Кодекс виконавчого провадження

(1) Цей кодекс встановлює права та обов'язки боржника, стягувача і судового виконавця, а також порядок провадження з виконання виконавчого документа.

(1) На підставі цього кодексу виконуються вимоги, що випливають з таких виконавчих документів:

1) судове рішення та ухвала у цивільній справі, що набули чинності або підлягають негайному виконанню;

2) рішення та ухвала адміністративного суду, що набули чинності або підлягають негайному виконанню, щодо судових витрат та інших публічно-правових грошових стягнень, а також щодо присудження відшкодування за шкоду, заподіяну в публічно-правових відносинах, та щодо забезпечення виконання грошових вимог; [RT I, 31.01.2014, 6 - набув чинності 01.02.2014]

3) судове рішення та ухвала у кримінальній справі, що набули чинності, щодо кримінальних покарань, які полягають у грошовому стягненні, витрат кримінального провадження та інших грошових стягнень;

4) судове рішення та ухвала у справі про проступок, що набули чинності, щодо штрафу, призначеного як покарання за проступок, витрат провадження у справі про проступок та інших публічно-правових грошових стягнень;

4¹) рішення та розпорядження Єдиного патентного суду, що набули чинності, зазначені у статті 82 Угоди про Єдиний патентний суд (ELT C 175, 20.06.2013, lk 1–40); [RT I, 04.07.2017, 4 - набув чинності 01.06.2023 - одночасно з набуттям чинності для Естонії Угоди про Єдиний патентний суд та Угоди про заснування Північноєвропейсько-Балтійського регіонального відділення Єдиного патентного суду]

5) рішення іноземного суду, визнане таким, що підлягає виконанню в Естонії, або таке, що підлягає виконанню без визнання; [RT I, 31.12.2014, 1 - набув чинності 10.01.2015]

5¹) офіційний документ іноземної держави, визнаний таким, що підлягає виконанню в Естонії, або такий, що підлягає виконанню без визнання; [RT I, 31.12.2014, 1 - набув чинності 10.01.2015]

6) рішення третейського суду, визнане таким, що підлягає виконанню; [RT I, 19.03.2019, 8 - набув чинності 01.04.2019]

6¹) рішення Арбітражного суду Естонської торгово-промислової палати та третейського суду Палати нотаріусів, що набуло чинності; [RT I, 19.03.2019, 8 - набув чинності 01.04.2019]

7) рішення комісії з питань оренди житла, що набуло чинності; [RT I, 04.07.2017, 3 - набув чинності 01.01.2018]

7¹) рішення комісії з розгляду скарг у сфері державних закупівель, що набуло чинності, щодо грошових стягнень; [RT I 2007, 15, 76 - набув чинності 01.05.2007]

7²) рішення суду честі Естонської адвокатури, що набуло чинності; [RT I, 21.12.2012, 1 - набув чинності 01.03.2013]

7³) рішення комісії з трудових спорів, що набуло чинності, рішення, що підлягає негайному виконанню, та ухвала про затвердження мирової угоди; [RT I, 04.07.2017, 3 - набув чинності 01.01.2018]

8) угода, укладена в межах провадження встановленого законом органу позасудового вирішення спорів, зокрема угода, затверджена канцлером юстиції у примирювальному провадженні;

9) рішення та ухвала позасудового провадника щодо штрафу, призначеного як покарання за проступок, а також попереджувального штрафу, призначеного у письмовому попереджувальному провадженні, впливового штрафу, призначеного у скороченому провадженні, витрат провадження у справі про проступок та інших публічно-правових грошових стягнень; [RT I, 31.05.2018, 1 - набув чинності 01.01.2019]

10) ухвала слідчого органу або прокуратури для встановлення даних, необхідних для призначення майнового покарання чи для вирішення питання про конфіскацію майна, отриманого злочинним шляхом, та для відшкодування витрат кримінального провадження на досудовому етапі, а також ухвала прокуратури щодо зворотної вимоги відшкодування шкоди, заподіяної у провадженні у справі про правопорушення; [RT I, 20.11.2014, 1 - набув чинності 01.05.2015]

11) адміністративний акт, що є підставою для стягнення примусового платежу та витрат на замінне виконання;

12) адміністративний акт податкового керуючого щодо примусового виконання податкових зобов'язань та інших грошових зобов'язань;

13) припис установи, яка вчинила дію, що обкладається державним митом, щодо стягнення державного мита;

14) [Втратив чинність – RT I, 04.07.2017, 1 - набув чинності 01.01.2018]

14¹) рішення, прийняте у провадженні щодо набуття нерухомої речі в публічних інтересах, у тому числі щодо примусового відчуження; [RT I, 29.06.2018, 1 - набув чинності 01.07.2018]

14²) [Втратив чинність – RT I, 29.06.2018, 1 - набув чинності 01.07.2018]

15) акт примусового аукціону, на підставі якого особу, що придбала нерухому річ на аукціоні, внесено до кріпосної книги як власника, — при витребуванні володіння нерухомою річчю;

16) рішення судового виконавця щодо визначення винагороди судового виконавця, витрат виконання та примусового платежу; [RT I, 14.03.2011, 1 - набув чинності 24.03.2011]

17) рахунок нотаріальної винагороди щодо нотаріальної службової дії та пов'язаних з її вчиненням витрат; [RT I, 14.03.2011, 1 - набув чинності 24.03.2011]

17¹) [Втратив чинність – RT I, 23.12.2013, 1 - набув чинності 01.01.2014]

18) нотаріально засвідчена угода щодо грошової вимоги, згідно з якою боржник після настання строку виконання вимоги надав згоду на негайне примусове виконання;

18¹) нотаріально засвідчена угода щодо вимоги про сплату аліментів, якою боржник надав згоду на негайне примусове виконання; [RT I 2009, 68, 463 - набув чинності 01.01.2010]

19) нотаріально засвідчена угода, яка передбачає обов'язок власника нерухомої речі або судна, внесеного до суднової кріпосної книги, чи володільця речі, обтяженої реєстровою заставою, підкоритися негайному примусовому виконанню для задоволення вимоги, забезпеченої іпотекою, судновою іпотекою або реєстровою заставою; [RT I 2009, 30, 178 - набув чинності 01.10.2009]

19¹) нотаріально засвідчена угода, яка передбачає обов'язок власника будівлі або її частини як рухомої речі підкоритися негайному примусовому виконанню для задоволення вимоги, забезпеченої договором застави будівлі або її частини;

19²) нотаріально засвідчена угода, яка передбачає обов'язок власника нерухомої речі підкоритися негайному примусовому виконанню для задоволення грошової вимоги, забезпеченої реальним обтяженням; [RT I 2009, 68, 463 - набув чинності 01.01.2010]

19³) укладена в письмовій формі угода, зазначена в § 35¹ частині 9 Закону про земельну реформу, або рішення губернатора повіту чи Земельного департаменту, або генерального директора Департаменту землі та простору, яке передбачає обов'язок власника нерухомої речі підкоритися негайному примусовому виконанню для задоволення грошової вимоги, забезпеченої реальним обтяженням; [RT I, 04.12.2024, 1 - набув чинності 01.01.2025]

20) рішення про плату за прострочення, прийняте при здійсненні нагляду за паркуванням;

21) у встановленому законом випадку — адміністративний акт для виконання публічно-правового грошового зобов'язання;

22) рішення Ради, Комісії або Європейського центрального банку, ухвалені на підставі статті 299 Договору про функціонування Європейського Співтовариства, які покладають грошове зобов'язання на осіб, інших ніж держави; [RT I, 26.06.2017, 1 - набув чинності 06.07.2017]

23) рішення Відомства з гармонізації на внутрішньому ринку, зазначені у статті 82 Регламенту Ради (ЄС) № 40/94 про товарний знак Співтовариства (EÜT L 011, 14.01.1994, lk 1–36) та у статті 71 Регламенту Ради (ЄС) № 6/2002 про промисловий зразок Співтовариства (EÜT L 003, 05.01.2002, lk 1–24); [RT I 2009, 4, 24 - набув чинності 01.03.2009]

24) угода, укладена в ході примирювального провадження та затверджена й визнана такою, що підлягає виконанню, у порядку, встановленому главою 62¹ Цивільного процесуального кодексу; [RT I 2009, 59, 385 - набув чинності 01.01.2010]

25) угода, затверджена примирювальним органом у порядку, встановленому § 26 Закону про примирення; [RT I 2009, 59, 385 - набув чинності 01.01.2010]

26) нотаріально засвідчена угода, зазначена в § 14 частині 3 або 4 Закону про примирення; [RT I, 14.03.2011, 1 - набув чинності 24.03.2011]

27) довідка квартирного товариства щодо вимоги, що випливає з квартирної власності, зазначена в § 23 частині 4⁴, § 149¹ частині 4 та § 153¹ частині 3 цього кодексу. [RT I, 13.03.2014, 3 - набув чинності 01.01.2018]

(2) Угода, зазначена в частині 1 пункті 19 цього параграфа, діє щодо правонаступника власника нерухомої речі або судна лише в разі, якщо про це внесено відмітку до кріпосної книги або суднової кріпосної книги.

(3) На підставі виконавчого документа, зазначеного в частині 1 пункті 15 цього параграфа, не можна здійснювати примусове виконання, якщо володілець володіє річчю на підставі права, яке не припинилося і не було припинене внаслідок примусового виконання. Спір щодо припинення права вирішує повітовий суд за позовом володільця.

(4) На підставі виконавчого документа, зазначеного в частині 1 пункті 27 цього параграфа, не можна розпочати виконавче провадження. [RT I, 13.03.2014, 3 - набув чинності 01.01.2018]

(1) Виконання виконавчих документів організують судові виконавці, якщо законом не передбачено інше.

(2) Правовий статус та дисциплінарна відповідальність судового виконавця встановлені законом про судових виконавців.

(1) Стягнення на майно боржника звертає судовий виконавець, у робочому окрузі якого, визначеному постановою міністра, відповідального за галузь, знаходиться місце проживання або місцезнаходження боржника чи в робочому окрузі якого знаходиться майно боржника, якщо цим кодексом не передбачено інше.

(2) Якщо за місцем проживання або місцезнаходженням боржника немає майна, на яке можна звернути стягнення, судовий виконавець може продовжити розпочате провадження за межами свого робочого округу.

(3) Якщо боржник переїжджає до робочого округу іншого судового виконавця і за його попереднім місцем проживання не залишається майна, на яке можна було б звернути стягнення, судовий виконавець, який розпочав провадження, може довести провадження до кінця.

(4) Судовий виконавець вчиняє виконавчі дії лише на території Естонської Республіки. До виконавчого провадження, що відбувається в іноземній державі, застосовується право тієї держави, де відбувається виконавче провадження. Для отримання інформації, необхідної для виконання виконавчого документа в іноземній державі, особа має право звернутися до Міністерства юстиції та цифрового розвитку Естонської Республіки. [RT I, 30.12.2024, 1 - набув чинності 01.01.2025, на підставі частини 12 § 105.19 Закону про Уряд Республіки слово „Justiitsministeerium” замінено словами „Justiits- ja Digiministeerium” у відповідному відмінку]

(1) Учасниками виконавчого провадження є особа, яка пред'явила вимогу до виконання (стягувач), особа, проти якої пред'явлено вимогу до виконання (боржник), та інші особи, чиїх прав стосується виконавче провадження.

(2) Учасниками виконавчого провадження є, зокрема, особи, які мають право чи вимогу, що перешкоджає примусовому виконанню або дає право на отримання частини коштів, виручених від продажу майна, і які повідомляють про своє право судовому виконавцю та на вимогу судового виконавця чи учасника провадження обґрунтовують його.

(3) Учасниками виконавчого провадження щодо нерухомої речі є, зокрема, особи, на користь яких на момент внесення до кріпосної книги відмітки про заборону було внесено право або зроблено запис, що забезпечує право.

[Втратив чинність - RT I 2009, 68, 463 - набр. чинності 01.01.2010]

(1) Судовий виконавець відмовляє у вчиненні виконавчої дії лише з підстав, встановлених законом.

(2) Якщо судовий виконавець відмовляє у вчиненні виконавчої дії, він невідкладно виносить рішення з обґрунтуванням відмови, в якому роз'яснює також порядок оскарження рішення. Судовий виконавець вручає рішення зацікавленій особі в порядку, передбаченому цивільним судочинством.

(3) Судовий виконавець не може відмовитися від прийняття від суду процесуального документа для вручення, якщо законом не передбачено інше. [RT I 2008, 59, 330 - набув чинності 01.01.2009]

(1) Судовий виконавець зобов'язаний невідкладно вжити всіх дозволених законом заходів для виконання виконавчого документа, збирати необхідну для виконавчого провадження інформацію та роз'яснювати учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.

(2) Судовий виконавець виконує грошові вимоги, за винятком вимог про стягнення аліментів на дитину, у порядку черговості пред'явлення їх до виконання. [RT I, 30.12.2017, 2 - набув чинності 09.01.2018]

(1) Судовий виконавець не може вести виконавче провадження і повинен заявити собі самовідвід рішенням, якщо він:

1) боржник або стягувач чи його представник, за винятком випадку, коли судовий виконавець стягує витрати на виконання;

2) родич по низхідній або висхідній лінії боржника або стягувача чи сестра, зведена сестра, брат або зведений брат, або він перебуває чи перебував у шлюбі або зареєстрованому співжитті із сестрою, зведеною сестрою, братом чи зведеним братом боржника або стягувача; [RT I, 06.07.2023, 6 - набув чинності 01.01.2024]

3) вітчим, мачуха чи прийомний батько або мати боржника або стягувача, пасинок, падчерка чи прийомна дитина;

4) усиновлювач або усиновлений боржника або стягувача;

5) чоловік чи дружина боржника або стягувача, зареєстрований співмешканець боржника або стягувача, особа, яка постійно проживає разом із боржником або стягувачем, у тому числі після припинення шлюбу, зареєстрованого співжиття чи постійного співжиття; [RT I, 06.07.2023, 6 - набув чинності 01.01.2024]

6) прямо чи опосередковано заінтересований у примусовому виконанні або якщо є інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості.

(1¹) Судовий виконавець повинен заявити самовідвід також у випадку, якщо учасником провадження або особою, яка одержує вигоду від виконавчої дії, є його близька особа у розумінні частини 1 § 117 закону про банкрутство, працівник його бюро або інший судовий виконавець, з яким він утримує спільне бюро. Передання виконавчої дії помічнику судового виконавця або заміснику не є виправдовувальною обставиною. [RT I 2009, 68, 463 - набув чинності 01.01.2010]

(2) У випадку, зазначеному в пункті 6 частини 1 цього параграфа, стягнення винагороди судового виконавця не вважається обставиною, що спричиняє упередженість.

(3) З підстав, зазначених у частинах 1 і 1¹ цього параграфа, обґрунтоване клопотання про відвід судового виконавця може подати учасник виконавчого провадження або його представник. Клопотання може бути подане невідкладно після того, як стало відомо про обставину, що є підставою для відводу. [RT I 2009, 68, 463 - набув чинності 01.01.2010]

(4) Якщо судовий виконавець за клопотанням не заявляє самовідвід, заявник клопотання може протягом десяти днів від вручення рішення про відмову у відводі подати до суду заяву про відвід судового виконавця.

(5) Отримавши заяву, зазначену в частині 4 цього параграфа, суд заслуховує думку судового виконавця та учасника виконавчого провадження. Суд вирішує питання про відвід ухвалою.

(6) У разі відводу судового виконавця виконавчий документ на підставі заяви стягувача передається іншому судовому виконавцю. Якщо відведено всіх судових виконавців, які обслуговують один округ, виконавчий документ на підставі заяви стягувача передається до виконання судовому виконавцю, найближчому до місця проживання або місцезнаходження боржника. Якщо стягувач не подає заяву про передання протягом п'яти робочих днів від вручення ухвали, суд за заявою відведеного судового виконавця вирішує питання про передання справи іншому судовому виконавцю.

(7) Положення пунктів 1, 2, 5 і 6 частини 1 цього параграфа застосовуються також до понятих, які беруть участь у виконавчому провадженні. Діяльність як судового виконавця або робота в бюро судового виконавця не перешкоджає бути понятим.

(1) Судовий виконавець зобов'язаний вручити боржникові повідомлення про виконання, а учасникам виконавчого провадження — акт арешту майна та акт публічних торгів, а також свої рішення щодо скарг, поданих на дії судового виконавця, та інші передбачені законом документи. Боржник при отриманні повідомлення про виконання може повідомити спосіб передачі йому процесуальних документів та контактні дані, за якими передані документи вважаються врученими судовим виконавцем. Судовий виконавець може зобов'язати боржника при особистому врученні повідомлення про виконання чи іншого процесуального документа повідомити судовому виконавцеві свої контактні дані, за допомогою яких можливо вручати боржникові документи. Якщо боржник цього не робить або якщо передані дані є неправильними, судовий виконавець може й ті документи, які згідно із законом підлягають врученню, передати боржникові обраним ним самим способом. [RT I 2008, 59, 330 - набув чинності 01.01.2009]

(2) До вручення документів застосовується встановлене щодо вручення процесуальних документів у цивільному судочинстві, якщо з цього кодексу не випливає інше. Судовий виконавець може вручити документ і сам. Передбачені для вручення документів у цивільному судочинстві дії суду виконує судовий виконавець. У випадку, передбаченому § 327 Цивільного процесуального кодексу, судовий виконавець може здати документ на зберігання також у бюро судового виконавця, що розташоване в місці вручення документа.

(2¹) Судовий виконавець зобов'язаний вчинити всі необхідні дії для вручення переданого йому для вручення процесуального документа протягом двох місяців з дня отримання процесуального документа для вручення. [RT I 2009, 68, 463 - набув чинності 01.01.2010]

(3) Якщо учасника виконавчого провадження у попередньому судовому провадженні представляв представник, документи можуть бути вручені представникові.

(4) Повідомлення або інший документ, який не потрібно вручати учаснику провадження, але який стосується прав учасника провадження, передається учаснику провадження обраним судовим виконавцем способом.

(5) Якщо зазначений у частині 4 цього параграфа документ передається поштою, документ вважається отриманим після спливу трьох днів з дня відправлення поштою, а у разі надсилання документа за кордон — після спливу семи днів з дня відправлення поштою, якщо одержувач не доведе, що він отримав документ пізніше або що він його не отримав. [RT I 2006, 7, 42 - набув чинності 04.02.2006]

(1) Згідно з цим кодексом до компетенції повітового суду належить:

1) накладення штрафу;

2) винесення ухвали про примусовий привід особи, її затримання та застосування до особи арешту;

3) надання дозволу на обшук;

4) розгляд скарги, поданої на рішення судового виконавця;

5) вирішення позовів, пов'язаних з виконавчим провадженням;

6) призначення та звільнення примусового управителя;

7) винесення інших рішень у випадках, передбачених цим кодексом.

(2) Зазначені в частині 1 цього параграфа справи підсудні виключно повітовому суду, у робочому окрузі якого виконавче провадження відбувається або має відбуватися.

(3) Помічник судді може замість судді виносити передбачені цим кодексом ухвали суду у справах про накладення штрафу та примусове управління. [RT I 2006, 7, 42 - набув чинності 04.02.2006]

(1) Європейський наказ про арешт, винесений на підставі Регламенту (ЄС) № 655/2014 Європейського Парламенту та Ради, яким запроваджується процедура європейського наказу про арешт банківських рахунків для полегшення транскордонного стягнення боргів у цивільних і комерційних справах (ELT L 189, 27.06.2014, с. 59–92), підлягає в Естонії виконанню у виконавчому провадженні, а до засобів правового захисту боржника застосовуються чинні в Естонії положення про виконавче провадження щодо ухвали про забезпечення позову настільки, наскільки Регламентом (ЄС) № 655/2014 Європейського Парламенту та Ради не передбачено інше.

(2) Для початку виконавчого провадження на підставі європейського наказу про арешт, винесеного згідно з Регламентом (ЄС) № 655/2014 Європейського Парламенту та Ради, не вимагається подання підписаної заяви про виконання у розумінні § 23 цього кодексу.

(3) Для арешту розрахункового рахунку судовий виконавець надсилає кредитній установі замість акта про арешт частину A європейського наказу про арешт згідно зі статтею 19 Регламенту (ЄС) № 655/2014 Європейського Парламенту та Ради та акт про арешт європейського наказу про арешт.

(4) Під час виконання європейського наказу про арешт виконавчий реєстр не використовується. [RT I, 09.04.2021, 1 - jõust. 01.01.2024]

(5) Якщо на момент арешту на рахунку боржника немає коштів у розмірі, зазначеному в акті про арешт, суми, що надходять на рахунок після моменту арешту, не вважаються заарештованими в частині суми, якої бракувало.

(6) Якщо європейським наказом про арешт, винесеним на підставі Регламенту (ЄС) № 655/2014 Європейського Парламенту та Ради, забезпечується вимога про утримання дитини, застосовується частина 4 § 65 цього кодексу.

(7) Кредитна установа подає судовому виконавцю підтвердження про арешт коштів згідно зі статтею 25 Регламенту (ЄС) № 655/2014 Європейського Парламенту та Ради невідкладно після вчинення дії з арешту.

(8) Електронна версія форми заяви згідно зі статтею 25 Регламенту (ЄС) № 655/2014 Європейського Парламенту та Ради оприлюднюється на веб-сайті Палати судових виконавців і керуючих у справах про банкрутство.

(9) Згідно з частиною 1 статті 34 та частиною 4 статті 35 Регламенту (ЄС) № 655/2014 Європейського Парламенту та Ради компетентним застосовувати засіб правового захисту є судовий виконавець.

(10) Згідно з пунктом 14 статті 4 Регламенту (ЄС) № 655/2014 Європейського Парламенту та Ради компетентним приймати, передавати та вручати документи згідно з частинами 3, 5 і 6 статті 23, частиною 3 статті 25, частиною 2 статті 27, частиною 3 статті 28 та другим абзацом частини 5 статті 36 зазначеного регламенту є судовий виконавець. [RT I, 26.06.2017, 17 - jõust. 06.07.2017]

(1) До виконання приймається судове рішення, що набрало чинності, або рішення комісії з трудових спорів чи орендної комісії, що набрало чинності, на якому є відмітка про набрання чинності. На рішення, що підлягає негайному виконанню, відмітка про набрання чинності не додається. [RT I, 11.04.2014, 1 - набув чинності 01.10.2014]

(2) Відмітку про набрання чинності на рішення комісії з трудових спорів та орендної комісії видає відповідна комісія після набрання рішенням чинності. [RT I, 11.04.2014, 1 - набув чинності 01.10.2014]

(2¹) На зазначений у пункті 22 частини 1 § 2 цього кодексу виконавчий документ підтвердження щодо виконуваності рішення додає Міністерство юстиції та цифрового розвитку. [RT I, 30.12.2024, 1 - jõust. 01.01.2025, Vabariigi Valitsuse seaduse § 105.19 lõike 12 alusel asendatud sõna „Justiitsministeerium” sõnadega „Justiits- ja Digiministeerium” vastavas käändes]

(2²) На зазначений у пункті 23 частини 1 § 2 цього кодексу виконавчий документ підтвердження щодо виконуваності рішення додає Патентне відомство. [RT I 2009, 4, 24 - набув чинності 01.03.2009]

(3) Зазначений у частинах 1 і 2 цього параграфа виконавчий документ може бути прийнятий до виконання також без відмітки про набрання чинності та без фізичного подання документа, якщо набрання рішенням чинності можна технічно безпечно перевірити в інший спосіб. Відповідальний за галузь міністр може встановити детальніші вимоги до перевірки набрання виконавчими документами чинності в інший спосіб.

(4) Судовий виконавець має право припинити провадження, якщо з'ясується, що виконавчий документ прийнято до провадження з порушенням вимог цього параграфа.

(1) [Втратив чинність – RT I, 19.03.2019, 2 - набув чинності 29.03.2019]

(2) Щодо речі, яка за своєю природою придатна лише для особистого користування одного з подружжя, припускається, що річ належить тому з подружжя, хто мав би цю річ використовувати відповідно до її природи.

[RT I, 06.07.2023, 6 - набув чинності 01.01.2024]

(1) Звернення стягнення на спільне майно подружжя допускається за згодою того з подружжя, хто не є боржником, або тоді, коли є виконавчий документ, що зобов'язує обох з подружжя виконати зобов'язання.

(1¹) Якщо стягнення звертається на спільне майно подружжя у виконавчому провадженні, що відбувається щодо майна одного з подружжя, на користь стягувача припускається згода того з подружжя, хто не є боржником. Зазначене майно можна арештувати та продати. Припущення згоди не діє щодо нерухомого майна та доходу того з подружжя, хто не є боржником, а також грошей на відкритому на його ім'я рахунку. Того з подружжя, хто не є боржником, повідомляють про арешт зазначеного в цій частині майна та роз'яснюють можливість подання заперечення. [RT I, 19.03.2019, 2 - набув чинності 29.03.2019]

(2) Стягувач може вимагати поділу спільного майна та звернення стягнення на частку боржника у спільній власності. [RT I, 19.03.2019, 2 - набув чинності 29.03.2019]

(3) Встановлене в цьому параграфі застосовується також до звернення стягнення на спільне майно зареєстрованих співмешканців. [RT I, 06.07.2023, 6 - набув чинності 01.01.2024]

(1) Для звернення стягнення на майно простого товариства необхідний виконавчий документ, що діє щодо всіх учасників товариства.

(1) Виконавче провадження, розпочате до смерті боржника, продовжується щодо його спадкового майна, якщо законом не передбачено інше.

(2) Якщо виконавча дія має бути вчинена у присутності боржника або про неї має бути йому повідомлено, суд за заявою стягувача призначає спадкоємцю тимчасового представника, якщо спадщину ще не прийнято, спадкоємець невідомий або невідомо, чи прийме він спадщину. Представник не призначається, якщо спадковим майном керує піклувальник або виконавець заповіту.

