Vangistusseadus

(1) Цей закон встановлює порядок і організацію виконання ув'язнення, арешту та попереднього ув'язнення, а також поняття та умови тюремної служби і служби на посаді тюремного службовця. [RT I, 05.07.2013, 2 - набув чинності 15.07.2013]

(1) До адміністративного провадження, передбаченого цим законом та на його підставі, застосовуються положення закону про адміністративне провадження з урахуванням особливостей, встановлених цим законом. [RT I 2006, 63, 466 - набув чинності 01.01.2008]

(2) До адміністративного провадження, передбаченого цим законом та на його підставі, не застосовуються пункт 1 частини 1 § 31, частина 2 § 35 і пункт 1 частини 3 § 62 закону про адміністративне провадження. [RT I 2006, 63, 466 - набув чинності 01.01.2008]

(3) Неповнолітній та інша особа з обмеженою дієздатністю можуть самостійно вчиняти процесуальні дії в адміністративному провадженні. [RT I 2006, 63, 466 - набув чинності 01.01.2008]

(4) Усі адміністративні скарги та клопотання про порушення адміністративного провадження або подані в ході адміністративного провадження подаються письмово, якщо міністр, відповідальний за цю сферу, не дозволив своєю постановою також подання усного клопотання. За наявності безпечної технічної спроможності тюрма може дозволити складання та подання адміністративних скарг, клопотань та інших звернень замість письмової форми в електронній формі. Подані в електронній формі адміністративна скарга, клопотання чи інше звернення засвідчуються електронно. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024]

(4¹) Міністерство юстиції та цифрових технологій розглядає адміністративні скарги на адміністративний акт або дію директора тюрми. Тюремна служба розглядає адміністративні скарги на адміністративний акт або дію іншої особи, яка працює в тюрмі. [RT I, 20.12.2012, 3 - набув чинності 01.01.2013]

(5) Ув'язнений, арештований або взятий під варту має право подати скаргу на адміністративний акт або дію тюрми до адміністративного суду на підставах і в порядку, встановлених Кодексом адміністративного судочинства, за умови, що ув'язнений, арештований або взятий під варту попередньо подав адміністративну скаргу до тюремної служби або до Міністерства юстиції та цифрових технологій і тюремна служба чи Міністерство юстиції та цифрових технологій повернули адміністративну скаргу, задовольнили її частково, залишили без задоволення або не вирішили у встановлений строк. [RT I, 03.03.2021, 1 - набув чинності 04.03.2021]

(6) [Втратив чинність – RT I 2009, 39, 261 - набув чинності 24.07.2009]

(7) Адміністративна скарга вирішується протягом 30 днів, рахуючи від передачі адміністративної скарги адміністративному органу, який її розглядає. [RT I 2006, 63, 466 - набув чинності 01.01.2008]

(8) Для відшкодування шкоди, заподіяної тюрмою, ув'язнений, арештований або взятий під варту має право звернутися до адміністративного суду за умови, що ув'язнений, арештований або взятий під варту попередньо подав тюрмі клопотання про відшкодування шкоди в порядку, встановленому Законом про державну відповідальність, і тюрма повернула це клопотання, залишила його без задоволення або не розглянула у встановлений строк. [RT I, 03.03.2021, 1 - набув чинності 04.03.2021]

(8¹) Якщо адміністративна скарга або клопотання повертається з тієї причини, що особа, яка їх подала, не усунула недоліки адміністративної скарги чи клопотання у визначений строк, ув'язнений, арештований або взятий під варту не має права звернутися зі скаргою до адміністративного суду щодо того самого предмета провадження за адміністративною скаргою або клопотання про відшкодування шкоди. [RT I, 03.03.2021, 1 - набув чинності 04.03.2021]

(9) Адміністративні скарги щодо арештного дому вирішуються в загальному порядку адміністративного провадження. [RT I 2006, 63, 466 - набув чинності 01.01.2008]

(10) У випадках, встановлених цим законом, ув'язнений підтверджує отримання документів або ознайомлення з ними підписом. За наявності безпечної технічної спроможності тюремна служба може дозволити ув'язненому підтверджувати отримання адміністративних актів та інших документів або ознайомлення з ними також електронно. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024]

(1) Ув'язнений у розумінні цього закону — це засуджений, який відбуває ув'язнення в тюрмі.

[Втратив чинність - RT I, 05.07.2013, 2 - набр. чинності 15.07.2013]

(1) Арештований у розумінні цього закону — це особа, яка відбуває арешт в арештному домі або тюрмі, або військовослужбовець, який відбуває дисциплінарний арешт. [RT I, 27.01.2023, 1 - набув чинності 01.04.2023]

(2) До тримання доставленої до тюрми особи, затриманої на строк до 48 годин або підданої примусовому приводу, за винятком особи, затриманої як підозрюваний згідно з § 217 Кримінально-процесуального кодексу, а також до тримання доставленої до тюрми для витвереження особи у стані сп'яніння на підставі Закону про охорону правопорядку застосовуються положення, встановлені щодо арештованого та виконання арешту, з особливостями, встановленими цим законом. [RT I, 03.03.2021, 1 - набув чинності 04.03.2021]

(1) Взятий під варту у розумінні цього закону — це особа, до якої як запобіжний захід застосовано взяття під варту і яка відбуває попереднє ув'язнення у відділі попереднього ув'язнення закритої тюрми або в арештному домі.

(2) До тримання доставленої до тюрми особи, затриманої як підозрюваний згідно з § 217 Кримінально-процесуального кодексу, застосовуються положення, встановлені щодо взятого під варту та виконання попереднього ув'язнення, з особливостями, встановленими цим законом. [RT I, 03.03.2021, 1 - набув чинності 04.03.2021]

[RT I 2008, 17, 118 - набув чинності 01.06.2008]

(1) З ув'язненим, арештованим або взятим під варту поводяться у спосіб, який поважає його людську гідність і забезпечує, щоб відбування покарання чи перебування під вартою не спричиняло йому більше страждань або незручностей, ніж ті, що неминуче супроводжують тримання в тюрмі або арештному домі. [RT I, 05.07.2013, 2 - набув чинності 15.07.2013]

(2) Свобода ув'язненого, арештованого або взятого під варту підпорядковується обмеженням, наведеним у законі. Якщо закон не встановлює конкретного обмеження, тюрма, Міністерство юстиції та цифрових технологій або арештний дім можуть застосовувати лише такі обмеження, які необхідні з міркувань безпеки тюрми чи арештного дому. Обмеження повинні відповідати меті виконання та принципу людської гідності й не можуть спотворювати сутність інших прав і свобод, встановлених законом. [RT I, 05.07.2013, 2 - набув чинності 15.07.2013]

(1) План виконання визначає тюрму, компетентну приймати ув'язненого, арештованого або взятого під варту. [RT I, 03.03.2021, 1 - набув чинності 04.03.2021]

(2) При складанні плану виконання виходять із підстав, встановлених частиною 1 § 11 цього закону.

(3) План виконання затверджує міністр, відповідальний за цю сферу.

(1) База даних ув'язнених, взятих під варту, осіб під арештом та осіб під кримінальним наглядом (далі — тюремний реєстр) — це база даних, метою якої є:

1) забезпечити виконання завдань, пов'язаних із виконанням ув'язнення, арешту, попереднього ув'язнення та кримінального нагляду;

2) надавати інформацію про перебування особи в ув'язненні та попередньому ув'язненні, про відбування нею арешту чи перебування під кримінальним наглядом, а також про хід виконання покарання;

3) вести для забезпечення безпеки в'язниці облік осіб, транспортних засобів і технічних засобів, які заходять на територію в'язниці чи арештного дому та виходять із неї;

4) вести облік осіб, які перебувають в ув'язненні та попередньому ув'язненні, відбувають арешт і перебувають під кримінальним наглядом, а також облік їх розміщення;

5) підвищувати дієвість нагляду за діяльністю в'язниць та арештних домів;

6) уможливити систематизовану обробку даних для проведення досліджень і складання статистичних оглядів, формування політики, аналізу внутрішньої організації роботи в'язниць та арештних домів і прийняття рішень;

7) дати ув'язненим змогу користуватися порталом самообслуговування тюремного реєстру. [RT I, 31.12.2024, 4 - набув чинності 10.01.2025]

(2) Відповідальним обробником тюремного реєстру є Міністерство юстиції та цифрових технологій. Уповноважені обробники тюремного реєстру встановлюються положенням про тюремний реєстр.

(3) Положення про тюремний реєстр установлює Уряд Республіки постановою, в якій визначаються:

1) відповідальний обробник та уповноважений обробник тюремного реєстру і їхні завдання;

2) структура тюремного реєстру;

3) надавачі даних і дані, які вони передають;

4) докладніший порядок доступу до даних та їх видачі;

5) докладніший порядок внесення даних до тюремного реєстру та нагляду;

6) фінансування тюремного реєстру;

7) інші питання організації. [RT I, 31.12.2024, 4 - набув чинності 10.01.2025]

(1) Дані, внесені до тюремного реєстру, є інформацією, призначеною для внутрішнього користування установи, у значенні Закону про публічну інформацію.

(2) Доступ до тюремного реєстру надається, а дані видаються лише для виконання визначених законом завдань і в потрібному для цього обсязі особам та установам, названим у положенні про тюремний реєстр.

(3) Надавач послуги охорони здоров'я, названий у § 52 цього Закону, має доступ до тюремного реєстру для виконання завдань, установлених цим Законом і на його підставі.

(4) Дані можна передавати до іншої держави для виконання закону, міжнародного договору чи іншого обов'язкового для Естонії міжнародного зобов'язання лише в разі, якщо їх використовують для виконання визначених законом завдань, і відповідно до мети обробки даних та внесення їх до бази даних.

(5) Ув'язненому, взятому під варту, особі під арештом та особі під кримінальним наглядом видають внесені до бази даних дані про них на підставі їхньої письмової заяви.

(6) Якщо заява, передбачена частиною 5 цього параграфа, є явно необґрунтованою або надмірною, то, починаючи з 21-ї сторінки в календарному місяці, є право до видачі даних вимагати плату 0,19 євро за кожну видану сторінку.

(7) Суб'єктові даних можна не видавати дані та інформацію з тюремного реєстру, якщо:

1) унаслідок видачі можуть стати відомими методи й тактика, які застосовують у роботі в'язниці, або інформація про оцінювання ризиків для безпеки, і це може поставити під загрозу виконання ув'язнення, арешту, попереднього ув'язнення чи кримінального нагляду;

2) невидача потрібна для захисту прав або свобод іншої особи чи суб'єкта даних;

3) невидача потрібна для захисту громадського порядку або для запобігання створенню загрози безпеці держави.

(8) Суб'єктові даних не видають дані та інформацію з тюремного реєстру до відпадення підстави, зазначеної в частині 7 цього параграфа. [RT I, 31.12.2024, 4 - набув чинності 10.01.2025]

(1) До реєстру ув'язнених вносяться:

1) дані про ув'язненого, взятого під варту, арештованого або особу, яка перебуває під кримінальним наглядом;

2) дані про підставу прийняття ув'язненого, взятого під варту або арештованого до в'язниці чи до арештного дому, а особи, яка перебуває під кримінальним наглядом, — на кримінальний нагляд;

3) дані про прийняття на зберігання та повернення особистих речей, документів і грошей ув'язненого, взятого під варту або арештованого, а також про речі, видані йому в'язничною службою чи арештним домом;

4) дані про місцеперебування ув'язненого, взятого під варту або арештованого та про відділ кримінального нагляду особи, яка перебуває під кримінальним наглядом, а також дані про переміщення цих осіб;

5) дані про освіту, зайнятість і попередній трудовий досвід ув'язненого, арештованого, взятого під варту або особи, яка перебуває під кримінальним наглядом;

6) дані про стан здоров'я ув'язненого, арештованого, взятого під варту або особи, яка перебуває під кримінальним наглядом, у тому числі про його залежну поведінку та обмеження, зумовлені станом здоров'я; [RT I, 31.12.2024, 4 - набув чинності 10.01.2025]

6¹) дані про релігійну належність, якщо особа повідомила їх в'язниці; [RT I, 31.12.2024, 4 - набув чинності 10.01.2025]

7) дані про попередній життєвий шлях і настанови ув'язненого або особи, яка перебуває під кримінальним наглядом, та про зумовлені ними ризик вчинення нового злочину і небезпечність, а також про методи зниження ризиків та їх застосування;

8) дані про застосовані до ув'язненого, взятого під варту або арештованого заходи нагляду та заходи безпеки, у тому числі про обшук, застосування фізичної сили, службової зброї, спеціального засобу або поміщення до замкненої камери;

9) дані про дисциплінарне стягнення, накладене на ув'язненого, взятого під варту або арештованого, та про його виконання;

10) дані про зв'язки та контакти ув'язненого, арештованого або взятого під варту, у тому числі про електронне спілкування, листування, користування інтернетом і телефонні розмови та про їх контроль чи обмеження, а також дані про встановлення місцезнаходження особи в режимі реального часу; [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024]

11) дані про зв'язки та контакти особи, яка перебуває під кримінальним наглядом;

12) дані про час і підставу початку, зупинення та припинення роботи особи, яка перебуває під кримінальним наглядом;

13) дані про з'ясування можливості застосування засобів електронного нагляду щодо ув'язненого або особи, яка перебуває під кримінальним наглядом, та про їх застосування;

14) дані про осіб, з якими здійснюється співпраця для організації зайнятості ув'язнених, суспільно корисної праці осіб, які перебувають під кримінальним наглядом, лікування залежності наркозалежних осіб та комплексного лікування сексуальних злочинців;

15) дані, зібрані в ході підготовки кримінального нагляду;

16) дані про особу і транспортний засіб, які входять до в'язниці та виходять із в'язниці, а також про технічні засоби, що є при них;

17) дані, зібрані в ході оперативно-розшукової діяльності, відомості про методи, тактику і засоби, застосовані при зборі даних у ході оперативно-розшукової діяльності; [RT I, 10.03.2015, 4 - набув чинності 01.01.2018]

18) відомості про події, що загрожують виконанню тюремного ув'язнення або безпеці в'язниці, або відомості, які вказують на небезпеку настання таких подій;

19) цифрові документи, які складаються та передаються в ході виконання завдань, передбачених цим законом, законом про кримінальний нагляд чи іншим законом або встановленими на їх підставі правовими актами.

(1¹) Пункт 5 частини 1 цього параграфа не застосовується до військовослужбовця, який відбуває дисциплінарний арешт, до доставленої для витвереження особи у стані сп'яніння, до особи, підданої примусовому приводу, або до особи, затриманої на строк до 48 годин. [RT I, 27.01.2023, 1 - набув чинності 01.04.2023]

(2) Дані вносяться до бази даних на підставі документів-підстав, інформації, отриманої з інших баз даних, інформації, отриманої від осіб і установ, або інформації, отриманої в ході діяльності в'язничної служби.

(3) Для отримання даних, які вносяться до бази даних, зазначених у частині 1 цього параграфа, в'язнична служба має право подавати запити та отримувати дані з баз даних інших державних органів, одиниць місцевого самоврядування чи інших публічно-правових осіб або приватноправових осіб, які виконують публічні завдання, чи в порядку перехресного використання з інших баз даних.

(4) Точний склад даних, що вносяться до бази даних, у тому числі вичерпний перелік надавачів даних, зазначених у частині 3 цього параграфа, встановлюється положенням про базу даних. [RT I, 10.03.2015, 4 - набув чинності 01.06.2015]

(1) Дані особи обробляються в реєстрі ув'язнених у той час, коли вона перебуває в ув'язненні або у попередньому ув'язненні, відбуває арешт чи перебуває під пробаційним наглядом. Після звільнення з ув'язнення, попереднього ув'язнення або від відбування арешту чи після закінчення пробаційного нагляду зібрана про особу інформація обробляється, архівується та видаляється зі спливом строку та в обсязі, встановлених цим законом.

(2) Зібрані про особу дані, за винятком часу, місця та підстави початку відбування нею покарання чи пробаційного нагляду, часу й місця звільнення від відбування покарання або закінчення пробаційного нагляду, а також імені та особового коду чи дати народження, які дають змогу встановити особу, вносяться до архіву реєстру ув'язнених, і їх обробка обмежується в таких випадках:

1) особа померла;

2) минув один рік з дня відбуття арешту, призначеного за проступок;

3) минуло три роки з дня закінчення випробувального строку, визначеного у разі умовного звільнення від строкового ув'язнення, або з дня виконання суспільно корисної праці, чи два роки, якщо особа на час вчинення винного діяння була неповнолітньою;

4) минуло п'ять років з дня відбуття ув'язнення строком до п'яти років, чи три роки, якщо особа на час вчинення винного діяння була неповнолітньою;

5) минуло десять років з дня відбуття ув'язнення строком від п'яти до двадцяти років, чи п'ять років, якщо особа на час вчинення винного діяння була неповнолітньою;

6) минуло п'ятнадцять років з дня відбуття ув'язнення строком понад двадцять років;

7) після набрання чинності рішенням суду у разі відбування попереднього ув'язнення, якщо особу виправдано або їй призначено грошове покарання.

(3) Дані, що містяться в архіві, видаляються у разі арешту, призначеного за проступок, якщо з дня архівування даних минуло десять років, а у разі покарання, призначеного за злочин, — п'ятдесят років, рахуючи від дати внесення до архіву.

(4) Дані, встановлені пунктом 16 частини 1 § 5³ цього закону, архівуються, якщо з дня останнього входу особи до в'язниці минуло три роки, і видаляються, якщо з дня останнього входу до в'язниці минуло десять років. Якщо вхід особи до в'язниці був пов'язаний із конкретним ув'язненим або особою, взятою під варту, до архівування даних застосовуються строки, встановлені іншими частинами цього параграфа.

(5) Перебіг строку архівування та видалення даних переривається, якщо особа розпочинає відбування ув'язнення, попереднього ув'язнення чи арешту або її направлено під пробаційний нагляд. У такому разі архівовані дані активуються і збирання нових даних триває далі.

(6) Видача даних з архіву дозволена слідчому органу — для з'ясування у кримінальному провадженні обставин злочину першого ступеня або умисного злочину другого ступеня, за який передбачено покарання у вигляді ув'язнення щонайменше до трьох років, а також органу безпеки — для виконання завдань, встановлених законом про органи безпеки, або для проведення перевірки безпеки, зазначеної в законі про державну таємницю та засекречену закордонну інформацію. Рішення про видачу даних з архіву та про її обсяг ухвалює відповідальний обробник реєстру ув'язнених протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання клопотання. Заявник зобов'язаний обґрунтувати своє клопотання. [RT I, 10.03.2015, 4 - набув чинності 01.06.2015]

(1) База даних автоматичної системи біометричної ідентифікації особи (далі — база даних ABIS) — це електронна база даних, метою якої у розумінні цього закону є обробка біометричних даних, отриманих під час дактилоскопіювання та зняття зображення обличчя особи, яка відбуває покарання у в'язниці, для перевірки тотожності особи або встановлення особи, а також для виявлення та запобігання винним діянням. [RT I, 03.02.2023, 1 - набув чинності 01.09.2023]

(2) До обробки даних, внесених до бази даних ABIS, застосовується встановлене в § 15⁵ закону про документи, що посвідчують особу.

(3) Базу даних ABIS засновує та її статут встановлює Уряд Республіки постановою.

(4) Відповідальними обробниками бази даних ABIS є Департамент поліції та прикордонної охорони і Естонський інститут судової експертизи. [RT I, 26.06.2025, 1 - набув чинності 06.07.2025]

(5) У статуті бази даних ABIS встановлюється порядок ведення бази даних ABIS, зокрема:

1) надавачі даних та дані, які від них отримують;

2) детальніший склад даних;

3) обмін даними між базами даних;

4) завдання відповідального обробника;

5) уповноважений обробник та його завдання;

6) порядок надання доступу до даних та видачі даних;

7) детальніші строки зберігання даних;

8) інші організаційні питання. [RT I, 26.06.2025, 1 - набув чинності 06.07.2025]

(5¹) Дані бази даних ABIS зберігаються щонайдовше 75 років, рахуючи від дня внесення до бази даних ABIS. Детальніші строки зберігання даних встановлюються у статуті бази даних ABIS. [RT I, 26.06.2025, 1 - набув чинності 06.07.2025]

(6) Дані, що містяться в базі даних ABIS, мають обмеження доступу і визнані інформацією, призначеною для внутрішнього користування установи. [RT I, 08.07.2021, 1 - набув чинності 15.07.2021]

(1) Метою виконання ув'язнення є спрямування ув'язненого до правослухняної поведінки та захист правопорядку.

(2) Виконання ув'язнення організовується у закритій в'язниці або у відкритій в'язниці.

(1) Потерпілий має право клопотати про надання та отримувати від в'язниці інформацію про ув'язненого або особу під пробаційним наглядом, яка вчинила щодо потерпілого винне діяння, якщо:

1) до ув'язненого застосовано заборону наближення;

2) ув'язненого покарано за винні діяння, встановлені главою 9 або 11 пенітенціарного кодексу.

(2) Потерпілий має право отримувати інформацію про початок відбування покарання та про виконання обов'язків, зазначених у судовому рішенні, а також про виконання ув'язнення і пробаційного нагляду, за винятком делікатних персональних даних.

(3) Міністр, відповідальний за цю сферу, може постановою встановити детальніший порядок інформування потерпілого. [RT I, 20.12.2012, 3 - набув чинності 01.01.2013]

(1) Закрита в'язниця — це в'язниця з охоронюваним муром або іншою огорожею, що дає змогу здійснювати постійний нагляд за ув'язненим.

(2) Для розміщення ув'язнених у закритій в'язниці є камери, які дають змогу здійснювати постійне візуальне або електронне спостереження за ув'язненими.

(3) При закритій в'язниці може бути відділення, яке відповідає вимогам § 9 цього закону і в якому діють загальні умови відкритої в'язниці, встановлені § 10 цього закону. [RT I 2003, 26, 157 - набув чинності 01.04.2003]

[RT I 2006, 63, 466 – набув чинності 01.02.2007]

(1) Ув'язненому дозволено пересуватися територією закритої в'язниці в місцях та в час, установлені правилами внутрішнього розпорядку в'язниці та внутрішнім розпорядком. Від початку нічного спокою до підйому, а також в інший час, установлений правилами внутрішнього розпорядку в'язниці та внутрішнім розпорядком, ув'язнених розміщують окремо в призначених для них камерах, які замикають. [RT I 2008, 17, 118 – набув чинності 01.06.2008] ↗

(2) Тюремна служба може за наявності обґрунтованої потреби замикати камери або відділення чи тимчасово розміщувати ув'язнених в інших приміщеннях у час, відмінний від передбаченого частиною 1 цього параграфа, якщо це необхідно для забезпечення безпеки в'язниці або запобігання протиправній поведінці ув'язненого. Рішення про встановлення винятку має бути прийняте в письмовій формі. [RT I 2009, 39, 261 – набув чинності 24.07.2009]

(1) Відкрита в'язниця — це в'язниця, територія якої позначена чітко видимими знаками.

(2) Для розміщення ув'язнених у відкритій в'язниці є житлові будинки з кімнатами.

(1) Від підйому до початку нічного спокою ув'язненому дозволено вільно пересуватися територією відкритої в'язниці. З дозволу тюремної служби ув'язненому дозволено пересуватися також поза територією відкритої в'язниці у зв'язку з навчанням, роботою або наданням послуги охорони здоров'я. [RT I 2009, 39, 261 – набув чинності 24.07.2009]

(2) Від початку нічного спокою до підйому ув'язнених розміщують окремо в призначених для них кімнатах, які за потреби замикають. З дозволу посадової особи тюремної служби ув'язненому дозволено від початку нічного спокою до підйому перебувати на території відкритої в'язниці або поза нею у зв'язку з роботою. [RT I 2009, 39, 261 – набув чинності 24.07.2009]

(3) До пересування ув'язненого поза територією відкритої в'язниці застосовується встановлене § 22 цього Закону.

(1) Розміщення ув'язненого у в'язниці відбувається на підставі плану виконання покарань з урахуванням тривалості строку покарання, який реально підлягає відбуванню, а також віку, статі, стану здоров'я та рис характеру ув'язненого.

(2) У в'язниці ув'язненого розміщують у камері або кімнаті.

(3) Для проведення дій судового або досудового провадження ув'язненого можна розмістити також в арештному домі. Ув'язненого повертають з арештного дому до в'язниці за першої можливості. [RT I, 22.03.2024, 1 – набув чинності 01.04.2024]

(1) Кількість ув'язнених у в'язниці не може перевищувати граничної кількості ув'язнених, установленої для цієї в'язниці міністром, відповідальним за цю сферу.

