприємство, засноване в третій країні, не надає дочірньому підприємству або філії на їхню вимогу інформацію, необхідну для складання звіту про сталість, дочірнє підприємство або філія складає та оприлюднює звіт про сталість, який містить усю наявну в його володінні, отриману або набуту інформацію, і робить у звіті про сталість відповідну позначку. Якщо материнське підприємство, засноване в третій країні, не надає дочірньому підприємству або філії аудиторський висновок щодо звіту про сталість, дочірнє підприємство або філія робить у звіті про сталість відповідну позначку. [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(9) Обов'язок, зазначений у частинах 7 і 8 цього параграфа, мають велике підприємство, яке є господарським товариством, суб'єкт публічного інтересу в розумінні пункту 1 частини 1 § 13 закону про аудиторську діяльність та філія, якщо дохід від продажу консолідаційної групи в договірних державах за два останні поспіль господарські роки перевищував 150 000 000 євро. [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(10) Обов'язок, зазначений у частинах 7 і 8 цього параграфа, застосовується до філії лише в разі, якщо її дохід від продажу за попередній господарський рік перевищував 40 000 000 євро і якщо в консолідаційній групі немає іншого дочірнього підприємства, до якого застосовується цей обов'язок. [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(1) Крім дотримання вимог, встановлених у частинах 1 та 7–9 § 24 цього закону, до звіту про діяльність консолідаційної групи акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, емітовані яким акції або частки, що надають право голосу, допущені до торгівлі на регульованому ринку цінних паперів Естонії чи іншої договірної держави, застосовується встановлене у § 24¹ цього закону. [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(1) Крім дотримання вимог, установлених у § 31 цього Закону, консолідуюча одиниця додає до звіту про діяльність консолідаційної групи окремим підрозділом звіт про корпоративне управління, якщо до консолідаційної групи належить особа, зобов'язана вести бухгалтерський облік, емітовані якою цінні папери допущені до торгів на регульованому ринку цінних паперів Естонії або іншої договірної держави. До складання звіту про корпоративне управління консолідаційної групи застосовується встановлене в частині 2 § 24² цього Закону.

(2) Звіт про корпоративне управління консолідаційної групи містить інформацію, зазначену в пунктах 1–5 частини 3 § 24² цього Закону, щодо кожної особи, зобов'язаної вести бухгалтерський облік, яка належить до консолідаційної групи та емітовані якою цінні папери допущені до торгів на регульованому ринку цінних паперів Естонії або іншої договірної держави.

(3) Звіт про корпоративне управління консолідаційної групи містить опис основних характеристик систем внутрішнього контролю та управління ризиками консолідаційної групи у зв'язку з процесом складання річного бухгалтерського звіту. [RT I 2009, 19, 116 - набув чинності 06.04.2009]

(4) У звіті про корпоративне управління великої консолідаційної групи потрібно описати політику різноманітності, що впроваджується в правліннях та вищих органах управління консолідаційної групи, а також результати її застосування у звітному році. Якщо у звітному році політику різноманітності не застосовували, причини цього потрібно пояснити у звіті про корпоративне управління. [RT I, 30.12.2015, 4 - набув чинності 01.01.2016]

(1) Уряд Республіки утворює Комісію з бухгалтерського обліку (далі — Комісія), завданнями якої є:

1) спрямовувати діяльність у сфері фінансового обліку та фінансової звітності й подавати відповідні пропозиції та рекомендації Міністерству фінансів;

2) розробляти проєкт інструкції Комісії, що уточнює основні вимоги естонського стандарту фінансової звітності, та подавати його міністрові, відповідальному за цю сферу, для встановлення постановою;

3) ознайомлювати з інструкціями Комісії та надавати щодо них роз'яснення й тлумачення.

(2) Комісія є незалежною комісією, порядок роботи якої затверджує Уряд Республіки за пропозицією міністра, відповідального за цю сферу. Комісію обслуговує Міністерство фінансів, представники якого мають право брати участь у засіданнях Комісії без права голосу.

(3) Міністерство фінансів, Уряд Республіки, інші урядові установи чи сторони не мають права втручатися в роботу Комісії.

(4) Під час виконання завдань, зазначених у частині 1 цього параграфа, виходять із суспільного інтересу та враховують загальні економічні інтереси.

(5) Голова Комісії забезпечує належне функціонування діяльності Комісії та її робочих груп. Члени Комісії повинні забезпечити, щоб у роботі Комісії були захищені інтереси складачів, користувачів та аудиторів фінансових звітів.

