Закон про навчання дорослих

(1) Цим законом встановлюються вимоги до закладу підвищення кваліфікації для проведення підвищення кваліфікації, зокрема навчання з мікрокваліфікації, право того, хто навчається, на навчальну відпустку, засади фінансування підвищення кваліфікації, а також державний та адміністративний нагляд. [RT I, 30.01.2025, 1 - набув чинності 01.04.2025]

(1) Цей закон застосовується до такої приватноправової юридичної особи, публічно-правової юридичної особи, державної установи та установи одиниці місцевого самоврядування, а також фізичної особи-підприємця, що проводять підвищення кваліфікації та які мають встановлений законом обов'язок клопотати про дозвіл на діяльність для проведення підвищення кваліфікації або які подали до Естонської інформаційної системи освіти (далі — інформаційна система освіти) повідомлення про господарську діяльність щодо проведення підвищення кваліфікації (далі — установа підвищення кваліфікації).

(2) До започаткування, здійснення та припинення господарської діяльності приватноправової юридичної особи та фізичної особи-підприємця, урегульованих цим законом, застосовується закон про загальну частину кодексу господарської діяльності з урахуванням особливостей, встановлених цим законом. Встановлене в законі про загальну частину кодексу господарської діяльності та в цьому законі щодо подання повідомлення про господарську діяльність, проведення підвищення кваліфікації та оприлюднення інформації, повідомлення про зміну даних, а також відмови від господарської діяльності застосовується до публічно-правової юридичної особи та установи підвищення кваліфікації держави й одиниці місцевого самоврядування настільки, наскільки з їхньої специфіки не випливає інше.

(3) До адміністративного провадження, передбаченого цим законом, застосовується закон про адміністративне провадження з урахуванням особливостей, встановлених цим законом. [RT I, 30.01.2025, 1 - набув чинності 01.04.2025]

(1) Навчання дорослих у розумінні цього закону поділяється на формальне навчання та неформальне навчання.

(2) Формальне навчання у розумінні цього закону — це цілеспрямоване навчання, що відбувається на основі навчальної програми в закладі загальної, професійної та вищої освіти, організацію якого регулюють закон про основну школу та гімназію, закон про професійні навчальні заклади, закон про вищу освіту та закон про приватні навчальні заклади.

(3) Неформальне навчання у розумінні цього закону — це цілеспрямоване добровільне навчання, що відбувається для певних груп за інтересами в різних середовищах.

(4) Підвищення кваліфікації — це цілеспрямована та організована частина неформального навчання, що відбувається на основі навчальної програми, заснованої на результатах навчання, метою якої є досягнення результатів навчання. Цей закон застосовується до підвищення кваліфікації в межах неформального навчання, зокрема до навчання з мікрокваліфікації.

(5) Мікрокваліфікація — це набута, засвідчена та визнана під час підвищення кваліфікації сукупність знань і навичок, що відповідає потребам ринку праці або суспільства. Прикладні заклади вищої освіти та університети (далі — заклади вищої освіти) можуть називати мікрокваліфікацію мікроступенем, якщо навчальні предмети рівня вищої освіти становлять щонайменше половину обсягу навчальної програми мікроступеня. [RT I, 30.01.2025, 1 - набув чинності 01.04.2025]

[RT I, 30.01.2025, 1 - набув чинності 01.04.2025]

(1) Міністр, відповідальний за сферу, для формування та реалізації політики освіти дорослих утворює раду освіти дорослих і затверджує порядок її роботи розпорядженням.

(2) Рада освіти дорослих є дорадчим органом, до складу якого входять представники відповідних міністерств, закладів підвищення кваліфікації, закладів формального навчання, організацій, що представляють роботодавців і працівників, а також інших установ та осіб, що діють у сфері освіти дорослих. [RT I, 30.01.2025, 1 - набув чинності 01.04.2025]

(1) Для діяльності як заклад підвищення кваліфікації особа, що проводить підвищення кваліфікації, подає повідомлення про господарську діяльність, якщо вона не має передбаченого законом обов'язку клопотати про отримання дозволу на діяльність для проведення підвищення кваліфікації. [RT I, 30.01.2025, 1 - набув чинності 01.04.2025]

(2) Повідомлення про господарську діяльність для проведення підвищення кваліфікації, окрім встановленого Законом про загальну частину Кодексу господарської діяльності, містить перелік груп навчальних програм підвищення кваліфікації, встановлених на основі § 9 частини 1 цього закону (далі — група навчальних програм підвищення кваліфікації), у яких проводиться підвищення кваліфікації.