(1) До закінчення строку відмови від спадщини або до прийняття спадщини на підставі вимоги, що стосується спадкового майна, виконавче провадження можна вести лише щодо спадкового майна. У цьому випадку на спадкове майно не можна звертати стягнення на підставі особистих зобов'язань спадкоємця.

(1) Якщо виконавчий документ діє також щодо зазначеного в ньому правонаступника стягувача або боржника, судовий виконавець приймає виконавчий документ до виконання, якщо правонаступництво підтверджено судовому виконавцю судовим рішенням, витягом з публічного реєстру або нотаріально засвідченим документом. Те саме стосується виконання судового рішення щодо володільця спірної речі, якщо володілець змінився після винесення судового рішення.

(1¹) Перехід вимоги про сплату аліментів до держави підтверджується рішенням про призначення допомоги на аліменти на підставі § 57 частини 1 закону про сімейні виплати та витягом про дію з виплати допомоги на аліменти під час виконавчого провадження. [RT I, 08.07.2016, 1 - jõust. 01.01.2017]

(1²) Правонаступник стягувача може приєднатися до розпочатого виконавчого провадження. [RT I, 08.07.2016, 1 - jõust. 01.01.2017]

(2) Встановлене частиною 1 цього параграфа застосовується до спадкоємця також у випадку, якщо щодо нього діє судове рішення, винесене щодо попереднього спадкоємця або виконавця заповіту.

(3) Якщо стягувач не підтверджує перехід прав документом, зазначеним у частині 1 цього параграфа, він може подати позов проти боржника з вимогою визнати перехід права або зобов'язання, що випливає з виконавчого документа.

(1) Якщо настання строку виконання вимоги, що міститься у виконавчому документі, залежить від закінчення строку або настання визначеної дати чи умови, виконавчі дії можна розпочати після закінчення цього строку або настання визначеної дати чи умови.

(2) Настання умови має бути підтверджено судовому виконавцю письмовими документами.

(1) Якщо виконавче провадження залежить від забезпечення стягувача, виконавче провадження можна розпочати лише у випадку, якщо надання забезпечення підтверджується письмовим документом і копію документа вручено боржнику або вручається разом з повідомленням про виконання.

(1) Якщо виконання виконавчого документа залежить від одночасного виконання зобов'язання стягувача перед боржником, судовий виконавець не може розпочати виконавче провадження до того, як зобов'язання стягувача виконано або поки стягувач чи судовий виконавець не запропонував боржнику виконання зобов'язання стягувача, а боржник безпідставно відмовився прийняти виконання або з іншої причини зволікав з прийняттям виконання.

(2) Пропозицію, зазначену у частині 1 цього параграфа, робити не потрібно, якщо стягувач подає письмовий документ про те, що зобов'язання стягувача виконано або що боржник зволікає з прийняттям виконання, і копію документа надіслано боржнику або надсилається разом з повідомленням про виконання.

(1) Якщо стягувачу для примусового виконання необхідне свідоцтво про право на спадщину або інший документ, він може замість боржника вимагати його видачі від нотаріуса або органу влади. При цьому стягувач повинен подати виконавчий документ.

(1) Судовий виконавець проводить виконавче провадження на підставі заяви стягувача (далі — заява про виконання) та виконавчого документа. Судовий виконавець проводить виконавче провадження незалежно від заяви стягувача, якщо виконавчим документом є рішення про сплату винагороди судового виконавця або про стягнення витрат на виконання, а також в іншому передбаченому законом випадку.

(2) Заява про виконання подається судовому виконавцю письмово, і в ній зазначаються:

1) ім'я судового виконавця;

2) ім'я як стягувача, так і боржника, особовий код або дата народження, місце проживання та номери засобів зв'язку, для юридичної особи — реєстраційний код, за його відсутності — посилання на правову підставу юридичної особи, місцезнаходження та номери засобів зв'язку;

3) якщо стягувача під час подання заяви представляє представник, то його ім'я та правова підстава представництва;

4) за можливості — дані про майно боржника.

(3) Якщо стягувач бажає звернути стягнення на нерухому річ, у заяві слід за можливості зазначити також дані про ту нерухому річ, на яку бажають звернути стягнення. За наявності кількох нерухомих речей стягувач зазначає, на яку з них він бажає звернути стягнення.

(4) До заяви про виконання додається виконавчий документ. Виконавчий документ подається як оригінальний документ або як копія, засвідчена нотаріально чи в прирівняному до цього порядку. Судове рішення може бути подане як копія, засвідчена канцелярією суду. Виконавчий документ подається як оригінальний документ естонською чи англійською мовою або як офіційний чи засвідчений переклад естонською чи англійською мовою. Виконавчий документ, складений позасудовим провадником у провадженні у справі про проступок, додається як копія, засвідчена провадником. [RT I, 04.07.2017, 4 - jõust. 01.06.2023 - додане четверте речення набуває чинності одночасно з набуттям чинності для Естонії Угоди про Єдиний патентний суд та Угоди про створення регіонального відділення Північних і Балтійських держав Єдиного патентного суду]

(4¹) У випадку виконавчих документів, зазначених у пунктах 19 та 19¹ частини 1 § 2 цього закону, судовому виконавцю слід подати договір застави, угоду про забезпечення, а також підставу основної та додаткової вимог і детальний розрахунок. [RT I, 06.12.2010, 1 - jõust. 05.04.2011]

(4²) [Втратив чинність – RT I, 13.03.2014, 3 - jõust. 01.01.2018]

(4³) [Втратив чинність – RT I, 13.03.2014, 3 - jõust. 01.01.2018]

(4⁴) Якщо квартирне товариство бажає звернення стягнення на квартирну власність, до заяви про виконання, крім виконавчого документа, слід додати чинний господарський план квартирного товариства та довідку з такими даними:

1) розмір такої вимоги, що випливає з квартирної власності, яка стала стягуваною до трьох місяців до подання заяви, і дані, що дозволяють перевірити обґрунтованість цієї вимоги;

2) підстава подальшого обліку витрат на господарювання. [RT I, 13.03.2014, 3 - jõust. 01.01.2018]

(4⁵) Якщо виконавчий документ містить вимоги, зокрема вимоги про періодичне утримання дитини (далі — періодична вимога про аліменти на дитину), які стають стягуваними у майбутньому, стягувач зазначає, чи бажає він виконання цих вимог у тому самому виконавчому провадженні. Якщо стягувач передав до виконання вимоги, що стають стягуваними у майбутньому, він зобов'язується невідкладно повідомити судового виконавця, якщо боржник виконає ці вимоги безпосередньо стягувачу. [RT I, 16.12.2022, 1 - jõust. 01.01.2023]

(5) Якщо заяву про виконання від імені стягувача подає представник і судовий виконавець не може сам невідкладно перевірити наявність права представництва, до заяви слід додати документ, що підтверджує право представництва.

(6) Заяву про виконання та виконавчий документ можна подати в електронному вигляді. Заява повинна бути забезпечена цифровим підписом відправника або передана в інший технічно безпечний спосіб. Відповідальний за сферу міністр може встановити технічні вимоги до електронного подання заяв про виконання та виконавчих документів. ↗

(7) Носій публічної влади може подати заяву про виконання та виконавчий документ для початку примусового виконання також через базу даних, зазначену в § 63² цього кодексу. [RT I, 09.04.2021, 1 - jõust. 01.01.2023]

[Втратив чинність - RT I, 09.04.2021, 1 - набр. чинності 01.01.2023]

(1) Судовий виконавець продовжує у виконавчому провадженні примусове виконання, розпочате податковим керуючим на підставі § 130 закону про податкове адміністрування, на підставі заяви податкового керуючого.

(2) При продовженні судовим виконавцем виконавчого провадження, розпочатого податковим керуючим, не застосовуються вимоги, встановлені § 24 та 25 цього кодексу, а застосовані податковим керуючим заборонні позначки та арешти залишаються чинними. [RT I, 09.04.2021, 1 - jõust. 19.04.2021]

(1) Якщо виконано умови для початку виконавчого провадження, судовий виконавець вручає боржникові повідомлення про виконання. Форму повідомлення про виконання встановлює міністр, відповідальний за відповідну сферу.

(2) З врученням боржникові повідомлення про виконання виконавче провадження вважається розпочатим. При обчисленні дотримання та переривання строку, а також щодо понесених виконавчих витрат початком виконавчого провадження вважається час надходження заяви стягувача до судового виконавця, якщо повідомлення про виконання вручається боржникові.

(3) У повідомленні про виконання зазначається:

1) ім'я як стягувача, так і боржника;

2) позначення виконавчого документа;

3) пропозиція про добровільне виконання виконавчого документа та строк добровільного виконання;

4) попередження про те, що в разі невиконання виконавчого документа добровільно щодо боржника можуть бути вчинені виконавчі дії;

5) посилання на право боржника клопотати про прийом у судового виконавця у зв'язку з виконавчим документом;

6) посилання на право боржника подати позов про визнання примусового виконання недопустимим у порядку, передбаченому цим Кодексом, та строк подання позову;

7) посилання на право боржника сплатити основну винагороду судового виконавця лише в половинному розмірі від передбаченого законом та плату за початок виконавчого провадження, якщо він виконує виконавчий документ протягом строку, встановленого для добровільного виконання, або укладає зі стягувачем графік платежів до закінчення наданого для добровільного виконання строку та виконує вимогу згідно з графіком платежів аж до її належного виконання. [RT I, 09.04.2021, 1 - jõust. 19.04.2021]

(4) До повідомлення про виконання можна не додавати копію виконавчого документа, якщо повідомлення про виконання вручається на паперовому носії. Якщо до повідомлення про виконання виконавчий документ не додано, у повідомленні про виконання роз'яснюється, яким чином можна ознайомитися з виконавчим документом. Якщо боржник бажає ознайомитися з виконавчим документом, судовий виконавець надсилає виконавчий документ боржникові у вказаний ним спосіб. [RT I, 09.04.2021, 1 - jõust. 19.04.2021]

(5) У разі публічного вручення повідомлення про виконання повідомлення про виконання вважається врученим боржникові після спливу десяти днів від опублікування у виданні «Ametlikud Teadaanded». Дані, що публікуються у виданні «Ametlikud Teadaanded», визначає міністр, відповідальний за відповідну сферу, постановою. [RT I 2006, 55, 412 - jõust. 01.01.2007]

(1) Якщо ні законом, ні судовим рішенням строк добровільного виконання виконавчого документа не визначений, його визначає судовий виконавець. Строк не може бути коротшим ніж 30 днів, якщо цим Кодексом не передбачено інакше. За згодою стягувача судовий виконавець може визначити строк добровільного виконання виконавчого документа тривалішим ніж 30 днів. [RT I, 05.03.2015, 2 - jõust. 01.01.2017]

(1¹) У разі періодичної вимоги про аліменти на дитину строк добровільного виконання не може бути тривалішим ніж десять днів. [RT I, 16.12.2022, 1 - jõust. 01.01.2023]

(1²) Якщо виконавчим документом, що врегульовує спілкування з дитиною, є судове рішення і суд не визначив строку добровільного виконання, або якщо виконавчим документом, що врегульовує спілкування з дитиною, є примирлива угода, строк добровільного виконання визначає судовий виконавець. Строк добровільного виконання виконавчого документа, що врегульовує спілкування з дитиною, не може бути коротшим ніж десять днів і тривалішим ніж тридцять днів. Під час визначення цього строку судовий виконавець враховує час першої дії зі спілкування, визначеної порядком спілкування. [RT I, 10.12.2021, 1 - jõust. 01.09.2022]

(2) У разі виконання виконавчого документа до спливу наданого для добровільного виконання виконавчого документа строку від боржника можна вимагати основну винагороду судового виконавця лише в половинному розмірі від передбаченого законом та плату за початок виконавчого провадження. [RT I, 09.04.2021, 1 - jõust. 19.04.2021]

(1) Судовий виконавець має право вимагати від боржника необхідну для виконавчого провадження усну та письмову інформацію, а також пред'явлення необхідного для виконавчого провадження документа чи іншої речі. Судовий виконавець у виконавчому провадженні має право вимагати від особи пред'явлення документа, що посвідчує особу, а особа зобов'язана надати відповідний документ судовому виконавцю.

(1¹) Судовий виконавець повинен з'ясувати, чому боржник за аліментами на дитину не виконує обов'язку з утримання дитини, які його доходи та як він має намір виконувати періодичну вимогу про аліменти на дитину і погашати заборгованість за аліментами. Для цього судовий виконавець опитує боржника не рідше ніж кожні два місяці починаючи з останнього стягнення аліментів, а в разі невдалого стягнення аліментів — починаючи з останнього контакту з боржником. Перевагу слід віддавати безпосередньому опитуванню боржника. Відповіді боржника заносяться до виконавчої справи. [RT I, 16.12.2022, 1 - набув чинності 01.01.2023]

(2) Судовий виконавець має право звертатися для отримання необхідної для виконавчого провадження усної та письмової інформації до третьої особи, зокрема вимагати дані про місце проживання чи місцезнаходження боржника та його контактні дані, якщо є підстави вважати, що третя особа володіє такою інформацією. Судовий виконавець має право вимагати необхідні для виконавчого провадження дані про вимоги боржника щодо оплати та інші блага від роботодавця боржника та інших зобов'язаних щодо боржника осіб. Третя особа зобов'язана надати дані, крім випадку, коли вона на підставі закону має право відмовитися від надання даних. [RT I, 12.03.2015, 4 - набув чинності 01.10.2015]

(3) Судовий виконавець має право вимагати від кредитної установи виписку з рахунку боржника, дані про депозити та про користування іншими послугами, які кредитна установа пропонує боржнику, а від центрального депозитарію цінних паперів — дані про рахунки боржника в цінних паперах. Виписку з рахунку можна вимагати за період, який починається за шість місяців до порушення виконавчого провадження і триває до завершення виконавчого провадження. Виписку з рахунку можна вимагати лише за шість послідовних місяців, що безпосередньо передують здійсненню запиту. Виписка з рахунку боржника видається судовому виконавцю безоплатно. [RT I, 30.12.2017, 2 - набув чинності 01.07.2018]

(3¹) Судовий виконавець на підставі ухвали суду для з'ясування обставин, необхідних для виконання встановленого законом обов'язку, може вимагати від кредитної установи виписку з рахунку третьої особи, якщо грошова вимога або загальна сума вимог, що випливає з виконавчого документа, який виконується щодо боржника, перевищує розмір мінімальної заробітної плати, встановленої за один місяць. Про подання заяви судовий виконавець невідкладно повідомляє третю особу. У заяві до суду судовий виконавець обґрунтовує потребу в отриманні виписки з рахунку та наводить перелік необхідних даних запитуваної виписки з рахунку і період, який не може тривати довше, ніж виконавче провадження, і може починатися за шість місяців до початку виконавчого провадження. Суд розглядає заяву судового виконавця в порядку провадження без позову. Виписка з рахунку третьої особи видається судовому виконавцю безоплатно. [RT I, 30.12.2017, 2 - набув чинності 01.07.2018]

(4) Судовий виконавець на підставі поданого до виконання виконавчого документа має право вимагати від відповідального розпорядника державної бази даних чи бази даних органу місцевого самоврядування дані про місце проживання боржника, роботодавця та джерела доходів, осіб, що перебувають на утриманні, а також про майно, що належить боржнику, і обов'язки, що лежать на цьому майні, та про зазначені в § 177² цього кодексу права, дозволи й документи боржника. Судовий виконавець на підставі поданого до виконання виконавчого документа має право вимагати інформацію про особисті дані боржника, внесені до реєстру народонаселення. Відповідальний розпорядник бази даних зобов'язаний невідкладно надати дані письмово або в електронній формі. [RT I, 19.03.2019, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(1) Судовий виконавець виносить рішення про виконання обов'язку та попередження про призначення примусового платежу:

1) особі, зобов'язаній надати інформацію, у разі невиконання обов'язку, встановленого § 26 цього закону;

2) третій особі, зобов'язаній щодо боржника, якщо остання безпідставно відмовляється від виконання акта про накладення арешту або не виконує його належним чином.

(2) Зазначене в частині 1 цього параграфа письмове попередження повинно містити:

1) ім'я та прізвище адресата й адресу або назву юридичної особи та поштову адресу;

2) рішення, виконання якого вимагається;

3) дату, до якої є час добровільно виконати рішення;

4) якщо рішення містить обов'язок утриматися від певної дії, дату зазначати не потрібно;

5) розмір примусового платежу, який застосовується в разі невиконання рішення;

6) ім'я судового виконавця, який зробив попередження;

7) дату складання попередження.

(3) Наданий у попередженні строк для добровільного виконання рішення повинен давати адресату можливість виконати обов'язок.

(4) У попередженні про застосування примусового платежу передбачений примусовий платіж зазначається у вигляді суми. При першому призначенні примусовий платіж не менший за 192 євро і не більший за 767 євро, при повторному призначенні примусового платежу він не більший за 1917 євро.

(5) Судовий виконавець може призначити примусовий платіж фізичній особі, приватноправовій чи публічно-правовій юридичній особі. Примусовий платіж не застосовується щодо державної установи та установи органу місцевого самоврядування.

(6) Примусовий платіж стягується до державного бюджету.

(7) Примусовий платіж дозволяється застосовувати, якщо адресату повідомлено про рішення, яке є чинним, і воно не виконане протягом зазначеного в попередженні строку. Рішення та попередження вручаються зобов'язаній особі в порядку, встановленому § 10 цього кодексу.

(8) На підставі обґрунтованого клопотання адресата примусового платежу судовий виконавець, який виніс рішення, може відкласти застосування примусового платежу і зробити нове попередження, у якому визначає новий строк для виконання рішення. Строк не може бути довшим за два місяці.

(9) Судовий виконавець може призначати особі примусовий платіж повторно, доки обов'язок не буде виконано або доки не буде подано скаргу на рішення про призначення примусового платежу.

(10) Примусовий платіж не застосовується, якщо:

1) відпали встановлені частиною 7 цього параграфа підстави для застосування примусового платежу;

2) правова норма, що була підставою рішення, визнана нечинною;

3) застосування примусового платежу відкладається. [RT I, 14.03.2011, 1 - набув чинності 24.03.2011]

(1) Якщо виконанню перешкоджають або є підстави припускати перешкоджання, судовий виконавець може клопотати про залучення до виконавчої дії поліцейського.

(2) Судовий виконавець має право видалити від виконавчої дії особу, яка перешкоджає виконанню.

(1) Судовий виконавець за згодою боржника може заходити до приміщень, що перебувають у володінні боржника, або перебувати на земельній ділянці, що перебуває в його володінні, та обшукувати їх, якщо це необхідно для виконання виконавчого документа. У такому випадку судовий виконавець має право відчиняти або доручати відчиняти зачинені двері будинків і квартир та складські приміщення.

(1¹) Судовий виконавець обшукує приміщення та земельну ділянку, що перебувають у володінні боржника за аліментами на дитину, щонайменше раз на рік, починаючи з останнього стягнення аліментів, а в разі невдалого стягнення аліментів — з останнього обшуку приміщень і земельної ділянки, що перебувають у володінні боржника. Обшук може бути проведений лише в разі, якщо на виконанні перебуває періодична вимога про стягнення аліментів на дитину. [RT I, 16.12.2022, 1 - набув чинності 01.01.2023]

(2) Без згоди боржника заходити до приміщень, що перебувають у його володінні, або перебувати на земельній ділянці, що перебуває в його володінні, та обшукувати їх можна лише на підставі ухвали суду.

(2¹) Зазначену в частині 2 цього параграфа ухвалу суду може бути винесено без того, щоб боржник раніше заборонив судовому виконавцю заходити до приміщень і на земельну ділянку, що перебувають у його володінні, або проводити там обшук. [RT I, 12.03.2015, 4 - набув чинності 01.10.2015]

(3) Обшук приміщень і земельної ділянки, що відповідає вимогам, встановленим у частинах 1 і 2 цього параграфа, повинні терпіти також особи, у спільному або безпосередньому володінні яких перебуває приміщення чи земельна ділянка.

(4) Перед початком обшуку судовий виконавець повинен пред'явити ухвалу суду та надати боржнику її копію.

(5) Обшук боржника може бути проведений лише на підставі ухвали суду. Обшук особи може проводити лише судовий виконавець тієї самої статі, що й обшукуваний, у присутності понятих тієї самої статі. У випадку, якщо судовий виконавець не тієї самої статі, що й обшукуваний, судовий виконавець має право залучити для обшуку поліцейського тієї самої статі, що й обшукуваний.

(6) Зазначену в цьому параграфі ухвалу суд виносить не пізніше робочого дня, що настає за днем отримання заяви від судового виконавця.

(1) Якщо виконанню перешкоджають або є підстави припускати перешкоджання, або якщо під час виконавчої дії, що відбувається в приміщенні чи на земельній ділянці у володінні боржника, не присутні боржник, його представник, повнолітній член сім'ї боржника або особа, що перебуває на службі в сім'ї, судовий виконавець запрошує до виконавчої дії двох дорослих понятих, представника органу місцевого самоврядування або поліцейського.

(1) У вихідний день, державне свято та в нічний час з 22-ї до 6-ї години виконавчі дії провадяться лише за невідкладних обставин.

(1) В'язниця щомісяця перераховує утриману частину із заробітної плати ув'язненого чи взятого під варту або з інших коштів, що надходять ув'язненому чи взятому під варту, на службовий розрахунковий рахунок того судового виконавця, який направив [вимогу] для виконання грошової вимоги. Утримувана частина обчислюється відповідно до § 44 або 93 закону про ув'язнення. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024]

(2) Для розподілу коштів, утриманих з ув'язненого чи взятого під варту, судовий виконавець складає розрахунок і перераховує кошти стягувачу. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024]

(1) Судовий виконавець підтверджує виконавчим документом своє право на вчинення виконавчих дій щодо боржника та третіх осіб, зокрема право приймати платежі та виконання інших зобов'язань. Стягувач не може щодо боржника та третіх осіб посилатися на обставину, що судовий виконавець не має права вчиняти виконавчу дію.

(1) Судовий виконавець у разі потреби адаптує захід або розпорядження на підставі Регламенту (ЄС) № 1215/2012 Європейського Парламенту і Ради про юрисдикцію та визнання і виконання судових рішень у цивільних та комерційних справах (ELT L 351, 20.12.2012, с. 1–32) або фактичну обставину на підставі Регламенту (ЄС) № 606/2013 Європейського Парламенту і Ради про взаємне визнання захисних заходів у цивільних справах (ELT L 181, 29.06.2013, с. 4–12).

(2) Судовий виконавець письмово повідомляє кредитора та боржника про адаптацію заходу чи розпорядження на підставі Регламенту (ЄС) № 1215/2012 Європейського Парламенту і Ради та про адаптацію фактичних обставин на підставі Регламенту (ЄС) № 606/2013 Європейського Парламенту і Ради. [RT I, 31.12.2014, 1 - набув чинності 10.01.2015]

[RT I, 30.12.2017, 2 - набув чинності 09.01.2018]

(1) [Втратив чинність – RT I, 30.12.2017, 2 - набув чинності 09.01.2018]

(2) Щодо виконавчої справи відкривається електронне виконавче провадження, у якому у хронологічній послідовності зазначаються виконавчі дії та надіслані повідомлення. У виконавчому провадженні фіксуються документи, що надійшли у справі про виконання, та видані судовим виконавцем документи. [RT I, 30.12.2017, 2 - набув чинності 01.01.2019]

(3) Судовий виконавець фіксує у виконавчому провадженні оригінальний документ, надісланий на папері, та повертає його на вимогу відправнику. [RT I, 30.12.2017, 2 - набув чинності 01.01.2019]

(4) Якщо виконавчий документ містить декілька грошових вимог, щодо них відкривається одне виконавче провадження, а вимоги підсумовуються, якщо стягувач не клопоче про відкриття кількох виконавчих проваджень.

(5) Якщо виконавчим документом боржнику призначено за проступок штраф або грошове покарання чи майнове покарання і суд визначив виконання частинами, щодо зазначених вимог відкривається окреме виконавче провадження, якщо перший частковий платіж став таким, що підлягає стягненню.

(6) Судовий виконавець реєструє та фіксує виконавчі документи та виконавчі дії в електронному вигляді в порядку, встановленому постановою відповідального за сферу міністра. ↗

(1) Судовий виконавець вносить до виконавчого провадження щодо кожної виконавчої дії такі дані:

1) час і місце вчинення виконавчої дії;

2) короткий опис змісту виконавчої дії;

3) імена осіб, що були присутні під час виконавчої дії;

4) підписи осіб, що були присутні під час виконавчої дії, та відмітка про те, що запис підписано після його зачитування або ознайомлення із записом і погодження із записом;

5) підпис судового виконавця.

(2) Якщо присутня під час виконавчої дії особа не може або не бажає підписати запис, у провадженні слід зазначити причину відмови від підпису.

(3) Якщо судовий виконавець склав щодо виконавчої дії акт, оформлений відповідно до постанови відповідального за сферу міністра, дані, що містяться в акті, не потрібно зазначати у виконавчому провадженні. ↗

(1) Якщо учасник виконавчого провадження не має електронного доступу до виконавчого провадження, він має право ознайомитися з виконавчим провадженням у бюро судового виконавця та отримати з виконавчого провадження роздруківки та довідки.

(2) Плата, що стягується за роздруківки та довідки, встановлюється законом про судового виконавця. [RT I, 30.12.2017, 2 - набув чинності 01.01.2019]

(1) Якщо боржник частково або повністю виконав своє зобов'язання, судовий виконавець на вимогу боржника видає йому квитанцію про виконання.

(2) Встановлене в частині 1 цього параграфа не виключає та не обмежує право боржника вимагати від стягувача квитанцію про виконання.

(3) Отримані на підставі квитанції кошти судовий виконавець перераховує на свій службовий розрахунковий рахунок не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання коштів.

