Tervishoiuteenuste korraldamise seadus

(1) Закон встановлює порядок і вимоги до надання послуг охорони здоров'я, а також порядок управління, фінансування та нагляду у сфері охорони здоров'я.

(2) Цей закон застосовується до організації надання послуг охорони здоров'я у сфері управління Міністерства оборони з особливостями, що випливають із Закону про службу в Силах оборони та Закону про організацію Сил оборони. [RT I, 10.07.2012, 2 – набув чинності 01.04.2013]

(2¹) Цей закон застосовується до організації надання послуг охорони здоров'я у в'язницях з особливостями, що випливають із Закону про ув'язнення.

(2²) Цей закон застосовується до організації надання шкільної послуги охорони здоров'я у школах з особливостями, що випливають із Закону про основну школу та гімназію. [RT I 2010, 41, 240 – набув чинності 01.09.2010]

(2³) Цей закон застосовується до професійної діяльності провізора та фармацевта при наданні аптечної послуги в обсязі, встановленому в § 2 частині 1¹ та § 3 частинах 4 і 5 цього закону. [RT I, 06.06.2014, 14 – набув чинності 09.06.2014]

(2⁴) У надзвичайній ситуації до організації охорони здоров'я застосовуються положення Закону про надзвичайну ситуацію з урахуванням особливостей цього закону. [RT I, 03.03.2017, 1 – набув чинності 01.07.2017]

(3) До передбаченого цим законом адміністративного провадження застосовуються положення Закону про адміністративне провадження з урахуванням особливостей цього закону. [RT I 2003, 26, 157 – набув чинності 01.04.2003]

(1) Послуга охорони здоров'я — це діяльність працівника охорони здоров'я з профілактики, діагностики та лікування хвороби, травми або отруєння з метою полегшити страждання людини, запобігти погіршенню стану її здоров'я чи загостренню хвороби та відновити здоров'я. Перелік послуг охорони здоров'я встановлює міністр, відповідальний за цю сферу. [RT I, 04.07.2012, 3 – набув чинності 14.07.2012]

(1¹) Провізор і фармацевт надають у межах професійної діяльності послуги охорони здоров'я лише у випадках, встановлених законом. [RT I, 06.06.2014, 14 – набув чинності 09.06.2014]

(2) Стаціонарною є послуга охорони здоров'я, для надання якої необхідне цілодобове перебування людини в лікарні.

(3) Амбулаторною є послуга охорони здоров'я, для надання якої цілодобове перебування людини в лікарні не є необхідним.

(4) Якщо працівник охорони здоров'я у винятковій ситуації призначає собі рецептурний лікарський засіб для звичайного лікування гострої минущої хвороби або для забезпечення безперервності раніше призначеного лікування у зв'язку з хронічним станом, то при виписуванні лікарського засобу та встановленні пов'язаного з цим діагнозу договір про надання послуги охорони здоров'я в розумінні Зобов'язального закону не укладається, а в разі виникнення шкоди не застосовується Закон про обов'язкове страхування відповідальності надавача послуги охорони здоров'я. Призначення рецептурного лікарського засобу має бути задокументоване відповідно до вимог § 4² цього закону. [RT I, 19.06.2026, 2 – набув чинності 29.06.2026]

(1) Працівниками охорони здоров'я в розумінні цього закону є лікар, лікар-стоматолог, медична сестра та акушерка, якщо вони зареєстровані в Департаменті здоров'я.

(2) Працівник охорони здоров'я може надавати послуги охорони здоров'я в межах тієї здобутої професії або спеціальності, на підставі якої він зареєстрований в інформаційній системі організації охорони здоров'я. [RT I, 20.06.2022, 63 – набув чинності 27.06.2022]

(3) [Втратив чинність – RT I, 20.06.2022, 63 – набув чинності 27.06.2022]

(4) Працівниками охорони здоров'я є також провізор і фармацевт, які в розумінні Закону про лікарські засоби надають аптечну послугу в загальній аптеці або лікарняній аптеці, якщо вони зареєстровані в інформаційній системі організації охорони здоров'я відповідно до § 55 частини 1 Закону про лікарські засоби. [RT I, 20.06.2022, 63 – набув чинності 27.06.2022]

(5) Провізор і фармацевт можуть надавати аптечну послугу в межах здобутої професії. [RT I, 20.06.2022, 63 – набув чинності 27.06.2022]

(6) Якщо особа здійснює лікування і зареєстрована в інформаційній системі організації охорони здоров'я, до працівника охорони здоров'я прирівнюються:

1) фізіотерапевт;

2) клінічний психолог;

3) логопед. [RT I, 10.10.2022, 1 – набув чинності 01.10.2023]

(1) Пацієнт у розумінні цього закону — це фізична особа, яка виявила бажання отримати послугу охорони здоров'я або яка її отримує. [RT I, 29.11.2013, 1 – набув чинності 09.12.2013]

(1) Безпека пацієнта в розумінні цього закону — це цілеспрямоване зменшення ризику шкоди здоров'ю, якої можна уникнути і яка супроводжує надання медичної послуги. Система безпеки пацієнта охоплює дії, пов'язані з документуванням випадків безпеки пацієнта, передаванням інформації розпоряднику бази даних безпеки пацієнта, а також з аналізом випадків безпеки пацієнта, їх запобіганням і навчанням на цих випадках на підставі задокументованої та переданої інформації.

(2) Випадок безпеки пацієнта — це пов'язаний із наданням медичної послуги випадок, який міг спричинити або спричинив пацієнтові шкоду здоров'ю, якої можна було уникнути.

(3) Якість медичної послуги в розумінні цього закону — це сукупність властивостей медичної послуги, яка характеризує відповідність наданої медичної послуги встановленим вимогам, сучасним знанням, наявним ресурсам, професійним і фаховим вимогам, а також потребам, що випливають зі стану здоров'я пацієнта, і задоволеності пацієнта.

(4) Медичний працівник зобов'язаний документувати випадки безпеки пацієнта, що супроводжували надання медичної послуги і могли спричинити або спричинили пацієнтові шкоду здоров'ю, якої можна було уникнути. Доступ до задокументованих випадків безпеки пацієнта та до документації, пов'язаної з їх аналізом, дозволено лише надавачеві медичної послуги та органу, який провадить розслідування, — в інтересах встановлення істини в кримінальному провадженні.

(5) Міністр, відповідальний за галузь, установлює постановою умови та порядок документування випадків безпеки пацієнта і подання даних до бази даних безпеки пацієнта, у яких зазначаються: ↗

1) дані медичних працівників та відповідних працівників, безпосередньо пов'язаних із випадком;

2) загальні особові дані пацієнта;

3) дані, пов'язані з випадком безпеки пацієнта;

4) перелік випадків безпеки пацієнта, що подаються до бази даних безпеки пацієнта;

5) дані про випадок, що подаються до бази даних безпеки пацієнта.

(6) Документи та набори даних, що засвідчують випадок безпеки пацієнта, можна створювати і зберігати в цифровому вигляді. Паперові документи, які оцифровано, можна знищити достроково, якщо забезпечено збереження їх цілісності та автентичності протягом установленого строку зберігання. [RT I, 17.03.2026, 1 - набув чинності 01.04.2026]

(7) Документи та набори даних, що засвідчують випадок безпеки пацієнта, зберігаються 30 років від дня реєстрації випадку безпеки пацієнта. [RT I, 17.03.2026, 1 - набув чинності 01.04.2026]

(8) Надавач медичної послуги:

1) аналізує задокументовані випадки безпеки пацієнта, що сталися під час надання медичної послуги, і розробляє заходи для запобігання таким випадкам;

2) повідомляє розпорядника бази даних безпеки пацієнта про випадки безпеки пацієнта у спосіб, що не дає змоги безпосередньо встановити особу пов'язаних із випадком пацієнта та медичного працівника.

(9) Вимоги щодо забезпечення якості медичних послуг і безпеки пацієнта встановлює постановою міністр, відповідальний за галузь. [RT I, 29.04.2022, 1 - набув чинності 01.11.2024 - набрання чинності змінено [RT I, 21.06.2024, 2]] ↗

(1) Надавач медичної послуги може під час надання невідкладної допомоги, швидкої допомоги, стаціонарної спеціалізованої лікарської допомоги та стаціонарної сестринської допомоги застосовувати щодо пацієнта заходи стримування, якщо пацієнт через стан здоров'я, зумовлений психічним розладом або тілесною хворобою, не здатний приймати рішення і через це виникла безпосередня небезпека для життя чи здоров'я його самого або інших осіб, а інші засоби усунення небезпеки, зокрема бесіда, переконування та словесне заспокоєння, виявилися недостатніми.

(2) Для стримування можна застосовувати такі заходи:

1) фізичне стримування — утримання пацієнта за допомогою фізичної сили з метою обмежити його пересування та амплітуду рухів;

2) стримування за допомогою ліків — введення пацієнтові ліків для полегшення симптомів збудження;

3) механічне стримування — використання спеціально призначених для цього механічних засобів з метою обмежити пересування та амплітуду рухів пацієнта.

(3) Під час механічного стримування має бути забезпечено, щоб особа, до якої застосовують стримування, не перебувала в полі зору інших пацієнтів.

(4) Заходи стримування можна застосовувати на підставі рішення лікаря. У разі невідкладної потреби рішення про початок фізичного або механічного стримування може прийняти медична сестра чи акушерка, невідкладно повідомивши про це лікаря, який вирішує, чи є потреба продовжувати застосування заходу.

(5) Захід стримування, що застосовується щодо пацієнта, має бути пропорційним безпосередній небезпеці та якнайменше обмежувати права і свободи пацієнта. Після того як небезпека минула, застосування заходу стримування невідкладно припиняється.

(6) Медичний працівник пояснює пацієнтові причини застосування заходу стримування та конкретні дії, які використовуються під час застосування цього заходу.

(7) Лікування пацієнта не повинно перериватися під час застосування заходу стримування. [RT I, 28.04.2026, 5 - набув чинності 01.07.2026]

(1) Пацієнт, щодо якого застосовують захід стримування, має перебувати під постійним наглядом медичного працівника.

(2) Лікар або, у разі невідкладної потреби, медична сестра чи акушерка має перевіряти стан пацієнта, щодо якого застосовано захід стримування, та оцінювати потребу в застосуванні заходу стримування відповідно до стану пацієнта — до припинення застосування заходу. Спостереження за пацієнтом під час застосування заходу стримування та потреба продовжувати захід стримування документуються.

(3) Частоту спостереження за застосуванням заходу стримування встановлює постановою міністр, відповідальний за галузь. [RT I, 28.04.2026, 5 - набув чинності 01.07.2026]

(1) Надавач медичної послуги документує застосування заходу стримування в такому місці та в такий спосіб, що дає змогу отримати швидкий і узагальнений огляд застосованих ним заходів стримування.

(2) Пацієнт має право робити власні зауваження щодо застосування до нього заходу стримування. Письмові зауваження пацієнта щодо застосування заходу стримування додаються до лікувальних документів. Пацієнт має право отримати витяг із даних про застосування заходу стримування. [RT I, 28.04.2026, 5 - набув чинності 01.07.2026]

(1) Після припинення застосування щодо пацієнта засобу обмеження надавач послуги охорони здоров'я зобов'язаний за першої можливості провести з ним бесіду з метою уникнути застосування засобу обмеження в майбутньому та поінформувати пацієнта про його права у зв'язку із застосуванням засобу обмеження.

(2) Умови та порядок проведення бесіди після застосування засобу обмеження, а також надання пацієнтові пояснень щодо застосування засобу обмеження встановлює постановою міністр, відповідальний за цю сферу. [RT I, 28.04.2026, 5 - набув чинності 01.07.2026]

(1) Про застосування засобу обмеження за першої можливості повідомляють законного представника пацієнта, нездатного приймати рішення, а за відсутності такого представника — близьких пацієнта. Близькими вважаються чоловік або дружина пацієнта, зареєстрований співмешканець, батьки, діти, сестри та брати. Близькими можна вважати також інших близьких пацієнтові осіб, якщо це випливає з укладу життя пацієнта.

(2) Надавач послуги охорони здоров'я зобов'язаний невідкладно повідомити Департамент здоров'я для початку нагляду про кожен випадок, коли застосування засобу обмеження триває понад 24 години поспіль. У повідомленні Департаменту здоров'я передають номер історії хвороби пацієнта та обставини застосування засобу обмеження.

(3) Порядок повідомлення Департаменту здоров'я про застосування засобу обмеження та докладніший перелік даних, які подаються, встановлює постановою міністр, відповідальний за цю сферу. [RT I, 28.04.2026, 5 - набув чинності 01.07.2026]

(1) Надавач послуги охорони здоров'я — це працівник охорони здоров'я або юридична особа, яка надає послуги охорони здоров'я.

(1) Надавач послуги охорони здоров'я, який має встановлений законом обов'язок зберігати таємницю, має право обробляти персональні дані, у тому числі персональні дані особливих категорій, без згоди суб'єкта даних:

1) для надання послуги охорони здоров'я;

2) для планування надання послуги охорони здоров'я, виходячи з мети, зазначеної в частині 1 § 2 цього закону;

3) в обсязі та з метою, встановлених у частинах 5 і 9 § 3² цього закону. [RT I, 29.04.2022, 1 - набув чинності 01.11.2024 - набрання чинності змінено [RT I, 21.06.2024, 2]]

(1¹) [Втратив чинність – RT I, 29.04.2022, 1 - набув чинності 01.11.2024 - набрання чинності змінено [RT I, 21.06.2024, 2]]

(1²) Право обробляти дані, зазначені в пункті 2 частини 1 цього параграфа, для планування надання послуги охорони здоров'я поширюється на надання сімейної лікарської допомоги та послуги шкільної охорони здоров'я. Право обробляти дані для планування надання послуги охорони здоров'я поширюється на надавача спеціалізованої лікарської допомоги, а також надавача самостійної фізіотерапії, логопедичного лікування, психологічного лікування, сестринського догляду та акушерської допомоги лише за наявності раніше укладеного договору про надання послуги охорони здоров'я, причому профілактичні заходи здійснено протягом розумного строку від закінчення договору. [RT I, 29.04.2022, 1 - набув чинності 01.11.2024, частково змінено [RT I, 10.10.2022, 1]; набрання чинності змінено [RT I, 21.06.2024, 2]]

(1³) Підстава та мета обробки персональних даних, у тому числі персональних даних особливих категорій, встановленої в пунктах 2 і 3 частини 1 цього параграфа, підлягають документуванню. [RT I, 29.04.2022, 1 - набув чинності 01.11.2024 - набрання чинності змінено [RT I, 21.06.2024, 2]]

(2) Передавання даних про стан здоров'я суб'єкта даних, який перебуває в лікарні, або доступ до цих даних дозволені його близьким, за винятком випадків, коли

1) суб'єкт даних заборонив доступ до даних або їх передавання;

2) орган, який проводить розслідування, заборонив доступ до даних або їх передавання в інтересах запобігання злочину, затримання злочинця чи встановлення істини у кримінальному провадженні. [RT I 2007, 24, 127 - набув чинності 01.01.2008]

(3) Під час надання послуги охорони здоров'я дозволена обробка персональних даних померлої особи для захисту життя та здоров'я пов'язаних із нею родичів по висхідній або низхідній лінії, а також сестри чи брата. [RT I, 13.03.2019, 2 - набув чинності 15.03.2019]

[RT I, 13.03.2019, 2 - набув чинності 15.03.2019]

(1) При документуванні надання послуги охорони здоров'я обов'язково дотримуватися вимог документування, використовувати передбачені в державній інформаційній системі класифікатори, переліки, адресні дані та стандарти інформаційної системи охорони здоров'я.

(2) Документи та набори даних, що підтверджують надання послуги охорони здоров'я, можна створювати і зберігати цифрово. Паперові документи, які оцифровано, можна знищити до настання строку, якщо забезпечено збереження їхньої цілісності та автентичності протягом установленого строку зберігання. [RT I, 17.03.2026, 1 - набув чинності 01.04.2026]

(2¹) Надавач послуги охорони здоров'я забезпечує простежуваність обробки персональних даних в інформаційній системі надавача послуги. [RT I, 20.06.2022, 63 - набув чинності 27.06.2022]

(3) Міністр, відповідальний за галузь, установлює постановою умови та порядок документування послуг охорони здоров'я, у яких наводяться: ↗

1) дані надавача послуги охорони здоров'я;

2) загальні персональні дані пацієнта;

3) дані про здоров'я пацієнта;

4) інші дані, пов'язані з наданням послуги.

(4) З даних, зібраних на підставі частини 3 цього параграфа, дані, що підтверджують надання амбулаторної та стаціонарної послуги охорони здоров'я, зберігаються 30 років від підтвердження даних про послугу, надану пацієнтові.

(5) На відміну від строку, названого в частині 4 цього параграфа, надавач послуги охорони здоров'я зберігає наведені нижче дані, що підтверджують надання послуги охорони здоров'я, так: [RT I, 17.03.2026, 1 - набув чинності 01.04.2026]

1) дані картки здоров'я учня — п'ять років від закінчення школи або вибуття зі школи, а також дані картки швидкої допомоги, направлення і відповідь на направлення — п'ять років від підтвердження даних;

2) дані повідомлення про смерть і повідомлення про причину смерті — десять років від підтвердження даних;

3) зразок тканини, що містить дані про здоров'я і взятий для проведення прижиттєвого патоморфологічного дослідження, зберігається виходячи з потреби надання послуги охорони здоров'я, але не довше ніж 30 років від підтвердження даних;

4) дані протоколу розтину — 30 років від підтвердження даних;

5) дані картки крові, протоколу трансфузії та протоколу післятрансфузійної реакції — 30 років від смерті особи;

6) генетичні первинні дані, що виробляються в межах надання послуги охорони здоров'я і дають змогу повторно використовувати їх у дослідженнях, — 30 років від підтвердження даних. [RT I, 17.03.2026, 1 - набув чинності 01.04.2026]

(5¹) Надавач послуги охорони здоров'я не зобов'язаний дотримуватися строку зберігання, встановленого в цьому параграфі, якщо дані збираються до інформаційної системи охорони здоров'я і надавач послуги охорони здоров'я передав їх туди. [RT I, 17.03.2026, 1 - набув чинності 01.04.2026]

(6) При обробці даних, що зберігаються цифрово, строк зберігання логів визначається в постанові міністра, встановленій на підставі частини 3 цього параграфа. [RT I, 13.03.2019, 2 - набув чинності 15.03.2019, строки, встановлені в частинах 4–6, застосовуються до документів, складених починаючи з 15 березня 2019 року.] ↗

(7) Щодо працівника охорони здоров'я, який належним чином задокументував випадок безпеки пацієнта, про який повідомлено також держателя бази даних безпеки пацієнтів, орган охорони правопорядку не порушує на підставі поданої інформації наглядового провадження; так само роботодавець не може на підставі задокументованого випадку безпеки пацієнта розірвати трудовий договір чи вчиняти підготовчі дії, потрібні для розірвання трудового договору, за винятком таких випадків:

1) у діях працівника охорони здоров'я були ознаки умислу;

2) працівник охорони здоров'я спричинив випадок безпеки пацієнта у стані сп'яніння, викликаному вживанням алкоголю, наркотичної чи психотропної речовини або іншої одурманливої речовини;

3) мало місце явне і серйозне нехтування вимогами надання послуги охорони здоров'я або належною клінічною практикою, чим безпосередньо заподіяно шкоду здоров'ю та життю людини. [RT I, 29.04.2022, 1 - набув чинності 01.11.2024 - набрання чинності змінено [RT I, 21.06.2024, 2]]

(8) Регулювання, встановлене в частині 7 цього параграфа, застосовується також щодо працівника охорони здоров'я, який з об'єктивних причин не мав можливості чи потреби подати інформацію про свою дію або бездіяльність, але інформацію про випадок безпеки пацієнта подав інший працівник охорони здоров'я або уповноважена надавачем послуги охорони здоров'я особа, відповідальна за якість і безпеку. [RT I, 29.04.2022, 1 - набув чинності 01.11.2024 - набрання чинності змінено [RT I, 21.06.2024, 2]]

[RT I, 29.11.2013, 1 - набув чинності 09.12.2013]

(1) У наданні послуги охорони здоров'я бере участь:

1) лікар, який не здобув спеціальності, у тому числі лікар-резидент;

2) студент, який з метою здобуття професії навчається за відповідною навчальною програмою;

2¹) особа, зазначена в частині 3² § 30 цього Закону;

3) особа, яка діє як спеціаліст або технік, виходячи зі своєї професійної або фахової компетентності;

4) провізор і фармацевт, які займаються відпуском рецептурних лікарських засобів;

5) особа, яка безпосередньо продає медичні вироби на підставі картки медичного виробу.

(2) Діяльність лікаря-резидента та студента, який навчається за відповідною навчальною програмою, вважається діяльністю тієї особи, під керівництвом і відповідальністю якої він діє. Лікар або лікар-стоматолог, який не здобув спеціальності і не навчається в резидентурі, може брати участь у наданні спеціалізованої лікарської допомоги, а обсяг його залучення до надання послуги охорони здоров'я визначає надавач послуги охорони здоров'я залежно від змісту послуги охорони здоров'я та компетентності й досвіду лікаря або лікаря-стоматолога. [RT I, 21.06.2024, 2 - набув чинності 01.07.2024]

(2¹) Особа, зазначена в частині 3² § 30 цього Закону, бере участь у наданні послуги охорони здоров'я під керівництвом і відповідальністю такого керівника, який має таку саму або рівноцінну кваліфікацію, яку учасник трудової практики здобув в іноземній державі, і щонайменше п'ятирічний фаховий досвід роботи. Діяльність особи, зазначеної в частині 3² § 30 цього Закону, вважається діяльністю тієї особи, під керівництвом і відповідальністю якої вона діє.

(3) Особи, зазначені в пунктах 1–4 частини 1 цього параграфа, можуть брати участь у наданні послуги охорони здоров'я, якщо вони зареєстровані в інформаційній системі організації охорони здоров'я. [RT I, 20.06.2022, 63 - набув чинності 27.06.2022]

(4) Участь осіб, зазначених у пунктах 4 і 5 частини 1 цього параграфа, у наданні послуги охорони здоров'я врегульована відповідно Законом про лікарські засоби та Законом про медичні вироби.

(5) Перелік осіб, які беруть участь у наданні послуги охорони здоров'я, зазначених у частині 1 цього параграфа, та порядок їх участі встановлюються постановою міністра, відповідального за галузь. [RT I, 13.03.2019, 2 - набув чинності 01.09.2019] ↗

(1) Надавач послуги охорони здоров'я зобов'язаний виконувати обов'язки, що випливають із Закону про обов'язкове страхування відповідальності надавача послуги охорони здоров'я. [RT I, 21.06.2024, 2 - набув чинності 01.07.2024]

(1) Невідкладна допомога в розумінні цього Закону — це послуга охорони здоров'я, яку працівник охорони здоров'я надає в ситуації, коли відкладення допомоги або її ненадання може спричинити смерть особи, яка потребує допомоги, або стійке ушкодження її здоров'я.

(1) Кожна людина, яка перебуває на території Естонської Республіки, має право отримати невідкладну допомогу.

(2) Працівник охорони здоров'я зобов'язаний надавати невідкладну допомогу в межах своєї компетентності та наявних у нього можливостей.

(3) Невідкладна допомога, надана особі, застрахованій обов'язковим медичним страхуванням, і прирівняній до неї особі (далі — особа, охоплена медичним страхуванням), оплачується з передбачених у державному бюджеті коштів бюджету Каси здоров'я. [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 30.06.2022]

(4) Невідкладна допомога, надана особі, не охопленій медичним страхуванням, оплачується з бюджету Каси здоров'я на підставах, умовах і в порядку, встановлених у переліку послуг охорони здоров'я Каси здоров'я. [RT I, 21.12.2018, 1 - набув чинності 01.01.2019]

(1) Особа, не охоплена медичним страхуванням, має право отримати послуги охорони здоров'я, встановлені на підставі частини 3 цього параграфа, метою яких є забезпечення захисту здоров'я населення.

(2) Витрати на послуги охорони здоров'я, що надаються особі, не охопленій медичним страхуванням, для захисту здоров'я населення, оплачуються з бюджету Каси здоров'я на підставах, умовах і в порядку, встановлених у переліку послуг охорони здоров'я Каси здоров'я.

(3) Перелік послуг охорони здоров'я, що надаються особі, не охопленій медичним страхуванням, для захисту здоров'я населення, встановлює своєю постановою міністр, відповідальний за галузь, попередньо заслухавши думку ради Каси здоров'я. [RT I, 02.01.2025, 3 - набув чинності 01.09.2025] ↗

(1) Сімейна лікарська допомога — це амбулаторна послуга охорони здоров'я, яку надають сімейний лікар і працівники охорони здоров'я, що працюють разом із ним.

(1¹) Надавачі сімейної лікарської допомоги надають послугу загального інтересу в розумінні § 5 Закону про загальну частину кодексу господарської діяльності. [RT I, 03.03.2017, 1 - набув чинності 01.07.2017]

(2) Сімейний лікар — це лікар-спеціаліст, який здобув відповідну спеціальність і діє:

1) на підставі списку пацієнтів сімейного лікаря;

2) як лікар-спеціаліст без списку пацієнтів.