(6) Міністерство фінансів вживає належних заходів, щоб залучити Комісію до розроблення проєктів правових актів, пов'язаних із фінансовим обліком та фінансовою звітністю.

(7) Розмір винагороди голови та членів Комісії визначає, а порядок її виплати встановлює постановою міністр, відповідальний за цю сферу.

(8) Міністр фінансів має право давати Комісії або її членові обов'язкові приписи для виконання обов'язків, що випливають із цього Закону та порядку роботи. [RT I, 30.12.2015, 4 - набув чинності 01.01.2017]

(1) Комісію призначає Уряд Республіки за пропозицією міністра, відповідального за цю сферу, у складі семи членів на три роки з-поміж спеціалістів з бухгалтерського обліку, науковців та практиків цієї галузі.

(2) Члена Комісії відкликає Уряд Республіки за пропозицією міністра, відповідального за цю сферу.

(3) Члена Комісії відкликають невідкладно, якщо:

1) щодо нього набув чинності обвинувальний вирок суду у кримінальній справі;

2) з'ясувалося, що він значною мірою не виконав своїх обов'язків, завдав шкоди інтересам Комісії або з іншої поважної причини є непридатним для виконання обов'язків члена Комісії.

(4) Члена Комісії можна відкликати до закінчення його повноважень, якщо через хворобу, що триває понад чотири місяці, він не здатний виконувати свої обов'язки.

(5) У разі відкликання, відставки або смерті члена Комісії замість нього призначають нового члена, повноваження якого тривають до закінчення строку повноважень Комісії.

(6) Докладніший порядок призначення, відкликання та відставки членів Комісії встановлюється порядком роботи.

(7) Якщо до дня закінчення повноважень членів Комісії новий склад Комісії не призначено, повноваження членів Комісії продовжуються до призначення нового складу Комісії. [RT I, 30.12.2015, 4 - набув чинності 01.01.2017]

(1) Розробляючи кожну інструкцію Комісії, Комісія виходить із таких принципів:

1) проєкт інструкції доступний громадськості на вебсайті Комісії та відкритий для громадського обговорення щонайменше шість тижнів;

2) отримані думки та коментарі розглядаються, а суттєві заперечення й пропозиції щодо змін зважуються;

3) якщо до проєкту інструкції вносять суттєві зміни, проєкт знову відкривають для громадського обговорення щонайменше на чотири тижні;

4) проєкт інструкції містить посилання на міжнародно визнані принципи обліку та звітності, з яких виходили під час його розроблення.

(2) У проєкті інструкції Комісії в обґрунтованих випадках можна передбачити відступи від міжнародно визнаних принципів обліку та звітності для їх спрощеного застосування або незастосування. У разі застосування відступів потрібно описати відступи та обґрунтувати, чому вони необхідні.

(3) Проєкт інструкції Комісії, підготовлений і схвалений Комісією на підставі пункту 2 частини 1 § 32 цього Закону, Комісія подає міністрові, відповідальному за цю сферу, разом із пропозицією про його встановлення.

(4) Міністр, відповідальний за цю сферу, встановлює інструкцію Комісії постановою. ↗

(5) Постанова, зазначена в частині 4 цього параграфа, може відрізнятися від поданого Комісією лише в обсязі, необхідному для забезпечення відповідності чинним в Естонії правовим актам або міжнародно визнаним принципам обліку та звітності. [RT I, 30.12.2015, 4 - набув чинності 01.01.2017]

[RT I, 30.12.2015, 4 – набув чинності 01.01.2017]

(1) Фінансовий облік і звітність держави відповідно до частини 3 § 2 цього Закону, а також виконання взятих державою міжнародних зобов'язань з бухгалтерського обліку та фінансової звітності організовує Міністерство фінансів.

(2) Настановою з фінансового обліку та звітності публічного сектору встановлюються принципи обліку, форми звітів і порядок їх подання для державних осіб, зобов'язаних вести бухгалтерський облік, одиниць місцевого самоврядування, інших публічно-правових юридичних осіб та інших осіб, зобов'язаних вести бухгалтерський облік, щодо яких вищеназвані особи мають панівний вплив безпосередньо чи опосередковано або через інших осіб, що перебувають під панівним чи суттєвим впливом.