(1) Заклад підвищення кваліфікації, який проводить лише підвищення кваліфікації, не має права в назві закладу підвищення кваліфікації жодним чином вказувати на можливість проведення формального навчання. [RT I, 30.01.2025, 1 - набув чинності 01.04.2025]

(2) Слово «народний університет» може використовувати у своїй назві лише заклад підвищення кваліфікації, який має постійне місце діяльності та постійно пропонує підвищення кваліфікації щонайменше у трьох групах навчальних програм підвищення кваліфікації.

[RT I, 30.01.2025, 1 - набув чинності 01.04.2025]

(1) Заклад підвищення кваліфікації оприлюднює інформацію, що вимагається § 8 частиною 2 цього закону, на веб-сайті закладу підвищення кваліфікації або в іншому публічно доступному цифровому середовищі. [RT I, 30.01.2025, 1 - набув чинності 01.04.2025]

[RT I, 30.01.2025, 1 - набув чинності 01.04.2025]

(1) У разі істотного порушення встановлених для закладу підвищення кваліфікації вимог до господарської діяльності Міністерство освіти і науки може адміністративним актом призупинити або заборонити проведення підвищення кваліфікації як закладом підвищення кваліфікації. Якщо Міністерство освіти і науки видає адміністративний акт про призупинення або заборону проведення підвищення кваліфікації чи робить припис, недотримання якого може спричинити видання адміністративного акта про призупинення або заборону проведення підвищення кваліфікації, Міністерство освіти і науки оприлюднює резолютивну частину адміністративного акта та обґрунтування в частині, оприлюднення якої становить публічний інтерес, у порядку, встановленому § 31 Закону про адміністративне провадження, а також на своєму веб-сайті. [RT I, 30.01.2025, 1 - набув чинності 01.04.2025]

(2) До відмови від проведення підвищення кваліфікації застосовується встановлене § 34 Закону про загальну частину Кодексу господарської діяльності. Таким, що повністю відмовився від проведення підвищення кваліфікації, вважається також заклад підвищення кваліфікації, який не виконав встановленого § 8 частиною 5 цього закону обов'язку щодо подання даних протягом шести місяців від закінчення строку виконання цього обов'язку. [RT I, 30.01.2025, 1 - набув чинності 01.04.2025]

(1) Установа підвищення кваліфікації встановлює засади організації навчання з підвищення кваліфікації та засади забезпечення якості діяльності установи підвищення кваліфікації. [RT I, 30.01.2025, 1 - jõust. 01.04.2025]

(2) У засадах організації навчання з підвищення кваліфікації визначаються умови зарахування того, хто навчається, на навчання та відрахування з навчання, умови сплати та повернення плати за навчання з підвищення кваліфікації, а також інші важливі для організації навчання умови. [RT I, 30.01.2025, 1 - jõust. 01.04.2025]

(3) У засадах забезпечення якості діяльності установи підвищення кваліфікації визначаються щонайменше умови забезпечення якості навчальних програм підвищення кваліфікації, їх розвитку, викладачів, пов'язаних із підвищенням кваліфікації, та навчального середовища, а також порядок збирання та врахування зворотного зв'язку щодо підвищення кваліфікації. [RT I, 30.01.2025, 1 - jõust. 01.04.2025]

(1) Установа підвищення кваліфікації оприлюднює через інформаційну систему освіти групи навчальних програм, у яких вона проводить підвищення кваліфікації, свої контактні дані та адресу вебсторінки або публічно доступного цифрового середовища.

(2) Установа підвищення кваліфікації оприлюднює естонською мовою на своїй вебсторінці або в публічно доступному цифровому середовищі засади організації навчання з підвищення кваліфікації, навчальні програми підвищення кваліфікації, імена викладачів дорослих, пов'язаних із підвищенням кваліфікації, разом з описом їхньої кваліфікації, навчального чи трудового досвіду, що засвідчує їхню компетентність, засади забезпечення якості діяльності установи підвищення кваліфікації та дані ліцензії на діяльність, виданої для проведення підвищення кваліфікації, що підлягає ліцензуванню. Інформація повинна бути актуальною, легко знаходжуваною та однозначно зрозумілою.

(3) Установа підвищення кваліфікації не зобов'язана оприлюднювати навчальні програми замовних курсів та дані пов'язаних із ними викладачів. Замовний курс — це підвищення кваліфікації, що виходить із побажань і потреб замовника та проводиться на погоджених із замовником умовах і в погодженому порядку.