(2) Під час визначення дозволеної у в'язниці граничної кількості ув'язнених слід ураховувати можливості в'язниці забезпечити побутові умови ув'язненого, його роботу, навчання та проведення вільного часу.

(3) Дозволену у в'язниці граничну кількість ув'язнених визначає міністр, відповідальний за цю сферу, у плані виконання покарань. [RT I 2006, 63, 466 – набув чинності 01.01.2015]

(1) У в'язниці окремо тримають:

1) чоловіків і жінок;

2) неповнолітніх і повнолітніх;

3) ув'язнених і взятих під варту;

4) осіб, яким через їхню колишню службову діяльність загрожує небезпека помсти;

5) [Втратив чинність – RT I, 05.07.2013, 2 – набув чинності 15.07.2013]

6) осіб, які відбувають арешт; [RT I, 03.03.2021, 1 – набув чинності 04.03.2021]

7) осіб у стані сп'яніння, доставлених для витвереження. [RT I, 03.03.2021, 1 – набув чинності 04.03.2021]

(2) У виняткових випадках тюремна служба може розміщувати ув'язнених окремо також за ознаками, не названими в частині 1 цього параграфа. [RT I 2009, 39, 261 – набув чинності 24.07.2009]

(3) У закритій в'язниці для дотримання принципу роздільного тримання відділення та камери відокремлені одне від одного.

(4) У відкритій в'язниці встановлене частиною 1 цього параграфа враховують під час розподілу ув'язнених на групи поводження.

(5) Від принципів роздільного тримання, названих у частині 1 цього параграфа, можна робити винятки, якщо це необхідно у зв'язку з навчанням, роботою чи іншою діяльністю або якщо відокремлення неповнолітнього від повнолітніх суперечить інтересам неповнолітнього. [RT I, 20.12.2019, 1 – набув чинності 30.12.2019]

(1) Особу приймають до в'язниці на підставі копії судового рішення або ухвали, що набрали чинності, та документів, що посвідчують особу, а за їх відсутності — на підставі складених поліцією документів про встановлення особи.

(1) Після прибуття до в'язниці ув'язнений та його особисті речі підлягають обшуку. Обшук ув'язненого проводить посадова особа в'язниці тієї самої статі, що й ув'язнений. Ув'язнений зобов'язаний пройти медичний огляд, який проводить працівник охорони здоров'я. [RT I, 22.03.2024, 1 – набув чинності 01.04.2024]

(1¹) Метою медичного огляду затриманого, який є неповнолітнім підозрюваним, є оцінка насамперед його загального психічного та фізичного стану. Висновки огляду повідомляють особі, яка веде провадження. У разі виявлення нових обставин проводять додатковий огляд. [RT I, 20.12.2019, 1 – набув чинності 30.12.2019]

(1²) Після прибуття ув'язненого до в'язниці оцінюють пов'язані з ним ризики з метою забезпечити безпеку та порядок у в'язниці й організувати виконання покарання. [RT I, 31.12.2024, 4 – набув чинності 10.01.2025]

(2) Не пізніше ніж наступного дня після прибуття до в'язниці ув'язнений зустрічається з посадовою особою тюремної служби, яка роз'яснює ув'язненому його права та обов'язки. Ув'язненому надають письмову інформацію про закони, що регулюють виконання позбавлення волі, про правила внутрішнього розпорядку в'язниці та про подання скарг. [RT I 2009, 39, 261 – набув чинності 24.07.2009]

(3) Ув'язненого розміщують у приймальному відділенні. У приймальному відділенні встановлюють біографічні дані ув'язненого, визначають його соціально-психологічний прогноз і з'ясовують інші дані, необхідні для складення індивідуального плану виконання покарання ув'язненого відповідно до § 16 цього Закону. [RT I 2006, 63, 466 – набув чинності 01.02.2007]

(4) Час перебування ув'язненого у приймальному відділенні не може перевищувати трьох місяців.

[RT I, 20.12.2012, 3 - набув чинності 01.01.2013]

(1) Під час прийняття до в'язниці тюремна служба бере на зберігання особисті речі, які ув'язнений має при собі, та його документи, що посвідчують особу. Коди, які уможливлюють цифрове використання посвідчення особи або картки посвідки на проживання ув'язненого, беруться на зберігання за бажанням ув'язненого. [RT I, 09.12.2010, 1 - набув чинності 01.01.2011]

(2) Ув'язненому заборонені речовини та предмети, які:

1) загрожують безпеці людини;

2) особливо придатні для пошкодження майна; [RT I, 20.12.2012, 3 - набув чинності 01.01.2013]

3) можуть загрожувати безпеці або порядку у в'язниці; [RT I, 20.12.2012, 3 - набув чинності 01.01.2013]

4) не узгоджуються з цілями виконання ув'язнення, призначеного як покарання; [RT I, 20.12.2012, 3 - набув чинності 01.01.2013]

5) істотно ускладнюють дотримання в'язницею вимог гігієни або [RT I, 20.12.2012, 3 - набув чинності 01.01.2013]

6) потребують згідно з § 31 частиною 2 цього закону дозволу посадової особи тюремної служби. [RT I, 20.12.2012, 3 - набув чинності 01.01.2013]

(3) Перелік речей, заборонених ув'язненому в закритій або відкритій в'язниці, загальну вагу речей, які він має при собі та які зберігаються на складі, а також порядок зберігання взятих на зберігання речей і документів, що посвідчують особу, встановлює постановою міністр, відповідальний за сферу. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024] ↗

(4) Тюремна служба може додатково заборонити речовини та предмети, які не внесені до переліку заборонених речей, але відповідають умовам, установленим частиною 2 цього параграфа. [RT I 2009, 39, 261 - набув чинності 24.07.2009]

(1) Для ув'язненого, строк ув'язнення якого, що підлягає реальному відбуванню, перевищує один рік, складається індивідуальний план виконання покарання, у якому передбачаються: [RT I 2006, 63, 466 - набув чинності 01.02.2007]

1) розміщення ув'язненого у в'язниці;

2) переведення ув'язненого до відкритої в'язниці або до іншої закритої в'язниці;

3) працездатність та професійні навички ув'язненого;

4) потреба надання ув'язненому загальної або професійної освіти чи курсів підвищення кваліфікації з метою професійного самовдосконалення; [RT I, 23.03.2015, 5 - набув чинності 01.07.2015]

5) пільги, що застосовуються до ув'язненого;

6) заходи, необхідні для підготовки звільнення ув'язненого;

7) інші заходи, необхідні для досягнення цілей виконання ув'язнення.

(2) Індивідуальний план виконання покарання обговорюється з ув'язненим.

(3) Індивідуальний план виконання покарання ув'язненого змінюється та доповнюється відповідно до розвитку ув'язненого.

(4) Індивідуальний план виконання покарання ув'язненого затверджує посадова особа тюремної служби. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024]

(5) Інструкцію щодо складання та впровадження індивідуального плану виконання покарання ув'язненого встановлює міністр, відповідальний за сферу. ↗

[Втратив чинність - RT I, 22.03.2024, 1 - набр. чинності 01.04.2024]

[RT I, 03.02.2023, 1 - набув чинності 01.09.2023]

(1) Особу, яка прибула до в'язниці для відбування покарання, дактилоскопіюють і в неї беруть пробу ДНК, а за потреби — зразок голосу та, за наявності безпечного технічного рішення, зображення обличчя, з метою перевірки тотожності особи, встановлення особи, а також виявлення та припинення правопорушень, якщо ці дії не було вчинено під час попереднього ув'язнення або раніше в ході кримінального провадження.

(2) Особу, яка прибула до в'язниці для відбування покарання, а за потреби — й особу, яка перебуває в ув'язненні, фотографують з метою перевірки тотожності особи та встановлення особи. Фотографії ув'язненого зберігаються в реєстрі в'язнів.

(3) Відбитки папілярних узорів шкіри та зображення обличчя ув'язненого вносяться до бази даних ABIS. Біографічні дані особи та дані про взяття зображення обличчя і відбитків папілярних узорів шкіри вносяться до державного біометричного реєстру провадження у справах про правопорушення.

(4) Узятий в ув'язненого зразок голосу та дані, отримані під час аналізу проби ДНК, а також дані про їх узяття і біографічні дані особи вносяться до державного біометричного реєстру провадження у справах про правопорушення.

(5) Порядок дактилоскопіювання та взяття зображення обличчя, зразка голосу і проби ДНК у в'язниці, а також передавання цих даних до бази даних ABIS і до державного біометричного реєстру провадження у справах про правопорушення встановлює постановою міністр, відповідальний за сферу. ↗

(6) В'язниця може для перевірки тотожності особи та встановлення особи в розумінні § 15⁵ закону про документи, що посвідчують особу, під час прийняття особи до в'язниці та звільнення її з в'язниці, а також в обґрунтованих випадках під час відбування покарання обробляти її ідентифікаційні дані, внесені до бази даних ABIS та до державного біометричного реєстру провадження у справах про правопорушення.

(7) Порядок обробки даних для перевірки тотожності особи та встановлення особи у в'язниці встановлює постановою міністр, відповідальний за сферу. ↗

(8) До ув'язненого, який відмовляється від фотографування, дактилоскопіювання або від надання зображення обличчя, зразка голосу чи проби ДНК, може застосовуватися безпосередній примус. [RT I, 03.02.2023, 1 - набув чинності 01.09.2023]

(1) Ув'язнений має право клопотати про видачу довідки про тримання у в'язниці, яка є документом, що посвідчує особу, в розумінні § 2 частини 1 та § 4 частини 1 закону про документи, що посвідчують особу.

(2) В'язниця видає особі зазначену в частині 1 цього параграфа довідку, якщо особа не має іншого чинного документа, що посвідчує особу.

(3) Довідкою про тримання у в'язниці ув'язнений може підтверджувати законність свого перебування в державі та свою особу в публічно-правових і приватноправових відносинах, зокрема при вчиненні дій реєстрації актів цивільного стану та нотаріальних дій.

(4) Довідка про тримання у в'язниці дійсна до звільнення особи з в'язниці. Під час звільнення тюремна служба вилучає довідку в особи. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024]

(5) Щодо довідок, виданих про тримання у в'язниці, ведеться облік.

(6) Форму довідки про тримання у в'язниці та перелік даних, що до неї вносяться, встановлює постановою міністр, відповідальний за сферу. [RT I 2006, 12, 79 - набув чинності 01.07.2006] ↗

(1) Ув'язненого можна перевести з однієї закритої в'язниці до іншої або з однієї відкритої в'язниці до іншої, якщо це необхідно для реалізації індивідуального плану виконання покарання ув'язненого, для досягнення цілей виконання ув'язнення або з міркувань безпеки.

(2) Порядок переведення ув'язненого затверджує міністр, відповідальний за сферу. ↗

(1) Ув'язненого за його згодою може бути переведено до відкритої в'язниці, якщо є достатні підстави припускати, що ув'язнений не вчинить нових правопорушень, і якщо:

1) з індивідуального плану виконання покарання ув'язненого випливає, що відбування покарання в закритій в'язниці недоцільне, або

2) строк позбавлення волі, який реально підлягає відбуттю ув'язненим, не перевищує одного року або невідбута частина позбавлення волі не перевищує 18 місяців. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024]

(2) Ув'язненого, який відбуває довічне позбавлення волі, може бути поміщено до відкритої в'язниці, якщо він відбув не менше 23 років строку покарання. [RT I, 19.03.2019, 3 - набув чинності 01.07.2019]

(3) Порядок переведення ув'язненого із закритої в'язниці до відкритої затверджує міністр, відповідальний за цю сферу.

(1) Якщо ув'язнений не виконує вимог цього закону або правил внутрішнього розпорядку в'язниці чи вчиняє нові правопорушення, ув'язненого може бути переведено до закритої в'язниці. Переведення ув'язненого з відкритої в'язниці до закритої допускається також тоді, коли це необхідно для досягнення цілей виконання позбавлення волі.

(2) Порядок переведення ув'язненого з відкритої в'язниці до закритої затверджує міністр, відповідальний за цю сферу.

(1) Посадова особа тюремної служби може за згодою ув'язненого застосовувати до нього такі пільги: [RT I 2009, 39, 261 - набув чинності 24.07.2009]

1) робота під наглядом за межами території в'язниці;

2) пересування без нагляду за межами території в'язниці у зв'язку з навчанням, роботою, участю в соціальній програмі або проходженням курсу лікування, а також із сімейних причин. [RT I 2006, 63, 466 - набув чинності 01.02.2007]

(2) Пільги, встановлені частиною 1 цього параграфа, можуть застосовуватися до ув'язненого, поведінка якого під час відбування покарання виявилася доброю і щодо якого є достатні підстави припускати, що він не вчинить нових правопорушень та дотримуватиметься приписів, зроблених йому щодо пільг.

(2¹) Тюремна служба може при застосуванні пільги, названої в частині 1 цього параграфа, використовувати електронний нагляд. [RT I, 20.12.2012, 3 - набув чинності 01.01.2013]

(3) Ув'язненому, який перебуває у відкритій в'язниці, може бути дозволено короткочасно перебувати за межами в'язниці також у випадках, не названих у частині 1 цього параграфа, якщо виконано умови, названі в частині 2 цього параграфа. [RT I 2006, 63, 466 - набув чинності 01.02.2007]

(4) В'язниця може видати ув'язненому відкритої в'язниці для використання за межами в'язниці мобільний телефон, щодо якого тюремна служба має право з міркувань охорони правопорядку та забезпечення безпеки в'язниці збирати та обробляти дані, встановлені § 111¹ закону про електронний зв'язок, у тому числі встановлювати місцезнаходження особи в реальному часі. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024]

(5) Умови та порядок видачі й використання мобільного телефону встановлює постановою міністр, відповідальний за цю сферу. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024]

(1) Метою спілкування ув'язненого за межами в'язниці є сприяння контактам ув'язненого з сім'єю, родичами та іншими близькими людьми, щоб запобігти розриву соціальних зв'язків ув'язненого.

(2) Тюремна служба сприяє спілкуванню ув'язненого за межами в'язниці. [RT I 2009, 39, 261 - набув чинності 24.07.2009]

(1) Для отримання дозволу на побачення з ув'язненим особа подає такі дані:

1) загальні дані особи, яка прибуває на побачення;

2) дані документа, що посвідчує особу, яка прибуває на побачення;

3) ім'я та прізвище особи, побачення з якою запитується;

4) відношення особи, яка прибуває на побачення, до ув'язненого, наприклад член сім'ї, друг, знайомий, співмешканець;

5) якщо на побачення береться дитина — її загальні дані. [RT I, 31.12.2024, 4 - набув чинності 10.01.2025]

(1) Ув'язненому дозволено не рідше одного разу на місяць мати під наглядом побачення з членами своєї сім'ї та іншими особами, щодо репутації яких у тюремної служби немає обґрунтованих сумнівів. За наявності безпечної технічної спроможності тюремна служба може надати можливість короткострокового побачення за посередництвом телемосту. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024]

(1¹) У наданні дозволу на короткострокове побачення відмовляють, якщо:

1) побачення не узгоджується з цілями виконання позбавлення волі;

2) побачення може загрожувати безпеці або порядку у в'язниці;

3) є підстави сумніватися в репутації особи, яка прибуває на побачення, або

4) побачення може загрожувати здоров'ю та благополуччю особи, яка прибуває на побачення, або ув'язненого. [RT I, 20.12.2012, 3 - набув чинності 01.01.2013]

(2) Тривалість короткострокового побачення — до чотирьох годин. Порядок побачень встановлюється правилами внутрішнього розпорядку в'язниці. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024] ↗

(3) [Втратив чинність – RT I 2006, 63, 466 - набув чинності 01.02.2007]

(4) Тюремна служба надає можливість короткострокових побачень із членами сім'ї ув'язненому, поміщеному до карцеру для відбування дисциплінарного стягнення. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024]

(5) Якщо на підставі цього закону надається можливість короткострокового побачення за посередництвом телемосту, тюремна служба має право для забезпечення побачення вимагати та обробляти такі дані:

1) інтернет-адреса пристрою, який використовується для побачення;

2) ім'я та прізвище особи або осіб, які прибувають на побачення, особистий код або дата народження, ідентифікатор автентифікованого користувача, час автентифікації, а в разі автентифікації за допомогою мобіл-ID — номер мобільного телефону;

3) ідентифікатор дзвінка;

4) час спроби встановлення з'єднання;

5) час початку з'єднання;

6) час закінчення з'єднання;

7) тривалість з'єднання;

8) у разі невдалого встановлення з'єднання або переривання з'єднання — його час і причина. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024]

(1) Ув'язненому надаються тривалі побачення з чоловіком або дружиною, зареєстрованим співмешканцем, батьком, матір'ю, дідом, бабою, дитиною, онуком, усиновлювачем, усиновленим, вітчимом чи мачухою або прийомним батьком чи прийомною матір'ю, пасинком чи падчеркою або прийомною дитиною, братом чи сестрою. Тривалі побачення з фактичним чоловіком або фактичною дружиною дозволяються за умови, що вони мають спільних дітей або що їхнє спільне проживання тривало не менше двох років до початку відбування покарання. [RT I, 06.07.2023, 6 - набув чинності 01.01.2024]

(1¹) У наданні дозволу на тривале побачення відмовляється, якщо:

1) побачення не відповідає цілям виконання ув'язнення;

2) побачення може становити загрозу безпеці або порядку у в'язниці;

3) є підстави сумніватися в репутації відвідувача, або

4) побачення може становити загрозу здоров'ю та добробуту відвідувача чи ув'язненого. [RT I, 20.12.2012, 3 - набув чинності 01.01.2013]

(2) Тривале побачення — це спільне перебування протягом однієї доби у призначених для цього приміщеннях в'язниці без постійного нагляду. В обґрунтованих випадках посадова особа в'язничної служби при вирішенні клопотання ув'язненого про тривале побачення може подовжити тривале побачення до трьох діб, якщо це відповідає цілям виконання ув'язнення і поведінка ув'язненого під час відбування покарання була доброю. Порядок і періодичність тривалих побачень, а також перелік речей, дозволених відвідувачам, встановлюються правилами внутрішнього розпорядку в'язниці. [RT I 2009, 39, 261 - набув чинності 24.07.2009] ↗

(3) Тривалі побачення не надаються ув'язненому, який перебуває у в'язниці відкритого типу. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024]

(4) Витрати на тривалі побачення несе ув'язнений або особа, яка прибула на побачення. Витратами вважаються витрати на користування приміщеннями, харчування відвідувача та засоби гігієни. [RT I 2008, 17, 118 - набув чинності 01.06.2008]

(5) Розміри витрат на тривалі побачення, порядок їх обчислення та відшкодування встановлює постановою міністр, відповідальний за цю галузь. [RT I 2008, 17, 118 - набув чинності 01.06.2008]

(1) Установа безпеки може обмежити передбачене § 24 і § 25 цього Закону право ув'язненого на спілкування поза в'язницею, а також вимагати обмеження свободи пересування та спілкування згідно з пунктом 1 частини 2 § 69 цього Закону, якщо ув'язнений вчинив винне діяння проти держави, передбачене главою 15 Пенітенціарного кодексу, і є обґрунтована підозра, що спілкування поза в'язницею або контакти з іншими ув'язненими всередині в'язниці можуть становити загрозу безпеці держави чи що спілкування поза в'язницею або контакти з іншими ув'язненими всередині в'язниці можуть сприяти вчиненню нового злочину.

(2) Для застосування обмеження, зазначеного в частині 1 цього параграфа, керівник установи безпеки подає обґрунтоване письмове клопотання голові адміністративного суду або призначеному ним судді для отримання дозволу на обмеження права ув'язненого на спілкування поза в'язницею та всередині в'язниці.

(3) Голова адміністративного суду або призначений ним суддя невідкладно розглядає клопотання і своєю ухвалою надає дозвіл на обмеження права ув'язненого на спілкування поза в'язницею чи всередині в'язниці або відмовляє у наданні такого дозволу.

(4) Ухвала невідкладно надсилається в'язниці для виконання. Копія ухвали надсилається ув'язненому.

(5) Ув'язнений має право подати скаргу на ухвалу про обмеження спілкування поза в'язницею та всередині в'язниці, винесену на підставі цього параграфа, до адміністративного суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства.

(6) Дозвіл на обмеження права ув'язненого на спілкування поза в'язницею чи всередині в'язниці надається на строк до шести місяців. За клопотанням керівника установи безпеки цей строк може бути продовжено з тих самих підстав щоразу до шести місяців, але загалом не більше ніж до шести років. [RT I, 20.12.2012, 3 - набув чинності 01.01.2013]

(1) Ув'язнений має право необмежено зустрічатися зі своїм захисником, представником-адвокатом, священнослужителем і консульським працівником своєї держави, а також з нотаріусом для вчинення посвідчувальної дії. Побачення відбуваються без стороннього втручання. За наявності безпечної технічної можливості в'язнична служба може надати можливість побачення за допомогою телемосту. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024]

(2) Захисникові, представникові-адвокату або консульському працівникові дозволяється передавати ув'язненому матеріали, необхідні для підготовки захисту. Перевірка змісту письмових матеріалів, принесених захисником, представником-адвокатом або консульським працівником, а також нотаріальних документів заборонена. [RT I 2006, 63, 466 - набув чинності 01.02.2007]

(1) Посадова особа тюремної служби має право обшукати особу, допущену на побачення з ув'язненим, та її речі. Обшук осіб, зазначених у § 26 цього Закону, дозволяється лише за наявності обґрунтованої підозри. Обшук проводить посадова особа тюремної служби тієї самої статі, що й відвідувач. Речі, володіння якими у в'язниці заборонено, тюремна служба бере на тимчасове зберігання на час побачення.

(1¹) Якщо особа, яка прибула на побачення, приносить із собою ліки або медичні вироби, посадова особа тюремної служби має право вимагати документ, складений під час надання послуги охорони здоров'я, який підтверджує потребу в їх вживанні. Безрецептурні ліки за потреби можна брати з собою в розумній кількості, дозволеній тюремною службою. [RT I, 31.12.2024, 4 - набув чинності 10.01.2025]

(2) Короткострокові побачення з ув'язненим надаються під наглядом посадової особи тюремної служби. На короткострокових побаченнях з відома керівництва в'язниці, крім посадової особи тюремної служби, може бути присутня посадова особа органу безпеки, якщо ув'язнений вчинив злочин проти держави, передбачений главою 15 Пенітенціарного кодексу. Побачення із захисником, представником-адвокатом, священнослужителем, нотаріусом і консульським працівником своєї держави посадовій особі тюремної служби дозволено спостерігати, але не прослуховувати. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024]

(3) Посадова особа тюремної служби має право негайно перервати короткострокове побачення, якщо воно може становити загрозу безпеці або порядку у в'язниці чи якщо побачення може зашкодити меті покарання або сприяти вчиненню нового злочину. Побачення ув'язненого із захисником може бути перерване для запобігання передачі забороненого у в'язниці предмета або речовини та для захисту життя і здоров'я особи. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024]

(4) Посадова особа органу безпеки має право негайно перервати короткострокове побачення, якщо з нього може виникнути загроза безпеці держави або воно може сприяти вчиненню нового злочину. Переривати побачення із захисником не дозволяється.

(5) У разі незгоди з перериванням побачення посадовою особою органу безпеки ув'язнений має право подати письмове заперечення до органу безпеки в порядку, встановленому Законом про адміністративне провадження, або скаргу до адміністративного суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства. [RT I, 20.12.2012, 3 - набув чинності 01.01.2013]

(1) Ув'язнений має право на листування та користування телефоном, за винятком мобільного телефону, якщо для цього є безпечні технічні умови і цей Закон не встановлює інше. Детальніші вимоги до листування та користування телефоном встановлює своєю постановою міністр, відповідальний за цю сферу. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024]

(2) Листування та користування телефоном здійснюються за рахунок ув'язненого. Листи ув'язненого, адресовані канцлеру юстиції, в'язниці, Канцелярії Президента, прокуратурі, слідчому органу, тюремній комісії та суду, надсилаються за рахунок в'язниці. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024]

(3) Право ув'язненого, встановлене частиною 1 цього параграфа, посадова особа тюремної служби може обмежити, якщо це загрожує безпеці або порядку у в'язниці чи шкодить цілям виконання позбавлення волі. Забороняється обмежувати листування та користування телефоном для спілкування з державними установами, органами місцевого самоврядування та їхніми посадовими особами, а також із захисником або представником-адвокатом. [RT I, 20.12.2012, 3 - набув чинності 01.01.2013]

(4) Тюремна служба може на підставах, встановлених частиною 2 § 15 цього Закону, додатково заборонити отримання речей шляхом листування. [RT I, 20.12.2012, 3 - набув чинності 01.01.2013]

(1) Ув'язненому дозволяється отримувати та надсилати посилки. Вміст посилки тюремна служба перевіряє перед її передачею ув'язненому в його присутності. Надсилання посилки ув'язненому дозволяється лише за умови попереднього надсилання в'язниці цифрово підписаного повідомлення або в разі особистого доставлення посилки до в'язниці.