(3) Настановою з фінансового обліку та звітності публічного сектору встановлюються форми звітів і порядок їх подання для осіб, зобов'язаних вести бухгалтерський облік, які перебувають під суттєвим впливом — безпосереднім чи опосередкованим або через інших осіб, що перебувають під панівним чи суттєвим впливом, — державних осіб, зобов'язаних вести бухгалтерський облік, одиниць місцевого самоврядування, інших публічно-правових юридичних осіб та інших осіб, зобов'язаних вести бухгалтерський облік.

(4) Настанова з фінансового обліку та звітності публічного сектору є внутрішніми правилами бухгалтерського обліку держави як цілого у розумінні § 11 цього Закону. Наявність настанови з фінансового обліку та звітності публічного сектору не звільняє державну особу, зобов'язану вести бухгалтерський облік, від обов'язку встановити власні внутрішні правила.

(5) Настанова з фінансового обліку та звітності публічного сектору, підготовлена Комісією та подана міністрові, відповідальному за цю сферу, встановлюється постановою, названою в частині 4 § 34 цього Закону. [RT I, 30.12.2015, 4 – набув чинності 01.01.2017]

[Втратив чинність - RT I, 30.12.2015, 4 - набр. чинності 01.01.2017]

[RT I, 30.12.2015, 4 – набув чинності 01.01.2016]

(1) Щодо державної особи, зобов'язаної вести бухгалтерський облік, за винятком Державного контролю, не застосовується обов'язок складання звіту за господарський рік, названий у § 14 цього Закону.

(2) Державна особа, зобов'язана вести бухгалтерський облік, за винятком Державного контролю, подає Міністерству фінансів і Державному контролю баланс та звіт про результати діяльності державної особи, зобов'язаної вести бухгалтерський облік, а також звіт про виконання державного бюджету.

(3) Міністерство фінансів складає зведений звіт держави за господарський рік на підставі звітів державних осіб, зобов'язаних вести бухгалтерський облік, звітів, що надходять від осіб, зобов'язаних вести бухгалтерський облік, які перебувають під панівним впливом держави, та інших звітів.

(4) Метою подання зведеного звіту держави за господарський рік є надання Рійґікоґу можливості контролювати Уряд Республіки, надання Урядові Республіки можливості пояснити свою діяльність у звітному році та подання Рійґікоґу інформації, необхідної для ухвалення нових бюджетних рішень.

(5) Компетенція щодо аудиторського контролю річної бухгалтерської звітності у складі зведеного звіту держави за господарський рік, річної бухгалтерської звітності Державного контролю, а також законності операцій держави і державної особи, зобов'язаної вести бухгалтерський облік, так само як вимоги до оприлюднення та затвердження зведеного звіту держави за господарський рік, встановлюються законом про державний бюджет. [RT I, 30.12.2015, 4 – набув чинності 01.01.2016]

[RT I, 30.12.2015, 4 – набув чинності 01.01.2016]

(1) Звіт про діяльність у складі зведеного звіту держави за господарський рік містить, крім установленого § 24 і § 31 цього Закону:

1) зведений звіт про виконання планів діяльності;

2) огляд результатів внутрішнього та зовнішнього оцінювання підрозділів внутрішнього аудиту міністерств. [RT I, 30.12.2015, 4 – набув чинності 01.01.2016]

(2) [Втратила чинність – RT I, 30.12.2015, 4 – набув чинності 01.01.2016]

(3) [Втратила чинність – RT I, 30.12.2015, 4 – набув чинності 01.01.2016]

(4) Річна бухгалтерська звітність у складі зведеного звіту держави за господарський рік складається з консолідованої та неконсолідованої річної бухгалтерської звітності держави і звіту про виконання державного бюджету, який складається щонайменше відповідно до бюджетного класифікатора, що діяв на момент ухвалення державного бюджету, в обсязі, наведеному в державному бюджеті. [RT I, 13.03.2014, 2 – набув чинності 23.03.2014]

(5) У зведеному звіті держави за господарський рік оприлюднюються:

1) додаткова інформація про одиниці місцевого самоврядування;

2) додаткова інформація про публічний сектор та урядовий сектор.