(1) Виконавчі витрати — це винагорода судового виконавця, витрати на вручення боржникові повідомлення про виконання та додаткових до нього документів на підставі § 24 частини 2 цього кодексу, а також необхідні витрати, здійснені судовим виконавцем і стягувачем або третьою особою для виконавчого провадження після початку виконавчого провадження, зокрема: [RT I, 09.04.2021, 1 - набув чинності 19.04.2021]

1) плата та збори за запити, здійснені для встановлення відомостей про особу та майно;

2) витрати на пересилання документів, пов'язаних з виконавчим провадженням;

3) витрати на перевезення, зберігання та охорону арештованого майна, зокрема витрати, пов'язані з вивезенням та зберіганням переданого судовому виконавцеві на підставі відмітки про передачу транспортного засобу чи іншої речі, внесеної до реєстру дорожнього руху, а також інші витрати, пов'язані зі зберіганням майна; [RT I, 19.03.2019, 1 - набув чинності 01.01.2021]

4) витрати на відкриття, закриття, переміщення, знесення та прибирання приміщень чи інших об'єктів;

5) витрати на проїзд та проживання, пов'язані з виконавчими діями;

6) витрати на примусовий привід боржника;

7) витрати на організацію аукціону, зокрема витрати, пов'язані зі сплатою купівельної ціни. До необхідних витрат не належать витрати на правову допомогу, використані судовим виконавцем або стягувачем для вирішення правових питань, що виникли при початку виконавчого провадження або в ході провадження. Так само до необхідних витрат не належать витрати на утримання бюро судового виконавця.

(2) Питання про несення процесуальних витрат у суді вирішує суд у порядку, передбаченому цивільним судочинством.

(3) Відповідальний за сферу міністр встановлює постановою підстави та порядок обчислення виконавчих витрат, а також обсяг і граничну межу відшкодування витрат. ↗

(1) Виконавчі витрати несе боржник.

(2) Виконавчі витрати стягує з боржника на підставі рішення про виконавчі витрати судовий виконавець, який ухвалив рішення про виконавчі витрати, за винятком випадку, зазначеного в § 47¹ частині 3 цього кодексу. [RT I, 09.04.2021, 1 - набув чинності 19.04.2021]

(3) Якщо згідно з виконавчим документом боржниками є солідарні боржники, вони солідарно відповідають за сплату виконавчих витрат.

(1) Винагорода, сплачена державою судовому виконавцеві за стягнення аліментів на неповнолітню дитину, стягується з боржника на підставі рішення, передбаченого § 31 частиною 1¹ закону про судових виконавців, у тій самій виконавчій справі.

(2) Якщо у виконавчій справі, що перебуває в провадженні щодо боржника, стягується сплачена державою аліментна допомога, вона стягується перед винагородою, сплаченою за стягнення аліментів на неповнолітню дитину.

(3) Зазначена в частині 1 цього параграфа винагорода стає такою, що підлягає стягненню, коли виконавче провадження зі стягнення щомісячних аліментів на неповнолітню дитину припиняється.

(4) Облік сплати зазначеної в частині 1 цього параграфа винагороди веде та права стягувача здійснює Податково-митний департамент.

(5) Обов'язок відшкодування винагороди, сплаченої державою судовому виконавцеві за стягнення аліментів на неповнолітню дитину, не переходить у порядку спадкування.

(6) Стягнена з боржника винагорода, сплачена державою судовому виконавцеві за стягнення аліментів на неповнолітню дитину, перераховується до державного бюджету. [RT I, 09.04.2021, 1 - набув чинності 01.01.2023]

(1) На вимогу боржника або стягувача судовий виконавець повинен подати документальні докази щодо виконавчих витрат.

(1) Судовий виконавець може своїм рішенням вимагати від стягувача авансової сплати особливо великих виконавчих витрат, як-от витрат на перевезення, зберігання, охорону товару та інших подібних витрат, на службовий розрахунковий рахунок судового виконавця до встановленого строку.

(2) Аванс виконавчих витрат не можна вимагати від фізичної особи, яка подає:

1) для виконання судове рішення, при ухваленні якого вона отримала державну процесуальну допомогу для сплати процесуальних витрат;

2) для виконання судовий вирок, ухвалений у кримінальному провадженні, яким задоволено її вимогу про відшкодування шкоди, завданої злочином;

3) виконавчий документ для стягнення аліментів;

4) для виконання судове рішення, яким присуджено відшкодування за втрату працездатності, спричинену ушкодженням здоров'я. [RT I, 22.12.2020, 34 - набув чинності 01.01.2021]

(3) Якщо стягувач повідомляє, що не погоджується з авансом виконавчих витрат, або аванс не надійшов на розрахунковий рахунок до встановленого строку і це ускладнює виконавче провадження, судовий виконавець може не вчиняти виконавчу дію. Судовий виконавець невідкладно інформує стягувача про невчинення виконавчої дії.

(4) Якщо судовий виконавець розпочав виконавче провадження та встановив пізніший строк для сплати авансу виконавчих витрат, судовий виконавець може зупинити виконавче провадження, якщо аванс виконавчих витрат не сплачено до встановленого строку. Судовий виконавець невідкладно інформує стягувача про зупинення виконавчого провадження.

(5) Аванс винагороди судового виконавця можна вимагати від стягувача в обсязі та порядку, передбачених законом про судових виконавців.

(1) Якщо виконавчі витрати повністю стягнено з боржника, судовий виконавець повертає стягувачеві аванс виконавчих витрат.

(2) [Втратив чинність – RT I, 22.03.2021, 1 - набув чинності 01.04.2021]

(1) Боржник має право вимагати від стягувача повернення сплачених виконавчих витрат, якщо виконавчий документ, що є підставою примусового виконання, скасовано. Виконавчим документом у цьому випадку є судове рішення чи рішення позасудового провадника про скасування та рішення судового виконавця про витрати.

(1) Гроші, які надійшли на професійний розрахунковий рахунок судового виконавця в результаті примусового виконання за рахунок майна боржника, судовий виконавець перераховує стягувачу протягом десяти робочих днів з дня надходження грошей. Якщо на професійний розрахунковий рахунок судового виконавця надходить більше грошей, ніж потрібно для задоволення вимоги стягувача та покриття витрат на виконання, судовий виконавець повертає надлишок грошей боржнику протягом п'яти робочих днів з дня надходження грошей. [RT I, 09.04.2021, 1 - jõust. 19.04.2021]

(1¹) Гроші, які надійшли на професійний розрахунковий рахунок судового виконавця в результаті арешту рахунку боржника, судовий виконавець перераховує стягувачу в порядку, встановленому частиною 1 цього параграфа, але не раніше спливу трьох робочих днів з дня передачі боржнику акта про арешт. Суми, які надходять після передачі боржнику акта про арешт рахунку, судовий виконавець перераховує стягувачу далі в порядку, встановленому частиною 1 цього параграфа, але не раніше спливу трьох робочих днів з дня надходження грошей. [RT I 2009, 68, 463 - jõust. 01.01.2010]

(2) Гроші, що видаються стягувачу або боржнику, перераховуються з професійного розрахункового рахунку судового виконавця на розрахунковий рахунок особи. Якщо особа не має розрахункового рахунку, гроші можуть бути виплачені на підставі оформленого на ім'я особи чека або поштою. Для перерахування грошей поштою судовий виконавець дає письмове розпорядження та додає до нього список одержувачів грошей, у якому зазначено також адреси осіб і розмір сум, що перераховуються.

(3) На професійному розрахунковому рахунку з дня надходження протягом п'яти років зберігаються також гроші, які стягувач не прийняв, якщо законом не встановлено інше. Зі спливом п'яти років гроші повертаються боржнику, а у разі неможливості повернення гроші перераховуються до державного бюджету.

(1) Судовий виконавець може відкласти виконавчу дію на підставі заяви стягувача або відповідного рішення суду чи у разі зміни особи, яка проводить виконавче провадження. [RT I, 31.12.2012, 5 - jõust. 10.01.2013]

(1) Суд може на підставі заяви боржника зупинити виконавче провадження або продовжити чи розстрочити виконання, якщо продовження провадження є несправедливим щодо боржника. При цьому слід враховувати інтереси стягувача та інші обставини, зокрема сімейне та майнове становище боржника.

(1) Судовий виконавець зупиняє виконавче провадження:

1) на підставі заяви стягувача;

2) при поданні судового рішення, якщо відповідно до нього виконавче провадження або виконавча дія підлягають зупиненню;

3) при поданні судового рішення, якщо відповідно до нього виконавча дія може бути вчинена або виконавче провадження може бути продовжене лише проти надання забезпечення;

4) при поданні письмового доказу, з якого випливає відстрочення строку платежу за пред'явленою до виконання вимогою;

5) у разі набуття боржником обмеженої дієздатності – до призначення йому опікуна;

6) у разі смерті чоловіка/дружини боржника, зареєстрованого співмешканця або родича по прямій висхідній чи низхідній лінії або сестри чи брата – на підставі заяви на 30 днів з дня смерті; [RT I, 06.07.2023, 6 - jõust. 01.01.2024]

7) у разі виявлення внесеного до кріпосної книги права щодо нерухомої речі, яка є предметом виконавчого провадження, якщо це право виключає продаж нерухомої речі або перешкоджає йому;

7¹) при поданні документа, з якого випливає, що дію визнання судового рішення чи офіційного документа іноземної держави, що є виконавчим документом, зупинено в державі походження; [RT I, 31.12.2014, 1 - jõust. 10.01.2015]

8) на іншій встановленій законом підставі.

(2) Судовий виконавець може зупинити виконавче провадження:

1) у разі подання скарги на дії судового виконавця;

2) у разі тяжкого захворювання боржника або надання йому стаціонарної медичної допомоги;

3) у разі перебування боржника на строковій, альтернативній або резервній службі; [RT I, 10.07.2012, 2 - jõust. 01.04.2013]

4) на іншій встановленій законом підставі.

(1) У разі зупинення виконавчого провадження вчинені виконавчі дії залишаються чинними.

(1¹) Судовий виконавець складає рішення про зупинення або поновлення виконавчого провадження не пізніше третього робочого дня з дня, коли йому стало відомо про обставину, що є підставою для зупинення або поновлення виконавчого провадження. [RT I, 30.12.2017, 2 - jõust. 09.01.2018]

(1²) У разі зупинення виконавчого провадження судовий виконавець невідкладно передає рішення про зупинення виконавчого провадження третій особі, яка виконує акт судового виконавця про арешт щодо майна боржника. На час зупинення виконавчого провадження виконання вимоги на підставі акта про арешт зупиняється. Заборонні позначки, накладені на майно боржника, залишаються в силі. [RT I, 30.12.2017, 2 - jõust. 09.01.2018 - muudetud lõike number 1¹ numbriks 1²]

(2) Виконавче провадження поновлюється після відпадіння обставини, що зумовила його зупинення. При поновленні виконавчого провадження судовий виконавець передає зобов'язаній щодо боржника третій особі відповідну інформацію, яка є підставою для продовження виконання акта про арешт. [RT I 2009, 68, 463 - jõust. 01.01.2010]

(3) Суд може у разі зміни обставин скасувати або змінити ухвалу про зупинення виконавчого провадження.

(1) Стягувач має право передати ведення виконавчої справи іншому судовому виконавцю того самого робочого округу, який надав згоду на продовження ведення виконавчої справи. Судовий виконавець, який вів виконавчу справу, має право вимагати від стягувача винагороду судового виконавця в обсязі, встановленому § 41 частиною 2 закону про судових виконавців, а судовий виконавець, який приймає виконавчу справу, має право вимагати від стягувача передоплату винагороди судового виконавця, встановлену § 35 закону про судових виконавців. При переданні виконавчої справи новому судовому виконавцю вчинені виконавчі дії залишаються чинними.

(2) Якщо судовий виконавець вів вимогу щонайменше три роки, стягувач має право передати ведення виконавчої справи іншому судовому виконавцю того самого робочого округу, який надав згоду на продовження ведення виконавчої справи. У такому разі судовий виконавець, який вів виконавчу справу, має право вимагати від боржника плату за відкриття виконавчого провадження та виконавчі витрати, які стали стягуваними, а судовий виконавець, який приймає справу, має право вимагати від стягувача передоплату винагороди судового виконавця, встановлену § 35 закону про судових виконавців. Судовий виконавець, який приймає справу, не може вимагати плату за відкриття виконавчого провадження. При переданні виконавчої справи новому судовому виконавцю вчинені виконавчі дії залишаються чинними.

(3) Зазначені в частині 2 цього параграфа плату за відкриття виконавчого провадження та виконавчі витрати стягує з боржника судовий виконавець, який прийняв виконавчу справу, і перераховує їх судовому виконавцю, який раніше вів виконавчу справу.

(4) Судовий виконавець, який приймає справу, повідомляє боржника про зміну особи, яка веде провадження.

(5) Передання виконавчого провадження має відбутися не пізніше ніж через три місяці від дня отримання від судового виконавця згоди на продовження ведення виконавчої справи.

(6) Кошти, що надійшли на службовий розрахунковий рахунок судового виконавця, який раніше вів виконавчу справу, після передання виконавчого провадження, судовий виконавець невідкладно перераховує на службовий розрахунковий рахунок судового виконавця, який продовжує виконавче провадження. [RT I, 09.04.2021, 1 - набув чинності 19.04.2021]

(1) Судовий виконавець припиняє виконавче провадження:

1) на підставі заяви стягувача;

2) у разі подання письмового документа, якщо з нього вбачається, що вимогу стягувача задоволено;

3) у разі сплати судовому виконавцю коштів, необхідних для задоволення вимоги, або вчинення дії, зазначеної у виконавчому документі;

4) у разі подання судового рішення, яким скасовано взятий до виконання виконавчий документ чи обов'язок невідкладно його виконати, або примусове виконання визнано недопустимим, або призначено припинення примусового виконання;

5) у разі подання письмового документа, якщо з нього вбачається надання забезпечення, необхідного для уникнення виконання;

6) у разі смерті чи припинення стягувача або боржника, якщо вимога або обов'язок не можуть перейти до спадкоємців чи правонаступників померлої особи;

7) у разі необґрунтованого відкриття виконавчого провадження через невиконання умов виконавчого провадження;

7¹) у разі подання документа, якщо з нього вбачається, що дію судового рішення чи офіційного документа іноземної держави, який є виконавчим документом, скасовано в державі походження; [RT I, 31.12.2014, 1 - набув чинності 10.01.2015]

7²) якщо при виконанні європейського ордера на арешт, виданого на підставі регламенту (ЄС) № 655/2014 Європейського Парламенту та Ради, на момент арешту на розрахунковому рахунку відсутні грошові кошти або грошові кошти арештовані в повному обсязі, за винятком випадку, коли на момент арешту грошові кошти на розрахунковому рахунку арештовані в повному обсязі і європейським ордером на арешт забезпечується вимога про утримання дитини; [RT I, 26.06.2017, 17 - набув чинності 06.07.2017]

8) на іншій підставі, встановленій законом.

(2) Якщо у безпосередньому володінні стягувача перебуває рухома річ боржника, щодо якої стягувачу для забезпечення вимоги належить заставне право, судовий виконавець за клопотанням боржника припиняє виконавче провадження щодо решти майна боржника, якщо розмір вимоги покривається зазначеною рухомою річчю. Якщо стягувач має таке право на річ також з іншої вимоги, клопотання задовольняється лише в разі, коли й ця вимога покривається вартістю речі.

(1) Судовий виконавець припиняє виконавче провадження внаслідок спливу строку давності виконання вимоги, якщо:

1) боржник подав судовому виконавцю заяву про припинення виконавчого провадження внаслідок спливу строку давності виконання вимоги;

2) від першого пред'явлення до виконання вимоги, що випливає з судового рішення, яке набрало законної сили, або з іншого виконавчого документа, минув строк, встановлений § 157 закону про загальну частину цивільного кодексу, і

3) стягувач не заперечує проти припинення виконавчого провадження.

(2) При поданні заяви боржник має сплатити плату за розгляд заяви в розмірі, встановленому § 41¹ частиною 1 закону про судових виконавців. Якщо в одній заяві заявлено клопотання про припинення провадження в кількох виконавчих справах, то плата за розгляд заяви сплачується за кожну виконавчу справу.

(3) Якщо боржник не сплачує плату, встановлену частиною 2 цього параграфа, судовий виконавець може залишити заяву боржника без розгляду. У разі залишення заяви без розгляду не можна подати скаргу на дії судового виконавця в порядку, встановленому § 217 частиною 1 цього кодексу.

(4) Припинення виконавчого провадження внаслідок спливу строку давності виконання вимоги не звільняє боржника від несення виконавчих витрат. [RT I, 22.03.2021, 1 - набув чинності 01.04.2021]

(1) У разі припинення виконавчого провадження судовий виконавець невідкладно звільняє майно з-під арешту та подає держателю реєстру заяву про вилучення заборонної позначки, за винятком виконання ухвали про забезпечення позову. Виконавчий документ повертається стягувачу.

(2) Припинення виконавчого провадження не обмежує права стягувача повторно звернутися до судового виконавця, якщо вимога, що випливає з виконавчого документа, фактично не виконана. Стягувач не може повторно звернутися до судового виконавця, якщо він письмово відмовився від вимоги або виконавче провадження щодо тієї самої вимоги припинено внаслідок спливу строку давності виконання вимоги. [RT I, 22.03.2021, 1 - набув чинності 01.04.2021]

(1) Виконавче провадження зупиняє або припиняє судовий виконавець рішенням. Попередньо він може заслухати стягувача та боржника.

(1¹) У разі успішного стягнення грошової вимоги судовий виконавець не може ухвалити рішення про припинення виконавчого провадження, доки судовий виконавець не перерахував стягнуту суму стягувачу і майно боржника не звільнено з-під арешту. [RT I, 30.12.2017, 2 - набув чинності 09.01.2018]

(2) Рішення про припинення та зупинення провадження надсилається боржнику та стягувачу. Рішення надсилається також третій особі, якщо зупинення чи припинення вимагала третя особа. [RT I 2006, 7, 42 - набув чинності 04.02.2006]

(1) Судовий виконавець передає стягувачеві зазначену в пункті 1 частини 1 § 48¹ цього кодексу заяву боржника обраним ним самим способом, якщо виконано умову, встановлену пунктом 2 тієї ж частини, і надає строк для подання письмової позиції. У разі передачі заяви боржника судовий виконавець роз'яснює стягувачеві зазначене в частині 4 цього параграфа право боржника подати до суду заяву про припинення виконавчого провадження у зв'язку зі спливом давності виконання вимоги.

(2) До вирішення заяви боржника судовий виконавець не переказує стягувачеві кошти, що надійшли на службовий розрахунковий рахунок судового виконавця в результаті примусового виконання.

(3) Судовий виконавець розглядає заяву боржника протягом 30 днів з дня отримання заяви і протягом семи днів з дня розгляду приймає рішення про припинення виконавчого провадження або повідомляє учасників провадження про продовження виконавчого провадження без прийняття рішення.

(4) Якщо судовий виконавець не припиняє виконавче провадження на підставі частини 1 § 48¹ цього кодексу, судовий виконавець повідомляє боржника про його право подати до суду заяву про припинення виконавчого провадження у зв'язку зі спливом давності виконання вимоги на підставі § 223¹ цього кодексу.

(5) У разі залишення виконавчого провадження без припинення на підставі частини 1 § 48¹ цього кодексу не можна подати скаргу на дії судового виконавця в порядку, встановленому частиною 1 § 217 цього кодексу.

(6) Якщо на службовий розрахунковий рахунок судового виконавця під час розгляду заяви боржника в результаті примусового виконання надійшли кошти, які судовий виконавець не переказав стягувачеві на підставі частини 2 цього параграфа, і судовий виконавець припиняє виконавче провадження на підставі частини 1 § 48¹ цього кодексу, судовий виконавець повертає кошти, що надійшли, боржникові протягом п'яти робочих днів після спливу строку подання скарги на рішення судового виконавця.

(7) Якщо судовий виконавець не припиняє виконавче провадження на підставі частини 1 § 48¹ цього кодексу, судовий виконавець переказує стягувачеві кошти, що надійшли на службовий розрахунковий рахунок судового виконавця під час розгляду заяви боржника в результаті примусового виконання, але не раніше спливу 15 робочих днів з дня повідомлення боржника про продовження виконавчого провадження. [RT I, 22.03.2021, 1 - набув чинності 01.04.2021]

(1) Виконавче провадження закінчується з оголошенням банкрутства боржника, за винятком випадку, встановленого § 51¹ цього закону. [RT I, 04.01.2021, 4 - набув чинності 01.02.2021]

(2) Після оголошення банкрутства судовий виконавець за клопотанням керуючого банкрутством передає керуючому банкрутством документи виконавчого провадження та майно боржника, що перебуває у володінні судового виконавця або передане на зберігання третій особі, і повідомляє про це стягувача. Якщо у провадженні судового виконавця перебуває виконання рішення або ухвали, винесених у справі про проступок чи в кримінальній справі, і виконавче провадження підлягає припиненню у зв'язку з оголошенням банкрутства, судовий виконавець повідомляє стягувача про можливість клопотати про замінне покарання. [RT I 2009, 68, 463 - набув чинності 01.01.2010]

(3) Про передачу документів складається акт, у якому зазначаються перелік документів, майно, що передається, ім'я керуючого банкрутством і дата складання акта. До акта додається також виконавчий документ.

(1) Суд може в обґрунтованому випадку, зокрема якщо у виконавчому провадженні щодо майна, що належить боржникові, оголошено аукціон, вирішити, що судовий виконавець проводить аукціон незалежно від оголошення банкрутства.

(2) Судовий виконавець вираховує з виручки від продажу винагороду судового виконавця та виконавчі витрати відповідно до встановленого в кодексі виконавчого провадження та законі про судових виконавців. Суму, що залишилася, судовий виконавець зараховує до складу майна банкрута. Керуючий банкрутством може подати судовому виконавцеві скаргу на рішення судового виконавця про присудження винагороди судового виконавця та виконавчих витрат відповідно до порядку, встановленого цим кодексом. [RT I, 04.01.2021, 4 - набув чинності 01.02.2021]

(1) При зверненні стягнення на майно майно арештовується та продається. Вимога стягувача задовольняється за рахунок коштів, отриманих від продажу майна. [RT I, 14.03.2011, 1 - набув чинності 24.03.2011]

(2) При зверненні стягнення на нерухому річ нерухому річ можна також передати в примусове управління. У разі примусового управління вимога стягувача задовольняється за рахунок плодів, отриманих від примусового управління нерухомою річчю.

(3) У разі грошової вимоги, пред'явленої проти держави або одиниці місцевого самоврядування, стягнення звертається на кошти. Якщо звернення стягнення на кошти не вдалося протягом розумного строку, стягнення звертається на речі.

(1) Не можна арештовувати більше майна боржника, ніж необхідно для задоволення вимоги стягувача та покриття виконавчих витрат, за винятком випадку, коли задоволення вимоги стягувача іншим способом неможливе.

(2) Майно не арештовується, якщо можна припустити, що коштів, отриманих від продажу предметів, що підлягають арешту, вистачить лише на покриття виконавчих витрат.

(3) Черговість арешту майна визначає судовий виконавець, попередньо заслухавши пропозицію стягувача. Визначаючи черговість, враховують, що вимога стягувача має бути задоволена найшвидшим способом і що не можна завдавати шкоди правомірним інтересам боржника.

(1) Боржникові з моменту арешту заборонено розпоряджатися арештованим майном. Якщо при арешті нерухомої речі арешт поширюється також на рухомі речі, рухомими речами можна розпоряджатися в межах звичайного господарювання.

(2) Правочин розпорядження або інше розпорядження, що порушує заборону розпорядження, є нікчемним, якщо законом не встановлено інше.

(3) При забороні розпорядження власністю, обмеженим речовим правом або майновим правом до відповідного реєстру в установленому законом порядку вноситься заборонна відмітка. Заборонна відмітка відповідно до її обсягу забороняє внесення записів до реєстру без заяви або згоди судового виконавця. [RT I 2008, 59, 330 - набув чинності 01.01.2009]

(4) Арешт майна або заборона розпорядження, що випливає з арешту, не перешкоджає та не обмежує:

1) застосування взаємозаліку, що відбувається при припиненні прав або зобов'язань щодо передачі речі чи платіжних прав або зобов'язань, які випливають з кваліфікованих фінансових операцій, передбачених § 229³ Закону про ринок цінних паперів, або при прискоренні виконання цих зобов'язань (далі — взаємозалік при припиненні), відповідно до умов угоди про взаємозалік або угоди про фінансове забезпечення;

2) використання прав або виконання зобов'язань, що випливають з угоди про фінансове забезпечення або з угоди про забезпечення, яка забезпечує зазначену в частині 1 § 229⁴ Закону про ринок цінних паперів угоду про взаємозалік чи охоплену нею кваліфіковану фінансову операцію, відповідно до умов угоди про забезпечення. [RT I, 11.11.2025, 1 - набув чинності 21.11.2025]

(1) Арешт є нікчемним і не тягне за собою правових наслідків у разі істотного порушення процесуальних норм щодо арешту, зокрема якщо:

1) майно арештовано без чинного виконавчого документа;

2) боржникові не вручено повідомлення про виконання;

3) майно арештовано некомпетентною особою;

4) боржника не було в істотній частині поінформовано про його права у виконавчому провадженні, і це призвело до порушення прав боржника.

(1) Вимога стягувача задовольняється разом з пенею та іншими додатковими вимогами, розмір яких випливає з виконавчого документа.

(2) При розподілі грошей, отриманих у виконавчому провадженні (далі — виручка), з боргу боржника в першу чергу вважаються погашеними витрати, які він має нести, потім додаткові вимоги, що підлягають стягненню, і нарешті основний борг та відсотки, нараховані після арешту.

(3) Пеня нараховується до дня продажу з торгів або іншого продажу речі чи до припинення примусового управління.

(1) Сума, що залишилася з грошей, отриманих від продажу майна у виконавчому провадженні, після покриття виконавчих витрат та задоволення стягнення, повертається боржникові протягом п'яти робочих днів з моменту розподілу грошей.

(1) Вимоги та інші права в іноземній валюті перераховуються у виконавчому провадженні в євро на підставі денного курсу Європейського центрального банку станом на день задоволення вимоги, розподілу виручки або складання плану розподілу. [RT I 2010, 22, 108 - набув чинності 01.01.2011]

(1) Боржник повинен надати судовому виконавцю інформацію про своє майно, якої судовий виконавець потребує у зв'язку з виконавчим провадженням.