(4) Установа підвищення кваліфікації щороку до 31 березня робить доступними через інформаційну систему освіти показники діяльності за попередній календарний рік, встановлені на підставі частини 3² § 36⁶ Закону про освіту Естонської Республіки.

(5) Установа підвищення кваліфікації забезпечує документальну підтверджуваність правильності показників діяльності, зазначених у частині 4 цього параграфа. Установа підвищення кваліфікації зберігає документи, що є підставою для показників діяльності, протягом трьох років від кінця того календарного року, у якому документ було створено. [RT I, 30.01.2025, 1 - jõust. 01.04.2025]

(1) Міністр, відповідальний за сферу, встановлює постановою стандарт підвищення кваліфікації, у якому визначаються вимоги до навчальної програми підвищення кваліфікації, вимоги до документів, що засвідчують проходження підвищення кваліфікації та участь у ньому, а також перелік груп навчальних програм підвищення кваліфікації. ↗

(2) Підвищення кваліфікації проводиться відповідно до затвердженої установою підвищення кваліфікації навчальної програми, що базується на результатах навчання, та засад організації навчання. Результати навчання — це набуті внаслідок навчання знання та навички, досягнення яких можливо підтвердити й оцінити. [RT I, 30.01.2025, 1 - jõust. 01.04.2025]

(3) Обсяг навчальної програми підвищення кваліфікації визначається в академічних годинах. Одна академічна година відповідає 45 хвилинам. Обсяг навчання з мікрокваліфікації визначається в кредитах. Один кредит відповідає 26 годинам роботи того, хто навчається, для набуття знань і навичок. [RT I, 30.01.2025, 1 - jõust. 01.04.2025]

(1) Навчальне середовище — це фізичне або цифрове середовище, що підтримує навчання та розвиток тих, хто навчається. Навчальне середовище установи підвищення кваліфікації повинно бути достатнім для підвищення кваліфікації та досягнення результатів навчання навчальної програми. [RT I, 30.01.2025, 1 - jõust. 01.04.2025]

(1) Викладач дорослих у розумінні цього закону — це спеціаліст, який у цілеспрямовано створеній навчальній ситуації підтримує навчання та саморозвиток дорослих людей. Викладач дорослих повинен мати фахові компетентності у сфері, в якій проводить навчання, та компетентності викладача дорослих. Наявність компетентностей викладача дорослих оцінює установа підвищення кваліфікації. [RT I, 30.01.2025, 1 - набув чинності 01.04.2025]

(2) Для проведення підвищення кваліфікації установа підвищення кваліфікації забезпечує наявність необхідної кількості викладачів з описаною в навчальній програмі кваліфікацією, навчальним або трудовим досвідом, потрібної для досягнення цілей навчання та результатів навчання. [RT I, 30.01.2025, 1 - набув чинності 01.04.2025]

(3) Викладач з підготовки викладачів дорослих повинен на додаток до встановленого в частині 1 цього параграфа мати ступінь магістра в галузі освітніх наук чи відповідну кваліфікацію або професійну кваліфікацію викладача дорослих щонайменше 7-го рівня. [RT I, 30.01.2025, 1 - набув чинності 01.04.2025]

(1) На додаток до встановленого в частині 2 § 31 закону про загальну частину кодексу господарської діяльності установа підвищення кваліфікації доводить до відома учасника підвищення кваліфікації та фінансувальника навчання щонайменше такі дані й документи: [RT I, 30.01.2025, 1 - набув чинності 01.04.2025]

1) навчальну програму підвищення кваліфікації;

2) ім'я викладача дорослих, який проводить підвищення кваліфікації, та дані про його кваліфікацію;

3) час проведення підвищення кваліфікації;

4) місце та адресу проведення підвищення кваліфікації;

5) розмір плати за навчання та інші витрати, пов'язані з навчанням, зокрема витрати на навчальні матеріали; [RT I, 30.01.2025, 1 - набув чинності 01.04.2025]

6) порядок і строк сплати плати за навчання; [RT I, 30.01.2025, 1 - набув чинності 01.04.2025]

7) підстави та порядок повернення плати за навчання. [RT I, 30.01.2025, 1 - набув чинності 01.04.2025]

8) [Втратив чинність – RT I, 30.01.2025, 1 - набув чинності 01.04.2025]

(2) [Втратив чинність – RT I, 30.01.2025, 1 - набув чинності 01.04.2025]

(1) Обсяг навчання з мікрокваліфікації становить від 5 до 30 кредитів.

(2) Тому, хто закінчив навчання з мікрокваліфікації, установа підвищення кваліфікації видає свідоцтво про мікрокваліфікацію на умовах і в порядку, викладених у стандарті, встановленому на підставі частини 1 § 9 цього закону.