(2¹) Надавач сімейної лікарської допомоги може, крім діяльності на підставі списку пацієнтів, надавати сімейну лікарську допомогу особі, яка належить до іншого списку, якщо це необхідно для забезпечення доступності сімейної лікарської допомоги. [RT I, 21.06.2024, 2 - набув чинності 01.07.2024]

(2²) Умови, обсяг і порядок обслуговування осіб поза списком пацієнтів встановлює своїм розпорядженням міністр, відповідальний за цю сферу. [RT I, 21.06.2024, 2 - набув чинності 01.07.2024]

(3) До діяльності сімейного лікаря, зазначеного в пункті 2 частини 2 цього параграфа, застосовуються положення цього закону, які регулюють надання позалікарняної спеціалізованої лікарської допомоги.

(4) Сімейна медична сестра — це медична сестра або акушерка, яка працює разом із сімейним лікарем і надає послугу охорони здоров'я особам, що належать до списку пацієнтів сімейного лікаря, в обсязі та порядку, встановлених на підставі частини 6¹ § 8 цього закону. [RT I 2009, 67, 461 - набув чинності 01.01.2010]

(5) Надавач сімейної лікарської допомоги, який відповідає умовам, встановленим частиною 6 цього параграфа та встановленим на підставі частини 7, і щодо визначення якого надавачем життєво важливої послуги Департамент здоров'я за погодженням із Лікарняною касою вніс пропозицію, є надавачем життєво важливої послуги, зазначеним у пункті 1 частини 2 § 36 Закону про надзвичайну ситуацію. [RT I, 08.10.2024, 1 - набув чинності 18.10.2024]

(6) Під час визначення надавача життєво важливої послуги, зазначеного в частині 5 цього параграфа, виходять із:

1) принципу рівномірної доступності в повітах і містах;

2) безперервності діяльності надавача сімейної лікарської допомоги або надавачів сімейної лікарської допомоги, які діють як центр здоров'я;

3) обсягу всіх наданих послуг охорони здоров'я в цілому, зокрема послуг, що підтримують здоров'я. [RT I, 08.10.2024, 1 - набув чинності 18.10.2024]

(7) Точніші умови та порядок визначення надавача життєво важливої послуги, зазначеного в частині 5 цього параграфа, встановлює своїм розпорядженням міністр, відповідальний за цю сферу. [RT I, 08.10.2024, 1 - набув чинності 18.10.2024]

(8) Департамент здоров'я періодично оцінює відповідність надавачів життєво важливої послуги умовам, встановленим частиною 6 цього параграфа та встановленим на підставі частини 7, і за потреби подає за погодженням із Лікарняною касою пропозицію щодо визначення надавачів життєво важливої послуги або виключення їх із числа таких. [RT I, 08.10.2024, 1 - набув чинності 18.10.2024]

(9) Надавач сімейної лікарської допомоги, який є надавачем життєво важливої послуги, зобов'язаний невідкладно повідомити Департамент здоров'я, якщо змінюються обставини, враховані на підставі частин 6 і 7 цього параграфа, які були взяті до уваги під час визначення його надавачем життєво важливої послуги. [RT I, 08.10.2024, 1 - набув чинності 18.10.2024]

(1) Список сімейного лікаря — це перелік осіб, які на підставі цього закону підлягають обслуговуванню сімейним лікарем. У випадках, передбачених цим законом, осіб, які входять до списку сімейного лікаря, обслуговує інша особа. [RT I, 20.06.2022, 3 – набув чинності 01.01.2023]

(2) Кожен сімейний лікар має один список.

(3) Кожен громадянин Естонії, особа, яка проживає в Естонії на підставі посвідки на проживання або права на проживання, та особа, яка законно перебуває в Естонії з тимчасовою підставою для перебування і застрахована згідно з § 5 частиною 1 Закону про медичне страхування (далі — іноземець, який тимчасово перебуває в Естонії), має право зареєструватися у списку сімейного лікаря та змінити сімейного лікаря на підставі письмової заяви. Перехід особи до списку нового сімейного лікаря враховується з першого дня календарного місяця, що настає після передачі даних особи до бази даних Каси здоров'я. [RT I, 20.06.2022, 3 – набув чинності 30.06.2022]

(3¹) Новонароджений, який народився в Естонії і мати якого за даними реєстру народонаселення має місце проживання в Естонії, після народження автоматично реєструється у списку сімейного лікаря своєї матері. [RT I, 20.06.2022, 3 – набув чинності 30.06.2022]

(3²) Якщо мати новонародженого не зареєстрована у списку сімейного лікаря, дитину реєструють на підставі письмової заяви одного з батьків або опікуна до списку зазначеного в заяві сімейного лікаря, або ж сімейного лікаря дитині призначає Каса здоров'я. [RT I, 20.06.2022, 3 – набув чинності 01.07.2022]

(4) Список сімейного лікаря складається з осіб, які зареєструвалися у цього сімейного лікаря, та з осіб, визначених Касою здоров'я з урахуванням граничної чисельності списку, передбаченої частиною 4¹ цього параграфа, на підставі адреси місця проживання в естонському реєстрі народонаселення та фактичного місця проживання іноземця, який тимчасово перебуває в Естонії. [RT I, 20.06.2022, 3 – набув чинності 01.07.2022]

(4¹) Гранична чисельність списку сімейного лікаря становить:

1) 1200–2000 осіб;

2) 2001–2400 осіб, якщо особам, внесеним до списку, разом із сімейним лікарем надає сімейну лікарську допомогу щонайменше один працівник охорони здоров'я з кваліфікацією лікаря; [RT I, 29.06.2012, 4 – набув чинності 01.01.2013]

3) при першому затвердженні списку для сімейного лікаря — на строк до двох років за домовленістю із сімейним лікарем та з урахуванням інших списків у районі обслуговування — меншою за верхню межу списку, передбачену пунктом 1 або 2 цієї частини. [RT I, 20.06.2022, 3 – набув чинності 30.06.2022]

(4²) [Втратив чинність – RT I, 20.06.2022, 3 – набув чинності 30.06.2022]

(4³) Каса здоров'я на підставі письмової заяви особи, яка не зареєструвалася у списку сімейного лікаря, вносить її до списку та повідомляє про зміну особу і сімейного лікаря письмово або електронно протягом семи робочих днів з дня прийняття рішення. [RT I, 20.06.2022, 3 – набув чинності 01.07.2022]

(4⁴) Каса здоров'я виключає особу зі списку сімейного лікаря, якщо внесена до списку особа не є суб'єктом даних естонського реєстру народонаселення або якщо місце проживання особи без медичного страхування за даними естонського реєстру народонаселення не розташоване в Естонській Республіці, і якщо цим законом не передбачено інше. Каса здоров'я повідомляє особу про внесення до списку та про виключення зі списку письмово або електронно протягом семи робочих днів з дня прийняття рішення. Якщо документ потрібно вручити більш ніж 100 особам або якщо дані про місце проживання особи Касі здоров'я не відомі, рішення оприлюднюють в офіційному виданні Ametlikud Teadaanded. [RT I, 20.06.2022, 3 – набув чинності 01.07.2022]

(4⁵) Якщо кількість осіб, внесених до списку сімейного лікаря, перевищує граничну чисельність списку або якщо для списку, до якого належить особа, у конкурсному порядку не знайдено ні сімейного лікаря, ні заміщувача, Каса здоров'я може з урахуванням граничної чисельності списку внести особу до списку іншого сімейного лікаря на підставі адреси місця проживання в естонському реєстрі народонаселення. Якщо до списку з граничною чисельністю, передбаченою пунктом 1 частини 4¹ цього параграфа, входить понад 800 осіб без медичного страхування, Каса здоров'я має право на підставі заяви сімейного лікаря внести особу без медичного страхування, місце проживання якої за реєстром народонаселення не розташоване в районі обслуговування зазначеного сімейного лікаря, до списку іншого сімейного лікаря. Каса здоров'я повідомляє особу і сімейного лікаря про внесення особи до списку письмово або електронно протягом семи робочих днів з дня прийняття рішення. [RT I, 21.06.2024, 2 – набув чинності 01.07.2024]

(4⁶) Міністр, відповідальний за галузь, встановлює постановою підстави та порядок формування, зміни і зіставлення списку сімейного лікаря, а також граничну кількість списків сімейних лікарів. [RT I, 29.06.2012, 4 – набув чинності 01.01.2013] ↗

(4⁷) Встановлюючи граничну кількість списків, міністр, відповідальний за галузь, виходить із кількості осіб, які є суб'єктами даних естонського реєстру народонаселення, а також із міркувань забезпечення кращої організації та доступності сімейної лікарської допомоги. [RT I, 17.11.2017, 1 – набув чинності 01.01.2019]

(4⁸) Департамент здоров'я оприлюднює на своєму вебсайті такі дані списку сімейного лікаря:

1) ім'я сімейного лікаря та працівника охорони здоров'я, який працює разом із ним;

2) район обслуговування та місце діяльності сімейного лікаря;

3) час самостійного прийому сімейного лікаря та сімейної медсестри і контактні дані;

4) години роботи місця діяльності та контактні дані;

5) адреса вебсайту місця діяльності за наявності такого;

6) гранична чисельність списку;

7) дані про заміщення сімейного лікаря;

8) фірмове найменування фізичної особи-підприємця або комерційного товариства, через яке сімейний лікар надає сімейну лікарську допомогу. [RT I, 21.02.2017, 2 – набув чинності 03.03.2017]

(4⁹) Володілець ліцензії на надання сімейної лікарської допомоги подає Департаменту здоров'я цифрово підписане повідомлення, зазначаючи ім'я сімейного лікаря та адресу місця діяльності, а також фірмове найменування фізичної особи-підприємця або комерційного товариства, через яке сімейний лікар надає сімейну лікарську допомогу, дату набрання чинності зміною і склад осіб, названих у пунктах 1–3 частини 1 § 4³ цього закону. У разі змін дані передаються невідкладно. Володілець ліцензії на надання сімейної лікарської допомоги подає через портал самообслуговування Департаменту здоров'я такі дані: [RT I, 20.06.2022, 63 – набув чинності 27.06.2022]

1) ім'я працівника охорони здоров'я, який працює разом із сімейним лікарем;

2) час самостійного прийому сімейного лікаря та сімейної медсестри і контактні дані;

3) години роботи місця діяльності та контактні дані;

4) адреса вебсайту місця діяльності за наявності такого. [RT I, 21.02.2017, 2 – набув чинності 03.03.2017]

(5) [Втратив чинність – RT I, 29.06.2012, 4 – набув чинності 01.01.2013]

(6) Сімейний лікар забезпечує особам, внесеним до його списку, доступність та безперервність послуг охорони здоров'я в обсязі та порядку, передбачених робочою інструкцією сімейного лікаря і працівників охорони здоров'я, які працюють разом із ним. [RT I 2009, 67, 461 – набув чинності 01.01.2010]

(6¹) Робочу інструкцію сімейного лікаря та працівників охорони здоров'я, які працюють разом із ним, встановлює постановою міністр, відповідальний за галузь. [RT I 2009, 67, 461 – набув чинності 01.01.2010] ↗

(7) Сімейний лікар інформує осіб, внесених до його списку, про те, куди і до кого можна звернутися по лікарську допомогу поза часом прийому сімейного лікаря. Каса здоров'я може укласти із сімейним лікарем договір про надання сімейної лікарської допомоги у вечірні та нічні години, а також у вихідні дні.

(8) [Втратив чинність – RT I, 29.06.2012, 4 – набув чинності 01.01.2013]

(1) Заміщення сімейного лікаря — це ситуація, коли сімейний лікар через тимчасову відсутність на роботі не надає особисто й безпосередньо допомогу сімейного лікаря особам, які належать до його списку, зокрема не проводить особисто амбулаторний прийом осіб, внесених до списку. При заміщенні сімейного лікаря слід дотримуватися тих самих принципів і вимог, що й при діяльності сімейного лікаря зі списком, якщо цим законом та встановленими на його основі правовими актами не передбачено інше. [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 30.06.2022]

(2) Пошук заміщувача сімейного лікаря у разі відсутності на роботі тривалістю до трьох місяців (далі — короткострокове заміщення) забезпечує сімейний лікар.

(3) Пошук заміщувача сімейного лікаря у разі відсутності на роботі тривалістю понад три місяці (далі — довгострокове заміщення) забезпечує сімейний лікар, подаючи не пізніш як за десять календарних днів до початку заміщення до Департаменту здоров'я повідомлення у формі, що дає змогу письмового відтворення, в якому зазначаються причина тимчасової відсутності на роботі, тривалість заміщення, ім'я та кваліфікація заміщувача, місце та організація надання допомоги сімейного лікаря, а також власні контактні дані на час заміщення.

(4) Про короткострокове та довгострокове заміщення сімейний лікар повідомляє одиницю місцевого самоврядування свого району обслуговування та осіб, внесених до списку сімейного лікаря, зазначаючи тривалість заміщення, ім'я та кваліфікацію заміщувача, а також місце та організацію надання допомоги сімейного лікаря на час заміщення. Особам, внесеним до списку, сімейний лікар оприлюднює інформацію про організацію заміщення в місці діяльності сімейного лікаря.

(5) У разі короткострокового заміщення сімейного лікаря заміщує працівник охорони здоров'я, який має кваліфікацію лікаря.

(6) У разі довгострокового заміщення сімейного лікаря заміщує працівник охорони здоров'я, який має кваліфікацію сімейного лікаря, або лікар-резидент, який навчається в резидентурі із сімейної медицини.

(7) Довгострокове заміщення може тривати до одного року, у разі навчання, пов'язаного з фаховим підвищенням кваліфікації, — до двох років, а у разі батьківської відпустки — до закінчення батьківської відпустки. [RT I, 26.10.2018, 1 - набув чинності 01.04.2022]

(8) Заміщувач сімейного лікаря зобов'язаний невідкладно у формі, що дає змогу письмового відтворення, повідомити сімейного лікаря та Департамент здоров'я про дострокове або надзвичайне припинення заміщення сімейного лікаря. [RT I, 29.06.2012, 4 - набув чинності 01.01.2013]

(1) Район обслуговування сімейного лікаря — це визначені Касою здоров'я одна чи кілька одиниць місцевого самоврядування, міський район чи осавальд, у межах яких сімейний лікар і працівники охорони здоров'я, які працюють разом із ним, забезпечують надання допомоги сімейного лікаря особам, що належать до списку, здійснюючи за потреби домашні візити. Особі, яка проживає або тимчасово перебуває в районі обслуговування і не належить до списку сімейного лікаря, сімейний лікар надає невідкладну допомогу. [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 01.07.2022]

(2) Якщо район обслуговування сімейного лікаря охоплює територію одиниць місцевого самоврядування кількох повітів, особам, які проживають у районі обслуговування, має бути забезпечена належна доступність допомоги сімейного лікаря. Визначаючи район обслуговування, Каса здоров'я враховує зумовлені особливостями регіону обставини, які впливають на належне надання та доступність допомоги сімейного лікаря, зокрема за потреби чисельність населення та організацію громадського транспорту в районі обслуговування. [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 01.07.2022]

(1) Місце діяльності сімейного лікаря — це місце, де розташовані приміщення сімейного лікаря і де сімейний лікар надає допомогу сімейного лікаря.

(2) Якщо місце діяльності сімейного лікаря не розташоване в районі обслуговування сімейного лікаря, особам, внесеним до списку сімейного лікаря, має бути забезпечена належна доступність допомоги сімейного лікаря. Відстань між місцем діяльності та районом обслуговування не може бути нерозумно великою. Між місцем діяльності та районом обслуговування має бути розумне сполучення громадським транспортом. [RT I, 29.06.2012, 4 - набув чинності 01.01.2013]

(3) Сімейний лікар повідомляє осіб, внесених до його списку, щонайменше за шість місяців наперед про зміну місця своєї діяльності, за винятком випадку, коли зміна місця діяльності зумовлена обставинами, що не залежать від сімейного лікаря. [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 30.06.2022]

[RT I, 29.06.2012, 4 - набув чинності 01.01.2013]

(1) Вимоги, що ставляться до приміщень, обладнання та апаратури місця діяльності сімейного лікаря, встановлює міністр, відповідальний за сферу. ↗

(2) [Втратив чинність – RT I, 30.12.2025, 4 - набув чинності 01.01.2026]

(1) За допомогу сімейного лікаря, надану особі, охопленій медичним страхуванням, оплата здійснюється з передбачених у державному бюджеті коштів бюджету Каси здоров'я в обсязі, зобов'язання щодо оплати якого перебрала на себе Каса здоров'я. [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 30.06.2022]

(1¹) Каса здоров'я визначає перелік тих списків, у яких менш ніж 1200 осіб і які необхідні для забезпечення регіональної доступності допомоги сімейного лікаря, погоджуючи цей перелік з міністром, відповідальним за сферу. [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 01.07.2022]

(2) Особа, не охоплена медичним страхуванням, оплачує допомогу сімейного лікаря сама.

(1) Сімейні лікарі можуть діяти як фізичні особи — підприємці або через комерційне товариство, яке надає допомогу сімейного лікаря. [RT I, 29.06.2012, 4 - набув чинності 01.01.2013]

(1) Договір товариства комерційного товариства, що діє як повне товариство або командитне товариство, укладається письмово і додається до заяви про внесення товариства до комерційного реєстру.

(2) Комерційне товариство, яке надає допомогу сімейного лікаря, може об'єднатися лише з іншим комерційним товариством, яке надає допомогу сімейного лікаря.

(3) Комерційне товариство, яке надає допомогу сімейного лікаря, не може бути учасником або акціонером комерційного товариства, що надає спеціалізовану лікарську допомогу. [RT I 2002, 110, 661 - набув чинності 01.01.2005]

(1) Господарське товариство, яке надає допомогу сімейного лікаря, не може мати іншої сфери діяльності, крім надання допомоги сімейного лікаря та самостійної фізіотерапії, логопедичного лікування, психологічного лікування, сестринської допомоги і акушерської допомоги та соціальних послуг, навчальної і науково-дослідної роботи у сфері охорони здоров'я, а також надання нерухомої речі в користування. [RT I, 10.10.2022, 1 - jõust. 01.10.2023]

(2) Сімейний лікар, внесений до комерційного реєстру як підприємець — фізична особа, може під внесеним до комерційного реєстру комерційним найменуванням надавати лише допомогу сімейного лікаря та самостійну фізіотерапію, логопедичне лікування, психологічне лікування, сестринську і акушерську допомогу та соціальні послуги, займатися навчальною і науково-дослідною роботою у сфері охорони здоров'я, а також наданням нерухомої речі в користування. [RT I, 10.10.2022, 1 - jõust. 01.10.2023]

(3) Надавач допомоги сімейного лікаря може в межах свого дозволу на діяльність надавати радіологічні послуги в обсязі рентгенівських знімків та сонографічних досліджень, якщо виконано вимоги частини 2 § 21 цього закону, а для виконання рентгенівських знімків — також вимоги, встановлені на підставі закону про випромінювання. [RT I, 01.02.2019, 2 - jõust. 11.02.2019]

(1) Учасником або акціонером господарського товариства, яке надає допомогу сімейного лікаря, може бути:

1) сімейний лікар, який надає послуги охорони здоров'я через це господарське товариство;

2) одиниця місцевого самоврядування або одиниці місцевого самоврядування, якщо принаймні на одній з їхніх адміністративних територій розташоване місце діяльності господарського товариства, яке надає допомогу сімейного лікаря. [RT I, 21.02.2017, 2 - jõust. 03.03.2017]

(2) Якщо в учасника або акціонера, зазначеного в пункті 1 частини 1 цього параграфа, відібрано список пацієнтів сімейного лікаря, він повинен відчужити свою частку або акцію сімейному лікарю, який почне надавати послуги охорони здоров'я через це товариство, або одиниці місцевого самоврядування протягом трьох місяців з дня відібрання списку пацієнтів. Якщо частку або акцію не відчужено протягом трьох місяців, господарське товариство зобов'язане анулювати частку або акцію та відшкодувати сімейному лікарю вартість частки або акції. [RT I, 20.06.2022, 3 - jõust. 01.07.2022]

(3) Якщо учасник або акціонер, зазначений у частині 2 цього параграфа, був єдиним учасником або акціонером господарського товариства, він повинен протягом трьох місяців відчужити свою частку або акцію одиниці місцевого самоврядування чи сімейному лікарю, який почне надавати послуги охорони здоров'я через це товариство, або прийняти рішення про припинення господарського товариства. Якщо сімейний лікар не скористається зазначеним правом, господарське товариство припиняється за рішенням суду на вимогу Департаменту здоров'я. [RT I, 20.06.2022, 3 - jõust. 01.07.2022]

(4) У разі смерті учасника або акціонера, зазначеного в пункті 1 частини 1 цього параграфа, частка або акція господарського товариства переходить до його спадкоємця за умови, що спадкоємець є сімейним лікарем і почне надавати послуги охорони здоров'я через це товариство. В інших випадках спадкоємець сімейного лікаря повинен відчужити частку або акцію сімейному лікарю, який почне надавати послуги охорони здоров'я через це товариство, або одиниці місцевого самоврядування протягом трьох місяців з моменту прийняття спадщини. Якщо протягом цього часу частку або акцію не відчужено, господарське товариство зобов'язане анулювати частку або акцію та відшкодувати спадкоємцю вартість частки або акції. [RT I 2006, 56, 416 - jõust. 01.01.2008]

(5) Якщо учасник або акціонер, зазначений у частині 4 цього параграфа, був єдиним учасником або акціонером господарського товариства, спадкоємець може протягом шести місяців з моменту прийняття спадщини відчужити частку або акцію одиниці місцевого самоврядування чи сімейному лікарю, який почне надавати послуги охорони здоров'я через це товариство, або прийняти рішення про припинення господарського товариства. Якщо спадкоємець не скористається зазначеними правами, господарське товариство припиняється за рішенням суду на вимогу Департаменту здоров'я. [RT I, 20.06.2022, 3 - jõust. 01.07.2022]

(1) Центр здоров'я утворюють особи, які спільно в одній інфраструктурі надають допомогу сімейного лікаря, акушерську допомогу, фізіотерапію та сестринську допомогу, зокрема послугу домашнього сестринського догляду. Центр здоров'я може утворити також одна юридична особа, яка пропонує всі зазначені послуги. До кола осіб, які утворюють центр здоров'я, можуть додатково входити особи, що надають послугу логопедичного лікування або психологічного лікування.

(2) Місце діяльності, зазначене в дозволі на діяльність надавача допомоги сімейного лікаря, який діє в центрі здоров'я, і відмінне від місцезнаходження центру здоров'я, вважається частиною центру здоров'я.

(3) Види центрів здоров'я та вимоги до видів центрів здоров'я встановлює постановою міністр, відповідальний за галузь. [RT I, 21.06.2024, 2 - jõust. 01.07.2024] ↗

(1) Швидка допомога — це амбулаторна послуга охорони здоров'я для первинного діагностування та лікування небезпечного для життя захворювання, травми чи отруєння, а за потреби — для транспортування особи, яка потребує допомоги, до лікарні. [RT I, 04.07.2012, 3 - jõust. 14.07.2012]

(2) Право отримати послугу швидкої допомоги має кожна особа, яка перебуває на території Естонської Республіки.

(1) Департамент поліції та прикордонної охорони забезпечує можливість польоту швидкої допомоги вертольотом для транспортування медичних виробів, крові, органів, ліків, працівників охорони здоров'я, пацієнтів та інших відповідних осіб, якщо без цього регіональна лікарня, зазначена в плані мережі лікарень, встановленому на підставі частини 1 § 55 цього закону, не може надати необхідну послугу охорони здоров'я або не може надати її вчасно чи це було б істотно ускладнено. Політ швидкої допомоги, що виконується вертольотом, який перебуває у володінні Департаменту поліції та прикордонної охорони, вважається виконанням державного завдання.

(2) Каса здоров'я фінансує польоти швидкої допомоги вертольота Департаменту поліції та прикордонної охорони на умовах і в порядку, встановлених щодо оплати польотів швидкої допомоги вертольота в переліку послуг охорони здоров'я Каси здоров'я. [RT I, 20.03.2024, 1 - jõust. 21.03.2024]

(1) Швидку допомогу надає бригада швидкої допомоги на підставі наряду на виїзд, отриманого від Центру тривоги, або на підставі інформації, отриманої в інший спосіб.

(1¹) Утримувач бригади швидкої допомоги є надавачем життєво важливої послуги, зазначеним у пункті 1 частини 2 § 36 закону про надзвичайну ситуацію. [RT I, 08.10.2024, 1 - набув чинності 18.10.2024]

(1²) [Втратив чинність - RT I, 30.12.2025, 4 - набув чинності 01.01.2026]

(2) Уряд Республіки встановлює порядок співпраці у сфері швидкої допомоги між швидкою допомогою, лікарнями, рятувальними та поліцейськими установами, Силами оборони і Департаментом здоров'я. [RT I, 20.06.2022, 2 - набув чинності 01.01.2023]

(3) Міністр, відповідальний за цю сферу, встановлює:

1) кількість бригад швидкої допомоги, що фінансуються на підставі цього закону; [RT I, 28.12.2017, 4 - набув чинності 01.01.2018] ↗

2) [втратив чинність - RT I 2006, 56, 416 - набув чинності 01.01.2007]

3) робочу інструкцію бригади швидкої допомоги; ↗

4) вимоги до складу та оснащення бригади швидкої допомоги, у тому числі до автомобілів швидкої допомоги та медичних виробів; ↗

5) порядок співпраці та взаємних взаєморозрахунків швидкої допомоги із сімейними лікарями. ↗

6) [втратив чинність - RT I 2006, 56, 416 - набув чинності 01.01.2007]

(4) Швидка допомога надається виходячи з вимог, установлених цим законом та іншими правовими актами, та на умовах, погоджених в адміністративному договорі, укладеному на підставі частини 1 § 17² цього закону. [RT I, 28.12.2017, 4 - набув чинності 01.01.2018]

(4¹) [Втратив чинність - RT I, 28.12.2017, 4 - набув чинності 01.01.2018]

(4²) [Втратив чинність - RT I, 28.12.2017, 4 - набув чинності 01.01.2018]

(4³) [Втратив чинність - RT I, 28.12.2017, 4 - набув чинності 01.01.2018]

(4⁴) [Втратив чинність - RT I, 28.12.2017, 4 - набув чинності 01.01.2018]

(4⁵) [Втратив чинність - RT I, 28.12.2017, 4 - набув чинності 01.01.2018]

(5) Центр тривоги має право направити бригаду швидкої допомоги в інший район обслуговування, щоб забезпечити негайну доступність допомоги.