(2) Обов'язок надання інформації про майно боржника мають також треті особи, у володінні яких перебуває майно, що належить боржникові, або які мають майнові зобов'язання щодо боржника.

(3) Обов'язок надання інформації, зазначеної в частині 1 цього параграфа, мають також працівник боржника та колишній працівник, трудові відносини якого припинилися протягом останнього року до початку виконавчого провадження.

(1) Боржник зобов'язаний на вимогу судового виконавця подати перелік свого майна, у тому числі й зобов'язань.

(2) З переліку майна, крім наявного майна, повинно, зокрема, випливати:

1) майно, яке боржник протягом останнього року до початку виконавчого провадження оплатно відчужив своїй близькій особі у значенні § 117 Закону про банкрутство;

2) майно, яке боржник подарував протягом останніх двох років до початку виконавчого провадження.

(3) Майно, яке не можна арештовувати, слід зазначати в переліку майна лише в тому випадку, якщо ймовірно можливий замінний арешт майна.

(1) За клопотанням судового виконавця або стягувача суд може зобов'язати боржника підтвердити присягою, що подані судовому виконавцю дані про майно є, наскільки йому відомо, правильними.

(2) Боржник дає в суді усну присягу: «Я (ім'я) підтверджую своєю честю та совістю, що подані судовому виконавцю дані про майно є, наскільки мені відомо, правильними.» Текст присяги боржник підписує.

(3) У випадку боржника — юридичної особи присягу боржника можна взяти від члена органу управління, ліквідатора, учасника повного товариства або командитного товариства, учасника чи акціонера з часткою участі не менше однієї десятої, прокуриста або особи, відповідальної за бухгалтерський облік.

(4) Присягу боржника можна взяти від члена органу управління, ліквідатора, прокуриста або особи, відповідальної за бухгалтерський облік, боржника — юридичної особи також тоді, коли вони були звільнені від своїх обов'язків протягом одного року до початку виконавчого провадження.

(1) Якщо боржник без поважної причини не подає судовому виконавцю перелік майна або не виконує обов'язку скласти присягу, суд може щодо особи, зобов'язаної подати перелік майна або скласти присягу, застосувати примусовий привід до суду та за необхідності арешт.

(2) В ухвалі про арешт слід, зокрема, зазначити:

1) дані про стягувача та боржника;

2) підстава арешту;

3) тривалість арешту, визначаючи закінчення тривалості арешту або моментом складання присяги боржником, або відбуттям призначеного арешту.

(3) Ухвалу про арешт не потрібно вручати до її виконання. При затриманні боржникові під підпис вручається копія ухвали про арешт.

(4) Боржника може бути піддано арешту на строк до 30 днів.

(5) Боржника слід звільнити з-під арешту, якщо він подає перелік майна або складає присягу.

(6) Відбування арешту відбувається в арештному домі за місцезнаходженням суду, який виніс ухвалу, або за місцем проживання заарештованого, чи у в'язниці відповідно до умов, встановлених Законом про ув'язнення. До примусового приводу застосовується встановлене щодо примусового приводу в Кримінально-процесуальному кодексі, якщо із цього кодексу не випливає інше. [RT I, 03.03.2021, 1 - набув чинності 04.03.2021]

(7) На ухвалу, якою суд застосував щодо боржника затримання та арешт, боржник може подати скаргу на ухвалу відповідно до Цивільного процесуального кодексу.

(8) Боржник зобов'язаний протягом одного року після складання присяги ще раз скласти присягу лише в тому випадку, якщо судовий виконавець має підстави вважати, що боржник після складання присяги набув майно.

[RT I, 09.04.2021, 1 - набув чинності 01.01.2024]

(1) Виконавчий реєстр — це база даних державної інформаційної системи, метою якої є:

1) збирання даних виконавчого провадження та забезпечення доступу до цих даних;

2) збирання виконавчої статистики;

3) як канал обміну інформацією — забезпечити електронну передачу заяв щодо дій, пов'язаних з арештом рахунку боржника та грошової вимоги, а також з управлінням арештами, для виконання завдання, що випливає із закону;

4) як канал обміну інформацією — забезпечити здійснення запитів щодо даних, які перебувають у володінні кредитної та платіжної установи, для виконання завдання, що випливає із закону.

(2) Носій публічної влади, який потребує використання виконавчого реєстру для виконання завдання, що випливає із закону, може приєднатися до системи за умови наявності для цього технічної спроможності. Перед приєднанням до виконавчого реєстру користувач повинен інтегрувати свою інформаційну систему з технічним рішенням, яке дозволяє відображати особі інформацію про запити, зроблені щодо неї через виконавчий реєстр. Відповідна вимога не застосовується до органів безпеки при виконанні завдань, встановлених законом про органи безпеки, а також при здійсненні перевірки безпеки, зазначеної в законі про державну таємницю та засекречену зовнішню інформацію. [RT I, 07.01.2026, 2 - набув чинності 23.02.2026]

(2¹) Користувач, який приєднався до виконавчого реєстру, повинен зробити доступною в технічному рішенні, зазначеному в другому реченні частини 2 цього параграфа, інформацію про запити, зроблені через виконавчий реєстр щодо даних, які перебувають у володінні кредитної та платіжної установи, за винятком випадків, коли щодо зазначеної інформації законом передбачено підставу для обмеження доступу або обмеження прав суб'єкта даних. [RT I, 07.01.2026, 2 - набув чинності 23.02.2026]

(3) Відповідальним обробником виконавчого реєстру є Міністерство юстиції та цифрових справ. [RT I, 30.12.2024, 1 - набув чинності 01.01.2025, на підставі частини 12 § 105.19 Закону про Уряд Республіки слово „Justiitsministeerium” замінено словами „Justiits- ja Digiministeerium” у відповідному відмінку]

(4) [Втратив чинність – RT I, 07.01.2026, 2 - набув чинності 17.01.2026]

(5) Положення про виконавчий реєстр встановлює міністр, відповідальний за сферу, постановою, в якій визначається порядок ведення реєстру, зокрема: ↗

1) надавачі даних та дані, що отримуються від них;

2) точний склад даних;

3) завдання відповідального обробника;

4) уповноважені обробники та їхні завдання;

5) порядок доступу до даних та видачі даних;

6) порядок здійснення запитів та обробки даних через канал обміну інформацією, зазначений у пункті 4 частини 1 цього параграфа;

7) точніші строки зберігання даних;

8) порядок електронної перевірки відкриття рахунку та технічні вимоги;

9) інші організаційні питання. [RT I, 07.01.2026, 2 - набув чинності 17.01.2026]

(5¹) Персональні дані, що обробляються у виконавчому реєстрі, є такими: загальні дані боржника, стягувача, судового виконавця, укладача акта про арешт та відправника запиту. [RT I, 07.01.2026, 2 - набув чинності 17.01.2026]

(5²) Дані, що обробляються у виконавчому реєстрі, зберігаються п'ять років з моменту закінчення провадження. [RT I, 07.01.2026, 2 - набув чинності 17.01.2026]

(6) Виконавчі справи реєструються у виконавчому реєстрі.

(7) Правильність даних, внесених до виконавчого реєстру, презюмується.

(8) Через виконавчий реєстр робляться доступними:

1) дані про виконавчі справи, що перебувають у провадженні, та закінчені виконавчі справи;

2) дані про арешти, накладені у виконавчому провадженні, та їхню черговість;

3) дані про особу, що веде виконавче провадження, учасника провадження та особу, яка бере участь у провадженні.

(9) [Втратив чинність – RT I, 07.01.2026, 2 - набув чинності 17.01.2026]

(10) [Втратив чинність – RT I, 07.01.2026, 2 - набув чинності 17.01.2026]

(11) З метою запобігання ухиленню від сплати заборгованості з аліментів з виконавчого реєстру публічно доступна інформація про те, чи має особа заборгованість з аліментів, а за її наявності — розмір залишку стягуваного боргу, ім'я судового виконавця, який його стягує, номер телефону та адреса електронної пошти, а також номер виконавчого провадження. [RT I, 07.01.2026, 2 - набув чинності 17.01.2026]

(12) З виконавчого реєстру публічно доступна інформація про те, чи має юридична особа заборгованість, передану до виконання, а за її наявності — розмір боргу, що випливає з виконавчого документа, та його залишок. Інформація надається щодо тих виконавчих проваджень, у яких минув строк добровільної сплати. [RT I, 07.01.2026, 2 - набув чинності 17.01.2026]

[Втратив чинність - RT I, 09.04.2021, 1 - набр. чинності 01.01.2024]

(1) Палата судових виконавців та керуючих банкрутством веде інформаційну систему, необхідну для роботи судових виконавців, яка забезпечує цифровий обмін даними з іншими базами даних. [RT I, 07.01.2026, 2 - набув чинності 17.01.2026]

(2) Інформаційна система, зазначена в частині 1 цього параграфа, також дозволяє подання вимог носія публічної влади до виконання та їх розподіл між судовими виконавцями, зокрема за принципом випадковості. [RT I, 09.04.2021, 1 - набув чинності 01.01.2023]

(2¹) В інформаційній системі, зазначеній у частині 1 цього параграфа, обробляються такі персональні дані:

1) загальні дані судового виконавця та призначеного ним представника;

2) загальні дані стягувача та його представника;

3) загальні дані уповноважених та третіх осіб;

4) загальні дані боржника, за наявності представника — дані про обмеження дієздатності боржника та загальні дані представника, а також дані про роботу, навчання та майно боржника;

5) загальні дані осіб, пов'язаних з боржником, та дані про їхнє майно;

6) загальні дані учасника аукціону, дані про наявність статусу політично значущої особи, дані про професію та сферу діяльності, а за наявності кінцевого бенефіціарного власника — його загальні дані;

7) персональні дані, пов'язані з правопорушеннями, що випливають з виконавчого документа. [RT I, 07.01.2026, 2 - набув чинності 17.01.2026]

(2²) Дані, що обробляються в інформаційній системі, зазначеній у частині 1 цього параграфа, зберігаються десять років з моменту закриття виконавчої справи. [RT I, 07.01.2026, 2 - набув чинності 17.01.2026]

(2³) Відповідальним обробником інформаційної системи, зазначеної в частині 1 цього параграфа, є Палата судових виконавців та керуючих банкрутством. [RT I, 07.01.2026, 2 - набув чинності 17.01.2026]

(2⁴) Палата судових виконавців та керуючих банкрутством засновує інформаційну систему, зазначену в частині 1 цього параграфа, та встановлює її положення, в якому визначається порядок ведення інформаційної системи, зокрема:

1) надавачі даних та дані, що отримуються від них;

2) уточнений склад даних;

3) завдання відповідального обробника та уповноваженого обробника;

4) порядок доступу до даних та видачі даних;

5) точніші строки зберігання даних;

6) інші організаційні питання. [RT I, 07.01.2026, 2 - набув чинності 17.01.2026]

(3) [Втратив чинність – RT I, 07.01.2026, 2 - набув чинності 17.01.2026]

(1) Для арешту речей, що перебувають у володінні боржника, судовий виконавець описує речі та забороняє розпоряджатися ними. Арештом майна вважається також вчинення реєстроутримувачем на підставі заяви судового виконавця запису про заборону розпорядження річчю до реєстру, якщо це відбувається до передачі чи вручення акта про арешт відповідно до § 75 цього кодексу.

(2) Якщо затримка, пов'язана з врученням повідомлення про виконання, може істотно поставити під загрозу досягнення мети примусового виконання, судовий виконавець може арештувати майно боржника або внести до реєстру запис про заборону також до надіслання повідомлення про виконання.

(3) Річ, що перебуває в опосередкованому володінні боржника, судовий виконавець може взяти у своє володіння лише за згодою безпосереднього володільця. Якщо безпосередній володілець відмовляється видати річ, судовий виконавець може арештувати право вимоги боржника до третьої особи.

(4) Якщо судовий виконавець має підстави припускати, що майно боржника передано у володіння третьої особи з метою уникнення арешту, судовий виконавець має право арештувати майно, що перебуває у володінні третьої особи.

(5) Вилучену готівку судовий виконавець перераховує не пізніше наступного робочого дня на свій службовий розрахунковий рахунок. [RT I 2006, 7, 42 - jõust. 04.02.2006]

(1) З моменту арешту у стягувача виникає заставне право на арештовану річ.

(2) Заставне право, що виникає з арешту, надає стягувачу ті самі права, що й заставне право, встановлене на підставі договору або таке, що виникло на підставі закону, якщо із закону не випливає інше.

(3) Заставне право, що виникло внаслідок ранішого арешту, має перевагу перед тим, що виникло на підставі пізнішого арешту. Заставне право, що виникло на підставі договору або закону до арешту, має перевагу перед заставним правом стягувача, що виникає з арешту.

(4) Заставне право, що виникло на підставі вимоги про утримання дитини, незалежно від часу арешту має перевагу перед іншими заставними правами, що виникають з арешту. Заставні права, що виникли на підставі вимог про утримання дитини, мають однакову черговість. [RT I 2007, 25, 130 - jõust. 01.01.2008]

(5) [Втратив чинність – RT I, 08.07.2016, 1 - jõust. 01.01.2017]

(1) Не можна арештовувати та продавати у виконавчому провадженні такі речі:

1) особисті речі боржника та предмети домашнього і кухонного вжитку, предмети одягу, білизну, ліжка та інші речі, що використовуються в домашньому господарстві, які є вкрай необхідними для задоволення побутових потреб боржника з урахуванням розміру його боргу;

2) щонайменше один технічний засіб, який забезпечує боржнику можливість реалізації права на отримання інформації, передбаченого § 44 частиною 1 Конституції Естонської Республіки (RT 1992, 26, 349; RT I 2003, 29, 174; 64, 429);

3) потрібні боржнику та його сім'ї на один місяць продукти харчування та потрібне для опалення житлового приміщення на один опалювальний період паливо, або, якщо на час виконання такого запасу немає і його придбання не забезпечене в інший спосіб, — грошову суму, необхідну для придбання такого запасу;

4) сільськогосподарське обладнання, худобу, добрива та сільськогосподарську продукцію особи, яка займається сільським господарством, що є вкрай необхідними боржнику для утримання себе та своєї сім'ї до наступного врожаю;

5) предмети, вкрай необхідні для продовження господарської чи професійної діяльності фізичної особи або її трудових чи службових відносин;

6) книги чи інші предмети, які боржник або член його сім'ї використовує в навчанні або в культових обрядах;

7) бухгалтерські документи, що належать боржнику, сімейні документи, обручки, ордени та відзнаки;

8) штучні кінцівки, окуляри та інші допоміжні засоби, необхідні у зв'язку з фізичною вадою, які використовує боржник або член його сім'ї;

9) предмети, потрібні для похорону в сім'ї боржника;

10) музейну колекцію державного музею, муніципального музею та публічно-правової юридичної особи і музейні предмети, що до неї входять, а також державну музейну колекцію чи музейні предмети, передані в користування цільовому фонду;

11) архівні матеріали; [RT I, 21.03.2011, 1 - jõust. 01.01.2012]

12) інші речі, арешт яких суперечить закону чи добрим звичаям.

(2) Речі, зазначені в пунктах 1, 2, 4 і 5 частини 1 цього параграфа, можна арештувати, якщо примусового виконання вимагає продавець на підставі грошової вимоги, забезпеченої застереженням про збереження права власності у зв'язку з продажем цих речей.

(3) Речі, потрібні для культових обрядів, зазначені в пункті 6 частини 1 цього параграфа, можна арештувати, якщо спосіб використання цих речей суперечить добрим звичаям або є караним.

(4) Не можна арештовувати державне майно з обмеженим цивільним обігом та речі, які потрібні боржнику — державі чи одиниці місцевого самоврядування — для виконання публічних завдань або відчуження яких суперечить публічним інтересам. Перед прийняттям рішення слід заслухати позицію представника компетентного міністерства чи установи.

(1) Не дозволяється арештовувати тварин, яких утримують удома з некомерційною метою.

(2) На підставі заяви стягувача суд може дозволити арешт тварини значної вартості, якщо відмова від арешту істотно порушила б такі інтереси стягувача, за яких неможливо враховувати інтереси захисту тварин чи законні інтереси боржника.

(1) Річ, зазначену в пунктах 1, 2 і 5 частини 1 § 66 цього кодексу, можна арештувати, якщо стягувач перед вилученням речі надає боржнику придатну до користування менш цінну річ-замінник або гроші для придбання речі-замінника (далі — заміщувальний арешт). Вартість речі-замінника або сплачені за придбання речі-замінника гроші відшкодовуються стягувачу з результату примусового виконання як витрати виконання.

(2) Якщо стягувач не має можливості вчасно замінити річ або цього не можна від нього очікувати, судовий виконавець може організувати заміщувальний арешт речі за умови, що боржнику надаються необхідні для заміни речі гроші з результату, отриманого від примусового виконання, як витрати виконання.

(3) Заміщувальний арешт вирішує судовий виконавець на підставі заяви стягувача та визначає вартість запропонованої стягувачем речі-замінника або суму, необхідну для заміни речі.

(4) Гроші, надані боржнику для придбання речі-замінника, не можна арештовувати.

(1) Якщо можна припустити, що річ, яку не можна арештувати, найближчим часом стане такою, що підлягає арешту, її можна арештувати, однак річ слід залишити у володінні боржника. Виконавче провадження щодо попередньо арештованої речі може продовжуватися лише після того, як річ стане такою, що підлягає арешту.

(2) Судовий виконавець звільняє річ з-під арешту, якщо річ не стала такою, що підлягає арешту, протягом шести місяців з моменту попереднього арешту.

(1) Опис майна відбувається в присутності боржника, його представника або повнолітнього члена сім'ї. Якщо при арешті майна не присутні боржник, його представник або повнолітній член сім'ї, судовий виконавець запрошує до арешту майна двох понятих або поліцейського.

(2) При описі майна може бути присутнім стягувач або його представник.

(1) Судовий виконавець може залишити арештовану річ у володінні боржника, якщо це не загрожує задоволенню вимоги стягувача. У володінні боржника не залишають готівку, коштовності та цінні папери у формі документа.

(2) Якщо річ залишають у володінні боржника, її для забезпечення видимості арешту слід опечатати або в інший спосіб позначити.

(1) Якщо боржник з аліментів добровільно не передав судовому виконавцю транспортний засіб з відміткою про заборону розпорядження або іншу внесену до реєстру транспортних засобів річ, судовий виконавець може за потреби залучити поліцейського для отримання транспортного засобу або іншої внесеної до реєстру транспортних засобів речі з безпосереднього володіння боржника з аліментів.

(2) Якщо судовий виконавець бажає залучити поліцейського для отримання володіння транспортним засобом з відміткою про заборону або іншою внесеною до реєстру транспортних засобів річчю, він вносить до реєстру транспортних засобів поряд з відміткою про заборону розпорядження транспортним засобом або іншою внесеною до реєстру транспортних засобів річчю додаткову відмітку «Передати судовому виконавцю». Якщо додаткову відмітку внесли кілька судових виконавців, взятий на зберігання транспортний засіб або іншу внесену до реєстру транспортних засобів річ передають судовому виконавцю, який вніс додаткову відмітку, що перебуває на першому місці в черзі.

(3) Транспортний засіб або інша внесена до реєстру транспортних засобів річ, взяті поліцейським на зберігання на підставі зазначеної в частині 2 цього параграфа відмітки, вважаються такими, що перейшли у володіння судового виконавця, який вніс відмітку про передання.

(4) Поліцейський зазначає у протоколі передання володіння транспортним засобом або іншою внесеною до реєстру транспортних засобів річчю дані про річ, її загальний стан, боржника з аліментів та судового виконавця, який вніс відмітку про передання. Поліцейський надсилає протокол судовому виконавцю, який вніс відмітку про передання.

(5) Точний перелік даних, що вносяться до зазначеного в частині 4 цього параграфа протоколу, встановлює постановою відповідальний за сферу міністр. [RT I, 19.03.2019, 1 - набув чинності 01.01.2021] ↗

(1) Для передання володіння зазначеним у § 71¹ цього кодексу транспортним засобом з відміткою про заборону розпорядження або іншою внесеною до реєстру транспортних засобів річчю поліцейський має право:

1) ознайомлюватися з даними про транспортний засіб або іншу внесену до реєстру транспортних засобів річ, що містяться в базі даних поліції;

2) ознайомлюватися з даними, що містяться в реєстрі транспортних засобів, про власника транспортного засобу або іншої внесеної до реєстру транспортних засобів речі, встановлені щодо них відмітки про заборону розпорядження та відмітки про передання судовому виконавцю;

3) встановлювати особу володільця транспортного засобу або іншої внесеної до реєстру транспортних засобів речі в порядку, встановленому § 32 закону про охорону правопорядку;

4) зупиняти транспортний засіб або іншу внесену до реєстру транспортних засобів річ у порядку, встановленому § 45 закону про охорону правопорядку;

5) брати транспортний засіб або іншу внесену до реєстру транспортних засобів річ на зберігання, застосовуючи для цього за потреби щодо боржника з аліментів безпосередній примус у порядку, встановленому законом про охорону правопорядку, доти, доки це є неминучим для досягнення мети;

6) передавати взятий на зберігання транспортний засіб або іншу внесену до реєстру транспортних засобів річ особі, про яку Палата судових виконавців і керуючих банкрутством повідомила Департамент поліції та прикордонної охорони.

(2) Поліцейський може ознайомлюватися із зазначеними в пункті 2 частини 1 цього параграфа даними також для перевірки наявності відмітки про передання судовому виконавцю. [RT I, 19.03.2019, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(1) Якщо судовий виконавець не бере арештовану річ у своє володіння і не залишає її у володінні боржника, він може передати річ на зберігання третій особі.

(2) Зберігача майна призначають за згодою боржника і стягувача.

(3) Якщо боржник і стягувач не досягнуть згоди щодо зберігача майна, зберігача майна призначає судовий виконавець. Судовий виконавець не може призначити зберігачем майна стягувача або особу з рівнозначним йому економічним інтересом, а також родича чи свояка судового виконавця або стягувача.

(4) Річ передають на зберігання на підставі акта арешту. Під час передання на зберігання судовий виконавець роз'яснює зберігачу його обов'язки та наслідки порушення обов'язків.

(5) Якщо зберігач неправомірно не повертає річ, що зберігається, на вимогу судового виконавця, стягувач може клопотати про її вилучення у зберігача. Якщо для вилучення необхідно увійти до приміщень або на земельну ділянку, що перебувають у користуванні зберігача, це можна зробити на підставі ухвали суду. Ухвалу суду постановляють на підставі заяви судового виконавця.

(6) Винагороду зберігача та витрати на зберігання речі зараховують до складу виконавчих витрат.

(7) До відповідальності зберігача за збереження та повернення речі застосовують положення закону про зобов'язальне право щодо відповідальності зберігача. Особою, що передає майно на зберігання, вважається стягувач.

(1) Заставодержатель або інша особа з подібним переважним правом щодо речі не може заперечувати проти арешту речі.

(2) Якщо третя особа під час арешту стверджує, що арештовувана річ перебуває в її власності, до акта арешту вносять відмітку про заперечення. Судовий виконавець роз'яснює третій особі її право подати позов про звільнення майна з-під арешту.

(1) Річ оцінюють під час арешту, а ціну речі зазначають в акті арешту.

(2) Якщо під час арешту оцінити вартість речі неможливо, це слід зробити невідкладно після арешту. Результат оцінки зазначають в акті арешту.

(3) Арештовані речі оцінюють за згодою боржника і стягувача.

(4) Якщо боржник і стягувач не досягають згоди щодо оцінки речей, а також якщо хоча б один із них не присутній під час арешту, майно оцінює судовий виконавець.

(5) Під час оцінки речі судовий виконавець виходить з її звичайної вартості, враховуючи, зокрема, права третіх осіб, що обтяжують річ, та можливість їх припинення.

(6) Якщо оцінка речі виявляється складною, судовий виконавець доручає оцінити вартість майна експерту.

(7) Боржник і стягувач можуть оскаржити визначену судовим виконавцем ціну шляхом подання судовому виконавцю скарги в порядку, встановленому § 217 цього кодексу.

(8) У разі оскарження ціни судовий виконавець клопоче перед судом про призначення експерта для проведення нової оцінки.

(9) Витрати на оцінку призначеного судом експерта несе особа, яка оскаржила оцінку. Особа, яка оскаржила оцінку, сплачує витрати на оцінку наперед. Якщо вона не сплатить витрати у визначений судом строк, вважається, що вона оцінку не оскаржувала. [RT I 2006, 7, 42 - набув чинності 04.02.2006]

(1) Про арешт майна судовий виконавець складає акт, форму якого встановлює міністр, відповідальний за сферу, своїм розпорядженням. ↗

(2) Акт підписують судовий виконавець, зберігач майна, боржник та інші особи, присутні під час арешту. У разі відмови від підписання в акті робиться відповідна відмітка.

(3) Акт складається в одному примірнику, який залишається у виконавчому провадженні. Копія акта видається боржникові або його представникові чи присутньому повнолітньому члену сім'ї, стягувачеві та зберігачеві майна.

(4) Якщо боржник не був присутній під час арешту, акт про арешт вручається йому. У цьому разі майно вважається заарештованим з моменту вручення акта.

(5) Якщо боржник або стягувач, які були присутні під час арешту майна, не робили заяв чи зауважень щодо майна, яке арештовується, вони не мають права оскаржувати неправильне складення акта та не можуть згодом посилатися на його неправильність.

(1) Для повторного арешту заарештованого майна судовий виконавець додає до акта дані іншого стягувача та відмітку про те, що майно вже раніше заарештовано.

(2) Якщо вперше майно заарештував інший судовий виконавець або Податково-митний департамент, їм необхідно вручити копію акта.

(3) Боржникові та стягувачеві необхідно вручити повідомлення про кожний арешт.

(1) Судовий виконавець за клопотанням стягувача та за згодою боржника звільняє майно з-під арешту навіть у разі, якщо іншого заарештованого майна недостатньо для виконання виконавчого документа.