(2) Точний порядок отримання та надсилання посилок, перелік предметів і речовин, дозволених у посилці, а також порядок вилучення, повернення та знищення заборонених предметів встановлюються правилами внутрішнього розпорядку в'язниці. ↗

(3) Тюремна служба може додатково дозволити предмети та речовини, яких немає в переліку дозволених у посилці предметів і речовин, але які доцільно видати ув'язненому і які не загрожують безпеці в'язниці.

(4) Ув'язненому не дозволяється надсилати посилки іншому ув'язненому. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024]

(1) Листи, надіслані ув'язненому або надсилані ним, за винятком листів, адресованих особам та установам, зазначеним у частинах 4–5 цього параграфа, відкриває посадова особа тюремної служби у присутності ув'язненого, і з них вилучаються предмети, володіння якими у в'язниці заборонено правилами внутрішнього розпорядку в'язниці. [RT I 2009, 39, 261 - набув чинності 24.07.2009]

(2) Зміст листування ув'язненого та повідомлень, що передаються телефоном, може перевірятися на підставах і в порядку, встановлених у главі 3¹ Кримінально-процесуального кодексу та в розділі 3¹ глави 2 цього закону. [RT I, 29.06.2012, 2 - набув чинності 01.01.2013]

(2¹) Тюремна служба контролює, з ким ув'язнений спілкується телефоном або веде листування. У разі телефонних розмов тюремна служба має право реєструвати ім'я та прізвище особи або назву установи, куди телефонує ув'язнений, номер телефону, час дзвінка і тривалість розмови. У разі листування тюремна служба має право реєструвати ім'я та прізвище адресата або назву установи, куди пише ув'язнений, адресу та час надсилання листа. [RT I, 20.12.2012, 3 - набув чинності 01.01.2013]

(3) Під час перевірки листування в порядку, встановленому частиною 2 цього параграфа, посадова особа тюремної служби може не надіслати лист, якщо: [RT I 2009, 39, 261 - набув чинності 24.07.2009]

1) він загрожує цілям виконання ув'язнення, безпеці або порядку у в'язниці; [RT I, 20.12.2012, 3 - набув чинності 01.01.2013]

2) його передавання може спричинити вчинення злочину;

3) він загрожує цілям виконання ув'язнення іншого ув'язненого;

4) він складений тайнописом або нерозбірливо.

(4) Заборонено перевіряти листи і телефонні розмови ув'язненого із захисником, представником-адвокатом, прокуратурою, судом, канцлером юстиції та Міністерством юстиції та цифрових технологій. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024]

(5) Не можна залишати ненадісланими листи ув'язненого до державних установ, органів місцевого самоврядування та їхніх посадових осіб, а також до захисника, представника-адвоката та консульського працівника своєї держави. [RT I, 20.12.2012, 3 - набув чинності 01.01.2013]

(1) Ув'язненому забезпечується у в'язниці можливість читати загальнодержавні щоденні газети та журнали.

(2) Ув'язненому дозволено через тюремну службу або консульського працівника своєї держави замовляти в помірних межах за рахунок особистих коштів газети, журнали та іншу літературу, якщо це не загрожує цілям виконання ув'язнення або безпеці чи порядку у в'язниці. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024]

(1) У в'язниці надається можливість стежити за радіо- і телевізійними передачами.

(2) З дозволу посадової особи тюремної служби ув'язнений може мати особистий радіоприймач, телевізор або інший необхідний електроприлад, якщо їх використання не порушує правил внутрішнього розпорядку та порядку у в'язниці і не заважає іншим особам та якщо ув'язнений не має чинного дисциплінарного стягнення, накладеного на нього за порушення вимог користування особистим радіоприймачем, телевізором чи іншим необхідним електроприладом. [RT I, 20.12.2012, 3 - набув чинності 01.01.2013]

(3) Витрати на використання електроприладів, зазначених у частині 2 цього параграфа, покриває ув'язнений. Тривалість розрахункового періоду витрат на використання електроприладу становить один місяць, а підставою для обчислення витрат є потужність електроприладу. [RT I 2008, 17, 118 - набув чинності 01.06.2008]

(4) Ставки витрат на використання електроприладів, зазначених у частині 2 цього параграфа, порядок їх обчислення та відшкодування встановлює постановою міністр, відповідальний за цю сферу. [RT I 2008, 17, 118 - набув чинності 01.06.2008]

(1) Ув'язненому не дозволено користуватися інтернетом, за винятком випадків, коли за наявності безпечної технічної спроможності та під наглядом на пристосованих для цього тюремною службою пристроях здійснюється доступ до дозволеної вебсторінки та користування необхідною ув'язненому послугою або іншим інтернет-рішенням, що відповідає цілям цього закону. [RT I, 19.06.2026, 11 - набув чинності 17.06.2026 - 1. Рішенням колегії конституційного нагляду Державного суду визнано таким, що суперечить Конституції, і скасовано § 31¹ ч. 1 закону про ув'язнення (у редакції, чинній з 1 квітня 2024 року) в частині, в якій він виключає доступ ув'язненого, який відбуває покарання у в'язниці закритого типу, до вебсторінок Міністерства юстиції та цифрових технологій, Податково-митного департаменту, Департаменту поліції та прикордонної охорони, а також естонського інформаційного порталу, за винятком частини, що стосується е-послуг. 2. Рішенням колегії конституційного нагляду Державного суду визнано такими, що суперечать Конституції, і скасовано чинні з 1 квітня 2024 року частини 1 і 2 § 31¹ закону про ув'язнення, при цьому набрання рішенням чинності в цій частині відкладено на шість місяців.]

(2) Перелік вебсторінок, зазначених у частині 1 цього параграфа, а також умови, порядок і вимоги безпеки щодо користування необхідними послугами та інтернет-рішеннями, які надаються ув'язненому через інтернет, встановлює постановою міністр, відповідальний за цю сферу. [RT I, 19.06.2026, 11 - набув чинності 17.06.2026 - Рішенням колегії конституційного нагляду Державного суду визнано такими, що суперечать Конституції, і скасовано чинні з 1 квітня 2024 року частини 1 і 2 § 31¹ закону про ув'язнення, при цьому набрання рішенням чинності в цій частині відкладено на шість місяців.]

(3) Тюремна служба має право для забезпечення передбаченого цим параграфом права ув'язненого обробляти за згодою ув'язненого дані його зображення обличчя або відбитка пальця. У разі відмови ув'язненого від обробки зазначених персональних даних ув'язненого автентифікує посадова особа тюремної служби. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024]

(1) Ув'язненому, який відбуває покарання в закритій в'язниці та відбув щонайменше один рік покарання, посадова особа тюремної служби може надати дозвіл на короткочасний виїзд тривалістю до двадцяти одного календарного дня на рік. [RT I 2009, 39, 261 - набув чинності 24.07.2009]

(2) Ув'язненому, який відбуває у в'язниці покарання за умисне вчинення злочину першого ступеня щонайменше вдруге, посадова особа тюремної служби може надати дозвіл на короткочасний виїзд на строк, встановлений частиною 1 цього параграфа, якщо ув'язнений фактично відбув щонайменше половину призначеного строку покарання. [RT I 2009, 39, 261 - набув чинності 24.07.2009]

(3) Ув'язненому, який відбуває покарання у відкритій в'язниці, посадова особа тюремної служби може надати дозвіл на короткочасний виїзд на строк, встановлений частиною 1 цього параграфа, незалежно від тривалості відбутої ув'язненим частини покарання. [RT I 2009, 39, 261 - набув чинності 24.07.2009]

(4) Вирішуючи питання про надання дозволу на короткочасний виїзд, посадова особа тюремної служби враховує обставини вчинення злочину, виконання індивідуального плану відбування покарання та відповідність цілям виконання ув'язнення. [RT I 2009, 39, 261 - набув чинності 24.07.2009]

(4¹) Посадова особа тюремної служби може наказом визначити місця, в яких ув'язнений під час виїзду може або повинен перебувати, а також час, коли ув'язнений зобов'язаний або не має права перебувати у визначених місцях, або дії, які під час виїзду виключені чи які ув'язнений зобов'язаний вчинити. Тюремна служба може при наданні дозволу на короткочасний виїзд застосовувати електронний нагляд. При наданні дозволу на короткочасний виїзд в'язниця може видати ув'язненому для використання поза в'язницею мобільний телефон, щодо якого тюремна служба з міркувань охорони правопорядку та забезпечення безпеки в'язниці має право збирати й обробляти дані, встановлені § 111¹ Закону про електронний зв'язок, у тому числі встановлювати місцезнаходження особи в режимі реального часу. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024]

(4²) Умови та порядок видачі й використання мобільного телефону встановлює постановою міністр, відповідальний за галузь. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024] ↗

(5) У разі невиліковно тяжкої хвороби або смерті чоловіка чи дружини, зареєстрованого співмешканця, батька, матері, діда, баби, дитини, онука, усиновлювача, усиновленого, брата або сестри чи іншої надзвичайної сімейної події посадова особа тюремної служби може незалежно від обмежень, встановлених частинами 1 і 2 цього параграфа, надати ув'язненому дозвіл на виїзд тривалістю до семи днів. Короткочасний виїзд, наданий у зв'язку з надзвичайною сімейною подією, не зараховується до числа виїздів, зазначених у частинах 1, 2 і 3 цього параграфа. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024]

(6) Дозвіл на короткочасний виїзд, встановлений частинами 1, 2, 3 і 5 цього параграфа, не надається ув'язненому, який відбуває довічне ув'язнення в закритій в'язниці, а також ув'язненому, схильному до втечі. [RT I, 19.03.2019, 3 - набув чинності 01.07.2019]

(7) Витрати на виїзд несе ув'язнений. Час короткочасного виїзду зараховується до строку відбування покарання. [RT I 2003, 78, 524 - набув чинності 01.01.2004]

(8) Порядок надання дозволу на короткочасний виїзд затверджує міністр, відповідальний за галузь. [RT I 2003, 78, 524 - набув чинності 01.01.2004] ↗

(1) На час виїзду ув'язненому видається посвідчення про виїзд, яке під час виїзду є документом, що посвідчує особу ув'язненого, у значенні частини 1 § 2 та частини 1 § 4 Закону про документи, що посвідчують особу.

(2) Посвідченням про виїзд ув'язнений може під час виїзду підтверджувати законність свого перебування в державі та свою особу в публічно-правових і приватноправових відносинах, у тому числі при вчиненні дій з реєстрації актів цивільного стану та нотаріальних дій.

(3) Посвідчення про виїзд діє до закінчення зазначеного в ньому часу виїзду. В ув'язненого, який повернувся з виїзду, тюремна служба вилучає посвідчення про виїзд. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024]

(3¹) Посвідчення про виїзд, яке видається при застосуванні пільги, зазначеної в частині 1 § 22 цього Закону, може використовуватися неодноразово, якщо це є розумним з огляду на вид застосовуваної пільги. У такому разі тюремна служба при поверненні ув'язненого приймає посвідчення про виїзд на зберігання та видає його ув'язненому перед наступним виходом із в'язниці. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024]

(4) Форму посвідчення про виїзд і перелік даних, що вносяться до нього, встановлює постановою міністр, відповідальний за галузь. [RT I 2006, 12, 79 - набув чинності 01.07.2006] ↗

[RT I 2003, 78, 524 - набув чинності 01.01.2004]

(1) Посадова особа тюремної служби може надати дозвіл на виведення ув'язненого під наглядом на строк до трьох днів, якщо з огляду на цілі виконання ув'язнення надання ув'язненому дозволу на короткочасний виїзд неможливе. Тюремна служба може при короткочасному виведенні додатково до нагляду застосовувати електронний нагляд. [RT I, 20.12.2012, 3 - набув чинності 01.01.2013]

(2) Витрати на короткочасне виведення ув'язнений несе до виведення. З дозволу посадової особи тюремної служби у виняткових випадках може бути дозволено відшкодування витрат після виведення. Якщо в ув'язненого немає коштів для оплати виведення, витрати на виведення ув'язненого можуть бути покладені на державу. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024]

(2¹) Розміри витрат на короткочасне виведення, порядок їх обчислення та відшкодування встановлює постановою міністр, відповідальний за галузь. [RT I 2009, 39, 261 - набув чинності 24.07.2009] ↗

(3) Час короткочасного виведення зараховується до строку відбування покарання. [RT I 2008, 17, 118 - набув чинності 01.06.2008]

(1) Відділ в'язниць Міністерства юстиції та цифрових справ і в'язниця можуть здійснити запит до підприємства електронного зв'язку на підставі, зазначеній у пунктах 1 і 2 частини 1 § 126² Кримінально-процесуального кодексу, та щодо осіб, зазначених у пунктах 1 і 2 частини 3 § 126² Кримінально-процесуального кодексу, для отримання таких даних:

1) дані, необхідні для встановлення кінцевого користувача, пов'язані з ідентифікаційними ознаками, що використовуються в мережі електронного зв'язку, за винятком даних, пов'язаних із фактом передавання повідомлення;

2) від підприємства електронного зв'язку — дані, зазначені в частинах 2 і 3 § 111¹ Закону про електронний зв'язок, які не названі в пункті 1 цієї частини.

(2) Дозвіл на здійснення запиту, зазначеного в пункті 2 частини 1 цього параграфа, надає прокуратура. У дозволі на здійснення запиту зазначається з точністю до дати період, щодо якого витребування даних дозволено. [RT I, 29.06.2012, 2 – набув чинності 01.01.2013]

[Втратив чинність - RT I, 31.12.2024, 4 - набр. чинності 10.01.2025]

(1) Відділ в'язниць Міністерства юстиції та цифрових справ і в'язниця мають право для проведення оперативно-розшукових дій, забезпечення їх проведення або збирання інформації залучати осіб до таємного співробітництва та використовувати підставних осіб, а також застосовувати конспіративні прийоми на умовах, встановлених Законом про поліцію та прикордонну охорону.

(2) Письмовий дозвіл на залучення особи надає керівник відділу в'язниць Міністерства юстиції та цифрових справ або керівник в'язниці чи призначений ним посадовець.

(3) Письмовий дозвіл на використання підставної особи надає керівник відділу в'язниць Міністерства юстиції та цифрових справ або керівник в'язниці.

(4) Документ, необхідний для застосування конспіративних прийомів, видає, а необхідну зміну в базі даних або реєстрі вносить — на підставі обґрунтованого клопотання керівника відділу в'язниць Міністерства юстиції та цифрових справ або керівника в'язниці чи уповноваженого ним посадовця — адміністративний орган або юридична особа, до компетенції якої належить видача документа відповідного виду або внесення зміни в базі даних чи реєстрі. [RT I, 29.06.2012, 2 – набув чинності 01.01.2013]

(1) Метою забезпечення можливості здобуття освіти є надання ув'язненому достатніх знань, умінь та етичних переконань, які дозволять йому продовжити здобуття освіти й працювати на волі.

(2) Надання освіти у в'язниці організовується відповідно до Закону про освіту Естонської Республіки, Закону про основну школу та гімназію і Закону про професійні навчальні заклади, а також виданих на їх підставі правових актів.

(3) Тюремна служба забезпечує наявність приміщень загального призначення, навчальних класів і навчальних майстерень, необхідних для здобуття загальної та професійної освіти й для проведення курсів підвищення кваліфікації з метою професійного самовдосконалення, а також можливість проходження виробничої практики за спеціальностями, яких навчають у в'язниці. [RT I, 23.03.2015, 5 – набув чинності 01.07.2015]

(4) Ув'язненому, який не володіє естонською мовою, надається можливість вивчати естонську мову. Якщо навчання естонської мови не відбувається в межах установленого §§ 35 і 36 цього Закону, навчання естонської мови організовує та фінансує тюремна служба. [RT I, 22.03.2024, 1 – набув чинності 01.04.2024]

(5) Здобуття освіти відбувається в робочий час.

(6) Тюремна служба спрямовує ув'язнених до здобуття освіти та сприяє йому. [RT I 2009, 39, 261 – набув чинності 24.07.2009]

(1) Дорослому ув'язненому може виплачуватися винагорода за навчання.

(2) При оплаті навчання виходять із форми навчання, участі в навчальному процесі та його результативності.

(3) Ставки винагороди, що виплачується ув'язненому за навчання, порядок її обчислення та виплати встановлює Уряд Республіки постановою. [RT I 2006, 63, 466 – набув чинності 01.09.2007]

(1) Ув'язненому, який не має основної освіти, забезпечується можливість здобуття основної освіти за відповідною державною навчальною програмою, якщо це передбачено індивідуальним планом виконання покарання. Якщо ув'язненому не складається індивідуальний план виконання покарання згідно з частиною 1 § 16 цього Закону, можливість здобуття ним основної освіти вирішується залежно від його потреб розвитку. [RT I 2008, 17, 118 – набув чинності 01.06.2008]

(2) Ув'язненому, який здобув основну освіту, забезпечується можливість здобуття загальної середньої освіти згідно з державною навчальною програмою, якщо це передбачено індивідуальним планом виконання покарання. Якщо ув'язненому не складається індивідуальний план виконання покарання згідно з частиною 1 § 16 цього Закону, можливість здобуття ним середньої освіти вирішується залежно від його потреб розвитку. [RT I 2008, 17, 118 – набув чинності 01.06.2008]

(3) Ув'язненому забезпечується професійне навчання в межах вибіркових предметів, передбачених державною навчальною програмою основної школи або гімназії, на підставі встановленого Законом про професійні навчальні заклади. [RT I, 02.07.2013, 1 – набув чинності 01.09.2013]

(4) Ув'язненому за його бажанням може бути дозволено навчатися в навчальному закладі, розташованому поза межами в'язниці. Порядок клопотання про надання дозволу та його надання встановлює міністр, відповідальний за цю сферу.

(5) У разі надання ув'язненому дозволу навчатися поза межами в'язниці до нього застосовується встановлене § 22 цього Закону.

(6) Навчальний заклад, розташований на території в'язниці, який дає можливість здобути основну та загальну середню освіту, є державною школою, муніципальною школою або їхнім структурним підрозділом, що діє у в'язниці та фінансується з коштів державного бюджету на підставах і в порядку, встановлених Законом про основну школу та гімназію. Витрати на облаштування, ремонт та експлуатацію приміщень, наданих у користування навчальному закладу, покриваються з бюджету в'язниці. [RT I 2003, 26, 157 – набув чинності 01.04.2003]

[RT I 2008, 17, 118 - набув чинності 01.06.2008]

(1) Ув'язненому надається можливість здобути професійну освіту, а також брати участь у підвищенні кваліфікації з метою професійного самовдосконалення, якщо це передбачено індивідуальним планом виконання покарання. При наданні професійної освіти перевага надається спеціальностям, які є більш затребуваними на волі. Якщо для ув'язненого не складається індивідуальний план виконання покарання відповідно до частини 1 § 16 цього Закону, можливість здобуття ним професійної освіти та проходження підвищення кваліфікації з метою професійного самовдосконалення вирішується залежно від його потреб у розвитку. [RT I, 23.03.2015, 5 - набув чинності 01.07.2015]

(2) Навчальний заклад, який розташований на території в'язниці та дає змогу здобути професійну освіту, є державною або муніципальною школою чи її структурним підрозділом, що діє у в'язниці та фінансується з коштів державного бюджету на підставах і в порядку, встановлених Законом про професійні навчальні заклади. Витрати на обладнання, ремонт та експлуатацію приміщень, наданих у користування навчальному закладу, покриваються з бюджету в'язниці. [RT I 2008, 17, 118 - набув чинності 01.06.2008]

(1) Якщо цей Закон не встановлює інше, ув'язнений зобов'язаний працювати.

(2) Не зобов'язані працювати:

1) ув'язнений, старший за шістдесят три роки;

2) ув'язнений, який здобуває загальну або професійну освіту чи бере участь у підвищенні кваліфікації з метою професійного самовдосконалення; [RT I, 23.03.2015, 5 - набув чинності 01.07.2015]

3) ув'язнений, який за станом здоров'я не здатний працювати;

4) ув'язнений, який виховує дитину віком до трьох років.

(3) Здатність ув'язненого виконувати роботу визначає медичний працівник. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024]

(4) Способи організації праці та її зміст мають якомога більше відповідати організації праці на волі.

(5) Залучення ув'язненого до роботи на підприємствах, зазначених у частині 3 § 38 цього Закону, можливе лише за згодою ув'язненого.

(1) Тюремна служба за можливості забезпечує ув'язненого роботою з урахуванням фізичних і психічних здібностей та навичок ув'язненого. Якщо забезпечити ув'язненого роботою неможливо, його за можливості залучають до господарських робіт у в'язниці. [RT I 2009, 39, 261 - набув чинності 24.07.2009]

(2) Для забезпечення ув'язнених роботою тюремна служба може створювати підприємства на території в'язниці або поза нею, надавати ув'язненим можливість працювати поза в'язницею або залучати їх до господарських робіт у в'язниці. [RT I 2009, 39, 261 - набув чинності 24.07.2009]

(2¹) Якщо надання роботи ув'язненому можливе, тюремна служба оформлює ув'язненого на роботу. [RT I 2009, 39, 261 - набув чинності 24.07.2009]

(2²) Ув'язненого можна відсторонити від роботи або звільнити від обов'язку працювати, якщо ув'язнений не здатний виконувати обов'язок працювати, або якщо робота загрожує безпеці самого ув'язненого чи в'язниці, або якщо робота становить загрозу дисциплінарному порядку у в'язниці. Порядок прийняття ув'язненого на роботу, відсторонення від роботи та звільнення з роботи встановлює постановою міністр, відповідальний за цю сферу. [RT I 2006, 63, 466 - набув чинності 01.02.2007]

(3) Для забезпечення ув'язненого роботою створення підприємства на території в'язниці може бути дозволено також фізичній особі або комерційному товариству, якщо вона уклала для цього відповідний договір з державою або з юридичною особою приватного права, яка виконує адміністративне завдання держави. Вимоги до договору встановлює міністр, відповідальний за цю сферу.

(1) Умови праці ув'язненого мають відповідати вимогам, установленим законами про охорону праці, за винятком особливостей, що випливають із цього Закону. Тюремна служба зобов'язана забезпечити умови праці, безпечні для життя і здоров'я ув'язненого. [RT I 2009, 39, 261 - набув чинності 24.07.2009]

(2) До надурочної роботи, роботи у вихідні дні та державні свята ув'язненого можна залучати лише за його згодою.

(3) Ув'язненого, який працює на господарських роботах у в'язниці, залучають до роботи відповідно до специфіки роботи на розсуд тюремної служби. [RT I 2009, 39, 261 - набув чинності 24.07.2009]

(4) За розпорядженням посадової особи тюремної служби ув'язнений зобов'язаний брати участь у роботах із запобігання стихійному лиху, епідемії, аварії чи катастрофі, їх ліквідації або усунення їхніх наслідків, а також у разі інших надзвичайних подій. У такому разі в'язниця забезпечує безпеку та захищеність ув'язненого. [RT I 2009, 39, 261 - набув чинності 24.07.2009]

[Втратив чинність - RT I, 13.12.2014, 1 - набр. чинності 01.07.2016 (jõustumine muudetud - RT I, 17.12.2015, 1)]

(1) Ув'язненому, щодо якого є достатні підстави припускати, що він не вчинить нових правопорушень, за його згодою надається можливість працювати поза в'язницею без нагляду або під наглядом, якщо це відповідає цілям виконання ув'язнення та індивідуальному плану виконання покарання ув'язненого. У такому разі застосовуються положення § 22 цього Закону.