(6) [Втратила чинність – RT I, 30.12.2015, 4 – набув чинності 01.01.2016]

(7) До зведеного звіту держави за господарський рік додається проєкт рішення про розподіл неконсолідованого профіциту грошового потоку держави за господарський рік, якщо неконсолідований результат держави є позитивним і скоригований неконсолідований грошовий потік має профіцит. Скоригований неконсолідований профіцит грошового потоку держави за господарський рік є тоді, коли сума показників, наведених у частині 10 цього параграфа, є позитивною. [RT I, 13.03.2014, 2 – набув чинності 23.03.2014]

(8) До проєкту, названого в частині 7 цього параграфа, додається пояснювальна записка, в якій обґрунтовується рішення з урахуванням достатності обсягу ліквідних фінансових активів держави та прогнозу грошового потоку, зокрема потреби у здійсненні платежів за борговими зобов'язаннями держави та ймовірності реалізації потенційних зобов'язань. [RT I, 13.03.2014, 2 – набув чинності 23.03.2014]

(9) Рійґікоґу вирішує питання про часткове або повне спрямування скоригованого неконсолідованого профіциту грошового потоку держави за господарський рік, обчисленого відповідно до частини 10 цього параграфа, до стабілізаційного резерву або про залишення його у ліквідних фінансових активах держави. [RT I, 13.03.2014, 2 – набув чинності 23.03.2014]

(10) Скоригований неконсолідований грошовий потік держави за господарський рік визначається як сума таких показників:

1) грошові потоки від основної діяльності разом; [RT I, 13.03.2014, 2 – набув чинності 23.03.2014]

2) грошові потоки від інвестиційної діяльності разом, за винятком грошових потоків операцій, пов'язаних із розміщенням ліквідних фінансових активів держави, названих у частині 2 § 65 закону про державний бюджет, та коштів стабілізаційного резерву, названих у частині 1 § 72; [RT I, 13.03.2014, 2 – набув чинності 23.03.2014]

3) повернення довгострокових боргових зобов'язань, сплачені відсотки та інші фінансові витрати. [RT I, 30.12.2015, 4 – набув чинності 01.01.2016]

[Втратив чинність - RT I 2003, 88, 588 - набр. чинності 01.01.2004]

[Втратив чинність - RT I 2003, 88, 588 - набр. чинності 01.01.2004]

(1) Річна бухгалтерська звітність одиниці місцевого самоврядування містить як додатковий звіт звіт про виконання бюджету відповідної волості або міста. [RT I, 30.12.2015, 4 – набув чинності 01.01.2016]

(1) Банк Естонії не зобов'язаний складати звіт про грошові потоки, встановлений § 15 і § 19 цього Закону. [RT I, 30.12.2015, 4 – набув чинності 01.01.2016]

(1) Фізична особа — підприємець може вести свій бухгалтерський облік за касовим методом.

(2) Фізична особа — підприємець, яка веде бухгалтерський облік за касовим методом, керується виключно § 1–3, 4 (крім пункту 4), 5, 6 (крім частини 3), 7, 9, 10 та 12 цього Закону, а також іншими вимогами естонського стандарту фінансової звітності, які регулюють касовий бухгалтерський облік. [RT I, 30.12.2015, 4 – набув чинності 01.01.2017]

(3) Фізична особа — підприємець, яка веде бухгалтерський облік за методом нарахування, керується цим Законом. До такого підприємця не застосовується названий у § 14 цього Закону обов'язок складати річний звіт. [RT I, 27.12.2016, 1 – набув чинності 01.01.2017]

(4) [Втратив чинність – RT I 2010, 9, 41 – набув чинності 08.03.2010]

(1) Особливості бухгалтерського обліку квартирного товариства встановлені Законом про квартирну власність та квартирне товариство. [RT I, 13.03.2014, 3 – набув чинності 01.01.2018]

[RT I, 23.11.2021, 1 – набув чинності 31.12.2021]

(1) До філії, яка зобов'язана подавати до комерційного реєстру звіт філії, яка складає свій річний звіт відповідно до естонського стандарту фінансової звітності та жоден або лише один з показників якої на звітну дату звітного року перевищує умови, названі в пункті 15 § 3 цього Закону, застосовується встановлене цим Законом щодо малого підприємця. [RT I, 07.01.2025, 1 – набув чинності 17.01.2025]

(2) Філія, щодо якої не потрібно складати річний звіт, при організації свого бухгалтерського обліку керується § 1–12 та частинами 7–10 § 31 цього Закону. [RT I, 07.01.2025, 1 – набув чинності 17.01.2025]

(1) Публічний підприємець, підприємець, який має спеціальне або виключне право, та підприємець, який надає послугу, що становить загальний інтерес, у розумінні § 14 і частин 3¹ та 3² § 31 Закону про конкуренцію повинен забезпечити в обсязі та порядку, встановлених постановою міністра, відповідального за галузь, прозорість свого бухгалтерського обліку, а також прозорість виділених йому державою або одиницею місцевого самоврядування коштів та їх використання. ↗

(2) Особи, названі в частині 1 цього параграфа, зобов'язані на вимогу міністра, відповідального за галузь, подавати дані про свій бухгалтерський облік та його організацію, які необхідні для оцінки прозорості бухгалтерського обліку.