(2) Судовий виконавець на підставі заяви третьої особи звільняє майно з-під арешту, якщо є очевидним, що він заарештував майно, яке належить третій особі. Судовий виконавець невідкладно повідомляє стягувача про звільнення майна з-під арешту.

(3) Якщо третя особа клопоче про звільнення майна з-під арешту, а судовий виконавець відмовляє в цьому, він роз'яснює третій особі право подати позов про звільнення майна з-під арешту.

(4) Судовий виконавець звільняє майно з-під арешту, якщо майно не вдається продати протягом розумного строку. Судовий виконавець невідкладно повідомляє стягувача про звільнення майна з-під арешту.

(5) При звільненні з-під арешту майна, що підлягає реєстрації, реєстроутримувач на підставі подання судового виконавця вилучає внесену до реєстру заборонну відмітку.

(1) Заарештовані рухомі речі судовий виконавець продає на публічних електронних торгах, якщо цим кодексом не встановлено інше.

(2) Якщо електронні торги неможливі з причин, не залежних від судового виконавця, торги можуть проводитися усно.

(3) Якщо ціна заарештованих рухомих речей згідно з актом про арешт становить до 2000 євро, судовий виконавець може доручити їх продаж палаті. [RT I 2010, 22, 108 - jõust. 01.01.2011]

[Втратив чинність - RT I 2006, 7, 42 - набр. чинності 04.02.2006]

(1) Час проведення торгів визначає судовий виконавець.

(2) Судовий виконавець не може організовувати торги раніше ніж за десять днів з моменту арешту майна, якщо стягувач і боржник не домовляться про раніший час.

(3) Судовий виконавець може організувати торги до спливу десяти днів з моменту арешту, якщо у разі додержання строку вартість майна, яке виставляється на торги, вочевидь істотно зменшиться або якщо зі зберіганням майна пов'язані нерозумно великі витрати на зберігання.

(1) Електронні торги проводяться в електронному аукціонному середовищі, що відкривається у веб-середовищі (далі – аукціонне середовище).

(2) Якщо судовий виконавець організовує публічні усні торги, він визначає місце проведення усних торгів, враховуючи можливості продажу майна та витрати на проведення торгів. [RT I 2009, 68, 463 - jõust. 01.01.2010]

(1) Стартовою ціною майна на торгах є ціна, отримана в результаті оцінки та зазначена в акті про арешт.

(2) Судовий виконавець має право змінити стартову ціну на підставі заявлення та обґрунтування прав, поданих після опублікування оголошення про торги, якщо ціна, зазначена в акті про арешт, вочевидь відрізняється від ринкової ціни. При визначенні стартової ціни не враховується право, про яке після опублікування оголошення про торги не повідомлено або яке не обґрунтовано.

(3) Перед зміною стартової ціни судовий виконавець запитує щодо цього позицію стягувача та боржника.

(1) У разі проведення торгів судовий виконавець може встановити для учасників торгів завдаток у розмірі до десяти відсотків стартової ціни. У разі встановлення завдатку особа, яка бажає взяти участь у торгах, повинна його сплатити. [RT I, 31.12.2012, 5 - jõust. 10.01.2013]

(2) Завдаток сплачується на визначений судовим виконавцем рахунок або судовому виконавцеві готівкою при реєстрації на торги. Якщо завдаток сплачується на визначений судовим виконавцем рахунок, завдаток вважається сплаченим з моменту кредитування рахунку судового виконавця на суму завдатку. Завдаток може сплачуватися готівкою, якщо розмір завдатку не перевищує 640 євро. [RT I, 31.12.2012, 5 - jõust. 10.01.2013]

(2¹) Якщо завдаток сплачується в аукціонному середовищі через спосіб оплати з негайним надходженням, що пропонується постачальником платіжних послуг, завдаток вважається сплаченим судовому виконавцеві з моменту кредитування центрального рахунку палати на суму завдатку. Учасник торгів несе витрати, пов'язані зі сплатою завдатку зазначеним способом. [RT I, 31.12.2012, 5 - jõust. 10.01.2013]

(2²) Міністр, відповідальний за сферу, встановлює розпорядженням детальніший порядок та вимоги до сплати завдатку в аукціонному середовищі через спосіб оплати з негайним надходженням, що пропонується постачальником способу оплати. [RT I, 31.12.2012, 5 - jõust. 10.01.2013] ↗

(3) Судовий виконавець може приймати як завдаток також безстрокову, безвідкличну та безумовну платіжну гарантію кредитної установи Естонії чи іншої держави – члена Європейського Союзу, надану в розмірі завдатку.

(4) Завдаток не зобов'язані сплачувати:

1) держава та одиниця місцевого самоврядування, а також Банк Естонії;

2) стягувач і заставодержатель, якщо їхня вимога покриває необхідний завдаток.

(5) Сплачений покупцем завдаток зараховується до ціни купівлі, іншим учасникам торгів він повертається наступного робочого дня після дня проведення торгів.

(1) В оголошенні про прилюдні торги зазначаються:

1) початок і місце проведення прилюдних торгів, а також порядок і строк реєстрації для участі в прилюдних торгах; [RT I, 31.12.2012, 5 - jõust. 10.01.2013]

2) загальний опис речей, що продаються на прилюдних торгах;

3) початкова ціна, порядок і розмір сплати завдатку, а також строк сплати купівельної ціни та завдатку; [RT I, 31.12.2012, 5 - jõust. 10.01.2013]

4) час і місце ознайомлення з речами, що продаються;

5) виявлені права третіх осіб, що обтяжують річ, яка продається, а також інші обтяження та обмеження речі;

6) пропозиція повідомити судового виконавця до початку прилюдних торгів про свої права на річ, що продається, якщо про них судового виконавця ще не було повідомлено, та обґрунтувати ці права на вимогу судового виконавця;

7) пропозиція особам, які мають права, що перешкоджають прилюдним торгам, домогтися за згодою зі стягувачем або на підставі судового рішення припинення чи зупинення прилюдних торгів до дня розподілу виручки;

8) [Втратив чинність – RT I 2006, 7, 42 - jõust. 04.02.2006]

9) у разі проведення електронних прилюдних торгів — час закінчення прилюдних торгів та інтервал подовження закінчення. [RT I, 31.12.2012, 5 - jõust. 01.01.2013]

(2) Оголошення публікується щонайменше за десять днів до прилюдних торгів у виданні «Ametlikud Teadaanded» та в публічній комп'ютерній мережі. Судовий виконавець може опублікувати оголошення також у газеті, що поширюється в місці проведення прилюдних торгів. За бажанням стягувача або боржника судовий виконавець публікує оголошення за рахунок стягувача або боржника також в інших виданнях. [RT I, 31.12.2012, 5 - jõust. 10.01.2013]

(2¹) [Втратив чинність – RT I, 31.12.2012, 5 - jõust. 10.01.2013]

(3) Боржника та стягувача необхідно повідомити про зміст оголошення про прилюдні торги щонайменше за десять днів до прилюдних торгів.

(4) Судовий виконавець може опублікувати оголошення про прилюдні торги також менш ніж за десять днів до прилюдних торгів або повідомити про прилюдні торги в інший спосіб чи в інший строк, ніж встановлено частинами 2 і 3 цього параграфа, якщо річ може загинути чи зіпсуватися або якщо її вартість може істотно зменшитися. [RT I 2006, 7, 42 - jõust. 04.02.2006]

(1) Бажаючі мають право ознайомитися з речами, що продаються, з моменту виходу оголошення до початку прилюдних торгів.

(2) Судовий виконавець визначає конкретний час для ознайомлення з речами. Якщо речі перебувають у володінні боржника, боржник має право вимагати, щоб ознайомлення відбувалося в межах часу, встановленого для виконавчих дій. Судовий виконавець повинен враховувати інтереси власника.

(3) Бажаючі мають право ознайомитися із заявами, поданими щодо речі, що продається, та з доказами, які стосуються речі, зокрема з актами оцінки.

(1) Особа, яка бажає придбати річ на усних прилюдних торгах рухомої речі, може до початку прилюдних торгів подати судовому виконавцю письмову цінову пропозицію, в якій має бути зазначено: [RT I 2009, 68, 463 - jõust. 01.01.2010]

1) ім'я та місце проживання або місцезнаходження особи, яка подає цінову пропозицію;

2) загальний опис речі;

3) ціна, що пропонується за річ.

(2) Письмова цінова пропозиція має бути подана в закритому конверті. Конверт відкривається на прилюдних торгах.

(1) У прилюдних торгах як учасники можуть брати участь усі особи, якщо законом не встановлено інше. У прилюдних торгах можуть робити пропозиції також боржник і стягувач.

(2) У прилюдних торгах не можуть брати участь особисто чи як представники судовий виконавець або особа, яка була присутня як понятий під час арешту майна, а також особа, яка організовує прилюдні торги чи є понятим при проведенні прилюдних торгів, та особа, яка діє за рахунок такої особи. Судовий виконавець повідомляє про це учасникам усних прилюдних торгів до початку прилюдних торгів. [RT I 2009, 68, 463 - jõust. 01.01.2010]

(3) Продаж майна особі, зазначеній у частині 2 цього параграфа, та розпорядження річчю такою особою є нікчемними. Якщо у зв'язку з цим необхідно організувати нові прилюдні торги, особа, яка допустила порушення, несе витрати на їх організацію та зобов'язана сплатити різницю між запропонованою нею ціною та ціною, запропонованою на нових прилюдних торгах, якщо ціна, запропонована на нових прилюдних торгах, нижча за запропоновану нею ціну.

(1) Реєстрація для участі в прилюдних торгах здійснюється до початку прилюдних торгів.

(2) Якщо на прилюдних торгах продається рухома річ, вартість якої не перевищує 1000 євро, зареєструватися для участі в прилюдних торгах можна безпосередньо перед поданням пропозиції.

(3) Особа, яка бажає брати участь у прилюдних торгах, реєструється в порядку та в строк, зазначені в оголошенні про прилюдні торги, і сплачує завдаток у порядку, встановленому частинами 2 і 2¹ § 83 цього кодексу.

(4) Особа реєструється учасником прилюдних торгів, якщо заява про реєстрацію та додатки до неї відповідають умовам прилюдних торгів, завдаток сплачено, і особа може брати участь у прилюдних торгах як учасник, що робить пропозиції. [RT I, 31.12.2012, 5 - jõust. 10.01.2013]

[RT I 2009, 68, 463 - jõust. 01.01.2010]

(1) Розпочинаючи усні прилюдні торги, судовий виконавець оголошує істотні умови, що стосуються майна, яке продається, стягувачів, які беруть участь у провадженні, їхні вимоги, час арешту речей, подані заяви, умови усних прилюдних торгів і початкову ціну. До умов усних прилюдних торгів належить також крок пропозицій, що робляться на усних прилюдних торгах, який визначає судовий виконавець з урахуванням вартості речі, що продається. [RT I 2009, 68, 463 - jõust. 01.01.2010]

(2) Визначення початкової ціни, відмінної від зазначеної в акті арешту, судовий виконавець повинен обґрунтувати при початку усних прилюдних торгів. [RT I 2009, 68, 463 - jõust. 01.01.2010]

(3) Після оголошення умов судовий виконавець відкриває отримані письмові пропозиції та пропонує робити подальші пропозиції.

(4) Майно продається на усних прилюдних торгах у порядку, зазначеному в акті арешту. [RT I 2009, 68, 463 - jõust. 01.01.2010]

(5) Усні прилюдні торги проводяться в присутності двох понятих, представника місцевого самоврядування або поліцейського. [RT I 2009, 68, 463 - jõust. 01.01.2010]

(1) Перед початком аукціону судовий виконавець оголошує в аукціонному середовищі майно, що продається, та суттєві умови, які стосуються аукціону, згідно з § 84 цього Кодексу, а також початкову ціну. Крок пропозицій, що подаються на аукціоні, визначає судовий виконавець з урахуванням вартості речі, що продається. В обґрунтованих випадках судовий виконавець може визначити початкову ціну, відмінну від зазначеної в акті арешту.

(2) Електронний аукціон відкривається в аукціонному середовищі в час, оприлюднений для загального відома у спосіб, зазначений у частині 2 § 84 цього Кодексу. Електронний аукціон є відкритим щонайменше п'ять робочих днів. У випадку, зазначеному в частині 3 § 80 цього Кодексу, тривалість аукціону може бути скорочено.

(3) [Втратив чинність – RT I, 31.12.2012, 5 – jõust. 10.01.2013]

(4) Після відкриття аукціону учасники розпочинають пропозиції з початкової ціни. Учасники аукціону вводять свої пропозиції електронно в повних євро відповідно до кроку аукціону. [RT I 2010, 22, 108 – набув чинності 01.01.2011]

(5) Електронний аукціон завершується в час, зазначений в оголошенні про аукціон. Якщо протягом інтервалу продовження перед часом завершення аукціону подається нова пропозиція, завершення аукціону відкладається на інтервал продовження, і аукціон триває доти, доки подаються пропозиції. Інтервал продовження аукціону становить 1–60 хвилин. Якщо у разі продовженого завершення аукціон не завершився раніше, аукціон завершується зі спливом 120 годин від зазначеного в оголошенні часу завершення аукціону. [RT I, 31.12.2012, 5 – набув чинності 01.01.2013]

(6) Міністр, відповідальний за цю сферу, може встановити постановою технічні вимоги щодо проведення електронного аукціону. [RT I 2009, 68, 463 – набув чинності 01.01.2010] ↗

(1) Спрощений аукціон проводить особа, уповноважена палатою. Спрощений аукціон має бути проведено ефективно та з якомога меншими витратами.

(2) Оголошення про спрощений аукціон публікується на вебсайті палати щонайменше за три робочі дні до проведення аукціону. В оголошенні зазначається загальний опис речей, що продаються на аукціоні, а також час і місце ознайомлення з речами, що продаються.

(3) Про зміст оголошення про спрощений аукціон необхідно повідомити боржника та стягувача щонайменше за три робочі дні до аукціону.

(4) Строк, зазначений у частинах 2 і 3 цього параграфа, не застосовується до аукціону речі, що швидко псується. [RT I 2009, 68, 463 – набув чинності 01.01.2010]

(1) Судовий виконавець відхиляє нікчемну пропозицію. Нікчемною пропозицією вважається насамперед:

1) пропозиція, яка не покриває початкову ціну;

2) пропозиція особи, яка не має права брати участь в аукціоні;

3) умовна пропозиція.

(2) Судовий виконавець може відхилити пропозицію, зроблену з наміром зірвати аукціон.

(3) Якщо чинність пропозиції залежить від обсягу представницьких повноважень особи, яка представляє учасника, або від згоди іншої особи, судовий виконавець відхиляє пропозицію, якщо представницькі повноваження або згоду не буде підтверджено невідкладно.

[RT I 2009, 68, 463 – набув чинності 01.01.2010]

(1) Усний аукціон триває доти, доки на пропозицію судового виконавця подавати пропозиції не буде подано жодної перебивної пропозиції. [RT I 2009, 68, 463 – набув чинності 01.01.2010]

(2) [Втратив чинність – RT I 2009, 68, 463 – jõust. 01.01.2010]

(1) На усному аукціоні судовий виконавець оголошує останню перебивну пропозицію та завершення аукціону. Остання перебивна пропозиція, зроблена на усному аукціоні, визнається найкращою після триразового оголошення.

(2) На електронному аукціоні найкращою пропозицією визнається найвища за ціною пропозиція, зроблена в аукціонному середовищі на момент завершення аукціону.

(3) Якщо найкращий учасник передав права покупця іншій особі, і ця особа переймає також обов'язки, що випливають із найкращої пропозиції, відповідні заяви подаються судовому виконавцю протягом строку сплати купівельної ціни. [RT I, 31.12.2012, 5 – набув чинності 10.01.2013]

(4) Судовий виконавець не визнає пропозицію найкращою, якщо суттєво порушено умови аукціону або якщо проведенню чи продовженню аукціону перешкоджає право третьої особи.

(5) Визнання пропозиції найкращою оголошується учасникам на усному аукціоні в день аукціону в місці аукціону, а на електронному аукціоні – в аукціонному середовищі в робочий день, наступний за днем аукціону. Якщо учасник був присутній при відкритті пропозицій, він вважається поінформованим про результати аукціону. У виняткових випадках судовий виконавець може відкласти оголошення на строк до семи днів. Про відкладення судовий виконавець невідкладно повідомляє учасників аукціону. [RT I, 31.12.2012, 5 – набув чинності 10.01.2013]

(6) Визнання пропозиції найкращою діє з моменту оголошення. [RT I 2009, 68, 463 – набув чинності 01.01.2010]

[RT I 2009, 68, 463 – набув чинності 01.01.2010]

(1) Після оголошення останньої перебивної пропозиції присутні особи можуть подати заперечення щодо проведення аукціону. Судовий виконавець повідомляє їм про це право.

(2) Судовий виконавець вносить заперечення до акта аукціону.

(3) Якщо присутні не подадуть заперечень, вони не мають права оскаржувати неправильне складення акта чи неправильність акта та не можуть згодом посилатися на порушення суттєвих умов аукціону.

(1) Особи, які беруть участь в електронному аукціоні, можуть подати заперечення щодо проведення аукціонів протягом робочого дня, наступного за днем завершення аукціону. До поданих заперечень та наслідків неподання заперечень застосовується встановлене в частинах 2 і 3 § 92 цього Кодексу. [RT I 2009, 68, 463 – набув чинності 01.01.2010]

(1) Переможець усного аукціону повинен сплатити купівельну ціну негайно після завершення аукціону. [RT I 2009, 68, 463 - jõust. 01.01.2010]

(2) Якщо купівельна ціна перевищує 12 700 євро, переможець усного аукціону повинен негайно після завершення аукціону сплатити одну десяту купівельної ціни, решту ціни належить сплатити протягом 15 днів. Якщо покупцем є боржник, він повинен негайно сплатити всю купівельну ціну. [RT I 2010, 22, 108 - jõust. 01.01.2011]

(2¹) Переможець електронного аукціону повинен сплатити купівельну ціну наступного робочого дня після дня завершення аукціону в порядку, встановленому частиною 3 цього параграфа. Якщо купівельна ціна перевищує 12 700 євро, одну десяту купівельної ціни належить сплатити наступного робочого дня після аукціону, а решту ціни належить сплатити протягом 15 днів. Якщо покупцем є боржник, усю купівельну ціну належить сплатити наступного робочого дня після аукціону. [RT I 2010, 22, 108 - jõust. 01.01.2011]

(3) Негайною сплатою у розумінні частин 1 і 2 цього параграфа вважається сплата купівельної ціни готівкою або на рахунок, визначений судовим виконавцем. Якщо купівельна ціна сплачується на рахунок, визначений судовим виконавцем, купівельна ціна вважається сплаченою судовому виконавцю з моменту кредитування рахунку судового виконавця в розмірі купівельної ціни. Судовий виконавець може прийняти як негайну сплату також безстрокову, безвідкличну та безумовну платіжну гарантію кредитної установи Естонії чи іншої держави – члена Європейського Союзу, надану принаймні в розмірі купівельної ціни. [RT I, 31.12.2012, 5 - jõust. 10.01.2013]

(4) Якщо покупцем є стягувач, вимога якого перевищує купівельну ціну або дорівнює їй, здійснюється зарахування з його вимогою в розмірі, що відповідає частці, яку стягувач мав би право отримати при розподілі виторгу від продажу придбаного ним майна. Незараховану частину купівельної ціни стягувач сплачує на службовий рахунок судового виконавця в порядку, встановленому цим параграфом. [RT I 2009, 68, 463 - jõust. 01.01.2010]

(5) Річ передається покупцеві після сплати всієї купівельної ціни.

(5¹) Якщо купівельна ціна сплачується в аукціонному середовищі через спосіб оплати, що надається постачальником платіжних послуг і уможливлює негайне надходження, купівельна ціна вважається сплаченою судовому виконавцю з моменту кредитування центрального рахунку палати в розмірі купівельної ціни. Витрати, пов'язані зі сплатою застави в зазначений спосіб, несе покупець. [RT I, 31.12.2012, 5 - jõust. 10.01.2013]

(5²) Міністр, відповідальний за сферу, встановлює постановою докладніший порядок і вимоги до сплати купівельної ціни в аукціонному середовищі через спосіб оплати, що надається постачальником платіжних послуг і уможливлює негайне надходження. [RT I, 31.12.2012, 5 - jõust. 10.01.2013]

(6) За заявою покупця судовий виконавець продовжує встановлений частинами 2 і 2¹ цього параграфа строк сплати купівельної ціни додатково на 15 днів. Продовження строку сплати купівельної ціни судовий виконавець оформлює рішенням. Рішення надсилається боржникові, стягувачеві, особі, яка зробила найкращу пропозицію, та особам, чиї права на річ, що продається, відомі судовому виконавцю. [RT I, 22.12.2020, 34 - jõust. 01.01.2021]

(1) Якщо покупець бажає придбати річ, що продається на примусовому аукціоні, за рахунок позики, наданої кредитною установою, він повинен повідомити про це судового виконавця негайно після визнання його пропозиції найкращою. Негайним повідомленням вважається повідомлення судового виконавця в день визнання пропозиції найкращою.

(2) При сплаті купівельної ціни за рахунок позики до покупця не застосовується обов'язок сплати однієї десятої купівельної ціни та обов'язок негайної сплати купівельної ціни, встановлені § 93 цього кодексу. Покупець зобов'язується сплатити всю купівельну ціну або забезпечити виконання обов'язку сплати купівельної ціни кредитною установою протягом 15 днів, рахуючи з дня, наступного за днем визнання пропозиції найкращою.

(3) Боржник не може клопотати про сплату купівельної ціни за рахунок позики. [RT I 2009, 68, 463 - jõust. 01.01.2010]

(1) Якщо після аукціону виявляється, що заставне право чи інше право, враховане при визначенні початкової ціни, не діє або припинилося, покупець, який знав або мав знати, що право не діє або припинилося, повинен сплатити на додачу до купівельної ціни також суму, враховану при визначенні початкової ціни, у розмірі вартості цього права.

(2) Встановлене частиною 1 цього параграфа діє також у випадку, коли право є умовним і відкладальна умова не настає або настає скасувальна умова, а покупець знав про це або мав про це знати при поданні пропозиції.

(1) Виторгом аукціону є грошова сума, що відповідає найкращій ціновій пропозиції. Виторг аукціону приймає судовий виконавець. Порядок прийняття виторгу та передачі його стягувачеві встановлює міністр, відповідальний за сферу, постановою. ↗

(2) Сума, що залишається після покриття виконавчих витрат і задоволення вимоги, повертається боржникові.

(1) Про аукціон судовий виконавець складає акт, який підписують судовий виконавець і поняті. Форму акта встановлює міністр, відповідальний за сферу, постановою. ↗

(2) В акті аукціону зазначаються, зокрема, такі дані:

1) дані про річ, що продається;

2) ім'я, особовий або реєстровий код покупця;

3) ціна найкращої пропозиції, а також спосіб і строк сплати;

4) умови передачі речі.

(3) Якщо річ належить оформити в реєстрі на ім'я покупця, це здійснюється на підставі копії акта аукціону.

(4) Судовий виконавець вручає акт аукціону стягувачеві, боржникові, особі, яка подала найкращу пропозицію, та особам, чиї права на річ, що продається, відомі судовому виконавцю.

(1) Усний аукціон припиняється, якщо боржник або третя особа, яка має право задовольнити вимогу стягувача, після початку усного аукціону, але до визнання останньої пропозиції найкращою, сплачує судовому виконавцю кошти, необхідні для задоволення вимоги стягувача та покриття виконавчих витрат. [RT I 2009, 68, 463 - jõust. 01.01.2010]

(1¹) Якщо майно боржника продається на електронному аукціоні, боржник має право задовольнити вимогу стягувача до завершення аукціону, що відбувається електронно. Якщо боржник або третя особа сплачує судовому виконавцю кошти, необхідні для задоволення вимоги стягувача та покриття виконавчих витрат, судовий виконавець невідкладно скасовує аукціон, що відбувається в аукціонному середовищі, та повідомляє учасників аукціону про завершення аукціону. Застава, сплачена учасниками аукціону, повертається не пізніше наступного робочого дня. [RT I 2009, 68, 463 - jõust. 01.01.2010]

(2) Продаж решти речей на аукціоні припиняється, якщо кошти, отримані від продажу частини речей, є достатніми для покриття вимоги стягувача та виконавчих витрат.

(1) Право власності на річ, продану на аукціоні, виникає з передачею речі на підставі акта аукціону.

(2) Право власності не виникає, якщо арешт є нікчемним або якщо було порушено істотні умови аукціону і суд визнав аукціон недійсним. Це діє незалежно від того, чи знала особа, яка придбала річ на аукціоні, про зазначені обставини.

(3) Для виникнення права власності не обов'язково мають бути виконані передумови, встановлені законом про речове право, зокрема не обов'язково має фактично існувати вимога, відображена у виконавчому документі, а також продана на аукціоні річ не обов'язково має належати боржнику. Це не виключає подання вимог про відшкодування протиправно завданої шкоди.

(4) Якщо набувач сплатив ціну аукціону і з причин, зазначених у частині 2 цього параграфа, право власності не виникло, він може подати проти стягувача вимогу, що випливає з безпідставного збагачення. Це не виключає вимог про відшкодування протиправно завданої шкоди.

(5) На аукціоні не можна скористатися переважним правом купівлі.

(1) Судовий виконавець оголошує аукціон таким, що не відбувся, якщо:

1) на аукціон не з'явиться жоден учасник або не буде подано жодної письмової чи електронної пропозиції; [RT I 2009, 68, 463 - набув чинності 01.01.2010]

2) не зроблено пропозиції щонайменше в розмірі початкової ціни;

3) найкращий учасник не сплатить ціну купівлі або одну десяту її у встановлений строк;

4) усі пропозиції відхилено.

(2) У разі зриву аукціону заставне право стягувача на арештовані речі зберігається.