(6) Бригада швидкої допомоги державної рятувальної установи повинна відповідати вимогам, які встановлені цим законом та на його підставі для бригади швидкої допомоги.

(1) Департамент здоров'я:

1) організовує надання швидкої допомоги, виходячи з вимог, установлених цим законом та іншими правовими актами;

2) затверджує кількість і розташування районів обслуговування бригад швидкої допомоги, а також розподіл бригад швидкої допомоги за районами обслуговування;

3) організовує у співпраці з Касою здоров'я тимчасове заміщення бригади швидкої допомоги.

(2) Район обслуговування бригади швидкої допомоги — це затверджена Департаментом здоров'я територія одиниці місцевого самоврядування або територія кількох таких одиниць, у межах якої бригада швидкої допомоги виїжджає на виклики. [RT I, 28.12.2017, 4 - набув чинності 01.01.2018]

(1) Для фінансування швидкої допомоги Каса здоров'я та утримувач бригади швидкої допомоги укладають адміністративний договір (далі — договір про фінансування швидкої допомоги) на строк до п'яти років, виходячи з умов, установлених законом про адміністративну співпрацю. Уперше такий договір укладається з утримувачем бригади швидкої допомоги на строк до трьох років.

(2) Договір про фінансування швидкої допомоги не обов'язково укладати з усіма утримувачами бригад швидкої допомоги.

(3) Вирішуючи питання про укладення договору про фінансування швидкої допомоги та про строк договору, Каса здоров'я оцінює такі обставини:

1) потреба конкретного району обслуговування у швидкій допомозі та доступність швидкої допомоги;

2) якість та умови надання швидкої допомоги;

3) життєздатність утримувача бригади швидкої допомоги;

4) гранична кількість бригад швидкої допомоги;

5) напрями розвитку державної політики охорони здоров'я;

6) належне виконання утримувачем бригади швидкої допомоги попередніх договорів про фінансування швидкої допомоги або подібних до них договорів;

7) наявність або відсутність податкової заборгованості та загальний економічний стан утримувача бригади швидкої допомоги;

8) належне виконання утримувачем бригади швидкої допомоги правових актів, які регулюють надання послуг охорони здоров'я;

9) кількість бригад швидкої допомоги, установлена на підставі пункту 1 частини 3 § 17 цього закону.

(4) У договорі про фінансування швидкої допомоги погоджуються такі умови:

1) строк договору;

2) сума, що виплачується утримувачу бригади швидкої допомоги за одиницю часу за готовність швидкої допомоги, яку фінансує Каса здоров'я, та за надання швидкої допомоги, а також загальна сума виплати;

3) ціна, що підлягає сплаті за забезпечення готовності швидкої допомоги та за надання швидкої допомоги;

4) перелік тих бригад швидкої допомоги, готовність яких фінансується і за надану якими швидку допомогу виплачується винагорода, а також порядок повідомлення про зміну цього переліку та його погодження з Касою здоров'я;

5) кількість годин за одиницю часу, протягом яких утримувач бригади швидкої допомоги повинен бути готовий надавати швидку допомогу;

6) строк, протягом якого утримувач бригади швидкої допомоги повинен подати Касі здоров'я інформацію про забезпечення готовності надавати швидку допомогу та про надану послугу, на підставі якої утримувачу бригади швидкої допомоги виплачується винагорода;

7) випадки або зміни в організації роботи, за яких необхідне попереднє письмове погодження з Касою здоров'я;

8) випадки, коли Каса здоров'я не виплачує утримувачу бригади швидкої допомоги винагороду або може зменшити суму виплати;

9) випадки, коли сторони мають право в односторонньому порядку розірвати договір, змінити його або повністю чи частково зупинити його виконання, та випадки, коли порушення є вибачним;

10) періодичність подання Касі здоров'я даних про надану послугу швидкої допомоги та склад даних, що подаються;

11) обсяг обов'язку утримувача бригади швидкої допомоги звітувати та подавати дані про готовність надавати швидку допомогу і про надану послугу, а також склад цих даних;

12) показники якості та ефективності швидкої допомоги;

13) відповідальність сторін договору в разі порушення договору;

14) інші умови, необхідні для забезпечення ефективного та доцільного використання коштів, виділених на надання швидкої допомоги.

(5) З утримувачем бригади швидкої допомоги, який надавав послугу відповідно до умов, установлених частиною 4 цього параграфа та договором про фінансування швидкої допомоги, укладається новий договір. Сторони договору про фінансування швидкої допомоги можуть змінювати договір лише з урахуванням обставин, установлених частиною 3 цього параграфа. [RT I, 28.12.2017, 4 - набув чинності 01.01.2018]

(1) Каса здоров'я організовує публічний конкурс для вибору утримувача бригади швидкої допомоги, якщо наявна щонайменше одна з таких умов:

1) утримувач бригади швидкої допомоги, який досі надавав послугу, відмовляється від надання послуги, а в конкретному районі обслуговування зберігається потреба у швидкій допомозі в попередньому обсязі;

2) ухвалено рішення не укладати новий адміністративний договір з утримувачем бригади швидкої допомоги, який досі надавав послугу, або чинний договір припиняється через те, що утримувач бригади швидкої допомоги чи надавана ним послуга не відповідає вимогам, установленим цим законом і договором про фінансування швидкої допомоги;

3) дозвіл на діяльність утримувача бригади швидкої допомоги на надання швидкої допомоги визнано недійсним;

4) змінюється поділ на райони обслуговування;

5) тимчасове заміщення триває понад три місяці.

(2) Конкурс оголошується протягом 15 днів від виявлення обставини, названої в частині 1 цього параграфа.

(3) До укладення договору з переможцем конкурсу Департамент здоров'я у співпраці з Касою здоров'я за потреби організовує надання послуги через тимчасове заміщення. [RT I, 28.12.2017, 4 – набув чинності 01.01.2018]

(1) Утримувачем бригади швидкої допомоги може бути комерційне товариство, фізична особа-підприємець, цільова установа, державна установа або установа місцевого самоврядування, що має відповідний дозвіл на діяльність. [RT I 2010, 24, 115 – набув чинності 01.09.2010]

(2) Юридична особа, яка утримує бригаду швидкої допомоги, не може мати іншої сфери діяльності, крім надання швидкої допомоги, навчальної та наукової роботи у сфері охорони здоров'я, перевезення пацієнтів, пов'язаного з наданням послуги охорони здоров'я, автомобілем поза оперативним чергуванням або бригадою швидкої допомоги. Фізична особа-підприємець, яка утримує бригаду швидкої допомоги, може під внесеним до комерційного реєстру фірмовим найменуванням надавати лише швидку допомогу. [RT I, 30.12.2015, 2 – набув чинності 09.01.2016]

(3) Обмеження сфери діяльності, назване в частині 2 цього параграфа, не поширюється на надавачів спеціалізованої лікарської допомоги, які утримують бригаду швидкої допомоги.

(4) [Втратив чинність – RT I 2006, 56, 416 – набув чинності 01.01.2008]

(1) Швидка допомога оплачується з бюджету Каси здоров'я на підставі договору про фінансування швидкої допомоги, укладеного між Касою здоров'я та утримувачем бригади швидкої допомоги. [RT I, 28.12.2017, 4 – набув чинності 01.01.2019]

(2) Порядок оплати швидкої допомоги, методику обчислення плати, що виплачується утримувачу бригади швидкої допомоги, та ціну швидкої допомоги встановлює постановою міністр, відповідальний за галузь, за пропозицією ради Каси здоров'я. [RT I, 28.12.2017, 4 – набув чинності 01.01.2019] ↗

(3) Утримувач бригади швидкої допомоги не може вимагати плату за візит за надання швидкої допомоги. [RT I, 28.12.2017, 4 – набув чинності 01.01.2018]

(1) Спеціалізована лікарська допомога — це амбулаторна або стаціонарна послуга охорони здоров'я, яку надають лікар-спеціаліст або зубний лікар і медичні працівники, що працюють разом із ним.

(1¹) Денне лікування — це амбулаторна послуга охорони здоров'я, під час надання якої необхідне короткочасне спостереження за станом людини і після якої людина залишає надавача послуги охорони здоров'я того самого дня. [RT I, 11.06.2013, 2 – набув чинності 21.06.2013]

(2) Перелік спеціальностей спеціалізованої лікарської допомоги та додаткових компетенцій спеціальностей встановлює постановою міністр, відповідальний за галузь. [RT I, 30.12.2015, 2 – набув чинності 01.03.2016] ↗

(1) Позалікарняну спеціалізовану лікарську допомогу може надавати комерційне товариство, фізична особа-підприємець або цільова установа, що має відповідний дозвіл на діяльність.

(2) Вимоги до приміщень, устаткування та апаратури, необхідних для надання позалікарняної спеціалізованої лікарської допомоги, встановлює міністр, відповідальний за галузь. [RT I 2002, 57, 360 – набув чинності 09.07.2002] ↗

(1) Лікарня — це господарська одиниця, утворена для надання амбулаторних і стаціонарних послуг охорони здоров'я.

(2) Лікарню може утримувати акціонерне товариство або цільова установа, що має відповідний дозвіл на діяльність.

(3) Акціонерне товариство і цільова установа, які утримують лікарню, не можуть мати іншої сфери діяльності, крім надання спеціалізованої лікарської допомоги, швидкої допомоги та самостійної фізіотерапії, логопедичного лікування, психологічного лікування, сестринської допомоги й акушерської допомоги, а також соціальних послуг, навчальної та наукової роботи у сфері охорони здоров'я, утримання лікарняної аптеки, поводження з державним запасом, утвореним для потреб сфери охорони здоров'я (далі — державний запас охорони здоров'я), виробництва цільної крові та компонентів крові, отримання клітин, тканин і органів та поводження з ними, а також передачі нерухомої речі в користування. [RT I, 19.11.2024, 1 – набув чинності 29.11.2024]

(4) Видами лікарень, що надають спеціалізовану лікарську допомогу, є регіональна лікарня, центральна лікарня, загальна лікарня, місцева лікарня, спеціальна лікарня та лікарня відновного лікування. Вимоги до видів лікарень встановлює міністр, відповідальний за галузь. [RT I, 11.06.2013, 2 – набув чинності 01.01.2014] ↗

(4¹) Лікарня лікарняної мережі, встановлена на підставі частини 1 § 55 цього закону, є надавачем життєво важливої послуги, названим у пункті 1 частини 2 § 36 Закону про надзвичайну ситуацію. [RT I, 08.10.2024, 1 – набув чинності 18.10.2024]

(4²) [Втратив чинність – RT I, 30.12.2025, 4 – набув чинності 01.01.2026]

(5) Утримувач лікарні подає Міністерству соціальних справ функціональний план розвитку та бюджет лікарні, складені на підставі пункту 3 частини 1 § 56 цього закону. Міністр, відповідальний за галузь, встановлює умови та порядок подання й оприлюднення функціонального плану розвитку та бюджету лікарні. [RT I 2006, 56, 416 – набув чинності 01.01.2008] ↗

(1) Спеціалізована лікарська допомога, надана особі, охопленій медичним страхуванням, оплачується з передбачених у державному бюджеті коштів бюджету Каси здоров'я в обсязі, зобов'язання щодо оплати якого перебрала на себе Каса здоров'я. [RT I, 20.06.2022, 3 – набув чинності 30.06.2022]

(2) Особа, не охоплена медичним страхуванням, оплачує спеціалізовану лікарську допомогу сама.

(1) Фізіотерапія — це амбулаторна або стаціонарна послуга охорони здоров'я, яку з метою лікування надає фізіотерапевт разом із сімейним лікарем чи лікарем-спеціалістом або самостійно. [RT I, 10.10.2022, 1 – набув чинності 01.10.2023]

(1) Самостійно надавати фізіотерапію з метою лікування може комерційне товариство, цільова установа або фізична особа-підприємець, що має відповідний дозвіл на діяльність.

(2) Самостійно фізіотерапію можна надавати лише амбулаторно.

(3) Умови та вимоги до самостійного надання фізіотерапії з метою лікування встановлює постановою міністр, відповідальний за галузь. [RT I, 10.10.2022, 1 – набув чинності 01.10.2023] ↗

(1) За самостійну фізіотерапію, надану з метою лікування особі, охопленій медичним страхуванням, платить Каса здоров'я в порядку, встановленому Законом про медичне страхування.

(2) Особа, не охоплена медичним страхуванням, оплачує самостійну фізіотерапію сама. [RT I, 10.10.2022, 1 – набув чинності 01.10.2023]

(1) Логопедичне лікування — це амбулаторна або стаціонарна послуга охорони здоров'я, яку надає логопед разом із сімейним лікарем чи лікарем-спеціалістом або самостійно. [RT I, 10.10.2022, 1 – набув чинності 01.10.2023]

(1) Самостійно надавати логопедичне лікування може господарське товариство, цільова установа або фізична особа-підприємець, що має відповідний дозвіл на діяльність.

(2) Самостійно логопедичне лікування можна надавати лише амбулаторно.

(3) Умови та вимоги до самостійного надання логопедичного лікування встановлює своєю постановою міністр, відповідальний за відповідну сферу. [RT I, 10.10.2022, 1 - набув чинності 01.10.2023]

(1) За самостійне логопедичне лікування, надане особі, охопленій медичним страхуванням, платить Каса здоров'я в порядку, встановленому законом про медичне страхування.

(2) Особа, не охоплена медичним страхуванням, платить за самостійне логопедичне лікування сама. [RT I, 10.10.2022, 1 - набув чинності 01.10.2023]

(1) Психологічне лікування — це амбулаторна або стаціонарна послуга охорони здоров'я, яку надає клінічний психолог разом із сімейним лікарем чи лікарем-спеціалістом або самостійно. [RT I, 10.10.2022, 1 - набув чинності 01.10.2023]

(1) Самостійно надавати психологічне лікування може господарське товариство, цільова установа або фізична особа-підприємець, що має відповідний дозвіл на діяльність.

(2) Самостійно психологічне лікування можна надавати лише амбулаторно.

(3) Умови та вимоги до самостійного надання психологічного лікування встановлює своєю постановою міністр, відповідальний за відповідну сферу. [RT I, 10.10.2022, 1 - набув чинності 01.10.2023]

(1) За самостійне психологічне лікування, надане особі, охопленій медичним страхуванням, платить Каса здоров'я в порядку, встановленому законом про медичне страхування.

(2) Особа, не охоплена медичним страхуванням, платить за самостійне психологічне лікування сама. [RT I, 10.10.2022, 1 - набув чинності 01.10.2023]

(1) Сестринська допомога — це амбулаторна або стаціонарна послуга охорони здоров'я, яку надають медсестра та акушерка разом із сімейним лікарем, лікарем-спеціалістом чи стоматологом або самостійно.

(1¹) [Втратив чинність – RT I, 05.01.2011, 12 - набув чинності 15.01.2011]

(2) Перелік спеціальностей сестринської допомоги встановлює міністр, відповідальний за відповідну сферу.

(1) Самостійно надавати сестринську допомогу може господарське товариство, цільова установа або фізична особа-підприємець, що має відповідний дозвіл на діяльність. [RT I 2002, 110, 661 - набув чинності 01.01.2003]

(1¹) Зазначене в частині 1 цього параграфа обмеження щодо організаційно-правової форми надання сестринської допомоги не застосовується до надавачів соціальної послуги, названої в § 100 закону про соціальне забезпечення, та до закладів, які цілодобово надають соціальну послугу, названу в § 20 закону про соціальне забезпечення, у разі надання послуги домашнього сестринського догляду, названої в постанові, встановленій на підставі частини 3 § 25 цього закону. [RT I, 30.12.2015, 5 - набув чинності 01.01.2016]

(2) Вимоги до приміщень, устаткування, апаратури, робочих засобів і лікарських засобів, необхідних для самостійного надання амбулаторної сестринської допомоги, встановлює своєю постановою міністр, відповідальний за відповідну сферу. [RT I, 11.06.2013, 2 - набув чинності 01.01.2014]

(3) Перелік амбулаторних послуг сестринської допомоги, які дозволено надавати самостійно, і дії, що входять до них, а також умови надання послуг сестринської допомоги встановлює своєю постановою міністр, відповідальний за відповідну сферу. [RT I, 30.12.2015, 2 - набув чинності 09.01.2016]

(1) Сестринська лікарня — це господарська одиниця, утворена для надання амбулаторних і стаціонарних послуг сестринської допомоги, які дозволено надавати самостійно.

(2) Утримувати сестринську лікарню може акціонерне товариство або цільова установа, що має відповідний дозвіл на діяльність.

(3) Акціонерне товариство та цільова установа, які утримують сестринську лікарню, за винятком утримувача лікарні, що надає спеціалізовану лікарську допомогу, не можуть мати іншої сфери діяльності, крім надання послуг сестринської допомоги, які дозволено надавати самостійно, амбулаторної спеціалізованої лікарської допомоги, послуги фізіотерапії та соціальних послуг, утримання лікарняної аптеки, навчальної та наукової роботи у сфері охорони здоров'я і надання нерухомої речі в користування. [RT I, 30.12.2015, 2 - набув чинності 09.01.2016]

(4) Перелік послуг сестринської допомоги, які дозволено надавати самостійно в сестринській лікарні, і дії, що входять до них, а також вимоги до складу працівників, приміщень, устаткування, апаратури та робочих засобів, необхідних для самостійного надання стаціонарної сестринської допомоги, встановлює своєю постановою міністр, відповідальний за відповідну сферу. [RT I, 11.06.2013, 2 - набув чинності 01.01.2014]

(1) За самостійну сестринську допомогу, надану особі, охопленій медичним страхуванням, платять з коштів, передбачених у державному бюджеті для бюджету Каси здоров'я, в обсязі, зобов'язання щодо оплати якого перебрала на себе Каса здоров'я. [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 30.06.2022]

(2) Особа, не охоплена медичним страхуванням, платить за самостійну сестринську допомогу сама.

(3) Самостійна сестринська допомога, надана під час надання цілодобової послуги спеціального піклування, фінансується з державного бюджету через Касу здоров'я незалежно від охоплення особи медичним страхуванням. [RT I, 11.12.2024, 1 - набув чинності 01.01.2025]

(1) Акушерська допомога — це амбулаторна або стаціонарна послуга охорони здоров'я, яку надає акушерка разом із сімейним лікарем чи лікарем-спеціалістом або самостійно. [RT I 2009, 29, 176 - набув чинності 01.04.2010]

(1) Самостійно надавати акушерську допомогу може господарське товариство, цільова установа або фізична особа-підприємець, що має відповідний дозвіл на діяльність.

(2) Самостійно акушерську допомогу можна надавати лише амбулаторно.

(3) Перелік послуг акушерської допомоги, які дозволено надавати самостійно, і дії, що входять до них, а також умови та порядок надання допомоги при пологах удома встановлює своєю постановою міністр, відповідальний за відповідну сферу. [RT I, 15.04.2014, 2 - набув чинності 01.08.2014]

(4) Вимоги до приміщень, устаткування, апаратури, робочих засобів і лікарських засобів, необхідних для самостійного надання акушерської допомоги, встановлює своєю постановою міністр, відповідальний за відповідну сферу. [RT I, 15.04.2014, 2 - набув чинності 01.08.2014]

(1) За самостійну акушерську допомогу, надану особі, охопленій медичним страхуванням, платять з коштів, передбачених у державному бюджеті для бюджету Каси здоров'я, в обсязі, зобов'язання щодо оплати якого перебрала на себе Каса здоров'я. [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 30.06.2022]

(2) Особа, не охоплена медичним страхуванням, платить за самостійну акушерську допомогу сама. [RT I 2009, 29, 176 - набув чинності 01.04.2010]

(1) Метою інформаційної системи організації охорони здоров’я є:

1) реєстрація працівників охорони здоров’я, провізорів і фармацевтів, щоб забезпечити надання послуг охорони здоров’я та аптечної послуги особами з необхідною кваліфікацією з метою захисту здоров’я отримувачів послуг;

2) ведення обліку підприємців — фізичних та юридичних осіб, які отримали дозвіл на діяльність, для забезпечення дієвого офіційного контролю;

3) забезпечення необхідними даними для виконання завдань з керування та організації сфери охорони здоров’я;

4) забезпечення нагляду;

5) обробка даних, необхідних для ведення статистики здоров’я та формування політики охорони здоров’я.

(2) Інформаційну систему організації охорони здоров’я засновує та її положення встановлює міністр, відповідальний за галузь, своєю постановою, у якій визначаються: ↗

1) уповноважений обробник інформаційної системи, якщо уповноваженого обробника призначено, та завдання обробників;

2) точніший склад даних, що збираються до інформаційної системи, та порядок внесення до інформаційної системи;

3) точніший порядок доступу до даних і видачі даних та склад відкритих даних;

4) перелік надавачів даних та дані, які від них отримують;

5) фінансування інформаційної системи;

6) інші питання організації.

(3) В інформаційній системі організації охорони здоров’я обробляються такі дані:

1) біографічні дані працівників охорони здоров’я, осіб, які беруть участь у наданні послуги охорони здоров’я, провізорів і фармацевтів;

2) дані, що підтверджують кваліфікацію працівників охорони здоров’я, провізорів і фармацевтів;

3) дані про місце роботи працівників охорони здоров’я, осіб, які беруть участь у наданні послуги охорони здоров’я, провізорів і фармацевтів;

4) дані провадження з реєстрації працівників охорони здоров’я, провізорів і фармацевтів;

5) дані дозволу на діяльність надавача послуги охорони здоров’я та провадження щодо нього;

5¹) дані, пов’язані з укладенням договору страхування відповідальності надавача послуги охорони здоров’я; [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 01.11.2024 - набрання чинності змінено [RT I, 21.06.2024, 2]]

6) загальні дані про господарську діяльність надавача послуги охорони здоров’я;

7) логи інформаційної системи.

(4) В інформаційній системі організації охорони здоров’я дані зберігаються таким чином:

1) дані працівника охорони здоров’я, особи, яка бере участь у наданні послуги охорони здоров’я, провізора і фармацевта — до 30 років від смерті особи;

2) дані надавача послуги охорони здоров’я — 30 років від закінчення строку дії дозволу на діяльність або припинення господарської діяльності;

3) логи та первинні дані — відповідно до встановленого в положенні про інформаційну систему, але не довше ніж 30 років від прийняття даних до інформаційної системи.

(5) Точніший порядок утримання, зберігання, архівування та видалення даних встановлюється положенням про інформаційну систему організації охорони здоров’я, встановленим на підставі частини 2 цього параграфа.

(6) Відповідальним обробником інформаційної системи організації охорони здоров’я є Департамент здоров’я.

(7) Володілець дозволу на діяльність з надання послуги охорони здоров’я зобов’язаний повідомляти Департамент здоров’я про зміну даних, пов’язаних із дозволом на діяльність, та про зміну осіб, названих у частині 2¹ § 59³ цього Закону. Зміна даних забезпечується через електронний канал. Точніший порядок подання даних встановлюється положенням про інформаційну систему організації охорони здоров’я, встановленим на підставі частини 2 цього параграфа.

(8) До інформаційної системи організації охорони здоров’я застосовується встановлене Законом про загальну частину кодексу господарської діяльності з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

(9) Департамент здоров’я оприлюднює для публічного користування наявні в інформаційній системі організації охорони здоров’я дані про кваліфікацію працівника охорони здоров’я та дані, пов’язані з дозволом на діяльність, в обсязі, встановленому положенням про інформаційну систему організації охорони здоров’я, встановленим на підставі частини 2 цього параграфа.