(3) Мікрокваліфікації можна накопичувати та комбінувати, щоб у формальному навчанні підтвердити набуття кваліфікації або отримання професійного свідоцтва.

(4) Заклади вищої освіти та професійні навчальні заклади можуть при наданні мікрокваліфікації враховувати попереднє навчання та трудовий досвід відповідно до Закону про вищу освіту та Закону про професійні навчальні заклади. [RT I, 30.01.2025, 1 - jõust. 01.04.2025]

(1) Мікрокваліфікаційне навчання можуть проводити:

1) вищий навчальний заклад та професійний навчальний заклад у тій групі або підгрупі навчальних програм, у якій йому надано право навчання або право проведення навчання (далі — право навчання);

2) на підставі ліцензії на діяльність — вищий навчальний заклад та професійний навчальний заклад у тій групі або підгрупі навчальних програм, у якій він не має права навчання;

3) на підставі ліцензії на діяльність — інша установа додаткового навчання. [RT I, 30.01.2025, 1 - jõust. 01.04.2025]

(1) Установа додаткового навчання, зазначена в пункті 1 § 12² цього закону, проводить мікрокваліфікаційне навчання на підставі навчальної програми мікрокваліфікаційного навчання, внесеної до інформаційної системи освіти. Навчальна програма подається в порядку, передбаченому положенням про інформаційну систему освіти. Перед поданням навчальної програми установа додаткового навчання, зазначена в пункті 1 § 12², сплачує державне мито в розмірі, встановленому законом про державне мито.

(2) Установа додаткового навчання, зазначена в пункті 1 § 12² цього закону, подає до інформаційної системи освіти навчальну програму, яка:

1) класифікується до тієї групи або підгрупи навчальних програм, у якій їй надано право навчання;

2) відповідає вимогам, наведеним у пунктах 2–8 § 12⁶ цього закону.

(3) Установа додаткового навчання забезпечує актуальність навчальної програми, внесеної до інформаційної системи освіти.

(4) До зміни навчальної програми застосовуються умови, наведені в § 12⁷ цього закону.

(5) Навчальна програма видаляється з інформаційної системи освіти, якщо право навчання вищого навчального закладу чи професійного навчального закладу у відповідній групі або підгрупі навчальних програм визнається недійсним. [RT I, 30.01.2025, 1 - jõust. 01.04.2025]

(1) Ліцензія на діяльність надає установі додаткового навчання, зазначеній у пунктах 2 і 3 § 12² цього закону, право проводити мікрокваліфікаційне навчання на підставі навчальної програми, зазначеної в ліцензії на діяльність.

(2) Ліцензія на діяльність діє п'ять років.

(3) Заява на отримання ліцензії на діяльність розглядається на підставі цього закону та закону про загальну частину кодексу господарської діяльності.

(4) Положення цього закону та закону про загальну частину кодексу господарської діяльності, що регулюють подання заяви на отримання ліцензії на діяльність, розгляд заяви, визнання ліцензії на діяльність недійсною, повідомлення про зміну даних та відмову від господарської діяльності, застосовуються також до особи та установи, яка не є підприємцем у розумінні частини 1 § 5 закону про загальну частину кодексу господарської діяльності, настільки, наскільки з її специфіки не випливає інше. [RT I, 30.01.2025, 1 - jõust. 01.04.2025]

(1) Заяву на отримання ліцензії на діяльність розглядає Міністерство освіти і науки.

(2) Установа додаткового навчання, зазначена в пунктах 2 і 3 § 12² цього закону, подає заяву на отримання ліцензії на діяльність до Міністерства освіти і науки через інформаційну систему освіти.

(3) За розгляд заяви сплачується державне мито в розмірі, встановленому законом про державне мито.

(4) У заяві на отримання ліцензії на діяльність, окрім передбаченого законом про загальну частину кодексу господарської діяльності, подаються такі документи:

1) навчальна програма мікрокваліфікаційного навчання, для викладання за якою запитується ліцензія на діяльність;

2) позитивне рішення про оцінювання якості групи навчальних програм;

3) підтвердження заявника про те, що навчальна програма відповідає науковому світосприйняттю;

4) якщо проведення навчання має відповідати міжнародним стандартам або угодам, то підтвердження заявника про те, що заплановане навчання дотримується цих стандартів або угод.