(3) Публічний підприємець, у якого щонайменше 50% обороту становить виробнича діяльність, подає річний звіт після його затвердження не пізніше ніж протягом одного місяця міністру, відповідальному за галузь. Разом із річним звітом підприємець подає встановлений міністром, відповідальним за галузь, звіт про виділені підприємцю державою або місцевим самоврядуванням кошти та їх використання і про прозорість бухгалтерського обліку за видами діяльності. Виробничою діяльністю вважається діяльність, яка розглядається в частині D «Переробна промисловість» «Класифікатора видів економічної діяльності Естонії (EMTAK)». ↗

(4) Частини 1–3 цього параграфа не застосовуються:

1) до публічного підприємця, підприємця, який має спеціальне або виключне право, та підприємця, який надає послугу, що становить загальний інтерес, оборот якого у звітному році та у двох попередніх господарських роках був меншим за 6 100 000 євро, якщо іншими законами не встановлено інше; [RT I 2010, 22, 108 – набув чинності 01.01.2011]

2) до публічного підприємця, у якого щонайменше 50% обороту становить виробнича діяльність, але оборот якого у звітному році був меншим за 32 000 000 євро; [RT I 2010, 22, 108 – набув чинності 01.01.2011]

3) до кредитної установи, що є публічним підприємцем, — щодо коштів, розміщених у ній державою або одиницею місцевого самоврядування на ринкових умовах.

[Втратив чинність - RT I 2009, 54, 363 - набр. чинності 01.01.2010]

[RT I, 30.12.2015, 4 – набув чинності 01.01.2016]

(1) Великий підприємець та названий у § 13 Закону про аудиторську діяльність суб'єкт суспільного інтересу у формі господарського товариства, який займається гірничодобувною промисловістю або вирубкою природних лісів у значенні статті 41 Директиви 2013/34/ЄС Європейського Парламенту та Ради, подає як додаток до річного звіту звіт про платежі, здійснені одиницям сектору загального державного управління договірної держави або недоговірної держави (далі — третя країна). [RT I, 07.01.2025, 1 – набув чинності 17.01.2025]

(2) У звіті про платежі, здійснені одиницям сектору загального державного управління, необхідно подати інформацію, яка вимагається статтею 43 Директиви 2013/34/ЄС Європейського Парламенту та Ради.

(3) Консолідуюча одиниця великої групи консолідації та групи консолідації, до складу якої входить господарське товариство, що є суб'єктом суспільного інтересу в значенні § 13 Закону про аудиторську діяльність, подає як додаток до річного звіту групи консолідації консолідований звіт про платежі, здійснені одиниці сектору загального державного управління, якщо якась із одиниць групи займається гірничодобувною промисловістю або вирубкою природних лісів у значенні частини 1 статті 44 Директиви 2013/34/ЄС Європейського Парламенту та Ради.

(4) Названий у частині 1 цього параграфа суб'єкт, зобов'язаний вести бухгалтерський облік, не повинен подавати звіт про платежі, здійснені одиниці сектору загального державного управління, якщо здійснені ним платежі відображені у складеному консолідуючою одиницею держави-члена консолідованому звіті про платежі, здійснені сектору загального державного управління у значенні § 2 Закону про державний бюджет.

(5) Названі в частинах 1 та 3 цього параграфа вимоги вважаються виконаними для суб'єкта, зобов'язаного вести бухгалтерський облік, який подає як додаток до річного звіту звіт про платежі, здійснені сектору загального державного управління, складений відповідно до вимог третьої країни, які є рівноцінними встановленому в статтях 43 та 44 Директиви 2013/34/ЄС Європейського Парламенту та Ради.

(6) Консолідований звіт про платежі, здійснені одиниці сектору загального державного управління, повинен містити названу в статтях 43 та 44 Директиви 2013/34/ЄС Європейського Парламенту та Ради інформацію щодо кожної консолідованої одиниці групи консолідації, яка займається гірничодобувною промисловістю або вирубкою природних лісів.