(1¹) Докладніші умови та порядок надання ув'язненому дозволу працювати поза в'язницею, а також порядок роботи ув'язненого поза в'язницею встановлює постановою міністр, відповідальний за цю сферу. [RT I 2006, 63, 466 - набув чинності 01.02.2007]

(2) У разі роботи ув'язненого поза в'язницею без нагляду застосовуються положення законів, що регулюють трудові відносини, зокрема щодо укладення трудового договору, оплати праці та відпустки. З трудового договору, що укладається з ув'язненим, не має бути видно, що він відбуває покарання. [RT I 2009, 5, 35 - набув чинності 01.07.2009]

(2¹) Якщо ув'язнений працює поза в'язницею без нагляду на тимчасовій оплачуваній роботі, яка не потребує професійної, спеціальної чи фахової підготовки, при виплаті йому заробітної плати керуються § 43 цього Закону. [RT I 2009, 35, 232 - набув чинності 27.06.2009]

(3) У разі роботи ув'язненого поза в'язницею роботодавець перераховує заробітну плату ув'язненого на розрахунковий рахунок тюремної служби. [RT I 2009, 39, 261 - набув чинності 24.07.2009]

(1) Якщо ув'язнений пропрацював один рік або протягом одного року виконував господарські роботи у в'язниці, він може клопотати про звільнення його від обов'язку працювати на строк до двадцяти одного календарного дня. За час звільнення від обов'язку працювати заробітна плата ув'язненому не виплачується.

(2) До робочого року зараховуються також, у межах до шести тижнів, дні, коли ув'язнений не працював через хворобу. [RT I 2003, 78, 524 - набув чинності 01.01.2004]

(1) За роботу ув'язненого йому виплачується заробітна плата. Заробітна плата виплачується також ув'язненим, яких залучають до господарських робіт у в'язниці.

(2) Заробітна плата ув'язненого має становити щонайменше 10 відсотків мінімального розміру заробітної плати, встановленого на підставі частини 5 § 29 закону про трудовий договір. При оплаті праці виходять зі специфіки роботи та відпрацьованого часу. Ставки заробітної плати ув'язненого, порядок її обчислення та виплати встановлює Уряд Республіки. [RT I 2009, 35, 232 - набув чинності 27.06.2009]

(3) Тюремна служба може за незадовільні результати роботи, спричинені з вини ув'язненого, зменшити заробітну плату ув'язненого, який працює у в'язниці, до 60 відсотків. Заробітну плату зменшують за пропозицією особи, яка організовує роботу. [RT I 2009, 39, 261 - набув чинності 24.07.2009]

(4) Розмір заробітної плати доводять до відома ув'язненого письмово.

(1) Тюремна служба зараховує заробітну плату ув'язненого та інші суми, що надходять ув'язненому, на внутрішньотюремний особовий рахунок ув'язненого. [RT I 2009, 39, 261 - набув чинності 24.07.2009]

(2) Із сум, що зараховуються на особовий рахунок ув'язненого, 50 відсотків залишають на виконання грошових вимог, 20 відсотків депонують як допомогу при звільненні, а решту сум залишають ув'язненому для внутрішньотюремного використання в порядку, встановленому правилами внутрішнього розпорядку в'язниці. Якщо до ув'язненого не пред'явлено грошових вимог або вони становлять менше ніж 50 відсотків суми, що зараховується на особовий рахунок, ці суми також депонують як допомогу при звільненні — відповідно в повному обсязі або в обсязі решти частини. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024] ↗

(3) Допомогу при звільненні депонують до досягнення трикратного мінімального розміру місячної заробітної плати, встановленого Урядом Республіки. [RT I, 20.12.2012, 3 - набув чинності 01.01.2013]

(4) За бажанням ув'язненого допомогу при звільненні можна депонувати в більшій сумі, ніж передбачено частиною 3 цього параграфа, а також використати залишені йому для внутрішньотюремного використання суми на виконання грошових вимог, надіслати їх членові його сім'ї або особі, яку він утримує, перерахувати на його розрахунковий рахунок у банку чи використати з іншою метою, що не суперечить закону і не загрожує безпеці в'язниці. Ув'язнений не має права вимагати зворотного перерахування суми, перерахованої до фонду звільнення, на свій внутрішньотюремний особовий рахунок. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024]

(1) Система обліку грошових коштів ув'язнених (далі — база даних) — це база даних, яка входить до державної інформаційної системи та ведеться для обліку грошових коштів осіб, що перебувають в ув'язненні та в попередньому ув'язненні, метою якої є: [RT I, 05.07.2013, 2 - набув чинності 15.07.2013]

1) забезпечити огляд сум, що надходять на особові рахунки ув'язнених та взятих під варту; [RT I, 05.07.2013, 2 - набув чинності 15.07.2013]

2) вести облік виконання вимог, пред'явлених до ув'язнених та взятих під варту; [RT I, 05.07.2013, 2 - набув чинності 15.07.2013]

3) уможливити систематизовану обробку даних для проведення досліджень і складання статистичних оглядів, формування політики, аналізу внутрішньої організації роботи в'язниць та арештних домів, а також ухвалення рішень; [RT I, 31.12.2024, 4 - набув чинності 10.01.2025]

4) уможливити електронну передачу даних і документів.

(2) До бази даних вносять:

1) дані про заробітну плату та інші надходження, зараховані на особовий рахунок;

2) дані про суми, що вираховуються з особового рахунку, та про виконання вимог;

3) дані про здійснення покупок та про інші спожиті у в'язниці послуги.

(3) Базу даних засновує та положення про неї встановлює міністр, відповідальний за сферу. ↗

(4) Відповідальний обробник бази даних — Міністерство юстиції та цифрових справ. Уповноважені обробники бази даних — в'язниця та інша установа або особа, названа в положенні про базу даних. [RT I, 28.12.2011, 1 - набув чинності 01.01.2012]

(1) Камера ув'язненого має відповідати загальним вимогам, установленим до житлового приміщення на підставі будівельного кодексу, які забезпечують ув'язненому необхідний для життєдіяльності обсяг повітря в камері та його циркуляцію, освітлення й температуру. У камері мають бути вікно та штучне освітлення, що забезпечує достатню освітленість приміщення. Розмір камери та перелік предметів, які входять до обладнання камери, встановлює міністр, відповідальний за сферу, у правилах внутрішнього розпорядку в'язниці. [RT I, 23.03.2015, 3 - набув чинності 01.07.2015] ↗

(2) Ув'язнений зобов'язаний утримувати свою камеру та її обладнання в порядку й чистоті. [RT I 2006, 63, 466 - набув чинності 01.02.2007]

(3) Тюремна служба має право записувати розмови, здійснені через камерний термінал, розташований у камері ув'язненого, і використовувати отриману інформацію для забезпечення прав ув'язненого, здійснення службового нагляду та проведення дисциплінарних проваджень і проваджень у справах про правопорушення. Осіб повідомляють про запис розмов через камерні термінали. Записи є інформацією, призначеною для внутрішнього користування установи. Записи зберігають до відпадання потреби, але не довше ніж один рік. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024]

(1) Якщо з цього закону або із зазначеної в частині 3 постанови міністра, відповідального за сферу, не випливає інше, ув'язнений носить тюремний одяг. Ув'язнений зобов'язаний носити на одязі іменну табличку. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024]

(1¹) Посадова особа тюремної служби може дозволити ув'язненому носити за межами території в'язниці особистий одяг, якщо ув'язнений власним коштом забезпечує чищення, утримання в порядку та регулярну зміну одягу. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024]

(2) У відкритій в'язниці ув'язнений носить особистий одяг, чищення, утримання в порядку та регулярну зміну якого ув'язнений забезпечує власним коштом. За відсутності придатного для носіння особистого одягу тюремна служба видає ув'язненому тюремний одяг. [RT I, 20.12.2012, 3 - набув чинності 01.01.2013]

(3) Опис тюремного одягу, а також порядок і умови його носіння встановлює постановою міністр, відповідальний за сферу. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024] ↗

(1) Харчування ув'язненого організовують відповідно до вимог, передбачених § 22 закону про громадське здоров'я та встановлених на його підставі, а також згідно із загальними традиціями харчування. [RT I, 02.01.2025, 3 - набув чинності 01.09.2025]

(2) За складанням плану харчування в'язниці та за харчуванням стежить особа, відповідальна за харчування. [RT I, 31.12.2024, 4 - набув чинності 10.01.2025]

(3) За приписом медичного працівника ув'язненому забезпечують дієтичне харчування. За можливості ув'язненому дозволяють дотримуватися традицій харчування своєї релігії. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024]

(1) Ув'язнений може за кошти, що є на його особовому рахунку, у порядку, встановленому правилами внутрішнього розпорядку, купувати продукти харчування, засоби особистої гігієни та інші речі, володіння якими у в'язниці дозволено. Товари продає в'язниця або приватноправова юридична особа, з якою укладено відповідний цивільно-правовий договір. Ціна товару, що продається, та витрати на доставку товару можуть перевищувати ринкову ціну не більше ніж на 20 відсотків. Ув'язнений у відкритій в'язниці може здійснювати закупівлі також поза межами в'язниці. [RT I, 06.08.2022, 5 - набув чинності 16.08.2022] ↗

(1¹) Зазначені в частині 1 цього параграфа закупівлі ув'язнений може здійснювати протягом одного місяця в межах мінімальної місячної заробітної плати, встановленої Урядом Республіки. [RT I, 20.12.2012, 3 - набув чинності 01.01.2013]

(2) За приписом медичного працівника ув'язненому може бути повністю або частково заборонено купувати певні продукти харчування, якщо вони можуть зашкодити здоров'ю ув'язненого. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024]

(3) За наявності безпечної технічної спроможності може бути забезпечено можливість здійснювати закупівлі через вебрішення. Для надання можливості здійснювати закупівлі через вебрішення тюремна служба має право за згодою ув'язненого обробляти дані його зображення обличчя або відбитка пальця. Якщо ув'язнений не згоден на обробку даних зображення обличчя або відбитка пальця, ув'язненого автентифікує посадова особа тюремної служби. [RT I, 06.08.2022, 5 - набув чинності 16.08.2022]

(4) На території в'язниці встановлене в пункті 7 частини 2 § 22 Закону про тютюн не застосовується до безтютюнового снюсу. [RT I, 03.07.2026, 2 - набув чинності 13.07.2026]

(1) Охорона здоров'я у в'язниці є частиною державної системи охорони здоров'я. Охорона здоров'я у в'язниці фінансується в межах можливостей державного бюджету на підставі Закону про організацію послуг охорони здоров'я з урахуванням особливостей, встановлених цим законом. [RT I, 07.03.2023, 4 - набув чинності 01.07.2024]

(2) [Втратила чинність – RT I, 07.03.2023, 4 - набув чинності 01.07.2024]

(3) Надання послуг охорони здоров'я ув'язненому, особі, яка відбуває арешт, або взятому під варту (далі — особа, що утримується у в'язниці) організовує Каса здоров'я. [RT I, 07.03.2023, 4 - набув чинності 01.07.2024, частково змінено [RT I, 21.06.2024, 2]]

(4) Умови та порядок організації надання послуг охорони здоров'я встановлює Уряд Республіки постановою. [RT I, 07.03.2023, 4 - набув чинності 01.07.2024]

(5) Тюремна служба забезпечує наявність на території в'язниці необхідних приміщень, що відповідають вимогам, установленим Законом про організацію послуг охорони здоров'я, для надання послуги охорони здоров'я. [RT I, 07.03.2023, 4 - набув чинності 01.07.2024]

(6) На звернення особи, що утримується у в'язниці, у зв'язку з організацією надання їй послуг охорони здоров'я та послуг, установлених на підставі частини 1¹ § 52 цього закону, відповідає тюремна служба, залучаючи надавача послуги охорони здоров'я та за потреби Касу здоров'я. [RT I, 07.03.2023, 4 - набув чинності 01.07.2024, частково змінено [RT I, 21.06.2024, 2]]

[Втратив чинність - RT I, 07.03.2023, 4 - набр. чинності 01.07.2024]

(1) Ув'язнений повинен дбати про свою особисту гігієну.

(2) Щонайменше один раз на тиждень, а також під час прийняття до в'язниці ув'язненому надається можливість скористатися сауною, ванною або душем.

(3) Для догляду за волоссям ув'язненому забезпечується послуга перукаря. Гоління голови ув'язненого наголо дозволяється лише за приписом лікаря або за бажанням ув'язненого.

(1) Якщо ув'язнений не дбає належним чином про свою особисту гігієну і це спричинило реальну небезпеку для здоров'я ув'язненого або іншої особи, тюремна служба може для виконання вимог гігієни застосувати безпосередній примус. Застосування безпосереднього примусу не може загрожувати життю ув'язненого чи шкодити його здоров'ю. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024]

(1) Послуги охорони здоров'я у в'язниці надає надавач послуги охорони здоров'я відповідно до положень Закону про організацію послуг охорони здоров'я, що регулюють надання спеціалізованої лікарської допомоги. [RT I, 07.03.2023, 4 - набув чинності 01.07.2024]

(1¹) Умови та порядок надання особі, що утримується у в'язниці, послуг охорони здоров'я, які фінансуються в межах можливостей державного бюджету, а також дії, що належать до послуг охорони здоров'я, встановлює Уряд Республіки постановою. [RT I, 07.03.2023, 4 - набув чинності 01.07.2024]

(2) Медичний працівник зобов'язаний постійно стежити за станом здоров'я ув'язнених, лікувати їх у межах наявних у в'язниці можливостей і за потреби направляти на лікування до відповідного надавача спеціалізованої лікарської допомоги, а також виконувати інші покладені на нього завдання. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024]

(1) Ув'язненому забезпечується цілодобова доступність невідкладної допомоги.

(2) Ув'язнений, який потребує лікування, можливості для надання якого у в'язниці немає, направляється медичним працівником на лікування до відповідного надавача спеціалізованої лікарської допомоги. Охорону ув'язненого під час надання послуг охорони здоров'я забезпечує тюремна служба. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024]

(3) Час, протягом якого ув'язненому надаються послуги охорони здоров'я, зараховується до часу відбування покарання. [RT I 2003, 26, 157 - набув чинності 01.04.2003]

(4) Щодо особи, яка утримується у в'язниці та вчинила умисне самоушкодження, у Каси здоров'я виникає право регресу для стягнення сум, витрачених на послуги охорони здоров'я. [RT I, 07.03.2023, 4 - набув чинності 01.07.2024, частково змінено [RT I, 21.06.2024, 2]]

(1) Для вагітних жінок у в'язниці облаштовуються окремі приміщення та організовується догляд за дітьми. Матері та дитині віком до трьох років (включно) за клопотанням матері та за згодою органу опіки надається можливість жити разом.

(2) Тюремна служба забезпечує збереження зв'язку матері з дитиною віком понад три роки, якщо це не заважає нормальному вихованню дитини та не має на неї шкідливого впливу. [RT I 2009, 39, 261 - набув чинності 24.07.2009]

(1) Ув'язненому забезпечується можливість займатися фізичною культурою.

(2) Ув'язненому надається можливість прогулянки на свіжому повітрі щонайменше одну годину на день.

(1) Про тяжке захворювання або смерть ув'язненого тюремна служба невідкладно інформує його близьких або, за бажанням ув'язненого, іншу особу. Про смерть ув'язненого, який є громадянином іноземної держави, тюремна служба невідкладно інформує закордонне представництво держави громадянства ув'язненого. [RT I 2009, 39, 261 - набув чинності 24.07.2009]

(1) Мета соціальної опіки — допомогти ув'язненому зберегти та створити соціально значущі й позитивні контакти поза межами в'язниці, підвищити його здатність самостійно давати собі раду та вплинути на нього, щоб він поводився правослухняно.

[Втратив чинність - RT I, 20.12.2012, 3 - набр. чинності 01.01.2013]

(1) Під час прийняття до в'язниці ув'язненому надають консультації щодо забезпечення соціальної захищеності його близьких та збереження майна, а також надають ув'язненому правову допомогу.

(1) При підготовці звільнення ув'язненому надають допомогу у вирішенні питань, пов'язаних з облаштуванням його господарського та особистого життя, а також в оформленні документів. Ув'язненого інформують про його можливості отримати підтримку в межах загального соціального забезпечення.

(2) При підготовці звільнення ув'язненого дані про ув'язненого, який після звільнення потребує соціального забезпечення, передають волосній або міській управі за місцем проживання ув'язненого чи його сім'ї, та з'ясовують можливості отримання конкретної допомоги.

(3) Якщо місце проживання ув'язненого чи його сім'ї невідоме або якщо ув'язнений не бажає повертатися до свого колишнього місця проживання, дані про ув'язненого, який після звільнення потребує соціального забезпечення, передають іншій волосній або міській управі, враховуючи за можливості побажання ув'язненого щодо вибору місця проживання.

(4) Тюремна служба зобов'язана передавати волосній або міській управі на їхнє клопотання відомості та документи, необхідні для надання соціального забезпечення звільненому ув'язненому. [RT I 2009, 39, 261 – набув чинності 24.07.2009]

(1) При підготовці дострокового звільнення ув'язненого дані про ув'язненого передають відділу пробації за місцем проживання ув'язненого чи його сім'ї.

(2) Якщо місце проживання ув'язненого чи його сім'ї невідоме або якщо ув'язнений не бажає повертатися до свого колишнього місця проживання, дані про ув'язненого передають іншому відділу пробації, враховуючи за можливості побажання ув'язненого щодо вибору місця проживання.

(3) [Втратив чинність – RT I, 20.12.2012, 3 – набув чинності 01.01.2013]

(1) Тюремна служба забезпечує задоволення релігійних потреб ув'язненого. [RT I 2009, 39, 261 – набув чинності 24.07.2009]

(1) За винне порушення вимог цього Закону, правил внутрішнього розпорядку в'язниці або інших правових актів до ув'язненого можуть застосовуватися дисциплінарні стягнення. Ними є:

1) догана;

1¹) заборона користуватися особистим радіоприймачем, телевізором чи іншим потрібним електроприладом на строк до 45 днів; [RT I, 20.12.2012, 3 – набув чинності 01.01.2013]

2) заборона одного короткочасного або тривалого побачення;

3) відсторонення від роботи на строк до одного місяця;

4) поміщення до карцеру на строк до 14 діб. [RT I, 22.03.2024, 1 – набув чинності 01.04.2024]

(2) Молодого ув'язненого можна помістити до карцеру на строк до 3 діб. [RT I, 22.03.2024, 1 – набув чинності 01.04.2024]

(3) При виборі дисциплінарного стягнення враховують мету виконання ув'язнення. За одне й те саме дисциплінарне порушення можна застосувати лише одне дисциплінарне стягнення. Колективні дисциплінарні стягнення заборонені.

(4) У разі тяжкого дисциплінарного порушення тюремна служба має право помістити порушника дисципліни до окремої камери до закінчення дисциплінарного провадження. [RT I 2009, 39, 261 – набув чинності 24.07.2009]

(1) Дисциплінарне провадження здійснює та обставини дисциплінарного порушення з'ясовує тюремна служба. [RT I 2009, 39, 261 – набув чинності 24.07.2009]

(2) Ув'язненого негайно інформують про дисциплінарне порушення, в якому його звинувачують. Ув'язнений має право давати пояснення.

(3) Хід дисциплінарного провадження протоколюється. Протокол підписує тюремний службовець, який здійснював дисциплінарне провадження. Форма протоколу та дані, що в ньому наводяться, встановлюються правилами внутрішнього розпорядку в'язниці. ↗

(4) Дисциплінарне стягнення призначає тюремна служба за поданням службовця, який здійснював дисциплінарне провадження. Призначення дисциплінарного стягнення оформлюється наказом і має бути обґрунтоване. Наказ про призначення дисциплінарного стягнення вручається ув'язненому під підпис. [RT I 2009, 39, 261 – набув чинності 24.07.2009]

(4¹) Дисциплінарне стягнення може бути призначене протягом шести місяців з дня вчинення порушення, але не пізніше ніж протягом одного місяця з дня, коли про порушення стало відомо. До строку не зараховується час перебування ув'язненого в арештному домі або в лікарні. [RT I 2006, 63, 466 – набув чинності 01.02.2007]

(5) [Втратив чинність – RT I, 22.03.2024, 1 – набув чинності 01.04.2024]

(1) Як правило, дисциплінарне стягнення звертається до виконання негайно. У разі послідовного виконання призначеного як дисциплінарне стягнення поміщення до карцеру після вичерпання максимально допустимої кількості послідовних днів покарання до продовження виконання покарання має минути розумний час, який не може бути меншим ніж 48 годин. [RT I, 22.03.2024, 1 – набув чинності 01.04.2024]

(2) Службовець тюремної служби може відкласти звернення до виконання дисциплінарного стягнення або його частини за умови, що ув'язнений не вчинить протягом випробувального строку нового дисциплінарного порушення. Випробувальний строк встановлюється від одного до шести місяців. [RT I 2009, 39, 261 – набув чинності 24.07.2009]

(3) Якщо ув'язнений вчиняє протягом випробувального строку нове дисциплінарне порушення, обидва дисциплінарні стягнення негайно звертаються до виконання.

(4) Якщо ув'язнений не вчиняє протягом випробувального строку нового дисциплінарного порушення, дисциплінарне стягнення до виконання не звертається.

(5) Дисциплінарне стягнення погашається протягом одного року з дня призначення дисциплінарного стягнення. [RT I, 10.03.2015, 4 – набув чинності 01.06.2015]

(6) Дисциплінарне стягнення не виконується, якщо воно не було звернене до виконання протягом восьми місяців з дня призначення дисциплінарного стягнення.

[RT I 2006, 63, 466 - набув чинності 01.02.2007]

(1) Карцер повинен відповідати умовам, установленим у частині 1 § 45 цього Закону, і забезпечувати постійне візуальне або електронне спостереження за ув'язненим. [RT I 2006, 63, 466 - набув чинності 01.02.2007]

(2) Під час прийняття до карцеру ув'язненого обшукують і видають йому одяг, що обліковується за карцером. Особисті речі, які були при ув'язненому в камері, приймаються на зберігання і повертаються ув'язненому після звільнення з карцеру. [RT I 2006, 63, 466 - набув чинності 01.02.2007]

(3) Ув'язнений, поміщений до карцеру, не має права пересуватися територією в'язниці в порядку, встановленому § 8 і 10 цього Закону. За бажанням ув'язненого йому надається можливість перебувати на свіжому повітрі щонайменше одну годину на день. [RT I 2006, 63, 466 - набув чинності 01.02.2007]

(4) Щодо ув'язненого, поміщеного до карцеру, тюремна служба може частково або повністю обмежити застосування § 22, 24, 25, 30–32, 34–38, 41, 43, 46 і 48 цього Закону. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024]

(1) Нагляд за ув'язненими організовується в спосіб, який забезпечує виконання цього Закону та правил внутрішнього розпорядку в'язниці, а також загальну безпеку у в'язниці.

(1¹) Докладніший порядок організації нагляду встановлює міністр, відповідальний за відповідну сферу.

(2) За виконання правил внутрішнього розпорядку в'язниці та за безпеку у в'язниці відповідає посадова особа тюремної служби. [RT I 2009, 39, 261 - набув чинності 24.07.2009]

(1) З метою забезпечення безпеки в'язниці тюремна служба має право відмовити у видачі дозволу на вхід до в'язниці, якщо є обґрунтована підозра, що особа, яка клопоче про дозвіл, може становити загрозу виконанню покарання або безпеці чи порядку у в'язниці. [RT I, 31.12.2024, 4 - набув чинності 10.01.2025]

(1) Для забезпечення безпеки у в'язниці ув'язнений зобов'язаний:

1) виконувати правила внутрішнього розпорядку в'язниці та підкорятися законним розпорядженням посадових осіб тюремної служби; [RT I 2009, 39, 261 - набув чинності 24.07.2009]

2) не перешкоджати виконанню обов'язків посадовими особами тюремної служби та не заважати іншим ув'язненим і іншим особам; [RT I 2009, 39, 261 - набув чинності 24.07.2009]

3) невідкладно повідомляти посадову особу тюремної служби про всі обставини, які можуть становити загрозу безпеці та порядку у в'язниці, а також життю і здоров'ю іншої особи; [RT I, 20.12.2012, 3 - набув чинності 01.01.2013]

4) дбайливо ставитися до довірених йому речей і утримувати в порядку житлові та побутові приміщення, якими він користується.

(1) Ув'язненому заборонено вживати алкогольні напої, за винятком алкоголю, який пропонується під час релігійного обряду, та інші речовини, що містять спирт, а також наркотичні й психотропні речовини (далі — заборонена речовина) без припису працівника охорони здоров'я. Посадова особа тюремної служби має право перевірити ув'язненого та встановити вживання забороненої речовини. При встановленні вживання забороненої речовини керуються порядком, установленим у § 38–41 Закону про охорону правопорядку. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024]

(2) Якщо посадова особа тюремної служби не вважає за потрібне збирати інші дані і ув'язнений не вимагає встановлення вживання забороненої речовини за пробою видихуваного повітря, крові або біологічної рідини, можна обмежитися застосуванням індикаторного засобу та описом наявних в особи ознак вживання забороненої речовини.