(5) Міністерство освіти і науки розглядає заяву на отримання ліцензії на діяльність протягом двох місяців з моменту подання даних і документів, зазначених у частині 4 цього параграфа. [RT I, 30.01.2025, 1 - jõust. 01.04.2025]

(1) Ліцензія на діяльність надається, якщо заявник відповідає таким умовам:

1) його навчальна програма мікрокваліфікаційного навчання класифікується до групи навчальних програм, яка має позитивне рішення про оцінювання якості, зазначене в пункті 1 частини 3 § 12¹⁰ цього закону;

2) його навчальна програма відповідає вимогам, наведеним у цьому законі та в стандарті, встановленому на підставі частини 1 § 9 цього закону;

3) обсяг його навчальної програми відповідає обсягу мікрокваліфікаційного навчання, встановленому в частині 1 § 12¹ цього закону;

4) його навчальна програма класифікована до групи навчальних програм на підставі міжнародної стандартної класифікації освіти ISCED (International Standard Classification of Education) з урахуванням змісту навчальної програми;

5) у його навчальній програмі є посилання на відповідний професійний стандарт або його частину, якщо підставою для складання навчальної програми є професійний стандарт;

6) він має ліцензію на діяльність з додаткового навчання, якщо навчальна програма відкривається у сфері діяльності, для провадження якої на підставі іншого закону потрібна ліцензія на діяльність;

7) навчання, що проводиться на підставі його навчальної програми, відповідає міжнародним стандартам або угодам, якщо в міжнародних стандартах або угодах наведено вимоги щодо цієї навчальної програми та навчання;

8) його навчальна програма ґрунтується на науковому світосприйнятті. [RT I, 30.01.2025, 1 - jõust. 01.04.2025]

(1) Установа додаткового навчання може протягом строку дії ліцензії на діяльність вносити зміни до навчальної програми. Зміни до навчальної програми установа додаткового навчання подає через інформаційну систему освіти в порядку, встановленому положенням про інформаційну систему освіти.

(2) У разі зміни результатів навчання або обсягу навчання в навчальній програмі необхідно подати заяву на отримання нової ліцензії на діяльність. [RT I, 30.01.2025, 1 - jõust. 01.04.2025]

(1) Міністерство освіти і науки, окрім підстав для визнання ліцензії на діяльність недійсною, передбачених законом про загальну частину кодексу господарської діяльності, визнає ліцензію на діяльність недійсною, якщо:

1) позитивне рішення про оцінювання якості групи навчальних програм установи додаткового навчання втрачає чинність або визнано недійсним;

2) у ході державного або адміністративного нагляду виявляється, що діяльність установи додаткового навчання суперечить цьому закону або іншим правовим актам;

3) ліцензія на діяльність, зазначена в пункті 6 § 12⁶ цього закону, визнана недійсною;

4) обсяг навчальної програми не відповідає обсягу мікрокваліфікаційного навчання, встановленому в частині 1 § 12¹ цього закону;

5) навчальна програма та навчання, що проводиться на її підставі, не відповідають міжнародним стандартам або угодам, якщо в міжнародних стандартах або угодах наведено вимоги щодо цієї навчальної програми та навчання;

6) установа додаткового навчання подає заяву про визнання ліцензії на діяльність недійсною.

(2) Міністерство освіти і науки, окрім підстав для визнання ліцензії на діяльність недійсною, передбачених законом про загальну частину кодексу господарської діяльності, може визнати ліцензію на діяльність недійсною, якщо установа додаткового навчання більше не виконує вимог, що випливають із пунктів 4, 5 і 8 § 12⁶ цього закону. [RT I, 30.01.2025, 1 - jõust. 01.04.2025]

(1) Оцінювання якості групи навчальних програм закладу підвищення кваліфікації, внесеного до інформаційної системи освіти, проводиться у випадках, зазначених у пунктах 2 і 3 § 12² цього закону, за заявою закладу підвищення кваліфікації.

(2) Заклад підвищення кваліфікації подає заяву про оцінювання якості групи навчальних програм через інформаційну систему освіти та перед поданням заяви сплачує за оцінювання якості групи навчальних програм державне мито, встановлене законом про державне мито.

(3) Оцінювання якості групи навчальних програм — це оцінювання навчальних програм закладу підвищення кваліфікації, а також навчання та навчально-розвиткової діяльності, що здійснюється на їх основі. Оцінювання якості групи навчальних програм складається із самоаналізу закладу підвищення кваліфікації та оцінювання незалежними й компетентними експертами.