(1) Якщо під час завершення аукціону в аукціонному середовищі виникає збій, аукціон зупиняється на час збою і продовжується після його припинення. Час завершення аукціону відкладається на час збою. [RT I, 31.12.2012, 5 - набув чинності 01.01.2013]

(1) У разі зриву аукціону стягувач може вимагати проведення повторного аукціону.

(1¹) Під час організації повторного аукціону судовий виконавець обирає електронний або усний аукціон. [RT I 2009, 68, 463 - набув чинності 01.01.2010]

(2) Повторний аукціон проводиться не раніше ніж через десять днів після оголошення першого аукціону таким, що не відбувся, за винятком випадку, встановленого частиною 4 § 84 цього кодексу.

(3) Якщо покупець порушує обов'язок сплатити ціну купівлі або одну десяту її за придбану на аукціоні річ, річ негайно виставляється на повторний аукціон. Під час проведення усного аукціону судовий виконавець при завершенні аукціону повідомляє його учасників про можливість повторного аукціону. У цьому разі судовий виконавець не має права на повторному аукціоні знижувати ціну речі. [RT I 2009, 68, 463 - набув чинності 01.01.2010]

(4) Первісний покупець не може брати участь у повторному аукціоні, що проводиться за обставин, зазначених у частині 3 цього параграфа. Сплачена ним завдаткова сума не повертається і зараховується до спільної частини бюджету палати. Так само він повинен сплатити різницю між запропонованою ним ціною та ціною, запропонованою на повторному аукціоні, якщо ціна, запропонована на повторному аукціоні, є нижчою за запропоновану ним ціну. Боржник має право стягнути зазначену різницю ціни з первісного покупця. [RT I, 31.12.2012, 5 - набув чинності 10.01.2013] [RT I, 27.06.2019, 2 - набув чинності 21.06.2019 - Рішенням колегії конституційного нагляду Державного суду речення друге частини 4 § 100 виконавчого кодексу визнано таким, що суперечить конституції, та нечинним у частині, у якій судовий виконавець позбавлений права розсуду при вирішенні питання про повернення сплаченої учасником аукціону, що відбувся у виконавчому провадженні, завдаткової суми — в якому обсязі завдаткова сума підлягає поверненню особі, яка її сплатила, а в якому — зарахуванню до спільної частини бюджету Палати судових виконавців та керуючих банкрутством.]

(5) Повторний аукціон проводиться в порядку, встановленому для першого аукціону. Судовий виконавець може знизити ціну речей, але не більше ніж на 25 відсотків порівняно з початковою ціною попереднього аукціону, попередньо запитавши щодо зниження ціни позицію боржника і стягувача, а у випадку, встановленому частиною 1 § 51¹ цього закону, замість боржника — позицію керуючого банкрутством. Речі не можна знижувати в ціні більше ніж на 70 відсотків від початкової ціни першого аукціону. [RT I, 04.01.2021, 4 - набув чинності 01.02.2021]

(1) На підставі заяви стягувача або боржника судовий виконавець може продати арештовані речі в інший спосіб, ніж на усному чи електронному аукціоні, якщо аукціон не відбувся або можна припустити, що річ не вдасться продати на аукціоні, або що виручка, яку ймовірно буде отримано від речі на аукціоні, є істотно меншою порівняно з виручкою, отриманою від продажу речі в інший спосіб. [RT I 2009, 68, 463 - набув чинності 01.01.2010]

(2) Якщо аукціон не відбувся через порушення обов'язку сплатити ціну купівлі, судовий виконавець може продати майно в інший спосіб, ніж на аукціоні, лише тоді, коли не відбувся також повторний аукціон.

(3) Судовий виконавець вручає боржнику і стягувачу повідомлення про намір продати речі в інший спосіб. Без згоди сторони судовий виконавець не може продати речі раніше, ніж через сім днів від вручення повідомлення.

(4) При продажу в інший спосіб судовий виконавець може знизити ціну майна, але не більше ніж на 50 відсотків порівняно з ціною, зазначеною в акті арешту, попередньо запитавши щодо зниження ціни позицію боржника і стягувача.

(5) Судовий виконавець може продати річ також стягувачу. У цьому разі здійснюється залік з вимогою стягувача і ціна купівлі вважається сплаченою боржником стягувачу в межах боргу. Якщо ціна купівлі є меншою за вимогу стягувача або дорівнює їй, до заліку вимоги стягувача застосовується встановлене частиною 4 § 93 цього кодексу. [RT I 2009, 68, 463 - набув чинності 01.01.2010]

(6) Про продаж речі в інший спосіб судовий виконавець складає акт за формою, затвердженою міністром, відповідальним за відповідну сферу. На підставі копії акта здійснюється внесення права власності до реєстру.

(7) До правових наслідків продажу в інший спосіб відповідно застосовуються положення про правові наслідки аукціону, якщо із закону не випливає інше.

(1) Якщо ціна арештованої рухомої речі згідно з актом арешту не перевищує 100 євро і проведення аукціону недоцільне, судовий виконавець продає річ в інший спосіб. Судовий виконавець може організувати продаж речі також через особу, яка у своїй звичайній господарській діяльності займається продажем речей.

(2) Судовий виконавець приймає рішення про продаж рухомої речі невеликої вартості в інший спосіб та вручає його боржникові й стягувачу. Судовий виконавець зазначає в рішенні, серед іншого, перелік речей, що продаються в інший спосіб, умови зниження ціни речі, мінімальну ціну продажу речі та місце продажу.

(3) Інформація про продаж рухомої речі невеликої вартості в інший спосіб оприлюднюється на вебсторінці палати щонайменше за три робочі дні до передачі речі для продажу. У повідомленні зазначаються, серед іншого, ім'я судового виконавця, загальний опис речей, що продаються, та місце продажу.

(4) Строк, зазначений у частині 3 цього параграфа, не застосовується, якщо річ може стати непридатною для використання.

(5) При продажу рухомої речі невеликої вартості в інший спосіб майно можна знижувати в ціні через кожні п'ять робочих днів до десяти відсотків порівняно з ціною, зазначеною в акті арешту. Якщо річ продати не вдається, річ повертається боржникові. Речі, які не вдається повернути боржникові, можна знищити або передати з благодійною метою.

(6) Судовий виконавець вносить до виконавчого провадження дані про найменування проданої речі, ціну продажу, час продажу та особу, через яку судовий виконавець організував продаж речі. [RT I, 31.12.2012, 5 - jõust. 10.01.2013]

(1) На підставі заяви боржника та за згодою стягувача судовий виконавець може дозволити боржникові самому продати арештовану річ під контролем судового виконавця.

(2) Судовий виконавець може дозволити боржникові продати річ також незалежно від згоди стягувача, якщо аукціон не відбувся або можна припустити, що річ не вдасться продати на аукціоні чи очікуваний виторг від продажу речі на аукціоні є істотно меншим порівняно з виторгом від продажу, який організовує боржник. Якщо аукціон не відбувся через порушення обов'язку сплатити ціну купівлі, судовий виконавець може дозволити боржникові продати речі без згоди стягувача лише тоді, коли не відбувся також повторний аукціон.

(3) Судовий виконавець вручає стягувачу повідомлення про заяву боржника щодо продажу речі в інший спосіб, за винятком випадку, коли йому подано згоду стягувача на продаж речей в інший спосіб. Судовий виконавець не надає боржникові згоди на продаж речі до спливу семи днів з моменту вручення повідомлення стягувачу, якщо стягувач не відповість на повідомлення раніше.

(4) Судовий виконавець не дозволяє боржникові продавати майно за ціною, нижчою від зазначеної в акті арешту майна. Судовий виконавець забезпечує, щоб виторг від продажу речі був сплачений на службовий розрахунковий рахунок судового виконавця.

(5) Судовий виконавець може погодитися також на продаж речі стягувачу. У цьому разі здійснюється залік із вимогою стягувача, і ціна купівлі вважається сплаченою боржником стягувачу в розмірі боргу. Якщо ціна купівлі менша від вимоги стягувача або дорівнює їй, до заліку вимоги стягувача застосовується встановлене в частині 4 § 93 цього кодексу. [RT I 2009, 68, 463 - jõust. 01.01.2010]

(6) Продаж речі під контролем судового виконавця відбувається в порядку, передбаченому для договору купівлі-продажу в зобов'язальному законі. Судовий виконавець надає згоду на продаж.

(1) При продажу речі у виконавчому провадженні ризик випадкової загибелі проданої речі переходить до покупця з моменту передачі речі. З моменту передачі покупець несе всі витрати й обтяження, пов'язані з річчю, та отримує всю вигоду.

(2) При продажу речі у виконавчому провадженні ні судовий виконавець, ні боржник не відповідають за недоліки проданої речі. Це не виключає можливої відповідальності судового виконавця чи боржника за протиправно завдану шкоду.

(3) Положення частин 1 і 2 цього параграфа не застосовуються, якщо річ продає боржник під контролем судового виконавця.

(1) З виникненням права власності на продану судовим виконавцем річ припиняються речові права третьої особи, що обтяжували рухому річ, на відчужену річ, якщо із закону не випливає інше. Припиненим вважається також право, що належить стягувачу, для задоволення вимоги з якого було звернено стягнення.

(2) Речове право третьої особи на продану річ не припиняється, якщо володілець права і покупець про це домовляться або якщо право виникло раніше за право, на підставі якого здійснювалося виконавче провадження.

(3) Якщо річ продає боржник під контролем судового виконавця, права третіх осіб на річ припиняються згідно з положеннями закону про речове право.

(1) Судовий виконавець розподіляє виторг, що надійшов від продажу речей, між стягувачами та іншими особами, які мають право на участь у виторгу, у порядку виникнення заставного права або на підставі домовленості стягувачів. Заставні права, що виникли одночасно, мають при розподілі виторгу однакове місце в черзі.

(2) Судовий виконавець переказує гроші стягувачам та іншим особам, які мають право на участь у виторгу, протягом десяти робочих днів з моменту надходження грошей на службовий рахунок судового виконавця або, у разі плану розподілу, з моменту, коли він вважається затвердженим, але не раніше внесення до кріпосної книги іпотеки, що вноситься для забезпечення виконання зобов'язання зі сплати позики, наданої кредитною установою для фінансування придбання нерухомої речі у виконавчому провадженні. [RT I 2009, 68, 463 - jõust. 01.01.2010]

(1) Якщо одержаного виторгу не вистачає для задоволення всіх вимог і стягувачі не досягають домовленості щодо розподілу грошей, судовий виконавець організовує розподіл виторгу між стягувачами, які беруть участь у виконавчому провадженні, на підставі плану розподілу.

(2) План розподілу складається і виторг розподіляється виходячи з черговості заставних прав. Витрати на виконання вираховуються з виторгу, що розподіляється згідно з планом розподілу.

(3) Якщо при складанні плану розподілу неясно, чи має покупець сплатити також додаткову суму згідно з § 94 цього кодексу, додаткова сума враховується в плані розподілу умовно і розподіляється пізніше при надходженні.

(4) Судовий виконавець вручає план розподілу стягувачам і повідомляє їх про право подати в разі незгоди з планом позов про зміну плану.

(1) Строкова вимога при розподілі виторгу вважається такою, що підлягає стягненню, і вимога підлягає задоволенню.

(2) Якщо вимога є безпроцентною, судовий виконавець відповідно до § 94 зобов'язального закону вираховує із суми вимоги проценти за період від дня виплати виторгу до моменту, коли вимога стане такою, що підлягає стягненню.

(3) Якщо вимога має відкладальну умову, судовий виконавець депонує суму на користь стягувача. Депонування здійснюється на тих самих умовах, що були у вимоги. Депоновану суму судовий виконавець виплачує уповноваженій особі у разі, коли вимога стане такою, що підлягає стягненню.

(4) Право уповноваженої особи на депоновану суму у випадку, зазначеному в частині 3 цього параграфа, припиняється зі спливом десяти років від депонування суми, якщо уповноважена особа протягом цього строку не з'явилася для отримання депонованої суми.

(5) Після спливу строку, встановленого в частині 4 цього параграфа, депонована сума виплачується особі, яка на момент продажу була власником речі. Якщо власник не вимагає виплати суми протягом одного року від виникнення права вимоги, гроші перераховуються до державного бюджету.

(1) Заставодержатель або інша особа, яка має переважне право щодо речі, може до розподілу виторгу подати судовому виконавцю заяву, в якій вона клопоче про першочергове задоволення своєї вимоги з виторгу, незалежно від того, чи стала її вимога такою, що підлягає стягненню. До заяви слід додати документи, що підтверджують право.

(2) Особа, чиє право припиняється внаслідок примусового виконання, може до продажу речі подати судовому виконавцю заяву, в якій вона клопоче про відшкодування з виторгу за припинене право. До заяви слід додати документи, що підтверджують право.

(3) Судовий виконавець передає заяву третьої особи разом із документами, що підтверджують право, боржнику та стягувачам.

(4) Судовий виконавець враховує вимогу заставодержателя або іншої особи з переважним правом при розподілі виторгу та складанні плану розподілу, виходячи з черговості права, якщо заставне право заявника вбачається з публічно достовірного реєстру або якщо договір, що є підставою застави чи іншого переважного права, посвідчений нотаріально.

(5) Вимогу володільця права, що припиняється при примусовому виконанні, судовий виконавець враховує, якщо право підтверджено до продажу, виходячи з ранішої черговості права. Якщо право не вбачалося з публічно достовірного реєстру, вимога задовольняється після вимог стягувачів. Якщо про право не було повідомлено своєчасно, вимога, що з нього випливає, задовольняється після всіх інших вимог.

(6) Якщо стягувачі та боржник до розподілу виторгу не повідомлять судового виконавця про те, що заперечують проти заяви, вимога заявника при розподілі виторгу та складанні плану розподілу враховується, виходячи з черговості його права.

(7) Якщо вимога заявника при розподілі виторгу або складанні плану розподілу не враховується, судовий виконавець роз'яснює заявнику можливість подати позов про визнання вимоги. Позов може бути поданий протягом 15 днів від моменту, коли заявник дізнався про те, що його вимогу не було враховано.

(1) Стягувач може протягом 15 днів від вручення плану розподілу подати проти судового виконавця та зачепленого стягувача позов про оскарження плану розподілу до повітового суду за місцезнаходженням бюро судового виконавця, що організовує процедуру розподілу.

(2) Суд може на час розгляду позову зупинити виконання плану розподілу в оскарженій частині.

(3) Якщо судовому виконавцю протягом 20 днів від вручення плану розподілу стягувачам не повідомлено про те, що подано позов про оскарження плану розподілу, план розподілу вважається затвердженим, і судовий виконавець виплачує виторг з урахуванням особливостей, встановлених у частині 2 § 105 цього кодексу. [RT I 2009, 68, 463 - jõust. 01.01.2010]

(4) Суд може на вимогу позивача змінити план розподілу або зобов'язати судового виконавця скласти новий план розподілу.

(1) При зверненні стягнення на майнові права застосовуються положення про звернення стягнення на рухомі речі, якщо з установленого в цьому розділі не випливає інше.

(1) Для звернення стягнення на вимогу судовий виконавець арештовує вимогу та зобов'язує третю особу, зобов'язану перед боржником, виконати зобов'язання на користь стягувача судовому виконавцю. Актом про арешт судовий виконавець також забороняє боржнику розпоряджатися вимогою, зокрема стягувати вимогу.

(1) Стягнення не можна звернути на вимогу, яку не можна відступити, якщо законом не встановлено інше.

(2) На вимогу, відступлення якої виключено або обмежено угодою сторін, стягнення звернути можна.

(3) На вимогу, яку не можна відступити через те, що обов'язок неможливо без зміни його змісту виконати комусь іншому, ніж попередньому кредитору, стягнення можна звернути, якщо можна накласти арешт на предмет боргу.

(4) На вимогу про обов'язкову частку стягнення можна звернути лише тоді, коли боржник уклав зі спадкоємцем угоду про отримання обов'язкової частки або коли боржник подав проти спадкоємця позов про отримання обов'язкової частки. Те саме стосується вимоги дарувальника про повернення дарунка та вимоги боржника про відшкодування немайнової шкоди. [RT I, 06.07.2023, 6 - jõust. 01.01.2024]

(1) Арешт можна накласти й на умовну вимогу.

(2) На майбутню вимогу арешт можна накласти у разі, якщо вона на момент накладення арешту достатньо визначувана.

(1) В акті про арешт вимоги мають бути зазначені такі дані:

1) розмір суми, що підлягає стягненню;

2) загальний опис вимоги, на яку накладається арешт;

3) посилання на виконавчий документ;

4) розпорядження виконати обов'язок замість боржника судовому виконавцю.

(2) Накладення арешту на майбутню вимогу слід зазначити в акті про арешт.

(3) Судовий виконавець вручає акт про арешт третій особі, зобов'язаній перед боржником. Боржнику судовий виконавець вручає акт про арешт невідкладно після вручення акта третій особі, зобов'язаній перед боржником.

(3¹) Особі, яка використовує реєстр виконання, встановлений у § 63 цього закону, судовий виконавець вручає акт про арешт через реєстр виконання. [RT I, 09.04.2021, 1 - jõust. 01.01.2024]

(4) Вимога вважається арештованою, коли акт про арешт вручено третій особі, зобов'язаній перед боржником.

(5) Якщо судовий виконавець надіслав третій особі акт про арешт вимоги для виконання, акт про арешт вважається чинним і щодо вимоги, яка виникне у боржника в майбутньому. Акт про арешт діє, доки вимогу не буде виконано. Коли вимогу виконано, судовий виконавець невідкладно скасовує акт про арешт та повідомляє про скасування акта про арешт третю особу, зобов'язану перед боржником. [RT I, 14.03.2011, 1 - jõust. 24.03.2011]

(1) Звернути стягнення можна на рахунок боржника, за винятком суми, зарезервованої для покриття податку з підприємницького доходу на рахунку, відкритому на підставі закону про спрощене оподаткування підприємницького доходу. Кредитна та платіжна установа надає судовому виконавцю інформацію про наявність або відсутність рахунку. [RT I, 09.04.2021, 1 - набув чинності 19.04.2021]

(2) Рахунок арештовується на підставі акта про арешт у зазначеному в ньому обсязі. Гроші, що знаходяться на рахунку, переказуються згідно з актом про арешт в арештованому обсязі на службовий розрахунковий рахунок судового виконавця, за винятком випадку, коли виконавчим документом є ухвала про забезпечення позову, інша ніж винесена щодо вимоги про сплату аліментів дитині під час судового провадження. Якщо на момент арешту на рахунку боржника немає грошей у зазначеному в акті про арешт обсязі, у частині, якої бракує, арештованими вважаються також суми, що надходять на рахунок після моменту арешту. Суми, що надходять на рахунок після моменту арешту, переказуються на службовий розрахунковий рахунок судового виконавця до виконання акта про арешт. [RT I 2007, 25, 130 - набув чинності 01.01.2008]

(3) Акт про арешт передається кредитній та платіжній установі через реєстр виконавчих проваджень. Рахунок вважається арештованим, коли кредитна та платіжна установа отримала електронний акт про арешт. Боржнику судовий виконавець передає акт про арешт негайно після отримання від кредитної та платіжної установи інформації про встановлення електронного арешту. [RT I, 07.01.2026, 2 - набув чинності 17.01.2026]

(4) Кредитна та платіжна установа, яка не користується реєстром виконавчих проваджень, зобов'язана прийняти акт про арешт на паперовому носії або з цифровим підписом та організувати негайне виконання акта про арешт. Кредитна та платіжна установа негайно повідомляє судового виконавця, якщо на арештованому рахунку на момент арешту відсутні грошові кошти для виконання акта про арешт. Боржнику судовий виконавець передає акт про арешт негайно після того, як йому стало відомо про часткове або повне виконання акта про арешт. [RT I, 09.04.2021, 1 - набув чинності 01.01.2024]

(4¹) Порядок, встановлений у частині 4 цього параграфа, застосовується також у випадку, коли арешт має бути встановлений у спосіб, який не забезпечує реєстр виконавчих проваджень. [RT I, 07.01.2026, 2 - набув чинності 17.01.2026]

(4²) Клопотання щодо дій, пов'язаних з управлінням арештом, встановленим на підставі акта про арешт, переданого у спосіб, встановлений у частині 4 цього параграфа, передаються до кінця виконавчого провадження поза реєстром виконавчих проваджень. Кредитна та платіжна установа зобов'язана прийняти клопотання, пов'язане з управлінням арештом, на паперовому носії або з цифровим підписом та організувати його негайне виконання. [RT I, 07.01.2026, 2 - набув чинності 17.01.2026]

(5) Якщо судовий виконавець надіслав кредитній та платіжній установі для виконання акт про арешт рахунку боржника, акт про арешт вважається чинним також щодо рахунку, який боржник відкриє у майбутньому. Рахунок, що відкривається, є арештованим з моменту відкриття, за винятком випадку, коли відкриття рахунку перевіряється електронно через реєстр виконавчих проваджень, встановлений у § 63 цього закону. [RT I, 09.04.2021, 1 - набув чинності 01.01.2024]

(5¹) Кредитна та платіжна установа може відмовити у відкритті рахунку боржнику, щодо арешту рахунку якого в тій самій кредитній та платіжній установі перебуває на виконанні отриманий від судового виконавця акт про арешт. [RT I, 09.04.2021, 1 - набув чинності 19.04.2021]

(6) Після виконання акта про арешт рахунок особи звільняється з-під арешту. Якщо вимога задовольняється, судовий виконавець негайно скасовує всі акти про арешт, складені для виконання цієї вимоги, та повідомляє про скасування акта про арешт кожну кредитну та платіжну установу, якій було надіслано акт про арешт. [RT I, 09.04.2021, 1 - набув чинності 19.04.2021]

(7) Форму акта про арешт, а також порядок електронного арешту та технічні вимоги встановлює міністр, відповідальний за галузь. ↗

(1) Для арешту вимоги, забезпеченої іпотекою, на додаток до вручення акта про арешт необхідно на підставі акта про арешт зробити також запис про арешт іпотеки до кріпосної книги. Судовий виконавець надсилає відділу кріпосної книги акт про арешт та заяву про внесення заборонної відмітки. [RT I 2010, 38, 231 - набув чинності 01.07.2010]

(2) Якщо акт про арешт вручено зобов'язаній щодо боржника третій особі до внесення запису про арешт, арешт щодо неї відбувся з моменту вручення.

(3) Положення частин 1 і 2 цього параграфа застосовуються також до звернення стягнення на реальне обтяження, а також до арешту вимоги, забезпеченої судновою іпотекою або заставним правом, внесеним до реєстру цивільних повітряних суден, якщо із закону не випливає інше.

(1) Судовий виконавець за клопотанням стягувача зобов'язує зобов'язану щодо боржника третю особу у визначений судовим виконавцем строк повідомити судовому виконавцю, чи:

1) вона визнає наявність вимоги боржника та готова виконати зобов'язання;

2) щодо вимоги висунуто вимоги іншими особами і які саме;

3) вимога боржника вже арештована на користь інших стягувачів і які їхні вимоги.

(2) Зобов'язана щодо боржника третя особа відповідає за шкоду, що виникає у стягувача внаслідок невиконання нею свого зобов'язання.

(3) Судовий виконавець негайно передає отриману інформацію стягувачу.

(1) Якщо згідно із законом чи постановою особу необхідно ідентифікувати перед виконанням грошового зобов'язання і якщо грошове зобов'язання виконується готівкою та його розмір перевищує 5000 євро, особа, зобов'язана здійснювати ідентифікацію, повинна попередньо встановити, чи йдеться про боржника за аліментами. Якщо йдеться про боржника за аліментами, то особа, зобов'язана здійснювати ідентифікацію, відмовляє боржнику за аліментами у виконанні грошового зобов'язання та негайно повідомляє судового виконавця, який веде провадження за вимогою про аліменти, про вимогу боржника до неї.

(2) У випадку, зазначеному в частині 1 цього параграфа, особа, зобов'язана здійснювати ідентифікацію, може виконати грошове зобов'язання боржнику за аліментами, якщо судовий виконавець не арештував вимогу протягом п'яти робочих днів з дня надсилання повідомлення.

(3) Якщо особа, зобов'язана здійснювати ідентифікацію, попри встановлене в частинах 1 і 2 цього параграфа виконує грошове зобов'язання боржнику за аліментами готівкою, зобов'язання особи, зобов'язаної здійснювати ідентифікацію, перед боржником за аліментами вважається невиконаним, і судовий виконавець має право вимагати актом про арешт від особи, зобов'язаної здійснювати ідентифікацію, виконання грошового зобов'язання на користь стягувача аліментів на свій службовий рахунок.

(4) Обов'язок, встановлений у цьому параграфі, не застосовується до кредитної установи у розумінні закону про кредитні установи. [RT I, 19.03.2019, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(1) При арешті вимоги стягувач має право вимагати від третьої особи замість боржника виконання зобов'язання на свою користь судовому виконавцеві, у тому числі також право пред'явити позов проти зобов'язаної щодо боржника третьої особи. За наявності кількох стягувачів кожен може вимагати виконання вимоги для всіх стягувачів.

(2) Боржник повинен надати стягувачу інформацію, необхідну для стягнення вимоги, а також пов'язані з вимогою документи. Для отримання інформації стягувач може вимагати від боржника прийняття присяги, а для отримання документів — вимагати від судового виконавця вчинення виконавчих дій, необхідних для витребування рухомої речі.

(3) Стягувач, який пред'явив позов про виконання вимоги проти зобов'язаної щодо боржника третьої особи, повинен у судовому спорі клопотати перед судом про залучення боржника як третьої особи, за винятком випадку, коли місце проживання або місцезнаходження боржника перебуває за межами Естонської Республіки і він не має в Естонії представника, або коли залучення мало б відбуватися шляхом публічного вручення.

(4) Боржник може вимагати від стягувача відшкодування шкоди, що виникла внаслідок зволікання з пред'явленням позову або незалучення боржника до провадження як третьої особи.