(10) Дані, внесені до інформаційної системи організації охорони здоров’я, мають правове значення в обсязі, встановленому цим Законом і Законом про лікарські засоби. [RT I, 20.06.2022, 63 - набув чинності 27.06.2022]

(1) Працівника охорони здоров’я реєструють в інформаційній системі організації охорони здоров’я. Реєстрація дає працівникові охорони здоров’я право надавати послуги охорони здоров’я в межах тієї здобутої професії або спеціальності, на підставі якої його зареєстровано. [RT I, 20.06.2022, 63 - набув чинності 27.06.2022]

(2) Працівник охорони здоров’я може надавати лише ті послуги охорони здоров’я, як надавача яких його зареєстровано в Департаменті здоров’я. [RT I 2006, 56, 416 - набув чинності 01.01.2008]

[Втратив чинність - RT I, 20.06.2022, 63 - набр. чинності 27.06.2022]

(1) Особа, яка клопоче про реєстрацію, подає до Департаменту здоров'я реєстраційну заяву та копію документа, що підтверджує кваліфікацію, якщо дані, які підтверджують кваліфікацію особи, не містяться в Естонській інформаційній системі освіти, а за наявності Європейської професійної картки — також дані про Європейську професійну картку. [RT I, 20.06.2022, 63 - jõust. 27.06.2022]

(1¹) За розгляд реєстраційної заяви сплачується державне мито в розмірі, встановленому Законом про державне мито. [RT I, 20.06.2022, 63 - jõust. 27.06.2022]

(2) Перелік даних, що подаються в реєстраційній заяві, встановлює міністр, відповідальний за сферу. ↗

(3) Перелік документів, що підтверджують кваліфікацію та є підставою для реєстрації медичних працівників, встановлює міністр, відповідальний за сферу. ↗

(4) Отримавши реєстраційну заяву, Департамент здоров'я перевіряє дані про кваліфікацію особи в Естонській інформаційній системі освіти. Якщо дані про кваліфікацію особи внесені до Естонської інформаційної системи освіти і особа сплатила державне мито за розгляд реєстраційної заяви, вона автоматично реєструється як медичний працівник в інформаційній системі організації охорони здоров'я, за винятком випадку, названого в § 28 частині 9 цього Закону. [RT I, 20.06.2022, 63 - jõust. 27.06.2022]

(4¹) Якщо в Естонській інформаційній системі освіти дані про кваліфікацію відсутні або є неповними, особа, яка клопоче про реєстрацію, повинна подати до Департаменту здоров'я копію документа, що підтверджує кваліфікацію. Департамент здоров'я перевіряє правильність даних, поданих у документі, що підтверджує кваліфікацію, і приймає рішення про реєстрацію протягом одного місяця з дня подання документа, за винятком випадків, названих у § 29 частині 1¹ та § 30 частині 2 цього Закону. [RT I, 20.06.2022, 63 - jõust. 27.06.2022]

(5) Особу не реєструють як медичного працівника, якщо:

1) особа завідомо подала неправдиві дані або

2) в особи відібрано право працювати за професією чи спеціальністю, названою в реєстраційній заяві. [RT I, 29.11.2013, 1 - jõust. 09.12.2013]

(6) Якщо особу не реєструють у Департаменті здоров'я, їй повідомляють про це письмово протягом 10 робочих днів з дня прийняття рішення.

(7) [Втратив чинність – RT I 2002, 61, 375 - jõust. 01.08.2002]

(8) [Втратив чинність – RT I, 20.06.2022, 63 - jõust. 27.06.2022]

(9) Особа, яка здобула в Естонії кваліфікацію лікаря, лікаря-стоматолога, медсестри чи акушерки і подає реєстраційну заяву пізніше ніж через п'ять років після здобуття кваліфікації, повинна скласти теоретичний і практичний іспит медичного працівника, сплатити за нього до 1000 євро та подати до Департаменту здоров'я документ, що підтверджує складання іспиту. [RT I, 20.06.2022, 63 - jõust. 27.06.2022]

(10) Особа, документ якої про підтвердження кваліфікації не міститься в переліку, встановленому на підставі частини 3 цього параграфа, для клопотання про свою реєстрацію як медичного працівника повинна скласти теоретичний і практичний іспит медичного працівника, сплатити за нього щонайбільше 1000 євро та подати до Департаменту здоров'я документ, що підтверджує складання іспиту. [RT I, 21.12.2018, 2 - jõust. 01.01.2019]

(11) Порядок складання, проведення та оцінювання теоретичного і практичного іспиту медичного працівника, названого в частинах 9 і 10 цього параграфа, а також розмір плати встановлює своїм розпорядженням міністр, відповідальний за сферу. [RT I, 21.12.2018, 2 - jõust. 01.01.2019] ↗

[RT I 2004, 29, 192 - jõust. 01.05.2004]

(1) До реєстрації особи, яка здобула кваліфікацію в державі — члені Європейського Союзу, державі — члені Європейського економічного простору (далі — держава — член Європейського економічного простору) або у Швейцарії, застосовуються § 28 частини 1–2, а також 5 і 6 цього Закону. [RT I 2008, 30, 191 - jõust. 01.07.2008]

(1¹) Департамент здоров'я видає особі, яка клопоче про реєстрацію, підтвердження про отримання реєстраційної заяви протягом одного місяця з дня подання документів, названих у § 28 частині 1 цього Закону, і за потреби повідомляє особу про документи, яких бракує. Департамент здоров'я перевіряє правильність даних, поданих у документі, що підтверджує кваліфікацію, і приймає рішення про реєстрацію протягом двох місяців з дня подання всіх передбачених документів. Якщо в ході реєстраційного провадження виникає потреба оцінити обставини, названі в § 29 частині 3 цього Закону, Департамент здоров'я має право продовжити строк прийняття рішення про реєстрацію до трьох місяців, невідкладно повідомивши особу, яка клопоче про реєстрацію, про продовження строку та про причину продовження. [RT I 2008, 30, 191 - jõust. 01.07.2008]

(2) Кваліфікацію, здобуту в державі — члені Європейського економічного простору або у Швейцарії, підтверджує документ, який дає медичному працівникові право надавати послуги охорони здоров'я за зазначеною в документі професією чи спеціальністю у відповідній державі — члені Європейського економічного простору або у Швейцарії. [RT I, 29.11.2013, 1 - jõust. 09.12.2013]

(3) Якщо особа здобула в державі — члені Європейського економічного простору або у Швейцарії спеціальність спеціалізованої медичної допомоги, яка не названа в переліку, встановленому на підставі § 20 частини 2 цього Закону, або якщо здобута особою спеціальність автоматично не визнається, Департамент здоров'я вирішує відповідно до встановленого Законом про визнання іноземної професійної кваліфікації питання про визнання кваліфікації особи або про обов'язок скласти тест на придатність. [RT I 2008, 30, 191 - jõust. 01.07.2008]

(4) Перелік документів, що підтверджують кваліфікацію, здобуту в державі — члені Європейського економічного простору або у Швейцарії, та порядок оцінювання відповідності кваліфікації встановлює міністр, відповідальний за сферу. [RT I 2004, 29, 192 - jõust. 01.05.2004] ↗

(5) Якщо для професії медичного працівника на підставі статті 4a пункту 7 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2005/36/ЄС про визнання професійних кваліфікацій (ELT L 255, 30.09.2005, с. 22–142) імплементаційним регламентом Європейської Комісії запроваджено Європейську професійну картку і компетентний орган держави — члена Європейського економічного простору або Швейцарії передав компетентному органу Естонії клопотання про роботу особи в Естонії, до клопотання про Європейську професійну картку та до провадження за клопотанням застосовуються §§ 21¹, 21⁴ і 21⁵ Закону про визнання іноземної професійної кваліфікації. [RT I, 30.12.2015, 1 - jõust. 18.01.2016]

(1) До реєстрації особи, яка здобула кваліфікацію в іноземній державі, не зазначеній у § 29 цього Закону, застосовуються частини 1–2 та 5–6 § 28 цього Закону. [RT I 2004, 29, 192 - набув чинності 01.05.2004]

(1¹) Якщо кваліфікацію особи, здобуту в іноземній державі, не зазначеній у § 29 цього Закону, попередньо визнала держава — член Європейського економічного простору або Швейцарія і особа набула в державі — члені Європейського економічного простору або у Швейцарії, яка визнала її кваліфікацію, трирічний досвід роботи за відповідною професією чи спеціальністю, Департамент здоров'я вирішує відповідно до встановленого законом про визнання іноземних професійних кваліфікацій питання про визнання кваліфікації особи або про обов'язок скласти тест на придатність. Клопочучи про реєстрацію, особа подає додатково до документів, що вимагаються частиною 1 § 28 цього Закону, документ, який підтверджує необхідний досвід роботи особи та її право надавати послугу охорони здоров'я в державі — члені Європейського економічного простору або у Швейцарії. [RT I, 29.11.2013, 1 - набув чинності 09.12.2013]

(2) Департамент здоров'я порівнює кваліфікацію особи, яка клопоче про реєстрацію, з кваліфікацією, що вимагається в Естонії, перевіряє правильність даних, наведених у документі, який підтверджує кваліфікацію, протягом трьох місяців з дня подання документів, зазначених у частині 1 § 28 цього Закону, та ухвалює рішення про реєстрацію протягом одного місяця після того, як особа, яка клопоче про реєстрацію, склала екзамен на відповідність. [RT I, 21.12.2018, 2 - набув чинності 01.09.2019]

(2¹) Умови та порядок порівняння кваліфікації, здобутої в іноземній державі, з кваліфікацією, що вимагається в Естонії, встановлює своєю постановою міністр, відповідальний за цю сферу. [RT I, 21.12.2018, 2 - набув чинності 01.09.2019]

(3) Для оцінювання відповідності вимогам фахової кваліфікації особа, яка здобула кваліфікацію в іноземній державі, не зазначеній у § 29 цього Закону, складає екзамен на відповідність, за оцінювання якого особа сплачує Тартуському університету, Таллінській вищій школі охорони здоров'я або Тартуській вищій школі охорони здоров'я (далі дві останні разом — вища школа охорони здоров'я) не більше ніж 1000 євро. Розмір плати за оцінювання екзамену на відповідність визначається постановою, встановленою на підставі частини 3⁷ цього параграфа. [RT I, 21.12.2018, 2 - набув чинності 01.09.2019]

(3¹) Екзамен на відповідність організовує Тартуський університет або вища школа охорони здоров'я, і він складається з виробничої практики та теоретичного екзамену. Екзамен на відповідність складається естонською мовою. [RT I, 21.12.2018, 2 - набув чинності 01.09.2019]

(3²) Тартуський університет або вища школа охорони здоров'я направляє особу на виробничу практику до базової установи резидентури Тартуського університету або до бази практики вищої школи охорони здоров'я. Винагорода особи, направленої на виробничу практику, за час виробничої практики, організаційні витрати Тартуського університету або вищої школи охорони здоров'я та плата за керівництво виробничою практикою покриваються з державного бюджету через бюджет Міністерства соціальних справ, за винятком випадку, коли особа клопоче про реєстрацію як лікар-стоматолог. Особа, направлена на виробничу практику, під час виробничої практики повинна бути зареєстрована в інформаційній системі організації охорони здоров'я. [RT I, 21.06.2024, 2 - набув чинності 01.07.2024]

(3³) Виробнича практика триває від одного до шести місяців. За клопотанням керівника практики виробничу практику може бути продовжено до одного року. [RT I, 21.12.2018, 2 - набув чинності 01.09.2019]

(3⁴) Тартуський університет або вища школа охорони здоров'я організовує особі, яка склала виробничу практику, теоретичний екзамен протягом 12 місяців після закінчення виробничої практики. Якщо особа не склала виробничу практику вперше, вона може подати нове клопотання про оцінювання відповідності кваліфікації вимогам через шість місяців. [RT I, 21.12.2018, 2 - набув чинності 01.09.2019]

(3⁵) Якщо особа не склала виробничу практику вдруге, Департамент здоров'я має право вимагати від особи додаткові документи щодо відповідності кваліфікації вимогам і в обґрунтованому випадку відмовити в оцінюванні кваліфікації. [RT I, 21.12.2018, 2 - набув чинності 01.09.2019]

(3⁶) Якщо особа не склала теоретичний екзамен вперше, вона може скласти його вдруге через шість — 12 місяців. Якщо особа не склала теоретичний екзамен вдруге, вона може подати нове клопотання про оцінювання відповідності кваліфікації вимогам. [RT I, 21.12.2018, 2 - набув чинності 01.09.2019]

(3⁷) Порядок складання, організації та оцінювання екзамену на відповідність для особи, яка здобула кваліфікацію в іноземній державі, а також розмір плати встановлює своєю постановою міністр, відповідальний за цю сферу. [RT I, 21.12.2018, 2 - набув чинності 01.09.2019]

(4) Особу не реєструють як працівника охорони здоров'я, якщо вона подала завідомо неправдиві дані або якщо кваліфікація особи не відповідає кваліфікації, що вимагається для роботи в Естонії за цією професією чи спеціальністю. [RT I, 29.11.2013, 1 - набув чинності 09.12.2013]

(5) У зазначеному в частині 1¹ цього параграфа випадку, якщо за професією працівника охорони здоров'я на підставі пункту 7 статті 4a Директиви Європейського Парламенту і Ради 2005/36/ЄС імплементаційним регламентом Європейської Комісії запроваджено Європейську професійну картку і компетентний орган держави — члена Європейського економічного простору або Швейцарії передав компетентному органу Естонії клопотання щодо роботи особи в Естонії, до клопотання про Європейську професійну картку та до провадження за цим клопотанням застосовуються §§ 21¹, 21⁴ і 21⁵ закону про визнання іноземних професійних кваліфікацій. [RT I, 30.12.2015, 1 - набув чинності 18.01.2016]

(1) Працівникові охорони здоров'я за його бажанням видається довідка про реєстраційний запис щодо реєстрації в інформаційній системі організації охорони здоров'я.

(2) За видачу довідки про реєстраційний запис сплачується державне мито у розмірі, встановленому законом про державне мито. [RT I, 20.06.2022, 63 - набув чинності 27.06.2022]

(1) Якщо особа, зареєстрована як працівник охорони здоров'я, бажає працювати за межами Естонської Республіки, вона клопоче про визнання своєї професійної кваліфікації в порядку, встановленому цим параграфом.

(2) Особа, яка клопоче про визнання професійної кваліфікації, подає до Департаменту здоров'я заяву, у якій зазначаються такі дані:

1) ім'я та прізвище;

2) реєстраційний номер;

3) [Втратив чинність – RT I, 20.06.2022, 63 – набув чинності 27.06.2022]

4) держава, у якій має намір клопотати про визнання;

5) професія або спеціальність, за якою бажає отримати визнання. [RT I, 29.11.2013, 1 – набув чинності 09.12.2013]

(3) За розгляд заяви про визнання професійної кваліфікації сплачується державне мито в розмірі, встановленому Законом про державне мито. [RT I, 20.06.2022, 63 – набув чинності 27.06.2022]

(4) Департамент здоров'я видає особі свідоцтво про визнання професійної кваліфікації протягом одного місяця з дня подання заяви.

(5) Свідоцтво про визнання професійної кваліфікації є дійсним протягом трьох місяців з дня його видачі.

(6) У разі втрати, викрадення або знищення свідоцтва про визнання професійної кваліфікації особі на підставі її заяви видається дублікат свідоцтва. [RT I 2008, 30, 191 – набув чинності 01.07.2008]

(7) Якщо для професії працівника охорони здоров'я на підставі частини 7 статті 4a Директиви Європейського Парламенту і Ради 2005/36/ЄС імплементаційним регламентом Європейської Комісії запроваджено Європейську професійну картку і особа, яка клопоче про реєстрацію, бажає отримати Європейську професійну картку для роботи за межами Естонської Республіки, до клопотання про Європейську професійну картку та до провадження за таким клопотанням застосовуються §§ 21¹–21³ Закону про визнання іноземної професійної кваліфікації. [RT I, 30.12.2015, 1 – набув чинності 18.01.2016]

[RT I, 20.06.2022, 63 – набув чинності 27.06.2022]

(1) Департамент здоров'я визнає реєстрацію працівника охорони здоров'я в інформаційній системі організації охорони здоров'я недійсною після смерті працівника охорони здоров'я. [RT I, 20.06.2022, 63 – набув чинності 27.06.2022]

(1) Департамент здоров'я може зупинити реєстрацію працівника охорони здоров'я в інформаційній системі організації охорони здоров'я на строк до одного року, якщо працівник охорони здоров'я не виконав припис.

(2) Департамент здоров'я зупиняє реєстрацію працівника охорони здоров'я в інформаційній системі організації охорони здоров'я на строк до трьох років, якщо до працівника охорони здоров'я рішенням суду застосовано заборону діяльності за професією або спеціальністю, зазначеною в документі, що підтверджує кваліфікацію, або в інформаційній системі. [RT I, 20.06.2022, 63 – набув чинності 27.06.2022]

(1) Департамент здоров'я застосовує механізм попередження в порядку, встановленому главою 3² Закону про визнання іноземної професійної кваліфікації. [RT I, 30.12.2015, 1 – набув чинності 18.01.2016]

(1) Особа, яка здобула кваліфікацію в державі — члені Європейського економічного простору або у Швейцарії, може тимчасово надавати в Естонії послуги охорони здоров'я без обов'язку реєстрації, що вимагається на підставі § 27 цього Закону, і без дозволу на діяльність, що вимагається на підставі § 40, керуючись положеннями глав 3 і 3¹ Закону про визнання іноземної професійної кваліфікації. Компетентним органом у розумінні глав 3 і 3¹ Закону про визнання іноземної професійної кваліфікації є Департамент здоров'я. [RT I, 30.12.2015, 1 – набув чинності 18.01.2016]

(1) Для надання права на формування списку Каса здоров'я проводить публічний конкурс у порядку, встановленому міністром, відповідальним за галузь. [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 01.07.2022] ↗

(1¹) Конкурс проводиться для надання права на формування нового списку або для організації надання допомоги сімейного лікаря за списком, що звільнився. [RT I, 29.06.2012, 4 - набув чинності 01.01.2013]

(2) Заявник права на формування списку подає Касі здоров'я такі документи та дані: [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 01.07.2022]

1) заяву, у якій зазначаються ім'я заявника, особистий код або дата народження, місце проживання, номери засобів зв'язку, а також місцезнаходження й адреса запланованого місця діяльності;

2) імена та особисті коди працівників охорони здоров'я, які працюють разом із сімейним лікарем. [RT I 2006, 56, 416 - набув чинності 01.01.2008]

3) [Втратив чинність – RT I 2002, 61, 375 - набув чинності 01.08.2002]

(3) За наявності списку, який не був затверджений за результатами публічного конкурсу, сімейний лікар зі списком має право протягом одного року з дня завершення публічного конкурсу поза конкурсом клопотати перед Касою здоров'я про часткову передачу осіб, внесених до списку сімейного лікаря, як нового списку працівникові охорони здоров'я з кваліфікацією сімейного лікаря, який протягом шести місяців, що передували поданню клопотання, надавав внесеним до списку особам допомогу сімейного лікаря разом із сімейним лікарем (далі — передача частини списку). [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 01.07.2022]

(4) Під час передачі частини списку слід виходити з таких принципів:

1) затвердження при передачі частини списку нового списку з районом обслуговування списку, який залишився незатвердженим у порядку публічного конкурсу, дозволяється за умови, що райони обслуговування сімейного лікаря, який клопоче про передачу частини списку, і нового списку збігаються;

2) кількість осіб, внесених до списку сімейного лікаря, який клопоче про передачу частини списку, не може внаслідок передачі зменшитися нижче мінімального значення граничного розміру списку;

3) при передачі частини списку кількість осіб, які вносяться до затверджуваного нового списку, має становити щонайменше 1200 осіб;

4) особи, зареєстровані у списку сімейного лікаря, який клопоче про передачу частини списку, дали письмову згоду на внесення їх до нового списку;

5) особам, внесеним до списку сімейного лікаря, який клопоче про передачу частини списку, та особам, які вносяться до нового списку, забезпечено безперервне та належне надання допомоги сімейного лікаря. [RT I, 29.06.2012, 4 - набув чинності 01.01.2013]

(5) За наявності списку, не заповненого в порядку публічного конкурсу, сімейний лікар зі списком може вмотивовано клопотати перед Касою здоров'я про передачу частини списку також у випадку, не передбаченому частиною 3 цього параграфа, якщо при клопотанні про передачу частини списку дотримано принципів, установлених пунктами 2–5 частини 4 цього параграфа, і передача частини списку сприяє загальній доступності та організації надання допомоги сімейного лікаря в районі обслуговування, щодо якого подано клопотання. Подання клопотання не допускається, якщо на час подання клопотання в зазначеному в клопотанні районі обслуговування сімейного лікаря проводиться публічний конкурс для надання права на формування списку. [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 01.07.2022]

(6) Сімейний лікар, який клопоче про передачу частини списку, подає Касі здоров'я такі документи та дані: [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 01.07.2022]

1) клопотання, у якому зазначаються ім'я заявника, особистий код або, за його відсутності, дата народження, місце проживання, номери засобів зв'язку, місцезнаходження й адреса місця діяльності сімейного лікаря, район обслуговування сімейного лікаря;

2) район обслуговування сімейного лікаря, який запитується при затвердженні нового списку;

3) опис заходів, якими забезпечується безперервне та належне надання допомоги сімейного лікаря особам, внесеним до списку сімейного лікаря, який клопоче про передачу частини списку, та особам, які вносяться до нового списку;

4) імена та особисті коди працівників охорони здоров'я, які стануть до роботи разом із сімейним лікарем після передачі частини списку;

5) письмова заява особи, якій бажають передати частину списку, про прийняття частини списку, у якій зазначено ім'я заявника, особистий код, місце проживання, номери засобів зв'язку, місцезнаходження й адресу запланованого місця діяльності, а також імена та особисті коди працівників охорони здоров'я, які стануть до роботи разом із заявником;

6) письмова згода осіб, зареєстрованих у списку сімейного лікаря, який клопоче про передачу частини списку, на реєстрацію їх у новому списку. [RT I, 29.06.2012, 4 - набув чинності 01.01.2013]

(7) Каса здоров'я має право у провадженні за клопотанням про передачу частини списку вимагати подання додаткових даних або пояснень щодо відповідності передачі частини списку принципам, установленим цим законом. [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 01.07.2022]

(1) Сімейний лікар зі списком пацієнтів може діяти як фізична особа-підприємець, що має ліцензію на надання сімейної лікарської допомоги, або через комерційне товариство, що має ліцензію на надання сімейної лікарської допомоги.

(2) Список пацієнтів сімейного лікаря затверджує, а район обслуговування сімейного лікаря та граничну чисельність списку визначає або змінює Каса здоров'я. [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 01.07.2022]

(3) Каса здоров'я вирішує залишити клопотання про передачу частини списку пацієнтів без задоволення, якщо не виконано вимоги до передачі частини списку пацієнтів, установлені частинами 3–6 § 34 цього Закону. [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 01.07.2022]

(4) Каса здоров'я вирішує залишити клопотання про передачу частини списку пацієнтів без задоволення, якщо: [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 01.07.2022]

1) затвердження додаткового списку пацієнтів у порядку відкритого конкурсу для району обслуговування незаповненого списку не є обґрунтованим з міркувань забезпечення кращої організації та доступності сімейної лікарської допомоги;

2) затвердження списку пацієнтів з районом обслуговування сімейного лікаря, про який ідеться в клопотанні про передачу частини списку, не є обґрунтованим з міркувань організації та доступності сімейної лікарської допомоги в цьому районі;

3) клопотання про передачу частини списку пацієнтів не відповідає вимогам, установленим цим Законом, і заявник не усунув недоліки у строк, визначений Касою здоров'я; [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 01.07.2022]

4) заявник передачі частини списку пацієнтів відмовляється виконати вимогу Каси здоров'я, установлену частиною 7 § 34 цього Закону; [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 01.07.2022]

5) у клопотанні про передачу частини списку пацієнтів завідомо подано неправильні або неправдиві дані;

6) наявний інший вагомий публічний інтерес.

(5) З міркувань забезпечення кращої організації та доступності сімейної лікарської допомоги Каса здоров'я може визначити сімейному лікарю додатковий район обслуговування. [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 01.07.2022]

(6) Каса здоров'я доводить рішення, зазначене в частинах 2–5 цього параграфа, до відома сімейного лікаря, одиниці місцевого самоврядування району обслуговування сімейного лікаря та Департаменту здоров'я протягом п'яти робочих днів від дня прийняття рішення. [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 01.07.2022]

(7) Сімейний лікар зобов'язаний розпочати надання сімейної лікарської допомоги в день, визначений у рішенні, зазначеному в частині 2 цього параграфа. [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 01.07.2022]

(8) Каса здоров'я може затвердити список пацієнтів лікарю-резиденту, який навчається в резидентурі із сімейної медицини, за умови, що на момент початку діяльності як сімейного лікаря зі списком пацієнтів його спеціальністю в реєстрі Департаменту здоров'я зазначено сімейний лікар. [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 01.07.2022]

(9) З міркувань забезпечення кращої організації та доступності сімейної лікарської допомоги Каса здоров'я може приєднати до списку пацієнтів сімейного лікаря список пацієнтів без сімейного лікаря в разі, якщо внаслідок об'єднання списків кількість осіб у списку залишиться меншою за верхню граничну норму списку. Якщо в новому списку понад 2000 осіб, потрібна згода сімейного лікаря. [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 01.07.2022]

(1) [Втратила чинність – RT I, 29.06.2012, 4 - набув чинності 01.01.2013]

(2) Сімейний лікар зобов'язаний подавати Департаменту здоров'я:

1) [втратив чинність – RT I, 21.02.2017, 2 - набув чинності 03.03.2017]

2) [втратив чинність – RT I, 21.02.2017, 2 - набув чинності 03.03.2017]

3) цифрово підписане повідомлення про діяльність як сімейного лікаря та про правову форму надання сімейної лікарської допомоги або про її зміну. [RT I, 29.06.2012, 4 - набув чинності 01.01.2013]

4) [втратив чинність – RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 01.07.2022]

(3) [Втратила чинність – RT I, 29.06.2012, 4 - набув чинності 01.01.2013]

(4) Сімейний лікар зобов'язаний подати Касі здоров'я клопотання, зазначене в пункті 1 частини 1 § 37 цього Закону, за першої можливості, але не пізніше ніж за шість місяців до відмови від роботи сімейним лікарем зі списком пацієнтів. [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 01.07.2022]

[RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 01.07.2022]

(1) Каса здоров'я відбирає в сімейного лікаря список пацієнтів, якщо:

1) про це клопоче сам сімейний лікар;

2) до сімейного лікаря рішенням суду застосовано заборону провадити діяльність за спеціальністю сімейного лікаря;

3) сімейного лікаря неможливо замінити в разі його тривалої непрацездатності;

4) тривала заміна сімейного лікаря тривала довше за строк, установлений частиною 7 § 8¹ цього Закону;

5) сімейного лікаря визнано безвісно відсутнім;

6) сімейний лікар помер або його оголошено померлим.