(4) За результатами оцінювання якості групи навчальних програм надається позитивна оцінка, якщо заклад підвищення кваліфікації підтвердив виконання таких вимог:

1) ресурси для проведення навчання у групі навчальних програм є достатніми;

2) викладачі для навчання дорослих відповідають вимогам, установленим цим законом та на його підставі;

3) навчальні програми мікрокваліфікаційного навчання відповідають стандарту, встановленому на підставі частини 1 § 9 цього закону;

4) навчальні програми та навчальний процес відповідають вимогам, установленим цим законом та на його підставі;

5) навчання того, хто навчається, підтримується та супроводжується зворотним зв’язком.

(5) Умови та порядок оцінювання якості групи навчальних програм, а також перелік груп навчальних програм, у яких проводиться оцінювання якості, встановлює міністр, відповідальний за сферу, постановою. [RT I, 30.01.2025, 1 - jõust. 01.04.2025] ↗

(1) Оцінювання якості групи навчальних програм організовує установа, уповноважена міністром, відповідальним за сферу (далі — установа, що організовує оцінювання). Установа, що організовує оцінювання, утворює раду з оцінювання підвищення кваліфікації, затверджує регламент роботи ради та порядок розгляду заперечень, поданих на рішення ради.

(2) Рада з оцінювання підвищення кваліфікації встановлює вказівки та методику оцінювання виконання вимог, зазначених у частині 4 § 12⁹ цього закону та встановлених на підставі частини 5 § 12⁹, а також ухвалює рішення щодо оцінювання якості групи навчальних програм.

(3) Рада з оцінювання підвищення кваліфікації оцінює якість навчального процесу групи навчальних програм закладу підвищення кваліфікації таким чином:

1) якщо навчальний процес групи навчальних програм повністю відповідає вимогам, установленим цим законом та на його підставі, рада з оцінювання ухвалює позитивне рішення на п’ять років;

2) якщо навчальний процес групи навчальних програм відповідає вимогам, установленим цим законом та на його підставі, частково або не відповідає вимогам, рада з оцінювання ухвалює негативне рішення.

(4) Рішення ради з оцінювання щодо груп навчальних програм закладів підвищення кваліфікації, які пройшли оцінювання якості, оприлюднюються в інформаційній системі освіти.

(5) Рада з оцінювання може визнати позитивне рішення про оцінювання якості групи навчальних програм недійсним, якщо виявляється хоча б одна з таких обставин:

1) під час державного або адміністративного нагляду з’ясовується, що діяльність закладу підвищення кваліфікації суперечить цьому закону або іншому правовому акту;

2) заклад підвищення кваліфікації не виконав припис адміністративного органу, який здійснює державний або адміністративний нагляд, у зазначений у приписі строк або в установленому порядку;

3) заклад підвищення кваліфікації подав під час оцінювання якості групи навчальних програм неправдиві дані, які вплинули на рішення;

4) заклад підвищення кваліфікації не відповідає вимогам, зазначеним у частинах 4 і 5 § 12⁹ цього закону та в частині 2 цього параграфа;

5) заклад підвищення кваліфікації подав повідомлення про відмову від господарської діяльності. [RT I, 30.01.2025, 1 - jõust. 01.04.2025]

(1) Працівникові та посадовій особі (далі разом — працівник) на підставі його заяви та довідки навчального закладу надається навчальна відпустка для участі у формальному навчанні або в підвищенні кваліфікації, що проводиться закладом підвищення кваліфікації, тривалістю до 30 календарних днів протягом календарного року. У разі навчання, що здійснюється в інтересах роботодавця, застосовуються положення пункту 5 частини 2 § 28 закону про трудовий договір або § 31 закону про публічну службу. Навчальна відпустка надається також для участі у формальному навчанні або підвищенні кваліфікації в рівнозначному навчальному закладі іноземної держави. [RT I, 30.01.2025, 1 - jõust. 01.04.2025]

(2) У довідці навчального закладу робиться відмітка про перебування в академічній відпустці. Роботодавець має право відмовити в наданні навчальної відпустки для проходження або завершення тієї навчальної програми, навчання за якою призупинено через академічну відпустку.