(3) Якщо ув'язнений вимагає встановлення вживання забороненої речовини за пробою видихуваного повітря, крові або біологічної рідини, ув'язнений зобов'язаний відшкодувати витрати, пов'язані з узяттям, зберіганням і передачею проби крові або біологічної рідини (далі — проба) та з проведенням дослідження, за винятком випадку, коли проба негативна. У такому разі витрати несе в'язниця.

(4) Якщо проба береться в надавача послуги охорони здоров'я, в'язниця організовує доставлення взятої проби до державної експертної установи для проведення дослідження та встановлення вживання забороненої речовини.

(5) Якщо ув'язнений відмовляється дати пробу в надавача послуги охорони здоров'я, посадова особа тюремної служби має право для забезпечення взяття проби застосовувати щодо ув'язненого безпосередній примус доти, доки це є неминучим для досягнення мети. [RT I, 20.12.2012, 3 - набув чинності 01.01.2013]

(1) Посадова особа тюремної служби має право проводити обшук ув'язненого, його особистих речей, житлових і побутових приміщень, а також інших приміщень і території для виявлення заборонених предметів і речовин. Обшук ув'язненого проводять особи однієї з ним статі. [RT I 2009, 39, 261 - набув чинності 24.07.2009]

(2) Заборонені предмети та речовини, знайдені посадовою особою тюремної служби під час обшуку, підлягають вилученню та реалізації або знищенню. Суми, отримані від реалізації, зараховуються до державного бюджету. Знайдені документи тюремна служба приймає на зберігання і повертає ув'язненому при звільненні з в'язниці. [RT I 2009, 39, 261 - набув чинності 24.07.2009]

(3) Посадова особа тюремної служби має право обшукати осіб, які прибувають до в'язниці та виходять з в'язниці, а також їхні речі. Обшук проводить посадова особа тюремної служби однієї з цією особою статі. [RT I 2009, 39, 261 - набув чинності 24.07.2009]

(4) Порядок обшуку встановлює постановою міністр, відповідальний за відповідну сферу. [RT I 2008, 17, 118 - набув чинності 01.06.2008]

(1) Додаткові заходи безпеки застосовуються до ув'язненого, який систематично порушує вимоги цього Закону або правил внутрішнього розпорядку в'язниці, шкодить своєму здоров'ю чи має схильність до самогубства або втечі, а також до ув'язненого, який є небезпечним для інших осіб або для безпеки в'язниці. Додаткові заходи безпеки можна застосовувати також для запобігання тяжкому правопорушенню. [RT I 2006, 63, 466 - набув чинності 01.02.2007]

(2) Як додаткові заходи безпеки дозволяються:

1) обмеження свободи пересування та спілкування ув'язненого в межах в'язниці;

2) заборона носити особистий одяг або користуватися особистими речами;

3) заборона займатися фізичною культурою;

4) поміщення до окремої замкненої камери;

5) застосування засобів стримування.

(3) У разі відпадання обставин, зазначених у частині 1 цього параграфа, застосування додаткових заходів безпеки припиняється.

(4) Додаткові заходи безпеки застосовує тюремна служба. У невідкладному випадку додаткові заходи безпеки застосовує старша посадова особа тюремної служби, яка присутня на місці. [RT I 2009, 39, 261 - набув чинності 24.07.2009]

(1) Крім підстав, наведених у частині 1 § 69 цього Закону, заходи стримування можна застосовувати також при конвоюванні ув'язненого. Ножні кайдани можна застосовувати як захід стримування лише при конвоюванні ув'язненого або при його розміщенні всередині в'язниці. [RT I, 20.12.2012, 3 - набув чинності 01.01.2013]

(2) Застосування заходу стримування не може тривати понад 12 годин.

[RT I, 09.03.2018, 1 - набув чинності 19.03.2018]

(1) Спеціальними засобами тюремної служби є: [RT I, 09.03.2018, 1 - набув чинності 19.03.2018]

1) наручники та ножні кайдани, засоби зв'язування, гамівна сорочка, гамівне крісло та гамівне ліжко, що застосовуються як заходи стримування;

2) службова тварина;

3) засіб примусової зупинки транспортного засобу;

4) водомет;

5) гранати, що спричиняють сльозотечу, димовий, звуковий, світловий чи інший ефект або відчуття болю;

6) спеціальний підривний пристрій, який не застосовується проти людини;

7) спеціальний світловий та звуковий пристрій;

8) спеціальний фарбувальний та маркувальний засіб.

(2) Службовою зброєю тюремної служби є: [RT I, 09.03.2018, 1 - набув чинності 19.03.2018]

1) вогнепальна зброя;

2) газова зброя;

3) пневматична зброя;

4) холодна зброя;

5) електрошокова зброя; [RT I, 20.12.2012, 3 - набув чинності 01.01.2013]

6) навчальна зброя. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024]

(3) До службової зброї тюремної служби та боєприпасів до неї застосовуються положення закону про зброю з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом або на його підставі. [RT I, 09.03.2018, 1 - набув чинності 19.03.2018]

[RT I, 09.03.2018, 1 - набув чинності 19.03.2018]

(1) Застосування спеціальних засобів і службової зброї, названих у пунктах 3–8 частини 1 § 70¹ цього Закону, посадовою особою тюремної служби дозволяється лише у крайніх випадках, коли вичерпано всі інші заходи для перешкоджання втечі ув'язненого, затримання ув'язненого, який утік, знешкодження ув'язненого, озброєного або оснащеного іншим небезпечним предметом, відбиття нападу чи перешкоджання проникненню сторонніх осіб до в'язниці. У разі застосування спеціального засобу та службової зброї слід уникати заподіяння шкоди здоров'ю людей більшою мірою, ніж це є неминучим у даному випадку. [RT I, 20.12.2012, 3 - набув чинності 01.01.2013]

(2) Посадова особа тюремної служби може при виконанні службових обов'язків та для забезпечення власної безпеки застосовувати засоби самозахисту і фізичну силу. [RT I 2009, 39, 261 - набув чинності 24.07.2009]

(3) При виконанні службових обов'язків посадова особа тюремної служби може для забезпечення безпеки встановити навколо себе, інших осіб чи об'єктів зону безпеки, входити до якої без її дозволу заборонено. У разі порушення цієї вимоги посадова особа тюремної служби може застосувати фізичну силу, спеціальні засоби, а також холодну і газову зброю. [RT I 2009, 39, 261 - набув чинності 24.07.2009]

(3¹) Посадова особа тюремної служби має право при виконанні службових обов'язків, у тому числі при виконанні службових обов'язків за межами в'язниці, затримати особу, яка своїми діями безпосередньо загрожує виконанню покарання у в'язниці. Затримання особи здійснюється в порядку, встановленому § 46 закону про охорону правопорядку. [RT I, 13.03.2014, 4 - набув чинності 01.07.2014]

(3²) Якщо особа, названа в частині 3¹ цього параграфа, перебуває в транспортному засобі, посадова особа тюремної служби має право зупинити транспортний засіб. Зупинення транспортного засобу здійснюється в порядку, встановленому § 45 закону про охорону правопорядку. [RT I, 13.03.2014, 4 - набув чинності 01.07.2014]

(3³) Затримуючи особу, посадова особа тюремної служби застосовує за необхідності безпосередній примус, що полягає у впливі на особу фізичною силою, а у крайніх випадках, встановлених у частині 1 цього параграфа, — спеціальним засобом або службовою зброєю. При застосуванні безпосереднього примусу керуються порядком, встановленим у § 76–78 закону про охорону правопорядку. [RT I, 13.03.2014, 4 - набув чинності 01.07.2014]

(3⁴) Затримана особа при першій можливості передається посадовій особі поліції, за винятком особи, яка втекла з в'язниці, була затримана при спробі втечі або якій було дозволено залишити в'язницю і яка ухиляється від продовження відбування покарання. Таку особу доставляють до в'язниці. [RT I, 20.12.2012, 3 - набув чинності 01.01.2013]

(4) Застосування вогнепальної зброї проти жінок і неповнолітніх заборонено, за винятком випадку втечі, а також якщо названі особи застосовують зброю, чинячи опір посадовій особі тюремної служби чи іншим особам або нападаючи на них. [RT I 2009, 39, 261 - набув чинності 24.07.2009]

(5) Застосування службового собаки дозволяється, крім підстав, наведених у частинах 1, 3 і 4 цього параграфа, також для виявлення наркотичної або психотропної речовини. [RT I 2003, 26, 157 - набув чинності 01.04.2003]

(6) Застосуванню зброї має передувати попередження. Застосуванню вогнепальної зброї має передувати попередження про намір застосувати зброю або попереджувальний постріл. Без попереднього попередження чи попереджувального пострілу застосування зброї дозволяється у невідкладному випадку для відвернення безпосередньої та прямої небезпеки для життя і здоров'я. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024]

(7) [Втратив чинність – RT I, 27.02.2019, 12 - набув чинності 01.08.2019]

(7¹) Після застосування безпосереднього примусу щодо ув'язненого працівник охорони здоров'я при першій можливості перевіряє стан здоров'я ув'язненого. Обставини застосування безпосереднього примусу та результати перевірки стану здоров'я протоколюються. [RT I, 10.03.2015, 4 - набув чинності 01.06.2015]

(7²) При застосуванні заходу стримування щодо ув'язненого встановлене в частині 7¹ цього параграфа є обов'язковим лише в таких випадках:

1) при застосуванні заходу стримування було застосовано фізичну силу;

2) захід стримування застосовується безперервно довше ніж п'ятнадцять хвилин, за винятком випадків, коли дію вчинено на підставі раніше виданого адміністративного акта або коли наручники та ножні кайдани застосовуються при конвоюванні;

3) ув'язнений подає скарги, пов'язані зі станом здоров'я;

4) в іншому випадку, коли виявляється потреба перевірити стан здоров'я ув'язненого. [RT I, 10.03.2015, 4 - набув чинності 01.06.2015]

(7³) Міністр, відповідальний за галузь, встановлює постановою докладніший порядок застосування заходів стримування та перевірки стану здоров'я, у тому числі періодичність перевірки при тривалому застосуванні заходу стримування, а також вимоги до протоколу. [RT I, 10.03.2015, 4 - набув чинності 01.06.2015] ↗

(8) Умови та порядок застосування спеціальних засобів і службової зброї тюремної служби, боєприпасів до неї та їх частин, поводження з ними та їх передачі встановлює постановою міністр, відповідальний за галузь. [RT I, 09.03.2018, 1 - набув чинності 19.03.2018] ↗

(1) Засоби самозахисту тюремної служби — це засоби, які використовуються під час здійснення нагляду для забезпечення фізичної безпеки посадової особи тюремної служби або службової тварини.

(2) Міністр, відповідальний за цю сферу, може постановою встановити перелік засобів самозахисту тюремної служби та вимоги до засобів самозахисту. [RT I, 20.12.2012, 3 - набув чинності 01.01.2013]

[RT I, 27.02.2019, 12 - набув чинності 01.08.2019]

(1) Вирішенням усіх подій, які безпосередньо загрожують загальній безпеці в'язниці або виконанню покарання у виді позбавлення волі, керує в'язниця або Міністерство юстиції та цифрових справ. [RT I, 27.02.2019, 12 - набув чинності 01.08.2019]

(1¹) Під час вирішення події, зазначеної в частині 1 цього параграфа, тюремна служба має право встановити особі заборону перебування у в'язниці. [RT I, 06.05.2020, 1 - набув чинності 07.05.2020]

(2) Поліцейські, рятувальники, надавачі послуг охорони здоров'я та інші особи, залучені до вирішення події, зазначеної в частині 1 цього параграфа, підпорядковуються правомірним розпорядженням установи, яка керує вирішенням події.

(3) За умови, що дозвіл на виїзд не спричинить більшої шкоди, ніж та, що настала б у разі перебування ув'язнених і заарештованих у в'язниці, у зв'язку з вирішенням події, зазначеної в частині 1 цього параграфа, ув'язненому та заарештованому може бути дозволено короткочасний виїзд без дотримання умов, передбачених § 32 цього Закону, якщо:

1) це необхідно для захисту життя та здоров'я ув'язнених і заарештованих, які перебувають у в'язниці, або

2) для вирішення події необхідно використати будівлі в'язниці. [RT I, 27.02.2019, 12 - набув чинності 01.08.2019]

[RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024]

(1) Технічні дані будівель в'язниці, а також відомості про спеціальні засоби, службову зброю, боєприпаси, системи безпеки чи обладнання в'язниці та інформація, що в них міститься, призначені для внутрішнього користування установи. При придбанні систем безпеки чи обладнання в'язниці, а також спеціальних засобів, службової зброї та боєприпасів і при замовленні пов'язаних із ними послуг необхідно забезпечити, щоб не було завдано шкоди безпеці в'язниці. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024]

(2) Оцінку можливої небезпечності діяльності, передбаченої частиною 1 цього параграфа, дає та необхідні заходи для запобігання небезпеці визначає міністр, відповідальний за цю сферу. [RT I 2008, 17, 118 - набув чинності 01.06.2008]

(1) Для затримання ув'язненого, який утік, безпосередньо після втечі, а також для затримання особи, яка вчинила діяння, передбачене частиною 3¹ § 71 цього Закону, безпосередньо після вчинення діяння посадові особи тюремної служби мають право увійти у володіння без згоди володільця та провести огляд володіння для розшуку особи, якщо в іншому разі затримання особи стало б суттєво ускладненим.

(2) Якщо особу володільця можна встановити, його слід за першої можливості повідомити про проникнення у володіння та його огляд. Якщо внаслідок проникнення у володіння або його огляду у володінні залишається без нагляду значна майнова цінність, посадова особа в'язниці забезпечує охорону володіння до прибуття володільця чи іншої уповноваженої особи.

(3) У разі проведення огляду володіння тюремна служба зобов'язана згодом клопотати про відповідний дозвіл адміністративного суду за місцезнаходженням володіння. Суддя вирішує питання про надання дозволу на огляд володіння в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства для надання дозволу на адміністративну дію.

(4) Під час проникнення у володіння та його огляду можна застосовувати безпосередній примус доти, доки це є неминучим для досягнення мети.

(5) Протоколювання заходу, передбаченого цим параграфом, є обов'язковим. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024]

(1) Ув'язнений звільняється з в'язниці після відбуття покарання, а також на інших передбачених законом підставах.

(1) Для підготовки ув'язненого до звільнення організовується соціальне піклування про ув'язненого, застосовуються пільги, надається можливість короткочасного виїзду або ув'язненого переводять до відкритої в'язниці відповідно до §§ 20, 22, 32, 60 і 61 цього Закону.

(1) Для звернення до виконання взятого іноземцем зобов'язання виїхати з Естонської Республіки в'язниця передає Департаменту поліції та прикордонної охорони чинний проїзний документ іноземця.

(2) Якщо іноземець, який відбуває покарання у виді позбавлення волі та засуджений за злочин другого ступеня, бажає взяти зобов'язання виїхати з Естонської Республіки на підставі частини 1 § 424¹ Кримінально-процесуального кодексу і, за оцінкою Департаменту поліції та прикордонної охорони, має можливість повернутися до приймаючої держави, в'язниця клопоче перед суддею з виконання повітового суду за місцем відбування покарання про звільнення ув'язненого-іноземця від подальшого відбування покарання.

(3) Для подання клопотання, зазначеного в частині 2 цього параграфа, в'язниця запитує в Департаменту поліції та прикордонної охорони оцінку щодо можливості повернення іноземця до приймаючої держави, і Департамент передає її в'язниці протягом 30 днів з дня отримання запиту. [RT I, 19.03.2019, 3 - набув чинності 01.07.2019]

(1) Ув'язненого звільняють в останній день покарання якомога раніше, але не пізніше 12.00. Якщо день звільнення припадає на державне свято або вихідний день, ув'язненого звільняють в останній робочий день перед державним святом або вихідним днем.

(1¹) До ув'язненого, який відбуває покарання частинами згідно з § 66 Пенітенціарного кодексу або відбуває частково звернене до виконання позбавлення волі строком до 30 днів згідно з § 73 чи 74 Пенітенціарного кодексу, звільнення, передбачене другим реченням частини 1 цього параграфа, не застосовується. [RT I, 07.07.2017, 1 - набув чинності 01.11.2017]

(2) Якщо в один день звільненню підлягає кілька ув'язнених, тюремна служба повинна забезпечити, щоб особи, які звільняються, залишали в'язницю окремо. [RT I 2009, 39, 261 - набув чинності 24.07.2009]

(3) Під час звільнення ув'язненому повертають речі та документи, що зберігалися в тюремній службі, а також особистий одяг. Якщо особистого одягу немає або він не відповідає порі року, тюремна служба безоплатно видає особі, яка звільняється, одяг. [RT I 2009, 39, 261 - набув чинності 24.07.2009]

(4) Під час звільнення ув'язненому виплачують із сум, що є на його особовому рахунку, депоновану допомогу у зв'язку зі звільненням і гроші, залишені для використання в межах в'язниці. Якщо сума, яка виплачується з особового рахунку ув'язненого, менша за розмір допомоги, ув'язненому виплачують одноразову допомогу в розмірі різниці між установленим розміром і сумою, що виплачується з особового рахунку. [RT I 2009, 39, 261 - набув чинності 24.07.2009]

(4¹) Під час звільнення ув'язненого тюремна служба за згодою ув'язненого може перерахувати певну частину допомоги у зв'язку зі звільненням на спеціальний рахунок соціального відділу за місцем проживання ув'язненого для її виплати частинами. [RT I 2009, 39, 261 - набув чинності 24.07.2009]

(4²) Розмір допомоги, зазначеної в частині 4 цього параграфа, встановлює постановою міністр, відповідальний за цю сферу. [RT I 2009, 39, 261 - набув чинності 24.07.2009]

(5) Ув'язненого-іноземця, який не має посвідки на проживання, права на проживання або права на перебування в Естонії, під час звільнення видворяють з Естонії. Якщо видворення з Естонії неможливе одразу, іноземця під час звільнення поміщають до центру утримання. [RT I, 03.07.2013, 2 - набув чинності 01.10.2013]

(6) Порядок звільнення ув'язненого з в'язниці встановлює міністр, відповідальний за цю сферу.

(1) Для умовно-дострокового звільнення ув'язненого з випробувальним терміном в'язниця після відбуття ув'язненим строку покарання, встановленого § 76, 76¹ або 77 Пенітенціарного кодексу, передає суду:

1) інформацію про ув'язненого, що вноситься до реєстру ув'язнених на підставі § 5³ цього закону, — відповідно до вимоги суду; [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024]

2) характеристику ув'язненого, у якій наводиться оцінка в'язниці щодо можливості вчинення нового злочину, небезпечності ув'язненого та його дострокового звільнення;

3) думку кримінального наглядача щодо випробувального терміну, строку контролю за поведінкою та вибору обов'язків, які застосовуються до ув'язненого, і строку їх застосування;

4) згоду ув'язненого на застосування електронного нагляду, якщо ув'язнений клопоче про своє звільнення на підставі пункту 1 частини 1 або пункту 1 частини 2 § 76 Пенітенціарного кодексу, і

5) думку потерпілого щодо дострокового звільнення ув'язненого, якщо потерпілий подав клопотання, передбачене пунктом 4 частини 5 § 38 Кримінально-процесуального кодексу, і повідомив свою думку в'язниці. [RT I, 19.03.2019, 3 - набув чинності 01.07.2019]

(2) У разі відмови в умовно-достроковому звільненні ув'язненого на підставі пункту 1 частини 1 або пункту 1 частини 2 § 76 Пенітенціарного кодексу тюремна служба передає суду матеріали, зазначені в частині 1 цього параграфа, повторно після відбуття строку покарання, встановленого пунктом 2 частини 1 або пунктом 2 частини 2 § 76 Пенітенціарного кодексу, але не раніше ніж через шість місяців з дня набрання чинності ухвалою про відмову в умовно-достроковому звільненні.

(3) У разі відмови в умовно-достроковому звільненні з випробувальним терміном на підставі частини 1 § 76¹ Пенітенціарного кодексу ув'язненого, який на момент вчинення злочину був молодшим за вісімнадцять років, тюремна служба передає суду матеріали, зазначені в частині 1 цього параграфа, повторно після відбуття строку покарання, встановленого пунктом 2 частини 2 § 76 або частиною 2 § 76¹ Пенітенціарного кодексу, але не пізніше ніж через шість місяців з дня набрання чинності ухвалою про відмову в умовно-достроковому звільненні, якщо суд не встановив у своїй ухвалі довшого чи коротшого строку для повторного подання матеріалів. [RT I, 19.03.2015, 1 - набув чинності 29.03.2015]

(4) У разі відмови в умовно-достроковому звільненні ув'язненого на підставі пункту 2 частини 1 або пункту 2 частини 2 § 76 Пенітенціарного кодексу тюремна служба передає суду матеріали, зазначені в частині 1 цього параграфа, повторно через один рік з дня набрання чинності ухвалою про відмову в умовно-достроковому звільненні, якщо суд не встановив у своїй ухвалі довшого чи коротшого строку для повторного подання матеріалів.

(4¹) У разі відмови в умовно-достроковому звільненні ув'язненого на підставі частини 1 § 77 Пенітенціарного кодексу тюремна служба передає суду матеріали, зазначені в частині 1 цього параграфа, повторно через два роки з дня набрання чинності ухвалою про відмову в умовно-достроковому звільненні, якщо суд не встановив у своїй ухвалі коротшого строку для повторного подання матеріалів. [RT I, 19.03.2019, 3 - набув чинності 01.07.2019]

(5) Якщо суд на підставі частини 7 § 76 Пенітенціарного кодексу звернув до виконання невідбуту частину покарання засудженого або якщо засуджений згідно з частиною 8 § 76 Пенітенціарного кодексу вчинив під час випробувального терміну новий умисний злочин, за який його покарано ув'язненням, тюремна служба передає суду матеріали, зазначені в частині 1 цього параграфа, повторно після відбуття строку покарання, встановленого пунктом 2 частини 1 або пунктом 2 частини 2 § 76 чи частиною 2 § 76¹ Пенітенціарного кодексу, але не раніше ніж через один рік з дня, коли засуджений почав відбувати звернену до виконання частину покарання або покарання, призначене за вчинення нового злочину. Суд може своєю ухвалою встановити для повторного подання матеріалів у разі звернення до виконання невідбутої частини покарання довший або коротший строк, ніж один рік. [RT I, 19.03.2019, 3 - набув чинності 01.07.2019]

(5¹) Якщо суд на підставі частини 3¹ § 77 Пенітенціарного кодексу звернув до виконання довічне ув'язнення, тюремна служба передає суду матеріали, зазначені в частині 1 цього параграфа, повторно після спливу двох років з дня, коли засуджений почав відбувати звернене до виконання покарання. Суд може своєю ухвалою встановити для повторного подання матеріалів у разі звернення покарання до виконання коротший строк, ніж два роки. [RT I, 19.03.2019, 3 - набув чинності 01.07.2019]

(6) В'язниця не передає суду матеріали, зазначені в частині 1 цього параграфа, для умовно-дострокового звільнення ув'язненого з випробувальним терміном згідно з частиною 3 § 76 Пенітенціарного кодексу, якщо ув'язненому залишилося відбути менше двох місяців призначеного строку покарання. В'язниця передає суду матеріали для застосування післякарального контролю за поведінкою, якщо ув'язнений відповідає умовам, встановленим § 87¹ Пенітенціарного кодексу.

(7) Порядок підготовки матеріалів про умовно-дострокове звільнення ув'язненого встановлює своєю постановою міністр, відповідальний за цю сферу. [RT I, 12.07.2014, 1 - набув чинності 01.01.2015]

(1) У разі звільнення з в'язниці або умовно-дострокового звільнення тюремна служба видає особі довідку про звільнення з в'язниці строком дії шість місяців. [RT I 2009, 39, 261 - набув чинності 24.07.2009]

(2) Форму довідки про звільнення з в'язниці та перелік даних, що до неї вносяться, встановлює своєю постановою міністр, відповідальний за цю сферу. [RT I 2006, 12, 79 - набув чинності 01.07.2006]

(1) Під час підготовки тюремною службою вирішення питання про застосування післякарального контролю за поведінкою та передачі матеріалів суду застосовуються положення про умовно-дострокове звільнення ув'язненого з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом.