(2) Департамент здоров'я відбирає в сімейного лікаря список пацієнтів, якщо:

1) сімейний лікар не розпочав надання сімейної лікарської допомоги в день, визначений у рішенні, зазначеному в частині 2 § 35 цього Закону, або перервав надання сімейної лікарської допомоги більш ніж на 60 календарних днів;

2) якість наданих послуг охорони здоров'я не відповідає вимогам, установленим на підставі частини 9 § 3² цього Закону; [RT I, 29.04.2022, 1 - набув чинності 01.11.2024, змінено [RT I, 20.06.2022, 3]; набрання чинності змінено [RT I, 21.06.2024, 2]]

3) сімейний лікар не виконує передбачених робочою інструкцією, установленою на підставі частини 6¹ § 8 цього Закону, вимог щодо забезпечення доступності та безперервності послуги охорони здоров'я для осіб, унесених до списку пацієнтів сімейного лікаря;

4) сімейний лікар або працівник охорони здоров'я, який працює разом із ним, істотно порушує вимоги щодо обробки персональних даних;

5) заміна сімейного лікаря, з урахуванням у сукупності тривалості, частоти, регулярності, епізодичності та безперервності роботи та заміни сімейного лікаря, втратила тимчасовий характер і безперервне надання сімейної лікарської допомоги сімейним лікарем із затвердженим списком пацієнтів не забезпечено.

(3) Перед прийняттям рішення на підставі, встановленій частиною 2 цього параграфа, Департамент здоров'я може зробити сімейному лікарю припис.

(4) Якщо на підставі частини 2 § 35 цього Закону список пацієнтів сімейного лікаря затвердила Каса здоров'я і Департамент здоров'я на підставі частини 2 цього параграфа приймає рішення відібрати в сімейного лікаря список пацієнтів, права та обов'язки, що випливають із рішення Каси здоров'я, вважаються припиненими з набрання чинності рішенням Департаменту здоров'я.

(5) Рішення, прийняте на підставі, встановленій пунктами 1–4 частини 1 або частиною 2 цього параграфа, доводиться до відома сімейного лікаря протягом п'яти робочих днів від дня прийняття рішення. Рішення про відібрання списку пацієнтів у сімейного лікаря публікується в офіційному виданні «Ametlikud Teadaanded» (Офіційні повідомлення).

(6) Каса здоров'я невідкладно доводить рішення, прийняте на підставі частини 1 цього параграфа, до відома Департаменту здоров'я. Департамент здоров'я невідкладно доводить рішення, прийняте на підставі частини 2 цього параграфа, до відома Каси здоров'я. [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 01.07.2022]

[RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 01.07.2022]

(1) У разі вилучення списку в сімейного лікаря Каса здоров'я організовує обслуговування осіб, які входять до списку сімейного лікаря, та району обслуговування до затвердження списку за новим сімейним лікарем. [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 01.07.2022]

(1¹) У разі вилучення списку в сімейного лікаря у випадку, передбаченому § 37 частиною 1 або 2 цього Закону, володілець дозволу на діяльність з надання допомоги сімейного лікаря, через якого діяв сімейний лікар, зобов'язаний зберігати документи, що стосуються списку, та передати їх тому фізичній особі-підприємцю або комерційному товариству, через яке продовжується надання допомоги сімейного лікаря особам, які входять до списку, а за відсутності зазначеного — Касі здоров'я в порядку, на який вказано в частині 2 цього параграфа. [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 01.07.2022]

(2) Порядок передачі документів, що стосуються списку сімейного лікаря, встановлює постановою міністр, відповідальний за галузь. [RT I, 21.02.2017, 2 - набув чинності 03.03.2017] ↗

(3) Якщо сімейний лікар був єдиним учасником або акціонером комерційного товариства, яке надає допомогу сімейного лікаря, або фізичною особою-підприємцем, і в нього вилучено список у випадку, передбаченому § 37 частини 1 пунктом 5 або 6 цього Закону, Каса здоров'я організовує зберігання та передачу документів, що стосуються списку, тому фізичній особі-підприємцю або комерційному товариству, через яке продовжується надання допомоги сімейного лікаря особам, які входять до списку. [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 01.07.2022]

(4) Фізична особа-підприємець або комерційне товариство, через яке продовжується надання допомоги сімейного лікаря особам, які входять до списку, зобов'язані у випадках, названих у частинах 1¹ та 3 цього параграфа, прийняти документи, що стосуються списку, від володільця дозволу на діяльність з надання допомоги сімейного лікаря або від Каси здоров'я. [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 01.07.2022]

(1) Сімейний лікар не може бути учасником або акціонером комерційного товариства, що займається наданням спеціалізованої лікарської допомоги, а також учасником або акціонером комерційного товариства, яке є учасником або акціонером такого товариства.

(1) Дозвіл на діяльність необхідно мати для діяльності в таких сферах:

1) надання допомоги сімейного лікаря на підставі списку сімейного лікаря;

2) надання швидкої допомоги;

3) надання спеціалізованої лікарської допомоги;

4) самостійне надання сестринської допомоги;

5) самостійне надання акушерської допомоги; [RT I, 29.06.2012, 4 - набув чинності 01.07.2014 (набрання чинності змінено - RT I, 22.12.2013, 1)]

6) самостійне надання фізіотерапії з метою лікування; [RT I, 10.10.2022, 1 - набув чинності 01.10.2023]

7) самостійне надання логопедичного лікування; [RT I, 10.10.2022, 1 - набув чинності 01.10.2023]

8) самостійне надання психологічного лікування. [RT I, 10.10.2022, 1 - набув чинності 01.10.2023]

(2) Утримувачу лікарні, названої в плані мережі лікарень, дозвіл на діяльність з надання послуги охорони здоров'я видається лише щодо того виду лікарні, який затверджено для нього планом мережі лікарень. [RT I, 13.03.2014, 2 - набув чинності 01.01.2019]

(3) Дозвіл на діяльність дає право надавати послуги охорони здоров'я в місці діяльності, зазначеному в дозволі на діяльність. [RT I, 25.03.2011, 1 - набув чинності 01.07.2014 (набрання чинності змінено - RT I, 22.12.2013, 1)]

[Втратив чинність - RT I, 25.03.2011, 1 - набр. чинності 01.07.2014 (jõustumine muudetud - RT I, 22.12.2013, 1)]

(1) Заяву про дозвіл на діяльність Департамент здоров'я вирішує видачею дозволу на діяльність або відмовою в його видачі протягом 60 днів з дня подання заяви. [RT I, 25.03.2011, 1 - набув чинності 01.07.2014 (набрання чинності змінено - RT I, 22.12.2013, 1)]

(2) У заяві про дозвіл на діяльність, крім даних, передбачених Законом про загальну частину кодексу господарської діяльності, подаються такі дані:

1) у разі клопотання про дозвіл на надання послуг охорони здоров'я в Силах оборони або на надання швидкої допомоги Сил оборони — місцезнаходження та положення структурного підрозділу Сил оборони, а також найменування вищестоящої урядової установи;

2) перелік тих послуг охорони здоров'я, для надання яких клопочуть про дозвіл на діяльність;

3) у разі клопотання про дозвіл на діяльність — письмова згода працівників охорони здоров'я на працевлаштування в надавача послуг охорони здоров'я, який клопоче про дозвіл на діяльність, за винятком випадку клопотання про дозвіл на надання допомоги сімейного лікаря на підставі списку сімейного лікаря;

4) у разі клопотання державної рятувальної установи про дозвіл на надання швидкої допомоги — місцезнаходження цієї установи, реєстраційний номер у державному реєстрі державних установ та установ місцевого самоврядування, положення та найменування вищестоящої урядової установи;

5) у разі клопотання про дозвіл на надання швидкої допомоги — кількість, склад та оснащення бригад швидкої допомоги;

6) у разі клопотання про дозвіл на надання спеціалізованої лікарської допомоги в лікарні — вид лікарні, щодо якого клопочуть;

6¹) у разі клопотання про дозвіл на надання в межах самостійного надання сестринської допомоги послуги прийому медичної сестри, названої в постанові, встановленій на підставі § 25 частини 3 цього Закону, — документи, що підтверджують компетентність медичної сестри; [RT I, 30.12.2015, 2 - набув чинності 09.01.2016]

6²) у разі клопотання про дозвіл на надання в межах самостійного надання сестринської допомоги послуги прийому медичної сестри, названої в постанові, встановленій на підставі § 25 частини 3 цього Закону, — ім'я, особовий код та контактні дані лікаря-консультанта, якщо саме комерційне товариство, цільова установа або фізична особа-підприємець не мають дозволу на діяльність з надання спеціалізованої лікарської допомоги; [RT I, 30.12.2015, 2 - набув чинності 09.01.2016]

7) у разі клопотання про дозвіл на самостійне надання стаціонарної сестринської допомоги — ім'я, особовий код та контактні дані лікаря-консультанта;

7¹) у разі клопотання про дозвіл на надання в межах самостійного надання акушерської допомоги допомоги при пологах удома, названої в постанові, встановленій на підставі § 26² частини 3 цього Закону, — документи, що підтверджують компетентність акушерки; [RT I, 15.04.2014, 2 - набув чинності 01.08.2014]

7²) у разі самостійного надання фізіотерапії з метою лікування — документи, що підтверджують компетентність фізіотерапевта; [RT I, 10.10.2022, 1 - набув чинності 01.10.2023]

7³) у разі самостійного надання логопедичного лікування — документи, що підтверджують компетентність логопеда; [RT I, 10.10.2022, 1 - набув чинності 01.10.2023]

7⁴) у межах самостійного надання психологічного лікування — документи, що підтверджують компетентність клінічного психолога; [RT I, 10.10.2022, 1 - набув чинності 01.10.2023]

8) проєкт медично-технологічної частини приміщень, у якому наведено дані про приміщення, обладнання та апаратуру;

9) [втратив чинність – RT I, 13.03.2019, 2 - набув чинності 15.03.2019]

10) дані про відповідність вимогам, що ставляться до обміну даними з інформаційною системою здоров'я. [RT I, 11.06.2013, 2 - набув чинності 01.07.2014 (набрання чинності змінено - RT I, 22.12.2013, 1)]

(1) Дозвіл на діяльність видається, якщо:

1) приміщення, обладнання та апаратура для надання допомоги сімейного лікаря на підставі списку сімейного лікаря відповідають вимогам, установленим на підставі цього закону до місця діяльності сімейного лікаря;

2) склад працівників, приміщення, обладнання та апаратура, необхідні для надання спеціалізованої лікарської допомоги, відповідають вимогам, установленим на підставі цього закону;

3) склад та оснащення бригади швидкої допомоги для надання швидкої допомоги відповідають вимогам, установленим на підставі цього закону;

4) приміщення, обладнання, апаратура, робочі засоби та лікарські засоби для самостійного надання акушерської допомоги, а також компетентність акушерки відповідають вимогам, установленим на підставі цього закону; [RT I, 15.04.2014, 2 - набув чинності 01.08.2014]

5) склад працівників, приміщення, обладнання, апаратура, робочі засоби та лікарські засоби, необхідні для самостійного надання сестринської допомоги, а також компетентність медичної сестри відповідають вимогам, установленим на підставі цього закону; [RT I, 30.12.2015, 2 - набув чинності 09.01.2016]

5¹) виконано умови та вимоги щодо самостійного надання фізіотерапії з лікувальною метою, а компетентність фізіотерапевта відповідає вимогам, установленим на підставі цього закону; [RT I, 10.10.2022, 1 - набув чинності 01.10.2023]

5²) виконано умови та вимоги щодо самостійного надання логопедичного лікування, а компетентність логопеда відповідає вимогам, установленим на підставі цього закону; [RT I, 10.10.2022, 1 - набув чинності 01.10.2023]

5³) виконано умови та вимоги щодо самостійного надання психологічного лікування, а компетентність клінічного психолога відповідає вимогам, установленим на підставі цього закону; [RT I, 10.10.2022, 1 - набув чинності 01.10.2023]

6) інформаційно-технологічна готовність заявника відповідає вимогам, що ставляться до обміну даними з інформаційною системою здоров'я. [RT I, 11.06.2013, 2 - набув чинності 01.07.2014 (набрання чинності змінено - RT I, 22.12.2013, 1)]

(1) До дозволу на діяльність як додаткова умова додаються:

1) послуги охорони здоров'я, для надання яких видано дозвіл на діяльність;

2) вид органа, який дозволено трансплантувати, якщо дозвіл на діяльність з надання спеціалізованої лікарської допомоги видано для трансплантації органа; [RT I, 26.02.2015, 1 - набув чинності 01.03.2015]

3) обов'язок мати страховий захист протягом часу надання послуги охорони здоров'я. [RT I, 29.04.2022, 1 - набув чинності 01.11.2024 - набрання чинності змінено [RT I, 21.06.2024, 2]]

(2) Розпочати надання послуги охорони здоров'я можна з початку страхового періоду за договором страхування відповідальності або з часу, зазначеного в інформаційній системі організації охорони здоров'я, якщо останній є пізнішим. Установлене в цій частині застосовується також у провадженні щодо зміни дозволу на діяльність та щодо закінчення призупинення господарської діяльності. [RT I, 21.06.2024, 2 - набув чинності 01.11.2024]

(3) Зміна страхового періоду за договором страхування відповідальності не тягне за собою зміни дозволу на діяльність. [RT I, 21.06.2024, 2 - набув чинності 01.11.2024]

[Втратив чинність - RT I, 25.03.2011, 1 - набр. чинності 01.07.2014 (jõustumine muudetud - RT I, 22.12.2013, 1)]

[Втратив чинність - RT I 2006, 56, 416 - набр. чинності 01.01.2008]

[Втратив чинність - RT I, 25.03.2011, 1 - набр. чинності 01.07.2014 (jõustumine muudetud - RT I, 22.12.2013, 1)]

[Втратив чинність - RT I, 25.03.2011, 1 - набр. чинності 01.07.2014 (jõustumine muudetud - RT I, 22.12.2013, 1)]

(1) Підприємець, який отримав дозвіл на діяльність, зобов'язаний згідно з вимогами, установленими на підставі § 56 частини 1 пункту 1 цього закону, складати статистику охорони здоров'я та звіти про господарську діяльність у сфері охорони здоров'я і подавати їх Міністерству соціальних справ або установі, визначеній міністром, відповідальним за цю сферу. [RT I, 29.06.2012, 4 - набув чинності 01.07.2014 (набрання чинності змінено - RT I, 22.12.2013, 1)]

(1) Сили оборони подають інформацію про зміну та про зміни даних, що входять до предмета перевірки дозволу на діяльність, а також дані, зазначені в § 47 цього закону, Міністерству оборони, яке передає їх Департаменту здоров'я або Міністерству соціальних справ чи установі, визначеній міністром, відповідальним за цю сферу. [RT I, 29.06.2012, 4 - набув чинності 01.07.2014 (набрання чинності змінено - RT I, 22.12.2013, 1)]

[Втратив чинність - RT I, 25.03.2011, 1 - набр. чинності 01.07.2014 (jõustumine muudetud - RT I, 22.12.2013, 1)]

(1) Департамент здоров'я може визнати дозвіл на діяльність недійсним, якщо надавач послуги охорони здоров'я не виконав обов'язку страхування, що вимагається законом про обов'язкове страхування відповідальності надавача послуги охорони здоров'я. [RT I, 29.04.2022, 1 - набув чинності 01.11.2024, змінено [RT I, 20.06.2022, 63]; набрання чинності змінено [RT I, 21.06.2024, 2]]

[Втратив чинність - RT I, 25.03.2011, 1 - набр. чинності 01.07.2014 (jõustumine muudetud - RT I, 22.12.2013, 1)]

[Втратив чинність - RT I, 25.03.2011, 1 - набр. чинності 01.07.2014 (jõustumine muudetud - RT I, 22.12.2013, 1)]

[Втратив чинність - RT I, 20.06.2022, 63 - набр. чинності 27.06.2022]

[Втратив чинність - RT I, 29.04.2022, 1 - набр. чинності 01.11.2024 - jõustumine muudetud [RT I, 21.06.2024, 2]]

(1) Транскордонна медична послуга — це медична послуга, призначена або надана в іншій державі-члені Європейського Союзу застрахованій особі в розумінні § 5 закону про медичне страхування, зокрема виписування та відпуск рецептурних лікарських засобів і медичних виробів, або медична послуга, призначена чи надана в Естонії особі, охопленій медичним страхуванням в іншій державі-члені Європейського Союзу, зокрема відпуск рецептурних лікарських засобів при наданні аптечної послуги та продаж медичних виробів на підставі картки медичного виробу. [RT I, 15.12.2023, 3 - набув чинності 25.12.2023]

(2) Держава-член страхування — у випадку транскордонної медичної послуги це держава-член Європейського Союзу, яка є компетентною надавати застрахованій особі попередній дозвіл на отримання необхідної медичної послуги за межами держави-члена проживання відповідно до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 883/2004 про координацію систем соціального забезпечення (ОВ L 166, 30.04.2004, с. 1–123); Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 987/2009, яким встановлюється порядок імплементації Регламенту (ЄС) № 883/2004 (про координацію систем соціального забезпечення) (ОВ L 284, 30.10.2009, с. 1–42); Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1231/2010, яким дію Регламенту (ЄС) № 883/2004 та Регламенту (ЄС) № 987/2009 поширено на громадян третіх країн, які ще не охоплені зазначеними регламентами виключно через своє громадянство (ОВ L 344, 29.12.2010, с. 1–3), або Регламенту Ради (ЄС) № 859/2003, яким дію положень Регламенту (ЄЕС) № 1408/71 та Регламенту (ЄЕС) № 574/72 поширено на громадян третіх країн, які ще не охоплені цими положеннями виключно на підставі свого громадянства (ОВ L 124, 20.05.2003, с. 1–3), або в якій особа застрахована чи в якій вона має право на отримання допомоги з медичного страхування відповідно до правових актів цієї держави-члена.

(3) Держава-член лікування — у випадку транскордонної медичної послуги це держава-член Європейського Союзу, на території якої пацієнтові надається медична послуга. У випадку телемедицини вважається, що медична послуга надається в тій державі-члені, де засновано надавача медичної послуги.

(4) Витрати, пов'язані з наданням транскордонної медичної послуги, відшкодовуються застрахованій в Естонії особі в порядку, встановленому законом про медичне страхування. [RT I, 29.11.2013, 1 - набув чинності 09.12.2013]

(1) Міністр, відповідальний за галузь, може за пропозицією ради Каси здоров'я встановити постановою обмеження доступу до отримання транскордонної медичної послуги в Естонії для пацієнтів, охоплених медичним страхуванням в іншій державі-члені Європейського Союзу.

(2) Підставою для встановлення обмеження доступу може бути:

1) необхідність забезпечити достатній і сталий доступ до збалансованого вибору якісних медичних послуг або

2) необхідність контролювати витрати та уникати марнування фінансових, технічних або людських ресурсів.

(3) У постанові, зазначеній у частині 1 цього параграфа, встановлюються медична послуга, щодо якої запроваджується обмеження доступу, мета встановлення обмеження та періодичність переоцінки потреби в такому обмеженні.

(4) Обмеження доступу можна встановити лише щодо тієї медичної послуги, яку надавач медичної послуги надає на підставі укладеного з Касою здоров'я договору про фінансування лікування.

(5) Встановлене обмеження доступу оприлюднюється на вебсайтах Міністерства соціальних справ, Каси здоров'я, відповідних надавачів медичних послуг і національного контактного пункту з питань транскордонних медичних послуг (далі — контактний пункт).

(6) Порядок встановлення обмеження доступу до отримання транскордонної медичної послуги в Естонії встановлює постановою міністр, відповідальний за галузь. [RT I, 29.11.2013, 1 - набув чинності 09.12.2013]

(1) Надавач медичної послуги надає пацієнтові всю відповідну інформацію, перелічену в § 766 зобов'язально-правового закону, зокрема про можливості лікування, доступність, якість і безпечність медичних послуг, про деталі страхового захисту відповідальності надавача медичної послуги або іншого індивідуального чи колективного засобу захисту, пов'язаного з професійною відповідальністю, а також чітко зрозумілі рахунки й дані про ціни, а на бажання пацієнта — і дані про дозвіл на діяльність. [RT I, 30.12.2015, 2 - набув чинності 09.01.2016]

(2) Надавач аптечної послуги при відпуску рецептурних лікарських засобів інформує отримувача лікарського засобу про обставини, зазначені в частині 5 § 33 закону про лікарські засоби, а також надає отримувачу лікарського засобу чітко зрозумілі рахунки й дані про ціни, а на його бажання — і дані про дозвіл на діяльність.

(3) Продавець медичного виробу, який продає медичний виріб на підставі картки медичного виробу, інформує покупця про обставини, зазначені в § 32¹ закону про медичні вироби, а також надає покупцеві чітко зрозумілі рахунки й дані про ціни, а на бажання покупця — і дані про дозвіл на діяльність.

(4) Надавач медичної послуги повинен застосовувати на своїй території щодо пацієнтів з інших держав-членів Європейського Союзу таку саму шкалу цін на медичні послуги, як і щодо естонських пацієнтів у порівнянній медичній ситуації, або ціну, обчислену на підставі об'єктивних і недискримінаційних критеріїв, якщо порівнянна ціна для естонських пацієнтів відсутня.

(5) Пацієнтові, який бажає отримати або отримує транскордонну медичну послугу, необхідно надати дистанційний доступ до своїх медичних документів або забезпечити можливість отримати їх копію. [RT I, 29.11.2013, 1 - набув чинності 09.12.2013]

(1) Для інформування пацієнтів про обставини, пов'язані з наданням транскордонних послуг охорони здоров'я, а також для полегшення спілкування між органами влади держав – членів Європейського Союзу, надавачами послуг охорони здоров'я та медичними працівниками створюється контактний пункт.

(2) Завдання контактного пункту виконує Міністерство соціальних справ або особа, з якою Міністерство соціальних справ укладає адміністративний договір про виконання завдань контактного пункту.

(3) Діяльність контактного пункту з поширення інформації ґрунтується на співпраці з організаціями пацієнтів, надавачами медичного страхування, надавачами послуг охорони здоров'я та іншими заінтересованими групами. Між учасниками мережі співпраці та контактним пунктом укладається договір, у якому визначаються права та обов'язки сторін, а також інші умови.

(4) Каса здоров'я, Департамент здоров'я і Департамент лікарських засобів надають контактному пункту сприяння у вирішенні питань, що належать до їхньої компетенції.

(5) Завдання контактного пункту – надавати інформацію естонським пацієнтам насамперед про покриття витрат на транскордонні послуги охорони здоров'я, про наявність та обсяг системи попередніх дозволів, а пацієнтам, охопленим медичним страхуванням в інших державах – членах Європейського Союзу, – про загальні правила надання транскордонних послуг охорони здоров'я в Естонії та про встановлені обмеження доступу.

(6) Детальніші завдання національного контактного пункту з питань транскордонних послуг охорони здоров'я щодо надання інформації встановлює постановою міністр, відповідальний за галузь. ↗

(7) Інформація, яку надає контактний пункт, оприлюднюється в електронному вигляді та у формі, доступній для осіб з інвалідністю.

(8) Діяльність контактного пункту фінансує Міністерство соціальних справ. [RT I, 29.11.2013, 1 - набув чинності 09.12.2013]

(1) Транскордонна платформа обміну даними про здоров'я (далі – платформа обміну даними) є цифровим середовищем для передавання резюме історії хвороби пацієнта та електронного рецепта, зазначеного в частині 1¹ § 33 закону про лікарські засоби, між Естонією та іншою державою – членом Європейського Союзу, державою – членом Європейського економічного простору і Швейцарією, якщо остання приєдналася до платформи обміну даними.

(2) Резюме історії хвороби пацієнта в розумінні цієї глави – це резюме стану здоров'я, складене на підставі даних про пацієнта, що містяться в інформаційній системі здоров'я. [RT I, 10.11.2018, 1 - набув чинності 11.11.2018]

(1) Через платформу обміну даними обробляються такі дані, пов'язані з резюме історії хвороби пацієнта:

1) загальні персональні дані пацієнта;

2) дані надавача послуги охорони здоров'я;

3) дані про здоров'я пацієнта;

4) інші суттєві дані, що відображають стан здоров'я особи.

(2) Через платформу обміну даними обробляються такі дані, пов'язані з електронним рецептом, зазначеним у частині 1¹ § 33 закону про лікарські засоби:

1) загальні персональні дані пацієнта;

2) дані про виписаний лікарський засіб;

3) дані особи, яка склала рецепт;

4) дані про відпуск лікарського засобу.