(3) За час навчальної відпустки, наданої для участі у формальному навчанні та в підвищенні кваліфікації з метою професійного самовдосконалення, працівникові виплачується середня плата за навчальну відпустку з розрахунку за календарний день за 20 календарних днів у порядку, встановленому на підставі частини 8 § 29 закону про трудовий договір. [RT I, 30.01.2025, 1 - jõust. 01.04.2025]

(4) Для завершення формального навчання додатково надається навчальна відпустка тривалістю 15 календарних днів, за які виплачується плата за навчальну відпустку, обчислена на підставі мінімального розміру оплати праці, встановленого відповідно до частини 5 § 29 закону про трудовий договір. Під час обчислення плати за відпустку кількість днів навчальної відпустки множиться на ставку середньої плати за навчальну відпустку за календарний день за один місяць, обчислену на підставі мінімального розміру оплати праці. Для визначення ставки середньої плати за навчальну відпустку за календарний день за один місяць мінімальний розмір оплати праці ділиться на частку від ділення кількості днів календарного року на число 12. Роботодавець може відмовити в наданні відпустки для завершення формального навчання, якщо він уже надавав цьому ж працівникові відпустку для завершення тієї самої навчальної програми. [RT I, 30.01.2025, 1 - jõust. 01.04.2025]

(5) У заяві про навчальну відпустку працівник визначає, чи бажає він взяти навчальну відпустку для участі в навчанні, чи для завершення формального навчання. [RT I, 30.01.2025, 1 - jõust. 01.04.2025]

(6) Про використання навчальної відпустки, не зазначеної у графіку відпусток, працівник повідомляє роботодавця у формі, що дозволяє письмове відтворення, щонайменше за чотирнадцять календарних днів наперед.

(7) Особі, яка бере участь в екстернатному навчанні у виші, крім зазначеного в частині 1 цього параграфа, надається навчальна відпустка для завершення формального навчання на умовах, зазначених у частині 4 цього параграфа, та в порядку, встановленому цим параграфом. [RT I, 30.01.2025, 1 - jõust. 01.04.2025]

(1) Роботодавець має право відмовити у наданні навчальної відпустки, якщо день навчальної відпустки або послідовні дні навчальної відпустки припадають виключно на вихідні дні працівника.

(2) Роботодавець має право перервати навчальну відпустку або відкласти її надання на умовах, передбачених § 69 частиною 5 закону про трудовий договір. Якщо відпустку було перервано або відкладено, працівник має право використати невикористану частину навчальної відпустки для участі у формальному навчанні або підвищенні кваліфікації у зручний для нього час, з урахуванням обмежень, установлених у цьому розділі. [RT I, 30.01.2025, 1 - jõust. 01.04.2025]

(1) Витрати на підвищення кваліфікації покриває зацікавлена в ньому особа або установа.

(2) З державного бюджету, бюджету одиниці місцевого самоврядування та із зовнішньої допомоги дозволяється фінансувати або відшкодовувати підвищення кваліфікації, що проводиться закладом підвищення кваліфікації та відповідає вимогам, установленим цим законом і на його підставі. [RT I, 30.01.2025, 1 - jõust. 01.04.2025]

(3) Умова, установлена частиною 2 цього параграфа, не застосовується, якщо підвищення кваліфікації проводять працівники однієї особи або установи для працівників тієї самої особи або установи, або якщо навчання проводить працівник державної установи чи установи місцевого самоврядування для працівника іншої державної установи чи установи місцевого самоврядування, або якщо проведення навчання входить до трудових чи службових обов’язків працівника державної установи чи установи місцевого самоврядування.

(4) Умову, установлену частиною 2 цього параграфа, як обґрунтований виняток можна не застосовувати, якщо бажане підвищення кваліфікації не організовує жоден заклад підвищення кваліфікації або якщо навчання замовляється у постачальника підвищення кваліфікації, що діє за межами Естонії та не є закладом підвищення кваліфікації у розумінні цього закону. У випадку, зазначеному в цій частині, вимоги до якості підвищення кваліфікації встановлює замовник підвищення кваліфікації. [RT I, 30.01.2025, 1 - jõust. 01.04.2025]

(1) Міністерство може подати закладу підвищення кваліфікації або їх об’єднанню державне замовлення на пропонування підвищення кваліфікації (далі — державне замовлення на підвищення кваліфікації). Під час складання державного замовлення на підвищення кваліфікації виходять зі стратегічних та галузевих планів розвитку держави, досліджень і прогнозів потреби в робочій силі або іншої інформації про потребу в навчанні. [RT I, 30.01.2025, 1 - jõust. 01.04.2025]

(2) Державне замовлення на підвищення кваліфікації — це кількість місць для підвищення кваліфікації, що фінансуються з державного бюджету. [RT I, 30.01.2025, 1 - jõust. 01.04.2025]

(3) [Втратив чинність – RT I, 30.01.2025, 1 - jõust. 01.04.2025]

(4) Порядок складання та подання державного замовлення на підвищення кваліфікації, а також порядок обчислення вартості місця для підвищення кваліфікації та вартість академічної години чи залікового пункта встановлює відповідальний за сферу міністр постановою. [RT I, 30.01.2025, 1 - jõust. 01.04.2025] ↗

(5) [Втратив чинність – RT I, 30.01.2025, 1 - jõust. 01.04.2025]

(6) Навчання на навчальному місці, утвореному на підставі державного замовлення на підвищення кваліфікації, є для того, хто навчається, безоплатним, якщо під час подання цього замовлення для нього не встановлено ставки власної участі.