[RT I, 16.12.2022, 1 - jõust. 01.01.2023]

(1) Якщо виконане за боржника третій особі грошове зобов'язання або грошові зобов'язання разом перевищують встановлений законом для боржника дохід, на який не може бути звернено стягнення, судовий виконавець при виконанні періодичної вимоги про утримання дитини має право актом про арешт вимагати від третьої особи зворотного виконання виконаного за боржника грошового зобов'язання на користь стягувача утримання на службовий рахунок судового виконавця. [RT I, 16.12.2022, 1 - jõust. 01.01.2023]

(2) Від третьої особи на підставі частини 1 цього параграфа може бути витребувано для зворотного виконання суму, сплачену як грошове зобов'язання, що перевищує встановлений законом для боржника дохід, на який не може бути звернено стягнення. Третя особа зобов'язана зворотно виконати виконані за боржника грошові зобов'язання, які були їй виконані з моменту вручення акта про арешт, зазначеного в частині 1 цього параграфа.

(3) Якщо судовий виконавець на підставі частини 1 цього параграфа арештовує виконане третій особі грошове зобов'язання, то це зобов'язання вважається невиконаним щодо третьої особи.

(4) Частина 1 цього параграфа не застосовується, якщо зобов'язання за боржника виконує третя особа, яка є солідарним боржником щодо цього зобов'язання або особою, що надала забезпечення.

(5) На підставі частини 1 цього параграфа не арештовуються платежі та внески обов'язкової накопичувальної пенсії, медичного страхування та страхування від безробіття. [RT I, 12.03.2015, 4 - jõust. 01.03.2016]

(1) Якщо грошову вимогу арештували кілька судових виконавців на користь кількох стягувачів, зобов'язана щодо боржника третя особа, у тому числі кредитна установа, сплачує гроші судовим виконавцям у порядку надходження актів про арешт. Незалежно від моменту надходження, акт про арешт, складений на підставі вимоги про утримання дитини, вважається таким, що надійшов першим. [RT I 2007, 25, 130 - jõust. 01.01.2008]

(2) Якщо грошей, що надійшли за вимогою, недостатньо для задоволення всіх вимог, судовий виконавець розподіляє гроші відповідно до часової послідовності актів про арешт у порядку, встановленому для розподілу результату, отриманого від продажу рухомих речей.

(1) Стягувач може до арешту доручити судовому виконавцеві на підставі виконавчого документа вручити боржнику та зобов'язаній щодо боржника третій особі повідомлення про те, що у зв'язку з планованим арештом зобов'язаній щодо боржника третій особі заборонено сплачувати боржнику, а боржнику заборонено розпоряджатися вимогою, зокрема стягувати її.

(2) Врученe зобов'язаній щодо боржника третій особі повідомлення про попередній арешт має ті самі правові наслідки, що й арешт, який відбувається у ході виконавчого провадження, за умови, що вимога буде арештована протягом 30 днів з моменту вручення повідомлення.

(1) Судовий виконавець може на підставі заяви стягувача або боржника звернути стягнення на вимогу в інший спосіб, ніж вимагаючи від третьої особи виконання зобов'язання щодо боржника, якщо арештована вимога є умовною чи відстроченою або якщо її стягнення ускладнене через зустрічну вимогу чи з іншої причини. Судовий виконавець може продати вимогу.

(2) Судовий виконавець вручає стягувачу або боржнику заяву про звернення стягнення на вимогу в інший спосіб, за винятком випадку, коли йому надається згода протилежної сторони на звернення стягнення в інший спосіб. Судовий виконавець не вирішує питання про звернення стягнення на вимогу в інший спосіб раніше ніж через вісім днів після вручення повідомлення протилежній стороні заявника, якщо протилежна сторона не відповіла на повідомлення раніше.

(1) У разі арешту вимоги про передачу володіння або права власності на рухому річ, що належить боржнику, річ має бути видана судовому виконавцеві.

(2) З видачею речі судовому виконавцеві на користь стягувача виникає право арештної застави на річ.

(3) Якщо вимога про передачу володіння або права власності на рухому річ арештована на користь кількох стягувачів, зобов'язана щодо боржника третя особа видає річ судовому виконавцеві, який першим вручив їй акт про арешт. Якщо зобов'язана щодо боржника особа не видає річ судовому виконавцеві, стягувач має право пред'явити позов про видачу речі.

(4) До продажу виданої речі та розподілу результату, отриманого від продажу, застосовуються положення, що діють щодо продажу арештованої речі. [RT I 2006, 7, 42 - jõust. 04.02.2006]

(1) У разі арешту вимоги про передачу володіння або права власності на нерухому річ річ належить передати у володіння судового виконавця або у володіння визначеної судовим виконавцем третьої особи, або залишити у володінні третьої особи, зобов'язаної перед боржником.

(2) Якщо вимога про передачу володіння або права власності на нерухому річ арештована на користь кількох стягувачів, третя особа, зобов'язана перед боржником, видає річ судовому виконавцю або у володіння визначеної ним третьої особи, який першим вручив їй акт про арешт.

(3) До кріпосної книги на підставі односторонньої письмової заяви судового виконавця вноситься попередній запис на користь стягувача.

(4) Стягнення на нерухому річ звертається в порядку, встановленому для звернення стягнення на нерухому річ. Якщо особа, зобов'язана перед боржником, не видає річ, стягувач має право подати позов про видачу речі.

(5) Положення частин 1–4 цього параграфа застосовуються також при зверненні стягнення на вимогу про передачу володіння або власності судна, внесеного до суднової кріпосної книги, або повітряного судна, внесеного до реєстру цивільних повітряних суден. [RT I 2006, 7, 42 - jõust. 04.02.2006]

(1) Для арешту цінних паперів, перелічених у § 2 Закону про ведення реєстру цінних паперів, судовий виконавець надсилає розпоряднику реєстру розпорядження встановити заборонний запис на розпорядження правами та обов'язками. Цінний папір є арештованим з моменту його блокування в реєстрі. Розпорядник реєстру зобов'язаний забезпечити блокування невідкладно, отримавши розпорядження про арешт. [RT I, 26.06.2017, 1 - jõust. 06.07.2017]

(2) Після передачі розпорядження судовий виконавець повинен невідкладно вручити боржникові повідомлення про арешт цінних паперів.

(3) Якщо цінний папір існує на паперовому носії, судовий виконавець бере цінний папір у боржника у своє володіння.

(4) Судовий виконавець продає цінні папери відповідно до положень про звернення стягнення на рухомі речі. Судовий виконавець має право переписати іменний цінний папір на ім'я покупця та зробити замість боржника необхідні для цього заяви.

(5) Вексель, чек або облігацію судовий виконавець подає до погашення, якщо це можливо з огляду на цінний папір.

(6) Для продажу цінних паперів, зареєстрованих у розпорядника реєстру, судовий виконавець подає розпоряднику реєстру розпорядження про переказ арештованих цінних паперів на службовий рахунок цінних паперів судового виконавця. Розпорядження передається розпоряднику реєстру поштою або, за наявності необхідних технічних умов і відповідної домовленості, електронно за посередництвом обов'язкової для використання судовим виконавцем інформаційної системи. Розпорядник реєстру виконує розпорядження шляхом дебетування рахунку цінних паперів боржника та кредитування рахунку цінних паперів судового виконавця. [RT I, 26.06.2017, 1 - jõust. 06.07.2017]

(7) Цінні папери, переказані на службовий рахунок цінних паперів судового виконавця, судовий виконавець продає відповідно до положень про звернення стягнення на рухомі речі, переказуючи цінні папери покупцеві шляхом переказу цінних паперів, встановленого Законом про ведення реєстру цінних паперів. Цінні папери, що котируються на біржі або допущені до торгів на регульованому ринку цінних паперів, судовий виконавець може продати також на відповідній біржі цінних паперів або регульованому ринку, враховуючи при цьому вимоги щодо укладення угод та розрахунків, встановлені регламентом відповідної біржі цінних паперів або регульованого ринку. [RT I, 26.06.2017, 1 - jõust. 06.07.2017]

(8) Законом можуть бути передбачені цінні папери, на які не може бути звернено стягнення.

(1) Якщо частка в товаристві з обмеженою відповідальністю не внесена до реєстру, який веде центральний депозитарій цінних паперів, частка вважається арештованою в порядку, встановленому для арешту рухомих речей. Судовий виконавець повідомляє про арешт правління товариства з обмеженою відповідальністю. [RT I, 26.06.2017, 1 - jõust. 06.07.2017]

(2) Частку в товаристві з обмеженою відповідальністю судовий виконавець продає відповідно до положень про звернення стягнення на рухомі речі.

(3) Судовий виконавець, який продав частку, протягом двох днів з моменту аукціону надсилає розпоряднику комерційного реєстру повідомлення про відчуження частки за формою, встановленою міністром, відповідальним за сферу. [RT I 2009, 51, 349 - jõust. 15.11.2009] ↗

(1) Членство в будівельному кооперативі вважається арештованим у порядку, встановленому для арешту рухомих речей. Судовий виконавець повідомляє про арешт правління будівельного кооперативу та розпорядника реєстру некомерційних об'єднань і цільових установ.

(2) Членство в будівельному кооперативі судовий виконавець продає відповідно до положень про звернення стягнення на рухомі речі.

(3) Судовий виконавець, який продав частку, протягом двох днів з моменту аукціону надсилає будівельному кооперативу та розпоряднику реєстру некомерційних об'єднань і цільових установ повідомлення про відчуження членства за формою, встановленою міністром, відповідальним за сферу. [RT I 2009, 51, 349 - jõust. 15.11.2009] ↗

(1) Для звернення стягнення на частку учасника простого товариства у майні простого товариства стягувач повинен розірвати договір простого товариства в порядку, встановленому Зобов'язально-правовим законом. У разі розірвання при поділі майна стягнення може бути звернено на частку, що належить учаснику простого товариства.

(1) На невідчужуване право стягнення може бути звернено у визначений судовим виконавцем спосіб, якщо здійснення права може бути передане іншій особі і закон не встановлює інше.

(2) При примусовому виконанні щодо права користування судовий виконавець може призначити управління правом. У цьому випадку арешт здійснюється шляхом передачі використовуваної речі управителю, якщо це вже не відбулося за судовим рішенням.

(1) Виконавче провадження щодо майнових прав автора допускається, якщо автор приступив до їх здійснення і твір оприлюднений за згодою автора. Здійсненням вважається також передача майнових авторських прав третій особі, незалежно від того, чи приступила третя особа до здійснення права.

(1) Якщо при арешті права відсутня третя особа, зобов'язана до виконання перед боржником, або коло третіх осіб не може бути точно визначене, арешт діє з моменту, коли акт про арешт із забороною розпоряджатися правом вручено боржникові, якщо із закону не випливає інше.

(2) Про заборону розпоряджатися правом, внесеним до публічного реєстру, до реєстру вноситься заборонний запис на розпорядження.

(1) Заставне право, набуте внаслідок арешту вимоги про виплату заробітної плати чи іншого подібного доходу, поширюється також на суми, які стають належними до сплати після арешту.

(1¹) Доходом вважається насамперед заробітна плата боржника чи інша подібна винагорода, добові, винагорода за утримання від конкуренції, винагорода за передачу інтелектуальної власності або надання її в користування, пенсія, дивіденди, а також товар, послуга, винагорода в натуральній формі чи грошово оцінюване пільгове благо, які особа отримала у зв'язку з трудовими чи службовими відносинами, перебуванням членом органу управління або контролю юридичної особи чи довгостроковими договірними відносинами. [RT I, 12.03.2015, 4 - набув чинності 01.10.2015]

(1²) Вартістю товару, послуги, винагороди в натуральній формі чи грошово оцінюваного пільгового блага, отриманих у зв'язку з трудовими чи службовими відносинами, перебуванням членом органу управління або контролю юридичної особи чи довгостроковими договірними відносинами, є ринкова ціна цього блага. [RT I, 12.03.2015, 4 - набув чинності 01.10.2015]

(1³) Якщо винагорода, що виплачується боржникові грошима під час трудових чи службових відносин, перебування членом органу управління або контролю юридичної особи чи на підставі довгострокових договірних відносин, не перевищує неарештовуваної частини доходу, передбаченої § 132 цього кодексу, і боржник отримує благо, зазначене в частині 1² цього параграфа, судовий виконавець може накласти арешт на винагороду боржника, що виплачується грошима, враховуючи вартість іншого отримуваного блага у складі винагороди боржника. [RT I, 12.03.2015, 4 - набув чинності 01.10.2015]

(1⁴) Перш ніж накласти арешт на винагороду, що виплачується грошима, на підставі частини 1³ цього параграфа в обсязі, який залишає боржникові меншу грошову винагороду, ніж неарештовуваний дохід, передбачений § 132 цього кодексу, судовий виконавець вислуховує боржника та його роботодавця чи іншого партнера за договором, а за потреби — стягувача. [RT I, 12.03.2015, 4 - набув чинності 01.10.2015]

(1⁵) Судовий виконавець має право вимагати необхідні для виконавчого провадження дані про інші доходи боржника, зазначені в частині 1¹ цього параграфа, від роботодавця боржника та інших зобов'язаних щодо боржника осіб. Третя особа зобов'язана надати дані, за винятком випадку, коли вона на підставі закону має право відмовитися від надання даних. [RT I, 12.03.2015, 4 - набув чинності 01.10.2015]

(2) Арешт заробітної плати чи службового окладу поширюється також на дохід, який боржник має отримати у зв'язку з переведенням чи переходом на іншу роботу або посаду чи у зв'язку зі збільшенням заробітної плати або службового окладу.

(3) Якщо боржник протягом шести місяців від припинення трудових чи службових відносин знову стає на роботу до того самого роботодавця, попередній акт про арешт вважається чинним щодо роботодавця.

(4) Під час арешту доходу до складу доходу не зараховуються податки та внески обов'язкової накопичувальної пенсії, медичного страхування та страхування від безробіття.

(1) Стягнення не може бути звернено на такі доходи:

1) державні сімейні допомоги;

2) соціальна допомога особі з інвалідністю;

3) соціальна допомога у значенні закону про соціальне піклування;

4) [Втратив чинність – RT I, 03.04.2018, 3 - набув чинності 01.07.2018]

5) стипендія, допомога на проїзд і проживання та допомога на започаткування підприємницької діяльності, виплачені через Естонську касу страхування від безробіття; [RT I, 03.06.2025, 1 - набув чинності 01.01.2026]

6) відшкодування, що виплачується у зв'язку із заподіянням тілесного ушкодження чи розладу здоров'я, за винятком відшкодування за втрачений дохід, та відшкодування немайнової шкоди;

6¹) допомога по працездатності; [RT I, 13.12.2014, 1 - набув чинності 01.07.2016 (набрання чинності змінено - RT I, 17.12.2015, 1)]

6²) відшкодування жертві злочину; [RT I, 06.01.2023, 1 - набув чинності 01.04.2023]

7) аліменти, що ґрунтуються на законі;

8) [Втратив чинність – RT I, 26.10.2018, 1 - набув чинності 01.09.2019]

9) грошове відшкодування з медичного страхування у значенні закону про медичне страхування, за винятком відшкодування за тимчасову непрацездатність;

10) державна пенсія в обсязі, встановленому законом;

11) допомога у зв'язку зі звільненням із в'язниці; [RT I, 14.03.2011, 1 - набув чинності 24.03.2011]

12) допомога репресованому, що виплачується на підставі закону про особу, репресовану окупаційними режимами. [RT I, 03.04.2018, 3 - набув чинності 15.04.2018]

(2) Якщо звернення стягнення на інше майно боржника не привело або ймовірно не приведе до повного задоволення вимоги стягувача і якщо арешт є справедливим з урахуванням виду вимоги та розміру доходу, на доходи, зазначені в пунктах 6–7 частини 1 цього параграфа, може бути звернено стягнення на підставі заяви стягувача. Судовий виконавець за можливості вислуховує боржника перед прийняттям рішення. [RT I, 26.10.2018, 1 - набув чинності 01.09.2019]

(1) Дохід не заарештовується, якщо він не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої за один місяць, або відповідної частини тижневого чи денного доходу.

(1¹) Якщо звернення стягнення на інше майно боржника не привело або ймовірно не приведе до повного задоволення вимоги про періодичне утримання дитини, може бути заарештовано до половини доходу, зазначеного в частині 1 цього параграфа. Якщо сума, яка підлягає арешту з доходу боржника для виконання вимоги про періодичне утримання дитини, залишається меншою за половину суми, зазначеної в частині 1 цього параграфа, може бути заарештовано до однієї третини доходу боржника. [RT I, 16.12.2022, 1 - набув чинності 01.01.2023]

(1²) Якщо звернення стягнення на інше майно боржника не привело або ймовірно не приведе до повного задоволення вимоги, то незалежно від кількості виконавчих проваджень, що ведуться щодо боржника, можна заарештувати за місяць до 20 відсотків доходу, який не перевищує зазначеного в частині 1 цього параграфа доходу, зменшеного на розрахунковий прожитковий мінімум, оприлюднений Департаментом статистики. Дохід не заарештовується, якщо він залишається меншим за розрахунковий прожитковий мінімум, оприлюднений Департаментом статистики. Встановлене в цьому параграфі не застосовується до виконання вимоги про утримання дитини. [RT I, 31.05.2018, 2 - набув чинності 10.06.2018]

(1³) Якщо боржник має утриманців, то зазначені в частині 1² цього параграфа 20 відсотків обчислюються з доходу боржника, з якого відповідно до частини 2 цього параграфа віднято суму, що не підлягає арешту, на кожного утриманця, та розрахунковий прожитковий мінімум, оприлюднений Департаментом статистики. [RT I, 31.05.2018, 2 - набув чинності 10.06.2018]

(1⁴) Департамент статистики оприлюднює у виданні «Ametlikud Teadaanded» до 1 лютого кожного року на підставі даних минулого року суму розрахункового прожиткового мінімуму в євро. [RT I, 31.05.2018, 2 - набув чинності 10.06.2018]

(2) Якщо боржник згідно із законом утримує іншу особу або сплачує їй утримання, то сума, що не підлягає арешту, збільшується на кожного утриманця на одну третину мінімальної заробітної плати на місяць, за винятком випадку примусового виконання вимоги про утримання дитини. [RT I 2007, 25, 130 - набув чинності 01.01.2008]

(3) З частини доходу, що перевищує суму, яка не підлягає арешту, можна заарештувати дві третини з частини, що відповідає сумі до п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а з доходу, що її перевищує, — увесь дохід, за умови, що сума, яка підлягає арешту, не перевищує двох третин усього доходу. Положення не застосовується, якщо на примусовому виконанні перебуває вимога про утримання. [RT I 2007, 25, 130 - набув чинності 01.01.2008]

[RT I, 30.12.2017, 2 - набув чинності 09.01.2018]

(1) В акті про арешт судовий виконавець зазначає, що арешту щомісяця не підлягає сума, яка відповідає мінімальному розміру місячної заробітної плати, та зазначає на підставі відомих йому даних про утриманців боржника суму, що не підлягає арешту. Судовий виконавець скасовує арешт за заявою боржника протягом трьох робочих днів в обсязі, що забезпечує боржнику дохід, який не підлягає арешту, враховуючи обмеження, встановлені § 131 і 132 цього кодексу. [RT I, 30.12.2017, 2 - набув чинності 09.01.2018]

(1¹) Якщо на рахунок боржника одночасно зараховується дохід більш ніж за один місяць, судовий виконавець зобов'язаний за заявою боржника протягом трьох робочих днів скасувати арешт рахунку в обсязі, що забезпечує боржнику за кожен наперед оплачений місяць дохід, який не підлягає арешту, дотримуючись обмежень, встановлених § 131 і 132 цього кодексу. Якщо період використання доходу, зарахованого на рахунок боржника, визначити неможливо, судовий виконавець забезпечує боржнику дохід, що не підлягає арешту, за один місяць. [RT I 2009, 68, 463 - набув чинності 01.01.2010]

(2) Судовий виконавець може до вирішення заяви призупинити перерахування коштів стягувачам із заарештованого рахунку та звільнити рахунок з-під арешту в обсязі, необхідному для життєво необхідного утримання боржника або члена його сім'ї.

(1) Якщо змінюються умови, з яких виходили при обчисленні частини доходу, на яку не може бути звернено стягнення, судовий виконавець змінює акт про арешт за заявою боржника або стягувача.

(2) Третя особа, зобов'язана щодо боржника, може до вручення зміненого акта виконувати зобов'язання згідно з попереднім актом.

(1) Якщо особа, для якої боржник виконує роботу на підставі трудового договору або надає послугу, зобов'язана сплатити гроші третій особі або вчинити таку дію, яку через характер їхніх відносин можна розглядати як часткову або повну винагороду за роботу боржника на підставі трудового договору або за надання послуги, вимогу третьої особи можна заарештувати на підставі виконавчого документа, складеного щодо боржника, як вимогу боржника. Арешт вимоги боржника про винагороду охоплює також вимогу третьої особи проти третьої особи, зобов'язаної щодо боржника. Акт про арешт має бути вручений третій особі та боржнику. [RT I, 19.03.2019, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(2) [Втратив чинність – RT I 2006, 7, 42 - набув чинності 04.02.2006]

(3) У випадку, зазначеному в частині 1 цього параграфа, судовий виконавець заарештовує вимогу на підставі даних, поданих стягувачем. Третя особа може подати позов про звільнення майна з-під арешту або про визнання примусового виконання неприпустимим з іншої підстави. Позов подається проти стягувача. [RT I 2006, 7, 42 - набув чинності 04.02.2006]

(1) Дохід враховується в плані розподілу разом із сумами, що стануть стягуваними в майбутньому.

(2) Протягом п'яти робочих днів з моменту, коли часткова сума доходу стає стягуваною, судовий виконавець виплачує стягувачу з депонованої суми належну йому частину. [RT I 2006, 7, 42 - набув чинності 04.02.2006]

(1) При зверненні стягнення на нерухому річ застосовуються відповідні положення про звернення стягнення на рухомі речі, якщо з положень цієї глави не випливає інше.

(1) Положення цієї глави застосовуються також до виконавчого провадження щодо прав, прирівняних до нерухомих речей, а також щодо повітряних суден, внесених до естонського реєстру повітряних суден, якщо із закону не випливає інше. Щодо суден, внесених до суднової кадастрової книги, положення цієї глави застосовуються з особливостями, передбаченими законом про речове право на судно.

(2) На частину нерухомої речі або прирівняного до неї права може бути звернено стягнення лише тоді, коли ця частина є ідеальною часткою співвласника або коли вимога стягувача ґрунтується на праві, яким обтяжена ідеальна частка.

(1) Звернення стягнення на нерухому річ охоплює також речі, на які поширюється іпотека, якщо законом не встановлено інше.

(1) Для задоволення вимоги стягувача на нерухому річ може бути звернено стягнення, якщо боржник внесений до кріпосної книги як власник нерухомої речі або якщо боржник є універсальним правонаступником внесеного до кріпосної книги власника.

(2) Стягувач повинен подати судовому виконавцю посилання на кріпосну книгу. [RT I, 21.06.2014, 8 - набув чинності 01.01.2015]

(3) У разі переходу нерухомої речі до універсального правонаступника необхідно подати документи, що підтверджують універсальне правонаступництво.

(1) Для звернення стягнення на кілька нерухомих речей може бути проведено одне провадження, якщо це здійснюється через одну вимогу проти того самого боржника, або через те саме право, встановлене на нерухомі речі, або через вимогу, за яку власники нерухомих речей відповідають як солідарні боржники.

(1) Для арешту нерухомої речі судовий виконавець описує нерухому річ та її приналежності, а також інші речі, на які поширюється іпотека, забороняє їх відчуження та вносить до кріпосної книги заборонну відмітку про розпорядження нерухомістю.

(2) Якщо арешт поширюється на вимогу власника нерухомої речі проти третьої особи, судовий виконавець на підставі заяви стягувача забороняє зобов'язаній перед боржником третій особі задовольняти вимогу.

(3) Під час арешту нерухомої речі право застави внаслідок арешту не виникає.

(1) В акті арешту нерухомої речі повинні бути зазначені:

1) виконавчий документ, що є підставою для стягнення;

2) дані кріпосної книги про нерухому річ;

3) приналежності та істотні частини нерухомої речі;

4) ціна нерухомої речі;

5) розміри будівель, кількість та призначення приміщень.

(1) Під час оцінки нерухомої речі судовий виконавець враховує права, внесені до кріпосної книги до внесення заборонної відмітки, відповідно до змісту кріпосної книги.

(2) Права, внесені до кріпосної книги як попередній запис або як заперечення, враховуються під час оцінки як внесені права.

(1) Після складання акта арешту нерухомої речі судовий виконавець невідкладно надсилає відділу кріпосної книги копію виконавчого документа та односторонню заяву про внесення до кріпосної книги заборонної відмітки про розпорядження нерухомою річчю.

(2) Після внесення заборонної відмітки відділ кріпосної книги надсилає судовому виконавцю витяг з реєстрового розділу кріпосної книги та копії тих документів, на підставі яких зроблено записи та які містять дані про місце проживання чи місцезнаходження внесених осіб та їхніх представників.

(3) Відділ кріпосної книги повідомляє судового виконавця про заяву, подану до відділу кріпосної книги до отримання клопотання про заборонну відмітку, та передає копії тих документів, на підставі яких було подано клопотання про внесення запису.

(4) Якщо затримка, спричинена врученням повідомлення про виконання, може істотно поставити під загрозу досягнення мети примусового виконання, судовий виконавець може накласти арешт на нерухому річ боржника або внести заборонну відмітку до реєстру також до надсилання повідомлення про виконання.

(1) Приналежності нерухомої речі не можуть бути заарештовані як рухома річ. Інші речі, на які поширюється іпотека, можуть бути заарештовані як рухома річ доти, доки вони не заарештовані разом з нерухомою річчю.

(2) Арешт нерухомої речі охоплює сільськогосподарську та лісогосподарську продукцію нерухомої речі, а також вимоги, що випливають з їх страхування, якщо продукція ще перебуває у постійному зв'язку з ґрунтом або є приналежностями нерухомої речі.