(7) Міністр, відповідальний за галузь, може в разі потреби встановити постановою уточнені вимоги до звіту про платежі, здійснені одиниці сектору загального державного управління. [RT I, 30.12.2015, 4 – набув чинності 01.01.2016]

[Вилучено з цього тексту.]

(1) Частина 3 § 17 цього Закону застосовується щодо звітних періодів, які закінчуються не пізніше 31 грудня 2005 року, в обсязі, встановленому президентом Банку Естонії.»

(1) Закон про бухгалтерський облік визнається таким, що втратив чинність.

(1) Повноваження голови та членів Комісії з бухгалтерського обліку Естонської Республіки, призначених на підставі закону про бухгалтерський облік, визнаного таким, що втратив чинність, на підставі § 60 цього закону, діють до закінчення строку повноважень.

(1) Граничні розміри, виражені в євро в пунктах 1 і 2 частини 4 § 45 цього закону, застосовуються до звітних періодів, які закінчуються у день припинення емісії естонської крони або пізніше, та до звітів, складених щодо них.

(2) Річні бухгалтерські звіти за звітні періоди, які закінчуються у день припинення емісії естонської крони або пізніше, складаються в євро. [RT I 2010, 22, 108 - набув чинності 01.01.2011]

(1) Обов'язок, встановлений у частині 7 § 7¹ цього закону, застосовується з 1 липня 2017 року.

(2) Особи, названі в частині 7 § 7¹ цього закону, зобов'язані приймати рахунки, що відповідають вимогам постанови, встановленої на підставі частини 10 того самого параграфа, починаючи з 1 березня 2017 року, а рахунки, що відповідають Європейському стандарту електронного виставлення рахунків, — після спливу 18 місяців від опублікування посилання на цей стандарт в Офіційному віснику Європейського Союзу.

(3) Департамент державної інформаційної системи продовжує передавати електронні рахунки установам публічного сектору через центр обміну документами відповідно до договорів, укладених між ними та приватноправовими особами, які посередничають у передачі рахунків, доки одержувачі електронних рахунків не укладуть договір із приватноправовою особою, що передає електронні рахунки, або не запровадять новий протокол обміну документами X-tee.

(4) Міністерство фінансів до 1 жовтня 2021 року проаналізує вплив регулювання, встановленого цим законом, на використання машинооброблюваних первинних документів і за потреби подасть пропозиції щодо зміни правових актів. [RT I, 27.12.2016, 1 - набув чинності 01.01.2017]

(1) Якщо первинне материнське підприємство консолідаційної групи розташоване у третій країні, одне з дочірніх підприємств, заснованих консолідаційною групою в державі-члені, чий оборот у державах-членах на консолідованій основі був найбільшим щонайменше в одному з п'яти останніх господарських років, може складати консолідований звіт про сталість в обсязі консолідаційної групи, заснованої в державі-члені, за звітні періоди, що закінчуються не пізніше 6 січня 2030 року.

(2) У звіті про сталість, названому в частині 1 цього параграфа, інформацію, що підлягає оприлюдненню згідно зі статтею 8 регламенту (ЄС) 2020/852 Європейського Парламенту і Ради, можна подавати лише щодо дочірнього підприємства, заснованого в державі-члені.

(3) Звіт про сталість, названий у частині 1 цього параграфа, складається та оприлюднюється відповідно до Європейського стандарту звітності про сталість.

(4) У разі застосування винятку, встановленого в частині 5 § 29 цього закону, консолідований звіт про сталість розглядається як звіт консолідаційної групи. Звіт про сталість, складений відповідно до частини 2 цього параграфа, вважається таким, що відповідає стандартам, названим у пункті 9³ § 3 цього закону. [RT I, 07.01.2025, 1 - набув чинності 17.01.2025]