(1) Міністерство освіти і науки здійснює державний або адміністративний нагляд за відповідністю закладів підвищення кваліфікації та їх діяльності вимогам, установленим цим законом і на його підставі. [RT I, 30.01.2025, 1 - jõust. 01.04.2025]

(1¹) Міністерство освіти і науки може під час здійснення державного або адміністративного нагляду залучати експертів. [RT I, 30.01.2025, 1 - jõust. 01.04.2025]

(1²) Під час здійснення державного або адміністративного нагляду за навчанням з мікрокваліфікації та особою, що його проводить, Міністерство освіти і науки може залучити установу, яка організовує оцінювання і яка встановлює виконання вимог, зазначених у § 12⁹ частині 4 цього закону та встановлених на підставі § 12⁹ частини 5 і § 12¹⁰ частини 2, попереднім адміністративним актом. [RT I, 30.01.2025, 1 - jõust. 01.04.2025]

(2) Міністерство освіти і науки здійснює державний або адміністративний нагляд за особою чи установою, яка проводить підвищення кваліфікації та не є закладом підвищення кваліфікації, якщо від проведеного нею підвищення кваліфікації походить підвищена або значна небезпека, а інший орган охорони правопорядку чи господарського управління не є компетентним відвертати цю небезпеку.

(1) Установа, що здійснює державний нагляд, може для здійснення передбаченого цим законом державного нагляду застосовувати спеціальні заходи державного нагляду, передбачені § 30 та 50 закону про охорону правопорядку, на підставі та в порядку, установлених законом про охорону правопорядку.

(1) У разі невиконання припису верхня межа примусового платежу, що застосовується в порядку, установленому законом про замінне виконання та примусовий платіж, становить 640 євро.

(1) Ліцензії на навчання або дозволи на діяльність, видані до набрання чинності цим законом на підставі закону про приватну школу для проведення професійного навчання або вільної освіти, є чинними до 30 червня 2016 року. Утримувачі закладів навчання дорослих на підставі зазначеної ліцензії на навчання або дозволу на діяльність до кінця строку чинності дозволу прирівнюються до утримувача закладу підвищення кваліфікації у розумінні цього закону.

(2) Державні установи та установи місцевого самоврядування, а також публічно-правові юридичні особи, які до набрання чинності цим законом діяли як заклади навчання дорослих, до 30 червня 2016 року прирівнюються до утримувача закладу підвищення кваліфікації у розумінні цього закону.

(3) Утримувачі закладу підвищення кваліфікації повинні встановити зазначені у § 7 частині 1 цього закону засади забезпечення якості діяльності закладу підвищення кваліфікації не пізніше 1 липня 2016 року.

(4) Заклад підвищення кваліфікації приводить свої дані в інформаційній системі освіти, а також на своєму вебсайті та в іншому публічно доступному цифровому середовищі у відповідність до встановленого § 1¹ частиною 1 цього закону до 31 грудня 2025 року. [RT I, 30.01.2025, 1 - jõust. 01.04.2025]

(5) Підвищення кваліфікації з 1 січня 2026 року може проводити викладач дорослих, який відповідає вимогам, установленим у другому реченні § 11 частини 1 цього закону. [RT I, 30.01.2025, 1 - jõust. 01.04.2025]

(6) Підготовку викладача дорослих з 1 січня 2026 року може проводити викладач, який відповідає вимогам, установленим у § 11 частині 3 цього закону. [RT I, 30.01.2025, 1 - jõust. 01.04.2025]

(7) Заклад підвищення кваліфікації з 1 вересня 2025 року може проводити навчання з мікрокваліфікації, якщо навчання з мікрокваліфікації відповідає вимогам, наведеним у цьому законі. [RT I, 30.01.2025, 1 - jõust. 01.04.2025]

[Вилучено з цього тексту.]

(1) Закон про навчання дорослих (RT I 1993, 74, 1054) визнається таким, що втратив чинність. [RT I, 10.06.2015, 9 - набув чинності 01.07.2015]

[Вилучено з цього тексту.]

(1) Цей закон набуває чинності 1 липня 2015 року.