(3) Платформа обміну даними обробляє дані таких баз даних:

1) інформаційна система організації охорони здоров'я; [RT I, 20.06.2022, 63 - набув чинності 27.06.2022]

2) реєстр народонаселення;

3) реєстр дозволів на діяльність Департаменту лікарських засобів;

4) реєстр лікарських засобів;

5) рецептурний центр;

6) інформаційна система здоров'я.

7) [Втратив чинність – RT I, 20.06.2022, 63 - набув чинності 27.06.2022]

8) [Втратив чинність – RT I, 20.06.2022, 63 - набув чинності 27.06.2022]

(4) Детальніший склад даних, що обробляються через платформу обміну даними, порядок обміну даними та строк зберігання логів встановлює постановою міністр, відповідальний за галузь. [RT I, 10.11.2018, 1 - набув чинності 11.11.2018] ↗

(1) Функціонування платформи обміну даними забезпечує Міністерство соціальних справ.

(2) У разі даних, переданих іноземною державою, доступ до платформи обміну даними забезпечується медичному працівнику, зазначеному в § 3 цього закону, відповідно до його компетенції. Доступ особи іноземної держави до платформи обміну даними забезпечується згідно з правом цієї іноземної держави.

(3) Пацієнт має право через інформаційну систему здоров'я заборонити передавання даних, зазначених у цій главі, до іноземної держави, названої в частині 1 § 50⁷ цього закону. [RT I, 10.11.2018, 1 - набув чинності 11.11.2018]

(1) Охорона здоров'я фінансується:

1) з державного бюджету;

2) з волосного та міського бюджету;

3) пацієнтом;

4) з інших джерел.

(2) Частина державного бюджету як джерела фінансування охорони здоров'я, зазначеного в пункті 1 частини 1 цього параграфа, формується з:

1) частини соціального податку, що відповідає ставці, встановленій у частині 3 § 7 і частині 2 § 10 закону про соціальний податок;

2) асигнування з державного бюджету, підставою для обчислення якого є сума державної пенсії непрацюючих пенсіонерів, до якої застосовується ставка асигнування, що дорівнює ставці тієї частини соціального податку, яка перераховується до коштів державного медичного страхування і встановлена в частині 2 § 10 закону про соціальний податок. Сума державної пенсії непрацюючих пенсіонерів за віком формується з отримувачів державної пенсії, які за даними реєстру працевлаштування не мають трудових відносин;

3) інших джерел, встановлених у § 52 цього закону.

(3) Департамент соціального страхування обчислює суму асигнування з державного бюджету, зазначеного в пункті 2 частини 2 цього параграфа, і перераховує її Касі здоров'я не пізніше останнього числа кожного календарного місяця.

(4) Підстави обчислення асигнування з державного бюджету, коло непрацюючих отримувачів державної пенсії, які враховуються при обчисленні асигнування, та порядок подання даних встановлює постановою Уряд Республіки. [RT I, 28.12.2017, 4 - набув чинності 01.01.2018]

(1) З державного бюджету через Міністерство соціальних справ фінансуються:

1) [Втратив чинність – RT I, 28.12.2017, 4 - набув чинності 01.01.2019]

2) формування, управління, оновлення та введення в користування державного резерву охорони здоров'я; [RT I, 19.11.2024, 1 - набув чинності 29.11.2024]

2¹) виплату особам через Касу здоров'я під час особливого стану, надзвичайного стану чи воєнного стану на підставі постанови Уряду Республіки допомог на умовах, сприятливіших за встановлені законом про медичне страхування, для запобігання труднощам із життєзабезпеченням, що випливають з особливого стану, надзвичайного стану чи воєнного стану, та для їх пом'якшення — у межах суми, передбаченої державним бюджетом; [RT I, 21.04.2020, 1 - набув чинності 01.05.2020, застосовується ретроактивно з 12 березня 2020 року]

2²) оплату послуг на особливих умовах надавачеві послуги охорони здоров'я або утримувачеві бригади швидкої допомоги через Касу здоров'я під час особливого стану, надзвичайного стану чи воєнного стану на підставі постанови Уряду Республіки для забезпечення якості та доступності послуг охорони здоров'я — у межах суми, передбаченої державним бюджетом; [RT I, 21.04.2020, 1 - набув чинності 01.05.2020, застосовується ретроактивно з 12 березня 2020 року]

2³) оплату послуг надавачеві послуги охорони здоров'я або утримувачеві бригади швидкої допомоги через Касу здоров'я у зв'язку з поширенням вірусу, що спричиняє COVID-19, згідно з умовами та порядком, встановленими на підставі частини 1³ цього параграфа, — у межах суми, передбаченої державним бюджетом; [RT I, 21.04.2021, 1 - набув чинності 01.05.2021]

2⁴) оплату послуг надавачеві послуги охорони здоров'я або утримувачеві бригади швидкої допомоги через Касу здоров'я для лікування осіб, які постраждали внаслідок надзвичайної ситуації або дістали поранення на війні, згідно з умовами та порядком, встановленими на підставі частини 1³ цього параграфа, — у межах суми, передбаченої державним бюджетом; [RT I, 07.06.2022, 1 - набув чинності 17.06.2022]

3) [Втратив чинність – RT I, 29.04.2022, 1 - набув чинності 01.11.2024 - набуття чинності змінено [RT I, 21.06.2024, 2]]

4) державні програми охорони здоров'я;

5) науково-дослідну та дослідно-конструкторську діяльність у сфері охорони здоров'я;

6) державні інвестиції на підставі плану мережі лікарень, затвердженого Урядом Республіки; [RT I, 13.03.2014, 2 - набув чинності 01.01.2019]

7) забезпечення готовності до надання послуг охорони здоров'я в надзвичайній ситуації, під час підвищеної оборонної готовності, воєнного стану, мобілізації та демобілізації; формування та оновлення операційного запасу надавача послуги охорони здоров'я; планування реорганізації порядку надання послуг охорони здоров'я та її здійснення, а також підготовку надавачів послуг охорони здоров'я; [RT I, 12.03.2015, 1 - набув чинності 01.01.2016]

7¹) [Втратив чинність – RT I, 28.12.2017, 4 - набув чинності 01.01.2019]

8) [Втратив чинність – RT I, 21.12.2018, 1 - набув чинності 01.01.2019]

9) [Втратив чинність – RT I 2004, 29, 192 - набув чинності 01.05.2004]

10) знос будівель надавачів послуг охорони здоров'я. [RT I 2007, 25, 134 - набув чинності 01.01.2008]

11) [Втратив чинність – RT I, 13.03.2019, 2 - набув чинності 15.03.2019]

12) [Втратив чинність – RT I, 10.10.2022, 1 - набув чинності 11.10.2022]

(1¹) Самостійна сестринська допомога, надана в ході надання цілодобової послуги спеціального піклування, встановленої законом про соціальне забезпечення, фінансується з державного бюджету через Касу здоров'я та з коштів, передбачених у державному бюджеті для бюджету Каси здоров'я, на підставах, умовах і в порядку, встановлених у переліку послуг охорони здоров'я Каси здоров'я. [RT I, 11.12.2024, 1 - набув чинності 01.01.2025]

(1²) Допомоги та оплату послуг, пов'язані з особливим станом, надзвичайним станом чи воєнним станом, можна застосовувати до відпадіння потреби, але не довше ніж 60 календарних днів після закінчення особливого стану, надзвичайного стану чи воєнного стану. [RT I, 21.04.2020, 1 - набув чинності 01.05.2020, застосовується ретроактивно з 12 березня 2020 року]

(1³) Уряд Республіки може постановою встановити умови та порядок виплати допомог і оплати послуг, названих у пунктах 2¹–2⁴ частини 1 цього параграфа. [RT I, 07.06.2022, 1 - набув чинності 17.06.2022]

(2) З державного бюджету через Міністерство юстиції та цифрових справ фінансуються: [RT I, 30.12.2024, 1 - набув чинності 01.01.2025, на підставі частини 12 § 105.19 закону про Уряд Республіки слово „Justiitsministeerium” замінено словами „Justiits- ja Digiministeerium” у відповідному відмінку]

1) [Втратив чинність – RT I, 07.03.2023, 4 - набув чинності 01.07.2024]

2) судово-психіатрична експертиза у кримінальному провадженні, в окремому провадженні цивільного судочинства та у провадженні з перевірки цивільної процесуальної дієздатності; [RT I, 13.12.2013, 3 - набув чинності 01.01.2014]

3) судово-медична експертиза;

4) комплексне лікування осіб, які вчинили статеві злочини, та дев'ятимісячне лікування наркотичної залежності, застосоване замість ув'язнення. [RT I, 15.06.2012, 2 - набув чинності 01.06.2013]

(2¹) З державного бюджету через Міністерство оборони фінансуються:

1) надання послуг охорони здоров'я у сфері управління Міністерства оборони;

2) оцінювання стану здоров'я військовозобов'язаного та особи, яка бажає взяти на себе військовий обов'язок, на підставі закону про службу в силах оборони, а також оцінювання стану здоров'я члена Кайтселійту, який дістав ушкодження при виконанні службового обов'язку, на підставі закону про Кайтселійт; [RT I, 27.01.2023, 1 - набув чинності 01.04.2023]

3) формування, зберігання та оновлення запасу, необхідного для надання послуг охорони здоров'я в Силах оборони; [RT I, 12.03.2015, 1 - набув чинності 01.01.2016]

4) [Втратив чинність – RT I, 27.01.2023, 1 - набув чинності 01.04.2023]

5) інвестиції у будівництво та реновацію медичних центрів Сил оборони. [RT I, 12.03.2015, 1 - набув чинності 01.01.2016]

(2²) [Втратив чинність – RT I, 27.01.2023, 1 - набув чинності 01.04.2023]

(3) З коштів, передбачених у державному бюджеті для бюджету Каси здоров'я, охорона здоров'я фінансується в порядку, встановленому законом про медичне страхування та цим законом. [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 30.06.2022]

(3¹) Надання послуг охорони здоров'я особам, які утримуються у в'язниці та в арештному домі, зокрема стоматологічна допомога, що надається на місці у в'язниці, ліки, медичні вироби та інші витрати, пов'язані з наданням послуг охорони здоров'я, фінансуються з державного бюджету через Касу здоров'я на підставі частини 1¹ § 52 закону про тюремне ув'язнення та на підставах, умовах і в порядку, встановлених у переліку послуг охорони здоров'я Каси здоров'я. [RT I, 21.06.2024, 2 - набув чинності 01.07.2024]

(3²) Медичний огляд особи, яка підлягає видворенню, та надання їй послуг охорони здоров'я фінансуються з державного бюджету через Касу здоров'я в обсязі та порядку, встановлених на підставі частини 7 § 26⁹ закону про обов'язок виїзду та заборону в'їзду. [RT I, 07.03.2023, 4 - набув чинності 01.07.2024]

(3³) Медичний огляд затриманого шукача міжнародного захисту та надання йому послуг охорони здоров'я фінансуються з державного бюджету через Касу здоров'я в обсязі та порядку, встановлених на підставі частини 4 § 53 закону про надання міжнародного захисту іноземцю. [RT I, 03.06.2026, 1 - набув чинності 12.06.2026]

(4) Знос будівель надавачів послуг охорони здоров'я оплачується з передбачених для цього коштів державного бюджету на підставі договору, укладеного між Міністерством соціальних справ і Касою здоров'я, відповідно до закону про медичне страхування. [RT I 2007, 25, 134 - набув чинності 01.01.2008]

(5) Якщо засуджений погодився на комплексне лікування осіб, які вчинили статеві злочини, або на лікування наркотичної залежності відповідно до § 69² Пенітенціарного кодексу, держава несе витрати на комплексне лікування засудженого та на дев'ятимісячне лікування залежності відповідно до пункту 4 частини 2 цього параграфа. [RT I, 15.06.2012, 2 - набув чинності 01.06.2013]

(6) З державного бюджету, зокрема з підтримки Європейського соціального фонду через Інститут розвитку здоров'я, фінансуються послуги охорони здоров'я, надані на підставі державних стратегій і програм охорони здоров'я постійному жителю Естонії, особі, яка проживає в Естонії на підставі посвідки на проживання або права на проживання, а також особі, яка законно перебуває та працює в Естонії на тимчасовій підставі для перебування. [RT I, 30.12.2015, 2 - набув чинності 09.01.2016]

(7) Інститут розвитку здоров'я може організувати опрацювання рахунків за послуги охорони здоров'я на підставі адміністративного договору, укладеного між Інститутом розвитку здоров'я та Касою здоров'я, на умовах і в порядку, встановлених законом про адміністративне співробітництво. [RT I, 30.12.2015, 2 - набув чинності 09.01.2016]

(1) З волосного або міського бюджету фінансується надання послуг охорони здоров'я та інші витрати на охорону здоров'я на підставі рішення волосної або міської ради.

(1) У випадках, не встановлених §§ 52 і 53 цього Закону, за надання послуги охорони здоров'я платить пацієнт.

[RT I, 15.12.2023, 1 - набув чинності 30.06.2024]

(1) Підйомна допомога — це одноразова допомога, що виплачується особі, яка стає до роботи лікарем-спеціалістом або медичною сестрою. [RT I, 15.12.2023, 1 - набув чинності 30.06.2024]

(2) Клопотати про підйомну допомогу протягом одного року від початку роботи або діяльності за здобутою спеціальністю може лікар-спеціаліст, який відповідає умовам, встановленим частиною 3 або 4 цього параграфа та постановою, встановленою на підставі частини 7 § 54² цього Закону. [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 30.06.2022]

(3) Лікар-спеціаліст, за винятком лікаря, який здобув спеціальність сімейної медицини, може клопотати про підйомну допомогу, якщо він стає до роботи лікарем-спеціалістом за здобутою спеціальністю:

1) в одній або кількох лікарнях, названих у плані мережі лікарень, встановленому на підставі частини 1 § 55 цього Закону;

2) з робочим навантаженням не менше 30 годин на тиждень на робочому місці або робочих місцях, що розташовані за межами міста Таллінна або міста Тарту. [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 30.06.2022]

(4) Лікар, який здобув спеціальність сімейної медицини, може клопотати про підйомну допомогу, якщо він починає діяти сімейним лікарем на підставі списку сімейного лікаря і район обслуговування та місце діяльності сімейного лікаря розташовані за межами міста Таллінна, міста Тарту або одиниць місцевого самоврядування, що безпосередньо межують з ними. [RT I, 21.12.2011, 2 - набув чинності 01.06.2012]

(5) Клопотати про підйомну допомогу може медична сестра, яка:

1) була зареєстрована в інформаційній системі організації охорони здоров'я як медична сестра понад п'ять років;

2) не працювала медичною сестрою щонайменше п'ять років до того, як стала до роботи в місці, названому в пункті 3 цієї частини;

3) стає до роботи медичною сестрою з робочим навантаженням не менше 30 годин на тиждень в одній або кількох лікарнях, названих у плані мережі лікарень, встановленому на підставі частини 1 § 55 цього Закону, або в одного чи кількох надавачів послуг охорони здоров'я, які надають допомогу сімейного лікаря, за межами міста Таллінна, міста Тарту або одиниць місцевого самоврядування, що безпосередньо межують з ними; [RT I, 21.06.2024, 2 - набув чинності 30.06.2024]

4) клопоче про підйомну допомогу протягом одного року з часу, коли стала до роботи медичною сестрою в місці, названому в пункті 3 цієї частини;

5) відповідає умовам, встановленим на підставі частини 7 § 54² цього Закону. [RT I, 15.12.2023, 1 - набув чинності 30.06.2024]

(1) Особа, яка має право на отримання підйомної допомоги, подає клопотання про підйомну допомогу до Департаменту здоров'я. [RT I, 15.12.2023, 1 - набув чинності 01.01.2024]

(2) Департамент здоров'я вирішує питання про надання підйомної допомоги протягом двох місяців від дня подання клопотання. Підйомна допомога виплачується на банківський рахунок особи протягом одного місяця від дня прийняття рішення про надання підйомної допомоги. [RT I, 15.12.2023, 1 - набув чинності 01.01.2024]

(3) Ставка підйомної допомоги становить 15 000 євро. Підйомну допомогу може бути виплачено в розмірі до трикратної ставки допомоги, якщо це зумовлено потребою забезпечення послуги охорони здоров'я в регіоні. [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 30.06.2022]

(4) [Втратив чинність – RT I, 11.06.2013, 2 - набув чинності 01.09.2013]

(5) Особа, яка отримала підйомну допомогу, зобов'язана повернути виплачену їй підйомну допомогу або частину допомоги пропорційно до менше відпрацьованого часу, якщо її безперервна робота або діяльність на умовах, названих у частинах 3–5 § 54¹ цього Закону, припиняється до закінчення п'яти років від призначення допомоги. [RT I, 15.12.2023, 1 - набув чинності 30.06.2024]

(5¹) Якщо лікар, який отримав підйомну допомогу, бажає працювати менше ніж п'ять років і повідомляє про це під час клопотання про допомогу, підйомна допомога виплачується пропорційно до планованого часу роботи. У такому разі обов'язок працювати, встановлений частиною 5 цього параграфа, вважається виконаним після закінчення строку, визначеного при задоволенні клопотання. Якщо лікар, який отримав підйомну допомогу, вирішує працювати довше, ніж зазначено в рішенні про надання підйомної допомоги, він може подати клопотання про зміну рішення та продовження строку роботи до п'яти років. Департамент здоров'я вирішує питання про виплату підйомної допомоги в додатковій частині протягом 60 днів від дня отримання клопотання. [RT I, 15.12.2023, 1 - набув чинності 01.01.2024]

(6) Особа, яка отримала підйомну допомогу, не зобов'язана повертати виплачену їй підйомну допомогу в разі, якщо вона розірвала трудовий договір в екстреному порядку через істотне порушення роботодавцем свого обов'язку або якщо роботодавець розірвав трудовий договір в екстреному порядку, оскільки продовження трудових відносин на погоджених умовах стає неможливим через зменшення обсягу роботи чи реорганізацію роботи або в іншому випадку припинення роботи (скорочення). Сімейний лікар, який отримав підйомну допомогу і діє на підставі списку, не зобов'язаний повертати виплачену йому допомогу в разі, якщо його діяльність сімейним лікарем припиняється за незалежних від нього обставин. [RT I, 15.12.2023, 1 - набув чинності 30.06.2024]

(7) Міністр, відповідальний за галузь, встановлює постановою умови призначення підйомної допомоги, а також порядок клопотання про неї, її виплати та повернення. [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 30.06.2022] ↗

(8) Точніші регіони, у яких особа, що має право на отримання підйомної допомоги, стає до роботи, у зв'язку з потребою забезпечення послуги охорони здоров'я в регіоні може встановити міністр, відповідальний за галузь, у постанові, названій у частині 7 цього параграфа. [RT I, 15.12.2023, 1 - набув чинності 30.06.2024]

[RT I, 13.03.2014, 2 - набув чинності 01.01.2019]

(1) Уряд Республіки встановлює постановою план лікарняної мережі, у якому визначаються: [RT I, 13.03.2014, 2 - набув чинності 01.01.2019]

1) для забезпечення рівномірної доступності послуг охорони здоров'я — перелік регіональних лікарень, центральних лікарень, загальних лікарень, місцевих лікарень, лікарень відновного лікування та сестринських лікарень (далі — перелік лікарень); [RT I, 11.06.2013, 2 - набув чинності 01.01.2014]

2) необхідні інвестиції для будівництва, реновації та перепрофілювання лікарень, зазначених у переліку лікарень.

(2) [Втратив чинність - RT I 2004, 56, 400 - набув чинності 01.08.2004]

(3) План лікарняної мережі розробляється щонайменше на 15 років, і Уряд Республіки за потреби вносить до нього доповнення та зміни. Складання плану лікарняної мережі організовує Міністерство соціальних справ, залучаючи до цього відповідні неурядові організації. [RT I, 13.03.2014, 2 - набув чинності 01.01.2019]

(4) Перелік лікарень, зазначений у плані лікарняної мережі, може бути доповнений та змінений на підставі пропозиції міністра, відповідального за галузь, погодженої з Касою здоров'я. [RT I, 13.03.2014, 2 - набув чинності 01.01.2019]

(5) Міністр, відповідальний за галузь, має право внести Уряду Республіки погоджену з Касою здоров'я пропозицію щодо доповнення переліку лікарень, зазначеного в плані лікарняної мережі, якщо утримувач лікарні діяв відповідно до закону та виданого йому дозволу на діяльність і не порушував укладений з Касою здоров'я договір про фінансування лікування. [RT I, 13.03.2014, 2 - набув чинності 01.01.2019]

(6) Міністр, відповідальний за галузь, має право внести Уряду Республіки погоджену з Касою здоров'я пропозицію щодо виключення утримувача лікарні з переліку лікарень, зазначеного в плані лікарняної мережі, якщо утримувач лікарні діє всупереч закону або виданому йому дозволу на діяльність чи порушує укладений з Касою здоров'я договір про фінансування лікування. Якщо дозвіл на діяльність особи, яка утримує лікарню, визнано недійсним або діяльність лікарні припинено, міністр, відповідальний за галузь, вносить Уряду Республіки пропозицію негайно виключити утримувача лікарні з переліку лікарень, зазначеного в плані лікарняної мережі. Ця пропозиція не потребує погодження з Касою здоров'я. [RT I, 13.03.2014, 2 - набув чинності 01.01.2019]

(7) [Втратив чинність - RT I 2006, 56, 416 - набув чинності 01.01.2008]

(8) Умови та порядок інвестування коштів державного бюджету в лікарні, зазначені в переліку лікарень, встановлює Уряд Республіки.

(9) Витрати на розроблення плану лікарняної мережі покриваються з державного бюджету. [RT I, 13.03.2014, 2 - набув чинності 01.01.2019]

(1) Крім правових актів, зазначених у цьому Законі, міністр, відповідальний за галузь, встановлює:

1) вимоги до складання статистики охорони здоров'я та звітів про господарську діяльність у сфері охорони здоров'я, склад даних і порядок їх подання; [RT I 2006, 56, 416 - набув чинності 01.01.2008] ↗

2) [втратив чинність - RT I 2004, 75, 520 - набув чинності 01.12.2004]

3) вимоги до функціонального плану розвитку лікарні та до медико-технологічної частини будівельного проєкту, а також порядок затвердження функціонального плану розвитку лікарні; [RT I, 29.06.2012, 4 - набув чинності 01.09.2012] ↗

4) вимоги до доступності послуг охорони здоров'я та до ведення черги на лікування; [RT I 2008, 3, 22 - набув чинності 01.09.2008] ↗

5) [втратив чинність - RT I 2008, 3, 22 - набув чинності 01.09.2008]

6) [втратив чинність - RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 30.06.2022]

7) [втратив чинність - RT I, 29.04.2022, 1 - набув чинності 01.11.2024 - набрання чинності змінено [RT I, 21.06.2024, 2]]

8) [втратив чинність - RT I 2006, 56, 416 - набув чинності 01.01.2008]

9) [втратив чинність - RT I 2006, 56, 416 - набув чинності 01.01.2008]

10) [втратив чинність - RT I 2004, 29, 192 - набув чинності 01.05.2004]

11) [втратив чинність - RT I, 19.11.2024, 1 - набув чинності 29.11.2024]

12) умови та порядок ухвалення рішення, зазначеного в частині 1 § 49¹ Закону про акти цивільного стану, згідно з якими лікарська експертна комісія, утворена міністром, відповідальним за галузь, під час ухвалення рішення виходить зі стійкості гендерної невідповідності та з оцінки надавачів послуг охорони здоров'я. [RT I, 02.01.2025, 3 - набув чинності 01.09.2025] ↗

(2) Міністерство соціальних справ або визначена міністром, відповідальним за галузь, установа оприлюднює статистичні дані в порядку, встановленому положенням про установу. [RT I, 13.03.2019, 2 - набув чинності 15.03.2019]

[RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 01.07.2022]

(1) Завдання, передбачені главами 2 і 3 цього Закону, виконує в передбаченому цим Законом обсязі Департамент здоров'я. [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 01.07.2022]

(1¹) Завдання, передбачені розділом 2 глави 2 та розділом 2 глави 3 цього Закону, виконує в передбаченому цим Законом обсязі Каса здоров'я. [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 01.07.2022]

(2) [Втратив чинність – RT I, 13.03.2019, 2 - набув чинності 15.03.2019]

(3) Каса здоров'я в разі потреби організовує тимчасове заміщення сімейних лікарів, які працюють на підставі списку сімейного лікаря, забезпечуючи у випадках, не врегульованих частинами 2 і 3 § 8¹ цього Закону, або в разі виникнення непередбачуваної та невідкладної потреби пошук тимчасового заступника сімейного лікаря, і передає інформацію про заміщення Департаменту здоров'я. [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 01.07.2022]

(3¹) У випадку, передбаченому частиною 3 цього параграфа, медичний працівник, який має кваліфікацію лікаря, може заміщати сімейного лікаря в разі тривалого заміщення до одного року. [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 01.07.2022]

(3²) Щодо списку, посаду сімейного лікаря за яким не заповнено в порядку публічного конкурсу, тривале заміщення може тривати довше ніж один рік. [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 01.07.2022]

(3³) У випадку, передбаченому частиною 3 цього параграфа, осіб, які входять до списку сімейного лікаря, може обслуговувати комерційне товариство, що надає сімейну лікарську допомогу на підставі списку, за рішенням Каси здоров'я:

1) у центрі здоров'я або

2) поза центром здоров'я, якщо в порядку публічного конкурсу неможливо заповнити посаду сімейного лікаря і для списку неможливо знайти ані замісного лікаря, ані центр здоров'я. [RT I, 21.06.2024, 2 - набув чинності 01.07.2024]

(3⁴) У разі надання послуги в порядку, зазначеному в частині 3³ цього параграфа, слід дотримуватися тих самих принципів і вимог, що й у разі заміщення сімейного лікаря, якщо цим Законом та встановленими на його підставі правовими актами не передбачено інше. [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 01.01.2023]

(3⁵) Організація роботи, зазначена в частині 3³ цього параграфа, може тривати до одного року. Якщо в порядку публічного конкурсу неможливо заповнити посаду сімейного лікаря і це необхідно з огляду на стратегічні напрями охорони здоров'я, тривале заміщення може тривати до п'яти років. [RT I, 21.06.2024, 2 - набув чинності 01.07.2024]

(3⁶) Каса здоров'я повідомляє про прийняття рішення, зазначеного в частині 3³ цього параграфа, одиницю місцевого самоврядування району обслуговування списку, Департамент здоров'я та осіб, внесених до списку сімейного лікаря, зазначаючи тривалість заміщення, особу, яка надає сімейну лікарську допомогу, місце та організацію надання сімейної лікарської допомоги. Ця інформація розміщується також у доступному та видному місці в дотеперішньому місці діяльності сімейного лікаря. [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 01.01.2023]

(4) [Втратив чинність – RT I, 28.12.2017, 4 - набув чинності 01.01.2021 (набрання чинності змінено - RT I, 21.12.2018, 1)]

(5) У випадках, зазначених у частині 3 цього параграфа, тимчасове заміщення сімейних лікарів оплачується з бюджету Каси здоров'я на підставі Закону про медичне страхування. [RT I, 28.12.2017, 4 - набув чинності 01.01.2021 (набрання чинності змінено - RT I, 21.12.2018, 1)]

(1) Збирання від надавачів послуг охорони здоров'я звітів медичної статистики та господарської діяльності у сфері охорони здоров'я і оприлюднення зведених даних є завданням Міністерства соціальних справ або установи, визначеної міністром, відповідальним за галузь.