(1) Цей закон набуває чинності 1 січня 2003 року і застосовується до звітів за господарський рік щодо звітних періодів, які починаються 1 січня 2003 року або пізніше, а щодо держави, суб'єкта державного бухгалтерського обліку, одиниці місцевого самоврядування та юридичної особи публічного права — щодо звітних періодів, які починаються 1 січня 2004 року або пізніше. Звіти за господарський рік щодо попередніх звітних періодів складаються виходячи із закону про бухгалтерський облік, який діяв до набуття чинності цим законом. Держава, суб'єкт державного бухгалтерського обліку, одиниця місцевого самоврядування та юридична особа публічного права, що перебуває під вирішальним впливом держави, під час складання звіту за 2003 господарський рік приводять сальдо статей балансу у відповідність із принципами обліку, які набувають чинності з 1 січня 2004 року. У зв'язку з переходом на складання консолідованих звітів у звітах за 2003 і 2004 господарські роки держави, суб'єкта державного бухгалтерського обліку, одиниці місцевого самоврядування та юридичної особи публічного права, що перебуває під вирішальним впливом держави, допускаються відхилення, зумовлені консолідацією, щодо яких у річному бухгалтерському звіті слід подати відповідне пояснення.

(1¹) [Втратив чинність – RT I, 25.05.2012, 8 – набув чинності 04.06.2012]

(1²) Уряд Республіки може постановою визначити установи та осіб, які виконують публічні завдання, щодо яких не застосовується заборона, зазначена в частині 4 § 14¹ цього закону, протягом строку до двох років від встановлення заборони. Уряд Республіки може постановою скоротити зазначений вище перехідний строк. [RT I 2009, 54, 363 – набув чинності 01.01.2010]

(1³) Частина 7 § 14¹ цього закону застосовується з 1 січня 2012 року. [RT I, 25.05.2012, 8 – набув чинності 04.06.2012]

(2) Частина 2 § 17 цього закону набуває чинності 1 січня 2005 року і застосовується до звітів за господарський рік щодо звітних періодів, які починаються 1 січня 2005 року або пізніше.

(3) Пункт 8 § 46, пункти 1–4, 6 і 7 § 47, § 49–52, § 54, а також пункти 1 і 2 § 55 цього закону набувають чинності на десятий день після опублікування закону в Riigi Teataja.

(4) До звітних періодів, які почалися до 1 січня 2005 року, та до складених щодо них звітів застосовуються положення частини 3 § 14, частин 1 і 4 § 29, частин 2 і 3 § 30 цього закону в редакції, що діяла до 1 січня 2005 року, а також положення пункту 1 § 4, частини 2 § 6, частини 4 § 7, § 9, частини 1 § 11, частини 5 § 12, частини 1 § 14, частини 2 § 15, частини 3 § 20, частини 1 § 23, § 24–26, частини 3 § 28, пункту 8 частини 2 § 31, додатка 1, додатка 2 і додатка 3 в редакції, що діяла до 1 грудня 2005 року.

(5) Пункт 1 частини 2 § 24 цього закону та частина 4 додатка 3 до закону застосовуються до звітного періоду, який починається 1 січня 2008 року або пізніше. [RT I 2009, 54, 363 – набув чинності 01.01.2010]

(6) Частина 2 § 15, § 24², частина 1 § 28, частина 2 § 30 і § 31² цього закону набувають чинності 1 липня 2009 року і застосовуються до звітів за господарський рік щодо звітних періодів, які починаються 1 липня 2009 року або пізніше. [RT I 2009, 19, 116 – набув чинності 06.04.2009]

(7) § 23 цього закону не застосовується до звітів за господарський рік щодо звітних періодів, які починаються 1 липня 2009 року або пізніше. [RT I 2009, 19, 116 – набув чинності 06.04.2009]

(8) До звітних періодів, які почалися 1 січня 2010 року або раніше, та до складених щодо них звітів застосовуються положення § 37 і 38 цього закону в редакції, що діяла до 15 листопада 2010 року. [RT I, 12.11.2010, 1 – набув чинності 15.11.2010]

(9) Редакція цього закону, яка набула чинності 1 січня 2016 року, застосовується до звітних періодів, що починаються 1 січня 2016 року або пізніше, та до складених щодо них звітів. [RT I, 30.12.2015, 4 – набув чинності 01.01.2016]

(10) Редакція частини 4 § 24² і частини 4 § 31² цього закону, яка набула чинності 1 січня 2016 року, застосовується до звітних періодів, що починаються 1 січня 2017 року або пізніше. [RT I, 30.12.2015, 4 – набув чинності 01.01.2016]

(11) Редакція § 37 і 38 цього закону, яка набула чинності 1 січня 2016 року, застосовується до звітних періодів, що починаються 1 січня 2015 року або пізніше. [RT I, 30.12.2015, 4 – набув чинності 01.01.2016]