(2) За наявності підстав, встановлених пунктами 1 і 2 частини 1 або частиною 2 § 87¹ Пенітенціарного кодексу, тюремна служба передає суду інформацію про ув'язненого, що вноситься до реєстру ув'язнених на підставі § 5³ цього закону, — відповідно до вимоги суду, а також думку кримінального наглядача щодо випробувального терміну, вибору обов'язків, які застосовуються до ув'язненого, і строку їх застосування — не пізніше ніж за два місяці до строку повного відбуття ув'язнення. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024]

(1) Молодий ув'язнений у розумінні цього закону — це особа, яка на момент звернення покарання до виконання є молодшою за 21 рік.

(1) Тримання молодого ув'язненого здійснюється в окремо передбаченій для цього закритій або відкритій в'язниці (в'язниця для молоді) чи в окремому відділенні закритої в'язниці (відділення для молоді).

(1) Під час прийняття молодого ув'язненого до в'язниці час його перебування у приймальному відділенні не може перевищувати двох тижнів.

(1) До виконання ув'язнення щодо молодого ув'язненого застосовуються положення глав 1, 2 і 6 цього закону з особливостями, встановленими в цій главі.

(1) У в'язниці для молоді або у відділенні для молоді окремо тримають:

1) осіб, молодших за 15 років;

2) осіб віком від 15 до 16 років;

3) осіб віком від 16 до 18 років;

4) осіб віком від 18 до 21 року.

(2) Із принципу окремого тримання, зазначеного в частині 1 цього параграфа, можна робити винятки, якщо окреме тримання ув'язненого від ув'язнених, які належать до іншої вікової групи, суперечить його нормальному розвитку або іншим виправданим інтересам. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024]

(1) Ув'язненого, який досяг 21 року у в'язниці для молоді або у відділенні для молоді, переводять до закритої в'язниці для дорослих або до відділення для дорослих закритої в'язниці відповідно до плану виконання.

(2) У виняткових випадках до закритої в'язниці для дорослих або до відділення для дорослих закритої в'язниці може бути переведений і ув'язнений віком від 18 до 21 року, якщо це необхідно з огляду на характер ув'язненого та його індивідуальний план виконання покарання.

(1) До праці молодого ув'язненого, який не досяг 18 років, застосовуються всі особливості праці неповнолітнього, що випливають із законів про охорону праці, у тому числі особливості щодо робочого часу.

(1) Для молодого ув'язненого, який не досяг 18 років, здобуття основної освіти в передбаченому законом обсязі є обов'язковим. Відповідно до бажання молодого ув'язненого та його придатності йому надається можливість здобути професійну освіту. [RT I 2008, 17, 118 - набув чинності 01.06.2008]

(2) В інтересах досягнення цілей виконання ув'язнення щодо молодого ув'язненого можна збільшити кількість і тривалість побачень, передбачених у § 24 і 25 цього закону, та короткострокових виїздів, передбачених у § 32 цього закону.

[RT I 2008, 17, 118 - набув чинності 01.01.2009]

(1) Відбування арешту здійснюється в арештному домі за місцем розташування суду, який ухвалив рішення, або в арештному домі префектури за місцем проживання арештованого, або у в'язниці згідно з планом виконання. [RT I, 03.03.2021, 1 - набув чинності 04.03.2021]

(2) Арештованого можна помістити до арештного дому або до в'язниці без дотримання частини 1 цього параграфа, якщо це необхідно через перевантаженість арештного дому чи в'язниці, в інтересах безпеки арештованого або за інших виняткових обставин. У виняткових випадках рішення про поміщення арештованого до арештного дому ухвалює генеральний директор Департаменту поліції та прикордонної охорони або призначений ним поліцейський чиновник, а у в'язниці — посадова особа тюремної служби. [RT I, 03.03.2021, 1 - набув чинності 04.03.2021]

(2¹) Порядок поміщення арештованого до в'язниці у виняткових випадках установлює постановою міністр, відповідальний за відповідну галузь. [RT I, 03.03.2021, 1 - набув чинності 04.03.2021]

(3) Резервіст і військовослужбовець кадрової служби відбуває призначений йому арешт в арештному домі або у в'язниці, зазначених у § 156 цього закону, а військовослужбовець строкової служби — в арештному домі чи у в'язниці, зазначених у § 156, або в арештному домі Сил оборони. Військовослужбовця для відбування дисциплінарного арешту, призначеного йому на підставі Закону про військову службу, може бути поміщено до арештного дому або до в'язниці, зазначених у § 156 цього закону. [RT I, 27.01.2023, 1 - набув чинності 01.04.2023]

(1) Документом, що є підставою для прийняття арештованого до в'язниці, є копія судового рішення про присудження або призначення арешту. [RT I, 03.03.2021, 1 - набув чинності 04.03.2021]

(2) Документами, що є підставою для прийняття до в'язниці доставленої до в'язниці особи, затриманої на строк до 48 годин, військовослужбовця, який відбуває дисциплінарний арешт, або особи, підданої примусовому приводу, а також особи в стані сп'яніння, доставленої до в'язниці для витвереження на підставі Закону про охорону правопорядку, є: [RT I, 27.01.2023, 1 - набув чинності 01.04.2023]

1) копія протоколу затримання особи або протоколу про проступок;

2) протокол доставлення особи в стані сп'яніння для витвереження;

3) копія постанови особи, яка веде позасудове провадження, прокуратури чи суду або копія протоколу органу розслідування про застосування примусового приводу;

4) підставою для прийняття до в'язниці військовослужбовця, який відбуває дисциплінарний арешт, є копія наказу про призначення військовослужбовцю дисциплінарного арешту та ухвала адміністративного суду щодо законності дисциплінарного арешту. [RT I, 27.01.2023, 1 - набув чинності 01.04.2023]

(3) Під час прийняття до в'язниці особи, зазначеної в частині 1 або 2 цього параграфа, виходять із підстав, установлених у частинах 1–2 § 14 цього закону. [RT I, 03.03.2021, 1 - набув чинності 04.03.2021]

(4) Арештованих приймають до в'язниці цілодобово. Якщо одночасно доставлено кількох арештованих, їх приймають у порядку черговості доставлення до в'язниці, а їх охорону до прийняття у в'язниці забезпечує поліцейський чиновник, який доставив арештованого. [RT I, 03.03.2021, 1 - набув чинності 04.03.2021]

(5) Під час прийняття особи в стані сп'яніння, яку доставляють для витвереження, виходять із порядку, встановленого § 42 Закону про охорону правопорядку, з урахуванням особливостей, передбачених частинами 6 і 7 цього параграфа. [RT I, 03.03.2021, 1 - набув чинності 04.03.2021]

(6) Особа в стані сп'яніння, доставлена для витвереження, та її особисті речі підлягають обшуку під час прийняття до в'язниці. Тюремна служба приймає на зберігання особисті речі, які особа має при собі, та її документи, що посвідчують особу; вони повертаються при її звільненні згідно з § 88¹ цього закону. Особі проводиться медичний огляд. [RT I, 03.03.2021, 1 - набув чинності 04.03.2021]

(7) [Втратив чинність - RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024]

(1) До виконання арешту застосовуються положення глав 1, 2 і 7 цього закону з особливостями, встановленими цією главою.

(2) Арештованого цілодобово тримають у замкненій камері, за винятком часу прогулянки на свіжому повітрі, встановленого частиною 2 § 55 цього закону. До доставленої до в'язниці особи, затриманої на строк до 48 годин, або особи, підданої примусовому приводу, положення § 55 цього закону застосовуються за можливості, з урахуванням дій, що вчиняються з цією особою, та тривалості перебування у в'язниці. До особи у стані сп'яніння, доставленої до в'язниці для витвереження, положення § 55 цього закону не застосовуються. [RT I, 03.03.2021, 1 - набув чинності 04.03.2021]

(3) Арештованого не переводять до відкритої в'язниці.

(4) Арештований не зобов'язаний працювати.

(5) Щодо арештованого не застосовується частина 4¹ § 64 цього закону. [RT I 2006, 63, 466 - набув чинності 01.01.2009]

(6) Арештованого дактилоскопіюють, у нього беруть зображення обличчя, зразок голосу або зразок ДНК за потреби з метою встановлення особи, якщо встановити особу в інший спосіб неможливо. [RT I, 03.02.2023, 1 - набув чинності 01.09.2023]

(7) Військовослужбовця, який відбуває дисциплінарний арешт, особу у стані сп'яніння, доставлену для витвереження, особу, затриману на строк до 48 годин, а також особу, піддану примусовому приводу, не дактилоскопіюють і в неї не беруть зображення обличчя, зразок голосу та зразок ДНК. [RT I, 03.02.2023, 1 - набув чинності 01.09.2023]

(8) При триманні у в'язниці особи у стані сп'яніння, доставленої для витвереження, керуються порядком, встановленим § 43 закону про охорону правопорядку, а для забезпечення безпеки в'язниці — положеннями розділу 8 глави 2 цього закону. [RT I, 03.03.2021, 1 - набув чинності 04.03.2021]

(9) Арештований носить власний одяг. Якщо придатного для носіння власного одягу немає або якщо арештований не бажає його носити, тюремна служба безоплатно надає йому одяг. [RT I, 03.03.2021, 1 - набув чинності 04.03.2021]

(10) Арештованому не відкривають внутрішньотюремний особовий рахунок і до нього не застосовується можливість здійснення покупок, встановлена § 48 цього закону. Особі у стані сп'яніння, доставленій для витвереження, не надається можливість користуватися інтернетом. [RT I, 03.03.2021, 1 - набув чинності 04.03.2021]

(11) При організації охорони здоров'я арештованого та наданні йому послуг з охорони здоров'я керуються § 49 та 52 цього закону і встановленими на їх підставі правовими актами. [RT I, 07.03.2023, 4 - набув чинності 01.07.2024]

(12) На арештованого, який відбуває арешт в арештному домі, заводять особову справу, якщо цього не було зроблено раніше. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024]

(1) Арештованому надається під наглядом один раз на тиждень короткострокове побачення з членами його сім'ї та іншими особами. Військовослужбовцю, який відбуває дисциплінарний арешт, короткострокове побачення не надається. [RT I, 01.03.2017, 1 - набув чинності 01.04.2017]

(1¹) Рішення про надання короткострокового побачення особі, затриманій на строк до 48 годин, або особі, підданій примусовому приводу, приймає на підставі заяви цієї особи в арештному домі — керівник арештного дому, у в'язниці — посадова особа тюремної служби. [RT I, 03.03.2021, 1 - набув чинності 04.03.2021]

(2) Тривалість побачення — до двох годин. Порядок побачення встановлюється правилами внутрішнього розпорядку арештного дому або в'язниці. [RT I, 03.03.2021, 1 - набув чинності 04.03.2021] ↗

(1) На підставах, встановлених частиною 5 § 32 цього закону, керівник арештного дому може звільнити арештованого на строк до трьох днів. [RT I 2003, 78, 524 - набув чинності 01.01.2004]

(1¹) Рішення про короткострокове звільнення військовослужбовця, який відбуває дисциплінарний арешт, приймає керівник арештного дому або посадова особа тюремної служби за згодою командира структурного підрозділу цього військовослужбовця. [RT I, 27.01.2023, 1 - набув чинності 01.04.2023]

(2) На час перебування арештованого на волі відбування арешту зупиняється.

(3) Короткострокове виведення, встановлене § 33 цього закону, до арештованого не застосовується.

(4) Положення частини 1 цього параграфа не застосовуються до особи, затриманої на строк до 48 годин, особи, підданої примусовому приводу, або особи у стані сп'яніння, доставленої для витвереження. [RT I, 03.03.2021, 1 - набув чинності 04.03.2021]

(1) До арештованого не застосовується звільнення, встановлене частиною 1 § 75 цього закону. [RT I 2009, 39, 261 - набув чинності 24.07.2009]

(2) При звільненні арештованого допомога у зв'язку зі звільненням не виплачується.

(3) Якщо арештованого поміщено для відбування покарання, призначеного за проступок, до арештного дому або в'язниці без дотримання частини 1 § 85 цього закону, та префектура, в арештному домі якої арештований відбуває своє покарання, при звільненні арештованого забезпечує його транспортування до місця його проживання або відшкодовує арештованому витрати на громадський транспорт до місця його проживання. Якщо арештованого поміщено до в'язниці, витрати арештованого на громадський транспорт до місця його проживання відшкодовує в'язниця. [RT I, 03.03.2021, 1 - набув чинності 04.03.2021]

(3¹) Розмір відшкодування витрат на громадський транспорт, що виплачується згідно з частиною 3 цього параграфа арештованому, який відбув у в'язниці арешт, призначений як покарання за проступок, у разі його звільнення встановлює своєю постановою міністр, відповідальний за цю сферу. [RT I, 03.03.2021, 1 - набув чинності 04.03.2021]

(4) При звільненні військовослужбовця, який відбув дисциплінарний арешт, Сили оборони забезпечують його транспортування до місця розташування посади, що відповідає його військовому званню. [RT I, 01.03.2017, 1 - набув чинності 01.04.2017]

(5) При звільненні особи у стані сп'яніння, доставленої для витвереження, керуються порядком, встановленим § 43 закону про охорону правопорядку. [RT I, 03.03.2021, 1 - набув чинності 04.03.2021]

(6) Особу, затриману на строк до 48 годин, або особу, піддану примусовому приводу, звільняють з в'язниці після припинення підстави для тримання, після спливу встановленого законом строку або на підставі відмітки, зробленої на протоколі затримання особи слідчим органом, прокуратурою, судом чи органом охорони правопорядку, якщо особу не беруть під варту або не направляють для відбування покарання. [RT I, 03.03.2021, 1 - набув чинності 04.03.2021]

(1) Щодо арештованого, який відбуває у в'язниці арешт, призначений як покарання за проступок, особи, затриманої на строк до 48 годин, або особи, підданої примусовому приводу, а також особи у стані сп'яніння, доставленої для витвереження, не застосовуються положення § 18¹ та 76¹ цього закону. [RT I, 03.03.2021, 1 - набув чинності 04.03.2021]

(1) Особу приймають до в'язниці або арештного дому на підставі копії протоколу затримання особи або протоколу про проступок, копії протоколу затримання як підозрюваного, копії ухвали суду або копії вироку суду, а також документа, що посвідчує особу, або, за його відсутності, складеного поліцією документа про встановлення особи. [RT I 2006, 63, 466 - набув чинності 01.02.2007]

(1) До відбування попереднього ув'язнення застосовуються положення глав 1, 2 і 7 цього закону з особливостями, встановленими цією главою.

(2) Попереднє ув'язнення відбувають у відділенні попереднього ув'язнення в'язниці закритого типу або в арештному домі.

(3) [Втратив чинність - RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.10.2024]

(4) Камера взятого під варту має відповідати умовам, встановленим у частині 1 § 45 цього закону, і забезпечувати постійне візуальне або електронне спостереження за взятим під варту.

(5) [Втратив чинність - RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.10.2024]

(1) [Втратив чинність - RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024]

(2) В'язнична служба невідкладно повідомляє про прийняття взятого під варту слідчий орган, прокуратуру або суд, якщо кримінальна справа перебуває в провадженні суду. Повідомлення не є потрібним, якщо дані про прийняття взятого під варту передаються між установами автоматично. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024]

(1) Про переміщення взятого під варту той, хто приймає взятого під варту, зобов'язаний повідомити слідчий орган, або прокуратуру, або суд, якщо кримінальна справа перебуває в провадженні суду. Повідомлення не є потрібним, якщо дані про переміщення взятого під варту передаються між установами автоматично. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024]

(1) Взятий під варту носить особистий одяг. Якщо придатного для носіння особистого одягу немає або якщо взятий під варту не бажає його носити, в'язнична служба або арештний дім безоплатно видає взятому під варту одяг. [RT I 2009, 39, 261 - набув чинності 24.07.2009]

(2) Взятому під варту відкривають внутрішньов'язничний особовий рахунок, на який зараховують суми, що надходять взятому під варту. Із сум, що зараховуються на особовий рахунок взятого під варту, 50 відсотків залишають для виконання грошових вимог, а решту сум залишають взятому під варту для використання в межах в'язниці в порядку, встановленому правилами внутрішнього розпорядку в'язниці. Якщо проти взятого під варту немає грошових вимог або вони становлять менше ніж 50 відсотків суми, що зараховується на особовий рахунок, суми залишають відповідно в повному обсязі або в частині, що залишилася, також для використання в межах в'язниці. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024]

(3) Взятому під варту мають бути доступні загальнодержавні щоденні газети, а також книги та журнали, що зберігаються в бібліотеці. Взятому під варту дозволено через в'язничну службу замовляти в помірних межах за власні кошти газети, журнали та іншу літературу, якщо це не загрожує безпеці в'язниці. В'язнична служба може дозволити освітлення камери взятого під варту поза встановленим часом. [RT I, 20.12.2012, 3 - набув чинності 01.01.2013]

(4) Неповнолітньому взятому під варту, який перебуває в попередньому ув'язненні щонайменше один місяць, надають можливість продовжити здобуття основної або загальної середньої освіти на підставі відповідної державної навчальної програми. [RT I 2006, 63, 466 - набув чинності 01.02.2007]

(5) За бажанням взятого під варту йому надають можливість перебувати на свіжому повітрі щонайменше одну годину на день. [RT I 2006, 63, 466 - набув чинності 01.02.2007]

(6) При організації охорони здоров'я взятого під варту та наданні йому послуг охорони здоров'я керуються § 49 і § 52 цього закону та встановленими на їх підставі правовими актами. Про направлення взятого під варту до надавача спеціалізованої лікарської допомоги в'язнична служба або арештний дім невідкладно повідомляє слідчий орган, або прокуратуру, або суд, якщо кримінальна справа перебуває в судовому провадженні і якщо дані про переміщення взятого під варту не передаються між установами автоматично. Охорону взятого під варту під час надання послуг охорони здоров'я забезпечує в'язнична служба або арештний дім. [RT I, 07.03.2023, 4 - набув чинності 01.07.2024, частково змінено [RT I, 22.03.2024, 1]] ↗

(7) Взятий під варту не зобов'язаний працювати. Якщо взятий під варту бажає працювати і в'язнична служба може надати йому таку можливість, до нього застосовують § 39, § 40 і § 43 цього закону. [RT I 2009, 39, 261 - набув чинності 24.07.2009]

(7¹) До взятого під варту не застосовують пільги, встановлені § 22 цього закону. [RT I, 20.12.2012, 3 - набув чинності 01.01.2013]

(8) Взятому під варту на підставі його заяви видають довідку, встановлену § 18¹ цього закону, якщо взятий під варту не має іншого чинного документа, що посвідчує особу. [RT I 2006, 63, 466 - набув чинності 01.02.2007]

(9) Щодо доставленого до в'язниці затриманого як підозрюваний відповідно до § 217 Кримінально-процесуального кодексу не застосовують частини 2 і 8 цього параграфа, § 98 та частини 2 і 3 § 104. [RT I, 03.03.2021, 1 - набув чинності 04.03.2021]

(1) Взятому під варту дозволяють короткострокові побачення в особистих, правових або ділових інтересах, які взятий під варту не може здійснити через третіх осіб. [RT I 2006, 63, 466 - набув чинності 01.02.2007]

(2) Взятий під варту, який є громадянином іноземної держави, має необмежене право на побачення з консульським працівником своєї держави.

(3) Побачення взятого під варту відбувається під наглядом посадової особи в'язничної служби, яка може втрутитися в побачення або негайно його перервати, якщо побачення може зашкодити проведенню кримінального провадження. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024]

(4) Тривалість і детальніший порядок короткострокового побачення взятого під варту встановлюються правилами внутрішнього розпорядку в'язниці. ↗

(5) [Втратив чинність - RT I, 13.06.2019, 2 - набув чинності 11.06.2019 - рішенням загального зібрання Державного суду частину 5 § 94 закону про ув'язнення визнано такою, що суперечить Конституції, і нечинною на майбутнє, з наданням рішенню зворотної дії щодо скаржника в цій справі, а також щодо осіб, які на момент набрання чинності цим рішенням у встановленому законом порядку оскаржили ненадання їм тривалого побачення або у встановленому законом порядку вимагали відшкодування шкоди, заподіяної ненаданням їм тривалого побачення.]

(1) Заарештований має право необмежено зустрічатися зі своїм захисником, представником-адвокатом, священнослужителем і консульським працівником своєї держави, а для вчинення посвідчувальної дії — з нотаріусом. Побачення відбуваються без стороннього втручання. Посадова особа тюремної служби може спостерігати за побаченнями, але не може їх прослуховувати. [RT I 2009, 39, 261 - набув чинності 24.07.2009]

(2) Захиснику, представнику-адвокату або консульському працівникові дозволено передавати заарештованому матеріали, необхідні для підготовки захисту. Змістовний огляд матеріалів посадовими особами тюремної служби заборонений. Змістовний огляд нотаріальних документів посадовими особами тюремної служби заборонений. [RT I 2009, 39, 261 - набув чинності 24.07.2009]

[RT I 2003, 26, 157 - набув чинності 01.04.2003]

(1) Заарештований має право на листування та користування телефоном (крім мобільного телефону), якщо для цього є технічні умови. Листування та користування телефоном здійснюються в порядку, встановленому правилами внутрішнього розпорядку в'язниці. ↗

(2) Листування та користування телефоном здійснюються за рахунок заарештованого.

(3) [Втратила чинність – RT I 2006, 63, 466 – набув чинності 01.02.2007]

(1) Листи, надіслані заарештованому або відправлені ним, за винятком листів, адресованих особам та установам, зазначеним у частині 3 цього параграфа, відкриваються посадовою особою тюремної служби у присутності заарештованого, і з них вилучаються предмети, володіння якими у в'язниці заборонене правилами внутрішнього розпорядку в'язниці. [RT I 2009, 39, 261 - набув чинності 24.07.2009]

(2) Зміст листування заарештованого та повідомлень, що передаються телефоном, можна перевіряти лише з дозволу суду на підставах і в порядку, встановлених Кримінально-процесуальним кодексом. [RT I, 29.06.2012, 2 - набув чинності 01.01.2013]

(3) Заборонено перевіряти листи і телефонні розмови заарештованого із захисником, представником-адвокатом, канцлером юстиції, прокуратурою, судом та Міністерством юстиції та цифрових справ. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024]

(1) Заарештованому дозволено отримувати та надсилати посилки. Надсилання посилки заарештованому дозволене лише за умови попереднього надіслання до в'язниці цифрово підписаного повідомлення або при особистому доставленні посилки до в'язниці. Точний порядок отримання та надсилання посилок, а також перелік предметів і речовин, дозволених у посилці, встановлюються правилами внутрішнього розпорядку в'язниці або арештного дому. Тюремна служба може додатково дозволити предмети і речовини, які не входять до переліку дозволених у посилці предметів і речовин, але які доцільно видати заарештованому і які не загрожують безпеці в'язниці. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024] ↗

(2) Вміст посилки перевіряється тюремною службою перед її передачею заарештованому та у присутності одержувача посилки. Тюремна служба має право затримати і не передавати заарештованому речі, що містяться в посилці, володіння якими у в'язниці заборонене або які можуть загрожувати проведенню кримінального провадження. [RT I 2009, 39, 261 - набув чинності 24.07.2009]

(3) Затримані речі, для володіння якими відсутній необхідний спеціальний дозвіл, вилучаються та знищуються. Решта затриманих речей повертається відправникові посилки.

(4) Порядок повернення затриманих речей, а також їх вилучення та знищення затверджує міністр, відповідальний за відповідну галузь.

(1) За наявності важливих і невідкладних особистих, правових або ділових обставин, які вимагають особистої присутності заарештованого, посадова особа тюремної служби має право дозволити вивести заарештованого під наглядом на строк до одного дня, якщо на це дали згоду орган досудового розслідування, прокуратура або суд, якщо кримінальна справа перебуває у провадженні суду. Витрати на виведення несе заарештований. [RT I 2009, 39, 261 - набув чинності 24.07.2009]

(2) Дозвіл надається на підставі клопотання заарештованого.

(3) До заарештованого не застосовується короткостроковий виїзд, передбачений § 32 цього Закону. [RT I, 20.12.2012, 3 - набув чинності 01.01.2013]

(1) За винне порушення вимог цього Закону, правил внутрішнього розпорядку в'язниці або інших правових актів до заарештованого можуть застосовуватися дисциплінарні стягнення. Ними є:

1) догана;

2) заборона права на додаткове харчування за рахунок особистих коштів на строк до двох місяців;

3) поміщення до карцеру на строк до 14 діб. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024]

(2) Заарештованого, молодшого за двадцять один рік, може бути поміщено до карцеру на строк до 3 діб. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024]

(3) При виборі дисциплінарного стягнення враховуються підстава і мета попереднього ув'язнення. За одне й те саме дисциплінарне порушення може бути застосоване лише одне дисциплінарне стягнення. Колективні дисциплінарні стягнення заборонені.