(2) Міністерство соціальних справ або установа, визначена міністром, відповідальним за галузь, має право передати виконання покладених на нього цим Законом завдань адміністративним договором одиниці місцевого самоврядування. [RT I, 29.06.2012, 4 - набув чинності 01.01.2013]

(1) Державний запас антидотів (далі — запас антидотів) — це сукупність протиотрут, що використовуються для надання послуги охорони здоров'я, необхідної для лікування отруєнь, небезпечних для життя. [RT I, 04.07.2012, 3 - набув чинності 14.07.2012]

(2) Департамент здоров'я визначає номенклатуру, кількість і розподіл антидотів. [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 01.01.2023]

(3) Каса здоров'я забезпечує запас антидотів, надання його для використання, зберігання та перевезення, а також функціонування холодового ланцюга. [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 01.01.2023]

(4) Каса здоров'я передає антидоти надавачу послуг охорони здоров'я безоплатно. Надавач послуг охорони здоров'я не має права отримувати за них відшкодування. [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 01.01.2023]

(5) Департамент здоров'я забезпечує надавачам послуг охорони здоров'я інформацію про запас антидотів. [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 01.01.2023]

(6) Надавач послуг охорони здоров'я забезпечує належне зберігання наданих Касою здоров'я антидотів, їх цільове використання та знешкодження антидотів із закінченим строком придатності, а також повідомляє про використання антидотів Департамент здоров'я. [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 01.01.2023]

(7) [Втратив чинність – RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 01.01.2023]

(1) Міністерство соціальних справ координує діяльність мережі оцінювання медичних технологій, яка об'єднує установи та осіб, що займаються оцінюванням медичних технологій. Зазначена мережа ґрунтується на принципі належного врядування, який охоплює прозорість, об'єктивність, незалежність експертних оцінок, справедливі процедури та належні консультації із заінтересованими сторонами. [RT I, 29.11.2013, 1 - набув чинності 09.12.2013]

(2) Метою створення мережі оцінювання медичних технологій є:

1) підтримувати співпрацю між установами та особами;

2) підтримувати членів мережі у підготовці об'єктивної, достовірної, своєчасної, прозорої, порівнянної та придатної для передавання інформації про відносну ефективність медичних технологій, а в разі потреби — про коротко- та довгострокову ефективність, і уможливити обмін такою інформацією між установами та особами;

3) підтримувати аналіз змісту та виду інформації, якою обмінюються;

4) уникати дублювання оцінок; [RT I, 29.11.2013, 1 - набув чинності 09.12.2013]

5) надавати в разі потреби Міністерству соціальних справ, Касі здоров'я, Департаменту здоров'я, Департаменту лікарських засобів та Інституту розвитку здоров'я висновок щодо складання переліку відшкодовуваних послуг охорони здоров'я, медичних виробів і лікарських засобів, щодо закупівлі лікарських засобів та імунопрепаратів, а також щодо складання програм громадського здоров'я. [RT I, 02.01.2025, 3 - набув чинності 01.09.2025]

(1) Утримувач бригади швидкої медичної допомоги та утримувач лікарні лікарняної мережі забезпечують оперативний запас надавача послуги охорони здоров'я.

(2) Порядок визначення розміру, формування, зберігання, використання, перевірки, оновлення, поповнення оперативного запасу надавача послуги охорони здоров'я та звітування про нього встановлює міністр, відповідальний за сферу. [RT I, 03.03.2017, 1 - jõust. 01.07.2017 — набув чинності 01.07.2017]

(1) База даних безпеки пацієнтів ведеться для організації безпеки пацієнтів, запобігання випадкам, пов'язаним з безпекою пацієнтів, та їх аналізу, а також для навчання на таких випадках, оцінювання запобіжних заходів, розроблення політики охорони здоров'я та ведення статистики й наукової дослідницької роботи.

(2) Базу даних ведуть у формі, яка не дає змоги безпосередньо встановити особу пацієнта чи працівника охорони здоров'я, причетного до випадку, пов'язаного з безпекою пацієнта.

(3) Дані, внесені до бази даних, призначені для внутрішнього користування установи.

(4) Дані видаються виключно для виконання завдань, передбачених законом або правовим актом, виданим на підставі закону, і в потрібному для цього обсязі особам або базам даних, названим у положенні про базу даних.

(5) Базу даних засновує і положення про неї встановлює міністр, відповідальний за сферу, своїм розпорядженням. ↗

(6) У положенні, названому в частині 5 цього параграфа, встановлюється:

1) уповноважений обробник бази даних, якщо уповноваженого обробника призначено, та завдання обробників;

2) точніший склад даних, що збираються до бази даних, і порядок внесення їх до бази даних;

3) порядок доступу до даних та видачі даних;

4) перелік надавачів даних і дані, що від них надходять;

5) інші організаційні питання, пов'язані з веденням бази даних.

(7) У базі даних обробляються дані:

1) про кожен випадок, пов'язаний з безпекою пацієнта, про який повідомлено;

2) про результати аналізу випадків, пов'язаних з безпекою пацієнтів, про які повідомлено;

3) про розроблення надавачем послуги охорони здоров'я запобіжних заходів для уникнення подібних випадків.

(8) Відповідальний обробник бази даних зобов'язаний аналізувати дані, подавати щонайменше один раз на рік узагальнену статистику про випадки, пов'язані з безпекою пацієнтів, і для поліпшення стану безпеки пацієнтів вносити пропозиції надавачам послуг охорони здоров'я, фаховим об'єднанням, навчальним закладам, Міністерству соціальних справ, а також іншим особам та установам, утворюючи для цього в разі потреби ради експертів.

(9) У базі даних дані зберігаються 30 років. Логи та вихідні дані зберігаються відповідно до встановленого в положенні.

(10) Відповідальним обробником бази даних є Департамент здоров'я. [RT I, 29.04.2022, 1 - jõust. 01.11.2024 — набув чинності 01.11.2024 - набрання чинності змінено [RT I, 21.06.2024, 2]]

(1) Державний запас у сфері охорони здоров'я — це лікарські засоби, медичні вироби та інші критично потрібні в охороні здоров'я засоби, необхідні для забезпечення безперервності роботи сфери охорони здоров'я, для підготовки до надзвичайної ситуації, особливого стану, надзвичайного стану, підвищеної оборонної готовності та воєнного стану, а також для розв'язання ситуації. Державний запас у сфері охорони здоров'я формує, ним управляє та його оновлює, а також організовує його введення в користування регіональна лікарня, заснована за участю держави (далі — управитель запасу).

(2) Державний запас у сфері охорони здоров'я перебуває у власності управителя запасу.

(3) Методику формування державного запасу у сфері охорони здоров'я визначає міністр, відповідальний за сферу, адміністративним актом, беручи до уваги оцінки загроз, спроможність управителів запасу зберігати й оновлювати запас та іншу істотну інформацію.

(4) Підставою для формування державного запасу у сфері охорони здоров'я є рішення Департаменту здоров'я, яке містить, зокрема, розподіл запасу між управителями запасу.

(5) Витрати на формування, управління, оновлення та введення в користування державного запасу у сфері охорони здоров'я покриваються з коштів державного бюджету та за рахунок коштів, що надійшли лікарняній аптеці від продажу запасу.

(6) Про введення запасу в користування вирішує Департамент здоров'я, керуючись розпорядженням міністра, відповідального за сферу, встановленим на підставі частини 7 цього параграфа, і повідомляє про це міністра, відповідального за сферу, а також інші причетні установи та осіб.

(7) Умови та порядок формування, управління, оновлення та введення в користування державного запасу у сфері охорони здоров'я, списання і знищення запасу зі спливлим строком придатності та звітування встановлює міністр, відповідальний за сферу, розпорядженням. [RT I, 19.11.2024, 1 - jõust. 29.11.2024 — набув чинності 29.11.2024] ↗

[Втратив чинність - RT I, 29.06.2012, 4 - набр. чинності 01.01.2013]

(1) Організація охорони здоров'я в період підвищеної оборонної готовності, воєнного стану, мобілізації і демобілізації визначається планом оборонної діяльності держави, виходячи зі сценаріїв загроз. Установлене цим законом щодо організації охорони здоров'я застосовується до організації охорони здоров'я в період підвищеної оборонної готовності, воєнного стану, мобілізації і демобілізації з урахуванням особливостей, установлених цим параграфом і планом оборонної діяльності держави.

(2) Під час підготовки охорони здоров'я до державної оборони міністр, відповідальний за галузь, виходячи з установленого планом оборонної діяльності держави, має право вирішувати питання організації та обсягу виконання завдань державної оборони установами й особами, які мають завдання державної оборони, у період підвищеної оборонної готовності, воєнного стану, мобілізації і демобілізації.

(3) Для підготовки охорони здоров'я до державної оборони та виконання завдань державної оборони міністр, відповідальний за галузь, установлює постановою для надавачів швидкої допомоги, стаціонарної спеціалізованої медичної допомоги та допомоги сімейного лікаря: ↗

1) завдання при підготовці до державної оборони;

2) рівні готовності та їх зміст для виконання завдань державної оборони в період підвищеної оборонної готовності, воєнного стану, мобілізації і демобілізації.

(4) Під час підготовки охорони здоров'я до державної оборони Департамент здоров'я:

1) планує у співпраці з Міністерством оборони та за погодженням з комісією з безпеки Уряду Республіки формування і використання державного резерву охорони здоров'я в період підвищеної оборонної готовності, воєнного стану, мобілізації і демобілізації; [RT I, 19.11.2024, 1 - набув чинності 29.11.2024]

2) планує відповідно до обмежень, установлених законом про державну оборону, організацію виконання трудового обов'язку працівниками охорони здоров'я в період підвищеної оборонної готовності, воєнного стану, мобілізації і демобілізації та веде облік цього в інформаційній системі організації охорони здоров'я; [RT I, 20.06.2022, 63 - набув чинності 27.06.2022]

3) складає для надавачів послуг охорони здоров'я методику складання планів дій на період підвищеної оборонної готовності, воєнного стану, мобілізації і демобілізації;

4) організовує і контролює складання надавачами послуг охорони здоров'я планів дій для виконання завдань державної оборони в період підвищеної оборонної готовності, воєнного стану, мобілізації і демобілізації, а також готовність надавачів послуг охорони здоров'я виконувати плани дій;

5) залежно від зміни безпекової ситуації готує разом з Міністерством оборони та Силами оборони зміни, що стосуються сфери охорони здоров'я, для забезпечення безперервності послуг охорони здоров'я.

(5) Під час підготовки охорони здоров'я до державної оборони та забезпечення безперервності послуг охорони здоров'я надавач послуг охорони здоров'я зобов'язаний виконувати завдання, установлені для нього законом про державну оборону, цим законом і правовими актами, виданими на підставі закону.

(6) Під час підготовки охорони здоров'я до державної оборони план дій щодо організації послуг охорони здоров'я в період підвищеної оборонної готовності, воєнного стану, мобілізації і демобілізації складає:

1) лікарня, зазначена в плані розвитку мережі лікарень, установленому на підставі частини 1 § 55 цього закону;

2) надавач послуги швидкої допомоги;

3) інший надавач послуг охорони здоров'я, який отримав завдання з підготовки до державної оборони на підставі частини 3 цього параграфа.

(7) План дій, зазначений у частині 6 цього параграфа, може охоплювати план безперервності життєво важливої послуги та план кризового регулювання з урахуванням особливостей державної оборони.

(8) У період підвищеної оборонної готовності, воєнного стану, мобілізації і демобілізації міністр, відповідальний за галузь, може адміністративним актом:

1) установити тимчасові вимоги до якості та доступності послуг охорони здоров'я, що діють у період підвищеної оборонної готовності, воєнного стану, мобілізації і демобілізації;

2) організовувати надання послуг охорони здоров'я.

(9) У період підвищеної оборонної готовності, воєнного стану, мобілізації і демобілізації Департамент здоров'я:

1) організовує та координує надання послуг охорони здоров'я відповідно до адміністративних актів міністра, відповідального за галузь, установлених у частині 8 цього параграфа;

2) має огляд завантаженості лікарень і швидкої допомоги та координує обмін інформацією у сфері охорони здоров'я;

3) виходячи з рішень міністра, відповідального за галузь, дає надавачу послуг охорони здоров'я розпорядження щодо реорганізації діяльності та вирішує питання перерозподілу операційного запасу надавача послуг охорони здоров'я;

4) вирішує питання використання державного резерву охорони здоров'я, виходячи з частини 6 § 57⁶ цього закону. [RT I, 19.11.2024, 1 - набув чинності 29.11.2024]

(10) У період підвищеної оборонної готовності, воєнного стану, мобілізації і демобілізації надавач послуг охорони здоров'я:

1) надає послугу охорони здоров'я виходячи з адміністративних актів міністра, відповідального за сферу охорони здоров'я, і Департаменту здоров'я та зі свого плану дій;

2) повідомляє Департамент здоров'я про перешкоди в наданні послуги охорони здоров'я;

3) повідомляє Департамент здоров'я про потребу в додатковому персоналі, медичних виробах і лікарських засобах;

4) повідомляє Департамент здоров'я про потребу транспортувати пацієнтів до іншого надавача послуг охорони здоров'я;

5) повідомляє своїх пацієнтів про організацію надання послуг охорони здоров'я.

(11) При виконанні завдань, зазначених у частинах 8–10 цього параграфа, виходять з оцінки загрози. [RT I, 12.03.2015, 1 - набув чинності 01.01.2016]

[RT I, 03.03.2017, 1 - набув чинності 01.07.2017]

(1) Для підготовки до надзвичайної ситуації міністр, відповідальний за галузь, встановлює рівні готовності та їх зміст у разі загрози надзвичайної ситуації та під час надзвичайної ситуації. ↗

(2) Під час підготовки до надзвичайної ситуації, у разі загрози надзвичайної ситуації та при вирішенні надзвичайної ситуації Департамент здоров'я:

1) визначає завдання надавачів послуг охорони здоров'я під час підготовки до надзвичайної ситуації, а також розподіл завдань у разі загрози надзвичайної ситуації та під час надзвичайної ситуації;

2) складає та подає Міністерству соціальних справ один раз на рік огляд ресурсів, які залучаються та є необхідними для вирішення надзвичайної ситуації, для оцінювання спроможності кризового регулювання надавачів послуг охорони здоров'я, зазначених у частині 1¹ § 17 та частині 4¹ § 22 цього закону, і запитує для цього необхідні дані в надавачів послуг охорони здоров'я;

3) видає надавачам послуг охорони здоров'я адміністративні акти, виходячи з рівнів готовності, встановлених на підставі частини 1 цього параграфа, та враховуючи адміністративні акти, видані на підставі частини 4;

4) видає адміністративні акти відповідно до частини 6 цього параграфа;

5) вирішує питання перерозподілу операційного запасу надавача послуг охорони здоров'я; [RT I, 21.04.2021, 1 - набув чинності 01.05.2021]

6) вирішує питання використання державного запасу охорони здоров'я, виходячи з частини 6 § 57⁶ цього закону. [RT I, 19.11.2024, 1 - набув чинності 29.11.2024]

(3) Під час підготовки до надзвичайної ситуації та у разі загрози надзвичайної ситуації утримувач бригади швидкої допомоги та утримувач лікарні лікарняної мережі:

1) описують у плані безперервності діяльності, складеному на підставі § 39 Закону про надзвичайну ситуацію, свою діяльність у разі надзвичайної ситуації, спричиненої загрозами, названими в постанові, встановленій на підставі частини 1 § 9 того самого закону, які впливають на надання послуг охорони здоров'я;

2) організовують кризову підготовку персоналу;

3) призначають компетентну особу або осіб, відповідальних за кризове регулювання, і повідомляють Департаменту здоров'я контактні дані компетентної особи або осіб;

4) подають Департаменту здоров'я на його вимогу дані про ресурси, які планується залучити для вирішення надзвичайної ситуації, та про необхідні додаткові ресурси;

5) у разі загрози надзвичайної ситуації реорганізовують надання послуг охорони здоров'я відповідно до рівнів готовності, встановлених на підставі частини 1 цього параграфа, та адміністративних актів Департаменту здоров'я, вчасно інформують своїх пацієнтів про реорганізацію надання послуг охорони здоров'я та повідомляють Департамент здоров'я про потребу в додаткових ресурсах. [RT I, 17.05.2020, 1 - набув чинності 18.05.2020]

(4) Під час надзвичайної ситуації міністр, відповідальний за галузь, може встановити тимчасові обмеження якості та доступності послуг охорони здоров'я, а також тимчасові вимоги до надання послуг охорони здоров'я, що відрізняються від звичайних, виходячи з рівнів готовності, встановлених на підставі частини 1 цього параграфа.

(5) Департамент здоров'я має право призначити медичного керівника або керівників надзвичайної ситуації, які підпорядковуються установі, що керує вирішенням надзвичайної ситуації, та координують діяльність надавачів послуг охорони здоров'я під час вирішення надзвичайної ситуації у сфері охорони здоров'я.

(6) Департамент здоров'я має право для вирішення надзвичайної ситуації у сфері охорони здоров'я видавати надавачам послуг охорони здоров'я та іншим приватноправовим юридичним особам адміністративні акти щодо тимчасової реорганізації та обмеження їхньої діяльності, якщо це є невідворотно необхідним. [RT I, 17.05.2020, 1 - набув чинності 18.05.2020]

(7) [Втратив чинність – RT I, 21.04.2021, 1 - набув чинності 01.05.2021]

(8) При вирішенні надзвичайної ситуації утримувач бригади швидкої допомоги та утримувач лікарні лікарняної мережі:

1) надають послугу охорони здоров'я, виходячи з рівнів готовності, встановлених на підставі частини 1 цього параграфа, та адміністративних актів, виданих на підставі частини 4 цього параграфа, адміністративних актів Департаменту здоров'я, а також планів, складених на підставі цього закону та Закону про надзвичайну ситуацію; [RT I, 21.04.2021, 1 - набув чинності 01.05.2021]

2) повідомляють медичного керівника надзвичайної ситуації або Департамент здоров'я про потребу в додатковому персоналі, а також у додаткових медичних виробах і лікарських засобах;

3) повідомляють медичного керівника надзвичайної ситуації або Департамент здоров'я про переміщення пацієнтів до іншого надавача послуг охорони здоров'я у значному обсязі або про потребу в допомозі з його організації;

4) вчасно інформують своїх пацієнтів про реорганізацію надання послуг охорони здоров'я;

5) надають медичному керівнику надзвичайної ситуації та Департаменту здоров'я на його вимогу інформацію, необхідну для керування вирішенням надзвичайної ситуації.

(9) У разі загрози надзвичайної ситуації та при вирішенні надзвичайної ситуації надавач допомоги сімейного лікаря:

1) реорганізовує надання допомоги сімейного лікаря відповідно до рівнів готовності, встановлених на підставі частини 1 цього параграфа, та адміністративних актів, виданих на підставі частини 4 цього параграфа, або відповідно до адміністративних актів Департаменту здоров'я; [RT I, 21.04.2021, 1 - набув чинності 01.05.2021]

2) вчасно інформує своїх пацієнтів про реорганізацію надання послуг охорони здоров'я;

3) надає медичному керівнику надзвичайної ситуації та Департаменту здоров'я на їхню вимогу інформацію, необхідну для вирішення надзвичайної ситуації, і повідомляє про потребу в додаткових ресурсах. [RT I, 03.03.2017, 1 - набув чинності 01.07.2017]

(10) Інформацію про встановлення та припинення заходів і обмежень, передбачених цим параграфом, може бути оприлюднено в засобі масової інформації, якщо кількість адресатів адміністративного акта перевищує 50. [RT I, 17.05.2020, 1 - набув чинності 18.05.2020]

(11) Адміністративний акт про встановлення та припинення заходів і обмежень, передбачених цим параграфом, набирає чинності з моменту доведення його до відома безпосереднього адресата або оприлюднення в засобі масової інформації, якщо в самому адміністративному акті не встановлено іншого строку. [RT I, 17.05.2020, 1 - набув чинності 18.05.2020]

(1) В інформаційній системі здоров'я обробляються дані, пов'язані зі сферою охорони здоров'я, для укладення та виконання договору про надання послуги охорони здоров'я, для забезпечення якості послуг охорони здоров'я та прав пацієнта, а також для охорони здоров'я населення, у тому числі для ведення реєстрів, що відображають стан здоров'я, ведення статистики здоров'я та управління охороною здоров'я. [RT I, 02.01.2025, 3 - набув чинності 01.09.2025]

(2) Спільними відповідальними обробниками даних інформаційної системи здоров'я є Міністерство соціальних справ і Каса здоров'я. [RT I, 21.04.2021, 1 - набув чинності 01.05.2021]

(3) Інформаційну систему здоров'я створює та її статут затверджує Уряд Республіки постановою, в якій встановлюються:

1) завдання спільних відповідальних обробників даних та уповноваженого обробника інформаційної системи; [RT I, 21.04.2021, 1 - набув чинності 01.05.2021]

2) склад даних, що збираються в інформаційній системі, і порядок їх передавання;

3) порядок забезпечення правильності даних;

4) волевиявлення особи та порядок їх розгляду;

5) докладніший порядок доступу до даних і видачі даних;

6) перелік надавачів даних і дані, що отримуються від них;

7) фінансування інформаційної системи;

8) інші питання організації. [RT I, 13.03.2019, 2 - набув чинності 15.03.2019]

(4) В інформаційній системі здоров'я обробляються такі дані:

1) загальні дані пацієнта — особистий код і дата народження, стать, ім'я та прізвище, а також контактні дані;

2) інші дані пацієнта — дані про місце роботи, навчальний заклад і сімейного лікаря, дані про медичне страхування, допомогу з медичного страхування та граничну ставку доплати, пов'язаної з послугою охорони здоров'я, а також зображення підпису, дані волевиявлення та дані опікуна або представника; [RT I, 17.03.2026, 1 - набув чинності 01.04.2026]

3) медичні та інші дані про здоров'я, що стосуються пацієнта, — дані, що описують процес лікування та стан здоров'я, генетичні дані, дані про ризики для здоров'я, поведінку у сфері здоров'я та спосіб життя, а також інші пов'язані зі здоров'ям дані; [RT I, 17.03.2026, 1 - набув чинності 01.04.2026]

4) дані укладача документа або набору даних — ім'я, код, дозвіл на діяльність, професійна кваліфікація або спеціальність і контактні дані; [RT I, 17.03.2026, 1 - набув чинності 01.04.2026]

4¹) дані, пов'язані з послугами, що надаються пацієнтові, — запрошення, рекомендації та повідомлення, а також анкети зворотного зв'язку щодо послуги охорони здоров'я; [RT I, 17.03.2026, 1 - набув чинності 01.04.2026]

5) дані, пов'язані з веденням черги на лікування та цифрової реєстратури; [RT I, 13.03.2019, 2 - набув чинності 15.03.2019]

6) логи обробки даних і системні повідомлення. [RT I, 17.03.2026, 1 - набув чинності 01.04.2026]

(5) В інформаційній системі здоров'я дані зберігаються безстроково з моменту їх прийняття до інформаційної системи, з урахуванням таких відмінностей:

1) дані, пов'язані з карткою швидкої допомоги, чергою на лікування та цифровою реєстратурою, запрошення, рекомендації та повідомлення, а також дані зворотного зв'язку щодо послуги охорони здоров'я — п'ять років; [RT I, 17.03.2026, 1 - набув чинності 01.04.2026]

2) медичні знімки — 30 років, за винятком знімків, пов'язаних зі стоматологічним лікуванням, які зберігаються 15 років;

3) дані повідомлення про смерть і повідомлення про причину смерті — десять років;

3¹) підтвердження відповідності — два роки, якщо статутом інформаційної системи не встановлено коротший строк; [RT I, 21.04.2021, 1 - набув чинності 01.05.2021]

4) логи — відповідно до встановленого статутом інформаційної системи. [RT I, 13.03.2019, 2 - набув чинності 15.03.2019]

(6) Для виконання цілей, зазначених у частині 1 цього параграфа, можна обробляти також попередні загальні дані особи з реєстру народонаселення, як-от ім'я та прізвище особи, особистий код і стать. [RT I, 13.03.2019, 2 - набув чинності 15.03.2019]

(7) Для захисту приватного життя в інформаційній системі діє обмеження доступу до персональних даних до закінчення строку зберігання даних. [RT I, 17.03.2026, 1 - набув чинності 01.04.2026]

(1) Надавач послуг охорони здоров'я зобов'язаний передавати до інформаційної системи здоров'я дані:

1) для ведення черги на лікування — відповідно до встановленого на підставі пункту 4 частини 1 § 56 цього закону;

2) для забезпечення доступності медичних знімків — відповідно до встановленого на підставі частини 3 цього параграфа;

3) про надану пацієнтові послугу охорони здоров'я та для управління охороною здоров'я, у тому числі для ведення заснованих на підставі закону реєстрів, що відображають стан здоров'я, — відповідно до встановленого на підставі частини 2 цього параграфа.