(12) До звітних періодів, які починаються 31 грудня 2016 року або раніше, та до складених щодо них звітів застосовуються вказівки комісії в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року. [RT I, 30.12.2015, 4 – набув чинності 01.01.2016]

(13) До звітних періодів, які починаються 1 січня 2017 року або пізніше, та до складених щодо них звітів застосовуються вказівки комісії в редакції, що діє 1 січня 2017 року або пізніше. [RT I, 30.12.2015, 4 – набув чинності 01.01.2016]

(14) Редакція § 35 цього закону, яка набуває чинності 1 січня 2017 року, застосовується до звітних періодів, що починаються 1 січня 2017 року або пізніше, та до складених щодо них звітів. [RT I, 30.12.2015, 4 – набув чинності 01.01.2016]

(15) Вказівки комісії та загальну інструкцію слід привести у відповідність із редакцією пунктів 1–5 § 3 цього закону, яка набула чинності 1 січня 2016 року, до 1 січня 2017 року. [RT I, 30.12.2015, 4 – набув чинності 01.01.2016]

(16) Зміни частини 6 § 14¹ і § 44 цього закону, які набувають чинності 31 грудня 2021 року, застосовуються до господарського року, що починається після набуття змінами чинності. [RT I, 23.11.2021, 1 – набув чинності 31.12.2021]

(17) Пункти 14–17 § 3 цього закону застосовуються до звітних періодів, які починаються 1 січня 2024 року або пізніше. [RT I, 07.01.2025, 1 – набув чинності 17.01.2025]

(18) Частина 2 § 24 цього закону застосовується до звітних періодів такого великого підприємства у формі господарського товариства і такої великої консолідаційної групи, які є суб'єктом суспільного інтересу, зазначеним у § 13 закону про аудиторську діяльність, і середня кількість працівників яких протягом господарського року перевищує 500, що починаються 1 січня 2024 року або пізніше. [RT I, 07.01.2025, 1 – набув чинності 17.01.2025]

(19) Частина 2 § 24 цього закону застосовується до звітних періодів великого підприємства у формі господарського товариства і великої консолідаційної групи, які починаються 1 січня 2027 року або пізніше. [RT I, 10.07.2025, 2 – набув чинності 20.07.2025]

(20) Частина 2 § 24 цього закону застосовується до звітних періодів такого МСП, яке є суб'єктом суспільного інтересу, зазначеним у пункті 1 частини 1 § 13 закону про аудиторську діяльність, що починаються 1 січня 2028 року або пізніше. [RT I, 10.07.2025, 2 – набув чинності 20.07.2025]

(21) Обов'язок складання звіту про сталість, зазначений у § 24 і 31 цього закону, застосовується до звітних періодів таких господарських товариств, які починаються 1 січня 2028 року або пізніше: [RT I, 10.07.2025, 2 – набув чинності 20.07.2025]

1) кептивний страховик і кептивний перестраховик у розумінні § 8 закону про страхову діяльність, які є великим підприємством або МСП, що є суб'єктом суспільного інтересу, зазначеним у пункті 1 частини 1 § 13 закону про аудиторську діяльність;

2) мала і некомплексна фінансова установа в розумінні пункту 145 частини 1 статті 4 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 575/2013 про пруденційні вимоги до кредитних установ та про внесення змін до Регламенту (ЄС) № 648/2012 (ОВ L 176, 27.06.2013, с. 1–337), яка є великим підприємством або МСП, що є суб'єктом суспільного інтересу, зазначеним у пункті 1 частини 1 § 13 закону про аудиторську діяльність. [RT I, 07.01.2025, 1 – набув чинності 17.01.2025]

(22) Суб'єкти, зобов'язані вести бухгалтерський облік, зазначені в частині 21 цього параграфа, під час складання звіту про сталість, передбаченого частиною 2 § 24 цього закону, виходять зі стандартів звітності про сталість, зазначених у пунктах 9¹ і 9² § 3. [RT I, 07.01.2025, 1 – набув чинності 17.01.2025]

(23) Частина 4 § 25 цього закону застосовується до звітів за господарський рік щодо звітних періодів, які починаються 1 січня 2024 року або пізніше. [RT I, 07.01.2025, 1 – набув чинності 17.01.2025]

(24) Частини 7–10 § 31 цього закону застосовуються до звітних періодів, які починаються 1 січня 2028 року або пізніше. [RT I, 07.01.2025, 1 – набув чинності 17.01.2025]