(3) Арешт нерухомої речі не охоплює вимоги щодо найму та оренди, а також вимоги, що випливають з періодичних платежів, пов'язаних з нерухомою власністю, зокрема вимоги про сплату плати за право забудови та платежів, забезпечених реальним обтяженням.

(4) Арешт нерухомої речі не обмежує право орендаря отримувати плоди речі.

(5) У разі призначення нерухомої речі до примусового управління арешт поширюється також на майно, зазначене в частинах 2–4 цього параграфа.

(1) Заарештована нерухома річ залишається у володінні боржника та в межах належного господарювання в управлінні й користуванні боржника, за винятком випадку призначення нерухомої речі до примусового управління.

(2) Якщо можна припустити, що боржник ставить під загрозу належне господарювання або робитиме це в майбутньому, суд на підставі заяви стягувача призначає необхідний захід для усунення загрози. Як захід може, зокрема, бути призначено наглядача або примусового управителя нерухомої речі.

(3) Наглядач стежить за виконанням обов'язків боржника та повідомляє судового виконавця про порушення обов'язків. Під час призначення наглядача суд затверджує йому розумну винагороду, яка зараховується до витрат на виконання.

(4) До прав та обов'язків примусового управителя застосовується встановлене цим кодексом щодо примусового управління.

(1) Арешт вважається чинним з моменту вручення акта арешту боржнику або з моменту внесення заборонної відмітки до кріпосної книги, якщо це відбувається до вручення акта боржнику.

(2) Якщо арешт поширюється на вимогу власника нерухомої речі проти третьої особи і судовий виконавець забороняє третій особі платити боржнику, арешт вважається чинним щодо третьої особи з моменту, коли арешт стає їй відомим або коли їй вручено документ, що забороняє задоволення вимоги. Судовий виконавець може здійснити попередній арешт вимоги.

(1) Якщо заяву про звернення стягнення на нерухому річ подано після арешту нерухомої речі на користь іншого стягувача, судовий виконавець ухвалює рішення дозволити заявнику брати участь у провадженні. Другий акт арешту не складається і заборонна відмітка до кріпосної книги не вноситься.

(2) Стягувач, який приєднався до провадження, має ті самі права, що й стягувач, за заявою якого було заарештовано нерухому річ, якщо законом не встановлено інше.

(3) Якщо після приєднання до примусового виконання виконавче провадження завершується без організації продажу нерухомої речі, судовий виконавець, який вів виконавчу справу, повідомляє про це заявника заяви про приєднання до примусового виконання. Якщо заяву про приєднання до примусового виконання подало кілька стягувачів, судовий виконавець повідомляє про завершення виконавчого провадження заявника, який приєднався до примусового виконання раніше за часом. [RT I, 09.04.2021, 1 - набув чинності 19.04.2021]

(4) Судовий виконавець, який вів виконавчу справу, передає подані в його провадженні заяви про приєднання до примусового виконання та зазначені в частині 1 цього параграфа рішення судовому виконавцю, який заарештував нерухому річ. Стягувач вважається таким, що приєднався до примусового виконання, у провадженні, в якому було заарештовано нерухому річ, якщо він не відмовився від приєднання до примусового виконання. Черговість заяв про приєднання до примусового виконання не змінюється. [RT I, 09.04.2021, 1 - набув чинності 19.04.2021]

(1) Якщо судовий виконавець накладає арешт на квартирну власність і стягувачем не є квартирне товариство, він негайно після внесення заборонної позначки до кріпосної книги надсилає квартирному товариству повідомлення про арешт. [RT I, 13.03.2014, 3 - набув чинності 01.01.2018]

(1¹) Якщо судовий виконавець накладає арешт на квартирну власність і стягувачем є квартирне товариство, судовий виконавець негайно після внесення заборонної позначки до кріпосної книги надсилає повідомлення про арешт усім володільцям обмежених речових прав. Якщо квартирне товариство приєднується до виконавчого провадження, судовий виконавець негайно після приєднання надсилає відповідне повідомлення усім володільцям обмежених речових прав. [RT I, 23.12.2022, 1 - набув чинності 01.02.2023]

(2) [Втратив чинність – RT I, 13.03.2014, 3 - набув чинності 01.01.2018]

(3) [Втратив чинність – RT I, 13.03.2014, 3 - набув чинності 01.01.2018]

(4) Протягом десяти днів з дня отримання повідомлення, зазначеного в частині 1 цього параграфа, квартирне товариство повинно подати судовому виконавцю чинний господарський план квартирного товариства та довідку з такими даними:

1) розмір такої вимоги, що випливає з квартирної власності, яка стала стягуваною не пізніше ніж за три місяці до внесення заборонної позначки до кріпосної книги, та дані, що дають змогу перевірити обґрунтованість цієї вимоги;

2) підстава для подальшого обліку витрат на управління. [RT I, 13.03.2014, 3 - набув чинності 01.01.2018]

(1) Предметом примусового аукціону є нерухома річ та арештовані разом з нею предмети, арешт яких є чинним на час аукціону.

(2) Предметом примусового аукціону є також належні третій особі приналежності нерухомої речі, що перебувають у володінні боржника, за винятком випадку, коли третя особа домоглася звільнення речі з-під арешту до часу проведення аукціону та повідомила про це судового виконавця.

(1) Нерухомі речі, що продаються в одному виконавчому провадженні, виставляються на аукціон окремо.

(2) Якщо нерухомі речі обтяжені одним і тим самим правом, кожен учасник виконавчого провадження може вимагати, щоб нерухомі речі були виставлені на аукціон спільно. Нерухомі речі можна виставити на аукціон спільно також у випадку, якщо, на думку судового виконавця, спільний продаж дає більший виторг або дає змогу заощадити на виконавчих витратах.

(1) Судовий виконавець може за пропозицією стягувача постановити, що рухома річ виключається з аукціону нерухомої речі та відчужується згідно з положеннями про звернення стягнення на рухомі речі, якщо за такого продажу речі можна припустити, що від продажу речі буде отримано вищу ціну, або якщо окремий продаж рухомої речі є доцільним з іншої причини.

(1) В оголошенні про аукціон нерухомої речі зазначаються, зокрема:

1) номер реєстрової частини нерухомої речі;

2) місцезнаходження та розмір нерухомої речі;

3) ім'я внесеного до кріпосної книги власника нерухомої речі;

4) ім'я універсального правонаступника внесеного до кріпосної книги власника, який є боржником;

5) виявлені права третіх осіб, що обтяжують нерухому річ, разом з їхніми ранговими місцями, та інші обмеження права власності на нерухомість;

6) пропозиція особам повідомити судового виконавця до аукціону про права, не внесені на момент внесення заборонної позначки до кріпосної книги, та на вимогу стягувача обґрунтувати їх.

(2) Час між опублікуванням оголошення про аукціон і повідомленням про аукціон та аукціоном повинен становити не менше 20 днів, якщо суд не постановить інакше. Оголошення про аукціон публікується у виданні «Ametlikud Teadaanded» (Офіційні повідомлення) та в Інтернеті щонайменше на одному з найпоширеніших порталів пропозицій продажу нерухомості. Судовий виконавець може опублікувати оголошення також у газеті, що поширюється в місці проведення аукціону. За бажанням стягувача або боржника судовий виконавець публікує оголошення за рахунок стягувача або боржника також в іншому виданні. В інтернет-оголошенні судовий виконавець публікує також фотографії нерухомої речі. [RT I, 31.12.2012, 5 - набув чинності 10.01.2013]

(1) [Втратив чинність – RT I, 13.03.2014, 3 - набув чинності 01.01.2018]

(2) [Втратив чинність – RT I, 13.03.2014, 3 - набув чинності 01.01.2018]

(3) Квартирне товариство до аукціону подає судовому виконавцю додаткову довідку про розмір вимоги, що випливає з квартирної власності, яка стала стягуваною після подання заяви про виконання або довідки, зазначеної в частині 4 § 149¹ цього кодексу, але до проведення аукціону. [RT I, 13.03.2014, 3 - набув чинності 01.01.2018]

(1) Особа, яка бажає придбати нерухому річ на усному аукціоні, може до початку аукціону подати судовому виконавцю письмову цінову пропозицію, в якій повинні бути зазначені дані, вказані в частині 1 § 86 цього кодексу, а також номер реєстрової частини та місцезнаходження нерухомої речі.

(2) Письмова цінова пропозиція повинна бути подана в закритому конверті з позначкою «enampakkumine» (аукціон), а також з посиланням на предмет аукціону. Конверт відкривається на усному аукціоні. [RT I 2009, 68, 463 - набув чинності 01.01.2010]

(1) Ризик загибелі нерухомої речі та проданих разом з нею предметів переходить на аукціоні до покупця з визнанням його пропозиції найкращою. Від визнання пропозиції найкращою покупець несе всі витрати й обтяження та отримує всю вигоду.

(1) Право власності на продану на аукціоні нерухому річ виникає з внесенням запису до кріпосної книги на підставі акта аукціону.

(1) При придбанні нерухомої речі за рахунок позики покупець повідомляє про це судового виконавця у порядку, встановленому § 93¹ цього кодексу.

(2) Якщо покупець і кредитна установа домовляються про обтяження іпотекою нерухомої речі, що продається на аукціоні, як забезпечення позики та про внесення до реєстру нерухомості угоди про підпорядкування негайному примусовому виконанню, покупець повідомляє про це одночасно з повідомленням про намір придбати нерухому річ за рахунок позики. Кредитна установа повідомляє судовому виконавцю час посвідчення правочину, ім'я нотаріуса та контактні дані.

(3) Якщо кредитна установа надала судовому виконавцю гарантію у формі, що дозволяє письмове відтворення, або якщо судовий виконавець отримав копію квитанції про депонування щодо перерахування грошей на нотаріальний рахунок, судовий виконавець невідкладно надсилає нотаріусу цифрово підписаний акт аукціону, заяву про вилучення заборонної позначки та прав, що припиняються з примусовим виконанням, а також згоду на внесення іпотеки до реєстру нерухомості, якщо не домовлено про інше.

(4) Нотаріус подає до відділу реєстру нерухомості речово-правовий договір про встановлення іпотеки, угоду про забезпечені іпотекою вимоги та підпорядкування негайному примусовому виконанню, заяву про реєстрацію та документи, зазначені в частині 3 цього параграфа.

(5) Нотаріус упродовж трьох робочих днів після реєстрації документів, зазначених у частині 4 цього параграфа, у реєстраційному журналі перераховує депоновану на нотаріальному рахунку грошову суму на службовий рахунок судового виконавця.

(6) Якщо угоди, зазначені в частині 4 цього параграфа, не укладаються упродовж 30 днів з дня складання акта аукціону, нотаріус повертає судовому виконавцю документи, зазначені в частині 3 цього параграфа, а кредитній установі — гроші, перераховані на нотаріальний рахунок згідно з частиною 3 цього параграфа. [RT I 2009, 68, 463 - jõust. 01.01.2010]

(1) Нерухому річ можна продати під контролем судового виконавця у порядку, встановленому § 102 цього кодексу. [RT I 2006, 7, 42 - jõust. 04.02.2006]

(1) У разі продажу нерухомої речі в порядку примусового виконання залишаються чинними права, що видно з реєстру нерухомості, які перебувають попереду та на тому самому черговому місці, що й вимога стягувача або право, яке є її забезпеченням.

(2) Якщо нерухома річ продається для задоволення кількох вимог, що перебувають на різних чергових місцях, щодо збереження прав виходять із вимоги, що перебуває попереду.

(3) Права, що перебувають у черговості позаду вимоги, припиняються з визнанням пропозиції найкращою. Припиненим вважається також внесене до реєстру нерухомості право, що належить стягувачу, для задоволення вимоги з якого було звернено стягнення.

(4) На аукціоні не припиняються права, що випливають із сервітуту, якщо сервітут був встановлений на підставі права на встановлення сервітуту, що випливає із закону.

(1) Внесене до реєстру нерухомості право, яке з продажем нерухомої речі припинилося б і мало би бути вилучене з реєстру нерухомості, залишається чинним, якщо уповноважена особа та покупець домовляться про це нотаріально посвідченим договором і подадуть угоду судовому виконавцю до подання заяви про вилучення прав з реєстру нерухомості.

(2) У випадку, зазначеному в частині 1 цього параграфа, угода вважається задоволенням вимоги уповноваженої особи з нерухомої речі.

(3) [Втратив чинність – RT I 2006, 7, 42 - jõust. 04.02.2006]

(1) Судовий виконавець подає до відділу реєстру нерухомості копію акта аукціону та заяви про внесення покупця до реєстру нерухомості як власника та про вилучення заборонної позначки й прав, що припиняються, невідкладно після сплати всієї купівельної ціни, якщо законом не встановлено інше. [RT I 2010, 38, 231 - jõust. 01.07.2010]

(1¹) Заява про внесення власника та іпотеки у випадку, зазначеному в частинах 1 і 2 цього параграфа, вважається заявою, поданою покупцем та іпотекодержателем. Покупець зобов'язаний сплатити державне мито в обсязі, встановленому законом про державне мито. [RT I 2009, 68, 463 - jõust. 01.01.2010]

(1²) У випадку, зазначеному в частинах 1 і 2 цього параграфа, заява про внесення власника вважається заявою, поданою покупцем. Покупець зобов'язаний сплатити державне мито в обсязі, встановленому законом про державне мито. [RT I 2009, 68, 463 - jõust. 01.01.2010]

(2) Для здійснення запису про вилучення прав не потрібна згода володарів прав, що вилучаються, у розумінні § 34¹ закону про реєстр нерухомості.

(3) Якщо покупець клопоче про внесення права на придбану на аукціоні нерухому річ до внесення себе до реєстру нерухомості як власника або погоджується з цим, на цій підставі не можна здійснити запис до внесення покупця до реєстру нерухомості як власника.

(1) Покупець може розірвати договір найму або оренди на умовах і у строк, передбачені § 323 зобов'язального закону. Покупець не може розірвати договір найму або оренди, якщо до реєстру нерухомості внесено відмітку згідно з § 324 зобов'язального закону і відмітку не можна вилучити з реєстру нерухомості через черговість.

(1) Суд призначає нерухому річ після арешту на примусове управління та призначає управителя на підставі заяви судового виконавця, стягувача або боржника.

(2) У зв'язку з вимогою, що випливає з внесеного до реєстру нерухомості права, примусове управління нерухомою річчю можна призначити також тоді, коли боржник не внесений до реєстру нерухомості як власник або він не є спадкоємцем власника, але є володільцем нерухомої речі на підставі правочину з придбання нерухомої речі.

(1) Управителем не можна призначити стягувача чи судового виконавця, а також родича або свояка судового виконавця. Родич або свояк стягувача може бути управителем лише за письмовою згодою боржника та стягувача.

(2) Суд має право замінити управителя, якщо він не виконує своїх обов'язків.

(3) Якщо суд не призначає управителя, нерухома річ, що підлягає примусовому управлінню, залишається у володінні боржника.

(1) На підставі ухвали суду до реєстру нерухомості вноситься запис про примусове управління та примусового управителя.

(2) Суд вручає учасникам виконавчого провадження та судовому виконавцю повідомлення про призначення примусового управління нерухомою річчю після внесення до реєстру нерухомості запису про примусове управління.

(1) Примусовий керуючий має право взяти нерухому річ у своє володіння на підставі ухвали про його призначення на посаду.

(2) Якщо боржник чинить фізичний опір під час взяття нерухомої речі у володіння, примусовий керуючий має право для усунення опору та взяття нерухомої речі у володіння скористатися допомогою поліції.

(3) Якщо нерухомою річчю володіє третя особа, примусовий керуючий може вимагати передачі володіння на підставі виконавчого документа, спрямованого проти боржника, та ухвали про його призначення на посаду. Якщо нерухома річ перебуває у володінні орендаря, наймача або користувача узуфрукту, керуючий залишається опосередкованим володільцем, і йому актом арешту надається право стягувати вимоги замість боржника.

(1) Арешт нерухомої речі у разі примусового керування вважається таким, що відбувся, також з моменту, коли керуючий стає володільцем нерухомої речі.

(2) Керуючий може клопотати перед судовим виконавцем, щоб той заборонив третій особі, зобов'язаній перед боржником, здійснювати оплату боржникові.

(1) Керуючий приймає нерухому річ на підставі ухвали про призначення примусового керування та зобов'язаний передати її у тому самому складі та господарському стані.

(2) Керуючий має право та обов'язок вчиняти всі правочини та дії, необхідні для збереження стану нерухомої речі та її належного господарювання. Він може стягувати вимоги, пов'язані з нерухомою річчю, та продавати плоди, не потрібні для керування.

(3) Керуючий виконує договори оренди та найму, укладені до арешту нерухомої речі. Керуючий може укладати нові договори оренди та найму строком до закінчення періоду примусового керування.

(4) Якщо нерухома річ залишається в керуванні боржника, боржник повинен господарювати арештованою нерухомою річчю у тому самому порядку, що й керуючий. Розпоряджатися майном боржник може лише за згодою судового виконавця.

(1) Судовий виконавець після запитання позиції стягувача та боржника надає керуючому необхідні для примусового керування вказівки та здійснює нагляд за господарюванням керуючого.

(2) Судовий виконавець може за потреби вимагати від керуючого надання забезпечення.

(1) Керуючий відповідає перед учасниками виконавчого провадження за виконання своїх обов'язків. До відносин між керуючим та учасником провадження застосовуються положення договору доручення, за винятком положень, що регулюють сплату винагороди та розірвання договору доручення.

(2) Керуючий зобов'язаний подавати судовому виконавцеві звіти про господарювання нерухомою річчю у встановлені судовим виконавцем строки.

(3) Боржник та стягувач мають право ознайомитися зі звітами керуючого.

(1) Плата за найм, оренду або узуфрукт, що сплачується за користування нерухомою річчю, має сплачуватися керуючому.

(2) Суд може ухвалити, що найм та оренда мають сплачуватися на службовий розрахунковий рахунок судового виконавця, якщо ці суми не потрібні для господарювання нерухомою річчю.

(1) При призначенні керуючого суд затверджує йому винагороду, яку керуючий має право отримати з плодів нерухомої речі. Якщо керуючим залишається боржник, то йому винагорода не сплачується.

(2) Якщо плоди, отримані з нерухомої речі протягом керування, не покривають визначену керуючому як винагороду суму, частина, якої не вистачає, додається до виконавчих витрат.

(1) Боржник та член його сім'ї, які на момент арешту нерухомої речі проживають у житловому приміщенні, що знаходиться на нерухомій речі, можуть залишитися там проживати на час примусового керування.

(2) Боржник повинен відшкодувати стягувачеві шкоду, заподіяну користуванням нерухомою річчю.

(1) Примусове керування припиняється у разі задоволення вимоги стягувача рішенням судового виконавця.

(2) Якщо продовження примусового керування вимагало б великих витрат, а стягувач не сплачує наперед необхідну для цього суму, судовий виконавець може звернутися до суду для вирішення питання про продовження примусового керування або продаж речі.

(1) Судовий виконавець розподіляє виручку, отриману від продажу нерухомої речі та примусового керування, між стягувачами та іншими особами, які мають право брати участь у розподілі виручки, на підставі черговості прав, що випливає з кріпосної книги, та в порядку черговості арешту або на підставі домовленості стягувачів. У разі одночасно вчиненого арешту стягувачі отримують при розподілі виручки однакову чергу.

(2) Виконавчі витрати вираховуються з виручки, що розподіляється згідно з планом розподілу.

(3) Вимоги задовольняються з виручки та враховуються в плані розподілу в такому порядку, за однакової черги — пропорційно сумам вимог:

1) у разі примусового керування, що передує примусовому продажу з торгів, — вимога стягувача як передоплата на відшкодування витрат, здійснених на утримання нерухомої речі та необхідні поліпшення, якщо ці витрати не можуть бути покриті за рахунок вигоди, отриманої з нерухомої речі;

2) вимоги, що випливають із прав, внесених до кріпосної книги, відповідно до черги права у кріпосній книзі, та їхні додаткові вимоги в межах, встановлених законом;

2¹) [Втратив чинність – RT I, 08.07.2016, 1 – набув чинності 01.01.2017]

2²) вимоги про аліменти на дитину, зокрема частина вимоги про аліменти на дитину, що перейшла до держави внаслідок сплати допомоги на аліменти; [RT I, 19.03.2019, 1 - jõust. 01.01.2021]

3) вимоги стягувачів, для забезпечення яких відбувся арешт нерухомої речі або приєднання до примусового виконання і які не задовольняються згідно з пунктами 1–2² цієї частини; [RT I, 19.03.2019, 1 - jõust. 01.01.2021]

4) решта вимог.

(4) Щодо вимог, зазначених у пункті 3 частини 3 цього параграфа, за наявності кількох стягувачів перевагу має той, на користь якого арешт відбувся раніше або хто приєднався до примусового виконання.

[Втратив чинність - RT I 2006, 7, 42 - набр. чинності 04.02.2006]

(1) Якщо внесене до кріпосної книги право особи припиняється з продажем нерухомої речі, володілець права може вимагати з виручки в порядку, встановленому частиною 2 § 108 цього кодексу, відшкодування за видалене право відповідно до попередньої черги видаленого права.

(2) Відшкодування за особистий сервітут та безстрокове речове обтяження сплачується уповноваженій особі щомісячними платежами, при обчисленні яких за основу береться річна вартість права. Сума сплачується наперед за три місяці.

(3) Встановлена частиною 2 цього параграфа вимога про відшкодування враховується в плані розподілу сумою, що відповідає загальній сумі всіх майбутніх платежів, але не перевищує 25-кратну суму річного платежу. У плані визначається, як має бути розподілена сума у разі, якщо уповноважена на суму особа помирає чи припиняється або вимога відпадає. [RT I 2006, 7, 42 - jõust. 04.02.2006]

(1) У разі примусового керування нерухомою річчю судовий виконавець складає для розподілу виручки, отриманої від примусового керування, між стягувачами план розподілу на весь час примусового керування.

(2) Виплати на підставі плану розподілу здійснює керуючий при настанні строку стягнення вимог.

[RT I, 19.03.2019, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(1) Якщо боржник з аліментів на дитину протягом двох місяців під час виконавчого провадження регулярно не сплачував аліменти і судовому виконавцю не вдалося стягнути їх за рахунок майна боржника, судовий виконавець за згодою стягувача попереджає боржника, що права боржника, перелічені в § 177² цього кодексу, будуть обмежені, дію дозволів буде зупинено або документи буде визнано недійсними та їх видачу заборонено, якщо він протягом 30 днів з моменту вручення попередження не виконає щонайменше одну з таких умов: [RT I, 19.03.2019, 1 - набув чинності 01.01.2021]

1) сплатить аліменти щонайменше за один місяць; [RT I, 12.03.2015, 4 - набув чинності 01.03.2016]

2) укладе зі стягувачем угоду про графік платежів для сплати аліментів і сплатить перший внесок; [RT I, 12.03.2015, 4 - набув чинності 01.03.2016]

3) обґрунтує, чому зазначене в попередженні обмеження права, зупинення дії дозволу або визнання документа недійсним та заборона їх видачі були б щодо нього несправедливими, зокрема у випадку, коли для несплати аліментів була поважна причина або коли обмеження права, зупинення дії дозволу або визнання документа недійсним істотно перешкоджало б забезпеченню життєдіяльності боржника та осіб, які перебувають на його утриманні. [RT I, 19.03.2019, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(2) Зазначене в частині 1 цього параграфа попередження діє два роки з моменту його вручення. Якщо боржник протягом цього часу знову припинить регулярну сплату аліментів, не подавши щодо цього поважного обґрунтування, судовий виконавець, не роблячи боржнику нового попередження, подає до суду заяву на підставі пункту 2 або 3 частини 1 § 177³ цього кодексу. Судовий виконавець може під час дії попередження переоцінити поважність причини, поданої боржником на підставі пункту 3 частини 1 цього параграфа, та подати до суду заяву на підставі пункту 4 частини 1 § 177³ цього кодексу. [RT I, 12.03.2015, 4 - набув чинності 01.03.2016]

(3) Судовий виконавець може під час дії одного попередження подати до суду кілька заяв про обмеження прав боржника, зупинення дії дозволів або визнання документа недійсним та заборону їх видачі. [RT I, 19.03.2019, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(4) Судовий виконавець не робить зазначеного в частині 1 цього параграфа попередження, якщо боржник раніше подав явно поважну причину щодо несплати аліментів. [RT I, 12.03.2015, 4 - набув чинності 01.03.2016]

(5) Судовий виконавець до винесення попередження з'ясовує, чи має боржник зазначені в § 177² цього кодексу права, дозволи або документи. Якщо боржник не має жодного зазначеного в § 177² цього кодексу права, дозволу чи документа, судовий виконавець не подає боржнику зазначеного в частині 1 цього параграфа попередження. [RT I, 19.03.2019, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(5¹) Дія попередження припиняється, якщо набирає чинності судове рішення, яким залишено без задоволення заяву судового виконавця про обмеження прав боржника, зупинення дії дозволів або визнання документів недійсними та заборону їх видачі на підставі пункту 3 частини 2 § 177⁴ цього кодексу, або яким припиняється обмеження прав боржника та зупинення дії дозволів, а також заборона видачі їх або документів на підставі § 177⁵ цього кодексу. [RT I, 19.03.2019, 1 - набув чинності 01.01.2021]

(6) Форму попередження про обмеження прав боржника, зупинення дії дозволів або визнання документів недійсними встановлює міністр, відповідальний за відповідну сферу, постановою. [RT I, 19.03.2019, 1 - набув чинності 01.01.2021]

[RT I, 16.12.2022, 1 - набув чинності 01.01.2023]

(1) Якщо боржник під час виконавчого провадження, порушеного для стягнення аліментів на дитину, протягом трьох місяців регулярно не сплачував аліменти і судовому виконавцю не вдалося стягнути їх за рахунок майна боржника, суд за згодою стягувача та на підставі заяви судового виконавця, якій передувало попередження боржника, може ухвалою безстроково зупинити такі права та дію таких дозволів:

1) право на полювання;

2) право керування механічним транспортним засобом;

3) дозвіл на зброю та дозвіл на придбання зброї;