(1¹) Судово-медичний експерт державної експертної установи зобов'язаний передавати до інформаційної системи здоров'я:

1) відповідно до закону про встановлення причини смерті — дані про причину смерті, якщо під час судово-медичної експертизи та судово-медичного розтину з'ясовується, що смерть настала внаслідок хвороби або травми;

2) відповідно до переліку інфекційних хвороб, встановленого на підставі закону про запобігання інфекційним хворобам та боротьбу з ними, — дані про виявлені під час судово-медичного розтину інфекційні хвороби. [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 30.06.2022]

(1²) Пацієнт має право передавати до інформаційної системи здоров'я персональні дані, у тому числі персональні дані особливих категорій, для пропонування послуг і зв'язку з ним, для отримання кращої послуги охорони здоров'я та оцінювання стану здоров'я, у тому числі для використання програмного рішення та отримання запрошень. [RT I, 17.03.2026, 1 - набув чинності 01.04.2026]

(1³) Надавач послуг охорони здоров'я має право передавати до інформаційної системи здоров'я персональні дані для використання програмного рішення відповідно до встановленого у статуті інформаційної системи здоров'я, затвердженому на підставі частини 3 § 59¹ цього закону. [RT I, 08.01.2020, 2 - набув чинності 01.02.2020]

(1⁴) Відповідальний обробник Генного банку зобов'язаний після отримання відповідного волевиявлення особи передати до інформаційної системи здоров'я генетичні дані генного донора Генного банку та пов'язані з ними дані в порядку, встановленому статутом інформаційної системи здоров'я. [RT I, 17.03.2026, 1 - набув чинності 01.04.2026]

(2) Міністр, відповідальний за сферу, встановлює постановою склад даних документів і наборів даних, що передаються до інформаційної системи здоров'я, а також умови та порядок їх подання. [RT I, 17.03.2026, 1 - набув чинності 01.04.2026] ↗

(3) Види медичних знімків, інформаційно-технологічні вимоги до них, а також умови та порядок забезпечення їх доступності встановлює постановою міністр, відповідальний за сферу. [RT I 2008, 3, 22 - набув чинності 01.09.2008] ↗

[RT I, 17.03.2026, 1 – набув чинності 01.04.2026]

(1) Пацієнт має доступ до своїх персональних даних в інформаційній системі здоров'я. Для захисту життя або здоров'я пацієнта надавач послуг охорони здоров'я може при передаванні даних до інформаційної системи встановити строк до шести місяців, протягом якого пацієнт може вперше ознайомитися з персональними даними лише за посередництва працівника охорони здоров'я.

(2) Надавач послуг охорони здоров'я має доступ до персональних даних, що містяться в інформаційній системі здоров'я, у таких випадках:

1) з метою та в порядку, встановлених у пунктах 1 і 2 частини 1 § 4¹ цього Закону;

2) з метою та в порядку, встановлених у пункті 3 частини 1 § 4¹ цього Закону, що пов'язані з аналізом якості послуг охорони здоров'я та випадків безпеки пацієнтів і запобіганням їм;

3) з метою та в порядку, встановлених у частині 1² § 4¹ цього Закону. [RT I, 29.04.2022, 1 – набув чинності 01.11.2024 – набрання чинності змінено [RT I, 21.06.2024, 2]]

(2¹) Крім особи, зазначеної в частині 2 цього параграфа, доступ до персональних даних, що містяться в інформаційній системі здоров'я, для участі в наданні послуги охорони здоров'я мають такі особи:

1) студент, який навчається за спеціальністю «медицина» і пройшов передбачені навчальною програмою обов'язкові предмети четвертого курсу;

2) [Втратив чинність – RT I, 10.10.2022, 1 – набув чинності 01.10.2023]

3) ерготерапевт;

4) [Втратив чинність – RT I, 10.10.2022, 1 – набув чинності 01.10.2023]

5) [Втратив чинність – RT I, 10.10.2022, 1 – набув чинності 01.10.2023]

6) оптометрист;

7) технік радіології;

7¹) генетичний консультант; [RT I, 17.03.2026, 1 – набув чинності 01.04.2026]

8) особа, зазначена в частині 3² § 30 цього Закону. [RT I, 13.03.2019, 2 – набув чинності 01.09.2019]

(2²) Обсяг доступу осіб, зазначених у частині 2¹ цього параграфа, та осіб, зазначених у частині 6 § 3 цього Закону, до персональних даних, що містяться в інформаційній системі здоров'я, визначає постановою міністр, відповідальний за цю сферу. [RT I, 10.10.2022, 1 – набув чинності 01.10.2023]

(3) Пацієнт має право заборонити доступ осіб, зазначених у частинах 2 і 2¹ цього параграфа, до персональних даних, що містяться в інформаційній системі здоров'я. [RT I, 13.03.2019, 2 – набув чинності 15.03.2019]

(4) На підставі вираженої пацієнтом волі надавач послуг охорони здоров'я зобов'язаний негайно заборонити доступ до персональних даних пацієнта, що містяться в інформаційній системі здоров'я, за винятком випадку, коли статутом інформаційної системи встановлено інше. [RT I, 17.03.2026, 1 – набув чинності 01.04.2026]

(5) Судово-медичний експерт державної експертної установи або лікар, який працює в цій установі за договором, має доступ до персональних даних, що містяться в інформаційній системі здоров'я, для проведення судово-медичного розтину, судово-медичної експертизи та судово-психіатричної експертизи, а зареєстрований приватний експерт — для проведення судово-психіатричної експертизи. ДНК-експерт державної експертної установи має доступ до генетичних даних інформаційної системи здоров'я для встановлення особи померлого, якщо особу не вдалося встановити в інший спосіб. [RT I, 17.03.2026, 1 – набув чинності 01.04.2026]

(5¹) [Втратив чинність – RT I, 13.03.2019, 2 – набув чинності 15.03.2019]

(5²) [Втратив чинність – RT I, 13.03.2019, 2 – набув чинності 15.03.2019]

(5³) Особа, яка здійснює державний або адміністративний нагляд від Департаменту здоров'я, має доступ до персональних даних, що містяться в інформаційній системі здоров'я, для проведення передбаченого законом наглядового провадження. [RT I, 20.11.2024, 1 – набув чинності 01.01.2025]

(6) Інші особи мають доступ до персональних даних, що містяться в інформаційній системі здоров'я, якщо це право випливає із закону. [RT I 2008, 3, 22 – набув чинності 01.09.2008]

(7) Крім передбаченого частиною 6 цього параграфа, персональні дані видаються лише за згодою самого суб'єкта даних, а без згоди суб'єкта даних — для потреб наукового та історичного дослідження і державної статистики або для встановлення істини у провадженні у справі про правопорушення чи в судовому провадженні, або для прийняття рішення лікарською експертною комісією, утвореною на підставі пункту 12 частини 1 § 56 цього Закону, Департаменту здоров'я та Інспекції захисту даних — для забезпечення виконання їхніх завдань, Міністерству оборони — для здійснення нагляду за оцінюванням стану здоров'я, передбаченим Законом про службу в Силах оборони та Законом про Спілку оборони, а також в інших випадках, коли видача або передавання даних з інформаційної системи здоров'я передбачені законом. [RT I, 02.01.2025, 3 – набув чинності 01.09.2025]

(8) Передбачене частиною 7 цього параграфа, за винятком видачі персональних даних на підставі згоди суб'єкта даних, діє також щодо видачі персональних даних померлого суб'єкта даних. [RT I, 13.03.2019, 2 – набув чинності 15.03.2019]

(1) Етичність та обґрунтованість видачі персональних даних для потреб наукового дослідження або статистики з бази даних, зазначеної в § 59¹ цього Закону, оцінює незалежний комітет з наукової етики, зазначений у § 26 Закону про організацію науково-дослідної та дослідно-конструкторської діяльності й інновацій, що складається з науковців та представників різних сфер діяльності. [RT I, 17.03.2026, 1 – набув чинності 01.04.2026]

(1) Державний нагляд за виконанням вимог, установлених для надавачів послуг охорони здоров'я, здійснює Департамент здоров'я. Департамент здоров'я має право отримувати для нагляду персональні дані, у тому числі персональні дані особливих категорій, якщо вони необхідні для виконання його завдань. [RT I, 20.11.2024, 1 – набув чинності 01.01.2025]

(2) [Втратив чинність – RT I, 30.12.2025, 4 – набув чинності 01.01.2026]

(1) Департамент здоров'я для здійснення передбаченого цим Законом державного нагляду може застосовувати спеціальні заходи державного нагляду, передбачені §§ 30, 31, 32, 49, 50 і 51 Закону про охорону правопорядку, на підставі та в порядку, передбачених Законом про охорону правопорядку. [RT I, 17.05.2020, 1 – набув чинності 18.05.2020]

(2) Швидка допомога має право для здійснення передбаченого цим Законом державного нагляду застосовувати спеціальні заходи державного нагляду, передбачені §§ 50 і 51 Закону про охорону правопорядку, на підставі та в порядку, передбачених Законом про охорону правопорядку. [RT I, 13.03.2014, 4 – набув чинності 01.07.2014]

[Втратив чинність - RT I, 17.03.2026, 1 - набр. чинності 01.04.2026]

[Втратив чинність - RT I 2006, 56, 416 - набр. чинності 01.01.2008]

(1) Особа, сферою діяльності якої на момент набрання чинності цим Законом є надання послуг охорони здоров'я і якій згідно з цим Законом для надання послуг охорони здоров'я потрібен дозвіл на діяльність, повинна клопотати про дозвіл на діяльність протягом трьох років від набрання чинності цим Законом.

(2) У разі неподання клопотання протягом строку, зазначеного в частині 1 цього параграфа, або якщо особі не видається дозвіл на діяльність на підставах, перелічених у пунктах 1–4 частини 1 § 45 цього Закону, особа втрачає право надавати послуги охорони здоров'я.

(1) До 1 січня 2005 року на підставі списку можуть діяти як сімейні лікарі лікар загальної практики та дитячий лікар, якщо вони отримали право діяти як сімейний лікар до набрання чинності цим законом і якщо вони навчаються в резидентурі сімейного лікаря або на курсах спеціалізації на сімейного лікаря.

(2) Дата початку відсутності сімейного лікаря на роботі, зазначена в пункті 10 частини 1 § 37 цього закону, обчислюється з 1 липня 2007 року. [RT I 2006, 56, 416 - набув чинності 01.01.2008]

(3) Сімейний лікар, щодо списку якого повітовий старійшина до 1 січня 2013 року за погодженням з Естонською лікарняною касою дозволив відхилення від встановленого граничного розміру списку, зобов’язаний привести свій список у відповідність з вимогами, встановленими частинами 4¹ і 4² § 8 цього закону, не пізніше 1 січня 2014 року. [RT I, 29.06.2012, 4 - набув чинності 01.01.2013]

(4) Якщо кількість осіб, внесених до списку, зазначеного в частині 3 цього параграфа, перевищує максимальну граничну межу, встановлену пунктом 1 частини 4¹ § 8 цього закону, сімейний лікар зобов’язаний не пізніше 1 січня 2015 року забезпечити надання особам, які належать до списку, загальної лікарської допомоги таким чином, щоб разом із сімейним лікарем загальну лікарську допомогу надавав щонайменше один працівник охорони здоров’я з кваліфікацією лікаря. [RT I, 29.06.2012, 4 - набув чинності 01.01.2013]

(1) Перетворення закладів охорони здоров’я, що перебувають у віданні держави, на приватноправових юридичних осіб відбувається в порядку, встановленому законом про заснування державою приватноправових юридичних осіб та участь у них.

(2) Перетворення закладів охорони здоров’я, що перебувають у віданні органів місцевого самоврядування, на приватноправових юридичних осіб відбувається в порядку, встановленому законом про організацію місцевого самоврядування.

(3) У разі перетворення закладів охорони здоров’я, що перебувають у віданні держави або органів місцевого самоврядування, на приватноправових юридичних осіб чинні трудові договори переходять до приватноправових юридичних осіб, що засновуються.

(1) Договори, укладені з утримувачами бригад швидкої допомоги до 1 січня 2007 року, поновлюються виходячи з умов, встановлених частиною 4² § 17 цього закону та законом про адміністративне співробітництво. [RT I 2006, 56, 416 - набув чинності 01.01.2007]

(1) Державний реєстр працівників охорони здоров’я та державний реєстр дозволів на діяльність з надання послуг охорони здоров’я, засновані до 1 січня 2008 року, приводяться у відповідність із встановленим у §§ 27¹ і 50¹ цього закону до 1 квітня 2008 року. [RT I 2006, 56, 416 - набув чинності 01.01.2008]

(1) Графік переходу на інформаційну систему охорони здоров’я за видами даних, що вносяться до інформаційної системи охорони здоров’я, встановлює міністр, відповідальний за відповідну сферу.

(2) Інформаційна система охорони здоров’я в цілому запроваджується не пізніше 1 січня 2013 року. [RT I 2008, 3, 22 - набув чинності 01.09.2008]

(1) Клопотати про підйомну допомогу у 2012 календарному році можуть лікарі, які здобувають спеціальність спеціалізованої лікарської допомоги, зазначену в пункті 1 частини 2 § 54¹ цього закону, та закінчують резидентуру у 2012 календарному році. [RT I, 21.12.2011, 2 - набув чинності 01.06.2012]

(1) Під час переходу організації загальної лікарської допомоги до компетенції Департаменту здоров’я повітові старійшини передають Департаменту здоров’я діловодство та документацію, пов’язані з організацією загальної лікарської допомоги.

(2) Усі права та обов’язки, пов’язані з організацією загальної лікарської допомоги, які особи мали до 31 грудня 2012 року перед повітовим старійшиною, вони мають з 1 січня 2013 року перед Департаментом здоров’я. Встановлені цим законом проміжки часу та строки у зв’язку з переходом організації загальної лікарської допомоги до компетенції Департаменту здоров’я не перериваються.

(3) Сімейні лікарі, які станом на 31 грудня 2012 року надають загальну лікарську допомогу як фізичні особи – підприємці, і комерційні товариства, які надають загальну лікарську допомогу, зобов’язані не пізніше 30 червня 2014 року клопотати перед Департаментом здоров’я про отримання дозволу на діяльність з надання загальної лікарської допомоги. Клопотання про дозвіл на діяльність звільнене від державного мита. [RT I, 22.12.2013, 1 - набув чинності 01.01.2014]

(4) Під час переходу збирання звітів статистики охорони здоров’я та звітів про господарську діяльність у сфері охорони здоров’я до компетенції Міністерства соціальних справ або установи, визначеної міністром, відповідальним за відповідну сферу, повітові старійшини передають установі звітність і документацію, пов’язані з організацією статистики охорони здоров’я.

(5) Звіти статистики охорони здоров’я та звіти про господарську діяльність у сфері охорони здоров’я з 1 січня 2013 року збирає та зведені дані оприлюднює Міністерство соціальних справ або установа, визначена міністром, відповідальним за відповідну сферу.

(6) Усі права та обов’язки, пов’язані зі звітністю статистики охорони здоров’я та звітністю про господарську діяльність у сфері охорони здоров’я, які надавачі послуг охорони здоров’я мали до 31 грудня 2012 року перед повітовим старійшиною, вони мають з 1 січня 2013 року перед Міністерством соціальних справ або установою, визначеною міністром, відповідальним за відповідну сферу. Встановлені цим законом проміжки часу та строки у зв’язку з переходом звітності статистики охорони здоров’я та звітності про господарську діяльність у сфері охорони здоров’я не перериваються. [RT I, 29.06.2012, 4 - набув чинності 01.01.2013]

(1) Права та обов’язки сторін, встановлені в адміністративному договорі про надання швидкої допомоги, укладеному між Департаментом здоров’я та утримувачем бригади швидкої допомоги і чинному до 1 січня 2018 року, діють до 31 грудня 2018 року.

(2) Права та обов’язки Департаменту здоров’я, встановлені в цільовому договорі про фінансування, укладеному між Департаментом здоров’я та утримувачем бригади швидкої допомоги, діють до 31 грудня 2018 року.

(3) До договорів, зазначених у частинах 1 і 2 цього параграфа, застосовується редакція цього закону, яка була чинною до 31 грудня 2017 року.

(4) Естонська лікарняна каса з 1 січня 2018 року переймає від Департаменту здоров’я зобов’язання з фінансування, встановлене в договорах, зазначених у частинах 1 і 2 цього параграфа, та фінансує зазначені в договорах послуги, які надано з 1 січня 2018 року.

(5) Департамент здоров’я зобов’язаний подавати Естонській лікарняній касі у 2018 році кожного календарного місяця за першої можливості щодо кожного утримувача бригади швидкої допомоги звіт та суму грошового зобов’язання за послугу, надану в попередньому календарному місяці. Естонська лікарняна каса зобов’язана сплатити грошове зобов’язання надавачеві послуги в обсязі грошового зобов’язання, зазначеного Департаментом здоров’я, протягом п’яти робочих днів з дня отримання звіту та суми грошового зобов’язання. [RT I, 28.12.2017, 4 - набув чинності 01.01.2018]

(1) Естонська лікарняна каса з 1 січня 2018 року переймає від Департаменту здоров'я зобов'язання з фінансування, яке міститься в укладених договорах, пов'язаних з організацією тимчасового заміщення. [RT I, 28.12.2017, 4 - набув чинності 01.01.2018]

(2) Департамент здоров'я зобов'язаний подавати Естонській лікарняній касі з 1 січня 2018 року до 31 грудня 2020 року в кожному календарному місяці при першій можливості щодо кожного надання послуги заміщення звіт за послугу, надану в попередньому календарному місяці, та суму грошового зобов'язання. Департамент здоров'я зобов'язаний сплатити надавачеві тимчасового заміщення плату за заміщення за надання послуги до 4-го числа календарного місяця, що настає за наданням послуги. [RT I, 21.12.2018, 1 - набув чинності 01.01.2019]

(1) Ставка асигнування з державного бюджету, зазначеного в пункті 2 частини 2 § 51 цього Закону, становить:

1) у 2018 році — 7 відсотків;

2) у 2019 році — 10 відсотків;

3) у 2020 році — 11 відсотків;

4) у 2021 році — 12 відсотків. [RT I, 28.12.2017, 4 - набув чинності 01.01.2018]

(1) Якщо Департамент здоров'я до 1 липня 2022 року оголосив на підставі частини 1¹ § 34 цього Закону відкритий конкурс на надання права утворити список або на організацію надання загальної лікарської допомоги за списком, що звільнився, Департамент здоров'я доводить зазначений конкурс до кінця. Департамент здоров'я затверджує обраному кандидатові список сімейного лікаря або визнає конкурс таким, що не відбувся, якщо для участі в конкурсі не було подано заяв або якщо жоден з кандидатів не виявився придатним. [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 01.07.2022]

(1) До розгляду скарг, поданих на підставі цього Закону експертній комісії з якості послуги охорони здоров'я до 31 жовтня 2024 року, та до діяльності зазначеної комісії застосовується редакція цього Закону, що діяла до 31 жовтня 2024 року.

(2) Діяльність експертної комісії з якості послуги охорони здоров'я припиняється не пізніше 31 березня 2025 року. Припинення організовує міністр, відповідальний за сферу. [RT I, 21.06.2024, 2 - набув чинності 01.11.2024]

[Вилучено з цього тексту.]

(1) Дозволи на діяльність з надання спеціалізованої лікарської допомоги, видані до 1 січня 2014 року для надання доглядового лікування, діють до кінця строку їх чинності. [RT I, 11.06.2013, 2 - набув чинності 01.01.2014]

(1) Строки, встановлені частинами 4–6 § 4² цього Закону, застосовуються до документів, складених з 15 березня 2019 року. Документи, складені до 15 березня 2019 року, зберігаються в раніше встановленому порядку. [RT I, 13.03.2019, 2 - набув чинності 15.03.2019]

(1) Особа, яка почала працювати лікарем-спеціалістом за здобутою спеціальністю або діяти як сімейний лікар зі списком у період з 1 січня 2019 року до 31 грудня 2021 року, якій стартову допомогу не виплачено і яка відповідає умовам, встановленим частинами 3 і 4 § 54¹ цього Закону, має право клопотати про стартову допомогу до 31 грудня 2022 року. [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 30.06.2022]

(1) При застосуванні частини 4 § 54¹ цього Закону до 31 грудня 2025 року для визначення одиниць місцевого самоврядування, що безпосередньо межують з містом Таллінн і містом Тарту, застосовується поділ адміністративних одиниць території Естонії, що діяв до 30 червня 2017 року. [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 30.06.2022]

(1) Райони обслуговування сімейних лікарів, які не відповідають частині 1 § 9 цього Закону, приводяться у відповідність із зазначеним положенням до 31 грудня 2023 року. [RT I, 20.06.2022, 3 - набув чинності 01.07.2022]

(1) Без дозволу на діяльність фізіотерапію, а також логопедичне та психологічне лікування з метою лікування можна надавати до 30 червня 2024 року. [RT I, 10.10.2022, 1 - набув чинності 01.10.2023]

(1) Заяви про стартову допомогу лікаря-спеціаліста, подані до 1 січня 2024 року, розглядає Міністерство соціальних справ. [RT I, 15.12.2023, 1 - набув чинності 01.01.2024]

(1) Міністерство соціальних справ не пізніше 1 січня 2028 року аналізує досягнення мети стартової допомоги медичної сестри та вплив, що супроводжував її запровадження, і за потреби подає пропозиції щодо зміни регулювання. [RT I, 15.12.2023, 1 - набув чинності 30.06.2024]

(1) Міністерство соціальних справ не пізніше 1 січня 2029 року проводить наступне оцінювання впливу та результативності застосування регулювання, встановленого частинами 2¹ і 2² § 7 цього Закону, і за потреби подає пропозиції щодо зміни цих положень. [RT I, 21.06.2024, 2 - набув чинності 01.07.2024]

(1) Міністерство соціальних справ не пізніше 1 січня 2029 року проводить наступне оцінювання впливу та результативності застосування регулювання, встановленого пунктом 2 частини 3³ і частиною 3⁵ § 57 цього Закону, щодо надання особою, яка має дозвіл на діяльність з надання сімейної лікарської допомоги, послуги в порядку заміщення особам, що входять до списку сімейного лікаря, поза центром здоров'я, і за потреби подає пропозиції щодо зміни цих положень. [RT I, 21.06.2024, 2 - набув чинності 01.07.2024]

(1) Запас у сфері охорони здоров'я, який до набрання чинності § 57⁶ цього Закону входив до запасу в розумінні частини 6 § 18¹ закону про надзвичайну ситуацію і перебував в управлінні Департаменту здоров'я, безоплатно передається регіональній лікарні, заснованій за участю держави, протягом трьох місяців від набрання чинності § 57⁶.

(2) Департамент здоров'я приймає рішення, зазначене в частині 4 § 57⁶ цього Закону, протягом одного місяця від набрання чинності § 57⁶. [RT I, 19.11.2024, 1 - набув чинності 29.11.2024]

(1) Якщо комітет з етики досліджень до 1 квітня 2026 року не прийняв рішення щодо заяви, поданої для використання або видачі даних з метою наукового дослідження, заява та сплачена плата за провадження повертаються заявникові. [RT I, 17.03.2026, 1 - набув чинності 01.04.2026]

(1) Цей Закон набирає чинності 1 січня 2002 року.

(2) Частина 2 § 22 цього Закону набирає чинності 1 січня 2003 року, а §§ 12–15 набирають чинності 1 січня 2005 року. [RT I 2002, 110, 661 - набув чинності 01.01.2003]

(3) Частина 1¹ § 59² цього Закону набирає чинності 1 січня 2013 року. [RT I, 10.03.2011, 1 - набув чинності 20.03.2011]