(1) До проведення дисциплінарного провадження та накладення дисциплінарного стягнення застосовуються положення § 64 цього Закону.

(2) Дисциплінарне стягнення звертається до виконання негайно.

(3) Накладене на заарештованого дисциплінарне стягнення не виконується, якщо його не було звернено до виконання протягом одного місяця з дня накладення дисциплінарного стягнення.

(4) До погашення дисциплінарного стягнення застосовуються положення частини 5 § 65 цього Закону. [RT I, 10.03.2015, 4 - набув чинності 01.06.2015]

(1) Щодо заарештованого або підозрюваного чи обвинуваченого, який перебуває в ув'язненні або відбуває арешт, можуть застосовуватися додаткові обмеження на підставі постанови прокуратури або суду на підставах і в порядку, встановлених Кримінально-процесуальним кодексом. [RT I 2006, 63, 466 - набув чинності 01.02.2007]

(1) Для забезпечення безпеки при виконанні попереднього ув'язнення посадова особа тюремної служби може застосовувати щодо заарештованого заходи безпеки, передбачені § 66 та §§ 67¹–72 цього Закону. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024]

(1) Заарештований звільняється після закінчення строку тримання під вартою, а також на інших підставах, встановлених законом.

(2) За три дні до закінчення строку тримання під вартою посадова особа тюремної служби повідомляє про це орган досудового розслідування або прокуратуру, у провадженні якої перебуває кримінальна справа. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024]

(3) Якщо строк тримання під вартою не продовжено, заарештований звільняється в останній день строку тримання під вартою не пізніше 12.00.

(4) При звільненні заарештованого допомога у зв'язку зі звільненням не виплачується. [RT I, 20.12.2012, 3 - набув чинності 01.01.2013]

–

[Втратили чинність – RT I, 05.07.2013, 2 – набув чинності 15.07.2013]

(1) В'язниця — це урядова установа у сфері управління Міністерства юстиції та цифрових технологій, завданням якої є виконання ув'язнення, арешту та попереднього ув'язнення в порядку, встановленому цим законом. [RT I, 03.03.2021, 1 - набув чинності 04.03.2021]

(1¹) Розподіл завдань між Міністерством юстиції та цифрових технологій і в'язницями, порядок переходу завдань та обсяг відповідальності встановлює постановою міністр, відповідальний за цю сферу. [RT I, 06.08.2022, 5 - набув чинності 16.08.2022]

(1²) Службове місце або структурний підрозділ в'язниці може бути підпорядковано керівництву Міністерства юстиції та цифрових технологій. Якщо посада, робоче місце або структурний підрозділ в'язниці підпорядковані керівництву Міністерства юстиції та цифрових технологій, то Міністерство юстиції та цифрових технологій або уповноважена ним особа призначає посадову особу на посаду та звільняє її з посади або укладає з працівником трудовий договір і припиняє його. [RT I, 06.08.2022, 5 - набув чинності 16.08.2022]

(1³) Коштами державного бюджету, передбаченими для виконання завдань посади або робочого місця, підпорядкованих керівництву Міністерства юстиції та цифрових технологій, і державним майном в'язниці розпоряджається Міністерство юстиції та цифрових технологій. [RT I, 06.08.2022, 5 - набув чинності 16.08.2022]

(1⁴) У випадку, зазначеному в частині 1² цього параграфа, посадова особа Міністерства юстиції та цифрових технологій має право видавати для організації роботи тюремної служби службові акти, зазначені в § 67 закону про публічну службу. [RT I, 06.08.2022, 5 - набув чинності 16.08.2022]

(1⁵) Підстави та порядок видання службових актів встановлює постановою міністр, відповідальний за цю сферу. [RT I, 06.08.2022, 5 - набув чинності 16.08.2022]

(1⁶) У випадку, зазначеному в частині 1² цього параграфа, осіб, які представляють в'язницю за службовим місцем, призначає та порядок представництва в'язниці встановлює постановою міністр, відповідальний за цю сферу. [RT I, 06.08.2022, 5 - набув чинності 16.08.2022]

(1⁷) В адміністративному судочинстві в'язницю представляє директор в'язниці або Міністерство юстиції та цифрових технологій. Директор в'язниці та Міністерство юстиції та цифрових технологій мають право видавати загальні й спеціальні довіреності для представництва в'язниці в адміністративному судочинстві. До представника, який діє на підставі загальної або спеціальної довіреності, застосовується встановлене в пункті 5 частини 1 § 32 Кодексу адміністративного судочинства. [RT I, 06.08.2022, 5 - набув чинності 16.08.2022]

(2) В'язницю утворює, а статут в'язниці, штати та правила внутрішнього розпорядку в'язниці встановлює постановою міністр, відповідальний за цю сферу. [RT I 2006, 63, 466 - набув чинності 01.02.2007]

(2¹) У внутрішньому регламенті в'язниці визначаються щодо ув'язненого, арештанта або взятого під варту: [RT I, 03.03.2021, 1 - набув чинності 04.03.2021]

1) прийом та розміщення всередині в'язниці;

2) розпорядок дня;

3) організація праці та навчання;

4) можливості проведення вільного часу;

5) здійснення покупок;

6) побачення та користування телефоном;

7) короткочасний виїзд та вивезення;

8) задоволення релігійних потреб;

9) медичне обслуговування;

10) прийом у посадових осіб;

11) організація листування;

12) проведення дисциплінарного провадження та виконання дисциплінарного стягнення;

13) переміщення та звільнення з в'язниці;

14) інші обставини, що потребують врегулювання. [RT I 2006, 63, 466 - набув чинності 01.02.2007]

(2²) Внутрішній регламент в'язниці оприлюднюється на вебсайті в'язниці та доводиться під підпис до відома ув'язненого, арештанта або взятого під варту, який прибуває до в'язниці. [RT I, 03.03.2021, 1 - набув чинності 04.03.2021]

(3) Внутрішній регламент в'язниці затверджує директор в'язниці. [RT I, 20.12.2012, 3 - набув чинності 01.01.2013]

(4) Службовий нагляд за в'язницею здійснює Міністерство юстиції та цифрових технологій. [RT I, 16.04.2014, 1 - набув чинності 26.04.2014]

(5) Для здійснення службового нагляду можна, зокрема, проводити службову перевірку — контроль в'язниці з метою виявлення й усунення, а також запобігання надалі помилкам у діяльності та організації роботи в'язниці. До проведення службової перевірки можна залучати посадових осіб і працівників, які належать до тюремної служби, а також інших фахівців. [RT I, 16.04.2014, 1 - набув чинності 26.04.2014]

(6) Порядок проведення службової перевірки в'язниці встановлює постановою міністр, відповідальний за цю сферу. [RT I, 16.04.2014, 1 - набув чинності 26.04.2014]

(1) Завданням тюремної служби є виконання ув'язнення, арешту та попереднього ув'язнення, а також організація кримінального нагляду (пробації) та контролю за поведінкою після відбуття покарання. [RT I, 03.03.2021, 1 - набув чинності 04.03.2021]

(2) До тюремної служби належать:

1) службові місця у складі Міністерства юстиції та цифрових технологій, передбачені для виконання завдань тюремної служби; [RT I, 06.08.2022, 5 - набув чинності 16.08.2022]

2) в'язниці.

(3) Службові місця, зазначені в пункті 1 частини 2 цього параграфа, визначає постановою міністр, відповідальний за цю сферу. [RT I, 06.08.2022, 5 - набув чинності 16.08.2022]

(4) До фонової перевірки, часу чергування та медичного огляду службовців, яких приймають на службу або які перебувають на службі на службових місцях, зазначених у пункті 1 частини 2 цього параграфа, застосовуються положення, що регулюють фонову перевірку, час чергування та медичний огляд тюремного службовця. До фонової перевірки інших посадових осіб і працівників у складі Міністерства юстиції та цифрових технологій, основне завдання яких пов'язане з в'язницями, застосовуються положення, що регулюють фонову перевірку тюремного службовця. [RT I, 06.08.2022, 5 - набув чинності 16.08.2022]

(1) Метою фонової перевірки є забезпечення безпеки та порядку у в'язниці, а також виконання ув'язнення, арешту, попереднього ув'язнення й кримінального нагляду (пробації) та надання пов'язаних із цим послуг надійними особами.

(2) Фонову перевірку проводить тюремна служба, а щодо осіб, зазначених у пункті 1 частини 1 § 105⁴ цього закону, — також відділ внутрішнього аудиту Міністерства юстиції та цифрових технологій. [RT I, 31.12.2024, 4 - набув чинності 10.01.2025]

(1) Для проведення фонової перевірки є право отримувати персональні дані та іншу інформацію:

1) від державної установи та одиниці місцевого самоврядування або іншої публічно-правової юридичної особи;

2) від приватноправової юридичної особи або фізичної особи;

3) шляхом запиту до бази даних іншого відповідального обробника;

4) з публічних джерел. [RT I, 31.12.2024, 4 - набув чинності 10.01.2025]

(1) Фонову перевірку можна проводити щодо таких осіб:

1) особа, яка стала або бажає стати на службу, на роботу, на практику чи добровольцем до в'язниці, до відділу в'язниць Міністерства юстиції та цифрових справ або до структурного підрозділу Академії внутрішньої безпеки, що здійснює підготовку службовців в'язничної служби, чи навчатися у структурному підрозділі, який здійснює підготовку службовців в'язничної служби;

2) особа, щодо якої вирішується питання про допуск на об'єкт, що охороняється в'язничною службою, або про доручення їй завдання у зв'язку з виконанням ув'язнення, попереднього ув'язнення чи пробаційного нагляду, зокрема у зв'язку з виконанням суспільно корисної праці або організацією роботи для ув'язненого, а також особа, щодо якої в'язнична служба вирішує питання про доручення публічного завдання або завдання, що забезпечує виконання публічного завдання, чи особа, пов'язана з наданням послуги в'язниці;

3) особа, щодо якої вирішується питання про допуск на побачення, зазначене у § 24 або 25 цього Закону, якщо особа виявила бажання щодо побачення;

4) батьки (у тому числі особа, яка фактично виховувала) особи, зазначеної в пункті 1 цієї частини, крім практиканта, а також її сестра, брат, дитина (у тому числі особа, яку фактично виховували), чоловік або дружина, колишній чоловік або дружина, зареєстрований співмешканець, колишній зареєстрований співмешканець і співмешканець; а щодо особи, зазначеної в пункті 2, якій дозволено самостійно, без супроводу, перебувати на території в'язниці, — її чоловік або дружина, зареєстрований співмешканець та родичі першого ступеня за низхідною і висхідною лінією.

(2) Особі, яка перебуває у в'язничній службі, фонову перевірку проводять кожні п'ять років після прийняття її на в'язничну службу, на навчання або на роботу, за винятком часу, коли службові відносини особи були призупинені, але включно з часом, коли службові відносини були призупинені на підставі, встановленій § 136⁴ цього Закону. Фонову перевірку особі, яка перебуває у в'язничній службі, проводять також за наявності принаймні однієї з таких обставин:

1) є обґрунтована підозра, що особа більше не відповідає вимогам службового місця, відповідність яким перевіряли під час її останньої фонової перевірки;

2) є обґрунтована підозра, що особа може становити загрозу безпеці чи порядку у в'язниці, і цю підозру неможливо підтвердити або спростувати іншими заходами, які менше втручаються в приватне життя особи;

3) відповідальність особи зростає у зв'язку з переходом на інше службове місце.

(3) Фонову перевірку не проводять щодо таких осіб, коли вони виконують свої службові обов'язки:

1) особи, зазначені в частині 1 § 26 цього Закону, крім священнослужителів;

2) особа та адміністративний орган, які виконують встановлене законом завдання нагляду;

3) посадова особа органу позасудового провадження або слідчого органу, прокурор і суддя;

4) особа, яка виконує завдання, пов'язане з виконанням покарання на підставі міжнародного договору. [RT I, 31.12.2024, 4 - набув чинності 10.01.2025]

(1) Для проведення перевірки благонадійності можна обробляти такі персональні дані з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом:

1) загальні дані особи та час початку використання контактних даних;

2) попередні імена особи;

3) дані документа, що посвідчує особу;

4) дані облікових записів у соціальних мережах;

5) дані про родинні зв'язки з особами, переліченими в пункті 4 частини 1 § 105⁴ цього Закону;

6) дані про посвідку на проживання та дозвіл на роботу або про право на проживання іноземця;

7) дані про призначені особі покарання;

8) дані про те, чи була або є особа підозрюваним, обвинуваченим або свідком у кримінальній справі, пов'язаній з наркотиками, а за дозволом прокуратури — дані про зміст цієї кримінальної справи;

9) зібрані в'язницею та іншими органами досудового розслідування дані, які дають змогу встановити зв'язки особи з особою, взятою під варту, ув'язненим, арештованим, піднаглядним пробації або особою, пов'язаною зі злочинністю;

10) дані з відкритих джерел про надійність, етичні та моральні якості особи;

11) дані попередньої перевірки благонадійності, проведеної тюремною службою.

(2) Для проведення перевірки благонадійності особи, зазначеної в пункті 1 частини 1 § 105⁴ цього Закону, крім даних, перелічених у частині 1 цього параграфа, можна обробляти такі персональні дані:

1) дані про службу особи в Силах оборони та дані про роботу за останні п'ять років;

2) причетність особи до господарської діяльності;

3) причетність особи до некомерційного об'єднання та іншої організації чи об'єднання некомерційного характеру, діяльність яких спрямована проти громадського порядку та державної безпеки;

4) дані про розлади залежності в особи;

5) дані про провадження у справі про банкрутство особи, реструктуризацію боргів, прискорене наказне провадження, а також про судове рішення за спрямованою проти особи вимогою про сплату грошей;

6) зазначені в частині 1 § 14 Закону про боротьбу з корупцією дані про майно особи та про майно, яке належить іншій особі, але яким особа користується;

7) дані архіву реєстру покарань;

8) дані, зібрані під час оперативно-розшукової діяльності, які дають змогу перевірити відповідність особи вимогам, установленим законом;

9) отримані за останні п'ять років від роботодавців і навчальних закладів дані про надійність та моральні якості особи, а також дані, зібрані під час служби;

10) дані про освіту особи, починаючи з початкового рівня;

11) дані про перетини особою зовнішнього кордону за останні п'ять років до держав, внесених до переліку, встановленого на підставі частини 3 § 19 Закону про державну таємницю та засекречену закордонну інформацію, і щодо яких діє обов'язок повідомлення, зазначений у частині 2 того самого параграфа.

(3) Для проведення перевірки благонадійності особи, зазначеної в пункті 2 частини 1 § 105⁴ цього Закону, якій дозволено самостійно, без супроводу, перебувати на території в'язниці і яка має доступ до функцій, що забезпечують роботу в'язниці, а також медичних працівників і членів тюремної комісії, крім даних, перелічених у частині 1 цього параграфа, можна обробляти такі персональні дані:

1) дані архіву реєстру покарань;

2) дані про перетини особою зовнішнього кордону за останні п'ять років до держав, внесених до переліку, встановленого на підставі частини 3 § 19 Закону про державну таємницю та засекречену закордонну інформацію, і щодо яких діє обов'язок повідомлення, зазначений у частині 2 того самого параграфа.

(4) Для проведення перевірки благонадійності особи, зазначеної в пункті 2 частини 1 § 105⁴ цього Закону, якій не дозволяється самостійно, без супроводу, перебувати на території в'язниці, можна обробляти лише дані, встановлені пунктами 1–4, 7 та 9–11 частини 1 цього параграфа.

(5) Для проведення перевірки благонадійності особи, зазначеної в пункті 3 частини 1 § 105⁴ цього Закону, крім даних, перелічених у пунктах 1–4 та 7–11 частини 1 цього параграфа, можна обробляти такі персональні дані:

1) дані про встановлення опіки, ім'я опікуна, його особистий або реєстраційний код і місце проживання чи місцезнаходження, час початку та закінчення опіки;

2) у разі побачення, зазначеного в § 25 цього Закону, — сімейний стан і дані про споріднення;

3) у разі побачення з неповнолітньою дитиною — дані про батьківське право опіки, його обмеження, позбавлення цього права та відібрання дитини від сім'ї.

(6) Щодо особи, зазначеної в пункті 4 частини 1 § 105⁴ цього Закону, можна обробляти лише дані, встановлені пунктами 1 та 9 частини 1 цього параграфа, а також дані про чинні кримінальні покарання.

(7) Щодо юридичної особи, зазначеної в пункті 2 частини 1 § 105⁴ цього Закону, можна обробляти такі дані:

1) найменування, реєстраційний код, адреса та контактні дані юридичної особи;

2) участь юридичної особи в інших юридичних особах;

3) провадження, припинені на підставі частини 2 § 201, § 202, 203, 203¹, 204, 205, 205¹ або 205² Кримінально-процесуального кодексу, у яких юридична особа була підозрюваним або обвинуваченим;

4) провадження у кримінальних справах, у яких юридична особа є підозрюваним або обвинуваченим, і у справах про проступки, у яких юридична особа є особою, щодо якої ведеться провадження, а за дозволом прокуратури — дані про зміст цієї кримінальної справи;

5) дані про транспортний засіб, що перебуває у власності або користуванні юридичної особи, яким в'їжджають на об'єкт, що охороняється тюремною службою;

6) зібрані в'язницею та іншими органами досудового розслідування дані, які дають змогу встановити зв'язок юридичної особи з особою, взятою під варту, ув'язненим, арештованим, піднаглядним пробації або особою, пов'язаною зі злочинністю;

7) дані про винне невиконання протягом останніх п'яти років договору про закупівлю, укладеного за результатами публічної закупівлі.

(8) Оцінюючи надійність юридичної особи, перевірку благонадійності можна провести, крім самої юридичної особи, також щодо члена її органу управління, виконавчого керівника або іншої особи, яка має вирішальний вплив на управління підприємцем, якщо є обґрунтована підозра, що особа може загрожувати безпеці в'язниці або виконанню покарання. До зазначених осіб застосовується частина 4 цього параграфа.

(9) Міністр, відповідальний за галузь, установлює постановою: ↗

1) докладніші умови та порядок проведення перевірки благонадійності;

2) докладніші умови зберігання даних, пов'язаних з перевіркою благонадійності;

3) посади, які мають право перевіряти дані для проведення перевірки благонадійності;

4) обмежений склад даних з наведеного в цьому параграфі переліку даних, потрібний для проведення перевірки благонадійності осіб, зазначених у пунктах 1–4 частини 1 § 105⁴ цього Закону;

5) форми анкети перевірки благонадійності особи, зазначеної в пункті 1 частини 1 § 105⁴ цього Закону.

(10) Особа, зазначена в пункті 1 частини 1 § 105⁴ цього Закону, надсилає анкету, встановлену на підставі постанови, зазначеної в частині 9 цього параграфа, особі, яка проводить перевірку благонадійності та зазначена в частині 2 § 105² цього Закону. [RT I, 31.12.2024, 4 - набув чинності 10.01.2025]

(1) Результат фонової перевірки містить дані та оцінку того, чи відповідає особа вимогам, установленим законом або на його підставі, а також підсумок обставин, істотних для вчинення дії, названої в частині 3 цього параграфа.

(2) Підсумок фонової перевірки передається посадовій особі тюремної служби або Міністерства юстиції та цифрових справ чи працівникові Академії внутрішньої безпеки, до чиєї компетенції належить ухвалення рішення, названого в частині 3 цього параграфа, а також кадровому працівникові, який його консультує.

(3) Унаслідок обробки даних, названих у § 105⁵ цього Закону, можна:

1) відмовити у прийнятті особи на службу, на роботу, на практику, на навчання або в добровольці чи припинити з особою службові або трудові відносини чи практику;

2) відмовити в допуску особи на об'єкт, що охороняється тюремною службою;

3) відмовити в допуску особи на побачення;

4) відмовитися від послуги, яку надає особа, або від іншої співпраці з особою.

(4) Особі повідомляють причину відмови, названої в частині 3 цього параграфа, та обставину, яка є підставою для відмови.

(5) Дані, зібрані під час фонової перевірки, причину відмови та обставину, яка є підставою для відмови, можна не розголошувати, якщо їх розголошення може:

1) перешкодити запобіганню правопорушенню, його виявленню чи провадженню у справі або виконанню покарання чи зашкодити їм;

2) поставити під загрозу безпеку або порядок у в'язниці, зокрема якщо може стати відомим опис систем безпеки чи заходів безпеки, які використовує тюремна служба, або методи і тактика забезпечення безпеки;

3) зашкодити правам і свободам іншої особи;

4) поставити під загрозу безпеку держави або охорону громадського порядку;

5) перешкодити проведенню дисциплінарного провадження щодо ув'язненого;

6) перешкодити виявленню порушення професійної етики, його розслідуванню та притягненню за нього до відповідальності.

(6) Дані, зібрані під час фонової перевірки, не розголошуються доти, доки це необхідно для досягнення цілей, названих у частині 4 цього параграфа.

(7) Осіб, названих у пунктах 1–3 частини 1 § 105⁴ цього Закону, повідомляють про проведення першої фонової перевірки до її початку. [RT I, 31.12.2024, 4 - набув чинності 10.01.2025]

(1) Дані фонової перевірки особи, названої в пункті 1 частини 1 § 105⁴ цього Закону, зберігаються до п'яти років від закінчення фонової перевірки або звільнення зі служби, а щодо особи, яка перебуває на службі, — до проведення нової фонової перевірки. Дані можна зберігати довше ніж п'ять років, якщо це необхідно для вирішення правового спору. Після вирішення справи дані видаляються.

(2) Дані фонової перевірки особи, названої в пунктах 2 і 3 частини 1 § 105⁴ цього Закону, зберігаються стільки, скільки це необхідно, але не довше ніж два роки.

(3) Дані фонової перевірки особи, названої в пункті 4 частини 1 § 105⁴ цього Закону, зберігаються відповідно до частини 1 або 2 цього параграфа. [RT I, 31.12.2024, 4 - набув чинності 10.01.2025]

(1) Директор в'язниці керує роботою підпорядкованого йому службового місця та структурного підрозділу і виконує інші покладені на нього завдання. [RT I, 06.08.2022, 5 - набув чинності 16.08.2022]

(1) Фаховий нагляд за виконанням у в'язниці завдань у сфері освіти, соціального забезпечення та охорони здоров'я здійснюють міністри, відповідальні за відповідну сферу, або уповноважені ними органи влади. [RT I, 02.01.2025, 3 - набув чинності 01.09.2025]

(2) [Втратив чинність – RT I 2009, 49, 331 - набув чинності 01.01.2010]

(3) [Втратив чинність – RT I, 02.01.2025, 3 - набув чинності 01.09.2025]

(1) Громадський контроль за в'язницею здійснює тюремна комісія, що діє при ній. До складу тюремної комісії не можуть входити тюремні службовці.

(2) Завдання тюремної комісії — допомагати в'язниці організовувати її роботу, зокрема сприяти в'язниці у вирішенні питань розміщення, навчання, роботи, харчування, медичного обслуговування ув'язнених, нагляду за ними та інших питань, пов'язаних із виконанням покарання. [RT I, 05.07.2013, 2 - набув чинності 15.07.2013]

(3) Докладніші завдання, склад і порядок роботи тюремної комісії, а також порядок оплати праці членів тюремної комісії встановлюються положенням про тюремну комісію, яке затверджує міністр, відповідальний за відповідну сферу.

(4) Для виконання завдань, установлених у частинах 1 і 2 цього параграфа, тюремна комісія має право ухвалювати рішення, рекомендації та протести.

(5) Тюремна комісія щороку до 1 лютого подає Міністерству юстиції та цифрових справ звіт про свою роботу за попередній рік. Звіт подається через голову тюремної комісії.

(6) Член тюремної комісії не має права розголошувати делікатні персональні дані ув'язненого, які стали йому відомі під час виконання його завдань.

(7) Членів тюремної комісії призначає міністр, відповідальний за відповідну сферу.

[RT I 2008, 17, 118 - набув чинності 01.06.2008]

(1) Членом тюремної комісії може бути призначено особу: [RT I 2008, 17, 118 - набув чинності 01.06.2008]

1) якій виповнився щонайменше 21 рік і яка є дієздатним громадянином Естонської Республіки або держави — члена Європейського Союзу; [RT I 2008, 17, 118 - набув чинності 01.06.2008]

2) яку не було покарано за умисно вчинений злочин і яку не було визнано підозрюваним чи обвинуваченим у кримінальному провадженні; [RT I 2008, 17, 118 - набув чинності 01.06.2008]

3) яка має щонайменше середню освіту; [RT I 2008, 17, 118 - набув чинності 01.06.2008]

4) яка володіє естонською мовою на встановленому в законі про мову рівні C1 або на рівні, що йому відповідає; [RT I 2009, 4, 26 - набув чинності 26.01.2009]

5) яка достатньо розуміє цілі ув'язнення та виконання ув'язнення; [RT I 2008, 17, 118 - набув чинності 01.06.2008]

6) яка готова сприяти ресоціалізації ув'язненого; [RT I 2008, 17, 118 - набув чинності 01.06.2008]

7) яка не має особистих стосунків з ув'язненими чи заарештованими, що можуть перешкоджати виконанню завдань члена комісії. [RT I, 05.07.2013, 2 - набув чинності 15.07.2013]

[RT I, 20.12.2012, 3 - набув чинності 01.01.2013]

(1) Для супроводження ув'язненого, арештанта та особи, взятої під варту, за межами території в'язниці та арештного дому створено озброєну конвойну команду, особовий склад якої проходить спеціальну підготовку. [RT I, 05.07.2013, 2 - набув чинності 15.07.2013]

(2) Завдання та порядок роботи конвойної команди встановлює міністр, відповідальний за відповідну сферу, постановою.

(3) При в'язниці може бути створено озброєний підрозділ для виконання спеціальних завдань. Завдання та порядок роботи озброєного підрозділу встановлює міністр, відповідальний за відповідну сферу, постановою.

(4) У разі потреби озброєний підрозділ або посадову особу тюремної служби можна залучати в порядку службової допомоги відповідно до закону про адміністративне співробітництво для забезпечення громадського порядку. У разі використання озброєного підрозділу або посадової особи тюремної служби для забезпечення громадського порядку озброєний підрозділ або посадова особа тюремної служби зобов'язані дотримуватися також вимог правових актів, що регулюють діяльність поліції. [RT I, 20.12.2012, 3 - набув чинності 01.01.2013]

(5) У разі потреби до супроводження ув'язнених, арештантів та осіб, взятих під варту, залучають поліцейських. [RT I, 05.07.2013, 2 - набув чинності 15.07.2013]

[Втратив чинність - RT I 2009, 39, 261 - набр. чинності 24.07.2009]

(1) Посадова особа в'язниці — це чиновник, який перебуває на службі у в'язниці і завданням якого є тримання ув'язненого та особи, взятої під варту, і нагляд за ними, забезпечення безпеки у в'язниці, а також провадження досудового або позасудового провадження щодо правопорушень, вчинених у в'язниці, так само як і керівництво такою діяльністю. [RT I, 05.07.2013, 2 - набув чинності 15.07.2013]

(1¹) Службою на посаді посадової особи в'язниці вважається також служба на посаді керівника структурного підрозділу, що надає корекційну освіту, у прикладному вищому навчальному закладі внутрішньої безпеки або в іншій установі, яка проводить підготовчу службу посадових осіб в'язниці, а також на посаді викладача корекційної спеціальності, так само як і участь як експерта в міжнародній цивільній місії. [RT I, 04.03.2011, 1 - набув чинності 01.04.2011]

(2) Чиновник Міністерства юстиції та цифрових справ може виконувати завдання посадової особи в'язниці або іншого працівника в'язниці. [RT I 2009, 39, 261 - набув чинності 24.07.2009]

(2¹) Чиновник Міністерства юстиції та цифрових справ може давати розпорядження посадовій особі в'язниці або іншому працівникові в'язниці. [RT I 2009, 39, 261 - набув чинності 24.07.2009]

(3) Порядок виконання завдань і надання розпоряджень, зазначених у частинах 2 і 2¹ цього параграфа, встановлює міністр, відповідальний за відповідну сферу, постановою. [RT I 2009, 39, 261 - набув чинності 24.07.2009]

(4) Якщо чиновник Міністерства юстиції та цифрових справ виконує службові завдання у в'язниці, на нього поширюються права та обов'язки посадової особи в'язниці або іншого працівника в'язниці, за винятком прав посадової особи в'язниці, передбачених у розділі 2 глави 6 цього Закону. [RT I, 20.12.2012, 3 - набув чинності 01.01.2013]

(1) Посадові особи в'язниці поділяються за складністю завдань посад, що відповідають службовому ступеню, або за обсягом і наявністю функції керівництва на такі службові ступені в порядку зниження:

1) головний інспектор в'язниці;

2) інспектор в'язниці I класу;

3) інспектор в'язниці II класу;

4) наглядач I класу;

5) наглядач II класу.

(2) Посади, що відповідають службовим ступеням посадової особи в'язниці, встановлює міністр, відповідальний за відповідну сферу, постановою.

(1) На посаду посадової особи в'язниці може бути призначений громадянин Естонської Республіки з повною дієздатністю, який має щонайменше середню освіту і володіє естонською мовою в обсязі, встановленому законом або на підставі закону.

(2) Вакантну посаду посадової особи в'язниці може бути заміщено без конкурсу.

(3) Під час призначення на посаду посадової особи в'язниці на чиновника може бути покладено обов'язок пройти підготовчу службу посадової особи в'язниці, що відповідає службовому ступеню.

(4) Обов'язок пройти підготовчу службу посадової особи в'язниці не можна покладати на особу, яка має науковий чи магістерський ступінь або відповідну кваліфікацію чи яка щонайменше два роки працювала суддею, прокурором, вищою посадовою особою поліції, прикордонної охорони, рятувальної служби або в'язниці чи на посаді чиновника Міністерства юстиції та цифрових справ, який належить до тюремної служби.

(5) Директора в'язниці призначають на посаду на п'ять років.

(6) На час проходження практики у штаті в'язниці можуть бути передбачені посади практикантів.

(7) В'язниця дбає про наставництво для посадової особи в'язниці, яка не має попереднього досвіду тюремної служби, щоб забезпечити її готовність виконувати свої робочі завдання. [RT I, 06.07.2012, 1 - набув чинності 01.04.2013]

(1) Посадова особа в'язниці має відповідати вимогам щодо освіти, досвіду роботи, стану здоров'я та фізичної підготовки, встановленим для виконання службових завдань посадової особи в'язниці, а також вимогам, встановленим щодо знань, умінь та особистісних якостей особи. [RT I, 06.08.2022, 5 - набув чинності 16.08.2022]

(2) Вимоги до освіти, досвіду роботи, фізичної підготовки, знань, умінь та особистісних якостей посадової особи в'язниці, а також порядок оцінювання відповідності їм встановлює міністр, відповідальний за відповідну сферу, постановою. [RT I, 06.08.2022, 5 - набув чинності 16.08.2022]

(3) Вимоги до посади директора в'язниці, а також порядок його набору та відбору, розвитку й оцінювання встановлює міністр, відповідальний за відповідну сферу, постановою. [RT I, 06.07.2012, 1 - набув чинності 01.04.2013]

(1) На тюремну службу, крім осіб, зазначених у § 15 закону про публічну службу, не можна брати особу:

1) яку було покарано за умисно вчинений злочин, незалежно від погашення даних про покарання;

2) яка відбувала покарання у вигляді позбавлення волі, незалежно від погашення даних про покарання, або

3) яка є підозрюваною або обвинуваченою в кримінальному провадженні.

(2) Підстави, встановлені в частині 1 цього параграфа, діють також щодо особи, яка бажає розпочати навчання за спеціальністю посадової особи в'язниці. [RT I, 20.12.2012, 3 - набув чинності 01.04.2013]

[Втратив чинність - RT I, 31.12.2024, 4 - набр. чинності 10.01.2025]

(1) Підготовча служба посадової особи в'язниці складається з фахової теоретичної та практичної підготовки.

(2) Місцем підготовчої служби кандидата в посадові особи в'язниці є установа, в якій кандидат у посадові особи в'язниці бере участь у практичній підготовці, і Прикладний вищий навчальний заклад внутрішньої безпеки. [RT I 2008, 17, 118 - набув чинності 01.06.2008]

(3) Особа, яка перебуває на підготовчій службі посадової особи в'язниці, має службове найменування «кандидат у посадові особи в'язниці», за винятком випадку, коли її призначено на посаду посадової особи в'язниці. [RT I 2006, 63, 466 - набув чинності 01.02.2007]

(1) На теоретичну частину підготовчої служби кандидата у тюремні службовці в навчальному закладі не поширюється закон про публічну службу, і перебування на ній не вважається публічною службою, з такими винятками:

1) час перебування в підготовчій службі зараховується до службового стажу, якщо особа протягом трьох місяців після закінчення підготовчої служби стала на службу тюремним службовцем; [RT I, 06.07.2012, 1 - набув чинності 01.04.2013]

2) [Втратив чинність – RT I, 06.07.2012, 1 - набув чинності 01.04.2013]

(2) На теоретичну частину підготовчої служби тюремного службовця поширюються § 134 і 147 цього Закону.

(3) Кандидата у тюремні службовці може бути призначено на посаду з дозволу керівника відповідного навчального закладу та за наявності вакантної посади у в'язниці. За відсутності вакантної посади кандидата у тюремні службовці призначають на посаду, зазначену в частині 6 § 113 цього Закону. [RT I, 06.07.2012, 1 - набув чинності 01.04.2013]

(4) На службу на посаді практиканта, зазначену в частині 3 цього параграфа, не поширюється закон про публічну службу, за винятком установленого в § 44, 50, 51, 53–57 і 60. [RT I, 06.07.2012, 1 - набув чинності 01.04.2013]

(5) На службу, зазначену в частині 3 цього параграфа, поширюються службові обов'язки, передбачені розділом 4 цього Закону, та соціальні гарантії, передбачені розділом 5, за винятком § 136 цього Закону. [RT I, 06.07.2012, 1 - набув чинності 01.04.2013]

(6) Підготовча служба тюремного службовця завершується складенням іспиту тюремного службовця або захистом випускної роботи. [RT I 2006, 63, 466 - набув чинності 01.02.2007]

(7) [Втратив чинність – RT I, 06.07.2012, 1 - набув чинності 01.04.2013]

(1) Кандидату у тюремні службовці виплачується стипендія, за винятком випадку, коли кандидата призначено на підставі частини 3 § 116 цього Закону на посаду службовця в'язниці. Розмір стипендії, а також умови та порядок її виплати встановлює Уряд Республіки або призначений ним міністр. [RT I 2006, 63, 466 - набув чинності 01.02.2007]

(2) На кандидата у тюремні службовці поширюється § 147 цього Закону.

(3) Теоретична підготовка має надавати кандидату у тюремні службовці, крім днів відпочинку, вільні від навчання дні в обсязі щонайменше 35 календарних днів на рік — у час і в обсязі, визначених організацією навчального процесу.

(1) Особа зобов'язана відшкодувати витрати, здійснені державою на її підготовчу службу, якщо вона:

1) без поважної причини перервала підготовчу службу;

2) була відрахована з підготовчої служби через незадовільну успішність;

3) була відрахована з підготовчої служби через дисциплінарний проступок;

4) протягом трьох місяців від закінчення підготовчої служби не стала на службу у в'язниці або в Міністерстві юстиції та цифрових технологій, за винятком випадку, коли їй не було запропоновано посаду, що відповідає її кваліфікації; [RT I 2008, 17, 118 - набув чинності 01.06.2008]

5) була звільнена зі служби тюремним службовцем або зі служби в Міністерстві юстиції та цифрових технологій за власною ініціативою без поважної причини; [RT I 2009, 39, 261 - набув чинності 24.07.2009]

6) була звільнена зі служби тюремним службовцем або зі служби в Міністерстві юстиції та цифрових технологій у зв'язку з набранням чинності обвинувальним вироком суду; [RT I 2009, 39, 261 - набув чинності 24.07.2009]

7) була звільнена зі служби тюремним службовцем або зі служби в Міністерстві юстиції та цифрових технологій за дисциплінарний проступок. [RT I 2009, 39, 261 - набув чинності 24.07.2009]

(2) Витрати на підготовчу службу не повинен відшкодовувати тюремний службовець, який:

1) після підготовчої служби перебував на службі тюремним службовцем або на службі в Міністерстві юстиції та цифрових технологій щонайменше три роки, або [RT I 2009, 39, 261 - набув чинності 24.07.2009]

2) звільнений зі служби тюремним службовцем або зі служби в Міністерстві юстиції та цифрових технологій у зв'язку з установленою в нього частковою або відсутньою працездатністю чи за власною ініціативою у зв'язку з потребою доглядати члена сім'ї з частковою або відсутньою працездатністю. [RT I, 13.12.2014, 1 - набув чинності 01.07.2016 (набрання чинності змінено - RT I, 17.12.2015, 1)]

(2¹) Відрахованій особі видається повідомлення про витрати на підготовчу службу, на підставі якого витрати на підготовчу службу підлягають відшкодуванню. У разі відмови від відшкодування витрат повідомлення про витрати розглядається як виконавчий документ у розумінні пункту 21 частини 1 § 2 Кодексу виконавчого провадження. [RT I, 19.03.2019, 12 - набув чинності 01.09.2019]

(2²) Строк давності примусового виконання витрат, що стягуються на підставі повідомлення про витрати на підготовчу службу, становить три роки. Перебіг строку давності починається від вручення виконавчого документа про витрати на навчання. [RT I, 19.03.2019, 12 - набув чинності 01.09.2019]

(3) Порядок обліку та відшкодування витрат на підготовчу службу встановлює постановою міністр, відповідальний за сферу, за погодженням з міністрами, відповідальними за відповідні сфери. [RT I, 29.06.2014, 109 - набув чинності 01.07.2014, на підставі частини 4 § 107³ Закону про Уряд Республіки слова в кінці речення „siseministri ning haridus- ja teadusministriga” замінено словами „valdkondade eest vastutavate ministritega”.] ↗

(1) Службовому ступеню, зазначеному в пунктах 4 і 5 частини 1 § 112 цього Закону, відповідає підготовча служба, під час якої здобувається професійна середня освіта або відповідна кваліфікація, встановлена постановою міністра, відповідального за сферу. [RT I, 02.07.2013, 1 - набув чинності 01.09.2013]

(2) Службовим ступеням, зазначеним у пунктах 1–3 частини 1 § 112 цього Закону, відповідає підготовча служба, під час якої здобувається прикладна вища освіта. [RT I 2006, 63, 466 - набув чинності 01.02.2007]

(1) Кандидата у тюремні службовці приймає на підготовчу службу керівник навчального закладу, що проводить підготовчу службу.

(2) Тюремного службовця призначає на посаду директор в'язниці або уповноважена ним посадова особа.

(3) Директора в'язниці призначає на посаду міністр, відповідальний за сферу.

(4) На посаду, зазначену в частині 2 § 110 цього Закону, тюремного службовця призначає керівник відповідного навчального закладу або уповноважена ним посадова особа.

(1) При призначенні тюремного службовця на посаду до нього застосовується випробувальний строк тривалістю до одного року. [RT I, 06.08.2022, 5 - набув чинності 16.08.2022]

(1) Тюремного службовця оцінюють за його знаннями, вміннями, особистісними якостями, освітою, досвідом роботи та фізичною підготовкою відповідно до вимог службового ступеня, а також за його службовими досягненнями. [RT I, 06.07.2012, 1 - набув чинності 01.04.2013]

(1) Посадова особа тюремної служби повинна відповідати вимогам до фізичної підготовки, що ставляться до посадової особи тюремної служби.

(2) Вимоги до фізичної підготовки, умови та порядок їх перевірки встановлює постановою міністр, відповідальний за галузь. [RT I, 20.12.2012, 3 - набув чинності 01.01.2013] ↗

–

[Втратили чинність - RT I, 06.07.2012, 1 - набув чинності 01.04.2013]

[Втратив чинність - RT I 2003, 26, 157 - набр. чинності 01.04.2003]

(1) Просування тюремного службовця по службі — це призначення тюремного службовця на посаду, що відповідає вищому службовому ступеню. [RT I, 06.07.2012, 1 - набув чинності 01.04.2013]

(1) Тюремного службовця можна перевести з однієї посади на іншу:

1) за пропозицією тюремного службовця або

2) з ініціативи особи, яка має право переводити тюремного службовця.

(2) У випадку, зазначеному в пункті 2 частини 1 цього параграфа, тюремного службовця можна, виходячи зі службової необхідності, перевести з однієї посади на іншу в межах того самого службового ступеня без згоди тюремного службовця.

(3) [Втратив чинність - RT I 2006, 63, 466 - набув чинності 01.02.2007]

(4) Тюремного службовця не можна перевести без його згоди відповідно до частини 2 цього параграфа, якщо через зміну посади змінюється місце проживання службовця або істотно збільшується час на дорогу до роботи. [RT I, 06.07.2012, 1 - набув чинності 01.04.2013]

(5) Переведення тюремного службовця вирішує особа, яка має право призначати його на посаду. Якщо з переведенням тюремного службовця змінюються особи, які мають право призначати його на посаду, тюремного службовця призначають на посаду за письмовою згодою особи, яка має право призначення на попередню посаду.

(5¹) [Втратив чинність - RT I, 06.08.2022, 5 - набув чинності 16.08.2022]

(1) Тюремного службовця можна за його згодою перевести на державну службу на іншу посаду, яка не належить до тюремної служби.

(2) На посаду, зазначену в частині 1 цього параграфа, тюремного службовця можна перевести на строк до п'яти років поспіль. За згодою тюремного службовця після закінчення строку цей строк можна продовжити ще до п'яти років.

(3) Після закінчення строку, встановленого частиною 2 цього параграфа, тюремного службовця переводять назад на ту саму або на іншу посаду в межах того самого службового ступеня. За відсутності вакантної посади на службовому ступені тюремного службовця його за його згодою можна призначити на посаду, що відповідає нижчому службовому ступеню. [RT I, 06.07.2012, 1 - набув чинності 01.04.2013]

(1) Тюремного службовця можна перевести на посаду керівника, зазначену в частині 2 § 110 цього Закону, на строк до п'яти років, але не більше ніж на два строки повноважень поспіль.

(2) Після закінчення строку, встановленого частиною 1 цього параграфа, тюремного службовця за його бажанням переводять назад на ту саму посаду або на іншу посаду в межах того самого службового ступеня, а за відсутності посади — на будь-яку іншу посаду у в'язниці. [RT I 2006, 63, 466 - набув чинності 01.02.2007]

(1) Особа, призначена на посаду, що відповідає нижчому службовому ступеню тюремного службовця, має право:

1) у разі появи вакантної посади на переведення на посаду, що відповідає її попередньому службовому ступеню, якщо вона відповідає вимогам, які ставляться до цієї посади;

2) протягом трьох місяців отримувати винагороду відповідно до її попереднього службового ступеня.

(2) У випадку, передбаченому пунктом 1 частини 1 цього параграфа, конкурс на заміщення вакантної посади в порядку просування по службі не проводиться.

(3) Право, передбачене пунктом 2 частини 1 цього параграфа, відсутнє в тюремного службовця, якого призначено на посаду, що відповідає нижчому службовому ступеню, через визнання його таким, що не відповідає службовому ступеню. [RT I 2003, 26, 157 - набув чинності 01.04.2003]

(1) Докладніші умови та порядок призначення тюремних службовців на посаду та їх просування по службі встановлює Уряд Республіки постановою про проходження служби тюремними службовцями. [RT I 2003, 26, 157 - набув чинності 01.04.2003]

(1) Тюремний службовець не має права розголошувати обставини, які стали йому відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків, зокрема обставини, що стосуються особистих стосунків ув'язнених. Обов'язок зберігати службову таємницю є безстроковим.

(1) Посадова особа тюремної служби має право в межах своєї компетенції давати усні та письмові розпорядження для виконання службових обов'язків.

(2) Розпорядження має відповідати законам і встановленим на їх підставі правовим актам.

(3) Якщо отримувач розпорядження не розуміє розпорядження, він повинен попросити пояснень у того, хто дав розпорядження. [RT I, 20.12.2012, 3 - набув чинності 01.01.2013]

(1) За наслідки виконання розпорядження відповідає той, хто дав розпорядження.

(2) Якщо отримувач розпорядження виконує розпорядження, з якого не видно, хто його дав, за наслідки виконання відповідає виконавець розпорядження.

(3) Якщо наслідком виконання розпорядження є діяння, яке відповідає ознакам злочину першого ступеня, за наслідки виконання розпорядження відповідають як той, хто дав розпорядження, так і його отримувач. [RT I, 20.12.2012, 3 - набув чинності 01.01.2013]

(1) Тюремний службовець зобов'язаний невідкладно повідомляти директора в'язниці або старшого за посадою тюремного службовця, який перебуває на місці, про всі важливі випадки, що виникають під час виконання покарання і стосуються дотримання правил внутрішнього розпорядку в'язниці та безпеки в'язниці, а також про спостереження щодо ув'язненого, які сприяють досягненню цілей виконання покарання. Про захворювання, травму чи отруєння ув'язненого або взятого під варту тюремний службовець зобов'язаний невідкладно поінформувати медичного працівника. [RT I, 22.03.2024, 1 - набув чинності 01.04.2024]

(1) Під час виконання службових обов'язків тюремний службовець носить формений одяг.

(1) Тюремний службовець не має права брати участь у страйках, пікетах та інших службових акціях тиску. [RT I, 29.06.2012, 1 - набув чинності 01.04.2013]

(1) Міністр, відповідальний за галузь, встановлює кодекс етики посадових осіб і працівників тюремної служби. [RT I, 06.07.2012, 1 - набув чинності 01.04.2013]

(1) Заробітна плата тюремного службовця складається з основної заробітної плати та доплат, установлених законом і виплачуваних на підставі закону.

(2) Основна заробітна плата — це грошова сума, що випливає зі ставки заробітної плати, визначеної службовцю відповідно до його посади.

(3) У розумінні цього Закону ставка заробітної плати — це конкретна сума або діапазон сум. [RT I 2008, 17, 118 - набув чинності 01.01.2009]

(1) Ставки заробітної плати тюремних службовців, а також порядок визначення основної заробітної плати та виплати доплат встановлюються постановою міністра, відповідального за сферу. [RT I, 06.07.2012, 1 - набув чинності 01.04.2013] ↗

(2) При встановленні ставок заробітної плати враховуються регіон, установа, кваліфікаційні вимоги до тюремного службовця, службові завдання, робота у вечірній або нічний час та інші обставини.

(3) Основну заробітну плату можна зменшити до 30% у разі відсутності фахової підготовчої служби або відповідної фахової освіти.

(4) [Втратила чинність – RT I, 06.08.2022, 5 - набув чинності 16.08.2022]

(1) Тюремному службовцю виплачується винагорода за вислугу років за роки служби таким чином:

1) починаючи зі стажу служби 5 років – 5% від найнижчої ставки заробітної плати посади або від встановленої ставки заробітної плати;

2) починаючи зі стажу служби 10 років – 10% від найнижчої ставки заробітної плати посади або від встановленої ставки заробітної плати;

3) починаючи зі стажу служби 15 років – 15% від найнижчої ставки заробітної плати посади або від встановленої ставки заробітної плати; [RT I 2008, 17, 118 - набув чинності 01.01.2009]

4) починаючи зі стажу служби 20 років – 20% від найнижчої ставки заробітної плати посади або від встановленої ставки заробітної плати. [RT I, 06.08.2022, 5 - набув чинності 16.08.2022]

(2) При виплаті винагороди за вислугу років враховується стаж служби на посаді, зазначеній у § 111 цього Закону. При виплаті винагороди за вислугу років не діє верхня межа змінної частини заробітної плати, встановлена в частині 5 § 61 закону про публічну службу. [RT I, 06.08.2022, 5 - набув чинності 16.08.2022]

(3) Винагороду, встановлену в частині 1 цього параграфа, можна не виплачувати або зменшити її розмір на час чинності дисциплінарного стягнення тюремного службовця. [RT I 2003, 26, 157 - набув чинності 01.04.2003]

(1) До оплати праці державних службовців, які працюють у в'язниці, застосовуються положення, що регулюють оплату праці тюремного службовця. [RT I 2008, 17, 118 - набув чинності 01.01.2009]

(1) Службові відносини тюремного службовця, направленого на навчання за денною формою до Академії внутрішньої безпеки, зупиняються на час навчання, і за ним на час навчання зберігається заробітна плата тюремного службовця. [RT I 2008, 17, 118 - набув чинності 01.01.2009]